29.09.2016
14:08
Page I
50 000 н а к л а д
Dodatok_3-16.qxd
КАТАЛОГ
Т У Р I В ОСІНЬ–ЗИМА
w w w. i n t o u r. c o m . u a
жовтень – грудень
www.godominicanrepublic.com www.visitdominicanrepublic.ru
3’(62)16
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page II
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 1
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 2
Грандіозна Òàêîþ ¿¿ äëÿ âàñ çðîáèòü îäèí ³ç ïðîâ³äíèõ ãîòåë³â ʳïðó — «GrandResort»*****. Öå âò³ëåííÿ âñüîãî íàéêðàùîãî, ùî ìຠ³íäóñòð³ÿ â³äïî÷èíêó íà «îñòðîâ³ Àôðîäèòè».
2
Н
Неозорі піщані береги, теплі прозорі води, гори, зелені долини, античні міста держави та замки хрестоносців — це Кіпр, острів кохання і насолод. Сюди їдуть по романтику Середзем номор’я. А допомагають відчути її сповна чис ленні кіпрські готелі. Серед найвишуканіших — «GrandResort». Він розкинувся у прекрасному саду на піщаному бе резі, неподалік від стародавнього міста Аматус, за 11 кілометрів від центру Лімассола. Вабить просторою територією, широким спектром по слуг і неперевершеним сервісом. Басейн у формі лагуни — поруч із пляжем. Край водойми зливається з горизонтом… Чудові краєвиди відкриваються і з просторих балконів. Помешкання обладнані за найсучас нішими вимогами: LED телевізор, інтернет, сейф під ноутбук, дзеркала на повний зріст… Тут ціла мережа закладів для гурманів: ресто ран тераса «Антеа» з місцевою та інтернаціональ ною кухнями, ресторан «Саламін» — із фран цузькою, італійською, грецькою та азійською кухнями, екзотичний «Кохілі» — із завжди свіжи ми морепродуктами, пляжний ресторан «Кіма» — з чудовим буфетом, також ресторан і суші бар
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 3
Кіпр – Лімассол
відпустка w w w. g ra n d re s o r t . c o m . c y
«Кіоші» та етнічний зал «Тікунс» із кіпрськими смаколиками. Також на пляжі є бар «Алоха»: со ки фреш, екзотичні коктейлі, газовані напої плюс дитячі дискотеки, всілякі шоу та розваги. У різних куточках комплексу чекають жива музика, фольк концерти, танці та анімаційні про грами і навіть вечірні кіносеанси з попкорном. У дитячому клубі «Nino Nina» відданий своїй справі персонал догляне за юними гостями. Во ни розвинуть свої творчі навички і трохи навча ться розмовляти грецькою. Тим часом мами зможуть оцінити новий Spa «Муза» з його програмами релаксу, антистресу
та відновлення краси тіла. Розкішний приват ний «Spa Suite» пропонує лише найкраще. Безкоштовно для всіх гостей — оздоровчий центр із критим басейном, гідромасажною ван ною, лазнею та сауною, заняття з аеробіки та пілатесу. Великий теніс, водний спорт, екскурсії, уро чистості в найбільшому конференц залі на Кіпрі… Усе це теж тут, у «GrandResort». І все складаєть ся у грандіозну картину вашого відпочинку! За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «GrandResort».
3
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 4
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 5
www.intour.com.ua Читайте у журналi
№3 (62) 2016
«Мiжнародний туризм» № 5 (131)’2016
Журнал «Каталог турiв «Мiжнародний туризм» Засновник та видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Художнiй редактор Сергій ГОРОБЕЦЬ Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 7037 вiд 7.03.2003 Кольороподiл та друк: Видавничий дiм «Рема=Принт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: (044) 486=2820, 486=8004 Тираж — 50 000 примiрникiв Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Думка авторiв публiкацiй не завжди збігається з думкою редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори. © Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 254=5190, 254=5193 E mail: welcome@intour.com.ua
Видавничий дiм
ПОЛІГРАФІЧНІ ПОСЛУГИ:
156 сторiнок яскравих вражень НЬЮ ЙОРК У серці Хелловіну ДОМІНІКАНА Українізація тропіків ФАРЕРСЬКІ О ВИ Відкриття у Європі
ГОНКОНГ 12 здивувань
«Мiжнародний туризм» · Журнали · Книжки · Альбоми · Проспекти · Буклети · Плакати · Настільні й кишенькові календарі · Рекламні сумки · Візитки · Наклейки · Стікери · Біг борди · Розробка фірмового стилю
Звертайтеся за телефонами:
254 5190, 254 5191, 254 5193 E mail: welcome@intour.com.ua
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 6
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 7
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 8
www.visitmalta.com
̳í³àòþðíà êðà¿íà ïðîïîíóº áåçë³÷ òóðèñòè÷íèõ íàãîä, ³ äàëåêî íå ëèøå âë³òêó. ¯¿ ³ñòîð³ÿ, íåçâè÷íèé ñïîñ³á æèòòÿ, õèìåðí³ óçáåðåææÿ, ÷èñëåíí³ ñâÿòà ðîáëÿòü ñåçîí â³äâ³äóâàííÿ ö³ëîð³÷íèì. Ìàðèíà ÃÓÄÇÅÂÀÒÀ «VisitMalta»
Мальта
можливостей
8
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 9
М
Мальта — це архіпелаг із трьох островів: власне Мальти, Гозо та Коміно. Населені, мається на увазі. На найменшому, Комі но, є готель і мешкають аж четверо людей, включно із власником готелю… Острови Мальтійського архіпелагу ви глядають на мапі малесенькими цятками. Але скільки народів, драматичних подій вони пам’ятають! Ті цятки мають: 1) най вищу в Європі щільність населення; 2) сім об’єктів під охороною ЮНЕСКО; 3) біль ше, ніж у будь якій європейській країні, фортифікацій на квадратний кілометр. Кам’яні «чому?» Кажуть, місцеві мегалітичні храми — найстарші на Землі споруди, давніші за єгипетські піраміди та англійський Стоун хендж. На островах Мальта і Гозо є решт ки 23 таких храмів — щільно складені сто си велетенських брил у формі трилисни ка. Найдавніший храм, Гжантія, датуєть ся 3600 роком до нашої ери... Вівтарі, жертовні ніші, цяткові орна менти — все це збурює уяву. Але навіть уче ні розгублені. Чому не будували нічого, крім храмів? Чому саме на малесенькій Мальті? І чому сліди таємничого народу обриваються у розквіті його культури?
Одне відомо майже достеменно: покло нялися тут богині плодючості. Залишки її гігантської статуї можна побачити в На ціональному археологічному музеї. Гіпер трофована нижня частина тіла, нечіткі ста теві ознаки… Там же — багато подібних невеличких скульптур, знайдених біля ме галітів. Найвідоміша статуетка «спляча жінка» є просто шедевром: така ж повна фігура, але яка витончена поза, як любов но вирізьблені форми, навіть складочки на спідниці! Три «М» Малет, Меліта, Мдина — усе це назви першої мальтійської столиці. За фінікій ців вона звалася «Малет» — «прихисток». За римлян була «Мелітою». Острів про цвітав, місто славилося поетами. Від того часу лишилися мозаїки та скульптури в Музеї античної історії, катакомби свято го Павла та святої Агати з некрополем. Сарацини, що захопили острів у ІХ сто річчі, викопали в центрі Меліти оборон ний рів, спорудили вищі стіни й бастіони. Цю частину вони назвали «Мдиною» — містом, обнесеним стінами. Мдина мало змінилася за останню ти сячу років. Як і годиться, у столиці жили
найвідоміші та найбагатші люди, спору джували собори і палаци. Одна аристокра тична родина живе й досі, тримає фаміль ний будинок музей і бере за вхід 10 євро з носа. Вулички зроблені звивчастими, щоб стріла далеко не пролетіла. Будинки ту ляться один до одного, проте атмосфера аристократична — недарма Мдину нази вали «містом вельмож». Наразі вона май же порожня, тут мешкають близько 300 осіб. Та й раніше звідси залюбки тікали до новішої, зручнішої Валлетти. Справу завершили британці, розпустивши місце ву асамблею — і пишна столиця перетво рилася на «мовчазне місто». Мальтійський хрест Цей символ зустрів нас іще на літаку компанії «Air Malta». На самих же остро вах він всюдисущий. Це емблема ордену святого Іоанна, члени якого досі дають ➧
9
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 10
присягу з восьми заповідей — звідси і ві сім кінців хреста. Орден іоаннітів утворили в 1050 році на Святій Землі, захопленій хрестоносця ми. Його монахи доглядали хворих і по ранених вояків, дбали про бідних, за що й отримали іншу назву — «госпітальєри». Потім захищали прочан, а згодом і самі почали виступати проти «невірних». Зреш тою нарекли себе «воїнами Христовими», нажили володіння на Святій Землі й на віть створили власний флот. У 1290 х ро ках, вигнані мусульманами, оселилися на Родосі, а через двісті років утекли від тур ків на Мальту, подаровану їм Іспанією. На новому місці зажили широко — все будували та розвивали. Гроші отримували
10
з пожертв, хоча й грабували купців мусуль ман. У 1565 році відбили облогу турків і зажили ще ліпше: збудували нову столи цю Ла Валлетту, для чого виписали архі тектора італійця. Місто — перше у Євро пі, збудоване за єдиним планом. Омита із трьох боків морем, а з чоти рьох захищена масивними мурами, сто лиця виглядала б суворо, якби не кольо рові дерев’яні балкончики. Вузенькими вулицями гуляє легкий протяг, приємний у літню спеку. Класичний на вигляд собор святого Іоанна вражає інтер’єром: тако го розкішного бароко годі шукати! Чи не найбільшим скарбом храму є шедевр Ка раваджо «Усічення голови Іоанна Хрес тителя». У палаці Великих Магістрів (те
пер — резиденції президента) можна «по читати комікси» — роздивитися на стінах парадних залів епізоди з історії ордену. Як тут видно, заспокоївшись ефектною пере могою над турками, лицарі зажили, що називається, «для себе»... І підзабули свої першочергові завдання та принципи. За вели пиху, нестриманість і недисципліно ваність. Отож, коли Наполеон на шляху до Єгипту пристав до Мальтійських бере гів, лицарі здалися без бою, і орден без славно припинив існування. Мова адмірала Нельсона Англійці потрапили на острови із фло том Нельсона під час боротьби з Наполе оном і зостались аж до 1964 року. Гості з
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 11
Альбіону лишили мальтійцям на згадку лівосторонній рух, червоні телефонні буд ки, укріплені форти й англомовність. Англійська — друга офіційна мова ар хіпелагу, і нею тут спілкуються всі. Тож як що хочете попрактикувати мову міжнарод ного спілкування, матимете нагоду. Зви чайно, вимова не еталонна, але все дуже зрозуміло. Плюс на Мальті дуже багато британських туристів та іншого англомов ного люду, особливо молоді, яка приїж джає навчатись і працювати. Ми зустріли шведів, які відкрили тут свою компанію — тому що є чималі пільги для приватного бізнесу. Острів відомий своїми коледжами та школами англійської. Радять вибирати за клад із британськими викладачами.
