mizhnarodnyk № 19 by mizhnarodnyk iir

Студентська газета Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

#19 В номері: ст.2

Почесний гість - Т. Девіс

ст.3

Зіркове свято 8 Березня

ст.4

Кубок майбутніх дипломатів

КВК в ІМВ

ст.4 ст.5

Короткі новини

ст.6

Новини Студ.Ради ІМВ

ст.7

Чому відрахували?

ст.8

Пряма мова: В.В. Дайнеко

ст.9

Літературна сторінка

ст.10 11 ст.12

Наукова сторінка Face Control

Про це так багато говорили.... та нарешті це сталося.... НОВИЙ НОМЕР

Колонка редактора

Буду з вами відвертим, мені непросто розпочинати свою першу редакторську колонку в «Міжнароднику». Час іде, і з його плином змінюються команди, що працюють над газетою. Зараз прийшла наша черга продовжити цю корисну та цікаву справу. Продивляючись попередні номери, я побачив, що наші попередники докладали справжніх зусиль, щоб випускати газету, у якій кожен студент, викладач або співробітник Інституту міжнародних відносин знайшов для себе щось потрібне. «Міжнародник» задовольняв потребу як в творчому самовираженні авторів, так і в прояві їхніх аналітичних здібностей. Він став майстернею, інструментом для реалізації можливостей, для задоволення цікавості аудиторії з найрізноманітніших питань, від актуальних проблем міжнародних відносин до екстремального спорту, від філософських роздумів до жартівливих статей. Починаючи свою роботу, нова редакція не могла спиратися на досвід попередніх редакцій. Наш колектив складається в основному з першокурсників, і це сприймається по-різному. В процесі роботи над випуском ми стикалися як із відвертим скепсисом, так і зі схваленням, очікуванням і запевняннями у готовності допомогти. І справді, дуже допомогли поради і підтримка більш досвідчених колег. Ми плануємо втілити в життя те, про що думали, але не встигли зробити наші попередники. З іншого боку, кожен з членів нової редколегії має безліч свіжих думок і пропозицій. Концепція газети буде змінюватися і розвиватися разом з усіма нами. Ми зацікавлені в тому, щоб кожен висловлював на наших сторінках свої погляди. Обіцяємо на шпальтах газети надати слово будь-якій думці. Серед основних тем - питання академічної успішності та дисципліни наших студентів. Не обійдеться без приємного – зокрема, розкажемо про численні спортивні досягнення наших студентів, перемоги у змаганнях, участь в конференціях, візити іноземних гостей. Творчі особистості Інституту представлені на літературній сторінці. Головним для нас завжди залишатиметься інтерес читача. Ми робимо спільну справу і сподіваємося на небайдужість кожного.

З повагою

Дмитро Яровий, головний редактор «Міжнародника»

Генеральний секретар Ради Європи – Почесний гість Інституту міжнародних відносин 19-21 березня на запрошення Президента України відбувся візит в Україну Генерального секретаря Ради Європи пана Террі Девіса. Головною метою візиту було ознайомлення з позицією керівництва нашої держави щодо політичних процесів, які нині відбуваються в Україні. Офіс Генсекретаря Ради Європи також звернувся із проханням включити до програми візиту пана Девіса виступ перед студентами Інституту міжнародних відносин. Зустріч відбувалася 20 березня з 8:30 до 9:30 у Залі засідань Вченої ради ІМВ. Цей захід не лише дозволив продемонструвати активну про європейську позицію української молоді та її обізнаність у питаннях діяльності Ради Європи, але й надав позитивного емоційного забарвлення перебуванню пана Террі Девіса в Україні. Студенти активно ставили питання англійською мовою, цікавилися політикою Ради Європи стосовно України, загальногуманітарними питаннями, такими як скасування смертної кари, інформаційна політика тощо. Наприкінці зустрічі директор Інституту Леонід Васильович Губерський нагородив пана Девіса Почесною медаллю ІМВ. Генеральний секретар Ради Європи поставив свій підпис у Книзі почесних гостей Інституту. Террі Девіс, народився у 1938 році. Одружений на Анні Девіс, має двох дітей. Магістр ділового адміністрування Мічиганського університету США. Протягом 28 років є членом парламенту Великобританії. Брав участь у роботі ПАСЕ, ОБСЄ, Міжпарламентського союзу, Генеральної Асамблеї ООН. Член неурядових організацій Amnesty International та Links Europe. Дмитро Яровий (I МІ) Директор ІМВ, Л.В. Губерський вручає пану Т. Девісу Почесну медаль Інституту

Міжнародна конференція з питань культурного та медійного різноманіття в Інституті міжнародних відносин Міжнародна конференція «Культурне та недійне різноманіття: український контекст» працювала 21-22 лютого 2008 року в Києві. Вона була організована Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за сприяння Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. У конференції брали участь представники Національної комісії України у справах ЮНЕСКО і міжнародних організації, науковці з України, Болгарії, Білорусі, Польщі, Італії, Казахстану, Росії, Словаччини, Угорщини та Литви. У конференції взяло участь 160 делегатів. Вступне слово на відкритті конференції мав директор Інституту міжнародних відносин, академік НАН України Л.В.Губерський. Привітання надіслали Міністр закордонних справ України, Голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО В.С.Огризко, перший заступник генерального директора Українського національного агентства «Укрінформ», доктор історичних наук, професор Л.М.Новохатько, Генеральний директор Генеральної дирекції Київської міської ради з обслуговування іноземних представництв П.О.Кривонос. В проведенні конференції брали участь: виконуючий обов’язки Голови Представництва Європейської Комісії в Україні Д.Шюбель, Генеральний секретар ГУАМ В.К.Чечелашвілі, координатор програм з розвитку Представництва ООН в Україні Х.Б.Бредезен, директор Бюро інформації Ради Європи в Україні О.М.Павліченко, директор Центру інформації і документації НАТО в Україні М.Дюре та інші. Перше пленарне засідання конференції пройшло на тему «Діалог культур і цивілізацій в добу глобалізації». Воно відкрилося доповіддю професора кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин О.А.Коппель на тему «Цивілізаційна парадигма

формування сучасного світового порядку в умовах глобалізації». В межах першого пленарного засідання виступили професор Інституту політології Університету Миколая Коперніка (То рунь), доктор філософії П.Грохмальскі (Польща), Директор Бюро інформації Ради Європи в Україні О.М. Павліченко та інші поважні гості. Під час проведення першого пленарного засідання конференції відбувся телеміст зі штаб-квартирою НАТО в Брюсселі. Робота учасників конференції висвітлювалася ресурсами Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ», радіостанціями, Інтернет-виданнями, друкованими ЗМІ. На заключному пленарному засіданні учасники конференції обговорили і ухвалили підсумковий документ. Науковий та організаційний рівень конференції високо оцінений іноземними учасниками. Позитивні відгуки про проведення конференції направлено до Штаб-квартири ЮНЕСКО в Парижі та до офісу Представництва ООН в Україні. Центр інформації та документації НАТО в Україні виявив зацікавленість у подальшому проведенні спільних наукових та освітніх проектів. MiK

Переможці змагань за фахом

Зіркове свято 8 Березня Весна. На неї кожен чекає з нетерпінням. Це чи не найчудовіша пора, яка у думках людей асоціюється із усім світлим, веселим, радісним – сонцем, квітами, і головне – із чудовим весняним настроєм, який дарує нам улюблене чудове свято – Міжнародний жіночий день. Справжній захоплюючий дух свята не оминув і нашого Інституту.

за все редакція газети поспілкувалася із головним організатором концерту, його сценарію, надзвичайно талановитою та вродливою дівчиною, Анастасією Кузьменко (ІІ МІ). Настю, скільки тривала підготовка до концерту, як вона проходила, які у Вас враження тепер, коли хвилювання вже позаду?

Студенти вітають викладача англійської мови Д.Ю.Федорець зі святом

8-10 лютого 2008 року в м. Києві відбувся ІІ Національний раунд Міжнародних судових дебатів з права СОТ (Світової організації торгівлі). Міжнародні судові дебати з права СОТ це імітований судовий процес команд, що представляють свою сторону у спорі перед суддями (експертами з права СОТ). Цього року тематика дебатів стосувалася питання доступу до ринку телекомунікаційних послуг на підставі Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС). За правилами Дебатів, вони проводяться виключно англійською мовою. Змагання були організовані Всеукраїнською громадською організацією «Європейська асоціація студентів права Україна», проводилися на базі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Завершальний день змагань пройшов в конференцзалі готелю "Україна" в місті Києві. В змаганнях взяли участь 9 команд, що представляли вищі навчальні заклади з різних міст України. Київський національний університет імені Тараса Шевченка представляла команда студентів Інституту міжнародних відносин — Марія Бездєнєжна (IV курс МП), Дар'я Літвінова (V курс МП), Олександра Василенко (V курс МП), Тарас Косюк (IV курс МП). Тренером команди є Дмитро Васильович Скринька, кандидат юридичних наук, доцент кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин. Результати змагань визначалися в командному та індивідуальному заліку. В індивідуальному заліку найкращим оратором визнана наша студентка Марія Бездєнєжна. В командному заліку команда Інституту міжнародних відносин посіла друге місце і разом з командою Львівського національного університету імені Івана Франка, що зайняла перше місце і вийшла до міжнародного раунду змагань, який відбудеться в березні цього року в місті Клуж-Напока (Румунія). MiK

Протягом дня в кожній аудиторії, в кожному закуточку нашого закладу панувала весела, радісна, піднесена атмосфера, чоловіки зробили цей день незабутнім – вітали студенток і викладачок квітами та посмішками. Головним подарунком до 8 Березня став святковий концерт, організований найталановитішими і найяскравішими студентами Інституту. Концерт присвячувався дівчатам, жінкам і матерям усієї України. Можна без сумніву сказати, що наш навчальний заклад гідний пишатися кількістю яскравих талантів, які у цей день засяяли на сцені, даруючи вітання жінкам. Перше, що вразило присутніх в залі – велика кількість різнобарвних пісень – запальних українських та популярних іноземних. Виконані на високому, майже професійному рівні, вони вражали в серце, бавили душу, гріли теплом. Як, наприклад пісня «Bailamos» у виконанні нашого «українського Енріке Іглесіаса» (Романа Новака, студента І курсу МІ). Жодна з глядачок не залишилась байдужою до таланту цього юнака. Надзвичайно красивими були танці. Єдине чого не вистачало, як на думку декого з присутніх, так це українського народного танку. Зазвичай він був на кожному святковому концерті і змушував аплодувати зал. Неможливо не відзначити високого фаху ведучих, цікавість самого сценарію. За це ми маємо завдячити головному організатору концерту Анастасії Кузьменко. Можна впевнено заявити, що концерт пройшов дійсно на вищому рівні. Підготовка до такої феєричної події – не проста справа. Звичайно, у ній є свої приємні і веселі моменти, так само як і труднощі, про які ми можемо і не здогадуватися. Саме тому «Міжнародник» вирішив дізнатися про усі цікаві, за можливістю - закулісні моменти підготовки та проведення святкового концерту. Для цього взяли короткі інтерв’ю у організаторів та учасників концерту, попросили їх поділитися своїми враженнями. Перш

