International Tourism Magazine

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

Ж У Р Н А Л

16:09

Page I

П Р О

М А Н Д Р I В К И

Т А

В I Д П О Ч И Н О К

www.intour.com.ua

СЕРПЕНЬ – ВЕРЕСЕНЬ

Невловимий

«БУМБОКС» Контрастна

ІСПАНІЯ Імперський

КИТАЙ Незнана

АЛБАНІЯ

4 (112) ’13

КУБА ЧЕХІЯ ГРЕЦІЯ ТАЇЛАНД МАВРИКІЙ ШВЕЙЦАРІЯ НІМЕЧЧИНА ЧОРНОГОРІЯ МАКЕДОНІЯ ХОРВАТІЯ НОРВЕГІЯ УКРАЇНА РОСІЯ

Бризки ЛІТА!

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:09

Page II

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:09

Page 1

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:09

Page 2

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:09

Page 3

ПЕРШИЙ І ЄДИНИЙ… ...ГОТЕЛЬ У ЧЕХІЇ, ЯКИЙ ЗДОБУВ СЕРТИФІКАТ НА НАЙВИЩУ КАТЕГОРІЮ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ

«5*SUPERIOR» …КАРЛОВАРСЬКИЙ ГОТЕЛЬ, ЩО СТАВ ЧЛЕНОМ НАЙПРЕСТИЖНІШОГО АЛЬЯНСУ НАЙКРАЩИХ ГОТЕЛІВ СВІТУ

«THE LEADING HOTELS OF THE WORLD» 152 НОМЕРИ DELUX

3 ФЕШЕНЕБЕЛЬНІ РЕСТОРАНИ

ПЛОЩА ЛІКУВАЛЬНОЇ ТА БІЗНЕС#ЧАСТИНИ — ПОНАД 3000 кв. м

3 ДЕННІ БАРИ Й 1 НІЧНИЙ ПОНАД 250 ВИДІВ ПРОЦЕДУР

ЧЕХІЯ – КАРЛОВИ ВАРИ

4 БІЗНЕС#САЛОНИ ЛІКАРІ 14 СПЕЦІАЛІЗАЦІЙ

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:09

Page 4

4 (112) 2013

16 ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ 10 14 Літо легенд. Історичні реконструкції легендарних подій і просто легендарні фестивалі з історичним акцентом. Читай, вибирай, вирушай!

МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ 16 17 Світ краси та гармонії. Мережа готелів «Альдемар» вшосте здобула світову нагороду в галузі таласотерапії.

60 63 Дві ідилії Елунди. Курорт Елунда вміщує все найкраще для відпочинку на острові Крит.

159 Відпочинок для своїх. Принади екокурорту «Хутір Тихий» у Карпатах.

30

VIP9КЛУБ 18 22 Невловимий «Бумбокс» Не всім шанувальникам відомо, що цей український фанкі9грув9гурт — невгамовний мандрівник.

6

4

ВОЯЖ9КОЛЕКЦІЯ 24 29 о. ЧАНГ. На зеленому Слоні. Пам’ятаєте дитячу пісеньку «Чунга9Чанга»? Це співалося про тайський острів Чанг.

30 38 МАВРИКІЙ. Рай на вулкані. Вулканічний острів в Індійському океані — «магніт» для найвибагливіших туристів.

46 52 Природа3 в КУБІ. Справжня Куба — це старовинні колоніальні містечка та розкіш національних парків.

2

11

54 59 Берегами ШВЕЙЦАРСЬКОГО моря. Усі вважають, що Швейцарія моря не має. А ось і має! Весь час так і кортить назвати морем Женевське озеро.

64 73 Катались по КАТАЛОНІЇ. Земля Гауді та Далі з усією експресією дає зрозуміти, звідки взялися її генії. Їх породили гори та узбережжя.

80 85 КОСТА ДЕЛЬ СОЛЬ. Пляжі та мури. Запрошуємо вас до старої доброї Андалусії з її коридою та фламенко, пляжами та фортецями.

86 94 ХОРВАТІЯ. До берегів мрії. Яхтовий круїз Адріатикою дарує розмаїття вражень і незрівнянне відчуття свободи.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:09

Page 5

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:09

Page 6

7

4 102 111 СІАНЬ. Серце Китаю. Це місто — перша столиця Піднебесної імперії, колиска китайської культури й буддизму, початок Шовкового шляху.

112 120 ФІОРДИ НОРВЕГІЇ. Карколомна краса. До фіордів північного королівства можна дістатися не лише теплоходами, а й унікальними залізницями.

8

122 128 ШТУТГАРТ. Tourismus Maschine. Історія, сучасна індустріалізація, чарівна природа й… національна турвиставка «Germany Travel Market – 2013».

6

130 135 Країна ШКІПЕРІЯ. Чи говорить вам щось ця назва? Саме так іменують свою батьківщину албанці. Відкриваємо «нову» адріатичну країну!

136 140 МАКЕДОНІЯ. Перлини з озера. На Охридському озері є не тільки суто туристичні перлини — з озера справді видобувають перламутр.

6

9

142 147 ЧОРНОГОРІЯ. Серпантинова країна. На серпантин у цій країні схожі дороги, лінія узбережжя, історія… Захват туристів теж зростає по спіралі.

МАНДРУЙТЕ НА ЗДОРОВ’Я 40 45 Здоров’я класу Superior.

«AXXOS Hotels & Resorts» — 5 років. Чеська компанія пропонує новітні зразки водолікування, велнесу та індустрії комфорту.

MODUS VIVENDI / СПОСІБ ЖИТТЯ 74 79 КАТАЛОНІЯ. Корида без крові. Тепер тварин тут не вбивають і не калічать. Але дух кориди збережений.

2

10

ЖИВИЙ СВІТ 96 101 Скарби Байкалу. Років двадцять тому в Прибайкаллі не знали навіть слова «дайвінг», а нині цим нікого не здивуєш.

УКРАЇНА ЧУДЕС 148 152 У КРИМ по Крим. Під час VIII Фестивалю туристичної журналістики акули пера і мікрофона дослідили 8 санаторіїв півострова.

154 158 ПУТИЛА. Леґені та легенди. Свято «Полонинська ватра» в чарівному й загадковому куточку Карпат.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:09

Page 7

Адреса: Princess Egypt Hotels, Sahl Hasheesh road, Hurghada, Red Sea, Egypt. Тел./факс: 002 065 344 63 00 22, 002 065 344 77 66 E;mail: info@princessegypthotels.com Website: www.princessegypthotels.com www.facebook.com/Golden5Princess

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 8

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Iрина ГОРОБЕЦЬ Художнiй редактор Борис ТАРАСЕНКО Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА Коректура Людмили ГОРОБЕЦЬ, Наталi ОБОЛЕНСЬКОЇ Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 25495190, 25495191, 25495193

На обкладинцi: «Бризки літа!» Модель — Марися ГОРОБЕЦЬ. Місце зйомки — готель «Aldemar Royal Mare» (о. Крит, Греція). Фото Олександра ГОРОБЦЯ.

Передплата яскравих вражень! Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будь9якого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 144–172 сторінки.

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ? У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будь9якому відділенні зв’язку України. Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318. У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ «Бліц Інформ»: Київ — (044) 20595110. «Ідея»: Київ — (044) 41798767; Донецьк — (062) 38190932.

KSS: Київ — (044) 58598080. «Меркурій»: Київ — (044) 24999888; Дніпропетровськ — (056) 37499055. «Періодика»: Київ — (044) 28990704. «Самміт»: Київ — (044) 52192369. ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ!

Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 28899625, 28895457 Над номером працювали художники: Сергій Горобець, Борис Тарасенко Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм» Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 25495190/91/93, 28895457, 28899625 E mail: welcome@intour.com.ua Представництва у Криму: тел./факс: (0654) 3269993 у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 49794374; факс: (403) 49794377 Кольороподiл i друк: Видавничий дiм «Рема9Принт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 48698004, 48692820 Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори.

Editor9in9Chief Oleksandr HOROBETS Deputy Editor9in9Chief Yevhen BUD’KO Managing Editor Iryna HOROBETS Art Director Borys TARASENKO Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Proof Reading & Editing Natalya Obolenska Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 9

09-Jul-13

НА ПОДІЮ

16:10

Page 10

■

Êîæåí ôåñòèâàëü ìຠñâîþ ³ñòîð³þ. Îêðåì³ — ëåãåíäàðíó ³ñòîð³þ. À äåÿê³ âèíèêëè çàâäÿêè ³ñòî𳿠òà ëåãåíäàì, ïîðîäæåíèì áóðõëèâîþ óÿâîþ ëþäåé. Þë³ÿ ÌÀËÀ

ЛІТО ЛЕГЕНД

П

О

Д

О

Р

О

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

Кельти всіх країн, єднайтеся! Що: Де: Коли: Інфо:

історичний фестиваль Лор’ян (Франція) 3–12 серпня www.festival interceltique.com

Від 1971 року нащадки кельтських племен і просто шанувальники старовини кожного серпня окуповують французьке місто Лор’ян. Тут відбувається міжнарод# ний фестиваль кельтської культури — «Festival Interceltique de Lorient». Захід збирає майже 700 000 прихильни# ків. Насамперед це представники народів, яких об’єднує спорідненість із кельтами, — переважно мешканці Західної Європи, від іс# панської Галісії до британської Шотландії. Триває святкування аж 10 днів. Місто ви# бухає етнічними мелодіями, запрошує також послухати фольк, рок, класику, джаз і тради# ційний вокал, подивитися народні танці й са# мим навчитись їх виконувати. Загальна кіль# кість подій за період фестивалю — 200, і від# буваються вони за участю понад 5000 осіб. Найважливіші місця у програмі належать па# раду кельтських народів, конкурсу гри на во# линці, хореографічним виступам, а також по# казам кельтського одягу. Вартість квитків — від 30 до 39 євро.

10

Ренесанс на землі Колумба Що: Де: Коли: Інфо:

історичний фестиваль Нью Йорк (США) 3 серпня — 22 вересня www.renfair.com/ny/

Одним із найвидовищніших фестів Нью#Йорка, без сумніву, можна на# звати «New York Renaissance Faire» — фестиваль епохи Відродження. На святі збираються найколорит# ніші персонажі доби Ренесансу. Серед костюмованого люду можна побачи# ти виконавців стилізованої середньо# вічної музики, фольк#гурти, жонглерів, трубадурів, акробатів, королів, піратів, лицарів, ба навіть фей і чарівників та багато інших цікавих фігур. На гостей очікує кінний турнір, піші бої на мечах, стрільба з лука, не кажучи вже про безліч «ренесансних» сувенірів. Мож# на пройти майстер#класи у справжніх склодувів, виробників свічок, калігра# фів та інших фахівців зі старовинних ремесел. Вхід на ярмарок коштує для дорос# лих — 22$, а для малечі — лише 11$. Подібні фестивалі відбуваються і в інших штатах. Чому ж вони такі по# пулярні? Може, тому що в Америці ні# якого Ренесансу не було?

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 11

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 12

Що: історична реконструкція Де: о. Готланд (Швеція) Коли: 4–11 серпня Інфо: www.medeltidsveckan.se/eng/ Готланд — невеликий острів у Балтійському морі, розташо# ваний між Латвією та Швецією, до території якої він і належить. Тут ніби спинився час: скрізь видніються мальовничі руїни се# редньовічних маєтків і старих

Острів вікінгів церков. На тлі всього цього відбувається відомий фестиваль «Gotland Medie# val Week». На відміну від багатьох подій у такому жанрі, окрасою фесту є середньовіч# ний ринок. Більшість торговців проходять жорсткий «трейд#контроль», аби уникнути підробок та анахронізмів. Продається все — від старовинного плуга до антикварних прикрас. Як годиться, відбуваються лицарські турніри та кінні змагання. Життя вирує: жонглери, монахи, лицарі, дами, аристократи та злид# ні — всі як слід вживаються в ролі. І всі проходять суворий дрес#код. Для ма# леньких гостей працює лицарський табір. Попри невелику кількість населення на острові (58 тисяч осіб), фестивалі тут відбуваються один за одним. Крім середньовічного тижня, є змагання з ях# тингу, серфінгу, рок# та фольк#фестивалі, театралізовані вистави. Дістатися на Готланд дуже просто: літаком або поромом (курсує 4–6 разів на день) зі Стокгольма — і ви серед вікінгів!

Силачі у спідницях Що: Де: Коли: Інфо:

«Ігри горян» Баллатер (Шотландія) 8 серпня www.ballaterhighlandgames.com

Шотландці здавна відомі крутим норовом і звитяжністю. Наразі щороку за сезон від# бувається понад 60 так званих «високогір# них ігор», у яких атлети можуть позмагати# ся в оригінальних силових вправах. Стандартна програма включає метання молота, колоди (довжиною близько 6 мет# рів і вагою 50–100 кілограмів!) та ядра, підкидання мішка із сі# ном, перетягування канату та ін# ші драйвові розваги. Крім того, очікують виступи музик із волин# ками, виконання традиційних танців горян у картатих кілтах. Ігри у Баллатері започатко# вані «лише» в 1864 році, але іс# торія таких забав налічує понад тисячу років. То не просто спорт або фольк#фест — це жива іс# торія та споконвічні традиції шотландців. Утім, до змагань допускають# ся й представники інших наро# дів. Неодноразовим чемпіоном «Ігор горян» став українець Ки# рило Чупринін.

12

Астерикс та Обелікс запрошують Що: історична реконструкція Де: Лос Корралес де Буельна (Іспанія) Коли: 30 серпня — 8 вересня Інфо: www.guerrascantabras.net В іспанській провінції Кантабрія щороку проводять історичний фести# валь «Las Guerras Cantabras» («Кантаб# рійські війни»). Близько 2000 місцевих мешканців поділяються на два табо# ри — римських легіонерів і кантабрій# ських воїнів — і розпочинають «запек# лу битву». До підготовки святкових заходів підходять дуже серйозно. З точністю відтворюють побут минулих століть, облаштовують середньовічні хижі та ринок, обладнують оборонні конструк# ції та стінобитні знаряддя. Відтворюється період 29–19 років до нашої ери, коли римське військо на чолі з Юлієм Цезарем воювало про# ти астурів і кантабрів. До речі, саме в ті часи відбувається дія фільмів про Астерикса та Обелікса. Щоправда, в них про достовірну реконструкцію не йдеться… Бойовисько — це далеко не все, чим можна себе потішити в Лас#Корралес. Відбуваються конкурси безалкоголь# них напоїв, лікарських відварів і тра# диційної кухні, засідання римського Сенату та багато інших подій в атмо# сфері епохи.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 13

13

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 14

Що: історична реконструкція Де: Горсенс (Данія) Коли: 30–31 серпня Інфо: www.middelalderfestival.dk

Екскурс у середньовіччя Горсенс — типове данське містечко, яке з 1995 року вирізнилось, організу# вавши один із найвідоміших історичних фестів у Європі — «European Medieval Festival». Святкування було започатковане лише як національне, проте чудова організація допомогла йому вийти на міжнародний рівень. Історична реконструкція охоплює період від раннього середньовіччя до XVI століття. Місцеві мешканці та приїжджі волонтери, кількість яких становить близько 5000, бездоганно виконують свої ролі. Побут тієї епохи відтворений дуже детально. На туристів чекають лицарські турніри, веселі музики, ярма# рок і багато персонажів минулого, у тому числі таких незвичайних, як блазні або маркітантки. Недаремно майже 70 тисяч людей щороку приїздять, аби за# нуритися на кілька днів в історію. Для учасників і гостей облаштовують наметове містечко та готують смач# ний сніданок. Паркування автомобілів суворо заборонене.

Національний галоп Що: Де: Коли: Інфо:

кінні перегони Будапешт (Угорщина) 14–16 вересня www.vagta.hu

Якщо ви шанувальник коней і кінних змагань, тоді вам неодмінно треба до Угорщини. Її народ, як і в давні часи, славиться своїми особливими стосунками з найшляхетнішими з тварин. Де ще в Європі можна відвідати стільки конеферм і роз# плідників, у стількох місцях навчитися вправно ска# кати або просто прогулятися в екіпажі мальовничими околицями? Щороку столиця країни запрошує всіх на фестиваль «Національний галоп». Святкування перетворює площу Героїв на іподром завдовжки 6200 метрів, де ко# ні й вершники з усієї країни показу# ють свою майстерність, демонстру# ючи такі трюки, як, наприклад, їзда навстоячки на цілому шестерику ко# ней! Учасники феєричного забігу виступають у романтичних костю# мах гусарів, драгунів та уланів. На переможця очікує неабияка вина# города — 70 000 євро. Події розгортаються неподалік від парку й термальних купалень, де організатори кмітливо поєдна# ли кінне шоу з гастрономічними екс# курсами та можливістю поніжитись у цілющій воді.

14

Коров’ячий бал Що: Де: Коли: Інфо:

повернення худоби з пасовищ Бохинська Бистриця (Словенія) 16 вересня joobili.com

У середині вересня над мальовничою до# линою Бохинь починають лунати жваві рит# ми, а на вулиці виходить люд у національно# му одязі. Це наближається головне свято осені — «Коров’ячий бал». Святкування пов’язане зі старовинною традицією зустрічати з альпійських пасо# виськ відгодованих за літо корів. Пастухи прикрашають худобу квітами і дзвониками, а самі вдягають традиційний одяг, який з весни чекав урочистого часу. Юрбу розва# жають веселі фольклорні гурти. Влаштову# ються забави, такі як пиляння колод тупою пилкою чи катання на механічному бику. Всіх охочих частують смаженим м’ясом справж# нього бичка, іншими екологічно чистими про# дуктами та настоянками з альпійських трав. Традиція бере початок із часів, коли ско# тарство було основою існування людей у цьому регіоні. Пасовищ у долині на всіх не вистачало, тож виходом став вигін худоби на літо в гори, доки в долині заготовлюють корм на зиму. Подібний спосіб життя існує і в наших Кар# патах, і там теж проводиться відповідний фестиваль. Читайте в українському блоці журналу!

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 15

15

09-Jul-13

16:10

ГОСТИННОСТІ

Page 16

■

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_4-13-disk.qxd

Світ

краси та гармонії

Ìåðåæà ãîòåë³â «Àëüäåìàð», ñèìâîë ãðåöüêî¿ ãîñòèííîñò³, âøîñòå ïîñï³ëü çäîáóëà ñâ³òîâó íàãîðîäó â ãàëóç³ òàëàñîòåðàﳿ. Ïîðèíüòå ó ¿¿ ãàðìîí³þ!

С

Спа і таласоцентри двох готелів цієї мережі давно стали за конодавцями мод у своїй сфері. Одна оаза розкоші та насолод розташована на легендарному острові Крит і називається «Al demar Royal Mare Thalasso & Spa», інша — «Royal Olympian Spa & Thalasso» — знаходиться на півострові Пелопоннес, непода лік від стародавньої Олімпії. Перший із цих двох таласоцентрів цього року вчергове нагороджений рейтингом «World Travel Awards» у номінації «World’s Leading Thalasso Resort – 2012». Дру гий же відрізняється лише дещо меншими розмірами й теж має

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 17

колекцію міжнародних нагород. Спільним для цих двох закладів є найвищий світо вий рівень у всьому, в тому числі в мето диках відновлення краси та здоров’я, до сягнення гармонії душі й тіла. І на Криті, і на Пелопоннесі «Альдемар» зачарує вас красою та простором своїх спа. У «Royal Mare» це 4000 квадратних метрів вишуканості! Висококваліфікований пер сонал, який володіє кількома іноземними мовами, виняткова якість пропонованих процедур, бездоганна чистота й цілкови тий спокій, які панують у центрах, здатні задовольнити найвищі вимоги. Для вас тут розроблено десятки унікаль них оздоровчих процедур гідротерапії з використанням морських водоростей, гря зей і води, а також масажів — від класич них до екзотичних. Усе це допоможе бо ротися зі стресами, перенапруженням, без сонням, скутістю м’язів, зайвою вагою та

проблемами кровообігу. Вершиною задо волення може стати аюрведичний масаж у чотири руки протягом 55 хвилин… У центрах краси запропонують не мен шу гаму високоефективних інноваційних способів догляду за обличчям і тілом, у то му числі й для чоловіків. Лосьйони, гелі й сироватки компанії «Thal’ion» з морсь кими мікроелементами та вітамінами по дарують вашій шкірі сяйво свіжості, зво ложать і очистять її, тонізують і уповіль нять процеси старіння. Процедури гармонійно доповнюються лікувальними вправами, фітнесом, водни ми та іншими видами спорту, умови для занять якими в готелях «Альдемар» — по над усі похвали. І яка ж гармонія без збалансованого і смачного харчування? У готелях «Aldemar Royal Mare» та «Aldemar Royal Olympian» можна проконсультуватися з лікарем і діє

тологом, обрати собі оптимальний варіант харчування і отримати його в найкращо му виконанні шеф кухарів «Альдемар». Мрієте про довершеність? Ви знайде те її тут! ■

КЛУБ

09-Jul-13

16:10

Page 18

■

V

I

P

;

!MT_4-13-disk.qxd

Невловимий

«Бумбокс» ¯õí³ ï³ñí³ «ïðîñóíóòà» ìîëîäü çíຠíàïàì’ÿòü. Àëå íå âñ³ì øàíóâàëüíèêàì â³äîìî, ùî öåé ôàíê³-ãðóâ-ãóðò — íåâãàìîâíèé ìàíäð³âíèê. Éîãî ó÷àñíèêè áà÷àòü ñîòí³ àåðîïîðò³â ³ ì³ñò, ñîòí³ òèñÿ÷ îáëè÷… Ãàííà ×ÀËÎÂÀ

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 19

унали прол » окс» б боксів . м м у ту «Б а «Бу чів к р а у и х г з у і у л і пісн оїх с пір м в х с и я т ц Перш і. З є сер 4 роц кида у 200 не по ь т и м ні на

Б

«Бумбокс» на сцені вже скоро десять років. І не тільки — Саме в цей момент я даю інтерв’ю на студії «Зран на українській, пісні хлопців відомі й за Атлантичним океа ку до ночі», де працює наш гурт. Між інтерв’ю, чаєм і ном. Звучання гурту з часом змінилось, але від того не ста спілкуванням зі своїми добрими знайомими та колегами ло нуднішим. Навпаки — здається, і в шістнадцять, і в записуємо платівку банди «Бумбокс». Платівка називати шістдесят моє покоління до дірок заслуховуватиме диски меться «Термінал Б». ➧ «Бумбоксів». Наразі гурт записує п’ятий номерний альбом, і часу на спіл кування в учасників майже немає. Але про най цікавіше я встигла розпитати у фронтмена зачка Цього ко гурту, автора текстів — Андрія Хливнюка. ка Андрій и ч й а м Ма Андрій — постать загадкова і, здається, не малює Хливнюк однозначна. Зайвого не скаже, про особисте вза своїх х а на стін галі воліє мовчати. Часом неможливо зрозумі у різних к о р е грим ти, жартує він чи каже правду. Від тієї недо країнах. мовленості в текстах пісень його твори напов нюються додатковим змістом. Намагаєшся їх розгадати з першого, другого, п’ятого разу — та де там…

— Андрію, вас майже неможливо впіймати у столиці. Чим займаєтеся саме в цей момент?

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 20

іпу ок кл зйом с а . ч ід ла» Гурт п ний Мико уб д ід П «

— Мабуть, часто літаєте?

— Маю двісті перельотів на рік.

— Ви щойно повернулися з Туреччини. Не страшно було літати, зважаючи на там$ тешні заворушення? Ви там теж виступали?

— На заворушеннях не виступали. Трошки страшно було, бо всі ми люди. Якщо ви дивилися фільм «Термінал», то зрозумієте, в чому страх закордонних польотів до країн, де щось не слава Богу. Але у турків, до речі, все слава Богу. Вони просто висловлюють владі своє «фе». Мабуть, правильно роблять. Або неправильно. Це вже залежить від того, що вони хочуть і що собі думають.

— А ви щось із собою привозите з країн, де побували?

— Знаєте, я не з тих людей, які везуть із собою щось типу мушель із теплих морів. Зате є в мене чудовий знайомий, звати його Рома. Це вокаліст добре відомого мол довського гурту «Zdob si Zdub». Так от він нещодавно припер додому череп дикого коня. Оце круто! Він був у тому місці, де Дунай впадає в Чорне море, тільки з румун ського боку. Каже, там є старовинні села старовірів і водяться дикі коні… У ліфті сусід розпитував його, навіщо йому череп дохлої коняки. Він не знав що відповісти. Я поділяю його захват від краю і привезеного «сувеніру». Бачу й себе в тому ліфті із сусідом, який не розуміє, чому в тебе у руках не остання модель «Vertu» (мобільний телефон найвищого класу), а кінський череп.

— Чи є десь у світі місце, куди хочеться повернутися? Крім дому, звісно.

— Є. Декілька. Багато. Майже в кожній країні, а в деяких — десятки таких міст, містечок, сіл, куди хочеться повернутися, де знайшлися чудові, відкриті люди, які запрошують до себе. Просто немає часу взяти, плюнути на все і поїхати. Але колись це станеться.

— Нещодавно у прокаті з’явився фільм «Істальгія», до саундтреку якого увійшла ва$ ша англомовна пісня «Nevertheless». Стрічка — про емігрантів. Яке ваше ставлення до цієї проблеми в Україні?

— Ви знаєте, я ще не дивився цього фільму. В одній з наших платівок я вже висло вив те, що думав про трудову еміграцію з України. Навряд чи моя позиція і думки на цю тему змінилися. Тут усе дуже зрозуміло і просто: всі, хто любить цю країну, шко

20

ндрій ерті А тків конц у со м ід о в жн 200 На ко ся на ь у т к є н а а д т викла себе до ос го і. і всьо ліц є пуб відда

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 21

— А в столиці у вас є улюблений затишний куточок?

— Вони змінюються. Улюблені затишні куточки столиці чо мусь змінюються. Ми любимо бувати в декількох місцях, але ви мені за рекламу ще не платили.

— «Бумбокси» — екстремали чи «домашні» хлопці? Що вам ближ$ че — стрибнути з парашутом чи посидіти вдома з книжкою?

— Я би вибрав варіант номер два, якщо чесно, — посидів би вдома з книжкою.

— Ви постійно в роботі, певному напруженні. Чи бувають мо$ менти, коли хочеться побути самому, сконцентруватися, взяти тайм$аут? Як справляєтеся в таких ситуаціях?

— Так, я постійно у роботі й напруженні. Але я люблю цю ро боту. Це — чудова робота. Але все ж таки робота. П’ятдесят від сотків усього часу на роботі я один, тому іноді мені навіть трохи самотньо. Інколи беру тайм Є в мене чудовий знайомий Рома, вокаліст аут. І ви беріть тайм аути. Бажано робити це час від часу, навіть необхідно. добре відомого молдовського гурту «Zdob — Останнім часом я — в пошуку нових джерел натхнення. Можете дати кілька порад із влас$ si Zdub». Він нещодавно припер додому че ного досвіду? реп дикого коня. Оце круто!

— Можу. Беріть аркуш і ручку, сідайте і по чинайте писати. Все. А якщо це не пов’язано з ➧ ■ дують про те, що інші з неї їдуть, або радіють за них. Зважаючи на те, з яким настроєм, куди саме і з якою метою вирушають конкретні люди. «…Їй — у Варшавські спальні райони, Йому — Москву бетоном залити, Але кохання у таксофонах Приречене недовго прожити. Куди ведуть строкаті дороги? Чому ви заблукали у світі? Вас сотні, тисячі, вас мільйони В Ізраїлі, Канаді, на Криті…» (Уривок пісні «Квіти в волоссі», слова та музика — Андрія Хливнюка. 2006 рік).

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 22

су ше ча ь біль у т я м д о о т и не і пров Ч . ц а п о м удо и хл ксів» , ніж Інкол ортах ка «Бумбо п о р »? е ва латів інал Б пна п Терм « я с ь насту ет атим назив

написанням, просто ставайте на своє ро боче місце, хоч би де воно було, і почи найте працювати. Ніяка осіння Канада вас не надихне краще. Шукати натхнення мар но. Треба просто працювати, і воно або прийде, або ні.

— А що взагалі є вашим допінгом під час створення текстів, музики?

— Люди, світ, почуття, їжа, сон. Це все серйозні допінги. Я не сказав би, що мені потрібен допінг, аби писати ті штучки, які я іноді пишу.

— Чи відчуваєте мовні бар’єри в написан$ ні текстів? На форумах галасують, що справжній «Бумбокс» — це тільки україно$ мовні пісні…

— Усе живе — в житті, а на форумах — мертве. Тому давайте якось ковбасу окре мо, а «обьортку» — окремо. Як, до речі, українською буде «обьортка», хтось мені підкаже з форумчан? Класно було би. Я народився і виріс у місті, яке вважа ється серцем України, містом поетів, бор

б узгодити ідею наступного відео, викона ти величезну роботу щодо промо туру, який почнеться восени і триватиме місяць. Тур охопить 26 міст України і відбудеться на підтримку нового альбому «Термінал Б». І ще — дружина мене послала по хліб…

— Якось ви сказали, що творчість Ніни Матвієнко може викликати у вас сльози. Це правда?

— Щира правда.

— Батьки виховували вас у любові до ук$ раїнських пісень? Своїм дітям передасте цю любов?

— Перестаньте пхати мені межи очі це українство. Й іншим людям. Бережіть те, що важливо для вас, у своєму серці. І не

Дуже радію з того, що наші люди можуть бачи ти світ. Але давайте поводитися так, щоб не доводилося чекати на свій рейс біля іншого гейту через сором за співвітчизників.

■ ців за незалежність. Але, на превеликий жаль або на щастя, у цьому місті ніколи не ділили людей на тих, хто розмовляє тією чи іншою мовою. І завжди намага лись — я сподіваюсь, і надалі намагати муться, — цінувати людей за їхні персо нальні риси, а не за належність до тієї чи іншої національності.

— «Маленька дитина» — одна з остан$ ніх речей, якщо я не помиляюся. Що надих$ нуло на її створення?

— На написання пісні «Маленька ди тина» надихнула маленька дитина. (У січні цього року в Андрія народилася друга донечка — Олександра. Але про свою сім’ю він навідріз відмовляється говорити).

— Сучасна українська музика — яка во$ на? Усі говорять про Ваню Дорна, про «The Hardkiss», що важко назвати українським. Це справжнє обличчя наших молодих ви$ конавців?

— Я уявлення не маю, яка вона, ця су часна українська музика. Бо мені немає коли аналізувати, яка українська музика є сучасною. Музика взагалі — штука кос мополітична. А щодо української музики… Мабуть, якась вона є. Десь існують люди, яких потім хтось колись уже з погляду іс торії та їхнього впливу на культуру зара хує до тієї чи іншої вагомої частини укра їнської музики.

— А чи є хтось серед українських вико$ навців, з ким би ви неодмінно записали дует у майбутньому?

— Немає.

— Які у «Бумбоксів» плани на літо?

— Дописати платівку, звести її, підго тувати до випуску. Бажано зняти або хоча

треба носити прапори. Чудові є слова в піс ні Кузьмінського з «Братів Гадюкіних»: «Які попереду шляхи, які пороги — нехай хвилює тих, хто носить прапори. Ми ж на свій спосіб поєднались з Богом». Хоч я й націоналіст, серйозний україн ський націоналіст, мене починають дра тувати ці аж занадто патріотичні штуки. Аби нам не перетворитись на одну з тих «країночок»… Звісно, батьки виховали в мені любов до українських пісень. Вони співали мені ці пісні як колискові, аякже. Це нормаль но, про це не говорять.

— Що б ви хотіли побажати читачам «Міжнародного туризму»?

— Подорожуйте! Це класно, це дуже кльово! Я пишаюся, що дедалі більше і більше наших людей бачу за кордоном. Я дуже радію з того, тішуся тим, що наші лю ди можуть бачити світ і не замикатися в рамках своїх містечок і країнок. Але, будь ласка, давайте так поводитися, щоб не до водилося переходити і чекати на свій рейс біля іншого гейту через сором за співвіт чизників. Іноді це просто неможливо. Ді йшло вже до того, що я серйозно задумую ся над перельотами за кордон авіалініями інших країн і поверненням через треті країни, аби не стикатися з відпочивальни ками, яких, між іншим, люблю і поважаю. Але це просто нереально! Якось розкажу докладніше, досвід маю величезний.

— То чи правду кажуть — добре там, де нас немає?

— Чисту правду кажуть. Чистісіньку. ■ Фото з архіву гурту «Бумбокс»

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 23

09-Jul-13

КОЛЕКЦІЯ

Я

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

16:10

Page 24

■

В

О

Коралові острівці поблизу острова Чанг — чудове місце для медового місяця.

о. ЧАНГ

На зеленому

Слоні Ïàì’ÿòàºòå âåñåëó äèòÿ÷ó ï³ñåíüêó â³ñ³ìäåñÿòèõ: «×óäî-îñòðîâ, ÷óäî-îñòðîâ, æèòü íà í¸ì ëåãêî è ïðîñòî!.. Åøü êîêîñû, æóé áàíàíû — ×óíãà-×àíãà!» Íàðåøò³ ÿ ä³çíàâñÿ, ïðî ÿêèé îñòð³â ñï³âàëîñÿ.