й самі мальтійці полюбляють приїжджа ти сюди на вікенд ланчі. Камінь і лазур Пляжі на Мальті дуже різні, в тому чис лі є й піщані. Морський відпочинок — приємне доповнення до відпочинку куль турно історичного. Дайверам на Мальті теж до вподоби: крім багатої підводної флори фауни мож на побачити затонулі піратські кораблі. Завдяки химерним скелям береги са мі по собі викликають туристичний інте рес. Особливо популярні серед дайверів і прихильників морських прогулянок мо гутні природні арки Блакитний грот і Ла зурове вікно. Те Вікно — ще один офіцій ний символ країни, по суті, найбільша у
світі арка у скелі біля берега. Вода прозо ра прозора, коралів та живності вистачає. Сам Жак Ів Кусто назвав ці води «раєм для дайверів». Покататися катером по Великій гава ні повз містечка Вітторіоза, Коспікуа та Сенглея — одне задоволення. Але й заві тати до них теж варто, саме там спершу облаштувались іоанніти. Після бомбарду вань під час Другої світової тут збереглося чимало: резиденція Мальтійського орде ну, Палац інквізиторів, численні церкви та будиночки. Найдужче вражають укріп лення, що пов’язують ці містечка і через які їх називають просто — Три Міста. Роз мах фортифікацій вражає! Мабуть, якби було ще трохи місця, побудували б не дві лінії товстезних стін, а три, чотири... ➧
«Видющі» човни Веселі червоно синьо жовті рибаль ські суденця «луццу» мирно погойдують ся на водах мальтійських бухт, дивлячись на світ намальованими на носі «очима Озі ріса». За давнім фінікійським повір’ям, очі ті охороняють рибалок у морі. Чи не найбільше скупчення таких чов ників — у мальовничому рибальському селищі Марсашлокк на півдні Мальти. Якщо потрапите туди в неділю зранку, опи нитеся на найбільшому на острові рибно му базарі. Ось де можна влаштувати при скорені курси з іхтіології! Тож місцеві рес торанчики мають величезні рибні меню,
11
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 12
Життя як свято У місцевих мешканців типово серед земноморське ставлення до життя, вони прагнуть якомога більше святкувати і ве селитися. Нічне життя не вгаває навіть у
12
періоди, не дуже насичені подіями. Центр клубного життя — це Пачевіль, що на уз бережжі біля Сент Джуліанса. А взагалі завжди є що подивитися: літ ній Мальтійський фестиваль мистецтв,
Оперний фестиваль, Фестиваль хорів і Міжнародний фестиваль джазу... Концер ти артистів рівня Стінга та Елтона Джо на ціле літо збирають величезні натовпи туристів і місцевих мешканців. По субо тах неділях — всесвітньо відомі диск жо кеї. Клабери всього світу з’їжджаються на міжнародний фестиваль «Острів MTV» у кінці червня, щоб побачити живі виступи Леді Гаги, Енріке Іглесіаса, «One Republic», «The Kooks»... Восени туристський гамір не дуже сти хає. У кінці жовтня — на початку листо пада три тижні триває музичний фести валь «Mediterranea», у грудні відкривають хоровий фест на острові Гозо, Фестиваль світла «Санта Лючія», а тоді настає й бла гоговійне та яскраве мальтійське Різдво. У січні чекає Фестиваль бароко у Валлет ті, а в лютому — карнавал… І так далі, рік за роком. І вже зовсім специфічними є літні, ду же жваві сільські парафіяльні свята — фес ти. Урочисті процесії, інсценізації єван гельських подій, феєрверки, частування і веселощі — такого не можна пропускати! Хоч би коли ви приїхали на Мальту, свя то вас неодмінно настигне. Навіть сам при їзд розцінюватиметься як свято. ■
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 13
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 14
Слава Домінікані! Ñåðåä áåçë³÷³ ³íîçåìö³â â àåðîïîðòó Ïóíòà-Êàíè ñëóæáîâö³ ç ïàñïîðòíîãî êîíòðîëþ âèä³ëèëè ñàìå íàñ — ïîáà÷èâøè ïàñïîðòè ³ç òðèçóáîì, ïîâàæíî ñêàçàëè: «Ñëàâà Óêðà¿í³!». ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 15
З
Альтос де Чавон — «старовинне» місто мистецтв із голлівудською школою акторської майстерності.
Звідки у клерків із далекої острівної країни на ша «коронна фраза»? І чому саме українська? Ні росіянам, які теж були в нашій групі, ні іншим ін туристам подібного не казали. І тільки в нас випро сили синьо жовту стрічечку з фоторюкзака. Хай там як, а ступивши на домініканську зем лю, ми раптом несподівано відчули себе дуже очі куваними гостями. Нас урочисто зустріли в Пунта Кані, на курорті, куди прибуває найбільше в До мінікані гостей з за океану. А конкретніше — в уз бережному п’ятизірковому готелі «Riu Republica» з 24 годинним «олл інклюзивом». Українців тут теж знають. Згодом у готелях До мінікани нас не раз зустрічали словами: «А, україн ці! З Канади?». Виявляється, репутацію вдячних і культурних відпочивальників здобули наші діаспо ряни з Північної Америки. Сподіваємося, земляків тут побільшає. У тому числі завдяки цій нашій розповіді за результатами прес туру під егідою Міністерства туризму Домі ніканської Республіки. Дари ланів Як людям землеробського роду нам видався до сить органічним «вступ до Домінікани» у вигляді екскурсії тутешніми плантаціями. Завдяки йому екзотика огорнула відразу й надовго. Це була трек екскурсія «Баваро раннерс» (Баваро — пляжне уз бережжя біля Пунта Кани). Від готелю нас забрав ➧
15
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 16
«Riu Republica» (Пунта Кана): www.riu.com.
відкритий сафарі автобус, поцяцькований турис тичною символікою, й повіз краями, повними зелені та корів. І привіз на плантацію цукрової тростини. У солодких хащах люди трудяться вручну, рубаю чи стебла замашними мачете. Паралельно з аг ровиробництвом відбуваються екскурсії. Роз повідають про процес вирощування й обробки цього національного продукту та пригощають солодким соком тростини, вичавленим ручни ми ж таки механізмами та здобреним місцевим ромом (він теж із тростини). Ще один продукт стратегічного значення — тютюн. На міні мануфактурі нам показали, як скручують справжні сигари. Процес копіткий, потребує від «крутія» досконалих знань про тю тюнове листя і віртуозної моторики рук. У по всякденні ми палкі противники куріння, але в екзореспубліці гріх не «скуштувати» дим із ва ніллю, корицею та іншими пахощами…
16
Виробництво сигар у Домінікані — величез на індустрія, хоча базується, знову таки, на руч ній праці. Країна випускає найбільше цього то вару в Карибському басейні. Підробок не вра ховують. Нас просвітили щодо них, показавши сигару з газеткою всередині — таку можна купи ти десь на пляжі, особливо якщо обмовитися продавцю, що завтра від’їжджаєте. На кавовій плантації нас чекали філіжанки духмяного напою зі свіжообсмажених зерен і сценка з ручним обмолоченням та піснями, у саду коричних дерев — дегустація кориці та лек ція про її користь для організму… Потім був «Дім Марії» — крамниця, в якій Марія пропонувала дари карибських ланів за за вищеними цінами. Потім був обід із смаженими бананами замість хліба та верхова прогулянка плантаціями бананів, ванілі, кориці, кави, коко сів… Калейдоскоп зелені та ароматів. Окрім, власне, екскурсії вразили три момен ти. Перший — група американських чорношкі рих туристів в однакових білих футболках, з екс травагантними зачісками і таких тілистих, що бідолашні конячки ледве витримали їхній на тиск. Виявилося, це велика родини зі США при їхала в Домінікану святкувати відразу три дні народження. Другий — наш гід Луїс Пухольс, який чудо во знає російську, бо навчався у… Вірменії. І третій — те, як майже кожен домініканець хвалив свого президента Даніло Медину. За 4 роки його правління в країні збудовано 382 шко ли — справді фантастика! І, що є особливо близь ким туристській душі, прокладено сотні кіло метрів класних автошляхів, хоча раніше поїздки по країні називали «безкоштовним масажем». Президенту й уряду допомагають іноземні ін вестори. У тому числі канадці. У тому числі ук раїнського походження. Ла#Романтика Наступного дня шлях пролягав до курортної провінції Ла Романа з однойменною столицею. Місто відпускних мрій розташоване на узбереж жі просторої бухти, що являє собою суцільний, первозданно чистий піщаний пляж, обрамле ний королівськими пальмами. Свого колориту додають плантації цукрової тростини, які нага дують про колоніальні часи. Саме на «солодких» дивідендах пізніше зросла курортна індустрія. Завітали ми й на тютюнову фабрику, яких по країні безліч. А далі були чудеса. Точніше, Печера чудес — зі сталактитами і сталагмітами, а також із май стерно підсвіченими доріжками та склепіннями (теж інвестиція канадців). На стінах ми побачи ли стародавні малюнки індіанців, які відразу прозвали «чебурашками» — дуже вже вони на гадували відомого персонажика, намальовано го дітьми. І ще одне диво — «Club Hemingway», невимов но гарне місце для пляжного відпочинку в райо ні відомого курорту Хуан Доліо. Неймовірних кольорів вода, білосніжний пісок, стрункі коко сові пальми, платформи у морі, перфектні но мери та сервіс, ресторації, конференц холи, влас
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:08
Page 17
«Hemingway Club» (Хуан Доліо): clubhemingway.com.
