#30 by mizhnarodnyk iir

Новини

Редакційна колонка

ЕКСКУРСІЇ ДО МУЗЕЮ ІМВ

Що ж… Хочу сказати, розпочинати завжди непросто. Як роботу над нашим виданням, так і мою першу редакторську колонку. Та в житті нічого не буває легким, тож, сподіваюсь, результат нашої роботи буде вартим зусиль. Нова команда, нові ідеї, ентузіазм – ось з чого складатиметься новий “Міжнародник”. Команда попередників зробила все можливе, щоб задати новий імідж нашого видання, і ми намагатимемось тримати марку. “Міжнародник” виходить ще з 1997 року! Мені було дуже цікаво ознайомитися з усіма номерами, що весь період існування вивиходили за дання. На мій погляд, саме завдяки копіткій праці наших попередників “Міжнародник” сьогодні відповідає рівню ІМВ. Починаючи свою роботу, нова редакція не могла не спиратися на досвід попередніх. Але нові ідеї породжують нові цілі. Однією з основних є тісне знайомство студентства з професорсько-викладацьким складом, скажімо, розміщення більшої кількості інформації про різні сфери діяльності наших викладачів. Також, на наше переконання, “Міжнародник” має багатогранніше відображати студентське життя. Різноманітні події, діяльність організацій, наші творчі та спортивні досягнення – усе це буде! Також відкриватимемо нові обличчя – цікавих особистостей у нас багато. Отже, готуйтесь! Найнеочікуваніші моменти наших буднів потраплятимуть на шпальти “Міжнародника”. Щодо першого номеру нової команди, основною темою є вступ абітурієнтів до ІМВ, першокурсники, їхні враження та відчуття, а також короткий звіт про урочистості 1 вересня. Також ми розповімо про літній відпочинок студентів. Згадаємо про інші цікаві події, поінформуємо про поважних гостей Інституту. Головним для нас завжди залишатиметься інтерес читача. Ми робимо спільну справу і сподіваємося на небайдужість кожного. І завжди сподіваємось на зворотній зв'язок!

В Інституті міжнародних відносин завершено поновлення експозицій музею, де зібрано надзвичайно важливі архівні матеріали, фотографії та інші експонати, які показують історію Інституту від його заснування до сьогоднішнього дня. Музей відкриває відвідувачам сторінки історії Інституту, показує основні етапи його розвитку та особистостей, що його творили. Кожна кафедра має в музеї свій стенд. Особливо шанобливо ставляться студенти Інституту до стендів наших ветеранів, які боронили Батьківщину від німецько-фашистських загарбників, а згодом –

Х ДАТ И Н Т ’Я М А П Я У Тарасовому ВШАНУВАНН

університеті завжди пам’ятають про визначні події вітчизняної історії. Саме тому традиція вшановувати ці дати міцно укріпилася серед студентів та викладачів. Завершення Другої Світової Війни світ відзначає 2 вересня. Група викладачів та студентів нашого Інституту на чолі із заступником директора з навчально-виховної роботи Павлом Валерійовичем Дзюбою взяла участь в урочистому покладанні квітів до пам’ятного знаку студентам, викладачам і співробітникам Київського національного університету імені Тараса Шевченка, загиблим у роки Другої світової війни. День партизанської слави відзначають щорічно 22 вересня для вшанування подвигу партизанів та підпільників у період Великої Вітчизняної війни. Ми не повинні забувати про тих

ВИКЛАДАЧІ ІМВ — УСЮДИ!

У вересні 2010р. Міжнародний інститут уніфікації приватного права — УНІДРУА провів Міжнародний колоквіум “Законодавство про цінні папери в країнах, що розвиваються: досвід, отриманий у період фінансової кризи, та довгострокові тенденції”. Колоквіум став важливим заходом у процесі завершення розробки Офіційного коментаря Женевської конвенції про матеріальні норми стосовно цінних паперів, яка була схвалена 9 жовтня 2009 року на дипломатичній конференції, проведеній у м. Женева, Швейцарія.

