#27 12.2009
Щирі вітання! Петро ПОРОШЕНКО
Колективу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Викладачам, співробітникам та студентам Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Щиро вітаю професорсько–викладацький склад, співробітників, студентів та аспірантів з 65 річницею рідного Інституту!
Міністр закордонних справ України
Шановні колеги! Від імені колективу Міністерства закордонних справ України, від усього дипломатичного корпусу та від мене особисто прийміть найщиріші вітання з нагоди 65-ї річниці Інституту міжнародних відносин! Велика честь – бути причетним до історії цього навчального закладу. У його стінах готуються високо фахові спеціалісти у сфері зовнішніх зносин, формується потужна наукова школа. Серед випускників Інституту є й ті, хто заклав підвалини зовнішньої політики незалежної України, а сьогодні презентує на світовій арені національні інтереси нашої держави. Переконаний, що фа-
ховість професорсько–викладацького складу, допитливість та цілеспрямованість студентства, традиції патріотизму та високий професійний рівень вітчизнмної дипломатичної школи є запорукою того, що випускники Інституту міжнародних відносин і надалі гідно втілюватимуть на міжнародній арені зовнішньополітичні устремління нашої держави.
У цей святковий день щиро бажаю трудовому колективу Інституту зміцнення творчого й наукового потенціалу, нових педагогічних досягнень, а шанованому студентству – успіхів у навчанні, працелюбності та наполегливості у здобутті знань! Щастя, здоров’я, життєвих гараздів, миру і злагоди вам та вашим рідним!
Директор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Валерій КОПІЙКА
Славетна та наповнена педагогічними і науковими звершеннями історія Інституту – це золота сторінка в літописі вітчизняної дипломатичної школи, а сам Інститут як порівняно молодий підрозділ Київського національного університету імені Тараса Шевченка став невід’ємною складової всієї дружньої університетської родини, котра прагне своєю натхненною працею примножувати здобутки Вітчизни на ниві знань та наукових відкриттів. Багато поколінь педагогів та випускників рідного навчального закладу з гордістю можуть засвідчити, що Ін-
ститут дійсно виконує свою місію як головний навчально–методичний центр з підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики України. Як своєю alma mater пишаються Інститутом міжнародних відносин представники політичної, наукової та освітянської еліти не лише України, а й
зарубіжжя, адже тут здобули свій фах представники більш як 90 країн світу – дипломати, політики, президенти. Сьогодні Інститут, як і вся багатотисячна команда однодумців нашого вищого навчального закладу, досягли високих цілей – Тарасів Університет є провідним навчально-дослідним осередком університетської науки в Україні, джерелом патріотизму й державницьких устремлінь, одним з лідерів підготовки фахівців світового рівня. Переконаний, трудовий колектив Інституту має всі підстави впевнено дивитися в майбутнє. Запорукою цьо-
Шановні викладачі, співробітники, аспіранти та студенти Інституту міжнародних відносин!
Від усієї душі вітаю вас із знаменним святом – 65-річчям з дня заснування Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка! За ці роки змінився світ, змінилася та набула незалежності Україна. Створений наприкінці воєнних років як кузня дипломатичних кадрів для Української РСР, сьогодні Інститут працює як авторитетний міжнародний науковий та навчальний центр. З нього вийшла яскрава плеяда дипломатів, спеціалістів у галузі міжнародних, міжнародно-правових, зовнішньоекономічних відносин. Диплом Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка – це свідоцтво фахової підготовки сучасного рівня, еталон класичної університетської освіти. У цей день мої слова звернені до професорсько–
2
викладацького корпусу нашого Інституту! Завдяки вашим зусиллям та натхненній праці славетних попередників українська школа дипломатії має високу репутацію. Знання, одержані в нашому закладі, дозволили багатьом випускникам досягти успіхів на державній та дипломатичній службі, у науці, бізнесі та інших галузях, зміцнили як вітчизняний дипломатичний корпус, так і політичні та зовнішньополітичні відомства багатьох країн світу. Окремі побажання лунають сьогодні й на адресу нашого студентства! Інститут відкриває перед вами потенційну можливість отримати широкий спектр знань та високий рівень культури, саме те, що вирізняє насправді інтелігентну особистість, що є ознакою сучасного європейського інтелектуала. Але лише від вас самих залежить перетворення цієї потенційної
можливості на реальну. Навчання в Інституті – тяжка, але захоплююча робота розуму й позитивних емоцій. Отож, бажаю вам значних досягнень на шляху пізнання основ дипломатичної науки, гартування теоретичних знань на практиці міжнародного життя. Адже студентські роки – це неповторний, радісний, інтелектуально активний період вашого життя. Дозвольте в цей святковий день побажати дружньому колективу Інституту успіхів у реалізації творчих ідей, підтримки колег та натхненних однодумців. Бажаю здоров’я, міцної волі, наукових та навчальних досягнень! Впевнений, що наш колектив і надалі демонструватиме зростання наукового й педагогічного рівня, спрямованого на зміцнення авторитету Інституту в колі європейських навчальних закладів.
Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Герой України, академік НАН України, Надзвичайний і Повноважний Посол України Леонід ГУБЕРСЬКИЙ му є те, що в стінах Інституту панує дружня атмосфера спільного пошуку нових ефективних форм організації наукового, методичного, інформаційного й матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, збережено й примножено традиції підготовки молодих науково-педагогічних кадрів. Інститут зміцнює позиції як координатор системи підготовки фахівцівміжнародників в Україні, засвідчує свій інтелектуальний авторитет як національний центр дослідження проблем міжнародних відносин, а до того ж, динамічно розвиває зв’язки із зарубіжними партнерами, інтенсивно зміцнює матеріально-технічну базу. У цей урочистий день дозвольте побажати колективу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка нових наукових злетів, творчого натхнення, щирого служіння справі зміцнення фахового потенціалу України у сфері міжнародних зносин.
Голова трудового колективу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія СЕРБІНА
Шановні викладачі, співробітники та студенти Інституту міжнародних відносин! Прийміть найщиріші вітання з нагоди 65-ї річниці Інституту! У цей святковий день бажаю вам успіхів та нових досягнень! Шановні викладачі! Університет пишається науково-педагогічними працівниками, які розбудовують його майбутнє. Ваш інтелектуальний потенціал і творчі здобутки, що формувалися в процесі навчання, нині успішно реалізуються в освітній і професійній роботі. Діяльність Ін-
ституту міжнародних відносин спрямована на зростання іміджу Київського національного університету імені Тараса Шевченка як ключового національного науководослідницького центру. Ми впевнені, що колектив Університету не зупиниться на досягнутому і далі буде підтверджувати високий рівень підготовки фахівців та займатиме перше місце серед вищих навчальних закладів нашої країни. Бажаємо вам і надалі зберігати та примножувати славетні традиції, нашої Alma mater залишатися на вістрі сучасного наукового життя України. Шановні студенти! На
нинішньому переломному етапі світового розвитку дипломатія потребує різнобічних знань, у тому числі в галузі філософії, економіки, культури, історії тощо. Випускники ІМВ – це нова генерація, що активно реагує на всі зміни в державній та світовій політиці, гостро відчуває відповідальність за долю своєї країни. Тут, в Інституті, у вас є всі можливості отримати чудову підготовку. Використовуйте творчий та науковий потенціал заслуженого професорськовикладацького колективу ІМВ, щоб почерпнути максимум знань, необхідних для майбутньої професії. Здоров’я всім вам, добра, щастя, творчого натхнення і подальших успіхів на благо України!
Витоки патріотизму й державності
Освячений ім’ям Великого Кобзаря, народжений 175 років тому Київський національний університет імені Тараса Шевченка з висоти історії справляє враження наукового центру України. Цьогорічного жовтня він був по–особливому барвистим: зустрічами з іменитими гостями, міжнародними науковими конференціями, святковими заходами з нагоди ювілею.
К
ожен черговий ювілей – це певна життєва віха, символічний місток між минулим та сучасним. Це не лише підбиття підсумків, це стартова лінія, з якої починається новий етап руху вперед. Наше сьогодення є результатом вікових традицій, натхненної та напруженої праці декількох поколінь вчених та викладачів на нелегкій освітній та дослідницькій ниві. Історію творять люди. Все, чого вдалося досягти за 175 років – результат сумлінної, нерідко самовідданої, творчої праці високопрофесійного колективу Університету. Інтелектуальним потенціалом і наполегливими зусиллями всіх членів цього колективу творилися й примножуються сьогодні добрі справи Університету. Від дня свого народження Університет був світочем пізнання, уособленням і середовищем неспокійної, загострено – до-
Н
езалежно від віку, статі чи національності, кожен завжди віднаходить тут особливі, притаманні лише нашому Інституту нотки, які чіпляють за самі струни підсвідомого і несуть нас у неповторний і гармонійності світ – світ ІМВ. Та перш ніж почати аналіз цього феномену, варто усвідомити, що, як і Рим не було побудовано за один день, так і мелодія Інституту міжнародних відносин, акорд за акордом, складалася десятиліттями. А для того, щоб краще зрозуміти цей вир звуків, ми розповімо Вам про цікаві факти з історії нашого Інституту. Адже гомін минулого полишив нам набагато більше, ніж чутки про підземні бомбосховища…
Відлуння минулого …Звуки доносилися до нас з далекого 1944 року, коли було створено факультет міжнародних відносин у Київському університеті. Першими дзвінкими нотами в мелодії досягнень Інституту став випуск кваліфікованих спеціалістів-міжнародників, що в повоєнну добу були покликані відновлювати дипломатичні канали з іншими країнами. Для реалізації цієї мети на юридично–економічному факультеті було
з Тарасового Університету питливої думки. З тих, хто переступав поріг цього Храму науки, формувалися цілі покоління української інтелігенції. За 175 років свого існування він став осередком, де плекаються передові ідеї, принципи та параметри духовного, морального розвитку суспільства, закладаються світоглядні орієнтири, основи моделей соціальної поведінки та життєвих цінностей людини. Сьогодні можна з гордістю сказати, що Тарасів Університе – це ім’я, статус, престиж. Це висока кваліфікація професорсько–викладацького складу, якісна освіта з добре сформованими навчальними програмами і прекрасною науковою базою. Нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка – багатогалузевий навчально–науковий комплекс. У його складі – 15 факультетів і 6 інститутів, фізико–математичний та гуманітарний ліцеї, Наукова бібліотека, Ботанічний сад, Канівський заповідник, кілька музеїв, обсерваторія тощо. Тут навчається більше 25 тисяч студентів. Майже дві тисячі викладачів передають їм свої знання й досвід. Науковці та
студенти розвивають співпрацю з багатьма науковими закладами, фондами, асоціаціями різних країн світу. Вчені, викладачі та студенти Університету щорічно відзначаються державними нагородами та преміями. Сьогодні наш Університет посідає перше місце в українських рейтингах. Тут вирує повнокровне життя. Викладачі постійно підвищують свій професіоналізм, створюють у студентському загалі відповідний психологічний настрій, несуть нове мислення, яке дає можливість не лише об’єктивно оцінювати наше минуле, а й пізнавати сьогодення, орієнтуватися на майбутнє. Сьогоднішній день Київського національного університету імені Тараса Шевченка – це індустрія знань, висока ерудиція, загальна культура, прагнення творити, примножувати блага на користь свого народу, незалежної України. Київ-
алу України, піднесення престижу національної освіти, підготовку висококваліфікованих фахівців, багаторічну плідну наукову і педагогічну діяльність – Президент України вручив ректору Університету Л.В.Губерському. Сьогодні Леонід Васильович Губерський та його однодумці докладають максимум зусиль для вдосконалення навчального процесу і поліпшення умов праці, бо переконані, що «патріотизм і державність починаються з освіти». І це не патетика. Це доведена університетським життям правда.
