International Tourism Magazine #4-2017

Page 1

!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

лќ лБ ла лЮ лљ лЏ

18:16

Page I

лЪ ла лъ

лю лљ лЮ лћ ла I лњ лџ лў

лб лљ

лњ I лћ лЪ лъ лД лў лЮ лъ лџ

лАлЋлалЪлЋлЮлг РђЊ лњлЋлалЋлАлЋлЮлг

4 (136) РђЎ17

лєлЮлћлълЮлЋлЌлєл» лЮлєлюлЋлДлДлўлЮлљ лЊлалЋлдлєл» люлљлЏлглблљ лцлалљлЮлдлєл» лєлблљлЏлєл» лДлЋлЦлєл» лАлЏлълњлљлДлДлўлЮлљ лЪлълЏлглЕлљ лБлџлалљлЄлЮлљ

KADEBOSTANY люЛЃлилИЛЄлйл░ лалхЛЂ&лЪЛЃл▒л╗Лќл║л░

лџлљлЎлюлљлЮлълњлє лъ лњлў

лћл░л╣л▓Лќлйл│&лалхл╗л░л║ЛЂ

лџлалБлЄлЌ

лелИл║&лЋл║лЙлйлЙл╝ЛќЛЈ


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page II


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 1


04.07.2017

18:16

ГОСТИННОСТІ

Page 2

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_4-17-disk.qxd

Àðèñòîêðàòè÷íèé ñïîê³é ñåðåä ñèìôîí³¿ ì³ñüêèõ ïîä³é — öå ìþíõåíñüêèé «The Charles Hotel», ãîðä³ñòü â³äîìî¿ ðîäèíè ãîòåëüºð³â Ôîðòå òà ìåðåæ³ «Rocco Forte Hotels».

Істинний

М

Мюнхен — серед найпопулярніших тур напрямків Німеччини. Столиця Баварії по єднує готичну архітектуру, традиційні «пив ні сади», модні ресторації, безперервну низ ку цікавих подій… І такі шедеври мистецтва гостинності, як п’ятизірковий «The Charles Hotel», названий на честь засновника «Roc co Forte Hotels», лорда Чарльза Форте. Фешенебельний заклад є зручною від правною точкою для екскурсій у серці міс та. Тим паче, що межує зі славнозвісним «музейним кварталом», мальовничим бота

2

нічним садом і мистецьким виставковим центром «Кунстпавільйон». Сам «The Charles» теж прикрашений мистецькими творами. Зокрема, колекцією картин відомого мюнхенського художника портретиста ХІХ століття Франца фон Лен баха. Зовнішній вигляд будівлі у стилі ар деко і частину меблів у номерах спроекту вав архітектор Кристіан Сеттлер. Внутріш нє оздоблення перегукується із зовніш нім — наприклад, дивани повторюють си лует фасаду.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 3

Мюнхен Президентський «люкс» готелю має все, що тільки душа за бажає, — від рояля до лазні. Якщо комусь мало його 200 квад ратних метрів, можна замовити весь поверх як пентхаус. Стандартні номери — найбільші в Мюнхені. А з кутових терас у «Deluxe Suite» відкривається краєвид Альп. Гастрономічні насолоди чекають у «Sophia’s Restaurant and Bar», коктейль барі та у «The Library», де можна посидіти за по луденним чаєм. Як і всі готелі «Rocco Forte», цей має найсучас ніші спортзал і спа комплекс із великим плавальним басейном. У чудовому 800 метровому «The Charles Spa» серед іншого про понують романтичну ароматерапію для двох, детокс процедури з водоростями і ще багато цікавих і корисних програм.

Наймолодших гостей, як і дорослих, теж приймають на най вищому рівні. Для них є спеціальна програма «Five Star Kid»: купа яскравих, цікавих і корисних дрібниць. «The Charles» запрошує у вир цікавих і святкових подій. Та ких, як суто мюнхенська подія «Kocherlball», спецпрограми до якої готель підготував на 22–24 липня. До балу можете розучи ти в готелі танці, взяти напрокат історичний костюм і вируши ти лімузином до Англійського саду на незабутнє свято баварсь ких страв і танців. «The Charles Hotel» — найкраще втілення Мюнхена! ■

www.roccofortehotels.com/hotels and resorts/the charles hotel

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо «The Charles Hotel» (Мюнхен).

3


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 4

4 (136) 2017

0

2

МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ 2 3 Істинний Мюнхен. «The Charles Hotel», гордість мережі «Rocco Forte Hotels». 26 27 Відчути Будапешт. У Будапешті хочеться зупинятися в найгарніших місцях. Таким є «Hotel Parlament». 74 75 Усамітнення на краю моря. Готелів преміум+класу в Єгипті небагато. Такий — «Sunrise Crystal Bay Resort».

ПРОФІ+ТУР 10 11 Літо з «Kavalier». У львівському бутик+готелі «Kavalier» відкрили пляжний сезон.

8

2

0

4

12 «Golfstream» у Харкові. Туроператор «Join UP!» почав туристичне літо гольфом. 34 38 Депутат від туризму. Інтерв’ю з Анною РОМАНОВОЮ, яка представляє туризм в українському парламенті. Що очікує нашу непросту «відпочинкову» сферу? 51 Як смакує Коста Бланка? Презентація іспанської кухні та курортного узбережжя. 62 65 «Aldemar» як родина. Зустріч із Катериною АСОФ’ЄВОЮ, генеральним представником у Східній Європі всесвітньо відомої грецької мережі готелів.

ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ 14 18 Життя яскраве. Барвисті фестивалі світу. Читай, обирай, вирушай!

VIP+КЛУБ 20 23 Музична Рес&Публіка. Інтерв’ю з Президентом Європейської Республіки Кадебостан — лідером усесвітньо відомого гурту «KADEBOSTANY».

#INSTATRAVEL 24 25 Із «WizzАir» — до БУДАПЕШТА.

ВОЯЖ+КОЛЕКЦІЯ 28 33 ПОЛЬЩА. Веди, доле, в Ополе. Маловідомий українцям регіон Опольщизна радо прийняв і приємно здивував. 40 50 ІСПАНІЯ – ФРАНЦІЯ – ІТАЛІЯ. Морський шик для економа. Один із найцікавіших морських маршрутів літа на одному з найкращих лайнерів світу.

2

7

52 55 МАЛЬТА без віз. Гарний привід з’їздити на гарний острів.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 5


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 6

0

9

76 83 ТУНІС. Скарби Магрибу. Морські курорти — фактично лише околиці країни, яку називають перлиною Магрибу, арабської Африки. 84 85 Welcome to GEORGIA! Поради щодо вибору відпочинку в Грузії — від національного туррейтингу. 86 93 НІМЕЧЧИНА. Реформація в туризмі. Країна святкує 500+ліття церковної Реформації. А найбільше — регіон Саксонія+Ангальт. 94 99 СЛОВАЧЧИНА – ПОЛЬЩА – ЧЕХІЯ. Пейзажний шлях. Автофотоподорож через Східну Європу до «чеської Тоскани» — Моравії.

2

6

СЕБЕ ПОКАЗАТИ 56 61 Круїзна колекція «Ocean & Paradise» by «Olga Dvoryanskaya».

ОКЕАН ВРАЖЕНЬ 64 73 Під черевом КАЙМАНІВ. Місцеві запевняють, що Кайманові острови — найкраще у світі місце для дайвінгу. І мають рацію!

ФОТОФАКТ 99 104 У кадрі — гарне, дивне, загадкове: ■ панамське дерево Домінікани; ■ гранітна хвиля в Австралії; ■ собачий серфінг в Америці; ■ намальоване життя на Сардинії; ■ «Метрополь парасоль» в Іспанії.

УКРАЇНА ЧУДЕС

2

8

2

10

106 113 ХЕРСОНЩИНА. Земля можливостей. Південний регіон переживає паломництво туристів. Окрім моря, є що пізнавати! 114 117 ■ Хто встереже Маковея? ■ Намисто для Богородиці. Нетуристичні звичаї українців від телеведучої Наталки ФІЦИЧ. 118 123 РІВНЕ, рідне і різне. На Рівненщині визнали важливість туризму для краю. Що відтоді змінилося?

«МТ» ДАЙДЖЕСТ До 25+річчя журналу «Міжнародний туризм» — найкращі публікації з минулого. 124 126 У нетрях БОРНЕО. Даяки — діти джунглів, пасинки цивілізації. 127 ІСПАНІЯ. Чари кориди. Кожен матадор мріє стати… биком! 128 140 БАЛІ. Шедевр Азії. Ця острівна країна увібрала всю екзотику і красу Сходу. 142 144 Геніальний архітектор — молюск. Мушлі як сувенір, як скарб і як диво.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 7

БІЛЬШЕ ЗГАДАТИ

БІЛЬШЕ ПОБАЧИТИ

Легко дістатися Винятковий вибір місць проживання

БІЛЬШЕ ЗРОБИТИ

Сонце 300 днів на рік Столиця Валлетта — об’єкт культурної спадщини ЮНЕСКО та Культурна столиця Європи 2018 року Острів Гозо — незвіданий рай Безпечний відпочинок Кришталево чисте Середземне море

Мальта – не просто відпочинок!

Валлетта — Європейська столиця культури – 2018


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 8

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Юлія МАЛА Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА

На обкладинці: «Яхт+селфі». Фото Марисі ГОРОБЕЦЬ.

Передплата яскравих вражень!

Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 254+5190, 254+5193 E+mail: intour.magazin@gmail.com Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 288+9625 Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм»

Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будь+якого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 136–152 сторінки.

Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 254+5190/93, 288+9625 E mail: welcome@intour.com.ua

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ?

Представництва у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 497+4374; факс: (403) 497+4377

У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будь+якому відділенні зв’язку України. Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318. У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ «АС Медіа»: Київ — (044) 500+0506. «Бліц Інформ»: Київ — (044) 593+6816. ДП «Преса»: Київ — (044) 289+0413, 249+5045. KSS: Україна — 0+800 210+270; Київ — (044) 585+8080. «Меркурій»: Україна — 0+800 750+570; Київ — (044) 507+0717. «Періодика»: Київ — (044) 585+3165/66. ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ! https://uk ua.facebook.com/Mizhnarodny.turyzm

Кольороподiл i друк Видавничий дiм «Рема+Принт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 486+8004, 486+2820 Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори.

Editor+in+Chief Oleksandr HOROBETS Deputy Editor+in+Chief Yevhen BUD’KO Managing Editor Yuliia MALA Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine

2016


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 9


ТУР

04.07.2017

18:16

Page 10

П

Р

О

Ф

І

!MT_4-17-disk.qxd

Íàïðèê³íö³ òðàâíÿ ó Ëüâîâ³, â áóòèê-ãîòåë³ «Kavalier», â³äáóëàñÿ íàéî÷³êóâàí³øà âå÷³ðêà ðîêó — â³äêðèòòÿ òðåòüîãî ë³òíüîãî ñåçîíó ïëÿæíîãî êîìïëåêñó «Kavalier Âeach Ñlub — Art season 2017».

Літо з

П

Понад 1500 гостей зустріли літо бурхливими позитивними емоціями! Їх зустрічали зростові ляльки, направляючи у двір пляжного комплексу. Завдяки спільним зусиллям львівського «Kavalier Boutique Hotel» та студії декору «Felicity», художника Леся Панчишина і партнерів ошатна територія була доповнена фотозонами, декораціями, картинами та інсталяціями. Винуватець свята — пляжний комплекс із басейном «Kavalier Beach Club». Він створений у найкращих традиціях європейсь ких курортів: ідеальне місце для спокійного сімейного дозвіл ля та лаунж вечірок у колі друзів у зеленій зоні історичної час тини Львова. Вели дійство Кароліна Ашіон та Василіса Фролова. Модні партнери події підготували покази останніх колекцій від про відних дизайнерів і бутиків країни: «Bianka», «Impero Uomo», «Imperatrice», «Slastion», «Olena Dats’», «Foltovych», «Agababova Marine». Особливими fashion гостями стали «Katerina Kvit» і «T.Mosca». Марися Горобець влучно доповнила один із показів своїми «очечами оберегами» в дерев’яних оправах. Після кожного показу відбувалися розіграші подарунків від партнерів події: сукні з останніх колекцій, солодощі, смарт ску тер, сертифікати на придбання товарів, стоматологічні послуги, путівка та сертифікат на 100 000 гривень для купівлі квартири.

10


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 11

Серед гостей було безліч відомих та впливових людей з усієї України: Ірина Данилевська, Ірина Федишин, Соня Кей, Пав ло Табаков, Соня Забуга, Євген Червоненко, Андрій Садовий із дружиною... Ігор Посипайко навіть долучився до вручення подарунків гостям. Музичними ритмами запалювали діва Dasha Astafieva, епа тажний Jean Gritsfeldt і неймовірний хедлайнер Alekseev. При сутні насолоджувалися музикою, танцювали та підспівували. Ресторан «Culinarium» частував смачними справами. Підсо лодили вечір «Victoria GS» та «Лімо». Партнери «Elite Club» і «Distil Vodka #9» додали хмільної нотки, а джерельною водою пригощали представники «Voda Ua». Офіційним відкриттям басейну «Kavalier Вeach Сlub» стало ефектне шоу із сухим льодом від партнера «Zymna Voda». Пляж не літо у Львові почалося! ■

11


ТУР

04.07.2017

18:16

Page 12

П

Р

О

Ф

І

!MT_4-17-disk.qxd

«Golfstream» у Харкові

К

Команда «Join UP!» надихалася гольф турніром за участю агенцій, які увійшли до топ 50 за підсумками попереднього бронювання за клю човими літніми напрямками. Захід відвідали 400 гостей з усієї України. Унікальний турнір проходив на єдиному в нашій країні п’ятизірковому гольф курорті «Superior Golf & Spa Resort» під Харковом. Дрес код був стриманий і водночас елегантний — preppy. Власни ця найкращого вбрання отримала подарунок. На всіх дівчат чекала мож ливість доповнити свій образ різними плетіннями в beauty zone та від образити його на миттєвих знімках у фотозоні «Golfstream». «Golfstream» відкрив старт сезону на 10 ключових літніх турнапрям ках. Програму розпочав воркшоп за участю представників провідних турецьких готелів, керівників регіональних представництв і кураторів агенцій туроператора «Join UP!». Гості могли дізнатися про концепцію «Turkey Premium — ключ до преміального відпочинку!» й унікальну про граму заохочень «Beginner to Winner». Тим, хто потім зміг правильно відповісти на запитання анкети, туроператор підніс подарунки. У рамках турніру був майстер клас від чемпіона України з гольфу Федора Каргаполова на великому полі, майстер клас з міні гольфу, екскурсія по гольф полю і драйвінг рейндж. Гольф вважається одиночним видом спорту, але «Golfstream» об’єд нав українських та іноземних учасників. Лідерів турніру «Join UP!» на городив пам’ятними кубками та медалями. Вручення відбувалося за участю телеведучої та актриси Василіси Фролової, стендап коміка, за сновника інтернет радіо «Аристократи» Ярослава Лодигіна і чемпіона України з гольфу Федора Каргаполова. За результатами тематичної вікторини переможці отримали сертифікати на проживання в 5 зірко вих готелях і ще багато приємних сюрпризів. На переповнених враженнями гостей чекала вечірка з вишуканим фуршетом. Новатор кондитерського мистецтва в Україні Дмитро Бо рисов подав ексклюзивний торт. Атмосферу веселощів і радості допов нював виступ молодої української електронної групи «The ERISED» на дивовижній сцені під куполом. Харківський «Golfstream» став поштовхом до стрімкого зростання і для турагенцій, і для самого «Join UP!». У 2017 році у планах туропера тора — встановити черговий рекорд і досягти обсягу 630 000 відправ лених туристів! ■


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 13


НА ПОДІЮ

18:16

Page 14

Р О Д О П

Íàéÿñêðàâ³ø³ ä³éñòâà äðóãî¿ ïîëîâèíè ë³òà é «îêñàìèòîâîãî ñåçîíó» â óñüîìó ñâ³ò³ — äëÿ âàñ! ² íå âàæëèâî, ÿêùî âè íå ¿äåòå öüîãî ðîêó äî Ïåðó ÷è Àâñòðà볿. Ãîëîâíå — ö³êàâèòèñü ³ ìð³ÿòè, à ì𳿠ìàþòü âëàñòèâ³ñòü ñïðàâäæóâàòèñÿ. Àííà ÃÎÐÎÁÅÖÜ

ЖИТТЯ ЯСКРАВЕ!

04.07.2017

О

Ж

!MT_4-17-disk.qxd

Маски і свята діва Що: Де: Коли: Інфо:

День діви Кармен де Чинча Паукартамбо (Перу) 16 липня www.peru.travel

Далеке, загадкове й екзотичне Перу є сумішшю різних рас і народів. День діви Кармен де Чинча є своєрідним поєднан ням християнського та язичницького куль тів. Це свято стало «візиткою» країни ра зом із Мачу Пікчу та пустелею Наска. Найпишніше цей день відзначають у департаменті Іка. Центром подій традиційно стає містечко Паукартамбо, що по руч зі стародавньою столицею Куско. Свята Кармен із Чинчі вважається покро вителькою темношкірих і метисів, яких найбільше саме в цьому регіоні. На вулицях хор у супроводі оркестру виконує пісні мовою індіанців кечуа. Меш канці міста й околиць у традиційному одязі та язичницьких масках викону ють особливі танці. Під спекотним сон цем вулицями крокує карнавал із гро тескними персонажами. І ця весела процесія прямує до… кладовища. Ад же свято діви Кармен — це ще й поми нальний день для перуанців.

Місто як сцена Що: Де: Коли: Інфо:

міжнародний фестиваль мистецтв Единбург (Шотландія) 4–28 серпня www.eif.co.uk

Мистецький фестиваль у шотландській столиці Единбурзі занесено до Книги рекор дів Гіннеса як найбільший у світі. Його за снували після Другої світової війни, щоб від родити в Європі дух гуманізму. Фест унікальний: тут одночасно представ лено театральне, оперне, балетне, танцю вальне та музичне мистецтво, синтетичні й новітні види сценічного мистецтва. Свою майстерність презентують артисти з десят ків країн. На сценах міста протягом трьох тиж нів відбувається понад 1000 вистав і концер тів. А гостями Единбурга в цей час стають понад 2 мільйони шукачів прекрасного та незвичайного з усіх кінців світу. Разом з офіційною програмою проходить і «неформальна» — фестиваль «Фриндж». Просто на вулиці можна побачити перфор манси та музичні виступи світового рівня. В місті панує богемна атмосфера, той самий вільний дух гуманізму та творчості, якого прагнули свого часу засновники дійства.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 15


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 16

Що: Де: Коли: Інфо:

Фестиваль раків Мальме (Швеція) 11 серпня sweden.se

Їжте, пийте і червонійте! У Швеції приводом добряче посвяткувати вважають період після другої середи серпня. У цей час завершується заборона ловити раків у водоймах країни. Для шведів членистоногі — і са мостійні ласощі, і чудова закус ка до пива, і ціле національне свя то «Crayfish party». Його осердям є місто Маль ме. Гуляння тривають цілий тиждень. Люди із задоволенням куштують найріз номанітніші морські делікатеси. Багато хто йде в танок під веселі народні мо тиви. У цей час можна відвідати багато атракціонів і досхочу повеселитися. Раки подаються і продаються скрізь: у магазинах і на ринках, у ресторанах і барах. Про найкращі пропозиції та найсмачніші страви пише місцева преса. «Crayfish party» прийнято закінчувати великою вечіркою на свіжому повітрі, часто — на березі моря. На вході гостям видають фартушки з паперу та капе люшки. Раків подають холодними. Під час їх поїдання прийнято не стримувати себе і з насолодою прицмокувати.

Багряні річки Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль «Ла#Томатина» Буньоль (Валенсія, Іспанія) 30 серпня www.tomatina.es

Якщо ви шукаєте гострих вражень або дуже полюбляєте помідори чи просто ба жаєте весело провести час — приїздіть до міста Буньоль на сході Іспанії. Тут що року проводиться всесвітньо відомий фес тиваль «Ла Томатина». Він триває тиждень і включає музичні номери, ярмарок, парад, танці й салют. Однак кульмінацією свята, без сумніву, є вуличні помідорні баталії. Відкриває фестиваль свинячий окіст, підвішений на верхівці добряче нама щеного жиром стовпа. Він чекає до 11 години ранку на сміливця визволи теля, який вилізе нагору та, зірвавши шмат м’яса, розпочне бої. Хоча учас ники можуть почати, й не чекаючи цьо го. Близько 150 тисяч стиглих помідо рів відіграють роль «набоїв» під час масового побоїща. Опісля пожежники змивають червоний сік із вулиць і лю дей із гідравлічних шлангів. І, хоча це дивно, проте після томатних битв міс течко виглядає значно чистішим, ад же кислотність помідорів сприяє від миванню бруду ще й дезінфікує!

16

Човни та барви Що: Де: Коли: Інфо:

«Історична регата» Венеція (Італія) 3 вересня www.regatastoricavenezia.it

Щороку першої неділі вересня у Венеції проходить «Історична регата». Уперше вона відбулася ще 1315 року. У день «Regata Storica» затока святого Марка і Великий Канал заповнюються чов нами різних форм і розмірів, а суходіл до вкола — збудженими вболівальниками. Щоб очистити маршрут перегонів, випливає це ремоніальний човен «Bissona», на якому сто ять лицарі з луками й тупими стрілами для вгамування некерованих глядачів. Звісно, нині поява цього судна є лише офіційним сиг налом до початку загальної регати. «Дож», він же — мер Венеції, з дружиною пропли вають Великим каналом в оточенні «вель мож», вбраних у барвисті костюми. Дають старт регаті жінок, які веслують на таких са мих човнах, як у венеційських куртизанок. Третя регата відбувається за участю важких, шестивесельних човнів. І, нарешті, — чемпіо нат надлегких двовесельних човнів «gondo lini», які потребують неабиякої вправності. Отже, славетний карнавал — зовсім не єдина грандіозна подія Венеції!


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 17

Продовження проекту

ВИГІДНА ЄВРОПА з Дюссельдорфа із 28 липня! Щороку разом із популярними програмами, що себе чудово зарекомендували, ми пропонуємо щось нове та ексклюзивне. У цьому сезоні це трійка цікавих північно західних маршрутів. Абсолютно відповідально й авторитетно рекомендуємо спробувати! «ОПОВІДІ ПІВНІЧНИХ ЗЕМЕЛЬ» У розпал літа запрошуємо у поїздку до берегів Північного та Балтійського морів, на зустріч із дивовижними місцями й персонажами! Бремен – Гамбург – Любек – Шверин – Берлін – Потсдам – Вернігероде – Гослар – Ганновер – Гільдесгайм – Гамельн – Боденвердер – Дюссельдорф, а також: Амстердам – Гаага – Делфт – Роттердам 28.07 – 06.08, 10 днів, 859 євро (включаючи авіа) «СОНЦЕ В КЕЛИХУ» Франція для поціновувачів славетних вин: Шампань, Ельзас, Бургундія, долини Мозеля та Рейну в одному турі! Аахен – Спа – Шенген – Мец – Еперне – Отвіер – Нансі – Діжон – Бон – Нюї+Сен+Жорж – Страсбург – Кольмар – Рібовіль – Рикевір – Трир – Кобленц – долина Мозеля 07.08 – 16.08, 9 днів, 869 євро (включаючи авіа)

«КУДИ ЗАВОДЯТЬ МРІЇ» Тиха оаза на роздоріжжі Європи – Швейцарія, наочний приклад того, як люди спілкуються різними мовами та можуть мирно співіснувати, поважаючи себе і кожного. Кельн – долина Рейну – Вісбаден – Майнц – Баден+Баден – Фрайбург – Базель – Берн – Женева – Швейцарська Рив’єра – Грюєр – Шильонський замок – Веве – Монтре – Люцерн – Лугано – Беллінцона – долина річки Верзаска – Цюрих – Рейнський водоспад – Боденське озеро – Констанц – Гайдельберг – Кобленц 17.08 – 26.08, 10 днів, 959 євро (включаючи авіа) Туристична компанія «Artex’94» Вул. Грушевського, 28/2, оф. 54, Київ, 01030 Тел.: (044) 253/00/09 (107); (050) 550/1122

www.artex.com.ua

Ліцензія АГ № 580619 від 05.10.2011 (термін необмежений)

«АРТЕКС’ 94» — найкращі тури за найкращими цінами до 100 країн світу! Від бюджетного до VIP/відпочинку — на сайті www.artex.com.ua


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 18

Розквітле небо Що: Де: Коли: Інфо:

Чемпіонат світу з феєрверків Блекпул (Великобританія) 8–29 вересня www.visitblackpool.com

Тільки но літо залишиться позаду, як не бо над графством Ланкашир осяють тисячі вогнів щорічного феєрверкового змагання. Тисячі глядачів з усіх куточків світу вишику ються вздовж набережної міста Блекпул, щоб побачити найкращі у світі вогняні шоу. Цьогоріч на чемпіонат приїдуть представники Австралії, США, Словенії та, звісно, Великобританії. Кожній до ручено створити шоу з використанням елементів стародавнього мистецтва піротехніки, щоб утілити традиції та пристрасті країни, яку вони презентують. До речі, Блекпул іще з 1879 року знаний своєю ілюмінацією. Тоді її порівню вали зі «штучним сонцем», хоча то було лише 8 масивних дугових ламп на місь кому променаді. Нині набережну освітлюють понад мільйон лампочок. Ілюмі нація використовує виключно енергію вітру, гідротурбін та біогазу. Також у Блекпулі знайдете розважальні аркади, ресторації всіх типів, «Пляж задоволень» та інші розваги.

50 відтінків джелато Що: Де: Коли: Інфо:

Квіти Австралії Що: Де: Коли: Інфо:

«Флоріада» Канберра (Австралія) 16 вересня — 15 жовтня www.floriadeaustralia.com

Уперше «Флоріада» була проведена в 1988 році до святкування 200 річчя Австралії та 75 річчя її столиці Канберри, але згодом краса свята захопила всіх так, що його вирі шили зробити щорічним. Під час фестивалю в 17 особливих садах демонструється безліч квітів, серед яких — 100 видів тюльпанів. Понад мільйон спеці ально висаджених квіток створює приголом шливе тло для свята, яке триває протягом місяця і наповнене музикою, культурними заходами, майстер класами із садівництва та макрофото, сеансами йоги, художніми виставками й розвагами. Під час Нічного фесту ще й демонструються найяскравіші зразки сучасного вуличного освітлення. Як відомо, коли в нас осінь, в Австралії саме настає весна — пора квітів. На «Фло ріаді» можна серед жовтня побувати у квітні!

Фестиваль морозива Флоренція (Італія) 14–17 вересня www.gelatofestival.it

Італія може похвалитися тисячами за хопливих подій. Але якщо ви відвідаєте їх усі й при цьому не скуштуєте італійської версії морозива, можете вважати, що ви в цій країні не побували. Та одна подія при свячена саме йому — холодному і смачно му джелато. У прекрасній Флоренції всі площі вщерть заповнені морозивом, створеним майстра ми з усього світу. Ви забуваєте про калорії та почуття міри і куштуєте, куштуєте… А ще можете навчитися самі робити цю сма коту, відвідавши майстер класи. І головне — вам надається можливість впливати через голосування на визначення пе реможців серед морозивників у іта лійській та закордонній номінаціях. Узагалі відоме нам нині морози во винайшов геніальний італійський архітектор і художник Бернардо Буон таленті. Він подав холодний крем із молока, меду та яєчного жовтка на банкеті при дворі Медичі у Флорен ції. Ласощі здійняли цілий фурор. Вам теж запам’ятається джелато!

Фото надані організаторами подій і турадміністраціями країн.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 19

Я Т Т И Р К Д І В О Р СКО

Відвідайте водні атракціони: ● ● ● ● ● ● ●

«Космічний хол» («Space Bowl») «Бумеранг» («Boomerang Slide») «Чарівна петля» («Magіc Loop») «Мультигірка» («Whizzarad Slide») «Водна вежа» («Aqua Tower») «Дитяче містечко» «Спіральні гірки» («Чорна діра», «Рафтинг», «Бодислайд», «Водна труба»)

● ● ● ● ● ● ● ●

Басейн із морською хвилею («Wave Pool») «Повільна річка» («Lazy River») «Дощ» («Rain Pillar») «Водний струмінь» («Arc Spray») «Гірка;жабка» («Frog Slide») «Грибок» («Mushroom») «Гірка;метелик» («Butter fly Slide») «Струмінь;квітка» («Flower»)


КЛУБ

04.07.2017

18:16

Page 20

V

I

P

!MT_4-17-disk.qxd

Ó ñâ³ò³ º ÷èìàëî ÷àð³âíèõ êðà¿í: Òðèäåâ’ÿòå öàðñòâî, Ñåðåäçåì’ÿ, Íåáóâàë³ÿ, êðà¿íà Îç… Òà ëèøå îäíà çàâîéîâóº ñâ³ò ìóçèêîþ, ëþáîâ’þ ³ ãàðìîí³ºþ. Öå ªâðîïåéñüêà Ðåñïóáë³êà Êàäåáîñòàí, ïîñëàìè ÿêî¿ º ó÷àñíèêè âñåñâ³òíüî â³äîìîãî ãóðòó «Kadebostany».

Музична Рес&Публіка Þë³ÿ ÌÀËÀ,

ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

С

Спочатку був лише Kadebostan, він же — екзотичний діджей, співак, композитор і про+ дюсер Вільям Джеремія. 2011+го він гучно заявив про себе у Швейцарії, а потім і в Єв+ ропі своєю електронною музикою, прони+ заною звуками фанфар. Потім виник гурт «Kadebostany» з вокалісткою Аміною Каделлі, який 2014 року підкорив світ піснею «Castle in the Snow» — твір досі не зникає з ефірів і поп+ чартів. Публіку привабило несподівано ор+ ганічне поєднання гламуру, пафосу, ритму, романтики і певного філософського смутку. 2015 року гурт виступив і в Україні — в Одесі, а 2016+го побував у Києві, де музикан+ ти на правах почесних гостей взяли участь у програмі «Х+фактор». Торік співачку Аміну змінила швейцарсь+ ка напівросіянка Христина. І зміни в колек+ тиві тривають. Але серцем гурту, його ідео+ логом був і залишається невгамовний вигад+ ник Вільям Джеремія, уява якого створила та продовжує розбудовувати дивну країну «на північ від Італії, на схід від Швейцарії та на захід від Туреччини».

20

«Європейська республіка Кадебостан», як назвав свою «країну походження» Дже+ ремія, завоювала найбільші сцени та підко+ рила найвідоміші фестивалі. Вигадана дер+ жава має власну валюту кад (правда, в об+ мінниках її не приймають), гімн, герб, на+ віть військову уніформу, в якій кадебостан+ ці здебільшого виступають на сцені, тощо. Нам так і не вдалося відшукати загад+ кову країну на мапі Європи. Зате, побував+ ши у Швейцарії, одного разу удостоїлись аудієнції самого Вільяма Джеремії й поспіл+ кувалися з ним без зайвої помпи та акреди+ тації. — Пане Президенте Республіки Кадебо стан, вітаємо вас від імені України! Що но вого у ваших краях: які альбоми, які гастро лі, які кліпи? — Вітаю і я мужніх, романтичних і при вітних мешканців України! Невдовзі «Kadebostany» випустять но ві пісні. Вони входитимуть до нашого но вого альбому «MONUMENTAL», що по бачить світ взимку.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 21

Рита, Христина і Вільям.

Наразі готуємо виступи для кількох клю чових літніх фестивалів, готуємося до ве ликого світового турне на підтримку но вого альбому. Ми представимо наших чу дових музикантів Республіки Кадебостан і двох фантастичних вокалісток — Риту й Христину. — Ви побували в Україні, ще й двічі. Якою вона вам запам’яталась? — Взагалі я мав нагоду відвідати вашу країну кілька разів, і для мене це було чи мось особливим! У вас дуже красиві, гор ді та водночас відкриті люди.

