International Tourism Magazine 5-2016 by International Tourism Magazine Ltd

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

Ж У Р Н А Л

21:28

Page I

П Р О

М А Н Д Р I В К И

Т А

В I Д П О Ч И Н О К

www.intour.com.ua

ЖОВТЕНЬ – ЛИСТОПАД

США КАРИБИ КИТАЙ МАЛЬТА АВСТРІЯ УГОРЩИНА ЄГИПЕТ УКРАЇНА

5 (131) ’16

НЬЮ ЙОРК У серці Хелловіну

ФАРЕРСЬКІ О ВИ Відкриття у Європі

ДОМІНІКАНА Українізація тропіків

ГОНКОНГ 12 здивувань

АВСТРАЛІЯ Стежками аборигенів

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

reservation@edengroup.cz

21:28

Page II

w w w. c a r l s b a d - p l a z a. r u

Tel.: (+420) 353 225 502

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:28

Page 1

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:28

Page 2

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:28

Page 3

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:28

Page 4

5 (131) 2016

ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ 12 16 Магія ночі. Найкращі нічні фестивалі світу: читай, обирай, вирушай!

ЖИТТЯ ЯК СВЯТО 18 21 Жах на вулицях НЬЮ ЙОРКА. Традиційний парад «нечистої сили» в центрі Манхеттена з нагоди Хелловіну. 60 64 МАЛЬТА. Вечори при свічках. На вулицях міста Біргу свічок тисячі, й вони повсюди. Кілька ночей дива під час «Біргуфесту».

ПРОФІ7ТУР

24 27 УКРАЇНА. Туристичний унісон. Рік тому нову держтурадміністрацію в структурі Мінекономрозвитку очолив молодий, відкритий і енергійний колега з турбізнесу — Іван ЛІПТУГА. Є про що поговорити.

111 Особливий партнер ІЗРАЇЛЬ. Україну відвідав генеральний директор Міністерства туризму Ізраїлю Амір ГАЛЕВІ. 126 128 УКРАЇНА. Більше ніж виставки. Компанія «Прем’єр Експо» — організатор провідних галузевих виставок України, зокрема туристичних. Інтерв’ю з директором Олександром ГАРАЩЕНКОМ. 152 З Європою до ТАЇЛАНДУ. Туристичне управління Таїланду відкрило європредставництво, яке опікуватиметься й Україною.

МАНДРУЙТЕ НА ЗДОРОВ’Я 22 23 Наснага і престиж. Готель «Carlsbad Plaza» у Карлових7Варах: гарне самопочуття, аристократична впевненість і спокій.

ВОЯЖ7КОЛЕКЦІЯ 28 40 Слава ДОМІНІКАНІ! Службовці в аеропорту Пунта7Кани, побачивши наші паспорти із тризубом, поважно сказали: «Слава Україні!». 42 46 ДОМІНІКАНА. Art & Nature. В одній поїздці по екзотичному краю — два взаємодоповнювальні враження. 52 56 ЦИЛЛЕРТАЛЬ. Білий суперпростір. Австрійська долина Циллерталь — найбільша у світі з облюбованих гірськолижниками. 68 75 12 здивувань ГОНКОНГУ. Тут можна відкрити для себе сучасну Азію, сповнену енергії та забобонів, тисячолітньої та спраглої до новинок.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:28

Page 5

Будемо раді вітати Вас у готелі «Україна»!

Stay in Ukraine, feel like at home!

Готель «Україна» розташований у самому серці Києва – на майдані Незалежності. 371 сучасний номер. Ukraine Hotel is located in the heart of Kyiv – Independence Square. 371 modern rooms.

Зал ресторану «Україна» на 250 місць. Прекрасне місце для проведення корпоративів, банкетів та весіль.

●

Конференц зал «Асамблея» на 140 місць. Ідеальний для проведення прес конференцій, семінарів та презентацій.

Restaurant “Ukraine” sets up to 250 people. The hotel’s restaurant “Ukraine” can host any occasion (weddings, banquets, etc.)

●

Conference hall “Assembly” Seating capacity – 140 guests. It’s ideal meeting space for press conference, seminars, presentations, etc.

Готель «Україна» / Ukraine Hotel Вул. Інститутська, 4, Київ, 01001 / 4, Instytutska Str., Kyiv, 01001, Ukraine Tel.: +380 (44) 279 0347, 278 2804. Fax: +380 (44) 279 1353 E mail: reservation@ukraine hotel.kiev.ua. Web: www.ukraine hotel.kiev.ua

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:28

Page 6

80 85 ТЕРКС І КАЙКОС. Гламур без пафосу. Ці острови — обитель гедоністів, епікурейців, сибаритів і естетів. Справжня карибська глибинка: усе по7простому і задорого. 92 95 Сім днів ШАРМУ, або Лелеки над Єгиптом. Ціни на відпочинок у Єгипті знизилися, тож українцям є сенс відкривати — вперше або знову — цю країну. 96 101 Мелодія ФАРЕРІВ. Перше запитання мандрівника про Фарерські острови, — «де це?». А друге — «чому їх вважають «найунікальнішими у світі»?».

МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ 48 51 Кольори luxury. На домініканському курорті Пунта7Кана «роздвоївся» готель «Luxury Bahia Principe Ambar».

КАМО ГРЯДЕШИ? 76 79 УГОРЩИНА. Проща через кордон. «Шлях середньовічних церков» — турмаршрут поблизу українсько7угорського кордону.

ФОТОФАКТ 86 90 У кадрі — гарне, дивне, загадкове: Нова Гвінея ■ Корсика ■ Атакама ■ Сянок ■ Кенгуру.

MODUS VIVENDI / СПОСІБ ЖИТТЯ 102 110 АВСТРАЛІЯ. Стежками аборигенів. В одній із найрозвинутіших країн світу є народ, який живе у кам’яному віці. Туризм для нього — спосіб порозуміння із глобальною цивілізацією.

УКРАЇНА ЧУДЕС 112 118 МУКАЧЕВЕ. Секрети замку Паланок. Знайомство з Мукачівським замком — від підніжжя гори до прапора7флюгера на верхівці.

130 134 ПОЛТАВСЬКИЙ вікенд. Розваги, цікавини, смачні страви, гарна природа, водні атракції та хороший настрій в українському колориті. 136 140 На ровері до ГОВЕРЛИ. Спогади про літній велопохід Карпатами — зі снігом, дощем і холодом, а також краєвидами та історіями. 144 149 РІВНЕНЩИНА. 6 див янтарного краю. Край духовності й науки, лабораторія національної еліти, земля сонячного каменю, вітчизна героїв і сховок таємниць минулого.

СЕБЕ ПОКАЗАТИ 120 125 Твоє Відродження. Нова колекція «YaninaStudio™» з репродукціями картин на денімі.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:28

Page 7

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 8

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Iрина ГОРОБЕЦЬ Художнiй редактор Сергій ГОРОБЕЦЬ Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА Коректура Людмили ГОРОБЕЦЬ, Наталi ОБОЛЕНСЬКОЇ Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 25475190, 25475193 На обкладинцi: «Дядько Мугі з Південної Австралії». Фото SATC / Adam Bruzzone.

Передплата яскравих вражень! Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будь7якого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 136–176 сторінок.

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ? У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будь7якому відділенні зв’язку України. Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318. У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ «Бліц Інформ»: Київ — (044) 20575110. «Ідея»: Київ — (044) 41778767; Донецьк — (062) 38170932. KSS: Київ — (044) 58578080. «Меркурій»: Київ — (044) 24979888; Дніпропетровськ — (056) 37479055. «Періодика»: Київ — (044) 58573165/66. ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ! https://uk ua.facebook.com/Mizhnarodny.turyzm

Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 28879625 Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм» Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 25475190/93, 28879625 E mail: welcome@intour.com.ua Представництва у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 49774374; факс: (403) 49774377 Кольороподiл i друк Видавничий дiм «Рема7Принт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 48678004, 48672820 Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори. Editor7in7Chief Oleksandr HOROBETS Deputy Editor7in7Chief Yevhen BUD’KO Managing Editor Iryna HOROBETS Art Director Sergiy HOROBETS Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Proof Reading & Editing Liudmyla HOROBETS, Natalya OBOLENSKA Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 9

«For Seasons»***** — один із найрозкішніших готелів Шарм ель Шейха: модний дизайн, просторі номери, чудовий спа центр. «For Seasons» — готель високого рівня для вимогливих клієнтів, які цінують комфорт і спокій.

23.09.2016

TRAVEL

21:29

Page 10

â&#x2013;

marysyagorobets

#MC #TVhost#TravelJournalist

!MT_5-16-disk.qxd

1,714 posts 19.5k followers 522 following

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 11

marysyagorobets Turkish Airlines Business CIP Lounge ISTANBUL

● ● ●

❤10877 marysyagorobets Пригадуєте фразу з фільму «Термінал»: «Життя — це очікування!»? Моя нещодавня транзитна зупинка у Стамбулі виявилася напрочуд комфортним та пізнавальним очікуванням у літописі мандрівного життя. Переконана, що виконавець головної ролі Том Хенкс був би щасливим «застрягнути» саме тут, у міжнародному аеропорту імені Ататюрка. І не деінде, а в #TurkishAirlineLounge, що розкинувся на два поверхи площею 5900 «квадратів»! Тут свій особливий мікросвіт, просяклий ароматами турецької кави, заправленої міцним стандартом турецької гостинності. Загубитися в лаунджі непросто, а ось пропустити свій наступний рейс — елементарно. :) Ну, наприклад, за партією гри в гольф чи білярд, переглядом у кінотеатрі фільмів із гарячим попкорном чи у віртуальному ралійному турі по Стамбулу в мініатюрі. Я серйозно! Якщо у вас лише пара годин транзиту — стежте за годинником! За дегустуванням кулінарних смакот, вин із широчезної карти, солодощів, які привозяться спеціально з Відня, запашних турецького чаю та кави час минає непомітно! Якщо ж у вас, як і в мене, транзитне очікування займає більше 6 годин, залишайте валізу в локері лаунджу і гайда знайомитися не віртуально, а реально зі столицею Османської імперії! Моєю мрією було потрапити до собору святої Софії, проплисти на човні Босфором, з’їсти кукурудзу в парку Гюльхане біля палацу Топкапи і просто пройнятися духом турецького міста, де жила і правила українська Роксолана. Мрія стала реальністю, а транзитні подорожі — ще однією формою незабутньої мандрівки! Дякую, #TurkishAirlines! #Turkey #WidenYourWorld #TKmonents #LoungeIstanbul #Istanbul #VisitIstanbul #Стамбул #Туреччина #mustvisit #mustfly #TurkishAirlines #bestAirlines #travel #MGtravel #travelexpert #MarysyaGorobets #журналМіжнароднийТуризм #InternationalTourismMagazine

23.09.2016

НА ПОДІЮ

21:29

Page 12

■

Í³÷ ìîæå çäàòèñÿ ãð³çíîþ, ðîìàíòè÷íîþ, ÷àð³âíîþ… Ùî âîíà ïðèõîâóº, í³êîëè íå çíàºø íàïåâíî. ² õî÷ áè ÿêå áóëî ñâÿòî âäåíü, óíî÷³ âîíî íàáóâàº òàºìíè÷îñò³, íàâ³òü ìàã³÷íîñò³. Îñ³íü áàãàòà íà íåçàáóòí³ í³÷í³ ôåñòè. Þë³ÿ ÌÀËÀ

МАГІЯ НОЧІ

!MT_5-16-disk.qxd

Жахофест Що: Де: Коли: Інфо:

парад на Хелловін Нью Йорк (США) 31 жовтня www.halloween nyc.com

Останньої ночі жовтня серйозне бізнес, сіті Нью,Йорк перетворюється на місто жахів із популярних американських хоррор,фільмів. Процесія зі страшних і водночас веселих монстриків «Village Halloween Parade» заповнює 6,у авеню. Звичайно ж, свято відбувається після заходу сонця. Окрім учасників параду в костюмах різного ступеню жахливості, в небі ширяють величезні постаті скелетів та летючих мишей. А ще це «моторошне» дійство супроводжуватимуть близько 50 ор, кестрів, вуличних артистів і музик, звісно ж, вбраних відповідно до тема, тичного дрес,коду. Після показу своїх жахливих, а деко, ли смішних до жаху костюмів, веселий натовп переміщується до нью,йорксь, ких пабів, кав’ярень і клубів. Приваблює фест аж понад 2 мільйо, ни людей — і це тільки учасники!

Живі мерці Що: Де: Коли: Інфо:

День мертвих Оахака (Мексика) 1–2 листопада www.visitmexico.com/en/

Самобутнє мексиканське свято мертвих набуває всесвітньої популярності. 2003 ро, ку його унікальність було визнане ЮНЕСКО, а свято — внесене до Списку нематеріаль, ної культурної спадщини. На відміну від театралізованого Хеллові, ну, цей день для мексиканців — важлива тра, диція вшанування пам’яті померлих. Вони прикрашають оселі та створюють своєрід, ні вівтарі з фотокартками небіжчиків, куди ставлять спеціальний хліб, солодощі у ви, гляді розмальованих черепів, квіти й свічки. Увечері всі йдуть на кладовище, де «звесе, ляють» таким же чином могили. Має це свято й свою столицю — місто Оаха, ка. Тут подія проходить феєрично! Скрізь тан, цюють скелети, світяться черепи, грають ан, самблі мар’ячі у загробному антуражі, роз, мальовані під мерців люди беруть участь у ході живих мерців…

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 13

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 14

Що: Де: Коли: Інфо:

«Ніч музеїв» Амстердам (Нідерланди) 5 листопада www.iamsterdam.com/en/

Ніч у музеї Вперше «Ніч музеїв» у Амстердамі про, вели 2000 року. Подія була спланована для привернення уваги голландської мо, лоді до культурних надбань. Проте нара, зі цей захід має міжнародну відомість. Столиця Нідерландів славиться музея, ми. Вхідні квитки до них недешеві, хоча того варті. Головна ж перевага «Ночі му, зеїв» — за 14 євро за бронювання на сай, ті або за 17,5 євро у разі придбання квит, ка на місці ви маєте змогу відвідати най, кращі заклади — учасники акції. А серед них: «Рійксмузеум», Тропічний музей, Морський музей, Науковий центр NEMO, Королівський зоологічний музей, Музей Амстердама, Ермітаж... Загалом — 45 скарбниць мистецтва і раритетів. Усе зроблено для гостей — музеї яс, краво підсвічують, проводяться екскур, сії англійською, між установами курсує безкоштовний автобус. Акція триває від 19:00 до 2:00, а опісля клуби влаштову, ють гучні афте,паті.

Ріпа у вогні Що: Де Коли: Інфо

Горіла діжка, палала Що: Де:

фестиваль вогненних діжок Оттері Сент Мері (Великобританія) Коли: 5 листопада Інфо: www.otterytarbarrels.co.uk Воістину фестиваль вогненних діжок — один із найдивніших в Англії. Щороку мешканці селища Оттері,Сент, Мері, що у графстві Девон, влаштовують забіги вулицями, кожен з яких несе над головою повну діжу запаленої смоли. Це вам не хода зі смолоскипами чи котіння діжок — усе екстремально! Традиція походить із XVII століт, тя. Протягом кількох тижнів перед святкуванням діжки просочують смо, лою для довшого горіння. Їх підпа, люють, ставлять біля пабів, і коли вогонь виривається назовні, смілив, ці підхоплюють та несуть їх. Спочат, ку діти та жінки проносять невели, кі діжечки. А потім починається чо, ловічий забіг, у якому вага вогняної ноші сягає 30 кіло! Наприкінці всі діжки згорять у величезному вогни, щі біля річкового причалу. Право участі мають лише місце, ві або ж ті, хто тут народився. Реш, та можуть дивитися.

фестиваль ріпи Ріхтерсвіль (Швейцарія) 12 листопада www.myswitzerland.com/en/

Восени в Європі чимало свят присвячу, ються дарам ланів. Та тільки спритні швей, царці можуть перетворити день звичайної ріпи на справжнє казкове дійство. Вшановують цей корисний овоч мешкан, ці містечка Ріхтерсвіль на березі Цюрихсь, кого озера. Подію можна назвати ще й свя, том ліхтариків із ріпи. Фігурні світильники нагадують хелловінські гарбузи, тільки з по, зитивнішим настроєм. На виготовлення їх використовують загалом понад 30 тонн рі, пи та майже 50 тисяч свічок. Традиційно о 20:00 на вулицях вимикають освітлення, й усе місто осявають еколіхтарі з вирізьбленими на них побажаннями. Крім того, вулицями проходить парад, скрізь лу, нає музика, гості приєднуються до місцевих розваг і ласують швейцарськими смаколи, ками. А з ріпових ліхтарів створюють карти, ни, які світяться.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 15

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 16

Що:

фестивалі Лой Кратонг і Ї Пенг Де: Таїланд Коли: 14, 15–17 листопада Інфо: www.tourismthailand.org

Засвіти воду й небо Останнього повного місяця за місячним календарем по всьому Таїланду на воду пускають «кратонги» — човники з листків, у яких горять свічки й арома, тичні палички. Так поклоняються слідові Будди, залишеному на березі індійсь, кої річки Намтханатхі. Дехто кладе в човник дрібні монети, дехто — пасмо во, лосся чи шматочок нігтя, з якими віддають свої нещастя течії річки та вітру. При цьому висловлюють повагу богині води і бажають усіх гараздів своїм близьким. Нинішнього року відразу після Лой,Кратонга відзначатимуть фестиваль не, бесних ліхтариків Ї,Пенг. Нічне небо заповнять мільйони світильників. Містич, ним дійством керують монахи,буддисти, політ вогнів відбувається у супроводі ритуальних піснеспівів. Відпускаючи у темряву небес ліхтарик, треба не за, бути загадати бажання…

Нічні візії

Танці в темряві Що: Де: Коли: Інфо:

танцювальний фестиваль Гоа (Індія) 27–30 грудня sunburn.in

Із 2007 року на Гоа відбувається фести, валь електронної танцювальної музики «Sun, burn». Засновник фесту — популярний індій, ський ведучий каналу «MTV India», діджей Ніхіл Чинапа. Загалом у події беруть участь понад 7 мільйонів гостей! Головна фішка заходу — виступи провід, них всесвітньо відомих діджеїв. Крім того, організатори пропонують широкий спектр розваг на всяк смак і гаманець: вертолітні екскурсії, оглядове колесо, банджі,джампінг, кінотеатр, тату,салон, футбол і волейбол, жонглери, параплани, вогняні шоу... Передбачено місця для кемпінгу, безкош, товний паркінг і понад 80 фуд,кортів зі смач, ними індійськими стравами. Квитки варто купувати на місці, бо на веб,сайті ціну знач, но завищено.

Що:

фестиваль перформансу та сучасного мистецтва Де: Малакка (Малайзія) Коли: 25–27 листопада Інфо: melakafestival.com Специфічний, але доволі ціка, вий, фестиваль уже всьоме від, будеться в місті Малакка, що у Ма, лайзії. Він називається «Melaka Art & Performance Festival», скоро, чено — «MAPFest». Захід присвячено сучасному мистецтву, а саме — перформан, су. Будуть представлені різнома,

нітні види цього авангардного та концеп, туального мистецтва: пластичні, медійні, театральні, звукові, поетичні та інші креа, тиви творчих учасників фесту. Зазвичай до події долучаються 45 митців із різних куточ, ків світу. Програма включає денні інсталяції та воркшопи, проте головні перформанси по, чинаються увечері. «MAPFest» є одним із найбільших захо, дів такого роду за кількістю відвідувачів. Скажімо, торік на ньому побувало понад 35 000 гостей.

Фото надані організаторами подій і турадміністраціями країн.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 17

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

ЯК СВЯТО

21:29

Page 18

■

Òîð³ê, óíî÷³ ç 31 æîâòíÿ íà 1 ëèñòîïàäà, íàïåðåäîäí³ Äíÿ âñ³õ ñâÿòèõ ó öåíòð³ Ìàíõåòòåíà ìåí³ ïîùàñòèëî ñòàòè ñâ³äêîì ³ ó÷àñíèêîì òðàäèö³éíîãî 42-ãî ïàðàäó «íå÷èñòî¿ ñèëè». ²âàí ÄÓÄÊ²Í

На старт 4,кілометрової дистанції на 6,й авеню зібралися близько 100 000 «відьом», «чаклунів», «піратів», «монстрів» та інших пер, сонажів фільмів жахів, коміксів і казок. А гля, дачів на тротуарах і біля вікон будинків було понад мільйон! Карнавальна хелловінська процесія в Нью, Йорку визнана експертами однією з найефект, ніших у світі. Вона увійшла до дуже популяр, ної в Америці книжки «100 видовищ, які ви му, сите побачити, перш ніж помрете». Це, на перший погляд, не дуже життєрадіс, не свято насправді є вибухом позитиву та креативу. І хоча в Америці воно не вважаєть, ся офіційним, проте за своїм розмахом, ша, лом емоцій, масовістю, гучністю, яскравістю й фінансовими витратами наближається до

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 19

мегапопулярного Різдва. У передсвят, кові дні обсяги продажів цукерок, кар, навальних костюмів, «сатанинської» ат, рибутики зашкалюють. 2015 року аме, риканці витратили на ці потреби півто, ра мільярда доларів. Америка — чи не єдина країна у світі, де «жахливе» свято набуває таких вели, ких обертів. У Європі, наприклад, емо, ції з приводу нього стриманіші, голов, ними атрибутами є лише хліб, вода і со,

лодощі, якими люди поминають помер, лих родичів. Хелловін — прадавнє свято, що за, родилося ще в дохристиянські часи у племенах ірландських і шотландських кельтів. Вони поділяли календарний рік на два періоди — холодний і теплий. За їхніми віруваннями, протягом зими бог сонця перебуває в полоні володаря мертвих і князя темряви — Самайн. Ос, танньої ночі літа відчиняються двері в

потойбічний світ, і всі мешканці пекла прямують на землю. Щоб умилостиви, ти злих духів, люди запалювали багат, тя й приносили жертви. Але після захоплення кельтських зе, мель римлянами почалася багатосот, літня трансформація цього свята. Нині його суть виглядає приблизно так. Ос, танньої ночі жовтня на землю спуска, ються злі духи, чорти, відьми та душі по, мерлих. Перших треба якомога дужче ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 20

налякати і не пускати в домівку, а останніх — пригостити смачними стравами. Тому в Америці за два тижні до Хел, ловіна багато мешканців приватних будинків і навіть квар, тир починають активно дбати про захист свого помешкання від нечисті, «прикрашаючи» його штучним павутинням, ске, летами, косами, шибеницями... Водночас для померлих душ, а також для живих родичів, друзів і дітей купують ба, гато смакоти. Безумовним символом Хелловіна є «світильник Джека», який, за ідеєю, повинен освітлювати дорогу душам. Це всім знайомий гарбуз, у якому прорізане лиховісно усміхнене обличчя, підсвічене запаленою всередині свічкою. Зрозуміло, що ніхто з американців у прибульців із потой, біччя всерйоз не вірить. Але який азарт і прекрасна нагода самовиразитись! Те, що це давнє язичницьке свято збереглося до наших часів, на мою думку, пояснити просто. Як на будь,якому кар, навалі, це нагода почудити і бути не впізнаним. А ще в ньому, на противагу іншим, закладено величезний творчий потен, ціал, можливість самому «написати» свій особистий сцена, рій, зіграти роль, про яку мріяв, і утвердитись як особистість. Охочих зіграти якусь «жахливу» роль у цій всеохопній ви, ставі занадто багато і серед дорослих, і серед дітей. До того ж не обов’язково в бісівському одязі вони йдуть на карна, вал. Всілякі поторочі ходять вулицями, їздять у метро, гуля, ють у парках, ідуть до школи… На вулиці до мене підбігла якась школярка у подобі кіш, ки і почала шкіритися та нявкати, погрожуючи своїми велики, ми приклеєними кігтями та зубами. Звісно, на радість ди, тини я «дуже перелякався». Цього дня подібні забави дозво, ляються і навіть заохочуються. Найдешевший готовий костюм для свята коштує близь, ко 15 доларів. Ексклюзивне, пошите руками майстра з ви, користанням шкіри та металу обійдеться вам у кілька тисяч, а то й у кілька десятків тисяч баксів. Найбільш затребувані костюми, пов’язані з кіноепопеєю «Зоряні війни», циклами фільмів про Бетмена та Людину,Павука.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 21

Відьомське вбрання завжди у фаворі, то, рік його надягли понад 5 мільйонів амери, канок. Серед них було складно знайти бодай два схожі, хоча більшість виконано в сексі, стилі. Із погляду дизайнерів одягу, художників і стилістів, основним у хелловінському костюмі мають бути не розкішність, а оригінальність. Саме це й коштує так дорого. Карнавальний хід на 6,й авеню почався о 7,й годині вечора і тривав майже до 11,ї. Уздовж усього маршруту поліція виставила металеву огорожу, яка відділяла учасників від натовпу глядачів. Щоб зайняти місце біля са, мого бар’єру, я прийшов за три години до по, чатку. І не пошкодував. Правда, вже на почат, ку карнавалу виникла проблема: один із полі, цейських став просто переді мною, загородив, ши широкою спиною огляд. Використовуючи міміку та свій мінімальний запас англійських слів, я попросив копа трохи відійти. Його об, личчя виразило роздратування. Щось сказав, ши, він усе ж відійшов. Я його розумів: поліс, мен мусить виконувати свою роботу, і хоч би де він став, усе одно комусь заважатиме. Че, рез деякий час коп знову був переді мною. І я знову його чемно попросив відійти. Цього ра,

зу він у відповідь гаркнув і не зрушив із місця. Я не витримав і вилаявся. Не брутально, та все ж. Був переконаний, що української мови ніхто навколо не зрозуміє. І помилився. По, лісмен повернувся до мене і спокійно сказав по,нашому: «Ви мене образили і заважаєте працювати. Я вас зараз заарештую». Холодок пробіг у мене поза спиною. Проте охоронець відійшов убік і вже до мене не наближався. Незважаючи на довколишнє збудження і не, бачені картини, які пропливали повз мене ра, зом із хелловінською процесією, мене мучи, ла совість. Минуло хвилин десять. Охоронець порядку раптом підійшов і з усмішкою запи, тав: «А ви звідки?» — «З Києва». — «О, майже земляк! Я з Гомеля, Білорусь. Тут живу вже тридцять два роки. Як там у вас нині?». Я від, повів йому словами поета Некрасова: «Иной напевает «трам,трам», а иные просители пла, чут». На завершення короткої розмови коп сказав: «Як маєте бажання, я допоможу до, лучитися до карнавалу. Але бажана якась свят, кова атрибутика — хоч сорочку виверніть». На щастя, у мене був примітивний клоунський набір: яскравий кашкет, довгий ніс і величез, ні вуха. «Злий клоун» подякував «доброму по, ліцейському» і зник у натовпі… ■

ЖАХ № 43 43 й щорічний парад із нагоди Хел, ловіна відбудеться в Нью,Йорку на 6,й авеню, як завжди, 31 жовтня. Візьмуть участь 53 музичні, танцю, вальні та вокальні колективи. Усі охочі запрошуються до участі у карнавальній процесії (збір — на ро, зі 6,ї авеню та Ченал,стріт із 18:30 по 20:30). Неодмінний дрес,код — «страшний» костюм. Глядачів чекають між 19:00 та 22:30.