ський університет – це патріарх української державності, і його внесок у розвиток України, її освіти, науки й культури важко переоцінити. Про це йшлося під час урочистостей з нагоди 175 – річного ювілею Університету в Національному ПалаОльга Покутська (ІІІ МІ) ці мистецтв «Україна» 30 жовтня 2009 року. Серед почесних гостей були Президент України В.Ющенко, Голова Верховної Ради України В.Литвин, Міністр освіти і науки України І.Вакарчук, Президент Національної академії наук України Б.Патон, ректор Московського державного університету імені М.Ломоносова В.Садовничий та інші поважні гості. Відрадно, що зусилля наукового колективу Університету були належним чином оцінені. Свідченням цього є вручення високих державних нагород і Почесних грамот науково–педагогічним працівникам і співробітникам Університету. Особливу нагороду – Зірку Героя України та орден Держави за визначний особистий внесок у зміцнення освітньо–наукового потенці- Урочиста мить нагороди Л. В. Губерського
ІМВ: Учора. Сьогодні. Завжди створено відділення «міжнародне право», що згодом об’єдналося з факультетом міжнародних відносин. Згодом створюється перший у республіці підготовчий факультет для іноземних громадян, який у подальшому став підрозділом Інституту міжнародних відносин. За час існування факультету було підготовлено більше 15 тисяч іноземних студентів та аспірантів. На початку 70–х реєстр розширився – з’явилася нова спеціальність – міжнародні економічні відносини. А через півдесятиліття зазвучала ще одна нова тональність – як структурний підрозділ факультету створена кафедра іноземних мов, яка забезпечувала підготовку вітчизняних студентів для роботи референтами–перекладачами з урахуванням спеціальності фахівців–міжнародників. А вже в 1988 році, факультет міжнародних відносин і міжнародного права було реорганізовано в Інститут міжнародних відносин і міжнародного права, який у грудні 1990 року перейменовано на Інститут міжнародних відносин. Призначено директором Інституту було професора В.В.Пашука. У 1994 році, у зв’язку з переходом В.В.Пащука на дипломатич-
ну роботу, Інститут очолив проректор Університету професор (нині – академік НАН України) Л.В.Губерський. Якісно новими гармоніями залунала мелодія Інституту з прийняттям Верховною Радою Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Адже дипломати УРСР у порівнянні з фахівцями-міжнародниками незалежної України відігравали принципово різні по значенню ролі, як скрипка в складі оркестру і його диригент. Розвиток Інституту активізується. Влітку 1993 року в ІМВ започатковано підготовку фахівців за спеціальністю “міжнародна інформація”.
Ініціатором її створення та завідувачем однойменної випускної кафедри був професор В.П. Гондюл. Цього ж року, Інститут реорганізовує свою діяльність відповідно до концепцій розвитку на кожне п’ятиріччя. Такі результативні зміни були об’єктивно оцінені вищим керівництвом держави. Указом Президента від 30 травня 1995 року Інститут визначено головним навчально–методичним центром з підготовки фахівців для роботи у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики України. У 2002 році вперше серед вищих навчальних закладів України в Інституті розпочато підготовку студентів за спеціальністю „міжнародний бізнес” (кафедра управління зовнішньоекономічною діяльністю). ІМВ одним із перших здійснив перехід на ступеневу систему освіти за схемою бакалавр–спеціаліст–магістр. Також були розроблені освітньо-кваліфікаційні характеристики, програми й навчальні плани з усіх спеціальностей, що стали базовими для мережі вищих навчальних закладів по всій Україні. Згодом, за дорученням Міністерства освіти і науки України, Інститут роз-
робив і Державні стандарти освіти зі спеціальностей даного напрямку.
Акорди cьогодення Сьогодні Інститут міжнародних відносин – це сучасний освітньо–науковий центр з розгалуженою структурою та гнучкою системою організації навчального процесу, в якому функціонують 10 спеціальних кафедр та загальноінститутська кафедра іноземних мов, що забезпечують підготовку фахівців за п’ятьма спеціальностями: • “міжнародні відносини”; • “міжнародне право”; • “міжнародні економічні відносини”; • “міжнародний бізнес”; • “міжнародна інформація”. Навчальний процес забезпечує висококваліфікований професорсько–викладацький колектив, що нараховує близько 200 осіб. Серед них 29 докторів наук, професорів; 57 кандидатів наук, доцентів. Окрім цього, до викладацької діяльності залучаються відомі вчені та фахівці–практики з факультетів Університету, інших вищих навчальних закладів, наукових установ, органів державної влади України, зарубіжні державні діячі та дипломати.
3
Костянтин Чижик (ІІ МІ)
Випускники Інституту: три покоління
Сьогодні Інститут міжнародних відносин є провідним науково-методичним центром України в галузі міжнародних відносин, активним учасником міжнародного співробітництва у сфері навчальнометодичної та науково-дослідної діяльності. Завдяки турботі держави, зусиллям ректорату університету, дирекції Інституту невпізнанно зміцніла його матеріально-технічна база, комп’ютерне забезпечен-
Зустріч перша. На вершині дипломатії Геннадій Йосипович Удовенко
Випускник 1954 року, Міністр закордонних справ України (1994-1998 рр.), Народний депутат України ІІІ, ІV і V скликання, Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і між національних відносин. Дипломатичний ранг – Надзвичайний і Повноважний Посол. Почесний доктор Бріджпортського університету (1997, США), Українського вільного університету в Мюнхені (1997). Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V і ІV ступенів.
[ О. Ошитко ]: Якщо подумки повернутись до студентської юності, що відкарбувалося у Вашій пам’яті? [ Г. Й. Удовенко ]: Мої студентські роки спливали в безнастанному навчанні, всі ми були відмінниками. Із сердечною вдячністю пригадую викладачів – професора історії А. Введенського, англомовників Н. Євтуховську і М. Блізніченко, доцента кафедри зарубіжної літератури А. Іллічевського, декана факультету П.Овчаренка. Гуртожиток – також школа виховання. Нас було семеро в одній кімнаті, щодня хтось чергував. Одним словом, і підлогу мили, і борщі варили. [ О. Ошитко ]: Як складалась Ваша дипломатична кар’єра? [ Г. Й. Удовенко ]: Кар’єристом я ніколи не був. Після аспірантури мені запропонували роботу в МЗС України. Дипломатичну місію розпочав першим секретарем. Я ніколи не ставив собі за мету стати радником чи міністром. Може, саме це допомогло мені двічі обіймати високі посади в Секретаріаті ООН, шість років у Женеві, три – у Нью-Йорку. Був міжнародним службовцем. А потім, перебуваючи на посаді постійного представника України при ООН, доводилося головувати в дуже важливих органах цієї організації. [ О. Ошитко ]: Як, на Ваш погляд, сприймається світовим товариством Україна сьогодні? [ Г. Й. Удовенко ]: Нині наша Батьківщина сприймається в світі як незалежна держава. І те, що представника України було обрано Головою сесії Генеральної Асамблеї ООН, свідчить, що Україна має великий міжнародний авторитет. Я завжди пам’ятатиму, як кожен президент чи прем’єр-міністр, котрий виходив на трибуну ООН під час загальної дискусії, неодмінно мав вітати голову – представника України. Та ритуальна фраза змушувала навіть політика з крихітного африканського регіону, де ніколи не чули про Україну, називати її з почуттям поштивості. [ О. Ошитко ]: Будь ласка, кількома штрихами про Ваш шлях від дипломата до депутата. [ Г. Й. Удовенко ]: Ще працюючи в МЗС, я поклявся собі приєднатися до моїх однодумців на чолі з В’ячеславом Чорноволом, з яким цілковито поділяв погляди щодо майбутнього України, її ролі в світі. В’ячеслав Чорновіл знав про мої симпатії до Народного Руху ще з часу його утворення у вересні 1989 року. Він знав і про те, що постійне Представництво України при ООН, яке я очолював, на виборах 1 грудня 1991 року проголосувало за нього, коли він балотувався на посаду Президента. . [ О. Ошитко ]: Дякую Вам, до зустрічі!
4
ня, матеріально-технічнч умови. Це створює добру основу для організації навчання студентів за світовими стандартами. Безперечно, все це сьогодні, з нагоди свята, хочеться «перепустити» через долі конкретних особистостей – випускників ВНЗ різних років – у контексті їхніх спогадів, думок, а також внеску в українську та світову науку, загальний демократичний і
Зустріч друга. Без права на помилку Володимир Станіславович Огризко
Випускник 1978 року, Міністр закордонних справ України (2007-2009 р.р.), Перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони, кандидат історичних наук, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Дипломатичний ранг – Надзвичайний і Повноважний Посол України.
[ О. Ошитко ]: Пане Володимире, насамперед, як починався Ваш шлях в дипломатію? І звідки це захоплення у Вас? [ В. С. Огризко ]: Міжнародні справи мене почали цікавити ще десь у сьомому класі. Правда, тоді це був інтерес до Магеллана та Васко да Гами, Нансена і Амундсена. Моя люба мама, яка все життя провчителювала, викладаючи географію, переповідала мені безліч цікавих історій. До того ж, удома була багата, як на той час, бібліотека. Отож, коли постало питання, куди мені податися вчитися, відповідь була однозначною – туди, де стають дипломатами! Багато хто, дізнавшись про мій намір, резонно застерігали: не в свої сани – не сідай! Та хіба слухаєш когось, коли тобі вісімнадцять? Я недобрав половину бала і був зарахований, як і ще один хлопець, додатковим списком на два місця, що лишилися після тих, хто «перестрибнув» встановлену планку. Гліб Миколайович Цвєтков, наш університетський патріарх, сказав тоді мені: «Що ж, тобі ще треба буде довести, що тут не зайвий». І я довів це п’ятірками на всіх курсах і захистом дипломної праці німецькою мовою. [ О. Ошитко ]: Ви володієте кількома мовами, та пріоритетною є все ж таки німецька… [ В. С. Огризко ]: Так, знання мов – один із факторів, що визначив моє запрошення до Міністерства закордонних справ. Я досконало знаю німецьку мову, що допомогло мені ще в 1978 році працевлаштуватись. Тоді в МЗС у відділ преси потрібен був співробітник, що володів німецькою мовою, для роботи з «підривною» західно–німецькою літературою. Такими вважалися, наприклад, журнали «Штерн», «Шпігель», газети «Цайт» і «Вельт». Відтоді почалося моє аташевське життя. [ О. Ошитко ]: Володимире Станіславовичу, а чи кожен може бути дипломатом? І яким він повинен бути? [ В. С. Огризко ]: Не знаю, чи кожен… Але то аксіома: дипломат ніколи не має права на помилку! Бо та помилка може обернутись прорахунком держави. Інколи треба діяти швидко, майже автоматично. Водночас дипломат мусить бути доброзичливим, щиро ставитися до людей, лише тоді вони горнутимуться до нього, отож і до держави, котру він представляє. Сьогодні нікому не треба повторювати, що Україна – європейська держава. Нас уже знають у світі. І, безперечно, у цьому ствердженні України вагомою часткою є робота дипломатів. [ О. Ошитко ]: Спасибі за розмову. Успіхів Вам!
культурно-освітній поступ суспільства. Адже, якщо вдуматися, навіщо відзначають пам’ятні дати, ювілеї? Не заради банальних веселощів – заради того, щоб вшанувати великих попередників, і, спираючись на їхній досвід, окреслити перспективи, намітити нові цілі й завдання з урахуванням вимог нашого бурхливого часу. Отож, у дусі ювілейних традицій – інтерв’ю з випускниками трьох поколінь.
Зустріч третя. Молодечий запал Тетяна Віталіївна Балюк
Випускниця 2008 року, Аспірантка кафедри міжнародних фінансів Володарка І премії Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт Міністерства освіти і науки України з природничих, технічних і гуманітарних наук; Учасниця “Московської міжнародної моделі ООН” у ролі представника США в Другому комітеті Генеральної Асамблеї (Москва, МГИМО).
[ О. Ошитко ]: Ви щойно зі студентської лавки, тому й спогади Ваші свіжі. І все-таки, важко бути студентом-міжнародником? [ Т. В. Балюк ]: Нелегко, правду кажучи. Але так цікаво! Я ще з першого курсу була активісткою: староста групи, член Студради, волонтер Міжнародної організації міграції. Писала наукові статті, брала участь в науково-практичних конференціях, загалом інститутське життя було надзвичайно захоплюючим. [ О. Ошитко ]: І ця робота була відповідно поцінована? [ Т. В. Балюк ]: Так, в мене багато грамот і відзнак: диплом переможця Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук зі спеціальності «Світове господарство і міжнародні економічні відносини»; сертифікат Міністерства економіки України про успішне проходження практики; Грамота за ІІІ місце в Олімпіаді з англійської мови; диплом лауреата конкурсу «Молодіжної альтернативи», який дав мені можливість стажуватись у Верховній Раді України. А також мені надавалась можливість самореалізації – у навчанні, в активній студентській діяльності, – а це найголовніше в житті людини, на мій погляд, адже особливо в ці юні роки важливо знайти себе. [ О. Ошитко ]: Яким викладачам завдячуєте своїй фаховій підготовці? [ Т. В. Балюк ]: Я всім дякую за їхній талант, терпіння і доброту. Особливо Олександру Ігоровичу Рогачу, Павлу Валерійовичу Дзюбі, Максиму Володимировичу Безнощенку та багатьом іншим. Вони буквально зачаровували аудиторію своєю високою культурою й ерудицією, новітніми, авторськими методами викладання предметів. [ О. Ошитко ]: Найяскравіші сторінки студентських буднів… [ Т. В. Балюк ]: Це, звичайно, – КВН, «Що? Де? Коли?», Новорічні бали, а також дуже популярна подія інститутського життя – святкування «екватора» з однокурсниками. [ О. Ошитко ]: Ваші побажання студентам... [ Т. В. Балюк ]: Впевненості в собі! Енергії та оптимізму! А ще: прислухайтесь до своїх педагогів, бо згодом переконаєтесь (як, власне і я), що їхня мудрість і життєвий досвід допоможуть в житті. [ О. Ошитко ]: Спасибі за слушну пораду. Навзаєм – гарного святкового настрою і нових творчих здобутків!