Мені також дуже сподобалися в Украї ні архітектура, символіка та пам’ятники. Відчувається велич, що вдало гармоніює з нашою музикою. — Як ви добираєте учасників гурту, тоб то послів держави Кадебостан? — Головний критерій — талант. Важли во також, щоб людина вписувалась у наш музичний стиль і додавала до нього щось своє, неповторне. Загалом нинішній склад «Kadebosta ny» — це багатокультурний список обда рованих музикантів і вокалістів, готових

підкорити світ. Я вірю в силу мультикуль туралізму. Для нового альбому «MONUMENTAL» я зібрав просто неймовірних виконавців з усього світу! — Ви, представники Кадебостану, всі такі різні — аж до кольору шкіри. Чи вико ристовуєте національні мотиви у музичній творчості? — Сумніваюся, що у мене є якесь чіт ке уявлення про те, що я хочу висловити моєю музикою. Намагаюся бути вільним від будь яких встановлених правил. Іду ➧

21


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 22

своїм власним шляхом із надією та пра гненням зробити найкращу музику — сві жу, позачасову й емоційно наповнену. Вочевидь, це правильний шлях, адже дедалі більше людей у всьому світі приєд нуються до моєї культурної доктрини. — Чому колишня солістка Аміна виріши ла емігрувати з Кадебостану? Як у неї спра ви, чи підтримуєте ви контакти? — Вона захотіла розпочати сольну ка р’єру. Я подумав, що це чудова ідея. Завжди вважав, що моя музика створена для ро боти з різними голосами, а не з якимось одним типом вокалу. Тож вихід Аміни не збив нас зі шляху, а навпаки, став позитив ним кроком для всіх. Зрештою ми розши рили свій виражальний спектр, працю ючи з різними талановитими людьми, ко

22

Іду своїм власним шляхом із надією та прагнен ням творити найкращу музику — свіжу, позача сову й емоційно наповнену. І дедалі більше лю дей у всьому світі приєднуються до мене. ■ жен із яких додає свій внесок у бренд «Ka debostany». У результаті виходить дуже емо ційно насичена музика та захопливі шоу. До речі, Аміна написала тексти до кіль кох пісень нашого наступного альбому. Тож наші контакти зовсім не перервались. — Як ви зустрілися з Христиною і чому раптом вирішили, що це саме вона — нова «скарбниця Кадебостану»?

— Христина — одна з найбільших та ємниць Республіки Кадебостан, ми при ховуємо її за сімома замками. Вона має піднесений, елегантний і позачасовий го лос. Вона також вправна гітаристка, ба систка і дизайнерка. Наші нові костюми на зйомці в пустелі — її витвори. Вона ду же креативна і натхненна. Це надзвичай но велике надбання для проекту.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 23

Нова «скарбниця Кадебостану» — солістка Христина.

— Вільяме, мабуть, вам сто разів казали, що ви зовні нагадуєте Фредді Меркурі. У вас справді особливе ставлення до цього легендарного виконав ця? Ви його наслідували? — Я слухаю різну музику. Поринаю просто в му зичний потік нашої епохи. Вважаю це найкращим способом відкривати для себе нову музику. Учасники гурту «Queen» говорили, що вони ніколи не були модними, але завжди — популяр ними. Гадаю, ми могли б сказати те саме про «Kadebostany». Мені подобається мелодраматизм Меркурі, те, як він керував емоціями людей, перебуваю чи на сцені: в один момент він міг здаватися пе реповненим щастям і відкритим, потім так само закривавсь і розповідав якусь свою особисту іс торію. Для мене гарне шоу — це такі емоційні гойдалки, де глядачі протягом години встигають і усміхнутись, і поплакати. — Пане президенте, як узагалі виник Кадебостан? — Ідея заснувати Республіку Кадебостан ви никла десять років тому. Метою було створити місце для моєї творчості. Це найпотужніший інструмент для просування моєї музики та мого художнього бачення. Концепція досі не має ана логів у світі. — Що у вас за така таємнича держава, якої немає на жодній мапі? І як у ній з туризмом? — Кадебостан розташований між Європою та Азією — це не Захід і не Схід, а край, де зустрі чаються різні культури. А наш гурт — посли цієї держави! Ми республіка поп музики і завойовуємо світ мистецтвом. Прагнемо створити щось особливе та відмінне від усього іншого — музично і візу ально — й донести це до широкої аудиторії. Кадебостан — там, де ми, де лунає фантастич на музика, де ллються щирі емоції, де люди всіх рас і націй можуть єднатися в мистецтві. Приїж джайте, приходьте на концерти — і ви станете гостем Республіки Кадебостан. Надсилайте за пит для візи на нашій сторінці у «Фейсбуці»: facebook.com/kadebostany. — Головну архітектурну пам’ятку вашої краї ни знають усі — це «Замок у снігу». А які там є ще?

— Наша пісня «Castle in the Snow» — це тільки частина нашого Всесвіту і того, що планується в цьому році. Поки що це секрет. Я саме завершую роботу над новими цікавими композиціями, йде робота над новим відео... Усе це — акти творін ня нашої музичної країни, нашого світу. І все це виводить нас на наступний рівень існування. Для нас це дуже захопливий час. Якщо ви хоче те побачити щось справді неймовірне, приходь те і дивіться нас наживо в нашому новому шоу «MONUMENTAL». Там буде також епічна й емо ційна музика, що надасть вам нових сил. — Хто творить музику та слова до ваших пісень? — Найчастіше музику пишу я, також відпо відаю за музичний продакшн. Слова пісень ство рені різними поетами або співаками. Так, напри клад, для наступного альбому тексти готували Христина, Рита, Аміна, Сіссі Рада, я та деякі ін ші люди. — Як вважаєте, завдяки чому ваші пісні такі популярні? — Завдяки тяжкій безупинній праці та вели кому бажанню. — Ви самі любите подорожувати різними кра їнами? Чи надихають вас подорожі? — Я завжди в русі. Мені дуже цікаво всюди, де буваю. Знаходжу натхнення в людях і їхніх різ номанітних способах життя. Мені подобається спостерігати за ними в їхньому повсякденні. Світ цікавий і прекрасний у своїй різноманітності. — Попереду туристичне літо. Де вас можна буде побачити у червні — серпні? І звичайно, коли ми знову побачимо та почуємо вас в Україні? — Влітку ми братимемо участь у кількох фес тивалях, але це значно менше, ніж хотілося б. Адже мусимо наполегливо працювати над випус ком нового альбому та готувати наступне шоу. Активно гастролювати почнемо у жовтні зі світовим туром «MONUMENTAL». І будьте пев ні, що зробимо кілька зупинок в Україні! ■ «Kadebostany» в соцмережах: facebook.сom/kadebostany instagram.сom/kadebostany_official twitter.com/kadebostany

23


04.07.2017

TRAVEL

18:16

Page 24

â–

marysyagorobets

Follow

N

#MC #TVhost#TravelJournalist

I

S

T

A

!MT_4-17-disk.qxd

2,056 posts 19.5k followers 625 following


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 25

marysyagorobets WizzAir, Budapest, Hungary

● ● ●

❤ 11877 З угорською авіакомпанією — до Угорщини! Тобто з «WizzАir» — до Будапешта. Відправлення — з аеропорту «Київ», що вельми зручно. У лоукості ціна мінімальна — від 1099 гривень у два кінці. Півтори години льоту — ніби панорамний фільм в ілюмінаторі. Й ось він, Будапешт, місто на берегах Дунаю, як Київ — обабіч Дніпра. Під вальс «Дунайські хвилі» курсують прогулянкові теплоходи. Проспект Андраші в Пешті — парадна вулиця столиці зі Списку ЮНЕСКО. Тут домінують Національна опера (від Баха до Шуберта) та Музей образотворчих мистецтв (від Рафаеля до Родена). На площі Героїв — головні достойники країни у вигляді скульптур. Парк «Варошлітет» із дивним замком Вайдахуняд, купальнями?палацами Сечені, найбільшим у світі піщаним годинником, пам’ятником загадковому Анонімусу... На протилежному березі Дунаю, на пагорбах Буди, — Королівський палац, Рибальський бастіон у вигляді середньовічного замку, церква Матяша під візерунчастою черепицею — старовина і розкіш! І погляд згори на Пешт, ніби повторення польоту. Видно і найгарніший парламент Європи. Створення шпилястої споруди коштувало, як невелике місто. Ще б поекскурсувати залами парламенту, прогулятися Дунаєм, посидіти в лицарському ресторані, повідриватись у «клубі на руїнах»… Але наступного разу. З «WizzАir» літай хоч щодня! #WizzAir #WIZZview #WIZZmoments #mustvisit #mustfly #travel #MGtravel #travelexpert #MarysyaGorobets #журналМіжнароднийТуризм #InternationalTourismMagazine


04.07.2017

18:16

ГОСТИННОСТІ

Page 26

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_4-17-disk.qxd

Відчути Будапешт Ó Áóäàïåøò³ õî÷åòüñÿ çóïèíÿòèñÿ ò³ëüêè â íàéãàðí³øèõ ì³ñöÿõ. Òàêèì º «Hotel Parlament» ³ç éîãî óí³êàëüíèì ðîçòàøóâàííÿì, àâñòðî-óãîðñüêèì êîëîðèòîì, ñ³ìåéíèì çàòèøêîì ³ ö³êàâèì ñó÷àñíèì ³íòåð’ºðîì.

Ц

Цей міні палац чекає у центрі Будапешта, неподалік від трьох «легенд» столиці — угорського парламенту, базиліки святого Іштвана та романтич ного Дунаю. Заклад належить мережі «Continental Group». Він був першим бутик готелем у Будапешті. Власники мають пристрасть до своєї професії, репутацію новаторів і багато років працюють разом як друзі. Складно повірити, що до реставрації у 2006 році чудова будівля багато ро ків була закинутою. Вона зведена у кінці XIX століття архітектором Шандо ром Фельнером, який проектував офіційні споруди, а також, як бачимо, й урочисті без зайвої помпи. Новим власникам «Hotel Parlament» вдалося пов ністю відновити оригінальні фасади. «Hotel Parlament» — стильний чотиризірковий бутик готель із сучасним яскравим дизайном і спокусливим співвідношенням ціни та якості. На п’я

26


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:16

Page 27

тьох поверхах розташовані 64 номери. Є поверхи для курців і некурців — не забудьте зробити відповідну позначку при бро нюванні. Помешкання оформлені у стилі мінімал арт, який ча рує та розслаблює, і забезпечені геть усім, що належить чотири зірковому столичному закладу. Шикарні меблі, нові телевізори, кондиціонери, швидкий безкоштовний Wi Fi по всьому готе лю, сейф і міні бар — усе це тут «за замовчуванням». Можна за мовити й дитяче ліжко, стільчик і деякі інші речі для малень ких гостей. Цей невеликий готель має те, що й великий. Перші поверхи займають стильний лаундж бар, ресторан, спа центр і два су міжні конференц зали, здатні вмістити до 60 осіб водночас. Сні

данки за системою «шведський стіл» ситні, різноманітні й по даються під скляним дахом. Перехопити щось можна і вдень: в лаунджі до п’ятої вечора доступні безкоштовні напої та закус ки. Увечері добре посидіти в готельному барі. Сауна і джакузі відкриті до десятої вечора. Ну, а прихильникам інтелектуально го відпочинку буде приємно дізнатися, що в готелі є бібліотека з колекцією книжок, міжнародних газет і журналів. Одне слово, якщо шукаєте особливе місце, де можна спов на відчути Будапешт і отримати максимальний комфорт за до ступною ціною, — вам до «Hotel Parlament». ■

www.continentalgroup.hu

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо «Hotel Parlament» (Будапешт).

27


04.07.2017

КОЛЕКЦІЯ

18:16

Page 28

В

О

Я

Ж

!MT_4-17-disk.qxd

ПОЛЬЩА

Величний кафедральний собор Святого Хреста.

28

Ìàëîâ³äîìèé óêðà¿íöÿì ðåã³îí Îïîëüùèçíà ðàäî ïðèéíÿâ òà ïðèºìíî çäèâóâàâ. Áåçë³÷ êàçêîâèõ ì³ñöèí, çàãàäêîâèõ ³ñòîð³é òà ö³êàâèõ ïðèãîä... ×èòàéìî, ï³çíàâàéìî ³ çáèðàéìîñÿ, áî áëèçüêî! Þë³ÿ ÌÀËÀ

Веди, доле, в Ополе


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 29

Краєвид середмістя Ополе з П’ястовської вежі.

З Та сама вежа П’ястів.

Карликовий бегемотик.

Занесла мене доля до Ополе та його зе мель. Це не перша моя подорож до Поль щі, тож певні очікування були. Але це найменше воєводство їх перевершило. Випробувати шлях до місця призначен ня довелося новим поїздом до Перемиш ля. Вийшло зручно, швидко та комфорт но. За якихось 7 годин ви опиняєтесь у Польщі, а далі — куди забажаєте. Мій маршрут було визначено заздале гідь. Тож іще 6 годин тамтешньою заліз ницею, трохи місцевого колориту дороги, і я вже на головному вокзалі Ополе. Од разу ж вразила архітектурними оздоблен нями будівля вокзалу. Дуже приємно по трапити в таке гарне місце. Це перекону вало, що далі буде тільки краще. У ритмі Ополе Ополе — одне з найдавніших міст Поль щі. Перші згадки про нього задокументо вано 845 року. Розташоване воно на півдні країни, неподалік від сходження кордо нів Польщі, Німеччини та Чехії. Свого ча су місто перебувало під значним німець ким впливом. Ще у середньовіччі сусідсь кі торговці вподобали тутешні річкові роз в’язки та опанували польські території. Деякі містечка та села ще й досі дублю ють свої назви німецькою. Проте зараз у місті чимало й українців. Загалом Ополе справляє враження ка мерного та затишного. Всі пам’ятки міс та можна швидко оглянути, проте, щоб ➧

29


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 30

Замок Мошна в усій красі.

вивчити їхню багатолітню історію, потріб но більше часу. Розпочала я з місцевої перлини — П’яс товської вежі. Вона стоїть тут іще з часів правління роду П’ястів, із далекого XII століття. Прилеглий до неї замок та ще одна вежа були зруйновані, а ця зберегла ся. Час іде, навколо змінюються будівлі, вежа ж лише змінює кут нахилу. Наразі це 163°, тож до будівлі приладнали спеціаль ні підпори. У ній можна замовити цікаву екскурсію й, піднявшись нагору, пізнати історію місцевості та відчути її завдяки су часним технологіям: звуковим і світловим спецефектам, мультимедійним проекціям. Проте жодна техніка не зможе перевер шити чарівних краєвидів із верхівки вежі (42 м). Оце і є панорама Ополе. Прямую до центру міста. Ось і стара ра туша, і кафедральний готичний собор, і гамірні кав’ярні та ресторани на ринковій площі. А ще тут є своя Алея слави із зір ками польських співаків, бо Ополе відо ме як місце проведення загальнопольсь кого пісенного фестивалю. В міському ам фітеатрі після реконструкцій відкрито На ціональний центр польської пісні, а по руч — сучасний Музей польської пісні. Зов ні звичайнісінька будівля музею всередині дивує різноманітними гаджетами, які ве

30

дуть гостя з епохи в епоху польської музи ки. Такий музей один на всю країну. Поруч із ним над ставком щовечора можна спо стерігати шоу світломузичних фонтанів. Водна стихія дуже близька місту. Завдя ки цілій системі каналів Ополе ще інколи називають «польською Венецією». Така будова захищає від паводків і додає особ ливого шарму. На річці Одер відроджують

судноплавство, хоча це потребує значних зусиль і коштів. Охочі можуть поплавати на човнику та насолодитися краєвидами міста й околиць. Щоправда, не можу ска зати, що такий вояж мене надто вразив. А ось атракції на набережній викликали справжню заздрість. Видно, що місцеві мешканці полюбляють активно проводи ти вікенд. За помірну ціну тут можна орен


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 31

Замок Векшице та його оздоби.

вачам цікавіше та радісніше. Недарма ж зоопарк в Ополе входить до десятки най кращих у Польщі.

дувати ролики, «ровери» (вони ж — вело сипеди), ба навіть байдарки. Зручні лави, зелена травичка та спортмайданчики ваб лять сюди у спекотну днину. Зовсім поруч є зоопарк. Він розташо ваний на окремому острові, до якого веде місток. Тут я раптом потрапила у царство звірини розміром 20 гектарів. Зоопарк за снували ще у 1912 році, він пережив усі

перипетії історії та був оновлений 1998 ро ку. Наразі зоопарк спеціалізується на за грожених видах тварин. Це і ягуари, і чер воні лемури, й сервали, і карликові беге моти, і рисі, й кенгуру, і ще безліч інших живих раритетів. Судячи із вдоволеного вигляду та охайності мешканців зоопар ку, зрозуміло, що тут про них добре дба ють. А коли тваринам добре, то й відвіду

Казкові замки Оглядини міста загалом потребують не більше доби. Проте регіон Опольщизни багатий на дива. Не можна було омину ти славнозвісних замку та палацу, куди я й попрямувала. Палац Векшице змінив чимало госпо дарів. На початку ХХ століття багатий про мисловець Еміль Пхиркосш провів грун товну реконструкцію внутрішніх оздоб лень та облаштував тут вишуканий ресто ран, що має успіх і нині (відновлений 2011 ➧

31


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 32

року). Гості мають змогу перенестися в минуле, куштуючи смачні страви. Заклад здобув відзнаку «Найкращий палацовий ресторан у Польщі» серед сотні інших. Наступна зупинка — справжня диви на, замок Мошна. Ця будівля, зведена у XVII столітті, пережила добудовування у різні часи й нині демонструє чудове по єднання стилів: бароко, готики, неороман тизму… Усе разом створює непереверше ний еклектичний архітектурний ансамбль і казкову атмосферу. Замок має аж 99 веж — як символ кіль кості земель, що були у власності його господаря, графа Франца Вінклера, і 365 кімнат — за кількістю днів у році. Будівля сполучена з оранжереєю. Коли заходиш туди, ніби опиняєшся в казці про Красу ню і Чудовисько. Хоча, гадаю, в кожного можуть бути свої асоціації. Після змін господарів і війни замок пе ретворили на санаторій для душевнохво рих. Як туристичний об’єкт на мапі Ополь щизни він з’явився лише 2013 року й від тоді стає дедалі популярнішим. Тут про водять різноманітні екскурсії, діють рес торан і готель. Поруч із замком — стайні, де мешка ють одні з найкращих коней у Польщі. Догляд за ними просто королівський, є навіть кінський солярій. Коники прості шого роду та чемпіони пенсіонери залюб ки покатають вас у спеціальних екіпажах. Стомлені туристи можуть зазирнути до міні зоопарку, прогулятись алеєю з азаліями та рододендронами або ж насо лодитися кумканням жабок біля ставка. Викопні дракони Лише за 20 кілометрів від Ополе роз ташований «Юрапарк у Красиюві» — уні

32

Диноатракції «Юрапарку в Красиюві».

кальне місце, де можна проникнути в епо ху динозаврів. Що можна очікувати від парку з плас тиковими фігурами ящерів? Сміх та й го ді. Але ж Опольщизна вирішила дивувати і до кінця дотрималася своєю обіцянки. «Юрапарк» — не розважальний парк для дітей і не звичайний музей палеонто логії, а найбільший у Європі тематичний центр, присвячений динозаврам. Його те риторія — близько 40 гектарів. Почина лося все з розкопок, де було віднайдено унікальні залишки істот мезозойської ери. Головним відкриттям у Красиюві вважа ється вид динозаврів Silesaurus opolensis. Динопарк заснували 2010 року, але до слідницькі роботи тривають і досі. Гордість

його — крита зона палеонтологічних роз копок, де відвідувачі можуть роздивитись обриси кісток динозаврів безпосередньо у шарах землі. Можна прогулятися й серед доскона ло відтворених у натуральну величину ди нозаврів різних видів і розмірів — їх тут близько 200. Обов’язковими для відвідан ня є доісторичний океанаріум, 5D кіно театр і мультимедійний «Тунель часу», де завдяки суперсучасним технологіям по трапляєш на Землю, якою вона була сот ні мільйонів років тому. Прогулянка серед доісторичних ціка винок корисна не лише дітлахам, а й до рослим, бо чимало хто з нас полюбляє філь ми типу «Парк Юрського періоду». До речі,


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 33

гіди «Юрапарку» обурюються неточностями у кінокарти нах. Але ж у фільмі головне — видовище. А в тематично му центрі — наближення до реальності. Особисто я по черпнула багато цікавого та достовірного про динозаври ків і… трохи засмагла. А навпроти «Юрапарку» розташований Музей науки та еволюції людини. Завдяки цифровим технологіям у ньому можна «пройти» всі етапи становлення гомо са пієнса. Купуючи квитки до парку й музею водночас, от римаєте хорошу знижку. Загалом, незважаючи на незначні розміри регіону, мандрувати Опольським воєводством можна ще довго. Але я сюди повернуся. Близько і зручно. Веди, доле, в Ополе! ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Польській туристичній організації (www.polscha.travel).

33


ТУР

04.07.2017

18:17

Page 34

П

Р

О

Ф

І

!MT_4-17-disk.qxd

Ñàìå öÿ ìîëîäà ÷àð³âíà æ³íêà ïðåäñòàâëÿº òóðèçì â óêðà¿íñüêîìó ïàðëàìåíò³, ëîá³þº òà â³äñòîþº éîãî íà çàêîíîäàâ÷îìó ð³âí³. ßê öå âäàºòüñÿ, ³ ùî î÷³êóº íàøó íåïðîñòó «â³äïî÷èíêîâó» ñôåðó?

Депутат від туризму ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Р

РОМАНОВА Анна Анатоліївна — голова підко+ мітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Верховної Ради. Член фракції «Об’єднання «Самопоміч». До обрання була заступ+ ником міського голови Чернігова. Перша жінка із цьо+ го міста, яка стала народним депутатом України. Закінчила фізматшколу, педуніверситет («Іс+ торія та соціальна педагогіка»), технологічний університет («Менеджмент організацій»), школу розвитку лідерського потенціалу ASPEN+Україна,

34

Українську школу політичних студій (USPS), На+ ціональну академію держуправління при Президен+ тові України. Кандидат економічних наук («Ре+ гулювання розвитку міста на засадах формуван+ ня та використання бренду територій»). Один із небагатьох українських експертів із територіаль+ ного брендингу. Волонтер, експерт і керівник громадських про+ ектів. Виховує доньку Вікторію.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 35

Преc конференція з нагоди відкриття порталу «Zruchno.travel».

— Пані Анно, почнімо з останніх подій. Ви по вернулися з робочої поїздки до Китаю. Чи чекати нам прориву на величезний ринок Піднебесної? — Це була поїздка саме з такою метою! Укра їнські туроператори з ініціативи Асоціації індуст рії гостинності вирішили самотужки зрушити скелю з мертвої точки. Очолила делегацію я. На поїздку не пішло жодної копійки з держбюдже ту — все було на ентузіазмі й власних зусиллях. І вже є перші результати: Україна зацікавила потужних китайських туроператорів, і вони вже у середині червня прилетіли до нас з ознайом чим візитом. 122 мільйони китайців лише за минулий рік виїхали подорожувати за кордон! Це майже у 3 рази більше, ніж населення України! І ці ман дрівники витратили понад 114 мільярдів дола рів! А тепер найцікавіше: знаєте, скільки китай ців за минулий рік приїхали до України? Лише 20 тисяч. Це менше 0,01% від загального китай ського виїзного турпотоку. А все тому, що Україна для китайських турис тів — terra incognita. І вони ще мусять отримува ти українські візи. Відразу після візиту до Китаю я направила в МЗС України та до віце прем’єра з економіки листа із такими пропозиціями: розробити полег шений механізм отримання візи для китайських тургруп, скасувати візи для громадян КНР із шен генськими візами, перекласти китайською мо вою онлайн анкети для оформлення українсь кої візи безпосередньо після прильоту в наші

аеропорти, сприяти відкриттю нових авіарейсів між нашими країнами і, звичайно, сприяти по пуляризації українського турпродукту в КНР. — Чудова перспектива! А взагалі — тури стичний досвід яких країн може бути зараз ко рисним Україні? — Дивлячись у якому напрямі. Наприклад, що стосується болючої теми — просування на шого турпродукту під час збройного конфлікту на Сході, тут варто запозичити досвід Ізраїлю. Країна витрачає десятки мільйонів доларів на З організаторами популяризацію своїх турможливостей. Чим біль та учасниками турвиставки ше загострення конфлікту, тим більше фінансів ➧ на стенді України.

35


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 36

іде на промоцію. Адже ізраїльтяни як ніхто ро зуміють, що туризм — це інвестиції. Водночас сфера дуже чутлива до іміджу країни у зовніш ньому інформаційному полі. Як тільки в міжна родних новинах слово «Україна» звучить у не гативному контексті, частина іноземних турис тів відвертається від нас. Визначати пріоритетні аудиторії туристів вар то повчитися хоча б у сусідньої Польщі. Там чіт ко виділили шість країн, із яких запрошувати муть гостей, із ними насамперед і працюють. Не можна рекламувати країну для всього світу: і неефективно, і ніяких ресурсів не вистачить. — Завершилася сесія Верховної Ради. Які ініціа тиви висунуто вашим комітетом протягом неї? — Важливе досягнення: комітет домігся ви ділення коштів для промоції України у світі. По ки що це 1 мільйон євро на рік. Багато це чи ма ло? У невеличкій Грузії ця сума становить 12 міль йонів євро, у Польщі — близько 15 мільйонів...

Українські делегати на чолі з Анною Романовою — у Шанхаї, біля офісу «CTrip», найбільшого провайдера туристичних послуг у світі.

36

Це не кажучи про бюджети туристичних «монст рів» світу. Очевидно, що завдяки залученню ту ристів економіка отримує в рази більше коштів і робочих місць, поліпшується її інвестиційний клімат. Важливо проконтролювати ефективність витрачання цих коштів. Адже ресурс обмежений, і реклама має бути цільовою. Поляків в Україні цікавлять історичні місця, особливо пов’язані з польським періодом, італійців і турків — рес торани та розваги, білорусів — доступний шо пінг, казахів та азербайджанців — бальнеологіч не лікування, голландців — Чорнобиль, китай ців — промисловий туризм… Окрім того, в цьому півріччі прийнято два важливі туристичні законопроекти, співавтором яких була я. Вони сприяють розвитку сільсько го та винного туризму. Ми скасували ліцензію для виноробів на гуртову торгівлю, і це дасть змогу вижити малим винарням. Також скоро не треба буде реєструватись і сплачувати податки тим, хто на селі здає свою садибу туристам (не

більше 10 ліжко місць). Це дозволить розвива тися сільському туризму, збільшить зайнятість на селі та вмотивує сільську молодь займатися цікавою і прибутковою справою. Закон поки що підтримано у першому читанні. А взагалі протягом трьох років вдалося здо лати непробивну стіну: створити орган у вико навчій владі, який відповідає за державну полі тику у сфері туризму, домогтися коштів на про моцію турпотенціалу держави, уперше за 14 ро ків провести парламентські слухання щодо роз витку туріндустрії, досягти спрощеної процедури оформлення української візи, запустити внутріш ній туризм… — Якою ви бачите туристичну стратегію України? — Успішна туристична стратегія України — це пріоритет внутрішнього та в’їзного туризму над виїзним. В’їзний туризм при цьому має бу дуватися на чітко визначених пріоритетних ауди торіях. На туристів із яких країн ми маємо орієн туватися? Під кого робити турпродукт, його рек ламу та логістику? Наприклад, зараз Україну най більше відвідують… молдовани. Потім — білору си та росіяни. І лише далі йдуть угорці, поляки, турки, ізраїльтяни та німці. Правда, несподівано? Нам треба дещо переорієнтовувати турпото ки, відкривати нові ніші, а не приймати ситуа цію такою, якою вона є. Поки що Україна не ви користовує можливості величезного китайсько го ринку, канадської та американської діаспор. Туристи із цих країн вирізняються високою пла тоспроможністю й можуть швидко оживити ук раїнську індустрію гостинності. Звісно, щоб при ймати їх, треба вибудувати зручну логістику та цікавий турпродукт. — Які ставите перед собою завдання на наступ ну сесію? — Ухвалення великого нового Закону Украї ни «Про туризм»! Триває узгодження позицій із Мінекономіки. Зокрема є дискусійні питання щодо обов’язковості категоризації закладів роз міщення (присвоєння «зірок»), скасування лі цензій туроператорам і спеціальних дозволів для гідів та екскурсоводів. Особисто я за обов’язкову категоризацію, але необхідно зробити цю процедуру легкою та про зорою. Адже кількість «зірок» — це той загально прийнятий критерій сервісу, на який зважають туристи всього світу і навіть ми з вами, коли пла нуємо подорож. Також, вважаю, скасовувати ліцензії для тур операторів зараз не можна. Це нашкодить без пеці в’їзних туристів. Зважаючи, що Україна увійшла у десятку найнебезпечніших країн для подорожей, ми не маємо права ризикувати ре путацією держави. Закон «Про туризм», прийнятий 2004 року, дещо застарів у частині визначення понять. І най головніше — у ньому не закріплено пріоритету розвитку в’їзного та внутрішнього туризму. Тоді як надходження в економіку та робочі місця все редині країни забезпечують насамперед вони. Це своєрідний експорт послуг. А виїзний туризм — це коли українці подорожують за межами дер жави і гроші вимиваються з країни.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 37

— Чи обмежується ваша діяльність у туриз мі законотворчістю? — Звісно, ні! Постійно реалізовую проекти, пов’язані з розвитком індустрії гостинності. Три роки тому запустила акцію #Подорожуй Україною. Річ у тім, що українці 25 років не подо рожували рідною країною. Національна економі ка недоотримала понад 6 мільярдів доларів, які на ші громадяни щороку витрачали за кордоном. Ук раїнці мало знали одне одного, тому в країні на зрів розбрат. Я закликала співвітчизників виклада ти фото мальовничих місць України, описувати їх та закликати подорожувати батьківщиною. Так у соцмережах з’явилися тисячі фото чарівних ку точків країни, які раніше були маловідомими. Також я увійшла до правління новоствореної Асоціації індустрії гостинності України, місія якої — розвивати внутрішній туризм. Їздимо по країні, згуртовуємо людей на місцях у турактив, навчаємо створювати конкурентоздатний тур продукт. Потім приємно бачити результати своєї праці. Подивіться, як правильно почала просу ватися Херсонщина: українці дізнаються про ма льовничий безлюдний острів Джарилгач, пусте лю Олешківські піски... Іноді необхідно просто вселити в людей надію і дати дороговказ. Багато працюю над промоцією України та різ них туристичних місць. Віддаю перевагу нестан дартним підходам. Наприклад, під «Євробачен ня» розробила та випустила буклет для іноземців, де в ілюстрованій, цікавій формі дала поради. Буклети мали шалений успіх. Зараз плануємо перекласти їх китайською та турецькою мовами. Щодо популяризації туристичних місць, я впевнена, що найкраще зацікавлює інформація, подана живою мовою у вигляді легенд. У Євро пі та Америці місцеві можуть біля кожного ка мінчика створити легенду. Цікаві історії, анімо вані екскурсії, креатив забезпечують «додану вар тість» території. Моє хобі — створювати сувенір ні книжки путівники про міста, де історія пода ватиметься саме у вигляді легенд. — Одним зі свіжих починань, до якого ви має те відношення, є туристичний портал «Zruchno. Travel». Що нового він внесе в мережу?

— Це перший в Україні туристичний портал. На одному сайті можна за короткий час повніс тю спланувати свою подорож Україною. Зруч но — тому й така назва. Знайомі часто мене за питували, куди можна поїхати на вихідні з ма ленькими дітьми, де можна провести романтич ний вікенд, куди відправити маму полікуватись… І я розуміла, що потреба в інформації про турис тичні місця рідної країни — величезна. Тому поя ва «Zruchno.Travel» — це своєрідна революція в індустрії гостинності країни. За такими онлайн сервісами майбутнє. Зараз у світі дедалі частіше організація подорожей відбувається онлайн.

Пекін, травень 2017 го. Члени української делегації на зустрічі з урядовцями й туроператорами Китаю.

Торік 122 мільйони китайців подорожували за кордон — майже у 3 рази більше за насе лення України! А знаєте, скільки з них при їхали до нас? Лише 20 тисяч. Бо Україна для них — terra incognita. ■ — Скоріше за все, Україна найближчими рока ми не матиме своєї Анталії, свого Лувру... Чим ми можемо привабити світ? — Маємо всі можливі види туризму: істори ко пізнавальний, пляжний, гірськолижний, сіль ський, гастрономічний, оздоровчий, діловий, сентиментальний, паломницький, екстремаль ний, шопінг… Україна — найдоступніша країна Європи, за співвідношенням «ціна – якість» ви переджаємо багато європейських країн. Київ — одна з найбезпечніших столиць Європи, де ри зик теракту менший, ніж, скажімо, у Парижі, Брюсселі чи Берліні. До речі, це підтвердило «Єв робачення 2017». Багато місць ваблять еколо гічністю: повірте, для таких країн, як Китай, від сутність смогу — це вже розкіш. Влітку маємо м’який клімат, що може сподобатися туристам зі спекотних країн Сходу. У нас великі можли вості бальнеологічних курортів. Наприклад, у Трускавці надаються близько 40 видів лікуваль ➧

37


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

У Чернігові на «Дерун фесті». У квітні цього року в місті зафіксували рекорд України з випікання дерунів.

18:17

Page 38

них процедур, тоді як у Карлових Варах — не більше 10. Ну і, звичайно, унікальна кухня, тра диції та красиві гостинні люди. — Нарешті в нас туризм визнано прибутковою сферою, віднесено до Мінекономіки. Та у парла менті туризм об’єднали в комітеті із суто дота ційними «сім’єю», «молоддю» та «спортом». Чи правильно це? — У політиці для досягнення мети часто до водиться робити ірраціональні речі. Комітет сім’ї, молоді та спорту — це насамперед команда лю дей. У нашому комітеті дуже ефективний керів ник Артур Палатний і злагоджена команда, які допомагають мені розвивати український туризм. Можу сказати точно, що саме у цьому комітеті, і з цією командою туристична сфера має великі шанси для розвитку.

