О.В.Дишкант, практичний психолог Кам’янець-Подільської ЗОШ №16 І-ІІІ ступенів ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЗРІЛОСТІ З РОЗВИНУТОЮ САМОСВІДОМІСТЮ ЯК ОСНОВИ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО ЖИТТЄВОГО ТА ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ І. ВСТУП Час, в якому ми зараз живемо, наповнений змінами. Модернізація освіти ставить перед практичними психологами нові задачі і вимоги до професійного самовдосконалення, творчого зростання, а також до організаційних та психолого-педагогічних заходів та технік, які спрямовані на допомогу учасникам навчально-виховного процесу. Сучасні діти внаслідок складної суспільно-політичної ситуації, інформаційної перенасиченості, великої кількості стресогенних факторів в повсякденному житті, як ніколи потребують психологічного супроводу та підвищеної психолого-педагогічної уваги. Психологічна служба допомагає педагогічним працівникам, батькам створити гармонійний та комфортний освітній простір, який сприятиме розвитку та максимальній реалізації особистісного потенціалу кожного учня. Отже, метою діяльності психологічної служби системи освіти є збереження і зміцнення психічного, фізичного здоров’я та соціального благополуччя всіх учасників навчально-виховного процесу: вихованців, учнів, батьків, педагогічних
працівників.
Важливим аспектом психологічного здоров’я та благополуччя людини є особистісна зрілість, яка є безпосереднім результатом особистісного розвитку та праці над собою. Соціально-психологічна зрілість, як системотворний фактор становлення особистості, сприяє вирішенню основної проблеми юнацького віку – особистісне й професійне самовизначення, тому цілеспрямований розвиток психологічної та соціальної зрілості старшокласника має розпочинатися ще в молодшому шкільному віці. ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА Оскільки психологічна робота організована насамперед відповідно до інтересів самого учня, як практичний психолог навчального закладу в розвитку особистості школяра орієнтуюсь на положення гуманістичної педагогіки і психології про особистіснорівноправний характер взаємодії між дитиною і дорослим, право кожної дитини на самовизначення. Адже коли вчитель оцінює особистість учня, спираючись тільки на власний
1
досвід та інтуїцію, без достатньої кількості інформації, це
може заважати виявленню
справжніх причин труднощів у навчанні і вихованні, виникненню комунікативних проблем. Тому психологічне вивчення індивідуальних особливостей кожного учня є важливим завданням, для вирішення якого використовуються різноманітні методи психологічного обстеження. Звичайно, психологічна робота з дітьми різного віку має свій зміст, тому свою діяльність психолога організовую з урахуванням можливостей і резервів учня на кожному віковому етапі, у всіх ланках (початковій, середній, старшій школі). Основні завдання психолога, спрямовані на розвиток соціально-психологічної зрілості у початковій школі, є: • сприяння процесу адаптації першокласників до умов навчання; • сприяння створенню умов для розвитку пізнавальних психічних процесів і формуванню пізнавальних інтересів; • сприяння формуванню позитивного психологічного клімату в учнівських середовищах як основи формування позитивного «Я»-образу та самосприйняття учня; • забезпечення гармонійного співвідношення між вимогами до інтелектуальних і навчальних умінь молодшого школяра і його психофізіологічними можливостями; • виявлення варіантів шкільної та сімейної дезадаптації, причин неуспішності тощо. Психологічна готовність до школи – це зрілість психіки. Звичайно, важливо, щоб дитина прийшла до школи фізично підготовленою, проте це далеко не єдина умова. Одним з найнеобхідніших моментів є психологічна готовність. Її зміст включає в себе певну систему вимог, які будуть висунуті дитині під час навчання, і важливо, щоб вона була здатна з ними впоратися. ПГ до школи не має нічого спільного з тим, чи вміє дитина читати (і як швидко), а також рахувати (і до скількох), хоча саме ці вміння і навички перевіряють педагоги у майбутнього першокласника. Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміють необхідний і достатній рівень психічного розвитку дитини для засвоєння шкільної програми в умовах навчання в колективі однолітків. Необхідний і достатній рівень актуального розвитку має бути таким, щоб програма навчання потрапляла в «зону найближчого розвитку» дитини, яка визначається тим, чого дитина може досягти в співпраці з дорослим, тоді як без допомоги дорослого вона цього виконати поки ще не може. ПГ – це комплексний показник, що дозволяє прогнозувати успішність чи неуспішність навчання першокласника. Можна говорити про сформовану психологічну готовність, коли дитина: • фізично розвинена співвідносно свого віку; •
має відповідні мотиви навчання і прагне до набуття знань;
2
• має розвинений кругозір (елементарні знання); • має певний рівень розвитку у сфері пізнавальних процесів (пам’ять, увага, уява, мислення); • вміє установлювати контакти з іншими дітьми, працювати в групі; • володіє навичками самообслуговування, правильної поведінки з урахуванням етичних норм поводження в суспільстві; • має уявлення просебе в часі, вміє оцінити свої права і обов’язки; • самостійна в достатній мірі, дисциплінована, ініціативна, стримана в своїх емоціях. Щорічне діагностування першокласників на предмет готовності до навчання свідчить про те, що основна маса дітей має достатній рівень розвитку для успішного процесу навчання. Однак за останні три роки до школи все більше поступає дітей з проблемами в емоційно-вольовій сфері, що ускладнює їм засвоєння програмового матеріалу. Такі учні постійно в полі зору психолога, адже потребують особливої уваги і корекції психічних станів. Різнопланова корекційна робота дозволяє поліпшити процес адаптації для таких дітей, зменшує прояви агресивності, вчить їх стримувати свої емоції. Психолог спостерігає за навчальною діяльністю, поведінкою, спілкуванням учнів; консультує дорослих з проблем розвитку дитини в молодшому шкільному віці, радить, як запобігти виникненню неврологічним перевантаженням, досягти порозуміння між батьками і дітьми, особливо в кризові вікові періоди. Майже в кожному класі є діти з підвищеним рівнем тривожності, імпульсивності, агресивності, а також гіперактивні діти, які не вміють спілкуватися, прагнуть до неформального лідерства, що провокує виникнення конфліктних ситуацій.
