Фармацевт Практик №09, 2018

09 [172] 2018 ISSN 2409–2584

КАРТИ ХВОРОБ — ФАРМАЦЕВТИКА IN SILICO 18 Десять головних помилок підприємців

4 Дивовижні можливості аптамерів

14 Gaudeamus igitur, Vivat Рharmacia!

28 Правильна асортиментна політика — запорука успіху

38

WWW.FP.COM.UA

АКТУАЛЬНА ТЕМА

REVIEW

ГРВІ: чи все так просто?

Ганна Зайченко

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є неминучим злом, що переслідує людство протягом всієї історії. Різноманітні віруси кожного сезону спричиняють спалах простудних захворювань, а деякі з них проявляють свою активність незалежно від пори року. Невже в колосальному арсеналі сучасних фармацевтичних препаратів немає засобу, який здатний вирішити дану проблему? У цьому нам допомагає розібратися Ганна Зайченко, д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри фармакології НМУ ім. О.О. Богомольця

ЧОМУ ЛІКУВАННЯ ГРВІ СТАНОВИТЬ ПРОБЛЕМУ? ГРВІ посідають перше місце за частотою і кількістю випадків захворювань на рік в світі та становлять 90–95% усіх інфекційних патологій. Головна проблема полягає в різноманітності збудників ГРВІ. Найчастішою причиною застуди є риновіруси (30–50%). У 10–15% випадків «винуватцями» виступають коронавіруси, у 5–15% — віруси грипу, по 5% припадає на респіраторно-синцитіальні віруси тощо. Крім того, в 20–30% випадків причину встановити взагалі неможливо [1].

Риновіруси проникають у клітини епітелію шляхом зв’язування зі специфічними рецепторами (молекулами адгезії), які знаходяться на поверхні клітин, — ICAM-1 (Inter-Cellular Adhesion Molecule) [2]. Після проникнення вірус відтворюється в ядрі клітини-господаря, а потім його копії залишають уражені клітини і захоплюють інші. Здається, що переможний хід вірусу зупинити неможливо, але засіб є!

Слід зазначити, що різноманітність збудників (наприклад, тільки риновірусів існує понад 100 серологічних типів) ускладнює боротьбу зі спалахами ГРВІ і робить неможливим формування імунітету. Більш того, раніше вчені вважали, що риновірус вражає тільки верхні дихальні шляхи: носову порожнину, носову та ротову частини глотки. Однак за даними нещодавно проведених досліджень встановлено, що він може здійснювати реплікацію і в нижніх дихальних шляхах: гортані, трахеї, бронхах. Крім того, риновіруси зумовлюють ускладнення ГРВІ вторинною бактеріальною інфекцією, що й призводить до пневмонії, отиту, синуситу

Як не допустити проникнення вірусу в клітину? Встановлено, що левоцетиризин підвищує стійкість клітин до риновірусів завдяки зменшенню кількості специфічних рецепторів ICAM-1 [2]. Завдяки впливу цієї речовини титр риновірусів в організмі знижується у 100 разів [3]. Причому непрямий противірусний ефект левоцетиризину доведений не тільки у верхніх відділах дихальних шляхів (на назальних епітеліальних клітинах), але й у нижніх — на альвеолярних клітинах ІІ типу [2]. Відомо, що риновіруси збільшують прикріплення золотистого стафілокока в 2,5, а гемофільної палички — у 2,7 разу [4, 5], що спричиняє приєднання вторинної бактеріальної інфекції. Але на заваді цьому також може стати левоцетиризин, який попереджає розвиток вторинної інфекції за рахунок впливу на відповідні рецептори

ЯК РОЗПІЗНАТИ ЗБУДНИКІВ ГРВІ? Деяких збудників нескладно встановити за характерними симптомами. Наприклад, вірусу грипу властива сезонність. Хворіють на нього зазвичай не частіше ніж один раз на 2–3 роки. До того ж початок захворювання завжди гострий, супроводжується різким підвищенням температури тіла (іноді до 40 ° С), риніт здебільшого починається на 2–3-й день. А ось риновірусна інфекція не залежить від сезону і може атакувати людину кілька разів на рік і навіть влітку. Захворювання розвивається поступово, проявляється вираженим катаральним синдромом у вигляді ринореї, чхання та болю у горлі. ЯК ЛІКУВАТИ ГРВІ? У комплексній терапії ГРВІ широко застосовують комбіновані безрецептурні препарати для симптоматичного лікування. Вони зменшують вираженість основних проявів захворювання, але не впливають на їхню причину. Головним завданням терапії при ГРВІ є послаблення вірусної атаки та попередження розвитку ускладнень. Для цього необхідно розуміти патогенез розвитку вірусної інфекції та знати механізм проникнення вірусів у клітини нашого організму.

Пацієнти, провізори та лікарі гідно оцінили безрецептурні препарати для лікування ГРВІ компанії MoviHealth, Швейцарія — Helpex®Антиколд НЕО і Helpex®Антиколд нео МАКС. На даний момент це єдині в Україні лікарські засоби, що містять комбінацію парацетамолу, фенілефрину і левоцетиризину.

• Левоцетиризин проявляє непрямий противірусний і протинабряковий ефект, знижуючи ризик приєднання бактеріальних ускладнень.

• Парацетамол чинить жарознижувальну і знеболювальну дію.

• Фенілефрин діє як деконгестант, зменшує набряк, закладеність носа, ринорею, швидко відновлює носове дихання. Отже, Helpex®Антиколд НЕО і Helpex®Антикод нео МАКС відрізняються від інших протизастудних засобів тим, що забезпечують не тільки симптоматичне, а й етіологічне лікування, до того ж здійснюючи профілактику ускладнень. Окремо слід відзначити швейцарську якість препаратів Список літератури знаходиться в редакції

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

1

ex tempore Приготовление эмульсионных линиментов: спирт Микулича

Зміст

Активатор імунітету

обмін досвідом

#09’2018

Карты болезней — фармацевтика in silico

REVIEW актуальна тема 1

18

Десять главных ошибок начинающих предпринимателей. Часть 1

4

Мігрень, мистецтво та майстерність

6

Gaudeamus igitur, Vivat Рharmacia!

28

НАУКА

ПРАКТИКА

лекторій

школа фармацевта

Биомиметические материалы Хто знає — той перемагає Саботаж, камуфляж, мінливість: стратегії виживання вірусів

8 11 12

Удивительные возможности аптамеров

14

Школа швидкого лікування нежитю

17

Український фармацевтичний вісник ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК Спеціалізоване медичне видання для інформування спеціалістів медицини про напрямки розвитку медицини, фармації та рекламування лікарських засобів Видається із січня 2003 року. Виходить 1 раз на місяць 09(172)’2018

30

В зоне особого внимания: гиподинамия

32

Поваренная соль: все хорошо в меру!

34

тренінг

Репутація конвертується в довіру

48

психологічний практикум Любовная зависимость: пути избавления

50

цей дивовижний світ Зачем пахнут растения?

54

Малоизвестные стороны гриба-дождевика

56

38

Пищевые красители: в поисках компромиссов

Школа, уроки … сколіоз

58 60 61 62

Олег Панюта: «Здоровый образ жизни — это то, что доставляет нам удовольствие!»

63

Опасные продукты Гороскоп на октябрь

ГК «Професійні медіа» Олександр Лабирін, Інна Дмитрієва тел.: (044) 498-06-72, e-mail: fp@fp.com.ua

Свідоцтво про реєстрацію КВ № 22822–12722Р від 11.08.2017

Начальник відділу дизайну та верстки Юрій Мисливець

ТОВ «ЦЕНТРДРУК» м. Київ

Арт-директор Руслана Лутова

Начальник виробничого відділу Олексій Сільянов

Науковий редактор Ігор Зупанець

Дизайн і верстка Юрій Мисливець, Руслана Лутова, Наталія Сахно

Редактор науково-практичного відділу Тетяна Кривомаз

Фото Ігор Садовий, shutterstock.com

Адреса видавництва 03680, Київ, вул. Кржижанівського, 4. Бізнес-центр «Наука», 4-й поверх. Тел.: (044) 498-06-72, факс: (044) 498-06-74

Регіональне бюро Західна Україна Лариса Дедишина

Засновник і видавець ТОВ «Фармацевт Практик»

Замовлення № 709 Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій. Матеріали друкуються мовою оригіналу (українською, російською). Редакція залишає за собою право редагувати передані матеріали. Повне або часткове відтворення опублікованих матеріалів здійснювати тільки за згодою редакції. При використанні матеріалів посилання на «Фармацевт Практик®» є обов’язковим. Відповідальність за зміст рекламних публікацій та їхню достовірність несе рекламодавець.

Головний редактор Наталія Малішевська, e-mail: malishevska@fp.com.ua

Випусковий редактор Наталія Сахно

46

краса і здоров’я

Наука оголошує війну алопеції!

Правильная ассортиментная политика — залог успеха аптеки

Наш генетичний код — фармація!

ЖИТТЯ

Магнікор — ефективна профілактика серцево-судинних катастроф

20 профілактика і лікування Синдром хронічної втоми 22 alma mater

ГРВІ: чи все так просто?

42 44

Медичний редактор Михайло Арістов Редагування та коректура Ірина Златоус, Ганна Юрченко

Передплатний індекс — 06466 Наклад 12 500 прим. Ціна договірна

Формат журналу 60х84/8. Ум. друк. арк. 15 Кольороподіл і друк

Підписано до друку 03.09.2018 р.

ДОРОГІ КОЛЕГИ! Санофі, провідна фармацевтична компанія, щиро вітає вас, фармацевтів, із професійним святом! Усі ви щодня робите надзвичайно важливу справу. Саме завдяки вашій праці та глибоким професійним знанням люди отримують необхідну підтримку. Ми, зі свого боку, дякуємо вам за вашу відданість. Ми пишаємося тим, що працюємо в Україні – державі з давньою історією. Ще за часів Київської Русі талановиті лікарі та фармацевти працювали над тим, щоб допомагати людям лікарськими засобами. Пізніше уже з’явилися й аптеки.

1270

Перша аптека в Україні була відкрита у Львові в 1270 р. при храмі Іоанна Хрестителя.

1709

Першу аптеку в м. Києві відкрили в 1709 р. на Печерську.

Шановні колеги! «Кожна людина є художником свого життя»,— писав відомий філософ Сергій Булгаков. Створюйте себе, свою особистість! Людині підвладні багато речей, якщо вона усвідомлює те, до чого прагне. Навчайтеся, розвивайтеся, досягайте кращого, використовуйте можливості, які надає вам життя. Ви здібні, талановиті і особливі! Напередодні професійного свята — Дня фармацевтичного працівника — щиро зичимо всім здоров’я, сили і наснаги! Шануймо один одного, поважаймо роботу свою і колег! Натхненною працею будуймо нове життя, створюймо нові можливості. Зі святом, шановні колеги! Редакція журналу «Фармацевт Практик»

1728

18 ст.

1938

2018

Першу приватну аптеку у 1728 р. заснував німець Йоган Гейтер у Києві. Успадкував її зять Гейтера Георг-Фрідріх Бунге, який став родоначальником династії київських аптекарів.

У XVIII столітті аптекарів у Києві і не тільки зобов’язали вирощувати лікарські рослини у власних садах та городах, що гарантувало свіжість інгредієнтів для ліків.

До початку XX ст. аптекарями працювали чоловіки. У 1938 р. в Івано-Франківську однією з перших аптеку очолила жінка – Ядвіга Меус.

Бажаємо вам міцного здоров’я, натхнення і подальших професійних досягнень!

Зобов’язання Санофі – допомагати людям, які мають труднощі зі здоров’ям. Разом з вами ми будемо й надалі супроводжувати пацієнтів на шляху до здорового життя, пропонуючи інноваційні терапевтичні рішення та реалізовуючи програми підтримки.

REVIEW

АКТУАЛЬНА ТЕМА

Десять главных ошибок начинающих предпринимателей

Константин Савченко

Для многих управленцев эти ошибки стоили серьезных потерь и крушения карьеры. Большинство из них совершают как неопытные, так и управленцы разного уровня со стажем. И будут их повторять снова и снова, так как каждая основывается на линии поведения, кажущейся на первый взгляд логичной и разумной. Однако, взвешивая все «за» и «против», без знания нюансов, которое приходит только с опытом, правильное решение принять практически невозможно. Лучше все же учиться не на своих ошибках, а проанализировать чужой опыт

ДОЛОЙ «БУМАЖНУЮ» РАБОТУ! Начав свой бизнес или получив его в управление, хочется сделать все посвоему. И одно из желаний — максимально избавиться от рутины, писанины и бюрократии. К сожалению, многие так и не поняли, что причиной краха может стать отсутствие так сказать лабораторного журнала. Да, как лабораторный журнал поможет в точности повторить эксперимент, так документирование существует для восстановления информации: данные о клиентах, точность договоренностей и пр. С первых шагов в бизнесе важно взять себе за привычку: Все устные договоренности, обсуждения и принятые решения дублировать в почте. Это поможет восстановить события, разобраться в том, «кто виноват» и «что делать», и, возможно, даже спасет вашу репутацию. Завести стандартные формы под все ключевые действия. Например, бланк заказа, маршрутный лист, бланк проверки подготовки, список предоставляемых документов и т.д. И неважно — в электронном или бумажном виде. Создать карточки клиента и клиентскую базу. Даже если у вас пока три клиента и их контакты находятся в вашем телефоне с детства, не ждите, когда их количество

4

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

увеличится и начнутся сбои. Если до покупки CRM-системы еще далеко, создайте хотя бы карту клиента, куда внесите всю полезную информацию о нем, его сотрудниках, ваших действиях и т.п. Такая карта позволит иметь информацию всегда под рукой, сделав ее доступной сотрудникам, работающим с данным клиентом, приучит их к информационному порядку, а в глазах клиента создаст профессиональный имидж компании. Сделать наглядной общую информацию. Это может быть доска в офисе или группа в вайбере, где будет представлена важная информация о событиях, сроках, дедлайнах, собраниях и т.д. Приучите сотрудников письменно сообщать коллегам информацию и быть ответственными за собственную информированность. Аккуратно относиться к содержанию и оперативности деловой переписки. Некоторые селфмейд светила бизнеса рекомендуют не иметь дела с теми, кто не ответил на письмо в течение 24 ч. Отвечать следует сразу. Пусть это будут три слова: «Спасибо за информацию, рассмотрю и отвечу», но сохраните эту вежливость. Приучайте к этому своих сотрудников. Конечно, поначалу они будут сопротивляться, лениться и забывать. Но объяснение пользы и требовательность со стороны

шефа помогут данным требованиям войти в привычку. Кстати, очень важно избавиться от бумаг и перевести информацию на цифровой носитель. Привычка к выполнению правил окажется особо полезной при росте компании, когда встанет вопрос о систематизации процессов и процедур. КОМАНДА ЕДИНОМЫШЛЕННИКОВ Так хочется набрать в свою команду людей, которые нравятся, с которыми приятно работать, и не утруждать себя общением с людьми со сложным характером! А нравятся нам кто? Правильно! Люди, похожие на нас. В итоге руководитель окружен своими копиями с одинаковым мнением и однотипным мышлением. Все со всеми согласны… Но вот толку от этого никакого. Хорошая команда — это коллектив людей, которые мыслят по-разному, но объединены общей целью. Они принимают решения с учетом разных факторов. Такая команда способна лучше проанализировать проблему и найти наиболее оптимальное решение. Часто люди, с которыми трудно общаться вследствие иного склада характера и мышления, способны быть лучшими партнерами в анализе, прогнозировании и принятии решений в бизнесе. Поэтому при наборе сотрудников следует ориентироваться не только на их

АКТУАЛЬНА ТЕМА профессиональные компетенции и личную симпатию, а на то, какими личностными качествами обогатит сотрудник команду. Это же относится и к отделу продаж. Однотипные продавцы смогут работать только с одним типом клиентов, а команда должна быть разнообразна, чтоб иметь возможность найти общий язык с разными клиентами. МЕДЛИТЬ С ЛОНЧЕМ Откладывать вывод нового продукта либо проекта из-за перфекционизма (желание сделать еще лучше, еще продуманнее, еще качественнее) или стремления сэкономить деньги (продолжая зарабатывать на предыдущей версии, опасаясь поглощения ее новым продуктом), или вследствие неподходящей ситуации на рынке нецелесообразно. Важно осознавать, что такое промедление может навсегда погубить этот продукт. Если идея пришла в голову вам, можно быть уверенным, что над аналогичной идеей работают многие. Но реализуют ее только те, кто выпустит продукт первым. Совершенство продукта в данном случае особого значения не имеет (всегда можно выпустить следующую, усовершенствованную версию). Важнее качественно выполнить лонч. А чем проще, понятнее и однозначнее идея продукта, тем лучше. Часто плагиатор успешнее разработчика в популяризации и массовом распространении продукта. А причина профанации проста: плагиатор не вникает в детали, загромождающие видение разработчика, для него все плоско и однозначно. Иногда медлительность выражается в стремлении подготовить всю информацию о продукте «под ключ» и только после этого выпускать его на рынок. Так рискуешь потерять много времени и допустить массу ошибок, после чего все придется переделывать. Лучше сразу пробовать

Часто плагиатор успешнее разработчика в популяризации и массовом распространении продукта. А причина профанации проста: плагиатор не вникает в детали, загромождающие видение разработчика, для него все плоско и однозначно

и проверять с помощью метода «научного тыка» возможные продукты, поставщиков, потенциальных клиентов, предлагаемые условия. И не обязательно обещать, важно выяснить, на каких условиях сотрудничество может состояться. ОТЛОЖЕННЫЕ РЕШЕНИЯ ИЛИ ЧЕМОДАН БЕЗ РУЧКИ Увольнение сотрудника, не показывающего ожидаемой продуктивности, или расставание с партнером, с которым невозможно строить совместный бизнес… Для многих болезненным является не только такое решение, но и само действие, потому часто его откладывают. В итоге ситуация приобретает образ чемодана без ручки — и бросить жалко, и нести тяжело и неудобно. Часто причинами откладывания увольнения работника являются боязнь не найти быстро кандидата на должность, «завалить» проект из-за ухода сотрудника или потерять клиентов, пока новичок будет вникать в курс дела. Иногда останавливает жалость к человеку, который останется без постоянного дохода и уже не найдет такую замечательную работу. Не тешьте себя иллюзиями. Это только кажется, что мучаетесь исключительно вы как руководитель, спасая человека, а он-то чувствует себя прекрасно на данной работе. Чаще всего сотрудник хорошо осознает ситуацию и не удовлетворен текущим положением дел. Если низкий результат связан с недостаточной квалификацией, то со стороны вы видите его старание и прогресс. Если причина кроется во внешних условиях, то виден объем проделанной работы, пусть еще без монетизированного результата, но с перспективами. Такие случаи — не наш кейс, и нужно просто дать человеку чуть больше времени, помочь освоиться или дождаться изменения ситуации. Но если руководитель наблюдает стабильно низкий результат, это означает демотивацию. И уже безразлично, почему сотруднику не интересна данная работа. Вы окажете услугу себе и ему, если расстанетесь быстро, честно и спокойно. Человек найдет себе работу по вкусу, а вы подберете подходящего сотрудника, желающего работать, либо поймете ненадобность данной должности и перераспределите функции. В любом случае, не тяните с решением. Особый случай — квалифицированный сотрудник с мерзким характером, который, что называется, «пьет кровь». С таким «чемоданом без ручки» расстаться особо сложно, да и нужно ли, ведь он выполняет работу на высоком уровне. Тут критерий прост: его влияние на работоспособность — вашу

REVIEW

и коллектива. Такие сотрудники бывают особо «токсичными», нанося ущерб результатам работы руководителя и коллег, значительно превышающий пользу от его деятельности. В таком случае немедленно расставайтесь. Если вы почувствовали облегчение, задышали полной грудью (буквально, в прямом смысле слова), у вас появилось вдохновение, а коллеги вместо сплетен стали предлагать и обсуждать новые интересные идеи — решение было правильным. Особый случай — партнерство. Расставание с партнерами редко дается легко. Но лучше попрощаться, когда вы делите бизнес на этапе арендованного куска земли, чем на этапе выстроенного хозяйства с продуктами, имуществом, людьми и клиентами. Поэтому договаривайтесь, как говорится, «на берегу». И сразу обсуждайте правила возможного расставания. Каждый из партнеров всегда считает свой вклад весомее, попутно обесценивая вклад других. Так что «я все делаю, а они только сливки снимают» — самый распространенный повод для прекращения партнерства. И на него не стоит «вестись». А вот «я без партнеров могу больше, чем с партнерами» или «стратегия партнеров не имеет будущего» — более значимые критерии. МНОГОЗАДАЧНОСТЬ Известно, что заниматься несколькими делами одновременно менее эффективно, чем делать что-то одно. Отвлечения и переключения внимания серьезно увеличивают затраты времени. Руководителю и так приходится «распараллеливать» процессы, особенно когда он не только руководит бизнесом, но и задействован экспертом и исполнителем в каких-то проектах. В этой связи множество проектов для небольшой команды может стать губительным. Может случиться, что какие-то проекты останутся незавершенными, а это значит впустую потраченные ресурсы, которые могли быть монетизированы. Значительно хуже, если при этом пришлось подвести клиентов, не выполнив обязательств перед ними. Лучше организовать процесс так, чтобы работать одновременно над меньшим количеством проектов. Научитесь распределять работу над разными проектами. По возможности, создавайте разные проектные группы, распределяйте проекты между ними, избегая ситуации, когда все работают над всем. Константин Савченко, бизнес-тренер Продолжение следует ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

5

Мігрень,

мистецтво та майстерність Мігрень уражує більше 15% населення, причому близько 10% пацієнтів страждають від її щотижневих атак. Використовувані методи лікування приносять полегшення менш ніж половині пацієнтів, що свідчить про необхідність застосування ефективніших ліків [1] АУРА ЯК ЧИННИК ХУДОЖНЬОЇ КРЕАТИВНОСТІ Як відомо, мігрень характеризується атаками тривалістю від 4 до 72 год, що супроводжуються інтенсивним головним болем (зазвичай біль пульсуючий, односторонній) та такими симптомами, як нудота, блювання, фото- і фонофобія. У 30% пацієнтів атакам можуть передувати симптоми так званої неврологічної аури [1] і, зокрема, порушення зорового сприйняття. Один зі світових фахівців з мігрені, голландський невропатолог Мішель Феррарі, запропонував своїм пацієнтам намалювати або описати те, що вони бачать під час нападу. Його вразила подібність цих образів до картин Пабло Пікассо, особливо до портретів жінок, на яких обличчя немов розсічене вертикальними лініями, а його риси мають спотворені розміри та пропорції (наприклад, одне око вище за інше) [2]. Подібність мігренозних зорових галюцинацій та геометричних форм кубістського стилю Пікассо наштовхнула мистецтвознавців та лікарів на думку, що художник страждав від мігрені з аурою, але інших доказів на користь цієї гіпотези не було знайдено [3]. Відомо, що мігрень була джерелом художнього натхнення для одного із засновників сюрреалізму — відомого італійського художника Джорджо де Кіріко, а також його сучасних послідовників, які використовують зорові образи аури як моделі для яскравих деталей у своїх роботах [4]. «ДАЙТЕ ЩОСЬ ДІЄВЕ!» На жаль, мігрень не щадить митців так само, як і осіб, чия праця не пов’язана із творчістю, завдаючи їм страждань та негативно відбиваючись на соціальній активності. Недаремно фармацевти щоденно чують прохання: «Дайте щось дієве від головного болю чи мігрені». При цьому певна кількість відвідувачів наголошує на тому, що вже перепробували всі можливі знеболювальні (НПВП, анальгетики тощо), але так і не отримали бажаного ефекту. ЗВИНУВАЧУЄТЬСЯ СЕРОТОНІН! Справа в тому, що головним «звинувачуваним» у розвитку мігрені є серото-

Ризатриптан — препарат нового покоління триптанів, діє більш вибірково і тому спричиняє менше побічних ефектів. Знеболювальний ефект ризатриптану перевершує такий суматриптану, золмітриптану, ібупрофену та ацетилсаліцилової кислоти. Ризатриптан найбільш ефективно позбавляє від нудоти при мігрені. Зокрема, він перевершує суматриптан за цим показником, тоді як інші препарати не демонструють відмінну різницю в порівнянні з плацебо [6].

Пабло Пікассо. Жінка, яка плаче. 1937 г. нін [5]. Різкі зміни рівня серотоніну або інших пов’язаних із ним біохімічних чинників включають механізм «зворотного зв’язку», і починається циклічний процес збільшення вираженості хворобливих симптомів. Отже, лише спрямований вплив на серотонінові рецептори може позбавити від нападу мігрені, а це під силу виключно триптанам. Зараз відомо сім типів серотонінових рецепторів, кожен з яких має кілька підтипів. На взаємодії з ними заснована дія багатьох ліків, що застосовують для лікування мігрені. Одні препарати блокують серотонінові рецептори невибірково, інші — триптани, які за молекулярною структурою близькі до серотоніну, — здатні взаємодіяти саме з тими рецепторами, що беруть участь у розвитку нападу мігрені. Триптани стимулюють потрібні рецептори, що сприяє підвищенню рівня серотоніну, завдяки чому напад припиняється. ТРИПТАН ТРИПТАНУ «НЕРІВНЯ» Фармацевт має знати, що ефективність представників класу триптанів не є однаковою. Саме цим можна пояснити скарги відвідувачів на те, що триптани першого покоління не завжди виявляють бажану ефективність.

СУЧАСНИЙ ТРИПТАН РІЗОПТАН® Різоптан® — сучасний препарат ризатриптану для невідкладної терапії головного болю при нападах мігрені як з аурою, так і без неї. Напад мігрені не впливає на фармакокінетику Різоптану, а його клінічна ефективність не залежить від статі і віку пацієнта: концентрації ризатриптану в плазмі крові осіб старшого віку аналогічні таким у молодих людей. Різоптан® випускає швейцарська фармацевтична компанія «Асіно» — справжній експерт в області розробки та виробництва високотехнологічних генеричних лікарських засобів з додатковими властивостями. Відповідність високим міжнародним стандартам є запорукою справжньої швейцарської якості та ефективності продукції, доступної для пацієнтів. Література 1. Eising Е.N., Datson А., van den Maagdenberg А., Ferrari МD. Epigenetic mechanisms in migraine: a promising avenue? // BMC Med. 2013; 11: 26.

2. Кое-что еще о мигрени // Наука и жизнь. 2001; 12.

3. Haan J., Ferrari MD. Picasso’s migraine: Illusory cubist splitting or illusion? // Cephalalgia. 2011 Jul; 31 (9): 1057-60.

4. Podoll K., Robinson D. Migraine experienses as artistis inspiration in a sontemporary artist // JR SocMeD. 2000. 93; 253-265.

5. Panconesi А. Serotonin and migraine: a reconsideration of the central theory // J Headache Pain. 2008 Oct; 9 (5): 267–276.

6. Haiyang Xu, Wei Han, Jinghua Wang, Li М.

Network meta-analysis of migraine disorder treatment by NSAIDs and triptans // J Headache Pain. 2016; 17 (1): 113.

РІЗОПТАН® МАЙСТЕРНО ВПОРАЄТЬСЯ ІЗ НАПАДОМ МІГРЕНІ У БУДЬ-ЯКИЙ ЧАС!

UA-RIZO-PUB-082018-007

6

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

НАУКА

ЛЕКТОРІЙ

Биомиметические материалы

Молекулы, клетки, ткани и живые организмы — это результат миллиардов лет эволюции, венец кропотливого природного отбора. В наше время появились и стремительно развиваются технологии, которые могут хотя бы частично воспроизвести некоторые структуры и процессы, давно и широко используемые природой. Перспективным потенциалом обладают биомиметические материалы, которые воспроизводят и имитируют природные системы

БИОМИМЕТИКИ Биомиметические материалы, или биомиметики (англ. biomimetic materials, biomimetics, bioinspired materials от греч. «bios» — жизнь и «mimeticos» — имитировать), создают на основе принципов, уже существующих в живой природе. Это макро-, микро- и наноразмерные синтетические структуры, которые представляют собой аналоги фрагментов тканей, органов или биологически активных продуктов метаболизма, повторяющих свойства живых систем. Знания о структуре и функциях биологических молекул дают возможность синтезировать гибридные молекулы, включающие в себя пептиды, липиды и органические полимеры, а также создавать биомиметические нановолокна, бионеорганические композиты и нанопористые покрытия для применения в тканевой инженерии. В медицине биомиметические материалы можно использовать для создания имплантов, искусственных сосудов, клапанов сердца, хрусталиков, синтетических почек, элементов эндопротезов суставов, искусственных сухожилий, мышечных связок, а также новых ЛС. Большая группа биомиметических материалов представлена наночастицами и нанокомпозитами, которые начинают внедрять в ортопедии, травматологии, иммунологии, регенеративной и других направлениях медицины. ОБНОВЛЕНИЕ КОСТНОЙ ТКАНИ Одними из наиболее актуальных направлений применения биомиметических материалов являются имплантология и обновление поврежденных костных тканей. Содержащие наночастицы материалы и их композиты используют при разработке имплантов костной ткани, которые должны быть высокобиосовместимыми, эластичными, прочными, малотоксичными, а также содержать остеоиндуктивные факторы роста. В тканевой инженерии применяют карбоновые нановолокна, которые

8

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

характеризуются высокой пористостью и служат прекрасной основой костной ткани подобно экстрацеллюлярному матриксу. Уже созданы полимерные нанокомпозиты на основе хитозана и карбоновых нанотрубок, а на основе хитозана и гидроксиапатита разработан полимерный нанокомпозит для регенерации костной ткани. Процесс минерализации биокомпозитных материалов осуществляется благодаря их способности имитировать химический состав натуральной костной ткани. Регенерацию костной ткани при применении данных композитов связывают с интенсификацией роста остеобластов и увеличением их плотности. Композит на основе поликогликолевой кислоты в сочетании с наночастицами кальция фосфата проявляет выраженный остеотропный эффект. Нанокомпозит, состоящий из нановолокна желатина, который покрыт двойным слоем кальция фосфата, обеспечивает капиллярный эффект и интенсифицирует построение костной ткани. Наночастицы кальция фосфата способствуют регенерации костной ткани благодаря активации остеобластов. С этой же целью используют наночастицы гидроксиапатита и титана, которые придают костному импланту шероховатость, пористость и способность абсорбировать протеины. Остеоинтеграция имплантов также повышается, если в титановые поверхности вживить наночастицы магния. С применением биомиметических материалов клетки костной Разработаны кибернетические ткани растут и пролиферируют после удаления ткани на основе гибкой опухолей, травм и при врожденных дефектах.

полимернофной сетки с прикрепленными наноэлектродами или транзисторами. Благодаря большому количеству пор сетка имитирует естественные поддерживающие структуры ткани и не отторгается организмом

КИБЕРНЕТИЧЕСКИЕ ТКАНИ Разработаны кибернетические ткани на основе гибкой полимернофной сетки с прикрепленными наноэлектродами или транзисторами. Благодаря большому количеству пор сетка имитирует естественные поддерживающие структуры ткани и не отторгается организмом. Датчики считывают физиологические параметры среды в режиме реального времени.

