Фармацевт Практик №4, 2019 by Фармацевт Практик

04 [179] 2019 ISSN 2409–2584

Алергени як ліки Privаte Label: здивувати і завоювати

Кава: оцінка користь — безпека

14 12

Лікування гепатиту С без інтерферону Бодіпозитив: вміння любити себе

www.fp.com.ua

РОЗУМНИЙ ВИБІР

Увага! Вже в программі 2

 Оптимальна ціна  Оптимальна доплата

¹ЛОЗАП® Клінічні характеристики: Склад: 1 таблетка, вкрита оболонкою містить лозартану калію 12,5 мг; 50 мг; або 100 мг. Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою. Фармакотерапевтична група. Прості препарати антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ. Код АТС C09CA01. Фармакологічні властивості. Лозартан – це синтетичний антагоніст рецептора (типу АТ1) ангіотензину ІІ, призначений для перорального застосування. Ангіотензин ІІ, потужний вазоконстриктор, є основним активним гормоном ренін-ангіотензинової системи та визначальним фактором у патофізіології артеріальної гіпертензії. Лозартан та його фармакологічно активний метаболіт блокують усі фізіологічно важливі впливи ангіотензину ІІ незалежно від джерела або шляху його синтезу. Застосування лозартану дає змогу зменшити загальну кількість летальних випадків із серцево-судинних причин, інсульту та інфаркту міокарда у хворих з артеріальною гіпертензією з гіпертрофією лівого шлуночка, забезпечує захист нирок у хворих на цукровий діабет II типу з протеїнурією. Показання. Лікування есенціальної гіпертензії у дорослих, а також у дітей і підлітків віком від 6 років. Лікування захворювання нирок у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом ІІ типу з протеїнурією ≥ 0,5 г/добу у рамках антигіпертензивної терапії. Лікування ХСН (у пацієнтів віком від 60 років), коли застосування інгібіторів АПФ вважається неможливим з причини несумісності, або протипоказане. Зниження ризику розвитку інсульту у пацієнтів з АГ та ГЛШ. Протипоказання. Гіперчутливість до діючої речовини та до будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу препарату; тяжкі порушення функції печінки. Препарат протипоказаний вагітним або жінкам, що планують завагітніти. Протипоказане одночасне застосування препарату з лікарськими засобами, які містять аліскірен, пацієнтам з цукровим діабетом та порушенням функції нирок (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2). Побічні реакції: Запаморочення, вертиго, сонливість, головний біль, порушення сну; посилене серцебиття, стенокардія, біль у животі, запор; загальне нездужання, підвищена втомлюваність; підвищена чутливість до препарату та інше.* Вагітність. Лозартан не повинен застосовуватися вагітними або жінками, які планують завагітніти. Діти. Дані щодо безпеки та ефективності застосування препарату у дітей віком від 6 місяців до 6 років не встановлені. Наявні на даний час дані наведені у розділі «Фармакологічні властивості», проте жодних рекомендацій щодо дозування препарату дітям віком до 6 років не може бути надано. Інструкція для медичного застосування препарату Лозап®. Таблетки, вкриті оболонкою по 50 мг або 100 мг. Лозап® 50 мг та Лозап®100 зареєстровані в Україні під торговою маркой Лозап® РП № UA/3906/01/03, РП № UA/3906/01/04 від 27.07.2015. Наказ МОЗ України №468 від 27.07.2015. Зміни внесено. Наказ МОЗ України №521 від 21.03.2018. Скорочена інформація для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників, призначена для розповсюдження на науково-практичних конференціях. З повною інформацією про препарат можна ознайомитись в інструкції для медичного застосування препарату. 2 Наказ МОЗ України від 03.08.2018 №1446 «Про внесення змін до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню станом на 23 липня 2018 року»

SAUA.GLOSZ.18.09.0896

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна»: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50А, тел.: +38 (044) 354 20 00, факс: +38 (044) 354 20 01

Шановні колеги! Фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я сьогодні представлений потужним науковим та кадровим потенціалом, конкурентоспроможним виробництвом, розвиненою мережею аптечних закладів, професійним інформаційним полем, активними громадськими організаціями, контрольно-аналітичною службою, діяльність яких спрямована на розбудову та вдосконалення сучасної вітчизняної фармації, визнаної світом. Фармація є однією з найважливіших складових системи охорони здоров’я, від якої залежить розвиток гармонійного суспільства та держави, досягнення галузі в цілому, збереження добробуту та здоров’я нації. Відданість благородній справі, фаховий досвід та глибокі знання фармацевтичних працівників відзначені на державному рівні. Указом Президента України у 1999 р. започатковано професійне свято — День фармацевтичного працівника, 20-річний ювілей якого ми відзначатимемо у цьому році. Це свято об’єднує тих, хто служить державі та людям. Суспільство покладає на нас досить відповідальні завдання, чекає компетентності, ініціативи і творчого підходу до справи. Кожен з нас на своєму робочому місці допомагає людям повсякденною працею. Національний фармацевтичний університет протягом десятиріч є ініціатором та організатором проведення масштабних фармацевтичних форумів, зустрічей, конференцій міжнародного рівня. НФаУ став Alma Мater багатьох поколінь провізорів та фармацевтів і на сьогодні є єдиним в Україні фармацевтичним університетом, що має висококваліфікований кадровий потенціал і потужну матеріальну базу. НФаУ завжди був і залишається центром фармацевтичної освіти. Тому сьогодні, готуючись до проведення урочистостей з нагоди нашого професійного свята — Дня фармацевтичного працівника України, запрошую всіх вас, шановні колеги, долучитися до цієї події. Будемо надзвичайно раді вітати вас на Харківщині, у славетному місті Харкові — фармацевтичній столиці нашої країни, що має потужний науковий та навчальний потенціал, міцну виробничу базу, розвинуту аптечну мережу. Завдяки кропіткій та відданій роботі професіоналів фармації ми багато чого досягли, але не зупиняємось на досягненнях і прагнемо удосконалення. Розвиток усіх секторів фармацевтичної галузі України, впровадження високих стандартів якості, розкриття професійного потенціалу сприятиме покращенню якості надання професійних послуг. Впевнена, що саме спільними зусиллями ми сприятимемо розвитку та розбудові фармацевтичного сектору та держави! З повагою, Алла Котвіцька ректор Національного фармацевтичного університету, голова організаційного комітету

Організаційний комітет запрошує вас взяти участь в урочистостях та роботі науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасна фармація: історія, реалії та перспективи розвитку», присвячених 20-й річниці заснування Дня фармацевтичного працівника України (посвідчення УкрІНТЕІ № 54 від 31.01.2019 р.), які відбудуться 20 вересня 2019 р. у м. Харкові на базі Національного фармацевтичного університету. Мета конференції — підведення підсумків, обговорення реалій та формування векторів і перспектив розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я, проведення урочистих заходів з нагоди професійного свята. Організатори конференції: Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство освіти та науки України, Харківська обласна державна адміністрація, Харківська обласна рада, Харківська міська рада, ГО «Харківська обласна асоціація фармацевтичних працівників», Національний фармацевтичний університет. З більш детальною інформацією щодо участі у конференції ви можете ознайомитись на сайті Національного фармацевтичного університету: http://nuph.edu.ua/nauka/. Оргкомітет конференції: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53, Національний фармацевтичний університет. Відповідальний секретар оргкомітету: Надія Миколаївна Кононенко. Тел.: +38(057) 706-30-71; е-mail: pharm20jubilee@nuph.edu.ua

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Зміст

Макроліди — одна з найбезпечніших груп антимікробних засобів

тренінг

#04’ 2019

Измерение артериального давления в аптеке

події

Липиды биомембран продолжают открывать свои «секреты»

Ukrainian Pharmaceutical Congress: фармацевтичний ринок України під час реформ

Оцінка користі та безпеки застосування кави та кофеїновмісних напоїв

профілактика і лікування

REVIEW

Аптечний бізнес: актуальні проблеми Образование будущего Як позбутися циститу швидко і надовго?

Privаte Label: здивувати і завоювати

Мигрень в вопросах и ответах Український фармацевтичний вісник ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК Спеціалізоване медичне видання для інформування спеціалістів медицини про напрямки розвитку медицини, фармації та рекламування лікарських засобів Видається із січня 2003 року. Виходить 1 раз на місяць 04(179)’2019

20 22

В зоне особого внимания: аллергия

26 28

14 16

Сучасне лікування хворих на гепатит С без інтерферону вже доступне в Україні!

Випусковий редактор Наталія Сахно

Свій лікар, свій фармацевт

життя психологічний практикум Бодіпозитив — вміння любити себе у будь-якому тілі

Астрологічний прогноз на травень 2019 року

цей дивовижний світ

практика

Чарівна травнева лісова красуня

школа фармацевта

лекторій

Приготовление жидких лекарственных форм: тройной раствор Каретниковой (Шиловой)

особиста думка

історія медицини 11 і фармації

наука Алергени як ліки

Знати, щоб допомогти

Етапи науки дієтології

ex tempore

у фокусі: безпека

актуальна тема

краса і здоров’я 30

Бежать или не бежать?

Бой с болью: победа за Кетановом!

ГК «Професійні медіа» Олександр Лабирін, Інна Дмитрієва тел.: (044) 498-06-72, e-mail: fp@fp.com.ua

Свідоцтво про реєстрацію КВ № 22822–12722Р від 11.08.2017

Начальник відділу дизайну та верстки Юрій Мисливець

ТОВ «ЦЕНТРДРУК» м. Київ

Арт-директор Руслана Лутова

Начальник виробничого відділу Олексій Сільянов

Науковий редактор Ігор Зупанець

Дизайн і верстка Юрій Мисливець, Руслана Лутова, Наталія Сахно

Редактор науково-практичного відділу Олександра Демецька

Фото Ігор Садовий, shutterstock.com

Адреса видавництва 03680, Київ, вул. Кржижановського, 4. Бізнес-центр «Наука», 4-й поверх. Тел.: (044) 498-06-72, факс: (044) 498-06-74

Регіональне бюро Західна Україна Лариса Дедишина

Засновник і видавець ТОВ «Фармацевт Практик»

Замовлення № 298 Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій. Матеріали друкуються мовою оригіналу (українською, російською). Редакція залишає за собою право редагувати передані матеріали. Повне або часткове відтворення опублікованих матеріалів здійснювати тільки за згодою редакції. При використанні матеріалів посилання на «Фармацевт Практик®» є обов’язковим. Відповідальність за зміст рекламних публікацій та їхню достовірність несе рекламодавець.

Головний редактор Наталія Малішевська, e-mail: malishevska@fp.com.ua

Медичний редактор Михайло Арістов Редагування та коректура Ірина Златоус, Ганна Юрченко

Передплатний індекс — 06466 Наклад 12 500 прим. Ціна договірна

Формат журналу 60х84/8. Ум. друк. арк. 15 Кольороподіл і друк

Підписано до друку 17.04.2019 р.

Покращує загальне самопочуття Зменшує симптоми гострої алкогольної інтоксикації вже через 20–30 хвилин Підвищує функціональну активність кори головного мозку Позитивно впливає на функції печінки

Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням лікарського засобу необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем та обов’язково ознайомитися з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу. Лікарський засіб має протипоказання. Зберігати в недоступному для дітей місці. Ліцензія на виробництво лікарських засобів Серія АВ №598086. Реєстраційне посвідчення МОЗ України UA/6504/01/01. *За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018 www.choice-of-the-year.com.ua. **Даний вираз є рекламним слоганом і не свідчить про гарантований ефект від застосування даного лікарського засобу

REVIEW

Події

Ukrainian Pharmaceutical Congress: фармацевтичний ринок України під час реформ У березні пройшла наймасштабніша конференція у фарміндустрії, яку організували ЮК «Правовий Альянс» і консалтингова компанія ABSC. У конгресі взяли участь ТОП-менеджери, керівники маркетингових підрозділів та продакт-менеджери фармацевтичних компаній Медична реформа та її перспективи Головною темою першої панелі конгресу стали результати впровадження медичної реформи. На початку 2019 р. завершився перший етап автоматизації медичних закладів. Медичні установи мали можливість на пільгових засадах реорганізовуватися у комунальні некомерційні підприємства. На сьогодні у парламенті зареєстровано законопроект № 9075, за яким передбачено продовження терміну спрощеної процедури реорганізації закладів ще на рік. Присутні обговорили наслідки впровадження програми «Доступні ліки». Серед основних нововведень програми — впровадження з 1 квітня електронного рецепта. Їхньою беззаперечною перевагою є можливість отримання пацієнтом нового рецепта від свого лікаря в режимі онлайн. Олександр Жигінас, радник міністра охорони здоров’я України, виконавчий консультант НСЗУ, зауважив, що аптеки мають можливість відпускати ліки за електронними рецептами тільки після реєстрації в електронній системі охорони здоров’я. Відповідно до звітів за цими договорами будуть здійснюватися виплати коштів аптекам два рази на місяць — 1-го і 16-го числа поточного місяця. Однак фахівці ринку застерігають про можливість затримки цих виплат, відкритим також залишається питання про розподіл бюджетних коштів на рецепти рівними частинами протягом місяця. Працівники державної влади запевняють, що цю проблему буде вирішено. Народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко у своєму виступі приділила увагу страхуванню медичної відповідальності і, зокрема, відсутності на законодавчому рівні визначення поняття «медична лікарська помилка». Професійна відповідальність лікарів повинна бути застрахована, аби можна було відокремити медичну помилку

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

від недбалості. В Україні має з’явитись реєстр лікарських помилок. Оскільки на сьогодні вся відповідальність лежить на юридичних особах, а захист прав пацієнтів в Україні не забезпечений, запропоновано ввести індивідуальне ліцензування лікарів. Фармацевтичне регулювання Національний перелік основних лікарських засобів відкриває рівний і справедливий доступ пацієнтів до базового і ефективного лікування хвороб. На сьогодні до Нацпереліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, входить 427 МНН, з них 23 МНН беруть участь у програмі «Доступні ліки». Учасники другої панелі обговорили доцільність і можливість розширення Нацпереліку. Значним досягненням експерти ринку вважають скасування граничної 10% надбавки для медичних виробів (обладнання), які закуповуються за бюджетні кошти. За словами учасників дискусії, ухвалення цього рішення надало можливість виробникам брати участь у тендерах на конкурентних засадах. Особливу увагу присутніх було приділено боротьбі з антибіотикорезистентністю. Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я України, сказав: «Безконтрольний доступ до антибіотиків пов’язаний з проблемою безвідповідального самолікування. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 64% людей помилково вважають, що завдяки використанню антибіотиків вони можуть позбутися тих хвороб, у лікуванні яких вони не мають бути застосовані. Тому ця проблема потребує комплексного рішення». За його словами, на сьогодні випуск антибіотиків за рецептом є законодавчо врегульованим в Україні, але МОЗ буде ініціювати посилення відповідальності за відпуск рецептурних препаратів без рецепта.

Події

Промоція і комплаєнс Ділова етика регулює відносини між бізнесом і пацієнтом, які у правовій державі повинні відповідати принципам чесності, а також сумлінності з урахуванням вимог та бажань споживача. Це стосується перш за все промоції, яка має бути чесною, достовірною та корисною. Вага комплаєнсу в регулюванні фармацевтичного ринку України та стратегії розвитку бізнесу фармкомпаній постійно зростає. Успішна система управління комплаєнсом складається з таких елементів: корпоративна культура і турбота про позитивну репутацію; стандарти та контроль; моніторинг і оцінка ризиків; навчання та спілкування. Ефективним механізмом розвитку бізнесу, за умови дотримання вимог комплаєнсу, може бути співпраця з некомерційними організаціями. Учасники третьої панелі приділили значну увагу захисту персональних даних. Особливе значення ця тема набуває через впровадження вимог Загального регламенту про захист даних (GDPR), який діє в межах Європейського Союзу та Європейської економічної зони. Всі бізнес-процеси, які пов’язані з опрацюванням персональних даних, мають бути побудовані за принципом «приватність за призначенням і за замовчуванням», тобто необхідно зберігати персональні дані та використовувати налаштування найвищого рівня приватності за замовчуванням. Говорили експерти і про проект Організації економічного спів робітництва та розвитку (ОЕСР), пов’язаний з боротьбою з ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори (BEPS). З 1 січня 2017 р. Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках ОЕСР й взяла на себе зобов'язання імплементувати Мінімальний стандарт Плану дій BEPS, який передбачає обов’язкову реалізацію таких заходів: усунення шкідливих податкових практик або шкідливих пільгових режимів; удосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом включення до них запропонованих правил запобігання зловживанню угодою; удосконалення чинних національних правових норм стосовно документації з трансфертного ціноутворення та майбутнього обміну інформацією; удосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом підвищення ефективності механізмів вирішення спорів. Конкуренція на фармринку Конкуренція — важливий елемент механізму саморегулювання ринкової економіки. Щоб фармринок працював більш ефективно, Антимонопольний комітет запропонував певну систему, яка стимулюватиме конкуренцію на фармацевтичному ринку. «Це свого роду набір «дорожніх знаків», щоб кожен учасник фармринку знав певні правила гри», — зазначила Олена Шевчук, представник АМКУ. Але у кожного гравця ринка залишається можливість звернутись

REVIEW

до АМКУ за індивідуальними роз’ясненнями, оскільки фармацевтичний ринок є вельми специфічним, і важко забезпечити уніфікований підхід для кожного окремого випадку. Представники фармацевтичного бізнесу заявили, що хочуть і готові грати в правовому полі. але через те, що система весь час зазнає змін, важко зрозуміти правила регулювання ринку. Реформа: можливість чи загроза? Сергій Іщенко, генеральний директор компанії Proxima Research, у своїй презентації наголосив, що на сьогодні держава забезпечує лише 12% потреби населення в лікарських засобах. Торік об’єм споживання лікарських засобів на фармринку України склав 3,1 млрд доларів, що становить 0,26% світового споживання. Український фармринок значно випереджає в темпах росту світовий ринок лікарських засобів — приріст ринку досяг +21,5% у національній валюті і +4,5% у натуральному вираженні. Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк зазначив, що обмеженість бюджету вимагає бути прагматичними і розставляти пріоритети. Є високий ризик того, що лікарня, маючи тариф на пролікований випадок, буде зацікавлена в закупівлі більш дешевих ліків у більшому об’ємі. Звичайно, це дає можливість зростати продажам українських виробників, які завдяки прийнятній ціні забезпечують доступ громадян до лікування. Але й світові фармацевтичні компанії готові до співпраці з владою. Як сказав у своєму виступі Кокі Сато, генеральний директор компанії Takeda Ukraine, необхідно формувати умови, які надали б можливість громадянам України отримати доступ до інноваційних лікарських засобів. Усі учасники підкреслили важливість і необхідність діалогу між органами влади і гравцями ринку. Керівник: нові виклики і можливості Досвідом управління успішними компаніями поділилися: Євген Заїка, генеральний директор ACINO в Україні, регіональний директор ACINO в країнах СНД; Андрій Самойлович, генеральний директор «Сандоз Україна»; Тетяна Лукинюк, генеральний директор Red Bull в Україні та Білорусі. Успіх підприємства значною мірою залежить від керівника компанії. Кваліфікований керівник завдяки правильній організації праці своїх підлеглих здатен значно просунути бізнес. Людина, яка займає керівну посаду, зобов’язана поєднувати в собі різні якості професійного та особистісного плану. Якості, що необхідні для посади генерального директора: дисципліна, готовність самостійно ухвалювати рішення і нести за них відповідальність, універсальність, комунікабельність, здатність бачити картину загалом. Чинниками успіху учасники панелі назвали вміння вчасно робити правильний вибір і реагувати на зміни, які відбуваються сьогодні. Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

новини Симптоми аутизму полегшила пересадка кишкової мікробіоти Протягом двох років американські вчені спостерігали за впливом фекальної трансплантації на прояви розладів аутистичного спектра у 18 дітей. Окрім нормалізації діяльності травної системи у дітлахів покращилася поведінка Ефективних методів лікування розладів аутистичного спектра (РАС) на сьогодні не існує. Певне покращання може принести хіба що тривала поведінкова терапія. В 2017 р. в США розпочався пілотний проект із вивчення впливу пересадки кишкового мікробіома здорових людей (фекальної трансплантації) на симптоми РАС — як з боку травного тракту, так і поведінкові. Протягом 2 тиж 18 дітям проводили курс антибіотикотерапії, потім — очищення кишечнику та курс інгібіторів протонної помпи для зниження кислотності шлункового соку і підвищення виживання пересадженої мікробіоти. Фекальний мікробіом здорових людей (Standardized Human Gut Microbiota) діти отримували щоденно протягом 7–8 тиж. Спостереження здійснювали 10 тиж протягом лікування та 8 тиж одразу після його закінчення. У дітей відзначено нормалізацію функцій травного тракту: зникли закреп, діарея ті біль у животі. Крім того, зменшилась вираженість поведінкових симптомів. Побічних ефектів терапії не зафіксовано. В новій статті* автори дослідження повідомили, що позитивний ефект лікування зберігся через 2 роки після його закінчення. Згідно з результатами опитування Childhood Autism Rating Scale тяжкість симптомів РАС зменшилась в середньому на 47% порівняно з показником на початку лікування. Важливо, що одразу після курсу терапії тяжкість симптомів зменшилася лише на 23%. Отже, позитивний ефект трансплантації мікробіоти тривав і після припинення курсу лікування. Аналіз складу кишкової мікробіоти в учасників пілотного дослідження показав, що під впливом фекальної трансплантації зміни збереглися: у всіх обстежених спостерігали збільшення бактеріального різноманіття та відносно високий вміст бактерій родів Bifidobacteria та Prevotella. Автори зазначають безпеку даного методу для лікування порушень з боку травного тракту та поведінкових змін у дітей з РАС і вважають доцільним проведення подвійних-засліплених, плацебо-контрольованих досліджень. Нагадаємо, що перенесення кишкової мікрофлори від здорової людини-донора застосовують для лікування інфекції, спричиненої Clostridium difficile, яка зазвичай є наслідком антибіотикотерапії та може призводити до розвитку станів, що загрожують життю. Крім того, метод випробовують у лікуванні хвороби Крона, синдрому подразненого кишечнику, цукрового діабету 2-го типу, метаболічного синдрому тощо. *Kang D-W, Adams JB, Coleman DM et al. Long-term benefit of Microbiota Transfer Therapy on autism symptoms and gut microbiota // Scientific Reports, 2019, 9, Article number: 5821. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598019-42183-0

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

На сьогодні в науковій літературі є повідомлення вже про трьох осіб, яким, можливо, вдалося позбавитися ВІЛ-інфекції. Всім трьом пересадили кістковий мозок від донора з мутацією в гені CCR5, яка забезпечує стійкість носія до зараження вірусом імунодефіциту

Вже третьому пацієнту, схоже, вдалося позбавитися ВІЛ ВІЛ вже не є смертельною хворобою: антиретровірусна терапія допомагає носіям ВІЛ вести нормальне життя. Але таке лікування є пожиттєвим, і деяким хворим важко регулярно отримувати його. Звичайно, метод, який дозволив би хворому позбутися ВІЛ раз і назавжди, став би справжньою революцією в медицині. Першим пацієнтом, якого в медичних колах охрестили «берлінським», став американець Тимоті Браун, який був носієм ВІЛ з 1995 р. У 2007 р. йому провели трансплантацію стовбурових клітин кісткового мозку від особи з мутацією Δ32 (делеція, тобто втрата 32 нуклеотидів) в гені CCR5. Цей ген кодує один з рецепторів на поверхні лейкоцитів, з яким зв’язуються частки ВІЛ. Через зміну рецептора вірус не може приєднатися до поверхні лейкоцитів, отже, носій мутації стає нечутливим до зараження ВІЛ. У березні 2019 р. майже одночасно з’явилися два повідом лення, які свідчать про те, що випадок «берлінського пацієнта» не був випадковим. Так, у журналі Nature було описано* «лондонського» пацієнта, зараженого ВІЛ у 2003 р, який захворів на лімфому. Йому було пересаджено кістковий мозок від донора з мутацією Δ32 в гені CCR5. Вже 18 міс у чоловіка спостерігається ремісія; 16 міс тому він припинив прийом антиретровірусних засобів. Друге повідомлення опубліковано** в журналі New Scientist та стосувалося пацієнта з Дюссельдорфа, який також переніс трансплантацію кісткового мозку від донора з мутантним CCR5. Вже 3 міс пацієнт не отримує антиретровірусну терапію, ВІЛ у крові не виявлено. Дослідники пишуть, що наразі під наглядом перебувають ще кілька ВІЛ-носіїв, яким провели трансплантацію кісткового мозку від донора з мутантним CCR5. *Gupta RK, Abdul-Jawad S, McCoy LE et al. HIV-1 remission following CCR5Δ32/Δ32 haematopoietic stem-cell transplantation // Nature, 2019, 568: 244–248. DOI: https://doi.org/10.1038/s41586-019-1027-4 **A third person may have become HIV-free after a bone marrow transplant // New Scientist, 5 March 2019 (https://www.newscientist.com/ article/2195780-a-third-person-may-have-become-hiv-free-after-a-bonemarrow-transplant/)

