ВИДИ НАУКОВОЇ РОБОТИ УЧНІВ (ЗМІСТ, СТРУКТУРА, ВИМОГИ) 1. Реферат Пишеться учнями 8 класів. 1.1. Загальні завдання реферату Реферат - це короткий виклад основного змісту наукової праці чи низки праць, що розглянуті учнями у межах певної теми, з аналізом можливих шляхів вирішення наукової проблеми. Реферат також містить висловлення власних міркувань автора щодо цієї проблеми. Якщо реферат цих ознак не має, то він є лише конспектом опрацьованих публікацій. Підготовка реферату — це перший етап розвитку науково-дослідницьких умінь та навичок учнів. Робота над рефератом спрямована на: - формування умінь самостійно знаходити й вивчати наукову літературу, використовуючи опрацьований матеріал для підготовки до огляду наукових праць, пов'язаних з історією вивчення певних теоретичних питань; - розвиток умінь реферування: розвиток базисних умінь написання наукової роботи (ознайомлення з довідковою літературою, складання списку використаної літератури, формулювання висновків); - стимулювання розвитку аналітичного мислення учнів (навичок та вмінь систематизувати, аналізувати, зіставляти й узагальнювати різні точки зору, характеризувати конкретний матеріал, формулювати висновки); - розширення світоглядної парадигми учнів та поглиблення їхніх знань з певної навчальної дисципліни; - оволодіння основами наукового писемного викладу; - розвиток умінь щодо встановлювання зв'язків даної науки з іншими науками та визначення характеру цих зв'язків. 1.2. Вимоги до написання реферату для учнів 8 класів 1. Реферат як форма самостійного опрацювання матеріалу виконується на одну із запропонованих або вибраних самостійно тем. 2. Реферат пишеться українською мовою. 3. Обсяг реферату - 20 сторінок . 4. Під час написання реферату необхідно дотримуватися визначеної структури (подано нижче) відповідно до правил виділення абзаців, нумерації сторінок, правильного оформленням посилань, виносок, цитат, висновків, списку використаної літератури (не менше 8-Ю джерел). 5. Оформлення реферату має відповідати естетичним І орфографічним нормам. 1.3. Структура реферату 1. Титульна сторінка. 2. Зміст. 3. Вступ (тема реферату, характеристика її практичного значення, формулювання мети реферування матеріалу з обраної проблеми, визначення конкретних завдань роботи). 4. Основна частина (складається із 2-3 розділів; кожний розділ нумерується і має свою назву; характеризується стан дослідження теми й подається реферований виклад існуючих точок зору з даної тематики, представлених у сучасній науковій літературі,
а також самостійний аналіз опрацьованого матеріалу; пропонується варіант вирішення даної проблеми автором). 5. Висновки (стисла характеристика основних результатів виконаної роботи формулюються узагальнюючі тези відповідно до завдань, визначених у Вступі). 6. Список використаних джерел (містить теоретичні праці, подані в алфавітному порядку та оформлені з урахуванням усіх сучасних вимог бібліографічного опису). Реферат подається у визначений термін, його перевіряє керівник. Оцінюється за 22бальною системою. Високий рівень (22-19 балів) ставиться за: а) відповідності змісту реферату та теми дослідження; б) наявності аналізу опрацьованої літератури, самостійних висновків; в) дотримання всіх вимог щодо написання та оформлення реферату (обсяг, кількість літературних джерел, посилання на використану літературу тощо). 2. Наукова робота реферативно-дослідницького характеру для учнів 9 класів 2.1. Загальні завдання наукової роботи реферативно-дослідницького характеру Самостійна письмова наукова робота реферативно-дослідницького характеру передбачає глибше, порівняно з рефератом, вивчення конкретної наукової проблеми із обов’язковим самостійним моноаспектним науковим пошуком і фіксуванням його результату. Метою наукових робіт реферативно-дослідницького характеру є: поглиблення знань учнів з актуальних проблем певної науки; стимулювання учнів до самостійного наукового пошуку; формування дослідницьких та аналітичних умінь учнів; подальший розвиток умінь та навичок самостійного критичного опрацювання наукових джерел; розвиток умінь аналізувати наявні опрацювання з обраної тематики та узагальнювати власні спостереження; формування вмінь практичної реалізації результатів дослідження проблеми в самостійно виконаних розробках. 2.2. Вимоги до написання наукової роботи реферативно-дослідницького характеру 1. Наукова робота виконується на одну із тем, запропонованих або вибраних самостійно. 2. Наукова робота з іноземних мов виконується українською мовою. 3. Обсяг наукової роботи реферативно-дослідницького характеру у 9 класі складає 20 сторінок. 4. Наукова робота має бути чітко структурованою (див. далі) з дотриманням таких вимог щодо оформлення: окремі частини роботи виділяються, абзаци та нумерація сторінок виділяються згідно із загальними правилами, правильно оформлюються посилання, виноски, цитати, висновки та список використаних джерел (повинен містити не менше 20 позицій). До бібліографічного списку включаються новітні видання, у тому числі електронні носії та інтернетджерела. 5. Обов'язковими компонентами наукової роботи мають бути: визначення актуальності дослідницького завдання;
постановки завдань дослідження. 2.3. Структура наукової роботи реферативно-дослідницького характеру 1. Титульна сторінка. 2. Лист із назвою. 3. Відгук керівника. 4. Тези. 5. Зміст. 6. Вступ (обгрунтовується актуальність теми, її значення для теорії та практики певної науки, мета, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження). 7. Основна частина роботи - дослідницька - містить дві частини. Перша присвячена аналізу опрацьованої наукової літератури з предмета відповідно до завдань дослідження, а також певним авторським висновкам із визначенням перспектив подальших дослідницьких пошуків; друга частина містить опис виконаного власного дослідницького завдання. 8. Висновки (зумовлюються змістом наукової роботи). 9. Список використаних джерел. На всі наукові джерела, що представлені у списку, повинні бути посилання в тексті наукової роботи. Список використаних джерел укладається в алфавітному порядку (спочатку - кириличні, потім іноземні видання) з наскрізною нумерацією і має бути оформлений з урахуванням усіх сучасних вимог до бібліографічного опису. У списку наукової літератури повинні переважати новітні видання. 2.4. Захист наукової роботи реферативно-дослідницького характеру Наукові роботи, які були прийняті для участі у II етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, рекомендуються до захисту, який відбувається згідно із затвердженим для Київської Малої академії наук календарним планом, у встановлений термін, у присутності конкурсантів та членів журі. Під час захисту учень називає тему і мету дослідження, повідомляє план роботи і коротко переказує зміст. Особливу увагу при цьому необхідно звернути на ту дослідницьку частину роботи, яка містить власні спостереження, а також результати виконання дослідницького завдання. Виступ завершується формулюванням висновків. За результатами захисту наукової роботи виставляються бали. Високий рівень (39-30 балів) ставиться за: а) відповідності змісту роботи темі дослідження; б) структурованості роботи відповідно до вимог; в) глибокого аналізу наукової літератури та самостійності авторських висновків; г) самостійно проведеного й обгрунтованого аналізу обраної проблеми; д) якісно підготовлених практичних розробок; е) успішного виконання дослідницьких завдань; є) дотримання всіх вимог щодо технічного й естетичного оформлення роботи та орфографічного стандарту.
