Фармацевт Практик #06, 2018 by Фармацевт Практик

06 [170] 2018 ISSN 2409–2584

Що обіцяє оптогенетика людству?

Інтегруватися у міжнародний науковий простір

Удосконалення носіїв ліків триває

Літні загострення: серцево-судинні захворювання Третій після бога

www.fp.com.ua

ЛОЗАП® 100 ПЛЮС Р.П. UA/15308/01/01 Наказ МОЗ України № 730 від 19.07.2016. Зміни внесено. Наказ МОЗ України № 1091 від 19.10.2016. Клінічні характеристики. Склад: 1 таблетка містить лозартану калію 100 мг, гідрохлоротіазиду 25 мг. Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою. Фізико-хімічні властивості:

100 ПЛЮС ЛОЗАП® вкриті таблетки овальної форми, плівковою оболонкою, з рискою з обох боків. Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати інгібіторів ангіотензину ІІ. Антагоністи ангіотензину ІІ 100 ПЛЮС ЛОЗАП®жовті Клінічні характеристики: Клінічнііхарактеристики: діуретики. Код АТС CO9D A01. Артеріальна гіпертензія у пацієнтів, у яких монотерапія лозартаном абоінгібіторів гідрохлоротіазидом не дає змоги адекватно контролювати артеріальний тиск. Склад: 1Показання. таблетка містить лозартану калію 100 мг, гідрохлоротіазиду 25 мг. Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати Антагоністи ангіотензину ІІ і діуретики. Код АТС CO9D A01. Склад: 1 таблетка містить лозартану калію 100 мг, гідрохлоротіазиду 25 мг. Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати інгібіторів ангіотензину ІІ. Антагоністи ангіотензину ІІ і діуретики. ангіотензину Код АТС CO9DІІ.A01. ® Плюс – це комбінація лозартану і гідрохлоротіазиду. Компоненти препарату проявляють адитивний антигіпертензивний ефект, знижуючи артеріального тиску більшою мірою, ніж кожен з властивості. Лозап Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не рекомендоване супутнє застосування з калійзберігаючими діуретиками та препаратами літію. Протипоказано одночасне застосування з аліскіре– це Фармакологічні комбінація лозартану і гідрохлоротіазиду. Компоненти препарату проявляють адитивний антигіпертензивний ефект, знижуючи рівень артеріального тиску більшою мірою, ніж кожен рівень з Фармакологічні властивості. Лозап ® Плюс компонентів окремо. підвищує Внаслідокактивність діуретичного ефекту гідрохлоротіазид підвищує активність реніну плазми крові (АРП), стимулює секрецію ангіотензину II і знижує рівень калію в сироватці крові. Прийом компонентів Внаслідокіз діуретичного ефекту гідрохлоротіазид реніну плазми крові (АРП), стимулює секрецію альдостерону, підвищує рівень ангіотензину II і знижуєальдостерону, рівеньзастосуванні калію впідвищує сироватцірівень крові. Прийом номокремо. пацієнтам цукровим діабетом тавсіпацієнтам з нирковою недостатністю. Підвищення ризику гіпотензії при одночасному з гіпотензивними засобами, трициклічними антидепрелозартану блокуєпригнічення фізіологічні ефекти ангіотензину II і, сприяти внаслідок пригнічення ефектів альдостерону, може сприятидіуретика. зменшенню втратичинить калію, пов’язаної із застосуванням діуретика. лозартану блокує всі фізіологічні ефекти ангіотензину II і, внаслідок ефектів альдостерону, може зменшенню втрати калію, пов’язаної із застосуванням Лозартан помірну урикозуричну дію, що минає Лозартан чинить помірну урикозуричну дію, що минає сантами, антипсихотиками, аміфостином, етанолом, барбітуратами, наркотичними засобами. Контроль концентрації калію вгіперурикемію, сироватці крові тадіуретиком. виконання ЕКГ одночасно з лікарськими вбаклофеном, разі мірою відмінипідвищує препарату. Гідрохлоротіазид незначною мірою підвищує рівень сечової кислотипослаблює в крові; комбінація лозартану та гідрохлоротіазиду послаблює спричинену Показання: Артеріальна гіпертензі я в разі відміни препарату. Гідрохлоротіазид незначною рівень сечової кислоти в крові; комбінація лозартану та гідрохлоротіазиду гіперурикемію, спричинену діуретиком. Показання: Артеріальна гіпертензі я у пацієнтів, у яких монотерапія лозартаном або гідрохлоротіазидом не даєПротипоказання. змоги адекватно контролювати артеріальний Протипоказання. ПідвищенаПротипоказання. чутливість Підвищена до лозартану абоПідвищена до будь-яких компонентів препарату. Підвищена або до у пацієнтів, у яких монотерапія або гідрохлоротіазидом не дає змогикалію адекватно артеріальний тиск. Підвищена чутливість до лозартану або до будь-яких засоби). компонентів препарату. засобами, на якілозартаном впливають зміни концентрації в контролювати сироватці крові (наприклад глікозиди наперстянки та тиск. антиаритмічні чутливість до лозартану будь-яких компонентів препарату. Підвищена чутливість до похідних сульфаніламідів (таких як гідрохлоротіазид).ЗРезистентні до терапії гіпокаліємія або гіперкальціємія. Анурія. Тяжке порушення З боку нервової системи. Частота невідома: дисгевзія. боку нервової системи. Частота невідома: дисгевзія. серцево-судинної системи. Частота невідома: дозозалежні ортостатичні ефекти. Гепатобіліарні розлади. Рідко: гепатит. З бокучервоний шкіри тагіперу імунноїРезультати системи. Частота невідома: шкірнийпорушення червоний вовчак.функції Результатинирок досліджень. Рідко: креатиЗ боку серцево-судинної системи.холестаз Частота невідома: дозозалежні ортостатичні ефекти. Гепатобіліарні розлади. Рідко:шляхів. гепатит. З боку шкіри та імунної гіпонатріємія. системи. Частота невідома: шкірний вовчак. досліджень. Рідко: функції печінки: таЗ боку розлади, пов’язані з обструкцією жовчних Рефрактерна Симптоматична рикемія/подагра. Тяжке (кліренс гіперкаліємія, збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ). Вагітність. Застосування протипоказане. Діти. Безпека та ефективність застосування препаратуДіти. дітямБезпека (віком до років) не встановлені, томупрепарату не слід застосовувати гіперкаліємія, збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ). Вагітність. Застосування протипоказане. та18 ефективність застосування дітям (вікомдітям. до 18 років) не встановлені, тому не слід застосовувати дітям.

ніну <30 мл/хвилину). Вагітність або планування вагітності. Побічні реакції. З боку нервової системи. Частота невідома: дисгевзія. З боку серцево-судинної системи. Частота невідома: дозозалежні

SAUA.GLOSZ.17.04.0194

3,4,5 3,4,5 * Мається на увазі стабільний контрольГепатобіліарні тиску, доведена органопротекція таРідко: переносимість, подібна плацебо * Мається на увазі стабільний контроль тиску, доведена органопротекція та переносимість, плацебо ортостатичні ефекти. розлади. гепатит. З боку шкіри та імунної системи.подібна Частота невідома: шкірний червоний вовчак. Результати досліджень. Рідко: гіперкаліємія, збільшення Скорочена інформація для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників, призначена для розповсюдження на науково-практичних конференціях. З повною інформацією про препарат можна ознайомитись Скорочена інформація для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників, призначена для розповсюдження на науково-практичних З повною інформацією про препарат можна ознайомитись рівня аланінаміно трансферази (АЛТ). Вагітність. Застосування протипоказане. Діти. Безпека та ефективність застосування препаратуконференціях. у дітей (віком до 18 років) не встановлені, тому не слід зав інструкції для медичного застосування препарату. в інструкції для медичного застосування препарату. 1. ЛОЗАП®100 ПЛЮС Р. П. UA/15308/01/01 від 19.07.2016. МОЗ України №730. Зміни внесено. Наказ МОЗ України №1091 від№730. 19.10.2016. для3медичного застосування Наказ МОЗ України №730 від 19.07.2016. стосовувати дітям. Упаковка. № Наказ 10 (10x1), 30 (10х3), №від9019.07.2016. (10х9): по 10 таблеток у блістері; по Наказ 1, або 9 блістерів у препарату. картонній коробці. 1. ЛОЗАП®100 ПЛЮС Р.№ П. UA/15308/01/01 Наказ МОЗ України ЗміниІнструкція внесено. МОЗ України №1091 від 19.10.2016. Інструкція для медичного застосування препарату. Наказ МОЗ України №730 від 19.07.2016. 2. Артеріальна гіпертензія. Оновлена та адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Затверджено Наказом МОЗзаснована України № на 384доказах. від 24.05.2012 р. Уніфікований протокол екстренної та вторинної 2. Артеріальна гіпертензія. Оновлена та адаптована клінічна настанова, Затверджено Наказомклінічний МОЗ України № 384первинної, від 24.05.2012 р. Уніфікований клінічний протокол первинної, екстренної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги «Артеріальна гіпертензія». медичної допомоги «Артеріальна гіпертензія». (спеціалізованої) 3. Alan H. Gradman et на all. Aувазі Multicenter, Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlle lorothiazide 25 mg and Losartan 50 mg/Hydrochlorothiazide *Мається стабільний контроль тиску, органопротекція переносимість, подібна плацебо 3,4,5 3. Alan H. Gradman et all. Aдоведена Multicenter, Randomized, Double-Blind,та Placebo-Controlle lorothiazide 25 mg and Losartan 50 mg/Hydrochlorothiazide 12.5 mg in the Treatment of Moderate-to-Severe Essential CLINICAL THERAPEUTICS. VOL. 24, NO.Hypertension. 7, 2002 12.5 mgHypertension. in the Treatment of Moderate-to-Severe Essential CLINICAL THERAPEUTICS. VOL. 24, NO. 7, 2002 4. Richard B. Devereux et al. Potential mechanisms of stroke benefit favoring losartan in the Losartan Intervention For Endpoint reduction in hypertension (LIFE) study. Current Medical Research and Opinion; 2007 Vol. 23, No. 2, 443–45. 4. Richard B. Devereux etпрепарату al. Potential mechanisms of stroke benefit favoring losartan in the Losartan Intervention For Endpoint reduction in hypertension (LIFE) study. Current Medical Research and Opinion; 2007 Vol. 23, No. 2, 443–45. 1. Інструкція для медичного застосування ЛОЗАП®100 ПЛЮС. Наказ МОЗ України №730 від 19.07.2016. 5. Dahlof B, Devereux RB, Kjeldsen SE et al. Cardiovascular morbidity and mortality in the Losartan Intervention for Endpoint Reduction in hypertension study (LIFE): a randomized trial against atenolol. Lancet 2002; 359:995-1003 5. Dahlof B, Devereux RB, Kjeldsen SE et al. Cardiovascular morbidity and mortality in the Losartan Intervention for Endpoint Reduction in hypertension study (LIFE): a randomized trial against atenolol. Lancet 2002; 359:995-1003

2. Артеріальна гіпертензія. Оновлена та адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Уніфікований клінічний протокол первинної, екстреної та вторинної (спеціалізованої) медичної

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна»: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50А, +38 (044) 354 2048-50А, 00, факс: +38 (044) 354354 20 01 допомоги «Артеріальна гіпретензія». Затверджено Наказом МОЗ України №м. 384 відтел.: 24.05.2012. ТОВ «Санофі-Авентіс Україна»: 01033, Київ, вул. Жилянська, тел.: +38 (044) 20 00, факс: +38 (044) 354 20 01

3. Alan H. Gradman et al. A multicenter, randomized, double-blind, placebo-controlled, 8-week trial of the efficacy and tolerability of once-daily losartan 100 mg/hydrochlorothiazide 25 mg and losartan 50 mg/ hydrochlorothiazide 12.5 mg in the treatment of moderate-to-severe essential hypertension. Clin. Ther. 2002 Jul; 24(7): 1049–61. 4. Devereux RB et al. Potential mechanisms of stroke benefit favoring losartan in the Losartan Intervention For Endpoint reduction in hypertension (LIFE) study. Curr Med Res Opin. 2007 Feb; 23(2): 443–57. 5. Dahlof B et al. Cardiovascular morbidity and mortality in the Losartan Intervention for Endpoint Reduction in hypertension study (LIFE): a randomized trial against atenolol. Lancet 2002; 359: 995–1003. Скорочена інформація для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників для розміщення у виданнях, призначених для медичних та фармацевтичних працівників, а також для розповсюдження на спеціалізованих семінарах, науково-практичних конференціях, сімпозіумах із медичної тематики. Перед застосуванням обов‘язково ознайомтеся з повною інформацією про препарат в інструкції для медичного застосування препарату¹.

ТОВ «Санофі-Авентіс Україна»: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50А, тел.: +38 (044) 354 20 00, факс: +38 (044) 354 20 01 SAUA.GLOSZ.18.05.0599

Служити іншим і робити добро Ці слова Арістотеля можна сміливо віднести до сенсу життя Ігоря Альбертовича Зупанця, д-ра мед. наук, професора, заслуженого діяча науки та техніки України, завідувача кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації Національного фармацевтичного університету, який наприкінці червня відзначає свій ювілей

І.А. Зупанець — науковець, викладач, громадський діяч, один із лідерів фармацевтичного ринку. Основні напрямки наукової діяльності професора — робота над створенням нових лікарських засобів метаболічного типу на основі аміноцукрів, їхніх похідних та комбінацій; проведення клінічних випробу-

вань оригінальних та генеричних препаратів; вивчення їхньої біоеквівалентності. Наукові та практичні розробки І.А. Зупанця щодо вивчення впливу НПЗП на метаболізм хряща суглобів дозволили розробити та впровадити у клінічну практику нові схеми лікування остеоартрозів та артритів різної етіології. Він брав участь у розробці таких препаратів, як альтан, пірозоль, ферростат, анальбен, форидон, флагінат, форипласт, пропоринол, пропомедин, пропофен, нітрогліцерин-аерозоль, які дозволені до медичного застосування. Як керівник клінічної бази Державного Експертного Центру МОЗ України по апробації нових лікарських засобів професор Зупанець керував та брав участь у клінічних випробуваннях понад 50 препаратів вітчизняного та іноземного виробництва. Він є одним із авторів-укладачів матеріалів з Належної клінічної практики (GCP). Ігор Зупанець — автор понад 1600 наукових праць, у тому числі 19 монографій, 17 підручників, 65 навчальних посібників і 60 довідників. Ігор Альбертович має 92 патенти і 42 авторських свідоцтва. Професор Зупанець є одним з розробників концепції викладання клінічної фармації в Україні, а також ініціатором відкриття і впровадження спеціальності «Клінічна фармація» та нового напрямку діяльності

провізорів — «фармацевтична опіка». За його активної участі було розроблено та затверджено стандарти вищої освіти зі спеціальностей «Фармація», «Клінічна фармація», бакалаврату «Лабораторна діагностика». За час своєї діяльності Ігор Альбертович підготував 7 докторів і 25 кандидатів наук. Окрім наукової і педагогічної роботи І.А. Зупанець займається багатоплановою громадською діяльністю: він є головним позаштатним спеціалістом МОЗ України зі спеціальності «Клінічна фармація», головою Проблемної комісії «Клінічна фармакологія і клінічна фармація» МОЗ і НАМН України, головою спеціалізованої вченої ради за спеціальністю «Фармакологія» при НФаУ, членом редколегій журналів «Вісник фармації», «Ліки України», «Therapia: Український медичний вісник», «Клінічна фармакологія та фармакотерапія», науковим редактором журналу «Фармацевт Практик». Відомий вчений і громадський діяч І.А. Зупа нець удостоєний багатьох нагород, серед яких Почесні грамоти Верховної Ради України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України; Почесна відзнака Харківської обласної ради «Слобожанська слава», медаль ім. академіка М.Д. Стражеска НАМН України «За заслуги в охороні здоров’я», Диплом Щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі «Панацея».

Шановний Ігорю Альбертовичу! Сердечно вітаємо Вас із ювілеєм! Мудрий і принциповий Ви завжди допомагали у реалізації всіх наших ідей та починань. Хай же доля буде щедрою до Вас на приємні дарунки та успішні звершення. Щиро зичимо здійснення усіх Ваших прагнень і реалізації планів! З повагою, колектив редакції журналу «Фармацевт Практик»

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

Догляд за пацієнтами з хворобою Паркінсона Стопмігрен: зупини мігрень

Зміст

ex tempore Приготовление эмульсионных мазей: мазь с калия йодидом

#06’2018

Автофагія: самопоїдання заради життя

події

у фокусі: безпека

актуальна тема Мировой фармацевтический рынок: корабль набирает ход. Часть 2 Мультикритеріальний аналіз рішень для формування Національного переліку основних лікарських засобів Інтегруватися у міжнародний науковий простір та забути про плагіат Флешмоб «Позбався нежитю швидко»

8 10 13

лекторій Что обещает оптогенетика человечеству? Як Стопдіар на море подорожував Український фармацевтичний вісник ФАРМАЦЕВТ ПРАКТИК Спеціалізоване медичне видання для інформування спеціалістів медицини про напрямки розвитку медицини, фармації та рекламування лікарських засобів Видається із січня 2003 року. Виходить 1 раз на місяць 06(170)’2018

14 16 18

Нелекарственный ассортимент: нелюбимое дитя, или курица несущая золотые яйца

Противозачаточная таблетка для мужчин

Микроорганизмы в больницах Я подумаю про це сьогодні

Морські водорості для лікування і профілактики мікроелементозів

22 24 27

історія медицини і фармації

Нотатки мандрівника: перші празькі аптеки. Нотатка шоста: «Аптека у Святого Войцеха» Третий после бога

46 48

Новини. Амбасадори Львова: як забезпечити розвиток та промоцію наукового потенціалу міста

життя

психологічний практикум

Львів — місто чотирьох культур

Новини. Government Relations: робота на результат

Несколько принципов благополучной и осознанной жизни

цей дивовижний світ

«Властелин» алкалоидов

аlma mater

Где уместно применять гриб шиитакэ?

практика

Гороскоп на июль

школа фармацевта Летние обострения: сердечнососудистые заболевания

52 54 55

краса і здоров’я

Для тех, кто на работе: питаемся правильно!

ГК «Професійні медіа» Олександр Лабирін, Інна Дмитрієва тел.: (044) 498-06-72, e-mail: fp@fp.com.ua

Свідоцтво про реєстрацію КВ № 22822–12722Р від 11.08.2017

Начальник відділу дизайну та верстки Юрій Мисливець

ТОВ «ЦЕНТРДРУК» м. Київ

Арт-директор Руслана Лутова

Начальник виробничого відділу Олексій Сільянов

Науковий редактор Ігор Зупанець

Дизайн і верстка Юрій Мисливець, Руслана Лутова, Наталія Сахно

Редактор науково-практичного відділу Тетяна Кривомаз

Фото Ігор Садовий, shutterstock.com

Адреса видавництва 03680, Київ, вул. Кржижанівського, 4. Бізнес-центр «Наука», 4-й поверх. Тел.: (044) 498-06-72, факс: (044) 498-06-74

Регіональне бюро Західна Україна Лариса Дедишина

Засновник і видавець ТОВ «Фармацевт Практик»

Замовлення № 504 Редакція не завжди поділяє думки авторів публікацій. Матеріали друкуються мовою оригіналу (українською, російською). Редакція залишає за собою право редагувати передані матеріали. Повне або часткове відтворення опублікованих матеріалів здійснювати тільки за згодою редакції. При використанні матеріалів посилання на «Фармацевт Практик®» є обов’язковим. Відповідальність за зміст рекламних публікацій та їхню достовірність несе рекламодавець.

Головний редактор Наталія Малішевська, e-mail: malishevska@fp.com.ua

Випусковий редактор Наталія Сахно

обмін досвідом

профілактика і лікування

наука Совершенствование носителей лекарств продолжается

мікросвіт

тренінг

REVIEW Служити іншим і робити добро

38 40

Медичний редактор Михайло Арістов Редагування та коректура Ірина Златоус, Ганна Юрченко

Передплатний індекс — 06466 Наклад 12 500 прим. Ціна договірна

Формат журналу 60х84/8. Ум. друк. арк. 15 Кольороподіл і друк

Підписано до друку 14.06.2018 р.

REVIEW

Актуальна тема

Мировой фармацевтический рынок: корабль набирает ход

Уве Штёр

В прошлом номере мы рассказывали об основных тенденциях развития мирового фармацевтического рынка по итогам 2017 г. Давайте более подробно рассмотрим, как обстоят дела у лидеров рынка

Roche В 2017 г. швейцарская компания сумела увеличить свои продажи на 5%. Этот рост был обеспечен главным образом лончем новых ЛС, таких как Ocrevus (ocrelizumab), Tecentriq (atezolizumab) и Alecensa (alectinib). Эти три препарата обеспечили 65% роста и уже в первый год продаж достигли 4% продаж рецептурного подразделения. Чистая прибыль компании уменьшилась за счет затрат на R&D, лонча новых молекул и выполнения пенсионных обязательств. Объем продаж блокбастеров компании Mabthera/Rituxan и Avastin уменьшился из-за конкуренции со стороны биосимиляров на европейских рынках на 11 и 2% соответственно. Roche благодаря окончательному приобретению биотехнологической американской компании Ignyta укрепила свои позиции в области онкологии. Управляющий директор господин Daniel O’Day так прокомментировал сделку: «Рак — это комплексное заболевание, и многие больные страдают от мутаций, которые сложно раскрыть и еще сложнее лечить. Интеграция компании Ignyta позволит идеальным образом дополнить ассортимент наших противоопухолевых препаратов». Pfizer Несмотря на незначительное уменьшение оборота (-1%), американская компания в 2017 г. по-прежнему входит в тройку ведущих фармацевтических производителей. Спад продаж был обусловлен такими факторами: • истечение срока патентной защиты на препараты Enbrel, Lyrica и Vfend на развитых рынках Европы и препаратов Pristiq и Viagra в ЕС и США (-2,1 млрд долларов США); • перебой в производстве инъекционных препаратов компании Hospira в США; • спад продаж препарата Prevnar из-за снятия показаний к применению у взрослых. Эти отрицательные факторы удалось компенсировать путем увеличения объема продаж: • ключевых препаратов Ibrance, Eliquis, Inflectra в глобальном масштабе и Xelianz на американском рынке; • на emergingmarkets на 1,1 млрд долларов США (11%).

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

После крупных приобретений 2016 г. в 2017 г. компания Pfizer занимала выжидательную позицию в сфере слияний и поглощений. Это связано, скорее всего, со сменой президентской администрации и неопределенностью в проведении налоговых и законодательных реформ. В октябре 2017 г. руководство компании Pfizer объявило о том, что оно рассматривает стратегические альтернативы вплоть до продажи безрецептурного подразделения с такими брендами, как Centrum, Advil, Nexium 24 HR, Nexium Control Robitussin. Оборот этого подразделения в 2017 г. составил 3,41 млрд долларов США. Менеджмент компании заявил, что ожидаемая прибыль от этой сделки — не менее 20 млрд долларов США. Данная сумма оказалась слишком большой для такого гиганта, как Johnson&Johnson. В конкурсе осталась лишь американская компания Procter&Gamble. Novartis В 2017 г. швейцарской компании практически удалось остановить спад продаж (-1,22%) путем увеличения объема продаж препаратов Cosentyx (secukinumab) и Entresto (sacubitril/valsartan), благодаря чему удалось частично компенсировать спад продаж ЛС, вышедших из срока патентной защиты. Например, уменьшение объема продаж препарата Gleevec/Glivec в 2017 г. составило 1,38 млрд долларов США (-42%). Офтальмологическое подразделение Alcon прошло в 2017 году стратегическую проверку, что позволило ему вернуться на путь стабилизации и роста. В 2017 г. объем продаж данного подразделения увеличился на 4%, оперативная прибыль возросла на 5%.

Актуальна тема В целях укрепления дерматологического и офтальмологического подразделений Novartis в 2017 г. приобрела американскую компанию EncoreVisoinInc. за 456 млн долларов США и британскую ZiarcoGroup за 420 млн долларов США. Несмотря на определенные положительные сдвиги, действующему управляющему директору Joseph Jimenez пришлось в феврале 2018 г. оставить свое кресло и передать дело господину Vas Narasimhan. По-видимому, акционеры сочли, что прежний директор не в состоянии решительно модернизировать фармацевтический «тяжеловес» в нужном темпе. В этой связи отметим, что новое руководство Novartis сообщило о продаже своей доли в совместной компании с GSK Consumer Healthcare по реализации безрецептурных препаратов (36,5%) другой стороне. В 2017 г. оборот совместной компании Novartis/GSK составил 10 млрд долларов США, а размер чистой прибыли — 1,8 млрд долларов США. Стоимость данной сделки оценивается в 13 млрд долларов США. Очевидно, что процесс очистки активов и фокусирования на ключевых сегментах деятельности компании продолжится, но уже более решительно. GlaxoSmithKline Британский фармацевтический лидер в 2017 году показал рост по всем трем основным бизнес-сегментам. Так, сегмент инновационных рецептурных ЛС вырос на 8% — до 17,3 млрд фунтов стерлингов. В том же сегменте новые препараты продемонстрировали объем продаж в размере 6,7 млрд фунтов стерлингов, что на 51% больше, чем в 2016 г. Подразделение вакцин показало рост 12% и достигло 5,2 млрд фунтов стерлингов. Объем продаж совместной с Novartis компании по безрецептурным препаратам GSK Consumer Healthcare составил 7,8 млрд фунтов стерлингов, что на 8% больше, чем в 2016 г. Генерическую конкуренцию GSK традиционно ощущает в области ЛС для лечения респираторных заболеваний и бронхиальной астмы. Объем продаж Advair (fluticasone propionat) и Seretide в 2017 г. уменьшился на 14% из-за сокращения цены и перехода терапии на использование более современных препаратов. По этой причине GSK направила значительные капиталовложения в R&D по своим главным терапевтическим сегментам — ВИЧ-инфекция, респираторные, онкологические и аутоиммунные заболевания. Новые разработки в области лечения респираторных инфекций, такие как Ellipta (umecledinium) и Nucala (mepolizuab), уже принесли первые результаты: в прошлом году объем продаж этих молекул составил 1,93 млрд фунтов стерлингов. GSK заявила о намерении приобрести безрецептурное отделение американской компании Pfizer. Однако GSK вряд ли готова тратить на данное приобретение 20 млрд долларов США, то есть сумму, которую ожидает Pfizer от этой сделки. Johnson&Johnson В 2017 г. американский гигант продолжал стремительно развиваться. Мировые продажи подразделения Pharma выросли на 11,4% — до 40,4 млрд долларов США. Успешно развивались продажи противоопухолевых препаратов, демонстрируя рост на 25% и достигнув уровня 7,26 млрд долларов США. Лидерами продаж в этом сегменте являются Darzalex-Daratumumab (+117%) и Imbruvica-Ibrutinib (+51,3%). С целью укрепления своего фармацевтического направления в 2017 г. была приобретена швейцарская биотехнологическая компания Actelion за 30 млрд долларов США. По поводу данного приобретения аналитики рынка высказались так: «Цена приобретения слишком высока и в 30 раз превышает ожидаемые продажи данной компании на 2018 г.». Но пока препараты Actelion не добавили актуальным продажам даже 1 млрд. Все надежды — на будущее и быстрое выведение на рынок онкологических препаратов

REVIEW

Британский фармацевтический лидер GSK при общем приросте 8% в прошлом году показал рост по всем трем основным бизнес-сегментам. Так, сегмент инновационных рецептурных ЛС вырос на 8% — до 17,3 млрд фунтов стерлингов. В том же сегменте новые препараты продемонстрировали объем продаж в размере 6,7 млрд фунтов стерлингов, что на 51% больше, чем в 2016 г. на основе нового ингибитора БТК. Продажи бестселлера компании — Remicade (infliximab) упали на 13,1% — до 7,1 млрд долларов США. Это обусловлено тем, что конкурент — Pfizer — ввел на рынок свой биосимиляр Inflectra, цена которого на 15% дешевле, чем оригинал. Второе ЛС, объем продаж которого уменьшился на 21% (до 1,11 млрд долларов США), — антидиабетический препарат Invokana (Canagliflozin). Оборот безрецептурного подразделения показал рост 3,7% — до 4,13 млрд долларов США. При этом два сегмента, а именно: препараты для женского здоровья и для применения в дерматологии, упали на 2,3 и 1,5% соответственно. Наверное, вследствие столь слабого развития бизнес-сегмента компания J&J проявила интерес к безрецептурному ассортименту Pfizer. Однако слишком высокие ожидания со стороны потенциального продавца подтолкнули к официальному отказу от сделки. MerckSharpDome В 2017 г. рост продаж американской компании составил лишь 1%. Объем мировых продаж флагмана — препарата Keytruda (Pembrolizumab) — увеличился с 1,402 до 3,809 млрд долларов США благодаря значительному расширению показаний и допуска препарата в качестве монотерапии в лечении рака легкого. Это решение регистрирующих органов можно рассматривать как революционный переворот, поскольку благодаря проведению данного лечения у больных не развиваются серьезные побочные эффекты, свойственные традиционной химиотерапии. Эти факты побудили руководство компании отменить принятое решение о закрытии производственных мощностей в Ирландии. Мало того, сейчас запланировано их расширение. Отмечен спад объема продаж Januvia (-3%), Vytorin (-43%) — традиционных препаратов производства компании MSD. Несмотря на большие резервы, в 2017 г. MSD показала на рынке слияний и поглощений вялую активность, выкупив только Rigonetic (немецкую компанию, специализирующуюся на проведении иммунотерапии) за 600 млн долларов США. MSD — одна из тех компаний, которые решительно избавились от своего безрецептурного бизнеса, чтобы сосредоточиться на рецептурном. Надеюсь, что это решение окажется правильным. Sanofi Оборот французской компании в прошлом году вырос на 5,6% и достиг уровня 35,1 млрд евро. Cамый большой рост продемонстрировал сегмент биотехнологий, базирующийся на ассортименте приобретенной американской компании Genzyme (+ 15,1% — 5,67 млрд евро). Выведение на рынок новых молекул Dupixent (dupilumab) и Kevzara (sarilumab) для лечения атопического дерматита и ревматоидного артрита оправдало надежды только в ІV квартале. Бизнес-юнит вакцин вырос на 8,1% — до 5,1 млрд евро. Объем продаж традиционных сегментов — препаратов для лечения сахарного диабета и заболеваний ССС — уменьшился на 14,3% Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

