Фармацевт Практик №3, 2019

03 [178] 2019 ISSN 2409–2584

Сперматозоїд: шалені перегони 12 Фарма в епоху цифрових змін

Лікувальнопрофілактичні сироватки

4

16

24

Фізична активність — захоплення чи вимога часу? Фармацевтична опіка пацієнтів із хворобою Альцгеймера

42

www.fp.com.ua

Каптопрес-Дарниця «Швидка

допомога»** У домашню аптечку КОЖНОГО ГІПЕРТОНіКА

1,2,3

 Відмінний профіль безпеки2  Багаторічний досвід застосування2  Досягнення цільових значень АТ*** у 96,6%2

1. Артериальная гипертензия. Стандарты оказания медицинской помощи врачами первичного звена (по материалам Руководства Американской коллегии кардиологов/Американской ассоциации сердца (ACC/AHA) 2017 г. по профилактике, выявлению, оценке и контролю повышенного артериального давления у взрослых пациентов). УКР. МЕД. ЧАСОПИС, 4 (126), Т. 1 – VII/VIII 2018. 2. Застосування комбінації каптоприлу з гідрохлортіазидом (Каптопрес) у терапії артеріальної гіпертензії та неускладнених гіпертензивних кризів. «Здоров’я України» №21, (442), Листопад 2018. 3. Артериальная гипертензия. Стандарты оказания медицинской помощи врачами первого звена. Укр.мед.часопис, 4(126), Т.1. * За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» Україні 2016, 2017, 2018 www.choice-of-the-year.com.ua ** Під рекламним слоганом мається на увазі, що Каптопрес-Дарниця являється класичним препаратом для купіровання/ліквідації неускладненого гіпертензивного кризу та відноситься до ефективних засобів зниження артеріального тиску. *** Артеріальний тиск. КАПТОПРЕС 12,5-ДАРНИЦЯ (CAPTOPRES 12,5-DARNITSA) Р.П.№ UA/8156/01/01 Склад: діючі речовини: captopril, hydrochlorothiazide; 1 таблетка містить: каптоприлу 50 мг, гідрохлоротіазиду 12,5 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактоза моногідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, крохмаль картопляний, кислота стеаринова. КАПТОПРЕС-ДАРНИЦЯ (CAPTOPRES-DARNITSA) Р.П.№ UA/8156/01/02 Склад: діючі речовини: captopril, hydrochlorothiazide; 1 таблетка містить: каптоприлу 50 мг, гідрохлоротіазиду 25 мг; допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактоза моногідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, повідон, магнію стеарат. Лікарська форма. Таблетки. Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати інгібіторів АПФ. Каптоприл і діуретики. Код АТХ С09В А01. Показання. Артеріальна гіпертензія. Протипоказання. Підвищена чутливість до каптоприлу, інших інгібіторів АПФ, до гідрохлоротіазиду, інших препаратів, похідних сульфонаміду, або до інших компонентів лікарського засобу. Спосіб застосування та дози. Лікарський засіб застосовувати внутрішньо за 1 годину до прийому їжі. Початкова доза становить ½ таблетки (25 мг каптоприлу та 12,5 мг гідрохло-

ротіазиду) 1 раз на добу. Надалі при необхідності підтримуючу дозу можна збільшити до 1 таблетки (50 мг каптоприлу та 25 мг гідрохлоротіазиду) 1 раз на добу. Побічні реакції. Каптоприл. З боку шлунково-кишкового тракту: сухість у роті, дискомфорт у епігастрії, абдомінальний біль. З боку нервової системи: головний біль, сонливість, порушення смаку, порушення мозкового кровообігу. З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, тахікардія або тахіаритмія, прискорене серцебиття. Гідрохлоротіазид. З боку нервової системи: головний біль, сонливість, судоми, парестезії, вертиго. З боку серцево-судинної системи: постуральна артеріальна гіпотензія, серцева аритмія. Термін придатності. 3 роки. Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Упаковка. По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці, по 2 контурні чарункові упаковки в пачці. Категорія відпуску. За рецептом. Повна інформація про лікарські засоби міститься в інструкції для медичного застосування. Інформація призначена виключно для розміщення у спеціалізованих виданнях призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики

Невідкладна допомога при гіпертонічному кризі

Артеріальну гіпертензію (АГ) вважають найбільшою неінфекційною пандемією у світі, й це цілком справедливо: її поширеність становить 30–45% загальної чисельності населення та має тенденцію до зростання частоти з віком. АГ є найголовнішим чинником ризику серцево-судинних катастроф. Її перебіг може супроводжуватися розвитком невідкладних клінічних ситуацій, що потребують швидкого втручання і корекції для зниження ризику виникнення серцево-судинних ускладнень. Однією з таких невідкладних ситуацій є гіпертонічний криз [1, 2] Гіпертонічний криз: провокуючі фактори та симптоми Гіпертонічний криз (ГК) — раптове значне підвищення артеріального тиску (АТ) від нормального або підвищеного рівня, яке майже завжди супроводжується появою чи посиленням розладів з боку органів-мішеней або вегетативної нервової системи та може становити загрозу життю хворого. При ГК у пацієнта нерідко виникають занепокоєння, страх, тремор, озноб, гіперемія, набряк обличчя, погіршення зору, напади блювання, неврологічні порушення тощо. Спровокувати ГК можуть психоемоційне напруження, метео­рологічні явища, вживання алкоголю та надмірної кількості солі, а також «синдром відміни», що може бути наслідком відмови від прийому деяких антигіпертензивних засобів (клофеліну, блокаторів β-адренорецепторів) [1]. Гіпертонічний Криз: екстрена допомога Згідно з Уніфікованим клінічним протоколом первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Артеріальна гіпертензія» при лікуванні неускладненого ГК рекомендований прийом пероральних антигіпертензивних препаратів, які забезпечують поступове зниження рівня АТ протягом перших годин на 25% або до 160/100 мм рт. ст. Зокрема, одним із препаратів вибору при неускладненому ГК є комбінація інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ) каптоприлу та тіазидного діуретика гідрохлоротіазиду (ГХТ) [1]. Загалом іАПФ посідають важливе місце як у невідкладній терапії ГК (каптоприл), так і в плановому лікуванні АГ. Своєю чергою, накопичений за 40 років застосування клінічний досвід дає підстави вважати каптоприл ефективним препаратом з прийнятним профілем безпеки [1–5].

Швидка допомога при гіпертонічному Кризі: Каптопрес-Дарниця Відповідно до Рекомендацій Європейського товариства кардіологів та Гіпертензивного товариства з управління артеріальною гіпертензією (2018) іАПФ залишаються одним з основних п’яти класів препаратів для базової антигіпертензивної терапії [6]. При цьому перевагу рекомендовано надавати комбінованій терапії (бажано в одній таблетці), одним з варіантів якої є комбінація іАПФ із тіазидним діуретиком. Зокрема, доведено ефективним способом лікування хворих на АГ є комбінація каптоприлу (50 мг) та ГХТ (25 мг) [7]. Саме такою сучасною комбінацією є препарат КаптопресДарниця, до складу якого входять каптоприл (50 мг) та ГХТ (25 мг). Каптопрес-Дарниця є оптимальним препаратом для лікування ГК та корекції АГ у хворих із нестабільною гемодинамікою. Тривалий клінічний досвід підтверджує його переваги у швидкій ліквідації раптових підвищень рівня АТ [1]. Максимальний діуретичний та відповідно антигіпертензивний ефект ГХТ є відстроченим у порівнянні з антигіпертензивною дією каптоприлу. Отже, застосування зазначеної комбінації допомагає досягти більш тривалого зниження рівня АТ, ніж у разі прийому каптоприлу. Вміст ГХТ у препараті Каптопрес-Дарниця (містить 25 мг ГХТ) та його варіація в Каптопрес 12,5-Дарниця (відповідно, містить , 12,5 мг) дозволяє підібрати оптимальну дозу діуретика, починаючи із ½ таб­ летки Каптопрес 12,5-Дарниця (½ таблетки містить 6,25 мг ГХТ). Каптопрес-Дарниця — це «швидка допомога» при гіпертонічному кризі, тому він має бути в домашній аптечці кожного пацієнта з АГ.

Місце каптоприлу в лікуванні Артеріальної гіпертензії та гіпертонічного Кризу Каптоприл продемонстрував особливі переваги застосування в осіб з попередньо нелікованою АГ, достовірно знижуючи ризик серцевосудинної смерті, а також сприяючи зниженню ризику серцево-судинної смерті та гострого інфаркту міокарда у хворих на цукровий діабет [3]. Каптоприл із успіхом витримує порівняння з більш сучасними анти­ гіпертензивними препаратами, зокрема, з урапідилом, більш ефективно знижуючи рівень АТ у пацієнтів похилого віку [4]. Каптоприл починає знижувати рівень АТ вже через 30–40 хв після прийому та активно діє протягом 5–6 год [1]. Оскільки надмірно швидке зниження підвищеного рівня АТ асоціюється з тяжкими ускладненнями, зокрема транзиторною ішемічною атакою, втратою зору та навіть комою, такі переваги каптоприлу, як здатність поступово знижувати рівень АТ, роблять його високоефективним препаратом для лікування ГК [5].

1. Матюха Л.Ф. Артеріальна гіпертензія та її ускладнення — гіпертонічний криз: стратегії лікування та можливості застосування окремих препаратів // Український медичний часопис. — 2016, 1 (111).

2. Евдокимова А. и соавт. Эффективность применения каптоприла в клинической практике // Регулярные выпуски «РМЖ». — 2018, 11(I): 3. Hansson L. et al. Effect of angiotensin-converting-enzyme inhibition compared with conventional therapy on cardiovascular morbidity and mortality in hypertension: the Captopril Prevention Project (CAPPP) randomised trial // Lancet. — 1999; 353: 611–616.

4. Salkic S. Emergency Room Treatment of Hypertensive Crises // Med Arch. — 2015 Oct; 69 (5): 302–6.

5. Kazerani H. Clinical efficacy of sublingual captopril in thetreatment of hypertensiv eurgency. // Singapore Med J. — 2009; 50 (4): 400–2.

6. Williams B. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension // Eur Heart J. — 2018; 39 (33): 3021–3104.

7. Velasco-CornejoI. F. Arterial hypertension in obese patients with heart hypertrophy. Effects of captopril on insulins ensitivityan dgrowth hormone // Arquivos Brasileirosde Cardiologia. — 1995; 64 (2): 125–32.

Література

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

1

Зміст

практика тренінг Трудный пациент: люди с ограниченными возможностями

#03’ 2019 REVIEW

Невідкладна допомога при гіпертонічному кризі

1

події Digital: фарма в эпоху цифровых перемен 4 Оцінка медичних технологій: від альтернатив до цінностей 8 Pharma IT Forum: сучасні тенденції на ринку фармацевтики 9

особиста думка Соціальні питання вирішують винятково комунальні аптеки

10

наука

Український фармацевтичний вісник ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК Спеціалізоване медичне видання для інформування спеціалістів медицини про нап­рямки розвитку медицини, фармації та рекламування лікарських засобів Видається із січня 2003 року. Виходить 1 раз на місяць 03(178)’2019

12

ex tempore 16

Сучасний стан використання сполук канабісу в світовій медичній практиці

18

Седаристон®: німецька формула рівноваги

21

В «арсенале» не только фармацевтов, но и врачей

22 профілактика і лікування Фізична активність людей старшого віку — захоплення чи вимога часу? Гігієна, правильне харчування та якість питної води

лекторій Сперматозоїд: шалені перегони

Територія імунітету: лікувальнопрофілактичні сироватки

Триггеры мигрени

Випусковий редактор Наталія Сахно

32

Приготовление мягких лекарственных форм: паста Унна

34

школа фармацевта Вітаміни і мінерали для вагітних Кетанов®: много бед — один ответ! Цефалоспорини — одна з груп антибіотиків, яку найчастіше призначають у світі Фармацевтична опіка пацієнтів із хворобою Альцгеймера

36 38

40 42

життя 24 психологічний практикум 28 30

Це чарівне слово «СТОП!» Гороскоп на квітень 2019 року

45 48

ГК «Професійні медіа» Олександр Лабирін, Інна Дмитрієва тел.: (044) 498-06-72, e-mail: fp@fp.com.ua

Свідоцтво про реєстрацію КВ № 22822–12722Р від 11.08.2017

Начальник відділу дизайну та верстки Юрій Мисливець

ТОВ «ЦЕНТРДРУК» м. Київ

Арт-директор Руслана Лутова

Начальник виробничого відділу Олексій Сільянов

Науковий редактор Ігор Зупанець

Дизайн і верстка Юрій Мисливець, Руслана Лутова, Наталія Сахно

Редактор науково-практичного відділу Олександра Демецька

Фото Ігор Садовий, shutterstock.com

Адреса видавництва 03680, Київ, вул. Кржижановського, 4. Бізнес-центр «Наука», 4-й поверх. Тел.: (044) 498-06-72, факс: (044) 498-06-74

Регіональне бюро Західна Україна Лариса Дедишина

Засновник і видавець ТОВ «Фармацевт Практик»

Замовлення № 223 Ре­дакція не зав­жди поділяє дум­ки ав­торів публікацій. Ма­теріали дру­ку­ють­ся мо­вою оригіналу (ук­раїнською, російською). Редакція за­ли­шає за со­бою пра­во ре­да­гувати передані матеріали. По­вне або част­ко­ве від­творення опубліко­ва­них ма­теріалів здійсню­вати тільки за зго­дою ре­дакції. При ви­ко­ри­с­танні матеріалів поси­лан­ня на «Фарма­цевт Практик®» є обов’язковим. Відповідальність за зміст рекламних публікацій та їхню до­стовірність не­се рекламо­да­вець.

Головний редактор Наталія Малішевська, e-mail: malishevska@fp.com.ua

Медичний редактор Михайло Арістов Редагування та коректура Ірина Златоус, Ганна Юрченко

Передплатний індекс — 06466 Наклад 12 500 прим. Ціна договірна

Формат журналу 60х84/8. Ум. друк. арк. 15 Кольороподіл і друк

Підписано до друку 15.03.2019 р.

*Дарсіл® виробництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». В даному рекламному сюжеті використовувалися рекламні слогани. Перед застосуванням лікарського засобу необхідно

обов’язково проконсультуватися з лікарем та обов’язково ознайомитися з інструкцією на лікарський засіб. Діюча речовина — Silymarin (силімарин). Зберігати в недоступному для дітей місці. Препарат має протипоказання. Не застосовувати дітям до 12 років. РП № UA/2473/01/01. Ліцензія Серія АВ № 598086.

Інформація виключно для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

REVIEW

Події

Digital: фарма в эпоху цифровых перемен

В Киеве 28 февраля состоялась конференция «Жити сьогодні. Digital», посвященная Digital-технологиям в рекламе и маркетинге. Конференция стала площадкой для общения и обмена опытом между представителями digital агентств, IT- и WEB-разработчиков, юристов, маркетологов и операторов фармацевтического рынка. Место проведения мероприятия было выбрано не случайно: UNIT. City — первый инновационный парк в Украине, где созданы все условия для развития бизнеса в сфере высоких технологий и креативных индустрий. Организатором конференции выступила «Производственная компания Здорово» Digital-рынок Об установлениях прозрачных правил игры в сфере Digital-рекламы в Украине говорила Ярослава Антипина, CEO в IAB Ukraine. Она отметила, что основой развития рынка Digital-рекламы должны стать единые терминология, технологические стандарты, правила игры, а также обратила внимание на ключевые тенденции в сфере Digital-рекламы: необходимость контро­ ля количественных показателей; защита персональных данных пользователей; обработка данных на основе машинного обучения; репутационная безопасность компаний (Brand safety). Данными исследований о Digital-жизни и предпочтениях украинских пользователей поделилась Александра Булыгина, директор Amnet Ukraine. Так, интернетом пользуется 70% населения Украины, средний возраст пользователей в 2018 г. составил 35 лет, при этом категория 40+ демонстрирует быстрый рост — более 10% в год. 82% выходов интернет осуществляются с ПК, 74% — со смартфонов. Аудитория в возрасте до 40 лет предпочитает интернет ТВ,

при этом более трети аудитории до 35 лет и четверть аудитории старше 35 лет в процессе потребления ТВ-контента используют интернет. Более 50% интернет-аудитории смотрит видео, и этот показатель устойчиво растет (лидируют фильмы, новости, музыка). Александра обратила внимание, что в ответ на описанные тенденции рекламодатели увеличивают инвестиции в видео и мобильную рекламу. По итогам 2018 г. интернет-реклама лидирует по темпам роста; число рекламных объявлений на одного пользователя в месяц возросло вдвое и достигло 856. В отношении доли E-commerce в розничной торговле в 2018 г. (4%) мы сравнялись с показателем в Польше. Онлайн-покупателями являются 36% украинцев с высшим образованием и полной занятостью, среди них преобладают жители городов с численностью населения более 500 тыс. Средний чек при онлайнпокупках выше, чем офлайн: 380 против 233 грн. Подводя итоги, Александра отметила необходимость персонализации рекламы, рост интереса к «нативному» формату в рекламе, а также предложила готовиться к росту популярности голосовых помощников.

Тома Кизирия

4

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

Ярослава Антипина Живой портрет современного Digitalпотребителя со всеми его мотивами, привычками и ожиданиями представила участникам конференции Наталия Бухалова, генеральный директор компании UMG. А Стас Чиглинцев, директор компании MASMIUkraine, напротив, предостерег присутствующих от слишком глубокого погружения в мир цифровых технологий.

Digital и фарма Ярослав Огоцкий, стратегический директор Isobar Ukraine, посвятил доклад

REVIEW

Події Павел Таяновский

ЛС в эпоху цифровых перемен. Уже сегодня каждый второй пациент покупку ЛС осуществляет через интернет. Каждый третий покупатель ЛС, находясь рядом или непосредственно в аптеке, использует интернет, чтобы сравнить цены, получить информацию о препаратах, найти более дешевые аналоги или локации для покупки. Опыт не только западных, но уже и украинских аптек свидетельствует о том, что повысить лояльность клиента и увеличить объем продаж позволяют мобильные приложения, которые могут не только предоставить информацию об ЛС, но также обеспечивают консультацию с провизором или врачом в чате, сообщают об акциях, накапливают бонусы, напоминают о приеме ЛС или о повторной покупке, помогают оплатить покупку онлайн или заказать рецептурное ЛС, отсканировав рецепт на него. В Украине реклама ЛС лидирует на ТВ, а в интернете ее доля пока невелика и составила в 2018 г. всего около 7% инвестиций. Об этом рассказала Тома Кизирия, руководитель по стратегическому планированию и инновациям CaratUkraine. Она также отметила, что для широкой целевой аудитории пока что более эффективным является ТВ, а Digital — хорошее решение для узких рыночных ниш. Использование различных Digital-каналов (соцсети, поиск, опросы, электронные рассылки) помогает

Оксана Рыжак

Юлия Карпушина

собирать информацию о целевой аудитории и таким образом повышать эффективность рекламных кампаний. Павел Таяновский, директор по трансформациям CaratUkraine, проанализировал преимущества ТВ и Digital в рекламе ЛС и, в частности, заявил, что сегодня, исходя из оценочной стоимости каждого контакта, при большой целевой аудитории (>5 млн человек) ТВ не имеет конкурентов. Для охвата меньших групп потребителей стоит подумать о Digital-продвижении.

Александра Булыгина

кам преимущества купонинговых решений, широко используемых на западных рынках для продвижения ЛС. Он отметил, что скидочные купоны легко распространять и таргетировать, а их эффективность просто определять.

Инструменты Оксана Рыжак, руководитель направления «СИМ Мониторинг», познакомила слушателей с одноименным рекламно-исследовательским каналом, который уже сегодНаталия Бухалова ня обеспечивает коммуникацию с 5 млн посетителей аптек и в дальнейшем планирует увелиО том, как собирать, обрабатывать чивать охват. Планшетные компьютеры, и монетизировать данные (Data) о потребиустановленные в прикассовой зоне аптек, телях, рассказала Юлия Карпушина, CEO позволяют не только изучать мнение в Amplifi Ukraine. Работа с данными — это реальных покупателей, но и гибко управпрежде всего возможность прицельного лять рекламными кампаниями. таргетирования в высокопотенциальных Игорь Кичко, основатель компании потребителей. На основании собственных «АДВ Дистрибьюшен», представил участнисведений рекламодателя (регистрация

Стас Чиглинцев

Константин Костюшко Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

5

REVIEW

Події

Александр Курбан на сайтах, опросники, страницы в соцсетях и т.д.), данных предыдущих рекламных активностей, а также третьих сторон с помощью искусственного интеллекта и методов социологии могут быть построены сегменты и модели для решения любых бизнес-задач. Как быть, если зритель ТВ во время рекламной паузы пользуется смартфоном? Чтобы не только не потерять, но и усилить эффект ТВ-рекламы, Юлия Литовченко, CEO в Programmatic Media Group, предлагает использовать технологию TVSync — синхронизацию выходов рекламы бренда в интернете с выходами на ТВ и радио в режиме реального времени. Александр Курбан, управляющий партнер в PR-агентстве ANT, рассказал слушателям о системах автоматизированного управления рекламными и PR-процессами в интернете. Возможности рекламы ЛС в интернете с точки зрения законодательства представил Сергей Ионушас, директор Юридической фирмы «Гелон». Он пояснил, что размещение информации о рецептурных и запрещенных к рекламированию ЛС возможно в специализированных издани-

Юлия Клименюк ях, предназначенных для медицинских учреждений и врачей. О том, что печатное издание является специализированным, есть указание в его Свидетельстве о госрегистрации. Что же касается веб-сайтов, то данный вопрос недостаточно урегулирован. В связи с этим для размещения в интернете информации о рецептурных ЛС можно рекомендовать использовать веб-сайты, которые: являются представительством в интернете печатного специализированного медицинского издания; предупреждают, что сайт предназначен для специалистов здраво­охранения; допускают к информации об ЛС только зарегистрированных пользователей, подтвердивших, что являются специалистами системы здравоохранения. Кейсы Непростым, но успешным опытом создания мобильного приложения аптечной сети, его особенностями и преимуществами поделился Константин Костюшко, директор по инновациям в «Аптека Доброго Дня». Роман Никулишин, CEO в IMAGINE Design Bureau & AdVerto, рассказал об этапах развития

фармацевтического бизнеса благодаря интеграции софтовых решений на примере аптечной сети «D.S.» — от адаптации для онлайн-бизнеса платформы 1С: Предприя­ тие 8 до создания собственного продукта DILOSOFT, ныне успешно работающего в нескольких аптечных сетях. Новым перспективным каналом продвижения ЛС является сайт Rx.ua — электронная версия специализированного медицинского издания — справочника RxIndex. Об этом рассказал Артем Будаев, арт-директор Rx.ua. Юлия Клименюк, Chief digital officer 9-1-1, поделилась секретами успеха интернет-магазина «Аптечная сеть 9-1-1» — наиболее посещаемого веб-сайта аптечной сети в Украине. Она отметила, что сайт 9-1-1 — это широкий ассортимент, удобные для пользователя категории товаров, разнообразие сервисов, телемедицина, специализированные отделы брендовых товаров (технология «shop-in-shop»), акции, скидки, конкурсы. Опыт «Аптечной сети 9-1-1» является иллюстрацией того, как синергия Digital и традиционного маркетинга повышает эффективность продаж.

