Фармацевт Практик №9, 2019

09 [183] 2019 ISSN 2409–2584

Провізор — професія соціальна 34

Пам’ятка успішному лідеру

10

Дофамін — молекула, що мотивує

24

32

Таблетка vs ін’єкція Ліки і глаукома

40

www.fp.com.ua

Мезим – після їжі легше з ним! ®

Реклама безрецептурного лікарського засобу. Перед прийомом ознайомтесь з інструкцією для медичного застосування Мезим® форте 10000 від 11.05.2018 № 908 та проконсультуйтесь з лікарем. Діюча речовина: 1 таблетка кишковорозчинна містить порошку із підшлункових залоз (свиней) 80,00–111,111 мг, що має мінімальну ліполітичну активність 10000 ОД ЄФ (одиниці Європейської фармакопеї), мінімальну амілолітичну активність 7500 ОД ЄФ, мінімальну протеолітичну активність 375 ОД ЄФ. Показання для застосування. Порушення екзокринної функції підшлункової залози, що супроводжуються порушенням травлення. Р.П. МОЗ України № UA/7977/01/01. Протипоказання. Підвищена чутливість до панкреатину свинячого походження, азорубінового лаку або до інших допоміжних речовин препарату. Гострий панкреатит або хронічний панкреатит у стадії загострення (але епізодичне застосування можливе у фазі затухаючого загострення при розширенні дієти при наявності розладів функції підшлункової залози). Препарат не слід застосовувати хворим з обтураційною непрохідністю кишечнику. Побічні ефекти. Тахікардія та інші. Виробник: Берлін Хемі АГ, Глінікер Вег 125, 12489, Берлін, Німеччина. Адреса Представництва “Берлін Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ” в Україні – м.Київ, вул. Березняківська,29. Тел.: +38 (044) 494-33-88, факс: +38 (044) 494-33-89 UA_MEZ-10-2018-V1-visual затв. 10/09/2018

« Свято живота»:

Мезим® форте 10 000/20 000

поспішає на допомогу!

Існує думка, що переїдання чатує на людину лише під час свят або урочистих застіль та банкетів. Але мало хто зізнається у тому, що він зловживає їжею навіть у звичайні буденні дні. При цьому організм страждає аж ніяк не менше, ніж у свята

Буденні переїдання Людина переїдає по буднях через декілька причин. Зокрема, це стосується тих, хто забуває або не встигає пообідати в середині дня, натомість, увечері компенсує цей «недогляд» із надлишком. Недаремно кажуть: «Як забув про обід, то з’їж слона на вечерю». Ще одна причина надмірного харчування — стрес. Справа у тому, що люди поділяються на тих, хто у стресових ситуаціях втрачає апетит, та тих, що, навпаки, активно стрес «заїдають». При цьому стресу менше не стає, а ось їсти хочеться все більше… Цілком зрозуміло, що такі буденні «свята живота» шкодять не тільки фігурі та спричиняють проблеми зі здоров’ям у майбутньому. Майже одразу відчутні такі плачевні наслідки, як неприємний біль або дискомфорт у верхньому відділі живота, надмірне газоутворення, відчуття раннього насичення, тобто диспепсія. Досить часто при переїданні, вживанні жирної, гострої або незвичної їжі в організмі відзначається нестача власних травних ферментів, які вона не може або не встигає синтезувати. Чому потрібні панкреатичні ферменти? Полегшити стан здатні ферментні препарати, що поліпшують травлення, а саме Мезим® Форте. Він допомагає при диспепсії, одночасному вживанні важко перетравлюваної рослинної, жирної та незвичної їжі, при метеоризмі, пов’язаному із зазначеними розладами, а також у разі прискорення пасажу їжі в кишечнику функціонального характеру. Мезим® Форте 10 000 містить панкреатин — порошок зі свинячих підшлункових залоз, до складу якого входять екскреторні ферменти підшлункової залози (ліпаза, амілаза, трипсин та хімотрипсин). Панкреатичні ферменти полегшують розщеплення білків, жирів і вуглеводів, що сприяє їхній більш повній абсорбції у тонкій кишці. Трипсин пригнічує стимульовану секрецію підшлункової залози, що чинить знеболюючу дію. Отже, завдяки ферментам, що входять до складу препарату, підшлункова залоза не відчуває надмірного навантаження та може трохи перепочити. Як наслідок, неприємні симптоми зникають, синтез власних ферментів поновлюється, а самопочуття поліпшується. Максимальна ферментативна активність відзначається через 30–45 хв після перорального прийому.

Два дозування: доцільно та зручно Випуск препарату в двох дозуваннях — за вмістом ферменту ліпази (по 10 000 і 20 000 ОД) оптимізує вибір відповідно до стану пацієнта, його віку та маси тіла. Зокрема, Мезим® Форте 10 000 показаний практично здоровим особам, які іноді (наприклад, за святковим столом) дозволяють собі деякі харчові надмірності або час від часу припускаються похибок в дієті. Своєю чергою, Мезим® Форте 20 000 більше підійде людям із потребою в більших дозуваннях ферментів (частіше при захворюваннях травної системи — хронічний панкреатит, розлади кишечнику). Аспекти безпеки Мезим® Форте є препаратом зі сприятливим профілем безпеки. По-перше, він містить 100% натуральний очищений панкреатин із підшлункових залоз свиней. Чому це важливо? Слід зауважити, що панкреатин, отриманий від великої рогатої худоби, з більшою ймовірністю може містити пріони — білки нервової тканини з аномальною структурою, які можуть спричиняти захворювання, що уражують головний мозок та інші нервові тканини. По-друге, таблетки препарату вкриті кислотостійкої оболонкою, яка не розчиняється під дією соляної кислоти шлунка й тим самим оберігає ферменти від інактивації — розчинення оболонки і вивільнення ферментів відбувається при значеннях рН, близьких до нейтрального або слаболужного. По-третє, препарат не всмоктується у кишечнику, не проникає через плацентарний і гематоенцефалічний бар’єр, не cпричиняє алергічних реакцій, оскільки не містить потенційно небезпечних речовини, наприклад, барвників та пластифікаторів. І, нарешті, якість Мезиму Форте ретельно контролюється на всіх етапах виробництва і логістики. Час від часу компанія «Берлін-Хемі АГ» проводить редизайн упаковки, зберігаючи її впізнаваність, і при цьому робить її більш зручною та захищеною від підробок. Нова упаковка з 3D-лінзою унеможливлює підробку і є надійним захистом оригінальності та якості.

Мезим® Форте прийде на допомогу в будь-який день! Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

1

Зміст #09’ 2019

REVIEW

Дофамін — молекула, що мотивує

актуальна тема

24 профілактика і лікування

«Свято живота»: Мезим® форте 10 000/20 000 поспішає на допомогу!

Взаємодія ліків та харчових продуктів при лікуванні артеріальної гіпертензії

Що порадити пацієнтові для лікування головного болю?

1 4

Наше завдання — контроль і забезпечення якості лікарських засобів

6

Седаристон® гармонізує роботу нервової системи

9

Нотатка для керівника: пам’ятка успішному лідеру

події

ПАНАЦЕЯ – 2019: 20 років здобутків

10 12

наука лекторій

В фокусе: профиль безопасности Кетанова

29

Таблетки проти ін’єкцій: ВООЗ рекомендує, МОЗ — впроваджує

32

alma мater

34

Сторожовий пес здоров’я, або Вісім буденних причин болю

37

історія науки

16

Зачем «взвешивать» молекулы?

18

Шість міфів про мігрень, які перешкоджають лікуванню

22

38

практика школа фармацевта «Офтальмофармакологія»: ліки, що здатні спричинити глаукому

Випусковий редактор Наталія Сахно

44

Догляд за шкірою, схильною до акне: алгоритм рекомендації від Eucerin DERMOPURE

46

Знання норм української мови як передумова успішної діяльності сучасного фахівця у галузі фармації

48

Шавлія лікарська: властивості, препарати, перспектива використання

50

Приготовление мягких лекарственных форм: жидкий пластырьклееповязка Черняка

54

Полюби ближнього

56

фітотерапія

ex tempore

обличчя фармації

Провізор — професія соціальна

О некоторых особенностях медицинской терминологии

Пожиратели бактерий

Український фармацевтичний вісник ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК Спеціалізоване медичне видання для інформування спеціалістів медицини про нап­рямки розвитку медицини, фармації та рекламування лікарських засобів Видається із січня 2003 року. Виходить 1 раз на місяць 09 (183)’2019

у фокусі: безпека

26

Поліміксини — токсичні, але критично важливі антимікробні засоби

40

життя психологічний практикум Психологічна допомога: міфи, правда, небезпеки

58

Як позбутися неприємного запаху з рота

62

Астрологічний прогноз на жовтень 2019 року

64

краса і здоров’я

ГК «Професійні медіа» Олександр Лабирін, Інна Дмитрієва тел.: (044) 498-06-72, e-mail: fp@fp.com.ua

Свідоцтво про реєстрацію КВ № 22822–12722Р від 11.08.2017

Начальник відділу дизайну та верстки Юрій Мисливець

ТОВ «ЦЕНТРДРУК» м. Київ

Арт-директор Руслана Лутова

Начальник виробничого відділу Олексій Сільянов

Науковий редактор Ігор Зупанець

Дизайн і верстка Юрій Мисливець, Руслана Лутова, Наталія Сахно

Редактор науково-практичного відділу Олександра Демецька

Фото Ігор Садовий, shutterstock.com

Адреса видавництва 03142, Київ, вул. Кржижановського, 4. Бізнес-центр «Наука», 4-й поверх. Тел.: (044) 498-06-72, факс: (044) 498-06-74

Регіональне бюро Західна Україна Лариса Дедишина

Засновник і видавець ТОВ «Фармацевт Практик»

Замовлення № 715 Ре­дакція не зав­жди поділяє дум­ки ав­торів публікацій. Ма­теріали дру­ку­ють­ся мо­вою оригіналу (ук­раїнською, російською). Редакція за­ли­шає за со­бою пра­во ре­да­гувати передані матеріали. По­вне або част­ко­ве від­творення опубліко­ва­них ма­теріалів здійсню­вати тільки за зго­дою ре­дакції. При ви­ко­ри­с­танні матеріалів поси­лан­ня на «Фарма­цевт Практик®» є обов’язковим. Відповідальність за зміст рекламних публікацій та їхню до­стовірність не­се рекламо­да­вець.

Головний редактор Наталія Малішевська, e-mail: malishevska@fp.com.ua

Медичний редактор Михайло Арістов Редагування та коректура Ірина Златоус, Ганна Юрченко

Передплатний індекс — 06466 Наклад 12 500 прим. Ціна договірна

Формат журналу 60х84/8. Ум. друк. арк. 15 Кольороподіл і друк

Підписано до друку 19.09.2019 р.

Вельмишановні колеги! Цього року ми вдвадцяте святкуємо День фармацевтичного працівника. Фармацевт — професія відповідальна. І де б ви не працювали — в аптеці чи на виробництві, займалися наукою чи логістикою лікарських засобів — наша професія вимагає не тільки глибоких фахових знань, а й високих моральних якостей і щирої любові до людей. Ми ніколи не маємо права зупинятись на досягнутому. Для надання якісної фармацевтичної допомоги потрібно постійно працювати над розширенням знань, які не обмежуються медициною і фармацією. Сьогодні життя вимагає від нас юридичних і економічних знань, ми повинні знатися на психології, менеджменті, маркетингу та ін. Нехай наша праця на ниві охорони здоров’я збагачується новим досвідом, а кожен прожитий день сповнюється гордістю за обрану професію, шаною і повагою вдячних співвітчизників! Вітаємо всіх з Днем фармацевтичного працівника! Щиро зичимо всім здоров’я і наснаги, перемоги і процвітання, злагоди та шани вашим родинам! З повагою, редакція журналу «Фармацевт Практик»

Що порадити пацієнтові для лікування головного болю? Пацієнти з мігренню або головним болем напруження рідко звертаються до лікаря, здебільшого вони займаються самолікуванням. Завдання фармацевта — допомогти пацієнту обрати ЛЗ, ефективність та безпеку якого в лікуванні головного болю доведено. Скористаємося для цього рекомендаціями Німецького товариства мігрені та головного болю (DMKG), Німецького неврологічного товариства (DGN), Австрійського товариства головного болю (ÖKSG) та Швейцарського товариства головного болю (SKG) [1] Принаймні раз на рік на головний біль скаржаться 50% дорослого населення планети [2]. Близько 90% з них страждають на мігрень або головний біль напруження [1]. Самолікування первинного головного болю — мігрені з аурою або без неї, а також епізодичного головного болю напруження — пацієнт може здійснювати самостійно, після встановленого лікарем діагнозу. Оцінка доказової бази Європейські експерти чотирьох наукових товариств провели систематичну оцінку досліджень і узагальнили найкращі наявні наукові дані щодо самолікування мігрені та головного болю напруження 30 безрецептурними ЛЗ — як монопрепаратами, так і фіксованими комбінаціями. Критеріями якості досліджень були чітке встановлення мети; дизайн, що відповідає меті; визначення первинної та вторинних кінцевих точок; належне засліплення та рандомізація; плацебо-контроль; репрезентативна для самолікування вибірка пацієнтів; належні статистичні методи обробки даних та правильна інтерпретація результатів. При розробці рекомендацій експерти враховували якість наукових доказів (за 4-бальною шкалою від A до D); наукові докази ефективності (за 5-бальною шкалою від +++ до 0); клінічне враження про ефективність та переносимість (за 5-бальною шкалою від +++ до 0) [1]. Рекомендації щодо лікування мігрені та головного болю напруження були представлені в трьох категоріях [1]:

Препарати першого вибору

Препарати другого вибору

• якість наукових доказів класу «А»; • наукові докази ефективності, клінічні враження про ефективність та переносимість – не нижче «++»

• якість наукових доказів класу «В»; • наукові докази ефективності, клінічні враження про ефективність та переносимість – не нижче «+»

Препарати, які можна застосовувати тільки в окремих випадках* • якість наукових доказів класу «С» або «D»; • наукові докази ефективності – нижче «+»; • клінічні враження про ефективність та переносимість – не нижче «+»

Рекомендації експертів Німецьке товариство мігрені та головного болю, Німецьке невро­ логічне товариство, Австрійське товариство головного болю та Швейцарське товариство головного болю рекомендують для самолікування головного болю [1]: • від мігрені: комбінація фіксованих доз АСК + парацетамол + кофеїн (як основна рекомендація); АСК, ібупрофен, наратриптан, парацетамол і феназон як додаткові засоби першого вибору. Жодного з профілактичних засобів мігрені не було рекомендовано.

Напад мігрені з аурою або без аури

Головний біль напруження

Засоби першого вибору

Засоби першого вибору

Основна рекомендація дві таблетки фіксованої комбінації АСК (250–265 мг) + парацетамол (200–265 мг) + кофеїн (50–65 мг)

Основна рекомендація дві таблетки фіксованої комбінації АСК (250–265 мг) + парацетамол (200–265 мг) + кофеїн (50–65 мг)

АСК** (900–1000 мг)

АСК (900–1000 мг)

Ібупрофен (400 мг)

Диклофенак (12,5 або 25 мг)

Парацетамол (1000 мг)

Ібупрофен (400 мг)

Феназон (антипірин) (1000 мг)

Дві таблетки фіксованої комбінації парацетамол (500 мг) + кофеїн (65 мг)

Засоби другого вибору

Засоби другого вибору

Для профілактики мігрені жоден засіб не рекомендовано

Парацетамол (1000 мг)

• від головного болю напруження: комбінація фіксованих доз АСК + парацетамол + кофеїн (як основна рекомендація); АСК, диклофенак (12,5 і 25 мг), ібупрофен (всього 400 мг) і комбінація фіксованих доз парацетамолу + кофеїн як додаткові засоби першого вибору, парацетамол як засіб другого вибору [3]. Література 1. Haag G, Diener H-Ch, May A et al. Self-medication of migraine and tensiontype headache: summary of the evidence-based recommendations of the Deutsche Migräne und Kopfschmerzgesellschaft (DMKG), the Deutsche Gesellschaft für Neurologie (DGN), the Österreichische Kopfschmerzgesellschaft (ÖKSG) and the Schweizerische Kopfwehgesellschaft (SKG) // The Journal of Headache and Pain, 2011, 12: 201–217. https://doi. org/10.1007/s10194-010-0266-4 2. Головные боли / ВОЗ, 8 апреля 2016 г (https://www.who.int/ru/news-room/ fact-sheets/detail/headache-disorders) 3. Diener HC, Pfaffenrath V, Pageler L et al. The fixed combination of acetylsalicylic acid, paracetamol and caffeine is more effective than single substances and dual combination for the treatment of headache: a multicentre, randomized, double-blind, single-dose, placebo-controlled parallel group study. Cephalalgia, 2005, 25:776–787. doi:10.1111/j.14682982.2005.00948.x

* Категорія «тільки в окремих випадках» не є рекомендацією в прямому значенні, вона поєднує ЛЗ, для яких наукові дані щодо ефективності в лікуванні мігрені та головного болю напруженя наразі не існують або є недостатніми. **АСК — ацетилсаліцилова кислота. В [1] серед засобів першого вибору для лікування мігрені також вказаний наратриптан, який не зареєстрований в Україні.

4

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

максі сила проти головного болю та мігрені!

1

ЦИТРАМОН МАКСІ®. РП МОЗ України №UA/17370/01/01. Склад: 1 таблетка містить: ацетилсаліцилової кислоти 250 мг, парацетамолу 250 мг, кофеїну 65 мг. Лікарська форма. Таблетки. Фармакотерапевтична група. Анальгетики. Інші аналгетики та антипіретики. Кислота ацетилсаліцилова, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B A51. Показання. Невідкладне лікування головного болю і нападів мігрені з аурою чи без. Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, інших саліцилатів. Діти. Лікарський засіб не застосовувати дітям через ризик розвитку синдрому Рея при гіпертермії на тлі вірусних захворювань. Побічні реакції. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок. При застосуванні лікарського засобу в окремих хворих можуть спостерігатися побічні реакції, характерні для лікарських засобів ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу або кофеїну. Категорія відпуску. Без рецепта: таблетки №10, №20; за рецептом: таблетки № 90. Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13. Інформація приведена в скороченні. Більш детальна інформація викладена в інструкції для медичного застосування лікарського засобу. Даний вираз є рекламним слоганом і не свідчить про гарантований ефект від застосування даного лікарського засобу * За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018. www.choice-of-the-year.com.ua

1

Інформація призначена виключно для розміщення в спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів.

REVIEW

Актуальна тема

Наше завдання — контроль

і забезпечення якості лікарських засобів

Наша співрозмовниця — Надія Шпур, начальник Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Івано-Франківській області — Надія Тарасівна, будь ласка, охарактеризуйте стан фармацевтичного ринку регіону.

— В Івано-Франківській області налічується 439 суб’єктів господарювання у сфері обігу ЛЗ і 853 місця провадження діяльності. З них 688 аптек, 153 аптечних пункти, 8 аптечних складів, 15 аптек, які займаються виготовленням. В області діють два ліцензіати, які здійснюють промислове виробництво ЛЗ (4 місця провадження). Фізичних осіб-підприємців — 326, юридичних осіб — 113, тоді як місць проваджень, які належать ФОПам, — 421, а юридичним особам — 428. У м. Івано-Франківськ 106 суб’єктів господарювання, зайнятих у сфері обігу ЛЗ, 125 місць провадження діяльності, з них 93 аптеки, 26 аптечних пунктів, 6 аптечних складів, 3 аптеки, які займаються виготовленням.

— У чому полягала робота територіальної Держслужби протягом останнього року? Які основні новації відповідно до Правових та організаційних засад проведення планових перевірок аптек у 2019 р. було впроваджено?

— З початку 2019 р. проведено 69 планових і 8 позапланових перевірок якості ЛЗ, виявлено 189 порушень законодавства, надано 61 припис, винесено 11 постанов на суму 4743 грн. Проведено 42 планові та 3 позапланові ліцензійні перевірки. Складено 6 актів на анулювання, видано 31 розпорядження на усунення порушень, передано 5 справ синхронних перевірок до Держлікслужби України. Проведено 60 перевірок наявності матеріально-технічної бази та кваліфікованого персоналу, а також 37 планових і 3 позапланові перевірки щодо ринкового нагляду. Виявлено 9 найменувань виробів медичного призначення, які не відповідають вимогам. Ухвалено 5 рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів. Стягнено штрафних санкцій на суму 17 850 грн. Річні плани перевірок щодо дотримання вимог законодавства до якості ЛЗ і дотримання вимог ліцензійних умов висвітлюються на сайті Держлікслужби. Новацією стало проведення планових перевірок з метою здійснення державного ринкового нагляду і перевірок характеристик продукції без повідомлення та висвітлення річного плану з цього виду перевірки на сайті. Результати всіх перевірок вносяться в «Пілотний модуль системи заходів державного нагляду (контролю) для запуску

6

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

ІАС». Це єдина автоматизована система для всіх контролюючих органів. Після реформи Держлікслужба здійснює в області контроль щодо обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Територіальна Служба тісно співпрацює з Держпродспоживслужбою в Івано-Франківській області, правоохоронними органами, Івано-Франківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, Івано-Франківським національним університетом. Між Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Івано-Франківській області та Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області підписаний договір щодо покращання та більш ефективного виконання своїх функцій і завдань з метою реалізації державної політики у сферах діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади. Служби співпрацюють у вирішенні проблемних питань, що виникають у процесі роботи, у разі потреби залучають в установленому порядку до їхнього вирішення кваліфікованих фахівців, обмінюються інформацією, проводять спільні семінари для керівників аптечних закладів області. В області діє регіональна програма із запобігання ввезенню та розповсюдженню на її території субстандартних, фальсифікованих та незареєстрованих ЛЗ, розрахована на 2016–2021 рр.

— Якими є особливості регулювання обігу виробів медичного призначення?

— Регулювання обігу виробів медичного призначення — це питання, яке безпосередньо стосується інтересів широкого кола осіб — від виробників до пацієнтів. Головне, що ми перевіряємо, — це маркування. Адже саме воно дає можливість зрозуміти, чи відповідає виріб технічним регламентам. Наявність маркування свідчить про те, що виробник здійснив певний визначений законом перелік дій, які підтверджують, що його продукція відповідає вимогам технічних регламентів. Тому серед порушень, що найчастіше виникають, — це або взагалі відсутність маркування, або невідповідне маркування. Наприклад, на виріб наноситься знак у вигляді замкненого кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника, який не відповідає чинним вимогам, чи вказано номер реєстраційного свідоцтва з Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, який вже давно втратив чинність. Так, у своїй роботі ми робимо акцент на перевірках, окрім аптек, лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я, клінік, кабінетів, приватних клінік, лабораторій. Останнім часом під час таких перевірок виявляємо багато продукції з терміном придатності, який закінчився, або з порушенням температурного режиму при її зберіганні.

— Як вплинуло впровадження відеофіксації перевірок на інспекторів та суб’єктів господарювання?

— З травня цього року законодавчо ми маємо право на такий спосіб проведення перевірок, але поки що тільки передліцензійних. З одного боку, це захист інспекторів від некоректного ставлення суб’єктів, а з іншого — захист суб’єктів від свавілля інспекторів. Тобто це дає можливість максимально знівелювати корупційні ризики. Звичайно, переглядати всі перевірки в режимі онлайн майже неможливо щонайменше фізично. Проте у разі конфліктної чи спірної ситуації, наприклад, є можливість переглянути запис та знайти відповіді на необхідні питання. Наразі інспектори територіального органу Держлікслужби у м. Київ мають дві камери для аудіовізуальної фіксації та проводять з їхньою допомогою перевірки. Досвід здійснення перевірок з таким механізмом вже є, проте сказати, що він суттєво змінює результати чи сам процес, не можна. Камера лише виступає гарантом того, що можна вирішити конфлікт­ну ситуацію. На майбутнє у нас значні плани на таку систему, адже вона потенційно, з розробкою відповідних додатків, може дати можливість проводити перевірки в дистанційному режимі. Так, суб’єкт зможе самостійно зробити необхідний відеозапис перевірки з фіксованою GPS-локацією та завантажити його в систему Держлікслужби. За наявності порушень чи запитань ми будемо ухвалювати рішення про виїзд до суб’єкта. Такий підхід є сучасним та дозволить значно оптимізувати роботу служби.

— Кабінет Міністрів України під час засідання 3 квітня 2019 р. затвердив розпорядження «Про схвалення Концепції реалізації державної політики щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів і затвердження плану заходів з її реалізації». Якими будуть наслідки його практичного застосування?

— Ще у 2011 р. була ухвалена Директива Європейського Парламенту № 2011/62/ЄС, метою якої є запобігання потраплянню фальсифікованих ЛЗ у легальну мережу постачання. Усі країни — члени ЄС зобов’язані привести власне законодавство і торговельну практику у відповідність до вимог цієї Директиви. З 9 лютого 2019 р. вимога стала обов’язковою для всіх фармацевтичних продуктів, які реалізуються на території країн — членів ЄС. Серед іншого цей документ передбачає, що виробник має промаркувати унікальним ідентифікатором усі рецептурні препарати, зареєстровані в країні, а також деякі безрецептурні ЛЗ (індивідуалізація кожної упаковки).

Склад: 1 мл розчину містить мірамістину 0,1 мг; допоміжні речовини: вода очищена. Лікарська форма. Спрей та розчин для ротової порожнини. Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Код АТХ D08A J. Показання. Комплексне лікування гострого і хронічного тонзиліту; фарингіту; комплексне лікування кандидозу слизової оболонки ротової порожнини; стоматиту, гінгівіту; профілактика мікробних ускладнень після оперативних втручань на слизовій оболонці порожнини рота. Протипоказання. Індивідуальна чутливість до мірамістину. Побічні реакції. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості. В окремих випадках можливе короткочасне відчуття печіння, що зникає самостійно через 15-20 секунд після застосування лікарського засобу і не потребує його відміни. Діти. Спрей дозволений дітям віком від 3 років. Розчин — не слід застосовувати у педіатричній практиці. Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці. Упаковка. Спрей — 50 мл у флаконі з насадкою-розпилювачем у пачці. Розчин — 100 мл у флаконі з мірним стаканчиком. Категорія відпуску. Без рецепта. РП МОЗ України Целіста розчин — UA/16403/01/01 від 08.11.2017 р., Целіста спрей — UA/16494/01/01 від 13.12.2017 р. Джерела інформації: 1. Інструкції для медичного застосування лікарських засобів.

2. Аванесов А.М., Калантаров Г.К., ГОУ ВПО “Університет дружби народів”, Москва, УДК 616-002.2 *Даний вираз є рекламним слоганом і не свідчить про гарантований ефект від застосування даного лікарського засобу. , 2018. **За результатами конкурсу споживчих вподобань “Вибір року” в Україні 2016, 2017, 2018. www.choice-of-the-year.com.ua

Інформація призначена виключно для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження виключно на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

REVIEW

Актуальна тема

Розпорядження «Про схвалення Концепції реалізації державної політики щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів і затвердження плану заходів з її реалізації» (далі — Концепція) — це стратегічний документ для боротьби з підробленими ліками. Отже, документом передбачається впровадження єдиної системи моніторингу обігу ЛЗ та пропонується поступово маркувати всі препарати контрольними ідентифікаційними знаками на основі 2D-кодування. Завдяки цьому з’явиться можливість відстежувати весь ланцюжок постачання ЛЗ від виробника до кінцевого споживача. У 2019–2020 рр. запланований пілотний проект з маркування упаковок ЛЗ 2D-кодуванням на добровільних засадах, а протягом 2021–2023 рр. передбачається поступово запровадити обов’язковість такого маркування для окремих видів ЛЗ, які будуть визначені МОЗ. Зокрема, це препарати, вартість яких буде відшкодовуватися за бюджетні кошти (програма «Доступні ліки» тощо). Після 2023 р. таке маркування стане обов’язковим для всіх ЛЗ рецептурної групи, груп препаратів, включених до Національного переліку, та обов’язкових до застосування для лікування пріоритетних станів і захворювань в Україні.

— Чи успішно в Івано-Франківську діє урядова програма «Доступні ліки»?

— На Івано-Франківщині до програми «Доступні ліки» долучилися 254 аптеки, які протягом минулого року відпустили близько 500 тис. рецептів. Торік аптеки області, які працювали в рамках реалізації програми «Доступні ліки», освоїли близько 32 млн грн із виділених 35 млн 560 тис. грн. Це становить 90% від запланованого фінансування програми. З квітня запрацював електронний рецепт, що дозволило пацієнтам отримувати ліки за рецептом у будь-якій аптеці в Україні, яка має договір з Національною службою здоров’я, без прив’язки до місцевості, де цей рецепт був виписаний. Отже, програма стала ще доступнішою для пацієнтів. З квітня ЛЗ за урядовою програмою реімбурсації «Доступні ліки» можна отримувати тільки за електронним рецептом, виписаним сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами через електронну систему охорони здоров’я. В аптеках-учасницях програми встановлено спеціальне програмне забезпечення.