НАУКА

ЛЕКТОРІЙ

Мягкий каркас можно заселять нейронами, кардиомиоцитами, гладкомышечными клетками. Сердечный «пластырь» из живых клеток сердца с внедренной наноэлектроникой передает информацию об окружающей среде и частоте сердечных сокращений в режиме реального времени. При необходимости лечащий врач с помощью пластыря может стимулировать работу сердца или запускать выброс необходимых активных молекул. Исследователи из Гарвардского университета успешно имплантировали биомиметическую сетку в мозг крысы для изучения активности и стимуляции отдельных нейронов. Это устройство может помочь в лечении многих болезней, в частности ученые исследуют его потенциал для лечения болезни Паркинсона.

Биомиметические материалы на основе полимерных композитов можно использовать в регенеративной медицине для замещения поврежденных тканей большинства органов. Следует отметить, что полимерные материалы (полиэтилен, полипропилен, фторопласт, силиконы, полиэтилен метакрилат и др.) сохраняют свои свойства при изменениях условий окружающей среды

ПОЛИМЕРНЫЕ НАНОКОМПОЗИТЫ Биомиметические материалы на основе полимерных композитов можно использовать в регенеративной медицине для замещения поврежденных тканей большинства органов. Следует отметить, что полимерные материалы (полиэтилен, полипропилен, фторопласт, силиконы, полиэтилен метакрилат и др.) сохраняют свои свойства при изменениях условий окружающей среды. Поэтому их можно применять для создания искусственных сосудов, клапанов сердца, хрусталиков, элементов эндопротезов суставов, искусственных сухожилий, мышечных связок, деталей аппаратов искусственного сердца и искусственной почки. Уже получены позитивные результаты по созданию синетических тканей глаза и фрагментов сосудов. Композиты на основе поликогликолевой кислоты с поликапролактоном обеспечивают термостабильность, поэтому их применяют для регенерации органов пищеварительного тракта, печени, почек, а также с целью визуализации при диагностике заболеваний в гастроэнтерологии, гепатологии и нефрологии. Существуют биомиметические нановолокна, которые способны поддерживать клеточную толерантность стволовых клеток и способствовать их приживлению. Биомиметические материалы могут выступать в роли нанороботов и как прототипы систем функциональных возможностей живых клеток. НАНОРОБОТЫ И НАНОДВИГАТЕЛИ При изучении устройства клеточных жгутиков и других систем микроскопического транспорта всегда возникает аналогия со схемой устройства двигателей, которые созданы и используются человеком. Комбинируя механические и биологические средства передвижения, можно заставить эти компоненты дополнять друг друга. Например, разработан спермбот для «ленивых» сперматозоидов, который представлен крошечными металлическими спиралями. Они оборачиваются вокруг сперматозоида и стимулируют продвижение клетки вперед, направляя малоподвижный сперматозоид к яйцеклетке. С помощью такого наноробота можно решить проблему мужского бесплодия, основная причина которого заключается в недостаточной подвижности сперматозоидов. Самый маленький в мире двигатель работает на реактивной тяге, которая создается за счет реакции между ферментом уреазой и мочевиной. Это нанотрубка из кремния диоксида, диаметр отверстия которой составляет 220 нм. Стенки ее покрыты ферментом уреазой, расщепляющим мочевину на аммиак и углекислоты. Если ферментативный нанодвигатель поместить в жидкость с мочевиной, произойдет реакция, а выбрасываемые продукты задают импульс движения. Причем скорость в направлении, обратном выбрасываемому потоку, достигает 4 см/ч. Существуют аналоги таких само-

10

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

ходных нанороботов на ферментативном двигателе, использующие катализаторы, в которых водорода пероксид расщепляется на водород и кислород. Однако и пероксид, и пузырьки газа нежелательны для организма, а уреаза — естественный продукт человеческого метаболизма, который содержится во многих жидкостях и тканях тела, в том числе в крови. Кроме того, биомиметические материалы очень перспективны при создании синтетических структур, которые имитируют процессы самоорганизации в разных биосистемах, например, активность биомоторов АТФ и ДНК-полимераз.

САМОСБОРКА НАНОЧАСТИЦ Принцип комплементарности, лежащий в основе сборки молекул ДНК, используют в ДНК-конструировании новых наноматериалов. Многие биомолекулы обладают свойством самосборки в регулярные структуры, например, сократительный белок актин полимеризуется в филаменты толщиной 7 нм, а белок тубулин — в микротрубочки диаметром 25 нм. Использование принципа самосборки и самих биоструктур в качестве матриц позволяет создавать нанопроводники и нанотрубки путем осаждения на биополимеры монослоев металлов. Белок ферритин, выполняющий функцию переносчика и хранилища железа в организме, формирует нанополости, диаметр внутреннего пространства которых составляет 8 нм. В них удается получать магнитные наночастицы железа оксида и кобальта размером около 6 нм. Другие подходы используют «выращивание» наночастиц заданного размера в бактериях или в биомассе растений (овса, пшеницы, люцерны). К этим биообъектам добавляют соли металлов, которые восстанавливаются в процессе биокатализа до металлов и формируют наночастицы. Разработаны методы получения металлических наночастиц в живых растениях путем добавления солей металлов в воду для полива. Наночастицы образуются в стеблях и других частях растений и могут быть выделены оттуда путем экстракции. Размер формирующихся наночастиц задают белки, участвующие в восстановительных реакциях. Наночастицы можно формировать и с помощью вирусных оболочек — капсидов. Белки вирусного капсида собираются в геометрически правильные пространственные структуры с полостью внутри, куда можно упаковывать наночастицы. Причем калиброванные металлические наночастицы и нанокомпозиты высокой степени упорядоченности можно собирать как внутри капсида, так и на его поверхности. ПЕРЕНОСЧИКИ ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ Полимерные наночастицы и наночастицы некоторых металлов могут служить переносчиками ЛС. Полисол, синтезированный на основе глицерола в сочетании с кремния диоксидом, может выступать в качестве переносчика доксорубицина гидрохлорида. Полистерола сульфат, покрытый слоем аммония диоктадецилдиметила, как и кремнезем, покрытый слоем фосфатидилхолина, можно использовать как транспортеры миконазола. Следует отметить, что развивитие технологий биомиметического получения наночастиц имеет ряд преимуществ, поскольку биомиметический синтез проходит в более мягких условиях, чем получение наночастиц с помощью физико-химических методов. А в масштабах промышленного производства это значительно уменьшает негативное воздействие на окружающую среду. Татьяна Кривомаз, д-р техн. наук, канд. биол. наук, профессор

Хто знає — той перемагає Евкаліпт — експерт у лікуванні кашлю ОСНОВНИЙ СИМПТОМ Кашель посідає одне з перших місць серед симптомів, які змушують звертатися до лікаря. Близько двох сотень вірусів можуть уражати респіраторний тракт людини, провокуючи кашель. Це ознака, якою супроводжуються усі захворювання дихальних шляхів, зокрема, бронхіт, бронхіальна астма і хронічне обструктивне захворювання легень. Залежно від інтенсивності і характеру кашель порушує якість життя людини і знижує її працездатність. Оскільки кашель може тривати від 2 тиж і більше, нам потрібні засоби, які б могли його позбутися. Лідируючими при кашлі щодо частоти призначень є секретомоторні (такі, що стимулюють відхаркування) і секретолітичні (муколітичні, для розрідження мокротиння) лікарські засоби. Перші з них підвищують фізіологічну активність миготливого епітелію і посилюють мукоциліарний транспорт, чим допомагають просуванню мокротиння від нижніх до верхніх відділів бронхів і його відкашлюванню. Другі — сприяють розрідженню мокротиння, зменшуючи його в’язкість та полегшуючи виведення. СЕКРЕТ ЦИНЕОЛУ Евкаліпт — вічнозелена деревоподібна рослина родини миртових. Препарати з листя евкаліпта мають багатовікову іс-

торію ефективного застосування в різних країнах світу. До прикладу, на фармацевтичному ринку Німеччини лікарські засоби на основі евкаліпта користуються довірою лікарів і пацієнтів вже понад 20 років. Так, згідно з результатами досліджень, які проводилися в 2007 р., за останні шість років 43,9% німецьких дітей приймали препарати на основі евкаліпта. Ці дані підтвердили традицію використання евкаліпта в країнах ЄС саме як лікарського засобу. Найціннішою складовою листя евкаліпта вважається цинеол, якому притаманна потужна протизапальна дія, порівняна з такою преднізолону. Науково доведено, що цинеол розріджує в’язке мокротиння і допомагає його виведенню (як свідчить медична практика, чим слиз густіший, тим важче його позбутися, навіть на початкових етапах захворювання). Окрім того, проявляючи муколітичну активність, цинеол зменшує утворення надлишкової кількості слизу в бронхах. І, що важливо, цинеол зменшує вираженість бронхоспазму. Як відомо, при спазмі бронхів в тканини надходить недостатня кількість кисню, відтак, відбувається перенасичення організму вуглекислотою, що, своєю чергою, спричиняє відчуття задухи, дихання стає важким, а видих супроводжується задишкою. Лікарський засіб на основі цинеолу зменшує кашель вже за 4 дні застосування.

Соледум форте Експертний підхід до лікування бронхіту Містить 100% цинеол (екстракт евкаліпту)

• Ефективно протидіє запаленню • Зменшує утворення слизу в бронхах • Розріджує в’язке мокротиння і допомагає його виведенню Інформація для медичних та фармацевтичних працівників. Має протипоказання. Перед застосуванням обов’язково проконсультуйтеся з лікарем та ознайомтесь з інструкцією. Р.П. №UA/15105/01/01. Виробник: Клостерфрау Берлін ГмбХ, Німеччина.

НАУКА

ЛЕКТОРІЙ

Саботаж, камуфляж, мінливість: стратегії виживання вірусів Паразит та хазяїн, вірус та імунна система — мільярди років вони еволюціонують разом. Крок одного є викликом для іншого, поштовхом до змін та вдосконалення. Щойно зміни відбулися, перший «гравець» повинен терміново надати відповідь. Чи корисними були зміни, чи вдалою — відповідь, визначає природний відбір. І так до безкінечності. Не дарма співіснування паразитів та хазяїв у біології часто описують як «гонку озброєнь». Весь час бути на крок попереду ворога — єдиний шанс на перемогу. Цю науку добре засвоїли віруси ЯК ІМУННА СИСТЕМА ССАВЦІВ ПРОТИСТОЇТЬ ВІРУСАМ У перші години після зараження відповідь на вторгнення вірусу забезпечують неспецифічні реакції фагоцитозу, природних неспецифічних циркулюючих та секреторних антитіл, а також системи комплементу. Імуноглобуліни та комплемент адсорбуються на поверхні вірусів (вони розпізнають неспецифічні ознаки вірусів, наприклад, наявність на поверхні галактози дисахариду), що полегшує їхнє знищення клітинами-натуральними кілерами. Розмноження вірусів також пригнічує синтез інтерферонів, який індукують віруси та їхні компоненти. У перші три дні після інфікування зміни охоплюють весь організм, запускається синтез прозапальних факторів, які спричиняють міграцію імунних клітин у вогнище зараження, стимулюють диференціювання лімфоцитів. До третього дня до неспецифічного підключається специфічний імунний захист, згодом у крові з’являються плазматичні клітини (В-лімфоцити), які синтезують специфічні антитіла проти вірусу, специфічні Т-хелпери, що активують інші клітини імунної системи, та Т-кілери, які цілеспрямовано знищують клітини, вражені вірусом. Для активації специфічних Т-клітин антигени вірусів мають бути презентовані на поверхні інфікованих клітин разом з білками головного комплексу гістосумісності (ГКГ) класу 1. Інтенсивність специфічної відповіді протягом кількох тижнів наростає, після чого більшість специфічних клітин зникає, і залишаються лише клітини пам’яті, які у разі повторного зараження тим самим вірусом забезпечують швидший початок продукції специфічних антитіл. Імунна відповідь — надскладний процес, в якому задіяні численні клітини, білкові фактори, медіатори, рецептори. Задля власного виживання віруси втручаються в нього на різних етапах: блокують взаємодії, пригнічують синтез певних факторів, змінюють рецептори, перешкоджають презентації власних антигенів Т-клітинами тощо. ВБИТИ ЧИ НЕ ВБИТИ Попри те, що ми регулярно чуємо про вірусів-вбивць, жахливих та смертельно небезпечних, кінцевою метою будь-яких паразитів взагалі та вірусів зокрема не є смерть хазяїна. Вірусу невигідно вбивати хазяїна, його мета — швидке та ефективне розмноження. Заради нього вірус еволюціонує, намагається знайти нові ніші, пристосуватися, навчитися виживати під тиском захисних систем

12

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

хазяїна. А смерть останнього — це побічний ефект розмноження. Теоретично вірусу було б найкраще, якби хазяїн жив довго й щасливо, надаючи йому свої ресурси для відтворення. Але практично ефективне розмноження вірусу та збереження життя хазяїна можуть бути несумісними. Тому багато вірусів у процесі еволюції знайшли баланс між власним розмноженням та виживанням організму, який це розмноження уможливлює. На жаль, є чимало й справжніх «вбивць», які намагаються максимально швидко розплодитися будь-якою ціною. Такі віруси зазвичай спричиняють висококонтагіозні інфекції, отже, хворий встигає до смерті (та й після смерті також) передати вірус великій кількості оточуючих. Прикладами такої безжальності є вірус натуральної віспи, гарячки Ебола, сказу. Останній, до речі, має унікальний механізм поширення — він змінює поведінку інфікованої тварини, робить її агресивною, і вона, вже приречена на смерть, через укуси активно передає вірус іншим тваринам. У ході еволюції деякі віруси поєднали стратегії мирного співіснування та агресивного розмноження. Вони можуть тривалий час перебувати в організмі хазяїна, не виказуючи себе. Іноді такі віруси вбудовують свій геном в геном хазяїна (ВІЛ, віруси папіломи людини, простого герпесу, гепатиту В), а іноді просто «сплять» в цитоплазмі. Проте, якщо з хазяїном щось трапляється (хвороба, голодування, сильний стрес) і вірус «відчуває» загрозу власному існуванню, він активується, «прокидається», починає розмножуватися та переходити до інших хазяїв. Він може навіть вбити хазяїна, в клітинах якого спокійно жив багато років. МАЙСТРИ САБОТАЖУ ТА МАСКУВАННЯ Стратегії виживання вірусів в організмі можна умовно поділити на дві великі групи. Представники першої — це переважно ДНКвмісні віруси з великими (як для вірусів) геномами, що містять сотні генів. Їхні стратегії описують як «камуфляж» та «саботаж» — вони мають цілий арсенал складних «високотехнологічних» засобів, які дозволяють їм залишатися непомітними для імунної системи хазяїна або ж виводити з ладу її системи захисту. Деякі віруси можуть перебувати в клітинах хазяїна до кінця його життя, і останній не в змозі здихатися непроханих «квартирантів». Відомий майстер камуфляжу — вірус простого герпесу (ВПГ). Він перешкоджає презентації власних антигенів на інфікованих

клітинах. На ранніх стадіях реплікації віріонів ВПГ синтезує білок ICP-47, який пригнічує молекули-транспортери ТАР, необхідні для з’єднання вірусного антигена з білками ГКГ класу 1. У результаті на поверхні клітин, заражених ВПГ, не з’являється сигналів, зрозумілих імунній системі, отже, ефективний клітинний імунітет не формується. Порушення презентації вірусних антигенів допомагає ухилятися від уваги Т-клітин аденовірусам, вірусу кору, цитомегаловірусам. ВПГ вміє також пригнічувати систему комплементу. Відомо, що активований комплемент може спричиняти прямий лізис віріонів, а може полегшувати їхній фагоцитоз. ВПГ містить глікопротеїн, який з’єднується з компонентом C3b і таким чином інгібує як класичний, так і альтернативний шлях комплементу. А вірус коров’ячої віспи секретує білки, які шляхом блокування компонента С4b перекривають класичний шлях комплементу і таким чином значно ускладнюють знищення віріонів. Деякі віруси (поксвіруси, гаммагерпесвіруси) мають гени, які кодують білки, гомологічні клітинним цитокіновим рецепторам, що дозволяє їм зв'язувати клітинні цитокіни та зменшувати їхній негативний вплив на реплікацію вірусу. Зокрема вони нейтралізують інтерферон, що сприяє реплікації вірусу і дозволяє йому уникнути впливу імунної системи. Другу стратегію виживання обрали переважно РНК-вмісні віруси. Їхні геноми не такі стабільні та легко мутують, вони можуть змінювати власні білки буквально при кожному циклі репродукції. Імунній системі важко впізнати та вполювати ворога, який постійно змінює свою антигенну «зовнішність». Здатність до швидких змін — основа виживання вірусів другої групи (наприклад, вірусу грипу, ящуру, ВІЛ, риновірусів, вірусу гепатиту С). Багато вірусів застосовують одночасно кілька стратегій протистояння імунній системі. Так, наприклад, у вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) стратегію швидких змін забезпечує низька точність роботи зворотної транскриптази, яка бере участь в реплікації вірусного геному, тобто ВІЛ змінюється з кожним циклом розмноження, і хворий вмирає не від того вірусу, яким заразився. А стратегія «камуфляжу» у ВІЛ реалізується шляхом зменшення на поверхні інфікованого ВІЛ CD4-лімфоцита кількості білків ГКГ класу 1, без яких цитотоксичні лімфоцити не можуть впізнати та зруйнувати заражену клітину. «Саботувати» внутрішньоклітинні механізми захисту навчився вірус гепатиту С. Блокування РНК-залежної протеїнкінази (ферменту, що розпізнає дволанцюгову РНК, яка з’являється в клітині лише за наявності вірусів) дозволяє йому уникати дії інтерферону. Крім того, вірус гепатиту С — чемпіон з мінливості. Завдяки мутаційній активності вірусу в організмі хворого одночасно можуть бути наявні кілька десятків підвидів збудника. Це значно утруднює боротьбу з вірусом та є однією з причин частої персистенції вірусу гепатиту С та хронізації захворювання. Віруси здатні також спричиняти генералізовану імуносупресію. Це стосується вірусів епідемічного паротиту, кору, Епштейна — Барр, цитомегаловірусу, ВІЛ. Останній, як відомо, досягає цього інфікуванням та пригніченням функцій імунокомпетентних клітин. А, наприклад, вірус Епштейна — Барр продукує білок BCRF1, на 84% гомологічний клітинному цитокіну інтерлейкіну-10. Як і інтерлейкін-10, BCRF1 знижує продукцію гамма-інтерферону, фактора некрозу пухлин та інтерлейкіну-2 — важливих компонентів противірусного імунітету. Дослідження механізмів протидії вірусів імунному захисту організму, з одного боку, розкриває «слабкі місця» нашого імунітету, а з іншого — демонструє потенційні мішені для розробки противірусних засобів. Тетяна Ткаченко, канд. біол. наук

НАУКА

ЛЕКТОРІЙ

Удивительные возможности

аптамеров В последние годы в медицине активно изучают возможности использования нуклеиновых кислот в качестве терапевтических и диагностических препаратов. Это связано с открытием свойства олигонуклеотидов, получивших название «аптамеры», специфически связываться с разнообразными молекулами-мишенями. В чем же преимущества такого подхода?

«УЗНАВАТЬ» ДРУГИЕ МОЛЕКУЛЫ! Аптамерами называют одноцепочечные молекулы ДНК или РНК, которые могут образовывать сложную трехмерную пространственную структуру, комплементарную другим поверхностям, и поэтому способную «узнавать» другие молекулы или даже проявлять каталитическую активность. Как известно, под комплементарностью в химии, молекулярной биологии и генетике подразумевают взаимное соответствие молекул биополимеров либо их фрагментов, обеспечивающее образование связей между пространственно взаимодополняющими (комплементарными) фрагментами, молекул или их структурных фрагментов вследствие супрамолекулярных взаимодействий (образование водородных связей, гидрофобных, электростатических взаимодействий заряженных функциональных групп и т.п.). Однако следует отметить, что такие пространственные структуры могут быть образованы только одноцепочными ДНК или РНК, поскольку их двухцепочные формы имеют структуру двойной спирали независимо от последовательности. Аптамеры получили свое название от латинского слова aptus — подходящий. Они представляют собой небольшие (обычно от 20 до 60 нуклеотидов) одноцепочечные молекулы РНК или ДНК, способные с высокой аффинностью и специфичностью связываться с молекулой-мишенью. К настоящему времени аптамеры могут быть получены практически к любым мишеням: белкам, полисахаридам, малым органическим молекулам, вирусам и целым клеткам. ВЕСЬМА ОРИГИНАЛЬНАЯ МЕТОДИКА Как же получают аптамеры? Суть процедуры получения аптамеров, названной SELEX (аббревиатура от англ. Systematic Evolutionof Ligandsby Exponential Enrichment — системная эволюция лигандов экспоненциальным обогащением), заключается в следующем. Например, в пробирке искусственно синтезируют короткие однонитевые РНК, состоящие из трех частей: по краям последовательности нуклеотидов у всех молекул РНК одинаковые, а вот центральная часть (длиной около 20–30 нуклеотидов) у всех РНК вариабельная. Как показывает расчет, из двух десятков этих

14

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

нуклеотидов можно создать «астрономическое» число отличающихся друг от друга нуклеотидных последовательностей (около 1017 (!)). Выяснилось, что в таком гигантском наборе разнообразных коротких РНК (его называют комбинаторной библиотекой) практически всегда найдется один или даже несколько вариантов молекул, которые способны специфически связываться (например, с белкоммишенью) и подавлять его биологическую активность. Олигонуклеотиды, не связавшиеся с мишенью, удаляют, а связавшиеся амплифицируют с помощью полимеразной цепной реакции. Данный цикл многократно повторяют, в результате чего происходит обогащение последовательностями, имеющими сродство к молекуле-мишени. После этого молекулы аптамеров клонируют в составе плазмид и индивидуально проверяют их свойства. После отбора молекул РНК (реже ДНК), которые специфически связываются, например, с определенным белком, проводят еще одну селекцию: отбирают те аптамеры, которые не только соединяются с белком, но и подавляют его активность. В случае успеха исследователи получают мощный специфический агент (читай — ЛП), направленный на единственную мишень. После привнесения в клетку такой аптамер окажет влияние исключительно на тот единственный белок-мишень, для которого он был предварительно отобран, и при этом не вызовет каких-либо побочных эффектов. Кроме того, после окончания действия такое лекарство полностью биодеградируется, поскольку ДНК не является для клетки ксенобиотиком, то есть никакого накопления побочных продуктов не будет. Следовательно, аптамеры в принципе являются потенциально весьма перспективным классом соединений для создания новых лекарств. «МАСТЕРА НА ВСЕ РУКИ» В число мишеней аптамеров входят антибиотики, дисахариды, аминогликозиды, органические красители, нейротрансмиттеры, порфирин и биотин. Подавляющее число белков, являющихся мишенями для аптамеров, представляют собой лиганды для полианионов (нуклеиновых кислот или гликозаминогликанов), например, тромбин или иные белки-компоненты свертывающей системы

НАУКА

ЛЕКТОРІЙ

крови, некоторые гепаринсвязывающие факторы роста, транскрипционные факторы, вирусные регуляторные белки. Высказывают предположение, что некоторые гепаринсвязывающие белки (например, тромбин) могут иметь естественные аптамеры в плазме крови. Идея создания аптамеров, распознающих специфические макромолекулы возбудителей (например, белковые факторы вирулентности или токсины), является весьма привлекательной, но пока еще не реализованной окончательно. Однако именно этот подход открывает новое направление в создании ЛС с антимикробной и антивирусной активностью и формирует принципиально новый класс препаратов — аптамеров [1]. Таким образом, имеются все предпосылки для использования аптамеров в качестве детекторов неиммуногенных мишеней или токсичных белков. Аптамеры могут быть использованы в решении различных исследовательских, диагностических и терапевтических задач. Их можно рассматривать как аналоги моноклональных антител и при этом они имеют ряд важных преимуществ перед антителами. Получить аптамеры намного проще, дешевле и быстрее, чем моноклональные антитела. Они имеют значительно меньший размер и поэтому легче проникают в ткани и клетки, а также могут иметь более высокую аффинность и специфичность. Большие перспективы имеют аптамеры в качестве препаратов для лечения аутоиммунных заболеваний, с которыми до настоящего времени борются с помощью методов неспецифического подавления иммунной системы. Значительный прогресс в лечении этой патологии связывают со специфическим ингибированием антител, однако ингибирующие пептиды сами могут вызывать иммунный ответ. Поэтому хорошей альтернативой ингибирующим пептидам могут стать аптамеры, поскольку они обладают ничтожно малой иммуногенностью [2]. Аптамеры могут найти применение в качестве средств целевой доставки радиоизотопов, цитотоксичных агентов и других традиционных ЛП, что уже было доказано в ряде экспериментов [3]. В частности, аптамеры к онкомаркерам рака молочной железы, легкого, прямой кишки, глиобластомы связывали с различного рода ЛП и использовали их для целевой доставки к мишени [3]. Перспективным и многообещающим направлением биофармацевтики может стать создание аптамеров к инфицированным живым клеткам для выявления их в организме и целевой доставки к ним токсинов [4]. Это лишь некоторые из огромного количества примеров удивительных возможностей применения аптамеров в медицине. «НАНОИНЖЕНЕРНЫЙ» ПОДХОД В силу физико-химических свойств нуклеиновых кислот и потенциала современного химического синтеза олигонуклеотидов аптамерные последовательности могут быть модифицированы для получения молекулярных конструкций с новыми свойствами для различных целей, что является предпосылкой к появлению «наноинженерного» подхода к созданию аффинных реагентов. Так, например, уже известны модификации, созданные для

16

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

Аптамеры могут найти применение в качестве средств целевой доставки радиоизотопов, цитотоксичных агентов и других традиционных ЛП, что уже было доказано в ряде экспериментов. В частности, аптамеры к онкомаркерам рака молочной железы, легкого, прямой кишки, глиобластомы связывали с различного рода ЛП и использовали их для целевой доставки к мишени. Перспективным и многообещающим направлением биофармацевтики может стать создание аптамеров к инфицированным живым клеткам для выявления их в организме и целевой доставки к ним токсинов

придания устойчивости к действию нуклеаз; для включения функциональных групп (5-йод-, 5-бром-, 4-тиоуридин-), активирующихся при облучении [5]; для внесения в состав аптамера флуоресцентных групп [6]; для ассоциации аптамера с ЛП [7] и др. ИССЛЕДОВАНИЯ ПРОДОЛЖАЮТСЯ Основным препятствием к широкому распространению аптамеров в медицинской практике на сегодня является отсутствие их стандартизации в разрабатываемых протоколах. Так, полученные в разных лабораториях аптамеры к одной и той же молекуле-мишени помимо различий в первичной структуре почти наверняка будут различаться и по таким параметрам, как аффинность, специфичность и другие кинетические характеристики. Однако исследования продолжаются и, по-видимому, это, а также некоторые другие препятствия вскоре будут устранены. В настоящее время разработка средств для диагностики и терапии на основе аптамеров становится одним из наиболее перспективных направлений медицинской биотехнологии. В этой связи уместно вспомнить великого Эрлиха, ведь препараты на основе аптамеров будут весьма походить на ту «волшебную пулю», которая, как мечтал ученый, «сама найдет и убьет возбудителя болезни, не нанося ущерба пациенту». Подготовил Руслан Примак, канд. хим. наук Литература 1. Keefe A.D., Pai S., Ellington A. Aptamers as therapeutics // Nature Reviews Drug Discovery. – 2010. – Vol. 9. – Р. 537-550.

2. Hwang B., Han K., Lee S.W. Prevention of passively transferred experimental autoimmune myasthenia gravis by an in vitro selected RNA aptamer // FEBS Lett. – 2003. – Vol. 548. – P. 85-89.

3. Partha R., Rebekah R. Aptamers for Targeted Drug Delivery White // Pharmaceuticals. – 2010. – Vol. 3. – Р. 1761-1778.

4. Jeon S.H., Kayhan B., Ben-Yedidia T. et al. DNA aptamer prevents influenza infection by blocking the receptor binding region of the viral haemagglutinin // J. Biol. Chem. – 2004. – Vol. 279. – P. 48410-48419.

5. Golden M.C., Collins B.D., Willis M.C. et al. Potential of Photo SELEX-Evolved ssDNAAptamers // J. Biotechnol. – 2000. – Vol. 81. – P. 167-178.

6. Pestourie C., Tavitian B., Duconge F. Aptamers against extracellular targets for in vivo application // Biochemie. – 2005. – Vol. 87. – P. 921-930.

7. Farokhzad O.C., Jon S., Khademhosseini A. et al. Nanoparticle-aptamerbioconjugates: a new approach for targeting prostate cancer cells // Cancer Res. – 2004. – Vol. 64. – P. 7668-7672.

Школа швидкого лікування нежитю Шуткують, якщо нежить лікувати, то він мине за тиждень, якщо нi — за сiм днiв. Але виявляється, це проблема набагато серйозніша, ніж здається на перший погляд Слiд зазначити, що нежить (більш науково — риніт) — це не хвороба, а симптом. Тобто, вiн ніколи не виникає сам по собi. Окрім нежитю, зумовленого застудою, існує алергічний, вазомоторний, специфічний риніт вагітних і навіть дитячий нежить. Особливо часто від цієї недуги потерпають дитячі носики. Так дитина може відреагувати на прорізування зубів або зміну вологості у квартирі чи приміщеннях дитячого садка. Здебільшого риніт розвивається через запалення слизової оболонки носа чи носоглотки. Його може спричинити переохолодження, бактеріальна або вірусна інфекція, алергічна реакція на збудник або ж зміна гормонального фону. При переохолодженні слизова оболонка носа набрякає, носове дихання утруднюється, а робота слизових залоз порушується. Виникають сухість і подразнення, а відтак — свербіння і чхання. Якщо причиною нежитю є вірус, який потрапив до організму на фоні переохолодження, то запалення не оминути. Результат запального процесу в носі — підвищення проникності кровоносних судин і вихід з них плазми в сусідні тканини, що й призводить до набряку. Приплив крові до ділянок запалення активує залози, які виробляють слиз. Звідси — рясні водянисті виділення і зниження гостроти нюху через набряк. Поява виділень зеленого кольору свідчить про те, що до вірусної інфекції приєдналася бактеріальна.