Игорь Кичко

Роман Никулишин

6

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

Мезим – після їжі легше з ним! ®

Реклама безрецептурного лікарського засобу. Перед прийомом ознайомтесь з інструкцією для медичного застосування Мезим® форте 10000 від 11.05.2018 № 908 та проконсультуйтесь з лікарем. Діюча речовина: 1 таблетка кишковорозчинна містить порошку із підшлункових залоз (свиней) 80,00–111,111 мг, що має мінімальну ліполітичну активність 10000 ОД ЄФ (одиниці Європейської фармакопеї), мінімальну амілолітичну активність 7500 ОД ЄФ, мінімальну протеолітичну активність 375 ОД ЄФ. Показання для застосування. Порушення екзокринної функції підшлункової залози, що супроводжуються порушенням травлення. Р.П. МОЗ України № UA/7977/01/01. Протипоказання. Підвищена чутливість до панкреатину свинячого походження, азорубінового лаку або до інших допоміжних речовин препарату. Гострий панкреатит або хронічний панкреатит у стадії загострення (але епізодичне застосування можливе у фазі затухаючого загострення при розширенні дієти при наявності розладів функції підшлункової залози). Препарат не слід застосовувати хворим з обтураційною непрохідністю кишечнику. Побічні ефекти. Тахікардія та інші. Виробник: Берлін Хемі АГ, Глінікер Вег 125, 12489, Берлін, Німеччина. Адреса Представництва “Берлін Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ” в Україні – м.Київ, вул. Березняківська,29. Тел.: +38 (044) 494-33-88, факс: +38 (044) 494-33-89 UA_MEZ-10-2018-V1-visual затв. 10/09/2018

REVIEW

події

Оцінка медичних технологій: від альтернатив до цінностей У Києві 28 лютого 2019 р. відбувся І Національний форум з оцінки медичних технологій, в якому взяли участь близько 120 представників державних органів, наукових та навчальних закладів, пацієнтських організацій, а також організацій міжнародного розвитку та індустрії. Форум проходив за підтримки проекту SAFEMed («Безпечні та доступні ліки») Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Оцінка медичних технологій (Health Technology Assessment, НТА) — це багатопрофільний процес, який узагальнює інформацію про медичні, економічні, соціальні, етичні та правові аспекти щодо використання технологій охорони здоров’я в систематичний, неупереджений та прозорий спосіб з метою прийняття стратегічних управлінських рішень із врахуванням інтересів пацієнтів та досягнення найвищої користі для здоров’я. Рекомендації НТА формуються в процесі науково обґрунтованого аналізу інформації щодо медичних технологій для забезпечення найкращого використання ресурсів. У всьому світі НТА вважають найкращим інструментом для прийняття рішень щодо використання існуючих та нових медичних технологій і визначення всіх послуг у системі охорони здоров’я, які будуть фінансуватися за державні кошти. У ході брифінгу, що проходив під час форуму, Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я України, зазначив, що медичні послуги дорожчають і вартість витрат на охорону здоров’я збільшується швидше, ніж розвивається світова економіка. Так, за даними ВООЗ, сукупність витрат на охорону здоров’я становить близько 10% світового ВВП. У всіх країнах не вистачає коштів для покриття медичних потреб громадян. Навіть ті країни, в яких існує профіцит бюджету, не здатні забезпечити на 100% фінансування лікування, наприклад, орфанних захворювань. В Україні через обмеженість бюджету фінансування галузі є ускладненим і найближчими роками ситуація на краще не зміниться. Актуальним є завдання раціоналізувати витрати з максимальною користю для пацієнта. Отже, потрібно знайти баланс між ефективним і економічно доступним лікуванням. Це стосується як лікарських засобів, так і технологій та інновацій. Україна орієнтується на легку модель НТА, яка дозволить досягти максимального

8

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

ефекту (рекомендації для держави будуть прозорими і зрозумілими), не витрачаючи значну кількість бюджетних коштів. Підготовка рекомендацій для МОЗ щодо фінансування за державні кошти усіх послуг у системі охорони здоров’я є завданням нового Департаменту з оцінки медичних технологій, створеного на базі ДП «Державний експертний центр МОЗ України». Установа буде науково обґрунтовувати відбір лікарських засобів для діагностики, профілактики і лікування (вартість/ефективність), а також аналізувати усі інновації і визначати доцільність їхнього використання. На основі цих рекомендацій МОЗ робитиме висновки щодо закупівель за державний кошт високовартісних та інноваційних лікарських засобів, формуватиме Національний перелік лікарських засобів, що підлягають реімбурсації (відшкодуванню вартості), здійснюватиме оцінку медичних та оперативних процедур для включення до національних і регіональних урядових програм. Згодом в Україні заплановано створення окремого експертного органу, який буде надавати такі науково обґрунтовані рекомендації на підставі даних доказової медицини. До кінця року планується розпочати підготовку відповідних фахівців. «Науковий підхід до визначення пріоритетів у лікуванні — це ще один крок до ефективної моделі охорони здоров’я, покликаної забезпечити триваліше та якісніше життя українців. Ми вже створили окремий експертний орган з оцінки медичних технологій при Державному експертному центрі. Наша мета — реформувати його в окрему незалежну Агенцію з оцінки медичних технологій, адже використання такого підходу потрібне не лише для розширення програми реімбурсації чи удосконалення Нацпереліку, але й в перспективі для формування гарантованого пакета медичних послуг та перегляду номенклатур державних закупівель», — зазначив Роман Ілик. Довідка. Департамент з оцінки медичних технологій, створений на базі ДП «Державний експертний центр МОЗ України», здійснює нормативно-правове забезпечення діяльності з оцінки медичних технологій; створює новий формат взаємодії з Експертним комітетом; розробляє дорожню карту; провадить роботу з експертизи лікарських засобів щодо визначення їхньої клінічної ефективності та економічної доцільності при внесенні до Нацпереліку. Департамент має чотири підрозділи: з оцінки клінічної ефективності лікарських засобів, із визначення економічної ефективності лікарських засобів, зі стандартизації медичної допомоги, з організаційно-комунікаційного забезпечення. На сьогодні у Департаменті працюють 26 осіб і планується залучити ще 10 фахівців.

Pharma IT Forum: сучасні тенденції на ринку фармацевтики 1 березня 2019 р. в INVERIA flow space відбулася конференція, присвячена питанням оптимізації бізнеспроцесів у фармацевтичній галузі з допомогою IT-рішень, інтеграції IT-систем, збереження та використання конфіденційної інформації Першу секцію — it in pharmacovigilance — відкрила Валерія Васильєва, заступник директора ДП ДЕЦ МОЗ України, яка розповіла про застосування автоматизованої інформаційної системи фармаконагляду (АІСФ). Результати впровадження АІСФ: створення електронної бази даних про ПР/ВЕ/НППІ на національному рівні; отримання якісних даних про ПР/ВЕ/НППІ для аналітичних звітів; можливість відправлення інформації щодо ПР ЛЗ у ВООЗ; оптимізація прийняття рішень щодо безпеки ЛЗ на основі аналітичних звітів. Про ринок цифрових технологій у фармі і, зокрема, про Pharmacovigilance говорив Олександр Торгун, СЕО OtiPharm Research. За даними Digital Spillover, у 2016 р. обсяг цифрової економіки становив 11,5 трлн доларів, частка у світовому ВВП досягла 15,5%. За прогнозами аналітиків, до 2025 р. цифрова економіка сягне 23 трлн доларів. Очікується також зростання ІТ-ринку в галузі охорони здоров’я (більше 223 млрд доларів до 2023 р.). Сприятимуть зростанню швидкий технологічний прогрес з доступом до даних через мобільні гаджети, а також необхідність підвищення ефективності та якості послуг. Друга секція була присвячена темі IT in Clinical Trials. Іван Вишнивецький, голова ГО «Українська асоціація клінічних досліджень», виступив із доповіддю «Сучасні тренди розвитку IT в клінічних дослідженнях». «Больовими точками» клінічних досліджень (КД) доповідач назвав: невиконання зобов’язень щодо рекрутменту (65%), нездатність утримати належну кількість пацієнтів протягом всього дослідження (85%), затримку завершення КД через невчасне виконання плану з набору пацієнтів (80%), дострокове завершення ІІІ фази КД через неможливість залучити необхідну кількість учасників (33%). Що трансформує ландшафт КД вже сьогодні? Соціальні мережі. Вони можуть стати платформою для просвітницької діяльності, адвокації інтересів, професійного спілкування і вже зараз надають можливість залучити пацієнтів у КД, моніторити спілкування учасників у групах для виявлення небажаних явищ ЛЗ. Електронні канали комунікації між пацієнтом і медичними професіо­налами. Спілкування через мейли і шляхом проведення телемедичних консультацій. Мобільні гаджети. Активно впроваджується в життя mHealth. Біосенсори тощо. Використання пристроїв для віддаленого моніторингу біологічних показників. BigData, штучний інтелект, хмарні обчислення. Оперативний аналіз даних, прогнозування ризиків, автоматичний експорт медичної інформації у дослідницькі бази даних, покращання медикаментозного комплаєнсу, оптимізація прийняття клінічних рішень. Юрій Лебідь, директор компанії Pharmaxi, назвав основні помилки, яких припускаються під час проведення КД. Олена Ткачук, проектний менеджер Pharmaxi, розповіла присутнім, як можна уникнути таких помилок, використовуючи електронну систему OnlineCRF. На третій секції — eCTD — особлива увага була приділена питанням кібербезпеки. На цю тему виступили із доповідями Ігор Коцюба, Partner (focusing on Cybersecurity & Critical Infrastructure Security), Cyber Desk та Олександр Назарчук, ІТ-експерт. Завершилася конференція панельною дискусією на тему «Роль цифрових технологій в розвитку операційних процесів державних структур у фармі».

REVIEW

особиста думка

Соціальні питання вирішують винятково комунальні аптеки Тетяна Дяченко

На відміну від приватних аптечних закладів комунальні аптеки беруть на себе низку соціальних завдань, тому наша мета — не заробляння грошей, а забезпечення населення ліками

Наша аптека була створена у 1993 р. на базі Іллінецької центральної районної лікарні і вважалася її структурним підрозділом. У 2011 р. аптечний заклад реорганізували у комунальне підприємство Іллінецької районної ради. Що означає така форма власності на практиці та чим комунальна аптека відрізняється від приватної? До структури КП «Іллінціфарм» входять базова аптека (колишня ЦРА) та три структурних підрозділи при медичних закладах в районному центрі Іллінці та смт Дашів. Комунальне фармацевтичне підприємство має ліцензію на роздрібну торгівлю ЛЗ та ліцензію на реалізацію наркотичних і психотропних препаратів, якими забезпечує п’ять районів Вінницької області. Оскільки аптека та її підрозділи роз­ ташовані на території медичних закладів, асортимент у нас відповідний — ін’єкційні розчини, антибіотики, життєво необхідні препарати, які закуповуються згідно з призначеннями лікарів. Ми здійснюємо відпуск ЛЗ за пільговими рецептами окремим категоріям громадян, зокрема, чорнобильцям, учасникам АТО, ветеранам війни. Відтак, тісно співпрацюємо з Управлінням праці та соціального захисту населення. Беремо активну участь у державній програмі відшкодування вартості ЛЗ для лікування окремих захворювань (реімбурсації). На виконання заходів зазначеної програми торік на Вінниччині було передбачено 40 983,8 тис. грн. субвенції з державного бюджету. Її виконання та фінансування постійно контролює Департамент фінансів облдержадміністрації. Важливий напрямок діяльності підприємства — забезпечення ліками і виробами медичного призначення сільського населення, що відбувається через розширену мережу структурних підрозділів фармацевтичного підприємства — 40 ФАПів і сільських амбулаторій. У штаті аптеки — 14 осіб, з яких два провізори і сім фармацевтів. Особливістю

10

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

їхньої роботи є те, що ЛЗ відпускають лише за рецептом і призначенням лікаря. Заміна — тільки за погодження лікаря, ми нічого не пропонуємо і не нав’язуємо самі. Працівники аптеки кожного понеділка беруть участь у нарадах у ЦРЛ. На них інформуємо про нові оригінальні препарати, генерики, розповідаємо про виробників. Постійно беремо участь у курсах підвищення кваліфікації, навчаннях і тренінгах, розширюємо свої професійні компетентності. Конкуренція у районному центрі надзвичайно велика і щороку зростає. Працювати нам дедалі важче, говорити про розвиток практично не доводиться, радше мова про банальне виживання. Поясню чому. Раніше в Іллінцях була одна комунальна аптека у ЦРЛ і два аптечних пункти — на базі відділення цілодобової швидкої допомоги і в поліклінічному відділенні ЦРЛ, тобто при медичних закладах, що, зрештою, логічно, оскільки класична аптека — це також насамперед заклад охорони здоров’я. Окрім того, цих аптек було цілком достатньо для тієї кількості населення, що проживає в Іллінцях та в районному центрі. Тепер нові приватні аптеки відкриваються не тільки на міських вулицях, але й «окупують» лікарні та поліклініки. Що вони пропонують людям? Які фармацевтичні послуги, яку фармацевтичну опіку? Забезпечують пільговиків? Працюють з бюджетом? Відпускають наркотичні засоби? Нічого, окрім «купи дешевше — продай дорожче». Комунальним аптекам важко конкурувати з розгалуженими приватними аптечними мережами і в плані закупівельних цін, оскільки ми з виробниками не укладаємо ніяких маркетингових угод. Єдина перевага на сьогодні — вигідне

розташування у медичних закладах. Коли туди зайдуть приватники, на діяльності комунальної аптеки можна буде поставити крапку. Тому ми обома руками «за» за законопроект № 859 про зміни до закону «Про лікарські засоби», зареєстрований у Верховній Раді, який покликаний зменшити кількість і знизити концентрацію аптек та заборонити аптечні мережі, що налічують сотні і сотні торгових точок. Пішохідна доступність 500 м між аптеками дійсно могла б створити збалансовані фінансові умови для всіх учасників ринку, коли кожна аптека матиме змогу стати прибутковою та зробити акценти на виконанні суспільних завдань і покращанні рівня сервісу споживачів, як зазначено у пояснювальній записці до цього законопроекту. Також ми згодні з тим, що аптечні мережі штучно підвищують ціни на ліки, користуючись своїм монопольним становищем на ринку. Отже, якби законопроект став законом, то ціни на ЛЗ були б нижчими і доступними для всіх категорій населення. Дуже прикро, що держава ніяк не підтримує комунальні аптеки і не прислухається до нас. Тетяна Дяченко, директор-завідувач комунального підприємства «Іллінціфарм» Вінницької області Іллінецької районної ради

наука

Лекторій

Сперматозоїд:

шалені перегони

Дрібні та метушливі, сперматозоїди виглядають не надто солідно на фоні таких великих поважних родичів, як нейрони, кардіоміоцити чи навіть яйцеклітини. Але насправді біографія переважної більшості (майже всіх!) сперматозоїдів вельми трагічна. Досягти мети та виконати свою біологічну функцію щастить буквально одиницям з трильйонів, доля інших — безславна загибель Протягом століть, ще з часів античності, у вчених колах точилась запекла суперечка: як відбувається індивідуальний розвиток людського організму? Все починається зі статевого акта — це всі розуміли. Але що далі? Одна з панівних ідей — теорія епігенезу — стверджувала, що зародок виникає протягом вагітності із неструктурованої матерії. Інша — теорія преформізму — наполягала, що в статевих клітинах від початку вже є дрібні готові чоловічки, які в період вагітності просто підростають. В цьому були впевнені навіть перші мікроскопісти, які, здавалося б, могли все побачити на власні очі — Антоні ван Левенгук та Ніколас Гартсекер. Саме Левенгуку належить перший детальний опис сперматозоїда. Він не знайшов у статевих клітинах дрібних істот, але був упевнений, що вони там є. Преформісти вважали, що в зародку чоловічої статі, який ховається в сперматозоїді, вже є власні сперматозоїди, в яких є зародки — і так до безкінечності. Лише в кінці XVIII ст. була доведена роль сперматозоїдів у заплідненні, а епігенетична теорія остаточно перемогла. Підготовка Будова сперматозоїда всім добре відома — еліпсоподібна голівка, шийка та довгий хвіст (джгутик). Сперматозоїд без урахування хвоста є найменшою клітиною в тілі чоловіка. Крім того, сперматозоїд є найрухливішою клітиною, чому сприяє не тільки джгутик, а й малий розмір голівки. Останнє забезпечують спеціальні перетворення: при дозріванні клітини ядро ущільнюється за рахунок унікального механізму конденсації хроматину, значна частина цитоплазми викидається назовні у вигляді так званої цитоплазматичної краплі, залишаються тільки найнеобхідніші органели. Процес сперматогенезу починається з досягненням статевої зрілості, а потім не припиняється все життя. Після 70 років її виробництво трошки пригальмовується, але і в 80, і в 90 років у спермі чоловіка є життєздатні сперматозоїди.

Преформісти вважали, що в зародку чоловічої статі, який ховається в сперматозоїді, вже є власні сперматозоїди, в яких є зародки — і так до безкінечності. Лише в кінці XVIII ст. була доведена роль сперматозоїдів у заплідненні, а епігенетична теорія остаточно перемогла

12

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

Сперматогенез — процес вередливий, його нормальний перебіг можливий лише за температури, яка на 1–2 °С нижче температури тіла. Щоб створити оптимальні умови для розвитку сперматозоїдів, організму довелося «винести» яєчка з тіла в мошонку. Залежно від температури середовища спеціальні м’язи переміщують їх ближче або далі від тіла. Постійний перегрів або переохолодження мошонки може порушувати сперматогенез. В Японії навіть існував засіб контра­ цепції, який полягав в тому, що чоловік мав протягом 2 міс по 2 год на день тримати мошонку в дуже гарячій воді. Вважається, що після таких знущань він ще півроку залишається безплідним. Тривалість повного сперматогенезу у чоловіків складає 73–75 діб. Починається він у сім’яниках, а саме в звивистих сім’яних канальцях, звідки ще незрілі сперматозоїди потрапляють у придатки яєчок, де протягом 2–3 тиж дозрівають та «вчаться» активно рухатися. Тут сперматозоїди готуються до найважливішої події свого недовгого життя. Але не всі до неї доживають: якщо еякуляція не настає протягом місяця, сперматозоїди гинуть, поступаючись місцем новим клітинам. В яєчках дорослої людини щосекунди утворюється майже 1000 сперматозоїдів — це 72 млн на день. Звичайно, така гонитва за кількістю впливає на якість — далеко не всі сперматозоїди повноцінні та здатні до запліднення. Найгірші варіанти знищують спеціальні контро­лери — сперматофаги, але якась кількість «браку» все одно потрапляє в сперму. Якщо його частка незначна (менше 9%), це не впливає на здатність до запліднення. Місія При статевому збудженні відбувається еякуляція — сперматозоїди, що накопичилися в придатках яєчок, виштовхуються у сечовивідний канал, де змішуються з секретом сім’яних пухирців та передміхурової залози, утворюючи сперму, а потім вивергаються назовні. Лише в суміші з секретами сперматозоїди можуть виконати свою місію: вона активізує їхню рухливість та захищає. Під час еякуляції вивергаються сотні мільйонів сперматозоїдів, але запліднить яйцеклітину лише один. Середня швидкість руху чоловічих клітин жіночими статевими шляхами — 3 мм/хв. Дорогою на сперматозоїди чекає купа перепон. Більшість із них загине ще в кислому середовищі піхви, частина зав’язне в секреті шийки матки, хтось заблукає в самій матці, а хтось «поверне» не в ту маткову трубу. Лише незначна кількість дістанеться фінішу. Нещодавно експериментатори вирішили прослідкувати за поведінкою сперматозоїдів у вузьких каналах, що імітують жіночі статеві шляхи. Виявилося, що клітини поводяться не надто раціонально: вони не прямують найкоротшим шляхом, а гуртом просуваються буквально «від стінки до стінки». Вони, періодично врізаючись в стінки та один в одного, відлітають і знов врізаються. А на віражах їх заносить, немов гоночні автомобілі [1]. Після еякуляції сперматозоїди зберігають життєздатність протягом 48–72 год. Отже, якщо вони потрапляють в трубу, коли овуляція ще не відбулася, то можуть зачекати. Це треба враховувати тим, хто користується календарним методом контрацепції, при розрахунку «безпечних» днів. Щасливців, які здолають всі труднощі, зовсім небагато, але вони б не дісталися фінішу, якби не їхні товариші. Для запліднення важливими є кількість сперматозоїдів у спермі (вона має становити не менше 50 млн в 1 мл), а також їхня рухливість — 75–80% клітин повинні просуватися з певною швидкістю. У експериментах на мікрофлюїдному пристрої було виявлено, що звуження каналу, аналогічного тому, яким рухаються сперматозоїди до яйцеклітини, а також зустрічний потік рідини забезпечують ефективне розділення клітин за швидкістю. Прорватися через всі ці перешкоди можуть лише ті сперматозоїди, швидкість яких перевищує певні значення. Так відбувається додатковий відбір тільки найкращих та найякісніших чоловічих гамет [2].

Головний біль?

Імет

®

ібупрофен 400 мг

СИЛА та шВИДКІСТЬ проти болю!

Реклама безрецептурного лікарського засобу. Р.П. № UA/4029/01/01. Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Показання. Симптоматичне лікування головного болю, в тому числі при мігрені, зубного болю, дисменореї, невралгії, болю у спині, суглобах, м’язах, при ревматичних болях, а також при ознаках застуди і грипу. Зберігати в місцях, недоступних для дітей. Протипоказання. Підвищена чутливість до ібупрофену та інше. Спосіб застосування. Дорослі та діти старше 12 років по 1 таблетці кожні 4 години. Перед застосуванням обов’язково ознайомтеся з інструкцією для медичного застосування Імет® та проконсультуйтеся з лікарем. За детальною інформацією звертатися до інструкції для медичного застосування Імет® наказ МОЗ України № 915 від 29.12.2015 р. Виробник — Берлін Хемі АГ. Представництво «Берлін Хемі/А. Менаріні Україна Гмбх». Адреса:. м. Київ, вул. Березняківська, 29, 7-й поверх. Тел.: +38 (044) 494-33-85, факс: +38 (044) 494-33-89.

UA_IME-06-2017_V1_Visual. Затв. до друку 29.08.2017.

наука

Лекторій

Згідно з результатами міжнародного дослідження за останні 40 років концентрація сперматозоїдів у спермі чоловіків США, Європи та Австралії знизилась майже на 60%. При цьому у чоловіків з інших регіонів цей показник не змінився або зріс [4]. Результати іншого дослідження показали, що найбільш здоровою спермою можуть похвалитися курці марихуани. Не доведено, що саме коноплі відповідають за цей ефект. Можливо, високоякісна сперма корелює з високим рівнем тестостерону в організмі чоловіка, що, своєю чергою, може підвищувати схильність до ризикованої поведінки [5]

Низька рухливість сперматозоїдів — одна з основних причин чоловічого безпліддя. Для збільшення швидкості руху статевих клітин німецькі вчені запропонували обладнати їх спеціальними двигунами. Вони використали мініатюрні спіралі, які за допомогою магнітного поля спрямовували до сперматозоїда. Розмір спіралі дозволяв вільно захоплювати сперматозоїд з боку джгутика, після чого спіраль в магнітному полі примушували обертатися та штовхати клітину вперед. Під час запліднення яйцеклітини спіраль зісковзувала з чоловічої клітини та не заважала процесу [3]. На службі медицини Сперматозоїди розглядають як перспективний засіб адресної доставки ЛЗ в пухлини жіночих репродуктивних органів. Вони мають низку переваг: стабільні, нетоксичні, не спричиняють імунної відповіді. Доставка токсичних хіміопрепаратів точно за призначенням дозволить значно зменшити їхній негативний вплив на здорові тканини. Німецькі дослідники, які сконструювали описаний вище моторспіраль для прискорення повільних сперматозоїдів [3], також створили іншу модель, призначену саме для керованої доставки ліків за допомогою чоловічих гамет [6]. За допомогою методу тривимірної нанолітографії (це схоже на 3D-друк нанорозмірних об’єктів) вчені створили спеціальні конструкції — тетраподи, призначені для керування напрямком руху сперматозоїдів. Тетраподи схожі на циліндри з чотирма пелюстками, у кожному циліндрі закріплюється голівка сперматозоїда (це відбувається спонтанно при змішуванні сперматозоїдів із тетраподами). Після закріплення сперматозоїд зберігає здатність рухатися, хоча й удвічі повільніше. Напрямком руху клітини можна керувати за допомогою зовнішнього магніту.

14

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

Коли сперматозоїд дістається пухлини та стикається з нею, тетрапод відпадає. Мембрани сперматозоїдів зливаються з пухлинними клітинами, і, якщо сперматозоїд був навантажений ЛЗ, той потрапляє всередину пухлини. Тестували систему на бичачих сперматозоїдах, навантажених доксорубіцином. Сперматозоїди змішували з тетраподами, після чого додавали в культуру людських пухлинних клітин HeLa. Вже за добу сперматозоїди з доксорубіцином знищували близько половини культури та загалом давали кращі результати, ніж звичайна обробка клітин препаратом. В іншому експерименті сперматозоїди навантажили флуоресцентною речовиною, що дозволяло спостерігати за розподілом ЛЗ. Так було встановлено, що засіб ефективно потрапляє всередину пухлини, ймовірно, завдяки рухливості сперматозоїдів та їхній здатності розщеплювати гіалуронову кислоту у міжклітинному просторі. Потенційно сперматозоїди можуть бути використані для доставки ЛЗ при лікуванні жінок з пухлинами та іншими гінекологічними захворюваннями. Британських вчених сперматозоїди надихнули на створення мініроботів для доставки ліків не тільки в жіночі статеві органи, а в інші ділянки організму. Вони сконструювали плаваючий пристрій, що має феромагнітну голівку та гнучкий хвіст, який обертається [7]. Скеровувати пристрої в потрібному напрямку також допомагає магнітне поле. За розміром пристрої можна порівняти з еритроцитами, отже, вони можуть легко просуватися капілярами та потрапляти в потрібні частини тіла. Література

1. Denissenko P, Kantsler V, Smith DJ, Kirkman-Brown J. Human spermatozoa migration in microchannels reveals boundary-following navigation. Proc Natl Acad Sci U S A. 2012 May 22;109(21): 8007-10. doi: 10.1073/pnas.1202934109.

Epub 2012 May 7.

2. Zaferani M, Palermo GD and Abbaspourrad A. Strictures of a microchannel impose fierce competition to select for highly motile sperm. // Science Advances, 2019, 5 (2): eaav 2111. DOI: 10.1126/sciadv.aav2111 3. Medina-Sánchez M, SchwarzL, Meyer A Ketal. Cellular Cargo Delivery: Toward Assisted Fertilization by Sperm-Carrying Micromotors // Nano Lett., 2016, 16 (1): 555-561. DOI: 10.1021/acs.nanolett.5b04221 4. Levine H, Jørgensen N, Martino-Andrade A et al. Temporal trends in sperm count: a systematic review and meta-regression analysis // Human Reproduction Update, 2017, 23 (6): 646-659. DOI:10.1093/humupd/dmx022 5. Nassan FL, Arvizu M, Mínguez-Alarcón L et al. EARTH Study Team; Marijuana smoking and markers of testicular function among men from a fertility centre // Human Reproduction, Published: 06 February 2019, dez 002. https://doi. org/10.1093/humrep/dez002 6. Xu H, Medina-Sanchez M, Magdanz V et al. Sperm-hybrid micromotor for drug delivery in the female reproductive tract // ACS Nano, 2018, 12 (1): 327-337.