REVIEW

Актуальна тема

В 2017 г. американская компания AbbVie демонстрировала дальнейший рост продаж (на 10,5%), достигнув оборота в размере 28,2 млрд долларов США. Как никакая другая компания, она зависит от продаж своего блокбастера Humira (adelimumab) (до 5,4 млрд евро). Хиты продаж показали падение из-за генерической конкуренции: аналог инсулина Lantus (-17,5%), Insuman (-15,5%) и препарат Allegra (-12,9%). В целях развития самого динамичного и многообещающего сегмента Sanofi в 2017 г. осуществила два важных приобретения, купив две американские биотехнологические компании — Bioverativ и Ablynx. Они укрепляют позиции Sanofi в области лечения гемофилии и редких заболеваний крови (Bioverativ), а также в сфере нано технологий (Ablynx). Важное значение для Sanofi имеет ее стратегическая кооперация с биотехнологической компанией Regeneron в области разработки моноклональных антител. Объем продаж сегмента безрецептурных ЛС увеличился всего на 2,5% и достиг 4,8 млрд евро. К сожалению, существует мало информации о результатах и перспективах развития безрецептурного сектора, на который после слияния в прошлом году с бизнес-юнитом немецкой компании Boehringer возлагались большие надежды и ожидания. По словам господина Brandicourt, управляющего директора Sanofi, данное приобретение должно было увеличить рыночную долю компании на 4,6%. Анализируя развитие данного подразделения, можно получить ответ на довольно спорный вопрос: «Является ли безрецептурный бизнес достаточно крупным ресурсом для развития больших фармацевтических компаний?». AbbVie В 2017 г. американская компания демонстрировала дальнейший рост продаж (на 10,5%), достигнув оборота в размере 28,2 млрд долларов США. Как никакая другая компания, AbbVie зависит от продаж своего блокбастера Humira (adelimumab). Этот уникальный препарат AbbVie получила в 2000 г. в ходе приобретения немецкой компании Knoll-BASFPharma. Humira уже много лет лидирует с большим отрывом в рейтинге самых продаваемых ЛС и в 2017 г. сумел показать дальнейший рост на 14,6%. Доля Humira в обороте американской компании составила 65%. Но поскольку такая зависимость от одного препарата является исключительным случаем для отрасли, многие эксперты уже называют AbbVie «Humira Corporation», что делает компанию очень уязвимой для конкурентов, производящих биосимиляры. На рынке уже существуют несколько «биокопий» молекулы adelimumab, в том числе у компаний Amgen, Boehringer Ingelheim, Sandoz Fujiil Kyowa. Если последние конкуренты действуют главным образом в Европе и Японии, то самую большую угрозу на американском рынке представляет биосимиляр производства компании Amgen. По этой причине AbbVie в сентябре 2017 г. в рамках судебного патентного разбирательства получила от конкурента согласие воздержаться от активного маркетинга своего препарата Amjevita до 2023 г. Это дает компании передышку, чтобы устранить пробел, который обязательно возникает в результате выхода на рынок ряда биосимиляров. Gilead В 2017 г. объем продаж американского биотехнологического гиганта снизился на 14% — до 26,1 млрд долларов США. Это про-

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

изошло главным образом из-за уменьшения продаж блокбастеров Sovaldi (sofusbovir) и Harvony (ledipasvir/sofosbuvir) по сравнению с пиковыми продажами в 2015 г. в размере 19,1 млрд долларов США до 5,35 млрд долларов США в 2017 г. С помощью нового комбинированного препарата Epclusa/Vosevi (sofosbuvir/velpatasvir) удалось замедлить спад продаж и в 2017 г. достичь результатов в размере 9,1 млрд долларов США в области продажи препаратов для лечения гепатита С. Однако американский конкурент AbbVie с более дешевым конкурентным препаратом Mavyret успешно отбирает значительную рыночную долю у бывшего монополиста. Перспективы продаж Epclusa/Vosevi (sofosbuvir/velpatasvir) выглядят удручающе. На 2018 г. рыночные эксперты ожидают объема продаж не более 3,5–4 млрд долларов США. Нужно отметить, что Gilead имеет богатый потенциальный ассортимент из собственных разработок. Например, препараты Genfoya, Odefsey и Descovy для лечения ВИЧ-инфекции демонстрировали рост на 10% и достигли уровня 5,99 млрд долларов США. Еще одна перспективная разработка ожидается в области лечения неалкогольного стеатогепатита. Становится ясным, что надеясь только на собственные усилия, компания будет не в состоянии вернуться к бывшему уровню продаж. По этой причине уже пару лет перед компанией стоит задача диверсифицировать свой продуктовый ассортимент. Руководство решило приобрести чужие потенциальные активы по апробированной успешной схеме. Приобретение компании KitePharma за 11,9 млрд долларов США открыло для Gilead перспективы в сфере клеточной терапии. Отметим, что все разработки нового приобретения еще далеки от внедрения на рынок сбыта, то есть от коммерциализации. Значит, для быстрого улучшения хозяйственных результатов следует ожидать от компании Gilead других решительных действий на рынке слияний и приобретений. Bayer Healthcare Если в целом оборот немецкого концерна в прошлом году переживал застой, то фармацевтическое подразделение Bayer Healthcare продемонстрировало рост на 6%. Особо «отличились»: ингибитор свертывания крови Xarelto (+13%), препарат для лечения возрастной макулярной дегенерации Eylea (+16%) и противоопухолевый препарат Xofigo (+23%). Большую проблему для компании Bayer представляет ее безрецептурный бизнес. В прошлом году объем продаж данного подразделения уменьшился на 3% — до 5,87 млрд евро. Никак не удается интегрировать и успешно развивать приобретенные у американской MSD безрецептурные бренды. Лидер данного ассортимента — препарат Claritin — продолжает терять продажи (-3,3%). Объем продаж препаратов из ассортимента зонтичного бренда Dr. Scholl, несмотря на репозиционирование бренда, уменьшился на 10,2% — до 211 млн евро. Совместно с биотехнологической компанией LoxoOncology Bayer разработал и зарегистрировал в США субстанцию Larotrectinib для лечения ряда онкологических заболеваний. Компания демонстрирует фармацевтической общественности значимость своего фармацевтического подразделения и прилагает финансовые усилия для его развития. Продолжение следует. Начало в журнале «Фармацевт Практик» № 5 (2018) Уве Штёр, региональный директор по Северной и Восточной Европе фармацевтической компании «KlosterfrauHealthcareGroup» (Германия)

REVIEW

актуальна тема

Мультикритеріальний аналіз рішень для формування Національного переліку основних лікарських засобів Питання щодо віднесення препаратів до Національного переліку основних лікарських засобів (далі — Національний перелік) залишається неабияк актуальним, адже закупівлі препаратів за бюджетні кошти здійснюються передусім для задоволення 100% потреби в ліках, що включені до Національного переліку

Так, відповідно до положень пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», що затверджує Національний перелік, з 1 січня 2018 р. лікарські засоби, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та включені до Національного переліку, підлягають закупівлі закладами і установами системи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів. За умови задоволення потреби у них у повному обсязі дозволяється закупівля інших препаратів. Варто зазначити, що ідея Національного переліку полягає у забезпеченні пацієнта мінімумом найбільш необхідних лікарських засобів безоплатно. Чинний перелік ґрунтується в основному на Базовому переліку основних лікарських засобів, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я, та підлягає перегляду експертним комітетом з відбору та використання основних лікарських засобів (далі — Експертний комітет) у порядку, визначеному Положенням про здійснення відбору лікарських засобів для внесення до Національного переліку основних лікарських засобів, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 7 жовтня 2016 р. № 1050. Вказане Положення передбачає критерії, з урахуванням яких відбирають лікарські засоби, зокрема: • рівні захворюваності населення, поширеності хвороб та смертності за даними МОЗ; • докази порівняльної ефективності, безпеки та економічної доцільності; • потреба в спеціальних лікарських засобах, що необхідні для діаг ностики або лікування; • результати аналізу впливу на бюджет; • фармакокінетичні властивості лікарських засобів; • рекомендації ВООЗ щодо застосування основних ліків. Користуючись цими критеріями, Експертний комітет здійснює оцінку порівняльної ефективності (результативності), безпеки та економічної доцільності. Проте за умови такої оцінки не враховується багато чинників (етичних, соціальних, політичних тощо), які впливають на обґрунтованість включення певного препарату до програм реімбурсації. Необґрунтоване рішення щодо певного препарату, як позитивне, так і негативне, унеможливлює доступ до ефективних лікарських

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

засобів, призводить до втрати обмежених ресурсів та перешкоджає розвитку інновацій у сфері охорони здоров’я. Крім того, розгляд заяв на внесення змін до Національного переліку відбувається в порядку черговості їхнього надходження, хоча певні категорії препаратів залежно від потреб населення, поширеності захворювання чи його тяжкості є більш пріоритетними, ніж інші. Дату подання заяви не можна вважати найбільш доцільною підставою для визначення черговості розгляду заяв. Саме тому необхідний механізм, що визначав би пріоритетність лікарських засобів для оцінки заяв щодо них Експертним комітетом. Як свідчить міжнародний досвід, включення лікарських засобів до програм реімбурсації та національних переліків повинно ґрунтуватись на такому принципі: замість спроб зменшити витрати на потреби системи охорони здоров’я варто знайти спосіб, як обирати препарати з кращою ефективністю за умови обмежених ресурсів бюджету. Для дотримання цього принципу та вирішення зазначених проблем у інших країнах широко застосовують метод мультикритеріального аналізу рішень (multi-criteria decision analysis — MCDA). Незважаючи на відсутність загальноприйнятого пояснення поняття, MCDA можна визначити як комплексний процес та набір методів, що дозволяють відкрито і прозоро враховувати різні цінності, інтереси та зважувати їх відповідно до їхньої важливості для допомоги у процесі прийняття рішень. Особливо поширене застосування MCDA у Північній Америці та країнах Європи, серед яких Великобританія, Франція, Німеччина, Швеція, Італія, Нідерланди, Іспанія, Польща, Угорщина та багато інших. Початковим етапом MCDA є визначення його мети, кваліфікованих учасників, що будуть його здійснювати, та критеріїв для проведення MCDA. Зауважу, що критерії можуть бути встановлені на законодавчому рівні (як, наприклад, в Угорщині) або в самому процесі здійснення MCDA шляхом перегляду попередніх рішень, роботи фокусних груп, проведення тематичних семінарів. До найпоширеніших критеріїв належать вплив на здоров’я та розмір популяції, за ними йдуть тяжкість захворювання та вартість. Також застосовують такі критерії, як альтернативне лікування, ефективність, економічна доцільність, якість даних, складність впровадження, місцеві пріоритети та політичні аспекти, рівність між соціальними групами, швидкість впровадження, залученість

осаміна ель. ® )— поаше m—

громадського та професійного регулювання попиту, прийнятність для суспільства і представників професії, достовірність/якість даних, відповідність національним стандартам/цілям. Усі критерії найчастіше структуровані, а кожному з них відповідає своя шкала оцінювання. Ось приклад розподілу 15 критеріїв на основі 6 груп: • Вплив захворювання: тяжкість захворювання і розмір популяції. • Контекст використання лікарського засобу: клінічні настанови, відповідність національним стандартам. • Результати використання: покращання результативності, підвищення рівня безпеки та переносимості ліків, покращання результатів, що повідомляють пацієнтами. • Тип переваг: інтерес системи охорони здоров’я та тип лікування. • Економіка: вплив вартості на план в охороні здоров’я, економічна доцільність, вплив на інші витрати. • Якість даних: дотримання вимог органу, що приймає рішення; повнота та послідовність звітних даних; актуальність та обґрунтованість даних. Учасники сформованої робочої групи дають певну кількість балів лікарському засобу за кожним критерієм. Важливість критерію залежить від його ваги (виходячи з того, що 100% — найбільша вага), що визначають в такому ж порядку, як і, власне, критерії для MCDA. Після оцінки у балах та на підставі коефіцієнтів ваги для кожного препарату здійснюють обчислення, щоб визначити його «загальну цінність», а відповідно до неї й місце засобу в рейтингу для порівняння з іншими альтернативами. Варто зазначити, що це одна з найпростіших моделей розрахунку, які можуть бути застосовані в MCDA. Результати оцінки надають у різних формах: таблиця, графік з показниками усіх етапів розрахунків, рекомендацій. Керуючись ними,

ФАРМАЦЕВТИЧНА

ФАРМАЦЕВТИЧНА ОПIКА: ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

бав-

актуальна тема

REVIEW

уповноважений орган приймає рішення щодо закупівлі або відшкодування вартості лікарського засобу за рахунок коштів бюджету. Описаний процес застосування MCDA можна проілюструвати на прикладі прийняття рішення щодо препарату трамадол, який використовують у Канаді для лікування хронічного болю. Під час засідань робочої групи члени визначали вагу 14 критеріїв (встановлених перед дослідженням), для чого під час засідання кожен член групи виставив кожному критерію бали за шкалою від 1 до 5. До речі, на рівні групи найбільш важливим було визнано критерії «Покращання ефективності/результативності» і «Повнота та послідовність звітних даних». Після цього виставляли бали для оцінки трамадолу за кожним критерієм із використанням відомостей про лікарський засіб та перевіряли якісний вплив обраних критеріїв на оцінку. Варто зазначити, що процес підлягав обговоренню, а члени робочої групи могли змінювати кількість балів, які надали раніше. Переваги MCDA для перегляду Національного переліку полягають насамперед у максимальному врахуванні усіх можливих факторів, прозорості процесу та обґрунтованості рішень, оперативності прийняття Експертним комітетом кінцевого рішення щодо включення препаратів до Національного переліку. За результатами MCDA Експертний комітет зможе розглядати заяви щодо лікарських засобів з уже розрахованою «загальною цінністю» у числовому вигляді, що фактично означає встановлення пріоритетності лікарських засобів для фінансування за кошти бюджету. Отже, з метою обрання лікарських засобів з кращою ефективністю відповідно до потреб населення та раціоналізації витрат бюджетних коштів на закупівлю лікарських засобів доцільно впровадити використання MCDA і в Україні, насамперед під час перегляду Національного переліку. Юлія Вихровська, молодший юрист ЮК «Правовий Альянс»

Уже у продажу 3-тє видання!

OПIKA Фармацевтам, провізорам, клінічним провізорам, сімейним лікарям для використання у практичній діяльності, а також студентам фармацевтичних факультетів вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів IV рівня акредитації ПРАКТИЧНИЙ ПРАКТИ ИЧ Н И Й П ПОСІБНИК ОСІБНИК

містить Протоколи провізора (фармацевта) та алгоритми фармацевтичної опіки при відпуску лікарських засобів

Із питань придбання посібника звертайтеся за тел.: +38(044) 498-06-72; моб.: +38(067) 565-83-06; e-mail: fp@fp.com.ua

REVIEW

Актуальна тема

Інтегруватися у міжнародний науковий простір та забути про плагіат На думку Ірини Тихонкової, канд. біол. наук, експерта з інформаційно-аналітичних ресурсів та навчання компанії Clarivate Analytics, що спеціалізується на питаннях науки та інтелектуальної власності, саме такі виклики стоять сьогодні перед українськими вченими

Інформаційна криза очима Юджина Гарфілда — Що є найактуальнішою проблемою для сучасних наІрина Тихонкова уковців? Інформаційна криза, — запевняє Ірина Тихонкова. — Зазвичай під кризою ми розуміємо брак чогось, проте у даному випадку інформаційна криза — це надлишок. Надлишок наукової інформації. За даними ЮНЕСКО, у світі налічується 7,8 млн науковців. Вони продукують велику кількість наукової інформації, тому вчений просто фізично неспроможний прочитати всі публікації на свою наукову тематику. За даними дослідників, упродовж року науковець читає близько 200 статей — а це всього-на-всього 0,4% від загальної кількості праць на його тематику. Тому, з одного боку, необхідно відібрати основну літературу в сфері своїх досліджень, а з іншого — публікувати власні напрацювання так, щоб з ними могла ознайомитися якомога більша кількість зацікавлених колег. Це достатньо складна проблема, з якою свого часу зіштовхнувся американський вчений-хімік Юджин Гарфілд у середині 50-х років ХХ ст. Тоді у світі виходило 50 тис. наукових видань (сьогодні — вдвічі більше), ознайомитися з якими можна було в бібліотеках. При тому найбільш затребувані журнали постійно були «на руках», інші — припадали пилом на бібліотечних полицях. На той час вже був відомим При однаковій закон розподілу англійськокількості публікацій го математика і бібліографа Семуєля Бредфорда (1934 р.). у кожній зоні Основний сенс виведеної ним кількість джерел закономірності: якщо наукові (у даному випадку — журнали розташувати в понайменувань рядку спадання кількості статей з конкретної проблеми, журналів) кратно то видання можна розбити зростає при переході на три зони таким чином, щоб від однієї зони кількість статей у кожній зоні до іншої на визначену тему була однаковою.

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

Отож, у першу зону, названу Бредфордом зоною ядра, входять профільні журнали, безпосередньо присвячені розглянутій тематиці. Кількість журналів у зоні ядра невелика. Другу зону утворюють журнали, частково присвячені обраній галузі, причому їх кількість суттєво збільшується порівняно з кількістю журналів у ядрі. Третя зона — найбільша за кількістю видань — об’єднує журнали, тематика яких є досить віддаленою від розглянутої предметної галузі. При однаковій кількості публікацій у кожній зоні кількість джерел (у даному випадку — найменувань журналів) кратно зростає при переході від однієї зони до іншої. Отже, за законом Бредфорда, 80% наукової інформації можна знайти у 20% наукових виданнях (так званий принцип Парето, характерний для багатьох дисциплін: емпіричне правило, яке стверд жує, що для багатьох явищ 80% наслідків спричинені 20% причин). Аналізуючи довідник юридичної літератури Шепарда, Гарфілд збагнув, що мірою визнаності публікації можуть бути отримані цитування — його стаття в журналі Science 1955 р. започаткувала нову еру наукової комунікації. Згодом Гарфілд розробив чимало бібліографічних інновацій, зокрема індекс цитування наукових статей та інші бази даних. З 1955 р. він працював над створенням Інституту наукової інформації. Своєю чергою, індекс цитування дозволив вираховувати імпакт-фактор — показник впливовості журналів.

Імпакт-фактор — це співвідношення кількості цитувань, що в певному році отримали статті певного видання, опубліковані у двох попередніх роках, до кількості статей у цьому журналі у двох попередніх до року розрахунку. Розрахунки проводять для видань SCIESSCI за цитуваннями у Web of Sciecne Core Сollection. Це довело, що журнали Science і Nature були ядром для всієї точної науки. Робота Гарфілда зумовила розвиток декількох алгоритмів інформаційного пошуку, як, наприклад, Pagerank, які використовують структуровану цитату між веб-сайтами через гіперпосилання.

2-4

комплексний* засіб для лікування оніхомікозів1

Платформа Web of Science З часом напрацювання Гарфілда трансформувалися у міжнародну платформу Web of Science, що складається з 15 баз даних, індексує понад 34 тис. видань, майже 150 млн документів. Її основна колекція — перша в світі наукометрична база Web of Science Core Collection містить понад 20 тис. журналів — саме ті 20%, де сконцентровано до 80% необхідної інформації. Для більш ніж 12 тис. з них розраховують імпакт-фактор. У базі проіндексовано понад 70 млн документів, 1,4 млрд посилань, 97 тис. книг, 197 тис. матеріалів конференцій, 35 млн патентних родин. Видання до бази даних відбирає спеціальна комісія. Проте, за словами Ірини Тихонкової, з появою електронних журналів, створення яких завдяки програмному забезпеченню не є складним, та наявністю нормативних документів (науковцю для отримання наукових звань чи ступенів потрібні публікації у міжнародних журналах) з’явилося багато хижацьких видань. Вони стверджують, що нібито входять до бази Web of Science, і розсилають науковцям запрошення до публікацій за порівняно невелику суму. Вони вводять в оману адресатів, маніпулюючи показником імпакт-фактор, а також в листах-запрошеннях до публікації подають псевдоімпакт-фактори (Global, International Cosmosetc impact factor). На жаль, через брак знань і довірливість деякі українські науковці друкують результати в таких виданнях. Що означають публікації у хижацьких журналах? Це втрачені результати, гроші, час і репутація. Тому науковцям не варто довіряти сумнівним сайтам і розсилкам, натомість слід навчитися перевіряти, чи дійсно видання входить до міжнародних баз даних. Для чого українським вченим потрібні публікації в міжнародних виданнях? Для того щоб отримати ступінь кандидата чи доктора наук, вчений повинен мати певну кількість публікацій у журналах, однак лише тих, що знаходяться у міжнародній базі даних і, зокрема, Web of Science. Чи для того, щоб отримати міжнародний грант для своїх досліджень? Або все ж головна причина — це поділитися з колегами отриманими здобутками? Що обов’язково має бути в публікації, щоб потрапити до міжнародного видання? Насамперед актуальна тема з новими, перевіреними і цікавими для наукової спільноти результатами власних досліджень, яка пропонує вирішення певної проблеми. Показниками кваліфікації вченого є кількість публікацій; їх якість (цитування, індекс Гірша); отримані гранти; міжнародні партнери. Опублікувавши свої напрацювання в журналі, який індексується у Web of Science, науковці можуть бути впевнені, що з ними ознайомляться зацікавлені колеги у всьому світі, що, певна річ, відкриває перспективи для подальшої роботи, спільних досліджень і розвитку наукової кар’єри. — Міжнародна компанія Clarivate Analytics до 2017 р. була підрозділом IP&Science Thomson Reuters, який спеціалізувався на питаннях науки та інтелектуальної власності. Ще раніше це був Інститут наукової інформації, створений у 60-х роках минулого століття Юджином Гарфілдом для того, щоб відбирати, аналізувати та надавати якісну інформацію для науковців, викладачів, видавців, бібліотекарів, медиків, працівників патентних відомств, представинків

ВИГІДНІ ПЕРЕВАГИ Видиме покращення стану нігтів вже через 2-4 ТИЖНІ1 Зручне нанесення 1 раз на добу без додаткових маніпуляцій1 Одна упаковка на 3 місяці використання1

ІІнформація для спеціалістів охорони здоров’я про медичний виріб Оніхоцид®

Емтрікс. Склад: пропілен гліколь, сечовина, молочна кислота, вода та гідроксид натрію. Показання. Оніхомікоз тощо. Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого компоненту препарату тощо. Для докладної інформації дивіться інструкцію Оніхоцид® Емтрікс. UA.MD.041-16 від 30.12.2016. Виробник: Моберг Фарма АБ, Густавслундсваген 42, SE-167 51 Бромма, Швеція. Уповноважена особа в Україні: Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна ГмбХ. м. Київ, вул. Березняківська, 29. Тел.: +38(044) 3541717. UA_ONY-02-2018_V1_Press останнє затвердження 15.03.18.

Інструкція для застосування медичного виробу Оніхоцид ® Емтрікс UA.MD.041-16 від 30.12.2016. * Оніхоцид® Емтрікс уповільнює розмноження та послідуюче розповсюдження грибків нігтів, механізм впливу є наступним: фізичне руйнування клітинних стінок та клітинних мембран, що стимулює осмотичний ефект та послідуючу загибель грибкових клітин; кератолітичний ефект – видалення надлишкової кератинізованої тканини нігтя, ураженого грибковою інфекцією. Оніхоцид® Емтрікс покращує зовнішній вигляд деформованих нігтів, покращує гідратацію нігтьової пластини та дбайливо вирівнює зовнішній шар нігтя.

REVIEW

Актуальна тема

В Україні про Web of Science відомо давно, оскільки СРСР був одним з перших передплатників ще паперових версій індексу цитування та Current Content

фармринку, управлінців, — розповідає Ірина Тихонкова. — На сьогодні вона створює і надає доступ до платформи Web of Science, аналітичних ресурсів кращих публікацій Essential Science Indicators, аналітики видань з імпакт-факторами Journal Citation Report, референс-менеджера End Note, а також авторського ідентифікатора Researcher ID, численних продуктів, що пов’язані з розробкою та комерціалізацію ЛЗ Cortellis, Integrity, Meta Core, Drug Research Advisor, Key Pathway Advisor, та ресурсів, що необхідні для захисту інформації та її комерціалізації, — Derwent, Compu Mark, SAEGIS, Domain Name Search. В Україні про Web of Science відомо давно, оскільки СРСР був одним з перших передплатників ще паперових версій індексу цитування та Current Content, і українські вчені користувалися ними у бібліотеці ім. Вернадського та бібліотеках інших міст. Згодом, зважаючи на часи нестабільності, ресурси не були представлені в країні і фактично повернулися лише наприкінці 2015 р. Проте зараз, коли на зміну класичним бібліотекам приходять електронні, принципи пошуку і аналізу літератури не змінилися, і, безперечно, бібліотекам відводиться дуже важлива роль у навчанні молодих науковців основам наукової комунікації. Тому завжди приємна увага бібліотекарів до семінарів та вебінарів, які з 2016 р. проводить Clarivate Analytics в Україні. Самоплагіат — це також плагіат За словами Ірини Тихонкової, вимирання наукових шкіл в Украї ні впродовж останніх 15 років через те, що вчені активно почали виїжджати працювати за кордон, спричинило збільшення випадків академічної недоброчесності або ж, простіше кажучи, плагіату. Аби боротися з цим ганебним явищем, компанія Clarivate Analytics протягом останніх двох років на своїх семінарах (понад 200) у різних академічних установах нашої держави завжди акцентує увагу

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

на основах академічної доброчесності, застерігає від хижацьких видань тощо. — Ми не лише надаємо українським вченим доступ до платформи баз даних, але й пояснюємо, як правильно читати чиїсь наукові статті та писати свої, як складати успішні гранти, представляти результати власних досліджень, — зазначає Ірина Тихонкова. — Звісно, на цю тему є чимало літератури, але вона зазвичай англійською мовою, якою не всі наші вчені володіють на необхідному рівні. Буває, вони просто бояться подавати свої наробки в іноземні журнали, а тому дійсно вартісні праці публікують лише у місцевих виданнях, які, зрозуміло, закордонні колеги побачити не можуть. Українські вчені бояться рецензування і відмови у публікації. Але це цілком нормально, коли до статті з міжнародного журналу приходить перелік зауважень, тож автор повинен їх спокійно опрацювати. Тому процес рецензування і підготовки публікації до друку відбирає доволі багато часу. Що стосується плагіату, то це насправді доволі болюча проблема. Надрукувати щось можна лише один раз, і якщо повторюватися — то це також буде самоплагіат. В академічному світі рецензенти, що помічають недоброчесні практики в статтях, грантах, тезах, повідомляють про це видання і грантодавців. Зрозуміло, що таким нечесним науковцям в подальшому буде неможливо опублікуватися в якісних журналах та отримати грант. З огляду на те, що неточне цитування (помилки в переліку літератури) також зараховують до ненавмисного плагіату, необхідно використовувати референсменеджери, програми, які дозволяють сформувати науковцю картотеку статей на свою тему, та коректно оформлювати власну публікацію відповідно до формату обраного видання, зберігаючи час та репутацію вченого. Лариса Дедишина

Флешмоб «Позбався нежитю швидко» Назік® — назальний деконгестант, який усуває набряк слизової оболонки носа за кілька хвилин (початок дії зазвичай настає через 5–10 хв) Не бракує переконливості Алергічний риніт — традиційний супутник літа. Зрештою, і звичайний нежить у спеку не дивина — холодне кондиціоноване повітря, протяг у транспорті, тривале купання у водоймі… Причин багато, а наслідок — один. Отож, в аптеках у цю пору більшає відвідувачів, які потерпають від літнього нежитю. Як провізор може їм допомогти? Основним проявом нежитю є утруднене носове дихання, пов’язане з набряком та ексудацією в слизовій оболонці. Його зумовлює бактеріальне або вірусне запалення. Деконгестантами називають групу препаратів, що звужують судини слизової оболонки порожнини носа. Деконгестанти зумовлюють стимуляцію адренергічних рецепторів гладких м’язів судинної стінки та в найкоротші терміни зменшують набряк слизової оболонки носа. На відміну від назальних глюкокортикостероїдів, що починають діяти лише через 6 год після застосування, чи антигістамінних засобів, які взагалі не впливають на набряк слизової оболонки носа, деконгестанти діють вже за кілька хвилин після потрапляння в носові ходи.

Дві складові, три дії Назік® — назальний спрей, який швидко позбавляє нежитю завдяки інноваційній комбінації двох активних речовин. До його складу входять: ксилометазолін, що усуває закладеність носа, і декспантенол, який прискорює загоєння подразненої слизової оболонки носової порожнини. Декспантенол — це натуральна активна речовина, аналог пантотенової кислоти (вітаміну B5), що характеризується доброю переносимістю та має відмінні властивості стосовно загоювання ран. Декспантенол, що входить до складу спрею Назік®, прискорює загоювання подразненої слизової оболонки носа, що, своєю чергою, сприяє швидшому відновленню імунної функції та підвищенню опірності до впливу вірусів. За результатами досліджень доведено, що спеціальна комбінація активних інгредієнтів у спреї Назік® скорочує тривалість риніту порівняно з препаратами, які містять тільки ксилометазолін. Отже, Назік® проявляє комплексну дію: швидко звільняє від закладеності носа, покращує дихання усього за кілька хвилин і прискорює загоєння подразненої слизової оболонки носа.

