І.Ю.Лемешко, учитель біології та екології Кам’янець-Подільської ЗОШ №16 І-ІІІ ступенів ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ Не досить оволодіти премудрістю, потрібно також уміти користуватися нею. Ціцерон І. ВСТУП Сучасне життя висунуло суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі і нестандартні рішення. Формування особистості сучасного типу, громадянина й патріота суверенної Української держави є одним із найважливіших завдань сьогодення, реалiзацiя якого покладається на систему освіти, де провідна ланка – у розвитку життєвих компетенцій через навчальновиховний процес у школі, щоб сформована особистість була компетентною у всіх сферах людського життя. Сам термін «ключові компетентності» вказує на те, що вони є «ключем», підставою для інших, більш конкретних і предметно орієнтованих питань. «Компетенція» в перекладі з латині означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід. Саме школа майбутнього стане школою всебічного, духовного розвитку людинитворця, практика, якій притаманні екологічний світогляд, екологічне мислення, культура, мораль, етика – складові шкільного курсу біології. Даний курс відіграє інтерактивну роль у системі навчально-виховного процесу, що полягає:
в оволодінні науковими знаннями про довкілля, складні взаємозв’язки у природі,
у формуванні знань і вмінь дослідницького характеру, спрямованих на розвиток інтелекту, творчої і ділової активності, життєвої позиції в питаннях екологічного характеру, практичної спрямованості дій,
у розумінні сучасних проблем навколишнього середовища й усвідомлення їх актуальності для себе, рідного краю, своєї країни і всього людства,
оволодіння знаннями про взаємозв’язки в системі людина-суспільство-природа, розвиток особистої відповідальності за стан довкілля,
у розвитку умінь приймати відповідальне рішення щодо проблем навколишнього середовища.
1
ІІ, ОСНОВНА ЧАСТИНА Відповідно до Державного Стандарту базової і повної загальної середньої освіти, її Загальної частини, визначаються вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи про формування різноманітних компетентностей. Ціннісно-смислові компетенції полягають у тому, що учні здатні бачити й розуміти навколишній світ, орієнтуватись в ньому. Це дає можливість їм самовизначитись у навчанні, інших видах діяльності. Вони розширюють кругозір учнів, розвивають спостережливість, уміння бачити те, що раніше відбувалося поза їх увагою, виробляють практичні навички і вміння — орієнтування в просторі. Активне спілкування з навколишнім середовищем становить невід'ємну частину реалізації життєвого шляху й освоєння життєвої компетентності особистості для того, щоб найкращим чином уміти орієнтуватися у власному соціально-психологічному просторі, часі і внутрішньому світі. Робота над проектом створює умови для розвитку спеціальних компетенцій учнів. Проекти, створені школярами, розрізняються: -
за змістом: дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані;
-
за кількістю учнів: індивідуальні, парні, групові;
-
за тривалістю: короткочасні, середньої тривалості, довготривалі. Впроваджуючи компетентісно орієнтований підхід у навчанні, ми формуємо творчі
здібності учнів за допомогою творчих завдань. Їх розв'язання вимагає від учня застосування раніше засвоєних знань та вмінь у новій ситуації, їх комбінацію та переплетення, побудову їх на основі способу розв'язання, бачення нової проблеми в традиційній ситуації, бачення структури і нової функції об'єкта. Важливе також напруження думки, збудження розумової діяльності. Складаючи творчі завдання, ми виходимо з таких критеріїв:
Умова завдання має ґрунтуватися значною мірою на вже відомих учням знаннях та вміннях.
Містити суперечності між відомим та науковим — проблему.
Викликати цікавість до розв'язання, концентрувати увагу школяра.
Містити пізнавальну новизну, елементи труднощів під час її розв'язання. Використання творчих завдань дає змогу перевірити, як учень навчився оперувати, й
одночасно вчить самостійного пошуку нових знань і способів діяльності.
2
Головне завдання освітнього процесу – розвиток в учнів умінь і навичок саморозвитку особистості шляхом упровадження технологій, організації процесу навчання та створення належних умов для навчання. Коли діти працюють разом, вони формують такі навички, необхідні для самостійного життя: - розв'язувати конфлікти; - активно слухати; - критикувати думку, а не того, хто її висловив; - аналізувати; - приймати рішення. Формування інформаційної компетентності на уроках біології включає:
розвиток умінь учнів працювати з підручником, з текстом, виділяти головну думку, робити висновки.