на кінно спортивна база, поруч — поле для голь фу… Можна провести урочистість, можна відпо чити, як у готелі, а можна винаймати апартамен ти помісячно — до ваших послуг 222 номери і 6 вілл. Делікатеси в ресторані підтвердили нам клас закладу. Столиця й околиці Після тривалого переїзду чекало головне міс то Домініканської Республіки — гордовите і не вгамовне Санто Домінго. Але спочатку ми «ос воїли» цікаві передмістя. Незвичним відкриттям стала казкова печера «Три ока». На 15 метровій глибині, в пишних ста лактитових оздобах красуються три озера ла гуни: одне — сірчане, друге — прісне, а третє — солоне. Вода мертва, жива і мінеральна. От би провести порівняльний аналіз лікувальних влас тивостей! Світла явно замало, проте якась тро пічна зелень пробралася й сюди. Загублений світ та й годі!.. Додають колориту і наскельні роз писи тубільців. У Національному акваріумі без ніякого дай вінгу ми помандрували теплими водами Кариб ського басейну і познайомилися з тисячами меш канців глибин! Бракувало хіба що не відомих нау ці монстрів із Бермудського трикутника. Ефект присутності на дні морському створює прозорий тунель, по якому сновигають гігантські черепа хи, скати та акули. І ось, нарешті, Колоніальне місто. Так нази вають історичний центр Санто Домінго. Ми
оселилися просто в ньому, в готелі «Billini», де старовина поєднується з хай теком. Отцями засновниками і розбудовниками ни нішньої столиці були найближчі родичі Христо фора Колумба — Бартоломео (брат) і два Дієго (брат і син). На відміну від Колумба № 1, ці до стойники увічнили себе не так географічними, як архітектурними подвигами. Ми блукали вуличками і намагалися розріз нити неймовірно прекрасні стилі: ісабеліно і му ➧
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
Красуня з Альтос де Чавон. Таких фотомоделей тут чимало.
14:09
Page 18
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 19
Пам’ятник Колумбу в столиці.
дехар, платереско й еререско... Усе перебуває в чудовому стані і є у Списку ЮНЕСКО. Старі квартали Санто Домінго дивують урочистими порталами і затишними патіо, вишуканими па лацами та грізними твердинями. Причому місто аж ніяк не виглядає музеєм, воно живе і дихає на повні груди. Із глибини століть виринає фортеця Осама (1502 рік), однойменна з тутешньою річкою, — перша цитадель Нового Світу. Збудована для за хисту міста від піратів, вона гідно витримала бу ревії історії й поступилася тільки легендарному Френсису Дрейку. За часів диктатора Трухільо (це вже ХХ століття) тут була в’язниця. Форте цю прикрашає статуя Гонсало де Ов’єдо — пер шого літописця Америки, автора славетної книж ки «Загальна історія Індії». А онде Пантеон, який був єзуїтською церк вою, складом тютюну, семінарією, театром і, «Billini Hotel» (Санто Домінго): www.billinihotel.com. зрештою, усипальнею героїв домініканської іс торії. Під куполом висить величезна люстра — дарунок генералісимуса Франко генералісиму су Трухільо. Цікавіше — у палаці Алькасар. Його будува ли 1500 індіанців за допомогою пилок, молот ків і ножів. Коралові блоки підігнано ідеально. У палаці з 22 кімнатами і 72 дверима та вікнами не забито жодного цвяха. А які тут жили прави телі! Кортес і Пісарро, Понсе і Бальбоа вируша ли у свої вікопомні походи саме з Алькасара. Кафедральний собор Санта Марія де ла Енкарнасьйон був закладений 1514 року Дієго Колумбом, улюбленим сином Командора. Під ➧
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 20
«Sunscape Puerto Plata Dominican Republic» (Пуерто Плата): www.sunscaperesorts.com.
могутніми склепіннями блякнуть усі епітети й метафори. Велично? Так. Не дарма Папа Римський Павло ІІІ надав йому статус Першопрестольного і Най головнішого у заморських володіннях Іспанії. Таємничо? Звісно. Кажуть, у за капелках грандіозного храму можна віднайти досі не розібрані архіви перших конкістадорів — можливо, з адресою Ельдорадо. Прекрасно? Авжеж! Як змалю вати химерні фронтони, інтер’єри в мармурі, сріблі та червоному дереві, а та кож вітражі, в яких південне сонце розбивається на тисячі веселкових друзок?.. На соборній площі бронзовий Командор вказує кудись за обрій, де пливуть каравели до незвіданих островів, планет і галактик. А в серці столиці не стихає метушливе життя. Удень вулицями курсують ту ристи, увечері на площі вибираються місцеві — відпочивати й розважатися.
20
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 21
У центрі курорту Пуерто Плата.
Беруть із собою з дому стільчики, міне ралку, ром і гарний настрій. Музиканти та діджеї тут як тут. Потанцювали, поси діли, попили, потанцювали… Ну не вдень же це робити, коли спека. Курортна столиця й околиці Та ж сама історія: спочатку — околиці Пуерто Плата. А точніше, дуже зелений і комфортний пляжний готель «SunScape Puerto Plata», в якому нас оселили. З од ного боку він оточений справді чарівним Золотим пляжем, а з іншого — 18 лунко вим гольф полем. Чотиризірковий заклад тішить «олл інклюзивом» і рекомендова ний для сімейного відпочинку. Здалеку нас вабила статуя Христа Спа сителя на порослій унікальними джунгля ми горi Монт Iсабель де Торрес. Підня лися туди канатною дорогою, з якої від кривалися захопливі краєвиди гори й міс та. Статуя — точнісінько така, як у Рiо де Жанейро, тільки трохи менша. Христос розпростер руки, благословляючи світ, на тому місці, де в часи диктатора Трухільо була катівня для політв’язнів. Скульпту ра присвячена невинно постраждалим. І при цьому місце дуже світле, радісне. Ад же навколо — ботанічний сад, буяння ор хідей та смарагдової зелені. Люди прихо дять сюди культурно пікнікувати на облад
наних майданчиках. З висоти 800 метрів над рівнем моря відкриваються неповтор ні панорами Пуерто Плата й Атлантич ного океану. Так і хочеться розкинути ру ки, повторивши жест Спасителя… Атлантика відрізняється від карибсь кого узбережжя країни. Якщо там пляжі білі, а вода свiтло смарагдова, то тут усе яскравіше — пісок жовтий, а хвилі наси чено блакитні. «Наречена Атлантично го океану» — ось як іще називають Пуер то Плата. Це узбережжя ще іменують Янтарним, бо тут зосереджені чи не найбiльшi у свiтi поклади бурштину. Уявіть собі, янтар тут не жовтий, а, скоріше, чорний. Хоча є i медовий, i коричневий, i навіть блакит ний. А в бурштині — комахи мільйоноліт ньої давнини, які необережно потрапили в соснову смолу i там скам’яніли. Пам’я таєте, у «Парку Юрського періоду» з таких комариків узяли кров динозаврів, аби від творити поголів’я чудовиськ? Сценарис там фільму ідею подав Музей бурштину в Пуерто Плата. Найдивовижніший екс понат тут — шматок каменя із застиглою ящіркою. Ще один дуже популярний вид домі ніканського бурштину — рідкий. Це ром марки «Brugal», який виробляють у Пуер то Плата. І його, й однойменну фабрику ➧
21
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 22
«Gansewoort DR» (Сосуа): www.gansevoorthotelgroup.com.
лумб почав будувати ще укріпленіше поселення Сан Феліпе де Пуерто Плата, яке й дало поча ток нинішньому Срібному Порту. Шарм будинків вікторіанської епохи — ось що вабить туристів до Пуерто Плата. У місті є бiднi квартали й багатi вілли, центральний парк, мальовнича набережна Малекон… У кінці ошат ного Малекону суворим громаддям височить форт Сан Феліпе. Споруджений у 1560–1570 ро ках, він є найдавнішим укріпленням такого ти пу на Карибських островах. Нині це музей, але кількасот років тому був єдиною надією поселен ців на оборону від піратів. Коли часи флібустьє рів скінчилися, споруду почали використовува ти як в’язницю. В експозиції форту — аркебузи, гармати й мечі, монети колоніальної епохи… зовсім не ховають від туристів. Гостей знайом лять із процесом приготування та визрівання на пою, що стає головним інгредієнтом численних коктейлів і «народного афродизіаку» — «мама хуани», настоянки на місцевих травах. Ром вісім років витримують у дубових діжках з під віскі та ще вісім — у діжках з під хересу. Потім було місто Пуерто Плата. Саме на цих багатих i прекрасних берегах почалося завоюван ня європейцями Америки. Під час свого першо го плавання Колумб збудував тут форт Навiдад (Рiздво) iз залишків корабля «Санта Марiя», що зазнав катастрофи. Через рік він застав споруду зруйнованою і звів новий форт, названий на честь іспанської королеви Ізабелли Католицької, — найперше європейське місто в Новому Світі. Невдовзі вже брат командора Бартоломео Ко
22
Люкс, секс і заплив у темряву Останній наш рейд по Домінікані був присвя чений місцям морського відпочинку — дуже різ ним, але по своєму прекрасним. Комплекс «Gansevoort Dominican Republic» біля міста Кабарете вразив вишуканим дизайном, стерильною чистотою, завбачливим сервісом, ви школеним персоналом — еталон п’ятизіркового курорту! На ньому є все — від коктейлю біля ле жака до безкоштовного Wi Fi, від персонального дворецького до прокату авто. Здається, не потріб но ворушити й пальцем, як усе з’являється за твоїм бажанням. І це відбувається серед казкової тропічної природи, на березі фантастично кра сивого, неймовірно синього та лагідного моря. Зовсім іншу, пригодницьку атмосферу пода рував пляж «Кабарете» з кемпінгом і молодіж ➧
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 23
«Maravilla Cabarete Eco Loge» (Кабарете): www.cabarete ecolodge.com.