НАЗІК

ВЖЕ В АПТЕКАХ! ЕФЕКТИВНА КОМБІНАЦІЯ 2 ДІЮЧИХ РЕЧОВИН**

КСИЛОМЕТАЗОЛІН

ДЕКСПАНТЕНОЛ

усуває набряк та полегшує носове дихання

сприяє загоєнню та захищає слизову оболонку носа

* З’єднання активних компонентів ксилометазолін+декспантенол. ** Інструкція для застосування лікарського засобу Назік. Інформація для спеціалістів у галузі охорони здоров’я. Повна інформація про препарати міститься в інструкціях для медичного застосування. НАЗІК. Лікарський засіб має побічні ефекти та протипоказання. Перед застосуванням обов’язково проконсультуйтеся з лікарем та ознайомтеся з інструкцією. Зберігати в недоступному для дітей місці. Відпускається без рецепта. Назва та місцезнаходження виробника. Кассела-мед ГмбХ енд Ко.Кг, Німеччина/Гереонсмюленгассе 1, 50670, Кельн, Німеччина. Р.п. МОЗ України № UA/9132/01/01.

наука

Лекторій

Совершенствование носителей лекарств продолжается В последнее время большое внимание ученые уделяют трансдермальной доставке лекарств, поскольку она имеет целый ряд преимуществ, а для некоторых препаратов является единственно возможной. Значительных успехов в этом отношении удалось добиться в разработке некоторых липосомальных лекарственных форм Весомые преимущества Анализ данных литературы свидетельствует о том, что успешно подобранная лекарственная форма позволяет максимально использовать действие препаратов при минимальных побочных эффектах [1]. Наиболее предпочтительными в настоящее время считают интраназальный и трансдермальный пути введения препаратов. Действительно, трансдермальная доставка лекарств имеет целый ряд преимуществ по сравнению, например, с пероральным приемом, поскольку позволяет устранить эффект снижения активности препарата в результате первого пассажа и желудочного метаболизма. Кроме того, имеется возможность поддерживать постоянство концентрации препарата в крови и, соответственно, избегать неблагоприятных реакций, возникающих при колебаниях этой концентрации. Наконец, снижается частота назначения препарата за счет его доставки в необходимой дозе за более продолжительное время, а, следовательно, сводится к минимуму либо полностью устраняется риск развития местных побочных эффектов. Немаловажной является и экономи ческая сторона, ведь целенаправленное использование лекарственных субстанций позволяет уменьшить необходимое их количество в десятки, а иногда и сотни раз при сохранении эффекта, что делает лечение более дешевым, а уникальные препараты — более доступными. Вместе с тем существуют и ограничения в применении трансдермальных терапевтических систем. Прежде всего необходи-

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

мо больше времени для начала действия лекарственного препарата по сравнению с инъекционными формами. Кроме того,

Липосомы представляют собой замкнутые сферы, образованные одним или несколькими бислоями липидов, внутри которых находится заполненное водным раствором пространство. Вначале их использовали в качестве модели биомембран, а со временем липосомы стали применять как контейнеры для доставки некоторых лекарственных веществ

трансдермальная система доставки подходит только для достаточно сильнодействующих лекарственных препаратов, используемых в невысоких дозах, а также для веществ, обладающих определенными физико-химическими свойствами, для проникновения в кожу в терапевтически эффективном виде. Именно последнее обстоятельство побудило химиков и фарма кологов искать новые возможности липосомальной формы в расширении перечня лекарственных веществ, пригодных для трансдермальной доставки. Перспективное направление в фармакологии Липосомы известны уже более чем полвека. Они представляют собой замкнутые сферы, образованные одним или несколькими бислоями липидов, внутри которых находится заполненное водным раствором пространство. Вначале их использовали в качестве модели биомембран, которая послужила прекрасным инструментом для исследования этого столь важного, но сложного объекта. Со временем липосомы стали применять как контейнеры для доставки некоторых лекарственных веществ, а также в качестве самостоятельного лекарственного препарата [2]. Основными проблемами, которые ограничивают практическое применение липосом, состоящих из фосфолипидов и холестерина (так называемые конвенциональные липосомы), являются химическая и физическая нестабильность, большой диапазон размеров и слишком быстрая биодеградация.

Лекторій Для повышения стабильности, стандартизации размеров и увеличения времени нахождения в крови модифицируют состав и поверхность липосом с использованием криопротекторов, полиэтиленгликоля и многих других соединений, способных изменить свойства бислоя. Такая модификация является перспективным направлением в фармакологии, которое дает возможность говорить о множестве вариантов, позволяющих заменить часть «липо-» в слове «липосома». Возможности модификации Ныне в фармакологии применяют различные типы нановезикул, полученных с помощью модификации липосом. Так, например, химически и физически стабильные археосомы характеризуются наличием липидов, содержащих простые эфирные связи, которые были обнаружены в клеточных мембранах архей, отдельного домена живых организмов. Ниосомы — это липосомы, состоящие из молекул неионогенных поверхностно-активных веществ (ПАВ) с возможным добавлением холестерина и индукцией заряда на поверхности, химически более стабильны, чем конвенциональные липосомы. Новасомы — это липосомы, имеющие 2–7 бислоев, состоящих из полиоксиэтиленамоноэфира жирных кислот, холестерина и свободных жирных кислот, что обеспечивает повышенную стабильность и возможность включать разные, даже взаимодействующие между собой препараты в одну композицию. Виросомы представляют собой комплексы, в состав которых входят липиды и фузогенные белки оболочки вируса. На сегодня перечень подобных нановезикул довольно солидный. В нем числятся, кроме вышеперечисленных, этасомы, геносомы, криптосомы, эмульсомы, везисомы, фотосомы и некоторые другие [3]. Каждая из этих разновидностей отличается составом и предназначена для доставки конкретных лекарственных средств с учетом их фармакологических и химических свойств. Удивительная эластичность Что же касается нановезикул, предназначенных для трансдермальной доставки лекарств, то одной из наиболее новых разработок являются так называемые трансферсомы, позволившие добиться особенно заметных результатов. Главными преимуществами трансферсом являются повышенная эластичность и мягкость формы, обусловленные наличием липидных супрамолекулярных комп-

Главными преимуществами трансферсом являются повышенная эластичность и мягкость формы, обусловленные наличием липидных супрамолекулярных комплексов, состоящих из фосфолипидов и ПАВ, что обеспечивает неинвазивную доставку препарата через глубокие слои кожи или слизистые оболочки в системный кровоток

лексов, состоящих из фосфолипидов и ПАВ, что обеспечивает неинвазивную доставку препарата через глубокие слои кожи или слизистые оболочки в системный кровоток [4]. За счет способности этих липосом к значительной деформации они могут легко проникать сквозь поры даже в том случае, когда размер этих пор гораздо меньше, нежели у самих трансферсом [5]. Благодаря этому можно предупредить прежде временное включение лекарственного средства в метаболизм с последующей деградацией, достичь прогнозированной продолжительности действия, минимизировать нежелательные побочные эффекты, обеспечить поддержание определенной концентрации лекарства в тканях и органах, избежать выполнения инвазивных процедур, то есть использовать все преимущества трансдермального введения фармакологических агентов, что обычно затрудняет низкая проницаемость рогового слоя кожи. Эластичность мембраны трансферсом достигается путем поддержания опреде ленного соотношения между соответствующими ПАВ и минимизирует риск разрыва везикул в случае прохождения разных слоев кожи, разрешая проникать через неповрежденный роговой и другие слои эпидермиса по градиенту концентрации [6]. В качестве основного компонента для мембран трансферсом используют фосфолипиды (соевый или яичный фосфатидилхолин, дипальмитоилфосфатидилхолин и др.), для обеспечения эластичности — 10–15% ПАВ (натрия холат, натрия дезоксихолат, Span 80, Tween 80 и др.), а для растворимости — 3–10% раствор этилового спирта [7]. В трансферсомах можно размещать фармацевтичес-

наука

кие агенты как с низкой, так и высокой молекулярной массой (анальгетики, кортикостероиды, инсулин, половые гормоны и т.д.). Эффективность включения липофильных препаратов в такие липосомы может достигать 90% [8]. Конечно и этот вид нановезикул имеет свои недостатки. Так, не подлежат введению препараты, суточная доза которых должна превышать 10 мг. Введение лекарств с помощью трансферсом не предусматривает быстрого повышения концентрации препарата в организме — этот процесс постепенный и медленный. Кроме того, существует риск возникновения аллергических реакций, раздражений кожи или дерматита. Тем не менее положительные стороны этого вида липосом явно превалируют. Таким образом, учитывая возможность доставки больших молекул, низкую токсичность сырья, из которого изготавливают трансферсомы, а также более простое применение по сравнению с другими трансдермальными процедурами (например, ионофорезом или ультрафонофорезом), можно ожидать широкого коммерческого использования этих носителей в фармации, косметологии и ветеринарии. Подготовил Руслан Примак, канд. хим. наук Литература

1. Васильев А.Е., Краснюк И.И., Равикумар С., Тохмахчи В.Н. Трансдермальные терапевтические системы доставки лекарственных веществ // Хим.-фарм. журн. – 2001. – Т. 35, № 11. – С. 29-42. 2. Zylberberg C., Matosevic S. Pharmaceutical liposomal drug delivery: a review of new delivery systems and a look at the regulatory landscape // Drug Delivery. – 2016. – No 23 (9). – P. 3319-3329. 3. Добреля Н.В., Гула Н.С., Богатирьова О.В., Хромов О.С. Ліпосоми: не тільки «ліпо» // Фармакологія та лікарська токсикологія. – 2017. № 3. – С. 16-31. 4. Chaurasia S., Dogra S.S. Transfersome: A Novel Technique Which Improves Transdermal Permeability // European Journal of Pharmaceutical and Medical Research. – 2017. – Vol. 3, No 4. – P. 192-203. 5. Benson H.A. Elastic Liposomes for Topical and Transdermal Drug Delivery // Current Drug Delivery. – 2009. – No 6. – P. 217-226. 6. Park H., Lee J., Jeong S. et al. Lipase-Sensitive Transfersomes Based on Photosensitizer/ Polymerizable Lipid Conjugate for Selective Antimicrobial Photodynamic Therapy of Acne // Adv. Healthcare Mater. – 2016. – No 5. – P. 31393147. 7. Solanki D., Kushwah L., Motiwale M., Chouhan V. Transfersomes — a review // World Journal of Pharmacy and Pharmaceutical Sciences. – 2016. – Vol. 5, Iss. 10. – P. 435-449. 8. Eldhose M.P., Mathew F., Mathew N.J. et al. Formulation and Evalution of Mefenamic Acid Loaded Transfersome for Topical Delivery // International Journal of Universal Pharmacy and BioSciences. – 2016. – Vol. 4, No 5. – P. 214-223.

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

наука

Лекторій

Что обещает оптогенетика человечеству? Еще в 2010 г. журнал Nature признал оптогенетику методом года. Сейчас в мире насчитывается более 700 лабораторий, в которых данная революционная технология используется в различных научных направлениях. Даже на Всемирном экономическом форуме обсуждались перспективы практического применения оптогенетики Как это работает? Оптогенетика позволяет избирательно управлять определенными клетками с помощью света. Чаще всего речь идет о нейронах и мышечных клетках, в которые с помощью методов генной инженерии встраивают светочувствительные белки. Дело в том, что у нейронов в мембране находятся специфические белки, которые отвечают за распространение нервного импульса, открывая или закрывая ионные каналы. В результате возникают волны поляризации и деполяризации клеточных мембран и нейроны «коммуницируют» посредством высвобождения в синаптическое пространство нейро медиаторов. Такие белки (опсины) есть у большинства животных в сетчатке глаз, а также у некоторых растений, например у зеленых водорослей. Оптогенетическая методика может искусственно запускать импульс, внедряя в нейрон или мышечную клетку опсины, реагирующие на возбуждение светом и переносящие положительные ионы. Иными словами, оптогенетика доставляет светочувствительные белки в нужные клетки, встраивает их в мембраны и определяет, как воздействовать на них светом в живом организме. Оптогенетические инструменты Классическими оптогенетическими инструментами являются галородопсин, археародопсин и канальный родопсин. Одним из наиболее используемых белков служит каналородопсин — фоторецептор клеточной мембраны зеленых водорослей. Под действием света он пропускает в клетку ионы натрия подобно тому, как это делают натриевые каналы мембраны нейронов, запуская в них потенциал действия. Биоинженеры создают участок генной конструкции, состоящий из промотора и гена, кодирующего светочувствительный белок, и заключают его в вирусный капсид. Затем запускают процесс трансфекции, то есть проникновения в выбранную клетку. Промотор обеспечивает избирательность экспрессии белка только в определенную популяцию клеток, например, в нейроны. Нервные клетки, получившие вирус, начинают самостоятельно синтезировать новый опсин. Этот белок встраивается в наружную мембрану нейрона и действует в качестве ионного канала, необходимого для создания нервного импульса. В практическом применении оптогенетики важно иметь возможность облучать клетки в глубине тканей. Для последующей активации или ингибирования нейронов

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

и их сетей используют лазеры, оптоволокно и другую оптическую аппаратуру. Филигранная точность В XXI в. наука о человеке — это прежде всего наука о мозге и его функциях. Основная проблема в изучении деятельности головного мозга состоит в том, как дифференцировать воздействие на одни нейроны, не затрагивая при этом другие. Поэтому особую актуальность представляет минимально инвазивная терапия неврологических заболеваний. Воздействие светом для этой цели подходит как нельзя лучше. Преимущество оптогенетики перед традиционными электрофизиологическими методами изучения ЦНС состоит в возможности высокоселективной активации либо подавления конкретных нейрональных связей. При этом с беспрецедентной точностью можно видеть и контролировать выбранные цепи нейронов в определенный момент времени. Именно эта филигранность и определяет сложность и многообразие всех процессов, протекающих в головном мозге и за его пределами. Оптогенетика открыла уникальную возможность изучения отдельно взятых нейронов. Новый уровень психиатрии Психиатры возлагают на метод оптогенетики огромные надежды. Его селективность открывает новые возможности в терапии болезни Паркинсона, депрессии, тревожных состояний и эпилепсии. Оптогенетика позволяет поднять науку до уровня, где соответствующая мозговая деятельность, эмоции и поведение в целом, будут рассматриваться как отдельные процессы ЦНС. С помощью специаль-

В XXI в. наука о человеке — это прежде всего наука о мозге и его функциях. Основная проблема в изучении деятельности головного мозга состоит в том, как дифференцировать воздействие на одни нейроны, не затрагивая при этом другие. Поэтому особую актуальность представляет минимально инвазивная терапия неврологических заболеваний

Лекторій ных генетических конструкций и нейротропных вирусов ученые получили возможность отойти от изучения мозга в целом и рассматривать отдельно взятые нейроны и их функциональные связи. Благодаря методу оптогенетической стимуляции доказана главенствующая роль парвальбуминовых ингибирующих нейронов быстрой активности, расположенных в лобной доли в образовании искаженного гамма-ритма. Такой ритм преобладает у больных шизофренией и аутизмом и способствует большему потоку информации через корковые пути. Это нарушает анализ происходящих процессов, заставляя мозг создавать новые, запутанные и патологические связи. Кроме того, с помощью оптогенетики определена роль нейронов, синтезирующих гипокретин, в механизмах сна и пробуждения, а также в развитии таких заболеваний, как нарколепсия (неконтролируемые приступы сна) и фатальная семейная бессонница. Оптогенетика может дать ответ на вопрос, связаны ли возникающие у людей ложные воспоминания и ассоциации с развитием депрессии и различных тревожных расстройств. Технология глубокой стимуляции мозга Используя правильную последовательность световых импульсов, можно контролировать активность нейронов. Технология глубокой стимуляции мозга (deepbrain stimulation) вносит существенные коррективы в уже существующий хирургический метод лечения таких расстройств, как болезнь Паркинсона и эпилепсия. Введение микроэлектродов в субталамические ядра и базальные ганглии головного мозга и их стимуляция позволяет видоизменять активность и устранять такие симптомы как судорожные состояния или двигательные нарушения особенно у пациентов, которым медикаментозная терапия не приносит должного еффекта. Однако электрический сигнал служит языком коммуникаций всех нейронов, поэтому вместе с нужной областью импульс «достается» и всем окружающим клеткам, в результате чего могут возникать побочные эффекты. Оптогенетика с ее точностью воздействует лишь на те клетки, которые стали «виновниками заболевания». Таким образом, повышается точность и эффективность технологии глубокой стимуляции мозга. При локальном подавлении активности прилежащего ядра с помощью белка галородопсина, встроенного в мембрану нейронов, у лабораторных крыс, пристрастившихся к кокаину, исчезала зависимость. Таким же образом оптогенетика может помочь в лечении наркозависимости у людей. И слепые прозреют Благодаря оптогенетике появляется возможность восстановления зрения при некоторых патологиях сетчатки. В мире около 20–25 млн людей страдают от потери зрения, вызванной

Используя правильную последовательность световых импульсов, можно контролировать активность нейронов. Технология глубокой стимуляции мозга (deepbrain stimulation) вносит существенные коррективы в уже существующий хирургический метод лечения таких расстройств, как болезнь Паркинсона и эпилепсия

наука

дегенерацией желтого пятна и пигментной дистрофией сетчатки. Особенность этих заболеваний состоит в том, что поражаются главным образом фоторецепторы, а лежащие ниже ганглионарные клетки, интегрирующие информацию от светочувствительных клеток и передающие ее в мозг, остаются неповрежденными. Технология оптогенетической инженерии позволяет встроить светочувствительный ородопсин непосредственно в ганглионарный слой сетчатки, что позволит воспринимать импульсы аналогично тому, как принимался бы сигнал фоторецепторами. Поскольку мозг пластичен, то вскоре научится воспринимать сигналы, исходящие непосредственно от ганглионарных клеток с встроенным ородопсином, и пациент может в буквальном смысле слова прозреть. Также рассматриваются возможности имплантации микрокомпьютерного чипа, который превращал бы зрительный стимул в последовательность импульсов, имитирующих электрическую активность сетчатки. А затем голографический передатчик мини-проектор транслировал бы закодированные сигналы в виде вспышек света на дефектную сетчатку. И хотя полное решение проблем дегенеративных заболеваний сетчатки глаза пока остается вопросом будущего, оптогенетика дает реальную надежду на то, что создание киберпротезов сетчатки станет повседневной операцией. Оптогенетические имплантаты В настоящее время проводятся исследования по разработке микроэлектродных оптогенетических мозговых имплантатов. Открываются возможности протезирования функций мозга с помощью внедренных прозрачных микроэлектродов, благодаря которым можно с максимальной точностью модулировать активность нейронов в пространстве и времени, а значит изменять поведенческую реакцию, за которую они отвечают. К примеру, это было бы полезно при лечении больных эпилепсией. Патологическую активность небольшого епилептического очага можно подавлять с помощью лазера, что предотвратит развитие приступа. Предполагается, что оптогенетика и ее инструменты позволит улучшить качество жизни людей с перманентными болевыми синдромами и нейродегенеративными возрастными заболеваниями. Станет возможным частичное или полное восстановление зрения, слуха и двигательных расстройств. Большие ожидания на оптогенетику возлагают кардиологи. Культуру клеток сердца крысы с помощью луча света заставили ритмично сокращаться с частотой, которая в десятки раз превышает таковую при электрокардиостимуляции. Оптогенетический метод сможет позволить более прицельно изучить механизмы памяти, корректировать и усиливать различные функции мозга. Избирательно воздействуя на определенные его участки, можно добиться развития музыкального слуха или особой остроты восприятия. Оптогенетика еще не сформировалась в отдельную клиническую дисциплину, однако именно она уже обладает инструментами и методами, способными в будущем не только победить многие болезни, но и усовершенствовать человеческое тело и разум. Татьяна Кривомаз, д-р техн. наук, канд. биол. наук, профессор Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

Як Стопдіар на море подорожував Путівки були «гарячі», тож валізи ми спакували за день. Серед іншого й аптечку не забули — торік вона нам ой як у нагоді стала, особливо Стопдіар. На щастя, лише день ми були змушені провести у готельному номері. Стопдіар вкотре на «відмінно» впорався з діареєю. Завтра вранці знову на пляж — у нас заплановані прогулянка на яхті та дайвінг Чому це стається з нами найчастіше влітку? На жаль, діареї байдуже, де ми і які у нас плани. Така прикрість може неочікувано заскочити і на екзотичному курорті, і на одеському узбережжі, і на дачі, і навіть на нараді в офісі. Причому в літню пору року це трап ляється чи не найчастіше. Під час відпустки на відпочивальників чекає безліч небезпек. Переїли-перепили за щедрим «шведським столом» — незвичні продукти та спеції, які у субтропіках часто вирощують з величезною кількістю мін добрив і зберігають без дотримання відповідних санітарних умов, райдужні барвники у випічці, спека, при якій дуже швидко все псується, неякісна вода і погано вимитий посуд. Додайте до цього випадкове заковтування води у басейні, який досі дезінфікують хлоркою, чи у відкритому морі. Зрештою, попри різні причини, результат завжди один і той самий — діарея. За даними страхо-

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

вих компаній, частота страхових випадків, пов’язаних із харчовими отруєннями на курортах Єгипту і Туреччини, перевищила 10% і посіла друге місце після травм. А уявіть собі, скільки таких випадків є нестраховими? Які ознаки характерні для інфекційної діареї? Інфекційна діарея — стан, при якому відбуваються часті (інколи кожні 15 хв) і рідкі багатократні випорожнення. Не завжди інфекція супроводжується діареєю і не завжди діарея є наслідком інфекції. Проте інфекційний характер цього захворювання (коли з’їли щось не те) простежується дуже чітко, хоча й у різних варіаціях. Діарея може супровод жуватися нудотою, блюванням, метеоризмом, різким болем у животі, підвищеною або нормальною температурою тіла (залежно від того чи іншого інфекційного агента). У дорослих при цьому патологічному стані ймовірні м’язові судоми, зменшення маси тіла, втрата апетиту, сильне відчуття спраги. Однак діарею зумовлюють не тільки харчові токсикоінфекції. Її спричиняє широке коло збудників: віруси (норовіруси та інші каліцивіруси; ротавіруси, астировіруси, аденовіруси); бактерії (найчастіше Salmonella і Campylobacter; Escherichia coli, Clostridium difficile, Yersinia, рідше Shigella); зрідка — паразити (Giardia lamblia, Cryptosporidium parvum, Microsporidium). Збудники, які спричиняють гостре запалення, частіше уражають нижні відділи шлунково-кишкового тракту, провокуючи помірні зі слизом випорожнення, іноді з кров’ю, та підвищення температури тіла. Незапальні збудники частіше ушкоджують верхні відділи шлунково-кишкового тракту, зумовлюють часті випорожнення без крові і лейкоцитів. При бактерійних інфекціях найбільш виражені симптоми інтоксикації (гарячка, озноб, ломота у тілі, нудота), при вірусних — порушуються процеси всмоктування і спостерігається виражена дегідратація (втрата солей і рідини).

Чому інфекційну діарею треба обов’язково лікувати? Насамперед через зневоднення організму, що загрожує втратою води і електролітів, особливо, якщо діарея поєднується з блюванням. Як правильно лікувати діарею? Дієта, регідратація, що сприяє відновленню водно-сольового балансу, антибактеріальна та допоміжна терапія (ентеросорбенти, пробіотики) належать до основних принципів лікування гострих кишкових інфекцій. Як діє Стопдіар? Стопдіар (ніфуроксазид) — антибактеріальний лікарський засіб для лікування інфекційної діареї. На відміну від пробіотиків чи ентеросорбентів, які тільки позбавляють неприємних наслідків захворювання, потужна антибактеріальна дія цього кишкового антисептика спрямована безпосередньо на причини її виникнення. Ніфуроксазид активний щодо більшості збудників кишкових інфекцій (у тому числі штамів-мутантів, стійких до інших протимікробних засобів), грампозитивних і грамнегативних бактерій. Стопдіар швидко долає діарею — результат досягається вже у перші години після прийому. Ніфуроксазид майже не всмоктується в травному тракті, створюючи високу концентрацію діючої речовини у кишечнику, а тому чинить винятково ентеральну антисептичну дію, не спричиняє загальнотоксичних ефектів і не порушує нормальну мікрофлору кишечнику. Стопдіар діє делікатно, добре переноситься і практично не проявляє побічних ефектів. Дорослим Стопдіар призначають по одній капсулі 4 рази на добу!

Стопдіар — надійний помічник при лікуванні інфекційної діареї!

наука

Лекторій

Автофагія: самопоїдання заради життя В середині 50-х років минулого століття американський вчений Сем Кларк вперше побачив під мікроскопом невідомі клітинні структури, які знаходились в цитоплазмі, були приєднані до мембран та, як не дивно, містили змінені мітохондрії. Пізніше кілька дослідників підтвердили спостереження С. Кларка. Один з них, Едвард Еснер, у 1962 р. писав: «Якимось чином цитоплазма потрапляє в середину пухирців і там перетравлюється». Це був перший опис процесу, відомого сьогодні як автофагія (з давньогрец. — самопоїдання). В процесі автофагії клітина регульовано «споживає» власні компоненти

За лаштунками клітинного господарства В процесі автофагії знищується клітинне сміття — пошкоджені або непотрібні макромолекули та органели. Крім того, автофагія допомагає клітині пережити скрутні часи — голод та стрес, коли нестачу поживних речовин клітина компенсує, «перетравлюючи» власні компоненти, без яких може обійтися. У 2016 р. за відкриття та дослідження механізмів автофагії японського вченого Есінорі Осумі було відзначено Нобелівською премією з фізіології та медицини. Осумі описав так звану макроавтофагію, але саме її зазвичай і називають автофагією. Також відомі інші типи процесу самопоїдання клітини — мікроавтофагія та шаперонова автофагія.

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

Особливість макроавтофагії полягає у формуванні тимчасової двомембранної структури — фагофора. На відміну від секреторної транспортної везикули, яка відмежовується від органели вже з вантажем всередині, фагофор отримує свій вміст в процесі формування. Фагофор може з’явитися в цитоплазмі de novo як незалежна структура, а може виникнути на іншій органелі, наприклад, ендоплазматичному ретикулумі. За допомогою складної системи регуляції фагофор зростає та утворює незамкнену мембранну структуру, яка своєю формою нагадує капелюх. Цей «капелюх» оточує частину цитоплазми, а потім «закривається» та перетворюється на автофагосому, яка доставляє свій вміст до місця знищення — вакуолі (у рослин та грибів) або лізосоми (у тварин) — та зливається з ними. Саме автофагосому з мітохондрією всередині побачив Сем Кларк більше 60 років тому.

При мікроаутофагії макромолекули та уламки клітинних мембран просто захоплюються лізосомою. Таким шляхом клітина може перетравлювати субстрат як при нестачі поживних речовин, так і в нормальних умовах. Іноді в процесі мікроаутофагіі перетравлюються цілі органели. Так, у дріжджів описані мікроавтофагія пероксисом і часткова мікроавтофагія ядер, при якій клітина зберігає життєздатність. Для шаперонової автофагії характерний спрямований транспорт частково денатурованих білків із цитоплазми крізь мембрану лізосоми в її порожнину, де вони перетравлюються. Цей тип автофагії, описаний тільки для ссавців, індукується стресом та відбувається за участю цитоплазматичних білків-шаперонів. Автофагія — не єдиний спосіб знищення компонентів клітини. Так, добре відома убіквітинзалежна деградація білків. Але автофагія забезпечує швидку переробку

Лекторій великої кількості субстрату, що дуже важливо в стресовій ситуації, коли клітина терміново потребує «будівельних матеріалів» для адаптації та виживання. Крім того, автофагія — єдиний шлях утилізації цілих клітинних органел. Наразі автофагію розглядають як критичний процес для підтримки клітинного гомеостазу та реакції на стреси, зокрема голодування. Автофагія відбувається в клітині постійно, але на низькому рівні, стреси ж значно посилюють її інтенсивність, що призводить до швидкого отримання «вторинної сировини», необхідної для збереження життє діяльності клітини. Особливо важлива аутофагія в процесі ембріогенезу та росту організму. Голодування як сигнал Автофагія — потужна руйнівна сила, яка потребує суворого контролю та тонкої регуляції для недопущення тотального знищення вмісту клітини. Декілька систем контролюють вміст в клітині білків, глюкози, енергії у формі АТФ та у разі їхньої нестачі «вмикають» автофагію. Наприклад, за балансом білків та клітинних факторів росту стежить TORкомплекс 1, який у разі дефіциту цих сполук інактивується, запускаючи тим самим автофагію. Коли надходить сигнал, що поживних речовин в клітині недостатньо, через 12 год активується макроавтофагія, проводиться ревізія вмісту клітини та найстаріші компоненти знищуються. Через 24 год голодування відбувається автофагія за участю шаперонів, і клітина починає «розбиратися» з дрібними, менш поживними компонентами. Коли автофагія виходить з-під контролю Порушення регуляції автофагії відбуваються при багатьох різних патологіях — інфекційних, нейродегенеративних, онкологічних тощо. Очевидно, що розуміння того, що саме йде не так, може допомогти в лікуванні цих станів. Інфекції. Ще з 80-х років минулого століття відомо, що при інфекційних захворюваннях відбувається індукція автофагії, але лише нещодавно було описано механізм так званої ксенофагії — знищення чужорідних агентів шляхом автофагії. В даному випадку автофагія виступає важливим учасником імунної відповіді організму на патоген, і свою роль в цьому процесі грають убіквітини, які «маркують» чужорідний агент для включення у фагофор. Виявилося також, що автофагія важлива не тільки для знищення патогенів, а й для контролю запалення при інфекційному процесі — для попередження його надмірної руйнівної дії. Нейродегенеративні захворювання. Важливою функцією автофагії є цитопротекція — захист клітин. Це яскраво ілюструє роль порушень автофагії у розвитку нейродегенеративних захворювань — хвороби Паркінсона, Гантінгтона та ін. Так, встановлено, що автофагія забезпечує знищення схильних до агрегації патологічних білків, таких як мутантний білок гантінгтин. У дослідах на тваринах активація автофагії дозволяла запобігти розвитку хвороби Гантінгтона.