Чи можна вилікувати нежить швидко? Так, можна, якщо починати лікування одразу та за допомогою ефективного, безпечного і зручного лікарського засобу. ТЕМА УРОКУ: ЕВКАБАЛ® ЕВКАБАЛ® (краплі і спрей) — протинабряковий препарат для місцевого застосування при захворюваннях носової порожнини виробництва німецької компанії «Еспарма». Діюча речовина засобу — ксилометазолін — сприяє звуженню назальних кровоносних судин, зменшуючи набряк слизової оболонки носа і його придаткових пазух, завдяки чому полегшується носове дихання. Ксилометазолін не знижує рухливість миготливого епітелію слизової оболонки, а отже, ніс буде легко очищуватися від виділень. Окрім того, спеціальний натуральний зволожувальний комплекс речовин, які входять до складу препарату ЕВКАБАЛ® , захищає слизову оболонку носа від пересихання. Дія препарату розпочинається дуже швидко, вже через декілька хвилин і зберігається до 12 годин поспіль, що, своєю чергою, дозволяє закрапувати ніс рідше та уникнути звикання. Препарат ЕВКАБАЛ® представлено у декількох лікарських формах — краплях і спреї для дорослих та дітей з 12 років, а також у краплях для дітей віком від 2-х років. Традиційною німецькою якістю вирізняється не тільки сам лікарський засіб, але й його добре продумана упаковка. Завдяки спеціальній формі піпетки утворюються краплі однакового розміру, тож батьки можуть не хвилюватися з приводу точного дозування ліків для своїх малюків.

ЕВКАБАЛ®: якість та точність! Урок засвоєно — нежить ліквідовано на відмінно!

НАУКА

ЛЕКТОРІЙ

Карты болезней — фармацевтика in silico Колоссальные объемы накопившейся информации об активности генов, взаимодействиях молекул и реакциях метаболизма в человеческом организме все чаще структурируют в виде баз данных открытого доступа. Этому способствуют рост вычислительных мощностей компьютерной техники и разработка новых алгоритмов информационных технологий. На смену методологиям in vivo и in vitro пришли компьютерные модели in silico

артрита и сахарного диабета. Проект Национальных институтов здравоохранения США «От баз данных — к новым знаниям» (Big Data to Knowledge) с 2013 г. поддерживает биомедицинские исследования и разработку инновационных технологий для крупномасштабного анализа данных.

ОТ БАЗ ДАННЫХ — К НОВЫМ ЗНАНИЯМ Созданная в 80-х годах ХХ в. база генетической информации GenBank сегодня содержит данные приблизительно о 200 млн нуклеотидных последовательностях 100 000 живых организмов. Для обнаружения специфических последовательностей ДНК, характерных для определенных заболеваний, сравнивают геномы больших групп больных и здоровых людей. В 2012 г. в результате сопоставления геномов нескольких тысяч человек было проанализировано 63 524 915 020 пар генетических маркеров и обнаружено множество новых ассоциаций, которые могут служить биомаркерами биполярного расстройства, ишемической болезни сердца, артериальной гипертензии, воспаления кишечника, ревматоидного

18

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

IN SILICO Стремительное развитие информационных технологий позволило создать совершенно новую среду для исследований. Если раньше компьютер рассматривали только как средство для обработки экспериментальных данных, то теперь виртуальное пространство полноценно используют в качестве принципиально новой среды для проведения экспериментов. Выражение in silico (кремний — основа полупроводников) дополнило классические определения характера экспериментальной среды — in vivo (на живых организмах) и in vitro (в пробирке). С помощью метода in silico и используя соответствующие базы данных, в биоинформатике решают задачи по моделированию поведения отдельных молекул, биохимических процессов и функционированию физиологических систем. Молекулярное моделирование включает набор вычислительных методов, позволяющих изучать системы разной сложности, а молекулярный докинг подразумевает изучение взаимодействия типа лиганд — рецептор или фермент — субстрат. Моделирование на основании гомологии позволяет определять пространственную структуру белковых молекул с учетом имеющихся структурных шаблонов

белков с гомологичными аминокислотными последовательностями. СЕТИ МОЛЕКУЛЯРНЫХ ВЗАИМОДЕЙСТВИЙ Определение характера взаимодействий между молекулами в живом организме настолько важно для фармацевтики и многих естественных наук, что было выделено отдельное исследовательское направление, получившее название «интерактомика». Соответственно, интерактоном называют полный набор (схему) межмолекулярных взаимодействий в отдельной клетке. Таким образом, интерактомика позволяет взглянуть на организм или биосистему в целом. В ней собраны большие наборы полногеномных и протеомных данных и определены корреляции между молекулами. Из данной информации формулируют новые гипотезы об ответных реакциях этих молекул, которые могут быть проверены в новых экспериментах. Чаще всего термин «интерактом» относится к сетям белок-белковых взаимодействий или к их подмножествам. Белок-ДНК интерактом называют генно-регуляторной сетью, поскольку он представлен сетью, образованной транскрипционными факторами, хроматин-регуляторными белками и их генами-мишенями. Метаболические сети тоже рассматривают как сети молекулярных взаимодействий, в которых химические компоненты клетки превращаются друг в друга с помощью ферментов, связанных со специфическими субстратами. Все типы интерактомов взаимосвязаны и перекры-

ЛЕКТОРІЙ ваются. Например, белковые интерактомы содержат много ферментов, которые в свою очередь формируют биохимические сети. Подобным же образом ген-регуляторные сети пересекаются с сетями белковых взаимодействий и с сигнальными сетями. В результате изучения этих сетей формируют функциональные карты происходящих в клетке процессов, идентифицируют мишени лекарств и выявляют новые функции генов. ПОЛНЫЙ ИНТЕРАКТОМ Возможно, когда-нибудь мы все узнаем о молекулярных взаимодействиях в клетках человека. Существует множество баз интерактомных данных, среди которых следует особо отметить проект интерактома человека и базу данных человеческих протеиновых связей, предсказанных in silico. В 2010 г. наиболее полный из существующих интерактомов, основаный на 5,4 млн попарных сравнений генов, описывал взаимодействие 75% всех генов и включал 170 тыс. взаимодействий. Построив полный интерактом (схему молекулярных взаимодействий в клетке), можно будет определить, на что повлияет поломка каждого из белков или генов. На данный момент, по оценкам ученых, нам известно около 20% интерактома человека, и при этом он исследован неравномерно. Но даже неполная карта дает возможность извлечь полезную информацию о заболеваниях. Это самый эффективный метод для раскрытия роли уже известных и прогнозирования особенностей функционирования не описанных ранее генов. Модель позволяет рассматривать генетические взаимодействия в разных масштабах. Со временем благодаря уточнению карты интерактома ее можно будет использовать для прогнозирования эффектов тех или иных мутаций и раскрытия новых терапевтических возможностей. КЛАСТЕРЫ ДЕФЕКТНЫХ БЕЛКОВ Чаще всего заболевание вызывается взаимодействием нескольких типов молекул и обусловлено «поломкой» нескольких видов генов. При этом замечено, что мутантные белки, провоцирующие заболевание, часто взаимодействуют между собой. В таком случае на карте интерактома выделяют кластеры (модули) поврежденных белков, характерных для каждой болезни. На неполной карте интерактома пока различимы только крупные кластеры заболеваний, в патогенезе которых участвует много белков (не менее 25). На сегодня известно несколько сотен патологических состояний, связанных с изменениями большого количества белков. На актуальной карте интерактома ученым удалось обнаружить

НАУКА

Определение характера взаимодействий между молекулами в живом организме настолько важно для фармацевтики и многих естественных наук, что было выделено отдельное исследовательское направление, получившее название «интерактомика»

кластеры для 226 заболеваний. Однако некоторые из связанных с болезнями белков все же оказались вне кластеров. К примеру, с рассеянным склерозом ассоциировано 69 белков, но лишь 11 из них были связаны между собой и образовывали кластер. Тем не менее связанных белков во всех случаях было больше, чем можно было ожидать при случайном распределении. Примечательно, что в кластеры объединяются в среднем около 20% связанных с болезнью белков — на данный момент известна именно такая доля всех взаимодействий. Расположение патогенных белков на карте интерактома помогает выявлять новые связи между уже известными данными. Когда карта молекулярных взаимодействий станет более подробной, ученые рассчитывают увидеть на ней гораздо больше связанных кластеров. СВЯЗИ МЕЖДУ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ Кластеры белков, участвующих в патогенезе различных заболеваний, на карте интерактома могут располагаться на разном удалении друг от друга и даже перекрываться. Их расположение раскрывает новую информацию о связях между заболеваниями, а расстояние между ними отражает сходство симптомов болезней, а также вероятность того, что оба заболевания разовьются у одного человека. Если в развитии нескольких болезней задействованы одни и те же белки, то кластеры могут перекрываться. К примеру, в патогенезе бронхиальной астмы и целиакии, связанной с непереносимостью глютена и нарушением всасывания в тонкой кишке, неожиданным образом задействован определенный набор общих белков. Оказалось, что для этих непохожих диагнозов также характерен общий однонуклеотидный полиморфизм — единичная замена нуклеотида в ДНК. По-видимому, между этими патологиями

есть много общего. Для таких заболеваний с перекрывающимися кластерами, как рассеянный склероз и ревматоидный артрит, обнаружены общие патобиологические механизмы и симптомы. Но ученые выявили и другие случаи перекрывания кластеров, когда у сходных по проявлениям состояний не было общих патогенных белков. Эти случаи особенно интересны, поскольку обнаружить связь между заболеваниями просто по спискам задействованных молекул с помощью других методов невозможно. Кроме того, по мере возрастания степени перекрывания кластеров увеличивалась и вероятность возникновения этих заболеваний одновременно. Одним из неожиданных результатов стало перекрывание кластеров лимфомы и инфаркта миокарда, в патогенезе которых не было выявлено одинаковых молекул. Однако, как оказалось, эти состояния достаточно часто встречаются вместе. Кроме того, ранее было установлено, что при внутрисосудистой B-крупноклеточной лимфоме опухолевые клетки могут нарушать проходимость сосудов, в том числе и в миокарде, вызывая острую ишемию. Пересечения кластеров на карте интерактома могут выявить общие закономерности даже между не связанными на первый взгляд болезнями. Такие связи в перспективе помогут установить механизмы развития менее изученных заболеваний на основе данных о более изученных. Именно в сфере биоинформационных технологий совершаются новые фундаментальные открытия. Интеграция биологии, медицины и фармацевтики наряду с тесным взаимодействием с информационными методологиями обещает удивительные результаты. Татьяна Кривомаз, д-р техн. наук, канд. биол. наук, профессор ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

19

Хто в групі ризику? Кому з відвідувачів аптеки треба нагадати про необхідність профілактики ССЗ? Насамперед пацієнтам з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом, дисліпідемією, порушенням функції нирок (про наявність цих хвороб провізор може судити з переліку лікарських засобів, які купує пацієнт), ожирінням. Також вагомими чинниками ризику ССЗ є куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність, інфаркт міокарда принаймні у одного з батьків, брата або сестри у віці до 55 років. З урахуванням того, що з віком ризик ССЗ зростає у кожного з нас, інформувати про важливість профілактичних заходів варто всіх людей ≥ 55 років незалежно від наявності інших чинників ризику. Для оцінки сумарного ризику ССЗ фахівці використовують спеціальні номограми [2], але наявність у пацієнта кількох із зазначених вище чинників ризику зазвичай вказує на високий або дуже високий ризик серцево-судинних катастроф та потребує термінових дій.

Правила, які рятують життя Є кілька правил, яких кожному слід дотримуватися для збереження здоров’я, а також для зниження серцево-судинного ризику [2]: • правильний раціон (збалансований, багатий фруктами та овочами, продуктами з цільного зерна та бобовими, з обмеженим споживанням солі, цукру, жиру, алкоголю); • регулярна фізична активність (мінімум 30 хв щоденно помірних навантажень); • підтримання нормальної маси тіла; • відмова від куріння (зокрема пасивного); • регулярний контроль показників артеріального тиску, рівня ліпідів та глюкози у крові з обов’язковою їхньою корекцією за наявності відхилень від норми. Медикаментозна профілактика серцевосудинних ускладнень включає призначення антигіпертензивних засобів, статинів або гіпоглікемічних засобів при відповідних захворюваннях. Особливе значення для профілактики ССЗ має антитромботична терапія з використанням ацетилсаліцилової кислоти (АСК) — ефективного антиагреганта, що має великий досвід застосування.

Щоб тромби не стали проблемою Відомо, що розвиток тяжких ССЗ — ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, ішемічного інсульту тощо — пов’язаний з процесами тромбоутворення, які спричиняють порушення кровопостачання серця та головного мозку. В процесі тромбоутворення беруть участь численні медіатори, але умовно його можна представити як порушення

балансу між тромбоксаном А2, який є індуктором агрегації тромбоцитів і звуження судин, та простацикліном PGI2, який чинить антитромботичний ефект і сприяє розширенню судин. Обидві молекули утворюються з арахідонової кислоти за участі ферменту циклооксигенази (ЦОГ), але якщо за синтез тромбоксану А2 в тромбоцитах відповідає його ізоформа ЦОГ-1, то за синтез простацикліну в ендотелії — ЦОГ-2. АСК є інгібітором обох ізоформ ЦОГ, але в низьких дозах (75–150 мг) вона блокує лише ЦОГ-1, завдяки чому ефективно зменшує тромбоутворення та знижує ризик серцево-судинних катастроф [3].

Магнікор — профілактика, доступна кожному

перенесли гострий коронарний синдром, транзиторну ішемічну атаку або гостре порушення мозкового кровообігу, а також при захворюваннях периферійних артерій [4]. Магнікор починає всмоктуватися ще в шлунку, що забезпечує пікову концентрацію АСК в плазмі крові вже через 30–40 хв після прийому препарату. Це вигідно відрізняє Магнікор від препаратів АСК в кишковорозчинній оболонці, яка може зменшувати біодоступність АСК [5]. Наявність Магнікору в двох дозуваннях — 75 і 150 мг — забезпечує зручність прийому препарату. Важлива перевага Магнікору — його доступність. З огляду на те, що профілактика ССЗ передбачає пожиттєвий прийом АСК, це значно підвищує прихильність пацієнтів до прийому препарату.

Для ефективної профілактики важливо не тільки своєчасно порекомендувати пацієнту АСК, а й правильно обрати препарат. При цьому варто звернути увагу на дозування АСК, лікарську форму, безпеку та якість препарату. Всім вказаним вимогам відповідають препарати Магнікор (75 мг АСК) та Магнікор форте (150 мг АСК) виробництва АТ «Київський вітамінний завод». Якість препарату гарантують його європейське походження АСК, а також авторитет виробника. Магнікор рекомендований для первинної профілактики інфаркту міокарда та ішемічного інсульту пацієнтам старше 50 років з високим серцево-судинним ризиком (артеріальна гіпертензія, гіперхолестеринемія, цукровий діабет та ожиріння), а також за наявності даних спадкового анамнезу [4]. Крім того, Магнікор показаний для вторинної профілактики тромбоутворення пацієнтам, які

1. ВОЗ: Что можно сделать для профилактики инфаркта и инсульта? (http://www.who.int/features/ qa/27/ru/).

2. ВОЗ: Карманное пособие по оценке и снижению риска сердечно-сосудистых заболеваний, 2007 (http://www.who.int/publications/list/ PocketGL_Russian.pdf?ua=1).

3. Collaborative meta-analysis of randomised trials of antiplatelet therapy for prevention of death, myocardial infarction, and stroke in high risk patients. Antithrombotic Trialists’ Collaboration // BMJ. – 2002. – Vol. 324. – P. 71-86.

4. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Магнікор (Р.П. МОЗ A/11211/01/01 від 27.07.2015).

5. Sagar KA and Smyth MR. A comparative bioavailability study of different aspirin formulations using on-line multidimensional chromatography // J. Pharm.

Biomed. Anal. – 1999. – Vol. 21. – Р. 383-392.

Література

НАУКА

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

Синдром хронічної втоми Вперше синдром хронічної втоми назвали самостійним захворюванням у 1988 р. у США. Такий висновок у 1984 р. в Американському центрі з контролю захворювань зробили після різкого зростання скарг жителів штату Невада на постійну втому. Ці скарги супроводжувалися соматичними і психологічними симптомами, що не мали видимих причин. Як з’ясувалося, схожі спалахи спостерігалися у світі і раніше: у 1934 р. в Лос-Анджелесі, у 1948 р. — в Ісландії, у 1955 р. — в Лондоні, в 1956 р. — у Флориді

Основна відмінність хронічної втоми від звичайної перевтоми полягає у тому, що вона не минає після відпочинку, міцного сну і зменшення фізичного навантаження на організм.

— Синдром хронічної втоми (СХВ), — пояснює Олександр Волошин, заслужений лікар України, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Буковинського державного медичного університету, академік АНВШ України, голоОлександр Волошин ва Буковинського осередку інтерністів України, — це гетерогенний симптомокомплекс маловідомої етіології, головною ознакою якого є постійна виражена втома, що знижує фізичну активність більше ніж на 50% упродовж не менше 6 міс та не зникає після відпочинку (перший головний критерій) при виключенні інших захворювань, які можуть супроводжуватись подібними симптомами (другий головний критерій) [7]. РОЗМАЇТТЯ ПРИЧИН ТА ПРОЯВІВ Додатковими критеріями діагностики СХВ вважають м’язову слабкість, міалгії, артралгії, дифузний головний біль, погіршення пам’яті, зниження здатності до концентрації уваги, лабільність настрою, депресії, астенізацію, біль у горлі, помірну лихоманку, незначне збільшення і болючість лімфатичних вузлів [6, 7]. За даними Американського центру контролю здоров’я, діагноз СХВ вважають доведеним за наявності двох головних і чотирьох додаткових критеріїв [7]. Частота самостійного клінічного прояву СХВ, що виявляють у дорослих, які вперше звернулись до лікарів загальної практики, становить від 0,1 до 3% [1, 2, 6]. Цей стан виникає переважно

22

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

у віці 30–40 років, здебільшого в жінок. Серед підлітків і дітей СХВ зустрічається рідше, але лікується важче і частіше має схильність до рецидивів. Донині чітко визначеної причини СХВ не встановлено. Спричиняти чи посилювати прояви СХВ можуть циклічні і ациклічні інфекції (важкі форми грипу, вірусні пневмонії, цитомегаловірус, віруси герпесу групи В, Епштейна — Барр, гепатиту С, ентеровіруси), деякі ТОРЧ-інфекції [5–7]. Меншу роль відіграють спадкова схильність, ендокринопатії (пригнічення функції гіпоталамуса, надниркових, щитоподібної залоз), хронічні отруєння відомими і невідомими речовинами, несприятливі чинники довкілля. Зумовлювати виникнення СХВ чи погіршувати його перебіг можуть інтенсивна багаторічна праця без адекватних періодів відновлення, різного походження дистреси, неповноцінне та нерегулярне харчування, хронічна перестимуляція тонізуючими засобами [1, 2, 4]. У більшості випадків має місце різнопланове поєднання численних ендогенних і екзогенних зазначених чинників, але у лікувальному аспекті важливим є виявлення домінуючих серед них. У низці робіт щодо патофізіологічних аспектів СХВ, підсумованих у деяких оглядах, наведені докази ролі нейроендокринних, імунних, окисно-відновних порушень, системного низькоінтенсивного запалення тощо, які є загальнопатологічними неспецифічними явищами при інших численних захворюваннях [1, 2, 6]. Сумнівною вважається роль хронічних вірусних інфекцій; вбачають, що вони є скоріше три-

Шановні колеги! Запрошуємо вас узяти участь у І Міжнародному конгресі «Раціональне використання антибіотиків у сучасному світі. Antibiotic resisstance STOP!», який відбудеться 15–16 листопада 2018 року у м. Києві під час Всесвітнього тижня належного застосування антибіотиків. Захід об'єднає фахівців різних спеціальностей, які будуть обговорювати проблеми зниження ефективності дії антибіотиків та пошуку нових підходів у боротьбі з антибіотикорезистентністю. Основною метою конгресу є обмін досвідом, сприяння підвищенню компетентності медичних працівників з питань належного застосування антибіотиків у практичній діяльності та покращення надання медичної допомоги хворим. Учасники конгресу будуть забезпечені максимальною кількістю міжнародних кредитів — 14 AMA PRA Category 1 CreditsТМ, 10 балами (за участь) та 5 балами (за підготовку тез) за національною шкалою.

І Міжнародний конгрес

Раціональне використання антибіотиків у сучасному світі

15–16 листопада 2018 року м. Київ, Chamber Plaza, вул. Велика Житомирська, 33

Конгрес запланований і буде проведений відповідно до вимог та стандартів Акредитаційної Ради Безперервної Медичної Освіти (ACCME, США) завдяки співпраці Siyemi Learning (Великобританія) та групи компаній Мед Експерт (Україна) та сертифікований на отримання міжнародних кредитів AMA PRA Category 1 creditTM. Siyemi Learning акредитована ACCME організовувати та проводити освітні заходи на міжнародному рівні в рамках безперервної медичної освіти. Учасники конгресу отримають ту кількість міжнародних кредитів, яка відповідає часу їхньої участі у заході (1 година = 1 кредит). Конгрес включено до Реєстру з'їздів, конгресів, симпозіумів та науково<практичних конференцій на 2018 рік, який був затверджений Міністерством охорони здоров'я України, Національною академією медичних наук України та Українським центром наукової медичної інформації та патентно<ліцензійної роботи МОЗ України.

Контакти організаторів: телефон: +380(63)738 09 64; e mail: info@antibiotic congress.com

antibiotic"congress.com

НАУКА

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

герами або чинниками, що зумовлюють торпідний перебіг СХВ. Клінічно в 20% випадків початок СХВ може нагадувати ГРВІ або починатися після нього, поступово набуваючи різних клінічних проявів згідно з вищенаведеними критеріями. Але у більшості випадків СХВ формується поволі, малопомітно прогресуючи, а пацієнти не завжди можуть вказати ймовірну причину недуги. За такого розмаїття причин та клінічних проявів перебігу СХВ не є дивним, що донині немає узгодженого визначення СХВ, надійних критеріїв його діагностики та відсутність шифру в МКХ-10. ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ За словами професора Волошина, на сьогодні диференційнодіагностичний алгоритм СХВ має такий вигляд: Перший етап: оцінка скарг, даних анамнезу і результатів об’єктивного обстеження (виявлення двох основних і 4–8 додаткових критеріїв). Другий етап: оцінка результатів загального аналізу крові, імунограми, рівня С-реактивного білка, даних ЕКГ, рентгенографії органів грудної клітки, тридобової термометрії через 3–4 год. Третій етап: виключення (чи уточнення) латентних та вогнищевих джерел інфекції, імунокомплексних захворювань (ревматичні, великі колагенози, наявність антитіл до вірусів гепатиту С, цитомегаловірусу, Епштейна — Барр та інших герпес-вірусів, ВІЛ, ТОРЧ-інфекцій, бруцельозу, токсоплазмозу), ендокринної патології (особливо щитоподібної залози), онкогематологічних процесів, наркоманії. За потреби залучають консультантів: інфекціоніста, ЛОРспеціаліста, ендокринолога, імунолога, онкогематолога, уролога, гінеколога, невропатолога, кардіоревматолога, стоматолога. Саме на цьому етапі виникає найбільше дискусійних питань щодо диференційної діагностики, скільки чи не половина спеціалістів можуть виявити профільну патологію з найчастішими нозологіями (хронічний субкомпенсований тонзиліт, НЦД, ВСД, фіброміалгія, ТОРЧ-

інфекції, субклінічний гіпотиреоз, анемії різного походження тощо). Наявність чітко доведеної маніфестної патології за одним із профілів дає підстави однозначно трактувати діагноз СХВ як особливий прояв, додаток до основної хвороби та проводити лікування останньої за встановленими протоколами, але з додатковим урахуванням явищ СХВ і засобів його корекції згідно з виявленими патофізіологічними порушеннями на другому етапі діагностики. Четвертий етап: встановлення робочого клінічного діагнозу СХВ (у разі сумнівних даних щодо ймовірної патології, досліджуваної на третьому етапі), орієнтовне патогенетичне лікування або терапія ex juvantibus та динамічний клініко-лабораторно-біохімічний моніторинг, оцінка результатів лікувально-профілактичних заходів [2, 6, 7]. Із усіх донині випробуваних лікувально-профілактичних підходів найбільш визнаними, хоча й недостатньо ефективними, є: нефармакологічні (дозовані фізичні навантаження, заняття аеробікою, водні процедури, психотерапія), фармакологічні (активатори метаболічних процесів, імуномодулятори, антиоксиданти, нестероїдні протизапальні препарати, інгібітори моноаміноксидази, антихолінергічні, заспокійливі препарати) та засоби альтернативної і комплементарної медицини (мультивітаміни, різні БАД, гомеопатичні і апі- та фітотерапевтичні препарати, масаж) [3–5]. Загальним висновком наукових досліджень з проблеми СХВ у клініко-патофізіологічному аспекті є зниження у таких хворих працездатності, життєвого і судинного тонусу, погіршення метаболічних, імунологічних процесів, ноотропної, когнітивної функцій та, враховуючи переважання жінок серед цього контингенту, гіпотетичне вторинне зниження рівня естрогенів. З огляду на вищевикладене, можна відзначити, що проблема діагностики і лікування хворих із СХВ знаходиться в міждисциплінарному полі. Вона є не тільки дискусійною, але й складнішою щодо їхнього комплексного багатопланового обстеження та в наявності відповідних лабораторій і консультантів. Враховуючи, що лікарі первинної ланки медикосанітарної допомоги найчастіше зустрічатимуться з такими Загальним висновком хворими та стикатимуться із наукових досліджень вищезазначеними труднощами з проблеми діагностичного і лікувальноСХВ у клінікопрофілактичного плану, неважко припустити, що діагноз СХВ патофізіологічному будуть рідко встановлювати, аспекті є зниження тим більше за відсутності його у таких хворих шифру в МКХ-10.

працездатності

ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ — Наша мета — привернути увагу медичної спільноти до цієї складної медичної проблеми як в контексті діагностики, так і лікувально-профілактичної тактики, — наголошує Олександр Волошин. Матеріалом дослідження слугували доступні джерела літератури з цієї проблеми та власний 15-річний досвід покращання лікувально-профілактичних заходів при СХВ. Застосовували доступні в лікувально-профілактичних установах лабораторні, біохімічні, імунологічні, інструментальні методи, здійснювали їхню статистичну обробку, проводили різної тривалості клініко-лабораторний моніторинг та оцінювали ефективність запропонованих лікувальних комплексів. До нас щорічно звертаються 12–20 осіб віком 20–40 років з клінічно домінуючим СХВ. Усі пацієнти переважно жіночої статі, мешканці як сіл, так і міст, з різними видами інтелектуальних, психоемоційних та фізичних навантажень. Діагноз СХВ встановлювали від-

24

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

Реклама безрецептурного лікарського засобу. Діюча речовина – симетикон. Перед прийомом обов’язково ознайомтесь з інструкцією для медичного застосування від 25.11.13 №1009 та проконсультуйтесь з лікарем. Показання для застосування. Для симптоматичного лікування порушень з боку травного тракту, що пов’язаних із накопиченням газів, наприклад, при метеоризмі, при коліках у немовлят. Протипоказання. Підвищена чутливість до симетикону або до інших компонентів препарату, повна кишкова непрохідність. Особливі застереження. Еспумізан L слід використовувати з обережністю у пацієнтів з обструктивними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. При повторній появі скарг або при триваліших скаргах з боку травного тракту слід звернутися до лікаря. Цей лікарський засіб містить сорбіт, тому його не слід застосовувати при рідкісній спадковій патології – непереносимості фруктози. Р.П. МОЗ України №UA/0152/01/01. ВИРОБНИК – БЕРЛІН ХЕМІ АГ, Глінікер Вег 125, 12489, Берлін, Німеччина. Адреса Представництва «Берлін Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ» – м.Київ, вул. Березняківська, 29. Тел.:+38(044)494-33-88, факс +38(044)494-33-89 UA_Esp L-03-2017_V2_Visual. Затверджено 09.06.2017

НАУКА

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

повідно до критеріїв Американського центру контролю здоров’я [7]. Основні труднощі встановлення і проведення диференційного діагнозу СХВ стосувалися визначення за другим головним критерієм Американського центру здоров’я: диференційна діагностика. Як правило, окрім першого головного критерію, прийнятого в цьому Центрі, в кожного хворого визначали 4–8 додаткових критеріїв. Але за даними поглибленого клініко-лабораторного, імунологічного та інструментального методів обстежень виявляли один – три джерела хронічної інфекції різної локалізації (ЛОР-органи, трахеобронхіальне дерево, сечостатева, травна системи, стоматологічні джерела), ендокринну дисфункцію (полікістоз яєчників, автоімунний тиреоїдит), вторинні імунодефіцитні стани ендо- та екзогенного походження, різні варіанти серцево-судинної дисрегуляції за типом НЦД, субфебрилітет неясної етіології, астенодепресивні явища, порушення сну тощо. Тобто в жодному випадку повної відповідності другому критерію для встановлення цього діагнозу при домінуючих явищах СХВ за першим критерієм не було. Сукупність різних джерел інфекції та патології інших органів давали підстави трактувати прояви СХВ як сумаційний наслідок, суттєве доповнення до таких коморбідних процесів. Більш тяжкі прояви та торпідний перебіг СХВ, гірші результати лікування спостерігали при ендокринопатіях, явищах вторинного імунодефіциту складного ґенезу, ендогенних інтоксикаціях (тривалий, неповноцінно лікований дисбіоз кишечнику, пізні стадії токсокарозу), циркадіанних десинхронозах, зумовлених надмірним нічним захопленням інтернетом та іншими гаджетами (як інтернетзалежність). У доступній літературі ми не знайшли повідомлень про роль надмірного впливу сучасних інформаційних технологій та їхніх джерел, психосоціальних десинхронозів, окремих глистнопротозойних інвазій у виникненні СХВ. Майже у всіх хворих біохімічно виявляли помірно підвищений рівень С-реактивного протеїну як ознаку запального процесу при незначних змінах показників периферичної крові та ШОЕ. За даними

26

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

імунологічного дослідження визначали перший, але частіше другий рівень імунодефіциту за А.М. Земсковим і співавт. Загальна тривалість явищ СХВ в обстежених коливалася в межах 1–3 років. За цей період через різні обставини хворі неодноразово і малоуспішно лікувалися у різних спеціалістів. Враховуючи полігенний характер СХВ, відсутність донині усталених схем лікування, особливості перебігу цього патологічного стану (торпідність, схильність до рецидивів) у реабілітаційному лікуванні таких хворих, ми обов’язково враховували та корегували стиль їхнього життя і харчування (підвищена фізична активність, природні чинники, вітамінізована їжа з підвищеним вмістом L-аргініну та кверцетину), тривалість фонової антиоксидантної терапії з короткотривалими курсами фітоадаптогенів (препарати родіоли рожевої, елеутерокока, Більш тяжкі прояви лимонника китайського) разом з фітоантибіотичними засота торпідний бами (хлорофіліпт чи умкалор). перебіг СХВ, гірші У подальшому застосовували результати лікування фітоімуномодулятори (препараспостерігали при ти ехінацеї, дев’ясилу високого, пилку бджолиного, перги) ендокринопатіях, та рослинні заспокійливі засоби явищах вторинного (препарати валеріани, меліси, імунодефіциту звіробою, материнки). За потрескладного ґенезу би проводили дегельмінтизацію (токсокароз), призначали нестероїдні протизапальні засоби (міалгії, цефалгії, субфебрилітет). Зазвичай тривалість такого лікування становить 1,5–2 міс за умови належного упорядкування способу життя та харчування. Застосування різних фітокомплексів у нашому дослідженні давало кращі від попередніх етапів результати без використання фітозасобів. Подальші наукові пошуки лікування цієї складної патології продовжуються. Висновки: 1. СХВ — недостатньо вивчена у світі та мало відома широкому загалу лікарів недуга, поширеність якої внаслідок урбанізації та зростання темпів життя надалі збільшуватиметься.