Достатній рівень (29-20 балів) виставляється за наявності окремих незначних недоліків у виконанні теоретичних й практичних завдань роботи та її оформленні. Середній рівень (19-10 балів) виставляється за наявності значної кількості недоліків у виконанні завдань роботи, огріхів у її оформленні. Низький (9-5 балів) виставляється за повної невідповідності вимогам щодо обсягу, оформлення та викладу змісту, за неправомірності представлених у висновках результатів роботи або їх відсутності. Після захисту наукова робота зберігається у секції протягом двох років. 3. Науково-дослідницька робота для учнів 10 класів 3.1. Загальні завдання науково-дослідницької роботи для учнів 10 класів Науково-дослідницька робота повинна мати пошуковий характер, бути спрямованою на дослідження актуального проблемного питання, що має елементи практичної новизни. Метою написання науково-дослідницької роботи є: стимулювання учнів до самостійного наукового пошуку; подальший розвиток умінь самостійного критичного опрацювання наукових джерел; поглиблення знань учнів з актуальних проблем конкретної науки; формування дослідницьких умінь учнів; формування вмінь практичної реалізації результатів дослідження у самостійно виконаних розробках. 3.2. Вимоги до написання науково-дослідницької роботи 1 Учні виконують науково-дослідницьку роботу за орієнтовною тематикою або вибирають тему роботи самостійно. 2 Наукова робота пишеться українською мовою. 3 Обсяг - до 20 сторінок машинопису (комп’ютерного набору). Текст набирають у текстовому редакторі WORD (шрифт - Times New Roman, розміром 14 пт, міжрядковий інтервал — 1,5, усі береги — 25 мм) та роздруковують з одного боку аркуша формату А4. 4 Заголовки структурних частин роботи друкують великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину наукової роботи починають з нової СТОРІНКИ. 5 Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, малюнків, таблиць, формул здійснюють арабськими цифрами без знака №. Перша сторінка наукової роботи - титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. але на ньому номер не проставляють. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки. 6 Окремий аркуш із назвою наукової роботи, відгуком керівника, тезами, змістом, списком використаних джерел не нумерують. Основний текст доповнюють додатками, що включають ілюстрації (карти, схеми, фотографії, діаграми, креслення) та таблиці. Номер, назву та пояснювальні підписи розміщують під ілюстраціями. Таблиці у межах розділу нумерують
послідовно (за винятком поданих у додатках), наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Цей напис розміщують у правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці. Додатки слід подавати після списку використаних джерел. Кожен додаток оформлюють на новій сторінці, заголовки друкують вгорі з великої літери. 7 Під час написання наукової роботи необхідно робити посилання на достовірні джерела. Список використаних джерел необхідно складати (згідно з державним стандартом) у порядку використання в тексті або за алфавітом. 8 Необхідним компонентом науково-дослідницької роботи є виконання дослідницького завдання. 3.3. Структура науково-дослідницької роботи 1. Титульна сторінка: 2. Лист із назвою. 3. Зміст. 4. Вступ, у якому: обгрунтовується актуальність теми, її теоретичне і практичне значення; подається аналітичний огляд наукової літератури з теми дослідження; аргументується вибір об'єкта дослідження; визначаються мета і конкретні завдання дослідження; його об'єкт і предмет; висвітлюються й зіставляються різні точки зору на сучасні рішення певної проблеми; зазначається обрана методологічна основа дослідження; зазначаються методи вирішення поставлених завдань (аналіз навчальних, архівних матеріалів, наукових видань, спостереження, експеримент, конкретні емпіричні дослідження тощо); шляхи та засоби апробації. 7.Основна частина включає 2-3 розділи, один з яких має власне дослідницький характер. Кожний розділ закінчується стисло викладеними й узагальненими висновками. 8.Висновки. 9.Список використаних джерел. 10. Додатки, до яких, за необхідності, можуть бути внесені експериментальні матеріали тощо. 3.4. Захист науково-дослідницької роботи До захисту допускаються роботи, що були прийняті для участі у II етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, який відбувається згідно із затвердженим для Київської Малої академії наук календарним планом, у встановлений термін, у присутності конкурсантів та членів журі. Для виступу на захисті надається до 7 хвилин. Учень також по суті відповідає на запитання членів журі та конкурсантів.