Доводилося розвіювати міфи про «неприпус тимість розвитку туризму під час війни». Але я знайшла однодумців у різних фракціях і створила міжфракційне об’єднання «Украї на туристична». ■ — Яке ставлення до цієї сфери в народних де путатів? Чи маєте від них підтримку? — Спочатку було справді непросто. Доводи лося щодня розвіювати міфи про «неприпусти мість розвитку туризму, коли в країні війна». Але вода камінь точить. Завдяки наполегливості, не впинній роботі та вірі в результат я досягла по розуміння як серед депутатів, так і в Кабміні. Як ви самі кажете, навіть створено департамент із туризму при Міністерстві економіки та торгівлі. Я знайшла однодумців у різних фракціях і ство рила міжфракційне об’єднання «Україна турис тична». Вперше за багато років лід скрес, турис тична справа зрушила з місця. — Чи враховуєте думку професійної громад ськості у своїй законотворчості?

38

— Звісно, я дуже тісно спілкуюся з усіма тур операторами та турасоціаціями. При нашому ко мітеті навіть створено громадську раду з пред ставників громадських організацій. Крім того, йде обмін пропозиціями в інтернет групах. Я за вжди відкрита. Якщо когось іще не знаю, а є про позиції, ось моя особиста електронна адреса: romanova.center@gmail.com. — Що, на вашу думку, мають робити україн ці для туризму на місцевому рівні? Чи є приклади життєствердних ініціатив? — По перше, в обласних, районних, міських радах варто зберегти підрозділи з питань туриз му. Основним їхнім завданням буде розробка та реалізація стратегії розвитку галузі та просуван ня міста або регіону. А для цього вони мусять по в’язати три речі: політичну волю, розвиток ін фраструктури та промоцію унікальних особли востей свого краю. По друге, потрібно затвердити чи продовжи ти дію місцевих програм розвитку туризму на найближчі роки. І закласти на це достатньо кош тів у бюджети! Знаю багато випадків, коли хоро ші програми приймаються, але не діють через відсутність фінансових і людських ресурсів. За підрахунками експертів, щоб 300 тисячне місто, яке лише починає туристичний шлях, стало при ймати бодай 100 тисяч туристів на рік, необхід но інвестувати у просування не менше мільйо на гривень. — Ваш рідний Чернігів — справжня культур на скарбниця. Ви відповідали в ньому за туризм. Як там справи зараз, яке в міста туристичне майбутнє? — Чернігів вважаю одним з найперспектив ніших туристичних міст України. Колись я за пропонувала його туристичний слоган — «Міс то легенд». Саме там зосереджено найбільше ста родавніх храмів на одиницю території. Черні гів — сакральний центр України ще з княжих ча сів. Але поки про це не стане широко відомо, ту ристи не поїдуть. Насамперед треба правильно сформувати місцевий турпродукт і розрекламу вати його серед киян. Адже від Києва до Черні гова — лише 130 кілометрів хорошою прямою дорогою! З моєю допомогою в Чернігові ще чотири ро ки тому з’явилася міська навігація в єдиному стилі, вільний доступ до Wi Fi у туристичних місцях, анімовані екскурсії, незвичні пам’ятни ки та лавочки… Готую до друку сувенірну книж ку «Чернігів — місто легенд», де у простій, ціка вій формі подано найромантичніші та найміс тичніші історії міста... — Напевно, ви самі теж буваєте туристкою. Який відпочинок любите, які мрії вже справдили ся, а на які сподіваєтеся? — Люблю різне: пізнавати нові місця, змі нювати «картинку», отримувати яскраві емоції, розширювати кругозір... Усе це дарують нам подорожі. До речі, на тлі глобальних процесів індустрія гостинності — чи не єдина сфера економіки, яка розвиватиметься наступні десятиріччя. За подо рожами — майбутнє! ■ Фото з особистого архіву депутата.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 39


В

О

Я

Ж

!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

КОЛЕКЦІЯ

18:17

Page 40

 óÿâ³ áàãàòüîõ ñï³ââ³ò÷èçíèê³â êðó¿ç — öå ôàíòàñòè÷íî äîðîãèé â³äïî÷èíîê. Ñïðîáóºìî çëàìàòè ñòåðåîòèï ³ ðîçïîâ³ìî ïðî, ìîæëèâî, íàéö³êàâ³øèé ìàðøðóò öüîãî ë³òà íà îäíîìó ç íàéêðàùèõ ëàéíåð³â ñâ³òó. ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ

БАРСЕЛОНА – МАРСЕЛЬ – ВІЛЬФРАНШ – ЛА+СПЕЦІЯ – ЧИВІТАВЕКК’Я – НЕАПОЛЬ – БАРСЕЛОНА

Морський шик для економа

40


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

Н

18:17

Page 41

На просторах Середземномор’я трапи лася подія, що сколихнула круїзний біз нес, викликала певний ажіотаж серед єв ропейських і навіть американських турис тів. У цю акваторію та на цей ринок за йшов гігант круїзної справи — міжнарод ний холдинг Royal Caribbean Internatio nal Ltd. Досі його судна були знайомі пе реважно учасникам карибських круїзів. Пощастило й нам свого часу відвідати з ним тропічні острови. Більше того, 2006 року ми побували на інавгурації лайнера «Freedom of the Seas» у Лондоні. Приєм но було знову зустріти в порту Барселони цього 15 палубного красеня. Після пла нової реконструкції він перетнув Атлан тику в зворотний бік, аби принести від шліфований до блиску американський сер віс у Старий Світ. До речі, за улюбленим судном сюди по линули й багато американських туристів — вони у захваті від європейської старови ни. Європейці ж натомість відкривають для себе новий лайнер і новий сервіс. Українських туристів залучає туропе ратор «Експрес вояж» на чолі з Ларисою Слободян. Вона запевняє, що маршрут Барселона – Марсель – Вільфранш – Ла

«H2O» — зона водних розваг на борту.

Спеція – Чивітавекк’я – Неаполь – Бар селона буде найпопулярнішим цього літа, а «Freedom of the Seas» вважається найкра щим на цей момент круїзним судном Се редземного моря. Професіонали знають, що кажуть. «Експрес вояж» пропонує по над 3000 круїзів по всьому світу. А ще пані Лариса заповзялася довести співвітчизникам, що круїзний відпочи нок — це не так уже й дорого, а в багатьох моментах — навіть вигідніше та зручніше за курортний. Можемо підтвердити, що за ті самі гро ші відчути атмосферу 3 країн і побачити мінімум 6 міст за 8 днів не вдасться на жод ному курорті, а жоден автобусний екскур сійний тур не забезпечить такого комфор ту й «олл інклюзиву». Ми навіть провели власний експеримент із метою максималь но здешевити для себе круїз і поділитися досвідом із читачами. Отже, відчалюємо з Барселони і зна йомимось із судном. Життя на борту «Freedom of the Seas», тобто «Свобода морів», і справді дає свободу пересуван ня, а також харчування і насолоджування ➧


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 42

Парад і променад. На «Королівському променаді» для дітей і дорослих влаштовуються костюмовані паради фантастичних істот і мульперсонажів.

42


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 43

міжнародним туристам середньої руки. За всієї розкоші, яку він їм підготував, вартість відпочин ку на ньому значно нижча за берегові аналоги 5 зiркових резортів, особливо якщо зважати на концентрацію різних видів турпослуг i розваг. «Freedom of the Seas» — це блиск хмарочоса i легкість білої хмарки. Свого часу він перевер шив за розмірами та мiсткiстю всі туристичні суд на на планеті й утілив новітні розробки в галу зях техніки та індустрії гостинності. Та й зараз конкуренти у нього є лише за океаном. Що ж, подивимося... Можна було просто за йняти шезлонг у найвигiднiшому мiсцi палуби i насолоджуватися подорожжю з перервами на вишукані трапези. Втім, ми прагнули доскона ло вивчити каюти всіх класів, ресторани та роз ваги суперсудна. Кают ми налічили 10 видів — від призначе них спеціально для пасажирів з обмеженими можливостями до королівських i президентсь ких сімейних сьютiв. Останні вміщують 14 меш канців, до послуг яких — 4 спальні, 4 ванні кім нати, мармурова барна стійка, простора віталь ня з обiднiм столом, а також величезна веранда із джакузi. В кожній каюті є балкон. Уявіть: ви ходите з номера, в руках келишок вина — i тіль ки ви та море… І це все в «обмеженому просторі» корабля! Спектром туристичних можливостей лайнер вражає не менше. Ось що ми виявили, мандрую чи палубами. Льодова ковзанка, стіна для альпі ністів, гольф поле, «Королівський променад» — справжній бульвар iз магазинами, ресторанами, кав’ярнями, розважальними центрами... Аква парк — грандіозна споруда на борту! Крім чис ленних басейнів iз водними гірками для дітей i дорослих, є унікальний басейн зi штучною хви лею для серфінгістів. Атракціони «Зона Н2О» з інтерактивними фонтанами, каналами для ка тання на кругах, басейнами зi штучною течією, Хвацька студентська «банда» в порту Марселя.

Українські туристи із «Freedom of the Seas».

басейнами з каскадними водоспадами... Соля рій у стилі джунглів має ну вже зовсім фантас тичні джакузi з прозорим дном, крізь яке з ви соти 34 метрів видно морську гладінь, яку роз тинає суперковчег! Смерком аквапарк перетво рюється на гігантський нічний клуб просто не ба з незвичайними візуальними ефектами, які легше побачити самим, ніж уявити з розповіді. Щодня на пасажирів чекають кілька музично танцювально розважальних акцій. Серед них — льодове шоу з феєрверком (хоча можна й прос то покататися на ковзанах). Тим приємніше, що серед фігуристів є й українські. Запрошують «шведський стіл» і триповерхо вий ресторан «а ля карт», схожий більше на театр «Ла Скала» — це ті заклади, обслуговування в яких входить в оплату. А ще є кілька першоклас них ресторацій «а ля карт» за додаткову плату, кожний зі своїм ухилом, колоритом і «родзин ками». Не рахуючи чудової піцерії на «Проме наді». Перекуштувати все неможливо. Наїдки та напої представлені в мальовничому розмаїт ➧

43


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 44

ті — схоже, доклали рук не лише кухарі, а ще й дизайнери. Отже, в одному мiсцi в один час для вас до ступна неміряна кiлькiсть задоволень, для отри мання яких не потрібно долати вiдстанi, витра чати дорогоцінний час відпустки та ще й значно більше платити.

44

«Публіка» та «виконавці» Кожен на судні знаходить для себе принади, і ніхто не заважає іншим. Навіть дітлахи, яких на трапі ми бачили чимало. При тому, що далеко не на всі круїзні судна пускають метушливих «кіндерів». Під час морських переходів ми їх не помічали — дітлахи розважалися за інтересами у своїх кубах, окремих басейнах, часто й харчува лися в окремих зонах за окремим дитячим меню. Поки малюки перебувають під доглядом ви хователів, дорослі можуть сходити до спа, поси діти у висотній джакузі або здійснити пробіжку по спеціальній доріжці під звуки хвиль — у кого які зацікавленості. Працівники RCI розповіли нам про 83 річну бабусю, яка кожен свій день народ ження відзначає у круїзі з «Freedom of the Seas» і щоразу здійснює «сходження» на скеледромі! Круїз на мегалайнерi — королівське задово лення, доступне для простих смертних. У цьому переконували подружжя американських пенсіо нерів, молодята, багатодітні родини, підлітки… Остаточно «добило» нас подружжя одеситів із Флориди. Виявляється, вони вирушають у круї зи RCI 20–30 разів на рік і вже мають цілу ко лекцію 200 морських подорожей! Причому по дружжя широко та вміло користується системою пільг і знижок для постійних клієнтів. Тому жи ти у круїзі цій парі часто дешевше, ніж удома, і ні про що не треба турбуватися! Окрема категорія «населення» судна — пер сонал. Більшість його примандрувала на лайне рі з Америки. У кожного працівника на грудях є позначки — як звуть та якими мовами володіє.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 45

Ніцца — немаленьке місто!

А на обличчі — щира усмішка, ніби знак RCI. Від них завжди почуєш комплімент, жарт чи просто: «як ваші справи?», і без запопадливос ті — просто по людському. Відчувається, що по стійним мешканцям судна ведеться добре, хоча коло спілкування трохи обмежене. А бачили б ви хор усміхнених офіціантів на завершальній гала вечері! МАРСЕЛЬ. Між морем і собором Отже, ми на маршруті. Багато кого приваб лює життя на кораблі курорті, а нас найдужче — відкриття! У Марселі ми вже бували, але приємно зу стрітися знову. Знайомство з ним починається з Нового порту. Звідси всі вирушають до Старо го порту — серця Марселя. Можна їхати плат Площа Массена та Нептун. ним шатлом, придбати екскурсію, але ми в рам ках експерименту взяли таксі спільно з іншими «економами». У Старому порту сотні щогл здіймаються в небо, яхти з усього Середземноморського регіо ну погойдуються на хвилях, колоритні рибалки вудять із пірсів, чайки цуплять рибу з вагів про давця, пахне морем і пригодами… З часу наших відвідин тут з’явилося величезне колесо огляду. Під ним яскрава «банда» студентів музик награє світові хіти. Туристичний поїзд запрошує до вуличок квар талу Ла Пеньє. Хоча приємніше бродити по ньо му пішки. Це майже «марсельський Монмартр». Колись тут було стародавнє місто Масалія. У XVII–XVIII століттях район забудували розкіш ➧

Легендарний готель «Негреско».

45


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 46

Чинкве Терре — «П’ятиземелля», або п’ять неймовірних містечок на островах.

46


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 47

Українська «делегація» в національному парку «Чинкве Терре».

ними особняками. Збереглося далеко не все, бо фашисти підірвали квартали. Але вперті мар сельці відновили все як було. Найбільша святиня та цікавина, головний па норамний майданчик міста — це Нотр Дам де ла Гард. Собор зі скульптурою Матері Божої з Немовлям на дзвіниці видно з обох портів і з різ них вулиць. Основа споруди вознеслася над міс том на 154 метри, майже на 100 метрів витягнув

ся до неба головний шпиль, а золотий вінець Пресвятої Діви сяє у променях сонця ще на 10 метрів вище! Марсельці називають храм «Добра Мати», «Матінка». Колись на його місці стояла невелика каплиця, де моряки молилися за вдале плавання і дякували Богу за щасливе повернен ня. Традиція живе й досі: безліч моделей кораб лів під стелею церкви — це дари моряків. Марсельський Нотр Дам дивом уник загибе лі під час Другої світової війни: нацисти зроби ли все, щоб його знищити, але міна, слава Богу, не спрацювала. З оглядового майданчика біля собору видно й інші храми міста, і порт, і острівець Іф. Так так, той самий острів із фортецею в’язницею, в якій проводив роки герой роману Дюма — граф Мон те Кристо. Можна розгледіти абатство святого Віктора неподалік старого порту — одне з най давніших у Франції, засноване у V столітті. Та кож — палац Лоншам, побудований у XIX сто літті з розкішним багатоступінчастим фонтаном та колонадою. Видно рибальське передмістя Вал лон дез Офф, обитель гурманів, закоханих і фо тографів. А там і Новий порт. Нам уже час туди. ➧

47


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 48

Діти на судні почуваються привільно. І дорослим не заважають!

ВІЛЬФРАНШ та Ніцца для ощадливих Вільфранш — це рибальське містечко і порт між Ніццою та Монте Карло. Пе ред круїзними туристами постає непрос тий вибір, куди податися. Ми обрали Ніц цу. І не схибили. Сусіди на судні потім роз повідали, що в місті казино та пляжів са ме проводили відоме ралі, тому багато про їздів були перекриті й гості недоотрима ли вражень. Серед транспортних можливостей ми обрали найвигіднішу — потяг лише за 3,60 євро в обидва кінці. Через 15–20 хвилин ми вже гуляли центральною вулицею, повз численні бутики. У садах Массена ва били численні фонтани, вишукана зелень, ятки з лавандою, фрукти в сиропі й диво вижно розслаблена атмосфера Старої Ніц ци. Маленькі дітки гралися на спеціаль них, вигадливо зроблених і дбайливо об городжених майданчиках. Група пенсіо нерів «моржувала» на пляжі, у ще холод ному квітневому морі. За 10 євро з особи ми вирушили на екс курсії туристським паровозиком і ще го дину насолоджувалися Ніццою, слухаючи аудіогід. Із Замкового парку сфотографу вали надзвичайний краєвид. Виявляється, Ніцца досить велика — 350 тисяч населен ня! А ми думали — лише аристократичний курорт. Легендарна Англійська набережна зу стріла сучасними кольоровими скульпту

48

рами абстракціями та дорогими готеля ми. Ми набралися духу й запитали дозво лу оглянути легендарний «Негреско». І ус пішно пройшли фейс контроль! Не го тель — музей: колосальні люстри, ціла ви ставка чудових картин і скульптур… Що там казати, навіть туалет — витвір мистец тва. Наостанок скористалися люксовим Wi Fi та задоволені своїм бюджетним ши ком відбули до Вільфранша. У підсумку Ніцца нам коштувала ли ше 27,20 євро на двох! ЛА/СПЕЦІЯ і «п’ять міст плюс» З невеликого італійського порту Ла Спеція можна їхати до Пізи чи інших ве ликих і відомих міст. А ми обрали значно ближчу та дешевшу поїздку корабликом за 35 євро до незвіданої Чинкве Терре. І знову були у виграші! Автобусним екскур

сантам на шляху туди довелося подолати довгий гірських шлях, а нам було віль готно і свіжо. Ну, а Чинкве Терре стала од ним із найбільших вражень у круїзі. Чинкве Терре перекладається з італій ської як «П’ять земель». Справді, нас че кали п’ять неповторних містечок. Вони мають вигляд каскадів із кольорових бу диночків на скелястих берегах, у кожному


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 49

Рим. Черга до собору святого Петра.

Фонтан Треві.

Замок святого Ангела в Римі.

вуличками й пофоткатися на тлі потріпаних морським вітром дверей.

є храми, старовинні вкраплення абощо. Вернац ца вважається наймальовничішою. Ріомаджоре та Манарола сполучені між собою дуже роман тичною пішохідною Дорогою кохання. Манарола також відома тим, що в ній на Різдво ставлять найбільший у світі вертеп. Корнілья розташова на найвище (треба підійматися пішки) і має дуже гарну церкву в стилі лігурійської готики. Мон тероссо — найбільше місто «п’ятиземелля», тут найбільше розваг, є старовинна оборонна баш та і величезна статуя Нептуна з мушлею на плечі. Які дивні та чарівні місця! Старовинні будів лі — ніби іграшкові, так і просяться на картину. Кожне містечко охороняється ЮНЕСКО. Доро гою були й інші поселення, які нам здалися не менш колоритними — отже, ми отримали «п’ять плюс»! На набережних і серед скель численні ки тайські пари робили весільні фотосесії. Було де спокійно посидіти в кафе, покупатися й поза смагати, пострибати зі скель у воду, поблукати

ЧИВІТАВЕКК’Я та Рим Місто Чивітавекк’я знайоме круїзним турис там у Середземномор’ї як «порт Рима». Звідси до столиці — 70 кілометрів і 12 євро потягом в оби два кінці. Звісно, екскурсійні автобуси залиша ються актуальними, але ми вже багато разів були в Римі, тому дозволили собі ощадливість… Вийшли на першій же зупинці в Римі, бо по бачили знайомий купол собору святого Петра. Найбільший християнський храм світу притя гував величчю та красою. Втім, не тільки нас — черга до собору вишикувалася на сотні метрів і, як ми згодом переконались, аби потрапити все редину, стояти в ній треба було півтори дві го дини. Навколо черги навіть дехто влаштував дрібний бізнес: морозиво, водичка, віяла… Але нам вистачило й зовнішньої величі та краси со бору, водограїв і скульптур навколо нього. Потім гуляли містом пішки: площа Янгола, фонтан де Треві з вічним натовпом «естетів», ти хі малолюдні вулички… Це був черговий ковток Рима, смак якого відчувається й досі. НЕАПОЛЬ і Капрі В «італійській Одесі» — Неаполі — ми теж бу вали, тому наразі він став для нас просто гостин ним портом, відправним пунктом екскурсії… До Капрі. Так так, до острова, на якому так полюб ляли відпочивати аристократи, спонсоровані меценатами письменники на зразок Коцюбин ➧

49


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 50

Острів Капрі. Краєвид скель Фаральйоні з готелю «Quisisana».

«FREEDOM OF THE SEAS» Рік будівництва: 2006. Водомісткість: 160 000 тонн. Довжина: 339 метрів. Висота: 63,7 метра. Ширина: 56 метрів. Пасажирських палуб: 15. Кают: 1800. Пасажирів: 3600 осіб за двомісного розміщення. Екіпаж: 1360 осіб.

50

ського, а також «борці за долю робітничого кла су», такі як Ленін або Горький. До речі, на одно му будинку ми справді бачили меморіальну дош ку, напис на якій засвідчував, що тут перебував Maxim Gorky. Ми скерували свої стопи до головного огля дового майданчика Капрі, куди вели колії фуні кулеру (1,80 євро з особи). Уже з вагона відкри вався запаморочливої краси краєвид. Аби потра пити на майданчик біля трьох славетних скель, потрібно було сплатити ще по 3 євро. Але ми не поквапилися за потоком фунікулерних туристів, а натомість зацікавилися фешенебельним готе лем «Quisisana». Уявіть собі, і в ньому ми про йшли фейс контроль. Зрештою готельєри нас запросили на мальовничу терасу, звідки відкри валася краща панорама, ніж ота, за 3 євро. Про понуємо її вам на цих сторінках.

Споглядали Капрі, попиваючи традиційне тамтешнє «лімончелло». Таким і запам’ятали цей казково гарний та не такий уже й недоступний острів. Потім був «фінальний акорд» — останній мор ський перехід нашого лайнера до Барселони, ос танні насолоди на борту, останні погляди за кор му і загадані бажання знову колись вирушити у круїз. Можливо, з «Експрес вояжем» і RCI, чому ні? Вони довели нам, а ми — їм, що круїз може бути доступним. ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо компаніям «Royal Caribbean International» (www.royalcaribbean.com) та «Експрес вояж» (www.cruisexpress.com.ua).


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 51

Ó Êèºâ³ ïðèãîùàëè êóëüòîâèìè ³ñïàíñüêèìè çàêóñêàìè òà ïðåçåíòóâàëè ÷óäîâå êóðîðòíå óçáåðåææÿ — Êîñòà-Áëàíêà.

Як смакує Коста*Бланка?

В

В іспанців відпочинок неодмінно асоціюється з частуванням. У них навіть побутує звичай «ходити на тапас» — гуляти від кафе до кафе та куштувати та пас — різноманітні закуски з усього, на що вистачить хисту й фантазії кухарів. У середині червня відзначають Міжнародний день тапас. З нагоди цього дня посольство Іспанії та Іспанський інститут туризму ви рішили пригостити українських туроператорів і журналістів, а заразом — роз повісти про нове для багатьох наших туристів курортне узбережжя — Коста Бланка, Білий Берег, де тапас та іншу смакоту теж дуже полюбляють. Відбу валося все у київському готелі «Воздвиженський». Посол, сеньйор Херардо Бугайо Оттоне, проявив себе як справжній шоумен, пристрасно та красномовно оповівши про традиції іспанської кухні. Після чого змальоване тут же було втілене в життя спеціально запрошеними з Іспанії ку харями. Майстер клас із тапас плавно перейшов у дегустацію напрочуд різ них і смачних закусочок з артишоками, восьминогами та іншою екзотикою. Гастрономія займала не останнє місце і в туристичній презентації узбереж жя Коста Бланка. А ще там були смарагдового кольору води, білі піски та біло сніжні вітрила, величні скелі зі старовинними замками та містечками, прекрас ні храми й палаци, туристично спортивні й спа програми, фестивалі та міш ленівські ресторани. Як і в «поході на тапас», тут у кожному містечку можна «скуштувати» щось історичне, естетичне і колоритне. Білий Берег готовий об дарувати нас усіма своїми багатствами і, як відомо, тепер уже без віз. При зволяйтеся, панове туристи! ■

51


В

О

Я

Ж

!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

КОЛЕКЦІЯ

18:17

Page 52

Мальта без віз Îñòð³âíà êðà¿íà âõîäèòü äî Øåíãåíó, òîæ äî ïîðè äî ÷àñó íà øëÿõó äî íå¿ ìàíäð³âíèêè çóñòð³÷àëè ïåâí³ áþðîêðàòè÷í³ é ô³íàíñîâ³ òðóäíîù³. À â³äòåïåð — ëèøå ïåðåâàãè! ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ Ìàëüò³éñüêå óïðàâë³ííÿ ç òóðèçìó

www.visitmalta.com

Н

НЕЙМОВІРНЕ без віз Як вам той факт, що Мальта — архіпелаг роз міром лише 27 на 15 кілометрів, тобто удвічі мен ший за Київ! Або те, що тут три десятки міст, між якими складно провести межу, бо вони злива ються. Або те, що тут немає бездоглядних дітей, безхатьків і бродячих собак, але повно бродячих котів, яких геть усі люблять. Або те, що тут не має річок та озер. І при цьому живуть близько 450 тисяч щасливих мешканців… Мальта — країна неймовірного. Не вірите? Є всі можливості перевірити. МОРЕ без віз Воно тут чисте, тепле і приємне. Звісно, ви не знайдете на узбережжі неозорих білопіщаних ка рибських пляжів, адже Мальта — це фактично камінь, який випнувся із Середземного моря. Та гарних місць для купання багато, і вони часто

дуже екзотичні завдяки химерним формам узбе реж. Є й піщані пляжі на зразок «Голден Бей». А ще, на думку Жака Іва Кусто (і не тільки йо го, повірте!), острів Гозо — серед найкращих у світі місць для підводного плавання. Крім загадкових гротів і морських мешканців, на дні є затонулі судна, які можна розглядати зовні й усередині. КРАЄВИДИ без віз Спеціально їх шукати не доведеться — вони тут виникають перед очима самі. З будь якої точ ки чудово виглядає Валлетта, а від панорами Ве ликої гавані аж перехоплює подих. Певно, кожен, хто побував на Мальті, має фото з краєвидом «Три міста» на порізаному мисами півострові — це дав ні Вітторіоза, Сенглея і Коспікуа, що «зрослися докупки». Та ще дужче вражають природні па м’ятки Мальти! Такі, як Блакитний грот, бухта Рамла з червоним пляжем і печерою, де, за леген


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 53

дою, Одіссей жив у німфи Каліпсо. А ось природна арка Лазурове Вікно обвалилася: хто не встиг, той запізнився… Поспішайте бачити! ІСТОРІЯ без віз Вона супроводжує тут скрізь і всюди, часом від неї навіть складно від караскатися. Можливо, найкраще її відчуєте у Мдині, стародавній столиці Мальти. Це дивовижне місто, застигле у часі. Користуватись автомобіля ми дозволено тільки місцевим мешканцям. А їх не більше 400 осіб, і май же всі — нащадки давніх норманських, іспанських, сицилійських і фран цузьких родів, які живуть у фамільних особняках. Найцікавіше на Мальті — місто Валлетта, занесене до Списку всесвіт ньої спадщини. Вулиці та площі тут майже не змінилися з XVI століття. Зазирніть до собору святого Іоанна з гробницями лицарів, до палацу Ве ликого магістра, до форту святого Ельма, підійміться в сади «Баракка» — звідти відкривається краєвид Великої гавані. Завітайте у Мдину, яку на зивають «містом мовчання», — час там ніби зупинився… На Мальті розташовані найдавніші в Європі споруди. Найвідвідуваніші з них — мегалітичні храми Джгантії (на острові Гозо) і Хаджар Кім (на острові Мальта), яким понад 5000 років. Але стародавніх споруд із вели чезних каменів на Мальті десятки! Ну, а стародавні підземелля — це ще одна таємниця Мальти. Найвідоміше серед них — Гіпогей, трирівневе «підземне житло» з ходами, залами і пастками, яке досі залишається за гадкою та улюбленим місцем археологів. Мальтійські лицарі — ще одна з «візиток» історичного архіпелагу. Вони володіли ним понад двісті років. Як спадщину залишили мальтійський хрест, який став символом країни, фортеці й багатющу архітектуру. Саме вони побудували нинішню столицю Валлетту, назвавши її ім’ям свого Ве ликого магістра. Його палац запам’ятається вам чарівними внутрішніми двориками, розкішними покоями і Збройною палатою. Постаті в обладун ках зустрінете в кожній крамниці Мальти. Лицарським духом надихаєте ся досхочу. СВЯТА без віз Мешканці Мальти люблять яскравий одяг і прикраси, нікуди не поспі шають, легко вступають у розмову і завжди усміхаються. Більшу частину їхнього життя становлять свята: церковні фести, зимовий карнавал, фести валі феєрверків, «ночі вогнів»... У такі дати вони відпочивають і веселяться в містах, схожих на одну велику вечірку. А в будні? Готуються до свят! ➧

53


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 54

СМАКОТА без віз Мальтійці люблять попоїсти і пригос тити. Порції тут величезні, а страви смач нющі. Лампука і мальтійський кролик — найвідоміші делікатеси. Лампуку шукай те на рибному базарі в бухті селища Мар сашлокк. Кролика куштуйте в будь яко му ресторані, особливо ж він гарний у міс ті Мджарр. Ну, а десертів тут налічують кількасот! Головним місцем збору ласунів вважається кондитерська «Fontanella» у Мдині. Мальтійське вино — теж непогані ла сощі. Ще й сувенір. Зокрема через те, що тут полюбляють надягати на винні пляш ки мереживні фартушки. РОЗВАГИ без віз Клубне життя вирує скрізь. Із настан ням темряви оживає нічна столиця Маль ти — Пачевілль. Удень це просто два нічим не примітні квартали неподалік від курор ту Сент Джуліанс, а вночі — оаза клубної

54

культури. Бари, ресторани, дискотеки — обирай будь який заклад і відпочивай на повну. Найкращі діджеї світу доволi часто виступають тут. Апогеєм молодіжних розваг можна вва жати поп фестиваль «Острів MTV», одну з головних подій літньої музичної сцени в Європі. Суперсцена, величезна тусівка просто неба, високий рівень безпеки, зір ки світового рівня… І вхід абсолютно віль ний! Серед хедлайнерів «Острова MTV – 2017» стали «The Chainsmokers». Та й у будні на Мальті цілу ніч усе на вколо відкрите, надворі тепло, панує доб розичлива атмосфера. Мальтійці розумі ються на розвагах. Боулінги, кінотеатри та інші розважальні заклади чекають не подалік від пляжу. АНГЛІЙСЬКА без віз Маленька Мальта насправді є великою школою англійської мови. І щоб туди по трапити, зовсім не потрібна британська

віза. Мова Шекспіра і Нельсона вважаєть ся тут другою державною, й острів’яни ви користали цей спадок чужоземного воло дарювання. Вони відкрили понад 30 авто ритетних навчальних закладів з опануван ня іноземцями англійської мови. Причому коштує навчання значно дешевше, ніж у «туманному Альбіоні». БІЗНЕС без віз МІСЕ індустрія тут на висоті. На мале сенькій Мальті є півтора десятка 5 зірко вих готелів, де можуть одночасно розміс титися 5500 осіб, і понад сорок 4 зірко вих — ще на 14 000 місць. Конференц за ли, ресторани та бізнес центри готові до ділових заходів і бенкетів. А компанії з при йому працюють на найвищому рівні (звер


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 55

би тієї чи іншої країни під час першостей Європи та світу. Перемога — привід для гучного вуличного святкування!