2. Лікувально-профілактичні програми при СХВ є недостатніми та потребують подальшого вдосконалення.

3. Перспективними є різні фітотерапевтичні підходи із застосуванням засобів різнопланової системно-метаболічної дії (антиоксидантної, протизапальної, імуномодулювальної, адаптогенної, ноотропної, актотропної). Література 1. Волошин О.І., Пішак О.В., Васюк В.Л., Волошина Л.О., Окіпняк І.В. Синдром хронічної втоми: діагностичні та фітотерапевтичні лікувальнопрофілактичні аспекти // Фітотерапія. Часопис. – 2005. – № 1. – C. 3-10.

2. Дзяк Л.А., Шульга А.Н. Синдром хронической усталости // Междунар. мед. журн. – 2002. – № 1–2. – С. 53-57.

3. Каспрук А.М. Імуномодулююча терапія синдрому хронічної втоми з метаболічним синдромом // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2013. – № 6. – С. 76-79.

4. Фролов В.М., Гарник Т.П., Поканевич В.В., Кутько І.І., Пересадін М.О. Оптимізація підходів до медичної реабілітації хворих із синдромами хронічної втоми і підвищеної стомлюваності з використанням фітопрепаратів // Фітотерапія. Часопис. – 2007. – № 2. – С. 16-22.

5. Химич Т.Ю., Катов Т.И., Ермоленко Т.И. Применение индукторов интерферона при синдроме хронической усталости, обусловленной урогенитальной инфекцией // Експериментальна і клінічна медицина. – 2015. – № 1. – С. 97-100.

6. Bruce M., Carruters Anil Kumar Jain, Kenny L. Chronic fatique syndrome: A review // J. оf Chronic Fatique Syndrome. – 2003. – Vol. 11, N 1. – P. 699-702.

7. NHS Centre for Reviews and Dissemination Interactions for the managementof chronic fatiques yndrome // Effective Health Care. – 2002. – Vol. 7.

Триває рекламна підтримка на ТБ

Експерт рослинних ліків

Гедерин плющ* – спільне рішення для сухого та вологого кашлю! Фаворит Споживачів — 2017 у категорії «Препарат від кашлю»

Зменшує в’язкість мокротиння – покращує продуктивність кашлю Посилює роботу бронхіальних залоз – полегшує відходження мокротиння Викликає розслаблення м’язів бронхів – пом’якшує кашель *діюча речовина препарату Гедерин - екстракт листя плюща

Склад лікарського засобу. 1 мл сиропу містить сухого екстракту листя плюща (при вмісті гедеракозиду С 14%) 4,5 мг. Показання для застосування. Гострі запальні захворювання дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем; симптоматичне лікування хронічних запальних захворювань бронхів. Спосіб застосування та дози. Внутрішньо застосовувати дітям віком від 2 до 6 років по 2,5 мл сиропу 3 рази на добу; дітям віком від 6 до 10 років – по 5 мл сиропу 3 рази на добу; дорослим та дітям віком від 10 років – по 5-7,5 мл сиропу 3 рази на добу.Тривалість лікування становить до 7 днів. Для досягнення стійкого терапевтичного ефекту рекомендують продовжити терапію ще 2-3 доби після поліпшення стану. Побічна дія. Іноді може виникати діарея. Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Містить сорбітол і не рекомендується для застосування у хворих з непереносимістю фруктози. Діти віком до 2 років. Інформація для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників Ліцензія: Серія АВ № 598036 від 11 липня 2012 р. РП МОЗ України №UA/7526/01/01 Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням препарату обов'язково прочитайте інструкцію та проконсультуйтеся з лікарем. Зберігати в недоступному для дітей місці. Виробник: ТОВ «ДКП»Фармацевтична фабрика» вул. Лермонтовська, 5, м. Житомир, 10014, www.vishpha.ua

НАУКА

ALMA MATER

Gaudeamus igitur, Vivat Рharmacia! Світ професій дуже мінливий — сучасні технології відкривають дорогу новим спеціальностям, в той же час деякі, поступово зникаючи, залишаються у минулому. Національний класифікатор професій України налічує близько 8 тис. професій, посад, професійних назв робіт та спеціалізацій до них, тоді як у Міжнародній стандартній класифікації професій зазначено цифру 5113. Незважаючи на широкі можливості щодо вибору професії, яка найбільше відповідатиме уподобанням, здібностям, можливостям, інтересам, прагненням та складу характеру особистості, остаточно визначитись не так просто. Про те, чому серед розмаїття професій було обрано саме фармацію, та як планують використовувати набуті знання, розповідають студенти 2-го та 3-го курсів медикофармацевтичного факультету Київського міжнародного університету

КАТЕРИНА МИКОЛЕНКО Освіта — важливий фактор розвитку кожного з нас. Обираючи професію, людина обирає своє майбутнє. Дехто змалку знає ким він стане, а хтось майже до останнього моменту не може визначитися. Але ж потрібно обрати професію за покликом душі та не жалкувати все життя через хибне рішення… Я бачила себе виключно у білому халаті, але до останніх днів у школі вагалася — яку саме медичну спеціальність обрати. В моїй родині є лікар — бабуся, тому саме до неї я звернулася за порадою. Вона дуже детально розповіла мені про роботу фармацевта, і ця професія припала мені до душі. Що може бути кращим, ніж можливість власноруч виготовляти ліки? В майбутньому планую працювати виключно за фахом, з кожним кроком удосконалюючи знання та реалізуючи свої мрії.

ВЛАДИСЛАВ МАРТИНОВИЧ Фармацевт — цікава та корисна професія. Коли я ще у дитинстві вперше потрапив до аптеки, то мені дуже сподобалися люди у білих халатах, які відпускали ліки. Вони відповідали на всі запитання відвідувачів та давали професійні поради. З часом я дізнався, що ці люди також вміють робити ліки, та почав мріяти стати одним з них. У майбутньому хочу працювати в Німеччині, бо це одна з країн, де дійсно цінують нашу професію.

ДАР’Я КОЛЕСНІЧЕНКО

ВІКТОРІЯ СТЕЦУН

Із гордістю кажу, що я — майбутній фармацевт-провізор! По-перше, на сьогодні це одна з найперспективніших професій. Роль фармацевта не варто недооцінювати, адже здоров’я кожної людини залежить від того, чи отримає вона в певний час лікі, що їй потрібні. По-друге, цю професію можна використовувати для допомоги собі та своїм близьких. По-третє, це мрія моєї родини. Батьки завжди казали мені, що якщо я оберу фармацію, то ніколи не буду мати проблем із працевлаштуванням.

Ще з самого дитинства мені хотілося зв’язати життя з медициною. Але професію лікаря вирішила не обирати, оскільки через свою природну м’якість не можу будь-яким чином робити людям боляче навіть у випадках, коли це є необхідним. Коли пізніше я дізналась про існування професії «фармацевт», то зрозуміла: «Це воно!». На мою думку, саме фармацевти своїми знаннями допомагають лікарям різних спеціальностей якісно лікувати пацієнтів. Взагалі можна сказати, що фармацевти — це «універсальні лікарі». Не варто забувати й про те, що ця професія є досить популярною на ринку праці. Фармація — це великий вибір місць працевлаштування, гідна оплата та можливість спілкування з людьми.

ВІКТОРІЯ МЕЛЬНИК Хочу відкрити аптеку в селі, де живе моя бабуся. Там є маленька аптека, але її асортимент мінімальний, то ж люди позбавлені можливості будь-якого вибору. Навіть не завжди є те, що потрібно. Саме цю проблему мені б дуже хотілося вирішити…

АЛІНА БОРОНІНА Професія фармацевта є дуже затребуваною. І хоч вона потребує багатьох зусиль при навчанні та великої відповідальності під час роботи, але це того варте!

28

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

ЮЛІЯ ДРИГОТА У білому халаті бачила себе з самого дитинства. А фармацію обрала через те, що вона є однією з найгуманніших професій та відкриває великі можливості у житті.

ТЕТЯНА ГОЛЯК Мені подобається допомагати людям. Сподіваюсь, що в майбутньому мої поради та застереження допоможуть запобігти несприятливим наслідкам нераціонального застосування ЛП.

МАРИНА ШВАЙКО Обрала цю професію через те, що вона одна з найпотрібніших у світі! Діяльність фармацевта — це сьогодення та майбутнє медицини, натхненна та важлива праця, спрямована на подовження життя та покращання його якості. Це можливість пізнавати та допомагати, спілкуватись та рятувати. Після навчання хочу пройти весь шлях — від роботи в аптеці до відкриття власної мережі.

ЛІЛІЯ ГРЕБЕНИК Маю здобути вищу освіту для того, щоб бути успішною. Мені подобається навчання та професія, із вибором якої я визначилась ще у сьомому класі. Моя мама вважала, що зробити це потрібно якомога раніше, щоб краще підготуватися до вступу. До речі, саме вона порадила професію медичного працівника. Особисто я обирала поміж лікарем (зокрема, стоматологом), медичною сестрою та фармацевтом. Зробити остаточний вибір допомогла бабуся, аргументи якої зрушили шальку терезів саме на користь фармації. Впевнено крокуючи до своєї мети, я не можу точно сказати, де саме буду працювати після здобуття освіти: поїду закордон чи залишуся працювати на батьківщині. Професія фармацевта надає можливість кар’єрного росту, при цьому головне, щоб робота була до душі!

ОЛЕНА САВЧЕНКО З дитинства любила піклуватися про близьких та лікувати їх. З роками майже нічого не змінилося: в майбутньому планую працювати на підприємстві з виробництва ЛЗ — хочу виготовляти ліки або навіть винайти нові, що врятують життя багатьох людей. Нашій країні потрібні фахівці, які будуть розвивати вітчизняну фармацію та рухати її уперед, але в деяких країнах набагато більше перспектив.

ІННА ПОБЕРЕЖЕЦЬ Моя мама вчилась на фармацевта і завжди мріяла, щоб я пішла по її стопах. На жаль, одразу не прислухалась до її порад та згаяла три роки, навчаючись на діловода. Потім зрозуміла, що мама мала рацію, і рада, що врешті-решт обрала фармацію. В майбутньому хочу відкрити власну аптеку.

ВЛАДИСЛАВ ЮЗИКЕВИЧ Коли я був ще маленьким, моя тітка багато розповідала про те, як вона хоче стати фармацевтом та працювати в аптеці. З часом її мрія здійснилася, і вона часто запрошувала мене до себе на роботу, а я, спочатку сам цього не усвідомлюючи, дуже захопився фармацією. Фармація — це допомога людям, гарний заробіток та можливість використовувати свої професійні знання у власному житті. До того ж кажуть, що мені дуже пасує білий халат!

ВІКТОРІЯ МАНДРИКА Я завжди думала, що у мене буде професія, яка пов’язана або із математикою, або із медициною. Вирішальну роль зіграли слова тата, який сказав, що робота повинна приносити користь, і якщо, на жаль, люди хворіють, то саме фармація є одним зі способів допомогти їм. В моєму розумінні фармацевт — це у деякому сенсі психолог, адже кожного дня до аптеки приходять люди зі своїми проблемами, діляться своїми переживаннями. Отже, фармацевт не тільки пропонує ліки, а й надає людині психологічну підтримку. Ми живемо в країні, де зміни відбуваються дуже швидко, тому не можна сказати, що буде через 5 чи 10 років. Але я сподіваюся працювати за фахом та допомагати людям.

Підготувала Олександра Демецька

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

Наука оголошує війну алопеції! У кожного молодика існує страх втратити пишне волосся, оскільки це може означати початок угасання його чоловічої сили. Проте природа немилостива, і, на жаль, облисіння може очікувати практично всіх чоловіків у процесі старіння, головне, щоб це не відбулося аж занадто рано, в «розквіті сил». Однак сьогодні науці добре відомо, що за «злочин» проти пишного чуба відповідають гени, вік та гормони ВОНИ ЖИВУТЬ «П’ЯТИРІЧКАМИ» Приблизний термін життя однієї волосини на голові становить п’ять років. Увесь цей час волосина розвивається, росте і живиться з єдиного волосяного фолікула. Тобто один фолікул може «народити» лише одну волосину. Загальне твердження, що випадання пишного чуба прямо пропорційне рівню чоловічого гормону тестостерону є правдивим лише частково. Завдяки дії спеціального ензиму в чоловічому тілі тестостерон перетворюється на свою активну форму — дигідротестостерон (ДГТ). Саме на його концентрацію реагують фолікули, але дослідники стверджують, що вирішальним фактором все ж таки є генетика. Частина чоловіків дійсно втрачає волосся, але дехто зберігає свій пишний чуб аж до старості.

що результати експериментів допоможуть знайти рішення щодо попередження раннього облисіння. З ДОГОДИ ЕВОЛЮЦІЇ Існує думка, що високі рівні андрогенних гормонів і, зокрема, ДГТ також можуть провокувати алопецію. Дискусії з цього приводу ще тривають, а деякі вчені вважають, що це цілком може узгоджуватися з еволюційно створеним репродукційним циклом. Так, норвезький зоолог Петтер Богкман стверджує, що у самців втрата волосяного покриву цілком може бути запрограмована генетично як реакція організму на закінчення репродуктивного циклу після народження потомства. При цьому рівні тестостерону можуть бути високими, а облисіння буде тривати. ПРИСТЕБНІТЬ СКАЛЬП! У 1959 р. після численних досліджень була проведена перша операція з пересадження волосся. Для лікування облисіння сучасна пластична хірургія пропонує таке радикальне рішення, як трансплантація фолікулів із власного скальпа. Сьогодні існує дві основні методики пересадження волосся, які пропонує пластична хірургія. Це так звана FUE (follicularunit extraction), коли відбирають та пересаджують поодинокі фолікули, та FUT (follicularunit transplant), коли пересаджують цілі групи фолікулів у мікроскопічних шматочках шкіри. Обидві операції проводять під локальною анестезією протягом декількох годин. Одним із лімітуючих факторів такого лікування є його ціна, яка може сягати і 100 тис. грн, а також те, що жоден пластичний хірург не дасть 100% гарантії, що фолікули добре «приживуться».

ВИРІШАЛЬНІ ГЕНИ За даними доступної статистики в Європі відомо, що «найплешивішими» націями є чехи, іспанці та німці. Вірогідність облисіння зростає з віком — майже у 50% чоловіків віком до 50 років починається облисіння. Волосся росте «знизу», від фолікула, за рахунок його діяльності, стимульованої ДГТ. Загибель фолікула буде означати і смерть волоФАРМАКОЛОГІЯ «ПРОТИ ОБЛИСІННЯ» сини. Якщо генетичні особливості клітин фолікула «запрограмовані» У першому медичному довіднику Стародавнього Єгипту (1500 р. на ранній апоптоз* його клітин, то це не змінить навіть ДГТ. до н.е.) є унікальний рецепт засобу від облисіння, у складі якого такі За оцінками вчених, більше 80% випадків алопеції зумовлено генетичними причинами. У 2005 р. німецьким вченим вдалося виявити ген облисіння, який переда- Препарати міноксидилу для місцевого застосування ється по материнській лінії. Однак через три роки Лікарська Допоміжні Препарат Дозування Особливості аналогічний ген був зафіксований і в хромосомах, форма речовини що передаються по батьківській лінії. Підсумок: ген облисіння передається як від матері, так і від По 1 мл кожні Розчин Етанол 96%, 12 год, батька. Наукова теорія говорить, що ген облисіння МІНОКСИДИЛ нашкірний 2 або пропіленгліколь, що відповідає ІНТЕЛІ передається через покоління. Він знаходиться 5%, 60 мл вода очищена 10 натисканням в Х-хромосомі і в 20-й хромосомі та збільшує ймовірність облисіння у чоловіків у 7 разів. По 1 мл розчину Добова У той же час японські генетики з’ясували, двічі на добу. доза не має При кожному перевищувати що інший ген — Sox21 — регулює рівень кераСпрей Етанол 96%, застосуванні 2 мл тину, а також впливає на утворення зовнішнього ПІЛФУД нашкірний пропіленгліколь, розпилювач шару волосяного стрижня. Вони дійшли висновку, БОСНАЛЕК® 2 або 5%, 60 мл вода очищена потрібно що люди з «несправністю або вимкненням» цього натиснути 8 разів, гена швидше втрачають волосся. Вчені вважають, щоб нанести *

30

Апоптоз — генетично запрограмована загибель клітин.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

1 мл розчину

Гель 30 г

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВОЛОССЯ • Волосся складається переважно з білка кератину, багатого на гідроксипролін, а подібні протеїни у звірів утворюють копита, пір’я та роги.

• Мокре волосся може містити аж до 30% вологи за масою.

• Структура волосини анатомічно утворена вже мертвими клітинами.

• За виключенням кісток, волосся та нігті — це тканини людського тіла, що якнайшвидше ростуть.

• На відміну від волосяного покриву бороди, який при частому гоління стає тільки густішим, шевелюра на голові позбавлена такої особливості.

• Від втрати волосся у віці до 45 років страждають близько третини чоловіків.

• Ген облисіння передається через покоління.

• У 1961 р. американські вчені висунули нову теорію про те, що випадання волосяного покриву і захворювання серця тісно пов’язані між собою незвичайні інгредієнти, як «жир змії і кішки, сало гіпопотама, крокодила і дикого тигра». У сучасному арсеналі допомоги при алопеції вже є ціла лінійка лікувальних засобів. Перші з них — це розчини із активними речовинами, які стимулюють ріст клітин волосяних фолікулів. До таких відносять міноксидил (активатор калієвих каналів гладких м’язів судин), який при системному уведенні спричиняє гіпотензивний ефект за рахунок розширення переважно артеріального русла і для якого клінічно доведено стимулювальний ефект на ріст волосся при зовнішньому використанні [1]. Очевидно, саме за рахунок периферичної вазодилатації міноксидил і покращує мікроциркуляцію у волосяних фолікулах. Проте механізм, за допомогою якого міноксидил стимулює ріст волосся, розкритий не повністю. Можливими механізмами зупинення процесу випадання волосся вважають збільшення діаметра волосяного стрижня, стимуляція фази росту волосся, подовження анагенової фази, стимуляція відновлення анагенового покриття після телогенової фази. При зовнішньому використанні міноксидил практично не спричиняє гіпотензії. Він стимулює васкулярний ендотеліальний фактор росту, який сприяє посиленню розвитку капілярів, що проявляється у значній метаболічній активності під час анагенової фази росту волосся. Ріст волосся зазвичай спостерігається через 2–4 міс від початку терапії і є індивідуальним для кожного пацієнта. Отже, показанням до зовнішнього використання міноксидилу є алопеція за чоловічим типом у жінок і чоловіків. Його розчин наносять на суху шкіру голови в зоні облисіння починаючи від центру до периферії ділянки облисіння. Незалежно від ступеня алопеції необхідно дотримуватись рекомендованої добової дози. За даними літератури при нанесенні розчину міноксидилу його абсорбція складає до 4,5%, що слід враховувати у пацієнтів, які вже приймають гіпотензивні засоби. Одночасне застосування розчинів міноксидилу та інших препаратів для місцевого застосування, що містять кортикостероїди, третіонін, дитранол або вазелін, може підсилити його абсорбцію. У пацієнтів, які приймають гуанетидин чи клофелін, при абсорбції міноксидилу можливе посилення ортостатичної артеріальної гіпотензії. Сьогодні вчені для лікування андрогенної алопеції у чоловіків пропонують комбіновані нашкірні розчини міноксидилу із антиандрогеном фінастеридом [2]. Руслан Редькин, канд. фарм. наук, Нінель Орловецька, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук, Національний фармацевтичний університет, Харків Література 1. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2018 Jul 4. doi: 10.1111/jdv.15171.

2. Skinmed. 2015 May-Jun; 13 (3):185-9.

Ремісид nimesulide

Ремісид – від болю в суглобах для спортивних перемог! Німесулід

Сприяє зменшенню чи зникненню болю у дiлянцi нанесення, у тому числi болю в суглобах, у спокої та при русi Зменшує ранкову скутiсть i набряклiсть суглобiв Димексид

Левоментол

Сприяє збiльшенню обсягу рухiв

www.choice-of-the-year.com.ua *За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017

Інформація призначена виключно для розповсюдження в спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також в аптеках. Реклама лікарського засобу. Реєстраційне посвідчення МОЗ України № UA/3980/01/01 вiд 04.09.2015. Ліцензія Серія АВ №598086. Відпускається без рецепта. Перед застосуванням лікарського засобу необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем та обов’язково ознайомитись з інструкцією на лікарський засіб. Зберiгати у недоступному для дiтей мiсцi.

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА Глобальное уменьшение мышечных усилий, затрачиваемых человеком на перемещение тела в пространстве и выполнение физической работы, которое получило название «гиподинамия», признано одной из болезней цивилизации. По данным ВОЗ, недостаточная физическая активность является четвертым из важнейших факторов риска, считающихся причинами смерти в глобальном масштабе. Нарастающая физическая инертность приводит к развитию неинфекционных заболеваний (сердечнососудистая патология, сахарный диабет) и ухудшению здоровья населения в целом

В зоне особого внимания:

ГИПОДИНАМИЯ ФИЗИЧЕСКАЯ АКТИВНОСТЬ: НЕ ПУТАТЬ С УПРАЖНЕНИЯМИ! Для начала необходимо разобраться в том, что именно подразумевается под термином «физическая активность». По определению ВОЗ, физическая активность — это какое-либо движение тела, производимое скелетными мышцами, которое требует расхода энергии, включая активность во время профессиональной деятельности, игр, выполнения домашней работы, поездок и рекреационных занятий [1]. Термин «физическая активность» не следует путать с понятием «упражнение» — одной из категорий физической активности, которое является запланированным, структурированным, повторяющимся и направлено на улучшение или поддержание одного либо нескольких компонентов физического состояния организма. Помимо физических упражнений для здоровья полезны все виды физической активности, перечисленные выше. При этом улучшению здоровья и хорошему самочувствию способствует как умеренная, так и интенсивная физическая активность. ТРЕВОЖНАЯ СТАТИСТИКА Каждый четвертый взрослый человек в мире недостаточно активен. При этом низкий или снижающийся уровень физической активности часто соответствует высокому или возрастающему объему валового национального продукта. Так, в странах с высоким уровнем дохода 26% мужчин и 35% женщин недостаточно физически активны по сравнению с 12% мужчин и 24% женщин в странах с низким уровнем дохода. Также следует отметить, что в глобальном масштабе недостаточная физическая активность зафиксирована у 81% подростков в возрасте 11–17 лет. Снижение физической активности отчасти связано с пассивностью во время досуга и малоактивным образом жизни на работе и дома. Кроме того, все более широкое использование «пассивных» видов транспорта также является причиной недостаточной физической активности. ГИПОДИНАМИЯ: РИСКИ Неспецифическими симптомами гиподинамии являются общая слабость, уменьшение трудоспособности, бессонница, снижение умственной активности, чрезмерная утомляемость и др. Существует прямая взаимосвязь физической активности и кардиореспиратор-

32

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

ных состояний (повышение риска ишемической болезни сердца, инсульта, артериальной гипертензии) и заболеваний обмена веществ (метаболический синдром, сахарный диабет). Также обнаружены убедительные доказательства того, что менее активные люди более подвержены риску развития рака толстой кишки, рака молочной железы, а также общим причинам смертности. У недостаточно физически активных лиц на 20–30% выше риск смертности по сравнению с теми, кто уделяет достаточно времени физической активности. Гиподинамия отрицательно сказывается на работе мозга, опорно-двигательного аппарата и центральной нервной системы, обменных процессах, кровообращении. В частности, недостаточная физическая активность ухудшает работу сердечно-сосудистой системы посредством снижения энергетического потенциала сердца, сокращения его минутного объема, а также ослабления как венозных, так и артериальных сосудов. При гиподинамии отмечаются уменьшение емкости легких и нарушения легочной вентиляции. Довольно часто снижается интенсивность газообмена. Влияние гиподинамии на костно-мышечный аппарат характеризуется уменьшением мышечной массы, развитием дегенеративнодистрофических изменений и возникновением прослоек жировой ткани между мышечными волокнами. Все это становится причиной резкого снижения тонуса мышц, что в свою очередь приводит к нарушению осанки, а, следовательно, и к смещению внутренних органов [2]. РАДОСТЬ ДВИЖЕНИЯ: ПРЕИМУЩЕСТВА Регулярная физическая активность умеренной интенсивности, такая как ходьба, езда на велосипеде или занятия спортом, очень важна для здоровья. В любом возрасте преимущества физической активности превышают потенциальный вред, например в результате несчастных случаев. Регулярная физическая активность надлежащей интенсивности способствует: • улучшению состояния мышц, а также сердечно-сосудистой и респираторной систем; • снижению риска развития артериальной гипертензии, ишемической болезни сердца, инсульта, сахарного диабета, различных видов рака (включая рак молочной железы и толстой кишки), а также депрессии;

• улучшению состояния костно-мышечного аппарата; • снижению риска падений, а также переломов шейки бедра и позвоночника; • поддержанию энергетического обмена и нормальной массы тела [1]. ВОЗ РЕКОМЕНДУЕТ Дети и подростки В соответствии с рекомендациями ВОЗ продолжительность физической активности средней и высокой интенсивности у детей и молодых людей в возрасте 5–17 лет должна составлять не менее 60 мин в день. Физическая активность свыше 60 мин в день дает дополнительные преимущества для функционального состояния организма. Бóльшая часть ежедневной физической активности должна быть посвящена занятиям аэробикой. Периодичность физической активности высокой интенсивности, включая упражнения по укреплению мышц и костных тканей, должна составлять не менее трех раз в неделю. Взрослые в возрасте 18–64 лет У людей в этом возрасте длительность физической активности средней интенсивности должна составлять не менее 150 мин в неделю или занятий аэробикой высокой интенсивности — не менее 75 мин в неделю либо они могут выполнять эквивалентный объем физической активности средней и высокой интенсивности. Упражнения по аэробике следует выполнять сериями продолжительностью не менее 10 мин. В целях получения дополнительных преимуществ для здоровья время занятий аэробикой средней интенсивности необходимо увеличить до 300 мин в неделю, высокой интенсивности — до 150 мин в неделю либо возможен эквивалентный объем физической активности средней и высокой интенсивности. Силовые упражнения следует выполнять два раза в неделю и чаще с задействованием основных групп мышц. Взрослые в возрасте 65 лет и старше Для людей в возрасте 65 лет и старше физическая активность включает активность в период досуга, передвижений (например, ходьба пешком или езда на велосипеде), выполнения профессиональной деятельности (если человек продолжает работать), домашних дел, во время игр, состязаний, спортивных или плановых занятий в рамках повседневной социальной жизни. Длительность физической активности средней интенсивности у лиц пожилого возраста должна составлять не менее 150 мин в неделю или занятий аэробикой высокой интенсивности — не менее 75 мин в неделю либо они могут выполнять эквивалентный объем физической активности средней и высокой интенсивности. Упражнения по аэробике следует выполнять сериями продолжительностью не менее 10 мин. Лицам пожилого возраста в целях получения дополнительных преимуществ для здоровья длительность занятий аэробикой средней интенсивности целесообразно увеличить до 300 мин в неделю, высокой интенсивности — до 150 мин в неделю либо они могут выполнять эквивалентный объем физической активности средней и высокой интенсивности. Люди пожилого возраста с нарушениями двигательной активности должны выполнять упражнения на равновесие и предотвращение падений три раза в неделю и чаще. Силовые упражнения следует выполнять, задействуя основные группы мышц, два раза в неделю и чаще. При невозможности поддержания рекомендуемого объема физической активности показано выполнение упражнений, соответствующих их возможностям и состоянию здоровья [1]. Подготовила Александра Демецкая, канд. биол. наук Литература 1. Глобальные рекомендации по физической активности для здоровья // Всемирная организация здравоохранения. – 2010. – 60 с.

ISBN: 9789244599976.

2. Коваленко Є. Гіпокінезія // Валеологія. – 2008. – № 7, 8 (квітень). – C. 12-13.

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

Поваренная соль: все хорошо в меру! Жизнь на Земле зародилась в соленых водах Мирового океана, поэтому неудивительно, что ионы натрия, которых там предостаточно, играют важнейшую роль в физиологии человека. Их дефицит грозит тяжелыми расстройствами, что объясняет извечную тягу Homo sapience к поваренной соли (натрия хлориду), тягу, которая стала особенно опасной в эпоху чипсов, полуфабрикатов и фастфуда... НАТРИЙ — ЖИЗНЕННО ВАЖНЫЙ… В организме взрослого человека с массой тела около 70 кг содержится примерно 100 г натрия (Na+), из которых 40% приходится на кости, а 60% — на внеклеточные жидкости — плазму крови, межклеточную (интерстициальную) и трансклеточную (спинномозговую, глазную, синовиальную и др.) жидкости. Ионы Na+ играют ключевую роль в обеспечении ряда жизненно важных функций, в частности: • поддержание мембранного потенциала (электрохимического градиента) за счет различных концентраций ионов внутри и снаружи клетки. Концентрация ионов калия (К+) внутри клетки в 30 раз выше, чем снаружи, а Na+ — снаружи в 10 раз выше, чем внутри. Такой градиент обеспечивает специальный ионный насос, который расположен в клеточной мембране и, используя энергию (АТФ), переносит Na+ из клетки, а К+ — в клетку. О важности контроля мембранного потенциала свидетельствует тот факт, что у взрослого человека на работу ионного насоса уходит до 40% всех энергозатрат покоя. Мембранный потенциал обеспечивает передачу нервного импульса, сокращение мышц и работу сердца; • всасывание и транспорт ряда питательных веществ (глюкозы, аминокислот, хлора) в тонком кишечнике происходит совместно с Na+; • регуляция объема крови и артериального давления (АД) осуществляется посредством изменения почечной экскреции Na+. Барорецепторы в кровеносной системе реагируют на изменение уровня АД и посылают возбуждающие или тормозящие сигналы в нервную и/или эндокрин-

34

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

ную систему, которые регулируют баланс Na+ — его удержание приводит к задержке жидкости и увеличению объема крови, а выведение Na+, соответственно, к его уменьшению. В многофакторной системе контроля объема крови и уровня АД принимают участие в частности ренин-ангиотензинальдостероновая система, антидиуретический гормон и предсердный натрийуретический пептид.

