Karpaty Wschodnie by Jacek Wnuk

Karpaty Wschodnie Eastern Carpathians Східні Карпати

Tym, którzy spełniając marzenia pozostali w górach na zawsze… Присвячується тим, хто реалізуючи мрії, залишився в горах назавжди… For those who fulfilling their dreams stayed in the mountains forever…

Jacek Wnuk

Karpaty Wschodnie Східні Карпати Eastern Carpathians

Z przyjemnością zagłębiam się w świecie Karpat Wschodnich

Z przyjemnością zagłębiam się w świecie Karpat Wschodnich, za sprawą zdjęć Jacka Wnuka – towarzysza i przewodnika moich po nich wędrówkach. Patrzę na owoc jego pracy i widzę jakże inny pas pasm i dolin od tego, które za sprawą zimnego oka mego aparatu wywiozłem myśląc, że spełniłem akt twórczy bezkonkurencyjnie. Jako autor zdjęć czuję ten rodzaj niepewności czy uczeń nie prześcignął mistrza? Jako profesor, dawny nauczyciel czuję smak spełnienia i satysfakcji będącej odczuciem, iż mam swój drobny wkład w kontynuacje stylu i tematu bliskiemu mojemu sercu.

З приємністю заглиблююсь в світ Східних Карпат за допомогою фотографій Яцека Внука, мого товариша і провідника у мандрівках ними. Дивлюся на плоди його праці і бачу простір гірських хребтів і долин кардинально відмінний від того, який за допомогою холодного об’єктива своєї камери привіз я, вважаючи що здійснив творчий акт, з яким ніхто не може конкурувати. Як автор знімків відчуваю свого роду побоювання – чи учень не перевершив майстра? Як наставник, довголітній вчитель, відчуваю смак сповнення і задоволення які засвідчують, що у мене є свій маленький вклад у продовження стилю і тематики близьких моєму серцю.

I immerse into the world of the Eastern Carpathians thanks to the photos of Jacek Wnuk – my companion and guide during my exploration of them. I look at the results of his work and I see a quite different view of the mountain range or the valley from that what I captured thinking then that no one could have done it better than me. As the author of the photos I feel some kind of anxiety: has the student surpassed the master? As a professor, the former tutor, I feel the taste of satisfaction and fulfilment, in this respect, that I have my own share in the continuation of the style and the theme so close to my heart.

prof. Krzysztof Hejke

ISBN 978-83-7530-251-6

Wydawca | Видавець | Publisher Wydawnictwo Ruthenus – Rafał Barski ul. Łukasiewicza 49, 38-400 Krosno www.ruthenus.pl Skład | Верстка | Typesetting Ariusz Nawrocki

Karpacka inspiracja Карпатська інспірація Carpathian inspiration

Karpaty Wschodnie to magiczna kraina, która od zawsze przyciągała wędrowców, badaczy i letników. Kraina gdzie nadal przyroda dyktuje rytm życia. Transformacja ustrojowa i przemiany systemowe w Polsce, Ukrainie i Rumunii wywarły spore piętno na tych terenach, jednak do dziś pozostały zakątki Karpat Wschodnich gdzie czas się zatrzymał. Gdzie do dziś ludzie żyją jak niegdyś – w zgodzie z naturą i samym sobą. Trudne warunki górskie nie są obojętne na relacje międzyludzkie, mieszkańcy karpackich wiosek położonych wysoko ponad dolinami muszą się wspierać i współpracować aby żyć. Godziny, dni, tygodnie, a może długie miesiące, czy nawet lata spędzone gdzieś w Karpatach. Gdzieś z dala od kurortów, gdzieś w śniegu czy błocie, mrozie lub skwarze. Gdzieś we wioskach rozsypanych po grzbietach czy na graniach wśród rozległych połonin. Czas ten to nie zdobywanie kolejnych szczytów, lecz po prostu bycie tam, poszukiwanie przygody, emocji, człowieka i autentyczności tej krainy. A może poszukiwanie samego siebie?