КІНОКЛУБ ПРОДОВЖУЄ СВОЮ

ДІЯЛЬНІС ТЬ

Створений навесні Кіноклуб ІМВ відновив покази художніх фільмів. 15 вересня відбулася перша зустріч у новому навчальному році. Присутні переглянули “Касабланку” — американський кінофільм 1942 року, романтичну драму, поставлену режисером Майклом Кертісом з Гамфрі Богартом та Інгрід Бергман у головних ролях. Слід зазначити, що фільми в Кіноклубі демонструються мовою оригіналу, що сприяє закріпленню навичок з іноземних мов у наших студентів. Друга зустріч у рамках Кіноклубу була

АНЬ

ЛЬКА ЗН Е Т И Н А Р Х

30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек. Не в розпал урочистостей, а кількома днями раніше я завітала до інститутської книгозбірні. Тут ще не панували піднесення і святковість, а була звична робоча атмосфера. В абонентському залі зустріла завідувача бібліотекою Світлану Олексіївну Канєвську, яка охоче поділилась своїми думками про наш дім знань. Ще з перших днів свого народження (1992 р.) книгозбірня Інституту міжнародних відносин була унікальною: у спадок від Вищої партійної школи їй дісталось понад 350 000 рідкісних видань (література ХІХ – початку ХХ століття, книги в оригіналі). На сьогодні бібліотечний фонд поповнився ще на 100 000 примірників. Цей величний дім знань належить культурному надбанню Наукової бібліотеки імені М.Максимовича, яка є в структурі Київського Національного університету імені Т.Шевченка.

ЗУСТРІЧАЄМО… З повагою, Дарина Кирилко, головний редактор “Міжнародника”

Викладачі та студенти Інституту міжнародних відносин зустрілися з представниками Ради Європи, Латвії, Казахстану та Бангладешу, а також НАТО. Зі студентами спілкувалися такі високоповажні гості: 1. Вайра Віке-Фрейберга (Президент Латвії 1999 – 2007 рр.) 2. Ханне Северінсен (колишній співдоповідач Парламентської асамблеї Ради Європи по

Олеся Кривецька (ІІ МП)

людей, які пройшли крізь найскладніші випробування, відстояли своє право на свободу, врятували нашу країну та світ від нацизму. Тож відбулася офіційна церемонія, очолювана Ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонідом Васильовичем Губерським, у якій взяли участь проректори, декани, заступники деканів, ветерани, члени ветеранської організації. Упродовж усього дійства курсанти Військового інституту Університету несли біля пам’ятного знаку почесну варту. Ці дати відіграли незмірну роль у нашому житті, саме тому ми повинні шанувати та відзначати кожну подію, що мала значення в історії не лише нашої держави. Валерія Манзюк (IV МЕВ)

Відомий фахівець у сфері банкрутства, викладач кафедри міжнародного приватного права ІМВ Олександр Бірюков виступив на цьому заході з доповіддю “Розвиток законодавства про цінні папери і банкрутство в країнах з перехідною економікою”. У своїй доповіді він наголосив на важливому аспекті правового регулювання діяльності учасників інфраструктури обігу електронних цінних паперів — особливостях застосування процедур банкрутства до професійних учасників фондового ринку. Розробка зазначеного міжнародного договору відбулася під егідою УНІДРУА, починаючи з 2002 року. 27 червня 2008 року на пропозицію УНІДРУА вчені і викладачі Інституту міжнародних відносин за фінансової підтримки Асоціації правників України організували і провели Міжнародний семінар з метою обговорення тексту проекту Конвенції УНІДРУА. Вероніка Коробко (І ІЖ)

присвячена Дню партизанської слави, що відзначається в Україні 22 вересня. Відбулася демонстрація радянського художнього фільму “Сходження” режисера Лариси Шепітько (1976), знятого за повістю Василя Бикова. Стрічка викликала жваву дискусію після кінопоказу, чого й прагнуть організатори Кіноклубу. 14 жовтня було показано фільм “Страчені світанки” – розповідає про трагічні повоєнні роки братовбивчої війни в Західній Україні. А 28 жовтня - “Життя інших” - німецький художній фільм Флоріана фон Доннесмарка (2006). Якщо бажаєте долучитися і взяти участь у зустрічах Кіноклубу, слідкуйте за анонсами, адже цього року плануються до показу ще багато цікавих художніх фільмів! Олег Киричук (IV MI)