Na+ является жизненно важным микронутриентом. Поскольку рацион наших далеких предков не всегда мог обеспечить достаточное поступление Na+ в организм, в ходе эволюции сформировались физиологические механизмы, стимулирующие его потребление. Дефицит Na+ через эндокринную и нервную системы пробуждает настойчивый «солевой голод» и может вызывать негативные реакции: потерю ощущения радости, нарушение восприятия, усталость. В то же время при потреблении соленых продуктов человек получает от организма вознаграждение — ощущение удовольствия (отмечен даже антидепрессивный эффект соли) [1]. Жажда

Na+ является жизненно важным микронутриентом. Поскольку рацион наших далеких предков не всегда мог обеспечить достаточное поступление Na+ в организм, в ходе эволюции сформировались физиологические механизмы, стимулирующие его потребление

соли, которая спасала наших предков от дефицита Na+, оборачивается проблемой избыточного ее потребления для наших современников. При потреблении Na+, как и большинства других нутриентов, главное — знать меру! … И ОПАСНЫЙ В XIX в., когда добыча соли стала расти, цены на нее упали, благодаря чему соль стала доступна широким слоям населения. Люди все активнее использовали соль как консервант, а также как вкусовую добавку. Еще в начале ХХ в. врачи отмечали, что избыточное потребление поваренной соли связано с повышенным уровнем АД и другими проблемами со здоровьем. Позднее это было доказано в масштабных клинических исследованиях. С солью получилось как с сахаром и другими высококалорийными углеводами: в древности организм поощрял потребление этих продуктов, так как они высокопитательны, но их всегда мало; теперь же их в избытке, но тяга к ним не исчезла. Результат — чрезмерное потребление, с которым организм не может справиться и которое приводит к развитию различных заболеваний. Артериальная гипертензия (АГ). Сегодня врачи единогласны: в формировании и прогрессировании АГ особое значение имеет задержка Na+ и осмотически связанной воды. Она достигает максимума у лиц определенной категории, которых относят к так называемым солечувствительным пациентам. На сегодня доказано, что уменьшение потребления Na+ способствует существенному снижению уровня систолического и диастолического АД у

Топікальний КЕТОПРОФЕН значно переважав інші топікальні НПЗЗ за NNT в плацебо-контрольованих дослідженнях2 Частота побічних ефектів НЕ відрізнялася від рівня плацебо 2

1. Показання: посттравматичний біль у м’язах та суглобах, запалення сухожиль. За повною інформацією щодо можливих побічних ефектів звертайтеся до інструкції з медичного застосування препарату Фастум® гель №382 від 25.06.2015. Р.П. № UA/10841/01/01.

2. Непряме порівняння топікальних НПЗП показало, що кетопрофен був значно кращий за інші топікальні НПЗП у протибольовій ефективності за інтегральним показником NNT у порівнянні із плацебо. Місцеві побічні ефекти, системні побічні ефекти або відмова від препарату через побічну дію у топікальних НПЗП були рідкісними та не відрізнялися від плацебо. Lorna Mason, R Andrew Moore, Jayne E Edwards, Sheena Derry and Henry J McQuay. Topical NSAIDs for acute pain: a meta-analysis. BMC Family Practice 2004, 5:10. Інформація про рецептурний лікарський засіб для спеціалістів охорони здоров’я, для медичних та фармацевтичних працівників. ФАСТУМ® ГЕЛЬ. 1 г гелю містить кетопрофену 0,025 г. Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні засоби для місцевого застосування. Код АТХ М02А А10. Показання. Посттравматичний біль у м’язах та суглобах, запалення сухожиль. Застосування. 1-3 рази на добу 3-5 см гелю наносити тонким шаром на шкіру. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально. Особливості застосування. Для уникнення розвитку реакцій фотосенсибілізації шкіри рекомендується захищати одягом ті ділянки шкіри, на які наноситься препарат, під час його застосування та протягом 2 тижнів після припинення. Протипоказання. Будь-які реакції фотосенсибілізації в анамнезі, відомі реакції гіперчутливості, вплив сонячних променів або УФ-опромінення, гіперчутливість до будь-яких компонентів препарату, ІІІ триместр вагітності та інші. Побічні ефекти. Іноді шкірні реакції, рідко – фотосенсибілзація, дуже рідко реакції гіперчутливості, диспептичні прояви, виразки, ШКК, посилення ниркової дисфункції та інші. Категорія відпуску. За рецептом. За повною інформацією звертайтеся до інструкції з медичного застосування препарату Фастум® гель №382 від 25.06.2015. Виробник: А.МЕНАРІНІ Мануфактурінг, Логістікс енд Сервісес С.р.Л. Адреса. Віа Сете Санті 3, 50131 Флоренція, Італія. Представництво “Берлін-Хемі/A. Менаріні Україна Гмбх”. Адреса: м. Київ, вул. Березняківська 29,7-й поверх. Тел: +38 (044) 494 33 85, факс +38 (044) 494 33 89 UA_FAS-02-2018_V1_Press. Останній перегляд 28.03.2018

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

взрослых и детей [2, 3]. Снижение АД отмечено в широком диапазоне частоты потребления Na+ и не зависит от его исходного уровня потребления. Уменьшение потребления Na+ до <2 г/сут (<5 г поваренной соли в сутки) более благоприятно для АД, чем сокращение его потребления при сохранении уровня >2 г/ сут [3]. Сегодня ограничение потребления соли стоит на первом месте в списке антигипертензивных мероприятий. Антигипертензивный эффект ограничения потребления поваренной соли достигает 12 мм рт. ст. для систолического и до 6 мм рт. ст. для диастолического АД. Сердечно-сосудистая заболеваемость и смертность. Доказано, что увеличение потребления Na+ ассоциируется с повышением риска развития инцидентного инсульта, фатального инсульта и фатального коронарно-сердечного заболевания [4].

выше риск развития рака желудка, чем у лиц с минимальным ее потреблением [9]. Результаты экспериментов на животных позволяют предположить, что данный эффект соли связан с повреждающим действием на слизистую оболочку желудка, что в свою очередь повышает вероятность заражения Helicobacter pylori, являющегося важным фактором риска развития рака желудка [10]. Остеопороз. Избыточное потребление Na+ усиливает выведение кальция с мочой, что может нарушать структуру костной ткани. Каждый дополнительный 1 г Na+ (2,5 г соли), выделяемый почками, обеспечивает выведение с мочой примерно 26,3 мг кальция [11]. У взрослых женщин потребление лишнего 1 г Na+ в сутки может привести к дополнительному 1% потери костной массы за год. Особенно опасен избыток Na+ для женщин пожилого возраста, потребляющих мало кальция.

Для снижения уровня АД, а также с целью профилактики других заболеваний, связанных с повышенным содержанием Na+ в крови, ВОЗ рекомендует сократить потребление Na+ до <2 г/сут (5 г поваренной соли в сутки) для взрослых [14] Эндотелиальная дисфункция. Связь избыточного потребления Na+ с сердечнососудистой патологией традиционно объясняют повышением уровня АД. Однако был обнаружен и другой важный механизм, который реализуется независимо от уровня АД — изменение структуры и функций сосудистого эндотелия. Дисфункция эндотелия, как известно, приводит к сужению сосудов и повышенному тромбообразованию. Избыточое потребление Na+ (6,9 г/сут) в течение недели обусловливает снижение такого показателя функции эндотелия, как FMD (поток-опосредованная дилатация) [5 ]. В то же время уменьшение потребления Na+ до 1,5 г/сут [6] или до 2,3 г/сут [7] по сравнению с 3,5 г/сут способствует улучшению функции эндотелия. Рак желудка. В отчете Международного фонда исследований рака/Американского института исследований рака (2007) указано, что соль является возможной причиной развития рака желудка [8]. Метаанализ семи проспективных исследований с участием 270 тыс. человек показал, что у лиц с максимальным потреблением соли на 68%

36

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

Камни в почках. В связи с тем что избыточный уровень Na+ приводит к повышению содержания кальция в моче, большое потребление поваренной соли может стать причиной камнеобразования в почках. Так, в исследовании с участием 90 тыс. женщин потребление 12,6 г/сут соли на 30% повышало риск образования камней по сравнению с потреблением 3,8 г/сут [12]. Уменьшение потребления Na+ у пациентов с нефролитиазом в анамнезе снижало риск повторного образования камней [13]. ГЛАВНОЕ — СОБЛЮДАТЬ МЕРУ Для снижения уровня АД, а также с целью профилактики других заболеваний, связанных с повышенным содержанием Na+ в крови, ВОЗ рекомендует сократить потребление Na+ до <2 г/сут (5 г поваренной соли в сутки) для взрослых [14]. Совет по пищевым продуктам и питанию Американского института медицины (IOM) в 2004 г. выпустил рекомендации, согласно которым суточное потребление Na+ (поваренной соли) не должно превышать такие показатели [15] у детей и взрослых:

1–3 года — 1,5 г (3,8 г соли); 4–8 лет — 1,9 (4,8 г соли); 9–13 лет — 2,2 (5,5 г соли); 14–18 лет — 2,3 (5,8 г соли); 19 лет и старше — 2,3 (5,8 г соли). Комитет IOM рассматривал возможность дополнительного снижения нормы потребления Na+ до 1,5 г/сут или менее для солечувствительных пациентов с натрийзависимой АГ, сахарным диабетом, хроническими заболеваниями почек, а также для афроамериканцев и людей в возрасте ≥51 года, однако не нашел соответствующей доказательной базы [16]. УМЕНЬШИТЬ ПОТРЕБЛЕНИЕ СОЛИ ПОМОГУТ ПРОСТЫЕ ПРАВИЛА: • Постарайтесь отказаться от покупки готовых блюд и полуфабрикатов промышленного производства, соусов, консервов, поскольку в них часто содержится избыток Na+, который входит в состав не только поваренной соли, но и других пищевых добавок: натрия глутамината (улучшитель вкуса), натрия бензоата (консервант), натрия сульфата (обработка сухофруктов), натрия альгината (загуститель) и др.

• При покупке продуктов отдавайте предпочтение тем, которые содержат меньше соли (цельнозерновому хлебу вместо батона или «Украинского» хлеба; слабосоленым сырам типа моцареллы вместо брынзы и твердого сыра; чистым специям и приправам вместо готовых смесей с солью и т.д.).

• Постарайтесь отказаться от соленых и копченых продуктов.

• Готовьте сами и из свежих продуктов. Солите блюдо в конце приготовления или перед его подачей на стол (чем дольше готовится посоленная пища, тем слабее кажется соленый вкус), кладите меньше соли, чем указано в рецепте.

• Сократите употребление готовых соусов (кетчупа, горчицы, соевого соуса). Приправляйте пищу пряными травами, специями, лимонным соком, фруктовыми соусами.

• Если в рацион входят соленые блюда, сбалансируйте содержание Na+, дополнив меню продуктами с высоким содержанием К+ (например, свежими фруктами и овощами).

• Не перекусывайте чипсами и фастфудом — носите с собой пакетик с орехами или сухофруктами, чтобы голод не застал вас врасплох.

• Держите солонку в шкафу, а не на столе, где она всегда под рукой. Отверстия солонки должны быть минимального размера. Вкусовые рецепторы довольно быстро адаптируются к меньшему потреблению соли, и еда перестает казаться безвкусной. Список литературы находится в редакции

ПРАКТИКА

ТРЕНІНГ

Как подобрать оптимальный ассортимент для аптеки? Можно ли работать без отказов, сроковых позиций, с высокой оборачиваемостью, увеличивать при этом количество и размер среднего чека, тем самым повышая доходность? Каким образом повышать лояльность существующих покупателей и привлекать новых? Как иметь необходимое в нужном количестве и по оптимальной цене? Такое вообще возможно?

Правильная ассортиментная политика — залог успеха работы аптеки Ассортимент даже самой маленькой аптеки насчитывает более 1500 наименований различных категорий и товарных групп. Как известно, ассортимент ЛС расширяется с каждым днем. А кроме того, аптеки активно вводят в ассортимент товары FMCG-рынка: детское питание, косметику, средства по уходу за ротовой полостью и т.п. Для того чтобы управлять ассортиментом, аптечные сети, являющиеся национальными и региональными лидерами, сегментируют его между менеджерами, отдавая им в управление определенную категорию. Категорийный менеджер — эксперт своей группы товаров, отвечающий за каждую позицию от момента ввода ее в ассортимент до реализации. Однако как не пытались аптечные сети изобрести универсальную ассортиментную матрицу, расширяя или сужая ядро ассортимента, добиться универсальности не удалось. Одинаковые решения не всегда подходят даже для однотипных торговых точек. Давайте выясним причины этого. Для начала смоделируем ситуацию: принято решение об открытии новой аптеки, получена лицензия, отремонтировано помещение, заказано и установлено оборудование, подключены компьютеры и проведен интернет. Пришло время заказывать товар. Как поступают в подобной ситуации? Берут ассортиментную матрицу похожей по площади и с учетом региональных особенностей аптеки (часто без «привязки» к торговому оборудованию, учета целевой аудитории, а также ценового аудита ближайшего супермаркета и детского магазина). Для полноты картины могут поинтересоваться мнением новых сотрудников о том, что нужно аптеке, поскольку они работали в этом населенном пункте и точно (по мнению сотрудников офиса) знают, что необходимо. Или такой вариант: заведующая аптекой, провизор с большим стажем работы или региональный менеджер «пробежит» глазами по прайсам дистрибьюторов со всем изобилием их ассортимента или возьмет «АВС»-сети, поставит «галочки» напротив выбранных позиций, укажет количество в упаковках (хорошо, если посчитает примерную сумму товарного запаса после заказа), и — ура! — есть ассортимент для новой торговой точки. Никто не будет контролировать, что заказано и что поступило, не будет акцента на день заказа и день поставки. Для того чтобы не усложнять поставку товара, все, что можно заказать у фиксированных поставщиков, будет заказано у фармдистрибьюторов. Планограмма торгового зала с поартикульной выкладкой — это сложно и долго. А все, что не будет поставлено, значит, уже и не нужно, то, что не станет на полки, «переедет» в материальную. Разве не так происходит?

38

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

В течение первой недели будут отказы, ассортимент потребует расширения. Через месяц, а может, и через три кто-то сформирует отчет о товарах без движения. Заведующей поставят задачу реализовать и не заказывать, но программа не блокирует дальнейший заказ или блокирует запрет на заказ... Аптека продает товар, но он приходит снова и снова. Вечный процесс наведения порядка в ассортименте торговой точки... Будет еще не одна оптимизация ассортимента и по направлению «расширение ассортимента, исходя из запросов покупателей», и неизбежная — «избавление от товаров без движения». Вывод прост: ассортимент, не соответствующий потребительскому спросу и ценовой политике конкретной аптеки, необходимо постоянно изменять. Как сформировать правильный и эффективный ассортимент, отвечающий потребностям целевой аудитории, приносящий максимальную прибыль конкретной аптеке? Чтобы грамотно составить ассортимент аптеки, нужно: • определить тип аптеки не по АВС в объеме продаж, а по маркетинговым признакам и характеристикам, которые вы присваиваете на основании индикатора оценки аптеки и потенциальных покупателей; • создать портрет покупателя (кто он, в чем нуждается, в каком ценовом сегменте); • определить набор товарных категорий ассортимента (какие товары необходимы, как часто их приобретают); • вычислить сумму товарного запаса исходя из ваших стандартов и финансовых возможностей. Желательно для каждой категории устанавливать свою норму оборачиваемости и норму товарного запаса в аптеке. Не следует также забывать и о росте цен. Если вы фиксируете сумму товарного запаса, то ее нужно пересматривать в соответствии с динамикой цен у дистрибьюторов; • контролировать наполнение ассортиментной матрицы. Необходимо понимать, что заказано, что поступило и где это будет стоять (достаточно ли полочного пространства для размещения заказа). ТИПЫ АПТЕК И ПОРТРЕТ ПОКУПАТЕЛЯ При формировании ассортимента на первом этапе необходимо определить тип аптеки в зависимости от различных параметров и характеристик, число которых может достигать 20–25. Наиболее важным показателем является место ее расположения. Понятно, что аптека в супермаркете и аптека у дома — это разные учреждения

с различной целевой аудиторией, ассортиментом и ценовой политикой. Основные виды аптек по месту их расположения: • в торговых центрах (супермаркетах); • в «проходных» местах (рядом с метро, на центральных улицах, в людных местах, на рынке); • в спальных районах города; • в больницах. Например, если аптека открывается в торговом центре, важно учитывать, кто находится рядом. Если это дискаунтер, то ваш потенциальный покупатель уже понятен. Но аптека рядом с дорогими бутиками предполагает совсем другой ассортимент. И портрет покупателя станет другим — люди в возрасте от 25 до 40 лет с доходом выше среднего. Исходя из статистических данных, большой объем продаж в таких аптеках отмечается по следующим группам товаров: • препараты от простуды и гриппа; • витамины; • средства лечебной косметики; • препараты для похудения; • препараты для восстановления потенции; • антидепрессанты; • успокоительные; • противоаллергические; • растворы для линз; • предметы женской гигиены (персонал торгового центра, как правило, покупает их в аптеке, так как не нужно стоять в очереди в кассу); • детское питание (мамы с колясками часто гуляют по торговому центру); • товары для здоровья; • медтехника. Ассортимент можно охарактеризовать как «товары для качества жизни». Покупатели аптеки в торговых центрах имеют доход выше среднего и могут позволить себе дорогостоящие товары, но при этом в силу возраста у них еще нет каких-то серьезных заболеваний. Госпитальный сегмент и расходники в таких местах имеют низкие продажи. Часто здесь объем продаж (в деньгах) нелекарственного ассортимента больше, чем категории ЛС. Другими словами, для аптек в торговых центрах характерен высокий уровень продаж всей группы парафармацевтики. Это связано с тем, что большое число посетителей заходит не за конкретным товаром, а в рамках посещения различных отделов торгового центра. Аптеки в местах с большой проходимостью имеют другой портрет покупателя. Очень важен район, в котором расположено аптечное учреждение. Так, в районе, где сосредоточены офисы, возраст покупателей достаточно широк, однако молодых людей до 20 лет и пенсионеров здесь, как правило, мало. В основном это люди 25–45 лет. Они могут стать и вашими покупателями в торговом центре, используя карту сети. В таких аптеках больший объем продаж группы рецептурных препаратов по сравнению с таковым в аптеках других типов. Это связано с тем, что большинство покупателей совершают целевые покупки, то есть приходят за каким-то конкретным препаратом. Аптеки в спальном районе города могут быть расположены непосредственно внутри района или на входе в него либо рядом с продуктовыми магазинами и рынками. Здесь, как правило, одни и те же покупатели, но их представленность более широкая — от школьников до лиц пожилого возраста. Здесь особенно наблюдается чувствительность покупателя к цене, так как достаток в основном ниже среднего за счет большой доли пенсионеров (за исключением элитных спальных районов или новостроек, где пре-

*За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, www.choice-of-the-year.com.ua

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

39

ПРАКТИКА

ТРЕНІНГ

Параметры

Характер деятельности

Виды аптечных организаций

Тип аптеки

Характеристика

Готовых лекарственных форм

Занимаются только продажей ЛС и других товаров, изготовленных исключительно на заводах фирм-производителей

Производственная

Осуществляет только изготовление экстемпоральных ЛП по рецептам врачей и их реализацию

Готовых лекарстенных форм, производственная

Аптеки смешанного типа: реализация товаров, изготовленных на заводах фирмпроизводителей и собственного изготовления по рецептам врачей

Аптека Аптечный пункт

Именно вид зарегистрированной аптечной организации определяет ассортимент, который аптечная организаия может продавать населению, и деятельность, которой может заниматься

Аптечная сеть

Находится в составе аптечной сети

Одиночная

Существуют самостоятельно

Торговый центр

Находится в торговом центре

Улица

Находится на улице — по пути движения пешеходного потока, возме метро, остановок. Может располагаться в отдельно стоящем здании или в жилом помещении на первом этаже

Спальный район

Находится в спальном районе города, где в основном проживает население

Сельская местность

Находится в сельской местности

Тип аптеки

Территориальное расположение аптеки

При лечебно-профилактическом Находится в здании ЛПУ (поликлиника, больница, ЛПУ) или рядом учреждении (ЛПУ) Закрытая

Форма торговли предполагает отсутствие в аптеке свободных форм выкладки товаров — все товары находятся в шкафах, на полках за витриной, за стеклом

Открытая

Форма торговли предполагает наличие товаров аптечного ассортимента в свободном доступе для покупки. Если в аптеке есть открытая и закрытая выкладка товаров — относим эту аптеку к открытому типу

Большая А

Товароооборот (выручка) в среднем в месяц составляет …

Средняя В

Товарооборот (выручка) в среднем в месяц составляет …

Мелкая С

Товарооборот (выручка) в среднем в месяц составляет …

Форма выкладки товара в аптеке

Категория аптеки по товарообороту

обладают молодые семьи и люди с достатком выше среднего). Большие объемы продаж отмечаются по товарам таких групп: • препараты от хронических заболеваний; • недорогие ЛП (это же касается и аналогов ЛС); • обезболивающие и противопростудные средства; • товары категории «мама и малыш»; • тесты для определения овуляции и беременности; • презервативы; • медтехника. ЧТО ВКЛЮЧИТЬ В АССОРТИМЕНТ И КАК СОСТАВИТЬ МАТРИЦУ? Формирование любого ассортимента, его размещение в розничной сети невозможно осуществлять без использования классификации и зонирования полочного пространства. Аптечный ассортимент не является исключением. Главное — понимать, что ассортимент должен удовлетворять запросы покупателя в отношении ширины представленной линейки. Это касается как дозировки, так и формы выпуска препарата, а также размеров (например, подгузников) и многого другого. Ассортиментная линейка должна быть завершенной. Нельзя допускать, чтобы мама, придя в аптеку, не нашла упаковки с подгузниками размера 3 при наличии на полке размеров

40

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

2, 4 и даже 4+. Та же ситуация, когда линейка товаров представлена продукцией разных производителей, что часто бывает со шприцами или перчатками. Сложность разработки принципов и методик классифицирования товаров аптечного ассортимента состоит в наличии большого количества номенклатурных позиций. Кроме ЛС, здесь имеются другие многочисленные группы товаров: изделия медицинского назначения, биологически активные добавки, медицинская техника, детские товары и пр. В соответствии с правилами категорийного менеджмента основные требования, предъявляемые к классификации товаров: • Товар должен входить только в одну товарную группу.

• Весь ассортимент должен быть разделен на товарные категории с учетом психологических аспектов совершения покупок. Другими словами, ассортимент следует формировать так, как его воспринимает покупатель.

• Ассортимент должен эффективно работать, а именно удовлетворять спрос целевой аудитории и способствовать увеличению объема продаж. Юлия Клименюк, бизнес-тренер

ДОВІДНИК ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Головний біль?

За редакцією проф. І.А. Зупанця, акад. НАН України, проф. В.П. Черниха

• Містить усі зареєстровані в Україні лікарські засоби • Зручний за структурою, пошуком та форматом • Практичний та корисний • Надійний помічник для спеціалістів у лікарні та аптеці

ДЛЯ КОГО? Це спеціалізоване медичне видання для фахівців, у якому зібрана стисла інформація про всі лікарські засоби, зареєстровані в Україні. ЯКА ІНФОРМАЦІЯ МІСТИТЬСЯ? Довідник містить інформацію стосовно основних показань, протипоказань, дозування, способу застосування, фірм-заявників та країни їхнього походження. Структура довідника створена за АТС-класифікацією. Лікарські засоби можна знайти за торговою назвою та міжнародною непатентованою назвою українською та іноземною мовами. ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШИХ ПОДІБНИХ ДОВІДНИКІВ? Вперше у довіднику докладно висвітлено принципи доказовості еквівалентності лікарських засобів для генериків, традиційних лікарських засобів та препаратів із добре вивченим медичним застосуванням. Інформацію про еквівалентність лікарських засобів наведено за заявним принципом від володарів реєстраційних посвідчень та від лабораторій біоеквівалентності. ЯК КЛАСИФІКУЮТЬСЯ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ? Класифікацію еквівалентності лікарських засобів подано на основі методичних рекомендацій МОЗ України 77.17/119.17 «Теоретичне

обґрунтування принципів оцінки еквівалентності лікарських засобів в Україні» та способу отримання взаємозамінюваності (in vitro, порівняльних клінічних випробувань із генеричним або оригінальним лікарським засобом): • оригінальні (інноваційні) лікарські засоби; • генеричні лікарські засоби; • лікарські засоби з добре вивченим медичним застосуванням та/або традиційний (рослинний) лікарський засіб; • окремі типи лікарських засобів, до яких застосовуються спеціальні вимоги при реєстрації в Україні. ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ? Класифікація допоможе лікарю та фармацевту призначати/рекомендувати пацієнтам найбільш ефективні та добре вивчені лікарські засоби. ЯКІ ДОДАТКОВІ ПЕРЕВАГИ? Для зручності виписування рецептів у довіднику також наведено дані щодо належності лікарських засобів до наркотичних/психотропних речовин та їх відпуску за рецептом. Провідні спеціалісти надали інформацію стосовно основ лікарської рецептури, що допоможе практичним лікарям у щоденній роботі.

Із питань придбання «Довідника еквівалентності лікарських засобів» звертайтеся за тел.: +38(0)44 498-06-72; +38(0)67 565-83-06 або e-mail: fp@fp.com.ua

Імет

®

ібупрофен 400 мг

СИЛА та ВИДКІСТЬ проти п ротти б болю! олю!

Реклама безрецептурного лікарського засобу. Р.П. № UA/4029/01/01. Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Показання. Симптоматичне лікування головного болю, в тому числі при мігрені, зубного болю, дисменореї, невралгії, болю у спині, суглобах, м’язах, при ревматичних болях, а також при ознаках застуди і грипу. Зберігати в місцях, недоступних для дітей. Протипоказання. Підвищена чутливість до ібупрофену та інше. Спосіб застосування. Дорослі та діти старше 12 років по 1 таблетці кожні 4 години. Перед застосуванням обов’язково ознайомтеся з інструкцією для медичного застосування Імет® та проконсультуйтеся з лікарем. За детальною інформацією звертатися до інструкції для медичного застосування Імет® наказ МОЗ України № 915 від 29.12.2015 р. Виробник — Берлін Хемі АГ. Представництво «Берлін Хемі/А. Менаріні Україна Гмбх». Адреса:. м. Київ, вул. Березняківська, 29, 7-й поверх. Тел.: +38 (044) 494-33-85, факс: +38 (044) 494-33-89.

UA_IME-06-2017_V1_Visual. Затв. до друку 29.08.2017.

ПРАКТИКА

EX TEMPORE

ПРИГОТОВЛЕНИЕ ЭМУЛЬСИОННЫХ ЛИНИМЕНТОВ: спирт Микулича Линименты занимают промежуточное положение между жидкими и мягкими лекарственными формами: они очень близки к мазям по используемым веществам и способу применения. В то же время правила приготовления и жидкая консистенция объединяют их с жидкими лекарственными формами

Нинель Орловецкая, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук, Руслан Редькин, канд. фарм. наук, Национальный фармацевтический университет, Харьков Линименты-эмульсии — это двухфазные системы, которые представляют собой эмульсии типа М/В или В/М. Они состоят из смеси жирных масел со щелочами или содержат растворы мыла. Эмульгатор может быть либо указан в прописи, либо он образуется в результате взаимодействия компонентов, входящих в состав линиментов. Эмульсия легко образуется при взбалтывании двух жидкостей, поэтому нет необходимости готовить линимент в ступке. К эмульсионным линиментам типа В/М относится широко применявшийся ранее при ожогах известковый линимент (ГФ VIII СССР). Он состоит из равных частей льняного масла и известковой воды. Эмульгатором в нем является кальция олеат — эмульгатор II рода, образующийся при нейтрализации свободных жирных кислот льняного масла известковой водой. Классическим примером эмульсионного линимента типа М/В является аммиачный, или летучий, линимент (ГФ ІХ СССР), состоящий из масла подсолнечного, раствора аммиака и кислоты олеиновой. Эмульгатором в данной прописи является аммония олеат, образующийся в результате реакции нейтрализации. Линимент нестабилен, поэтому его готовят на непродолжительное время. М.Т. Алюшин предложил заменить подсолнечное масло полидиэтилсилоксановой жидкостью — эсилоном-4. Аммиачный линимент, приготовленный на эсилоне-4, стабилен в течение года. Аналогичным препаратом является спирт Микулича, представляющий собой линимент-эмульсию типа М/В, который готовят по рецепту врача в аптеке.

В ОЛИВКОВОМ МАСЛЕ СОДЕРЖАТСЯ ГЛИЦЕРИДЫ ЖИРНЫХ КИСЛОТ:

• • • • • •

42

олеиновой (ненасыщенной) — до 80%; пальмитиновой (ненасыщенной) — до 10%; стеариновой (насыщенной ) — 5–8%; линолевой (полиненасыщенной); арахиновой (насыщенной ) и других кислот.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

Йоханн Микулич-Радецкий (1850–1905) — профессор Кенигсбергского и Бреславльского университетов. Родился в Черновцах (Буковина) на территории Австро-Венгрии. В 1867 г. поступил на медицинский факультет Венского университета и в 1875 г. получил диплом о его окончании. Будучи ассистентом в клинике Теодора Бильрота (1875–1882), получил звание ординарного профессора хирургии и был назначен директором хирургической клиники в Краковском университете. В 1890–1905 г. оперировал в клинике университета Бреслау (ныне польский Вроцлав). На Пасху 1896 г. он, профессор гигиены Карл Флюгге и гигиенист из Харькова Павел Лащенков, обвязав рот и нос марлей и надев перчатки, с 1 марта 1897 г. открыли новую эру в хирургии. В 1887 г. был приглашен в университет Кенигсберга (Калининград). Микулич работал в Германии и слыл мировой величиной. Австрия, Польша и Германия могут считать его своим сыном. Когда МикуличаРадецкого спрашивали о его национальности, то в ответ слышали: «Хирург»

Спирт Микулича (Spiritus Mikulitschi) Rp.: Olei Olivarum 12,0 Sol. Kalii hydroxydi 14 ml Spiritus Aethylici 96% 60,0 Aquae purificatae 34 ml M.D.S. Для лечения гнойновоспалительных заболеваний кожи

ПРИГОТОВЛЕНИЕ СПИРТА МИКУЛИЧА

Отвешивают масло оливковое во флакон для отпуска

Отмеривают воду для приготовления раствора щелочи

Помещают воду очищенную в подставку

Отвешивают калия гидроксид

Добавляют калия гидроксид в воду очищенную

Растворяют калия гидроксид

Добавляют к маслу оливковому водный раствор щелочи

Отвешивают спирт этиловый

Часть (1/4) спирта этилового добавляют во флакон

Эмульгируют смесь при интенсивном взбалтывании

Добавляют остаток спирта этилового

Отмеривают воду очищенную во флакон для отпуска

Добавляют воду во флакон для отпуска

Укупоривают флакон и взбалтывают

Оформляют препарат к отпуску

Віруси: теорія і практика Захворювання вірусного походження зазвичай називають гострими вірусними інфекціями. Встановлено, що майже в 90% випадків причиною застудних недуг є віруси респіраторної групи — грипу і парагрипу, риновіруси, аденовіруси, респіраторносинцитіальні віруси, мікоплазма. Не існує популяцій, рас чи вікових груп, які б не були сприйнятливими до гострих респіраторних захворювань. У дітей вони виникають 4–8 разів на рік, у дорослих — рідше, але також частіше у холодну пору року. Вірусолог Дейвід Балтимор об’єднав усі віруси у вісім груп. Деякі з них містять один або два ланцюжки ДНК, інші — один ланцюжок РНК, який здатний подвоюватися або добудовувати на своїй матриці ДНК, при цьому кожна група вірусів відтворює себе в різних органелах зараженої клітини. Кожен вірус має певний діапазон хазяїв, тобто небезпечний для одних видів і нешкідливий для інших. В організм людини вірус, як правило, потрапляє через кров і секрецію. Дотепер вірусні інфекції залишаються некерованими захворюваннями, які наносять суттєві збитки здоров’ю населення та економіці країн у всьому світі. Навіть у благополучній Америці щорічно від грипу та його ускладнень помирають від 10 до 40 тис. осіб, а економічні втрати, спричинені цією інфекцією, сягають 4 млрд доларів.