Б

Без сумніву, автор мав на увазі острів Чанг у Таїланді! Може, хтось зі мною не погодиться — мовляв, чому перед «Чанга» автор пісеньки поставив загадкове «Чунга»? І вза галі, як йому вдалося в суворі комуністичні часи побувати на райському тайському острові? Та я маю беззаперечний доказ того, що в пісеньці йдеться саме про цей чарівний острівець у Сіамській затоці. Це слова: «Наше счастье по стоянно!» Хто побував на острові Чанг, підтвердить — годі точніше передати стан душі місцевих мешканців. Слово «чанг» у перекладі з тайської означає «слон». То, може, «чанга» — це слониха на ім’я Чунга? Хай там як, а острів справді нагадує своїми обрисами голову слоника, а м’яким кліматом і розслабленою атмосферою — спокій

Ìèêîëà ²ÂÀÙÅÍÊÎ

ну добру вдачу тварини. Тайці ставляться до елефантів із повагою та любов’ю, тож острів отримав це поважне ім’я не випадково — він їхній улюблений! Так, улюблений саме для тайців. Річ ось у чім. Найбіль ший і «найрозкрученіший» острів Пхукет накрила хвиля туристичного бізнесу. Другий за розмірами, Самуй, потро ху наздоганяє більшого брата за обсягами туристичних по токів. А ось Чанг — третій за розмірами острів Таїланду, роз ташований на сході країни, неподалік від кордону з Камбо джею, — тайці ніби залишили для себе. Може, тому що від наступу цивілізації його захищає гірський рельєф, а може, тому що відсутність аеропорту на острові стримує зростан ня потоку інтуристів, але цей острів, розташований най ближче до Бангкока, зберігає тиху розслаблену атмосфе ру, про яку мріють багато туристів, замовляючи путівку до Таїланду. Тут лишилося чимало чарівних куточків, де мож на усамітнитись удвох із коханою, уявивши себе Адамом і Євою. І такий первісний релакс поєднується з вишука ністю та комфортом готелів, у яких Робінзон джунглів от римає все найкраще з того, що здатна запропонувати лю дині цивілізація! Сабай сабай Наше знайомство з островом відбулось у форматі дво денної екскурсії, яку численні турбюро пропонують відпо чивальникам Патайї. Від наймасовішого тайського курор ту до острова Чанг — лише кілька годин їзди туристичним автобусом і півгодини — поромом. Щойно судно пришвартувалось і пасажири разом зі свої ми авто висадились на берег, ми фізично відчули, що плин часу уповільнився, спів птахів залунав гучніше, а обличчя людей посвітлішали. Цей острівний стан безперервного ➧

24

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 25

Кінці у воду. Отак, у ластах і масці, швартують до острова туристичний катер. Кінець прив’язують на дні до коралів. Зараз пасажири теж стрибнуть у воду, щоб помилуватись підводним світом.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 26

Мистецтво вогню. Після вечері в ресторані на березі океану гості насолоджуються фаєр'шоу. Європейці цю розвагу запозичили в австралійців, а ті — у новозеландських аборигенів. Але вогняне мистецтво в Таї — своє і доволі давнє, так колись відганяли від осель злих духів.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 27

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 28

кайфу в тайців називається «сабай сабай». В ук раїнській мові немає дослівного перекладу цієї конструкції, бо нам, на жаль, просто не відомий такий ступінь розслаблення і спокою. Ми весь час кудись поспішаємо — навіть коли все добре і всього вистачає, проте вже починаємо турбу ватися про завтрашній день. А ось тайці вміють радіти життю тут і зараз. Оце і є сабай сабай. ДИВОВИЖНЕ ПОРУЧ Острів Чанг (або Ко#Чанг) — голов# ний в однойменному архіпелазі, вхо# дить до морського національного пар# ку «Му#Ко#Чанг», має площу 215 кв. км, близько 5400 осіб населення і є тре# тім за розмірами островом Таїланду. Дістатися з Бангкока до острова можна автобусом, міні#бусом або на таксі й далі — поромом. Можна й лі# таком. Обидва варіанти потребують приблизно однакового часу, який з урахуванням аеропортових затримок і трансферів становить майже 5 го# дин. При цьому наземний варіант у ба# гато разів дешевший — лише близь# ко 20 доларів. Із Патайї їхати ще простіше, швид# ше і дешевше. Детальніше — на туристичному сай# ті острова Чанг: www.koh chang.com.

■

Рай у курені П’ятнадцять хвилин звивчастою дорогою їдемо вздовж узбережжя. З кожного повороту крізь лис тя пальм нам усміхається лазурова блакить океа ну. І ось ми в «Barali Beach Resort Ko Chang»***. Повірте, готелів на своєму віку я бачив чимало — така робота. Завжди з іронією ставився до турис тів, котрі, повернувшись із Туреччини чи Єгип ту, із захватом демонструють знайомим фото графії номера, в якому мали щастя жити. Для мене не готельні принади є стимулом до подо рожей. Але тут уперше в житті руки самі потяг лися до камери, й не за замовленням, а абсолют но добровільно, дивуючись сам із себе, я почав фотографувати… санвузол! Бо у бунгало, де ме не поселили, він виявився геніальним витвором дизайну. У ванну треба не залазити, а спокійно заходити, спускаючись, адже вона вмонтована нижче рівня підлоги. Її з трьох боків оточує скля на стіна, за якою висаджені тропічні рослини. Далі — ще одна стіночка, що захищає вас від над то цікавих поглядів. Коли приймаєш ванну, ніби раюєш серед джунглів... Шоу світлячків Після заселення ми скупалися в океані й пі шли на вечерю в традиційний тайський ресто ран, розташований у хатинці на воді, серед ман грових дерев. Чудове місце для споглядання за ходу сонця. Щоб змалювати феєричну гаму сма ків тайської кухні, не вистачить ані абзацу, ані цілої статті. Скажу лише, що гострі нотки були цього вечора особливо відчутні. Тим часом під тріск цикад джунглі огорнула тропічна ніч, і нас запросили на шоу світлячків. У абсолютній темряві ми пливли на моторному

28

човні вузькою протокою вглиб острова. Нареш ті керманич вимкнув двигун, і ми побачили на дереві гірлянду. Спочатку подумали, що це справ ді електрична прикраса на зразок новорічної: світлячки були зібрані в одному місці, ніби на низані на невидиму нитку. Довелось уважно по спостерігати за комахами, щоб упевнитися, що вони живі й час від часу перелітають з місця на місце. Гра живого світла… Сафарі по островах Після сніданку в ресторані на березі океану вирушили на морське сафарі. Все, що нам було треба, — це купальні костюми, крем від сонця й готовність отримувати задоволення. Хвилин сорок із борту кораблика милувались острівцями, малими й більшими, і ось — перша зупинка. З нашого судна в кришталево прозору воду стрибає таєць у ластах і масці, з канатом у руці, пірнає і пришвартовує корабель просто до коралу. Пасажири скачуть за ним у теплу претеп лу воду і вирушають милуватися рибками. По плававши з півгодини, підіймаємось на борт і пливемо на інший острівець. Там корали інших кольорів, рибки — теж. На двох інших островах висаджуємося на берег. На першому — пляж із білого та дрібного, мов пудра, піску спускаєть ся у воду чистого смарагдового кольору. Другий, із назвою Вай, — обжитий, має невеличкий го тель і ресторанчик. Бунгало, залежно від ком фортності, — від 20 до 80 доларів за добу. Повернулися в готель. Довгий день, насиче ний враженнями, ще не закінчився. У рестора ні чекало ціле «шоу» морепродуктів і тропічних плодів. Потім воно гармонійно перетекло у вог няне шоу. З неймовірною спритністю факіри де монстрували нам це стародавнє мистецтво на пляжі, біля океану. Так колись шамани за допо могою вогню відганяли злих духів ночі... Гідне завершення прекрасного дня. Тепер я знаю, де хочу побувати в Таїланді наступного ра зу. І провести там не два дні, а два тижні. З ко ханою на райському острівці серед первоздан ної природи. Отоді, гадаю, сповна відчую сабай сабай… ■

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 29

09-Jul-13

КОЛЕКЦІЯ

16:10

Page 30

■

В

О

Я

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

Рай на

МАВРИКІЙ

вулкані Íåâåëèêèé âóëêàí³÷íèé îñòð³â â ²íä³éñüêîìó îêåàí³ ñòàâ îäíèì ³ç «ìàãí³ò³â» äëÿ íàéâèáàãëèâ³øèõ òóðèñò³â, ÿê³ ïðàãíóòü ïðîâåñòè â³äïóñòêó ñâ ìð³¿.

Д

²âàí ÃÎÐÎÁÅÖÜ

Для мене теж заповітною мрією було відвідати Маврикій — острів бі лосніжних пляжів, бірюзового моря, мальовничих гір, м’якого теплого клімату і фантастичних курортів. Кортіло довідатись, як плине життя по той бік екватору, як там прокидається сонце та як виглядає «друга поло вина» зоряного неба… Тих, кого лякає далекий переліт, поспішу запевнити, що його обтяжли ві моменти залишаться для вас майже не поміченими. Адже на повітря ному лайнері вам запропонують смачні напої, їжу, а сучасна добірка му зики та кіно не дасть занудьгувати.

30

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 31

«Спочатку був Маврикій і лише потім — рай; а тоді рай був скопійований з Маврикію». (Марк Твен)

Між вулканом і рифом Маврикій — це зелений клапоть суходолу в океані, його дов жина сягає 65 кілометрів, а ширина — 45. Узбережжя острова захищене третім за розмірами у світі кораловим рифом, який формує лагуни з кришталево чистою водою. Цей край, попри всю свою екзотику, є абсолютно безпечним для людей. Мангусти колись винищили всіх отруйних плазунів, а риф не дає доступу великим хижим рибам. Над рельєфом тут попрацював вулкан, останнє виверження якого сталося ще понад 100 000 років тому. Центральне плато Маврикію, розташоване на висоті до 650 метрів над рівнем мо ря, — це все, що лишилося від величезного кратера. Етнокультурний салат Доля Маврикію тісно пов’язана з піратством. Не одне суд но було затоплене у ближніх до нього водах. У колоніальну епоху тут утворилася дивовижна суміш куль тур, провідними «інгредієнтами» якої стали французька, індій ська, китайська та креольська. Мешканці острова — люди особ

ливі. Етнічне розмаїття відчувається у всьому — від кухні до архітектури. Завдяки привітній і розкутій вдачі маврикійців навколо па нує розслаблена, пожвавлена й доброзичлива атмосфера. «Титульним» національним танцем маврикійців стала сега. Її коріння тягнеться з часів рабовласницьких часів, коли невіль ники після тяжкого дня збиралися біля багать і танцювали під ритми барабанів. Танцюристи не відривають ніг від землі, адже за часів рабства виконавці постійно були в кайданах. Маврикій — острів не тільки пляжного відпочинку, хоча міс ця для купання та засмагання тут фантастичні. Острів може за пропонувати вам багато різноманітних цікавинок — від нічно го життя до екзотичних сафарі турів. Деякими тутешніми дива ми я з вами поділюся. Солодкий бізнес Весь острів обсаджений цукровою тростиною — краєвиди вра жають. Виробництво цукру лише нещодавно поступилося ту ризму першим місцем за значенням для економіки, яке воно ➧

31

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 32

ВЛИВАЙТЕСЬ У КОКТЕЙЛЬ! Країна включає крім власне Маври# кію також острови Родригес, Агале# га та Каргадос#Карахос. Входить до Британської співдружності, головою держави формально є королева Великобританії. Діставатися острова можна з пере# садкою в Дубаї чи містах Західної Європи. Візу Маврикію терміном до двох тиж# нів туристи отримують безкоштовно в аеропорту країни. Головне — щоб закордонний паспорт був дійсним півроку після перебування на острові. Клімат дуже м’який, тропічний. Не# сприятливими для відпочинку пері# одами вважаються січень–лютий та липень–серпень, коли на острові па# нують циклони. Населення. Переважну більшість його становлять креоли — нащадки євро#афро#азійських шлюбів. Віросповідання. Домінує індуїзм, поширені також буддизм, християн# ство та іслам. Мова. Найуживаніша — креольська, офіційна — англійська.

■

32

утримувало десятки й сотні років. Із цим про мислом пов’язана одна з маврикійських тради цій — збір урожаю власноручно починає прези дент, який зрубує першу тростину. Процес цукровиробництва досить тривалий і трудомісткий. Тростину, зрізану до періоду цві тіння, проганяють між металевими валами, ви тискаючи з неї сік. До солодкої рідини додають гашеного вапна для відділення білків і нагріва ють суміш до 70 градусів, а потім фільтрують і довго випаровують до кристалізації цукру. На острові чимало цукрових заводів, але вони зовсім не псують пейзажу — навпаки, їх відразу можна впізнати за доглянутою територією і прос то таки шедеврами ландшафтного дизайну! Алкогольна ром мантика А де цукор, там і ром. Цей напій тут популяр ний і серед місцевого люду, і, звичайно, серед туристів. По перше, цей продукт якісний, по друге, має виразний колорит і годиться на пода рунок землякам, а по третє, романтикам він на

гадує про піратське минуле острова. Маврикій ський ром буває різним — можете знайти від кла сичного до екзотичних сортів зі смаками кави, ванілі або настояний на плодах лічі. Цукрову тростину перетворюють на ром до сить просто. Переброджений сироп дистилюють і розливають у дубові діжки, що надає рому м’я кого коричнюватого кольору та неповторного присмаку. Вам неодмінно запропонують відві дання ромового виробництва, все люб’язно по кажуть і про все розкажуть. Тож, приїхавши до дому, зможете все переповісти детально, присьор буючи в цей час із друзями ароматний напій. Ванільні береги Гарним сувеніром для друзів і рідних може стати стручок ванільного дерева. Колись у ацте ків він служив грошовою одиницею, запашною «валютою» сплачували податки. У Європі XVI– XVII століть ваніль була дорожча за золото. Та й зараз господині будуть приємно здивовані та кому подарунку, адже в Україні справжню ваніль досить складно знайти, майже нереально. Вані лін і ванільний цукор — не що інше, як сурогати тропічного продукту. Трьох міліметрів стручка, привезеного з Маврикію, вам вистачить, аби при готувати цілу макітру ароматних пиріжків, а маю чи цілий стручок, можете цілий рік частувати гостей смачною випічкою. Несподівано для мене виявилося, що, перш ніж набути таких цінних властивостей, ваніль потребує доволі складного процесу обробки. Са ме через це продукт дорогий і має стільки штуч них замінників. Спочатку нестиглі плоди на пів хвилини кладуть у воду, нагріту до 80 градусів, а потім цілий тиждень ферментують при 60 гра дусах. Лише після цього ваніль набуває коричне

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 33

Порт Луї — столиця острова.

Якщо любите пригоди, вирушайте на прогулян ку катамараном. Вітрила легкого білосніжного судна, мов на крилах, помчать вас мальовни чими лагунами.

■ вого кольору та проявляє свій неповтор ний аромат. Після цього прянощі кілька місяців сушать на відкритому повітрі в за тінку. І як тільки на них з’явиться білий наліт, ваніль можна використовувати. Сад екзотів На невеликому острові Маврикій роз ташований третій за віком у світі ботаніч

ний сад. Ще у XVIII столітті його створив для тутешнього губернатора французький ботанік П’єр Пуавр. На 20 гектарах саду представлено близько 600 видів рослин, у тому числі привезених на Маврикій з інших екзотичних країв. Серед них – до сить рідкісне кровоточиве дерево, достав лене сюди легендарним капітаном Куком, вражає також двохсотрічне «дерево Будди». ➧

33

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 34

Розмаїття базару в Порт Луї.

У мальовничих ставках квітнуть лотоси та вік торія регія — гігантське амазонське латаття, лис тя якого здатне витримати вагу дитини. Серед 80 різновидів пальм є унікальна пальма таліпот зі Шрі Ланки — рослина цвіте раз на 50, а то й 100 років, вкривається тисячами прекрасних кві тів і після цього відразу гине. Можна побачити ■ пальму, із серцевини якої готується досить по пулярна серед заможних людей страва — «салат мільйонерів». Основним його інгредієнтом є серцевина п’яти річної рослини. Звісно, аби дістати продукт, пальму треба без поворотно знищити. Смак у серцевини цікавий, а головне — вона дуже корисна. У ботанічному саду існує й свій тваринний світ. Наприклад, мені зустрілися летючі лисиці. На перший погляд, ці тваринки з чорними шкіряними крилами та рудими мордочками вигля дають дещо вампіроподібно, та коли дізнаєшся, що основний їхній раціон — плоди та квіти, то відразу сприймаються як ми лі створіння.

Центральний ринок є місцем збору мешкан ців міста. Поштовхавшись у його рядах, мож на підслухати плітки про життя острова й сповна відчути його колорит. Основна релігія на острові — індуїзм.

Порт Луї, базар Луї Розташована на півночі столиця острова, Порт Луї, дуже ці кава для відвідання. Портове місто розбите на прямокутники, що дає можливість легко орієнтуватися в ньому. Архітектурно воно досить різноманітне завдяки своїй мультикультурності — я бачив китайські, індуїстські й навіть православні храми. Місцеві торговці пропонують товари на будь який смак. Од ним із бажаних сувенірів можуть стати виготовлені вручну точ ні копії морських суден чи око блакитного марліна. На Маври кії розвинута легка промисловість, тому варто здійснити шо пінг, придбавши якісні речі місцевих марок і світових брендів. Центральний ринок, збудований 1884 року, є місцем збору мешканців міста. Тут колоритні торговці продають прянощі, чай, екзотичні дари ланів... Поштовхавшись у базарних рядах, ➧

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:10

Page 35

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 36

«Кольорові землі» в селі Шамарель.

Острів, попри всю екзотику, є абсолютно безпечним для людей. Мангусти колись ви нищили отруйних плазунів, а риф не дає до ступу великим хижим рибам.

можна підслухати останні плітки про життя ост рова й сповна відчути його колорит.

Морська романтика Якщо любите пригоди чи десь у глибині ва шої душі живе пірат, вирушайте на прогулянку катамараном. Вітрила легкого білосніжного суд ■ на, мов на крилах, помчать вас мальовничими лагунами коралового рифу. На борту вам запро понують келих прохолодного південноафриканського вина чи кухоль пива. Привітний капітан і команда дадуть відчути роман тику сповна. Зробивши зупинку, матимете змогу попірнати з маскою і по розглядати коралові рифи та їхніх підводних мешканців. Смі ливці можуть здійснити політ на парашуті, який здіймається в небо зі спеціальної платформи за допомогою швидкісного мо торного човна. Острів із висоти польоту птахів — це щось! Під час прогулянки катамараном мені випала нагода скуш тувати свіжозловлених морського їжака та морського гребінця. Їх розколюють великим ножем, приправляють соком лайма та соусом табаско і їдять сирими. Смак — неперевершений!

Гігантське амазонське латаття в ботсаду Маврикію.

Дари глибин Жак Ів Кусто визнав Маврикій одним із найкращих місць у світі для дайвінгу. Для пірнання ви можете знайти багато ціка вих лагун, на будь який смак: від похмурих печер до затонулих кораблів із тінями пропливаючих акул, до світлих і яскравих ко ралових рифів із мальовничими зграйками тропічних рибок. Реально можна побачити блакитного марліна чи баракуду. Колосальним досвідом стане глибоководна риболовля у від критому океані. Якщо впіймаєте двохсоткілограмового тунця чи марліна, певен, отримаєте враження на все життя! Чечере та крококо Крокодили на Маврикії мешкають лише у природних пар ках. Якщо ви бачили цих рептилій тільки по телевізору, то від ➧

36

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 37

Водоспад Тамарин. Він має найбільшу на Маврикії висоту — 274 метри. Вода тут долає 7 каскадних сходинок.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 38

Гігантські мешканці парку «Ла Ванілле».

відати ферму з їх розведення буде цікаво. В парку «Ла Ванілле» є крокодили різних видів — від щойно вилуплених із яйця до старих мудрих аксакалів болота. Окрім них, тут вам випаде на года порозглядати кумедну родину мавп, в якій усе як у людей... А ось що мене вразило найдужче, то це черепахи. Вперше у своєму житті мав нагоду погладити та обійнятися з гігантською

«тортиллою» й навіть посидіти на ній. Найстаршому в парку «Ла Ванілле» представникові цього виду на кличку Доміно ви повнилося 90 років, і важить він 275 кілограмів! Загалом у за повіднику налічують близько 500 черепах різного віку. Мій ві зит припав на період романтичних стосунків у цих тварин, що триває з лютого по травень. Погладити тигра Парк природи та дозвілля «Каселла» розташований на захід ному узбережжі Маврикію. Окрім папуг, павичів, кенгуру, зебр у ньому також живуть цілі сім’ї великих котячих: тигрів, левів, гепардів... Можна скористатись унікальною можливістю й про гулятися по клітці з дикими кішками — звичайно, під пильним наглядом гідів дресирувальників. Озброївшись палицею, яка для хижаків є знаком поважності та сили, крокуєш через пер шу огорожу, де проводять перший інструктаж. Друга огорожа перебуває під електричною напругою — і за нею ти вже сам на сам із хижаками. Чи їх так добре годують, чи справді поважа ють палицю, але можна сміливо підійти, погладити тигра й сфо тографуватися з ним. Що я і зробив. Аж мурашки біжать по шкі рі, коли ловиш на собі зацікавлений погляд хижака. Приходить справжнє відчуття дикої природи… Одразу після цієї прогулян ки ви отримаєте посвідчення про те, що… маєте досвід дреси рування диких тварин. Тим часом я теж не зогледівся, як мене підкорили й упоко рили. Тільки зовсім не силою чи пострахом. Маврикій із його дивами та красотами зачарував назавжди! ■ Подяка за чудову організацію поїздки — компанії «Лік$Тур» (м. Київ, просп. Перемоги, 108/1, тел. (044) 423$8316; www.liktour.com.ua). Ліцензія ДСТКУ АВ № 505870 від 15.04.2010

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 39

09-Jul-13

16:11

НА ЗДОРОВ’Я

Page 40

■

Н

Д

Р

У

Й

Т

Е

!MT_4-13-disk.qxd

А

×åñüêà êîìïàí³ÿ

М

«AXXOS Hotels & Resorts» 5 ðîê³â óïðàâëÿº ãîòåëÿìè ãðóïè «Superior Spa Collection», ÿê³ ïðîïîíóþòü íàéêðàù³ íîâ³òí³ çðàçêè âîäîë³êóâàííÿ, âåëíåñó òà ³íäóñò𳿠êîìôîðòó.

Здоров’я класу

Ян МОТЛІК, генеральний директор компанії «AXXOS Hotels & Resorts»

Superior

Н

Наша компанія «AXXOS Hotels & Resorts» ще моло да. Звідси її закономірний потяг до найпрогресивніших досягнень курортного менеджменту. Підприємство є продовженням ТОВ «AXXOS Hotel & Spa Management», тож наші фахівці мають багатий досвід девелопменту і безпосередньо організації роботи готелів. Серед їхніх «підопічних» були такі поважні заклади курорту Кар лови Вари, як «Carlsbad Plaza», «Best Western Eliska» і «Zameckу Lаznе». Нашими клієнтами та партнерами в різний час стали й залишаються широко відомі «Al cron Radisson SAS Prague», «Carlsbad Plaza», «Hotel Ther mal», «Hotel Rott», «Eden Group a.s.», «Terma Czech Re public s.r.o.», «Amigo Tours», «Travel System Bohemia», «Empire Spa Travel».

2010 року під управлінням «AXXOS Hotels & Resorts» ми відкрили перший заклад — карловарський «Superior Spa & Wellness Hotel St.Joseph ROYAL REGENT». Його успішні будівництво, запуск і розвиток стрімко приско рили розвиток компанії та посприяли створенню групи готелів під нашим управлінням.

40

Так виник бренд «Superior Spa Collection». Він об’єд нує готелі категорії «4*superior». Чому «superior»? Бо клі єнти отримують послуги, класом вищі від заявленої зір ковості. Ви відчуєте це, завітавши до нас. Готелі мають міжнародні сертифікати «Hotelstars Union», гарантують попереднє лікарське обстеження протягом доби з мо менту заселення, медперсонал у них присутній 12 годин на добу, є можливість щодня безкоштовно користува тися басейном і велнес комплексом, на всій території закладу надається безкоштовний доступ в інтернет… На вас чекають багато інших приємних сюрпризів. Натхненні вдалим початком, ми розпочали створен ня ще двох готельних «колекцій» — столичної «Prague Collection» і «Top Wellness Collection», у закладах якої пропонують велнес відпочинок та оздоровлення. Отже, дорогі українські туристи, туроператори й тур агенти, ласкаво просимо!

www.axxos.cz

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 41

«Superior Spa & Wellness Hotel St.Joseph ROYAL REGENT»****

Просвітлення

розуму

У

У цих оновлених нині стінах колись була оздо ровниця для священнослужителів. Найвищі санов ники з Чехії, Голландії, Австрії, представники єв ропейської духовної еліти вважали за щастя відві дати Карлови Вари та водолікарню святого Джозе фа. Цей святий, на честь якого у дворі оздоровниці звели чудову каплицю, за легендою, клопотався про здоров’я пацієнтів перед самим Усевишнім. Тепер тут, у спокійній місцині поруч із центром курорту Карлови Вари та його славетними джере лами, розташований заклад класу «first class superior». Це стильний готель «St.Joseph ROYAL REGENT» із курортною поліклінікою найвищого рівня. У роз порядженні гостей — і стандартні, й найсучасніші терапевтичні засоби: ванни з термомінеральною во дою, фізіотерапія, термотерапія, оксигенотерапія, колонотерапія, електролікування, пневмоакупунк тура. Є унікальний готельний велнес із лазнями, те підарієм, солярієм, вірпулом i великим басейном із зустрічною течією та водоспадами, тут завдяки скляним стінам і стелі можна споглядати небо та мальовничі ландшафти. З розкішних номерів готе лю теж відкриваються чудові панорами.

Оздоровча «родзинка» «St.Joseph ROYAL RE GENT» — це «EEG biofeedback». Так називається метод для відновлення активності нервової систе ми, тренування уважності, прискорення реакцій та спостережливості. Усе це можливо завдяки «біоло гічному зворотному зв’язку»: за допомогою новіт ніх пристроїв знімають точну інформацію про моз кові хвилі пацієнта, розповідають йому про необхід ність корекції, проводять тренінги, й гість сам при водить розум до гармонії. І це лише один засіб із невичерпного арсеналу «St.Joseph ROYAL REGENT»!

www.royalregent.cz

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 42

«Boutique Spa Hotel AQUA MARINA Superior»****

Життя в

У

бутику

У самому серці курортної зони Карлови Вари, на впроти славнозвісної Млинської колонади, між різно колірних низок карловарських будинків, розташований бутик готель «Boutique Spa Hotel AQUA MARINA Su perior»****. Він нещодавно був повністю відреставро ваний. Тут лише 24 номери, але це зовсім не означає обмеженості сервісу, навпаки — тут є все, і саме для вас. У тому числі й власний ресторан для гурманів. А што ри та оббивка меблів у номерах є точними копіями оз

www.aquamarina.cz

42

доблення з президентського палацу в Празі! Є і влас ний бутик з одягом провідних марок. У готелі все пронизане темою води. Насамперед із нею пов’язана сама назва вишуканого закладу, а також чудова кераміка на вході, в рецепції, басейні та лікуваль ному комплексі. По мистецькому виконані рибки, морські зірки, водорості, мушлі з перлинами «плава ють» навколо вас, зачаровуючи атмосферою спокою та затишку. І звісно, лікування теж тут не мислять без цілющої карловарської водиці, дарів моря та інших природних засобів. Наприклад, у спа центрі готелю дамам пропо нують позбутися целюліту лише за три дні. Першого дня роблять пілінг усього тіла за допомогою морських водоростей, а потім — чудодійний аромамасаж. Відпо чила й очищена шкіра готова до процедур другого дня — обгортань із водоростями, корицею чи самонагріваль них, на вибір клієнтки. Після цього — знову ефектив ний антицелюлітний масаж. Ну, а на третій день ша новних гостей чекає найприємніша процедура — каз кова «Ванна Клеопатри» з молоком, медом, ефірними оліями та пелюстками троянд. Ця унікальна антице люлітна програма відразу дає помітний ефект, мабуть, тому вона найпопулярніша в готелі «AQUA MARINA Superior».

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 43

Олімпійський «Olimpia Hotel»****

Н

Навіть на тлі старовинної забудови курорту Карлови Вари ця будівля/спо руда вирізняється вишуканістю. Готель «Olimpia»**** зведений на початку ХХ століття у стилі модерн, а в наші дні ви знаний пам’яткою архітектури і дбайли во відреставрований. Розташований він у центрі курорту, поблизу відомого «Гей зера» та інших цілющих джерел. Краєви ди навколо чудові — поруч парк, ліс, річка та «іграшкові» карловарські будиночки. Лікують тут у традиціях курорту та із застосуванням новітніх методик. Осно ва місцевої терапії — пиття гарячих мі неральних вод, які чудодійно впливають на органи травлення та нормалізують обмін речовин в організмі. Ванни із цих вод лікують захворювання суглобів. В «Олімпії» пропонують комплекс не лікування та профілактику. Застосо вують різноманітні ванни, масажі, гаря чі компреси, магнітотерапію, лімфодре наж, кисневу терапію, промивання. Про тягом лікування пацієнт проходить три медичні огляди. Серед інших є програ ми серії «Wellness & Beauty». Новинка клініки — загальна кріотерапія, тобто лікування холодом. Ну, а новинка в масштабі курорту Карлови Вари — пантосауна. Це лазня, в якій для виробництва пари використо вується екстракт пантів — рогів молодих оленів з Алтаю. Панти містять безліч біологічно активних корисних речовин і білків, які ефективно допомагають бо ротися зі старінням, підвищують потен

спокій і здоров’я

цію і лібідо. Пантосауна сприяє активі зації метаболізму, схудненню та деток сикації організму. Вільний час лікарі рекомендують про водити в басейні та фітнес залі, які для мешканців готелю безкоштовні, а ще ра дять гру в гольф, сквош, верхову їзду та прогулянки оздоровчими стежками, яких в околицях курорту близько 160. Все заради здоров’я. Хіба воно того не варте?

www.olympiahotel.cz

43

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 44

«Hotel Resort Royal Golf»****

Аристократам

спорту

Н

«Hotel Resort Royal Golf»**** — один із нових закладів під управлінням «AXXOS Hotels & Re sorts», який забезпечує відпочинок класу «люкс». Збудований він у стилі середньовічного замку в околицях курорту Карлови Вари, на березі річ ки Тепла, в оточенні зелених галявин 18 лунко

www.royalgolf.cz

вого гольф поля. Готель пропонує вигідні ціни на ігри. Але живе він не лише гольфом. У замку чудово організовують весілля та корпоративи, влаштовують вечори бароко, запрошують на ри боловлю та полювання. Сервіс розрахований на дуже вимогливих клієнтів.

У серці

Марієнбада «Villa Savoy Spa Park Hotel»****

А www.hotelsilva.cz

44

А цей готель розташований на ку рорті Маріанське Лазне, буквально за кілька кроків від його центру. На момент його будівництва — а це поча ток ХХ століття — споруду навіть не було з чим порівняти в плані архітек турної краси. Десять років тому готель

«Villa Savoy Spa Park Hotel»**** був повністю реконструйований і нині пропонує сервіс найвищих стандартів. Обслуговування, кухня, спектр ліку вальних і велнес процедур у новому бальнеокомплексі — усе це перевер шує будь які очікування!

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 45

Річкова «Wellness Resort Retro Riverside»*****

Ч

ідилія www.retroriverside.cz

Чудовий спа готель класу «люкс» відкритий у лютому 2013 року на березі річки Тепла, неподалік від курорту Карлови Вари. Серед його принад — двоповерховий спа салон, у якому ви насолодитеся великим басейном із течією, п’ятьма лазнями (фінською, турець кою, трав’яною, інфрасауною та тепідарієм), джакузі, кнейп ван ною та прохолодними зонами. Романтики оцінять шведську надвір ну ванну на дровах. Якщо тіло жадає руху, завітайте до фітнес цент ру, потім — на оздоровчі масажі й до вишуканого ресторану. А го ловне — готель має «люксове» оточення природи. Можна відпо чити просто на березі в шезлонгу, взяти човен і віддатися річковій романтиці.

Королівська «U Krale Karla»****

І

розкіш

І нарешті, готель у сер ці самої чеської столиці — «U Krale Karla»****. Збу дований він ще у XVI столітті на романтичній вуличці Мала Стра на, біля Празького Граду, який є частиною славетного «Королівсь кого шляху». Старовинна будівля відреставрована зовсім недавно й відкрита як готель у середині 2012 року. Тут ви сповна відчуєте ко ролівську розкіш і шарм містичної Праги. Кожен номер є взірцем старовинного стилю й має власне обличчя. Ласкаво просимо до королівських покоїв!

www.ukralekarla.com

45

09-Jul-13

КОЛЕКЦІЯ

16:11

Page 46

■

В

О

Я

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

Íåéìîâ³ðíî, àëå ôàêò: íàø³ òóðèñòè íà Êóá³ çäåá³ëüøîãî íå âè¿æäæàþòü çà ìåæ³ êóðîðòó Âàðàäåðî, íó õ³áà ùî äî Ãàâàíè. Õî÷à ñïðàâæíÿ Êóáà — öå ñòàðîâèíí³ êîëîí³àëüí³ ì³ñòå÷êà òà ðîçê³øíà ïðèðîäà íàö³îíàëüíèõ ïàðê³â. Ìàðèíà ÃÓÄÇÅÂÀÒÀ

Природа

3

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 47

Краєвид долини Вінялес із оглядового майданчика «Палац хмар».

Трогон — пернатий символ Куби. Його синьо біло червоне забарвлення відповідає кольорам національного прапора.

в

Кубі

47

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 48

Прогулянка озером Анабанілья поблизу нацпарку «Топес де Кольянтес».

Н

На «острів Свободи» мене заніс вітер із назвою «туристична виставка «FIT Сuba». Після чотирьох днів прес конференцій, доповідей, офіційних захо дів, милування білими пляжами, лобстерів і сальси на піску наша величез на, дружня і дещо різношерстна журналістська тусівка з усього світу попро щалася з туристичним «анклавом» Варадеро й вирушила на відкриття ін шої, природно автентичної Куби. Ще під час однієї з презентацій мене вразило фото, на якому човен плив водоймою з високими берегами, щільно вкритими тропічною рослинністю. Впіймавши мій захоплений погляд, наша гід Мадалі пообіцяла: «Післязавт ра ми там будемо». Що ж, прощання з Атлантичним океаном і лобстерами почало здаватися менш болісним...

Кубинські равлики бувають жовті, червоні, оранжеві або й смугасті з поєднанням усіх цих кольорів.

48

Озеро Анабанілья та парк «Топес де Кольянтес» «Анабанілья» мовою доколумбівських мешканців Куби означає «Малень кий Кошик Золота». Так звали дочку місцевого індіанського вождя Арімао, одного з лідерів опору проти іспанських конкістадорів. За легендою, кра суня індіанка виринає з водойми в дощовий сезон, коли три гірські річки, які живлять озеро, стають особливо повноводими. Займаю місце в човні й розумію, що бачу наяву ту картинку, яка мені так запала в душу. Це штучне озеро вважається однією з найгарніших пріс них водойм у світі. Хай там як, а воно впевнено очолює мій персональний рейтинг. Вузьке водосховище розкинулося на 27 кілометрів у довжину. На його берегах — водоспади, печери, куди можна заплисти човном (за відповідно го рівня води). Є й ресторан — чи не наймальовничіший заклад харчування, в якому мені довелося побувати за всю мандрівну біографію.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 49

Краєвид озера Анабанілья з оглядового майданчика в парку «Топес де Кольянтес».

Автентичний процес приготування кави.

А ще озеро Анабанілья вважається найкращим місцем для ловлення оку нів. Розповідають, що кілька років тому група із 17 американських рибалок спортсменів упіймала 69 екземплярів вагою понад 5 кілограмів кожен, а найбільший затягнув на 7 кіло. Рекордсменом же вважається окунь вагою майже 15 кілограмів! «Бачите жовті розмальовані вантажівки на тому березі? То наш екскур сійний транспорт по національному парку «Топес де Кольянтес», — поясни ла Мадалі. Швиденько «розбираємо» вантажівки, які виявляються війсь ковими ЗіЛами радянського виробництва, обладнаними для перевезення туристів. Поруч із кожною парою сидінь — пасок безпеки. Наші гіди при стібаються, я ж фотографую тропічні краєвиди, намагаючись устояти на ногах. Гадаю, в Україні незле було б пристосувати такі вантажівки для пе ревезення пасажирів нашими розбитими після останньої зими дорогами. Трясе, але ж як хутенько їде! Перша зупинка — оглядовий майданчик, із якого відкривається захоплива панорама гірського хребта Ескамбрай та озера, по якому ми щойно плава ли. «На жаль, туристам поки що недоступні такі комбіновані екскурсії. Поїзд ка човнами по озеру та екскурсія нацпарком бронюються окремо. Причому ос тання, дводенна з виїздом із Варадеро та ночівлею в готелі в самому парку або в Тринідаді, стає дедалі популярнішою серед туристів», — пояснює Мадалі. Кайфую від усвідомлення переваг журналістського туру. Хоча в нього є й недоліки — брак часу. Я б не відмовилася провести день другий у парку, схо дити до одного з водоспадів, поплавати річкою в печері, зайнятися рафтин гом, побачити пернатого символа Куби — птаха трогона, помилуватися ку бинською національною квіткою — білосніжною марипосою, насолодити ся ароматом камелій… ➧

49

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 50

Весілля по таїнському.