Стимулювання використання додаткової літератури.
Організація в кабінеті виставки літератури з теми, огляд новинок літератури та періодичної преси.
Проведення зустрічей з медиками, науковцями, працівниками сільського господарства з метою надання учням актуальної інформації шляхом безпосереднього спілкування.
Використання комп'ютерних програм («Курс біології», «Репетитор з біології» тощо) як джерел інформації.
Залучення учнів до перегляду телевізійних передач відповідно до навчальних тем курсу біології.
Залучення учнів до опрацювання додаткової біологічної інформації з дитячої періодичної преси («Древо пізнання», «Світ рослин»). Компетентність продуктивної творчої діяльності:
1. Залучення учнів для підготовки повідомлень та рефератів. 2. Використання відповідних різнопланових завдань творчого рівня. 3. Залучення учнів до складання підсумкових питань з теми, задач, опорних конспектів. 4. Залучення учнів до виконання творчих завдань: написання казок, незавершених оповідань, складання кросвордів, біологічних загадок. 5. Залучення учнів до підготовки та проведення ігор, вікторин, заходів предметних тижнів. Модель навчання у грі – це побудова навчального процесу з допомогою залучення учня до гри. Використання гри в навчальному процесі завжди суперечливе: навчання – процес цілеспрямований, а гра має невизначений результат (інтригу). Тому завдання
3
педагогів – підпорядкувати гру визначеній дидактичній меті. Ігрова модель навчання має реалізувати ще й комплекс цілей: забезпечити контроль виведення емоцій; надати дитині можливість самовизначення; надихати й сприяти розвитку творчої уяви; формувати навички співробітництва в соціальному аспекті; навчити дитину висловлювати особисті думки. Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, перебувають у інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Учні одержують максимальну свободу інтелектуальної діяльності, обмежену лише означуваними правилами гри. Учні самі обирають особисту роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв'язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення. Учитель в ігровій моделі є інструктором, суддею, тренером, ведучим. Арсенал інтерактивних ігор досить різноманітний, але найбільш поширені моделювальні ігри. ІІІ. ВИСНОВКИ Компетентнісний підхід висуває на перше місце не інформованість учня, а вміння розв’язувати проблеми, що виникли в конкретних ситуаціях за допомогою отриманих знань і набутих умінь та навичок. Отже, найвищої оцінки може заслуговувати той учень, який не лише показує знання, а й виявляє здатність і досвід ефективного застосування цих знань у запропонованій чи нестандартній ситуації. Опрацювавши різні інформаційні джерела з питання формування ключових компетентностей учня школи, та на основі власного педагогічного досвіду, прийшла до висновку, що саме набуття життєво важливих компетентностей може дати учню-випускнику загальноосвітньої школи можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти. ЛІТЕРАТУРА 1. Асланова Т. А. Інтерактивні технології. - СПб.: МСП “Ната”, 2001. 2. Богданова О. К. Сучасні форми і методи викладання біології в школі. Х.: Вид група “ Основа” , 2003. 3. Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки.- Х. Ранок, 2007. 4. Москальчук Н. Навчальна діяльність учнів: структура і її види. Біологія. Хімія. 2003. - №4 5. Небикова Т. Використання активних та інтерактивних технологій на уроках біології: методичні рекомендації // Біологія. – 2006. - №3. 6.
Пометун О., Пироженко. Л. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. - К., 2002. – 135с.
4
7. Продуктивне навчання як основа стратегії розвитку інноваційної особистості «Управління школою», //Основа, №3, січень, 2008. 8. Пугач І.М. Творчі завдання на уроках біології як засіб формування ключових компетентностей учнів. Біологія. Хімія.-2007. -№14. 9. Семешко Л.Ф. Поєднання інтерактивних і традиційних технологій навчання в системі контролю засвоєння знань та вмінь учнів. Путівник країною. «Цікава зоологія» // Біологія. – 2009. - №13 10. Томко Н.Р. Проектні технології на уроках біології. // Біологія. -2014. - №1-2.
5