ніть увагу на наявність у них Знаку якості Мальтійського управління з туризму). СПОРТ без віз Чудова погода і змагальний дух, власти вий місцевим жителям, роблять Мальту гарним місцем для заняття різними вида ми спорту. Гольф чи водне поло, футбол чи теніс — вибирайте на свій смак! Спро буйте піший туризм по пагорбах Гозо, під водне плавання, віндсерфінг... А якщо ви вболівальник, на островах проводиться відома вітрильна регата «Ro lex Middle Sea Yacht», за якою зможете по спостерігати з бастіонів Валлетти. Поди витися футбольні матчі фани збираються в кожному барі, пабі чи ресторані. Навіть місцеве населення ділиться на фан клу

ДИТЯЧІ РАДОЩІ без віз Серед найпопулярніших місць для ро дин із дітьми — аквапарк «Splash and Fun Park». Тут і водні гірки, й ігрові зони, і один із найбільших у Європі басейнів зі штуч ними хвилями. За кілька кроків звідти — Середземноморський парк із дельфінами та морськими левами, з якими навіть мож на разом поплавати. Для зовсім маленьких ідеальним місцем буде «Селище моряка Папая». Його збуду вали 1980 року для зйомок дитячої коме дії. Це казкове містечко з хатинами та чов нами рибалок, тематичними ресторанчи ками, чудовим пляжем із купою водних забав, а також із парком розваг, двоповер ховим ігровим містечком з атракціонами. Мальта пропонує вашим дітям фантас тичне медіашоу «Malta Experience», зло вісні «Темниці Мдини», безліч цікавих і за гадкових морських подорожей до гротів, скель і лагун. Пляжі північного узбережжя з усіма ви годами та рятувальниками — чудове міс це для сімей із маленькими дітьми, які із задоволенням хлюпатимуться в теплій во ді та будуватимуть піщані замки. Для старшеньких радимо мовні табо ри, де школяр без опіки батьків зможе під

тягнути англійську та познайомитися з од нолітками з різних країн. У «Mediterraneo Malta Marine Park» жи вуть милі дельфіни, тюлені танцюристи, чарівні папуги, черепашки та всілякі реп тилії. Із квітня по вересень тут щодня влаш товують два шоу, решту року — по одній виставі. За додаткову плату можна попла вати з дельфінами! РОМАНТИКА без віз Хочете вирушити у подорож із коханою людиною? Мальта сповнена природної морської краси і таємниць. Підсилити по чуття і забезпечити собі приємні спогади вам допоможуть чудові краєвиди, барбе кю на усамітненому пляжі, вечір у Вели кій Гавані, тихі сади, лицарські замки, ко лоритні ресторанчики, спа процедури в готелях, яхти під білими вітрилами… За повір’ям, укладені на Мальті шлю би ніколи не розпадаються. І щороку ти сячі закоханих пар з усієї Європи зліта ються на острів, щоб обвінчатися та заре єструвати своє одруження. Урочистості організовуються в готелях, замках, на ях тах і кораблях… Ну, і без ніяких забобонів усім відома така прикмета: якщо ви вирушаєте на Мальту, значить, за кілька днів ваш наст рій поліпшиться, тіло сповниться моло дечої пружності, а душа радітиме життю. Покваптеся, літо не вічне! ■

55


С

Е

Б

Е

!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

ПОКАЗАТИ

18:17

Page 56

Êðó¿çíà êîëåêö³ÿ «Ocean & Paradise» by «Olga Dvoryanskaya»

Í

На відпочинку особливо хочеться почуватися гарною, стильною, в гармонії з природою і щоб одяг не потребував багато місця у валізах і часу на прасування. Художниця і дизайнерка Ольга Дворянська створила дебютну колекцію пляжного одягу «Ocean & Paradise», ідеальну для морських подорожей. Легкі повітряні сукні, халати, парео?трансформери, легкі штани і топи, повітряні накидки — все це створено з принтованого авторського шифону, який не мнеться під час носіння.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 57

Бренд «Dvoryanskaya» створений 2015 року і спеціалізується на шовкових хустках, шарфах і палантинах з ексклюзивними авторськими принтами художниці?творця. Єднання із природою — основне послання малюнків на тканинах у вигляді тропічних рослин, птахів, рибок, коралів…


!MT_4-17-disk.qxd

58

04.07.2017

18:17

Page 58


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 59

Окуляри: «MGvision» by Marysya Gorobets Contact: (050) 070 8888 Showroom: Кловський узвіз, 15 Instagram: MGvision_ochechi MarysyaGorobets

59


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 60

Фотограф: Катерина Челомбитько Стиліст: Людмила Капустяна Візажист: Ліана Клементьєва Модель: Юлія Ковальова («PM Models») Прикраси: «Crochetok» Купальники: «Ajour» Одяг та хустки: «Olga Dvoryanskaya» Instagram: scarf.dvoryanskaya www.scarf.dvoryuanskaya.com

60


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 61


ТУР

04.07.2017

18:17

Page 62

П

Р

О

Ф

І

!MT_4-17-disk.qxd

Êàòåðèíà Àñîô’ºâà ïîíàä 10 ðîê³â ïðàöþº â «Aldemar Resorts» ³ º ãåíåðàëüíèì ïðåäñòàâíèêîì ó Ñõ³äí³é ªâðîï³ ö³º¿ âñåñâ³òíüî â³äîìî¿ ãðåöüêî¿ ìåðåæ³ ãîòåë³â. Ðîçìîâëÿºìî ïðî ¿¿ ì³ñ³þ òà ðîäèíó. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

ALDEMAR як родина

П

— Пані Катерино! Насамперед дозвольте при вітати вас із народженням синочка. Як вам вда ється поєднувати дві відповідальні місії — мате ринську та професійну, пов’язану з гостинністю на високому рівні? — Дякую за привітання. Час летить надзвичайно швидко. Самій не ві риться, що Захарчику вже півтора рочки. 18 мі сяців — таке собі «перше повноліття».

62

Поєднання двох місій можна порівняти з на вчанням сумлінної студентки одразу в двох уні верситетах, коли необхідно встигати все й за вжди, і при цьому на відмінно. Але мама, яка працює, завжди з особливим нетерпінням чекає на обійми та поцілунки і спішить додому, щоб поглянути в найрідніші оченята, очі свого май бутнього. Дякувати Богу, Захарчик росте в ото ченні не лише батьків, а й бабусь, дідусів і пра


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 63

бабусь. Це і дає мені змогу успішно про довжувати роботу. — Ми з вами співпрацюємо не один рік. Нагадаймо читачам, як ви прийшли в такий, не побоїмося цього слова, елітний бізнес? — Я відсвяткувала вже 10 літній ювілей співпраці з «Aldemar Resorts»! Ми разом із 2006 року, зі студентства. Навчалась у Київському національно му торгово економічному університеті на факультеті ресторанно готельного та ту ристичного бізнесу. Одну з практик про ходила в 5 зірковому готелі в Туреччині. То було складне літо, але й чудовий досвід і мовна практика. Наступного року до уні верситету приїхали представники «Alde mar Resorts» для кастингу практикантів. Так я потрапила на острів Родос, в «Alde mar Paradise Mare» (нині «Amilia Mare») та «Paradise Village», працювала у відділі «guest relation». У 2007 му дістала пропо зицію повернутися на Родос із робочим контрактом. А через три роки отримала посаду офіційного представника компа нії «Aldemar Resorts» в Україні. — Напевно, саме жінці до снаги поєдну вати важливі справи. Чи не тому іноді ка жуть: «Туризм — жіночий бізнес»? — Справді, в туризмі працють багато жі нок. Але я знаю немало чоловіків, справж

ніх професіоналів і, до речі, важливих фі гур у цьому бізнесі, у яких є чого повчи тися. Чого тільки вартий мій бос, Алексан дрос Ангелопулос, — це просто визначна особистість! У туризмі необхідно бути відкритим, активним, цілеспрямованим, гнучким, працьовитим, креативним, мати добре по чуття гумору... А головне, як і в усіх інших професіях, — любити те, чим займаєшся. — Що нині являє собою мережа «Al demar»? — До мережі входить 8 курортів на трьох основних напрямках Греції: острови Крит і Родос та захід півострова Пелопоннес. Компанія володіє 2 ма таласоцентрами світового класу, 4 ма конгрес центрами, тенісним клубом із професійними корта ми та трибунами, що дає нам змогу при ймати справжні турніри. Щороку здобува ємо нагороди міжнародного рівня — такі як «Найкращий курорт зі спа і талассо центром у Європі та в світі», «Найзелені ший курорт Середземномор’я», «Найкра

щий сімейний курорт», «Блакитні прапо ри» за чистоту й доглянутість пляжу... Ос новні пріоритети компанії залишаються незмінними: робимо все можливе, щоб гості були задоволені. — Як компанія налаштована щодо укра їнського ринку? — Ще кілька років тому він був для неї другим за обсягами після російського. На превеликий жаль, останні сезони не ті шать високими результатами продажів. Та «Aldemar Resorts» налаштована оп тимістично. Продовжуємо організовувати традиційні семінари і презентації в Києві та інших містах України, беремо участь у головних турвиставках, провели в Києві яскраву кулінарну подію, а також, як і ра ніше, запрошуємо найуспішніші тураген ції України в топ тури до Греції. Віце пре зидент компанії Александрос Ангелопу лос залишається почесним консулом Ук раїни на Пелопоннесі. Віримо, що україн ці ще порадують нас і дадуть нам змогу порадувати їх. ➧

63


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 64

— Представляєте «Aldemar» у кількох країнах. Які особливості роботи в них та в Україні? Їздити доводиться часто? — Відповідаю за ринки України, Мол дови, Білорусі, Латвії, Литви та Естонії. В Росії маю двох колег, які чудово вико нують свої обов’язки, а інколи й мені допомагають. Їздити доводиться багато, але не постій но, здебільшого у зимово весняний період. Поки готелі зачинені, час для промозахо дів, спрямованих на успіх нового сезону. Країни Балтії — рекордсмени з ранньо го бронювання. Вже у листопаді туристи там починають бронювати готелі на на ступні весну, літо та осінь, отримуючи при цьому істотну знижку. Білорусь теж досить активна останні кілька років. А українці ще частенько сподіваються на бронюван ня в «останню хвилину», але цього року це зробити буде неможливо через високий попит на грецький напрямок. — Чи справді назрів «грецький бум»? Чи початок сезону підтвердив ці прогнози?

— «Грецький бум» — це вже доконаний факт, він у самому розпалі. Ще в лютому ми бачили швидкість і «глибину» броню вань та повідомляли партнерам, що поча лися stop sales на деякі дати. Я не раз пере конувала при зустрічах із турагентами, у соцмережах та інтерв’ю, що не треба че кати, бо можна залишитись без номера в «Aldemar Resorts». Попит просто неймовірний! Основна причина — побільшало туристів із Захід ної Європи. Та й для Східної менш бажа ною Греція не стала. От і маємо: на кален дарі тільки початок літа, а майже всі готе лі переповнені. Маю надію, що наступно го року всі уважніше поставляться до мож ливості раннього бронювання. До того ж тепер, коли не потрібно відкривати візу, поїздку до Греції стало планувати простіше. — Літу передував великий підготовчий період. Яким він був для вас, які заходи особ ливо запам’яталися? — Для компанії «Aldemar Resorts» і для мене особисто зима і весна були дуже на

сиченими. Провели величезну кількість семінарів у різних містах України, в Киши неві, Ризі, Таллінні та Вільнюсі, делюкс виставки та воркшоп у Києві, Мінську й Алмати, кулінарні івенти в Києві, Вільню сі та Талліні, івенти з туроператорами, дні кіно, бізнес сніданки та просто зустрічі. Пам’ятаю добре кожен захід і вдячна всім партнерам за підтримку. Мабуть, найяскравіше запам’яталася наша традиційна кулінарна вечірка в Киє ві у рамках проекту «Sympossio by Aldemar». Як завжди, місцем проведення став ресто ран «Beef». Панувала надзвичайно друж ня атмосфера. Разом із нашим шеф куха рем Петросом Лампринідисом готували українські зірки шоу бізнесу та турбізне су. Було яскраво, смачно і дуже весело. — Як у вас складається співпраця з ук раїнськими туроператорами? — Чудово. Маю хороші стосунки з усі ма і намагаюся бути коректною у відноси нах, зберігаючи баланс і не віддаючи пе ревагу комусь конкретно. Дипломатія — це важливо. — Що нового у концепціях, підходах «Al demar»? Наприклад, у «Aldemar Royal Mare» запровадили якийсь унікальний «all inclusive». — «Aldemar Resorts» вирішила зламати стереотип. Всі звикли, що «all inclusive» — це можливість пити та їсти майже весь день у різних ресторанах і барах готелю. Нова концепція готелю «Aldemar Royal Mare» називається «Elements All inclusive & Elements all inclusive Dine Around». Це цілий набір різних елементів, пов’язаних зі здоров’ям, красою та спортом. У пакет входять консультація з лікарем дієтоло гом, 3 процедури в таласоцентрі «Royal Mare Thalasso & SPA», великий тенніс, сквош, водні види спорту, заняття з тре нерами йоги та пілатес, відвідування но вого бару «Elements», де протягом дня вам запропонують смузі, соки фреш, трав’я ні чаї та настоянки. Ну і звичайно — це сніданок, обід і вечеря та можливість куш тувати напої в різних кафе та барах. Голов на відмінність від пакету «Elements All in clusive Dine around» — те, що з «Dine around» гості ще можуть відвідувати всі рестора ни «а ля карт». Тож запрошуємо охочих! Із нашим новим «все включено» гості відпо чивають у стилі «здоровий спосіб життя». — Які ще новинки літа від «Aldemar»? — Провели реновацію 2/3 номерного фонду «Cretan Village», відкрили новий ресторан в «Olympian Village» на Пелопон несі. Незмінними залишились високий рівень сервісу, якісне харчування та ат мосфера комфорту. — Однією з «візиток» вашої мережі є та ласо і спа сервіс. Чим вони вирізняються? — Саме «Aldemar Resorts» першою в Гре ції відкрила таласоцентр найвищого світо вого рівня. Основний спектр процедур — на основі морської води плюс багато ви


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:17

Page 65

дів масажів, обгортань, косметологічних маніпуляцій. Є й програми оздоровлення, схуднення й відновлення вроди. Застосо вується французька косметика «Thalion». Навіть за тиждень щоденних процедур у комплекті зі здоровим харчуванням, пла ванням і прогулянками ви отримаєте більш ніж позитивні результати. — Цікаво, як зробити відпочинок в «Al demar» вигіднішим? — Найвигідніші ціни були в період ран нього бронювання, яке закінчилося 31 березня. Як і раніше, діє програма заохочень для повторних клієнтів: коли клієнт відвідує готелі мережі «Aldemar Resorts» утретє і більше, він отримує номер підвищеної ка тегорії, додаткові сервіси та комплімент від готелю, який чекатиме в номері. — Порадьте — який готель кому з клієн тів краще вибрати? — «Aldemar Resorts», як правило, асо ціюють із сімейним відпочинком. Проте серед 8 готелів мережі можна вибрати спо кійніший і романтичніший або веселіший. Головне — визначитись із островом, ти пом харчування, сформулювати мету — буде це відпочинок із дітьми, романтич на подорож на двох, дівчача мандрівка, весілля у Греції чи медовий місяць. У всіх випадках «Aldemar Resorts» — безпро грашний варіант. — Яка Греція більше до вподоби особис то вам? — Це моя улюблена країна. Як на ме не, немає кращого місця для відпочинку. Вона така різноманітна та гостинна, має особливу атмосферу щирості, комфорту,

затишку. Неповторні пейзажі, колір моря, захід сонця, найсмачніша кухня, найна сиченіша ексурсійна програма, відкриті люди, величезний вибір готелів… Можна кожну відпустку проводити у Греції, й що разу відпочинок буде інакшим. Це й не дивно за такої кількості островів, міст і ку рортів. Обожнюю відвідувати невеличкі мальовничі села, традиційні таверни, від кривати нові місця. Водночас отримую величезне задоволення від перебування в готелях «Aldemar Resorts». Для мене це вже ніби друга сім’я, другий дім. Перша відпустка з дитиною буде неодмінно в «Aldemar». ■

65


04.07.2017

ВРАЖЕНЬ

18:17

Page 66

О

К

Е

А

Н

!MT_4-17-disk.qxd

Під черевом Кайманів ̳ñöåâ³ ìåøêàíö³ íåîäì³ííî çàïåâíÿòèìóòü âàñ, ùî Êàéìàíîâ³ îñòðîâè — íàéêðàùå ì³ñöå ó ñâ³ò³ äëÿ äàéâ³íãó. Õî÷à ìàëî õòî ç íèõ áóâàâ çà ìåæàìè Êàðèáñüêîãî áàñåéíó. ² âîíè ìàþòü àáñîëþòíó ðàö³þ! ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ CIDT

66


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 67

П

Поверхня трьох невисоких, кам’янистих, практично позбавлених рослинності остро вів разюче контрастує з багатющим підвод ним світом біля самих берегів. Кайманові ост рови є вершинами океанічного гірського хреб та з крутими рифовими стінами, прозорою водою та затишними бухтами. Численні ри фи, віддалені від берегів, — це справжні пер лини карибської екосистеми, що ідеально підходять для глибоководного плавання. Острови належать до заморських терито рій Великобританії. Розташовані вони при близно за 240 кілометрів від Куби та за 290 — від Ямайки. Найбільший в архіпелазі — Ве ликий Кайман, який формою нагадує чашу. Дощова вода тут не стікає до урвистих бере гів, а просочується крізь пористий вапняк. Це одна з причин того, що видимість у водах на вколо острова майже ідеальна. Малий Кай ман і Кайман Брак лежать поруч, осторонь від великого острова, за 120 кілометрів від нього. Малий Кайман — найнепривітніший: кам’янистий, із солоними водоймами. ➧


04.07.2017

КОЛЕКЦІЯ

18:18

Page 68

В

О

Я

Ж

!MT_4-17-disk.qxd

Підводний рельєф Кайманів — це пласкі крайові рифи, що тягнуться на кількадесят метрів від узбережжя аж до гострих гребенів на глибинах від 15 до 21 метра. Далі глиби на різко зростає, її таємнича синь так і ва бить дайверів. Мешканці глибин тут надійно захищені трирівневою системою охорони природи. За повідна зона включає аж 18 морських парків. Деякі райони потерпають від навали туристів, але решта залишаються майже неторканими. Індустрія дайвінгу на островах організо вана на високому професійному рівні. Асо ціація центрів водних видів спорту стежить за роботою осередків підводного плавання і дбає про високу якість обслуговування. Води, як і всюди в Карибському морі, ряс ніють тут великими губками, мальовничими горгоновими віялами. Не уникнути зустрічей ➧

68


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 69


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

МАНДРІВНИКУ Діставатися Кайманових островів оптимально двома шляхами: ■ у складі одного з шикарних круїзів Карибським басейном з узбережжя Флориди; ■ літаком через американські міста. Оселяйтеся в одному із двох десят ків досить сучасних і розкішних готе лів та вирушайте на прогулянки. Мова островів — англійська. Валюта — долар Кайманових остро вів. 1,2 USD = 1 KYD. Приймаються кредитні картки. Електрика — 110 В, 60 Гц. Докладніше: www.cayman.com.ky.

70

18:18

Page 70


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 71

зі скатами хвостоколами, зустрічаються зграї мант. Поблизу рифів можна побачити гігант ські косяки луціанів, скатів орляків, вели ких барракуд, а подекуди — й численні по пуляції сірих рифових акул. Біля віддалених рифових стін сновигають риби молоти. Без перебільшення — на Кайманових ост ровах у будь яку погоду є де зайнятися дай вінгом. «Іхтіандри» будь якого рівня знай дуть заняття до душі, обравши або положис ті схили з піщаним дном, або стрімкі стіни над глибокими загадковими жолобами. Доб ре вирушити човном до усамітнених бухт, але не менш захопливо пірнати просто з бере га. Огляд крайових рифів може зайняти не один день. На Великому Каймані є дивовижне міс це — «Місто скатів». Понад десять років міс цеві гіди підгодовують тут цих дивних мор ських істот просто з рук. Щойно почувши шум моторного човна, скати спливаються звідусіль, іноді їх може зібратися більше 200 особин понад 30 видів! Глибина занурень у цьому місці лише 4 метри. Візьміть жменю кальмарів, і навіть не встигнете помітити, як перший скат уже поспішить до вас, обнюхає руку і спокійнісінько пообідає з неї. І стає навіть дуже не нудно, коли за здобич зма гаються відразу кілька морських дармоїдів! Взагалі водні мешканці на Кайманах на прочуд довірливі й доброзичливі, однак, як і з будь якими дикими тваринами, не варто бути з ними надто нав’язливим. Часом дай вери намагаються схопити ската в обійми, ➧

71


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 72

позуючи перед фотокамерою, або навіть по кататися верхи. Таке поводження викликає у тварин сильний стрес і пошкоджує їхній захисний покрив. Окрім цього, така фаміль ярність буває небезпечною і для самих дай верів, обережно! Окрім екскурсій по досконало вивченому західному узбережжю Великого Кайману та до популярного району Семимильного пля жу можуть дуже заінтригувати занурення біля північної рифової стіни, що сягає дво кілометрової глибини… Біля «Стіни крива вої затоки», одного з найкращих місць для занурень, усім рекомендується оглянути «Ди мар» — вузький прохід у коралах, що веде на глибину 27 метрів, а також гігантську ри фову стіну, біля якої юрмляться черепахи. Девілз Гротто й Еден Рок на головному ост рові відкривають фантастичні коралові па лаци, завіси, арки… Стіна «Міксер» на Ма лому Каймані починається на глибині 6 мет рів, йде глибше, ніж можна спуститись, і дає змогу спізнати захопливе відчуття ширяння над безоднею… Є й популярні місця занурень зі штучно затопленими об’єктами. Кіттівейк на Вели кому Каймані — це і чудовий рукотворний риф, і затонулі кораблі. На Каймані Браку терпляче чекає візитерів «Капітан Кейт Тіб бетс» — спеціально затоплений 1996 року спи саний кубинський військовий сторожовик радянського виробництва, що простягнув ся майже на 100 метрів у довжину. Металеві монстри, знайшовши свій ос танній прихисток у глибинах, стали домом для безлічі морських мешканців. Дивне від чуття причетності до цього далекого від нас підводного світу охоплює під час занурення. І так не хочеться покидати прекрасні морсь кі сади гостинних Кайманів… ■

ДАЙВЕРУ Підводна видимість — 18–30 м і більше. Температура води — 26–28°C цілий рік. Сезон ураганів — із червня по жовтень. Навчання дайвінгу — до найвищих рівнів.

72


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 73

73


04.07.2017

18:18

ГОСТИННОСТІ

Page 74

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_4-17-disk.qxd

Усамітнення на краю моря Ãîòåë³â ïðåì³óì-êëàñó â ªãèïò³ íåáàãàòî, àäæå öåé íàïðÿìîê ïðèéíÿòî ââàæàòè ìàñîâèì, ñ³ìåéíèì, íåäîðîãèì. Àëå òàê õî÷åòüñÿ ³íîä³ äîçâîëèòè ñîá³ òð³øêè á³ëüøå, í³æ ñòàíäàðòíèé «all-inclusive» ³ çâè÷íèé íàá³ð ïîñëóã.

Г

Готель «SUNRISE Crystal Bay Resort»***** входить у відому мережу «SUNRISE Re sorts & Cruises». Вона складається з 11 го телів у різних куточках Єгипту. «Ласкаво просимо додому!» — це слоган компанії, яка займає лідерські позиції у сфері готель ної гостинності вже понад десять років. «SUNRISE Crystal Bay Resort» — роз кішний готель на самому березі моря в Хур гаді. Заклад пропонує гостям по справж ньому вишуканий сервіс. Елегантний і ла конічний дизайн гармонійно поєднуєть ся з блакиттю морської води та майстер ним ландшафтним оформленням. Розслаб лена атмосфера, рівень обслуговування і харчування здатні задовольнити навіть най вимогливіших гостей. 24 години на добу діє система «все включено». Безкоштов ний Wi Fi по всій території готелю дає змо гу завжди бути на зв’язку із близькими. А після заїзду вас порадує солодкий «комп лімент» від компанії, заповнений міні бар, чайний набір, халати і капці в номері. Готель давно популярний серед при хильників романтичного і спокійного від починку. Хоча «SUNRISE Crystal Bay Re sort» і приймає сім’ї з дітьми, проте біль

74

шість гостей — це пари. «У цьому готелі хочеться відпочивати!» — пишуть туристи у відгуках. Що ж він пропонує гостям, яким хочеться провести незабутню відпустку далеко від міського гамору та метушні? Для початку варто звернути увагу на номери підвищеної категорії: «Pool Suite», «Jacuzzi Suite», «Royal Suite». Усі вони ма ють індивідуальний басейн або джакузі, які не доведеться ні з ким ділити. Тільки уявіть, ви можете приймати водні проце дури хоч цілу добу в гордій самоті! Й це ще не все. Бронюючи сьюти, ви стаєте учасником системи привілеїв «Royal Club», яка передбачає приємні додаткові послу ги: наприклад, індивідуальний трансфер до та з аеропорту, власну кабіну на пляжі, «королівський сніданок» із розширеним


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 75

меню «а ля карт», лаунж бар на пляжі, пляшку вина в номері після заїзду, щоден не поповнення міні бару, систему знижок на відвідування спа салону... Але навіть забронювавши звичайний номер у «SUNRISE Crystal Bay Resort», ви

неодмінно залишитеся задоволені відпо чинком. Релакс басейн, джакузі просто неба, чудове харчування і в міжнародно му ресторані, і в одному з чотирьох ресто ранів «а ля карт», неперевершений рівень обслуговування — все це налаштовує на безтурботний відпочинок. Для молодят передбачено систему бо нусів: шампанське, фрукти і солодощі в номер при заїзді, раннє заселення і пізнє виселення, романтична вечеря при свіч ках, торт, сніданок у номер, знижки на від відування спа центру і салону краси, спе ціальне оформлення номера... При засе ленні досить лише пред’явити свідоцтво про укладення шлюбу. В цьому готелі ви також зможете відзначити головну подію у вашому житті в урочистій обстановці на

самому березі моря, в колі своїх друзів і близьких. Менеджери «SUNRISE Crystal Bay Re sort» приділяють особливу увагу сервісу та контролю якості. Для персоналу розроб лено цілу систему обов’язкових тренінгів, а перевірки на відповідність найсучасні шим міжнародним стандартам гігієни та якості харчування проводяться щодня. Готель є володарем усіх головних про фесійних міжнародних нагород, а також визнано одним зі 100 найкращих у світі в 2016 році за версією «Tophotels». Розслабте свої розум і чуття, пориньте в лагідне море, скуштуйте страви від най кращих шеф кухарів, відчуйте на собі що денну турботу й увагу персоналу… Побувавши в цьому готелі хоч раз, ви не одмінно захочете повернутися, щоб знову почути: «Ласкаво просимо додому!». ■ info@sunrise/resorts.com www.sunrise/resorts.com Офіційний представник в Україні — компанія «Анекс Тур» www.anextour.com.ua

75


04.07.2017

КОЛЕКЦІЯ

18:18

Page 76

В

О

Я

Ж

!MT_4-17-disk.qxd

Мис Африка.

Р

Розташований на північному краєчку Африки, Туніс ва бить на сімейний відпочинок. Прозора вода, неозорі пляжі, розвинута туристична інфраструктура роблять відпуску не забутньою. Але турист із досвідом неодмінно забажає чогось більшого, ніж м’який пісок та «all inclusive». І тут Туніс має безліч козирів у рукаві. Причому іноді приховані скарби че кають уже за межами міста. Ну, а до деяких екскурсій потріб но готуватися, майже як до справжньої експедиції, — і повір

76

те, воно того варте. Та й туріндустрія бере на себе всі оргпи тання. Тож читайте, обирайте і вирушайте. Пригоди вже че кають на вас! ЕЛЬ/ДЖЕМ. Туніський Колізей та мис Африка Якщо вирушати на південь із будь якого приморського курорту, не проминете міста Ель Джем. Завітати до нього вар то тому, що там розташований третій за розмірами у світі ан


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 77

www.oasis.com.ua

Äî Òóí³ñó òóðèñò³â çàïðîøóþòü íàñàìïåðåä ìîðñüê³ êóðîðòè, ³ âîíè âàðò³ â³äâ³äàííÿ. Àëå öå ôàêòè÷íî ëèøå îêîëèö³ êðà¿íè, ÿêó íàçèâàþòü ïåðëèíîþ Ìàãðèáó, àðàáñüêî¿ Àôðèêè. Ñåðã³é ÎÍÈØÊÎ

ТУНІС

Скарби Магрибу тичний амфітеатр, практично брат близ нюк римського Колізею. Появою амфітеатрів як таких ми за вдячуємо етрускам. У них існував звичай влаштовувати на могилах одноплеменців сутички «до першої крові», якою, за по вір’ям, задовольняли душу небіжчика. Спочатку у змаганні брали участь дві про тиборчі групи, кожна з яких мала своє ко ло. Із часом ці кола об’єднались і утвори ли еліпс, який донині формує основу аре ни амфітеатру. Із грецької мови «theatro» перекладається як «дивлюся», а «amfite atro» — як «дивлюся з двох боків». У ІІІ столітті до нашої ери в Римі був побудований перший дерев’яний амфі театр, який відомий лише за описом. Зго дом почали зводити кам’яні. І, судячи, наприклад, із туніського Колізею, досяг ли вершин архітектурного мистецтва. Зовні ця пам’ятка збереглася дуже доб ре, та й усередині стіни та руїни вражають масштабами, гармонією пропорцій. Диво вижно, як дві тисячі років тому люди бу дували такі складні інженерні споруди за допомогою простих мотузок і противаг. ➧

Давньоримський амфітеатр в Ель Джемі.

77


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 78

Обійшовши зовні та ізсередини амфітеатр у Ель Джемі, ви поринете в історичні події та майже почуєте стукіт копит і люд ський гомін на трибунах. Здається, просто зараз із темного підва лу на гарячий пісок вийде у бойовому спорядженні справжній гладіатор, а далі — все як в однойменній голлівудській стрічці… МАТМАТА. Печерне місто Посеред мертвих схилів, позбавлених рослинності, ви потра пите у чарівне печерне місто, яке кілька століть тому створили та обжили бербери. Йдеться про поселення, викопані в землі. Ці підземелля мають декілька входів виходів, кімнати для ро боти, спілкування, приготування їжі та відпочинку. Коли на по верхні землі температура сягає 45 градусів за Цельсієм і майже все життя завмирає, у печерах усе так само прохолодно. На глибині 3–5 метрів почуваєшся дуже комфортно, а система вентиляції така дієва, що дихати легко й виходити не має жодного бажання. Раніше в Тунісі налічувалося понад 270 житлових печер, але після фатальних дощових злив наприкінці 1960 х років майже Оаза, де знімали оскарівський фільм «Англійський пацієнт». всі вони зруйнувалися. Діють не більше двох десятків, і то виконують більше де монстраційні функції, знайомлячи турис тів із побутом та життям «троглодитів». Піщана пустеля поступається місцем кам’яній Тут збереглися знаряддя праці, посуд, ін і переходить в Атлаські гори. В одному місці вони струменти, непоказні меблі та інше. А ко ли посеред екскурсії до вас підходить бер ніби розверзаються і породжують чарівну оазу берська жінка в етнічному костюмі та при з пальмовими заростями та водоспадом. гощає коржиком, спеченим на вогні, й ■ гірким чаєм із мідного заварника, то вже й не віриться, що зараз ХХІ століття… А ось ближче до вечора збирайтеся та вирушайте в невелич ДУЗ. Ворота пустелі ку подорож у пустелю — хоч на верблюдах, хоч на квадроцик Віддавши шану творінням берберів, вирушаємо на південь, лах. Найкраще ця мандрівка запам’ятається, якщо зустріти за до міста Дуз, назва якого перекладається із французької як «дю хід сонця, коли останній промінь зникне за однією з дюн, за жина», «12». Поселення виникло ще під час розташування тут барвлюючи небо та пісок у жовті та червоні кольори, а ви пли ХІІ Римського легіону, який охороняв регіон від арабських на вете на «кораблі пустелі»… падів зі сходу. Зараз це місто — ворота в Сахару. До речі, в Тунісі розповсюджений одногорбий верблюд — дро Спека, міражі, верблюди та жодної рослини навкруги… Так, мадер. Але зустрічається і його «брат», двогорбий махарі, який кош це за містом, але в ньому — ціла купа готелів, від простих до п’я тує понад 40 тисяч американських доларів і доступний лише для тизіркових. І кожний — із прохолодним басейном і пальмами. дуже заможних людей. Цю породу, зокрема, використовує почес Пересидіти спеку тут — оптимальне рішення. на варта президента Тунісу. Будете у столиці, зверніть увагу!

78


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 79

Солоне озеро Ель Джерид.

ЕЛЬ/ДЖЕРИД. Озеро без води Вам мало пустелі? Добре, вирушаємо до солоного озера, що майже пересохло. Воно утворює рівний «стіл», якому немає ні кінця, ні краю. Подекуди зустрічаються невеличкі озерця гіркої червоної ропи, оточе ні білими кристалами. Концентрація солі тут у кілька разів перевищує аналогічну в Мертвому морі. Але це не все.

Зустріти схід сонця на озері Ель Джерид — це ще одна неза бутня подія у подорожі на південь Тунісу. Враження неперевер шені! Біля зупинки екскурсійних автобусів встановлено скульп туру вершника на коні, який, за легендою, був жорстоким вої ном і скам’янів від першого променя сонця. Сфотографуватися з пам’ятником під час ранкової зорі — must do для мандрівника. А якщо ви мандруєте з коханою людиною, заздалегідь придбай те пляшку шампанського та зустріньте сонце в обіймах і з ке лихом романтичного напою… ТАМЕРДЗА. Джип/сафарі та «Зоряні війни» Пустеля повністю заволодіє вашим серцем, коли, пересівши з автобуса на позашляховик, ви вирушите у двохгодинну подо рож до ділянки траси Париж – Дакар у районі міста Тамердза. ➧


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 80

Так під землею живуть сучасні троглодити.