8

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

За оцінками ВООЗ, програма покращила доступ українців до лікування, а також дозволила знизити ціни на препарати.

— «Навчання впродовж життя» — принцип, якого повинні дотримуватися провізори і фармацевти, зокрема і фахівці Держслужби.

— Сучасне життя вимагає навчатися впродовж життя. Спеціалісти Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Івано-Франківській області постійно беруть участь у семінарах, тренінгах і докладають багато зусиль для підвищення свого професійного рівня. Так, у 2019 р. працівники Держслужби взяли участь у 39 семінарах, в тому числі внутрішніх. З початку року наша Держслужба провела три семінари для завідувачів та уповноважених осіб аптек Івано-Франківської області та три — для уповноважених осіб в лікувально-профілактичних закладах.

20 лютого 2019 р. Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Івано-Франківській області провела навчальний семінар для керівників аптечних закладів на тему «Актуальні питання державного регулювання фармацевтичного ринку» за участю представників Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області та ІваноФранківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Крім того, співпрацюємо із Івано-Франківським національним медичним університетом. Студенти фармацевтичного факультету мають можливість ознайомитись з роботою лабораторії з контролю якості ЛЗ та медичної продукції, яка функціонує в складі Служби. Викладачі університету входять до складу атестаційної комісії з атестації провізорів та фармацевтів, спільно проводяться засідання. Я є членом державної екзаменаційної комісії університету, була запрошена на святкування 20-річчя з дня заснування фармацевтичного факультету, яке відбулося 10 травня. Працівники Служби (за сумісництвом), зокрема і я, читають лекції на курсах підвищення кваліфікації фармацевтів при ІваноФранківському базовому медичному коледжі. Лариса Дедишина

Життя після відпустки продовжується!

Седаристон

®

гармонізує роботу нервової системи «Післявідпустковий синдром» або синдром дезадаптації — так фізіологи називають стан людини після відпустки і характеризують його як тимчасовий збій у роботі організму, тобто спробу підсвідомо продовжити свій відпочинок. Післявідпустковий аврал прогнозовано спричиняє дисбаланс у роботі нервової системи. Що цілком зрозуміло: посилений робочий режим, буденні справи, зміна літньої погоди на осінню, скорочення світлового дня, переведення годинників, початок нового навчального року… Синдром дезадаптації у кожного проявляється по-різному: хтось стає занадто дратівливим, інший впадає в апатію, у когось порушується сон. Через те, що організм не встигає вчасно перебудуватися, можуть виникати навіть соматичні порушення. На щастя, для відновлення психоемоційного балансу є Седаристон®! Седаристон® — нео-фітопрепарат з розширеним фармакотерапевтичним потенціалом, що відновлює баланс в роботі нервової системи Седаристон® німецької фірми «esparma» представляє собою вивірену та стандартизовану комбінацію класичного заспокійливого (валеріана) і природного антидепресанта (звіробій). Важливо зауважити, що це не механічне поєднання складників, а об’єднана фітоформула, що стала новою якістю — і валеріани, і звіробою. Седаристон® одночасно нормалізує процеси гальмування та збуд­

ження у нервовій системі, стабілізує її роботу та чинить стресо­ протекторну дію. З одного боку Седаристон® допомагає стати спокійним: знімає тривожність, усуває роздратованість, а з іншого — надає активності впродовж дня: підвищує працездатність, стабілізує настрій, допомагає сприймати життєві негаразди менш гостро. А ще Седаристон® сприяє повноцінному відпочинку вночі та тонусу зранку. Седаристон® дає можливість жити в гармонії з собою і навколишнім світом. Седаристон®: цінність вища за вартість Седаристон® створений і виробляється в Німеччині відповідно до Європейських стандартів GMP та GAP, що гарантує очікувано стабільну клінічну ефективність. Седаристон® має високий профіль безпеки: не впливає на швидкість реакції і координацію руху при рекомендованому дозуванні (2 капсули 2 рази на добу), тому може застосовуватися для представників різних професій. Варто зазначити, що ціна за курс лікування цілком доступна для кожного українського пацієнта. За критерієм «співвідношення ціна/ якість», Седаристон® — препарат першого вибору серед засобів від стресу. СЕДАРИСТОН® — це твій БАЛАНС: активний день без стресу — здоровий сон — бадьорий ранок!

REVIEW

Актуальна тема

Нотатка для керівника: пам’ятка успішному лідеру Лідерство — універсальний феномен людської діяльності, закономірності функціонування якого єдині в усіх сферах суспільства. Не кожен лідер має бути керівником, але кожен керівник має бути лідером. Звичайно ж, керівник може й не мати потрібних якостей, але тоді йому доведеться взаємодіяти із справжнім лідером, якщо такий буде серед його підлеглих. Отже, перед тим як погодитись посісти керівну посаду, необхідно замислитися над тим, чи притаманні вам основні лідерські риси

Лідер чи керівник? На відміну від керівника, якого призначають (обирають) і який, будучи відповідальним за стан справ у організації, має право заохочення і покарання його членів, лідер висувається стихійно. Він не має офіційних обов’язків і зафіксованих у документах владних повноважень. Взаємини між керівником і лідером можуть сприяти ефективності і гармонізації діяльності групи або, навпаки, набувати конфліктного характеру. Тому бажано, щоб людина, яка обіймає керівну посаду, була справжнім лідером. Вивчення праць про лідерів дозволяє зробити висновок, що на їхні дії та поведінку впливають такі властивості: • основні переконання; • стиль; • мотиви, якими вони керуються, прагнучи досягти певного положення/статусу; • реакція на тиск і стрес; • обставини, за яких уперше опинилися на посаді керівника; • попередній досвід; • середовище, в якому почали свою діяльність. Теорія рис лідерства Існує значна кількість теорій лідерства. Зокрема, так звана теорія рис лідерства виходить з припущення про те, що головною відмінністю лідерів від інших членів групи є специфічні «лідерські» здібності. Зокрема, основними лідерськими рисами є:

10

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

• енергійність і стійкість до стресів (емоційна пластичність) • соціальна мотивація до отримання влади (велика потреба у владі для використання на благо оточуючих); • орієнтація на успіх (потреба в успіху, бажання переваги, відповідальність, інтерес до нового); • емоційна зрілість (здатність швидко адаптуватися, відсутність будь-яких психічних розладів); • упевненість у собі (психологічна готовність обійняти керівну посаду та віра у свої сили й здібності); • високі моральні якості (чесність, відповідальність, справедливість); • наполегливість та цілеспрямованість (здатність долати перешкоди, сила волі); • когнітивні здібності та інтелект (уміння збирати, аналізувати та інтерпретувати інформацію, розуміння соціальної обстановки); • професійні знання та навички (знання галузі, розуміння специфіки ключових проектів і окремих завдань); • гнучкість (здатність адекватно реагувати на зміни зовнішніх умов та внутрішні проблеми компанії). Залежно від ситуації Ситуаційна теорія лідерства, запропонована в середині 60-х років минулого століття американським психологом Фредом Фідлером, а потім розширена його послідовниками, сконцентрована на здатності лідера контролювати ситуацію. Іншими словами, необхідно визначати, чим займатиметься група в конкретний момент часу, а також передбачити подальші події та наслідки прийнятих рішень.

Актуальна тема Основні змінні, що характеризують міру контролю над ситуацією: • взаємини лідера з підлеглими (хороші/погані) — підтримка лідера членами його групи; • структурованість завдання (висока/низька) — чітке доведення лідером до членів команди цілей, завдань, директив; • влада позиції (сильна/слабка) — досвід лідера у виконанні поставленого завдання та повноваження щодо винагород та покарань. «Нове лідерство» Так зване нове лідерство — це загальна назва харизматичного, трансактного і трансформаційного підходів. Харизматичний лідер здійснює надзвичайно сильний вплив на підлеглих через особисті здібності. Крім того, теорія трансактного і трансформаційного лідерства, запропонована директоромзасновником Центру досліджень лідерства в Університеті Бінгемтона (США) Бернардом Бассом, спрямована на активізацію спільної роботи лідера та групи. При цьому можливі різноманітні заохочення, активне управління та коригування (за умови відхилення від стандартів), а також пасивне управління та політика невтручання [1]. Трансформаційне лідерство застосовується у тих випадках, коли лідери розширюють інтереси персоналу та стимулюють відмову від особистих інтересів працівників на противагу груповим та громадським. Харизматичні навички Загалом Б. Басс та його колеги розробили чимало цікавих та корисних програм, що дозволяють удосконалювати лідерські навички. Так, наприклад, вони запропонували тренінг для вироблення п’яти харизматичних навичок у рамках моделі «ефективний менеджер»: • сенситивність (чутливість) до найбільш відповідного для харизми контексту — акцентування на критичній оцінці поточної ситуації та виявленні нагальних проблем; • бачення — акцентування на креативному мисленні, що дозволяє навчитися розмірковувати про глибинні перетворення; • комунікації — спеціальна робота над усними та письмовими взаємодіями; • управління іміджем — акцентування на моделюванні зовнішності, створенні інтер’єру, а також вивчення та вдосконалення мови жестів та акторська майстерність; • делегування повноважень — підвищення продуктивності праці та розширення міри участі персоналу в управлінні; послаблення бюрократичних процедур, наявність перспективних цілей та розвиток системи винагород. Потрібні як кисень У 2002 р. компанія Google розпочала проект Oxigen (англ. — кисень) задля того, щоб визначити вплив керівників середньої ланки та допомогти компанії зробити їхню діяльність більш ефективною. В процесі експерименту компанія усвідомила цінність менеджерів, які ведуть свої команди до успіху [2]. Однак спершу фахівці Human Resources (HR-и), тобто професіонали, які опікуються людськими ресурсами, спробували знайти відпо-

Ніщо не є більш деструктивним для команди, ніж лідер, який не готовий до співпраці. Це створює настрій «моя хата з краю», що геть вбиває культуру, продуктивність і результати

REVIEW

віді на питання: чому співробітники йдуть від свого роботодавця? Було встановлено, що працівники зазвичай залишають компанію через те, що не відчувають зв’язку з її місією або впевнені, що їхня робота не має значення, або не люблять/не поважають своїх колег. Але найбільш вагомою «змінною» виявився поганий керівник. Далі HR-и перейшли до перевірки гіпотези щодо того, що у кращому випадку менеджери є вимушеним злом, а в гіршому — марним шаром бюрократії. Через кілька місяців вони дійшли діаметрально протилежного висновку, а саме: позбавлені безпосереднього керівника співробітники незадовільно справлялися із вирішенням базових проблем. На шляху до успіху Представники Google вирішили розпочати масштабне вивчення загальних рис найкращих менеджерів. Було зроблено висновок, що найкращі керівники повинні мати такі характеристики.

• Бути гарним тренером. Необхідно інвестувати в своїх співробітників час і енергію, щоб усі вони стали найкращою «версією» самих себе.

• Розширювати можливості своєї команди і не займатися мікроменеджментом. Справа в тому, що наділення співробітників більш широким спектром повноважень дає останнім більше задоволення від своєї роботи, підвищує відповідальність, знижує плинність кадрів і покращує показники продуктивності та мотивації. Крім того, керівники, які наділяють своїх підлеглих повноваженнями, виглядають в очах останніх більш впливовими.

• Висловлювати інтерес до успіху членів команди. Індивідуальне задоволення найчастіше досягається спільними зусиллями. Найкращі менеджери сприяють розвитку командного духу — люди отримують величезне задоволення через те, що вони є частиною команди.

• Бути продуктивним та орієнтованим на результат.

• Бути гарним комунікатором — вміти слухати свою команду та ділитися інформацією.

• Допомагати співробітникам у кар’єрному зростанні. Кращі менеджери піклуються про кар’єру своїх підлеглих і їхній розвиток так само, як піклуються про самих себе. Люди прагнуть зворотного зв’язку, тому керівник зобов’язаний його надати.

• Мати чітке бачення стратегії для команди.

• Володіти ключовими технічними навичками для консультування команди. «Моя хата не з краю» Можливо, головним для справжнього лідера-керівника є вміння взаємодіяти та впевнено приймати рішення. Взаємодія відбувається тоді, коли кожен член команди відчуває відповідальність перед іншими учасниками і взаємозалежність із ними. Ніщо не є більш деструктивним для команди, ніж лідер, який не готовий до співпраці. Це створює настрій «моя хата з краю», що геть вбиває культуру, продуктивність і результати. Зі свого боку, нерішучість, яка паралізує роботу організації, провокує сумніви, невпевненість, брак концентрації та навіть образу. Чіткі рішення виходять із сильного відчуття впевненості в собі та переконання в тому, що прийняте рішення — це краще, ніж нічого, навіть якщо воно й виявиться неправильним. Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук Література

1. Bass B.M, Riggio R.E. Transformational Leader ship // Psychology Press. — 2006. — 296 р.

2. Morrison M. Google’s Project Oxygen — 8 point plan to help managers improve // NY Times, 22/08/2012/ https://rapidbi.com/google-project-oxygen8-point-plan-to-help-managers/

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

11

Михайло Загрійчук, заступник міністра охорони здоров’я

Партха Сатпатхі, Надзвичайний і Повноважний Посол Індії в Україні

Алла Котвіцька, ректор НФаУ

Михайло Пасічник, президент ГС «Фармацевтична Ліга України»

www. panaceja.ua

ПАНАЦЕЯ – 2019: 20 років здобутків 20 років тому Наказом Президента України від 07.09.1999 р. № 1128/99 було встановлено День фармацевтичного працівника. Саме з цієї дати прийнято розпочинати відлік здобутків фармгалузі, розвиток якої йде революційними темпами. Аналіз діяльності фармринку, фіксація головних змін, визначення лідерів галузі — головна мета Щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі «Панацея» За 20 років фармацевтичний ринок зазнав кардинальних змін і трансформувався у один з найпривабливіших, прибуткових та стабільних ринків в Україні. Протягом останніх років він зростав як у грошовому, так і натуральному вираженні. На сьогодні фармацевтична галузь є драйвером економіки України разом з аграрним сектором та ІТ-технологіями. Фармацевтичний ринок став більш консолідованим, завдяки діяльності професійних асоціацій і активній взаємодії операторів ринку з владою. «Сьогодні ми є свідками і безпосередніми учасниками розвитку фармацевтичної галузі України і тих вагомих позитивних змін, що закономірно в ній відбуваються, — говорить Роман Ісаєнко, голова Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. — Фармацевтична громадськість відіграє потужну роль у реформуванні та створенні регуляторної бази галузі, постійно бере участь в обговоренні нових проектів нормативно-правових актів та управлінських рішень». Цього року проходить також ювілейний ХХ конкурс професіоналів фармацевтичної галузі «Панацея». «З року в рік конкурс спонукає учасників фармацевтичного ринку до професійного розвитку, опанування та впровадження новітніх технологій з метою досягнення найвищих стандартів професійної якості», — вважає Михайло Пасічник, президент Громадської спілки «Фармацевтична Ліга України». За 20 років було відзначено роботу понад 100 компаній і 60 професіоналів галузі, лідерами продажу стали більше ніж 250 лікарських засоби, нагороджено почесною премією понад 50 проектів, зокрема соціального спрямування. За 20 років «Панацея» стала найпрестижнішою і найбажанішою професійною відзнакою, своєрідним знаком якості на вітчизняному фармринку, а також навігатором та дороговказом для майбутніх номінантів та переможців. «За 20 років, що минули з моменту запровадження Дня фармацевтичного працівника та проведення Щорічного конкурсу «Панацея», ми не тільки спостерігали, а й були активними учасниками трансформації фармації, — продовжує Костянтин Косяченко, президент Громадської спілки «Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров’я». — В Україні з’явилися сучасні потужні фармацевтичні виробництва, продукція яких відповідає найвищим світовим стандартам, зростає фармацевтична наука та освіта, значно розширився асортимент ліків, які стали доступні українським пацієнтам завдяки діяльності дистриб’юторів та аптек. Але найголовніше залишається незмінним — українські провізори і фармацевти, які стоять на сторожі здоров’я пацієнта».

Володимир Костюк

Ольга Лемець

Ігор Зупанець

Сергій Попов

18 вересня відбулася церемонія нагородження переможців XX конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі України

«Панацея – 2019»

Юлія Клименюк Марія Васянович

Анатолій Редер

Ігор Червоненко

Міхаель Попп

Яна Середа

Переможці ХX конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея – 2019»

Андрій Урсуляк Віталій Ванца

1. Номінація «20 РОКІВ ЛІДЕРСТВА»

«Заклад освіти» — Національний фармацевтичний університет, м. Харків «Компанія виробник лікарських засобів» — АТ «Фармак» «Дистриб’ютор» — Компанія «БаДМ» «Аптека» — Аптека «Під Угорською Короною», м. Львів «Наука» — Ігор Зупанець, д-р мед. наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри клінічної фармакології і клінічної фармації НФаУ

Олег Никулишин Марина Перепелиця

2. Номінація «АПТЕКА РОКУ»

«Фармамаркет» — «Аптека доброго дня» «Аптека з інноваційними формами самообслуговування» — «Аптека Копійка» «Аптека digital» — «Аптека 9-1-1»

3. Номінація «ПЕРСОНА РОКУ»

«Топ-менеджер року» — Віталій Ванца, генеральний директор «Меркатор Медікаль» «Маркетинг-менеджер року» — Марина Перепелиця, керівник відділу маркетингу «Аптечної мережі 9-1-1» «КАМ року» — Андрій Уласюк, менеджер по роботі з ключовими клієнтами «Ділео Фарма»

Сергій Попов

За підтримки

Аналітичні партнери

Олена Маслак, Андрій Погребняк

Генеральний інформаційний партнер

Медіа-партнер

Телевізійний партнер

Партнери

Віталій Романченко Тетяна Ромашова

Павло Харчик, Володимир Редько, Дар’я Бондаренко

Анжеліка Гребенюк Олександр Харченко

Денис Назаренко

Олена Петлюшенко, Олег Ламах Костянтин Косяченко

Ірина Мальчевська

4. Номінація «ПРОЕКТ РОКУ»

«Проект року» — «Фітотека®— експерт з фітотерапії» — проект компанії «Біонорика», спрямований на привертання уваги споживача до якісних лікарських засобів на рослинній основі і формуванні культури лікування безрецептурними препаратами «Соціальний проект» — соціальний проект адресної допомоги тяжкохворим пацієнтам, Асоціація «Оператори ринку медичних виробів»

Сергій Попов Міла Крутченко Андрій Луців

5. Номінація «ПРЕПАРАТ РОКУ» Безрецептурна група: • • • • • • •

Партнери

Рецептурна група:

Ганна Зайченко

Людмила Тимченко

Приймає

Digital партнер

Організатор

ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ

Алкогольний партнер

Юридичний партнер

Фуцис, компанія «Кусум» Хелпекс, компанія «Мові Хелс» Еспумізан L, компанія «Берлін-Хемі» Дермазол шампунь, компанія «Кусум» Дерива, компанія «Гленмарк» Біфрен, компанія «Асіно» Аміксин, компанія «Інтерхім»

Туристичний партнер

• • • • •

Німесил, компанія «Берлін-Хемі» Мовекс Актив, компанія «Мові Хелс» Корвалтаб, компанія «Асіно» Діокор, компанія «Асіно» Аскоріл, компанія «Гленмарк»

наука

Лекторій

ПОЖИРАТЕЛИ БАКТЕРИЙ Несмотря на то что идея использования вирусов бактерий (бактериофагов) с терапевтической целью в последнее время приобретает все большую популярность в ответ на появление патогенов с множественной лекарственной устойчивостью, эта практика существует уже целое столетие. Традиционно фаговая терапия основана на использовании встречающихся в природе бактериофагов для инфицирования и разрушения бактерий в месте заражения. Достижения биотехнологической сферы еще более расширили спектр потенциальных фаговых терапевтических средств благодаря включению в них новых стратегий с использованием биоинженерных фагов и очищенных фаговых литических белков [1]

Природные нанообъекты Бактериофаги, или просто фаги, являются наиболее малоизученными существами биосферы. Большинство известных на сегодня фагов принадлежит к порядку Caudovirales — хвостатые вирусы. Их частицы имеют размер от 50 до 200 нм. Хвост разной длины и формы обеспечивает присоединение вируса к поверхности бактерии-хозяина, а головка (капсид) служит хранилищем для генома. Можно сказать, что бактериофаг — это природный высокотехнологичный нано­ объект. Хвосты фагов представляют собой «молекулярный шприц», который прокалывает стенку бактерии и, сокращаясь, впрыскивает свою ДНК внутрь клетки. С этого момента начинается инфекционный цикл. Его дальнейшие этапы состоят из переключения механизмов жизнедеятельности бактерии на обслуживание бактериофага, размножения его генома, построения множества копий вирусных оболочек, упаковки в них ДНК вируса и, наконец, разрушения (лизиса) клетки-хозяина [2]. При этом ДНК некоторых фагов может не сразу запускать механизм инфекции,

16

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

а до поры до времени существовать внутри клетки в пассивном состоянии, внедряясь в бактериальный геном. И лишь когда бактерия попадает в благоприятную для размножения среду, активируется литический цикл инфекции. При этом в момент освобождения ДНК фага из бактериальной хромосомы часто захватываются и соседние участки бактериального генома, а их содержимое в дальнейшем может перенестись в следующую бактерию, которую заразит бактериофаг. Этот процесс (трансдукция) считают важнейшим методом переноса генетической информации между прокариотами. История фаговой терапии Со времени первоначальных наблюдений за бактериальным лизисом, вызванным фагом, биологическая природа фага, а также его терапевтическая ценность были спорными вопросами. Фредерик Творт впервые описал характерную зону лизиса, связанную с фаговой инфекцией, в 1915 г., но именно микробиолог Феликс д’Эрель определил источник этого явления и придумал термин «бактериофаг» (от греч. «пожираю»). Также

д’Эрелю принадлежит идея терапевтического применения фагов и авторство первого документированного клинического исследования в 1919 г., в котором они были успешно использованы для лечения 4 случаев бактериальной дизентерии у детей. Несмотря на несколько успешных испытаний, ранние эксперименты д’Эреля были печально известны тем, что плохо контролировались, а потому научное сообщество активно оспаривало их результаты. Тем не менее в начале ХХ в. на коммерческих заводах по производству фагов в Европе и Индии начали выпускать новаторские фаговые препараты для лечения дизентерии, холеры и бубонной чумы. Ряд предпринимателей пытались коммерциализировать производство фагов в Бразилии и США с помощью препаратов фагов для Staphylococcus, Streptococcus, E. coli и других бактериальных патогенов. Эти препараты были отправлены клиницистам по всему миру. Успех выглядел вполне убедительно, однако после начала массового выпуска и использования фаговых препаратов эйфория сменилась разочарованием —

Лекторій при попадании в организм больного, фаги нередко уничтожались иммунной системой раньше, чем они успевали убить патогенные бактерии. Большинство ошибок во время этих ранних испытаний можно объяснить недостаточным пониманием биологической природы фагов и материально-техническими ограничениями. В результате после изобретения антибиотиков большинство западных врачей отвергли фаговую терапию. Исключением является ситуация в бывшем СССР и странах Восточной Европы, где клиническую фаговую терапию широко используют для лечения резистентных к антибиотикам инфекций [1]. Фаги против антибиотиков Как антибиотики, так и фаги разрушают бактериальные колонии посредством лизиса или ингибирования, однако некоторые ключевые различия делают каждый антибактериальный препарат более или менее подходящим в зависимости от ситуации. Безопасность Побочные реакции, возникающие в ответ на применение антибиотиков, тщательно задокументированы, тогда как фаговая терапия только недавно привлекла внимание западной медицины. Поскольку бóльшая часть текущих исследований иммунологического ответа на фаг ограничена моделями на животных, одной из актуальных проблем развития фаготерапии является отсутствие адекватно контролируемых клинических испытаний [3]. Пероральное введение фага, как правило, считают безопасным. Однако у пациентов с ослабленным иммунитетом иммунологический ответ на фаг может указывать на потенциальную побочную реакцию, которая гипотетически способна ухудшить состояние пациента [1]. Воспалительная реакция на фаг зависит от места заражения. Также вполне вероятно, что физиологический ответ на фаги различается у разных людей и зависит от вида используемых штаммов. Специфичность В отличие от антибиотиков фаги, как правило, специфичны как к видам, так и штаммам. В определенных ситуациях это может быть основным преимуществом, учитывая хорошо документированные побочные эффекты антибиотиков широкого спектра действия на комменсальные кишечные микробы, которые печально известны вторичными исходами, такими как антибиотикассоциированная диарея и инфекция, обусловленная C. difficile. Современное понимание побочного повреждения, вызванного фаговой

терапией, ограничено, но по сравнению с антибиотиками фаговая терапия приводит к меньшему возмущению кишечного микробиома, в то же время эффективно уменьшая кишечное носительство патогенных микроорганизмов, таких как Shigella sonnei и уропатогенная E. coli. Также следует отметить, что видоспецифичность, характерная для большинства фагов, как правило, очень желательна при мономикробных заболеваниях, однако может быть основным ограничением в случаях полимикробных инфекций, при условии, что фаг не вводят в сочетании с подходящим антибиотиком [3]. Воздействие на биопленку Терапия антибиотиками эффективна в отношении планктонных бактерий, таких как V. сholerae (холерный вибрион) и Yersinia pestis (возбудитель чумы), но ограничена в лечении бактериальной инфекции на основе биопленок (конгломерата микроорганизмов, расположенных на какой-либо поверхности, клетки которых прикреплены друг к другу). А вот фаги снабжены ферментами, которые разлагают внеклеточные полимерные вещества и диспергируют бактериальные биопленки, облегчая доступ к бактериям. Обработка фагом позволяет устранить биопленки, образованные L. monocytogenes, P. aeruginosa и Staphylococcus epidermidis на поверхности медицинских устройств [1]. Это свойство весьма актуально при хронических инфекциях, возникших в резуль-

Как антибиотики, так и фаги разрушают бактериальные колонии посредством лизиса или ингибирования, однако некоторые ключевые различия делают каждый антибактериальный препарат более или менее подходящим в зависимости от ситуации

наука

тате использования имплантированных медицинских устройств, таких как катетеры, линзы и протезы, где образование биопленки является распространенным явлением. «Новая эра» В настоящее время в США и странах ЕС отсутствуют продукты для фаговой терапии, разрешенные к применению у человека. Однако в пищевой промышленности существует несколько коммерческих препаратов фагов для биоконтроля бактериальных патогенов, которые одобрены FDA как «обычно считающиеся безопасными». Эти препараты используют против Salmonella spp., Listeria monocytogenes, некоторых штаммов E. coli, Mycobacterium tuberculosis, Campylobacter spp., Pseudomonas syringae и др. Фаги также имеют потенциальную ценность для обнаружения патогена, примером чего является использование биолюминесцентного фага для обнаружения Bacillus anthracis (возбудителя сибирской язвы) [1]. Исследования фагов как средств биоконт­роля в производстве продуктов питания, а также недавние плацебоконтролируемые испытания на людях, результаты которых продемонстрировали безопасность перорального введения фагов, постепенно начинают заполнять пробел в знаниях о возможностях фаговой терапии. Доказательства безопасности фагов будут и дальше накапливаться благодаря проведению рандомизированных двойных слепых плацебо-контролируемых клинических испытаний фаговой терапии I/II фазы, подобно тем, в которых были установлены безопасность и эффективность в лечении хронического отита, вызванного устойчивостью к антибиотикам P. аeruginosa (синегнойной палочки) [1, 3]. Несмотря на многообещающие предварительные данные, более чем вероятно, что в ближайшем будущем панацея от устойчивых к антибиотикам инфекций не появится. При этом возможно, что повышение эффективности антибактериальных агентов для решения актуальной проблемы антибиотикорезистентных инфекций будет достигнуто с помощью использования определенных комбинаций фагов и/или антибиотиков. Подготовила Александра Демецкая, канд. биол. наук Литература

1. Lin D.М. et al. Phagetherapy: An alternative to antibiotics in the age of multi-drug resistance // World J Gastrointest Pharmacol Ther. — 2017 Aug 6; 8 (3): 162–173.

2. Константин Мирошников. Пожиратели бактерий // Популярная механіка. — 2013; 10.

3. Furfaro L. et al. Bacteriophage Therapy: Clinical Trials and Regulatory Hurdles // Front Cell Infect Microbiol. — 2018; 8: 376.