■

М А Н Д Р У Й Т Е

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

НА ЗДОРОВ’Я

Page 22

■

Наснага

³ ïðåñòèæ ßê³ ãîòåë³ íèí³ íå ïðîïîíóþòü êîìôîðò ³ ðîçê³ø? Àëå «Carlsbad Plaza» ó Êàðëîâèõ-Âàðàõ äàðóº äåùî á³ëüøå. Íàñíàãó? Òàê. Íàñòð³é? Çâ³ñíî. É àðèñòîêðàòè÷íå

â³ä÷óòòÿ âïåâíåíîñò³ òà ñïîêîþ.

У цьому спа і велнес готелі почуваєшся мов у казці. Адже під одним дахом об’єднано все необхідне для неза бутнього відпочинку та повноцінного відновлення сил. «Carlsbad Plaza» — це 124 розкішних номери та 28 ексклю зивних апартаментів, стильні ресторани і бари, зона «Me dical Spa & Wellness» на 3500 квадратних метрів, понад 250 видів послуг і процедур, 14 медичних спеціалізацій.

А ще заклад славиться чудовим медцентром, у якому справжні професіонали забезпечують ідеальне оздоровлен ня тіла і духу. Тут надаються послуги преміум класу, почи наючи з кріотерапії для всього тіла і закінчуючи косметикою всесвітньо відомих марок. Безпосередньо в готелі можна насолодитися водою із «Вржидла» — найвідомішого кар ловарського лікувального джерела.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 23

«Carlsbad Plaza» перейняв естафету багатої історії ку рортного лікування в Карлових Варах і збагатив його інноваційними елементами. Серед них — абсолютно нова концепція оздоровлення та відпочинку. Її втілю ють у лікувальних номерах апартаментах «Medical Spa Suite», де клієнтам в атмосфері максимальної приват ності проводять ексклюзивні процедури. Кожний із шести номерів «Spa Suite» має кілька приміщень із за гальною площею майже 50 квадратних метрів. Є при міщення з багатофункціональною ванною, кабінет ма сажу та кімната релаксації з лежаками, каміном і теле візором. Такі апартаменти мають власну назву й інди відуальний дизайн, який, утім, залишається відданим затишному прованському стилю. Завдяки такій новації заощаджується багато часу, який можна використову вати для різних видів відпочинку та екскурсій по чарів ному курортному місту Карлови Вари. «Carlsbad Plaza» — це завжди престижно. Але він що разу пропонує дещо більше, ніж те, на що розраховуєш, і дивує чимось новим. Найсвіжіша новинка готелю — повністю реконструйований 7 й поверх, який тепер називається «Prestige Club Floor», він призначений для постійних відвідувачів, власників картки «Prestige Club». VIP гості будуть у захваті від чудових інтер’єрів у за гальних приміщеннях та інноваційного обладнання но мерів. Господарі також додали до переліку послуг за карткою «VIP Prestige Club Lounge» на 2 му поверсі, в серці готелю. Бути найкращим і на крок попереду інших — хоро ша традиція. І не лише для готелю, а й для його гостей, які звикли брати від життя найкраще. ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Carlsbad Plaza»

CARLSBAD PLAZA Medical Spa & Wellness hotel 5*Superior Карлові Вари Чеська Республіка www.Carlsbad Plaza.ru (+420) 353 225 502 reservation@carlsbadplaza.cz

ТУР

23.09.2016

21:29

Page 24

■

!MT_5-16-disk.qxd

Ð³âíî ð³ê â Óêðà¿í³ ä³º íîâà äåðæòóðàäì³í³ñòðàö³ÿ ó ñòðóêòóð³ Ì³íåêîíîìðîçâèòêó. ¯¿ î÷îëèâ ìîëîäèé, â³äêðèòèé ³ åíåðã³éíèé êîëåãà ïðîñòî ç òóðá³çíåñó — ²âàí Ë³ïòóãà. Ð³ê ìèíóâ, º ïðî ùî ïîãîâîðèòè. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Туристичний унісон Патріот Одеси в Карпатах.

Наш журнал брав інтерв’ю майже в усіх керівників турис тичної сфери за 25 років незалежності України. Іван Ліптуга — перший з них, хто прийшов на посаду на конкурсній основі, за пропонувавши проект розвитку галузі. З’ясуємо, як далеко від проекту до його втілення. ЛІПТУГА Іван Леонідович. Директор департаменту розвит ку туризму Міністерства економічного розвитку та торгівлі України. Народився 18 липня 1979 року в Одесі. Закінчив Одесь кий національний економічний університет («Економіка та ор ганізація туризму», 2001 рік), Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ (юрист, 2008 рік). З 2000 року в АТ «Пласке» вів туристичну

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 25

Жовтень 2015 року, Київ. Відкриття міжнародної туристичної виставки UITM та «презентація» нового керівника туристичної галузі.

діяльність і міжнародні відносини, з 2009 го був на посадах заступника наглядової ради компанії та віце президента. 2011 року очо лив державну екзаменаційну комісію на ка федрі економіки та управління туризмом ОНЕУ. 2013–2014 роки — аспірантура в то му ж закладі, дисертація «Формування і ре алізація маркетингових стратегій підпри ємств міського туристично рекреаційного комплексу». З 2015 року — радник міністра економічного розвитку та торгівлі з питань туризму й курортів. Президент асоціації «Ту ризм Одеси», віце президент Міжнародної федерації асоціацій експедиторів (FIATA), голова правління Південної філії Європейсь кої бізнес асоціації (ЄБА), представник Ук раїни з питань маркетингу в Міжнародній торговій палаті (ICC). — Пане Іване, як провів літо «головний турист» України? — На початку багато працював, згодом гарно відпочив. У червні ми спільно зі Всесвітньою ту ристичною організацією провели в Києві дуже важливу конференцію «Брендинг те риторій як запорука побудови успішної ре путації». Завітав особисто генеральний сек ретар ЮНВТО Талеб Рифаї. Вважаю цю по дію кульмінацією всього туристичного року. Відпустку я відбув переважно в улюбле ній Одесі, але виїжджав і до Швейцарії, теж улюбленої, звідки здійснив тур, який охо пив ще й Францію, Італію та Австрію. — Контрасти: південь України в гарячу пору і прохолодні Альпи… — Одеса на піку популярності внутріш нього туризму. Бракує інфраструктури. Цьо го року ми відчули велике зростання кіль кості туристів із Білорусі — чи не кожен тре тій гість Одещини звідти. Багато приїжджа ють на море з Молдови і Придністров’я.

Квитки на поїзд знайти майже неможливо, готелі, пансіонати, санаторії, дачі, кварти ри — все заповнено… — …і ціни захмарні. — У доларовому еквіваленті — я б так не сказав. Хіба що у деяких дуже «розкру чених» місцях. А загалом для іноземних ту ристів вигідно. — Це «економічний трамплін» для Одеси? — Місто ніколи не страждало від неста чі гостей. 2014 року стався спад, потім — диверсифікація турпотоків. Відбулося «про тверезіння» місцевих турпідприємців, які переглянули вартість своїх послуг. Як на мене, зараз сервіс вищий за якістю і ниж чий за ціною. Тому для Одеси це не так трам плін, як переоцінка цінностей. А ще — ро зуміння, що потрібна консолідація учасни ків ринку. Зараз вони там об’єднують зу силля для цілісного представлення Одеси на виставках, взаємодіють з організатора ми фестивалів, комунікують між собою… Це більше трамплін для Миколаївщи ни та Херсонщини, які традиційно пере бували десь «між Кримом і Одесою». Вони отримали вагомий потік туристів — ресурс для розвитку інфраструктури. Звичайно, навіть там, де є інфраструк тура, ми ще далекі від цивілізованого турис тичного продукту. У «високий» сезон готелі й самі добре продаються, а ось у «низький» страждають від нестачі клієнтів через від сутність комплексного турпродукту, який би могли представляти туроператори. Це по требує лікнепу для підприємців, місцевих ор ганів влади, аби ми всі могли згуртуватись і сформувати цінну комплексну пропози цію, яку можна було б, скажімо, донести до вітчизняного та іноземного споживача. Це може бути трампліном і для Одещи ни. Усе узбережжя за Чорноморськом по

требує інфраструктури. Немає політичної волі, щоб створити повноцінні курорти на зразок анталійських. У Затоці досі немає каналізації! Спроба естонського інвестора збудувати курортну набережну поки що провалилася через масу бар’єрів, відверто бандитських перешкод. А є нагода відійти від отого «шанхайського» формату... — З такими перешкодами ви навряд чи допоможете. — Навіть Саакашвілі не допоміг, хоча особисто відкривав проект у Затоці спіль но з послом Естонії. — Яка ситуація в українському туризмі загалом? Побалуєте статистикою? — Це не так просто. На жаль, у статис тиці досі панував хаос. Коли був створений наш відділ, я перевіз із Мінінфраструкту ри 36 мішків ліцензійних справ і почав ста вити запитання — що це за фірми і чим за ймаються. Відповіді так і не отримав. Держ стат надав звіти турпідприємств, за якими попереднього року ми обслужили лише 14 тисяч туристів. Засоби масової інфор мації, в тому числі російські, використали це в повідомленнях про те, що туризм в Ук раїні впав практично до нуля. Позаторік була цифра 140 тисяч, а цього року — 14 ти сяч, причому ні та, ні інша цифри не мають нічого спільного з реаліями. Не показують картини й дані Держпри кордонслужби. Вони включають, напри клад, «туристів», які живуть біля кордону й просто ходять через нього в магазин. За цими відомостями, 2013 року в державу в’їхали 25 мільйонів осіб, а потім ця цифра зменшилась удвічі. І за цим показником ми — на 9 му місці в Європі за кількістю туристів! Але чи реальна ця картина? До речі, за кількістю туристів розраховується членський внесок держав у ЮНВТО, і в Україні він становить аж понад 70 тисяч євро на рік. Не можна керувати тим, чого не здатний порахувати. Ми змінили зразок ліцензій них умов і повернули в неї статзвітність. З великими потугами отримали близько 656 звітів. Загалом ліцензії мають 2500 фірм. Де решта? Очевидно, просто не працюють. Виходячи з отриманих даних, у 2015 ро ці послугами туроператорів скористалися 1 мільйон 400 тисяч туристів, з них лише 22 тисячі — іноземці. Це десь на 80 відсот ків відповідає реальності. Але простежити динаміку, порівняно з минулими періода ми, не вдасться. Я буквально оголосив війну голослівним цифрам. Ми створили спеціальний відділ у межах департаменту, який би займався аналітикою. Треба опрацювати дані від ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 26

Держприкордонслужби, МЗС, Державіаслужби, «Укрзалізниці», порівняти їх із даними туроператорів і фіскальної служби... Хочемо відновити створену свого часу в Україні за рекомен даціями ЮНВТО статистичну методику сателітних рахунків, до сить зручну і показову. Отримавши більш менш достовірну кар тину, зможемо з нею працювати. Адже відсутність статистики на державному рівні тягне за собою вигадки і спекуляції. — Саме статистика говорить нам про тенденції на ринку. Щось можете про них сказати? — Очевидними є зростання внутрішнього туризму та спад в’їз ного. Фактично відбувся перерозподіл туристичних потоків. Знач ною мірою російського туриста успішно заміщують інші. На при кладі Одеси, як я вже сказав, видно переорієнтацію на гостей з Молдови та Білорусі. Західна Україна залучає азербайджанців, туркменів, таджиків, узбеків… Трускавець повний туристів із Се редньої Азії! Місцеві готелі їздять на турвиставки саме туди й от римують повне завантаження. Та й чому нам орієнтуватися на європейського чи американського туриста? До нього ще треба до рости. Є ринки, які вже зараз можуть давати нам вдячного клієнта.

Завдяки ентузіазму та спонсорству небайдужих Україна взяла участь у провідних турвиставках за кордоном.

— Серед найперспективніших — Китай. — Ведемо в цьому напрямку роботу. Серед її наслідків — те, що Китай вперше бере участь в осінній турвиставці «UITM – 2016» у Києві. Китайські туристи щороку витрачають на подорожі на третину більше, торік ця цифра становила 290 мільярдів доларів! Знаходячись у центрі Європи, треба зробити все, аби отримати від цього потоку максимум. Також працюємо з ринками арабських країн, Ірану, Південно Східної Азії. Звідти приїжджає багато делегацій. Коли їх учасни ки бачать нашу інфраструктуру, наших людей, нашу кухню, наші пам’ятки, то ошелешено кажуть: «Ми й не знали, що у вас така прекрасна країна!». Це ті самі ринки, на які орієнтується Європа. Лобіюємо перед МЗС необхідність спрощення візового ре жиму для таких держав. Українська віза коштує від 85 доларів і оформлюється два три тижні — ми ніби відбиваємося від гостей, а не запрошуємо їх! — Першого вересня минає рік вашого перебування у статусі чиновника. Чи комфортно почуваєтеся? — Не вважаю себе чиновником. Більше підійшло б слово «во лонтер». Не стояв на Майдані, не вважаю, що такі речі можуть щось системно змінити. Але моя системна робота тут — це справж

ня віддача належного моїй державі. Фактично вже рік за рахунок свого минулого в бізнесі фінансую свою діяльність. Наважився на цей крок, хоча він став випробуванням для моєї родини, яка живе в Одесі. Коли протягом року ви працюєте за свій рахунок і лише «виносите з дому» — це нелегко для дружини, дітей і ме не самого. На проживання в Києві йде більше, ніж заробляю на державній посаді. Не кажучи вже про всі проекти. Згадана кон ференція за участю генсека ЮНВТО профінансована виключно за приватні гроші та партнерську допомогу, хоча важливість за ходу для держави є колосальною. Це якщо не волонтерство, то спонсорство. Майже усі закордонні відрядження минулого року були за власний рахунок… — Як так, Мінекономрозвитку — і без грошей? — Наш підрозділ з’явився вже тоді, коли був затверджений бюд жет міністерства. Звісно, наступного року ми це змінимо. На ньо го закладено 32 мільйони гривень і, я сподіваюся, їх затвердять. Для мене особисто перехід до міністерства — скоріше, імідже вий крок, спроба змінити ситуацію в тій сфері, яка мені рідна і на якій я добре розуміюся. Коли я йшов на конкурс радника з ту ризму для міністра, складалося враження, що ті, в кого є досвід і розуміння, вже втомились і розчарувались, а більшості ниніш ніх діячів або не дуже цікаво довго і системно працювати крок за кроком, або вони мають вузьку спеціалізацію і не дуже розу міють увесь туристичний комплекс. А тут треба всі підгалузі, яких у туризмі десятки, об’єднати й повести за собою. Сподіваюся, нам із колегами вдасться закласти певні базові речі, які допоможуть створити систему, що працюватиме без втру чань, і дасть змогу туризму не на словах, а на ділі стати пріори тетною сферою в економіці держави. Тим паче, що не так багато лишилося тих пріоритетів, на які справді можна ставити. — Вам досить департаменту чи хотіли б міністерство туризму? — На мою думку, зараз цього статусу достатньо, як і штату з 14 осіб. — Чи задоволені ви результатами року роботи? — Ми постаралися продемонструвати туристичній спільноті, що центральний орган виконавчої влади може бути корисним навіть у малому складі й без бюджету. Ми прагнули бути макси мально відкритими, провівши безліч різноманітних зустрічей і виїздів у регіони, працювали за секторами з усіма профільними асоціаціями: діловий туризм, екологічний, сільський, наука… З усіма вдалося накреслити подальші спільні кроки. З амбітних планів реалізовано не так багато, враховуючи від сутність фінансування. Але! Україна була представлена на всіх провідних туристичних виставках світу. Частково — за рахунок консолідації ринку, частково — за кошти регіонів і частково — з допомогою іноземних донорів, яких вдалося залучити. Коштів від держави — нуль. Сподіваємося все таки на неї, адже рекла ма нашого туризму за кордоном, створення позитивного іміджу країни — це чи не найголовніше, в чому держава повинна сприя ти нашій галузі. Решту бізнес і сам зробить. У сенсі регулювання ми припинили практику корупції й усу нули передумови для неї — це можу сказати впевнено. Запрова джено чисту, прозору і красиву схему, за якою працюватиме орган. Сподіваюся, що це викликало до нас довіру. Вдалося довести до логічного завершення процес у сфері стан дартизації в туризмі. Із 1 вересня набувають чинності 11 міжна родних стандартів у сферах екології, сфери екскурсійного обслу говування, створення інформаційних туристичних центрів, та ласотерапії, пляжів… Перед цим було десять років порожніх роз мов. Ми прийняли іноземні стандарти «за обкладинкою», просто переклавши випробувані міжнародні документи українською мо вою, а далі за необхідності будемо їх пристосовувати до вітчиз няних реалій. Це дуже серйозний крок, адже стандарти можуть послужити основою саморегуляції ринку. Запущено створення національної мережі туристичних брен дів. На жаль, досі розуміння комплексного просування регіонів

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 27

бажає кращого. Бренд повинен показува ти особливості області, міста, району й пра цювати суголосно з національною турис тичною символікою, стратегічним курсом регіону і країни, тільки тоді це дає справж ній ефект. Бренд території — не бренд ком панії, він потребує залучення всіх учасни ків ринку, засобів масової інформації та на віть просто мешканців, які б просували його на всіх рівнях. Одеський туристичний бренд уже живе своїм життям. В інших регіонах це завдан ня поки що залишається на компетенції відповідальних за туризм. Загалом розумію, що перебуватиму на нинішньому посту не вічно й роблю став ку на мінімізацію ролі держави в регуляції ринку та усуненні підстав для виникнен ня вогнищ корупції. Проте спочатку для цього необхідно внести зміни в законодав ство. На жаль, усі пропозиції, які ми про понували в парламенті щодо дерегуляції турринку, півроку пролежали у Верховній Раді й після зміни уряду успішно поверну лися неприйнятими. — Чи далеко ще від тієї концепції, яку ви подавали на конкурс радника з туризму, до її втілення? — Основні речі, закладені в ній, уже втілені. За великим рахунком, лишилося внести зміни до «Закону про туризм». Наприклад, у концепції я представляв відміну ліцензування в туризмі, оскільки во но не працює і здебільшого є фікцією. Най кращою гарантією якості послуг стала б фі нансова гарантія компанії перед туристом. У готельному секторі хочемо спростити процедуру отримання зірок. Існують загаль ноприйняті критерії оцінювання, і ми хо чемо привести це в Україні до такого само го декларативного характеру, як у Європі та світі в цілому. Наші сертифікація та ка тегоризація дублюють одна одну. І взагалі це має стати предметом саморегулювання ринку. Взагалі роль виконавчого органу дер жавної влади в туризмі має зводитися пе реважно до участі у світових виставках, на лагодження нормальної взаємодії всереди ні ринку, статистики й аналізу. Не заважа ти і відстежувати тенденції — ось завдан ня влади. Не потрібно зайвого контролю та регулювання. — Тобто керувати туризмом не потрібно? — Так, крім одного аспекту — ідеологіч ного. А тиск на бізнес не дає нічого, крім тінізації та зловживань. У нас в країні 4500 туристичних засобів розміщення, з них зірки мають лише 220 (хоча в «Законі про туризм» сказано, що повинні мати всі). Отримали ліцензії 2500 фірм, а реально діє менше 700. Категори зація та ліцензування як інструменти не працюють. — Змінимо закон — і все, можна працю4 вати, співаючи? Чи все4таки ще є проблеми?

— Дуже важливо консолідувати місце ву владу і бізнес. А для цього потрібна На ціональна туристична організація. І вона з’явиться скоріше, ніж вийде це інтерв’ю. На конференції в червні Талеб Рифаї роз повів про те, що кожній країні потрібна громадська організація для маркетингу і просування країни на світовому турринку. 13 представників туристичних регіонів Ук раїни та кілька професійних асоціацій під писали меморандум про те, що у Всесвіт ній день туризму, 27 вересня 2016 року, буде створена Національна туристична органі зація України. Крок нагальний. Інформація про турис тичні можливості України практично від сутня. Наша участь у турвиставках світу — це лише ентузіазм і щасливий випадок. Не існує жодного турпредставництва України за кордоном. Немає навіть національного туристичного порталу в інтернеті, й це пер ше, що треба зробити після створення НТО. Раніше робилися спроби заснувати по дібні структури як держпідприємства, і всі вони, так і не запрацювавши як слід, ви сять на балансі різних міністерств. Бо бу ли організаціями для освоєння державних коштів, а не для консолідації ринку. Звісно, НТО — не панацея, вона потре бує системного, зваженого і грамотного під ходу, налаштування механізму і вироблення довіри перед туристичною громадськістю. Сподіваємося, ефективне управління та залучення міжнародних грантів дадуть змогу їй діяти, принаймні на початковому етапі, без збору коштів з учасників ринку. Бо багато асоціацій починають і закінчу ють своє існування саме цим. — Отже, що вам зараз потрібно, щоб усе запрацювало як годинник? — Фінансування департаменту і зміни до закону. Причому більше побоювань ви кликає саме другий пункт. Індиферент ність депутатів, ігнорування ними галузі туризму як такої упродовж довгих років і призвело до нинішнього занепаду. — Кожен із ваших попередників мусив по4 чинати з донесення до всіх гілок влади коло4 сальних можливостей туризму. Нарешті в нас зрозуміли: туризм — це економіка. Але з Верховною Радою все ж треба починати заново. Ніби дежавю… — У травні цього року відбулися відкри ті парламентські слухання з питань туриз му. Зібралося багато зацікавлених, але з де путатів, для яких, власне, все це й прово дилося, прийшли лише кілька, й то тільки ті, хто й так розуміється на туризмі. — Те саме було на попередніх відкритих слуханнях із туризму у Верховній Раді, ще 2000 року. — Депутати змінюються, питання за лишаються. Скажу так — слова роз’єднують, а спра ви об’єднують. Тільки конкретним власним прикладом щось можна змінити. За рік пев

ні речі у великій та неповороткій держав ній машині нам усе таки вдалося змінити цілком конкретними справами, а не лозун гами. Працювали чесно і відкрито. Є дові ра, є надія, є розуміння, куди рухатись, є сподівання на консолідацію. Як кажуть, роби що належить і будь що буде. Гадаю, років через десять у Європі з’явиться ще одна велика туристична країна — Україна. — Де і як ви себе бачите в ті благосло4 венні часи? Із генеральним секретарем Всесвітньої туристичної організації Талебом Рифаї. Одеса, червень 2016 року.