Досвідчені водії, а деякі з них — ще й поліглоти (наш спілкував ся п’ятьма мовами), провезуть вас найскладнішими маршрутами біля, повз, по та понад прямовисними дюнами й пагорбами, під такими кутами й з такою швидкістю, що перехоплює подих! Через годину мандрівки джипами виїжджаєте на плато, з яко го можна побачити невеличке поселення із суто берберськими будиночками, іноді чудернацької форми. Незвичайності посе ленню додають футуристичні споруди, які нагадують чи то ан тени, чи то лазери, чи то якусь іншу фантастичну зброю. А річ ось у чім. Ці дивні хатини — декорації до однієї із се рій кіноепопеї «Зоряні війни». Знімальний майданчик побуду вали за 60 кілометрів від найближчого людського поселення в пустелі, яка нагадує марсіанський пейзаж. Не дивно, що тут по чуваєшся, як на іншій планеті. Підприємливі місцеві мешкан ці додали покинуті декорації до переліку цікавих локацій, во зять до них за гроші туристів і влаштували тут невеличкий ри нок із сувенірами та напоями. За 10–20 хвилин можна обійти весь майданчик і зробити рідкісні фото. А потім — ще година автопригод, щоб дістатись іншого, не менш цікавого й теж «кі ношного» місця. ЧЕБІКА. Оаза та «Англійській пацієнт» У районі містечка Чебіка піщана пустеля поступається міс цем кам’яній і переходить в Атлаські гори, величні й такі ж су ворі та безживні. Всюди лише каміння. Але в одному місці гори ніби розверзаються, утворюють кань йон і породжують чарівну оазу з пальмовими заростями та водо спадом. Прогулянка тут навіть у найбільшу спеку досить ком фортна завдяки руху прохолодного повітря із глибини каньйо ну. На озерці можна омити стомлені ноги або й освіжитися пов

80


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 81

Декорації до фільму «Зоряні війни» стали місцем туристського паломництва.

ністю під струменями водоспаду. Вода приємна на смак і добре відновлює сили. Незвичайне поєднання живої та неживої при роди надихнуло режисера стрічки «Англійський пацієнт» використати цю натуру для зйомок. Місця добре впізнаються! До речі, пальми в оазі, та й взагалі пальми — це трава. Хоча й високі та мають ознаки дерева, але трава! Середня тривалість життя «травини» — близько 100 років. Якщо пальма використовує ться у сільському господарстві — наприклад, фінікова чи кокосова, — то її у віці 50 років зру бують, оскільки врожай падає, і садять нову. Взимку ці рослини вдосталь поливають, щоб до приходу справжньої спеки вони зміцніли і були готові до цвітіння.

Цікаво, що пальми відрізняються за статтю і бувають «чоловіками» та «жінками». На одно го «чоловіка» припадає близько 50 «жінок». Оце гарем! Історична фраза, або Назад до узбережжя Кожен школяр з історії Стародавнього світу пам’ятає фразу римського сенатора Катона: «Карфаген мусить бути зруйнований!». Так, ідеться про античне місто Карфаген, яке вражало римлян своєю міццю та становило іс тотну загрозу самому існуванню їхньої імперії. Але сталося все за словами Катона: 146 року до нашої ери місто було повністю зруйноване і на віть посипане сіллю, щоб на тому місці нічого не росло. Потім римляни пошкодували про руйна ➧

КРАЇНА ОЛИВ Туніс займає перше місце у світі за кількістю вирощуваних маслин і чет верте — за обсягом експорту олив кової олії. Олія тут має низьку кислотність (це цінується), приємний смак і високий вміст корисних жирів. На кожного громадянина Тунісу при падає 7 оливкових дерев. Загалом у країні понад 77 млн цих рослин. Час то оливкові плантації тягнуться від узбіччя дороги до обрію.

81


04.07.2017

КОЛЕКЦІЯ

18:18

Page 82

В

О

Я

Ж

!MT_4-17-disk.qxd

Рибат — фортеця міста Монастір.

«Султан» нової «Медини».

Біля входу до району розваг на вас че кає статечний чоловік у костюмі сул тана. Не дивуйтеся, він справді є пря мим нащадком останнього султана Ту нісу і виконує представницькі функції. ■ цію і зрештою за часів Юлія Цезаря відбудували Карфаген, але вже на свій лад. Цікаво, що засновником, а точніше, засновницею, легендарно го міста була жінка — цариця Аліса. Тож не тільки в Єгипті у ста родавні часи жінки були здатні на історичні ролі. Зараз рештки руїн і вцілілі стіни, колони та фундаменти Кар фагена дають уявлення, як могли виглядати його храми, адмініст ративні будівлі та помешкання. Римське спа за площею дало б фору багатьом сучасним.

82


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 83

Численні руїни дають уявлення про велич Карфагена.

Торкаєшся гладенької колони з мармуру і ро зумієш, що це творіння з’явилося раніше Христа чи Леонардо да Вінчі, воно бачило і велич, і раб ство, і відвагу, і горе… Все, що існувало в історії людства. Іноді й каміння може розмовляти… Після відвідання Карфагена наше «коло по шани» по туніських старожитностях добігає кін ця, хоча цікавини зовсім не обмежуються цим маршрутом. Прямуємо до узбережжя, звідки й починали. А тут зачекалося море, сучасні готелі з вишуканим сервісом, центри таласотерапії, ста родавні медини (середмістя) з вузенькими вулич ками, двері та вікна всіх форм, розмірів, кольо рів і фактур, арабська кухня та східні солодощі. Але ще завітаємо до одного цікавого місця. Коли ви останнього разу розмовляли із справж нім султаном? Якщо відповідь — «ніколи», то маєте нагоду виправити ситуацію. Завітайте до нової «Медини» в Хаммаметі. За могутніми сті нами та брамою тут побудовано «старовинне» арабське містечко з будинками ріадами, східним базаром і лабіринтами провулків. А біля входу до цього району розваг або просто посеред міс та на вас чекає статечний чоловік у костюмі сул тана. Не дивуйтеся, він справді є прямим нащад ком останнього султана Тунісу і виконує пред ставницькі функції. Як і годиться, він приділяє більше уваги жінкам і отримує у відповідь неаби

яку увагу. Представниці прекрасної статі так і прагнуть сфотографуватися зі східним волода рем. Ой, обережно! Султани — вони такі, солод кими розмовами та усмішками напустять тума ну, ще захочете залишитись у його маленькому султанаті… Наші приємні пригоди завершуються. Але ви зробите в Тунісі свої відкриття й поділитеся ни ми вже у власних історіях. Скарбам Магрибу не має ліку, вирушайте та переконайтеся самі! ■

ЩО ПРИВЕЗТИ З ТУНІСУ ■

■ ■ ■ ■ ■

Фініки, зокрема, сорту деглет нур — довгі, тонкі та прозорі. Національну кераміку. Шкіряні вироби. Оливкову олію. Східні солодощі. Варення з плодів кактуса опунції. Дуже смачне!

83


04.07.2017

КОЛЕКЦІЯ

18:18

Page 84

В

О

Я

Ж

!MT_4-17-disk.qxd

Ãðóç³ÿ — ÿñêðàâà, äðóæíÿ ³ â³äêðèòà äëÿ âñ³õ ãîñòåé. Àëå ÿê ïðàâèëüíî îáðàòè â í³é â³äïî÷èíîê? Äîïîìîæóòü ðåêîìåíäàö³¿ òóðèñòè÷íîãî ðåéòèíãó «Welcome to Georgia! National Tourism! Awards».

Ц

Welcome

Ця невелика країна розташована на стику Європи та Азії, Чорно го моря і Кавказьких гір. Прекрасна і різноманітна природа, бага та культура, багатосотлітня історія привертають увагу туристів з усього світу. Традиції гостинності та виноробства сягають глибокої давнини. Пейзажі гір і долин роблять Грузію неповторним краєм. Якщо ви ще не відвідали Грузію, радимо негайно спланувати свою наступну поїздку. Для цього вам знадобиться допомога «Ca/ pital Georgia Travel» — переможця рейтингу «Welcome to Georgia! Awards» у категорії «Incoming Tour Operator Award – 2016». У цій ком панії вам допоможуть ближче познайомитися з Грузією, відвіда ти найпопулярніші місця і відчути справжній грузинський дух. Якщо ви вирішили відвідати ще й іншу країну на Кавказі або в Європі, то «Easy Travel Agency», переможець у категорії «Best Outbound Tour Operator Award – 2016», може організувати для вас найкращу поїздку за кордон. Якщо ви прихильник пригод ницького туризму, вас теж запрошу ємо до Грузії, де є безліч можливос тей зайнятися рафтингом, похода ми в гори, підводним плаванням, скелелазінням, риболовлею, катан ням на конях чи лижах. Відчуйте справжні пригоди з «Rafting.ge» — переможцем у «Best Adventure Tou rism Award» 2016 року. Він допомо же відчути екстрим на всі сто!

84

Грузія — це дуже продуктивна бізнес платформа. Країна стала одним із найбільш запитуваних бізнес напрямків у пошукови ку «Google» за останні роки. Тому, якщо плануєте ділову поїзд ку, на вас чекає «BTL Georgia», переможець у «Best MICE Tourism Award – 2016», який організує візит на найвищому рівні. Грузія любить мандрівників. У вас є чотири сезони, щоб про вести там свою найкращу відпустку. Пропонуємо ще деякі ре комендації рейтингу «Welcome to Georgia! Awards», які допомо жуть вам зорієнтуватись у напрямках. Перше місце, яке ми рекомендуємо відвідати, — це Тбілісі, столиця Грузії, розташована на березі річки Мткварі (Кури) та оточена із трьох боків горами. Археологічні розкопки свідчать про поселення людини тут іще в IV тисячолітті до нашої ери. Давнє і яскраве місто зачарує вас одразу. Незважаючи на невеликі розміри, воно має чимало при над — від історичних будівель і монастирів до колоритних кафе й елітних ресторанів. Щоб зробити перебування у Тбілісі цікавим і комфортним, рекомендуємо деякі готелі. «Ho/ liday Inn Tbilisi» — переможець у номінації «Best Business Event Ve nue Award – 2016». «Vinotel» — лі дер у «Best Boutique Accommoda tion Award» того ж року. «Courty/


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 85

to Georgia! ard by Marriott Tbilisi» — найкращий у «Best Standard Accom modation». «Continent Cron Palace Tbilisi» — перший у «The Fas test Growing Company of the Year in the SME Segment». «Dvizh Hostel Eli Spali» здобув перемогу в «Best Low Budget Accommo dation». І якщо вам хочеться спробувати справжню, смачну, все світньо відому грузинську кухню, відвідайте ресторан «Georgian House», тріумфатор номінації «Best Tourism Restaurants Services Award – 2016». Другий пункт призначення, який ви маєте відвідати в Грузії, — це приморське місто Батумі, оточене Чорним морем і горами. Там радимо вам зупинитися в узбережному готелі «Hilton Batumi», що став найкращим у номінації «Best Sea Accommodation – 2016», та в міському «Divan Suites Batumi», переможці у «Best Sea Ac commodation – 2016». Наступний пріоритет — Боржомі, мальовниче грузинське ку рортне місто, відоме артезіанськими джерелами. Тутешні міне ральні води використовувалися людьми для відновлення здо ров’я протягом тисяч років. У Боржомі також — найбільший тематичний екопарк розваг на Кавказі. А в найкращому палаці міста міститься готель «Crown Plaza Borjomi» — переможець у номінації «Best Deluxe Accommodation Award – 2016». Домінантою грузинського пейзажу є неймовірний Кавказ. Гора Казбегі — третя за висотою в Грузії. Це найпопулярніший на прямок спортивного і пригодницького туризму. Якщо забажаєте відвідати Казбегі під час лижного сезону, вирушайте до Гудаурі, найближчого гірськолижного курорту, відомого на весь світ. Аби відчути справжній дух гір, насолодитися приголомшливими па

норамами, дуже радимо зупинитися в «Hotel Kazbegi», лідері но мінації «Best Mountain Accommodation Award – 2016». Національним скарбом є грузинське вино — всесвітньо ві домий бренд, невід’ємна частина грузинської культури. У 2013 році грузинський традиційний спосіб виготовлення вина у глеках «qvevri» був доданий до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Археологія доводить існування цього методу ще 8000 тому. Не дивно, що Грузію називають «колискою вина». У Кахетії, в цент рі виноробного регіону, є унікальний льох «Winery Khareba», пе реможець у «Best Tourism Winery Award – 2016». У самому серці Кахетії знайдете невеликий рай — мальовничу долину Лопота. Тут кожний сезон є унікальним. «Lopota Lake Resort and Spa» — переможець у «Best Wellness & Spa Resort – 2016», елегантний сучасний готель з унікальною атмосферою серед фнтастичної природи. Крім усього, протягом цілого року в Грузії проводиться масш табна серія культурних заходів, більшість із яких керуються од ним проектом — «Check in Georgia», переможцем у «Best Tourism Innovation Award – 2016». Одним із таких заходів є щорічний фестиваль електронної музики Грузії «GEM Fest», лідер у «Best Festival or Event Award – 2016». Цей міжнародний багатоплат формний фестиваль присвячено всьому найяскравішому в су часній молодіжній культурі й танцювальній музиці. Якщо у вас усе ще залишилися хоч якісь сумніви щодо май бутньої поїздки, подивіться чудові фотографії пейзажів від «Shermazana» — переможця у «Best Travel Photographer of the Year – 2016». І ласкаво просимо до Грузії! ■

85


04.07.2017

КОЛЕКЦІЯ

18:18

Page 86

В

О

Я

Ж

!MT_4-17-disk.qxd

Гете в Лейпцизі.

НІМЕЧЧИНА

Реформація в туризмі Öüîãîð³÷ ó ͳìå÷÷èí³ ñâÿòêóþòü 500-ë³òòÿ öåðêîâíî¿ Ðåôîðìàö³¿. ª íàãîäà ïîºäíàòè â³äêðèòòÿ íîâèõ ì³ñöü ³ç ö³êàâèìè ³ñòîðè÷íèìè ôàêòàìè òà ïðîñòî ÷óäîâî ïðîâåñòè ÷àñ ó ðåã³îí³ Ñàêñîí³ÿ-Àíãàëüò. Þë³ÿ ÌÀËÀ

І

І знову я в моїй любій Німеччині! Рік 2017 й тут присвятили головній персоні Реформації — Мартіну Лютеру. Одразу ж у пам’яті спливають деякі відомості про цю особистість, почерпнуті з підручника історії. Пройшовши місцями, пов’язани ми з Лютером, відкриваєш німецький на род із нового боку, відчуваєш його істин ний дух, торкаєшся джерел його сили. За прошую до цього й вас.

Мартін Лютер.

ЛЕЙПЦИГ. Історично та музично Це місто я відвідала вже втретє. Здава лося б, що тут можна віднайти нового? Але моя любов до Лейпцига нашіптувала, що без нових вражень не обійдеться. Центр міста такий зручний для оглядин, що можна за раз побачити головні пам’ят ки і добряче пошопінгувати, бо магази ни — на всі смаки та гаманці. ➧


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 87

Янгольська музика. Церква святого Хоми — не просто місце богослужінь, архітектурне надбання Лейпцига, а ще й колиска музики. Колись тут працював та творив Бах, а зараз проводиться фестиваль на його честь.

87


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 88

Музей Мартіна Лютера зовні та всередині.

Різьблені вівтарі в церкві святих Петра та Павла викликають захват.

Пам’ятник німецькому реформатору в Айслебені.

88

Лейпциг теж пов’язаний із Мартіном Лютером. Саме тут улітку 1519 року від бувся важливий для церковних змін дис пут, де головний реформатор укотре дово див своє негативне ставлення до католиць ких індульгенцій. Бо ж ніяк не можна ку пити за гроші прощення Бога та його лю бов. Вочевидь, Лютер був особливо при хильним до міста, адже побував тут про тягом свого життя аж 17 разів. Особливо йому до вподоби була місцева богемна пив ниця «Auerbachs Keller» («Погреб Ауерба ха»). Заснована у XVI столітті, вона була місцем зустрічі освічених і прогресивних мешканців міста та країни. Саме тут Гете творив свого славетного «Фауста»! Нара зі це вже ресторація, і вона не втрачає по пулярності, бо ваблять людей не лише її історичне минуле та містичний антураж, а й смачні страви та напої. Головні історичні надбання Лейпцига можна осягнути у Старій ратуші, де зараз Музей історії міста. Тут вражають майстер ні різьблення, макети кварталів 1547 та 1823 років, а також унікальні предмети, що належали герцогам, імператорам і сла ветним синам Німеччини. Неподалік від центру міста — площа Августа (Augustusplatz). Цікава вона своє рідним набором споруд різних стилів та епох. Тут вам і класичний фонтан «Мен

дебруннен», і авангардна концертна зала «Гевандхаус», і модерновий скляний опер ний театр, і лейпцизький хмарочос кінця 1960 х… А ще у вихідні тут влаштовують ярмарки. В око впав мені саме красень хмарочос (142 метри), бо ж нагорі в ньому — огля довий майданчик. Спочатку треба підня тися на ліфті до 28 го поверху, сплатити 3 євро, ще кілька сходинок — і Лейпциг перед вами як на долоні. Подивитися на місто можна з 9 ранку до опівночі. На 28 му поверсі діє панорамний ресторан «Plate of Art». Страви тут — справжні ви твори кулінарного мистецтва. А з ураху ванням місцезнаходження цей куточок Лейпцига — просто «luxury». Мені неймовірно пощастило, бо я змог ла потрапити на славнозвісний фестиваль Баха в Лейпцизі (Bachfest Leipzig). Цей міжнародний музичний захід відбуваєть ся щороку в червні та триває 10 днів. Кон церти проходять у церкві святого Хоми (Thomaskirche), де Бах тривалий час вико нував обов’язки кантора церковного хору хлопчиків. Отже, день відкриття, і я — се ред гостей. У залі аншлаг, бо приїхали по ціновувачі музики з усієї Європи. Серед почесних гостей — мер міста та посли різ них країн, серед яких і голова української амбасади. Дві години пролетіли як мить.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 89

Церква святого Андрія: інтер’єр та екстер’єр.

Незважаючи на юрбу людей навколо, у світі за лишилися тільки я та музика, а ще — неймовір на краса ліплень і вітражів… На фестивалі звучать твори не лише Баха, а й Мендельсона, Шумана, Брамса, Ліста... Для тих, хто не потрапив на концерт у церкві, увечері розпочинається концертна програма на площі біля Старої ратуші. Тут усе простіше, без пафо су, але не гірше. Музику виконують на електрон ному органі. Можна розгледіти, яку величезну кількість клавіш (три ряди!) та педалей доводить ся натискати, щоб видобути з величезного ін струмента бездоганну музику. Ось вона, справж ня майстерність! Прекрасна нота для завершення однієї та по чатку іншої мандрівки. АЙСЛЕБЕН. Від народження до смерті Неподалік від Лейпцига, в невеличкому міс течку Айслебен, народився і помер видатний Лютер. Кожна екскурсія починається в його рід ному домі та завершується в музеї, присвячено му його останнім дням. Оселя батьків Лютера наразі вбудована у му зей, присвячений їхньому синові. Саме тут 10 листопада 1483 року народився маленький Мар тін. Музейники прагнули максимально відтво рити побут тих часів. Оскільки старший Лютер був шахтарем, багато музейних експозицій при свячено цій справі. Із зазначених на табличках висловлювань зрозуміло, що сам реформатор

мав велику повагу до цієї не легкої та небезпечної про фесії. Крім того, збережено близько 250 експонатів, по в’язаних із життям німецько го реформатора. Неподалік від музею роз ташована церква святих Пет ра та Павла. Вона оновлюва лася багато разів, тож усере дині сяє та виблискує. Вів тар із багатими оздобами збе рігся з 1505 року. Трохи далі на пагорбі — старезна церква святого Анд рія, яка поки що лише готує ться до оновлення. Вона пе режила пожежу і була зано во відбудована аж у далекому 1723 му, тож нара зі потребує оновлення. Саме з її кафедри пропо відував «батько Реформації». Навпроти храму розташований Музей остан ніх днів Лютера. Тут серед мультимедійних план шетів з інформацією та проекторів розміщено картину на тему останніх годин життя реформа тора та плащаниця з його гробу — святині для багатьох німців. У верхній кімнаті ретельно від творено тодішній інтер’єр. Саме містечко дуже камерне та затишне, хо ча переповнене екскурсійними групами. Це свід чить, що слава Лютера живе й донині. ➧

89


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 90

Замок Хартенфельс. Ті самі замкові ведмеді.

Найстаріший будинок Торгау.

Фонтан у Торгау.

ТОРГАУ. Ведмеді Ренесансу А далі ніяк не можна було оминути ста ровинного міста Торгау. Воно серед най старіших у країні: перші згадки про нього значаться під 973 роком. І воно, безумов но, є одним із найгарніших, бо мальовни чо розкинулося на берегах річки Ельби та має унікальні споруди. Назва міста походить від слов’янсько го слова «торг», і це, уявіть собі, теж пов’я зане з Реформацією. У німців є приказка:

«Віттенберг — мати, а Торгау — годуваль ниця Реформації». Саме в ті часи торгове місто перебувало на підйомі. Пережило воно багато злетів і падінь, пожеж і війн, але збереглося добре. Ринкову площу Торгау вважають одним із найкрасивіших екземплярів архітекту ри Відродження в Німеччині, але безпе речною окрасою та абсолютним взірцем стилю є замок Хартенфельс. Це один із найдавніших ренесансних зразків у всій


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:18

Page 91

Духовна та культурна скарбниця Торгау — церква Богородиці.

Німеччині. Розділено замок на три частини. Пра воруч розташований старовинний флігель Аль брехта у готичному стилі. Це найстаріша частину замку, в ній проводили пишні церемонії. Окра са флігеля — висока вежа Хаусманнстурм. На разі вона підлягає реконструкції, тому відвіду вачі поки що не можуть подолати 163 сходинки та помилуватися краєвидами міста і красуні Ель би. Центральна частина, мабуть, найгарніша: на масивних сходах одна оздоба краща від іншої, фотографувати хочеться кожний сантиметр. У лівому крилі Йоганна Фрідріха за звичайними стінами ховається палацова церква. Це найпер ший протестантський храм країни (1543–1544). Дуже затишний усередині, він налаштовує на спокій та зосередженість. Тут розташована оздоб лена за ескізами відомого митця Лукаса Кранаха (старшого) кафедра, з якої виступав Лютер. Проте головна атракція замку Хартенфельс — ведмеді. Так так, тут живуть клишоногі велетні. Але між гостей вони, звісно, не ходять. За дав німи фортифікаційними законами, замок ото чено оборонним ровом, у якому традиційно меш кають тварини. З роками змінювалася лише кіль кість ведмедів, наразі їх тут троє. Почуваються вони не як охоронці, а як справжні імператори.

У місті можна знайти литі відмітки у вигля ді ведмежої лапи — оригінальні вказівники до цікавин міста. Отак ідучи «за ведмедями», я потрапила до церкви Богородиці — справжньої скарбниці Тор гау. Тут зберігаються цінні витвори мистецтва, ➧

Різьблений портрет Лютера у найпершій протестантській церкві. Торгау.

91


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 92

Замкова церква Віттенберга.

Пам’ятник «батьку Реформації» у Віттенберзі.

Музей «Лютерхауз».

такі як бароковий вівтар Джованні Сімонетті, унікальний сучасний орган і перлина колекції — картина Лукаса Кранаха (старшого). Тут же, в церкві, поховано дружину Лютера — Катарину фон Бора. В місті теж працює будинок музей ос танніх днів її життя. Особистість Катарини не менш цікава, ніж її чоловіка, проте це вже зов сім інша історія. ВІТТЕНБЕРГ. На весілля до Лютера Ось нарешті дісталася я Віттенберга (він же — Лютерштадт). Великий центр культурного та по літичного життя XVI століття. Тут творилась іс торія, зароджувалося нове релігійне вчення, від бувалися перші кроки реформації та пройшла

92

значна частина життя Мартіна Лютера. Пам’ят ки міста, такі як музеї «Лютерхаус» і «Меланхтон хаус», а також Замкова церква, занесено до Спис ку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Зізнаюся — всередині величезної церкви я так і не побувала. Проте постояла біля дверей, де ве ликий німецький реформатор вивісив свої сла ветні 95 тез. Цього дня в місті було дуже людно через «Ве сілля Лютера». Щорічний історичний фестиваль із такою назвою приваблює сотні тисяч людей з усіх куточків Німеччини і не тільки. Саме у Віт тенберзі 13 червня 1525 року одружилися вже немолодий Мартін Лютер і 26 річна Катарина фон Бора.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 93

На фестивалі «Весіля Лютера».

Щасливі «молодята» — Мартін і Катарина.

ВАРТО ЗНАТИ Погода. Попри те що, країна розта шована не так далеко від нас, на по чатку літа погода тут прохолодна і ду же мінлива. Радимо мати теплі речі для холодних вечорів і вітряних днин, парасольку та сонцезахисні окуляри. Як дістатися з аеропорту. Найшвид ший спосіб, він же — й найдорожчий: таксі (50 євро). Але ми рекомендує мо залізницю (10 євро). Потяги дуже швидкі та зручні, ще й вокзали зна ходяться завжди біля центру міста.

Містечко доволі невелике, і пройти його можна за 10 хвилин. Оглядини пам’ятних точок займа ють багато часу, особливо у такий святковий день. Ринкова площа перетворилася на концертну з історичними трубадурами, а головна вулиця — на справжній середньовічний ярмарок. Усі в очіку ванні весільної процесії. Навколо продають най різноманітніші витребеньки: пиво різних сортів, порося на рожні, аксесуари з дерева та каменю... А ще сподобалась ятка у вигляді часничини, ніби у мультфільмі про Шрека, з дуже запашним та смачним часниковим хлібом. Усі продавці дотри муються історичного дрес коду, а деякі пропону ють тематичні аксесуари й одяг. Враження від ве сільної процесії складно передати словами. Краще

скаже цифра: 2300. Саме стільки людей беруть участь у ході. Тут вам і пралі, й швачки, і ковалі, й цигани, і вуличні музики, ба навіть білоруси були. А наприкінці процесії йшли щасливі «молодята». Приємно закінчувати на такому позитивно му моменті, бо весілля — це початок чогось но вого, що твориться з любов’ю. Саксонія Ангальт — неймовірний регіон, який відкрив мені лише частину своїх камерних міс течок, які впливали на історію цілої країни. Він із любов’ю зустріне й вас. ■

Туристичні офіси. Їх має кожне най менше містечко регіону. Як правило, розташовані вони у середмісті. Там завжди підкажуть, що відвідати, де отримати спеціальні ціни. Крім того, в турофісі можна взяти мапу, брошу ри англійською та придбати оригі нальні сувеніри. Без шопінгу ніяк. Пам’ятайте, що в неділю більшість магазинів у Німеч чині зачинено. Про подарунки рідним і близьким подбайте заздалегідь. Проте на залізничних вокзалах біль шість магазинів працюють і у вихідні.

Щиро дякуємо за подорож Національному турофісові Німеччини в Росії (www.germany.travel).

93


04.07.2017

КОЛЕКЦІЯ

18:19

Page 94

В

О

Я

Ж

!MT_4-17-disk.qxd

Ôîòîàïàðàò ³ àâòî — âåëèêà ñï³âäðóæí³ñòü, ÿêà äຠëþäèí³ çìîãó ïîáà÷èòè ³ ïîêàçàòè. Öüîãî ðàçó ìàøèíà â³äâåçëà íàñ ³ç äðóçÿìè ÷åðåç Ñëîâà÷÷èíó òà Ïîëüùó äî ÷åñüêîãî ðåã³îíó Ìîðàâ³ÿ. Ñåðã³é ÎÍÈØÊÎ

Пейзажний

З

Зелені пагорби, застиглі, як велетенські хвилі… Безкінечні поля, мов кольорова клаптикова ковдра. Стрункі дерева, охай но висаджені вздовж вузеньких сільських доріг… На згадку при ходить омріяна фотографами й художниками італійська провін ція Тоскана. Але у Центральній Європі, за чотири години їзди від кордону України, є своя Тоскана! Це регіон Моравія в Чехії. Шлях до неї такий насичений цікавинами, що доведеться надо лужувати дорогою назад.

Перетинаємо кордони Дістатись автівкою до Чехії можна двома способами: пере тнути або словацький кордон в Ужгороді, або польський — у Краковці. Ми обрали Ужгород: і черги менші, й траса Київ — Чоп сучасніша. Вона пролягає через гірський перевал і тішить краєвидами полонин і карпатських сіл. Біля шосе є кілька «ки шень», де можна зупинитися та зробити цікаві фото. Щоб не нудьгувати, дорогою можна позмагатися в лічбі, скіль ки разів річка Латориця перетинає трасу. Ми збилися на 26. Річ ка то пірнає під трасу, то тече поруч, то зникає серед смерек, то розливається до розмірів футбольного поля… Можна завітати до замку Паланок у Мукачеві. А якщо зупи нитеся на ночівлю, прогулянка до замку в нічній ілюмінації ста не незабутньою. Перетинати кордон радимо із самого ранку, краще з 6 по 7 годину, бо потім і черги довші, й у прикордонників з українсь

94


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 95

Віддзеркалення озера Морське Око, Польща.

шлях кого та словацького боку починаються перезмінки. Та й встигнете чимало побачити, якщо раніше почнете день! Замок ЮНЕСКО Залишивши позаду формальності, рушаємо в напрям ку Пряшів — Жиліна. На автобані підвищуємо швидкість. Одразу після кордону, в маленьких словацьких сели щах, будинки стоять майже впритул до дороги, але від окремлені від неї чистеньким тротуаром. Біля кожної осе лі — прозора огорожа не вище метра. Сходинки прикра шені квітами у горщиках, замість картопляного бадилля — охайні трав’яні килимки. Перед в’їздом до будь якого містечка встановлено радари та камери, які інформують водія про його швидкість у вигляді смайлика на світло вій панелі: якщо перевищуєте, усмішка перетворюється на сумну гримаску. На підступах до Високих Татр бачимо найбільший за мок Словаччини — Списький Град, який занесено до Спис ку скарбів ЮНЕСКО і має такі потужні стіни, що нагаду ють Великий Китайський мур. З автобану є з’їзд у напрям ку містечка Спиське Пограддя, у якому можна зупинитися на ночівлю і прогулятися до замку. Біля замкового пагор ба є паркінг. Споруда приваблює близько 300 тисяч відвідувачів на рік з усієї Європи. Влітку тут проходять фольклорні та ➧

Водоспад з озера Чорний Став рине в Морське Око.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 96

Словацький замок Списький Град у вранішньому тумані. Місто Спиське Пограддя, Словаччина.

музичні фестивалі, реконструкції боїв та змагання з мотокро су. Вздовж муру розташовані ліхтарі, які в нічні години підсві чують замок, додаючи романтики та загадковості. А якщо ви жайворонок, раджу не полінуватися, встати вдосвіта й підняти ся на сусідній пагорб. Поки сонце ще не прокинулося, вся до лина вкрита пасмами туманів, а замок пливе скрізь ці білі по токи, мов кам’яний «Титанік»… Озеро з морським присмаком Невдовзі погляду відкриваються трикутні вершини, і здаєть ся, що дорога врізається у самі гори. До Моравії ще далеко, але тут ми зробимо «хід конем» і проїдемо 20 кілометрів на схід у напрямку Закопаного, до словацько польского кордону. Роз межування існує переважно на папері, тож тут відкривається 10 кілометровий шлях до найгарнішого в Європі озера Морсь ке Око. Цю назву воно отримало завдяки прозорості та неймо вірно синьому кольору води. Діставатися радимо так: залишаєте авто на паркінгу біля кор дону та наймаєте «рейсовий» кінний екіпаж, який підвозить гру пи з 10–15 осіб нагору. Проїзд коштує близько 20 злотих (5 єв ро). А потім проходите близько кілометра вгору асфальтом. Нам пощастило побачити оленя, який пасся і не звертав ува ги на наші здивовані обличчя, хоча був за два три метри від нас! Біля самого озера є ресторанчик і гірський притулок. Якщо є можливість, зупиніться там на ніч або дві, не пошкодуєте. Про живання та харчування задовольнять будь якого туриста. Уве чері, коли натовпи навколо озера зникнуть, можна насолоди тися світлом призахідного сонця, яке увиразнює гірські верши ни та відбивається у прозорій воді. Надзвичайна тиша та міріа ди зірок у нічному небі будуть вашою компанією до ранку. Пе ред сходом сонця вдовж озера пливуть густі тумани, за височез ними соснами ховаються олені й, здається, що навіть каміння тут може розповідати старовинні легенди.

96


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 97

«Польова графіка» Моравії.

