Фармацевт Практик №03, 2020 by Фармацевт Практик

03 [189] 2020 ISSN 2409–2584

«КРИВАВА СПРАВА»: чи варті медичні п’явки повернення 22 із небуття Кишкова мікробіота та алергії

12 Сліпота і глаукома

18 Енцефалопатія, спричинена застосуванням ліків

30 Мікроголки — трансдермальна доставка ліків

32 WWW.FP.COM.UA

Еспумізан® бебі Симетикон

Еспумізан®

позбавляє здуття. Мама спокійна, спокійне дитя.

НАЙВИЩА концентрація симетикону 100 мг/мл * ЕКОНОМІЧНО - 1 флакон 30 мл - більше 5 тижнів лікування ** ЛЕГШЕ знайти в темряві ***

Реклама безрецептурного лікарського засобу. Діюча речовина – 1 мл крапель оральних, емульсії містить симетикону 100 мг. Перед прийомом обов’язково ознайомтесь з інструкцією для медичного застосування Еспумізан Бебі від 06.02.2020 №270 та проконсультуйтесь з лікарем. Показання для застосування. Симптоматичне лікування при скаргах з боку шлунковокишкового тракту, пов’язаних із газоутворенням, наприклад, метеоризм, в тому числі в післяопераційний період; коліки у немовлят. Протипоказання. Підвищена чутливість до симетикону або до інших компонентів препарату, повна кишкова непрохідність. Особливості застосування. Препарат слід икористовувати з обережністю у пацієнтів з обструктивними захворюваннями шлунково-кишкового тракту. При першій появі, а також при повторних або стійких скаргах треба провести клінічне обстеження. Через можливість проковтування дітьми мірного стаканчика, необхідно тримати його у недоступному для дітей місці. Лікарський засіб також тримати в недоступному для дітей місці. Препарат містить 199,17 мг сорбіту в 1 мл крапель, тому його не слід призначати хворим із рідкісною спадковою формою непереносимості фруктози. Р.П. МОЗ України UA/10476/01/01. ВИРОБНИК – БЕРЛІН ХЕМІ АГ, Глінікер Вег 125, 12489, Берлін, Німеччина. Адреса Представництва «Берлін Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ» – м.Київ, вул. Березняківська, 29. Тел.:+38(044)494-33-88, факс +38(044)494-33-89. * Cеред суспензій симетикону, що зареєстровані в Україні і показані для лікування колік у немовлят, сайт drlz.com.ua. ** Із розрахунку мінімальної кількості крапель (5) на прийом 4 рази на добу під час або після годування (для лікарського засобу Еспумізан ® Бебі 30 мл).*** За рахунок світіння флуоресцентного покриття упаковки. UA_EsB-03-2020-Visual затв. 18.02.2020.

САМОЛІКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКІДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я

НОВИНИ

Новий коронавірус: як не дати кривій захворюваності підскочити вгору? Важко передбачити, якою буде епідеміологічна ситуація з коронавірусом в Україні, які діятимуть обмеження, коли цей номер журналу дістанеться читачів, але розберемося з фактами, які маємо на середину березня Перші випадки захворювання, спричиненого новим коронавірусом SARS-CoV-2 та пізніше названого COVID-19, були зафіксовані в грудні 2019 р. в м. Ухань в Китаї. З того часу інфекція поширилася вже майже на півтори сотні країн, кількість підтверджених випадків перевищила 160 тис., число смертельних швидко наближається до 7 тис. Поки в січні-лютому вірус вирував у Китаї, пересічні європейці не надто звертали на нього увагу, але не минуло й місяця, як SARSCoV-2 завітав і до них. На даний час в Європі щоденно реєструють більше випадків, ніж в Китаї в розпал епідемії. На сьогодні найгірша ситуація склалася в Італії, де, незважаючи на жорсткі карантинні заходи, навантаження на заклади охорони здоров’я значно перевищує їхні ресурси. Вчені ще розбираються, чому все пішло так погано, але, схоже, обмежувальні заходи були вжиті трохи запізно або населення їх не надто ретельно дотримувалося. Поширення вірусу SARS-CoV-2 відбувається якийсь час непомітно, поступово, але раптом ситуація вибухає — кількість хворих збільшується експоненціально, кожного наступного дня нових випадків у рази більше, ніж попереднього, тому принципове значення має введення жорстких карантинних заходів та їх дотримання (!) ще до того, як переповняться лікарні. В усій цій історії на сьогодні маємо одну гарну новину — Китаю вдалося впоратися зі спалахом, принаймні на якийсь час. Ми маємо приклад успішної боротьби і бачимо, що вона вимагає агресивних заходів: загального карантину, масових тестувань на коронавірус та ізоляції не лише хворих, а й тих, хто близько контактував з ними. Вивчення графіків захворюваності на COVID-19 у Китаї показує, що введення жорстких заходів, коли закривають на в’їзд-виїзд цілі міста, дало результат майже одразу. Є також наочні приклади східних країн, які вдало стримують поширення коронавірусу SARSCoV-2: Тайвань, Сінгапур, Таїланд та Гонконг у 2003 р. пережили епідемію SARS, вони добре засвоїли урок і належно підготувалися. Миттєве реагування на перші ж випадки інфекції дозволило їм стримати епідемію — не дати кривій захворюваності експоненційно підскочити вгору, як це відбулося в Італії, Ірані, Франції, Іспанії та ще в низці країн. Слід визнати, що в багатьох європейських демократіях населення важче сприймає будь-які обмеження власної свободи, ніж в східних країнах, і тривалий час у тій самій Італії карантинні

На початковій стадії захворювання, спричинене новим коронавірусом, має такі самі симптоми, як інші ГРВІ: кашель, біль у горлі, риніт, гарячка, сухий кашель, чхання, біль у груднині та утруднене дихання; у деяких випадках — діарея або кон’юнктивіт. Визначити, що збудником є коронавірус SARS-CoV-2, можуть тільки спеціальні тести. Проконсультуйтесь із сімейним лікарем щодо можливості тестування

На сьогодні не існує ані вакцини, ані специфічного лікування проти нової короновірусної інфекції. Отже, особливого значення набуває профілактика. Щоб захистити себе та оточуючих від інфекції SARS-CoV-2, необхідно: • часто і ретельно мити руки водою із милом • не торкатися брудними руками очей, носа чи рота • уникати тісного

• •

• • •

контакту з хворими людьми (не наближатися ближче ніж на 1,5 м) залишатися вдома, якщо захворіли чхати та кашляти у згин ліктя або прикривати рот і ніс серветками дезінфікувати поверхні у разі хвороби повідомити свого сімейного лікаря ретельно дотримуватися всіх карантинних заходів

заборони звучали не як жорстке СТОП, а як «громадянам не рекомендовано». Французькі чиновники також стурбовані через те, що населення ігнорує обмеження, продовжує гуляти та юрмитися, ніби нічого не сталося. Це той випадок, коли за легковажність одних людей можуть заплатити інші, ті в кого є високий ризик не пережити зараження SARS-CoV-2. Наявні статистичні дані свідчать, що 80% інфекцій SARS-CoV-2 є легкими або безсимптомними, 20% — тяжкими, причому близько 3% з них є критичними, тобто потребують штучної вентиляції легень (ШВЛ). Потреба у ШВЛ у пацієнта триває не одну добу, тому, якщо кількість інфікованих в місті швидко зростає, то дуже скоро ШВЛ не зможуть отримати всі, хто її потребує. Отже, випустивши ситуацію з-під контролю, національна система охорони здоров’я не впорається із навантаженням, і лікарі стануть перед вибором, який наразі мають їхні італійські колеги: кому з пацієнтів, що потребують ШВЛ, відмовити в ній. Результати поточних досліджень засвідчують, що старший вік і наявні супутні захворювання, такі як цукровий діабет та серцево-судинна патологія, підвищують ризик розвитку важкої інфекції. На сьогодні зрозуміло, що повністю уникнути поширення інфекції SARS-CoV-2 в Україні неможливо, але ми повинні докласти максимальних зусиль, аби крива росту захворюваності не пішла різко вгору, щоб навантаження на медичні заклади було помірним та рівномірним. А для цього треба чітко дотримуватися обмежувальних та карантинних заходів, профілактичних мір та максимально намагатися убезпечити від зараження людей похилого віку — тих, у кого найвищий ризик розвитку тяжких ускладнень. Підготувала Тетяна Ткаченко, канд. біол. наук ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

ПРАКТИКА школа фармацевта

Зміст

Територія аптеки: відвідувач із болем у горлі Енцефалопатія, спричинена застосуванням ліків Мікроголки — перспективний засіб трансдермальної доставки ліків

#03’ 2020

новини

у фокусі: безпека

Новий коронавірус: як не дати кривій захворюванності підскочити вгору?

«Стрес-код»: професійне вигорання та його попередження Аптечні мережі, які мають авторитет, занадто цінують репутацію, щоб відпускати пацієнтам неякісні ліки

REVIEW актуальна тема Відкритий Світ: обмін досвідом реформування сфери охорони здоров'я в США та Україні Регуляторним органам треба не закривати аптеки, а сприяти їх ефективній діяльності

Головний редактор Наталія Малішевська, e-mail: malishevska@fp.com.ua

поради фармацевта Температура: тривожний симптом чи ознака імунітету?

Приготування рідких лікарських форм: Мікстура Карташова

обличчя фармації Мій шлях у фармацію

18 21

36 38

обмін досвідом Інвестиції у майбутнє

ЖИТТЯ

психологічний практикум Наші кордони непорушні? 42 22 Новини 43 історія медицини і фармації цей дивовижний світ

лекторій

Український фармацевтичний вісник ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК Спеціалізоване медичне видання для інформування спеціалістів медицини про напрямки розвитку медицини, фармації та рекламування лікарських засобів Видається із січня 2003 року. Виходить 1 раз на місяць 3 (189)’2020

Необоротна сліпота — ймовірний наслідок задавненої глаукоми Кетанов®: п'ять фактів, які ви, можливо, не знали «Кривава справа»: чи варті медичні п'явки повернення із небуття

ex tempore

17 профілактика і лікування

НАУКА Графен: зазирнемо у майбутнє! Кишкова мікробіота та алергічні захворювання Оказавшиеся заблуждением

8 12 14

Історія фармації Тернопільщини «Усім козак, та тільки чуб не так»: Віагра vs генерики силденафілу цитрату

Випусковий редактор Ганна Юрченко Медичний редактор Михайло Арістов Редагування та коректура Ірина Златоус, Ганна Юрченко Арт-директор Руслана Лутова

Науковий редактор Ігор Зупанець

Дизайн і верстка Юрій Мисливець, Руслана Лутова

Редактор науково-практичного відділу Олександра Демецька

Фото Ігор Садовий, shutterstock.com

Регіональне бюро Західна Україна Лариса Дедишина

Засновник і видавець ТОВ «Фармацевт Практик»

Астрологічний прогноз на квітень 2020 року

краса і здоров’я 27

Догляд та омолодження шкіри навколо очей Новини

ГК «Професійні медіа» Олександр Лабирін, Аліна Бондаренко, Наталія Сахно, Інна Дмитрієва тел.: (044) 498-06-72, e-mail: fp@fp.com.ua

Наклад 12 500 прим. Ціна договірна

Начальник відділу дизайну та верстки Юрій Мисливець

ТОВ «ЦЕНТРДРУК» м. Київ

Начальник виробничого відділу Олексій Сільянов Адреса видавництва 03142, Київ, вул. Кржижановського, 4. Бізнес-центр «Наука», 4-й поверх. Тел.: (044) 498-06-72, факс: (044) 498-06-74 Передплатний індекс — 06466

46 48

Свідоцтво про реєстрацію КВ № 22822–12722Р від 11.08.2017 Формат журналу 60х84/8. Ум. друк. арк. 15 Кольороподіл і друк

Підписано до друку 18.03.2020 р. Замовлення № 235 Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій. Матеріали друкуються мовою оригіналу (українською, російською). Редакція залишає за собою право редагувати передані матеріали. Повне або часткове відтворення опублікованих матеріалів здійснювати тільки за згодою редакції. При використанні матеріалів посилання на «Фармацевт Практик®» є обов’язковим. Відповідальність за зміст рекламних публікацій та їхню достовірність несе рекламодавець.

УРОХОЛУМ® – сила природи для ваших нирок!

ЗНИЩУЄ ІНФЕКЦІЮ ЗНІМАЄ ЗАПАЛЕННЯ СПРИЯЄ ОДУЖАННЮ Інформація для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників. Склад лікарського засобу: 1 мл препарату містить водно-спиртовий екстракт (1:1) із суміші: моркви дикої плодів 0,2 г, ортосифону тичинкового листя 0,18 г, споришу трави 0,15 г, кукурудзи стовпчиків з приймочками 0,12 г, бузини чорної квіток 0,1 г, хвоща польового трави 0,1 г, хмелю суплідь 0,05 г, берези бруньок 0,05 г, звіробою трави 0,04 г, м’яти перцевої листя 0,01 г, допоміжна речовина – етанол 40%. Показання для застосування: у складі комплексної терапії гострих та хронічних захворювань (неспецифічної інфекції) сечовивідних шляхів (цистит, уретрит) та нирок (пієлонефрит), хронічних неінфекційних захворювань нирок (нефрит, нефроз); сечокам’яна, нирковокам’яна хвороби та сольовий діатез (профілактика утворення конкрементів, в т.ч. після їх видалення); хронічний холецистит, дискінезія жовчовивідних шляхів. Спосіб застосування та дози: дорослим та дітям віком від 12 років приймати перед вживанням їжі по 10-20 крапель, розводячи невеликою кількістю води, тричі на добу. Курс лікування визначається лікарем із врахуванням перебігу захворювання, характеру супутньої терапії та триває від 5 діб до 1 місяця. За призначенням лікаря курс терапії можна повторити. Категорія відпуску: без рецепта. Ліцензія: Серія АВ № 598036 від 11 липня 2012 р. РП МОЗ України № UA/11755/01/01. Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням обов’язково прочитайте інструкцію та проконсультуйтесь з лікарем. Зберігати в недоступному для дітей місці. Препарат не гарантує 100% лікувального ефекту. Виробник: ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика», вул. Корольова, 4, с. Станишівка, Житомирська обл., 12430 *ТМ Урохолум стала Абсолютним фаворитом у категорії «Препарат для лікування захворювань нирок та сечовивідних шляхів».

REVIEW

АКТУАЛЬНА ТЕМА

Відкритий Світ: обмін досвідом реформування сфери охорони здоров’я в США та Україні У січні 2020 р. у рамках програми «Відкритий Світ» за напрямом «Реформа охорони здоров’я», яку координує та фінансує Конгрес Сполучених Штатів Америки, відбувся візит до США української делегації, що складалася із чотирьох груп відповідно до фаху учасників (сімейні лікарі, управлінці у сфері охорони здоров’я, представники місцевих органів самоврядування, помічники народних депутатів, юристи). Про подробиці візиту розповідає керівник Центру гармонізації прав людини, член Комітету медичного та фармацевтичного права та біоетики Національної асоціації адвокатів України, канд. юр. наук, адвокатка Оксана Кашинцева — Якою була основна мета візиту? — Відповідно до професійних задач у членів делегації відбувалися зустрічі у Конгресі США з експертами у сфері реформування охорони здоров’я як за часів президента Обами, так і на сьогодні, а також вони мали можливість вивчати американський досвід у сфері охорони здоров’я у різних штатах. Делегацію юристів гостинно прийняв штат Теннессі у м. Мемфіс за підтримки організації Friendship Force. Отже, основна мета полягала у вивченні досвіду США — як позитивного, так і негативного, аби не припускатися їхніх помилок. Ми готові ділитися набутими знаннями вже в Україні і плануємо організувати низку зустрічей для пацієнтів, лікарів, народних депутатів, для всіх, хто дотичний і має щире бажання побудувати в Україні ефективну систему охорони здоров’я. Повірте, нам вже є чим пишатися… — Чим саме наша делегація пишалася у США? — Державною програмою з лікування гепатиту С, яка повністю покриває потребу в Україні, а у Теннессі про це ще мріють. Також варто згадати 90% покриття потреби в лікуванні раку молочної залози у 2019 р. завдяки міжнародним закупівлям, які дали можливість знизити вартість лікування генеричним трастузумабом. Нарешті, це так звані бебі-бокси, які з цього року фінансуються в Україні з державного бюджету, а у минулі роки — за рахунок місцевих бюджетів. Натомість у Мемфісі подібний проєкт почав працювати лише із січня цього року та лише за кошти благодійних внесків. Зрештою, можемо пишатися нашою первинною ланкою надання медичної допомоги, яка повністю покривається Національною службою здоров’я України і до якої мають доступ усі без винятку. У США, наприклад, навіть до первинної ланки не мають доступу 40 млн громадян (близько 10%). Врешті-решт, наша програма «Доступні ліки» з покриттям лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями та цукровим діабетом 2-го типу — мрія для США. — Подейкують, що реформа охорони здоров’я США та захисту пацієнтів («Obamacare») провалилась… — «Obamacare» не провалилася, вона дала надію на отримання доступу хоча б до первинної медичної допомоги, проте наразі дію програми призупинено. Можна із впевненістю казати про те, що все, чим пишалися ми у США, це були результати реформи попереднього складу МОЗ, а все, чим пишалися представники з американського

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

боку — це те, що зрушила з місця реформа Барака Обами. Для нас це настільки чутливо і важливо, що зараз ми ведемо переговори з програмою «Відкритий Світ» про надання нам консультантів для просування найкращих практик запровадження страхування у сфері медицини в Україні. — У США докорінно інша система охорони здоров’я? — Розумієте, у них докорінно відмінна філософія як організації, так і фінансування сфери охорони здоров’я. Ми були вражені відсутністю уніфікованих протоколів лікування (є лише госпітальні). А от вже у межах локальних госпітальних протоколів здійснюється суворий контроль щодо їхнього дотримання. Алгоритм лікування прописаний так, щоб досягти максимально можливого терапевтичного ефекту за максимально короткий час та за мінімальну ціну. І, знаєте, їм це вдається! Госпіталі систематично звітують про відсоток інфікування внутрішньогоспітальними інфекціями, про наявність лікарських помилок, про ефективність запобігання розвитку ятрогенної патології. І от на цьому рівні включається федеральне законодавство, яке у разі перевищення відповідних маркерів позбавляє медичний заклад ліцензії. Страховка коштує надто дорого навіть для працюючого громадянина. Молодь часто не купує її, робить ставку на «молодість і здоров’я». Так, вам не дадуть померти, вас стабілізують і випишуть одразу, як зафіксують відповідні показники тиску чи температури. Так зване прецедентне право США має чималу кількість кейсів щодо неналежної стабілізації хворого, надто швидкої виписки зі стаціо-

АКТУАЛЬНА ТЕМА

нару, перебування в якому коштує захмарні гроші. Наприклад, при заміні колінного суглоба на ендопротез вас випишуть одразу на наступний день після оперативного втручання. Найкраще забезпечення і повне покриття за кошт держави надання медичної допомоги мають військові. І от з цього ми маємо брати приклад. Страховка покриває все, включно із психологічною допомогою у подоланні посттравматичного синдрому. На жаль, в Україні за цим напрямком державне фінансування припинилося. За рештою напрямів система охорони здоров’я в США тримається виключно на приватній донації. Наприклад, дитячий госпіталь LeBonheur (LeBonheur Children’s Hospital), в якому у нас перехоплювало подих від побаченого, існує виключно на донацію громадян та компаній, що є справою честі для бізнесу і громадян, щоправда, із відповідними податковими пільгами за зазначену благодійну діяльність. Отже, цей госпіталь довів нам необхідність побудови «медицини, дружньої до дитини». Любов’ю і турботою про дитину просякнуто все: від можливості обирати смак і запах наркозу та іграшку, з якою повезуть в операційну, до відсутності медичних маніпуляцій у палаті. Палата — це тимчасова домівка, у якій дитина має почуватися безпечно з дитячої точку зору: ніхто не може прийти та завдати будь-якого дискомфорту (уколоти, пропальпувати тощо). До речі, під час відвідин госпіталів на нас чекало ще одне відкриття: без халатів і бахіл ми заходили у саме серце будь-якого медичного закладу — в реанімацію та у неонатологічне відділення. Звичайно, ніхто з вулиці не зайде так просто у госпіталь, система охорони працює чітко і непомітно. Але медична форма є лише на медичному персоналі. — Яка зараз ситуація із доступом до ліків у США? — Це знову ж таки питання їхнього покриття страховкою. Жодних державних програм щодо забезпечення безоплатними ліками

REVIEW

не існує. Відрізняється й етика призначення препаратів. Скажімо, для уникнення лобіювання ліків конкретного фармвиробника у нас відповідно до вимог щодо заповнення рецептурних бланків необхідно зазначати лише активний фармацевтичний інгредієнт або міжнародну непатентовану назву (приватні рекомендації лікаря опустимо). Натомість у США лікар може зазначати безпоспередньо торговельну марку ліків. Зацікавленість лікаря та конфлікт інтересів щодо відповідного лікарського засобу відповідної фармкомпанії жорстко відслідковують лише на рівні публікації наукових статей чи тез конференцій. За цим слідкують біоетичні комітети. До речі, в Україні та в ЄС участь дітей чи вагітних у клінічних випробуваннях лікарських засобів має бути додатково обґрунтована, натомість у США — додаткового обґрунтування вимагає вилучення цих груп із клінічних досліджень, оскільки це потенційно обмежує пацієнтів даних груп у доступі до нового лікування у майбутньому. Або, скажімо, участь у клінічних дослідженнях ув’язнених. В Україні це прямо заборонено законом, у США — цілком можливо, потрібно лише до складу відповідного локального біоетичного комітету ввести представника пенітенціарного закладу. — Загалом, система виглядає значно гнучкішою? — Саме так, все ж система прецедентного права — це не лише система права, це система мислення, система прийняття рішень. Ми все намагалися з’ясувати: з якого віку дитина надає згоду на медичне втручання, чи з якого віку їй має надаватися повна інформація про стан її здоров’я включно із найважчою для сприйняття інформацією. Нас це цікавило у контексті певних законопроєктних ініціатив, зареєстрованих у Верховній Раді України. Відповідь завжди була одна: у кожному випадку лікар чи локальний етичний комітет приймає індивідуальне рішення, виходячи з конкретних обставин. До того ж, від штату до штату законодавство змінюється. — Що найбільше вразило під час візиту? — Вражень — безліч! Зокрема, у Науковому центрі охорони здоров’я університету Теннессі студенти навчаються на симулярах не лише медичним втручанням, але й наданню допомоги пацієнту вдома. Університет укладає угоди зі статистами (переважно акторами місцевих театрів), які грають роль хворого із певною нозологією. На статиста (який попередньо проходить відповідний інструктаж) можуть надягти чіп, що імітує певне захворювання чи стан (наприклад, тахікардію), а студент має правильно продіагностувати та бути готовим до будь-якої провокації з боку пацієнта. За цим «дійством» у затемнене віконце спостерігає професор. Година роботи статиста коштує університету 16,5 долара, робота професора — безцінна... Але найбільше вразило ставлення до України і українців. Зустрічі розпочинались та завершувались словами підтримки Україні. Від Конгресу до госпіталів нас запевняли у солідарності, нашою країною захоплювалися, і це надавало відчуття гордості. Підготувала Олександра Демецька ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

REVIEW

АКТУАЛЬНА ТЕМА

Регуляторним органам треба не закривати аптеки, а сприяти їхній ефективній діяльності

Володимир Руденко Аптеки активно підтримали внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та нові норми ДБН. Наразі ми працюємо над тим, щоб змінити ситуацію на краще. Але дуже хочеться, щоб у законодавчій сфері приймалися виважені й мудрі рішення. Зрозуміло, що встановлених ДБН повинні дотримуватись заклади, які будуть введені в експлуатацію в майбутньому. Але як ці законодавчі ініціативи вирішують питання вже існуючих житлових будинків та інших об’єктів інфраструктури? Фактично вони не вирішують питання інклюзивності в «хрущовках», громадському транспорті, підземних переходах тощо. Адже, хоч би й до аптеки, людині, яка, наприклад, пересувається на візку, ще треба якось дістатися. До речі, якщо говорити про громадський транспорт, то з 52 діючих станцій Київського метрополітену повністю пристосовані для пересування осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема обладнанні ліфтами та підйомниками, лише 13. І виконати в найближчій перспективі подібні завдання неможливо і занадто дорого. Контролюючі органи нині найбільше в цих питаннях тиснуть на суб’єктів господарювання, які мають отримувати ліцензії. І це стосується перш за все діяльності банків і аптечних закладів. Але зовсім не звертають уваги на суб’єкти господарювання, які є не менш важливими для маломобільних груп населення — магазини, заклади громадського харчування тощо. Діяльність цих суб’єктів не ліцензується, а отже, вони

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

Про проблеми аптек і пацієнтів, що виникли у зв’язку з прийняттям нових Державних будівельних норм, розповідає директор Аптечної професійної асоціації України, доктор фармацевтичних наук, професор Володимир Руденко

ДОВІДКА. 1 квітня 2019 р. набули чинності Державні будівельні норми В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» (ДБН). За новими нормами всі будинки та споруди в Україні, а також необхідна інфраструктура повинні обов’язково проектуватися та вводитися в експлуатацію з елементами доступності для маломобільних груп населення. Серед іншого в нових ДБН наведено технічні характеристики: пандусів, спеціальних підйомників та інших засобів доступності для людей з порушеннями опорно-рухового апарату; тактильних та візуальних елементів доступності: тактильної підлогової плитки, інформаційних таблиць та позначень шрифтом Брайля, аудіопокажчиків для людей з порушеннями зору; іншого візуального інформування, дублювання важливої звукової інформації текстами, організації сурдоперекладу, використання систем звукопідсилення для людей з порушеннями слуху та інші важливі зміни можуть проводити її як завгодно, на власний розсуд. Щодо аптек, то заклади, які розпочали свою роботу вже після вступу в дію нових вимог ДБН, дотримуються правил. Але як бути тим, що відкривалися відповідно до колишніх норм? Варто зазначити, що про розумне пристосування своїх об’єктів (що дозволялося законом) дбали всі: хтось будував пандус, хтось облаштовував підйомники, а хтось установлював кнопку виклику, аби на вимогу працівник аптеки міг вийти до пацієнта і задовольнити його потреби у забезпеченні ліками. До 1 квітня 2019 р. все відбувалось у законному полі, адже підтвердженням дій того чи іншого аптечного закладу є видана ліцензія, без якої аптека не може розпочати свою роботу. Зазначу, що так працювали всі — і банки, і аптеки, й інші ліцензіати. Тепер регулятори (ті, хто видає ліцензії та контролює їхню діяльність) хочуть термі-

ново «навести лад» у своєму господарстві. Тільки от підходи до всіх чомусь різні. Наприклад, Національний банк України дозволив банкам, які на сьогодні не відповідають вимогам ДБН, привести все у відповідність протягом трьох років, враховуючи надзвичайно складний процес погоджень фінансування та будівництва. Якщо бути точним, то в кінці 2018 р. НБУ видав постанову № 149, де велику увагу приділено саме отриманню ліцензій, а у розділі 28 окремо наголошується на доступності банківських відділень для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. На вимогу НБУ до 2022 р. всі відділення банків повинні бути повністю доступними відповідно до вимог ДБН В.2.2-40: 2018. Вже у 2020 р. не менше третини всіх відділень мають стати інклюзивними. Але оскільки банки не встигають діяти за планом НБУ, то 16 січня 2020 р. вийшла нова постанова № 151, яка відстрочила термін до 2023 р.

