В.І.Сас, учитель початкових класів Кам’янець-Подільської ЗОШ №16 І-ІІІ ступенів РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ І. ВСТУП Найважливіше завдання цивілізації – навчити дитину мислити. Т.Едісон Розвитку продуктивного мислення надають зараз великого значення в усьому світі. У більшості розвинутих країн існують національні програми з розвитку розумових і творчих здібностей дітей. Психологи стверджують, що розвивати мислення дітей потрібно якомога раніше. В Японії дітей починають навчати творчому мисленню з трирічного віку. Щоб бути успішним у сьогоднішньому житті, учень повинен набути відповідних компетенцій: -
вміння самостійно критично мислити;
-
бути здатним творчо мислити;
-
вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, робити необхідні узагальнення. Продуктивне мислення розвивається тоді, коли дитина намагається самостійно
освоювати навколишній світ, переживаючи при цьому радість пошуку та здогадки, вчиться розв’язувати нестандартні завдання, шукає нові підходи до стандартних. Формування творчо орієнтованої
особистості
з
нестандартними
підходами
до
розв’язання
проблем
і
самостійністю суджень вимагає цілеспрямованого розвитку як логічної складового мислення, так і творчої, яка базується на першій як на надійному фундаменті. Питання розвитку мислення особливо актуальне тепер, так як час ставить нові вимоги до фахівців майже в усіх галузях людської діяльності. З огляду на те, що значна частина професій, які будуть поширені в ХХІ столітті, сьогодні не існує, а ті, що існують істотно зміняться, достоменно не відомо, які знання будуть потрібні в майбутньому і чому потрібно зараз навчати в школі. Тому настає необхідність розвитку мислення як потужного інструмента для якісного оволодіння знаннями та навичками творчого використання інформації, що лавиноподібно зростає, вимагає її аналізу, виділення суттєвого, узагальнення й класифікації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків і прийняття на цій основі рішень.
1
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА Учитель навчає дітей основних операцій і прийомів мислення, закладає основи логічного, комбінаторного та операційного мислення, розвиває кмітливість, просторову уяву, пам’ять та увагу. Під час занять та екскурсій виробляє вміння порівнювати, аналізувати, виділяти суттєве та загальне, класифікувати, узагальнювати, діяти за аналогією, наводити асоціації, чітко та зрозуміло висловлювати думки, знаходити причинно-наслідкові зв’язки. На інтуїтивному та процедурному рівнях діти отримують початкові уявлення про такі фундаментальні наукові поняття, як симетрія, парність, інваріантність, відображення, правильна стратегія. Мовні завдання збагачують активний словниковий запас, розвивають мовні здібності та творчість дітей. Ось чому впроваджую різні завдання з розвитку мислення і на уроках розвитку мовлення, і на уроках математики. Уже з 1 класу даю дітям завдання на спостережливість, загальну обізнаність, встановлення подібності у суттєвому. Щоб розвинути просторову орієнтацію та уяву, учні складають танграми (різних звірят з частинок розрізного квадрата) спочатку за малюнками, які пропонує вчитель, а потім самостійно; перебудовують фігури з рахувальних паличок. Учитель вчить мислити за аналогією, виділяти суттєве на вербальному рівні, проводить інтелектуальні тренінги, які сприяють підвищенню рівня обізнаності. Щоб розвинути гнучкість мислення, вчить учнів читати та складати свої шифтограми, мовні головоломки, ребуси, мислити за аналогією на вербальному рівні. Тобто знаходити подібність між неподібним; розвиває наочно-схематичне та асоціативне мислення. На повноцінний розвиток особистості, формування в неї творчого критичного мислення має неабиякий вплив створення ситуації успіху, віра в дитину та врахування її індивідуального стилю діяльності, що впливає на мотивацію навчальної діяльності. Безперечно, саме розвиток мовлення має великі потенційні можливості для розвитку мислення учнів. У зв’язку з цим розвиток мовлення розглядається як основоположний, провідний принцип, що пронизує і об’єднує всі без винятку сторони мовленнєвої діяльності дітей. Тому вчитель вчить дітей користуватися словом, обмінюватися думками, передавати й засвоювати певну інформацію, так як це основа будь-якої розумової діяльності, засіб комунікації. Уміння учнів порівнювати, класифікувати, узагальнювати формуються у процесі оволодіння знаннями через мовлення та проявляються також у мовленнєвій діяльності. Логічно чітке, доказове усне і писемне мовлення учнів – показник їх розумового розвитку. Досягнення школярів у володінні мовленням забезпечують і значною мірою визначають їх успіх у навчальній роботі з усіх предметів, зокрема сприяють формуванню повноцінних навичок читання та підвищенню орфографічної грамотності.