Іван Ліптуга — член президентської ради Всесвітнього клубу одеситів, президентом якого є Михайло Жванецький.

— На березі Чорного моря, у кріслі гой далці. (Усміхається). А якщо серйозно, то туризм — це моє життя. З вибором профе сії я визначився у 12 років, коли з Амери ки приїхала мамина знайома й сказала, що, за прогнозами, через найближчі 20 років туризм стане однією з галузей, які найшвид ше розвиватимуться. Вступивши до універ ситету на туристичну спеціальність, я від давав себе лише їй. Тому в благословенні часи бачу себе в цій галузі — практиком, який розуміє світові тенденції. Поки що моя мрія — це плідна взаємо дія всіх з усіма в туристичній сфері країни, робота в унісон. ■ Фото з особистого архіву керівника

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

КОЛЕКЦІЯ

■

21:29

Page 28

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 29

Ñåðåä áåçë³÷³ ³íîçåìö³â â àåðîïîðòó Ïóíòà-Êàíè ñëóæáîâö³ ç ïàñïîðòíîãî êîíòðîëþ âèä³ëèëè ñàìå íàñ — ïîáà÷èâøè ïàñïîðòè ³ç òðèçóáîì, ïîâàæíî ñêàçàëè: «Ñëàâà Óêðà¿í³!». ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ

Слава Домінікані!

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 30

Квітка банана. Всередині великого суцвіття — десятки малих квіток, «пелюстки» по чарзі відхиляються, відкриваючи їх. Квітка їстівна, досить смачна і корисна.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 31

Пасажирською вантажівкою — дивитися плантації.

Звідки у клерків із далекої острівної країни на ша «коронна фраза»? І чому саме українська? Ні росіянам, які теж були в нашій групі, ні іншим ін туристам подібного не казали. І тільки в нас випро сили синьо жовту стрічечку з фоторюкзака. Хай там як, а ступивши на домініканську зем лю, ми раптом несподівано відчули себе дуже очі куваними гостями. Нас урочисто зустріли в Пунта Кані, на курорті, куди прибуває найбільше в До мінікані гостей з за океану. А конкретніше — в уз бережному п’ятизірковому готелі «Riu Republica» з 24 годинним «олл інклюзивом». Українців тут теж знають. Згодом у готелях До мінікани нас не раз зустрічали словами: «А, україн ці! З Канади?». Виявляється, репутацію вдячних і культурних відпочивальників здобули наші діаспо ряни з Північної Америки. Сподіваємося, земляків тут побільшає. У тому числі завдяки цій нашій розповіді за результатами прес туру під егідою Міністерства туризму Домі ніканської Республіки. Дари ланів Як людям землеробського роду нам видався до сить органічним «вступ до Домінікани» у вигляді екскурсії тутешніми плантаціями. Завдяки йому екзотика огорнула відразу й надовго. Це була трек екскурсія «Баваро раннерс» (Баваро — пляжне уз бережжя біля Пунта Кани). Від готелю нас забрав ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 32

«Riu Republica» (Пунта Кана): www.riu.com.

відкритий сафарі автобус, поцяцькований турис тичною символікою, й повіз краями, повними зелені та корів. І привіз на плантацію цукрової тростини. У солодких хащах люди трудяться вручну, рубаю чи стебла замашними мачете. Паралельно з аг ровиробництвом відбуваються екскурсії. Роз повідають про процес вирощування й обробки цього національного продукту та пригощають солодким соком тростини, вичавленим ручни ми ж таки механізмами та здобреним місцевим ромом (він теж із тростини). Ще один продукт стратегічного значення — тютюн. На міні мануфактурі нам показали, як скручують справжні сигари. Процес копіткий, потребує від «крутія» досконалих знань про тю тюнове листя і віртуозної моторики рук. У по всякденні ми палкі противники куріння, але в екзореспубліці гріх не «скуштувати» дим із ва ніллю, корицею та іншими пахощами…

Виробництво сигар у Домінікані — величез на індустрія, хоча базується, знову таки, на руч ній праці. Країна випускає найбільше цього то вару в Карибському басейні. Підробок не вра ховують. Нас просвітили щодо них, показавши сигару з газеткою всередині — таку можна купи ти десь на пляжі, особливо якщо обмовитися продавцю, що завтра від’їжджаєте. На кавовій плантації нас чекали філіжанки духмяного напою зі свіжообсмажених зерен і сценка з ручним обмолоченням та піснями, у саду коричних дерев — дегустація кориці та лек ція про її користь для організму… Потім був «Дім Марії» — крамниця, в якій Марія пропонувала дари карибських ланів за за вищеними цінами. Потім був обід із смаженими бананами замість хліба та верхова прогулянка плантаціями бананів, ванілі, кориці, кави, коко сів… Калейдоскоп зелені та ароматів. Окрім, власне, екскурсії вразили три момен ти. Перший — група американських чорношкі рих туристів в однакових білих футболках, з екс травагантними зачісками і таких тілистих, що бідолашні конячки ледве витримали їхній на тиск. Виявилося, це велика родини зі США при їхала в Домінікану святкувати відразу три дні народження. Другий — наш гід Луїс Пухольс, який чудо во знає російську, бо навчався у… Вірменії. І третій — те, як майже кожен домініканець хвалив свого президента Даніло Медину. За 4 роки його правління в країні збудовано 382 шко ли — справді фантастика! І, що є особливо близь ким туристській душі, прокладено сотні кіло метрів класних автошляхів, хоча раніше поїздки по країні називали «безкоштовним масажем». Президенту й уряду допомагають іноземні ін вестори. У тому числі канадці. У тому числі ук раїнського походження. Ла Романтика Наступного дня шлях пролягав до курортної провінції Ла Романа з однойменною столицею. Місто відпускних мрій розташоване на узбереж жі просторої бухти, що являє собою суцільний, первозданно чистий піщаний пляж, обрамле ний королівськими пальмами. Свого колориту додають плантації цукрової тростини, які нага дують про колоніальні часи. Саме на «солодких» дивідендах пізніше зросла курортна індустрія. Завітали ми й на тютюнову фабрику, яких по країні безліч. А далі були чудеса. Точніше, Печера чудес — зі сталактитами і сталагмітами, а також із май стерно підсвіченими доріжками та склепіннями (теж інвестиція канадців). На стінах ми побачи ли стародавні малюнки індіанців, які відразу прозвали «чебурашками» — дуже вже вони на гадували відомого персонажика, намальовано го дітьми. І ще одне диво — «Club Hemingway», невимов но гарне місце для пляжного відпочинку в райо ні відомого курорту Хуан Доліо. Неймовірних кольорів вода, білосніжний пісок, стрункі коко сові пальми, платформи у морі, перфектні но мери та сервіс, ресторації, конференц холи, влас

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 33

на кінно спортивна база, поруч — поле для голь фу… Можна провести урочистість, можна відпо чити, як у готелі, а можна винаймати апартамен ти помісячно — до ваших послуг 222 номери і 6 вілл. Делікатеси в ресторані підтвердили нам клас закладу. Столиця й околиці Після тривалого переїзду чекало головне міс то Домініканської Республіки — гордовите і не вгамовне Санто Домінго. Але спочатку ми «ос воїли» цікаві передмістя. Незвичним відкриттям стала казкова печера «Три ока». На 15 метровій глибині, в пишних ста лактитових оздобах красуються три озера ла гуни: одне — сірчане, друге — прісне, а третє — солоне. Вода мертва, жива і мінеральна. От би провести порівняльний аналіз лікувальних влас тивостей! Світла явно замало, проте якась тро пічна зелень пробралася й сюди. Загублений світ та й годі!.. Додають колориту і наскельні роз писи тубільців. У Національному акваріумі без ніякого дай вінгу ми помандрували теплими водами Кариб ського басейну і познайомилися з тисячами меш канців глибин! Бракувало хіба що не відомих нау ці монстрів із Бермудського трикутника. Ефект присутності на дні морському створює прозорий тунель, по якому сновигають гігантські черепа хи, скати та акули. І ось, нарешті, Колоніальне місто. Так нази вають історичний центр Санто Домінго. Ми

оселилися просто в ньому, в готелі «Billini», де старовина поєднується з хай теком. Отцями засновниками і розбудовниками ни нішньої столиці були найближчі родичі Христо фора Колумба — Бартоломео (брат) і два Дієго (брат і син). На відміну від Колумба № 1, ці до стойники увічнили себе не так географічними, як архітектурними подвигами. Ми блукали вуличками і намагалися розріз нити неймовірно прекрасні стилі: ісабеліно і му ➧

«Hemingway Club» (Хуан Доліо): clubhemingway.com.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 34

У Колоніальному місті. Забудова старих часів у Санто"Домінго внесена до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 35

Пам’ятник Колумбу в столиці.

дехар, платереско й еререско... Усе перебуває в чудовому стані і є у Списку ЮНЕСКО. Старі квартали Санто Домінго дивують урочистими порталами і затишними патіо, вишуканими па лацами та грізними твердинями. Причому місто аж ніяк не виглядає музеєм, воно живе і дихає на повні груди. Із глибини століть виринає фортеця Осама (1502 рік), однойменна з тутешньою річкою, — перша цитадель Нового Світу. Збудована для за хисту міста від піратів, вона гідно витримала бу ревії історії й поступилася тільки легендарному Френсису Дрейку. За часів диктатора Трухільо (це вже ХХ століття) тут була в’язниця. Форте цю прикрашає статуя Гонсало де Ов’єдо — пер шого літописця Америки, автора славетної книж ки «Загальна історія Індії». А онде Пантеон, який був єзуїтською церк вою, складом тютюну, семінарією, театром і, «Billini Hotel» (Санто Домінго): www.billinihotel.com. зрештою, усипальнею героїв домініканської іс торії. Під куполом висить величезна люстра — дарунок генералісимуса Франко генералісиму су Трухільо. Цікавіше — у палаці Алькасар. Його будува ли 1500 індіанців за допомогою пилок, молот ків і ножів. Коралові блоки підігнано ідеально. У палаці з 22 кімнатами і 72 дверима та вікнами не забито жодного цвяха. А які тут жили прави телі! Кортес і Пісарро, Понсе і Бальбоа вируша ли у свої вікопомні походи саме з Алькасара. Кафедральний собор Санта Марія де ла Енкарнасьйон був закладений 1514 року Дієго Колумбом, улюбленим сином Командора. Під ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 36

«Sunscape Puerto Plata Dominican Republic» (Пуерто Плата): www.sunscaperesorts.com.

могутніми склепіннями блякнуть усі епітети й метафори. Велично? Так. Не дарма Папа Римський Павло ІІІ надав йому статус Першопрестольного і Най головнішого у заморських володіннях Іспанії. Таємничо? Звісно. Кажуть, у за капелках грандіозного храму можна віднайти досі не розібрані архіви перших конкістадорів — можливо, з адресою Ельдорадо. Прекрасно? Авжеж! Як змалю вати химерні фронтони, інтер’єри в мармурі, сріблі та червоному дереві, а та кож вітражі, в яких південне сонце розбивається на тисячі веселкових друзок?.. На соборній площі бронзовий Командор вказує кудись за обрій, де пливуть каравели до незвіданих островів, планет і галактик. А в серці столиці не стихає метушливе життя. Удень вулицями курсують ту ристи, увечері на площі вибираються місцеві — відпочивати й розважатися.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 37

Кольорові вулиці Пуерто Плата.

Беруть із собою з дому стільчики, міне ралку, ром і гарний настрій. Музиканти та діджеї тут як тут. Потанцювали, поси діли, попили, потанцювали… Ну не вдень же це робити, коли спека. Курортна столиця й околиці Та ж сама історія: спочатку — околиці Пуерто Плата. А точніше, дуже зелений і комфортний пляжний готель «SunScape Puerto Plata», в якому нас оселили. З од ного боку він оточений справді чарівним Золотим пляжем, а з іншого — 18 лунко вим гольф полем. Чотиризірковий заклад тішить «олл інклюзивом» і рекомендова ний для сімейного відпочинку. Здалеку нас вабила статуя Христа Спа сителя на порослій унікальними джунгля ми горi Монт Iсабель де Торрес. Підня лися туди канатною дорогою, з якої від кривалися захопливі краєвиди гори й міс та. Статуя — точнісінько така, як у Рiо де Жанейро, тільки трохи менша. Христос розпростер руки, благословляючи світ, на тому місці, де в часи диктатора Трухільо була катівня для політв’язнів. Скульпту ра присвячена невинно постраждалим. І при цьому місце дуже світле, радісне. Ад же навколо — ботанічний сад, буяння ор хідей та смарагдової зелені. Люди прихо дять сюди культурно пікнікувати на облад

наних майданчиках. З висоти 800 метрів над рівнем моря відкриваються неповтор ні панорами Пуерто Плата й Атлантич ного океану. Так і хочеться розкинути ру ки, повторивши жест Спасителя… Атлантика відрізняється від карибсь кого узбережжя країни. Якщо там пляжі білі, а вода свiтло смарагдова, то тут усе яскравіше — пісок жовтий, а хвилі наси чено блакитні. «Наречена Атлантично го океану» — ось як іще називають Пуер то Плата. Це узбережжя ще іменують Янтарним, бо тут зосереджені чи не найбiльшi у свiтi поклади бурштину. Уявіть собі, янтар тут не жовтий, а, скоріше, чорний. Хоча є i медовий, i коричневий, i навіть блакит ний. А в бурштині — комахи мільйоноліт ньої давнини, які необережно потрапили в соснову смолу i там скам’яніли. Пам’я таєте, у «Парку Юрського періоду» з таких комариків узяли кров динозаврів, аби від творити поголів’я чудовиськ? Сценарис там фільму ідею подав Музей бурштину в Пуерто Плата. Найдивовижніший екс понат тут — шматок каменя із застиглою ящіркою. Ще один дуже популярний вид домі ніканського бурштину — рідкий. Це ром марки «Brugal», який виробляють у Пуер то Плата. І його, й однойменну фабрику ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 38

«Gansewoort DR» (Сосуа): www.gansevoorthotelgroup.com.

Сан Феліпе де Пуерто Плата, яке й дало поча ток нинішньому Срібному Порту. Шарм будинків вікторіанської епохи — ось що вабить туристів до Пуерто Плата. У місті є бiднi квартали й багатi вілли, центральний парк, мальовнича набережна Малекон… У кінці ошат ного Малекону суворим громаддям височить форт Сан Феліпе. Споруджений у 1560–1570 ро ках, він є найдавнішим укріпленням такого ти пу на Карибських островах. Нині це музей, але кількасот років тому був єдиною надією поселен ців на оборону від піратів. Коли часи флібустьє рів скінчилися, споруду почали використовува ти як в’язницю. В експозиції форту — аркебузи, гармати й мечі, монети колоніальної епохи…

зовсім не ховають від туристів. Гостей знайом лять із процесом приготування та визрівання на пою, що стає головним інгредієнтом численних коктейлів і «народного афродизіаку» — «мама хуани», настоянки на місцевих травах. Ром вісім років витримують у дубових діжках з під віскі та ще вісім — у діжках з під хересу. Потім було місто Пуерто Плата. Саме на цих багатих i прекрасних берегах почалося завоюван ня європейцями Америки. Під час свого першо го плавання Колумб збудував тут форт Навiдад (Рiздво) iз залишків корабля «Санта Марiя», що зазнав катастрофи. Через рік він застав споруду зруйнованою і звів новий форт, названий на честь іспанської королеви Ізабелли Католицької, — найперше європейське місто в Новому Світі. Невдовзі вже брат командора Бартоломео Ко лумб почав будувати ще укріпленіше поселення

Люкс, секс і заплив у темряву Останній наш рейд по Домінікані був присвя чений місцям морського відпочинку — дуже різ ним, але по своєму прекрасним. Комплекс «Gansevoort Dominican Republic» біля міста Кабарете вразив вишуканим дизайном, стерильною чистотою, завбачливим сервісом, ви школеним персоналом — еталон п’ятизіркового курорту! На ньому є все — від коктейлю біля ле жака до безкоштовного Wi Fi, від персонального дворецького до прокату авто. Здається, не потріб но ворушити й пальцем, як усе з’являється за твоїм бажанням. І це відбувається серед казкової тропічної природи, на березі фантастично кра сивого, неймовірно синього та лагідного моря. Зовсім іншу, пригодницьку атмосферу пода рував пляж «Кабарете» з кемпінгом і молодіж ними тусівками. Це «магніт» для прихильників хвиль і вітру, одне з найкращих у світі місць для ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 39

Запрягти вітер. На пляжі курорту Кабарете тусуються вендсерфери та кайтбордери з усього світу. Це одне з найкращих на планеті місць для таких забав.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 40

«Maravilla Cabarete Eco Loge» (Кабарете): www.cabarete ecolodge.com.

занять кайтбордингом і серфінгом. Небо над берегом розцяць коване яскравими повітряними зміями, а води — вітрилами. Картина неповторна! Вразила кількість дівчат на цьому вітря ному березі. Чому їх так багато тепер екстремалить — серфінг у пошуках справжніх чоловіків? І, нарешті, рай у курені. Тобто в еколоджі, збудованому пов ністю з місцевого дерева і критому соломою. У Домініканській Республіці є ціла асоціація еколоджів. Закладові «Maravilla Caba rete Eco Loge» дають чотири зірки, але насправді це економ від починок на лоні люксової природи. Він для прихильників усаміт нення. Тільки в деяких номерах є плаский телевізор, холодиль ник і вентилятор, решта мають дещо спартанську обстановку. На території — все як у людей: басейн із гідромасажем, пляжний басейн, бар ресторан. Плюс йога під час заходу сонця, медита ції, масаж, волейбол, кінні та велопрогулянки, проста і корисна їжа, вечорами — багаття… І головне — природа: по справжньо му чисті води, нетоптані пляжі та нелякані птахи, ніщо не за важає звукам моря і лісу... Гуляючи романтичними берегами та джунглями, ми натрапляли то на одну, то на іншу парочку, які цілувалися на тлі моря і пальм. Вочевидь, їх вабила едемська пер возданність. І, зрештою, набрели на хлопця та дівчину, які в кос тюмах Адама та Єви віддавалися пристрасті просто на березі моря. Виглядало зовсім не вульгарно, а напрочуд природно, в цілковитій гармонії з оточенням. Де ще таке можна уявити? Фінал нашої домініканської подорожі теж вийшов роман тичним. Це були знову печери, але незвичайні — з озерами. На лобні ліхтарики та поодинокі фотоспалахи ледь освітлювали та ємничі підземні водойми. Ще й досить холодні, як з’ясувалося при купанні. Здавалося б, така забава могла викликати лише страх, але в результаті лишилося приємне відчуття занурення в таємницю і подолання себе. Якою ж різноманітною постала перед нами Домінікана! І все це вона з готовністю пропонує українцям. Слава Домінікані! Господарям слава! ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо туристичному офісові Домініканської Республіки (www.godominicanrepublic.com) та особисто пані Галині Лисенко.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:29

Page 41

23.09.2016

КОЛЕКЦІЯ

21:29

Page 42

■

!MT_5-16-disk.qxd

Â îäí³é êîðîòê³é ïî¿çäö³ ïî åêçîòè÷íîìó êðàþ — äâà âçàºìîäîïîâíþâàëüí³ âðàæåííÿ. Îäíå çàâäÿ÷óº ôàíòàç³¿ òà òâîð÷îñò³, äðóãå — Áîæîìó êðåàòèâó íà öèõ äèâîâèæíèõ áåðåãàõ. ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ

ДОМІНІКАНА

Art & Nature 42

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 43

Уперше потрапивши в Домініканську Республіку, ми відразу палко забажали пригод і пізнання. Та без надійно го супроводу тут не обійтись. І ми отримали рекоменда цію, якою користуємося досі. Це компанія «TravelService West Indies S.R.L.». Екскурсії з нею комфортні, доступні (зокрема в сенсі мовного супроводу), сповнені життєра

дісної атмосфери, маленьких і великих цікавин. «Travel Service» — відомий туроператор з прийому в Домінікані, Мексиці, на Ямайці та Кубі, він забезпечує все — від бро нювання готелів до авіатрансферів. Отже, на курорті Баваро ми сіли у брендовий супербас компанії та вирушили до нових відкриттів. ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 44

Місто майстрів З юності пам’ятаю фільм казку про міс то, де грізний володар хотів задушити сво боду творчості. Але тут, на узбережжі ку рорту Ла Романа, є місто, яке спеціально заснували для митців, ремісників і шану вальників прекрасного. Альтос де Чавон — кам’яне поселення в колоніальному стилі на березі річки Ча вон. Це екстравагантний подарунок аме риканського магната своїй дочці. Чарльз Блахдорн, власник американської кiноком

панiї «Paramount Pictures» і плантацій цук рової тростини в Домiнiканi, виділив у 1976 році кругленьку суму декораторові голлівудських фільмів, італійцеві за похо дженням Роберто Копе. Під його керівниц твом і звели «старовинне» місто. Зараз тут діє філія нью йоркської художньої школи «Парсонс», яка випускає у світ модельє рів, художників i дизайнерів інтер’єру. Усі студії та майстерні вiдкритi для ту ристів. Можна зайти, поспостерігати, взя ти участь у майстер класi. У трьох арт га лереях представлено роботи студентів, про фесійних митців i деяких гостей міста. Ек спозиції картин, скульптур та інсталяцій змінюються щомісяця. Для шанувальни ків історії є музей археології з багатою ко лекцією творчості доколумбових мешкан ців острова — індіанців таїно. Актори й музиканти виступають в «ан тичному» амфiтеатрi на 5000 місць. Його збудували коштом легендарного музикан та Френка Синатри у 1982 році для семі нарів та курсів акторської майстерності. Тут влаштовуються студентські вистави, фестивалі класичної музики, концерти сві тових знаменитостей. Одні з розмахом ви ступають — такі як Стинг, Сантана, Ша кiра чи Рамазоттi, інші таємно одружують ся. Саме так, без розголосу, в тутешній церк ві святого Станіслава, побрались Майкл Джексон i Марія Преслi в 1994 році. Деякі обличчя в одному з 10 ресторанів Альтос де Чавон чомусь здалися знайоми

ми. Нам пояснили: нічого дивного — могли «бачитися» десь на екрані. Адже непода лік, у курортному комплексі «Каса де Кам по», мешкають шоу зірки та мільйонери. Ми побачили Альтос де Чавон у трьох іпостасях: безпосередньо — вулиці з жи вими та намальованими колоритними персонажами, потім окинули поглядом із висоти дзвіниці, а згодом побачили велич ну панораму з моря, вирушивши звідти до інших берегів. Острів скарбів Катер повіз нас на морську екскурсію, в якій були і чари дикої природи, і знайом ство з екзотичними домініканцями, май же піратські пригоди і воістину райське розслаблення. Це не похід конкістадорів чи плавання Джека Горобця на край сві ту, а просто легка, приємна і незвичайна прогулянка: вільний політ над хвилями, сальса і меренге на борту, купання у від критому морі, екзофрукти і «вітамін R» — вишуканий домініканський ром. Окрасою подорожі стало відвідання блакитної мі лини в морі, на дні якої живуть морські зірки — величезні, густо червоні або жов тогарячі. Їх можна діставати з води, аби швиденько фотографувати: морські «зна менитості» дуже чутливі. У мілководній і теплій, як свіже моло ко, бухті, чекала «VIP зона» нашого суд на. Таких зон і різноманітних плавзасобів навколо було чимало — місце популярне, ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 45

Romantic Collection. Домінікана — один із традиційно «весільних» напрямків у Карибському басейні. Романтику забезпечує природа, а урочистості та медовий місяць організовують фахівці.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

«Басейн у морі» — мілина, яку облюбували морські зірки.