DOI: 10.1021/acsnano.7b06398 7. Hamiltona JK, Gilbert AD, Petrov PG, and Ogrin FY. Torque driven ferromagnetic swimmers // Physics of Fluids, 2018,30:092001. https://doi. org/10.1063/1.5046360

Склад: діюча речовина: mefenamic acid; 1 таблетка містить мефенамінової кислоти 500 мг; допоміжні речовини: лактози моногідрат, натрію лаурилсульфат, повідон, кросповідон, крохмаль прежелатинізований, кремнію діоксид колоїдний безводний, целюлоза мікрокристалічна, тальк, магнію стеарат, опадрай 200 білий. Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою. Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Код АТX М01А G01. Показання. Гострі респіраторні вірусні інфекції та грип. Біль низької та середньої інтенсивності: м'язовий, суглобовий, травматичний, зубний, головний біль різної етіології, післяопераційний і післяпологовий біль. Первинна дисменорея. Дисфункціональні менорагії, у тому числі спричинені наявністю внутрішньоматкових контрацептивів, за відсутності патології тазових органів. Запальні захворювання опорно-рухового апарату: ревматоїдний артрит, ревматизм, хвороба Бехтєрева. Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Бронхоспазм, набряк Квiнке, риніт, бронхіальна астма або кропив'янка в анамнезі, що виникли після застосування ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів. Одночасний прийом специфічних інгібіторів ЦОГ-2. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, у тому числі в анамнезі, запальні захворювання кишечнику, захворювання органів кровотворення, тяжка серцева недостатність, тяжкі порушення функції печінки або нирок, шлунково-кишкові кровотечі або перфорацiї, спричинені прийомом нестероїдних протизапальних засобів. Категорія відпуску. Без рецепта. Р.п. Мефенамінка® МОЗ України № UA/14487/01/01. Ліцензія Серія АВ № 598086. Інформація наведена в скороченні, більш детальна інформація викладена в інструкції для медичного застосування лікарського засобу Мефенамінка®. Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Інформація виключно для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

наука

Лекторій

Територія імунітету: лікувально-профілактичні сироватки На відміну від планової імунопрофілактики, для якої використовують антигенні препарати (вакцини та анатоксини), екстрену імунопрофілактику з допомогою сироваток крові проводять в тих випадках, коли передбачається або мав місце контакт з джерелом інфекції. Використання препаратів сироватки крові з метою лікування або профілактики захворювань (створення штучного пасивного імунітету) отримало назву серотерапії та серопрофілактики Сторінки історії Вивчення імунних сироваток тісно пов’язане із розвитком гуморального напрямку в імунології, що розроблявся наприкінці ХІХ cт. У 1890 р. Е. Берінг та С. Кітасато виявили у сироватці крові кролів, імунізованих правцевим токсином, антитоксини, що нейтралізують цю отруту. У 1894 р. Р. Пфейффер та В.І. Ісаєв описали руйнування холерних вібріонів в організмі тварин під дією специфічної імунної сироватки, а у 1895 р. Е. Берінг та Е. Ру незалежно один від одного отримали протидифтерійну сироватку. У 1891 р. німецький лікар Пауль Ерліх виявив у плазмі крові особливі білки, що здатні нейтралізувати мікробні тіла (звідси назва — «антитіла», тобто чинники проти мікробних тіл). У 1952 р. О. Брутон вперше у світі описав клінічний випадок агаммаглобулінемії у людей (тобто хвороби відсутності антитіл) і успішно апробував замісну терапію γ-глобуліном, отриманим із сироватки крові здорових донорів. Усім відомий термін «імуноглобуліни» був запропонований Дж. Херемансом у 1959 р. Імунні сироватки: можливості Імунні сироватки та імуноглобуліни, що одержують з них, це біологічні препарати, які містять антитіла. Вони призначені для створення пасивного імунітету у людини, яка потребує захисту від інфекції або інших потенційно небезпечних речовин, що мають антигенні (чужорідні) властивості. Імунні сироватки та імуноглобуліни використовують як засоби серопрофілактики та серотерапії. У першому випадку сироваткові

16

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

препарати вводять до можливого зараження або безпосередньо після нього, до появи ознак захворювання, коли у пацієнта відсутні власні антитіла, здатні захистити його від інфекційного агента. У другому випадку препарати вводять для лікування — з метою нейтралізації бактеріальних токсинів або вірусів, а також для посилення антимікробного захисту. Лікувальні препарати використовують в тих випадках, коли є підстави вважати, що організм не здатний забезпечити власний захист. Найбільший терапевтичний ефект лікувальні сироватки справляють за умови раннього і своєчасного введення. Дія препаратів, що створюють пасивний імунітет, починається швидко — відразу після введення, однак термін їхньої дії обмежений періодом збереження в організмі. Від тварин і людини Всі сироваткові препарати поділяють на дві групи: гетерологічі, отримані з крові тварин, та гомологічні, отримані з крові людини (донорської або плацентарної). Гетерологічні імунні сироватки отримують з крові тварин (найчастіше коней), що зазнали активної інтенсивної імунізації анатоксином або іншим антигеном (гіперімунізація). Перевага гетерологічних препаратів у тому, що інтенсивна імунізація тварин дозволяє досягти високої концентрації антитіл, крім того, немає обмежень в підборі продуцентів, тоді як імунізація донорів пов’язана із певними труднощами та обмеженнями. Сироваткові препарати, отримані при імунізації тварин, крім специфічних антитіл містять чужорідні для організму людини білки. Тому при повторному введенні таких сироваток можуть виникати алергічні реакції типу анафілактичного шоку або сироваткової хвороби. Отже, висока імуногенність препаратів, отриманих з крові тварин, обмежує їхнє застосування і потребує особливої уваги при

Лекторій

наука

використанні. Перед їхнім застосуванням варто дізнатися, чи вводили подібні речовини пацієнту раніше, чи немає в нього підвищеної чутливості до інших антигенів. При цьому необхідно мати на увазі, що підвищена чутливість може виникнути і без введення препаратів внаслідок дії інших антигенів, що мають схожість з його білковою структурою. У всіх випадках необхідний попередній контроль чутливості до даного препарату. За півгодини до внутрішньом’язового або підшкірного введення необхідної дози пацієнту роблять внутрішньошкірну пробу шляхом введення 0,1 мл розведеного 1:100 препарату і тільки у разі повної відсутності місцевої або загальної реакції вводять препарат у повній дозі. У разі виявлення чутливості замість гетерологічних препаратів можна використати імуноглобуліни людини. Препарати імуноглобулінів Імуноглобуліни — це білкова фракція сироватки, з якою пов’язані специфічні функції антитіл. Іншими словами, препарати імуноглобулінів — це сироватки, очищені від баластних білків. Концентровані очищені імунні сироватки і гамма-глобуліни можна вводити в невеликих кількостях (3–6 мл), вони не спричиняють алергічних реакцій. Нормальний донорський, або плацентарний, імуноглобулін містить багато антитіл різної специфічності, спрямованих проти інфек­ цій, перенесених донором, або антитіл, що утворилися в резуль­таті вакцинації. Зазвичай такі імуноглобуліни використовують для імунотерапії затяжних, уповільнених інфекцій. Із сироватки крові спеціально імунізованих донорів отримують гіперімунні імуноглобуліни цілеспрямованої дії. Ці препарати містять антитіла у високих титрах до відповідних збудників. Такі специфічні імуноглобуліни спрямованої дії використовують для екстреної імунотерапії та імунопрофілактики правця, сказу, кліщового енцефаліту тощо. Наприклад, протиправцевий донорський імуноглобулін призначений для екстреної профілактики правця у людей з підвищеною чутливістю до гетерологічних препаратів. Сироватка протидифтерійна Протидифтерійна сироватка містить білкову фракцію сироватки крові коней, гіперімунізованих дифтерійним анатоксином, а також антитіла, що нейтралізують токсин дифтерійних бактерій. Показанням до її застосування є лікування дифтерії. Сироватку вводять дорослим і дітям внутрішньом’язово або підшкірно одноразово в максимально ранні терміни, але не пізніше 4 діб від початку захворювання. Разова доза сироватки для дітей і дорослих становить при локалізованих формах: дифтерії носа, очей, шкіри, статевих органів — 10 000–20 000 MО, дифтерії гортані — 40 000–50 000 MО; при субтоксичній формі — 40 000–50 000 MО, токсичній I ступеня — 50 000–70 000 MО, токсичній II ступеня — 60 000–80 000 MО, геморагічній — 100 000–120 000 MО. За відсутності ефекту введення сироватки у тих самих дозах можна повторити через 12–24 год. Сироватка протиправцева Протиправцева сироватка призначена як для лікування, так і для профілактики правця. Екстрена профілактика правця передбачає первинну хірургічну обробку рани і створення, за необхідності, специфічного імунітету при травмах з порушенням цілості шкірних покривів і слизових оболонок; обмороженнях і опіках ІІ, ІІІ і ІV ступеня; позалікарняних абортах; пологах поза медичними закладами; гангрені або некрозі тканин будь-якого типу, абсцесі; укусах тваринами; проникних пошкодженнях травного тракту. Сироватку вводять хворим в максимально ранні терміни від початку захворювання в дозі 100 000–200 000 MО внутрішньовенно

Імуноглобуліни — це білкова фракція сироватки, з якою пов’язані специфічні функції антитіл. Іншими словами, препарати імуноглобулінів — це сироватки, очищені від баластних білків. Концентровані очищені імунні сироватки і гамма-глобуліни можна вводити в невеликих кількостях (3–6 мл), вони не спричиняють алергічних реакцій або в спинномозковий канал після перевірки чутливості до чужорідного білка. Залежно від тяжкості захворювання введення сироватки повторюють до зникнення рефлекторних судом. Протикоровий імуноглобулін Для захисту осіб груп високого ризику в період спалаху кору може бути проведена вакцинація протягом двох днів з моменту впливу вірусу з метою зменшення вираженості клінічного перебігу кору. В осіб, яким протипоказана вакцинація, введення корового імуноглобуліну впродовж 3–5 днів з моменту впливу вірусу може мати аналогічний позитивний ефект. Протикоровий (або нормальний) імуноглобулін отримують з донорської чи плацентарної крові. Препарат застосовують для профілактики кору, інфекційного гепатиту, коклюшу, поліомієліту, менінгококової інфекції тощо. Для профілактики кору імуноглобулін вводять усім дітям старше 3 міс, що були в контакті з хворим, та не є щепленими коровою вакциною. Чим раніше був введений препарат, тим нижче ризик захворіти. Антирабічний імуноглобулін ВООЗ рекомендує введення антирабічного імуноглобуліну (АІГ) імунологічно наївним особам усіх вікових груп при категорії контакту ІІІ (поодинокі або множинні трансдермальні укуси чи садна, контамінація слизових оболонок або пошкодженої шкіри слиною тварини, безпосередній контакт із кажанами). АІГ забезпечує пасивну імунізацію, її вводять лише одноразово, якнайшвидше із початком постекспозиційної профілактики антирабічною вакциною, але не пізніше 7 днів після введення першої дози вакцини. Правильно введений АІГ нейтралізує вірус у місці рани в межах декількох годин. За відсутності АІГ ретельна швидка обробка рани з негайним введенням першої дози вакцини і подальшим завершенням курсу антирабічної вакцини є високоефективним методом профілактики сказу. При цьому вакцини ніколи не слід ігнорувати незалежно від наявності АІГ. Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

17

наука

Лекторій

Сучасний стан використання сполук канабісу в світовій медичній практиці* Сьогодні в Україні понад 2 млн громадян позбавлені доступу до ефективного лікування засобами на основі сполук канабісу. Це більше ніж 20 тис. дітей із фармрезистентними формами епілепсії, сотні тисяч онкохворих, більше 100 тис. паліативних пацієнтів, десятки тисяч ветеранів війни із посттравматичним стресовим розладом. Усі вони щодня страждають від неможливості використання ефективних ліків Використання ЛЗ на основі конопель врегульовано законами Канади, США, Австрії, Бельгії, Чехії, Франції, Німеччини, Ірландії, Італії, Словаччини, Іспанії, Швеції, Великої Британії, Польщі та інших країн. В Україні усі канабіноїди перебувають у списку речовин, які не можуть бути використані в медицині та для наукових досліджень. Чинним законодавством передбачено кримінальне переслідування вчених за дослідження терапевтичної цінності цих ЛЗ, лікарів, що наважаться полегшити стан хворих, а також пацієнтів — за реалізацію права людини на доступ до ефективного лікування. Останнім часом у світі активно переглядається позиція щодо використання групи сполук «канабіс, смола канабісу, екстракти і настоянки канабісу» в медичних та наукових цілях. До цього процесу активно долучилися ВООЗ і ООН. Що розуміють під медичним застосуванням канабісу та канабіноїдів? Медичне використання канабісу і канабіноїдів може стосуватися широкого спектра препаратів і засобів, які містять різні активні інгредієнти і мають різні шляхи введення. Препарати канабісу можуть значно відрізнятися за складом залежно, наприклад, від сорту конопель, умов вирощування і способів виготовлення та зберігання. Це означає, що їхню ефективність важко перевірити за допомогою традиційних дизайнів клінічних випробувань, але їхнє використання є дуже поширеним. Наразі в країнах ЄС існує три категорії продукції на основі сполук канабісу: • «Лікарські засоби» (medicinal product) на основі сполук канабісу — зареєстровані в регуляторних органах продукти рослинного та синтетичного походження, що містять канабіноїди: • «хімічні» ЛЗ (зареєстровані відповідно до однієї з процедур ЄС або країни ЄС); • рослинні ЛЗ (зареєстровані спрощеним шляхом як традиційні (рослинні) ЛЗ відповідно до Herbal Directive 2004/24/ЄC).

• «Препарати конопель» (cannabis preparations) — засоби, які не проходили традиційного регуляторного шляху реєстрації, тобто мають інший шлях допуску на ринок країн ЄС (наприклад, магістральні або екстемпоральні прописи, тобто виготовлені в аптеці фармацевтом за рецептом і призначені для індивідуального застосування).

• Харчові добавки на основі сполук конопель — продукція, що відповідає вимогам Регламенту ЄС № 2015/2283 про нові харчові продукти. У 2018 р. у Великій Британії в два етапи було проведено перегляд медичних переваг канабісу [32]: огляд існуючих доказів провідними медичними працівниками Великої Британії та оцінка Консультативної ради з питань неправомірного використання наркотиків (Advisory Councilon the Misuse of Drugs — ACMD) щодо стану віднесення ЛЗ канабісу до наркотичних речовин. У результаті були отримані дані, що підтверджують терапевтичні переваги лікарського канабісу при деяких захворюваннях. За новими правилами, щоб вважатися засобом на основі канабісу для медичного застосування, продукт повинен відповідати трьом вимогам: 1. Бути препаратом або продуктом, який містить канабіс, смолу канабісу, канабінол або похідне канабінолу.

2. Бути виготовленим для медичного застосування у людини.

3. Бути ЛЗ, речовиною чи препаратом, призначеним для використання як інгредієнта ЛЗ або для виробництва інгредієнта ЛЗ. Як пацієнти у Великій Британії можуть отримати доступ до таких продуктів?

• Лікарі, які мають ліцензію на медичну практику, можуть призначати ЛЗ на основі канабісу як неліцензійний «спеціальний» ЛЗ.

• Учасники клінічних випробувань можуть отримувати продукт на основі канабісу, який не зареєстрований у Великій Британії як досліджуваний ЛЗ.

• Лікарі можуть призначати ЛЗ, що зареєстрований.

*Повна версія статті надрукована в журналі «НТА: Оцінка технологій охорони здоров’я». 2019, № 2, с. 27-40. Ознайомитись з нею можна також на сайті www.fp.com.ua

18

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

Що таке «спеціальний ЛЗ»? «Спеціальні ЛЗ» — це незареєстровані ЛЗ, які виробляються або закуповуються спеціально для задоволення особливих клінічних потреб конкретного пацієнта. Вони не мають реєстрації MHRA у Великій Британії, однак ця установа надає ліцензії на виробництво таких ЛЗ та перевіряє стандарти Належної виробничої практики [35]. Коли лікарі можуть рекомендувати засоби на основі канабісу? Для призначення ЛЗ на основі канабісу лікарі Великої Британії можуть керуватися листом від NHS та Департаменту охорони здоров’я й соціальної допомоги [36], проміжною клінічною консультацією щодо використання продуктів на основі канабісу для лікарського застосування у дітей з тяжкою епілепсією Британської дитячої асоціації неврологів [37], проміжною клінічною консультацією щодо призначення препаратів на основі канабісу для медичного використання під час важких станів при хіміотерапії, таких як нудота і блювання та хронічний біль, Королівського коледжу лікарів [38]. Нові клінічні рекомендації стосовно засобів на основі канабісу для медичного застосування NICE обіцяє опублікувати до кінця жовтня 2019 р. [39]. Таблиця 1. Способи прийому препаратів канабісу Шлях

Спосіб використання

Початок дії

Тривалість дії

Біодоспупність активної речовини

Інгаляція (вдихання) Паління або випаровування. Активна речовина потрапляє в кров безпосередньо з легенів

Майже миттєво

2–4 год

10–35%

Пероральне застосування. При пероральному застосуванні всмоктування відбувається повільно і нерегулярно, що призводить до максимальної концентрації в плазмі зазвичай через 60–120 хв

30 хв –2 год або більше

6–8 год

8–15%

Шлях введення через слизову оболонку ротової порожнини. Спрей потрапляє на слизову оболонку рота та щік. Настоянки, пастилки розчиняються в роті (не проковтнуті). Активна речовина потрапляє в кров через слизові оболонки

15–60 хв

4–6 год

6–20%

Місцеве використання. Препарат наносять на шкіру, зазвичай у вигляді мазі або бальзаму. Тільки локальні ефекти. Активна речовина не потрапляє до кровотоку

15 хв

2–4 год

Не потрапляє до кровотоку

Трансдермальний шлях введення. Патч або гель, призначений для поглинання через шкіру і потрапляння до кровотоку

15 хв

12 год (патч) 4 год (гель)

Майже 100%

Чи є доказова база щодо ефективності та безпеки використання ЛЗ і препаратів канабісу? Доказова база відповідно до сучасних вимог доказової медицини щодо ЛЗ та препаратів канабісу швидко розвивається, але на сьогодні вона дещо обмежена і фрагментована. Основною причиною цього був обмежувальний режим міжнародного контролю, який не дозволяв проводити широкомасштабні клінічні дослідження. Другою важливою причиною є те, що молекули ТГК та КБД не перебувають під патентним захистом, що знижувало мотивацію для транснаціональних фармацевтичних компаній інвестувати в їхнє дослідження. Якщо розглядати наявну базу, то наразі проблемою для інтерпретації може бути те, що часто в дослідженнях використовували різні продукти та препарати канабісу, які, можливо, містили зовсім інші активні інгредієнти. Тому для аналізу досліджень часто застосовують термін «канабіноїди».

наука

Лекторій

Станом на 30 листопада 2018 р. у США на сайті Clinical trisls.Gov зареєстровано 167 клінічних випробувань, що стосуються 277 станів, де досліджуваним засобом був канабідіол (КБД). Найбільш дослід­ жуваними станами є системні захворювання нервової системи — 49 досліджень, захворювання головного мозку — 48, епілепсія — 42, психічні захворювання — 49, психози — 49, захворювання імунної системи — 22, розсіяний склероз — 17, симптоматичне лікування болю — 28, усунення судом — 15, аутоімунні захворювання — 16, лікування залежності від маріхуани — 49. Переважна більшість досліджень, зареєстрованих в Clinical trisls.Gov, відбуваються у США (66), країнах ЄС (60 досліджень, з них у Великій Британії — 35, Німеччині — 18, Польщі — 11, Іспанії — 9, Канаді — 16). В PubMed (станом на 30 листопада 2018 р.) міститься 2188 публікацій, пов’язаних з КБД, з них 990 — з використанням КБД у людини.

1020 публікацій в PubMed — це публікації останніх 5 років, 459 з них пов’язані з використанням КБД у людини. Станом на 12 лютого 2019 р. зареєстровано 252 клінічних випробування, що стосуються 294 станів, де досліджуваним засобом був тетрагідроканабіол (ТГК). Найбільш досліджуваними станами, при яких використовують ТГК, є психічні захворювання, гострий та хронічний біль (як пов’язаний з онкологічними захворюваннями, так і не пов’язаний з ними), спазми м’язів, аутоімунні захворювання, дегенеративні захворювання нервової системи, включаючи розсіяний склероз, лікування наркоманії, ВІЛ/СНІД. В PubMed (станом на 12 грудня 2019 р.) міститься 8760 публікацій, пов’язаних з КБД, з них 4384 пов’язані з використанням КБД у людини. 3091 публікація в PubMed — це публікації останніх 10 років, 1761 з них пов’язана з використанням КБД у людини. Регулювання продукції канабісу в Україні (як є) • Чинний Закон суттєво обмежує інституційні можливості дослід­ жень наркотичних засобів та психотропних речовин.

• Відсутній порядку розробки нових наркотичних засобів або психотропних речовин науково-дослідними установами всіх форм власності згідно з Законом України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

• Постанова КМУ від 6 травня 2000 р. № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів».

• Канабіс, смола канабісу, екстракти і настоянки канабісу відносять до таблиці I, списку № 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено».

• ТГК (ізомери та їхні стереохімічні варіанти) відносять до таблиці I, списку № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено».

• Канабідіол не міститься в переліках наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів постанови КМУ № 770. Регулювання продукції канабісу в Україні (як треба) Прийняти Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» зі змінами, запропонованими в законопроекті № 4533 від 27.04.2016 [59]. Прийняти порядок розробки нових наркотичних засобів або психотропних речовин науково-дослідними установами всіх форм власності на виконання зміненого Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори». Внести зміни до Постанови КМУ від 6 травня 2000 р. № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»: • канабіс та смоли канабісу. Таблиця II, Список № 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» з приміткою речовини, що містять переважно канабідіол і не більше 0,1% Δ9-ТГК, не належать до пе-

20

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

реліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів постанови КМУ № 770; • екстракти та настоянки канабісу. Таблиця III, Список № 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю»; • ТГК (ізомери та їхні стереохімічні варіанти). Таблиця II, Список № 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено»; • канабідіол не міститься в переліках наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів постанови КМУ № 770. Що можна зробити в Україні в рамках законодавства для забезпечення доступу пацієнтів до ЛЗ та препаратів канабісу? Беручи до уваги рекомендації, які були надані на 41-й зустрічі Експертного комітету ВООЗ з питань залежності від наркотиків, та існуючу практику розвинутих країн: 1. Прийняти Закон України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» зі змінами, запропонованими в законопроекті № 4533 від 27.04.2016, як відповідь на громадську петицію до ВР законодавчо врегулювати канабіс для науки та медицини з метою захисту конституційних прав громадян [60].

2. Розробити та впровадити порядок розроблення нових наркотичних засобів або психотропних речовин науково-дослідними установами всіх форм власності за наявності в них ліцензії на цей вид діяльності відповідно до статті 16 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» у формі постанови КМУ.

3. Внести зміни до постанови КМУ № 770, необхідні для впровадження в Україні рекомендацій, які були надані на 41-й зустрічі Експертного комітету ВООЗ з питань залежності від наркотиків, та з урахуванням існуючої практики розвинутих країн.

4. МОЗ України необхідно надати роз’яснення, що засоби, які містять чистий КБД, не підлягають контролю в рамках міжнародних конвенцій з контролю за обігом наркотичних засобів. Ці чотири ключові зміни законодавства сприятимуть розробці ЛЗ та препаратів на основі речовин, що містяться в канабісі, у тому числі й ТГК, дозволять медичне використання ЛЗ та харчових добавок з активною речовиною КБД, який не є психоактивною наркотичною речовиною. Водночас впровадження подібних змін не означає легалізацію марихуани та її сполук, таких як ТГК, для немедичного рекреаційного застосування. Пропонується лише зміна режиму контролю з повної заборони на режим контро­лю обігу наркотичних речовин, такий самий, як і для морфіну й опіуму, які входять до Таблиці II, Списку № 1 постанови КМУ № 770. Ці ключові зміни дозволяють врегулювати доступ пацієнтів до препаратів канабісу при лікуванні хронічного болю, епілепсії, анорексії, посттравматичного синдрому, захворювань імунної системи, артриту та ревматизму, бронхіальної астми, хвороби Альцгеймера, хвороби Паркінсона, хореї Гетінгтона, герпесу, виразок, діабетичної нейропатії, різних форм склерозу та багатьох інших важких хвороб, а також для попередження зменшення маси тіла у хворих на СНІД. Список літератури знаходиться в редакції Віталій Усенко, лікар-анестезіолог, науковий радник ПАТ «Фармак», член УМЕС, магістр з управління міжнародним бізнесом, магістр з управління якістю, Костянтин Косяченко, д-р фарм. наук, президент ГС «Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров’я», член Координаційної ради УМЕС, професор кафедри організації та економіки фармації НМАПО ім. П.Л. Шупика

ІЗ ЗОНИ ТУРБУЛЕНТНОСТІ — В ЗОНУ РІВНОВАГИ

Седаристон®: німецька

формула рівноваги

Стрес — провідна ланка, що знижує адаптаційні ресурси організму «Синдром менеджера», «офісна хвороба», «синдром хронічної втоми», «синдром емоційного вигорання» — усі ці терміни про одне: фізичну й емоційну втому, що розвивається на фоні хронічного стресу. Такий стан може розвинутися у кожного, незалежно від посади, професії, віку та статі. Цікаво, що чоловікам більш властиве негативне, навіть, цинічне ставлення до колег та до тих, хто потребує допомоги, а жінкам — емоційне виснаження: хронічна втома, знижений настрій, розлади сну. Спочатку людина відмічає втому, частий головний біль і може описувати свій стан як: «відчуваю себе, немов вичавлений лимон», «у мене немає сил». Із часом приєднується інтелектуальне знесилення: людина стає незібраною, у неї погіршуються пам’ять і здатність до концентрації уваги. У нервовій системі настає дисбаланс між процесами гальмування та збудження. Стає зрозумілим, що для лікування та попередження розвитку вищезгаданого стану необхідно мати препарат, що зможе ефективно та безпечно гармонізувати нервову систему. Конструктивне рішення по-німецькі — СЕДАРИСТОН® СЕДАРИСТОН® (esparma, Німеччина) — це рослинний лікарський засіб, що відновлює баланс нервової системи завдяки двом ефектам: заспокійливій дії валеріани та тонізуючому впливу звіробою. СЕДАРИСТОН® — німецька формула рівноваги. Створюючи цей лікарський засіб, німецькі науковці ставили перед собою завдання поєднати два важливі ефекти: препарат має справ-

ляти заспокійливий вплив, проте водночас не провокувати апатію чи сонливість, а навпаки — підвищувати життєвий тонус і покращувати фізичну та розумову працездатність. Таке нелегке завдання вдалося реалізувати у вивіреному поєднанні двох рослинних стандартизованих екстрактів у кожній капсулі СЕДАРИСТОН® — вале­ріани (50 мг) і звіробою (100 мг), що ідеально доповнюють і посилюють терапевтичні ефекти один одного. До речі, СЕДАРИСТОН® — це єдиний в Україні препарат з такою комбінацією складників. Капсули СЕДАРИСТОН® прості і зручні у застосуванні як вдома, так і на роботі. Рекомендовано приймати СЕДАРИСТОН® курсом по 2 капсули вранці та ввечері протягом 4 тижнів і довше. Важливо, що СЕДАРИСТОН® не обмежує водіння транспорту та не впливає на швидкість реакції і координацію руху, тому рекомендований представникам різних професій, включно з тими, чия діяльність потребує максимальної концентрації уваги. Суттєвою перевагою СЕДАРИСТОНУ перед синтетичними транквілізаторами та антидепресантами є відсутність розвитку таких небажаних станів, як залежність та синдром відміни. СЕДАРИСТОН® безпечно та ефективно усуває хронічний стрес і його наслідки, вмикає адаптаційні резерви організму, підвищує настрій, фізичну та розумову працездатність, запобігає розвитку таких клінічних феноменів, як «емоційне вигорання», «синдром менеджера», «синдром хронічної втоми». СЕДАРИСТОН® — це препарат, що дарує БАЛАНС спокійної впевненості та активної працездатності!