Їх внесок – безцінний Доцент І.А. Василенко – декан факультету (1944–1953 рр.). Першим очолив новостворений факультет у 1944 році.
Доцент М.П. Овчаренко – декан факультету (1953–1971 рр.). За його керівництва на факультеті було засновано Кафедру гуманітарних наук (1960 р.), у майбутньому – кафедра країнознавства.
Академік НАН України, професор А. А. Чухно – декан факультету (1972– 1973 рр.). Один із засновників і лідерів Київської наукової школи економічної теорії.
Доктор історичних наук, професор Г.М. Цвєтков – декан факультету (1973– 1976 рр., 1977–1979 рр., 1980–1984 рр.). Заслужений діяч науки України, академікзасновник Української Академії політичних наук.
Кандидат економічних наук, доцент О.К. Єременко – декан факультету (1976– 1977 рр.). Зробив внесок в наукове обґрунтування проблем інтеграції країн Європейського співтовариства.
Доктор юридичних наук, професор К. С. Забігайло – декан факультету (1972р., 1979–1980 рр.). Видатний український правознавець, активно досліджував питання міжнародно-правової діяльності України.
Доктор юридичних наук, професор В.Г. Буткевич – декан факультету (1984– 1988 рр.), директор Інституту міжнародних відносин і міжнародного права (19891990 рр.). Заслужений юрист України.
Доктор економічних наук, професор А.С. Філіпенко – декан факультету (1988–1990 рр.). Автор понад 250 наукових праць, дійсний член Академії наук вищої школи України.
Професор В.В. Пащук – директор Інституту міжнародних відносин (1990–1994 рр.). За його керівництва в ІМВ з’явилася нова спеціальність «міжнародна інформація» (1993 р.), було створено кафедру міжнародної інформації (1993 р.) та кафедру міжнародного приватного та митного права (1992 р.).
Академік НАН України, доктор філософських наук, професор Л.В.Губерський – директор Інституту міжнародних відносин (1994–2007 рр.). Заслужений працівник освіти України. Герой України, Надзвичайний й Повноважний Посол. Його продуктивна діяльність дозволила ІМВ перейти на нові стандарти освітньої діяльності, здійснити структурну перебудову управління навчальним процесом. Підготував Юрій Мазурець (ІІІ МІ)
Бачити в людині людину
Люди цікавлять і завжди цікавитимуть людей. Я знала про це, готуючи серію матеріалів про випускників нашого Інституту. Ті розповіді викликають у студентів неабиякий інтерес. Адже серед тих, хто вчився в Інституті, – знані й шановані особистості. Серед них – Валерій Володимирович Копійка. Самого Валерія Володимировича ми часто бачимо і чуємо, але… Але предивна річ – при всьому тому знаємо про нього небагато. Який він насправді, директор ІМВ, зі своєю системою життєвих цінностей? Що цінує в людях? Які постулати сповідує? Під час зустрічі з Директором вразила насамперед галантність, виваженість мови, багатство відтінків інтонацій, які важко передати на письмі. Раптом, несподівано для себе, відчула
„Спілкування з молоддю багато до чого зобов’язує...” якусь особливу окриленість, приплив натхнення. А все тому, що з Валерієм Володимировичем легко й цікаво спілкуватися. Утім, я і раніше чула, що він легко знаходить спільну мову з викладачами та студентами. Завжди прагне допомогти й підтримати кожного, хто цього потребує. А ще, кажуть, Валерій Володимирович вміє «бачити в людині людину»… З першої хвилини нашої бесіди не полишає враження: тут б’ється пульс Інституту, це його головний командний пункт, тож мимоволі говорю тихо. Наша розмова час від часу переривається, я нервово поглядаю на диктофон, чи йде запис, а Директор тим часом відповідає на дзвінки телефонів, дає чіткі короткі команди.
… Свого часу він закінчив факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського національного університету, після цього два роки працював військовим перекладачем у Народній Республіці Конго, потім – у товаристві «Знання» референтом. Далі, за рекомендацією Гліба Миколайовича Цвєткова, вступив до аспірантури. Працював асистентом, доцентом, професором кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики, заступником директора Інституту міжнародних відносин з навчальної роботи. У червні 2009 року його було обрано Директором Інституту.
Доктор політичних наук, професор, Голова Вченої Ради Інституту, керівник Центру європейських студій, фахівець з питань європейської інтеграції та зовнішньої політики країн Західної Європи. Проходив стажування та читав лекції у вищих навчальних та наукових закладах Бельгії (Вільний університет м. Брюссель), Великої Британії (університет м. Халл), Болгарії (Південно-Західний університет ім. Неофіта Рильського, м. Благоєвград), Росії (Інститут Європи РАН, ІСЕМВ РАН). Автор більше 150 наукових праць у сфері Європейської політики. Як експерт Валерій Володимирович часто виступає на міжнародних наукових конференціях. Він – незмінний учасник наукових проектів за міжнародними програмами ТЕМПУСТАСІС, ІНТАС, НАТО, ЮНЕСКО. За час, відколи отримав диплом з відзнакою, Валерій Володимирович досяг значних успіхів. Науки прагнув – факт, та й обрану для себе сферу знань опановував з такою наполегливістю, що вражав досвідчених фахівців сво-
їми блискучими відповідями, допитливістю та оригінальним конструктивним мисленням. Тому й рекомендували його до аспірантури. Пройшов шлях від асистента до керівника Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Визнаний одним із найкращих науковців міжнародного рівня. Можна довго розповідати про новації В. Копійки, його авторитет в наукових колах і на освітянській ниві. Та пріоритетною для нього була і залишається робота в рідному Інституті, особливо зі студентами. – Спілкування з молоддю багато до чого зобов’язує, – зазначає Валерій Володимирович. – Треба постійно стимулювати навчання інтерактивними формами, дбати про соціально–побутові умови студентства. В. Копійка та його однодумці докладають максимум зусиль для вдосконалення навчального процесу і поліпшення умов праці. Це свідчить про виважений стиль керівництва, про вміння брати на себе відповідальність за викладачів та студентів. За всім цим – копітка, щоденна праця цієї ділової, внутрішньо зібраної, справедливої людини, яка найбільше цінує в людях працелюбство, бажання вчитися і самовдосконалюватися. Спитаєте, що найбільше запам’яталось йому з тогочасного студентського життя? Як не дивно – колгоспи. Щороку у вересні студенти їхали до Миколаївської області на збирання овочів. Він і досі пам’ятає смак борщу, який готували прямо на полі. Той час – назавжди карбунком у пам’яті – фізичним гартом у будзагонах, вечорами знайомств і відпочинку… Нинішнім студентам не виста-
чає тієї родинної атмосфери. Але правильна організація дозвілля, культурного і спортивного життя студентів, запровадження нових форм і методів навчально-виховної роботи перебувають сьогодні в епіцентрі уваги Валерія Володимировича не лише як Директора, а й батька двох доньок. І хоч би в якому руслі не протікала розмова, витоки її – завжди поріднені з Інститутом. Адже з ним пов’язана
„Україна має серйозний прогрес на шляху до євроінтеграції.” більш як половини життя В. Копійки. Тож, на питання «Яким бачиться йому завтрашній день вишу?» Директор відповів просто – «Безхмарним». Принаймні, таким він бажає його бачити. І він, і його наставник Леонід Губерський, і всі ми – студенти. До цього спонукають статус Інституту як кузні вітчизняних дипломатичних кадрів та місце Тарасового Університету в колі провідних навчальних закладів світу. Серед випускників Інституту – громадяни більш як 90 країн світу. Це, на дум-
ку Директора, є вагомим досягненням. А поки-що… Поки-що тривають навчальні будні, зафарбовані різними барвами. І звучання їх теж різне. «Щоби світлими – кольори і радісними – звуки!» – саме з такою думкою приходить на роботу Директор Валерій Копійка, людина надзвичайно щирої вдачі, завзятого і непохитного характеру, точна і обов’язкова, інтелігентна й принципова. Його захоплення – рибальство та активний відпочинок. Улюблене заняття – книги, пріоритетною є історична література. Щодо музики – подобається класика й блюз, любить слухати «ДДТ», а з українських виконавців – «Океан Ельзи». Полюбляє страви японської кухні, сам прекрасно готує суші. У людях найбільше цінує порядність, професіоналізм і, що найважливіше, – людяність. Кажуть, хоч би яких висот сягнула в житті людина, яких посад досягла, та найбільшим скарбом її залишається людяність. У цьому переконаний і Директор Інституту міжнародних відносин. Хто заперечить, що саме цим скарбом і володіє Валерій Копійка?
5
Ольга Ошитко (ІІІ МІ)
Кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики
Завідувач професор Володимир Манжола
Кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики була заснована в жовтні 1944 року як кафедра історії міжнародних відносин. Ім’я кафедри неодноразово змінювалася. Так у 1955–1961 роках вона мала назву «кафедра новітньої історії та міжнародних відносин», а з 1961 по 1992 – «кафедра історії міжнародних відносин та зовнішньої політики СРСР». З 1994 року кафедра має теперішню назву. Головною передумовою створення кафедри, яка водночас стала основою новоутвореного факультету міжнародних відносин у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка, був вихід Української РСР на світову арену як повноправного суб’єкта міжнародних відносин наприкінці Другої світової війни. УРСР стала однією з держав-
засновниць ООН, увійшла до складу її спеціалізованих організацій. Перед Україною постало завдання підготовки дипломатичних кадрів для здійснення зовнішньополітичної діяльності республіки. Першим завідувачем кафедри був професор О.Касименко, директор Інституту історії АН УРСР. Після нього – В.А. Жебокрицький, М.К. Коростаренко, В.А. Тарасенко. У період з 1994 по 1998 та з 2001 року Володимир Андрійович Манжола обіймає посаду завідувача кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики. Володимир Андрійович Манжола - доктор історичних наук, професор. У 1977 р. закінчив факультет міжнародних відносин і міжнародного права Київського державного університету імені Т. Шевченка. У 1983 р. захистив кандидатську, а в 1993 р. – докторську дисертації. Після завершення аспірантури з 1984 р. – асистент, з
КАФЕДРА В ІНСТИТУТІ —
1987 р. – доцент кафедри. 1998 – 2001 рр. – радник Посольства України у Французькій Республіці. Проходив стажування та читав лекції у вищих навчальних та наукових закладах Франції, Бельгії, Великої Британії, США, Болгарії, Росії. Володимир Андрійович нагороджений Почесною відзнакою ІІІ ступеня МЗС України “За значний внесок у розвиток Української дипломатії та успішне забезпечення інтересів України на міжнародній арені” у 2004 р. Володимир Андрійович поважає думку студентів, повною мірою намагається передати свій багаторічний досвід та знання студентам. Серед відомих випускників факультету – екс–міністри закордонних справ України Геннадій Удовенко, Борис Тарасюк, Володимир Огризко.