ними тусівками. Це «магніт» для прихильників хвиль і вітру, одне з найкра щих у світі місць для занять кайтбордингом і серфінгом. Небо над берегом розцяцьковане яскравими повітряними зміями, а води — вітрилами. Карти на неповторна! Вразила кількість дівчат на цьому вітряному березі. Чому їх так багато тепер екстремалить — серфінг у пошуках справжніх чоловіків? І, нарешті, рай у курені. Тобто в еколоджі, збудованому повністю з міс цевого дерева і критому соломою. У Домініканській Республіці є ціла асо ціація еколоджів. Закладові «Maravilla Cabarete Eco Loge» дають чотири зір ки, але насправді це економ відпочинок на лоні люксової природи. Він для прихильників усамітнення. Тільки в деяких номерах є плаский телевізор, холодильник і вентилятор, решта мають дещо спартанську обстановку. На території — все як у людей: басейн із гідромасажем, пляжний басейн, бар ресторан. Плюс йога під час заходу сонця, медитації, масаж, волейбол, кін ні та велопрогулянки, проста і корисна їжа, вечорами — багаття… І голов не — природа: по справжньому чисті води, нетоптані пляжі та нелякані птахи, ніщо не заважає звукам моря і лісу... Гуляючи романтичними бере гами та джунглями, ми натрапляли то на одну, то на іншу парочку, які ці лувалися на тлі моря і пальм. Вочевидь, їх вабила едемська первозданність. І, зрештою, набрели на хлопця та дівчину, які в костюмах Адама та Єви від давалися пристрасті просто на березі моря. Виглядало зовсім не вульгар но, а напрочуд природно, в цілковитій гармонії з оточенням. Де ще таке можна уявити? Фінал нашої домініканської подорожі теж вийшов романтичним. Це були знову печери, але незвичайні — з озерами. Налобні ліхтарики та по одинокі фотоспалахи ледь освітлювали таємничі підземні водойми. Ще й досить холодні, як з’ясувалося при купанні. Здавалося б, така забава мо гла викликати лише страх, але в результаті лишилося приємне відчуття занурення в таємницю і подолання себе. Якою ж різноманітною постала перед нами Домінікана! І все це вона з готовністю пропонує українцям. Слава Домінікані! Господарям слава! ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо туристичному офісові Домініканської Республіки (www.godominicanrepublic.com) та особисто пані Галині Лисенко.
23
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 24
Наснага
³ ïðåñòèæ ßê³ ãîòåë³ íèí³ íå ïðîïîíóþòü êîìôîðò ³ ðîçê³ø? Àëå «Carlsbad Plaza» ó Êàðëîâèõ-Âàðàõ äàðóº äåùî á³ëüøå. Íàñíàãó? Òàê. Íàñòð³é? Çâ³ñíî. É àðèñòîêðàòè÷íå
Ó
â³ä÷óòòÿ âïåâíåíîñò³ òà ñïîêîþ.
У цьому спа і велнес готелі почуваєшся мов у казці. Адже під одним дахом об’єднано все необхідне для неза бутнього відпочинку та повноцінного відновлення сил. «Carlsbad Plaza» — це 124 розкішних номери та 28 ексклю зивних апартаментів, стильні ресторани і бари, зона «Me dical Spa & Wellness» на 3500 квадратних метрів, понад 250 видів послуг і процедур, 14 медичних спеціалізацій.
24
А ще заклад славиться чудовим медцентром, у якому справжні професіонали забезпечують ідеальне оздоровлен ня тіла і духу. Тут надаються послуги преміум класу, почи наючи з кріотерапії для всього тіла і закінчуючи косметикою всесвітньо відомих марок. Безпосередньо в готелі можна насолодитися водою із «Вржидла» — найвідомішого кар ловарського лікувального джерела.
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 25
«Carlsbad Plaza» перейняв естафету багатої історії ку рортного лікування в Карлових Варах і збагатив його інноваційними елементами. Серед них — абсолютно нова концепція оздоровлення та відпочинку. Її втілю ють у лікувальних номерах апартаментах «Medical Spa Suite», де клієнтам в атмосфері максимальної приват ності проводять ексклюзивні процедури. Кожний із шести номерів «Spa Suite» має кілька приміщень із за гальною площею майже 50 квадратних метрів. Є при міщення з багатофункціональною ванною, кабінет ма сажу та кімната релаксації з лежаками, каміном і теле візором. Такі апартаменти мають власну назву й інди відуальний дизайн, який, утім, залишається відданим затишному прованському стилю. Завдяки такій новації заощаджується багато часу, який можна використову вати для різних видів відпочинку та екскурсій по чарів ному курортному місту Карлови Вари. «Carlsbad Plaza» — це завжди престижно. Але він що разу пропонує дещо більше, ніж те, на що розраховуєш, і дивує чимось новим. Найсвіжіша новинка готелю — повністю реконструйований 7 й поверх, який тепер називається «Prestige Club Floor», він призначений для постійних відвідувачів, власників картки «Prestige Club». VIP гості будуть у захваті від чудових інтер’єрів у за гальних приміщеннях та інноваційного обладнання но мерів. Господарі також додали до переліку послуг за карткою «VIP Prestige Club Lounge» на 2 му поверсі, в серці готелю. Бути найкращим і на крок попереду інших — хоро ша традиція. І не лише для готелю, а й для його гостей, які звикли брати від життя найкраще. ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Carlsbad Plaza»
CARLSBAD PLAZA Medical Spa & Wellness hotel 5*Superior Карлові Вари Чеська Республіка www.Carlsbad Plaza.ru (+420) 353 225 502 reservation@carlsbadplaza.cz
25
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 26
гâíî ð³ê â Óêðà¿í³ 䳺 íîâà äåðæòóðàäì³í³ñòðàö³ÿ ó ñòðóêòóð³ ̳íåêîíîìðîçâèòêó. ¯¿ î÷îëèâ ìîëîäèé, â³äêðèòèé ³ åíåðã³éíèé êîëåãà ïðîñòî ç òóðá³çíåñó — ²âàí ˳ïòóãà. гê ìèíóâ, º ïðî ùî ïîãîâîðèòè. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ
Туристичний унісон Патріот Одеси в Карпатах.
Н
Наш журнал брав інтерв’ю майже в усіх керівників турис# тичної сфери за 25 років незалежності України. Іван Ліптуга — перший з них, хто прийшов на посаду на конкурсній основі, за# пропонувавши проект розвитку галузі. З’ясуємо, як далеко від проекту до його втілення. ЛІПТУГА Іван Леонідович. Директор департаменту розвит" ку туризму Міністерства економічного розвитку та торгівлі України. Народився 18 липня 1979 року в Одесі. Закінчив Одесь" кий національний економічний університет («Економіка та ор" ганізація туризму», 2001 рік), Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ (юрист, 2008 рік). З 2000 року в АТ «Пласке» вів туристичну
26
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 27
Жовтень 2015 року, Київ. Відкриття міжнародної туристичної виставки UITM та «презентація» нового керівника туристичної галузі.
діяльність і міжнародні відносини, з 2009"го був на посадах заступника наглядової ради компанії та віце"президента. 2011 року очо" лив державну екзаменаційну комісію на ка" федрі економіки та управління туризмом ОНЕУ. 2013–2014 роки — аспірантура в то" му ж закладі, дисертація «Формування і ре" алізація маркетингових стратегій підпри" ємств міського туристично"рекреаційного комплексу». З 2015 року — радник міністра економічного розвитку та торгівлі з питань туризму й курортів. Президент асоціації «Ту" ризм Одеси», віце"президент Міжнародної федерації асоціацій експедиторів (FIATA), голова правління Південної філії Європейсь" кої бізнес"асоціації (ЄБА), представник Ук" раїни з питань маркетингу в Міжнародній торговій палаті (ICC). — Пане Іване, як провів літо «головний турист» України? — На початку багато працював, згодом гарно відпочив. У червні ми спільно зі Всесвітньою ту ристичною організацією провели в Києві дуже важливу конференцію «Брендинг те риторій як запорука побудови успішної ре путації». Завітав особисто генеральний сек ретар ЮНВТО Талеб Рифаї. Вважаю цю по дію кульмінацією всього туристичного року. Відпустку я відбув переважно в улюбле ній Одесі, але виїжджав і до Швейцарії, теж улюбленої, звідки здійснив тур, який охо пив ще й Францію, Італію та Австрію. — Контрасти: південь України в гарячу пору і прохолодні Альпи… — Одеса на піку популярності внутріш нього туризму. Бракує інфраструктури. Цьо го року ми відчули велике зростання кіль кості туристів із Білорусі — чи не кожен тре тій гість Одещини звідти. Багато приїжджа ють на море з Молдови і Придністров’я.