Ферма крокодилів на півострові Сапата.

50

Територія національного парку — 200 квад ратних кілометрів. Тут для туристів є три готе лі, з яких один — виключно для кубинців. І не тому, що іноземцям вхід заборонено, просто роз раховуватися в ньому треба національними песо, яких іноземцям легальним шляхом не дістати: валюту в країні обмінюють на «конвертовані пе со», що позначаються «СUС». Є в парку й кіль ка ресторанів, розташованих у різних його кін цях, центр туристичної інформації, місця для наметів і навіть музей сучасного мистецтва із со лідною колекцією живопису. В листопаді мину лого року в «Топес де Кольянтес» провели пер ший на Кубі фотоконкурс на тему природи. А ще в національному парку росте кава сор ту арабіка. Нею, звареною за давнім рецептом, чорною пречорною, міцною преміцною, я сма кувала, водночас насолоджуючись останніми променями сонця. Який же чудовий випав день!

Півострів Сапата Сапата, тобто Черевик, — це півострів боліт, драговини, каналів, чагарників і мангрових за ростей, притулок крокодилів, численних птахів, а також 115 (!) видів рослин ендеміків, для охо рони яких і створений біосферний заповідник «Сієнага де Сапата». Розташований він на південному узбережжі Куби й, відповідно, омивається водами Кариб ського моря. Півострів ще відомий місцями для дайвінгу: специфіка цих місцин — великі коло нії коралів (серед яких переважає чорний!), роз маїття губок різних барв і форм і, звичайно, ве лика кількість тропічних риб. Кольорових мешканців вод мені вдалося уз дріти й без занурення — у так званiй Печерi Риб. На вигляд вона — геть не печера: тут серед пиш ної тропічної рослинності розкинулося невелич ке озеро. Але насправді це вертикальне підзе мелля з невеликим навислим над водою природ ним містком. Суміш підземних і морських вод потрапляє до печери з бухти підземним тунелем. Глибина западини — близько 80 метрів, тому за нурення можуть здійснюватися лише з досвід ченим аквалангістом. Туристи особливо вподобали для відвідин кро кодилячу ферму. Мені ж ця атракція здалася не надто цікавою, а все через маленького кроко дильчика з перев’язаною мотузком пащекою та солом’яним капелюшком на голові. Живу іграш ку туристи то брали на руки, то клали на шию чи іншу частину свого тіла, а тваринка навіть не мала змоги гарненько усміхнутися в камеру. Хо ча процес годування крокодилів живими дорід ними крабами, мушу зізнатися, заслуговує на те, аби бути побаченим. Ферма розташована поблизу лагуни Тесоро — природного прісноводного озера. Недовго ман

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 51

Туристичний центр «Гуаяма». Будиночки на палях — це бунгало тризіркового готелю.

дрували протокою на катері — й з за мангрових заростей відкрилася мальовнича панорама водой ми з островами, а на них — хатини, вкриті паль мовим листям. Це туристичний центр «Гуама» з відтвореним поселенням індіанців таїно. У доколумбові часи на Кубі жили три племе ні індіанців: гуанахатабеї, сибонеї та таїно. Остан ні були найрозвиненішими, але й їм не вдалось уникнути смерті від рук конкістадорів чи зане сеної сюди європейської хвороби. Саме таїно були тим народом, який зустрів Колумба в його першому плаванні. Від них європейці навчили ся вирощувати та курити тютюн. Деякі слова таїно увійшли до інших мов світу, в тому числі й до української: барбакоа (барбекю), хамака (га мак), каноа (каное), хуракан (ураган), маїс… Окрім відтворених типових жител таїно, на острові встановлено численні скульптури індіан ців роботи кубинського скульптора Рити Лонги. Є і тут «справжньоряджені аборигени» — молоді хлопці й дівчата, які в добровільно примусово му порядку проводять гостям обряд очищення, мажучи щоки темною фарбою. Очистився — по жертвуй 1 СUC. З нагоди висадки журналістсь кого десанту таїно внесли до своєї програми об ряд весілля, обравши молодят серед одружених (причому не одне з одним!) наших колег із Росії. На сусідніх із відтвореним селищем островах зведено 49 дерев’яних будиночків на палях. Від однієї оселі до іншої можна перейти місточком. Це — тризірковий готель. Кажуть, він досить по пулярний серед туристів, і місця в ньому бува ють заброньовані на кілька місяців наперед. У ресторані на головному острові я вперше в житті скуштувала смажене м’ясо крокодила. Всі раніше почуті відгуки підтверджую: так, во но схоже на щось середнє між курятиною та ін дичатиною. І смачне!

Саме до заповідника «Сієнага де Сапата» на лежить та сама затока Свиней, де 1961 року ви садилися близько 1400 солдатів, переважно ку бинських емігрантів, зі спробою повалити уряд Фіделя Кастро. Ця подія увійшла в історію як остаточна перемога Кубинської революції, а за разом і як одна з найбезглуздіших операцій ЦРУ. Спроба інтервенції гучно провалилася, що зро било Фіделя ще популярнішим серед населення ➧

Півострів Сапата — рай для курортників і птахів.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 52

Квіти долини Вінялес і «Доісторичний розпис» — панно, створене кубинським митцем Леовігільдо Гонсалесом на 120 метровій скелі.

ДО ЗАПОВІДНИХ МІСЦЬ Півострів Сапата розташований за 120 км від Варадеро і приблизно за стільки ж — від Гавани. Рекоменду# ється цілоденна екскурсія. Долина Вінялес — за 320 км від Ва# радеро (рекомендується дводенна екскурсія) і 180 км від столиці. «Топес де Кольянтес» — за майже 220 км від Варадеро, за 350 км від Гавани та за 19 км від міста Тринідад# де#Куба. Агенції влаштовують дводен# ні екскурсії з відвіданням міст Трині# дад, Санта#Клара та Сьєнфуегос. Ту# ристам із широкими фінансовими можливостями пропонується одно# денна екскурсія вертольотом. Оренда авто — від 75 CUC на добу (залежно від сезону; рекомендуєть# ся завчасне бронювання через ін# тернет). 1 літр бензину — 1,40 CUC (1 CUC = 1,25 євро). Вартість екскурсій російською мо# вою істотно вища, ніж англійською.

■

52

і додало його риториці аргументів на користь того, що США для Куби — ворог номер один. Нині на пляжі — музей, присвячений подіям 1961 го. В його експозиції — радянський танк, американський військовий літак, фотографії, зброя, газетні вирізки... Ідеологічне наповнен ня відповідне: «імперіалістична Америка», «ге роїчна перемога соціалізму»… Долина Вінялес Провінція Пінар дель Ріо — серце тютюно вої галузі Куби. Її червона земля ідеально підхо дить для вирощування цінного листя. Більшість кубинських сигар іде на експорт, а експорт — це джерело валюти, такої жаданої для тутешньої кво лої економіки. Саме з тютюну, вирощеного у про вінції Пінар дель Ріо, крутять сигари найдорож чої марки — «Коїба». До речі, назва мовою інді анців таїно означає просто «тютюн» або «сигара». Плантацій у цій провінції сила силенна, при чому вони приватні, попри соціалістичний лад на «острові Свободи». Тільки ось урожай госпо дарі зобов’язані продавати державі, до того ж за дуже невеликі гроші. На кожній плантації спо руджені просторі дерев’яні комори, або «будин ки тютюну», з високими дахами, вкритими паль мовими гілками. Вони ідеальні для сушіння тю тюнового листя: саме в таких приміщеннях за безпечується оптимальний рівень вологості. Вінялес — це маленьке містечко в одноймен ній долині, серед якої тут і там виринають круті

зелені скелі пагорби. Їхня порода ніби наскрізь роз’їдена гігантськими термітами, тож ці дивні утворення виглядають надзвичайно ефектно. Усередині цих моготів, тобто «рогів» (саме так їх називають), утворилося багато підземель. Пече ра Індіанця — найпопулярніша серед туристів завдяки своїй легкодоступності, а також наяв ності підземної річки, якою туристам влаштову ють захопливі міні вояжі на човнах. А заради краєвиду самої долини Вінялес, який відкрива ється з оглядового майданчика з промовистою назвою «Палац хмар», варто подолати не одну сотню кілометрів! Місцина занесена до Списку ЮНЕСКО з фор мулюванням «Культурний ландшафт долини Ві нялес». Річ у тім, що житла місцевих селян і «бу динки тютюну», звички та життєвий лад мало змінилися за останнє століття. Поля орються би ками, тютюн садиться, збирається й переробля ється вручну. «Оце дерево із гронами червоних квітів — один із видів акації», — каже Мадалі. «А отам, удалині, ніби всохле дерево з великими коричневими струч ками — це теж воно. Ми називаємо його шлюбним деревом: кохання молодят квітне пишно, але все одно всихає». Кубинці — народ із гумором… Але й із почуттям прекрасного. ■ Величезна подяка за подорож — Міністерству туризму Куби та посольству цієї держави в Україні.

09-Jul-13

16:11

Page 53

Ліцензія туроператора ДСТК АВ №505028 від 13.11.2009

!MT_4-13-disk.qxd

Спiльне українсько#швейцарське пiдприємство

СЮТКО IНТЕРНЕШНЛ засноване у 1994 роцi

ШВЕЙЦАРIЯ дитячий табір «ЕДЕЛЬВЕЙС» — ексклюзив!

Грецiя ● Хорватiя ● Туреччина ● подорожі Європою ●

навчання і дитячий відпочинок оренда вілл і апартаментів ● лікувально оздоровчі програми, СПА ● організація семінарів і корпоративних заходів ● екскурсійні тури і круїзи ● купівля нерухомості в Швейцарії ● оформлення паспортiв та вiз Лiцензiя ДТАУ АГ № 581250 вiд 26.07.12 Пiзнай таємницi свiту! Вул. Велика Василькiвська, 132, Київ, 03150. Тел. : (044) 531 9985 Е mail: info@sutco.com.ua; sutco_int@ukr.net; www.sutco.com.ua ● ●

Екзотичнi країни

53

09-Jul-13

КОЛЕКЦІЯ

16:11

Page 54

■

В

О

Я

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

Ландшафти Лаво зі Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 55

Берегами швейцарського

моря Óñ³ ââàæàþòü, ùî Øâåéöàð³ÿ ìîðÿ íå ìàº. À îñü ³ ìàº! Ìåí³ âåñü ÷àñ òàê ³ êîðò³ëî íàçâàòè Æåíåâñüêå îçåðî ìîðåì. Íàâêîëî íüîãî º ñïðàâæí³ ïëÿæí³ êóðîðòè òà ö³ëèé ðåã³îí ³ñòîðè÷íèõ ö³êàâèí ³ ïðèðîäíèõ êðàñîò. ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ

Фото Regis COLOMBO

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 56

Н

Наше знайомство зі Швейцарією почалося ще в Києві з приємного знайомства з послом цієї країни Кристіаном Шьоненбергером. Пан посол виявився дуже комуніка бельним і справжнім знавцем своєї країни, а його амбаса да значною мірою взяла на себе обов’язки представництва національного турофісу. Рідко прес група вирушає до країни з «надзвичайного і повноважаного» благословіння.

«Швейцарська Рив’єра» Так називають узбережжя Женевського озера. Вони вра жають масштабами і красою ландшафтів. Неозора гладінь вабить блакиттю і простором, на тлі яких привільно почу ваються яхти і колоритні теплоходи. Зелені береги обля мовані парками, виноградниками, милими серцю старо винними містечками, пасторальними селами, мальовни чими ансамблями палаців, готелів, спа центрів, космето логічних клінік, міжнародних шкіл… На берегах озера розкинулися справжні альпійські пляжі. Виявляється, влітку озеро чудово підходить для купання, круїзів і занять водним спортом. На курортах різноманітні бари з живою музикою та дискотеки чергуються з поваж ними готелями й ресторанами. А над усім цим мріють білосніжні гірські вершини — ніби частина іншого, суворого та не менш романтичного світу. Власне, специфіка краю полягає в тому, що на неве ликій території зосереджені абсолютно різні світи, і кожен по своєму чарує. Насправді всього цього не окинеш одним поглядом. Аби пізнати Регіон Женевського озера, або озера Леман, знадобилася кількаденна подорож. ЛОЗАННА. Столиця Гельвеції Про саму Женеву ми вже розповідали і ще розповіда тимемо. Але її називають «найнешвейцарськішим» містом Швейцарії. Наразі ж розповімо про «дуже швейцарський» франкомовний кантон Во, у якого є своя столиця, і теж іменита — Лозанна.

56

Це друге за розмірами місто на березі Женевського озе ра, неперевершене в своїй комбінації динамічного ритму життя й атмосфери справжнього світського курорту. Ло занна пишається своїм Старим містом і університетом. А без культури й спорту її просто неможливо уявити, адже вона є ще й центром міжнародного олімпійського руху. Із 1914 року тут облаштувався Міжнародний Олімпійський Комітет. Поруч зі штаб квартирою МОК буяє чудовий Олімпійський парк і розповідає історію спорту Олімпійсь кий музей. Серце міста — церква святого Франциска, яка вважа ється однією з найцікавіших пам’яток ранньої готики. На вколо зміїться лабіринт вузьких вуличок із численними магазинами. Єдине у Швейцарії метро дозволяє швидко й легко пересуватися горбистим містом. А ще Лозанна — це легендарні готелі, в одному з яких мені пощастило зупинитися. Розкішний «Beau Rivage Pa lace»***** був збудований ще 1865 року. Тоді він змінив на краще не лише тутешній краєвид, а й долю місцевих ри балок, які відчули, що таке справжній відпочинковий біз нес. Відігравав він важливу роль і в житті «сильних світу цього» — таких як імператриця Єлизавета Австрійська, красуня Сісі, котра зупинялась у ньому і після замаху на неї відійшла тут у кращий світ. Його інтер’єри та сервіс гідні коронованих осіб. Як і кухня. З леманських дрібнень ких окуньків для нас створили таку естетсько гурманську страву... І жодної тобі кісточки! Старовина у Лозанні часом проявляється в оригіналь ний спосіб. Мене особисто зацікавили написи «СН» по всюди — від вивісок на ресторанах до номерів машин. Роз шифровуються вони як «Сonfederato Helvetica». Гельвети — це одне з кельтських племен, яке тут жило, а Гельвеція — назва римської провінції на території нинішнього канто ну Во. Отака історія з географією. МОНТРЕ. «Тут був Байрон» У мальовничій затоці Женевського озера, в оточенні ви ноградників, «обличчям» до незворушних альпійських вер ➧

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 57

Чарівна Лозанна. Серце кантону Во, друге за розмірами франкомовне місто Швейцарії, «олімпійська столиця світу», центр історії та естетики.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 58

Готель «Beau Rivage Palace»***** (http://www.brp.ch).

шин розкинулося місто Монтре. Завдяки винятково м’якому сприят ливому клімату його називають столицею «швейцарської Рив’єри». Пальми, пінії й кипариси — справжні символи Середземномор’я — можна побачити на набережній альпійського міста. Володимир На боков, Одрі Хепберн, Фредді Меркурі й багато інших відомих людей планети жили чи продовжують жити в цьому винятковому місці. Не можна не прогулятися по довгій квітковій набережній, що пролягла від Веве й Монтре до Шильонського замку. Багато подій, зокрема, Джазовий фестиваль у Монтре (відбудеться 5 липня), а також неосяжні можливості для екскурсій і відпочинку в перед гір’ях Альп, зробили місто популярним для відпускників. Безліч будинків на набережній та у його центрі, побудованих у стилі Belle Epoque, створюють особливу атмосферу. Виразні ділові ноти в сим фонію міста додає сучасний конгрес центр. Поруч із Монтре, на скелястому острівці біля узбережжя, ото чений стародавніми мурами й баштами, височить Шильонський замок (ІХ ст.). Нам показали тюрму в його підвалах, найвідомі шим в’язнем якої був гуманіст Франсуа Бонівар. Саме про нього написав лорд Байрон поему «В’язень Шильонського замку». Ве ликий поет романтик сам побував тут і… залишив автограф на стов пі, до якого був прикутий Бонівар. Вишкрябане на камені прізви ще нині взяте під скло — це щоб поверх нього ніякий Вася не наніс свого «тут був». Стань Байроном, а потім уже розписуйся… ВЕВЕ. Чаплін, Гоголь і шоколад Чарівне містечко розташоване в дивовижно гарному місці на березі озера, звідки відкривається чудова панорама Альп. Унікаль ний м’який клімат, виноградники, безліч культурних перлин у міс ті та околицях, стародавні колісні пароплави, що поважно пере суваються по озеру, — це лише кілька штрихів до портрету міста. Перший злет популярності Веве припав на кінець ХІХ століт тя. Відтоді розкішні готелі прикрашають променад із пальмами й квітами, нагадуючи про епоху вишуканості.

58

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:11

Page 59

Одним із десяти найкращих готелів усієї Швей царії визнаний «Hotel Des Trois Couronnes»***** — «Три корони», розташований у центрі Веве. Йо го збудували ще 1842 року в палацовому стилі. Про рівень закладу багато скаже той факт, що його орендувала на три місяці Російська імпе ратриця Олександра. Готель зберіг шик і шарм епохи. Серед предметів інтер’єру є справжні шедеври мистецтва. А в лікувальному арсеналі «Трьох корон» є така перлина, як дерматологіч ний центр і клініка антивікової медицини. Веве пишається своїми славетними мешкан цями, серед яких — наприклад, Чарлі Чаплін і наш рідний Гоголь. Один прожив тут 25 років, інший — недовго відпочивав і творив, але обом тут поставили пам’ятники. Геніального земля ка увічнила у бронзі добре відома сучасним ук раїнцям родина Порошенків. Нині Веве — не тільки місто зі спогадами про минуле, воно досить сучасне. Саме у ньому пере буває штаб квартира знаного концерну «Nestle». Ще один цікавий «смачний» об’єкт — Музей їжі. На жаль, до нього ми не потрапили (і так кожен ресторанчик у Швейцарії — живий музей сма коти), але гігантську виделку, встромлену навпро ти нього у дно Леману, бачили. А найсмачнішим візитом у Веве для нас стало відвідання шоко ладниці — майстерні кондитерської «Confiserie Poyet», де одне подружжя ось уже 15 років ви готовляє зі славнозвісного швейцарського шо коладу цукерки, в тому числі й створені на честь улюбленого актора, який мешкав у Веве, – шо коладні «черевики Чапліна». ЛАВО. Виноградні краєвиди Саме так — виноградні тераси Лаво пропону ють одну з найчарівніших панорам у світі. Між горами та водами гігантськими зеленими хвиля ми розкинулися пагорби, вкриті смужками ви ноградників. І все це створено руками людини, на відміну від вічних засніжених вершин угорі та Леману внизу. Кажуть, солодким виноград Лаво роблять аж три сонця: одне, звісно, сяє в небі, інше — це во ди Женевського озера, які відбивають промені світила, а третє — це гірські камені, які вдень на бирають тепло, а вночі віддають його рослинам. Унікальність Лаво, виноробного регіону між Лозанною та Монтре, засвідчена ЮНЕСКО. Ор ганізація включила цей край до Списку світової природної спадщини із цікавим визначенням: «Виняткове свідчення культурної традиції. Ви датний зразок ландшафту, що ілюструє важли вий етап в історії людства. Унікальний приклад землекористування в умовах незворотних про цесів і зовнішніх чинників». Ми сподіваємося невдовзі окремо розповісти про кожен пункт цього формулювання та пока зати пейзажі Лаво в усій красі. А поки що запро шуємо до одного з численних винних погребків Представник регіону Женевського озера в СНД Олена Бондаренко, швейцарський винознавець Роман Бові та авторка статті у винному погребку «Caveau du Coeur d’Or» («Печера золотого серця»).

регіону — «Caveau du Coeur d’Or» у селищі Шебр. Заклад має російськомовного господаря. Роман Бові — корінний швейцарець, навчався в Моск ві на кінорежисера, а тепер є відомим дегустато ром і «винознавцем». Його режисерські таланти реалізовуються в дуже оригінальному оформлен ні погребка та постановках у ньому музичних ве чорів і перформенсів. Укупі з дегустаціями най кращих вин Лаво — чим не комплекс естетсь ких задоволень? Водами та берегами Ще багато дивних місць об’єднує навколо се бе Женевське озеро. Від одного до іншого зручно мандрувати теплоходами, катерами та яхтами. Та це лише по воді. По землі теж є цікаві спо соби. Ті й інші об’єднує швейцарська національ на система подорожей «Swiss Travel Sistem». З од ним проїзним «Swiss Pass» ви можете подорожу вати по всій країні та користуватись істотними знижками. Регіон Леману — справжній рай для прихиль ників піших прогулянок і велопоїздок. Уздовж озера й вище прокладено безліч велосипедних до ріжок. Один із популярних гірських маршрутів по чинається від оглядового майданчика на горі Пле яди (1360 м), над Веве, й спускається в долину. А ще від Веве туристів возить у гори «Зоряний поїзд» на зубчастому колесі. На фунікулерах, які тут чомусь називають «метро», можна дістатися й інших пречудових місць. Чи не кожен звичайний поїзд у регіоні можна вважати панорамним — із вікон вагонів відкри ваються неймовірні за красою (а іноді й екстри мом!) картини. Шанувальники старовини оці нять справжні парові локомотиви — вони такі ж, як і ті, що курсували тут багато років тому. Особ ливий «Винний поїзд», петляючи серед вино градників, підійме вас на тераси Лаво. Обирайте транспорт — і вперед берегами швейцарського моря! ■

Пам’ятник Гоголю, який працював у місті Веве над «Мертвими душами», встановили коштом української родини Порошенків.

ЖЕНЕВСЬКЕ ОЗЕРО ● ●

●

● ● ●

● ●

■ Велике спасибі за подорож та інформаційну підтримку туристичному офісові Регіону Женевського озера (www.region$du$leman.ch), посольству Швейцарії в Україні та особисто панові послу Кристіанові Шьоненбергеру.

Найбільше озеро Альп. Розташоване на крайньому заході Швейцарії. Частково (на 41%) належить Франції. Довжина — 73 км. Ширина — 13,5 км. Висота над рівнем моря — 372 км. Глибина — до 310 м. Температура води влітку — 21–24°С.

09-Jul-13

16:11

ГОСТИННОСТІ

Page 60

■

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_4-13-disk.qxd

Дві ідилії

Елунди sputnik.kiev.ua

Äîñêîíàëèé ñåðâ³ñ, ïðèãîëîìøëèâ³ êðàºâèäè áóõòè ̳ðàáåëëî ³ â³äëóííÿ äàâí³õ öèâ³ë³çàö³é — öå êóðîðò Åëóíäà. ³í óì³ùóº âñå íàéêðàùå äëÿ â³äïî÷èíêó íà îñòðîâ³ Êðèò.

K

Колись тут було античне місто Олус, що затонуло після землетрусу. Потім — звичайне рибальське село. У наші дні воно перетворилося на один із найкращих середземноморських курортів з найчистішими пляжами та найрозкішнішими го телями. Тут насолоджується VIP публіка з усього світу — від зірок Голлівуду до арабських шейхів. Курортний комплекс «Elounda Beach Hotel & Villas» пропонує чи не найкращий сервіс на великому острові, а його пляжі мають міжнародні нагороди. Помешкання «Island Suites» та «Ambassador Bungalow on the Water’s Edge» спо добаються тим, хто воліє жити біля моря. Якщо мрієте про самоту, вибирайте ото чені гарним садом «люкси» «Royal Suite», де є все — від фортепіано до окремої

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 61

сауни, від спортзалу до двох басейнів. Для цього ж підходять і бунгало «Palace Suite», що потопають у зелені. Три роки тому тут з’явилися елітні, авангардно оформлені вілли «Yachting Club». Ознайомитися з критською кухнею можна в ресторані «Ka fenion», а з полінезійською — у «Blue Lagoon» із розкішною те расою на воді. Одна з найпопулярніших розваг тут — романтич на вечеря на яхті в морі. Відомий спа бренд «ThalaSpa Chenot» пропонує в Елунді повне омолодження, відновлення краси та здоров’я за найпро гресивнішими методиками.

Прихильникам активного відпочинку знайдеться чим зайня тися — від волейболу до тенісу, від віндсерфінгу до водних лиж. А в місцевій каплиці влаштовують весільні урочистості й вінчання…

«Elounda Bay Palacе Hotel» — ще одна перлина курорту Елун да, її від першої відділяє лише прогулянка гарним садом. Меш канці одного готелю можуть вільно відвідувати ресторани і спа в іншому. Цей комплекс, як і його побратим, багато років входить до найпрестижнішої готельної асоціації світу — «The Leading Hotels ➧

61

09-Jul-13

КОЛЕКЦІЯ

В

О

Я

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

62

16:12

■

Page 62

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 63

www.eloundabay.gr www.eloundabeach.gr

of the World». Розташований за 10 кілометрів від туристичного центру Айос Ніколаос, він пропо нує ексклюзивний сервіс, включаючи трансфер на лімузин, оренду яхт, вертольотів і приватних літаків. У готелі є 264 чудово обладнані номери з бал конами чи терасами. Найпривабливіші — бунга ло з окремими басейнами й панорамами безкрай ньої водної гладіні. За два кроки від пляжу — традиційна таверна «Ariadna». Вечерю ліпше провести в романтичній обстановці на терасі ресторану «Thalassa», що про понує дивовижні страви з риби й морепродуктів.

Запрошує новий центр відпочинку із сауною та хаммамом. Фітнес студія з чарівним морсь ким краєвидом пропонує заняття йогою, піла тесом та аеробікою. Розваги — на будь який смак, від бриджу до гідроциклів і дайвінгу. Для дітей є спеціальні про грами. А за 35 хвилин їзди від готелю розташова ний гольф клуб із чудовим дизайнерським полем. Із готелів приємно вирушити до стародавніх палаців Криту, а також щоб відвідати Археологіч ний музей в Іракліоні та побачити сільське жит тя острова. Подорожі колоритно підкреслять ва шу ідилію… ■

НА ЕГЕЙСЬКИХ КРИЛАХ Новий регулярний авіарейс «Aegean Airlines» із Києва («Жуляни») швидко і з комфортом доставить вас на ост# рів Крит зі зручним стикуванням в Афінах.

«Aegean Airlines» («Егейські авіалі# нії») визнані найкращою регіональ# ною авіакомпанією Європи у 2011 та 2012 роках. Детальніше — на http://ru.aegeanair.com.

■

63

09-Jul-13

КОЛЕКЦІЯ

16:12

Page 64

■

В

О

Я

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

Катались по

Каталонії

Çåìëÿ Ãàóä³ òà Äàë³ ç óñ³ºþ åêñïðåñ³ºþ äàëà íàì çðîçóì³òè, çâ³äêè âçÿëèñÿ ¿¿ ãåí³¿. ¯õ ïîðîäèëè ãîðè òà óçáåðåææÿ. Òàì ìè ïåðåæèëè çàõîïëèâ³ ïðèãîäè òà íåïîâòîðíèé êàòàðñèñ. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 65

Міні містечко Клавероль серед скель гірської провінції Льєйда. Фото «Casa Churchill»

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 66

І

Ідея показати незвичну для українців Каталонію нале жала Московському турофісові цієї іспанської автономії. Структура нині просуває туризм регіону в СНД, а донедав на робила це у всій Східній Європі. Задум і втілення вияви лися перфектними! Чому посприяли й нові рейси з Києва лоукост авіакоманії «Vueling Airlines». Ми швидко і зручно дісталися до Каталонії, щоб спізнати її «класику» та її не звідані стежки. Барселонінг Акцент був на пригодницькому туризмі, але хто б нас зрозумів, якби ми не побачили красуні Барселони? У будинку Жозепа Батльо було повно гостей — туристів. Свого часу оселю відомого промисловця відреконструю вав у оригінальному стилі сам Антоніо Гауді. Я не міг по

Барселонська площа Каталонії — місце гулянь, розглядань і дитячих забав.

збутися враження, що перебуваю всередині порцелянового дракона. Облицьовані кахлями переходи, сходи і коридо ри будинку утворювали казковий лабіринт. Несподівано округлі архітектурні форми нагадували про печери та джунг лі. Балкони фасаду були схожі на чарунки квіток, а ті, що з двору, — на ряди хвиль. «Спина» цього «прекрасного дра кона», тобто дах, була вкрита лускою черепицею та яскра вою майолікою. Багато таємничих і кумедних історій про будинок вам розкажуть гіди та аудіогіди, причому чистісінькою росій ською мовою. Одна з тих історій пов’язує споруду із сусід нім будинком Лео Морера — сірим, ближчим до класики, але яким же пишним! Район навколо двох пам’яток довго називали «яблуком розбрату» через безупинні суперечки про те, який з будинків кращий. Усередині іншого невмирущого творіння Гауді, собору Саграда Фамілья, не відпускала думка про велетенського жука. Насправді неймовірною висотою склепінь, колон і перетинок архітектор прагнув надати храмові вигляду ко рабля. Втім, його творіння досі остаточно не народжене, уже кілька десятків років біля нього вартовими височать баштові крани. Голова представництва Ради з туризму Ка талонії у Східній Європі сеньйор Хосе Марія Перрамон, який нас супроводжував у Барселоні, пояснив, що собор зво диться лише на добровільні внески простих каталонців. Пан Хосе й сам переказує на храм певний відсоток зарплати. Багато в Барселоні грандіозних палаців, фонтанів і па м’ятників, вулиці є суцільними лініями модерних будин ків. Але всі туристи чомусь прямують на бульвар Рамбла, ➧ Прокатний вид туристичного транспорту.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 67

На спині дракона. Дах будинку Батльо, відреконструйованого Гауді, нагадує вигнуту спину «чудового чудовиська», а вся споруда — водночас ще й казковий сад і палац'лабіринт.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 68

Краєвид із тераси в міні готелі «Casa Churchill». Головне — не піддатися спокусі й не спробувати полетіти…

що веде від гігантського монумента Колумбу в порту, повз ко лоритний ринок «Букерія». Людські потоки перетворюють Рам блу на розлиту річку. Мені це тепер нагадує повінь у горах, по бачену невдовзі… Сільський дідусинг У гори! До провінції Льєйда, славної вином, оливками та авантюрним туризмом! Автострадами, тунелями, серпантинами, повз озера, греблі та старовинні поселення на пагорбах, олив кові сади, виноградники, жовті клаптики пшеничних нив!..

Фото турофісу регіону Паллярс#Собіра

Цікаво, хто там живе, в тих іграшкових містечках? А ось хто. Першим нашим прихистком на лоні Піренейських гір став сіль ський готель у міні містечку Клавероль, високо над озером водосховищем. У готелі порядкує літнє подружжя — вони все встигають робити самі, адже тут лише шість номерів. Власне, дідусем і бабусею цих інтелігентних, бадьорих духом пенсіоне рів не назвеш. Старовинний будинок начинений за останнім словом техніки та індустрії комфорту. У вільну хвилину «про гресивний дідусь» Альберт демонстрував мені на ноутбуку фан тастичні пейзажі сусіднього національного парку. А «бабуся» Кончіта щоранку частувала такою випічкою та ягідними варен нями, що м м м!.. Чого вартий традиційний пиріг із нетради ційною начинкою — варенням із кабачків та кориці. Що сказати про краєвиди з готелю на горі? Під ним — урви ще, у далині над озером — гірські тумани, а у вікні номера — могутні скелі, шаруваті, як отой пиріг із кабачком… Гірський конякінг Спитаєте, для чого туристам їхати в цю глушину? Взимку — ясно, на лижі, в околицях Клавероля є гірськолижні станції. А влітку? По краєвиди, свіже повітря, екологічне харчування, гри Каньйонінг — найгостріше враження українських журналістів у Каталонії.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 69

би та ягоди!.. І по спортивні пригоди — від «піонерських» до рів ня експертів. Приїжджають і з урбанізованої Барселони, і з Ні меччини, і дуже багато — із сусідньої Франції. В останньої є свої Піренеї, але іспанські значно дешевші. Неподалік від Клавероля є ферма, господарі якої катають гос тей екологічними стежками верхи. Парубок провів нам інструк таж, надягнув каски, навчив сідати на коня, і ми вервечкою, мов індіанці на стежці війни, поїхали оглядати засніжені вершини та заквітчані луки. Відволікали хіба що жартівливі спроби ін структора перевести коней у галоп та намагання «транспорту» самостійно «підзаправитися» соковитою травою.

Фото турофісу регіону Паллярс#Собіра

Крутий каньйонінг А ось у долині Валь Фоска нас чекало справжнє випробуван ня! Це відчули вже тоді, коли ми щосили намагалися запхати себе в гумові костюми, видані нам за заздалегідь узгодженими розмірами. І почалося. Плацдармом «бойових дій» стала стрімка річка, що промила собі глибоке ложе в суцільній базальтовій породі. Забава з назвою «каньйонінг» полягала в пошуку перешкод на свою голову й успішному їх подоланні. Коли ми поглянули вниз із першого водоспаду й почули, що туди треба спуститися, то Де спускаючись на мотузках, де їдучи на «п’ятій точці» по мало не обімліли: щонайменше три поверхи — жартуєте?! «трасах для тобоганів», де перепливаючи, де переповзаючи, а Особисто для мене ситуація ускладнювалась тим, що мав де й стрибаючи з 5–8 метрової висоти, ми подолали з кілометр необережність свого часу вивчати іспанську мову. Мусив іти каньйону. Принаймні, такою нам здалася ця відстань. Мокрі, відразу за інструкторами, перекладаючи їхні вказівки, і долати трохи змерзлі, з тремтячими кінцівками та з усмішками від вуха ➧ перешкоди першим, поки вони дбали про стра ховку. Скажу вам, коли висиш на руках і в тебе під дупою з десяток метрів, то різко починаєш сумніватися, а чи правильно зрозумів інструк Коли висиш на руках і під тобою десяток пів таж… Зате коли пробиваєшся крізь нещадні струмені, відпускаєш мотузку і стрибаєш «сол тора метрів, різко починаєш сумніватися, чи датиком» із середини спуску у водяний вир, а зрозумів інструктаж… Зате потім усі земні потім тебе виносить на берег, то щастя перепов нює, і всі «рівнинні» турботи здаються просто турботи здаються просто нікчемними… нікчемними…

■

«Затор» на гірському серпантині.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 70

У сувенірній крамниці в місті Щастя — ціле царство добрих відьмочок.

Містечко називалося Щастя. Можливо, че рез значний відсоток серед населення... відьом. Так так. Щастя живе з гірського ту ризму, але позиціонується як «місто відьом».

