Л.С.Лавренюк, учитель початкових класів Кам’янець-Подільської ЗОШ №16 І-ІІІ ступенів РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ І. ВСТУП Сьогодні нові комп'ютерні та інформаційні технології, що повсякчас розвиваються, різноманітні види зв’язку, які дуже швидко оновлюються, новітні стилі життя та засоби спілкування потребують постійного розумового розвитку й самовдосконалення кожної людини. У зв’язку з цими обставинами надзвичайно важливим у формуванні інтелекту людини та її розумових здібностей стає розвиток логічного мислення дитини, особливо молодших школярів. Проблемі розвитку мислення молодших школярів присвячені дослідження психологів М. Блонського, Д. Богоявленського, Л. Божович, П.Гальперіна, В. Давидова, О. Скрипченко та педагогів Г. Кагальняк, М. Кубюк, Г. Овчіннікової, Л. Румянцевої та ін. Психологічні дослідження показали, що істотною особливістю розумової діяльності учнів молодшого шкільного віку є, з одного боку, інтенсивне зростання їхніх пізнавальних потреб, а з другого – недостатня зрілість логічного мислення, обмеженість пізнавальних можливостей. Для того, щоб дитина могла вільно і міцно засвоювати знання, треба розвивати її аналітичне мислення, навчати виділяти істотне в навчальному матеріалі, порівнювати, робити узагальнення, доводити окремі положення, оцінювати явища і події, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Цього можна досягти у процесі активної самостійної діяльності. Значне місце розвитку логічного мислення молодших школярів приділяв у своїх роботах В. Сухомлинський. Суть його роздумів зводиться до вивчення й аналізу процесу рішення дітьми логічних задач, при цьому він дослідним шляхом виявляв особливості мислення дітей. Про роботу в цьому напрямку він також пише у своїй книзі «Серце віддаю дітям»: «У навколишньому світі тисячі задач. Їх придумав народ, вони живуть у народній творчості як розповіді-загадки ». Сухомлинський спостерігав за ходом мислення дітей, і спостереження підтвердили, «що, насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд предметів, явищ, подій, осмислювати зв'язки між ними. Вивчаючи мислення тугодумів, я усе більше переконувався, що невміння осмислити, наприклад, задачу-наслідок невміння абстрагуватися, відволікатися
1
від конкретного. Треба навчити дитину мислити абстрактними поняттями». ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА Про необхідність розвитку логічного мислення йдеться в пояснювальних записках до навчальних програм, про це пишуть у методичних посібниках для вчителів, але конкретної програми формування логічних прийомів нема. На уроках математики в початковій школі в підручнику майже в кінці кожного уроку є одне завдання на розвиток логічного мислення з зірочкою, і це завдання завжди викликає в учнів підвищену увагу, цікавий живий інтерес і свій спосіб його вирішення. Такі ж завдання зустрічаються і в зошитах з друкованою основою. Вони розраховані на пошукову діяльність учнів, неординарний, нетрадиційний підхід та творче застосування набутих на уроках знань і вмінь. І, врешті-решт, систематичне використання запропонованих завдань у навчально-виховному процесі допомагають учителю розвинути
у кожного
учня гнучкість
мислення,
навчити
кожну
дитину
логічно
розмірковувати, нестандартно підходити до розв’язання проблем, думати, самостійно робити висновки, знаходити оригінальні рішення. Щодня ми стикаємося з різноманітними задачами, рішення яких потребує від нас здібностей до логічного мислення. Логіка, як вміння думати й розмірковувати послідовно, потрібна нам в багатьох життєвих ситуаціях, починаючи з купівлі в магазині та завершуючи будівництвом будинку. Зараз зростає таке покоління дітей, які ще з маленького віку не грають з іграшками, якими ми користувалися в дитинстві (кубик-рубик, п’ятнашки), що сприяли розвитку логічного мислення. Сучасні діти більш занурені в ігри з Інтернету, проводять багато часу з планшетом та комп’ютером. Але є ще одна іграшка, яка є практично у кожного малюка – це пірамідка. Ця іграшка змушує маленьку дитину вперше серйозно замислитись, чому маленьке кільце не опускається до самого низу. Вона вчиться спостерігати, порівнювати, робити висновки, аналізувати. Курс математики створює умови для того, щоб навчити дитину думати. Навряд чи в класі можна знайти дитину, яка б намагалася думати і працювати в міру своїх сил. Дорослим потрібно спрямовувати діяльність дитини на спілкування з однолітками, формування загально навчальних умінь і навичок, щоб майбутні науковці і бізнесмени могли доцільно організовувати свою діяльність, планувати роботу, створити власний креативний простір. Якщо робота над виконанням завдань буде систематичною, триватиме саме стільки часу, скільки дитина може зосереджувати увагу (5-10 хвилин), то буде створено передумови для формування в молодшого школяра умінь:
2
описувати ознаки предметів, явищ природи;
впізнавати предмети за вказаними ознаками;
узагальнювати та класифікувати. Доведено,
що
такі
уміння
сприяють
успішному
навчанню,
позитивному