Важко сказати, коли саме почалася підготовка до концерту. Взагалі десь за місяць. Перш за все, було дуже важко проводити відбір учасників: талантів в нашому Інституті багато, з усіх запропонованих номерів потрібно було відібрати лише 14. Що можу сказати про свої відчуття зараз? Насправді, просто все клекоче всередині від усіх вражень і хвилювань. Адже за годину до початку концерту у нас трапилася надзвичайна подія. Всі фонограми пісень зникли з комп’ютера! Завдяки людині, що була відповідальна за апаратуру, ми все швидко владнали. Взагалі, я дуже задоволена усіма учасниками дійства – вони всі молодці. Я їм дуже дякую всім – всім хто грав, хто співав, танцював, хто

про підготовку до концерту та свої враження зараз. Підготовка була дуже складною. Готувалися ми більше ніж місяць, і я вважаю, зараз можемо з гордістю сказати: зробили все, що могли. А взагалі я задоволений результатом. Що ви хотіли б побажати дівчатам у цей святковий день? Хочу побажати здоров’я, любові, і щоб вони завжди були такими ж красивими, такими бажаними! Зі святом! «Міжнародник» дізнався думку голови Студентської Ради Віталія Лисенка: Поділіться, будь-ласка враженнями від святкового концерту. «Потрібно сказати, що концерт був незвичайний. Особливо вразила кількість та різноманіття українських пісень. Всім дуже сподобалося, всі просто у захваті від репертуару. Адміністрація Інституту просила передати велике спасибі організаторам, сказати, що це був один із найкращих концертів. Хотілось би, щоб і наступні концерти були такими цікавими, талановитими, десь навіть – несподіваними. Отже, Віталій сказав, що концерт адміністрації сподобався. Ми вирішили перевірити інформацію і поспілкувалися із Сергієм Івановичем Барановим, заступником директора Інституту з виховної роботи. Сергію Івановичу, розкажіть свої враження від концерту: чи сподобалось Вам, які є зауваження і побажання? Це був справжній студентський святковий концерт, набагато кращий ніж минулого разу. Коли один з організаторів запитав мене, які будуть зауваження, то я відповів: немає жодних! І нічого дивного в цьому немає: адже якщо добре, то добре. Добре зроблений концерт, нестандартні номери, яскраві

Роман Новак (І МІ), учасник концерту

був відповідальний за світло. Величезна подяка тому, хто відповідав за апаратуру. Були певні технічні недоліки, але ви б знали скільки він зумів зробити, щоб врятувати концерт. Сподіваюсь, що концерт усім сподобався. Маю надію, що і надалі концерти будуть такими ж успішним. Отже, ми чекаємо усіх на нашому наступному концерті». Також «Міжнародник» спитав про підготовку до концерту у одного з його учасників Олега Олексюка, студента ІІ курсу МВ (один з виконавців пісні „Policy of truth”). Олеже, будь ласка декілька слів

таланти, святковий настрій, повний зал... – чудово, мені сподобалось! Отже, ми впевнились, що концерт став неабиякою подією, яка надовго запам’ятається студентам і викладачам. Сподіваємося, що лагідна, піднесена атмосфера залишиться в нашому колективі надовго, що весняний настрій буде супроводжувати викладачів і студентів, стимулювати їх до плідної праці, допомагати розкривати таланти і демонструвати їх на наступних концертах. Адже наш Інститут дійсно сповнений яскравими зірками. Марія Русскіх (І МІ)

КВК в Інституті міжнародних відносин існує! Всі знають студентів Інституту міжнародних відносин як учасників олімпіад, різноманітних наукових конференцій та семінарів, і завжди вони блискуче виступають та отримують нагороди. А чи знаєте ви, що не лише на конференціях та обговореннях важливих міжнародних питань виблискують студенти нашого закладу? Мабуть, кожен з вас знає, чи хоча б чув про Клуб веселих та кмітливих, в якому участь беруть енергійні, щиро позитивні, веселі, надзвичайно харизматичні, дуже емоційні, відверті та сміливі молоді люди – саме такі риси характеру має кожен з студентів ІМВ команди «ИзКИМОсы». В основному складі команди: Михайло Рушковський – капітан команди, історія участі в КВК налічує 7 років, студент V курсу МБ. Нещодавно разом з футбольною командою «Едельвейс» зайняв 2 місце в Харкові, постійно бере участь в конференціях та виступає на публіці, що між іншим виходить у нього професійно. Дмитро Говорун – студент V курсу МВ, впродовж 7 років успішно грає в КВН. Неабиякий досвід в молодіжному самоврядуванні – більш того, в минулому був головою Студентського Парламенту КНУ ім. Т.Шевченка. Денис Чернявський – студент ІІІ курсу МБ, вже більше 2 років дарує нам свій оптимізм та жагу до життя. Плідно працював в штаті авторів газети «Міжнародник», постійно бере участь в фотовиставках – кожного разу захоплює своїми оригінальними та зворушливими витворами. Микита Рожков та Максим Грєховодов – студенти І МІ. Молоді та перспективні. З власного досвіду можу сказати, що не лише за гарні очі їх взяли до складу команди, а й за плідну працю – для тих, хто й досі не знає, на кастингу хлопці зробили незрівняний, феєричний номер, чим і заслужили такі жадані місця

в команді. Микита займається футболом та грає за команду ІМВ. Про Максима говорять: «Поет та прозаїк, надзвичайно творча особистість». Також хлопці не забувають брати участь в наукових конференціях та олімпіадах. Юлія Трофименко – студентка ІІ курсу МП. Талановита та чарівна, має

капітан Михайло Рушковський, – можна створити команду, яка є органічною сполукою; команду, яка буде працювати з ініціативою та продукувати нові творчі ідеї». Мало хто знає, що декілька років тому в ІМВ була одна з найсильніших команд КВК, вони навіть мали реальній

командою Географічного факультету «Планета» здобули незрівняну перемогу, дякуючи якій наші герої мають можливість зіграти в півфіналі разом з командами соціально-психологічного факультету, хімічного, радіофізичного та географічного факультетів. Також відомо, що журі планує залучити до

шанс зіграти в Сочі, але через прикру несподіванку команда розпалася та більше в своєму складі не з`являлась. Згодом ініціативу в свої руки взяли наполегливий Михайло Рушковський та активний Дмитро Говорун, які виключно на добровільних засадах створили нову команду – саме тих «ИзКИМОсов», яких ми так добре вже знаємо, й повели їх боротися за першість! Сьогодні на рахунку команди ІМВ «ИзКИМОсы» чимало визначних перемог, але найсуттєвішу вони здобули нещодавно. Гра, яка проходила 11 березня цього року в Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченко, залишила яскраві спогади в пам’яті кожного з присутніх. В боротьбі з

участі команди юридичного факультету та Інституту філології. Хтось каже, що грає в КВК через славу та дівчат, хтось марить кар’єрою публічної людини, і вважає, що такі виступи підуть на користь – але кожен з них живе цією грою та працює на всі 100%. А нам залишається щиро та завзято підтримувати «ИзКИМОсов» і побажати їм нескінченого запасу творчої наснаги та подальших успіхів! P.S. «Ми продовжуємо КВК»…не вперше ми вже чуємо цю фразу, та кожного разу вона нагадує нам про те, що на сцені знов і знов з`являються молоді, жваві, енергійні люди, які готові на все, аби викликати усмішки на обличчях. Анна Прядко (І МП)

Команда КВК “ИзКИМОсы” на сцені

золотий голос, єдина дівчина серед «ИзКИМОсов», яка своєю незрівняною перлинною посмішкою кожну гру причаровує склад журі. Олександр Шумило – студент ІІІ курсу МІ. Чи не найголовніша постать в команді, завдяки йому наші герої кожен раз виходять на сцену під нову, запальну музику. Гідно виконує покладені на нього обов’язки старости, є постійним гостем сцени на концертах. Шлях кожного з учасників до команди був нелегким. Кожної осені проводиться неабиякий за рівнем складності кастинг, з допомогою якого «ИзКИМОсы» поповнюються новими талантами! Всі вони наполегливо працювали та понад усе бажали увійти в основний склад команди! «Саме за таких умов, – вважає

Команда ІМВ посіла друге місце на «Кубку майбутніх дипломатів» з футзалу Команда Інституту міжнародних відносин взяла участь в І турнірі з фут залу «Кубок майбутніх дипломатів» серед команд студентівміжнародників, що проходив в Харкові в рамках підтримки ЄВРО-2012 та до 100-річчя харківського футболу. Проект започаткувався за ініціативи Ради Студентів Інституту міжнародних відносин, яка знайшла свою підтримку в Міністерстві освіти та науки України та Харківській обласній державній адміністрації. «Цей проект дасть змогу об’єднати міжнародників, адже вже за декілька років саме цим хлопцям доведеться впроваджувати зовнішню політику нашої держави та будувати відносини з нашими партнерами» - відзначив головний організатор та ініціатор турніру Павло Бабенко, студент ІМВ. В складі нашої команди були: Олексій Шапранов, Михайло Рушковский, Володимер Проневич, Олексій Абасов, Андрій Косяк, Антон Мясоєдов, Євген Попко, Андрій Соронович, Антон Степахно. Окрім нашої, в турнірі взяли участь команди студентів-міжнародників Донецького національного університету, Маріупольського державного гуманітарного університету, Інституту сходознавства та міжнародних відносин, Факультету підготовки кадрів для МЗС Національної юридичної академія ім. Я. Мудрого, Міжнародного слов’янського університету, Одеського національного університету імені І. Мечникова.