АКТУАЛЬНА ТЕМА Це стосується як українських, так і філій іноземних банків, що відкривають відділення в Україні. Що ж до діяльності аптек, то наразі питань більше, ніж відповідей. Від АПАУ ми неодноразово зверталися до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками щодо встановлення порядку, але поки все безрезультатно. Досі незрозуміло, якщо в одному будинку чи просто поруч відкрито кілька аптек, і лише одна з-поміж трьох, наприклад, не відповідає вимогам, то чи потрібно їй проводити певні дії (вигадувати, як прилаштувати пандус, коли це практично неможливо), чи пацієнти можуть скористатися послугами інших аптечних закладів, де пандуси вже є? Опитування членів АПАУ показало, що далеко не всі аптеки можна пристосувати до вимог ДБН. Наприклад, приміщення, які побудовані десятки, а то й сотні років тому, мають історичне значення й іншими законами не дозволяється змінювати фасад, а отже, будувати пандуси чи ліфти. Також хочу наголосити на надзвичайно складній процедурі погодження відведення землі та й самого будівництва. Мова навіть не про кошти (хоча тут має місце корупційна складова). Але є велике небажання місцевої влади йти назустріч в даному питанні власникам аптек. На місцях, та й не тільки, взагалі люблять ставити палиці в колеса тим, хто успішніший, перспективніший. Який же вихід? На думку регулятора, аптеку треба позбавити ліцензії, одним словом, закрити. Це ж найпростіший шлях. Нема аптеки — нема й проблеми. Але тоді настає проблема для пацієнтів, які звикли купувати ліки в цьому аптечному закладі і їх все влаштовувало. Дбаючи про людей з інклюзією, не варто переставати дбати й про всіх інших. Адже закриття аптеки в окремому мікрорайоні, селищі або селі лише додасть клопотів місцевим мешканцям, яким тепер треба буде думати, як дістатися до іншої аптеки, що не завжди територіально поруч, аби придбати той чи інший лікарський засіб. І кому від цього буде краще? Нікому! А процес закриття аптек уже пішов. За останні півроку, як свідчать дані аналітичних компаній, аптек в Україні стало менше майже на 800. Що АПАУ пропонує для вирішення проблеми? Виробити чіткий алгоритм дій територіальних органів Держлікслужби (та опублікувати його на офіційному сайті) при проведенні перевірки з даного питання. А саме встановити: аптечні заклади, що відкриті після 01 квітня 2019 р., повинні враховувати вимоги ДБН В.2.2-40:2018 в об-

Що ж до діяльності аптек, то наразі питань більше, ніж відповідей. Від АПАУ ми неодноразово зверталися до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками щодо встановлення порядку, але поки все безрезультатно. Опитування членів АПАУ показало, що далеко не всі аптеки можна пристосувати до вимог ДБН. Наприклад, приміщення, які побудовані десятки, а то й сотні років тому, мають історичне значення й іншими законами не дозволяється змінювати фасад, а отже, будувати пандуси чи ліфти. Також хочу наголосити на надзвичайно складній процедурі погодження відведення землі та й самого будівництва

сязі, визначеному Ліцензійними умовами; аптеки, які відриті до 01 квітня 2019 р., ведуть свою діяльність згідно з нормативними актами та документами, що діяли та надавались Держлікслужбі при проведенні передліцензійної перевірки та видачі ліцензії у той час.

REVIEW

Необхідно визначити порядок перевірки діяльності аптек, що розташовані в приміщеннях, які є пам’ятками архітектури, або в об’єктах, які неможливо облаштувати пандусом, підйомником або іншими засобами через технічні чи інші особливості приміщення. Рекомендуємо запропонувати Мінрегіонбуду разом з громадськими організаціями розробити та затвердити проєкт нормативного акта, яким визначити обов’язок саме власника приміщення або будівлі, в якому ведеться господарська діяльність (незалежно від виду діяльності), забезпечити доступність зовнішнього входу відповідно до вимог ДБН В.2.240:2018 та передбачити, що без виконання цієї норми суб’єкт не може надавати послуги або вести діяльність в такому об’єкті (у тому числі передачі в оренду для ведення діяльності іншими суб’єктами). Важливою умовою є також розробка форми документа, який буде видаватись на підтвердження відповідності об’єкта вимогам ДБН в частині доступності зовнішнього входу. Будь-яке зобов’язання всіх аптечних закладів щодо приведення приміщень до вимог ДБН В.2.2-40:2018 повинно супроводжуватись змінами до Ліцензійних умов. У цьому разі перехідний період повинен становити не менше трьох років. Також вкотре звертаємося до Держлікслужби з пропозицією щодо проведення засідання «круглого столу», на яке варто зібрати представників громадських організацій інвалідів та учасників ринку, аби разом обговорити зміни до ліцензійних умов, що будуть реальними для втілення й корисними для всіх. А інакше як? ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

НАУКА

ЛЕКТОРІЙ

Графен: зазирнемо у майбутнє! Після того як вчені з Манчестерського університету у 2004 р. відкрили графен — моноатомний шар атомів вуглецю із гексагональною структурою, інтерес до нього набув небувалих масштабів, а пропозиції щодо його потенційного застосування у найрізноманітніших галузях діяльності людини мав просто лавиноподібний характер. На які ж новації можна очікувати у медицині завдяки впровадженню цього дивовижного матеріалу, що, на думку багатьох вчених, може змінити світ? НАДЗВИЧАЙНИЙ МАТЕРІАЛ Коли графен було винайдено, це стало «шоком» для багатьох вчених, адже є дуже дивним той факт, що один шар атомів вуглецю може бути стабільним, особливо за кімнатної температури. Однак він був не лише стабільним, але й, враховуючи ідеальну гексагональну кристалічну решітку, мав надзвичайно високі міцність та електропровідність. Відсутність дефектів у структурі цієї решітки означає відсутність розсіяних електронів, що призводить до дуже сильного, але гнучкого зв’язку між атомами вуглецю. За своїми електронними властивостями графен відрізняється від тривимірного графіту. Фізики характеризують його як «напівметал» або ж як надпровідник із нульовою шириною забороненої зони. У перерахунку на одиницю товщини графен виявився у 200 разів міцнішим за сталь. Його можна розтягнути на 20%, перш ніж він порветься, що неможливо навіть уявити для інших кристалів. Такі механічні властивості є результатом надзвичайно малої відстані і сильного зв’язку між атомами вуглецю. Теоретичні розрахунки показують, що «гамак» із графену розміром 1 x 1 м може витримати вагу до 8 кг. Якщо до цього додати, що графен є прозорим і хімічно інертним, то стає очевидним, що матеріал має неабиякий потенціал для використання у найрізноманітніших сферах. Слід зазначити, що кількість наукових публікацій, присвячених графену, безперервно збільшується. Однак спеціалісти

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

різного профілю іноді застосовують термін «графен» у неправомірно широкому значенні, коли однаково називають одношаровий графен і лусочки окисленого графіту, що містять 150–200 шарів, хоча у них зовсім різні фізичні та хімічні властивості. Графен — це перший досліджений (однак не єдиний) двомірний кристал. Його решітка утворена атомами вуглецю, впорядкованими у площині в гексагональну структуру, яка виглядає як з’єднані між собою шестикутники. Товщина графену — 1 атом. У 2010 р. британські фізики Андрій Гейм і Костянтин Новосьолов отримали Нобелівську премію з фізики за «новаторські експерименти з двомірним матеріалом графеном». ШИРОКІ МОЖЛИВОСТІ Унікальні властивості графену дозволяють вченим різних галузей пропонувати величезну кількість варіантів його застосування. Перш за все у науковців з’явилася надія на те, що в майбутньому може бути створено повністю «вуглецеву» електроніку, де всі функції будуть виконувати матеріали на вуглецевій основі без традиційних напівпровідників та металів. Графен розглядають як найперспективніший матеріал для електроніки майбутнього, не лише для подальшого розвитку «класичної» мікроелектроніки, але й у варіанті спінтроніки, нейромереж тощо [1]. Вважають, що повністю «вуглецева» електроніка буде позбавлена цілої низки складних проблем, притаманних сучасній

надщільній електроніці, таких як відведення тепла, збільшення швидкодії, зменшення розмірів її елементів тощо. Міцність графену робить його придатним для створення гнучких небитких екранів для смартфонів, виготовлення надміцних бронежилетів, одержання нових матеріалів для створення космічних апаратів, літаків, автомобілів та багато іншого. Графенові оксидні мембрани можуть знайти застосування в опрісненні води, як фільтри у харчовій та фармацевтичній

На думку багатьох вчених, висока механічна міцність графену дозволяє розглядати його як ідеальний матеріал для заміни частин тіла, таких як кістки, а також для пломбування зубів

ЛЕКТОРІЙ

НАУКА

промисловості, а також у багатьох інших сферах діяльності людини. МЕДИЧНІ АСПЕКТИ Що стосується медицини, то у цій галузі також очікуються неабиякі перспективи, зокрема створення більш ефективних медичних сканерів, транзисторів та секвенсорів ДНК. На особливу увагу заслуговують так звані вуглецеві нанотрубки — алотропна модифікація вуглецю, що являє собою порожнисту циліндричну структуру діаметром від десятих до кількох нанометрів й довжиною від одного мікрометра до кількох сантиметрів (при цьому існують технології, здатні сплітати їх у нитки необмеженої довжини), яка складається з однієї або кількох графенових площин, згорнутих у трубку [2]. З таких нанотрубок можна виготовляти голки для внутрішньоклітинних ін’єкцій. На думку багатьох вчених, висока механічна міцність графену дозволяє розглядати його як ідеальний матеріал для заміни частин тіла, таких як кістки, а також для пломбування зубів. Завдяки своїй надзвичайно високій електропровідності графен можна використовувати для створення штучних елементів нервової системи. Зазначимо, що вчені з Массачусетського технологічного інституту вже працюють над застосуванням 3D-принтерів для одержання подібних біосумісних матеріалів, використовуючи графен як надпровідник. Вважають, що у майбутньому людство зможе створювати поєднання між біологічними нейронами та електронними пристроями найновіших комп’ютерних розробок. Графен також можна використовувати для створення біомедичних датчиків для діагностики захворювань, виявлення вірусів і токсинів. Так, наприклад, вчені з Університету штату Іллінойс продемонстрували, як за допомогою графену можна виявляти рак за ефектом взаємодії електричного поля навіть однієї ракової клітини з атомами графенового вуглецю. Дослідники з Техаського університету в Остіні розробили вельми оригінальну методику використання графену для діагностики стану здоров’я людини. Вони створили унікальні прозорі графенові «татуювання», які дають можливість із високою точністю визначати температуру тіла й гідратацію шкіри людини, а крім того, робити електрокардіограму, проводити електроміографію та зчитувати електроенцефалограми для вимірювання електричної активності серця, м’язів і мозку. Роботи в цьому напрямку проводяться інтенсивно, тому, певно, саме в діагностиці слід очікувати найперших

Відрадно, що у справі вивчення такого перспективного матеріалу, як графен, беруть активну участь й українські вчені. Історія знаменитого нині графену розпочалася задовго до того, як майбутні Нобелівські лауреати за допомогою скотча отримали шар вуглецю товщиною один атом ефективних результатів застосування графену в медицині. СТРИМУЮЧІ ФАКТОРИ Що ж стримує широке застосування графену в різних галузях, у тому числі в медицині? Головна причина полягає в складності вироблення цього матеріалу. Дотепер вченим вдалося одержати щонайбільший лист графену величиною з банківську картку. За спроби збільшити масштаб такого листа матеріал втрачає свою якість. Крім того, поки що якісний графен має досить високу вартість. Тим не менше песимізм з цього приводу є недоречним, адже людство періодично стикається з подібними проблемами й успішно їх вирішує. Згадайте хоча б, як було вирішено подібну проблему з отриманням чистого кремнію. За приклад може слугувати й алюміній, що був вперше одержаний датським фізиком Гансом Ерстедом у 1824 р. Минуло понад півстоліття, перш ніж розпочалося промислове виробництво цього металу. До того часу алюміній був дорожчим за золото. Так, у 1889 р. британці, бажаючи зробити цінний подарунок великому хіміку Дмитру Менделєєву, подарували йому терези розміром з портсигар, виготовлені із золота та алюмінію. Нині темпи вдосконалення існуючих технологій або винайдення нових на порядок вищі, тому чекати півстоліття навряд чи доведеться, й, певно, графен невдовзі посяде почесне місце у багатьох з технологій майбутнього, про які йшлося вище. Зазначимо, що в програмі фінансування науки ЄС «Горизонт-2020» особливу увагу було приділено майбутнім технологіям,

а один з двох флагманських проєктів — «Графен» — отримав фінансування в розмірі 1 млрд євро. ВНЕСОК ВІТЧИЗНЯНИХ ВЧЕНИХ Відрадно, що у справі вивчення такого перспективного матеріалу, як графен, беруть активну участь й українські вчені. Історія знаменитого нині графену розпочалася задовго до того, як майбутні Нобелівські лауреати за допомогою скотча отримали шар вуглецю товщиною один атом. Теоретично властивості подібної «лусочки» намагалися визначити у багатьох країнах, але першим вдалося це групі українських вчених з Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАНУ під керівництвом професора, доктора фізико-математичних наук Валерія Гусиніна (нині — член-кореспондент НАНУ). У 2002 р. вони опублікували у провідному світовому фізичному журналі Physical Review статтю з описом їхніх теоретичних розробок, суть яких полягала у тому, що в шарі графіту товщиною один атом частинки, які потрапили в цю структуру, поводять себе не за законами класичної фізики, а відповідно до релятивістських законів. У цьому ж Інституті академік НАНУ Вадим Локтєв досліджував зонний спектр графену і передбачив появу в ньому енергетичної щілини в разі наявності дефектів у решітці. Нині дослідження графену проводять і в інших науково-дослідницьких установах України. Так, наприклад, група дослідників з Інституту напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАНУ під керівництвом професора, лауреата Державної премії України В’ячеслава Кочелапа вивчає графен з огляду на його напівпровідникові властивості. Залишається лише побажати вченим — фізикам і хімікам, біологам і медикам, а також представникам інших професій, всім, хто зацікавився проблемами, пов’язаними з незвичайними властивостями графену, якнайскоріше знайти шляхи реалізації вже існуючих, а також нових ідей його застосування для покращання якості життя людей. Підготував Руслан Примак, канд. хім. наук Список літератури знаходиться в редакції ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

Шановні колеги! ТОВ “Ранбаксі Фармасьютікалс Україна” (група компаній “САН ФАРМА”) вітає усіх жінок зі святом весни! Це час, коли розквітає природа, тож нехай так само і в наших серцях розквітне радість. Нехай сонце завжди сяє у наших душах, надихаючи на нові плани і звершення. Успіху досягає той, хто його прагне!

Витяг з інструкції для медичного застосування лікарського засобу3

Виробник. КК Терапія АТ. Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Вул. Фабриції, 124, 400632, м. Клуж-Напока, округ Клуж, Румунія.

НАУКА

ЛЕКТОРІЙ

Кишкова мікробіота та алергічні захворювання Від того, які мікроорганізми пануватимуть у кишечнику дитини в ранньому віці, значною мірою залежить, чи хворітиме вона у подальшому житті на алергічні захворювання та бронхіальну астму

СПРАВА НЕ В РІЗНОМАНІТТІ Вельми популярною є теорія про те, що швидке поширення алергічних захворювань у розвинених країнах пов’язане з надмірною «стерильністю» середовища, яке оточує дітей, і що рання зустріч з непатогенними мікроорганізмами, а також видове різноманіття мікробіоти забезпечують нормальний розвиток імунної системи та знижують ризик алергічних захворювань. Але результати досліджень, проведених протягом останніх років, зокрема ті, в яких використовують методи геномного аналізу, не підтверджують принципової ролі саме різноманіття кишкових симбіонтів, а свідчать про те, що для здоров’я імунної системи важливішим є співвідношення певних мікроорганізмів. Нещодавно було опубліковано систематичний огляд, в якому підсумовано дані 47 досліджень мікробіоти дітей з алергічними захворюваннями та без них [1]. Виявлено, що у немовлят віком до 1 міс з алергічною сенситизацією (підвищеною чутливістю до того чи іншого алергену), атопічним дерматитом або бронхіальною астмою у кишковій мікробіоті спостерігається збільшення кількості представників родин Bacteroidaceae (бактероїди), Clostridiaceae (клостридії), Enterobacteriaceae (ентеробактерії) та зменшення — Lactobacillaceae (лактобактерії). У немовлят із сімейним анамнезом алергічних хвороб виявляли забагато

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

ентеробактерій та замало — лактобактерій і Biﬁdobacteriaceae (біфідобактерій). Для дітей старше 1 міс закономірності у складі мікробіоти, пов’язані як з алергічною сенситизацією, так і з бронхіальною астмою, не були однозначними. Так, алергічна сенситизація супроводжувалася збільшенням кількості клостридій та зменшенням бактероїдів і лактобактерій, але представники інших родин, зокрема біфідобактерії, Staphylococcaceae (стафілококи), Veillonellaeceae (вейллонелли), могли бути як у надлишку, так і в дефіциті. Взагалі, вже після першого місяця життя визначити якийсь специфічний бактеріальний патерн, пов’язаний з розвитком алергічних захворювань, значно складніше. Ймовірно, це можна пояснити загальним ускладненням мікробного пейзажу в травному тракті у міру росту дитини. В дослідах на мишах виявлено, що модифікація кишкової мікробіоти в ранньому віці захищає тварин від розвитку алергічних хвороб та бронхіальної астми в подальшому житті шляхом впливу на розвиток імунної системи. Збільшення у складі кишкової мікробіоти людини кількості бактероїдів, клостридій та ентеробактерій при зменшенні кількості біфідо- та лактобактерій досить чітко пов’язане з алергічними захворюваннями, хоча важко точно визначити межу, за якою ці «збільшення» або «зменшення» вже є проблемою.

Окрема цікава тема — вплив на розвиток та функціонування імунної системи грибів, що мешкають в кишечнику. Грибна мікробіота — «мікобіота» — в травному тракті дуже різноманітна і поводиться подібно до бактерій, тобто порушення грибного балансу підвищує ризик розвитку різної патології, зокрема алергічних захворювань. В одному

Антиалергічні властивості «здорового» мікробіому доповнюються потужною бар’єрною функцією пріепітеліальної бактеріальної біоплівки, що перешкоджає проникненню харчових алергенів і токсичних речовин через кишкову стінку в кровотік

ЛЕКТОРІЙ з досліджень мишей тривалий час годували протигрибковим засобом, після чого у них загострилися коліт (запалення товстої кишки), а також алергічне захворювання дихальних шляхів. Аналіз кишкових грибів показав, що під дією фунгіциду кількість деяких грибів збільшилася (Aspergillus, Wallemia, Epicoccum spp.), а деяких — зменшилася (Candida spp.). На жаль, наші знання про кишкову «мікобіоту» дуже обмежені, тому вкрай необхідними є дослідження її функції як модулятора імунної відповіді та ролі у розвитку запальних процесів. Ще менше відомо про кишковий віром — сукупність вірусів, що мешкають на слизовій оболонці травного тракту, та про його вплив на розвиток алергічних захворювань. КРИТИЧНИЙ ПЕРІОД Кишкова мікробіота шляхом взаємодії із лімфоїдною тканиною травного тракту «вчить» її розрізняти резидентні бактерії (що мешкають тут в нормі), потенціальні патогени та антигени їжі. Ця складна взаємодія і визначає формування імунологічної толерантності, тобто відсутності імунної відповіді на чужорідні, але безпечні агенти. Отже, склад мікробіоти — «здоровий» або «нездоровий» — багато вирішує у цьому процесі. Особливо ці взаємодії важливі в дитячому віці, коли кишкова мікробіота і імунна система розвиваються паралельно. В дитинстві, на думку вчених, є критичний період, протягом якого коливання у складі кишкової мікробіоти найбільшою мірою впливають на розвиток імунної системи. Це підтверджують дані про те, що у дітей, які отримували в пренатальний період та в ранньому віці антибіотики, підвищений ризик розвитку алергічних захворювань і бронхіальної астми, тоді як прийом пробіотиків у ранньому віці знижує ризик атопічної сенситизації. На жаль, на сьогодні не встановлено, скільки триває від народження цей критичний період. Існує багато чинників, що визначають склад кишкової мікробіоти у новонароджених та дітей, зокрема гестаційний вік при народженні, спосіб розродження, раціон, прийом антибіотиків або пребіотиків матір’ю чи дитиною, кількість братів та сестер, відвідування дошкільних дитячих закладів, контакти з тваринами. Більшість цих чинників пов’язані із розвитком алергічних захворювань і бронхіальної астми, і, можливо, опосередковані змінами в кишковій мікробіоті. Так, для малюків, які народилися шляхом кесарева розтину, характерні уповільнення та зменшення колонізації кишечнику бактероїдами, біфідо- та лактобактеріями, що сприяє заселенню інших бактерій, наприклад, клостридій або ентеробактерій

ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ПЛАЦЕНТИ

Все більше досліджень ставлять під сумнів колишні уявлення про стерильність умов плацентарного періоду розвитку плода і спростовують класичне твердження про те, що перше знайомство організму немовляти з живою мікрофлорою відбувається в родових шляхах матері. Є переконливі свідоцтва того, що становлення мікробіоти плода починається ще в період внутрішньоутробного розвитку за рахунок унікального мікробіому плаценти. При цьому виявлено розбіжності між плацентарною мікробіотою жінок, які виносили дитину повний термін, і таких, (крім кишкової палички). А як вже згадувалося вище, багато клостридій та мало біфідобактерій в дитячому віці підвищують ризик розвитку алергічних захворювань і бронхіальної астми. Наявність старших братів або сестер значно збільшує кількість біфідо- та лактобактерій і зменшує — клостридій у дітей віком 5 тиж, що знижує ризик розвитку в малюків атопічного дерматиту. На сьогодні не доведено, що грудне молоко напряму захищає дитину від розвитку алергічних захворювань. Однак у ньому містяться компоненти, які можуть впливати на бар’єрну функцію кишечнику, кишкову мікробіоту та індукцію пероральної толерантності — чинники, від яких своєю чергою залежить ризик розвитку алергій. Добре відомий інгібуючий вплив грудного молока на патогенні мікроорганізми та позитивний селективний вплив на симбіотичні бактерії. Так, олігосахариди грудного молока перешкоджають адгезії патогенних бактерій на слизовій оболонці кишечнику дитини, а секреторний IgA, лактоферин, лізоцим, ліпопротеїн-ліпаза, а також розчинні сигнальні молекули модулюють локальний і системний імунітет новонародженого. Встановлено, що з материнським молоком в організм дитини надходять живі бактеріальні клітини і продукти, які сприяють інокуляції або створенню імунологічної толерантності у дитини [2]. На кишкову мікробіоту впливає і географія. Так, діти з Ефіопії мають більше ентерококів та лактобактерій і менше — стафілококів і бактероїдів, ніж діти зі Швеції. Скоріш за все, це пов’язано з місцевими особливостями харчування, способу життя, наявністю поруч певних тварин. Є обмежена кількість досліджень мікробіоти дітей із неіндустріальних країн, але наявні дані свідчать про те, що й у них велика кількість клостридій і ентеробактерій асоційована з розвитком алергічних захворювань.

НАУКА

які народили передчасно, тобто патологічна мікробіота плаценти може бути чинником ризику передчасних пологів. Контакт із симбіотичними мікроорганізмами вже в утробі майбутньої матері є ключовим механізмом тривалої адаптації плода і його імунної системи до життя у світі, насиченому мікроорганізмами. Отже, в нормальних умовах адаптація дитини до життя в мікробному світі починається задовго до народження, і від якості внутрішньоутробного мікробного оточення залежать як розвиток плода, так і фізіологічність народження і постнатальне здоров’я дитини [2] Окрім кишкової мікробіоти на ризик розвитку алергічних захворювань впливає мікробіота дихальних шляхів. Так, у дітей, які страждали від риніту та бронхообструкції в перші 18 міс життя, виявляли в назальній мікробіоті підвищену кількість представників родин Aerococcaceae і Oxalobacteraceae, тоді як у здорових дітей переважали Corynebcateriaceae (коринебактерії) і стафілококи. А у пацієнтів із алергічним риносинуситом спостерігали більше стрептококів і відносно менше — коринебактерій. Отже, коливання в складі мікробіоти в ранньому віці, коли імунна система перебуває в стані розвитку, можуть мати довготривалі наслідки, зокрема впливати на ризик розвитку алергічних захворювань. Для оздоровлення мікробіоти можуть бути використані пробіотики — живі мікробіологічні засоби для перорального прийому. На сьогодні підтверджено, що певні пробіотики можуть знизити ризик розвитку алергічної сенситизації, а також розвитку та тяжкості атопічного дерматиту. Разом з тим немає доказів того, що пробіотики можуть вплинути на ризик розвитку бронхіальної астми. Визначення оптимальних штамів пробіотичних бактерій, дозувань і схем призначення пробіотиків, а також уточнення рамок критичного періоду, коли склад мікробіоти ще є дуже нестабільним, а її вплив на розвиток імунної системи — значним, потребують подальших досліджень. Література 1. Zimmermann P., Messina N., Mohn W.W. et al. Association between the intestinal microbiota and allergic sensitization, eczema, and asthma: A systematic review. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 2019, 143 (2): 467-485. doi 10.1016/j.jaci.2018.09.025. 2. Янковский Д.С., Широбоков В.П., Дымент Г.С. Роль микробиома в формировании здоровья ребенка. Сучасна педіатрія. Україна, 2019, 5 (101): 64-111. doi 10.15574/SP.2019.101.64

Тетяна Ткаченко, канд. біол. наук ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

НАУКА

ЛЕКТОРІЙ

Оказавшиеся заблуждением По мере развития науки и культуры нередко происходят радикальные изменения устоявшихся представлений во многих областях деятельности человека, в том числе и в медицине. Так, некоторые препараты, методы лечения ия я и диагностики, применявшиеся в прошлом, как оказалось, ь, являлись заблуждением и порой удивляют нынешнее поколение своей нелепостью, однако все имеет свои причины

КОГДА РИСК МНОГОКРАТНО ПРЕВЫШАЕТ ПОЛЬЗУ Универсальным лекарством XIX в. была ртуть. Сегодня невозможно представить, что столь опасное вещество когда-то считалось весьма эффективным препаратом для лечения самых различных заболеваний: сифилиса, туберкулеза, депрессии, мигрени и многих других. Известно, что еще Парацельс лечил своих пациентов от сифилиса натиранием ног ртутной мазью. Механизм такого лечения разгадали лишь после того как в 1905 г. был выявлен возбудитель этой болезни — бактерия бледная трепонема, которая оказалась чувствительной к соединениям ртути и мышьяку. Следует заметить, что препараты ртути для этих целей после Парацельса применяли вплоть до 60-х годов ХХ в. Однако такое лечение было недостаточно эффективным и весьма токсичным для организма больного, приводя к полному выпадению волос, и сопровождалось высоким риском развития серьезных осложнений. Интересно отметить, что в свое время получили известность голубые таблетки от депрессии, содержащие ртуть, которые принимал сам Авраам Линкольн. Однако в 1861 г. он заметил, что это лекарство приводило к неконтролируемым вспышкам ярости и прекратил его прием. В 2010 г. те самые таблетки, которые принимал президент США, были выставлены в музее и проанализированы Королевским химическим обществом. Оказалось, что они могли вызывать бессонницу, изменения настроения и ухудшать когнитивные функции. С 16 августа 2017 г. начала действовать так называемая Минаматская конвенция, призванная защищать здоровье людей и окру-

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

жающую среду от вредного воздействия этого металла, которая не только регулирует использование ртути, но и предусматривает запрет производства, экспорта и импорта ртутьсодержащих продуктов. Присоединилась к этой конвенции и Украина. ЛЕКАРСТВО ДЛЯ ДЕТЕЙ И ВЗРОСЛЫХ В самом конце XIX в. в исследовательской лаборатории фармацевтической компании

Несколько лет Аллан Чумак работал с пациентами на дому, «исцеляя» их «целебными» пассами (водя руками над пациентом), пока наконец не попал на телевидение. В отдельной программе «телевизионного лечения» он молча сидел за столом и делал пассы руками в воздухе, предварительно заявив, что все желающие могут поставить перед экраном телевизора банки с водой, которая в конце сеанса окажется «заряженной», и с помощью этой воды можно будет исцелять любые недуги, если ее пить и наносить на тело

Bayer AG было получено новое лекарство. Оно устраняло боль и облегчало состояние при кашле. Исследователи, которые опробовали новый препарат на себе, отмечали, что он вызывает мощнейшую эмоциональную реакцию, человек чувствует себя просто героем. За это свойство лекарство получило название «героин» (от слова heroic — «героический»). Начиная с 1898 г. героин можно было приобрести в аптеке как лекарство от кашля для детей и взрослых. В течение ряда лет врачи не замечали опасности использования героина, однако, наконец, было обнаружено, что он преобразуется в печени в морфин. Не удивительно, что некоторые пациенты употребляли большие количества героинсодержащих средств от кашля. В 1913 г. компания Bayer AG приостановила производство героина, а в 1914 г. в США был установлен всесторонний контроль за использованием опиатов, который разрешал применение героина только в медицинских целях. В 1924 г. федеральный закон США сделал любое использование героина незаконным. С 1929 по 1930 г. героин в ряде стран применяли для заместительной терапии у больных, страдающих морфиновой и кокаиновой наркоманией. В аптеках ФРГ героин можно было приобрести вплоть до 1971 г. В настоящее время ни одна фирма мира не производит и не реализует героин как лекарственное средство, легально его используют только для исследовательских целей. И ВОВСЕ НЕ РУДИМЕНТ! Одним из сравнительно недавно признанных заблуждений является тот факт, что небольшой аппендикс у человека был

ЛЕКТОРІЙ назван рудиментарным органом, поскольку он хоть и входит в состав пищеварительного тракта, но в процессе пищеварения участия не принимает. Поэтому в прошлом веке некоторые страны, в частности Германия и США, решили принудительно удалять аппендикс у детей во избежание возникновения аппендицита (воспаления червеобразного отростка слепой кишки) в будущем. Однако согласно статистическим данным у таких детей снижался иммунитет, увеличивалось количество заболеваний и, как следствие, повышалась смертность. Кроме того, в некоторых случаях после операции эти дети были неспособны переваривать материнское молоко, отставали в умственном и физическом развитии. Был сделан вывод, что подобные расстройства связаны с нарушением пищеварения — определяющим фактором нормального роста и развития, и что аппендикс — это вовсе не рудимент, а орган, который играет важную роль в иммунной системе человека, являясь своеобразным «депо» для микроорганизмов. Сегодняшняя медицина позволяет восстановить флору кишечника с помощью лекарств, так что данная функция аппендикса становится малозначимой.