Квитки на поїзд знайти майже неможливо, готелі, пансіонати, санаторії, дачі, кварти ри — все заповнено… — …і ціни захмарні. — У доларовому еквіваленті — я б так не сказав. Хіба що у деяких дуже «розкру чених» місцях. А загалом для іноземних ту ристів вигідно. — Це «економічний трамплін» для Одеси? — Місто ніколи не страждало від неста чі гостей. 2014 року стався спад, потім — диверсифікація турпотоків. Відбулося «про тверезіння» місцевих турпідприємців, які переглянули вартість своїх послуг. Як на мене, зараз сервіс вищий за якістю і ниж чий за ціною. Тому для Одеси це не так трам плін, як переоцінка цінностей. А ще — ро зуміння, що потрібна консолідація учасни ків ринку. Зараз вони там об’єднують зу силля для цілісного представлення Одеси на виставках, взаємодіють з організатора ми фестивалів, комунікують між собою… Це більше трамплін для Миколаївщи ни та Херсонщини, які традиційно пере бували десь «між Кримом і Одесою». Вони отримали вагомий потік туристів — ресурс для розвитку інфраструктури. Звичайно, навіть там, де є інфраструк тура, ми ще далекі від цивілізованого турис тичного продукту. У «високий» сезон готелі й самі добре продаються, а ось у «низький» страждають від нестачі клієнтів через від сутність комплексного турпродукту, який би могли представляти туроператори. Це по требує лікнепу для підприємців, місцевих ор ганів влади, аби ми всі могли згуртуватись і сформувати цінну комплексну пропози цію, яку можна було б, скажімо, донести до вітчизняного та іноземного споживача. Це може бути трампліном і для Одещи ни. Усе узбережжя за Чорноморськом по
требує інфраструктури. Немає політичної волі, щоб створити повноцінні курорти на зразок анталійських. У Затоці досі немає каналізації! Спроба естонського інвестора збудувати курортну набережну поки що провалилася через масу бар’єрів, відверто бандитських перешкод. А є нагода відійти від отого «шанхайського» формату... — З такими перешкодами ви навряд чи допоможете. — Навіть Саакашвілі не допоміг, хоча особисто відкривав проект у Затоці спіль но з послом Естонії. — Яка ситуація в українському туризмі загалом? Побалуєте статистикою? — Це не так просто. На жаль, у статис тиці досі панував хаос. Коли був створений наш відділ, я перевіз із Мінінфраструкту ри 36 мішків ліцензійних справ і почав ста вити запитання — що це за фірми і чим за ймаються. Відповіді так і не отримав. Держ стат надав звіти турпідприємств, за якими попереднього року ми обслужили лише 14 тисяч туристів. Засоби масової інфор мації, в тому числі російські, використали це в повідомленнях про те, що туризм в Ук раїні впав практично до нуля. Позаторік була цифра 140 тисяч, а цього року — 14 ти сяч, причому ні та, ні інша цифри не мають нічого спільного з реаліями. Не показують картини й дані Держпри кордонслужби. Вони включають, напри клад, «туристів», які живуть біля кордону й просто ходять через нього в магазин. За цими відомостями, 2013 року в державу в’їхали 25 мільйонів осіб, а потім ця цифра зменшилась удвічі. І за цим показником ми — на 9 му місці в Європі за кількістю туристів! Але чи реальна ця картина? До речі, за кількістю туристів розраховується членський внесок держав у ЮНВТО, і в Україні він становить аж понад 70 тисяч євро на рік. Не можна керувати тим, чого не здатний порахувати. Ми змінили зразок ліцензій них умов і повернули в неї статзвітність. З великими потугами отримали близько 656 звітів. Загалом ліцензії мають 2500 фірм. Де решта? Очевидно, просто не працюють. Виходячи з отриманих даних, у 2015 ро ці послугами туроператорів скористалися 1 мільйон 400 тисяч туристів, з них лише 22 тисячі — іноземці. Це десь на 80 відсот ків відповідає реальності. Але простежити динаміку, порівняно з минулими періода ми, не вдасться. Я буквально оголосив війну голослівним цифрам. Ми створили спеціальний відділ у межах департаменту, який би займався аналітикою. Треба опрацювати дані від ➧
27
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 28
Держприкордонслужби, МЗС, Державіаслужби, «Укрзалізниці», порівняти їх із даними туроператорів і фіскальної служби... Хочемо відновити створену свого часу в Україні за рекомен даціями ЮНВТО статистичну методику сателітних рахунків, до сить зручну і показову. Отримавши більш менш достовірну кар тину, зможемо з нею працювати. Адже відсутність статистики на державному рівні тягне за собою вигадки і спекуляції. — Саме статистика говорить нам про тенденції на ринку. Щось можете про них сказати? — Очевидними є зростання внутрішнього туризму та спад в’їз ного. Фактично відбувся перерозподіл туристичних потоків. Знач ною мірою російського туриста успішно заміщують інші. На при кладі Одеси, як я вже сказав, видно переорієнтацію на гостей з Молдови та Білорусі. Західна Україна залучає азербайджанців, туркменів, таджиків, узбеків… Трускавець повний туристів із Се редньої Азії! Місцеві готелі їздять на турвиставки саме туди й от римують повне завантаження. Та й чому нам орієнтуватися на європейського чи американського туриста? До нього ще треба до рости. Є ринки, які вже зараз можуть давати нам вдячного клієнта.
Завдяки ентузіазму та спонсорству небайдужих Україна взяла участь у провідних турвиставках за кордоном.
— Серед найперспективніших — Китай. — Ведемо в цьому напрямку роботу. Серед її наслідків — те, що Китай вперше бере участь в осінній турвиставці «UITM – 2016» у Києві. Китайські туристи щороку витрачають на подорожі на третину більше, торік ця цифра становила 290 мільярдів доларів! Знаходячись у центрі Європи, треба зробити все, аби отримати від цього потоку максимум. Також працюємо з ринками арабських країн, Ірану, Південно Східної Азії. Звідти приїжджає багато делегацій. Коли їх учасни ки бачать нашу інфраструктуру, наших людей, нашу кухню, наші пам’ятки, то ошелешено кажуть: «Ми й не знали, що у вас така прекрасна країна!». Це ті самі ринки, на які орієнтується Європа. Лобіюємо перед МЗС необхідність спрощення візового ре жиму для таких держав. Українська віза коштує від 85 доларів і оформлюється два три тижні — ми ніби відбиваємося від гостей, а не запрошуємо їх! — Першого вересня минає рік вашого перебування у статусі чиновника. Чи комфортно почуваєтеся? — Не вважаю себе чиновником. Більше підійшло б слово «во лонтер». Не стояв на Майдані, не вважаю, що такі речі можуть щось системно змінити. Але моя системна робота тут — це справж
28
ня віддача належного моїй державі. Фактично вже рік за рахунок свого минулого в бізнесі фінансую свою діяльність. Наважився на цей крок, хоча він став випробуванням для моєї родини, яка живе в Одесі. Коли протягом року ви працюєте за свій рахунок і лише «виносите з дому» — це нелегко для дружини, дітей і ме не самого. На проживання в Києві йде більше, ніж заробляю на державній посаді. Не кажучи вже про всі проекти. Згадана кон ференція за участю генсека ЮНВТО профінансована виключно за приватні гроші та партнерську допомогу, хоча важливість за ходу для держави є колосальною. Це якщо не волонтерство, то спонсорство. Майже усі закордонні відрядження минулого року були за власний рахунок… — Як так, Мінекономрозвитку — і без грошей? — Наш підрозділ з’явився вже тоді, коли був затверджений бюд жет міністерства. Звісно, наступного року ми це змінимо. На ньо го закладено 32 мільйони гривень і, я сподіваюся, їх затвердять. Для мене особисто перехід до міністерства — скоріше, імідже вий крок, спроба змінити ситуацію в тій сфері, яка мені рідна і на якій я добре розуміюся. Коли я йшов на конкурс радника з ту ризму для міністра, складалося враження, що ті, в кого є досвід і розуміння, вже втомились і розчарувались, а більшості ниніш ніх діячів або не дуже цікаво довго і системно працювати крок за кроком, або вони мають вузьку спеціалізацію і не дуже розу міють увесь туристичний комплекс. А тут треба всі підгалузі, яких у туризмі десятки, об’єднати й повести за собою. Сподіваюся, нам із колегами вдасться закласти певні базові речі, які допоможуть створити систему, що працюватиме без втру чань, і дасть змогу туризму не на словах, а на ділі стати пріори тетною сферою в економіці держави. Тим паче, що не так багато лишилося тих пріоритетів, на які справді можна ставити. — Вам досить департаменту чи хотіли б міністерство туризму? — На мою думку, зараз цього статусу достатньо, як і штату з 14 осіб. — Чи задоволені ви результатами року роботи? — Ми постаралися продемонструвати туристичній спільноті, що центральний орган виконавчої влади може бути корисним навіть у малому складі й без бюджету. Ми прагнули бути макси мально відкритими, провівши безліч різноманітних зустрічей і виїздів у регіони, працювали за секторами з усіма профільними асоціаціями: діловий туризм, екологічний, сільський, наука… З усіма вдалося накреслити подальші спільні кроки. З амбітних планів реалізовано не так багато, враховуючи від сутність фінансування. Але! Україна була представлена на всіх провідних туристичних виставках світу. Частково — за рахунок консолідації ринку, частково — за кошти регіонів і частково — з допомогою іноземних донорів, яких вдалося залучити. Коштів від держави — нуль. Сподіваємося все таки на неї, адже рекла ма нашого туризму за кордоном, створення позитивного іміджу країни — це чи не найголовніше, в чому держава повинна сприя ти нашій галузі. Решту бізнес і сам зробить. У сенсі регулювання ми припинили практику корупції й усу нули передумови для неї — це можу сказати впевнено. Запрова джено чисту, прозору і красиву схему, за якою працюватиме орган. Сподіваюся, що це викликало до нас довіру. Вдалося довести до логічного завершення процес у сфері стан дартизації в туризмі. Із 1 вересня набувають чинності 11 міжна родних стандартів у сферах екології, сфери екскурсійного обслу говування, створення інформаційних туристичних центрів, та ласотерапії, пляжів… Перед цим було десять років порожніх роз мов. Ми прийняли іноземні стандарти «за обкладинкою», просто переклавши випробувані міжнародні документи українською мо вою, а далі за необхідності будемо їх пристосовувати до вітчиз няних реалій. Це дуже серйозний крок, адже стандарти можуть послужити основою саморегуляції ринку. Запущено створення національної мережі туристичних брен дів. На жаль, досі розуміння комплексного просування регіонів
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 29
бажає кращого. Бренд повинен показува ти особливості області, міста, району й пра цювати суголосно з національною турис тичною символікою, стратегічним курсом регіону і країни, тільки тоді це дає справж ній ефект. Бренд території — не бренд ком панії, він потребує залучення всіх учасни ків ринку, засобів масової інформації та на віть просто мешканців, які б просували його на всіх рівнях. Одеський туристичний бренд уже живе своїм життям. В інших регіонах це завдан ня поки що залишається на компетенції відповідальних за туризм. Загалом розумію, що перебуватиму на нинішньому посту не вічно й роблю став ку на мінімізацію ролі держави в регуляції ринку та усуненні підстав для виникнен ня вогнищ корупції. Проте спочатку для цього необхідно внести зміни в законодав ство. На жаль, усі пропозиції, які ми про понували в парламенті щодо дерегуляції турринку, півроку пролежали у Верховній Раді й після зміни уряду успішно поверну лися неприйнятими. — Чи далеко ще від тієї концепції, яку ви подавали на конкурс радника з туризму, до її втілення? — Основні речі, закладені в ній, уже втілені. За великим рахунком, лишилося внести зміни до «Закону про туризм». Наприклад, у концепції я представляв відміну ліцензування в туризмі, оскільки во но не працює і здебільшого є фікцією. Най кращою гарантією якості послуг стала б фі нансова гарантія компанії перед туристом. У готельному секторі хочемо спростити процедуру отримання зірок. Існують загаль ноприйняті критерії оцінювання, і ми хо чемо привести це в Україні до такого само го декларативного характеру, як у Європі та світі в цілому. Наші сертифікація та ка тегоризація дублюють одна одну. І взагалі це має стати предметом саморегулювання ринку. Взагалі роль виконавчого органу дер жавної влади в туризмі має зводитися пе реважно до участі у світових виставках, на лагодження нормальної взаємодії всереди ні ринку, статистики й аналізу. Не заважа ти і відстежувати тенденції — ось завдан ня влади. Не потрібно зайвого контролю та регулювання. — Тобто керувати туризмом не потрібно? — Так, крім одного аспекту — ідеологіч ного. А тиск на бізнес не дає нічого, крім тінізації та зловживань. У нас в країні 4500 туристичних засобів розміщення, з них зірки мають лише 220 (хоча в «Законі про туризм» сказано, що повинні мати всі). Отримали ліцензії 2500 фірм, а реально діє менше 700. Категори зація та ліцензування як інструменти не працюють. — Змінимо закон — і все, можна працю; вати, співаючи? Чи все;таки ще є проблеми?