З віком активність автофагії знижується, що, на думку вчених, є важливим чинником старіння організму. В кожній клітині поступово накопичуються дефектні макромолекули та неефективні органели, які спричинюють купу проблем — від порушень функцій до загибелі клітини. Можна припустити, що активація автофагії здатна уповільнити процес старіння. Ця ідея сподобалася не тільки вченим, а й дієтологам. Останні завжди казали, що ми з вами забагато їмо, і рекомендували періодично «розвантажуватися». Тепер вони отримали наукове обґрунтування користі голоду, який, на їхню думку, активує автофагію, що, своєю чергою, очищає клітини від усього зайвого та уповільнює старіння. Ця гіпотеза має підтвердження на тваринах, але її не підтверджено у людей. Навіть якщо вона виглядає логічною, не можна дотримуватись дієти та тим більше голодувати, не порадившись із лікарем

наука

При хворобі Паркінсона одним з важливих чинників патогенезу є порушення мітофагії — процесу селективного знищення мітохондрій шляхом автофагії. Це не дивно, адже нейрони для нормального функціонування гостро потребують великої кількості АТФ, що синтезується в мітохондріях. Шляхом мітофагії селективно елімінуються пошкоджені мітохондрії, які не тільки неефективно утворюють АТФ, а й продукують багато реактивних форм кисню, що окислюють клітинні білки та ліпіди, а також пошкоджують ДНК, посилюючи клітинну дисфункцію. Загибель нейронів внаслідок оксидантного стресу при порушенні мітофагії — характерна ланка патогенезу хвороби Паркінсона. Рак. Порушення автофагії грають роль також в процесі канцерогенезу. В 1999 р. було виявлено, що у мишей, які мають лише одну функціональну копію гена Becn1, пов’язаного с автофагією, підвищений ризик розвитку пухлин. Роль автофагії в блокуванні канцерогенезу на ранніх стадіях є доведеною, але далі все не так просто: в уже зрілих пухлинах автофагія сприяє їхньому виживанню, зокрема при хіміотерапії. Це можна пояснити тим, що в утворенні пухлин та їхньому зростанні задіяні різні механізми. Онкогенну трансформацію провокують стресові фактори, такі як геномна нестабільність, зміни метаболізму, порушення функції мітохондрій. Автофагія активно протистоїть цим стресам і таким чином пригнічує утворення пухлин. Але щойно пухлина сформувалася, правила «гри» радикально змінюються. Клітини в новоутворенні мають підвищенні потреби в поживних речовинах для швидкого росту та проліферації, але ззовні вони отримують їх недостатньо. Вирішити цю проблему хоча б частково пухлинам допомагає активна автофагія. Нещодавно з’ясувалося, що пухлина активує автофагію також в клітинах мікрооточення та використовує вироблені там «будівельні матеріали» на власні потреби. Теоретично, якщо ракові клітини використовують автофагію для виживання, то інгібування цього процесу можна розглядати як перспективний метод терапії раку. Однак обмеження автофагії підвищує чутливість організму до інфекцій та нейродегенеративних процесів, а також призводить до утворення нових пухлин. Отже, потрібні якісь більш тонкі важелі впливу на автофагію в ракових клітинах. В механізмах та регуляції автофагії ще залишається багато питань — вчені лише на початку довгого шляху вивчення цього надважливого клітинного процесу. Однак не варто сумніватися, що розкриття всіх таємниць «самопоїдання» клітин допоможе знайти нові методи профілактики та лікування багатьох тяжких захворювань. Підготувала Тетяна Ткаченко, канд. біол. наук Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

наука

у фокусі: безпека

Противозачаточная таблетка для мужчин На первый взгляд может показаться, что разговоры о противозачаточных таблетках для мужчин это всего лишь отголоски тенденций гендерного равноправия, которые из социальной и политической сферы проникли и в фармацевтическую отрасль. Но дело в том, что пероральные мужские контрацептивы были открыты раньше женских, а современные знания могут перевести эти препараты на качественно новый уровень

Несправедливая дискриминация Для защиты женщин от нежелательной беременности фармацевты и медики постарались на славу. В их арсенале — широкий спектр всевозможных приспособлений и препаратов: барьерные методы контрацепции, внедряемые хирургическим путем, влагалищные диафрагмы, колпачки и различные формы гормональных препаратов. Мужская контрацепция в подавляющем большинстве случаев подразумевает использование презерватива, или в крайнем случае — проведение вазэктомии. А если речь идет о таблетках для мужчин, то прежде всего возникают ассоциации с препаратами, повышающими потенцию, но уж никак не с противозачаточными пероральными средствами, которые стереотипно считаются исключительно женской прерогативой. В то же время современные мужчины все более ответственно относятся к контролю рождаемости, не перекладывая всю ответственность за нежелательную беременность на женщин. Многим кажется, что недостатка в средствах мужской контрацепции нет. Еще в начале XVI в. английский врач Чарльз Кондом создал первый презерватив, чтобы защитить бурную жизнь короля Генриха VIII от неожиданных последствий. К истории мужских противозачаточных таблеток Оказывается, до появления гормональных женских контрацептивов в начале 60-х годов прошлого столетия первые противозачаточные таблетки были мужскими. В конце 50-х годов в тюрьме в окрестностях печально известного города Салем на американских заключенных проводили тестирование препарата под названием WIN 18,446 (N,N’-бис-(дихлорацетил)-1,8-октаметилендиамин) для контроля рождаемости. Предполагалось, что таблетки будут неизбирательно блокировать сперматогенез, но оказалось, что по окончании приема лекарства количество сперматозоидов немедленно возвращалось в норму (нормальным считается от 20 до 40 млн сперматозоидов на 1 мл семенной жидкости). Поэтому препараты, уменьшающие количество сперматозоидов до 1 млн на 1 мл, способны снизить фертильность на 99%. Поначалу препарат проявил себя замечательно: заключенные чувствовали себя хорошо и выглядели вполне здоровыми, при этом сперматозоидов у них становилось меньше, а оставшиеся значительно снизили свою активность. Но когда клинические испытания стали проводить с участием свободного населения, были обнаружены неприятные побочные эффекты. После приема препарата у мужчин появлялись характерные признаки отравления: рвота, потливость, головная

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

боль и нечеткость зрения. Оказалось, что эту противозачаточную таблетку ни в коем случае нельзя смешивать с алкоголем. «А какой тогда во всем этом смысл?» — печально спрашивали испытуемые. В результате работа над созданием мужских пероральных контрацептивов была приостановлена на целых 50 лет. Спирт и сперматогенез Только в 2010 г. удалось выяснить, что WIN 18,446, кроме угнетения сперматогенеза, связывается с ферментом ацетальдегиддегидрогеназой (ALDH) и поэтому приводит к накоплению ацетальдегида в организме. Это промежуточный токсичный продукт метаболизма этанола, который под воздействием вышеупомянутого фермента быстро превращается в уксусную кислоту. Только поэтому алкоголь из разряда отравляющих веществ попал в категорию продуктов, умеренно допустимых к внутреннему употреблению. Несмотря на категорический отказ мужчин использовать контрацептив, не сочетающийся со спиртными напитками, WIN 18,446 все же помог продвинуться по пути создания противозачаточной таблетки для мужчин. Выяснилось, что в семенниках тоже происходит процесс превращения спирта в кислоту — ретинола (форма витамина А) в ретиноевую кислоту. Контролирует этот процесс особая альдегиддегидрогеназа ALDH1А2 и это необходимо для созревания спер-

у фокусі: безпека матозоидов из клеток-предшественников в семенниках. Целенаправленное блокирование «правильного» фермента могло бы и сперматозоиды обезвредить, и отравление предотвратить. И хоть лабораторные эксперименты в этом направлении пока не увенчались успехом, зато заставили обратить внимание на роль ретиноевой кислоты в сперматогенезе. Сейчас в Колумбийском университете Нью-Йорка разрабатывают препарат с семенник-специфичным эффектом связывания ретиноевой кислоты. Но пока вещество оказывает системное воздействие на организм, его нельзя применять для контрацепции. Зато испытания на лабораторных животных натолкнули исследователей на идею, как можно избавить нью-йоркское метро от крыс. Высокие требования Удивительно, но создать мужскую противозачаточную таблетку оказалось труднее, чем женские пероральные контрацептивы. Помимо высокой эффективности ингибирования сперматогенеза контрацептивное действие должно быть 100% обратимым и следовало исключить риск возникновения любых побочных эффектов. Требования к мужским контрацептивам предъявлялись гораздо более высокие, чем к женским, иначе они не соглашались рисковать. Тем более что препарат планировалось принимать постоянно в течение длительного времени. Первая ошибка заключалась в том, что ученые пытались создать мужскую противозачаточную таблетку по образу и подобию женских гормональных контрацептивов. Например, искусственно завышенный уровень тестостерона подавляет уровень других гормонов, необходимых для созревания сперматозоидов. При этом количество сперматозоидов уменьшается почти мгновенно, однако такой мощный эффект сказывается и на других тканях организма, реагирующих на уровень половых гормонов. В результате возникает множество неприятных побочных эффектов. У мужчин, участвовавших в первых клинических испытаниях, развивалось ожирение, возникали прыщи, они предъявляли жалобы на резкие перемены настроения, снижение полового влечения и исчезновение эрекции. Вдобавок на 20% мужчин гормональная контрацепция вообще не действовала. К тому же доставить тестостерон к семенникам оказалось не так просто. Клетки Сертоли под прицелом Современные исследователи сосредоточились на изучении молекул, специфичных только для семенников. Например, гамендазол нарушает работу клеток Сертоли, которые не только питают и защищают

наука

Удивительно, но создать мужскую противозачаточную таблетку оказалось труднее, чем женские пероральные контрацептивы. Помимо высокой эффективности ингибирования сперматогенеза контрацептивное действие должно быть 100% обратимым и следовало исключить риск возникновения любых побочных эффектов

созревающие спермии, но и препятствуют их преждевременному выходу в просвет семенного канальца. Гамендазол нарушает эту сдерживающую функцию клеток Сертоли и несозревшие спермии, неспособные к оплодотворению, высвобождаются, устремляясь в семенные протоки. При этом действие гамендазола набирает силу в течение нескольких недель, а затем все возвращается к норме. Еще одним достоинством этого препарата является то, что ему не нужно преодолевать гематотестикулярный барьер. Несмотря на то, что гамендазол представляется приемлемым решением, ученые из медицинского центра университета Канзаса, обнаружившие его контрацептивный эффект, вот уже много лет не могут получить разрешение на проведение клинических испытаний. Кроме клеток Сертоли, возможно непосредственно воздействовать на гены, которые экспрессируются исключительно в семенниках. Блокируя их активность, можно полностью нарушить производство сперматозоидов или значительно ослабить их подвижность. Такая стратегия представляется более перспективной, поскольку в этом случае высокая эффективность сочетается с прицельной направленностью воздействия. Гены сперматогенеза Существуют сотни генов, экспрессирующихся только в семенниках, и выключение любого из них может остановить конвейер сперматогенеза. В процессе скрининга потенциальных противораковых препаратов ученые из Бостона и Хьюстона обнаружили вещество под названием JQ1 (тиенозепиновый ингибитор), ингибирующее деление раковых клеток. Оказалось также, что у мышей этот препарат способен ингибировать семенник-специфичный бромодоменсодержащий белок BRDT. Этот белок весьма консервативен функционально и структурно, а значит, BRDT человека тоже можно ингибировать с помощью JQ1. Уже известно, что мыши с определенными изменениями в этом гене оказываются

стерильны, а многие клинические случаи нарушения фертильности у мужчин связаны с мутациями в данном гене. Все указывало на то, что JQ1 обладает огромным потенциалом в качестве мужского контрацептива. В испытаниях на мышах при заблокированном BRDT сперматогенез останавливался на середине процесса. И даже те спермии, которым удавалось попасть в просвет семенного канальца, почти не могли двигаться — их подвижность была снижена в 4,5 раза. При блокировке бромодомена BRDT сотни генов, необходимых для сперматогенеза, практически перестают работать. Когда самцам мышей регулярно давали JQ1 в течение 3–6 нед, размер их семенников уменьшился до 40% от нормы, чему сопутствовало значительное уменьшение количества сперматозоидов (до 11% от нормы). Особенно следует отметить, что уровень половых гормонов при этом не изменялся. А это значит, что удастся избежать развития побочных эффектов, которые при предыдущих попытках создания мужских контрацептивов были связаны именно с гормональными нарушениями. Но все-таки самым замечательным свойством JQ1 оказалась обратимость его контрацептивного эффекта. По окончании приема препарата размер семенников и количество сперматозоидов восстановились до 100% нормы, а подопытные мыши-самцы смогли стать папами здоровых мышат уже через 4 мес после прекращения приема JQ1. Работы по созданию негормональных препаратов, обратимо блокирующих сперматогенез на генном уровне, все еще продолжаются. Мужская противозачаточная таблетка должна быть эффективной, безопасной, дешевой, простой в изготовлении, легко переноситься и не оказывать побочных воздействий. Но самое главное, чтобы все вызываемые ею эффекты по окончании приема были обратимы. Татьяна Кривомаз, д-р техн. наук, канд биол. наук, профессор Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

наука

мікросвіт

Микроорганизмы в больницах Ежегодно в США регистрируют около 1,7 млн случаев внутрибольничных инфекций, вызванных микроорганизмами, при этом 99 тыс. из них заканчиваются летально. В развитых странах Европы смертность от внутрибольничных инфекций составляет 25 тыс. случаев в год, из них две трети обусловлены грамотрицательными бактериями. В нашей стране внутрибольничные инфекции в два раза повышают риск летального исхода Внутрибольничные инфекции Изучение внутрибольничных инфекций (ВБИ) началось более 150 лет назад, но по-прежнему они остаются серьезной проблемой, приводя к удлинению сроков лечения, хронизации процесса, инвалидности, а в наиболее тяжелых случаях — к смерти больных. Согласно определению ВОЗ, ВБИ считаются любые клинически выраженные заболевания микробного происхождения, поражающие больного в результате его госпитализации или посещения лечебного учреждения либо возникающие в течение 30 дней после выписки из больницы. К ВБИ также относятся инфицирование сотрудников больницы, связанное с их профессиональной деятельностью. Эти болезни отличаются механизмами и факторами передачи, особенностями течения эпидемиологического и инфекционного процессов, а также особой ролью медицинского персонала в возникновении, поддержании и распространении инфекции. Подобные инфекции могут быть обусловлены широким внедрением в практику инструментальных, эндоскопических, биохимических и других методов диагностики, которые сопряжены с нарушением целости покровов тела человека. Проблема в том, что конструкция некоторых медицинских приборов не позволяет произвести их пол ную стерилизацию после каждой процедуры, оставляя лазейку для проникновения нежелательных микробов во внутреннюю среду организма человека. Агенты ВБИ Всего насчитывается более 200 агентов, которые могут быть причиной ВБИ. До появления антибиотиков основными из них были стрептококки и анаэробные палочки. Однако после начала клинического применения антибиотиков возбудителями основных ВБИ стали ранее непатогенные или условно-патогенные

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

микроорганизмы. К ним относятся стафилококки (Staphylococcus aureus, St. epidermidis, St. saprophiticus), стрептококки (Streptococcus spp.), энтерококки (Enterococcus faecalis, Enterococcus durans), эшерихия (Escherichia coli), клебсиелла (Klebsiella spp.), энтеробактер (Enterobacter spp.), протей (Proteus mirabilis), серрация (Serratia marcescens), псевдомонада (Pseudomonas aeruginosa). Нередко встречаются ВБИ, вызываемые Providencia spp., Stenotrophomona smaltophilia, Acinetobacter baumannii, Citrobacter spp., Clostridium difficile и другими микроорганизмами. Очень опасна комбинация «стафилококк+протей+синегнойная палочка», поскольку в результате развивается особо тяжелый деструктивно-некротический

Всего насчитывается более 200 агентов, которые могут быть причиной ВБИ. До появления антибиотиков основными из них были стрептококки и анаэробные палочки. Однако после начала клинического применения антибиотиков возбудителями основных ВБИ стали ранее непатогенные или условно-патогенные микроорганизмы

Эксперты ВОЗ совместно с отделом инфекционных заболеваний при Тюбингенском университете (Германия) назвали 12 бактерий, которые представляют наибольшую опасность для здоровья человека. В первую критическую группу вошли Acinetobacter baumannii, Pseudomona saeruginosa и Enterobacteriaceae

Індивідуальна профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом

энтероколит с парезом кишечника и симптомами его динамической непроходимости, следствием которых нередко является летальный исход. Роль облигатно-патогенных микроорганизмов в развитии ВБИ невелика. В неинфекционных стационарах регистрируют несколько нозологических форм инфекций, вызванных возбудителями этой группы. К ним относятся вирусы гепатитов В, С, D, ВИЧ, гриппа и других ОРВИ, острых кишечных вирусных инфекций, герпеса, цитомегаловирусной инфекции, а также анаэробные клостридии и хламидии. ВОЗ предупреждает Эксперты ВОЗ совместно с отделом инфекционных заболеваний при Тюбингенском университете (Германия) назвали 12 бактерий, которые представляют наибольшую опасность для здоровья человека. В первую критическую группу вошли Acinetobacter baumannii, Pseudomona saeruginosa и Enterobacteriaceae, которые часто выявляют в больницах и домах престарелых, причем заражение ими может привести к развитию смертельных инфекций, например пневмонии и заболеваний крови. Эти бактерии устойчивы к большинству антибиотиков, в том числе карбапенемам и цефалоспоринам. Во вторую группу списка ВОЗ включены Enterococcus faecium, Staphylococcus aureus, Helicobacter pylori, Campylobacter spp., Salmonellae и Neisseria gonorrhoeae. К третьей категории отнесены Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae и Shigella spp. Госпитальные штаммы В результате циркуляции условно-патогенных микроорганизмов в больнице происходит их естественный отбор с образованием наиболее устойчивого госпитального штамма. Мутации или горизонтальный перенос генов с помощью плазмид позволяет больничным микроорганизмам приобрести новые свойства, не характерные для «диких» штаммов этого вида. Основные пути приспособления больничных штаммов — это устойчивость к одному или нескольким антибиотикам широкого спектра действия и снижение чувствительности к антисептикам. Госпитальные штаммы очень разнообразны, в каждой больнице или отделении возможно появление своего характерного штамма со свойственным только ему набором биологических свойств. При этом популяции возбудителей ВБИ отличаются не только гетерогенностью, но и динамичностью во времени. Из больниц антибиотикорезистентные штаммы, особенно это касается грамотрицательных бактерий, постепенно начинают распространяться во внебольничную среду. Эковары Эковары — это варианты одного вида микроорганизма, которые приспособились к обитанию в определенной экосистеме. В данном случае выделяют больничные и внебольничные эковары. Больничными эковарами люди заражаются в основном во время инъекций, операций, переливания крови, гемосорбции, гемодиализа, мануальных и эндоскопических исследований

Діє згубно на:

гонококи, бліді трепонеми, трихомонади, хламідії, віруси герпесу, імунодефіциту людини, дріжджові і дріжджоподібні гриби.

Застосовувати не пізніше 2 годин після статевого акту. Склад: діюча речовина: 1 мл розчину містить мірамістину 0,1 мг; допоміжна речовина: вода очищена. Лікарська форма. Розчин для зовнішнього застосування. Флакон 50 мл з уретральною насадкою. Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфікуючі засоби. Код АТХ D08A J. Показання: Дерматологія: комплексне лікування кандидозів шкіри і слизових оболонок. Венерологія: індивідуальна профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, генітальний герпес). Спосіб застосування: Вміст флакона за допомогою уретральної насадки вводити у сечовипускальний канал – 2-3 мл (чоловікам), 1-2 мл (жінкам), у піхву – 5-10 мл на 2-3 хвилини. Після процедури не рекомендується спорожнення сечового міхура протягом 2 годин. Обробляти шкіру внутрішньої поверхні стегон, лобка, зовнішніх статевих органів. Протипоказання. Індивідуальна чутливість до мірамістину. Застосування у період вагітності або годування груддю. Дозволяється застосовувати у період вагітності або годування груддю. Діти. Не застосовують у педіатричній практиці. Побічні реакції. В окремих випадках можливе короткочасне відчуття печіння, що зникає самостійно через 15-20 секунд і не потребує відміни препарату. Категорія відпуску. Без рецепта. РП МОЗ України UA/1804/02/01 з 04.07.2016 по 04.07.2021. Більш детальна інформація викладена в інструкції для медичного застосування препарату. ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця». Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 13, www.darnitsa.ua * За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017 www.choice-of-the-year.com.ua

Інформація для розміщення у спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, а також для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики. ВІТЧИЗНЯНА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ РОКУ*

ВІТЧИЗНЯНА ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ РОКУ**

наука

мікросвіт изменяются относительно мало, скорость мутирования у них низкая и расщепления на отдельные линии не происходит. Эти наблюдения на первый взгляд кажутся противоречивыми, так как долгая эволюция в нестабильных условиях могла бы способствовать повышению генетического разнообразия. Тем не менее выяснилось, что, несмотря на то что внутренняя среда больного весьма неустойчива и разнородна из-за инфекций и постоянного лечения всевозможными препаратами, эта разнородность не способствует быстрому увеличению генетического разнообразия.

Спорообразующая бактерия Clostridium difficile относится к стойким и трудноискоренимым возбудителям больничных инфекций. Заражение происходит через руки медицинского персонала, например, при измерении ректальной температуры, причем не помогает даже использование индивидуальных чехлов для датчиков и др. Госпитальные инфекции, обусловленные внебольничными эковарами, часто возникают при нарушении целости покровов тела на фоне общего снижения иммунитета. Возбудители инфекций проникают во внутреннюю среду организма при повреждении слизистых оболочек, через ожоги, травматические раны, открытые гнойно-воспалительные очаги. Больничные эковары способны вызывать госпитальную инфекцию не только при снижении функции иммунной системы, но и при нормальном иммунном ответе после инъекций или операций. Причем инфицирующая доза больничного эковара может быть относительно небольшой. Для появления инфекции, вызванной внебольничным эковаром, кроме снижения иммунитета, необходимо еще два условия: пассивное проникновение возбудителя во внешнюю среду организма и массивная инфицирующая доза. Генетическая стабильность больничных инфекций Pseudomonas aeruginosa Прежде считалось, что в больничной среде бактерии изменяются ускоренными темпами, увеличивая таким образом генетическое разнообразие внутрибольничной микрофлоры. Для изучения этого вопроса датские ученые проследили генетические изменения бактерии Pseudomonas aeruginosa, которые произошли с 70-х годов прошлого века в пределах одной из больниц Копенгагена. Для этого они использовали бактериальные штаммы, выделенные в анализах больных муковисцидозом, поскольку Pseudomonas aeruginosa является источником инфекций дыхательных путей, осложняя течение этой болезни. Один вариант штамма в течение 35 лет дал около 200 000 поколений, переходя от одного пациента к другому. В связи с высокой неоднородностью условий и длительным временем можно было бы ожидать широкой генетической диверсификации исходного штамма, но оказалось, что внутрибольничные инфекционные возбудители после периода быстрых адаптаций

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

Clostridium difficile Спорообразующая бактерия Clostridium difficile относится к стойким и трудноискоренимым возбудителям больничных инфекций. Заражение происходит через руки медицинского персонала, например, при измерении ректальной температуры, причем не помогает даже использование индивидуальных чехлов для датчиков. У получавших антибиотики больных (даже однократно перед операцией) под влиянием токсинов Clostridium difficile возможно развитие псевдомембранозного колита, основным проявлением которого является диарея. У некоторых больных профузная диарея сопровождается интоксикацией, высокой лихорадкой, лейкоцитозом. Если пациент продолжает получать антибиотики вплоть до выписки, то псевдомембранозный колит может начаться дома. MRSA — повод для изменений правил больничной гигиены Устойчивые к большинству антибиотиков штаммы золотистого стафилококка (methicillinresistant Staphylococcus aureus — MRSA) стали настоящим бичом больниц. Несмотря на все усилия, ликвидировать инфекцию не удается. Вне больниц бактерия, как правило, теряет активность. Однако в последнее время все чаще отмечают случаи, когда инфекция выходит за пределы медицинских учреждений. Хирург и специалист по инфекционным заболеваниям Марк Шпигельман из Университетского колледжа в Лондоне считает, что повышенные требования к гигиене в хирургических клиниках парадоксальным образом способствуют распространению внутрибольничных инфекций. При этом он указывает на два принципиальных факта, которые должны объяснить неэффективность борьбы с инфекцией в больницах. Во-первых, избыточные меры гигиены, применяемые в больницах, особенно в хирургических отделениях, уничтожают безвредные бактерии, создавая тем самым среду для заселения бактериями MRSA. Во-вторых, применение антибиотиков с гигиенической целью, в частности использование антибактериального мыла, не только приводит к появлению устойчивых к антибиотикам штаммов, но и активизирует защитные механизмы у бактерий, которые в менее агрессивной среде не действуют. Как специалист по истории и развитию инфекционных заболеваний в древних человеческих популяциях Марк Шпигельман предлагает предпринять ряд мер по борьбе с инфекцией. Прежде всего надо строго разделить больницы, где используют антибиотики, от тех, где их не применяют (прежде всего это касается хирургических отделений). Разделение должно быть очень жестким. Персонал не должен совмещать работу в больницах разного типа. В случае необходимости использовать антибиотики в клинике, где они запрещены, больного следует перевести в другое медицинское учреждение. Кроме того, выдвинуто неожиданное предложение по изменению гигиенических процедур. Предлагается вместо антибиотиков при подготовке к операции использовать пробиотики, которые помогут противостоять болезнетворным бактериям. Татьяна Кривомаз, д-р техн. наук, канд. биол. наук, профессор

Я подумаю про це сьогодні Скарлет О’ Хара, головна героїня роману «Віднесені вітром», дотепер дивує нас своїм вмінням зачаровувати чоловіків та вперто опиратися життєвим негараздам. Проте її знаменита фраза «Я подумаю про це завтра» однозначно перестала бути гаслом сучасних жінок — ділових, амбітних і впевнених у собі. Ми не відкладаємо на завтра те, що можна зробити сьогодні. Особливо, якщо йдеться про наше здоров’я ЕСКУЗАН: найкращий німецький досвід Гарні, доглянуті і, головне, здорові ноги без варикозу — мрія кожної жінки у будь-якому віці. І, як виявляється, мрія цілком досяжна з лікарським засобом ЕСКУЗАН виробництва німецької компанії «Еспарма» (Aristo group). Екстракт кінського каштану впевнено займає лідерські позиції серед препаратів, що рекомендують в Європі для лікування хронічної венозної недостатності (ХВН). В Україні незмінними краплями № 1 проти варикозу вже багато років є ЕСКУЗАН краплі*, головною діючою речовиною яких є саме екстракт кінського каштану. Це й не дивно. Досвід клінічного застосування препарату ЕСКУЗАН налічує більше 30 років. Він користується високою довірою клініцистів, провізорів та пацієнтів. ЕСКУЗАН — майстер на всі руки Дія, яку проявляє ЕСКУЗАН, багатовекторна і спрямована на усунення всіх основних симптомів патологічного процесу при варикозі. Іншими словами, лікарський засіб має венотонізуючий, протинабряковий і протизапальний ефекти. Він зменшує або цілком усуває такі неприємні симптоми, як набряки, важкість у ногах, біль і втома. Висока ефективність препарату в профілактиці та лікуванні ХВН і варикозної хвороби доведена у ґрунтовних європейських

дослідженнях. Заслуговує на увагу і той факт, що ЕСКУЗАН проявляє співставний з компресійною терапією протинабряковий ефект. Однак прихильність пацієнток до лікування краплями значно більша, адже використання еластичних засобів (особ ливо під час літньої спеки) негативно впливає на якість життя, комфорт та емоційний стан жінки. Окрім того, навіть якщо хтось і наважиться влітку на носіння компресійних панчох, ефект від них матиме короткочасний, бо діють вони винятково ззовні, і лише в процесі носіння. В той же час, ЕСКУЗАН краплі протидіє варикозу зсередини, допомагаючи відновити тонус всіх вен, навіть дуже глибоко розташованих. І це ще не все. ЕСКУЗАН починає діяти швидко — всмоктування препарату починається одразу в ротовій порожнині. Втім, потрібно розуміти, що неприємні симптоми варикозу (важкість, набряки, біль) вже сигналізують про серйозність проблеми. Тому курс лікування венотоніками рекомендується проводити протягом 1–3 міс і повторювати їх двічі на рік. ЕСКУЗАН — німецький безрецептурний лікарський засіб, який завдяки доступній ціні може дозволити собі кожна українська жінка сьогодні, не відкладаючи турботу про своє здоров’я на завтра. * За даними продажу компанії PharmXplorer за 2017 р. і попередні роки

наука

Профілактика і лікування

Морські водорості для лікування і профілактики мікроелементозів Дефіцит навіть одного з вітамінів чи мікроелементів запускає каскад порушень обміну речовин, запевняє Віталій Корзун, д-р мед. наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії профілактики аліментарно-залежних захворювань ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»