наука

Лекторій

В «арсенале» не только фармацевтов, но и врачей Ядерный магнитный резонанс — сугубо физическое явление, позволившее создать уникальный метод исследования химической структуры индивидуальных органических соединений, который получил широчайшее применение у химиков и фармацевтов. Кроме того, это явление легло в основу магнитно-резонансной томографии, которая является единственным методом неинвазивной диагностики, позволяющей получить объемное изображение любых исследуемых внутренних органов человека. Эти выдающиеся разработки были отмечены целым рядом Нобелевских премий Выдающееся открытие Явление протонного магнитного резонанса было открыто в 1946 г. американскими исследователями Феликсом Блохом и Эдвардом Перселлом. Суть его состоит в следующем. Ядра атома водорода — протоны — обладают отличным от нуля магнитным моментом (представляют собой своего рода микроскопические компасы), поэтому, если их поместить во внешнее сильное магнитное поле, то стрелки такого «компаса» сориентируются вдоль его силовых линий. В соответствии с законами квантовой механики вектор магнитного момента протона может быть ориентирован как параллельно вектору магнитного поля (состояние с низкой энергией), так и антипараллельно (состояние с высокой энергией), при этом между такими состояниями могут осуществляться переходы, которым будет соответствовать определенная частота в диапазоне радиоволн. Таким образом, если образец из вещества, содержащего атомы водорода, поместить в постоянное магнитное поле и направить на него радиоволну именно той частоты, с которой осуществляются переходы между вышеуказанными уровнями энергии, то возникнет резонанс этих частот (откуда и произошло название рассматриваемого явления). При этом параллельно ориентированные ядра будут поглощать энергию радиоволны и переходить из низкоэнергетического состояния в высокоэнергетическое. По величине поглощенной энергии можно судить о количестве протонов в исследуемом веществе и о некоторых других характеристиках образца. Магнитный резонанс можно наблюдать не только для протонов, но и для некоторых других ядер, обладающих магнитным моментом, поэтому общее название данного явления — «ядерный магнитный резонанс» (ЯМР). Ученые, открывшие этот эффект в 1952 г., были удостоены Нобелевской премии по физике. Мощный информативный метод Сам по себе магнитный резонанс остался бы не более чем занятным физическим явлением, если бы не магнитные взаимодействия ядер друг с другом и с электронной оболочкой молекулы. Эти взаимодействия влияют на параметры резонанса, и с их помощью при использовании метода ЯМР можно получать разнообразную информацию о свойствах молекул — их ориентации, конформации, химическом обмене, вращательной и трансляционной динамике и т.д. Так появилась

22

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

ЯМР-спектроскопия, в которой, в отличие от УФ- и ИК-спектроскопии, использован другой диапазон длин волн — метровый. Вскоре этот вид спектроскопии стал очень мощным инструментом для исследования веществ на молекулярном уровне, который нашел широкое применение не только в физике, но и, главным образом, в химии и молекулярной биологии. Строго говоря, это не один метод, а большое число разнообразных типов экспериментов, то есть импульсных последовательностей. Несмотря на то что все они основаны на явлении ЯМР, каждый из этих экспериментов предназначен для получения конкретной специфической информации. Одно из основных достоинств ЯМР состоит в том, что, с одной стороны, его природные зонды, то есть магнитные ядра, распределены по всей молекуле, а с другой — он позволяет отличать эти ядра друг от друга и получать пространственно-селективные данные о свойствах молекулы. Почти все остальные методы дают информацию либо усредненную по всей молекуле, либо только о какой-то одной ее части.

Лекторій Интересно отметить, что в 1991 г. Нобелевскую премию по химии получил швейцарец Основная задача врачей Ричард Эрнст, работавший при установлении в знаменитой Швейцарской высшей Технической школе диагноза — определить в Цюрихе. Он был удостоен ее места уплотнений, за развитие методов многоразрежений, кровяных мерной ЯМР-спектроскопии, которые позволили кардисгустков в ткани, что нально повысить информативпозволяет сделать МРТ ность ЯМР-экспериментов. В 2002 г. лауреатом Нобелевской премии, также по химии, стал Курт Вютрих, работавший с Эрнстом в соседних зданиях в той же Технической школе. Ему была присуждена премия за разработку методов определения трехмерной структуры белков в растворе. До этого единственным методом, позволяющим определять пространственную конформацию больших биомакромолекул, был только рентгеноструктурный анализ. «Прописан» в ведущих фармакопеях мира Известно, что одним из основных направлений совершенствования методологии фармацевтической экспертизы лекарственных субстанций является разработка и внедрение новых аналитических методов контроля их качества, основанных на современных технологиях. При этом предпочтение отдают прямым недеструктивным методам анализа, отвечающим требованиям информативности, экспрессности и достоверности, которые позволяют исследовать химические превращения и определять структуры побочных и промежуточных продуктов на всех стадиях аналитического контроля. Именно таким требованиям отвечает метод ЯМР-спектроскопии. Поэтому не удивительно, что в настоящее время он описан в ведущих фармакопеях мира (Европейской, США, Японии) и рекомендован для установления подлинности ряда лекарственных субстанций (например, тобрамицина, бузерелина, гозерелина, низкомолекулярного гепарина, орфенадрина цитрата, эноксапарина натрия и др.). Для определения других показателей качества субстанций (идентификация примесей и остаточных органических растворителей, количественное определение, исследование стабильности) по-прежнему применяют традиционные физико-химические методы анализа, прежде всего различные варианты хроматографии (ГЖХ, ВЭЖХ, тонкослойная хроматография), а также ИК- и УФ-спектроскопию, характерной особенностью которых является необходимость использования стандартных образцов. В настоящее время ЯМР-спектроскопия не только дополняет традиционные методы аналитического контроля субстанций, но и с успехом может их заменять, решая те же задачи более эффективно и позволяя осуществлять тонкие структурные исследования, недоступные ранее. Метод является универсальным средством для комплексного решения химико-аналитических задач при проведении фармацевтической экспертизы. «Чудеса» диагностики Идея обработать резонансные сигналы протонов, находящихся в составе молекул воды человеческого организма, чтобы получить информацию о ее содержании в разных тканях, появилась в 70-х годах прошлого столетия и привела к созданию метода магнитнорезонансной томографии (МРТ; англ.: MRI — magnetic resonance imaging), что стало прорывом в медицине, диагностике и лечении. Слово «ядерный» в названии метода авторы намеренно опустили, поскольку в сознании обывателей оно могло ассоциироваться

наука

с радио­активными изотопами, вредными излучениями и т.п. В 2003 г. Нобелевская премия по физиологии и медицине была присуждена американскому и британскому ученым Полу Лотербуру и Питеру Мэнсфилду за исследования в области МРТ. В чем же состоит отличие МРТ от обычного ЯМР? Как и в случае ЯМР, объект исследования (в данном случае — человека) помещают в постоянное магнитное поле, а затем облучают радиоволнами в метровом диапазоне. Для удобства измерения источниками радиоволн служат катушки, по форме повторяющие контуры той или иной части тела. Одно из основных отличий заключается в том, что одновременно начинают работать три градиентных магнита, дополнительно генерирующих более слабое магнитное поле. Поле каждого из этих магнитов имеет градиент, то есть плавно меняется — возрастает или снижается — в одном из направлений трехмерного пространства. Поэтому каждую точку пространства характеризует свое значение напряженности магнитного поля. Это и дает возможность регистрировать сигнал ЯМР от небольшого участка тела (условно говоря, кубика, сторона которого составляет 1–3 мм). Сигналы от кубиков, расположенных в одной плоскости, создают картину тонкого слоя. Метод позволяет сканировать любую часть тела в нужном направлении. Именно за разработку этого технологического новшества Пол Лотербур получил Нобелевскую премию. Основная задача врачей при установлении диагноза — определить места уплотнений, разрежений, кровяных сгустков в ткани, что позволяет сделать МРТ. При выключении электромагнитного излучения протоны относительно медленно возвращаются в исходное состояние, то есть релаксируют. При этом они испускают электромагнитные волны, которые регистрируются катушками. Скорость затухания резонанса, а также амплитуда испускаемых сигналов напрямую зависят от свойств ткани: плотности, содержания воды, однородности. После соответствующей математической обработки эти сигналы превращаются в изображение на экране компьютера. За то, что в считанные секунды врач может увидеть, как выглядит больной орган, мы должны быть благодарны лауреату Нобелевской премии Питеру Мэнсфилду. На сегодня в мире используются десятки тысяч магнитнорезонансных томографов, без которых не обходится практически ни одно крупное лечебное учреждение в большинстве стран мира. С помощью этого неинвазивного метода уже сейчас можно с высокой вероятностью диагностировать злокачественные опухоли, дистрофические поражения сосудов и сердца, органов грудной и брюшной полости, поражение лимфатических узлов, воспалительные процессы, кисты, инсульт и многие другие патологии. Возможности же применения этого метода в будущем ограничены только рамками нашего воображения. Подготовил Руслан Примак, канд. хим. наук Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

23

наука

Профілактика і лікування

Фізична активність людей старшого віку — захоплення чи вимога часу? Сьогодні тривалість життя людей збільшується в усьому світі. Таке суспільне явище виникло вперше в історії людства і відоме як старіння населення. За даними ВООЗ, у період з 2015 до 2050 р. частка населення світу віком 60 років збільшиться майже вдвічі — з 12 до 22%. До 2050 р. кількість осіб віком 60 років і старше, як очікується, становитиме 2 млрд порівняно з 900 млн у 2015 р. Старіння населення — виклик для сучасного суспільства Якщо раніше старіння населення спостерігали здебільшого у високо­розвинених країнах світу (наприклад, у Японії 30% населення вже старше 60 років), то зараз це явище визначають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу, і до 2050 р. кількість людей похилого віку там зросте до 80%. Саме тому уряди усіх країн світу зіштовхуються із серйозним викликом і роблять все можливе, щоб забезпечити готовність систем охорони здоров’я та соціальних систем максимально використати цей демографічний феномен. Основним їхнім завданням є створення умов для покращання здоров’я і функціонування людей похилого віку. Фізична активність — один із головних елементів для вирішення цих завдань. Актуальні проблеми рухової активності людей старшого віку та шляхи їхнього вирішення За даними ВООЗ, близько 3,2 млн смертей щороку пов’язані зі зниженням рухової активності. На сьогодні більшість людей старшого віку (навіть в розвинених країнах) не досягають рекомендованого рівня фізичної активності. До прикладу, більш як 60% дорослих американців

Денис Дмитрів

24

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

Оксана Дуб

старше 50 років не змогли досягти рекомендованих рівнів активності. А в Англії тільки 20% чоловіків і 17% жінок віком від 65 до 74 років змогли досягти рекомендованих рівнів рухової активності. Відсоток осіб старше 75 років, які дотримуються рекомендацій щодо фізичної активності, наразі залишається мізерно низьким (близько 15). Звично, що люди старшого віку є ще менш активними, ніж дорослі. Така ситуація щодо рухової активності, окрім фізіологічних причин, зумовлена низкою об’єктивних зовнішніх умов. Онілі Рейд ще у 1991р. у своїй статті «Бар’єри для занять фізичною активністю людей старшого віку» повідомив, що близько 90% опитаних людей старшого віку вказали принаймні одну причину для занять фізичною активністю. Найпоширенішими з них були поганий стан здоров’я, біль і травми. Окрім того, на рівень рухової активності значно впливають стан матеріального забезпечення та чинники навколишнього середовища, в якому проживають люди старшого віку. Наявність інфраструктури (доступ до парків, спортивних майданчиків та інших місць відпочинку завдяки безпечним пішохідним доріжкам) є одним з чинників, який визначає рівень залучення осіб літнього віку до систематичних занять фізичною культурою. Не менш важливою є транспортна політика (безкоштовні перевезення літніх людей), яка може значно покращити рівень їхньої рухової активності.

Профілактика і лікування До прикладу, у Великобританії люди поважного віку з безкоштовними пропусками в громадському транспорті не тільки подорожували частіше, але й проходили більшу відстань пішки, ніж ті, хто не отримував безкоштовного пропуску. Інфраструктура середовища та матеріальне забезпечення суспільства не в змозі цілком вирішити проблему зниження рухової активності осіб старшого віку. Левову частку тут відiграє тісна спів­праця лікарів, фізичних терапевтів та спеціалістів у сфері здоров’я та фізичної культури. Адже саме ці професії ідеально доповнюють одна одну у вирішенні питань покращання здоров’я, рівня фізичного стану і функціонування осіб старшого віку. Але для істотного ефекту ця співпраця повинна бути ще тіснішою, ніж вона є на сьогодні. Так, у США за останній рік близько 95% людей літнього віку відвідали свого лікаря, проте лише 62% повідомили про отримання консультацій щодо фізичної активності. В Україні ця ситуація є набагато критичнішою, тому лікарі, фізичні терапевти, спеціалісти з фізичної культури та соціальні працівники повинні мати належні знання про особливості та значення фізичної активності для людей старшого віку. Вони мають вміти правильно надавати рекомендації щодо типу, кількості, інтенсивності та частоти фізичного навантаження з метою збереження здорового і активного суспільства. Відтак, уряди всіх країн розробляють різноманітні стратегії щодо залучення людей старшого віку до фізичної активності. Адже для вирішення цього питання необхідно досягти низки системних змін в різних сферах і на різних управлінських рівнях всередині країни та об’єднань країн загалом.

наука

Науково-доказова ефективність фізичної активності для людей старшого віку Для людей старшого віку важливо не тільки збільшити тривалість життя, але й зберегти його якість на належному рівні. Фізична активність відіграє важливу роль в досягненні цієї мети. Якраз рухова активність сприяє збільшенню функціональної незалежності людей старшого віку (зокрема щодо догляду за собою). Згідно з даними ВООЗ малорухливий спосіб життя є однією з 10 основних причин захворюваності та смертності. Навіть такі регулярні вправи, як ходьба і плавання, можуть сприяти збільшенню тривалості життя від 3 до 5 років. Також науково доведено, що у людей старшого віку, які інтенсивніше і частіше виконували фізичні вправи, ризик функціонального обмеження і захворюваності знизився на 30–50%. У 2018 р. були опубліковані результати дослідження, яке проводилося в 13 європейських країнах, щодо виявлення зв’язку між фізичною активністю і хронічними захворюваннями у людей старшого віку. Встановлено, що поміж чоловіків і жінок поширеність хронічних захворювань була значно нижчою серед тих, хто повідомляв про заняття фізичною активністю один раз або більше на тиждень. Для чоловіків фізична активність один раз на тиждень була перспективно пов’язана зі зниженням ризику виникнення хронічних захворювань легень, хвороби Паркінсона і хвороби Альцгеймера. У жінок, які займалися руховою активністю один раз на тиждень, також зменшились показники хронічних захворювань, крім високого рівня холестерину в крові та раку. Рак був єдиним захворюванням, не пов’язаним з фізичною активністю.

наука

Профілактика і лікування

Фізичні вправи також дають змогу підтримувати індекс маси тіла в межах норми, знижують ризик утворення тромбів, допомагають стабілізувати рівень АТ і вміст глюкози в крові, що суттєво знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Науковці встановили тісний зв’язок між діяльністю нервової системи і рівнем рухової активності. Згідно з результатами недавно проведених досліджень, опублікованими в Journal of Alzheimer’s Disease, малорухливий спосіб життя в старшому віці може прискорити розвиток деменції. Результати досліджень, в яких впродовж п’яти років аналізували дані понад 1600 людей старшого віку, під­ твердили, що особи, які не виконували фізичні вправи, більш схильні до розвитку деменції, ніж ті, які виконували їх систематично. Окрім цього, є наукові дані, які свідчать про зв’язок фізичних вправ з покращанням когнітивних функцій (уваги, мислення, швидкості опрацювання інформації), а також зі зниженим ризиком розвитку когнітивних дефіцитів різних видів у фізично активних людей старшого віку. Отже, позитивний вплив рухової активності на здоров’я людей старшого віку є суттєвим і доказаний результатами наукових дослід­ жень різних рівнів, проведених у багатьох країнах світу. Водночас відсутність інформації про користь і види фізичної активності серед широкого загалу населення є значною перепоною для системних занять фізичними вправами людей старшого віку. Завдання та види фізичної активності для людей похилого віку Безперечно, що регулярна фізична активність забезпечує позитивний вплив на діяльність органів і систем організму людей старшого віку. Але залежно від обраного виду активності вплив на організм і на фізичні показники буде різний. Власне тому важливо чітко розуміти мету майбутніх занять і завдання, які ми хочемо вирішити, займаючись фізичною активністю. Найбільш актуальною і значущою для людей старшого віку у повсякденності є загальна витривалість організму. Окрім неї слід звертати увагу на підтримку інших фізичних показників (сили, гнучкості, координації, рівноваги). Така стратегія роботи забезпечуватиме високу якість життя, мінімізуючи ризики падіння, що є надзвичайно важливим для людей старшого віку. Отже, найбільш поширеним видом рухової активності серед людей старшого віку є аеробні навантаження. Аеробні вправи — це будь-які види рухової діяльності, які можна виконувати протягом тривалого часу і які потребують залучення в роботу великих груп м’язів. До цього виду активності належать ходьба, танці, плавання, водна аеробіка, біг, їзда на велосипеді, теніс тощо. Згідно із рекомендаціями ВООЗ та Американської кардіологічної асоціації (АHA) слід займатись аеробними видами активності помірної інтенсивності протягом 30 хв п’ять разів на тиждень (150 хв/тиж)

26

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

або впродовж 20 хв тричі на тиждень виконувати вправи високої інтенсивності. Мінімальна тривалість заняття має становити не менше 10 хв. Якщо хронічні захворювання ускладнюють досягнення 150 хв тренувань/щотижня, люди літнього віку повинні залишатись фізично активними у міру своїх можливостей. З метою уникнення надмірної втоми і зниження ризику травмувань слід виконувати аеробні вправи принаймні три дні на тиждень. Безперечно, завдяки аеробній активності буде збільшуватись не тільки витривалість, але й м’язова сила. Але більший ефект для тренування цього фізичного показника дадуть силові вправи з використанням тренажерів, гантелей, резин, з обтяженням власного тіла. Протоколи силових тренувань людей старшого віку передбачають заняття принаймні два дні на тиждень, включаючи в роботу всі основні групи м’язів: ноги, стегна, спину, живіт, плечі та руки. Кожну із вправ слід виконувати до відчуття м’язової втоми (це переважно 8–12 повторень). Надзвичайно важливим в роботі зі старшими людьми є мінімізація ризику падіння, що здебільшого досягається за рахунок виконань різновидів вправ на покращання рівноваги, особливо зважаючи, що наукові дослідження щодо розвитку рівноваги у людей старшого віку не такі масштабні, як для розвитку сили і виконання аеробних тренувань. Але є очевидним, що важливим компонентом попередження падінь вважаються вправи на нестійких поверхнях і вправи для збільшення сили м’язів нижніх кінцівок. Згідно з даними деяких досліджень встановлено, що покращання результатів балансу у людей старшого віку на 80% вдається досягти всього за 14 тиж тренувань (тривалістю 1,5 год кожне). Людям старшого віку рекомендовано три дні і більше на тиждень тренувати рівновагу. Прикладами вправ у домашніх умовах може бути ходьба спиною вперед, боком, схресним кроком. Важливо, що люди старшого віку із хронічними захворюваннями перед початком фізичної активності обов’язково мають проконсультуватись з лікарем. Ще один вид рухової активності, який незмінно є у кожної людини незалежно від соціального статусу, професії, віку і статі, це випадкова рухова активність. Під цим терміном розуміють ті види діяльності, якими займається будь-яка людина впродовж дня під час виконання повсякденних справ. Зазвичай ця рухова активність має низьку інтенсивність. Однак за результатами деяких досліджень навіть така рухова активність позитивно впливає на діяльність серцево-судинної системи у людей молодшого віку. Але, на жаль, через невелику кількість досліджень щодо цього виду рухової активності важко об’єктивно підтвердити її ефективність у людей старшого віку. Денис Дмитрів, головний фізичний терапевт Центру фізичної реабілітації «Формула руху», Оксана Дуб, керівник програми фізичної активності Physio Age Центру фізичної реабілітації «Формула руху», Львів

Фаворит Споживачів — 2017 у категорії «Препарат від кашлю»

• Зменшує в’язкість мокротиння – покращує продутивність кашлю • Посилює роботу бронхіальних залоз – полегшує відходження мокротиння • Викликає розслаблення м’язів бронхів – пом’якшує кашель

Ліцензія: Серія АВ № 598036 від 11 липня 2012 р. РП МОЗ України №UA/7526/01/01 Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням препарату обов’язково прочитайте інструкцію та проконсультуйтеся з лікарем. Зберігати в недоступному для дітей місці. Виробник: ТОВ «ДКП» Фармацевтична фабрика», вул. Лермонтовська, 5, м. Житомир, 10014, www.vishpha.ua.

наука

Профілактика і лікування

20 березня — Всесвітній день здоров’я ротової порожнини

Гігієна, правильне харчування та якість питної води Саме від цих трьох чинників залежить здоров’я ротової порожнини, стверджують фахівці ДУ «Інститут стоматології і щелепно-лицевої хірургії НАМН України» Одеського національного медичного університету Для розвитку науки і практичної стоматології Рішення про відзначення Всесвітнього дня здоров’я ротової порожнини було ухвалене Всесвітньою стоматологічною федерацією (Federation Dentaire Internationale — FDI) на щорічному Всесвітньому стоматологічному конгресі (AWDC), який відбувся в Дубаї 2007 р.