Рішення про оцінку роботи приймається на закритому засіданні членів журі. Високий рівень (39-30 балів) ставиться за: відповідності змісту роботи визначеній темі; належного оформлення наукового апарату; наявності кваліфікованого аналізу автором дослідження відповідної наукової літератури; наявності самостійних практичних розробок; виконання всіх дослідницьких завдань на належному фаховому рівні; дотримання всіх вимог щодо технічного оформлення роботи та правильного використання всього поняттєвого корпусу; аргументованого захисту учнем результатів свого дослідження, уміння коректно вести наукову дискусію. Достатній рівень (29-20 балів) ставиться за наявності незначних недоліків у виконанні завдань, поставлених у теоретичній чи практичній частинах роботи, та її технічному оформленні, неповних відповідей під час захисту науково-дослідницької роботи. Середній рівень (19-10 балів) ставиться за наявності суттєвих недоліків у практичній та теоретичній частині, відсутності апробації роботи, при поверхових відповідях на зауваження та запитання голови і членів журі, конкурсантів під час захисту науково-дослідницької роботи. Низький рівень (9-5 балів) ставиться за невідповідності виконаної роботи вимогам щодо написання та оформлення науково-дослідницьких робіт, нездатності учня самостійно сформулювати основні положення своєї роботи під час її захисту. Після захисту науково-дослідницькі роботи зберігаються у секції протягом двох років. 4. Науково-дослідницька робота для учнів 11 класів 4.1Загальні завдання науково-дослідницької роботи Науково-дослідницька робота - це самостійне наукове дослідження експериментального або теоретико-прикладного характеру, виконане учнем. У роботі розглядається певна наукова або науково-практична проблема, узагальнюються та критично осмислюються теоретичні основи дослідження, обгрунтовуються його мета і конкретні теоретичні й практичні завдання, визначається методика дослідження, аналізується конкретний фактичний матеріал, узагальнюються основні результати дослідження, його новизна, теоретичне й практичне значення, акцентується увага на авторських версіях розв'язання нових наукових проблем. Виконання науково-дослідницької роботи - це творчий процес, метою якого є: розширення парадигми теоретичних знань учнів з проблем, які є об’єктами досліджень, систематизація й аналіз сучасних наукових знань теоретичного і практичного характеру;
застосовування засвоєних знань для вирішення конкретних наукових завдань; удосконалення навичок самостійної роботи з науковою літературою. 4.2Вимоги до написання науково-дослідницької роботи 1. Учні виконують науково-дослідницьку роботу за орієнтовною тематикою або вибирають тему роботи самостійно. 2. У науково-дослідницькій роботі подається обґрунтування вибору наукової теми, її актуальності, визначення об'єкта, предмета, мети і конкретних завдань дослідження, його структура. 3. У роботі необхідно розкрити суть визначеної дослідницької проблеми переважно з урахуванням даних нової наукової літератури. 4. Науково-дослідницька робота спрямована на виявлення вмінь учня методологічно грамотно проводити дослідження, інтерпретувати, систематизувати і класифікувати одержані результати. 5. У роботі повинні бути чітко сформульовані висновки, в яких подаються основні результати дослідницької роботи та рекомендації щодо їх практичного використання. 6. Науково-дослідницька робота оформляється українською мовою. 7. Обсяг науково-дослідницької роботи - до 20 сторінок машинопису (комп’ютерного набору). Текст набирають у текстовому редакторі WORD (шрифт - Times New Roman, розміром 14 пт, міжрядковий Інтервал - 1,5, усі береги - 25 мм) та роздруковують з одного боку аркуша формату А4. 8. Науково-дослідницька робота має бути чітко структурованою (див. нижче), з виділенням окремих її частин, абзаців, з нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, виносок, цитат, списку використаних джерел. 4.3Структура науково-дослідницької роботи 1. Титульна сторінка 2. Зміст. 3. Вступ. 4. Основна частина (складається з двох-трьох розділів). 5. Висновки. 6. Список використаних джерел. 7. Додатки. У вступі обгрунтовується вибір теми, її актуальність з точки зору своєчасності і соціальної значущості; визначається об'єкт, предмет, мета й конкретні завдання та методи дослідження; його наукова новизна; описується структура роботи. Використовуючи критичний аналіз і порівняння з уже відомими способами вирішення проблеми, автор повинен довести доцільність вивчення даної теми на сучасному етапі розвитку науки. Для цього складається короткий огляд літератури, де стисло розкривається ступінь наукової розробленості обраної теми наукового дослідження. Короткий опис літератури у підсумку має привести до
висновку, що дана тема ще недостатньо розкрита, і тому існує потреба в подальшій розробці. У вступі вказують, на якому саме фактичному матеріалі виконана дана робота (дається характеристика матеріалів дослідження, основних джерел отримання фактичної інформації). Обов’язковим елементом вступу наукової роботи є також зазначення та обґрунтування доцільності застосування методів дослідження, що використовуються у процесі пошуку та аналізу фактичного (ілюстративного) матеріалу і є необхідною умовою для досягнення заявленої у роботі мети. Методи дослідження слід перерахувати змістовно, визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це допоможе пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Завершує вступ загальна характеристика та обґрунтування структури науково-дослідницької роботи. У цьому параграфі дається стислий зміст кожного структурного розділу. Науково-дослідницька робота, як правило, складається з двох розділів, один з яких становить теоретичну частину, а інший - практичну. Кожний розділ починається з нової сторінки (не слід плутати з підрозділами). Наприкінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладом (2-3 абзаци) наведених у ньому наукових і практичних результатів. Теоретична частина повинна демонструвати різні аспекти дослідницької проблеми та має містити огляд літератури з теми, вибір напрямків досліджень, виклад загальної методики й основних методів досліджень, а також теоретичні засади дослідження. Огляд наукової літератури з теми повинен показати ґрунтовне знайомство дослідника зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати наукові та літературні джерела, критично їх розглядати, виділяти основне, оцінювати раніше зроблене та розглянуте іншими дослідниками, визначати головне в сучасному стані вивченості теми. Матеріали такого огляду варто систематизувати у визначеному логічному зв’язку і послідовності, і тому перелік робіт та їх критичний розбір не обов’язково давати тільки в хронологічному порядку їх публікації. Перша теоретична частина є не просто логічним викладом усього, що вдалося знайти авторові у науковій літературі, періодичних виданнях тощо, а висвітленням* найважливіших питань досліджуваної теми, повного розгляду яких вимагають завдання дослідження. Цей етап автор науково-дослідницької роботи проходить з метою вироблення власного погляду на обрану проблему. Слід звернути увагу на той факт, що теоретичний розділ науково-дослідницької роботи — це не великий реферат за обраною темою, а насамперед - дослідження.