Віталій Корзун — Екологічна ситуація, що утворилась в Україні протягом останніх 25–30 років внаслідок безконтрольного використання отрутохімікатів, мінеральних добрив у сільському господарстві, забруднення навколишнього середовища промисловими, транспортними відходами та широкомасштабним поширенням радіонуклідів внаслідок аварії на ЧАЕС, призвела до різкого погіршення якості харчових продуктів і води. Своєю чергою, це зумовило розлади соматичного, психологічного та репродуктивного здоров’я населення. Саме тому розробка та впровадження заходів і засобів нормалізації раціонів населення, особливо жінок у період вагітності і годування груддю, а також дітей є важливою умовою народження здорової дитини та її подальшого нормального розвитку, — зазначає Віталій Корзун. Колектив науковців лабораторії профілактики аліментарно-залежних захворювань ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» (Корзун В.Н., Деркач А.В., Гайдук М.В.) розробив методологію використання морських бурих водоростей — найцінніших джерел мікро-

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

елементів (йоду, селену, заліза, кобальту, міді, цинку та ін.), вітамінів і полісахаридів (сорбентів радіонуклідів, солей важких металів). Внаслідок цього розроблені та впровад жені рецептури харчових продуктів (хліба, булочок, м’ясних та м’ясо-рослинних консервів), кулінарних страв з бурими водоростями, затверджена в установленому порядку нормативна документація (технічні умови, методичні вказівки та рекомендації), видані збірники рецептур таких продуктів. Відтак, їх використання сприятиме поліпшенню соматичного та психологічного здоров’я населення. Харчування — важливий чинник здоров’я людини На стан здоров’я людини впливає багато чинників, серед яких одним з найважливіших є харчування. Нині цілком очевидно, що повноцінне харчування визначається не тільки енергетичною цінністю їжі, збалансованістю за білками, жирами, вуглеводами, а й забезпеченістю мікронутрієнтами, тобто вітамінами, макро- і мікроелементами. На жаль, дефіцит мікроелементів дуже часто недооцінюють, зокрема, і лікарі. В умовах екологічного (чужорідного) навантаження харчування, окрім традиційних функцій, повинно також забезпечити: зменшення засвоєння ксенобіотиків у травному тракті; послаблення несприятливої дії чужорідних речовин і чинників на клітинному та органному рівні; зниження рівня депонування ксенобіотиків та їхніх метаболітів у тропних тканинах з прискореним виведенням їх з організму. — Дефіцит навіть одного з мікронутрієнтів, тобто вітамінів чи мікроелементів, здатен запустити каскад порушень обміну речовин, — застерігає Віталій Корзун. —

В обмінних процесах та метаболізмі має значення не окремо взятий мікроелемент, а комплекс мікроелементів та їхня збалансованість, оскільки в організмі між ними існує взаємодія. Вивчення харчового статусу населення України свідчить про тенденцію до його погіршення. Впродовж останніх років поступово зменшилося споживання продуктів тваринного походження, овочів і фруктів і, навпаки, збільшилося — хліба, круп, макаронних, кондитерських виробів, цукру. Усе це призвело до зменшення забезпеченості білками, вітамінами, макроі мікроелементами. Як наслідок — більшість населення України має відхилення в стані здоров’я й потребує забезпечення дієтичним і лікувально-профілактичним харчуванням. Дефіцит мікроелементів та його наслідки За словами Віталія Корзуна, дефіцит білка, йоду та інших мікроелементів у раціоні призводить до розвитку низки захворювань щитоподібної залози — дифузного, вузлового зоба, кісти, тиреоїдиту, пухлин — та зумовлює серйозні зміни обміну речовин, які є причиною порушення репродуктивної функції (безпліддя, невиношування вагітності, передчасні пологи), високої перинатальної смертності немовлят, відставання у фізичному і психічному розвитку, кретинізму, ювенільного гіпотиреозу, анемій, зниження пам’яті, низької успішності у школі, інтелектуальної млявості, втрати працездатності, затримки фізичного і психомоторного розвитку, спастичних паралічів, вродженої глухоти. Майже всі приписувані нестачі йоду в організмі хвороби і розумова відсталість

Профілактика і лікування можуть бути обумовлені іншими причинами. Так, дефіцит (гіпомікроелементоз) або надлишок (гіперелементоз) магнію, марганцю, цинку, хрому в їжі та воді може бути причиною закрепів; цинку, марганцю, міді — поганої пам’яті; магнію і марганцю — хронічної втоми; калію, магнію, цинку — загальної слабкості; марганцю, цинку, міді, кoбальту — відставання в психологічному розвитку; цинку, міді, магнію, кобальту, кaльцію, заліза — відставання у фізичному розвитку; марганцю і міді — порушення слуху; цинку, міді, магнію, хрому — порушення зору; калію, магнію, селену — порушення діяльності серцево-судинної системи; цинку, селену, кремнію — випадання волосся; селену і кремнію — ламкості нігтів; цинку, селену, магнію, кoбальту — зниження імунітету; міді, калію, марганцю — гінекологічних захворювань. Порушення процесів обміну і виникнення багатьох захворювань пов’язані також з недостатнім (гіповітаміноз) і надлишковим (гіпервітаміноз) надходженням в організм будь-якого з вітамінів: А — порушення зору, випадання волосся, резорбція кісток, загальне виснаження організму; D — порушення мінералізації кісток, що зростають; Е — порушення розвитку плода в утробі матері, дегенерація спинного мозку; В1 — оніміння, слабкість, втрата пам’яті на недавні події; В2 — загальна м’язова слабкість, зупинення росту, зниження імунітету; В3 — ура-

Одними з кращих продуктів — носіїв мікроелементів та вітамінів — цілком справедливо вважають морську капусту та інші рослинні і тваринні морепродукти. Морська капуста багата на різні макро- і мікроелементи, насамперед, йод, селен, кобальт, вітаміни та інші біологічно активні сполуки. Йод у них знаходиться у біологічно зв’язаній формі, легко засвоюється організмом і не дає побічних ефектів

ження слизових оболонок, втрата пам’яті, відставання у розвитку; В5 — розлади нервової системи, психічні захворювання; В6 — зниження опірності інфекціям; В12 — анемія, порушення фізичного і розумового розвитку дітей; С — зменшення маси тіла, зниження імунітету, втомлюваність; Н — дерматити, випадання волосся, ураження нігтів; Р — швидка втомлюваність, біль у кінцівках. Цистозіра — поза конкуренцією Одними з кращих продуктів — носіїв мікроелементів та вітамінів — цілком справедливо вважають морську капусту та інші рослинні і тваринні морепродукти. Морська капуста багата на різні макро- і мікроелементи, насамперед, йод, селен, кобальт, вітаміни та інші біологічно активні сполуки. Йод у них знаходиться у біологічно зв’язаній формі, легко засвоюється організмом і не дає побічних ефектів. В експериментах на тваринах і в клінічних спостереженнях за участі людей вивчено радіозахисну й загальнотерапевтичну дію продуктів з морської капусти (салати «Далекосхідний», «Здоров’я», салат з кукумарії, палички пікантні, джем та ін.). Встановлено, що додавання цих продуктів у раціон тварин зменшує накопичення в організмі цезію-137 істронцію-85. Використання їх у харчуванні дітей, що мешкають у забруднених районах, сприяло більш інтенсивному виведенню радіонуклідів з випорожненнями. Складні біохімічні процеси обміну йоду в організмі з подальшим синтезом гормонів щитоподібної залози (за умови достатнього вживання йоду) можуть бути порушені при нестачі інших мікроелементів, зокрема, селену, заліза, кобальту, міді, цинку, білків і окремих амінокислот, та призводити до розвитку йододефіцитної патології навіть при достатній кількості йоду в раціоні. Цим пояснюється недостатня ефективність використання монопрепаратів йоду для профілактики йододефіцитних захворювань (ЙДЗ). Незважаючи на провідну роль дефіциту йоду в розвитку ЙДЗ, зобна ендемія в наш час має

наука

змішаний генез і є результатом складної взаємодії ендо- та екзогенних чинників. Вивчення стану харчування населення науковцями нашої установи та іншими вченими засвідчує вкрай недостатнє вживання вітамінів і низки мінеральних речовин (заліза, кальцію, сірки, селену та ін.). Дефіцит мікронутрієнтів у дитячому і підлітковому віці негативно впливає на показники фізичного розвитку, захворюваність, успішність, спричиняючи поступовий розвиток обмінних порушень, хронічних недуг і, у кінцевому підсумку, перешкоджає формуванню здорового покоління. Брак йоду порушує утворення гормонів щитоподібної залози, що зумовлює розвиток зобної хвороби, є однією з причин низького зросту, порушень розумових здібностей у дітей і дорослих. — Найкраща форма забезпечення населення стабільним йодом і низкою інших мікроелементів — це вживання в йододефіцитних регіонах морських водоростей, препаратів і харчових продуктів на їхній основі, — переконаний Віталій Корзун. — У їхньому складі містяться (у перерахунку на суху речовину): органічні речовини (77–86%); клітковина (12,3–21,3%); азотисті речовини (6,5–13,8%); пектин (10–15%); альгінова кислота (15–38,1%); маніт (4–18%); мінеральні речовини (14–23%). У морях України є великі запаси іншої бурої водорості — цистозіри. Не вдаючись детально в аналіз її хімічного складу, відзначимо, що 1 г цистозіри (на суху речовину) забезпечує добову потребу людини в йоді, марганці, селені та кобальті. Вміст йоду (75– 100 мг/100 г), селену (65–95 мг/100 г), заліза (15–30 мг/100 г), кобальту (3,3–3,5 мг/100 г) та інших мікроелементів ставить цистозіру за цими показниками на перше місце серед харчових продуктів України. Окрім того, вона містить багато полісахаридів — альгінової кислоти, фукоїдину, йодовмісних амінокислот та вітамінів. Отже, одним із найбільш ефективних заходів профілактики йододефіцитних станів і полігіпомікроелементозів є використання в раціоні спеціальних харчових продуктів та біологічних добавок з морськими водоростями. Література

1. Бабенко Г.А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение // Микроэлементы в медицине. – 2001. – Т. 2 (1). – С. 2-5. 2. Дымань Т.Н., Шевченко С.И. Питание человека в ХXI веке. – К.: Либра, 2008. – 110 с. 3. Казьмин В.Д. Ода морской капусте // Здоровье. – 1989. – № 10. – С. 22-23. 4. Капрельянц Л.В., Горбачова К.Г. Функціональні продукти. – Одеса: Друк, 2003. – 312 с. 5. Корзун В.Н., Болохнова Т.В., Деркач А.В. Вимоги до харчування населення у сучасній екологічній ситуації // Матеріали МНПК. – К., 2016. – С. 15-25.

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

наука

історія медицини і фармації

« Властелин» алкалоидов

Один из основоположников химии природных соединений, выдающийся химик Роберт Робинсон внес огромный вклад в исследование алкалоидов, за что был удостоен Нобелевской премии по химии. Благодаря его работам в этой области был синтезирован ряд новых ЛП, а также заложены основы современной теоретической органической химии

По настоянию отца Роберт Робинсон родился 13 сентября 1886 г. в имении Рафферд, неподалеку от Честерфилда (графство Дербишир, Англия). Семья Робинсонов преуспевала, занимаясь производством перевязочных материалов. Отец Роберта, Уильям Робинсон, хотел видеть сына бизнесменом и продолжателем своего дела, поэтому настоял на том, чтобы тот изучал химию, а не математику, к которой юноша проявлял Роберт Робинсон глубокий интерес. Поэтому после окончания известного учебного заведения — Фалнекской школы, Роберт поступает в Манчестерский университет на химический факультет, который возглавлял знаменитый химик-органик Уильям Генри Перкин-младший. Этот факультет был в то время ведущим центром в области преподавания и научных исследований. Основные вехи В 1905 г., окончив с отличием университет, Робинсон начал работать в частной научно-исследовательской лаборатории Перкина. С 1907 г. он изучал структуру и химические свойства бразилина — красителя, получаемого из дерева. Робинсон вернулся в Манчестерский университет в 1906 г. и в 1907– 1909 гг. стал стипендиатом, а в 1910 г. защитил докторскую диссертацию. В 1912 г. он переезжает в Австралию, где в возрасте 26 лет становится первым профессором органической химии Сиднейского университета. В том же году произошло еще одно важное событие — он женился на Гертруде Майд Уэлш, которая вместе с ним училась в Манчестерском университете. Его жена всегда была ему не только другом жизни, подарившим Робинсону двух детей, но и верным помощником в работе. Через три года Робинсон возвращается в Великобританию и начинает деятельность в английских университетах: Ливерпульском (1915–1920), Сент-Эндрюсском (1921), Манчестерском (1922), а также в колледже Лондонского университета (1928). С 1930 г. Робинсон

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

начинает работать в Оксфордском университете, став приемником Перкина. Оксфордский период явился самым продолжительным и самым плодотворным в научной деятельности Робинсона. Прежде всего алкалоиды Наибольший интерес у ученого в течение всего его творческого пути вызывали проблемы молекулярной структуры, синтеза и биосинтеза алкалоидов. Еще в 1916 г. Робинсон предложил очень простой и изящный способ синтеза тропинона (промежуточного продукта при получении атропина), используя в качестве исходных веществ янтарный альдегид, метиламин и ацетон. В 1925 г. Робинсон участвовал в определении молекулярной структуры морфина, обратив внимание исследователей на обстоятельство, которому до него не уделялось внимания — морфильный распад, то есть отрыв цепи, который происходит всякий раз, когда гидрированное кольцо переходит в ароматическую форму с тремя двойными связями. Синтез берберина, различных его изомеров и производных был осуществлен Робинсоном с сотрудниками в 1925 г. Они установили, что при нагревании меконина и котарнина в растворах метилового

Еще в 1916 г. Робинсон предложил очень простой и изящный способ синтеза тропинона (промежуточного продукта при получении атропина), используя в качестве исходных веществ янтарный альдегид, метиламин и ацетон

історія медицини і фармації

наука

спирта происходит образование рацемического нарШирота интересов котина, который может быть расщеплен на оптически Еще одной сложной молекулярной структурой, активные формы. которая представляла для Робинсона интерес, являлся В 1926 г. Робинсон с сотрудниками установили скелет углеродного кольца стероидных гормонов. В сохимическую формулу алкалоида неопина и выяснили трудничестве со многими учеными, в частности с лауего строение. реатом Нобелевской премии по химии Дж. У. КорнфорОсобое внимание исследователь уделял изучению том, Робинсон получил женский гормон эстрон и три структуры стрихнина, молекула которого содержит синтетических эстрогена: стильбэстрол, гексэстрол 47 атомов, поэтому для определения его структурной и диенэстрол. Ученый также внес вклад в теорию повеформулы пришлось делать выбор между десятками дения электронов в химических реакциях, в ту ее часть, возможных вариантов, что было выполнено в 1932 г. которая касалась вопросов распределения электронов В 1947 г. В 1936 г. Робинсон осуществил синтез бикукули условной валентности в ароматических углеродных Робинсону лина, а в 1937 г. предложил новую формулу для соединениях. Идеи Робинсона заложили основы карпаина. современной теоретической органической химии была Разработанные Робинсоном в процессе исследоваи были впоследствии развиты другом ученого Артуром присуждена ний синтетические методы и аналитические приемы Лэпуортом в Манчестерском университете. Нобелевская обогатили арсенал химиков-органиков. Так, в 1937 г. Нельзя не упомянуть и об обширных исследованиях он создал собственный метод синтеза карбоциклицветочных пигментов: антоцианина (образующего краспремия ческих структур, нашедший применение в практике ную, синюю и фиолетовую окраску цветов) и антоксанпо химии «За органического синтеза, а его теоретические полотина (создающего гамму окрасок от цвета слоновой косжения в области органической химии вошли во все исследования ти до светло-желтого), в проведении которых большую современные учебники. помощь оказала Робинсону его супруга. Они синтезирастительных Согласно теории, развитой Робинсоном, ровали в лаборатории многие пигменты, которые окапродуктов алкалоиды следует рассматривать как продукты презались идентичными тем, которые вырабатывают расвращения аминокислот. Важную роль в биосинтезе тения. Результаты исследований были опубликованы большой алкалоидов играет формальдегид, который является каталога растительных пигментов. биологической в виде первичным продуктом фотосинтеза и метилируюВторая мировая война нарушила планы Робинщим агентом, а также может служить для замыкания сона по созданию журнала, который предоставил важности, колец, как это можно наблюдать на примере бы химикам-органикам возможность публиковать особенно изохинолиновых алкалоидов. Кроме аминокислот, значимые результаты по самым актуальным проблеалкалоидов» по мнению Робинсона, в построении молекул алкамам. Однако позднее замысел ученого был воплощен лоидов могут участвовать и безазотистые вещества, в жизнь: Робинсон вместе с лауреатом Нобелевской встречающиеся в растениях и являющиеся продукпремии Р.Б. Вудвордом основал такой журнал и натами превращения гексоз и пентоз. Предложенные звал его «Tetrahedron», первый номер которого вышел Робинсоном схемы биогенеза алкалоидов послужили основой для в свет в 1957 г. многочисленных работ в области химии и биохимии этих веществ. После начала Второй мировой войны Робинсон посвятил Его по праву можно назвать «властелином» алкалоидов. значительную часть своих усилий работе, связанной с военными заказами, в том числе созданию взрывчатых веществ и защите от хиЗаслуженная награда мического оружия. Кроме того, ученый принимал активное участие В 1947 г. Робинсону была присуждена Нобелевская премия по хи- в создании химии антибиотиков и является одним из организаторов мии «За исследования растительных продуктов большой биологипроизводства противомалярийных препаратов в Англии. ческой важности, особенно алкалоидов». Во вступительной речи от имени Шведской королевской академии наук химик-органик Серьезные хобби Арне Фредга, профессор университета в городе Упсала, подчеркнул, Человек чрезвычайно разносторонних интересов, Робинсон что установление структуры алкалоидов — «задача одновременпомимо науки увлекался музыкой, фотографией и литературой. но и трудная, и увлекательная. Она требует от экспериментатора Он и его жена были заядлыми садоводами, оба очень любили пешие высокого мастерства, творческого подхода и железной логики». прогулки в горы. Работая в Австралии, они совершали восхожде«Все это проявил сэр Роберт, — добавил Фредга. — Вот почему ния на новозеландские Альпы и до начала Второй мировой войны мы чествуем его как нашего выдающегося современника». проводили отпуск в горах Великобритании, Норвегии, в Пиренеях, Безусловно, эта награда была вполне заслуженной, ведь знание во французских и швейцарских Альпах. Когда Робинсону было строения и разработка методов синтеза алкалоидов является базой 80 лет, он покорил Столовую гору в Южной Африке. для их будущего промышленного производства. Строение того или Еще в детстве научившись играть в шахматы, он неоднократно иного алкалоида, являющегося ЛС, служит отправной точкой для завоевывал титул чемпиона, был даже президентом Британской поисков новых синтетических ЛС. Так, синтез аналогов кокаина пришахматной федерации (1950–1953). После 80 лет Робинсон ослеп, вел к синтезу новокаина, аналога хинина — к получению акрихина но продолжал играть в шахматы по почтовой переписке, а за 2 года и др. Алкалоиды и лекарственные вещества, полученные в резульдо смерти совместно с Робертом Эдвардсом написал книгу «Искустате поиска их синтетических аналогов, составляют значительную ство и наука шахмат». За несколько лет до смерти Робинсон начал часть современных лекарств. писать учебник «Введение в органическую химию», который был В течение своей научной деятельности Робинсон был удостоен опубликован уже после его смерти. Умер ученый 24 февраля 1975 г. медалей целого ряда научных обществ, а также стал обладателем в Грейт-Миссендене (графство Бекингемшир, Англия). почетных ученых степеней университетов во многих странах мира, в том числе Кембриджа и Оксфорда. Подготовил Руслан Примак, канд. хим. наук Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

наука

alma mater

Львів — місто чотирьох культур Фармацевтична освіта і наука Львова мають багаті традиції, які тісно пов’язані з різними культурами, що протягом віків формували обличчя мегаполісу

Видатні науковці-фармацевти: як це було? Львів швидко став торговельним та економічним центром регіону. Вигідне розташування міста на перехресті торговельних шляхів з портів Чорного та Балтійського морів, Києва, Центральної та Західної Європи сприяло його швидкому економічному розвит ку. Географічне положення та природні ресурси вабили чужинців: татар, німців, угорців, поляків, литовців, австрійців та шведів. Протягом віків вони приносили сюди свої культуру і традиції. — Перші прояви фармацевтичної освіти, організованої на державному рівні в Європі, належать до XVI ст. Початком вищої фармацевтичної освіти, а, відтак, і науки історики фармації вважають 1572 р., коли фармацевтам спеціальним розпорядженням було дозволено навчатися в університеті Монпельє (Франція). Історія Львівського національного медичного університету сягає 1661 р., а підготовка провізорів, яка спершу здійснювалася при медичному факультеті, розпочалася у Львові в 1784 р., — розповідає Почесний Амбасадор Львова професор Роман Лесик, д-р фарм. наук, завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. — Історія ЛМНУ та фармацевтичного факультету безпосередньо пов’язана з плеядою відомих вчених, які залишили вагомий слід у світовій науці, а також Роман Лесик формують її сьогодення. Серед них Броніслав

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей під відкритим небом, адже має 2000 історичних, архітектурних і культурних пам’яток. Місто було засноване в середині ХІІІ ст. (1256 р.) князем Данилом Галицьким і названо на честь його сина Лева Радзішевський, Богуслав Бобранський, Якуб Парнас, Мечислав Дунін-Вонсович, Микола Туркевич, Богдан Собчук, Роман Піняжко, Сергій Баранов, Федір Жогло. Тривалий час факультет очолювали відомі вчені: професори Якуб Парнас, Тадеуш Вільчинський, Василь Крамаренко, Валентина Позднякова, Йосип Комариця, Олена Владзімірська, Борис Зіменковський, Володимир Музиченко, Тимофій Калинюк та інші. Ось найвидатніші досягнення науковців, які у різний час жили і працювали у Львові. Гасова лампа — сконструйована хіміком, фармацевтом та промисловцем Ігнацієм Лукасевичем у 1853 р. Була наслідком праць щодо перегонки нафти. Відкриття мало безпосередній вплив на розвиток нафтової промисловості. Jan Zeh (1817–1897) — промисловець, піонер нафтової промисловості, єдиний власник прав на обробку нафти у Галичині. Leopold Рebal (1826–1887) — професор, завідувач кафедри хімії Львівського університету (1857–1865). Вивчав склад бориславської нафти i вперше відкрив у ній ароматичні вуглеводні. Засновник австрійської «школи хімії», період його каденції на посаді керівника Інституту хімії Університету м. Грац називають «ерою Пебаля». Разом з А. Freundom відкрив загальну реакцію синтезу кетонів взаємодією хлорангідридів карбонових кислот з цинкорганічними сполуками, що стало першим видатним внеском світового рівня львівських хіміків в органічну хімію.

August Freund (1835–1892) — професор Технічної Академії (Львівська Політехніка), декан кафедри загальної і аналітичної хімії факультету технічної хімії. Відкрив метод одержання циклопропану, сполуку якого використовують при анестезії. Автор одного з перших академічних підручників польською мовою Zaryschemiidoużytkuszkół gimnazyalnych (1883). Броніслав Радзішевський (1838–1914) — ректор Львівського університету, завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорга-

нічної хімії. У 1897 р. — Почесний громадянин міста Львова (Медаль Міста Львова). Є автором двох іменних реакцій, які вважають засадничими для органічної хімії. Це реакція перетворення нітрилів до амідів під дією водню пероксиду (реакція Радзішевського) та метод синтезу похідних імідазолу (реакція Дебуса — Радзішевського). Leon Popielski (1866–1920) — професор, завідувач кафедри фармакології і фармакогнозії (1905–1920), декан лікувального факультету (1909–1910) Львівського університету. У 1894–1904 рр. — співпрацівник І.П. Павлова; провів дослідження в галузі фізіології та фармакології травного тракту, травних залоз, фізіології периферичної нервової системи та фармакодинаміки пептидів; встановив, що гістамін, уведений підшкірно, значною мірою стимулює секрецію шлункового соку. Організатор Львівської наукової школи фармакології, біохімії та цитохімії, підготував 17 професорів. Jakub Karol Parnas (1884–1949) — професор, завідувач кафедри біохімії (1920–1941), декан лікувального факультету (1929), завідувач фармацевтичного відділення (1930–1936) та декан фармацевтичного факультету (1939–1941) Львівського університету/медичної школи. Піо нер польської біохімії, засновник львівської школи біохімії. Досліджував процеси метаболізму у м’язах і відкрив фосфороліз глікогену, що вважають одним з найвидатніших досягнень біохімії першої половини XX ст. Один з перших у світі запропонував використання ізотопів у біохімії (у співпраці з Інститутом Нільса Бора), за допомогою яких вивчив та описав етапи перетворень фосфорильованих сполук у м’язах. Прізвище Парнаса вписане в науку у назві схеми EMP (схема/шлях Ембдена — Мейергофа — Парнаса), яка описує перетворення фосфорильованих сполук у м’язах від фосфоролізу глікогену до утворення молочної кислоти. Опублікував підручник Chemia Fizjologiczna (1922). Paweł Ostern (1904–1941) — керівник біохімічного відділу Львівської хіміко-фармацевтичної фабрики, професор, завідувач кафедри органічної хімії Львівського медичного інституту (1940–1941). Напрямки наукових досліджень: вивчення метаболізму пуринів, процесу глікогенолізу в організмі, фармакологічне вивчення похідних аденозину.

наука

alma mater

Józef Heller (1896–1982) — професор, завідувач кафедри загальної і неорганічної хімії (1940–1941). Відкрив амоніогенез у крові, є автором апарату Парнаса — Геллера для визначень мікрокількостей аміаку. Досліджував хімізм розвитку комах, зокрема встановив залежність між інтенсивністю метаболізму і перебігом метаморфозу метеликів; вивчав особливості пентозного циклу Mycobacterium phlei, визначення зворотної пропорційної залежності вмісту неорганічного фосфату в гемолімфі до висоти цієї трансформації (разом з Antoniną Mokłowską-Heller). Bogusław Bobrański (1904–1991) — завідувач кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії у довоєнний період. Проводив широкі дослідження органічних сполук, особливо психотропних ЛЗ. У 1956 р. синтезував барбітурат proksybarbal, який після успішних клінічних випробувань був впроваджений у медичну практику під торговою назвою Ipronal (Vasalgin). Автор класичного підручника з органічної хімії. Автор методу кількісного визначення азоту, хлору і брому в органічних сполуках (метод Бобранського). Після завершення Другої світової війни емігрував до Польщі і був ректором Вроцлавської медичної академії. Микола Туркевич — завіду вач кафедри фармацевтичної Фармацевтичний хімії (1946–1977). Один з факультет ЛНМУ найяскравіших представників ім. Данила фармацевтичної науки України. Впровадив у медичну практику Галицького плідно 4 нові ЛЗ: Димексид — протизаспівпрацює з низкою пальний, пенетруючий та антифармацевтичних бактерійний ЛЗ; Трихлоретилен факультетів для наркозу; Діаміфен — тромПознані, Гданська, болітик; Пентабісмол — протисифілітичний ЛЗ. Засновник Кракова, Вроцлава фундаментальної школи хімії та та Любліна. Серед фармакології похідних тіазоспільного наукового лідину та 1,3-тіазану. Автор доробку понад фундаментального підручника «Фармацевтична хімія» україн30 публікацій ською мовою, за яким навчау рейтингових лися десятки поколінь провіміжнародних зорів і який є золотим фондом виданнях, таких як вітчизняної фармації. European Journal Tadeusz Wilczyński (1888– 1981) — ботанік, професор, знаof Medicinal вець флори Східних Карпат. Був Chemistry, Journal of керівником курсу фармацевтичMedicinal Chemistry, ної ботаніки та експериментальTetrahedron, Chemical ного саду лікарських рослин. Працював також куратором Papers, Medicinal ботанічного відділення ПриродChemistry Research ничого Музею ім. Дзєдушицьтощо ких. Вивчав рослинність Східних Карпат і Подолу. Відкрив на цих теренах декілька нових видів рослин, що має важливе значення для науки. Вивів оригінальні сорти деревовидних піоній, один з яких має назву «Тадеуш Вільчинський». Створив сад лікарських рослин медуніверситету. Був останнім учнем піонера охорони природи в Польщі проф. Мар’яна Раціборського.