FDI була заснована в Парижі (Франція) у 1900 р. групою з шести ініціативних стоматологів під керівництвом доктора Чарльза Годона. Завдання організації — проведення регулярних стоматологічних конгресів задля розвитку науки і практичної стоматології, запровад­ ження дискусій з питань стоматологічної освіти, гігієни порожнини рота і громадського здоров’я в галузі стоматології. Спершу дата, 12 вересня, була обрана на честь дня народження засновника FDI Чарльза Годона. Проте після відповідного рішення чергового Конгресу, що відбувся в Гонконзі, та подальшої публікації переглянутої Заяви про політику FDI у 2013 р. Всесвітній день здоров’я ротової порожнини вирішили перенести на 20 березня. Мета цього Дня — використати 20 березня як можливість для додаткового проведення заходів та ініціатив, спрямованих на підвищення поінформованості широкої громадськості стосовно гігієни порожнини рота, а також розширення наукової бази з вивчення впливу захворювань порожнини рота на загальний стан здоров’я і створення ефективних методів профілактики. Ще задовго до напрацювання відповідної політики у ВООЗ в установчих документах FDI вже був визначений основний напрямок її діяльності, спрямований на поширення освітніх програм в інтересах здоров’я найбільш широкого кола громадськості. Окрім того, FDI створює різноманітні пакети навчальних програм як для лікарівстоматологів, так і для стратегії поліпшення догляду за порожниною рота для людей у всьому світі. «Дзеркало здоров’я» — Порожнина рота відіграє важливу роль у багатьох фізіологічних процесах, — розповідає директор Інституту стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України, професор С.А. Шнайдер, — оскільки вона реагує на всі зміни, які відбуваються в людському організмі. Під час клінічного обстеження порожнини рота можна виявити ознаки різних захворювань і шкідливих звичок (зокрема, дізнатися, чи людина курить або вживає наркотики). А клітини і рідини рота, наприклад, слину, використовують для діагностики багатьох недуг. Прояви деяких системних захворювань спершу виникають саме у ротовій порожнині чи навколо рота. Скажімо, таке поширене

28

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

захворювання травного тракту, як гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, часто діагностують за внутрішньоротовими ознаками, зокрема, розчиненням емалі зубів. У пацієнтів із захворюваннями печінки і порушенням гемостазу спостерігають невеликі червоні плями на м’яких тканинах рота (петехії) і надмірну кровоточивість ясен. Герпес проявляється пухирцями на слизовій оболонці рота, а слинні залози уражаються внаслідок туберкульозу. Досвідчений стоматолог за станом ротової порожнини пацієнта може дізнатися, чи правильно той харчується. До прикладу, дефіцит вітаміну С провокує напухання ясен, кровоточивість, виразки на м’яких тканинах, розхитування зубів. Брак вітамінів групи В пов’язаний із запаленням м’яких тканин порожнини рота і «палаючим ротом». Нестача вітаміну D під час внутрішньоутробного розвитку погіршує розвиток зубів у дитини. Червоний гладенький язик може свідчити про дефіцит вітаміну В12 і фолієвої кислоти. Гігієна

— На жаль, не всім відомо, що стан ротової порожнини і правильний догляд за нею можуть впливати на здоров’я в цілому, а правильна гігієна порожнини рота покращує якість життя людини, — наголошує д-р мед. наук, професор О.В. Дєньга. — Іншими словами, здорова і доглянута ротова порожнина — це не тільки гарна усмішка, білі зуби і чистий подих, як розповідають нам у рекламних роликах. Особливо великого значення здорова ротова порожнина має для людей з високим ризиком розвитку серцевих захворювань, інсульту, цукрового діабету і респіраторних інфекцій. Річ у тім, що слизова оболонка і слина здорової ротової порожнини захищають нас від токсинів і патогенних мікроорганізмів. Але при ураженні тканин порожнини рота і ослабленій імунній системі патогенні організми звідти можуть потрапити у кровотік і зумовити системне захворювання, наприклад, інфекційний ендокардит. Це ускладнення, яке виникає через потрапляння бактерій з порожнини рота в кровотік і прилипання їх до клапана серця. Найбільше у цьому випадку ризикують люди з вродженими вадами серця. Поза тим, науково доведено, що цукровий діабет пов’язаний з інфекціями ясен. Пародонтит (запалення тканин пародонта) навіть називають шостим ускладненням цукрового діабету. Тобто люди із цим захворюванням набагато частіше потерпають від пародонтиту, аніж здорові особи. Окрім того, при запаленні ясен можливе підвищення рівня глюкози в крові. Бактерії, які розмножуються в порожнині рота, можуть потрапляти в легені і бути причиною важких захворювань, приміром, запа-

Профілактика і лікування

лення легень. У зоні особливого ризику — хворі з пародонтитом. Що означає дотримуватися правильної гігієни порожнини рота? Чистити зуби рекомендовано двічі на день після їди. Перед чищенням щітку змочують водою і наносять на неї невелику кількість зубної пасти. Процес чищення зубів має тривати щонайменше 3 хв. Зубну щітку необхідно змінювати кожні 3 міс. Зрозуміло, що вона повинна бути індивідуальною. Необхідно щодня прочищати міжзубний простір зубною ниткою, яка ефективно видаляє зубний наліт і залишки їжі на таких ділянках порожнини рота, куди зубна щітка не дістає — під пришийковою частиною ясен і між зубами. Для більш ефективної гігієни порожнини рота доцільно використовувати зубні йоршики та ополіскувачі. Харчування

— Здоров’я ротової порожнини також великою мірою залежить і від харчування людини, — зазначає д-р мед. наук, заступник директора з наукової роботи, професор В.Я. Скіба. — Особливо велике значення має правильне вживання вуглеводів. Для того щоб знизити ризик захворювання на карієс, треба знати чотири правила споживання вуглеводів і, зокрема, солодощів: не їсти на ніч; не вживати десерт як останню страву; не їсти між прийомами їжі; у разі порушення одного з цих правил треба почистити зуби або прополоскати рот. Що стосується режиму, то варто дотримуватися найбільш опти­ мального 4-разового харчування. Ритм харчування може бути індивідуальним, але, з огляду на «біологічний годинник» організму, його все-таки треба зберігати. Для здоров’я зубів корисними є сир, м’ясопродукти, горіхи і молоко. Вони захищають зубну емаль, оскільки містять кальцій і фосфор, які необхідні для ремінералізації — природного процесу поповнення мікроелементів, які втрачаються зубною емаллю через вплив кислот. Ще один значущий момент — пережовування їжі. Через те, що багато продуктів сьогодні є ретельно переробленими, ми дедалі менше «працюємо щелепами». Науковці навіть запропонували новий термін — «жувальна ледачість». Оскільки зниження жувальної активності загрожує розвитком цілої низки захворювань ясен і зубів, до раціону рекомендовано додавати продукти, які активізують жувальну функцію, — яблука або моркву. До слова, їх радять і для

наука

«перекусів» між прийомами їжі, на десерт чи після вживання солодких, липких і м’яких продуктів. Питна вода

За словами головного лікаря «ІСЩЛХ НАМН України», канд. мед. наук В.С. Іванова, на здоров’я ротової порожнини людини безпосередньо впливають якість і склад питної води. Так, значне поширення карієсу і некаріоз­них уражень зубів пояснюється недостатнім надходженням в організм таких важливих мікроелементів, як кальцій, магній, фосфор і фтор, або дисбалансом цих елементів. Підкреслимо, що фтор є єдиним мікроелементом, основна частина якого надходить в організм саме з питною водою, з якої він засвоюється на 90–97% проти 15–20% з продуктів харчування. Однак дефіцит фтору не є причиною карієсу, як, наприклад, дефіцит йоду є причиною ендемічного зобу, а лише призводить до його розвитку. Фтор покращує якість зубів і робить їх міцнішими. Рекомендована ВООЗ оптимальна концентрація фтору у воді становить 0,7–1,1 мг/дм3. Верхня межа рекомендована для населення холодних районів, нижня — для місцевостей зі спекотним кліматом, де люди споживають багато води. Вміст фтору 0,6 мг/дм3 вважають мінімальною межею. У регіонах з дефіцитом фтору у питній воді, як, наприклад, в Одесі, карієс охоплює практично все населення (92–99%). У дітей дефіцит фтору впливає на формування зубів, а в дорослих поступово руйнує емаль. Вміст фтору у питній воді до 0,3 мг/м3 характеризують як дуже низький. При споживанні такої води карієс розвивається надзвичайно активно. У дітей діагностують затримку окостеніння і дефекти мінералізації кісток, у людей літнього віку — остеопороз. При оптимальній концентрації фтору захворюваність населення на карієс мінімальна. Його клінічний перебіг більш оптимальний, зуби у дітей білі, міцні, правильної форми. При концентрації фтору 1,5 мг/дм3 починає розвиватися флюороз — захворювання, яке вражає усю структуру кісткової тканини, у тому числі і зуби. Дефіцит фтору в структурі твердих тканин зубів пацієнтів, що проживають у районах з дефіцитом цього мікроелемента, рекомендують поповнювати шляхом кондиціонування питної води. Лариса Дедишина Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

29

наука

Профілактика і лікування

Триггеры мигрени Около 12–15% населения мира страдает мигренью, которая негативно сказывается на физических, умственных и социальных аспектах жизни. В свою очередь, на начало, частоту, продолжительность и тяжесть приступов мигрени влияют различные предрасполагающие факторы, включая питание. Поэтому выявление этих факторов может в значительной степени способствовать профилактике мигрени [1] «Не ешь меня!» Спровоцировать приступ мигрени могут различные химические вещества в составе продуктов питания: натрия нитрат (пищевая добавка, краситель и консервант), фенил­ этиламин (бобы какао), тирамин (сыр), натрия глутамат (пищевая добавка, усилитель вкуса и аромата), натрия метабисульфит (пищевая добавка), теобромин (бобы какао, орехи кола), бензойная кислота (пищевая добавка, консервант), брусника, черника, клюква, мед [2]. Роль «спускового крючка» патологических механизмов возникновения мигрени также выполняют некоторые жирные кислоты, в частности, полиненасыщенная линолевая (грецкий орех, рафинированное подсолнечное масло) и мононенасыщенная олеиновая (миндальное и оливковое масла, рыбий жир, сало и др.). Это связано с тем, что во время приступа мигрени повышается уровень свободных жирных кислот и липидов в крови одновременно с агрегацией тромбоцитов, снижением содержания серотонина и повышением уровня простагландинов [1].

(фр. сhateau мigraine; слово «сhateau» в переводе с французского означает «замок» и употребляется в названии различных вин),

NB! Приступ мигрени могут спровоцировать не только продукты питания, но и так называемые диетические привычки: соблюдение поста, обезвоживание или пропуски приема пищи [3]

намекая на связь приступов с обильными возлияниями. Действительно, вино может выступать в качестве провоцирующего фактора мигрени. Однако следует убедиться, что возникает именно мигрень, а не другая форма головной боли, вызванная избыточным потреблением алкоголя со всеми вытекающими последствиями. Другим потенциальным агентом является кофеин, оказывающий возбуждающее и сосудосуживающее действие. Установлено, что употребление кофеина может быть ассоциировано с развитием и хронизацией мигрени, тогда как воздержание от него связано с лучшей эффективностью лечения острой мигрени благодаря приему специальных противомигренозных препаратов [4].

Есть сведения о том, что потенциальными триггерами мигрени с аурой являются цитрусовые, мороженое, хот-дог и шоколад [2]. При этом выявлена связь между употреблением шоколада и возникновением приступов мигрени (с аурой и без) [3]. «Не пей меня!» Для людей, страдающих мигренью, опасность могут представлять этанол, кофеин и жирное молоко. В частности, тригеррами мигрени являются пиво и вино [2]. Примечательно, что французы шутливо называют мигрень «шато мигрень»

30

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

NB! Среди мигрейнеров наиболее распространенными триггерными факторами в питании являются кофе, шоколад и пища, богатая натрия глутаматом [3]

Профилактика Для устранения головной боли при мигрени необходимо сочетание медицинских и немедицинских методов лечения, включая тщательно подобранную диету, минимальное употребление кофеина, а также идентификацию и предотвращение провоцирующих факторов.

NB! Триггерами мигрени могут выступать шум, запах, ЛС (заместительная гормональная терапия, блокаторы H2гистаминовых рецепторов), а также такие поведенческие факторы, как чрезмерный сон или его дефицит [5] К примеру, известно, что сокращение потребления жиров до 20 г в день обычно сопровождается значительным снижением частоты, тяжести и продолжительности головной боли при мигрени [1]. Особенно важно определить приступы с потенциальными триггерами. Нужно понимать, что, несмотря на некоторые установленные взаимосвязи, они применимы далеко не ко всем. Чтобы определить собственные пусковые механизмы, каждый человек, страдающий мигренью, должен вести дневник головной боли. В нем необходимо регулярно отражать информацию о времени начала приступа, интенсивности головной боли и ее длительности, а также об употребленных продуктах питания и о том, следовал ли за этим приступ мигрени. В том случае, если триггеры правильно идентифицированы и поддаются коррекции, профилактическая лекарственная терапия может не потребоваться [5]. Подготовила Александра Демецкая, канд. биол. наук Литература

1. Nazari F., Eghbali M. Migraine and its relation ship with dietary habits in women. Iran J Nurs Midwifery Res. 2012 Feb; 17 (2 Suppl1): 65-S71.

2. Rist P. et al. Dietary patterns according to headache and migraine status: а cross-sectional study. Cephalalgia. 2015 Aug; 35 (9): 767-775.

3. Tai M.S. et al. Dietary trigger factors of migraine and tension-type headachein a South East Asiancountry. doi: 10.2147/JPR.S158151. eCollection 2018.

4. Lee MJ. еt al. Caffeine discontinuation improves acute migraine treatment: a prospective clinicbased study. J Headache Pain. 2016 Dec; 17 (1):71.

5. Kumar A., Kadian R. Migraine Prophylaxis. Stat Pearls [Internet]. Treasure Island (FL): Stat Pearls Publishing; 2018–2019 Jan 19.

Цитрамон-Дарниця 8 201 * у к р о б ол ю т а о пар вног е р П ол о г від

знеболюючий протизапальний жарозниЖувальний Реклама лікарського засобу. Цитрамон-Дарниця виробництва ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». РП № UA 6550/01/01. Ліцензія Серія АВ №598086. Відпускається без рецепта. Перед застосуванням лікарського засобу необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем та обов’язково ознайомитися з інструкцією на лікарський засіб. Зберігати у недоступному для дітей місці. Препарат має протипоказання. В даному сюжеті використовується рекламний слоган. *За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018.

практика

Тренінг

Трудный пациент: люди с ограниченными возможностями

В соответствии со ст. 2 Закона Украины «Об основах социальной защищенности лиц с инвалидностью в Украине» «лицом с инвалидностью является человек со стойким расстройством функций организма, что при взаимодействии с внешней средой может приводить к ограничению его жизнедеятельности». Закон запрещает дискриминацию по признаку инвалидности, а значит, должны быть созданы условия для реализации прав лиц с инвалидностью наравне со всеми другими гражданами. В частности, предприятия, учреждения и организации обязаны создавать условия для беспрепятственного доступа лиц с инвалидностью к объектам физического окружения. Однако равные права — это не только физический доступ, но и соблюдение этикета — правил поведения, помогающих строить эффективное общение «на равных»

Устраняя барьеры В законодательстве Украины инвалидность трактуется не как недостаток человека, а как необходимость его взаимодействия с относительными барьерами, существующими в социальной среде и мешающими полноценной жизни. Человек в инвалидной коляске или с особенностями двигательного аппарата имеет право на устранение физических барьеров (в виде ступеней или неровностей покрытия) на пути своего следования. Пациенты с пониженным слухом или зрением имеют право на получение информации в понятной им форме. Человек с отклонениями в интеллектуальном или эмоциональном развитии имеет право на адекватную поддержку при предоставлении ему информации об услуге: на прочтение инструкции, необходимых уточнениях и т.д. Идеальная аптека В идеале аптека для людей с ограниченными возможностями имеет широкие дверные проемы и вывеску со шрифтом Брайля, на которой отображен режим работы аптеки и адрес. Мнемосхема с планом аптеки в тамбуре и тактильная плитка по всему полу помогают слабовидящим посетителям легче ориентироваться в незнакомом пространстве. Благодаря заниженным торговым витринам человек в инвалидном кресле может спокойно ознакомиться с ассортиментом. Возможно установление адаптивной кассы для обслуживания людей в инвалидной коляске, с нарушениями

32

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

зрения или слуха. Адаптивный терминал поможет самостоятельно уточнить наличие препаратов в аптеке, узнать их стоимость, ознакомиться с картой аптек сети. Для слабослышащих пациентов нужна индукционная петля (усилитель частоты звука), чтобы, невзирая на шумовые помехи, они знали, сколько нужно заплатить и какова будет сдача. Для глухонемых покупателей можно предусмотреть два планшета, которыми одновременно пользуются посетитель и фармацевт. Они пишут друг другу сообщения — посетитель может задавать любые

вопросы о наличии лекарств, условиях их приема, цене и др. Неправильный пандус Несмотря на то что большинство аптек оснащены пандусом (пологий подъем, дорожка для въезда колясок, в том числе инвалидных, заменяющая лестницу), однако иногда пандусы либо шире, чем коляска, либо расположены под таким углом, что заехать на них крайне проблематично. К сожалению, нередки случаи, когда при наличии нормального, не декоративного пандуса въезду в аптеку препятствует узкая

Тренінг

практика

Обычно первое, что отображается на лицах здоровых людей, когда появляется человек с инвалидностью, — неловкость и растерянность. В такие моменты мы чаще всего стыдливо опускаем глаза. Однако самое худшее, что мы можем сделать — это лишний раз напомнить человеку, что он какойто «не такой» дверь или ступенька. В результате посещение аптеки для человека в коляске становится настоящим испытанием. При невозможности постройки пандуса имеется альтернативный вариант — надежно работающая кнопка для вызова фармацевта к посетителю с ограниченными возможностями у входа в аптеку и/или табличка на двери с номером телефона. Правила «этикета» Правила этикета, которыми пользуются работники общественных служб США, помогут при общении с людьми, имеющими те или иные формы инвалидности.

• Человек в коляске Инвалидная коляска — это часть неприкосновенного личного пространства человека, который ее использует. Поэтому опираться или виснуть на чьей-то инвалидной коляске равносильно тому же, что и опираться или виснуть на ее владельце. Начать катить коляску без согласия инвалида — то же самое, что схватить и понести вещи человека без его разрешения. Всегда спрашивайте, нужна ли помощь, прежде чем оказать ее. Предлагайте помощь, если нужно открыть тяжелую дверь или пройти по ковру с длинным ворсом. Если ваше предложение о помощи принято, спросите, что нужно делать, после чего четко следуйте полученным инструкциям. Если вам разрешили передвигать коляску, катите ее медленно. Коляска быстро набирает скорость, и неожиданный толчок может привести к потере равновесия. Когда вы говорите с человеком, пользующимся инвалидной коляской или костылями, постарайтесь расположиться так, чтобы ваши глаза были на одном уровне.

• Люди с плохим зрением и незрячие Предлагая свою помощь при передвижении, направляйте человека, идите так, как вы обычно передвигаетесь сами. Не нужно хватать незрячего человека за руку — она помогает ему сохранять равновесие. Не обижайтесь, если вашу помощь отвергли. Опишите коротко, где вы находитесь. Например: «В центре зала, примерно в шести шагах от вас, расположен прилавок». Или:

«Слева от двери — место для измерения артериального давления». Если вы предлагаете незрячему человеку сесть, не усаживайте его, а направьте его руку на спинку стула или подлокотник. Предупреждайте о препятствиях. Если вы заметили, что незрячий человек сбился с маршрута, не управляйте его движением на расстоянии, подойдите и помогите ему выбраться на нужный путь. Во время спуска или подъема по ступенькам ведите незрячего перпендикулярно к ним. Передвигаясь, не делайте рывков и резких движений.

• Люди с нарушением слуха Многие слабослышащие люди умеют читать по губам, однако из десяти слов хорошо прочитываются только три, поэтому нужно смотреть в лицо собеседнику и говорить ясно и медленно, использовать простые фразы и избегать несущественных слов. Не пытайтесь преувеличенно четко произносить слова — это изменяет артикуляцию и создает дополнительные трудности. Поддерживая визуальный контакт, нужно стараться максимально использовать мимику, жесты, телодвижения, если хотите подчеркнуть или прояснить смысл сказанного.

• Люди с проблемами речи Трудности в речи могут быть самыми разными — слабый голос, затрудненная речь, афазия, при которой человеку сложно произносить отдельные слова. Главное — будьте терпеливы, разговаривая с человеком с проблемами речи и не игнорируйте его. Не пытайтесь ускорить беседу. Будьте готовы к тому, что разговор займет больше времени, чем вы рассчитывали. Не перебивайте и не поправляйте собеседника. Если вам снова не удалось понять, попросите произнести слово в более медленном темпе, возможно, по буквам. Если проблемы с пониманием все же возникли, спросите, не хочет ли ваш собеседник использовать другой способ — письменный.

• Люди с задержкой в развитии Люди с задержкой в развитии обучаются новым навыкам и воспринимают новую

информацию дольше, чем остальные. Однако все это довольно условно и зависит от многих факторов. Очень часто «умственно отсталыми» ошибочно называют людей, которые имеют нарушения речи или слуха и не могут воспринимать информацию так же легко, как другие. Используйте доступный язык, выражайтесь точно и по существу. Если вам нужно объяснить что-то сложное, разбейте сообщение на части. Избегайте словесных штампов и образных выражений, если вы не уверены в том, что ваш собеседник с ними знаком. Избегайте сарказма и намеков.

• Люди с гиперкинезами (спастикой) Гиперкинезы — непроизвольные движения тела или конечностей, которые обычно возникают при детском церебральном параличе (ДЦП), а также у людей с повреждением спинного мозга. Если вы видите человека с гиперкинезами, не следует явно обращать внимание на его движения. Во время разговора не отвлекайтесь на непроизвольные движения вашего собеседника, потому что иначе можете пропустить что-то важное. Предлагайте помощь ненавязчиво, не привлекая к посетителю всеобщего внимания. *** Обычно первое, что отображается на лицах здоровых людей, когда появляется человек с инвалидностью, — неловкость и растерянность. В такие моменты мы чаще всего стыдливо опускаем глаза. Однако самое худшее, что мы можем сделать — это лишний раз напомнить человеку, что он какой-то «не такой». Лучше всего сделать вид, что все в порядке. А для этого нужно не бояться смотреть на человека с ограниченными возможностями и активно вступать с ним в контакт. При этом жалостливый взгляд категорически неприемлем — только спокойствие и доброжелательная улыбка. Подготовила Александра Демецкая, канд. биол. наук

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

33

практика

ex tempore

ПРИГОТОВЛЕНИЕ мягких лекарственных форм: паста Унна Высокомолекулярные соединения (ВМС) — это природные и синтетические вещества с большой молекулярной массой, от нескольких тысяч до нескольких миллионов. Чаще всего молекулы ВМС имеют вид длинных нитей, переплетающихся между собой или свернутых в клубки. Эти молекулы при соприкосновении с соответствующим растворителем образуют истинные (молекулярные) растворы Нинель Орловецкая, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук, Руслан Редькин, канд. фарм. наук, Национальный фармацевтический университет, Харьков Природные ВМС составляют структурную основу всех живых организмов и участвуют практически во всех процессах их жизнедеятельности. Синтетические ВМС находят широкое применение в медицине как пластические массы и синтетические волокна (материалы для санитарии и гигиены, медицинский инструментарий, упаковка). По применению ВМС классифицируют на: лекарственные (желатин, пепсин, трипсин, крахмал и др.) и вспомогательные вещества (стабилизаторы, основы, пленкообразователи и др.); по способности к растворению на: ограниченно-набухающие (желатин, целлюлоза и ее производные) и неограниченно набухающие (гликоген, пепсин, трипсин, панкреатин и др.). Желатин медицинский — это бесцветные или слегка желтоватые просвечивающиеся гибкие пластинки без запаха. Набухание желатина сопровождается значительным поглощением воды (до 14-кратного). При нагревании упругий желатиновый гель плавится и превращается в раствор. Теплый желатиновый раствор неограниченно смешивается с водой и глицерином. При понижении температуры растворы постепенно теряют текучесть и застудневают. Растворы желатина в воде и глицерине применяют как основы для приготовления мазей и суппозиториев. Для лечения кожных заболеваний и язвенных процессов знаменитый немецкий дерматолог Унна широко применял цинк — желатиновые повязки (таблица) — так называемый сапожок Унна. Паста или клей Унна (Pasta Unna) могут быть различного состава: приготовленные по прописям I и II получаются мягкие цинковые пасты, а по прописям III и IV — плотные цинковые клеи. Правила применения пасты Препарат перед нанесением подогревают в горячей воде и в расплавленном виде наносят на больное место. При застывании паста образует сплошную защитную пленку. При наложении повязки медицинский бинт пропитывают теплой пастой, подогретой на водяной бане. В зависимости от процесса повязки применяют от 1 нед до 1 мес.

I

II

III

IV

Желатин

10

15

15

20

Вода

40

45

45

40

Глицерин

25

10

25

10

Цинка оксид

10

15

10

15

Глицерин

15

15

15

15

Состав

34

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

Пауль Герсон Унна (1850–1929) окончил гимназию в Гамбурге и поступил в Гейдельбергский университет. Продолжил обучение в Лейпциге и завершил его в Страсбурге. В 1876 г. он защитил диссертацию и стал доктором медицины. После работы в венских дерматологических клиниках Унна вернулся на родину и начал практиковать — работал в знаменитом гамбургском госпитале св. Георга, занимался общей терапией кожных болезней, в частности экземы. Он ввел в медицинскую практику ихтиол и резорцин, описал возбудителя мягкого шанкра. Пауль Унна является автором более 500 научных работ, в том числе 20 монографий. Унна был почетным членом ряда дерматологических обществ, а с 1919 г. стал профессором дерматологии Гамбургского университета. Он плодотворно сотрудничал с немецкими фармацевтами и косметологами, в том числе участвовал в разработке популярного крема Nivea. Унна является одним из самых авторитетных дерматологов мира — его имя носят улица и парк в Гамбурге

Препарат обладает компрессионными свойствами, оказывает вяжущее и антисептическое действие на кожу, улучшает кровоток в глубоких венах, уменьшает венозный застой, оказывает гигроскопическое и осмотическое действие на язвенные процессы, улучшает трофику тканей и способствует устранению инфильтратов. Показания к применению: • варикозное расширение вен; • отеки различного происхождения; • лимфостаз; • васкулит нижних конечностей; • нейродермит; • дерматоз; • трофические язвы голени

Цинковый твердый клей Унна (паста Унна) Gelatina Zinci dura Unna Rp: Gelatinae 15,0 Zinci oxydi 10,0 Glycerini 40,0 Aquae purificatae 45 ml M.D.S. Наносить на пораженный участок кожи

ТЕХНОЛОГИЯ пасты унна

Отвешивают желатин медицинский

Отмеривают воду очищенную

Добавляют воду к желатину и оставляют для набухания

Отвешивают цинка оксид

Растирают цинка оксид

Отвешивают глицерин

Добавляют часть глицерина в ступку

Диспергируют цинка оксид с глицерином

Добавляют остаток глицерина к набухшему желатину

Нагревают желатино-глицери­ новую основу на водяной бане

Доводят водой очищенной до необходимой массы

Добавляют горячую основу в ступку

Перемешивают до однородности

Переносят готовую пасту в банку для отпуска

Оформляют препарат к отпуску

практика

Школа фармацевта

Вітаміни і мінерали для вагітних ВООЗ періодично оновлює чи публікує нові рекомендації, директиви, інформаційні бюлетені, які мають на меті покращити доступ до проведення фармакотерапії жінок у період вагітності. Режим доступу: http://www.who.int/topics/pregnancy/en/, http://www.who.int/maternal_child_adolescent/maternal/en/. У 2017 р. опубліковано рекомендації ВООЗ, присвячені темі охорони здоров’я майбутніх матерів. Мета цього документа — допомогти у правильному виборі ЛЗ у період вагітності, під час та одразу після пологів. У ньому також наведено рекомендації стосовно здоров’я жінки як для матері, для новонародженого та для підлітка [1]. Розглянемо детальніше один з розділів зазначених рекомендацій ВООЗ щодо доцільності прийому вітамінно-мінеральних комплексів у період вагітності з огляду на те, що нині жінки досить широко самостійно застосовують ці засоби. У 2015 р. спеціалісти ВООЗ, ЮНІСЕФ та Програма ініціатив із застосування мікроелементів провели технічну консультацію щодо застосування вітамінно-мінеральних комплексів у період вагітності («Technical Consultationon MMN supplements in pregnancy: implementation considerations for successfulin corporation in to existing programmemes»). Мета цього заходу — привернути увагу до застосування мультивітамінних комплексів у період вагітності, моніторинг їхньої ефективності та оцінка впливу на здоров’я [2].