Від озера починаються кілька пішохід них маршрутів. За годину можна підняти ся до озерця Чорний Став, звідки прямо висними скелями тече водоспад, який жи вить Морське Око. А звідти через гори можна дістатися Словаччини і мальовни чої долини з горою Риси. Пейзажі там вра жають за будь якої погоди! Але ми вирушаємо до довгоочікуваної Моравії. Шлях знову пролягає біля підніж жя Високих Татр. За сприятливих погод них умов радимо зупинитися в містечку Татранська Ломниця. Звідси канатна до рога веде до вершини Ломницький Штит (2632 м). На горі є оглядовий майданчик, ресторан і міні готель. Так, і тут можна зу пинитися на ніч та відсвяткувати неймо вірний захід сонця або народження нового

дня. Незабутні враження! На передостан ній станції чекає маленьке гірське озерце, діюча обсерваторія з музеєм, ресторан із дитячим майданчиком, тож провести час із родиною тут дуже приємно і цікаво. Нарешті, Моравія! Покидаємо Високі Татри та прямуємо на захід автобаном до пейзажної столиці Моравії — містечка Куйов. Розташоване серед моравських пагорбів і неозорих по лів, воно приваблює розвинутою туристич ною інфраструктурою, близькістю до ці кавих локацій. Готелів багато, і ми зупи нилися в одному із власною броварнею. О, це справжнє чоловіче щастя! Але не за хоплюйтеся дуже, бо, крім чеського пива, тут іще багато цікавого!

Саме ландшафтні особливості місце вості приваблюють тисячі естетів і приро долюбів з усіх усюд! Упорядковані графіч ні лінії пагорбів, полів, гаїв і схилів; поєд нання жовтого ріпаку, зеленої пшениці та інших густих барв; безліч пагорбів, що зді ймаються гігантськими хвилями до гори зонту… І все це — під яскраво блакитним небом, ще й із чудовими хмарами! Разом пейзажі створюють враження якогось од ного величезного абстрактного малюнка, в якому відіграють роль і форма, і колір, і текстура, і ракурс, і тіні, і тисячі «родзи нок», на які багата природа. Деякі рукотворні елементи дуже гармо нійно вписуються у цей фестиваль барв і форм. Наприклад, маленькі польові кап лички. Окрім сподівань на сучасні техно ➧

97


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 98

Пасіка на полі ріпаку.

Вітряк у Букованах.

логії, фермери не перестають покладати на дію на Бога та просять його про багатий урожай. Каплички маленькі, на одну дві людини. Під дахом — ікони святих покро вителів, поруч — лавочка для відпочинку. На полях і в гаях нам безліч разів пере бігали дорогу зайці, фазани та лисиці. А яке диво побачити на пагорбі в час світан ку невелике стадо оленів чи косуль, які по вагом ходять по полю та кумедно регочуть, спілкуючись один з одним! Полювання суворо обмежується, тож диких тварин тут можна побачити мало не з відстані про стягнутої руки. Зупинившись у будь якому містечку в Моравії, раджу взяти велосипед на прокат і проїхатися малолюдними вуличками або

98

сільськими дорогами, де повітря пахне то теплим молоком, то квітучими вишнями, то медом, то спілими яблуками, то всім разом. Завітавши до місцевого ресторан чику, віддайте шану національній кухні. Вас пригостять кроликом у сметані, дух мяними відбивними під соусом з ожини або смаженим сиром із варенням та гіркою настоянкою. Пригощають щиро, і кожну страву можна сміливо брати на двох! Найяскравіші барви тут навесні. Потім золоті поля пшениці вносять у пейзаж ко льори українського стягу, а восени, коли серед бурих пагорбів золотіють або черво ніють листям поодинокі дерева, цінуєш кожний відтінок, який проіснує лише до приходу зими…

Зворотний шлях Хоч як прикро, але прощаємося з Мо равією. Зворотний маршрут ми проклали через Краків. Якщо зможете, зупиніться у старовинній столиці Польщі хоча б на од ну ніч, і дух середньовічних вулиць зако хає вас у цей архітектурний рай. Величний Вавельський замок добре споглядати під час заходу сонця з мосту над річкою Кра ковицею. Ми бачили, як червоні промені сонця переповзали старими стінами та да хами, поки небо стало глибоко синім й увімкнулися вуличні ліхтарі, наповнюючи таїною кожну тінь під стінами замку. А вранці над прохолодною річковою водою поповз туман, то являючи, то ховаючи за мок від людського ока. Справжня феєрія!


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 99

Хвилястий рельєф, контрастні життєрадісні кольори, вкраплення колоритних будівель створюють у Моравії неповторну гармонію. Вавельський замок у Кракові.

АВТОТУРИСТАМ Маршрут: Ужгород – Пряшів (Сло ваччина) – Спиське Пограддя (Сло ваччина) – Куйов (Чехія) – Острава (Чехія) – Краків (Польща) – Перемишль (Польща) – Львів – Луцьк – Клевань. Відстань: 1500 км. Витрати пального: близько 150 л.

Прямуємо до рідної України в напрямку Льво ва. До самого кордону йде сучасний автобан, збудований до «Євро – 2012». Перетинаємо кор дон і їдемо трасою Київ — Чоп до заповітного «Тунелю кохання» в селі Клевань, за 20 кіломет рів від Рівного. Це дивовижне місце зобов’яза не своїм народженням техніці та природі. Оба біч залізничної колії розрослися дерева, їхні вер хівки сплелись і створили зелений тунель. Ко ли бачиш, як рейки розчиняються серед листя дерев, виникає дивовижне відчуття безкінечнос ті та надії… Потяг ходить кілька разів на день і не заважає прогулянці. Цим користуються чис ленні відвідувачі та весільні церемонії. Вдень та увечері, особливо у п’ятницю та вихідні, людей багато, тож, щоб насолодитися тишею на само ті, раджу відвідувати «Тунель кохання» рано вран

ці. Весною та влітку тут усе зелене, а восени — таке розмаїття барв, що годі передати всі від тінки фототехнікою. Якщо пощастить застати вранішній туман наприкінці жовтня — це буде справжня казка! Останньою цікавою зупинкою в нашій подо рожі став «Будинок рибалки» у селі Старий Со лотвин на Житомирщині. Тут є невеличке озеро, посеред якого на острівці — колоритний рибаль ський будиночок. До острівця, що ховається між височезних беріз, веде невеличкий пірс. У будь яку пору року вигляд хатини вражає, у воді від дзеркалюються хмари. А якщо ви рибалка, ско ристайтеся нагодою впіймати тут десяток карасів, а може, і хитру щуку! Вам неодмінно пощастить! А головне — ловіть прекрасні миті життя, мандруйте, дивіться і діліться! ■

Заправитись ліпше в Ужгороді, пе ред кордоном, бо бензин у ЄС до рожчий. За кордоном дешевше за правлятися на другорядних чи міс цевих дорогах. Для проїзду автобаном у Словаччи ні та у Чехії треба на будь якій авто заправці, пред’явивши техпаспорт, придбати електронну віньєтку — до звіл на проїзд (близько 10 євро). У Польші автобан безкоштовний.

99


ФАКТ

Ф

О

Т

О

!MT_4-17-disk.qxd

100

04.07.2017

18:19

Page 100


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 101

Панамське дерево Домінікани Ц ей ботан велетень росте у столиці Домінікан ської Республіки — Санто Домінго, в Національ ному ботанічному саду. Привертають увагу розлога крона і пласкі корені дерева, схожі на дивної форми перегородки. Рослина називається анакауіта, або ж панамське дерево. Хоча росте воно не лише в Па намі та Домінікані, а й по всій Латинській Америці та інших теплих краях. У тому числі прижилось і в Японії. Мабуть, саме тому воно прикрашає дуже по пулярний японський сектор ботанічного саду Санто Домінго. Загалом же в цьому зеленому раю ви зу стрінете безліч екзотичних рослин, чимало водойм і навіть справжні джунглі, на перший погляд — просто непролазні. Для відвідувачів тут прокладено роман тичні доріжки, які ведуть у серце тропічного лісу. Фото Міністерства туризму Домініканської Республіки

101


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 102

Гранітна хвиля

І

накше й не назвеш це скельне утворен ня у Західній Австралії, неподалік від міста Гайден. «Хвиля» з граніту сягає 14 метрів заввишки і 110 — завдовжки. Своєї форми скеля Wave Rock набула ще 60 мільйонів років тому через вивіт рювання та розмивання. Вони й досі пра цюють над нею, залишаючи вертикаль ні пасма і роблячи її ще більше схожою на хвилю. Фото Р. КІМА, «Tourism Australia»

102


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 103

Серфінг по собачому

К

аліфорнійський курорт Хантингтон Біч називають «серф сіті». Як бачимо, у цьому спорті чотирилапі намагаються не відставати від двоногих. Кожного ве ресня тут проводять собачий чемпіонат. Фото Д. МАКНЬЮ

Намальоване життя

М

істечко Оргозоло на острові Сардинія називають «столицею муралів» — настінних панно. Довколиш ні села запозичили в нього цей спосіб приваблювати туристів. А хіба не цікаво? Фото С. КАЗЕЛЛИ

103


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 104

«Метрополь парасоль»

«M

etropol Parasol» — чи не найдивніша спо руда іспанського міста Се вілья. Дизайн нагадує шість грибів, які зрослися шапоч ками. Головне призначен ня — захист від сонця. На верхньому, четвертому, яру сі є панорамна пішохідна доріжка, на середніх — ри нок, шоу майданчики та ба ри, а на підземному — ар хеологічний музей. Будівля є найбільшим у світі витво ром із… деревини! Фото NEONY

104


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 105


04.07.2017

ЧУДЕС

18:19

Page 106

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT_4-17-disk.qxd

Âèéøîâøè ç êóðîðòíî¿ ò³í³ Êðèìó, Õåðñîíùèíà ïåðåæèâຠïàëîìíèöòâî òóðèñò³â. Ïîïèò º, ³ äëÿ ³íâåñòîð³â îáëàñòü ãîòîâà ñòàòè ñó÷àñíèì Åëüäîðàäî. À íàðàç³ — ïðî òå, ùî òóò âàðòî ï³çíàâàòè, îêð³ì ìîðÿ. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Херсон. Пам’ятник першим корабелам.

Земля

С

Станом на кінець травня морські курорти Херсонщини вже розпродали майже всі літні путівки. Цю сенсаційну новину по відомив нам на прес конференції голова облдержадміністрації Андрій Гордєєв. За минулий рік область побила всі свої рекор ди, прийнявши близько 3,5 мільйона туристів. Тоді як сам регі он має лише мільйон населення. У сенсації два боки. З одного, українські туристи своєю грив нею розвивають рідні курорти. З іншого ж — уже явно перезрі ла потреба в інвестиціях у інфраструктуру, екскурсії, фестивалі, розваги, спортивно пригодницькі тури, еко та етноподорожі… Але вагомі кроки робляться! Згадана прес конференція від булася під час Фестивалю туристичної журналістики, який про вів нас деякими маршрутами області. У всіх колег захват зміню вався приємним здивуванням: не чекали, не знали, розкажемо… ХЕРСОН. Їж та екскурсуй! «Удатний град Херсон» — таку екскурсію нам запропонували в «Агенції ідей 2b». Вів її іскрометний гід Олексій Білецький. Зрештою ми зустріли його брата Павла — і де б ви думали? — на білборді у вигляді веселого пірата в рекламі Фестивалю ву личної їжі. Якраз підходили до місця події. Прямували зелено кучерявим, платаново акацієвим центральним проспектом Херсона, повз «морехідку», де біля меморіальних якорів кучкувалися курсан


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 107

Два брати пірати: екскурсовод Олексій Білецький імпровізує біля білборду, на якому Павло Білецький рекламує «ХерсОНфест».

ХЕРСОНЩИНА

можливостей ти в білих формах. Повз старовинні будин ки, які в Херсоні теж, виявляється, є… Цікавина № 1 у місті — це Херсонська фортеця, яка ніколи не була ніким узята, бо ніхто на неї не нападав. № 2 — оті таки старовинні квартали, де колись були рес торани, кав’ярні, цирульні... № 3 — Свято Катерининський собор, у якому похова ний князь Григорій Потьомкін. № 4 — на бережна, з якої вирушають на водні про гулянки яхтами, катерами та байдарками. Городяни їздять на дачі «водними таксі» — моторними човнами. Три хвилини — і ви серед плавень, де можна хапати за пір’я чапель. Навколо Херсона є 19 річок, це майже рекорд України. Усе це реально побачити, зупинившись у Херсоні на півдня день, прямуючи до свого курорту. Набережна гула музикою, майоріла пра порами та вивісками. Праворуч повитя гували шиї, мов металеві жирафи, порто ві крани. Ліворуч піднісся до хмар брон зовий вітрильник — «візитка» міста. А в

проміжку вирували гастрономічні при страсті. Виявляється, вулична їжа може бути ще й делікатесною. Вдалося покуш тувати морських мідій із річковими рака ми, морської та річкової риби, причому все «в одному флаконі», як пожартували продавчині морячки. Пробравшись крізь гурт матросів і ві кінгів, ми вийшли до ракети — судна на підводних крилах. Такі колись курсували ➧

Фестиваль вуличної їжі.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 108

Око часу… В башті Вітовта ХІХ століття, збудованій на місці однойменної споруди кінця XIV століття.

Нові водоспади біля давньої садиби князів Трубецьких.

звідси аж до Києва та Одеси. А тепер — новий початок зусиллями компанії «Ні булон». Уже цього року можна буде «злі тати» до моря і до столиці. Нам же поки що до Нової Каховки. Гайда! НОВА КАХОВКА. Наймолодше історичне місто України Справді, Нову Каховку заснували ли ше 1952 року при зведенні Каховської гід роелектростанції. То була перша велика будова Радянського Союзу, на якій обій шлися без зеків. Роботи велися натхнен но і радісно людьми, які пережили війну і хотіли збудувати для дітей кращий світ. Правда, їм не обов’язково було знати, що замість Каховської ГЕС логічно було

108


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 109

Старовинні підвали Трубецьких, видовбані під княжим палацом, у товщі кам’яної породи.

б збудувати Нікопольську, аж на 150 кіло метрів вище по Дніпру. Так збереглася б величезна екосистема, а водосховище не затопило б сотні самобутніх сіл. Сталіна намагалися переконати, але він сказав: «Хто не хоче будувати ГЕС у Каховці, той будуватиме її на Колимі». Такі речі бентежили Олександра Дов женка, який писав тут «Поему про море». Він сюди потрапив фактично у заслання після публікації своєї «України в огні». Пам’ятник видатному митцю стоїть до греблі спиною, а обличчям — до народу у великому парку на березі Дніпра. Разом із селами під воду пішли й шість Запорозьких Січей. «Дніпрогес» проковт нув славетні пороги. Цілком у дусі «отця народів»…

До речі, планується нове затоплення — Каховська ГЕС – 2, розширення греблі. Серед іншого під водою опиниться рідкіс на пам’ятка Литовської доби — башта Ві товта. Сорок академіків підписали пети цію проти нового проекту, залучено навіть посольство Литви, але… Побачимо. Хай там як, збудована цілим інтерна ціоналом Нова Каховка набула українсь ких рис — її вдягли у… «кам’яні вишиван ки»! Між виноградів і черешень визира ють українські орнаменти на будинках. Це заслуга іншого Довженка — Григорія, художника з числа переслідуваних сталін ським режимом «бойчукістів». Він винай шов техніку різьблення по сирому тиньку. Нас понесла Дніпровими хвилями ях та. Он і ГЕС, і шлюзи, що підіймають суд на з Дніпра на рівень Каховського моря. Чорні довгошиї баклани ловлять з під греб лі биту рибу. Рибалки по секрету сказали, що цією ж дармовою рибою ласують ста резні соми на дні — лежать, тільки плям кають і зрештою виростають до розмірів китової акули. Може, й правда… А на протилежному березі, поруч із за лишками маєтку Трубецьких, із круч б’ють водоспади. Їх відкрили торік, а точніше — відрили, розчистили місцеві ентузіасти.

Вода в них не артезіанська, хоча Нова Ка ховка славиться джерелами. Підняте на 16 метрів водосховище знайшло собі ла зівки у шаруватих породах, і з’явилися во доспади в степах України! У Новій Каховці ми побували відразу в трьох по справжньому європейських, про ➧ Так робляться марочні коньяки «Таврія».

109


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 110

Прогулянка на яхті нижче Каховської ГЕС, де Дніпро — майже такий, як і століття тому. «Кам’яні вишиванки» Нової Каховки.

гресивних і позитивних місцях. Перше — це готель «Premier», новенький, зі стильним дизайном, коректним і уважним пер соналом, хорошим рестораном і гарним краєвидом Дніпра. Здається, заклад міг би самостійно вступати до Євросоюзу… Друге — дім марочних коньяків «Таврія», продукція якого здобуває гран прі престижних конкурсів за океаном. Техноло гії, чистота виробництва, компетентність працівників… От якби всі реалії нинішньої Херсонщини так надихали й мобілізували. І нарешті, винзавод імені князя Трубецького, єдине шато Ук раїни, просто як у Франції. Історичний замок із сонячно жов того каменю має ошатні дегустаційні зали та підвали з тисячами пляшок цінних вин. Про коньяки та вина Нової Каховки мріємо розповісти окре мо: в обох підприємств давня і дуже цікава історія. А поки що приїжджайте на дегустації, все почуєте та побачите самі. ХОРЛИ. Море, «срібна» вода і блакитна глина Не люблю я порівнянь типу «маленька Швейцарія», «куцень кі Альпи»… Але погляньте на мапу півострова Хорли: ніби змен шена копія Криму. А ще схоже на контури морського ската з хвостом. Той хвіст, яким Хорли сполучаються з «великою зем лею», лише метрів 50 завширшки. Довелося вилізти на дах ав тобуса і сфотографувати. Море тут непогане, особливо для дітей: чисте, мілке, чудо во прогрівається. Здалеку видно, як у Широкій затоці плавають дикі лебеді… Хорли відомі «срібною» (справді, із вмістом срібла) й іншою цілющою водою, лікувальною блакитною глиною. А ще — низкою історій та легенд, пов’язаних із баронесою Софією Фальц Фейн, засновницею села. Її син дуже закохався в дівчину з нижчих верств. Це завершилося загибеллю обрани ці, душевною хворобою аристократа і мармуровою скульптурою «Купальниця», схожою на ту нещасну дівчину. Чарівна скульп

110


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 111

Перешийок півострова Хорли — «маленького Криму». Чи то Серафима, чи то Дарина — жертва нещасного кохання Густава Фальц Фейна, увічнена в мармурі.

тура стоїть у жахливому за своєю естетикою сквері, обгоро дженому бетоном і дротом… Здавалося б, у Хорлах має бути туристичний рай. Та поки що це проблемна точка на курортній мапі. Багато відомчих і проф спілкових баз відпочинку лише займають цінні рекреаційні зем лі та приймають хіба що горобців на зимівлю. І сам не гам... Це справжній біль для понад 600 мешканців села Хорли. Та дехто справою доводить, що місце перспективне. Закар патець Ігор перетворив закинутий куточок Хорлів на комплекс відпочинку «Paradise»: дерев’яні будиночки під очеретом, му рування з річкових валунів, басейн, закарпатська ковбаска та фірмовий «метр щастя» — дегустаційний набір чудових настоя нок. Комплекс працює і взимку — для мисливців. Тут багаті угід дя і проводиться дербі серед мисливських собак. Кримський татарин Ельдар заходився відновлювати велику базу відпочинку Київського національного економічного уні верситету. Поки що вона для невибагливих гостей: побутові ви годи в основному надворі. Але це початок. Розв’язати б лише Гордіїв вузол щодо мож ливості інвестицій... ОЛЕШКІВСЬКІ ПІСКИ. Полуничне мохіто в пустелі Чи нам, журналістам, не знати, що таке туристичні легенди? Вигадувати їх особливо полюбляють у Середземномор’ї. Десь у такому контексті я думав і про «найбільшу пустелю Європи» — Олешківські піски. Гадав, це просто щось більше за нуль… Та коли південні сосни й акацієві хащі почали змінюватися цілими горами і долинами піску, стало зрозуміло, що це не жар ти. Тут і заблукати легко, і загинути через зневодження, і спек тись, як на грилі. Їхати самому навіть джипом страшно. Тому нас посадили на квадроцикли. Ці «піщані жуки» на височезних дюнах виробляють дива екстриму! Довелося триматися так, що крепатуру відчуваю і зараз. ➧

111


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 112

Олешківські піски: дивовижний простір і несподіваний драйв!

ють свій колорит. Перспективи в туризму тут не абиякі, бо до Херсона — лише 30 кілометрів. Ледь не забув про полуничне мохіто. Після піщаного марш кидка цей місцевий напій спри ймається як райський! Хоча кавун, мабуть, пі шов би не гірше.

Сага — унікальна заплава біля села Праві Саги.

112

Олешківські пейзажі варті подорожі. Жовтаві пагорби під неймовірно блакитним небом сягають за горизонт. Картина доповнюється поодиноки ми жмутками зелених сосон. Простір, безмір сон ця! Подекуди після травневих дощів ще проби вається зелена трава, але за якийсь тиждень від неї лишаться тільки спогади. Це пустеля, най більша у Європі пустеля. Навіть квадросафарі тут улітку припиняються, бо пісок нагрівається до 75 градусів. А ось узимку забави проводяться і ма

ПРАВІ САГИ. Одним копитом у Європі Нас вразила назва села вкупі з незвичайним явищем природи, яке її породило. Сага (наголос на останній склад) — це особлива затоплена міс цевість. У селі Праві Саги за 10 кілометрів від Херсона дерева подекуди стоять «по кісточки» у воді. Панують мальовничий затінок і прохоло да. Після Олешківських пісків контраст просто благодатний. Поруч із сагами — лебединий ставок і кінний завод з огирами, граційнішими за лебедів. У них аж ніби присутній якийсь чоловічий еротизм. Жіноча частина групи подолала страх і вся пе рефотографувалася з гривастими «кавалерами». Як кіньзавод «Grand Prix» назвали, так він і живе. Коні здобувають призи на світових зма ганнях із виїздки та конкуру, і деякі просто за раз перебувають у турі. Про це розповів заснов ник заводу Євген Рищук, він же — заступник хер сонського губернатора. «Grand Prix» уже «одним копитом» у Європі. І персонал, і господар, і його дружина та доч ка безтямно закохані в коней. Доця називає вихованців «щастям на чотирьох ногах», а тато каже: «Рай на землі — у коня на спині». Рищук


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 113

На кіньзаводі «Grand Prix» є й отакі скакуни.

ДЛЯ ТУРИЗМУ ТА ІНВЕСТИЦІЙ

знає все про кожного коня, і кожен кінь його знає та любить. Тут є й кумедні поні, купа мисливських собак, цапи з чотирма рогами та інша цікава живність. Плюс ресторан, готель, лазні, озеро для риболов лі... Кінська грація, природа та сервіс приваблю ють наречених на святкування весіль і фотосесії. Приїздять і родини з дітьми — погуляти, пока татися, поспілкуватись із прекрасними тварина ми. Херсон же поруч.

А до Херсона ведуть шляхи з усієї України. Ними ж роз’їжджались учасники нашого прес туру. В очах захват і подив змінилися жалем від розлуки з чудовою землею та її господарями. Але нічого, в усіх нас великі перспективи, чи не так? ■

Херсонщина — це: ■ 3,5 мільйона туристів за рік; ■ діючий аеропорт; ■ два теплі моря — Азовське та Чорне; ■ 70 родовищ мінеральних і термальних вод; ■ 80 природно заповідних об’єктів; ■ 2 всесвітньо відомі біосферні заповідники; ■ 4 національних парки; ■ 5000 пам’яток історії та культури; ■ 2 відомі об’єкти винного туризму; ■ фестивалі «Мельпомена Таврії», «Купальські зорі», «ХерсОНфест», «Український кавун», «Таврійські хутори», «Чайний стан», «Тишо Тишофест», «Чорноморські ігри», «Стожари»…

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Херсонській обласній державній адміністрації та асоціації «Туристичний прес клуб України».

113


04.07.2017

ЧУДЕС

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT_4-17-disk.qxd

114

18:19

Page 114


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 115

ПЕРЕДДЕНЬ МАКОВІЯ село Малополовецьке на Київщині

Хто встереже Маковея? Ó ìèíóëîìó íîìåð³ ìè ïîäàëè ³íòåðâ’þ ç òåëåâåäó÷îþ Íàòàëêîþ Ô²ÖÈ×, â³äîìîþ öèêëàìè ïðîãðàì ïðî óêðà¿íñüêó êóëüòóðó. Ïî÷àëè é ïóáë³êóâàòè óðèâêè ç ¿¿ êíèæêè, ÿêà ñòàëà ÷àñòèíîþ ìåä³àïðîåêòó «Êóëüò ïðåäê³â. Íåòóðèñòè÷í³ çâè÷à¿ Óêðà¿íè». Ïðîäîâæóºìî!

У

У кількох селах на півдні Київщини Маковія святкують як ніде більше. Напередодні встановлюють хрести, вищі людсь кого зросту, обвивають їх квітами і стережуть усю ніч. Це, без перебільшення, один з унікальних звичаїв України. І водно час не відомий широкій публіці.

Звичай красти У селі Малополовецьке Фастівського району на Київщині нас з етнографом Олексієм Долею зустрічає особисто сільсь кий голова Людмила Рибитва Івоненко. Першим ділом вона веде на свій куток і показує вже встановлений хрест, обвитий квітами. На верхівці — вирізана з гарбуза «голова» в капелю сі. Такий хрест тут називають Маковеєм. Колись вважалося, що квіти на нього не гріх і вкрасти. Але переважно люди самі дають. Аромати зілля чути здалеку: гіркі, свіжі, солодкі, пря ні, вони приваблюють бджіл і джмелів. Олексій Доля влаштовує мені іспит із ботаніки. Впізнаю чор нобривці, соняхи, айстри, жоржини, троянди, звіробій, сто тисячник, полин, калину і якісь колоски. «Ой, любисток за+ були!» — згадує пані Людмила і просить сусідів його додати. Люди зібралися біля Маковея, щоб помилуватися результа тами спільної роботи і домовитися стерегти. Виявляється, цієї ночі молодь має право бешкетувати. Особливий шик — вкрас ти чужого Маковея і встановити поруч зі своїм. Але на цьому кутку все продумано: неподалік двір стереже гавкучий пес. Засоби захисту Ми йдемо на інший куток села, там теж збираються плес ти Маковея. Зустрічаємо дівчаток з оберемками квітів. Вони складають їх на купу і йдуть по нову порцію. Людмила Трохи мівна Коба зрізує у своєму квітнику найкращі гладіолуси та майори. «Я б гіршенькі брав», — жартує Доля. Але жінка запе речує, що на хрест потрібно все найкраще. Зібрані квіти дівчатка знесли на моріжок. Дядько Михайло в моряцькому кашкеті зробив хрест. Люди починають плести: одні сортують квіти, другі кріплять їх до хреста, треті співають,

пес плутається під ногами — усім є робота. Маковея плетуть зго ри, потім руки і низ. Жінки прив’язують квіти мотузкою та спі вають. Насамкінець додають невеличкий пучок маку, бо який без нього Маковей? А чоловіки викопують яму і встановлюють обплетений квітами хрест «лицем» на схід. Навіть жартома про понують забетонувати, тоді точно ніхто не вкраде. Зрештою ог лядають результат спільної роботи і вирішують, що їхній Мако вей найкращий. Так казатимуть нам на кожному кутку, де ми побуваємо до кінця вечора. Але цей справді чудовий: колоски, запашне зілля та квіти, серед яких особливо гарні жовті соняхи. Маковеї по кутках Третього Маковея знаходимо у дворі, де багато дітей допо магають його плести і обіцяють стерегти з кийками. Четвер тий Маковей зовсім поруч, його охороняють дві маленькі дів чинки. П’ятого Маковея приперли до воріт, він найменший серед усіх побачених. Стереже його баба Оля із правнуками, але на ніч збирається заховати до льоху, бо малим «сторожам» треба спати. Всі три Маковеї — на одній вулиці, за кілька дво рів один від одного. Діти ордою шугають між ними. Ми їдемо на інший бік села. Там якраз обирають місце для Маковея. Раніше ставили біля стовпа, але під парканом на дійніше, бо можна ще й прив’язати. Тетяна Анатоліївна Ста ценко вкопує хрест і командним голосом, виробленим за ро ки роботи у школі, розподіляє роботу між підлітками. А сама згадує молоді роки: «У нас у яру жив дід Гордій. І завжди квіти мав. Їх глядіть же треба, щоб ніхто не покрав. Той дід прийшов із роботи втомлений, закотив віз посеред квітника і ліг спати на тому возі. А хлопці й дівчата того діда Гордія прив’язали гар+ ненько до воза, вирвали всі квіти, а тоді кричать: «Діду, у вас квіти покрали!» — і тікать. Дід підривається з переляку, а при+ в’язаний, то його ледь до лікарні не повезли». Гарбузовому Маковею вирізають очі, степлером кріплять бро ви та вуса із кукурудзиння, малюють білою пастою зуби та вдяга ють кашкет. І наче у казці над усім сходить подвійна веселка, дав ній символ примирення Бога і людей. «Свято людей об’єднувало. Воно по+народному глибоке. Оце єднання людей найважливіше. Це те, чого нам усім зараз не вистачає», — захоплено ділиться враженням Доля. «Це для села справді свято, бо можна відпочи+ ти від роботи», — більш прагматично коментує пані Людмила. Їдемо далі й знаходимо сьомого Маковея. Його стережуть цілою громадою просто під дощем і веселкою. Я не можу нади вуватись, які різні всюди Маковеї: з головами та без, різного зросту, з різних квітів. Але всюди навколо них — справді щас ливі люди. Ми вирішуємо повернутися до Маковея із соняхами і пере вірити, чи справді його стережуть. Мешканці кутка поставили біля хреста стіл із напоями наїдками, святкують і співають давніх пісень. Та запрошують приїхати сюди перед Спасом — тоді хрести обів’ють свіжими квітами та почеплять намисто з яблук, груш і калини горобини. Нема сумнівів, ми приїдемо! Цікаво ж дізнатись, які Маковеї встережуть, а які доведеться робити знову.

Уривок із книжки Наталки ФІЦИЧ «Культ предків. Нетуристичні звичаї України»


04.07.2017

ЧУДЕС

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT_4-17-disk.qxd

116

18:19

Page 116


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 117

УСПІННЯ місто Самбір на Львівщині

Намисто для Богородиці Ó Ñàìáîð³ íà Ãàëè÷èí³ Óñï³ííÿ Ïðåñâÿòî¿ Áîãîðîäèö³ — õðàìîâå ñâÿòî. ²ç ö³º¿ íàãîäè ïå÷óòü íàìèñòà ç êîëüîðîâîãî ò³ñòà. ijòè íå ëèøå âäÿãàþòü ¿õ íà ñåáå, à ùå é ¿äÿòü.

Б

Богородичні свята особливо шанують на Західній Україні. Олек сій Доля був упевнений, що саме там збереглись особливі звичаї. І не помилився. Отже, їдемо на захід!