події

REVIEW

Аптечний бізнес: актуальні проблеми 4 квітня 2019 р. відбулося засідання круглого столу за участі членів Громадської Спілки «Фармацевтична Ліга України» та представників регуляторних органів, на якому були обговорені питання, що турбують учасників вітчизняного фармацевтичного ринку Підводні камені: електронний рецепт Оновлену урядову програму «Доступні ліки» адмініструє Національна служба здоров’я України. З 1 квітня 2019 р. ліки, що підлягають за цією програмою реімбурсації, можна отримати тільки за електронним рецептом, виписаним сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами через електронну систему охорони здоров’я. До цього часу в аптеках-учасницях програми, а таких на сьогодні налічується вже 6179, повинно бути встановлене спеціальне програмне забезпечення. Таким чином, на аптечні заклади, що беруть участь у програмі, лягли додаткові фінансові витрати, пов’язані з необхідністю підключення до медичних інформаційних систем та оплати приватним підприємствам розробниками/ власниками програм. Крім того, під час безготівкових розрахунків з використанням платіжних терміналів суб’єкт господарювання (аптечний заклад) сплачує банку-еквайру комісію. Розміри витрат суб’єкта господарювання загалом збільшуються, що може призвести до зростання цін на лікарські засоби до 5%. Учасники засідання круглого столу звернули увагу на те, що на сьогодні у законодавстві відсутні будь-які компенсаторні механізми вказаних витрат, а це, своєю чергою, ставить учасників програми реімбурсації у вкрай невигідне фінансове положення. Було прийнято рішення звернутися до Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров’я для вирішення питання щодо державного відшкодування додаткових обов’язкових витрат учасників урядових програм. Доступність до приміщень Відповідно до вимог пункту 165 Ліцензійних умов, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 929, суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, повинен створити необхідні умови для доступності до приміщень осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів (ДБН). Олександр Юсупов, заступник директора департаменту, начальник відділу контролю за дотриманням ліцензійних умов з імпорту лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, звернув увагу присутніх на обов’язковість зазначених вимог для всіх юридичних та фізичних осіб. Поширюються вимоги і на тих суб’єктів господарювання, що мають намір отримати ліцензію на провадження діяльності у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами, і на тих, хто вже її здійснює. Згідно з ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» аптеки та їхні структурні підрозділи повинні відповідати нормам щодо обов’язкового створення безбар’єрного простору для маломобільних груп населення. У ДБН визначено також поняття «розумне пристосування» — індивідуальне архітертурно-планувальне рішення, що забезпечує мінімальний стандарт доступності для цієї категорії громадян. Окремо було

наголошено, що «Кнопку дзвінка виклику» співробітника об’єкта обслуговування не можна розглядати як елемент доступності або «розумне пристосування». Щодо висновків про доступність приміщення аптечного закладу і відповідність його вимогам ДБН Олександр Юсупов радить звертатися за порадою до експерта — фахівця з питань технічного обстеження будівель та споруд, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Інформацію про експертів, включених до реєстру атестованих осіб, можна отримати на офіційному сайті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Було повідомлено, що Держлікслужба готує також роз’яснення для суб’єктів роздрібного фармацевтичного ринку стосовно забезпечення дотримання нових вимог ДБН. Перевірки суб’єктів роздрібного ринку Функцією Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками є контроль за дотриманням вимог щодо забезпечення якості та безпеки лікарських засобів і виробів медичного призначення та виконанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності. Учасники засідання круглого столу обговорили питання щодо проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів фармацевтичного ринку. Також вони розробили критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з виробництвом, імпортом, оптовою та роздрібною торгівлею лікарськими засобами, і визначили періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) та уніфікованих форм актів, що складаються за результатами перевірок. Вказані критерії ризику на даний час знаходяться на погодженні в уповноважених органах державної влади та невдовзі будуть затверджені Кабінетом Міністрів України. Стосовно уніфікованих форм актів було повідомлено, що наразі результати перевірок оформлюються з використанням чинних на сьогодні актів, затверджених наказом МОЗ від 04.07.2017 № 759, які не скасовані. Дистанційна реалізація лікарських засобів Натепер дистанційна реалізація лікарських засобів в Україні заборонена законом. Але реалії такі, що диджиталізація цього процесу є неминучою. Багато аптечних мереж пропонують замовляти ліки через інтернет, але здійснити покупку пропонують безпосередньо в аптеці. Є дуже багато ризиків стосовно легалізації дистанційної реалізації лікарських засобів. Зокрема учасники засідання наголосили на тому, що без впровадження рецептурного відпуску препаратів, електронного рецепта та QR-кодування кожної упаковки лікарських засобів такий крок є передчасним. Також у ході обговорення були розглянуті питання щодо контролю за дотриманням обов’язкової необхідної кількості фахових спеціалістів —провізорів та фармацевтів — у аптечних закладах для забезпечення кваліфікованого відпуску лікарських засобів, у тому числі рецептурних. Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

REVIEW

Актуальна тема

Образование будущего Современное положение дел в системе образования описывают как «тихий и самый пренебрегаемый международный кризис». Мир стремительно меняется и чтобы поспевать за прогрессом, человек должен уметь учиться и переучиваться на протяжении всей своей жизни. А в образовательном процессе не так уж много изменилось со времен Марка Твена, который называл учебные заведения местом «где конспекты профессора попадают прямо в конспекты студентов, не проходя через мозг того или другого». Как же должна измениться образовательная система, чтобы идти в ногу со временем? Серфинг в информационном потоке Представьте себе обычного учащегося, который пытается делать домашнюю работу. Как всегда, рядом с ним девайсы: звучит музыка, краем глаза он смотрит кино, руки молниеносно строчат ответы на сыплющиеся со всех месседжеров сообщения, но при этом он одновременно как-то умудряется действительно выполнять свое задание. Почти то же самое происходит и на лекциях, только все это надо делать украдкой от уныло бубнящего за кафедрой преподавателя. Мир информационных технологий виртуозно совершенствует методы привлечения внимания, поэтому бедный профессор заведомо обречен на фиаско в этой неравной конкурентной борьбе. От момента появления первых компьютеров до 2003 г. было создано 5 млрд Гбит информации. В 2010 г. такое количество информации можно было создать за два дня, а в 2013 — за 15 мин. Сегодня каждую минуту на YouTube загружают около 300 ч видео. Огромные массивы информации, обрушивающиеся со всех сторон, подменяют необходимость развивать мастерство концентрации на совершенствовании умения быстро скользить по поверхности информационного потока и выхватывать из него только самое интересное. Перековать мечи на орала Преподаватели, которые еще не потеряли надежду достучаться до своих студентов, пытаются в процессе обучения использовать возможности интернета, руководствуясь советом киноклассики «Кто нам мешает, тот нам и поможет!». В ход идут обучающие ролики, вебинары, выступления выдающихся специалистов на конференции TED, онлайн-лекции знаменитых профессоров из ведущих университетов мира. Сейчас любознательный студент может самостоятельно сформировать из обширных интернет-ресурсов виртуальный «учебник», который подходит для его индивидуального мировосприятия. Многие университеты и учебные заведения предлагают миллионам студентов во всем мире широкодоступные онлайн-курсы. Любой, имеющий выход в интернет и желание учиться, может получить сертификат об окончании специализированных курсов в первоклассных университетах. Недостаток современ-

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

ного лабораторного оборудования можно заменить онлайнлабораториями. Уже разработаны шлемы виртуальной реальности, которые позволяют достичь эффекта физического участия в лабораторных и практических работах для обучения студентов. Персонифицированное обучение Самым высокоэффективным является персонифицированное обучение, поскольку каждый ученик нуждается в индивидуальном подходе в зависимости от своих знаний, навыков или интересов. Одни все схватывают на лету и скучают, пока другие пытаются покорить труднодоступные вершины. Кому-то надо больше времени на усвоение материала, но благодаря этому знания закрепляются прочнее. Некоторые боятся публичных выступлений, зато прекрасно пишут эссе, а иным только дай волю поговорить. Чтобы избежать прорех в усвоении знаний, каждому должна быть предоставлена возможность учиться в собственном ритме, развивая сильные стороны своего интеллекта и усиливая слабые. Но в реальности невозможно обеспечить каждого студента индивидуальным наставником, в то время как онлайн-обучение позволяет решить эту проблему. Освоение материала становится проще с помощью технологий, потому что компьютеры не устают повторять одно и то же, а перерыв можно делать, когда заблагорассудится. Классические монолитные лекции заменяются чередующей последовательностью видео- и интерактивных упражнений для закрепления информации. Каждые несколько минут есть возможность останавливать видео, чтобы студенты ответили на вопрос, причем можно предпринимать много попыток, а в случае необходимости — получать разъяснение. Материал целесообразно разбить на короткие 8–12-минутные модули, каждый из которых посвящен одному понятию или идее. Кроме того, процесс обучения становится интереснее благодаря применению приемов геймификации, и компьютерные игры из убийц времени превращаются в эффективные образовательные средства. Уход от ограничений физической классной комнаты в онлайн-формат позволяет студентам осваивать материал разными способами в собственном режиме. Обратная связь и взаимообучение Специальные программы предназначены для проверки выполненных заданий и анализа ошибок. Получив замечания и коммента-

REVIEW

Актуальна тема

рии, студенты могут предпринимать повторные попытки до тех пор, пока не придут к правильному ответу. И только как следует усвоив материал, учащиеся переходят на следующий уровень. Анализ результатов тестирования способствует дальнейшему улучшению образовательного процесса, проясняя фундаментальные вопросы: «Что студенты не понимают чаще всего?» и «Какие методы обучения самые эффективные?». Быстрая обратная связь превращает процесс преподавания в результат образования. Современные технологии прошли долгий путь развития и теперь есть возможность проверять домашние задания разных типов, однако по-прежнему возникают сложности с автоматизированной проверкой заданий для критического мышления, которые важны в гуманитарных дисциплинах, социальных науках, бизнесе и т.д. Для творческого процесса очень важно использовать повторение и применять разносторонние подходы. Тут можно прибегнуть к методике, когда студенты проверяют работы друг друга. Результаты исследований свидетельствуют, что оценки, выставленные учениками, практически соответствуют оценкам учителя. Особенно эффективна работа студентов в группе, когда они советуются друг с другом и исправляют ошибки. Взаимо обучение является одним из ключевых моментов образования, ведь давно известно, что если хочешь что-нибудь усвоить понастоящему, постарайся научить этому другого. Студенты сотрудничают различными способами, например, формируя форум вопросов и ответов, где одни могут задать вопрос, а другие на них ответят. Ведь единственный способ получить правильный ответ — задавать правильные вопросы. Вытеснят ли стационарные университеты виртуальное обучение? Что дает онлайн-обучение? Во-первых, возможность получить высококлассное образование в любой точке земного шара независимо от возраста, страны и социального положения. Во-вторых, это непрерывное обучение и развитие в течение всей жизни, которое позволяет соответствовать изменяющимся условиям современного мира. В-третьих, онлайн-образование стимулирует развитие инноваций, раскрывая выдающиеся таланты с помощью персонифицированного подхода. Если дистанционное образование настолько эффективно, то, возможно, в будущем оно полностью заменит обычные университеты? Но студенты не согласны с такими кардинальными изменениями. Дистанционное образование они склонны рассматривать в качестве дополнительного для совершенствования определенных навыков и углубления знаний в выбранных предметах. Это новые возможности получать качественные систематизированные знания в интересующей их области науки и развиваться. Оно подходит для случаев, когда обучение на стационарной форме недоступно в силу непреодолимых обстоятельств. Но если есть хоть малейшая возможность позволить себе учебу с реальным посещением университета, молодежь предпочитает именно такой вариант. Для многих это возможность начать самостоятельную жизнь, перебравшись в большой город или в другую страну. Реальное взаимодействие для людей все еще важнее виртуальных контактов. Интеллектуальная среда Опрос показал, что только четверть выпускников высших учебных заведений работают по специальности, поскольку сейчас работодатели все больше обращают внимание на компетентность, а не на диплом соискателей. Но даже от тех, кто не работает по специальности, редко приходится слышать, что они жалеют о времени, проведенном в университете. Одни сетуют, что не помнят абсолютно ничего из университетской программы или попросту никогда не использовали полученные знания в дальнейшем.

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Другие утверждают, что в университете было хорошо, потому что тогда они были молоды и весело проводили время, а все профессиональные знания потом пришлось получать самостоятельно. Однако самое важное, что с ними происходило в стенах университета, это возможность погрузится в новую интеллектуальную среду, которая меняет мировоззрение и помогает определить свое призвание. На время учебы в университете приходится возраст формирования личности, поэтому все взаимодействия с людьми могут оказать решающее влияние на дальнейшую жизнь. Студенческая братия — это глобальное сообщество людей вокруг общего интеллектуального занятия, которому следует предоставить возможность равноправного диалога с выдающимися экспертами. Онлайн-технологии дают возможность обучаться в любом месте и в любое удобное время, но только в стенах университета можно ощутить особое чувство принадлежности к сообществу интеллектуалов, которые сообща познают окружающий мир и совершенствуют профессиональные навыки. Практические навыки и самодисциплина Ничего так не способствует закреплению знаний, как возможность применить их на практике и обучить кого-то другого в неформальной среде. Даже простые упражнения значительно улучшают результаты различных тестов успеваемости по сравнению с другими мероприятиями. Правильно организованный процесс образования позволяет научиться делать многие вещи своими руками. Это возможность развиваться и получать качественные систематизированные знания в интересующей студентов области науки. Использование междисциплинарных подходов дает возможность шире посмотреть на опыт решения задач и понять, как можно соединить науку и практику. Еще одним существенным преимуществом стационарных университетов является то, что они помогают студентам правильно расставлять приоритеты и вносят упорядоченность в процесс обучения. Дистанционное образование больше подходит людям с высоким уровнем мотивации и самодисциплины, обладающим твердым характером, упорством и способностью самостоятельно контролировать процесс обучения. К сожалению, эти элементы являются самыми слабыми звеньями в характере представителей молодого поколения, поэтому они нуждаются в классических организационных подходах к системе высшего образования. А с помощью технологий можно изменить инфраструктуру образования, кардинально улучшив его качество, уровень и доступность. На смену лекциям на классной доске приходят онлайн-упражнения, видео, интерактивные виртуальные лаборатории и игровые подходы. Активное обучение и взаимодействие со студентами улучшают успеваемость по таким параметрам, как посещаемость, вовлеченность и уровень овладения знаниями. Еще Плутарх говорил: «Ум — это не сосуд, который нужно наполнить, а дрова, которые нужно поджечь». Возможно, нужно тратить меньше времени на заполнение умов студентов фактами, а больше направлять на развитие их творческого начала, воображения и навыков решения проблем. Итак, главная концепция успешного университетского образования — это формирование среды для интеллектуального взаимодействия с возможностью практического воплощения полученных знаний, причем в неформальной дружеской обстановке на основе взаимообучения. И для этого не надо ждать, когда наступит будущее — все это реально воплотить в жизнь в любом университете уже сегодня. Татьяна Кривомаз, д-р техн. наук, канд. биол. наук, профессор

Як позбутися циститу швидко і надовго? Цистит — це справжня катастрофа, яка несподівано може спіткати жінку будь-якого віку. Дані cтатистики свідчать, що у кожної другої жінки хоча б раз у житті виникає гостре запалення сечового міхура, яке є найпоширенішою причиною тимчасової непрацездатності серед усіх урологічних захворювань. Окрім того, проблему циститу ускладнює висока частота розвитку рецидивів у 25–50% жінок впродовж року після початкового курсу лікування цієї недуги. Тому метою лікування при гострих запаленнях сечових шляхів є не тільки швидке й ефективне знищення мікробного збудника та усунення ознак гострого процесу, але й запобігання переходу недуги у хронічну форму. Таким чином, попереджається розвиток ускладнень, рецидивів і відновлюються природні захисні функцій організму Як досягти гарантованого результату у лікуванні циститу? При інфекціях сечових шляхів доцільне комплексне лікування, важливою складовою якого є фітотерапія, яка сприяє прискоренню одужання і знижує ризик рецидивів. Особливу увагу фахівців привертає екстракт золотарника, який протягом тривалого часу з успіхом застосовується для лікування цієї недуги в Європі. ЦИСТО-АУРИН® — німецький лікарський засіб, який завдяки вираженому клінічному ефекту і низькій частоті побічних реакцій здобув довіру і популярність серед лікарів і пацієнтів і нашої країни. Це натуральна альтернатива антибактеріальним засобам у лікуванні циститу. Ефективний однокомпонентний рослинний препарат містить стандартизований екстракт золотарника у максимальній дозі (300 мг). Головна перевага препарату ЦИСТО-АУРИН® — багатовекторність фармакотерапевтичної дії стандартизованого екстракту золотарника, що входить до його складу. На відміну від інших засобів фітотерапії Цисто-аурин® одночасно проявляє кілька потужних активностей, а саме: антибактеріальну, аналгетичну, протизапальну, спазмолітичну та діуретичну. Завдяки цьому зменшує біль, спазм та різі вже з перших годин застосування, тому полегшення можна відчути дуже швидко. Надзвичайно важливим є те, що золотарник, що входить до складу препарату ЦИСТО-АУРИН®, ефективно бореться з першопричиною циститу, інфекцією, і перемагає її. Разом з тим, натуральний препарат ЦИСТО-АУРИН® вирізняється високою безпекою, навіть у разі застосування протягом тривалого часу. Однієї упаковки препарату (№ 20) зазвичай достатньо для лікування гострого неускладненого циститу, а для закріплення результату доцільно застосувати ще одну-дві. Серед основних характеристик препарату ЦИСТО-АУРИН® — висока протирецидивна активність, навіть після закінчення лікування, тобто тривала післядія, що підтверджено ґрунтовними клінічними дослідженнями. Тому препарат ефективно застосовується у лікуванні хронічного циститу, найчастіше в комбінації з антибіотиками, найкраще з фосфоміцином. Тривалість такої комплексної терапії набагато довша (до 6 місяців). Різнобічні клінічні ефекти натурального лікарського засобу ЦИСТО-АУРИН® дозволяють проводити монотерапію без одночасного застосування багатьох інших препаратів: антибактеріальних, протизапальних, знеболюючих, спазмолітичних, діуретичних. А це відчутно заощаджує гроші пацієнтів і знижує значне фармацевтичне навантаження на організм. Література

1. Скрябин Г.Н., Александров В.П. Циститы (учебное пособие), СПб.: 2006. 2. Савустьяненко А.В. Применение экстрактов золотарника обыкновенного для лечения заболеваний мочевыводящих путей // Почки. – 2014. – № 4. 3. Assessment report on Solidago virgaurea L., herba. European Medicines Agency Evaluation of Medicines for Human Use, 2008. 4. Шостак М.В., Костев Ф.И., Лукинюк Е.И. Эффективная профилактика часто рецидивирующих инфекций мочевых путей действием препарата золотарника обыкновенного (Solidago virgaurea) Цисто-аурин // Почки. – 2018. – № 3.

REVIEW

Актуальна тема

Privаte Label: здивувати і завоювати Власна торгова марка (ВТМ, Privаte Label) — марка товару або послуги, створених певною компанією-виробником на замовлення і представлених під брендом іншої компанії. Хоча найбільше така практика поширена у продуктових торговельних мережах, сьогодні ВТМ вже активно створюють і роздрібні аптечні мережі. Ці товари можуть випускатися під маркою певної торговельної мережі або мати оригінальну власну назву. Продукти, які випускаються під ВТМ, часто позиціонують як альтернативу дорожчим і «преміум»-брендам та знаним міжнародним чи національним торговим маркам. Про розвиток ВТМ в аптечній мережі «D.S.» розповідають директор з розвитку Сергій Король та керівник комерційного відділу Каріне Саакян

Сергій Король Історія, послідовність і якість Сергій Король: У Європі напрямок ВТМ стрімко набирає обертів. За словами Джоао Рамоса, голови департаменту асортиментного стратегування «Jerónimo Martins», сьогодні кращі ритейлери еволюціонують

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

від ВТМ і наближаються до формату власного бренду. Справжні власні бренди можуть конкурувати з відомими світовими не тому, що дешевші, а тому, що вони мають історію, яка їх підтримує. Послідовність і якість є гарантією рентабельності, а стратегія дозволяє бренду достукатися до серця і свідомості клієнтів. При визначенні поняття ВТМ фахівці радять звернути увагу на дві понятійні категорії: бренд-індифікатор і повноцінний успішний бренд. Торгова марка (або бренд-індифікатор) — це комплекс зовнішніх ознак, які дозволяють виділити товар серед інших, а успішний бренд — це єдність сприйняття високої якості товару, чітких відмінностей і додаткової цінності. Тобто лише бренд може забезпечити нееластичний попит, коли, попри підвищення ціни, споживач все одно купує товар і платить цінову надбавку. Отже, позитивні асоціації і пріоритети покупців формують лояльність до бренду. Маркування продукту як таке його вирізняє, але не створює додаткової цінності, що дає споживачеві стійке переконання в ціні і якості товару. Успішний бренд ідентифікує конкурентоздатний на ринку продукт, формує сприйняття його споживачами, ставлення покупця до товару і визначає потреби покупців. За даними статистики, у світі 17% обсягу продажу припадає на ВТМ. У США — трохи більше як 20%, у Великій Британії, де багато профільних компаній-виробників створюють продукцію різних категорій, — близько 43%. У Швейцарії — 53%. У Східній Європі показники нижчі: в Україні — 3%, Сербії — 4%, Болгарії — 9%, Польщі — 19%, Хорватії — 23%, Словаччині і Угорщині — по 28%, Австрії — 33%.

Зазвичай збільшення обсягу продажу ВТМ пов’язують із зростанням присутності іноземних ритейлерів на внутрішньому ринку конкретної країни. Зокрема, ця тенденція характерна для Німеччини, де продаж ВТМ досяг 39%. Відтак, відкриття нових торговельних мереж часто супроводжується створенням нових ВТМ. У західних країнах такі ритейли називають дисконтними магазинами, і вартість товарів ВТМ там нижча порівняно з брендами на 30%. В Україні формат ВТМ з’явився на початку 2000 років завдяки закордонним ритейлерам «METRO» и «BILLA». Втім, українські підприємці швидко відреагували на нові тенденції, тому перші товари ВТМ на нашому ринку споживачі побачили вже у 2002 р., зокрема, їх представила торгова мережа «Наш край» з продукцією однойменного бренду. При конкурентній якості ці товари мали нижчу роздрібну ціну. Через те, що українці традиційно вважають якість вітчизняних товарів нижчою від імпортних, спочатку реакція на ВТМ була достатньо стриманою. Однак криза 2008 р. це змінила, і на полицях супермаркетів товари високого цінового сегмента замінили товари ВТМ.

