Óçàãàëüíåííÿ äî ðîçäіëó «Êîçàöüêà Óêðàїíà

РОЗДІЛ 1 багатогалузевих, господарствах виробляли товарне збіжжя й продукти тваринництва. Фільваркове господарство велося працею дворової челяді та селян навколишніх сіл, для яких встановлювалася певна норма панщинних днів.

У магнатських латифундіях (великих приватних земельних володіннях) фільварки були вплетені в систему різноманітних господарських і соціальних утворень (ключів, угідь, промислів), якими управляла спеціальна адміністрація. У другій половині XVI – на початку XVII ст. розміри оранки, що належала окремим фільварковим господарствам, коливалися від кількох десятків до кількох сотень моргів (морг – міра землі, що дорівнювала 0,56 га). У результаті частка фільваркової продукції в загальному обсязі вирощуваних зернових культур перевищила 20 %.

Чому на теренах України розвинулося фільваркове господарство? Уявивши себе управителем фільварку, опишіть його структуру й визначте економічні перспективи (беручи до уваги конкретний регіон).

Ó ðåìіñíè÷îìó öåõó (çàâäàííÿ äëÿ ãðóïè 6)

Іñòîðè÷íà äîâіäêà

Пригадайте, яку роль відігравали міста в історії Русі. Чим займалися містяни? Прочитайте історичну довідку, укладену на основі дослідження історика Мирона Капраля, про цехи ремісників і торговців – економічну основу існування міст, і виконайте завдання.

Міське господарство було організовано в цехи – організації ремісників чи торговців, сформовані для підтримки своїх професійних інтересів на основі взаємної допомоги та опіки. У Західній Європі перші цехи виникли в ХІ ст., на теренах України – у XIV ст., а особливого значення набули в XVI–XVII ст. у зв ’ язку з поширенням маґдебурзького права. Міська влада громад, які діяли на маґдебурзькому праві, встановлювала статути або правила для цехових організацій.

Цехи виконували важливі функції в міській економіці: встановлювали монополію на торгівлю в певній сфері виробництва; визначали і підтримували стандарти якості товарів та послуг; встановлювали стабільні ціни на свої товари й послуги; відстоювали інтереси членів цеху в міських органах влади. Однак були й такі ремісники, котрі не входили до складу цехів; їх називали «партачами». Цехи мали судову та поліційну владу над своїми членами, насамперед щодо професійних некримінальних справ. Цехова влада могла ув ’ язнювати порушників дисципліни в цеху, накладати штрафи та застосовувати інші покарання. У цеху збирали податки, які накладала міська влада на ремісників і купців.

Внутрішня структура цехів була ієрархізована, мала три рівні: майстри, підмайстри та учні. Учнями були здебільшого підлітки, які жили із сім’ єю майстра. Під час навчання учень не отримував

Майстерня кравця. Мініатюра з Кодексу Бальтазара Бегема. 1505 р.