Практична або експериментальна частина науково-дослідницької роботи складається з певних обов’язкових параграфів. На початку формулюються тільки конкретні завдання, які стосуються безпосередньо практичної частини. Завдання необхідно представити таким чином, щоб отримані результати виглядали як звіти про виконану роботу із заявленого напряму. Виклад отриманих результатів має бути чітким, максимально повним. За необхідності можливе використання різних прийомів представлення фактичного матеріалу: таблиці, графіки, діаграми, схеми тощо. У висновках практичної або експериментальної частини надаються найбільш суттєві результати. Висновки необхідно формулювати таким чином, щоб вони розкривали сутність вирішення поставлених завдань дослідження. У висновках узагальнюються основні теоретичні й практичні результати дослідження, стисло формулюються найважливіші рекомендації щодо їх практичного втілення. Заключні висновки виконують роль логічного закінчення проведення дослідження в цілому. Висновок науководослідницької роботи складається з висвітлення актуальності поставленої в роботі тематики з позиції закінченого дослідження, з висвітлення та формулювання основних підсумків виконаної роботи. У висновках слід обов’язково зазначити, яка мета була досягнута та які завдання були виконані. Обов’язковою складовою висновків є вказівка на практичне застосування отриманих результатів, визначаються перспективи дослідження. У списку використаних джерел подається список використаної вітчизняної та зарубіжної літератури. У додатках подаються переважно ілюстративні матеріали у вигляді індексу лексем, словників, графіків. Ця частина присвячена допоміжним та додатковим матеріалам, які при розміщенні їх у тексті основної частини можуть привести до Його перевантаження. Відсутність у роботі частини «Додатки» не впливає на якісну цінність наукового дослідження. Кількість сторінок цієї частини не враховується при визначені обсягу наукової роботи. Автор роботи відповідає також за правильне оформлення бібліографічних посилань і цитат. Таблиці, графіки, схеми повинні бути пронумеровані й мати заголовки. 4.4. Захист науково-дослідницької роботи До захисту допускаються роботи, які були прийняті для участі у II етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, що відбувається публічно, у присутності конкурсантів та членів журі, у встановлений термін згідно із затвердженим для Київської Малої академії наук календарним планом. До науково-дослідницької роботи додаються: відгук наукового керівника; рецензія фахівця.
Попередня апробація науково-дослідницьких робіт відбувається на науковопрактичних конференціях, семінарах, засіданнях секції. Наприкінці січня або на початку лютого на засіданнях секції відбувається попередній захист науково-дослідницької роботи, в разі успіху робота рекомендується на конкурс і завершується учнем остаточно. Захист однієї науково-дослідницької роботи не повинен за тривалістю перевищувати 7 хвилин. На захисті учень у стислій формі має обгрунтувати вибір теми, її актуальність, теоретичне та практичне значення, результати дослідження, зобов'язаний відповісти на запитання голови, членів журі, конкурсантів. Учень повинен відреагувати на всі зауваження, висловлені під час захисту роботи. Хід захисту фіксується у протоколі. Оцінка обговорюється на закритому засіданні журі та оголошується головою журі на відкритому засіданні у присутності членів журі та конкурсантів. Високий рівень (39-30 балів) ставиться за: а) відповідності змісту роботи обраній темі; б) належного оформлення наукового апарату дослідження; в) наявності самостійного аналізу наукової літератури, коректного використання термінологічного апарату й формулювання аргументованих узагальнень, поданих у висновках; г) виконання практичної частини; д) дотримання всіх вимог щодо технічного оформлення роботи й дотримання вимог сучасних орфографічних стандартів; е) оцінки рецензента «відмінно»; є) аргументованого захисту учнем результатів своїх досліджень, уміння вести наукову дискусію. Достатній рівень (29-20 балів) ставиться за наявності незначних недоліків у виконанні завдань, поставлених у теоретичній чи практичній частинах роботи, у її технічному оформленні, при неповних відповідях під час захисту роботи. Середній рівень (19-10 балів) ставиться за наявності суттєвих недоліків у практичній та теоретичній частині роботи, її орфографічного оформлення, при відсутності апробації роботи, при поверхових відповідях на зауваження і питання голови та членів журі, конкурсантів під час захисту науководослідницької роботи. Низький (9-5 балів) ставиться за невідповідності виконаної роботи вимогам до написання та оформлення науково-дослідницьких робіт, нездатності учня самостійно сформулювати основні положення своєї роботи під час її захисту. Науково-дослідницькі роботи зберігаються у секції протягом двох років. Результати найбільш теоретично вагомих науково-дослідницьких робіт можуть бути рекомендовані до друку у збірнику учнівських наукових праць
II (міського) етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнівчленів Малої академії наук. Приклади оформлення бібліографічного опису позицій списку використаних джерел для науково-дослідницьких робіт: Монографії (один, два або три автори): Почепцов Г.Г. Имидж: от фараонов до президентов. - К., 1997. - С. 237- 239. Стриженко А.А. Роль языка в системе средств пропаганды. - М.: Наука, 1980.-89 с. Шепель М., Старченко А.А. Основи ораторського мистецтва. - К., 1980. - с. 127. World Book Encyclopedia. - London, 1990. — 245 p. The Encyclopedia Americana. — American Scientist, 1985. - 256 p. Price R. Memorandum // McGinnis J. The selling of the president 1968. Richmond Hill, 1970. - P. 78. Trent J. a.o. The Ideal Candidate: A Study of the Desired Attributes of the Public and the Media. - New York, 1998. - 89 p. Робота, які мають більше трьох авторів, подають за назвою; у вихідних даних книги наводять прізвища чотирьох авторів (якщо їх чотири) або трьох з припискою «та ін.» (якщо їх п'ять і більше): Методика обучения иностранным языкам в средней школе /Сост. Гез Н.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. и др. - М.: Высш. шк., 1982. - 373 с. Словник іншомовних слів / укл. Л.О. Пустовіт та ін. — К.: Довіра, 2000. — 1018 с. Якщо у праці є вказівка «За ред.», то необхідно вказати прізвище редактора та його ініціали. Робота, які опубліковані в багатотомних виданнях, оформляються таким чином: Ґадамер Г.-Г. Істина і метод: в 2т: пер. з нім./ К.: Юніверс, 2000. - т.1: Герменевтика І: Основи філософської герменевтики. - 464 с. Наукові збірники: Вопросы организации контроля при обучении иностранному языку: Сб. науч. тр. / МГПИИЯ им. М. Тореза. - М., 1988. - Вып. 322. - 150 с. Статті журналів, наукових збірників або розділів із книги: Лотман. Ю. Структура художественного текста // Об искусстве. - С.Петербург: Исскуство-СПБ, 2000. - С.14-287. Інтернет-видання та інші електронні носії: S. Brzozowski. Legenda Mlodej Polski, cz.XI, Humor і prawo. http//monika.univ.gda.pl//literat...