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

17

наука

Лекторій

Зачем «взвешивать» молекулы? Развитие методов диагностики и терапии в современной медицине немыслимо без соответствующего приборного обеспечения. Среди огромного количества самых разнообразных приборов, используемых в лабораториях и лечебных учреждениях, особое значение имеет масс-спектрометрия. Несмотря на более чем столетний возраст данного метода, он не только не утратил своих позиций, но и, благодаря все новым модификациям, открывает дальнейшие возможности как в биохимии, так и медицине

Необходимый мониторинг Одной из важнейших задач современной медицины является проведение терапевтического лекарственного мониторинга в целях обеспечения оптимальной концентрации ЛС в месте его действия. Прежде всего это касается антибиотиков, антиаритмических препаратов, антиконвульсантов и др., имеющих узкий терапевтический коридор, то есть разницу между средней терапевтической и токсической дозами. Простое измерение концентраций ЛС в крови пациента не всегда обеспечивает успешный результат, даже если речь идет о препарате, терапевтические рамки которого хорошо известны, и по данным двух–трех измерений можно рассчитать необходимую дозу и интервалы дозирования. Назначение целого ряда ЛС в так называемых средних дозах без учета знания концентрации препарата в крови может приводить к непредсказуемым последствиям. Изменение концентрации ЛС в плазме крови может быть вызвано взаимо­действием с другими препаратами, пищей, депонированием в тканях, изменением метаболизма. В связи с этим своевременная информация об изменении концентрации ЛС в крови или в других жидких биологических пробах позволяет лечащему врачу скорректировать терапию. Например, терапевтический лекарственный мониторинг необходим при нелинейной кинетике препарата, когда нет прямой зависимости между его дозой и концентрацией в крови в пределах терапевтического уровня; при очень узком терапевтическом окне (опасность возникновения нежелательных побочных и токсических проявлений); у определенного контингента пациентов (женщины в период беременности и кормления грудью, лица пожилого возраста, грудные дети и т.д.), у которых фармакокинетические параметры, а значит, и границы безопасного терапевтического окна значительно отличаются от обычных средних значений; при нарушениях функции почек, печени или пищеварительного тракта, влияющих на фармакокинетические параметры, а также во многих других ситуациях.

18

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

Основным способом регистрации фармакокинетических данных и при проведении терапевтического лекарственного мониторинга является масс-спектрометрия — наиболее совершенный в настоящее время метод анализа состава вещества. Что же представляет собой этот удивительный физико-химический метод исследования веществ? Незаменимый метод Все началось с исследований Джозефа Джона Томсона, проведенных в Кавендишевской лаборатории Кембриджского университета, благодаря результатам которых в 1897 г. был открыт электрон. В дальнейшем (в 1912 г.) это позволило ученому создать первый масс-спектрометр для изучения влияния электрического и магнитного полей на ионы, генерируемые в остаточном газе на катоде рентгеновской трубки. Дж. Томсон обратил внимание, что эти ионы движутся по параболическим траекториям, зависящим от отношения их массы к заряду. В 1906 г. Дж. Томсон был удостоен Нобелевской премии по физике за вклад в теоретическое и экспериментальное исследование электропроводимости газов. С помощью первого масс-спектрометра были получены массспектры молекул кислорода, азота, угарного газа и фосгена. Регистрацию спектров на этом приборе производили с использованием фотопластинок. В 1919 г., когда детектирование заряженных частиц начали осуществлять не на фотопластинках, а перешли к измерению ионных токов, метод стали называть масс-спектрометрией. Для получения масс-спектра необходимо превратить нейтральные молекулы и атомы, составляющие любое органическое или неорганическое вещество, в заряженные частицы — ионы. Этот процесс называется ионизацией и по-разному осуществляется для органических и неорганических веществ. Вторым необходимым условием является перевод ионов в газовую фазу в вакуумной части массспектрометра. Глубокий вакуум обеспечивает беспрепятственное движение ионов внутри масс-спектрометра, а при его отсутствии ионы рассеиваются и рекомбинируют.

наука

Лекторій

Таким образом, масс-спектрометрия является методом исследования вещества, основанным на определении отношения массы к заряду ионов, которые образуются при ионизации представляющих интерес компонентов пробы. Это один из мощнейших способов качественной идентификации веществ, допускающий также и количественное его определение. Можно сказать, что масс-спектрометрия — это «взвешивание» молекул, находящихся в пробе. Период с 30-х по начало 70-х годов прошлого столетия был отмечен выдающимися достижениями в области масс-спектрометрии. За это время данный метод исследования нашел широчайшее применение и стал незаменимым в аналитической, общей и органической химии, пищевой промышленности, химическом синтезе и нефтехимии, контроле окружающей среды, производстве полимеров и пластиков, а также во многих других областях деятельности человека. Конечно, и такие жизненно важные направления, как биохимия, медицина, фармацевтика и даже косметика, не обходятся без этого метода исследования. Так, например, широкое распространение получила изотопная масс-спектрометрия углеродных атомов при прямой медицинской диагностике инфицированности человека Helicobacter pylori и является самым надежным из всех видов диагностики. Не менее эффективна масс-спектрометрия в определении наличия допинга в крови спортсменов и во многих других случаях. Совершенствование приборных модификаций Еще в середине 50-х годов прошлого столетия немецкий физик Вольфганг Пол разработал квадрупольный масс-анализатор. Этот анализатор способен разделять ионы с помощью переменного электрического поля. Другой инновационной разработкой ученого было создание квадрупольной ионной ловушки, специально предназначенной для измерения массы ионов. Первая коммерческая ионная ловушка стала доступной в 1983 г. Ныне квадруполи и квадрупольные ионные ловушки являются наиболее распространенными масс-анализаторами в мире, а за свои работы Вольфганг Пол получил в 1989 г. Нобелевскую премию по физике. В те же годы впервые были соединены газовый хроматограф и массспектрометр. Затем появились новые методы ионизации — химическая ионизация, бомбардировка быстрыми атомами, полевая десорбция/ионизация, лазерная десорбция/ионизация и др. Были разработаны более совершенные приборы для новых применений — масс-спектрометры ионно-циклотронного резонанса и затем — ионно-циклотронного резонанса с Фурье-преобразованием сигнала и тройные квадрупольные тандемные масс-спектрометры. Новейшие возможности Применение масс-спектрометрии в биохимии и медицине, бурно развивающейся в последние два десятилетия, привело к революции в этих науках, а создание нового масс-спектрометрического метода анализа сложных биоорганических соединений посредством десорбции ионов из органической матрицы импульсным лазерным излучением, получившего название MALDI (Matrix Assisted Laser Desorption/Ionization), было отмечено Нобелевской премией по химии за 2002 г. Для идентификации биомолекул этот метод применяют в сочетании с технологией TOF (time off light) — разделения ионов в вакууме на основе разного времени их пролета. С помощью технологии MALDI-TOF уже определяют видовую принадлежность патогенов и антибиотикорезистентность бактерий. На протяжении столетия масс-спектрометрия «училась» справляться со все более тяжелыми массами, единицами измерения которых является дальтон (Да). Так, если самый первый массспектрометр мог измерять массу не более 130 Да, то в наше время коммерчески доступные масс-спектрометры работают с белками

20

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

Первая коммерческая ионная ловушка стала доступной в 1983 г. Ныне квадруполи и квадрупольные ионные ловушки являются наиболее распространенными масс-анализаторами в мире, а за свои работы Вольфганг Пол получил в 1989 г. Нобелевскую премию по физике и полимерами до 1 МДа, а устройства, модифицированные в лабораториях, — с молекулами, масса которых достигает 10 МДа. Массы более тяжелых молекул фактически не поддаются достоверному измерению — ионы, образуемые ими, слишком медленно перемещаются в направлении детектора под воздействием электрических или магнитных полей. И вот совсем недавно стало известно [1], что новая модификация наномеханического масс-спектрометра с применением метода наноэлектронно-распылительной ионизации впервые позволила точно «взвесить» большой ДНК-вирус массой 105 MДа. Новая аналитическая система позволяет детектировать отдельные молекулы, масса которых выходит за пределы диапазона, характерного для обычных масс-спектрометров. При испытаниях устройства ученые измерили массу 650 вирусов Т5, и после нормализованного распределения масса вируса была определена как 108,4 МДа. Разработчики отмечают, что акустическая система фокусировки пучка, содержащего частицы с большой массой, может быть легко модифицирована для направления вирусов на нано­ механические детекторы иного типа — предназначенные для определения размеров частиц, их формы или жесткости. Понятно, что ставший доступным для масс-спектрометров уровень массы объектов в сотни мегадальтон (МДа) открывает им новые возможности в медицинской науке. Таким образом, масс-спектрометрия не утратила своих позиций и ее продолжают активно использовать не только в физикохимических, но и в клинических лабораториях крупных мировых медицинских центров [2]. Подготовил Руслан Примак, канд. хим. наук Литература

1. Sergio Dominguez-Medina, Shawn Fostner, Martial Defoort et al. Neutral mass spectrometry of virus capsids above 100 megadaltons with nanomechanical resonators // Science. — 2018; Vol. 362, Issue 6417: P. 918–922.

2. Мильман Б.Л., Журкович И.К. Масс-спектрометрический анализ медицинских объектов и проблемы клинической диагностики // Журнал аналитической химии. — 2015; Т. 70, № 10: 1026–1039.

Шість міфів про мігрень, які перешкоджають лікуванню

Мігрень — хвороба поширена, але до недавнього часу маловивчена. Не дивно, що навколо цього діагнозу накопичилося багато хибних уявлень та міфів, з якими пацієнти не поспішають розлучатися. Найгірше, що ці міфи заважають ефективному лікуванню мігрені, яке на сьогодні вже цілком можливе. Розглянемо кілька поширених міфів про мігрень із позицій сучасної медичної науки Міф 1. Мігрень — це просто сильний головний біль Багато пацієнтів називають мігренню будь-який сильний голов­ ний біль. Але мігрень є самостійним хронічним захворюванням, яке має свій патогенез, симптоми, підходи до лікування, відмінні від інших типів головного болю. Важлива ознака мігрені — нападо­ подібний характер болю. Під час нападу головний біль інтенсивний, частіше однобічний, зазвичай пульсуючого характеру, посилюється при фізичному навантаженні, може супроводжуватися боязню світла, запахів, дотиків або гучних звуків, нудотою, блюванням, запамороченням, відчуттям нестачі повітря, жару, ознобом тощо. Появі головного болю може передувати аура — зорові, сенсорні, мовні порушення, слабкість м’язів. Напад мігрені може тривати від 4 год до 3 діб, три з чотирьох пацієнтів з мігренню переживають напад принаймні один раз на місяць [1, 2]. Міф 2. При мігрені біль завжди локалізується в одній половині голови Біль в одній половині голови дійсно характерна для більшості випадків мігрені. Однак двостороння локалізація болю не є приводом виключити у пацієнта діагноз «мігрень». При мігрені може боліти одна половина голови, біль може поширюватися на всю голову, від нападу до нападу половина, в якій виникає біль, може змінюватися [3]. Міф 3. У чоловіків мігрені не буває Багато хто вважає, що мігрень — це суто жіноча проблема, але це не так. Дійсно, жінок, які страждають від мігрені, втричі більше, ніж чоловіків. Але й представники сильної статі не застраховані від мігренозних нападів: за даними статистики, таких близько 5% [4]. Більше того, до віку 11–12 років мігрень достовірно частіше виникає у хлопчиків, ніж у дівчат. До 15 років частота мігрені досягає дорослого гендерного співвідношення [5, 6]. Отже, й хлопці, й чоловіки цілком можуть потребувати протимігренозного лікування. Міф 4. Для діагностики мігрені необхідні складні дослідження Пацієнти, які звертаються до лікарів-неврологів з приводу мігрені, часто мають напоготові дані КТ, МРТ, ЕЕГ, УЗД судин шиї тощо. Але мігрень — клінічний діагноз, що можна встановити лише на основі наявних симптомів [5]. Додаткові дослідження іноді необхідні для виключення структурних, метаболічних або інших причин головного болю, але в переважній більшості випадків вони є зайвими, оскільки створюють ґрунт для гіпердіагностики та є тяжким випробуванням для гаманця пацієнта. Міф 5. Мігрень виникає внаслідок спазму мозкових судин Спазм мозкових судин може бути причиною головного болю, але при мігрені, навпаки, біль пов’язаний із розширенням судин [5]. Саме через це головний біль при мігрені носить розпираючий характер, а зниження порогу больових відчуттів під час нападу спричиняє відчуття пульсації судин. Міф про судинний спазм при

22

мігрені призводить до того, що багато пацієнтів під час нападу приймають спазмолітичні препарати, які не лише неефективні, а й можуть погіршити стан. Міф 6. Мігрень лікується так само як і звичайний головний біль Враховуючи той факт, що механізм розвитку мігрені відрізняється від інших видів головного болю, підхід до лікування також різний. Дійсно, при нападі головного болю при мігрені теж можна застосовувати звичайні нестероїдні протизапальні препарати, але на жаль (оскільки їхня дія неспецифічна) допомогають вони здебільшого при легких нападах. Тому зараз в рекомендаціях згадується можливість їхнього застосування з більш специфічною терапією. Спазмолітичні препарати, як вже було сказано вище, взагалі можуть посилити головний біль. Тому на сьогодні в якості найбільш ефективних протимігренозних засобів розглядаються триптани — група препаратів, спеціально розроблених для усунення нападів мігрені й наразі рекомендовані для лікування головного болю при мігрені, особливо середньої та високої інтенсивності [5, 7]. Триптани — це селективні агоністи серотонінових рецепторів 5-НТ1b та 5-НТ1d, які мають принаймні три механізми протимігренозної дії: вони звужують судини головного мозку, пригнічують нейрогенне запалення, зменшують проведення больового сигналу. Вони ефективні у будь-якій фазі мігренозного нападу, проте найкращого результату можна досягти при застосуванні їх у перші 2 год від початку нападу [1]. Згідно з результатами масштабних досліджень, в яких вивчали задоволення пацієнтів швидкістю та стійкістю знеболення при нападі мігрені, а також переносимістю лікарського засобу, ці показники є найвищими для триптанів (84%), тоді як терапія НПЗП, анальгетиками та ерготаміном задовольнила лише 37, 26 та 47% пацієнтів відповідно [8]. Ризатриптан — один з найбільш вивчених представників групи триптанів. За рахунок швидкого всмоктування він починає діяти раніше за інші триптани та забезпечує ефективне знеболення протягом 2 год у 71% пацієнтів [5]. У порівняльних рандомізованих клінічних випробуваннях ефективність ризатриптану в стандартній дозі 10 мг перевищувала таку суматриптану 50 або 100 мг, золмітриптану 2,5 мг, наратриптану 2,5 мг щодо відсутності болю, нудоти та здатності нормально функціонувати протягом 2 год після лікування, а також досягнення 24-годинного стійкого безбольового періоду [9]. Різоптан® (ризатриптан, 10 мг) — лікарський засіб, що вироб­ ляють за швейцарськими стандартами якості для лікування головного болю при нападах мігрені. Різоптан® позбавить також від таких проявів мігрені, як нудота, блювання, звуко- та світлобоязнь. Швидке зменшення вираженості болю при мігрені, простота у застосуванні та хороша переносимість — важливі аргументи на користь застосування Різоптану. Не дозволяйте міфам про мігрень завадити ефективному лікуванню! Список літератури знаходиться в редакції UA-RIZO-PIM-082019-042

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

наука

лекторій

Дофамін — молекула, що мотивує

З легкої руки журналістів дофамін здобув славу «молекули задоволення», мовляв, де дофамін, то там радість і натхнення, а де його дефіцит — тотальний сум і депресія. Але все не так просто. На сьогодні відомо, що дофамін не формує відчуття задоволення, а мотивує людину до діяльності, яка може принести зокрема й задоволення, допомагає у виборі та досягненні цілей. І це лише одна з багатьох функцій дофаміну Дофамін (допамін) — це бензольне кільце з двома гідроксильними групами та коротким ланцюжком у два атоми вуглецю з аміногрупою на кінці. Шлях біосинтезу дофаміну нескладний: до незамінної амінокислоти фенілаланіну приєднується гідроксильна група — так утворюється L-тирозин. При подальшому гідроксилюванні утворюється дигідроксифенілаланін (скорочено — ДОФА), а коли останній декарбоксилюється — дофамін. Дофамін вперше був штучно синтезований в 1910 р., але багато років його вважали лише попередником інших катехоламінів — адреналіну і норадреналіну (схема перетворень така: тирозин > ДОФА > дофамін > норадреналін > адреналін). Лише у 1958 р. шведський вчений Арвід Карлссон встановив, що дофамін є одним із найважливіших нейромедіаторів у мозку. Більш ніж через 40 років, у 2000 р., за це відкриття йому присудили Нобелівську премію з фізіології і медицини. Отже, дофамін грає в організмі подвійну роль: в головному мозку він діє як нейромедіатор, тобто передає сигнали між нейронами, а в інших органах та системах — як гормон. Гормон дофамін разом із іншими катехоламінами синтезується в надниркових залозах і через адренорецептори специфічно впливає на функції серцево-судинної системи: підвищує систолічний артеріальний тиск, збільшує силу та частоту серцевих скорочень, а також

24

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

серцевий викид. Також дофамін спричиняє дилатацію судин нирок, збільшує діурез та натрійурез, підвищує синтез простагландинів тканиною нирок, стимулює екзокринну функцію підшлункової залози. Нейромедіатор дофамін синтезується в цитоплазмі нейронів головного мозку та в нормі не зустрічається зі своїм «наднирковим» гормоном-близнюком: молекули дофаміну не проникають через гематоенцефалічний бар’єр. Дофамінові шляхи Нейромедіатор — це посередник, який передає сигнали від одних нейронів до інших. Синтезований в нейроні дофамін накопичується в синаптичних пухирцях. При передаванні нервового імпульсу дофамін виводиться в синаптичну щілину, де частина його молекул зв’язується з дофаміновими рецепторами на постсинаптичній мембрані, а частина — з допомогою зворотного захоплення повертається в пресинаптичний нейрон. Складність впливів дофаміну як нейромедіатору пов’язана зокрема з тим, що в дофамінових нейронах є цілих п’ять типів рецепторів дофаміну (DRD1, DRD2, DRD3, DRD4 і DRD5). При взаємодії дофаміну з рецепторами DRD1 і DRD5 (перша група) запускається каскад реакцій, що призводить до підвищення внутрішньоклітинної концентрації циклічного аденозинмонофосфату (цАМФ), а при реакції з рештою рецепторів (друга група) — рівень АМФ знижується (нагадаємо, що цАМФ — це вторинний посередник, що забезпечує підсилення клітинних сигналів). Тобто взаємодія дофаміну з різними групами рецепторів призводить або до активації, або до пригнічення клітинної активності. Це також впливає на поведінку людини. Дофамінові нейрони утворюють в мозку шляхи переважно за трьома напрямками. Перший — мезолімбічний шлях — веде з вентральної ділянки покришки (ventral tegmental area — VTA) в лімбічну систему — частину мозку, в якій формуються емоції і бажання. Другий дофаміновий шлях — мезокортикальний — поєднує VTA з лобовою корою, де здійснюються когнітивні процеси, а також процеси, пов’язані з мотивацією і емоціями. Третій шлях — нігростріарний — зв’язує чорну речовину мозку (substantia nigra) зі смугастим тілом (striatum). Цей блок дофамінової системи пов’язаний із регуляцією рухової активності людини.

лекторій Є винагорода — є дофамін! У широко цитованому дослідженні 1954 р. канадські вчені Джеймс Олдс та Пітер Мілнер виявили: якщо лабораторному пацюку імплантувати електроди в середній вузол переднього мозку, то він починає сам натискати на важіль, що включає електричну стимуляцію, причому натискає до тисячі разів на годину. Стимуляція цих ділянок мозку настільки захоплювала тварин, що вони відмовлялися від їжі та тиснули на важіль, поки не падали знесилені. Експериментатори припустили, що електроди стимулювали центр задоволення. Один із головних шляхів передачі нервових імпульсів у цій ділянці мозку — дофаміновий, отже, вчені вирішили, що дофамін відповідає за відчуття задоволення в мозку. Це припущення підтвердили з допомогою радіонуклідних томографічних сканерів, і слава дофаміну як «молекули задоволення» поширилася світом. Проте в 1997 р. з’ясувалося, що роль дофаміну складніша. Результати експериментів на приматах, поставлених групою нейробіологів під керівництвом Вольфганга Шульца, дозволили припустити, що дофамін бере участь у формуванні та закріпленні умовних рефлексів при позитивному підкріпленні та в їхньому пригніченні, якщо підкріп­лення припиняється. Тобто дофамін виробляється, якщо очікування винагороди за наші дії виправдовується. Якщо винагороди немає, зниження рівня дофаміну сигналізує, що наша поведінкова модель розійшлася з реальністю та її варто змінити. Припустимо, людина виконує якусь роботу (танцює, співає, розповідає анекдоти, готує їжу тощо) і отримує за це гроші (визнання публіки, славу, авторитет, самоповагу тощо). Мозок пов’язує між собою роботу і винагороду. Спочатку викид дофаміну спричиняють гроші. Але якщо робота й надалі підкріплюється винагородою, виділення дофаміну в часі зміщується до самої роботи, і вона починає асоціюватися з приємними емоціями. Так утворюється мотивація, заснована на вигоді, на позитивних емоціях. Якщо після дії, до якої була сформована мотивація, очікувана винагорода не надійшла, рівень дофаміну у відповідних структурах головного мозку знижується і поступово зменшується цінність цієї дії. Врешті-решт людина втрачає інтерес до діяльності, яка не винагороджується. Ці прості механізми керують нашим життям — від похвали в дитячому садочку та отримання «лайків» за пости у соц­ мережах до підвищення зарплатні та авторитету як рушія кар’єри. Дофамінові волокна проникають в префронтальну кору, що відповідає за планування і навчання, та в гіпокамп (центр пам’яті) і формують стійкі функціональні зв’язки між нейронами для здійснення поведінкових програм.

Вважається, що дофамін полегшує надходження інформації в робочу пам’ять — «резервуар» для зберігання даних, з якими мозок працює просто зараз. Завдяки цьому рівень дофаміну впливає на когнітивну гнучкість — здатність легко «перемикатися» з однієї справи на іншу та бути багатозадачним. Отже, високий рівень нейромедіатору може допомагати швидко та продуктивно працювати, але надто високий — унеможливлює зосередженість на одній справі, а також призводить до неуважності та прокрастинації — відкладанні справ на потім

наука

Хвороба Паркінсона Порушення в різних дофамінових шляхах призводять до різних захворювань. Мабуть, найліпше вивченою дофаміновою патологією є хвороба Паркінсона, при якій уражуються структури мозку, що входять до складу нігростріарного дофамінового шляху. При хворобі Паркінсона в нейронах чорної речовини накопичується білок α-синуклеїн, що спричиняє порушення функцій клітин та їхню загибель. У здорової людини сигнали з чорної речовини по відростках дофамінових нейронів надходять в смугасте тіло. Туди ж глутаматними шляхами надходять імпульси з моторних центрів кори головного мозку. Якщо дофамінові сигнали впливають на тонус м’язів та роблять рухи плавними, то глутаматні — забезпечують різкі скорочення скелетних м’язів. При хворобі Паркінсона дофамінові нейрони чорної субстанції поступово відмирають, а інтенсивність їхніх імпульсів відповідно знижується. Спочатку це непомітно, але врешті-решт потужність сигналу критично падає, виникають та посилюються симптоми хвороби — підвищення тонусу м’язів (ригідність), тремтіння рук (тремор) та труднощі з початком руху (акінезія). З прогресуванням хвороби Паркінсона людині все складніше виконувати прості побутові дії: тримати ложку, застібати ґудзики, нарізати хліб тощо. Але хвороба Паркінсона — це не лише моторні розлади. До патологічного процесу залучаються інші відділи мозку, що призводить до порушення сну, зору, тривожності, збільшення або зменшення маси тіла, погіршення пам’яті та когнітивних можливостей аж до деменції. Наразі лікування хвороби Паркінсона полягає в підвищенні рівня дофаміну в головному мозку. Для цього пацієнтам призначають леводопу — L-ізомер діоксифенілаланіну (L-ДОФА), який проникає в мозок краще дофаміну. Однак в мозок потрапляє відносно невелика частка леводопи, а решта перетворюється на дофамін в периферичних тканинах, що може спричинити небажані ефекти. Щоб уникнути цього, леводопу поєднують із інгібітором периферичної L-ДОФА-декарбоксилази (наприклад, карбідопою), і тоді лікування стає ефективнішим та краще переноситься. Марення, галюцинації, параноя Ще однією хворобою, яка пов’язана з порушеннями в дофамінових шляхах, є шизофренія. Про причини та патогенез цього психічного розладу вчені сперечалися кілька століть, і ось нарешті «винного» знайшли. Симптоми шизофренії дуже різноманітні і зазвичай їх ділять на три групи. Перша — позитивні симптоми — включає те, що додається до психічної діяльності людини: марення, галюцинації, манію переслідування тощо. Друга група — негативні симптоми — включає втрачені пацієнтом властивості: зниження активності, втрату інтересів, зменшення сили та різноманіття емоцій. Третя група — когнітивні симптоми — включає специфічні проблеми, пов’язані з обробленням інформації. Вперше про зв’язок шизофренії з дофаміном заговорили у 50-ті роки минулого століття, коли у пацієнтів вдалося досягти стійкого поліпшення при експериментальному застосуванні нейролептиків. Ці засоби зменшували вплив дофаміну на нервові клітини, і лікарі вирішили, що шизофренія виникає через надлишок дофаміну в нервовій системі. Згідно із сучасними уявленнями позитивні симптоми шизофренії пов’язані з надлишком дофаміну в мезолімбічному шляху, негативні — з його нестачею в мезокортикальному. А прояви «психозу» (галюцинації та параноя), схоже, спричинені підвищеним виділенням дофаміну в підкіркових структурах головного мозку. Тетяна Ткаченко, канд. біол. наук

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

25

наука

профілактика та лікування

Взаємодія ліків та харчових продуктів при лікуванні артеріальної гіпертензії

Оксана Лопатинська

Серед чинників, які визначають клінічну ефективність та безпеку ЛЗ, важливе значення мають нутриційні середники [2–4,12]. Результати взаємодії ліків та компонентів харчових продуктів впливають не лише на розвиток позитивного фармакологічного ефекту, а й на виникнення небажаних ускладнень фармакотерапії [4, 7]. Зміни фармакотерапевтичного ефекту внаслідок взаємодії ЛЗ та харчових продуктів особливого значення набувають у лікуванні хворих із хронічними патологічними станами, серед яких одне з основних місць посідають захворювання серцевосудинної системи і, зокрема, артеріальна гіпертензія (АГ)

Взаємодія ліків та харчових продуктів переважно відбувається при пероральному прийомі ЛЗ — найбільш поширеному шляху застосування препаратів у практичній кардіології. За статистичними даними [3], при АГ перорально призначають понад 90% препаратів в амбулаторних умовах та близько 80% — при стаціонарному лікуванні. Важливим аспектом фармакотерапії АГ є передбачення потенційної біологічної доступності, а отже, й основних параметрів ефективності та безпеки ЛЗ, особливо коли мова йде про можливість їхнього поєднання із харчовими продуктами.

