О.Є.Стебницька, вчитель початкових класів Кам’янець-Подільського НВК №16 ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЧЕРЕЗ ПРОЕКТНУ ДІЯЛЬНІСТЬ І. ВСТУП Світові тенденції розвитку середньої загальної освіти характеризуються переходом від традиційної репродуктивної моделі школи до розвиваючої конструктивної моделі, орієнтованої на результат. Обновилася функція школи: не тільки навчання і виховання, але і соціалізація школяра, формування життєвої компетентності, розвиток соціально - значимих якостей особистості. Мета освіти – формування особистості, яка буде здатна отримувати глибокі знання, професійні
навички,
вільно
орієнтуватися,
самореалізовуватися,
саморозвиватися
і
самостійно приймати правильні, морально-відповідальні рішення в умовах мінливого світу. Закон України «Про загальну середню освіту» та Державна національна програма «Освіта» підкреслюють, що завданнями загальної середньої освіти є:
формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;
підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;
виховання громадянина України. Школа сьогодення вимагає від педагогів творчого підходу до роботи з учнями. Тому
метод проектів займає все більш чільне місце в педагогічній практиці. Як учитель початкових класів я звернулась до цього методу, тому що він дає можливість в стінах школи формувати життєві компетентності, творчу особистість, пробуджує і розвиває талант, дає можливість дітям осмислено застосовувати свої знання, реалізує їх соціальні потреби, формує мотивацію до навчання. Метод проектів спрямований не на просте оволодіння деякою сумою знань, чи навіть їх системою, а на розвиток умінь вирішувати проблеми, показувати практичне використання знань. В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок школярів, уміння самостійно конструювати свої знання. ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА Ідея проектної діяльності дозволяє поєднати зміст розвитку, виховання і навчання з реальним життям, уможливлює використання умінь, навичок, знань для вирішення практичних завдань. 1
Перед собою ставлю мету : 1.Зробити процес навчання, наскільки це можливо, цікавим та раціональним. 2.Систематично впроваджувати моделювання життєвих ситуацій, рольових ігор. 3.Поєднати розумове, моральне, естетичне, художнє, трудове виховання. Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:
гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;
самостійно і критично мислити;
уміти бачити і формулювати проблему (в особистому, професійному, суспільному плані), знаходити шляхи раціонального вирішення;
усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючому середовищі;
бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
уміти працювати з інформацією (збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати і обґрунтовувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, співставлення з аналогічними або альтернативними варіантами розв’язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем;
бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях;
уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, моральних якостей, культурного рівня.
Виконання проекту розпочинаю з планування дій. Навчальний процес відбувається в умовах постійної активної взаємодії всіх учнів. Це колективна, групова робота. Під час такої роботи діти вчаться демократичним формам спілкування, критичному мисленню, приймати обґрунтовані рішення, поважати думку однокласників. Коли учні працюють разом, у них формуються навички, необхідні для самостійного життя: 1) уміння уважно слухати; 2) разом вирішувати проблеми; 3) самостійно (або сумісно) приймати рішення; 4) проводити різноманітні досліди; 5) аналізувати матеріал; 6) вирішувати конфлікти. 2
Проектна діяльність дозволяє розширити мету і завдання уроків, змінити їх форму. Уроки-проекти дають можливість зняти перевантаження з молодших школярів. Цікава робота, якою є проектна діяльність, не викликає напруження розумових процесів дітей, а це означає, що проекти можна вважати технологіями, які зберігають здоров’я. Використання цього методу в початковій школі має свою специфіку. Це час навчання дітей основам проектування. Тому всі етапи підготовки і планування учні здійснюють разом з учителем. На основі запропонованого матеріалу разом з дітьми формую тему, мету проекту, основні напрямки діяльності, форми представлення звіту, визначається склад груп, розподіляються обов’язки між її членами, планується хід подальшої реалізації проекту. Подальша робота виконується дітьми самостійно, але обов’язково під керівництвом учителя, а звіт про виконану роботу презентується на уроці. Метод проекту
використовую при закріпленні раніше вивченого матеріалу, тому
захист проектів органічно вплітається в структуру уроку, даючи дітям можливість активно приймати участь в оволодінні новими знаннями. Метод проектів у початковій школі вимагає інтеграції знань учнів у різних предметних областях: це і музика, і навколишній світ, і образотворче мистецтво, і літературне читання, і краєзнавство, і екологія, і технологія. Працюючи з молодшими школярами, метод проектів безпосередньо спрямовую на формування комунікативних навичок, культури спілкування (уміння чітко формулювати думку, вести дискусію), навичок дослідницької діяльності. Опис проекту також може мати вигляд резюме. Це стисла інформація, висновки щодо розробки проекту, де є викладені позитивні та негативні наслідки реалізації проекту, формулювання нових проблем і завдань, що виникли в ході роботи над проектом, а також визначення шляхів роботи з удосконалення проекту. Cпособи взаємодії учнів і вчителя: -
спільне створення навчального дидактичного матеріалу (співтворчість);
-
створення спільних проектів (навчальне проектування).