На першому етапі команда нашого Інституту потрапила в групу разом з двома командами з Харкова та командою з Донецька. Наші одразу вирішили показати клас і перші дві гри з харків’янами виграли з рахунками 9:1 та 9:2. Останній матч в групі видався більш напруженим, бо на початку гри наші пропустили два м’ячі, але до кінця матчу мобілізувались та довели його до перемоги 5:3. Впевнено вигравши групу, наша команда чекала півфінального матчу з командою Маріуполя. Наступний день змагань був просто святом футболу, бо всі півфінальні матчі видались дуже напруженими. Команда Інституту знов почала невдало, пропустивши 3 м’ячі, але, це вже стало традиційним, зібралась і виграла матч з розгромним рахунком 8:3. Своєю грою команда завоювала прихильність

вболівальників та учасників змагань. За нашу команду вболівали хлопці з Донецьку та Міжнародного слов’янського університету. Фінальна гра з Національною юридичною академією стала окрасою турніру. Протягом всього матчу команди демонстрували відкритий футбол з великою кількістю небезпечних моментів. Майже весь другий тайм Юракадемія відбивала атаки нашої команди, на останніх секундах матчу мали декілька можливостей зрівняти рахунок, але, на жаль, фінальний свисток зафіксував рахунок 4:3 на користь команди з Харкова. Всі учасники змагань відзначали, що турнір був проведений на високому рівні, що сприяло не тільки спортивним результатам, але й зміцненню дружніх відносин між учасниками. Всі висловили сподівання, що такий проект матиме продовження та стане щорічним. Один з учасників нашої команди Андрій Соронович зазначив: «Мені дуже сподобалось, турнір об’єднав нас навколо круглого м’яча, я знайшов багато нових друзів та сподіваюсь приїхати на наступний турнір, бо насправді таких змагань мало, а цей турнір об’єднує саме майбутніх дипломатів. Також хочу подякувати організаторам турніру, Харкову та харків’янам». Отже, давайте ще раз привітаємо нашу команду з другим місцем на цьому турнірі. Вони підтвердили високий статус нашого Інституту та довели що ми в числі найкращих. MiK

H о Л

час

був О про

Бо Зас кра мов Щ Ін

на» в ІМВ

івська вес к н е ч в е «Ш а н ій ц и д а Тр

Додаткові

вибори до

Студентськ

В четвер, 1 3 березня відбулося за затверджен о «Положе сідання Сту ння про ви дентської р відносин К бори Студ ади ІМВ, на НУ імені Та е н якому було р тс а ької ради Ін с а Шевченк Додаткові а». ституту між вибори чле народних на 10 квітн нів Студентс я 2008 рок ь к о ї р а д и у. До склад на першом Лисенко, С и Виборчо у курсі бул екретар М ї комісії увій о призначе аксим Єси Тарас Дзьо ш но л и п Голова Студ енко, а так ба, Наталія ради Віталій ож члени С Кириченко тудради Па та Антон Ч вло Бабенк етвериков. о,

ої ради

жи! о м о п о д , е т н ів, де першокурсник свідчений сту їй більшості з

До

ється в сво В і знає, як им шляхом ІМ ика», що склада ьк дн о тс р ен на уд іж ст «М е Редакція агато років ід тих, хто вже б сягти мети. до я ьс єт та дих звер ь до прірви і до ло ис мо і ит тів ан ал пір зв ас в, не нті у, де для нас. удентства в йти на вершин актична конференція сту я, що важливі зі -пр та нн во та ми уко ле на пи об на пр аги всього ст на од я, ув ар ді нн жн ві гне о до ся VI Мі до дп ні : ві ї уки де о на ве н св Дайте х будуть до весна. Сучасний ста йцікавіші з ни вчених «Шевченківська на і. : єв о грозу Ки м в я яє зн ре іц б бе О 21 , якщо таку за дника». відбулася туту, » о ти ню р тку Інс ан зви на го ро шо ув іж ви на ах з «М кти 0 і пе др 26 рс ві х ер пе , з ни б запобігти ступному ном асть більше 300 чоловік поводити, що орусі, Російської на е б Біл , се В конференції взяли уч їни а ра Ук еб дів тр ла зак 1. Як вищих навчальних илися ? ози? і 41 людина з інших рівники секцій залиш ке і вс , ї уперто :00 ійно відчуваєш 17 ть подібної загр нц ві до те а на ал я по ив нн тр ть ду ції не бу семінари яко ен и ик і ер тез і ун ії ащ я кц кр дл и» ле и сн , ве ит ї Федерації. Конф ни б івсько 2. Що ро т з дисциплі результатами «Шевченк залік або іспи и ст MiK задоволені роботою. За ла ск Як у виконував 3. ійну роботу, як ст о м са надруковані. у ш в? ін прогулюва о будь-яку ити курсову аб 4. Як захист ваність»? кадемзаборго ? «а ий а ш вр ін та сь о ди хт вж е за ходити навіть за теб об уникнути на ли, куди треба щ ко и, ін и ит б ат о ув р ід о відв 5. Щ сципліни можна ня? тися з Які навчальні ди В найпе дня народжен . го 6 но ас вл я ніколи не зіткну сл б р о пі щ ш о , аб о ти 0 ва м 4 ву ю у капіталів рейтинг треба культи з температуро н у амери ого характеру св у межі ти араховувалося к ис р а у н Як с и цьому не ьких б 7. сяч аж проблем і пр ня? ез ан б ув В ах ІМ демокр оліть, загальни 13 чоловік. Па агатіїв (1982 р др в ві я ю : як вчитис можливіст атію та н діння ри й спад а .) і узагальнююче афту не нку інфо власників міль м нє мільярд е ан р ст о и І к а 8. минули н м? ерів з ші поради: дарма – ської економік рмаційних техн ярдних поза навчання о щ , те о ! Чекаємо на ва пр Очолює ріс на 120 міл тя и ит ат о и т ж ув іл л б го і о ь о за т к ьк г р ій и тс ьярдів, и роки за мин на рейт ани студен відрахо Шановні ветер ваний з инг найбагатш а кількість вимір улий рік капітал війни за чужу i.ua а люди а Гарвард юється Hаthaw ни mizhnarodnyk@ чотирм мериканських уз аy а сотням останні Уоррен Баффіт а неуспішність планети Білл и. .З дв .Т Ге Ларрі Е а роки заробл ретій – власни а ним іде влас йтс, 32 роки ліссо яє міл к імпер н ії казино ик холдингу B тому Всі вони н та напарник Г ьйон доларів erksh Ш елдон А з ейтса П носят часу вд делсон, ire оль Алл а годину. Закр алося у ь почесний тит ивають який никнути ул self-m ен. першу Другу п в п a ід ’я d р e т а ір , ’я х при ць ку ування тірку в був відр Якщо на обрії з’явилася перша ака демзаборгованість – знай, що ти аховани ідкриває Майк з університет ому лише одно можеш у. й з Теха л Делл, пот м рапити до спільноти «вічних студент у з Отже як н и х с з ів». ь а с к с вого про пріо що навчання з ого університе новник компа Вічн ий студ ент – легендарна особа, що вируши нії Dell. т аважає ритети ла у вічну подорож по світу, щоб До реч вам зар у. у власн оде ржа ти спр авж ні знання, вивчаю різноманітні науки і, обляти ому жит в ін т еж та дисципліни. Але йому так великі г ті. і не довелося ці знання одержати. роші – всерйо За легендою, вічний студент безсме з подум ртний і ніколи не старіє, живе ідеє айте Д ю, і в м яко мусь сенсі сам є ідеєю, втіленою и тро Яро Багато знаєш, в життя. Він змушений вічно перехо в але не вмієш ви ий (I МІ) дит и із країни до країни, зі століття до сто Боїшся виступ словитися? Відч ліття, адже знання людей теж трансф ати перед шир ув ає ш не орм уються. стачу ораторсь окою публікою Засідання – щ ких навичок? Можливо, коли настане Судний день, вічний студент визнає, що ося ? Саме для теб очетверга, о гнут и істи ну він е не іс 1 мож ну 4 е. -00 в 447 ауди є Дебатний Кл кращих тренер уб ІМВ. торії. Цікаві де ів України, уч Існує дві легенди про появу вічн асть у змагання бати, майстер мови, психоло ого студента. За однією з них, буд -клас від х, поради що гічні тренінги. учи ще до учн ем, студент насміявся із вчителя, що р ит о р Щоб навчитис ики та стилісти не зміг відповісти на його запитання я говорити, тр ки . Коли вчитель відмовився навчати його дал еба говорити Інформація: 80 і, вічний студент пішов у подорож, більше.... 662072769 Ві пос туп ово пер естаючи бути людиною і перетворю талій Власюк ючись на втілення знань, пошуку та над ії, чимось подібним до примари, що блукає серед людей, але не є люд иною. Більш пізня легенда з’явилася у Вітаємо переможців олімпіад з Середні віки. Блукаючий та, як водиться, напідпитку студент насміхався у ком англійської мови “English Abroad панії друзів з диявола, пообіцявши , що якби він жив вічно, мабуть, пізнав би, як к Contest” Марію Гордієнко (І МІ) лєсні створити світ. Коли ж з’явився дия о К а вол г , і друзі в паніці розбіглися, студент запроп та Сергія Гребенюка (ІІ МЕВ) та з Оль онував тому парі – диявол дарує йом у вічне жит тя, а той німецької мови “Deutsch in Wort одержить знання, що не зміг одержа ти сам диявол. З того часу вічний студент подоро und Schrift” Ольгу Колєснік (ІІІ МБ) жує світом. Хто знає, можливо, він є одним з наших однокурсників? Саме тому та бажаємо їм подальших успіхів у він одержує «хвіст» за «хвостом»… осяганні нових знань! Віолетта Зименкова (І МІ)

Вам заг Отже, В рожує відраху и потен вання? ційний мільярд ер!

Про вічного студента

ієнко

Марія Горд Сергій Гр

ебенюк

Елітний? Це

як?

м: таким вимога ти а ід в о п ід в заклад має навчальний й и щ и в й и н і і світі; Еліт г ВНЗ в країн н ти й е р й ки х країнах; - висо ться; лому в інши п и д го ів, що надаю о й кт у я д о р п і г у - визнанн осл ть освітніх п нку праці; - висока якіс кників на ри с у п и в а н т и п процесу; - значний по х шкіл; авчального и н в я н ко н у е а ч н е ть зп - наявніс ичне забе ти ально-метод ч в а н е н тиражної газе іс а база. то н як га іч а н б х е и -т м а о ія) теріальн За матеріал аумана (Рос - сучасна ма МВТУ імені Б

ейбоЗалпруо!шуються л о в з В ІМ к о травня. Стартує Куб уться 12-15 уд Змагання відб в та дівчат. асюк команди юнакі 2769 Віталій Вл 7 0 2 6 6 80 : ія Інформац

Новини Студентської Ради

Питання відрахування студентів за академічну заборгованість було розглянуто Студентською радою на засіданні 13 березня 2008р. В роботі ради брав участь директор ІМВ Леонід Васильович Губерський. Почав він свою доповідь неочікувано: - На жаль, ми більше займаємося тими студентами, хто не хоче вчитися, ніж тими, хто іде в ногу з наукою, з нами і з ким нам по дорозі (а таких переважна більшість). Кожен рік створюється ситуація, коли виникає необхідність відрахувати нерадивих студентів, які є баластом Інституту. Мінімум їх складає за 100 осіб. Вони не вчаться самі, та негативно впливають на решту нашого студентства. Проблема відрахування стала нагальною і після останньої сесії. Всі ви знаєте загальні показники зимової сесії. За першим складанням 800 студентів з 2117 отримали академзаборгованість. Після першого перескладання залишились академзаборгованості у більш 400 студентів. Остаточний результат бачимо таким: на 1 березня було 2117 студентів, зараз – мінус сорок вісім. Ще минулого навчального року у наших студентів був більший шанс на перескладання, вони мали право на випробування до травня місяця. І траплялося так, що в травні викладач вже заплющував очі і ставив трійку. Цього року прийнято дуже суворе рішення: всіх, хто залишився із академзаборгованістю до 3 березня – відрахувати. Викладачі дали можливість студентам перескладати по три – чотири рази. Але у жорстко обмежений термін. Хто не виправив оцінки, не засвоїв необхідний обсяг знань – має бути відрахований. Керівництво Інституту зробило аналіз по кожному із студентів – кандидатів на відрахування. Загальною закономірністю у всіх випадках є велика кількість пропусків занять. Кожен з відрахованих мав понад 100 годин пропусків. І це при тому, що ми зобов’язані відраховувати за 30 і більше пропущених без поважної причини годин. За підсумками зимової сесії ці студенти мали від чотирьох до дев’яти академзаборгованостей кожен. Більш того – кількість їх академзаборгованостей повторюється з року в рік. Це хронічні «хвостисти». Вчена Рада вивела середній бал навчання кандидатів на відрахування, він, як правило, становить близько