— Дуже важливо консолідувати місце ву владу і бізнес. А для цього потрібна На ціональна туристична організація. І вона з’явиться скоріше, ніж вийде це інтерв’ю. На конференції в червні Талеб Рифаї роз повів про те, що кожній країні потрібна громадська організація для маркетингу і просування країни на світовому турринку. 13 представників туристичних регіонів Ук раїни та кілька професійних асоціацій під писали меморандум про те, що у Всесвіт ній день туризму, 27 вересня 2016 року, буде створена Національна туристична органі зація України. Крок нагальний. Інформація про турис тичні можливості України практично від сутня. Наша участь у турвиставках світу — це лише ентузіазм і щасливий випадок. Не існує жодного турпредставництва України за кордоном. Немає навіть національного туристичного порталу в інтернеті, й це пер ше, що треба зробити після створення НТО. Раніше робилися спроби заснувати по дібні структури як держпідприємства, і всі вони, так і не запрацювавши як слід, ви сять на балансі різних міністерств. Бо бу ли організаціями для освоєння державних коштів, а не для консолідації ринку. Звісно, НТО — не панацея, вона потре бує системного, зваженого і грамотного під ходу, налаштування механізму і вироблення довіри перед туристичною громадськістю. Сподіваємося, ефективне управління та залучення міжнародних грантів дадуть змогу їй діяти, принаймні на початковому етапі, без збору коштів з учасників ринку. Бо багато асоціацій починають і закінчу ють своє існування саме цим. — Отже, що вам зараз потрібно, щоб усе запрацювало як годинник? — Фінансування департаменту і зміни до закону. Причому більше побоювань ви кликає саме другий пункт. Індиферент ність депутатів, ігнорування ними галузі туризму як такої упродовж довгих років і призвело до нинішнього занепаду. — Кожен із ваших попередників мусив по; чинати з донесення до всіх гілок влади коло; сальних можливостей туризму. Нарешті в нас зрозуміли: туризм — це економіка. Але з Верховною Радою все ж треба починати заново. Ніби дежавю… — У травні цього року відбулися відкри ті парламентські слухання з питань туриз му. Зібралося багато зацікавлених, але з де путатів, для яких, власне, все це й прово дилося, прийшли лише кілька, й то тільки ті, хто й так розуміється на туризмі. — Те саме було на попередніх відкритих слуханнях із туризму у Верховній Раді, ще 2000 року. — Депутати змінюються, питання за лишаються. Скажу так — слова роз’єднують, а спра ви об’єднують. Тільки конкретним власним прикладом щось можна змінити. За рік пев
ні речі у великій та неповороткій держав ній машині нам усе таки вдалося змінити цілком конкретними справами, а не лозун гами. Працювали чесно і відкрито. Є дові ра, є надія, є розуміння, куди рухатись, є сподівання на консолідацію. Як кажуть, роби що належить і будь що буде. Гадаю, років через десять у Європі з’явиться ще одна велика туристична країна — Україна. — Де і як ви себе бачите в ті благосло; венні часи? Із генеральним секретарем Всесвітньої туристичної організації Талебом Рифаї. Одеса, червень 2016 року.
Іван Ліптуга — член президентської ради Всесвітнього клубу одеситів, президентом якого є Михайло Жванецький.
— На березі Чорного моря, у кріслі гой далці. (Усміхається). А якщо серйозно, то туризм — це моє життя. З вибором профе сії я визначився у 12 років, коли з Амери ки приїхала мамина знайома й сказала, що, за прогнозами, через найближчі 20 років туризм стане однією з галузей, які найшвид ше розвиватимуться. Вступивши до універ ситету на туристичну спеціальність, я від давав себе лише їй. Тому в благословенні часи бачу себе в цій галузі — практиком, який розуміє світові тенденції. Поки що моя мрія — це плідна взаємо дія всіх з усіма в туристичній сфері країни, робота в унісон. ■ Фото з особистого архіву керівника
29
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 30
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 31
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 32
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 33
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 34
Êîìïàí³ÿ «Ïðåì’ºð Åêñïî» º îðãàí³çàòîðîì ïðîâ³äíèõ ãàëóçåâèõ âèñòàâîê Óêðà¿íè, ó òîìó ÷èñë³ — òóðèñòè÷íèõ. ¯¿ ïðîåêòè ïåðåñòàþòü áóòè ïðîñòî ç³áðàííÿì ïðîôåñ³îíàë³â â îäíîìó ì³ñö³ é â îäèí ÷àñ. Öå ö³ëîð³÷í³ ïëàòôîðìè äëÿ ñï³ëêóâàííÿ. Фото А. ГЕРАСИМЕНКА
ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ
Більше ніж виставки
Н
Наш співрозмовник знає про виставкову спра# ву все. Зсередини — бо працює у цій сфері багато років, і згори, бо очолює виставковий гігант Украї# ни — «Прем’єр Експо». Напередодні турвиставки UITM — «Україна#2016» ми поспілкувалися про тенденції та останні новинки цієї справи.
34
ДП «Прем’єр Експо» входить до групи компа" ній «ITE Group Plc.» і вже протягом 16 років пра" цює на ринку України. Компанія проводить 15 спе" ціалізованих виставок у багатьох напрямах, серед яких: індустрія краси, медицина, туризм, будівниц" тво, інженерні технології, гірничодобувна промис"
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 35
ловість, транспорт і логістика... У 2011 році відбулося злиття ДП «Прем’єр Екпо» та компанії «Автоекспо», яку очолював Олек" сандр Гаращенко. — Олександре Миколайовичу, літо для вас і вашої компанії бу; ло відпускним затишшям? — Навпаки, це гаряча пора, підготовка до виставкового пе ріоду, який починається у вересні. Саме тоді відбувається наша виставка «Інтершарм», а в жовтні — майже весь осінній блок. Завершення певного заходу означає початок його нової підго товки. Виставкова компанія працює цілий рік. Але відпочити вдалось. Особисто я провів відпустку на дачі під Києвом. У цьому є свій плюс: сьогодні почалася відпустка й сьогодні ж уже відпочиваєш. (Усміхається). Раніше дуже лю бив їздити до Криму, до Феодосії. Років десять дванадцять роди ною відпочивали в одному й тому самому місці, лишили там багато друзів і родичів... Сумуємо за Кримом. — Із чим зустрічаєте осінь? — Власне, завершуємо фінансовий рік компанії «Прем’єр Експо» та «ITE Group Plc.», він фінішує 30 вересня. Тож підво димо підсумки. Рік провели досить вдало. Наші виставки повертають собі до кризові обсяги, і це добрий знак для економіки. Практично всі проекти показали значне зростання — деякі виставки збільши лись удвічі, а то й утричі порівняно з 2015 роком. Більше того, започатковуємо нові проекти. Запустили «Mining World Ukraine» — виставку з надрокористування. На окупова ній території лишилася тільки частина донбаського вугілля, а ще в Україні є величезні поклади руд, власні нафта і газ та ба гато іншого. Відповідна виставка раніше була в Донецьку, але столиця України стане для неї чудовим майданчиком. Також торік запустили нові напрями в рамках існуючих проектів. Прагнемо розвитку, зростання, маємо досить амбіцій і мож ливостей. Криза — найкращий період, щоб критично подиви тися на свій бізнес, а не час застою. Найтяжчі дні ми вже подолали. 2015 рік був, як кажуть у біз несі, дном, від якого ми відштовхнулися. — Що ж ви побачили своїм критичним оком, що змінили? — Період зростання певним чином розхолоджує працівни ків. Тож 2015 рік ми присвятили навчанню менеджерів із про дажу. І вийшли із кризи дужчими. Змінили підхід до залучення на виставки учасників та відві дувачів. Досі домінував однобічний зв’язок із ними — реклама. Тепер діє спеціальний кол центр, куди будь яка компанія, яка за мовляє площу на виставці, може звернутися для пошуку потен ціального партнера за певними вимогами. Це називається — робо та виставкової компанії за точковими баєрськими програмами. Застосовуємо новітні маркетингові технології та соціальні ме режі. Наші працівники пройшли відповідне профудосконалення. У прямому розумінні ми пішли назустріч відвідувачам — по чали своїм коштом привозити їх із регіонів… — У вас тисячі партнерів. Як вони долають непрості часи? — Переконуємо їх, що зараз як ніколи треба будь що брати участь у виставках, проявляти активність. Для багатьох першою реакцією було скоротити рекламні та маркетингові бюджети. Але перечікувати кризу — позиція, схожа на страусову. Адже ви ставка — це інвестиція в майбутнє. Нехай експозиція у вас буде невелика, але це ваша присутність, ваш імідж, контакти і кон тракти, нові ринкові ідеї... Деякі компанії тимчасово пішли з виставки, і відвідувачі запитують: «Де вони? Невже все так пога но?». Це, звісно, не на плюс підприємствам. І не тільки у плані іміджу. Компанії, які продовжували виставкову діяльність, не просто зайняли місце на виставці, а перейняли частину клієн тури, залишену пасивними конкурентами. Перерозподіл рин ку триває! Багато хто саме на виставці знаходив вихід зі скрути — напри клад, у вигляді пільгових пропозицій від нових партнерів.
— Галузеві виставки — це зріз ринку. Що скажете про його стан? — Назвав би це певною стабілізацією. Її виявилося достат ньо, щоб виставкова сфера дістала відчутний імпульс. Особли во тішить те, що найбільше розширилась українська частина ви ставок. Бізнес у країні живе переважно «всупереч, а не завдяки», проте він успішно долає кризи. Попередня рецесія, 2009 року, була навіть тривалішою. Мабуть, вона й підготувала до певних ситуацій. Весняна виставка UITT — найбільша в українському туризмі.
Фото Є. БУДЬКА
На відкритті осінньої турвиставки UITM.