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

Фармацевтична освіта і наука Львова мають багаті традиції, які тісно пов’язані з різними культурами, що протягом віків формували обличчя нашого міста, а після чергових змін карти Європи стали базовими у створенні потужних наукових шкіл, насамперед в Україні та Польщі. Тому природно, що роль міжнародної співпраці є ключовою у підтриманні високого рівня академічних осередків Львова. Фармацевтичний факультет ЛНМУ ім. Данила Галицького плідно співпрацює з низкою фармацевтичних факультетів Познані, Гданська, Кракова, Вроцлава та Любліна. Серед спільного наукового доробку понад 30 публікацій у рейтингових міжнародних виданнях, таких як European Journal of Medicinal Chemistry, Journal of Medicinal Chemistry, Tetrahedron, Chemical Papers, Medicinal Chemistry Research тощо. Разом з науковою групою професора Л. Запрутка (Познанський медичний університет) науковці кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії одержали патент Республіки Польщі на напівсинтетичні сполуки з селективною протилейкемічною дією. Традиційними є обміни студентських груп для проходження практики, а також запрошення провідних лекторів ВНЗ-партнерів. Минулий рік був у певному сенсі знаковим для польсько-української співпраці в галузі фармації. Громадянка Польщі Магдалена Войтира захистила в ЛНМУ ім. Данила Галицького дисертаційну роботу з синтезу гетероциклічних сполук як потенційних ЛЗ і є першою полькою в сучасній історії львівської наукової фармації, яка одержала науковий ступінь кандидата фармацевтичних наук (доктора філософії). — Львів — потужний науковий і освітній центр, який має сталі європейські традиції, — підсумовує Роман Лесик. — Власне, європейське обличчя академічного Львова є нашим надбанням і основою для майбутнього розвитку. Важливо не втратити духу науки, до формування якого долучилися покоління відомих науковців, що представляли культури різних народів. Дуже важливо, щоб Львів завжди був цікавим для представників країн Європи і світу як місто потужних університетів, де можна отримати якісну освіту, проводити наукові дослідження та виконувати дисертаційні роботи. Крім того, одне з ключових завдань — зробити Львів привабливим для організації наукових форумів, що безперечно сприятиме його розвитку та формуванню іміджу інтелектуального європейського міста. Підготувала Лариса Дедишина

новини

наука

Government Relations: робота на результат Чи можна знайти баланс між інтересами суспільства, держави і бізнесу? Як впливати на законотворчу діяльність органів влади, політичних партій, громадських організацій, бізнес-структур? Саме вибудовування та налагодження відносин з державними органами влади, зокрема з урядом, регіональними та місцевими органами влади, є сферою діяльності GR- менеджменту Що таке GR? GR, або відносини з владними структурами, — це діяльність, спрямована перш за все на забезпечення правомірних інтересів бізнес-спільноти, пошук рівноваги між інтере сами суб’єктів господарювання, суспільства та держави. Форми GR-активності можуть різнитися — від обговорення окремих питань з представниками державних органів до розробки та супроводу повномасштабних реформаторських проектів. Громадські організації та бізнес-компанії, що налаштовані на довгострокові перспективи розвитку, повинні розвивати співпрацю з державними органами. На жаль, GR-менеджмент у нашій країні не дуже розвинений. Премія «Кращий GR-спеціаліст року» Українська Асоціація професіоналів у сфері GR заснувала Всеукраїнську незалежну премією за найвищі професійні досягнення у сфері відносин з урядом, метою якої є розвиток відкритої та прозорої діяльності представників GR, дотримання етичних правил та міжнародних стандартів комунікації, популяризація їхніх професійних досягнень і практичних справ через збільшення значущості фахівців у вітчизняному бізнесі та підвищення позитивного сприйняття GRспеціалістів в українському суспільстві. У цьому році серед фіналістів номінації «Галузевий прорив року» — Костянтин Косяченко (Громадська спілка «Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров’я»).

Віктор Чумак, Костянтин Косяченко Чому потрібно оцінювати технології охорони здоров’я? Складна економічна ситуація у вітчизняній системі охорони здоров’я обумовлює необхідність раціонального використання ресурсів. Світовий досвід свідчить, що для цього потрібна всебічна, структурована, доказова інформація, яку може надати оцінка технологій охорони здоров’я (англ. Health Technology Assessment — HTA). НТА сприяє розробці безпечної та ефективної політики, що враховує інтереси як хворого, так і держави. — Зростаючий фінансовий тиск на систему охорони здоров’я обумовлює більш уважне ставлення до використання коштів, — говорить Костянтин Косяченко. — Увесь цивілізований світ застосовує оцінку технологій охорони здоров’я для визначення клінічної ефективності препаратів та методів лікування, планування витрат, тобто економічної ефективності, запровад ження нових технологій, вибору препаратів, що підлягають закупівлі чи реімбурсації. Громадська спілка «Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров’я» з 2013 р. веде послідовну наполегливу роботу із впровадження НТА у систему охорони здоров’я. У 2014 р. ми виступили ініціаторами створення робочої групи при Міністерстві охорони здоров’я, яка опікувалась питаннями запровадження системи оціннювання технологій охорони здоров’я. Також ми ініціювали проведення круглого столу на тему: «Оцінка технологій охорони

здоров’я як інструмент підвищення якості медичної допомоги та раціонального використання ресурсів», що відбулась у 2016 р. у Комітеті з питань охорони здоров’я Верховної Ради України. Результатом цієї наполегливої роботи стало включення дефініції оцінка /експертиза медичних технологій у Закон України від 19.10.2017 р. №2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Як ви розумієте, надання науково обґрунтованої інформації є дуже важливим і для осіб, які визначають політику і приймають управлінські рішення в системі охорони здоров’я, і врешті решт для населення, як гарантія покращення якості життя і його продовжуваність. З метою популярізації ідей НТА нашою громадською організацією створено сайт: http://www.hta.ua. Вже зареєстровано і планується до виходу перший номер журналу «HTA Review», який буде розповідати про підходи до визначення ефективності та безпечності препаратів, стандарти лікування у різних країнах, різниці у національних переліках лікарських засобів, фармакоекономічну оцінку технологій охорони здоров’я та ін. Діяльність спілки високо оцінила і професійна спільнота. ХV Щорічний конкурс професіоналів фармацевтичної галузі «Панацея» визнав кращим проект «Система оцінки технологій охорони здоров’я», підготовлений Громадською спілкою «Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров’я». Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

практика

Школа фармацевта

Летние обострения: сердечно-сосудистые заболевания Влияние погоды на организм зависит не только от метеорологических параметров, но и от момента времени, в который они воздействуют. При этом важно учитывать, что влияние времени года на состояние организма определяется как внешними воздействиями, так и внутренними биологическими ритмами Циклические процессы Большинству процессов в природе свойственна цикличность. Определенная ритмика проявляется в периодическом изменении активности солнечного излучения, геомагнитного поля, чередовании времен года, фаз лунного цикла, смене дня и ночи. Процессы, происходящие в организме человека, сокращения сердца, поддержание артериального давления, дыхание, функции эндокринной системы, мышечная активность, сперматогенез и овуляция, сон и бодрствование и др. также подчиняются этому закону. В частности, физиология и сердечно-сосудистые заболевания (ССЗ) также могут быть рассмотрены с позиций биоритмологии и хрономедицины. Динамика заболеваемости и смертности от болезней системы кровообращения, в том числе хронических и острых форм ишемической болезни сердца (ИБС), изучаемая в рамках эпидемиологических исследований, имеет не только суточную, но и сезонную цикличность [1]. Сезонные изменения температуры: холод или жара? Одним из наиболее значимых метеорологических факторов, характеризующих сезон, является температура воздуха. В многоцентровых эпидемиологических исследо-

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

В настоящее время по данным большинства исследований, проводившихся в различных регионах Земного шара, наиболее высокая смертность от ИБС и ИМ зафиксирована в холодное время года, преимущественно зимой, а наиболее низкая — летом. Однако по результатам отдельных исследований отмечено повышение смертности от ИБС и ИМ осенью, весной и летом

ваниях EUROWINTER и MONICA было установлено, что более низкому риску фатального и нефатального инфаркта миокарда (ИМ) подвержены популяции, проживающие в регионах с меньшей амплитудой сезонных изменений температуры воздуха (как правило, с прохладным летом и холодной зимой), широты при этом могут быть относительно близкими. Аналогичные результаты были получены для смертности от ССЗ. Так, в северных регионах Финляндии и Швеции отмечен меньший зимний прирост смертности от ССЗ, чем в южных, а в Норвегии он меньше, чем в Ирландии (45 и 29% соответственно). Сезонность общей смертности с максимумом в холодное время года и минимумом в теплое впервые обнаружил шведский астроном П.В. Варгентин в 1767 г., а смертности от ССЗ — немецкий ученый А. Ольдендорф в 1889 г. Рост смертности от «окклюзии коронарной артерии» впервые был отмечен в 1926 г. В настоящее время по данным большинства исследований, проводившихся в различных регионах Земного шара, наиболее высокая смертность от ИБС и ИМ зафиксирована в холодное время года, преимущественно зимой, а наиболее низкая — летом. Однако по результатам отдельных исследований отмечено повышение смертности от ИБС и ИМ осенью, весной и летом. Смещение пика В начале ХХ в. пик смертности от ССЗ приходился на весну и сместился к зиме в середине столетия. Это смещение объясняют следующим образом: вполне вероятно, что в начале века больные, состояние которых было наиболее тяжелым, умирали зимой, а менее соматически отягощенные пациенты могли дожить до весны. Возможно, смещение пика смертности с весны к зиме связано с тем, что относительно менее тяжелые больные, за счет которых формировался весенний пик смертности, в настоящее время благодаря достижениям современной медицины выживают. Таким образом, зимний пик заболеваемости формируют более тяжелые больные. Если небольшой разброс в пределах холодного времени года, по всей вероятности, связан с различной тяжестью состояния больных и способностью к адаптации, то летний пик, по-видимому, преимущественно обусловлен действием волн жары [2].

Школа фармацевта Волны жары Продолжительность волны жары обычно составляет 2–5 дней. Выраженность негативного влияния волн жары пропорциональна их продолжительности и интенсивности, причем длительность воздействия является более существенным фактором: ее повышение способно приводить к увеличению суточного количества случаев сердечно-сосудистой смертности в 1,5–3 раза [3]. По данным различных авторов, в Европе и США наиболее выраженное негативное влияние оказывает первая волна в сезоне [4], однако, в соответствии с результатами шведского исследования смертности от различных причин в 1990–2002 гг., эффекты продолжительных периодов экстремальных температурных режимов не ослабевают и к концу лета [3]. При этом наиболее частыми кардиальными причинами госпитализаций и обращений к врачу во время жары являются сердечная недостаточность, аритмии, ишемический инсульт, артериальная гипотензия, а также ИМ. Результаты исследований, в которых изучали смертность от ИБС, близки к таковым для общей смертности: смертность от ИБС подвержена действию как низких, так и высоких температур. При этом негативное воздействие жары реализуется быстро, иногда уже в первый день волны, и длится обычно в течение нескольких дней. Связь смертности от ИМ с волнами жары подтверждается не во всех исследованиях (тогда как достоверная сильная связь смертности от ИБС с волнами жары отмечена в большинстве публикаций). Во время летней волны жары в числе причин, приводящих к повышению частоты развития ИМ, называют механизмы, направленные на охлаждение организма: усиление потоотделения и гемоконцентрацию, а также повышение нагрузки на миокард вследствие перераспределения крови и усиления кожного кровотока [1]. «Эффект жатвы» После периода увеличения числа осложнений в результате холодовой/тепловой волны может следовать период снижения частоты сосудистых событий: волна может привести к смерти или развитию ИМ у тех, с кем это могло произойти несколько позднее. Данный эффект получил название «эффект жатвы», или «смещение смертности». Так, рекордно жарким летом 1953 г. в техасском г. Даллас (США) число случаев верифицированного ИМ было больше, чем зимой. В столице Пакистана г. Карачи в 2011 г. показатели развития ИМ зимой (36,9%) и летом (30,3%) были сопоставимыми и почти в два раза превышали обычное число госпитализаций весной (18,69%) и летом (14,02%). Группы риска Данные об устойчивости населения к жаре неоднородны. В исследованиях, проводившихся в городах Европы с разными типами климата, в которые включали группы населения, различающиеся по полу, возрасту и сопутствующей патологии, в рамках

Так, рекордно жарким летом 1953 г. в техасском г. Даллас (США) число случаев верифицированного ИМ было больше, чем зимой. В столице Пакистана г. Карачи в 2011 г. показатели развития ИМ зимой (36,9%) и летом (30,3%) были сопоставимыми и почти в два раза превышали обычное число госпитализаций весной (18,69%) и летом (14,02%)

практика

По данным различных авторов, в Европе и США наиболее выраженное негативное влияние оказывает первая волна в сезоне [4], однако, в соответствии с результатами шведского исследования смертности от различных причин в 1990–2002 гг., эффекты продолжительных периодов экстремальных температурных режимов не ослабевают и к концу лета [3]

проектов PHEWE (2008 г., 15 городов) и EuroHeat (2010 г., 9 городов) и охвативших период с 1990 по 2004 г., во все периоды, кроме 2003 г., повышение температуры на 1 °С ассоциировалось с ростом смертности на 3,12% в южных регионах и на 1,84% в северных. Летом 2003 г. наибольшее влияние волна жары, напротив, оказала на популяции, редко подвергающиеся воздействию экстремально высоких температур. В целом в различных регионах Земного шара выделены такие группы риска смерти от ССЗ в жару: • дети до одного года; • взрослые старше 60 лет; • пациенты с ССЗ; • женщины; • люди, живущие в центре города и работающие физически; • малообеспеченные и одинокие граждане; • инвалиды и больные, прикованные к постели; • психически больные, пациенты с эпилепсией; • алкоголики и люди, принимающие транквилизаторы; • жители верхних этажей многоэтажек [3]. Профилактика В ряде исследований обнаружено снижение прироста смертности во время волн жары в течение последних десятилетий как за счет биологической адаптации, так и благодаря проведению мероприятий, направленных на сохранение здоровья: внедрение систем раннего оповещения, адаптивного поведения, установки кондиционеров [5]. Метеочувствительным пациентам с ИБС рекомендуют проведение текущей и сезонной профилактики ИМ, основанной на краткосрочных и долгосрочных медицинских прогнозах погоды. Также необходима оценка метеопатических реакций и разработка соответствующих профилактических (как медикаментозных, так и немедикаментозных) мероприятий. Подготовила Александра Демецкая, канд. биол. наук Литература

1. Карпов Ю.А., Булкина О.С., Лопухова В.В., Козловская И.Л. Влияние климатических и метеорологических факторов на течение ишемической болезни сердца // Кардиологический вестник. – 2013. – № 2. – С. 41-48. 2. Ревич Б.А., Шапошников Д.А., Подольная М.А. и др. Волны жары в южных городах европейской части России как фактор риска преждевременной смертности населения. Проблемы прогнозирования. 2015; 2: 56-67. 3. Rocklöv J., Forsberg B., Ebi K., Bellander T. Susceptibility to mortality related to temperature and heat and cold wave duration in the population of Stockholm County, Sweden. Glob Health Action. 2014; 7: 10.3402/gha.v7.22737. 4. Gasparini A., Armstrong B., Kovats S. et al. The effect of high temperatures on cause-specific mortality in England and Wales. Occup Environ Med 2012; 69: 56-61. 5. Boeckmann M., Rohn I. Isplanned adaptation to heat reducing heat-related mortality and illness? A systematic review. BMC Public Health. 2014; 14 (1): 1112.

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

практика

школа фармацевта

Догляд за пацієнтами з хворобою Паркінсона Хвороба Паркінсона — поширене хронічне неврологічне захворювання, яке уражає людей похилого віку. Причини розвитку хвороби досі нез’ясовані, однак відомо, що в її патогенезі ключову роль відіграють руйнування і загибель нейронів, що виробляють нейромедіатор дофамін. Вилікувати хворобу Паркінсона поки неможливо, однак антипаркінсонічні препарати здатні загальмувати її розвиток та зменшити прояви. Швидкість розвитку симптомів у кожного пацієнта індивідуальна, і неможливо передбачити, коли він втратить здатність до самообслуговування. Багато пацієнтів зберігають незалежність протягом багатьох років навіть за наявності виражених функціональних порушень

При організації догляду за пацієнтом з хворобою Паркінсона треба знати основні прояви захворювання, що будуть поступово виникати і прогресувати: • тремтіння кінцівок (тремор), яке посилюється при емоційному напруженні; • ригідність м’язів — підвищення тонусу м’язів та стійкий опір деформівним зусиллям; • гіпокінезія — вимушене зниження рухової активності людини, що характеризується обмеженням амплітуди, обсягу та темпу рухів; • постуральна нестійкість — втрата здатності утримувати рівновагу в той чи іншій позі або при зміні пози. Хворому складно почати рух, а розпочавши, важко зупинитися. При кожному кроці він нахиляє корпус вперед, сутулиться, під час ходьби човгає ногами, робить короткі кроки. Через порушення рівноваги пацієнт може падати, а через те що не встигає прийняти захисну позу — травмуватися. З розвитком хвороби Паркінсона пацієнту все складніше концентрувати увагу, він швидко втомлюється. Вночі йому важко перевертатися, що заважає нормальному сну та відповідно погіршує стан вдень. Виникають вегетативні розлади: запор, затримка або, навпаки, нетримання сечі. Можливі проблеми під час жування та ковтання. Пацієнти можуть здаватися байдужими та апатичними, але часто це пов’язано з втратою виразності міміки. А зміни в м’язах язика призводять до того, що мова стає монотонною та нерозбірливою. Порушення рухових функцій часто проявляється в змінах почерку аж до повної неможливості прочитати написане. Настрій пацієнта стає мінливим — байдужість та апатія можуть миттєво змінюватися роздрату-

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

Прийом деяких антипаркінсонічних препаратів може спричинити так звані компульсивні розлади, які оточуючі часто не помічають, а хворі не усвідомлюють: • підвищене споживання їжі; • необґрунтовані витрати грошей, пристрасть до шопінгу; • потяг до азартних ігор; • збирання дивних речей і дрібничок; • зміна сексуальної поведінки; • агресивність. У разі появи подібних змін в поведінці хворого необхідна консультація лікаря та корекція лікування

ванням та навіть агресією. Вірогідні розвиток депресії, суїцидальні спроби. Пізні стадії захворювання ускладнюються маренням, можливі галюцинації. Догляд за особами з хворобою Паркінсона потребує терпіння, уважності, співчуття. Треба розуміти, що рухові труднощі, зміни настрою хворого — це не примхи, а наслідки необоротних змін в головному мозку. Хворим доведеться пояснювати банальні речі: як тримати ложку, користуватися гребінцем, як підняти руку, зробити крок, ковтнути їжу. Все, що для здорової людини є простим та природним, від пацієнта з хворобою Паркінсона може вимагати титанічних зусиль. Тому важливо поводитися з ним делікатно, не принижувати, підтримувати в ньому гідність та самоповагу. Основні принципи догляду: • встановіть позитивний емоційний контакт із хворим, підтримуйте його психологічно; • контролюйте дотримання схеми медикаментозного лікування: пропуск прийому антипаркінсонічних препаратів може призводити до різкого погіршення стану пацієнта. Якщо він не може регулярно приймати ліки самостійно, візьміть на себе своєчасну видачу йому препаратів; • заохочуйте хворого до «нормального життя»: фізичної активності, корисної праці, спілкування, самообслуговування, але подбайте і про повноцінний відпочинок, намагайтесь не допускати у пацієнта втоми та хвилювання; • слідкуйте за харчуванням та гігієною хворого. Рухова активність Гімнастика на ранній стадії хвороби Паркінсона є основним методом лікування. Лікар ЛФК підкаже,

які вправи і в якому обсязі потрібні конкретному пацієнту. Мотивуйте його на щоденне виконання гімнастики та помірну фізичну активність: прогулянки, а також посильну допомогу в побуті, щоб він відчував свою потрібність. Соціальні контакти Намагайтеся максимально зберегти соціальні контакти хворого: стимулюйте його спілкування зі знайомими, родичами, організовуйте зустрічі з друзями. Розмовляйте з хворим: говоріть повільно та чітко, під час бесіди стійте обличчям до хворого, щоб він розумів, що ви розмовляєте саме з ним; бажано не говорити на кілька тем одночасно. Проте не хвилюйте та не квапте пацієнта, оскільки це збільшує прояви тремору. Безпека Через рухові порушення та підвищений ризик падінь пацієнтів з хворобою Паркінсона їхнє помешкання треба зробити максимально безпечним: прибрати зайві меблі, килимки, будь-які предмети, які можуть травмувати хворого (гострі речі, крихкий посуд); закрити гострі кути м’якою тканиною. Ванну та туалетну кімнати доцільно обладнати поручнями для полегшення вставання і присідання. Під час миття слід використовувати прогумовані килимки, стільці або табурети для ванни. Замінити звичайне мило, яке легко вислизає з рук, рідким. Одяг Одяг хворого має бути вільним та зручним. Гачки і шнурки краще замінити липучками та крупними ґудзиками з широкими петлями для них. Взуття повинне легко взуватися, але й не падати з ніг. Харчування Бажано їсти часто (4–6 разів на день) невеликими порціями. Великі шматки їжі перед подачею слід розрізати на маленькі шматочки. Приймати їжу треба спокійно, не поспішаючи. Дієту хворого та її калорійність варто обговорити з лікарем, але основи харчування при хворобі Паркінсона такі: • харчування має бути різноманітним, щоденний раціон повинен включати білки, жири, вуглеводи та вітаміни; • важливо слідкувати за масою тіла хворого. Якщо він швидко втрачає або набирає масу, обов’язково проконсультуйтесь з лікарем: він порадить, як змінити раціон та скільки рідини вживати; • раціон повинен включати продукти, багаті клітковиною (овочі, фрукти, бобові, продукти з цільного зерна, висівки тощо); • обирайте для хворого продукти з низьким вмістом насичених жирів і холестерину; • обмежте в раціоні хворого кількість цукру та солі; • забезпечте рясне питво: 8 склянок води по 230 мл щодня; • порадьтеся з лікарем щодо можливості вживання алкогольних напоїв: деякі ЛЗ несумісні з алкоголем. Антипаркінсонічний засіб леводопу рекомендовано приймати натщесерце, приблизно за півгодини до або, принаймні, через 1 год після їжі. Запивати препарат слід 100–150 мл води — так він швидше засвоюється організмом. Якщо після прийому натщесерце леводопа спричиняє нудоту, треба звернутися до лікаря, який призначить відповідне лікування. При хворобі Паркінсона пацієнти часто втрачають інтерес до прийому їжі, починають худнути. Для підвищення апетиту їм треба більше ходити пішки або займатися іншою нескладною діяльністю. Тетяна Ткаченко, канд. біол. наук

*За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017, www.choice-of-the-year.com.ua

Як лікувати мігрень? Згідно з Державним формуляром лікарських засобів розрізняють підходи до терапії мігрені залежно від ступеня прояву захворювання. При легких та помірних нападах спочатку рекомендовані нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) або комбіновані анальгетики, але якщо ці засоби не допомагають, застосовують триптани. З цих самих препаратів розпочинають лікування помірно тяжких нападів мігрені, а за відсутності ефекту дозу триптану підвищують або замінюють його на інший засіб. А якщо й це не допомагає, то застосовують комбінацію «триптан+НПЗП». Якщо напади мігрені супроводжуються блюванням, використовують протиблювотні засоби, триптани та парентеральні форми НПЗП. Четверта стадія називається «мігренозний статус» і визначається як напад мігрені, що триває більше 72 год, незважаючи на лікування. У такому разі застосовують глюкокортикоїди, транквілізатори, у деяких випадках наркотичні анальгетики. Важливу роль відіграє профілактична терапія виникнення нападу мігрені. Як можна помітити, триптани є універсальним засобом, що застосовують при різних проявах мігрені. І такий підхід відповідає рекомендаціям Європейської федерації з дослідження головного болю. В даному документі рекомендовано використання триптанів у таких клінічних ситуаціях: помірний та виражений ступінь тяжкості мігрені, незначний або помірний ступінь тяжкості мігрені при поганій відповіді на неспецифічне лікування (НПЗП або анальгетики), незначний або помірний ступінь тяжкості мігрені без вираженого зниження працездатності. Отже, триптани показані при мігрені як в українських загальнодержавних, так і у міжнародних експертних рекомендаціях.

Як діють триптани? Триптани призводять до звуження судин черепно-мозкових оболонок та оболонок головного мозку, що зупиняє болісну пульсацію. Пригнічення виділення вазоактивних та альгогенних білків з трійчастого нерва сприяє зменшенню вираженості нейрогенного запалення та болю. А загальне зменшення центральної сенситизації зумовлено зниженням чутливості нейронів спинномозкового ядра трійчастого нерва. Результати численних порівняльних досліджень ефективності препаратів різних класів проти мігрені наочно свідчать про беззаперечні переваги триптанів. Пацієнти висловлюють найвищий рівень задоволення терапією мігрені триптанами по-

Як розпізнати

головний біль або мігрень? Дайте відповідь на 3 питання* Чи супроводжувався головний біль протягом останніх 3 міс наступними симптомами:

Так

Ні

Нудота чи блювання? Непереносимість світла та звуків? Обмеження працездатності, навчання або виконання повсякденних справ як мінімум на один день?

Якщо ви відповіли «так» хоча б на два з цих трьох питань, то з ймовірністю 93% можна визначити у вас мігрень* *Lipton R.B., Dodick D., Sadovsky R. et al. ID Migraine validation study. A self-administered screener for migraine in primary care: The ID Migraine validation study. Neurology. 2003 Aug 12;61(3): 375-82

рівняно з анальгетиками, НПЗП та ерготамінами. Вибір пацієнтів обґрунтований гарною переносимістю, відсутністю необхідності прийому додаткового знеболювального засобу і тим, що застосування триптанів дозволяє швидко повернутися до звичної соціальної та професійної активності.

Препарат першого вибору Як препарат першого вибору для терапії мігрені спеціалісти рекомендують Стопмігрен від вітчизняного виробника «Київський вітамінний завод». Таблетки Стопмігрен призначені для швидкого полегшення стану при нападах мігрені, з аурою чи без неї. Суматриптан — це селективний агоніст 5НТ1Dрецепторів серотоніну, що не впливає на інші 5НТ-рецептори. Ці рецептори містяться головним чином у черепно-мозкових кровоносних судинах. У ході експериментальних досліджень було встановлено, що суматриптан селективно діє на судини у системі сонних артерій, внаслідок розширення яких розвивається мігрень. Стопмігрен чинить вазоконстрикторну дію, усуваючи симптоми мігрені і при цьому не впливаючи на мозковий кровообіг. Крім того, суматриптан гальмує активність трійчастого нерва. Саме завдяки цим механізмам проявляється антимігренозна активність суматриптану. Препарат

ефективно усуває головний біль і симптоми, що супроводжуються нудотою та блюванням, непереносимістю світла та звуків. Стопмігрен рекомендовано застосовувати якомога раніше після початку нападу мігрені, хоча він є однаково ефективним на кожній стадії. Слід звернути увагу, що Стопмігрен не можна приймати з метою профілактики нападу. Таблетки необхідно ковтати цілими, запиваючи водою. Рекомендована доза Стопмігрену для дорослих — 50 мг. В окремих випадках дозу можна підвищити до 100 мг. Якщо пацієнт відреагував на першу дозу, але симптоми з’явилися знову, другу дозу можна застосувати протягом наступних 24 год. Мінімальний інтервал між цими дозами має бути не менше 2 год. Загальна добова доза протягом будьяких 24 год не повинна перевищувати 300 мг. Клінічний ефект спостерігається через 30 хв після перорального прийому лікарського засобу в дозі 100 мг.