Вогняний серфінг Після денних пригод вирушили на вечірні. У містечку Побла де Сегур готувалося свято «фалляс» на честь святого Іоана — щось на зразок Івана Купала. Містечко було повне дівчат, вбраних у чорно білі національ ні сукні з мереживами. Красуні випускного віку з букетиками в руках зібрались у колону і рушили до церкви, де чоловіки вста новили гігантські ляльки — сеньйора і сеньйору. Опісля натовп разом із ляльками під залпи старовинних мушкетонів пішов че рез усе місто зустрічати носіїв вогню. Я розговорився з одним «мушкетером». Каже: «Ми каталон ці! Скоро Каталонія буде незалежною, наближається референ дум!» І хто його питав? «То ти каталонський націоналіст? А я український! Нумо сфотографуємося». Постріли були сигналом для парубків, які після нього почи нали запалювати смолоскипи та спускатися з ними з гір. Влас не, «фалляс» — це смолоскипи завдожки з голоблю, традицій но — цілі колоди. Дехто підмічає у слові й символах еротичний підтекст…

■

Повінь у місті Щастя.

до вуха, ми від щирого серця подякували інструк торам — «перестраховщику» Жоану й «мачо» на ім’я Пато з борідкою еспаньйолкою. Обидва, не змовляючись, поплескали мене по спині. Що б то мало означати?

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 71

Усією громадою зустрічали вогненосців. Кожен парубок зі здоровецьким смолоскипом вибирав у юрбі наречену. Як вия вилось, не завжди за попередньою домовленістю. Ми бачили, як один хлоп дістав одкоша… Міст і вулиці були залиті вогнем. На майдані влаштували зі смолоскипів єдине вогнище. Молоді пари утворили коло й по чали хоровод «сардана». Чомусь замість славити святого Іоана, хлопці вигукували: «Свободу Каталонії!» Злива не дала паруб кам збудувати традиційну піраміду, ставши один на одного, про те їм та їхнім обраницям було дуже весело! Гастрономічний рафтинг Наступного дня мав бути рафтинг на гумових човнах. Не ста лося. Хоча екстриму й так вистачало. Почалося з повідомлень про небувалу в Піренеях повінь. Як вчасно ми вшилися з каньйону! Навіть про рафтинг для спорт сменів професіоналів уже не йшлося. Обстановочку ми зрозу міли на набережній у гірському містечку. Не річка — фурія! Бу рого кольору вода піднялася метрів на два і клекотіла, вириваю чи з корінням дерева.

Те містечко називалося Сорт — Щастя. Можливо, це пов’яза но зі значним відсотком серед населення... відьом. Так так. Міс течко живе за рахунок гірського туризму, але позиціонується саме як «місто відьом». Одна пані з відповідною репутацією три має тут лотерейний магазин. Він став шалено популярним, ко ли одного разу вся виграшна серія національної лотереї випала на місто Щастя… ➧

Свято «фалляс» відзначало все місто — і дорослі, й малі.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 72

Місто Паламос на Коста Брава: двадцять кроків від курортної набережної — й ви у лабіринті старовинних вуличок.

Нам влаштували «рафтинг» у ресторані. Господар зі скром ною усмішкою сказав: «Вибачте, в нас тут усе по простому…» І подав в’ялені ковбаси — білі, коричневі й червоні, потім — ви ноградних равликів, які треба було діставати з мушель палич кою, кролика в загадковому соусі, здоровецьких морських кре веток «віночком», яловичину — таку ніжну, хоч губами їж… За галом шість перемін страв плюс традиційний десерт «Крема ка талана». «Чорне» вино вражало насиченим смаком і багатющим букетом. Усе скромно, еге ж? Мушу сказати, що вся пригодницька поїздка нагадувала га строномічний тур. Одного разу ми пообідали у придорожньо му (!) ресторані, відзначеному зіркою «Мішлен»... Та їдемо далі. І отримуємо недитячий екстрим у передгір’ях Піренеїв. Із сизих хмар раптом сипонув град! Звук був, ніби від обстрілу. Дорогу встелили льодяні кульки завбільшки з перепе лине яйце. Водій прикрив обличчя руками, боячись, що виле тить лобове скло. Не вилетіло і навіть не тріснуло. Зате весь ка пот був укритий елегантними «дизайнерськими» вм’ятинами. Супроводжувач групи Тетяна сказала, що за двадцять років така повінь і такий град у Піренеях спіткали її вперше. Морський каякінг і краєзнавчий яхтинг Після гір курортне узбережжя Коста Брава здалося по нурим. Дивно, але, незважаючи на середину червня, було не Мене зачарував сувенірний магазинчик із «брухами» — відь мами. Із яким креативом оздоблено приміщення, виготовлено доброзичливих «бабок йожок» і їхніх котів! А ще — класні копії машин із байдарками на багажниках. До речі, байдарки в місті стирчать з усіх балконів.

Капітан яхти Жоан Сантоларія все знає про рідні береги і води.

09-Jul-13

16:12

Page 73

Фото Archivo Imagenes PTCBG

!MT_4-13-disk.qxd

Морський каякінг дарує неповторну романтику хвиль і скель.

сонячно і майже безлюдно. Виявляється, на північ Коста Брава наші туристи ще не діста лись, а французи з німцями віддають перевагу липню та серпню. Звідси й низькі ціни. Робіть висновки… Варто було нам під’їхати до яхт клубу «L’Es cala», як середземноморське сонце розфарбува ло вітрила і море яскравими барвами! Кажуть, такі метаморфози для Коста Брава не рідкість. Що вам розповісти про плавання на міні яхті та вітрильному катамарані? Як передати політ над хвилями, смак солоних бризок на губах, різ ницю між хвильками бухти і гребенями відкри того моря? Як описати вигляд курортних берегів, коли готелі на скелях нагадують криголами, а містечка — кольорові мурашники? Екстриму — мінімум, романтики — максимум. Це співвідношення дещо змінилося, коли ми пересіли на каяки. Для тренування спочатку по гребли веслами пісок на пляжі, потім кожен за пакувався в носатий хисткий човник. Головне — не булькнути вниз головою. Схожі на зграю ка ченят на великій воді, ми впритул розглядали узбережні гроти, аж гульк — на одній зі скель по бачили нудистів. Здавалося, стороння увага го лякам була навіть приємна. Ніч подарувала таємничі блукання курортним містом Паламос: двадцять метрів від пляжів і атракціонів — і ви займаєтеся «каньйонінгом» у лабіринті вузеньких вуличок. А на довершення морських вражень — вра нішній яхтинг. На причалі нас зустрів капітан шхуни «Jolie Biche», збудованої понад сто років тому для риболовлі в Алжирі. Його кучерява ше велюра та борода розвівалися під морським бри зом і робили старого моремана схожим на грець кого бога вітрів Еола. Нові відчуття на палубі, що гойдалася з боку в бік, нові краєвиди з дав ньоримським городищем та сучасними віллами і… новий спосіб пити каталонське шампанське «кава» — просто з пляшки, в горлечко якої за правлена чарка лійка. Salud, капітане!

Термальний релаксинг У старовинному місті Кальдес де Монтбуй, неподалік від Барселони, теж було де поблука ти: старовинний собор, вулички, пишні буген вілії на стінах… А в ніші заглибині, — гордість Кальдеса, середньовічний лев, із пащі якого б’є цілюща вода. Набирати її треба обережно — 75 градусів, пече! Слово «кальдес» якраз означає «термальні джерела». Без них історії, та й майбутнього цьо го міста не уявити. Нам показали давньоримські терми: любили патриції поніжитись у гарячій водичці. А ще — старовинну міську пральню, в басейні якої городянки досі інколи перуть білиз ну в природно нагрітій бактерицидній воді. Бальнеологічні можливості регіону ми випро бували на собі в містечку Ла Гарріга, у «Gran Ho tel Balneario Blancafori Spa Thermal»****. Готель збудований 1840 року, але його спа виглядає аб солютно футуристично — по скляних стінах без упину тече вода! Готельний комфорт позбавляє всіх турбот, а цілющі води — дерматологічних проблем, хво роб опорно рухового апарату і депресій. Плава ти в ній можна й у приміщенні, й у відритих фі гурних басейнах серед субтропічної зелені. Ми «продегустували» масажні струмені, бульбашко ві ванни, сучасні римські терми, сауни, проце дури з назвами типу «Душ мрії», зазирнули в ме дитаційну «Залу Будди», до кабінетів тайського, балійського та японського масажів… Усе пере пробувати ніякого здоров’я не вистачило б. Про термальні та інші туристичні можливос ті Каталонії треба пам’ятати одне: задоволень тут вистачає й крім пляжу. Ми в короткому турі їх далеко не вичерпали. Катайтесь по Каталонії! ■ «Екстремальна» подяка за подорож — Каталонській агенції з туризму (www.act.cat; www.catalunya.com) та особисто пані Тетяні Міхальовій.

ЛОУКОСТИНГ Дістатися Барселони з Києва мак# симально дешево і зручно пропонує лоукост#авіакомпанія «Vueling Airlines». У травні цього року вона відкрила рейси з міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) середньомагістраль# ними літаками «Airbus A320». Рей# си — тричі на тиждень.

«Vueling Airlines» є дочірнім підпри# ємством відомої іспанської авіаком# панії «Iberia» і базується в Барсело# ні. У 2012 році перевезла 14,8 млн. пасажирів по всій Європі. Детальніше — на vueling.kiev.ua.

■

«Фонтан лева» в Кальдес де Монтбуй. Обережно, вода гаряча!

M O D U S

V I V E N D I

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

СПОСІБ ЖИТТЯ

Page 74

■

КАТАЛОНІЯ

Корида без

крові

Ó Êàòàëîí³¿ òðàäèö³éíó êîðèäó çàáîðîíèëè. Òåïåð òâàðèí òóò íå âáèâàþòü ³ íå êàë³÷àòü. Àëå äóõ êîðèäè çáåðåæåíèé, ³ äëÿ ìàòàäîðà çóñòð³÷ ³ç áèêîì, ÿê ³ ðàí³øå, äðàìàòè÷íà.

З

Зупиніть будь якого перехожого і запитайте, що він знає про Іспанію. У відповідь почуєте про Дон Кіхота і конкістадорів, шедеври Гауді й Пікасо, запальну Ібісу і футбольну Барселону, фламенко і Монтсеррат Кабальє… Але іспанець усе ж насамперед згадає про кориду. Вся історія Іспанії нерозривно пов’язана з боєм биків. Це явище зазнало злетів і падінь, захоплень і пересліду вань. Було б наївно вважати його просто розвагою. Бук вальний переклад слова «corrida» — «біг». Але ближчим до суті є його друге значення — «сorrer una suerte», або «ви пробувати долю». Із 2009 року рішенням Регіонального парламенту Ка талонії кривава корида у провінції заборонена. Із жорсто кого бою вона перетворилася на вид спорту. Побачити такі видовища можна, наприклад, на спеціальній фермі поблизу міста Тортоса. Особливо приваблюють елементи

74

Ñåðã³é ÎÍÈØÊÎ

повітряної акробатики та гімнастики у змаганні з моло дими бичками. Хоча цей молодняк уже важить 120–150 кілограмів і абсолютно непередбачуваний… Люди у новій версії кориди теж ризикують, навіть ду же. Їхня зброя є, скоріше, символічною, і захистити себе вони можуть лише за допомогою плаща чи помічника, який у разі небезпеки відволіче бика на себе. Серйозні травми матадорів — не рідкість. Але, як і сотні років тому, шрами прикрашають чоловіків. Корида — це боротьба характерів. Змагаються дика тваринна сила і людські мужність та вправність. Як і будь яке чесне змагання, вона має свої правила і закони, що перетворило старовинний обряд на культо ве видовище, історико культурну спадщину Іспанії. Заплющте очі й уявіть на хвилину: кругла, як у цирку, арена; ряди лавок, як у давньогрецькому амфітеатрі; роз ➧

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 75

Жага бою. На кориді виступають бики особливої агресивної породи, які часто влаштовують бійки між собою. У даному разі молодий, заходячи в загін, не поступився бику'велетню.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 76

маїтий гамірний натовп; ложі місцевої знаті; запальні брюнетки та їхні палкі шанувальники; тоталізатори та розливальники прохолод ної сангрії... Лунає гонг. Зі скрипом відчиняються старі ворота, і під ударами важких копит починає здійматися жовтий пісок. Вібрацію починають відчувати навіть глядачі. Натовп на мить завмирає, а по тім вибухає вигуком вітання: «Oле!..». У центр арени вривається не просто звір, а сама лють. Величезний, чорний, як смола, він утілює небачену міць і саму смерть. Його широкі вологі ніздрі гучно втягу ють повітря, могутні м’язи пульсують. Погляд, повний рішучості, жа дібно шукає жертву. Лише за кілька кроків від нього стоїть сміливець у гаптованому камзолі з плащем у руках. Він не зводить очей із грізно опущеної голови та гострих рогів. Кілька секунд суперники дивлять ся один на одного. Навколо стає тихо, і повітря замирає, як перед бу ревієм. Копито злегка ковзає по піску, хвіст нахиляється ліворуч, і го лова, наче важке ковадло, опускається ще трохи. Сміливець не рухаєть ся, весь погляд його прикутий до налитих кров’ю очей. «Оле, оле!..» —

Слово «матадор» можна перекласти як «дарувальник смерті». Це найвищий ранг в ієрархії традиційної кориди. А ось у безкровній кориді йому немає місця.

■ знову реве натовп, і могутня чорна скеля, стрімко набираючи швид кість, кидається вперед. Ти сидиш на трибуні, і раптом починає зда ватися, що дивишся кіно в уповільненому темпі. Дами затуляють щоки долонями, каталонець із широким обличчям підводить руку й завмирає, а його сусіда, перебираючи чотки, зупиняється на чорно му камінці... Злітає плащ. Випад. Поворот і крок назад. Але що за диво? Роги, які несуть смерть і каліцтво, проносяться на відстані долоні від сміливця. Бика заносить, він жене далі, як потяг без гальм, за лишаючи хмари пилу і піску. «Оле, оле!..» — чуються радісні вигуки з трибун. Але наш герой усе такий же скупий на рухи. Він злегка розправляє плащ і розвертається облич чям до свого візаві, готуючись відбити нову атаку… У нашому випадку цей сміливець поєднує чоти ри різні «спеціальності» в кориді. Бандерильєро й тореро. Їхнє завдання — роз палити і втомити бика. У своєму арсеналі вони мають особливі плащі — малиново жовтий «капоте» або червону «мулету», кинджал і, зви чайно, мужність та спритність. Вимахуючи плащем, вони викликають бика на бій, а у разі падіння накриваються ним. Тоді бик може стояти за півкроку від суперника і не помічати його. Ці тварини не розріз няють кольорів, хоча добре бачать кон трастні сюжети. Червоний бік пла ща контрастує з жовтим піском, проте зворотний жовтий бік на пі щаній арені — ледь помітний. Пікадор. Він має вцілити гострими піками в нервові за кінчення на спині бика та упо вільнити чи паралізувати йо го перед наступним, зазвичай останнім, ритуалом, коли на арені з’являється його величність матадор. Слово «матадор» можна переклас ти як «дарувальник смерті». Це най вищий ранг в ієрархії традиційної

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 77

Елементи повітряної акробатики під час виступу молодого атлета з бичком річного віку.

кориди. А ось у безкровній кориді йому немає місця. Матадор має з трьох спроб заколоти тварину шпагою. Найвищим мистец твом вважається короткий удар крізь шию бика, над його голо вою, в саме серце, після якого він помирає швидкою смертю. Перед цим матадор може виконати особливий ритуал: присвя тити пісню або танець бику, вознести хвалу шанованому гостю кориди або продекламувати вірші коханій. Потім він кидає че рез плече на арену капелюх. Добрим знаком вважається, якщо той падає і не перевертається. Потім маестро наближається до бика. Він стає прямо навпроти, розводить руки і виставляє гру ди назустріч рогам, демонструючи зневагу до смерті. Матадор знає, що бик уже втомлений безплідними атаками, від люті його очі налиті кров’ю і бачать гірше, реакції притуплені... Блиска вичний удар над головою в шию, глибокий прокол аж до сер ця — і все закінчено. Після бою бика, накритого мулетою, під вигуки глядачів від правляли на розробку і роздавали м’ясо бідноті чи відвозили до лікарень. У давнину люди вірили, що найменший шматочок м’яса може наповнити силою хворого чи незаможного. Жит тя бика після арени тривало в надіях та прагненнях людини… Залежно від класу й артистизму, проявленим на кориді, ма тадор отримував новий виток кар’єри або, навпаки, потрапляв у аутсайдери. А як щодо кар’єри биків? За суворими канонами класичної кориди, вони могли висту пати лише раз у житті. У безкровній — хоч до безкінечності. ➧

77

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 78

ЗАБАВИ В ТОРТОСІ Якщо ви мандруєте Каталонією або відпочиваєте на узбережжі Кос# та#Дорада, дістатися до Тортоси можна автобусом майже з будь#яко# го містечка провінції, потягом із Бар# селони чи Таррагони. Відвідання безкровної кориди вам запропонують майже всі турцентри. Вартість квитка — близько 50–70 єв# ро, враховуючи трансфер, квиток, обід і необмежену кількість прохолод# ної сангрії під час виступів. Будьте обережні, хміль може підкрастися непомітно... На кориді не забувайте підбадьорю# вати вигуками «оле!» сміливця#торе# ро чи молодого атлета. Також на це заслуговує бик у разі вдалої атаки чи карколомного падіння. Найемоцій# ніші та найактивніші глядачі отриму# ють персональне вітання від учасни# ків кориди, пам’ятний приз і нагоду сфотографуватися на арені.

■

Бик атакує тореро, насправді спрямовуючи удари на плащ «мулета».

78

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 79

У наші дні виступи майстрів кориди із затуп леними шпагами так само перехоплюють нам подих. Тут усе так само наливають сангрію. Так само ви можете почути у ключові моменти зна йоме: «Оле, оле!..». І переконатися, що це не просто розвага чи цирк, а справжнє протистоян ня людини і нестримної тваринної сили.

■ І звичайно, на запитання «Що ви знаєте про Іспанію?» з гордістю можете відповісти: «Кори да. Але обійдемося без крові». ■

Люди у новій версії кориди ризикують, навіть дуже. Їхня зброя є, скоріше, символічною, і захиститися вони можуть лише за допомо гою плаща чи після втручання помічника. Молодих бичків вирощували на фермах. Лише досягнувши 4 річного віку або ваги 400–450 кілограмів, вони могли брати участь у кориді. За добу до виступу бика замикали у вузькій кліт ці, не годували, не давали пити, перев’язували статеві органи… Все це викликало шалену лють і бажання вирватись. Уявіть со бі ту машину для вбивства, коли вона вибігає вузьким коридо ром на арену. Перед нею — кривдник, людина. Винуватець і ка талізатор гніву... У давнину, якщо бик убивав людину, його страчували. Однак бували й винятки, коли він залишав арену живим. Це якщо не могли здолати його силу та витривалість. Тоді за рішенням пре зидента кориди чи вельмишановного гостя тварині могли дару вати життя, точніше — «прощення», і відправляли у відставку. В таких випадках трибуни теж вибухали радістю, глядачі брата лись і споживали сангрію в неміряній кількості!.. У відставці тварина поповнювала стадо племінних биків, їй гарантувалися довічні турбота і догляд. Траплялося, що учасни ки кориди викуповували биків, ставилися до них як до найкра щих друзів, і ті лизали їм долоні…

Для людини, на відміну від бика, каталонська корида все ще небезпечна…

79

09-Jul-13

КОЛЕКЦІЯ

16:12

Page 80

■

В

О

Я

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

КОСТА9ДЕЛЬ9СОЛЬ

Море та

мури

Ñïðîùåííÿ ²ñïàí³ºþ â³çîâèõ ôîðìàëüíîñòåé, êðèçè íà ³íøèõ òóðíàïðÿìêàõ ³, çâ³ñíî, ïîòÿã äî ìàíäð³â ñïîíóêàþòü çãàäàòè ïðî ñòàðó äîáðó Àíäàëóñ³þ ç ¿¿ êîðèäîþ òà ôëàìåíêî, ïëÿæàìè òà ôîðòåöÿìè. Òåòÿíà ØÅËÅÑÒ

Я Порт Бенальмадени, відправний пункт морських прогулянок.

80

Якщо шукаєте для відпочинку сонячний берег, кожен іспанець скаже — вам на Коста дель Соль. Це узбережжя найпівденнішої в країні автономії — Андалусії. Його назва так і перекладається — Бе рег Сонця. Сюди традиційно їдуть відпочивати ту ристи з похмурої Великобританії, помірної Німеч чини й навіть теплої Франції. Років надцять тому українці теж активно насо лоджувалися сонячним і культурним спектром Ан далусії. Але на заваді стали шенгенські, фінансові та інші міжнародні чинники. Нині все повертаєть ся «на круги своя». Посольство Королівства Іспа нія в Україні оголосило про свою лояльність до ту ристів, а відділ туризму посольства Іспанії «Тур еспанья» влаштував тур для українських журна лістів, аби побільше наших читачів заново відкри ли для себе Андалусію!

МАЛАГА. Пікассо і Бандерас Отже, почнімо зі столиці провінції Малага, од нойменного міста. В аеропорту здалося, що ми приземлилися десь у Каліфорнії. Яскраве світло, яке не залишає тіней, припалена сонцем трава, пальми, квітучі бугенві лії, характерних обрисів пагорби… Не вистачало лише надпису «Hollywood» на одному зі схилів. Ро зуміння, що ми на півдні Іспанії, приходило по вільно. Лише на вулиці, коли в обличчя війнув се редземноморський бриз і ми почули іспанську мо ву, все увійшло в свої координати. Від аеропорту до готелю «Salles Hotel Malaga Centro»****, де ми зупинилися, їхати автобусом хвилин п’ятнадцять, і це з урахуванням того, що водій на фоні церемоніальної тиші в салоні зі швид кістю 5 кілометрів на годину провіз нас повз ста діон місцевого футбольного клубу «Малага». Готель розташований, звісно, у центрі. Від Ста рого міста його відділяє річка Гуадальмедина, яка влітку пересихає та перетворюється на кам’яний жолоб. Зате басейн на даху з морським краєви дом — приємність, яка працює з 9 ї ранку до 10 ї вечора. Маленькими містками, слизькими мармурови ми вуличками ми вирушили до площі Конститу ції. На цьому шляху варто зазирнути у вузенькі вулички та пошукати ресторанчики, які подають традиційні для Андалусії «тапас» — закуски. Саме під час першого знайомства з місцевою кухнею ми відчули ментальну, душевну спорідне ність з Іспанією. У розпал сієсти сидимо за столи ком старовинного ресторанчика, у вікна якого вид но підвішені рядами в’ялені свинячі стегна — ха мон. Яскраво світить сонце, але не спекотно. У ке лихах — смачне вино і вода, що пахне морем. Десь ➧

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 81

Інший світ. У нього ви потрапите, залишивши на півдня розлогі пляжі Коста'дель'Соль і піднявшись у гори. Там на вас чекає Ронда — місто над прірвою.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 82

Новий старий міст. Міст у Ронді назвали Новим ще під час його спорудження в кінці XVIII століття.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 83

Спільна дельфінячо людська творчість у Бенальмадені.

нагорі хтось майстерно грає на гітарі й чути тем пераментні іспанські пісні. Виявляється, на дру гому поверсі ресторану велика та дружна анда луська родина відзначає ювілей. Нас запроси ли долучитися! Рідко де в Європі ви дістанете таку нагоду відчути місцеве життя. Ну хіба що в Україні… А зараз черга мистецтва. Малага — батьків щина Пабло Пікассо. На площі Пласа де ла Мерсед зберігся дім художника, де він народив ся і виріс. Коли прийдете на площу, озирніть ся навкруги та пошукайте будинок із зеленими віконницями. А галерея Пікассо розташована в палаці Буе навіста, збудованому ще в 1530 році. Нині тут представлено понад 150 робіт: ранні картини, гравюри, вироби з кераміки та скульптури. Бага то полотен присвячені родині митця. Із картин і фотографій на нас дивилися його перша дру жина Ольга Хохлова, сестра Лола, діти, музи ко ханки... На полотні «Мати і дитина» можна роз гледіти силует самого автора, а на портреті «му зи» Марі Терез — його профіль. Пабло Пікассо писав полотна по пам’яті, час то пригадуючи епізоди зі свого малагазійського дитинства. Захоплювався мистецтвом Стародав ньої Греції, Єгипту й Месопотамії. Ніколи не під писував своїх робіт і не називав їх. Постійно екс периментував. Любив поєднати кілька перспек тив у одному творі. Музей Кармен Тіссен — місце, яке неможли во оминути, перебуваючи в Малазі. Це в палаці Вільялон, теж споруді XVI століття. Експозиція, зібрана відомою іспанською фотомоделлю й ко лекціонером Кармен Тіссен у 1960 ті роки, від крита зовсім нещодавно, у 2011 му, й налічує по над 200 картин періоду романтизму та модерніз му. На чотирьох поверхах представлені твори таких іспанських художників, як Веласкес, До мінгес Бекер, Соролья, Торрес...

«На десерт» можна завітати в Автомобільний музей у колишній Королівській тютюновій фаб риці. У ньому можна побачити 90 ексклюзивних моделей «Jaguar», «Aston Martin», «Bugatti», «Rolls Royce», «Porsche» та інших легендарних марок. Де які екземпляри випущені ще у далекому XIX сто літті. До речі, лише чотири з представлених авто перетворилися на «нерухомість», решта — досі на ходу. Їх можна замовити на весілля, іменини або інше свято життя, якщо не пошкодуєте півтися чі євро за годину такого ексклюзиву. В Автому зеї також діє постійна експозиція суконь 1920– 1950 х років від «Dior», «Chanel» і «Balenciago». Не музеями єдиними... На пагорбах Малаги височіє арабська фортеця Алькасаба (XI). Як що ви раптом заблукали поблизу мерії, знайдіть біля неї тунель і прямуйте до ліфта. Ця новітня добудова до Алькасаби створена вже іспанськи ми інженерами. З фортеці відкриваються диво вижні краєвиди порту і Старого міста. Біля підніжжя Алькасаби лежить римський амфітеатр I–III століть. Попри чималі розміри, його знайшли лише в 1951 році. Реставрацію ус кладнює те, що маври при спорудженні своєї фортеці брали будматеріали з руїн амфітеатру. На площі навпроти розташований гастроно мічний «магніт» усієї провінції — ресторанчик «Ель Пімпі». До речі, це улюблене місце Анто ніо Бандераса, теж вихідця з Малаги. У закладі дуже приємно проводити вечори. Постійно грає гітара, при вході зустрічає не хостес, а… справж ня голова бика. Стіни поросли виткою зеленню, прикрашені старовинними афішами кориди і за ставлені чорними діжками, на яких знаменитос ті крейдою пишуть свої автографи. Зранку не відмовте собі у задоволенні завіта ти на місцевий ринок. Усе тут можна взяти на пробу (за винятком сирих морепродуктів і м’яса, звичайно ж). Зверніть увагу на велетенський ін жир та гігантський мигдаль. ➧

Бронзовий Пікассо в Малазі.

83

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:12

Page 84

десятки років тому, але бичачі силуети ду же припали до душі іспанцям і залиши лися бовваніти на пагорбах «привидами кориди». Після подорожі Середземним морем не зайвим буде піднятися канатною доро гою на пагорб Каламорро (800 м). Звідси відкриваються мальовничі панорами Бе нальмадени та сусідніх міст. На вершині є парк диких птахів. Серед інших перна тих ми побачили тут совенятко, яке серед білого дня мостилося спати, не помічаю чи туристів. У сусідньому курортному містечку Тор ремолінос незабутнє враження справляє яхт порт. На трьох острівцях тут побуду вали апартаменти у вигляді чи то маври танських палаців, чи то морських мушель. Просто до них швартуються яхти. Усе ра зом трішки нагадує Венецію. Десь тут має помешкання й місцевий улюбленець Ан тоніо Бандерас. Білі будиночки, апельсинові дерева, екіпажі з туристами — типова картинка Андалусії.

І ще порада на випадок прогулянки Малагою: частіше підводьте голову дого ри — побачите зелених папуг, які літають над вулицями міста! БЕНАЛЬМАДЕНА. Пінгвіни і дельфіни Містечко лежить за 20 кілометрів од Малаги. Якщо збираєтеся на відпочинок із дітьми, не сумнівайтеся, прямуйте сюди. Перша принада — дельфінарій із міні зоопарком. Малечу й дорослих потішить шоу з екзотичними папугами. Потім мож на позазирати у вольєри велетенських че репах, крокодилів, змій, риб і кажанів. Опісля — погодувати пінгвінів, подивити ся на мавпочок саймірі та рожевих фла мінго. А де ж дельфіни? Спокійно, водне шоу розпочинають морські леви. І ось, на

решті, — найліпші морські друзі людини. Здається, у повітрі вони проводять стіль ки ж часу, як і у воді, — постійно стриба ють. А ще виробляють суто людські трю ки — розмовляють і співають. У дельфінів аж чотири басейни, і взагалі вони вигля дають щасливими й нагадують зграю пус тотливих дітлахів. Але пам’ятайте: коли ви дивитеся водне шоу, за вами стежать ро жеві фламінго. Так, стежать і підтанцьо вують у такт музиці! Друга принада Бенальмадени — про гулянка на кораблі. Цікаво з води розгля дати набережну, гори, будиночки та яхти, весело підстрибуючи на хвилях. Видно най більшу в Західній Європі буддійську сту пу Просвітлення та рекламний щит у ви гляді бика. Таких бігбордів повно по всій Іспанії. Термін рекламної оренди сплив

МАРБЕЛЬЯ. Нові росіяни та Далі Місто мільйонерів — «іспанська Ніц ца» та улюблениця арабських шейхів — стало чи не єдиним місцем, де ми почули російську мову. Марбелью можна вважа ти андалуською столицею ексклюзивного відпочинку. Звичайна алея Авеніда дель Мар при крашена скульптурами надзвичайного Сальвадора Далі. Широкі пляжі стають безлюдними ближче до вечора. У цей час місцеві люблять порибалити або пограти у м’яча на піску кольору капучино. На лі нії горизонту видно скелю Риф, вхід у Гіб ралтарську протоку і навіть таємничий бе рег Африки. Краєвиди заворожують. Перше місце, куди вирушають усі при їжджі, — це порт. Набережна обнизана ресторанчиками, у воді пришвартувалися сотні яхт, біля бортів яких плавають ко сячки анчоусів.

Не лише тарелі, а й керамічні таблички з іменами господарів при вході до будинків — популярний товар.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 85

Балкони і храми Антекери.

Незабутньою стане й прогулянка Старим міс том, центром якого є Апельсинова площа. Ву зенькі вулички, маленькі білі будиночки, купа сувенірного краму, квіти на стінах, місцеві му зиканти — усе створює атмосферу казки… РОНДА. Хемінгуей і Гойя Хемінгуей вважав, що з Іспанії не можна їха ти, не відвідавши Ронди. І справді, місто, розта шоване трохи осторонь від Берега Сонця, дода ло нашій подорожі нових барв. Навіть її околиці інтригують. Тут за двохсот літніми дубами ховається… тренувальна база «Формули 1», куди часто навідується відомий гонщик Фернандо Алонсо. А вже за іншими, можливо, трьохсотлітніми, дубами лежить фер ма, де розводять бойових биків. Ронда — серце і душа кориди. Вона є батьків щиною двох славетних родин тореро — Ромеро і Ордоньєса. Франсиско Ромеро став родоначаль ником сучасної кориди. Він уперше провів піший бій сам на сам із биком, до нього тореро виступа ли тільки верхи на конях. А з Каетоном Ордоньє сом особисто був знайомий сам Ернест Хемінгуей. Йому та його сину письменник присвятив свої романи «Фієста» та «Смерть після полудня». У вересні впродовж трьох днів у місті відбу вається «корида Гойї». 1815 року великий іспан ський художник Франсиско Гойя створив серію гравюр «Тавромахія», яка надихнула прихильни ків кориди. Першого дня тореро виступають вер хи на конях, наступного — без коней і з молоди ми биками, а третього відбувається традиційна корида з чотирирічними биками, учасники якої вбранні «за мотивами» Гойї. Знайомство з містом ліпше розпочати з Аре ни для бою биків. Потім — прогулятися парком до Нового мосту (XVIII) заввишки 100 метрів, що сполучає Старе і Нове місто. Неодмінно за

вітайте до садиби Каса де дон Боско, звідки від криваються неперевершені панорами гір, золо тих полів Андалусії та ущелини Ель Тахо, над якою й прокладено Новий міст. АНТЕКЕРА. Закохані та Індіанець Білі будиночки і червона черепиця, великі со бори й маленькі церкви, золоті мури тутешньої фортеці Алькасаба та зелені парки оази — це Антекера, місто біля підніжжя гір. Але найдуж че тут вабить природне диво — гора Індіанець, або ж гора Закоханих, яка здалеку нагадує люд ське обличчя. У місті постійно переказують про неї легенду. Дочка заможного араба та звичайний сільський хлопець покохалися, про це дізнався її батько і дуже розгнівався. Закохані спробува ли втекти, але їх наздогнали. Вони прибігли на край скелі й… він став горою, а вона — хмара ми, які досі приходять поцілувати коханого. Скеля вражала уяву людину в незапам’ятні часи. Саме тут, на околицях Антекери, зберегла ся рукотворна печера поховання, створена з ве личезних кам’яних монолітів 30 тисяч років то му. Археологічні знахідки цього періоду та витво ри іспанських майстрів можна побачити, відві давши тутешній історичний музей. Далі варто піти вгору вуличкою білосніжних будинків до Алькасаби, з якої відкриваються краєвиди міста і гори обличчя. Мури фортеці все ще захищають церкву Санта Марія ла Ма йор. У гонитві за захопливими панорамами мож на піднятися й на башту Папабеллотас. А потім, спустившись на грішну землю, знову відчути під ногами старовинну бруківку, прогріту золотим сонцем Андалусії… ■

ЧАРТЕРІВ! ЧАРТЕРІВ! Прямих перельотів до Малаги з міст України поки що немає, оптимально діставатися з пересадкою в аеропор# тах Європи. Сподіваємося, туристич# ний попит на цьому напрямку неза# баром викличе хвилю авіачартерів. Клімат на Коста#дель#Соль дещо спе# цифічний: з одного боку — аж 320 со# нячних днів на рік, а з іншого — мор# ська течія робить воду прохолодною, до +21°С. На гостинець із провінції Малага привезіть пресолодкий «Мускатель» і пляшку місцевої непрозорої олив# кової олії, що пахне фруктами. За# галом же «смак Іспанії» — це м’ясо хамон і мигдалева халва туррон.

■

Редакція висловлює подяку відділові туризму посольства Іспанії в Україні («Туреспанья»).

85

09-Jul-13

КОЛЕКЦІЯ

16:13

Page 86

■

В

О

Я

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

До берегів

мрії

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 87

У гавані Дубровника.