Актуальна тема

Каріне Саакян Каріне Саакян: Створення ВТМ дозволяє компанії одночасно досягти кількох важливих цілей: збільшити прибуток; забезпечити гідне співвідношення ціни і якості; якісно управляти товарними резервами; підвищити впізнаваність бренду компанії і лояльність клієнтів. На переконання експертів, продуманий розвиток лінійки ВТМ не тільки сприяє якісному задоволенню потреб споживача, оскільки до цих товарів висуваються високі вимоги щодо якості, але й дає компанії можливість суттєво покращити фінансові результати. Адже ВТМ, незалежно від цінового сегмента, сприяючи збільшенню обсягів продажу, орієнтовані на зростання прибутку, оптимізацію виробничих процесів, побудову ефективної логістики. Окрім того, ВТМ виконують ще одну важливу функцію — захищають мережі від можливих перебоїв з поставками товару, оскільки приватна марка дозволяє планово забезпечити необхідну кількість товару з урахуванням сезонного розпродажу і знижок. Три стратегії створення і розвитку ВТМ Сергій Король: Існує три стратегії створення і розвитку ВТМ: стратегія демпінгу, стратегія заміщення конкурента і стратегія розширення бренду. Стратегія демпінгу є найпростішою. Будьякий продукт можна замінити дешевшим аналогом, і завжди знайдеться покупець на нього. Якщо в подальшому планується просування дискаунтерів, то марку най дешевших продуктів доцільно пов’язати з назвою мережі. Однак варто пам’ятати, що від продукту надто низької якості споживач може відмовитися взагалі. Стратегія заміщення конкурента передбачає особливості вибору клієнта, тобто його звичку купувати конкретну продукцію

певної торгової марки. Тому суть стратегії — коректно фізично замінити продукт-лідер у тій категорії, де ця споживацька звичка не є визначальною при виборі. У такому випадку, якщо, звичайно, негативної реакції споживача не буде, всю «націнку на бренд» отримає ритейлер. Сам товар при цьому вже не буде найдешевшим у категорії та фактично не потребуватиме реклами. Стратегія розширення бренду вважається найскладнішою, бо передбачає поєднання сумарного ефекту бренду мережі і ВТМ. У такому разі бренд мережі працює на продаж ВТМ, а ВТМ посилюють бренд мережі. За найбільш сприятливих умов ВТМ може вийти за рамки мережі і стати справжнім повноцінним місцевим чи загальнодержавним брендом. Аптечний брендинг вперше з’явився у Великобританії наприкінці ХІХ ст. На початку ХХ ст. великі мережі почали об’єднуватися для створення єдиних торгових марок (ЄТМ) і ця тенденція зберігається донині. Консолідація ритейлу в розвинутих державах стала основним чинником виникнення, розвитку і трансформації ВТМ в ЄТМ. У європейських аптеках частка лікарських засобів ВТМ сягає в середньому 15–40%. Зокрема, у Швейцарії — 47%, у Великобританії — 43%. В Україні наразі цей показник лише наближається до 3%. Аптечні ВТМ — це спосіб управління асортиментом і дохідністю Каріне Саакян: Зазвичай ВТМ в апте ці — це ЛЗ, вироби медичного призначення чи інша медико-фармацевтична продукція, виготовлена обраним виробником на замовлення і під брендом аптечного підприємства-замовника. Це можуть бути також і косметичні засоби, фіточаї, різноматні БАДи. Як правило, для виробництва і просування товарів ВТМ українські аптечні мережі обирають товари парафармації. ВТМ мають позитивний вплив на прибутковість аптеки. Вища маржа завдяки відсутності посередників і мінімальні затрати на просування дають можливість аптечним закладам заробляти на товарах ВТМ більше порівняно з аналогічними продуктами інших брендів. Поступово за допомогою ВТМ в мережі заміщають продаж інших брендів, що і збільшує валовий прибуток. Водночас аптечна мережа отримує кращу впізнаваність і зростання довіри відвідувачів аптек. До основних переваг ВТМ в аптеках належать: можливість точного прогнозування обсягів виробництва; гарантована наявність товару; гарантована якість товару; опти-

REVIEW

мізація логістики; незалежність від інших виробників і постачальників; зменшення витрат на реалізацію; підвищення лояльності відвідувачів аптек. Поза тим, такі товари вирізняють аптечну мережу на тлі конкурентів і створюють унікальні пропозиції для своїх клієнтів. Ці продукти зазвичай з’являються з урахуванням особливостей і потреб основних клієнтських груп мережі. Створення ВТМ є закономірним при високому ступені впізнаваності бренду. Уже 56 найменувань! Каріне Саакян: Минуло понад два роки відтоді, як ми запропонували нашим клієнтам перші товари ВТМ — лінійки «D.S.» та «ArborVitae». Їх виготовляють на наше замовлення українські та європейські виробники згідно з усіма стандартами якості. Характерна бордово-бежева упаковка з логотипом нашої мережі чи з емблемою «Дерево життя» дозволить швидко впізнати такі продукти і є гарантією того, що це найоптимальніший варіант за співвідношенням «ціна/якість» у своїй товарній категорії. На сьогодні маємо вже 56 таких найменувань. Асортимент товарів із логотипом «D.S.» представлений переважно виробами медичного призначення, які точно знадобляться у кожній домашній аптечці. Це надійний перцевий пластир, ніжні паперові носовички, зручні лейкопластирі в індивідуальних упаковках для різних потреб, вологі серветки з приємним запахом для дорослих та дітей, делікатні ватні палички, а також два сучасні пристрої для самостійного контролю прийому ліків — таблетниця і ніж для пігулок. У лінійку «ArborVitae» уже входять деякі популярні БАД — вугілля активоване, жувальні таблетки кальцію глюконату з ароматом яблука, риб’ячий жир у капсулах, лецитин, гепактив та гінкго білоба у сучасній формі випуску «ультракапс» (забезпечує високу всмоктуваність та пролонговану дію засобу). Віднедавна у ній з’явилася ціла серія дієтичних добавок лікарської рослинної сировини, такі, як звіробій, ромашка, цмин, полин, чистотіл, меліса, м’ята перцева, кропива, дуб, розторопша, льон тощо. Форми випуску дві — фільтр-пакети та коробки. Сьогодні працюємо над тим, аби вже незабаром запропонувати покупцям нові продукти нашої торгової марки — до їхнього вибору ми також підійшли з незмінно високими вимогами щодо якості та доступної ціни. Придбати продукти торгових марок «D.S.» та «ArborVitae» можна в усіх аптеках нашої мережі, а зарезервувати онлайн — на нашому сайті або через мобільний додаток «Мережа аптек D.S.». Лариса Дедишина Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

наука

Лекторій

Алергени як ліки Якщо пацієнту з алергією поступово вводити причинно значущий алерген у зростаючих дозах, то його імунна система може звикнути та припинити патологічно реагувати на нього. Такий спосіб лікування алергії отримав назву алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ), або, через певну схожість з вакцинацією проти інфекцій — алерговакцинотерапії чи специфічної алерговакцинації. Він має обмеження та вимагає від пацієнта неабиякої наполегливості, але на сьогодні АСІТ — єдиний метод лікування алергічних захворювань, який впливає не на симптоми, а на патогенез алергічної реакції та може принципово змінити стан чутливості хворого до алергенів Ідея лікування алергії алергенами з’явилася більше століття тому. Ще у 1871 р. було доведено, що причиною сінної гарячки є пилок рослин. І коли наприкінці XIX ст. науковий світ захопився ідеєю вакцинації людини та тварин проти небезпечних інфекцій, була зроблена спроба «вакцинації» проти пилку (його називали «повітряним токсином»). Результат виявився вдалим: у 1900 р. американський терапевт Х. Холбрук Кертіс оприлюднив результати досліджень ефективності пероральної імунотерапії при сінній гарячці. Він доводив, що пероральний курс прийому водних екстрактів алергенів з пилку трав покращує стан пацієнтів із полінозом. Через п’ять років німецькі колеги Кертіса доповіли про успіхи пероральної імунотерапії пацієнтів із алергією на коров’яче молоко. У 1908 р. французький імунолог родом з України, учень Іллі Мечникова, Олександр Безредка відкрив, що повторювані ін’єкції антигену в прогресивно зростаючих дозах захищають морських свинок від анафілаксії — важкої генералізованої або системної реакції гіперчутливості, що загрожує життю. Невдовзі в Лондоні розпочалася розробка методів активної імунізації алергенами людини. Їх очолив алерголог Леонард Нун, який вважав, що патологічну реакцію на пилок рослин спричиняє якийсь токсин. У 1910 р. Л. Нун розробив метод розрахунку доз алергену для ін’єкцій в масових одиницях (одиниці Нуна) та випробував серії підшкірних ін’єкцій алергенів пилку трав у зростаючих дозах перед сезонним початком цвітіння. Таке лікування сприяло зниженню чутливості пацієнтів до застосованих алергенів. Це був фактично перший курс передсезонної АСІТ, і вихід у 1911 р. статті Л. Нуна в журналі Lancet вважають моментом народження методу АСІТ [1]. У 20-ті роки минулого століття принципи АСІТ були використані у пацієнтів із цілорічним ринітом та бронхіальною астмою, спричиненими домашнім пилом. У 50-ті роки з до-

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

помогою АСІТ вдалося попередити розвиток анафілактичних реакцій в осіб з алергією на отрути жалячих комах: ос, бджіл, джмелів, шершнів. Колега Леонарда Нуна Джон Фрімен у 1930 р. опублікував перший протокол АСІТ, а Вільям Франклін у 1954 р. провів перше контрольоване клінічне випробування АСІТ, в якому порівняв ефективність ін’єкцій цільного екстракту з пилку трав та частково очищених пилкових білків. На сьогодні метод АСІТ вже став рутинним. За умови проведення суворо за показаннями АСІТ може забезпечити розвиток довготривалої толерантності до алергену та позбавити хворого (зменшити вираженість) симптомів алергічного захворювання, усунути (знизити) потребу в протиалергічних засобах, попередити сенсибілізацію організму до нових алергенів та трансформацію більш легких форм алергії в тяжкі захворювання, зокрема, бронхіальну астму. Механізм АСІТ Механізми реалізації ефекту АСІТ достеменно не вивчені, але вважають, що вони включають пригнічення підвищення концентрації еозинофільних гранулоцитів, а також ініціацію та підтримання переходу від Th2- до Th1-подібної імунної відповіді. Завдяки проведенню АСІТ збільшується кількість регуляторних Т-клітин, що продукують медіатори, які чинять протизапальну та імуносупресивну дію. Регуляторні Т-клітини знижують активність Th2-клітин, необхідних для здійснення «алергічної» IgE-відповіді, та підтримують активність Th1-клітин, що забезпечують продукцію «блокуючих антитіл» — імуноглобулінів G (IgG), які зв’язуються з алергеном та перешкоджають його взаємодії з «алергічними антитілами» IgE. Алерген-специфічні IgG зберігаються після припинення курсу АСІТ та можуть забезпечити тривалу клінічну толерантність до алергену [2].

Лекторій Коли проводять АСІТ АСІТ проводять лише в тих випадках, коли доведено роль IgE-опосередкованого механізму в розвитку захворювання — алергічного риніту та/або кон’юнктивіту, бронхіальної астми, алергії на укуси комах [3]. Також перед початком АСІТ необхідно чітко встановити, який саме алерген є причинно значущим, тобто провокує загострення хвороби. На сьогодні ефективність АСІТ доведена, якщо причинно значущими алергенами виступають: • пилок рослин; • кліщі домашнього пилу; • спори пліснявих грибів; • тварини (коти, собаки, коні); • отрута жалячих перетинчастокрилих комах (бджоли, оси, джмелі, шершні). При бронхіальній астмі, якщо напади провокують вищезазначені алергени, АСІТ також доцільна, але не може бути єдиним методом лікування [3]. АСІТ рекомендована перш за все у тих випадках, коли людина не може уникнути контакту з алергеном. Бажано, щоб значущих алергенів було не більше трьох. АСІТ ефективна у 80–90% пацієнтів. Після закінчення лікування ефект триває кілька років, у дітей з алергією на пилок (полінозом) — до 12 років. При алергії на отруту бджіл та інших перетинчастокрилих комах АСІТ у 80% пацієнтів дозволяє попередити реакції, що загрожують життю, зокрема анафілаксію, а у решти 20% — зменшити тяжкість таких реакцій [3]. Протипоказання до проведення АСІТ [3]: • злоякісні новоутворення; • тяжкі хвороби серцево-судинної та дихальної систем; • гострі та хронічні інфекційні хвороби у фазі загострення; • тривале лікування пероральними глюкокортикоїдами (преднізолон у дозі вище 10 мг/добу або інший гормон у відповідній дозі); • лікування бета-блокаторами (у тому числі у формі очних крапель), оскільки вони знижують ефект адреналіну як засобу швидкої допомоги при тяжких алергічних реакціях; • вік до 2 років є протипоказанням до сублінгвальної АСІТ, до 5 років — до ін’єкційної АСІТ; • період вагітності та годування груддю. Як це відбувається Щоб розпочати АСІТ, окрім врахування показань та відсутності протипоказань, потрібні: спеціально підготовлений медичний персонал; готовність пацієнта пройти повний курс АСІТ — вельми тривалий

Наразі вчені активно досліджують можливості імунотерапії харчової та контактної алергії. Вже є певні успіхи в лікуванні алергії на курячі яйця, арахісове масло, коров’яче молоко. Для лікування харчової алергії проводять пероральну імунотерапію — щоденно вживають продукт, що спричинює алергічну реакцію, у зростаючих дозах — від дуже малої кількості до нормальної добової порції та недешевий; стандартизовані препарати алергенів. Алергени випускають у формі розчинів, таблеток або у ліофілізованому вигляді — для розчинення безпосередньо перед застосуванням. Від якості та стабільності препаратів алергенів залежить ефективність та безпека АСІТ. Курс АСІТ зазвичай триває три роки, у випадку алергії на отруту жалячих комах — п’ять років. Розпочинати АСІТ бажано на ранніх стадіях алергічної хвороби. У пацієнтів із полінозом курс АСІТ доцільно починати не пізніше ніж за 2–3 міс та продовжувати протягом усього періоду цвітіння. Дозування алергенів і схему їхнього введення лікар обирає та коригує залежно від перебігу захворювання та індивідуальної реакції пацієнта. Зазвичай лікування складається з двох етапів: початкового та підтримувального. На початковому етапі АСІТ пацієнту вводять алерген у дозах, що поступово підвищують до максимально переносимої підтримувальної. У зв’язку з різною чутливістю до алергенів лікування кожного пацієнта необхідно ретельно контролювати: дозу можна підвищувати тільки за умови доброї переносимості попередьої. На підтриму-

наука

вальному етапі алерген у переносимій дозі регулярно вводять протягом усього періоду лікування. Ін’єкції алергену роблять лише в умовах медичного закладу, враховуючи ризик виникнення небажаних реакцій. Місцеві реакції можуть розвиватися через 20–30 хв після ін’єкції та проявляються набряком, значним почервонінням та свербінням у місці введення алергену. Системні ускладнення після ін’єкцій АСІТ можуть розвиватися протягом 1 год та проявлятися симптомами різного ступеня тяжкості: від помірно виражених кашлю, чхання, головного болю, кропив’янки, набряку обличчя до порушення бронхіальної прохідності та розвитку анафілактичного шоку. Для їхнього купірування можуть бути використані антигістамінні препарати, місцеві глюкокортикоїди, бронхолітики, при станах, що загрожують життю, — адреналін. Після ін’єкції алергену пацієнт повинен залишатися ще мінімум 40 хв у медичному закладі під наглядом медичних працівників, щоб у разі виникнення системних реакцій своєчасно отримати допомогу. Розвиток побічних ефектів після ін’єкції алергенів найчастіше пов’язаний із порушенням правил проведення імунотерапії: неправильним введенням алергену, потраплянням його у кровотік, недотриманням дози, введенням алергену на фоні інфекційного захворювання тощо. Ін’єкції або краплі під язик Тривалий час єдиним варіантом проведення АСІТ були підшкірні ін’єкції. Вони довели свою ефективність, але мають певні обмеження. Перш за все йдеться про ризик розвитку системних алергічних реакцій після ін’єкції алергену. Це вимагає особливих умов проведення АСІТ та додаткового часу на візит до лікаря (40 хв у медичному закладі після ін’єкції). Крім того, ін’єкція — неприємна і болюча процедура, а протягом курсу АСІТ їх треба зробити сотні. Пошук зручніших та безпечніших методів специфічної імунотерапії сприяв впровадженню близько 20 років тому сублінгвальної АСІТ, за якої пацієнти отримують алерген у формі розчину або таблетки під язик. При цьому треба зазначити, що сублінгвальна АСІТ може замінити ін’єкційну не в усіх випадках. Вже доведено, що в лікуванні алергічного риніту та кон’юнктивіту ефективність сублінгвальної АСІТ не поступається такій ін’єкційної, однак сублінгвальна терапія є безпечнішою та зручнішою [4]. Під час суб лінгвальної АСІТ алергени можна приймати і вдома. Завдяки безболісності сублінгвальну АСІТ доцільно призначати дітям. Тетяна Ткаченко, канд. біол. наук Список літератури знаходиться в редакції Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Мигрень — один из наиболее распространенных и при этом интенсивных (по продолжительности приступа и выраженности боли) видов первичной головной боли. Слово «первичной» означает в данном случае, что мигрень является самостоятельным заболеванием, а не симптомом какой-либо другой болезни

Мигрень

в вопросах и ответах На вопросы отвечает Вадим Васильевич Белошицкий, врач высшей категории, доктор медицинских наук, заместитель директора Института нейрохирургии им. акад. А. П. Ромоданова НАМН Украины по научной работе — Чем мигрень отличается от других типов головной боли? Как пациенту понять, что у него мигрень? — По данным мировой статистики 90% пациентов с головной болью, приходящих на прием к специалисту, страдают именно мигренью. В целом приступы мигрени хотя бы изредка возникают у 10% людей, в том числе у каждой пятой или, по некоторым данным, у каждой четвертой женщины. Приступы мигрени имеют достаточно четкие характеристики: • продолжительность — 4–72 ч (в случае, если лекарства не применялись или не подействовали); • пульсирующая, односторонняя головная боль (это условие не является обязательным — до 40% больных мигренью отмечают двустороннюю или срединную боль), которая сопровождается тошнотой и, возможно, рвотой; • повышенная чувствительность к свету и/или звуку, а также к малейшей физической нагрузке — ходьба или подъем по ступенькам могут усиливать боль и ухудшать состояние. Такие пациенты стремятся лечь в темной комнате и исключить влияние внешних раздражителей. — Какие специальные тесты и исследования необходимо провести для установления диагноза «мигрень»? — Как было сказано, мигрень имеет характерные клинические признаки, и в случае, если стереотипные приступы повторяются годами, то дополнительных исследований для установления диагноза не требуется. Специалист может назначить дополнительные методы исследования, в том числе нейровизуализацию (компьютерную или магнитно-резонансную томографию головного мозга), если характер головной боли начинает меняться либо появляются симптомы других заболеваний нервной системы или других органов. — Как в настоящее время лечат мигрень? — Существуют две основные стратегии лечения. Это острое (абортивное) лечение, направленное на купирование приступа, и превентивная (профилактическая терапия), целью которой является предупреждение приступов головной боли, снижение их частоты и уменьшение выраженности. Острое (абортивное) лечение предполагает назначение анальгетиков, специально разработанных противомигренозных препаратов, противорвотных и других лекарственных средств.

В ряде случаев мигрень становится хронической (15 дней и более в месяц). В этом случае характер головной боли меняется: постоянно беспокоит умеренная двусторонняя тупая непульсирующая боль без тошноты, раздражения светом, звуком или физической активностью. Но на этом фоне периодически (не реже двух раз в неделю) боль усиливается, что соответствует по своим признакам приступам мигрени. Пациент и врач должны проявлять осторожность, поскольку частый прием анальгетиков и противомигренозных средств (более 10 дней в месяц или более двух раз в неделю) может вызвать зависимость, учащение приступов головной боли, в том числе вследствие избыточного приема лекарственных средств (абузусная головная боль). Увеличение количества приступов головной боли при мигрени требует назначения превентивной терапии, которая заключается в длительном приеме топирамата, некоторых антидепрессантов или введении ботулотоксина по специальной методике. — Какие препараты для купирования приступов головной боли при мигрени Вы чаще всего используете в своей практике и почему? — В мире существует два подхода к купированию приступов мигрени. Первый, так называемый ступенчатый метод, предусматривает назначение некоторых нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП), имеющих доказанную эффективность в отношении мигренозной головной боли. Это ацетилсалициловая кислота (до 1000 мг), ибупрофен (400–600 мг), напроксен (550 мг) или диклофенака калиевая соль. Если их эффективность недостаточна, следует применять противомигренозные препараты или триптаны. Второй, так называемый стратифицированный подход, используют в тех случаях, когда терапию первой линии проводят в зависимости от интенсивности симптомов мигрени (выраженности головной боли и сопутствующих симптомов, в том числе снижения трудоспособности). Если приступ мигрени умеренный или тяжелый, то сразу же рекомендовано использовать специфические препараты (триптаны), а не ждать наступления эффекта от НПВП. Согласно международным рекомендациям оптимальным вариантом для пациента с точки зрения эффективности признана комбинированная терапия (НПВП+триптан). На сегодня в нашем распоряжении есть такие высокоэффектив ные препараты, как ризатриптан (Ризоптан), а также суматриптан и золмитриптан. В сравнительных исследованиях ризатриптан продемонстрировал достаточно быстрое достижение эффекта (уже на протяжении 30 мин после применения), а также более выраженное по сравнению с другими триптанами обезболивающее действие. UA-RIZO-PIM-032019-039

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Різоптан® Ризатриптан

Позбався мігрені, живи

яскраво

Швидко та ефективно позбавляє від нападу мігрені1–3 Доведена біоеквівалентність оригінальному ризатриптану4

RIZO-PUB-062017-018

Один з найдоступніших за ціною ризатриптанів в Україні5 Скорочена інструкція для медичного застосування препарату РІЗОПТАН® Діюча речовина: ризатриптан; 1 таблетка містить ризатриптану бензоату 14,53 мг у перерахуванні на ризатриптан 10 мг. Лікарська форма. Таблетки. Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при мігрені. Селективні агоністи 5-НТ1-рецепторів серотоніну. Ризатриптан. Код АТХ N02C C04. Фармакологічні властивості. Ризатриптан селективно з високою афінністю зв’язується з рецепторами людини 5-HT1B і 5-HT1D. Терапевтична активність ризатриптану при лікуванні мігреневого головного болю може бути пояснена його агоністичним впливом на рецептори 5-HT1B та 5-HT1D екстрацеребральних інтракраніальних кровоносних судин, які, як вважається, розширюються під час нападу, і трійчастих сенсорних нервів, які іннервують їх. Активація рецепторів 5-HT1B та 5-HT1D може призвести до звуження інтракраніальних кровоносних судин, які викликають біль, і інгібування вивільнення нейропептиду, що веде до зниження запалення чутливих тканин і зменшення передачі центрального тригемінального больового сигналу. Показання. Невідкладна терапія фази головного болю при нападах мігрені, з аурою або без. Протипоказання. Гіперчутливість до ризатриптану або будь-якої допоміжної речовини. Одночасне застосування з інгібіторами моноаміноксидази (MAO) або застосування протягом двох тижнів з моменту припинення лікування інгібіторами MAO. Тяжка печінкова або тяжка ниркова недостатність. Порушення мозкового кровообігу або транзиторна ішемічна атака в анамнезі. Помірна або тяжка артеріальна гіпертензія, а також нелікована легка артеріальна гіпертензія. Встановлена хвороба коронарних артерій, у тому числі ішемічна хвороба серця (стенокардія, інфаркт міокарда в анамнезі або зафіксована безсимптомна ішемія), ознаки та симптоми ішемічної хвороби серця або стенокардія Принцметала. Захворювання периферичних кровоносних судин. Одночасне застосування ризатриптану і ерготаміну, похідних алкалоїдів ріжків (включаючи метисергід) або інших агоністів рецептора 5-HT1B/1D. Побічні реакції. Безсоння, запаморочення, сонливість, парестезія, головний біль, гіпестезія, зниження розумової активності, серцебиття, приливи, дискомфорт у глотці, нудота, сухість у роті, блювання, діарея, диспепсія, почервоніння, відчуття тяжкості, астенія/втома, біль у животі або грудях (розділ скорочено, для детальної інформації див. інструкцію для медичного застосування). Категорія відпуску. За рецептом. Р. П. МОЗ України: №UA/15160/01/01, Наказ МОЗ України від 18.05.2016 №453. Виробник: ТОВ «Фарма Старт», Україна, 03124, м. Київ, бульвар В. Гавела, 8. ТОВ «Фарма Старт» входить до групи компаній Асіно (Швейцарія). Повна інформація знаходиться в інструкціях для медичного застосування препаратів. Інформація для медичних і фармацевтичних працівників, для розміщення в спеціалізованих виданнях для медичних установ та лікарів, і для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики. 1. Miguel J. ALáinez. Rizatriptan in the treatment of migraine. Neuropsychiatr Dis Treat. 2006 Sep; 2(3): 247–259. 2. Becker W.J. Acute Migraine Treatment in Adults. Headache. 2015 Jun;55(6):778-93. 3. Evers S. et al. EFNS guideline on the drug treatment of migraine – revised report of an EFNS task force. European Journal of Neurology 2009,16: 968-981. 4. Bioequivalence Study code RIZ-FS-2015-06, Clin. Report Jun. 2015, Summary 46 p. 5. Тижневник «Аптека», www.apteka.ua.

наука

Лекторій

Липиды биомембран продолжают открывать свои «секреты» Проанализировав огромный массив результатов биохимических и биофизических исследований по изучению биомембран, накопившийся за последние два десятилетия, ученые пришли к выводу, что состав их липидного матрикса эволюционно подобран так, чтобы в физиологических условиях способствовать образованию липидных доменов, получивших название «рафты». Несмотря на свой малый размер и динамическую природу, на эти образования возложена важная (хотя и не до конца изученная) функциональная роль, результаты дальнейших исследований которой обещают стать весьма интересными не только для биологии, но и для медицины Смена концепции Концепция жидкостно-мозаичной модели биологической мембраны, предложенная С.Д. Сингером и Г.Л. Николсоном в 70-е годы прошлого столетия [1], где липидам отводилась пассивная роль «океана», в котором «айсберги» белковых комплексов играли предназначенные им биологические роли, устарела. Согласно современным представлениям тщательно подобранный и оптимизированный эволюцией липидный состав мембран, состоящий отнюдь не из одного типа молекул липидов, играет роль не менее важную, а, возможно, даже более фундаментальную. Режим функционирования мембраны в значительной степени зависит от микровязкости липидного бислоя и подвижности фосфолипидных молекул в мембране, а также фазового состояния мембранных липидов. Отклонения биофизических характеристик липидного бислоя от нормы связано с различными патологиями. Важную роль в физиологии клетки играют фазовые переходы в биологических мембранах. Липидная фаза биологических мембран при физиологических условиях (температуре, давлении, химическом составе окружающей среды) находится в жидком агрегатном состоянии. Это доказано с помощью методов флуоресцентного анализа (с использованием флуоресцентных зондов и меток); электронного пара магнитного резонанса с использованием спиновых зондов и меток; магнитно-резонансной томографии. Ученые пришли к выводу, что липидный компонент мембраны — это не просто пассивный носитель белков, которые и выполняют всю работу, а равноправный участник большинства биохимических процессов, позволяющий создать необходимые условия для корректной и эффективной работы мембранных белков. Например, частичное взаимное несмешивание липидных компонентов мембраны эукариотической клетки приводит к появлению микроскопических неоднородностей, называемых также мембранными рафтами (от англ. raft — «плот»). Такое сложное фазовое поведение липидного матрикса мембраны активно используется клеткой: рафты, предположительно, образуют функциональные платформы, в которых комплексы мембранных белков выполняют свои разно образные функции, причем одни белки предпочитают находиться в рафтовых областях, тогда как другие — в областях между ними.

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

«Плот» из липидов Гипотеза о существовании рафтов возникла Высказано на основании того факта, предположение, что гликосфинголипиды что липидные в комплексе Гольджи расрафты играют пределены не равномерно, ключевую роль а кластеризуются вместе, перед тем как направляться во внутриклеточном к полюсам поляризовантранспорте белка, ных эпителиальных клеток. активности Лабораторное изучение этих рецепторов и липидов кластеров показало, что в отличие от «обычных» участков мембран они не растворяются в таком детергенте, как тритон X-100. Согласно данным химического анализа эти кластеры состоят преимущественно из холестерола и сфингомиелина, а основные белки, неизменно попадающие в них, — это гликозилфосфатидилинозитол-заякоренные белки (GPIanchoredproteins). Высказано предположение, что эти плотные кластеры образуют стабильные «плоты» (размером примерно 50 нм), в которые встроены определенные типы белков. Дополнительно в пользу этой концепции свидетельствовал и тот факт, что синтетические мембраны, содержащие холестерол и гликосфинголипиды, демонстрируют примерно те же свойства: липиды разделяются на две несмешивающиеся фазы, которые можно разглядеть даже в обычный микроскоп.