Взаємодія ЛЗ та харчових продуктів має вагоме практичне значення у лікуванні хворих на АГ, які пожиттєво приймають ліки [3, 5, 8, 9]. Під впливом компонентів харчових продуктів можуть порушуватися процеси всмоктування, розподілу, біотрансформації та елімінації ліків, внаслідок чого можливий ефект зниження терапевтичної концентрації ЛЗ в крові. Це призводить до зменшення інтенсивності очікуваного фармакотерапевтичного ефекту та спричиняє появу побічних реакцій або підвищення терапевтичної концентрації ЛЗ, що збільшує ефективність ліків, яка часто може межувати із передозуванням та іншими небажаними проявами лікування Проблема взаємодії «ліки — їжа» має декілька аспектів [1, 6, 10, 11]: 1) вплив компонентів харчових продуктів на терапевтичну ефективність та токсичність ліків; 2) вплив ЛЗ на фізіологічні

26

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

процеси травлення; 3) вплив препаратів на виникнення патології травної системи, що зумовлює порушення всмоктування біологічно активних речовин із харчових продуктів; 4) клініко-фармацевтичні аспекти застосування харчових добавок; 5) компенсація за рахунок ліків відсутніх у харчових продуктах фізіологічно активних елементів (вітамінів, білків, мікроелементів тощо). Під впливом компонентів харчових продуктів може змінюватися метаболізм ліків шляхом інгібування чи індукції ферментів системи цитохрому Р450 печінки та Р-глікопротеїну [6, 8, 10, 12]. Зокрема, низка овочів (помідори, червоний перець) та фруктів (манго, яблука) здатні пригнічувати активність ферментів системи цитохрому Р450 та відповідно посилювати клінічний ефект ЛЗ [4, 5]. Флавоноїди соку грейпфрута інгібують ізофермент 3А4 цитохрому Р450, тому при вживанні більш як однієї склянки соку кліренс гіпотензивних ЛЗ і, зокрема, ніфедипіну, зменшується удвічі, що може призвести до вираженої артеріальної гіпотензії та тахікардії [6]. Аналогічну дію щодо антагоністів кальцію проявляє сік із журавлини [9]. Зазначимо, що харчові продукти, зокрема такі, як броколі, брюссельська капуста і мандарини, можуть проявляти властивості індукторів ферментів [6, 8]. Вживання цих продуктів спричиняє зниження клінічної ефективності ЛЗ. За даними літератури, на інтенсивність метаболізму ліків впливає характер харчування. Зокрема, у прихильників вегетаріанства швидкість біотрансформації ЛЗ знижена, тому їхній ефект проявляється чіткіше та сильніше [2, 8]. В осіб, що вживають харчові продукти із високим вмістом білка, швидкість метаболізму ліків загалом збільшується, що призводить до послаблення їхнього фармакологічного ефекту. Інгібітори АПФ (раміприл, каптоприл, лізиноприл тощо), які є одними з базових ЛЗ при АГ, підвищують рівень калію в крові [9]. Його надлишок може призвести до важких порушень діяльності серцевосудинної системи. Тому, призначаючи ЛЗ цієї групи, у разі підвищен-

профілактика та лікування ня рівня калію або порушення функції нирок, із раціону необхідно виключити багаті на калій харчові продукти: курагу, родзинки, чорнослив, банани, картоплю «в мундирах», зелень, шоколад, зелений горошок тощо [5, 8]. Натомість тривале застосування сечогінних ЛЗ (окрім калійзберігаючих) спричиняє порушення електролітного балансу та втрату калію [9, 10]. Тому для попередження розвитку дефіцитного стану пацієнтам доцільно дотримуватися дієти, збагаченої калієм. При цьому зазначимо, що за даними доказової медицини вживання калію із харчовими продуктами нормалізує калієвий обмін краще, ніж використання мінераловмісних добавок та ЛЗ (рівень доказовості С) [11, 12]. При одночасному вживанні харчових продуктів та петльових діуретиків (фуросемід, торасемід) знижується біологічна доступність ліків. Це особливо важливо враховувати у випадку застосування фуросеміду (до 30%) [3, 4, 9]. Одночасний прийом калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон) із харчовими продуктами підвищує біологічну доступність та фармакотерапевтичну дію ЛЗ за рахунок збільшення його абсорбції і зменшення ефекту першого проходження [3, 9]. Результати клінічних досліджень, [9], вказують на те, що інтенсивність та характер фармакотерапевтичного ефекту тіазидного діуретика індапаміду в таблетках із модифікованим вивільненням не змінюється при одночасному вживанні із харчовими продуктами. За даними літератури, біологічну доступність інгібіторів АПФ може несуттєво зменшувати одночасне вживання харчових продуктів, що сповільнюють випорожнення шлунка і підвищують рН шлункового вмісту [1, 3, 9]. Водночас необхідно зазначити, що побічні ефекти ЛЗ цієї групи можуть бути пов’язані з їхніми високими піковими концентраціями у плазмі крові внаслідок швидкого всмоктування [4, 7]. Тому поєднання із харчовими продуктами у цьому випадку може сприяти зниженню частоти виникнення небажаних ефектів інгібіторів АПФ та підвищенню безпеки їхнього застосування. Поєднане застосування апельсинового соку та інгібіторів АПФ призводить до порушення серцевого ритму через вплив на метаболізуючу функцію печінки [2, 11]. Тому при лікуванні хворих на АГ краще уникати використання зазначеної комбінації. Високоефективною та перспективною щодо гіпотензивного клінічного ефекту є група ЛЗ — інгібіторів рецепторів ангіотензину ІІ (лосартан, валсартан, телмісартан тощо). Після перорального прийому сартани досить швидко всмоктуються, проте мають широкий діапазон біологічної доступності (від 13 до 80% залежно від ЛЗ) [9]. Харчові продукти по-різному впливають на клінічний ефект інгібіторів рецепторів ангіотензину ІІ. Зокрема, при одночасному вживанні

наука

За даними літератури, на інтенсивність метаболізму ліків впливає характер харчування. Зокрема, у прихильників вегетаріанства швидкість біотрансформації ЛЗ знижена, тому їхній ефект проявляється чіткіше та сильніше [2, 8] харчових продуктів біологічна доступність валсартану зменшується на 40–50%, натомість епросартану — збільшується на 20% [2, 8, 9]. Ірбесартан і лосартан метаболізуються ізоферментами цитохрому Р450, тому їхня активність може змінюватися внаслідок потенційної взаємодії з харчовими продуктами, що впливають на метаболізуючу функцію печінки [6]. Також харчові продукти можуть сповільнювати абсорбцію і знижувати концентрацію в плазмі крові офлосартану (на 5–10%) і телмісартану (на 10–20%) [2, 11]. При цьому харчові продукти з високим вмістом жирів зумовлюють підвищення максимальної концентрації в плазмі крові епросартану та подовжують період його напіввиведення [9]. При вживанні харчових продуктів, збагачених жирами, підвищується біологічна доступність ліпофільних β-адреноблокаторів (пропранолол, метопролол, бісопролол, бетаксолол), що сприяє посиленню їхнього фармакотерапевтичного ефекту [2, 3, 9]. Тому ці ЛЗ доцільно вживати під час або відразу після їди за умови індивідуального підбору дозування. Натомість гідрофільні β-адреноблокатори (атенолол, надолол) погано всмоктуються у травному тракті у присутності жироподібних речовин, тому їх слід вживати натще за 30 хв до їди [2, 4, 7]. За результатами клінічних досліджень, наведених у літературі [2, 9], визначено, що прийом α-адреноблокатора доксазозину в поєднанні з харчовими продуктами, збагаченими жирами, підвищує його максимальну концентрацію в плазмі крові та біологічну доступність на 31 і 18% відповідно, зумовлюючи посилення фармакотерапевтичного ефекту. Натомість в клінічних дослідженнях не виявлено значущих ефектів взаємодії харчових продуктів та празозину [2, 3, 7, 9, 11]. За даними доказової медицини, підвищенню ефективності гіпотензивних ЛЗ достовірно сприяють дотримання дієти із низьким вмістом жирів та зменшення споживання солей натрію (кухонної солі) до 5 г щоденно (рівень доказовості А) [3, 5]. Пацієнтам доцільно зменшити споживання копчених виробів, м’ясних та рибних консервів, твердого сиру, соусів промислового виробництва тощо. Дефіцит білків у раціоні може призвести до розвитку гіпоальбумінемії та підвищення в плазмі крові концентрації вільного ЛЗ (статинів, β-адреноблокаторів, інгібіторів АПФ, антагоністів кальцію), що також може провокувати розвиток побічних ефектів [3, 8, 10]. Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

27

наука

профілактика та лікування

Під час прийому гіпотензивних ЛЗ доцільно обмежити вживання кави та кофеїновмісних напоїв і харчових продуктів, оскільки під дією кофеїну прискорюється серцева діяльність і підвищується рівень артеріального тиску (АТ) [3, 9]. У поєднанні з гіпотензивними ЛЗ і діуретиками алкоголь може спричинити порушення серцевої діяльності [7, 9]. Зазначимо, що аналогічний ефект зумовлюють й алкоголевмісні ЛЗ. Харчові продукти, збагачені клітковиною (вівсяна каша, рис) знижують рівень біологічної доступності ЛЗ, у тому числі гіпотензивних [3, 4, 7]. Тому для забезпечення належного ефекту необхідно утримуватися від надмірного вживання таких продуктів. Компоненти харчових продуктів можуть вступати у фармакодинамічну взаємодію із ліками, внаслідок чого змінюється інтенсивність фармакологічних ефектів. Калина, чорноплідна горобина, суниця, буряк спричиняють розширення судин і зниження рівня АТ, тому при сумісному застосуванні з гіпотензивними засобами можуть зумовити різку гіпотонію [3, 4, 7, 9]. За даними літератури [3, 9] встановлено, що часник здатний знижувати рівень АТ, тому він також посилює дію усіх гіпотензивних препаратів. Імбир посилює всмоктування кальцію в серцевому м’язі, що потенційно впливає на фармакологічну дію блокаторів кальцієвих каналів [3, 10–12]. ЛЗ, що використовують для лікування хворих на АГ, мають опосередкований вплив на функції травного тракту [2, 4, 7, 10, 11]. Зокрема, інгібітори АПФ сповільнюють розпад брадикініну — стимулятора перистальтики кишечнику [6, 7]. α-Адреноміметик клонідин знижує рівень шлункової секреції, знижує апетит, спричиняє запори через адреностимуляцію сфінктерів [8, 9]. Блокатори кальцієвих каналів гальмують надходження кальцію до клітин, розслаблюють гладкі м’язи травного тракту і зумовлюють застій харчових мас у кишечнику [9, 12]. Наслідками цих ефектів ЛЗ можуть стати порушення всмоктування найважливіших поживних речовин, що містяться в харчових продуктах (водо- і жиророзчинних вітамінів, ліпідів, макро- і мікроелементів, електролітів тощо), та розвиток дефіцитних станів. Окрім того, тривале застосування діуретиків зумовлює зниження ступеня всмоктування практично усіх біологічно активних речовин, а також розвиток алкалозу, гіпокаліємії, білкової недостатності, що ускладнює перебіг та лікування АГ [3, 7, 8, 10, 11]. Отже, результатом взаємодії ЛЗ та компонентів харчових продуктів може бути не лише зміна фармакотерапевтичного ефекту ліків, але й ступеня всмоктування біологічно активних речовин із продуктів, унаслідок чого у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями існує потенційний ризик розвитку станів, що суттєво ускладнюватимуть перебіг основного патологічного

28

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

Дефіцит білків у раціоні може призвести до розвитку гіпоальбумінемії та підвищення в плазмі крові концентрації вільного ЛЗ (статинів, β-адреноблокаторів, інгібіторів АПФ, антагоністів кальцію), що також може провокувати розвиток побічних ефектів [3, 8, 10] процесу. Врахування зазначених ефектів потенційних взаємодій є одним із шляхів підвищення ефективності, попередження розвитку ускладнень фармакотерапії та покращання якості життя пацієнтів із АГ. Оксана Лопатинська, канд. фарм. наук, доцент кафедри клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації ЛНМУ ім. Данила Галицького Література

1. Барановский А.Ю. Взаимодействие лекарств и пищи / А.Ю. Барановский // Практическая диетология. — 2014; № 1 (9). Режим доступу: https://praktikdietolog.ru/article/171.html 2. Кирилюк А.А. Особенности влияния пищевых продуктов и их компонентов на фармакологическую активность лекарственных средств / А.А. Кирилюк, Т.Л. Петрище // Современные проблемы здравоохранения и медицинской статистики. — 2017; № 1: 51–63.

3. Тарловская Е.И. Влияние образа жизни на эффективность и безопасность лекарственных препаратов в кардиологической практике: что должен учитывать врач? / Е.И. Тарловская, Н.А. Козиолова, А.И. Чесникова // Российский кардиологический журнал. — 2016; № 1 (129): 51–59.

4. A review article on impact of drug food interactions and its prevention / R. Ruth, D.R. Arpan, S.K. Todi [et al.] // International Journal of Food Science and Nutrition. — 2018; Vol. 3 (4): 40–43.

5. A Review of сommon drug-drug and food-drug interactions associated with cardiovascular medications / R. Kho, S. Kim, S. Lee, L. Tsu // Arizona Journal of Pharmacy. — 2014; Vol. 1: 36–45.

6. Basheer L. Interactions between CYP3A4 and Dietary Polyphenols / L. Basheer, Z. Kerem // Oxid. Med. Cell.Longev. — 2015; Vol. 2015. — 15 p.

7. De Boer A. Adverse food-drug interactions / De Boer A., van Hunsel F., Bast A. // Regul. Toxicol. Pharmacol. — 2015; Vol. 73 (3): 859–865.

8. Islam S. Drug food interactions in various therapies // S. Islam, I. Majeed, M.N. Alvi // Indo American Journal of Pharmaceutical Research. — 2015; Vol. 5 (4): 1570–1580.

9. Jáuregui-Garrido B. Interactions between antihypertensive drugs and food / B. Jáuregui-Garrido, I. Jáuregui-Lobera // Nutr. Hosp. — 2012; Vol. 27 (5): 1866–1875.

10. Nicoteri Ja. Food-drug interactions: Putting evidence into practice / Ja. Nicoteri // Nurse Pract. — 2016; Vol. 2, Iss. 41: 1–7.

11. Ötles S. Food and drug interactions: a general review / Semih Ötles, Ahmet Senturk // Acta Sci. Pol., Technol. Aliment. — 2014; № 13 (1): 89–102.

12. Public health relevance of drug-nutrition interactions / Szabolcs P., Gerjan N., Martin H. de Borst [et al.] // Eur. J. Nutr. — 2017; Vol. 56: 23–36.

В фокусе: профиль безопасности Кетанова Боль «хочет», чтобы ее услышали, поскольку она сигнализирует о том, что организму нужна помощь. Первым шагом специалиста при оказании помощи пациенту с болевым синдромом является определение возможной причины боли и ее устранение [1]. Боль нельзя терпеть, с ней нужно бороться. Наиболее часто для купирования боли применяют нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП). Вместе с тем для представителей данной группы характерны нежелательные побочные реакции, вероятность развития которых следует учитывать при медицинском применении препарата [2] Когда боль отпускает, жизнь кажется великолепной даже без денег, без друзей и грандиозных замыслов. Генри Миллер Опыт медицинского применения в течение 30 лет Одним из ярких представителей НПВП, профиль безопасности которого был тщательно изучен более чем за 30 лет широкого применения, является кеторолака трометамин, разрешенный к медицинскому применению в 58 странах мира [2]. Терапевтический потенциал кеторолака, который был специально создан для кратковременного лечения интенсивной острой боли, доказан для всех случаев экстренного обезболивания [1]. Кеторолака трометамин — действующее вещество препарата Кетанов®, который производит в Европе (Румыния) компания «КК Терапия АТ», а поставляет в Украину — ООО «Ранбакси Фармасьютикалс Украина» (группа компаний SUN PHARMA). Применяемый в нашей стране с 2001 г., Кетанов® зарекомендовал себя как эффективное обезболивающее средство, которое также обладает противовоспалительными свойствами и оказывает жаропонижающее действие [2]. Начало истории Перед регистрацией препарата в 1989 г. в США фирмапроизводитель представила результаты исследований с участием около 5000 пациентов, продемонстрировавшие, что частота типичных для НПВП нежелательных эффектов со стороны пищеварительного тракта, почек и печени, анафилактических реакций и гематологических осложнений на фоне приема кеторолака была не выше, чем при лечении другими препаратами этого класса [3, 4]. Как известно, в процессе масштабного клинического применения любого препарата появляются новые данные о побочных реакциях, которые исследователи анализируют, что позволяет оценить истинный профиль его безопасности только спустя многие годы. Проверено временем Многолетний опыт применения кеторолака подтвердил его репутацию эффективного и достаточно безопасного ЛС [2]. Кетанов® характеризуется хорошей переносимостью и низкой частотой побочных эффектов (около 3%), которые не требуют отмены препарата или изменений его дозового режима [1, 2]. Результаты масштабного исследования (49 госпиталей в Бельгии, Финляндии, Ирландии, Италии, Португалии, Испании, Швей-

Кетанов® не обладает седативным и анксиолитическим действием, не подавляет активность дыхательного центра, не вызывает эйфории, лекарственной зависимости и нарушения тонуса гладких мышц внутренних органов [1]

царии и Великобритании), в котором оценивали нежелательные эффекты кеторолака, используемого в качестве анальгетика после «больших» хирургических операций, показали, что короткий курс лечения препаратом крайне редко сопровождается серьезными побочными эффектами — они возникают не чаще, чем на фоне приема других НПВП [4]. В дальнейшем широкомасштабные проспективные рандоми­ зированные контролируемые исследования и последующие мета­ анализы подтвердили эффективность и безопасность периоперационного применения кеторолака [5]. Влияние на «мишени» В ходе исследований было изучено влияние кеторолака на отдельные органы и системы. ЖКТ: по данным мультивариантного анализа риск желудочнокишечного кровотечения на фоне приема кеторолака невысок (относительный риск (OR) — 1,30) и повышается с возрастом (у пациентов 75 лет и старше OR составляет 1,66). Связь между длительностью приема препарата и вероятностью развития послеоперационного кровотечения не выявлена [3]. Почки: на фоне 10 219 курсов кеторолака в 35 госпиталях Филадельфии (США) был сделан вывод о том, что пациентам с нормальной почечной функцией не следует избегать назначения препарата из-за боязни возникновения послеоперационной почечной дисфункции [2]. Кровь: результаты ретро- и проспективного исследования, проведенного украинскими специалистами, подтвердили, что Кетанов® является достаточно безопасным и эффективным анальгезирующим НПВП, который не оказывает существенного влияния на свертывающую систему крови, агрегацию тромбоцитов при однократном применении с целью премедикации во время анестезии/операции [2]. *** Кетанов® в стандартных дозах (до 40 мг/сут) и при кратковременном применении (до 5 сут) имеет благоприятный профиль безопасности, что делает его препаратом выбора для купирования острой боли, в том числе в послеоперационный период или после серьезных травм. Литература

1. Зайченко А.В., Супрун Э.В. Клиническая фармакология кеторолака. Что нового? // Аптека. — 2016; 11 (1032).

2. Викторов А.П. и др. Кеторолака трометамин: эффективность и безопасность при медицинском применении // Ліки України. — 2008; 2 (118): 2–7.

3. Супрун Э.В. Современный взгляд на оценку соотношения эффективность/ безопасность кеторолака // Аптека. — 2016: 45 (1066).

4. Каратеев А.Е. Кеторолак в клинической практике // Неврология, нейро­ психиатрия, психосоматика. — 2011; 3 (4): 81–89.

5. Maslin B. еt al. Safety Considerations in the Use of Ketorolac for Postoperative Pain // Curr Drug Saf. — 2017; 12 (1): 67–73.

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

29

Шановні колеги! Прекрасну традицію святкування в Україні Дня фармацевтичного працівника започатковано рівно 20 років тому, в 1999 році. Відтоді рік у рік у третю неділю вересня ми маємо за честь вітати фармацевтичну спільноту України з її професійним святом. Фах фармацевта має давню і славну історію. Розвиток фармації — це важлива частина національної історії та культури. Неможливо сьогодні уявити сферу охорони здоров’я без фармації і фармацевтів як повноправних учасників лікувального процесу, як рівноправних партнерів лікарів. Завдяки вам, шановні провізори і фармацевти, українці одужують швидше. Дозвольте нам від імені торгової марки КЕТАНОВ®* з нагоди Дня фармацевтичного працівника України висловити щирі вітання, побажання здоров'я, довголіття та успіхів на професійній ниві!

*Р.П. № 2596/01/01, Р.П. № 2596/02/01.

Витяг з інструкції для медичного застосування лікарського засобу3

Виробник. КК Терапія АТ. Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Вул. Фабриції, 124, 400632, м. Клуж-Напока, округ Клуж, Румунія.

наука

у фокусі: безпека

Таблетки проти ін’єкцій:

ВООЗ рекомендує, МОЗ — впроваджує Більшість пацієнтів, а також деякі лікарі щиро вірять у те, що ін’єкція є більш дієвим шляхом доставки лікарського препарату, порівнюючи із пероральними формами. Натомість наприкінці травня поточного року Міністерство охорони здоров’я оприлюднило інформацію про те, що не має значення, в якій саме формі діюча речовина потрапить до організму

Небезпечна ін’єкція На сьогодні ін’єкції — одна з найпоширеніших лікарських маніпуляцій. Щорічно на планеті роблять мінімум 16 млрд уколів. Але насправді проведення ін’єкцій не завжди виправдано. Тому відповідно до рекомендацій ВООЗ за можливості слід віддавати перевагу неін’єкційним ЛЗ. Відповідно до визначення ВООЗ безпечна ін’єкція — це процедура, що не приносить шкоди пацієнтові, не підвищує ризик, якому можна запобігти, для особи, що виконує цю процедуру, а також не призводить до утворення відходів, небезпечних для інших людей. Небезпечні інфекції можуть стати причиною передачі різних патогенних мікроорганізмів, включаючи віруси, бактерії, гриби та найпростіші. Вони можуть також бути причиною ускладнень неінфекційного характеру, таких як абсцеси й токсичні реакції. До того ж часто шприци або голки використовують повторно, що може призвести до прямого (через контаміноване обладнання) або непрямого (через контаміновані медичні пробірки) зараження пацієнтів патогенними мікроорганізмами. Ризики, пов’язані з практикою небезпечних ін’єкцій, були під­ тверджені документально щодо трьох основних гемоконтактних патогенних мікроорганізмів, а саме вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) та вірусів гепатиту В і С. На думку ВООЗ, кращим способом профілактики інфекцій, пов’язаних з ін’єкціями, є скасування непотрібних ін’єкцій. У деяких країнах до 70% ін’єкцій не є необхідними з медичної точки зору. Якщо можна підібрати альтернативні методи лікування (пероральні

32

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

або ректальні), то їхнє використання є більш доцільним, оскільки знижує ризик контакту з кров’ю та інфікованими препаратами, а значить, і ризик інфекції [1]. Безпечно та бюджетно Використання таблеток замість уколів (якщо вони мають рівноцінну дію) має чимало переваг. Медпрацівник може випадково поранитися голкою, якою було зроблено ін’єкцію пацієнтові. Отже, шанси заразитися небезпечними захворюваннями (ВІЛ, гепатити В та С) підвищуються. Використаний засіб для ін’єкцій є небезпечним сміттям, що підлягає складній та недешевій утилізації, тому завдяки використанню пероральних (або ректальних) форм можна зменшити навантаження на довкілля. Ін’єкційна форма препарату дорожче обходиться бюджету, ніж таблетована, збільшуючи витрати на придбання шприців, голок, вати, рукавичок, медичного спирту, а також значно збільшує робочий час медичного персоналу при переважному виконанні ін’єкцій. Без болю та страху Переваги заміни парентерального введення ЛЗ на внутрішнє застосування існують і для пацієнтів. Традиційно ін’єкційні форми призначають пацієнтам стаціонару, тож нерідко людина змушена перебувати в лікарні навіть у випадках, коли відсутня потреба в цілодобовому нагляді лікарів. Натомість пероральні форми дозволяють лікуватися вдома. Якщо пацієнтові все ж показано лікування в ста-

у фокусі: безпека ціонарі, то використання неін’єкційних форм дозволить зменшити больовий синдром, пов’язаний з ін’єкцією. Цілком зрозумілими є «плюси» й для дітей, оскільки використання шприца з голкою має больовий і психологічний аспект. Після цього діти можуть почати панічно боятися лікарів і лікарень. Хоча ні діти, ні дорослі не повинні терпіти біль, якщо можна обійтися без нього. Питання рівнозначності Сучасні таблетовані препарати не поступаються своєю ефективністю ін’єкційним, тому в більшості випадків не має значення, в якій формі діюча речовина потрапить до організму. Ін’єкційна форма є необхідною на етапі надання невідкладної допомоги (втрата свідомості), при необхідності швидкої дії препарату, а також при захворюваннях, які лікують тільки парентеральними формами (інсулінозалежний цукровий діабет). Наприклад, при неспецифічному болю в спині, зокрема спондило­артрозі, й НПЗП, й міорелаксанти, й хондропротектори в таблетках мають таку саму біодоступність, як їхні ін’єкційні форми. Більшої ефективності можна досягти тільки в тому випадку, якщо вводити міорелаксанти або НПЗП безпосередньо в місце запалення. Цей метод, що має назву «локальна ін’єкційна терапія» («блокада»), може застосовувати тільки досвідчений лікар, при цьому далеко не всі пацієнти потребують такого лікування. Якщо ж укол роблять в сідничний м’яз, до «епіцентру» болю ліки потрапляють у тому ж обсязі, що і при пероральному прийомі. При цьому ін’єкції можуть спровокувати ускладнення у вигляді болючих ущільнень та навіть абсцесів у м’язах сідниці. Також тривалість дії препарату не залежить від того, у який спосіб лікарська речовина потрапляє до організму: прийнято ліки пер­ орально, введено в м’яз або у вену з допомогою крапельниці. Отже, якщо пацієнт не перебуває на межі між життям та смертю, а також якщо в змозі самостійно приймати ліки, ін’єкції не потрібні. У зв’язку з цим Міністерство охорони здоров’я пропонує змінити в Україні підхід до призначення ЛЗ. Пропонується, щоб лікарі призначали препарати в таблетованій формі в тих випадках, коли таблетка та ін’єкція мають рівнозначну дію.

Традиційно ін’єкційні форми призначають пацієнтам стаціонару, тож нерідко людина змушена перебувати в лікарні навіть у випадках, коли відсутня потреба в цілодобовому нагляді лікарів. Натомість пероральні форми дозволяють лікуватися вдома. Якщо пацієнтові все ж показано лікування в стаціонарі, то використання неін’єкційних форм дозволить зменшити больовий синдром, пов’язаний з ін’єкцією

наука

Пероральні форми — в пріоритеті Міністерством охорони здоров’я України для громадського обговорення пропонується проект наказу «Про затвердження змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України». Проект наказу розроблено з метою внесення змін до наказів МОЗ України: від 22 липня 2009 р. № 529 «Про створення формулярної системи забезпечення лікарськими засобами закладів охорони здоров’я», від 17 липня 2017 р. № 801 «Про затвердження Положення про застосування Національного переліку основних лікарських засобів під час організації процесу забезпечення населення лікарськими засобами в закладах і установах охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів» [2]. Проектом наказу пропонується встановити, що в закладах охорони здоров’я пріоритетним є застосування неін’єкційних (пер­оральних) форм ЛЗ. Тобто при лікуванні пацієнта лікар буде надавати пріоритет неін’єкційним формам препаратів у випадках, коли ін’єкційні форми не є обов’язковими (виключними) для застосування. Проектом наказу пропонується: • доповнити джерела наукової інформації, в яких консультативноекспертні групи здійснюють пошук даних під час відбору ЛЗ для включення до Державного формуляра лікарських засобів, Рекомендаціями ВООЗ щодо сприяння раціональному використанню лікарських засобів; • встановити, що пріоритетним є застосування неін’єкційних (пер­ оральних) форм ЛЗ, рекомендованих до застосування джерелами, вказаними у Методиці створення формулярів лікарських засобів. Прогноз впливу Передбачається, що реалізація проекту наказу матиме вплив на інтереси населення, яке потребує лікування в закладах охорони здоров’я, а також на суб’єктів господарювання, що здійснюють лікувальну діяльність в закладах охорони здоров’я. У короткостроковій перспективі очікується негативний вплив через відчутний дискомфорт від нововведень, оскільки реалізація акта передбачає необхідність часткової перепідготовки працівників. У середньостроковій перспективі фахівці очікують позитивний вплив через зменшення застосування ін’єкційних форм ЛЗ. Загалом, рекомендації щодо пріоритетного застосування неін’єкційних форм ЛЗ сприятимуть раціональному використанню препаратів під час стаціонарного лікування хворих, ліквідації потенційно негативних наслідків у вигляді ускладнень і розвитку додаткових бактеріальних інфекцій, а також покращанню психологічного стану пацієнтів під час лікування та поліпшення стану громадського здоров’я населення в цілому. Проте необхідно пам’ятати, що тільки лікар може прийняти рішення про методи лікування та спосіб застосування ЛЗ у конкретного пацієнта. При цьому він несе повну відповідальність за призначену терапію. Спроба втручатись у лікувальний процес державних органів за допомогою директив є недопустимою. Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук Література

1. Комплект методических материалов по безопасности инъекций и сопутствующим процедурам. ВОЗ, 2011 (https://apps.who.int/iris/bitstream/handl e/10665/44298/9789244599259_rus.pdf;jsessionid=1FD2DB6656CDBB0BFE0A C7FD6646FA05?sequence=4) 2. Повідомлення про оприлюднення проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України» (http://moz.gov.ua/article/publicdiscussions-archive/proekt-nakazu-ministerstva-ohoroni-zdorovja-ukrainipro-zatverdzhennja-zmin-do-dejakih-nakaziv-ministerstva-ohoroni-zdorovjaukraini#2)

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

33

наука

Alma Mater

Провізор — професія соціальна

Ірина Федяк

Про підготовку провізорів та проблеми сучасної фармацевтичної освіти розповідає Ірина Федяк, декан фармацевтичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету, канд. фарм. наук, доцент кафедри організації та економіки фармації і технології ліків

20-річчя фармфакультету У 2018–2019 навчальному році Івано-Франківський національний медичний університет за керівництва Миколи Рожка, д-ра мед. наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії, відзначив своє 73-ліття. А фармацевтичний факультет вишу — 20 років. Хоча перший лікарський засіб — вітчизняний бренд-препарат Уролесан — був створений в університеті ще 1976 р. Фармацевтичний факультет ІФМУ було засновано з ініціативи Є. Нейка, тодішнього ректора, академіка НАМН України. А підтримали і допомогли реалізувати цю ідею професор Я. Гудивок, М. Клименко і М. Мойсеєнко, які у складі робочої групи вивчали досвід роботи брендових фармацевтичних факультетів України. Підготовка майбутніх провізорів на Прикарпатті відбувається на 19 кафедрах. Серед викладачів — 27 докторів і 145 кандидатів наук. Упродовж 20 навчальних років роботи фармацевтичного факультету створена належна матеріальна, навчальна і наукова база для підготовки високопрофесійних фахівців для фармацевтичної галузі України. У 2002 р. розбудовано окремий корпус фармацевтичного факультету, створено навчально-виробничу аптеку, навчальнодослідні й науково-дослідні ділянки на прилеглих до навчального корпусу територіях, а також навчально-виробничу базу «Арніка»

34

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

у м. Яремче. В «Арніці» у 2016 р. відбулася науково-практична регіональна конференція «Сучасні напрямки удосконалення фармацевтичного забезпечення населення на регіональному рівні» та розширене засідання опорних кафедр організації економіки фармації, товарознавства і фармацевтичного маркетингу та менеджменту Національного фармацевтичного університету. Загалом, фармацевтичний факультет ІФНМУ (включно із поточним 2019 р.) здійснив 15 випусків студентів денної та 10 заочної форм навчання, підготувавши для фармацевтичної галузі 2000 працівників. 18 червня 2019 р. ми надали право на самостійну професійну діяльність ще 40 випускникам. Те, що із заочників гірші спеціалісти — неправда — Як член науково-методичної комісії сектора вищої освіти науково-методичної ради МОН України (комісія охорона здоров’я, підкомісія фармація, промислова фармація) разом з колегами беру участь у коригуванні та подальшому формуванні раніше створеного стандарту магістра фармації, — зазначає Ірина Федяк. — Зізнаюся, дискусії у нас дуже гострі. Насамперед фармацевтична громадськість проти підготовки фахівців на заочних відділеннях. Проте виші однозначно «за», оскільки студентів денної форми навчання бракує через відсутність бюджетних місць і досить високу плату за контрактом.