Східні Карпати це магічний край, який завжди притягав мандрівників, дослідників і відпочивальників. Край, де природа й далі диктує ритм життя. Трансформація устрою і системні зміни в Польщі, Україні та Румунії залишили значний слід на цих землях, однак до нині у Східних Карпатах залишилися закутки, де час зупинився. Де до сьогодні люди живуть як колись – у згоді з природою і самими собою. Важкі гірські умови не залишаються байдужими до міжлюдських стосунків, мешканці розміщених високо над долинами карпатських сіл щоб жити, мусять один одного підтримувати і співпрацювати. Години, тижні а може довгі місяці чи навіть роки проведені десь у Карпатах. Десь здалеку від курортів, десь у снігу чи болоті, морозі чи спеці. Десь у селах розсипаних по хребтах чи на верхах серед розлогих полонин. Той час це не здобування чергових вершин, а просто перебування там, пошуки пригоди, емоції, людини і автентичності цього краю. А може це пошуки самого себе?

The Eastern Carpathians are the land of magic which has been attracting wanderers, researchers and holiday makers for ages. It is the place where nature still dictates the rhythm of life. The political transformations and changes in Poland, Ukraine and Romania exerted enormous pressure on the region but up till today there are areas in the Eastern Carpathians where the time has stopped. People live there in harmony with nature and themselves as they did in the past. Demanding conditions ruling the mountain areas are not indifferent towards the relations between the people who have to cooperate and support each other to withstand the difficulties of living in Carpathian villages high above the valleys. Hours, days, weeks or even long months or years spent somewhere in the Carpathians. Somewhere far away from the resorts, somewhere in the snow or mud, frost or heat. Somewhere in the villages nestling on the mountain ranges or ridges among the vast mountain pastures. This time is not for reaching another peaks but simply being there, looking for an adventure, emotions, a human being and the authenticity of this land. Or maybe looking for oneself?

Profesor Krzysztof Hejke i Jacek Wnuk przed bacówką gdzieś w Czarnohorze podczas jednej z wielu wypraw w Karpaty Wschodnie

O albumie Про альбом About the album Album ukazuje atmosferę Karpat ciągnących się od Bieszczadów aż po Czrnohorę, a może i dalej. Karpaty widziane przez pryzmat wędrowca włóczącego się po górach i dolinach, wędrowca który poszukiwał magicznej krainy jakże szeroko opisywanej w literaturze okresu międzywojennego. Krainy do której jedzie się tylko raz, a później się jedynie powraca. Krainy, która pozwala oderwać się od codzienności i ruszyć wysoko ponad chmurami po połoninach i skalistych grzbietach, z małym namiocikiem, chlebem, wodą i kawałkiem słoniny. Zmagać się z wiatrem, deszczem, czy mrozem i śniegiem, zmagać się z samym sobą, aby przetrwać i wrócić w doliny, ale już innym człowiekiem. Chęć bycia w górach i nieustanne fotografowanie było mocniejsze ode mnie, dlatego z roku na rok przybywało negatywów prezentujących karpacką krainę to latem, to zimą, to w pracy czy od święta. Fotografowanie było dla mnie misją, którą chciałem wypełniać coraz lepiej przez co podjąłem studia w szkole filmowej w Łodzi. Z profesorem Krzysztofem Hejke odbyłem wiele karpackich wypraw, każda z nich była nieocenioną lekcją nie tylko fotografii, lecz wspaniałą lekcją życia. Fotografie zawarte w albumie powstawały w Karpatach Wschodnich w trakcie niezliczonych wypraw na przełomie XX i XXI wieku – wypraw jakich obecnie próżno poszukiwać. Wypraw do miejsc których już nie ma, do miejsc, które zmieniły się bezpowrotnie, miejsc i sytuacji wyrwanych bezdusznej machinie czasu i uwiecznionych na czarnobiałych obrazach.

Альбом показує атмосферу Карпат розпростертих від Бескидів аж до Чорногори, а може й ще далі. Карпати, побачені через призму мандрівника, який блукає по горах і долинах, мандрівника, який розшукує магічний край щонайширше описаний у літературі міжвоєнного періоду. Краю, у який їдеш тільки раз, а потім лише повертаєшся. Краю, який дозволяє відірватися від буденності і рушити високо понад хмарами по полонинах і скелястих хребтах, з маленьким наметом, хлібом, водою і куснем сала. Змагатися з вітром, дощем, чи морозом та снігом, змагатися з самим собою, щоб вижити і повернутися в долину – але вже іншою людиною. Бажання бути в горах і безперервно фотографувати було сильнішим за мене, а тому з року в рік додавалися негативи що представляють карпатський край то влітку то взимку, то в роботі чи то в свята. Фотографування було для мене місією, яку я хотів виконати щоразу ліпше, а тому розпочав студії у кінематографічній школі в Лодзі. З професором Кшиштофом Гейке ми здійснили багато карпатських мандрівок, кожна з них була неоціненною лекцією не тільки фотографії, але й чудовою лекцією життя. Уміщені в альбомі знімки постали в Східних Карпатах під час незліченних мандрів на зламі XX і XXI століть. Мандрівок, які тепер не повториш. Мандрівок до місць, яких уже немає, до місць, які безповоротно змінилися, місць і ситуацій вирваних у бездушної машинерії часу і увічненої на чорно-білих картинах.