Якщо необхідно швидко полегшити стан при нападах мігрені з аурою чи без неї, рекомендуйте Стопмігрен

практика

ex tempore

Приготовление эмульсионных мазей: мазь с калия йодидом Мази-эмульсии — это гетерогенные системы, имеющие поверхность раздела фазы и среды. В их состав входят водные растворы или растворимые в воде лекарственные вещества, которые образуют с мазевой основой эмульсии типа М/В или В/М

Нинель Орловецкая, канд. фарм. наук, Оксана Данькевич, канд. фарм. наук, Руслан Редькин, канд. фарм. наук, Национальный фармацевтический университет, Харьков

ХАРАКТЕРИСТИКА ЭМУЛЬСИОННЫХ МАЗЕЙ Эмульсионные мази быстрее проникают в кожу, чем суспензионные, а лекарственные вещества, находясь в водной фазе, оказывают более быстрое действие. Мази-эмульсии первого рода (М/В) являются преимущественно охлаждающими. Для них характерно большое содержание воды или водных растворов, которые придают этим мазям мягкость. При нанесении на кожу они оказывают успокаивающее и охлаждающее действие, зависящее от испарения воды. Охлаждающие мази показаны при воспалительных процессах, острой и подострой формах экземы, дерматитах. Они отличаются от эмульсионных мазей второго рода тем, что при нанесении на кожу через несколько минут образуют тонкую мягкую пленку, которая держится на коже достаточно долго. Гораздо чаще в аптечной практике встречаются мази-эмульсии второго рода (В/М), которые готовят на вазелине или смеси вазелина с ланолином. В случае необходимости введения в мазь на вазелине большого количества водного раствора добавление ланолина может быть проведено без уведомления врача, но с обязательной отметкой в рецепте. Количество вазелина при этом должно быть соответственно уменьшено. При прописывании в рецепте ланолина без указания (водный или безводный) всегда имеют в виду ланолин водный. Его готовят в аптеке путем смешивания 30 частей воды очищенной и 70 частей ланолина безводного. Если в прописи не указана вода, а необходимо растворить лекарственные вещества, то рассчитывают воду очищенную в количестве 30% от массы прописанного ланолина. ТЕХНОЛОГИЯ ЭМУЛЬСИОННЫХ МАЗЕЙ Такие вещества, как калия йодид, соли алкалоидов, новокаин, дикаин, серебра нитрат, легко растворимы в воде. Если они выписаны в небольших количествах (до 5%) или легко растворимы, то их растворяют в воде, а затем эмульгируют ланолином безводным и смешивают с вазелином. Если водорастворимые вещества выписаны в больших количествах (более 5%) или они труднорастворимы, то их вводят в мазь по типу суспензии. Для повышения биодоступности эти вещества рекомендовано растирать по правилу Дерягина не с подплавлен-

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

ной основой, а с водой очищенной и затем полученную суспензию смешивать с ланолином. Протаргол, колларгол и танин независимо от их количества вводят в состав мазей в форме водных растворов. Протаргол сначала растирают с глицерином (половина от массы протаргола), а затем растворяют в воде. При введении в сухом виде они не оказывают лечебного действия. Сухие и густые экстракты тоже вводят в мази по типу эмульсии, предварительно смешав их с равным количеством спирто-водноглицериновой смеси (компоненты смеси берут в соотношении 1:6:3). Примером эмульсионной мази является 10% мазь с калия йодидом. Ее состав регламентирован ГФ СССР ІХ издания. Мазь готовят на свином очищенном жире или на эмульсионной основе второго рода (В/М) — основе Кутумовой, приготовление которой подробно описано в журнале «Фармацевт Практик» № 5, 2018. В случае использования свиного жира мазь готовят ex tempore. Введение в пропись натрия тиосульфата имеет целью связывание йода, который может выделяться при хранении

Мазь с калия йодидом (Unguentum Kalii iodidi) Rp.: Kalii iodidi 5,0 Natrii thiosulfatis 0,1 Aquae purificatae 4,4 ml Lanolin ianhydrici 13,5 Axungiae porcinae depuratae seu basis emulsionis 27,0 M. f. ung. D. S. Для втирания

ПРИГОТОВЛЕНИЕ МАЗИ С КАЛИЯ ЙОДИДОМ

Отвешивают калия йодид

Помещают калия йодид в ступку

Отвешивают натрия тиосульфат

Добавляют натрия тиосульфат в ступку

Отмеривают воду очищенную

Добавляют воду в ступку

Растирают до растворения порошков

Отвешивают ланолин безводный

Добавляют ланолин в ступку к водному раствору

Эмульгируют водный раствор

Отвешивают основу Кутумовой

Добавляют основу в ступку

Смешивают до однородности

Переносят приготовленную мазь в баночку для отпуска

Оформляют препарат к отпуску

практика

тренінг

Нелекарственный ассортимент: нелюбимое дитя, или курица, несущая золотые яйца

Юлия Клименюк

«У нас не хватает времени на ЛС, а вы говорите об ассортименте нелекарственных товаров (НТ). У нас недостаточно средств на закупку ЛС, а вы предлагаете ввести в ассортимент подгузники, детское питание, лечебную косметику», — такие возражения можно услышать довольно часто

Большие сети и маленькие единичные аптеки выясняют отношения между собой. Маленькие давно на этом месте. Так исторически сложилось, что многих покупателей знают по имени. Но размеренной и стабильной жизни приходит конец с появлением сетевого розничного оператора, который и по ценовой политике для покупателя интереснее, и по ассортименту привлекательнее. В таких ситуациях обычно происходит следующее: через непродол жительное время «маленький» признает свое поражение, реализует остатки, возможно, продаст право аренды или сдаст помещение, а потом станет историей… Но всегда ли финал должен быть таким? Неужели у «маленьких» нет шансов на выживание, находясь рядом с сетевыми монстрами? Действовать нужно было уже вчера, но еще не все потеряно. Маленькие не вкладывали финансы в обучение персонала, программное обеспечение, не развивали программу лояльности. Но при желании еще можно успеть… Сегодня поговорим о товарах, которые так не любят в аптеке, — НТ. Я не буду вас убеждать в том, можно ли работать полноценно и эффективно без товаров этой категории, просто поделюсь опытом, как это происходит у других. Думаю, вы согласитесь, что категория НТ может приносить прибыль. Также среди этих товаров есть множество позиций, которые по цене за одну упаковку выше в стоимостном выражении, чем товары категории ЛС. Следовательно, продавая НТ, можно увеличить средний чек. Это не только способ сохранить прибыль в конкурентной борьбе, но и важная составляющая позиционирования аптеки, причем эффективная как в период ценовых войн, так и в момент консолидации рынка. Категория группы НТ — это возможность привлечь новых покупателей в вашу аптеку.

Категория НТ — это не только возможность увеличить прибыль, это еще важная составляющая стабильного трафика в аптеку Какие надежды возлагать на ассортимент НТ? Какие функции они выполняют в розничной торговой точке? Аптека — это место реализации ЛС, но ассортимент ее может быть гораздо шире. Доверие к аптеке больше, чем к продуктовому магазину или супермаркету. Покупатель очень часто приходит в аптеку за консультацией и ожидает ее получить от квалифицированного сотрудника.

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

Ассортимент НТ позволяет аптеке: Иметь дополнительный источник прибыли. Наценка на многие товары категории НТ выше, чем на товары аптечного ассортимента. Аптечная розница может формировать покупательский трафик, привлекая потенциального покупателя из cупермаркета или магазина у дома. Ряд категорий, которые генерят трафик в аптеку: детское питание, подгузники, детская косметика, предметы гигиены. Не стоит рассматривать ассортимент НТ в аптеке как дополнение к лекарственному. НТ — это самостоятельные товарные категории, которые позволяют формировать прибыль. Привлечь покупателей, предоставляя им консультацию. Покупатель, который видит в аптеке акционные сезонные предложения, понимает, что здесь работают специалисты, способные дать консультацию. Кроме того, такая торговая точка может иметь определенную специализацию, например, продажа лечебной косметики. Клиент, совершивший покупку в этой категории, по статистике, склонен повторно возвращаться в ту же аптеку. Многие подумали сейчас о замороженных остатках и низкой оборачиваемости. А давайте посмотрим на реализованную наценку, среднюю стоимость одного SKU в категории и доход с полочного пространства. Тогда, уверена, вопросов не будет.

Ведите переговоры с производителями, обучайте персонал. Например, производитель готов направлять вам целевую аудиторию за системными покупками минимум два раза в месяц прямо из роддома. А вы боитесь вводить в ассортимент подгузники или заменители грудного молока. Тогда забудьте о росте продаж препаратов для детей! Мама их купит в той аптеке, где будет приобретать подгузники, гель для купания малыша, а также сбор для фитованны. Не у вас! В ассортименте вашей аптеки нет тонометров и небулайзеров? Они никогда не дадут вам таких продаж, как цитрамон, а еще занимают место на полке и с них нужно вытирать пыль? Но когда человек решит совершить покупку, которая в пять раз больше среднего чека, не нужно винить сетевую аптеку в том, что она «уводит» ваших клиентов к себе. Ортопедические товары тоже непростая категория для многих аптек. Вы удивляетесь, почему процветают дентальные аптеки, в которых можно приобрести все необходимое? Люди экономят свое время и не готовы ходить из точки в точку в поисках товара, когда он нужен сейчас. Мы живем в эпоху перемен. И многие аптеки имеют свои интернет-ресурсы, где предлагают потенциальной целевой аудитории ознакомиться с ассортиментом, забронировать и получить товар. Рядом с вашей аптекой может не быть больших сетевых аптек, но они даже на расстоянии способны влиять на вашего потребителя, привлекая его новыми технологиями, промоактивностями и богатым ассортиментом. Что же делать? Увеличивать прибыль! Не товарооборот, а прибыль. Не всегда это сразу получится, но если ничего не делать, то уже завтра вы можете пополнить ряды тех, кто вошел в историю и покинул рынок. Как увеличивать прибыль? Сделать это можно в категории НТ, работая по трем направлениям: Позиционирование товара в торговой точке на полочном пространстве. Основная проблема аптеки — непонимание, как работать с категорией НТ. ВАЖНО: товары этой категории ОБЯЗАТЕЛЬНО должны быть представлены в выкладке. Влияние сотрудников аптеки на объем продаж. Кросспродажи, консультации, работа консультантов по отдельным торговым маркам в аптеке. Невозможно продать товар, о котором ничего не знаешь. Персонал должен понимать особенности ассортимента, быть обученным. Он обязан знать конкурентные преимущества и при необходимости сделать заказ для клиента. Наличие товара в аптеке. При правильно организованной работе данные категории товаров являются источником прибыли. У многих сетей из ТОП-10 лидирующие позиции по объему продаж и бэк-маржи занимают НТ. Следует отметить, что сами производители делают огромные инвестиции в свои бренды, формируя спрос на товары. Главный вопрос: кто и как это будет делать? Действительно, существует нехватка специалистов по работе с товарами данной категории, отсутствуют готовые решения по программному обеспечению, схема закупки НТ отличается от закупки ЛС (это работа не с четырьмя дистрибьюторами!). Также есть сложности в управлении ассортиментом и нехватка времени и средств для категории НТ. Кроме того, высока опасность зависания и просрочки товаров. Эта категория требует большого товарного запаса при низкой оборачиваемости позиций. Все это преграды. Но многие большие и малые игроки отлично справились и эффективно работают с категорией НТ. Профессионального вам персонала и высоких продаж! Юлия Клименюк, бизнес-тренер

Влучна допомога для сухої шкіри містить

10%

сечовини

Пом’якшує та зволожує шкіру, підвищує її еластичність Чинить гідратуючу, кератолітичну, протисвербіжну, антибактеріальну дію

Реклама лікарського засобу. Реєстраційне посвідчення МОЗ України № UA/2351/01/02 від 03.09.2014. Відпускається без рецепта. Перед застосуванням лікарського засобу необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем та обов’язково ознайомитися з інструкцією на лікарський засіб. Зберігати у недоступному для дітей місці. * За результатами конкурсу споживчих вподобань «Вибір року» в Україні 2016, 2017 www.choice-of-the-year.com.ua

практика

обмін досвідом

Нотатки мандрівника: перші празькі аптеки

Нотатка шоста: «Аптека у Святого Войцеха» «Зачинено назавжди» Якщо піти пішки Масаріковою набережною Влтави від зупинки «Національний театр», а потім повернути наліво, ви опинитесь на досить спокійній Мисліковій вулиці. Пройшовши метрів п’ятдесят, ваш погляд ймовірно захопить темно-зелений дерев’яний фасад старої аптеки у вікторіанському стилі. Це і є «Аптека у Святого Войцеха». ЇЇ було засновано у 1900 р. празьким аптекарем Отакарем Білим. На жаль, сама аптека не витримала конку-

ренції і її було закрито у 2014 р. Сьогодні тут розташовано магазин електротоварів, хоча нові власники зберегли аутентичний фасад, який було створено академічним скульптором Гвідо Кочіаном (1874–1928) за ескізами відомого чеського художника Я.В. Мислбека. Можливо, це й врятувало фасад аптеки від знищення, адже тепер він охороняється як пам’ятка архітектури початку ХХ ст. А google-мапа все ще позначає це місце як «Аптеку у Святого Войцеха», хоч і відмічає її надписом «зачинено

В інтер’єрі аптеки у 2014 р. (фото з архіву ліквідованої аптеки)

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

Святий Войцех

назавжди». Тож Гігієна виявилася оберігом фасаду аптеки, а в мене виникло відчуття, що це немовби в подяку за сторічну працю аптекукрасуню відправили на пенсію.

Релігійні мотиви Релігійні мотиви та символи представляють дуже цікаву область вивчення фармацевтичної історіографії. Цікаво, що саме у медицині і фармації одночасно використовувалися язичницькі символи античної культури і образи та імена християнських святих одночасно. Як відомо, Гігіея або Гігея — це стародавня грецька богиня здоров’я, дочка Бога Асклепія й Богині Епіони. З ім’ям богині пов’язують походження слова «гігієна». У грецькому мистецтві її зазвичай зображували разом з Асклепієм у вигляді молодої, вродливої, квітучого здоров’я дівчини, що тримає в руках чашу,

обмін досвідом з якої годує змію (емблема медицини). Тож і на фасаді «Аптеки у Святого Войцеха» Гігею зображено саме так упізнавано, у повний зріст у вигляді вродливої дівчини із широкими стегнами і випуклими грудьми. Однак у 1900х роках, коли створювали цей рельєф, Гігея була пов’язана не тільки зі здоров’ям, але й з його протилежністю — смертю. У святого Войцеха В традиції празьких аптекарів було і є обирати ім’я аптек так, щоб воно вказувало саме на приналежність аптеки до Праги та близькість до певних культурних локацій. Тож ім’я Святого Войцеха напряму пов’язане із Прагою. Друге ім’я цього Святого РимоКатолицької Церкви — Адальберт Празький, святий, єпископ празький з 983 р., у Польщі знаний з На вулиці Мисликовій мене кінця 996 р. та убитий під захопив барельєф із зобрачас місіонерської подорожі женням богині Гігіеї, який роздо Прусії, а у 999 р. оголошеміщено на дерев’яному фасаді ний святим. Крім того, його «Аптеки у Святого Войцеха». вважають ще й патроном КаФасад аптеки нині піддано толицької Церкви у Польщі. ребрендингу, але збережено За легендою, Войцех, будучи празьким єпископом, прагнув навернути більше чехівязичників до віри. Також він врятував від смерті молоду жінку, укривши її під Прагою у заснованому власноруч монастирі бенедиктинок. Місцева знать цього не пробачила і він був змушений рятуватись втечею до Риму, звідки був направлений до Прусії як проповідник язичників, де його і вбили. Культ цього святого швидко поширився на багато країн Європи. Святий Войцех є покровителем Польщі, Чехії, Угорщини та Прусії. У самій Польщі приблизно 150 населених пунктів, понад 200 костелів та каплиць носять його ім’я… Тож обираючи ім’я цього вельми популярного старця для своєї аптеки, Отакар Білий, очевидно, прагнув перенести частину цієї популярності й на власний бізнес. Сучасні чехи є більшою мірою атеїстами, а аптека, на жаль, не змогла у сучасних умовах підтримувати рентабельність і закрилась, пропрацювавши більше 100 років. Тож бажаючи усім читачам здоров’я, відправляюся досліджувати історії життя інших празьких аптек. Руслан Редькін, канд. фарм. наук

практика

Чому після тривалої самотності важко повернутися до соціального життя? Хоча деякі люди прагнуть соціальної ізоляції, є багато свідчень, що тривалі періоди самотності спричинюють депресію та негативно впливають на фізичне здоров’я. Американські вчені знайшли* речовину в мозку, яка може бути відповідальною за реакцію організму на самотність

Професор Девід Андерсон (David Anderson) та його колеги з Каліфорнійського технологічного інституту (США) тримали мишей в ізоляції протягом 2-х тижнів, після чого спостерігали у тварин підвищення агресії та негативні реакції на стимули. Реакції мишей настільки змінилися, що їх було небезпечно повертати в колектив: колишні самітники атакували своїх «товаришів». У мишей, які перебували в ізоляції, було виявлено підвищення в мозку рівню пептиду тахікінін 2/нейрокінін В (Tac2/NkB), який, як вважають дослідники, відповідає за зміну реакцій у тварин, що тривалий час перебувають в ізоляції. Підвищення концентрації пептиду Tac2/NkB спостерігається в різних ділянках мозку, які відповідають за поведінку в стані стресу та агресію. Андерсон вводив тваринам, які перебували в ізоляції, антагоніст рецепторів нейрокініну озанетант, щоб нейтралізувати ефект Tac2/NkB, і миші починали поводитися майже так само, як їхні неізольовані «товариші» та без ускладнень поверталися до колективного життя. Андерсон також провів зворотний експеримент: індукував підвищений синтез Tac2/NkB у мишей, які перебували в колективі. Це викликало в них поведінкові реакції, схожі з тими, що спричинює тривала ізоляція. Людина має Tac2-сигнальну систему, схожу на так, як і у мишей. Тому результати Андерсона та його колег спробують використати для лікування негативних наслідків соціальної ізоляції у людей. Тим більше, що озанетант уже випробовували у людей та встановили його безпечність (препаратом безуспішно намагалися лікувати психози). Допомога людям, які через психологічні наслідки тривалої ізоляції не можуть повернутися до соціального життя, вкрай необхідна. Але крім фармакологічної корекції наслідків бажано також спрямовувати зусилля на подолання причин соціальної ізоляції. *Zelikowsky M., Hui M., Karigo T, Choe A., et al. The Neuropeptide Tac2 Controls a Distributed Brain State Induced by Chronic Social Isolation Stress // Cell, 2018, 173(5): 1265–1279.e19. DOI: https://doi.org/10.1016/j. cell.2018.03.03

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

практика

Обмін досвідом

ТРЕТИЙ ПОСЛЕ БОГА Выбор профессии — одно из самых важных решений в жизни. Одни со временем меняют свою профессию, другие выбирают ее на всю жизнь. Сегодня мы беседуем с человеком, для которого даже переезд в другую страну не стал веской причиной для смены вида деятельности. Знакомьтесь — Елена Магон — Вы получили образование в Украине, а затем работали в фармацевтическом бизнесе... — Да, я закончила Житомирское фармацевтическое училище, а потом — фармацевтический факультет Запорожского государственного медицинского университета. Начинала трудовую деятельность с фармацевта, работающего за первым столом. Потом была старшей смены, заведующей аптекой, заместителем коммерческого директора, директором розницы, директором компании. Работала в разных организациях — «Аптека гормональных препаратов», сеть аптек «Гален», «Аптека здоровая семья» и др. — Как давно Вы переехали в Италию? Почему решили продолжить работу в фармацевтической отрасли? — Я седьмой год живу в другой стране. У меня такой характер, что сидеть дома не могу. Работу фармацевта знаю и чувствую, поэтому решение подтвердить диплом специалиста в области фармации было логичным. Хотя, вспоминая всю процедуру, не знаю, отважилась бы еще раз пройти через все. — Сложной является сама процедура или причина в различиях в системе образования? — И то, и другое. Когда я приняла решение о том, что хочу работать по профессии в Италии, сложно было найти точную информацию о процедуре подтверждения диплома, поэтому пришлось готовить все документы дважды. А это огромное количество справок об образовании начиная со школы, подробная информация обо всех предметах, которые изучались в училище и университете, с расчасовкой по каждой теме. Затем перевод, легализация. На все это ушло много времени и денег. Мне казалось правильным подтвердить диплом в университете. Но после изучения всех документов там ответили, что я могу учиться со второго курса (рабочий стаж не учитывался). Пришлось начинать все сначала, готовить и подавать документы в Министерство здравоохранения. После принятия положительного решения мне предстояло сдать экзамен. Я посчитала, что есть две важные темы, по которым нужно под готовиться — регуляторные документы, законодательные акты в сфере здравоохранения и, конечно, знание итальянского языка. Думала, экзамен не будет сложным, все остальное изучала в Украи не, плюс имею большой опыт работы. Однако на поверку все оказалось гораздо сложнее. Когда получила перечень предметов, по которым мне предстояло пройти письменный тест — фармакология, ОЭФ, аптечная и заводская технология, фармакотерапия, фар-

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

Елена Магон мацевтическая химия, патклиника, мои надежды на легкий экзамен улетучились. Список вопросов по каждой теме представлял собой практически содержание учебника. Сначала я попыталась под готовиться самостоятельно, но быстро поняла, что по некоторым предметам необходимо прослушать курс лекций. — Чем же отличается фармацевтическое образование в Италии? — Здесь, как и во всей Европе, от фармацевта требуются более глубокие знания. Например, о препарате он должен знать не только показания к применению, способ приема, дозировку и побочное действие, но и иметь представление о том, как активное вещество действует на клеточном уровне. Что же касается лекций, то, как и у нас, преподаватель дает основу предмета, а это лишь 30% материала, который выносится на экзамен. Все остальное студент должен подготовить самостоятельно. В Украине больше внимания уделяется практическим занятиям. Особенно я оценила это, столкнувшись с курсом технологии лекарств. В Италии на практику отводится всего восемь занятий. Несмотря на то что после окончания университета фармацевты имеют право готовить лекарства, фактически для этого им необходимо пройти дополнительный курс повышения квалификации. Мы же изучаем в университете технологию в течение двух лет. У нас шикарные лаборатории и прекрасная подготовка! Что касается фармакологии и ОЕФ, то там вообще не предусмот рены практические занятия.

Обмін досвідом В Италии студент, прослушавший курс лекций по предмету, сам решает, когда он готов сдавать экзамен. Правда, некоторые курсы нельзя начинать, не сдав определенные предметы. — Как проходил Ваш экзамен? — Их было два. Походив 4 мес на лекции, я сделала первую попытку. Это письменный тест — 120 вопросов, на которые отводится 2,5 ч. Вопросы объемные и сложные. На каждый из них дается пять вариантов ответа, которые очень похожи друг на друга. Если недостаточно хорошо знаешь язык, они могут показаться одинаковыми. После прохождения теста назначают устный экзамен — по рецепту нужно рассказать, кому он выдан, почему, какой диагноз у пациента, как приготовить препарат, способ его приема, правила отпуска, необходимо протаксировать документ и т.д. Экзамены сложные, и мало кому удается их сдать с первого раза. А за каждую попытку нужно платить. Сдав их, кандидат обязан записаться в Ordine dei farmacisti. Только вступив в профессиональную ассоциацию фармацевтов и платя ежегодные взносы, получаешь право работать фармацевтом на территории Италии. — Образование в Италии платное? — Как и в Украине, здесь можно учиться как бесплатно, так и на коммерческой основе. Однако бесплатное образование предполагает, что семья платит налог, размер которого зависит от совокупного дохода семьи. Бывает так, что сумма сопоставима со стоимостью обучения на платной основе. Все, что касается подтверждения диплома, проходит исключительно за деньги. — Расскажите об ассоциации фармацевтов... — Ассоциация аккумулирует информацию о всех фармацевтах, работающих в Италии. Работодатель может узнать любые нюансы прежней трудовой деятельности своего сотрудника. Если были какие-то нарушения, все фиксируется. В зависимости от нарушений могут быть наложены взыскания — вплоть до утраты лицензии и запрета работать по профессии. В свою очередь ассоциация берет на себя обязательства по информированию об изменениях в законодательстве, регуляторных документах, о регистрации новых лекарственных средств, повы

Здесь, как и во всей Европе, от фармацевта требуются более глубокие знания. Например, о препарате он должен знать не только показания к применению, способ приема, дозировку и побочное действие, но и иметь представление о том, как активное вещество действует на клеточном уровне

практика

шении квалификации. Информация размещается на сайте и профессиональных периодических изданиях, которые рассылаются всем фармацевтам. Кроме того, ассоциация следит за графиком дежурств аптек. Итальянские фармацевты более ответственно относятся к повышению образования. За три года каждый из них должен набрать не менее 75 баллов, слушая лекции и посещая семинары. Они могут быть и платными и бесплатными, проводятся онлайн либо офлайн. — Помогает ли ассоциация в поиске работы? — Это сложный вопрос. Следует понимать, что фармацевтический рынок — это закрытая система. В Италии количество аптек не увеличивается с каждым днем, поэтому найти работу сложно. Люди годами трудятся на одном месте. Если есть текучка кадров, то, скорее всего, есть проблемы в самой аптеке. Можете представить, как тяжело в таких условиях найти работу иностранцу? Я размещала объявление, когда искала работу на сайте ассоциации. Но объявления «требуется» в основном касаются временной работы (на подмену). — Работа фармацевта хорошо оплачивается? — Наш рынок стабильный, но доходы рядового сотрудника скромны. Существует так называемый национальный контракт, другими словами, минимальная зарплата. При 40 рабочих часах в неделю стоимость 1 ч составляет около 10 евро. Однако найти постоянное место работы на полную ставку очень сложно. Режим работы большинства аптек — с понедельника по субботу с 8.30 до 13.00, потом перерыв до 16.00, а затем работа до 20.00. Есть аптеки, которые работают 24 ч в сутки 7 дней в неделю. Обслуживание здесь стоит дороже. Дежурные аптеки работают в праздничные и выходные дни. Если штатный сотрудник превышает положенные ему 40 ч, то собственник обязан доплатить за каждый час 25% стоимости его трудового часа. Поэтому выгоднее брать фармацевтов на подмену. При условии работы по бессрочному контракту, каждые два года к месячной выплате добавляется дополнительная (незначительная) фиксированная сумма. Если по каким-либо причинам фармацевт меняет работу, то начинает опять со ставки по национальному контракту. Понятно, что люди держатся за свою работу и стараются не менять ее. Еще несколько особенностей. Зарплата итальянских фармацевтов не зависит от количества обслуженных клиентов. И в аптеке нет специализации — первостольник, технолог, аналитик. Что касается собственника аптеки, то он имеет хороший доход. Однако расширять бизнес за счет увеличения количества аптек в Италии не выгодно. Во-первых, государство жестко регулирует их

Коллектив аптеки Farmacia dott. Alessandro Leone Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

практика

Обмін досвідом

В Италии фармацевт должен носить значок, который выдается в Ordine dei Farmacisti. Он может быть именным или общим количество (учитывается плотность населения и физическая доступность аптек). Во-вторых, налоги, которые приходится платить, не всегда оправдывают такой бизнес. — Очень актуальная тема для нашего рынка — является ли собственник аптек фармацевтом? — Сейчас в основном это фармацевты. Так как бизнес переходит по наследству, дети заранее знают, кем они будут. Но в 2017 г. был принят закон, по которому собственник может не быть фармацевтом. Рынок стал меняться. Эта тема сейчас тоже обсуждается в фармсообществе. — Какой формат аптек чаще всего встречается в Италии? — Если говорить о центральной части больших городов, таких как Рим, то в основном это старинные аптеки, которым 200 лет и более. Они очень маленькие. В зоне новостроек аптеки больше. Однако в любой, даже маленькой аптеке, есть товар в открытом доступе. Как правило, это нелекарственный ассортимент, витамины, пробиотики. Есть также аптеки, в которых готовят лекарства. — Много ли аптек занимается изготовлением лекарств? Часто ли врачи назначают магистральные лекарственные формы? — В Италии, как и у нас, предъявляются высокие требования к изготовителям экстемпоральных препаратов. Как правило, это одна-две аптеки на административную зону. Что же касается рецептов, то их поступает большое количество. Используется много магистральных прописей — нестандартные дозы, соединения. В Европе распространены аллергические заболевания, связанные с непереносимостью лактозы, глютенов. Если необходимо, аптека может изготовить определенные лекарства без них. Больше распространены капсулы и мази, а вот порошки и настойки не популярны. Очень мало используют в лечении и соответственно в приготовлении лекарственные травы. Интересно, что отсутствие провизора-аналитика в аптеке не снижает качество производимых препаратов. Вообще, уровень ответственности итальянских фармацевтов намного выше, чем у нас. Соответственно и доверие в обществе к представителям профессии больше. Так, в Италии говорят, что после бога на втором месте по уровню доверия стоит врач, а потом — фармацевт. — Как в Италии относятся к препаратам на основе лекарственных растений? — В основном популярны пищевые добавки на их основе в виде таблеток, порошков, сиропов. Лекарственные растения продают в отдельных местах — Erboristeria. Кстати, гомеопатия в Италии менее популярна, чем у нас. Но здесь намного чаще, чем в нашей стране, применяют антибиотики. Я была шокирована фактом, что в Италии самый высокий процент потребления антибиотиков на душу населения в Ев-

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

ропе (об этом я узнала на лекциях по ОЭФ). В стране стандарты лечения существенно отличаются от наших. Так, в порядке вещей назначить ребенку гормоны в низких дозах при лечении простуды. Значительно чаще используются про- и пребиотики, причем не только для восстановления микрофлоры, но и для укрепления иммунитета. — Много ли рекламы лекарственных средств? — Массовой рекламы фармпродукции ни по телевидению, ни в прессе нет. Чаще всего рекламируют средства профилактической медицины — витамины, про- и пребиотики и др. Отличается реклама и по содержанию: она имеет более познавательный, а не рекомендательный характер. Информация для специалистов направлена прежде всего на расширение знаний фармацевта. Это касается как профессиональных изданий, так и сообщений медпредставителей, задача которых рассказать не о планах компании, а о новом препарате или новых исследованиях, поставить в известность о том, что врачи уже ознакомлены и будут назначать данные лекарства. Иногда оставляют брошюры, информацию об исследованиях. Медпредставитель не может повлиять на решение собственника заказать тот или иной препарат. Аптека — посредник между врачом и пациентом. — В Италии действует электронный рецепт? — Электронный рецепт ввели черыре года назад. Сейчас в обороте три вида рецепта. Первый, на препараты RX-группы. Действует по всей Италии в течение 30 дней. Их стоимость компенсируется государством. Второй, на препараты с учетной ответственностью (красный бланк). Он имеет серийный номер, действует в течение 30 дней только в пределах определенного региона. Его стоимость также компенсируется. Третий, выписанный от руки или распечатанный на индивидуальном бланке врача, на препараты, стоимость которых оплачивается пациентом. Срок его действия от 30 дней до 6 мес (зависит от фармацевтической группы). Кроме того, есть министерский бланк на наркотические средства и прекурсоры, а также отдельные бланки на препараты, применяемые в ветеринарии. В Италии цены на лекарства фиксированные и изменяются один раз в два года (в январе каждого нечетного года). Препарат разных производителей в одинаковой дозировке и с одинаковым количеством таблеток имеет одну стоимость. Различия в цене между оригинальным препаратом и генериком составляет около 20%. В зависимости от класса препарата государство возмещает его стоимость полностью или частично. Электронный рецепт содержит международное непатентованное название, но может быть указан и оригинальный препарат, если пациент его принимал ранее. В рецепте может указываться количество упаковок на 1–6 мес (в зависимости от препарата). В дальнейшем предполагается, что будет сделано дополнение, по которому продлевать рецепт для пациентов с хроническими заболеваниями можно будет без посещения врача. — Уделяет ли фармацевт время опеке пациента? — Это то, чего мне очень не хватает — общения с посетителем аптеки. В идеале всю информацию пациент получает у врача, а схема приема должна быть указана в рецепте. В аптеке посетитель может лишь выбрать — будет он покупать бренд или генерик. В Украине нас учили, что при отпуске лекарственного средства провизор обязан напомнить пациенту схему его приема, особенно если отпускается несколько препаратов, во избежание неблагоприятных взаимодействий. В аптеке, где сейчас работаю, это делаю, наверное, я одна. Тем не менее посетители часто обращаются за советом к «своему фармацевту» в «свою аптеку». Так как цена рецептурных препаратов одинаковая, а безрецептурных не слишком разнится, итальянцы выбирают аптеку у дома или работы. Ту, где лучше обслуживание и шире ассортимент сопутствующих товаров. Беседовала Наталья Малишевская