Поясню нашу позицію. З цього року студенти заочної форми навчання складатимуть ліцензійний іспит «Крок 1. Фармація» так само, як і студенти денної форми. Маємо чинну постанову Кабінету Міністрів України № 334 від 28 березня 2018 р., відповідно до якої державна атестація випускників має здійснюватися у вигляді єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ). ЄДКІ містить 4 етапи (обов’язкові компоненти), які досить ґрунтовно виписані для медицини, але не для фармації. Першим елементом ЄДКІ є власне ліцензійний «Крок 1. Фармація», який уперше проходили студенти 3-го курсу заочної і очної форм навчання. Другий елемент — «Англійська мова за професійним спрямуванням» (перекладені англомовні тести), які цього року писали тільки студенти денної форми. З огляду на те, що наші заочники і студенти стаціонару 3-го курсу навчаються за магістерською програмою, і ті, і ті отримають дипломи не спеціалістів, а магістрів. Ще одним елементом ЄДКІ, обов’язковим для спеціальностей 221 «Стоматологія», 222 «Медицина», 228 «Педіатрія» та, поки що, не затвердженим для спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація», є практичний (клінічний) іспит. Однак ВНЗ мають достатній досвід для запровадження саме цієї складової ЄДКІ для магістрів фармації. Так, на фармацевтичному факультеті ІФНМУ ще 2009 р. було розпочато проведення атестації випускників у вигляді практичноорієнтованих державних іспитів (ПОДІ). Мене було призначено їхнім координатором з обов’язком розподілу типових задач діяльності та умінь відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) спеціаліста за дисциплінами, які підлягають атестації («Управління та економіка у фармації», «Технологія лікарських засобів», «Клінічна фармація», «Фармацевтична хімія», «Фармакогнозія»). Оскільки основною умовою складання протоколів оцінювання практичних навичок з усіх п’яти дисциплін була їхня повна відповідність типовим задачам діяльності за ОКХ, я ґрунтовно вивчила чинні як ОКХ, так і Освітньо-професійну програму підготовки спеціаліста. Свої знання і навички роботи зі стандартами поглиблюю із 2012 р., оскільки до 2018 р. двічі за начальний рік була призначена ректором ІФНМУ відповідальним секретарем екзаменаційної комісії. За моєю безпосередньою участю розроблено Положення про організацію і порядок проведення атестації випускників на фармацевтичному факультеті та Положення про дипломну роботу в ІФНМУ (2014, 2016, 2018 рр.). І кожного разу я бачу нагальну потребу не просто в удосконаленні, а й розробці нових галузевих стандартів, які б відповідали новітнім вимогам. Щодо самого контингенту студентів-заочників. Дійсно, під час вступу їхній рівень був не надто високим, однак правильна мотивація, запровадження ліцензійних іспитів, ПОДІ та державний контроль спонукають заочників до наполегливого навчання, і вони показують результати іноді навіть вищі, ніж студенти стаціонару. Тобто все залежить від конкретної людини, адже багато хто приходить до нас з «червоними» дипломами коледжів. Цю думку, на рівні нашого факультету, оскільки відсутні загальнонаціональні дані, підтвердили результати першого ліцензійного випробування «Крок 1. Фармація». Так, відсоток студентів денної форми навчання в ІФНМУ, які не пройшли це випробування з першого разу, становить 5,7, а заочної — 11,5. Водночас загальний результат складання першого етапу ЄДКІ у студентівочників — 75,3%, у заочників — 76,4%. І найвищі результати цього інтегрованого іспиту показали саме студенти заочної форми навчання (96% правильних відповідей). Тому, на мою думку, заочну форму доцільно залишати для тих спеціалістів, які є бакалаврами з фармації, тобто мають базову освіту. А для випускників середніх шкіл її слід скасувати. З цим погоджуються і всі члени науково-методичної комісії.

наука

Alma Mater

З іншого боку, чому ми маємо не найкращих студентів денної форми навчання? Бо абітурієнти, які набрали високі бали у ЗНО, обирають медичні спеціальності, де є бюджетна форма навчання. Прохідний бал на фармацевтичний факультет становить 130, причому враховують середній конкурсний бал. Тобто високий результат з української мови і літератури може перекрити нижчий з хімії, біології, математики чи фізики. Отож, вже на самому початку ми маємо студента трохи нижчого рівня. Саме тому деякі заочники можуть бути набагато сильнішими у навчанні від очників. Відтак, ще раз повторюся: те, що із заочників однозначно виходять погані спеціалісти — неправда. Підготовка провізорів — тільки в медичних і фармацевтичних вишах В Україні зберігається практика підготовки фахівців для фармацевтичної промисловості у немедичних вишах, які мають технологічні спеціальності. На мій погляд, вони отримали бонус, коли поєднали в один стандарт напрямки «магістр фармації», «фармація», «промислова фармація» під кодом 226 і отримали можливість підготовки провізорів. Але ні матеріальна, ні кадрова база цих вишів не відповідає рівню, який необхідний для належної підготовки провізора. Наприклад, згідно з результатами опитування практичних провізорів найбільш потрібними у роботі дисциплінами вони називають клінічну фармацію, фармакологію і ОЕФ. На жаль, на другий план відійшов цілий пласт дисциплін, пов’язаних з аптечним виготовленням: аптечна технологія ліків, фармакогнозія, фармацевтична хімія, але вони все одно необхідні для базового рівня знань фахівця. Натомість на першому місці опинилися навички роботи з відвідувачами аптеки. Працівникам аптек нерідко закидають, що вони перевищують свої повноваження, бо повинні консультувати винятково в межах безрецептурного відпуску. Але це проблема не фармацевтичної

36

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

галузі, а менеджменту системи охорони здоров’я України в цілому. Кого у нас перевіряють «таємні покупці»? Провізора першого столу. З’ясовують, чому він відпустив пацієнтові рецептурний препарат без рецепта, але при цьому не перевіряють лікаря, чому пацієнт вийшов від нього з клаптиком паперу без рецепта? Візьмімо, наприклад, проект «Доступні ліки». Попри те, що він має недоліки, лікарі почали в обраному сегменті ліків виписувати рецепти, а аптечні заклади відпускати їх за рецептами. Мало того, провізори стежать за правильністю написання рецептів, бо якщо там є помилки, аптечному закладу вартість ліків не компенсують. Хочу наголосити: навчальні заклади, які мають фармацевтичні кафедри на медичних базах, де науковці з медичною і фармацевтичною освітою викладають клінічну фармацію, фармакотерапію, фармакологію, випускають спеціалістів, які більше підготовлені до роботи з відвідувачами аптек. Не маємо забувати, що провізор — професія соціальна. Скажімо, одну із трьох випускових кафедр нашого фармацевтичного факультету — клінічної фармакології та фармакотерапії — очолює І.Г. Купновицька, д-р мед. наук, професор, заслужений лікар України, яка зі своїм колективом та із професором І.А. Зупанцем є співавторами національного підручника «Клінічна фармація» для студентів фармацевтичних факультетів. На кафедрі працюють 9 доцентів, плідно ведеться навчальна, наукова, лікувальна робота. Позитивним авторським підходом професора Купновицької до проведення випускного іспиту з дисципліни «Клінічна фармація» є те, що перевірка практичних навичок відбувається саме біля ліжка хворого — основного об’єкта усієї фармацевтичної опіки провізора, а також на муляжах міжкафедрального навчальнопрактичного центру «Медицина». Центр забезпечений необхідною матеріально-технічною базою, аби студенти змогли опанувати і відтворити навич­ки догляду за хворими, виконання ін’єкцій, проведення реанімаційних заходів, надання невідкладної допомоги при різноманітних станах. Загалом на базі кафедр фармацевтичного факультету з ініціативи першого проректора ІФНМУ професора Г.М. Ерстенюк було створено 6 лабораторій практичної фармації, які об’єднані у навчальнопрактичний тренінговий центр «Фармація», де студенти факультету відпрацьовують оволодіння практичними навичками відповідно до стандартів освіти підготовки провізорів в умовах, максимально наближених до реальних. Новостворена лабораторія «Фармація. Хроматографічний аналіз» нещодавно успішно пройшла перевірку та отримала Свідоцтво про технічну компетентність для підтверд­ ження вимірювальних можливостей при проведенні лабораторних досліджень у сфері законодавчо регульованої метрології, терміном дії на 5 років. Підготувала Лариса Дедишина

Сторожовий пес здоров’я, або Вісім буденних причин болю Найчастіше біль пов’язаний з дійсним або можливим пошкодженням тканин, тож недарма його називають сторожовим собакою здоров’я. Біль може бути одним із симптомів безлічі захворювань або наслідком фізіологічних процесів в організмі (менструальний біль, біль у дітей та підлітків у період росту) чи травм. Але ви навіть не уявляєте собі, які буденні причини можуть провокувати біль 1. Дефіцит сну Не дивуйтеся, якщо почуватиметесь зле не тільки після вечірки, що затягнулася, а й після нічного перегляду «-надцяти» серій улюбленого «мила». Недосипання або безсоння негативно впливає на нер­ вову систему, спричиняючи головний біль, а також порушення роботи нирок і печінки.

2. Незручна постіль Одними з вагомих причин виникнення болю у спині є місце сну, його зручність, а також правильно підібрана жорсткість матраца і подушки.

3. Голод Один з основних провокаторів головного болю — дефіцит поживних речовин, який позначається на роботі головного

NB!

Важливо розуміти, що біль — це унікальна здатність організму повідомити вам про проблему, яка виникла. Тому, якщо біль носить хронічний характер, необхідно звернутися до лікаря

мозку і судин. У більшості випадків головний біль може виникнути у людей через 6 год після їди.

4. Іжа Ви робите все правильно, не примушуючи свій організм голодувати, але через деякий час після їди відчуваєте головний біль? Справа у тому, що деякі продукти (цитрусові, шоколад, гострі сири, ковбаси, супи швидкого приготування, вино, пиво) можуть провокувати напад мігрені.

5. Стреси та перевтома Біль охоплює лоб, потилицю і скроні? Можливо, йдеться про перевтому та стресові ситуації.

Причина ще невідома, а біль — вже є… На жаль, не є секретом, що навіть лікар не завжди може визначити причину болю. Наприклад, за даними ВООЗ, у США та Великобританії лише двом третинам людей з мігренню, що відвідали лікаря протягом року, було встановлено правильний діагноз. Те саме стосується причини хронічного болю у попереку, яка у більшості випадків (до 85%) так і залишається невідомою. Вимкніть негайно! Біль завжди «вибиває з колії», завдаючи страждань та призводячи до втрати дієздатності (тією чи іншою мірою). Але ще гірше, коли він наздоганяє у найне-

6. «Неправильні» окуляри Причиною головного болю в ділянці чола може стати неправильно підіб­рані (або самостійно прид­бані десь у підземному переході) окуляри.

7. Робота в положенні стоячи Велику частину робочого часу проводите на ногах? Тоді не дивно, що час від часу відчуваєте біль або дискомфорт у спині, попереку, грудному відділі хребта або печіння в ділянці шиї. Правильне положення тіла стоячи, при якому усувається зайве навантаження на хребет, коли голова, тулуб і ноги розташовані на одній прямій.

8. Гіпоксія Турбує «тупий» біль у голові? Цілком ймовірно, що він спричинений тривалим перебуванням у непровітрю­ваному приміщенні. Тож вийдіть на вулицю, увімкніть кондиціонер або хоча б відчиніть вікно.

відповідніший момент: у магазині, в транспорті або під час ділової зустрічі. І виникає єдине бажання — «вимкнути» цей біль негайно, а вже потім вирішувати проблеми щодо причин його виникнення. «Глянець» та численні «порадниці» пропонують безліч способів позбавитись болю: холодні компреси «від голови» та гарячі — «від попереку», точковий масаж тощо. На щастя, є більш дієве та зручне рішення! Імет®: той, що «вимикає» біль «Вимкнути» біль допоможе Імет® (ібупрофен) — нестероїдний проти­запальний знеболювальний препарат, який зменшує біль і набряк,

а також знижує підвищену температуру тіла, що пов’язані із запаленням. Препарат чинить спрямовану дію проти болю, а завдяки тонкій оболонці та гідрофільній матриці галенова таблетка Імет® розпадається за декілька хвилин, що сприяє швидкому знеболюванню. Імет® вгамує зубний та головний біль (у тому числі при мігрені), біль у спині, суглобах, м’язах, при ревматизмі, дисменореї, невралгії, а також при ознаках застуди і грипу. Препарат не впливає на здатність керувати транспортом. Отже, його можна прийняти на роботі або за кермом, вгамувати біль, а вже потім спокійно вирішувати, як діяти далі.

Маючи в сумці Імет®, Ви позбудетесь болю будь-де! Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

37

наука

історія науки

О некоторых особенностях медицинской терминологии На базе большого количества литературы на латинском языке были заложены основы научной и культурной терминоло­ гии практически во всех сферах человеческой деятельности. Однако особый статус латинский язык получил в медицине, где он служит объединяющим фактором для врачей и фармацевтов всего мира. Медицинские термины латинского происхождения не только традиционно используются в анатомии и фармакологии, а также при выписывании рецептов, но и позволяют значительно расширить кругозор Сугубо профессиональная цель Медицинская терминология складывалась на протяжении веков и продолжает пополняться по мере развития науки. Специалист-медик должен грамотно пользоваться постоянно обновляющимся профессиональным языком и понимать законы, определяющие возникновение терминов. Ведущая роль латинского, а также древне­греческого языков в формировании интернациональной медицинской терминологии объясняется историческими причинами, тем уникальным значением, которое имела античная цивилизация Древней Греции и Древнего Рима для развития европейской цивилизации. Изучение курса латинского языка в медицинских и фармацевтических университетах преследует сугубо профессиональную цель — подготовить терминологически грамотного врача и фармацевта. Интересно отметить, что многие латинские афоризмы, изречения и пословицы

38

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

давно стали крылатыми выражениями и используются в научной и художественной литературе, а также в публичных выступлениях, как, например, широко известные: Fortes fortuna juvat — «Смелым судьба помогает»; Non progredi est regredi — «Не идти вперед — значит идти назад» и многие другие. Некоторые латинские афоризмы и изречения касаются вопросов жизни и смерти, здоровья человека, поведения врача и представляют собой медицинские деонтологические (греч. deon, deonios — «должное» + logos — «учение») заповеди: Solus aegroti suprema lex medkorum — «Благо больного — высший закон врачей»; Primum noli nocere! — «Прежде всего не вреди!» (первая заповедь врача). Три основных направления Различают три направления медицинской терминологии: анатомическое, клиническое и фармацевтическое. Первое из них является неотъемлемой частью медицинского образования, поскольку латинский язык превалирует в анатомических терминах. Что касается клинических терминов, то большинство из них, используемых в клинической практике, представляют собой сложные слова, созданные на основе словообразовательных элементов. Основную роль в усвоении клинической терминологии играют греко-латинские термино­образующие элементы — терминоэлементы. Овладение системой греколатинских терминоэлементов — это своего

рода терминологический ключ к пониманию базовой медицинской клинической терминологии. Так, например, знание терминоэлементов -rrhagia (кровотечение), -pexia (хирургическая операция: фиксация органа), entero- (кишечник), nephro- (почка) позволяет понять такие клинические термины, как enterorrhagia, nephrorrhagia, enteropexia, nephropexia и т.д. Общее количество клинических терминоэлементов превышает 1500, однако они обладают различной степенью частотности. Количество наиболее активных терминоэлементов составляет около 600. Ядром клинической терминологии являются 150 терминоэлементов, из которых образована основная часть медицинского словаря. Фармацевтическая же терминология также использует в основном греческие и латинские слова или их части, из которых искусственно составляются новые термины и названия. Названия лекарственных средств образуются из стандартных латинских и греческих элементов слов, что позволяет судить о принципе действия препарата, его химическом составе, основных компонентах и т.д. «Отголоски» истории Известно, что в медицине существуют термины, которые можно рассматривать как «реликты» прошедших культурных эпох: мифологизмы (от античности), библеизмы (от средневековья), при этом эпоха Возрождения добавила кое-что из астрологии и хиромантии. Имена же реальных ученых,

історія науки а также литературных персонажей составляют класс так называемых эпонимов, или фамильных терминов, и тоже содержат отголоски истории. Мифологические термины, или мифологизмы, пришли в медицину не столько из самой античности, сколько из эпохи Возрождения с ее культом античности. У средневековых медиков среди анатомических терминов, а также названий заболеваний часто можно встретить такие, которые носят латинские имена богини любви Венеры, бога войны Марса, мифических Геракла и чудовища Медузы, древнеегипетских божеств и др. Одним из многочисленных примеров этого может служить Cornu Ammonis — Аммонов рог, по имени древне­египетского божества Амона-Ра, которого изображали в виде зрелого мужа, похожего на Зевса, но с бараньими рогами. Позднейшие греки отождествляли Амона-Ра с Зевсом и называли его Аммоном. Термин «Аммонов рог» ввел в медицину болонский медик Дж. Аранций (1530–1589) для обозначения вала, вдающегося в просвет нижнего рога бокового желудочка мозга. Сейчас термин считается устаревшим, вместо него рекомендовано использовать «гиппокамп» — морской конек. Но и hippocampus — тоже мифический зверь, у которого передняя часть тела была как у лошади, а задняя — походила на рыбий хвост. Термин «гиппокамп» также ввел в медицину Дж. Аранций. В клинической анатомии наряду со словом «гиппокамп» и его производными встречаются термины «борозда Аммонова рога», «извилина Аммонова рога» и т.д. В эпоху Возрождения в Италии в большом почете была астрологическая медицина, которую развивал философ Марсилио Фичино (1433–1499). Так что целым рядом терминов медицина обязана и астрологии: influentia («влияние светил»), sympathia, antipathia, apathia (соответственно «притяжение», «отталкивание», «безразличие в отношениях небесных тел»). Заметим, что в начале XX в. термин «инфлюэнца» прозвучал по-новому — в значении «грипп». Имена Марса и Меркурия вошли в медицину в качестве заместителей железа и ртути. В старинных словарях слово martialis является синонимом к ferrugineus («железный»); отсюда martialia — «хирургические инструменты», extractum Martis — железа экстракт. Название ртути — Mercurius sive Argentum vivum; отсюда в современном словаре «меркуриализм» — отравление ртутью. Интересно отметить, что в XX в. появилась новая серия мифологических терминов — в рамках учения Зигмунда Фрейда (1856– 1939) о психоанализе. Источниками для них послужилии миф об Аргонавтах и так называемый Фиванский цикл мифов, известный

Прямые ассоциации с античной мифологией содержатся в названиях европия, прометия, тантала, титана, тулия. Названия других химических элементов (ниобий, нептуний, палладий, плутоний, уран, церий и др.) непосредственно образованы от астрономических терминов и представляют собой промежуточные лексические единицы между собственными и нарицательными именами, но в конечном счете происходят от мифа также по произведениям древнегреческих писателей. Их персонажи — Эдип, Антигона, Иокаста, Медея, Орест, Федра, Электра. Так, например, широко известны «Эдипов комплекс» и «комплекс Медеи». «Вездесущие» мифы Мифы нашли свое отражение в терминологии не только медицины, но и других наук. Прямые ассоциации с античной мифологией содержатся в названиях европия, прометия, тантала, титана, тулия. Названия других химических элементов (ниобий, нептуний, палладий, плутоний, уран, церий и др.) непосредственно образованы от астрономических терминов и представляют собой промежуточные лексические единицы между собственными и нарицательными именами, но в конечном счете происходят от мифа. Не является исключением и ботаника. Так, например, растение Atropa belladonna и производные от него препараты отсылают

наука

к одной из трех богинь судьбы. Согласно олимпийской религии неотвратимая Атропа (буквальное значение слова) перерезала нить жизни. Такие персонажи, как Адонис, Артемизия, Гиацинт, Ирида, Минта, Нарцисс, Кентавр и др., «перешли» из мифологии в ботанику, а оттуда в фармацию и, следовательно, формируют семантику медицинских терминов. Статус мифологических терминов в современной науке представляет большой лингвистический интерес. Авторы словарей спорят о том, надо ли включать в лексикографические издания имена из мифологии, которые порождены лишь фантазией и не являются отражением реальных объектов. Во временном аспекте образность и фантастичность мифологических терминов угасает и они воспринимаются вполне нейтрально. Так, в терминах «гигиена», «венерология», «психиатрия», «микрофлора», «танатология» и им подобных современный пользователь терминологии едва ли ощущает их мифологический контекст, ведь он напрямую связывает эти обозначения с реальными объектами медицинской науки. Требования корректного использования Корректное использование терминов — необходимое условие для языка и науки. Развитие их происходит параллельно, так как каждое новое понятие должно быть точно зафиксировано словом-термином. Современная медицинская наука пользуется в основном латинскими терминами или лексическими элементами греческого языка. Одни медицинские термины устарели и выходят из употребления, другие — меняют свое значение, а для выражения новых научных понятий возникают новые. В каждом термине принято рассматривать его этимологию (происхождение) и семантику (смысловое значение). Современная семантика (толкование) медицинского термина зачастую не совпадает с его этимологией. Медицинская терминология — это язык, на котором общаются врачи различных специальностей. Он должен быть ясным для читателя и слушателя по отношению к понятиям. Наиболее приемлемыми для существования в медицинской терминологии следует считать те слова, которые приняты большинством специалистов, понятны всем и отражают суть явления или предмета. Смысловое значение того или иного термина в медицине только тогда становится всеобщим достоянием, когда оно зафиксировано точным, простым и однозначным термином, не допускающим его различных толкований. Подготовил Руслан Примак, канд. хим. наук Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

39

практика

Школа фармацевта

« ОФТАЛЬМОФАРМАКОЛОГІЯ»: ЛІКИ, ЩО ЗДАТНІ СПРИЧИНИТИ ГЛАУКОМУ

Краса в очах того, хто дивиться. Оскар Уайльд Глаукома — складне захворювання ока, яке за пізнього виявлення та без адекватного лікування призводить до неминучої сліпоти. З погляду сучасної офтальмології, глаукома — це група гетерогенних захворювань, що мають різне походження, але спільні симптоми: підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ), звуження поля зору, розвиток атрофії зорового нерва. Відомо, що глаукому можуть спричинити як системні засоби, так і препарати місцевої дії. Тому при застосуванні лікарських засобів певних груп необхідно бути обережним пацієнтам з підвищеним ризиком та низкою симптомів, які можуть свідчити про ВОТ

40

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

Глаукома в цифрах та фактах ВООЗ встановила, що в світі 66 млн пацієнтів страждають на глаукому, серед них 12,5 млн людей через хворобу втратили зір. Загалом у Європі причиною 12% усіх випадків сліпоти є глаукома. В Україні фіксують зростання захворюваності на глаукому. Класифікують чотири основні типи глаукоми: первинну відкритокутову; кутово-закриваючу; вторинну; набуту. Найпоширенішою формою є первинна відкритокутова глаукома (ПВКГ). Зокрема, за даними скринінгового дослідження, проведеного МОЗ України у 2016 р., з понад 24 тис. обстежених із вадами зору 6650 пацієнтам було вперше встановлено діагноз «глаукома». Зазначимо, що в нашій країні серед причин інвалідності внаслідок порушення зору питома вага глаукоми зросла з 6 до 16% та досягла свого найвищого значення в 2007 р. (кожний п’ятий інвалід ставав ним внаслідок глаукоми). На сьогодні інтенсивний показник ПВКГ становить 1,78 на 10 тис. дорослого населення, серед працездатного — 1,9. На що треба звернути увагу? На небажані офтальмологічні ефекти від ЛЗ особливу увагу необхідно звертати людям віком старше 40 років, які входять до групи ризику. До неї належать: особи, у родичів яких вже було виявлено глаукому (ризик розвитку захворювання зростає в 10 разів); пацієн-

Школа фармацевта

практика

Таблиця. Огляд ЛЗ, здатних провокувати підвищення ВОТ та розвиток глаукоми Фармакологічна група

Фармакоепідеміологічні особливості

ЛЗ

Механізм впливу на око

Глюкокортикостероїди (ГКС) системні та для локального застосування

У 46–92% дорослих з ПВКГ виявлено підвищення ВОТ через 2–4 тиж після застосування Дексаметазон краплі очні, офтальмологічних форм ГКС; у дітей — понад преднізон внутрішньо 31% після перорального прийому ГКС для лікування коліту

ГКС можуть погіршити відтік води через систему каналів Шлемма, в тому числі з допомогою інших механізмів, спричиняючи структурні та функціональні зміни в системі трабекулярної сітки, подібні до загальних (наприклад, зменшують запалення)

Алкалоїди тисового дерева (таксани), протипухлинні засоби

Відмічено поодинокі випадки підвищення ВОТ і навіть розвитку ПВКГ; за даними бази Vigiaccess, починаючи з 2017 р., зареєстровано 1341 випадок офтальмологічних порушень

Доцетаксел і паклітаксел

Невідомий

β2-Адренергічні агоністи

За даними бази Vigiaccess, починаючи з 2017 р., зареєстровано 1264 випадки побічної дії на органи зору, з них 80 випадків глаукоми та 10 — закритокутової глаукоми [4]

Сальбутамол (альбутерол)

Мідріаз, блокування відтоку водянистої вологи з передньої камери ока

Адренергічні агоністи, стимулятори ЦНС

Зареєстровано 10 випадків глаукоми із 48 випадків офтальмологічних порушень через застосування ефедрину [1]

Амфетамін, сибутрамін, ефедрин

Мідріаз, блокування відтоку водянистої вологи з передньої камери ока

Холінергічні ЛЗ

Для пілокарпіну зареєстровано 24 випадків глаукоми з 574 випадків зареєстрованих офтальмологічних порушень [1]

Пілокарпін

Гостра атака кутової глаукоми внаслідок спазму м’язів райдужки та кришталика, спазм акомодації (міоз). Може спричинити напад гострого кутового закриття глаукоми

Антихолінергічні ЛЗ

Для тропікаміду зареєстровано 8 випадків глаукоми з 471 виявлених офтальмологічних порушень [1]

Тропікамід, атропін, гоматропін, циклопентолат, дизопірамід

Розслаблення циліарного м’яза і розширення зіниці (мідріаз), параліч акомодації, провокація закритокутової глаукоми

Сульфаніламіди

Зареєстровано 2550 випадків побічних ефектів, Ко-тримоксазол серед яких понад 1500 випадків набряку тканин (триметопримсульфаметоксазол) ока і, зокрема, 9 випадків глаукоми