Ефективна
допомога таким дітям здійснюється методом тренінгової роботи, під час якої молодші школярі вчаться слухати і чути один одного, проявляти емпатію, толерантність, поступатися, вибачатися, визнавати право на помилку, адекватно реагувати на зауваження і критику, контролювати свою поведінку. Години психолога різної тематики («Достоїнства бувають різними», «Такий лише я один», «Навіщо себе оцінювати?» «Як повірити у свої сили», «Як ставитися до невдач», «Який (яка) я?», «Мій настрій», «Я бачу, я розумію тебе», «Образа і образливість», «Що таке власна гідність?», «Правила мого життя», «Як я змінився?», та ін.) також дозволяють працювати з дітьми в напрямку формування таких рис, що характеризують психологічно зрілу особистість, як відповідальність, чесність, працелюбність, хоробрість, гідність. Низка діагностичних обстежень, що проводиться для визначення особливостей протікання
процесу
адаптації
п’ятикласників,
попередження
виникнення
ситуацій
3
дезадаптації, надає можливість детально вивчати індивідуально-типологічні особливості учнів і зробити певні висновки щодо розвитку їхньої соціально-психологічної зрілості, а саме: зниження рівня тривожності, особливо шкільної, яка мала місце в перші роки навчання, вироблення адекватної самооцінки, підвищення соціального статусу (перехід учнів з розряду ізольованих, знехтуваних до адаптованих, від адаптованих до лідерів; згуртування учнівських колективів навколо формальних лідерів позитивного спрямування, змога протистояти спробам утворення неформальних лідерів, яка нерідко виникає з боку новоприбулих учнів); здатність до самостійного мислення, міркування, порівняння. Тренінги спілкування, години психолога, які провожу з учнями 5-х класів («Це скромне диво – спілкування», «Щоб не стати чужими», «Як і чим випробовується дружба», «Конфлікт і я» тощо), вчать їх попереджувати конфліктні ситуації і виходити з них без образ, вмінню домовлятися один з одним, довіряти. Молодші підлітки активно вишукують позаурочні види діяльності, які сприяли б розвитку їх інтересів, здібностей, виявляючи при цьому неабияку рішучість і наполегливість. Часта зміна уподобань при цьому лише свідчить про здатність до самоствердження і самовдосконалення. Діагностика видів мислення, зокрема абстрактно-логічного, образного, креативного допомагає учням швидше визначитись у своїх виборах. Особливо важливий цей фактор для учнів 7-8-х класів, коли можуть проявитися здібності, про якіпідліток і гадки не мав. Просвітницька і консультативна робота з учнями в цьому напрямку проводиться також і з метою допомоги їм у майбутньому профвизначенні. Саме в цей період здійснюється допрофільна підготовка, ефективність якої залежить від рівня навчальних досягнень учнів та усвідомлення своїх інтересів при виборі профілю навчання. Орієнтуюсь при цьому на перспективи і інтереси дитини, прогнозую її самовизначення у виборі профільних предметів. Цей вибір має бути цілеспрямованим, доцільним, відповідати бажанням і нахилам учня, його здібностям, які виявляються в процесі психологічного діагностування та індивідуального консультування учнів та батьків. Навчальна робота психолога відбувається в формі підвищення рівня психологічних знань підлітків. Вже другий навчальний рік я веду заняття гуртка «Пізнай себе» для учнів 9-х класів, метою програми якого є виховання всебічно розвиненої, психологічно грамотної та соціально активної особистості. Учні з цікавістю вивчають свій внутрішній світ, набувають навичок самовиховання, керування емоціями і почуттями, налагодження конструктивної взаємодії у мікросоціумі. Розігрування проблемних питань зі шкільного життя та побутового характеру і спроби пошуку компромісних вирішень їх, є набуттям першого життєвого досвіду, який допоможе самостійно прогнозувати власну поведінку в будь-яких життєвих
4
ситуаціях і робити характерних
для
правильні висновки. Таким чином, старші підлітки набувають рис, психологічно
зрілої
особистості:
відповідальність,
терпимість,