„трійки”. Чи потрібні такі студенти нашому вузу і країні взагалі? Якими фахівцями вони можуть стати? Більшість проблем виникає у цих „слабких” студентів із вивченням іноземних мов. Всім відома висока якість викладання іноземних мов в нашому Інституті. Якби не ретельний облік відвідувань і успішності студентів на цій кафедрі, жоден з наших студентів по закінченні Інституту не володів би іноземною мовою на рівні перекладача. На жаль, викладачі не всіх навчальних дисциплін ведуть такий сумлінний облік відвідування занять. Але кожна кафедра володіє ситуацією із пропусками. Перед тим, як відрахувати того чи іншого студента, ми обов’язково Директор ІМВ, академік Л.В.Губерський вислуховували відповідну кафедру. Деякі кафедри, прямо найпрестижніших в Україні. Навчальний скажу, наполягали на відрахуванні. Хто заклад, а не клуб по інтересах. Серед не хоче навчатися – має піти. відрахованих за підсумками зимової Зрозуміло, що не всіх «хвостистів» сесії, десятеро – бюджетники. Отже, ми відрахували. І серед тих, хто зараз звільнилось 10 бюджетних місць, вчитися, є такі, що заслуговують на тобто 10 студентів-активістів, які відрахування не менше за тих, хто вчаться на “відмінно” за контрактом, залишив Інститут. Випросились, умовили, будуть переведені на бюджетну форму але, якщо будуть навчатись таким же навчання. І це справедливо. Хто багато чином – ненадовго. На сьогодні вони працює і відмінно вчиться – може мати отримали суворі попередження: якщо перевагу. не виправлять ситуацію із навчанням, Цього разу не відраховували будуть прогулювати – залишать Інститут. студентів з першого курсу. Хоча, чесно Щодо прогулів. Хочу довести кажу, бажання виникало. І якщо хтось із до відома шановного студентства: першокурсників не хоче працювати, ми визнаються довідки про захворювання будемо змушені застосувати суворі дії лише з міської студентської поліклініки. до них. Хочу висвітити ще одно питання, Всі довідки з інших лікувальних закладів, пов’язане з навчальною дисципліною – з інших міст України будуть перевірятися зовнішній вигляд студентів. Нещодавно листом керівництва Інституту на ім’я до Валентини Вікторівни Дайнеко зайшла головного лікаря даного медичного група наших випускників. Вони були закладу. Прикро, що можна зараз здивовані: «Що ж робиться в Інституті? купити дуже багато чого. Але, на щастя, Що за вигляд у наших студентів!». не все. Справді, наш Інститут дуже часто Зрозумійте, в Інституті мають відвідує багато поважних гостей. Яким отримувати освіту ті, хто хоче вчитися, вони бачать наше студентство? а потім працювати за фахом. Нам Та справа не лише в цьому. Ми маємо соромно перед хорошими студентами, працювати самі на себе, на наш імідж, коли ті, що нічого не роблять, ще й виглядати охайно, а не тільки хизуватися сміються з них, а потім одержують дорогими автівками. Дехто за-уважує ті самі результати. Такого не буде. – але ж в зарубіжних вузах немає Перш за все через повагу до тих, хто контролю за формою. Так, не має. Ну вчиться, хто хоче здобути корисні і так і що? Українські вузи багато в чому конкурентоспроможні знання. стоять на голову вище за закордонні. У Студент, що не хоче вчитися, них треба залучати лише кращі зразки, займає чиєсь місце. У нас елітний як і вони мають навчатися дечому і у нас. вищий на-вчальний заклад, один з І це природно. Дмитро Яровий (I МІ) Після виступу Леонід Васильович відповів на ряд запитань, провів диску-сію із членами Студентської Ради. Зокрема, постало питання про ремонт гуртожитку. Директор пояснив, що для проведення ремонту устаткування і закупівлі меблів у гуртожитку та у лівому крилі четвертого поверху необхідно провести тендер. Цим питанням зараз опікується ректорат. Директор зауважив, що все, що робить керівництво Інституту, ро-биться за допомогою Студентської ради та старост груп і курсів. Леонід Ва-сильович звернувся до студентського активу із пропозицією частіше проводити зустрічі зі студентами, щоб вирішувати питання. Ключовою думкою зустрічі було проголошення обопільної готовності до співпраці заради успіху.

Контроль і ще раз контроль! На зустрічі зі студентським активом директор Інституту Л.В.Губерський зауважив, що найменше пропусків занять спостерігається на відділенні міжнародної інформації. «Міжнародник» попросив прокоментувати цю ситуацію в.о. завідувача кафедри міжнародної інформації, доцента Рижкова Миколу Миколайовича: - Чому на нашому відділенні найменше пропусків? Я вважаю, тут є два показники. По-перше, наші студенти, як правило, дійсно відвідують заняття. По-друге, старости не завжди сумлінно виконують свої обов’язки, відмічаючи пропуски. Зараз буде реальний контроль з боку викладачів за відвідуванням занять і тим, як старости груп це контролюють. Ми будемо порівнювати дані викладачів і старост груп і проводити реальний аналіз.

Варвара Даниленко (І МІ)

Важливо

Трудовий колектив Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка звернувся до Президента України Віктора Ющенка та до Кабінету Міністрів України із проханням втрутитися у ситуацію, що склалася навколо Інституту і загрожує зривом процесу забезпечення підготовки кадрів для реалізації зовнішньополітичного курсу країни. Рішення було одноголосно прийнято на зборах трудового колективу ІМВ. В листі трудовий колектив підкреслює, що Указом президента України Інститут визначено головним навчально-методичним центром підготовки фахівців для роботи в сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики України. Однак у зверненні трудовий колектив підкреслює, що останнім часом колектив Інституту став об’єктом різких і необґрунтованих нападок з боку ректора КНУ Віктора Скопенка. У жовтні 2006 року ректор активно перешкоджав вільним демократичним виборам директора Інституту, нав’язуючи свою кандидатуру. Вчена Рада ІМВ одноголосно обрала директором Леоніда Васильовича Губерського. З цього часу почалася кампанії проти Інституту, що виражалася у намаганнях перевести окремі спеціальності на інші факультети, скоротити викладання іноземних мов, ліквідувати статус юридичної особи. 25 березня 2008 року ректор оприлюднив ультимативне звернення: або керівництво Інституту, «використовуючи свої зв’язки», протягом місяця доб’ється позбавлення ІМВ прав юридичної особи, або Інститут змушений буде вийти зі складу КНУ «куди захоче», а замість нього в університеті буде створено новий Інститут або факультет. Поновлення погроз стосовно ліквідації Інституту викликало нову хвилю протестів серед професорсько-викладацького складу, студентів та батьків Інституту, що заважає нормальній роботі. У зверненні трудового колективу підкреслюється, що ситуація, що склалася навколо Інституту, є наслідком авторитарного, недемократичного стилю керівництва університетом з боку Віктора Скопенка, що, до речі, за роки незалежності жодного разу не обирався на посаду Ректора за конкурсом, що суперечить вимогам закону «Про вищу освіту». MiK

Будемо сперечатися чи погодимось?

уту го са ни рів ю, ує ки го

на сті ом но ом ері ки ий ом х і ра

но им чи МВ да су що емі ити ати

ор бо чи ься би, зі ов тут

ції тів го що

ву що ом лю ра сті ду ить

Чинники, що передумовлюють успішне навчання студента Місце 1 2 3 4 5 6

Оцінка 4,6 4,1 3,9 3,2 2,1 1,5

Чинник Особисті здібності Зацікавленість у спеціальності фаху, що отримаєш Вміння організувати свій день, самодисципліна Знайомства, зв’язки батьків Бажання зробити кар’єру, досягти щонайбільшого Удача

Чинники, що впливають на відрахування Вивчення питання проведено серед студентів п’яти вищих навчальних закладів України в 2007 році. Причини, що ведуть до відрахування, за п’ятибальною шкалою отримали оцінки студентів та посіли наступні місця:

Місце 1 2 3 4

MiK

5 6 7 8 9 10

Чинник Індивідуальні риси: неспроможність вчитися, адаптуватись до навантаження, відсутність самодисципліни, лінь Відсутність зацікавленості у вибраній професії, бажання зробити весь свій час «вільним» для позауніверситетських розваг Матеріальний: Необхідність працювати, щоб утримувати себе, платити за навчання; Появлення родини, народження дітей Труднощі адаптації до університетської системи навчання (відсутність постійного контролю з боку викладачів та адміністрації за відвідуванням занять, поточним сприянням інформації, рівнем знань) Поганий стан здоров’я (багато пропусків через хворобу) Відсутність умов для підготовки до занять (вдома, у гуртожитку, на факультеті), моральної підтримки рідних чи друзів Особисті конфлікти з викладачами Перебільшене захоплення іншими (ніж навчання) видами діяльності, які надає навчальний заклад (КВК, аматорство, спорт, комп’ютер) Слабка шкільна підготовка Соціальне походження, відчуття нерівності з однокурсниками, проживання до вступу в ВНЗ не в цьому місті

Оцінка 5 4,8 4,1 3,7 3,1 2,7 2,6 2,5 1,5 1,2

ПрямаМова Мова Пряма За підсумками зимової сесії з Інституту було відраховано понад 40 студентів. Більшість з них мали академічну заборгованість з іноземних мов. Наше студентство цікавить позиція з цього приводу кафедри іноземних мов, що користується незапереч-ним авторитетом і дає нашим випускникам диплом перекладача. Ми попросили проко-ментувати ситуацію завідувача кафедри іноземних мов, професора Валентину Вікторівну Дайнеко.