Сергій Артеменко (ІІ МВ)
КУЗНЯ УКРАЇНСЬКИХ ДИПЛОМАТІВ
Кафедра міжнародних організацій і дипломатичної служби Завідувач професор Віктор Матвієнко Заснована в 1992р. з метою підготовки кадрів для дипломатичної роботи та державної служби в системі зовнішніх зв’язків, наша кафедра, немов спляча красуня, незмінно займає своє місце в кінці лівого крила третього поверху. Достатньо лише постукати в двері, і вас ввічливо запросить увійти Валентина Казимирівна Сенько, старший лаборант кафедри, інтелігентний і доброзичливий педагог, що є другою мамою для багатьох поколінь випускників кафедри. - Доброго дня! Чим Вам допомогти? – Та лише подивитися на розклад. Розклад… Він дає знати про кафедру все і навіть більше. Дипломатична і консульська служба, дипломатичний протокол і етикет, дипломатична робота та листування, міжнародні організації, дипломатична
6
історія України та її сучасна дипломатія, ділова українська мова – і це ще далеко неповний перелік тих знань, які щоденно дарують наші викладачі студентам, з притаманними їм доброзичливістю нетрадиційним підходом до своєї високої праці. Не можна відірвати погляду від скляних дверей шафи, за якими студентський погляд зупиниться на численних підручниках та посібниках, наукових збірках і монографіях, працях наших викладачів. З якою вдячністю та віддачею слухають студенти та згадують випускники живі та насичені фактами лекції завідувача кафедри, професора Віктора Матвієнка, якому 30 жовтня 2009 р. присвоєне почесне звання “Заслужений працівник освіти України”; сувору вимогливість та науковий гумор професора Юрія Скорохода… З якою увагою конспектують на заняттях неперевершеного історика,
ОКРИЛЕНА ВИСОКОЮ МІСІЄЮ
члена-кореспондента НАН України, професора Валерія Солдатенка, сповнену відданості своїй справі професора Наталю Яковенко, з якою неприхованою радістю щоразу приходять студенти вчитися до доцента Тетяни Шинкаренко, талановитого фахівця та людини енциклопедичних знань. А скільки різних конференцій та цікавих заходів проводиться під егідою кафедри за організацією наукового співробітника, талановитої та вишуканої Алли Гуменюк! Наслідуючи приклад незалежної України, наша кафедра постійно вдосконалюється. З’являються нові книжки, нові навчальні курси. До роботи запрошуються провідні фахівці своєї справи. Про всі тонкощі дипломатії студентам повідають професор Борис Гуменюк та колишній міністр Анатолій Зленко. І якби ж тільки лекції… З нетерпінням чекають студенти можливості показати свої знання в дискусіях, що постійно тривають на семінарських заняттях в атмосфері творчого пошуку та невичерпного гумору у викладачів Наталі Шпакової, Олени Ковтун, Артема Сапсая та Ігоря Черінька. Наші вікна починають світитися рано вранці, а вимикається світло пізно ввечері. У нас люблять працювати. Ми віддані своїй справі. Ми завжди відкриті для Вас, Шановні Студенти! Ігор Черінько (аспірант кафедри)
Кафедра країнознавства
Завідувач професор Володимир Крижанівський
Історія кафедри країнознавства бере свій початок з 1960 року, коли разом з відкриттям в Університеті підготовчого факультету в його складі було створено й кафедру гуманітарних дисциплін, завдання якої полягало в забезпеченні викладання іноземним громадянам циклу загальногуманітарних дисциплін. Першим її завідувачем став доцент Ф.П. Остапенко. Кафедра створена у зв’язку із запровадженням на спеціальності «міжнародні відносини» регіонознавчої спеціалізації та підготовкою до відкриття в Інституті освітньої спеціальності «країнознавство». Ще раніше колектив кафедри підготував базовий для вищих навчальних закладів України комплекс навчальнометодичного забезпечення цієї спеціальності – освітньокваліфікаційні характеристики, програми і навчальні плани за рівнями підготовки бакалавр, спеціаліст і магістр. На його основі кафедра розробила й галузевий стандарт освіти з означеної спеціальності. З 1997 року завідувачем кафедри є доктор історичних наук, проф. Володимир Прокопович Крижанівський. Викладачі кафедри країнознавства: д.і.н., проф. В. П. Крижанівський; д.п.н., проф. В. І. Головченко; д.і.н., проф. М. С. До-
ЦІЛИЙ СВІТ, ЯК НА ДОЛОНІ рошко; к.і.н., доц. О. А. Кравчук; к.і.н., доц. Н. Ф. Сербіна; к.п.н., доц. П. М. Ігнатьєв; к.п.н., доц. Р. А. Кривонос; асист. П. В. Бовсунівський. Як підрозділ Інституту міжнародних відносин, кафедра виконує роль методичного центру освітньої діяльності за спеціальністю «країнознавство» в Україні, надає методичну допомогу вищим навчальним закладам, що здійснюють освітньо-професійну підготовку фахівців цієї спеціальності. Напрями наукових досліджень: теоретичні засади країнознавства; Україна в системі геополітичних інтересів країн світу; гуманітарні й культурні зв’язки України з країнами СНД та Східної Європи; Україна у європейській системі міжнародних відносин; історія української державності З 1998 року на базі кафедри функціонує створений за сприяння ЮНЕСКО науково-
методичний центр з питань демократичного врядування і культури миру, що надає методичну допомогу вищим навчальним закладам у впровадженні до навчального процесу дисциплін з напрямів демократії, демократичного врядування, національних і міжнародних комунікацій, культури миру, виступає ініціатором і організатором конференцій з цієї проблематики. Відповідно до спеціалізації на кафедрі склалися два напрями наукових досліджень: порівняльна політологія та регіоно/країнознавство. Викладачі та наукові співробітники кафедри беруть участь у міжнародних наукових та науковопрактичних конференціях, проходять стажування в зарубіжних університетах.
Катерина Гмирянська (ІІ МІ)
Кафедра міжнародного права
МІЖНАРОДНЕ ПРАВО – ГАРАНТ СВІТОВОГО ПРАВОПОРЯДКУ волюціями та змінами вла- го третейського суду. Він з Завідувач ди в Україні. Роботу кафедри особливою теплотою згадує Олександр Задорожній було відновлено в Київському студентські роки, і звичайуніверситеті в 1954 році під но ж друзів та викладачів. Кафедра міжнародного назвою „кафедра державного «Нашому випуску поправа була відкрита в Київ- та міжнародного права”, по- таланило вчитися в таких ському університеті Святого тім – „кафедра міжнародного корифеїв правничої науки, Володимира в 1842 році. Її по- права та іноземного законо- як метр цивілістики, один ява (під назвою „Кафедра за- давства”, і, зрештою, – „кафе- з фундаторів науки про гальнонародного правознав- дра міжнародного права”. Її міжнародне приватне праства”) дала початок київській очолив проф. П.Д. Індиченко, во Геннадій Костянтиношколі міжнародного права, його наступниками були М.К. вич Матвєєв, як видатний що була добре відома не лише Коростаренко, І.І. Лукашук, юрист-міжнародник Ігор в Україні, а й далеко за її меж- В.Г. Буткевич, В.І. Муравйов Іванович Лукашук, як тоами. За понад півтора століт- та О.В.Задорожній, що сьо- дішній декан Гліб Миколатя київськими вченими про- годні очолює цей підрозділ. йович Цвєтков. Моїм науведено ґрунтовні дослідженСтворення в 1990 році на ковим керівником був Воня проблем теорії й історії базі факультету міжнародних лодимир Григорович Буткеміжнародного права, систе- відносин і міжнародного пра- вич – нині суддя Європейматизацію його джерел, зро- ва Інституту міжнародних ського суду з прав людини», блено вагомий внесок у тео- відносин Київського універ- - сказав Олександр Віктороретичне обґрунтування най- ситету імені Тараса Шевченка вич нашому кореспонденту. важливіших галузей та інсти- стало початком якісно нового Трапляється, що розутутів – міжнародного мор- етапу в розвитку кафедри. міння необхідності вивченського права, міжнародноЗ 1999 р. О.В. Задорож- ня тих чи інших предметів го повітряного права, міжна- ній – ще й президент Україн- приходить лише згодом. родного економічного права, ської асоціації міжнародного Кафедрою міжнародміжнародного права захисту права та головний редактор ного права було підготовправ людини та інших. «Українського часопису між- лено понад 70 кандидатів та Потім була перерва в іс- народного права», член По- докторів юридичних наук. торії кафедри, пов’язана з ре- стійної палати МіжнародноОльга Великодня (ІІІ МІ)
БАЗОВИЙ ПІДРОЗДІЛ
Кафедра міжнародного приватного та митного права
Завідувач професор Анатолій Довгерт
Кафедру міжнародного приватного та митного права створено в 1992 році для забезпечення однойменної спеціалізації. Її першим завідувачем став професор, доктор юридичних наук К.К. Сандровський (19921995). З 1995 року кафедрою завідує доктор юридичних наук, професор, членкореспондент АПрН України, заслужений юрист України А.С. Довгерт. Викладачі кафедри стажувалися та викладали право у вищих навчальних закладах Європи й Америки (Школі права Діккінсона Пенсільванського університету, університетах м. Вашингтона, Нью-Йорка, Пітсбурга, Айови тощо). Викладачі кафедри брали активну участь у розробці ново-
го Цивільного кодексу України, Закону України про міжнародне приватне право та інших нормативних актів, а також у науковому коментуванні цих документів. На основі науковопедагогічного доробку кафедри склалася сучасна наукова школа з міжнародного приватного права, що має авторитет серед наукових та навчальних закладів України і зарубіжжя. Наукові здобутки кафедри узагальнено в низці монографічних праць. На основі наукових напрацювань викладачів кафедри розроблено Закон України “Про міжнародне приватне право”. Останніми роками кафедра провела ряд відкритих науково-практичних семінарів, що були присвячені розгляду положень нових Цивільного та Господарського кодексів України, а також висвітленню проблем цивільного зако-
нодавства і міжнародного приватного права України. Участь у цих заходах брали розробники вищезгаданих нормативноправових актів, провідні юристи-міжнародники України, авторитетні цивілісти Університету. При кафедрі працюють студентські наукові гуртки. У 2001 році студентами й аспірантами відділення “міжнародне право” створена громадська організація “Центр досліджень міжнародного права”. Разом з кафедрою міжнародного права проведено науково-практичні конференції, присвячені висвітленню особливостей правового регулювання офшорної діяльності, правовим аспектам вступу України до СОТ. У 2004 р. кафедра створила Центр приватного права, який покликаний разом зі студентами працювати над відродженням приватного права. Тарас Черніков (IV МП)
ПРАВО – НАУКА ДОБРА І СПРАВЕДЛИВОСТІ
Кафедра світового господарства і міжнародних економічних відносин Завідувач професор Олександр Шнирков
2007 р. – Заслужений працівник освіти України). У зв’язку з переходом з 1998 р. від одно- до трьохступеневої системи освіти за рівнями бакалавр, спеціаліст і магістр та суттєвим поглибленням змісту нормативних і спеціальних курсів, викладання яких забезпечується кафедрою, її перейменовано в кафедру «світового господарства і міжнародних економічних відносин». За 35 років свого існування кафедра підготувала понад 2500 фахівців у галузі міжнародних економічних відносин для 64 країн світу. Розроблено понад 400 основних та спеціальних курсів з міжнародних економічних відносин. Кафедра підтримує міжнародні наукові зв’язки із спорідненими кафедрами університетів Бельгії, Болгарії, Великобританії, Італії, Ірану, Німеччини, Польщі, Росії, США, Франції та інших країн світу. За роки функціонування кафедри тут склали-
ся такі наукові школи: проф. А.С.Філіпенка – Світове господарство і міжнародні економічні відносини; проф. О.І. Шниркова – Європейський Союз у глобальному економічному середовищі; проф. А.П. Румянцева – Національні інтереси в міжнародних економічних відносинах. Плідна праця науковців кафедри знайшла своє втілення 31 підручнику, 33 наукових посібниках та 43 монографіях, понад 2000 наукових статях. Кафедра пишається своїми випускниками, що працюють у органах державного управління. Це, зокрема, Петро Олексійович Порошенко – Міністр закордонних справ України. Тому, хто прагне досягти такого рівня, Олександр Іванович дає кілька порад: «Головна ідея полягає в якості підготовки висококваліфікованих фахівців, які були б готовими – теоретично та практично – до найскладніших питань економічної взаємодії на міжнародному рівні. Викладачі роблять все від них залежне. Головна справа залишається за студентами. Потрібно лише мати бажання та силу волі, бути працьовитим та наполегливим. Ці якості підвладні кожному, головне – їх розкрити. Студентські роки справді добра нагоди сформувати себе як особистість, у людському й професійному вимірах».