В XX в. диагностикой по радужной оболочке продолжали заниматься отдельные энтузиасты и исследователи и она получила довольно широкое распространение, возможно, вследствие отсутствия необходимости в сдаче анализов. По результатам научных исследований, проведенных в наше время на основе методов доказательной медицины, сделан вывод, что вероятность установить правильный диагноз с помощью иридодиагностики не выше обычной случайности. В связи с этим иридодиагностику зачастую рассматривают как псевдонауку или шарлатанство.

ВСЕМУ ВИНОЙ СОВА? Не избежали заблуждения и принципы диагностики. Так, например, в ХІХ в. венгерский врач Игнац фон Пекцели (1826–1911) предложил определять болезни по рисунку радужной оболочки глаза и даже предложил термин «аugendiagnostik» (в переводе с нем. «глазодиагностика»). В 1866 г. он опубликовал книгу «Открытие в области природы и искусство лечения», в которой изложил принципы такой диагностики. История гласит, что Пекцели выявил сходные узоры на радужке человека, сломавшего ногу, и ... совы со сломанной лапой. Почему он не счел это случайностью, почему рядом вообще оказалась сова и почему он, наконец, так внимательно смотрел в глаза птице и человеку, что смог провести этот сравнительный анализ, — все это остается до сей поры загадкой. Разве что у совы, как ночного хищника, очень большие глаза. Тем не менее начало было положено, и один из первых атласов иридодиагностики — двухтомник «Диагноз по глазу» — был составлен в 1897 г. шведским исследователем и священником Нильсом Лильеквистом (1851–1936), который страдал лимфаденопатией и лечился хинином и препаратами йода. Побочное действие этих препаратов — дисколорация склеры, которую Лильеквист принял за изменение цвета радужки.

УДИВИТЕЛЬНО ЖИВУЧЕЕ ЗАБЛУЖДЕНИЕ Уринотерапия — метод нетрадиционной медицины, предусматривающий использование мочи как лечебного средства, берущий свое начало со времен Древнего Рима, где он активно применялся. Считалось, что с помощью этого метода можно было вылечить целый ряд заболеваний, и, более того, употребляя мочу, человек укреплял свое здоровье. Самое интересное, что приверженцы уринотерапии существуют и по сей день. С точки зрения официальной медицины моча — это раствор веществ, чужеродных для организма, из которого удалены все полезные элементы. Урина содержит мочевую кислоту, аммиак, мочевину, креатинин и другие вещества, которые должны удаляться из организма. Если они своевременно не выводятся, а, наоборот, накапливаются, это чревато серьезными заболеваниями, опасными для жизни. Среди таких болезней могут быть подагра, хроническая почечная недостаточность и т. д. Еще более серьезную опасность представляет моча больного человека. Она может содержать ацетон, болезнетворные бактерии, соли тяжелых металлов и др. Отношение доказательной медицины к уринотерапии — сугубо отрицательное. Она располагает данными исследований,

НАУКА

История гласит, что Пекцели выявил сходные узоры на радужке человека, сломавшего ногу, и ... совы со сломанной лапой. Почему он не счел это случайностью, почему рядом вообще оказалась сова и почему он, наконец, так внимательно смотрел в глаза птице и человеку, что смог провести этот сравнительный анализ, — все это остается до сей поры загадкой

свидетельствующими о том, что моча вредна для человеческого организма. На сегодня нет ни одного научного доказательства, что лечение путем употребления мочи способствует выздоровлению, а редкие случаи положительного влияния уринотерапии объясняются эффектом плацебо. ЗАРЯЖЕННАЯ ВОДА В 1989 г. в бывшем СССР появился «телевизионный целитель» Аллан Чумак, который в молодости работал журналистом и однажды хотел сделать разоблачительный материал о «народных целителях». Но во время подготовки этого материала он, по его словам, «убедился, насколько это все порядочные и хорошие люди», а также после намека одной из «целительниц» обнаружил «сверхспособности» и в себе. Несколько лет Аллан Чумак работал с пациентами на дому, «исцеляя» их «целебными» пассами (водя руками над пациентом), пока наконец не попал на телевидение. В отдельной программе «телевизионного лечения» он молча сидел за столом и делал пассы руками в воздухе, предварительно заявив, что все желающие могут поставить перед экраном телевизора банки с водой, которая в конце сеанса окажется «заряженной», и с помощью этой воды можно будет исцелять любые недуги, если ее пить и наносить на тело. И что удивительно, миллионы людей, живущих в стране, которая считала себя одной из самых просвещенных в мире, принялись набирать в банки воду и ставить их перед телеэкранами, а затем использовать для «лечения» всего, что у кого болело. Этот феномен ярко продемонстрировал внушаемость советского человека и его безоговорочную веру в телевизор. Раз показывают по телевизору — значит это правда — такую мысль внушали советским людям на протяжении нескольких поколений, а, следовательно, ими можно легко манипулировать. Подготовил Руслан Примак, канд. хим. наук ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

НАУКА

У ФОКУСІ: БЕЗПЕКА

«СТРЕС-КОД»: професійне вигорання та його попередження Професійні хвороби — захворювання, у розвитку яких переважну роль відіграють несприятливі умови праці. Минулого року засоби масової інформації поспішили поширити інформацію щодо визнання ВООЗ хворобою професійне (емоційне) вигорання, яке було включено до 11-го переглянутого варіанта Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-11). Ця подія створила настільки великий ажіотаж, що ВООЗ була вимушена надати відповідні роз’яснення ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ: ЩО НАСПРАВДІ ЗАТВЕРДИЛА ВООЗ Перш за все зауважимо, що емоційне вигорання було також включено до МКХ-10, проте останнє визначення є більш докладним. Отже, до переглянутого варіанта МКХ-11 включено професійний синдром емоційного вигорання, який не класифікують як медичний стан. Він віднесений до розділу «Фактори, що впливають на стан здоров’я населення та звернення до закладів охорони здоров’я», в якому перераховано причини звернення до медичних установ, що не класифіковані як захворювання або медичні стани [1]. Зокрема МКХ-11 містить таке визначення емоційного вигорання: «Емоційне вигорання — це синдром, що визнається результатом хронічного стресу на робочому місці, який не був успішно подоланий». Зазначений синдром характеризується такими ознаками, як відчуття мотиваційного або фізичного виснаження; наростаюче психічне дистанціювання від виконання професійних обов’язків або відчуття негативізму чи цинізму до професійних обов’язків; зниження працездатності. КАРОСІ ТА КАЙЗЕН Варто зауважити, що стрес на робочому місці та хронічна перевтома можуть мати наслідки, які суттєво виходять за межі професійної мотивації та зниження працездатності. За даними трудового комітету Японії щорічно від стресу та перевтоми у цій країні гинуть 10 тис. осіб. Це явище має власну назву — «каросі», що з японської означає «смерть від перепрацювання». Перший трагічний випадок «каросі» стався ще наприкінці 60-років ХХ ст., коли 29-річний співробітник відділу доставки великого видавництва, який постійно працював понаднормово, помер від інфаркту міокарда. «Синдромом каросі» стали називати роботу «на знос», що може призвести до передчасної смерті від інфаркту міокарда, інсульту тощо. У 2001 р. «синдром каросі» став причиною смерті 143 осіб, а у 2000 р. від нього помер прем’єр-міністр Японії Кейдзо Обуті, який за 20 міс перебування на посаді мав лише три вихідних дня і працював не менше ніж 12 год на добу. Відомо, що японці є найпрацелюбнішою нацією у світі. Вони присвячують роботі практично все своє життя, проводячи на ро-

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

бочому місці по 12–16 год на день. В офісах діє правило, згідно з яким не можна залишати робоче місце раніше начальника, а навіть незначне запізнення карається великим штрафом. Ще одна інновація, яка з’явилася спочатку на одному з автомобільних заводів Японії, а потім набула поширення у багатьох східних компаніях, — «кайзен». Під цим словом розуміють щоденні засідання працівників увечері, під час яких вони обговорюють, як саме зробити роботу ще ефективнішою. Не дивно, що після таких нарад люди втомлюються настільки, що засинають дорогою додому. СПРИЙМАЄМО ПРАВИЛЬНО! Ніхто не ставить під сумнів той факт, що робота та професійні успіхи потрібні як для фінансового забезпечення, так і для самореалізації. Але не варто перегинати палицю: восени 2008 р. японський менеджер викинувся з вікна хмарочоса через те, що обсяг продажу жувальної гумки зменшився на 1%. Для того щоб запобігти професійному вигоранню (та більш серйозним наслідкам), потрібно дотримуватися простих правил. Перш за все, як казав засновник теорії стресу Ганс Сельє: «Стрес — це не те, що з вами сталося, а те, як ви це сприймаєте». Навчіться відволікатися від стрес-фактора і перемикати свою увагу (рахуйте припарковані машини на вулиці або перехожих; поговоріть із колегами на нейтральні теми тощо). Головне — не запускати ситуацію. Не варто постійно думати про подію, що спричиняє стрес. Завжди тримайте під рукою фотографію, яка викликає у вас тільки позитивні емоції. Спогади про близьку людину або приємно проведений час допоможуть швидко відволіктися від поточних проблем і зняти напруження. Налаштуйте себе на позитив. Пам’ятайте, що безвихідних ситуацій не буває: із будь-якою проблемою можна впоратися, якщо спокійно обміркувати шляхи її вирішення. Раціонально плануйте робочий день: реально оцінюйте власні сили та не беріться за «все й одразу». У нагоді стануть і фізичні вправи, але найкращий спосіб боротьби зі стресом та перевтомою — відпочинок. Влаштовуйте невеличкі перерви протягом дня та не беріть роботу на вихідні. Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук 1. ВОЗ. Международная классификация болезней: «профессиональный синдром» эмоционального выгорания. 2019, 28 мая (https://www.who.int/ mental_health/evidence/burn-out/ru/)

У ФОКУСІ: БЕЗПЕКА

НАУКА

Аптечні мережі, які мають авторитет, занадто цінують репутацію, щоб відпускати пацієнтам неякісні ліки Останнім часом точиться багато розмов про фальсифіковані ліки. У багатьох дописах і виступах окремих політиків постійно акцентується — кожна десята упаковка лікарських препаратів на вітчизняних аптечних прилавках є фальсифікованою. Тільки чомусь не завжди уточнюється, що ці дані ВООЗ давнішні та стосуються не тільки України, а й усіх країн з низьким та середнім рівнем прибутку. Як подолати ці проблеми? Про це розмірковує Володимир Руденко, д-р фарм. наук, професор, директор Аптечної професійної асоціації України (АПАУ) На мою думку, ситуація з фальсифікованими ліками в Україні не є кричущою. Так, проблема існує, але не більше, ніж в інших країнах. Є навіть інформація, що на частку підробок припадає 5–7% фармацевтичного ринку розвинених країн. За даними ВООЗ, фальсифіковані ліки знайдені в обігу у багатьох країнах світу. За інформацією Держлікслужби, в нашій країні таких ліків не більше 2%. До речі, днями в соцмережах АПАУ запустила опитування серед пацієнтів щодо підроблених ліків — чи доводилось їм купувати такі препарати в аптеках, як була виявлена підробка, чи справді вони виявилися фальсифікованими, якими були подальші дії. З 67 респондентів, які вже на сьогодні відповіли на запитання, лише один написав, що таке траплялося, до того ж він замовляв ліки через інтернет. Вони відрізнялися на колір і смак від ідентичних препаратів, придбаних в аптеці. Також респондент зазначив, що не вживав їх, але далі зі своїми підозрами нікуди не звертався. Це тільки підтверджує мої слова, що інформація про проблему фальсифікатів, яка активно поширюється на інформаційних ресурсах, має бути підтверджена. Хочу зазначити, скільки б аптеки не звинувачували в тому, що вони реалізовують фальсифікат, а відповідати має той, хто його виготовляє і постачає для реалізації на аптечні прилавки. Для боротьби із фальсифікованою продукцією в ЄС з лютого 2019 р. впроваджено обов’язкове 2D-кодування препаратів (двовимірний штрих-код на упаковці лікарських засобів). МОЗ України ще минулого року розробило пілотний проєкт щодо маркування контрольними знаками та проведення моніторингу обігу лікарських засобів. Втім, з огляду на необхід-

Пересічна людина не завжди відрізнить фальсифіковані лікарські засоби від справжніх. Пацієнтів треба інформувати про загрози, пояснювати правила придбання ліків. У своїх виступах я роблю акцент на тому, що потрібно купувати препарати саме в аптеках, а не через інтернет чи «з рук», де рівень фальсифікованої продукції, за даними експертів, може сягати 50%. І загрозу становить не тільки склад того чи іншого препарату, а й недотримання норм зберігання, перевезення, доставки ність гармонізації з вимогами ЄС, нещодавно його запуск вкотре відтерміновано. АПАУ неодноразово виступала за впровадження 2D-кодування. Штрих-код наноситься при виробництві ліків на заводах, дані про препарат заносяться в єдину державну систему, яка дозволяє моніторити обіг лікарських засобів від виробництва чи імпорту до продажу в аптеці і вчасно реагувати на порушення. Завдяки тому, що всі транзакції будуть включені в загальну базу даних, ап-

Купувати ліки краще в спеціально визначених для цього місцях — аптеках і отримувати їх з рук фахівців з фармацевтичною освітою. Зауважу, що аптечні мережі, які мають досвід і авторитет, занадто цінують свою репутацію, щоб відпускати пацієнтам неякісні ліки

теки і споживачі матимуть змогу перевіряти справжність ліків за допомогою смартфона. Інша проблема полягає в тому, що препарати без доказаної ефективності та еквівалентності оригінальним лікарським засобам успішно у нас проходять реєстрацію. Можливо, це відбувається через деякі прогалини в дозвільних нормативних документах. Варто зазначити, унікальність нашої країни полягає ще й у тому, що матеріали реєстраційних досьє є комерційною таємницею і український споживач не може отримати дані про ліки, які використовує. Водночас у США та ЄС значна частина цих даних є відкритою. В Австралійському союзі відкрито майже всю інформацію. АПАУ не раз піднімала питання про зміну законодавства та відкриття матеріалів реєстраційних досьє, як це зроблено у багатьох країнах світу. У США переглянули реєстраційні досьє препаратів, що не зареєстровані у високорозвинених країнах. Така ініціатива зайняла приблизно 10 років, але після її введення близько третини лікарських засобів було знято з реєстрації. Днями на сайті МОЗ опубліковано для громадського обговорення проєкт постанови КМУ «Про внесення зміни до п. 4 Положення про Державний реєстр лікарських засобів». ГС «АПАУ» підтримує положення цього документа щодо необхідності надання інформації про еквівалентність лікарського препарату при внесенні його до реєстру лікарських засобів. На думку членів ГС «АПАУ», така зміна буде мати позитивний вплив для ринку лікарських засобів, зменшить кількість препаратів з недоведеною ефективністю, підвищить довіру споживача до ліків, які продаються в аптечних закладах, та сприятиме розвитку фармацевтичного ринку в цілому. ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

НАУКА

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

6 березня — Всесвітній день боротьби з глаукомою

Необоротна сліпота — ймовірний наслідок задавненої глаукоми Термін «глаукома» об’єднує велику групу різних за етіологією хронічних захворювань очей. Глаукома посідає одне з перших місць серед причин первинної інвалідності в Україні

ДІАГНОСТИКА ТА ЧИННИКИ РИЗИКУ Існує багато класифікацій глаукоми, але найбільш практичними є: за часом виникнення (вроджена, інфантильна, ювенільна, дорослих); за походженням (первинна, вторинна); за механізмом підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ) (відкритокутова, закритокутова); за рівнем ВОТ (гіпертензивна, нормотензивна); за ступенем ушкодження голівки зорового нерва (почат-

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

кова, розвинута, задавнена, термінальна); за перебігом (стабільна, нестабільна). Первинна відкритокутова глаукома — прогресуюче захворювання з періодичним чи стійким підвищенням ВОТ, порушенням поля зору та зі структурними змінами у диску зорового нерва (ДЗН) — глаукомна нейрооптикопатія. Доведено, що виявлення глаукоми на ранніх стадіях та призначення адекват-

ного лікування сприяють сповільненню патологічних процесів і допомагають зберегти зір на роки. До чинників ризику розвитку захворювання належать: загальні — вік (старше 40– 60 років), обтяжений сімейний анамнез (глаукома у родичів), цукровий діабет, артеріальна гіпотензія, гіпотиреоз, захворювання сполучної тканини, порушення обміну речовин, факоматоз, ретинопатія недоно-

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

Оганес Палоян шених, прийом стероїдів тощо; місцеві — коливання рівня ВОТ, псевдоексфоліації, пігментна дисперсія, ектопія кришталика, відношення діаметра ескавації до діаметра ДЗН тощо. Діагностику глаукоми проводять на вторинному рівні медичної допомоги. Сімейний лікар збирає скарги та анамнез пацієнта, перевіряє гостроту зору (візеометрію) та рівень ВОТ (за наявності навички) і за підозри направляє його до офтальмолога. Діагноз має ѓрунтуватися на даних діагностичних наборів з урахуванням параметрів іншого ока. До оптимального діагностичного набору лікаря-офтальмолога входять: оцінка ВОТ (тонометрія), стану кута передньої камери (гоніоскопія), поля зору (периметрія), голівки зорового нерва та шару нервових волокон (офтальмоскопія та візуалізаційні інструменти: гейдельберзька ретинальна томографія, оптична когерентна томографія). Середнє значення ВОТ у здорових осіб становить 15–16 мм рт. ст. Верхньою межею норми ВОТ є 21 мм рт. ст. Золотим стандартом діагностики вважають апланаційну тонометрію за Гольдманом, яку проводять за щілинною лампою (тонометр має подвійну призму, яку після анестезії ока та закапування флуоресцентного розчину прикладають до рогівки, призма освітлюється синім світлом і дає змогу бачити меніски у вигляді двох півкілець). В основі цього методу лежить вимірювання співвідношення між ВОТ та величиною сили, яку необхідно прикласти для деформації рогівки. На результати вимірювання ВОТ можуть впливати біохімічні властивості рогівки, її товщина та еластичність. Нормальними показниками рогівки вважають 540±30 мкм, а на кожні 25 мкм — 1 мм рт. ст. різниці від даних, отриманих при тонометрії. Тобто при показниках ВОТ у межах норми та тонкій рогівці ці дані автоматично стають критичними, іншими словами, розвивається глаукомний процес. Тому недоцільно враховувати лише показники ВОТ, не беручи до уваги інші дані. Помірне підвищення ВОТ не вважають достатньою підставою для призначення

Оксана Палоян лікування, але в разі довготривалого зростання його рівня понад 20 мм рт. ст. це може бути доцільним. Гоніоскопія залишається важливим методом діагностики стану кута передньої камери, що дає можливість лікарю вибрати найоптимальнішу тактику лікування. Статична комп’ютерна периметрія дозволяє виміряти світлочутливість сітківки та визначити межі поля зору. Ця інформація важлива не лише для діагностики та визначення стадії захворювання, а й для спостереження під час лікування хворого на глаукому. Підкреслимо, що дані, отримані окремо за допомогою того чи іншого діагностичного

Золотим стандартом діагностики вважають апланаційну тонометрію за Гольдманом, яку проводять за щілинною лампою (тонометр має подвійну призму, яку після анестезії ока та закапування флуоресцентного розчину прикладають до рогівки, призма освітлюється синім світлом і дає змогу бачити меніски у вигляді двох півкілець)

НАУКА

методу, не слід трактувати як остаточний діагноз. Його потрібно встановлювати з урахуванням усіх клінічних даних та сімейного анамнезу. Однак погіршення стану ДЗН є важливою прогностичною ознакою прогресування глаукоми. Видано багато протоколів, ґайдлайнів і настанов, що регламентують заходи, яких потрібно вживати при глаукомі. Але єдиного шляху, на жаль, немає і не може бути, позаяк кожен випадок індивідуальний. В осіб старше 40 років рекомендовано кожні два роки контролювати рівень ВОТ. Пацієнтів з обтяженим анамнезом належить обстежувати щороку, а за наявності скарг, характерних для глаукоми, — негайно. На нашу думку, з метою досягнення цільового рівня ВОТ доцільно проводити моніторинг пацієнтів з глаукомою кожні 2–3 тиж. При стабільному процесі контроль ВОТ необхідно здійснювати кожні 2–3 міс, поля зору — 3–4 рази на рік, оптико-когерента томографія ДЗН та стану гангліонарних волокон — 1–2 рази на рік. Кожен випадок потребує персоналізованого підходу, оскільки причин і форм глаукоми дуже багато. Маніфестна глаукома залишається переважно недіагностованою чи її діагностують надто пізно. ЛІКУВАННЯ Метою лікування глаукоми є збереження зорових функцій пацієнта та підтримання відносної якості життя за прийнятну ціну. На сьогодні єдиною методикою з доведеною ефективністю щодо збереження зорових функцій вважають зниження рівня ВОТ. Якщо рівень не надто високий, рекомендовано отримати повний діагностичний пакет даних та декілька разів виміряти ВОТ, і лише тоді почати терапію. Лікування глаукоми поєднує медикаментозну, лазерну терапію, хірургічне втручання чи їхні комбінації.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

НАУКА

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

Майже у всіх випадках при вродженій глаукомі показане хірургічне втручання (гоніотомія або трабеклотомія, в окремих випадках — фільтраційна методика). Лікування первинної відкритокутової глаукоми зазвичай розпочинають з монотерапії (переважає безконсервантна форма), лише деякі пацієнти можуть потребувати одразу комбінованого лікування (краще із застосуванням фіксованих комбінацій). Також лазерну трабекулопластику можна використовувати як первинну терапію або разом з медикаментозною. Існує декілька різних класів лікувальних засобів, що знижують рівень ВОТ (зокрема, зменшують секрецію водянистої вологи або покращують відтік). До перших відносять адреноблокатори, інгібітори карбоангідрази, α2-адреноміметики, до других — простагландини, М-холінолітики. Препаратами першої лінії для гіпотензивної терапії є простагландини та β-блокатори. У разі неефективності лікування рекомендовано комбінувати препарати, що мають різний механізм дії. ХІРУРГІЧНІ МЕТОДИКИ Рішення щодо проведення оперативного втручання приймають на підставі чітких показань з урахуванням об’єктивних клінічних даних (ступеня компенсації, стадії глаукоми, стану кута передньої камери тощо). Не слід вважати хірургію останнім засобом в арсеналі офтальмолога. Відомо безліч методик антиглаукомних втручань, серед яких фільтруючі та циклодеструктивні операції. Перші, своєю чергою, поділяють на проникні та непроникні. Мета операції — досягти цільового рівня ВОТ без супровідної медикаментозної терапії. Найчастіше виконують трабекулотомію, під час якої

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

формують фістулу між субкон’юнктивальним простором та передньою камерою ока. Наявність численних вдосконалень у хірургічній техніці обумовлена появою сучасних операційних мікроскопів, інструментарію та шовного матеріалу. Надсучасні дренажні системи забезпечують прогнозовану успішність проведених операцій. КІЛЬКА ВИПАДКІВ ІЗ ПРАКТИКИ Пацієнтка І., 84 роки. Глаукому діагностовано 20 років тому, але попри це пацієнтка ніколи не використовувала краплі. На сьогодні їй призначено препарати трьох груп. Упродовж останніх 3 років стан поля зору та шару гангліонарних волокон стабільний, досягнуто цільового рівня ВОТ. Пацієнтка вчасно приходить на планові огляди за рекомендованою схемою. Пацієнт О., 58 років. Вперше звернувся зі скаргами на незначну нечіткість в правому оці під час стрільби. Встановлено діагноз глаукоми I ступеня та призначено препарати першої лінії. Спостереження триває протягом 4 років. Завдяки сумлінному виконанню призначень лікаря зареєстровано незначне погіршення поля зору та мінімальні зміни в шарі нервових волокон. Проте пацієнт виявив бажання зробити операцію, щоб відмовитися від щоденного закапування ліків. Проведено малоінвазивне втручання — трабекулоектомію, досягнуто успіху. Протягом останніх двох років пацієнт не має жодних скарг і не використовує ніяких крапель. Пацієнт К., 65 років. Діагностовано глаукому ІІ стадії. Протягом 3 років використовує препарати трьох груп. За час спостереження відзначено мінімальне погіршення поля зору. Розвинулась токсико-алергічна реакція слизової оболонки на введення

крапель, що потребувало їхньої відміни. Проведене оперативне втручання було успішним. Надскладна високотехнологічна операція на сучасному обладнанні забезпечила пацієнтові нормалізацію рівня ВОТ та найголовніше — потребу в інстиляції антиглаукомних середників. Через рік після операції відзначено стабільність показників і відсутність скарг. Пацієнт С., 73 роки. Звернувся з бажанням позбутися катаракти. На жаль, після проведеного детального огляду в пацієнта було діагностовано глаукому в термінальній стадії. Зі слів хворого, останній візит до спеціаліста відбувся рік тому, йому було призначено гіпотензивні середники, оскільки рівень ВОТ на цьому оці був близько 29 мм рт. ст. Але він не звернувся до лікаря повторно, через різні причини припинив закрапувати очі, внаслідок чого настала сліпота. Пацієнтка І., 68 років. Прийшла на огляд після роботи на городі зі скаргами на головний біль і симптоми втрати зору. Діагностовано підгострий напад глаукоми. Напад усунуто за допомогою лікарських засобів, ВОТ стабілізовано. Під час огляду виявлено гіперметропію, початкову катаракту та дуже вузький кут передньої камери. Рекомендовано оперативне втручання для видалення збільшеного склеротичного кришталика. Пацієнтка від операції відмовилась, але продовжила використовувати краплі. Під час наступного дачного сезону такі напади повторювалися щомісячно, оскільки вона ігнорувала рекомендації (заборону працювати з нахиленим донизу обличчям, потребу в оперативному втручанні). Після останнього нападу хвора все ж наважилася на оперативне втручання, однак ушкодження зорового нерва досягнуло критичної стадії. Нормалізації ВОТ досягнуто, краплі закапує лише одні та, на жаль, зір вже неможливо відновити. Тривала співпраця пацієнта з лікарем є запорукою успішного стримування прогресування глаукомного процесу. Що раніше розпочато терапію, то більше шансів зберегти зір. У термінальних стадіях вперше виявлена глаукома навіть за розпочатої терапії неминуче закінчується необоротною сліпотою. Ліки не допомагають, якщо їх не застосовують. Довіра до лікаря, активна участь у лікувальному процесі та підтримка оточення допомагають пацієнтові забезпечити правильний прийом препаратів. Оганес Палоян, лікар-офтальмолог, дитячий офтальмолог, приватна практика, КНП «Міська дитяча лікарня м. Львова», «Приватна поліклініка Веселка», Оксана Палоян, лікар-офтальмолог КНП «Лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова»

КЕТАНОВ : п’ять фактів,

які ви, можливо, не знали Можна сказати, що Кетанов® (кеторолаку трометамін), що використовується в Україні вже біля 20 років, відноситься до ліків, які роками впевнено демонструють надійний терапевтичний потенціал, доводять сприятливий профіль безпеки та розширюють сферу застосування ЄВРОПЕЙСЬКА ЯКІСТЬ Кетанов® виробляє в Європі (Румунія) компанія «КК Терапія АТ», а поставляє в Україну ТОВ «Ранбаксі Фармасьютікалс Україна» (група компаній SUN PHARMA).