ßõò-êðó¿ç Àäð³àòèêîþ äàðóº ðîçìà¿òòÿ âðàæåíü ³ íåçð³âíÿííó ñâîáîäó.  ìèíóëîìó íîìåð³ íàø êîëåãà äàâàâ ðåêîìåíäàö³¿ ùîäî òàêèõ ïîäîðîæåé — ³ ìè âèð³øèëè íèìè ñêîðèñòàòèñÿ! ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 88

В

Відпочинок на яхті явно недооцінений українськими туристами. За статистикою, в Хорватії йому віддають пе ревагу лише 4 відсотки гостей з СНД. Чомусь вважається, що це складно, недостатньо комфортно і потребує осо бистого мореплавного досвіду. Хорватська туріндустрія повністю спростовує такі стереотипи. Заради яхтових круї зів сюди їдуть не лише з усієї Європи, а й з за океанів! Береговий «Антураж» Для справдження своєї «морської мрії» ми обрали один із двох круїзних регіонів Хорватії — Далмацію, тобто пів денну частину узбережжя країни. Бо є ще північна — Іст рія та Кварнер. Обидві популярні серед яхтсменів про фесіоналів і звичайних «вітрильних» туристів. У спільну подорож нас люб’язно запросила круїзна компанія «Ka tarina Line». Отже, зустріла нас перлина Південної Далмації, най гарніше і найзбереженіше місто Хорватії — Дубровник. О, ми вже мали щастя колись тут побувати, знову із задо воленням пройдемося мурами форту (по них пролягає відомий променад) i ренесансними вуличками, на яких час вiд часу погляд вихоплює цікавих кам’яних чи живих персонажів. Але це завтра. Поки що, задовольнившись загальним образом давно уподобаного міста, вирушили на ночівлю до вілли «Антураж» під Дубровником, у міс течку Мліні. Чудове місце для тих, хто полюбляє спокій

ний відпочинок, домашню атмосферу і смачну кухню «з хорватським акцентом». Уранці, після сніданку, «на де серт» нам влаштували оглядини комплексу, що має 6 апар таментів і 6 номерів, кожен — із власною привабливою назвою: «Рожевий фламінго», «Морська синява», «Дика полуниця», «Манго танго»… Море хлюпоче відразу за сос новим парком. А обідали вже на яхті. Ночували на ній же, в порту Дуб ровника, що добре адаптувало до подальшої морської ро мантики й не напружувало в сенсі гойдання на хвилях. Як з’ясувалося, всі ночі яхта проводить саме так, на сто янках у портах, бо це комфортніше для пасажирів. На борту У Хорватії вибір вітрильників піднайм дуже широ кий — від маломірних суденець на кілька осіб до 40 мет рових турецьких гулет. «Katarina Line» пропонує круїзні яхти чотирьох категорій. Наша належала до категорії «А+»

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 89

Місто Хвар на острові Хвар.

і була двощогловим судном на 15 кают, розта шованих на першій палубі й у трюмі. Яхта мала Спілкування мали вдосталь. Насамперед — ще дві палуби, в тому числі сонячну та відпочин із представниками різних країн, у тому числі кові зони на кормі, а також справжній ресторан зі звичайними «сухопутними» столиками, за дуже далеких: у подорожі брали участь авст кріпленими на підлозі. Це вам не «Біда» капіта ралійці, новозеландці, американці, німці… на Врунгеля… Судно пересувалося здебільшого ■ за допомогою мотора, хоча дві щогли теж були не лише для краси — матроси напнули вітрила, Ми освоювались на судні, засмагали та оглядали краєвиди й ті наповнилися вітром, екологізуючи та романтизуючи мор з висоти сонячної палуби. Чи то далися взнаки великі габари ську подорож. Наша каюта була внизу, підлога — нижче ватерлінії. Двоспаль ти яхти, чи то посприяв спокій Адріатики — у жодного з трьох не ліжко, ще одне місце на другому ярусі — як у справжніх мо десятків пасажирів не було й натяку на морську хворобу. Звивчасті береги та численні острови розвіяли наші сумніви ряків, компактний санвузол із душем, сейф та ілюмінатор, який задраюють під час ходу яхти, — ось і вся небагата, хоча дуже ер щодо того, чи буде чим зайнятися на борту. Хорватська Адріа тика славна красотами i розмаїттям! Країна має 1244 острови, гономічна та охайна обстановка. Однак уже наступного дня стало ясно, що круїз прикрашає з яких заселено лише 67! Звідси — неторкані ландшафти та мож ливість зупинок на купання, екскурсування й фотографування. ➧ не каюта. До неї ми спускалися практично лише перед сном.

89

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 90

Корчула. Рідний дім славетного мандрівника Марко Поло.

ЦІНА І ПРОПОЗИЦІЯ За вартістю круїз на яхті приблиз# но дорівнює 4–5#зірковому готель# ному відпочинку. Але задоволень дає більше: життя не просто біля моря, а з безпосереднім виходом до нього; ● краєвиди змінюються щогодини і щохвилини; ● екскурсії включені, як і харчуван# ня; прокидаєшся в одному місті — засинаєш в іншому; ● можна варіювати усамітнення в морі з розвагами в маринах, на набережних і в центрах міст; ● відчуття свободи і простору — неповторне! І пам’ятайте: що раніше ви зроби# те замовлення, то дешевшим буде круїз і ширшим — вибір суден. ●

Завжди є за що зачепитися оку — то тут, то там видно острівці, маяки, яхти… Може, на круїзній яхті менше свободи, ніж на двомісній, бо зупинок «тама і здеся» немає, але тут точно більше комфорту. Що ж до «Kata rina Line», то замість свободи пересування ком панія пропонує свободу вибору — півтора десят ка круїзних програм на всі смаки. Супутники Одним із плюсів подорожі на яхті, на проти вагу круїзним лайнерам, є можливість подорожу вати тісною компанією в домашній атмосфері. Ми компанії не привезли, зате дружнього спіл кування мали вдосталь. Насамперед — із пред ставниками різних країн, у тому числі дуже да леких: у подорожі брали участь австралійці, новозеландці, американці, німці… Були і двоє хорватських дівчат з півострова Істрія, які ви рішили подивитись інші заповідники та міста своєї країни. Попри те, що супутники виявились дуже різними людьми, всі ми почувалися на од ній хвилі морської романтики.

Легко йшли на контакт і представники коман ди. Їх було лише шестеро: капітан, його дружи на — розпорядник бортового господарства, донь ка — відповідальна за ресторан і офіціантка в од ній особі, двоє матросів і шеф кухар. Останній готував без п’ятизіркових витребеньок, але ду же смачно. Що ж до пана капітана, то на тради ційному «капітанському вечорі» він здивував усіх чудовим виконанням хорватських пісень! Млет Перший острів на маршруті — Млет з одно йменним національним парком. Ще до висадки ми отримали чудові враження від нього й зафік сували ще одну перевагу відпочинку на яхті — можливість бачити чарівні хорватські містечка з іншої точки зору. Після морської подорожі по трапляєш до них суходолом — і раптом почина єш усвідомлювати, що ти тут не споглядальник, а об’єкт споглядання… для тих, хто в морі. При цьому ніхто не забирає можливості ба чити все, стоячи на твердій землі, ба навіть ду же зблизька. На Млеті ми оглянули два солоні озера — Велике (і глибоке, 46 метрів завглибш ки) та Мале (29 метрів). Посеред Великого озе ра є острівець Святої Марії (острів на острові, браво!), весь зайнятий бенедиктинським мона стирем ХІ століття. Гідів тут і надалі забезпечувала нам компанія «Katarina Line». Млет має унікальну екосистему, яка, втім, ще у середньовіччі набула двох рис. Перша по в’язана з прокладенням каналу, яким монахи сполучили Велике озеро з морем, тож воно ра зом із сусідньою водоймою засолилося. А крім того, для боротьби зі зміями сюди завезли ман густів, які заразом скоротили й чисельність міс цевих птахів. ➧

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 91

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 92

Дубровник. Зі Старого міста — на вершину гори!

Насолоду від зеленого острова ми отримали велику. До речі, він найлісистіший в усій Хорватії. На Млеті побачили цікаву варіацію на тему яхт круїзу: німецька група прибула на вітриль нику, завантаженому велосипедами, й після ви садки учасники організовано вирушили огляда ти острів на своїх двох колесах. А ще сюди час ■ то прибувають з аквалангами чи просто маска ми й ластами, аби влаштовувати занурення — багатство підводного світу до цього заохочує.

Після морської подорожі потрапляєш до хор ватських містечок — і раптом починаєш ус відомлювати, що ти тут не споглядальник, а об’єкт споглядання… для тих, хто в морі.

Корчула Наступний великий острів на маршруті мав дещо іншу атмос феру, ніж Млет. Якщо там домінувала тема природи, то тут вра жала передусім історична аура. Корчула — теж один із найгар ніших островів Хорватії, має глибокі затоки та бухти, чудові сос нові ліси. Але насамперед він відомий Старим містом Корчула, занесеним до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, а також тим, що є батьківщиною легендарного італійського мо реплавця Марко Поло. Дім мандрівника розташований поруч із кафедральним собором. Місто оточене фортечними мурами на зразок дубровницьких — воно справді колись належало до Республіки Дубровник. Чудово збереглися майже всі башти: «Південні ворота», чотирикутні башти «Морські ворота», Кня жа башта, башти Бокар, Усіх святих, Закернян — усі збудовані в XV столітті. А в порту ми бачили кілька вітрильників XVIII– XIX століть, які досі на плаву й успішно катають туристів. Шчедро і «хварно» На острівці із символічною назвою Шчедро чекало щедре хор ватське сонце, купання в щедрій на свіжість смарагдовій бухті та не менш щедрий обід. Класика адріатичних яхт круїзів! Після розслаблення черговим об’єктом для екскурсій став Хвар — найдовший острів Хорватії (68 кілометрів) і один із най ➧

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 93

Мореплавці й зодчі. Саме вони склали нинішню туристичну славу Хорватії. А ще ті, хто вміє зберігати їхні надбання з усім шармом старовини. Ця дотепна композиція може бути їхнім гербом.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 94

родючіших, чим завдячує численним прохолодним джерелам. Схили його пагорбів поросли хвойними лісами, обсаджені ви ноградниками, плантаціями оливи, плодових дерев і полями лаванди. А ще це найсонячніший острів країни — небо тут залишаєть ся безхмарним 2718 годин на рік. Мальовничі бухти, історич ні містечка і м’який клімат роблять Хвар одним із найкращих місць для спокійного відпочинку в Хорватії. А в однойменній столиці острова життя не завмирає ні вдень, ні вночі. Берег вина Знову беремо курс на континент. Хоча все умовно: півострів Пелешац — такий же довгий, як і острів Хвар, — відрізняється лише вузьким перешийком, що сполучає з «великою землею». Заходимо в малесеньке, навіть за хорватськими мірками, по селення Трстеник. Маючи лише сто з гаком мешканців, воно славиться своїм чудовим вином «Дингач». Його ми із задоволен ням дегустуємо і купуємо на дорогу. Вечір завдався, ніч минула спокійно… Елафіти Удосвіта взяли зворотний курс на Дубровник. Шлях лежав через Елафітові острови. Три більші з них (хоча насправді неве личкі) — Шпан, Лопуд і Колочеп, а також зовсім маленькі низ кою тягнуться до далматинської столиці. На одному з гостин них пагорбів земної тверді серед моря ми випробували власни ми ногами м’якість пляжного піску. Піщані пляжі у Хорватії — рідкість. Казкові краєвиди — ні, але щоразу приносять нову насолоду. Дубровник і морська слава Останній нічний прихисток ми мали в гавані самої столиці краю. А вдень поринули у вир вуличок і черепичних дахів! Ко жен камінь у Старому місті — це пам’ятка давньої архітектури або культурно історичної спадщини. Нікого не залишать бай дужими мури і башти фортів Мінчета, Ревелін і Ловр’єнац. Го ловна вулиця Страдун, княжий палац і палац Спонца, кафед ральний собор, церква святого Влаха, домініканський і фран цисканський монастирі, фонтан водойма «Онофріо» — усе це не просто зразки старої заворожливої архітектури. Споруди і де талі малюють нам картинки з давнього життя.

Фольклорний вечір у селі Любач під Дубровником.

Капітан яхти Любомир Ракульїч та представниця «Katarina Line» Мінья Чуліч.

Звичайне селище античної епохи свого часу перетворилося на місто комуну, а потім стало єдиною у своєму роді Республі кою Дубровник із власними конституцією, великим флотом і прославленою школою дипломатії. Своїм процвітанням у різні часи це місто — і не лише воно — завдячувало мореплавству. Відчули смак моря й ми. І вам того ж бажаємо! ■ Щиро вдячні за організацію подорожі хорватській круїзній компанії «Katarina Line» (www.katarina$line.com), а також туристичному представництву Хорватії в СНД та особисто його директору — Младенові Фалконі.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 95

Хорватська віза — за

5 днів

1 ëèïíÿ íèí³øíüîãî ðîêó Õîðâàò³ÿ ñòàëà íîâèì ÷ëåíîì ªâðîñîþçó. Íà øëÿõó äî öüîãî âîíà â³äì³íèëà áåçâ³çîâèé ðåæèì äëÿ óêðà¿íö³â. Àëå ðîáèòèìå âñå äëÿ øâèäêîãî é çðó÷íîãî îòðèìàííÿ íèìè â³ç.

«С

подіваємося, візи не стануть перешкодою для відвідування Хорватії туристами», — сказав по# сол цієї держави в Україні Томіслав Відошевич на прес#конференції, зібраній з такої нагоди. У заході та# кож взяли участь міністр туризму Хорватії Дарко Лоренцин, головний директор Хорватського туристичного співтова# риства Мері Матешич і керівник консульського відділу Міністерства закордонних справ Хорватії Вінко Любчич. Посол поінформував, що всім українцям, які бажають провести відпустку в дивовижній адріатичній країні, візи

видаватимуться не більше ніж за 5 робочих днів, у термі# нових випадках — лише за 3, а тим, хто подорожує з ін# шою метою, — не більше ніж за 10 днів. Хорватія планує найближчим часом відкрити п’ять ві# зових центрів: у Києві, Львові, Одесі, Донецьку та Харко# ві. При цьому акредитовані при посольстві туристичні аген# ції зможуть звертатися по візи просто в посольство, без посередництва візового центру. До 31 грудня 2013 року громадяни України, які мають шенгенську візу, зможуть в’їжджати до Хорватії без хор# ватської візи. Міністр туризму Хорватії зазначив, що цьогоріч його країна має намір зберегти турпотік з України на рівні 2012 року і прийняти близько 70 тисяч гостей. Він також пові# домив, що за середніми витратами в країні українські ту# ристи посідають третє місце після американських і росій# ських. Хорвати цінують таких щедрих і близьких за мен# талітетом гостей.

95

СВІТ

09-Jul-13

16:13

Page 96

■

Ж

И

В

И

Й

!MT_4-13-disk.qxd

Скарби

Байкалу Ðîê³â äâàäöÿòü òîìó â Ïðèáàéêàëë³ íå çíàëè íàâ³òü ñëîâà «äàéâ³íã», à íèí³ é ó íàéãëóõ³øèõ êóòî÷êàõ óçáåðåææÿ í³êîãî âæå íå çäèâóºø òåðì³íàìè «äàéâñàôàð³» àáî «äàéâñàéò». Àíäð³é ÍÅÊÐÀÑÎÂ

Що робить верблюд на березі Байкалу? Те саме, що й у сусідній Монголії!

96

К

Коли йдеться про Байкал, науковці мимово лі переходять на мову найвищих ступенів: най глибше озеро у світі (1642 м), найбільший у світі запас вільної прісної води (23 600 кубічних кіло метрів), у 5 разів перевищує об’єм п’яти Вели

ких Американських озер разом узятих... Причо му за чистотою та вмістом розчинених солей ця вода наближається до дистильованої. Видимість у байкальських глибинах може сягати 40–45 мет рів — як у найпрозоріших тропічних морях. За площею, щоправда, озеро займає лише 6 те міс це у світі, але її можна порівняти з територією Бельгії чи Нідерландів. А якщо врахувати унікаль ну флору й фауну, багату історію та мальовничі пейзажі, то стає ясно, що місцевість має приваб лювати туристів, зокрема й дайверів. Коли наприкінці червня я прибув до бази ві домого дайвцентру в селищі Листвянка, на уз ліссях і околишніх схилах ще квітли кульбаби й літали перші метелики, а температура води була лише 2 градуси. На початку першого лiтнього мiсяця на поверхні Байкалу ще можна побачи ти крижини. Якщо на Червоному, Чорному чи будь яко му іншому морі до дайвсайтів треба довго діста ватись автомобілем або катером, то в Листвян ці цікаві місця для занурення є просто в межах населеного пункту. До них можна дійти пішки вулицею, по один бік якої стоять будинки, а по інший розкинувся неозорий Байкал. Сонячні зайчики миготять на гальці, що всте ляє дно. Подекуди зі скельних уламків звисають зелені бороди водоростей… Спочатку дно плавно ➧

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 97

Хрест на підводній вершині. Освячений символ віри встановили дайвери на свято Вознесіня Господнього рівно вісім років тому, в червні 2005'го.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 98

ВАША БАЙКАЛЬСЬКА АДРЕСА Селище Листвянка з’явилося не пізніше початку XVІII століття як мис# ливське зимовище. Тут розвивалися рибальство та суд# нобудування, але в 1990#ті роки під# приємства позакривалися. Натомість за півтора десятиліття туризм про# йшов усі стадії розвитку й досягнув рівня сучасної індустрії. Зараз Листвянка є поєднанням ста# ровини та європейських стандартів комфорту. Поруч із дерев’яними із# бами тут можна побачити міні#готе# лі, ресторанчики та бари. Тут багато цікавин. У Байкальсько# му лімнологічному музеї#акваріумі можна поспостерігати за унікальни# ми рибами й віртуально зануритися в найглибшу западину озера. У нер# пинарії — познайомитися з обереж# ною байкальською нерпою. В архі# тектурно#історичному музеї в Таль# цях — побачити зразки дерев’яної архітектури та побуту за три століт# тя. Цікаво долучитися до піших і вод# них екскурсій у незаймані куточки, до риболовлі та, звичайно, до підвод# них занурень.

■

Ікра з мальками прісноводного бичка широколобки.

98

Червоний рачок бокоплав.

знижується до 5–6 метрів, а далі різко спадає в глибоку синяву гігантськими східцями. Зупиня юся на позначці 40 метрів, а схил продовжуєть ся. Узбережне мілководдя займає в Байкалі не значний відсоток площі. За максимальної гли бини 1642 метри середня глибина водойми ста новить 744 метри! Мало на світі найдеться озер із такою абсолютною глибиною! Пишуть, що життя в Байкалі дуже багате й різноманітне. У районі Листвянки на одному гектарі дна на глибинах до 4 метрів біологи ви явили 172 види безхребетних істот. Я в районі

Листвянки, ось дно. Глибина 4–5 метрів. Де ж ті 172 види? Починаю уважно оглядатися, по думки загинаючи пальці. По дну неквапливо по взе равлик. Он іще один, іншого виду. Віддалік сріблястою хмариною клубочиться зграйка плот вичок. По зеленому накипу губки повзуть малень кі червонясто коричневі смітинки, які виявля ються рачками розміром близько 5 міліметрів. Це один із видів байкальських бокоплавів — брандтія паразитична. Насправді брандтії не паразити, а лише спів мешканцi губок, але плутанина ця вже закріп лена в наукових анналах. Взагалі ж бокоплавів гаммарид у Байкалі надзвичайно багато — тіль ки амфіпод 255 видів, тобто третина всіх боко плавів планети! Інша річ, що розрізняти цих рач ків, що живуть скрізь — від урізу води до най глибших западин, цікаво лише обмеженому колу фахівців. Але я навчився пізнавати «в обличчя» кілька видів. Найпримітніший — акантогамма рус віктора. Він виділяється яскравим помаран чево жовтим забарвленням, дивними вироста ми рогами на панцирі й значними розмірами — до 7 сантиметрів. Ці кумедні «монстрики» зу стрічаються практично при кожному зануренні, починаючи з глибини 1,5–2 метри. Приблизно на цих же глибинах гніздуються бички. В озері їх близько 30 видів, і майже всі вони більше ніде не водяться, крім Байкалу. У весняні й літні місяці всі бички широколобки прямують на тепле мілководдя, щоб вивести по томство. У ці місяці майже з під кожного плас кого каменя визирає лупата голова. Періодич но бички татусі, які опікуються гронами ікри, роблять попереджувальні випади назустріч риб

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 99

«Дерево бажань» у Листвянці.

ці або рачку, що необережно наблизилися до їх ньої «резиденції». Найпомітніша з губок — зелена гілляста, мет рові кущі якої нагадують гілки тропічних кора лів. Називається вона любомирськія байкаль ська. До речі, з коралами вона подібна не тільки зовні. Зеленкуватого забарвлення їй надають сим біотичні одноклітинні водорості, аналогічні зоо

ксантеллам, що живуть усередині коралових по ліпів. На великих глибинах, де світла для фото синтезу бракує, губки не мають такого кольору. Губки та згадані вже бокоплави, на думку вче них, роблять вагомий внесок у чистоту байкаль ської води. Іншого разу я пірнав біля селища Великі Ко ти. «Материковий схил» у цьому місці майже ➧

Прісноводний бичок підкамінник.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 100

А ось і скарби. Дівчина'аквалангіст із металошукачем — основним інструментом скарбошукачів. За допомогою нього вона з колегами виявила горщик із монетами часів Катерини ІІ.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 101

прямовисно обривається від 6 до 200 метрів. Цьому твердженню доводиться вірити на слово, бо технодайвери, які приїхали разом із нами, об межилися 105 метровою позначкою, де вияви ли на схилі перший уступ. Але й ті, хто таких ре кордів не прагне, теж не лишилися без вражень. Відроги з підводними гірськими піками та гли бокими каньйонами вражають своєю масштаб ністю, вселяють трепет перед величчю Природи. А коли бачиш величезний православний хрест, установлений на одній з підводних вершин, бук вально перехоплює подих. Шипіння глибоко го вдиху в легеневому автоматі й… тиша! Здаєть ся, можна нескінченно ширяти в цій криштале вій прозорості, не відчуваючи потреби в таких матеріальних пережитках, як їжа, тепло, повіт ря… Добре, що людина — істота прагматична, і до наступного вдиху захват трохи слабшає. Як що серйозно, то енергетика занурень у цьому місці просто позамежна! Зі ще одним аспектом байкальських зану рень — археологічним, скарбошукацьким — я ознайомився під час занурень біля старого пір су в Листвянці. Дайвери — люди романтичні, тож у їхньому середовищі завжди в пошані істо рії про сховані у глибинах скарби. Байкальські підводники не є винятком, тим більше що істо рія дала їм на руки чимало козирів. Адже півро ку Байкал розтинають судна (які час від часу ма ють звичку тонути), а ще півроку лід озера ви користовується як санний шлях (сани або віз, особливо навантажені золотом, теж важчі за во ду). Тому, крім звичайних для підводних скарбо шукачів байок про затонулі човни з «казною», на Байкалі поширені й екзотичніші розповіді

про «срібний обоз», що провалився під лід, і за копане на невідомому острові «золото уранової експедиції». А «найпросунутіші» «знають точне місце», де пішов під укіс ешелон із золотом Кол чака. Я пройшов кілометрів двадцять уздовж Кругобайкальскої залізниці, на якій сталося те лихо, й можу підтвердити, що місць для такої ка тастрофи там задосить. Майже скрізь з одного боку — практично вертикальна стіна, з іншого — не менш крутий схил до самих вод Байкалу. В пресі навіть промайнули повідомлення про те, що місцеві підводники виявили на глибині по кручені рейки й уламки вагонів. Але золота не знайшли. Відтак «казна Колчака» продовжує за лишатися легендою. Та не забуваймо, що Шлі ман відкрив Трою, теж керуючись легендою… Хлопці, з якими мені довелось познайоми тися біля старого пірсу, не замахуються на «зо лотий запас Російської імперії». Їм цікавий сам процес пошуку. Але й на їхньому рахунку є до сить цікаві знахідки. Серед колод на дні вони по казали мені знайдену кілька років тому старо винну гармату. А неподалік при мені була знай дена жменя мідних монет сибірського карбуван ня часів Катерини ІІ. Тюркська назва Байкалу — Бай Куль — озна чає «багате озеро». Хтось вважає скарбом «срібний обоз», а ось ге ологи кажуть, що на байкальському дні можна успішно добувати нафту, мідь, марганець, золо то й навіть алмази. Але все таки головним скар бом Байкалу є, скоріше, тисячі кубічних кіломет рів найчистішої прісної води з унікальними істо тами, що живуть у ній, і та радість, яку може дати людині спілкування з неторканою природою. ■

Монета катерининської епохи, сибірського карбування.

ПРО АВТОРА Андрій Некрасов, 41 рік. Фотограф і журналіст. Мешкає в Одесі. Його про# відні теми — підводна фотографія, анімалістика і тревел#репортажі. За# хоплюється підводною фешн# і пей# зажною зйомкою. Має понад 100 міжнародних наго# род у галузі підводного фото. Детальніше про творчість автора — на його персональному сайті: www.anekrasov.com

■

09-Jul-13

КОЛЕКЦІЯ

16:13

Page 102

■

В

О

Я

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

СІАНЬ

Серце www.chinatourism.ru

Китаю Ïåðøà ñòîëèöÿ ϳäíåáåñíî¿ ³ìïåð³¿, êîëèñêà êèòàéñüêî¿ êóëüòóðè é áóääèçìó, ïî÷àòîê Øîâêîâîãî øëÿõó, áàãàòþùà ñêàðáíèöÿ Ñõîäó — óñå öå ì³ñòî ѳàíü.

M

Мої стереотипи щодо Китаю розсипалися з перших хви лин перебування в країні. Був переконаний, що поза ту ристичними маршрутами — це величезний замизканий мурашник із комуністичними символами та голодними поглядами будівників «світлого майбутнього». Натомість побачив сучасну країну, де міста потопають у зелені та кві тах, хмарочоси сусідять з імператорськими палацами, ста родавні монастирі оточені університетами, а фен шуй по єднується з ультрасучасними технологіями. Найдужче потішив світлий блиск у поглядах більшості китайців. Зда ється, вони живуть не лише цією хвилиною, а й своєю історією, і пишуть її днем сьогоднішнім та завтрашнім. Вічний мир Стародавня назва Сіаня — Чанань, вона перекладаєть ся як «вічний мир». Напевно, славу місту забезпечили не війни. Розквіт його припав на VI–VIII століття, добу ди

Торговці сувенірами на Культурній вулиці завждив курсі останніх подій.

Îëåêñàíäð ÊÀÄͲÊÎÂ

настій Суй і Тан. «На Заході відомий Рим, а на Сході сяє Чанань», — казали в ті часи. Унікальне 3000 літнє місто розташоване в долині сріб лястої річки Вей на північному заході країни. За перека зом, легендарний правитель Хуан Ді (Жовтий імператор), якого вважають праотцем китайців, засновником даосизму і основоположником інших інтелектуальних традицій, тривалий час жив у цих краях. Виконавши свою історичну місію, він полетів на драконі осягати безсмертя. З ХI століт тя до нашої ери протягом тисячі років 13 імператорських династій потом і кров’ю народу творили історію столиці.

14 кілометровий мур втілює собою епоху Мін і оточує стародавню частину міста. Ця стіна заввишки 12 і за вширшки 15 метрів надійно захищала Чанань. Зараз по ній можна проїхати велосипедом або туристичним елек тромобілем, милуючись панорамами міста із двома вежа ми. До речі, це єдиний у Китаї міський мур, який повніс тю зберігся. Серед численних цікавин міста — Історичний музей провінції Шеньсі з понад 370 тисячами експонатів, від доісторичних пам’яток до унікальних предметів династії Чжоу, Сунь, Тан, Мін і Цин. Культове місце для буддистів — Велика пагода Диких гусей (652) і храм Фамень (ІІ–І ст. до н. е.). Звідси в Китаї почалося поширення буддизму в VII столітті, коли вче ний, філософ і мандрівний чернець Сюаньцзян (Таємни чий Товстун), повернувшись після 17 річної прощі по Ін дії, привіз із собою понад 650 канонічних текстів мовою санскрит, а також мощі Будди. Він особисто проектував монастир і брав участь у його будівництві. Вийшов 7 по верховий терем заввишки 65 метрів, який зараз є однією з «візиток» міста. ➧

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 103

Гора Хуашань. Це одна з п’яти священних вершин для прихильників даосизму. Тут можна дізнатися свою долю, доторкнутися до історії та помилуватися чудовими краєвидами.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 104

Стародавній міський мур Сіаня такий широкий, що зверху схожий на дорогу. Він найбільший і найзбереженіший у світі, має довжину 14 кілометрів.

Займаючись перекладами священних текстів, Сюаньцзян при щепив індійський буддизм до китайського коріння. Наприкін ці XVI століття розповіді легендарного ченця лягли в основу славетного роману «Подорож на Захід», який входить в обов’яз кову освітню програму нарівні зі ще трьома: «Сон у червоному теремі», «Річкові заводі», «Трицарство». Ці класичні романи да ють зрозуміти метафізику співіснування народів Китаю, істо ричне коріння нації.

Розвиваючи в собі прекрасне, кожен китаєць мусить спро бувати писати вірші. Сила вражень підштовхнула до естетських вправ і мене. Наприклад: Коники стрекочуть. Ось і вся музика літнього вечора. Або: Дощ усе ніяк не піймає ластівку, А я вже його мокрий бранець… Теракотова армія Знахідка 1974 року в мавзолеї імператора Цинь Ши Хуан сто їть окремо серед визначних пам’яток усього світу. Розмах похо вання вражає. Армія з 8000 глиняних воїнів досі береже спокій першого імператора Піднебесної. Усі фігури солдат є справжні ми творами мистецтва. Вони продумані до найменшої деталі, й ви не знайдете двох однакових. Поруч виявлено дві бронзові імператорські колісниці, запря жені четвірками коней. У 2000 х роках були розкопані ще й ста туї чиновників і музикантів. Коли дивишся на застигле військо, ловиш себе на думці, що за якусь мить воно вирушить у нескінченний похід слідом за своїм володарем. Дивний факт: усупереч традиції, замість живих воїнів похо вали їхні глиняні копії, на виготовлення яких пішло 38 років, але разом із ними заживо поклали в могилу 48 наложниць ім ператора і ще близько 70 тисяч працівників різних спеціальнос тей із їхніми родинами! Жива армія ліпша за мертву?.. У музеї можна замовити скульптуру воїна з вашими облич чям та комплекцією, і не тільки з глини, а й з нефриту — каме ню, якому в Китаї приписують небесне походження. Але я б не поспішав… ➧ Кожен із теракотових воїнів, незважаючи на «серійне» виготовлення, має власні військові регалії й навіть свій вираз обличчя.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 105

Глиняна армія. Теракотове військо з мавзолею імператора Цинь Ші Хуан — «восьме диво світу». Вражають масштаби проведених робіт і неповторність образу кожного солдата.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

www.chinatourism.ru

16:13

Page 106

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:13

Page 107

Кам’яний дракон. «Не досягнеш вершини світу — не побачиш довершеність Хуаншаню». Пройтися по «ребрах дракона», тобто тутешніх гірських стежках, можна будь'якої пори року, але треба пам’ятати, що підйом на вершину складний, а місцями й ризикований.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 108

Термальні джерела Хуацин — колишній зимовий курорт імператорів, де кожен із них зводив палац для утіх.

Стежками сходами гори Хуашань.

Священний дар природи Таким даром для міста є гора Хуашань, розташована за 120 кілометрів на схід від Сіаня. Її назвали на честь Жовтого імператора, який проводив на ній магіч ні ритуали. Нагору можна з комфортом дістатись автобусом або фунікулером. Щоправда, задоволення не з дешевих — 300 юанів (400 гривень). Вийшовши біля Центрального піку, треба продовжувати шлях стежками сходами, про кладеними по «спині» найгарнішого Східного піку. Вигляд скель зачаровує. Завислі над прірвою стежки, які називають «ребрами дракона», ведуть до маленької гарної пагоди. Тут у буддійських ченців можна запитати про свою долю. Задля журналістського експерименту я ризикнув зазирнути у своє най ближче майбутнє. Провівши нескладну процедуру з використанням паличок «сіамсі» молодий чернець сказав, що в мене все буде дуже добре. Чого й усім бажаю! Дерева та поручні містків завішані червоними стрічками й усілякими за мочками на щастя. На стежину нанизані численні даоські монастирі, храми й печери. Часом мені тут здавалося, що я ширяю над безкраїм гірським прос тором із віршами на кінчику язика:

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 109

ними павільйонами та храмами, відновленими в усій красі та величі династії Тан. Правда, не завжди властивості води «йдуть на користь». Ім ператор Сюань Дзун, проводячи тут зими разом зі своєю улюб леною наложницею Ян Гуйфей, яка досі вважається еталоном китайської краси, закинув заради неї всі державні справи, й імпе рія почала занепадати. Через це правителя та коханку обезголовив патріотичний воєначальник. Так що важливо «не перекупатися»… Навколо урядових купалень розташовані сучасні термованни, де всяк охочий може відчути себе імператором: прийняти ли монну або гранатову процедуру, попити чаю, ніжачись у чайно

Ян Гуйфей — улюблена наложниця імператора Сюань Дзуна, еталон китайської краси.

Імператор, проводячи тут зими з наложни цею Ян Гуйфей, закинув заради неї всі дер жавні справи... Правителя та коханку обез головив патріотичний воєначальник.

му басейні, або за допомогою тропічних рибок влаштувати собі фіш пілінг. Ті півгодини, про тягом яких перебуваєш у компанії рибок ліка рів, відчуваєш не лише веселість від лоскоту, а й справжню чуттєву насолоду.

Умерти молодим і якнайпізніше У нинішньому Китаї буквально все робиться за фен шуєм. Це даоська практика пошуку спри ятливих потоків енергії, за допомогою якої вибирають найкраще місце для будівництва будинку й ведення бізнесу, проведення ве сілля та облаштування домашнього побуту. Усе на благо людини. Будь який китаєць знає практично все про їжу, виховання дітей, здоров’я. «Умерти треба молодим і якнайпізніше» — це основа основ щоденного самовиховання. Тому не дивно, що вранці на спортивних майданчиках, яких у Сіані безліч, можна побачити і літніх, і зовсім юних громадян країни. ➧

■

Листок осінній падає, На нього сідає метелик — Перепочити… У купальнях імператорів За 23 кілометри від міста розташовані імператорські купаль ні Хуацин із гарячими джерелами. Їхній чарівний ансамбль зі ставком доповнюється садово парковим комплексом із числен

109

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 110

ся танцями й «покуштувати» музику епохи Тан. До вашої уваги — кілька страв із царського ме ню: «Перлина Китаю» — делікатес із філе кур ки в томатному соусі й особливий салат, «Ко ролівський міраж» — грибне консоме, «Серце дракона» — хрумкі королівські креветки з ме дом і спеціальним соусом із горіхів кеш’ю, «Дотик принцеси» — обсмажена в олії ялови ■ чина в кисло солодкому соусі разом зі смаже ним рисом… Модний нині в Китаї варіант трапези можна назвати «Са моваром». Практично в кожному ресторані є кімната зі сто лом, у який вмонтована електроплитка. Поруч ставляться різ номанітні неготові страви: ви — сам собі й кулінар і їдець. Усі продукти нарізані дуже тонко й у киплячій воді варяться дві три хвилини. Розмаїття їжі не дасть вам схуднути, хіба що виручить вжи вання їжі паличками! Що ж до вживання скорпіонів, коників та інших комах — це все тайсько в’єтнамсько камбоджійська кухня. У Китаї вона набула популярності лише останнім часом і виключно серед туристів.