Світлана Олексіївна завідує бібліотекою майже десять років. Вона з гордістю розповідає про ті рідкісні пам’ятки світового та національного значення, які є в бібліотечному фонді, про розвинену систему обслуговування – читальний та абонентський зали, інформаційний центр. Уже доброю традицією стало проведення в бібліотеці літературних вечорів, зустрічей з відомими людьми. Наприклад, із працівниками французького посольства, які і виступали тут, і подарували багато нової літератури для студентів. Безперечно, однією з пріоритетних сфер діяльності нашого ВНЗ є наукова робота, що, власне, й засвідчують науково-практичні конференції, які часто проводяться на базі бібліотеки. Постійно діючою тут є виставка наукових праць викладачів. Основний контингент бібліотеки – студенти і викладачі. Проте часто її скарбами користуються науковці, вчені, спеціалісти-міжнародники, журналісти. Сюди йдуть і йдуть читачі. Впевнена: ще й тому, що колектив бібліотекарів прекрасний. Тут працюють ентузіасти бібліотечної справи, визначні фахівці, що створюють неповторну атмосферу доброзичливості, новаторства, пошуку нових форм і методів роботи.

Ольга Ошитко (ІV МІ)

Україні) 3. Нурсултан Назарбаєв (Президент Республіки Казахстан) 4. Й. В. Пан Сайфул Хок (Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Бангладеш в Україні) 5. Наталія Немилівська (в.о. директора Центру інформації та документації НАТО в Україні)

МіК

Новини

працювали на факультеті міжнародних відносин Тарасового Університету. Крім того, в музеї створена експозиція нагород, грамот і кубків, здобутих студентами та викладачами Інституту в різноманітних спортивних та інтелектуальних змаганнях, значна частина яких усе ж залишається в архіві. У жовтні та листопаді цього року всі студенти першого курсу Інституту відвідали музей у рамках запланованих екскурсій. Завдяки ентузіазму А. В. Андрюшко було організовано та проведено більше 20 таких екскурсій. Це дуже важливо, адже в майбутньому до екзаменаційних завдань з історії України буде додано кілька питань з історії Інституту та Університету. Музей чекає на кожного, хто прагне торкнутися до минулого й сьогодення нашого Інституту, а також зробити власний внесок у його майбутнє.

Пряма мова

ПЕРЕКЛАДАЧ Дата народження: 1 серпня 1940 р Місце народження: Росія, м. Новозибків Знак Зодіаку: Лев Улюблений автор: Хуліо Кортасар (аргентинський письменник, лауреат Нобелевської премії) Улюблений літературний жанр: детективи

Кафедра іноземних мов ІМВ відома своїм висококваліфікованим професорськовикладацьким складом. Серед викладачів кафедри є спеціалісти із синхронного перекладу, яких часто запрошують на різноманітні події державного рівня. Один із таких професіоналів стає сьогодні героєм нашої рубрики. Це Геннадій Едуардович Мірам. Геннадій Едуардович Мірам – перекладач, теоретик перекладу, доктор філологічниaх наук, професор кафедри іноземних мов Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. – Геннадію Едуардовичу, скільки років Ви вже працюєте в Інституті міжнародних відносин? – Здається, тринадцять, точно не пам’ятаю. – У Вас дуже цікавий життєвий шлях – навчання в Києві (Ред. – Київський державний педагогічний інститут іноземних мов, сьогодні - КНЛУ), робота в Москві і за кордоном. А звідки Ви родом? – Важко сказати. Народився я в Росії, в місті Новозибків на кордоні з Україною і Білоруссю. Мій батько був військовим лікарем, тому доводилося їздити всюди в Радянському Союзі. Згодом, вже після війни ми приїхали в Україну. – Який період Вашого досить насиченого життя є найцікавішим для Вас? – Мабуть, одразу після закінчення Інституту. Це робота за кордоном. – До речі, з приводу роботи за кордоном, розкажіть, будь ласка, докладніше. – Спершу я потрапив у Сирію, у Дамаск. Там працював референтом при посольстві. Це дуже цікава робота – переговори, зустрічі на найвищому рівні. Цікаво , що я їхав туди як перекладач з англійської мови, але виявилось, що англійську там не дуже добре знають. Десь за три-чотири місяці я вже навчився місцевому діалекту, і перекладати часто доводилось на арабську. Геннадій Едуардович активно працює перекладачем-синхроністом на міжнародних конференціях, семінарах, міжурядових

