â Áåðåñòі 1596 ð

платні, працюючи в майстерні та в домі майстра. Потому переходив у статус підмайстра. Той, своєю чергою, аби стати майстром, повинен був виявляти ремісничу вправність і виготовити зразковий виріб (так звану майстерштуку, шедевр). Найвищим органом влади в цеху були загальні збори, у яких брали участь повноправні майстри. На щодень керували цехами виборні цехмістри.

Бути членом цеху означало бути міцно поєднаним з іншими членами («братією»). Через належність до цеху ремісник набував соціального статусу, який фіксував його особисте місце в ієрархічному соціальному порядку і визначав його привілеї, обов’ язки та, передовсім, особисту гідність. Корпоративний характер цехової організації чи не найкраще ілюструє становище жінки в цеху. Хоча жінкамібулозабороненовступатидоцехівназагальнихпідставах, протереально вони тримали у своїх руках від 15 до 30 % майстерень після смерті чоловіківмайстрів. Звісно, найбільше їх працювало у таких «жіночих» фахах, як ткацтво, пекарство, вишивання. ?

Який ремісничий фах найбільше до вподоби вам і учасникам групи? З позиції цехового учня / підмайстра / майстра (на вибір) підготуйте опис з життя ремісничого цеху.

ПРАЦЮЙМО В ГУРТІ ставтеедсПр результати роботи груп. Визначте, які можливості й обмеження для українського населення створювали зміни, що відбулися в соціальному та економічному житті в XVI ст.

Скориставшись мизнанням із всесвітньої історії, порівняйте соціально-економічну ситуацію в ні XVI Україн ст. із ситуацією в країнах тогочасної Західної

Європи. З наведених лівсл виберіть ті, які стосуються українських теренів.

панщина панщина фільварок фільварок маґдебурзьке маґдебурзьке право право ремісничий ремісничий цех цех нове нове дворянство дворянство бурмистр бурмистр кріпацтво кріпацтво магістрат магістрат лава лава майстерштука майстерштука земський земський сеймик сеймик дворянство дворянство мантії мантії буржуазія буржуазія шляхетська шляхетська демократія демократія мануфактура мануфактура обгороджування обгороджування війт війт

Перейшовши за наведеним кодом, перевірте висновки, яких ви дійшли на практичному занятті. За бажанням виконайте завдання для допитливих. https://cutt.ly/YhoUi9j

§ 5. КРИЗА І РЕФОРМА ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.

ЦЕРКОВНІ СОБОРИ В БЕРЕСТІ 1596 р.

1. Ñòàíîâèùå ïðàâîñëàâíîї öåðêâè â XVI ñò.

У XVI ст. українське православ ’ я, адміністративний центр якого знаходився у Вільно, а митрополит – у Новогрудку (тепер територія Білорусі), зав ’ язло в глибокій організаційній та духовній кризі. Це дало поштовх поширенню протестантських течій, які критикували користолюбство й деморалізацію духовенства. Протестанти (лютерани, кальвіністи) знаходили підтримку серед православних

РОЗДІЛ 1 магнатів. Іншим симптомом кризи був майже необмежений контроль світської влади над церковними справами. Після Люблінської унії польський король отримав право призначати православних єпископів та архімандритів на українських землях, які приєдналися до Польського королівства. У Галичині така практика утвердилася ще раніше.

Право патронату належало не тільки королю, або великому князю, а й магнатам і шляхті. Церкви та монастирі, побудовані світськими правителями, підлягали звичаєвому праву: пан міг продати церкву, забрати її в громади, перетворити на католицький храм чи протестантський молитовний дім. Утримання священників, зокрема їхнє право користуватися землею, також цілковито залежало від волі землевласника. Низький освітній рівень духовенства, порушення моральних засад і церковних канонів, поширеність симонії (купівлі та продажу церковних посад) і цілковитий контроль над церквою з боку світських патронів – усе це прояви загальної кризи українського православ ’ я XVI ст.

Не сприяли православ ’ ю і міжнародні обставини. Ситуація ускладнилася після Флорентійської унії (1439 р.), коли спроба об’ єднання православної та католицької церков призвела до нових поділів. Так, у 1448 р. відбулося самопроголошення Московської митрополії, окремої від Київської. Остаточно становище української церкви підірвало падіння Візантійської імперії під тиском турків (1453 р.). Склалося так, що православні втратили власний духовний центр на кшталт католицького Риму, який задавав би тон у питаннях церковної освіти й захищав інтереси церкви перед світськими правителями Східної Європи. Константинополь, затиснутий у лещатах мусульманського Сходу, уже не міг відігравати провідну роль у розвитку православ ’ я.

Визначте причиний ознаки кризи українського православ’я XVI ст. .

Спираючись на знання світової історії, порівняйте релігійну ситуацію в Україні з подіями Реформації та Контрреформації в .Європі.

2. Áðàòñüêèé ðóõ

На українських землях братства мирян виникли в XV ст. У той час у Західній Європі мирянські товариства вже були масовим явищем, тісно переплетеним з діяльністю університетів і гільдій (цехів). У другій половині XVI ст. православні братства в Україні стали особливо активні. Вони взяли на себе завдання здійснити реформу православ ’ я, аби пристосувати його до нових умов. З цією метою прагнули відродити первинні християнські цінності (з наголосом на засадах братерства і взаємодопомоги), підвищити моральність і відновити канонічні, тобто узаконені, засади церковного життя.

Одночасно з реформаторськими намірами братський рух протистояв католицькій церкві й протестантським громадам, які наступали на права та вольності православних містян. Водночас перехід мирян у протестантизм свідчив про глибоку кризу українського православ ’ я. Але особливо нагальною була потреба захистити українських ремісників і купців від свавілля католицької влади та дискримінації з боку католицького патриціату. Одні з перших згуртувалися на захист своїх прав українські містяни Львова, утворивши братство при Успенській церкві. Згодом братський рух охопив також українську шляхту та козацтво.