новини

практика

Амбасадори Львова: як забезпечити розвиток та промоцію наукового потенціалу міста Львів належить до найважливіших академічних центрів України. Це місто, в якому функціонують одні з найстарших у Центральній Європі навчальні заклади — Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет ім. Івана Франка та Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького. Тож завдання сучасних науковців — зберегти і примножити наукові традиції Львова. Хто може їм у цьому допомогти? Науковці та наукові інституції Львова мають змогу отримувати додаткове фінансування з міського бюджету відповідно до Програми «Львів науковий» на 2017–2018 рр. (Ухвала сесії Львівської міської ради від 20.07.2017). Так, торік місто виділило 500 тис. грн, з них 250 тис. грн — на премії талановитим ученим та ще 250 тис. грн — на дофінансування міських наукових конференцій. Програма «Львів науковий» започаткована у 2016 р. і має на меті забезпечити розви-

ток та промоцію наукового потенціалу міста. Премії для талановитих учених у розмірі 25 тис. грн у 2017 р. отримали 10 науковців, а 12 наукових заходів мали дофінансування у розмірі від 10 до 24 тис. грн. Ще одна програма, створена, зокрема, і для науковців — це Програма Почесних Амбасадорів Львова. — Програма Почесних Амбасадорів, ініціатором та реалізатором якої є Lviv Convention Bureau, стартувала у 2015 р., — розповідає Ліна Остапчук, директор ЛКП «Львівське конференц-бюро». — Зараз вона нараховує 30 Почесних Амбасадорів. Почесні Амбасадори Львова є особами, які, використовуючи свій авторитет і професійні знання, сприяють вітчизняній та міжнародній промоції Львова як достойного місця для проведення заходів ділової гостинності (конференцій, форумів, семінарів, виставок, симпозіумів, самітів). Наша мета — залучення наукових подій до міста, розвиток та підтримка наукового середовища, сприяння економічному, соціальному та науковому розвитку Львова. За словами Ліни Остапчук, Програма Почесних Амбасадорів є важливим інструментом у розвитку конференц-індустрії міста, оскільки акумулює інтелектуальний ресурс. Завдяки роботі з Почесними Амбасадорами вдалось розробити та запустити програму підтримки та промоції науки «Львів науковий». Із деякими Амбасадорами працюємо над покращанням авіасполучення зі Льво-

Ліна Остапчук вом — зустрічаємось із авіакомпаніями, привозимо їх до Львова. Інші Амбасадори допомагають безпосередньо у запрошенні конгресів та конференцій до нашого міста. При відборі фіналістів Програми комісія бере до уваги тісний і тривалий зв’язок кандидата зі Львовом, успішність у ділових колах, лідерські здібності, наявність команди та послідовників, високий авторитет і хорошу репутацію у своїй галузі, публічну впізнаваність, а також особисту участь кандидатів в організації та проведенні конференцій. Звання Почесного Амбасадора Львова присвоюється на два роки і передбачає активну діяльність у промоції наукового, культурного, ділового та туристичного потенціалу міста. Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

життя

Психологічний практикум

Несколько принципов благополучной и осознанной жизни Самосовершенствуемся и развиваемся Неужели действительно нужно все время развиваться? Читать или слушать умные книги, ходить на лекции и выставки, в театр и оперу, на тренинги и лекции, на курсы и мастер-классы? Конечно, это полезно и похвально. Но мало ограничиться механическим накоплением новых знаний и умений — своеобразным экстенсивным развитием «вширь». Одновременно нужно развиваться «вглубь», что предполагает интенсивные поиски самого себя, постоянные попытки быть лучше, мудрее, сдержаннее… Стараться не завидовать и не злопыхательствовать. Много думать и наблюдать. Любить людей. Быть терпимым и великодушным. Учиться дарить окружающим позитив. Ставим вопросы, ищем ответы Общее благополучие невозможно без осознанности бытия. Критическое мышление — это непременный атрибут достойной жизни. Это волшебный талисман, который убережет нас от заблуждений, плохих поступков и неверных решений; поможет разобраться в людях и понять их поступки; определит конструктивную гражданскую позицию; подскажет верный выбор. Все это, конечно, в идеале, так как обыкновенный человек не застрахован от ошибок, он неминуемо (пусть и в разной мере) подвержен манипуляциям и информационной обработке, склонен заблуждаться и рад обманываться. Он может находиться во власти исторических мифов, социальных стереотипов, сложившихся обстоятельств, утвердившихся в обществе теневых схем и неписаных правил… Но где же искать ответы на вопросы о том, как надо жить, как правильно поступать, выстраивать отношения с окружающими? А еще — чему верить, а в чем сомневаться? Что воспринимать как аксиому, а что — как теорему, требующую доказательств? Можно, конечно, сэкономить время и душевные силы, избрав для себя какой-нибудь один источник информации. Ведь это так просто: с телеэкрана тебе расскажут и за кого голосовать на выборах, и кому подражать, и что готовить на завтрак. А можно жить согласно религиозным убеждениям, и тогда все будет еще проще и понятней, а сомнениям и вовсе не останется места... Но есть совсем иной путь — задавать себе вопросы и всю жизнь искать на них ответы. И при этом никому не верить на слово, думать, проверять информацию, делать собственные выводы, накапливать опыт, радоваться духовным прозрениям… И понимать при этом, что процесс познания бесконечен и непрост, но одновременно интересен и прекрасен. Может, это слишком сложно? Ничуть. Достаточно только один раз сформулировать вопрос, только один раз задуматься над ответом, только один раз понять, что искать его вы будете вечно...

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

А потом жизнь сама будет предлагать вам подсказки — между строками книг, в новостях, фильмах, рассказах близких и друзей... На жизненном пути вам будут «случайно» встречаться люди только для того, чтобы всей своей жизнью подать добрый пример, открыть какую-то истину… Это будет непростой путь. Вы будете думать, наблюдать, сомневаться, убеждаться в том, что были неправы или правы раньше, при других обстоятельствах и в иных реалиях. В разные периоды жизни ответы на поставленные вопросы могут быть не просто разными, а даже прямо противоположными. Мир меняется, научный и социальный прогресс творит чудеса, люди становятся грамотнее и терпимее, на многие вещи общество начинает смотреть иначе: то, что еще вчера не вызывало сомнений, сегодня воспринимается как заблуждение и удел консерваторов. Светел и удачен путь того человека, который в поисках ответов на поставленные вопросы преодолел все трудности и превратности блужданий по бездорожью — без четких указателей и протоптанных тропинок — и вышел в конце концов на ровный, широкий и прямой путь простых непреложных истин. Эти жизненные ценности вечны и не подлежат толкованиям, метаморфозам и модификациям. Предательство, неблагодарность, корысть,

Психологічний практикум Добрые дела, социальная активность, волонтерство, помощь ближним, забота об окружающей среде — это то, что придает высший смысл нашему существованию. Но жертвенники, подвижники и фанаты — это люди не всегда счастливые и благополучные равнодушие к бедам ближнего, низменные страсти — это всегда плохо, стыдно и отвратительно. И нет ничего сложнее, чем жить в соответствии с простыми и непреложными нравственными заповедями… Формируем свое окружение и мировосприятие Чтобы оставаться хозяином своей жизни, своей судьбы, своего мира, важно последовательно, старательно и целенаправленно отсеивать из своего окружения и сознания тех людей, которые способны нарушить или даже разрушить сложенное вами по кирпичику мироздание. Как это делать? Кого-то отдалять, кого-то приближать, с кем-то все меньше видеться, а с кем-то настойчиво стараться подружиться. Одних «банить» и исключать в Фейсбуке из друзей (или хотя бы щелкать «не следить»), а других переводить в статус «читать вначале»… Можно жить в сплошном негативе, среди гадких людей, которые портят жизнь, мусорят, лгут и творят беззаконие, воруют и берут взятки. Можно видеть молодежь, которая предается вредным привычкам, матерится, не хочет работать и тупо прожигает свою жизнь. Можно видеть депрессивный город или село с ужасными дорогами и неподъемными экономическими проблемами. А можно общаться с теми молодыми людьми, которые ищут и находят смысл жизни, учатся, креативят, увлекаются, помогают другим, находят себя в общественной работе и здоровом образе жизни. Можно видеть свой населенный пункт с общими для страны проблемами, но на пути преодоления, с пробуждающимся к социальной активности местным сообществом. Нет, мы не будем заниматься лакировкой действительности, надевать розовые очки и выдавать желаемое за действительное. Но трезвый взгляд на жизнь вовсе не предполагает видеть только негатив. Какими людьми мы себя окружим, таким и будет наш мир. Что мы захотим замечать в окружающей нас действительности, таким и будет наш город, наша страна, наш народ. Вы сами будете писать картину своей жизни, расцвечивать ее яркими красками, придавать ей оригинальность и уникальность… Вам не удастся избежать субъективности, но разве это плохо? Ведь это будет только ваш мир — особенный и неповторимый. Быстро перестраиваемся Мы о чем-то мечтаем, на что-то рассчитываем, к чему-то стремимся. Но мечты не всегда сбываются, планы рушатся, а жизнь порой разочаровывает в самых скромных устремлениях. При этом так просто почувствовать себя неудачником, отчаяться и даже раз и навсегда испортить себе жизнь тщетными сожалениями «если бы…». Все волшебным образом меняется, если задействовать классические до банальности формулировки «Нет худа без добра», «Все, что ни делается, к лучшему», «На ошибках учатся». И у вас практически нет шансов почувствовать себя неудачником, если на каждый план «А» у вас припасен план «Б». Если заранее продумать позитивные стороны каждого из вариантов, то ощущения провала не будет вообще.

життя

А как интересно жить, если у вас есть привычка быстро перестраиваться, отбрасывать провалившиеся планы, переступать через обломки надежд и бодро двигаться по жизни дальше. Ну и что, что не сложилось, не получилось, провалилось, обломилось? Можно жить и так — по-разному, тяжело и сложно, не так, как другие, не так, как грезилось, мечталось и планировалось. Жить, перестраиваясь на ходу, строя новые планы и урывая на тяжелом пути минуты счастья, удовольствия и душевного комфорта. Делаем важные, нужные и высокие дела «между прочим» Добрые дела, социальная активность, волонтерство, помощь ближним, забота об окружающей среде — это то, что придает высший смысл нашему существованию. Но жертвенники, подвижники и фанаты — это люди не всегда счастливые и благополучные. Важно, чтобы благородная миссия — какой бы она ни была — не влияла негативно на семейную жизнь, здоровье, отношения с близкими и друзьями. Болезненная зацикленность на чем бы то ни было всегда травматична и таит в себе серьезные риски. Если ты смотришь в одну точку, у тебя нет возможности увидеть все, что творится вокруг, охватить бытие во всей его сложности, непредсказуемости и разносторонности. Поэтому смотреть на действительность нужно широким расфокусированным взглядом. И тогда ты увидишь не только мусор в лесу, но и красоту окружающей действительности. Не только брошенных животных, но и брошенных детей. Не только функционеров-взяточников, но и тех чиновников, которые честно выполняют свои обязанности… Не все просто и с добрыми делами — если слишком на них акцентироваться, то в собственном сознании они разрастаются до размеров подвига. Поэтому лучше всего, когда высокие стремления реализуются в простых, чуть ли ни рутинных действиях, которые совершаются как бы «между прочим» и при этом не мешают строить семейную жизнь, заботиться о самых близких и наслаждаться жизнью. Стремимся к внутренней свободе Внутренняя свобода — это мечта, это песня, это то, к чему действительно стоит стремиться. Она всегда с тобой, ее никто и никогда не отнимет. Это то невероятное богатство, которому не грозят исторические и экономические катаклизмы, чужие и близкие люди… На внутреннюю свободу никогда не смогут посягнуть враги, завистники, спецслужбы, террористы и хулиганы. Ты свободен, когда сам решаешь, во что тебе верить и какой образ жизни вести, не замечаешь, что на тебе надето; не комплексуешь из-за проблем с внешностью; не заморачиваешься с косметикой и одеждой, особенностями своего семейного положения, количеством заработанных денег и всяким статусным мусором… Внутренняя свобода — это самодостаточность и умение быть счастливым в одиночестве; это поступки по внутреннему побуждению, а не в рамках довлеющих стереотипов; это здоровый пофигизм и жизнь по собственному сценарию без оглядки на «а что люди скажут»… Это высшая степень независимости, это «воздух», которым дышишь и которого не замечаешь. Если ты думаешь «как я свободен» — это еще не свобода, но, возможно, уже путь к ней… Мария Кириленко

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

життя

Цей дивовижний світ

Где уместно применять гриб шиитакэ? Самым известным из лекарственных шляпочных грибов считается шиитакэ. Из восточной народной медицины японский лесной гриб постепенно проник в другие страны и даже стал «героем» ряда медицинских обзоров и клинических исследований Съедобный и лечебный Дословный перевод с японского языка гриба шиитакэ из семейства Marasmiaceae звучит как «гриб, растущий на каштане». Именно на мертвой древесине кастанопсиса остроконечного (Castanopsis cuspidata) чаще всего можно найти шиитакэ в ЮгоВосточной Азии. Впрочем, его можно встретить и на других лиственных породах, например, ольхе, клене, грабе, а в Приморском крае он растет на древесине дуба монгольского (Quercus mongolica) и липы амурской (Tilia amurensis). Произрастание шиитакэ на других породах связано со сменой лесных формаций, а количество плодовых тел в ареале его природного обитания уменьшается к северу. Родиной гриба являются Китай, Корея и Япония. Впервые шиитакэ описал английский ботаник Маилз Джозеф Беркли, назвав его Lentinusedodes — лентинула, или пилолистник съедобный. Это действительно съедобный гриб с отличными вкусовыми характеристиками, которому к тому же приписывают целый ряд уникальных лечебных свойств. Шиитакэ в традиционной восточной медицине О существовании шиитакэ известно с древних времен, а в Китае и Японии его ценили наравне с женьшенем. В Южной Корее первое упоминание о грибах «пхёго» встречается в исторических записях от 1454 г. В Китае шиитакэ выращивают с ХII в. Еще в период династии Мин (1368–1644) врач У Цзюэй написал, что императорский гриб шиитакэ не только можно употреблять в пищу, но и применять в качестве лекарства при болезнях верхних дыхательных путей, слабом кровообращении, болезнях печени, изнеможении и слабости, а также для повышения жизненной силы ци. Считалось, что эти грибы предотвращают преждевременное старение, а их регулярное употребление оказывает благоприятное действие на самочувствие и тонизирует нервную систему. В XIV в. китайский врач Ву Руи в трактате «Лекарственные средства

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

для ежедневного применения» писал, что гриб усиливает «дух жизненной энергии», утоляет голод, лечит простуду, улучшает систему кровообращения и очищает кровь. Также его следует использовать против опухолей и для нейтрализации действия змеиного яда. Современные исследования свойств шиитакэ В современном Китае и Японии, где фунготерапия составляет существенную часть традиционной медицины наравне с растительными и животными компонентами народных снадобий, плодовые тела шиитакэ по-прежнему в большом почете. Биодобавки на их основе используют для уменьшения массы тела, регуляции уровня холестерина в крови, а также для лечения импотенции в качестве тонизирующего средства и афродизиака. Считается, что грибной экстракт существенно уменьшает количество патологически измененных клеток, возникающих под действием противоопухолевых препаратов. В 1969 г. доктор Тетсуро Икекава в токийском университете Пурдуэ провел лабораторные эксперименты по изучению противоопухолевой активности водного экстракта шиитакэ на лабораторных мышах. Результаты оказались позитивными — было отмечено подавление роста саркомы. С тех пор некоторые фармацевтические компании исследуют возможности применения экстракта из грибов шиитакэ в терапии рака желудка. Однако авторитетные источники Результаты современных исследований подтверждают наличие биологически активных веществ в шиитакэ и определенные терапевтические эффекты при использовании его экстрактов. Но ни в коем случае нельзя рекомендовать заменять комплексное лечение онкологических заболеваний только фунготерапией!

утверждают, что проведенных клинических исследований пока не достаточно для доказательства терапевтической эффективности шиитакэ в лечении онкологических заболеваний. Активные молекулы шиитакэ Позиционируемые лечебные свойства шиитакэ связывают с наличием полисахаридов, основным из которых является лентинан. Именно этому глюкану шиитакэ обязан своими противомикробными, цитотоксическими, противовоспалительными и антиоксидантными свойствами. Водные экстракты из сырых и обработанных грибов шиитакэ обладают значительными антимикробными свойствами, в частности в ингибировании роста дрожжей и грибов, сопоставимыми по эффективности со стандартными противогрибковыми агентами. Лентинан также способен значительно уменьшать образование фактора некроза опухоли, чем объясняется противовоспалительный эффект шиитаке. По поводу противоопухолевых эффектов лентинан существуют противоречивые данные. Считается, что D-глюкан связывается с поверхностным слоем лимфоцитов или со специфическими сывороточными белками, которые активируют макрофаги, Т-, NK- и другие эффекторные клетки, приводя к увеличению продукции антител, интерлейкинов и интерферона. Таким образом, канцеростатический эффект возникает в результате активации иммунной системы хозяина. В настоящее время изучают и другие биологически активные вещества, выделенные из шиитакэ. Например, экстракт эритаденина снижает уровень холестерина, а его гипохолестеринемическое действие связано с метаболизмом метионина. По данным клинических испытаний выявлено снижение частоты побочных эффектов от облучения и химиотерапии у больных, которые параллельно принимали шиитакэ. Татьяна Кривомаз, д-р техн. наук, канд. биол. наук, профессор

ГОРОСКОП НА июль Июль станет для Овнов плодотворным периодом. При желании вы сможете захватить своими идеями партнеров, вдохновив их на совместную продуктивную работу. Можно рассчитывать на поддержку начальства, влиятельных лиц и спонсоров. Благодаря возросшему обаянию и физической привлекательности вы вызываете активный интерес у представителей противоположного пола.

Львы находятся в прекрасной физической и интеллектуальной форме. Бодрость духа и прилив витальных сил будут сопровождать вас в течение всего месяца. Первая половина июля будет более удачной в финансовом плане, вторая — способствует раскрытию вашего творческого потенциала. Вас ожидает новая влюбленность или возобновление старых отношений с новой волнующей силой.

Удача сопутствует Тельцам при принятии важных решений. Период благоприятен для деловых переговоров, подписания важных бумаг, проведения официальных встреч и ответственных мероприятий. В последней декаде июля вас потянет на подвиги, в которых экстравагантные порывы будут сопряжены с бессмысленными тратами. В этот период лучше залечь на дно.

Девы почувствуют подъемом творческой и деловой активности. Вам удастся эффективно выразить и донести свои идеи до партнеров — успешными станут совместные бизнес-проекты. Не увлекайтесь авантюрными, экстравагантными предложениями. При принятии важных решений следует придерживаться консервативных взглядов.

Близнецов ожидает напряженный период. Старайтесь не планировать отпуск на этот месяц — все равно не дадут отдохнуть. Соблюдайте такт в общении с партнерами, прислушивайтесь к их мнению и пожеланиям. С особым вниманием следует отнестись к подписанию важных бумаг и заключению контрактов. Старайтесь не переутомляться, проводите больше времени на природе. Ракам представится прекрасная возможность отдохнуть и насладиться прелестями отпускного периода. Вы сможете накопить силы для активной и напряженной деятельности, ожидающей вас впереди. Финансовые дела устроятся исключительным образом. В делах карьеры также возможен заметный прогресс. Возможно начало любовных отношений.

Период станет для Весов напряженным и даже критическим из-за столкновения мнений и интересов. Решение деловых и производственных вопросов лучше перенести на последнюю декаду месяца. Возрастает стремление к лидерству, однако активно противопоставляя себя окружающим, вы рискуете попасть под удар общественного мнения. Скорпионов ожидает прилив творческой активности. Однако над любыми проектами вам предстоит долго и кропотливо работать, упорно борясь за свое место под солнцем. В материальном плане период не очень благоприятный. В последней декаде месяца будьте особенно бдительны при составлении финансовых отчетов и проведении любых операций с наличными.

Комплексна* дія проти симптомів варикозу

Благодаря повышению витальных сил Стрельцы будут поражать своей работоспособностью. Как в деловой, так и в личной сфере проявится стремление к установлению новых контактов. Будьте осмотрительнее и деликатнее в отношениях с окружающими, ваши высказывания могут быть излишне остры или даже провокационно оскорбительны. Для Козерогов июль станет тяжелым, кризисным периодом, который чреват неудачами как в личной, так и деловой сфере. Не принимайте скоропалительных и не обдуманных решений. Избегайте столкновений с законом, сомнительных сделок и договоров. Продвижение по службе и развитие любых проектов потребует достаточно больших жертв. Не проявляйте агрессивность. Водолеев ожидает период, насыщенный неожиданными, подчас досадными событиями. Непонимание со стороны партнеров будет подталкивать к выяснению отношений. В вашем поведении возможны тенденции противопоставления себя окружающим и миру в целом. Дисгармония в чувственной сфере будет обусловлена недостатком внимания и ласки со стороны партнера. Для Рыб июль — месяц нестабильности. Вас ожидают взлеты и падения как в физической, так и в эмоциональной сфере. Месяц может ознаменоваться борьбой с обыденностью и поиском новых путей самореализации. Существенная перемена взглядов может вылиться в неожиданные изменения в деловой и личной сфере. Постарайтесь уединиться и заняться духовными практиками. Татьяна Савченко, астропсихолог

місцева антикоагулянтна дія1*

локальна протинабрякова дія1*

1 грам гелю містить: 1000 МО гепарину1. Неролієву та лавандову олії 1 лікування ускладнень варикозу1* 1. Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Ліотон® 1000 гель. * Фармакологічні властивості. Р.П. UA/10905/01/01. Для докладної інформації дивіться інструкцію Ліотон гель. Наказ МОЗ України №411 від 07.07.2015 р. Лікарська форма. 1 г гелю містить 1000 МО гепарину. Показання. Лікування захворювань поверхневих вен, таких як варикозне розширення вен, ускладнень тощо. Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого компоненту препарату тощо. Зберігати в місцях, недоступних для дітей. Виробник А.МЕНАРІНІ Мануфактурінг, Логістікс енд Сервісес С.р.Л. Представництво "Берлін-Хемі/А. Менаріні Україна Гмбх". Адреса: м. Київ, вул. Березняківська 29. Тел.: (044) 494 33 88. UA_LIO-02-2018_V1_Press останнє затвердження 26.03.2018

життя

Краса і здоров’я

Для тех, кто на работе: питаемся правильно! Среднестатистический человек проводит в офисе как минимум 9 ч и зачастую даже не замечает, какую еду и в каком количестве употребляет в течение рабочего дня. Фармацевтам и провизорам приходится еще сложнее, ведь смена может длиться 12, а то и 14 ч, а фиксированный перерыв на обед как таковой отсутствует. При этом как обед, так и перекусы на работе заслуживают особого внимания. Несбалансированное питание приводит к снижению умственной и физической работоспособности и может стать причиной заболеваний пищеварительного тракта и сердечно-сосудистой системы

Офисная еда По мнению диетологов, перерывы между основными приемами пищи у взрослых не должны превышать 4–5 ч. Наиболее приемлемым для обычного офисного служащего является питание 4–5 раз в день: то есть три основных приема пищи (несколько из них — на работе) и примерно столько же перекусов. Первый — между завтраком и обедом, второй — между обедом и ужином. При раннем начале рабочего дня количество перекусов можно довести до 3–4, при этом уменьшая массу порции. Такой подход убережет организм от снижения уровня глюкозы в крови, который вызывает «зверский» аппетит и застой желчи. Кроме того, организм привыкнет к тому, что его регулярно кормят, а значит, перестанет откладывать «про запас» каждую съеденную шоколадку. Помимо этого, вернувшись с работы, вы не будете испытывать острое чувство голода и совершать опустошительный набег на холодильник. Недаром диетологи предупреждают: «Пропустили обед — съедите слона на ужин!». На практике проще и экономнее всего собрать свои офисные перекусы в модные ланч-боксы или обычные пластиковые судочки, то есть разложить по отдельным контейнерам и ячейкам все, что запланировали взять с собой на работу.

Фармацевт Практик 06_2018 www.fp.com.ua

В ланч-бокс диетологи советуют поместить сразу несколько ингредиентов: сложные углеводы, которые не дадут быстро проголодаться (цельнозерновой хлеб); жиры (авокадо, орехи, семечки); клетчатку для здорового пищеварения (бобовые, овощи, несладкие фрукты, отруби). Основной прием пищи: отварное мясо (говядина, индейка, курица), овощи (помидоры, огурцы, болгарский перец, морковь или просто капустный лист). Перекус: бутерброд из цельнозернового хлеба с кусочком рыбы или сыра; творог с зеленью; йогурт; яблоко, банан

Жующие в аптеке Работа в аптеке, особенно за первым столом, имеет свои нюансы, которые не всегда позволяют применить стандартные рекомендации, подходящие, например, офисным работникам. Большинство аптек работают без перерыва на обед — это очень удобно для посетителей, но не так удобно для сотрудников. Фармацевту, если он работает за первым столом один, приходится ловить момент, когда клиентов мало, и перекусывать прямо у кассы. Обеденный перерыв не нормирован, поэтому, если есть сменщик, можно закрыть одну кассу и прерваться на перекус, а затем поменяться местами. Перерыв занимает в среднем около 20–30 мин. Первостольник буквально живет в аптеке, поэтому нужно научиться продумывать свой день в мелочах. Например, при 12–14-часовой рабочей смене придется позаботиться не только об основном приеме пищи, но и о перекусах. Но на это мало кто тратит время — и в ход идет «быстрая еда», которую можно купить в ближайшем киоске. Однако диетологи советуют избегать перекусов сдобой, чипсами и шоколадом, поскольку так называемые быстрые углеводы не обеспечивают ощущения длительного насыщения, а, напротив, спустя короткое время вызывают удвоенное чувство голода. При этом очевидно, что этот вариант неприемлем для тех, кто заботится о фигуре. Тщательно продумайте индивидуальный режим питания. Для начала прислушайтесь к себе, чтобы учитывать собственные биоритмы, тогда и съеденное пойдет на пользу. Хочется ли вам по утрам плотно завтракать? Если нет, то перед работой можно легко перекусить, чтобы не пить привычный кофе на голодный желудок, а во время одного из утренних перерывов — позавтракать. Сделать это лучше в 8–9 ч, а далее — исходя из рабочего графика и с учетом заранее приготовленных и упакованных продуктов. В течение дня откажитесь от жирного мяса, заменив его более постным (например, рыбой или птицей), и не забывайте об овощах и фруктах. Берите с собой то, что вы любите: это может быть и гречневая каша с курицей, запеченная с овощами, и котлеты со свежим салатом, и запеканка из лапши с творогом. Главное — не забывайте вовремя этим воспользоваться! Подготовила Александра Демецкая, канд. биол. наук

ăĢğęėĬħļ ĩĤĢġŀīġĜĝ ĕŀğİ ĘĢ &' ėĢĘĜġ1,2

12 годин Емульгель + Підсилювач крізьшкірного проникнення

Диклофенаку діетиламін

Ліпіди

Шкіра

Форма випуску: емульгель для зовнішнього застосування •

Містить підсилювач крізьшкірного проникнення • Ліпідна фаза

Резервуар

Допомагає збільшити швидкість проникнення діючої речовини крізь шкіру5-8

Допомагає полегшити навіть сильний біль на тривалий час •

Шкіра

Комбінація емульсії та гелю сприяє швидкому поглинанню засобу шкірою3,4

На відміну від таблеток, що потрапляють у шлунок, Вольтарен Форте діє прямо на суглоб та зменшує біль до 12 годин саме там, де потрібно2,9

Диклофенаку діетиламін

Локалізація болю

ĄĔĘĽĥĦİ Ĥħĩħ Інформація для медичних та фармацевтичних працівників, а також для розповсюдження в рамках спеціалізованих заходів з медичної тематики. Посилання: 1. Chou R. et al. Analgesics for Osteoarthritis: An Update of the 2006 Comparative Effectiveness Review. Comp.Effect. Rev. No.38. AHRQ Publication No. 11(12)-EHC076-EF,2011. 2. Predel HG, et al. Med Sci Sports Exerc 2012;44:1629–36. 3. Ajazuddin AA, et al. J Control Release 2013;171:122–32. 4. Zacher J, et al. Curr Med Res Opin 2008;24:925–50. 5. Novartis. Voltaren Emulgel 2% with Various Oleyl Alcohol Content (0.5, 0.75 and 1.0%) and Voltaren Emulgel 1% – Comparison of In Vitro Human Skin Permeation, 2012. 6. Novartis. Diclofenac: Voltaren Emulgel Extra Strength 2% and Voltaren Emulgel 1% – Comparison of In Vitro Human Skin Permeation, 2011. 7. Irish Health Products Regulatory Authority. Public Assessment Report for Voltarol Emulgel Extra Strength 2%, 2016. Available at: https://www.hpra.ie/img/uploaded/ swedocuments/LicenseSPC_PA0030-045-003_12022016125054.pdf. 8. Ministry of Healthcare of the Russian Federation. Voltaren® Emulgel® Prescribing Information. 9. Brune K. Curr Med Res Opin 2007;23:2985–95. Вольтарен® Форте, емульгель для зовнішнього застосування 2,32 %. Р.П. № UA/1811/01/02 від 05.03.2014. Імпортер та уповноважена організація в Україні: ТОВ «ГлаксоСмітКлайн Хелскер Юкрейн Т.О.В.» Україна. Адреса: 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини,1-В. Повідомити про небажане явище чи скаргу на якість продукту Ви можете в ТОВ «ГлаксоСмітКлайн Хелскер Юкрейн Т.О.В.» за тел. (044) 585-51-85 або на e-mail: oax70065@gsk.com. Інформаційний матеріал №CHUKR/CHVOLT/0014/17, дата виготовлення: березень 2017 р.