заходах, зокрема, НА він перекладав на конгресі “Схід-Захід” (Гельсінкі, Фінляндія), на прес-конференції Першого саміту голів країн СНД, на Конференції з металургії (Роттердам, Голландія), на Семінарах Організації економічної співпраці і розвитку 1994-2004 рр. (Стамбул, Туреччина), на семінарах Міжнародної організації праці (Бішкек, Алма-Ата, Анкара), на засіданнях Двосторонньої комісії Кучма-Гор (1998), на семінарах програми TACIS, на Першому Східноєвропейському конгресі з ортопедії та артроскопії (Варшава, Польща). – Ви завжди хотіли бути перекладачемсинхроністом чи це сталося спонтанно? – Занесло мене в цю сферу після розпаду Союзу. Зарплату тоді в моєму НДІ не платили, тому заробляв синхронним перекладом. До цього я також “синхронив”, але це було скоріше хобі. – Переклад – це творчість чи ремісництво? – Це залежить від того, який переклад. Проте перекладач мусить мати дуже гнучкий розум, також відчувати аудиторію, з якою працює. – А що розвиває синхронний переклад? – Усі розумові здібності, але перш за все – інтуїцію. – Щоб стати перекладачем, якими найважливішими якостями має володіти людина? – Потрібно дуже гарно знати рідну мову. Це навіть важливіше, ніж знання іноземної. – Чи хотіли Ви ще з дитинства стати перекладачем? – Ні, я завжди хотів бути письменником. – І Ви ним стали, адже Ваша друга (а може й перша іпостась) – все ж таки письменництво. Як давно Ви почали писати? – Ще школярем. Навіть вірші мої надрукували в газеті. Я мріяв стати журналістом, письменником, але потім якось не склалося..

– Чому ж не склалося, а як же Ваші романи? – Тут, як кажуть, “вскрытие покажет”. – Ваш літературний псевдонім – Хуан Мірамар, у своїй літературній біографії Ви писали про іспанське походження. Чому саме іспанські мотиви? – Мені й досі соромно за цей псевдонім. Який з мене Хуан?. Це від прізвища, Мірам – Мірамар. Влітку закінчив ще один роман, умовна назва “Найманець”, то він вийде з моїм справжнім прізвищем. – Розкажіть, будь ласка, докладніше про свої вподобання в літературі. – Окрім улюблених класиків, що перечитую досить часто, люблю читати детективи. До речі, всім раджу! Хто вивчає мову і хоче досконально її знати, читайте детективи іноземною мовою! Читаючи, ти пізнаєш величезну кількість речей, про які не дізнаєшся, навіть якщо б ти жив у цій країні. Як називається чайник для заварки, чи, як сказати бармену “Іще одну!” – такі речі не знайдеш у жодному словнику. Геннадій Едуардович – дуже приємна людина. Недарма його колеги такої гарної про нього думки. “Вихований, освічений, дуже організований в роботі, – говорить Валентина Вікторівна Дайнеко про колегу. – Це людина енциклопедійних знань, його праці перекладалися різними мовами – у тому числі китайською, корейською. Завжди була впевнена, що він займається своєю справою, за призначенням від Бога. Незважаючи на всі його заслуги і знання, він досить скромний. А його незрівнянне почуття гумору завжди витончене та “рафіноване” . Колега з синхронного перекладу Олександр Мойсейович Гон говорить: “Геннадій Едуардович Мірам – це самодостатній та ексклюзивний “бренд” перекладознавчих студій найвищого ґатунку, потверджений, зокрема, і тим, що синопсис його докторської дисертації (“Алгоритми перекладу”) перекладені на декілька іноземних мов. Його академічний стиль є гармонійним поєднанням теоретизування з доступністю й простотою висвітлення вельми складних матерій, наприклад, у “бедекері” по царині перекладу “Професія – перекладач”. Колега Тарас Миколайович Климук стверджує, що Геннадій Едуардович – це Людина з великої літери, людина з надзвичайною силою волі. “Його інтелігентності можуть позаздрити справжні аристократи, а його знанням – навіть словники. Зустріти таких людей зараз – величезна рід кість”. Розмову вела Дарина Кирилко (ІІІ МІ)