НА ВІСТРІ МІЖНАРОДНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЖИТТЯ
Юлія Омельяненко (І МІ) Катерина Смачило (І МІ)
Підготовку фахівців за спеціальністю «міжнародні економічні відносини» розпочато в 1974 році. У цьому ж році на факультеті міжнародних відносин та міжнародного права Київського державного університету імені Тараса Шевченка було створено кафедру «міжнародних економічних відносин». Саме цього року кафедрі виповнюється 35 років. У різні роки кафедру очолювали: доц. О.К. Єременко, проф. Г.Н. Климко, доц. В.В. Волошин, проф. А.С. Філіпенко. З 2008 р. кафедру очолює д.е.н., проф. О.І. Шнирков. (1998 р. – Відмінник освіти України, 2002 р. – Почесна грамота Міністра закордонних справ України та Почесна грамота Голови Київдержміськадміністрації,
Кафедра міжнародного порівняльного і європейського права Завідувач професор Віктор Муравйов
Кафедра порівняльного і європейського права створена 1 липня 2003 року на базі кафедри порівняльного правознавства, що функціонувала в Інституті з 1992 року (завідувачі – професори П.Ф.Мартиненко, В.К.Забігайло). Керівництво кафедрою порівняльного і європейського права здійснює доктор юридичних наук, професор Віктор Іванович Муравйов. Науковий потенціал кафедри – 10 штатних науково–педагогічних працівників, із них: 2 доктора наук,професори (В.І. Муравйов, І.Г. Білас), 3 кандидати наук, доценти (А.Л. Федорова, О.М. Лисенко, О.М. Шпакович), 5 асистентів (к.ю.н. О.В. Гончарук, к.ю.н. В.В.Попко, к.ю.н. О.В. Святун, к.ю.н. К.В. Смирнова, І.В. Влялько). Створення кафедри пов’язане передусім із стратегічним курсом України на інтеграцію в європейське співтовариство і об’єктивною потребою в підготовці відповідних кадрів для роботи в цій сфері зовнішньої політики нашої держави. Навчальні плани всіх спеціальностей в Інституті передбачають вивчення студентами ряду нормативних і вибіркових навчальних дисциплін європейського напряму. У 1999 році в рамках угоди між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка і
ЗГІДНО З ЄВРОПЕЙСЬКИМИ СТАНДАРТАМИ університетом Париж–2 – Пантеон Асса на відділенні впроваджено навчальну програму Університету Париж–2 з французького та європейського права для студентів 4 та 5 курсів, за результатами виконання якої в 2003 році вперше в Україні 17 випускників Інституту міжнародних відносин отримали магістерські дипломи Університету Париж-2 та Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У рамках Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” викладачі та наукові співробітники кафедри працюють над дослідженням теоретичних та практичних питань розвитку галузей сучасного міжнародного, європейського та порівняльного права, беруть участь у роботі міжнародних науково-дослідницьких груп з питань адаптації законодав-
ства України до норм та стандартів Європейського Союзу та Ради Європи. Разом із Львівським університетом імені Івана Франка, Університетом м. Інсбрук (Австрія), Кільським університетом, Університетом м. Регенсбург (ФРН), Університетом м. Лунд (Швеція) та Кінгз Коледжем (Велика Британія) кафедра виконує програму ТЕМПУС з проекту “Європейське право в університетах України”. У межах проекту програми ТАСІС “Правничі студії в Україні: Київ та окремі регіони” проведено підвищення кваліфікації викладачів, організовано навчальні семінари в Україні, Греції та Росії. Викладачі кафедри доценти А.Л.Федорова, О.М.Шпакович, асистент О.В.Гончарук взяли участь у навчальних семінарах і отримали свідоцтва про підвищення кваліфікації з права Євросоюзу. Артем Нікіфоров (ІІ МП)
Кафедра міжнародних фінансів
МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ– ЦЕ МИСТЕЦТВО ... ні Тараса Шевченка створено датських та 2 докторські дисерЗавідувач професор першу в Україні кафедру між- тації, видано більше 10 монограОлександр Рогач народних фінансів, тоді – ка- фій. Кафедра є активним учасфедру міжнародних валютно- ником різноманітних міжнарод« ... мистецтво управління, кредитних і фінансових відно- них проектів. Одним з пріоритетних намистецтво пошуку, мистецтво син. Розпочавши свій шлях з 4-х аналізу, застосування знань, на- викладачів, кафедра пройшла прямів розвитку кафедри є ставичок, досвіду та інтуїції». Саме тривалий шлях розширен- жування викладачів та аспірантаку відповідь ми отримали від ня, удосконалення та розвитку. тів у провідних зарубіжних уніОлександра Ігоровича Рогача, Сьогодні на кафедрі працюють верситетах. За час існування казавідувача кафедри, запитавши 3 доктори наук (професори), 4 федри викладачі та аспіранти кандидати наук (доценти), та 1 проходили стажування в таких його про міжнародні фінанси. Дійсно, сфера міжнародних кандидат наук (асистент). Ви- університетах, як Університет фінансів відіграє вирішальну кладачами кафедри розроблено штату Айова (США), Вища шкороль у розвитку світової еконо- 22 нормативних та 38 спецкур- ла Лессіус (Бельгія), Ліверпульміки в цілому. Вона є динаміч- сів, видано більше 20 підручни- ський університет імені Джона Мура (Велика Британія). ною, зміни відбуваються навіть ків і навчальних посібників. Професор О.І.Рогач зазнаОсновними напрямами нане щоденно, а кожну годину та хвилину. Підтвердження цього укової роботи кафедри сьогодні чає, що «викладач повинен не- глобальна фінансова криза, що є проблематика розвитку між- сти в собі любов та глибоку повплинула на всі аспекти життя народних фінансових ринків, вагу до своєї роботи, аудиторії світової спільноти, тому завдан- міжнародного руху капіталу. та «його величності студента». А ня підготовки кваліфікованих Викладачі кафедри займають- студент відчуває це й відповідає фахівців у цій галузі є як ніколи ся дослідженням питань транс- вдячністю й розумінням, охонаціоналізації світової економі- че вчиться, проявляє зацікавлеактуальним та необхідним. І це завдання успішно ви- ки, глобалізації світових фінан- ність, зрештою – стає фахівцем конується кафедрою вже упро- сів, інтеграційних процесів у фі- та всебічно розвинутою, освічедовж більш як 10 років. 20 трав- нансовій сфері, проблематики ною особистістю». Лише за таня 1999 року в Інституті міжна- міжнародного банківництва та ких умов може існувати вища родних відносин Київського на- грошово–кредитної політики. школа. ціонального університету іме- На кафедрі захищено 14 кандиОльга Заліско (ІІІ МЕВ)
7
КАФЕДРА В ІНСТИТУТІ — БАЗОВИЙ ПІДРОЗДІЛ Кафедра міжнародного бізнесу
Завідувач професор Володимир Вергун
Кафедру управління зовнішньоекономічною діяльністю засновано 1990 року. Завідувачем новоствореної кафедри став доцент В.Д. Прилюк, що і керував нею до 1993 року. У 1993 році кафедру перейменовано на кафедру управління зовнішньоекономічною діяльністю. Далекого 1993 року завідувачем став професор, д.е.н. А.І. Кредісов, що переймався всіма її проблемами і досягненнями впродовж довгих десяти років; після чого 2003 року передав управління в мужні і надійні руки свого колишнього студента, а нині – професора, д.е.н. Володимира Антоновича Вергуна, який успішно керує кафедрою до нинішнього часу.
Колектив кафедри в тісному співробітництві з науковцями і практиками інших кафедр Університету, ряду вищих навчальних закладів, міністерств та відомств України організовує діяльність Київського маркетингового клубу, працює над формуванням науково-методичної школи «Маркетолог». У 2001 році кафедра започаткувала традицію проведення на її базі щорічних міжнародних науково-практичних конференцій з питань розвитку міжнародного бізнесу в Україні. У 2007 році кафедрою підготовлено та опубліковано перший в Україні підручник профільного орієнтування – «Міжнародний бізнес». 2008 року кафедру знову було перейменовано у відповідності до спеціальності, та тих курсів і дисциплін, які викладаються на відділенні. Тепер кафедра має назву кафедра міжнародного бізнесу і на-
ПЛЕЯДА МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ
ступного року буде святкувати своє двадцятиріччя. Кафедра міжнародного бізнесу бере активну участь у науково-дослідній роботі Інституту в рамках міжнародних проектів і програм, пов’язаних з різними аспектами зовнішньоекономічної діяльності й міжнародного бізнесу. Вона плідно співпрацює з Вищою школою м. Мерзебург (ФРН), Центром Євроазіатських досліджень Редінгського університету (Великобританія). Результатами співробітництва стали спільні наукові публікації, науковопрактичні конференції і круглі столи, стажування викладачів і навчання студентів в означених ВНЗ. За значний особистий внесок у розвиток національної вищої освіти, підготовку висококваліфікованих фахівців, багаторічну плідну наукову і педагогічну діяльність та з нагоди 175–річчя Київського національного університету імені Тараса Шевченка завідувач кафедри, професор Володимир Антонович Вергун, отримав звання Заслуженого економіста України (27 жовтня 2009 року). Сьогодні кафедра – це місце, де кожен студент може бути впевнений, що його почують, адже викладачі та співробітники кафедри – щирі та добрі люди. Євген Везелєв (ІІІ МБ)
За останні роки в Інституті подальшого розвитку набула післядипломна освіта в різноманітних її формах – від короткотермінових курсів підвищення кваліфікації до дипломної підготовки магістрів. Ці напрямки діяльності забезпечує відділення післядипломної освіти ІМВ. Насамперед, уже тривалий час достатньо ефективно організована перепідготовка фахівців та їхня подальша спеціалізація за освітньопрофесійною програмою магістра. У червні 2009 р. відбувся одинадцятий випуск слухачів заочної магістратури. Наразі на відділенні післядипломної освіти ІМВ за чотирма спеціальностями навчається близько 500 слухачів. Зі збільшенням кількості слухачів, навчальнометодична робота з організації післядипломної під-
готовки стала більшою мірою зосереджуватись на забезпеченні в достатній кількості відповідною навчальнометодичною літературою слухачів, започаткуванні нових форм та методів роботи викладачів у зростаючих за чисельністю групах, постійним оновленням якісних характеристик змісту навчання. На виконання Державної програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України з квітня 2007 року відділення залучається до організації підвищення кваліфікації фахівців з числа працівників секретаріату Кабінету Міністрів України. На найближчу перспективу програма розвитку післядипломної освіти залишається пріоритетною у сфері перепідготовки кадрів та підвищення кваліфікації фахівців-міжнародників в Інституті. Євген Гавриличенко ( ІІ МІ)
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТАНДАРТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
8
ХТО ВОЛОДІЄ ІНФОРМАЦІЄЮ, ТОЙ… формаційних відносин. Як ві- інформацію, де можна проЗавідувач професор домо, хто володіє інформацією, водити час. Попри це, молоМикола Рижков той володіє світом, і проблеми дість – пора яскрава та незаз фаховими аналітиками з між- бутня». З набуттям Україною не- народної економічної, політичСпецифіка кафедри міжзалежності виникла потре- ної інформації слід було вирі- народної інформації полягає ба в створенні інформаційно- шувати негайно. Раніше теж го- в підготовці висококваліфіаналітичних підрозділів у цен- тували фахівців-аналітиків, але кованих аналітиків, які здатні тральних органах влади, зо- в Росії, в Україні це було зро- проаналізувати за допомогою внішньополітичних установах. блено вперше. різноманітних методів стан Відповідно до потреб держави, «Якщо до людини стави- та перспективи міжнародних в Інституті міжнародних відно- тись з повагою, то вона відпові- відносин у всьому їх різномасин була відкрита спеціальність датиме тобі тим же,» – ця фраза нітті та непередбачуваності, «міжнародна інформація». завідувача кафедри найбільш зробити прогнози та запроЗавідувач кафедри міжна- вдало відображає стосунки понувати ефективні рішення. родної інформації професор між викладачами та студентаНасправді об’єкт виМикола Миколайович Риж- ми, що, безперечно, заслуговує вчення тут є, напевно, одним ков – надзвичайно ерудована на захоплення. із найскладніших, але тим не людина, цікавий співрозмовЗавідувач кафедри міжна- менше доволі цікавими. Всі ник. Він працює в Університе- родної інформації навчався на випускники мають гарантоті близько 25 років, становлен- факультеті міжнародних від- ване працевлаштуванням. ня кафедри відбулося за його носин Київського державного Студентами ІМВ Микоучасті. університету імені Тараса Шев- ла Миколайович побажав беЧим зумовлена необ- ченка. регти здоров’я, досягти рохідність появи такої спеці«Тоді було менше можли- динного щастя, стабільносальності? – запитали ми в востей для навчання і менше ті в житті та в країні, плідної М.М.Рижкова. спокус для відпочинку. Не існу- праці заради Інституту, Уні- Країні бракувало фахів- вало всесвітньої мережі, з якої верситету та держави. ців у галузі міжнародних ін- можна черпати різнопланову Варвара Даниленко (ІІІ МІ)