36

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

Експерти встановили, що для попередження передчасних пологів, післяпологового сепсису, анемії та низької маси тіла при народженні є доцільним щоденне застосування препаратів заліза (30–60 мг елементарного заліза) і фолієвої кислоти (0,4 мг). Фоліє­ ва кислота також відома своїми властивостями попереджувати дефекти нервової трубки (вад розвитку головного і спинного мозку, хребта). Профілактичний прийом необхідно починати за 1 міс до вагітності та у І триместрі. Також визначено доцільність обов’язкового призначення фолієвої кислоти для профілактики аутизму у дітей, матері яких у період вагітності приймали протиепілептичні засоби [1]. За неможливості щоденного застосування препаратів заліза та фолієвої кислоти або через розвиток побічних реакцій, або через те, що жінка мешкає на території, де ризик виникнення анемії становить менше 20% усіх випадків, рекомендовано один раз на тиждень приймати 120 мг заліза та 2,8 мг фолієвої кислоти [1]. Під час відпуску препаратів заліза фармацевт повинен попередити пацієнтку про ймовірність виникнення таких побічних ефектів: • при пероральному прийомі можливі диспептичні явища (відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці, нудота, блювання, закреп, кишкова колька); • алергічні реакції; • забарвлення калу і зубів у темний колір (внаслідок утворення заліза сульфіду при взаємодії заліза із сірководнем, який виділяється у травний тракт); • при парентеральному введенні можливі нудота, блювання, діарея, запаморочення, головний біль, озноб, лихоманка, слабкість, біль у суглобах, тахікардія, біль за грудниною, гостра судинна недостатність, алергічні реакції (кропивниця, анафілактичний шок), кашель, пітливість [3]. Раціональне застосування препаратів заліза передбачає: • приймання за 30­–40 хв до їди, що сприятиме їхньому кращому всмоктуванню; • інтервал між прийманням має становити не менше 4 год; • після приймання засобів необхідно полоскати рот, а препарати у формі сиропів і розчинів для внутрішнього застосування краще вживати через трубочку; • не можна розжовувати таблетки і драже, що містять залізо; • не приймати одночасно з антацидами, препаратами кальцію

НОВИНИ та антибіотиками (пеніцилінами), а також разом із чаєм, кавою і молоком, оскільки при цьому зменшується всмоктування [3]. Погіршує всмоктування заліза їжа, насичена фітиновою кислотою (злакові, крупи, горіхи тощо) внаслідок утворення погано розчинних комплексів. Важливим є включення до раціону продуктів, які містять фолієву кислоту і залізо. Це печінка, м’ясо, риба, яйця, гриби, горіхи (арахіс, грецький, фундук), квасоля, петрушка, авокадо, шпинат, сир, крупи (гречана, вівсяна, манна, перлова, рис), сухофрукти, зелений горошок, пшеничний хліб, гарбузове насіння. Рекомендовано також вживати препарати кальцію у дозі 1,5–2 г жінкам з недостатнім споживанням його у раціоні та для профілактики розвитку прееклампсії у вагітних групи ризику (ожиріння, цукровий діабет, хронічна гіпертензія, автоімунні захворювання, хвороби нирок), а також при настанні вагітності у підлітковому віці [1]. Завдяки цим заходам серед новонароджених спостерігається менша кількість недоношених, що знижує витрати на їхнє вигодовування і догляд та має вагоме економічне та соціальне значення. Так, на підставі результатів рандомізованого дослідження CPEP, проведеного у США, щодо визначення ефективності приймання препаратів кальцію в дозі 2 г щодня у 2295 вагітних починаючи з 13–20-го тижня вагітності і до пологів R.J. Levine, J.R. Esterlitz, E.G. Raymond та співавт. виявили, що у жінок, які приймають препарати кальцію, нижчі показники смертності під час пологів та менше серйозних ускладнень через прееклампсію [4]. У 2014 р. проведено аналіз клінічних досліджень щодо приймання вагітними препаратів кальцію, причому ефективність цих засобів визначено залежно від їхньої дози. G. Hofmeyr, J. Belizán, P. vonDadelszen встановили, що прийом кальцію, у низький дозі <1 г на день у жінок з ризиком виникнення прееклампсії знижує ризик розвитку прееклампсії. Це висновки щодо 9 ефективних комбінацій кальцію з вітаміном D (три дослідження), ліноленовою кислотою (два дослідження) та антиоксидантами (одне дослідження). У 60 жінок, які застосовували антиоксиданти з 8–12-го тижня вагітності, відзначено зниження ризику викидня (ВР 0,06; 95% ДІ 0,00–1,04) [5]. Прееклампсія — це швидко прогресуючий стан, що характеризується високим артеріальним тиском, наявністю білка в сечі, набряками, раптовим збільшенням маси тіла, головним болем і погіршенням зору. Найчастіше прееклампсія розвивається після 20-го тижня вагітності (наприкінці ІІ або ІІІ триместра або від середини до завершення вагітності) і до 6 тиж після пологів, хоча в окремих випадках це може статися раніше ніж до 20-го тижня [6, 7]. Прееклампсія спричиняє 76 тис. смертей вагітних і 500 тис. випадків смертності новонароджених на рік. Так, частота виникнення прееклампсії в США, Канаді та Західній Європі становить 2–5% випадків, а в країнах, що розвиваються, важкі форми прееклампсії та еклампсії є більш поширеними — від 4 до 18% у деяких частинах Африки [8, 9]. Також прееклампсія майже у 30% випадків призводить до загрози передчасних пологів [10]. За даними МОЗ України, у 2012–2013 рр. прееклампсія посідала 5-те місце у структурі материнської смертності. Її частота становила у 2012 р. 3,1%, а в 2013 — 8,6% [11]. Додаткове застосування вітаміну А рекомендовано лише жінкам з його дефіцитом у раціоні, щоб уникнути розвитку нічної сліпоти [1]. Не доведено позитивного впливу для здоров’я новонароджених, без урахування наявної потреби, застосування препаратів цинку, вітамінів В6, Е, С і D [1]. Тому інформаційне забезпечення вагітних є надзвичайно доцільним та актуальним для народження здорових дітей. Наталія Максимович, канд. фарм. наук, старший викладач кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Список літератури знаходиться в редакції

Зберегти ясність мислення допомагає фізична активність Численні дослідження свідчать, що активне, сповнене сенсу життя — кращий засіб проти старіння мозку. Так, нещодавно було показано, що фізична актив­ ність допомагає зберегти когнітивні здібності навіть за наявності нейродегенеративних змін у мозку

З віком нейродегенеративні процеси неминучі, але це не означає, що незворотніми є втрата пам’яті та когнітивних функцій. Канадські вчені протягом 20 років фіксували фізичну активність (за допомогою акселерометра), моторні функції кінцівок та когнітивні можливості 454 осіб похилого віку. Після смерті кожного учасника вони проводили секційне дослідження мозку. У 191 учасника були виявлені ознаки нейродегенеративних захворювань. Але виявилося, що достатня фізична активність та хороші моторні функції асоційовані з високими когнітивними здібностями, незалежно від наявності вікових змін у головному мозку*. В іншому дослідженні вчені встановили, що для розумової діяльності особливо корисні аеробні вправи — ходьба, плавання, їзда на велосипеді. В Колумбійському університеті (США) порівняли вплив на якість мислення аеробних тренувань та вправ із розтягування та зміцнення м’язів. Для цього залучили 132 особи у віці від 20 до 67 років, які не курили, не займалися регулярно спортом та не мали когнітивних порушень. Половина учасників протягом 6 міс займалася аеробними вправами, половина — переважно качала та розтягувала м’язи. На початку та в кінці експерименту їм робили МРТ мозку, тестували пам’ять, увагу, виконавчі функції (здатність змінювати реакцію в залежності від обставин, але згідно з глобальною метою). Виявилося, що аеробні вправи покращують виконавчу функцію, причому, чим старший учасник, тим більше виражені позитивні зміни. Крім того, у всіх, хто займався аеробними вправами, відбулося збільшення товщини кортикального шару в лівій лобній ділянці мозку, що є важливим фактором покращення розумової діяльності**. *Buchman AS, Yu L, Wilson RS et al. Physical activity, common brain pathologies, and cognition in community-dwelling older adults. Neurology, 2019; 92(8). DOI: https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000006954 **Stern Y, MacKay-Brandt A, Lee S et al. Effect of aerobic exercise on cognition in younger adults. A randomized clinical trial. Neurology, First published January 30, 2019, DOI: https://doi.org/10.1212/ WNL.0000000000007003

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

37

Кетанов®:

много бед — один ответ! Юлию Цезарю приписывают фразу о том, что легче найти таких людей, которые добровольно идут на смерть, чем тех, кто терпеливо переносит боль [1]. Безусловно, это не более чем гипербола, призванная актуализировать проблему боли как таковую. При этом без всякого преувеличения можно сказать, что боль влияет на самые разные аспекты человеческой деятельности и общества в целом, создавая целый ряд проблем медицинского и социального характера. Часто она является основным симптомом многих заболеваний — мигрени, невралгии тройничного нерва, острого приступа боли в поясничной области (почечная колика), миофасциальной боли и пр. либо одним из проявлений болезни (боль в нижней части спины при радикулопатиях и т.д.). Боль относится к неотложным состояниям, а потому ее необходимо купировать быстро, эффективно и с минимальным риском для организма Препарат выбора: кеторолака трометамин С учетом международных и отечественных рекомендаций по лечению болевого синдрома современным анальгетиком, который обеспечивает необходимый эффект при боли различной интенсивности, является кеторолака трометамин. Его широкое применение в амбулаторной и скоропомощной практике, а также в многопрофильных стационарах оправдано с позиций доказательной медицины [2].

По силе анальгетической активности кеторолак превосходит большинство НПВП (диклофенак, ибупрофен, кетопрофен и др.), а также обладает умеренными противовоспалительными свойствами и оказывает жаропонижающее действие [2]. Кеторолак — эффективный анальгетик, который отлично зарекомендовал себя при мигрени, острой боли в поясничном отделе позвоночника, почечной колике, а также во многих других ситуациях, когда требуется быстрое и мощное обезболивание, а применять наркотические анальгетики нецелесообразно [3].

Мигрень Достоинством кеторолака в практике неотложной помощи при мигрени является редкость развития рикошетной головной боли даже при частом их применении. Анализ исследований, представленных в базах данных MEDLINE, EMBASE и Cochrane, показал, что кеторолак — эффективное альтернативное средство для купирования приступа острой мигрени. Он обеспечивает аналогичное обезболивание, не вызывает привыкания по сравнению с меперидином, и более эффективен, чем интраназальное применение суматриптана [4] Почечная колика Кеторолак признан эффективным препаратом для лечения почечной колики и не вызывает неблагоприятного седативного эффекта. Внутривенное введение 30 мг кеторолака через 10–20 мин в значительной степени облегчает боль при почечной колике и результаты введения одной дозы кеторолака превосходят результаты введения аналогичной дозы наркотического анальгетика меперидина [2] Боль в нижней части спины Кеторолак считается препаратом выбора для купирования интенсивной боли, особенно при травме, однако кратковременное его использование возможно и при обострении хронической боли у пациентов с дегенеративно-дистрофическими заболеваниями позвоночника, ревматоидным артритом, остеоартрозом и т.д. Пероральный прием кеторолака в дозе 10 мг каждые 4–6 ч в течение 4 сут эффективен у пациентов с болью в нижней части спины [3]. По данным двойного слепого проспективного исследования установлено, что эффективность кеторолака при выраженной боли в спине сравнима с таковой мепередина, а седативное действие и побочные эффекты менее выражены [5]

38

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

Кетанов®: полноценное и безопасное обезболивание Кетанов® (кеторолака трометамин) производит в Европе (Румыния) компания «КК Терапия АТ», а поставляет в Украину — ТОВ «Ранбакси Фармасьютикалс Украина» (группа компаний SUN PHARMA). Кетанов® обеспечивает быстрое (через 30 мин) и длительное (4–6 ч) обезболивание. Его можно применять как однократно, так и для более продолжительного (до 5 дней) лечения. При необходимости пациент может принимать препарат дома самостоятельно. Кеторолак характеризуется хорошей переносимостью и низкой частотой возникновения побочных эффектов. Он не оказывает седативного действия, не вызывает эйфории и лекарственной зависимости [2]. Эффективность и безопасность Кетанова подтверждены результатами многочисленных исследований, проведенных в ведущих медицинских учреждениях США, Европы и Украины [6]. Литература

1. Поворознюк В.В. Боль в нижней части спины. Распространенность, причины, механизмы развития и особенности диагностики. Боль, суставы, позвоночник. 2011; 1 (01).

2. Супрун Э. Современный взгляд на оценку соотношения эффективность/безопасность кеторолака. Аптека. 2016; 45: 1066.

3. Каратеев А.Е. Кеторолак в клинической практике. Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. 2011; 3 (4) : 81-89.

4. Taggart E. еtal. Ketorolac in the treatment of acute migraine: a systematic review.

Headache. 2013 Feb; 53 (2): 277-87.

5. Veenema KR. еt al. Ketorolac versus meperidine: ED treatment of severe musculoskelet allow back pain. Am J Emerg Med. 2000 Jul; 18 (4): 404-7.

6. Вікторов А.П. та ін. Кеторолакутрометамін: ефективність та безпека при медичному застосуванні. ЛікиУкраїни. 2008; 2 (118): 2-7.

Витяг з інструкції для медичного застосування лікарського засобу3

Виробник. КК Терапія АТ. Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Вул. Фабриції, 124, 400632, м. Клуж-Напока, округ Клуж, Румунія.

практика

школа фармацевта

Цефалоспорини — одна з груп антибіотиків, яку найчастіше призначають у світі Цефалоспорини — антибактеріальні препарати, які мають в структурі β-лактамний цикл. Завдяки широкому спектру бактерицидної дії, позитивним фармакокінетичним характеристикам, низькій токсичності та добрій переносимості цефалоспорини широко застосовують в хірургічній практиці. Вони є препаратами першого вибору для лікування багатьох інфекцій

Перша сполука цефалоспоринового ряду була виділена в 1945 р. італійським вченим Джузеппе Бротцу із гриба Cephalosporium acremonium (наразі рід Acremonium), що мешкав у стічних водах. Сполука ефективно знищувала збудника черевного тифу, стійкого до пеніциліну. Пізніше в Оксфорді було виділено цефалоспорин С — він не мав клінічної цінності, але його хімічні модифікації дозволили створити ефективні антибактеріальні засоби. Першим з них став цефалотин, який почали масово виробляти з 1964 р. В основі хімічної структури цефалоспоринів лежить 7-аміноцефалоспоранова кислота. Головна відмінність цефалоспоринів від пеніцилінів — їхня більша стійкість до руйнування бактеріальними β-лактамазами. Механізм антибактеріальної дії Як і пеніциліни, цефалоспорини чинять бактерицидну дію, блокуючи синтез основного компонента клітинної стінки бактерій — пептидоглікану. Порушення структури клітинної стінки призводить до осмотичного лізису та загибелі бактерії. Блокування синтезу пептидоглікану відбувається шляхом необоротного інгібування цефалоспоринами ферменту транспептидази, яка відповідає за утворення в пептидоглікані пептидних зшивок. Фермент транспептидаза є мішенню всіх β-лактамних антибіотиків, отже, отримав назву «пеніцилінзв’язувальний білок» (ПЗБ).

40

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

Класифікація та активність цефалоспоринів Перші антибіотики групи цефалоспоринів проявляли активність переважно щодо грампозитивних бактерій, але пізніше були синтезовані похідні, ефективні переважно проти грамнегативних бактерій. Створення нових цефалоспоринів було також спрямоване на подолання резистентності мікроорганізмів. До першого покоління цефалоспоринів відносять ЛЗ, створені в 60-х років минулого століття: цефалоридин, цефалотин, цефазолін, а також низка пероральних препаратів — цефалексин, цефрадин, цефадроксил, цефаклор тощо. Препарати активні проти грампозитивних бактерій — стрептококів та чутливих до метициліну стафілококів; неактивні проти MRSA та ентерококів. Серед грамнегативних вони вражають Proteus mirabilis, деякі Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae (так звані бактерії PEcK); неактивні проти Bacteroides fragilis, Pseudomonas spp., Acinetobacter spp., Enterobacter spp. Цефалоспорини першого покоління легко піддаються гідролізу β-лактамазами грамнегативних бактерій. Їх використовують для передопераційної підготовки, лікування неускладнених інфекцій шкіри, м’яких тканин і верхніх дихальних шляхів. У 70-ті роки у клінічну практику були запроваджені цефалоспорини другого покоління — цефамандол, цефуроксим, цефаклор, цефотіам, цефсулодин, цефокситин, цефотетан, цефіметазол, які були більш стабільними до дії β-лактамаз, ніж їхні попередники. Останні три засоби відносять до групи цефаміцинів — це β-лактамоподібні антибіотики з вираженою антианаеробною активністю. Для цефалоспринів другого покоління характерна знижена порівняно із засобами першого покоління активність щодо грампозитивних бактерій та підвищена — щодо грамнегативних. Окрім бактерій PEcK, вони вражали Haemophilus influenzae, Enterobacter aerogenes та деякі види Neisseria. Обмеженням застосування препаратів при госпітальних інфекціях була невисока активність щодо Enterobacter spp., Citrobacter spp., Serratia spp., P. rettgeri, Klebsiella spp., P. vulgaris і нечутливість до них у Pseudomonas spp. та Acinetobacter spp. Цефалоспорини другого покоління призначають при неускладнених інфекціях шкіри, м’яких тканин, сечових шляхів, верхніх та нижніх дихальних шляхів. Цефалоспорини третього покоління — цефтріаксон, цефотаксим, цефтазидим, цефоперазон, цефіксим, цефтибутен, цефлодоксим, цефодизим, цефетамет — характеризуються високою активністю щодо більшості грамнегативних бактерій. Це зробило їх основними засобами у лікуванні госпітальних антибіотикорезистентних інфек-

школа фармацевта цій, хоча через поширення β-лактамаз розширеного спектра вони поступово втрачають ці позиції. Цефалоспорини третього покоління здатні проникати в ЦНС, що робить їх ефективними у лікуванні менінгіту, спричиненого різними збудниками. Активність цих засобів проти стафілококів і стрептококів нижча, ніж цефалоспоринів першого та другого поколінь. Цефалоспорини третього покоління показані при інфекціях черевної порожнини, сепсисі, бактеріальному менінгіті. Пероральні цефалоспорини третього покоління застосовують при неускладнених інфекціях ЛОР-органів, дихальних і сечових шляхів. У кінці 80-х років минулого століття були створені препарати четвертого покоління (цефпіром, цефепім), які поєднували високу активність цефалоспоринів першого і другого поколінь щодо стафілококів та третього покоління — щодо грамнегативних бактерій. Це цвіттер-іони, які можуть проникати через зовнішню мембрану грамнегативних бактерій. Для цефалоспоринів четвертого покоління характерна підвищена стійкість до β-лактамаз порівняно з такою препаратів третього покоління. Їх також можна застосовувати для лікування інфекцій, зумовлених Pseudomonas aeruginosa. Деякі засоби можуть проникати через гематоенцефалічний бар’єр. Отже, препарати четвертого покоління застосовують при інфекціях, спричинених полірезистентною флорою, важких госпітальних інфекціях і менінгіті. П’яте покоління цефалоспоринів з’явилося вже у 2000 роки і наразі представлено цефтобіпролом, цефтароліном і цефтолозаном. Цефтабіпрол чинить потужну антипсевдомонадну дію та є відносно нечутливим до розвитку резистентності. Цефтаролін активний щодо MRSA, але не має антипсевдомонадної активності. Цефтолозан ефективний в лікуванні ускладнених внутрішньочеревних інфекцій та інфекцій сечових шляхів. Ці препарати використовують при важких інфекціях, нечутливих до цефалоспоринів четвертого покоління. Стійкість до цефалоспоринів Наразі серйозною проблемою є поширення стійкості патогенних бактерій до цефалоспоринів третього покоління. Резистентність мікроорганізмів до цефалоспоринів може бути спричинена одним із таких механізмів: модифікація ПЗБ, яка приводить до зниження спорідненості до нього цефалоспоринів; інактивація цефалоспоринів β-лактамазами; порушення проникності мікробної клітини для антибіотика. Модифікація ПЗБ характерна для грампозитивних бактерій, тоді як продукція β-лактамаз має найбільше клінічне значення для розвитку резистентності грамнегативних бактерій. Нагадаємо, що β-лактамази поділяють на чотири класи. β-Лактамази класу А (пеніцилінази) чутливі до інгібування клавуланатом. Найбільш поширеними є β-лактамази TEM-1 і SHV-1, які переважно не здатні руйнувати цефалоспорини, проте вони є попередниками так званих β-лактамаз розширеного спектра, що руйнують цефалоспорини третього покоління. β-Лактамази класу В (метало-β-лактамази, або карбапенемази) потребують для роботи іонів цинку або важких металів. Вони не інгібуються клавуланатом або сульбактамом. Найвідомішою є металоβ-лактамаза Нью-Делі, яка надає бактерії стійкість майже до всіх β-лактамних антибіотиків. β-Лактамази класу C (цефалоспоринази) на відміну від пеніциліназ мають структуру, яка дозволяє їм руйнувати всі β-лактами, окрім карбапенемів. Вони можуть продукуватися будь-якими грамнегативними бактеріями окрім Salmonella та Klebsiella, не інгібуються клавуланатом. Прикладом є β-лактамаза Amp C. β-Лактамази класу D (оксацилін-гідролізуючі ферменти) не руйнують цефалоспоринів.

практика

Природною стійкістю до цефалоспоринів характеризуються внутрішньоклітинні збудники (мікоплазми, хламідії, рикетсії), а також легіонели, лістерії, мікобактерії, у тому числі туберкульозна паличка Небажані реакції* Найбільш поширені побічні ефекти цефалоспоринів: • розлади з боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, псевдо­ мембранозний коліт; • місцеві реакції: при в/м введенні — біль та інфільтрат, при в/в уведенні — флебіт.

• Також застосування цефалоспоринів може спричиняти: • алергічні реакції: кропивницю, висипку, мультиформну еритему, лихоманку, еозинофілію, сироваткову хворобу, бронхоспазм, набряк Квінке, анафілактичний шок; • запаморочення, головний біль; при призначенні у високих дозах пацієнтам з порушеною функцією нирок — судоми; • підвищення рівня печінкових трансаміназ; цефтріаксон у високих дозах може спричиняти холестаз і псевдохолелітіаз; • кандидоз порожнини рота та піхви. Попередження* • Цефалоспорини дозволені для використання в період вагітності за наявності показань до обов’язкового їх призначення.

• Цефалоспорини проникають у грудне молоко в низьких концент­ раціях. Під час лікування слід припинити годування груддю.

• У людей похилого віку, а також у хворих із нирковою недостатністю режим дозування цефалоспоринів (крім цефтріаксону та цефоперазону) потребує корекції. Взаємодії* • Антациди зменшують всмоктування пероральних цефалоспоринів у травному тракті. Інтервал між прийомами цих засобів має становити не менше 2 год.

• При поєднанні цефалоспоринів з антикоагулянтами та антиагрегантами додатково підвищується ризик кровотеч, особливо шлунково-кишкової.

• Вживання алкоголю при застосуванні цефоперазону може спричинити дисульфірамоподібну реакцію.

• У разі комбінації цефалоспоринів із аміноглікозидами та/або петльовими діуретиками, особливо у пацієнтів із порушенням функцій нирок, підвищується ризик нефротоксичності. Антибактеріальні засоби групи цефалоспоринів протипоказані пацієнтам із алергічною реакцією на будь-які β-лактамні антибіотики. Повний перелік протипоказань, побічних реакцій та взаємодій дивіться

*

в інструкціях для медичного застосування відповідних ЛЗ.