Діє комплексно, тому ефективно НОВІРИН® — противірусний препарат прямої дії, який має імуностимулюючу активність, виробництва компанії «Київський вітамінний завод». Це комплексний засіб, що містить інозин і сіль 4-ацетамідобензойної кислоти з N, N-диметиламіно-2пропанолом в молярному співвідношенні 1:3. Інозину пранобекс проявляє яскраво виражений імуномоделюючий і противірусний ефекти. Діюча речовина сповільнює синтез і реплікацію вірусної РНК, що, своєю чергою, перешкоджає розмноженню вірусних частинок. Відтак, НОВІРИН® сприяє зменшенню вірусного навантаження на організм та підтримує функції імунної системи.

Опосередкована противірусна дія препарату відбувається внаслідок підвищення синтезу інтерферону. Засіб впливає на активність Т-лімфоцитів і підвищує фагоцитарну активність макрофагів. Результати наукових досліджень, проведених у різних країнах світу, довели, що НОВІРИН® посилює продукування інтерлейкінів і утворення лімфокінів. Інозину пранобекс підвищує здатність макрофагів до фагоцитозу, внаслідок чого збільшується кількість антитілопродукуючих клітин. НОВІРИН® сприяє зменшенню вираженості клінічних проявів вірусних захворювань, прискоренню реконвалесценції, підвищенню резистентності організму. З огляду на те, що препарат порушує процес розмноження збудника, він дає очікуваний позитивний результат при застуді, зумовленій вірусами, зокрема, при грипі, парагрипі, інших ГРВІ вірусної етіології, у тому числі риновірусних та аденовірусних інфекціях. У разі призначення препарату НОВІРИН® як допоміжного лікарського засобу при інфекційному ураженні слизових оболонок і шкіри, спричиненому вірусом Herpes simplex, відбувається більш швидке загоєння ураженої поверхні, ніж при застосуванні традиційних лікарських засобів. Рідше виникають нові бульбашки, набряк, ерозії і рецидиви хвороби. За умови своєчасного застосування препарату знижується частота виникнення вірусних інфекцій та зменшуються тривалість і тяжкість захворювання (Чопяк В.В., 2018). НОВІРИН® ефективний при гострих вірусних інфекціях, якщо лікування розпочато на ранній стадії хвороби (краще з першої доби). Препарат починає діяти вже через 30 хв після прийому, досягаючи

максимальної ефективності через 60 хв. Терапевтичний ефект зберігається до 6 год. Таблетки рекомендовано приймати після їди з дотриманням однакових інтервалів між прийомами. НОВІРИН® застосовують як при комбінованому лікуванні, так і при монотерапії. Дозування та тривалість лікування визначають індивідуально. Тривалість курсу становить в середньому 5–14 днів. Для досягнення стійкого імуномоделюючого ефекту препарат під контролем лікаря можна призначати на 3–9 тиж.

Для малюків — сироп НОВІРИН® — лікарський засіб для всієї сім’ї. Для дітей старшого віку та дорослих препарат призначають у таблетках по 500 мг № 20, № 40. А тепер «Київський вітамінний завод» подбав і про наймолодших, адже на ринок виходить нова форма цього лікарського засобу — сироп для малюків по 50 мг/мл, по 120 мл. Окрім того, що сироп НОВІРИН® має ту саму ефективність, що й таблетована форма для дорослих, він є зручним для застосування у дітей раннього віку і приємним на смак. Сироп НОВІРИН® — лікарський засіб, який вкотре доводить високий рейтинг і бездоганну репутацію «Київського вітамінного заводу» на фармацевтичному ринку України. Адже недарма гасло цього виробника — якість без компромісів!

ПРАКТИКА

ОБМІН ДОСВІДОМ

Наш генетичний код — фармація! Історія про те, як спільна професія робить родинні зв’язки ще міцнішими ОДНА СІМ’Я — ЧЕТВЕРО ПРОВІЗОРІВ Матір, батько, донька і зять. Тетяна Віталіївна, Сергій Олексійович, Наталія і Максим. Одна сім’я — четверо провізорів. Одна сім’я — четверо випускників Тетяна Закидальська одного навчального закладу (нині Національного фармацевтичного університету в м. Харків). Тепер, на жаль, їх троє, бо Сергій Олексійович помер через важку хворобу 9 років тому… Донька Наталія закінчила НФаУ у 2007 р. Зять Максим за першою освітою помічник стоматолога, а другу — вищу фармацевтичну — також здобув у рідній вже для цієї родини альма-матер. Тетяна Віталіївна та Наталія працюють разом — у чернігівській аптеці № 180, Максим — торговим представником фармацевтичної компанії «КусумФарм». ПЕРЕКОНЛИВА ПЕРЕМОГА МАМИ, ХІМІЇ ТА ФАРМАЦІЇ Тетяна Віталіївна народилася на Рівненщині у вчительській сім’ї переселенців з Холмщини, етнічної території, яка нині перебуває у складі Польщі. Мама була хіміком, а тато — фізиком. А щоб дівчині навчання давалося легко з усіх дисциплін, то мама з татом постійно «воювали» за те, щоб участь в олімпіадах дитина брала саме з їхніх предметів. Відтак, перемогла рішуча наполегливість мами і хімія, оскільки батько, який свого часу студіював науки у польській гімназії, виявився поступливішим і більш толерантним, справжнісіньким інтелігентом. Відтоді для школярки Тані хімія стала пріоритетним уроком, а фармація — порадою мами, до якої вона вирішила прислухатися. Хоча сама мріяла про інше — дівчину вабила океанологія, але, розуміючи, що стан здоров’я не дозволить мрії здійснитися, свідомо пристала на пропозицію матері. «Золота» медаль у школі та «червоний» диплом в інституті підтвердили правильність обраного шляху у фармацію, який триває вже 35 років.

— З Сергієм ми познайомилися, коли були студентами Харківського державного фармацевтичного інституту в 1978–1983 рр., — розповідає Тетяна Віталіївна Закидальська, директор ТОВ «Аптека № 180» (м. Чернігів). — Спочатку були в різних групах, оскільки у ті часи дівчата і хлопці навчалися окремо, потім, після переформатування, опинилися в одній. Фармацевтична школа Харкова славилася на всю Україну. Ми мали чудових викладачів та відмінну матеріальнотехнічну базу. Нас навчали так, щоб випускник міг працювати провізором-аналітиком,

46

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

провізором-рецептарем, знався на технології виготовлення внутрішньоаптечних заготовок, був провізором-організатором. На кафедрі технології лікарських засобів ми практично навчилися виготовляти абсолютно всі лікарські форми. Тому тодішні випускники були спеціалістами, які без адаптації чи додаткової підготовки могли працювати на будь-якій посаді в аптеці. Чи можна таке сказати про сьогоднішніх випускників? Навряд чи, адже їх готують переважно для відпуску готових лікарських форм, а функція виготовлення для провізорського персоналу фактично втрачена. Студенти, які приходять на практику в нашу аптеку, не володіють навичками виготовлення ЛЗ. І фармацевти, фахівці середньої ланки також дуже далекі від аптечного виготовлення. Тож якщо зараз наша держава і повернеться до екстемпоральної рецептури (як це прийнято в усьому цивілізованому світі), знайти фахівців буде складно. ЦІКАВО ШУКАТИ РІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ — Мені завжди подобалася моя професія, бо я люблю працювати з людьми, — каже Тетяна Закидальська. — Мені цікаво шукати рішення будь-якої проблеми, яка пов’язана зі здоров’ям людини. Я це відчуваю десь на підсвідомому рівні, але не як екстрасенс, а як спеціаліст із фармації. Отримавши диплом, за направленням приїхала до Чернігова на роботу в центральну районну лікарню № 2 Деснянського району, найбільшого району в місті зі славними традиціями, на посаду старшого провізора. Завідувач цієї аптеки Антоніна Ливун була достатньо жорстким керівником, і поставила мене не на очіку-

ОБМІН ДОСВІДОМ

вану посаду, а у рецептурний відділ, де треба було перевіряти дозування ЛЗ, які виготовлялися в аптеці, таксувати рецепти, контролювати роботу фармацевтів. Словом, пройти всі етапи роботи в аптеці починаючи з найнижчого. І лише опісля мене допустили до контролю за діяльністю аптек Деснянського району, які входили до структури центральної районної лікарні. Сергія Олексійовича як молодого спеціаліста також скерували на посаду старшого провізора в одну з центральних районних лікарень Чернігівщини. Через п’ять років Тетяні Закидальській довірили очолити аптеку № 54 у Деснянському районі, що підпорядковувалася центральній районній лікарні, і вона, 26-річна, була однією із наймолодших завідувачів аптек в регіоні. За словами Тетяни Віталіївни, тепер у фармації змінилося все. Фармація занурилася у бізнес. Однак залишилися окремі аптеки і провізори, що зберігають добрі аптечні традиції. От і в аптеці № 180 дотримуються традиційних поглядів: ми як провізори через реалізацію ЛЗ допомагаємо пацієнту одужати з допомогою доброго слова та поради. Аптеку № 180 мешканці Чернігова знають уже понад 50 років. До 2000 р. аптечний заклад здійснював виготовлення екстемпоральних ЛЗ у великих кількостях, тому його площа становила понад 500 м2. Аптека, належно обладнана виробничим устаткуванням, повністю забезпечувала центральну районну лікарню, а також населення стерильними розчинами власного виробництва. Вона мала рецептурно-виробничий відділ, відділ запасів і відділ готових лікарських форм, де працювали понад 40 спеціалістів і допоміжного персоналу, на зміні — 5 фармацевтів, і всі були зайняті виготовленням. Така структура за часів СРСР була золотим аптечним стандартом. Нині через масове скорочення аптечного виробництва (у Чернігові зовсім не залишилося виробничих аптек) утримувати такі площі надто дорого та й недоцільно. Тому у 2000-х після приватизації площу аптеки зменшили, а зайві приміщення віддали у муніципальну власність. Поза тим, аптечний заклад продовжує співпрацювати з центральною районною лікарнею: інформаційна робота серед лікарів, відпуск ЛЗ пільговим категоріям хворих, допомога працівникам ФАПів у селах.

— Мене не цікавлять винятково обсяги продажу як результат роботи аптеки і аптекарів, мене цікавить хворий, якому треба надати якісну фармацевтичну допомогу так, щоб у разі потреби він прийшов знову до нашої аптеки. Якщо до мене звертається людина, ми повністю обговорюємо її анамнез, відпускаємо безрецептурні ліки з фармацевтичним супроводом, — зазначає Тетяна Закидальська. — Рецептурні препарати без лікарських рецептів

ПРАКТИКА

не відпускаємо, хоча відвідувачі дуже неохоче йдуть до поліклінік. Можливо, із реформою первинної ланки надання медичної допомоги щось зміниться на краще, хоча, на прикладі своєї родини, я добре знаю, що таке сімейний лікар — це лікар, який вів кілька поколінь однієї сім’ї. Сподіваюся, що престиж сімейного лікаря зростатиме, а він, своєю чергою, потребуватиме справжньої інформаційної підтримки від фармацевтів. Наразі ж до виховання справжнього земського лікаря нам ще дуже і дуже далеко. Як, зрештою, і до цивілізованих правил гри на фармацевтичному ринку України. Доки не затвердять ліцензійні умови, де чітко буде прописано нормативи пішохідної доступності та навантаження населення на одну аптеку, доти комерційні структури наввипередки відкриватимуть одну точку поряд з іншою. Для мене як спеціаліста це незрозуміло. ЦЯ АПТЕКА ЖИВЕ У НАС В КВАРТИРІ! Фармацевтичну долю Наталі визначив один випадок, який стався з нею в дитинстві. До Тетяни Віталіївни зателефонували зі школи і попросили приїхати, бо доньці раптом стало погано. Застала її вже у ліжку з медичною енциклопедією в руках. «Мамо, у мене набряк Квінке», — повідомила дитина. Тоді батьки зрозуміли, що в сім’ї буде ще один фармацевт. Не лікар, бо Наталя панічно боялася крові. До речі, Наталя і Максим — однокласники. На переконання Тетяни Закидальської, в сім’ї повинні бути спільні інтереси. Вони з чоловіком добре розуміли одне одного, із зацікавленням обговорювали вдома робочі моменти, і це тільки зміцнювало їх стосунки. А Наталя по-дитячому коментувала батьківські розмови — ця аптека живе в нашій квартирі! Із задоволенням приходила на роботу до батьків, знала назви багатьох ліків. У сім’ї Наталії та Максима Суслових підростає двійко діточок (Тимур 10 років і Поліна — 4). Тетяна Закидальська навіть не сумнівається, що хтось з онуків обов’язково продовжить фармацевтичну династію. Бо любов до професії — це як генетичний код, що передається з покоління в покоління. Лариса Дедишина

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

47

ПРАКТИКА

ОБМІН ДОСВІДОМ

Репутація конвертується в довіру Держава зобов’язана створити рівні умови для всіх операторів роздрібного фармацевтичного ринку РОЗВИВАТИСЯ ЧИ ВИЖИВАТИ?

— Перша аптека під торговою маркою «Світ здоров’я» відкрилася у Чернігові наприкінці літа 2009 р., — розповідає Лариса Пономаренко, директор з роздрібної торгівлі. — На сьогодні в структурі фармацевтичного підприємства діє 11 аптек і 3 аптечних пункти у Чернігові та Чернігівській області. Позиціонуємо себе як компанію, яка не стоїть на місці та не вдовольняється досягнутим, тому розвиток — наше ключове завдання. Щороку намагаємося відкривати нові аптеки, вкладаючи у них не лише фінансові й матеріальні ресурси, але й душу. Мережа аптек «Світ здоров’я» створена чернігівцями і працює також для чернігівців з абсолютною відповідальністю і розумінням того, що ми прийшли сюди не тимчасово, заробити грошей і зникнути у невідомому напрямку. Це наша мала батьківщина, тут жити нам і нашим дітям, тому добре ім’я та репутація аптек і аптекарів для нас є найбільшою цінністю. А це, своєю чергою, з часом конвертується в довіру партнерів та відвідувачів аптек. Прозорість і чесність — найбільш вигідна інвестиція у фармацію, принаймні такої думки дотримуються засновники підприємства, провізори вищої категорії, які багато років пропрацювали у КП «Фармація». Невеликим місцевим мережам аптек вижити у сучасних умовах практично неможливо. Національні оператори, які агресивно заходять на регіональні ринки, шляхом недобросовісної конкуренції і демпінгу буквально їх знищують. Є такі аптеки, де роздрібна ціна за упаковку ЛЗ нижча за закупівельну. Це зовсім не та конкуренція, що сприяє розвитку всіх учасників ринку. Несправедливо і образливо, коли пацієнт приходить в нашу аптеку за консультацією, а отримавши її, купує препарат в іншій мережі, бо там хоч і дешевше, але «аптекарі нічого пояснити не можуть». За словами Лариси Пономаренко, держава зобов’язана створити рівні умови для всіх учасників роздрібного фармацевтичного ринку. Йдеться і про демпінгування, і про відкриття аптек «двері в двері». Чому в Польщі можуть дотримуватися пішохідної доступності (не менше 500 м між аптечними закладами) і норм навантаження на одну аптеку — 3 тис. осіб, а в Україні ні? Ми ж начебто хочемо в Європу… КОЛИ ЛІКИ — ДОСТУПНІ Одними з перших у Чернігові мережа «Світ здоров’я» приєдналася до урядової програми «Доступні ліки». На відміну від інших аптек вона не вичікувала і не прогнозувала, що з того вийде, вчасно чи ні держава відшкодує кошти. Уклали угоди з лікарнями, і тепер в аптечних закладах мережі значно побільшало хронічних хворих з рецептами від лікарів. Також мережа забезпечує інсулінами хворих на цукровий діабет, беручи участь в програмі з відшкодування їхньої вартості у пілотному проекті щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну. Цікаво, зазначає Лариса Пономаренко, що в нашому краї навіть у давнину влада дбала про здоров’я людей. Роком відкриття першої аптеки у Чернігові вважається 1782. У 1800 р. земська управа видала розпорядження про відкриття в Новгород-Сіверському державної аптеки. Вона розташовувалася на другому поверсі будинку, а на

48

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

першому були складські приміщення, де з 1902 р. почав працювати єдиний в повіті аптечний склад. Керував закладом аптекар — німець за походженням. Кошти на аптечні потреби і медикаменти видавала місцева земська управа, щороку асигнуючи карбованці сріблом. У 1908 р. управа постановила оплатити вартість відпущених ліків з губернської земської аптеки земським дільницям Новгород-Сіверського повіту за заготовчими цінами і оплатити вартість відпущених ліків за вимогами. До кінця 1909 р. медикаменти з земської аптеки відпускалися безкоштовно. А, до прикладу, у селі Карпилівка, що на Срібнянщині, вперше аптеку відкрив фельдшер Сребродольський у 1868 р. Відтоді лікування хворих у селі стало безкоштовним, бо гроші виділяла земська управа. До революції існувала приватна аптека і в м. Короп, власником якої був Г.С. Фельтштейн. З розповідей старожилів відомо, що він був людиною доброзичливою, коли треба, відпускав ліки в борг, а то й безкоштовно. Жив при аптеці і відчиняв її у будь-який час вдень і вночі. Аптека розміщувалася у двох кімнатах, мала торговий зал і виробниче приміщення, а також підвал і лідник. Г. Фельтштейн продовжував працювати тут й після націоналізації аж до початку Другої світової війни. Максимально доступними зробити ліки для всіх категорій населення намагається й аптечна мережа «Світ здоров’я». Так, в аптеках

у спальних районах Чернігова діють знижки для пенсіонерів. Щороку до Дня захисту дітей впродовж трьох днів діють знижки на дитячі товари. До Дня людей похилого віку встановлюємо 3–5% знижки для відвідувачів цього вікового сегмента. Асортимент аптек — усі основні ЛЗ (близько 8 тис. найменувань), вироби медичного призначення, лікувальна косметика, дитяча продукція. Дві аптеки мережі розташовані на території медичних закладів, тому тут перелік ЛЗ найбільш повний, сформований з урахуванням потреб пацієнтів, які перебувають як на амбулаторному, так і на стаціонарному лікуванні, тобто багато ін’єкційних засобів. Втім, і самі медичні працівники — часті гості у цих аптеках. Заходять поспілкуватися, проконсультуватися, дізнатися про нові препарати. Персонал в мережі здебільшого молодий, охоче йде на контакт з колегами-лікарями і обговорює важливі моменти. КОМП’ЮТЕР НЕ ПАНАЦЕЯ Щонайменше відмов — це один з головних принципів роботи мережі «Світ здоров’я». Повагою серед мешканців Чернігова вона користується ще й тому, що миттєво реагує на потреби людей. Тобто, якщо комусь ЛЗ необхідний вже і зараз, люди звертаються до аптек з цією назвою. І байдуже, вихідний день чи святковий, торговий відділ оперативно реагує на ситуацію. До прикладу, за півдня змогли знайти і доставити рідкісний препарат, якого на залишках було тільки 10 упаковок на всю Україну. Хворий отримав ліки вчасно!

— Попри те, що мережа комп’ютеризована і замовлення здійснюються через комп’ютер, у нестандартних ситуаціях допомагають не нові технології, а просто добрі людські контакти, — переконана Лариса Пономаренко. — Іноді простий телефонний дзвінок може врятувати чиєсь життя, якщо з іншого боку слухавку візьме така сама небайдужа людина. Тому ми вдячні за співпрацю і розуміння нашим партнерам-дистриб’юторам, з якими працюємо вже багато років. «Аптекарь яко добрый гражданин, верно хранящий присяжную должность, повинен быть искусен, истен, совестен, благоразумен, трезв, прилежен, во всякое время присутственен и исполняющий знание свое всеобщему благу соответственно. Аптекарь повинен иметь крайнее старание, чтобы лекарства, им составляемые, были вещами и видом точно по предписанию врача, дабы тем отвращена была всякая погрешность, подвергающая больного здоровье и жизнь опасности, а врача доброе имя бесславию». Це витяг з Аптекарського статуту 1789 р., де вперше були визначені вимоги до працівників аптек. Такими ми й хочемо бачити своїх працівників першого столу. Про фармацевтичну етику і деонтологію, корпоративні стандарти обслуговування пацієнтів, особливості фармацевтичної опіки традиційно ведемо мову на щомісячних навчаннях, які проводимо для персоналу нашої мережі. Обговорюємо протоколи лікування тих чи інших захворювань, якісь нестандартні ситуації, що виникали останнім часом.

— Кожен працівник аптеки відчуває, а тому цінує бережне й уважне ставлення до себе з боку власників мережі, — розповідає Лариса Пономаренко. — Ми маємо комфортні умови праці, гідну зарплату, премії за хороші показники в роботі, повний соціальний пакет. Разом із засновниками не тільки працюємо, а й відпочиваємо, їздимо Україною. Були у Кам’янці-Подільському, ПереяславіХмельницькому, Білій Церкві, Вінниці, сплавлялися Десною. Надихаємося, щоб допомагати своїм пацієнтам і ліками, і добрим словом, яке також лікує. Лариса Дедишина

ЖИТТЯ

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ

Любовная зависимость: пути избавления Данная статья вновь в большей мере адресована тем представительницам прекрасного пола, которые не могут выпутаться из сетей любовной зависимости. Но не менее полезной эта информация будет и мужчинам — ведь именно им свойственно провоцировать болезненную привязанность к себе. И, конечно, они тоже могут страдать от этой напасти (хоть и реже, чем женщины). Напоминаем, что любовная зависимость (любовная аддикция, обсессивная, невротическая, наркоманическая любовь) — это болезненная зависимость от другого человека, патологическая модель поведения, направленная на желание безраздельно обладать объектом любви. В предыдущей статье «Любовь или любовная зависимость?» мы описали признаки любовной зависимости и причины ее возникновения. Но что же делать, если вы вдруг осознали или хотя бы заподозрили, что с вашими чувствами что-то не так? Ответ однозначен — признать свою болезнь, обратиться за помощью и начать долгий процесс изменения себя. Мы предлагаем вам короткие тезисные рекомендации, за которыми кроются нешуточные усилия, душевный и духовный труд, сопровождение специалистов, помощь тех, кто рядом… В какой момент наступят изменения? Как скоро вы избавитесь от патологической любви? Кто знает… Избавление может быть долгим и непростым, а может наступить в один волшебный миг — как спасительное прозрение. Вот несколько рассказов тех женщин, которым самостоятельно удалось освободиться от любовной зависимости. «Я три года была во власти сложных и болезненных отношений со своим бойфрендом. И отчетливо помню момент своего неожиданного выздоровления. Я вышла с какого-то тренинга по саморазвитию, совсем не связанного с моей проблемой, и вдруг подумала: «Какая же я классная!». Озарение и спасение пришли в один миг. Расставание и все, что произошло после этого, было всего лишь следствием пришедшего ко мне понимания, что я заслуживаю лучшего. Сейчас я замужем, у меня ребенок и прекрасные отношения,

50

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

совершенно не похожие на те, которые остались в прошлом»… «…Мой супруг — хороший и порядочный человек, с которым я сейчас счастлива. Я изначально была склонна к слишком болезненной любви, но самым тяжелым был период, когда я надолго засела дома из-за болеющих детей. Окружающий мир сузился до бытовых и семейных проблем, я поставила на себе крест, зациклилась на отношениях с мужем, терзала его придуманными драмами, провоцировала плохое к себе отношение… Он стал выпивать, я пыталась его контролировать… Это был ад, в который неминуемо вовлекались дети. Оздоровление наших отношений произошло не вдруг. Я увлеклась общественной работой, ощутила уважение окружающих, поняла, что многое знаю и умею, нашла любимую работу. Отношение супруга ко мне менялось так же постепенно, как я меняла отношение к себе. И так же постепенно, как я переставала считать его единственным смыслом своей жизни. Теперь я знаю, что такое спокойная и крепкая супружеская любовь». «…Я помню точку невозврата к прежнему безумию. Однажды проснувшись поутру, я испытала досаду, раздражение и пугающую пустоту. И с ужасом осознала, что все это из-за того, что я еще не успела найти повод для отчаяния и страданий. В тот момент я поняла, что это болезнь и срочно нужно что-то в себе менять. До сих пор не знаю — было ли это толчком к спасению или первым симптомом выздоровления, но жалею, что не записала дату своего второго рождения…».

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ Если не разобраться в себе и в истоках проблемы, вы либо никогда не избавитесь от любовной зависимости к одному человеку, либо всю жизнь будете повторять одни и те же ошибки в отношениях с другими мужчинами Истории женщин, изменивших свою судьбу в ходе системной работы со специалистом, можно найти в соответствующей психологической литературе. Например, в книге всемирно известного американского психотерапевта Робин Норвуд «Женщины, которые любят слишком сильно». В одних случаях для избавления от невротической любви необходимо расставание, в других — нужно пройти путь выздоровления вместе. Каждая история женщины, избавившейся от болезненных отношений, уникальна и неповторима. Но каждая — со счастливым концом. Даже если рядом (пока?) нет мужчины… РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗБАВЛЕНИЮ ОТ ЛЮБОВНОЙ ЗАВИСИМОСТИ Решительный настрой • Признать, что любовная зависимость — это нездоровые, болезненные отношения, убивающие вашу личность.

• Сделать выздоровление главным приоритетом своей жизни.

• Искать и находить помощь.

• Поставить перед собой цель.

• Перейти к действиям (пусть даже мелкими шажками). Отношения с партнером • Принять расставание как один из приемлемых вариантов развития событий.

• Перестать постоянно анализировать отношения с мужем/бойфрендом/объектом любви.

• Если предмет любви от вас далек, перестать фантазировать, домысливать и мечтать.

• Отказаться от психологических игр и манипулирования.

• Перестать контролировать своего мужчину, пытаться его изменить, руководить им.

• Если тот, кто рядом с вами, — наркоман, алкоголик, игроман, трудоголик или иной зависимый человек, осознать, что вы созависимы. Все остальное следует делать с учетом советов психологов для этой категории.

• Если ваш спутник жизни — домашний тиран (помните, что есть физическое, сексуальное, экономическое и психологическое насилие), то нужно действовать согласно рекомендациям для жертв насилия.

• Если вам нравятся «плохие парни», понять, что это не «дело вкуса», а глубинная психологическая проблема, истоки которой нужно искать вместе со специалистом.

• При наличии любых проблем соблюдать универсальные рекомендации, приведенные ниже1. Изменение отношения к себе • Сфокусироваться на себе.

• Осознать свою уникальность, неповторимость и отдельность от объекта любви.

• Искать себя, свои истинные увлечения (только ваши), свое место в жизни.

1

Читайте также: «Є така хвороба — співзалежність. Поради дружинам алкоголіків і не тільки» http://fp.com.ua/articles/ye-taka-hvoroba-spivzalezhnist-porady-druzhynam-alkogolikiv-i-ne-tilky/ «Порвать с семейным тираном» http://fp.com.ua/articles/porvat-s-semeynyim-tiranom/

ЖИТТЯ

• Стремиться к самодостаточности, самостоятельности и финансовой независимости.

• Научиться смотреть на мир собственными глазами (а не через призму эмоций любимого человека).

• Провести четкие границы своего Я, научиться защищать свой внутренний мир.

• Найти те внутренние ресурсы и жизненные опоры, которые сделают вас сильной и смелой, помогут на пути к избавлению.

• Жить духовной жизнью, найти высший смысл своего существования. Принимать помощь • Настроить себя на принятие помощи. Искать в своем окружении тех, кто способен оказать поддержку.

• Быть готовой долго и системно посещать психолога, который работает с зависимостями и созависимыми отношениями. С его помощью отыскать причины вашей предрасположенности к нездоровым чувствам (тяжелое детство, травмы и пр.). Читать рекомендуемую литературу по теме.

• Найти и посещать группу поддержки, которая действует под руководством психолога, или группу самопомощи (например, АлАнон, если приходится жить с алкоголиком).

• Часто встречаться с друзьями — вспомнить старых и завести новых. Находить с ними точки соприкосновения, разнообразные темы для обсуждения.

• Отдавать предпочтение общению с оптимистически настроенными самодостаточными людьми. Избегать тех, кто критикует ваши попытки измениться.

• Отыскать в своем окружении супружескую пару со сложившимися здоровыми гармоничными отношениями. Чаще общаться с этими людьми, стать вхожими в их семью, впитывать стиль здоровых отношений.

• Проводить больше времени в непосредственном контакте с домашними животными: гладить кота, ласкать и выгуливать собаку. Помогать другим • Наладить баланс в системе «брать — давать». Учиться принимать внимание и поддержку тех, кому вы дороги, и одновременно помогать тем, кто нуждается в вашей заботе.

• Максимум внимания уделять родным и близким — детям, родителям, другим родственникам.

• Подумать, какой род волонтерской деятельности вам ближе всего, и выделить в своей жизни место этому роду деятельности.

• Помогать тем, кто тоже страдает от любовной зависимости. Делиться своим позитивным опытом. Физическое здоровье, нервная система • Консультация невропатолога и курс препаратов, укрепляющих нервную систему. При необходимости — помощь психиатра, чтобы он назначил препараты, корректирующие ваше психическое состояние.

• Разнообразное полноценное питание, богатое витаминами и всем спектром микроэлементов.

• Походы, пешие прогулки, помощь родственникам в селе, на даче, в саду, огороде.

• Спортивные секции, любые виды спорта: велосипед, плавание, бег и пр.

• Бассейн, массаж, баня, ежедневный контрастный душ.

• И вообще все, что дает физическую нагрузку и помогает крепко уснуть. Саморазвитие, отвлечение, развлечение (все, что занимает время, руки и мозг): • Учеба, новая работа.

• Экскурсии, путешествия.

• Ремонт, генеральная уборка в доме, перестановка мебели, разбор книг и одежды. ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

51

ЖИТТЯ

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ Обязуюсь все силы отдать перестройке своего тела, разума и души. Обязуюсь любить свое тело и заботиться о нем. Обязуюсь быть открытой новым идеям, которые помогут мне изменить свою жизнь. Обязуюсь наслаждаться собственной жизнью. Обязуюсь одержать победу над своим синдромом2.