лекторій

наука

Однако с течением времени стало понятно, что рафты далеко не столь стабильны, как это предполагалось изначально. По всей видимости, это динамические структуры, постоянно обменивающиеся молекулами липидов и белков с остальной частью мембраны. При этом липиды в рафтах упакованы гораздо более плотно и структурированно, нежели в окружающей «жидкой» мембране. На сегодня определение рафтов звучит так: «Мембранные рафты — это маленькие (10–200 нм), гетерогенные и очень динамичные липидные кластеры (или домены), обогащенные холестеролом и сфинголипидами, и принимающие участие в клеточной компартментализации». Под компартментализацией в данном случае следует понимать существование обособленных областей, никогда не сближающихся друг с другом, несмотря на то что в целом мембрана имеет текучую природу. В некоторых случаях рафты могут стабилизироваться за счет белок-белковых и белоклипидных взаимодействий, формируя более крупные «рафтовые платформы» [2]. Немаловажная роль Роль такого сложного фазового поведения липидного матрикса мембран еще только предстоит изучть в полной мере. Тем не менее уже на сегодня она надежно установлена для некоторых биологических процессов [3]. Так, например, в лабораторных экспериментах подтверждено, что участие рафтовой фазы в формировании иммунологического синапса принципиально: изъятие из мембран холестерола или модификация некоторых участвующих в процессе белков, чтобы они потеряли сродство к рафтам, приводит к тому, что презентирования антигена не происходит, и иммунитет не образуется. Кроме того, установлено, что многие вирусы, покидая зараженную ранее клетку, облачаются в липидную оболочку — часть мембраны клетки-хозяина. Некоторые из них, в частности ВИЧ и вирус гриппа, «отпочковываются» от рафтовых участков мембраны, приводя к тому, что вокруг их собственного нуклеокапсида образуется липидная «скорлупа», состоящая целиком из рафтовых липидов. Происходит это, видимо, для того, чтобы в оболочку попали вирусные гликопротеины и не проникли ненужные вирусу мембранные белки клетки-хозяина [3]. Выяснилось, что некоторые рафтовые липиды можно рассмат ривать в качестве «троянского коня» для бактериальных токсинов и вирусов. В частности, токсин бактерий, вызывающих дизентерию, а также холерный токсин, формируя пентамерный «бублик», захватывают рафтовые гликосфинголипиды под названием «ганглиозиды Gb3 и GM1», провоцируя образование «впячиваний» мембраны в виде трубочек, что лежит в основе токсического действия этих микроорганизмов. Липидные рафты богаты белками, имеющими существенное значение для когезии и передачи сигнала, такими как рецепторы, белки связывания клеток, ионные переносчики и комплексы ионных каналов, включая, например, аквапорины, а также рецепторы хемокинов, нейротрансмиттеров, рецепторы гормонов и факторов роста. Указанные белки и белковые комплексы взаимодействуют с внутриклеточными системами G-белков, которые передают сигнал, полученный рецепторами, в цитоплазму и ядро клетки [4, 5]. Высказано предположение, что липидные рафты играют ключевую роль во внутриклеточном транспорте белка, активности рецепторов и липидов [4]. Физическое состояние липидных рафтов способствует локализации и ограничению подвижности множества белков, что облегчает функциональное образование соответствующих сигнальных комплексов. Накопленные результаты экспериментальных исследований подтверждают важность и необходимость полноценного функционирования липидных микродоменов мембраны. Значимость этих данных

Ученые пришли к выводу, что липидный компонент мембраны — это не просто пассивный носитель белков, которые и выполняют всю работу, а равноправный участник большинства биохимических процессов, позволяющий создать необходимые условия для корректной и эффективной работы мембранных белков во многом предопределяется возможностью их эффективного использования для раскрытия механизмов патогенеза целого спектра заболеваний. Так, мембранные рафты проливают новый свет на происхождение метаболических нарушений и распространенных патологий, таких как рак, резистентность к инсулину, воспаление, сердечно-сосудистые заболевания и болезнь Альцгеймера [6]. Рафты стали недостающим звеном в общей структуре механизмов развития атеросклероза [7]. Возможные перспективы На сегодня исследователи не до конца представляют себе все молекулярные тонкости образования кластеров в липидах. Точно так же далек от понимания и механизм «сортировки» одних белков в рафтовую фазу, а других — в более жидкую область мембраны. Между тем это понимание дало бы возможность создать стратегию рафт-селективной доставки в клетку различных веществ, в том числе лекарств. Все вышесказанное относится прежде всего к мембранам эукариот, но это еще не значит, что у бактерий нет чего-то подобного (поскольку в их мембранах отсутствует холестерол). Не исключено, что изучение латеральной неоднородности бактериальных мембран может привести к созданию новых поколений антибиотиков, избирательно уничтожающих патогенные микроорганизмы и лишенных риска развития резистентности, давно уже нависшего над традиционными антибактериальными средствами. Таким образом, имеющиеся на сегодня результаты раскрывают перспективу дальнейших исследований особенностей функционирования липидных микродоменов мембраны, их участия в клеточной сигнализации и регуляции функционального состояния клеточных мембран. Эти исследования станут теоретической основой не только для изучения определенных звеньев патогенеза, но и для разработки эффективных средств патогенетической терапии и профилактики целого ряда заболеваний. Подготовил Руслан Примак, канд. хим. наук Список литературы находится в редакции Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

наука

У фокусі: безпека

Оцінка користі та безпеки

застосування кави та кофеїновмісних напоїв За даними світової статистики близько 80% населення світу систематично споживають каву та кофеїновмісні напої, які визнано найбільш вживаними, соціально прийнятними стимуляторами [1–3]. Через високу популярність цих продуктів їхнє споживання загалом вважається безпечним, проте тривале та безконтрольне їх використання може призвести до системних небажаних наслідків. Часто навіть наявність хронічних захворювань у багатьох пацієнтів і систематичний прийом ЛЗ з метою фармакотерапії не стають причиною відмови від систематичного вживання кави та кофеїновмісних напоїв За даними літератури до складу кави входить приблизно 2 тис. хімічних речовин, які в сукупності визначають її аромат, смак та біологічну дію [4]. Оксана Лопатинська Сирі кавові зерна містять жири, білки, воду, мінеральні солі, інші речовини. Обсмажені кавові зерна втрачають більшу частину води (її вміст знижується з 11 до 3%), а їхній хімічний склад змінюється залежно від ступеня і тривалості термічної обробки [2, 5]. Важливим компонентом активної фракції речовин є алкалоїд кофеїн, який визначає основні властивості кави. Вміст кофеїну в зернах значною мірою залежить від сорту

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

кави. Так, найвищу концентрацію кофеїну має кава сорту «робуста». Окрім того, на вміст кофеїну також впливають характер та ступінь термічної обробки кавових зерен, при цьому більш просмажені зерна, що використовують для приготування кави еспресо, містять менше кофеїну [1, 6–8]. Окрім кофеїну, в кавових зернах є ще один алкалоїд — тригонелін, який добре розчиняється у воді, але термічно нестабільний. Пд час обробки кавових зерен він легко руйнується та перетворюється на нікотинову кислоту (вітамін РР). На відміну від кофеїну тригонелін не виявляє важливих біологічних ефектів, однак бере участь у формуванні смаку і аромату обсмаженої кави [7]. Проте основним носієм кавового аромату є комплексна речовина кафеоль, яка утворюється в результаті термічної обробки кавових зерен [2]. Спроби науковців синтезувати кафеоль в лабораторних умовах не мали успіху. Тому на сьогодні кава залишається єдиним унікальним джерелом кафеолю та неповторного аромату. Присмак гіркоти каві додають органічні речовини — таніни. Для їхнього зв’язування та нейтралізації часто до кави додають молоко або вершки [1, 7]. Зерна кави містять понад 30 різних органічних кислот, проте основною з них є хлорогенова. Незважаючи на те, що під час

термічної обробки 60% цієї кислоти втрачається, все ж її залишається достатньо, аби кава набула терпкуватого присмаку. Окрім того, хлорогенова кислота відіграє важливу роль у формуванні певного кольору кави після термічної обробки: при нагріванні кислота руйнується, разом з амінокислотами і білками вона утворює продукти темного кольору [4, 7, 8]. Харчової цінності кава практично не має, хоч і містить білок. Енергетична цінність одного горнятка кави (100 мл) становить лише 9 ккал. Однак кава відіграє важливу роль як джерело мінеральних речовин, здебільшого калію. Також важливе значення вона має як носій вітаміну Р, необхідного для зміцнення кровоносних судин. При цьому одне горнятко кави задовольняє 20% добової потреби організму в цьому вітаміні [2, 5]. Отже, кава — один із найскладніших з хімічного погляду природних напоїв. Однак її основні біологічні властивості пов’язують насамперед із наявністю кофеїну. Вміст кофеїну в ЛЗ, що призначають для лікування різних захворювань, становить від 5 до 200 мг. Водночас доза, що потрапляє в організм із кавою чи іншими кофеїновмісними напоями і харчовими продуктами, є майже такою самою. Зокрема, найбільше кофеїну міститься в одному горнятку фільтрованої кави (252 мг). Кава, зварена в турці,

У фокусі: безпека містить 114 мг кофеїну, еспресо — 60 мг, лате — 30 мг, капучино — 25–50 мг, чорний чай — 50 мг, зелений чай — 25 мг, какао — 100 мг, газовані напої (Coca-Cola, Pepsi-Cola тощо) — 7–25 мг, енергетичні напої (Red Bull, Adrenaline Rush тощо) — 20–100 мг, 100 г шоколадного торта — 7,5 мг, шоколадне печиво — 6,7 мг [1, 2, 4, 7]. Кофеїн швидко і практично повністю (99%) всмоктується у травному тракті (переважно в кишечнику). Швидкість абсорбції кофеїну є дозозалежною і зростає у міру підвищення її концентрації. Слід зазначити, що всмоктування кофеїну достатньо легко відбувається й у ротовій порожнині. Саме цей ефект використовують дослідники при створенні нових лікарських форм із кофеїном у формі жувальних таблеток (гумок) [3, 7]. Дані літератури свідчать про те, що кофеїн у складі газованих напоїв та шоколаду всмоктується трохи повільніше, ніж кофеїн, що міститься у каві [1]. У печінці 98% кофеїну зазнає біотрансформації. Основним ферментом, що метаболізує в організмі кофеїн, вважають ізофермент системи Р450 1А2 (CYP1A2) [3]. Його активність значною мірою залежить від генетичної схильності. Близько 10% населення світу є носіями гена, який вважають активатором ферментативної активності та «швидким» метаболізуючим фактором кофеїну, і можуть легко, без шкоди для організму, споживати понад 400 мг кофеїну на день. У той же час у переважної більшості населення світу генетична структура містить геном, що кодує нормальну ферментативну активність і є «повільним» метаболізуючим фактором кофеїну. Для таких осіб оптимальною добовою дозою спожитого кофеїну є 100 мг і нижче [10]. У азіатських та африканських народів відзначають більш низьку активність CYP1A2 порівняно з такою у мешканців кавказьких країн та європейців. Наприклад, активність ферменту CYP1A2 у шведів у 1,54 разу вища, ніж у корейців. Порівняно з чоловіками у жінок більш низька активність CYP1A2 [1, 7, 10]. Знижена активність ферменту CYP1A2 у період вагітності призводить до того, що швидкість метаболізму кофеїну поступово зменшується і залишається на низькому рівні аж до пологів [9, 11]. Споживання кави чи інших кофеїновмісних напоїв може справляти як позитивний, так і негативний біологічний ефект. Зокрема, вживання кофеїну в дозі 50–100 мг на добу зумовлює покращання фізичної та розумової працездатності, а в дозі, що перевищує 500 мг, може спричинити початкові прояви інтоксикації [3, 8]. Смертельна доза кофеїну для людини становить 150–200 мг/кг (80–100 горняток кави, випитих протягом 4 год) [3].

Під дією кофеїну прискорюється серцева діяльність, підвищується артеріальний тиск [12]. Приблизно на 40 хв після вживання кави покращується настрій, проте через 3–6 год дія кофеїну минає: виникають туга, в’ялість, апатія, знижується працездатність [3, 5, 6]. За даними доказової медицини систематичне вживання кофеїну в помірних дозах у складі кофеїновмісних напоїв сприяє покращанню уваги, зникненню втоми, головного болю, посиленню сили скорочення м’язів у людей літнього віку, позитивно впливає на результати лікування синдрому «сухого ока» тощо [6, 7]. Дані літератури свідчать про взаємозв’язок споживання кофеїну (понад 300 мг/добу) і зниження ризику виникнення хвороби Паркінсона (на 60%), хвороби Альцгеймера (на 30%), цукрового діабету 2-го типу (до 67%), раку печінки (на 70%) [3, 5, 8, 13]. Разом із тим вживання кофеїновмісних напоїв має певні обмеження і застереження, серед яких: артеріальна гіпертензія, період вагітності та годування груддю, психоемоційні порушення тощо [8, 11, 12]. У період годування груддю кофеїн виділяється з грудним молоком у концентрації приблизно 75% вмісту в плазмі крові матері, при цьому ця концентрація залежить від спожитої дози кофеїну [11]. Серед доведених негативних наслідків вживання кави та кофеїновмісних напоїв — звуження судин, порушення засвоєння кальцію (одне горнятко кави виводить 5 мг кальцію), виникнення тривоги та залежності [7, 8]. Кофеїн прискорює обмін речовин. Результати низки клінічних досліджень довели, що вживання кофеїну може підвищити швидкість метаболізму на 3–11% [10].

Дані літератури свідчать про взаємозв’язок споживання кофеїну (понад 300 мг/добу) і зниження ризику виникнення хвороби Паркінсона (на 60%), хвороби Альцгеймера (на 30%), цукрового діабету 2-го типу (до 67%), раку печінки (на 70%)

наука

Окрім того, він приблизно на 30% підвищує ефективність розщеплення жирів, якщо споживати його перед заняттями спортом. У пацієнтів із ожирінням цей показник становить 10% [4, 7]. Вільні жирні кислоти є доступним енергетичним матеріалом, що зумовлює підвищення фізичної продуктивності організму в середньому на 11–12% [2, 6]. Тому рекомендовано вживати міцну каву приблизно за півгодини до інтенсивних фізичних навантажень. Проте зазначимо, що такий вплив кофеїну на метаболічні процеси може зменшитися у разі тривалого та безконтрольного вживання значної кількості кофеїновмісних напоїв [3, 5]. Міжнародний олімпійський комітет класифікував кофеїн як допінгову речовину. Виявлення у спортсменів кофеїну в сечі в концентрації понад 12 мкг/мл є підставою для їхньої дискваліфікації. Зважаючи на індивідуальні особливості, такий рівень екскреції може бути досягнутий при вживанні від трьох до шести горняток кави на день [4]. Результати клінічних досліджень, проведених в Австралії, показали, що вживання кофеїну в концентрації 400–600 мг (три– п’ять горняток кави на добу) проявляє протизапальну дію, що пов’язано з його впливом на імунну систему [5]. Напої, що містять кофеїн, за умови їхнього помірного вживання, не впливають на рівень гідратації організму. Результати досліджень, проведених в Інституті медицини (США), підтверджують, що напої, які містять кофеїн, зумовлюють сечогінний ефект, проте це явище тимчасове, а сечогінний ефект компенсується за рахунок рідини, що міститься в напої [14]. Ефекти кави та кофеїновмісних напоїв істотно залежать від добових біоритмів. Зокрема, при вживанні кави вранці зникає відчуття млявості та підвищується енергетичний потенціал організму. Водночас енергетична стимуляція організму внаслідок вживання кофеїновмісних напоїв у вечірній час дещо знижується [7, 8]. Отже, за умови правильного вживання і в помірних дозах кава та інші кофеїновмісні напої є корисними, дозволяють людині почуватися бадьорою та тимчасово підвищити свою розумову і фізичну працездатність без жодної шкоди для здоров’я. Проте слід звернути увагу, що у чутливих осіб, а також схильних до розвитку низки захворювань кофеїн у складі харчових продуктів та кофеїновмісних напоїв може спровокувати розвиток патологічних станів. Оксана Лопатинська, канд. фарм. наук, доцент кафедри клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандарти зації ЛНМУ ім. Данила Галицького Список літератури знаходиться в редакції Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

наука

Профілактика і лікування

2 квітня — Всесвітній день поширення знань про аутизм

Знати, щоб допомогти Згідно з даними ВООЗ одна дитина із 160 має будь-який із розладів аутистичного спектра. Американська асоціація Autism Speaks запевняє про один випадок аутизму на 59 дітей. За результатами досліджень, проведених протягом останніх років, визначено, що поширення цієї патології в країнах Європейського Союзу становить приблизно 21– 26 на 10 тис. дітей. Загалом у світі таких осіб нараховується 2 млн 400 тис. Назагал психічне здоров’я дитячого населення помітно погіршується. У Європі щонайменше одна особа з 4–5 дітей та підлітків має психічні відхилення, у кожної п’ятої дитини в світі існують пізнавальні, емоційні або поведінкові проблеми. За останні 10 років поширеність розладів аутичного спектра (РАС) збільшилася у 10 разів, кожні 20 хв реєструють новий випадок аутизму. На жаль, ця загальносвітова тенденція спостерігається також і в Україні. Вперше зростання захворюваності дітей на РАС почали фіксувати з кінця 80-х років минулого століття. Частіше аутичні порушення виявляють у хлопчиків (80% від загальної кількості хворих дітей), хоча недуга у дівчаток відрізняється тяжчим перебігом та ознаками спадкової схильності. Однак, попри важкість порушень психічного розвитку дитини, у 1/3–1/4 випадків з віком спостерігається зменшення вираженості патологічних проявів.

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Ознаки аутизму у дітей і дорослих Аутизм у дітей дуже часто плутають з особливостями поведінки, проте існують чіткі маркери, які дозволяють диференціювати розлад і замкнутий характер. Аутизм або РАС — це стан, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вродженим і всебічним дефіцитом соціальної взаємодії та спілкування. Аутизм неможливо вилікувати, але з часом можна скоригувати і адаптувати людину до соціального життя. Важливим етапом допомоги дітям з аутизмом є його рання діагностика. Насамперед батьки повинні звертати увагу на нетипові ознаки у поведінці дитини і, виявивши їх, негайно звертатися до лікаря. А саме: • дитина уникає дивитися в очі батькам та іншим людям; • не переносить набуті навички на інші обставини або ситуації; • у віці 10 міс не реагує на своє ім’я, поводиться так, наче не чує, що до неї звертаються; • пізнає навколишній світ неадекватними методами — наприклад, лиже або нюхає; • не повторює за дорослими звуки, не посміхається у відповідь на усмішку, не проявляє емоції з допомогою міміки у віці від 9 міс; • відсутність дитячого лепету у віці 12 міс; • відсутність звичайних жестів, таких як вказати пальцем, продемонструвати, витягнути руку, щоб дотягнутися або помахати на прощання, у віці 12 міс; • не знає ніяких слів у віці 16 міс; • відсутність осмислених фраз із двох слів (без наслідування або повторення) у віці 24 міс; • будь-яка втрата мови (або лепету), соціальних навичок у будьякому віці. Для людей із РАС у дорослому віці характерні такі ознаки:

• часто говорять про себе в третій особі, не використовують звернень і особових займенників; • під час розмови не дивляться в обличчя співрозмовнику або зовсім відвертаються від нього; • мають неемоційну мову, яка нагадує автовідповідач, складається з коротких речень або повторень однотипних фраз чи слів; • можуть раптово перервати розмову і піти, оскільки втратили інтерес до співрозмовника; • можуть без причини і недоречно сміятися; • часто не мають навичок самообслуговування (можуть не вмиватися, не їсти, не переодягатися). Якщо ж вони це роблять, то доводять все до крайньої педантичності, створюючи певні ритуали у своїх діях; • повторюють рухи (махи руками, хитання головою, піднімання плечей тощо); • можуть страждати від незрозумілих нападів паніки, гніву, злості; • інколи виконують агресивні дії, спрямовані проти самого себе; • мають високу сенсорну чутливість: напади паніки через різкі і гучні звуки, яскраве світло тощо. РАС можуть істотно обмежити здатність людини здійснювати повсякденну діяльність і брати участь у житті суспільства. Ці порушення часто негативно впливають на освітні і соціальні досягнення людини. Деякі «люди дощу» здатні жити самостійно і продуктивно, інші потребують довічного догляду та підтримки.

комплексний* засіб для лікування оніхомікозів1

те

рі

ер

тижні1

ез

2-4

яч

пом сп о с

Групи аутизму Групи аутизму варіюють залежно від тяжкості симптоматики. Перша група — люди з невиліковним аутизмом. Порушення є задавненими і важкими. Такі люди не розмовляють і їх не можна залишати без нагляду. Друга група — замкнуті люди з аутизмом. Можуть розмовляти на певні теми, мають улюблену справу, яка займає весь їхній вільний час і витісняє навіть речі, що необхідні для повсякденного життя. Улюблене заняття змушує їх відмовлятися від їжі, води і сну. Їхня мова незв’язана і з боку видається нелогічною. Третя група — особи, які мають низку навичок і здібностей. Попри особливості комунікативної і емоційно-вольової сфери, здатні частково провадити самостійний спосіб життя. При цьому вони цілком не зважають на оточуючих. Четверта група — люди, які нічим не виділяються. Інтелект в нормі, але вони занадто пасивні і несамостійні. Уникають спіл-

і покраще ітн

я нн

Види аутизму в дорослих Синдром Каннера. Характеризується низьким інтелектом, панічним страхом змін, тривожністю, небажанням залишати домівку, надмірним прагненням до стабільності і системності. Це форма, що дуже важко піддається корекції. Синдром Аспергера. Спостерігається нормальний або високий інтелект, схильність до геніальності в певній науковій сфері. Піддаються соціалізації, але не можуть користуватися емоціями і емпатією. Синдром Ретта виявляють переважно у дівчаток. Це порушення адаптації та соціалізації на фоні хромосомної патології з подальшими дефектами опорно-рухового апарату. Люди з цим синдромом зазвичай не доживають до 25 років. Атиповий аутизм. Відрізняється від дитячого аутизму або більш пізнім початком (у віці старше 3 років), або відсутністю щонайменше одного з основних діагностичних критеріїв (стереотипів, порушень комунікації). Аутизм у дорослих може бути проявом будь-якого з перелічених синдромів, за винятком синдрому Ретта, через високу смертність пацієнтів.

га т и у т ь с м

Вигідні переваги Видиме покращення стану нігтів вже через 2-4 тижні1 Зручне нанесення 1 раз на добу без додаткових маніпуляцій1 Одна упаковка на 3 місяці використання1

ІІнформація для спеціалістів охорони здоров’я про медичний виріб Оніхоцид®

Емтрікс. Склад: пропілен гліколь, сечовина, молочна кислота, вода та гідроксид натрію. Показання. Оніхомікоз тощо. Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого компоненту препарату тощо. Для докладної інформації дивіться інструкцію Оніхоцид® Емтрікс. UA.MD.041-16 від 30.12.2016. Виробник: Моберг Фарма АБ, Густавслундсваген 42, SE-167 51 Бромма, Швеція. Уповноважена особа в Україні: Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ. м. Київ, вул. Березняківська, 29. Тел.: +38(044) 3541717. UA_ONY-02-2018_V1_Press останнє затвердження 15.03.18.

Інструкція для застосування медичного виробу Оніхоцид ® Емтрікс UA.MD.041-16 від 30.12.2016. * Оніхоцид® Емтрікс уповільнює розмноження та послідуюче розповсюдження грибків нігтів, механізм впливу є наступним: фізичне руйнування клітинних стінок та клітинних мембран, що стимулює осмотичний ефект та послідуючу загибель грибкових клітин; кератолітичний ефект – видалення надлишкової кератинізованої тканини нігтя, ураженого грибковою інфекцією. Оніхоцид® Емтрікс покращує зовнішній вигляд деформованих нігтів, покращує гідратацію нігтьової пластини та дбайливо вирівнює зовнішній шар нігтя.

наука

Профілактика і лікування може бути встановлений в 4 роки. Однак запідозрити ознаки аутизму можна вже у віці від одного до двох років. Своєчасна діагностика означає можливість раннього втручання, яке може стати добрим стартом для дитини та сім’ї загалом.

Тетяна Дудіна, практичний психолог, поведінковий терапевт навчальнореабілітаційного центру (НЦД) «Джерело» (м. Львів): — В Україні діагностувати аутизм почали не так давно. Офіційний діагноз дитині

До нас у НРЦ «Джерело» у відділення раннього втручання з кожним роком все частіше звертаються з дітьми віком 1,5–2 роки. Довкола є багато «порадників», які пропонують «почекати» до трьох років, але не варто зволікати, треба звертатися за допомогою, як тільки виникнуть найменші тривоги з приводу розвитку дитини.