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

41

практика

Школа фармацевта

Фармацевтична опіка пацієнтів із хворобою Альцгеймера У цьому номері ми пропонуємо обговорити найважливіші питання менеджменту важкого та поширеного на сьогодні захворювання

Поширеність хвороби Альцгеймера у світі Хворобу Альцгеймера (ХА) — одну з найбільших загадок у неврології, вперше описав у 1906 р. доктор Алоїс Альцгеймер. Цей прогресуючий дегенеративний неврологічний розлад характеризується поступовим зниженням інтелекту і поведінки і є найпоширенішою формою (>65%) деменцій у людей літнього віку. У 2004 р. Національний центр статистики охорони здоров’я США повідомив, що ХА є сьомою причиною смерті серед людей похилого віку в Сполучених Штатах. За даними міжнародного моніторингу, в Україні з 2007 по 2017 р. ХА стабільно входить до ТОП-10 причин передчасної смертності від неінфекційних хвороб, перемістившись за ці десять років з 14-го на 7-ме місце «рейтингу» (World Bank Group, 2017). За даними ВООЗ, у 47 млн людей у всьому світі відзначають ХА. Вона уражує близько 5% чоловіків і жінок віком від 65 до 74 років. Очікується, що до 2050 р. один новий випадок ХА розвиватиметься кожні 33 с, що становитиме майже 1 млн нових випадків захворювання на рік. В Україні проблема ХА загострюється ще й важкою соціально-економічною ситуацією та зменшенням доступності ефективних ліків для людей похилого віку. Зокрема для близько 75% таких пацієнтів ліки та опіка є недоступними. Наприклад, у США

На жаль, етіологія ХА досі нез’ясована. Дослідники вважають,що конвергенція факторів ризику з часом приводить к формуванню патології, нейрональної загибелі клітин, що включає прогресуючу та поступову втрату зв’язків між нейронами та розвитку деменції

42

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

через відсутність ефективних методів лікування вартість догляду за пацієнтами з ХА становить більше 183 млрд доларів щорічно, що супроводжується відповідним збільшенням навантаження на близьких цих хворих. Тож проведення великих досліджень для встановлення причин ХА і визначення ефективних методів її лікування залишаються надважливими завданнями. «Дорогий» Альцгеймер Підраховано, що тривалість життя людини з ХА в середньому становить 8 років після встановлення діагнозу або до 20 років від початку виникнення перших симптомів. У ролі доглядача за таким хворим можуть виступати від одного до чотирьох членів сім’ї. Результати дослідження, проведеного в США, показали, що середня щорічна вартість догляду за пацієнтом з ХА становить від 18 400 до 36 000 доларів залежно від тяжкості захворювання. Розраховані в усьому світі щорічні витрати на догляд за пацієнтами з ХА та іншими деменціями становлять близько 248 млрд доларів. Прогресуюча загибель та атрофія На жаль, етіологія ХА досі нез’ясована. Дослідники вважають, що конвергенція факторів ризику з часом приводить до формування патології, нейрональної загибелі клітин, що включає прогресуючу та поступову втрату зв’язків між нейронами [1] та розвитку деменції. Прогресування ХА часто є непередбачуваним, а тяжкість широко варіює у різних пацієнтів. Існують дві різні форми ХА: сімейна і спорадична [2]. Сімейну ХА вважають дуже рідкісною, зазвичай вона виникає до 60-річного віку. Менше 5% випадків характеризуються раннім початком, і ця форма, як вважають, зумовлена ​​генними мутаціями у хромосомах [3].

Школа фармацевта Під прицілом Альцгеймера Результати досліджень, які наразі тривають, свідчать, що причинами ХА можуть бути вік, мутація генів, серйозні травми голови, запалення головного мозку, а також певні чинники навколишнього середовища [4]. Вік є найбільш добре вивченим чинником ризику ХА. Іншими можливими чинниками ризику розвитку захворювання є [5]: • синдром Дауна; • травми голови; • цукровий діабет; • артеріальна гіпертензія; • гіперхолестеринемія; • гіперглікемія; • сімейна захворюваність; • малорухливий спосіб життя; • вживання продуктів із високим вмістом насичених жирів. «Лікарю, у мене Альцгеймер?» Діагностика ранніх симптомів важлива для своєчасного початку лікування, а також для диференційної діагностики ХА та інших форм деменції. У багатьох випадках симптоми можуть прогресувати поступово і не бути очевидними спочатку. У пацієнтів у міру прогресування захворювання можливі когнітивні або інтелектуальні симптоми, такі як акалькулія (нездатність виконувати прості математичні розрахунки), афазія (неможливість ефективного мовлення), апраксія (неможливість виконувати повсякденну діяльність, наприклад, чистити зуби або розчісувати волосся), амнезія і агнозія (втрата здатності інтерпретувати сенсорні стимули). Поведінкові ознаки і симптоми, такі як депресія, апатія і тривожність, зазвичай наявні на ранніх стадіях, а марення, галюцинації і психоз переважають на останніх стадіях захворювання. Такі симптоми, як порушення ходи, міоклонус, тремор і нетримання сечі, також розвиваються наприкінці ХА. Деякі ранні симптоми ХА: • втрата пам’яті, що може впливати на працездатність; • труднощі при виконанні рутинних, знайомих завдань; • труднощі або порушення мовлення; • зменшення навичок судження; • труднощі з абстрактним мисленням; • дезорієнтація щодо часу і місця перебування; • труднощі в пошуку об’єктів або заміщення елементів;

практика

Прогресування хвороби від легкої до помірної стадії призводить до труднощів у самообслуговуванні та виконанні повсякденних завдань. На цьому етапі часто виникають деякі поведінкові зміни, такі як розчарування, гнів і тривога. Зазвичай на даному етапі потреба у допомозі може стати необхідною умовою безпеки людини • зміни настрою, особистості або поведінки, такі як ажитація, агресія і галюцинації; • втрата ініціативи або мотивації; • порушення пам’яті або мислення; • порушення зорових або просторових навичок. Коли час вбиває, а пам’ять «згасає» ХА з часом прогресує. За легкої стадії втрата пам’яті може бути незначною. Короткочасна пам’ять зазвичай страждає перш за все. Прогресування хвороби від легкої до помірної стадії призводить до труднощів у самообслуговуванні та виконанні повсякденних завдань. На цьому етапі часто виникають деякі поведінкові зміни, такі як розчарування, гнів і тривога. Зазвичай на даному етапі потреба у допомозі може стати необхідною умовою безпеки людини. Все ще у пошуку ліків… На жаль, на даний час досі немає ЛЗ для припинення прогресування ХА. Однак FDA схвалила препарати, які можуть стабілізувати або уповільнити прогресування класичних симптомів захворювання. Вони призначені для покращання когнітивних функцій, затримують зниження когнітивних функцій, запобігають або знижують виникнення руйнівної поведінки, а також підтримують належну якість життя і незалежністі пацієнта від сторонньої допомоги якомога довше. На сьогодні FDA затвердила два класи препаратів — інгібітори ацетилхолінестерази (AChE) і антагоністи N-метил-D-аспартата (NMDA) — для купірування певних когнітивних симптомів ХА, таких як проблеми з пам’яттю та інші психічні дефіцити. Інгібітори AChE Першими схваленими ЛЗ були інгібітори AChE. На даний час існують донепізил, затверджений у 1996 р.; ривастигмін, схвалений у 2000 р.; такрин, перший інгібітор AChE, затверджений у 1993 р., але натепер його рідко призначають через пов’язані з його прийомом побічні ефекти, включаючи можливу гепатотоксичність. Всі інгібітори AChE можуть провокувати бронхоспазм, а тому протипоказані пацієнтам із ХОБЛ та бронхіальною астмою. Огляд 13 клінічних досліджень із загальною кількістю 7300 учасників показав, що донепізил, ривастигмін і галантамін однаково ефективні при лікуванні пацієнтів з ХА легкого та помірного ступеня важкості [8].

Шістнадцять років тому FDA схвалила мемантин для лікування пацієнтів з ХА середнього та важкого ступеня. Цей препарат класифікують як перший антагоніст NMDA-рецепторів. Він модулює ефекти патологічно підвищеного рівня глутамату, який може призвести до нейронної дисфункції

Антагоністи NMDA Шістнадцять років тому FDA схвалила мемантин для лікування пацієнтів з ХА середнього та важкого ступеня [9]. Цей препарат класифікують як перший антагоніст NMDA-рецепторів. Він модулює ефекти патологічно підвищеного рівня глутамату, який може призвести до нейронної дисфункції. Результати клінічних досліджень довели, що мемантин поліпшує пам’ять, подовжує самообслуговування і покращити якість життя деяких пацієнтів з ХА. Цей препарат призначають як для монотерапії, так і разом з інгібіторами AChE. Встановлено, що застосування Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

43

практика

Школа фармацевта

Характеристика інгібіторів AChE Препарат

Фармгрупа

Показання

Дозування

Переваги

Слабка, помірна та важка деменція, асоційована з ХА

Початкова доза становить 5 мг на добу, але можливе підвищення дози до 10 мг на добу перед сном. Тривалість прийому — від 4 до 6 тиж

Увечері перед сном незалежно Достовірно уповільнює від прийому їжі, швидкість атрофії запиваючи достатньою головного мозку [6] кількістю води

Ривастигмін

Псевдореверсивний інгібітор AChE, який легко перетинає гематоенцефалічний бар’єр

Слабка або помірна деменція, асоційована з ХА

По 1,5 мг двічі на добу за умови доброї переносимості протягом 2 тиж дозу можна підвищити до 3 мг двічі на добу. Підвищувати дозу до 4,5 і 6 мг двічі на добу доцільно лише через 2 тиж після попереднього підвищення дози

Максимальна допустима доза становить 6 мг двічі на добу. Можливі нудота, блювання, біль у животі та втрата апетиту

Застосування пластиру з ривастигміном сприяє зниженню частоти побічних ефектів. На нудоту скаржились 7% учасників дослідної групи, які використовували пластир, і 23% з тих, хто приймав препарат перорально [7]

Галантамін

Селективний, конкурентний і оборотний інгібітор AChE

Слабка або помірна деменція, асоційована з ХА

5 мг на 2 рази на добу, після 4 тиж лікування, дозу поступово підвищують за необхідності до 20 мг

Одразу після їди, запиваючи водою

Порівняна ефективність з іншими засобами даної групи при легких та помірних ступенях ХА

Донепізил

Оборотний селективний інгібітор AChE

мемантину в поєднанні з інгібітором холінестерази сприяє поліпшенню виконання щоденних функцій. Мемантин випускають в таблетках по 10 і 20 мг. Звичайна початкова доза становить 5 мг один раз на добу, причому згодом денну дозу можна підвищити до максимальної — 20 мг на добу. Цей засіб необхідно приймати під час або до їди. Рекомендований мінімальний інтервал між підвищеннями дози становить 1 тиж. Після приймання мемантин добре всмоктується, а пікові концентрації препарату досягаються через 3–7 год. Виробник попереджає, що в деяких випадках прийом інших препаратів, таких як інгібітори карбоангідрази і натрію бікарбонат, які підвищують рН сечі, можуть зменшити елімінацію мемантину нирками. Це призводить до підвищення його рівня в плазмі крові та зростання частоти виникнення таких побічних явищ, як атаксія, гіпокінезія, анемія, запаморочення, головний біль і запор. Альтернативні та додаткові методи лікування Часто пацієнти цікавляться альтернативними чи додатковими засобами для профілактики або лікування ХА, якими виступають фітотерапевтичні та дієтичні добавки, такі як гінкго білоба, коензим Q10, омега-3 жирні кислоти або вітамін Е. Зазначимо, що раніше не було проведено жодних наукових досліджень, які б довели ефективність цих препаратів при ХА. Інформація про поточні дослідження цих засобів міститься на сайті Національного інституту охорони здоров’я США (www. clinicaltrials.gov). Результати останніх досліджень показали: • омега-3 жирні кислоти можуть знизити ризик розвитку деменції, але результати клінічних досліджень не підтвердили їхньої користі в лікуванні ХА; • куркумін має протизапальні та антиоксидантні властивості, які можуть впливати на хімічні процеси в мозку. Дотепер клінічні випробування не виявили користі для лікування ХА; • гінкго-білоба містить комплекс біологічно-активних речовин та має декілька лікувальних властивостей. Велике дослідження, що фінансувалось Національним інститутом здоров’я США, не виявило ефекту для попередження або затримки розвитку ХА;

44

Особливості прийому

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

• хоча застосування вітаміну Е є неефективним для запобігання ХА, але його щоденний прийом у дозі 2000 МО може сприяти уповільненню прогресування ХА у пацієнтів із цим захворюванням. Проте результати дослідження були неоднозначними, і лише в деяких учасників виявлено його користь. Необхідні подальші дослідження з метою визначення безпеки вітаміну Е в дозі 2000 МО щодня, перш ніж його можна буде рекомендувати пацієнтам з деменцією регулярно приймати саме у цій дозі. Роль фармацевта Фармацевти мають бути в курсі нових розробок та методів лікування цього захворювання. Всебічне розуміння етіології, патофізіо­ логії та стадій ХА, а також фармакологічної терапії є обов’язковим для забезпечення ефективної допомоги пацієнту. Фармацевти можуть надавати допомогу пацієнтам з ХА шляхом моніторингу схем прийому ЛЗ та їхніх потенційних взаємодій з іншими препаратами, а також можливих протипоказань. Важливо, аби працівники аптек завжди виявляли співчуття до пацієнтів та їхніх близьких, інформуючи їх про новини у лікуванні цієї хвороби. Догляд за пацієнтом з ХА передбачає більше, ніж медикаментозне лікування Під час консультування фармацевти можуть надати пацієнтам та їхнім близьким різні пропозиції щодо методів, які можуть допомогти при ХА, наприклад, використання допоміжних засобів або графіків пам’яті. Приклади допоміжних засобів пам’яті включають перелік щоденних процедур, важливі телефонні номери у випадку надзвичайної ситуації та інструкції щодо виконання різних завдань. Також дуже важливими є фізичні вправи, повноцінне харчування й соціальна активність. Руслан Редькін, канд. фарм. наук, Нінель Орловецька, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук Список літератури знаходиться в редакції

Психологічний практикум

життя

Це чарівне слово «СТОП!»

Завжди існували люди, для яких цілком нормально жити у швидкому темпі, не зупиняючись, втікаючи від проблем… Але сучасність працює на прискорення: ми хворіємо на трудоголізм і метушливість, потопаємо в клопотах та життєвих негараздах — і все це під постійний інформаційний фон, який не стільки тримає нас у курсі подій, скільки додає зайвих емоцій, напруження і деструктиву. Ми все рідше зупиняємося просто, щоб подумати, проаналізувати ситуацію, глянути на свої проблеми відстороненим поглядом, намітити шляхи їхнього розв’язання, поговорити, порадитись, проконсультуватися з професіоналами, а ще… просто перепочити, перевести подих, глянути в небо, підставити обличчя вітру чи дощу… Ой, ми такі затуркані… Всесвітньо відомий канадсько-американський психолог та психіатр Ерік Берн у своїй книзі «Ігри, у які грають люди» описав поведінку зацькованої, забіганої, затурканої домогосподарки, яка намагається поєднати різні ролі — мами, дружини, кухарки, прибиральниці, дизайнерки інтер’єрів, привітної господині, бухгалтерки, медичної сестри тощо. Але ж хіба лише жінки, заклопотані дітьми і купою хатніх проблем, хапаються за все більшу кількість справ і обов’язків аж до повного виснаження? Подібна поведінка буває притаманна і керівникам, і рядовим спеціалістам, і волонтерам, і громадським активістам, які долучаються до нових напрямків діяльності, покладають на себе все більше відповідальності, навантажуючись зайвими справами. При цьому страждають і вони, і їхні сім’ї, і справа, за яку вони беруться. За сучасних умов усе це ускладнюється потужним потоком інформації.

Увага: синдром метушливого життя! Шотландські лікарі з CPS Research, компанії з клінічних випробувань в Глазго, описали новітній хворобливий стан — синдром метушливого життя (Busy Lifestyle Syndrome), який характеризується порушеннями пам’яті, в тому числі і у фізично здорових молодих людей. Причинами виникнення такого синдрому можуть стати невпорядковане життя, дефіцит сну, спроби одночасного вирішення різних проблем, але головним чином — надмірне інформаційне навантаження, яке провокують телебачення, радіо, інтернет, соціальні мережі тощо. Нерозлучність з гаджетами може зіграти з нами злий жарт і ускладнити як професійну діяльність, так і особисте життя. Основні симптоми синдрому метушливого життя — постійна забудькуватість та складнощі з концентрацією уваги. Про які провали в пам’яті йдеться? Це звичайні рутинні епізоди нашого щоденного буття: ми раптом забули, чому зайшли до кімнати чи куди поклали Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

45

життя

Психологічний практикум Якщо людина отримує забагато інформації, мозок не встигає опрацьовувати її в повному об’ємі. Зазвичай внаслідок природних механізмів самозахисту автоматично відсіюється близько 10% отриманих даних. Тож цілком природно, що чим більше інформації ми отримуємо, тим більша кількість забутих моментів припадатиме на цю десяту частину. Тривожним є те, що при інформаційному перевантаженні все частіше втрачаються не лише зайві, але й важливі дані. Також потрібно врахувати, що кожна людина в конкретний період свого життя має індивідуальний ліміт обсягу інформації, яку здатен засвоїти та «перетравити» її мозок

ключі; не можемо згадати назву книжки чи прізвище відомого актора; забули зателефонувати чи передати повідомлення; не виконали доручення мами або керівника на роботі; залишили вдома важливі документи чи загубили торбинку в транспорті. І все б нічого — з ким не трапляється? Але чомусь це стало відбуватися все частіше… Якщо людина отримує забагато інформації, мозок не встигає опрацьовувати її в повному об’ємі. Зазвичай внаслідок природних механізмів самозахисту автоматично відсіюється близько 10% отриманих даних. Тож цілком природно, що чим більше інформації ми отримуємо, тим більша кількість забутих моментів припадатиме на цю десяту частину. Тривожним є те, що при інформаційному перевантаженні все частіше втрачаються не лише зайві, але й важливі дані. Також потрібно врахувати, що кожна людина в конкретний період свого життя має індивідуальний ліміт обсягу інформації, яку здатен засвоїти та «перетравити» її мозок. Цей синдром не варто плутати з деменцією, яка здебільшого притаманна людям похилого віку і пов’язана з органічними ураженнями мозку, віковими змінами в організмі і, крім провалів пам’яті, відрізняється порушенням когнітивних функцій, нездатністю до абстрактного мислення, втратою критичності, дезорієнтацією в часі та просторі, зміною особистості тощо. Як не стати жертвою інформаційних перевантажень Вищезгадані шотландські лікарі вивчають можливість покращувати пам’ять при синдромі метушливого життя застосуванням ліків у низьких дозах, які зазвичай призначають при хворобі Альцгеймера. Але не варто сподіватися на «чарівну пігулку» — набагато краще спробувати змінити спосіб життя. Це настільки ж просто, наскільки й складно, бо вимагає серйозної перебудови. Отже, щоб позбутися синдрому метушливого життя, потрібно: • Дотримуватися режиму дня, забезпечити здоровий достатній сон з урахуванням індивідуальних потреб, але тривалістю не менше 6 год.

• Займатися здоровими активностями, які сприяють самовідновленню: прогулянки, спорт, фізична робота, малювання, співи, танці, легке спілкування з друзями (із вимкненими гаджетами, звичайно).

• Скоротити куріння та вживання алкоголю, дотримуватися здорової дієти, що включає морепродукти, горіхи, овочі, фрукти тощо.

• Давати собі повний відпочинок від зовнішніх подразників — релак­сація, медитація, автотренінг чи просто розслаблене споглядання і милування всім, що тішить око і радує душу.

• Навчитися вибудовувати пріоритети та скорочувати менш важливі заходи на користь більш значущих.

46

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

• Зважувати свої можливості, прогнозувати та дозувати навантаження, не робити декілька справ одночасно, проблеми розв’язувати почергово.

• Просто відмовитися від частини навантажень. Усім нам доведеться взяти до уваги існування синдрому метушливого життя в побутовому й діловому спілкуванні: важливу інформацію варто повторити діловому партнеру декілька разів, переконатися, що вона занотована, а потім все одно знову нагадати. Проблеми існують для того, щоб їх розв’язувати Ніщо не може бути більш шкідливим, аніж такий стиль життя, за якого все робиться похапцем, без роздумів, під впливом емоцій чи стереотипів, що побутують у суспільстві. За таких умов практично неможливе виважене спокійне ставлення до тих викликів, які дарує нам сьогодення. Проблеми супроводжують нас усе життя: простенькі побутові чи складні соціальні; пов’язані із сімейним життям чи роботою; ексклюзивні особисті чи традиційні загальнолюдські; локальні, що стосуються лише нас та нашої місцевості, чи глобальні — такі, що зачіпають долю людства й усієї планети. Одні проблеми варто просто взяти до уваги, інші — терміново чи поступово розв’язувати, а до боротьби з іншими — долучатися у міру сил. Але чи завжди ми готові визнати свою (нехай і досить скромну) роль у тих суспільних негараздах, які ніби напряму нас не стосуються? Кажемо «ніби», бо насправді ці проблеми все одно доженуть нас — на роботі, в громаді, в країні. І знову нам доведеться шукати золоту середину, балансуючи між крайнощами — повною байдужістю і фанатичною відданістю ідеї. Для прикладу пам’ятатимемо про декілька найбільш поширених соціальних проблем: булінг (соціально-педагогічна та психологічна проблема), безпритульні тварини (соціально-екологічна), засміченість рідного міста чи села (соціально-екологічна), корупція (соціально-правова, психологічна та етична проблема). Особливості соціальної проблеми: • Вона існує незалежно від того, хочете ви її помічати чи ні.

• Її неможливо швидко викорінити, але цілком реально знизити до прийнятного рівня.

• Подолати її можна лише за умови консолідації зусиль всіх гілок влади, профільних інституцій і суспільства в цілому.

• Байдужість до неї роз’їдає душу. Ми часто згадуємо два основних етапи вирішення будь-якої проблеми. Це установчо-психологічний етап та організаційнопрактичний. Але сьогодні ми розглянемо алгоритм розв’язання проблеми докладніше: стоп-етап, етап-осмислення, етап-дія.

Психологічний практикум Стоп-етап Це той момент, коли ми зупиняємось, щоб знайти час подумати, проаналізувати ситуацію, поговорити. Ми говоримо собі: «Стоп! Давайте подумаємо!» і тим самим визнаємо, що така проблема існує. Подовженість у часі цього періоду може бути різна: миттєве розуміння, що треба діяти, або ж довгий процес, коли ми женемо від себе неприємні думки, не хочемо порушувати звичний спосіб життя і лише поступово «зріємо» до моменту, коли прокинуться наша свідомість, совість і небайдужість. Втеча від проблеми • Не бачити її: «У нас такого немає».

• Не визнавати її важливість: «Це завжди було, і якось жили», «Є важливіші питання».

• Не вивчати витоки проблеми, не намагатися зрозуміти її природу, історію, шляхи подолання, досвід інших: «Мене це не цікавить», «Нехай інші розбираються».

• Не визнавати свою причетність: «Якщо дитину цькують, це справа класного керівника»; «Нехай активісти сміття прибирають»; «Я цуценят під школу викидаю — там діти розберуть»; «Усі хабарі дають»; «Нагорі більше крадуть».

• Перекладати провину на інших: «Доки владу не змінимо, все буде марно»; «З нашим народом толку не буде»; «Це все директор школи винен»; «Ось поставлять скрізь урни, тоді й не буду сміття розкидати».

• Применшувати свою роль: «Що я можу…», «Я — маленька людина», «Я нічого не вирішую», «Від мене нічого не залежить».

• Перебирати на себе роль жертви і тим самим виправдовувати свою бездіяльність: «Мене теж у школі ображали, і нічого зі мною не сталося»; «При моїй зарплаті (занятості, здоров’ї, маленьких дітях) мені тільки толоки не вистачало». Етап-осмислення На цьому етапі варто відповісти собі на питання: • Наскільки давня ця проблема, які її витоки? Що призвело до її виникнення/загострення?

• Які масштаби проблеми? Яка міра її глобальності: всесвітній рівень, національний, району, міста, кварталу, закладу тощо.

життя

• Якою мірою ця проблема стосується мене: а) я є безпосереднім її учасником; б) можу долучитися до її розв’язання; в) можу лише взяти до уваги і пристосуватися до обставин.

• Чи підпадає робота над проблемою під мої посадові обов’язки? Скільки робочого чи вільного часу я можу приділити цій справі?

• Яка особисто моя роль у розв’язанні проблеми? Що я можу? Чи вистачить у мене сил та внутрішніх ресурсів?

• Наскільки я обізнаний у справі? Чи не можу нашкодити?

• Як моя діяльність співвідноситься з інтересами моєї сім’ї? Чи це не загрожує моєму життю та благополуччю рідних і близьких?

• Чи є люди, які вже над цим працюють? До якої організації чи активістського гурту я можу долучитися?

• Хто міг би надати професійну допомогу — проконсультувати, провести тренінг тощо. Етап-дія Здавалося б, цей етап мав би бути найбільш розписаним і рясніти купою практичних порад. Насправді, якщо попередні два етапи успішно пройдені, то ви легко знайдете найкращі рішення — саме ті, які можливі у вашій унікальній ситуації з урахуванням місцевої специфіки, а також низки найрізноманітніших чинників та обставин. Тому нижче наведено лише декілька настанов і пересторог.

• Змінюйте ситуацію, змінюючи себе та надаючи приклад іншим.

• Шукайте однодумців.

• Дбайте про себе, відновлюйте свої внутрішні та фізичні ресурси.

• Покладайтеся на вищу волю за формулою «Я зробив усе, що зміг».

• Мужньо дотримуйтесь своїх принципів, з гідністю відстоюйте свою правоту.

• Не зважайте на хибні звинувачення: ви та вищі сили знають, як було насправді.

• Визнавайте свою скромну роль: ви не супермен, щоб рятувати світ. Можливі помилки • Боротися лише з окремими аспектами проблеми чи з людьми, які до неї дотичні: добиватися виключення зі школи булера-агресора замість того, щоб працювати над загальною атмосферою в навчальному закладі; ловити тих, хто розкидає сміття, не збільшуючи кількість смітників; організовувати притулок для собак, не переймаючись проблемою їхньої стерилізації, тощо.