Із літа в осінь Свято Успіння завтра, а сьогодні — робочий день. Дорогою ми спостерігаємо, як люди копають картоплю, спалюють бадилля, об ривають червоні яблука та збирають яскраві жовті гарбузи. Майже осінь. Чим далі на захід, тим частіше зустрічаються скульптурні по статі Діви Марії, прикрашені квітами та рушниками. «Тут дуже сильний культ Богородиці», — каже етнограф Олексій Доля. Успіння Богородиці є останнім із дванадесятих свят, яким завершуєть ся церковний рік. Її Різдво, відповідно, є першим святом і початком церковного року. Ці свята часто називають Першою та Другою Бого родицею, або Першою та Другою Пречистою. Причому в народі Перша вважалася дівочою, а Друга — жіночою. «Може, тому, що це дівоча, і робили ці намиста?» — припускає етнограф. Він бачив їх колись, приво зила колега, знавець Галичини та Карпат Романа Кобальчинська. Ме ні ж страшенно цікаво, якими будуть оті намиста з кольорового тіста. Коралі для кралі У Самборі відразу зустрічаємося зі Стефанією Тупичак. Вона обі цяла показати весь процес виготовлення намиста. У маленькій квартирі панельного будинку пахне випічкою. Пані Стефа одразу береться до справи, пані Слава їй допомагає. Господи ня замішує рожеве тісто, розказує мені рецепт і починає вирізувати печиво. Форм усього три: квітка, листочок і хрестик. Намисто мати ме 5 кольорів: рожеві, оранжеві, блакитні та жовті квіти і зелені лис точки будуть розташовані симетрично, а по центру — хрестик. Ці намиста тут називають «коралі». Пані Стефа каже, що колись їх пек ли червоними з додаванням бурякового соку. «Як перший раз пекла, душила сік з бурака. Але воно не таке файне. Прийшла коло церкви. У людей беруть, а в мене ні. Я прийшла до хати, плачу». Відтоді вже двад цять років пані Стефа пече яскраві «коралі» з харчовим барвником. «Мене вже руки болять!» — скаржиться жінка, але продовжує пекти, аби мати додатковий заробіток. Щоб зробити намисто п’яти кольо рів, треба мінімум три години. Пані Стефа продає «коралі» біля церкви на усі великі свята, а най більше саме на Успіння. Цього дня у Самборі храмове свято і відпуст (проща), тож буде багато людей. Доля здогадується, що йдеться про

традиційний храмовий ярмарок: «Колись у давнину на кожне храмове свято були великі храмові ярмарки. Всі з’їжджалися. За розповідями моєї бабусі, ставили гойдалки, кобзарі приходили, було величезне гулян+ ня. Потім запрошували гостей по хатах, святкували». Так і є, пані Стефа завтра чекає гостей. Називає страви, якими їх пригощатиме: холодець, голубці з тертою картоплею, росіл (куря чий бульйон) з макароном, бульба (картопля) з відбивними, смаже на риба та мачанка (грибна підлива). І, ясна річ, традиційні галиць кі салати типу олів’є. Гойдалки і кобзарі на храмових святах давно перевелися. Зате лишилися «коралі». Ми хочемо знати, хто їх купує і для кого, але пані Стефа відповідає по галицькому: «Завтра буде+ те бачили, що там сі робе». Вона сама родом з під Самбора. Має двох дітей, дочка багато років тому поїхала до Іспанії на заробітки й залишилася там. Народила пані Стефі онуку, якій зараз десять років і яка вже робить бабі замовлення: «Дайте мені, бабо, в Іспанію, най си подивлять мої коліжанки на «коралі». Як кольорові квіточки, листочки та хрестики вже випечені, пані Стефа робить із них «коралі». Радить брати міцну нитку та довгу гол ку. Свіже печиво нанизується легко. Пані Стефа дарує нам по раз кові намиста. Вдягаємо на шию і сміємося, що стали схожі на турис тів на Гаваях. Ярмарок Із самого ранку Самбір вбирається у вишиванки. Над містечком стоїть святковий передзвін. З усього видно: тут храмове свято. На підході до церкви — ярмарок. Продають переважно іграшки та солодощі. Відразу помічаємо «коралі». Марія Шуневич каже, що це давня традиція у Самборі. Вона пригадує, як у дитинстві такі «коралі» їй купувала мама. Тепер жінка сама пече кольорове намисто і бубли ки з хрестиком посередині, які називаються «обаринки». Ми з Долею купуємо по разкові кожного і йдемо далі. Мою увагу привертають різ нобарвні льодяники на паличках. Хоч би якої вони були форми — хоч півники, хоч ведмедики — усі називають «кугутиками». Купуємо і їх. Помічаємо «коралі», не схожі на решту. Неяскраві, вони явно зроб лені з натуральних барвників. Ірина Грицик пояснює походження кольорів: зелений — із м’яти, жовтий — із лайму на спирту (може бути і з лікарської ромашки), оранжевий — із моркви, рожевий — із буряка, а фіолетовий — із фіолетової капусти! Натуральні барвни ки дають не лише колір, а й смак. Ірину навчила пекти бабуся. Те пер жінці допомагає її дочка Катруся. «Коралі» приваблюють дітей до церкви. А дорослі радіють, що можуть відволікти їх від телевізора та інтернету. У кінці ярмарку біля церковних воріт помічаємо знайомих госпо динь — пані Стефу та пані Славу. Купуємо намиста ще й у них. Зреш тою в мене в руках зібралася ціла в’язка смачних намист, і я сама не розумію, навіщо мені стільки. На церковному подвір’ї всі діти, підліт ки, навіть деякі дорослі мають такі намиста. В когось вони красують ся на шиї, в когось залишилася тільки шворочка, хтось якраз доїдає. Завершується служба, і з церкви виходить урочиста хода. З хоруг вами та успінськими піснями люди обходять центральну площу з ра тушею. Потім розходяться святкувати. А ми повертаємося додому з «коралями», які будемо роздаровувати всім знайомим дітлахам.

Уривок із книжки Наталки ФІЦИЧ «Культ предків. Нетуристичні звичаї України»


04.07.2017

ЧУДЕС

18:19

Page 118

Äâà ðîêè òîìó íà гâíåíùèí³ çì³íèëîñÿ êåð³âíèöòâî, ÿêå – íàðåøò³! – âèçíàëî âàæëèâ³ñòü òóðèçìó äëÿ öüîãî ïðåêðàñíîãî êðàþ.

Рівне, рідне і різне

Ùî çì³íèëîñÿ çà öåé ÷àñ? ¯äåìî ³íñïåêòóâàòè. Ìàðèíà ÃÓÄÇÅÂÀÒÀ

О Фото С. ШАМШИНА

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT_4-17-disk.qxd

118

«О, на копанки їдеш?» — іронічно зауважив один мій знайомий, коли я сказала що вирушаю на Рівненщину. Саме такої реакції широкого за галу на слово «Рівненщина» намагається позбу тись управління культури і туризму місцевої об ладміністрації. І це дуже слушно: окрім буршти нової проблеми, що гримить на всю країну, цей край може запропонувати ой як багато, в тому числі туристам. Ще одна проблема, з якою стикається об ласть, — вона є транзитною для переважної біль шості туристів, які прямують на захід України. Завдання номер один — туриста «перехопити» і «затримати». До проблеми підійшли комплекс но: розробили сучасну символіку, туристичні мапи та цікаві маршрути, випустили брендова ні сувеніри. Продукція сучасна, класна, така, що приємно до рук узяти й друзям подарувати. Що ж, уперед, на інспекцію.


04.07.2017

18:19

Page 119

Фото І. МІНІЧ

!MT_4-17-disk.qxd

Мальовничі руїни Губківського замку над Случчю.

Водна пригода «Надслучанська Швейцарiя» — так назива ють місцевість обабіч річки Случ. Підтверджую, мальовничі пагорби, часом скелясті, порослі лі сами, й справді іноді нагадують пейзажі тієї єв ропейської країни. Сьогодні я вирушаю на сплав по Случі. Ця річка рівнинна, тому сплавлятися нею до снаги і дітям. Ми на краю Українського кристалічного щита, а Случ ніби перерізає його. Тому на цій невеликій території спостерігаються цікаві геологічні яви ща — наприклад, б’ють лікувальні радонові дже рела. Також знаходять скам’янілі зуби акул i від битки морських зірок — сліди прадавнього моря. Стратегічна вигідність високих пагорбів i скель, повновода річка у давнину сприяли тор гiвлi. Майже на кожному пагорбі тут виявлено давньоруські городища. ➧

Фото М. НАУМЦЯ

Отакими мальовничими місцинами пролягав маршрут веломарафону «Поліська січ».

119


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 120

Фото О. ТИННИК

Це майже все, що лишилося від могутнього Губківського замку.

Фото О. МИРКА

Веломарафон.

120

Дві години минають під акомпанемент роз повідей гіда інструктора з агенції активно го відпочинку «Світовир» про татар, козаків і поляків, про часи Другої світової, про воя ків УПА і партизан. Насолоджуюся плюско том водички і кручу головою, щоб розгледіти чапель, лелек і якесь дрібне птаство, котрого тут удосталь. Попереду відкривається чи не наймальов ничіший краєвид «надслучанської Швейца

рії» — руїни Губківського замку на краю 32 мет ровового скелястого урвища. Робимо зупин ку і вирушаємо на оглядини. Від однієї з най досконаліших твердинь регіону лишилися скромні, але мальовничі руїни та колодязь на внутрішньому подвір’ї. Збудований у XV столітті замок мав чотири кутові вежі та, як годиться кожній порядній фортеці, в’їзну бра му, підйомний міст і великі підземелля з в’яз ницею. Замок регулярно захоплювали, руй нували, а потім уперто відбудовували. На по чатку XVIII століття війська Петра I знищили Губкiв, а кілька років по тому шведи остаточ но доламали замок. I фортеця, i Губкiв, що був тоді містечком із власними гербом, бур гомістром та управою, вже ніколи більше не підносилися. Знову на весла, маленький поріг на річці — і менш ніж за годину допливаємо до села Сос нове. Такий маршрут можете подолати і ви. Приємна компанія та захопливі розповіді — чудове доповнення до природних красот. Майже велорай Уже другий рік на Зелені свята велоенту зіасти з Рівного за підтримки облдержадмі ністрації проводять марафон «Поліська січ». Три дні, триста кілометрів сільськими дорога


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 121

У кінноспортивному клубі «Патріот» діток навчають їзди верхи у закритому манежі.

ми, лісами, полями та стежками понад річками. Веломандрівки — це стиль життя, тому й люди на цей марафон з’їхались особливі. Я бачила і чоловіка поважного віку, і малюка рочків двох, котрий їхав у спеціальному кріслі зі своїм татком. Наприкінці другого дня марафону ми завіта ли до велотабору, що розкинувся в лісі. Стільки наметів у одному місці я ще не бачила. Воно й не дивно: майже 400 учасників із 22 областей Ук раїни, гості з Білорусі та Швеції. Вказівники, медики, транспортування речей до табору, пит на вода, два сніданки й дві вечері, пам’ятні су веніри, фотоконкурс із призами, вечірні заба ви — все це за невеликий внесок 350 гривень. Є маленька ложка дьогтю, але вона стосуєть ся аж ніяк не організаторів. Запасливі місцеві селяни повикопували стовпчики з маркуванням маршруту. Організатори проінспектували, вдру ге їх вкопали, а «дбайливі хазяї» знову викопа ли. Очевидно, для місцевих селян стовпчики — особливо цінна річ у господарстві. Трохи втомлений, ідейний натхненник та ор ганізатор заходу Юрій Ойцюсь розповів, що цьо го року вирішили не визначати переможців ве ломарафону. Адже головне — провести ці три дні активно, цікаво, купаючись у річці, лазячи по скелях і не гроблячи свого байка у гонитві за перемогою.

Агов, веломандрівники! Реєстрацію на «По ліську січ – 2018» уже відкрито!

Майже ручні пелікани в рівненському зоопарку.

Для дітей і дорослих Усім відомо, що малі діти у мандрівці можуть додати клопотів батькам, які сушитимуть голо ву, чим би таким зайняти своїх чад. Відповідь го това, навіть три. Перша: поїздка до Музею лісу. Рівненщина — найбільш заліснена область України. Тутешні ліс ництва розвивають екологічний туризм, за що їм шана і дяка. У Костопільському лісництві діє Музей лісу, проводяться заняття для дітей прос то неба та екскурсії екологічною стежкою. Ди ректор музею Петро Івашинюта із завзяттям роз повідає про дерева, птахів, ділиться своїми спо стереженнями за тваринами, а головне — знає, як захопити дітей. ➧

121


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:19

Page 122

Шедеври ковалів. Фестиваль ковальського мистецтва проходить у Рівному щосерпня з 20115го. П’ять років — п’ять великих металевих композицій у місцевому парку Молоді.

122


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 123

Велетенська голова з велетенської кованої композиції «Мова риб».

Порада друга: коні. У кінноспортивному клу бі «Патріот», що в селі Козлин, живуть і призе ри змагань із кінного спорту, і сумирні конячки, з якими проводять сеанси іпотерапії для діток, хворих на ДЦП. Можна не тільки покататися на конях і поні, а й дізнатися багато цікавого. Наприклад, що у коня із родоводом ім’я неодмін но має включати літери з імен його татка і мами, що ці благородні тварини теж люблять випро шувати смачненьке, а їхній зріст вимірюється не до верху голови, а до холки. Мене здивувало, як коні різних порід відрізняються між собою. На території клубу, крім стаєнь, є й готель та рес торан, а ще проводяться змагання з кінного спор ту, навчають верхової їзди. Варіант третій, як на мене, найдоступніший та найцікавіший: рівненський зоопарк. Визнаю, останнього разу я була в зоопарку в Україні ро ків із вісім тому. Пригадую гнітюче враження від тісних кліток і смороду. Але все це — не про Рів не. Мої компліменти тому, хто придумав ство рити зоопарк на околиці міста, органічно впи савши у ландшафт. Просторі вольєри, максималь но наближені до природних умови життя тва рин (наприклад, рисі живуть на справжньому дереві), цікаві написи, куточок свійських тварин, яких можна погодувати, чудові ігрові майданчи ки для дітей, можливість купити вхідний квиток через смартфон… Рівненський зоопарк проде монстрував клас. І місцеві кажуть, що рік від ро ку він кращає. Непровінційний дух У Рівному затишно, спокійно і смачно. Міс цеві ресторації приємно здивували: де там міс течковість — меню, інтер’єр, обслуговування на висоті.

А от спокій міста час від часу порушує гучний рев мотоциклів, адже Рівне — українська «сто лиця спідвею». Це такі перегони по колу на спе ціальному стадіоні, причому траса має бути грун това, а мотоцикли — без гальм. Ми потрапили на тренування, і я з подивом розпізнала в одно му з водіїв хлопчину років десяти. Потім показо ві виступи нам влаштували профі — й мій скеп тицизм щодо цього виду спорту переріс у бажан ня подивитися справжні змагання. До речі, рів ненські спідвеїсти — хлопці титуловані, а самі перегони викликають захват містян: кажуть, у дні змагань на стадіоні яблуку ніде впасти. Чим не привід повернутися? ■

Спідвеїсти гальмують на поворотах ногою, бо мотоцикли у них без гальм.

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо голові Рівненської ОДА Олексію Муляренку та асоціації «Туристичний прес клуб України».

123


Д

А

Й

Д

Ж

Е

С

Т

Т

Р

О

Я

Н

Д

А

!MT_4-17-disk.qxd

ВІТРІВ

04.07.2017

18:20

Page 124

■ № 5’1995 Автор матеріалу — відомий нині український кінорежисер документаліст Сергій Буковський, лауреат національних і міжнародних кінофестивалів, шевченкіат (2004), народний артист України (2008), член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

ав’язнувши по кiсточки в теплiй вiд тропiчної спе ки глинi, я трiумфував: ось вони — справжнi ма лазійськi джунглi, а не якийсь там нацiональний парк. Ступи крок, i тебе огорне зелений океан, що так i нуртує життям. Вийнявши черевики з червоної багнюки, занiс ногу для цього кроку i... вжахнувся. Пригадалося прочитане колись у довiднику — саме цi хащi чаять найбiльшу у свiтi кіькість отруйних змiй та павукiв. Зда валося, неодмiнно наступлю на чиєсь слизьке в’юнке тiло, пiд кожним листочком ввижався скорпiон. Не йняв вiри, що за кiлька днiв я гулятиму джунглями, як той абориген, — бо сонiж, у самiй лише пов’язцi на стегнах. Корiннi малайцi — даяки — мешкають у глибинi джунглiв, центральнiй частинi острова Борнео, звiдки беруть початок численнi рiчки. Для тутешнiх лiсiв рiчки — нiби кровоноснi ар терiї для живого тiла. Вони — незамiнний засiб транспортного сполучення, не згiршi вiд автошляхiв у Європi. Часто густо з однiєї частини джунглiв до iншої можна дiстатися тiльки рiч кою. Вони — i питна вода, i лазня, i пральня, i постачальник риби та равликiв — улюблених даяцьких ласощiв, а також во доростей, котрі у вправних руках аборигенiв перетворюються на майстернi вiзерунки на рiзноманiтних плетених виробах. Побут даякiв навдивовиж простий i суворий. Живуть вони громадами на кiлька родин, очолювані вождем — найшано ванiшим, найдосвiдченiшим чоловiком. У сiм’ях панує пат рiархат, хоча чiткого розподiлу працi на чоловiчу й жiночу я не помiтив. Взаємини напрочуд приязнi та спокiйнi — упро довж двох тижнiв перебування у джунглях жодного разу не чув анi сварок, анi дражливих iнтонацiй у спiлкуваннi. А особ ливою увагою оточенi дiтлахи. Вразив лише один момент їхнього родинного життя. Якось пiд час обiду я завважив, що за столом... самi чоловiки. Ми довго, неквапом їли, роз мовляли, палили, пили каву. — А жiнки? — поцiкавився. — Вони не повинні сидiти разом iз нами. А їстимуть те, що залишиться, — вiдказав господар дому. Нiяково дивився я на мiзернi рештки страв, якi з дозво лу голови родини прибирали зi столу. Ми й далi гомоніли, пили каву, палили. А збоку, сидячи на пiдлозi, пiсля нас до їдали господарева мати, дружина i три доньки. У вiдповiдь на моє чергове здивоване запитання пролунало одвiчне полiнезiйське слово «табу». Можу лише припустити, що в iсторiї цiєї традицiї не обiйшлося без iсламського впливу. Одначе я так i не побачив нi релiгiйних обрядiв, нi культових атрибутiв, якi б це пiдтвердили. Помешкання даякiв — нехитрi споруди із грубих дощок, зведенi на палях, немов на курячих нiжках. Пiд хижкою мож на ходити не згинаючись. Така конструкцiя оберiгає житло вiд повенi у будь-яку тропiчну зливу. Потрапляють до нього, залазячи нагору по похилiй колодi із зарубками. Всереди нi — жодних меблiв, лише зрiдка можна зустрiти стiл. Їдять даяки зазвичай, сидячи на пiдлозi, де також сплять, просте ливши рогiжку. Спочатку важкувато було звикнути до неймовiрної кiль костi комашнi та сiрих ящiрок, котрi шастали по стiнах i стелi. Одного разу за їжею я впустив на пiдлогу кiлька крупинок рису. Вiдразу ж зі щiлини виповз великий чорний жук, ха зяйновито згрiб переднiми лапками рис i подався до своєї господи. Особливо дошкуляє вся ця живнiсть уночi: рятун ку нема, ну хiба тiльки лягти одягнутому, i то подалi вiд стiн. Утiм, перегодом звикаєш i до цього. Скорпiони тут просто всюдисущi. Дiти, бавлячись, лов лять їх задля розваги, i за моєї присутностi цi членистоногi страховиська нiкого не вкусили. Малайцi кажуть, що укус се реднього скорпiона не страшний — вiд нього людина сла бує тижнiв два (всього лиш!), а великi зустрiчаються рiдко.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 125

Ñåðã³é ÁÓÊÎÂÑÜÊÈÉ

живуть собi даяки — дiти джунглiв, пасинки цивiлiзацiї Справжнє лихо джунглiв — п’явки, що аж кишать в усiх вологих мiсцинах. Стежать за кожним вашим кроком i тих цем заповзають до черевикiв, а там пiдло присипляють чут ливiсть за допомогою спецiальних ферментiв i п’ють кров доти, доки перетворюються на великих огидних упирiв. Ос терiгаючись їх, даяки натирають ноги соком лiан особливо го виду, але допомагає лише хвилин на двадцять. Найлiпший вихiд — мандрувати босонiж iз голими до колiн ногами i час вiд часу зiшкрiбати п’явок ножем, бо вiдривати їх страшенно боля че. Мiсце ураження слiд проми ти водою, бажано гарячою, ос кiльки через дiю ферментiв кров довго не згортається i витiкає з рани. Аборигени нарiвнi з iншими мешканцями джунглiв ведуть нелегку боротьбу за мiсце пiд палючим сонцем Борнео. Дово диться безнастанно вiдбивати наступ джунглiв, вiдвойовувати маленькi дiлянки землi пiд посi ви. М’ясо, рис i пiдлива з дико рослої трави — ось i весь нехит рий рацiон. Фрукти: ананаси, па пайя, банaни, цитрини — рiд

кiсть, адже без допомоги людини культурним рослинам у хащах не вижити. Даяки — природженi мисливцi, здатнi годинами пiдкра датися й чатувати на здобич. Духовий спис, сагайдак зi стрi лами, короткий тонкий нiж на довгому рукiв’ї — ось їхнє пов не бойове спорядження. Духовий спис, що нечутно вражає цiль, — це труба з червоного дерева п’ять метрiв завдовжки i близько п’яти сантиметрiв дiа метром, на кiнцi прив’язаний металевий двосiчний нiж. Внут рiшня стiнка труби вiдшлiфова на до блиску. В отвiр закладають гостру дерев’яну стрiлу, на зад ньому кiнцi якої замiсть пiр’я — коркоподiбний поршень. Варто дмухнути у трубу i... З цiєї зброї можна поцiлити у невеличку пташку з вiдстанi 10–15 метрiв. Споряджаючись на великого звi ра, вiстря стрiли змащують отру тою iпо, яку добувають iз кори од ного з тропiчних дерев, у кiлька разiв згубнiшою вiд славнозвiс ного кураре, що ним користують ся аборигени Пiвденної Америки. Мешканцi Борнео — люди низькорослi, й iнтенсивнi фiзич ➧

125


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 126

нi навантаження їм не до снаги. Зате вони знають секрети виживання у неймовiрно складних для європейця умовах тропiчних джунглiв. Найперший — жити не поспiшаючи, бе регти сили. Живуть без календаря — нi дат, нi пiр року, нi лiточислен ня. Часовi орiєнтири: вдале полювання, неврожай, народ ження дитини, поява чужинця... Бiльшiсть даякiв не знає письма, та, зрештою, й власного вiку. Проте цивiлiзацiя по декуди нагадує про себе, i чи не в кожному селi вже можна здибати «грамотiя», котрий сяк-так володiє пером. Уряд Ма лайзії не надто опiкується освiченiстю даякiв, але прошарок учителiв, якi дають початковi знання дiтям шкiльного вiку, все-таки iснує. Безперечно, аборигени мають уявлення про iнший свiт — той, що називає себе цивiлiзованим. Перiодично їхнi послан цi навiдуються до великих мiст на узбережжi океану, купу ють нитки, голки, люстерка, сухе паливо, кухонне начиння. А iнколи й вiдеотехнiку. Повернувшись, дiляться враження ми з одноплемiнцями. Увечерi все село збирається в будин ку вождя. Якщо в господарствi є маленький дизель, то на годинку-другу вмикають електролампу... Такi вечiрки зде бiльшого закiнчуються танцями — спочатку кiлька чоловiкiв по чер зi змагаються у ритуальному тан цi, зодягнувши на голову тради цiйного солом’яного капелюшка, а потiм пiд магнiтофон танцюють усi. От вам i дискотека. Цивiлiзацiя... На Борнео вираз но вiдчуваєш її сягнистi кроки. Люди з «великого свiту» їдуть сю ди навiть попри небезпеку бути вкушеними скорпiоном чи, ска жiмо, малярiйним комарем. До речi, навiть антималярiйнi таб летки в таких випадках тут не за вжди допомагають. Я запитав у даякiв, як вони рятуються від ма лярiї. Усмiхнувшись, тi вiдповiли, що споконвiчнi мешканцi джунг лiв на цю хворобу не слабують. Головний їхнiй ворог — не кома рi, а цивiлiзацiя. Цивiлiзацiї потрiбна деревина, i вона нещадно нищить джунглi провiнцiї Саравак — землi даякiв. Щодня тут вирубують 12 квад ратних кiлометрiв лiсу, а загалом у Малайзiї 40 вiдсоткiв його вже зникло. Отак на земнiй кулi загинула понад половина тропiчних джунг лiв. Серед найбiльших споживачiв малазійської де ревини — Нiмеччина, де вподобали цiнну деревину мiрантi. За дослiдженнями Мiжнародної органiза цiї з проблем тропiчної деревини при ООН, якщо повсюдне винищення лiсiв зберiгатиме теперiшнi темпи, то наприкiнцi столiття об’єкт її дослiдження остаточно щезне. Аборигени вже нинi вiдчувають наближення катастрофи: мiлiють рiки, змiнюється мiкрофлора, тварини кидають звичнi мiсця. А коли «треба» рубати там, де живуть даяки, їх просто ви кидають iз власних будинкiв. Хто чинить опiр — по трапляє до в’язницi... Навряд щоб маленький народ вистояв перед цим великим жорстоким свiтом, котрий гордо йменує себе цивiлiзацiєю. У боротьбi джунглi загинуть пер шими. А цивiлiзацiя? Безперечно, другою. ■


D N E V I V S

Д

А

Й

Д

Ж

I

U

Лише пiсля виступу двох перших бикiв i тривалих роз’яснень вони нарештi по чинають розумiти шалену пристрасть iспанцiв. Та ось на арену вибiгає черговий гi гант, у поводженнi котрого вiдчуваєть ся щось надзвичайне. Це зауважує то реадор, помiчає й досвiдчена публiка. Гомін на трибунах посилюється: всi очi кують, вже не обурюючись виглядом кровi та жорстокiстю пiкадорiв.

Іспанський журналіст Хуан Кіхано, який 1995 року написав цю статтю для українського видання, й не уявляв, що корида значно втратить популярність, а в Каталонії її взагалі заборонять.

D

ки — сил буде забагато. Яка стоятиме погода, чи майорiтимуть на вiтрi накид ки тореадорiв? Чи, бува, не пiде дощ? — в Іспанiї таке iнодi трапляється, — бо ж тодi барви свята зблякнуть. А глядачi? Будуть вони байдужi до тореро, чи пiд бадьорюватимуть вигуками та оплеска ми? Чи зрозумiє вiн поведiнку саме цьо го бика i чи вистачить йому натхнення, щоб завершити двобiй одним майстер ним ударом шпаги?

№ 2’1995

O

спанцi не полюбляють супроводжу вати туристiв на бiй бикiв. Надто складно й довго доводиться тлу мачити їм, що дiється на аренi та чому публiка реагує саме так, а не iнакше. Кориду не можна порiвнювати з театральною виставою, де акторсь кий ансамбль гарантує вам гарнi вра ження. Тут вступають у взаємодiю сили, непiдвладнi жоднiй режисурi, хiба що Всевишнього. Як поводитимуться бики? Чи вправнi будуть пiкадори? Може, поранять тва рин, i тi зарано знесиляться, або ж навпа

Із цього моменту ми — свiдки магiї. Неможливо змалювати красу видови ща — вона непереверше на, її треба бачити. Гляда чi плачуть, обiймаючись iз сусiдами в ложi, крити ки пiдкидають угору блок ноти... Й ось тореадор вирiшує вбити бика. На трибунах — потойбiчна тиша... Чутно, як пролi тає осоловiла вiд спеки муха. Тисячi очей спря мовують вiстря шпаги в цiль... Удача! За кiлька се кунд звiр падає — стадi он вибухає одностайним криком. Уболiвальники вимага Õóàí ÊIÕÀÍÎ ють вiдрiзати вухо бика i вручити тореадору як знак Для iспанцiв, певно, найважче пояс звитяги. Президент кориди схвально нювати iноземцям, що корида — то свя змахує бiлою хустиною. Просять дру щеннодiйство, де кожен жест i рух спов ге — президент знову дає згоду. Трiумф ненi особливого змiсту. Це трiумф люд остаточний! Героя винесуть на руках че ської свiдомостi над несамовитою тва рез головнi ворота, що вiдкриваються ринною силою, i кров, яка жахає гостей, тiльки в надзвичайних випадках. А завт для них — звична рiч. До того ж хоробрий ра ця подiя стане найголовнiшою темою бик не так вiдчуває бiль, як людина, — всiх газет. В Іспанiї тiльки й розмов що рани його не встигають охолонути, а про смiливця: «Два вуха — i хлопець у лють гамує страждання. На жаль, iнте Мадридi!». лект не завжди перемагає — й доволi Для iноземцiв я завжди додаю: всi то часто трапляється непоправне. реадори кажуть, що двобiй із биком — Гостi не обов’язково збагнуть хитро солодший вiд сексу, що трiумф у Мад мудрий танок тореро i поведiнку тварин. ридi вони не промiняють навiть на трон

M

■ СПОСІБ ЖИТТЯ

I

Page 127

Т

18:20

С

04.07.2017

Е

!MT_4-17-disk.qxd

китайського iмператора. І кожен iз них, якби випало перетворитися на твари ну, хотiв би стати вiдважним бойовим биком, аби гiдно загинути у двобої, залишившись назавжди в па м’ятi поцiнувачiв кориди. ■ Спецiально для «Мiжнародного туризму» (Мадрид)


04.07.2017

КОЛЕКЦІЯ

18:20

Page 128

В

О

Я

Ж

!MT_4-17-disk.qxd

Д

А

Й

Д

Ж

Е

С

Т

№ 5’2002

Легенда про те, як виник Балi Давно5предавно один яванський король, розсердившись на свого неслухняного сина, вислав його з острова. Коли син зник за горизонтом, сердитий батько провiв смугу на землi, нiби назавжди вiдокремившись вiд нащадка. Раптом у тому мiсцi земля розверзлась, моря пiвдня й пiвночi поєднались i вiд Яви вiдколовся острiв, який люди згодом нарекли Балi… Може, у принца i не склалося з батьком, та людству все5таки пощастило — має тепер мiсце дивовижної краси.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

БАЛІ

Page 129

Ìàðèñÿ ÃÎÐÎÁÅÖÜ Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ

Хочете вiрте, хочете нi, але на Балi вiд побачених краєвидiв одразу хочеться розмовляти вiршами. Пишнiсть зелених джунглiв i рисових терас, принаднi хвилi Iндiйського океану, величнi стародавнi храми, яскраве життя острiв’ян... Так i хочеться змалювати все це пензлем, увiчнити «шедевр Азiї». Нам вдалося-таки зафiксувати балiйськi красоти. Звiсно, не без «мук творчостi», бо вони (не муки, а красоти) тут — на кожному кроцi, усi по-своєму неповторнi, рiзноманiтнi й водночас невiд’ємнi одна вiд одної. Бажаємо таких «мук» i вам!

129


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 130

Рис — усьому голова. Цiлорiчно працьовитий мiсцевий люд порається на полях, адже земля дає не один i навiть не два — чотири врожаї за рiк! Рис є невiд’ємним iнгредiєнтом десяткiв нацiональних страв, предметом експорту, а до початку туристичного буму навiть становив основу балiйської економiки. Тепер нею став туризм, але й гостям, i господарям усе одно треба їсти, причому багато i смачно.

130


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 131

131


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 132

Верхолази на замовлення. Лише за долар мiсцевi «вуйки» вмить дiстануть вам кокос iз запаморочливої висоти.

132


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 133

Мистецтво жити в раю Аби пiзнати людину, кажуть, треба зазирнути їй в очi, бо вони — дзеркало душi. Аби зрозумiти, куди вас занесла мандрiвна доля, варто вдиви тися в обличчя зустрічних людей. Якщо першою вам «явиться» тендiтна дiвчина з оливковим вiд тiнком шкiри, довгим чорним блискучим волос сям i мигдалеподiбними очима; якщо в її мiнiа тюрних ручках буде намисто iз запашних лото сiв та орхiдей; якщо дух квiтiв вiдразу ж огорне не лише ваше тiло, а й душу... Значить, ви потра пили на Балi! Озирнувшись навколо й побачивши привiт них, щиро усмiхнених людей, ви неодмiнно вiд чуєте тепло не лише тутешнього сонця, а й наро ду, який тисячолiттями живе на цьому островi. Вiд початку до кiнця, подорожуючи по Балi, я по чувалася, немов удома, — такi вже гостиннi й вiд критi цi острiв’яни! Люди острова — унiкально самодостатнi. За питавши будь якого балiйця, яким вiн уявляє рай, отримаєте просту беззастережну вiдповiдь — та ким, як Балi, без турбот мирського життя. Все, про що вони мрiють, це жити, бути кремовани ми пiсля смертi й реiнкарнуватися саме на Балi. Отакий «нацiоналiзм» притаманний усiм мешкан цям цього острова: i заможним, i бiдними, i лiт нiм, i молодим. Рiдко коли хтось iз них усерйоз замислюється про завтрашнiй день — вони жи вуть сьогоднiшнiм, приймаючи його з усiма нега

раздами й гараздами. Головне — бути в гармо нiї iз собою, природою... ну, й, звiсно, з богами. Спiзнати цю безтурботну атмосферу можна, щойно виїхавши за межi курортних мiстечок, у глибоких, далеко розкиданих селах острова. Тут є можливiсть побачити замiсть шикарних вiлл та автомобiлiв значно бiльшi «багатства»: мiнiатюр нi будиночки, схованi за стрiхами храмiв; жiнок, якi несуть на головi пiрамiди з фруктiв та овочiв; дiтлахiв, котрi пасуть худобу, тодi як їхнi батьки збирають на полях рис. То тут, то там у небо здiй маються стовпчики диму на знак, що йде приго тування до якоїсь подiї. Що це — храмове свято, народження дитини, весiлля чи кремацiя помер лого — відгадати складно. Наблизившись до про цесiї, на перший погляд можна лише помiтити, як усi її ошатно вбранi учасники гомонять мiж со бою, спiвають традицiйних пiсень пiд оркестр га мелан, а на обличчi кожного сяє усмiшка. Острiв схожий на одну велику родину. Сучас ний балiєць не може iснувати окремо вiд грома ди, що становить невiд’ємну частину суспiльної структури. Хто її iгнорує, той може навiть мате рiально потерпiти. Скажiмо, тричi не з’явившись на громадськi збори, людина ризикує втратити землю. Приготування до певних ритуалiв потребує згуртування, тому кожен намагається брати без посередню участь у дiйствi: хто грає в оркестрi, хто виконує ритуальнi танцi, хто готує дари усiм ➧

У готелях можна почуватись одним iз тисяч богiв iндуїстського пантеону, особливо якщо пообiдати в отакiй альтанцi, стилiзованiй пiд жертовник.