Алергічна реакція на сульфаніламідний компонент цих препаратів спричиняє циліарний набряк і розслаблення зв’язок кришталика, що призводить до збільшення передньозаднього діаметра кришталика, а також до короткозорості. Внаслідок цього циліарне тіло, кришталик та райдужна оболонка деформуються, що змушує передню камеру згорнутися та підвищити сприйнятливість до глаукоми із закриттям кута і підвищенням ВОТ

Антидепресанти

Як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) [5], так і ІЗЗС та норадреналіну асоціюються із ризиком підвищення ВОТ та нападу закритокутової глаукоми. Неселективні антидепресанти (наприклад, іміпрамін і амітриптилін) чинять більш виражений антихолінергічний ефект, а тому характеризуються більш високим ризиком розвитку глаукоми та інших побічних явищ

Блокують холінергічну іннервацію, спричиняють помірний або слабкий мідріаз (часткове розширення зіниць) з подальшим підвищенням ВОТ та ризиком розвитку глаукоми

Антикоагулянти

Флуоксетин [6], пароксетин [7], флувоксамін (усі СІЗЗС) та венлафаксин [8] (селективний інгібітор захоплення серотоніну та норадреналіну)

Описано випадок білатерального геморагічного відшарування сітківки у хворого зі штучним Варфарин [9] кришталиком

Ризик зростає у людей з недіагностованою Н1-антигістамінні засоби Хлорфенірамін глаукомою та анатомічними особливостями (в комбінованих (переважно першої передньої камери ока, протипоказані пацієнтам протизастудних ЛЗ) лінії) із глаукомою [10]

Системна антикоагулянтна дія варфарину спричинила геморагічне відшарування сітківки, що призвело до підвищення ВОТ, руху лінзи-кришталика та зсуву оболонки діафрагми, і як наслідок — зумовило гостру закритокутову глаукому Препарати виявляють слабку антихолінергічну дію, що може спричинити мідріаз (розширення зіниць) та як наслідок —закритокутову глаукому

H2-антигістамінні засоби

За даними бази Vigiaccess, для ранітидину описано 18 випадків глаукоми на 1324 випадків офтальмологічних порушень внаслідок його прийому

Циметидин, ранітидин, фамотидин

Див. «Н1-антигістамінні засоби»

Інгібітори АПФ та блокатори рецепторів ангіотензину 2-го типу (сартани)

Майже у 0,7% пацієнтів, які лікуються інгібіторами АПФ, виявлено ангіоедему ока [11]. Для кандерсартану описано хоріоїдний випіт. Не виключено це рідке побічне явище і для інших сартанів [12]

Каптоприл, еналаприл, раміприл тощо. Сартани (цилексетилкандесартан)

Ангіоедема спричиняє подальший хоріоїдний випіт — патологічне скупчення рідини в супрахоріоїдному просторі ока та підвищення ВОТ з можливим розвитком гострого нападу глаукоми

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

41

практика

Школа фармацевта

ти із судинною патологією (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, Експерти ВООЗ схильність до вазоспазмів, мігрені, вказують, що артеріальної гіпотензії, вертеброймовірність базилярної недостатності); люди, настання сліпоти які страждають на короткозорість на одне око чи перенесли травми очей або хірургічні втручання. Окрему групу через 20 років становлять пацієнти з різними після виникнення хронічними захворюваннями, які глаукоми і початку приймають препарати, здатні підлікування становить вищувати ВОТ та провокувати розвиток глаукоми. Симптоми, на які 27%, а на обидва варто звернути увагу: ока — 9% • «літаючі мушки» перед очима; поява райдужного кола навколо джерела світла при погляді на нього; • «затуманення» зору; • часта зміна окулярів через зниження гостроти зору; • біль в оці та у відповідній половині голови; • почервоніння ока зі збільшенням його щільності. Зазвичай людина поступово втрачає зір аж до настання повної сліпоти. Ліки, що провокують або посилюють глаукому Спровоковану лікарськими засобами, або «лікарську», глаукому слід розглядати як форму вторинної глаукоми. Спричиняють її як ліки, що чинять системну дію (наприклад, комбіновані засоби з фенілефрином та хлорфеніраміном для симптоматичного лікування ГРЗ, сиропи від кашлю з ефедрином, деякі засоби для зменшення апетиту та схуднення тощо), так і препарати місцевої дії (наприклад, очні краплі з мідріатиками (фенілефрином, атропіном)), місцевими анестетиками, антигістамінними засобами, аерозолі для лікування бронхіальної астми (сальбутамол, альбутерол, тербуталін, іпратропію бромід) тощо [1, 2]. На сьогодні немає даних щодо частоти виникнення лікарської глаукоми [1]. Залежно від особливостей механізму дії такі ЛЗ можуть провокувати відкритокутову чи закритокутову глаукому. Препаратами, які спричиняють або посилюють відкритокутову глаукому, є переважно глюкокортикоїди, зокрема адренорецептори та антихолінергічні засоби. В літературі є повідомлення, що інші кілька класів ЛЗ, включаючи адреноміметики, холінергічні, антихолінергічні засоби, препарати на основі сульфаніламідів, СІЗЗС, трициклічні та тетрациклічні антидепресанти, антикоагулянти та антагоністи H1- і H2-рецепторів гістаміну, зумовлюють або провокують гостру закритокутову

42

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

глаукому, особливо в осіб, схильних до звуження кутів передньої камери ока. Ризик виникнення глаукоми систематизовано за фармакологічними групами і об’єднано в таблиці. При підготовці статті використано дані, починаючи з 2017 р., які збирає офіційна база ВООЗ з фармаконагляду Vigiaccess [3]. В окремих випадках внаслідок застосування ЛЗ можливе двостороннє ураження ока і навіть настання сліпоти. Фармацевтам при відпуску не тільки очних крапель, але й багатьох інших ЛЗ доцільно попереджати пацієнтів про можливі ризики їхнього застосування та наголошувати на необхідності проконсультуватися з офтальмологом. Будьте здорові та бережіть свій зір! Руслан Редькін, канд. фарм. наук, Нінель Орловецька, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук

Література

1. Tripathi Ramesh C., Brenda J. Tripathi, and ChrisHaggerty. Drug-induced glaucomas // Drug safety — 2003: 749–767.

2. Lachkar Y., Bouassida W. (2007). Drug-induced acuteangleclosure glaucoma // Current Opinion in Ophthalmology. — 2007; 18 (2), 129–133. doi:10.1097/ icu.0b013e32808738d5 3. VigiAccess — це зручний інтерфейс, який дозволяє шукати VigiBase® та отримувати статистичні дані про побічні ефекти лікарських засобів та вакцин (підозрювані побічні реакції), повідомлені в Програмі ВООЗ з міжнародного контролю за ліками (ВООЗ PIDM). За посиланням: http:// www.vigiaccess.org/ 4. Eke T, Carr S. Acute glaucoma, chronic glaucoma and serotoninergic drugs // Br J Ophthalmol. — 1998 Aug; 82 (8): 976–8.

5. Ahmad S. Fluoxetine and glaucoma [letter]. Drug Intell Clin Pharm 1991 Apr; 25 (4): 436.

6. Costagliola C, Mastropasqua L, Steardo L et al. Fluoxetine oral administration increases intraocular pressure [letter] // Br J Ophthalmol. — 1996 Jul; 80 (7): 678.

7. Eke T, Bates AK. Acute angle closure glaucoma associated withparoxetine [letter] // BMJ. — 1997 May; 314 (7091): 1387.

8. Ng B, Sanbrook GMC, Malouf AJ et al. Venlafaxine andmechanism for acute transient myopia after sulfonamide treatment. — 2002 Mar 4; 176 (5): 241.

9. Caronia RM, Sturm RT, Fastenberg DM et al. Bilateral secondary angle-closure glaucoma as a complication of anticoagulation in a nanophthalmic patient // Am J Ophthalmol. — 1998 Aug; 126 (2): 307–9.

10. Fraunfelder FT, Fraunfelder FW. Drug-induced ocular side effects. Boston (MA): Butterworth-Heinemann, 2001.

11. Sabroe RA, Black AK. Angiotensin-converting enzymes (ACE) inhibitors and angio-oedema // Br J Dermatol. — 1997; 136 (2): 153–8.

12. Hille K, Hille A, Ruprecht KW. Malignant glaucoma due todrug-related angioedema // Am J Ophthalmol. — 2003; 135 (2): 224–6.

практика

Школа фармацевта

Поліміксини — токсичні, але критично важливі антимікробні засоби Поява бактеріальних патогенів із множинною резистентністю до антибіотиків призвела до перегляду позиції щодо деяких давно відомих лікарських засобів. Серед них — антибіотики групи поліміксинів, які свого часу не знайшли широкого використання через високу токсичність, а наразі входять до переліку ВООЗ найбільш пріоритетних із критично важливих антимікробних препаратів поряд з цефалоспоринами, глікопептидами, макролідами та хінолонами Поліміксини — група поліпептидних антибіотиків, які продукують аеробні спороутворювальні грунтові бактерії роду Bacillus. Перші сполуки були отримані із культур Bacillus polymyxa, яка й дала назву цій групі сполук. Поліміксини були виділені наприкінці 40-х років минулого століття. Наразі в клінічній практиці застосовують лише два з п’яти виділених поліміксинів з антибактеріальною активністю — поліміксин В та поліміксин Е, більше відомий як колістин. Поліміксини — це відносно невеликі молекули (їхня молекулярна маса — близько 1000), що представляють собою гідрофільні циклічні пептиди із довгим гідрофобним хвостом. Вони синтезуються в бактеріях не на рибосомах, а з допомогою спеціальних ферментних систем. Механізм дії поліміксинів Поліміксини руйнують клітинну мембрану бактерій, діючи як катіонні поверхнево-активні речовини (детергенти). У їхній взаємодії із мембраною критичну роль відіграють електростатичні сили, що забезпечують тяжіння між позитивно зарядженою частиною молекули поліміксину та мембраною, багатою на фосфоліпіди з нега-

Транскрипція: рифампін

Біосинтез білка: макроліди хлорамфенікол тетрациклін аміноглікозиди

Синтез фолієвої кислоти: триметоприм сульфонаміди

Реплікація ДНК: Клітинна мембрана: хінолони поліміксини

Клітинна стінка: бета-лактами ванкоміцин бацитрацин

Мішені дії різних груп антимікробних засобів

44

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

тивно зарядженими голівками. Схоже, жодні специфічні рецептори не беруть участі у процесі зв’язування поліміксинів із мембраною бактеріальних клітин. Множинні неспецифічні взаємодії пептидних антибіотиків з мембранами розширяють спектр їхньої дії та знижують ризик розвитку стійкості до них. Якщо позбавити молекулу поліміксину гідрофобного хвоста, він і надалі зможе зв’язуватися з мембраною бактерії, але втратить здатність руйнувати бактеріальну клітину. Варто зауважити, що пептид, позбавлений гідрофобного хвоста, значно збільшує проникність бактеріальної мембрани до інших антибіотиків, спричиняючи деякий ступінь її дезорганізації. Завдяки тому, що клітинні мембрани бактерій (прокаріот) і ссавців (та інших евкаріот) значно відрізняються складом та відповідно поверхневим зарядом, це може пояснити вибіркову дію поліміксинів щодо бактеріальних клітин. Після зв’язування з мембраною пептид утворює в ній пору, через яку клітина втрачає іони та інші компоненти. Це призводить до втрати трансмембранного потенціалу, порушення осмосу і, врешті-решт, руйнування мембрани та лізису мікробної клітини. Спектр активності поліміксинів Бактерицидний ефект поліміксинів розвивається швидко та спостерігається як в стані покою, так і в процесі росту та розмноження бактерій. Поліміксини високоактивні по відношенню до грамнегативних бактерій, зокрема Escherichia coli, Klebsiella spp.,

Школа фармацевта Поліміксини практично не всмоктуються при пероральному прийомі. Після внутрішньом'язового введення пікова концентрація в сироватці крові (2–8 мг/л) формується через 1–2 год з поступовим зниженням протягом 8–12 год. Внутрішньовенне болюсне введення поліміксину В з подальшою повільною інфузією дозволяє підтримувати його високу концентрацію (5–6 мг/л) Enterobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp., Haemophilus influenzae, Brucella spp., Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter spp. тощо. Всі види Proteus spp., Serratia marcescens, грампозитивні бактерії та багато анаеробів, зокрема Bacteroides fragilis, мікобактерії та гриби нечутливі до дії поліміксинів. Через високу нефро- та нейротоксичність поліміксини тривалий час використовували переважно як компоненти засобів для місцевого застосування: очних та вушних крапель, дерматологічних та вагінальних препаратів. Проте за останні 20 років у зв’язку з поширенням інфекцій, спричинених мультирезистентними штамами грамнегативних бактерій, затребуваність поліміксинів для системного застосування істотно зросла. Поліміксини застосовують: • при лікуванні інфекцій, спричинених Pseudomonas aeruginosa або грамнегативними мікроорганізмами з множинною стійкістю до антибіотиків інших класів; • при непереносимості інших антимікробних ЛЗ; • за відсутності ефекту лікування іншими, менш токсичними антимікробними препаратами пацієнтів із порушеним імунітетом і агранулоцитозом; • при сепсисі (як лікарські засоби другого ряду). Стійкість бактерій до поліміксинів Донедавна випадків стійкості бактерій до поліміксинів майже не було. Однак у 2011 р. в Китаї було виявлено, а в 2015 р. — заявлено про новий ген MCR-1 (mobilized colistin resistance — мобільний ген резистентності до колістину), який забезпечує стійкість бактерій до колістину та поліміксину В. Ген розташований в плазміді — кільцевому фрагменті ДНК, здатному до автономної реплікації і передачі від однієї бактерії до інших. З 2015 р. ген MCR-1 почали фіксувати все частіше: спочатку в кишковій паличці Escherichia coli (у людей і сільськогосподарських тварин), потім в бактеріях Klebsiella pneumoniae, Salmonella enterica, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae та деяких інших. На сьогодні ген MCR-1 виявлено більше ніж в 30 країнах на п’яти континентах. Стійкість бактерій, що несуть ген MCR-1, до поліміксинів зумовлена дією ферменту фосфатидилетаноламінтрансферази, який переносить залишок фосфоетаноламіну на ліпід А мембрани грамнегативних бактерій. Змінений ліпід А має значно нижчу афінність до поліміксинів, ніж потрібно для реалізації їхніх антимікробних властивостей, отже, MCR-1 забезпечує стійкість до антимікробних засобів класу поліміксинів шляхом зміни їхньої мішені. Такий механізм стійкості для цих антибіотиків був відомий і раніше, але MCR-1 — перший ген резистентності, здатний до горизонтального переносу між різними штамами бактерій та відповідно до швидкого поширення світом. Небажані реакції* • Нирки (часто): протеїнурія, гематурія. Нефротоксичність виникає у 20% пацієнтів, які отримують поліміксини; розвивається про-

практика

протягом усього періоду введення. Після парентерального введення поліміксини накопичуються в нирках, печінці, серці, м'язах і легенях. Вони не виявляються в жовчовивідних шляхах і спинномозковій рідині та не проникають через гематоенцефалічний бар’єр. І поліміксин В, і колістин не метаболізуються та виділяються в незміненому вигляді нирками

тягом перших 4 днів лікування. Першими ознаками ускладнення є підвищення рівня сечовини і креатиніну в крові. Внаслідок прогресивно наростаючих змін функцій нирок можливий розвиток гострого канальцевого некрозу.

• ЦНС: запаморочення, розлад чутливості, парестезії (особливо на обличчі); нудота, блювання, м'язова слабкість, периферичні нейропатії; сплутаність свідомості, психози, судоми, атаксія; оборотна нейром'язова блокада. Нейропатії зазвичай виникають в перші 4 дні лікування і зникають після його припинення. Нейротоксичні реакції частіше розвиваються при анемії через більш високу чутливість пацієнтів із хронічними захворюваннями крові до дії токсичних агентів. При всмоктуванні поліміксину В з пошкодженої поверхні слизової оболонки можуть розвиватися порушення нейром'язової провідності. При введенні поліміксину В у формі вушних крапель можливі нейро­токсичні реакції, а також глухота (у разі тривалого застосування, особливо у пацієнтів з перфорацією барабанної перетинки).

• При інтраназальному введенні розчину поліміксину В можуть виникати висипка та лихоманка.

• Реакції гіперчутливості (при інгаляційній терапії): бронхоспазм, дистрес-синдром, алергічні висипання, лихоманка.

• Місцеві реакції: біль та інфільтрат у місці в/м введення, флебіт і перифлебіт після в/в ін'єкцій. Протипоказання* • Гіперчутливість.

• Ниркова недостатність.

• Міастенія (при обробці розчинами післяопераційних ран існує ризик блокади нейром’язової провідності).

• При закапуванні у вухо — перфорація барабанної перетинки.

• У новонароджених через підвищену проникність слизової оболонки кишечнику і можливість прояву токсичної дії протипоказане системне застосування.

• Період вагітності: поліміксини проходять через плаценту і можуть чинити токсичну дію на плід, зокрема при застосуванні у формі вушних або очних крапель. Дані про проникнення поліміксинів у грудне молоко відсутні. Взаємодія з іншими лікарськими засобами* При одночасному прийомі з аміноглікозидами, ванкоміцином, амфотерицином В підвищується ризик нейротоксичності; з міорелаксантами, анестетиками, нейротропними препаратами — ризик апное. Тетяна Ткаченко, канд. біол. наук * Повний перелік протипоказань, побічних реакцій та взаємодії дивіться в інструкціях для медичного застосування відповідних лікарських засобів.

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

45

Догляд за шкірою, схильною до акне: алгоритм рекомендації

від Eucerin DERMOPURE Акне (запалення сальних залоз) — одне з найбільш поширених захворювань у світі. Найчастіше починається у підлітковому віці та пов’язане із гормональними змінами. Від даного захворювання тією чи іншою мірою страждають майже 95% підлітків, а у більш пізньому віці — близько 40% дорослих (переважно жінок)

Чому виникає акне? Основними фізіологічними причинами розвитку акне є порушення гормонального фону, ослаблення імунітету, психологічний стрес, а також підвищена чутливість сальних залоз, яка може бути зумовлена спадковістю. Надмірне вживання певних вуглеводів (багато цукру і білого борошна), коров’ячого молока і молочних продуктів (за винятком сиру), а також куріння, макіяж, який «забиває» пори, перебування у жаркому та вологому кліматі сприяють розвитку акне. У людей, схильних до акне, відмічається надмірне утворення шкірного сала, що створює ідеальне середовище для розмноження зазвичай нешкідливих акне-бактерії (Propionibacterium acnes).

46

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

Що відбувається при акне? Стартовою точкою розвитку акне є мікрозапалення навколо волосяного фолікула. У цей же час гормональні зміни та генетична схильність призводять до утворення надлишкового синтезу шкірного сала (себореї). В свою чергу, надмірне утворення клітин шкіри (гіперкератоз) блокує протоки сальних залоз, що спричиняє їхню закупорку та утворення білих і чорних комедонів. І, врешті-решт, ріст бактерій зумовлює розвиток запалення та появу висипань. Важливо вчасно лікувати акне, щоб запобігти його наслідкам, таких як: атрофічні та келоїдні рубці, дисхромія, судинні порушення та розширення пор.

Перевірено часом та доказовою медициною Для боротьби з основними причинами акне спеціально створено лінію засобів для очищення та догляду від ТМ Eucerin DERMOPURE, концепцію якої було розроблено в Німеччині ще у 1898 р. [1]. Лінія м’яких, але ефективних засобів Eucerin DERMOPURE зменшує висипання, заспокоює подразнення та повертає контроль над шкірою, схильною до акне. Формула містить: • лікахалкон А (високоефективний протизапальний засіб, який заспокоює подразнення та сприяє зменшенню гіперемії); • саліцилову кислоту (антибактеріальний компонент із комедолітичною дією, що зменшує висипання та запобігає їхній повторній появі); • себорегулюючу технологію з L-карнітином (зменшує вироблення шкірного сала). Засоби лінії Eucerin DERMOPURE можна використовувати як для основного догляду за проблемною шкірою, так і під час медикаментозного лікування акне. Результати клінічних та дерматологічних досліджень доводять, що всі засоби мають високу ефективність, сприяють зменшенню симптомів акне, та характеризуються високою переносимістю [2, 3]

Три кроки ефективного догляду Як відомо, наявність в асортименті того чи іншого засобу — тільки половина справи. Найголовніше — це вміння правильно його рекомендувати. Як приклад розглянемо три продукти ТМ Eucerin DERMOPURE: Eucerin DermoPurifyer очищуючий гель і два креми — матуючий флюїд Eucerin DermoPurifyer та крем для комплексної корекції Eucerin® DermoPure. Нижче наведено три основних кроки догляду за шкірою з їхньою допомогою. Крок № 1: правильне очищення Ефективне очищення — важливий етап у зменшенні та запобіганні висипань. Це допомагає шкірі поглинати активні компоненти, що робить догляд більш ефективним. Якщо шкіра схильна до акне, рекомендуйте засоби, які розроблені відповідно до її потреб. Звертайте увагу на особливості, що вказані на упаковці. Зокрема, некомедогенний засіб не містить компонентів, що можуть закупорювати пори. Рішення: Eucerin DermoPurifyer очищуючий гель є некомедогенним засобом для вмивання обличчя: містить 6% амфотензид, який ніжно та ефективно видаляє шкірне сало, бруд та макіяж. Це забезпечує шкірі відчуття чистоти, свіжості та еластичності. Використовувати зранку та ввечері для вмивання. Крок № 2: правильний догляд — ранковий захист Схильна до акне шкіра вже страждає від надмірного сало­ утворення, тому уникайте застосування продуктів, до складу яких входять олії. Рішення: крем Eucerin DermoPurifyer матуючий флюїд зменшує висипання та заспокоює шкіру. Матуючі компоненти забезпечують 8-годинний антиблиск ефект без закупорювання пор. Наносити зранку на очищену шкіру. Крок № 3: правильний догляд — вечірня турбота Пори, закупорені впродовж дня, особливо у разі використання декоративної косметики, призводять до утворення чорних та білих вугрів і подальшого розвитку акне.

Рішення: крем Eucerin® DermoPure для комплексної корекції. Він містить 10% гідрокси-комплекс, який звужує пори, помітно зменшує висипання та запобігає їхній повторній появі. Зменшує постзапальну гіперпігментацію, помітно покращує загальний стан шкіри, робить її помітно гладенькою та сяючою. Наносити один раз на добу ввечері на попередньо очищену шкіру. Можна комбінувати з іншими засобами для догляду від ТМ Eucerin. Лінійка Eucerin® DermoPure — ваша професійна рекомендація справжніх експертів з догляду за проблемною шкірою! Література

1. Anwar Y., Lowenstein E.J. Eucerin: A Revolutionary Formulation Still Going Strong for Over a Century // Skinmed. — 2016 Dec 1; 14 (6): 437–439.

2. Das S., Reynolds R.V. Recent advances in acne pathogenesis: implications for therapy // Am J Clin Dermatol. — 2014 Dec; 15 (6): 479–88.

3. Yousefi M. et al. Comparison of therapeutic effect of topical Nigella with Betamethasone and Eucerin in hand eczema // J Eur Acad Dermatol Venereol. — 2013 Dec; 27 (12): 1498–504.

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

47

практика

Школа фармацевта

Знання норм української мови як передумова успішної діяльності сучасного фахівця у галузі фармації Сьогодення висуває нові вимоги до сучасного спеціаліста будь-якої галузі. Фахівці повинні дуже швидко реагувати на зміни в інформаційному, економічному, соціальному та мовному просторах, визначати пріоритетність проблем та приймати правильні рішення для їхнього розв’язання. Досягнення таких якостей можливе за умови оволодіння основами української літературної мови. Це невід’ємна складова зростання та удосконалення особистості загалом та фармацевта зокрема. Мова — це неперервний процес пізнання світу, освоєння його людиною, засіб спілкування, передання власного досвіду іншим і збагачення досвідом одночасно. Саме тому необхідно знати норми української мови, щоб бути висококваліфікованим та конкурентноздатним фахівцем у галузі фармації Норма — це прийняте в суспільній практиці людей правило вимови, вживання слова, граматичної форми, побудови словосполучення, речення (фрази) тощо [3]. Розрізняють такі мовні норми, як орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні, стилістичні та пунктуаційні. Орфоепічні норми Сукупність правил, якими користуються носії певної мови в усному мовленні, тобто норми вимови голосних та приголос­ них звуків, а також звукосполук. Часто у фармацевтів виникають проблеми з правильним уживанням наголосу. В процесі спілкування зі споживачами іноді можна чути неправильний наголос в словах, а згодом фармацевти і самі починають вимовляти деякі слова неправильно. Наголос у словах української мови складно правильно визначити, оскільки він не тільки може припадати на будь-який склад, але йому також властива рухомість — можлива зміна наголосу при відмінюванні слова. Ситуацію також ускладнюють відсутність чітких правил щодо формування наголосу та велика кількість винятків. Варто запам’ятати такі найуживаніші слова, у яких часто виникають помилки у вимові залежно від наголосу на певний склад: 1-й склад

2-й склад

3-й склад

4-й склад

вАги

борОдавка

гастронОмія

безготівкОвий

вИпадок

всерЕдині

горошИна

ветеринАрія

рАзом

абО

диспансЕр

дешевинА

зрУчний

допІзна

докумЕнт

медикамЕнт

кИшка

мерЕжа

запитАння

неврастенІя

кОсий

надлИшок

інструмЕнт

безперестАнку

нІздря

промІжок

жалюзІ

начистотУ

щИпці

ціннИк

перелЯк

щодобовИй

Орфографічні норми Охоплюють правила написання слів та їхніх частин. Слова в українській мові пишуться за такими принципами: • фонетичним (пишуться так, як і вимовляються): випробувати, підрозділ, дата, бланк;

48

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

• морфологічним (позначення на письмі складових частин слова незалежно від їхньої вимови): підписуєшся, укладається, зчитувати, хвилюєшся; • історичним або традиційним (букви, морфеми, слова пишуться за традицією, а не відповідно до існуючих норм): рівень, меншості, зосереджений, черговий; • смисловим або диференціюючим (різне написання однозвучних слів, які мають неоднакове написання): напам’ять/на пам’ять, вишневе/Вишневе, проте/про те, якби/як би [1]. Лексичні норми Норми слововживання, прийняті в сучасній українській літературній мові, які регулюють вибір слова відповідно до змісту і мети висловлення. В аптеках дуже часто можна почути, як фармацевти припускаються саме лексичних помилок. Неправильно

Правильно

ікота

гикавка

любі

будь-які

видаляти і вилучати

видаляти (зуб) вилучати (статтю)

більш висока найбільш значне

вища світліший найзначніше

в деякій мірі

деякою мірою, певною мірою

завідуючий

завідувач, голова

включати

містити у своєму складі, складатися (з…)

більш світлий

самий більший

найбільший

по понеділкам, по місцям, по рокам…

у понеділки, по місцях, за роками…

багаточисельний

числéнний

Граматичні норми Визначають правильне вживання граматичних форм слів та усталену побудову речень, словосполучень. У лінгводидактиці

Школа фармацевта

практика

Стилістичні норми Регулюють уживання мовних засобів працівниками фармацевтичної галузі відповідно до мовного стилю. Для офіційно-ділового стилю характерні сталі словосполучення — мовні штампи, що зазнають суржикового викривлення під впливом російської мови. Норма

Порушення норми

укладати (підписувати) договір

заключати договір

давати згоду, схвалювати, підтримувати, погоджуватися

давати добро

я вважаю, на мою думку

я рахую

дякую Вам

дякую Вас

відшкодувати збитки

возмістити убитки

впроваджувати у виробництво

внедряти у виробництво

обіймати посаду

займати посаду

закон попиту і пропонування

закон попиту і пропозиції

юридична особа

юридичне лице

це не становить великих труднощів це не складає великих труднощів

до групи граматичних помилок належать морфемні, словотвірні, морфологічні й синтаксичні порушення. До типових граматичних помилок фармацевтів належать такі: 1) морфемні й словотвірні — помилки, спричинені: а) уживанням нетипових для української мови (малопродуктивних, що витісняються іншими продуктивними засобами, чи зовсім не властивих мовній системі) словотворчих засобів, найчастіше суфіксів: непередбачувальні, поставщиків; б) порушенням закономірностей поєднання твірної основи й словотворчого засобу в похідному слові: подмінять, двохтрубне.

2) Морфологічні — помилки, що спричинені невідповідністю формального вираження якогось із граматичних значень тієї чи іншої повнозначної (самостійної) частини мови — роду, числа, відмінка, ступеня порівняння, особи, часу, способу, стану, виду. Залежно від частиномовної приналежності помилки виокремлюють такі різновиди морфологічних помилок: а) іменникові: головна біль; б) прикметникові: на слабком вогні; в) числівникові: від п’ятидесяти до шести десяти відсотків; г) займенникові: зобов’язаний усим; ґ) прислівникові: більш вдаліше, найбільш зрозуміліше; д) дієслівні: я вибачаюся. Вони знемагалися від спеки й голоду.