кування, а тим більше публічності. Інфантильні. Будь-які труднощі не можуть вирішити самостійно. Замкнуті. Мають низьку самооцінку. Виділити таку людину з натовпу здатний тільки професіонал. П’ята група — генії. Мають дуже високий інтелект, який виявляють в певній науковій сфері. Можуть бути хорошими математиками або фізиками. Точні науки даються їм легко і завжди більш зрозумілі. Корекція аутизму у дітей Відомо, що за відсутності лікування і корекційної допомоги майже 70% дітей з аутизмом можуть мати важкі інвалідизуючі наслідки і постійно потребувати догляду сторонніх осіб. Своєчасне лікувально-корекційне втручання значно покращує прогноз. Втім, медикаментозної терапії аутизму не існує. Лікарські засоби (нейролептики і психостимулятори) здатні подолати лише окремі симптоми. Їх призначають для усунення неадекватних поведінкових реакцій, зокрема, автоагресії і агресії, спрямованої на інших людей, обсесивно-компульсивних розладів (нездоланних бажань), підвищеної рухової активності. Однак зловживати психотропними препаратами при РАС не рекомендовано, оскільки, пригнічуючи ознаки аутизму у дітей, що начебто робить їхнє життя більш безпечним, можна спровокувати подальшу регресію інтелектуальних і мовленнєвих здібностей. Існує чимало професійних методик і програм реабілітації для дітей з аутизмом, серед яких американські «Прикладний аналіз поведінки», «Ігровий час», ТЕАССН. Вони ѓрунтуються на навчанні дітей певних схем поведінки, активному спілкуванні з ними. І, що важливо, основна роль у реабілітації належить батькам дитини. Діти з аутизмом повинні обов’язково перебувати під наглядом психіатра, оскільки потребують комплексної корекції. Без визначення доступного для дитини з раннім дитячим аутизмом рівня взаємодії з оточенням неможливо правильно побудувати методику і зміст комплексного корекційно-розвивального впливу. В цілому єдиний підхід до відновлення афективного зв’язкуз дітьми із РАС можна виразити такими правилами: 1. Спочатку в контактах з дитиною не повинно бути не тільки тиску, але навіть просто прямого звернення. Дитина, що має негативний досвід в контактах, не повинна зрозуміти, що її знову втягують в неприємну для неї ситуацію.

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Аутизм може бути різного ступеня важкості — від низькофункціонального до високофункціонального. Власне, від цього буде залежати як якість життя дитини та сім’ї, так і форма навчання, яка підходить дитині. У НРЦ «Джерело» є можливість перебування дітей та молоді на денних програмах — діти навчаються в групі, індивідуально займаються з психологом, логопедом, мають можливість набути важливих соціальних і побутових навичок. Також в Україні зараз дуже розвивається інклюзивна форма навчання для дітей з особливими освітніми

потребами, і діти з аутизмом можуть бути залучені до такого освітнього процесу. Однак завжди треба пам’ятати про те, що ці діти потребують застосування поведінкових технологій в процесі навчання, що зробить навчальний процес більш ефективним. Світові практики демонструють високу ефективність застосування поведінкового підходу, візуальних стратегій, альтернативної та підтримувальної комунікації для осіб з аутизмом. З кожним роком в Україні з’являється все більше фахівців, які мають відповідні знання для роботи з такими дітьми

2. Перші контакти доцільно організовувати на адекватному для дитини рівні в рамках її активностей. 3. Необхідно, наскільки це можливо, включати елементи контакту в звичні моменти автостимуляції у дитини приємних вражень, що створює і підтримує власну позитивну валентність (цінність, значущість). 4. Важливо поступово урізноманітнювати звичні задоволення дитини, посилювати їх афективним зараженням власною радістю — довести дитині, що з людиною краще, ніж без неї. 5. Робота щодо відновлення потреби дитини в афективному контакті може бути дуже тривалою, але її не можна форсувати. 6. Тільки після закріплення у дитини потреби в контакті, коли дорослий стає для неї позитивним афективним центром ситуації, коли з’являється спонтанне явне звернення дитини до іншого, можна починати спроби ускладнювати форми контактів. 7. Ускладнення форм контактів має йти поступово, з опорою на стереотип взаємодії. Дитина повинна бути впевнена, що опановані нею форми не будуть зруйновані, і вона не залишиться «беззбройною» в спілкуванні. 8. Ускладнення форм контакту має відбуватися шляхом не стільки пропозиції нових варіантів форм, скільки обережного введення нових деталей в структуру існуючих форм. 9. Важливо строго дозувати афективні контакти з дитиною. Продовження взаємодії в умовах психічного пересичення, коли навіть приємна ситуація стає для дитини дискомфортною, може знову погасити її афективну увагу до дорослого, зруйнувати вже досягнуте. 10. Необхідно пам’ятати, що при досягненні афективного зв’язку з дитиною її аутичні установки пом’якшуються, вона стає більш вразливою в контактах, тож дитину треба особливо берегти від конфлікт них ситуацій з близькими. 11. При встановленні афективного контакту важливо враховувати, що він не є самоціллю всієї корекційної роботи. Завданням є не просто центрування дитини на собі, а встановлення афективної взаємодії для спільного пізнання навколишнього світу. Тому в міру встановлення контакту з дитиною її афективна увага починає поступово спрямовуватися на процес і результат спільного контакту із середовищем. Підготувала Лариса Дедишина

наука

профілактика і лікування

В зоне особого внимания: АЛЛЕРГИЯ Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ) назвала нынешнее столетие «веком аллергии», а саму болезнь — «эпидемией». По оценкам ВОЗ, с 2001 по 2010 г. в мире число пациентов с аллергией увеличилось на 20%, а к 2025 г. аллергия охватит 50% населения мира. Согласно данным Европейской академии аллергологии и клинической иммунологии в настоящее время в Европе насчитывается 150 млн больных с хронической аллергией (20% населения). Резкий всплеск заболеваемости за последние два десятилетия обусловлен усилением аллергенной нагрузки на человека, что связывают в значительной мере с загрязнением окружающей среды, в том числе атмосферного воздуха, питьевой воды, почвы и продуктов питания

Аллергический ринит Аллергический ринит, или сенная лихорадка, возникает при вдыхании какого-либо аллергена, вызывающего воспаление и отек слизистой оболочки носа. Заболевание обусловлено действием аллергенов, находящихся как внутри, так и вне помещений. Если аллергический ринит вызван внешними аллергенами, то есть плесневыми грибами или пыльцой деревьев, травы либо сорняков, его часто называют сезонной аллергией, или сенной лихорадкой. Он также может быть вызван домашними аллергенами, например, перхотью животных, домашней плесенью или домашними пылевыми клещами. За развитие аллергического ринита (как и других аллергических реакций немедленного типа) ответствен иммуноглобулин Е (IgE). При повторном контакте с аллергеном взаимодействие с IgЕ происходит на поверхности базофильных гранулоцитов и тучных клеток, что приводит к дегрануляции, высвобождению вазоактивных факторов (гистамина, серотонина, гепарина и др.) и развитию клинических проявлений аллергии. Пищевая аллергия Согласно определению ВОЗ отрицательную нетоксическую реакцию

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Статистика аллергических заболеваний в Украине неутешительна: 90% больных никогда не обращаются к аллергологу, а от появления первых симптомов заболевания до установления диагноза проходит 3–5 лет. Если ребенку своевременно не установить диагноз и не начать лечение, аллергия может стать причиной развития бронхиальной астмы

на пищевые продукты следует называть пищевой гиперсенситивностью. В случае выявления действия иммунологического механизма целесообразно использовать термин «пищевая аллергия», то есть неблагоприятная реакция иммунной системы организма на пищевые продукты. Распространенность пищевых аллергий составляет примерно 1–3% среди взрослых и 4–6% среди детей. Причиной пищевой аллергии могут выступать более 70 продуктов, которые вызывают наиболее сильную реакцию и большинство случаев пищевой аллергии. Это изделия из дробленого зерна, содержащие глютен, моллюски и ракообразные, яйца, рыба, арахис, соя, молоко и лесные орехи. Симптомы пищевой аллергии варьируют между легким дискомфортом и угрожающими жизни реакциями, требующими незамедлительного медицинского вмешательства. Это могут быть кожные проявления (зуд, покраснение, припухлость) и резь в глазах, а также нежелательные реакции со стороны пищеварительного тракта (тошнота, рвота, диарея), дыхательных путей (отек носа, горла, бронхиальная астма), сердечно-сосудистой системы (повышение артериального давления, нарушения сердечного ритма, обморочные состояния). Как правило, аллергическая реакция на пищевые продукты наступает по прошествии от нескольких минут до 1 ч после употребления в пищу продукта-аллергена. Симптоматика и ее выраженность зависят от употребленного аллергена и чувствительности пациента с аллергической предрасположенностью. «Аллергическая» индустрия Согласно данным маркетинговых исследований мировой рынок диагностики и лечения аллергии сопоставим с таковым декоративной косметики и компьютерных игр. Достаточно популярными во всем мире становятся различные мобильные приложения, призванные помочь людям с аллергией справиться с болезнью.

профілактика і лікування Самые простые приложения аккумулируют различную информацию об аллергии, более сложные — предлагают анализ местности на предмет наличия различных растений-аллергенов, определяют риск запланированных прогулок, экскурсий и путешествий. В свою очередь, приложения-дневники для пациентов помогают контролировать состояние организма и эффективность лечения. Самые экзотические касаются пищевой аллергии: в них можно проверить составы блюд и подобрать рецепты, совместимые с индивидуальным типом аллергии. Росту рынка средств от аллергии способствуют и большие инвестиции. Антигистаминные препараты (АГП) не всегда действуют эффективно, поэтому рынок нуждается в новых продуктах. При этом инвесторами выступают не только фармкомпании, но и крупные производители продуктов питания. Главная разработка, в частности, связана с препаратом против аллергии на арахис, от которой страдают около 6 млн человек в Европе и США. На сегодня единственным методом, позволяющим полностью избавиться от аллергии, является иммунотерапия. Ее суть состоит в воздействии на пациента аллергеном в постепенно повышаемых дозах. Однако суммарная стоимость аллерген-специфической иммунотерапии сопоставима с таковой другого действенного способа пережить сезонную аллергию, а именно — переездом в другую климатическую зону на время пыления. Консенсус по АГП Первые АГП — фенбензамин и пириламина малеат — начали применять еще в 1942 г. Впоследствии появились новые АГП для использования в клинической практике (цетиризин, лоратадин и др.). К третьему поколению пытались отнести метаболиты и стереоизомеры современных АГП (левоцетиризин, дезлоратадин и др.). В настоящее время считают, что эти ЛС следует относить к АГП второго поколения, поскольку между ними и предыдущими препаратами второго поколения нет существенной разницы. Согласно Консенсусу по АГП название «третье поколение» решено зарезервировать для обозначения синтезируемых в будущем препаратов, которые по ряду основных характеристик будут отличаться от известных соединений. Тем не менее в некоторых научных работах левоцетиризин, дезлоратадин, фексофенадин и норастемизол относят к АГП третьего поколения. В то же время следует отметить, что между АГП первого и второго поколения существует много отличий. Прежде всего это наличие или отсутствие седативного эффекта. Седативное действие при приеме АГП первого поколения субъективно отмечают 40–80% больных. Его отсутствие у отдельных лиц не исключает объективного отрицательного действия этих средств на когнитивные функции, на которые пациенты могут не жаловаться (способность к управлению автомобилем, обучению и др.). Нарушение функции ЦHС происходит при приеме этих средств даже в минимальных дозах. Влияние АГП первого поколения на ЦHС такое же, как при употреблении алкоголя и приеме седативных препаратов (бензодиазепинов и др.). В свою очередь, препараты второго поколения практически не проникают через гематоэнцефалический барьер, поэтому не снижают умственную и физическую активность пациентов. Кроме того, АГП первого и второго поколений отличаются наличием или отсутствием побочных эффектов, длительностью действия, развитием привыкания. Посетитель с аллергией Если посетитель с подозрением на аллергию приходит в аптеку, фармацевт должен выяснить: кто именно нуждается в помощи (взрослый или ребенок), обращался ли он к врачу, какие симптомы беспокоят и в чем они выражаются; проводились ли какие-нибудь лечебные мероприятия и применялись ли какие-либо ЛП.

наука

Если посетитель с подозрением на аллергию приходит в аптеку, фармацевт должен выяснить: кто именно нуждается в помощи (взрослый или ребенок), обращался ли он к врачу, какие симптомы беспокоят и в чем они выражаются; проводились ли какиенибудь лечебные мероприятия и применялись ли какие-либо ЛП Если посетитель не обращался за медицинской помощью, его следует направить на консультацию к врачу, поскольку под маской аллергических реакций могут скрываться заболевания органов респираторного тракта, пищеварительной и сердечно-сосудистой систем, кожи и др. Если диагноз установил врач, но назначенное лечение оказалось недостаточно эффективным, изменять или усиливать его также должен специалист. Задача фармацевта состоит в том, чтобы уменьшить выраженность симптомов заболевания с помощью безрецептурных АГП. Для лечения различных проявлений аллергии назначают препараты как для системного (таблетки, драже, сиропы и т.д.), так и для местного применения (мази, гели, кремы, капли для носа, глаз и др.). При этом эффективность лечения значительно усилится, если пациент будет избегать контакта с потенциальными алергенами, применять воздухоочистители в помещении, чаще проводить влажную уборку и соблюдать гипоаллергенную диету. Угрожающие симптомы, при которых следует незамедлительно обратиться к врачу: • приступы удушья, затрудненное дыхание, резкое снижение уровня артериального давления, нарушения со стороны нервной системы; • чувство страха, беспричинное беспокойство, повышенная двигательная активность или, напротив, чрезмерная слабость; • признаки отека гортани (затрудненное дыхание, хриплый голос, «лающий» кашель); • распространение отека на верхнюю половину лица; • тошнота, рвота, боль в животе; • повышение температуры тела и гнойные либо кровянистые выделения из носа; • невозможность купирования проявлений аллергии в течение 24 ч после начала лечения. Подготовила Александра Демецкая, канд. биол. наук Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

наука

Історія медицини і фармації

Етапи науки дієтології Одним з найважливіших показників продуктів харчування є їхня калорійність. Саме цей показник послугував за «наріжний камінь» при створенні дієтології, але згодом з’ясувалося, що він є обов’язковим, але недостатнім при обранні дієт для попередження та лікування багатьох захворювань. Нині дієтологи, використовуючи найновітніші дані медицини та біохімії, досягли значних успіхів у боротьбі за здоров’я людини, й одним з важелів у цьому є пропаганда здорового способу життя Піонери калориметрії Ще з уроків фізики у школі ми засвоїли, що калорія — це кількість теплоти, необхідна для того, щоб нагріти 1 г води на 1 ºС. Термін «калорія» (calor латиною — тепло) ввів у науку французький хімік Ніколя Клеман-Дезорм (1779–1842). Його визначення калорії як одиниці виміру теплоти було вперше опубліковано в 1824 р. у журналі «Le Producteur», а у французьких словниках воно з’явилося в 1842 р. Однак задовго до появи цього терміну вже було сконструйовано калориметри — прилади для вимірювання теплоти, перший з яких винайшов шотландський хімік Джозеф Блек (1728–1799). У 1759 р. з допомогою цього приладу він визначив теплоємність різних речовин, приховану теплоту плавлення льоду та випаровування води. Даний винахід використовували також знамениті французькі вчені Антуан Лоран Лавуазьє (1743–1794) та П’єр Симон Лаплас (1749–1827). У 1780 р. вони розпочали серію експериментів, що дозволили визначити кількість теплоти, яка виділяється в різних фізичних, хімічних та біологічних процесах. Так, Лавуазьє розмістив у калориметрі морську свинку й вимірював теплоту її дихання, а згодом відбулися й інші експерименти, котрі мали величезне значення для фізіології. Він вперше пов’язав три найважливіші функції живого організму: дихання, травлення їжі та транспірацію (випаровування води). Певно, саме тоді й з’явився вислів про те, що їжа «згоряє» в нашому організмі.

Нині дієтологія як наука стала особливо актуальною, оскільки малорухливий спосіб життя, екологічні чинники, неправильне харчування, зменшення в раціоні натуральних продуктів найнесприятливішим чином впливають на генофонд будь-якої країни

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

«Батько дієтології» У 30-ті роки ХІХ ст. до подібних експериментів приєднався знаменитий німецький хімік Юстус фон Лібіх (1803–1873), котрий поділяв ідеї Лавуазьє про те, що їжа — це «паливо» для організму, так само, як дрова для печі. При цьому Лібіх дав цим «дровам» назви: білки, жири та вуглеводи. Він спалював навіски їжі в калориметрі й вимірював теплоту, що виділялася. На підставі результатів таких дослідів Лібіх спільно зі своїм колегою німецьким лікарем та фізиком Юліусом фон Маєром (1814–1878) вперше у світі склали таблиці калорійності продуктів харчування для наукового обґрунтування раціону солдатів Прусської армії. Знаменитим послідовником Лібіха став американський агрохімік Уілбур Олін Етуотер (1844–1907), який першим запропонував вимірювати енергоємність компонентів їжі й придумав схему під рахунку калорійності будь-яких харчових продуктів. Його називають «батьком дієтології», адже більшу частину відомостей про їжу та її компоненти, одержаних з проведених ним дослідів, ми використовуємо й у сьогоденній практиці. У результаті цих експериментів та розрахунків, що тривали протягом кількох років, вчений встановив: у раціоні людини енергетична цінність білків, так само як і вуглеводів, становить 4 ккал/г, а жирів — 9 ккал/г. Такий підхід назвали системою Етуотера, що виявилася напрочуд універсальною та життєздатною. Так, зокрема, ці «магічні» цифри, що були одержані ще позаминулого століття й включені до різноманітних довідників, дієтологи використовують й понині. При цьому ця система є гнучкою й відкритою для різних доповнень та уточнень. У ХХ ст. біохімія харчування стрімко розвивалася, що дозволило дослідникам одержати та додати до системи нові фактори для харчових волокон. Ця група речовин засвою-

Історія медицини і фармації ється набагато гірше, ніж вуглеводи, тому їхня енергетична цінність була помітно нижчою — 2 ккал/г. У 1955 р. загальні фактори було доповнено конкретними: білок курячого яйця — 4, 36 ккал/г, білок коричневого рису — 3,41 ккал/г тощо. Деякі уточнення було здійснено й щодо вмісту азоту в білку: замість середнього показника 16% запропоновано 17,54% для білка макаронів та 15,67% для молочного білка. Однак ці невеликі уточнення не є принциповими, значнішими є дещо інші недоліки системи. Невраховані фактори Крупним недоліком системи Етуотера є те, що вона не враховує витрат енергії на травлення. Найлегше перетравлюється жир, за ним йдуть вуглеводи, а потім — білки. Зрозуміло, що чим вище вміст білків у їжі, тим більшими будуть такі витрати. Однак значення має не лише хімічний склад харчового продукту, але і його фізичний стан, тому організм буде витрачати більше енергії на травлення сирої їжі, аніж вареної; жорсткої, а не м’якої; такої, що складається з більших часточок, ніж дрібніших; холодної, а не гарячої. Крім того, не можна забувати, що всі ми дуже різні генетично, а значить — «біохімічно» й «метаболічно». Неодноразово нам доводилося спостерігати й дивуватися «вовчому» апетиту худорлявих людей, які, незважаючи на поглинання великої кількості їжі, не гладшають. А справа в тому, що худорляві люди в нормі витрачають на травлення більше енергії, ніж повні. Чи можна всі ці додаткові, але дуже важливі фактори врахувати в системі Етуотера? Певно, це досить складно, якщо взагалі можливо. З методичної точки зору така задача є надзвичайно складною, адже для її вирішення знадобилося б здійснити величезну кількість експериментів для одержання реальних значень харчової цінності конкретних продуктів з урахуванням їхньої консистенції, способу приготування, поєднання з іншими продуктами, а також нашу біохімічну індивідуальність. Калорійність та хімічний склад, як і раніше, підраховують за системою Етуотера, хоча й дещо підправленою в ХХ ст. На сьогодні ми розуміємо, що ця система дає дещо приблизні оцінки, але ці похибки є цілком прийнятними, тим більше, що альтернативних методів поки що не винайдено.

Термін «калорія» (calor латиною — тепло) ввів у науку французький хімік Ніколя Клеман-Дезорм (1779–1842). Його визначення калорії як одиниці виміру теплоти було вперше опубліковано в 1824 р. у журналі «Le Producteur», а у французьких словниках воно з’явилося в 1842 р.

наука

Незважаючи на складнощі Відкриття вітамінів на початку ХХ ст. показало, що в їжі, окрім білків, вуглеводів та жирів, можуть міститися й інші необхідні для життєдіяльності речовини, до списку яких пізніше було додано незамінні амінокислоти, ненасичені жирні кислоти тощо. Все довшим ставав перелік мікроелементів. Виникла концепція збалансованого харчування, котра передбачала, що для здоров’я є необхідною не лише компенсація енергетичних витрат в організмі людини за рахунок надходження відповідної кількості їжі, але й щоденне вживання достатньої кількості незамінних речовин. За такого підходу здавалися непотрібними ті складові їжі, що не засвоюються, як, наприклад, клітковина, й вони отримали назву «баластні». Однак результати експериментів свідчили про те, що без цих складових не обійтися, оскільки вони стимулювали перистальтику, допомагали виводити з організму токсини, підтримували нормальний склад мікрофлори тощо. Додаткові складності в розрахунках раціону створювало те, що деякі з компонентів їжі можуть взаємодіяти одне з одним. Наприклад, кальцій засвоюється гірше за умови надлишку калію, надлишку або нестачі жирів у добовому раціоні, наявності інозит-фосфорної кислоти, на яку багаті хліб та крупи, й щавлевої кислоти, що містять щавель та шпинат тощо. Отже, раціональна картина правильного харчування ставала все більш складною. Тим не менш дієтологія успішно долала всі ці складності й продовжувала успішно розвиватися, вирішуючи різноманітні проблеми людей із захворюваннями шлунка, печінки, нирок тощо. Такі різні й такі важливі задачі Нині дієтологія як наука стала особливо актуальною, оскільки малорухливий спосіб життя, екологічні чинники, неправильне харчування, зменшення в раціоні натуральних продуктів найнесприятливішим чином впливають на генофонд будь-якої країни. Зокрема, однією з проблем системи охорони здоров’я у світі є ожиріння. ВООЗ навіть визнала його «пандемією неінфекційної природи». Надлишкові калорії, що надійшли до організму й не були витрачені ним, перетворюються на жир, який накопичується й відкладається в підшкірній клітковині, органах і тканинах. Це призводить до збільшення маси тіла й порушення функціонування багатьох систем організму, а, крім того, підвищує ризик розвитку атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, інфаркту міокарда, інсульту, цукрового діабету, ураження нирок, печінки тощо. До розвитку ожиріння призводить ціла низка чинників, серед яких найголовнішими є: малоактивний спосіб життя; генетично обумовлені порушення ферментативної активності; неправильний характер і режим харчування (надмірне вживання вуглеводів, жирів, солі, солодких та алкогольних напоїв тощо); стреси, недосипання, прийом психотропних та гормональних препаратів (стероїдів, інсуліну, протизаплідних засобів). Вирішити цю проблему значною мірою здатна дієтологія. При цьому необхідною умовою є те, що лікування потрібно здійснювати не на свій розсуд, а виключно під контролем лікаря-дієтолога, який після певного обстеження визначить ступінь відхилень в організмі від норми й призначить відповідний раціон та об’єм фізичних навантажень. Цікаво зазначити, що дієтологи беруть участь також й у вирішенні цілої низки нових складних задач, пов’язаних з розвитком цивілізації. До таких належить, наприклад, розробка раціонів для людей, які будуть тривало перебувати у космосі або на підводних човнах, у зимівлі на арктичних станціях, брати участь у змаганнях з різних видів спорту, перш за все тих, що потребують критичних навантажень, тощо. І все ж одне з головних завдань сучасної дієтології — переконати пересічних громадян, що правильне харчування необхідно розглядати не як дієту, а як спосіб життя. Підготував Руслан Примак, канд. хім. наук Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

практика

Школа фармацевта

Сучасне лікування хворих на гепатит С без інтерферону вже доступне в Україні! За щоденною рутиною малопомітною пройшла інформація про важливий здобуток медицини — сучасний революційний метод лікування хворих на вірусний гепатит С (ВГС). За даними ВООЗ та оцінками національних експертів, Україна належить до країн із середньою поширеністю ВГС. Щорічно майже у 6 тис. людей виявляють цю інфекцію. На сьогодні в країні в черзі на лікування налічується 24 786 пацієнтів, хоча, за оцінками інфекціоністів, реальна кількість носіїв може сягати 1 млн Хороші новини У липні минулого року очільниця МОЗ Уляна Супрун анонсувала, що з 2018 р. Україна закуповує ліки, які ефективно діють одразу на всі генотипи ВГС та відповідають новим рекомендаціям Європейської асоціації з вивчення хвороб печінки [1]. Дійсно, в системі Prozorro [2] можемо пересвідчитися у закупках заявлених препаратів, зокрема софосбувіру та ледипасвіру. Наприклад, софосбувір нам вдалося знайти лише в одній аптечній мережі Харкова за ціною близько 6 тис. грн за упаковку (табл., в/плівк. обол., 400 мг фл., № 28), що, на жаль, далеко не 89 доларів, як було анонсовано. Виникає доречне питання: чи розумно витрачаються кошти? У Національний перелік лікарських засобів, які мають закуповувати заклади і установи охорони здоров’я для лікування хворих на ВГС, включено три препарати: софосбувір, рибавірин та пегільований інтерферон [3]. Хоча до Переліку основних лікарських засобів ВООЗ включено більш ефективні ліки: даклатасвір, ледипасвір, велпатасвір тощо. Отже, світ поступово відмовляється від лікування пегільованими інтерферонами, які донедавна випускали два виробника. На сьогодні один з них вже відмовився від виробництва через появу інноваційних препаратів для терапії ВГС. Навіть реєстрацію цих інноваційних ліків та початок їх закупівель в Україні можна вважати величезною перемогою та реальним проривом у боротьбі з ВГС. Ще донедавна цю вірусну інфекцію лікували малодоступними коштовними пегільованими інтерферонами у поєднанні з противірусним препаратом рибавірином, що супроводжувалося тяжкими побічними явищами, а весь курс тривав рік та лише на 50% гарантував одужання. Власне тепер «інноваційний курс лікування» — це просто таблетки, які пацієнти повинні приймати протягом 12 тиж. Ефективність курсу лікування доведена і сягає понад 90–95%, про що ми поговоримо нижче.