— Виставки в яких сферах зросли найбільше? — Насамперед будівельної. Утричі проти минулорічної роз ширилася «КиївБілд», удвічі — «Акватерм». Дві виставки інду стрії краси, «Інтершарм» та «Естет б’юті», теж показали, що не все так у країні погано. — А як справи в туризмі? — Дві наші турвиставки, весняна UITT і осіння UITM, теж зросли порівняно з попереднім роком. Насамперед — вітчизня на частина експозиції, в тому числі пов’язана із внутрішнім ту ризмом. Компанії замовляють невеликі стенди, зате їх помітно більше. Натомість трішки зменшилася міжнародна частина, за винятком величезної турецької. — Як реагують на зміни в нашій країні іноземні учасники? ➧
35
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 36
— Україна їм завжди буде цікава. Вони почали менше бояти ся суспільних заворушень. У тому числі й завдяки нашій великій роз’яснювальній роботі. Пам’ятаємо 2014 рік, коли ми влашто вували гостям екскурсії на майдан Незалежності. Тепер закор донних бізнесменів треба вже переконувати не в безпечності, а в тому, що в них зацікавлені. Для іноземних учасників теж маємо спеціальну баєрську про граму, адже вони не орієнтуються на нашому ринку. Практично для кожного шукаємо дистрибутора, дилера тощо. Провели пев ну аналітику кожної галузі, для якої організовуємо виставки, і надали результати з візуалізацією іноземним компаніям. — Це вже межує з місіями іноземного економічного представ; ництва чи торгово;промислової палати. — Так і є. Також надсилаємо іноземним партерам новини з України. І не лише про їхню галузь, а й просто позитивні. Не хай бачать, що в нас є активне ділове та культурне життя. Після появи державного англомовного відеоролика про Ук раїну ми розповсюдили його серед наших іноземних партнерів. Вони були в захваті від того, яка в нас велика, багата й інтелек туально розвинута держава.
В офісі «Прем’єр Експо». 77 працівників організовують 15 великих міжнародних виставок.
Приклад вдалої роботи з національними турадміністраціями: Китай, один із найбільших постачальників туристів у світі, впер ше бере участь у туристичній виставці UITM у Києві. Звісно, насамперед це наслідок міжурядових угод, які оновив туристич ний департамент Мінекономрозвитку. Але відмови від участі у виставці тривали, доки ми не направили офіційний лист до ки тайської національної турадміністрації з посиланням на ті уго ди. Буквально через годину нею був заброньований стенд. Ось що значить — консолідована робота з держорганами. — Тобто виставка починає впливати на економіку не лише че; рез своїх учасників, а й завдяки власній участі в ринках: аналіти; ці, пропагуванні, консолідації поза межами експоцентру. — Діємо як маркетингова агенція і використовуємо будь які можливості, щоб посприяти ринку. Працюємо з учасниками ви ставок протягом усього року — інформуємо їх та про них. І чим раніше вони замовлять площу на наступну виставку, тим довше їхня інформація циркулюватиме нашими каналами. Співпрацюємо з галузевими асоціаціями. — Які особливості цьогорічної осінньої турвиставки, крім учас; ті Китаю? — На «UITM – 2016» буде 21 країна учасниця — на 2 більше, ніж торік. Після кількох років повертається національна експо зиція Індонезії. Вперше представлятиметься Танзанія.
36
Українські експоненти орендуватимуть власні стенди, які об’єд нуватимуться територіально й матимуть спільне оформлення. Разом із департаментом з розвитку туризму при Мінеконом розвитку, «Київським конвеншн бюро», «Львівським конвеншн бюро», Одеською туристичною асоціацією ми запровадили но вий захід у рамках наших турвиставок — конференцію «МССІ and Fest industry forum» (МССІ — це Meetings, Congresses, Con ventions, Incentives). Залучимо провідних світових експертів, які дадуть поради щодо створення в Україні національного кон веншн бюро. «Аероконгрес» уперше відбудеться на осінній турвиставці, причому за участю директора Ради аеропортів Європи. Разом з асоціацією «Аеропорти України» цивільної авіації прагнемо поєднати аеропорти, авіалінії та туризм, щоб вони спільно роз вивали регіони, а не лише власний бізнес. Українська асоціація активного та екологічного туризму про веде конференцію з розвитку туристичних територій. Хочемо, щоб досвідом такого розвитку поділились іноземні колеги — на приклад, із Польщі. Буде «круглий стіл» з ІТ технологій у туризмі, значною мі рою присвячений регіонам і містам. 7 жовтня запрошуємо на «UITM Networking «Cool Winter in Uk raine» — все про зимовий відпочинок в Україні. Проводимо його разом із департаментом розвитку туризму Мінекономрозвитку. Третій день виставки традиційно буде «днем кінцевого спо живача» — «Travel Fridаy». Надамо можливість фірмам учасни кам проявити себе безпосередньо перед клієнтами — запропо нувати різноманітні акції, спеціальні знижки, ексклюзиви. І під тримаємо їх промоцією. — А чого чекати від весняної виставки UITT — «Україна: подо; рожі й туризм» 2017 року? — Є нові цікаві ідеї, які з часом доопрацьовуються, — туризм дуже мінливий. Точно можу сказати, що МССІ форум та «Аеро конгрес» відбуватимуться на постійній основі. Залучаємо суміж ні з туризмом сфери, щоб зробити виставку не просто експози цією можливостей, а платформою спілкування для туристичного ринку. Вже ведемо роботу з національними турадміністрація ми різних країн. Зараз це простіше: проявляють більше довіри і менше остраху. — Скажіть, навіщо сучасному туристові йти на виставку, ко; ли вибрати й замовити все можна онлайн? Так само й фахівцю — існують різноманітні вебінари… — Ми всі відчуваємо вплив інтернету. Але в ньому ви нічого не покуштуєте, не відчуєте на запах, не зустрінетесь очі в очі з людьми, для яких та чи інша країна рідна. На виставці зможете отримати знижки і спецпропозиції, порадитись і сформувати індивідуальний маршрут. Для спеціаліста це нагода віч на віч порозмовляти з директором компанії, якого в телефонному ре жимі не впіймати. І навіть із директорами кількох компаній — в один день і в одному місці! Та й бізнесмени хочуть бачити жи вого клієнта, розуміти його бажання… — На завершення: які зараз масштаби і пріоритети у вашої материнської компанії — британської ITE? — Корпорація має великі плани. Щоправда, її пріоритети ни ні — у Південно Східній Азії. Але після нашого відчутного віднов лення там дивляться на Україну з оптимістичним очікуванням. «ITE Group Plc.» проводить понад 250 форумів у різних сек торах економіки. Вона має по всій планеті 25 офісів, подібних до нашого. Те, що ми серед цієї когорти обраних, зобов’язує і надихає. Ми з оптимізмом дивимося вперед і бачимо перспективи для розвитку практично в усіх галузях економіки України. Гадаю, через рік два обсяги всіх наших виставок повернуться на докри зовий рівень. Адже робимо все від нас залежне і навіть більше, щоб учасники отримували віддачу цілий рік, розвивались і бра ли участь у нових виставках ширшим колом. ■
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 37
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 38
Особливий партнер Ізраїль Óêðà¿íó ç îô³ö³éíèì â³çèòîì â³äâ³äàâ ãåíåðàëüíèé äèðåêòîð ̳í³ñòåðñòâà òóðèçìó ²çðà¿ëþ Àì³ð Ãàëåâ³. Äåëåãàö³ÿ ö³º¿ äåðæàâè çóñòð³ëàñÿ ç óêðà¿íñüêîþ òóðèñòè÷íîþ ïðåñîþ.
У
Україну нерідко порівнюють з Ізраїлем, який продовжує відстоювати свою держав ність, і ставлять його за приклад розвитку. З’ясувалося, що спільного в нас із ним ба гато і в туризмі. Під час зустрічі з журна лістами у київському «Президент готелі» виявилися цікаві та промовисті факти. Гості заявили, що Ізраїль — чи не єдина країна, турпотоки в яку та з якої в нас май же однакові. Звідти в Україну приїжджає навіть трохи більше людей — 149 тисяч за рік, тоді як Землю Обітовану відвідали 138 тисяч українців. Як запевняли делегати, ізраїльтяни вва жають Україну цілком безпечним напрям ком. Пан Галеві (Amir Halevi) від себе до дав, що приємно здивований спокоєм у Києві й водночас його пожвавленим діло вим та культурним життям. За 7 місяців нинішнього року наших ту ристів у єврейській державі побувало на 13 відсотків більше, ніж за той самий період торік, — 95 тисяч, і це на тлі зниження за гального турпотоку до єврейської держави. Україна посіла 5 те місце серед поста чальників туристів до Ізраїлю після США, Франції, Росії, Британії та випередила Ні меччину. Це дуже високий показник і над звичайно поважне сусідство. Серед новин туристичної співпраці між нашими державами — повідомлення про те, що Мінтуризму Ізраїлю планує в Україні рекламну кампанію програми «Два міста — одна відпустка» з турами до Єрусалима та
38
ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ
Тель Авіва. Забронювавши готель у цих містах, отримаєте бонусну картку зі 100 єв ро, безкоштовний сніданок та інші вигоди. Спростить і здешевить поїздки нашим туристам новий міжнародний аеропорт «Рамон» у районі курорту Ейлат. Ізраїльські готелі проходять добровіль ну сертифікацію за євростандартами — це вносить ясність щодо рівня їхніх послуг. Новозбудованим закладам розміщення до зволили заробляти на продажі частини площ, що допоможе здешевити проживання. У зустрічі також брали участь представ ник міжнародного відділу адміністрації маркетингу Мінтуризму Ізраїлю пані Діна Оренбах, радник гендиректора з питань маркетингу та PR пані Дикла Гоген Шайн фельд, представник Міністерства туриз му Ізраїлю в Україні Лариса Самойлович і PR директор представництва Ганна Сє рокурова. Зустріч пройшла в демократич ній теплій обстановці. Делегати з Ізраїлю виявили бажання познайомитися з кож ним представленим українським видан ням. З обох боків озвучено чимало ціка вих запитань та ідей. Журналістам було приємно дізнатися, що пані Лариса Самойлович працювати ме на своїй посаді ще мінімум рік. За свої плідні труди пані Лариса отримала грамо ту з рук гендиректора Аміра Галеві (Amir Halevi). Ми теж дякуємо їй за співпрацю і сподіваємося на новий виток особливого партнерства! ■
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 39
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 40
З Європою до Таїланду Òóðèñòè÷íå óïðàâë³ííÿ Òà¿ëàíäó ïðåçåíòóâàëî ñâîº íîâå ðåã³îíàëüíå ïðåäñòàâíèöòâî ó Öåíòðàëüí³é òà Ñõ³äí³é ªâðîï³. Óêðà¿íó âïåðøå â³äíåñëè ñàìå äî öüîãî ðèíêó.