21:30

Page 46

хоча й залишається диким. Відразу кожному з нас на руку начепили браслетик з написом «Збережі мо довкілля!». Сплативши за екскурсію на острів Саона, кожен пасажир бере участь в екологічній програмі з охорони та відновлення його природних багатств. Цей куточок входить до національного парку «Del Este». Саона — найбільший (110 квадратних кіломет рів) острів Домініканської Республіки, якщо не ра хувати самого острова Гаїті, на якому розташована держава. Цей куточок був відкритий самим Христо фором Колумбом у його другій подорожі до Вест Індії. Але найбільше славиться острів не історією, а незайманою красою та чистотою, просто неймо вірною для сучасного світу. Деякі дослідники ствер джують, що Колумб вирушив через Атлантику зо всім не в пошуках нового торгового шляху, а таєм но сподівався відкрити рай. І він його знайшов! Сама ж Саона виявилася справжнім островом скарбів, тільки природних. Найбільша її принада — пляж, не раз визнаний найкращим на Карибах і од ним із найкращих у світі. Ми зі своїм досвідом від відання «райських берегів» у різних куточках пла

нети можемо таку експертну оцінку підтвердити. Здивували летючі риби, що випурхували з води, як тільки ми заходили поглибше. Для «збірної команди» туристів, які одночасно прибувають із різних місць, на березі влаштовують релакс, яскраве шоу і продовження частування. Дерев’яні лежаки мали вишукані вигини, про які не хочеться казати слово «ортопедичні»… Паль ми нашіптували щось про кохання… Надягнувши маски, ми поринули в глибини Карибського моря і винесли звідти захоплені враження. При всьому цьому десятки видів птахів на заповідному острові Саона залишилися неляканими, а сотні видів рос лин — нетоптаними. Білий і дрібний, мов борошно, пісок, прозора бірюзова вода, зелена оторочка пальм… Словесне змалювання насолод не відрізнятиметься від бага тьох аналогічних, та й фото — теж лише фото. Тре ба побувати в раю, аби дізнатися, що таке рай. Бра во, командоре Колумб! І молодці сучасні домінікан ці, які зберегли цей куточок та вміло доповнили атрибутами цивілізованого відпочинку. ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо компанії «TravelService West Indies S.R.L.» (travelservice.com.do).

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 47

23.09.2016

21:30

ГОСТИННОСТІ

Page 48

■

!MT_5-16-disk.qxd

Çàâñ³äíèêàì äîì³í³êàíñüêîãî êóðîðòó Ïóíòà-Êàíà äîáðå çíàéîìèé îäèí ç ¿¿ ïðîâ³äíèõ ãîòåë³â — «Luxury Bahia Principe Ambar Don Pablo Collection». Ðàä³ ïîâ³äîìèòè: òåïåð òàêèõ äâà — «Blue» òà «Green».

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 49

Виявляється, готелі іноді розмножуються діленням. Саме це сталося нинішньо го літа в Пунта Кані: після реконструкції з однієї обителі комфорту стало дві — «Luxury Bahia Principe Ambar Blue» та «Luxury Bahia Principe Ambar Green». Змінився пейзаж, дещо розділились і пріоритети у виборі відпочинку на пре стижному курорті. Щоправда, обидва «новонароджених» готелі, як і їхній шано ваний «татусь», призначені лише для дорослих, в обох практикується майже абсо лютний «олл інклюзив», обидва дуже зелені й обидва — на лазуровому тлі океану та несамовито блакитному фоні басейнів. У чому ж різниця? Та ж у кольорах! Той, що «Green», — повністю оновлений, віддаленість від моря в ньому компенсується кількістю басейнів та електробусами, які курсують звідси на пляж. Інший, котрий «Blue», облаштований на базі старого «дона Пабло» біля самого синього моря. Ви бирати вам. Важливіше те, що їх об’єднує. А це, насамперед, — неймовірний, всеосяжний і всюдисущий «олл інклюзив»! Тут він означає не лише їжу досхочу (в усіх ресто ранах комплексу, в тому числі вечері а ля карт, плюс будь які напої, навіть пре міум класу). Маються на увазі ще й ексклюзивні послуги на пляжі, міжнародна періодика, організовані забави, відкритий міні бар із прохолоджувальними та ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 50

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 51

«зігрівальними» напоями, година серфінгу, дайвінгу, тенісу чи інших «ексклюзивних» видів спорту, без обмежень — футбол, баскетбол, волейбол, міні гольф, заняття у спортзалі, аеро біка, меренге, йога, консультації щодо екскурсій та розваг, не кажучи про 24 годинний Wi Fi на всій території готелю. Навіть на тлі зеленої Домінікани просто вражає пишність і доглянутість садів у цих готелях. Причесана кожна травин ка, а пальми схожі на королев краси! У «зеленому» та «синьому» готелях ви оціните вишуканий карибський стиль, романтичний дизайн і завбачливий сер віс, включаючи дворецького та цілодобове обслуговування у номерах. Тут усе створене для пар, які прагнуть романтики. Немає кращого місця, аби щовечора освідчуватись у кохан ні чи зміцнювати подружні стосунки. Ви розслаблюєтесь, а довкола саме собою все робиться так, щоб ви буквально ні в чому не знали потреби. В обох «кольорах» запропонують чудові просторі сьюти, в кожному — балкон із краєвидом, ліжко з балдахіном, меню подушок, меню ароматів і розкішна ванна. Чи треба казати про кондиціонер, фен, сучасне ТБ, кавамашину, праску та сейф? Гаразд, сказали… У «Luxury Bahia Principe Ambar Green» чекають два голов них ресторани: один — із міжнародною кухнею, другий — з акцентом на карибську екзотику. Вони об’єднані високим класом. Є ціла низка італійських ресторанів — традиційних і авангардних, французький для гурме, східний ф’южн, два бразильських, два японських, мексиканський, барбекю рес торан, рибний, «Сад гриль» та домініканський ресторан із балійськими лежанками на пляжі. А що ж у «Luxury Bahia Principe Ambar Blue»? Ресторації спільні для двох готелів. Вам не вистачить і місяця відпуст ки, аби кожний із них як слід «розкуштувати». І по обох ре зортах — бари, де вас пригостять хоч місцевим «вітаміном R» (ромом), хоч напоями світових марок. Більше того, можете вільно користуватися ресторанами та рештою інфраструктури навіть усіх 7 готелів мережі «Bahia Principe» у Пунта Кані! Оце так розмах! До речі, ще дві новини з Пунта Кани від «Bahia Principe». З Нового 2017 року шикарний готель «Luxury Bahia Principe Еsmeralda» теж переходить до категорії «тільки для дорослих». А вже 1 листопада 2016 го відкривається новий «Luxury Ba hia Principe Fantasia» для гостей із дітьми: величезний басейн з імітацією берегової лінії, водні парки, клуби для дітей і під літків, можливість розміститися дорослим і малим у форма ті 3 + 2 чи 2 + 3, а також нова лінія спілкування з клієнтами «Smart TV». Хоч би який колір свого відпочинку ви обрали, «Bahia Prin cipe» залишить у вас враження повного блаженства та без межних можливостей! ■

w w w. b a h i a p r i n c i p e . c o m

23.09.2016

КОЛЕКЦІЯ

21:30

Page 52

■

!MT_5-16-disk.qxd

ЦИЛЛЕРТАЛЬ

Òèðîëüñüêà äîëèíà Öèëëåðòàëü — íàéá³ëüøà ó ñâ³ò³ ç òèõ, ùî îáëþáîâàí³ ã³ðñüêîëèæíèêàìè. ² ÷è íå íàéêðàùå îáëàäíàíà. Óò³ì, âîíà ìàº é ³íø³ ïðèíàäè.

Білий суперпростір Â³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ

«Zillertal Tourismus GmbH»

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 53

560 кілометрів гірськолижних спусків — потужний стимул зупинити свій вибір на Циллерталі.

Сьома тридцять ранку. Поки інші гості ніжаться у постелях і сидять за сніданком, ви вже здійснюєте свої перші піруети на свіжопідготовлених і безмежно вільних трасах. Адже в гірськолижному регіоні Хох циллерталь гондоли рушили в путь. Це на зивається «Early Morning Skiing» — про грама для «жайворонків». Опісля сніданок здається значно смачнішим! Ви «сова»? Не біда: знайдеться варіант вечірнього катання. Долина Циллерталь має 560 кілометрів трас зі 181 підйомником. Це означає не лише найбільший у світі простір гірсько лижної долини, а й безмір можливостей для гостя. Чекає розмаїття чудових спус ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

ЗРУЧНО і КЛАСНО Найближчі аеропорти: Інсбрук (50 км), Мюнхен (170 км), Зальцбург (150 км). Між ними та курортами Циллерталя здійснюється щоденне автобусне сполучення. Масштаби долини: 47 кілометрів між курортами Штрасс і Хінтертукс. Висоти: від 550 до 3509 м над р. м. Крім лиж: 45 км санних трас, 128 км — для бігових лиж, понад 400 км про, маркованих піших маршрутів, верхо, ва їзда, санні запряги, параплани. А також: аквапарки у Фюгені та Майр, хофені, «Природний крижаний па, лац» у Хінтертуксі. Детальніше — на www.zillertal.at.

■

21:30

Page 54

Харчевні на схилах і ресторації в долинах — це поєднання місцевих натурпродуктів і майстерності світових кулінарних знаменитостей.

ків — від широких положистих трас до маршру тів для дуже досвідчених лижників. До останніх відноситься й новий спуск у Цель ам Циллер, де аси зимового сорту знайдуть 8,4 кілометра міс цями «чорної» траси з ухилом до 50 відсотків. Спускаючись із найвищої точки — Ібергангс йоха — ви долаєте фантастичний 2000 метровий перепад висот! Увесь неймовірний обшир долини — до ва ших послуг за єдиним скі пасом. Дводенний коштує близько ста євро. І воно того варте, ад же тут понад 170 кілометрів «синіх» трас, більше 250 — «червоних» і майже 40 — «чорних», усі вони доглянуті за найвищим класом.

Головним курортом долини вважається Майр хофен, де до майбутнього сезону підготовлено новеньку, а втім успішно випробувану минулого року канатну дорогу «Пенкебан», технологічно найпросунутішу в світі. Із її просторих гондол відкривається неймовірна панорама високо гірних Альп. Після запуску «Пенкебана» черги на підйомник залишились у минулому. А спо рудження канатної дороги «Геольсбан» робить проїзд з одного гірськолижного району до іншо го справою кількох хвилин. Лижний відпочинок у Циллерталі пропонує не лише чудові траси, а й щоденний релакс або навпаки — «відрив» із друзями на залитих сон цем терасах, посиденьки в чудових тирольсь ких ресторанчиках. Кулінарні цікавинки, при готовлені з натуральних місцевих продуктів, — те що треба, аби потішити смак і відновити сили для подальших гірськолижних звершень. Хоч ітиметься про місцеву кухню, хоч про легкі між народні страви, кредо тутешніх кухарів незмін не: «Свіжість і натуральність, натуральність і свіжість!». А ще ліпше освіжають відчуття життя цил лертальські спа готелі. Найкраще уявлення про них дасть приклад, скажімо, «ElisabethHotel» у Майрхофені. Заклад має категорію «Premium Private Retreat». Це означає — усамітнений ку точок для поціновувачів спокою. Він ще й узяв собі слоган: «Самотність на двох». Гм, теж варі ант… До речі, заклад — тільки для дорослих. Від

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 55

реконструйований готельчик тішить підлогою та стелями зі «стиглої», витриманої деревини, меблями у стилі модерн у номерах та суто ти рольськими інтер’єрами загальних приміщень. Як для готелю на 70 номерів площа «Elisense Spa» — 1400 квадратних метрів — здається вели чезною і, знову таки, має відповідну кількість пропозицій. Серед них — 17 метровий басейн, зона саун, зняття напруження «водною постіл лю», дуо кабіни «для неї та нього»... Спільно із циллертальською спортивною клінікою тут роз робляють процедури та взагалі режим перебу вання так, щоб користі було якнайбільше, а шко ди — якнайменше. Точно не зашкодять класний ресторан і багатий винний погреб. «Сови» мо жуть оцінити сніданок у постелі до 11 ї ранку. ➧

Музей «Кришталеві світи «Swarovski» — топова екскурсія із Циллерталю.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 56

45 кілометрів санних трас — теж багато чого варті!

Після драйву на схилах і розніженості у спа приходить бажання пізнання, пошуку цікаво го і незвичайного. А що можна знайти більш не звичайного в околицях, ніж «Кришталеві світи «Swarovski»?! Долина Циллерталь зручна для ви їздів туди. Музей кристалів — справжня скарбниця ог ранених вручну самоцвітів та дизайну на основі ЗРУЧНО і КЛАСНО «Hertz» — перша та найбільша авто, прокатна компанія у світі, заснована 1918 року. Має 8500 локацій у 150 країнах світу та унікальний парк автомобілів (по, над 600 000). Середній вік авто — 6,9 місяців. Додатково — оренда обладнання: навігатор «NeverLost», супутникова навігація, мобільний Wi,Fi , кріплен, ня для лиж, дитяче крісло тощо. Найвищі стандарти, стовідсоткова гарантія якості та бездоганний сервіс. Тел.: +380 (44) 490,6216 www.hertz.com hertz@discovertheworld ua.com

■

них. Це лабіринт із 13 залів, величезний магазин «Swarovski» — сам собі Клондайк, чудовий рес торан. Музей розташований під землею, на по верхні ж залишається тільки голова «Велетня» — зала, в якій влаштовуються то фестивалі камер ної чи авангардної музики, то якісь майстер класи, то урочистості. Серед раритетів «Кришта левих світів» — найбільший із кристалів «Swarov ski» масою 310 000 каратів і діаметром 40 санти метрів. Він увійшов до Книги рекордів Гіннесса. Що ще можуть запропонувати Альпи? Звісно, казкове Різдво! Чи знаєте ви, що саме завдяки традиції сімейного співу в долині Циллерталь славетна різдвяна пісня «Тиха ніч, свята ніч…» знайшла свій шлях у широкий світ? Традицію продовжують співочі гурти, і ви тут наслухаєте ся різдвяних гімнів та народних пісень. А ще — сходите на різдвяний ярмарок, подивитеся ве чірні Крампусові перегони чудіїв у страшнува тих масках, а також побачите ряджені процесії, які прямують від дому до дому, бажають щасли вого Нового року та наливають усім шнапс. Якщо перспектива відпустки на білосніжному тлі Альп вас приваблює, не поспішайте відмов лятися, нарікаючи на труднощі та клопоти. Ду майте про хороше, і все станеться. Лише уявіть: перед вами сяє сніг, синіє небо і відкривається неозора панорама гір із безліччю можливостей. Оце і є білий суперпростір Циллерталя. ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо компанії «Zillertal Tourismus GmbH».

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 57

23.09.2016

21:30

ГОСТИННОСТІ

Page 58

■

Клас і класика бальнеології

!MT_5-16-disk.qxd

Êàðëîâè-Âàðè ñëóøíî ïèøàþòüñÿ ñòàòóñîì íàéìàëüîâíè÷³øîãî òà íàéâ³äîì³øîãî êóðîðòó â ×åõ³¿, à ãîòåëü «Savoy Westend» êîíöåíòðóº âñ³ éîãî ïåðåâàãè, â òîìó ÷èñë³ ë³êóâàëüí³.

П’ятизірковий курортний комплекс «Savoy Westend Hotel» належить до найбільших і най затребуваніших у Чехії та всій Європі. Своєю унікальністю, ексклюзивністю і міжнародним визнанням він завдячує насамперед неповтор ному поєднанню традиційної санаторно курорт ної справи з новітніми методиками і тенден ціями в лікуванні та оздоровленні. «Savoy Wes tend Hotel» має фахівців у галузі бальнеології, власний діагностичний центр із лабораторією, підтримує тісну співпрацю зі спеціалізованими установами в Чехії та за кордоном, пропонує понад 200 лікувальних, санаторно курортних, спа і косметичних процедур та неодмінно — індивідуальний підхід з урахуванням потреб і побажань своїх клієнтів. Усе це забезпечує ліку

вально діагностичній базі готелю непереверше ні можливості. Основною лікувальною програмою «Savoy Westend» є комплексне санаторно курортне лі кування. Для нього використовуються всі голов ні місцеві природні ресурси — мінеральна вода, вуглекислий газ і торф. Їхня лікувальна дія роз кривається через санаторно курортні процеду ри: водолікування, термотерапію, електротера пію, кінезітерапію, нутриціологію та, звичайно ж, питне лікування водою з місцевих мінераль них джерел, що прославило Карлови Вари на весь світ. Питний курс уже багато століть є наріжним каменем карловарського санаторно курортно го лікування. Тутешні мінеральні води благо творно впливають на організм людини і здатні полегшити перебіг цілої низки хвороб системи травлення. Ефективність лікувального та оздо ровчого процесу підвищують активний відпочи нок на природі та прогулянки чарівними навко лишніми лісами. І в цьому аспекті готель «Savoy Westend» надає ідеальні умови, оскільки розта шований поблизу курортних лісових зон, ма льовничих прогулянкових стежинок та оглядо вих майданчиків. Спокій і тиша властиві курортній атмосфері цього ексклюзивного готельного комплексу. Він складається з п’яти історичних вілл, кожна з яких належить до архітектурних перлин свого часу. Завдяки дбайливій реконструкції вони збе регли свою красу, чарівність і здатні перенести гостей у світ аристократизму й елегантності ча сів Першої Республіки. Незалежно від того, збираєтеся ви в Карло ви Вари на лікування чи просто на відпочинок та екскурсії, готельний і санаторно курортний комплекс класу «люкс» «Savoy Westend Hotel» за пропонує вам усе найкраще. ■

w w w. s avo y we s t e n d . c z 58

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 59

23.09.2016

ЯК СВЯТО

21:30

Page 60

■

!MT_5-16-disk.qxd

Íà âóëèöÿõ ì³ñòà Á³ðãó òàê³ âå÷îðè ó òèñÿ÷³ ðàç³â ðîìàíòè÷í³ø³, í³æ äåñü ó ðåñòîðàí³, áî ñâ³÷îê òóò òèñÿ÷³, é âîíè ïîâñþäè. Äèâî òðèâàº ê³ëüêà íî÷åé ó ñåðåäèí³ æîâòíÿ, ï³ä ÷àñ «Á³ðãóôåñòó». Â³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ Ìàëüò³éñüêå óïðàâë³ííÿ ç òóðèçìó

Вечори при 60

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 61

МАЛЬТА

свічках 61

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 62

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 63

Мальтійська столиця Валлетта і частково стародавня Мдина вимушено відмовилися від своєї окремішності. Це не лише історичні, а й ділові центри. Їхній справжній дух можна вло вити лише увечері, коли закриваються офіси, магазини та музеї. А ось Три Міста — Ісла, Бір гу і Бормла — досі залишаються якимось особ ливим місцем на мапі острівної міні держави. Обнесені потужними укріпленнями, вони від городилися й живуть у власному, самобутньо му просторі. З відходом літньої спеки так хочеться роман тичних прогулянок під зоряним небом. Для цьо го вирушають до Мдини, вважаючи стародавню столицю Мальти ідеальною для такого дозвілля. Можливо, можливо… Та коли у Вітторіозі про водиться фестиваль «Birgufest», романтики пря мують туди. Біргу, або ж Вітторіоза, є одним із найдавні ших поселень на Мальті. Воно було першою сто лицею мальтійського лицарства, оскільки Мди на, головне місто острова, не мала виходу до мо ря. 1565 року Біргу стало головною ареною най важчої та найдовшої битви в історії країни — тримісячної Великої облоги, яку влаштувала От

томанська імперія. Твердиня вистояла, тож її на звали на честь перемоги — Вітторіоза. Розташоване на півострівці з південного бо ку Великої гавані, містечко Біргу дбайливо збе регло свій історичний вигляд. Особливо «атмо сферним» здається історичний центр, де меш кали іоанніти. На суходолі в місто ведуть троє воріт — Передові, Засідкові та Головні, сполуче ні між собою мостами. Доповнюються укріплен ня могутніми бастіонами, кожний зі своєю баш тою. Під час розкопок були відкриті й особливі ворота XVII століття, створені для вилазок. Із боку моря місто захищає форт святого Анджело, що вистояв три місяці проти турецької армади. Таке воно, Біргу, — місто фортеця, місто свя то. «BirguFest» — це його головна подія за рік. Чудовий час, аби освідчитись у коханні, прига дати минуле і помріяти про майбутнє. «Birgu by Candelight», або «Біргу в світлі сві чок», — магічне, чарівливе і незабутнє дійство. Тут всюди вимикають електрику й запалюють тисячі тремтливих вогників. Це дивовижне ви довище, коли кожне вікно, кожні сходи явля ються вам у найвигіднішому освітленні! Якщо придивитися, на деяких свічниках можна поба ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 64

ПРИЇЖДЖАЙТЕ «Birgufest 2016» відбудеться 8,9 жовтня. Якщо не встигли, не сумуй, те, а готуйтеся до наступного фесту. У цей час морський купальний сезон на Мальті ще триває. Також у жовтні й листопаді на Мальті чимало інших цікавих подій, серед яких — фести, валь класичної музики та театру «Ме, дітерранеа», Міжнародний хоровий конкурс, регати, історичні реконструк, ції тощо. Детальніше — на www.visitmalta.com.

■

чити написи з освідченнями в коханні місту — ці атрибути свята зроблені дітьми. Звивчасті вулички сповнені приглушеного світла і таємничої тиші. Мимоволі уявляєш ста родавні обряди, величні процесії, войовничі заклики... Здавалося б, проста ідея лежала на поверхні — що варто, наприклад, влаштувати «вечори при свічках» іншим містам і містечкам? Але якщо подумати, то, скажімо, Троєщину б це не вряту вало… Саме старовина, «іграшкові» масштаби та інтимна атмосфера вуличок такого міста, як Біргу, здатні створити диво разом зі свічковою ілюмінацією. Влада Вітторіози започаткувала цей фести валь, щоб підкреслити роль невеликого міста фортеці в історії Мальти. У наш час подія з міс цевої перетворилася на загальнонаціональну й

таку, що приваблює безліч гостей з інших куточ ків Мальти. Та що там Мальти — всього Серед земномор’я, цілої Європи. До глибокої ночі у фестивальному місті для відвідувачів відкриті музеї, виставки та храми. На вулицях і площах під найрізноманітнішу му зику — від класики до джазу — можна скушту вати страви традиційної та інтернаціональної кухонь. Адже загальноміський вечір при свічках зовсім не заперечує вашого особистого вечора з персональним вогником на столику… А ще на гостей фесту чекають історичні рекон струкції на тему героїчного минулого. Фехтуван ня і стрільба зовсім не розвіюють романтики. ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Мальтійському управлінню з туризму.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:30

Page 65

23.09.2016

21:31

ГОСТИННОСТІ

Page 66

■

!MT_5-16-disk.qxd

Грандіозна Òàêîþ ¿¿ äëÿ âàñ çðîáèòü îäèí ³ç ïðîâ³äíèõ ãîòåë³â Ê³ïðó — «GrandResort»*****. Öå âò³ëåííÿ âñüîãî íàéêðàùîãî, ùî ìàº ³íäóñòð³ÿ â³äïî÷èíêó íà «îñòðîâ³ Àôðîäèòè».