налаштуванню на роботу, комфортному переходу на новий рівень розвитку. Важливим аспектом розвитку логічного мислення є формування вміння висловлювати твердження. Робота над завданнями та вправами передбачає толерантне ставлення до думок, ідей, фантазій школярів. З метою розвитку логічного мислення на кожен урок підбираю пізнавальні завдання. Це дає можливість формувати і розвивати всю різноманітність інтелектуальної і творчої діяльності учнів, забезпечити перехід від репродуктивних, формально-логічних дій до творчих. Основну роботу для розвитку логічного мислення здійснюю одночасно з роботою над задачею. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі – прекрасний інструмент для такого розвитку. Найбільший ефект при розв’язанні та розумінні задач вчитель початкових класів досягає при використанні різних форм роботи над задачею, таких як:
робота над вирішеною задачею;
рішення задач різними способами;
правильно організований спосіб аналізу задачі – від питання або від даних до питання;
моделювання ситуації за допомогою малюнка;
самостійне складання задачі;
рішення задач з відсутніми чи зайвими даними;
зміна питання задачі;
складання аналогічної задачі із зміненими даними та оберненої задачі. Починаючи з 1 класу на уроках математики використовую дидактичні вправи для
розвитку логічного мислення:
логічні квадрати;
лабіринт (знайти ходи між заплутаними лініями);
числові ребуси (розшифрувати приклади, записані за допомогою букв);
цікаві фігури;
хитрі намистинки (розташування чисел у ряду, дописати ще кілька). Інтереси і схильності до певної діяльності розвиваються, зазвичай, в єдності з
3
розвитком здібностей до неї. Наприклад, інтерес і схильність учня до математики змушують його посилено займатися цим предметом, що розвиває математичні здібності. Математичні здібності, що розвиваються, забезпечують певні досягнення, успіхи в галузі математики, викликаючи в учня задоволення. Це викликає ще більший інтерес до предмета, бажання ще більше займатися ним. Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, що дає змогу зробити цікавим і захоплюючим не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й роблять позитивною, емоційно забарвленою монотонну діяльність із запам’ятовування, повторення, закріплення чи засвоєння інформації. Щоб підготувати ініціативну людину, яка буде творчо працювати, уміти по новому дивитися на старе й звичне, самостійно поставити й розв’язати задачу або знайти новий, більш раціональний підхід до розв’язання вже знайомої вчитель усіляко заохочує й розвиває у дітей ініціативу або творчу активність. Як навчити дитину творчо мислити? Одним із найефективніших методів є розвивальна гра. Але що вона має розвивати? Ігри розвивають мислення, кмітливість, забезпечують уявлення учнів, спонукають їх до пошуку, активізують клас під час вивчення нового і закріплення вже вивченого матеріалу. Вони сприяють розвитку творчих здібностей, розумової діяльності учнів. Скрізь, де є гра, панує здорове, радісне, дитяче життя. Найважливішою задачею освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уваги, уміння логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічного мислення. У тих випадках, коли діти зазнають труднощів при вирішенні логічних завдань, з ними вчитель початкових класів проводить роботу на матеріалі спрощених завдань. Так, спочатку пропонує завдання, на матеріалі яких можна чітко уявити сенс міркування при виборі ознак предметів. Особливо подобаються учням початкових класів логічні задачі з казковим сюжетом. Будучи цікавим за формою, вони підсилюють інтерес до самої задачі, спонукають дитину вирішувати проблему, викликають бажання допомогти улюбленим героям. Краса рішення, несподіваний поворот думки, логіка міркувань – все підсилює емоційне сприйняття дітей. Серед усіх логічних ігор особливе місце посідають ігри на розвиток кмітливості. Вони захопливі, цікаві дітям, із них можна дізнатися багато нового. За допомогою цих ігор діти швидко переключаються з одного виду діяльності на інший і таким чином виявляють швидкість свого індивідуального мислення, розвивають логіку. Логічні ігри на розвиток кмітливості дуже корисні для загального розвитку дітей. Для активізації пізнавальної діяльності застосовую також різні картки із завданнями,
4
логічні задачі-жарти, ребуси, розв’язання яких вчитель перетворює на веселі змагання, вікторини, зустрічі команд веселих і кмітливих тощо. Цікавий ігровий матеріал не лише розважає дітей, надає їм можливість перепочити, а й змушує їх замислитися, розвиває ініціативу, спрямовує на пошуки нетрадиційних способів розв’язання, стимулює розвиток нестандартного мислення. Застосування різних прийомів проведення уроку, використання ігор та елементів ігор, змагань роблять навчальний процес більш цікавим. Завдяки цьому діти частіше виявляють активність, кмітливість і досягають часом найвищих результатів. У роботі з розвитку логічного мислення учнів початкових класів використовую такі види роботи:
дидактичні ігри і вправи з логічними блоками;
загадки математичного змісту;
завдання і задачі з логічним навантаженням.
