Паламар В.В. ПРОЕКТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ У РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ

В.В.Паламар, учитель української мови та літератури Кам’янець-Подільської ЗОШ №16 І-ІІІ ступенів ПРОЕКТНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ У РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ І. ВСТУП Життя доводить, що в складних умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, „яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники”. Що може бути краще для становлення особистості, ніж відчуття успіху й особистої значущості у процесі своєї праці? Проектні технології, до впровадження яких так активно закликають сучасних учителів, спрямовані на стимулювання інтересу учнів до нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і використання цих знань у конкретній практичній діяльності. Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні, коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання. Дозволимо собі невеликий екскурс в історію питання. Метод проектів був запропонований і розроблений американським філософом Джоном Дьюї у першій половині XX ст. Він запропонував будувати навчальний процес на активній основі, спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх особистої зацікавленості в цих знаннях. Американці змогли конструктивно підійти до суті методології й усвідомити величезні переваги нових підходів. Саме тому з часу появи технології на арені педагогічної думки і дотепер вона активно використовується у практиці американської школи, коли в української школи

виникла

необхідність

(поліфункціональність,

у

якісно

цінніснодоцільність,

нових

характеристиках

варіативність

тощо),

освітніх метод

систем проектів

користується попитом і популярністю. В основі методу проектів лежать: •

розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

•

уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

•

уміння самостійно конструювати свої знання;

•

уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;

1

уміння критично мислити.

•

У сучасних умовах гуманізації й демократизації навчального процесу як ніколи актуальні дидактичні заповіді В.Сухомлинського. У книзі „Сто порад учителю” він писав: „Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...” Завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення. Результати запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну значимість. Головною складовою методу є самостійність учня. Дуже важливою також є структуризація змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів. Використання дослідницьких підходів у проекті є свого роду наріжним каменем технології. Причому послідовність цих методів можна поставити у такий ряд: визначення проблеми (визначення завдань, які випливають із дослідження) — висунення гіпотези вирішення завдань — обговорення методів дослідження — оформлення кінцевих результатів — аналіз одержаних даних — підбиття підсумків — коригування — висновки. І єдиним найефективнішим засобом досягнення мети є проектні технології навчання. Інноваційний

підхід

забезпечує

позитивну

мотивацію

здобуття

знань,

активне

функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості. Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості. Важливою проблемою є те, що учні розглядають знання, як щось застигле, що треба просто вкласти в голову. Такі учні не будуть мислити критично, поки учитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для

2

цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри, написання творів-мініатюр (особливо учні полюбляють писати твори-перевтілення типу" Я – шкільна дошка", " Я – квітка у полі", " Я – промінчик сонця"та ін.) Важливим є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці. Зібратися разом – це початок, Триматися разом – це прогрес, Працювати разом – це успіх. Генрі Форд Намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інтерактивні технології, які б проектували

креативні

якості

особистості

учня:

фантазію,

натхнення,

ініціативу,

нестандартність, непересічність, наявність власної точки зору. Саме здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь свідомо застосовувати знання на практиці. Учителю варто озброїтися усім арсеналом дослідницьких і пошукових методів. Він повинен уміти організовувати і проводити дискусії, не нав’язуючи своєї точки зору, не пригнічуючи учнів своїм авторитетом. Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології, якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань? Діти придбають комутативні навички та вміння, працюючи у "різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т. п.), ознайомляться з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці. В основі проектних технологій лежить дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень творчої активності учнів. Адже відбувається відхід від традиційної форми уроку, надається свобода у виборі теми, методів, форм роботи. Учні усвідомлюють велику відповідальність. Вони свідомі дуже важливої умови: уникнути

штучності, продумати

проект так, щоб самим учасникам було цікаво щоразу шукати нову форму, уникаючи готових, заздалегідь спрацьованих кліше. Теми для проектів, що виконували учні, обиралися ними виключно за бажанням. Тобто опрацьовувався матеріал, який викликав в них зацікавлення. З учнями 5 класу

3

презентувала проект „Славетні запорожці”; учні 6 класу працювали над проектами „Займенник”, „Лине пісня колискова”, творча група створила проект „Доброта врятує світ”. Діти

оформляють

результати

роботи

у

вигляді

доповідей,

публікацій,

буклетів,

мультимедійних презентацій. Який би різновид проектної технології не застосував учитель — чи то груповий, чи то парний, чи то індивідуальний, він обов’язково переконається в її спроможності одержати успішний педагогічний результат. ІІІ. ВИСНОВКИ Отже, у процесі своєї роботи переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня. Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня. Стосовно цього приходить на думку одна давня притча. В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу перевозили камінь, запитали: - Слухайте, друзі, що ви робите? Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: „Тобі що, повилазило? Не бачиш – камінь тягаю на майданчик, хай йому ґрець!” Другий спокійно сказав : „ Що я роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.” А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: „Я будую Шартський собор!” Ідея цієї притчі актуальна й нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й – найперше – джерело творчості й щастя. У Святому письмі сказано : „Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху”. Це є істина. Ми активно голосуємо за метод проектів у загальноосвітній школі. ЛІТЕРАТУРА 1. Бондаренко Людмила. Проект – рушійна сила в освіті/Газета «Директор школи».

2010.-№18.

2. Косогова О.О. Метод проектів у практиці сучасної школи. – Х.:Видавництво «Ранок», 2010. – 144 с. – ( Нові педагогічні технології).

4

3. Нищета В. А.Технологія життєтворчих проектів на уроках української мови та літератури : [навч. посібник] В. А. Нищета. – Х. : Основа, 2009. – 153, [7] с. – (Б-ка 4.

журн. “Вивчаємо українську мову та літературу”; Вип. 4 (65)). Олексієнко Г.Й. Уроки мови та літератури у формуванні

методу

проектів/Вивчаємо українську мову та літературу. - 2010.- №11.

5. Паращук В.Г. Проектні технології як стимул до самостійної роботи учнів./Вивчаємо українську мову та літературу.-2010.-№11.

6. Півторак Віталій. Вчити твори. Метод проектів у роботі вчителя-словесника (Спроба методичного путівника)/Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах.-2006.-№9-10.

7. Проектне навчання на уроках української мови та літератури. Учитель року/уклад.Є.І.Науменко, О.М.Чахайло. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.- (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип.2(51)).

5