Большинство из нас способно жить более счастливой и полной жизнью, чем нам кажется. Мы часто не заявляем своих прав на это счастье, так как считаем, что поведение другого человека мешает нам сделать это. Из книги Робин Норвуд «Женщины, которые любят слишком сильно» • «Освеженные» былые хобби и увлечения.

• Новые умения, курсы, мастер-классы, клубы по интересам.

• Книги, театральные постановки, фильмы, сериалы позитивного содержания — легкие, веселые, занимательные, с динамичным сюжетом и не фокусирующиеся на любовных отношениях (комедии, детективы, боевики, фэнтези).

• Социальная активность, участие в жизни сообщества, общественных организациях, родительском комитете и пр. В случае расставания • Оборвать все связи с объектом нездоровой любви.

• Удалить номера телефонов, по которым его можно разыскать.

• Заблокировать в социальных сетях.

• Не пересекаться с общими друзьями, объяснив им причину паузы в общении.

• Не бывать в тех местах, где есть риск его встретить.

• Не интересоваться его жизнью, не расспрашивать о нем.

• Убрать или раздать нуждающимся все, что может о нем напомнить: подарки, одежду, с которой связаны какие-то воспоминания, и пр.

• Устроить «ритуальное прощание»: сжечь фотографии или то, что ярко его символизирует. Чего не следует делать • Пытаться «вышибить клин клином» и, не разобравшись в себе, бросаться в новые отношения.

• Заменять одну зависимость другой: переедать, злоупотреблять алкоголем, курить, ударяться в секс-приключения.

• Зацикливаться на чем-то одном (работа, учеба, волонтерство и пр.). Вы наверняка заметили, что наши рекомендации практически полностью посвящены тому, как женщина может изменить себя, и ни слова нет о том, как она должна «менять» мужчину, в каких случаях бросать его, а в каких — оставаться. Это не случайно. Только в процессе изменения себя, роста самоуважения и любви к себе, осознания себя как самодостаточной личности все придет само — и понимание, как поступать, и решительность, и силы. Изменить кого-то другого невозможно. Можно лишь, меняясь самой, стимулировать аналогичные позитивные процессы в партнере или в конце концов все-таки убедиться, что расставание — неизбежно. Десять заповедей женщины на пути к избавлению Обязуюсь любить себя безоговорочной любовью и днем, и ночью. Обязуюсь считать делом всей моей жизни выздоровление. Обязуюсь уважать себя. Обязуюсь верить в себя. Обязуюсь заботиться о себе.

52

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

ЧТО ДЕЛАТЬ ОБЪЕКТУ НЕВРОТИЧЕСКОЙ ЛЮБВИ Общие рекомендации Помните, что в любом случае вы «действующее лицо» этой драмы, полноценный субъект болезненных нездоровых отношений. Так что придется взять на себя часть ответственности за все, что происходит. Поймите, что вы стали объектом не «большой и светлой любви», а фактически невротического расстройства, так что гордиться тут нечем. Будьте с собой честны: не льстит ли вам такое внимание, не хвастаетесь ли им (вольно или невольно) перед окружающими, не подпитываете ли вы нездоровое чувство женщины некоторыми знаками внимания. Срочно спасайтесь. Но совсем не обязательно бегством. Если вы хотите сохранить отношения, можно попытаться вместе выбраться из этой трясины. Вариант 1. Вы хотите оздоровить отношения со своей женой или подругой • Оберегайте границы своего Я.

• Осознайте, что точно так же нуждаетесь в помощи специалистов, как и она.

• Не давайте вовлекать себя в сложные психологические игры, непростые созависимые отношения и придуманные драмы.

• Подумайте, какие ваши качества и пагубные пристрастия провоцируют болезненные отношения с женой или подругой. Прилагайте усилия, чтобы их преодолеть.

• Помогите женщине понять, что с ней происходит.

• Посешайте вместе психолога.

• Поддерживайте ее во всем, что описано выше. Вариант 2. Вы стали объектом надоедливого внимания или хотите расстаться • Будьте не жестокими, но жесткими. Однозначно, четко и недвусмысленно дайте понять, что никакая «особая связь» между вами невозможна.

• Четко сформулируйте, что сочувствуете женщине, но считаете, что она просто нездорова и что эта болезнь пройдет, как дурной сон.

• Внимательно следите, чтобы не подавать ложных надежд: простая вежливость, приветливость и соблюдение правил приличия могут быть ею истолкованы как проявления любви.

• Максимально исключите себя из ее жизни: возьмите паузу в общении с общими друзьями, избегайте мест, где есть риск ее встретить, удалите все контакты, заблокируйте в социальных сетях.

• Если дойдет до агрессивных выходок, угроз вам или вашим близким, обратитесь в полицию. Мария Кириленко

2

Из книги С. Израэльсон, Э. Макавой «Синдром Мэрилин Монро»

*Дарсіл® виробництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». В даному рекламному сюжеті використовувалися рекламні слогани. Перед застосуванням лікарського засобу необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем та обов’язково ознайомитися з інструкцією на лікарський засіб. Діюча речовина — Silymarin (силімарин). Зберігати в недоступному для дітей місці. Препарат має протипоказання. Не застосовувати дітям до 12 років. РП № UA/2473/01/01 від 29.12.2014. Ліцензія Серія АВ № 598086.

Інформація виключно для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики, а також в аптеках.

ЖИТТЯ

ЦЕЙ ДИВОВИЖНИЙ СВІТ

Зачем пахнут растения? Многообразие растительных запахов не перестает поражать. Людям свойственно обращать внимание на аромат цветов, однако запах источают не только они, но также плоды, листья, корни и стебли. Какие сигналы подают нам растения своим запахом? Да и нам ли предназначены эти сигналы?

МОЛЕКУЛЫ ЗАПАХОВ Молекулы запахов относятся к летучим вторичным метаболитам. Идентифицировано более 100 000 вторичных метаболитов, многие из которых являются легколетучими, а люди воспринимают их как запах растения. Чаще всего эти вещества выполняют «экологические» функции, то есть защищают растение от различных вредителей и патогенов, участвуют в размножении растений, обеспечивают взаимодействие растений между собой и с другими организмами в экосистеме. Многие запахи, в том числе и приятные для нас, ни что иное как «химическое оружие» растений. По химическому составу вторичные метаболиты растений представляют собой алкалоиды, изопреноиды (терпеноиды) и фенольные соединения. Они характеризуются относительно небольшой молекулярной массой, синтезируются из небольшого набора исходных соединений и, как правило, обладают биологической активностью. СОВМЕСТНАЯ ЭВОЛЮЦИЯ Почему нам так нравится запах цветов, ведь он рассчитан совсем не на нас? Прежде всего запах растений предназначен для насекомых-опылителей. Сопряженная эволюция цветковых растений и насекомых считается основной причиной стремительного роста видового разнообразия обеих групп в течение последних 140 млн лет. Как это происходит? Например, орхидеи рода Ophrys привлекают для опыления самцов насекомых при помощи веществ, имитирующих женские половые феромоны соответствующего вида опылителей. Причем разные виды орхидей опыляются разными видами насекомых, а межвидовое скрещивание цветков приводит к смене опылителей, после чего гибриды обосабливаются в отдельный вид. Ботаники установили, что растения способны ощущать запах друг друга и с помощью этих сигналов они взаимодействуют. Если растение повреждено, оно сообщает об этом своим соседям. Растенияэпифиты находят по запаху своих хозяев. Растительные пахучие летучие соединения могут привлекать многих животных. У млекопитающих развитое обоняние и поэтому часто при поиске пищи они ориентируются именно на запах. Так что цветки вполне могли привлекать запахом наших предков и родственников. ЗАПАХ ДЛЯ МЛЕКОПИТАЮЩИХ Запах цветков привлекает не только насекомых-опылителей, но и лакомящихся нектаром млекопитающих. Хотя приматы

54

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

возникли на много миллионов лет позже цветковых растений, млекопитающие все же древнее цветковых. Первые млекопитающие питались в основном насекомыми, а кое-кто из них мог опылять растения в поисках нектара, поедая плоды и распространяя семена. Главные опылители среди современных млекопитающих — это летучие мыши, которые в целом опыляют около 500 видов растений. Опылители встречаются и среди наземных видов — это сумчатые, грызуны, слоновые прыгунчики и представители других отрядов. Большинство из них ведут ночной образ жизни и реагируют на сильный аромат цветков с обильным сладким и вязким нектаром. Таких растений насчитывается около 85 видов и компоненты их запаха отличаются от таковых насекомоопыляемых цветков. Среди опылителей есть и приматы, например тупайи, которые пьют нектар пальм и опыляют их цветки. У растений пахнут не только цветы, но и листья. В их составе найдены летучие вещества групп монотерпенов и терпеноидов. Так что листья тоже могут привлекать животных запахом, как доказали австралийские ученые. Они выяснили, что небольшое сумчатое валлаби может не только унюхать всего несколько листиков, но и отличить по запаху хорошие листья, выросшие в оптимальных условиях, от плохих. ФРУКТОВЫЙ ЗАПАХ Вкусовое восприятие пищи у человека на 90% зависит от обоняния. Запах цветков может привлекать людей, потому что в некоторых случаях он похож на запах плодов. В плодах вторичные метаболиты играют роль консервантов и, кроме того, являются сигналом для животных, употребляющих данные плоды в пищу и осуществляющих таким образом распространение семян. И действительно, обоняние играет более важную роль в поисках пищи именно у тех приматов, которые едят в основном фрукты. Обезьяны и фруктоядные летучие мыши по аромату плодов находят плодоносящие деревья и выбирают на них самые спелые и вкусные фрукты. Особо важную роль обоняние играет в определении спелости фруктов, ведь чем спелее фрукт, тем вкуснее он пахнет и тем больше в нем полезных или легкоусвояемых питательных веществ. Кроме того, если фрукт спелый, то семена в нем тоже созрели и готовы к распространению и прорастанию, а это уже прямая выгода для растений. Так что наша любовь к цветочным запахам не случайна, ведь мы тоже эволюционировали «рука об руку» с растениями. И хотя тайна за-

ЦЕЙ ДИВОВИЖНИЙ СВІТ пахов открыта еще не полностью, на практике человечество уже давно и широко использует растительные ароматы. «НЕ ДЛЯ НАС ЭТИ ЦВЕТОЧКИ РОСЛИ» Справедливости ради стоит отметить, что не все цветки и растения пахнут приятно. Среди опыляемых летучими мышами цветков большинство имеет гнилостный, неприятный для человека запах. Цветки растений многих семейств (ароидных, раффлезиевых, ластовневых, орхидных и др.) пахнут, с нашей точки зрения, отвратительно — тухлым мясом, трупами, экскрементами и прочими неаппетитными штуками. Многие цветки вообще не пахнут, так что «не для нас эти цветочки росли». Отмечено, что многие приматы охотно используют в пищу созревшие и чуть-чуть забродившие фрукты, растительный сок и нектар, содержащий спирт. Причем иногда уровень алкоголя в них достигает 4–5%. Очевидно, именно здесь кроются корни неискоренимого пристрастия к алкоголю. Молекулы спиртов, кетонов и альдегидов образуются из жирных кислот в процессе созревания фруктов. Это своего рода показатель спелости с дополнительным эффектом, к которому пристрастились наши предки. Ведь биохимический путь переработки этанола возник у приматов разных линий в глубокой древности. ЗАЩИЩАЯ РАСТЕНИЯ Многие летучие вещества синтезируются в ответ на повреждение растения и токсичны для патогенных бактерий, грибов и других вредителей. Фенолы выполняют защитную функцию, они придают растению устойчивость к заболеваниям. При механическом повреждении ткани в клетках накапливаются фенолы, образующие защитный слой. Некоторые специфические вещества растения синтезируют в ответ на стресс — например, в условиях засухи или повышенного содержания в почве солей. Именно в стрессовых условиях в растениях накапливаются фенольные соединения, что приводит к ингибированию ростовых процессов и повышению их устойчивости к неблагоприятным факторам. Они служат сигнальными веществами во взаимодействиях растения с микроорганизмами и грибами. Некоторые растения в ответ на заражение грибами образуют защитные вещества фитоалексины, многие из которых имеют фенольную природу. Известны также вещества, которые могут подавлять рост соседних растений. Флавоноиды могут выступать в качестве аллелопатических веществ, влияя на взаимодействие растений друг с другом. К ИСТОРИИ ЭФИРНЫХ МАСЕЛ Терпены обладают сильным запахом и входят в состав многих эфирных масел. Различные способы применения растительных масел описаны еще в произведениях греческих и римских авторов. Если в Древнем Египте для фиксации запаха использовали методы масляной экстракции, то в современном варианте в качестве растворителя применяют спирт, хлороформ и некоторые другие органические вещества. Огромное внимание в древности уделялось искусству составления благовоний, мазей и притираний, которые с полным правом можно причислить к средствам медицинского назначения. Чаще всего использовали оливковое и касторовое масла — особенно беднейшие слои населения. Распространены были также бегеновое масло — из крупных семян растений семейства моринговых, масло из колоквинта — растения семейства тыквенных, масло из семян сафлора, напоминаю-

Многие летучие вещества синтезируются в ответ на повреждение растения и токсичны для патогенных бактерий, грибов и других вредителей. Фенолы выполняют защитную функцию, они придают растению устойчивость к заболеваниям. При механическом повреждении ткани в клетках накапливаются фенолы, образующие защитный слой. Некоторые специфические вещества растения синтезируют в ответ на стресс — например, в условиях засухи или повышенного содержания в почве солей. Именно в стрессовых условиях в растениях накапливаются фенольные соединения

ЖИТТЯ

щее подсолнечное, а также кунжутное, миндальное и др. В качестве душистых веществ упоминаются масла из семян миндаля и аниса, корневищ аира и имбиря, цветков и коры кассии, коры коричного дерева, древесины кедра и сандалового дерева, плодов цитрусовых, цветков гелиотропа, мимозы, розы, цветков и листьев мяты и розмарина. Использовались как душистые вещества также цветки хны и корневища ириса. Для получения жасминного, иланг-илангового и особо ценного розового масла подходят только цветы. В наше время при производстве лекарственных добавок, средств парфюмерии и косметики применяются десятки видов эфирных масел. Роль запаха и вторичных метаболитов в жизни растений и людей огромна, хотя до конца и не выяснена. Исследования этого направления принесут немало открытий в фармацевтике и медицине. Растения служат наиболее перспективным сырьем для эффективного и экологически безопасного синтеза целого ряда уникальных вторичных метаболитов. В мире ежегодно перерабатываются десятки и сотни тысяч тонн растительного сырья в целях извлечения веществ, необходимых для получения ЛС. Глубокие превращения растительных метаболитов нередко требуют применения самых современных методов. Очень часто без значительного изменения структуры вещества удается улучшить транспорт ЛП в организме и повысить его базовую активность. Татьяна Кривомаз, д-р техн. наук, канд. биол. наук, профессор

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

55

ЖИТТЯ

ЦЕЙ ДИВОВИЖНИЙ СВІТ

Малоизвестные стороны гриба-дождевика В поле и в лесу часто можно встретить грибы необычной формы, из которых при малейшем прикосновении во все стороны разлетается облачко спор. Их называют дождевиками или порхавками, а латинское название рода звучит как Lycoperdon. Используют ли эти грибы в фармацевтике и медицине?

НЕОЖИДАННЫЙ ПОДХОД Большинство грибов рода Lycoperdon съедобны до тех пор, пока не созреет споровый порошок. А когда споры и мякоть приобретают коричневатый цвет, они перестают быть похожими на потенциальное блюдо, зато появляются другие идеи по поводу их применения. О галлюциногенном эффекте Lycoperdon науке ничего не известно, однако после сомнительных подростковых экспериментов появилось заболевание с красноречивым названием «ликопердоноз». Болезнь классифицируют как гиперчувствительную пневмонию, называемую также внешним аллергическим альвеолитом, который проявляется воспалением альвеол в легких вследствие гиперчувствительности к ингаляционной естественной пыли. В данном случае это респираторное заболевание возникает в результате вдыхания большого количества спор дождевика и сопровождается тошнотой, учащением пульса, одышкой и характерными хрипами. Ликопердоноз обычно лечат кортикостероидами, которые уменьшают выраженность воспалительной реакции. Иногда для усиления эффекта добавляют противомикробные препараты. ИСТОРИИ БОЛЕЗНИ Ликопердоноз был впервые описан в медицинской литературе в 1967 г. Житель Норвегии попытался остановить кровотечение из носа путем вдыхания большого количества спор Lycoperdon, следуя советам народной медицины. Известен случай, когда пациент вдохнул настолько много спор, что они облачком выходили у него изо рта при каждом выдохе. Для спасения жизни ему провели бронхоскопию и в течение 4 нед поддерживали с помощью искусственной вентиляции легких. В Висконсине после грибной вечеринки госпитализировали восемь подростков, которые вдыхали споры дождевика. У пяти из них в течение недели возникли клинические симптомы в виде кашля, лихорадки, одышки, миалгии и усталости. А двум пришлось делать интубацию, чтобы они могли опять свободно дышать. В другом случае подростку удалили часть легкого, он провел 18 дней в коме и у него развились тяжелые повреждения печени. Кроме того, ликопердонозом могут

56

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

Что содержится в дождевике? Из плодовых тел Lycoperdon perlatum выделены и идентифицированы несколько химических соединений, в том числе производные стеринов, ароматические соединения и специфическая ликопердиновая кислота. Стероидные производные включают гидрокиланострол, эргостерина энантиостерол, эргостерола дегидропендероксид и др. Соединения, придающие дождевику характерный аромат, это октанон и октенол. Плодовые тела содержат коричную кислоту и пигмент меланин. Предварительный анализ ликопердиновой кислоты позволил предположить, что это вещество по аналогии с глутаминовой кислотой проявляет антагонистическую или агонистическую активность в отношении глутаматных рецепторов в центральной нервной системе млекопитающих. А вот галлюциногенный эффект дождевика не обнаружен, так что по-прежнему непонятно, зачем подростки вдыхали его споры

заболеть собаки после прогулки в лесу или в поле, где по какой-то причине выросло много дождевиков. НАРОДНАЯ МЕДИЦИНА И ИССЛЕДОВАНИЯ Виды Lycoperdon иногда используют в народной медицине вследствие возможных гемостатических свойств его спор. По данным исследования установлено, что экстракты дождевика обладают противобактериальной и противогрибковой активностью. В лабораторных условиях вытяжки Lycoperdon perlatum подавляли развитие культур патогенных бактерий Bacillus subtilis, Staphylococcus aureus, Escherichia coli и Pseudomonas aeruginosa. Причем их антибактериальная активность сопоставима с таковой ампициллина. Экстракт дождевика также угнетает развитие Salmonella enterica, Streptococcus pyogenes и Mycobacterium smegmatis. Кроме того, подтверждена его противогрибковая активность в отношении Candida albicans, C. tropicalis, Aspergillus fumigatus, Alternaria solani, Botrytiscinerea и Verticillium dahliae. Татьяна Кривомаз, д-р техн. наук, канд. биол. наук, профессор

Nimesullide Nimesulide

БІЛЬ? Буває інакше. Німедар! Український Німе У есулід від Дар рниці З Знеболює, , зменшує у запалення та сприяє збільшенню обсягу рухів з С Саше та топікальний гель для комплексної терапії к

Німедар саше. Склад: діюча речовина: nimesulide; 1 однодозовий пакет по 2 г гранул містить німесуліду 100 мг; допоміжні речовини: поліетиленгліколю цетостеариловий ефір, мальтодекстрин, кислота лимонна безводна, ароматизатор апельсиновий, цукор кристалічний. Лікарська форма. Гранули для оральної суспензії. Основні фізико-хімічні властивості: гранули від світло-жовтого до жовтого кольору. Фармакотерапевтична група. Неселективні нестероїдні протизапальні засоби. Код АТХ МОЇ А Х17. Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Препарат Німедар — нестероїдний протизапальний засіб групи метансульфонанілідів, який виявляє протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дію. Лікувальна дія препарату Німедар зумовлена тим, що він взаємодіє з каскадом арахідонової кислоти і знижує біосинтез простагландинів шляхом інгібіції циклооксигенази. Фармакокінетика. В організмі людини Німедар добре всмоктується при пероральному прийомі, досягаючи максимальної концентрації у плазмі через 2–3 год. До 97,5% німесуліду зв'язується з білками плазми. Німесулід активно метаболізується у печінці за участю CYP 2C9, ізоферменту цитохрому Р 450. Основним метаболітом є парагідроксипохідна, яка також має фармакологічну активність. Період напіввиведення — від 3,2 до 6 год. Німесулід виводиться із організму з сечею — близько 50% від прийнятої дози. Близько 29% від прийнятої дози виводиться з калом у метаболізованому вигляді. Лише 1–3% виводиться із організму у незміненому стані. Фармакокінетичний профіль у пацієнтів літнього віку не змінюється. Клінічні характеристики. Показання. Лікування гострого болю, первинної дисменореї. Німесулід слід застосовувати тільки як препарат другої лінії. Рішення про призначення німесуліду потрібно приймати на основі оцінки усіх ризиків для конкретного пацієнта. Протипоказання. Гіперчутливість до німесуліду або до будь-якого компонента препарату. Алергічні реакції у анамнезі (бронхоспазм, риніт, кропив'янка) у зв'язку із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти чи інших нестероїдних протизапальних препаратів. Гепатотоксичні реакції на німесулід в анамнезі. Супутнє застосування інших речовин з потенційною гепатотоксичністю. Шлунково-кишкові кровотечі або перфорації в анамнезі, пов'язані із попереднім застосуванням нестероїдних протизапальних засобів. Виразка шлунка або дванадцятипалої кишки у фазі загострення, наявність в анамнезі виразки, перфорації або кровотечі у травному тракті. Наявність в анамнезі цереброваскулярних кровотеч або інших крововиливів, а також захворювань, що супроводжуються кровоточивістю. Тяжкі порушення згортання крові. Тяжка серцева недостатність. Тяжкі порушення функції нирок. Порушення функції печінки. Підвищена температура тіла у хворого та/або грипоподібні симптоми. Алкоголізм та наркотична залежність. Дитячий вік до 12 років. Третій триместр вагітності та період годування груддю. Спосіб застосування та дози. Для того щоб мінімізувати можливі небажані побічні ефекти, потрібно застосовувати мінімально ефективну дозу протягом найкоротшого часу. Рекомендується вживати після прийому їжі. Максимальна тривалість курсу лікування препаратом Німедар — 15 діб. Дорослі. 100 мг німесуліду (1 однодозовий пакет) 2 рази на добу після їди. Пацієнти літнього віку. Корекція дози не потрібна. Діти віком від 12 років. Корекція дози не потрібна. Пацієнти з порушенням функції нирок. Для пацієнтів із легким або помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30–80 мл/хв) корекція дози не потрібна, у той час як тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/год) є протипоказанням до застосування Німедару. Вміст пакета висипають у склянку, розчиняють водою і приймають перорально. Діти. Препарат Німедар дітям віком до 12 років протипоказаний. Термін придатності. 2 роки. Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Упаковка. По 2 г гранул в однодозовому пакеті; по 9, або по 15, або по 30 пакетів у коробці. Категорія відпуску. За рецептом. Реєстраційне посвідчення МОЗ України № UA/15433/01/01 від 01.09.2016 р. Німедар гель. Склад: 1 г гелю містить німесуліду 10 мг; допоміжні речовини: диметилсульфоксид, пропіленгліколь, левоментол, макрогол 400, карбомер 980, трометамол, вода очищена. Показання. Місцеве лікування патологічних станів опорно-рухового апарату, що характеризуються болем, запаленням та скутістю рухів, таких як остеоартрит, періартрит, посттравматичний тендиніт, тендосиновіти, розтягнення м'язів, тяжкі фізичні навантаження на суглоби. Спосіб застосування та дози. Смужку гелю довжиною приблизно 3 см наносити на болючі ділянки тіла тонким шаром і злегка втирати, частота застосування становить 3–4 рази на добу. Діти. Не застосовувати дітям. Відпускається без рецепта. Реєстраційне посвідчення МОЗ України № UA/15433/02/01 від 15.09.2016. Ліцензія серія АВ № 598086.

Life is good — життя чудове. Повна інформація міститься в інструкціях для медичного застосування лікарських засобів. *За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017. www.choice-of-the-year.com.ua

Інформація виключно для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики, а також в аптеках.

ЖИТТЯ

КРАСА І ЗДОРОВ’Я

Пищевые красители: в поисках компромиссов Уже многие годы в ходе различных общественных дебатов обсуждается тема повышения безопасности пищевых красителей, особенно синтетических, полностью отказаться от использования которых призывают многие активисты. Однако на практике все оказывается совсем не так просто, и пока в некоторых случаях необходимы определенные компромиссы «ЦВЕТАСТАЯ СЕМЬЯ» Среди факторов, влияющих на решение человека выбрать те или иные пищевые продукты в супермаркете, важнейшим является их цвет, поскольку это первое, что видит покупатель. Поэтому производители уделяют особое внимание этому показателю своего товара. Дело в том, что в процессе термообработки многие продукты питания, а также напитки изменяют свой цвет и выглядят не столь привлекательными, как того хотелось бы. Яркость, красочность и аппетитность готовым продуктам в этом случае способны придать пищевые красители. Нашли применение эти вещества и в фармацевтической промышленности, преимущественно для окрашивания оболочек таблеток. По европейской классификации, которую использует и Украина, такой вид добавок, как пищевые красители, маркируют от E100 до E199. Ее порядок определяется цветом красителя. Так, желтые красители маркируют в диапазоне Е100–Е109; оранжевые — Е110–Е119; красные — Е120–Е129; синие — Е130–Е139; зеленые — Е140–Е149; коричневые и черные — Е150–Е159. Затем идут Е160–Е199 — это уже пищевые красители, которые по некоторым причинам не входят в вышеперечисленные диапазоны. Среди всей этой «цветастой семьи» встречаются красители как искусственные, так и натуральные. Таким образом, буква Е с цифрами, приведенная на упаковке, вопреки распространенному мнению, не всегда означает, что в продукте «синтетика». По-видимому, это заблуждение связано еще и с тем, что в США, в отличие от ЕС, индекс Е присваивают исключительно синтетическим красителям. Следует заметить, что одной из проблем в международной торговле продуктами между Европой и Северной Америкой,

58

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

является отсутствие единого законодательства, в котором бы оговаривались правила использования пищевых красителей (даже натуральных). Из-за этого продукт, разрешенный в одной стране, часто попадает под запрет в другой. КРИТИЧЕСКИЙ ДОКЛАД Так чем же не угодили синтетические красители потребителю? Началом массовому движению против этого вида пищевых добавок послужил доклад профессора Джеймса Стивенсона из Школы психологии при университете Саутгемптона (Хайфилд, Великобритания), сделанный еще в 2007 г., где как прямо, так и косвенно, многие из них подверглись критике. По утверждению автора доклада, в результате проведенного им двойного слепого, плацебо-контролируемого перекрестного исследования, в котором принимали участие 3- и 8–9-летние дети, было установлено, что потребление фруктовых напитков, содержащих некоторые искусственные пищевые красители, а именно E102, E104, E110, E122, E124 и E129, связано с повышением частоты случаев гиперактивного поведения у детей, однако на этот показатель могут влиять и многие другие причины. Тем не менее отказ от применения указанных красителей, по мнению ученого, может снизить указанный риск. Несмотря на довольно обтекаемую формулировку о «возможном вреде» упомянутых в докладе красителей, британское Агентство по пищевым стандартам, финансировавшее исследования Стивенсона, призвало британских производителей добровольно отказаться от их использования. Потом начались многочисленные акции в ЕС, участники которых требовали удалить синтетические красители из еды и напитков.