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ Кожне наукове дослідження учня потребує відповідного оформлення. Реферат (для учнів 8 класів) як найпростіша форма наукової роботи містить огляд джерел з обраної теми, аналіз різних поглядів на наукову проблему, а також висновки щодо можливості вирішення даної проблеми. Наукова робота реферативно-дослідницького характеру (для учнів 9 класів) - це складніша наукова праця, в якій учень повинен не лише продемонструвати вміння працювати з науковими джерелами, а й виконати самостійне дослідження. Науково-дослідницька робота (для учнів 10-11 класів) є результатом глибокого теоретичного вивчення обраної теми, її творчого осмислення та виконання дослідницької частини. Усі види наукових досліджень доцільно спочатку готувати в попередньому (чорновому) варіанті. До остаточного варіанту тексту дослідницької роботи вносяться всі зміни, запропоновані керівником. Кожна частина праці має бути логічно завершеною, містити висновки та пов'язуватися із наступною частиною. Науково-дослідницька робота повинна поділятися на розділи та підрозділи (параграфи). Оформлення роботи починається з титульного листка, на якому вказуються назва навчального закладу, де виконується дослідження; назва роботи; прізвище, ім'я та по батькові учня; прізвище, ініціали, посада, вчене звання і науковий ступінь керівника; рік виконання роботи (див. додатки). На наступній сторінці подається план (зміст) роботи. У плані й в основному тексті назва й нумерація розділів друкуються великими літерами симетрично до тексту. Номери розділів можуть вказуватися окремим рядком над відповідним заголовком (РОЗДІЛ І), після номера крапка не ставиться. Якщо назва розділу наводиться в одному рядку із номером цього розділу, тоді після номера ставиться крапка (РОЗДІЛ І....). Назва підрозділу (параграфа) друкується з абзацу маленькими літерами. Назві параграфу передує його номер, який складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу. Після кожної цифри має стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій параграф другого розділу). Такі частини роботи, як вступ, висновки, список використаної літератури, не нумеруються. У кінці назв структурних частин роботи крапки не ставляться. Назви розділів та параграфів формулюються стисло і чітко. Текст кожного розділу чи підрозділу починається із зазначення його номера та назви відповідно до плану змісту роботи. Розділи необхідно писати з нової сторінки, для підрозділів така вимога не обов'язкова. Усі сторінки роботи, крім титульної, нумеруються. На титульній сторінці цифра 1 не ставиться, нумерація починається із цифри 2 на сторінці плану. Текст роботи може містити ілюстративний матеріал (малюнки, таблиці, схеми тощо). Такий матеріал повинен мати загальну нумерацію
(арабськими цифрами) та відповідну назву. Ілюстрації нумеруються послідовно в межах розділу. помер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядковою номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: «малюнок 1.2.» (другий малюнок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи подаються під ілюстрацією. Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. Під таблицями симетрично розмішуються назви, які друкуються великими літерами. Над назвою таблиці у правому верхньому куті подається напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Цей номер повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Якщо таблиця перенесена на другу сторінку, то над другою частиною таблиці вказується «Продовження табл.» і зазначають її номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2.» Назви граф у таблиці починаються з великої літери, підзаголовки - з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої літери, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не менше 8 мм. При посиланні у тексті на таблиці слово «таблиця» подається у скороченій формі типу «... табл. 1.2». У кінці наукового дослідження можуть бути і додатки, які друкуються на окремих аркушах і повинні мати заголовки. Слово «Додаток» подається у правому верхньому куті із нумерацією (якщо додатків декілька), але без позначки №, наприклад: «Додаток 1». У тексті роботи допускаються загальноприйняті скорочення: с. - сторінка, ст. - стаття, т. ін. - таке інше, та іи. - та інші. У разі використання авторських скорочень подаються необхідні пояснення. У науковій роботі не рекомендується викладати матеріал від першої особи однини, краще, наприклад, писати: «Ми вважаємо», «Ми встановили», «Можна дійти висновку» і т.п. Загальні правила цитування. Прийнято цитати з іноземних наукових праць в україномовних працях перекладати для зручності використання та прочитання роботи. При цьому зазначається в дужках - (переклад тут і далі наш. — Х.Х.). Російськомовні джерела допускається цитувати мовою оригіналу. При посиланні в тексті роботи на певне джерело в квадратних дужках зазначається номер цього джерела за бібліографічним списком та сторінка, наприклад: [9, с. 86]. У тексті можуть робитися також виноски. Тут після цитати в тексті у квадратних дужках вказується номер джерела за бібліографічним списком і номер виноски, а в кінці сторінки під рискою знову зазначається номер джерела за бібліографічним списком та повна назва роботи, наприклад: ...[9].
Робота друкується машинописним способом або з допомогою принтера на одному боці паперу формату А4 з використанням шрифту Times New Roman текстового редактора Word, розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве - 20 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, НИЖНЄ - 20 мм. ВІДГУКИ ТА РЕЦЕНЗІЇ Педагогічний керівник подає відгук на наукову роботу. Відгук має розкривати: актуальність теми дослідження та рівень її складності; уміння учня працювати з літературними джерелами з теми дослідження, критично їх оцінювати та узагальнювати; уміння користуватися сучасними методами дослідження; ставлення учня до роботи, його організованість і самостійність, творчий підхід та ініціативність під час підготовки дослідження; ступінь самостійності у виконанні роботи; новизна поставлених наукових питань та оригінальність їх вирішення; вміння використовувати наукову літературу; ступінь володіння методами дослідження; повнота і якість розробки теми; логічність, послідовність, аргументованість, літературна грамотність опису матеріалу, що досліджується; можливість практичного застосування наукової роботи в цілому чи її окремих частин; висновки про можливість рекомендації до захисту. У відгуку наукового керівника обов'язково визначається рівень підготовки учня до виконання наукових досліджень і вміння працювати з літературою, готовності до самостійного вирішення наукових та практичних проблем; характеризується також ступінь оволодіння сучасними методами дослідження, уміння втілювати на практиці теоретично обгрунтовані нові наукові ідеї та вміння логічно, послідовно, аргументовано викладати матеріал і робити висновки. Науковий керівник визначає відповідність роботи вимогам до наукових досліджень такого типу. Науковий керівник чітко висловлює свою думку щодо рекомендації роботи до захисту. Зміст рецензій мас відображати: актуальність та складність обраної теми; самостійність та повноту викладу матеріалу; ступінь обгрунтованості положень дослідження; достовірність і новизну наукових тверджень; відповідність результатів дослідження меті та завданням роботи; аргументованість висновків; можливості впровадження результатів дослідження; стиль та грамотність оформлення роботи.