The album shows the atmosphere of the Carpathians stretching from Bieszczady Mountains till Czarnohora or maybe even further. The Carpathians as seen through the eyes of a traveller wandering among the mountains and valleys, looking for the magic land so vastly described in the literature of the interwar period. The land to which you go just once and then you only come back there. The land which allows you to escape from the reality and set on the paths leading among the mountain pastures and rocky ranges high above the clouds, carrying just a small tent, some bread, water and a piece of lard. To struggle with the wind, rain, frost or snow, with yourself, just to survive and return to the valleys being a changed man. The wish to be in the mountains and take photos was stronger than me. Because of that, year after year I collected my negatives showing the Carpathian land in summer, in winter, during the days of labour or holidays. Photography became my personal mission which I wanted to carry out better and better. Consequently, I took up studies at Lodz Film School. With professor Krzysztor Hejke I went on many expeditions in the region and each of them was an unforgettable lesson of not only photography but also of life. The photos in this album were taken in the Eastern Carpathians during my numerous journeys in between 20th and 21st century. The journeys which you can look in vain today. Those were the expeditions to the places which do not exist anymore, the places which have changed irreversibly, the places and situations torn out of the soulless machine of time and immortalized as black and white images.

Żyję w Karpatach Живу в Карпатах I live in the Carpathians

– Dokąd idziecie? – pyta napotkany człowiek w malutkiej wiosce leżącej tuż pod połoninami. – Na połoninę, na połoninę idziemy… – Po co tam iść? Tam zimno i wieje, w dolinie już wiosna, ale na górze jeszcze zima będzie. Nie ma po co tam iść, teraz tam tylko można przemoknąć i zmarznąć. Idą chmury, zbiera się na deszcz. Po co tam idziecie? – Chcemy wejść na szczyt, tak po prostu na szczyt. – A po co wam na szczyt? A co niesiecie? – spytał patrząc na plecaki myśląc, że chodzimy po wioskach i coś sprzedajemy… Mężczyzna stał przy płocie i dopalał papierosa. Patrzył na nas i nie mógł się nadziwić po co iść na połoninę w taką pogodę i to jeszcze z jakimiś bagażami? Widać, że nieczęsto spotyka się tam turystę. Na koniec zapytał bardzo poważnie. A płacą wam za to?

– Куди йдете? – питає випадковий перехожий в маленькому селі розташованому під полони нами. – На полонину, на полонину йдемо… – А чого туди йти? Там холодно, і віє вітер. На долині вже весна, а на горі ще буде зима. Немає чого туди йти, зараз там можна лише змокнути і змерзнути. Збираються хмари, буде падати дощ. Для чого туди йти? – Хочемо піднятися на гору, просто піднятися на гору. – А для чого вам на гору? Що там несете? – запитав незнайомець дивлячись на рюкзаки. Подумав, напевно, що ходимо по селах і щось продаємо… Чоловік стояв біля плоту і докурював сигарету. Дивився на нас і не міг надивуватися для чого нам підніматися на полонину в таку погоду та ще з такими тягарями? Напевно, нечасто тут можна зустріти туристів. Вкінці серйозно запитав. А чи платять вам за це?

– Where are you going? – asks a man encountered in a small village lying under the mountain pastures. – We’re going to the mountain pastures… – What for? It’s cold there and the wind’s blowing, there’s spring here in the valley, but there’ll be winter on the top. There’s no point going there, you can only get wet and catch a chill. The clouds are gathering, it’s going to be raining. What for are going there? – We want to climb on the top, just on the top. – What do you need the peak for? And what are you carrying? – he asked looking at the backpacks and thinking that we are selling something… The man was standing near the fence finishing his cigarette. He was looking at us and kept wondering why would anyone go to the mountain pasture during such weather and with some luggage? It could be seen that a tourist is not frequently met there. In the end he asked very seriously. Do you get paid for that?