2
Заняття учитель будує так, що кожен із видів робіт виконував свою роль у формуванні певного комунікативного вміння, щоб учні успішно оволодівали монологічним, діалогічним мовленням, спираючись на знання про текст, стилі й типи мовлення, ситуацію, спілкування набувало культури мовлення. З цією метою проводяться вправи, які розвивають творчість і мислення, пробуджують дитячу уяву. Важливим напрямком мовленнєвого та розумового розвитку учнів є формування умінь складати тексти-описи. Описи сприяють удосконаленню спостережливості, формують уяву, вчать виражати своє ставлення до висловлюваного. Діти вчаться аналізувати, узагальнювати, визначати істотні ознаки. Вчитель вчить добирати і систематизувати матеріал для опису предмета, явища, об’єднувати речення в текст, дотримуючись логіки викладу, удосконалювати створений текст. Для формування умінь спостерігати і бачити істотні ознаки об’єктів навколишнього середовища вчитель організовує екскурсії, проводить вправи на пізнання предметів за даними ознаками, відгадування загадок, логіко-стилістичні вправи, ігри. Ефективним засобом взаємопов’язаного розвитку абстрактного мислення та зв’язного мовлення учнів початкових класів є навчання складати твори-міркування. У молодших школярів переважає наочне-образне мислення, у той час як складання творівміркувань потребує розвиненості абстрактної форми, тому це найскладніший тип мовлення. Дуже плідним видом дитячої словотворчості є складання казок. Казка вчить дітей поважливого, чуйного, толерантного ставлення до довкілля. Тут природа є доброю, лагідною, щедрою, іноді кумедною і поступливою, але ніколи не буває злою, ворожою. Навчити дітей конструювати казкові сюжети про природу не просто. Як правило учні схиляються до наслідування, або до запозичення сюжетів з відомих казок. Найбільш складним і вишуканим видом словотворчості є віршування. Проте діти, як правило, без особливих емоційних бар’єрів виконують найпростіші завдання, які спонукають до пошуку милозвучного поєднання слів. Діти захоплюються грою зі словесним матеріалом, так у них формується вміння підбирати риму. Діти можуть писати тільки про те, що добре знають, що їх цікавить, що вразило, чого бажають. Тому вчитель роботу з учнями будує так, щоб до творчого процесу вони підходили з певними знаннями, значним запасом слів. Перші свої спроби учні починають зі складання загадок. Поступово переходять до складання невеличких віршів, присвячених природі. Спершу вчитель пропонує декілька пар заздалегідь підібраних рим, які підпорядковані єдиному емоційному образу. Результат такого віршування, звичайно, не буде бездоганним. Можливо, не все буде ритмічно. Проте діти отримають першу
3
можливість поетизувати образи природи, і ті щирі спроби вчитель оцінює обережно, підтримує, аби не заглушити дзвінкоголосий талант дитини. Під час занять з математики, як і з інших шкільних предметів в основному йдеться про засвоєння матеріалу та його відтворення, а при навчанні мисленню метою занять є розвиток розумових і творчих здібностей дітей, цілеспрямоване формування певних операцій та прийомів мислення. Уроки математики не є ефективними, якщо не вводити задачі з логічним навантаженням, тому вчитель розробила і впроваджує задачі різних типів для розвитку мислення. Діти люблять нестандартні задачі і з задоволенням пробують свої сили в розв’язанні логічних задач. У багатьох завданнях учитель використовує цікаві сюжети, в яких діють улюблені казкові герої та персонажі дитячих книжок, що служить позитивним емоційним фоном і сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Щоб формувати мислення дітей у повному обсязі вчитель пропонує учням задачі різних типів: задачі-жарти, задачі на побудову, на розташування предметів, на визначення та порівняння віку, на вирівнювання кількості, задачі на