Валентина Вікторівна Дайнеко: «Результат буде тільки в тому випадку, коли є відданість справі і любов до неї»

Валентина Вікторівна, в цьому році Інститут стикнувся із неприємною про-блемою відрахування студентів через академічні заборгованості та пропуски за-нять. Прокоментуйте, будь ласка, цю ситуацію. Відраховані студенти – це не примха Інституту або кафедр. Молоді люди, яких ві-драхували, так і не зрозуміли, що навчання – це насамперед тяжка праця. Коли вони складали вступні іспити, мали пам’ятати: в Конституції немає статті про обов’язковість вищої освіти. І якщо вони вже обрали такий шлях – треба працювати. Ці люди не пра-цювали. Все має свій фінал, і їх неробство в тому числі. Ніхто не ставив за мету відраху-вати цих студентів, вони самі до цього прийшли. Якщо інші навчальні дисципліни іноді можна вивчити перед іспитом, то іноземну мову, якщо студент не відвідував заняття протягом семестру, так легко не осягнути, які б здібності не мав студент. Не прийшов на заняття один раз, другий – вже не зрозумів, що вчити далі. Не зрозумів – не пішов, не пішов – не підготувався, не підготувався – знову не пішов. Це перетворюється на за-мкнене коло. І несумлінні студенти самі обирають цей безперспективний шлях. Звісно, мені якоюсь мірою шкода відрахованих студентів. Це має бути гарним уроком для бага-тьох. Серед відрахованих студентів більшість таких, що мали заборгованість з іно-земної мови. Очевидно, що Ваша кафедра докладає максимум зусиль для того, щоб кожен випускник мав глибокі знання, зокрема йдеться про ретельний контроль відвідуваності і академічної успішності. Як Вам вдається організувати на такому ви-сокому рівні роботу кафедри? Кафедра існує майже 32 роки, і такий рівень її роботи тримається, скоріше за все, на відданості викладачів своїй справі, високому фаховому рівні володіння іноземними мовами, любов’ю

до того, що робиш кожен день. Мої колеги віддані своєму покликан-ню, нашому Інституту, університету. Адже люди працюють у нас багато років – на ка-федрі практично немає відтоку кадрів, всі, хто до нас приходить, тут і залишаються. У нас дружній колектив. Скеровує те, що всі ми прагнемо надати студентам якісні конку-рентоспроможні знання. Я вважаю, що п’ять років, протягом яких студенти вивчають в ІМВ іноземну мову, є основними в їхньому житті. Потім вже не доведеться настільки ретельно займатися мовами, бо треба буде працювати в основному за фахом. Отже, коли наші випускники прийдуть на роботу, їх одразу можна буде перевірити, якої якості знання, що вони отримали. За мовою це видно дуже чітко. Ось чому ми хочемо зробити студентів настільки компетентними у іноземних мовах. Вони мають відповідати всім тим вимогам, які висуваються, перш за все в державних структурах, до спеціалістів із дипломом перекладача. Наші викладачі, як і студенти, не можуть забувати, що працю-ють і навчаються в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка – найкращому закладі в Україні, в університеті із багатолітніми традиціями. Тому в першу чергу вони мають тримати високу марку свого університету. Як Ви вважаєте, чи існує взаємозв’язок між зовнішнім виглядом студента, його охайністю та академічною успішністю? Насправді, це дуже складне питання. Не будемо згадувати богему – художників, поетів і тому подібне. Зовнішній вигляд, звісно, не відображає весь внутрішній світ лю-дини, але якоюсь мірою виражає культуру, свідчить про виховання, освіту студента, ха-рактеризує його психологічний стан і налаштування на роботу. Певна річ, можна й по-милитися, бо тут не стовідсоткова відповідність, але я

вважаю, що людина організована, вихована, людина, що поважає себе і, в першу чергу, оточуючих, не дозволить своїм зо-внішнім виглядом шокувати когось. Не можу зрозуміти, чому дехто з наших студентів соромиться носити інститутський піджак. Це жодним чином не стирає індивідуальність, адже, наприклад, вболівальники носять одяг із символами свого клубу. Усі ми пройшли через складні вступні іспити. Не секрет, що рівень тих, що вступили, різний. Як подолати цей розрив? Будь ласка, дайте професійну пораду – як дійти до того, щоб почати думати на іноземній мові? Навчатися, навчатися і ще раз навчатися. На мою особисту думку, причина про-блем у вищій школі – не тільки у вивченні іноземних мов, а й інших дисциплін – наші студенти не навчилися вчитися, самостійно одержувати знання. Навчатися – це дуже складна робота. Щоб опанувати іноземну мову, треба працювати і працювати, бо мова просто так не дається. Мова – це щоденна, щогодинна праця. Що в Вашому розумінні ідеальний студент ІМВ? Ідеального студента, як і взагалі ідеальної людини, не існує. Але, якщо відповіда-ти жартома: ідеальний студент – той, хто полюбляє іноземну мову, відвідує всі заняття з іноземної мови і одержує відповідно гарну оцінку. Валентино Вікторівно, як Ви вважаєте, чи є актуальною проблема перенапо-внення груп? Чи можливо одержати якісні знання в групах, де більше 20 чоловік? Звичайно, проблема актуальна. Мова, як деталь, яку обробляють на станку, потре-бує докладного індивідуального вивчення. Не будемо зупинятися на цьому – перенаповнення груп є актуальним. Повірте, якби ми мали можливість розв’язати цю проблему, групи б не були такими великими. Але все ж таки, якими б не були групи, якщо студент має здібність до оволодівання мовою, а головне – бажання, то обов’язково результат буде. Вища освіта – це на 99 відсотків самостійна робота. На зустрічі зі старостами груп та курсів Ви говорили, що відомі випадки, ко-ли установи не бажали приймати спеціалістів із дипломами ІМВ. На Вашу думку, з чим це пов’язано? Справді, колишні випускники, навіть цьогорічні, розповідають, що деякі установи навіть не приймають резюме наших випускників. Тут спрацьовує суб’єктивний фактор, деякі, хто упереджено ставиться до випускників нашого Інституту. Можливо, і об’єктивні явища мають місце. Не всі закінчують наш Інститут із червоним дипломом, із гарними знаннями основної спеціальності та іноземних мов. Якщо на співбесіді людина не підтвердила свій професійний рівень, думка про неї формується дуже швидко… Але

можу навести багато інших прикладів, коли наші випускники влаштовуються і працюють у престижних державних установах, і обирають саме наших, а не випускників інших закладів. Треба нести високу марку Інституту. З чим він асоціюється в першу чергу? Гарна підготовка за фахом, гарне знання мови. Але ж бувають і у нас ледарі, трапляється якась слабка ланка, що перекреслює багаторічну роботу великого колективу. Тому коли наш випускник приходить працевлаштовуватися, він не є просто Іваненком або Петренком. За його спиною стоїть репутація Київського національного університету, Інституту, педагогічного колективу. Відомо, що 18 та 20 березня відбулися два тури мовної олімпіади. Розкажіть докладніше про умови цих випробувань. Мовна олімпіаду проводиться з моменту заснування кафедри. У нас завжди були сильні студенти з іноземних мов, багато з них є зараз впливовими державними діячами. Свого часу наші студенти були і переможцями на Всесоюзних олімпіадах з англійської та французької мови. Ми проводили міжнародні олімпіади. Головою журі була профе-сор Московського університету, відомий у світі лінгвіст Світлана Григорівна Терміна-сова. Ми також проводимо олімпіади загальноінститутського характеру, бо хочемо, щоб переможці мали змогу поринути в країну мови, яку вивчають – щоб повчилися там, пос-лухали носіїв мови, познайомилися із цікавими людьми та побачили цікаві місця. Нам назустріч пішла відома фірма Esperanto Travel та її керівник Дар’я Лантух, і вже другий раз ми проводимо олімпіади з англійської та німецької мови, переможці якої поїдуть до Лондона, Единбургу та Мюнхену. У вересні-жовтні наступного року проведемо аналогі-чні олімпіади з іспанської та французької мови. Фірма пішла на дуже великі знижки – студенти самостійно оплачують тільки дорогу, все інше бере на себе фірма. В минулому році їздили наші студенти і там себе гарно проявили. Такі перемоги студентів на олімпі-аді – один із найкращих стимулів до навчання. Дякую за увагу, Валентино Вікторівно. Ще одне питання – щоб Ви хотіли по-бачити в нашій газеті? Не вперше раз даю інтерв’ю «Міжнароднику» і знаю, що газета – дуже добра справа. Я б хотіла, щоб вона стала настільки популярною, щоб і викладач, і студенти будь-якого курсу були у захваті, щоб «Міжнародник» розповсюджувався, як кажуть ан-глійці, «як гарячі пиріжки». Це все залежить від майстерності тих, хто створює газету, від того, наскільки актуальні теми ви обираєте, від того, наскільки віддані своїй справі. Результат буде тільки в тому випадку, коли є відданість справі і любов до неї. Все треба робити професійно, і я бажаю газеті професійних успіхів! Дмитро Яровий (I МІ)

Ночное небо

А вы никогда не задумывались над тем, насколько несчастна ночь? Сколько лжи, боли, несчастья скрыто в ней по чьей-то, – но не её, – воле, и порой без её ведома? Сколько проклятий сыпалось в её небо, сколько слёз пролилось в её время… Я всегда любила ночь, но однажды и я перестала в неё верить… А потом поверила снова… Вы никогда не задумывались над тем, что ей тоже больно? Больно видеть эти слёзы, слышать эти всхлипы, понимать эти строки… Ведь она одна. У неё есть несметное множество звёзд, но она одна. Вы никогда не задумывались над тем, какую роль играет луна на ночном небе? Иногда у неё хватает чего-то, – то ли смелости, то ли наглости, – оставаться на небе и днём, но главное её время – ночь. Что она даёт ночи и что отнимает? Откуда взялся этот образ злодейки-ночи, страшной и уничтожающей тьмы? Ведь она не такая, совсем не такая… И сегодня она мне приснилась. Мне приснились её глаза – самые тёмные и самые светлые… В этой темноте гораздо больше света, чем во множестве солнечных лучей. Мне приснились её руки – они тянутся к душе, не желая забрать её, но пытаясь помочь и спасти. Мне приснился её голос – тихий, добрый и нежный, как она сама. Но и у ночи бывают страшные времена, и тогда кажется, что всё может в один миг рухнуть в шуме этой бездонной пустоты… А на самом деле ночь борется за нас. Иногда даже сама с собой. Почему мы не пытаемся у неё учиться?.. Мне захотелось шагнуть в неё, побыть совсем рядом с ней и попытаться понять… Я буду слушать её, а потом говорить с ней. О тебе и о нас тоже. Я пройдусь по