• Брати на себе роль рятівника або навіть Спасителя щодо конкретних людей чи тварин, перебільшувати свою роль, переоцінювати свої сили.

• Не вміти вибудовувати пріоритети в контексті особистого життя, роботи, волонтерської діяльності. Хапатися за другорядні справи, навколо яких здіймається багато емоцій, замість того, щоб перейматися дійсно важливими проблемами.

• Перебільшувати міру своєї провини або шукати її там, де її немає: «Це все я винна (винен), якби не я…, то…», «Треба було…».

• Піддаватися гордині: «Я краще знаю», «Я все зможу, всіх навчу, як треба», «Якщо за справу візьмуся я, то вона приречена на успіх».

• Не залишати часу для погляду в майбутнє, стратегічного планування, профілактичних заходів. Адже знову і знову треба повторювати чарівне слово «Стоп!». Марія Кириленко

Фармацевт Практик 03_2019 www.fp.com.ua

47

Гороскоп на квітень 2019 року Овнів очікує сплеск вітальної енергії та жаги до життя у всій різноманітності її проявів. Творче натхнення і наполеглива праця стануть запорукою успіху в бізнесі і на ниві особистого самовираження. В недалекому майбутньому ви зможете пожинати плоди своєї бурхливої діяльності. ​​ Але пам’ятайте, що виявляючи егоїстичність і нехтуючи інтересами партнерів, ви ризикуєте залишитися в гордій самотності. Життя Тельців в квітні насичене і гармонійне. Перебуваючи в постійному пошуку, ви дивуєте оточуючих незвичайними і практичними ідеями. Плануйте на цей місяць відрядження і подорожі. Ваші толерантність і легкість у стосунках допоможуть завоювати увагу та любов близьких, а ті, своєю чергою, надихнуть і дадуть впевненість у власних силах. Ваші смаки стали незвичними, що свідчить про розширення світогляду. Квітень обіцяє бути вельми перспективним місяцем як для кар’єри, так і для фінансового добробуту Близнюків. Особливо сприятливою стане друга половина місяця, коли індивідууми, які інтенсивно і цілеспрямовано працювали в попередній період, зможуть із задоволенням пожинати плоди своєї діяльності. У певному сенсі ви будете почувати себе на вершині піраміди, яку спорудили власноруч. Раки в квітні віртуозно демонструють свої професійні таланти. Настав момент для капіталовкладень і проведення фінансових операцій. Ви переконливі в своїх аргументах, тому легко зможете сформувати і спрямувати думку оточуючих в потрібне для вас русло. Ділові партнери та близькі люди заворожені вашою чарівністю, яку ви зможете використати як для вибудовування ділових відносин, так і для налагодження особистого життя.

В даний період на Левів значний вплив має середовище і люди з найближчого оточення. Використовуючи зв’язки та знайомства, комунікабельні індивідууми досягнуть бажаного. Проявляйте активність в контактах і спілкуванні з новими людьми. У другій декаді місяця обставини вимагатимуть від вас моментальної реакції на те, що відбувається. Остання декада місяця принесе оновлення любовних відносин, можливий початок нового роману. У першій половині квітня Діви будуть відчувати занепад сил. Ваші плани більш схожі на фантазії, тому друга половина місяця змусить заземлитися, і абстрактні ідеї набудуть цілком конкретні форми. Тверезий погляд на речі допоможе активізувати діяльність, ви зможете домогтися певного прогресу. Намагайтеся не обтяжувати себе зайвими турботами, відкладіть проведення важливих зустрічей і відповідальних заходів. Терезів очікує період підвищеної конфліктності. Ви прагнете протиставити свої інтереси і думку інтересам партнерів. Розбіжності можуть виникнути через фінанси, а також із питань розподілу ролей і функціональних обов’язків. Будьте стриманіше, ваша імпульсивність може призвести до незворотних наслідків. Намагайтесь не приймати поспішних рішень — це період тимчасових труднощів, які завдяки вашому дипломатичному хисту вдасться подолати. У першій половині квітня Скорпіонів очікує застій у справах. Ви схильні проявляти нетерпіння і різкість. Навколо вас можуть вестись закулісні ігри і поширюватись неприємні плітки. Намагайтеся не втягуватися в конфлікти, що підживлюють недоброзичливців. Вашим оазисом в цей час стане домашнє вогнище і його благоустрій. Можете почати ремонт, купити нові предмети інтер’єру або переставити меблі.

Стрільці активні в спілкуванні, затвердженні власної думки та інтересів. Така наполегливість може бути корисна для просування справ, що перебувають в стадії «заморозки» і довгий час не зрушувались із мертвої точки. Спрямувавши свою енергію в творче русло, ви зможете звернути гори. Зростають ваша привабливість і сексуальний апетит, розкриваються нові грані спілкування з партнерами. У дві перші декади квітня Козероги зможуть продемонструвати свій організаторський талант. У цей період ви відрізняєтеся сконцентрованим, цілеспрямованим мисленням. Стратегічні здібності дадуть можливість побудувати далекоглядні плани і знайти способи їхньої реалізації. Ділова, практична хватка з розумною часткою честолюбства сприятимуть стрімкому ривку в кар’єрі, але за умови відповідного рівня професіоналізму. Для Водоліїв квітень — динамічний місяць, відзначений рівновагою між духовною і матеріальною сферами. Достатній рівень авторитету і професіоналізму дає вам максимальну незалежність в роботі, творчості і у способі життя, що приносить величезне, цілком усвідомлене задоволення. Джерелом занепокоєння і конфліктів у даний час можуть стати відносини з родичами і членами сім’ї, що може негативно вплинути на стан вашого здоров’я. Риб тягне до нових вражень. Період гарний для людей богеми, а також тих, чиє життя виходить за рамки формального світогляду. Дружні стосунки з оточуючими і узгоджена колективна робота позитивним чином позначаться на вашій популярності. У цілому в даний період вас супроводжують успіх, визнання і матеріальне благополуччя. Не поспішайте захоплюватися новими людьми, відкриваючи їм свої секрети і потаємні куточки душі. Тетяна Савченко, астропсихолог

Цитрамон-Дарниця. РП МОЗ України №UA/6550/01/01. Склад: 1 таблетка містить: ацетилсаліцилової кислоти 240 мг, парацетамолу 180 мг, кофеїну 30 мг. Лікарська форма. Таблетки. Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Кислота ацетилсаліцилова, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B A51. Показання. Терапія слабкого або помірного больового синдрому при головному або зубному болю, первинній дисменореї, мігрені, артралгії, невралгії, захворюваннях, що супроводжуються гіпертермією різної етіології (як жарознижувальний засіб). Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, інших саліцилатів. Діти. дітям протипоказане застосування лікарського засобу без наявності особливих показань (хвороба Кавасакі). Побічні реакції. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок. Категорія відпуску. Без рецепта. Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13. Інформація приведена в скороченні. Більш детальна інформація викладена в інструкції для медичного застосування лікарського засобу. *За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018. www.choice-of-the-year.com.ua Інформація призначена виключно для розміщення в спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів.

Nimesulide

БІЛЬ? Буває інакше. Німедар! Знеболює та зменшує запалення в суглобах Сприяє збільшенню обсягу рухів Саше (гранули) та гель місцевої дії для комплексної терапії

Німедар саше. Склад: діюча речовина: nimesulide; 1 однодозовий пакет по 2 г гранул містить німесуліду 100 мг; допоміжні речовини: поліетиленгліколю цетостеариловий ефір, мальтодекстрин, кислота лимонна безводна, ароматизатор апельсиновий, цукор кристалічний. Лікарська форма. Гранули для оральної суспензії. Основні фізико-хімічні властивості: гранули від світло-жовтого до жовтого кольору. Фармакотерапевтична група. Неселективні нестероїдні протизапальні засоби. Код АТХ МОЇ А Х17. Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Препарат Німедар — нестероїдний протизапальний засіб групи метансульфонанілідів, який виявляє протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну дію. Лікувальна дія препарату Німедар зумовлена тим, що він взаємодіє з каскадом арахідонової кислоти і знижує біосинтез простагландинів шляхом інгібіції циклооксигенази. Фармакокінетика. В організмі людини Німедар добре всмоктується при пероральному прийомі, досягаючи максимальної концентрації у плазмі через 2–3 год. До 97,5% німесуліду зв'язується з білками плазми. Німесулід активно метаболізується у печінці за участю CYP 2C9, ізоферменту цитохрому Р 450. Основним метаболітом є парагідроксипохідна, яка також має фармакологічну активність. Період напіввиведення — від 3,2 до 6 год. Німесулід виводиться із організму з сечею — близько 50% від прийнятої дози. Близько 29% від прийнятої дози виводиться з калом у метаболізованому вигляді. Лише 1–3% виводиться із організму у незміненому стані. Фармакокінетичний профіль у пацієнтів літнього віку не змінюється. Клінічні характеристики. Показання. Лікування гострого болю, первинної дисменореї. Німесулід слід застосовувати тільки як препарат другої лінії. Рішення про призначення німесуліду потрібно приймати на основі оцінки усіх ризиків для конкретного пацієнта. Протипоказання. Гіперчутливість до німесуліду або до будь-якого компонента препарату. Алергічні реакції у анамнезі (бронхоспазм, риніт, кропив'янка) у зв'язку із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти чи інших нестероїдних протизапальних препаратів. Гепатотоксичні реакції на німесулід в анамнезі. Супутнє застосування інших речовин з потенційною гепатотоксичністю. Шлунково-кишкові кровотечі або перфорації в анамнезі, пов'язані із попереднім застосуванням нестероїдних протизапальних засобів. Виразка шлунка або дванадцятипалої кишки у фазі загострення, наявність в анамнезі виразки, перфорації або кровотечі у травному тракті. Наявність в анамнезі цереброваскулярних кровотеч або інших крововиливів, а також захворювань, що супроводжуються кровоточивістю. Тяжкі порушення згортання крові. Тяжка серцева недостатність. Тяжкі порушення функції нирок. Порушення функції печінки. Підвищена температура тіла у хворого та/або грипоподібні симптоми. Алкоголізм та наркотична залежність. Дитячий вік до 12 років. Третій триместр вагітності та період годування груддю. Спосіб застосування та дози. Для того щоб мінімізувати можливі небажані побічні ефекти, потрібно застосовувати мінімально ефективну дозу протягом найкоротшого часу. Рекомендується вживати після прийому їжі. Максимальна тривалість курсу лікування препаратом Німедар — 15 діб. Дорослі. 100 мг німесуліду (1 однодозовий пакет) 2 рази на добу після їди. Пацієнти літнього віку. Корекція дози не потрібна. Діти віком від 12 років. Корекція дози не потрібна. Пацієнти з порушенням функції нирок. Для пацієнтів із легким або помірним порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 30–80 мл/хв) корекція дози не потрібна, у той час як тяжке порушення функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/год) є протипоказанням до застосування Німедару. Вміст пакета висипають у склянку, розчиняють водою і приймають перорально. Діти. Препарат Німедар дітям віком до 12 років протипоказаний. Термін придатності. 2 роки. Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Упаковка. По 2 г гранул в однодозовому пакеті; по 9, або по 15, або по 30 пакетів у коробці. Категорія відпуску. За рецептом. Реєстраційне посвідчення МОЗ України № UA/15433/01/01. Німедар гель. Склад: 1 г гелю містить німесуліду 10 мг; допоміжні речовини: диметилсульфоксид, пропіленгліколь, левоментол, макрогол 400, карбомер 980, трометамол, вода очищена. Показання. Місцеве лікування патологічних станів опорно-рухового апарату, що характеризуються болем, запаленням та скутістю рухів, таких як остеоартрит, періартрит, посттравматичний тендиніт, тендосиновіти, розтягнення м'язів, тяжкі фізичні навантаження на суглоби. Спосіб застосування та дози. Смужку гелю довжиною приблизно 3 см наносити на болючі ділянки тіла тонким шаром і злегка втирати, частота застосування становить 3–4 рази на добу. Діти. Не застосовувати дітям. Відпускається без рецепта. Реєстраційне посвідчення МОЗ України № UA/15433/02/01. Ліцензія серія АВ № 598086. Life is good — життя чудове. Повна інформація міститься в інструкціях для медичного застосування лікарських засобів. *За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018. www.choice-of-the-year.com.ua

Інформація виключно для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

Є тільки одна Віагра, тільки одна одна Віагра, ЄЄтільки і це Віагра, Віагра це Віагра іі це Віагра

ВІАГРА® (силденафіл), таблетки вкриті плівковою оболонкою, по 50 мг – 1 або 4 таблетки в упаковці; 100 мг – 1, 2, 4, 8 таблеток в упаковці. Коротка інструкція для медичного застосування препарату. Показання. Препарат Віагра® рекомендується застосовувати чоловікам із еректильною ВІАГРА®дисфункцією, (силденафіл), вкриті плівковоюдосягти оболонкою, по 50 мгерекцію – 1 абостатевого 4 таблетки в яка таблетки визначається як нездатність або підтримати члена, статевого акту. Для ефективної дії препарату Віагра® потрібне упаковці;необхідну 100 мг – 1,для 2, 4,успішного 8 таблеток в упаковці. сексуальне збудження. Спосіб застосування та дози. Рекомендована доза препарату Віагра® Коротка інструкція для медичного застосування препарату. становить 50 мг Віагра® та застосовується у разі необхідності приблизно за годину сексуальної Показання. Препарат рекомендується застосовувати чоловікам із до еректильною активності. Залежно від ефективності та переносимості дозуерекцію можна збільшити дочлена, 100 мг дисфункцією, яка визначається як нездатність досягти абопрепарату підтримати статевого або знизити до 25таблетки мг у таблетках. Максимальна рекомендована доза становить 100 Частота ВІАГРА® (силденафіл), вкриті плівковою оболонкою, по 50 мг – 1 або 4 таблетки в необхідну для успішного статевого акту. Для ефективної дії препарату Віагра® мг. потрібне застосування максимальної рекомендованої дози препарату становить 1 раз на добу. Більш упаковці; 100 мг – 1, 2, 4, 8 таблеток в упаковці. сексуальне збудження. Спосіб застосування та дози. Рекомендована доза препарату Віагра® детально – див. інструкцію. Протипоказання. Підвищена чутливість до активної речовини або Коротка інструкція для медичного застосування препарату. становить 50 мг зтадопоміжних застосовується у препарату. разі необхідності приблизно за ізгодину до сексуальної будь-якої речовин Одночасне застосування донорами оксиду азоту Показання. Препарат Віагра® рекомендується застосовувати із еректильною активності. Залежно від ефективності та переносимості препарату дозучоловікам можна збільшити до 100 що мг (такими як амілнітрит) або нітратами у досягти будь-якій формі протипоказане, оскільки відомо, дисфункцією, яка визначається як нездатність або підтримати ерекцію статевого члена, або знизити до 25 мгмає у таблетках. Максимальна рекомендована доза становить 100 мг. Частота силденафіл вплив на шляхи метаболізму оксиду азоту/циклічного гуанозинмонофосфату необхідну для успішного статевого акту. Для ефективної дії препарату Віагра® потрібне застосування максимальної рекомендованої дози препарату 1 інгібіторів раз на добу. Більш (цГМФ) та потенціює гіпотензивний ефект нітратів. Одночаснестановить застосування ФДЕ5 (у тому сексуальне Спосіб застосування гуанілатциклази, таПідвищена дози. Рекомендована препарату Віагра® силденафілу) зіПротипоказання. стимуляторами такими як ріоцигуат, протипоказане, детальночислі – збудження. див. інструкцію. чутливість додоза активної речовини або становить мг може та застосовується разі необхідності приблизно за годину сексуальної призвести до усимптоматичної гіпотензії. Стани, при яких недорекомендована будь-якої оскільки з 50 допоміжних речовин препарату. Одночасне застосування із донорами оксиду азоту активності. Залежно від ефективності та переносимості препарату дозу можна збільшити до 100 мг сексуальна активність (наприклад, тяжкі серцево-судинні розлади, такі як нестабільна стенокардія (такими як амілнітрит) або нітратами у будь-якій формі протипоказане, оскільки відомо, що або знизити до 25 мгнедостатність у таблетках. Максимальна рекомендована дозаоко становить 100 мг. Частота абомає серцева ступеня). Втратаазоту/циклічного зору на одне внаслідок неартеріальної силденафіл вплив на шляхитяжкого метаболізму оксиду гуанозинмонофосфату ішемічної невропатії зоровогодози нерва незалежностановить від того, пов’язана патологія застосування максимальної рекомендованої препарату 1 раз нацяФДЕ5 добу. (цГМФ) тапередньої потенціює гіпотензивний ефект нітратів. Одночасне застосування інгібіторів (уБільш томуіз попереднім застосуванням інгібіторів ФДЕ5 чи ні. Наявність такихдо захворювань, як порушення детально – див. інструкцію. Протипоказання. Підвищена чутливість активноїпротипоказане, речовини або числі силденафілу) зі стимуляторами гуанілатциклази, такими як ріоцигуат, функції печінки тяжкого ступеня, артеріальна гіпотензія (артеріальний тиск нижче 90/50 мм рт. ст.), будь-якої з допоміжних речовин препарату. Одночасне застосування із донорами оксиду азоту оскільки нещодавно може призвести до симптоматичної гіпотензії. Стани,та при яких не рекомендована перенесений інсульт або інфаркт міокарда відомі спадкові дегенеративні (такими як активність амілнітрит)(наприклад, або нітратами усерцево-судинні будь-якій формі протипоказане, оскільки стенокардія відомо, що сексуальна розлади, такікількість як нестабільна захворювання сітківки, такітяжкі як пігментний ретинітазоту/циклічного (невелика таких пацієнтів має силденафіл має вплив на шляхи метаболізму оксиду гуанозинмонофосфату або серцева недостатність тяжкого ступеня). Втрата зору безпека на однесилденафілу око внаслідок неартеріальноїу генетичні розлади фосфодіестераз сітківки), оскільки не досліджувалася (цГМФ) та потенціює гіпотензивний ефект нітратів. Одночасне застосування інгібіторів (у тому передньої ішемічної невропатії нерва Найчастіше незалежноповідомлялося від того, пов’язана ця ФДЕ5 патологія із таких підгрупах пацієнтів.зорового Побічні реакції. про такі побічні реакції, як числі силденафілу) зі стимуляторами гуанілатциклази, такими як ріоцигуат, протипоказане, головний біль, припливи крові доФДЕ5 обличчя, диспепсія, закладеність носа, запаморочення, нудота, попереднім застосуванням інгібіторів чи ні. Наявність таких захворювань, як порушення

приливи жару, порушення зору, порушення сприйняття кольору та затьмарення зору. Більш детально – див. інструкцію. Особливості застосування. Оскільки сексуальна активність супроводжується певним ризиком з боку серця, до початку будь-якого лікування еректильної дисфункції лікар має оцінити стан серцево-судинної системи пацієнта. Засоби для лікування приливи жару, порушення кольору та затьмарення Більш еректильної дисфункції, у тому зору, числі йпорушення силденафіл, сприйняття слід призначати з обережністю пацієнтамзору. із анатомічними пенісаОсобливості (такими як ангуляція, кавернозний фіброзсексуальна або хворобаактивність детально – деформаціями див. інструкцію. застосування. Оскільки Пейроні), або пацієнтам зі станами, що сприяють розвитку пріапізму. Більш детально – див. супроводжується певним ризиком з боку серця, до початку будь-якого лікування еректильної інструкцію. з іншими засобами. Присистеми дослідженні in vitroЗасоби силденафіл дисфункціїВзаємодія лікар має оцінитилікарськими стан серцево-судинної пацієнта. для –лікування слабкий інгібітор ізоформ цитохрому Р450. Дослідження in vivo: має звплив на метаболізм еректильної дисфункції, у тому числі й силденафіл, слідсилденафіл призначати обережністю пацієнтам із оксиду азоту/циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), було встановлено, що цей препарат приливи жару, порушення зору, порушення сприйняття кольору та затьмарення зору. Більш анатомічними деформаціями пеніса (такими як ангуляція, кавернозний фіброз або хвороба потенціює гіпотензивну дію нітратів, тому його одночасне застосування з Оскільки донорами оксиду азоту абоактивність детально – див. інструкцію. Особливості застосування. сексуальна Пейроні), або пацієнтам зіпротипоказане. станами, що Більш сприяють розвитку пріапізму. Фармакологічні Більш детально – див. зсупроводжується нітратами в будь-якій формі детально – див. інструкцію. певним ризикомлікарськими з боку серця, до початку будь-якого лікування еректильної інструкцію. Взаємодія з іншими засобами. При дослідженні in vitro силденафіл – властивості. Силденафіл є потужним та селективним інгібітором цГМФ-специфічної дисфункції лікар має оцінити станР450. серцево-судинної пацієнта. Засоби для лікування слабкий інгібітор ізоформ цитохрому Дослідження inсистеми vivo: силденафіл має вплив на метаболізм фосфодіестерази 5 (ФДЕ5) у кавернозних тілах, де ФДЕ5 відповідає за розпад цГМФ. Більш детально еректильної дисфункції, у тому числі й силденафіл, слід призначати з обережністю пацієнтам із азоту/циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), було встановлено, що цей препарат –оксиду див. інструкцію. Категорія відпуску. За рецептом. анатомічними деформаціями пеніса (такими як ангуляція, кавернозний фіброз або азоту хвороба потенціює гіпотензивну дію нітратів, тому йогоознайомитись одночасне застосування з донорами оксиду або Перед використанням препарату необхідно з інструкцією для медичного Пейроні), або пацієнтамформі зі станами, що сприяють розвитку –пріапізму. Більш детально – див. застосування та проконсультуватись з лікарем. з нітратами в будь-якій протипоказане. Більш детально див. інструкцію. Фармакологічні інструкцію. Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При дослідженні in vitro силденафіл – Інформація лікарів і фармацевтів. Призначено для розповсюдження на семінарах, властивості.для Силденафіл є потужним та селективним інгібітором цГМФ-специфічної слабкий інгібітор ізоформ Р450.тілах, Дослідження in vivo: силденафіл має впливБільш на метаболізм симпозіумах, конференціях медичної тематики. фосфодіестерази 5 (ФДЕ5)зцитохрому у кавернозних де ФДЕ5 відповідає за розпад цГМФ. детально

оксиду азоту/циклічного – див. інструкцію. Категоріягуанозинмонофосфату відпуску. За рецептом. (цГМФ), було встановлено, що цей препарат Перед використанням препарату необхідно ознайомитись з інструкцією для медичного з нітратами в будь-якій формі протипоказане. За додатковою інформацією звертайтесь до: застосування та проконсультуватись з лікарем.Більш детально – див. інструкцію. Фармакологічні властивості. Силденафіл та селективним інгібітором цГМФ-специфічної Представництва «Пфайзер Експорт Бі.потужним Ві.» в Україні: Інформація для лікарів і єфармацевтів. Призначено для розповсюдження на семінарах, фосфодіестерази 5 (ФДЕ5)12. у кавернозних тілах, де ФДЕ5 відповідає за розпад цГМФ. Більш детально 03038, м. Київ, вул. Амосова, симпозіумах, конференціях з медичної тематики.

– див. інструкцію. Категорія відпуску. За рецептом. Бізнес-центр«Горизонт парк», тел.: (044) 391-60-50. Перед використанням необхідно ознайомитись інструкцією для медичного Реєстраційні посвідчення препарату № UA/0313/01/02 та UA/0313/01/03 від з26.02.2018. застосування та проконсультуватись з лікарем. За додатковою інформацією звертайтесь до: Інформація для лікарів і фармацевтів. Призначено для розповсюдження на семінарах, оскільки може тяжкого призвести до симптоматичної гіпотензії. Стани, притиск яких не 90/50 рекомендована функції печінки ступеня, артеріальна гіпотензія (артеріальний нижче мм рт. ст.), Представництва «Пфайзер Експорт Бі. Ві.» в Україні: симпозіумах, конференціях з медичної тематики. сексуальна активність (наприклад, тяжкі серцево-судинні розлади, такі як спадкові нестабільна стенокардія нещодавно перенесений інфаркт міокарда та у формі відомі дегенеративні Таблетки Віагри, вкритіінсульт плівковоюабо оболонкою блакитного кольору, діаманту, із заокругленими краями, з тисненням «Pfizer». Таблетку зображено не в натуральний розмір.

03038, м. Київ, вул. Амосова, 12. або серцева недостатність тяжкого ступеня). Втрата зору на одне око внаслідок неартеріальної Всі інші таблетки з ілюстративною метою. захворювання сітківки,зображено такі яклише пігментний ретиніт (невелика кількість таких пацієнтів має Бізнес-центр«Горизонт парк», тел.: (044) 391-60-50 . Реєстраційні посвідчення № UA/0313/01/02 та UA/0313/01/03 від 26.02.2018. передньої ішемічної невропатії зорового нерва незалежно того, пов’язана ця патологія ізу генетичні розлади фосфодіестераз сітківки), оскільки безпекавід силденафілу не досліджувалася попереднім застосуванням інгібіторів ФДЕ5Найчастіше чи ні. Наявність таких захворювань, як порушення таких підгрупах пацієнтів. Побічні реакції. повідомлялося про такі побічні реакції, як За додатковою інформацією звертайтесь до: функції печінки тяжкого ступеня, артеріальна гіпотензія (артеріальний тиск нижче 90/50 мм рт. ст.),

Реєстраційні посвідчення № UA/0313/01/02 UA/0313/01/03 від 26.02.2018.з донорами оксиду азоту або потенціює гіпотензивну дію нітратів, томутайого одночасне застосування

PP-VIA-UKR-0010

PP-VIA-UKR-0010