рух, на пропорційне відношення, на планування дій, на порівняння величин, на частини, які можна розв’язати за допомогою відрізків, на числові властивості та закономірності, на дослідження, задачі, що розв’язуються з кінця, комбінаторні задачі, арифметичні та інші. Вміння правильно мислити – це зброя. Чи є якість особливості в навчанні мисленню? Безперечно. Необхідно починати формувати основні структури мислення якомога раніше, тому що пізнє формування цих структур відбувається повільно і не є таким ефективним. Відмінність мислення від інших психічних процесів полягає в тому, що воно пов’язане з наявністю проблемної ситуації, яку необхідно вирішити. Тому розв’язання нестандартних задач, головоломок, відгадування ребусів та загадок є чудовим засобом розвитку мислення дітей, а до того ж відбувається завжди на позитивному емоційному фоні. Для розвитку самостійного, евристичного мислення вчитель відразу не пояснює спосіб розв’язання завдань нового типу, а пропонує дітям самим знайти його. У випадку складніших завдань поступово підказками підштовхує учнів до їх розв’язання. Якщо якесь завдання становить значні труднощі, то вчитель дає додому на тривалі роздуми і повертається до нього через деякий час. Ідея, що закладена в такому завданні, тоді легше сприймається і ефективніше засвоюється. Спочатку відбувається інтуїтивне та процедурне засвоєння нового матеріалу, повне його осмислення приходить згодом. Щоб розвивати гнучкість мислення і підтримувати інтерес до зянять вчитель на уроках логіки та розвитку продуктивного мислення пропонує учням завдання та задачі різних
4
типів. Для вироблення критичності мислення дає завдання, які мають більше, ніж одну правильну відповідь. Їх розв’язання супроводжується додатковим аналізом та обговоренням. Вчитель часто використовує ігрову форму проведення занять, чергує індивідуальну роботу дітей з колективною роботою в групах. Заохочує учнів самостійно створювати аналогічні завдання та ігри, оскільки це допомагає глибше осмислити матеріал, що опрацьовується, є хорошою вправою для розвитку творчих здібностей. Пережита дітьми під час занять радість стає для них основним мотиваційним чинником, сприяє перетворенню процесу навчання на особисту потребу. Учитель створює джерело внутрішніх сил дитини, джерело, що дає енергію для подолання труднощів і формування бажання вчитися. Використання ситуації успіху сприяє підвищенню робочого тонусу, збільшенню продуктивності праці, а також допомагає кожному учневі усвідомити себе повноцінною особистістю і відповідно, забезпечити успіх у навчанні. ІІІ. ВИСНОВКИ Дитина має зростати в умовах постійного дотримання принципу оптимізму, в умовах успіху, що спонукає кожного учня до творчої діяльності. Творчість – це вищий рівень логічного мислення; напруження всіх духовних сил людини. Різноманітні організаційні форми уроків активізують пізнавальну та емоційну діяльність молодших школярів, забезпечують вироблення в них комунікативних та правописних умінь та навичок. Апробовані та розроблені вправи пронизують увесь процес навчання на уроках української мови, сприяють формуванню і збагаченню словникового запасу школярів, розвитку орфографічних умінь і навичок мовної компетентності, а логічні задачі сприяють розвитку мислення. ЛІТЕРАТУРА 1. Вукіна Н.В., Дементієвськаа Н.Л., Суизенко І. М. Критичне мислення: як цього навчити: Науково-методичним посібник / За наук. ред. О. 1. Пометун. –Х., 2007.-190 с. 2. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології.- К.: Академвидав,2004. 3. Тягло О. В. Критичне мислення,- X.: ВГ «Основа», 2008,- 190 с. 4. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр-5, 2007.-255 с. 5. Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технології критичного мислення / Упор. Г. О. Ярош, Н. М. Седова.- X.: ВГ «Основа»,2005.
5