ВГС — одноланцюговий РНК-вірус, який налічує щонайменше шість генотипів. Його реплікація була досліджена на гепатоцитах людини і шимпанзе

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Революційні рекомендації від ВООЗ У світі налічується близько 240 млн людей з гепатитом В і 130– 150 млн з ВГС. Ще в серпні 2018 р. ВООЗ закликала країни збільшити кількість послуг з тестування та лікування пацієнтів із гепатитами, щоб вилучити захворювання з переліку загроз для здоров’я населення вже до 2030 р. За оцінкою ВООЗ, для викорінення ВГС в Україні впродовж наступних 10 років необхідно лікувати щонайменше 100 тис. пацієнтів на рік. Зокрема ВООЗ рекомендує усім хворим, старшим12 років, в яких діагностовано ВГС, розпочинати лікування, а пангенотипні препарати прямої противірусної дії (ПППД) призначати пацієнтам з 18 років. Нагадаємо, що ризик розвитку цирозу печінки протягом найближчих 20 років у людей з хронічним ВГС є у 15–30% пацієнтів. Зазначимо, що трансплантація печінки залишається практично недоступною та вельми коштовною процедурою.

Найбільш поширені способи інфікування ВГС: небезпечна ін’єкційна практика (наркоманія), неналежна стерилізація медичного обладнання (у тому числі тату- і косметологічних процедур) та переливання неперевіреної крові і препаратів крові Дітей з хронічним гепатитом С рекомендовано починати лікувати у віці 12 років без використання інтерфероновмісних режимів (за винятком ситуацій, коли не існує альтернативи). Загальні клінічні рекомендації ВООЗ із лікування гепатиту С [4]: • застосування ПППД виключає необхідність генотипування до початку лікування; • для оцінки фіброзу печінки в умовах з обмеженими можливостями доцільно використовувати неінвазивні методи — співвідношення аспартат/тромбоцити FIB-4 тесту. Це може бути встановлено у разі наявності цирозу до початку лікування; • ПППД добре переносяться, хоча мають незначні побічні ефекти: на початку та в кінці лікування достатньо проводити лабораторний моніторинг токсичності; • по закінченні лікування ПППД для оцінки результатів лікування на 12-му тижні визначається стійка вірусологічна відповідь.

Школа фармацевта

практика

Таблиця. Таблетовані ПППД Рекомендований режим прийому на добу для дорослих 1 таблетка 1 раз на добу; застосовується у комбінації з іншими препаратами

Препарат

Разова доза в одній таблетці

Софосбувір (Совальді), є генерики

400 мг

Софосбувір/велпатасвір (Epclusa), є генерики Ледипасвір/софосбувір (Harvoni), є генерики

Софосбувір 400 мг, Велпатасвір 100 мг

1 таблетка 1 раз на добу

Ледипасвір 90 мг, Софосбувір 400 мг

1 таблетка 1 раз на добу

Фармакологічна група/механізм Синтетичний нуклеозидний аналог Синтетичний нуклеозидний аналог + інгібітор білка NS5A ВГС

По 2 таблетки омбитасвіру/ Омбітасвір 12,5 мг, Омбітасвір/паритапревір/ритонавір паритапревіру/ритонавіру 1 раз Паритапревір 75 мг, Ритонавір 50 мг, на добу + 1 таблетка дасабувіру + дасабувір (Вікейра Пак) Дасабувір 250 мг 2 рази на добу По 1 таблетці 2 рази на добу; Асунапревір (Сунвепра) 100 мг застосовується у комбінації з іншими препаратами 1 таблетка по 60 мг або по 2 таблетки по 30 мг 1 раз на добу. Необхідна корекція дозування Даклатасвір (Даклінза), є генерики* 30 мг, 60 мг, 90 мг з деякими АРВ-препаратами; застосовується у комбінації з іншими препаратами Елбасвір/гразопревір (Zepatier)

Елбасвір 50 мг, Гразопревір 100 мг

Симепревір (Olysio, Совріад), є генерики

150 мг

Боцепревір (Віктреліс)

200 мг

Телапревір (Інсіво)

375 мг

Результати тесту на ВГС 4367 учасників АТО (військовослужбовці ЗСУ, бійці Нацгвардії/МВС) виявилися позитивними майже у 4%. Основним чинником ризику інфікування визнано татуювання: 23% респондентів повідомили, що робили тату чи пірсинг до або під час перебування в зоні АТО [5] ПППД-терапія Таблетовані ПППД є універсальними ліками, оскільки ефективно діють одразу на всі шість генотипів ВГС та відповідають новим рекомендаціям Європейської асоціації з вивчення хвороб печінки. Серед ПППД важливе місце посідають інгібітори білка NS5A, які впливають на РНК вірусу гепатиту C в крові. За даними клінічних випробувань встановлено, що пацієнти добре переносять комбінацію ледипасвір + софосбувір. Високоефективною дана комбінація є у хворих, інфікованих ВГС 1-го генотипу, що найбільш поширений у США, Європі та Японії. Найбільш частими побічними ефектами є втома і головний біль [6]. Зауважимо, що комбінація із софосбувіром ефективніша порівняно з такою раніше синтезованих противірусних препаратів, справляє меншу кількість побічних ефектів і потребує у 2–4 рази меншого терміну застосування [7]. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, термінове лікування ВГС показано в таких випадках: • виражений фіброз (F3) або цироз (F4), включаючи декомпенсований цироз;

1 таблетка 1 раз на добу 1 таблетка 1 раз на добу; застосовується у комбінації з іншими препаратами По 4 таблетки 3 рази на добу; більше не рекомендований ВООЗ для застосування По 2 таблетки 3 рази на добу; більше не рекомендований ВООЗ для застосування

Інгібітор білка NS5A ВГС + синтетичний нуклеозидний аналог Інгібітор білка NS5A + інгібітор NS3/4А серинової протеази + інгібіторів протеази + інгібітор NS5B полімерази Інгібітор серинової протеази NS3 ВГС, II хвилі першого покоління

Пангенотипічний інгібітор білка NS5A ВГС, I хвилі першого покоління Інгібітор білка NS5A + інгібітор протеази NS3/4A ВГС, другого покоління Інгібітор протеази NS3/4A ВГС Синтетичний противірусний препарат групи інгібіторів протеази Синтетичний противірусний препарат групи інгібіторів протеази

• • • • • •

наявність ВГС та ВІЛ; діагноз гепатиту С і гепатиту В; необхідність трансплантації печінки; рецидив гепатиту С після трансплантації печінки; клінічно значущі позапечінкові прояви; ризик передачі гепатиту С іншим людям (особам, які вживають ін’єкційні наркотики; жінкам дітородного віку, які планують вагітність; пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі; людям, які перебувають у місцях позбавлення волі; особам, схильним до ризикованих сексуальних практик). Інгібітори білка NS5A рекомендовано вживати разом з іншими противірусними препаратами (групою інгібіторів протеаз, синтетичними нуклеозидними аналогами, інгібіторами NS3/4А серинової протеази, інгібіторами NS5B полімерази тощо) через схильність вірусу до розвитку резистентності. Руслан Редькін, канд. фарм. наук, Нінель Орловецька, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук Література

1. Гепатит С — більше не вирок: в Україні вилікують усю чергу пацієнтів. Опубліковано 27 липня 2018 року. https://www.kmu.gov.ua/ua/news/ gepatit-s-bilshe-ne-virok-v-ukrayini-vilikuyut-usyu-chergu-paciyentiv 2. http://prozorro.gov.ua/ 3. Постанова КМУ від 16 березня 2017 р. № 180. 4. https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/246177/WHO-HIV-2016.06eng.pdf;jsessionid=EB14374C97D9C4C0EC648FA2626BFDF3?sequence=1 5. За матеріалами прес-служби МОЗ України. 6. http://www.gilead.com/~/media/Files/pdfs/medicines/liver-disease/harvoni/ harvoni_pi.pdf 7. Berden FA, Kievit W, Baak LC et al. (2014). Dutchguidance for the treatment of chronic hepatitis C virus infection in a new therapeutic era. Neth J Med 72 (8): 388–400.

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

практика

Школа фармацевта

Макроліди — одна з найбезпечніших груп антимікробних засобів Важливою особливістю макролідів є здатність проникати всередину клітин та вражати внутрішньоклітинних збудників — мікоплазми, хламідії, кампілобактерії, легіонели. Разом з тим макроліди вважають однією з найбезпечніших груп антимікробних засобів. Макроліди, які початково були запропоновані як альтернатива пеніцилінам, наразі розглядають як основні антибіотики при багатьох інфекціях Макроліди — група антимікробних засобів природного та напів синтетичного походження, основою хімічної структури яких є макроциклічне лактонне кільце, до якого приєднані один або декілька вуглеводних залишків. Макроліди класифікують за хімічною структурою (14-, 15- та 16-членне кільце) та шляхом одержання (табл. 1), а також за тривалістю дії (табл. 2). Перший антимікробний препарат групи макролідів — еритроміцин — був отриманий у 1952 р. із ґрунтового грибка Streptomyces erythreus. Згодом були отримані інші макроліди, які через структурні особливості мають дещо відмінну фармакокінетику, переносимість, а також спектр дії та різні лікарські взаємодії. Макроліди — тканинні антибіотики, концентрація яких в плазмі крові на декілька порядків нижча, ніж в тканинах. Це пов’язано з їхньою здатністю проникати всередину клітин і створювати там високі концентрації. Макроліди погано проникають через гематоенцефалічний і гемато офтальмічний бар'єр, але добре — через плаценту і в грудне молоко. Макроліди метаболізуються переважно в печінці за участю мікросомальної системи цитохрому P450. Метаболіти антибіотиків цієї групи виводяться переважно з жовчю. Механізм бактерицидної дії макролідів Антимікробна дія макролідів обумовлена порушенням в клітинах бактерій синтезу білка на етапі трансляції. Молекула макролідного антибіотика оборотно зв'язується з пептидил-трансферазним цент ром на рибосомі (50S-субодиниці), що призводить до від’єднання від рибосоми зростаючого пептидного ланцюга, приєднаного до тРНК (пептидил-тРНК). У результаті припиняється процес формування та нарощування поліпептиду. Макролід може зв'язатися з 50S-субодиницею бактеріальної рибосоми на будь-якій стадії рибосомального циклу. Макроліди зазвичай чинять бактеріостатичну дію. Але при високих концентраціях у вогнищі інфекції та щодо тих мікроорганізмів, які перебувають у фазі росту, макроліди можуть виявляти бактерицидний ефект. Таким чином, вони діють на β-гемолітичний стрептокок групи А, пневмокок, менінгокок, збудників коклюшу та дифтерії. Крім того, макроліди характеризуються імуномоделювальною та протизапальною активністю. Вони здатні накопичуватися в нейтро фільних гранулоцитах і макрофагах і разом з ними транспортуватися у вогнище запалення. Взаємодія макролідів з макрофагами проявляється зниженням активності вільнорадикального окиснення, зменшенням виділення прозапальних і збільшенням — протизапальних цитокінів, активацією хемотаксису і фагоцитозу, поліпшенням мукоциліарного кліренсу, зменшенням секреції слизу.

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Спектр активності макролідів Макроліди активні щодо грампозитивних коків: Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus agalactiae, Staphylococcus aureus (крім MRSA), Enterococcus faecalis (у тому числі штамів, стійких до ванкоміцину). Крім того, до макролідів чутливі збудники коклюшу (Bordetella pertussis), дифтерії (Corynebacterium diphtheriae), мораксели (Moraxella catarrhalis), легіонели (Legionella spp.), кампілобактерії (Campylobacter spp.), листерії (Listeria spp.), хламідії (Chlamydia trachomatis та C. pneumoniae), мікоплазми (Mycoplasma pneumoniae) та уреаплазми (Ureaplasma urealyticum). Макроліди також активні проти гемофільної палички Haemophilus influenzae, Haemophilus parainfluenzae, Neisseria meningitides, Proteus mirabilis, Borrelia burgdorferi, а також анаеробів — Clostridium perfringens, Fusobacterium spp., Prevotella spp. Мікроорганізмам родини Enterobacteriaceae, Pseudomonas spp. і Acinetobacter spp. властива природна стійкість до всіх макролідів. Таблиця 1. Класифікація макролідів за хімічною структурою Шлях одержання

Природні

Лактонне кільце 14-членне

15-членне

Еритроміцин Олеандоміцин

Напівсинтетичні Рокситроміцин Кларитроміцин Диритроміцин Флуритроміцин Телітроміцин

16-членне Мідекаміцин Спіраміцин Джозаміцин

Азитроміцин

Міокаміцин Рокітаміцин

Таблиця 2. Класифікація макролідів за тривалістю дії Коротка дія Еритроміцин Олеандоміцин Мідекаміцин Спіраміцин Рокітаміцин

Середньотривала дія Рокситроміцин Кларитроміцин Флуритроміцин Джозаміцин

Довготривала дія Азитроміцин Диритроміцин

Школа фармацевта

практика

Макроліди є препаратами вибору при гострій ревматичній гарячці у разі алергії на пеніциліни, при негоспітальній пневмонії, інфекційних захворюваннях органів малого таза (парентеральні форми). Також макроліди призначають при інфекціях верхніх відділів дихальних шляхів та ЛОР-органів, ородентальних інфекціях (періодонтит, періостит), інфекціях шкіри та м’яких тканин (раньова інфекція, фурункульоз, рожа тощо), урогенітальних інфекціях (хламідіоз, уреаплазмоз, мікоплазмоз), деяких контагіозних інфекціях (скарлатина, дифтерія, коклюш, хвороба легіонерів, орнітоз, лістеріоз тощо), кишкових кампілобактеріозах, атипових мікобактеріозах, венеричних хворобах. Макроліди використовують з метою ерадикації Helicobacter pylori. Стійкість бактерій до макролідів Антимікробні препарати групи макролідів не уникли долі інших груп — виникнення у бактерій вторинної стійкості. Впровадження нових 14- та 15-членних макролідів не привело до вирішення цієї проблеми. На сьогодні виняток становлять 16-членні макроліди, такі як спіраміцин, які зберігають активність проти грампозитивних коків, стійких до 14- і 15-членних макролідів. Резистентність мікроорганізмів до макролідів може реалізовуватися трьома шляхами. Перший — модифікація мішені дії антибіотика, а саме метилювання аденіну рибосомальної РНК під дією ферменту метилази. Внаслідок цього порушується здатність макролідів зв’язуватися з рибосомами та блокується їхня антибактеріальна дія. Цей механізм може зумовлювати стійкість бактерій також до антимікробних засобів груп лінкозамідів і стрептограмінів, тому отримав назву «резистентність MLS-типу». Індукторами метилаз є 14-членні макроліди (особливо еритроміцин та олеандоміцин), а до 16-членних макролідів такий тип резистентності не формується. Другий варіант — активне виведення макролідів із мікробної клітини за допомогою АТФ-залежних ефлюксних насосів. Третій — інактивація макролідів ферментами бактерій, зокрема розщеплення лактонного кільця естеразами або фосфорилювання фосфотрансферазами. Небажані реакції* Макроліди є однією з найбезпечніших груп антимікробних засобів. Ризик розвитку побічних ефектів є найвищим при застосуванні еритроміцину. Прийом макролідів може супроводжуватися такими небажаними реакціями: • біль або дискомфорт у животі, нудота, блювання, діарея; • головний біль, запаморочення; • місцеві реакції (флебіт і тромбофлебіт) при в/в введенні. Рідко виникають: • парестезії, підвищена збудливість, астенія, знервованість, безсоння; • аритмія, збільшення інтервалу Q–T, зниження рівня артеріального тиску; • транзиторне підвищення активності трансаміназ, холестатичний гепатит, які можуть проявлятися жовтяницею, гарячкою, загальним нездужанням, слабкістю, болем у животі, нудотою, блюванням; • порушення слуху (зворотна ототоксичність) при прийомі макролідів у високих дозах тривалим курсом; порушення сприйняття смаку та запаху, порушення зору; • лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, еозинофілія; • алергічні реакції (висипка, кропив'янка тощо). Побічні реакції, характерні для інших груп антимікробних засобів (анафілактичні реакції, тяжкі токсикоз-алергічні синдроми,

Більшість макролідів приймають внутрішньо за 1 год до або через 2 год після їди, лише кларитроміцин, спіраміцин та джозаміцин вживають незалежно від прийому їди. Протягом всього курсу терапії необхідно суворо дотримуватися режиму та схеми лікування, не пропускати дозу препарату та приймати її через рівні проміжки часу. У випадку пропуску дози її слід прийняти якнайшвидше; не приймати, якщо майже настав час прийому наступної дози; не подвоювати дозу антибіотик-асоційована діарея), при застосуванні макролідів розвиваються дуже рідко. Протипоказання* • Алергічна реакція на будь-який із макролідів в анамнезі. • Період вагітності (для мідекаміцину, рокситроміцину, кларитроміцину; застосування інших макролідів у період вагітності можливе лише за життєвими показаннями). • Період годування груддю. • Тяжкі порушення функції нирок та печінки. • Аритмії або схильність до аритмій та подовження інтервалу Q–T. • Значне зниження слуху (для еритроміцину). Взаємодія з іншими ЛЗ* • Більшість лікарських взаємодій макролідів заснована на пригніченні ними активності цитохрому Р450 в печінці. Макроліди інгібують метаболізм та підвищують концентрацію в крові непрямих антикоагулянтів, теофіліну, карбамазепіну, вальпроєвої кислоти, дизопіраміду, препаратів алкалоїдів ріжків, циклоспорину, що підвищує ризик розвитку побічних реакцій, властивих цим препаратам, та може потребувати корекції їхнього дозування. • Макроліди можуть підвищувати біодоступність дигоксину при пероральному прийомі за рахунок ослаблення його інактивації кишковою мікрофлорою. Антациди зменшують всмоктування макролідів, особливо азитроміцину, в травному тракті. Рифампіцин посилює метаболізм макролідів у печінці та знижує їхню концентрацію в крові. Макроліди не слід комбінувати з лінкозамідами з огляду на схожий механізм дії та можливу конкуренцію. Тетяна Ткаченко, канд. біол. наук *Повний перелік протипоказань, побічних реакцій та взаємодії дивіться в інструкціях для медичного застосування відповідних лікарських засобів

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

практика

Тренінг

Измерение артериального давления в аптеке Артериальная гипертензия (АГ) лидирует среди факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний, успех лечения которых во многом зависит от пациента и подразумевает, в том числе, коррекцию образа жизни и контроль уровня артериального давления (АД). Желательно в каждом доме иметь аппарат для измерения АД, чтобы в случае необходимости любой член семьи мог удостовериться в том, что его плохое самочувствие связано или, напротив, не связано с повышенным АД, и в случае необходимости принять меры. Однако в реальности такая возможность есть не у всех. Измерить АД можно, записавшись на прием к семейному врачу. Однако бывают ситуации, когда сделать это надо немедленно, что побуждает человека просить помощи в ближайшей аптеке Можно или нельзя? Во многих странах Европы, Азии, а также в США аптеки могут оказывать посетителям некоторые простейшие медицинские услуги, в том числе измерение АД. В нашей стране измерение АД является диагностической процедурой, что не относится к должностным обязанностям фармацевта или провизора. Однако часто в аптеке возникает ситуация, когда посетители просят измерить АД. Насколько же правомерна данная манипуляция? Возможно, в этой связи вполне уместно вспомнить юридическое выражение, сформулированное английским философом Томасом Гоббсом: «Если не запрещено, то разрешено». Лицензионными условиями не предусмотрено предоставление такой услуги, хотя и прямого запрета на измерение АД в аптеке не существует. Таких обязанностей у фармацевта в плановом порядке нет, но если человеку стало плохо в аптеке или возле нее, в частности, произошел гипертонический криз или, наоборот, уровень АД резко снизился, то как работник учреждения здравоохранения фармацевт может измерить АД и оказать первую доврачебную помощь. Таким образом, он не обязан измерять АД в аптеке, но вправе это сделать при наличии желания и соответствующих навыков. Маркетинговый ход и проявление человечности Анализ настроений посетителей на различных форумах свидетельствует о том, что такая дополнительная услуга, как измерение

В соответствии с недавно опуликованными Рекомендациями Европейского общества кардиологов и Европейского гипертензивного общества по управлению АГ (ESC/ESH, 2018) верхней границей нормального АД являются значения 130/80 мм рт. ст. При АД 130–139/85–89 мм рт. ст. врач должен дать рекомендации по модификации образа жизни, а также приему препаратов при наличии высокого риска развития сердечно-сосудистых заболеваний (особенно ишемической болезни сердца)

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

АД и частота сердечных сокращений являются важнейшими параметрами, которые требуют более эффективного контроля даже у пациентов, принимающих антигипертензивные препараты АД, повышает приверженность к данной аптеке. И напротив, отказ в предоставлении этой услуги крайне негативно сказывается на имидже заведения. Следует отметить, что в коммерческих аптеках предоставляют такую услугу в качестве маркетингового хода для привлечения покупателей. В некоторых аптеках есть столики с тонометрами, но они предназначены исключительно для самообслуживания. Таким образом фирма-изготовитель тонометра демонстрирует свой товар, но не обязывает фармацевта измерять АД всем желающим. Есть прецеденты и в коммунальных аптеках, где установлены современные тонометры для измерения АД, которые также фиксируют ЧСС и информируют о наличии или отсутствии аритмии. Услуга, которую предлагают фармацевты, бесплатная, а какие-либо ограничения по количеству измерений отсутствуют. При необходимости работники аптеки помогут провести манипуляцию и «расшифровать» показатели тонометра. Такая простая профилактическая диагностика существенно упрощает ежедневный контроль состояния своего здоровья для посетителей пожилого возраста и тех, кто экстренно в этом нуждается. В то же время не имеет особого значения, в какой именно структуре работает фармацевт — коммерческой или коммунальной. При вежливой просьбе работник аптеки, скорее всего, поможет посетителю. Другой вопрос, лежащий в морально-этической плоскости, заключается в том, захочет ли он это сделать. В этой связи стоит помнить, что с позиций медицинской этики вообще и этики и деонтологии в фармации в частности измерение АД не противоречит главному постулату «не навреди» и полностью соответствует принципу гуманизма, то есть человечности. Александра Демецкая, канд. биол. наук

ПОТРІЙНА ДІЯ ПРИ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ШКІРИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ.

Склад:

діюча речовина: 1 г мазі містить триамцинолону ацетоніду мікронізованого 0,25 мг, мірамістину 5 мг; допоміжні речовини: пропіленгліколь, бетациклодекстрин, цетиловий спирт, стеариловий спирт, вода очищена.

Показання.

Запальні захворювання шкіри, зокрема ускладнені бактеріальною або грибковими інфекціями: екзема, атопічний дерматит, нейродерміт, псоріаз у прогресуючій стадії та в ексудативній формі, парапсоріаз, пухирчатка, контактний дерматит, себорейний дерматит, дерматит Дюринга, дискоїдний червоний вовчак, фотодерматоз, лімфома шкіри. Протипоказання. Підвищена чутливість до тріамцинолону та мірамістину. Туберкульоз шкіри, що локалізується у місці аплікації мазі; вірусні ураження шкіри, особливо при простому герпесі та вітряній віспі; сифілітичні ураження шкіри; шкірні реакції після вакцинації; варикозне розширення вен, виразки гомілки; ураження шкіри обличчя (рожеві вугри, вульгарні вугри, періоральний дерматит). Рак шкіри. Р. П. № UA/6123/01/01 Препарат може викликати побічні реакції, більш детальна інформація викладена в інструкції для медичного застосування лікарського засобу. Інформація призначена виключно для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження виключно на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики. * За результатами конкурсу споживчих вподобань « Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018 www.choice-of-the-year.com.ua ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13, www.darnitsa.ua

практика

ex tempore

Приготовление жидких лекарственных форм: тройной раствор Каретниковой (Шиловой) Антисептика (лат. аnti — против, septicus — гниение) — комплекс способов борьбы с инфекцией, система мероприятий, направленных на уничтожение микроорганизмов в ране, патологическом очаге, органах и тканях, а также в организме больного в целом. Термин был введен в 1750 г. английским хирургом Дж. Принглом, который описал антисептическое действие хинина

Нинель Орловецкая, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук, Руслан Редькин, канд. фарм. наук, Национальный фармацевтический университет, Харьков Непременное сочетание асептики с антисептикой образует неразрывную систему микробиологический чистоты. Среди различных видов антисептики (механическая, физическая, биологическая) особое значение имеет химическое обеззараживание с помощью дезинфицирующих растворов. Для стерилизации инструментов применяют антисептические жидкости, и тогда более правильным будет говорить об их дезинфекции. Из большого количества антисептических жидкостей одним из лучших является раствор Каретниковой (Шиловой). В этот раствор инструменты погружают на 30 мин (продолжительность стерилизации). Метод был предложен в 1938 г. Он обеспечивает надежную стерилизацию инструментов, не портит их и предохраняет от ржавчины. С помощью этого способа стерилизация может быть проведена даже в полевых условиях. При длительном хранении в банках с притертыми пробками раствор не теряет своих бактерицидных свойств и остается прозрачным. Формалин (раствор формальдегида) в чистом виде применяют для дезинфекции инструментов, фенол (кислоту карболовую) в форме 3–5% раствора — для дезинфекции предметов ухода и инструментов. Тройной раствор содержит оба этих компонента.