практиці та у багатопрофільних стаціонарах. Крім того, у ряді експериментів було доведено його протиспайкову дію: використання кеторолаку сприяє значному зменшенню утворення адгезії [3].

ВОЛОДАР ПАНАЦЕЇ Стабільне і міцне лідерство на фармацевтичному ринку означає перш за все визнання. Визнання того, що препарат приносить користь та потрібен пацієнтам, тобто успішно виконує своє призначення. Кетанов® — рецептурний препарат року за підсумками VIII щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі «Панацея2007».

НОВІ ДАНІ ПО ВИКОРИСТАННЮ В ОНКОЛОГІЇ Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) останнім часом використовують як анальгетики в первинній хірургії при онкопатології. Результати ретроспективних досліджень свідчать про те, що НПЗП можуть сприяти зменшенню рецидивів раку молочної залози. Зокрема, встановлено, що інтраопераційне введення кеторолаку (на відміну від диклофенаку) статистично значуще пов’язано зі зниженням частоти віддалених рецидивів після мастектомії у пацієнток з підвищеним індексом маси тіла [4]. Інтраопераційне введення кеторолаку пацієнткам із раком молочної залози було асоційоване з поліпшенням показників безрецидивної та загальної виживаності при консервативному хірургічному лікуванні (органозберігаючі операції), особливо у жінок із позитивними маркерами запалення, та продемонструвало сприятливий профіль безпеки [5, 6]. Нову фармакологічну активність препарату виявлено при його застосуванні у хворих на рак яєчників: по завершенні хіміотерапії у жінок, які у періопераційний період отримували кеторолак, відзначено кращі показники виживаності [7].

ПРОФІЛЬ БЕЗПЕКИ: ПЕРЕВІРЕНО В УКРАЇНІ За два десятиріччя вітчизняні фахівці накопичили значний досвід застосування препарату Кетанов®. У клінічних дослідженнях підтверджено: Кетанов® у стандартних дозах (до 40 мг/добу) і при короткочасному застосуванні (до 5 діб) має сприятливий профіль безпеки, що разом із потужною аналгетичною ефективністю робить його препаратом вибору для купірування гострого болю, в тому числі у післяопераційний період та після серйозних травм [1, 2]. Зокрема, його сприятливий профіль безпеки при знеболюванні після малих і середніх за обсягом оперативних втручань, що супроводжуються помірним та інтенсивним больовим синдромом, був підтверджений на клінічних базах ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» [2]. Потужний і тривалий аналгезуючий післяопераційний ефект препарату Кетанов®, що забезпечує стабільне, повноцінне знеболювання після гінекологічних операцій, був відзначений і на клінічній базі Тернопільського національного медичного університету ім. І Я. Горбачевського [2]. У травматологічному відділенні Львівської міської лікарні швидкої допомоги було встановлено, що препарат є досить безпечним і ефективним засобом для знеболювання в ортопедії і травматології [2]. Позитивний досвід застосування препарату Кетанов® був отриманий і в пацієнтів стоматологічного профілю на клінічній базі кафедри загальної стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика [2]. ДОДАТКОВІ ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ Широке застосування кеторолаку трометаміну з позицій доказової медицини виправдане в амбулаторно-поліклінічній

Література 1. Зайченко А.В., Супрун Э.В. Клиническая фармакология кеторолака. Что нового? Аптека. 2016;11 (1032). 2. Викторов А.П. и др. Кеторолака трометамин: эффективность и безопасность при медицинском применении // Ліки України. 2008; 2 (118):2-7. 3. Holschneider C. Н. et al. Immunomodulation with interleukin-10 and interleukin-4 compared with ketorolac tromethamine for prevention of postoperative adhesions in a murine model. Fertil. Steril. 1999; 71 (1):67-73. 4. Desmedt C. et al. Potential Beneﬁt of Intraoperative Administration of Ketorolac on Breast Cancer Recurrence According to the Patient’s Body Mass Index. J Natl. Cancer Inst. 2018; 110 (10):1115-1122. 5. Forget Р. et al. Intraoperative use of ketorolac or diclofenac is associated with improved disease-free survival and overall survival in conservative breast cancer surgery. Br. J. Anaesth. 2014;113 (1): 82-87. 6. Forget Р. et al. Intraoperative ketorolacin high-risk breast cancer patients. A prospective, randomized, placebo-controlled clinical trial. PLoSOne. 2019;14 (12):e0225748. 7. Guo Y. et al. A Novel Pharmacologic Activity of Ketorolac for Therapeutic Beneﬁtin Ovarian Cancer Patients. Clin Cancer Res. 2015;21 (22):5064-5072.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

НАУКА

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

«Кривава справа»: чи варті медичні п’явки повернення із небуття «Приймаються заявки на лікувальні п’явки, від бронхіту, тонзиліту, від печінки, селезінки, від поліпу та від грипу», — співав продавець п’явок в екранізації дитячої казки. Ще півтори сотні років тому п’явки користувались шаленим попитом. Однак із появою антибіотиків гірудотерапія втратила актуальність. Про п’явок знову згадали лише наприкінці XX століття ТРІШКИ ІСТОРІЇ Історія гірудотерапії нараховує більше двох тисячоліть. За допомогою п’явок лікували у Стародавній Греції, Індії, Єгипті, Китаї. У середні віки вважали, що гірудотерапія допомагає при ожирінні, проблемах із серцем, запамороченнях, задишці та безплідді. Розквіт гірудотерапії припав на кінець XVIII — початок XIX століття, коли п’явок застосовували для лікування майже усіх хвороб. П’явок почали розводити у промислових масштабах і експортувати між країнами. Навіть славетний хірург та вчений М.І. Пирогов вважав гірудотерапію гідним методом лікування. П’явки продавалися в усіх аптеках та коштували недешево — від 1 /2 до 20 копійок за штуку. З появою антибіотиків та інших засобів хіміотерапії, швидкий ефект від прийому яких був дійсно вражаючим, інтерес до п’явки як до лікувального засобу поступово був зведений нанівець. Протягом тривалого часу лікарі вважали основною «силою» п’явок ефект кровопускання як такий. І тільки у 90-ті роки минулого століття вчені довели, що основний лікувальний фактор — слина п’явки, яка містить десятки біологічно активних речовин. Усього відомо понад 600 видів п’явок, але для медичних цілей найбільше підходять лікувальна лік п’явка (Hirudo medicinalis) та аптекар карська (H. oﬃcinalis). П’явки, — представники підкласу кільчастих хробаків, є одними з найдавніших час тварин на Землі, єдиним джерелом харчутва вання яких є кров теплокровних тварин. ван Дл Для того щоб забезпечити собі «комфортне» хар харчування, вони виділяють речовини, що перешкоджають згортанню крові. Перший опис антикоагулянтної дії водорозчинної, термостійкої речовини, во отриманої зі слинних залоз п’явки, відотр но носиться до 1884 р. [1]. Двадцять років потому цю речовину було названо гірудипо но ном. Цікаво, що із зазначеною сполукою

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

не було проведено жодних досліджень аж до 1960 років. ІНГІБІТОР ТРОМБІНУ ТА ГЕННО ІНЖЕНЕРНІ РОЗРОБКИ Було встановлено, що гірудин пригнічує тромбін зворотної дії системи згортання крові, тобто є специфічним інгібітором тромбіну. Крім того, він є потужним інгібітором опосередкованої тромбіном агрегації тромбоцитів. Фармакологічний профіль ізольованого інгібітору тромбіну продемонстрував, що нативний гірудин є антитромботичним засобом високої якості [2]. Проте, його клінічне використання залишалось обмеженим, оскільки речовина не була доступною у достатній кількості. Прогрес у молекулярній біології стимулював інтерес до структури і функції гірудина. Як антикоагулянтний препарат гірудин виступив у ролі стандарту для розробки генно-інженерних інгібіторів згортання крові. Ці розробки призвели до виробництва рекомбінантного гірудину (р-гірудин). Після того, як гірудин або його фракції були отримані рекомбінантними та синтетичними методами, відбулося швидке зростання інтересу наукової спільноти до його клінічного потенціалу. КЛІНІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ГІРУДИНУ Біологічні властивості гірудину у поєднанні з доступністю рекомбінантних форм обумовлюють доцільність його використання в якості антитромботичного препарату. Протягом останніх років властивості гірудину досліджують як при лікуванні, так і при профілактиці венозних і артеріальних тромбоемболічних захворювань на експериментальних моделях, а також у клінічних випробуваннях. Попередній клінічний досвід показує, що гірудин добре переноситься після внутрішньовенного та підшкірного вве-

ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ дення, при цьому спостерігається тривала інгібуюча активність у плазмі. Невеликі порівняльні випробування із гепарином дозволяють припустити, що гірудин щонайменше настільки ж ефективний як гепарин при співставному профілю безпеки. Слід зазначити, що у теперішній час гірудин застосовується для лікування фіброзу деяких органів. За результатами нещодавніх досліджень на лабораторних тваринах, він також може бути ефективний при нирковому интерстициальном фіброзі, що зустрічається при багатьох хронічних захворюваннях нирок [3]. Встановлено, що гірудин у складі комбінованої терапії у пацієнтів із ранньою стадією цукрового діабету ІІ типу добре переноситься і спричиняє антисклеротичний ефект [4]. ФАРМАЦЕВТИЧНА МІНІФАБРИКА На сьогоднішній день доведено широкий діапазон застосування гірудотерапії у клінічній практиці, який забезпечується вмістом у секреті слинних залоз п’явок, крім гірудину, інгібіторів трипсину і плазміну, інгібіторів альфа-хемотрипсину, хімазіну, субтилізину та нейтральних протеаз гранулоцитів — еластази та катепсину С, інгібітору фактора Ха згортання крові та калікреїну плазми крові, високоспецифічних ферментів (гіалуронідази, дестабілази, апірази, колагенази, тріглецірідази, холестерин-естерази), а також ряду з’єднань із невивченою природою. Зокрема, секрет слинних залоз п’явки виявляє фібринолітичну дію за рахунок ферменту дестабілази, який перетворює нерозчинний стабілізований фібрин у розчинний стан шляхом гідролізу поперечних зшивок між мономерами фібрину.

У середні віки вважали, що гірудотерапія допомагає при ожирінні, проблемах із серцем, запамороченнях, задишці та безплідді

В експериментах на органотипових культурах спинномозкових гангліїв показано, що нативна дестабілаза та інші біологічно активні речовини симулюють зростання нейронів, чим пояснюються позитивні клінічні дані, отримані при застосуванні гірудотерапії при дитячому церебральному паралічі. Нейротрофічний ефект підтверджується численними прикладами лікування периферичних невритів, «тунельних синдромів» тощо. Фермент аспіраза, який визначає протиатеросклеротичну дію секрету, підвищує активність ліпопротеідліпази, в результаті чого у плазмі крові знижується концентрація загального холестерину і ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ), частково підвищується толерантність до глюкози. Фермент оргелаза сприяє активному поширенню антикоагулянтів H. medicinalis та підвищує швидкість протікання крові по капілярах. Він активізує велику кількість закритих капілярів (постійно працює лише 10% капілярів) і спричиняє ріст нових дрібних судин. Доведено здатність секрету слинних залоз медичної п’явки спричиняти захисний вплив на ендотелій судин та нормалізувати проліферативну активність внутрішнього шару судинної стінки. Своєю чергою, нормотензівна дія секрету обумовлена низькомолекулярними речовинами простагландинової природи (які вперше було виявлено саме в медичних п’явок) [5]. П’ЯВКИ ПРОТИ ЦЕЛЮЛІТУ Як відомо, нове — це добре забуте старе. Тож недивно, що гірудотерапія стала новим засобом в арсеналі боротьби з целюлітом. У рамках лікування цієї проблеми стануть у нагоді ферменти гіалуронідаза та ліпаза у секреті слинних залоз п’явки. У «проблемних зонах» через погіршену мікроциркуляцію має місце розростання

НАУКА

Усього відомо понад 600 видів п’явок, але для медичних цілей найбільше підходять лікувальна п’явка (Hirudo medicinalis) та аптекарська (H. ofﬁcinalis) осередків сполучної тканини, що є каркасом для целюліту. Отже, гіалуронідаза сприяє розщепленню основної речовини сполучної тканини (гіалуронової кислоти) та проникненню до організму інших біологічно активних речовин, які поліпшують мікроциркуляцію у тканинах, усувають набряк і застійні явища. «Розсмоктуючу» дію гіалуронідази також можна використовувати при лікуванні захворювань, що супроводжуються рубцевими та спайковоими процесами. Своєю чергою, ліпаза каталізує розщеплення ліпідів, що сприяє зменшенню локальних жирових відкладень. ПРОТИПОКАЗАННЯ Гірудотерапія має абсолютні протипоказання, а саме: тромбоцитопенію, гемофілію, онкологічні захворювання, кровотечі в анамнезі, порушення згортання крові, непереносимість компонентів слини п’явок. Також медичні п’явки не затососвують при гострій серцевій недостатності, інсульті, гострому інфаркті міокарда та лихоманках невстановленої етіології. До відносних протипоказань належать гіпотонія, анемія, вагітність та післяпологовий період, «критичні дні» у жінок, вік до 10 років, деякі психічні розлади, а також хронічні хвороби у стадії загострення. Самолікування п’явками не рекомендується. Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук Список літератури знаходиться в редакції ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

НАУКА

ІСТОРІЯ МЕДИЦИНИ І ФАРМАЦІЇ

Історія фармації Тернопільщини НАЙБІЛЬША ЛІЧНИЦЯ У 1856 р. службу здоров’я в Тернопільському окрузі представляли 2 шпиталі, 9 лікарів та 19 хірургів. У книжці Антоні Шнайдера (1866) про міста і містечка Галичини знаходимо такі відомості про стан медицини у Тернополі: у місті було 3 шпиталі — міський (на 70 ліжок), військовий і єврейський (на 50 ліжок). Службу здоров’я представляли 5 лікарів, 9 хірургів, 17 акушерок, а загалом тоді у місті було 39 лікарів. Тоді ж у Тернополі діяли 2 аптеки. При магістраті була посада міського лікаря, який відповідав за стан охорони здоров’я в місті, були також 3 магістратні посади акушерок і санітарного лікаря. Останній контролював стан санітарії у шпиталях, школах і особливо у місцях торгівлі. Найстрашнішою бідою для тодішніх тернополян були епідемії. Так, епідемія холери у 1831 р. забрала життя близько 1300 осіб. Нагадувала про себе холера і у 1866, 1872,1873 рр. Спалахували також вогнища тифу, жертвами якого ставали і лікарі, які надавали допомогу населенню. Зокрема, у 1867 р. раптово помер від тифу лікар Шустер. Найдавніший міський шпиталь (заснований у 1829 р.) розташовувався неподалік Старого Замку і Ринку. Пізніше про його існування на карті міста ще довго нагадувала вулиця Старошпитальна. Тернопільський шпиталь обслуговував Тернопільський, Зборівський, Скалатський, Гусятинський, Чортківський та Бучацький повіти. Констатуючи невтішний стан міського шпиталю, дійшли висновку про необхідність прискорити будівництво нової міської лічниці (сучасна міська лікарня швидкої допомоги на вул. Шпитальній, відома ще як лікарня № 1), розрахованої на 200 хворих, з обслугою, складами, моргом і капличкою. Новою лікувальною спорудою займався будівничий Яновський. Закладення фундаменту нового тернопільського шпиталю розпочалося 19 травня 1857 р., а наріжний камінь було урочисто освячено 12 серпня цього ж року. Але

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

будівництво, що спершу просувалося досить швидко, все-таки зупинилося через брак коштів, тож завершили довгобуд аж у 1898 р. Місто нарешті отримало лікувальний заклад на 100 ліжок з окремими приміщеннями для інфекційних хворих. У 1937 р. головний корпус «підріс» ще на один поверх. Тоді ж з’явився окремий шпиталь для інфекційних хворих. ЛІКИ, ПАРФУМИ І … ЗАПРАВКА ДЛЯ БОРЩУ Про найдавніших аптекарів на теренах сучасного Тернопілля згадується в старих документах: відомо, що у 1648 р. аптека та аптекар на прізвище Sobiera були в м. Теребовля — столиці повіту, до якого входив Тернопіль. Згадки про стародавні тернопільські аптеки знаходимо у пресі 30-х років ХІХ ст. Цікавою тодішньою традицією було утримання при цих закладах спеціальних аптекарських городів, де вирощували цілющі трави для виготовлення ліків. Такий город тодішньої аптеки Фукса був майже навпроти нинішнього будинку обласної ради та адміністрації.

Закладення фундаменту нового тернопільського шпиталю розпочалося 19 травня 1857 р., а наріжний камінь було урочисто освячено 12 серпня цього ж року. Але будівництво, що спершу просувалося досить швидко, все-таки зупинилося через брак коштів, тож завершили довгобуд аж у 1898 р.

До Другої світової війни в Тернополі існували такі аптеки: на Старому Ринку — аптека Фрейденталя; на вул. Руській; на розі вул. Скарги (нині Опільського) та Качали; вул. Третього мая (сучасній Сагайдачного). Працювали давні аптеки і при магістраті, на розі вул. Руської і Міцкевича (тепер бульв. Т. Шевченка). На вул. Перля (вже неіснуюча вулиця поблизу сучасного адміністративного корпусу медуніверситету) діяла окружна аптека, яка відпускала ліки за зниженою ціною для учнівської молоді.

ІСТОРІЯ МЕДИЦИНИ І ФАРМАЦІЇ

Петро Бекесевич В аптеці Юліуша Францоза (закінчив фармацевтичне відділення філософського факультету Львівського університету в 1896 р.) на початку ХХ ст. можна було не тільки придбати ліки, а й зробити необхідні аналізи, бо при аптеці діяла хімічна лабораторія. Попередником Францоза був відомий тернопільський аптекар, педагог і меценат Мехель Перль (1803–23.08.1885), син Йосефа Перля (1773–1839) — єврейського письменника, просвітителя, теолога, громадського діяча. Мехель Перль закінчив педагогічну школу і першим серед євреїв Австрії здобув фах аптекаря і отримав від австрійського уряду Хрест Заслуги. Не маючи нащадків, М. Перль заповів усе своє майно на благодійні цілі. На сьогодні в Тернополі іменем Перля названо вулицю, що з’єднує вул. Князя Острозького і А. Живова (в районі автовокзалу). Описуючи давній міжвоєнний Тернопіль, фармацевт Богдан Остап’юк (1984) згадує про єдину українську аптеку Білинського на вул. Міцкевича. На вул. Руській була аптека «Під Золотою короною» Мар’яна Крижановського — випускника фармацевтичного відділення філософського факультету Львівського університету у 1886 р. Найстарішою в Тернополі була аптека Фрейденталя (XVIII ст.). Її будівля (єдиний вцілілий після Другої світової війни будинок на колишній площі Старий Ринок) на вул. Старий Ринок збереглася до наших днів, і тепер тут розташований Тернопільський обласний комунальний лікувальнофізкультурний диспансер. Тодішній власник аптеки славився як людина ерудована. У нього можна було придбати спеціальне дитяче мило й дуже смачні лікувальні льодяники з хвойним смаком у формі соснової

Володимир Підгірний шишки з білосніжною присипкою. Вони дуже подобалися дітям і добре допомагали від кашлю. У повоєнні роки корінні тернополяни називали цей заклад «аптекою Бекесевича», бо завідував нею магістр Петро Бекесевич (1907–1982). Тривалий час аптека під назвою «Під білим орлом» знаходилася на площі Старий Ринок, яка зазнала значної руйнації під час боїв за Тернопіль і підлягала капітальній реконструкції. Тому в лютому 1963 р. аптеку перенесли у нове приміщення — перший поверх будинку № 4 на вул. Руській, майже навпроти Надставної церкви. Туди, в новостворену аптеку № 1, частково перенесли обладнання старовинної аптеки із Старого Ринку. Петра Васильовича дуже шанували у місті. До аптеки з’їжджалися люди з усього Тернопілля. Магістр фармації був уважним з кожним рецептом, бо знав, що саме з рецепта починається шлях до людського

У спадок від Польщі на Тернопільщині залишилися 66 аптек і 31 аптечний кіоск (1939), зокрема, у Тернополі було 6 аптек, причому одна з них працювала при лікарні. Майже всі аптеки діяли в містах. Не було в області жодного магазину з хірургічними інструментами та оптикою, а також аптечних пунктів. Найближчим містом, де можна було купити пінцет чи окуляри, був Львів. Також на той момент в області нараховувалося 9 лікарень, 5 з яких — приватні

НАУКА

Тарас Грошовий здоров’я. В аптеці були встановлені погруддя видатних діячів стародавнього світу — Гіппократа, Галена, Цицерона, тих, хто стояв біля витоків сучасної медицини. Цікавий факт, що содову воду, відому як зельтерська, у Тернополі в 60-х роках ХІХ ст. можна було придбати лише в аптеці. І тільки у 1870 р. міська рада ухвалила рішення про будівництво кіоску для її продажу у скверику на вул. Міцкевича (тепер бульв. Т. Шевченка), а потім і на Ринку. Окрім аптек, у місті працювали ще й так звані аптекарські магазини-дрогерії, де продавали найнеобхідніші готові ліки, парфуми на вагу і навіть салістат (виннокам’яна кислота) для заправки борщу. Аптечна справа Тернопільщини до 1939 р. існувала тільки у формі приватних аптечних підприємств. Приватна аптека на той час мала всі атрибути капіталістичного підприємства: гарний рекламний фасад, добре обладнані торгові зали, найманих працівників. Ліки коштували досить дорого й не були доступними для широких верств населення. Високою була і «такса лаборум» (оплата виготовлення ліків за рецептом). Перевіряли аптеки один раз на 3–5 років. У спадок від Польщі на Тернопільщині залишилися 66 аптек і 31 аптечний кіоск (1939), зокрема, у Тернополі було 6 аптек, причому одна з них працювала при лікарні. Майже всі аптеки діяли в містах. Не було в області жодного магазину з хірургічними інструментами та оптикою, а також аптечних пунктів. Найближчим містом, де можна було купити пінцет чи окуляри, був Львів. Також на той момент в області нараховувалося 9 лікарень, 5 з яких — приватні, загалом на 686 ліжко-місць. Ще одна непересічна особистість в історії розвитку фармації Тернопілля — бургоФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

НАУКА

ІСТОРІЯ МЕДИЦИНИ І ФАРМАЦІЇ

містр Чорткова Людвіг Носс, який заснував у 1898 р. першу в місті аптеку. Це була дуже заможна людина, яка своє життя повністю присвятила благодійності. Навчався у Відні, Берліні та Парижі. Мав рідкісний на той час фах фармацевта. Утримував аптеки також у Бережанах, Збаражі, Теребовлі, Заліщиках. І КІЛЬКІСТЬ, І ЯКІСТЬ З жовтня 1939 р. на підставі типового статуту, затвердженого наказом Народного комісаріату охорони здоров’я СРСР від 2 липня 1938 р. № 39, розпочало свою діяльність Тернопільське обласне аптечне управління. До 1941 р. у Тернополі функціонувало 6 аптек і 3 магазини санітарії та гігієни. Головним інспектором аптек Тернопільської області в 1941 р. було обрано магістра фармації, випускника університету м. Вільно Захара Вацика (1902–1970). Проте 22 червня 1941 р. він був заарештований органами НКВС, засуджений до 5 років виправно-трудових таборів і етапований у Верхньоуральську тюрму Челябінської області (РФ). Звільнений наприкінці 1947 р., реабілітований у 1957 р. Повернувся до родини в Тернопіль; останнє місце роботи — завідувач аптеки № 95 (вул. Дружби, 9, нині аптека не існує). У період з червня 1941 до квітня 1944 р. Тернопільське обласне аптечне управління припинило роботу в зв’язку з німецькою окупацією і відновило свою діяльність у червні 1944 р. Відтоді аптечна мережа області почала розширюватися. Відпуск ліків і товарів медичного призначення населенню постійно зростав. У 1950 р. в системі Тернопільського АПТУ працювало 64 фахівці з вищою фармацевтичною освітою і 124 — із серед-

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

У Тернополі, Чорткові та Кременці організували довідкові бюро, де пацієнт міг дізнатися, в якій саме аптеці є необхідні йому ліки, і де провізори могли запропонувати лікарям можливу заміну лікарських засобів в умовах значного дефіциту медикаментів. У 1984 р. у Тернополі на базі аптеки № 78 було створено автоматизовану телефонну службу довідки із сервісним номером ньою. Основною функцією структури було забезпечення населення та лікувальнопрофілактичних закладів області необхідними препаратами, медичними інструментами та виробами медичного призначення. Робота апарату управління спрямовувалася на покращання організації медикаментозного забезпечення населення, оснащення аптек, удосконалення технології виготовлення ліків, підвищення кваліфікації аптечних працівників, розширення аптечної мережі, поліпшення контролю за роботою аптечних закладів. У 1960 р. Тернопільське обласне аптечне управління перейшло у підпорядкування відділу охорони здоров’я Тернопільського облвиконкому. У 1958 р. в Тернополі було збудовано аптечний склад, а в 1968 р. — фармацевтичну фабрику. На початку 70-х років ХХ ст. побудували нове приміщення для аптечного управління, завершили надбудову і розширили площу аптечного складу. Більшість аптек обладнали новими стандартними аптечними меблями, асистентські кімнати — спеціальними болгарськими комплектами.