3) Синтаксичні — помилки, спричинені незабезпеченням передбаченої граматичним ладом української мови побудови конструкцій (словосполучень, речень, надфразних єдностей) відповідно до усталених моделей синтаксичних зв’язків і відношень. Залежно від складності конструкції можуть бути виділені помилки на рівні: а) словосполучень: чудова шампунь; б) простих речень: Ви правильно говорила про це у своєму виступі; в) складних речень: він зрозумів свою помилку. Але коли це вже було запізно; г) вищому за речення, тобто поєднання речень недоречними засобами (повторенням і, також; але, проте, а; бо, тому що).

Пунктуаційні норми Система правил, що регулюють вживання розділових знаків: крапки, трьох крапок, знака оклику, знака питання, коми, крапки з комою, двокрапки, тире, лапок, дужок, абзацу. Свідоме засвоєння пунктуаційних норм сприяє виробленню умінь і навичок безпомилкового вживання розділових знаків [2]. Важливим показником мовних знань і практичного володіння мовою є правильне вживання розділових знаків, які позначають структуру речення, виділяють певні елементи висловленого змісту, вказують на особливості вимови. Оскільки речення є засобом формування і вираження думок і почуттів, їх правильне пунктуаційне оформлення має безпосередній зв’язок з процесами мислення і мовлення. Спілкування між мовцем і адресатом у письмовій формі вимагає дотримання пунктуаційних норм як умови взаєморозуміння. Порушення правил уживання розділових знаків ще більшою мірою, ніж порушення норм орфографії, може спричинити прикрі непорозуміння. Пунктуаційні помилки бувають чотирьох видів: • відсутній потрібний розділовий знак: Всі знали_ багато труднощів ще попереду; • зайвий розділовий знак: Коли припинився дощ,_і трохи затих вітер, ми продовжили роботу; • ужитий не той знак, який потрібен: Минув місяць: хворий одужав; • ужитий знак (майже завжди — кома) не в тому місці, де потрібно: Ми продовжували працювати_дарма, що накрапав дощ [4]. Знання норм української мови — це важлива складова професійної діяльності фармацевта, що сприяє виявленню й задоволенню матеріальних і духовних потреб споживачів, об’єднує їх у суспільство для досягнення добробуту і купівлі необхідних лікарських засобів та виробів медичного призначення. Алла Віцюк, канд. пед. наук, доцент, директор Медично-фармацевтичного коледжу ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини» Література

1. Орфографічні норми сучасної української літературної мови. Правопис [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://studfiles.net/ preview/5258022/page:7/ 2. Пунктуаційні норми [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https:// studfiles.net/preview/5720457/page:7/

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

49

практика

фітотерапія

Шавлія лікарська:

властивості, препарати, перспектива використання

У час стрімкого економічного (і не тільки) прогресу лікарські засоби мають бути екстраефективними, принаймні такими є очікування більшості пацієнтів. У той же час їхня безпека для здоров’я є не менш важливою, а ще тренд «натурального продукту» також стає все більш популярним. Саме тому актуальність рослинних препаратів зростає. У цьому контексті хочемо зупинитися на рослині з довгим переліком різноманітних фармакологічних ефектів, а саме — шавлії лікарській (Salvia officinalis)

Рід шавлія родини Губоцвіті (Lamiaceae) налічує близько 1000 видів. Рослини цього роду використовують як рослинні чаї, а також як сировину для харчової, косметичної, парфумерної та фармацевтичної промисловості. Рід шавлія має такі фармакологічні властивості: протибактерійні, противірусні, антиоксидантні, антималярійні, протизапальні тощо. У Державну Фармакопею України як лікарська рослинна сировина включене тільки листя шавлії лікарської. Відповідно до інструкції

50

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

із застосування листя рослини має такі фармакологічні властивості: протизапальну та помірно виражену антисептичну дію, вплив (зміцнення) на стінки кровоносних судин, підвищення секреторної діяльності органів травного тракту. При прийомі внутрішньо у період годування груддю ця рослина пригнічує секрецію молока. Показаннями до застосування препаратів шавлії є стоматит, гінгівіт, ангіна, виразкові процеси порожнини рота, а також запалення верхніх дихальних шляхів та шкіри, легкі опіки і обмороження, гастрит

фітотерапія і виразкова хвороба шлунка та два- Наталія Гудзь надцятипалої кишки із секреторною недостатністю та зниженою кислотністю шлункового соку [1]. На вітчизняному фармацевтичному ринку представлені препарати шавлії, у тому числі комплексні (табл. 1) [2]. Їх використовують при інфекційно-запальних захворюваннях ЛОР-органів і слизової оболонки порожнини рота — стоматиті, гінгівіті, ларингіті, фарингіті, пародонтиті, глоситі тощо. Доказові дані щодо ефектів шавлії та її препаратів досить широкий (табл. 2, 3), що було підсумовано А. Ghorbani та М. Esmaeilizadeh (2017) [3]. Рослина, крім широковідомих антисептичного і протизапального ефектів, виявляє також протираковий, протимутагенний, протибольовий і протигрибковий ефекти. Окрім того, шавлія впливає на когнітивні функції (зокрема, позитивний вплив при хворобі Альцгеймера) та метаболізм (знижує рівень глюкози та ліпідів у плазмі крові). За даними K.L. Lemle (2018), настій із шавлії використовують також як кровоспинний, протиалергічний та антиперспірантний засіб [4]. Відповідно до Звіту про оцінку шавлії лікарської Європейської агенції лікарських засобів (2010) рослину можна використовувати при надмірному потовиділенні у жінок при клімаксі. Рекомендована добова доза для внутрішнього застосування: 3–6 г сухого листя у формі настою, рідкий екстракт 1:1 (спирто-

практика

вий, 70% спирт) 2–3 мл 3 рази на добу [5]. Окрім вищезазначених, шавлії притаманний естрогенний ефект [4]. Саме з огляду на це препарати рослини чинять антилактаційний вплив у період годування груддю. Враховуючи естрогендефіцитний стан жінок у клімактеричний та постменопаузальний період, можна розглядати перспективу використання рослини при клімактеричних розладах. Вітчизняні вчені проводять експериментальні дослідження щодо вивчення доцільності застосування екстракту шавлії у складі супозиторіїв з антисептичною і протизапальною дією, зокрема при лікуванні гіперплазії передміхурової залози, та фітотампонів при гінекологічних захворюваннях [6]. На базі Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького студентка фармацевтичного факультету Х.М. Присташ під керівництвом доцента кафедри технології ліків та біофармації Н.І. Гудзь розробила антибактеріальний антисептичний гель для обробки рук (2018). Препарат виготовлено на основі карбополу з додаванням настойки і ефірної олії шавлії лікарської, а також з додаванням настойки шавлії мускатної зі встановленим вмістом поліфенолів. Запропоновано опис технологічного процесу для промислового виробництва конкретного складу антисептичного гелю: підготовка виробництва; підготовка сировини, зважування Катерина Дорикевич

Таблиця 1. Препарати шавлії лікарської (станом на 01.05.2019) Назва препарату, лікарська форма, Склад АТ-код ШАВЛІЯ 1 таблетка для розсмоктування містить: екстракту шавлії таблетки для сухого (5,0–6,0:1) екстрагент вода)) —12,5 мг; олії шавлії розсмоктування, есенційної — 2,4 мг A01AD11

Виробник Херкель Б.В. (Нідерланди)

ЕКСТРАКТ ШАВЛІЇ 1 таблетка для смоктання містить: екстракту з листя шавлії З ВІТАМІНОМ С густого (3,4–4,6:1) — 50 мг, олії шавлії — 6 мг, кислоти ДР. ТАЙСС аскорбінової (вітаміну С) — 20 мг таблетки для смоктання, R02AA20

Др. Тайсс Натурварен ГмбХ (Німеччина)

СТОМАТОФІТ розчин для ротової порожнини, A01AD11

Фітофарм Кленка С.А. (Польща)

100 г розчину містять екстракту рідкого (0,65:1) із суміші сировини: квіток ромашки — 13 г, кори дуба — 13 г, листя шавлії — 13 г, трави арніки — 6,5 г, кореневища аїру — 6,5 г, трави м’яти перцевої — 6,5 г, трави чебрецю звичайного — 6,5 г; екстрагент: етанол 70% (м/м) СТОМАТОФІТ А 100 г розчину містять 50 г екстракту рідкого (0,65:1) із суміші розчин для ротової сировини: квіток ромашки — 6,5 г, кори дуба — 6,5 г, порожнини, листя шавлії — 6,5 г, трави арніки —3,25 г, кореневища A01AD11 аїру — 3,25 г, трави м’яти перцевої — 3,25 г, трави чебрецю звичайного — 3,25 г, анестезину — 2 г; екстрагент: етанол 70% (м/м) ІНГАЛІПТЗДОРОВ’Я ФОРТЕ З РОМАШКОЮ спрей для ротової порожнини, R02AA20

1 балон (30 мл) містить стрептоциду розчинного — 0,75 г, натрію сульфатіазолу в перерахуванні на натрію сульфатіазол безводний 0,54 г, тимолу — 0,015 г, олії евкаліптової — 0,015 г, олії м’яти перцевої — 0,015 г, шавлії лікарської листя екстракту рідкого (1:10) — 1,26 г, ромашки екстракту рідкого (6:10) — 1,26 г; 1 флакон (50 мл) містить стрептоциду розчинного — 1,25 г, натрію сульфатіазолу в перерахуванні на натрію сульфатіазол безводний — 0,9 г, тимолу — 0,025 г, олії евкаліптової — 0,025 г, олії м’яти перцевої — 0,025 г, шавлії лікарської листя екстракту рідкого (1:10) — 2,1 г, ромашки екстракту рідкого (6:10) — 2,1 г

Фітофарм Кленка С.А. (Польща)

Показання до застосування Для місцевого лікування у складі комплексної терапії запальних захворювань порожнини рота, глотки та верхніх дихальних шляхів: стоматиту, гінгівіту, ларингіту, фарингіту, ушкоджень слизової оболонки порожнини рота У складі комплексної терапії інфекційнозапальних захворювань верхніх дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем; захворювань слизової оболонки порожнини рота та глотки: стоматиту, гінгівіту, фарингіту Місцеве лікування запальних захворювань слизової оболонки порожнини рота та пародонта — гінгівіту, пародонтиту, стоматиту, глоситу (в тому числі спричинених дріжджовими грибами) Місцеве лікування запальних захворювань слизової оболонки порожнини рота та пародонта — гінгівіту, пародонтиту, стоматиту, глоситу (в тому числі спричинених дріжджовими грибами)

ТзОВ «ФК «Здоров’я» Інфекційно-запальні захворювання ЛОР(Україна) органів і слизової оболонки порожнини рота: тонзиліт, фарингіт, ларингіт, афтозний і виразковий стоматит

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

51

практика

фітотерапія

Таблиця 2. Результати клінічних досліджень препаратів шавлії лікарської Предмет дослідження

Кількість і вид(и) досліджень

Лікарська форма Краплі (спиртовий екстракт), капсули із сухим листям та ефірна олія шавлії лікарської Спрей на основі екстракту шавлії лікарської та ополіскувач на основі настою шавлії лікарської

Вплив на пам’ять та когнітивні функції

4 рандомізовані клінічні дослідження

Вплив на біль при фарингіті, після тонзилектомії та аденоїдектомії

2 рандомізовані дослідження

Вплив на рівень глюкози та ліпідів у плазмі крові

3 рандомізовані плацебоконтрольовані дослідження та одне Капсульований водно-спиртовий екстракт пілотне дослідження (нерандомізоване перехресне)

Результат Покращання настрою, когнітивних функцій, пам’яті та уваги Зменшення інтенсивності болю в горлі Зниження вмісту загального холестерину, тригліцеридів, та глюкози в плазмі крові

Таблиця 3. Аналіз досліджень фармакологічних ефектів препаратів шавлії лікарської Досліджуваний ефект Протираковий і протимутагенний

Антиоксидантний Протизапальний та протибольовий Антисептичний та протигрибковий

Когнітивний

Вплив на метаболізм

Результат Екстракт рослини продемонстрував проапоптозний та пригнічувальний ефекти на лінії клітин раку молочної залози, аденокарциноми шийки матки, колоректального раку, інсуліноми, карциноми гортані, карциноми легені, меланоми, плоскоклітинного раку порожнини рота, хронічної мієлоїдної лейкемії, карциноми передміхурової залози, гепатоклітинної карциноми і дрібноклітинної карциноми легені, раку шкіри. Широко вивчені протиракові властивості розмаринової кислоти Найбільш ефективними сполуками шавлії з антиоксидантними властивостями є карнозол, розмаринова кислота, карнозолова кислота, кавова кислота, а також кверцетин і рутин, які ефективно запобігають перекисному окисненню ліпідів Екстракт шавлії виражено зменшує запальні явища у ротовій порожнині, зокрема, при фарингіті. Саме маноол, карнозол та урсолова кислота є терпеноїдами із протизапальним ефектом. Ця дія S. officinalis не є більш потужною, ніж бензидаміну гідрохлориду, в контролі післяопераційного болю після тонзилектомії або аденоїдектомії Ефірна олія та спиртовий екстракт шавлії мають сильний бактерицидний та бактеріостатичний ефект проти як грампозитивних, так і грамнегативних бактерій. Також рослина має фунгіцидний ефект щодо грибів роду Candida. Протимікробні ефекти виражені завдяки терпенам (камфора, карнозол, туйон, 1,8-цинеол, олеанова та урсолова кислоти). Рослина також виявляє противірусну активність Застосування препаратів шавлії у здорових людей, а також у хворих з деменцією підвищує когнітивні показники. Рослину можна використовувати в ароматерапії: аромат ефірної олії шавлії покращує проспективну пам’ять у здорових пацієнтів. Проведене рандомізоване клінічне дослідження щодо впливу водно-спиртового екстракту шавлії (курс — 4 міс) на когнітивні функції у пацієнтів з хворобою Альцгеймера легкого та помірного ступеня; результати — позитивні А саме: глікемічний статус, рівень ліпідів у сироватці крові, ліполіз тощо. Екстракти з надземної частини шавлії здатні знижувати рівень глюкози в крові, а також вміст ліпідів у сироватці крові

або відмірювання компонентів; виготовлення концентрованої основи карбополу ETD 2020 NF; виготовлення гелевої маси; фасування у відповідну тару, маркування. Катерина Дорикевич, канд. фарм. наук, доцент кафедри організації та економіки фармації, Наталія Гудзь, канд. фарм. наук, доцент кафедри технології ліків і біофармації ЛНМУ ім. Данила Галицького Література

1. Нормативно-директивні документи МОЗ України. Шавлії листя. Інструкція до застосування. Електронний ресурс: http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=998.

2. МОЗ України. Державний реєстр лікарських засобів України. Електронний ресурс: http://www.drlz.com.ua/ibp/ddsite.nsf/all/shlist?opendocument&ats code=A01AD11.

3. Ghorbani A., Esmaeilizadeh M. Pharmacological properties of Salvia officinalis and its components // Journal of Traditional and Complementary Medicine. — 2017; 7, 4: 433–440. https://www.sciencedirect.com/science/ article/pii/S2225411017300056.

4. Lemle K.L. Salvia officinalis used in pharmaceutics. 2018 IOP Conf. Ser.: Mater.

Sci. Eng. 294 012037. Електронний ресурс: https://www.researchgate.net/ publication/322458609_Salvia_officinalis_used_in_pharmaceutics.

5. Assessment report on Salvia officinalis L., foliumand Salvia officinalis L., aetheroleum. EMEA, 2010 // https://www.ema.europa.eu/en/documents/ herbal-report/superseded-assessment-report-salvia-officinalis-l-folium-salviaofficinalis-l-aetheroleum_en.pdf.

6. Ніженковська І.В., Цуркан О.О., Седько К.В. Шавлія лікарська — сучасні аспекти застосування (Огляд літератури) // Фітотерапія. Часопис. — 2014; № 2: 58–61.

52

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

Кетопрофен 2,5 % гель

Лікування БОЛЮ в м’язах та суглобах 1 30, 50, 100 г гелю у тубі 1. Показання: посттравматичний біль у м’язах та суглобах, запалення сухожиль. За повною інформацією щодо можливих побічних ефектів звертайтеся до інструкції для медичного застосування лікарського засобу Фастум® гель, затвердженої наказом МОЗ України № 1772 від 12.08.2019. Р.П. № UA/10841/01/01. Інформація про рецептурний лікарський засіб для спеціалістів охорони здоров’я, для медичних і фармацевтичних працівників. ФАСТУМ® ГЕЛЬ. 1 г гелю містить кетопрофену 0,025 г. Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні засоби для місцевого застосування. Код АТХ М02А А10. Показання. Посттравматичний біль у м’язах та суглобах, запалення сухожиль. Застосування. 1-3 рази на добу 3-5 см гелю наносити тонким шаром на шкіру. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально. Особливості застосування. Для уникнення розвитку реакцій фотосенсибілізації шкіри рекомендується захищати одягом ті ділянки шкіри, на які наноситься препарат, під час його застосування та протягом 2 тижнів після припинення. Протипоказання. Будь-які реакції фотосенсибілізації в анамнезі, відомі реакції гіперчутливості, вплив сонячних променів або УФ-опромінення, гіперчутливість до будь-яких компонентів препарату, ІІІ триместр вагітності та інші. Побічні ефекти. Іноді шкірні реакції, рідко – фотосенсибілізація, дуже рідко реакції гіперчутливості, шлунково-кишкові кровотечі, діарея, пептична виразка, посилення ниркової дисфункції та інші. Категорія відпуску. За рецептом. За повною інформацією звертайтеся до інструкції для медичного застосування лікарського засобу Фастум® гель № 1772 від 12.08.2019. Виробник: А. МЕНАРІНІ Мануфактурінг, Логістікс енд Сервісес С.р.Л. Адреса. Віа Сете Санті 3, 50131 Флоренція, Італія. Представництво “Берлін-Хемі/A. Менаріні Україна Гмбх”. Адреса: м. Київ, вул. Березняківська, 29, 7-й поверх. Тел: +38 (044) 494 33 85, факс +38 (044) 494 33 89.

UA_Fas_12-2019_V1_Press. Останній перегляд 19.08.2019.

практика

ex tempore

Приготовление мягких лекарственных форм: жидкий пластырь-клееповязка Черняка Жидкие пластыри (кожные клеи) — Emplastra liquida — густые жидкости или гели, оставляющие на коже после испарения растворителя тончайшую водостойкую липкую эластичную прозрачную пленку

Нинель Орловецкая, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук, Руслан Редькин, канд. фарм. наук, Национальный фармацевтический университет, Харьков В 1847 г. американский студент-медик Джон Паркер Мейнард растворил полученную швейцарским химиком Шенбейном нитроцеллюлозу в смеси спирта и эфира и получил сиропообразную прозрачную жидкость, после высыхания которой создавалась стойкая прозрачная пленка. Так был получен первый коллодий (греч. kollodes — вязкий, клейкий), который сразу начали применять в качестве пластыря. Он одновременно дезинфицировал рану и закрывал ее. В Фармакопеях VIII и IX изданий приведено несколько прописей жидких пластырей: коллодий, коллодий со шпанскими мушками, клеол. Главное требование, предъявляемое к этим пластырям, заключается в том, что они должны образовывать плотно прилегающую к телу эластичную пленку, которая не растрескивается и не раздражает кожу. В состав жидких пластырей входят такие вещества, как коллодий, канифоль, полимерные материалы и др. Для придания большей эластичности к смеси добавляют растительные масла и различные пластификаторы. При микротравмах с профилактической целью используют клеевую повязку П.О. Черняка или ее вариант, видоизмененный Н.Ф. Родякиным (добавлен ртути дихлорид).

Модификация пластыря по Н.Ф. Родякину • Ртути дихлорид 0,1 • Цинка оксид 5,0 • Масло касторовое 1,25 • Масло вазелиновое 0,75 • Коллодий 100,0

применение Хирургической асептической эластичной клееповязки (ХАСЭЛК) ХАСЭЛК применяют для укрепления повязок. Для этого кожу смазывают жидким пластырем, а затем на смазанное место накладывают конец перевязочного материала, который требуется укрепить

54

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

Кристиан Фридрих Шенбейн (1799– 1868) — немецко-швейцарский химик. Учился в Тюбингенском и Эрлангенском университетах. Работал в Швейцарии, с 1828 г. — профессор и почетный доктор Базельского университета, член Эдинбургского королевского общества. Открыл озон (1839), нитросахарин, нитро­ амид, пироксилин (1845) и коллодий (1846). Существует история о том, что Шенбейн открыл пироксилин случайно — во время экспериментов с азотной кислотой он разлил ее на фартук жены и стал сушить его у печки, но фартук внезапно взорвался. При взаимодействии хлопка фартука с азотной кислотой образовалась нитроцеллюлоза, по своим взрывчатым свойствам превосходящая порох. Шенбейн первым разработал способ получения нитроцеллюлозы, ввел термин «геохимия» (1838)

Родякин Николай Федорович — дерматовенеролог, заслуженный деятель науки Туркмении. Приложил немало усилий к избавлению населения республики от кожных и венерических болезней, в частности предложил метод индивидуальной профилактики лейшманиоза. Препарат в модификации Н.Ф. Родякина применяют для защиты микротравм кожи от инфекции, скрытия дефектов кожи и лечения небольших кожных повреждений, таких как порезы, царапины и проколы

Хирургическая асептическая эластичная клееповязка (ХАСЭЛК) по прописи П.О. Черняка Rp.: Z inci oxidi 1,0 Olei Ricini gtts V Olei Vaselini gtts III Collodii 20,0 M.D.S. П овязка хирургическая для защиты микротравм кожи от инфекций

технология ЖИДКОГО ПЛАСТЫРЯ Черняка

Отвешивают цинка оксид

Добавляют масло касторовое

Диспергируют цинка оксид с маслами

Перемешивают до однородности

Помещают цинка оксид в ступку

Измельчают цинка оксид

Диспергируют цинка оксид с маслом

Добавляют масло вазелиновое

Отвешивают коллодий во флакон

Добавляют коллодий к полученной смеси

Переносят пластырь в баночку и укупоривают

Оформляют препарат к отпуску

практика

Обличчя фармації

Полюби ближнього Щиро віддавати людям і обраній професії часточку себе — давнє правило, яке у родині Ярослави Самборської, провізора із 47-річним стажем, передається з покоління в покоління

Ярослава Самборська Милосердя як сімейна цінність На відміну від багатьох аптекарів, любов яких до фармації зародилася на шкільних уроках хімії, Ярославу Самборську (завідувача аптеки «Центорія», м. Івано-Франківськ) схилило до вибору майбутнього фаху захоплення живою природою і, зокрема, лікарськими рослинами. Ще малою з мамою, вчителем математики сільської школи на Тлумаччині, вона сходила гори й полонини рідного гірського краю. Улюблена рослина — золототисячник, у лікувальні властивості якого вірила найбільше. Зрештою, й аптеку свою назвала «Центорія». Центоріум — так латиною звучить назва цієї лікарської рослини. Матір Ярослави Іванівни — перша людина у селі, яка здобула вищу освіту, відмінник народної освіти. Дуже любила дітей, її учні посідали призові місця на олімпіадах з математики. Разом з тим добре зналася на лікарських рослинах, вміла їх правильно заготовляти, зберігати і застосовувати. Навчила цього і доньку Ярославу. Завжди повторювала, що дівчині необхідна вища освіта, але жодна освіта не буде мати цінності без милосердного ставлення до тих, хто поряд, без допомоги тим, кому вона необхідна. А цей життєвий принцип — від дідуся Ярослави, з 1910 р. активного учасника товариства «Просвіта», який після війни безкоштовно допомагав односельцям зводити хати і стайні. Для чого ці вихідні? У 1969 р. Ярослава Іванівна вступила до Коломийського фармацевтичного училища (хімія їй також давалася легко), яке закінчила з відзнакою. Перше місце праці — в аптеці № 4 м. Івано-Франківськ, де студенти проходили виробничу практику. Оскільки молода спеціалістка прекрасно зарекомендувала себе ще впродовж навчання, завідувач Неля Вересова, дуже прискіпливий керівник, дисципліна для якої була понад усе, довірила їй посаду провізора-рецептаря. Як з’ясувалося пізніше, вимогливість завідувачки пішла усім на користь. Порядок в аптечному закладі був ідеальним. Аптека № 4, окрім відвідувачів, обслуговувала лікувальні заклади — судмедекспертизу, лікувально-фізкультурний, дермато-

56

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

венерологічний диспансери та дитячі садочки міста. Виготовляли стерильні розчини та екстемпоральну рецептуру — в середньому 70 рецептів за зміну. Ярославі Іванівні настільки все подобалося в аптеці, що вона там буквально жила і навіть дивувалася, для чого ці суботи-неділі, коли на роботі так цікаво. Відчуваючи, що здатна на більше, Ярослава Самборська задумала здійснити мрію — здобути вищу фармацевтичну освіту. Через те, що на той час мала вже двійко дітей (доньку-першокласницю і дворічного сина), змушена була обрати навчальний заклад поза межами України — Ленінградський хіміко-фармацевтичний інститут, де можна було навчатися заочно. Ленінградський репетитор допоміг абітурієнтці підготуватися до вступних іспитів. Прийняли одразу ж після першого екзамену — хімії, яку вона здала на п’ятірку. З нового — були дисципліни, які необхідні для підготовки провізора: фізіологія, патофізіологія, фармацевтична хімія, фармакогнозія, технологія лікарських форм, організація та економіка фармації. Навчальні програми були дуже насиченими — багато контрольних, перед іспитами заняття тривали з 8-ї до 21-ї, у вихідні і свята. Але, попри щільний графік, за роки навчання Ярослава Іванівна відвідала всі визначні музеї цього міста. Як вдавалося поєднувати так багато і все встигати: двоє дітей, чоловік, робота в аптеці і шість років сесій? Коли молода, любиш свою справу, чоловік підтримує, а діти надихають — під силу все, — переконує Ярослава Іванівна. Косметика аптечного виготовлення — тільки в аптеці «Центорія» — ТОВ «Аптека Центорія» створено у 1994 р. Цей аптечний заклад як ЦМА № 1 відкрився у 1972 р., а я прийшла сюди у 1988 р. на посаду заступника завідувача ЦМА № 1, — розповідає Ярослава Самборська, провізор-організатор вищої категорії. — Коли ми змінили форму власності, то зберегли та розширили функції аптеки, відкрили нові структурні підрозділи. З 1998 р. ТОВ «Аптека Центорія» укладала прямі контракти з віт­ чизняними та закордонними виробниками на поставку лікарських засобів. Серед іншого аптека мала 8 прямих іноземних контрактів з британськими (GlaxoSmithKline), словенськими (KRKA), французькими (Sanofi-Aventis), індійськими та американськими (SAGMEL)

Обличчя фармації фірмами. Зрозуміло, що це було доволі ризиковано, враховуючи «стрибки» долара. Проте широкий асортимент ліків, невисока роздрібна ціна через 5% націнку аптеки на відпускну ціну виробника та відсутність націнки гуртових постачальників, а також навчання, участь у науково-практичних конференціях та семінарах, які проводили медичні представники компаній, ці ризики компенсовували. Заклад тісно співпрацював з усіма лікарняно-профілактичними закладами міста, вчасно та якісно виконував їхні замовлення на стерильні ін’єкційні форми. На сьогодні аптека співпрацює з гуртовими постачальниками «БаДМ», «ОптимаФарм», «ВЕНТА», «Фармалайф», «Ексімед», «Істок плюс» тощо. Підприємство має у своїй структурі два аптечних пункти в обласній та міській клінічних лікарнях; ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, виробництво лікарських форм, виготовлення ліків в асептичних умовах (до речі, єдине на всю Івано-Франківську область). Площа аптеки — 539 м2, і практично уся вона задіяна у процесах виготовлення, зберігання та реалізації лікарських засобів. Тут виготовляють багато лікарських форм, зокрема серійно. Їхній асортимент не тільки різноманітний, але й ексклюзивний, бо прописи, за якими працюють фармацевти, були створені провізороманалітиком Л. Мельниковою та провізором М. Струтинською. Рецепти, зібрані у «Переліку косметичних та інших засобів, які застосовуються у дерматології та виготовляються в умовах аптеки «Центорія», погоджені та затверджені у територіальній Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Аптеку «Центорія» в Івано-Франківську знають усі, бо тільки тут можна придбати лінійку кремів аптечного виготовлення. Певна річ, жінок серед постійних відвідувачів більше, оскільки останнім часом мода на природну косметику захоплює дедалі більше представниць прекрасної статі. Основа кремів — ланолін-вазелінова, спермацет, віск, масло какао з додаванням натуральних ефірних олій для приємного запаху. Креми збагачені вітамінами Е, А, D, оливковою олією, олією з абрикосових кісточок, олією виноградних кісточок. Авторські вітамінний, регенерувальний, живильний, вибілювальний, омолоджувальний, захисний, крем від зморшок виготовляють серійно. Також у переліку косметичних засобів, які виготовляють серійно, крем від псоріазу, шампунь проти лупи, засіб для зміцнення волосся, протигрибковий лак, засіб від розшарування нігтів, парафіновоолійна маска для обличчя, засіб від тріщин на п’ятах, крем-мило від чорних цяток, мило косметичне, маска з колагеном. Найбільшим попитом користуються лікарські форми для немовлят, 2% і 3% розчини коларголу і 2% розчин протарголу, розчини з резорцином, сіркою, паста Унна. На день екстемпоральної рецептури виготовляється в середньому за 10–15 рецептами, які виписують лікарі лікувально-профілактичних установ. А загалом обсяг засобів аптечного виготовлення (концентрати, внутрішньоаптечна заготовка та напівфабрикати) становить 20% у загальному товарообігу.