Формалин — пахучая летучая жидкость (стандартная концентрация 37%), которую добавляют к раствору в последнюю очередь. Фенол может быть кристаллическим или жидким, содержание воды в ней составляет 10–12%. Для приготовления водных растворов рационально использовать жидкий фенол, который добавляют по массе или каплями

Джозеф Листер (1827–1912) — крупнейший английский хирург и ученый. С именем Листера связывают новую эру в истории хирургической антисептики. Окончив в 1852 г. Лондонский университет и получив степень бакалавра медицины, был назначен в колледж университетской больницы на должность резидент-ассистента. После переезда в Эдинбург устроился на должность хирурга в Королевскую больницу и начал преподавать хирургию в университете. В 1860 г. в Глазго получил звание профессора хирургии. В 1867 г. под влиянием работ Луи Пастера предложил свой антисептический метод. С 1877 г. Листер работал в Королевской больнице Лондона и был награжден медалью Лондонского королевского общества. Здесь он также вел преподавательскую деятельность. Дж. Листер — почетный член многих университетов и научных обществ, председатель Королевского медицинского общества. В честь Джозефа Листера назван род бактерий листерия (Listeria)

Тройной раствор Каретниковой (Шиловой) Показания к применению

Сильное дезинфицирующее средство используют для: • обработки инструментов, предметов ухода, резиновых перчаток и др. • холодной стерилизации режущих инструментов

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Rp.: F ormalini 4,0 Phenoli puri liquefacti 0,6 Natrii carbonatis 3,0 Aquae purificatae 200 ml M.D.S. Для стерилизации инструментов

ТЕХНОЛОГИЯ ТРОЙНОГО РАСТВОРА каретниковой (шиловой)

Отмеривают воду очищенную

Помещают воду очищенную в подставку

Отвешивают натрия карбонат

Переносят натрия карбонат в подставку с водой очищенной

Растворяют натрия карбонат при помешивании

Процеживают полученный раствор во флакон для отпуска

Добавляют фенол жидкий к водному раствору

Отмеривают стандартный раствор формальдегида

Добавляют раствор формальдегида во флакон для отпуска

вы! Будьте здоро Укупоривают флакон

Оформляют препарат к отпуску

практика

Особиста думка

Свій лікар, свій фармацевт

Наталія Зайцева

Про те, як на Одещині впроваджується медична реформа, розповідає Наталія Зайцева, директор приватного медичного центру сімейної медицини «Гіппократ ЕНТАМ»

Понад 5 тисяч пацієнтів — це результат! Біляївка — місто обласного значення, розташоване у дельті Дністра, адміністративний центр Біляївської міської громади і Біляївського району, що за 50 км від Одеси. Віднедавна біляївці, як і всі українці, отримали можливість обрати свого сімейного лікаря, за медичне обслуговування в якого гроші заплатить держава. Чимало з них довірили своє здоров’я фахівцям приватного медичного центру «Гіппократ ЕНТАМ». Декларації з його трьома сімейними лікарями вже підписали 5400 мешканців району (по 1800 пацієнтів на кожного). У 2006 р. Наталія Зайцева отримала диплом лікаря-педіатра Одеського національного медичного університету. Півтора року працювала неонатологом, пізніше — близько трьох років у дитячій міській лікарні, з 2011 р. — сімейним лікарем, також була завідувачем амбулаторії загальної практики — сімейної медицини. З 2016 р. — головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Біляївського району. У 2018 р., набувши достатньо практичного досвіту, Наталія Зайцева започаткувала приватну медичну практику, створивши ТОВ «Гіппократ ЕНТАМ». А це — дві амбулаторії сімейної медицини. Одна, базова, у місті Біляївка, де працюють два сімейних лікаря, та філія — амбулаторія монопрактики (тобто на одного лікаря, де прийом пацієнтів веде сама Наталія Валеріївна) у с. Вигода, в якому обслуговується населення із восьми навколишніх сіл. До слова, Вигода — її рідне село, вона дотепер живе тут разом із сім’єю. Цікаво, що ідею створення приватного медичного центру сімейної медицини Наталії Зайцевій спершу подали її колеги. Все ретельно обміркувавши, подумала: чому б і ні? Хотілося працювати на себе і, головне — бачити результат своєї праці. Піонери Наталія Зайцева вирішила взяти в оренду просторе приміщення на околиці Біляївки і відкрити там приватну амбулаторію сімейної медицини. Але легко сказати «вирішила», однак як саме це зробити, з чого починати, не знав ніхто, адже в Біляївському районі «Гіппократ ЕНТАМ» — піонери. Наразі це єдиний приватний медичний центр сімейної медицини, що уклав угоду з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) і працює відповідно до Наказу МОЗ № 504 «Про затвердження порядку надання первинної медичної допомоги», вартість якої компенсовуватиме держава через НСЗУ.

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Прихильно до створення приватної амбулаторії сімейної медицини поставився мер міста Біляївка. Об’єднана територіальна громада рішенням сесії виділила кошти на придбання пільгових медикаментів згідно з постановою КМУ № 1303 від 17.08.1998 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску ЛЗ за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань», також приватний заклад долучений до державної програми «Доступні ліки». Торік постановою Кабміну був закріплений базовий тариф за обслуговування пацієнта у 2018 р. — 370 грн на рік за людину, з якою підписано угоду. Тобто це пряма оплата від НСЗУ, яку медзаклад отримує за кожного пацієнта. При цьому визначені коригувальні вікові інструменти збільшують цю суму для дітей до 5 років у 4 рази, а для людей старшого віку — двічі. Відповідно приватний медичний заклад отримав всі інструменти для того, щоб обрахувати витрати, очікуваний дохід і визначити оптимальну кількість пацієнтів. Нова якість медичних послуг Серед пацієнтів медичного центру — люди різного віку. Новонароджені перебувають на обліку лише у Вигоді, оскільки тільки Наталія Зайцева за освітою лікар-педіатр. Загалом у Вигоді на відкриття приватної амбулаторії сімейної медицини люди відреагували схвально. Вони й раніше приходили

Особиста думка

додому до свого лікаря у будь-який час дня і ночі, у вихідні й свята, а тепер за медичною допомогою звертаються безпосередньо в обладнану амбулаторію. Це дуже зручно: там можна отримати курс крапельниць, пройти фізіопроцедури, зробити електрокардіограму, здати загальний аналіз крові та сечі, аналіз на визначення рівня глюкози в крові, тобто для цього більше не треба їхати в район. Інакше кажучи, значно зросла доступність медичної допомоги для сільських мешканців. Якщо врахувати, що у Біляївській обласній територіальній громаді 16 тис. населення, а у Вигоді — 6 тис., то понад 5 тис. пацієнтів, які вирішили обслуговуватися у приватному медичному центрі та в його філії, — це той результат, яким лікарі по праву пишаються. — Наші пацієнти від нас вже не йдуть, вони дуже задоволені, скарг немає. У нас відсутні черги, прийом відбувається за записом, як і надання інших медичних послуг, наприклад, внутрішньовенних ін’єкцій чи крапельниць, — розповідає Наталія Валеріївна. — Лікарі, які працюють у нашому закладі, дуже задоволені умовами праці та значно підвищеною заробітною платою. З лютого 2019 р. ми беремо участь у державній програмі «Доступні ліки» для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом і бронхіальною астмою. Що ж стосується вакцинації наших пацієнтів — надіслано листи у необхідні інстанції з проханням виділити вакцини. Наразі ми самі закуповуємо якісні сертифіковані вакцини для дітей і зарахунок батьків їх щеплюємо. Як і в державній медичній установі, ми видаємо лікарняні, єдине обмеження — тривалістю до 14 днів. В іншому разі направляємо пацієнтів у стаціонарні відділення ЦРЛ. Сімейний лікар-терапевт Тетяна Приходько щойно розпочала свою лікарську практику, адже півроку тому тільки закінчила інтернатуру. Каже, що їй комфортно працювати в умовах медичної реформи, оскільки навчатися заново, щоб перейти від старого до нового, не потрібно. Її пацієнти — це переважно люди із серцево-судинними захворюваннями: артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця, атеросклерозом. ГРВІ, бронхіт та пневмонія є частими сезонними захворюваннями. А от сімейний лікар Вікторія Гуменюк — вже досвідчений спеціаліст з великим стажем практичної роботи, яка у всьому допомагає своїй молодшій колезі. Наталія Зайцева запросила її на роботу в свою амбулаторію сімейної медицини через одну просту, але дуже показову причину — щодня на прийом у Центрі первинної медикосанітарної допомоги до неї записувалися близько 40 людей. Відгуки пацієнтів про лікаря — як про досвідченого фахівця. Розвиток — одне із основних завдань, яке стоїть перед приватною амбулаторією сімейної медицини у Біляївці. Тому невдовзі директор планує розширити її діяльність, залучивши до роботи

практика

спеціалістів вузького профілю, зокрема, педіатра, невропатолога, ЛОР, хірурга і кардіолога. Для покращання діагностичного процесу в амбулаторії раз на місяць буде проводити прийом УЗД-спеціаліст. Ліки поруч Ідею відкриття аптечного закладу Наталії Зайцевій подали її пацієнти. «А чому у вас тут немає аптеки?», — запитували вони, отримавши призначення свого сімейного лікаря. Якщо в амбулаторії можна одразу поставити крапельницю, то чому ж за препаратами треба ще кудись їхати маршруткою? Логічно. Тим більше, Тетяна Кирилюк що поряд з амбулаторією, яка на виїзді з Біляївки, ніякі інші аптеки не працюють, а густота населення досить щільна. Відтак, аптека як структурний підрозділ приватної амбулаторії сімейної медицини тепер розташована в одному з нею приміщенні. Тут відпускають усі життєво необхідні ЛЗ. За словами завідувача аптеки № 1 Тетяни Кирилюк, кваліфікованого провізора з досвідом роботи на керівних посадах в аптеках при лікувально-профілактичних закладах, асортимент вона формувала відповідно до вимог українського законодавства і з урахуванням потреб сімейних лікарів, які працюють в амбулаторії. — Це серцево-судинні засоби, антибіотики, протизастудні, антитигістамінні препарати та інші, — зазначає Тетяна Кирилюк. — Якщо ліків в аптеці немає, їх можна придбати за замовленням — сьогодні на завтра. Оскільки відкрилися ми нещодавно, поки що працюємо тільки з одним великим постачальником і кількома дрібнішими, які доставляють вироби медичного призначення і товари парафармації. Здебільшого відвідувачі аптеки беруть лише ті ліки, які призначають сімейні лікарі, тому заміну препаратів на аналоги провізор узгоджує з медиками телефоном. Але фармацевтична опіка при цьому — режим прийому, дози, взаємодія — обов’язкова складова процесу відпуску ЛЗ. Через те, що до найближчої аптеки — кілометрів зо три, відвідувачами аптеки є не лише пацієнти амбулаторії сімейної медицини, але й інші місцеві мешканці. Ціни тут конкурентні і на всю продукцію є відповідні сертифікати якості, що на сьогодні дуже важливо, переконана завідувачка аптеки. А для того, щоб глибше розуміти і розвивати фармацевтичний напрямок діяльності свого медичного центру, Наталія Зайцева планує здобути другу вищу, фармацевтичну, освіту в НФаУ в Харкові. Лариса Дедишина Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

життя

психологічний практикум

Бодіпозитив — вміння любити себе у будь-якому тілі Бодіпозитив — це рух за повагу й любов до свого тіла з усіма його особливостями і недоліками. Це вміння сприймати своє тіло таким, як воно є, і так само ставитись до тіл інших людей. Бодіпозитив пов’язують із фемінізмом, оскільки цей рух виник як реакція на ставлення до жінки як до сексуального об’єкту та через нав’язувані жіноцтву стандарти краси. Бодіпозитивістки часто використовують на своїх акціях відомий девіз захисниць прав жінок «Моє тіло — моє діло» Чому виник рух бодіпозитиву? З розвитком мас-медіа жінки стали заручницями сумнівних стандартів, нав’язаних модельєрами, еталоном краси яких були визнані манекенниці. Майстрам моди зручно створювати свої колекції на стандартну фігуру, а високі на зріст моделі створюють кращу картинку на подіумі. Сумнозвісні стандарти підхопили індустрія моди та краси, глянцеві журнали, каталоги модних брендів, рекламісти, кінозірки… Нові технічні можливості звели стандартизовану красу до недосяжних висот: фотошоп вправно перетворює фотомоделей на казкові ідеальні створіння, яких насправді не існує. Як наслідок — більшість жінок розучилися дивитись на себе власними очима, порівнюючи себе зі штучно створеними міфічними красунями. І відповідно страждати від «недосконалості». Мільярдні кошти осідають в індустрії краси: пластичні операції, б’ютіпроцедури, косметичні засоби, сумнівні препарати та біодобавки для схуднення, спортивні та фітнес-програми для корекції фігури… Але результати все одно далекі від мети, намальованої на сторінках глянцю. Багатьох попри докладені зусилля чекали розчарування, депресія і купа комплексів… Найболючіше стандартизація краси зачепила тих, у кого надмірна маса тіла, але адекватне сприйняття себе потрібно й тим, хто переймається будь-якими (реальними чи уявними) проблемами своєї зовнішності: родимками чи веснянками; нестандартною формою вух чи носа; маленькими чи занадто великими грудьми; високим або низьким зростом тощо… Бодіпозитив виник як реакція на нездорові тенденції в суспільстві, зокрема на соціальну стигмацію, тобто приписування певних — зазвичай негативних — якостей людям з особливостями. Бодіпозитив протистоїть ейблізму (від англ. аble — здатний) — це системна дискримінація і соціальне упередження щодо людей з хронічними захворюваннями та інвалідністю, протиставлення

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Бодіпозитив — це рух за право бути собою, бути не таким, як інші, бути особливим і не піддаватися критиці за свою невідповідність вигаданим стандартам. Це рух, який захищає людей від дискримінації за будь-якими зовнішніми ознаками їх «нормальним» людям. А також бодішеймінгу (від англ. body — «тіло» і shame — «сором») — дискримінації людей через недосконалість або особливості зовнішності. Найбільше потерпають від бодішеймерів люди з надмірною масою тіла, тому є ще вужчий термін — «фетшеймінг» (від англ. fat — «жир» і shame — «сором»). А фетфобія — це психічний стан, за якого особа відчуває відразу і боїться людей з надмірною масою тіла чи ожирінням. З історії руху The Body Positive було засновано у 1996 р. Конні Собчак та Елізабет Скотт. До створення цього руху Конні підштовхнула особиста трагедія: через прагнення до схуднення Конні Собчак, Елізабет Скотт померла її сестра Стефані. А Елізабет — психотерапевт, що допомагає жінкам прийняти та полюбити своє тіло, відчути свою цінність як особистості. Спочатку The Body Positive існував як організація, але з часом стала настільки популярною, що на її основі виник потужний міжнародний рух.

Важливу роль у становленні бодіпозитиву зіграла книга американської письменниці та журналістки Наомі Вульф «Міф про красу. Стереотипи проти жінок», в якій вона змалювала, як стандарти краси руйнують життя жінок. Наомі Вульф наголошує на небезпеці багатьох б’юті-процедур та пластичних операцій, відстоює право жінки самій обирати, як вона хоче виглядати і ким хоче бути, не підкоряючись законам, що диктує ринкова економіка та багатомільярдна індустрія моди, краси та реклами. На думку авторки, головне завдання штучно створеного міфу про красу — це відібрати у жінок ресурси, які вони могли б витратити на значно важливіші речі. Ті надзусилля, що жінки докладають до спроб відповідати ефемерним стандартам, вони могли б спрямувати на саморозвиток, соціальну активність і просто на те, щоб бути самодостатніми та щасливими… Принципи бодіпозитиву Жити в гармонії зі своїми особливостями, поважати й любити себе у своєму тілі, не дозволяти стосовно себе жодної дискримінації за зовнішніми ознаками. 1. Не прагнути недосяжного ідеалу, не зважати на нав’язувані масмедіа стандарти краси та на думку інших про вашу зовнішність. 2. Не фокусуватися на окремих проблемних частинах тіла, а сприймати його в цілому — в усій його унікальності й неповторності. 3. Відчувати себе комфортно у своєму тілі й своєю чергою дарувати йому відчуття комфорту завдяки зручному одягу та взуттю. 4. Дослухатися до вродженої мудрості свого тіла, керуватися в догляді за ним любов’ю, прощенням і гумором. 5. Любити своє тіло, балувати його, дарувати радість (тістечками також) і водночас дбати про його здоров’я. 6. Доглядати й удосконалювати своє тіло з позиції насолоди життям — здоровою корисною їжею, невиснажливими фізичними навантаженнями, цікавими й приємними видами спорту, міцним достатнім сном. 7. Не знущатися зі свого тіла і не примушувати його страждати через зайві пластичні операції, болісні б’юті-процедури та надмір косметики. 8. Цінувати власне здоров’я, свою природну красу та індивідуальність. 9. Перетворювати вади тіла на «родзинки» своєї краси й неповторності. 10. Легко і з вдячністю приймати свої вікові зміни. 11. Пам’ятати, що ваше тіло — це і є ви. 12. Оточувати себе позитивними людьми, які приймають вас з усіма вашими особливостями і поділяють ваші погляди. 13. Підтримувати всіх, хто комплексує через свою зовнішність. Бодіпозитив чи бодінегатив? Так уже сталося, що бодіпозитив можна спостерігати у своїх крайніх, не зовсім здорових і навіть радикальних проявах — аж до повного спотворення філософії цього руху. З’явилося багато яскравих особистостей, які просувають ідеї бодіпозитиву у власній інтерпретації. Чого лишень варта найважча в світі професійна фотомодель категорії «plus size», знаменита блогерка Тесс Голлідей, маса тіла якої понад 150 кг. Кількість її фоловерів у Facebook та Instagram злічується мільйонами, а вигаданий нею хештег #EffYourBeautyStandards (до біса ваші стандарти краси) було використано понад 3 млн разів. Лікарі б’ють на сполох, що Тесс фактично пропагує ожиріння. Найбільш епатажні прояви бодіпозитиву 1. Нехтування своїм зовнішнім виглядом, неохайність, недоглянутість. 2. Антигігієна, відмова від дезодорантів, регулярного чищення зубів, миття голови тощо.

життя

психологічний практикум

Передовсім бодіпозитив покликаний допомогти сприймати своє тіло тим жінкам і чоловікам, які втратили кінцівки або отримали каліцтва, що призвели до невиправного спотворення зовнішності

3. Недотримання мінімальних естетичних вимог до стилю одягу (міні-спідниці, обтягуючий чи занадто відвертий одяг на «пишних» дамах). 4. Повна відмова від гоління тіла. Демонстрування на загал неголених ніг та пахв (іноді фарбованих у яскравий колір). 5. Відмова розв’язувати проблему ожиріння та нехтування загрозами, що воно несе (цукровий діабет, проблеми із серцевосудинною системою та суглобами). 6. Відмова від використання гігієнічних засобів під час критичних днів і навіть відкрита демонстрація менструальної крові (фриблідинг, з англ. «вільна кровотеча»). 7. Агресивне ставлення до худих людей. Радикальних бодіпозитивісток критикують за те, що вони знайшли виправдання своїй ліні й розбещеності, не слідкують за своїм здоров’ям, не займаються спортом, переїдають… І замість того, щоб позбавлятись своїх комплексів, вдаються до агресивних та епатажних способів їхнього приховування. Їх звинувачують у пропагуванні нездорового способу життя, ожиріння, недбалого ставлення до свого тіла… Здебільшого радикальний бодіпозитивізм — публічний, епатажний, шокуючий — це своєрідний механізм привернення уваги до проблеми нав’язуваних стандартів краси і заклик до жіноцтва вивільнятися із тенет суспільного диктату і ставати по-справжньому вільними. Україна і світ: нові тренди в стандартах краси Україна не стоїть осторонь загальносвітових соціальних процесів. Так само наші дівчата часом страждають від харчових розладів,

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

а люди з особливостями зовнішності — від глузувань чи проявів нетерпимості. І так само нас тішать позитивні процеси, пов’язані з гендерною рівністю та правом жінки бути такою, як вона є, і самій вирішувати, як їй жити. Жінки при надії вже не ховають свої животики за потворними балахонами, а з гордістю демонструють свою вагітність усьому світу. А потім відвідують публічні заходи з немовлятами, яких примудряються погодувати груддю хоч у прилаштованих до цього місцях, хоч де прийдеться. Менструації перестали сприйматися як щось соромітне та відразливе — тепер навіть чоловіки спокійно купують прокладки чи тампони для своїх подруг. Люди з інвалідністю вільно і з гідністю почувають себе на вулицях, у кафе та на пляжах. Індустрія моди та краси хоч і повільно, але вже відчутно відходить від жорстких стандартів жіночої привабливості: з’являються моделі з різною масою тіла, зовнішністю, навіть з видимими недоліками та іншими ознаками нестандартності. Сторінки глянцевих журналів та подіуми підкорили «пишні» моделі plus size, моделі у віці та ті, хто має проблеми із тілом чи шкірою. В Україні так само з’являються «пишні» моделі: згадайте українське модельне реалітішоу «Модель XL» (канал «1+1»). Все рідше застосовують фотошоп для ретушування тіла та зовнішності моделей і селебритіз. Значною мірою все це відбувається завдяки бодіпозитивним тенденціям. Жінки здобувають внутрішні сили та впевненість у собі, укріпляють та розширюють кордони своєї свободи. Вони відчувають себе достатньо вільними й незалежними, щоб самим обирати стиль одягу та вирішувати, чи користуватися косметикою, гладшати чи худнути — без остраху, що при цьому постраждає їхня самооцінка чи цілісність їхньої особистості. Бодіпозитив — це не просто позитив, це щастя! Бодіпозитивісти — щасливі люди. Вони: • люблять себе такими, як є, не є рабами стереотипів, не плекають свої комплекси, не «заїдають» тривоги та стреси; • впевнені у собі, насолоджуються життям, не рахують калорії, не виснажують себе надмірними спортивними заняттями, не страждають через зайві кілограми і виснажливі дієти; • просто люблять себе і своє тіло, турботливо ставляться до нього, зручно одягаються, не витрачаються на купу зайвої косметики, приймають себе і свої вікові зміни; • турботливо ставляться до свого тіла, дарують йому здорове харчування і приємні навантаження; • живуть вільно і радісно, мають час, вільні мізки, матеріальні та внутрішні ресурси для купи цікавих і здорових задоволень; • незалежні від думки оточуючих, насолоджуються тією внутрішньою свободою та легкістю буття, яких можна досягти тільки полюбивши себе; • відчувають себе красивими й привабливими, дають волю проявам своєї сексуальності. ВОНИ ПРОСТО ЩАСЛИВІ… Ознайомитись докладніше з рухом бодіпозитиву можна на сайті «The Body Positive» або застосувавши в соцмережах хештег #bodypositive Марія Кириленко

Астрологічний прогноз на травень 2019 року Овни можуть використати цей період для вирішення фінансових питань та налагодження особистих стосунків. У травні ви притягуєте до себе оточуючих, які забезпечать підтримку і допоможуть з легкістю вирішити найскладніші завдання. Ділові стосунки будуть найбільш вдало складатися з представниками протилежної статі. Настав сприятливий час для Тельців. Проявляйте активність і наполегливість у вирішенні важливих питань до 21 травня. У цей період навіть в авантюрних та ризикованих справах ви будете захищені від ударів долі. В останній декаді місяця рекомендовано зменшити обороти для стабілізації свого становища і закріплення досягнутих результатів. Працьовитих Близнюків, які вміють зосередитися на досягненні поставлених цілей, очікує благодатний період творчої реалізації, що принесе, крім іншого, значну матеріальну винагороду. Вирішуються проблеми, які здавалися нерозв’язними. Остання декада місяця обіцяє бути особливо продуктивною. Ви зможете реалізувати свої честолюбні задуми. Раків у травні очікує складний період, насичений стресами. Будьте максимально дипломатичними у відносинах з партнерами. Під впливом пристрасті ви страждатимете від ревнощів і перепадів настрою. Але бурхливі пристрасті зміняться апатією і байдужістю. Зберегти рівновагу вам допоможуть активний відпочинок і заняття спортом.

Для Левів травень відзначений високою працездатністю і цілеспрямованістю. Ваші честолюбні настрої продиктовані бажанням самоствердитися і вийти на якісно новий рівень розвитку. На даному етапі ви можете розраховувати на зміцнення авторитету і прихильність з боку начальства. Негативною стороною місяця можуть стати хвороблива чутливість і підвищена емоційність. Увага Дів прикута до матеріального боку життя. Ви впевнені в собі і енергійно беретеся за вирішення найскладніших питань. Ймовірно, ви захочете почати бурхливу діяльність у фінансовій сфері. Рівень професіоналізму буде гарантією вашої успішності. Період додасть вам рішучості у вираженні ваших почуттів і інтересів. Період підвищеної конфліктності і протистояння з оточуючими очікує Терезів. Відкиньте амбіції! Через них ви можете понести відчутні збитки. Намагайтесь звести до мінімуму ділові контакти, відкладіть укладання угод і ділових договорів на більш сприятливий період. Незважаючи на зовнішню агресивність, ви стаєте дуже привабливими для осіб протилежної статі. Скорпіонів чекає зниження вітальних сил. Активне протистояння із противниками і протиріччя з партнерами можуть призвести до важких наслідків. Намагайтесь уникати сутичок і розбіжностей з оточуючими. Навіть якщо правда на вашому боці, вам буде вкрай важко це довести. Зведіть до мінімуму взаємодію із зовнішнім світом.