Аптеки забезпечили електродистиляторами, бюретковими системами, електричними сушильними шафами, фільтрувальними апаратами, дозаторами. Усі великі аптеки мали також пральні машини. Встановлювали звукову та світлову сигналізацію. Аптеки, які виготовляли екстемпоральні лікарські форми, було оснащено мийними кімнатами. Збільшувалася кількість контрольноаналітичних столів та кабінетів в аптеках. Контроль за якістю ліків в області здійснювала контрольно-аналітична лабораторія, що підпорядковувалася аптечному управлінню. У Тернополі, Чорткові та Кременці організували довідкові бюро, де пацієнт міг дізнатися, в якій саме аптеці є необхідні йому ліки, і де провізори могли запропонувати лікарям можливу заміну лікарських засобів в умовах значного дефіциту медикаментів. У 1984 р. у Тернополі на базі аптеки № 78 було створено автоматизовану телефонну службу довідки із сервісним номером 067 про наявність лікарських засобів. Аптечний склад та аптеки мали прямий зв’язок із торговим відділом аптечного управління. За відсутності деяких препаратів хворих записували у чергу. При аптечному складі було організовано відділ інформації, який повідомляв лікувальні заклади, аптеки і населення про отримання, наявність препаратів на аптечному складі та в аптеках області. Один раз на квартал відділ випускав інформаційні листи для аптек та лікувальних закладів з анотацією до нових препаратів, а його працівники щотижня відвідували п’ятихвилинки в лікувальних закладах зі свіжою інформацією. Слід зауважити, що створені довідкові бюро, системи зв’язку з аптеками та лікарями, відділ інформації були необхідні, враховуючи недосконалість системи централізованого постачання — значного дефіциту і, як наслідок, довгих черг на відсутні ліки. Ринкові відносини кардинально змінили і покращили ситуацію із постачанням лікарських засобів та виробів медичного призначення, що стало можливим завдяки незалежності України.

Тарас Грошовий, д-р фарм. наук, професор, завідувач кафедри управління та економіки фармації з технологією ліків; Лідія Яворська, канд. фарм. наук, доцент; Володимир Підгірний, канд. фарм. наук, доцент, кафедра фармації, ФПО Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

«Усім козак, та тільки чуб не так»: Віагра vs генерики силденафілу цитрату При виборі «бренд або генерик?» логіка багатьох пацієнтів приблизно така: «Якщо діючі речовини однакові, то й ефективність така сама, отже, навіщо платити більше?». Дійсно, в ідеалі істотних відмінностей у ефективності та профілі безпеки бути не повинно — адже творці генериків використовують ту саму діючу речовину. Однак на практиці ситуація може бути дуже далекою від ідеалу… У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ ВІДМІННІСТЬ ГЕНЕРИКУ ВІД ОРИГІНАЛЬНОГО ПРЕПАРАТУ? Всі лікарські засоби можна умовно поділити на два типи: бренди і генерики. Оригінальний (інноваційний) лікарський препарат — це вперше виведений на фармацевтичний ринок лікарський засіб, що містить новий синтезований чи отриманий іншим способом АФІ, який пройшов повний цикл доклінічних та клінічних досліджень, дозволений до медичного застосування та захищений патентом на певний строк [1]. Генерик, або відтворений ЛЗ, — це копія, яка за терапевтичною ефективністю і безпекою повинна відповідати оригінальному препарату [2]. Під час генеричної заміни слід зауважити, не всі відтворені препарати однакові. Вони можуть суттєво відрізнятись за біодоступністю як від оригінального ЛЗ, так і від інших копій бренду [3, 4]. Ці розбіжності впливають на терапевтичну ефективність і частоту та вираженість побічних ефектів [3]. Чому так відбувається? Під час виробництва фармкомпанії використовують не однакові за якістю АФІ та складові (допоміжні речовини). Відрізнятись може науково-технічний рівень виробництв, що впливає на наукову розробку складу ЛЗ, технологічний процес тощо [2]. На разі генерична заміна є правомірною, якщо були проведені дослідження, в яких біодоступність і біоеквівалентність відтвореного препарату порівнювалась із оригінальним, а їх розбіжності знаходяться у рамках статистично

припустимих відхилень [4]. На сьогодні можливими причинами проблем якості генеричних препаратів фахівці вважають: • не відповідність виробництва нормам GMP; • відсутність підтвердження еквівалентності оригінальному препарату; • нижча або відсутня ефективність; • підвищена частота побічних дій [4]. Однак не можна однозначно говорити про те, погані генерики чи хороші. Потрібно говорити про конкретний препарат. ФЕНОМЕН ВІАГРИ Віагра® — оригінальний препарат силденафілу цитрату, який є блокатором ферменту гГМФ-фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ5), специфічний для печеристих тканин статевого члена. Саме ця властивість силденафілу забезпечила Віагрі долю «препарату-блокбастера». Також однією із сильних сторін Віагри традиційно вважають профіль безпеки, ґрунтовно вивчений у ході численних досліджень. Вихід на фармацевтичний ринок нових препаратів із подібним механізмом дії та оптимізованою фармакокінетикою — завжди серйозне випробування для «референта». Зацікавленість, яку викликала Віагра® в середовищі пацієнтів і фахівців, а також прибутковість на ринку не залишилися непоміченими іншими фармацевтичними компаніями, які після деякої паузи стали активно виводити альтернативні інгібітори цГМФ-ФДЕ5.

Було протестовано ДЖЕНЕРИКИ силденафілу цитрату, доступні в мережі інтернет Дженерики силденафілу цитрату з місць роздрібної торгівлі

ВІАГРА® (силденафілу цитрат) Таблетка зображена не в натуральний розмір Адаптовано з Sherratt S., Mason R.P., 2019

Доволі показово, що Віагру не посунув з домінуючих позицій ані вихід на фармацевтичний ринок нових інгібіторів цГМФ-ФДЕ5, ані більш дешевих генериків силденафілу цитрату [5]. ТАКА Ж СВИТА, ТА НЕ ТАК ПОШИТА Відомо, що наявність домішок у генериках силденафілу через технологічні порушення може вплинути на ефективність та безпеку препарату. У глобальному дослідженні було вивчено склад зразків генериків силденафілу цитрату в таблетованій формі, доступних у мережі інтернет, а також у місцях роздрібної торгівлі Китаю, Гонконгу та Бразилії [6]. ВІАГРА: ДО УСПІХУ  ЛИШЕ ІЗ ПЕРЕВІРЕНИМ ПАРТНЕРОМ! Олександра Демецька, канд. біол. наук Література

1. https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3171/ originalnij-innovacijnij-likarskij-preparat 2. https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1754/ vidtvorenij-likarskij-preparat 3. https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3226/ generichna-zamina 4. Передерий В.Г., Безюк Н.Н. Брэнды и генерики. Друзья или враги? Две стороны одной медали// Український медичний часопис. 2004; 5(43): 5-10. 5. Meredith P.A. (1996) Generic drugs. Therapeutic equivalence. Drug Saf. 15 (4): 233-242. 2. Ситенко А.М., Горпинченко І.І. Віагрі виповнилось 20 років: у чому секрет феномена блакитної таблетки, що кардинально змінила стандарти сексуальної медицини?//«Фармацевт Практик» — № 10—2019. 6. Sherratt S., Mason R.P. Generic Forms Of Sildenaﬁ l Citrate Contain Impurities With Reduced Or Absent Phosphodiesterase Type5 (Pde5) Inhibition: A Global Survey. J SexMed. 2019;16:582-583

Усі протестовані ДЖЕНЕРИКИ МІСТИЛИ ДОМІШКИ, ЩО ТИМ ЧИ ІНШИМ ЧИНОМ ЗНИЖУВАЛО АКТИВНІСТЬ ІНГІБІТОРІВ ФДЕ5

Активність інгібіторів ФДЕ5 була або взагалі відстуня, або знижена У 3 рази повільніше відбувалось вивільнення силденафілу цитрату У 3,5 рази довше відбувалось розщеплення таблетки

НЕ БУЛО ВИЯВЛЕНО домішок, змін у вивільненні чи розщепленні силденафілу цитрату Надруковано за підтримки компанії «Пфайзер» Продовження на 4 обкладинці

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

Територія аптеки: відвідувач із болем у горлі Гострі респіраторні захворювання є найчастішою причиною звернення в аптеку і придбання безрецептурних лікарських засобів. Одним з найбільш частих симптомів простудних захворювань є біль у горлі

ЧОМУ БОЛИТЬ ГОРЛО? Біль у горлі може бути наслідком цілої низки причин як інфекційної, так і неінфекційної природи. Найчастіше біль у горлі зумовлена інфекційними (бактеріальні, вірусні, грибкові) причинами. Серед неінфекційних причин виділяють вдихання парів подразливих речовин, сухе повітря, перенапруження голосових зв’язок (лектори, вчителі, тренери і т.д.), порушення носового дихання. ВИКЛЮЧАЄМО ЗАГРОЗЛИВІ СИМПТОМИ При відпуску безрецептурних препаратів для симптоматичного лікування болю у горлі слід обов’язково виключити загрозливі симптоми, наявність яких вимагає обов’язкового звернення до лікаря, а саме: • утруднене дихання, неможливість вимовити кілька слів між вдихами; • неможливість проковтнути слину; • різке збільшення піднебінних мигдаликів, наліт або виразки на мигдаликах; • яскраве «палаюче» почервоніння горла; • збільшення та болісність лімфатичних вузлів при пальпації; • температура тіла вище 38,5–39 °С; • біль у горлі, що супроводжується висипанням на шкірі, зміною кольору сечі, болем у вухах, животі або сильним головним болем [1]. ПРИЙМАЄМО РІШЕННЯ За відсутності загрозливих симптомів можна вибрати фармакологічну групу препаратів для симптоматичного лікування, зокрема, прості та комбіновані антисептичні засоби, рослинні та гомеопатичні препарати [2]. При виборі засобу для симптоматичного лікування болю в горлі необхідно враховувати його причину (при гострих респіраторних інфекціях — прості та комбіновані антисептики, анестетики, рослинні та гомеопатичні препарати; при вдиханні подразливих речовин — місцеві комбіновані засоби з анестетиком та препарати на рослинній

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

Лікарські засоби, які Пам’ятка містять фенол, провізору з обережністю призначають хворим з порушенням функції печінки, а також жінкам у період вагітності та годування груддю. Амбазон може спричиняти такі побічні явища, як анафілактична реакція, свербіж, висипання, кропив’янка. Гексетидин протипоказаний пацієнтам з бронхіальною астмою, а також атрофічним фарингітом. При застосуванні декаметоксину протягом більше 7 діб можливі порушення балансу мікрофлори глотки. Флурбіпрофен протипоказаний при реакціях гіперчутливості, виразковій хворобі/кровотечі в анамнезі, тяжкій серцевій, нирковій або печінковій недостатності, у ІІІ триместрі вагітності та у віці до 18 років

основі; при перенапруженні голосових зв’язок — комбіновані препарати та ефірні масла), а також вік пацієнта та наявність супутньої патології. ОБИРАЄМ ФОРМУ Препарати для симптоматичного лікування болю у горлі представлені різноманіттям лікарських форм: розчини для полоскання, у тому числі настої, відвари; таблетки для розсмоктування; драже; льодяники; пастилки; спреї та аерозолі. Вважають, что лікарська речовина довше зберігається на слизовій оболонці глотки і порожнини рота при прийомі таблеток для розсмоктування, ніж при застосуванні аерозолю та розчину для полоскання [1]. Позитивно позначається і посилення слиновиділення при розсмоктуванні, оскільки слина пом’якшує запалену слизову оболонку, а ендогенний лізоцим має бактерицидну дію [3]. Своєю чергою, аерозольні інгалятори (спреї) для зрошення слизової оболонки глотки високоефективні, забезпечують тривалий вплив безпосередньо на уражену слизову оболонку. ПРОСТІ АНТИСЕПТИЧНІ ЗАСОБИ ТА АНЕСТЕТИКИ Прості антисептичні засоби (амбазон, гексетидин, граміцидин, декаметоксин, фенол, холіну саліцилат, цетилпіридин) виявляють бактерицидну, фунгіцидну або віруліцидну активність проти патогенних мікроорганізмів. Наприклад, амбазон ефективний щодо гемолітичного стрептокока, пневмокока та зеленявого стрептокока, які є збудниками інфекційного процесу в ротовій порожнині та верхніх дихальних шляхах. Гексетидин має антибактеріальну та протигрибкову дію щодо широкого спектра патогенних мікроорганізмів (у т.ч. Candida albicans), відповідальних за ротоглоткові інфекції. Декаметоксин має широкий спектр антимікробної дії, а також інактивує дифтерійний екзотоксин, а цетилпіридину хлорид ефективний проти грампозитивних та грамнегативних бактерій, а також проти деяких ліпофільних вірусів і грибів.

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА Таблетки для розсмоктування Пам’ятка і льодяники попровізору трібно тримати в роті до повного розсмоктування (не розжовувати). У разі призначення препаратів хворим на цукровий діабет необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем, якщо підсолоджувачем є цукор. Після прийому лікарських форм для розсмоктування

рекомендовано утримуватися від прийому їжі та рідини протягом 1–2 год, після застосування аерозолів — 3–5 хв. Аерозолі протипоказані пацієнтам із хронічними обструктивними захворюваннями легень (ризик розвитку бронхоспазму). Спреї та аерозолі, що містять ментол, протипоказані дітям віком до 3 років через ризик розвитку ларингоспазму [1, 3]

Своєю чергою, флурбіпрофен є нестероїдним протизапальним препаратом, що чинить потужну знеболювальну, жарознижувальну та протизапальну дію, завдяки чому зменшує набряк слизової оболонки дихальних шляхів та вгамовує гострий біль у горлі. КОМБІНОВАНІ АНТИСЕПТИКИ Активні компоненти комбінованих антисептичних засобів можуть містити у своєму складі або декілька антисептиків, або комбінацію з анестетиком (амілметакрезол, дихлорбензиловий спирт, лідокаїн, кислота аскорбінова, декваліній, дибукаїн, ментол, анетол, нітрофурал, йод, калію йодид, повідон-йод, гліцерин, лізоцим, піридоксин, сульфаніламід, сульфатіазол, тимол, хлорбутанол, хлоргексидин, тетракаїн, тиротрицин, гексетидин, холіносаліцилати, біклотимол, еноксолон, камфора, олія м’яти перцевої, олія рицинова, олія евкаліптова). Наприклад, комбінація дихлорбензилового спирту та амілметакрезолу виявляє бактерицидну та бактеріостатичну дію, тоді як левоментол у складі препарату спричиняє аналгезуючий ефект, зумовлений стимуляцією холодових рецепторів слизової оболонки.

Лікарські засоби у формі спиртової настоянки не призначають для внутрішнього застосування протягом тривалого часу, а також дітям до 12 років і жінкам у період вагітності та годування груддю. Лікарські засоби, які містять прополіс, не застосовують у комбінації з іншими антисептичними препаратами та продуктами бджільництва, а також не призначають дітям віком до 3 років Пам’ятка провізору

ПРАКТИКА

Лікарські засоби, які містять йод, не призначають пацієнтам із порушенням функції щитоподібної залози. Застосування препаратів, до складу яких входить амілметакрезол, може супроводжуватись відчуттям дискомфорту в шлунку. Лікарські засоби, які містять в своєму складі місцеві анестетики, можуть спричиняти відчуття заніміння в роті. Антибактеріальна активність деквалінію хлориду знижуПам’ятка провізору

ється при одночасному застосуванні аніонних детергентів (зубної пасти). При одночасному застосуванні препаратів, які містять лізоцим і піридоксину гідрохлорид, з антибактеріальними лікарськими засобами (пеніциліни, хлорамфенікол, нітрофурантоїн), підсилюється протимікробна активність останніх. Комбіновані антисептики із левоментолом протипоказані дітям із судомами м’язів (включаючи фебрильні) в анамнезі

Іншим прикладом є комбінація деквалінію хлориду та лізоциму гідрохлориду. Деквалінію хлорид — місцевий антисептик групи квінолінів, активний щодо грампозитивних та грамнегативних бактерій, а також С. albicans та деяких видів епідермофітів, тоді як лізоцим чинить місцеву протизапальну дію, підвищує неспецифічну резистентність організму, а також виявляє активність проти патогенних мікроорганізмів. Рослинні препарати, у тому числі комбіновані (нагідок, ромашка лікарська, ісландського моху екстракт, евкаліпту листя, обліпихова олія, хлорофіліпт, прополіс, кислота аскорбінова) використовують переважно у формі настоянок, відварів та засобів для полоскання ротової порожнини і глотки. Наприклад, хлорофіліпт (екстракт з листя евкаліпта) є натуральним протимікробним, протизапальним засобом, активним щодо стафілококів, у тому числі антибіотикорезистентних штамів. У формі розчину спиртового його використовують для полоскань. Натомість комбінація лікарських рослин рідких екстрактів з квітів ромашки лікарської та календули, трави материнки звичайної, липи серцеподібної та ефірних олій (евкаліптової, м’яти перцевої) чинить протизапальну, антибактеріальну, відхаркувальну, пом’якшувальну та болезаспокійливу дію, що забезпечує комплексний вплив на основні патогенетичні ланки захворювання. Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук Список літератури знаходиться в редакції

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

Енцефалопатія, спричинена застосуванням ліків Негативні церебральні ефекти — від легких порушень пам’яті та дезорієнтації до психозу чи постійної і затяжної коми — характерні ознаки побічної дії низки ЛЗ. До групи ЛЗ, здатних спричинити енцефалопатії і навіть гострі порушення свідомості, належать не тільки засоби з дією на ЦНС, а й, що є «непередбачувано небезпечним», нібито такі далекі від «психіатрії» препарати, як антибіотики чи противірусні засоби. Пропонуємо розібратися в цьому питанні Лікарська, або медикаментозна, енцефалопатія — це комплекс неврологічних розладів, спричинені здебільшого порушенням мозкового обміну, яке не пов’язане зі структурними ураженнями головного мозку. Ще з курсу фармакології добре відома нейротоксична, зокрема ототоксична дія аміноглікозидних антибіотиків (гентаміцину тощо). Тим не менш деякі лікарські енцефалопатії можуть спричиняти структурні ураження і мати інші патофізіологічні механізми (табл. 1). Основними симптомами є гострі або хронічні порушення свідомості, функції мозку і зміни особистості із супутніми неврологічними симптомами, такими як астериксис, міоклонія, парез або судоми. Приміром, ізоніазид-індукована енцефалопатія була одним з перших описаних прикладів [1]. Клінічні симптоми залежать від типу і тяжкості енцефалопатії, спричиненої дією ЛЗ. Досить детальні повідомлення про гостру лікарську енцефалопатію, зумовлену застосуванням вальпроєвої кислоти, вперше з’явились в кінці 70-х років минулого століття. Вона характеризувалася зміною поведінки, погіршенням контролю судом і сплутаністю свідомості. Після зниження дози вальпроєвої кислоти симптоми у пацієнта повністю зникли [2]. Наразі є повідомлення про енцефалопатії, що виникли після застосування ЛЗ багатьох груп (табл. 1; табл. 2). Клінічний спектр симптомів може призвести як до незначних змін психічного стану, так аж до вираженого порушення свідомості чи периферичних розладів (див. табл. 2). Клінічна картина енцефалопатії може бути вельми різнобічною і багато в чому залежить від характеру патологічного процесу, що призвів до ураження мозку. Найчастіше у пацієнтів з цією патологією виникають такі симптоми: • запаморочення; • головний біль; • дратівливість і нестійкість психіки; • порушення сну; • шум в голові; • погіршення пам’яті; • підвищена втомлюваність;

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

Таблиця 1. Патофізіологічні механізми енцефалопатії, спричиненої застосуванням ЛЗ Механізм енцефалопатії Цитотоксичний набряк мозку Судинний набряк мозку Вплив на рецептори церебральних клітин Порушення балансу електролітів Взаємодія з печінковими ферментами

ЛЗ, що спричиняють енцефалопатію

Автори досліджень

Метронідазол

Wada et al., 2005 Kim et al., 2011

Метронідазол

Kim et al., 2011

Метотрексат

Sasazaki et al., 1992

Теофілін

Ortega et al., 1995

Вальпроєва кислота

Bauer, Elger, 1993

Гіперамоніємія

5-Фторурацил Ацетазоламід Карбамазепін Галоперидол Ламотриджин Примідон Вальпроєва кислота Зонізамід

Rubenstein et al., 1990 Katano et al., 2002 Kim et al., 2007 Fan et al., 2008 Adams et al., 2009 Shaikh et al., 2009 Advani, Fakih et al., 2011 Aires et al., 2011

Синдром оборотної задньої лейкоенцефалопатії (СОЗЛ, англ. PRES)

Дексаметазон Такролімус Цисплатин Інтерферон Еритропоетин Такролімус Циклоспорин Азатіоприн L-аспаргіназа

Irvin et al., 2007 Kim et al., 2011 Zhang, 2011

• втрата здатності до концентрації уваги; • схильність до депресії або, навпаки, до ейфорії та розкутості з відсутністю критики до свого стану; • зміна особистості; • порушення іннервації різних ділянок тіла; • тремор рук; • розлад статевої функції; • порушення міміки і вимови; • розлад координації рухів; • поява патологічних рефлексів; • зниження слуху і зору; • розлади свідомості.

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

ПРАКТИКА

Таблиця 2. Медикаментозна енцефалопатія та її клінічні прояви Клінічні прояви енцефалопатії Тактильні порушення Енцефалопатія, що характеризується психозом Судоми та міоклонуси

Загострення наявного неврологічного дефіциту

Порушення свідомості, зосередженості Анізокорія, диплопія Птоз Афазія

Атаксія, апраксія

Деменція, втрата пам’яті

Міоклонії

ЛЗ, що спричиняють енцефалопатію

Автор дослідження

Метронідазол

Wada et al., 2005

Хінолони, макроліди, пеніциліну новокаїнова сіль, ацикловір

Delluc et al., 2004 Shamik Bhattacharyya, 2016

Цефалоспорини, пеніциліни

Miles, 1996

Карбамазепін, габапентин, леветирацетам, ламотриджин, оксикарбазепін, примідон, топірамат Капецитабін, габапентин, літій, вальпроєва кислота Дексаметазон

Katano et al., 2002 Latour et al., 2004 Sechietal., 2004 Siniscalchi et al., 2004 Hennessy, Horvath et al., 2005 Bauer, 2008 Shamik Bhattacharyya, 2016 Bauer, Elger, 1993 Katano et al., 2002 Sechi et al., 2004 Fantini et al., 2010 Irvin et al., 2007

Дексаметазон

Irvin et al., 2007 Latour et al., 2000 Карбамазепін, топірамат Horvath et al., 2005 Капецитабін, карбамазепін, Fantini et al., 2010 фенітоїн, топірамат, вальпроєва кислота Карбамазепін, Kuzuhara et al., 1987 кармофур, Sechi et al., 2004 габапентин, Horvath et al., 2005 леветирацетам Bauer, 2008 Garcia-Pastor et al., 2000 Карбамазепін, Smith et al., 2003 леветирацетам, Ritter et al., 2003 одансетрон, Horvath et al., вігабатрин, літій 2005 Bauer, 2008

Ступор, збуджений стан

Морфін

Eran, Barak, 2009

Тремор

Нейролептики, такролімус

Kim et al., 2011

Наприклад, перехідну гостру енцефалопатію спостерігають у 3–15% хворих на рак після терапії метотрексатом [3]. Хронічна енцефалопатія розвивається повільно, може прогресувати та необоротно погіршити неврологічну функцію. Індукована ЛЗ енцефалопатія може характеризуватись різноманітним спектром психіатричних симптомів: галюцинаціями [2], психотичним станом (вігабатрин [4]), депресією (вальпроат натрію [5]) та такими нейропсихологічними симптомами, як зниження психомоторної швидкості та порушення пам’яті (леветирацетам, вальпроєва кислота [6]). Розвиток психічних симптомів може бути гострим, підгострим або хронічним. Отже, деякі ЛЗ можуть індукувати медикаментозні енцефалопатії, які є важливими фармакологічними побічними ефектами. Енцефалопатії, спричинені застосуванням ЛЗ, є ключовим у диференційній діагностиці, коли причини порушення свідомості спочатку невідомі. Досить часто розвиток цих порушень виникає

АСТЕРИКСИС, або «ляскаючий» тремор (симптом «ляскоту» або спадіння зап’ястку), — нездатність підтримувати фіксовану позу, тремор та повільні і неритмічні згинаннярозгинання кінцівок (свідчення ураження нервової системи). АФАЗІЯ (грец. αφασια — оніміння, від α — без і φασις — висловлення) — розлад мовлення, який може виникнути внаслідок локального ураження кори головного мозку, що асоціюється з відповідною мовною діяльністю. Афазію найчастіше спричиняє крововилив в кору головного мозку (інсульт), однак вона також може розвинутись внаслідок травми головного мозку, пухлини, абсцесу тощо. СИНДРОМ ЗАДНЬОЇ ОБОРОТНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ (англ. скорочено — PRES) — це нейротоксичний стан вторинного ряду, який виникає у відповідь на нездатність системи мозкової циркуляції реагувати на гострі зміни артеріального тиску. Гіперперфузія мозку призводить до порушення гематоенцефалічного бар’єра, що в результаті спричиняє розвиток вазогенного набряку без інфаркту, частіше у скронево-потиличній ділянці. МІОКЛОНУС або МІОКЛОНІЯ — «блискавичні» посмикування м’язів. ПАРЕЗ (від грец. πάρεσις [паресис] — «ослаблення») — неврологічний синдром, що проявляється зменшенням сили м’язів внаслідок ураження рухового шляху нервової системи або периферичного нерва при терапевтичних рівнях ЛЗ у крові. Ефективна терапія полягає у негайній відміні препарату. Руслан Редькін, канд. фарм. наук, Нінель Орловецька, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук Література 1. Adams P & White C (1965). Isoniazid-induced encephalopathy. Lancet, Vol.1, No. 7387, (March 1965), pp. 680-682, PMID 14258550. 2. Chadwick DW, Cumming WJ, Livingstone I &Cartlidge NE. (1979). Acuteintoxic ationwithsodiumvalproate. AnnNeurol, Vol.-6, No.6 (December 1979), pp.552553, PMID119482. 3. Rubnitz, J. E., Relling, M. V., Harrison, P. L., Sandlund, J. T., Ribeiro, R. C., Rivera, G. K., ... & Pui, C. H. (1998). Transient encephalopathy following high-dose methotrexate treatment in childhood acute lymphoblastic leukemia. Leukemia, 12(8), 1176-1181. 4. Garcia-Pastor А, Garcia-Zarza T & Peraita Adrados R (2010) Acuteencephalopathy and myoclonic status induced by vigabatrinemonotherapy. Neurologia, Vol.15, No 8, (October, 2010), pp.370374 PMID 11143506 5. Connacher AA, Macnab MS, Moody JP &Jung RT (1987). Fatalityduetomassive overdoseofsodiumvalproate. ScottMed J, Vol. 32, No.3, (June 1987), pp. 85-6, PMID3114876. 6. Bauer J (2008). Encephalopathyinducedbylevetiracetamaddedtovalproate. ActaNeurolScand, Vol. 117, No.5, (May 2008), pp. 374-376, PMID 18081909. Посилання на дослідження знаходяться у редакції