У рецензії на науково-дослідницьку роботу мають бути висвітлені ті ж питання, що й у відгуку наукового керівника. Оцінка наукових досліджень та їх результатів має бути об’єктивною та відображати як позитивні, так і негативні аспекти роботи. Зокрема, в рецензії подають зауваження щодо змісту дослідження, наголошують на висновках і твердженнях, що викликають сумніви, пропонуються рекомендації щодо подальшого розв’язання поставленої проблеми дослідження, вказують на можливі шляхи практичного застосування результатів дослідження. Відгук та рецензії мають бути підписані та скріплені печаткою установи за місцем роботи того, хто їх готував. Зразок оформлення списку використаних джерел Список використаних джерел 1. світової літературно-критичної думки XX ст. / За ред. М. Антологія Зубрицької. - Львів: Літопис, 1996. - 663 с. 2. Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. - М.: Художественная литература, 1975. - 504 с. 3. Бахтин М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. - М.: Художественная литература, 1990. - 543 с. 4. Булаховська Ю.Л. Творчість Леопольда Стаффа і стильові пошуки польської поезії першої половини XX ст. - К.: Наукова думка, 1970. - 179с. 5. Ґадамер Г.Ґ. Герменевтика і поетика: пер. з нім. - К.: Юніверс, 2001. 288 с. 6. Ґадамер Г.Ґ. Істина і метод: в 2-х т: пер. З нім7 К.: Юніверс, 2000. – Т.1.: Герменевтика І: Основи філософської герменевтики. - 464 с. 7. Затонский Д.В. Модернизм и постмодернизм. - Харьков: Фолио-АСТ, 2000. - 255 с. 8. Корнієнко Н. Лесь Курбас: репетиція майбутнього. - К.: Факт, 1998. 469 с. 9. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, ЮЛ. Ковалів та ін. - К.: ВЦ «Академія», 1997. - 752 с. 10. Лотман Ю. Структура художественного текста // Об искусстве. СПб.: Исскуство, 2000. - С. 14-287. 11. Почепцов Г. Г. Имидж: от фараонов до президентов. - К., 1997. - С. 237- 239. 12. Стриженко А. А. Роль языка в системе средств пропаганды. - М.: Наука, 1980.-89 с. 13. Словник іншомовних слів / укл. Л.О. Пустовіт та ін. - К.: Довіра, 2000. - 1018 с. 14. Шепель М., Старченко А.А. Основи ораторського мистецтва. - К., 1980- С. 127.
15. Price R. Memorandum // McGinnis J. The selling of the president 1968. Richmond Hill, 1970. - P. 78. 16. The Encyclopedia Americana. - American Scientist, 1985. - 256 p. 17. Trent J. a.o. The Ideal Candidate: A Study of the Desired Attributes of the Public and the Media. - New York, 1998. - 89 p. 18. World Book Encyclopedia. - London, 1990. - 245 p. Зразок оформлення тез Перед тезами зазначають: назву роботи; прізвище, ім’я, по-батькові автора; клас, назву навчального закладу, район; прізвище, ім’я, по батькові, посаду та наукове звання наукового (педагогічного) керівника. Наприклад: ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДМІННОСТЕЙ МІЖБРИТАНСЬКОЮ АНГЛІЙСЬКОЮ ТА АМЕРИКАНСЬКОЮ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВАМИ Вальчук Галина Сергіївна, 10 клас, гімназія «Ерудит», Солом’янського району м. Києва; педагогічний керівник: Камінська-Клецкова Яніна Юр’ївна Тези викладаються у довільній формі. Вони дають стислу характеристику змісту науково-дослідницької роботи: зазначається актуальність, науково-теоретична основа, мета, завдання, об’єкт та предмет, методи наукового дослідження, висновки з отриманими результатами, новизна. Обсяг - до 2-х сторінок друкованого тексту. Тези подаються в друкованому та електронному вигляді. ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО 1. Образ Сатани та своєрідність його побудови у поемі Дж. Мільтона «Втрачений рай». 2. Любовна лірика Дж. Донна: співвідношення тіла, розуму й душі. 3. Роль шекспірівських традицій в англійській драматургії початку XVII ст. 4. Творчість Дж. Донна: маньєристичні та барокові тенденції. 5. Теорія гуморів Б. Джонсона. 6. Концепція людини у Г. Філдінга та її співвідношення з просвітницькою традицією. 7. Особливості «стерніанського» типу оповіді (на прикладі роману «Трістам Шенді»). 8. Проблеми типології англійського сентименталістського роману (на прикладі «Векфільдського священика» Годдсміта та «Сетиментальної подорожі» Стерна). 9. Риси пікарескного в творчості Т. Дж. Смолетта. 10. «Готичний» роман та творчість X. Уолпола (на прикладі роману «Замок Отранто»).