Уроки-проекти завжди цікаві. На цих уроках учні повністю реалізують себе і відповідно бачать результати своєї праці. Міцні знання, уміння і навички учні набувають у процесі активної пізнавальної діяльності. Такі уроки розвивають мислення і мовлення школярів, їхню увагу, пам'ять, спостережливість, кмітливість, ініціативу, самостійність, наполегливість, працьовитість. Глибина, гнучкість, системність та інші якості учнівських знань значною мірою залежать, як від психологічних та розумових відмінностей, так і від специфічних дидактичних умов, що забезпечують яскраве сприйняття і відображення зовнішнього світу. 3
ІІІ. ВИСНОВКИ Таким чином, навчальний проект з точки зору учня – це можливість робити щось цікаве самостійно, у групі або самому, максимально використовуючи свої можливості; це діяльність, що дозволяє проявити себе, спробувати свої сили, докласти свої знання, принести користь і показати публічно досягнутий результат; це діяльність, спрямована на вирішення цікавої проблеми, сформульованої самими учнями у вигляді мети і завдання, коли результат цієї діяльності – знайдений спосіб розв'язання проблеми – носить практичний характер, має важливе прикладне значення і, що дуже важливо, цікавий і значущий для самих відкривачів. Навчальний проект з точки зору вчителя – це дидактичний засіб, що дозволяє навчати проектування, тобто цілеспрямованої діяльності по знаходженню способу розв'язання проблеми шляхом вирішення завдань, що випливають з цієї проблеми при розгляді її в певній ситуації. Завдяки впровадженню інтерактивних методів навчання у своїй роботі побачила перші результати:
високий рівень позитивного ставлення дітей до школи;
висока навчальна активність учнів;
зацікавленість в кінцевому результаті праці;
бажання приймати участь у конкурсах з різних предметів. Отже, можна зазначити, що системне запровадження проектної технології в
початковій школі призводить до того, що учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але також як метод організації та планування своєї подальшої життєдіяльності. Врешті це сприяє підготовці молоді, яка ґрунтує свою діяльність на основі демократичних цінностей, схильна до навчання впродовж життя, здатна бути конкурентноздатною на європейському і світовому освітніх просторах та на ринку праці. ЛІТЕРАТУРА 1. Аксенова М. Енциклопедія для дітей. – М.: Аванта, 2001. 2. Базарницька Ірина. Я і природа. Дидактичні матеріали. 3 клас – Тернопіль: Підручники і посібники, 2010. – 48с. 3. Гамаюнова С. Біологічні екскурсії. Комахи лісу. – Х.:Основа, 2013. 4. Запорожан З.Є. Екологія в початковій школі: навчально-методичний посібник. – Кам’янець-Подільський, - 2004. – 252с. 5. Запорожан З.Є. Сезонні спостереження в природі: Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. – Кам’янець-Подільський державний університет, 2004. – 264с. 4