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

Мікроголки — перспективний засіб трансдермальної доставки ліків

Мікроголки як засіб безболісної та швидкої трансдермальної доставки ЛЗ були запатентовані в США у 1976 р. До сьогодні жодна система на основі мікроголок для застосування в медицині ще не схвалена, але обсяг технологічних інновацій та успішних експериментів у цій сфері вражає, і немає сумніву, що потенціал мікроголок незабаром буде реалізований

Трансдермальна доставка ЛЗ має багато переваг перед пероральним прийомом, перш за все дозволяючи уникнути пресистемного метаболізму ЛЗ та його руйнування в травному тракті. А на відміну від ін’єкцій трансдермальне введення є безболісним, безпечним та простим у застосуванні. Однак при цьому є і проблеми: пасивна дифузія ЛЗ через епідермальний шар шкіри відбувається дуже повільно, при цьому великі молекули не проникають крізь шкіру взагалі. Крім того, молекула ЛЗ для проникнення в дерму повинна мати певний баланс гідрофільних та гідрофобних властивостей. Щоб посилити дифузію ЛЗ крізь шкіру, запропоновані різноманітні трансдермальні терапевтичні системи: пластирі (перше покоління), пристрої, які використовують електромагнітне поле або ультразвук, а саме іонофорез, електрофорез, сонофорез (друге покоління), та, нарешті, високотехнологічні термоабляція, мікродермабразія, кавітаційний ультразвук, електропорація, використання хімічних стимуляторів дифузії, а також мікроголки. Мікроголки дозволяють вводити ЛЗ з мінімальною інвазією. Вони створюють в епідермісі отвори мікронного розміру, через які препарат може проникнути в дерму, а звідти в системний кровотік. В епідермісі, на відміну від дерми, відсутні нервові закінчення, тому процедура використання мікроголок безболісна. Отвори, що утворилися в епідермальному шарі, дуже швидко затягуються. Мікроголки зазвичай мають довжину 150–1500 мк. Довші можуть проникати в дерму та спричиняти больові відчуття. Кінчик голки має діаметр кілька мікронів та може бути представлений найрізноманітнішими формами — круглою, трикутною, октагональною тощо. Мікроголки при виготовленні зазвичай розташовують рядами, які формують мікрогольчасту решітку. Щільність голок в решітці може варіювати, але в середньому складає кілька сотень голок на 1 см2.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

ЯКІ БУВАЮТЬ МІКРОГОЛКИ? Тверді мікроголки використовують переважно для підготовки шкіри до нанесення ЛЗ. Вони створюють у роговому шарі шкіри численні отвори (пори), через які в епідерміс або одразу в дерму, наче по каналах, проникають нанесені на шкіру ЛЗ. Так можна досягти як місцевого, такі системного ефекту, адже в дермі є капіляри, через які ЛЗ може потрапити в системний кровотік. Тверді мікроголки

Мікроголки зазвичай мають довжину 150–1500 мк. Довші можуть проникати в дерму та спричиняти больові відчуття. Кінчик голки має діаметр кілька мікронів та може бути представлений найрізноманітнішими формами — круглою, трикутною, октагональною тощо. Мікроголки при виготовленні зазвичай розташовують рядами, які формують мікрогольчасту решітку

виготовляють із силікону, нержавіючої сталі, різних полімерів, наприклад, із полілактидної кислоти, здатної до біодеградації. Мікроголки з покриттям — це мікроголки, на поверхню яких нанесено шар ЛЗ. Нанесення проводять шляхом занурення мікроголок у розчин або обробкою аерозолем ЛЗ. Останній при проникненні голок в шкіру швидко розчиняється. На різні мікроголки однієї решітки можна нанести різні ЛЗ з різними властивостями (наприклад, гідрофільні та гідрофобні), які при застосуванні у пацієнта вивільнятимуться одночасно. Варто, однак, зазначити, що доза ЛЗ, яку можна доставити в дерму таким чином, є обмеженою. Розчинні мікроголки — це здатний до біодеградіції природний або синтетичний полімер, в якому інкапсульований ЛЗ. Після того як мікроголка потрапила в шкіру, полімер розчиняється і ЛЗ вивільняється. На відміну від твердих голок та голок із покриттям розчинні мікроголки не треба прибирати з місця аплікації — вони поступово зникають самі. Швидкість розчинення такої мікроголки можна регулювати під час її виготовлення, змінюючи матеріал або конструкцію голки. Серед матеріалів, які випробовують при створенні розчинних мікроголок, — цукор (ЛЗ фактично розміщують всередині мікроскопічного льодяника) та розплавлена мальтоза, які тримають форму при низькій температурі та швидко розчиняються у шкірі при температурі людського тіла. Порожні мікроголки мають всередині простір, який заповнюється ЛЗ у формі розчину або у вигляді дисперсії. На кінчику мікроголки є отвір, через який ЛЗ вивільняється в епідерміс або верхній шар дерми. Порожні мікроголки використовують переважно для речовин з великою молекулярною масою — білків, вакцин, олігонуклеотидів. Регулюючи розмір порожнини, можна змінювати можливу «ємність» голки та швидкість «витікання» ЛЗ через отвір. Мікроголки можуть бути сформовані з гідрогелю або вкриті ним. Гідрогелі — це гідрофільні полімерні мережі, здатні набухати у рідині. При проникненні в шкіру гідрогель набухає за рахунок тканинної рідини, що приводить до формування каналів між капілярами дерми та поверхнею шкіри, де розташований пластир з ЛЗ. Зміна властивостей гідрогелю, розміру та форми мікроголок дозволяє регулювати швидкість і розмір каналів, що утворюються. Після використання гідрогелеві мікроголки можна стерилізувати та використовувати повторно.

2-4

яч

те

рі

ер

тижні1

ез

пом

і покраще ітн

я нн

сп о с

МІКРОГОЛКИ У ДОСТАВЦІ ЛЗ В онкології мікроголки можуть забезпечити адресну доставку протиракових засобів і таким чином знизити токсичність лікування. В експерименті з лікування меланоми шляхом імунотерапії мікроголки, сформовані із гіалуронової кислоти, навантажили антитілами проти рецептора лімфоцитів PD-1 (тобто інгібітором імунної контрольної точки), а також інгібітором імуносупресивного ферменту індоламін-2,3-діоксигенази. При потраплянні в пухлину мікроголки розчинялися через підвищену активність гіалуронідази в пухлині, і терапевтичні антитіла вивільнялися. Також були створені розчинні мікроголки із гіалуронової кислоти, які містили хіміопрепарат доксорубіцин та золоті наночастинки. Поєднавши хіміотерапію з фототермальною терапією (під впливом інфрачервоного опромінення золоті наночастинки нагріваються та руйнують тканини навколо себе) авторам вдалося підвищити ефективність лікування. Також мікроголки випробовували для доставки в пухлину терапевтичних протиракових вакцин (це дозволяло зменшити об’єм вакцини та посилити її імуногенність) і малих РНК, що інтерферують (міРНК). При цукровому діабеті (ЦД) мікроголки можуть стати не лише засобом простої і безболісної доставки інсуліну, а й допомогти

комплексний* засіб для лікування оніхомікозів1

га т и у т ь с м

ВИГІДНІ ПЕРЕВАГИ Видиме покращення стану нігтів вже через 24 ТИЖНІ1 Зручне нанесення 1 раз на добу без додаткових маніпуляцій1 Одна упаковка на 3 місяці використання1 Інформація для спеціалістів охорони здоров’я про медичний виріб Оніхоцид® Емтрікс. Склад: пропіленгліколь, сечовина, молочна кислота, вода та гідроксид натрію. Показання. Оніхомікоз тощо. Можливі побічні явища. Тимчасове незначне подразнення шкіри, безпосередньо прилеглої до нігтя тощо. Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату тощо. Для докладної інформації дивіться інструкцію Оніхоцид® Емтрікс. UA.MD.041-16 від 30.12.2016. Виробник. «Моберг Фарма АБ», Густавслундсваген 42, SE167 51 Бромма, Швеція. Уповноважений представник в Україні. «БерлінХемі/А. Менаріні Україна ГмбХ», м. Київ, вул. Березняківська, 29. Тел.: +38(044) 3541717. UA_ONY-04-2019_V1_Press. Останнє оновлення 04.09.2019.

Інструкція для застосування медичного виробу Оніхоцид® Емтрікс UA.MD.041-16 від 30.12.2016. *Оніхоцид® Емтрікс уповільнює розмноження та розповсюдження грибків нігтів, механізм впливу є таким: фізичне руйнування клітинних стінок та клітинних мембран, що стимулює осмотичний ефект та наступну загибель грибкових клітин; кератолітичний ефект — видалення надлишкової кератинізованої тканини нігтя, ураженого грибковою інфекцією. Оніхоцид® Емтрікс покращує зовнішній вигляд деформованих нігтів, покращує гідратацію нігтьової пластини та дбайливо вирівнює зовнішній шар нігтя.

ПРАКТИКА

ШКОЛА ФАРМАЦЕВТА

Тверді мікроголки, вкриті гідрогелем, випробовували як засоби для безболісного забору проб — при проникненні в епідерміс гідрогель всотує міжклітинну рідину, яку потім можна використати для аналізу. Цікаву конструкцію з порожніх мікроголок, що містять всередині ферментні електроди, пропонують для моніторингу рівня етанолу або інших речовин в міжклітинній рідині. Подібна система також була створена для діагностики меланоми шляхом детекції її біомаркера — тирозинази

у контролі рівня глюкози в крові. Так, одна з експериментальних систем доставки інсуліну, «розумний» інсуліновий пластир, містить фермент глюкозооксидазу, який у разі гіперглікемії окислює глюкозу із виділенням Н+, що призводить до відновлення гідрофобного 2-нітроімідазолу до гідрофільного 2-аміноімідазолу з подальшою дисоціацією гіалуронової кислоти та вивільненням інсуліну. Інший експериментальний «розумний» пластир призначений для пацієнтів із ЦД 2-го типу і містить гіпоглікемічний ЛЗ ексенатид в альгінатних мікроголках. Створено також портативний електрохімічний пристрій, який пацієнт носить на тілі і якій регулярно вимірює рівень глюкози, після чого за необхідності через мікроголки вивільняє необхідну дозу метформіну. З метою лікування ожиріння на тваринах було вдало випробувано трансдермальну доставку кофеїну за допомогою гіалуронових мікроголок. Також із використанням розчинних декстринових мікроголок було створено систему повільного вивільнення засобів, які перетворюють білий жир на бурий і таким чином гальмують збільшення маси тіла. Інші хвороби, в лікуванні яких вчені випробовують трансдермальну доставку ЛЗ із застосуванням мікроголок: хвороба Альцгеймера (донепезилу гідрохлорид), локалізований нейропатичний біль (антагоністи пептидного рецептора, пов’язаного з геном кальцитоніну), неонатальні інфекції (гентаміцин), напади мігрені (дигідроерготаміну мезилат) тощо. Запропонована також стратегія контрольованої доставки ЛЗ в очне яблуко за допомогою гнучкого полімерного пластиру з розчинними мікроголками, які відділяються від основи та вивільняють ЛЗ в тканинах ока. ДОСТАВКА ІМУНОБІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ Страх голки та біль під час ін’єкції є проблемою при вакцинації як дітей, так і дорослих. Тому тривають пошуки «безшприцових» аль-

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

тернатив. Окрім вже відомих усім струменевих інжекторів, перспективним напрямком доставки вакцин є пластирі з мікроголками. В низці випробувань виявилося, що трансдермальне введення вакцини за допомогою мікроголок не лише комфортне для пацієнта, а й може забезпечувати більш виражену імунну відповідь та дозволяє використовувати меншу кількість антигенів, ніж при внутрішньошкірних, підшкірних або внутрішньом’язових ін’єкціях. Серед експериментальних вакцин, призначених для введення через мікроголки, гарні експериментальні результати продемонстрували зокрема полімерні біосумісні мікроголки для доставки інактивованого вірусу грипу; розчинні мікроголки, виготовлені з гіалуронової кислоти, для доставки вакцини БЦЖ; розчинні мікроголки, виготовлені з цукрози, для доставки ДНК-вакцини проти сказу; керамічні мікроголки з покриттям для доставки дифтерійного та правцевого токсоїдів.

МІКРОГОЛКИ В ДІАГНОСТИЦІ Діагностичні системи на основі мікроголок можуть працювати за принципом описаних вище «розумних» пластирів, які реагують на зміну середовища вивільненням ЛЗ. Інформація, яку здатні зібрати такі пластирі з мікроголками, може передаватися на електронний пристрій. Тверді мікроголки, вкриті гідрогелем, випробовували як засоби для безболісного забору проб — при проникненні в епідерміс гідрогель всотує міжклітинну рідину, яку потім можна використати для аналізу. Цікаву конструкцію з порожніх мікроголок, що містять всередині ферментні електроди, пропонують для моніторингу рівня етанолу або інших речовин в міжклітинній рідині. Подібна система також була створена для діагностики меланоми шляхом детекції її біомаркера — тирозинази. МІКРОГОЛКИ В КОСМЕТОЛОГІЇ Численні мікроголкові процедури, які пропонують салони краси, не можна назвати медичними. Ці засоби та пристрої не мають схвалення FDA або EMA, але у більшості випадків і не потребують його, адже мають не лікувальний, а косметичний ефект. Використання мікроголок у косметології можна поділити на два основні напрямки: стимуляція регенеративних процесів у шкірі та поліпшення проникності шкіри для косметичних засобів. Перший напрямок — це фактично легке травмування шкіри для поліпшення в ній обмінних процесів, стимуляції синтезу колагенових та еластинових волокон. Така процедура може зменшити рубці, пігментацію, розтяжки. Другий варіант — це коли тверді мікроголки, нанесені на пластир, дермаролер або дермаштамп, використовують для підготовки шкіри до застосування косметичних та дерматологічних засобів. Пропонують також розчинні мікроголки, які або доставляють в дерму різні біоактивні речовини, або, якщо вони сформовані, наприклад, з гіалуронової кислоти і колагену, можуть діяти самостійно. Тетяна Ткаченко, канд. біол. наук

ПОРАДИ ФАРМАЦЕВТА

ПРАКТИКА

ТЕМПЕРАТУРА: тривожний симптом чи ознака імунітету? — Відомо, що висока температура тіла — це реакція організму на хворобу, а не окреме захворювання, — зазначає Галина Кузів, провізор Галина Кузів КП ЛОР «Аптека № 1» (м. Львів). — А іноді саме температура допомагає нам боротися із нездужанням. Тому, коли з такою проблемою до мене звертається відвідувач аптеки, насамперед прошу заспокоїтися і не панікувати. Підвищення температури тіла допомагає подолати інфекції, оскільки гарячка безпосередньо впливає на мікроби і віруси та активізує діяльність імунної системи. Еволюція більшості мікробів призвела до того, що вони почуваються комфортно тільки за нормальної температури тіла. А при 40– 41 °С швидкість розмноження вірусів знижується у 200 разів. Також завдяки лихоманці у кров’яне русло потрапляє більше імунних клітин з кісткового мозку, які починають виробляти рецепторні білки, що спрямовують приплив імунних клітин у місця запалення, тобто туди, де вони найбільше потрібні. Окрім того, тепло додатково активізує діяльність імунних клітин — макрофаги починають краще поглинати бактерії, а клітини — виробляти більше антитіл. Однак, коли температура тіла перевищує 38–39 °С, потреба органів і тканин у кисні та живильних речовинах відчутно зростає, а отже, підвищується навантаження на серце і легені. Якраз тому моє перше запитання до відвідувача, який просить порекомендувати жарознижувальні препарати, стосується показника температури тіла та особи хворого — це дитина, дорослий або ж людина літнього віку. ЧОМУ ПІДВИЩУЄТЬСЯ ТЕМПЕРАТУРА ТІЛА? Часто. Якщо процес супроводжується нежитем, болем у горлі, кашлем — зрозуміло, що це ГРВІ. Однак у країнах із жарким кліматом на перший план виходять кишкові інфекції, які проявляються також нудотою, блюванням, діареєю і здуттям живота. Зрідка. Температура тіла може суттєво підвищитися при передозуванні або непереносимості деяких лікарських засобів — анес-

тетиків, психостимуляторів, антидепресантів, і при отруєнні токсичними речовинами — кокадинітрокрезолом, динітрофенолом тощо. Ці речовини впливають на гіпоталамус — частину головного мозку, де знаходиться центр температурної регуляції. Такий стан називають злоякісною гіпертермією. Небезпечно. Якщо після ГРВІ різко підвищується температура тіла, виникають нічна пітливість і задишка, найімовірніше — це пневмонія. Потрібно негайно звернутися до лікаря-пульмонолога і зробити рентгенівський знімок. Якщо висока температура тіла поєднується з різким болем у ділянці живота, викликайте «швидку допомогу». Можливо, це апендицит, холецистит або панкреатит. Особливе занепокоєння повинна викликати лихоманка у людей, які щойно повернулися з відпустки у тропічних країнах. Тому візит до лікаря-інфекціоніста не варто відкладати. Гарячка може свідчити про екзотичну інфекцію — енцефаліт, тиф, малярію, коронавірус. Тривале підвищення температури тіла зумовлює хронічна вірусна, бактеріальна, паразитарна чи грибкова інфекція, зокрема мононуклеоз, токсоплазмоз, сифілис, а також туберкульоз. Лихоманка характерна для аутоімунних захворювань, наприклад ревматоїдного артриту або тиреотоксикозу, коли щитоподібна залоза виробляє забагато гормонів. Впоратися з проблемою допоможуть лікар-ревматолог і лікарендокринолог.

серцево-судинну систему, нейтралізує вплив токсинів на організм. Для зниження температури у дорослого рекомендую своїм відвідувачам парацетамол та інші лікарські засоби на його основі, ібупрофен, ацетилсаліцилову кислоту. Окрім того, важливо дотримуватися постільного режиму та пити багато рідини. Якщо температуру тіла 39 °С і вищу не вдається знизити протягом кількох днів, це може свідчити про розвиток ускладнень (наприклад, грип перейшов у пневмонію, з’явився отит тощо) або неправильно встановлений діагноз і призначену терапію. Обов’язково зверніться до лікаря повторно. ТЕМПЕРАТУРА У ЛЮДЕЙ ЛІТНЬОГО ВІКУ Як правило, у людей похилого віку через загальну слабкість інфекція, якщо й зумовлює підвищення температури тіла, то показник буде нижчим від стандартного. Тому ступінь гарячки часто може не відповідати серйозності захворювання. Люди літнього віку з високою температурою тіла більш схильні до важких бактеріальних інфекцій, ніж молоді. Щоб виключити сепсис, їм проводять бактеріологічне дослідження крові. За високої температури, зниженого артеріального тиску, прискореного пульсу і ускладненого дихання таких хворих госпіталізують.

ТЕМПЕРАТУРА У ДИТИНИ Підвищення температури тіла у дітей більш небезпечне, аніж у дорослих, поза тим, діти важче реагують на гарячку. За показника 39 °С і вище у них зростає ризик появи судом та інших ускладнень. Необхідно негайно викликати педіатра. Якщо температура тіла перевищує 39 °С, без зволікань викликайте «швидку допомогу». До прибуття медиків можна дати малюкові дитячий парацетамол у формі таблеток, сиропу або ректальних свічок. Повідомте лікаря, чи контактувала дитина напередодні з незнайомими тваринами, гуляла в лісі або купалася у водоймі. ТЕМПЕРАТУРА У ДОРОСЛОГО ВООЗ радить знижувати температуру тіла у дорослих лише після 38 °С. Застосування жарознижувальних засобів вбереже ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

ПРАКТИКА

EX TEMPORE

ПРИГОТУВАННЯ РІДКИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ: МІКСТУРА КАРТАШОВА Історія застосування йоду у медичній практиці налічує вже понад 200 років. Його використовували як ефективний засіб при порушеннях функції щитоподібної залози. На сьогодні встановлено вплив йодовмісних гормонів щитоподібної залози тироксину і трийодтироніну на стимулювання гуморального імунітету й нормалізацію ліпідного профілю крові, тому препарати йоду мають більш широке застосування

Нінель Орловецька, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук, Руслан Редькін, канд. фарм. наук, Національний фармацевтичний університет, Харків У зимовий період значно зростає захворюваність на грип та ГРВІ. Одними з ефективних заходів профілактики грипу та ГРВІ є застосування засобів, що підтримують наш імунітет. Наприклад, відома мікстура П. Карташова, яка містить натрію саліцилат і йод, рекомендована при початкових проявах катаральних захворювань, а також для їхньої профілактики. Мікстура являє собою водний розчин, тому згідно з вимогами наказу МОЗ України № 197 від 07.09.1993 р. її слід готувати за загальними правилами приготування лікарських форм із рідким дисперсійним середовищем. Приготування можна проводити як із сухих речовин, так і з використанням розчинів-концентратів прописаних солей. Крім того, до складу мікстури входить спиртовий розчин йоду у невеликій кількості, який потрібно додавати до приготованого водного розчину в останню чергу у флакон для відпуску. ФАРМАКОПЕЙНІ ПРЕПАРАТИ ЙОДУ Фармакопейними препаратами йоду є: йод кристалічний та розчини йоду спиртові 5% і 10% (Solutio iodi spirituosa 5% aut 10%). Спиртовий розчин йоду 5% є досить стійким препаратом, що зумовлене стабілізувальним впливом калію йодиду, який утворює з йодом водорозчинну комплексну сполуку. Розчин готують на суміші спирту і води за такою технологією: 20 частин калію йодиду розчиняють у 40 частинах суміші води і 95% спирту (порівну), додають 50 г йоду, після чого доводять об’єм розчину цією ж сумішшю до 1 л.

ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ Мікстуру Карташова рекомендують застосовувати при початкових проявах грипу і ГРВІ по 1 столовій ложці кожні 1–2 год. Для профілактики вказаних захворювань доцільно приймати мікстуру 2–3 рази на день

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

Термін «йод» був запропонований Гей-Люсаком у 1813 р. Слово походить від давньогрецького «фіалкоподібний», що пов’язане з фіолетовим кольором диму, який спостерігав першовідкривач йоду — французький хімік Бернар Куртуа у 1811 р. Він отримав пари йоду при нагріванні розсолу попелу морських водоростей із концентрованою сірчаною кислотою. Пари сконденсувалися у кристали, які мали колір та блиск графіту. У 20-х роках ХІХ ст. швейцарський лікар Жан-Франсуа Куанде провів ряд досліджень і виявив ефективність йоду при лікуванні хворих із зобом Спиртовий розчин йоду 10% готують на 95% спирті. У зв’язку С ’ з можливими окислювальними процесами при зберіганні такий розчин готують на нетривалий час — до 1 місяця. Спиртові розчини йоду застосовують як антисептичні та подразнювальні засоби при запальних захворюваннях шкіри і слизових оболонок. Крім того, розчини йоду використовують внутрішньо у формі крапель для профілактики атеросклерозу.

Мікстура Карташова (Mixtura Kartaschowii) Rp.: Natrii salicylatis 1,0 Kalii iodidi 0,1 Solutionis iodi 5% spirituosae gtts VI Aquae puriﬁcatae 200 ml M.D.S. По 1 столовій ложці 1–2 рази на день

ТЕХНОЛОГІЯ МІКСТУРИ З ВИКОРИСТАННЯМ СУХИХ РЕЧОВИН

Відмірюють воду очищену

Відважують натрію саліцилат

Поміщають натрію саліцилат у підставку з водою очищеною

Розчиняють натрію саліцилат

Відважують калію йодид

Розчиняють калію йодид у розчині натрію саліцилату

Проціджують розчин у флакон для відпуску

Додають краплями спиртовий розчин йоду

Оформлюють препарат до відпуску

ТЕХНОЛОГІЯ МІКСТУРИ З ВИКОРИСТАННЯМ РОЗЧИНІВКОНЦЕНТРАТІВ

Відмірюють воду очищену у флакон для відпуску

Додають у флакон концентрований розчин натрію саліцилату

Додають у флакон концентрований розчин калію йодиду

Додають спиртовий розчин йоду

Укупорюють флакон

Оформлюють препарат до відпуску

ПРАКТИКА

ОБЛИЧЧЯ ФАРМАЦІЇ

Мій шлях у фармацію Лідія Яворська, випускниця фармацевтичного факультету Львівського державного медичного інституту 1965 р., канд. фарм. наук, доцент кафедри фармації ФПО Тернопільського національного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського

ДИПЛОМ  ЛИШЕ ЧЕРЕЗ РІК РОБОТИ ЗА СКЕРУВАННЯМ Багато прожито і пережито… Хочу поділитися своїми спогадами. По закінченні середньої школи у Тернополі у 1960 р. я стала студенткою фармацевтичного факультету Львівського державного медичного інституту. Конкурс був дуже великий, особливо для нас, вчорашніх школярів, яких набирали тільки 20%, а 80% — «виробничників» (стаж роботи санітарами в медичних установах, на виробництві — не менше 2 років). Набір 1960 р. — 100 студентів, третина з яких хлопці. Більшість з них були демобілізовані з лав радянської армії, а дівчата мали певний стаж роботи. Наприкінці ІІІ курсу ми проходили практику з фармакогнозії. Бази розташовувались у різних регіонах Радянського Союзу. Зокрема, це Всесоюзний інститут лікарських та ароматичних рослин (ВІЛАР) (ст. Бітца під Москвою), зональні дослідні станції ВІЛАР у різних кліматичних зонах: Кримська (с. Лікарське Бахчисарайського району), Закавказька (м. Кобулеті, Аджарська АРСР), Українська (с. Березоточа Лубенського району на Полтавщині) та наш Львівський розсадник лікарських рослин. Не пам’ятаю, щоб студенти без причини пропускали лекції та практичні заняття. Не було у нас на курсі й «особливо геніальних». Усі працювали у міру своїх сил, переважно успішно складали державні іспити, а деякі випускники захищали дипломні роботи. Випуск 1965 р. був всесоюзним. Більшість випускників за скеруванням МОЗ УРСР поїхали працювати за місцем проживання

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

батьків, як правило, у сільські чи районні аптеки. Деякі — в інші республіки СРСР — Росію, Білорусь, Молдову, Казахстан. Диплом про вищу освіту ми отримали лише через рік роботи за скеруванням. Наш випуск був одним із небагатьох в історії фармацевтичного факультету ЛДМІ, з якого вийшло багато науковців. Понад десять провізорів поповнили науковопедагогічні кадри різних кафедр нашого факультету, інших вишів і стали професорами (Володимир Музиченко, Валентин Базарний, Орест Гром), доцентами, старшими науковими співробітниками і викладачами, а також обіймали високі посади в різних аптечних установах. Зазначу, що жоден з випускників 1965 р. «не зрадив» фармації, працюючи в інших галузях. Своїми науковими і практичними здобутками завдячуємо чудовим педагогам. На той час не було в Україні іншого фармацевтичного факультету з таким висококваліфікованим науково-педагогічним потенціалом. Хіба можна забути прекрасні лекції з ботаніки проф. Журбіна О.І., математики і фізики — доц. Козака М.І., нормальної фізіології — проф. Склярова Я.П., аналітичної і токсикологічної хімії — проф. Крамаренка В.П., фізичної і колоїдної хімії — проф.