My sweetheart sunshines

звёздам и загляну в глаза луны, и спрошу – «кто ты?..». Я могу обжечься о взгляд ночи и замёрзнуть от взгляда луны. Если пойду неправильным путём. Но об этом нельзя думать. Надо идти, идти вперёд и искать нужную дорогу. Надо хранить в душе самое дорогое, что есть у меня, – тебя. И память о тебе. И нести с собой, и искать ответы… И не пытаться взять что-то, а не бояться отдать. Не тебя и не память, а то, что рождается этим. Это никогда не уйдёт от меня, но посетить кого-то ещё может. И должно. Ведь как много даёт нам ночное небо… Ведь есть же на нём звёзды. Ведь они с нами говорят. А мы не слышим. Мы ложимся спать, звёзды светят нам в глаза, как могут, - мы задёргиваем шторы. Они звенят над нами, мы укутываемся в одеяло с головой. Почему? А потом мы ругаем ночь. Такая беспокойная, не уснуть никак… А ведь если сесть у окна спокойно и посидеть так всего полчаса…. Можно узнать и понять столько, сколько мы потом пытаемся – и не можем – понять всю жизнь. Зачем? Я слушала долго. Теперь захотелось поговорить. Чтобы потом опять долго слушать. Никогда я не пойму всего, но всё понимать и не надо. Я надеюсь только, что пойму достаточно, чтобы стать лучше. Что пойму достаточно, чтобы перестать мучить тебя хоть некоторыми вопросами. Что пойму достаточно, чтобы любить, не только не требуя, как сейчас, а даже не желая ничего больше… Я люблю тебя. А хочу научиться Любить… Віолетта Зименкова (І МІ)

PRELUDIO

(Федерико Гарсия Лорка) Las alamedas se van, Лишь аллеи тополей уходят pero dejan su reflejo. Отраженьем, оставив свой след, Las alamedas se van. Лишь аллеи тополей уходят pero nos dejan el viento. Только ветер вернёт нам ответ, El viento está amortajado Но ответом последует эхо. a lo largo bajo el cielo. Проскользнёт над рекой громко-нет! Pero ha dejado flotando Этот мир, только он полон света, sobre los ríos sus ecos. Вспомнит эхо прошедших тех лет El mundo de las luciérnagas В этом сердце как в стопочке рома ha invadido mis recuerdos. И раскроется главный секрет. Y un corazón diminuto me va brotando en los dedos. Віршований переклад Олесі Тимощук (І МІ)

My sweetheart sunshines This warm verse I dedicate to You! Because I spend my nights and days Thinking of You! I’m not a poet but I have no ways It’s not I say It’s my heart says. I’ll take You to my soul and heart You will be loved by me forever! From day to day I love You more and more Because I haven’t felt such feeling like this ever! I’d like You just to know That if it sun or rain or just some other weather You’re always in my thoughts and mind! And we will always be TOGETHER! Роман Новак (I МІ)

Безхребетність в житті та на сцені

«Я вже не маю власної думки ні в чому» Кретцькі «Я зламана і мене не відремонтувати» Шмідт Театр ДАХ, представив перший в Україні вебвиставу… Нова постановка Влада Троїцького за сценарієм Інгрид Лаузундт. Театр нових вражень На сьогодні український театр веде активний розвиток індивідуальної концепції постановки сучасної драматургії. Відводячи себе від стандартного розуміння вистави та класичної для театру станіславщини, сучасні театральні заклади в Україні концентрують свою увагу на так званій патології соціального та духовного життя суспільства. Один з таких театрів являє собою "ДАХ". "ДАХ"- це маленьке приміщення з майже домашньою атмосферою: софа, крісла, кава, сміх, розмови з цигарками і недуже велика сцена, яку від однієї вистави до іншої модулюють досить нестандартними декораціями. Приходячи сюди, можна стати свідком створення маленького світу в одній маленькій кімнаті цього маленького театру. Нещодавно, колектив ДАХу подарував своїй публіці можливість побачити нову виставу режисера Влада Троїцького за п’єсою німецького драматурга Інгрид Лаузундт – "Бесхребетность – вечер для людей с нарушенной осанкой". "Безхребетність" являє собою драматичну психологічну комедію, що відображає всю структуру та складнощі офісного життя, яке іноді виявляє свою комічну жорстокість. У виставі йдеться про складні відносини п’яти співробітників однієї престижної німецької компанії. У цій п’єсі Інгрид Лаузундт звертається до тематики, що в дев’яності роки була дуже популярна серед кінематографічного та

літературного світу (з початком розповсюдження культури нонконформізму та кіберпанку). Схожа концепція про скривдження людської моралі в умовах кар’єрного росту неодноразово зустрічалась у книгах Чака Паланіка, Брет Істон Еліс, Бернарда Вербера і таких фільмах, як "Найголовніший бос" Ланса Фон Трієра, "Американський психопат" Мері Херрон та "Бійцівський Клуб" Девіда Фінчера. Але не дивлячись на те, що ця тема була так розповсюджена, вона ніколи не використовувалась в якості вистави. Виключно High-Tech Найцікавіше в цьому спектаклі – нестандартний підхід до створення офісної атмосфери в умовах сценічного простору. Колектив ДАХу впорався з цим краще ніж будь-хто інший. Кожен з героїв має свій власний куток робочого простору, що являє собою металевий напівзігнутий щит та маленький стілець. В кожному офісі є прилаштована веб-камера, яка у певному порядку висвітлює на екран чорно-біле зображення облич героїв. Окрім головних персонажів на сцені присутні наглядач або свідомість кожного з них, яку грає Наташа Біда, та оператор в обличчі Ігоря Посталова, що коментує поведінку героїв та на початку вистави разом із наглядачем робить ідентифікацію особистості кожного з них. Також на сцені крім кавоварки, офісів та вішалок є диявольські двері, що ведуть до кабінету боса. Кожен з героїв, хто входив до того проклятого місця, виходив звідти трохи… іншим. У нього могло бути тісто замість обличчя або який-небудь гострий предмет в тілі, а іноді йому навіть доводилось тримати власну голову в руках… Ті, хто разом їдять тільки цукор. Як вже було сказано, кожен персонаж має свій унікальний вигляд та темперамент, який обов’язково є протиставленням іншим: • Кретцькі (Володимир Миненко)- красень, що

за ідеальний вигляд та клоунські манери вважається гомосексуалістом."Для нього підвищення – це лише питання часу." • Шмідт (Даша Бондарева) – залізна жінка, що уважно стежить за порядком, має ідеальний макіяж та ненавидить свого співробітника Хувшмідт. • Хувшмідт (Дмитро Костюмінський) – голова відділу, жорстокий лідер з душею поета. Любить свою запальничку, займається Кендо та ненавидить свою співробітницю Шмідт. • Крістенсен (Вишня) – маленька тінь ділової дівчинки. Комплексує з приводу своєї незайманості…І взагалі завжди комплексує. • Крузе (Дмитро Ярошенко) – наївний хлопець у великих окулярах. Про нього в спектаклі говорять: "Як би низько не був ти сам, він зажди буде нижче за тебе…Про такого Крузе мріють всі робітники". "… Вже вважай, що пішли. Далеко-далеко… " Вистава має перемінну динаміку сюжету, сповнена чорним гумором та тонкими за психологічним контекстом моментами. Ніхто з дійових осіб не може змінити характер, звички або наміри іншого. Така концепція притаманна нонконформізму. Глядач лише бачить їх повсякденні дії, як невидимий спостерігач. Увага глядацької аудиторії поперемінно концентрується на майже статичних героях та екрані, що показує їх виразні втомлені обличчя в тусклому світлі. Всі моменти цієї вистави з неймовірною швидкістю проходять скрізь глядача, залишаючи в пам'яті кожний образ та кожний звук, що донісся зі сцени. У цій виставі безперечно можна знайти щось особисте. Адже кожна людина у своїй життєвій системі у якійсь мірі безхребетна. Микита Рожков (I МІ)

На ук о а в

сторінка Зростання міжнародних потоків капіталу в умовах глобальної фінансової архітектури В сучасних умовах всезростаючої взаємозалежності між країнами глобальна фінансова архітектура, яка представлена великою кількістю інвесторів і забезпечує пропозицію активів на міжнародному ринку капіталів, змінює свою «якісну» форму. Причиною такої тенденції є стрімке зростання транскордонних потоків капіталу, об’єм яких за останні 10 років зріс у три рази у порівнянні з 1980-1995 роками, досягнувши 6,4 трлн. дол. США у 2005 році і складає 15% світового ВВП. Така динаміка пояснюється декількома тенденціями. Інвестиції все у більшій мірі диверсифікуються у міжнародних масштабах, а глобальні ринки капіталу інтегруються. Спостерігається зростання пропозиції внутрішніх активів та швидкий ріст активів, що знаходяться в управлінні. Низькі премії за ризик змушують інвесторів рухатися вниз по кривій кредитної надійності в пошуках більш високої доходності. Ці тенденції супроводжуються більш активним використанням позичкових коштів та прийняттям більшого ризику. Розвинені країни залишаються головним джерелом потоків капіталу, визначальну роль в яких грають внутрішньоєвропейські транскордонні потоки, а потім вже потоки капіталу з США та Японії. Інтеграція у рамках ЄС полегшила фінансову регіоналізацію, у результаті чого частка Європи у транскордонних потоках різко зросла з 50% у 1996 році до 70% в 2005 році. Значення розвинених країн Азії як великого постачальника валових потоків капіталу дещо знизилося завдяки послабленню позицій Японії, хоча вона і залишається важливим джерелом фінансових активів. Починаючи з 2000 року суттєво зріс вклад Азії у транскордонні потоки капіталу, джерелом яких є країни, що розвиваються, нові індустріальні країни (Гонконг, Сінгапур, провінція Китаю Тайвань) та нафтодобувні країни. За останні п’ять років країни, що розвиваються, перетворилися в постійних чистих експортерів капіталу та стали значним класом інвесторів в розвинені країни. Проте таке переміщення капіталу в розвинені країни відбувається в основному за рахунок розміщення резервів центральних банків азіатських країн та фондів суверенного багатства (ФСБ), головним чином країнами-експортерами нафти. ФСБ – це державні заощадження, вкладені у зовнішні активи (зокрема, це фонди, розміщенні Інвестиційним правлінням Абу-Дабі, Інвестиційною корпорацією уряду Сінгапура, Інвестиційним правлінням Кувейта, Норвезьким пенсійним фондом тощо). Швидке зростання транскордонних потоків капіталу супроводжується зміною складу інвесторів, що обумовлено трьома ключовими тенденціями: значним зростанням активів, що знаходяться в управлінні інвесторів; поширенням хеджевих фондів; появою

в якості головним гравців центральних банків та ФСБ країн, що розвиваються. Спостерігається значне збільшення частки активів, що знаходиться в управлінні інституціональних інвесторів (пенсійних фондів, страхових компаній і взаємних фондів) з розвинених країн. Активи цих інвесторів зросли з 21 трлн дол. США у 1995 році до 53 трлн дол. США в 2005 році, при чому на США припадає приблизно половина, а на Європу – четверта частина цих коштів. В Сполучених Штатах значна частина цієї бази активів належить пенсійним фондам, тоді як частка Європи – за виключенням Сполученого Королівства, Ірландії та Нідерландів – в цих активах відносно незначна. Разом з тим частка взаємних фондів і страхових компаній в інституціональних активах є значною як в США, так і в Європі. Ще однією ключовою тенденцією є швидке зростання хеджевих фондів. Їх кількість збільшилася з 530 у 1990 році до більш ніж 6700 в 2005 році. З 2002 року спостерігається дуже значний притік капіталу у хеджеві фонди, що пояснюється розширенням бази інвесторів за рахунок включення у неї поряд з інституціональними інвесторами багатих фізичних осіб. Активи хеджевих фондів менше активів інших інституційних інвесторів, проте їх об’єм зріс з 30 млрд. (1999 рік) до більш ніж 1,4 трлн. дол. США (2005 рік). Найбільш популярні такі фонди в США та Великобританії. В країнах, що розвиваються, центральні банки та ФСБ становляться ключовими гравцями у сфері транскордонного переміщення капіталу, основним пунктом призначення якого є фінансові ринки США. За останнє десятиріччя об’єм казначейських цінних паперів США, що знаходяться у власності іноземних інвесторів (в основному, це офіційні установи), зріс більш ніж у 3 рази. Найбільший приріст був зареєстрований у Китаї, портфель якого зріс на 50% за останні декілька років. Зростання транскордонних потоків капіталу та зміни у складі інвесторів по різному впливають на фінансову стабільність. Більш диверсифікований склад інвесторів, що представлений різними видами установ і різними країнами, означає меншу ймовірність одночасних, симетричних і значних потрясінь, а тому – більшу спроможність інвесторів управляти ризиками і протидіяти потрясінням у кризовий період. З іншої сторони, період низької волатильності і низького спреду може приховувати за собою нову небезпеку і нові ризики, такі як збільшенням об’єму операцій з альтернативними активами, які є відносно менш ліквідними, що й ставить під сумнів фінансову стабільність.