11. Символізм роману Н. Готорна «Червона літера». 12. Американський трансценденталізм як віра, філософія та література. 13. Теорія письма Е. По. 14. «Пригоди Гекльберрі Фінна» М. Твена та ключові образи американської самоідентичності. 15. Життєвий та поетичний експеримент Е. Дікінсон. 16. Утілення філософських поглядів Дж. Еліот в романі «Міддлмарч». АНГЛІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1. Історичне та міфологічне в поемі «Беовулф». 2. Художня своєрідність «Кентерберійських оповідань» Джеффрі Чосера. 3. Трагічний герой Вільяма Шекспіра. 4. Готичні мотиви в романі Джейн Остін «Нортергерське абатство». 5. Злочин і покарання в драматичних поемах Дж. Г. Байрона. 6. Роль шекспірівських мотивів ОлдосаХакслі. «Чудовий новий світ». 7. Іронія та притчевість в оповіданнях Стівена Вінсента Бене. 8. Проблема самоідентифікації у романі Ієна Бенкса «Осина фабрика». 9. Роль шекспірівських традицій в англійській драматургії початку XVII ст. 10. Проблеми типології англійського сентименталістського роману (на прикладі «Векфільдського священика» Голдсміта та «Сентиментальної подорожі» Стерна). 11. Пуританство і трансценденталізм у романі Н. Готорна «Червона літера». 12. Американський трансценденталізм як віра, філософія та література. 13. Свідомість та підсвідомість у новелістиці Е. По. 14. Моделі історичного роману В. Скотта та Ф. Купера. 15. «Пригоди Гекльберрі Фінна» М. Твена та ключові образи американської самоідентичності. 16. Життєвий та поетичний експеримент Е. Дікінсон. 17. Особливості та функції авторського голосу в романі У. Теккерея «Ярмарок марнославства». 18. Утілення філософських поглядів Дж. Еліот в романі «Міддлмарч». 19. Психологічний портрет головної героїні роману Ш. Бронте «Джен Ейр». 20. Специфіка наративної техніки у Дж. Конрада та Г. Джеймса. 21. Роман «У свою останню годину» В. Фолкнера: мотив ізоляції та самотності. 22. Принципи відображення міфологічного в романі Дж. Апдайка «Кентавр». 23. Роман Е. Вокер «Цвіт пурпурний»: еволюція головної героїні.
24. Жанрові та поетологічні особливості трагікомедії Вільяма Шекспіра «Буря». 25. Мотив острова у романі Д. Дефо «Робінзон Крузо» та Дж. Свіфта «Мандри Гулівера». 26. Принцип циклічності в романі «Грозовий перевал» Емілі Бронте. 27. Тема свободи та сваволі в романі Енн Бронте «Незнайомка Вайлдфелл- Холлу». 28. Становлення образу жінки Нового часу в романі Н. Готорна «Червона літера». 29. Мотиви природи та кохання в поезії прерафаелітів. 30. Гумор та іронія в біографічній повісті Вірджинії Вілф «Флаш». 31. Історія та історичність в романі Джона Фаулза «Жінка французького лейтенанта». 32. Принципи поетики постмодернізму в п’єсі Тома Стоппарда vРозенкранц і Гільденстерн мертві». 33. Поетика стихій у поезії Емілі Дікінсон. 34. Трансформація мотиву «таємничого портрета» у письменниківромантиків (В. Ірвінг «Таємничий портрет», Н. Готорн «Пророчі портрети», Е. А. По «Овальний портрет»). 35. Поетичний світ «готичних» балад Р. Сауті та С. Т. Колріджа. 36. Трансформація мотиву тіні у казці Оскара Уайльда «Рибалка і його Душа» (у контексті теми «двійництва» в романтичній літературі XIX ст.). 37. Реконструкція вікторіанської епохи у романі Дж. Барнса «Історія світу в 10 та 1/2 частинах». 38. Специфіка «чорного гумору» в романістиці Джозефа Хеллера. 39. Особливості організації художнього простору в романі Дж. Остен «Гордість і упередження». 40. Функціонування іронії в художньому тексті: матеріали роману Дж. Остен «Гордість і упередження». 41. Своєрідність історичного роману Н. Готорна «Багряна літера». 42. Хронотоп і його реалізація у романі Дж. Остен «Гордість і упередження». 43. Архетип землі у поезії В. Вітмена. 44. Міфопоетика новелістики В. Ірвінга. 45. Опозиція «свій» - «чужий» у «східних поемах» Байрона. 46. Філософія свободи в поезії Байрона. 47. Літературні варіації історії про Трістаната Ізольду. 48. Мотиви англосаксонської епічної поеми «Беофульф» у сучасному романі (J. Gardner ―Grendel‖). 49. Ідея квесту у середньовічному романі «Sir Gawain and Green Knight». 50. Функція Привиду у шекспірівській драмі. 51. Проблематика драми Шекспіра «Троїл та Крессіда». 52. Образ Фауста в англійській та німецькій літературі.
53. Образ Дон Жуана в англійській та іспанській літературі (Тірсо де Моліна, Байрон). 54. Концепт кохання у поезії Джона Домна. 55. Сонети Мільтона в генезі жанру. 56. Мотив подвійного життя у романі О. Уайльда у романі «Портрет Доріана Г рея». 57. Сучасний британський роман (I. Murdoch). 58. Художній простір у романі Г. Свіфта «Земля води». 59. Наратор у романі Дж. Барнса «Папуга Флобер». 60. Сатира і пародія у романі J. Barnes «England, England». 61. Британський постколоніальний роман: V.S.Naipaul «Half a life»(2001). 62. Проблема англійського спадку у романі Kazuo Ishiguro «The Remains of the Day». 63. Наратор у романі Kazuo Ishiguro «The Remains of the Day». 64. Мала проза Hanif Kureishi. 65. Міщанська драма в Англії, її генеза та еволюція. 66. Мотив природи у поезії англійського сентименталізму. 67. Генрі Філдінг та Вільям Гагарт: типологічні відповідності, творчі впливи. 68. Світ очима дитини у Чарльза Діккенса та Марка Твена (відтворення дитячого світосприйняття). 69. Артурівський цикл Альфреда Теннісона як знакове явище пізнього вікторіанства. 70. «Ромола» Джордж Еліот як історичний роман доби вікторіанства. 71. Традиції комедії Реставрації у драматургії Оскара Уайльда. 72. «Мартін Ідей» Джека Лондона як «інтелектуальний роман» (жанровий різновид роману XX ст.). 73. Тендерна проблематика форсайтівського циклу Джона Голсуорсі. 74. Міфологеми американського Півдня у романістиці Вільяма Фолкнера. 75. Південний складник у романах В. Фолкнера (складність перекладу). 76. Ірландський складник у творах Дж. Джойса: мовне оприявлення. 77. Образ перекладача у романі А. Мердок «Під сіткою» (співбуття екзистенціальної філософії та ідей Л. Вітгенштайна). 78. Проблема вигнання в доробку Ч. Мілоша (мовний аспект). 79. В. Набоков - перекладач. НІМЕЦЬКА ЛІТЕРАТУРА 1. Сатира та гумор в новелістичній збірці Г. Келлера «Люди із Зельдвіли». 2. Фантастичний елемент у творчості Г. Келлера. 3. Сатиричне зображення утопії, втіленої у життя, в циклі «Цюріхські новели» Г. Келлера (порівняти зі сценою із «Трагедії людини» Імре Задача). 4. Новелістика Т. Шторма; стилістичне розмаїття, типові герої.