Міскіджяна С.П., фармацевтичної хімії — проф. Туркевича М.М., технології ліків — проф. Позднякової В.Т., мікробіології — доц. Музики М.М. Особливо хочу відзначити проф. Миколу Михайловича Туркевича, яким по праву пишаються наш факультет, Львівський медичний університет й уся фармація. Широка ерудиція, феноменальна пам’ять і знання професора Туркевича вражали всіх, а нам, молодим, здавалося, що немає таких запитань з хімії, на які б у професора не було готової відповіді. І навчалися ми за єдиним тоді україномовним підручником Туркевича М.М., де було використано українську фармацевтичну термінологію і номенклатуру. Цей підручник надрукований у 1961 р., перевиданий у 1973 р. і не втратив своєї актуальності донині.

ОБЛИЧЧЯ ФАРМАЦІЇ В НАУКУ  ЧЕРЕЗ АПТЕКУ Після успішного захисту дипломної роботи я отримала диплом з відзнакою, і кафедра фізичної та колоїдної хімії рекомендувала мене на наукову роботу. Проте Вчена рада факультету рекомендації не підтримала, а скерування в аспірантуру отримав староста курсу, член КПРС Валентин Базарний. Згодом він захистив кандидатську, докторську дисертації і очолив фармацевтичний факультет у Курську. За скеруванням МОЗ я впродовж одного року працювала керуючою аптеки в с. Максимівка Збаразького району Тернопільської області, а потім пів року — рецептаремконтролером аптеки № 78 м. Тернопіль. Проте думка про наукову роботу мене не полишала. У 60-х роках минулого століття діяло положення про те, що можна складати кандидатські іспити, не навчаючись в аспірантурі. Тому в травні 1966 р. я склала кандидатський мінімум з філософії та французької мови, що стало в нагоді при вступі до аспірантури. З початком ІІ семестру 1966/67 навчального року мене зарахували на посаду асистента кафедри фізичної і колоїдної хімії. З вересня 1967 р. відкрили аспірантуру при кафедрі фізичної і колоїдної хімії, і я стала першою аспіранткою кафедри. Другим аспірантом у проф. Міскіджяна С.П. був мій однокурсник Володимир Музиченко, нині д-р фарм. наук, проф. кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії ЛНМУ ім. Данила Галицького. Це був період суттєвого оновлення і омолодження факультету, на кафедрах якого почали працювати молоді викладачі, аспіранти і пошуковці, виконуючи кандидатські дисертації. До пізнього вечора у вікнах лабораторій світилося, вирувала робота. Успішно працювали наукові школи проф. Туркевича, проф. Крамаренка, створювалися нові школи проф. Позднякової, проф. Піняжка, проф. Ладної. Після закінчення аспірантури у серпні 1970 р. тимчасово протягом 3 міс працювала на посаді старшого наукового співробітника лабораторії синтезу і апробації нових біологічно активних речовин при кафедрі фармацевтичної хімії, якою керував доц. Потопальський А.І. З 1 грудня 1970 р. мене перевели на посаду асистента кафедри загальної і неорганічної хімії, а вже 9 грудня на засіданні Вченої ради фармацевтичного факультету відбувся офіційний захист моєї кандидатської дисертації на тему «Полярография биологическиактивных четвертичных солей замещенного аммония» за спеціальністю «фармацевтична хімія». 9 квітня 1971 р. Вища атестаційна комісія (м. Москва) видала диплом про при-

своєння мені наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук. Щоб якісно виконати експериментальну частину роботи, я стажувалася у відомого на весь Радянський Союз полярографіста, академіка Яна Страдиня з Інституту органічного синтезу АН Латвійської РСР (м. Рига). Після цього стажування я вивчила полярографічну поведінку близько 20 нових речовин. Колектив кафедри на чолі з проф. Міскіджяном С.П. постійно удосконалював навчальний процес, використовуючи сучасну на той час апаратуру, прилади, нові методи контролю знань студентів. Але де взяти необхідне обладнання? Вихід на кафедрі знайшли такий: пристосували до навчального процесу довідкову систему, яка діяла тоді на залізничних вокзалах. Студент натискав клавішу, на якій зазначалася тема, і йому відкривалася основна інформація до неї. Ця система була дуже популярною серед студентів. Цього ж року був обладнаний один з перших в Інституті клас машинного програмованого контролю знань студентів, а в 1972 р. — створена автоматизована система для самостійного навчання студентів. При кафедрі (також одній з небагатьох в тодішньому Інституті) була створена наукова лабораторія (завідувач — канд. хім. наук Корсунська А.Л.), де виконували великий обсяг науково-дослідних робіт на госпдоговірних засадах. Були укладені угоди з різними заводами, підприємствами, науково-дослідними інститутами щодо розробки інгібіторів кислотної корозії металів. Результати досліджень впроваджувалися у практику і неодноразово відзначалися медалями ВДНГ (м. Москва). Протягом 14 років (1970–1984) я працювала на посаді асистента кафедри загальної та неорганічної хімії спершу під керівництвом доц. Гусякова В.П., потім — проф. Минки А.Ф. У 1984 р. мене перевели на посаду асистента кафедри фізичної і колоїдної хімії, де я розпочинала свою наукову і професійну діяльність. У 1994 р. я стала доцентом кафедри і на

ПРАКТИКА

цій посаді перебувала до виходу на пенсію у 2001 р. Але і у цей «поважний пенсійний» вік продовжувала інтенсивно працювати, підтримуючи тісні контакти з рідною кафедрою. За десятиліття ми видали 3 підручники з медичної, біофізичної та колоїдної хімії і 2 навчальні посібники. Загалом у моєму доробку понад 100 наукових і навчальнометодичних праць, серед яких 2 монографії, 3 підручники і 4 навчальні посібники. ДОДОМУ, В ТЕРНОПІЛЬ У 2003 р. мене запросили на посаду доцента кафедри фармацевтичної, аналітичної і токсикологічної хімії (тепер — кафедра фармацевтичної хімії) Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського. Фармацевтичний факультет у тодішній Тернопільській медичній академії був створений у 2000 р., тож для викладання на його кафедрах були, окрім мене, запрошені науковці з Харкова (Соколова Л.В.), Запоріжжя (проф. Грошовий Т.А., Коробко Д.Б.), Львова (Гнідець В.І., Вронська Л.В., Знаєвська А.В.). Першим керівником фармацевтичного факультету було призначено випускницю фармацевтичного факультету ЛДМІ, канд. фарм. наук, доцента Марчишин С.М. (нині д-р фарм. наук, проф., зав. кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою). Дотепер ця добра традиція продовжується. Львівськими випускниками є викладачі ТНМУ — проф. Грошовий Т.А., доц. Підгірний В.В., Козир (Собчак) Г.Р., Горлачук (Гончарук) Н.В. Моя мрія працювати у Тернопільському медичному інституті здійснилася через 30 років. Я знову повернулася до батьківської (тепер вже порожньої) оселі, ходжу вулицями рідного Тернополя, згадую дитинство. Проходжу повз рідну СШ № 3, заглядаю у вікна нашого 10-Б класу, зустрічаюся з однокласниками і вчителями, яких, на жаль, залишилося вже небагато. Мої діти повиростали, здобули вищу освіту, стали науковцями. У синів свої сім’ї, ростуть онуки — наша зміна, радість і надія. А отже, життя триває. Лариса Дедишина ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

ПРАКТИКА

ОБМІН ДОСВІДОМ

Інвестиції у майбутнє Мережа аптек «D.S.» та родина її засновників — Олега й Ірени Никулишиних — продовжує традицію підтримки талановитої молоді, надаючи річні стипендії для студентів Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Українського католицького університету і вже вдруге — для вихованців Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ, які відзначилися успіхами у навчанні або ж потребують матеріальної підтримки ВИНАГОРОДА ЗА ЗНАННЯ ТА ЗУСИЛЛЯ Упродовж 2007–2019 рр. стипендіатами від мережі аптек «D.S.» стали вже 35 студентів. Компанія вбачає в цьому свій внесок у безперервність меценатської культури в Україні. Торік стипендії від мережі аптек «D.S.» здобули двоє студентів 5-го курсу фармацевтичного факультету ЛНМУ ім. Данила Галицького Марина Карга і Юлія Шиналь, а вартість річного навчання студентки 2-го курсу факультету суспільних наук Варвари-Софії Тріски та студента 3-го курсу Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ Михайла Филянця повністю покриває родинна стипендія Никулишиних. Віримо, що талановиті студенти, збудувавши успішну кар’єру, в майбутньому не забуватимуть здійснювати інвестиції у розвиток вітчизняної освіти, підтримуючи здібну молодь. Рішення вченої ради медуніверситету було зумовлене перемогою двох студенток вишу на Всеукраїнській студентській олімпіаді за спеціальністю «Фармація». За підсумками ІІ етапу, який відбувався в Національному фармацевтичному університеті у Харкові, четвертокурсниці Марина Карга і Юлія Шиналь під керівництвом доцента кафедри технології ліків і біофармації Наталії Гудзь здобули почесне друге командне місце, гідно представивши львівську фармацевтичну школу. — Із дитинства я мріяла про те, що працюватиму в сфері медицини й допомагатиму людям, — розповідає Юлія Шиналь. — Любов до хімії та інтерес до відкриттів спонукали мене обрати саме фах фармацевта. Можливість займатися наукою, зокрема розробкою нових лікарських засобів, цікавить мене найбільше. Фах фармацевта відкриває безліч можливостей. Звичайно, хотілося б знайти достойну роботу в галузі, якій я присвячую життя. Утім, на сьогодні головним завданням для мене є здобуття максимуму знань і навичок. Разом із студентським самоврядуванням фармацевтичного факультету займаємося благодійністю, організовуємо «круглі столи» для підвищення обізнаності молодих фармацевтів в аспектах нашої діяльності.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

Мало хто задумується про те, що фах фармацевта полягає не тільки в роботі в аптеці, але й в розробці нових методів для боротьби з хворобами. Мене дуже приваблює перспектива працювати над створенням нових препаратів для покращання здоров’я людей. Звичайно, є велика ймовірність, що в майбутньому я працюватиму в аптеці. Це потребує професіоналізму й відповідальності, оскільки щодня на фармацевтичний ринок виходять сотні нових лікарських засобів, більш чи менш ефективних, аніж попередні. Така інформація дасть мені змогу краще надавати фармопіку пацієнтам і виправдовувати їхню довіру. Сьогодні люди все частіше прирівнюють відпуск лікарських засобів до продажу продуктів чи товарів. Це неприпустимо, адже від ліків значною мірою залежить їхнє життя. Самолікування — одна з головних проблем, із якою мають справу більшість лікарів і фармацевтів у своїй практиці. Некомпетентні працівники — теж, на жаль, поширене явище на фармринку. Хотілося б змінити багато, але я вважаю, що передусім слід почати із себе. У житті керуюся висловом: «Щастя не в тому, щоб завжди робити те, що хочеш, а в тому, щоб завжди хотіти те, що робиш». Бути корисною, цілеспрямованою, чуйною,

готовою прийти на допомогу — це ті риси, якими я керувалася при обранні майбутньої професії. Навчаючись на платній формі, ніколи не могла й подумати, що матиму можливість отримувати стипендію! Це винагорода за старання, а також обов’язок бути серед лідерів. Сподіваюся, що зможу досягти успіху в житті, адже інвестиції в молодь — це інвестиції в майбутнє. Марина Карга зазначила, що хотіла працювати у сфері охорони здоров’я ще задовго до закінчення школи. — Я надала перевагу професії провізора і не помилилася, — зазначає студентка. — Навчання дуже цікаве. Хімія, технології ліків, ботаніка — ці дисципліни дуже мені подобаються. Після закінчення університету відкриється багато перспективних напрямків діяльності. Буде з чого обирати. Хотілося б знайти роботу за фахом, яка приноситиме задоволення. Це може бути і розробка ліків, і контроль якості, і діяльність медичного представника чи провізора за першим столом. Думаю, що остаточно визначуся ближче до закінчення університету. Намагаюся стати кваліфікованим фахівцем будь-якого напрямку фармацевтичної галузі, постійно вдосконалювати свої знання, зростати як спеціаліст. У вільний від навчання час вивчаю англійську мову.

ОБМІН ДОСВІДОМ

Марина Карга Фармацевт — не просто людина в білому халаті, яка відпускає лікарські засоби. Це спеціаліст, який багато років навчався, щоб опанувати свій фах, який має постійно вдосконалювати знання, стежити за розвитком фармацевтичної науки. Це людина, яка дала обіцянку допомагати людям, піклуватися про їхнє здоров’я, бути сполучною ланкою між лікарем і пацієнтом. Провізор повинен віддаватися професії і гідно виконувати свою роботу. Наприклад, надавати якісну фармопіку, навіть якщо це вже восьма година роботи. Ввічливо спілкуватися з людьми, навіть якщо це не просто. Але робота в аптеці — тільки один із напрямків діяльності фармацевта. Розробка ліків, їхнє виготовлення, робота медичних представників вимагають величезних зусиль, знань, вмінь і бажання самовдосконалюватися. Вважаю, що сьогодні найбільшою проблемою фармацевтичної галузі є самолікування. У питанні вибору лікарських засобів українці чомусь більше довіряють не фахівцям, а друзям, колегам і сусідам, які не мають медичної освіти. Або, наприклад, самостійно діагностують у себе якусь хворобу і починають лікувати те, чого насправді немає, часто шкодячи своєму здоров’ю. Тому потрібно підвищувати поінформованість населення про небезпеку самолікування, пояс-

Юлія Шиналь

Варвара-Софія Тріска

нювати, що лікарські засоби має призначити лікар після діагностування хвороби. І тільки тоді слід звертатися до аптеки. Моє кредо: «Ніщо не дається задарма». Стипендія для мене — це свідчення того, що можна всього досягти, якщо наполегливо йти до своєї мети. Вірю, що інвестиції, які мережа аптек «D.S.» вкладає у майбутнє покоління фармацевтів, не будуть марними і повернуться до неї чудовими фахівцями. Розповіла про себе і стипендіатка з УКУ Варвара Тріска: — Я щаслива, що вирішила навчатися саме за напрямком «Соціологія». Обрала фах з інтересу до соціології як науки. Також це хороша база для професійної самореалізації та продовження навчання на інших магістерських програмах. Вчена рада університету обрала мене стипендіаткою завдяки високій успішності впродовж першого року навчання. Відповідно до рейтингу середнього балу кожного студента я посідаю друге місце в групі. Упродовж семи років є членом скаутської організації «Пласт». Займаюся спортом, люблю активно відпочивати й подорожувати світом, пізнаючи різні культури, стиль життя людей за кордоном, їхні звичаї та ментальні особливості. Після закінчення навчання на бакалаврській програмі планую вступити

ПРАКТИКА

Михайло Филянець

ще й на магістерську, можливо, за іншою спеціалізацією. Моє життєве кредо: «Найкраща річ, яку ти можеш одягти, це впевненість у собі». Чула багато позитивних відгуків про мережу аптек «D.S.», зокрема про її соціальну відповідальність. Знаю, що власники компанії активно підтримують збереження культурної спадщини Львова і є постійними жертводавцями УКУ. Стипендія стала для мене великою мотивацією для подальшого навчання. Дуже вдячна родині Никулишиних за підтримку та сподіваюся, що в майбутньому теж зможу підтримувати талановиту молодь. — Я із багатодітної малозабезпеченої родини, у якій на сьогодні є двоє студентів. Оплата навчання стала проблемою для батьків, — відверто зізнається Михайло Филянець, цьогорічний стипендіат із семінарії. — Також на рішення вченої ради щодо призначення стипендії вплинула й успішність у навчанні: мій середній бал за 2 роки становив приблизно 91,5. Люблю читати і намагаюся подорожувати, відкриваючи для себе нові міста. У семінарії співаю в хорі та октеті, допомагаю в організації молитовних чувань, проводжу катехизи для дітей та інші молитовно-співочі заходи. Моє життєве кредо — просто бути Людиною тут і зараз, цінувати те, що маю, незважаючи на минуле. Навчаючись на помилках, стати архітектором свого майбутнього, а відтак робити все на благо народу і на більшу славу Божу («Admaiorem Deigloriam»). Я користуюся послугами мережі аптек «D.S.», тож щиро вдячний жертводавцям за можливість продовжити навчання у Львівській духовній семінарії. — Наша меценатська діяльність, спрямована на підтримку талановитої молоді, ґрунтується на чіткому переконанні: знання і зусилля мають винагороджуватися, — наголошує Олег Никулишин, генеральний директор, співвласник мережі аптек «D.S.». — Зичимо стипендіатам міцного здоров’я, наснаги, реалізації мрій і планів та успіхів у всіх починаннях! Лариса Дедишина ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

ЖИТТЯ

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ

Наші кордони непорушні? Особисті кордони: формуємо, захищаємо, змінюємо

Існують засадничі поняття, які лежать в основі багатьох психологічних (і не тільки) проблем. Одне з таких — це кордони особистості. Незалежна самостійна держава починається з кордонів: її межі мають бути чітко окреслені, офіційно закріплені й непорушні. Без цього держава втрачає території, стає предметом агресії, підкорення, приниження — аж до повної втрати незалежності. Невже з особистістю відбувається щось схоже? Спробуємо розібратися, хоча одразу нагадаємо, що в усьому, що стосується людської психології, все не так просто Усе матеріальне має свої межі. Візуально неможливо сплутати одну живу істоту з іншою. Але на психологічному рівні людина може настільки розмити свої межі, що вже й сама перестає розуміти, де вона справжня, з власними, притаманними лише їй інтересами, бажаннями, потребами. Часом важко усвідомити, де її бажання, а де — батьків; де потреби її, а де — дитини; де її емоції, а де — лише віддзеркалення настрою близької людини; де її особисті уподобання, а де — партнера, якому прагне подобатися. Чиї інтереси важливіші — особисті, сімейні, корпоративні, громадські, державні?

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

КОРДОНИ ОСОБИСТОСТІ БУВАЮТЬ РІЗНІ Інтелектуальні й духовні — захищають наші цінності, право на свою думку, власні переконання, погляди, політичні уподобання, світогляд, віросповідання, вибір професії, роду занять, хобі. Фізичні — боронять наше тіло, власну територію, особистий простір. Дозволяють задовольняти базові потреби (сон, їжа, гігієна). Дають право встановлювати й зберігати дистанцію. Емоційні — захищають наше право на власні почуття, реакції, емоційні прояви. Не дозволяють іншим висміювати й знецінювати наші почуття, диктувати, які саме емоції ми маємо відчувати; нав’язувати відчуття провини за те, що ми почуваємося так або інакше. Не дозволяють іншим зривати на нас свій поганий настрій. Фінансові й матеріальні — бережуть наше майно, фінансові ресурси, особисті речі; наше право отримувати домовлену заробітну платню; розпоряджатися власними коштами на свій розсуд; не давати, не дарувати, не позичати, не жертвувати їх, якщо ми цього не хочемо. Сексуальні — захищають наше право не бути об’єктом сексуальних домагань; не піддаватися непроханим дотикам; не чути у свій бік сумнівні натяки чи масні анекдоти; відмовляти в інтимній близькості; самому обирати орієнтацію, партнерів, комфортну форму сексуальних контактів.

Існують жахливі патологічні ситуації, коли порушуються всі можливі кордони людини — приміром, якщо вона потрапила до рабства або стала жертвою тривалого домашнього насильства. Але навіть незначні проблеми з особистими межами можуть стати причиною серйозних негараздів у стосунках з вашим оточенням

НОВИНИ ВАМ ВАРТО ЗАМИСЛИТИСЬ ЩОДО ОСОБИСТИХ КОРДОНІВ, ЯКЩО ВИ: • Часто відчуваєте, що інші вас використовують — матеріально, емоційно, сексуально чи будь-яким іншим чином. • Занадто переймаєтесь думкою інших, намагаєтесь усім подобатися. • Навколо вас забагато людей, які вимагають вашої уваги, вашого часу, ваших послуг. • Поруч із вами є той/та/ті, хто постійно вас контролює. • Близькі дозволяють собі втручатися у ваші особисті справи. • У вас немає власного недоторканого простору. Інші можуть брати без дозволу ваші речі. • Тримаєте образи в собі, не вмієте давати відкоша тим, хто вас зневажає, дратує, бентежить. • Не здатні припинити неприємні для вас стосунки чи контакти. Причини порушення кордонів можуть бути різні: вади виховання, незрілість особистості, вплив суспільства, історичний спадок епохи колективізму, який пропагував ідею меншовартості людини та вищість суспільних інтересів. ЛЮДИНА, ЯКА МАЄ ПОСЛАБЛЕНІ ОСОБИСТІ КОРДОНИ: • Не вміє відокремлювати своє «Я» від «Я» іншої людини. • Знаходиться в хронічному стресі через те, що не розуміє, чого ж хоче насправді — саме вона, а не ті, хто її оточує. • Має занижену самооцінку, не вірить у власні сили, не здатна самостійно приймати рішення. • Діє всупереч власним інтересам, робить не те, що вважає за потрібне, а те, що очікує/вимагає від неї оточення. • Постійно під когось підлаштовується, намагається полегшити життя іншим. • Намагається бути «хорошою», «правильною», докладає всіх зусиль, щоб «заслужити» любов, схвалення, дружбу, прихильність, визнання від партнера, членів родини, друзів, колег, соціуму. • Нехтує своїми бажаннями. Вважає, що турбуватися про себе — це прояв егоїзму. • Боїться заявляти про свої потреби, щоб не зашкодити стосункам, переконана, що чітко окреслюючи свої кордони, може образити й навіть відштовхнути значущу для себе людину. • Не вміє уникати токсичних стосунків, казати «Ні», зупиняти тих, хто перетинає межу. • Повсякчас потрапляє до ситуацій, за яких стає об’єктом глузування, знущання, насильства чи навіть агресії. • Дозволяє іншим торкатися себе, навіть якщо їй це неприємно. • Може бути занадто відвертою щодо свого особистого життя. • Схильна до складних співзалежних стосунків з членом сім’ї, яка страждає на алкоголізм, наркоманію, ігроманію, трудоголізм тощо. • Відчуває ніби власну провину за нещастя й негаразди інших. Одразу кидається допомагати, розраджувати, рятувати їх. • Занадто включена в чуже життя, перебирає на себе турботи й обов’язки інших людей, чим порушує вже їхні кордони. Не в змозі відрізнити, де закінчується її відповідальність й починається зона відповідальності інших. При цьому потурає найгіршим якостям оточуючих: інфантильності вже дорослої дитини, незрілості дружини чи чоловіка, легковажності друга, некомпетентності начальника. Коли мова йде про людину з порушеними кордонами, часто вживають слова «самопожертва»; «самозречення»; «самообмеження» і навіть «самозамовчування» (англ. selfsilencing — нехтування власними потребами й бажаннями,

Універсальна вакцина проти грипу успішно пройшла фазу ІІ клінічних випробувань Універсальна вакцина проти грипу FLU-v, яка на тривалий термін надаватиме захист від різних штамів вірусу грипу та позбавить необхідності щорічно проводити імунізацію від сезонних штамів, схоже, дійсно з’явиться, причому в недалекому майбутньому. Вакцина успішно пройшла фази І та ІІ клінічних випробувань і готується до фази ІІІ* У фазі ІІ рандомізованих подвійнихзасліплених, плацебо-контрольованих клінічних випробувань універсальної вакцини FLU-v взяли участь 175 здорових дорослих добровольців. За результатами цих досліджень було доведено, що вакцина зумовлює клітинну та гуморальну імунну відповідь, яка зберігається принаймні протягом 6 міс після імунізації. Як відомо, для вірусу грипу характерна надзвичайна мінливість. Постійно з’являються нові штами вірусу грипу, з якими імунна система населення ще не стикалася та до якої не сформувався імунітет ані в окремих людей, ані в популяції. Епідеміологи повинні заздалегідь передбачити, які штами циркулюватимуть у наступному сезоні, фармвиробники — створити, випробувати та зареєструвати відповідні вакцини, а населення — імунізуватися знов і знов. Численні спроби створити універсальну вакцину були спрямовані переважно на те, щоб індукувати у пацієнта гуморальну імунну відповідь, тобто синтез антитіл, які розпізнаватимуть усі можливі штами вірусу. Але такий підхід не давав бажаного результату, тому дослідники зробили ставку на Т-клітинний противірусний імунітет. Таке рішення було прийняте після спалаху пташиного грипу H1N1 у 2009–2010 рр., коли найбільш захищеними виявилися особи із раніше сформованим Т-клітинним імунітетом проти певних ділянок вірусного білка. За допомогою комп’ютерного алгоритму вчені знайшли фрагменти білків оболонки вірусу грипу, які у різних штамів залишаються незмінними (консервативними). У вакцині FLU-v використано чотири консервативних фрагменти білка оболонки вірусу грипу. Навіть якщо один з них зміниться, інші три залишаться актуальними. Вакцина активує Т-клітинну імунну відповідь людини: Т-клітини розпізнають на вірусній частинці зазначені фрагменти та запускають імунну відповідь, що зупиняє інфекцію. У клінічних випробуваннях фази ІІІ вакцину FLU-v перевірять на здатність захищати від актуальних нині штамів вірусу грипу за участі великої групи волонтерів. * Pleguezuelos O., Dille J., de Groen S. et al. Immunogenicity, Safety, and Eﬃcacy of a Standalone Universal Inﬂuenza Vaccine, FLU-v, in Healthy Adults: A Randomized Clinical Trial // Ann. Intern. Med., 10 March 2020. https://doi.org/10.7326/M19-0735

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

ЖИТТЯ

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ

Особисті межі індивідуальні: те, що для одних є цілком нормальним і природним, для інших може бути геть неприйнятним. Один ніколи не піде далі рукостискання, а інший полюбляє дружні обійми. Комусь комфортно в загальній кімнаті, де поруч вовтузяться коти, собаки й маленькі діти, а хтось страждає, якщо хоч якийсь час не побуде на самоті. Для когось є нормальним, якщо інші члени сім’ї беруть його речі, а для іншого — це реальна драма і привід відчути себе скривдженим неозвучення дискомфортних моментів у стосунках). Стає зрозумілим, що людина з власної волі обирає таку манеру поведінки, нехтує своїми інтересами, бере на себе додаткові навантаження. Найсумніше те, що мало хто цінує всі ці дрібні чи великі жертви, а при нагадуванні й натяках на бодай якусь вдячність може відповісти геть вбивчими фразами: «Це ж було твоє рішення»; «Тобі самій це подобалося»; «А тебе хтось просив?»; «Ти сам запропонував»; «Так би й сказала, що не хочеш». На жаль, нехтування своїми інтересами не приносить того, про що мріялося, — ні поваги, ні дружби, ні любові, ні соціального визнання. Навпаки, за такою людиною може закріпитися тавро «лох», «слабак», «ганчірка», «безвідмовна/-ий». ПОРАДИ • Щоб свідомо формувати свої кордони, спочатку розберіться, чого ж ви хочете насправді, що є для вас комфортним, приємним, бажаним, а що — ні. І лише потім вирішуйте, що дозволяти членам родини, друзям, колегам, сексуальному партнеру. • Проаналізуйте, чи ви вчасно і повною мірою пройшли сепарацію від батьків, чи не схильні до злиття з коханим, симбіозу з дитиною, занадто тісними і відвертими стосунками з другом, роллю завжди безвідмовного підлеглого стосовно начальника. • Дослухайтеся до власних почуттів та емоцій в кожній конкретній ситуації: ви можете раптом відчути тривогу, сум, роздратування. І це не «чомусь настрій зіпсувався», а сигнал, що з вашими кордонами щось не так. • Не чекайте, що інші самі зрозуміють, де пролягають ваші кордони, говоріть із ними про свої потреби, почуття, уподобання, прагнення. Формулюйте свої побажання чітко і недвозначно. • Самостійно формуйте свої межі, позначаючи їх, як прикордонними стовпами, різного роду маркерами: від міміки, жестів і спокійних слів до більш емоційних проявів і навіть фізичного спротиву (так, іноді ляпас у відповідь на сексуальні домагання буває достатньо переконливим). • Вчіться говорити чітке залізне «ні». Намагайтесь, щоб ваше «ні» не звучало як «можливо», «я подумаю», «я погоджусь, якщо мене вмовлятимуть» тощо. Говоріть «ні» легко й твердо, без зайвих пояснень і без відчуття провини за свій вибір. • Якщо хочете, щоб інші зважали на ваші кордони, поважайте їхні кордони також. Створюйте таку атмосферу, за якої близьким буде легко озвучувати свої потреби. • Ставтесь із розумінням до підлітків: протестна поведінка, негативізм, опір волі батьків, боротьба за недоторканість своєї території — все це природно і нормально для дитини, що дорослішає і формує особисті кордони. • Не псуйте життя своїх дітей та стареньких родичів надмірним контролем та втручанням в їхній особистий простір та приватність. Не називайте це «любов’ю» та «піклуванням».