Ольга Буренко (ІV курс МБ), науковий керівник доцент Расшивалов Д.П.

Формування паралельних соціальних терористичних мереж як виклик міжнародній безпеці

Терористичні мережі формують дві важливі проблеми: - по-перше, за своїм характером вони є транснаціональними, оскільки їхня ідеологія легко сприймається співчуваючими; відповідно виділяють дві моделі – дифузну, що випливає з теорії соціальних рухів, та відображає перетікання інформації від одного соціального руху до іншого; інша модель – це транснаціональні терористичні соціальні рухи, що пояснює вплив таких акторів як ХАМАС; - по-друге, існує тенденція заміни державного апарату терористичною мережею, що проявляється у виконанні нею соціально-економічних, політичних, правових функцій (прикладом можуть бути Палестина, Ліван, Афганістан, Пакистан). Деяке пояснення впливу терористичних мереж дає теорія соціальних рухів, пов’язуючи політичні зміни із мобілізацією населення. Чарльз Тіллі, досліджуючи Французьку революцію вводить поняття «створення рамок» та «репертуар» - відповідно мережі сприяють розповсюдженню конкретних «репертуарів» (визначених дій) соціальних протестів (наприклад,

терористичний акт, барикади, викрадення літака), оскільки вони легко піддаються відтворенню. В даному випадку легко простежити роль аль-Каїди, яка формує цілі та інтереси терористичної мережі, не потребуючи прямого контролю над окремими групами, вона фактично уніфікує їхні дії. Таким чином є проблематичним визначення реальних розмірів мережі та реальність її існування. Відповідно до теорії соціальних рухів індивід схильний до колективних дій, що дає змогу йому відчути себе частинкою чогось більшого і значнішого. Тому у випадку терористичних мереж важливу роль відіграють освітні заклади (наприклад, медресе в Пакистані), тренувальні табори, що допомагають сформувати спільний дух, що є головним фактором при мобілізації соціальних груп, тобто створюється групова ідентичність. Сідней Тарроу розглядає три стадії формування терористичної мережі. Це створення політичних передумов, на другому етапі відбувається «вкорінення» в суспільство, що на практиці відбувається через активну

соціально-економічну діяльність, що створює умови для мобілізації та відтворення самої мережі, на третьому етапі проявляється транснаціональний характер мережі (процес дифузії). Другий аспект проблеми, як уже згадувалося, позиціонування терористичними мережами себе як альтернативи уряду (наприклад, ХАМАС як альтернатива корумпованому уряду Ясіра Арафата). Це проявляється у створенні паралельних мереж, які діють на легальній основі та забезпечують основні потреби населення, що в основному представлені найбіднішими прошарками. Відповідно найсприятливіші умови для їх розвитку існують в так званих ‘failed state’, оскільки офіційна державна влада не може ефективно здійснювати свої функції. Як наслідок ХАМАС переміг на виборах в Палестині, Хізбулла контролює південь Лівану, проведення такого напряму політики дозволяє Талібану завойовувати міцніші позиції в Афганістані. Відповідно соціальна мережа ХАМАСу включала: 1) навчальну і освітню систему; 2) установи для роздачі їжі бідним; 3) молодіжні та спортивні табори;

4) догляд за літніми людьми; 5) фонди для розвитку науки та бізнесу; 6) релігійні служби; 7) гарантування громадської безпеки; 8) систему охорони здоров’я. Внаслідок проведення такої політики ХАМАС може розраховувати на: - підтримку населення; - велике джерело новобранців для терористів, тобто створення умов для самовідтворення терористичної мережі; - міжнародну допомогу для розвитку своїх соціальних проектів, а також отримувати фінансування через реалізацію проектів малого бізнесу. В даному напрямі розроблена модель політичного аналізу мереж, розроблена на прикладі дослідження діяльності аль-Каїди Роканом Гунаратна, що враховує дослідження потенціалу, інфраструктури, стратегічної та тактичної спрямованості. Відповідно були виділені наступні важливі складові: - мережа терористичних елементів; - асоціативні терористичні групи; - мережа груп підтримки і організацій співчуваючих (політичні, соціальні, релігійні, благодійні організації).

Відповідно така мережа виконує комплекс функцій – ведення пропаганди, рекрутування, здійснення благодійництва, економічної діяльності. Відповідно сучасна терористична мережа є складним комплексом, що зумовлює диверсифікований підхід до боротьби з ними. Інші дослідники – Д.Джоунс та М. Сміт – зазначають, що діяльності терористичних мереж не обмежується розробкою військових стратегій, а орієнтуються на комбінування оперативної діяльності з соціальною, освітньою та гуманітарною. Ще одним прикладом неспроможності держави виконувати свої функції є ісламізація освіти в Пакистані з кінця 70-их рр. Прагнучи мінімізувати витрати на початкову освіту, було запроваджено традиційну ісламську освітню систему, яка швидко зазнала впливу радикальних груп та війни в Афганістані. Відповідно проблема пакистанських медресе на сучасному етапі є важливою складовою анти терористичної боротьби, враховуючи, що ці школи відіграють значну роль у формуванні конфліктної свідомості. Також потрібно враховувати, що саме випускники медресе стали основою

руху Талібан. Відповідно освітня реформа розпочата тільки в 2003 р. Ще одним яскравим прикладом є Афганістан. Тут простежується дифузія терористичної, кримінальної (наркотрафік) мереж та проникнення їх у державний апарат, чому також сприяють сильні позиції колишніх командирів антиталібанського руху. Даний приклад яскраво свідчить про спроможність терористичних мереж замінювати собою державні інститути, які є часом ефективнішими, оскільки є більш оперативними, відповідно створюють значну загрозу для державного управління, що ще більше загострює проблему ‘failed state’. Відповідно військові засоби також не є ефективними, а в деяких випадках вони загострюють ситуацію (Афганістан), тобто на сучасному етапі потрібно робити акцент на соціальноекономічних аспектах боротьби з тероризмом, що дозволило б позбавити його соціальної бази. Тобто підхід до анти терористичної боротьби повинен бути комплексним.

Дмитро Гринів (IV МВ) науковий керівник: доцент Константинов В.Ю.

Проблеми й особливості розвитку бренд-менеджменту на українському ринку В умовах глобалізації й конкуренції, що постійно загострюється, на українському ринку маркетинг розглядається як центральна дисципліна в теорії бізнесу. Функція маркетингу забезпечує взаємозв'язок між можливостями компанії й потребами ринку, а торговельні марки або бренди є основними компонентами цього взаємозв'язку. Сильні й відомі бренди свідчать про високу конкурентноздатність компанії й найчастіше самі по собі є значною конкурентною перевагою. Відповідно до досліджень, щороку на українському ринку з'являється до півтори сотень нових торговельних марок, і ймовірність успіху нового бренду значно вище, ніж західних ринках, що характеризуються твердою конкуренцією, відповідно інвестиційні ризики нижче. При цьому боротьба за лояльність споживачів на сьогоднішньому етапі розвитку українського ринку не вимагає використання й впровадження новітніх стратегій маркетингу, більшість західних методик бренд-менеджменту не потрібні й можуть знадобитися тільки через 10-15 років. Це пояснюється тим, що в українських компаній просто немає необхідності вивчати й використовувати найтонші нюанси споживчих переваг, як це робиться на глибоко сегментованих західних ринках. Насамперед - через різницю в рівні життя наших і західних споживачів, а також через відсутність брендів у переважній більшості товарних сегментів. В Україні дуже багато ємних ринків, на яких зараз просто відсутні бренди, насамперед це ринки продуктів харчування (м'ясна продукція, ковбаси різних видів, копченості, тверді сири, свіже морожена риба, борошняні продукти) і ринки послуг. Реалії нашого сьогоднішнього споживчого ринку такі, що будьякий бренд може стати лідером - треба просто точно вибрати сегмент або створити його. І звичайно ж не можна говорити про те, що на якомусь із них занадто тісно. Наприклад, два роки здавалося, що "Олейна" ґрунтовно охопила свій сегмент і конкурувати з нею вкрай складно. Але поява "Чумака" довела, що вільні ніші все ж таки існують. Виключення становлять ринки товарів, виробництво яких аж ніяк не асоціюється з Україною: автомобілі, джинси, мобільні телефони й ін. В основному тенденція така: чим простіше технологія виробництва, тим вище ймовірність того, що товар можна успішно просувати на українському ринку й створювати бренд. Також варто враховувати, що менталітет вітчизняних і західних споживачів докорінно відрізняється. Західний споживач сприймає бренди як частину свого життя. В Україні такого природного на Заході поняття