Т
Туристичне управління Таїланду (ТАТ) відкри ло у Празі новий регіональний офіс, який опіку ватиметься розвитком туристичних зв’язків із краї нами Центральної та Східної Європи, відтепер включно з Україною. Організація включила нашу державу до регіону, до якого належать країни — члени ЄС: Болгарія, Польща, Румунія, Словаччи на, Угорщина та Чеська Республіка. «Представництво у Празі є стратегічно важли" вим для втілення наших планів із розвитку інозем" ного туризму. Ми бачимо країни Центральної та Східної Європи як важливих партнерів із залучення туристів, особливо серед людей, які ще не відвіду" вали Таїланд», — зазначив директор Туристичного управління Таїланду Ютасак Супасорн на відкрит ті нового офісу в Празі. Пан Супасорн також висловив надію, що вдо сконалена маркетингова стратегія Таїланду, поглиб лення співпраці з місцевими туроператорами й авіа перевізниками дасть змогу збільшити туристич ний потік з Центральної та Східної Європи вже у 2016 році. Очікується, що він сягне 379 000 осіб за рік. Наприкінці свого виступу очільник представив першого директора представництва ТАТ у Централь ній та Східній Європі — пані Війаду Шрирангкул. Завдяки своїм чудовим пляжам, приємному клі мату, вишуканій кухні та визнаній гостинності Таїланд дуже популярний серед туристів з усього світу. Зокрема, в Україні ця держава традиційно посідає перше місце серед далеких турнапрямків. Країна має намір збільшити потік гостей з за кордону шляхом розвитку наявних і запроваджен ня нових цільових туристичних програм: спортив них, романтичних, оздоровчих… Будемо тримати вас у курсі трендів! ■
40
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 41
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 42
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 43
Г
лобус крутиться=вертиться. А на ньому — міста та села, моря й океани, паралелі та меридіани, люди – різні на колір і за характером… Усе це — наша Земна куля. Яку ми пропонуємо вам відкрити для себе разом із те=
лепрограмою «Світ онлайн». Не виходячи із власної оселі, разом із телеведучою Надією Базів та творчою групою програми, ви зазирнете в найпотаємніші куточ= ки нашої планети та довідаєтесь, як живуть різні континенти, держави, народи. Ми покажемо вам світ таким, яким він є — зблизька і без гриму.
Любителям мандрівок «Світ онлайн» призначає побачення щосуботи та щонеділі на телеканалі «Ера».
43
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 44
«Niebieski Art Hotel & Spa» ïðîïîíóº íîâó ÿê³ñòü â îðãàí³çàö³¿ ãîòåëüíîãî ïðîñòîðó. Äëÿ ñòàðîâèííîãî Êðàêîâà öå ñïðàâæíÿ îàçà ñó÷àñíîãî ñåðâ³ñó òà êîìôîðòó.
Небесний
Р
Розташований у серці мальовничого району Сальва тор, біля берега Вісли, «Niebieski Art Hotel & Spa» уні кальний у своєму роді. З його південних вікон відкри вається чудова панорама Вавельського узгір’я. Уздовж північної стіни променад веде до кургану Kocтюшка. Не подалік — монастир Норбертанок, звідки на свято Божо го Тіла виїжджає урочистий кортеж. Від центру міста го тель віддалений не більше ніж на 15 хвилинну прогулян ку бульваром. Ну, а до аеропорту — менше 10 кілометрів. Сучасний, по мистецькому обладнаний готель має камерну, навіть сімейну атмосферу. Професіональний і делікатний персонал дбає про гармонію між запропо
44
нованими послугами та вподобаннями гостей. Той, хто раз відвідає це виняткове місце, напевно, погодиться, що «Niebieski» — це таки високий рівень. Гості «небесного закладу» мають у розпорядженні стильні, комфортно обладнані номери, просторі апарта менти. Покої з боку Вісли оформлені в легкій і ясній ко лористиці білого дуба. Південна експозиція дарує унікаль ні краєвиди. У «міській» частині тон інтер’єру задає тем не оформлення меблів у кольорі венге. Довершують вра ження неповторні барельєфи авторства Ельжбети Бень. У кожному номері є міні бар, сейф, плазмовий теле візор із супутниковими каналами, телефон і безкоштов
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 45
комфорт ний доступ до інтернету. Ліжка зручні, ши рокі, з протиалергенними ковдрами та по душками. Все зроблено так, аби гості почу валися комфортно, як у власній спальні. Доповнює милу атмосферу розташова ний у самому серці готелю інститут онов лення «Vanilla Spa». У його затишних при міщеннях можна відновити тіло, розслаби ти розум і повернути собі добре самопочут тя, загублене серед щоденних обов’язків. Благотворній дії процедур допомагають біозакуски з готельного ресторану «Vanilla
Sky». Гордістю інституту є легкі й вишука ні страви кухні ф’южн з екологічних про дуктів, а ще — концертний рояль, який поєднує красу традиційних акустичних інструментів, досконалу цифрову техно логію та неповторне звучання. Сучасний конференц центр «Moon River» на другому поверсі враховує макси мум потреб бізнес клієнтів. Комплекс двох залів загальною площею 100 квадратних метрів можна об’єднати чи розділити, за лежно від розміру групи та мети зустрічі.
«Niebieski Art Hotel & Spa» дружній і до людей, і до природи. Будівля має власні системи поліпшення води та енергозбере ження. Зупиняючись тут, на додачу до комфорту ви долучаєтеся до збереження природного довкілля. Хвилини, проведені в «Небесному го телі», дарують істинний комфорт і роблять перебування у Кракові просто незабутнім! ■
www.niebieski.com.pl
45
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 46
Архітектура майбутнього в Грузії Êîìïàí³ÿ «Àëüÿíñ Ãðóï» ïðîïîíóº óêðà¿íöÿì âèñîêîÿê³ñíó íåðóõîì³ñòü ó Ãðó糿 äëÿ æèòòÿ, â³äïî÷èíêó òà ïðèáóòêó. Öå ïðîâ³äíèé äåâåëîïåð íà ãðóçèíñüêîìó ðèíêó, ç íèì âèã³äíî ³ íàä³éíî.
У
Успіх «Альянс Груп» починався зі смі ливих ідей і прогресивно мислячих лю дей. У 2005 році була створена компа нія ТОВ «Альянс +», перший проект якої став революційним на той час для Грузії. Компанія «Альянс Груп» першою розробила проект і бізнес модель ком бінованої житлової та готельної неру хомості. Цей проект став дуже популяр ним, що на той час було абсолютно унікальним для Батумі зокрема та Гру зії в цілому. Саме завдяки йому Батумі перетворився на привабливе для інвес тицій місто. «Альянс Груп» є лідером на девело перському ринку Грузії. Компанія по
46
будувала і поставила до ладу понад 20 великих житлових комплексів та апарт готелів, 5000 квартир і апартаментів, понад 1 200 000 кв. м новобудов. За весь час вона працевлаштувала близько 6000 осіб. Усі проекти здійснено завдяки власному капіталу, без залучення зов нішніх інвестицій. «Головним пріорите" том для мене як девелопера є міцний фун" дамент, на підставі якого побудовано ре" путацію компанії», — зазначив заснов ник компанії «Альянс Груп» пан Геор гій Біцадзе. З огляду на дедалі більшу популяр ність туристичних об’єктів у Грузії, у 2016 році компанія «Альянс Груп» зда ла два готелі міжнародного класу на уз
бережжі Чорного моря — «Gonio Inn» і «Corner Inn». Черговий проект компа нії — будівництво готельно розважаль ного комплексу вищого класу «Альянс Резорт» на 100 номерів на гірськолиж ному курорті Годердзі (2000 м над р. м.). Восени 2016 року стартує будівництво елітного житлового комплексу премі ум класу в Тбілісі, він стане головним орієнтиром сучасної столиці Грузії. Кож ний новий проект компанії є унікаль ним як в архітектурному рішенні, так і в технічному виконанні. Не зраджуючи своїй традиції бути піонером і новатором на ринку, у 2015 році компанія «Альянс Груп» почала бу дівництво 41 поверхового багатофунк
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 47
Засновник компанії «Альянс Груп» пан Георгій Біцадзе.
Генеральний директор та один із засновників компанії пан Акакій Сонгулія
ціонального елітного комплексу з ексклю зивною архітектурою «Альянс Палас», який об’єднує апартаменти преміум класу з го телем. Із 1 го по 6 й поверх буде представ лено готель зі світовим ім’ям — «Корт’ярд Марріотт» на 150 номерів. Відкриття та управління готелем передано міжнародній менеджмент компанії «Sophos Hotels SA». Це швейцарська структура, що активно працює на ринках Європи, Латинської Америки та Азії у сфері готельної експер тизи та управління. А із 7 го по 41 й по верх у комплексі будуть апартаменти пре міум класу. В «Альянс Палас» передба чено всю інфраструктуру, необхідну для активних і успішних людей, які вірять у свої сили. Плануються відкритий і закри
тий плавальні басейни, фітнес центр, рес торани, бари, казино, наземна та підзем на автостоянки. Власники отримають мож ливість здати свої апартаменти в управлін ня міжнародній менеджмент компанії, яка сприятиме отриманню додаткового прибутку, поверненню вкладених інвести цій. Тобто клієнти мають нагоду стати біз несменами з постійним джерелом доходу. 80 відсотків покупців квадратури — іно земні громадяни. Компанія «Альянс Груп» зміцнює свою глобальну присутність. Її представництва розташовані в Україні, Азербайджані, Ізраїлі, Німеччині, Великобританії та кра їнах Бенілюксу. Планується подальше роз ширення в напрямі ринків Азії та США.
На завершення — цитата з інтерв’ю ге нерального директора та одного із заснов ників компанії «Альянс Груп» — пана Ака кія Сонгулії: «Успіх компанії — це злаго" джена робота команди професіоналів, вклю" чаючи архітекторів, дизайнерів, юристів, будівельників, які мають можливість для максимальної реалізації свого потенціалу. Немає незначних моментів у нашому бізне" сі: з маленьких, але дуже значних деталей створюється досконалість. Ми можемо смі" ливо заявити, що «Альянс Груп» — це ком" панія, яка дивиться в майбутнє й зорієнто" вана на покупця. Ми не просто будуємо сті" ни і стелі, ми будуємо зону комфорту. А влас" ник апартаментів — об’єкт нашої постій" ної турботи». ■
47
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page 48
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page III
Dodatok_3-16.qxd
29.09.2016
14:09
Page IV