Неозорі піщані береги, теплі прозорі води, гори, зелені долини, античні міста держави та замки хрестоносців — це Кіпр, острів кохання і насолод. Сюди їдуть по романтику Середзем номор’я. А допомагають відчути її сповна чис ленні кіпрські готелі. Серед найвишуканіших — «GrandResort». Він розкинувся у прекрасному саду на піщаному бе резі, неподалік від стародавнього міста Аматус, за 11 кілометрів від центру Лімассола. Вабить просторою територією, широким спектром по слуг і неперевершеним сервісом. Басейн у формі лагуни — поруч із пляжем. Край водойми зливається з горизонтом… Чудові краєвиди відкриваються і з просторих балконів. Помешкання обладнані за найсучас нішими вимогами: LED телевізор, інтернет, сейф під ноутбук, дзеркала на повний зріст… Тут ціла мережа закладів для гурманів: ресто ран тераса «Антеа» з місцевою та інтернаціональ ною кухнями, ресторан «Саламін» — із фран цузькою, італійською, грецькою та азійською кухнями, екзотичний «Кохілі» — із завжди свіжи ми морепродуктами, пляжний ресторан «Кіма» — з чудовим буфетом, також ресторан і суші бар

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 67

Кіпр – Лімассол

відпустка w w w. g ra n d re s o r t . c o m . c y

«Кіоші» та етнічний зал «Тікунс» із кіпрськими смаколиками. Також на пляжі є бар «Алоха»: со ки фреш, екзотичні коктейлі, газовані напої плюс дитячі дискотеки, всілякі шоу та розваги. У різних куточках комплексу чекають жива музика, фольк концерти, танці та анімаційні про грами і навіть вечірні кіносеанси з попкорном. У дитячому клубі «Nino Nina» відданий своїй справі персонал догляне за юними гостями. Во ни розвинуть свої творчі навички і трохи навча ться розмовляти грецькою. Тим часом мами зможуть оцінити новий Spa «Муза» з його програмами релаксу, антистресу

та відновлення краси тіла. Розкішний приват ний «Spa Suite» пропонує лише найкраще. Безкоштовно для всіх гостей — оздоровчий центр із критим басейном, гідромасажною ван ною, лазнею та сауною, заняття з аеробіки та пілатесу. Великий теніс, водний спорт, екскурсії, уро чистості в найбільшому конференц залі на Кіпрі… Усе це теж тут, у «GrandResort». І все складаєть ся у грандіозну картину вашого відпочинку! За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «GrandResort».

23.09.2016

КОЛЕКЦІЯ

21:31

Page 68

■

!MT_5-16-disk.qxd

Öåé «åêîíîì³÷íèé òèãð» ïðèâàáëþº íå ò³ëüêè ïðåäñòàâíèê³â ä³ëîâîãî ñâ³òó. Òóò ìîæíà ð³çíèìè ñïîñîáàìè â³äêðèòè äëÿ ñåáå ñó÷àñíó Àç³þ, ñïîâíåíó åíåðã³¿ òà çàáîáîí³â, òèñÿ÷îë³òíüî¿ òà ñïðàãëî¿ äî íîâèíîê. Â³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ Hong Kong Tourism Board

12 здивувань

Гонконгу

Краєвид із піку Вікторії.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 69

Гонконг і справді виявляється далеким, загадковим, дурманним і чарівливим. Для кожного це місце таке, яким той хоче його бачити. Тут Захід зустрічається зі Сходом, вражаючи своєю потужною енергетикою. Сянган (варіант слова «Гонконг» на мандаринсько му діалекті), або Порт Пахощів, — не окрема держава й не частина іншої. Це адміністративний район Китаю з широкою автономією та власною міні конституцією, який співживе з Піднебесною імперією за принципом «одна країна — дві системи». На невеликому, поріза ному затоками острові можна зустріти і вузенькі схід ні вулички, і величезні хмарочоси. До ХІХ століття це була звичайна провінція Китаю з військовим і торговим портом. Першим із європей ців тут побував португальський мандрівник Жоржі Ал вариш 1513 року. Побачене його не вразило, і вдома він повідомив, що налагоджувати торгівлю із цим азій ським островом безперспективно. Та до 1540 х років португальці вже закуповували тут шовк і срібло. Після відкриття в 1711 році британської Ост Індсь кої компанії в місті Кантон європейців у регіоні різко ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 70

На «Ladie’s Market» — «Дамському ринку».

побільшало. Довго британці возили звід си товари, дивні для західного світу. Але їм було що запропонувати й місцевому на селенню — опіум! Імператорський двір за боронив ввозити наркотик, і це виклика ло Першу Опіумну війну між Великобри

танією та Китаєм. У 1842 році Гонконг офіційно перейшов під британський су веренітет. Після Другої Опіумної війни в 1860 му частина Коулунського півостро ва відійшла у вічне володіння Великобри танії. А в 1898 му корона орендувала в Ки таю землі на півночі півострова й острів Лантау. Термін найму становив 99 років. Після його закінчення, 1 липня 1997 ро ку, Гонконг разом із 262 прилеглими ост рівцями повернувся до Китаю, але й до сі залишається форпостом нестримного підприємництва. Гонконг входить до де сятки провідних фінансових і торгових центрів світу, він щороку приваблює міль йони туристів і бізнесменів. Місто вирує. Час у ньому завмирає тіль ки тоді, коли ви собі це дозволяєте — на приклад, сідаєте на набережній і спосте рігаєте захід сонця або поринаєте у феє рію яскравого лазерного шоу, яке тут про водять щодня... Хоча краще про дива Гон конгу — по черзі.

1. Із висоти Найбільше здивування і найперше міс це, куди зазвичай скеровують туриста, — це пік Вікторії. Якби сутність Гонконгу можна було втілити в одному образі, без сумніву, то був би краєвид із цієї гори. Див лячись униз, бачиш одну з найкращих бухт на планеті — бухту Вікторія. Її панорама

така зухвала і велична, що Манхеттен мо же здатися провінцією. У Гонконзі понад 8000 хмарочосів — удвічі більше, ніж у Нью Йорку! Три десятки з них входять до списку 100 найвищих будівель у світі. Усе, що ви чули про невтомність і божевільну енергію Гонконгу, яскраво і безкомпро місно підтверджується краєвидом із піка. Найпопулярнішим місцем на горі є ве жа «Peak Tower», зразок авангардної архі тектури. В ній безліч кафе, ресторанів, ма газинів, розважальних закладів і галерей — і все це на тлі неймовірної міської пано рами. А на висоті 428 метрів над рівнем моря розташований майданчик із панора мою «на 360 градусів і на мільйон доларів». Тут же — музей Мадам Тюссо, де вистав лено понад сто воскових фігур: від Джекі Чана дo Анджеліни Джолі, від Королеви Єлизавети II до Барака Обами. Прихиль никам гострих відчуттів пропонують ат ракціон «Крик»: найбезстрашніші гості повинні подолати темний притулок боже вільних злочинців... Найкращий спосіб потрапити на пік Вікторії — трамвай фунікулер «Peak Tram», найдавніший громадський транспорт у Гонконзі. 7 хвилин шляху в майже верти кальному положенні! Не забудьте відвіда ти музей історії фунікулера на горі. Правда, не гірше, ніж із Вікторії, місто виглядає і з майданчика «Sky 100» на сото

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 71

«Гонконг парк».

му поверсі найвищої будівлі Гонконгу — Всесвітнього торгового центру. Такого ог ляду не мають навіть птахи, оскільки вони перебувають під владою вітру. Піднятися туди можна швидкісним ліфтом лише за хвилину. І окреме висотне враження — канатна дорога «Ngong Ping», що розтинає повіт ря над затокою Тун Чун, маючи кінцеву станцію біля аеропорту. Час поїздки — ли ше 25 хвилин, але що то за хвилини!..

2. Симфонія світла До бухти Вікторія з усіх куточків Зем ної кулі приїжджають, щоб віддатися «Сим фонії світла». Це мультимедійне дійство Книга рекордів Гіннесса визнала найбіль шим у світі постійним світловим і звуко вим шоу. Тисячі різнобарвних вогнів і спа лахів, лазерних променів і гігантських про жекторів створюють приголомшливу ви ставу в супроводі музики, аудіоефектів і розповіді англійською мовою. Програма складається з п’яти послідовних тем: «Про

будження», «Енергія», «Спадщина», «Друж ба» і «Свято». Найкраще місце для спостереження — водна гладінь бухти, а точніше, палуба про гулянкового катера, а також набережна між Авеню зірок і Центром культури Гонконгу. Шоу відбувається щовечора о 20:00 і аб солютно безкоштовно для всіх!

3. На джонці — в минуле Завдяки колоритному рибальському селу та свіжим дарам моря район Абердин здобув репутацію серед місцевих мешкан ців і приїжджих. Тут можна побачити, як живуть рибалки, і дізнатися, чому вони не хочуть змінювати свої халупи на ліжко місця в баштах зі скла та бетону. У 1841 році саме тут висадилася перша група британських військових. Солдати запитали в мешканців, як називається міс це. «Гонконг», — відповіли ті. Насправді так називали тільки цей куток острова. Британці перейменували його на Абердин, увічнивши на мапі ім’я міністра британ

ської імперії, лорда Абердина, а Гонконгом став увесь острів. Абердин перетворився на сучасний ком фортабельний район із безліччю приваб ливих місць. Одне з таких — сховок від тайфунів, гавань для сотень тисяч суден, де можна винайняти традиційну джонку і покататися. Знайдіть в Абердині славетний плаву чий ресторан «Джамбо», всі три поверхи якого заповнені розписами, різьбленням і кантонським золотом.

4. Місто за Муром «Walled City Park» — місце, яке може стати вашим улюбленим у Гонконзі. На початку ХІХ століття тут був неве ликий китайський форт, а під час Британ ської окупації, у 1840 х роках, район ото чили величезним муром із 4 воротами та 6 вежами. Коли ж британці заволоділи Містом за Муром, воно переродилось у нетрі з напівзаконним статусом, повні роз пусти, наркотиків і зброї. Це той Гонконг, який часто поставав на кіноекрані. Гранітні мури розібрали ще за японців. А в 1990 х роках замість деградованого Міста побудували прекрасний парк із ма льовничими ставками. Під час робіт ви явили багато археологічних знахідок. Те пер тут безліч історичних цікавинок, на віть є вуличка часів армійського гарнізону. ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 72

Храм Вонг Тай Сін — Великого Безсмертного Воїна.

5. Храм 10 000 Будд Він чекає на мальовничому острові Лан тау, якого можна дістатися канатною доро гою в кабінці з прозорою підлогою. Щоб піднятися до храму По Лін, доведеться подолати 268 сходинок угору. І впродовж усього підйому супроводжуватимуть ста туї Будди в найрізноманітніших позах, ус міхнені та серйозні. На вершині, крім ін ших дивовижних творів мистецтва, поба чите величезну статую небесної богині милосердя Гуанінь на драконі. Храмові бу дівлі оточені тисячами порцелянових ста туеток Будди. Насправді їх тут не 10 000, а близько 13 000.

Великий Будда заввишки 34 метри на острові Лантау.

У храмі чимало диких мавп, що снови гають у пошуках їжі та розваг, а ще — міс цевих жебраків, що рядяться у ченців. Поруч із По Лін розташований Великий Будда заввишки 34 метри. До 2007 року він вважався найвищим сидячим Буддою в сві ті, але його перевершив тайванський.

6. За феншуєм Цей даоський храм названий ім’ям свя того, який народився у 338 році. Вонг Тай Сін (Великий Безсмертний Воїн) міг пе ретворювати камені на овець і зцілювати людей від будь яких недуг. Святилище на його честь споруджено на початку ХХ сто ліття, коли Вонг Тай Сін явився одному чоловікові й передав точні інструкції що до будівництва. Храм зведено за правилом «п’яти еле ментів» феншуй: бронзовий павільйон вті лює собою метал, зал архівів — дерево, фонтан Юк Їк — воду, рака Юе Хеунг — вогонь, ну, і Стіна землі... Сад добрих по бажань у храмі — чудова оаза умиротво рення посеред величезного мегаполісу. Декого тут зацікавить традиційне китай ське ворожіння на нумерованих паличках…

7. Боги літератури та війни Храм Ман Мо — це місце поклоніння богові літератури Ман Таю та богу війни Мо Таю. У давні часи ці божества були по пулярні серед учених і студентів. У Гонконзі є кілька храмів Ман Мо. В найбільшому завжди повно ароматич них паличок, у тому числі й величезних. ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 73

У монастирі По Лін, в Храмі 10 000 Будд.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 74

Ще один Великий Безсмертний Воїн — Брюс Лі.

Часом повітря таке насичене духмяним димом, що деякі туристи вибігають стрім голов. І все таки зупинка тут під час про гулянки по Голлівуд роуд дає шанс зану ритися в історію і традиції Гонконгу.

8. Від халупи до космосу У Гонконзі — одні з найкращих музеїв світу. Два з них розташовані компактно, один напроти іншого, неподалік від набе режної на півострові Коулун. Науковий — музей нового покоління, тут усе інтерактивне, кожного експонату можна торкнутися й випробувати на собі. Для дітей це справжній рай! У космічній експозиції є шанс навіть походити по Місяцю: атракці он експонат відтворює місячну гравітацію.

Годинникова вежа біля Гонконзького культурного центру.

А в музеї історії старанно відтворені ці лі старовинні вулиці та квартали, якими вони були до появи хмарочосів.

9. Двоповерховий, електричний, на колесах Ще одне здивування Гонконгу — транс порт: старі двоповерхові (!) трамваї, об клеєні яскравою рекламою, фунікулери, про які вже говорилося, а також сучасне метро MTR із фірмовим значком у формі нашої літери «Ж». Гонконгське метро — місто в місті. Ок рім звичних магазинчиків із напоями та пресою, тут є ще й фотоательє, майстерні з ремонту взуття, кав’ярні, інтернет кафе, пошта, перукарні, масажні салони, кімнати

відпочинку та для годування дітей... До то го ж більшість станцій сполучені з велики ми торговими та офісними центрами, а та кож із готелями, що зручно в період дощів.

. Міні океан Океанічний парк Гонконгу здобув чи мало міжнародних нагород, зокрема приз за організацію тематичного відпочинку. Візит сюди принесе приємні здивування і дорослим, і дітям. Тут на площі майже мільйон квадратних метрів (не такий уже й маленький океанчик!) можна побачити рідкісних морських тварин, відвідати кіль ка захопливих атракціонів і барвисте шоу. Океанаріумів такого рівня є лише кіль ка у світі.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 75

Найвідоміший і найрозкішніший плавучий ресторан «Джамбо».

стоять потерті бляшанки з ароматним чаєм, всі ляким сушеним зіллям. Дуже популярні серед туристів нічний ринок на Темпл стріт, який пра цює до півночі, «Жіночий ринок» (так так, спе ціальний «Ladie’s Market») і нефритовий базар, де продають традиційні прикраси. У пошуках ан тикваріату варто вирушити до Голлівуд роуд і Котячої вулиці. Головне — вміло торгуватись і бути насторожі: китайці хитрі гендлярі! Взуйте щось зручне, ходити доведеться багато.

. Рай шопоголіка Це не подив, це шок! Неосяжний асортимент і гарантія автентичності брендів приваблюють понад 40 мільйонів туристів на рік. Від торгових вуличок і недорогих базарчиків до ультрасучас них торгових залів зі світовими брендами — Гон конг нещадний навіть до найтовщих гаманців. Та якщо ви думаєте, що місто дешеве, засте рігаємо — це не зовсім так. Як правило, новин ки електроніки тут справді дешевші, ніж в ін ших країнах. Блукаючи навмання по місту, можна знайти аутлети, невеликі дизайнерські шоуруми чи ательє, де вам пошиють сукню чи костюм мрії; місцеві кравці вважаються одними з найкращих у світі. Але вся автентичність Гонконгу — на ву лицях, ринках, у старовинних крамничках, де

. Смак Азії Китайські ресторанчики сусідять з ірландсь кими пабами, фастфудами, кав’ярнями... Але гонконгці, на відміну від європейців, у виборі місця харчування керуються лише тим, чи смач но там готують. Тому, проходячи велелюдною вулицею, поруч із будинком, на якому гірлянда ми вивішено білизну, можна побачити ресторан чик на кілька квадратних метрів, із пластикови ми столиками і вщерть повний відвідувачів. А в тризірковому мішленівському ресторані «Тim Ho Wan» обід коштує смішні гроші, тому нехай вас не дивують тригодинні черги. Традиційна китайська їжа — це тисяча варі антів закусок, приготовлених на парі за тисяча ми рецептів: зі свининою, креветками, рибою, овочами, кальмарами... І, звичайно ж, традицій ний зелений чай. Люблять гонконгці й міцніші напої. Та так, що останніми роками почали ви робництво вина, привізши лозу із Франції. У цьому весь Гонконг — він вражає всі орга ни чуття, але водночас готовий зачарувати уми ротворенням, обдаровує екзотикою і вбирає із зовнішнього світу все, все, все, щоб задовольня ти і дивувати. ■

НА КРИЛАХ «AIR ASTANA» Скористайтесязручними стикуваль, ними рейсами з Києва до Гонконгу через Алмати. Авіакомпанія пропо, нує вильоти з Києва по понеділках та зворотні — по вівторках. Можна скористатися послугою «Stopover Holidays» лише за 1$. Мінімальна вар, тість авіаквитка з урахуванням усіх зборів — 622$. У вартість квитка еко, ном,класу включено багаж, гарячі страви (20 видів), безалкогольні й алкогольні напої, дорожній набір. 2016 року«Air Astana» удостоєна рей, тингу «4 зірки», а також престижних премій «Skytrax World Airline Awards» у номінації «Найкраща авіакомпанія Центральної Азії та Індії» (уп’яте по, спіль) і «Найкраще бортове обслуго, вування в Центральній Азії та Індії» (вчетверте). Володіє одним із найновіших пові, тряних флотів у світі. Середній вік «Airbus A320», «Embraer 190» і «Bo, eing 757/767» — 7 років. Більше інформації: +380 (44) 390 7368, kbp.sales@airastana.com, www.airastana.com, www.aviareps.com.ua.

■

23.09.2016

ГРЯДЕШИ?

21:31

Page 76

■

!MT_5-16-disk.qxd

Храм у селі Чарода, який називають «церквою усміхнених святих», а ще — найгарнішим об’єктом на маршруті.

УГОРЩИНА

Проща через кордон 76

«Øëÿõ ñåðåäíüîâ³÷íèõ öåðêîâ» — öå òóðèñòè÷íèé ìàðøðóò, ÿêèé ïðîëÿãàº ïîáëèçó óêðà¿íñüêî-óãîðñüêîãî êîðäîíó. Êðàé ñïîâíåíèé ñâÿòèíü, ö³êàâèé, ìàëüîâíè÷èé, äðóæí³é äî òóðèñòà é ïàëîìíèêà. Ìàðèíà ÃÓÄÇÅÂÀÒÀ

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 77

«Святий Георгій». Фреска XIII століття в церкві села Лонья.

Минулого літа мені випала цікава можливість — побувати в Угорщині, зовсім близько від українсь кого кордону і не проїздом, як для більшості ук раїнців, а з пізнавальною метою. Угорська область Саболч Сатмар Берег — поруч з Україною, тож, маючи візу, можна доїхати автобусом, велосипе дом або й вирушити в піший похід. А дивитися досліджувати куштувати тут є що. ➧

Храм у Чароді (XIII століття).

23.09.2016

КОЛЕКЦІЯ

21:31

Page 78

■

!MT_5-16-disk.qxd

Химерні істоти намальовані у XVIII столітті на дерев’яній стелі в церкві села Дьюдьє.

Храм у селі Чарода називають «церквою ус міхнених святих». Він милує око фантастични ми фресками ХІІІ століття, на яких зображені ті самі радісні та приязні святі, а ще — «дерева життя», подібні до тих, що на вишитих українсь ких рушниках. Рослинні зображення були дода ні пізніше, коли церква стала протестантською, і намальовані вони поверх забілених зображень святих. Але остання реставрація зробила диво, і доброзичливі святі знов усміхаються зі стін дав ньої церкви. Нещастя, а саме — повінь 2000 року, допо могло церкві в Лоньї «віднайти» свої фрески. Реставратори відкрили розписи аж із трьох пе ріодів: романські, готичні й ренесансні. Особли во мило виглядає святий Георгій на коні. У багатьох церквах реалізують концепцію «дружнього до туриста» місця. Двері храмів ні коли не зачиняються, в деяких встановлені ві деопроектори: натискаєш кнопку — і тобі пока зують міні фільм або слайд презентацію.

Чудотворну ікону Матері Божої Повчанської у василіянському монастирі святого Михаїла в містечку Маріаповч греко католики Закарпаття вважають покровителькою свого краю.

Гостинні церкви Окрасою регіону є середньовічні храми, тро хи не по одному на село. Загалом — 83, цілком або частково відреставрованих. Більшість із них належать до Угорської реформатської церкви. Найгарніші — ті, що в районі Верхньої Тиси. Усі вони давні, маленькі, затишні й надзвичайно цікаві — треба лише зайти всередину. Церква в селі Дьюдьє, зведена у XIV століт ті в романському стилі, потішила химерними русалоньками та невідомими почварами, нама льованими у XVIII столітті на дерев’яних пли тах, із яких зроблено стелю.

Кальвіністський храм у селі Такош.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 79

Човни на кладовищі У селі Сатмарчеке розташоване найдивніше кладови ще, яке мені доводилося бачити. Замість традиційних хрестів і пам’ятників на могилах стоїть щось дуже подіб не до дерев’яних човнів. Чому в мешканців місцевості, де традиційно жили віруючі люди, з’явилася традиція ста вити такі нетипові пам’ятники? Одна з версій: оскільки для місцевих традиційним промислом було рибальство на Тисі, то людину навіть після смерті родичі не хотіли розлучати з головним інструментом її праці — човном. Верхні частини надгробків ще й нагадують витесані об личчя. Всього на цвинтарі понад 600 таких пам’ятників, деяким — понад 200 років. На цьому реформатському кладовищі похований Фе ренц Кельчеї, на надгробку якого є білі колони. Він ав тор угорського національного гімну і така сама культова особа для угорців, як для нас — Тарас Шевченко.

танців та іншими забавками. Наразі — тільки угорською, але обіцяють й англійський переклад. Для велосипедистів тут рай: є сотні кілометрів велодо ріжок, які подекуди пролягають дамбами над річкою — їдь і насолоджуйся. Працюють десятки садиб сільського Протестантське кладовище в селі Сатмарчеке. Таких стилізованих човнів надгробків на ньому близько 600.

Ікона, що плаче У містечку Маріапоч є греко католицька церква з чу дотворним образом Матері Божої. Точніше, із чудотвор ним списком з оригінальної ікони. Історія обох, до речі, детально занотована, з датами і персоналіями. 4 листопада 1696 року під час богослужіння з очей Бо городиці потекли сльози. Диво тривало з невеличкими перервами понад місяць. Свідками цього явища, а також численних зцілень стали сотні людей. Спеціальна комі сія підтвердила диво плачу, і образ проголосили чудотвор ним. До церкви відразу потяглися прочани, слава про неї рознеслася на ціле Закарпаття. Імператор Австро Угор щини Леопольд, бажаючи зробити приємність дружині, наказав забрати ікону до Відня. Люди були проти, але їм не лишалося нічого іншого, як вдовольнитися копією. Нової ікони не любили: вона не плакала. Однак за кіль ка років і цей образ вкрився слізьми. Покликали свідків — аристократів лютеран і навіть іудейського рабина. Цер ковна комісія проголосила чудотворною й копію. Дере в’яна церква вже не вміщувала паломників, яких щоро ку ставало дедалі більше, тому побудували більшу кам’я ну базиліку. Втретє Маріапочанська Богородиця заплакала 1905 ро ку. Чудо тоді досліджували церковна комісія та науковці з Будапештського університету і визнали його дійсним та достовірним, а рідину — схожою на людські сльози. Вчетверте плач ікони повторився 1917 року. Щороку найбільше паломництво в Маріапочі відбува ється 28 серпня, в день Успіння Пресвятої Богородиці, коли вклонитися Матері Божій прагнуть тисячі людей. І місцеві лікарі придумали, як це використати — вони при їжджають, агітують прочан ставати донорами і збирають кров. Чудове ноу хау, яке було б варто запозичити. Не церквами єдиними У селі Тюриштванді досі працює, хоч і не постійно, во дяний млин, збудований у XVIII столітті. В Цегеньданьяді реконструйовано маєток барона Кен де (ХІХ століття) на березі ріки Сомеш, із розкішним пар ком навколо. Частину палацу займає природничий музей. У заміському «Hotel Fenyves» неподалік від Бакталоран тази я скуштувала найсмачніше в моєму житті м’ясо. Влас ник готелю — великий поціновувач гастрономії, тому там тешня кухня, чесно кажучи, на порядок краща, ніж но мери. У самому місті, у старовинному аристократичному маєтку, відкрито інтерактивний музей, де розповідається не тільки про рід власників, а й про історію Угорщини. І робиться це дуже цікаво: з відеопроекціями, уроками

Водяний млину XVIII століття в селі Тюриштванді. Він і досі в робочому стані — варто попросити, і вам це продемонструють.