5. Лірика та іронія в творчості В. Раабе. 6. Роман Т. Фонтане «Irrugen-Wirrungen». 7. Сатиричні образи міщан в романах «Пані Єнні Трайбель» Т. Фонтане і «Вірнопідданий» Г. Манна. 8. Світ мистецтва в романі «Земля обітована» Г. Манна та в п’ятій книзі роману Р. Роллана «Жан Крістоф». 9. Історизм дилогії Г. Манна про короля Генріха IV. 10. Роман Г. Манна «Земля обітована». Художні засоби сатири в романі. 11. Художні особливості роману Г. Манна «Юність короля Генріха IV». 12. Стильова багатобарвність роману Г. Манна «Зрілість короля Генріха IV». 13. Стильова багатобарвність роману Г. Манна «Голова». 14. Сатиричний роман Т. Манна «Визнання авантюриста Фелікса Круля». 15. Музика і музикант у творчості Т. Манна. 16. Історія і міф у тетралогії Т. Манна «Иосиф та його брати». 17. Художнє втілення філософських ідей у заключній книзі тетралогії Т. Манна «Иосиф та його брати». 18. Психологізм оповідань Т. Манна про дітей і тварин («Сум’яття і раннє горе», «Пес і його пан»), 19. «Чарівна гора» Т. Манна як «роман виховання». 20. Історія у французькому романі Л. Фейхтвангера «Лиси у винограднику». 21. Образ Бомарше у романі Л. Фейхтвангера «Лиси у винограднику». 22. Особливості епізму в п’єсі Б. Брехта «Кар’єра Артуро Уі». 23. Стильові особливості новелістики Г. Белля. 24. Повість Г. Белля «Втрачена честь Катаріни Блум». 25. Новелістика Г. Грасса («Моє сторіччя»). 26. Повість Г. Грасса «Зустріч у Тельгті». 27. Повість Кр. Вольф «Аварія». 28. Роман Кр. Вольф «Медея». 29. Минуле очима художника («Крамничка» Е. Штріттматтера). 30. Класика і сучасність («Нові страждання юного В.» У. Пленцдорфа). 31. Мала проза Ф. Кафки (психологізм, символіка та метафорика). 32. Роман Ф. Кафки «Замок». 33. Роман А. Делбіна «Берлін. Александрплац». 34. Роман Й. Рота «Марш Раденького». 35. Роман Г. Броха «Смерть Вергілія». 36. Драматургія Гуго фон Гофмансталя. 37. Новелістика А. Шніцлера. 38. Роман І. Бахман «Маліна». 39. Жіноча тема у Б. Фрішмут. 40. Драматургія П. Хандке. 41. Рання драматургія М. Фріша («Санта-Крус»).
42. 43. 44. 45. 46.
Зріла драматургія М. Фріша («Біографія»). Псевдобіографічна повість М. Фріша «Монток». Сатирична комедія Ф. Дюрренматта «Фізики». Повість Ф. Дюрренматта «Суддя та його кат». Повість Ф. Дюрренматта «Аварія».
ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА 1. Апологія дому у романі Теофіля Готьє «Капітан Фракасс». 2. Динаміка художньої структури новел П. Меріме від «Матео Фальконе» до «Локіса». 3. Суспільство та його «герої» у творах Гі де Мопассана. 4. Поєднання символістської та імпресіоністської стильових домінант у поезії Поля Верлена. 5. Тема смерті в драматургії М. Метерлінка. 6. «Естетика потворного» в структурі роману Флобера «Саламбо». 7. Мистецтво жити «рокайльно» (за романом Шодерло де Лакло «Небезпечні зв’язки»). 8. Художні моделі французької ренесансної новелістики у «Гептамероні» Маргарити Наваррської. 9. Ліричний універсум «Сонетів до Єлени» П. Ронсара. 10. Трансформація «мандрівного» сюжету у комедії Мольєра «Дон Жуан». 11. Роман Ж.Ж. Руссо «Юлія, або нова Елоїза» як енциклопедія руссоїзму. 12. Мотив кохання в ліриці Франсуа Війона. 13. Трансформація античних образів у драматургії Жана Расіна. 14. Традиції фарсу в комедії Жана-Батіста Мольєра. 15. Готичні мотиви у творчості Франсуа де Россе. 16. Поетика жіночого образу у французькій готичній прозі XIX ст. (ІІодьє, Ж. Санд, О. де Бальзак - на вибір). 17. Біблійний інтертексту романі А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц». 18. Художні особливості дитячої прози Моріса Карема. 19. Інтерпретація мотиву робінзонади у романі Мішеля Турньє «П’ятниця, або тихоокеанські лімби». 20. Поетика «вічного образу» в ліричній поемі Анни Пер’є «Книга Офелії». 21. Світ дитинства у романі Франсуази Малле-Жоріс «Паперовий будиночок». 22. Особливості ліричного пейзажу в поезії Ламартіна. 23. Специфіка художнього діалогізму в романі Франсіса Малки «Глухий віолончеліст».
24. Міфопоетика малої прози Вільє де Ліль-Адана (на матеріалі збірки новел «Страшні оповідки»). 25. Мотив маскараду в романі Амелі Нотомб «Ртуть». 26. Повість Франсуа Емманюеля «Людське питання»: особливості наративної композиції. 27. Образи Трістана та Ізольди в літературі Західної Європи. 28. Жанрова своєрідність роману Алена Рене Лесажа «Кульгавий біс». 29. Образ благородного розбійника у романі Шарля Нодьє «Жан Сбогар». 30. Мотив втрачених ілюзій у романі Стендаля «Люсьен Левен». 31. Жіночі образи у «Сценах паризького життя» Оноре де Бальзака. 32. Художній психологізм та стильова специфіка малої прози Мопассана. 33. Середньовічні мотиви в драмі Едмона Ростана «Принцеса Мрія». 34. Принципи поетики постмодернізму в романі Бориса Віана «Піна».