як вірність бренду просто немає. Для того щоб бренд щось означав для споживача, потрібно, щоб він проіснував на ринку хоча б протягом декількох поколінь. Займатися створенням брендів, детальним пошуком відмінностей товару від конкурентів, необхідно тільки у випадку, якщо в одній ціновій ніші існують марки, що мають практично однакові споживчі характеристики й схожу якість. Якщо конкуренція розвинена й багатогранна, вивчення глибинних мотивів, найдетальніша сегментація й диференціація споживача й продукту виправдані. Застосовувати найтонші методи брендінга на нашому ринку просто не має сенсу, для створення бренду досить просто вдивитися в ніши, що пустують. Створити успішну торговельну марку можна практично в будьякій товарній категорії, використовуючи одну із найстаріших і найдійовіших методик - Unіque Sellіng Proposіtіon (USP) від Россера Ривза. У класичному формулюванні USP описується як "унікальна мотивуюча ідея", заснована на унікальній для споживача фізичній характеристиці товару. Сьогодні в Україні склалася ситуація, коли межі категорій обкреслені настільки крупно, що найпростіше створити свою підкатегорію, сегментуючи велику категорію на більш дрібні. На думку експертів на українському ринку технології бренд-менеджменту найактивніше варто використовувати для предметів повсякденного попиту, серед яких найбільш висока конкуренція й товари в найменшому ступені диференційовані. Тому вітчизняні бренди переважно продуктові. До таким можна віднести пиво "Оболонь", соняшникову олію "Олейна", курятину під маркою "Наша Ряба", соки "Sandora", кондитерські вироби “Roshen”. Досить швидкими темпами йде формування брендів у кондитерськії індустрії. Крім того, відносно сильні позиції брендів у сфері комунікацій і мобільного зв'язку. "Бренды UMC й "Київстар" можна назвати досить сильними, хоча це по більшій частині викликано невеликою кількістю операторів на ринку. До найвідоміших українських брендів належать також Nemіroff, "Шустів" (горілчані вироби); "Чумак", "Верес", "Корона", "Оболонь", "Росинка", "Славутич", "Світоч", “Roshen” (продукти харчування); UMC, "Київстар", "Lіfe" (телекомунікації); "Прима", "Ватра", "Столичні" (сигарети); "Дарниця" (фармацевтика); "Нью-Вінд", "Аладдін", "Юнітрейд", "Трейд Лайн" (мережі магазинів). Український ринок - це ще не розвинутий ринок. І тому український ринок - це ринок дуже великих можливостей. Тільки їх потрібно правильно побачити, підкорити собі й правильно їх використати. Сьогодні, на жаль, можливості, надані українським ринком,

використовуються виробниками вкрай обмежено. Недостатність вміння правильно оцінити можливості для росту, не завжди правильна політика підпорядкування можливостей, наданих ринком, - це одні з найбільш важливих проблем, з якими сьогодні зіштовхуються українські виробники й українські бренди. Відсутність формалізації в практиці керування брендами в Україні призводить до проблеми низької лояльності споживачів до бренду. Наприклад, на ринку соків у картонній упаковці, за даними Центра стратегічного маркетингу й ринкових досліджень, серед 10 провідних марок відносна лояльність споживачів спостерігається лише по 2 маркам. На розвинених західних ринках, як правило, від 4 до 6 бренд-лідерів, що мають в очах споживачів стійкий імідж і що мають значну групу лояльних споживачів. В Україні сьогодні практично відсутні ринки, у яких є 4-6 сильних бренд-лидера. Це значить, що в свідомості споживачів ще є місця для нових брендів. В Україні є ринки, де існують явні лідери (наприклад, "Олейна" на ринку соняшникової олії або "Торчинпродукт" на ринку кетчупів). Однак інші виробники поки не проводили серйозних продуманих атак на позиції лідерів. Ті бренди, які знайдуть ефективний спосіб протистояти бренд-лідерам, можуть серйозно послабити їхні позиції. Також варто зазначити про низьку ефективність інвестицій у брендінг та активи бренду. Інвестиції спрямовуються, насамперед, на просування нової марки, зокрема, рекламу, а ринкові дослідження, тестування концепцій, марок і товарів фінансуються по залишковому принципу. Як наслідок - величезна ринкова частка не відповідає обсягу маркетингового бюджету. Існують випадки, коли стратегія бренду не пов'язана з корпоративною стратегією, або взагалі відсутні чіткі цілі випуску на ринок нового бренду. Слід зазначити, що питання ефективності коротко- і довгострокових інвестицій у бренд вимагає окремого дослідження. Основними причинами виникнення таких проблем є: відсутність попередньої розробки стратегії бренду; зневага ринковими дослідженнями або їхня невисока якість, перевага інтуїції, вторинної інформації; несистематизованість тактичних дій, які у свою чергу є результатом відсутності стратегії розвитку бренду. Олена Горбуліна (IV МБ) науковий керівник: асистент Приятельчук О.А.

Face-control

Матвєєв Володимир Володимирович, доцент кафедри міжнародної інформації • Як Вас називали в дитинстві у школі? o Не пам’ятаю, давно це було… • Скільки років Ви з Анатолієм Григоровичем Дерев’янком знайомі і працюєте разом? o Працюємо разом з 1996 року, а познайомилися років зо 20-30 тому. • Як Ви вважаєте, чим наш Інститут відрізняється від інших вищих навчальних закладів? o По-перше, певним контингентом викладачів. По-друге, певною вимогливістю до викладачів зі сторони студентів та керівництва. • Порівняйте, будь ласка, свої студентські роки із нашими. Чим вони були кращі, а чим гірші? o Якщо дивитися на навчальний процес, то в наші часи було дуже багато заідеологізованих дисциплін. Здається, що тоді ми менше працювали. Студенти мали більше часу на відпочинок, для того, щоб познайомитися. Кожного року їздили до колгоспу на збір врожаю. Кому поталанило – в Крим, хтось під Київ або у Сибір. Тоді студентська дружба була міцнішою. А ще не було контрактників – всі ми навчалися за державним замовленням. • Чи відвідуєте Ви популярний серед ІТ-шників гумористичний Інтернетресурс bash.org? o Чесно кажучи, вперше чую. • Чи спілкуєтеся Ви із кимсь зі своїх студентів або випускників в Інтернеті? o Так, як не дивно. Частіше за все з випускниками, з якими спілкувався і тоді, коли вони були студентами. Були спільні ІТ-шні інтереси, в них і в мене. У мене це стосувалося роботи, а в деяких з них і роботи, і хобі, чому я дуже радий. • Що Ви робите, якщо студент засинає на Вашій лекції? o В залежності від настрою. Повертаючись до студентських років, пригадую свого викладача, пані Чернікову. Однокурсник заснув на лекції, бо втомився на роботі. Вона сказала: «Тихіше, не будіть». Правда, потім він тричі складав їй іспит… А я або розбуджу і вижену, або залишу, але розбуджу. • В яких найбільш неочікуваних місцях Ви зустрічалися зі своїми студентами? o В ресторані готелю «Ялта». Я думав, мене ніхто не побачить. • Чи бували випадки, щоб через заборгованість з Вашого предмету відраховували студента? o Були, і в цьому році двоє. • Оцініть, будь ласка, за п’ятибальною шкалою свою вимогливість. o Два з половиною. • А об’єктивність? o Ви провокатори… Не буду казати. • Що б Ви хотіли побачити в нашій газеті? o Менше реклами, більше текстового контенту. І більше критичного матеріалу…

Дерев’янко Анатолій Григорович,

асистент кафедри міжнародної інформації • Як Вас називали в дитинстві у школі? o Буржуй. • Скільки років Ви з Володимиром Володимировичем знайомі і працюєте разом? o Знайомі давно, а працюємо разом з 1996. • Як Ви вважаєте, чим наш Інститут відрізняється від інших вищих навчальних закладів? o Якістю навчання – це головна відмінність. Є ще ті, про які я не хочу казати. • Порівняйте, будь ласка, свої студентські роки із нашими. Чим вони були кращі, а чим гірші? o Я думаю, що у вас більше можливостей, а у нас було більше стабільності. • Чи відвідуєте Ви популярний серед ІТ-шників гумористичний Інтернетресурс bash.org? o Ні. • Чи спілкуєтеся Ви із кимсь зі своїх студентів або випускників в Інтернеті? o Ні, я надаю перевагу живому спілкуванню. • Що Ви робите, якщо студент засинає на Вашій лекції? o Попрошу його вийти і досипати в коридорі. • В яких найбільш неочікуваних місцях Ви зустрічалися зі своїми студентами? o Залежно від того, що вважати неочікуваними місцями. Найчастіше за межами Інституту, коли студенти піднімають руку, коли я їду додому на машині. • Чи бували випадки, щоб через заборгованість з Вашого предмету відраховували студента? o І з мого предмету теж. Але так, щоб тільки через один мій – не пам’ятаю такого. • Оцініть, будь ласка, за п’ятибальною шкалою свою вимогливість. o Три з половиною. • А об’єктивність? o Намагаюся досягати п’ятірки. • Що б Ви хотіли побачити в нашій газеті? o Хотів би побачити хоча б невеличке есе щодо великих українських науковців, і не лише в галузі міжнародних відносин. Чому так? Бо, наприклад, на питання, хто такий Глушков багато людей відповідають «не знаю». Тому я хотів би, щоб люди знали наших видатних науковців.

Законопроект розширює права студентів На розгляд Верховної Ради подано законопроект № 1280 „Про зміни в Закон України „Про вищу освіту” (автори – народні депутати М.Томенко, Є.Суслов). В пояснювальній записці до документу самоврядування студентів та аспірантів ідентифікується як безпосередній механізм захисту прав та реалізації їх законних інтересів як споживачів послуг у сфері освітньої діяльності. Законопроект пропонує надавати керівнику навчального закладу право відрахування студента виключно за умови отримання на це згоди органу студентського самоврядування. Крім цього, виборні представники студентів, курсантів і аспірантів мають входити до складу Вченої ради вищого навчального закладу. Їхня квота має складати не менш 15 відсотків від загальної кількості складу ради. Представники будуть вибиратися органом самоврядування студентів. Законопроект передбачає, що орган

студентського самоврядування може мати юридичний статус. Виключно за згодою такого органу в ВНЗ можуть прийматися рішення про відрахування студента, переведення його на навчання по держзамовленню або контракту, прийняття рішень про призначення заступника декана, який відповідає за роботу із студентами, рішення про поселення або виселення студента з гуртожитку. Фінансування студентського самоврядування буде забезпечуватись Вченою радою і має складати не менш 1% бюджету відповідного вищого навчального закладу. Незважаючи на те, що більша частина запропонованих норм у нашому Інституті діє тривалий час, закріплення їх у законодавчій формі потрібне і своєчасне. Редакція „Міжнародника” звертається до студентської громади, адміністрації і викладачів із пропозицією розглянути ЗПУ № 1280, висловити свої пропозиції, оформити їх у вигляді колективної думки і подати як експертну оцінку у Верховну Раду України.

Віолетта Зименкова (I MI) Марія Русскіх (І МІ)

Редакція ниленко С.І. а Д . ц о д : р то овий Шеф-редак р: Дмитро Яр то к а д е р й и н : Голов го редактора о н в ленко о л го к и н Варвара Дани Заступ о Фоменко тр и м Д : а ренко, Олена у тк Б с р га ь Ве л О : и працювал нів, Віолетта и Гр о тр и Над номером м Д , ов ксим Грєховод вак, Олеся о Н н а м о Р Горбуліна, Ма ь, іх рій Мазурец Ю , а в о к в, Марія Русск н о е к м ж и о З Р та и к и ої, а Прядко, М тти Зименков е л іо В , Тимощук, Анн и н ті а а митра Бр усскіх, Дмитр Р ії р а Фотографії Д М , о к ко, Анни Пряд Анни Марчен Фоменка rodnyk@i.ua E-mail: mizhna