туризму, міні готелі, гестхаузи, в яких і спати солодко, і їсти смачно. Аж не віриться, що просто поруч із кордоном України залишаються невідкритими стільки дивовижних місць і туристичних можливостей! ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Агенції з регіонального розвитку та захисту навколишнього середовища регіону Саболч4Сатмар4Берег. Більше про маршрути регіону — на www.temple4tour.eu/ua.

23.09.2016

КОЛЕКЦІЯ

21:31

Page 80

■

!MT_5-16-disk.qxd

ТЕРКС І КАЙКОС

Ìàëî â³äîìà íàøîìó òóðèñòîâ³ îñòð³âíà äåðæàâà Òåðêñ ³ Êàéêîñ — îáèòåëü ãåäîí³ñò³â, åï³êóðåéö³â, ñèáàðèò³â ³ åñòåò³â. Ñïðàâæíÿ êàðèáñüêà ãëèáèíêà: óñå ïî-ïðîñòîìó ³ çàäîðîãî. Â³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ Turks and Caicos Islands Tourist Board

Гламур

Теркс і Кайкос — зовсім не два острови, як може здатися з назви, а понад 300. Це два братерські архіпелаги, географічне продовження Багамських островів на південь, у бік Ямайки. Із трьох сотень островів Теркс і Кайкос лише 6 засе лені представниками роду людського, інші ж являють собою приголомшливої краси уламки суходолу, розсипані то тут, то там по гладіні Карибського моря. Але жодної рівності в розмірах: одна група островів — маленька, друга… Га даєте, значно менша? От і не вгадали, більша — не Теркс, який стоїть на пер шому місці в назві, а Кайкос. Мабуть, отці держави вирішили не ображати кри хітних клаптиків суходолу та їхніх мешканців і віддали їм номінальну першість.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 81

Фото В. ДЖАРЕДА

Панорама острова Гранд Терк.

Курорт Провіденсьялес, чи просто Прово.

без пафосу На підльоті вражають не лише масшта би островів, а й кольори океану. Починаю чи з борту літака і закінчуючи пляжними насолодами та яхтовими рейдами, ви тут можете без кінця шліфувати своє знання «50 відтінків синьо зеленого»: смарагдо вий, аквамарин, ціан, лазур, бірюза, тур куаз… Навіть в ілюмінатор видно деталі підводного рельєфу. Такі дивовижні бла

кить і прозорість води завдячують корало вому дну, на якому дуже мало осаду й мулу. Британські порядки, американські долари Усі острови пласкі, як деякі анекдоти, і здіймаються над рівнем моря лише на кілька метрів. Найвища «гора» — 49 м над р. м., сміх та й годі. Зате тут багато зелені

та чудових пляжів із білим пісочком пуд рою, ідеально прозорими та майже завж ди спокійними водами. Навіть на Кайманах є хоча б якась сто лиця, що має подобу центру — перехрестя з кількома офісними будівлями та кафеш ками. А тут немає майже нічого. Уздовж до роги з аеропорту до готелів подекуди стоять непоказні будівлі: пошта, податкова, по ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 82

Як Адам і Єва…

ліція... Найбільшими поселеннями на ост ровах є курорт Провіденсіалес, або просто Прово, і столиця — Кобернтаун, 23 500 і 3700 мешканців відповідно. Однак столицю містом назвати складнувато, оскільки в ній лише дві вулиці, а центром є маленька площа, забудована в колоніальному стилі. У міні країні загалом чисельність на селення становить 31 458 осіб, а її найбіль

ший острів —10 кілометрів завдовжки. Та кі собі дачі в океані. Живуть показово по гано, хоча грошей в офшорній країні біль ше, ніж дуже багато. Вочевидь, начальство залишає громадянам лише стільки дохо дів, щоб не було бунту. Теркс і Кайкос — типова британська за морська територія. Тут панують старі, доб рі англійські порядки: завбачливий сервіс у готелях, чітка організація всього і вся, любовне ставлення до харчування, «бран чі», «файв о клоки» тощо. Але! Держав на валюта при цьому — американський долар... Дивні діла твої, Господи! Турки і кактуси Перші європейці, які об’явилися тут у XVI столітті під проводом іспанця Пон се де Леона, примітили на островах как туси, схожі на турецьку чалму. Звідси пішла назва архіпелагу Теркс, англійсь кою — «турки». Назву ж «Кайкос» коло нізатори успадкували від індіанців, вона означала «ланцюжок островів». Абориге ни тут не жили, тільки припливали сюди. Дивовижно, але цей більшенький ар хіпелаг схожий на скелет доісторичного ящера з тілом із трьох великих Кайкосів, шиєю із дрібніших острівців і головою з курортного Прово.

Подальша історія островів була пов’я зана з видобутком солі та плантаторським рабовласництвом у виконанні вже не іспан ських, а англійських колонізаторів. 1766 року Теркс і Кайкос були офіційно визнані володіннями Британії. Вони вважалися нею аж до 1979 го, коли уклали угоду з Лон доном про надання їм незалежності. Од нак після чергових виборів новий склад місцевої влади відмовився від цього ста тусу. Чому б і ні: королева далеко, Бог ви соко, займайся тихенько офшорними спра вами, розважай товстосумів, а корона по дбає про авторитет і безпеку… Цю країну ледь не згубила корупція, як казали в одному вестерні. У 2008 му бри танський парламент виявив у адміністра ції ознаки організованої злочинності, то го ж року острівного прем’єра звинувати ли у згвалтуванні американки. У результа ті Великобританія взяла на себе тимчасове пряме правління островами, яке заверши лось у 2012 му, після прийняття на Теркс і Кайкос нової конституції. Відтак на островах порядкує Виконав ча рада у складі губернатора, прем’єр міністра та шістьох міністрів. Тутешній парламент нараховує 21 члена. Є дві по літичні партії — Прогресивна національ на та Народно демократичний рух. Усе

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 83

Надувна дошка SUP — чудовий спосіб моціону та огляду. Найбільше свято острова — літній фестиваль.

це в країні з населенням одного українського райцентру. І турки тут ні до чого. Туристична республіка Як тут ставляться до туризму, в 2015 році про демонстрував один факт: на островах Теркс і Кай кос запровадили новий часовий пояс, щоб про довжити світловий день для гостей. Замість поясу UTC 5 тут тепер UTC 4 влітку і UTC 3 взимку. Контингент туристів можна означити як ес тетів релаксантів: основне, чим їм доведеться займатися, — це лежати на пляжі під щедрим карибським сонцем, ліниво плавати в літеплі та занурюватися до одного з найбільших у світі ко ралових рифів. Історичної «екскурсійки» тут рів но стільки, щоб не відволікати від солодкого не робства. Зате чудова природа з надлишком ком пенсує цю нестачу: тропічна флора і фауна га рантовано витягнуть за межі готелю навіть най більш «рослинного» туриста. І ще — жити на Теркс і Кайкос дорого, тому відвідувачі дуже небідні. Готелі коштують удві чі втричі більше за аналогічні на сусідніх остро вах. Про такі ціни на їжу, як тут, мріють київські ресторації та супермаркети. Таксист в аеропор ту попросить сотню «зелених» за двадцятихви линну поїздку. Може, тому на островах порів няно мало візитерів? І в цьому є свій гедоністич ний кайф. ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 84

ГЕДОНІСТАМ Найкомфортніше на островах у пе, ріод із грудня по липень. У серпні та вересні нерідко бувають сильні оке, анські пасати. Втім, поділ на низький і високий сезон умовний: темпера, тура повітря і води протягом року не змінюється і практично однакова для обох стихій. Віза Теркс і Кайкос оформлюється у консульстві Великобританії. Віль, но потрапити на острови можна й з американською візою. Діставатися найкраще авіаперельо, тами через Лондон, Нью,Йорк чи Ма, йямі. Теркс і Кайкос — традиційний пункт стоянки круїзних суден.

■

Дайвінг — друга принада островів після пляжів. А для когось — і перша.

Окрім пляжування, найпопулярніше занят тя серед «робінзонів» — дайвінг. Біля острова Гранд Терк розташований третій за розмірами у світі кораловий бар’єрний риф, від підніжжя якого дно різко обривається в глибину на 2400 метрів. Тут є шанс побачити коралові вежі, слав нозвісних губок «слонячі вуха», різних акул та інших великих мешканців океану. Також чекають водні й повітряні екскурсії до сусідніх незаселених островів із пташиними запо відниками, гольф на острові Провіденсіалес і, знову таки, океанські радощі: серфінг і снорклінг. Архітектурних об’єктів небагато. У Коберн тауні рекомендується відвідати пам’ятник Ко

лумбу на площі, невеликий національний музей з експонатами, піднятими з морських глибин, а також філателістичне бюро, де можна побачи ти і придбати рідкісні острівні марки. Варто на відатись і до Музейного саду, де зібрано колек цію рідкісних видів рослин. Острів Солт Кей — маленький музей прос то неба, де можна побачити характерні риси життя ХІХ століття і старовинні знаряддя соле видобування. До слова, свого часу Теркс і Кай кос були одним із найбільших постачальників солі на планеті. Острів Провіденсіалес — головний туристич ний центр островів, символ їхньої мало не світо

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 85

Печери на Середньому Кайкосі варті відвідання!

вої першості в деяких аспектах. Саме тут розташована бухта Грейс Бей з 22 кіломет ровим пляжем, що регулярно очолює різ ні рейтинги найгарніших пляжів світу. А ще — єдина на планеті ферма, де вирощу ють гігантські королівські мушлі (це, до речі, делікатес). Попри мізерну кількість населення і йо го відносну бідність, острови регулярно гримлять фестивалями. І першу скрипку тут грає Прово. На Новий рік на курорті влаштовують грандіозне свято «Джанкану Джамп Ап» у супроводі танців від півночі до упаду. 30 січня відбувається традиційний

«Міні триатлон». У середині лютого — фестиваль «Кактус Слем». 5 червня про водиться змагання на кубок Клубу шану вальників гольфу. 19 червня — День бать ків, а в кінці місяця — змагання з регбі «Овал Болл». У червні липні у водах біля Провіденсіалес проводять щорічний рибо ловний чемпіонат Теркс і Кайкос. Найбіль ше свято острова — Літній фестиваль із регатами, парадами і театралізованим кон курсом краси. У листопаді очікують Між народний кінофестиваль, День рибалки, Міжнародний ярмарок мистецтва і реме сел, День музею. В грудні відзначають бар

висте «Свято повернення додому» та «Різд вяні вечори глави уряду». Але головним приводом відвідати Теркс і Кайкос залишаються найпрекрасніші у світі пляжі й одні з найдорожчих готелів. Через свою рідкість тури туди присутні в «асортименті» виключно операторів, «за точених» під індивідуальних мандрівни ків, і «накрутки» в них пропорційні до не маленьких загальних сум. Відповідно, за доволення ексклюзивне. Забути про турбо ти на нескінченному пляжі, розчинитись у небесній і морській блакиті — хіба це не мрія заможного втікача від реальності? ■

23.09.2016

ФАКТ

21:31

Page 86

■

!MT_5-16-disk.qxd

Воїн племені ЮНЕСКО

ей замислений легінь — представник одного з най, самобутніших народів світу, ас, матів. Плем’я налічує близько 70 000 осіб і мешкає на півден, ному заході острова Нова Гвінея, у національному парку «Лоренц», що охороняється ЮНЕСКО. Три, вала ізольованість від світу «за, консервувала» життєвий лад і традиції народу. Кажуть, серед цих милих людей і досі часом трапляються випадки канібаліз, му та полювання на голови. Але все,таки асмати більше відомі як різьбярі по дереву, вироби яких цінуються колекціонерами. Фото «SURZet»

■

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 87

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 88

Альпійські луки Корсики

орсика — найвисокогірніший острів Середземномор’я, тут аж 120 вершин понад 2000 метрів. Ці гори можна віднести до найво, логіших у регіоні — скрізь шумлять річки та потоки. А на високогір’ях утворюються отакі «поццини» — широкі луки, помережані струмка, ми та поцятковані озерцями. Фото «Atout France»

■

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 89

Україна — батьківщина нафти У Сяноку, що на колишніх українських землях у Польші, в шикарному музеї просто неба поба, чите українські церкви, хати і… нафтовидобувні знаряддя ХІХ століття. Тут серед найперших у світі почали промислово видобувати «чорне золото». Фото Є. БУДЬКА

■

Рослина" подушка Р осте це диво на пів, дні Чилі, в пустелі Атакама, називається ярета і є родичем пет, рушки. Тисячі його бру, ньок на довгих стеблин, ках так щільно «запако, вані», що витримують вагу людини. Увага — живе ярета понад 3000 років! Фото М. ЗАВІРЮХІНОЇ

■

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 90

Пелікани острова Кенгуру

встралійських пеліканів з іншими не сплу, таєш — вони мають жовті «окулярчики» навколо очей. Цих птахів багато на Кенгу, ру, третьому за розмірами острові країни. Годування пеліканів — атракціон не для бо, язких: від хвоста до кінчика дзьоба перна, ті сягають 2 метрів, а той дзьоб може бути і півметровим! Фото «Tourism Australia»

■

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 91

Легендарний готельний комплекс у неповторному оточенні; славнозвісні курорти на Червоному морі;

«Paradise Red Sea Resort», «Almas Red Sea Palace» і «Diamond Red Sea Resort» у Хургаді приєднуються до портфоліо компанії «River Rock Hotels & Resorts».

Не прогайте початку нової ери в готельному досвіді!

Звертайтесь до найближчої турагенції або пишіть на eNmail: reservations.hurghada@riverrockhotels.com & info.hurghada@riverrockhotels.com

Golden 5 City, Sahl Hasheesh Road Red Sea Egypt www.riverrockhotels.com

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

КОЛЕКЦІЯ

21:31

Page 92

■

Сім днів шарму, або Лелеки над Єгиптом

Îñ³íü. ×àñ ¿õàòè äî ªãèïòó. Ëåëåêè íàø³ âæå òàì. Îñê³ëüêè ö³íè íà â³äïî÷èíîê íà áåðåãàõ ×åðâîíîãî ìîðÿ ïîì³òíî çíèçèëèñü, óêðà¿íöÿì º ñåíñ ñàìå çàðàç â³äêðèòè — âïåðøå àáî çíîâó — äëÿ ñåáå öþ êðà¿íó. Îëüãà ÄÓÁÎÂÈÊ

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:31

Page 93

Українські журналісти з єгипетськими провідниками.

Я зробила це у вересні разом із групою українських журна лістів. І скажу: єгиптяни готові кожного гостя прийняти так, щоб він відчув себе шейхом. Єдиним, неповторним, улюбленим. У спокої та розкошах. Тим, хто у Єгипті вперше, — а після зниження цін таких спів вітчизників побільшало — мандрівка обіцяє багато нового з роз ряду «вперше у житті». Пройти у Ворота Аллаха, загадати бажан ня у «спеціальній» водоймі, здійснити вояж на яхті, побачити розлам земної кори, поплавати поруч із казковими рибами, про їхатися верхи на верблюдах, зустрітися з бедуїнами, пройти уще линами різнобарвного каньйону, помилуватися кольорово спі вучим фонтаном у районі розваг, захопитися дивовижної краси мечетями, побувати у коптському християнському храмі, скуш тувати дивовижних страв, почути від привітного персоналу в го телі вітання «Слава Україні!»… Все це — лише часточка з того розмаїття, що дарує Шарм ель Шейх. Допоможе у виборі тур оператор «Pegas Touristik», який люб’язно запросив пресу опи сати все, як є. День перший. Ворота Аллаха Шарм ель Шейх починається з пальм. Вони зустрічають по дорожніх уже біля аеропорту, вздовж дороги й оточують зусібіч у готельній оазі. Першого ж дня пальми довго супроводжували нас — дванад цятьох журналістів українців із трьома єгиптянами (гідом, во дієм та охоронцем) — до самої пустелі. А далі нас оточили Си найські гори і провели до величезних кам’яних брил, викладе них поперек дороги. Це Ворота Аллаха, що символізують вхід до першого єгипетського національного парку заповідника «Рас Мохаммед» («Голова Магомета»). Звідси 25 кілометрів до Шарм ель Шейха. Масивні камені припасовані так, що, дивлячись зда леку, ви прочитаєте слово «Аллах». Головне — навчитися чита ти арабською. «Рас Мохаммед» іще називають величезним природним акваріумом, раєм для підводного плавання, улюбленим місцем Жака Іва Кусто. Заповідник створили 1989 року. Оберігати є що: тисячі видів риб, більш ніж 150 різновидів коралів, наносні пла то з коралових рифів, що підіймаються над рівнем моря, розлам

Ворота Алаха — вхід до єгипетського національного парку заповідника «Рас Мохаммед».

земної кори — слід давнього землетрусу… Мангрові дерева вздовж солончаків перетворюють солону воду на прісну, а сіллю вкри вають своє листя, ніби росою! Цього дня мали ми три купелі. Першу — в ущелині між плато. Оскільки Червоне море — «живе», тобто аж кишить живністю та має рифове дно, то заходили у воду в ластах або гумових капцях. Друга купіль — озеро Бажань, або Солоне озеро. Насправді це морська затока, удвічі солоніша, ніж Червоне море. За на становою нашого гіда Мухаммеда, ми загадали одразу три ба жання та провели спеціальний ритуал для їх здійснення. Третя купіль — у найчистішій затоці Червоного моря. А по руч — мангрові кущі, де гніздуються птахи. І неподалік — тек тонічний розлам. День другий. Дайвінг із Мустафою Подорож на яхті «Джада 2» до коралових рифів неподалік від гори Тиран — із розряду «мрії збуваються». Білосніжна красуня яхта, синій небокрай із майже непомітним переходом неба у море і навпаки… Дайв інструктор Мустафа виявився професіональним бор цем із туристськими страхами, тому кожен, хто випірнав після підводних оглядин кольорових рифів і чудернацьких риб, види хав одні й ті самі емоції: «Мустафа — класний інструктор». Із нами поринав у глибини й фотограф італієць, тому маємо світ лини спомини про підводні пригоди. ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 94

Сафарі на верблюдах.

Українки досліджують каньйон Салам.

З вітерцем — у пустелю на квадроциклах і багі.

Чаювання з бедуїнами.

День третій. Каньйон Салам Царство гір і пустелі. Доїхали на джипах до каньйону Салам (Мир). Там, на прадавньому морському дні, утворилися химер ні візерунки фігури з кольорового каменю. Тому каньйон іще називають Кольоровим. Пробиралися вервечкою між ущелинами, ледве встигаючи фіксувати на фото скам’янілі дива й рідкісні зелені кущики, що спромоглися вижити на голому камінні. Сувора, незвичайна і захоплива краса, якої не забудеш повік і яку хочеться малювати. Як і господарів каньйону — бедуїнів, котрі стріли нас наприкін ці шляху. Жінки — закутані в чорне, тільки очі видно. Чоловіки — в білому. Босонога дітвора намагається продати нехитрий скарб. День четвертий. Співучий фонтан у «Сохо» Удень — море. А вечір повністю присвятили веселощам у ра йоні розваг «Сохо». Білі, ніби з мармуру, тротуари, численні фі гурки пам’ятнички на кшталт «присядь поруч та обійми», тор гові ятки, льодова арена, жива музика (переважно арабські ритми). А головне — величезний музичний фонтан, який виграє всіма

кольорами веселки в такт пісні. Довкола всідаються і сиві бабу сі, й молоді мами з трьома чотирма дітками, і хлопці та чоло віки. Цікаво: хоча вже вечір — дітей багато, навіть крихітних. Сім’ї єгиптян переважно налічують шість вісім осіб. Це нація, яка успішно долає різні бар’єри задля виживання і самозахисту. Не останню роль тут відіграють релігійні та народні традиції. День п’ятий. Ель Мустафа і копти Домінантна релігія в Єгипті — іслам. І лише близько 10 від сотків населення називають себе коптами (у перекладі з грець кої — «єгиптяни») та є християнами. Вони упродовж століть одружувалися в межах своєї громади, тому вважають себе кров но та етнічно нащадками тих самих єгиптян, які жили в епоху фараонів. Мечеті в Шарм ель Шейху — сама вишуканість. Ми побува ли біля найгарнішої з них, Ель Мустафи. В ній любив молитися Хосні Мубарак, та й інші сильні світу єгипетського її не омина ють. Перед входом усі скидають взуття. Чоловіки й жінки мо ляться окремо, щоб не заважати один одному. Аби ми могли

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 95

скласти глибше уявлення про основну релігію єгиптян, нам по дарували книжки, в тому числі одну — українською мовою. Щоб потрапити до коптського храму Всіх Святих Небесних Сил Безтілесних, довелось одягти золотаві хітони. Собор чарів ний — і зовні, і всередині. Збудований 2003 року, а реконстру йований уже 2010 го. Розписи — фантастичної краси. Біблії — арабською мовою. Окремо — частки мощів святих (найвідомі ший — Юрій Змієборець). Кажуть, храм є місцем, де парафіяни знайомляться та обирають собі пару. А неподалік від центру старого міста у Шарм ель Шейху три ває будівництво нової мечеті, присвяченої друзям пророка Ма гомета. Недобудована, вона вже зараз схожа на казку. День шостий. Дахаб У містечку Дахаб (у перекладі з арабської — «золото») я впер ше в Єгипті зустріла кішку. Це вже потім, коли ми обідали в од ному з численних кафе, що примостились уздовж моря, до нас прийшли аж троє пухнастиків. Попри те, що про Єгипет пишуть як про батьківщину котів, їх тут рідко побачиш. За словами на шого гіда, канони ісламу не дозволяють тримати вдома собак чи кішок. Обожнювали ж їх — у часи фараонів. Серед торговельних лабіринтів Дахаба можна скласти уявлен ня про те, як живеться простому люду в Єгипті, а також про ціни на одяг і фрукти. Оскільки врожай в країні збирають тричі (!) на рік, то більшість плодів — відносно дешеві: за один долар, напри клад, можна придбати два три кілограми помідорів чи огірків. Се ред дорогих — манго: 2 долари за кілограм. Але які ж смачнючі! Кажуть, до Дахаба їдуть молодь і серфінгісти з усього світу, вбачаючи в ньому «другий Амстердам» або «другу Ібіцу». Нічна дискотека в пустелі. До неї треба довго добиратись і проходити через металошукач. Ілюмінацією прикрашена навіть невелика гора. Високі децибели цілком європейських ритмів, багато молоді, дівчата без хіджабів і в джинсах. Танці, кальян... Усі тридцять три задоволення для прихильників нічного життя. День сьомий. Перегони у пустелі Усе вперше: арафатка, багі, квадроцикл і верблюд. Щоб виїхати на сафарі, довелося закутатися хустками арафат ками, надягти окуляри та хвилин за п’ять навчитися їздити на квадроциклах і багі. Усе це вдалося. Тому вервечкою, під наглядом інструкторів рушили в гори. Кілометрів за десять спинилися на перепочинок біля чайхани. Там уже чекали верблюди. У супро воді трьох струнких песиків ми здійснили коло променад на спи нах цих неймовірно розумних і витривалих мешканців пустелі. Далі нас запросили навчитися випікати хліб по бедуїнсько му. Просто неба. Декому це вдалося.