саморозвиток, позитивне мислення, позитивне ставлення до світу. Відповідний досвід набувають і учні, що є учасниками «Школи лідерства» нашого навчального закладу, в якій я також провожу тренінгові заняття. Визначені методом соціометрії, ці школярі стали визнаними лідерами в групах своїх однокласників, підтвердили високий рівень комунікативно-організаторських здібностей, здатність до самостійного прийняття рішень, цілеспрямованість, наявність креативного мислення, оптимізм, вміння контролювати ситуацію. Завданнями психолога для формування психогогічної зрілості у старшій школі є: • адаптація учнів до умов навчання і розвитку в новостворених класних колективах; • створення умов для розвитку самопізнання, самовиховання, самоусвідомлення учнів як основи для життєвого та професійного самовизначення; • вивчення рівня самосвідомості, інтелектуального рівня, сформованості професійних планів на майбутнє. Діяльність психолога з учнями старших класів спрямована, в першу чергу, на згуртованість класного колективу, що утворився
внаслідок злиття
кількох в один. На
запитання: «Чи готує школа до дорослого самостійного життя?» більшість учнів 10-11-х класів відповідають : «Частково». І це не дивно, тому що основні знання щодо цього їм повинні надати батьки, сім’я. Особистість має виховуватись у сім’ї. Однак роль школи, тим не менш, не можна відсувати на сам край. Старшокласники з бажанням і цікавістю йдуть на контакт з психологом, розуміють важливість саморозвитку в процесі дорослішання. У цей період формується цілісне уявлення про себе, ставлення до себе. Відповідаючи собі на запитання: «Хто я? Який я? До чого я прагну?» — молода людина формує самосвідомість — цілісне уявлення про себе, емоційне ставлення до себе, самооцінку своєї зовнішності, розумових, моральних і вольових якостей. У більшості старшокласників і випускників вже існує професійний вибір, однак апробовані діагностики дозволяють вибрати ще додаткові варіанти щодо вірогідних майбутніх професій
та при бажанні пройти поглиблену
комп’ютерну діагностику при
міському центрі зайнятості. Скориставшись такою можливістю, учні тим самим доводять, що усвідомлюють свої цілі, прагнення, готові до вироблення життєвого плану, а значить володіють рисами, притаманними психологічно і соціально зрілим особистостям. ІІІ. ВИСНОВКИ
5
Різноманітні
форми
психологічної
діяльності
дозволяють
мені
ефективніше
допомагати учням у вирішенні їхніх проблем, налагодженні стосунків між собою, батьками, вчителями. Прагнення
до реалізації гуманних взаємин в учнівських колективах, до
взаємоповаги, порозуміння, розвитку особистості кожного учасника навчально-виховного процесу школи зобов’язує в свою чергу працювати над власним саморозвитком, підвищенням професійного рівня. ЛІТЕРАТУРА 1.
Григорович Л.А. Педагогіка і психологія/ Григорович Л.А. –М., 2004.
2.
Заброцький М. М. Основи вікової психології. Навч. посіб. / Заброцький М. М. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005.
3.
Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій) : Навч. посіб. /Кутішенко В. П. –К.:Центр навчальної літератури, 2006.
4.
Кутішенко В. П., Ставицька С. О. Психологія розвитку та вікова психологія : Практикум: Навч. посіб. / Кутішенко В. П. -К.: Каравела, 2009.
5.
Максименко С. Д. Структура особистості / С. Д. Максименко // Практична психологія та соціальна робота.―2007. ― No 1.
6.
Павлова І.Г. Становлення емоційної зрілості в підлітковому
та юнацькому віці:
автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. психол. наук: спец.19.00.07 / І.Г.Павлова. –Одеса, 2005. 7.
Савчин М. В., Василенко Л. П. Вікова психологія : Навч. посіб. / Савчин М. В. Василенко Л. П. –К.: Академвидав, 2006.
8.
Сергеєнкова О. Б., Столярчук О. А. та ін. Вікова психологія. Навч. посіб. / Сергеєнкова О. Б. та ін. –К.: Центр учбової літератури, 2012.
9.
Тарасова Т.В. Путівник класного керівника : методичний посібник. / Т.
В.Тарасова,
В. І. Кириченко. – Тернопіль : «Терно-граф», 2006.
6