олеся мамчич
* * *
16/
17
Хто тебе везе? — називай! — Кольорова зебра-трамвай. А куди везе? — говори! — В місто, де живуть кольори. Кольори які назовеш? — Білий, жовтий, золото, беж.… Кольори, забула котрі, — потонули в темнім Дніпрі.
* * * Котик пік оладки, в нього білі лапки, вушка золотисті, мордочка у тісті. Спершу взяв з долівки пляшечку олійки. Потім із поли і — дрібочку кори і. Потім сів на анку почекать Іванку — щоб Іванка мила жаб і подзвонила. Бо голодну жабку стало котку жалко — хоче жабку звати, щоб почастувати.
6/7
* * * В ліс метелики летіли, відпочить на доню сіли: два на краї капелюшка, два на носик, два на вушка, неслухняний на валізку, а ласкавий сів на слізку, а найстарший — на сопілку, а найменший — на мобілку!
8/9
СКОРОМОВКА а хтось не зна що ось сосна яка сосна? гінка сосна сосна соснище од неба нижча нижча од неба вища од тебе
ПРО РІКУ Покупались у ріці сірі-сірі горобці — стала сірою ріка, плине — сіра і рідка. Мили лапки у воді дві лисиці геть руді —
то і річка вже руда, плине мокра, як вода. Потім дощ у річку впав з оберемком синіх трав — річка синя, як трава... Синя річка не бува!
* * * ведмежато вийшло жати клишолапе заважате пиріжків понадкусило квіти в клумбі покосило по дорозі від берлоги потоптало зайцю ноги зайцю ноги клишовуху клишовух утік щодуху йшло повз білку хвосторуду потім бджілку потім другу і дочапало у лісі аж до меду аж по лікті та круг вулика — як риски — кусолапі бджологризки ведмежа ковтнуло слинку і пішло шукать малинку
* * * Упіймав Тьома сома і поїв сома вдома. Собі Тьома вдома сів, собі сома Тьома з’їв. А потому із дому вудка знову зве Тьому: — Нум, ходімо, Тьомо, та упіймаємо кита!
* * * Наша чашка миє вуха, щоб вдягнути капелюха і піти у гості, де виделки гострі й чайники кирпаті влаштували паті. Швидко сковорідки вимили борідки.
Та ще й кралі-ложки причесались трошки. Ось лише у люлі плачуть дві каструлі — бо вони, пузаті, залишились в хаті, адже їхні кришки захворіли трішки.