Будується нова розкішна мечеть.

Купіль в озері Бажань.

Шик готелю «Cleopatra Luxury Resort».

Місце омовіння біля мечеті Ель Мустафа.

Пригостили чаєм і до чаю. І тут склав нам компанію великий кіт кольору кави з молоком. Дуже товариський і фотогенічний. Рушили зворотним шляхом. І раптом у синьому небі над пус телею я побачила рідних білокрилих птахів із чорними ознака ми — лелек! Сотнями вони кружляли над пустелею. Це було щем но і заворожливо. Аж ось уздовж дороги, біля рукотворного озера, лелеки зібра лися на водопій. Полетять вони ще далі, углиб Африки, але на весні повернуться до своїх гнізд на зелені луки України. Ось так і ми, українці, радо подорожуючи, пізнаючи інші культури і народи, любимо повертатися до свого гнізда. ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо туроператорові «Pegas Touristik» та Єгипетській організації з туризму.

23.09.2016

КОЛЕКЦІЯ

21:32

Page 96

■

!MT_5-16-disk.qxd

Íàïåâíî, ïåðøå çàïèòàííÿ, ÿêå ñòàâèòü ïåðåä ñîáîþ ìàéáóòí³é ìàíäð³âíèê ïðî Ôàðåðñüê³ îñòðîâè, — «äå öå?». À ï³ñëÿ ê³ëüêîõ êë³ê³â ó ³íòåðíåò³ — «÷îìó «National Geographic Traveler» íàçâàâ ¿õ «íàéóí³êàëüí³øèìè îñòðîâàìè ñâ³òó»?». ² çàïèòàíü ñòàº äåäàë³ á³ëüøå… Ñâ³òëàíà ØÀÒ²Ë²ÍÀ, äèðåêòîð ÒÎ «Delfa Tour» «Visit Faroe Island»

Мелодія

Але, на жаль, вичерпної та реалістичної відповіді інтернет не дасть. Інтрига тримається до приземлення в аеро порту «Вагар» (єдиних повітряних воротах Фарерських островів). Отже, все по черзі.

Піщинки в холодному морі Друга поїздка на Фарери випала мені у квітні 2016 року. Добре, що вдалося вибуду вати графік так, аби побувати в гостях і оці нити країну не тільки за програмою туристич ної виставки, а й за особливостями життя на

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 97

Маяк «Каллур» на мальовничих скелях острова Кальсой.

Фарерів ших колег, які мешкають у цій країні не один рік. Фарери — це архіпелаг із 18 островів (17 заселені), за площею у 20 разів мен ший за Київську область, 113 кілометрів у довжину і 75 — у ширину. При цьому

берегова лінія становить 1100 кіломет рів. Максимальна відстань із будь якої точки суходолу до краю прибою — лише 5 кілометрів. Висота над рівнем моря — у середньому 300 метрів, найвища гора — 882 метри.

«Чуття єдиної родини» Летіли ми через Копенгаген, тож по бували у великому та комфортному аеро порту «Kastrup». Більшість із тих, хто очі кував рейс на Фарери, справляли вражен ня родичів — були схожі між собою, ніби ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 98

Дослідіть Фарерські острови на двох колесах!

Традиційні будиночки мають на даху невеличке пасовище…

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 99

двоюрідні брати й сестри, що зібралися на весілля до родичів. Ве ликі, міцні, вони голосно розмовляли якоюсь особливою мовою, сміялись і були ледь не всі знайомі один з одним. Вони явно ви різнялися серед того різнорідного міксу, який є звичним для будь якого європейського аеропорту. Це й не дивно — на Фарерах живуть близько 48 тисяч людей, багато з яких справді є родичами в другому або третьому коліні. Тому на островах панує відчуття «великого села» в хорошому сенсі цього слова — з вами можуть привітатися на вулиці (як правило, англійською володіє більшість місцевих разом із фарерською та данською мовами). До речі, наявність фарерської візи в нас перевірили аж при по садці в літак. А ось після прильоту на архіпелаг знайти прикордон ника і погасити візу цього разу не вдалося (минулі рази я все ж зна йшла прикордонника і вмовила поставити мені позначку в паспорті). Країна в країні Генетично фарерці найближчі до ісландців, норвежців і кельтсь ких народів. Пізніше ці території використовувались як сполуч на ланка між Скандинавією та колоніями вікінгів у Ісландії та Гренландії. До кінця XIV століття вони входили до складу Норвегії, опісля були у спільному володінні Норвезького та Данського ко ролівств, а з 1814 року стали частиною лише останнього. Під час Другої світової війни острови окупувала Великобританія. Нині це автономний регіон у складі Королівства Данія. Із 1948 року Фаре ри самостійні в усьому, крім питань оборони та зовнішньої політи ки, навіть мають свій парламент із 33 обранців та власний уряд. Первозданність Абсолютно фантастичні краєвиди нас зустріли при заході на по садку над аеропортом на острові Вагар. В ілюмінаторі була прак тично вся країна: з океану раптом виросли прямовисні скелі, ніби величезні списи, спрямовані в небо, з’явилися білі потоки водо спадів і зелені долини, обнизані різнобарвними будиночками... Емоції від вигляду суворої, величної природи просто переповню вали. Посадка. Невеликий, цілком сучасний аеропорт і... навко ло — пейзаж перших днів після Божого сотворіння: на зеленій тра вичці сумирно пасуться овечки, повітря пахне свіжістю, чистотою і первозданністю! Легені вмить наповнюються ароматом океансь кої свіжості, з’являється якась легкість і сила в тілі. Ось і перші «візитні картки» острова — Пейзажі та Повітря. Жадібно вдихнув ши, ми рушили вперед.

Безлюдний острів Тиндхельмур.

Мінливість Далі була дорога, але яка! Ідеальне асфальтове полотно то пір нало в підводний, перфектно обладнаний тунель між островами, то забігало на пагорби, то знову поринало в долини і — знову в тунель... Думка, що над нами 150 мет рів морського дна, а над ним — багатометрова тов ща води, трохи бентежила уяву. До речі, в країні близько 20 тунелів, прокладених і під морським дном, і в скелях. Тут майже 1000 кілометрів доріг, половина з яких мають якісне асфальтове покрит тя, і лише 4 світлофори! Так ми проїхали більше ніж півкраїни, перетнув ши за якусь годину з гаком три острови і майже не зустрівши машин та людей, дивуючись із нескінчен но мінливих пейзажів і такої самої непостійної по годи за вікном, милуючись умиротвореними отара ми овечок (яких тут більше, ніж людей) та іграш ковими будиночками з акуратно постриженими газонами замість звичних дахів. На Клаксвік, де нас уже чекали, опускалися сутін ки. Було незвично тихо, як для другого за розмірами міста країни (у ньому «аж» 5000 населення). Я була впевнена, що подібних картинок ще не бачила. Щось ➧

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 100

нагадувало Ісландію, щось — Швейцарію, щось — Нову Зеландію, але щоб усе разом було схоже на якусь одну країну, то ні. І знову це повітря з особливим ароматом «великої води», яка завжди поруч... Природотерапія Наступні три дні нам любовно показу вали країну. Ми літали на гелікоптері. Тут їх два, вони виконують роль маршрутно го таксі, сполучаючи з десяток островів, і коштують польоти напрочуд дешево — щось близько 15 євро з пасажира за 10 хви лин польоту. Гвинтокрили сучасні, з вели кими вікнами і мають шкіряні сидіння. Кі ношна картинка «Фарери з повітря» врі зається в пам’ять назавжди. Пересувалися на поромах (це теж різ новид громадського транспорту між десят ком островів), частина з яких була схожа

100

на круїзні лайнери з кількома палубами, «черевом» для автомобілів, смачною ви пічкою та ароматною кавою в кафе. А в па норамних вікнах — знову океан, із якого виростають острови та острівці. Виникає бажання плисти довго довго, подалі від міської метушні й бетонних джунглів... Кружляли по різних островах на маши ні, спостерігаючи то гори, вкриті снігом, то, буквально через якісь півгодини, со ковиті зелені долини під яскравими про менями сонця. Заїжджали до невеликих церковець зовсім без людей, де всередині пахло по особливому — морською свіжіс тю і деревиною. Зупинялися на нескінчен ні фотостопи біля водоспадів, стрімких скель, зелених долин із бісером розсипа ними по них кумедними овечками (звідси, мабуть, і назва — Фарерські, тобто «овечі» острови). Милувались яскравими кольо

ровими гудзиками будиночків із трав’яни ми дахами... І з вдячністю приймали цю «природотерапію», відчуваючи, як напов нюємося гармонією та спокоєм. Океанський футбол У свідомості із зусиллям поєднували ся кілька «файлів»: хвилі Північної Атлан тики, берег із чорного піску, а поруч на ви сочині — яскрава зелень футбольного по ля. Ми навіть зупинились і вийшли з ма шини, спочатку погано усвідомлюючи побачене. Підійшли ближче, і я навіть за плющила очі, слухаючи вигуки гравців, що тренувалися під акомпанемент прибою та мелодію вітру. Ніяк не могла скласти воєдино побачене і почуте — картинка вперто асоціювалася з фантастичним філь мом. Хотілося себе ущипнути — може, це сон? Але футболісти життєрадісно бігали

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 101

Музичний фестиваль «G! Festival» на острові Еустрой.

ВІДКРИВАЄМО НАПРЯМОК Пряме авіасполучення: Единбург (Шотландія) — 400 км, Рейк’явік (Іс, ландія) — 450, Берген (Норвегія) — 675, Копенгаген (Данія) — 1180 км. Час польоту — від 85 до 130 хвилин. Пряме морське сполучення: Хіртс, хальс або Есберг (Данія) — близько 32 годин, Сейдисфердура (Іслан, дія) — близько 17 годин. Віза Фарерських островів оформ, люється в консульстві Данії у Києві.

Містечко Вельбастадур. На Фарерах люблять яскраве житло.

по полю, обмінюючись фразами незрозумілою мовою, хвилі накочувалися білою піною на чор ний пісок, і самотні пронизливі крики чайок по вертали до реальності. Увечері я зайшла в інтернет (до речі, всюди ста більно діє мобільний зв’язок, є 3G та 4G), і цифри сухої статистики добили зовсім: на 48 000 насе лення припадає 15 стадіонів, причому більша час тина — із штучним освітленням і загальним чис лом глядацьких місць, зрівнянним із кількістю мешканців країни. Є свої збірні (чоловіча і жіно ча) з футболу, своя федерація із членством у FIFA та UEFA, а також своя прем’єр ліга з 10 клубів. Фінальний акорд Потім був Торсхавн, схожий і не зовсім схо жий на столицю. Звична коловерть туристичної виставки із зустрічами, обідами, знову зустріча ми, посиденьками в місцевих барах, розмовами про все й ні про що. І завершальний акорд —

гала вечеря. Як і годиться на таких заходах, усе було красиво, смачно, з акцентом на місцеві де лікатеси. Але вразило не це. Фарерські музикан ти просто обрушили на мене свою мелодійність, у якій я впізнала особливу свіжість фарерського повітря, енергію вітру, потужність океану й уми ротворення пейзажів. Вони і зіграли останній акорд у моїй фарерській подорожі. Портрет туриста, який захоче на Фарери, на решті склався: втомлений від гламурного пляж ного відпочинку та великих міст, шукає просто ру, первозданності й, можливо, зустрічі із самим собою. ■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо компанії «Delfa Tour» та особисто пані Світлані Шатіліній.

Валюта — фарерська крона, жорст, ко прив’язана до данської крони (курс обміну 1:1). Розрахуватися можна фарерськими та данськими крона, ми. Залишаючи острови, варто об, міняти зайві місцеві крони на данські. Відрізнити фарерську валюту легко за написом FOROYAR. Клімат м’яким не назвеш: улітку за, звичай не буває тепліше +17, узим, ку — холодніше ,4. Дощі — до 280 днів на рік, вітряно майже завжди. Темпе, ратура океану біля берега — +8–10. Турсезон в основному влітку, а ось для дайверів — і взимку, коли навко, ло ні душі, а вода особливо прозора. Рекомендована тривалість поїзд, ки — від 7 до 10 днів. Мета подорожей. Природа, приро, да і ще раз природа: піший і велоту, ризм, скелелазіння, риболовля. А та, кож музичні фестивалі, незвичайні весілля та інші події. Бюджет: від 495 євро з особи за 4 дні плюс авіапереліт. Детальніше — у туроператора із країн Північної Європи «Delfa Tour»: вул. К. Білокур, 2/8, оф. 20, м. Київ Тел.: (044) 492 2925 (багатоканаль ний), (093) 013 0947, (095) 553 7494, (068) 775 2653 www.delfa.com.ua Ліцензія ДСТКУ АГ No 581018 від 13.04.2012

■

101

M O D U S

V I V E N D I

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

СПОСІБ ЖИТТЯ

Page 102

■

АВСТРАЛІЯ

Стежками аборигенів Â îäí³é ³ç íàéðîçâèíóò³øèõ êðà¿í ñâ³òó º íàðîä, ÿêèé æèâå ôàêòè÷íî ó êàì’ÿíîìó â³ö³. Òóðèçì âèÿâèâñÿ îäíèì ³ç ä³ºâèõ ñïîñîá³â âçàºìîðîçóì³ííÿ ì³æ íèì ³ ãëîáàëüíîþ öèâ³ë³çàö³ºþ. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ «Tourism Australia», South Australian Tourism Commission

Вождь Самнер, або дядько Мугі, — керівник танцювального гурту «Tal Kin Jeri», популяризатор аборигенської культури, у тому числі бойових мистецтв.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 103

За останні три десятиліття стали дуже модними гостини в австралійській пустелі та бу ші у супроводі аборигенів. На це «клюють» і місцеві городяни, і приїжджі представники сучас ної цивілізації з різних куточ ків планети. І не залишаються розчарованими. Аборигени з радістю вводять чужинців у свій світ природи та загадкових ри туалів. Хоча так було не завжди. Вони ще пам’ятають, як їхню культуру вибивали під корінь усіма доступними способами. Тепер намагаються те забути. ➧

Тимара — «великий бос усіх і вся, в тому числі білих». Печерні розписи 15 30 тисячоліть до н. е. у Кінкані, тропічний Квінсленд.

103

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 104

Кам’яна арт"галерея. Зображення «рентгенівського» стилю, яким 23 000 років, у національному парку «Какаду», що на Північній території Австралії.

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 105

Біля Улуру, священної скелі аборигенів, у серці континенту.

Саме в наші дні відбувається примирення між білими й аборигенами. І ніщо їх так не зближує, як спільні посиденьки біля вогнища в пустелі та мандрівки до «країни Сновидінь». ■

Може, саме через таємничі предковіч ні знання першолюди Австралії й відмо вилися від прогресу? Адже все, що потріб но для життя, вони мали, все давно було винайдене священними предками й не потребувало вдосконалення. Ну, якщо вже Час Сновидінь справді панував на «зеленому континенті» до по ➧

Час Сновидінь В уяві корінних мешканців Австралії живе так званий Час Сно видінь. Він був тут задовго до появи білої людини з її колесами та порохом, ба навіть до появи на континенті самих аборигенів. Час Сновидінь… У мові сучасної людини не знайшлось аде кватного перекладу слова, що в різних австралійських мовах і діалектах (а їх тут близько 6000) означає одне й те саме — еру сотворіння всього і вся, від гір і моря до тварин і людей. У ту епо ху земля була населена духами та героями. Час Сновидінь — віч ний, потойбічний, нематеріальний, він наповнив усе навколо магічною силою, існував завжди й існує зараз десь у потойбіччі. У 1980 ті роки образ австралійського Часу Сновидінь увійшов у масову культуру. Дуже нагадувало те, як хіпі закохались у воле любних американських індіанців. Завдяки цьому світ урізнома нітнився і збагатився, але суть символів давніх культур у головах сучасних людей дуже спотворилася. Хочете дізнатися більше про праавстралійське бачення світу? Не шукайте пояснень у попсі, зануртесь у спеціальну літературу або… поговоріть з аборигенами. Уявіть собі, вони вміють читати наскельні малюнки своїх предків. Люди гуугу їмітрирр у штаті Квінсленд показують печери предків.

105

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 106

яви людей, тоді це було справді дуже і ду же давно. Адже гомо сапієнси з’явилися тут ще 50, а то й 75 тисяч років тому. Нау ковці весь час сперечаються про час, спо сіб і напрямок їхнього приходу сюди. На щадки тих прибульців мають антрополо гічні ознаки всіх знайомих нам рас, але їх виділяють в окрему, австралоїдну. Мо ви австралійських аборигенів не схожі на жодні інші у світі… Спочатку більшість дослідників сходи лися на тому, що ці люди прийшли з Азії, перетнувши її всю, а перед тим — ще й Аф рику. Потім з’явилася цікава гіпотеза про прихід просто з Африки через південь Ара війського півострова, Індію й далі за ма пою. Але новітня генетика все таки повер нула на старе: в аборигенів багато спільно го з південноазійськими народами. Хоча не виключаються кілька хвиль переселен ня: перші — ще на зорі гомо сапієнса, а останні — десь 5 тисяч років тому. Звісно, якщо не рахувати білої колоні зації. Вона назавжди змінила обличчя Ав стралії та долю її аборигенів. Час Снови дінь завершився, настав час жорстокої реальності. Украдені покоління 1788 року з Англії сюди прибула пер ша флотилія, і почалася боротьба за конт роль над континентом. Тоді в Австралії жили близько 300 тисяч аборигенів. Біль шість їх спочатку мирно і з цікавістю зу стрічали прибульців з Європи. За перші два три роки близько половини тих, хто мав контакт із європейськими прибуль цями, вимерли через хвороби Старого сві ту, від яких не мали імунітету. Попервах протиборство було досить рів ним: солдати в чужій країні страждали від голоду, а ось аборигени перебували у себе вдома і, як уже сказано, мали все для життя. Вождь Пемалвай об’єднав деякі племена і розгорнув ефективну партизанську війну.

У регіоні Арнхемленд, на Північній території, є 10 «кам’яних галерей» давністю щонайменше 27 тисячоліть.

106

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 107

Де аборигени, а де туристи?

У племені куку яалан’ї, нацпарк «Дейнтрі».

За 12 років він перетворився на кару Господню для колоністів, і за його голову була призначена велика нагорода. Зрештою ту голову відправили кораблем до Британії. Ще кілька років син Пемалвая очолював рух опору, але хиткий союз племен розпався. Розрізненість, цей одвічний бич колонізованих народів, згубив аборигенів. Як і вогнепальна зброя «на службі прогресу». Найжахливіші розправи відбувалися на ост рові Тасманія, де фермери просто розстрілювали місцевих і зрештою винищили їх. Поселенці зі своїми чередами та отарами просувались углиб континенту, або ригени відступали. Знедолені та змішані племена втрачали традиції, які існували десятки тисяч років. Деякі аборигени отримували допомогу в християнських місіях, інші найняли ся на ферми. Попри те, що їхні предки ніколи не вирощували худобу і не їздили верхи, вони швидко стали вправними скотарями та наїзниками. З «дикунами» роз плачувалися їжею та тютюном. У 1930 х влада запровадила програму асиміляції. Один із її заходів полягав у то му, щоб забирати дітей у тубільців і віддавати білим прийомним батькам. Неймо ➧

107

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 108

«Полювання на кенгуру» в Арнхемленді.

Хлопчаки з племені мангала у Західній Австралії.

108

вірно, але це тривало до 1960 х років! Асимільо вані в такий жорстокий спосіб покоління назва ли «Украденими». Шістдесяті стали часом кардинальних змін, які охопили весь світ, включно з віддаленими ку точками австралійських пустель. Референдум 1967 го надав аборигенам австралійське грома дянство і виборче право. Минуло ще чверть сто ліття, поки у 1992 році австралійський Верхов ний суд прийняв доленосну постанову про те, що

континент не був незаселеним, коли капітан Кук приєднав його до Британії. Відтоді аборигени, які можуть засвідчити факт постійного прожи вання на своїх землях, мають змогу вимагати на дання їм вільних земель. Через три роки було визнано право корінних мешканців на оренду копалень і пасовищ. Урегулювання цих питань зараз займає найважливіше місце в суспільно му житті Австралії. Із 1998 року 26 травня в країні відзначають як День Пробачення перед аборигенами за геноцид і все, що тим довелося пережити під час коло нізації. А 13 лютого 2008 року прем’єр міністр Кевін Радд уперше вибачився перед етнічними австралійцями від імені уряду та парламенту. Тож саме в наші дні відбувається примирен ня між білими й корінними австралійцями. І ні що так їх не зближує, як особисте спілкування, спільні посиденьки біля вогнища в пустелі та мандрівки у «країну Сновидінь».

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 109

Відкриті для світу У наші дні аборигени живуть переважно на центральних і північних територіях кон тиненту, у великих містах їх зустрінеш рід ко. Їхня чисельність становить орієнтовно 520 000 осіб — 2,5 відсотка населення краї ни. Серед них поширеними є зловживан ня алкоголем і наркотиками, злочинність і безробіття, які, на жаль, частково «сти мулюються» державою. Що характерно, разом із високою смертністю відзначають вищу, ніж в інших австралійців, народжу ваність. Серед аборигенів є відомі спортс мени, музиканти, науковці, бізнесмени і політики — на жаль, таких небагато. Біль шість етнічних австралійців воліють, щоб їх називали не просто «аборигенами», а використовували назви племен. Практич но в кожному місті Австралії є «центр або ригенської культури» (не факт, що ви зу стрінете там живого тубільця). Щоб не просто «повитріщатися» на аборигенів, але дізнатися про них побіль ше, зрозуміти їх і хоча б трохи ознайоми тися з їхньою культурою, варто брати участь у спеціальних екскурсіях. До речі, часто їх проводять бюро подорожей і тур оператори, засновані корінними мешкан цями континенту. Столицею аборигенних територій вва жається місто Аліс Спрінгс на півдні Пів нічної території. Тут заборонено будь яке втручання у традиційний життєвий лад, але дивитися можна. Неподалік розташо вана червона скеля Улуру, «пуп Австра лії» — сакральне місце для аборигенів. Корінні австралійці вважають, що звідси походять і весь світ, і всі люди. Фактично це найбільший у світі кам’яний моноліт, довжина якого — понад 3 кілометри, ши рина — 2 кілометри, а висота — 348 метрів. Бойові щити — тепер лише реквізит і сувеніри.

Останніми роками набули популярності гелікоптери, що дають змогу з висоти пта шиного польоту поглянути на святиню, поцятковану наскельними малюнками. Гіди, якими часто виступають саме або ригени, розповідають легенди й буваль щини про сакральну скелю. А іноді тут ■ можна спостерігати обряди з жертвопри несеннями у вигляді страусів ему. Інший приклад туристського паломництва — селище Куран да у штаті Квінсленд, яке, без перебільшення, зажило всесвіт ньої слави. З міста Кернс туди їдуть справжньою старовинною залізницею через мальовничу ущелину національного парку «Barron» і тропічні сади хребта Макалістер. Дорогою милують ся схилами гір і водоспадами. У Куранді прогулюються числен ними крамницями, де є і простенькі сувеніри, й автентичні тво ри мистецтва. Серед місцевих цікавин — «Світ птахів», заповід ник метеликів, зоопарк австралійських отруйних тварин... А потім — захоплива прогулянка парком аборигенів. Корін ний мешканець веде до жител і святилищ, розповідаючи про ➧

Тури у кам’яний вік — це екологічні та гастроно мічні походи, школи виживання, етнокруїзи, ви лов перлів, майстер класи з розпису, астроно мічні екскурсії з аборигенами… Улуру вважається чимось на зразок «порталу в інший вимір», зв’язок нашої Землі зі «світом Сновидінь». Жоден абориген не по лізе на вершину цієї скелі. До речі, з нешанобливими туристами екстремалами там повсякчас трапляються трагічні інциденти. Скеля офіційно належить племені анангу, яке здало її в орен ду урядові на 99 років для національного парку. Більшість екскурсій вирушають сюди рано вранці чи перед заходом сонця. У світанкових і призахідних променях у резуль таті фантастичної гри барв моноліт набуває тих червоних від тінків, за якими його знають у світі. До нього можна вирушити на мотоциклах, квадроциклах, верхи на конях чи верблюдах.