133


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 134

Стародавнiй спосiб господарювання — не вiд хорошого життя... Та водночас це приваблює туристiв i дає змогу заробити.

Українці пишаються вишиванками, а балiйцi — ось, татуюваннями.

мiсцевим богам або ж спiльний дар се ла величному храму матерi Бесакiх. Якщо в дитини вирiс перший зуб — чому б не зробити iз цього свято? За любки! Жiнки готують застiлля, чоловi ки прикрашають будинок, обладнують мiсце для танцiв i забав. Балiйцi знахо дять насолоду в будь чому i щодня... Радiють i життю, i смертi... Проникнути в душу краю i хоча б на близитися до розумiння, чим живуть цi дивовижнi люди, неможливо, сидячи на мiсцi. Невгамовна допитливiсть вела нас по всьому острову. Ми зупинялись уздовж дороги й захоплено споглядали, як збирають рис. Зазирали не в одне подвiр’я й бачили, як iз рук майстрiв «на роджувались» маски або ж «розквiтала» тканина батик. Розпитували зустрiчних i фотографували, фотографували, фо тографували... «Усмiхнена» процесiя, що найперше привернула мою увагу, виявилась... ри туалом приготування до кремацiї! Чо му так, нам вчасно пояснив гiд. Виявля ється, будь яку подiю балiйцi сприйма ють радiсно, навiть смерть. Для них во на — «вiдпустка до раю», треба лише

купити «зворотний квиток», тобто про йти кремацiю. «Нгабен», або церемонiя кремацiї, — це щось на зразок проводiв у наступне життя. За допомогою «балiйського дзво ну» — порожнистої колоди «кулкул», що висить у вежi, бiля мiсцевого цент рального храму, — повiдомляють про «вiд’їзд» члена громади. З тiлом, помi щеним на спецiальнi ношi, рiднi продов жують спiлкуватися, наче покiйник прос то заплющив очi. I жодних тобi слiз, ад же людина вiдходить тимчасово й пiс ля реiнкарнацiї неодмiнно повернеться в родину. В день кремацiї тiло кладуть до спе цiального саркофагу у виглядi бунгало чи храму й несуть у супроводi процесiї до обраного мiсця церемонiї. Фiнал «нгабену» — спалення тлiнної людсь кої оболонки у полум’ї, взятому зі свя щенного мiсця. Здавалося б — який жах, що за нiсе нiтницi! Та коли ти присутнiй пiд час ри туалу, серед спокiйних усмiхнених ба лiйцiв, мимоволi починаєш вiрити в усе це... i собi починаєш усмiхатися. Та це лише одна з несподiваних гра ней острiвного життя. А ось iще одна. ➧


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 135

Священні води. Поблизу стародавнього храму в горах вiруючi влаштовують омовiння. А хлопчаки просто граються у квача.

135


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 136

Для балiйських готелiв дуже характернi химерної форми басейни, береги яких сполученi не менш вигадливими мiсточками. А ось i ми на рафтингу. Ну що — гайда «вплав» до України?

Старовiри острова Балi Про балiага — мiсцевих «старовiрiв», своєрiдних провiдникiв у культуру ми нулих столiть, нам розповiли мiсцевi мешканцi. Виявляється, стародавнi зви чаї забороняють їм будь яке спiлкуван ня з чужими, а тим паче, туристами. Але нині на Балi така поведінка — скорiше, виняток. Людям балiага було не менш цiкаво, ну якщо не поспiлкуватися, то хоча б подивитися на нас. Ну, а нам, звiсно, — на них. Живуть балiага у невеличких селах, трохи осторонь вiд пожвавлених мiсць. Одне з найголовнiших — Труньян — знаходиться поблизу озера Кiнтаманi. Село вiдоме своїми велетенськими бань яновими деревами, пiд якими балiага, що не вiрять у «ефективнiсть» кремацiї для переселення душ, кладуть своїх по мерлих (жодних запахiв при цьому не має, їх поглинає дух деревини). Iнше вi доме село — Тенганан, що у схiднiй час тинi Балi, поруч iз мiстом Карангасем. Тут виробляють яскравi вiзерунчастi тка нини за особливою технологiєю iкат. Вона полягає в тому, що у матерiю вплi

таються одна чи двi фарбованi нитки, якi й утворюють славнозвiснi орнамен ти. На якiсний «подвiйний» iкат витра чають не один мiсяць, i найчастiше цей витвiр стає сiмейною релiквiєю. Люди балiага вiрять, що така чорно бiла тка нина захищає вiд злих духiв, тому й «одя гають» у неї сакральнi речi — наприклад, статуї бiля входу до храму. Який батик кращий? Балiйцi полюбляють носити сарон гу — iндонезiйський нацiональний одяг, котрий, як менi здалося, скоро може ста ти цiлком iнтернацiональним. Принайм ні у гардеробах тих, хто вже побував на Балi, ця рiч є. У нашiй групi кожен при дбав саронгу, ще й не одну. Це вбрання складається з вiдрiзу бар вистого батику, одягати котрий можна як завгодно, залежно вiд фантазiї. Спо чатку ми всi обмотувалися саронгою, щоб увiйти до храму (це обов’язково; у кого нема — може отримати при входi), потiм прикривалися ним вiд спекотно го сонця, а приїхавши додому... я, мiж iншим, пошила непогану спiдничку.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 137

Взагалi, батик як процес забарвлен ня тканини — доволi складний i трива лий. Його секрет полягає у використан нi своєрiдного мiдного «пера» — кантин га, що дозволяє наносити на тканину розплавлений вiск у виглядi надзвичай но тонкого малюнка. Це метод «батик тулiс». Вiн потребує виняткового терпiн ня й починається з нанесення на бiлий шовк чи бавовняне полотно абрису май бутнього малюнка. На частини, що ма ють залишитися нефарбованими, нано ситься вiск. Потiм тканину опускають у спецiально приготовлений барвник i висушують. Процедура може повторю ватись вiд 20 до 30 разiв, залежно вiд кiлькостi кольорiв вiзерунка. Дещо простiший метод — батиккап, коли вiск наноситься великим мiдним штампом. У 90 х роках вiдбулася «бати кова революцiя» саме завдяки цьому

цi зi змiїної шкiри, старовиннi маски — i все це за безцiнь. Звiсно, на Балi продаються й вишу канi дорогi речi: рiзьбленi вироби з ебо нiтового та сандалового дерева, бiлi, жовтi, рожевi й чорнi перлини, срiбнi та золотi прикраси з дiамантами. Придба ти їх можна у спецiалiзованих магази нах мiст Убуду, Маасi, Селукi — звiсно, не без знижок, але на «ван долар» уже не розраховуйте… Рафтинг по екзотицi Та повернiмося до безцiнних «суве нiрiв» — вражень вiд споглядання ост рiвного життя. Не лише заради цiкавин, а головним чином, по адреналiн, ми кинулися «вплав». За двi з половиною години спуску бурх ливою рiчкою Аянг пiймали стовiдсот ковий кайф. Ще б пак — пройти 25 по

Iсторiя штрихами Близько 400 року — утворення першого iнду+ їстського королiвства у складi з Балi. Близько 500 го — проникнення на острiв буд+ дизму. 991 — першi письмовi згадки про Балi як кня+ зiвство. 1019 — князь Ерланга одружився з принцесою Яви i об’єднав два острови в одну країну. Пiс+ ля смертi правителя Балi на два столiття став самостiйним. 1284 — острiв завоювала держава Сингаси+ рi (Схiдна Ява), а невдовзi його приєднали до iмперiї Маджапахiт. 1597 — тут висадилися голландцi, але невдов+ зi переключили увагу на бiльшу й багатшу Яву. Початок ХIХ столiття — острiв завоюва+ ли британцi, проте знову повернули його Нi+ дерландам. Друга половина ХIХ столiття — проголоси+ ли незаконнiсть рабства, вiдмiнили звичай сатi (самоспалення вдови разом iз тiлом по+ мерлого чоловiка).

Такi витвори можна придбати в численних антикварних i сувенiрних крамницях та галереях — на пам’ять про острiв шедевр.

«Свастика» — iндуїстський символ миру й доброї волi.

способовi, i його застосування стало масовим. Звiсно, традицiйний батик значно до рожчий. При купiвлi треба пам’ятати: вiн одного й того ж кольору з обох бо кiв. Натомiсть внутрiшнiй бiк батика кап виглядає значно блiдiшим і, вiдповiд но, той коштує дешево. Та у будь якому разi, прошу вас, не лiнуйтеся i... поторгуйтесь. Я теж спо чатку соромилася — ну куди вже де шевше? Але, як з’ясувалося, торгувати ся тут так само природно, як i вiтатись. Особливо це стосується вiддалених сiл та мiстечок, не розбещених туристич ним бумом. На мiсцевих базарчиках можна знайти унiкальнi речi ручної ро боти: прикраси з бiсеру та павиного пi р’я, тарiлки й горщики з кокосiв, гаман

1906 — балiйськi дворяни i раджi урочисто наклали на себе руки на очах у завойовникiв. 1908 — острiв став повнiстю голландським. 1918 42 — пiд впливом багатьох вiдомих мит+ цiв, якi вподобали острiв, Нiдерланди iзолю+ вали Балi вiд впливiв зовнiшнього свiту та експлуатацiї. Iндонезiйську мову проголоси+ ли державною. 1942 45 — японська окупацiя. 1945 49 — Балi виступив на боцi голландцiв у вiдстоюваннi ними претензiй на Iндонезiю. 1949 — Iндонезiя здобула незалежнiсть. 1960 тi — початок масового туризму, який принiс значнi прибутки i певну втрату нацiо+ нальної самобутностi. 1963 — виверження вулкану Агунг, тисячнi жертви та руйнацiя. 1979 — пройшов обряд Ека Даса Рудра, що здiйснюється раз на сто рокiв. 1990 — потiк туристiв на острів перевалив за 1 мiльйон на рiк.

рогiв, кожнi десять хвилин пригинатися, щоб не залишитись на одному з мiсточ кiв, а в кiнцi здолати трамплiн! Але це — щодо фiзичного адреналi ну. А ось iз приводу «духовного»... Прос то перехоплювало подих вiд краєвидiв, що розгорталися навкруги. Буйнi джунг лi, бiлопiннi водоспади, соковито зеле нi рисовi поля... Останнi чомусь врази ли найбiльше: так i хотiлося пiднятись терасами схiдцями вiд пiднiжжя до вер шини. Звiдти видно, як мiсцевi меш канці збирають урожай (внизу вiн лише достигає). А мiсцевi дiтлахи, що хлюпались бiля берега! Часом, коли вони простягали свої рученята до човна, хотiлося кину ти весла й гратися, обiйматись, весе литися разом iз ними... ➧

137


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 138

Нехай вас не турбує сумлiння: мовляв, ви не заслужили на такий рай. Змирiться i насолоджуйтеся — це карма... Ще коли голландцi вперше висадилися на Балi, вони були враженi вродою тутешнiх жiнок.

Група ще довго переживала вражен ня вiд колоритного рафтингу, й вiд то го хотiлося глибше i глибше пiзнавати «острiв храмiв i богiв» — Балi. Пiвнi, кажани та мавпи Iндуїстських храмiв на Балi бiльше, нiж житлових будинкiв. Вони скрiзь: у селах, на полях i навiть на територiї ба гатьох готелiв. Коли дивишся на острiв крiзь iлюмiнатор лiтака, здається, що на ньому скрiзь ростуть ялинки. Насправ дi ж це меру — особливi загнутi стрiхи над святилищами на честь певного бо га чи богинi. Кількість ярусів може бути лише непарною. Найвищi з «ялинок», наприклад, присвяченi головному бого вi Вiшну, мають аж 11 меру. Судячи з усього, живеться богам не погано. Балiйцi тричi на день приносять їм дари у пальмових мисочках, прикра шених квiтами. Що й казати про вели чезну кiлькiсть свят на їхню честь! Проїжджаючи повз мiсто Кусамба, ми задивились на процесiю, що пряму вала до океану. Жiнки несли квiти й да ри до вiвтаря, облаштованого на самi

сiнькому березi, а чоловiки гуртували ся осторонь i чомусь були емоцiйно збудженi. Як з’ясувалося, ми зненаць ка потрапили на «балiйську кориду» — пiвнячi бої. Тахен, як їх називають, — невiд’єм на частина тутешньої культури. У давні часи в основу таких боїв закладено ри туальний змiст: кров’ю пiвня, що потрап ляла на землю й вважалася священною, виганяли злого духа «базукi». Нинi ж це ще й популярна азартна гра. У нiй роб ляться ставки, й переможець дiстає не поганий виграш. Головне — попередньо отримати вiд полiцiї дозвiл на iгрища. Бiй, побачений нами бiля священної печери летючих мишей Гоа Лавах, схо же, мав на метi саме вигнання «базукi». Не знаю, чи вдалось острiв’янам його спекатися, проте кажанiв не поменша ло. Тисячi шкiрокрилих облiпили стiни печери. Вони, немов сторожа, бережуть вхiд до пiдземного святилища, ходи яко го нiбито ведуть аж до гори Агунг — «ба лiйського Олiмпу». Наскiльки це досто вiрно, нiхто не знає — чи не перевiряли, а чи смiливцi просто не поверталися з


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 139

розвiдки. Кажуть, на початку ХХ столiт тя до печери забрели голландські сол дати й, коли перед ними з’явився дра кон Великий Базукi, вони зчинили стрi лянину. Тiєї ночi готель, де розмiстились голландськi гостi, залило загадковим бiлим свiтлом, i всi постояльцi безслiд но зникли. Почувши таку iсторiю, я хо дила навколо храму навшпиньки, спо стерiгаючи за молiльниками й погля даючи на писклявих «охоронцiв»... З матерiалiстичного погляду, релiгiй нi уявлення балiйцiв наївнi та примiтив нi. Мешканцi острова глибоко вiрять у реальне iснування злих духiв, що кра дуть людськi душi. Аби задовольнити демонiв i вiдьом, тут обов’язково влаш товуються жертвопринесення. У 1970 х роках, пiд час великого свята «матерi храмiв» Пура Бесакiх, у жертву були при несенi представники всiєї балiйської фауни — вiд мух i коникiв до крокоди

вiдеокамеру. Раджу зняти всi прикра си — мавпам вони дуже до вподоби. Давши «меншим братам» ласощiв i по спостерiгавши за ними п’ять хвилин, починаєш знаходити в цих iстотах щось рідне рідне... Цивiлiзованi узбережжя Провiдавши далеких «родичiв», мож на смiливо подорожувати далi. Напри клад, до пiвденної частини острова, ближче до пiщаних пляжiв при найпопу лярнiших туристичних мiстах — Нуса Дуа, Кута, Санура. Тут, на контрастi з по баченим раніше, можна зосередитися на тому, що вiдрiзняє нас вiд лiсових «братiв». Курорти Балi — мов серце острова, без якого той не змiг би iснувати й роз виватись у сучасному свiтi. Саме за вдяки величезнiй кiлькостi туристiв з усiх куточкiв планети острiв Балi свого

Балi — один iз понад 17 тисяч островiв Iндонезiї, розташований на схiд вiд Яви. Має ромбоподiбну форму i завширшки сягає 120 км. На пiвнiчнiй околицi — ланцюг дiючих вулканiв. Озеро Гугунг+Батур у центральнiй частинi острова живить бiльшiсть рiчок. Найвища точка — вулкан Гунунг+Агунг (3142 м над р. м.), на якому сталося руйнiвне виверження 1963 року. Балi оточений кiльцем коралових рифiв — «раєм для дайверiв». Клiмат: у квiтнi–жовтнi — спекотний, у листопадi–березнi — дощовий i задушливий. Адмiнiстративний центр — мiсто Денпасар.

лiв та левiв. Тодi проти цього повстала свiтова прогресивна громадськiсть, але навiть загроза всесвiтнього бойкоту не зупинила балiйцiв. За постулатами мiс цевого рiзновиду iндуїзму, душi найроз бещенiших людей i навiть демонiв пе реселяються у тварин, тому гарне став лення до них — грiх. Вони мають про йти «чистилище» або вiдчути «пекло» на землi. Єдина тварина, яку тут по справж ньому поважають, — мавпа. Перекона тися в цьому ми мали змогу, завiтавши до найбiльшого на Балi лiсу Сангех, де росте мускатний горiх. Це обитель Ха нумана, мавпячого бога. Порослий мо хом храм служить прихистком для чис ленних мавп. Мiж iншим, доволi розбе щених — чи то через велику любов до них балiйцiв, чи то через туристськi па ломництва. Якщо не пригостити їх го рiшками, вони можуть вихопити у вас

часу вийшов з економiчної кризи. У гар монiйнiй єдностi з природою й, мабуть таки, не без допомоги богiв, люди змог ли створити справжнiй туристичний шедевр. У Нуса Дуа дуже просто втекти вiд реальностi. У шикарних готелях, що розсипалися перлинами по узбережжю, все до послуг дорогих гостей — мож на навiть нiкуди не виходити. До речi, дехто так i робить — наприклад, моло дята. Балi вже почали називати «остро вом кохання», так часто сюди приїздять провести медовий мiсяць. Вiд пляжного узбережжя Нуса Дуа бiч, iз гаванi Бенуа, можна без проблем потрапити на сусiднi острови. Найближ чий — Нуса Лембонга, найменший — Нуса Ченiнган, а найбiльший — Нуса Пенiда, де, за легендою, живе страшний iкластий демон король Джеро Геде Ме чалiнг, який посилає на Балi по своїх ➧

Площа — 5,6 тис. кв. км. Населення — понад 3 млн. осiб. Мова — iндонезiйська, мiсцевi говiрки. Релiгiя — «балiйський iндуїзм», сумiш iндуїзму з буддизмом, магiї, вiри в духiв i культу предкiв. Валюта — iндонезiйська рупiя. Курс на вересень 2002 року: 9000 рупiй за 1 долар США. Види туризму: екскурсiйний, етнографiчний, пляжний, екологiчний, оздоровчий, пiшi походи, рафтинг, серфiнг, пiдводне плавання, морськi прогулянки.

139


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 140

Школярики.

Нитка за ниткою, крапка за крапкою... Батик.

У середньому в балiйських сiм’ях — вiд 2 до 5 дiтей.

Балiйки точно знають, навiщо справжнiй господинi голова.

140

жертв невидимих слуг. Отож, не ризи куючи, ми вирушили у круїз «Балi Хаї» до найближчого острова. Перед очима, мов на долонi, вiдкри вався острів Балi: спочатку було видно численних вiдпочивальникiв на пляжах, потiм — лише горизонт iз зеленими пальмами, i нарештi — тiльки силует ве личної гори Гунунг Агунг, вершина якої губилася високо у хмарах. Висадившись на Нуса Лембонга, ми подалися в село Джунутабату, де мiсцевi мешканцi роз повiли нам цiкавий мiф про навколо свiтнє плавання корабля, зробленого з каменя. Вiн буцiмто врiзався в гору Агунг i перевернувся, завдяки чому виник цей острiвець. За останнiм переписом, на ньому мешкають 6720 iндуїстiв, якi ма ють у своєму розпорядженнi 10 храмiв. Мою увагу привернув знак свастики в багатьох мiсцях острова. До фашистiв нi острiв Лембонга, нi Балi нiякого вiд ношення, звiсно, не мають. Просто гiт лерiвцi (от уже хто насправдi бiснува тий!) спотворили символ миру й доб рої волi, розвернувши свастику в про тилежний бiк. Досхочу накупавшись у дивовижно прозорiй водi, перевернувшись кiлька разiв на «бананi» й позмагавшись у пла ваннi на каное, ми повернулися на наш, уже такий рiдний, Балi. Проїжджаючи вздовж пiвденнозахiд них пляжiв Кути, ми вкотре не пропус тили можливостi зупинитися. Вiдразу ж налетiли мiсцевi торговцi. Кожен про понував щось своє: хто лук зi стрiлами, хто рiзнобарвнi маски, хто шовковi хуст ки, а хто заплести сотню кiсок, зробити манiкюр або масаж з ефiрними олiями. Я придбала лише перше, жалкуючи, що не спробувала останнього. А взагалi ту ристи з усiх усюд приїжджають до Кути, аби зайнятись вiндсерфiнгом чи зану ритись у пiдводний свiт Балi. Незалежно вiд уподобань, увечерi всi виходять на берег, сiдають на бiло снiжний пiсочок i просто дивляться на величний захiд сонця... Бiля храму Та нах Лот, що вивищується на скелi в океа ні, це справдi божественне видовище. У пiвденносхiднiй частинi острова розкинувся курорт Санур, що колись був мiнiатюрним рибальським поселен ням. Iз 1930 х рокiв його спокiйнi бере ги й мальовничi пейзажi привертають увагу захiдних iнтелектуалiв i художни кiв. Нині, крiм великої кiлькостi елiтар них готелiв, у Санурi знаходяться вiлли знаменитостей свiтового мистецтва. Це мене анiтрохи не здивувало, а ли ше пiдтвердило власнi враження: Ба лi — острiв, де хочеться розкрити усi свої таланти. Адже вiн сам по собi — шедевр, який нiби витворювала вся Азiя. ■

Трiшки життєвої прози Якщо Балi — шедевр, то сприймати його треба, не вiдволiкаючись на дрiбницi. Але куди вiд них подiнеш+ ся? I все+таки вам буде простiше, якщо врахуєте на майбутнє нашi зауваги. Вiзи. Їх можна отримати в посольствi цiєї держа+ ви в Українi за два тижнi. Дорога. Найчастiше українцi потрапляють на Ба+ лi через Амстердам, Цюрих, Гельсинкi, Париж або Москву. Авiалiнiї цих країн доправляють їх до iндо+ незiйської столицi Джакарти чи Сингапуру, звiдки туристи вирушають на Балi. А можна летiти й прямим рейсом через Вiдень. У мiсцях пересадок, у тому числi європейських столицях, радимо влашту+ вати собi оглядовi екскурсiї. Цiни. Країна дуже дешева: розкiшний обiд у ресто+ ранi коштує щонайбiльше 12 доларiв, така ж кiль+ кiсть їжi в закусочнiй — не бiльше 2 доларiв. Та не поспiшайте витратити всi свої грошi — вiдкладiть на «аеропортний збiр»: 10 доларiв ви сплатите при виїздi з Балi або Джакарти. Чайовi. Вiд них тут не вiдмовляються, але й не ви+ магають їх — влада цього не заохочує. Носії в аеро+ порту будуть вдячнi за 500 рупiй на одне мiсце ба+ гажу, а в ресторанах i готелях прийнято давати зверху 10–20 вiдсоткiв вiд суми замовлення. Якщо чайовi в закладi не передбаченi, про це ви прочитає+ те в оголошеннi. Транспорт. У мiстах курсують жовтi та синi так+ сi, але значно бiльший попит має прокат велосипе+ дiв, мотоциклiв, автомобiлiв i навiть мiкроавтобу+ сiв, якi чекають на замовникiв у популярних турис+ тичних центрах (заправлятися краще на державних бензоколонках). Якщо ви хочете поринути в людсь+ кий вир Балi, скористайтеся колоритним мiкроав+ тобусиком «бемо», яким їздять переважно мiсцевi. Здоров’я. Не перегрiвайтеся на сонцi, не зловживай+ те мiсцевими смачними i надзвичайно гострими стра+ вами, пийте воду, розлиту в пляшки, — i все буде га+ разд. Жодних протиiнфекцiйних щеплень перед по+ їздкою робити не потрiбно. Норми поведiнки. Балiйцi дивляться крiзь пальцi на туристськi «дивацтва», але все ж таки лiпше по+ чуватися на островi у своїй тарiлцi. Бажано пода+ вати або приймати будь+якi предмети правою ру+ кою, а вказувати на щось — її ж великим пальцем, притискаючи лiкоть до боку (так простiше уникну+ ти розмахування у когось над головою). Без сорочки або в купальнику можна ходити лише на пляжi. За+ смагати оголеним — протизаконно, цiлуватись i обiйматися на вулицi — непристойно. Сувенiри. Балi славиться на весь свiт масками та фiгурками iз цiнних порiд деревини, живописом на тканинi, виробами з бамбуку, перлинами всiх мож+ ливих вiдтiнкiв, крокодиловою та iншою шкiрою. Найдешевшi сувенiри — легкi мiнiатюрнi сигари iз запахами трав, а найдорожчi — ювелiрнi прикраси з дiамантами. Скульптурки та батик лiпше купува+ ти в галереях i торгових центрах — так ви точно не придбаєте фарбованого «чорного» дерева. Одне слово, будьте як удома, але не забувайте, що ви в гостях.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 141

141


Д

А

Й

Д

Ж

Е

С

Т

В С I М

С У В Е Н I Р А М

!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

СУВЕНIР

18:20

Page 142

■ № 4’2000 Колекціонування екзотичних мушель — лише одна з граней мандрівного життя автора цього допису, геофізика, фотографа Івана Федотовича Дудкіна. Аксакал редакції скоро відзначатиме свій 80 річний ювілей. Він продовжує подорожувати велосипедом і без та публікуватися в журналі.

Мандруючи екзотичними пiвденними краями, на численних базарах i в крамницях ми дивуємося неперевершеним «дизайном» химерних «хаток» — черепашок, що їх спорудили генiальнi морськi зодчi — молюски. Та милуючись сувенiрами, бачимо лише частинки тiєї краси, якою надiлила молюсків природа. Так само мало ми знаємо про появу черепашок на землi та їхню iсторiю. Тим часом цi відомості роблять звичайнi сувенiри неоцiненними скарбами. Iâàí ÄÓÄÊIÍ

«Свiтова валюта» Рiзноманiтнiсть i досконалiсть, таєм ничiсть i краса... Цим завжди приваблю вав та зачаровував людину тваринний свiт. Попри його постiйну «iнвентариза цiю» вченими аж до сьогоднi лишаєть ся невiдомою бодай приблизна кiль кiсть його видiв. За одними даними, на планетi Земля налiчується десь пiвто ра мiльйона видiв живих органiзмiв. За iншими ж, самих лише комах — десь пiвтора два мiльйони видiв. «Срiбними призерами» за чисельністю серед жи вих iстот пiсля комах є молюски. Нау цi вiдомо близько 126 тисяч видiв, якi iснують, та ще 4550 тисяч вимерлих. Молюски живуть скрiзь: на суходолi, у морях та океанах, будь якiй рiчцi, озе рi, ставку, потiчку... Часом i в калюжi. Та, безперечно, найбiльший «асорти мент» достоту унiкальних молюскiв меш кає в прибережних тропiчних водах. Їхнiй спосiб життя вирiзняється рiзно манiтнiстю. Однi пересуваються по су ходолу чи по дну. Iншi майже непоруш но прикрiпляються до камiння, коралiв, дерев, кораблiв. Iще деякi просто зари ваються в пiсок.

Ãåíiàëüíèé àðõiò Молюски — неймовiрно давнi ство рiння. Вони з’явилися щонайменше 600 мiльйонiв рокiв тому. Гомо сапiєнс — просто шмаркач порiвняно із цими iс тотами. Але їхнi долi споконвiку пов’я занi. На рiзних континентах у найдавнi ших людських похованнях, яким понад 30 тисяч рокiв, виявляють намиста та iншi прикраси з черепашок. В Українi таких знахiдок теж зроблено чимало, зо крема на розкопках стiйбища кам’яно го вiку в селi Мізин на Чернігівщині.


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 143

Самих молюскiв люди вживали в їжу, а з черепашок робили зброю (наконеч ники для стрiл), амулети, гудзики, бу дiвельний матерiал, твори мистецтва, використовували їх як сировину для надзвичайно стiйких барвникiв. Ну, й, звичайно, — як грошi. Цi красивi та прак тичнi платiжнi засоби зустрiчалися в рiзних регiонах — вiд Тихого океану до українських степiв. Яких тiльки грошей не понавигаду вало людство за свою iсторiю! Золотi, срiбнi, мiднi, бронзовi, залiзнi, паперо вi, порцеляновi. Траплялися з каменю, пташиного пiр’я, копчених циновок, на вiть солi. Але черепашки були чи не най першими грішми. До слова, на Соломо нових островах вони використовують ся так і досі. Дослiдники нараховують близько 200 видiв черепашок, що правили людям за грошi. I найвiдомiшi — мушлi, званi давньоiндiйською мовою санскрит «кау рi». Це два види молюскiв — ципреї монети й ципреї анулюс. Вони дуже поширенi в Iндiйському й Тихому океа нах. Природнi властивостi — мiцнiсть, легкiсть i краса — сприяли їхньому пе

åêòîð – ìîëþñê ретворенню на «свiтову валюту». В Ки таї вони почали служити грiшми три з половиною тисячi рокiв тому. I в деяких провiнцiях Пiднебесної iмперiї ними розраховувались аж до кiнця ХIХ сто лiття. З Китаю грошi черепашки потра пили до Кореї, Iндiї, Японiї. Араби за везли їх в Африку i навiть у гирло Вол ги. На Русi мушлi звалися «вужiвками» чи «змiїними голiвками», використо вувались i як прикраси, i як замiнник грошей. ➧

143


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page 144

Хитрi європейськi купцi в епоху Ве ликих вiдкриттiв швидко зметикували: в Африцi каурi цiнуються дуже високо. Отож португальськi, голландськi й ан глiйськi купцi заходилися дешево заку повувати цi черепашки на Мальдивах, у Перськiй затоцi, на Фiлiппiнах i в Сiа мi (Таїландi). За них вони скуповували в царкiв Гвiнейської затоки живий то вар — рабiв. За пiдрахунками iсторикiв, до Африки завезли 75 мiльярдiв чере пашок загальною вагою 115 тисяч тонн. В обмiн на гарнi мушлi сотнi тисяч ра бiв у кайданах вирушили на плантацiї Нового свiту... Мрiя справжньої ледi Нинi iснує розвинута iндустрiя ви робництва жiночих прикрас iз черепа шок. Деякi з них — ципреї, оливи, кону си, — такi досконалi й витонченi, що жоден ювелiр не зазiхне на те, щоб їх «вдосконалювати». Їх просто «одяга ють» у золото, срiбло... Пiд брунатно зеленуватою стулкою деяких молюскiв ховається дивний де коративний матерiал — перламутр. Твердий, мов камiнь, вiн не має рiвних за красою та мiнливiстю кольорiв. Май стри виготовляють iз нього оригiналь нi та вишуканi камеї, браслети, кулони, намиста, перснi, сережки та рiзнома нiтнi декоративнi вироби. Мрiєю кожної жiнки лишаються пер лини, якi зароджуються в деяких мо люсках. За давньою легендою, це роса, що потрапила до черепашки й застиг ла в нiй. А ще є рiдкiснi мушлi, за якi колекцiоне ри ладнi викласти кiлька тисяч доларiв. Але увага до черепашок властива не лише дамам i колекцiонерам. Про мо люскiв розповiдається в багатьох мiфах, легендах, казках. Про них написанi гру безнi науковi томи, знятi десятки фiль мiв, їх колекцiями пишаються найкра щi музеї свiту. Зображення черепашок є на державних гербах i прапорах, на поштових марках i банкнотах. Про унiкальний феномен черепа шок Карел Чапек одного разу написав: «...Вигляд у них такий, нiби грайливий дух Божий, натхненний власною всемо# гутнiстю, створив їх для своєї розваги. Рожевi й пухкi, мов дiвочi губи, пурпу# ровi, бурштиновi, перламутровi, чорнi, бiлi, строкатi, витончено#фiлiграннi, не# мов пудрениця королеви Меб, гладень# ко обточенi, колючi, круглi, схожi на бруньки, на очi, на губи, на стрiли, шо# ломи й нi на що не схожi — вони про# свiчують, мiняться барвами, немов опа# ли, нiжнi, страшнi, непiддатливi до зма# лювання... I все це створив голий м’я# котiлий слимак, який трiпотить у твор# чому безумi...». ■


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page III

ВЛАСНІ КЛІНІКА, БАЛЬНЕОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР І ВЕЛНЕСЛЕНД ЛІКАРІ 14 РІЗНИХ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛІЗАЦІЙ ПОНАД 250 ВИДІВ МЕДПРОЦЕДУР ІНДИВІДУАЛЬНІ АПАРТАМЕНТИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ПЛОЩА СПА ТА ЛІКУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ — ПОНАД 3500 КВ. М 124 НОМЕРИ КАТЕГОРІЇ «ЛЮКС» & 27 АПАРТАМЕНТІВ ДЖЕРЕЛО МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ ПРОСТО В ГОТЕЛІ


!MT_4-17-disk.qxd

04.07.2017

18:20

Page IV


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.