Пропоную використовувати три групи ускладнених ігор та вправ:
для розвитку вмінь виявляти та абстрагувати властивості;
для розвитку вмінь порівнювати предмети за їх властивостями;
для розвитку здібностей до логічних дій та операцій.
Наприклад, на уроках математики під час закріплення знань про геометричні фігури проводжу гру на зразок «Засели будиночок» різного рівня складності. Поступово можна ускладнювати ігри, адже діти опанували певні вміння. Наприклад, «Розсели в будиночки числа». На уроках математики під час хвилинки каліграфії використовую «Малювання за командою»: сніжинки, грибок, конверт. Це відмінна вправа для розвитку уваги, логічного мислення, уяви. Техніка гри полягає в тому, що учень, не відриваючи руки, за командою малює малюнок. Систематичне
використання
на
уроках
математики
і
позаурочних
заняттях
спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення, розширює математичний кругозір молодших школярів і дозволяє більш упевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях життя, а також активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті. ІІІ. ВИСНОВКИ Освітня система ставить свої цілі розвитку логічного теоретичного мислення дітей. Одним з основних засобів у реалізації цієї мети служить навчальна діяльність. Учень
5
повинен бути самостійним суб'єктом навчальної діяльності, повинен мати здатність ставити собі навчальні цілі, контролювати свою навчальну діяльність щодо поставлених цілей, домагатися наміченого результату і бути максимально гнучким у пошуку необхідних засобів розумової роботи. Щоб наш випускник школи став таким, необхідно вже у початковій школі готувати його до цього. Найважливішою задачею математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічного мислення. Курс математики створює умови для того, щоб навчити дитину думати. Навряд чи в класі можна знайти дитину, яка б не намагалася думати і працювати в міру своїх сил, якщо вона бачить, як ми дорослі цінуємо її досягнення. Треба не тільки допомогти дитині здобувати знання, а й реалізувати її потреба в любові, в почутті власної гідності, у відчутті значимості власного «Я», повинні допомогти їй знайти почуття впевненості у своїх силах. Головним у своїй роботі вважаю зниження перевантажень для учнів, зміцнення здоров'я дітей. Докладаю чимало зусиль для того, щоб процес навчання був радісним, цікавим для всіх учнів і при цьому забезпечував би глибоке засвоєння навчального матеріалу. Кожен урок повинен мати свою неповторність і красу. Тут учень відчуває себе особистістю, творцем, може зробити своє маленьке відкриття. Кожен працює на межі своїх можливостей, реалізує і розвиває свій творчий потенціал. Чим вище рівень емоційного комфорту, тим більше шансів на успіх у навчанні. ЛІТЕРАТУРА 1. Актуальні проблеми методики навчання математики в початкових класах. Під редакцією М.І.Моро та інш. Педагогіка, 2002. 2. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах.: Навчальний посібник. – 2-ге вид. переробл. і доп. Тернопіль. : Начальна книга. Богдан. 2001 – С.368. 3. Бібліотечка вчителя початкової школи. №5 - 2003, №11 – 2004, №2 – 2005. 4. Жукова С. Розвиток логічного мислення учнів початкових класів шляхом вивчення формальної логіки. / Початкова школа. – 2002 - №2. С. 47-51. 5. Методика викладання математики в школі. Приватна методика. Міщин В.І. Освіта, 2005. 6. Стеценко І. Логіка світу. Початкова освіта. 2001 - №35. С. 4-5. 7.
Сухарєва Л.Є. Геометрія в початковій школі. Харків. : Видавництво «Ранок», 2012.
6