Производители вынуждены были изменить состав сотен напитков и продуктов питания, исключив из их состава синтетические красители. По данным статистики на европейском рынке за последние 5 лет в абсолютном большинстве пищевых продуктов содержатся только натуральные красители. Тем не менее часть проблем с красителями осталась нерешенной. ПРИЧИНА «НЕЛЮБВИ» Натуральные красители изготавливают из соков растений и плодов, цветков, а также из экстрактов и настоек. Принято считать, что они безопасны для нашего здоровья и, как правило, содержат флавоноиды, хлорофиллы, каротиноиды, витамины, органические кислоты, а также различные микроэлементы. Поэтому потребители

КРАСА І ЗДОРОВ’Я пищевых продуктов приветствуют такие красители, а вот у производителей они зачастую вызывают «головную боль». Главной причиной «нелюбви» производителей к натуральным красителям является то, что их свойства, прежде всего цвет, зачастую бывают весьма чувствительными к температуре, а также на них влияют солнечный свет, воздух, рН среды, в которую их помещают, и соответственно короткий срок хранения. Так, например, прекрасным красителем был бы бета-каротин, тем более, что оттенки каротиноидов можно регулировать, меняя соотношение двойных связей в цис- и трансконфигурации, однако в чистом виде его не используют, поскольку он не растворяется в воде, умеренно растворяется в маслах и к тому же быстро окисляется под действием кислорода, содержащегося в воздухе. Кстати, далеко не все из натуральных пищевых красителей хорошо растворимы в воде, поэтому для равномерного окрашивания дополнительно нужны различные эмульгаторы, что усложняет технологию и в итоге приводит к подорожанию конечного продукта. В ПОГОНЕ ЗА УДЕШЕВЛЕНИЕМ Широкое распространение получили некоторые синтетические красители именно благодаря своей низкой стоимости. Среди них тартразин — пищевая добавка Е102 — один из самых дешевых синтетических красителей, используемых в пищевой промышленности для придания изделиям желтой окраски различных оттенков. Применяют его при производстве мороженого, желе, пюре, супов, горчицы, йогуртов, а также газированных напитков, конфет и т.д. Краситель Е102 добывают из отходов производства — каменноугольного дегтя. Неудивительно, что эта пищевая добавка может вызывать нежелательные эффекты. Так, продукты, в состав которых входит Е102, противопоказаны людям с любыми хроническими заболеваниями, особенно это касается пациентов с бронхиальной астмой и различными видами аллергии. Этот краситель фигурировал и в вышеупомянутом докладе Стивенсона. Из-за высокого риска побочных эффектов на краситель Е102 установлена норма его добавления в готовый продукт, составляющая 150 мг на 1 кг продукта. Кроме того, существует предельная норма потребления вещества в день, которая не должна превышать 7,5 мг на 1 кг массы тела взрослого здорового человека. Себестоимость тартразина существенно ниже, нежели натуральных красящих веществ, таких как куркума или бета-каротин. Именно по этой причине Е102 пользуется такой популярностью у владельцев пище-

По европейской классификации, которую использует и Украина, такой вид добавок, как пищевые красители, маркируют от E100 до E199. Ее порядок определяется цветом красителя

вых корпораций. Вероятно, в этом также причина отмены запрета на его добавление в пищу. Так, тартразин был запрещен в ряде европейских стран к использованию в качестве пищевого красителя, но запрет был снят директивой ЕС 94/36/EC. ЕЩЕ ОДНА ОСОБЕННОСТЬ Кроме химических, технологических, а также юридических «премудростей», существуют и другие, которые непременно должны учитывать маркетологи и производители пищевых товаров, ориентируясь на тот или иной конкретный рынок. Так, например, сегодня многие производители отказываются от одного из лучших натуральных красителей — кармина Е120, который дает интенсивный и стойкий красный цвет. Причина заключается в том, что хотя кармин и является красителем исключительно природного происхождения, но его получают из самок насекомых кактусовой ложнощитовки (Dactylopius coccus), а, следовательно, пищевая добавка Е120 недопустима в рационе вегетарианцев. Помимо этого еда, содержащая такой пищевой краситель, не является халяльной (разрешенной и допустимой в исламе), а также кошерной (отвечающей требованиям кашрута — еврейских законов об употреблении пищи). ОСТОРОЖНО, ХЕМОФОБИЯ! Понятно, что существование нынешней пищевой промышленности, а тем более ее развитие невозможны без использования новых достижений химической науки, позволяющих создавать более качественные продукты питания, отличающиеся вкусом,

ЖИТТЯ

запахом, внешним видом, сроками хранения и т.д. От этого нам никуда не уйти, и именно такой подход взят на вооружение серьезными мировыми производителями. Однако существуют определенные группы не очень осведомленных активистов, которые породили в мире хемофобию, основанную, как правило, не на фактах, а на вымыслах, во многих случаях появившихся благодаря заказным статьям конкурентов в борьбе за рынок. Иррациональный страх перед всем «химическим» основан на отсутствии элементарных знаний в области химии. Например, такой краситель, как бета-каротин, в большинстве своем не выделяют из природных источников, а получают синтетическим путем. При этом достоверно известно, что оба пути приводят к получению совершенно идентичных продуктов, однако люди, страдающие хемофобией в особо острой форме, считают синтетические бета-каротины тоже «вредной химией». А между тем такая боязнь может нанести вред здоровью за счет эффекта ноцебо (антипод плацебо), имеющего психофизиологическую природу, когда негативные ожидания приводят к негативным явлениям. КОРРЕКТНОЕ ТРЕБОВАНИЕ Что же касается красителей, содержащихся в ЛС, то их количество, попадающее в организм человека, является несоизмеримо малым по сравнению с таковым в пищевых продуктах и напитках. Тем не менее в нашей стране подлежат регистрации и реализации только те препараты, которые содержат разрешенные в Украине красители. При этом в инструкции по применению и на упаковке ЛС обязательно необходимо указывать сведения о наличии красителя (его индекс), чтобы потребитель с гиперчувствительностью к данному красителю мог воздержаться от приобретения такого препарата. Подготовил Руслан Примак, канд. хим. наук

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

59

ЖИТТЯ

КРАСА І ЗДОРОВ’Я

Опасные продукты

Данные систематических обзоров, метаанализов и результаты крупных проспективных исследований подтверждают связь переедания и нерационального питания с повышенным риском развития онкологических заболеваний ЕДИМ С ОСТОРОЖНОСТЬЮ Выводы, сделанные учеными Оксфордского университета (США) в начале текущего века, справедливы и сегодня: избыточная масса тела и ожирение повышают риск развития рака пищевода (аденокарциномы), колоректального рака, постменопаузального рака молочной железы, а также рака почек и эндометрия [1]. При этом неправильные диетические подходы (недостаточное потребление овощей и фруктов, очищенных злаков и молочных продуктов), а также чрезмерная масса тела могут влиять на риск развития не только первичного рака молочной железы, но и его рецидивов [2]. По оценкам, около 90% случаев рака поджелудочной железы обусловлены воздействиями «извне», примерно в 50% случаев «виновниками» выступают бекон, колбасные изделия и сосиски [3]. В свою очередь, алкоголь может вызывать онкологические заболевания полости рта, глотки, пищевода и печени, а также провоцировать небольшое повышение риска развития рака молочной железы. При употреблении «красного» мяса (баранина, свинина, говядина) повышается риск развития колоректального рака, поэтому количество этих продуктов в рационе необходимо уменьшить. Консервированные продукты и избыточный уровень соли могут приводить к повышению риска развития рака желудка, следовательно, их потребление должно быть умеренным. Очень горячие напитки и продукты питания могут повышать риск развития рака полости рта, глотки и пищевода. СНИЖАЕМ РИСК Американское онкологическое общество по питанию и физической активности (ACS) рекомендует меры по поддержанию нормальной массы тела, физической активности, а также соблюдению диеты, богатой овощами, фруктами и цельнозерновым хлебом. Это снижает общий риск возникновения онкопатологии, а также способствует более длительному выживанию пациентов после диагностированного рака толстой кишки III стадии [4]. В частности, употребление фруктов и овощей в количестве не менее 400 г/сут может способствовать снижению

60

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

Среди типичных продуктов средиземноморской диеты: оливковое масло и оливки, свежие овощи (помидоры, баклажаны, болгарский перец, цуккини), чеснок, лук, зелень (тимьян, розмарин, орегано, базилик), цельнозерновой хлеб и, конечно же, рыба и морепродукты. А вот красное мясо, избыток соли и кулинарные жиры находятся под запретом. При отсутствии противопоказаний можно позволить себе бокал сухого красного вина

риска развития рака полости рта, пищевода, желудка и толстой кишки. Физическая активность как основная детерминанта энергетических затрат снижает риск развития колоректального рака и, вероятно, рака молочной железы. Есть данные о том, что нормализация массы тела и борьба с ожирением совместно с соблюдением принципов здорового питания могут снижать риск заболеваемости раком молочной железы и возникновения его рецидивов [1, 2]. ДИЕТА ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ Среди «здоровых» диет особенно выделяется так называемая средиземноморская. Во-первых, приверженность традиционной средиземноморской диете обратно пропорциональна общей, а также сердечнососудистой смертности. Во-вторых, изучена взаимосвязь степени такой приверженности и распространенности рака в общей популяционной выборке из 25 623 участников (10 582 мужчины, 15 041 женщина) греческого сегмента Европейского перспективного исследования рака и питания (EPIC). Установлено, что более высокая степень приверженности средиземноморской диете была связана с более низкой общей распространенностью рака [5]. Среди типичных продуктов средиземноморской диеты: оливковое масло и оливки, свежие овощи (помидоры, баклажаны, болгарский перец, цуккини), чеснок, лук, зелень (тимьян, розмарин, орегано, базилик), цельнозерновой хлеб и, конечно же, рыба и морепродукты. А вот красное мясо, избыток соли и кулинарные жиры находятся под запретом. При отсутствии противопоказаний можно позволить себе бокал сухого красного вина. Александра Демецкая, канд. биол. наук Список литературы находится в редакции

ГОРОСКОП НА ОКТЯБРЬ Для Овнов первая декада октября пройдет в сложной психоэмоциональной атмосфере. Возникающие конфликты старайтесь решать дипломатическим путем. Вам представятся несколько перспективных возМожностей, связанных с реализацией в профессиональной сфере. Воспользуйтесь ими для обретения свободы и независимости.

У Львов возможно снижение витальных сил. Публичная деятельность и общественная работа притягивают вас с огромной силой, но реакция окружающих на ваши действия может быть совершенно неожиданной. Соблюдайте субординацию в отношениях с начальством, будьте корректны с сотрудниками.

Стрельцы погрузятся в глубины творческой деятельности, которая будет сопровождаться возросшей чувственностью и достигнет своего апогея в последней декаде месяца. Находясь в творческом порыве, не забывайте о необходимости выполнять свои непосредственные профессиональные обязанности.

Месяц пройдет для Тельцов в напряженной обстановкЕ, проявляйте сдержанность, анализируйте поступки и слова. Накал страстей, бушующий вокруг вас, будет истощать вашу жизненную энергию. Звезды рекомендуют расходовать силы разумно и экономно. Избегайте травмоопасных приключений и занятий экстремальными видами спорта.

Жажда бурной деятельности обуревает Дев в октябре. Ваша уверенность в собственных силах вдохновляет и заражает азартом сотрудников и партнеров. Обсудите с ними свои проекты — благодаря совместным усилиям вы добьетесь максимальных результатов. Период благоприятен для усовершенствования условий труда или освоения новых сфер деятельности.

Для предприимчивых Козерогов октябрь может стать временем своеобразного прорыва в сфере карьеры и финансов. Появление новых конструктивных идей, а также их корректное воплощение позволит вам осуществить некоторые новшества и усовершенствования на рабочем месте. Период хорош для проведения корпоративных тренингов, конференций и брифингов.

В октябре Близнецов ждет удача в финансовой и профессиональной сферах. Успешное течение финансовых дел укрепит вашу самооценку и придаст уверенности в себе. Возросшее обаяние и привлекательность усилят ваше влияние на представителей противоположного пола. Можете побаловать себя парочкой невинных флиртов.

Увеличение энергетического потенциала будет способствовать воЗрастанию активности и инициативности Весов. Период благоприятен для денежных вложений, вливания средств в развитие бизнеса, покупки движимого или недвижимого имущества. Можете заняться разработкой нового проекта. Фортуна проявляет к вам завидную благосклонность.

Водолеям следует засучить рукава и с несгибаемым упорством заняться рутинной работой. По возможности ограничьте публичную активность и постарайтесь «не выпячиваться» — это убережет вас от конфликтных ситуаций и бессмысленных споров с окружающими. Воздержитесь от рискованных манипуляций с деньгами и участия в сомнительных проектах.

Октябрь станет для Раков периодом символического жизненного вызова и самоутверждения. Ваш высокий профессионализм и практичная хватка принесут значительное улучшение финансового положения. Возросшая уверенность в себе и решительность позитивно влияют на окружающих — можете рассчитывать на поддержку компаньонов и начальства.

Трудолюбие Скорпионов бросается в глаза не только сослуживцам, но и начальству. Есть шанс, что руководство оценит по достоинству вашу инициатИвность и напористость. Воспользуйтесь данным периодом для реализации давно вынашиваемых планов. Находясь в потоке своих честолюбивых порывов, не забывайте о близких людях.

Рыб посетит прилив жизненных сил и творческое вдохновение. Вы настроены романтично и склонны «витать в облаках». Период больше подходит для командировок и тусовок, чем для нудной офисной работы, на которую у вас может не хватать терпения. Личные отношения складываются весьМа удачно. Татьяна Савченко, астропсихолог

ЖИТТЯ

КРАСА І ЗДОРОВ’Я

Школа, уроки… сколіоз За даними статистики, у 90% українських школярів є порушення постави. Це одна з ортопедичних патологій, що найчастіше виявляють у дітей і підлітків. Кожна четверта дитина в Україні має порушення постави, у 5–6 осіб з тисячі це сколіоз — Новий навчальний рік щойно стартував, а діти вже починають скаржитися на біль у спині, — зазначає Наталія П’єх, лікар загальної практики, сімейний лікар вищої категорії Амбулаторії сімейної медицини № 1 комунальної 5-ї МКП (м. Львів). — Причин розвитку захворювань хребта, на жаль, багато. Це і парти, які не підходять школярам за зростом, надто Наталія П’єх важкі рюкзаки, тривале сидіння за комп’ютером, мінімум фізичних навантажень. Особливо швидко проблеми з хребтом розвиваються під час інтенсивного росту дитини — у ранньому підлітковому віці. І якщо для розвитку сколіозу достатньо півроку, то відновлення постави може тривати кілька років за умови регулярних щоденних занять. Оскільки формування дитячого хребта продовжується, сколіоз на ранніх етапах добре піддається лікувальній корекції. Сколiоз (бокове викривлення хребта) небезпечний тим, що тривало розвивається без виражених зовнішніх проявів, тому батьки повиннi регулярно перевiряти, чи не викривлений хребет у дитини. Зробити це достатньо просто: нехай дитина роздягнеться та стане спиною до вас. Серед найбільш очевидних ознак сколіозу у дітей виділяють такі: нерівномірність плечей (лінія плеча постійно зміщена в один бік); одна лопатка виступає більш помітно, ніж інша; нерівномірність талії; одне стегно вище, ніж інше. Отож, якщо ви помітили навіть незначні вiдхилення, доцільно проконсультуватися з хiрургом чи ортопедом. Адже сколiоз — це не лише косметичний дефект. Одними з найбільш ефективних методів корекції сколіозу у дітей є спеціальна антисколіозна гімнастика та лікувальна фізкультура.

62

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

Вправи і фізичне навантаження насамперед необхідні для того, щоб наростити навколо хребців м’язовий корсет, який не даватиме хребту викривлятися вбік. Масаж та фізичне навантаження допомагають сформувати і зміцнити м’язи поздовж хребта. Окрім того, для лікування сколіозу у дітей використовують корсетотерапію (постійне чи епізодичне носіння спеціально сконструйованого корсета, який впродовж зростання дитини не тільки не дозволяє кісткам викривлятися, але й допомагає їм набути адекватної форми). Найрадикальніший метод лікування сколіозу — хірургічне вручання з метою встановлення на хребті спеціальних конструкцій, які фіксують положення хребців. Батькам потрібно знати, що дитині з викривленням хребта небажано займатися певними видами спорту, зокрема, важкою атлетикою, боксом, рiзними видами боротьби, спортивною чи художньою гiмнаcтикою, а також тими видами, де є стрибки, оскільки струшування для викривленого хребта є досить небезпечним. Натомiсть позитивно впливатимуть плавання (змiцнює м’язовий корсет та розвантажує хребет), оздоровча гiмнастика, бальнi танцi, лижний спорт. Дитина, у якої діагностовано сколіоз, повинна спати на твердiй поверхнi або спецiальному ортопедичному матраці. Подушка має бути низькою. Пiд час виконання урокiв необхідно сидiти прямо, а не перекошуватися на один бiк. Стiл та стiлець мають вiдповiдати зросту школяра. Ноги, зiгнутi в колiнах пiд прямим кутом, повиннi повною стопою стояти на пiдлозi або спецiальнiй пiдставцi. Лариса Дедишина

КРАСА І ЗДОРОВ’Я

ЖИТТЯ

Олег Панюта:

«Здоровый образ жизни — это то, что доставляет нам удовольствие!» Здоровый образ жизни (ЗОЖ) становится все более популярным. Парадоксально, но факт: сегодня мы заново открываем для себя то, о чем было известно еще в давние времена — здоровье нужно беречь. При этом мало кто знает, что крылатая фраза Ювенала «в здоровом теле здоровый дух» была вырвана из контекста, из-за чего вторую часть высказывания воспринимают как следствие первой. Однако изначально в нее был вложен совсем иной смысл: «Надо молить, чтобы ум был здравым в теле здоровом». Недаром популяризировавшие эту фразу Джон Локк и Жан Жак Руссо настаивали на том,что каждый человек должен стремиться к этой гармонии. Но ничто не дается просто так. Еще Плутарх говорил: «Кто рассчитывает обеспечить себе здоровье, пребывая в лени, тот поступает так же глупо, как и человек, думающий молчанием усовершенствовать свой голос». Своей «философией» ЗОЖ с нами поделился известный украинский журналист и телеведущий Олег Панюта — ЗОЖ — это индивидуальная программа каждого человека, требующая волевых поступков и обдуманных решений, направленных на сохранение, укрепление собственного здоровья и здоровья следующих поколений. Что ЗОЖ означает лично для Вас?

— Для меня ЗОЖ — это способ существования на этой планете, когда я не мешаю окружающему миру (хотя факт нашего появления на свет сам по себе уже мешает природе) или хотя бы наношу ему минимальный вред. Когда я забочусь не только о себе, но и о людях, которые мне близки, и мое поведение не вредит социуму. Конечно, ЗОЖ — это и здоровое питание, времяпрепровождение, здоровые мысли и здоровое окружение, то есть все, что совокупно влияет на то, «из чего» ты состоишь. Это и вода, которая может быть взята из «неправильного» места или в «неправильном» настроении, что также отражается на нашем самочувствии, мыслях

и поступках. Безусловно, важны очистительные фильтры, а также информация на упаковке. Мы отдаем предпочтение стеклу, поскольку пластиковая тара негативно сказывается на составе воды и загрязняет окружающую среду. Мы не можем полностью избавиться от вредного влияния, но минимизировать его — наша обязанность.

— Всегда ли Вы были «адептом» ЗОЖ?

— Конечно, не всегда. «Всплеск» интереса к ЗОЖ у нас с женой появился с рождением второго ребенка. Мы увидели аллергические высыпания на щечках дочери на фоне грудного вскармливания и поняли, что аллергия не зависит от нас даже при использовании здоровых продуктов и здорового поведения. Мы осознали, что пришло время избавиться от городской суеты и шума, и постарались убежать из этой среды обитания. Построили рядом с лесом деревянный дом, в котором нет кондиционирования (только естественная вентиляция), что позволяет дышать чистым воздухом. На небольшом ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

63

ЖИТТЯ

КРАСА І ЗДОРОВ’Я

Каждый день я прохожу 5 км пешком — это необходимо при том малоподвижном образе жизни, который ведет большинство из нас. Разумные нагрузки должны быть, и организм нужно к ним обязательно приучать приусадебном участке выращиваем огурцы, помидоры, баклажаны, кукурузу. Конечно, мы не можем полностью обеспечить себя всем необходимым, — для этого нужны время, усилия и знания, которых иногда не хватает. К тому же мы сторонники органического способа ведения хозяйства (никаких пестицидов, только органические удобрения, компостные ямы, гумус), а он, как известно, не позволяет добиться такого масштабного урожая, который дает «химия». Мясо покупаем у соседей, сами делаем «живые» йогурты и т.д. Каждый день я прохожу 5 км пешком — это необходимо при том малоподвижном образе жизни, который ведет большинство из нас. Разумные нагрузки должны быть, и организм нужно к ним обязательно приучать. ЗОЖ — это то, что доставляет тебе удовольствие. Справедливости ради надо признать, что вредные привычки тоже могут его доставлять, но я стараюсь периодически от них избавляться. К примеру, от курения я отказался 10 лет назад, имея за плечами 20-летний стаж курильщика. Причем с 18 лет курил осознанно и регулярно — по пачке в день. Избавиться от курения достаточно просто, поскольку все мы знаем, что проблема находится в нашей голове. Когда на свет появился второй ребенок, жена сказала: «Я подарила тебе дочку, а ты «отдай» мне свою вредную привычку». Конечно же, я согласился с таким «обменом». Честно говоря, я купил себе пачку, чтобы иногда выкуривать сигарету-другую, но потом понял, что за этой пачкой непременно последует другая. Я не стал заниматься самообманом и бросил курить в течение одной недели. Правда, любовь к сигарам я сохранил, но она настолько редка и мимолетна (несколько раз в году), что об этом даже не стоит говорить. От сигарет я отказался, от кофе — нет. Мы с женой пьем его с молоком и отказались от «ночной» чашки кофе. Также я могу позволить себе бокал красного вина, хотя его польза для организма периодически становится предметом научных дискуссий.

— Когда, по Вашему мнению, нужно начинать приучать детей беречь собственное здоровье?

— С дочкой мы постарались сделать это с самого начала. А вот сын родился в середине 90-х, когда не было понимания того, что это необходимо. Я родился в СССР, где существовали другие понятия о качестве питания, воздуха и воды, а аллергия чаще всего была следствием переедания сладостей. К сожалению, сейчас люди все делают для того, чтобы потом от этого страдать: загрязняют воздух, используют вредные вещества и едят неполезные продукты. Любимая еда моего детства — картошка, жаренная на сале в чугунной сковороде. Я иногда скучаю по этой «истории», поэтому раз в году жена делает мне такой подарок, правда, использует подсолнечное масло вместо смальца (как это делала моя бабушка). Своих детей мы приучаем питаться более правильно. Сын уже достаточно взрослый, декларирует ЗОЖ и в последнее время склоняется к отказу от мяса, однако по этому пункту я не вполне разделяю

64

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 09_2018 WWW.FP.COM.UA

его мнение. Я не могу жить без мяса, поскольку это необходимо организму, который нуждается в белках животного происхождения. И это придумали не мы, а сама природа и эволюция. В то же время мы стараемся правильно сочетать продукты, и если на столе присутствует жаренное на огне мясо, то пару ему обязательно составляет отварная брокколи.

— Одним из Ваших увлечений являются путешествия. Всегда ли удается рационально питаться вдали от дома?

— Стараюсь. Однако достаточно сложно, находясь, к примеру, в Испании, не продегустировать разные виды хамона, чтобы понять, чем они отличаются друг от друга. А моя супруга без ума от морепродуктов. При этом узнать истинный вкус паэльи и других национальных блюд можно только в заведениях, «где не ступала нога курортника». Когда мы были на Майорке, то арендовали домик и готовили сами из местных продуктов.

— Что для Вас значит кулинария?

— В юности я увлекался кулинарией, сейчас только жарю мясо на открытом огне. При необходимости готовлю каши, омлеты, люблю использовать мультиварку. Спасибо жене, которая взяла на себя обязанности не только о нашем быте, но и о здоровом питании. Хотя если она уезжает, то я вспоминаю о своих кулинарных навыках. К примеру, дети очень любят макароны, а я знаю, как приготовить пастиччио под томатным соусом с сыром. В то же время я не считаю себя гурманом. Гурман — это человек, который очень тщательно подходит к выбору того, что он ест. Конечно, я не буду закусывать сливами кисломолочные продукты, но не «делаю из еды культа» . Еда — это необходимость, позволяющая нам чувствовать себя комфортно.

— Многие наши читатели помнят, как Вы были ведущим программы «Завтрак с 1+1». А с какого завтрака начинается Ваше утро?

— Стараюсь завтракать полноценно. В зависимости от рабочего графика он может быть более или менее плотным. Творог со сметаной, медом и фруктами, омлет, блинчики или оладьи, мюсли, которые мы делаем сами (у нас есть машинка для приготовления овсяных хлопьев), чашка молока или стакан кефира.

— Ваше отношение к лекарствам?

— Моя жена несколько лет назад увлеклась гомеопатией и теперь в ситуациях, когда можно избежать антибиотиков и прочей «тяжелой артиллерии», мы обходимся без медикаментов. Мы видим результат, и значит, это «работает», а не является просто плацебо, как многие считают сегодня.

— Что помогает Вам оставаться бодрым и активным, несмотря на весьма напряженный рабочий график?

— Если ты любишь свою работу, то любые проблемы нипочем, тебе подвластно их преодоление. Конечно, если долго работать на износ, то это рано или поздно даст о себе знать, поэтому я стараюсь не доводить себя до такого состояния. Надо уметь переключаться на то, что доставляет удовольствие и дает силы на завтрашний день. Для меня это простые вещи — работа на грядках, кошение травы, обрезание кустов, прогулка по лесу, спокойная музыка, смена обстановки. Важно, чтобы близкие помогали и не относились потребительски.

— Чтобы Вы пожелали нашим читателям?

— Хочу пожелать, чтобы лекарства помогли чувствовать себя комфортно как можно большему количеству людей. И пусть работа каждого фармацевта будет пронизана ощущением радости от того, что он помогает людям быть здоровыми!

Беседовала Александра Демецкая

РОЗУМНИЙ ВИБІР

Увага! Вже в программі 2

 Оптимальна ціна  Оптимальна доплата

¹ЛОЗАП® Клінічні характеристики: Склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою містить лозартану калію 12,5 мг; 50 мг; або 100 мг. Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою. Фармакотерапевтична група. Прості препарати антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ. Код АТС C09CA01. Фармакологічні властивості. Лозартан – це синтетичний антагоніст рецептора (типу АТ1) ангіотензину ІІ, призначений для перорального застосування. Ангіотензин ІІ, потужний вазоконстриктор, є основним активним гормоном ренін-ангіотензинової системи та визначальним фактором у патофізіології артеріальної гіпертензії. Лозартан та його фармакологічно активний метаболіт блокують усі фізіологічно важливі впливи ангіотензину ІІ незалежно від джерела або шляху його синтезу. Застосування лозартану дає змогу зменшити загальну кількість летальних випадків із серцево-судинних причин, інсульту та інфаркту міокарда у хворих з артеріальною гіпертензією з гіпертрофією лівого шлуночка, забезпечує захист нирок у хворих на цукровий діабет II типу з протеїнурією. Показання. Лікування есенціальної гіпертензії у дорослих, а також у дітей і підлітків віком від 6 років. Лікування захворювання нирок у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом ІІ типу з протеїнурією ≥ 0,5 г/добу у рамках антигіпертензивної терапії. Лікування ХСН (у пацієнтів віком від 60 років), коли застосування інгібіторів АПФ вважається неможливим з причини несумісності, або протипоказане. Зниження ризику розвитку інсульту у пацієнтів з АГ та ГЛШ. Протипоказання. Гіперчутливість до діючої речовини та до будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу препарату; тяжкі порушення функції печінки. Препарат протипоказаний вагітним або жінкам, що планують завагітніти. Протипоказане одночасне застосування препарату з лікарськими засобами, які містять аліскірен, пацієнтам з цукровим діабетом та порушенням функції нирок (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2). Побічні реакції: Запаморочення, вертиго, сонливість, головний біль, порушення сну; посилене серцебиття, стенокардія, біль у животі, запор; загальне нездужання, підвищена втомлюваність; підвищена чутливість до препарату та інше.* Вагітність. Лозартан не повинен застосовуватися вагітними або жінками, які планують завагітніти. Діти. Дані щодо безпеки та ефективності застосування препарату у дітей віком від 6 місяців до 6 років не встановлені. Наявні на даний час дані наведені у розділі «Фармакологічні властивості», проте жодних рекомендацій щодо дозування препарату дітям віком до 6 років не може бути надано. Інструкція для медичного застосування препарату Лозап®. Таблетки, вкриті оболонкою по 50 мг або 100 мг. Лозап® 50 мг та Лозап®100 зареєстровані в Україні під торговою маркой Лозап® РП № UA/3906/01/03, РП № UA/3906/01/04 від 27.07.2015. Наказ МОЗ України №468 від 27.07.2015. Зміни внесено. Наказ МОЗ України №521 від 21.03.2018. Скорочена інформація для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників, призначена для розповсюдження на науково-практичних конференціях. З повною інформацією про препарат можна ознайомитись в інструкції для медичного застосування препарату.

2 Наказ МОЗ України від 03.08.2018 №1446 «Про внесення змін до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню станом на 23 липня 2018 року»

SAUA.GLOSZ.18.09.0896

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна»: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50А, тел.: +38 (044) 354 20 00, факс: +38 (044) 354 20 01

ШВИДКО* УСУВАЄ ЗАКЛАДЕНIСТЬ НОСА ТА ДОПОМАГАЄ ПОПЕРЕДИТИ 1,2 ГАЙМОРИТ ЗАКЛАДЕНІСТЬ НОСА

АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ

СИНУСИТ

•

Полегшує дихання НА 70% протягом декількох хвилин3

•

Не зафіксовано випадків медикаментозного р риніту при використанні під час застуди протягом 10 днів4 п

•

М Містить охолоджувальні ароматні р речовини, які допомагають покращити ввідчуття прохідності повітря через ніс5-7 ШВЕЙЦАРСЬКА ЯКІСТЬ sw

iss m ade

Ⱦɿɹ ɩɪɟɩɚɪɚɬɭ ɩɨɱɢɧɚɽɬɶɫɹ ɩɪɨɬɹɝɨɦ ɯ ɯɜɢɥɢɧ ɡɝɿɞɧɨ ɡ ɿɧɫɬɪɭɤɰɿɽɸ ɞɥɹ ɦɟɞɢɱɧɨɝɨ ɡɚɫɬɨɫɭɜɚɧɧɹ ɈɌɊɂȼȱɇ Ɂ ɆȿɇɌɈɅɈɆ ɌȺ ȿȼɄȺɅȱɉɌɈɆ ɫɩɪɟɣ ɧɚɡɚɥɶɧɢɣ ɞɨɡɨɜɚɧɢɣ Ɋ ɉ ɆɈɁ ɍɤɪɚʀɧɢ ʋ8$ ɇɚɤɚɡ ʋ ɜɿɞ ȱɧɮɨɪɦɚɰɿɣɧɢɣ ɦɚɬɟɪɿɚɥ ʋ&+8.5 &+275, Ⱦɚɬɚ ɜɢɝɨɬɨɜɥɟɧɧɹ ɜɟɪɟɫɟɧɶ ɉɨɜɿɞɨɦɢɬɢ ɩɪɨ ɧɟɛɚɠɚɧɟ ɹɜɢɳɟ ɱɢ ɫɤɚɪɝɭ ɧɚ ɹɤɿɫɬɶ ɩɪɨɞɭɤɬɭ ȼɢ ɦɨɠɟɬɟ ɜ ɌɈȼ ©ȽɥɚɤɫɨɋɦɿɬɄɥɚɣɧ ɏɟɥɫɤɟɪ ɘɤɪɟɣɧ Ɍ Ɉ ȼ ª ɡɚ ɬɟɥ ɚɛɨ ɧɚ H PDLO RD[ #JVN FRP ɉɈɋɂɅȺɇɇə 6 &+$'+$ (7 $/ 35(9(17,21 2) %/,1'1(66 $1' '($)1(66 :+2 Ⱥ ɋ ɅɈɉȺɌɂɇ ɂ ȾɊ ɈɋɌɊɕɃ ɊɂɇɈɋɂɇɍɋɂɌ ɗɌɂɈɅɈȽɂə ɉȺɌɈȽȿɇȿɁ ȾɂȺȽɇɈɋɌɂɄȺ ɂ ɉɊɂɇɐɂɉɕ Ʌȿɑȿɇɂə ɄɅɂɇɂɑȿɋɄɂȿ ɊȿɄɈɆȿɇȾȺɐɂɂ ȽɈȾ (&&/(6 5 (7 $/ $0 - 5+,12/ ± *5$) 3 (&&/(6 5 &+(1 6 ()),&$&< $1' 6$)(7< 2) ,175$1$6$/ ;</20(7$=2/,1( $1' ,35$7523,80 ,1 3$7,(176 :,7+ &20021 &2/' (;3(57 23,1 3+$50$&27+(5 (8&$/<3786 (+5/,&+ 6 $9$,/$%/( $7 +773 $9(5 $25* $'$0 &20 &217(17 $63;"352'8&7,' 3,' *,' >/$67 $&&(66(' $35 @ &(50(//, & )$%,2 $ )$%,2 * 48$*/,2 3 ())(&7 2) (8&$/<3786 (66(17,$/ 2,/ 21 5(63,5$725< %$&7(5,$ $1' 9,586(6 &855 0,&52%,2/ %8552: $ (&&/(6 5 -21(6 $ 7+( ())(&76 2) &$03+25 (8&$/<3786 $1' 0(17+2/ 9$3285 21 1$6$/ 5(6,67$1&( 72 $,5)/2: $1' 1$6$/ 6(16$7,21 $&7$ 272/$5<1*2/

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ТА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ, А ТАКОЖ ДЛЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ В РАМКАХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ЗАХОДІВ З МЕДИЧНОЇ ТЕМАТИКИ