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

• Живіть своїм життям, своїми інтересами, потребами. Вмійте насолоджуватись усамітненням. • Якщо ви заплуталися з особистими межами, почитайте відповідну літературу або зверніться до психолога чи психотерапевта: навичок відчувати й поважати свої та чужі кордони можна набути у будь-якому віці. Особисті межі індивідуальні: те, що для одних є цілком нормальним і природним, для інших може бути геть неприйнятним. Один ніколи не піде далі рукостискання, а інший полюбляє дружні обійми. Комусь комфортно в загальній кімнаті, де поруч вовтузяться коти, собаки й маленькі діти, а хтось страждає, якщо хоч якийсь час не побуде на самоті. Для когось є нормальним, якщо інші члени сім’ї беруть його речі, а для іншого — це реальна драма і привід відчути себе скривдженим. Так само й на службовому місці: один настільки занурюється в роботу, що йому байдуже, якщо поряд голосно спілкуються, а іншому, щоб зосередитись, потрібні відповідні умови. Особистість — не держава, і занадто міцні кордони для неї такі ж шкідливі, як і слабкі. Можливі крайнощі, за яких особисті кордони стають ригідними, незмінними. Людина хворобливо чутлива, напружена і захищає свої рубежі навіть тоді, коли ніхто на них не зазіхає. Такі «недоторки» можуть свідомо або підсвідомо провокувати ситуації, за яких їм доводиться захищатись. Вони ніби випробовують своє оточення на непорушність власних кордонів. Це може бути відлунням підліткового віку, коли йшла війна за свою окремість від батьків у період дорослішання. Або ж наслідком невдалих і травматичних стосунків із партнером, схильним до домашнього насильства. Але за будь-яких обставин занадто міцні кордони — це так само погано, як і занадто слабкі. У найгіршому випадку такі люди уникають близьких стосунків, нікого не впускають до свого життя, не мають друзів, не реєструються у соцмережах. Здорові особисті кордони завжди гнучкі й свідчать про здатність людини поводитися з огляду на ситуацію, зміну обставин чи кола спілкування. У нормі особисті кордони не є вічними й непорушними: упродовж життя вони посуваються, коригуються, слабшають чи зміцнюються. Дитина почувається безпечно поряд із батьками, а підлітку життєво необхідно мати свою територію. Молодій мамі спокійніше, коли малюк весь час у полі зору, але коли той підростає, у жінки з’являється потреба в усамітненні. Стареньким знову може захотітися постійно відчувати, що поруч хтось є. А може — навпаки — знадобитися якнайбільше спокою й тиші. Коли людина дорослішає та мудрішає, відбувається переоцінка цінностей і відповідно корекція рубежів. Зріла особистість формує свої кордони свідомо, з часом їхній захист стає ефективнішим, тактовнішим, вишуканішим. Адже важливо не лише захищати власні інтереси, але й робити це так, щоб не ображати та не переобтяжувати тих, хто поряд із вами. Для цього потрібно опановувати навички асертивної поведінки, яка передбачає вміння впевнено, ввічливо і з гідністю відстоювати свої права, не зачіпаючи при цьому прав інших. Ніхто не має вирішувати за вас, як вам краще і де мають пролягати кордони вашої особистості. Ви, і тільки ви формуєте свої рубежі, будуєте стосунки з іншими людьми, ладнаєте свій особистий простір, впорядковуєте своє життя. Марія Кириленко

АСТРОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ НА КВІТЕНЬ 2020 РОКУ На Овнів у квітні очікують підвищення життєвих сил і оптимізм. Енергії місяця допоможуть в подоланні перешкод на шляху до мети. Проявляйте активність, використовуйте всі можливості, які пропонує життя. Вдалими будуть ініціативи у підприємницькій діяльності. Фінансові операції і підписання договорів плануйте на перші дві декади квітня. Вірогідні сприятливі зміни в особистому житті. Час сприятливий для прийняття важливих і доленосних рішень у Тельців. Рішуче беріться за підготовку ділових переговорів і укладання торгових угод. Успішними будуть рекламні та агітаційні кампанії. Місяць відмічений внутрішньою врівноваженістю і гармонійним сприйняттям реальності. Любовні стосунки стануть більш глибокими і довірчими. Обставини примусять Близнюків змінити звичний спосіб життя і зламати деякі стереотипи, що впливатиме на вибір подальших стратегій. Можливо, ви відкриєте в собі нові таланти та просунетеся на шляху до самопізнання. Остання декада місяця сприятлива для реалізації ідей і розвитку бізнес-проєктів. Професійне та економічне зростання буде набагато легшим, ніж в інші періоди. Перша половина місяця пройде для Раків у гармонійній, емоційно насиченій атмосфері. Звертайте увагу на пропозиції, які надходять ззовні, оскільки вони сприятимуть збагаченню і процвітанню. Чарівність і фізична привабливість можуть послужити трампліном для встановлення нових ділових і романтичних зв’язків. Квітень ознаменований любовними перемогами і прагненням до налагодження особистих взаємин.

Левам місяць підходить для підвищення професійної кваліфікації та творчої реалізації. Ви знаходитесь на піку життєвої енергії, що дозволить трансформувати свої ідеї у реальні форми. У фінансовій сфері спостерігається деякий спад — можливі непередбачені витрати. Особисті взаємини також рясніють неприємними сюрпризами — взаєморозуміння з партнером є ускладненим. У Дів квітень пройде в насиченій динамічній атмосфері. Ви відчуєте зростання життєвих сил і приплив творчої енергії, що дозволить вам продуктивно реалізовувати свої плани. В даний період ви є втіленням елегантності і сексуальності, надихаєте оточуючих як своїм зовнішнім виглядом, так і ідейно. В останній декаді місяця вам доведеться вирішувати якісь старі проблеми, пов’язані з давніми симпатіями. Терези відчують зниження вітальних сил, що позначиться на творчій реалізації і працездатності. Ви можете припуститися серйозних прорахунків при вирішенні фінансових питань. Остерігайтеся поспішних рішень, консультуйтеся з надійними партнерами. Підписання паперів і укладання договорів краще перенести на останню декаду місяця. Виявляючи нестриманість, ви схильні провокувати суперечки. Місяць пройде для Скорпіонів у напруженій атмосфері. Ваші особисті ініціативи навряд чи будуть успішними. Підвищена дратівливість і занадто бурхливий прояв емоцій можуть провокувати зіткнення з колегами і членами сім’ї. Намагайтесь бути об’єктивними, враховуйте інтереси оточуючих. Остання декада місяця може бути найбільш напруженою.

Для Стрільців місяць сприятливий — удача супроводжує у вирішенні як фінансових, так і особистих питань. Дві перші декади квітня найбільше підходять для встановлення нових контактів, ведення переговорів та розширення знань в професійній сфері. В останній декаді місяця намагайтеся зміцнити свої позиції. Вас очікують приємні знайомства і натхненний період романтичної любові. У Козорогів квітень пройде у сприятливій, дружній атмосфері, однак деяке зниження вітальних сил негативно позначиться на працездатності. Намагайтеся ставити перед собою реальні завдання, не беріть на себе занадто багато справ. Джерелом натхнення стануть взаємовідносини з партнерами. Успішними будуть фінансові справи — ви виступите у ролі посередника у переговорному процесі. Водоліїв чекають хвилювання у сфері партнерських стосунків. Швидше за все, вони будуть пов’язані із невизнанням вашого авторитету. Утримання на своїх позиціях може негативно відбитися на подальшому перебігу справ. Зростаюча чуттєвість буде штовхати до пошуку пригод та нових насолод. Даний період готує для вас неприємні сюрпризи, але, вірогідно, ви відбудетесь легким переляком. Риб чекає сприятливий період для різнобічної реалізації, в тому числі публічної демонстрації своїх талантів. Ви зможете втілити в реальність давно виношувані проєкти — чи то у фінансовій, чи у професійній сфері. Проявляйте наполегливість у досягненні бажаного — успіх вам гарантований. Ведіть активний спосіб життя, проводячи більше часу в колі друзів і коханих. Тетяна Савченко, астропсихолог

Rзменшує набряк носових ходів та усуває закладеність носа1 Rактивно очищує носову порожнину та навколоносові пазухи1 Rвміст солі 2,6%1 Спрей назальний

Інформація про виріб медичного призначення для спеціаліств охорони здоров’я. Повна інформація про виріб медичного призначення міститься в інструкції для застосування вироба Квікс®. Дата останнього перегляду інструкції – 30.01.2018. Склад: натуральна вода Атлантичного океану. Показання: допомагає усунути набряк слизової оболонки носа та сприяє очищенню навколоносових пазух. Спосіб застосування «Квікс®»: Діти: 1-2 впорскування у кожний носовий хід 2-3 рази на добу. Дорослі: 1-3 впорскування у кожний носовий хід 2-3 рази на добу. Тривалість застосування «Квікс®» не обмежена. Протипоказання: підвищена чутливість (алергічні реакції) до морської

води UA-QUI-01-2020-V1-Press. Матеріал оновлено 13.02.2020. Виробник: Фармастер, Виробнича зона де Краффт, 67150 Ерсейн, Франція. Уповноважений представник в Україні: Представництво Берлін-Хемі/А.Менаріні Україна ГмбХ. Адреса: м.Київ, вул. Березняківська, 29, тел.: (044) 354-17-17, факс: (044) 354-17-18 1. Адаптовано з інструкції для застосування Квікс®

ЖИТТЯ

КРАСА І ЗДОРОВ’Я

Догляд та омолодження шкіри навколо очей Світлана Климишина, канд. фарм. наук, старший викладач кафедри організації і економіки фармації технології ліків та фармакоекономіки ЛНМУ ім. Данила Галицького ПРО ЩО РОЗКАЖЕ ДЗЕРКАЛО ДУШІ Відомо, що перші вікові ознаки старіння шкіри виникають навколо очей, тому варто завчасно попередити цей процес. Якщо вже з’явилися «гусячі лапки», темні кола під очима, заломи, зморшки і набряки, то розпочинайте інтенсивно доглядати за шкірою. Перелічені проблеми шкіри зазвичай є наслідками впливу шкідливих чинників довкілля (сонця, вітру, забруднення пилом, вихлопних газів, випаровувань під час приготування їжі, перенапруження за комп’ютером, телевізором тощо). Найбільш жінок турбують темні кола та «мішки» під очима. Для того, аби правильно боротися з наслідками, треба знати причини виникнення недоліків. Отже, основна причина темних кіл (крім генетичної) — порушення венозного відтоку. Якщо уповільнюється швидкість руху темної венозної крові судинами, то це дуже помітно через тонку шкіру. Темний пігмент венозної крові має здатність накопичуватися у судинах сполучної тканини, і шкіра набуває характерного відтінку — від жовтого аж до фіолетово-коричневого. Вихідна точка кровообігу знаходиться у внутрішньому кутику ока, тому там з’являються темні плями. «Мішки» і набряки під очима часто асоціюють із захворюваннями серця і нирковою недостатністю. Однак ці внутрішні хвороби з проблемами шкіри навколо очей не пов’язані. «Мішки» під очима пояснюють тим, що з віком каркас сполучної тканини дерми (власне шкіри) розтягується і провисає. Жирові кульки, розташовані між волокнами сполучної тканини, опускаються, об’єднуються у конгломерати і створюють здуття. Такі жирові грудочки і формують так звані мішки. Набряки над очима — це наслідок поганого лімфатичного обігу навколо очей. Вдень система лімфатичного обігу постійно «прокачується» завдяки кліпанню повік, тобто забезпечується нормальний лімфовідтік. Вночі, коли очі заплющені декілька годин, повіки перебувають без руху, процес уповільнюється (накопичуються вода, токсини, алкоголь). Шкіра над очима розтягується і з’являються набряки. Ще один негативний чинник — вік. З часом порушується структура і без того нещільної тканини: колагенові волокна ущільнюються, збиваються і припиняють виконувати свою функцію каркаса, а розтягнувшись вперше, він більше не повертається у вихідне положення. Ось чому перші зморшки з’являються саме навколо очей. НЕГАЙНО ПРИПИНІТЬ ЦЕ РОБИТИ! Насамперед давайте з’ясуємо, чого не треба робити, аби не зашкодити ніжній шкірі навколо повік ще більше.

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

• Змивати макіяж милом або гелем для душу, бо так ви ризикуєте зробити свою шкіру навколо очей сухою і чутливою. • Користуватися декоративною косметикою поганої якості: підозріло дешевою, виготовленою невідомими виробниками і тим більше протермінованою. • Використовувати косметику, що не призначена для зони повік, адже ефект може бути не зовсім приємним (від легкого подразнення до сильної алергії). • Лягати спати з товстим шаром крему або маски на обличчі, бо вранці можете прокинутися з набряками під очима. • Кривлятися — від частих гримас виникають додаткові зморшки (це не означає, що треба перестати усміхатися, просто не варто «експлуатувати» свої мімічні зморшки без причини). • Терти очі і наносити засоби під очі від внутрішнього кутика до зовнішнього, оскільки ця звичка зумовлює розтягування шкіри і додаткові зморшки. 4 ЦІННІ ПОРАДИ А тепер уточнимо, що треба робити для збереження краси і здоров’я шкіри навколо очей. • Знімати макіяж тільки спеціальним засобом, що враховує чутливість шкіри, відповідає рН слізної рідини та рекомендований не тільки дерматологами, але й офтальмологами. • Постійно доглядати за шкірою навколо очей за допомогою спеціальних засобів, що пом’якшують і зволожують її.

КРАСА І ЗДОРОВ’Я

ЖИТТЯ

• Підбирати та використовувати косметику для повік, враховуючи стан шкіри. Наприклад, за наявності набряків мінімізувати використання активних ліфтинг-кремів та сироваток, оскільки, створюючи плівку, вони можуть посилити набряк. Не захоплюватися гелями, якщо шкіра суха, щоб у ділянці повік не відчувати дискомфорту. • Крем для повік наносити у невеликій кількості дуже обережно, легкими делікатними рухами: під бровою — від внутрішнього кутика до зовнішнього, а на нижню повіку — від зовнішнього кутика до внутрішнього. ВОДА, ОЛІЙКИ І МАСАЖ Засоби догляду за шкірою навколо очей повинні виконувати такі завдання: • покращувати локальну (місцеву) мікроциркуляцію; • посилювати венозний і лімфатичний відтік; • насичувати тканини киснем у поєднанні з комплексом дієвих речовин; У молодому • усувати усі проблеми навколо очей. Бананова крем-маска. До пюре з невеликого шмавіці добре Процес регенерації клітин припадає на нічточка стиглого банана додайте ½ ч. л. вершків та стільний період, тому епідерміс автоматично омоки ж меду. Добре розмішайте, нанесіть на шкіру «працює» лоджує себе саме під час сну. При нестачі і залиште на 15–20 хв. Процедура сприяє зменшенню пюре зі свіжого огірка відпочинку проявляються ознаки вікових набряклості і розгладжуванню зморшок, а також поз додаванням кількох змін — темні кола та «мішки» під очима, вертає пружність епідермісу. зморшки стають більш вираженими. Кокосова олія. Одна з ефективних базових олій, крапель лимона. «Сон краси» — це не просто гарний вивикористання якої сприяє зменшенню зморшок Воно освіжає, тонізує слів, а дійсно ключ до подовження молодості. навколо очей і уповільненню старіння шкірного поі нівелює Повноцінний нічний відпочинок відновлює криву завдяки високому вмісту антиоксидантів і насинабряки природний баланс епідермального шару та підчених жирів. Вже через кілька днів регулярного застосувищує ефективність косметичних засобів. вання ви побачите, як шкіра стає більш гладкою і оновленою. Антивікові креми, призначені для догляду за ділянКілька крапель олії нанесіть ніжними масажними рухами на ніч. кою навколо очей, вирізняються легкою консистенцією, завдяки Домашній олійковий бальзам з комбінації ефірних олій, якій легко наносяться і всмоктуються. Зазвичай вони позбавлені що сприяють омолодженню і зволоженню. Змішайте в однаковій ароматів, які можуть зумовити підвищену чутливість (сенсибілізакількості базові олії: какао, манго, жожоба, мигдальну або оливкову цію) клітин шкірного покриву. і додайте кілька крапель олійного екстракту алое. Олії какао і манго Зазвичай ключовими компонентами продуктів з ефектом потрібно розм’якшити на паровій бані. Зберігайте бальзам в чистому омолодження є ретинол, гіалуронова кислота, вітаміни та рослинні закритому посуді. Використовуйте його вранці та ввечері, втираючи екстракти, які забезпечують тривале зволоження епідермальнов очищену шкіру легкими рухами. Процедура допомагає зменшити го шару, стимулюють синтез колагену й еластину, розгладжують зморшки під очима і уповільнити їхнє утворення. зморшки, зменшують набряки й освітлюють темні кола. Вода і харчування. Адекватне вживання води та споживання Вибираючи крем, потрібно керуватися насамперед потребами великої кількості овочів і фруктів допомагає зберегти еластичність своєї шкіри. Якщо у вас схильність до утворення набряків, то окрім епідермального шару і перешкоджає утворенню передчасних антивікових інгредієнтів, шукайте продукти з вітаміном К. До склазморшок. ду зволожувальних косметичних препаратів повинні обов’язково Масаж. Щодня по 1–2 хв ніжно масажуйте пучками пальців шкіру входити гіалуронова кислота, екстракт алое, витяжки з рослин, глінавколо очей кокосовою олією або олією вітамінів А і Е (аевіт). Можцерин. Кофеїн, екстракт волошки і арніки зменшують набряки повік на чергувати компоненти або комбінувати їх. Такий масаж зміцнює і усувають темні кола. і відновлює шкірний покрив, покращує мікроциркуляцію тканин, Не нехтуйте застосуванням народних методів, спрямованих підвищує оксигенацію і живлення. Масаж проводять легкими на омолодження шкіри навколо очей. Такі процедури не менш ефек- рухами, починаючи від зовнішніх куточків нижньої повіки по дузі тивні, ніж застосування дорогої косметичної продукції. у напрямку до скронь і в зворотний бік. Потім легко постукайте поА ось рецепт перевіреного і доступного «Тонера для очей», душечками зігнутих пальців, щоб олія увібралася в шкіру. який можна приготувати навіть в домашніх умовах. Заваріть 1 ч. л. Крижана терапія. Протирання шкіри навколо очей кубиками листового зеленого чаю і 1 ч. л. м’яти в склянці мінеральної води. льоду із замороженими відварами рослин підсилює мікроциркуДодайте до отриманого настою 1 ч. л. огіркового соку і процідіть. ляцію крові навколо очей, тонізує, повертає пружність. Особливо Засіб чудово тонізує епідерміс, розгладжує дрібні зморшки і усуває добре діє процедура вранці після сну і ефективна навіть для в’янучої втому очей. шкіри. Протирають, поки епідерміс не стане злегка рожевим, приМаски є одним з основних домашніх методів, які забезпечують близно 20 с, оскільки його переохолодження допускати небажано. омолоджувальний і антивіковий ефект. Оскільки шкіра навколо очей Готуйте косметичний лід на основі мінеральної або талої води. схильна до підвищеної сухості і стоншення, то інгредієнти застосоРекомендовані трав’яні відвари для заморожування: зелений чай, вують тільки живильні та зволожувальні. Завдяки великій кількості волошка, лаванда, комбінація з кропиви і липи, рожева вода з певітамінів і зволожувальних речовин банани є відмінним природним люсток троянд. і доступним засобом з ефектом омолодження. ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

НОВИНИ Антитіло проти збудника SARS нейтралізує новий коронавірус

Вчені з Нідерландів витягли з холодильника людські моноклональні антитіла, які отримали 15 років тому проти коронавірусу SARS-CoV, що в 2003– 2004 рр. спричинив епідемію тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS), та знайшли серед них одне, яке нейтралізує також новий коронавірус SARS-CoV-2. Антитіло зв’язується з вірусним S-білком, що бере участь у приєднанні вірусу до рецептора ACE2 на людської клітини, і таким чином блокує проникнення вірусу в клітину* Під час епідемії SARS вчені всього світу шукали засоби лікування, але епідемія тривала недовго, і більшість з них так і не випробували, адже інфікованих було вже замало для досліджень. Тоді вчені з Університетів Утрехту та Роттердаму створили низку моноклональних антитіл, специфічних до білків збудника SARS вірусу SARS-CoV. Тепер вчені випробували ці антитіла проти актуального коронавірусу SARSCoV-2, що наразі став причиною пандемії COVID-19. Антитіла отримали із гібридом трансгенних мишей та ввели в культури клітин зелених мавп VeroE6 і клітин людської нирки HEK-293T, попередньо заражених вірусами везикулярного стоматиту з S-білками від SARS-CoV та SARSCoV-2 на поверхні. Шляхом імуноферментного аналізу було встановлено, що антитіла 47D11 приєднуються до S-білків і таким чином нейтралізують віруси (вони припиняли поширюватися по культурі клітин). Моноклональне антитіло 47D11 теоретично може як захистити від зараження SARSCoV і SARS-CoV-2, так і допомогти хворим позбутися цих вірусів. Наразі автори шукають фармацевтичну компанію, яка би провела клінічні випробування антитіла проти SARSCoV-2. Випробування можуть тривати від кількох місяців до півроку. Антитіло також можна використати при створенні тест-систем на SARS-CoV і SARS-CoV-2. * Wang Ch, Li W, Drabek D et al. A human monoclonal antibody blocking SARS-CoV-2 infection // https://doi. org/10.1101/2020.03.11.987958

ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК 03_2020 WWW.FP.COM.UA

Фонд компенсує працюючим 50% заробітку за час самоізоляції Перелік страхових випадків, за якими передбачено надання матеріального забезпечення Фондом соціального страхування України, було розширено на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення COVID-19. Про це директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Олена Дума повідомила під час брифінгу МОЗ України щодо заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції. «Право на компенсацію втраченого заробітку від Фонду тепер мають усі працюючі на період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом. Це важливий крок для забезпечення соціального захисту наших громадян у час, коли вони найбільше потребують цієї підтримки», — зазначила Олена Дума. Допомога від Фонду за цим страховим випадком складе 50% від середньої заробітної плати застрахованої особи незалежно від тривалості страхового стажу та буде фінансуватись, починаючи з шостого дня непрацездатності (перші п’ять днів оплачуються за рахунок коштів роботодавця). Виплати здійснюються Фондом на підставі виданого застрахованій особі листка непрацездатності. За даними прес-служби виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України

довідник еквівалентності лікарських засобів За редакцією проф. І.А. Зупанця, акад. НАН України, проф. В.П. Черниха

• Містить усі зареєстровані в Україні лікарські засоби • Зручний за структурою, пошуком та форматом • Практичний та корисний • Надійний помічник для спеціалістів у лікарні та аптеці

ДЛЯ КОГО? Це спеціалізоване медичне видання для фахівців, у якому зібрана стисла інформація про всі лікарські засоби, зареєстровані в Україні. ЯКА ІНФОРМАЦІЯ МІСТИТЬСЯ? Довідник містить інформацію стосовно основних показань, протипоказань, дозування, способу застосування, фірм-заявників та країни їхнього походження. Структура довідника створена за АТС-класифікацією. Лікарські засоби можна знайти за торговою назвою та міжнародною непатентованою назвою українською та іноземною мовами. ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ІНШИХ ПОДІБНИХ ДОВІДНИКІВ? Вперше у довіднику докладно висвітлено принципи доказовості еквівалентності лікарських засобів для генериків, традиційних лікарських засобів та препаратів із добре вивченим медичним застосуванням. Інформацію про еквівалентність лікарських засобів наведено за заявним принципом від володарів реєстраційних посвідчень та від лабораторій біоеквівалентності. ЯК КЛАСИФІКУЮТЬСЯ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ? Класифікацію еквівалентності лікарських засобів подано на основі методичних рекомендацій МОЗ України 77.17/119.17

«Теоретичне обґрунтування принципів оцінки еквівалентності лікарських засобів в Україні» та способу отримання взаємозамінюваності (in vitro, порівняльних клінічних випробувань із генеричним або оригінальним лікарським засобом): • оригінальні (інноваційні) лікарські засоби; • генеричні лікарські засоби; • лікарські засоби з добре вивченим медичним застосуванням та/ або традиційний (рослинний) лікарський засіб; • окремі типи лікарських засобів, до яких застосовуються спеціальні вимоги при реєстрації в Україні. ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКВІВАЛЕНТНОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ? Класифікація допоможе лікарю та фармацевту призначати/рекомендувати пацієнтам найбільш ефективні та добре вивчені лікарські засоби. ЯКІ ДОДАТКОВІ ПЕРЕВАГИ? Для зручності виписування рецептів у довіднику також наведено дані щодо належності лікарських засобів до наркотичних/психотропних речовин та їх відпуску за рецептом. Провідні спеціалісти надали інформацію стосовно основ лікарської рецептури, що допоможе практичним лікарям у щоденній роботі.

Із питань придбання «Довідника еквівалентності лікарських засобів» звертайтеся за тел.: +38(0)44 498-06-72; +38(0)67 565-83-06 або e-mail: fp@fp.com.ua