109

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 110

Символічне малярство аборигенів у «Mbantua Gallery» в Аліс Спрингс, Північна територія.

ЯВИЩА Й АРТЕФАКТИ Музика. Найвідоміший інструмент — діджериду, велика труба з гілки, все, редині проїденої термітами. Видає дивне протяжне гудіння з гортанни, ми включеннями, наслідуванням го, лосів тварин. Гра потребує потужних легень і особливого дихання. Наскельні малюнки. В Австралії на, лічують до 50 000 місць, де виявлено аборигенські художні зображення, вибиті у камені чи виведені вохрою. Бумеранги. Бувають двох видів — важкі бойові та легкі для полювання на птахів. Повертаються лише останні. Списи. Метаються з допомогою па, лиці з гачком на кінці. Деякі абориге, ни влучають за сотню метрів у ціль розміром з кокос. Картини. На них художники у симво, лічній манері змальовують Сновидін, ня, або «паралельний світ».

■

110

побут, традиції та вірування племені тджапукай. Гості переглядають шоу з традиційними танця ми, навчаються метати бумеранг і спис, пробують пограти на діджериду. Увечері влаштовуються виступи при світлі смолоскипів. Вогонь — сим вол життя. На березі озера показують ілюмінації типу летючих вогненних списів, каное зі смоло скипами та охопленого вогнями ресторану, де чекає «шведський стіл». Над селищем бурхає пінними струменями во доспад Баррон — каскад заввишки 256 метрів. Над його ущелиною проклали найдовшу (7,5 км) канатну дорогу в світі — «Скайрейл». Нею виру шають назад до Кернса, зупиняючись серед тро пічного лісу помилуватись околицями та про гулятися дощаними стежками. У лісах навколо парку легко зустріти крокодилів і вомбатів, коал і кенгуру, ка зуарів і диких собак динго. Ви конуйте застороги гіда! Із Кернса запрошують і до національного парку «Дейнт рі» — теж із гідом аборигеном, який розповість про традиційну медицину та інші премудрощі лісо вого народу. Унікальна природна зона охоплює білі піщані морські пляжі, джунглі

й найдавніші у світі мангрові зарості. А ще — екологічні готелі світового рівня. Центри абориген туризму розташовані пере важно в регіонах, куди, у принципі, порівняно нескладно діставатися через аеропорт міста Перт. Тури у кам’яний вік пропонуються в найрізно манітніших «жанрах»: екологічні походи по трави і плоди, гастрономічні екскурси на грані екстри му (зможете посмоктати жабу, щоб не хотілося пити?), школи виживання, круїзи з етнографіч ним ухилом, вилов перлів, майстер класи з на скельного розпису, астрономічні екскурсії з або ригеном у Планетарії… Навіть у суперсучасному місті Сидней вам розкажуть, що на місці славет ного Оперного театру жив тубілець, який прия телював із першим губернатором Австралії, а також покажуть серед мегаполісу сакральні для аборигенів місця. Запитаєте — навіщо нам, поколінню інтернет банкінгу та нанотехнологій, ота невимовно дав ня культура на неймовірно далекому континен ті? Відповімо: для розширення свідомості. Адже люди всіх часів і країв — це ми, наші часточки, можливо, загублені в незапам’ятні часи, але до ступні для пізнання. І чим більше таких часто чок ми зберемо й поширимо, тим більше ми з вами будемо людьми. ■

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 111

Особливий партнер Ізраїль Óêðà¿íó ç îô³ö³éíèì â³çèòîì â³äâ³äàâ ãåíåðàëüíèé äèðåêòîð Ì³í³ñòåðñòâà òóðèçìó ²çðà¿ëþ Àì³ð Ãàëåâ³. Äåëåãàö³ÿ ö³º¿ äåðæàâè çóñòð³ëàñÿ ç óêðà¿íñüêîþ òóðèñòè÷íîþ ïðåñîþ.

Україну нерідко порівнюють з Ізраїлем, який продовжує відстоювати свою держав ність, і ставлять його за приклад розвитку. З’ясувалося, що спільного в нас із ним ба гато і в туризмі. Під час зустрічі з журна лістами у київському «Президент готелі» виявилися цікаві та промовисті факти. Гості заявили, що Ізраїль — чи не єдина країна, турпотоки в яку та з якої в нас май же однакові. Звідти в Україну приїжджає навіть трохи більше людей — 149 тисяч за рік, тоді як Землю Обітовану відвідали 138 тисяч українців. Як запевняли делегати, ізраїльтяни вва жають Україну цілком безпечним напрям ком. Пан Галеві (Amir Halevi) від себе до дав, що приємно здивований спокоєм у Києві й водночас його пожвавленим діло вим та культурним життям. За 7 місяців нинішнього року наших ту ристів у єврейській державі побувало на 13 відсотків більше, ніж за той самий період торік, — 95 тисяч, і це на тлі зниження за гального турпотоку до єврейської держави. Україна посіла 5 те місце серед поста чальників туристів до Ізраїлю після США, Франції, Росії, Британії та випередила Ні меччину. Це дуже високий показник і над звичайно поважне сусідство. Серед новин туристичної співпраці між нашими державами — повідомлення про те, що Мінтуризму Ізраїлю планує в Україні рекламну кампанію програми «Два міста — одна відпустка» з турами до Єрусалима та

ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Тель Авіва. Забронювавши готель у цих містах, отримаєте бонусну картку зі 100 єв ро, безкоштовний сніданок та інші вигоди. Спростить і здешевить поїздки нашим туристам новий міжнародний аеропорт «Рамон» у районі курорту Ейлат. Ізраїльські готелі проходять добровіль ну сертифікацію за євростандартами — це вносить ясність щодо рівня їхніх послуг. Новозбудованим закладам розміщення до зволили заробляти на продажі частини площ, що допоможе здешевити проживання. У зустрічі також брали участь представ ник міжнародного відділу адміністрації маркетингу Мінтуризму Ізраїлю пані Діна Оренбах, радник гендиректора з питань маркетингу та PR пані Дикла Гоген Шайн фельд, представник Міністерства туриз му Ізраїлю в Україні Лариса Самойлович і PR директор представництва Ганна Сє рокурова. Зустріч пройшла в демократич ній теплій обстановці. Делегати з Ізраїлю виявили бажання познайомитися з кож ним представленим українським видан ням. З обох боків озвучено чимало ціка вих запитань та ідей. Журналістам було приємно дізнатися, що пані Лариса Самойлович працювати ме на своїй посаді ще мінімум рік. За свої плідні труди пані Лариса отримала грамо ту з рук гендиректора Аміра Галеві (Amir Halevi). Ми теж дякуємо їй за співпрацю і сподіваємося на новий виток особливого партнерства! ■

111

23.09.2016

ЧУДЕС

21:32

Page 112

■

!MT_5-16-disk.qxd

Ìóêà÷³âñüêèé çàìîê ìåí³ âäàëîñÿ äîñë³äèòè â³ä ï³äí³ææÿ éîãî ãîðè äî ïðàïîðà-ôëþãåðà íà âåðõ³âö³. Ñïàñèá³ íèí³øí³ì «ãîñïîäàðÿì», ÿê³ îõî÷å ä³ëÿòüñÿ ñåêðåòàìè. Â³çüìó ç íèõ ïðèêëàä… Àðñåí³é ÃÅÐÀÑÈÌÅÍÊÎ ªâãåí ÃÐÀÁÎÂ×ÀÊ

МУКАЧЕВЕ

Секрети замку 112

23.09.2016

21:32

Page 113

Паланок

Фото М. ІВАЩЕНКА

!MT_5-16-disk.qxd

113

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 114

Вершина Замкової гори складається з чотирьох терас. На ниж ній нині — паркування для машин. У це місце якраз і впирається стара стежка. Неподалік острівцем височіє трикутна передбрам на башта — барбакан. Два бічні мури башти повернені в бік до роги, тож її тил не був захищений укріпленнями. Так задумали навмисно: якщо ворогові вдасться захопити башту, він відразу опиниться під вогнем лучників із бастіонів Нижнього замку. До барбакану з Нижнього замку опускався підйомний міст. Ним можна було потрапити далі вглиб укріпленого комплексу. Завдяки виритим по периметру замку глибоким ровам візу ально середньовічні споруди стають ще вищими, а з оборонно го погляду — неприступнішими. На старовинних гравюрах му качівський замок зображується з високими баштами, на яких майорять прапори. Відтак середньовічна версія замку дуже на гадувала те, що ми звикли бачити на малюнках до дитячих ка зок і в мультфільмах про принців, принцес і чудовиськ. З по явою артилерії потреба у високих баштах відпала. Гарматні ядра робили неприступні бастіони смертельно небезпечними для са мих мешканців і захисників фортеці — під ударами ядер кам’яні брили падали на голови людей.

Терасами Замкової гори До замку на вершині гори веде широка дорога. З’явилася во на порівняно недавно — на початку XVIII століття. На відміну від середньовічної, ця явно зручніша. У давні часи, коли сюди прийшли угорські племена, стара стежка зміїлася кам’янистим схилом із боку сходу і була дуже вузькою. Нею вільно міг про їхати лише один вершник. Повороти і вигини обсаджувалися чагарником і деревами — це ускладнювало пересування ворога та доставку нагору штурмового знаряддя.

Середній замок На третій терасі містився Середній замок. У XVII столітті він мав 7 високих башт. Професія військового інженера, який керував будівництвом замків фортець, у середні віки дуже цінувалася. Титул барона, графа чи скарбника можна було купити, як зараз за гречку і кон серви купують голоси несвідомих громадян. Посада ж військо вого інженера ніколи не продавалась, адже від його професіона лізму залежало життя мешканців. Якщо в неприступному замку

Фото М. ІВАЩЕНКА

Таке враження, що тижнева поїздка на Закарпаття може за мінити рік шкільного курсу історії. Незважаючи на дві світові війни та десятки років радянського занепаду, тут збереглося без ліч артефактів і легенд. І все це хочеться побачити й зрозуміти.

Нижній замок Він розташований на другій терасі. Рівень кожної з них ви щий від попередньої на 10 метрів. У середині XVІI століття після землетрусу русло річки Лато риці змістилося ближче до Замкової гори. Це дало змогу напов нити оборонний рів водою і на якийсь час зміцнити захист зам ку. Втім, ненадовго: однієї холодної зими вода в рові замерзла, ворогу вдалося підтягти гармати ближче до гори... Того разу за мок облоги не витримав. У різний час гарнізон Паланка становив від 2 до 3 тисяч осіб. Щоб захопити середньовічний замок із такою залогою, потріб но було вп’ятеро більше вояків. Аби зрозуміти, чому Нижній замок називають «кісткою в горлі ворога», постарайтеся для по чатку уявити собі зазначену кількість піших воїнів і кавалерії. У Нижньому замку може розміститися не більше 400 воро жих солдатів, та й то, стояти вони повинні, притулившись один до одного, як у метро в час пік. Під тиском інших, які прорва лися на цю територію, їм не залишається нічого іншого, як пе реміститися в сухий рів навколо середнього замку. У цей момент на них рине дощ зі стріл, каменів і киплячої олії.

Панорама Мукачевого з Чернечої гори, на якій розташований Свято Миколаївський православний жіночий монастир.

114

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 115

Углиб споруди веде темний коридор арка. Колись він відігравав роль пастки — супротивник впи рався у глуху стіну і його там закривали обковані дубові грати. А в стелі відкривалися бійниці... ■ були слабкі місця, то про це ніхто, крім інженерів і власників, не знав. Припустімо, що оборону прорвано і за гарбникам вдалося проникнути на тери

торію Середнього замку. Праворуч углиб споруди веде темний коридор арка. Ка жуть, колись він відігравав роль пастки — супротивник просто впирався у глуху сті

ну і його там закривали обковані дубові грати, а в стелі відкривалися бійниці, з яких нападникам підносили «гостре і га ряче частування». Нікому б не радив... У коридорі арці є невеликий канал для стоку дощової води. Якщо врахувати, що площа замкових будівель становить май же 13 тисяч квадратних метрів (близько двох футбольних полів), можна уявити, скільки води від дощу та снігу з’являєть ся тут щороку. Військові інженери знали, що вода під час битви може стати порятун ком, а в мирний час — нещадним воро ➧

115

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 116

Був Мукачівський замок і головною політичною гом. Узимку лід із легкістю руйнував му в’язницею Європи. За 108 років існування авст рування завтовшки півтора два метри. Приборкати природну стихію можна бу рійської тюрми в тутешніх катівнях побували по ло лише за допомогою дренажних систем. над 20 тисяч ув’язнених. Завдяки їм дощову воду збирали і викорис ■ товували: поїли худобу та верхових коней. Мешканці Паланка воліли пити воду із зам кового колодязя, історія якого оповита Верхнього замку в Середній не тільки без втрати гучності, а й легендами. Одна з них — про те, як володар замку обдурив чор у приватному режимі. та, заплативши йому за воду «мішок» грошей, у який вмісти лося лише дві монети. Відтоді з дна колодязя нібито долинає Верхній замок обурене чортове виття. Четверта тераса здіймається над містом на висоту 68 метрів. Уважні туристи у правому коридорі часто звертають увагу Замкову гору почали забудовувати саме звідси, з найвищої точ ще на одну інженерну загадку — діру в стіні. Цей отвір є части ки. Якщо звернути увагу на вулиці та будинки навколо гори, чіт ною складної інфраструктури порожнин і труб. За допомогою ко видно, де пролягав сухий рів, укріплений земляним насипом. цього акустичного пристрою можна було віддавати накази з Поруч звели частокіл із загострених стовбурів — паланок, який

116

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 117

і дав назву замку. За ним жили селяни і воїни. Паланком також іменувалося невелике село під горою. Раніше мукачівський замок називався Мункач Вар (з угорської «вар» — «замок»). Із бастіону відкривається чудовий краєвид Мукачевого. Це друге за розмірами місто Закар паття з населенням 86 тисяч осіб (перше — звіс но, Ужгород). Вдалині гори розступаються і від кривається вхід у Мукачівську долину. Колись його охороняв замок Сент Міклош у селі Чина дієве. Вгледівши ворога, його мешканці подава ли світлові або димові сигнали. Терасами віків На місці нинішнього Мукачевого в середньо віччі перетиналися дві торгові артерії. Перша ве ла із Трансільванії до Словаччини та Польщі. Цей шлях перетинався з російським, який про

лягав через перевал, вів до Угорщини та інших країн Центральної Європи. Є кілька версій походження назви «Мукаче ве». За першою, гору, на якій розташований Па ланок, у стародавні часи кріпаки насипали у ве ликих муках. Проти цієї гіпотези свідчить вулка нічне походження Замкової гори. Переконати ся можна особисто, якщо спуститися в підвали бастіонів — там чітко видно брили вулканічної породи. Вважається, що Замкова гора — неза вершений вулкан. Друга версія говорить про млин, нібито побу дований на річці Латориці. Та, як я вже тут зга дував, у давнину річка протікала в іншому місці, під горою. Замок з’явився лише у XV столітті, а місто заснували значно раніше, у ІХ столітті. Найбільш правдоподібною вважається така історія. Коли в ці краї прийшли племена угрів, їм довелося зупинитися на відпочинок. Вони по долали довгий і важкий шлях через Карпатські гори, тобто виконали велику роботу. Угорською слово «робота» звучить як «му’нка». Назва міс течка Мункач проіснувала тисячу років, поки в 1920 х роках чехи та словаки після Першої сві тової війни перейменували місто з Мункач у Мун качово. Ну, а в наш час назва українізувалася. Говорячи про історію краю, не можна не зга дати про колишніх господарів цих земель — уг рів, угорців. У незапам’ятні часи вони пересели лись із Сибіру. Подолавши Уральські гори, пле мена угрів розділилися на три частини. Одна ли шилась у Приураллі, інша частина перейшла на північ, до Скандинавії (багатьом знайомий тер мін «угро фінська група мов»). «Наші» ж угри надовго затрималися на території сучасних Дон басу і Краснодарського краю, а потім перейшли Карпати й оселились у Придунайській низови ні. Офіційною датою заснування Угорської дер жави вважається 896 рік. Звісно, ті кочівники мало тямили в будівництві замків і міст. Але з часом до їхньої держави увійшли інші племена й народи, з’явився і хист до архітектури. ➧

Екскурсанти мають змогу побачити лише частину замкового комплексу. До деяких залів та підземель є доступ лише для експертів.

ІНШЕ В МУКАЧЕВОМУ ■ ■ ■ ■ ■

■ ■ ■ ■ ■ ■ ■

■ ■

■

■ ■ ■

Костел св. Мартина з каплицею. Білий дім Ракоці. Ратуша. Пам’ятник сажотрусу. Успенська греко,католицька церква. Реформатська церква. Міст через Латорицю. Драмтеатр. Палац Грюнштейна. Свято,Миколаївський монастир. Пам’ятник Кирилу та Мефодію. Оглядовий майданчик «Панорама Фесті». Пам’ятник Міхаю Мункачі. Кельтський двір. Медовий дім. Красногорський монастир. Сакури. Синагога. Ресторан Леон (звіринець із лемурами). Страуси. «Червона гора» — закинута плантація чаю. Ресторан «Винний сад» зі старими підвалами. Картинг. Каруселі, колесо огляду. Крафтова броварня.

■

117

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 118

У 1086 році на Замковій горі було зведено пер шу кам’яну споруду. Вона нагадувала донжон (ве лика вежа) на кілька поверхів, причому вхід мала на другому рівні. Потрапляли до фортеці дерев’я ними сходами, які під час облоги прибирали. Про тягом трьох століть татари і половці кілька разів намагалися штурмувати башту, але безуспішно. Був мукачівський замок і головною політич ною в’язницею Європи. За 108 років існування австрійської тюрми в тутешніх катівнях побува ли понад 20 тисяч ув’язнених. Після європейсь кої «весни народів» 1848 року всіх засуджених до велося звільнити. Із цієї нагоди на бастеї замку (напівкруглій споруді з бійницями) посадили липу і назвали її Деревом свободи. Вона росла до 1960 х років, поки її знищила блискавка.

Княгиня Ілона Зріні підіймала дух воїнів, з’являючись на бастіонах разом із десятирічним сином Ференцом.

Твердиня, пам’ятка і… РАГС «У роки давні Ілона Зріні стяг свободи підій мала тут» — цією фразою поета Шандора Пете фі національна героїня Угорщини Ілона Зріні була вписана в літопис мукачівського замку. Під її керівництвом замок 2 роки і 3 місяці (1685– 1688) тримав оборону від австрійських габсбург ських військ. Замок був у облозі понад 7 місяців і мужньо відбивав усі атаки противника. Кня гиня піднімала бойовий дух воїнів, часто з’явля ючись на бастіонах разом із десятирічним сином Ференцом. Тоді польський король Ян Собеський назвав Ілону «найвидатнішою жінкою Європи». Тут же, в Мукачівському замку, Ілона Зріні ви ходила заміж за Імре Текелі. Про те весілля досі ходять легенди. За 8 днів урочистостей було з’ї дено 10 вгодованих биків, 36 телят, 20 свиней, 80 овець, 4 оленів, 10 косуль, 6 диких кабанів, 2 лані, 50 фазанів, 70 індиків, 250 перепелів, 160 куріпок, 120 качок, 150 селезнів, 8 центнерів ри би, 50 центнерів меду та цукру і випито 130 ді жок червоного і 150 — білого вина, 40 діжок пи ва та 25 малих діжок польської горілки… У ХХІ столітті в замку Паланок люди продов жують одружуватися, нехай і не з таким розма хом, як у часи Зріні. Річ у тім, що ось уже два ро ки в Мукачевому закрито на капітальний ремонт центральний РАГС. Комусь спало на думку роз писувати молодих в одному із залів замку… На території є екуменічна, тобто універсаль на, церква. У ній можуть правити службу будь яка з трьох основних конфесій України (право славні, католики, греко католики). Тут же й він чають молодят. Хто знає, може, колись і я зіграю своє весіл ля на мурах Паланка. Замок є, РАГС є, не виста чає дрібниць — нареченої принцеси, 10 вгодо ваних биків і що там ще за списком? ■ Подяка за допомогу в підготовці матеріалу — Максимові Адаменку, керівникові Туристичного інформаційного центру міста Мукачеве.

118

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 119

23.09.2016

ПОКАЗАТИ

21:32

Page 120

■

!MT_5-16-disk.qxd

Òâîº

Â³äðîäæåííÿ èñòåöòâî — â³÷íå, ìîäà — øâèäêîïëèííà. Çáåð³ãàþ÷è íåòë³íí³ ö³ííîñò³, âîäíî÷àñ ³ç íàä³ºþ äèâèìîñü ó ìàéáóòíº. Ïîºäíàííÿ â³÷íîãî ³ ñêîðîìèíóùîãî º êîíöåïö³ºþ íîâî¿ êîëåêö³¿ «YaninaStudio™» — «Revival» (â³äðîäæåííÿ, ïðîáóäæåííÿ). Ðåïðîäóêö³¿ êàðòèí â³äîìèõ õóäîæíèê³â ãàðìîí³éíî âèãëÿäàþòü íà âàðåíîìó äåí³ì³. Â³í íàäàº ¿ì ç³ñòàðåíîãî âèãëÿäó — òàêîãî, â ÿêîìó áà÷èìî ö³ òâîðè ó ãàëåðåÿõ Ì³ëàíà òà Ôëîðåíö³¿, Ðèìà ³ Ïàðèæà, Ëîíäîíà é Ìàäðèäà. Íåâèáàãëèâèé ³ çíîñîñò³éêèé ìàòåð³àë äàº çìîãó íîâèì âëàñíèêàì «êàðòèí» ïîâîäèòèñÿ ç íèìè áåç íàäì³ðíî¿ îáåðåæíîñò³. Ãàðíî òðèìàþ÷è ôîðìó, äåí³ì ñòàº àíàëîãîì ïîëîòíà, öóïê³ñòü ÿêîãî ïîì’ÿêøóºòüñÿ ïëåòåíèìè äåòàëÿìè, ìàêðàìå, êðåàòèâíîþ ôîðìîþ âèðîá³â. Âàæëèâó ðîëü ó êîëåêö³¿ â³ä³ãðàþòü àêñåñóàðè äî êîæíîãî ëóêà — âèøóêàí³ àâòåíòè÷í³ ñóìî÷êè ³ êàïåëþøêè ç òîñêàíñüêî¿ çîëîòàâî¿ ñîëîìêè marzuolo, ùî íàäàº âèðîáàì íàäçâè÷àéíî¿ ãíó÷êîñò³, ðîáèòü ¿õ ïðàêòè÷í³øèìè. Ùîá â³çóàëüíî âð³âíîâàæèòè âëàñòèâèé óêðà¿íî÷êàì À-ïîä³áíèé ñèëóåò, êîíñòðóêö³¿ â³çóàëüíî ñòâîðþþòü áàëàíñ ì³æ âåðõíüîþ òà íèæíüîþ ÷àñòèíàìè ïîñòàò³. Ñó÷àñíà ìîäà âò³ëþº ìàñøòàáí³ çîâí³øí³ òà âíóòð³øí³ òðàíñôîðìàö³¿ îñîáèñòîñò³. Ðèòì çì³íè ñòèë³â íåâïèííî çðîñòàº. Êîìïåíñóþ÷è íåñòà÷ó êðàñè ³ ãàðìîí³¿ â ïîâñÿêäåíí³, ìè îòðèìóºìî åñòåòè÷íó íàñîëîäó â³ä îäÿãó, ãàðìîí³éíî ââîäèìî âèñîêå ìèñòåöòâî ìèíóëîãî ó ñâîº ñüîãîäåííÿ.

Òâîð÷à ìàéñòåðíÿ «YaninaStudio™» Êè¿â, âóë. Áóëüâàðíî-Êóäðÿâñüêà, 51 Àòåëüº, øîó-ðóì: (050) 681-5997, (050) 380-1650 Øîó-ðóì òêàíèí: (050) 681-5997, (099) 218-8973

120

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

21:32

Page 121

!MT_5-16-disk.qxd

23.09.2016

КОЛЕКЦІЯ

■