Травень — найкращий період для здійснення сміливих проектів Стрільців. Сміливо плануйте на цей час відкриття приватних підприємств і здійснення капіталовкладень. Можлива нова посада, де ви будете в ролі «мозкового» центру та організатора діяльності. В цей час від вас будуть потрібні повна мобілізація фізичних і психічних сил. Козорогів чекає безліч привабливих можливостей і пропозицій. Ви можете збагатити себе новим життєвим досвідом. Попри загальний позитив періоду, фінансові справи складаються незадовільно. Але вас не злякати тим, що за досягнення мети потрібно боротися. Поставтеся з максимальною увагою до свого здоров’я. Водолії в травні — улюбленці долі. Оточуючим може здатися, що вас взагалі не займає прагматичний бік життя, проте це аж ніяк не відповідає дійсності. В даний період ви схильні вирішувати ділові питання якимось прихованими, таємними шляхами. Плодом кропітких закулісних ігор можуть стати кар’єрне зростання і значна надбавка до зарплати. Місяць буде продуктивним для Риб. Успішність обумовлена високим життєвим тонусом і новими ідеями, які ви генеруєте. Поспішайте реалізувати намічені кар’єрні і творчі плани. Робіть ставку не стільки на отримання прибутку, скільки на зміцнення авторитету. Період обіцяє бути одним з найкращих в році для громадської діяльності та реалізації усіх проектів. Тетяна Савченко, астропсихолог

Цитрамон-Дарниця. РП МОЗ України №UA/6550/01/01. Склад: 1 таблетка містить: ацетилсаліцилової кислоти 240 мг, парацетамолу 180 мг, кофеїну 30 мг. Лікарська форма. Таблетки. Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Кислота ацетилсаліцилова, комбінації без психолептиків. Код АТХ N02B A51. Показання. Терапія слабкого або помірного больового синдрому при головному або зубному болю, первинній дисменореї, мігрені, артралгії, невралгії, захворюваннях, що супроводжуються гіпертермією різної етіології (як жарознижувальний засіб). Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, інших саліцилатів. Діти. дітям протипоказане застосування лікарського засобу без наявності особливих показань (хвороба Кавасакі). Побічні реакції. З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок. Категорія відпуску. Без рецепта. Виробник. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13. Інформація приведена в скороченні. Більш детальна інформація викладена в інструкції для медичного застосування лікарського засобу. *За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, 2018. www.choice-of-the-year.com.ua Інформація призначена виключно для розміщення в спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів.

життя

цей дивовижний світ

Чарівна травнева лісова красуня Уже скоро настане довгоочікуваний травень — час, коли безліч відтінків розквітлого бузку, яблунь, тюльпанів, що буяють у садах і парках, так милують наш зір. А от серед лісових рослин, цвітіння яких припадає саме на цей місяць, найчарівнішою вважають конвалію. У Франції навіть існує давня традиція: кожного року в першу неділю травня відзначати свято конвалії, яка символізує чистоту, вірність, ніжність і любов. Але ця рослина є ще й цінною лікарською, про деякі особливості поводження з якою необхідно знати кожному Улюблена й шанована Конвалія є не лише улюбленою, але й вельми шанованою рослиною у народів багатьох країн світу. Так, її зображення можна побачити на гербах таких європейських міст, як Меллеруд у Південно-Західній Швеції, Луннер у Норвегії, Вейлар у Німеччині. А у США конвалія є символом штату Массачусетс, оскільки індіанці, які там мешкають, вважають цю рослину священною. У Голландії існує такий звичай: відразу після весілля молодята мають висадити у своєму саду конвалію, щоб їхня любов не згасла, й кожної весни знову відроджувалася з новою силою. У деяких старовинних книжках можна побачити портрет Миколи Коперника, де його зображено з букетиком конвалій у руках. Здавалося б, яке відношення мають ці ніжні романтичні квіти до великого астронома? Справа в тому, що для своїх сучасників Коперник був не стільки астрономом, скільки спеціалістом з правознавства й дуже шанованим лікарем, а конвалії на той час вважалися символом медицини: їх дарували найкращим з ескулапів. Про конвалії, як улюблені квіти, писали Леся Українка, Афанасій Фет, Олександр Купрін, царем квітів називав їх Петро Чайковський.

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Конвалію спочатку було віднесено до родини лілейних, й в усіх довідниках так значилося понад два століття, але нині вона належить до родини холодкових й носить назву «конвалія звичайна» або «конвалія травнева» (Convallaria majalis)

Багата на назви та міфи Великий шведський ботанік — «батько систематики» Карл Лінней дав назву цій рослині «Lilium convallium», що означає «лілея долин». Дійсно, конвалію спочатку було віднесено до родини лілейних, й в усіх довідниках так значилося понад два століття, але нині вона належить до родини холодкових й носить назву «конвалія звичайна» або «конвалія травнева» (Convallaria majalis). В Україні ця рослина зростає по всій території у світлих мішаних і листяних лісах, серед чагарників, й має у деяких місцинах ще й такі назви, як «кукурічка» та «маївка». А от болгари називають конвалію «сльоза дівчини», німці ж — «травневий дзвіночок». У християнській міфології конвалії — це гіркі сльози Богородиці, котрі вона проливала біля хреста, на якому був розіпнутий її син. Ці сльози, падаючи додолу, перетворювалися на прекрасні квітки, що згодом ставали червоними, як краплі крові, плодами. У Німеччині існує повір’я, що світлими місячними ночами, коли землю охоплено глибоким сном, діва Марія із вінцем на голові з блискучих як срібло конвалій з’являється перед небагатьма обраними праведниками. Як у офіційній, так і в народній Що стосується хімічного складу конвалії звичайної, то її надземні частини містять серцеві глікозиди (конвалятоксин, конвалозид, валаротоксин тощо), сапонін конвалярин, флаваноїди (3-глікозиди ізорамнетину, кверцетину і кемпферолу), яблучну і лимонну кислоти. У квітках, крім того, є ефірна олія. Препарати конвалії широко застосовують при лікуванні серцево-судинних захворювань, оскільки вони регулюють діяльність і підвищують тонус серця, заспокійливо діють на ЦНС, збільшують діурез. За характером дії вони подібні до строфантину: при внутрішньовенному введенні їхня дія на організм настає через 3–10 хв, досягає максимуму через 1–2 год й триває протягом однієї доби. При пероральному прийомі ефективність препаратів конвалії знижується й на перший план виступає їхня седативна дія. Настойку конвалії призначають при гострій і хронічній

цей дивовижний світ серцевій недостатності, кардіосклерозі, вадах та неврозах серця. Траву конвалії введено до фармакопей 13 країн світу. Значно ширше використовують конвалію в народній медицині. Всередину настойку з квіток вживають як сечогінний засіб при різних хворобах сечостатевих органів та при набряках, при хворобах шлунка і кишкових коліках. Настій з трави конвалії застосовують як серцевий і снодійний засіб. У поєднанні з іншими лікарськими рослинами (валеріаною, кропивою собачою, глодом, м’ятою перцевою, мелісою тощо) її застосовують при тиреотоксикозі, епілепсії, атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, для збільшення сечовиділення, при серцевій недостатності, при різних нервових станах, безсонні тощо. Однак препарати конвалії протипоказані при органічних змінах у серці й судинах, гострому міокардиті, ендокардиті та при різко вираженому кардіосклерозі. Крім усіх вищезазначених випадків, неочищені від сапонінів препарати конвалії суворо протипоказані при катарі травного тракту та при гострих захворюваннях печінки і нирок. Важливо пам’ятати, що через високу активність складових конвалії застосування всіх препаратів та зборів обов’язково має бути узгоджено із лікарем. Важливі особливості Необхідно ще раз нагадати про те, що всі частини конвалії є отруйними. Рослина є вельми токсичною, навіть випита вода, в якій стояв букет конвалій, може спричинити серйозне отруєння, також небезпечним може виявитися й тривале вдихання її ароматів. Особливо уважними треба бути батькам під час прогулянки з дітьми в лісі в період дозрівання плодів конвалії, адже ці яскраво-червоні бусинки виглядають так привабливо. Для маленької дитини «дегустація» навіть двох-трьох таких «ягідок», скоріше за все, призведе до госпіталізації.

життя

Цікаво зазначити, що незважаючи на високу токсичність всіх частин конвалії для людей, тварин та птахів, природа розпорядилася досить дивно: деякі з диких тварин можуть вживати цю рослину без будь-якої шкоди для себе, а, можливо, й з метою лікування. Так, наприклад, плямистий олень може із задоволенням їсти листя конвалії, а лисиця не лише куштує червоні плоди цієї рослини, але й любить посидіти в центрі поляни в період її цвітіння, вдихаючи аромати. За збереження первоцвітів Цікавою конвалія є й для парфумерів. Свіжі квіти піддають перегонці й одержують цінну ефірну олію, яку застосовують для виготовлення парфумів найвищої якості. Не дивно, що починаючи з XVI ст. конвалію введено в культуру. У наш час виведено багато різноманітних сортів цієї рослини, у тому числі махрових, з рожевими квітками й строкатим листям, але нема милішої та чарівнішої за ту конвалію, що виросла в природних умовах, на волі. Запаси цієї рослини кожного року стають все меншими, тому варто дуже бережно ставитися до цього прекрасного дару природи. В Україні до Червоної книги конвалію не занесено на відміну від цілої низки інших первоцвітів, але вона підлягає охороні як рідка, тому торгівлю нею заборонено. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення не лише на торговців, а й на покупців цих квітів має накладатися штраф. Але будь-які заборони не стануть ефективними, допоки ми неусвідомимо, що тільки сумлінне ставлення до навколишнього середовища дозволить не лише нам, але й нашим дітям, онукам та правнукам милуватися навесні первоцвітами, у тому числі й чарівною лісовою конвалією. Підготував Руслан Примак, канд. хім. наук

життя

Краса і здоров’я

Бежать или не бежать? Когда-то очень давно наши далекие предки использовали бег для того, чтобы преследовать врага, добычу или, напротив, чтобы избежать встречи с опасностью. Эти функции не утратили своего значения и сегодня, при этом к ним добавилась новая — укрепление здоровья. Справедливости ради стоит отметить, что бег и состязания в нем существовали в истории человечества начиная с Homo habilis («человека умелого»). Примечательно, что именно бег был единственным видом спорта, по которому проходили самые первые Олимпийские состязания. Однако широкую популярность бег приобрел в конце прошлого века благодаря «моде» на здоровый образ жизни

Физиология бега В беге задействованы в основном мышцы сердца, бедра и голени, при этом прямая мышца живота (брюшной пресс) имеет второстепенное значение. Дыхание во время бега зависит от потребности организма в кислороде. Кислородный голод вызывает повышенное сердцебиение, которое влияет на учащение дыхания. Дыхание, при котором бегуну легко разговаривать, называется аэробным, тогда как дыхание, при котором разговаривать тяжело, — дыханием с кислородным голодом. Искусственно созданный кислородный голод заставляет мышцы работать активнее и увеличивать количество микрокапилляров. Во время бега, когда человек постоянно преодолевает земную гравитацию, подскакивая («фаза полета») и опускаясь в вертикальном положении, кровоток в сосудах входит в резонанс с бегом, при этом активизируются ранее не задействованные капилляры. Микроциркуляция крови улучшает функционирование органов внутренней секреции — уровень гормонов повышается и способствует координированию деятельности других органов и систем организма. Во время длительного бега может возникать так называемая эйфория бегунов — состояние особого подъема, сходное с легким опьянением, в результате которого возрастает устойчивость к боли и усталости. Теории, объясняющие действие эйфории

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

бегуна, появились в 70-х годах прошлого столетия в США на волне интереса к бегу трусцой, тогда же были обнаружены опиатные μ-рецепторы в мозге. Польза Бег предоставляет хорошие условия в качестве аэробной тренировки, которая повышает порог выносливости, положительно влияет на сердечно-сосудистую систему и помогает наладить ритмичную работу эндокринной и нервной систем. Бег способствует повышению обмена веществ и, таким образом, помогает контролировать массу тела. Прямой расход энергии во время тренировок в четыре раза выше, чем во время работы в офисе. По расходу энергии 0,5 ч бега трусцой для похудения эквивалентны 2 ч труда в научной лаборатории. К тому же выделение эндорфинов в кровь заметно снижает чувство голода. Укрепление мыщц ног и улучшение обмена веществ помогают предотвратить и устранить целлюлит. Бег позитивно влияет на иммунную систему, повышает тонус кожи, а также помогает избавиться от стресса. Благодаря выработке эндорфинов улучшается настроение, исчезает апатия, появляется ощущение радости и удовлетворенности жизнью. В результате метаболических сдвигов в центральной нервной системе возрастает устойчивость к нервно-психическим

нагрузкам, повышается работоспособность и даже раскрываются творческие способности человека Противопоказания Без контроля врача бег противопоказан при: • недостаточности кровообращения либо при легочной недостаточности; • серьезных нарушениях сердечного ритма; • артериальной гипертензии; • врожденных пороках сердца, сужении предсердно-желудочкового отверстия; • глаукоме, прогрессирующей близорукости; • сахарном диабете, хронических заболеваниях почек; • после перенесенного инсульта, инфаркта миокарда. Когда что-то пошло не так… Позвоночник и колени Бытует мнение, что во время занятий бегом можно травмировать позвоночник и колени. Действительно, бег может отрицательно сказаться на организме, если маршрут пролегает исключительно по асфальтированным или бетонным дорожкам, бегун не отличается изящностью фигуры, вдобавок бежит в кедах или другой неприспособленной для бега обуви и приземляется на пятку прямой ноги. В свою очередь, исключить потенциальный вред бега можно, предварительно

Краса і здоров’я спланировав маршрут по грунтовым дорожкам, траве или песку, приобретя кроссовки на толстой подошве для бега и приземляясь на носок или среднюю часть стопы (нога при этом должна быть немного согнута в колене). Таким образом, достаточно мягкая земля, амортизирующая спортивная обувь и правильная техника предотвратят жесткие удары в суставах и их повреждение. Сердечно-сосудистая система Если раньше бежали «от инфаркта», то сегодня есть опасения относительно того, что пробежка может спровоцировать сердечный приступ. Представим ситуацию: начинающий бегун с избыточной массой тела проводит первую пробежку под палящим солнцем, для усиления эффекта завернувшись в полиэтилен. При этом накануне он слегка злоупотребил алкоголем. Вполне предсказуемый итог — сердечный приступ. Но это скорее исключение. Чтобы легкая пробежка не стала «последней каплей» перед инфарктом миокарда, необходимо обладать полной информацией о состоянии своего здоровья. Помимо этого, чтобы свести к минимуму риск для сердца и других органов, перед началом пробежки следует сделать

Главное отличие бега трусцой (джоггинга) от обычных пробежек состоит в технике движения, которая направлена на уменьшение нагрузки на суставы, связки и сердечнососудистую систему

разминку. Это особенно актуально для тех, кто бегает слишком рано утром или поздно вечером, когда организм еще не полностью проснулся или уже на полпути к ночному отдыху. Резкий старт может стать слишком сильным стрессом для сердечно-сосудистой системы, особенно при наложении нескольких неблагоприятных факторов. Также, чтобы обезопасить себя, во время пробежки желательно следить за пульсом. Следим за пульсом Пульс во время бега помогает оценивать эффективность занятий и своевременно вносить необходимые коррективы. Его частота подскажет, когда стоит увеличить, а когда уменьшить интенсивность нагрузки. На частоту пульса влияют: • Тренированность. Чем привычней организм к нагрузкам, тем реже сокращается сердце. Если у обычного человека частота пульса 40 в 1 мин свидетельствует о выраженной брадикардии, то у развитого атлета — это обыденное явление. • Масса тела. У тучных людей сердечная мышца вынуждена работать с повышенной нагрузкой, поэтому у них часто отмечается тахикардия. • Употребление алкоголя и курение (повышают частоту сердечных сокращений — ЧСС). • Эмоциональное состояние. Сердечнососудистая система в зависимости от особенностей нервной системы по-разному реагирует на события. У одних ЧСС повышается, у других — снижается. • Температура окружающего воздуха (чем прохладней на улице, тем медленнее бьется серце). В зависимости от вышеперечисленных факторов сердечно-сосудистая система может не выдержать, если ее нагрузить сверх предела. Первое время после начала занятий пульс должен быть лишь немногим выше верхней зоны разминки. Например, для тридцатилетнего мужчины это 120 в 1 мин. Доведя длительность бега при таком пульсе до 30–40 мин, логично увеличить его интенсивность. Бег трусцой Нагрузка от ходьбы для менее подготовленного бегуна будет не меньшей, чем от бега — для более подготовленного. Представим двух мужчин с разной физической подготовкой. Один — тучный и с одышкой, другой — поджарый и более выносливый. Если первому для «разгона» сердца до 120 в 1 мин достаточно про-

життя

сто идти в быстром темпе, то другому — бежать трусцой (при этом передвижение совершается с небольшой скоростью, не намного большей, чем при быстрой ходьбе (до 9 км/ч). Главное отличие бега трусцой (джоггинга) от обычных пробежек состоит в технике движения, которая направлена на уменьшение нагрузки на суставы, связки и сердечнососудистую систему. Технику джоггинга можно сравнить с шаркающим шагом. Стопа при этом ставится на пятку, после чего перекатывается на всю поверхность. Или нога сразу ставится на всю поверхность стопы. При этом практически отсутствует «фаза полета»: то есть почти одновременно с отрывом от земли одной ноги другая ставится на горизонтальную поверхность. Такие нагрузки вполне достаточны как для первого бегуна, так и для второго, поскольку способствуют тренировке сердечно-сосудистой и дыхательной систем, а также мышечного аппарата. Интервальный бег На первых порах новички могут заняться интервальным бегом — чередовать бег с ходьбой. Через некоторое время можно усложнить задачу, воспользовавшись одним из следующих «сценариев»: • 100 м — быстрая ходьба, 100 м — бег в медленном темпе, 100 м —передвижение с максимальной скоростью; • 100 м — джоггинг, 100 м — бег в среднем темпе, 100 м — бег с максимальной отдачей. Эти сценарии можно «подгонять» как под свои физические способности, так и под сиюминутные желания. Например, в «интервале» можно пробегать не 100 м, а 200–300 м и т.д. Также можно ориентироваться не на интервалы расстояния, а на временные промежутки (например, идти или бежать в разном темпе в течение 30 с или 1 мин). Такая свобода и разнообразие действий исключит эмоциональный застой в тренировках и возобновит, возможно, уже успевший угаснуть пыл к регулярным пробежкам. При этом необходимо помнить, что пробежка по запыленным и загазованным улицам отнюдь не способствует укреплению здоровья. Поэтому бегать лучше в лесу или в парке либо перенести время пробежек на те часы, когда улицы еще не забиты транспортом. Подготовила Александра Демецкая, канд. биол. наук

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Бой с болью: победа за Кетановом!

Во всем мире обезболивание рассматривают в качестве одного из фундаментальных прав человека. Стратегия обезболивающей терапии состоит в выявлении и устранении причины боли. К сожалению, немедикаментозные методы (прикладывание льда и полоскание настоем лекарственных растений при зубной боли, массаж пальцев рук и холодные компрессы при мигрени, а также лечебная физкультура, медитация и т.д. при других видах боли) далеко не всегда эффективны. При этом неадекватная терапия болевого синдрома может иметь ряд неблагоприятных последствий, особенно у лиц пожилого возраста [1] На первой линии: НПВП Симптоматическая терапия боли необходима при выраженном болевом синдроме, требующем немедленного лечения, или в случаях, когда причину боли устранить невозможно. Важную роль в лечении болевого синдрома различного происхождения играют нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) — средства первой линии для купирования боли, возникающей вследствие тканевого повреждения и воспаления [1]. Поскольку фармакологические свойства этих лекарственных средств различны, важной задачей является выбор препарата с учетом профиля его эффективности и безопасности [2]. С позиций доказательной медицины в амбулаторно-поликлинической и скоропомощной практике, а также в многопрофильных стационарах оправдано широкое применение кеторолака трометамина, эффективность и профиль безопасности которого подтверждены результатами многочисленных клинических исследований, проведенных в странах Европы, США, а также в Украине [2–4]. Кеторолака трометамин: эффективное обезболивание По силе анальгетической активности кеторолака трометамин превосходит бóльшую часть «спарринг-партнеров» из группы НПВП (диклофенак, ибупрофен, пироксикам, кетопрофен). Кеторолак по праву можно назвать чемпионом «в легком весе», который наравне с «тяжеловесами» уверенно борется с болью. В частности, у пациентов с онкологическими заболеваниями пероральный прием кеторолака почти в 4 раза эффективнее, чем применение диклофенака. Кеторолак уменьшает выраженность боли, а также снижает потребность в дополнительном обезболивании (эффект кеторолака в дозе 10 мг 4 раза в сутки сопоставим с таковым диклофенака в дозе 50 мг 3 раза в сутки) [1, 5].

Фармацевт Практик 04_2019 www.fp.com.ua

Пероральный прием кеторолака при остеоартрозе также обусловливает более выраженный обезболивающий эффект по сравнению с диклофенаком. После хирургического стоматологического вмешательства (удаление 3-го моляра) кеторолак демонстрирует более эффективное обезболивание по сравнению с кетопрофеном, уменьшая потребность в дополнительном приеме анальгетика (парацетамол) [5]. По данным метаанализа 9 клинических исследований ибупрофен в дозе 400 мг, диклофенак — 50 мг и кеторолак — 10 мг одинаково эффективны в успешной пероральной анестезии у пациентов с необратимым пульпитом, которым проводят нехирургическое лечение корневых каналов [6]. Доказанная безопасность При назначении различных НПВП (метамизол натрия, диклофенак, парацетамол) пациентам терапевтических и хирургических стационаров был сделан вывод о том, что кеторолака трометамин является лучшим препаратом для экстренного обезболивания по соотношению эффективность/ безопасность [5]. Парентеральное и пероральное введение кеторолака, кетопрофена и диклофенака одинаково безопасно для устранения боли после обширного хирургического вмешательства. При этом риск развития желудочно-кишечного кровотечения и аллергических реакций достоверно ниже в группе кеторолака относительно группы сравнения (диклофенак, кетопрофен) [7]. Кеторолак является безопасным и эффективным анальгезирующим НПВП, не оказывающим существенного влияния на свертывающую систему крови, агрегацию тромбоцитов при однократном применении с целью премедикации во время анестезии/операции [4].

Кетанов®: качество, скорость и надежность Кетанов® (кеторолака трометамин) производит в Европе (Румыния) компания «КК Терапия АТ», а поставляет в Украину — ТОВ «Ранбакси Фармасьютикалс Украина» (группа компаний SUN PHARMA). Он обеспечивает быстрое (через 30 мин) и длительное (4–6 ч) обезболивание, а также обладает умеренной противовоспалительной и жаропонижающей активностью. Кетанов® характеризуется хорошей переносимостью и низкой частотой побочных эффектов. Он не влияет на опиоидные рецепторы, не обладает седативным и анксио литическим действием, не подавляет активность дыхательного центра, не вызывает эйфории, лекарственной зависимости и спазма гладких мышц внутренних органов. В стандартных дозах и при кратковременном применении Кетанов® достаточно безопасен, что делает его препаратом выбора для купирования острой боли в травматологии и хирургии [4]. Литература

1. Зайченко А.В., Супрун Э.В. Клиническая фармакология кеторолака. Что нового? Аптека. 2016; 11 (1032). 2. Викторов А.П. и др. Кеторолака трометамин: эффективность и безопасность при медицинском применении // Ліки України. — 2008; 2 (118): 2–7. 3. Soleyman-Zomalan Е. Patterns of Ketorolac dosing by emergency physicians // World J Emerg Med. — 2017; 8 (1): 43–46. 4. Супрун Э.В. Современный взгляд на оценку соотношения эффективность/безопасность кеторолака // Аптека. — 2016: 45 (1066). 5. Каратеев А.Е. Кеторолак в клинической практике // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. — 2011; 3 (4) : 81–89. 6. Wong YJ. Doesoral Nonsteroidal Antiinflammatory Drugs (NSAIDs) premedication in patients with irreversible pulpit isincrease the success rate of in perior alveolar nerve block? // Evid Based Dent. — 2019 Mar; 20( 1): 20–21. 7. Forrest JB. et al. Ketorolac, diclofenac and ketoprofen areequally safe for pain relief after major surgery // Br J Anaesth. — 2002 Feb; 88 (2): 227–33.

Витяг з інструкції для медичного застосування лікарського засобу3

Виробник. КК Терапія АТ. Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Вул. Фабриції, 124, 400632, м. Клуж-Напока, округ Клуж, Румунія.

Швидка допомога *

при подразненнях шкіри

Зменшує свербіж Заспокоює подразнення** Надає охолоджуючий ефект

Укуси комах

Опіки шкіри

Алергічні подразнення

Інформація для медичних та фармацевтичних працівників, а також для розповсюдження в рамках спеціалізованих заходів з медичної тематики. *Починає діяти вже через декілька хвилин (згідно з інструкцією для медичного використання). **Алергічні подразнення невеликих ділянок шкіри, згідно інструкції для медичного застосування лікарського засобу. Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням необхідно проконсультуватися з лікарем та обов’язково ознайомитись згідно з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу. ФЕНІСТИЛ ЕМУЛЬСІЯ, емульсія нашкірна 0,1%, Р.П. №UA/13867/01/01 від 09.09.2014. ФЕНІСТИЛ ГЕЛЬ, гель 0,1%, Р.П. МОЗ України №UA/0894/01/01 від 04.04.2019. Імпортер та уповноважена організація в Україні: ТОВ «ГлаксоСмітКлайн Хелскер Юкрейн Т.О.В.», Україна. Адреса: 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1-В, тел. (044) 585-51-85, e-mail: oax70065@gsk.com. Інформаційний матеріал № CHUKR/CHFENI/0004/19. Дата виготовлення матеріалу: квітень 2019 р.