Кафедра іноземних мов
Відділення післядипломної освіти Завідувач професор Віктор Матвієнко
Кафедра міжнародної інформації
Завідувач професор Валентина Дайнеко Одним з перших відгуків, які я чую, коли говорю, що навчаюсь в ІМВ, є: «Ти гарно знатимеш іноземні мови!». Дійсно, Інститут славиться не лише професійними фахівцями у сфері міжнародних відносин, але й висококваліфікованими перекладачами та просто людьми, що професійно володіють іноземними мовами. Усе це завдяки кафедрі іноземних мов, яка допомагає нам у вивченні англійської, французької, німецької, іспанської, японської, китайської, перської, італійської, шведської та багатьох інших мов. Цей підрозділ було створено в складі факультету міжнародних відносин та міжнародного права в 1976 році для забезпечення мовної підготовки студентів. Її першими завідувачами були доценти І.І. Борисенко, К.Є. Смірнова. На кафедрі склалася визнана в Україні та в зарубіж-
МОВА – У НІЙ ВЕСЬ ВСЕСВІТ… них університетах науково- укових центрах Великої Бритаметодична школа викладання нії, США, Австрії, Франції, Ісіноземних мов для спеціальних панії, Канади, Малайзії, Мексицілей - наукової та професій- ки, Бельгії, Німеччини, Єгипту, ної комунікації. При викладан- Ірландії, Греції, Ісландії. З 1990 року кафедру очоні іноземних мов застосовуються новітні методики, що ґрун- лює Заслужений працівник туються на використанні сучас- освіти України, кандидат фіних технічних засобів навчан- лологічних наук, професор Ваня: комп’ютеризованих лінга- лентина Вікторівна Дайнеко, фонних класів, системи синх- без якої вже неможливо уявиронного перекладу, аудіо- та ві- ти ІМВ. З 1969 року працює в деокомплексів, мультимедій- Київському університеті на факультеті романо-германської них класів. Викладання іноземних філології. З 1976 року – на фамов на кафедрі здійснюється культеті міжнародних відносин за модульно-рейтинговою сис- та міжнародного права, згодом темою, колективом кафедри – Інституті міжнародних віднов навчальний процес впрова- син. З 1999 року – Заслужений джено систему мовного тесту- працівник освіти України. Вчевання студентів і абітурієнтів. не звання професора присвоФонди кафедральної бібліоте- єно у 2003 році. Валентина Віки налічують 10 000 примірни- кторівна є автором понад 100 ків навчальної та навчально- наукових праць та розробок. «Першого вересня цьометодичної літератури. Викладачі кафедри є висо- го року кафедрі виповнилококваліфікованими спеціаліс- ся 33 роки, і такий рівень її ротами, що не зупиняються на до- боти тримається на відданоссягнутому і підвищують квалі- ті викладачів своїй справі, вифікацію. Вони проходили ста- сокому фаховому рівні воложування в університетах та на- діння іноземними мовами,
любов’ю до того, що робиш кожен день. Мої колеги віддані своєму покликанню, нашому Інституту, Університету. Всі ми прагнемо надати студентам якісні конкурентоспроможні знання. Ті кілька років, впродовж яких студенти вивчають в Інституті іноземну мову, є основними в їхньому житті. Коли наші випускники прийдуть на роботу, одразу можна буде перевірити, якої якості знання, що вони отримали. Наші студенти мають відповідати всім вимогам, які висуваються, передусім в державних структурах, до спеціалістів із дипломом перекладача. Наші викладачі, як і студенти, не можуть забувати, що працюють і навчаються в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка – найкращому закладі в Україні, в Університеті із багатолітніми традиціями. Вони мають тримати високу марку Університету». Дарина Кирилко (ІІ МІ)
Знати й творити Знання – безперечний пріоритет
Говорячи про Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, неможливо не згадати про самих студентів та про процес їхнього навчання. Хто ж знає про це краще за Миколу Миколайовича Гнатовського – заступника директора з навчальної роботи, доцента та кандидата юридичних наук. [ Д. Кирилко ]: У чому полягає особливість навчального процесу в ІМВ? [ М. М. Гнатовський ]: Відмінності навчального процесу в нашому Інституті полягають у тій концепції, що була закладена ще на етапі його створення в 1944 році. Тоді постало завдання готувати фахівців для зовнішньополітичної діяльності УРСР. Акцент робився на тому, що ми готуємо високоосвіченого фахівця досить широкого профілю. Це забезпечується широкою ерудицією, глибоким знанням іноземної мови, здатністю вільно працювати в іншомовному середовищі. Незалежно від спеціальності нашого випускника, життя насамперед вимагає від нього бути обізнаним у багатьох сферах, бути здатним виконувати широкий спектр роботи. Тому ми небезпідставно вважаємо, що
залишаємось найпрестижнішим навчальним закладом України. Відповідно до урядових рішень, ми перейшли на ступеневу систему вищої освіти, тому намагаємось зробити максимально змістовною підготовку і бакалавра, і спеціаліста, і магістра. Ми прагнемо досягти ситуації, коли ніхто не сумніватиметься в кваліфікації бакалавра: це має бути освічений фахівець, здатний до професійної роботи. При цьому є речі, що залишаються незмінними, що визначають обличчя нашого Інституту. Ми перейшли на кредитно-модульну систему, студенти не можуть дозволити собі розслабитися «від сесії до сесії», а працюють упродовж семестру. Магістратура також є цікавішою, відкриваються нові спеціалізації. Ми прагнемо, щоб наші випускники були здатні пристосуватисяv до нових реалій життя. Цей підхід виявився далекоглядним. Коли в країні відбулися радикальні зміни соціально-економічного устрою, виявилося, що наші випускники порівняно краще адаптовані до нових реалій. Саме вони стали провідними дипломатами незалежної України, найкращими та найвідомішими юристами, банкірами тощо. [ Д. Кирилко ]: Чи введені певні інновації в навчальний процес? [ М. М. Гнатовський ]: Ми постійно працюємо над оновленням такого документу, як навчальний план. Час вимагає змістовних змін. Ми плануємо змінити зміст практик, зробити їх важливими для майбутнього працевлаштування та професійної орієнтації студента. Наступного року запровадимо дисципліну, що до-
поможе студенту магістратури краще орієнтуватися на ринку праці, навчити його писати резюме, проходити співбесіди тощо. Інститут працює над тим, щоб відкрити англомовну магістратуру і створити більше можливостей для навчання іноземних студентів. Серйозного прогресу тут досягла кафедра світового господарства та міжнародних економічних відносин, велику допомогу надає наша кафедра іноземних мов. Університетом прийнято рішення, що з наступного року магістратура буде дворічною. Це означатиме не просто додавання одного семестру роботи в аудиторії, а й запровадження майстер-класів найкращих фахівців, змін у проходженні студентами практики тощо. [ Д. Кирилко ]: Інституту вже 65… Скільки років Ви вже тут і що він тепер означає для Вас? [ М. М. Гнатовський ]: Завжди хочеться згадувати хороше. З 65 років ІМВ я тут всього 15. Це порівняно малий термін, але за ці роки Інститут став частиною мене. Усі спроби реалізувати себе поза межами alma mater все одно пов’язані з Інститутом. Для мене Інститут – це люди, студенти, викладачі, навчально-допоміжний персонал – і лаборанти, і методисти, і чергові, всі ті люди, яких бачиш щодня. Інститут готує студентів до майбутнього життя. Саме тут ми переживаємо найкращі почуття та емоції, створюємо нові ідеї. Інститут міжнародних відносин для мене – це і є життя.
Науково–дослідницький флагман
Суттєвим здобутком української науки є формування науковоінформаційного центру України з питань міжнародних відносин та зовнішньої політики в Інституті міжнародних відносин. Упродовж 65 років тематика наукових досліджень зазнала суттєвих змін у бік актуалізації й розширення, зміцнів науковий потенціал і матеріальнотехнічна база. Науково-дослідна робота в Інституті є невід’ємною складовою підготовки фахівцівміжнародників. Для уточнення поточного стану справ та перспектив Інституту в науководослідницькій сфері ми поспілкувалися із заступником директора з наукової роботи, професором Олександром Івановичем Шнирковим. [ Д. Яровий ]: Розкажіть, будь ласка, про зміни в науковій базі Інституту після здобуття Україною незалежності та про її сучасний стан. [ О. І. Шнирков ]: З початку 1990-х років науково-дослідна робота стала зазнавати принципово нових змін. Основну увагу науковці Інституту приділили проблемам формування системи зовнішніх зносин саме незалежної України. Наразі науковий по-
Дарина Кирилко (ІІ МІ)
М
іжнародні зв’язки Інституту розвиваються в рамках угод Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також на основі двосторонніх угод про співробітництво, що укладаються між Інститутом і провідними зарубіжними навчальними закладами та науковими установами. У рамках міжуніверситетських угод Інститут співпрацює з більш ніж 60 вищими навчальними закладами-партнерами з Європи, Російської Фе-
тенціал Інституту становить близько 170 штатних науково-педагогічних працівників, з них: академік НАН України – 1; член-кореспондент Академії правових наук України – 2; академік Української технологічної академії – 1; докторів наук, професорів – 29, кандидатів наук, доцентів – 57. Складовою частиною наукового потенціалу Інституту є науково-дослідна частина (НДЧ), що нараховує 29 штатних співробітників (наукових співробітників – 15; спеціалістів – 14). Дбаючи про оновлення та підготовку науковопедагогічних і наукових кадрів, Інститут приділяє значну увагу роботі аспірантури та докторантури. В аспірантурі Інституту щорічно навчається понад 60 громадян України та зарубіжних держав, близько 50 осіб працюють на кафедрах Інституту як здобувачі наукового ступеня кандидата наук, а 5 – наукового ступеня доктора наук. В Інституті функціонують три спеціалізовані вчені ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій. Упродовж 1944-2009 років викладачами Інституту було підготовлено більше 300 монографій, близько 450 підручників та навчальних посібників, підготовлено 40 докторських та більш як 500 кандидатських дисертації. [ Д. Яровий ]: Яким чином залучаються та заохочуються до наукової роботи майбутні молоді вчені – студенти ІМВ? [ О. І. Шнирков ]: Формами залучення студентів до наукової творчості є робота в наукових гуртках, проведення студентських наукових конференцій. Наукове товариство студентів та аспірантів сприяє отриманню моло-
МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ
дерації, США, Японії та ін. Двосторонні угоди про співробітництво укладені з Московським державним інститутом міжнародних відносин (Університетом) (Росія), Університетом м.Айова, Карлтонським університетом (Канада) та іншими. Угодами передбачені взаємний обмін навчально-методичними планами, програмами, науковою літературою, викладачами та студентами, проведення спільних науково-теоретичних конференцій, симпозіумів, круглих столів тощо.