У Палаці танської музики після справжнього імператорського банкету, на якому почува єшся наближеним монарха, можна насоло дитися танцями й «покуштувати» музику епо хи Тан. Про кухню можна писати нескінченно, тут мало не кожен міський квартал або селище мають свої традиції. Сіань дивує своїм гастрономічним розмаїттям, за весь час мого перебуван ня тут жодного разу не повторилися подані мені страви. Основ ним продуктом є борошняні вироби, до яких додаються бара нина та яловичина — типові складники ісламської кухні. Попу лярними є пампушки з м’ясним прошарком і суп із баранини, цишаньська локшина й салат із широкою локшиною. За фен шуєм, приймання їжі — це не тільки поповнення енергії, а й естетичне задоволення. У сіаньському Палаці тан ської музики після справжнього імператорського банкету, на якому почуваєшся наближеним монарха, можна насолодити

110

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 111

ПРОВІНЦІЙНА СТОЛИЦЯ Культурна вулиця Щоб ваша думка про Сіань склалась остаточ но, варто прогулятись його найпопулярнішою частиною — Культурною вулицею в мусульман ському кварталі міста. Лабіринти вузьких вули чок, магазини натурального шовку та його під робок, антикварні й сувенірні крамнички з по груддями й портретами комуністичного вождя Мао Цзедуна впереміш зі скульптурами терако тових воїнів, неміряна кількість яток з усіляки ми ласощами та забігайлівки, де можна покуш тувати, напевно, усе, на що багата китайська кух ня. Смажать і варять просто на вулиці, вико ристовуючи для цього хитромудрі конструкції. Найвідоміша місцева страва — «няожоу паомо», гарячий суп із яловичини й баранини. Дивно, що в часи династії Чжоу (1020–770 рр. до н. е.) вона була ритуальним жертвопринесенням небу, землі й духам Купуючи товари широкого вжитку, тут треба «ретельно» торгуватися. Бачачи, що ви іноземець, продавці безбожно загинають ціни.

Поруч розташовані вежа Дзвонів і вежа Бара банів. Обидві в давнину виконували функції місь ких годинників. Цікаво, вони завжди показува ли однаковий час? Перший годинниковий ме ханізм тут був ще в VII столітті! Узагалі в Китаї були винайдені безліч речей: порцеляна, порох, компас, друкарство, барабан, дзвін, феєрверк, повітряний змій, газовий балон, пароварка, папір, вентилятор, виделка, зубна щітка... Навіть рецепт морозива італієць Марко Поло поцупив у імператорського кухаря. Щоправда, китайці теж користуються ба гатьма європейськими ноу хау. У нас із ними чимало спільного. Ми живемо не краще або гірше за китайців — просто інакше. І повірте, пізнавати одне одного дуже цікаво. ■ Подяка за подорож — Національній організації туризму Китаю та особисто керівнику її Московського офісу панові Лю Цзянміну, а також Дипломатичному представництву Держуправління у справах туризму КНР у Москві.

Сіань — адміністративний центр ки# тайської провінції Шеньсі, стародав# ня столиця Китаю, центр паломниц# тва буддистів і даосистів. Населення Великого Сіаня — 7 міль# йонів, самого міста — 3 мільйони. Тут живуть люди 46 національностей, хоча 99% їх становлять китайці. Є му# сульманський квартал народності хуей. Клімат помірний, теплий, із серед# німи температурами влітку — +32°С, взимку — #3°С. Діставатися Сіаня оптимально авіа# рейсами з Києва із пересадкою в Пекіні. Віза Китаю оформлюється в посоль# стві КНР в Україні за 7 днів і коштує від 850 грн.

■

111

09-Jul-13

КОЛЕКЦІЯ

16:14

Page 112

■

В

О

Я

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

ФІОРДИ НОРВЕГІЇ

Карколомна

краса Ô³îðäè áóëè, º ³ áóäóòü ãîëîâíîþ ïðèðîäíîþ àòðàêö³ºþ Êîðîë³âñòâà Íîðâåã³ÿ. Äî íèõ ìîæíà âèðóøàòè ìîðåì, à ìîæíà — çàë³çíèöåþ. Ïîâ³ðòå, îäíå ³íøîãî âàðòå. Âàäèì ÐÀÊÎײ

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 113

Гейрангер фіорд — справжня перлина Норвегії, що входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Фото C. H., «VisitNorway»

09-Jul-13

16:14

Page 114

Фото Leif J. Olestad, «VisitNorway»

!MT_4-13-disk.qxd

Ці вузькі, довгі й звивчасті затоки зустрічаються дуже в небагатьох частинах світу. Найбільше їх — у Норвегії, Північній Америці, Чилі та Новій Зеландії. Фіорди скон центровані майже виключно на західних узбережжях. Це пояснюється напрямком обертання Земної кулі. Головна краса норвезьких фіордів — у ідеальній збалансованості картини. В них одночасно поєднуються високі гори та океанські затоки, пляжі й крутосхили, зелень берегів і морська синява неймовірних тонів. Поєднання теплих і холодних кольорів, проекції краєвиду у вертикальній та горизонтальній площинах, співвідношення зам кнутого і відкритого просторів — усі ці характеристики порізно зустрічаються будь де, але тільки в норвезьких фіордах вони об’єднуються в довершені картини. Попри таке сухе наукове пояснення, враження ці місцини справляють дуже на віть романтичне.

Найпопулярніші поїздки по Норвегії та її фіордах здійснюються потягом. Ці автономні й захоп ливі панорамні маршрути дають змогу дослі джувати королівство зсередини.

■

Фото Espen Mills, «VisitNorway»

Дерев’яні візерунки в інтер’єрі церкви в Урнесі.

Ц

Поїздка Бергенською залізницею — це подорож у самісеньке серце Норвегії. Запасайтеся картами пам’яті для фотоапарата!

Панорамні маршрути У Норвегії незліченна кількість фіордів — від сотень метрів до сотень кілометрів завдовжки. Але найчастіше туристи відвідують два регіони: Гейрангер фіорд непода лік від міста Олесун і Согне фіорд північніше Бергена. Завдяки популярності цих місць тут розвинулася потужна турінфраструктура, налагоджено зручне сполучення наземним, водним і повітряним транспортом. Наш круїз із відомою компанією «Хуртігрютен» уздовж Західного узбережжя Нор вегії завершився в Бергені, тож ми зібралися до Согне фіорду та його найвідомішого рукава — Нерьой фіорду. Останній, як і Гейрангер, занесений до Списку всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО за його первісну красу та феноменальні форми. Согне ➧

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 115

Урнеська церква. Дерев’яний храм в Урнесі, неподалік від Флома, знаходиться у Списку ЮНЕСКО. Побудована у ХІІ (!) столітті, вона причаровує теплом і довершенністю на тлі вічних гірських краєвидів.

Фото Pаl Bugge, «VisitNorway»

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 116

Пікнік на узбіччі. Що ліпше за пікнік біля фіорду в добрій компанії? Водоспад Сім Сестер, смарагдова трава навколо і усмішка коханою людини просто поруч із тобою…

Фото C. H., «VisitNorway»

16:14

Page 117

фіорд — найбільший у Європі, він заглиблюється у континент на 204 кілометри. Тихо плещуть хвилі, ви стоїте на березі океану, а з трьох боків — суходіл! Дивні, ні на що не схожі враження збурюють кров… Найпопулярніші поїздки дослідження Норвегії та її фіордів здійснюються потягом. І річ не в максимально можливому ком форті, пунктуальності чи швидкості. Подорожі залізницею в Норвегії, на відміну від більшості країн світу, не є звичайним пересуванням пасажира з пункту «А» до пункту «Б». Це автоном ні й захопливі панорамні маршрути, які дають змогу досліджу вати королівство зсередини. У пасажирських вагонах величезні вікна змушують із завмиранням серця очікувати кожного пово роту: що там, за ним? Щораз вихід з будь якого із 775 тунелів стає справжнім сюрпризом, а будь який перетин одного з 3 ти сяч мостів спонукає затамувати подих. Багато подорожуючи Нор вегією, я проїхав кілька разів кожною із залізниць і, попри це, не в змозі визначити найкрасивішу з них, такі вони різні й захопливі. У гірському краю, порізаному фіордами, прокладання заліз ниць потребувало неабияких зусиль. Тому цих шляхів у країні лише декілька, причому кожен — автономний і абсолютно не схожий на інші. Спільною для всіх них точкою відправлення є столиця. Маршрут Осло – Ставангер дає змогу відкрити красу Люсі фіорду й піднятися на знамениту скелю Прейкестолен. Її ще на зивають «Кафедрою проповідника». Ця пласка поверхня на ви соті понад 600 метрів над Люсі фіордом ніби створена для спіл кування з Богом. На крайньому півдні Норвегії колію прокладе но самісіньким узбережжям Атлантики. Кажуть, часом просто з вікна вагона можна бачити китів! Залізниця Осло – Берген струмком звивається серед гір, спус кається в долини, перетинає незліченні річки та озера, зачіпає фіорди та знову стрімко злітає в гори. Перепади висот — май же 1300 метрів! Це фактично подорож між порами року: коли

в долинах готуються до збору полуниці, в горах тисячі лижни ків прямують на засніжені схили. Дорога Осло – Трондхейм пролягає вздовж найбільшого озе ра Норвегії — Мьоса, відомого мальовничими заходами сонця. Далі потяг біжить серед неосяжних лісів і лук Центральної Нор вегії. Просто з вікна споглядаєш вівцебиків — велетенських пар нокопитних, що мирно походжають пасовищами. А під час од нієї поїздки я бачив родину лосів, що без поспіху прямувала на водопій до найближчої гірської річки. У Домбосі, не доїжджаючи до Трондхейма, можна пересісти на відгалуження від основної залізниці — «Раумабанен». Воно прокладене широкою долиною річки Раума від Ромсдал фіорду до узгір’я Центральної Норвегії, тобто традиційно для цієї краї ➧

Барвисті містечка, розкидані по берегах фіордів, ваблять спокоєм.

Фото Johan Berge, «VisitNorway»

09-Jul-13

Фото Susan Hamman, «BrandGate AS»

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 118

Фото Trym Ivar, BrandGate AS

!MT_4-13-disk.qxd

До пасторальних краєвидів на заході країни можна приїхати потягом, а можна — круїзним судном.

Не можу збагнути: як таке у принципі можна збу дувати, до того ж вручну? А навколо буяє дика природа: річки й водо спади, засніжені хребти заввишки до двох кіло метрів, зелена Фломська долина, гірські хутори, які дивом чіпляються за краї скель, поселення на березі дивовижного фіорду… Біля водоспаду ■ Кьофоссен, де поїзд зупиняється на п’ять хви лин, інколи співає дівчина, яка несподівано ви никає з водяної імли. Місцеві кажуть, що це акторка, а провід ники однозначно стверджують, що то Хюльдра — норвезька гір ська німфа, яка причаровує чоловіків. Щойно захотів наблизи тись, як потяг дав сигнал до відправлення, і видиво зникло у бризках водоспаду…

Найголовніше, заради чого люди приїжджа ють на фіорди, — це спокій. Околиці Флома не викликають бажання бігати навипередки. Вони сповнені величі та гармонії. ни — від океану до гір. Маршрут є найкоротшим зі згаданих, але за емоційним наповненням він не поступається іншим. Що від чули і відомі режисери: низка епізодів фільмів про Гаррі Поттера відзнята саме в долині Рауми. Несподівані зміни краєвидів, мос ти, акведуки, тунелі — все це перетворює півторагодинну поїзд ку нею на захопливу пригоду і занурення у світ північної природи. Фломське диво Найкоротша, але відома на весь світ приватна залізниця Нор вегії — Фломська. Її проклали 70 років тому для доставки ван тажів із фіорду в гори, але вона перестала виконувати це при значення. Тепер 20 кілометровий шлях щороку привертає ува гу півмільйона туристів! Його унікальність — у місцевості, якою він пролягає. Це така вузька долина, що подекуди в ній є місце лише для колії та річ ки. Карколомна подорож від Согне фіорду (0 метрів над р. м.) до станції Мюрдал (866 метрів над р. м.) триває 50 хвилин, але вони пролітають як мить! Ошелешені пасажири з камерами ска чуть від вікна до вікна, намагаючись зафіксувати все навкруги. У світі жодна залізниця з нормальною шириною колії не мо же конкурувати із «Фломським дивом» за крутизною: на кожні 18 метрів шляху — 1 метр підйому. Прокладено 3 тунелі для річ ки, аби знизити ризик розмиву колії, і 20 тунелів для потягів. Унікальність останніх — у тому, що поїзд… розвертається під землею та підіймається серпантином у протилежному напрям ку! Всі знають серпантини на автошляхах, але де ви чули про залізничні та ще й підземні?! Біля станції Кьосфоссен у вікно бачиш колії Фломської за лізниці відразу на трьох «щаблях», між якими — метрів сто по вертикалі. Рейки буквально «приклеєні» до прямовисних скель.

118

У чому магія фіордів? Флом — селище з населенням 450 осіб, яке влітку чи не що дня приймає круїзні лайнери із 3 тисячами пасажирів на борту. Правда, натовп швидко розсмоктується по атракціях. Розпочати знайомство з долиною варто з прогулянки до Флом ської церкви (XVII). Охайна дерев’яна споруда розташована бі ля залізниці, на в’їзді у долину. Затишна і скромна, але автен тична, вона дивує пропорційністю та узгодженістю деталей. А як вам славетний 25 кілометровий Лердальський тунель — найдовший автомобільний тунель у світі? Щоб монотонність шляху не втомлювала водія, через кожні вісім кілометрів у ньо му побудовано велику залу, підсвічену блакитним кольором, що створює у відвідувача ілюзію перебування всередині льодо вика. Кожна з «льодовикових» зал підсвічена помаранчевим, жовтим і зеленим. Лердальським тунелем зручно діставатися світової перлини дерев’яного зодчества — церкви в Урнесі, що включена до Спис ку ЮНЕСКО. Храм крихітний, особливо на тлі засніжених гір, потемнілий від часу, зате щедро оздоблений різьбленими пане лями. Верхівка прикрашена головами драконів із відкритими пащами. Будівля має дивні хвилі поверхи — кожен наступний схожий на хатинку, яка нависає над попереднім і майже ховає його під широким дахом. Можливо, близькість до фіорду поро дила ці хвилеподібні асоціації? Старовинні українські дерев’яні ➧

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 119

Скелі Норддалу.

Фото Per Eide, «VisitNorway»

В одній із найзахідніших провінцій країни, Норддалі, краса набуває екстремальних рис, і потрібна неабияка відвага, щоб спізнати її до кінця.

09-Jul-13

16:14

Page 120

Фото Johan Berge, «VisitNorway»

!MT_4-13-disk.qxd

Залізниця «Раумабанен» — ще одна карколомна подорож Норвегією. Кожен міст дарує незабутні краєвиди, вихід із кожного тунелю — нове відкриття.

НЕ ТІЛЬКИ ВЛІТКУ Найгарніші краєвиди можна поба# чити тут із квітня по вересень, але ос# новний потік туристів припадає на червень–серпень. Улітку відкриті для відвідання всі церкви та музеї, на оглядові майдан# чики курсують спеціальні автобуси, є безліч варіантів прогулянок човна# ми по фіордах. Але й готелі в цей час дорожчі. Тут помірно тепло(+15–25°С) з май# же стовідсотковою ймовірністю дощу. Планувати поїздку зручно за допо# могою www.fjordtours.com. Залізницями можна подорожувати будь#якої пори року. Квитки ліпше ку# пувати на сайті www.nsb.no за місяць# два до подорожі, тоді ціна за 6–8 го# дин поїздки становитиме лише 25 єв# ро (шукайте mini#price). У касі ж за день до відправлення — 120–150 євро. «airBaltic» двічі на день здійснює рей# си до Норвегії через Ригу. Кредитні картки приймаються в кра# їні скрізь і всюди.

■

120

церкви, що збереглися донині, збудовані пере важно у XVІI–XVІІI століттях. А в Урнесі — іде ально збережений оригінал ХІІ століття! Доторк нувшись до унікальної старовини, яку оминули вогонь, вода і лихі люди, відчуваєш енергетику дев’яти століть… Прихильникам вечірніх посиденьок можна порекомендувати дегустацію пива, що готуєть ся на льодовиковій воді й має, за оцінками спе ціалістів, найліпші смакові якості. Воно попу лярне по всій Скандинавії. Тут, у місці вироб ництва, можна спостерігати справжні «пивні» вистави та презентації, що влаштовують у пабі «Flamsbrygga» просто на березі фіорду. Після прогулянок і такого роду посиденьок потрібен відпочинок. Неповторну атмосферу регіону можна відчути в історичному «Fretheim Hotel» у Фломі. Зведений майже 150 років тому, він поєднує чарівність старовини і сучасні ви годи, ретро кімнати під ХІХ століття й цілком сучасні номери. В таких старовинних будівлях часто мешкають привиди, проте вони тут при вітні. Кажуть, засновниця готелю Марта Фрет хейм і до сьогодні щоночі обходить усі приміщен ня, переконуючись, чи все гаразд і чи її улюбле ний готель не втрачає клас.

Але найголовніше, заради чого люди приїж джають на фіорди, — це спокій. Околиці Флома, розташованого на самісінькому березі, не викли кають бажання бігати навипередки. Вони спов нені величі та гармонії. Приїхавши чи то заліз ницею, чи то кораблем, зіскакуєш на землю й відразу біжиш до води. Але раптом уповільню єш кроки, зупиняєшся на набережній, аби за фіксувати в пам’яті неповторну чарівність крає виду. З’являється непереборне бажання підня тися зеленим схилом, прогулятися до однієї з ферм, купити свіжого козячого сиру і впасти в густу траву біля самісінької води, щоб пережити один із найдивовижніших моментів у житті — момент цілковитого щастя. Воно розлите нав круги, його відчуваєш кожною клітиною тіла, бачиш у віддзеркаленнях у блакитній воді, у бі лих хмарах, що зачепилися за вершини гір, у со ковитій зелені — скрізь… У цьому головна магія фіордів — вони дару ють щастя. ■ Щира подяка за допомогу в організації туру — Раді з туризму Норвегії (www.visitnorway.com), а також за переліт — авіакомпанії «airBaltic» (www.airbaltic.ru).

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 121

Два міста — два світи Íà ïî÷àòêó ë³òà â³äáóâñÿ ì³æíàðîäíèé ôîðóì «ªðóñàëèì — Òåëü-Àâ³â: äâà ì³ñòà — äâà ñâ³òè». Òî÷í³øå áóëî á ñêàçàòè — òðè, îñê³ëüêè çàõ³ä â³äáóâñÿ â Êèºâ³.

Г PR директор представництва Міністерства туризму Ізраїлю Анна Сєрокурова, директор Асоціації готелів Тель Авіва Елі Зів, аташе з туризму посольства Ізраїлю в Україні Лариса Самойлович.

оловними пунктами програми стала презентація туристичних можливостей обох ізраїльських столиць — духовної та політичної, а також туристичний воркшоп. Гості фо# руму, якими стали переважно україн# ські туроператори та журналісти, змог# ли поспілкуватися з представниками провідних готельних мереж Єрусали# ма і Тель#Авіва, очільниками готель# ного об’єднання цих двох міст, керів# ництвом Компанії з розвитку Єруса# лима, представниками Міністерства туризму Ізраїлю. Жваву атмосферу форуму допов# нив розіграш цінних призів серед йо# го учасників, а також чудовий урочис# тий обід виключно з кошерних страв. Захід відкрив чималі можливості для налагоджування ще тісніших діло# вих і творчих контактів між гравцями

туристичного ринку в Україні та Ізраї# лі. Нагадаємо, що співпраця отрима# ла потужний імпульс після відміни обо# ма державами в’їзних віз для мандрів# ників в обох напрямках.

«Наталі Турс» розширює

горизонти Ó ë³òíüîìó ñåçîí³ 2013 ðîêó îäèí ³ç ïðîâ³äíèõ òóðîïåðàòîð³â óêðà¿íñüêîãî ðèíêó â³äêðèâ ïðîäàæ³ òóð³â äî Ãðåö³¿, ²òà볿, Ïîðòóãà볿 òà Ìàëüäèâñüêèõ îñòðîâ³â. Ïðîäîâæóþ÷è ðîçâèâàòè íàïðÿìêè ²ñïàí³¿, ÎÀÅ òà ʳïðó.

У

планах компанії на літо — відправи# ти на 30 відсотків туристів більше, ніж минулого року. Про це заявив на прес#сніданку генеральний директор «На# талі Турс» в Україні Олексій Корнєєв. «Відкрити продажі турів до Греції ми ви рішили, спираючись на високу затребува ність цього напрямку. Торік країну відвіда ли 120 тисяч українців. Посприяла й ло яльність консульства Греції. Упевнений, що країна стане ще одним пріоритетом компанії», — зазначив пан Корнєєв. На грецькому напрямку передбачаються по# дорожі на острови Крит і Родос рейсами авіакомпанії МАУ. Італія стане можливістю поєднати екс# курсійну програму в світовому центрі

історії, культури, моди та гастрономії з пляжним відпочинком. Пропонуються перельоти лайнерами МАУ, «AlItalia» та «Wizz Air». Мальдивські острови — це місце екс# клюзивного усамітненого відпочинку кла# су «делюкс». Діставатимуться туристи каз# кових берегів літаками авіакомпанії «fly# dubai». Португалія приваблює відпочинком на Лісабонській Рив’єрі. У програмах також — екскурсії по столиці та країні, відпочинок на острові Мадейра. До послуг мандрівни# ків — літаки МАУ. «Наталі Турс» понад 20 років працює у сфері масового туризму, входить у топ# п’ятірку профільних компаній у Росії. По#

чавши 2010 року діяльність в Україні, теж вийшла в авангард ринку. На нових на# прямках компанія має всі шанси на успіх.

121

09-Jul-13

КОЛЕКЦІЯ

16:14

Page 122

■

В

О

Я

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

Ó Øòóòãàðò³ ïîºäíàëèñü ³ñòîð³ÿ, ñó÷àñíà ³íäóñòð³àë³çàö³ÿ òà ÷àð³âíà ïðèðîäà. Íåäàðåìíî ñàìå òóò â³äáóëàñÿ íàö³îíàëüíà òóðâèñòàâêà «Germany Travel MartTM – 2013». Ðîçïîâ³äàºìî ïðî ì³ñòî ³ çàõ³ä. Þë³ÿ ÌÀËÀ

ШТУТГАРТ

Tourismus

Maschine

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 123

М

Місто зустріло дощиком, але надалі погода тільки сприяла знайомству. Загалом усе здало ся дивно знайомим, ба навіть рідним. Виникає відчуття затишку, спокою та комфорту. Парадок сально, але при цьому життя тут вирує. За кіль кістю населення Штутгарт — шосте місто Ні меччини, тут мешкають понад 600 тисяч осіб.

Штутгарт тур Старовинна будівля центрального вокзалу роз ташована поблизу центру міста. Від неї веде го ловна торговельна вулиця Кенігштрассе — мрія шопоголіка. Та перш ніж вирушати далі, варто скористатися можливістю оглянути урбанiстич нi краєвиди згори, до того ж безкоштовно. На вокзалі є вежа, на якій красується величезний знак компанії «Mercedes Benz», звідти відкри вається дивовижна панорама. Лише за кілька хвилин опиняєшся на Шлосс платц — площі біля Нового палацу (ХІХ). Ця бу дівля мала стати німецьким Версалем, проте лише була резиденцією королів Вюртемберзької землі. Тепер тут влаштовують урочисті заходи найвищо го рівня. Є в місті й Старий палац (Х). Він гордо відмежовується від новомодних магазинчиків і молодіжних тусівок на Палацовій площі. У Штутгарті безліч історичних пам’яток, які зберігають дух різних епох, у тому числі періоду заснування міста, який почався зі створення гер цогом Людольфом фон Швабеном кінного заво ду (стара назва — Штутенгартен, «кінний двір»). Оддалік від гамірних місць розгорнувся вели чезний Палацовий парк. Чудове місце для тихо

Краєвид із вокзальної вежі: центр Штутгарта й головна шопінг алея.

го відпочинку та сімейних прогулянок, закоха них парочок і просто стомлених туристів. Парк поділяється на три частини — Верхню, Середню та Нижню — й розкинувся від центральної істо ричної частини міста до річки Некар. Штутгарт — відомий у Європі музейний центр. Гордістю Німеччини є Головна державна картин на галерея федеральної землі Баден Вюртемберг, де представлений європейський живопис XV– XX століть. Якщо у Старiй частинi галереї зiбра на класика (Рембрандт, Вермеєр, Рубенс, Дю рер), то у Новiй — постмодерн (Пікассо, Моне, Бенуар, Матісс...). У самому центрі міста в 2005 році відкрито Му зей сучасного мистецтва «Кубус». Унікальний скляний куб запрошує прихильників нетради ційного мислення. З кожного поверху відкрива ються казкові краєвиди Палацової площі, в то му числі з книгарні, бару та ресторану на остан ньому поверсі. Перлиною музею стала всесвіт ньо відома колекція Отто Дікса — переважно «заморочки» сучасного контекстуального мис тецтва для просунутих, незашорених і… мож ливо, легковірних. ➧

Світлосяйний пейзаж площі Шлоссплатц.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 124

Той самий футуристичний «Куб» — музей сучасного мистецтва.

Фонтан біля сходів «Євгенія».

Ще одна «візитка» міста — критий ринок «Market Hall» (1914) у стилі модерн. Це чи не найгарніше архітектурне надбання міста на рубежі XIX та XX століть. Ринок площею 3000 квадратних ме трів успішно виконує своє пряме призначення, тож тут можна побачити і придбати все, чим багата земля Баден Вюртемберг. І звичайно, Штутгарт — це безліч сходів. Їх проклали ще тоді, коли місто тільки розбудовувалось, а пагорби навколо були вкри ті терасами виноградників. Наразі в місті понад 400 сходів, близь ко 300 з яких навіть мають власні назви. Найвідоміші серед них — «Євгенія», вони ведуть до однойменної оглядової площі просто із центру міста. На сходах серед буяння зелені влаштувалась ста туя німфи Галатеї з фонтаном (1890). Кажуть, багато городян були обурені оголеними формами красуні, але королева Ольга, замовниця шедевру, у відповідь пригрозила розвернути німфу до міста, так би мовити, заднім планом… Усе це — лише та дещиця культурного спадку Штутгарту, яку мені вдалося побачити. А спадок тут величезний, і ним уміють дорожити й розпоряджатися. В чому переконала й туристична виставка «GTM – 2013».

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 125

Бурхливі будні «GTM – 2013».

Королівський шик Турвиставка стала для Штутгарта головною подією року. Для церемонії відкриття обрали містечко Людвігсбург на околиці міста, точні ше — його конгрес хол. Вечір несподівано по чався не з офіціозу, а з хіп хоп виступу місцевих танцівників і штутгартського репера, який ви конав хіт про своє місто. Це підкреслювало той факт, що Національна туристична організація Німеччини проголосила 2013 й роком молоді. Країна підтримує креативних молодих людей і пропагує туристичні атракції для нового поко ління. А ще виявилося, що Штутгарт є голов ним центром хіп хоп культури в країні. Після урочистостей і офіційних промов про граму святкового вечора продовжив екстрава гантний сучасний танцювальний номер, а напри кінці глядачі насолодилися просто приголомш ливою грою класичного оркестру. Святкова вечеря відбувалась у Людвігсбурзь кій резиденції, збудованій у стилі бароко, роко ко і неокласицизму та оточеній парком із про мовистою назвою «Квітуче бароко». Масштаби палацу відповідали неймовірній кількості запро шеного люду. Навіть за такої масовості до органі зації дійства не виникало жодних запитань — усе було виконано з німецькою точністю. Після королівського частування іноземні гос ті мали змогу відвідати кожну залу резиденції. Спеціально до заходу мешканці Людвігсбурга бу ли вдягнені у костюми герцогської епохи, вони розігрували різноманітні сценки, радо позували журналістам і фотографувалися з усіма охочими. Відверто кажучи, я трохи загубилася серед цієї краси та розкоші й ледве знайшла потрібну залу, але це тільки додало ірреальності враженням від «туристичного балу». Попри нордичний педан тизм, німці вміють створити свято!

Штутгарт — це безліч сходів. Їх проклали то ді, коли ці пагорби були вкриті терасами ви ноградників. У місті понад 400 сходів, і біль шість мають власні назви.

■ ні журналістів виникли додаткові запитання. Пресу зібрали в музеї автомобільної компанії «Porsche», конференц зал у якому — на остан ньому поверсі, серед шикарних машин. Виставковий павільйон «Messe Stuttgart» роз ташований за містом, поблизу аеропорту. В ньо му зібралися 351 німецький та 611 іноземних учасникiв із 42 країн. Захід традиційно орієнту вався лише на в’їзний туризм, тому стенди на ньому належали виключно німецьким структу ➧

Сучасні українки знайомляться з «історичними» німцями.

Турпотенціал Організатори виставки влаштували таку до кладну прес конференцію, що мало в кого із сот

125

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 126

Мерседесівські ремінісценції — від появи автомобіля до наших днів.

рам. Найбільші «території» мали Штутгартський турофіс, авіа компанія «Lufthansa», залізнична компанія «Deutsche Bahn», міжнародна мережа оренди авто SIXT, а також представництво міста Бремен, що прийматиме 40 у, ювілейну «GTM – 2014». Решта німецьких експозицій були з акцентом не так на вигляд, як на зміст. Представлялися турофіси всіх федеральних земель і міст — від найвідоміших, таких як Мюнхен, Франкфурт, Бер лін, Гамбург, Баден Баден, до маловідомих для нас, українців: Целле, Інгольштадт, Саар... За профілем домінували компанії річкових круїзів, парки, аеропорти. Дуже прикро, що Україну на цьому святі турбізнесу представ ляли… тільки двоє людей. Та сподіваюся, що після нашої роз повіді земляки туроператори приєднаються. Першокласні авто Окрім культурних перлин, місто асоціюється з двома монст рами автомобільного бізнесу — компаніями «Porsche» та «Mer cedes Benz». І для туризму це має неабияке значення. Згаданий уже музей «Porsche» відкрито 1976 року й оновлено у 2009 му. В його експозиції представлено два десятки автівок

126

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 127

Місто асоціюється з двома монстрами авто мобільного бізнесу — компаніями «Porsche» та «Mercedes Benz». І для туризму це має неаби яке значення.

■ різних часів, прототипи машин, деталі, нагороди виробника. На згадку там мож на придбати симпатичні сувеніри із сим волікою концерну. На жаль, через прес конференцію ми мали обмаль часу на зна йомство з установою. Натомість музей «Мерседесу» пощасти ло оглянути докладно. З нагоди вечірки на честь турвиставки всі зали працювали майже до півночі. Багатоповерхова сучас на будівля розташована навпроти голов

ного входу до заводу «Daimler Chrysler». Експозиція представляє понад 120 річну історію світового автомобілебудування. Задерши голову в холі, можна побачити на стелі величезний символ «Мерседесу». Завдяки сріблястим ретроліфтам умить опиняєшся на останньому поверсі музею, який розповідає історію створення пер шого двигуна і перших автомобілів Карла Бенца і Готліба Даймлера. Там же вистав лений найперший «Мерседес» — кумедне

кострубате створіння, а також 160 наступ них машин цієї легендарної марки. Увагу привертає спортивний автомобіль «Сріб на стріла», на якому Боб Бурман у 1911 му встановив сенсаційний світовий рекорд, розвинувши швидкість 228 кілометрів за годину — і це в часи, коли для більшості людей 30 кілометрів на годину були ще фантастикою! Згори й донизу по спіралі проходиш усі етапи розвитку автомобiля «Мерседес». Тут є і зірка 1952 року — ле гендарний «крилатий» «300 SL Coupe», в якого двері відкриваються догори і нага дують крила чайки. Спорткарам — учас никам «Формули 1» присвячено найбіль ше місця, моделі постають на штучному автотреку. Поруч можна «поганяти» на си муляторі спортивного автомобіля (вартість квитка — 4 EUR). Попереджаю — лякати ся закритої конструкції, яка ритмічно тря ➧

127

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 128

Витончений смак німецького вина.

ПОКИ ЩО ЧЕРЕЗ ФРАНКФУРТ Залізницею. З Києва до Штутгарта ще не здійснюються прямі авіарей# си, але завдяки зручним та швидким потягам «Deutsche Bahn» трохи біль# ше ніж за годину можна дістатися міста з аеропорту Франкфурта#на# Майні. Вартість квитка — 61 EUR, йо# го можна заздалегідь забронювати на сайті www.bahn.de та роздрукува# ти в Німеччині через спеціальні тер# мінали. Квиток діє впродовж дня, тож якщо не встигаєте на свій потяг або прибули раніше — сідайте в будь# який інший у тому ж напрямку. Пра# вда, подорож буде без заброньова# ного місця, але можете його викупи# ти за 4 EUR. Прокатним авто. В аеропорту є офіс оренди автомобілів. Вартість прока# ту — від 36 EUR за день. Сайт для по# переднього замовлення: car rental.sixt.com. Загальна інформація про транспорт, ресторани, готелі тощо — на сайті www.stuttgart tourist.de.

■

128

сеться, не варто, всередині зовсім не страшно. Враження — просто незабутні! Реально почува єшся учасником «Формули 1»! На нижньому рівні можна придбати сувеніри або випити кави у барі. За статистикою, музей приймає близько півмільйона відвідувачів за рік. Секрет німецького вина До поїздки мені було мало відомо про німець ке вино, але про нього є що сказати.

Iще дорогою до Штутгарта мій погляд при ваблювали нескінченні виноградники, що запо лонили тамтешні краєвиди. При цьому продук ція з них залишається для більшості іноземців «секретною». Річ у тім, що вона — переважно для внутрішнього ринку. Німці найкраще приберіга ють для себе... Для цих країв характерні світлі сорти вино граду, але в межах Штутгарта фахівці змогли адап тувати й якісні темні сорти. Гордість Баден Вюр темберзької землі — червоний сорт «Троллінгер». Наша винна екскурсія припала на дощовий день. Та протягом дегустації він чомусь теплішав і яснішав... Спочатку на горі Вюртемберг нам показали капличку з написом: «Любов ніколи не мине». Її спорудив король Вільгельм І на честь своєї ко ханої Катарини, яку звела в могилу його ж влас на невірність. Спускаючись звивистими доріж ками донизу, звідти ми дісталися музею вина. І нас одразу ж пригостили найвідомішим німець

ким сортом — «Рислінг». Серед музейних експо натів були карти винних регіонів, сорти вино граду, старовинні інструменти для збору ягід і ви готовлення вина, колекція келихів і штопорів різних часів, твори мистецтва на винну темати ку та, звісно, витвори найвідоміших виноробів — славетні напої. Після захопливої екскурсії з ке лихом у руці можна було придбати нові, нещо давно створені фахівцями сорти вин. Наша подорож у виноградно хмільний світ була б неповною без відвідин містечка Еслін гена на Некарі. Воно зберегло всю самобутність німецького побуту. На відміну від Штутгарта, після Другої світової Еслінген лишився неушко дженим. Головні площі міста, Ринкова та Ратуш на, збирають люд на традиційні пивні та винні фестивалі, різдвяні ярмарки. Тут можна побачи ти фахверкові будівлі середньовічної Німеччини. Головною атракцією міста є завод шампанських вин, заснований ще у 1826 році — найдавніший в країні. Можете замовити екскурсію старовин ними погребами та осучасненим цехом винарні. Ну, й підняти келих шампанського за туристич ну Німеччину! ■

Щиро дякуємо за подорож національному туристичному офісові Німеччини в Росії (www.deutschland$motive.de) та авіакомпанії «Lufthansa» (www.lufthansa).