— Дуже прикро, що тепер фармація перетворилася на класичний бізнес, — каже Ярослава Іванівна. — Люди, які мають великі гроші, відкривають аптеки, але не розвивають галузь, адже аптекарство — це не лише «купи дешевше — продай дорожче». Аптека є базою для проходження виробничої практики студентівфармацевтів Івано-Франківського національного медичного університету, Коломийського, Чортківського коледжів та медичного коледжу «Монада». Аптека «Центорія» є базою стажування для проходження інтернатури провізорами-інтернами Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької, Закарпатської, Тернопільської областей.

практика

Невдовзі на аптеку «Центорія» чекають великі зміни — у коридорі туляться одне до одного новенькі пластикові вікна. Ремонт буде! Вже династія Донька Ярослави Іванівни Галина Макогон — лікар-стоматолог, має власну клініку «EstetStudio», де, згідно із сімейними цінностями, у День захисту дітей проводять профілактичні огляди та здійснюють безкоштовне лікування малечі із соціально незахищених верств населення. Онучка Ірина — студентка III курсу стоматологічного факультету Івано-Франківського національного медичного університету. А от син Олег пішов шляхом матері, але в науку. У 1999 р. він вступив до Івано-Франківської медичної академії на фармацевтичний факультет (до слова, 2019-го минуло 20 років від дня його заснування), згодом — до аспірантури на базі Харківського національного фармацевтичного університету. У 2014 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Науковопрактичне обґрунтування інноваційного потенціалу протиалергійних лікарських препаратів». Кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри організації та економіки фармації і технології ліків ІваноФранківського національного медичного університету. У 2018 р., завдяки глибоким знанням і наполегливості, закінчив докторантуру в Харкові. Олег Степанович Самборський — автор понад 100 друкованих наукових праць і методичних рекомендацій. Співавтор підручника «Етика та деонтологія у фармації» для студентів фармацевтичних вишів і коледжів. Має авторські права на твір, галузеві нововведення, співавтор маркетингової програми, визначень у «Фармацевтичній енциклопедії», методичних рекомендацій, затверджених МОЗ України. Торік закінчив магістратуру Тернопільського національного економічного університету за спеціальністю «менеджмент управління в системі охорони здоров’я» та здобув другу вищу освіту. Під консультуванням професора М.М. Слободянюка Олег Самборський працює над докторською дисертацією на тему «Теоретичне та науково-практичне обґрунтування соціально-орієнтованої товарної політики фармацевтичних підприємств». На жаль, журналу «Фармацевт Практик» не вдалося поспілкуватися безпосередньо, оскільки Олег Степанович поїхав завершувати докторську дисертацію у Національний фармацевтичний університет до Харкова.

— Надзвичайно приємно питати поради у свого сина, який обрав ту ж професійну стежину, але значно мене переріс, — із гордістю підсумовує нашу зустріч Ярослава Самборська. Лариса Дедишина

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

57

життя

Психологічний практикум

Психологічна допомога: міфи, правда, небезпеки У цивілізованих країнах цілком нормально і навіть престижно лікуватися у психіатра, консультуватися з психологом, роками відвідувати психотерапевта. Це свідчить про свідоме здорове ставлення до свого життя. В Україні, попри деякі зрушення, у свідомості пересічного громадянина все ще існує плутанина відносно різних спеціалістів, панує нерозуміння щодо тієї допомоги, яку кожен із них надає, а сфера душевних проблем оповита численними міфами, упередженнями та страхами…

Не плутайте спеціалістів! Психіатр — це лікар з вищою медичною освітою, який здійснює діагностику, лікування й профілактику хвороб чи розладів, що пов’язані з порушенням психічної діяльності. Люди, яким надається психіатрична допомога, це пацієнти. Психіатр встановлює діагноз та призначає лікарські засоби, що впливають на роботу мозку й організм в цілому. Психіатри лікують хронічні психічні захворювання, всі види депресій, невротичні розлади, страхи, фобії, тривожні стани, сексуальні порушення, епілепсію, безсоння, суїцидальні спроби та нав’язливі думки; усуває складнощі з концентрацією уваги тощо. Психіатри лікують також порушення мозкової діяльності та психічні розлади, що виникли внаслідок інсульту та черепномозкової травми, а також органічних уражень головного мозку (деменція, хвороба Альцгеймера тощо). У психіатрів часто лікуються цілком нормальні адекватні люди з незначними тимчасовими проблемами, які легко піддаються медикаментозній терапії. Практичний психолог — це фахівець, що отримав вищу гуманітарну освіту і не має відношення до медицини. Психолог не

58

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

Головний міф: Психіатри, психологи, психотерапевти — це «однакові» спеціалісти, які працюють із «хворими» Насправді: Це геть різні фахівці, хоча й усі опікуються психікою людини. Одні з них працюють переважно зі здоровими людьми, інші — з тими, хто має психічні розлади. Небезпека: плутанина між різними спеціалістами дез­орієнтує й призводить до того, що людина взагалі не звертається по фахову допомогу

призначає ліки. Люди, яким надається психологічна допомога, називаються клієнтами. Цей спеціаліст обізнаний із загальними закономірностями функціонування людської психіки і надає допомогу у вигляді консультацій, які відбуваються у формі бесіди, дає загальні рекомендації щодо роботи клієнта над собою. Психолог працює з особистісними проблемами клієнта, віковими змінами, вихованням дітей, із подружніми та дитячо-батьківськими стосунками і будь-чим, що стосується емоцій, переживань, відносин з оточуючими, реакцій клієнта на події. Психолог вчить вмінню розслаблятися чи мобілізуватися, долати стрес, керувати гнівом, позитивно ставитись до життя. Психолог також може надавати сімейні консультації та вести групи підтримки. Такі фахівці часто мають вузьку спеціалізацію — дитячі психологи, клінічні, військові тощо. Психотерапевт — це психіатр або психолог, який отримав додаткову післядипломну освіту і є спеціалістом в одному з обраних ним напрямків: психоаналіз, гештальт, психодрама, арттерапія, клієнт-центрована чи позитивна психотерапія тощо. Психотерапевтична допомога спрямована на зміну особистості, вирішення усвідомлених та неусвідомлених внутрішніх конфліктів, загального поліпшення якості життя та стосунків з людь-

Психологічний практикум

життя

ми. Психотерапія передбачає систематичну тривалу роботу з клієнтом та постійні регулярні зустрічі. Психотерапевти-психіатри можуть призначати ліки, але основний їхній інструмент впливу на пацієнта — словесний, тож лікарські засоби не бувають сильнодіючими й чинять здебільшого коригувальний ефект. Водночас психотерапевти немедичної школи, які сформувалися з-поміж психологів, взагалі не мають права проводити медикаментозне лікування своїх клієнтів. Психотерапевтичний супровід важливий зокрема при медикаментозному лікуванні панічних атак, фобій, розладів харчової поведінки (анорексія, булімія, ожиріння), депресивних розладів, нав’язливих думок та дій, психосоматичних розладів. Тепер, коли ми розібралися, хто ж такі психологи й у чому їхня відмінність від інших спеціалістів, можемо зосередитися на міфах, якими оповите питання надання саме психологічної допомоги. І повторимо ще раз: психолог — не лікар, він консультує здорових людей (клієнтів) і не призначає ліків. Міфи стосовно психологів та їхньої допомоги Міф 1. До психологів звертаються «хворі» Насправді: психологи працюють із цілком здоровими клієнтами, які прагнуть, щоб їхнє життя стало кращим. Правду кажучи, психолог потрібен усім, адже у кожного можуть бути свої складнощі у стосунках з рідними, друзями чи колегами; сумніви щодо професії; переживання за дітей; невміння знайти спільну мову зі старенькими батьками; драматизація подій у країні… Багато хто з різною мірою успішності долає ці проблеми самотужки, але якщо внутрішні негаразди набувають особливої гостроти, звернення до психолога стає вкрай необхідним. Міф 2. Психолог «встановлює діагноз» Насправді: для роботи цього спеціаліста потрібні не діагнози, а визначення готовності клієнта розібратися в собі й працювати над внутрішніми проблемами. Психолог не лікує, а лише професійно створює умови, за яких клієнт починає краще розуміти самого себе та самотужки вирішує свої проблеми. Міф 3. Психологи «лізуть у душу», «докопуються», вивідують найпотаємніше Насправді: психологи не примушують до відвертості. Ви розповідаєте спеціалісту лише те, що самі готові озвучити. Для психолога важливішим є не перелік фактів вашого життя, а ваше ставлення до них — оцінки, почуття, відчуття, емоції, думки, за-

Звичайний психолог може бути корисним на етапі психосоціальної реабілітації: він фахово підтримає, допоможе вибудувати стосунки з рідними та колегами, навчить долати роздратування, попрацює над підвищенням самооцінки, мотивацією до активної діяльності тощо

гальне налаштування… Психолог може працювати з клієнтом, навіть достеменно не знаючи, які саме події призвели до душевного неспокою. Небезпека: безпідставні підозри щодо психологів заважають вчасно звернутися по фахову допомогу.

Міф 4. Про те, що людина розповідає психологу, можуть дізнатися інші, безпечніше поговорити з кращою подругою чи вірним другом Насправді: у психологів все дуже суворо з конфіденційністю: існує етичний кодекс психолога, а від збереження таємниці клієнта залежать їхня репутація, робота, заробіток… Психологу також не обов’язково знати всі нюанси вашого життя. Чого не скажеш про друзів і навіть родичів — їм цікаві саме «подробиці», і ніщо не заважає їм потім розпатякати на загал ваші таємниці (іноді мимоволі). Небезпека: результати звернення до не-спеціалістів непередбачувані та можуть лише поглибити проблему. Міф 5. Психолог «грузить», «повчає» і «командує», він скаже, чи варто переїжджати, міняти роботу, кидати чоловіка; кого обрати — дружину чи коханку; мати дитину або заводити собаку… Насправді: професійний психолог не дає конкретних порад, не виступає експертом вашого життя, вчителем чи порадником, який вказує, як вчиняти. Він може лише запропонувати різні варіанти дій, звернути вашу увагу на певні закономірності, тенденції чи особливості вашої поведінки. Вирішувати лише вам, лише ви самі відповідальні за свої дії і свою долю. Небезпека: шкідливими є як недовіра до психологів, так і завищені очікування і намагання перекласти на них Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

59

життя

Психологічний практикум Міф 9. Якщо людина лікується у психіатра, психолог їй вже не потрібен Насправді: найкращі результати у роботі з порушеннями психіки дає комплексна допомога психіатра, психотерапевта і психолога. У психіатричних лікарнях працюють лікарі-психологи, які мають відповідну кваліфікацію, щоб надавати допомогу психічно хворим. Звичайний психолог може бути корисним на етапі психосоціальної реабілітації: він фахово підтримає, допоможе вибудувати стосунки з рідними та колегами, навчить долати роздратування, попрацює над підвищенням самооцінки, мотивацією до активної діяльності тощо.

відповідальність за своє життя. Підозри, що психолог робитиме спроби вами керувати, перешкодять вчасно звернутися по допомогу. А розрахунки, що хтось інший прийматиме за вас рішення, призведуть до неминучого розчарування: «психолог так і не сказав мені, що робити». Міф 6. Навіщо звертатися до психолога, якщо він не може змінити мою сім’ю чи країну, чоловіка або дружину; дати гроші чи роботу, житло чи землю, дітей або кращих дітей… Насправді: звичайно, психолог не змінить обставини вашого життя, але може фахово допомогти змінити ваше ставлення до проб­леми, після чого ви самі зможете у той чи інший спосіб владнати своє життя. Небезпека: переконаність, що причина негараздів у чомусь іншому — у зовнішніх обставинах, історичних реаліях, країні, в якій ви народилися, народі, частиною якого ви є, людях, які поряд із вами, — призводить до тотального незадоволення, спустошення, відчуття безсилля та відчаю… Перший крок до зміни ситуації — це визнати той факт, що багато чого залежить від вашого налаштування, готовності змінювати своє життя або ставлення до нього. Міф 7. Проблема не в мені. Немає сенсу звертатися до психолога, бо проблема в комусь з оточення, хто не готовий (не здатний) змінитися: родич-алкоголік, психічно хворий, некерований підліток, «токсична» колега, начальник-самодур, старенький в маразмі, ветеран з ознаками ПТСР тощо Насправді: перед людиною не стоїть завдання «перевиховати» інших (це просто нереально), але завжди можна змінити себе, навчитися бути щасливими саме в цих конкретних умовах… І найчастіше ті, хто поряд, теж починають мимоволі змінюватися. Міф 8. До психолога достатньо «сходити», і за один раз він допоможе змінити ваше життя Насправді: іноді дійсно один візит до фахівця може допомогти зрозуміти свої помилки, подолати сумніви, обрати розумне рішення… Але зазвичай до реальних змін приводить системна робота над собою під керівництвом спеціаліста. Якщо говорити про мінімальні терміни щодо конкретної проблеми, то потрібна одна зустріч, щоб зрозуміти, що з вами відбувається, а тоді принаймні 4–6, щоб перевести ці знання на рівень поведінки. За наявності застарілих травм, які необхідно системно й глибоко проробляти, може знадобитися більш тривале консультування або звернення до психотерапевта.

60

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

Міф 10. До психологів звертаються слабкі люди. Сильна людина сама може подолати свої внутрішні негаразди Насправді: лише сильні та зрілі люди вчасно звертаються по фахову допомогу. Слабкі тягнуть час, не визнають проблему, ховаються від реальності, втікають у шкідливі звички. Ми ж не говоримо про те, що сильна людина має сама собі вирізати апендицит. Так само і з психологічною, психіатричною і будь-якою іншою допомогою професійних спеціалістів. Небезпека: намагання вдавати з себе «крутого хлопця» чи «залізну леді» не зроблять вас сильнішими, навпаки — можуть призвести до серйозних проблем. Сила — це вміння вчасно й за допомогою фахівців розв’язувати свої проблеми. Найбільшою кількістю міфів оповита справа надання психологічної допомоги нашим ветеранам. У наступній статті ви дізнаєтесь, чи дійсно учасникам АТО/ООС потрібні лише військові психологи, хто має допомагати долати ПТСР, чи правду кажуть, що найкращі «психологи» для ветеранів — це побратими, наскільки загалом дієвою є психологічна допомога учасникам бойових дій. Марія Кириленко, психолог

життя

Краса і здоров’я

Як позбутися неприємного запаху з рота

Оксана Герчаківська

Неприємний запах з рота (галітоз) — це патологічний стан, характерний для багатьох гастроентерологічних захворювань і недуг ротової порожнини. За даними ВООЗ, мають таку проблему понад 60% людей на планеті. З психологічного погляду, неприємний запах також викликає занепокоєння, оскільки ускладнює спілкування людини з оточуючими. Галітоз зумовлюють особливі речовини — гідридсульфід і метил-мекраптан, які виробляють мікроби та бактерії, що переробляють протеїни під час їди, — розповідає Оксана Герчаківська, лікар-стоматолог (м. Львів)

Багато людей навіть не здогадуються про наявність у себе проб­ леми галітозу, адже сказати про це комусь доволі незручно. Існує кілька способів протестувати себе самостійно: облизати зап’ястя (ложку, серветку), дати висохнути і понюхати; зубною ниткою без запаху прочистити проміжки між зубами, висушити і оцінити запах. Є також спеціальні кишенькові апарати — галіметри, які допоможуть виміряти концентрацію сірководню в повітрі, що видихається. Результат оцінюють за шкалою від 0 до 4 балів. Окрім того, можна пройти обстеження на спеціальному надчуттєвому обладнанні у фахівця. Розрізняють: істинний галітоз — запах з рота внаслідок різних захворювань; псевдогалітоз — запах з рота, який виник через вживання деяких продуктів, або ранкова «несвіжість дихання», що усувається звичайним чищенням зубів і полосканням ротової порожнини; галітофобія, або психогенний галітоз — помилкове відчуття неприємного запаху з рота за його відсутності в дійсності. Звідки цей запах? У ротовій порожнині існує безліч бактерій, які входять до складу фізіологічної мікрофлори. Здебільшого вона представлена аеробними мікроорганізмами, що пригнічують розмноження та зростання анаеробних мікроорганізмів. Останні в процесі своєї життєдіяльності виробляють речовини (сірководень, індол, скатоли, метилмеркаптани тощо, які й провокують неприємний запах з рота. Дисбіоз ротової порожнини — це кількісне переважання патогенної та умовнопатогенної флори над фізіологічною. Цьому сприяє наліт на язику, зубах і щоках, який є живильним середовищем для їхнього зростання. Серед причин появи галітозу називають такі: • Ранкове дихання. Під час сну уповільнюється вироблення слини, що погіршує процес самоочищення ротової порожнини.

• Вік. З віком приплив слини поступово зменшується. Відповідно у людей літнього віку галітоз буває частіше. У той час як немовлята, у яких виробляється багато слини, а бактерій у роті відносно мало, мають чисте дихання.

• Гігієнічний стан ротової порожнини. Неприємний запах з рота виникає через життєдіяльність бактерій, які живуть на зубах та слизовій оболонці. Якщо не дотримуватися гігієни порожнини рота, то бактерії у великій кількості скупчуються на язику, у нальоті на зубах і в яснах.

62

Фармацевт Практик 09_2019 www.fp.com.ua

• Найчастіше неприємний запах може виникати через карієс, пульпіт, періодонтит, гінгівіт, різні форми стоматиту, зубний камінь над і під яснами та нерегулярне чищення зубів. Захворювання слизової оболонки, наприклад щелепної системи, також призводить до надмірного розмноження мікрофлори.

• Пересихання ротової порожнини, що виникає при зменшенні слиновиділення, під час сну з відкритим ротом, при вдиханні повітря через ротову порожнину, при вживанні алкоголю, курінні тощо.

• Короткочасний галітоз може спричинити споживання часнику, цибулі, кави.

• Галітоз може виникнути через захворювання дихальних шляхів, абсцеси легенів, захворювання носоглотки (риніт, тонзиліт, ангіна, грип, синусит), печінкову недостатність (виникає специфічний «рибний» запах), діабетичний кетоацитоз (солодкувато-фруктовий запах).

• У разі проблем з травним трактом запах надходить зі стравоходу, здебільшого виникає при важких патологіях — при стравохіднодіафрагмальній грижі, шлунково-харчовому рефлюксі та пілоростенозі.

• Запах ацетону виникає за наявності цукрового діабету або хронічної ниркової недостатності (нефроз, гломерулонефрит, пієлонефрит). Що робити?

• Визначити причину симптому та провести курс лікування основ­ної хвороби.

• Дотримуватися гігієни ротової порожнини (регулярно чистити зуби, періодично ополіскувати ротову порожнину (бажано після кожного прийому їжі), використовувати зубну нитку, м’які зубні щітки та неагресивні зубні пасти).

• Зменшити кількість споживання цукру, який негативно впливає на зубну емаль, а також спричиняє зростання патогенної мікрофлори в ротовій порожнині.

• Застосовувати для ополіскування ротової порожнини спеціальні розчини.

• Дотримуватися дієти з великим вмістом клітковини, свіжих овочів і фруктів.

Індивідуальна профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом

Діє згубно на:

гонококи, бліді трепонеми, трихомонади, хламідії, віруси герпесу, імунодефіциту людини, дріжджові і дріжджоподібні гриби.

Застосовувати не пізніше 2 годин після статевого акту.

Склад: діюча речовина: 1 мл розчину містить мірамістину 0,1 мг; допоміжна речовина: вода очищена. Лікарська форма. Розчин для зовнішнього застосу­вання. Флакон 50 мл з уретральною насадкою. Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезін­фікуючі засоби. Код АТХ D08A J. Показання: Дерматологія: комплексне лікування кандидозів шкіри і слизових оболонок. Венерологія: індивідуальна профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, генітальний герпес). Спосіб застосування: Вміст флакона за допомогою уретральної насадки вводити у сечовипускальний канал – 2-3 мл (чоловікам), 1-2 мл (жінкам), у піхву – 5-10 мл на 2-3 хвилини. Після процедури не рекомендується спорожнення сечового міхура протягом 2 годин. Обробляти шкіру внутрішньої поверхні стегон, лобка, зовнішніх статевих органів. Протипоказання. Індивідуальна чутливість до мірамістину. Застосування у період вагітності або годування груддю. Дозволяється застосовувати у період вагітності або годування груддю. Діти. Не застосовують у педіатричній практиці. Побічні реакції. В окремих випадках можливе короткочасне відчуття печіння, що зникає самостійно через 15-20 секунд і не потребує відміни препарату. Категорія відпуску. Без рецепта. РП МОЗ України UA/1804/02/01 з 04.07.2016 по 04.07.2021. Більш детальна інформація викладена в інструкції для медичного застосування препарату. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13, www.darnitsa.ua * За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018 www.choice-of-the-year.com.ua

Інформація для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

АСТРОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ НА ЖОВТЕНЬ 2019 року Овни відчуватимуть незадоволення своїм соціальним становищем і партнерськими відносинами. Це пов’язано або із бажанням прискореними темпами піднятися на новий щабель кар’єрного зростання, або із сильним опором середовища. При виникненні гострих ситуацій краще не поспішати, щоб не погіршити свого положення. Джерелом натхнення та підтримки стануть друзі і однодумці.

Вся увага Левів сконцентрована на вирішенні фінансових питань. Це вдалий час для отримання кредиту та інвестування коштів. Ваші старання отримають щедру винагороду. Але, поглинені фінансовою діяльністю, ви нехтуєте спілкуванням із близькими людьми. Остерігайтеся втратити їхню прихильність і довіру. З ким, якщо не з ними, ви збираєтеся розділити успіх від своїх фінансових операцій?

Період сприятливий для Стрільців, зайнятих в сферах журналістики і реклами. Вас чекає багато контактів та біганини — дрібні поїздки і відрядження. Місяць хороший для навчання. У цей час ви вільно чи мимоволі будете залучені в справи своїх друзів і близьких. Можливо, вам доведеться зайнятися вирішенням їхніх проблем. Негативний прояв місяця — навколо вас буде багато чуток і пересудів.

Тельці стурбовані реалізацією та просуванням своїх честолюбних планів. Ретельно обмірковуйте кожен крок, на вас чекає успіх. Варто запастися терпінням, не намагайтеся випереджати події, піддавшись на вмовляння і поради оточуючих. Фінансові питання намагайтеся вирішити в першій декаді місяця. В жовтні можлива виснажлива рутинна робота, яка вимагатиме від вас зібраності і витримки.

Гармонійний стан душі, в якому перебувають Діви, супроводжують везіння і успіх у матеріальній сфері. Ви налаштовані на хорошу «хвилю» і на її гребені можете цілком досягти бажаного. Позитивна атмосфера місяця внесе у вашу душу небувалий спокій і впевненість у власних силах. Свої успіхи ви розділите з друзями, проводячи в їхньому товаристві значну частину вільного часу.

Жовтень не надто підходить для особистих ініціатив Козорогів. Краще представляти інтереси колективу, ніж власні. Досить перспективною буде діяльність тих людей, які опікуються вивченням та відродженням спадщини минулого, — істориків, археологів, реставраторів. Для інших місяць позначиться збільшенням уваги і турбот, пов’язаних з родиною та рідною домівкою.

Терези зможуть насолодитися прогулянкою «зеленою вулицею». Єдиною перешкодою на вашому шляху може стати небажання або невміння сконцентруватися на одній меті. Місяць ідеальний для самовираження — ви відчуєте себе творцем, вільно виявляючи здібності і таланти. У день народження вам випаде унікальний шанс закласти енергетично потужну програму на весь наступний рік.

Прийшов час активних дій для Водоліїв. Вас чекають привабливі ділові пропозиції, які позитивним чином позначаться як на вмісті вашого гаманця, так і на зростанні професійного авторитету. Остерігайтеся поспішних рішень — не все те, що вам пропонують, буде мати користь. Секрет успіху полягає у тому, щоб дочекатися свого зоряного часу. Вас чекає безліч вельми корисних знайомств.

У жовтні на Скорпіонів чекають різні сюрпризи, які, на жаль, не завжди будуть приємними. Здоровий цинізм, об’єднаний з почуттям гумору, допоможе подолати цей контрастний період. Ви можете отримати інформацію, яку давно шукали, або розкрити якусь таємницю. У вас загострюється інтуїція, прислухайтеся до свого внутрішнього голосу, з особливою увагою поставтеся до інформації, що приходить ззовні і навіть зі снів.

Для Риб жовтень — час прихованої від сторонніх очей роботи і підбиття підсумків перед новим життєвим етапом. На вас чекає викриття таємниць або розуміння подій і процесів, які довгий час не давали вам спокою і здавалися нерозв’язними. У цей час ви можете закласти базис для зростання в кар’єрі і подальшому соціальному розвитку. На вас чекає новий любовний роман або оновлення взаємин. Татьяна Савченко, астропсихолог

Місяць гарний для Близнюків, які навчаються, викладають або задіяні в інформаційній сфері. Будьте уважні в роботі з інформацією. У своєму розвитку ви досягли критичної межі, коли можливий вихід на якісно новий рівень розвитку. В цей час вірогідні тотальні зміни світогляду, життєвих планів, місця проживання або пошук нових шляхів реалізації, зміна місця роботи. Жовтень стане для Раків енергетично спустошуючим періодом. На горизонті — події, які призведуть до конфліктів з оточуючими. Ви подивитесь на близьких людей під абсолютно новим кутом. Відкриються проблеми, які неможливо було раніше вирішити через їхню прихованість. Намагайтеся зберігати витримку і такт, навіть якщо це вимагатиме від вас титанічних зусиль.

Цитрамон-Дарниця. РП МОЗ України №UA/6550/01/01. Склад: 1 таблетка містить: ацетилсаліцилової кислоти 240 мг, парацетамолу 180 мг, кофеїну 30 мг. Лікарська форма. Таблетки. Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Кислота ацетилсаліцилова, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B A51. Показання. Терапія слабкого або помірного больового синдрому при головному або зубному болю, первинній дисменореї, мігрені, артралгії, невралгії, захворюваннях, що супроводжуються гіпертермією різної етіології (як жарознижувальний засіб). Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, інших саліцилатів. Діти. дітям протипоказане застосування лікарського засобу без наявності особливих показань (хвороба Кавасакі). Побічні реакції. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок. Категорія відпуску. Без рецепта. Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13. Інформація приведена в скороченні. Більш детальна інформація викладена в інструкції для медичного застосування лікарського засобу. *За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018. www.choice-of-the-year.com.ua Інформація призначена виключно для розміщення в спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів.

Головний біль?

Імет

®

ібупрофен 400 мг

СИЛА та ШВИДКІСТЬ проти болю! Реклама безрецептурного лікарського засобу. Р.П. № UA/4029/01/01. Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Показання. Симптоматичне лікування головного болю, в тому числі при мігрені, зубного болю, дисменореї, невралгії, болю у спині, суглобах, м’язах, при ревматичних болях, а також при ознаках застуди і грипу. Зберігати в місцях, недоступних для дітей. Протипоказання. Підвищена чутливість до ібупрофену та інше. Спосіб застосування. Дорослі та діти старше 12 років по 1 таблетці кожні 4 години. Перед застосуванням обов’язково проконсультуйтеся з лікарем та ознайомтеся з інструкцією для медичного застосування Імет. За детальною інформацією звертатися до інструкції для медичного застосування Імет® наказ МОЗ України № 915 від 29.12.2015 р. Виробник — Берлін Хемі АГ. Представництво «Берлін Хемі/А. Менаріні Україна Гмбх». Адреса:. м. Київ, вул. Березняківська, 29, 7-й поверх. Тел.: +38 (044) 494-33-85, факс: +38 (044) 494-33-89. UA_IME-05-2019_Visual останнє оновлення 14.08.19.