Активно проводиться співпраця в рамках міжнародних програм. За програмами TEMПУС-TACIС Інститут співпрацює з багатьма зарубіжними вищими навчальними закладами. Інститут був першим в Україні вишем-координатором проекту “Підготовка спеціалістів у галузі європейських досліджень ”, що виконувався в рамках програми TEMПУС в 1998 – 2001 рр. За результатами проекту в Інституті був відкритий Центр європейських студій. Центром створена Національна інформаційна сис-
тема вищих навчальних закладів України з європейських студій. У 1999-2009 рр. розроблено багатосторонні великомасштабні міжнародні проекти, серед яких: Проект програми ТАСІС “Правничі студії в Україні: Київ та окремі регіони” разом з компанією “Quality and Reliability” (Греція), Фундацією Європейських студій (Польща), Університетом Париж-І (ПантеонСорбона, Франція), Московським державним інститутом міжнародних відносин (Університетом) МЗС Росіїм;
Проект програми ТЕМПУС “Створення Національного Інноваційного Центру з міжнародних освітніх програм “ІНКОС” - разом з Міністерством освіти і науки України, Університетом м.Аахен (ФРН) та Кінгз Коледжем (Велика Британія); Інститут співпрацює з іноземними партнерами також у рамках міжнародних програм ЮНЕСКО, ІНТАС, НАТО; з Фондами Аденауера, Бертельсмана, Еберта, Рози Люксембург, “Відродження”, “Євразія” та ін. На базі Інституту працюють Центр європейської
дими науковцями Інституту стипендій та грантів для науково-дослідної роботи і навчання за кордоном. Результати наукових досліджень (близько 250 щороку) публікуються в збірнику «Актуальні проблеми міжнародних відносин». [ Д. Яровий ]: Як використовуються здобутки нашої науки в суспільнополітичному житті та міжнародних відносинах? [ О. І. Шнирков ]: Вчені Інституту роблять суттєвий внесок у розвиток вітчизняної науки. Систематично проводяться міжнародні наукові конференції, семінари, симпозіуми, круглі столи. Щорічно викладачі готують до 40 монографій та підручників, друкують більше 300 наукових статей. Видаються збірки: «Вісник Київського університету. Міжнародні відносини», «Актуальні проблеми міжнародних відносин». Кафедри Інституту залучаються до здійснення експертних оцінок, вироблення пропозицій щодо проектів законодавчих актів для органів державного управління. Останні роки стали періодом подальшого зміцнення науководослідницького потенціалу Інституту, його утвердження як провідного навчального закладу України у сфері наукових досліджень міжнародних відносин. Це передбачає актуалізацію всієї тематики наукових досліджень, удосконалення координації наукових досліджень Інституту з факультетами Університету, МЗС України та профільними науководослідними центрами. Дмитро Яровий (ІІІ МІ)
документації, Центр інформації і документації НАТО. В Інституті постійно проводиться викладацька, науково-дослідна робота провідними зарубіжними вченими, відбуваються лекції офіційних осіб із зарубіжних країн з питань міжнародних відносин. Студенти, аспіранти та викладачі беруть участь у багатьох міжнародних наукових конференціях та семінарах. На теперішній час в Інституті навчається 180 зарубіжних студентів. Віктор Вишньов (V МВ)
9
Студентське життя вирує! Рада студентів Інституту: центр студентського самоврядування Рада студентів ІМВ має чітку окреслену структуру, повноваження і обов’язки. Вона є справжнім, дієвим центром студентського самоврядування в Інституті міжнародних відносин. Рада студентів координує громадську, культурну, спортивну діяльність студентів. Основними заходами, які організовує Рада, є щорічний конкурс «Міс ІМВ», змагання ІМВ з футболу, волейболу, настільного тенісу, більярду, шахів та інших видів спорту. За підтрімки Ради студентів на постійній основі проводяться студентські форуми та зібрання, зустрічі з політичними діячами, дипломатами, організовуються святкові концерти та фотовиставки. Рада студентів ІМВ має досвід співпраці з українськими і зарубіжними студентськими організаціями, міністерствами та посольствами, інститутами та університетами різних країн світу. Щорічно організовуються туристичні поїздки студентів – до Канева, Львова, Одеси та інших міст України. Обирається Рада студентів один раз на
два роки. Вона складається з 25 осіб, включаючи представників Наукового товариства студентів та аспірантів (НТСА), студентської газети «Міжнародник», Ради студентів гуртожитку, Молодіжної фундації ЮНЕСКО та студентського профбюро. Складається з департаментів, зокрема департаменти культури, спорту, благодійної діяльності, зовнішніх зв’язків, фінансів, аналітики та координації. З 2007 року головою Ради є Віталій Лисенко, що зараз навчається вже на п’ятому курсі спеціальності «міжнародний бізнес». Він розповів, що основною роботою Ради студентів завжди було знайти студентів-активістів. Майбутнім членам Ради студентів Віталій побажав ентузіазму, оскільки жоден з нас не працює за винагороду, і все тримається на особистій ініціативі. Крім того, важливою є здатність працювати в команді, бути толерантними та поступатися власними інтересами заради спільної мети. Дарина Кирилко (ІІ МІ)
Наукове товариство студентів та аспірантів: запорука наукового поступу Київський національний університет імені Тараса Шевченка – провідний вищий навчальний заклад в Україні, а Інститут міжнародних відносин є його важливою складовою. Цей статус він підтримує не лише високим рівнем освіти, а й розвитком науки. Для того, щоб Інститут не втрачав свої позиції на науковій ниві ще у 1993 році було створено Наукове товариство студентів та аспірантів Інституту міжнародних відносин. Першим Головою НТСА став Р.А.Кривонос, який зараз працює в Інституті доцентом кафедри країнознавства. З того часу Наукове товариство сприяє становленню науковців в Інституті міжнародних відносин.
Сьогодні Головою НТСА є Віктор Вишньов – студент V курсу спеціальності “міжнародні відносини”. Віктор разом зі своєю командою підняв на новий рівень роботу організації. Традиційним стало проведення щорічних науковопрактичних конференції «Актуальні проблеми міжнародних відносин» та «Шевченківська Весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку», в яких активну участь беруть студенти та аспіранти вищих навчальних закладів України та іноземних держав. За підсумками цих конференцій найкращі статті молодих вчених друкуються в науковому журналі «Актуальні проблеми міжна-
родних відносин». НТСА проводить низку інших наукових заходів різної періодичності. На сьогодні кількість учасників НТСА Інституту складає більш як 100 студентів та аспірантів. Членство в НТСА є вільним для студентів ІМВ. Для того, щоб його набути, необхідно вести активну наукову роботу – брати участь у конференціях, готувати наукові статті. Упродовж останніх років НТСА ІМВ займає перші позиції серед наукових товариств Університету за рівнем та кількістю учасників наукових заходів, які проводяться. Віктор Курцев (ІІІ МЕВ)
З чого складається життя в гуртожитку? Напевно, не можна уявити собі студентські роки без гуртожитку. Це знакове місце як для студентів. Для кожного студента гуртожиток починається з коменданта. Так почався він колись і для мене. Кожному мешканцю гуртожитку добре відомі імена Надії Володимирівни Ясенової та Олександри Григорівни Гармідарової. Рада студентів гуртожитку, яку очолює Ігор Цибулін (ІV МЕВ), активно допомагає їм в нелегкій справі. Ми завдячуємо їм облаштованістю нашого студентського життя в гуртожитку. Заходиш ти до гуртожитку чи з вулиці, чи з боку Інституту, обов’язково помітиш привітні погляди наших вахтерів. «Вони свідки наших перемог та невдач, вони підтримають та втішать. Ми бачимось з ними кожний день, тому вахтери завжди помічають, коли ми в доброму гуморі, а коли чимось засмучені» - кажуть меш-
10
канки кімнати 318. У тандемі з нашими охоронцями вони слідкують за порядком. Найчисельнішою складовою життя в гуртожитку є, безперечно, студентство. Гуртожиток – дружна родина, тому і життя там у студентів єдине на всіх: і біда, і радість, і свято, і сесія. Найбільш «загальне» місце в гуртожитку – це кухня. Тут обговорюють останні новини, обмінюються рецептами. До речі, саме на кухні відбувається щорічний кулінарний конкурс серед мешканців гуртожитку, де кожний може проявити себе як досвідченого кухаря. Тим, хто провів студентські роки в гуртожитку, є що згадати. У цих стінах хтось зустрів своє перше кохання, хтось знайшов вірних друзів. Роки в гуртожитку – це школа на все життя, яку ми згадуватимемо з щирою вдячністю. Наталія Крилова (ІV МІ)
Молодіжна фундація ЮНЕСКО
Інститут міжнародних відносин – чудове місце для навчання та самореалізації. Зокрема, для втілення в життя своїх творчих ідей та проведення благодійних акцій студенти можуть звертатись до Молодіжної фундації ЮНЕСКО, що є ланкою міжнародної міжурядової організації ООН з питань освіти, науки i культури. Молодіжна фундація ЮНЕСКО існує як клуб ЮНЕСКО в нашому Інституті вже більш як 10 років. Фундація сприяє здійсненню політики ЮНЕСКО на рівні Інституту, а також активно співпрацює з різними українськими та міжнародними організаціями та надає можливості студентам брати участь у різноманітних заходах цих організацій. Серед них такі, як Програма розвитку ООН в Україні, Міністерство культури і туризму України, Фонд О. Франчук «АНТИСНІД», Міжнародна організація «Інтеркультура» та ін. Заходи, які проводили члени організації протягом останніх років, можна умовно поділити на дві категорії: благодійні та культурно– освітні. До перших належать акції в боротьбі
з ВІЛ/СНІД, що проводяться разом з Фондом Олени Франчук «АНТИ–СНІД». Освітньо-науковими можна назвати акції МФ, що пов’язані з моделюванням міжнародних процесів. Активні члени Фундації брали участь у організації Моделювання Ради Безпеки ООН у Міністерстві закордонних справ. Зокрема, студенти Інституту забезпечували синхронний переклад на англійську мову засідання в рамках цієї події. У 2009/2010 роках МФ ЮНЕСКО планує реалізувати традиційні заходи попередніх років, а також такі нові ідеї як: проведення в Інституті акції до дня боротьби з палінням із залученням організацій, що борються з цим злом; організація і проведення «Міжнародного дня води»; проведення акції з озеленення міста. МФ ЮНЕСКО вітає студентів, які мають бажання приєднатися до нас і взяти безпосередню участь у діяльності організації. Євгенія Мельник (ІІІ МБ) Андрій Ларченко (ІІ МП)
Декілька несподіванок, пов’язаних зі студентським профбюро Загалом, напевно, усі так чи інакше чули про студентську профспілкову організацію, профком, профбюро (несподіванка № 1 – ці всі назви не зовсім точно називають одну й ту ж організацію) чи точніше знають про її існування. Але навряд ви надавали великого значення Профбюро в повсякденному студентському житті (очікувана несподіванка №2 – ви помилялись). Насправді ж відбиток діяльності профбюро, якби це не лунало, відчутний майже в усіх сферах студентського життя. І ось декілька прикладів: щомісяця ви отримуєте проїзні – це студпрофбюро! Саме
завдяки членським профвнескам, спонсорській підтримці, грошовому фінансуванню з Університету ви маєте можливість економити щодня в транспорті. Кожного року ви можете отримати так звані «айсіки», які фактично можуть замінювати студентські та допоможуть ідентифікувати вашу особу за кордоном, – цим теж опікується студентська профспілка. Взимку та й влітку охочі можуть відпочити під гаслом «дешево й сердито» - студпрофбюро! Розподіл стипендій, премій, матеріальної допомоги – думаю, ви здогадались. І особлива увага приділяється благодійним акціям та поїздкам
у дитячі будинки… До того ж профбюро бере активну участь в організації концертів в ІМВ та максимально тісно співпрацює із Радою студентів Інституту. Робота, звичайно, копітка, але на допомогу всім тим, хто її виконує, стає відчуття власної причетності до живих справ та реальної користі від твоїх зусиль для студентів. Зрозуміло, що така діяльність не під силу одній людині, тому профком об’єднує багато небайдужих та активних молодих людей. То ж звертайтесь і долучайтесь! Будемо раді співпраці та допомозі! Ольга Дейнеко (ІІ МП)
Благодійна діяльність: роблячи добрі справи
Історія благодійної діяльності в нашому Інституті налічує понад 10 років. Під нашою опікою знаходяться дитячі будинки в с. Іванків, м. Біла Церква, м. Прилуки, Нового Залісся. Кожен з них має неповторну історію, яка змушує замислитись над сенсом буття та поняттям щастя. У Білоцерківському будинку дитини 50 дітей до 5 років із надзвичайно тяжкими хворобами. «Розуміючи всю несправедливість цього життя, наш Інститут вирішив регулярно допомагати цьому дитбудинку, – говорить ініціатор багатьох благодійних акцій, студентка V курсу спеціальності «міжнародна інформація» Катерина Сербіна. - Було проведено широкомасштабну акцію в межах ІМВ під назвою «Допоможемо дітям разом». Усі зібрані кошти були використані на закупівлю ходунків для діток, що мали певні вади з опорно-руховою системою». У будинку дитини «Гніздечко» села Іванків
Київської області виховуються близько 40 дітей, віком від 3 до 7 років, рідні яких були позбавлені батьківських прав. Наші регулярні поїздки допомогли діткам відчути радість та щастя, кожен з них вбачав у нас своїх справжніх друзів. Кошти на дитячі будинки збираються за допомогою таких акцій, як «АНТИ-СНІД», що проводиться вже понад 4 роки, «Їм потрібна саме ТВОЯ допомога», яка стартувала цього року та ще багато інших. Кожен з нас повинен усвідомити просту істину - багато того, що дано нам, не дано іншим. І ми повинні прикладати максимум наших зусиль, щоб дітки в дитбудинках відчули себе щасливішими. Без нашої підтримки не здійсниться мрія дитини. Наша допомога – це часточка добра, яку ми приносимо в серце кожної людини, якій допомагаємо, яка подарує їм надію на щастя. Денис Ткаченко (ІІІ МБ)
Герої студентських буднів
Ольга Ошитко Лауреат багатьох міжнародних та всеукраїнських пісенних фестивалів і конкурсів, серед яких – «На хвилях Світязя», «Пісенний вернісаж», «Європа-Центр», «Наша земля – Україна» та ін., володарка 5 Гран-прі. Переможниця телевізійних програм «Зірки, на сцену!» та «Крок до зірок».