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 129

Делікатеси від «Елунди»

в Києві й на Криті ³äîìèé ãðåöüêèé ãîòåëü ³ äàâí³é ïàðòíåð ðåäàêö³¿ «Elounda Peninsula All Suite Hotel» ñëàâèòüñÿ ñâîºþ êóõíåþ. Ïåðåêîíàòèñÿ â öüîìó íåùîäàâíî çìîãëè é òóðá³çíåñìåíè òà æóðíàë³ñòè â Êèºâ³.

Н

априкінці травня до нашої столиці приїхав шеф#кухар готелю — Анто# ніс Петреліс. Він зробив те, чого най# дужче чекають від людей його професії, рівня майстерності та національності, — влаштував частування традиційними стра# вами острова Крит. Воно відбулось у вигля# ді прес#ланчу в ресторані «Бельведер». У цьому заході взяв участь і директор із маркетингу компанії «Elounda S.A Hotels

& Resorts», «за сумісництвом» — син влас# ника курорту, пан Еліас Кокотос. Гість роз# повів про новини компанії. Серед них, зо# крема, — те, що «Elounda S.A Hotels & Re# sorts» здобула міжнародну нагороду серії «Toque d’Or» за найкращу кухню, чудовий сервіс і неповторну атмосферу. Цього року «Elounda Peninsula All Suite Hotel» починає також співпрацю з іншим шеф#кухарем — Філіпом Шеврієром, од# ним зі світових «Grand Chefs». І ще одна новина, загальна для готелю «Elounda Peninsula All Suite Hotel»: гене# ральним директором став Тасос Спіри# дис — визнаний професіонал у luxury#ін# дустрії. Він оновив колектив готелю, керу# ючись виключно принципом якості нада# вання послуг. Звісно, гастрономічний ас# пект критського відпочинку від цього лише виграє.

129

09-Jul-13

КОЛЕКЦІЯ

16:14

Page 130

■

В

О

Я

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

Країна

Фортеця Круї.

Шкіперія ×è ãîâîðèòü âàì ùîñü öÿ íàçâà? Ñàìå òàê ³ìåíóþòü ñâîþ êðà¿íó àëáàíö³. Õî÷à íàçâà «Àëáàí³ÿ» òåæ íåáàãàòî ãîâîðèëà ìåí³ ïåðåä ïðåñ-òóðîì äî «íîâî¿» àäð³àòè÷íî¿ êðà¿íè. Òåïåð ÿ ãîòîâà áåç ê³íöÿ ðîçïîâ³äàòè ïðî íå¿.

На базарі у Круї.

130

C

Слово «Шкіперія» означає «Країна орлів». Ці птахи навіть зображені на прапорі держави у двоголовому візантійському варіанті. Такі ж, тіль ки одноголові, ширяють над горами Албанії. А ще тут є глибокі каньйони з найчистіши ми стрімкими річками, гамірні міста, трохи за недбані середньовічні містечка, грандіозні дав ні фортеці… Узбережжя Албанії — де скелясті,

Ìàðèíà ÃÓÄÇÅÂÀÒÀ

а де положисті — простягаються на сотні кіло метрів уздовж Адріатичного й Іонічного морів. Тутешні пляжі можуть стати своєрідним викли ком сусіднім туристичним країнам — Греції, Чор ногорії, Італії. І все це — за цінами, чи не най нижчими в усій Європі. Але репутація Албанії як однієї з найбідніших країн континенту та її «закрите» минуле призве ли до усталеного стереотипу про суспільний без лад і диктатуру, а не про чудові пляжі й приго ломшливі краєвиди. Нині Албанія змінюється. Вона схожа на ве личезний будмайданчик: зводяться будинки, до роги, мости... Країна оговтується після майже п’яти десятиліть репресивного комуністичного режиму і заворушень, які супроводжували заро дження демократії. А ще тут живуть відкриті й доброзичливі лю ди. Пам’ятаю, як ми постукали в гості до однієї родини, в городі якої ще з комуністичних часів лишилися два дзоти. Спілкувалися на мигах, ад же в Албанії значно простіше знайти людину, яка розмовляє італійською чи грецькою, ніж того, хто зв’яже два слова англійською. Нам дозволи ли потоптати квасолю, фотографуючи чудернаць кі укріплення, а потім дали на дорогу торбу груш, персиків та абрикосів. Дарували ще й живих пух настих кроленят, але ми чемно відмовилися… Албанія залишається одним із небагатьох ку точків Європи, не відкритих для масового туриз му. Але туристичні маси захоплять таки країну, ➧

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 131

Камені Розафи. Фортеця Розафа розташована в місті Шкодер, яке виникло ще в VI–V століттях до нашої ери. Твердиню ілірійці заклали в ІІІ столітті до Христа.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:14

Page 132

це лише питання часу. Українським мандрівникам допоможе в цьому туристична фірма «Феєрія», яка пропонує тут ексклю зивну екскурсійну та відпочинкову програму. Екскурс в історію Найвідомішими зі стародавніх мешканців цих країв були іл лірійці у VI–V століттях до нашої ери. Від них албанцям діста лися фортеці, а ще — мова. І справді, сучасна албанська не схо жа на жодну з індоєвропейських мов, хоча теж належить до них. Мені вона здалася надзвичайно складною: вимову я й сама чула,

132

а складність граматики підтвердила одна українка, яка вийшла заміж за албанця і переїхала жити до країни. Потім, через багато століть, була окупація Османською імпе рією та вистраждана албанцями незалежність від неї 1912 року. В перші роки Другої світової війни країна перебувала під уп равлінням Італії, а в останні — під владою Німеччини. Місце ві надзвичайно пишаються тим, що Албанія — єдина держава, окрім СРСР, яка звільнилася від німців сама. Лідером визвольного руху був комуніст Енвер Ходжа, який і став першим секретарем ЦК Албанської партії праці, а фактич

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 133

був один ворог, імперіалістичний капіталізм, а тепер до нього долучається ще й імперіалістичний соціалізм. Із країни виїха ли всі громадяни СРСР, розпалися сім’ї. Албанцям забороня лося писати, телефонувати чи в інший спосіб зв’язуватися з ко лишніми дружинами і дітьми, які повернулися до Союзу. Албанія потоваришувала з Китаєм, але в другій половині 1970 х років і ця дружба скінчилася. «Вавка» в голові товариша Ходжі прогресувала, і він заявив, що всі навколо — вороги, во ни хочуть знищити Албанію, і тому потрібно оборонятися. Усе чоловіче населення заходилося будувати дзоти і бункери: на пля жах, у горах, при дорогах. Не зі своєї волі, звичайно, бо мусили йти на будівництво кожного дня після основної роботи, й жод ної оплати за це не отримували. А ще Албанія почала закупову вати автомати Калашнікова. Сотнями тисяч штук. Енвер Ходжа помер у 1985 році, тож у наступні п’ять років сяк так пішли деякі реформи. Після падіння Берлінського муру албанський народ теж почав руйнувати свої «стіни». А бункери залишилися. Коли вже в іншій Албанії, країні на шляху до демократії, почали роздавати землю в приватну влас ність, ніхто не дивився, є на ділянці бункери чи ні. Отак і стоять нині в городах, серед персиків і квасолі, бетонні монстрики. Одні люди просто показують їх туристам, інші тримають у них садо вий реманент, ще хтось влаштував там курник. В одному вели кому бункері для танків, розташованому просто на пляжі, від крили кафе, туристів там завжди хоч відбавляй. Міста музеї Ось вони для мене стали повною несподіванкою. Особливо Берат. Місто фортеця на горі, де люди досі живуть у будинках XV століття. Фантастика!

Берат — «місто тисячі вікон».

но — керівником країни на довгі п’ятдесят років. Кумиром Ен вера був Сталін, він вважав себе його палким послідовником. Звісно, Албанія та Радянський Союз почали дружити. «Старший брат» допомагав маленькій країні харчами, медикаментами, маши нами, обладнанням, навіть «мізками» — до Албанії приїжджали лікарі, науковці, викладачі, геологи. Албанські студенти їздили до Союзу навчатися, а спеціалісти — практикуватися. Країна електрифікувалася, будувалися школи, лікарні, цілі селища. Але ідилія закінчилася відразу після того, як Хрущов розвін чав культ особи Сталіна. Ходжа сказав — мовляв, раніше у нас

Вікна Берата зблизька.

Берат складається з трьох частин — нового міста, і старих: одного під горою, іншого — у фортеці на горі. Місто фортеця занесене до Списку світової спадщини ЮНЕС КО як приклад надзвичайно добре збереженої забудови часів Ос манської імперії. А ще в межах оборонних мурів розташовані церкви, що пережили мусульманські часи. Одна з них, храм свя тої Марії Влахернської, добре збереглась аж із ХІІІ століття. Населення фортеці — лише близько трьохсот осіб, переваж но люди похилого віку. Ми напросилися в гості до пана Хото ва, який п’ятдесят років тому навчався в Харківському авіацій ➧

133

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 134

В Албанії, на кордоні з Чорногорією, збудовано близько 800 тисяч оборонних бункерів! Обновки для туристів Берата.

ному інституті. Цікаво ж знати, як живеться у п’ятсотлітньому будинку! Господар розповів, що в оселі є електроенергія і навіть вай фай, ось тільки централізованого водопостачання не має. На закупи доводиться спускатись у місто і, що вже зовсім непросто, підійматися з харча ми додому, долаючи крутий і довгий підйом. Але, каже пан Хотов, краєвид він не проміняє на жодні вигоди. Інше місто музей, Круя, є батьківщиною на ціонального албанського героя Скандербега. Людям старшого віку це ім’я може бути знайо мим за художнім фільмом «Великий воїн Алба нії — Скандербег», а також за назвою відомого і єдиного албанського коньяку, чи то пак — бренді, яке виготовляється й нині. У XV столітті Круя стала центром повстання, що тривало двадцять років. Його очолив Георгі Кастріоті Скандер бег — символ національної ідеї та боротьби за незалежність. «Орлиний» прапор значного роду Кастріоті ліг в основу албанського прапора. Кажуть, Круя — найвідвідуваніше туристами місце Албанії. Там нам вдалося поспілкуватися особисто з мером. Він пересувається вулицями пішки, без жодної охорони, п’є каву в звичай ному кафе. З його розповідей ми дізналися, що албанським чиновникам заборонено мати служ бові авто й охорону, і взагалі вони майже не ма ють пільг. Круя — відомий центр килимарства та юве лірної справи. Барвисті килимки місцевого ви

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 135

Собор Святої Трійці в Бераті.

робництва чимось подібні до наших гуцульсь ких, але все ж колорит мають інакший. Кажуть, місцеві ювеліри — чи не найвправні ші на Балканах. У мене й справді розбіглися очі й засвербіли руки: вироби гарні й недорогі. Є все, що душа забажає, ще й у різних стилях: східному, італійському, виготовлені методом філіграні… Жінкам затримуватись у крамницях надовго ка тегорично не раджу — можна не зогледітись, як розтринькаєте всі гроші разом із гаманцем… Особливості відпочинку Пляжі в Албанії великі й порожні. Як на ме не, це вже перевага, порівняно з туристськими лежбищами інших країн. Так, вони тут можуть бути не найчистішими, особливо пляжі муніци пальні, зате ви не почуєте такого до болю зна йомого нам «пахлава мєдовая!» або «фотографія с крокоділом!». Найбільший центр пляжного відпочинку — місто Дюррес. Там і готелі найкращі, й інфра структура досить розвинута. Завдяки переважно мусульманським тра диціям, баранина — це м’ясо, яке можна знай ти в меню практично будь якого ресторану. Яг нята вирощені, як зараз кажуть, «органічним» способом, а місцеві добре розуміються на їх приготуванні. Ціни — просто казкові! Албанія — певно, єди на європейська країна, де пересічний українсь кий турист без особливих фінансових можли

востей почуватиметься абсолютно комфортно. Наприклад, порція грецького салату, така вели ка, що одному можна й не подужати, у звичай ному ресторанчику коштуватиме приблизно 20 гривень. А дуже запашна і смачна кава по турець кому — тільки 4–5 гривень. Лише на початку 1990 х, після багатьох років ізоляції, албанцям дозволили мати особисті ав томобілі. Уявіть, прості люди мусили навіть реєс трувати велосипеди! Тому в країні поки що май же немає світлофорів, місцеві їздять як Бог дасть, тож винаймати тут авто, мабуть, не варто. Але ізоляція не вплинула на гостинність і привітність місцевих. Багато з них і досі живуть за законом «besa», такого собі кодексу честі, який зобов’язує тримати слово і приймати, ніби чле на сім’ї, будь якого гостя, котрий попросить прихистку. Взагалі, більшість інформації про життя в Ал банії, яку я знайшла у всесвітній мережі (й на сайтах турфірм теж!), виявилась відвертими ні сенітницями. Запевняю: розгулу злочинності немає, світло не вимикають, в обмінних пунк тах працівники не сидять з «калашами», жінки не ходять у хіджабах... Тепер ваша черга спростувати свої власні стереотипи. ■ Редакція вдячна за відкриття Албанії туристичній фірмі «Феєрія» (http://feeria.ua).

ЩО ЗА КРАЇНА? Місцева назва країни — Республіка Шкіперис. Площа — 28 748 квадратних кіломет# рів, трішки більша за Київську область. Населення — 3 мільйони 600 тисяч мешканців. Столиця — Тирана. Віросповідання: 50% — мусульма# ни, 35% — православні, 15% — като# лики. Попри статистику, албанці — переважно люди нерелігійні, шлюби між мусульманами та християнами — не рідкість. Грошова одиниця — лек, розмінна монета — кіндарка. 100 Lek = 7,5 грн. Віза для українців не потрібна. По путівки звертатися до туристич# ної фірми «Феєрія»: Київ, вул. Гайцана, 8/9 Тел.: (044) 583 0523 (щодня, 9:00–21:00); Е mail: info@feeria.ua http://feeria.ua Ліцензія ДТАУ АВ № 566461 від 11.02.2011

■

135

09-Jul-13

КОЛЕКЦІЯ

16:15

Page 136

■ На набережній міста Охрид.

В

О

Я

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

Перлини МАКЕДОНІЯ

з озера Îõðèäñüêå îçåðî é ì³ñöÿ íàâêîëî íüîãî ñëóøíî ââàæàþòüñÿ ïåðëèíàìè êðà¿íè. Àëå òóò ìîæíà çíàéòè íå ò³ëüêè ìåòàôîðè÷í³ ïåðëè — ç îçåðà âèäîáóâàþòü ïåðëàìóòð.

З Рибка плащиця й охридські перли.

Ìàðèíà ÃÓÄÇÅÂÀÒÀ

Зазвичай столиця держави — це перше, що згадують про краї ну. Але Македонія — не той випадок. Є в ній інше місце, яке перед усім спадатиме на думку. Це Охридське озеро й саме місто Охрид на його березі. Останнє македонці вважають найбагатшим і най більш європейським містом країни, а ЮНЕСКО долучилося до популяризації цієї місцини й включило місто та озеро до свого Списку всесвітньої спадщини. Природа тут дещо нагадує кримську: вкриті лісами гори спуска ються до самої води, де не де обриваючись крутими скелями, всю дисущий аромат хвої змішується з пахощами квітів… Не вистачає лише морського повітря. Так, це ж все таки не море, а озеро, хоча й найглибше, найдавніше та одне з найбільших у всій Європі. Про тилежного берега в деяких місцях зовсім не видно, а іноді про

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 137

глядаються силуети гір Албанії, кордон із якою проходить прос то по воді. У глибинах, кажуть, можна побачити затоплені ан тичні поселення. Але я волію прогулятися суходолом, адже й на поверхні багато цікавого. МІСТО. Будинки кубики й церкви На високому пагорбі над озером височіє фортеця — нагаду вання про те, що у 990–1015 роках Охрид був столицею держа ви царя Самуїла. Від фортеці в усі боки розбігаються закручені вулички старого міста, обнизані білими будиночками. Серед них особливо цікаві ті, що демонструють охридську архітектуру ХІХ століття: над першим кам’яним поверхом споруджувались кілька дерев’яних, кожен із яких виступає над нижнім і підтри мується спеціальними підпірками. Так будували з кількох при чин. Перша проста: у старовину в містах вулички були вузенькі, місця для спорудження будинку — обмаль, а родини — великі. Друга ж причина енергетично революційна: за такого будівниц тва у вікна й на дахи потрапляє більше сонця, яке дарує оселям світло й тепло. З енергетикою в Македонії взагалі й в Охриді зокрема ситуа ція… цікава. Країна не має централізованого газопостачання, і домівки навіть у п’ятиповерхових будинках (на кшталт наших «хрущівок») опалюються дровами. На печах можна готувати їжу, але місцеві надають перевагу плитам з газовими балонами. У Старому Охриді в 1960 х роках під час будівництва житло вого будинку розкопали античний амфітеатр, який пам’ятає ще ті часи, коли місто звалося Ліхнідос, а озеро — Ліхнос, тобто Світле. На його кам’яних лавах викарбувані імена античних по ціновувачів мистецтва та видовищ, за якими були закріплені відповідні місця. А ще на лавах написані цифри — синім мар ➧ Вулички Старого Охрида. Охрид буяє зеленню і квітами.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 138

Охридське озеро, найбільша перлина Македонії. Пан Климент Талєв і його «бісер».

кером. Річ у тім, що щороку в липні–серпні тут проходить міжнарод ний музичний фестиваль «Охридське літо». У різні часи його гостями були Віденська опера, Лондонський симфонічний оркестр, Мстислав Ростропович, Гідон Кремер, Хосе Каррерас. Гастролював і Національ ний театр опери та балету України. Вперше фестиваль відбувся у 1961 му в Святiй Софiї. Йдеться не про київський чи стамбульський храми: в Охридi є свій, значно мен ший, але збудований ще у ІХ столітті. Він дуже постраждав від турків, які захопили цей край у 1460 році: окупанти замалювали фрески, зве ли мінарет i перетворили храм на мечеть. Аж після Другої світової вій ни, хоча до влади прийшли комуністи, розпочалася реставрація храму, який почав працювати і досі працює як музей, а його вестибюль і дво рик — як одна з локацій «Охридського літа». Під час очищення фре сок реставратори знайшли серед них одну абсолютно незвичну, на якій зображені голенькі колінця малого Ісуса, що суперечило тради ції церковного живопису. Подейкують, колись в Охриді було аж 365 церков — як днів у році. Пев но, це перебільшення — принаймні нині їх налічується майже півсот ні. Вони маленькі, як і сама країна, але дуже затишні й «атмосферисті». Церква святих Климента і Пантелеймона — найбільша в місті. Саме із цією місциною пов’язаний стереотип, який циркулює всесвітньою електронною павутиною: начебто тут Кирило й Мефодій створили кирилицю. По перше, Кирило та Мефодій ніколи не бували в Охриді. По друге, створили вони не кирилицю, а глаголицю. Вона була занад то складною. І тут на історичну сцену вийшов Климент Охридський, наймолодший і найталановитіший учень братів (які на той час уже по мерли). За дорученням болгарського царя Бориса він доопрацював гла голицю, а по суті — створив нову абетку і назвав її на честь свого вчи теля Кирила. Завершував він цю монументальну працю в місцині, яка називається Плаошник. Нині там стоїть відбудована на давньому фун даменті церква, де зберігаються мощі святого Климента.

138

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 139

Саме на Плаошнику невтомний Климент відкрив перший в істо рії слов’янський університет, який кілька століть залишався цен тром слов’янської науки та просвітництва. ОЗЕРО. Перли з перлини Не знаю, який промисел зараз популярніший — риболовля чи ту ризм, але охридською фореллю полюбляють ласувати всі туристи. А ще вони купують охридські перли, які, по суті, перлами й не є. Живе поживає в Охридському озері рибка ендемік — плащиця, а в морях океанах — молюски з перламутровими мушлями. Риба та мо люск, а точніше, їхні частини — ось що потрібно для виготовлення місцевих перлів. Рецепту виробництва «охридського бісеру» — так тут називають ці прикраси — понад сто років. На спеціально виточену з перламутрової мушлі намистину пензликом наносяться кілька шарів спеціальної емуль сії, виготовленої з луски риби плащиці. На виготовлення 1 літру емуль сії йде 100 кілограмів луски! Рибу ловлять у грудні–січні, коли її «вбран ня» особливо сріблясте. Емульсія виготовляється за допомогою хіміч них сполук, формула яких тримається в суворій таємниці й передаєть ся з покоління в покоління по чоловічій лінії. Хто їх знає, тих жінок: вийде заміж, вибовкає чоловікові, так секрет з родини і вийде. В Охриді лишилося кілька сімей, які займаються виробництвом «бі серу». Одна з них — Талєви. Цю справу родина практикує відносно не давно — таємницю купив батько Климента, нинішнього голови сім’ї, у 1924 році. Заплатив золотом. Климент каже, що перлини на одне на мисто мають робити ті самі руки, інакше мазок відрізнятиметься. Щоб зробити «кволітатний бісер», потрібно до 7 шарів емульсії, кожен із яких сохне 40 хвилин. Працюють у респіраторах: емульсія токсична. Недолік охридських перлів полягає в тому, що їм бажано уникати контакту з водою. Але є й перевага — вони ніколи не зіпсуються, тоді як натуральні перли з віком старіють, розпадаються. ➧ Приватна крамничка музей в Охриді знайомить усіх охочих із македонською народною творчістю.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 140

Монастир святого Наума поблизу албанського кордону.

ВЕВЧАНСЬКА МАЛАНКА Із 12 по 14 січня в селі Вевчани в Македонських горах уже протягом 14 століть проходить народний кар# навал, який дуже нагадує буковин# ську й тернопільську Маланку. Учасники, яких називають васіліча# рами, перевдягаються в чортів, де# монів, смерть та іншу нечисть. Фігу# рують такі персонажі, як Дід, Шля# хетний Пан та інша аристократія у відповідних костюмах. Васілічари ви# сміюють політиків, зірок, не оминаю# чи злободенних тем і подій. Останніми роками селяни пішли далі, ніж учасники української Малан# ки: запровадили місцевий паспорт, який видається при в’їзді до села за умови сплати мита, а також місцеву валюту, які дійсні протягом трьох днів.

■

140

Особливим досягненням пана Климента є на мисто на три нитки, яке дружина президента Македонії подарувала британській королеві. Не відомо, чи носить Єлизавета презент, але про сам факт майстер розповідає з гордістю. А ось секрет виготовлення охридських пер лів іншими «майстрами» загрозливо простий: береш перламутровий лак для нігтів і фарбуєш скляні або пластикові намистинки… УЗБЕРЕЖЖЯ. Монастир і пляжі Прямуємо до албанського кордону, до місця, яке є своєрідним символом Македонії — монас тиря святого Наума. Храм, як і більшість церков, які я бачила в Македонії, маленький і старовин ний, розташований на пагорбі. На церковному подвір’ї — павичі у стані шлюбних ігрищ, рес торан, церковна крамничка й тераса, з якої від кривається запаморочливий краєвид Охридсь кого озера. Святий Наум, учень Климента Охридського, вважається наділеним силою зцілення, зокрема, душевних розладів. Він ніколи не відмовляв у допомозі. Тому сюди прямують не лише право славні, а й католики та албанські мусульмани. У дні Святого Наума, 20 червня й 23 грудня, лю ди приносять білизну своїх близьких і залиша ють її на плиті, якою накрита могила святого. Вважається, що варто якийсь час поносити ос вячене спіднє, і хвороба (чи нечиста сила?) за лишають хворого. Вклоняючись могилі святого, прикладаю лі ве вухо до плити: кажуть, часом можна почути удари серця Наума. Розчарована, бо почула ли ше кроки відвідувачів, виходжу з приділу храму і раптом пошепки хтось вигукує: «Чую!». Вірую чі люди кажуть — це диво, а скептики стверджу

ють — просто могила знаходиться над фортеч ною стіною, яка спускається аж до озера: коли на Охриді хвилі, то їхні удари об стіну чути крізь плиту в церкві. Поблизу монастиря святого Наума, в затиш ному ресторані на березі озерця, мені вдалося на власні очі побачити і навіть покуштувати ту саму «перлисту» рибку плащицю. На вигляд — тюлька тюлькою, але смачніша! Продовжила знайомитися з місцевою кухнею в одному із затишних ресторанчиків у місті Стру га, на набережній річки Чрні Дрим, яка впадає в Охридське озеро. Замовила «турлі тава» — м’я со, запечене з овочами та прянощами, і келих місцевого білого вина. Якби не прохолодна по года, я б із задоволенням проміняла обід, навіть такий смачний, на купання, адже саме біля Стру ги знаходяться одні з найкращих на озері пля жів із білим пісочком. Господар ресторану роз повів, що в місті проходять два дуже цікаві фес тивалі з довгою та успішною історією: «Струзь кі вечори поезії» та «Струзька музична осінь». Піддавшись чарам хазяїна — чи то вина? — по думала: «Чи не завітати до Македонії у вересні, щоб послухати добірну класичну музику?» А ще пригадала недавно прочитаний звіт рейтинг Сві тового економічного форуму щодо гостинності та дружності народів і країн, у якому Македонія займає почесне четверте місце… Країна ще не зіпсована потоками туристів, навколо — люди, які живуть не напоказ. Але вар то поспішити: перлина Балкан ще недовго ли шатиметься неторканою. ■ Подяка за подорож — українській туристичній фірмі «Феєрія» (http://feeria.ua).

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 141

09-Jul-13

КОЛЕКЦІЯ

16:15

Page 142

■

В

О

Я

Ж

!MT_4-13-disk.qxd

ЧОРНОГОРІЯ

Серпантинова

країна Íà ñåðïàíòèí ó ö³é êðà¿í³ ñõîæå áàãàòî ÷îãî: äîðîãè, ë³í³ÿ óçáåðåææÿ, íàâ³òü ³ñòîð³ÿ. Ñêåïòèê³â ïîñï³øàþ çàïåâíèòè — ï³ñëÿ ïåðøîãî æ â³çèòó äî ×îðíîãî𳿠âàø çàõâàò â³ä íå¿ çðîñòàòèìå òåæ ïî ñï³ðàë³! Ìàðèíà ÃÓÄÇÅÂÀÒÀ

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 143

Приголомшливий краєвид Боки Которської, найпівденнішого фіорду Європи, відкривається з фортеці над містом Котор.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 144

Щ

Щоразу в Чорногорії захоплююся красою її узбережжя, дивуюся вправності водіїв великих туристичних автобу сів, радію життю на вузеньких вуличках середньовічних містечок і смішним цінам на місцеве вино. Ще під час моїх перших відвідин Чорногорії я пораху вала, у скільки разів вона менша за Україну. Виявилося, в 44. І в такій маленькій країні вмістилися високі гори та пронизливо синє море, маленькі острови та велике озе ро, глибокі каньйони та відомі християнські святині. БОКА КОТОРСЬКА. Гори та наїдки Як на мене, найкращий спосіб пізнати Чорногорію — на орендованому авто. Але спершу реально оцініть свою водійську вправність: чи не перетвориться ваша мандрів ка на суцільне тріпання нервів? Адже місцеві гірські до

Головна брама Котора.

роги — найкрутіший серпантин серед усіх, що мені дове лося бачити в мандрівках. Зате покриття доріг хороше. А краєвиди!.. У Чорногорiї, крім привітного, синього й теплого мо ря, є ще й кам’яне. Гори здіймаються, ніби гігантські за стиглі хвилі. Й для туриста у них сховано чимало скарбів. Завітайте до села Негуші, що знаходиться в однойменній долині високо над містом Котор. Туди веде вузька дорога, вигинаючись серпантином над урвищами. За божествен ні краєвиди її називають «небесним шляхом». У селі в кожному домі запропонують скуштувати і при дбати медовуху та лозовач, тобто виноградний самогон. І звичайно, припросять до страв — наприклад, домашньо го сиру з «трьох молок»: коров’ячого, козячого та овечо го. Або пригостять пршутом. Це не що інше, як солоно в’ялено копчений свинячий окіст. Готувати його — вели ка наука. Спочатку м’ясо 21 день тримають у солі, тоді віддають під опіку гірському вітру та сонцю, а вже потім заносять до коптильні. Готувати пршут починають восе ни, а споживати його можна аж у квітні. М’ясце може збе рігатися три роки. Тільки не затримуйтеся в селі: за якихось два кіломет ри від нього на вас чекає приголомшливий краєвид Ко торської бухти — «найпівденнішого фіорду в Європі», який заглиблюється в суходіл на 28 кілометрів. Заради такого видовища варто не тільки проїхатися чорногор ським серпантином, а навіть здолати близько 2000 кіло метрів від України до Монтенегро. Адже Бока Которсь ка — серед тих місць, що здаються неможливими, нере альними, не із цього світу… КОТОР. За і над мурами Чорногорські міста — маленькі, мальовничі, незвичай ні, з такими вузенькими вуличками, що можна, розкинув ➧

144

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 145

Хеві метал і рок'н'рол. Цей коваль із міста Цетинє, першої столиці Чорногорії, вправний не тільки у виготовленні дзвіночків і підків, а й у витанцьовуванні рок'н'ролу.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 146

ши руки, водночас торкнутися протилежних будинків. Хочеть ся довго довго гуляти або сидіти в якійсь із численних кафешок, пити каву і, наслідуючи місцевих угодованих котів, муркотіти від задоволення… Найбільша гордість чорногорського узбережжя — безпереч но, місто Котор. Воно є одним із найкраще збережених середньо вічних міст Європи і цілком закономірно занесене до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Пам’ятаю, за мого першого приїзду місто стало для мене ціл ковитою несподіванкою: ніщо зовні фортечного муру не натя кало на те, які дива можна побачити всередині. Церкви Х–ХII століть, монастирі, старовинні будинки з гербами на фасадах, дворики, балкони місточки, що сполучають протилежні помеш кання на вузенькій вуличці... Місто багато разів добудовувало ся, перебудовувалося, i всі заможні мешканці (ну звичайно!) хо тіли розташувати свої будинки в межах міських укріплень. Тому тут немає прямих вулиць. Площі — це просто вільні від забудо ви ділянки неправильної форми, які виконували правильну функцію, тобто були торговицями. I мали назви відповідно до асортименту: Збройна, Борошняна, Молочна, Дров’яна, Салат на... Вулиці ж часто називалися прізвищами родин, які там жи ли (звісно, багатих i відомих у місті). Є час і бажання видертися на мур, тож під палючим сонцем підіймаюся на висоту 260 метрів, до фортеці святого Іоанна. На солоджуюсь чудовими краєвидами бухти, розглядаю дахи ста рого Котора. ПЕРАСТ. Священні острови Трохи далі на березі Которської затоки примостилося містеч ко Пераст, відоме островами навпроти нього. Перший — при родного походження, з бенедиктинським монастирем святого Георгія в обрамленні кипарисів. Другий — Госпа од Шкрпела, тобто Мадонна на Рифі, на якому знаходиться гарний право славний храм із блакитними куполами, — рукотворний. Колись на його місці був тільки кораловий риф. Якось років 800 тому вцілілі після бурі моряки знайшли на ньому ікону Божої Мате рі з Дитям. I на віддяку за порятунок пообіцяли побудувати на тому місці церкву. Слова вони дотримали, хоча їхнім нащадкам довелося ще майже 200 років затоплювати тут кораблі, а потім

Краєвид острова святого Георгія з острова Мадонна на Рифі.

звозити каміння для підмурівка храму. А славетна ікона й до сьо годні дбайливо зберігається на незвичайному острові. І до сьогодні дбайливо зберігається традиція скидати камені біля берегів острова. Цей звичай давно переріс у свято Фаши нада. Відбувається воно 22 липня і має не тільки символічне, а й практичне значення: камені допомагають попередити роз мивання рукотворного острова. Цього ж дня проводиться ре гата, в якій беруть участь вітрильники з усієї Которської бухти. БУДВА. Перевірка почуттів Понад усе я чекала на зустріч зі старовинною Будвою. Хо тілося перевірити свої враження майже десятирічної давності: мене, тоді ще недосвідчену мандрівницю, місто полонило і при чарувало. І ось я знову гуляю вузесенькими, такими романтич ними вуличками і розумію, що моє кохання з першого погляду виявилося міцним почуттям. Про виникнення назви Будва оповідає місцева легенда: двоє закоханих, яких збиралися розлучити нехороші батьки, кину лися в море з високої скелі зі словами: «Будемо два». Вони пе ретворилися на рибок i плавали дуже довго й щасливо. Либонь, тому ті дві рибки й стали символом Будви, вирізьбленим на од ній зі стін Цитаделі у Старому місті. Правда, імовірно, тут має мо справу з ранньохристиянською символікою... Нині побутує таке повір’я: тим, хто бажає знайти свою другу половинку, тре

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 147

Острів готель святий Стефан — символ чорногорського узбережжя.

ба знайти той барельєф і доторкнутися до нього. Кажуть, кохання прийде обов’язково, перевіре но не одним дотиком. Згадані стіни розділяють не лише казку та дій сність. Вони є межею між минулим i теперішнім. Варто лише зайти у котрусь будванську браму — i перед вами постане ірреальна картина старо давнього міста з вузесенькими переходами, звив частими вуличками, затишними площами та двориками. I численні столики ресторанів, які дивним чином умістилися то на клаптиках тих самих площ, то просто вздовж вуличок. А ще — тропічні дерева, ліани, i квіти, квіти, квіти... Міс то мініатюра, місто театр. СВЯТИЙ СТЕФАН. Символ країни У самому центрі Будванської Рив’єри зберег лось особливе, справді унікальне місце — острів Святий Стефан, який люди з’єднали з берегом, проклавши вузесенький перешийок. 1957 року це середньовічне рибальське поселення перетвори ли на єдиний готельний комплекс. Нічогенький готель: із фортечними мурами навколо, середньо вічними вуличками, трьома церквами та міні

атюрними площами. Певна річ, за фасадами ста реньких будівель ховаються кімнати з усіма су часними вигодами. 2009 року завершилась остан ня реконструкція, проведена міжнародною гру пою «Aman Resorts», яка взяла острів готель та віллу «Мілочер», колишню королівську резиден цію, у 30 річну оренду. Загалом курорт класу «lu xury» має 50 номерів, котеджів і сьютів. Щороку він займає топ позиції то в одному, то в іншому міжнародному рейтингу. Простому туристові, не обтяженому великими фінансовими можливос тями, сюди зась: номер коштує від 800 євро за ніч (у несезон!), та й на пляжі не порозкошуєш: орен да двох лежаків і парасолі — 80 євро на день. Моя спроба забронювати номер на острові готелі виявилася невдалою: помешкання зайня ті на рік уперед. Система видала наявність місць лише на листопад на віллі «Мілочер». Але не обов’язково гнатися за розкішшю — ліпше за незабутніми враженнями від країни. ■

ЩО ЩЕ ПОДИВИТИСЯ Оберіть екскурсію чи самостійно здійсніть поїздку з узбережжя до се# ла Негуші, а з нього — до Котора. Ви будете винагороджені смачними на# їдками та приголомшливими крає# видами. Не боїтеся екстриму — тоді відві# дайте монастир Острог, третю за зна# ченням святиню православного сві# ту. До нього веде вузький гірський серпантин над урвищами. Скадарське озеро — найбільше на Балканах. Серед 270 різновидів пта# хів там живуть і пелікани. Каньйон річки Тара — найглибший у Європі. Відстань до «дна» стано# вить 1600 метрів.

