УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)
платні, працюючи в майстерні та в домі майстра. Потому переходив у статус підмайстра. Той, своєю чергою, аби стати майстром, повинен був виявляти ремісничу вправність і виготовити зразковий виріб (так звану майстерштуку, шедевр). Найвищим органом влади в цеху були загальні збори, у яких брали участь повноправні майстри. На щодень керували цехами виборні цехмістри. Бути членом цеху означало бути міцно поєднаним з іншими членами («братією»). Через належність до цеху ремісник набував соціального статусу, який фіксував його особисте місце в ієрархічному соціальному порядку і визначав його привілеї, обов’язки та, передовсім, особисту гідність. Корпоративний характер цехової організації чи не найкраще ілюструє становище жінки в цеху. Хоча жінкам і було заборонено вступати до цехів на загальних підставах, проте реально вони тримали у своїх руках від 15 до 30 % майстерень після смерті чоловіківмайстрів. Звісно, найбільше їх працювало у таких «жіночих» фахах, як ткацтво, пекарство, вишивання. 34
?
Який ремісничий фах найбільше до вподоби вам і учасникам групи? З позиції цехового учня / підмайстра / майстра (на вибір) підготуйте опис з життя ремісничого цеху. Пре едс ставте результати роботи груп. Визначте, які можливості й обмеження для українського населення створювали зміни, що відбулися в соціальному та економічному житті в XVI ст. Скориставшись знанням ми із всесвітньої історії, порівняйте соціально-економічну ситуацію в Україн ні XVI ст. із ситуацією в країнах тогочасної Західної Європи. З наведених сл лів виберіть ті, які стосуються українських теренів.
ПРАЦЮЙМО В ГУРТІ
панщина фільварок маґдебурзьке право ремісничий цех нове дворянство бурмистр кріпацтво магістрат лава майстерштука земський сеймик дворянство мантії буржуазія шляхетська демократія мануфактура обгороджування війт Перейшовши за наведеним кодом, перевірте висновки, яких ви дійшли на практичному занятті. За бажанням виконайте завдання для допитливих. https://cutt.ly/YhoUi9j
§ 5.
КРИЗА І РЕФОРМА ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ. ЦЕРКОВНІ СОБОРИ В БЕРЕСТІ 1596 р.
1. Ñòàíîâèùå ïðàâîñëàâíîї öåðêâè â XVI ñò. У XVI ст. українське православ’я, адміністративний центр якого знаходився у Вільно, а митрополит – у Новогрудку (тепер територія Білорусі), зав’язло в глибокій організаційній та духовній кризі. Це дало поштовх поширенню протестантських течій, які критикували користолюбство й деморалізацію духовенства. Протестанти (лютерани, кальвіністи) знаходили підтримку серед православних