Дарина Кирилко З дитинства захоплюється співом. Учасниця багатьох міжнародних фестивалів з благодійним фондом «Обдаровані діти України» (категорія – «естрадний вокал») та ансамблем пісні і танцю «Світанок», переможець конкурсів «Крок до зірок», «Перлина України».
Аліна Тимченко Учасниця вокальної студії «Сузір’я», зразкового народного танцювального ансамблю «Червона калина», «Дивоцвіт» та народного аматорського танцювального ансамблю «Пролісок». Переможець всеукраїнських та міжнародних конкурсів естрадного мистецтва. Із задоволенням грає на саксофоні.
Леся Головченко 14 років професійно займається вокалом, свідченням чого є безліч нагород і дипломів. Брала участь у багатьох конкурсах в Україні, Польщі, Німеччині. Охоче займається бальними танцями (ча-ча-ча, танго, джайв). У вільний час пише вірші.
Літопис нашої історії Музей історії нашого Інституту був створений в 1995 році за ініціативою тодішнього доцента кафедри іноземних мов Л.І.Євтушенко. «Наш музей порівняно молодий, - каже завідувач музею, начальник навчального відділу ІМВ А.В.Андрюшко. - Його мета – вивчення, збереження, популяризація історикокультурної спадщини Інституту. Нині у фондах музею сотні експонатів, що знайомлять із здобутками кожної з кафедр – історичні документи, наукові праці, фотографії. Окремий розділ експозиції розповідає про співпрацю з іншими українськими та закордонними науковими установами». Серед особливих раритетів, що є сьогодні в музеї, матеріали про ветеранів та випускників Інституту, почесних гостей. За час існування музей став центром інформації про становлення та розвиток Інституту, місцем зустрічей з численними гостями. Далеко не завжди музейні реліквії коштовні – це якщо перекласти їхню вартість на гроші. Куди цінніші вони за інформацією, яку несуть: втілені в друкованих виданнях розповіді про цікавих людей, доля яких пов’язана з Інститутом, їхні портрети, листи, наукові розробки, відзнаки. Ці скарби – літопис нашої історії. Ольга Ошитко (ІІІ МІ)
Артем Шамбальов
Аліна Лихолат
Юлія Трофіменко
Лауреат фестивалю аматорського кіно в рамках акції «Серце до серця». Захоплюється грою на гітарі та відеозйомкою. Пише музичні твори.
Піаніст, композитор, призер багатьох міжнародних конкурсів у номінації вокал. Бере активну участь у концертах Університету, міста, регіональних та закордонних фестивалях.
Учасниця студії естрадного вокалу Молодіжного центру культурно-естетичного виховання КНУ імені Тараса Шевченка, переможниця фестивалю «Співочий Берег-2008».
Юлія Біла
Юлія Іоффе
Євген Везелєв
Учасниця змагань з аеробіки. Захоплюється різними стилями танців (модерн, контемпорарі, хіп-хоп, хаус, локінг, латиноамериканська хореографія). Володарка титулу «Міс-dance» на конкурсі краси «Міс Хортиця».
Голова студентського гуртка Червоного Хреста в Інституті міжнародних відносин. Провідний спеціаліст міжнародного відділу українського представництва Червоного Хреста. Учасник конкурса Жана Пікте (2009 р.), а також конкурсів з міжнародного гуманітарного права.
Переможець Конференції «СНД: Рік молоді і молодь в Рік науки та інновацій» (м.Нальчик, Російська Федерація). Переможець школи дебатів Всеукраїнського літнього табору «СМС-2009». Укладач альманаху поезії студентів ІМВ «Молодість. Життя. Кохання».
Роман Новак Багаторазовий переможець різноманітних конкурсів юних піаністів. Призер конкурсів спортивних танців. Виконавець естрадних пісень та оперних арій.
Дмитро Яровий Головний редактор газети «Міжнародник». Автор книг «(Анти)герои» та «Антигерои без скобок». Укладач альманаху поезії студентів ІМВ «Молодість. Життя. Кохання». Учасник Всеукраїнської стипендіальної програми імені Івана Пулюя. Підготувала Ольга Великодня (ІІІ МІ)
Команда синхроністів–перекладачів Студенти, що 22 жовтня забезпечили синхронний переклад під час конференції з моделювання роботи ООН в Міністерстві закордонних справ України. Конференція була присвячена проблемі міжнародного піратства та врегулюванню ситуації на Сомалійському узбережжі. Завдяки ним вперше учасники конференції, високоповажні гості, співробітники Міністерства мали змогу отримати одночасний переклад англійською мовою від урочистого відкриття до моменту завершення моделювання Сергій Ковальчук, Тарас Ущаповський, Денис Пінчук, Віктор Курцев, Анна Чудова, Олена Ройхман, Інга Кольба
Павлина Мовчан (V МІ)
Спортивні звитяги Студенти Інституту міжнародних відносин захоплюються не лише міжнародними відносинами, а й спортивним життям. Щовесни та щоосені проводиться чемпіонат з футболу. Від початку створення футбольного турніру «Вища ліга ІМВ» брала участь команда викладачів «Dream Team», а також випускники ІМВ. Сьогодні організатори – Євген Попко та Андрій Соронович, які провели осінній турнір. У ньому брало участь 15 команд, серед яких перше місце віддано триразовому чемпіону – команді «Едельвейс». Студент V курсу МВ Павло Бабенко розробив проект чемпіонату з футболу «Кубок майбутніх дипломатів», який призначений для об’єднання і співробітництва студентівміжнародників на теренах СНД напередодні «Євро2012». Для участі запрошені студенти зі сфери міжнародних відносин з Росії та Польщі. Нещодавно команда ІМВ посіла перше місце в останньому чемпіонаті. Кожної осені за ініціативи ІМВ відбувається відкритий турнір «ІМВ Open» для гравців великого тенісу. Турнір проходив тричі, в цьогорічному перемогу здобув студент ІМВ Владислав Гулима (І МБ). Також відбуваються турніри з баскетболу, волейболу, настільного тенісу, танцювальної аеробіки та інших видів спорту. Інститут і надалі випускатиме талановитих спортсменів–дипломатів!
11
Дарина Кирилко (ІІ МІ)
Ославимо поетичним словом * * * Колиска знань, поезії, натхнення Він майорить над прозою життя. Важлива функція, як виклик сьогоденню, По праву й совісті йому дана. Наш Інститут покликаний служити тим вічним цінностям, сформованим здавна – вони як монолітні постулати складаються в основу нашого життя: Професіоналізм та віра в дружбу, братерство, вірність, палкість почуттів, відповідальність та стабільність, розум і впевненість у силі власних мрій! Наш Інститут, бажаємо від всього серця не зупинятись на шляху зростань! Ми віримо у чистоту та перспективність усіх твоїх майбутніх починань!!!!
Олександра Бровко (ІІ МП)
* * * Титан науки непохитний! Стоїш ти вже десятки літ. І не однеє покоління Відкрило твій могутній світ. Ти робиш нас знавцями справи, Ти вчиш нас мудрості й добра І завдяки твоїй турботі, Світ знає наші імена. Ми президенти і міністри, Ми депутати і артисти, Банкіри ми і фахівці Та міжнародництва знавці. Співпрацюємо з ЮНЕСКО І соратники ООН. А в змаганнях хто взяв учать – Неодмінно чемпіон! Міць твоя–викладачі – Люди вищого розряду! Доктори, професори Кожному дадуть пораду. ІМВ–не просто букви! Це уславлене ім'я! КНУ–це альма-матер, Що веде нас в майбуття!
* * * Де несе Дніпро глибокі води, Де життя вирує безупинно, Заклад є один такий в країні, Де зроста майбутнє України. Тут вивчають різнії науки: Дипломати – іноземну мову, Хто політиком бажає бути, Вчиться правильно вести країну Інститут – це гордість і надія, Бо навчають тут лиш патріотів, Глянеш навкруги – душа радіє: Є потенціал в країні нашій. Всюди дух юнацтва тут витає, Наполегливості та завзяття. А інакше просто не буває, Так пишаймося собою, браття. Катерина Артамонова (ІІ МІ)
Марія Субота (ІІ МІ)
Колишні студенти про Університет … Із часом все частіше пам’ять повертається до сповнених сподівань та мрій студентських літ. І розумієш, що тобі в житті справді пощастило – ти навчався у славетному українському Університеті, де традиційно вміло оминалися рифи як провінціалізму, так і снобізму, елітарності, де завжди панував дух пріоритету духовних цінностей. Хочеться вірити, що наступні покоління випускників Київського національного університету імені Тараса Шевченка своїми праведними ділами примножать його авторитет і славу. Юрій Костенко, випускник 1968 року, посол України в КНР
Як Голова Сенату і нігерійської законодавчої влади, я виходжу з того, що лідерство має ґрунтуватися на Свободі, Справедливості, Відповідальності і Розвитку… утвердженню цих принципів як головних у моєму політичному кредо я завдячую рідному факультету своєї alma mater – Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Адольфус Ндунев’ю Вабара, випускник 1976 року, Голова Сенату Федеративної Республіки Нігерія
Я радий за тих, хто є студентом сьогодні, адже ці юнаки та дівчата – майбутнє дипломатії України. Перед ними – свобода вибору, свобода здійснення своїх мрій. Від усього серця хотів би побажати студентам Інституту бути енергійними та жадібними до знань, дивитися впевнено у майбутнє, адже саме зараз панує чудова пора, коли розкриваються нові горизонти. Прислухайтеся до порад своїх педагогів, адже їхня мудрість, життєвий досвід та щира турбота за вас допоможуть на обраному життєвому шляху. Михаїл Саакашвілі, випускник 1992 року, Президент Грузії
Шеф-редактор: доц. С.І. Даниленко Головний редактор: Дмитро Яровий
Нинішньому поколінню викладачів Інституту і студентам, серед яких, упевнений – майбутні корифеї вітчизняної дипломатії, щиро бажаю не забувати про славну історію Інституту, про особистостей, які творили її, впевнено йти далі і домагатися ot більшого, ніж це вдалося попередникам. Сам же, куди б не закинули дипломатичні чи життєві дороги, завжди згадуватиму alma mater з незмінною теплотою. Юрій Ярмілко випускник 1981 року, заступник директора Департаменту кадрів МЗС України
Сьогодні, на відстані багатьох років, вклоняємося рідному Університетові, що дав нам добру фахову підготовку, путівку в життя. З теплотою і глибокою вдячністю згадуємо професорсько-викладацький склад, який щедро передавав свої знання, готуючи нас до практичної роботи. Валентин Ліпатов, випускник 1954 року, заступник Міністра закордонних справ України (1985-1996)
Заступник головного редактора: Дарина Кирилко Верстка і дизайн: Євген Гавриличенко
Більд-редактор: Катерина Мусієнко Над номером працювали: Катерина Артамонова, Сергій Артеменко, Євген Везелєв, Віктор Вишньов, Катерина Гмирянська, Варвара Даниленко, Ольга Дейнеко, Ольга Заліско, Наталія Крилова, Віктор Курцев, Андрій Ларченко, Юрій Мазурець, Євгенія Мельник, Павліна Мовчан, Артем Нікіфоров, Юлія Омельяненко, Ольга Ошитко, Катерина Смачило, Марія Субота, Денис Ткаченко, Ігор Черінько, Тарас Черніков, Констянтин Чижик Фотограії: Євгена Гавриличенка, Віктора Курцева, Ольги Ошитко, Констянтина Чижика