■

Подяка за подорож — українській туристичній фірмі «Феєрія» (http://feeria.ua).

147

09-Jul-13

ЧУДЕС

16:15

Page 148

■

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT_4-13-disk.qxd

У Крим по Крим Ó ñåðåäèí³ òðàâíÿ, ï³ä ÷àñ VIII Ôåñòèâàëþ òóðèñòè÷íî¿ æóðíàë³ñòèêè, àêóëè ïåðà ³ ì³êðîôîíà ïðîâåëè ïîëüîâ³ äîñë³äæåííÿ âîñüìè ñàíàòîð³¿â «Óêðïðîôîçäîðîâíèö³» â Êðèìó. Îëüãà ÄÓÁÎÂÈÊ Ìèêîëà ÑÅÐòÉ×ÓÊ

Н

На схилах гір іще правив бал цвіт акацій. Морський горизонт чарував натяками на незвідане. Кипариси, наче списи, тяглись у височінь. Хвилі дихали чистим вітром і новим сонцем. Травень. У Криму це місяць передчут тя, місяць напівкрок. Усе ще чарувало спокоєм. А вже через тиждень два тут завирують людські річки. Чи можна розважитися, коли довкола — тьма людей, сміх, вигуки, гупання нічних музик?.. Так. А чи можна при цьому відновити здоров’я? Щоб так, то ні. Для цього сто двісті років тому статечні люди прямували до Кри му у квітні травні чи у вересні жовтні. В перепечені сон цем літні місяці сюди дяглися тільки спудеї та бідаки. Цей меседж прагнуть донести до загалу всі питомі крим чани — від міністра курортів і туризму АРК Олександра Лієва до директорів санаторіїв.

Із дамою, її собачкою та Чеховим фотографуються всі туристи.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 149

«Ялтинський Бродвей» — облюбована туристами Набережна.

Наскельна творчість «Утьосу» Яскраво червоний дах одного з корпусів са наторію «Утьос» нагадує мисливський капелюх. Його видно здалеку. То колишній палац князів Бороздіних Гагаріних. Поруч — диво природи, мис Плака. Прогулянки найдавнішим парком Південнобережжя є і екскурсіями, і лікувальни ми сеансами, і, ясна річ, фотосесіями. А для де кого — ще й майстер класом із наскельного роз пису. Мис Плака зазнає регулярних набігів різно манітних писак, кожен його камінчик обмальо ваний шедеврами типу «тут був Вася». У Криму саме так: де вивершуються шедеври природи, там є і сліди бурхливої діяльності «гомо совєті кус». Тому дехто вважає, що у Крим слід їхати по Крим. Тобто вміти бачити головне і на дещо закривати очі або сприймати як сюр, приміром, повсюдні зображення особи, чиє тлінне тіло до сі залишається неупокоєним у мавзолеї на Крас ній площі Москви. Та не будемо про сумне. Заколисують і огор тають чистими подихами лавр, барбарис, ліван ський кедр, 800 річний самшит і тис ягідний, якому майже 1000 років. Княгиня Гагаріна у брон зі припрошує звідати принади цього благодат ного куточка… Генеральний директор санаторію «Утьос» Сте пан Запорожану має звичай особисто знайоми

тися з гостями. Йому є чим похвалитися: 4 корпу си з номерами на різний смак і гаманець, «швед ський стіл», чистий гальковий пляж, басейн, сау на, фітнес, більярд, піццерія, магазини, «обмін ка», дитяча площадка, паркінг… Є навіть церква. Дорослим і дітям пропонують оздоровити ор гани дихання, серце й судини, нервову систему. Ціни, залежно від категорії номера та сезону, ко ливаються від 335 до 1042 гривень за добу. Є пев ний відсоток соціальних путівок вартістю близь ко 270 грн. Головлікар Родика Свєтенко здиву вала розповіддю про «лікування райдугою» — фітохронотерапію — метод винахід харківсько го науковця Анатолія Коробова. У такий спосіб значно поліпшується робота щитовидки, а за тиж день можна скинути понад 2 кілограми зайвої ва ги. Ще чимало різних процедур пропонує «Утьос», ➧

В «Утьосі» вміють лікувати «райдугою».

Головлікар Олександр Плахотний спокушає журналістів царськими принадами «Лівадії».

149

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Краєвид з «Орлиного гнізда».

Ворота до «теплої ковдри»!

Page 150

і одна з найприємніших — енотерапія (пахучі на пої з трав). Було відчуття, що колектив «Утьосу» працює злагоджено та неабияк цінує гостей. А є бажання змінюватися на краще — так і станеться! Погляд з «Орлиного гнізда» Наступний форпост туризму — «Орлине гніз до». Його «звили» на 3,38 гектара орли парт апаратники з Дніпропетровська, 1939 року їхню базу відпочинку перетворили на санаторій. Ос новна перевага «Орлиного гнізда» — місце роз

ташування: двісті метрів до Ялтинської набереж ної та Приморського парку. Санаторій увійшов до числа переможців рейтингу «Сто найкращих оздоровниць Криму» як структурний підрозділ дочірнього підприємства «Ялтакурорт» ЗАО «Укр профоздоровниця». У квітні–травні в «гнізді» можна відпочити за 260–450 гривень з особи на добу, а у «високий» сезон — за 340–580. Є номери і класу «стан дарт», і розкішні «люкси». Нині це рідкісна оз доровниця, що не відмовляється приймати людей середнього достатку. Звісно, сюди їдуть із Росії, Білорусі, Казахстану. Та українці були і є основними «орлятами». А потенціал санато рію — величезний. Тепла ковдра «Курпат» Їдемо далі. Санаторій «Курпати» (у перекла ді з тюркської — «тепла ковдра») люб’язно на дав журналістам прихисток у своєму корпусі «Дружба». Будівля нагадує «тарілку» НЛО, що приземлилася під горою на узбережжі. Осяйну морську далечінь, схід сонця з за Аю Дагу, мі сячну доріжку і колючки зірок, що гойдаються на морських хвилях, — усе це можна спостеріга ти просто з балкона, якщо номер розташований на південному боці споруди. Це неповторно. Як і сон біля моря. Кажуть, у тім куточку південнобережжя за тишно цілий рік, бо він схований від вітрів. При вітний персонал, «шведський» стіл, просторий пляж, до якого можна під’їхати ліфтом, сауна

150

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 151

просто на пляжі, округлий басейн (на 360 кубо метрів!) із морською (!) водою, просторі оглядо ві майданчики для романтичних прогулянок — усе це здатне спокусити багатьох туристів. Є хо роша діагностична база, інгаляторій, солярій, фітобар, масажний комплекс «Релакс», зала лі кувальної фізкультури, тренажери, кабінет сухих і вуглекислих ванн, бальнеолікування, цілодо бова невідкладна допомога і ще багато що. Корпус «Дружба» — вiдносно молодий, спо руджений у 1980–1985 роках на знак союзницт ва з тодішньою Чехословаччиною. При вході до корпусу стоїть пам’ятник із серії «без комента рів»: двоє вождів злились у поцілунку… Ціни в «Курпатах» можна назвати цілком де мократичними: від 290 до 715 гривень за добу. Для тих, хто купує путівки безпосередньо в са наторії, як і оптовикам, передбачені знижки. «Місхор» для всієї родини Наступне знайомство — з клінічним санато рієм «Місхор» (назва походить від селища під «головною» горою Криму — Ай Петрі). Оскіль ки всюди є щось «най», то у «Місхорі» — най тепліше: сонце сяє 276 днів на рік. При цьому не надто спекотно: природними кондиціонерами є гори і море. Тутешні три корпуси можуть одно часно прийняти найбільшу кількість відпочи вальників — до 1400 осіб. Про це розповів голов ний лікар Володимир Мєшков, назвавши ліку вальну базу оздоровниці найсильнішою на ПБК. У «Місхор» їдуть родини з дітьми, і до того ж ці лий рік. 40 відсотків — це росіяни. 30 відсотків путівок розподіляються через мережу соцстраху. У тому, що в «Місхорі» — одна з найкращих лікувальних баз, журналісти пересвідчились осо бисто, спробувавши на собі перлинні ванни, гід ромасаж, ароматерапію тощо. У лікувальному відділенні надають понад 120 видів послуг за 16 напрямами курортології. Лікувальна база, хоч як дивно, в наші часи розширюється. З’явилися но ві кабінети: механічної рефлексотерапії, нейро соматичної корекції, аудіогенної релаксації. Тим, хто придбав путівку до «Місхора», зде більшого пропонують двомісні номери із сан

вузлом, телевізором, холодильником і балконом з виходом на море. Пляж — за триста метрів. Харчування — п’ятиразове, є й дієтичне. Усім дітям просто на пляжі видається сік. «Ми економимо, без цього вижити неможли во, але заощаджуємо не на послугах», — каже Володимир Мєшков. А ще показує зелений пар кан, яким спритники відгородили клапоть землі санаторію. І грізні дзвінки лунають у кабінеті го ловлікаря «Місхора». Закони джунглів у дії. Розповіли нам і про дні української та росій ської кухні в оздоровниці, коли й меню відпо відне, і персонал вбраний у національні строї. Цікаві деталі: на території «Місхора» є де по гуляти з дітьми. А поруч — веселий пам’ятничок героям мультиків сімдесятих — крокодилові Гені та Чебурашці. Це — щось! Треба бачити. Курортний роман зі Львом Толстим Подальші польові дослідження кримського рекреаційного потенціалу привели до санаторію «Ясна Поляна». Він розташований на висоті 180 метрів над рівнем моря (підйомник ремонтуєть ➧

Сфотографуйте нас із «Лівадією».

Крим під мікроскопом.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 152

палац «Лівадія» нічим не поступається єв ропейським палаццо і є частиною санатор ної території. Тут бере початок Царська стежка (теренкур) завдовжки 6700 метрів. Є органна зала, діє церква. Номери на будь який смак. «Лівадію» інакше як елітним са наторієм не назвеш. Бо тут є «все і трішеч ки більше». Хоча досконалість не має меж. Головлікар Олександр Плахотний про вів журналістів ошатними доріжками та люб’язно запропонував екскурсію пала цом. Власне, на двох історичних течіях ба зується експозиція Лівадії: життя родини Миколи ІІ та Ялтинська конференція в Лівадійському палаці, де вершили долю світу Рузвельт, Черчілль і Сталін. Вражень не бракує. Єдине, що трохи затьмарює ве лич, — таблички заборони на кожному кроці: того не торкатися, сюди не сідати, туди не ходити. Хто знає, може, з ложкою дьогтю діжка меду пікантніша?.. Крутий «Ай Петрі» «Ай Петрі» розташований під Ай Пет рі. Корона гірської гряди є тилом санато рію, а перед його фасадом розкинулася морська гладінь. Оздоровниця діє весь рік і може прийняти водночас до 770 осіб. Два сучасні корпуси за 50 метрів від моря, чо тириразове харчування, басейн із водопа дом «Кобра», повітряним гейзером і «лі нивою річкою», солярій, фітобар, різні сау ни, в тому числі й інфрачервона, тропіч ний душ… В «Ай Петрі» є все, все, все! А ще — гостинність і винахідливість. Коман да саме цього санаторію влаштувала жур налістам цілу культурну програму з тан цями, піснями та іграми.

«Що то було? Мабуть, НЛО...» Корпус «Дружба» санаторію «Курпати».

ся) у селищі Гаспра і включає старовин ний парк маєтку «Олександрія» князя Олександра Голіцина. Тут бували Чехов, Бунін, Шаляпін, Лев Толстой... Останньо му присвячені назва закладу та музей ав тора «Війни і миру». У «Ясній Поляні» нещодавно змінило ся керівництво і триває ребрендинг. До того з колишніх 18 гектарів землі лиши лося 6. Прийшла нова команда, яка декла рує мету — оновити всю санаторно ку рортну базу «Ясної Поляни», підняти рі вень обслуговування. Директором при значена молода і гарна Олена Попова, яка зізнається, що справу свою любить без тямно. Профіль санаторію (оздоровлен ня матері й дитини), заявлений ще 1922 року, вирішили зберегти, додавши новин ку — гінекологію. Враження таке, що «Ясній Поляні» кон че необхідний ремонт. Дещо вже розпоча

152

то: реставрується музей Льва Толстого, є наміри почати відновлення бальнеологіч ного відділення. Одночасно в оздоровни цi можуть прийняти близько 450 осіб за вдяки двом спальним і двом лікувальним корпусам. Лікувальний пляж, «шведський стіл», діагностика й лікування фарингітів, бронхітів, астми, плевритів, реабілітація після запалення легень — саме це виріз няє «Ясну Поляну». Ціни коливаються від 285 до 360 гривень за добу, що для такої пречудової місцини — цілком прийнятно. Царственна «Лівадія» Справді, потрапивши до «Лівадії», по чуваєшся трохи царем. Це не просто са наторій, де лікують серце, легені, нерви, це — пам’ятка палацово паркової куль тури світового рівня. На 40 гектарах роз кішного півторасотлітнього парку можна блукати днями. Білий, ніби крило лебедя,

Фундаментальна «Україна» І ось — «Україна», ніби вершина мо гутнього айсберга. Один із найвідоміших і найпопулярніших клінічних санаторіїв Криму. Нагадує античний храм хрущовсь кої доби. Він є клінічною базою Кримсь кого медуніверситету імені Георгієвсько го. Колись був улюбленим і випещеним місцем для відпочинку компартійних бонз, а нині приймає всіх охочих і спроможних. База все ще могутня. Лікування поєднує медикаменти з гомеопатією, масажем, фі тотерапією, фізіотерапією. Основний про філь — дихальна система, кровообіг, нер вові порушення. Робиться наголос на по силеній готовності організму протистоя ти хворобам. Вибирайте хворобу (жартуємо), вартість, місце і час (бажано не літній сезон). І при їжджайте до Криму та будьте здорові. ■ Подяки за гарну нагоду спізнати різноманіття відпочинкових пропозицій Криму: ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», асоціації журналістів «Туристичний прес$клуб України», колективам усіх восьми санаторіїв.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 153

Британський табір під Києвом Äèòÿ÷èé òàá³ð «DEC camp» ïðîïîíóº íîâó êîíöåïö³þ âèâ÷åííÿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè: ç ïîâíèì çàíóðåííÿì ó ìîâíå ñåðåäîâèùå ³ áåç â³äðèâó â³ä â³äïî÷èíêó.

У

тім, ця концепція для світу не нова. Унікальність «DEC camp» полягає у тому, що він розташований не в да# лекій Великобританії, а неподалік від на# шої рідної столиці, під Переяславом#Хмель# ницьким. Ліс, Дніпро, пляж! Сучасні, комфорта# бельні, чепурні корпуси, креативно оформ# лена їдальня, зручні класи та зали… Що ще потрібно гарному табору відпочинку? Правильно, персонал. Сформований він переважно з носіїв англійської мови — британців та американців. Кожен є фахів# цем у своїй справі: учителі англійської, ви# кладачі різних кафедр — від декоративно# го мистецтва до журналістики, вожаті або запрошені лектори. Читати лекції приїж# джають навіть професори з найвідоміших університетів світу. Супроводжують та ко# ординують усе табірне життя українські фахівці.

а й спортивні та гурткові, ба навіть вечірні шоу! Багатогранний розвиток гарантований. На вихованців чекають пляж і безліч рух# ливих розваг: скейтодром, велосипедні прогулянки, чудовий басейн та оздоров# чі процедури: від ароматерапії до соляної кімнати.

Особливість «DEC camp» — англомов# не середовище, у яке так прагнуть занури# ти своє чадо батьки, відправляючи на «ту# манний Альбіон» чи в «краї Колумба». Хоч# не#хоч, юному лінгвістові доведеться ви# рішувати всі питання табірного життя#бут# тя з допомогою англійської. Звісно, занят# тя теж ведуться нею. І не лише мовознавчі,

Розширення «Radisson Resort & Spa» в Алушті

«T

he Rezidor Hotel Group», одна з найдинамічніших ком паній світової готельної індустрії, оголосила про від криття другої черги свого готелю «Radisson Resort & Spa» в Алушті. Готель уже добре відомий в Україні, його перша черга на 63 номери запущена 2008 року. А тепер номерний фонд зріс більш ніж утричі. Дизайн інтер’єрів у сучасному корпусі ство# рив шведський метр цієї справи Кристіан Люндваль. Номери виконані у стилях «Ocean Style» і «Natural Cool». А в старовин# ному корпусі, збудованому 1913 року, інтер’єри виконані у тогочасному стилі, дуже модному і в наші дні. До основних переваг готелю можна віднести три відкриті басейни, власний обладнаний пляж, мальовничий парк і спа# центр, де застосовують найновіші методики та препарати про# відних марок. На відвідувачів чекають кондитерська «Ваніль», ресторан класичної кухні «Ла Веранда», а також нові ресто# рани — «The Grilled» і «Таврика». Конференц#центр обладна# ний за останнім словом техніки. Більше про компанію та її нове кримське дітище — на сай# тах: www.rezidor.com; www.carlsonrezidor.com.

Докладніше на www.dec camp.com.

Монако — не розкіш, а

мрія

У

квітні до Києва та Одеси завітав президент Управління з туризму та конгресів Монако, міністр культури цього князівства пан Гійом Роуз. Візит відбувся в рамках що# річного роудшоу монакського турофісу. Монако — одна з найменших і водночас одна з найбагат# ших країн світу. Зокрема й на туристичні принади. «Головний турист» князівства пан Роуз під час свого візиту до України визнав, що це напрямок насамперед для елітних туристів, та водночас він запевнив журналістів і туристичну громадськість, що розкіш і захмарні ціни на його батьківщині — це стереотип. Насправді український турист середніх статків може почува# тися в готелях Монако так само, як і, скажімо, у французьких. «Монако пропонує не розкіш, а мрію», — заявив високий гість. У київському готелі «InterContinental» та одеських «Садах Перемоги» Гійом Роуз зустрівся з журналістами, туропера# торами й турагентами, зацікавленими у просуванні Монако. Посланець ексклюзивного туризму представив найцікавіші готелі своєї країни, її славетні ресторани, спа, яхт#клуби, гольф# поля, новітні архітектурні проекти тощо. Він також презенту# вав календар актуальних подій у країні, серед яких — числен# ні музичні фестивалі та грандіозне піротехнічне шоу 26 липня.

153

09-Jul-13

ЧУДЕС

16:15

Page 154

■

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT_4-13-disk.qxd

Ле’ ґені ПУТИЛА та

легенди

Ñâîãî ÷àñó ïðÿì³ñ³íüêî çâ³äñè õîäèâ ïîòÿã íà ³äåíü òà Ïàðèæ. Íèí³ öå ÷è íå íàéòèõ³øèé çàêóòîê Óêðà¿íè, êóäè ùå òðåáà ìàòè â³äâàãó äî¿õàòè. Àëå çíàéä³òü ¿¿ â ñîá³ ó ê³íö³ òðàâíÿ — ïîòðàïèòå íà «Ïîëîíèíñüêó âàòðó»!

Ц

Це казкова земля. Хоча б тому, що насправді ніхто не знає, що діялося на ній ані останні сто років, ані кіль ка тисячоліть. Усе тут схоже на легенду — і минуле, і су часне, і, певно, майбутнє. Ніхто ніколи повноцінно не досліджував цих країв, не заглиблювався в їхні нетрі. За гарбники й ті лише приходили руйнувати та забирати, навіть не намагаючись відкопати справжні скарби. А скарбів тут дуже багато — в кожній печері, під кожним каменем, на кожній смереці. Скарбом є весь край, який так нікому і не вдалося остаточно підкорити. Туристи тут – часті гості. Але їхні відвідини лише повер хові. Їм немає діла до деталей, їх рідко цікавить суть і душа цього краю. Прогребуть на катамаранах або плотах по річці, пробіжаться гірськими стежками та й на тім стане. Добре, як у церкву якусь дорогою зайдуть, чоло перехрес тять, або в печеру стару та овіяну легендами заглянуть...

154

Ðîìêî ÌÀËÊÎ

Цей край не любить поспіху. Він занадто багато бачив і пережив. Тут шанують спокій, тишу і розважливість. За таких трьох умов якраз і можна отримати справжню насолоду від життя. Хто знає, чи коректно порівнюва ти цю землю з далеким Тибетом, але якась дещиця схо жості з ним усе таки є. Бо час у певному сенсі тут ко лись теж зупинився, а все пережите записалося на ка мені та в легендах. Путь на Путилу Дорога в’ється вздовж легендарного Черемоша. Вона відверто погана. Її ніхто не може як слід відремонтувати. Чи не хоче, чи не вміє. Таку біду мають більшість укра їнських доріг, але ця ще й страждає на типово гірську болячку. Вільний і гордий Черемош має звичку розми вати її, коли йому заманеться, руйнувати мости чи вза

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 155

галі змінювати своє русло за рахунок дорожнього полотна. Але в цьому теж є свій колорит. Було б якось нецікаво їхати в най глухіший закуток країни ідеальною трасою... Їдемо до Путили по справжню екзотику. А екзотика вже вигля дає на нас чи не з за кожного повороту. Вона скрізь, тільки не всюди про неї є таблички. Проїхавши вздовж села Ростоки, на приклад, можна ніколи й не дізнатися, що тут народилася су часна українська письменниця Марія Матіос, була написана пісня «Червона Рута» і знімався фільм «Білий птах із чорною ознакою». А ще над селом є скелі Потяте Каміння, де опришки заховали багато золота, а також каскад із семи водоспадів — та ких гарних, що їх треба побачити бодай раз у житті. Ватра того варта Але нині немає на все часу. Поспішаємо до Путили на все народну забаву «Полонинська ватра». Такий собі місцевий фес тиваль, який і досі проводиться за сценаріями, затвердженими в уже не існуючих райкомі та обкомі компартії СРСР. Партія дав но померла, а фестиваль живий як ніколи. І в цьому немає ні чого дивного та поганого. Це велике свято, на яке з’їздиться на род чи не з цілої Гуцульщини. Тут можна зустріти і губернатора області, і депутатів, і навіть заморських гостей. Усі сунуть до Путили виряджати на полонини пастухів з отарами. Узагалі до пережитків минулого тут ставляться спокійно і з ро зумінням. У самій Путилі, в центрі містечка, мирно співіснують пам’ятник геніальному землякові Юрію Федьковичу та голово різам із НКВД. Пам’ятник «трьом чекістам» стоїть і край дороги перед в’їздом у райцентр. Лише недавно на ньому додумалися встановити табличку «З мечем прийшли, від меча й загинули». Цьогорічний вихід на полонину особливий — ювілейний. Рів но 50 років тому, в часи «розквітлого соціалізму», вирішили про вести перше свято. А тому й видовище обіцяли не яке небудь. В’їзд до центру перекритий ще зранку. Вздовж вулиці акуратно розставлені ятки з різноманітним крамом. Тут і сир, і бринза, і нові череси (широкі шкіряні пояси), і ліжники (вовняні покри

вала), і вишиті сорочки, і ткані крайки, і якісь китайські іграш ки, і 3D ікони... Он жіночка продає солодких півників, поруч чоловік нехитрим пристроєм крутить солодку вату, майстер по розкладав плетені кошики, якась бабця виклала цілий табун сир них коників, а он і гребені хтось продає для «вичісування» чор ниць на полонині. А оті чоловік і жінка продають «усе на світі» — і різьблені люльки файки, і старі підкови, і справжні, не суве нірні, ковані бартки (гуцульські сокирки з довгою ручкою). Доки перейдеш ярмарок, голова піде обертом і гроші з ки шень вивітряться. Путила ніби й не велика, 3,2 тисячі мешканців, і того її цент ру як кіт наплакав, але розтяглося містечко вздовж одноймен ної річки на багато кілометрів. Поки все пройдеш, поки про штовхаєшся між мешканців і гостей, поки оглянеш усе цікаве, вже й дивись на основне дійство запізнишся. ➧

Оце і є полонинська ватра, яка дала назву святу. Її запалення й знаменує початок забав.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 156

Таких сирів у супермаркеті не купиш!

ДОРОГА НА ФЕСТ До Путили дістатися непросто. Є два способи. Власним авто, звісно, веселіше, хо# ча дорога не надто придатна для швидкої та комфортної їзди. Автобусом довше і менш комфорт# но, але доволі екзотично. Рейсові хо# дять із Чернівців, Вижниці та Косова. Найближче велике свято в Путилі — XXI Міжнародний гуцульський фес# тиваль на початку осені. Точна дата поки що не відома. «Полонинську ватру» запалять зно# ву останньої неділі наступного травня.

■

Парад місцевих підприємств.

Біля міськради збирається колона: попере ду — дівчата з короваями, далі — ватага музик, та й не одна, начальство місцеве, творчі колекти ви, передовики виробництва. Ті передовики — то найкумедніша атракція свята. Вони такі поваж ні, такі свідомі своєї значущості. Всі як один ні би зійшли з кінохронік брежнєвської епохи. Коли колона сформована, всі з музикою та співами вирушають до стадіону «Карпати», де по серед футбольного поля стоїть відкрита сцена і на трибунах нетерпляче чекає публіка. Праворуч від сцени накрито довжелезний стіл — очевидно, для дорогих гостей, а за межами поля розкинуло ся ціле святкове містечко, де представлені ятки з крамом і стравами від кожного району Черні вецької області: настоянки, сири, м’ясні страви, бальзами з цілющих трав, самі цілющі трави... Ліворуч від сцени складена величезна ватра — символ свята. Її запалюватимуть усією громадою після офіціозу. І аж у кутку стадіону розкинувся цілий полігон екзотичної техніки, спеціально приготовленої до свята. Але про неї дещо згодом. Немає нічого нуднішого за офіційну части ну будь якого свята. Але тільки не фестивалю в Путилі. Тут кожне слово, кожна мелодія прино

сять радість. Навіть виступ губернатора Папієва, який укотре дає обіцянки зі сцени про свою до помогу в поліпшенні життя місцевого населен ня, особливо в ремонті доріг... Усі ці особливі рудименти радянської епохи зовсім не дратують. Вони так уміло перемішані з музикою, співами, танцями, що їх зовсім не помічаєш. Хочеться танцювати та веселитись... І якби не дощ, який перманентно періщить із неба, все було б просто чудово. Коли всі передовики нагороджені грамотами, всі чиновники сказали своє вагоме слово, всім спонсорам подякували, отоді настає час палити ватру. На поле виходять кілька спеціально на вчених гуцулів і під пильним наглядом бійців МНС розпалюють величезне вогнище. Одразу на поле вибігають сотні, а то й тисячі артистів у розкішних строях і починають танцювати! Ви довище фантастичне. Навіть дощ від здивуван ня вщухає. Але й це ще не кінець, бо зараз має бути найважливіше. Вибраний ватаг свята сідає на святково вбраного коня, бере в руки смоло скип, запалений від святкової ватри, і вирушає з ним на полонину. До ватага приєднується сот ня гуцулів на конях і возах. Вони мчать довко ла стадіону, вітаючись і водночас прощаючись на ціле літо. Бо побачать вони присутніх аж во сени. Ціле літо випасатимуть на далеких поло нинах худобу, варитимуть сир та бринзу. Є серед них і молода пара, вбрана у свій найкращий одяг. Чи це справжні наречені, чи лише реконструк ція весілля, годі зрозуміти, бо все перемішало ся в якийсь дивовижний стрімкий карнавал. Закінчується все дійство парадом отієї самої екзотичної техніки. Вантажівки, що бачили на своєму віку не один гірський перевал, прикра шені відповідно до специфіки своєї праці. Де які з них перетворені на справжні музеї на коле

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 157

сах, вони везуть опудала ведмедів, оленів і вов ків. Це підприємства району так розповідають про своє існування і хваляться здобутками. Уже можна було б і закінчувати, але розходи тись ніхто не збирається, бо попереду — найці кавіше. Те, задля чого, власне, всі й зійшлися. Виявляється, не задля виступів чиновників чи запалення ватри... Попереду концерт. Справж ній живий концерт, на який зі столиці приїхав сам Віктор Павлик. Не хтось там, а улюблений народний Шикидим... Хто не дуже любить Павлика, йде блукати яр марком, кататися на конях, прикрашених бар вистими стрічками й новорічним дощиком, або на бричках, заклечаних зеленими смерічками. Привід не привидівся Після гарної забави завжди трохи сумно. Не хочеться покидати місце, де тобі було добре. А хіба треба? Насправді свято в Путилі — лише привід сю ди приїхати. І таких приводів може бути доволі багато. Та й без них варто сюди їхати. Наприклад, аби побути сам на сам зі своїми думками, під рихтувати здоров’я та заспокоїти нерви. Декому буде корисно відкрити для себе геть не знаний досі світ, який може виявитися значно цікаві шим від того, в якому досі доводилося жити. Відпочивати можна будь де, багато хто при мудряється робити це й перед телевізором. А ці краї створені для справжнього відпочинку. Хо чете духовно збагатитися — гайда оглядати ста рі дерев’яні гуцульські церкви. Байдуже, що біль шість із них не занесена в жодні путівники чи каталоги культурних цінностей. Це справжні шедеври, які ховають у собі творіння, варті Лув ру чи музеїв Ватикану. Хочете порибалити — лас каво просимо на дивовижне Гірське Око — озе ро, що, кажуть, як і легендарний Синевир, не має дна. Може, ви цікавитеся підземними лабі

«Ой, яка я чічка файна!» Карпатці увібрали риси гуцулів, мешканців «великої України», молдован, румунів, мадярів…

«Полонинська ватра» досі проводиться за сценаріями, затвердженими в уже не існую чих райкомі та обкомі компартії. Партія дав но померла, а фестиваль живий як ніколи.

■ ринтами? Тоді ваш маршрут — до Семаківської печери. А може, просто любите історію і старо винні фортифікації? Тоді запрошуємо до Стеб нів, матимете нагоду дослідити місто фортецю білих хорватів, прабатьків гуцулів. Цей край дивовижний. Може, йому пощасти Дощ не в змозі загасити ло, що про нього забули сильні світу цього. Що ➧ бажання свята.

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 158

Танці — від гуцульського аркана до польки.

Розпалюють величезне вогнище, і на поле вибігають сотні, а то й тисячі артистів у роз кішних строях та починають танцювати! На віть дощ від здивування вщухає.

■

Ватаг пастухів везе на полонину смолоскип, запалений від святкової ватри.

158

не набудували тут купу заводів, не поруйнували історичних пам’яток, не забруднили річок. І що дорога сюди бажає бути кращою. Все це дрібни ці. На шляху, серйозно не ремонтованому з ча сів цісаря Франца Йосифа, влаштовуються ралі по бездоріжжю, відомі далеко за межами Украї ни. У чудовому приміщенні вокзалу в славному колись Селятині, де до війни мешкало 15 тисяч людей, а нині — лише тисяча, де були філії 20 європейських банків і звідки ходили прямі по тяги до Парижа та Відня, розташована тепер усьо го лише лазня, але що вдієш — принаймні ви за вжди можете приїхати сюди і помріяти, що би було, якби історія склалася так чи інак... До речі, «Путила» — назва не дуже давня. У першій згадці про поселення за 1501 рік місто йменувалося Сторонець Путилів. Такою назва залишалась аж до 1949 року, доки якомусь муд рагелю спало на думку її змінити. Містечко Путила є батьківщиною щонаймен ше двох видатних українців — легендарного кар патського ватажка Лук’яна Кобилиці та «буко винського соловейка», українського письмен ника Осипа Домініка Гординського де Федько вича, більш відомого у світі як Юрій Федькович. У містечку можна оглянути їхні музеї, старовин ні храми та ще кілька дивом збережених старо винних споруд, які не вдалося проковтнути без душному молохові часу. А трохи далі, якраз на початку мальовничого села Сергії, що вже фак тично злилося з Путилою, на вас чекає унікаль на інженерна споруда, якої, можливо, ви не по бачите більше ніде у світі. Це загата, де збираєть ся вода гірських потоків, аби гуцули бокораші могли гнати свої плоти аж до Черемоша. Так що завітайте, знайдіть привід. ■

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:15

Page 159

Á³ëÿ Ïóòèëè, íà åêîëîã³÷íîìó êóðîðò³ «Õóò³ð Òèõèé», âàñ ÷åêàþòü êàçêîâ³ êðàºâèäè, ñîëîäêå ïîâ³òðÿ, ñó÷àñí³ âèãîäè, ñìà÷í³ ñòðàâè, çàáàâè íà ïðèðîä³ òà ñïîê³éíèé, ÿê ó äèòèíñòâ³, ñîí.

Відпочинок

для

У

своїх

У Карпатах майже не буває проблем із ночівлею. Кожен ман дрівник на свій смак і гаманець знайде гарне місце, аби спокій но провести ніч або тиждень. Хтось любить ночувати в наметі й уранці бігати босоніж по холодній росі. Комусь більше до вподо би мати над собою надійний дах, і тоді варто проситися на сіно або в хату — гуцули із задоволенням приймуть. Та ліпше не шукати пригод, а заздалегідь забронювати собі гар ний затишний номер на «Хуторі Тихому» і спокійно їхати відпо чивати туди, де вас із нетерпінням чекають. Що за «Хутір»? Та ні чого особливого. Затишний райський куточок для своїх у вели кому карпатському раю. З комфортом у нових дерев’яних коте джах, смачними стравами в ресторані, купою цікавих пропозицій і з дбайливим персоналом, який розкаже, покаже, приголубить, обігріє та виконає всі забаганки. Чого «забагнути»? Наприклад, навчитися їздити верхи. Або по паритися в сауні. Хочете порибалити? — Уже їдемо. На малину, на велосипеди, на рафтинг, на БТРі покататися, постріляти з лука чи рушниці, на екскурсію на гору Яровиця зі старою радіолока ційною станцією?.. Та куди завгодно! І головне — ніхто ніколи не потурбує вас, коли ви того не захочете. На те він і «Тихий». Як стверджує директор Вадим Чернецький, ще ніхто незадо воленим звідси не поїхав: «Були гості з Німеччини, Ізраїлю, Іта лії… Всі в захваті від нашої маленької інфраструктури. Ми працює мо з душею і душевно до всіх ставимося. Тут навіть воду з кранів можна (і треба!) пити, вона аналогічна до «Єсентуків 4». Довкола є безліч інших цілющих джерел, у тому числі нафтові та соляні. А взимку — багато розваг. Маємо невеличкий лижний спуск, на яко му багато хто вперше став на лижі й добре навчився їздити. Про водимо фестиваль «Від Різдва до Йордана», можна посвяткувати і за старовинним гуцульським звичаєм». Директор комфортабельного «Хутора» обіцяє розвивати свій екокурорт: побудувати спа салон, басейн, невеликі бюджетні ко теджі, центр лікування за допомогою бджіл... Але концепції змі нювати не збирається. «Хутір Тихий» завжди буде тихим. ■

www.hutir.org Сертифікат МЕРТ ВВ № 958245 від 25.09.2012

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:16

Page 160

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:16

Page III

!MT_4-13-disk.qxd

09-Jul-13

16:16

Page IV