СИНХРОННОГО ПЕРЕКЛАДУ

“AURŌRA MUSIS AMICA”

Інноваційні освітні методи за визначенням є невіднятною компонентою вищої школи. Серед спеціалізованих навчальних проектів поглибленого професійного рівня, які наразі апробуються кафедрою іноземних мов нашого Інституту, можна назвати “Міжпредметні навчальноперекладацькі комплекси” (тренування синхронного перекладу семінарських занять, що проводяться у співпраці з іншими кафедрами) та “Перекладацькі полілоги” (вишкіл майбутніх “товмачів” за допомогою передачі смислу з однієї іноземної мови на іншу без посередництва рідної). Рівною мірою сучасний університет класичної традиції важко уявити без навчально-методичної компоненти, пов’язаної з факультативами. Курси за вибором, їх діапазон і якість сприяють підвищенню якості освіти, конкурентоздатності вишу, та, зрештою, його престижу. Очевидно, що попри офіційну риторику щодо приєднання України до Болонського процесу, позірне залучення деяких (і не завжди найвартісніших) західних

навчальних стратегій призвело, на жаль, лише до збільшення документообігу та його підступної заплутаності. Однією з конструктивних і плідних особливостей педагогічного мистецтва західних університетів, вартих серйозного вивчення та подальшого втілення в Україні, можна вважати чималу частку курсів за вибором студентів у навчальних програмах. Зрозуміло, справа ця не надається до бездумного копіювання, хоча б і тому, що введення факультативів до освітнього процесу пов’язано з питаннями офіційного статусу цієї форми навчання, адже курсам за вибором слід надати певну “вагу” в загальній системі оцінювання шляхом відповідних балів і/або кредитів. Перспективи повноцінного функціонування таких занять вже декілька років проходять перевірку ефективності на кафедрі іноземних мов нашого Інституту. Зокрема, це стосується факультативу з перекладу “Aurōra Musis Amica” (у доволі вільному перекладі – рання пташка). Студенти, які записуються на цей курс за

ФРАЗИ З “

“ “ “ “ “

ЖИТТЯ

Не буду показувати оцінки за модуль, бо у вас зараз ослаблений імунітет”

Як створити фізичну особу, ви всі добре знаєте, а от щодо юридичної особи – тут окрема процедура” Я читала три книжки – червону, цікаву і ще одну” Аристотеля слухали не тільки очима, а й вухами”

Так таки так”

результатами академічного кастингу, мають можливість практичного тренування та поглиблення навичок усного перекладу в межах англо-української та російськоанглійської мовних пар. Викладачі намагаються запропонувати якомога різноманітніший дидактичний та політематичний матеріал і вправи, скажімо, зворотній переклад, перекладацькі диктанти, промови політиків тощо. Своєрідний tour de force нашого проекту – це переклад дебатів у Британському парламенті: (над)завдання, яке поєднує – і це тільки на перший погляд – виховний, естетичний, загальноосвітній, країнознавчий, культурологічний, лінгвістичний, риторичний аспекти підготовки майбутніх дипломатів (чесноти ці настільки щільно переплетені та взаємопов’язані, що спробу запропонувати тверду ієрархію замінено тут алфавітним порядком). Навіть те, що заняття починаються о 7 ранку, свідчить про відданість і бажання майбутніх перекладачів якомога краще опанувати цю неймовірно цікаву та затребувану, й одночасно – складну й вимогливу професію, яка органічно поєднує природні здібності з кропіткою працею, філологічною пристрастю та безустанною самоосвітою. Отож укладачі курсу за вибором “Aurōra Musis Amica” – О.М.Гон, В.П.Морозов, Т.М.Климук – запрошують усіх охочих талановитих старшокурсників приєднатися до експериментальної групи, заняття якої проходять цього семестру в мультимедійному лаунжі кафедри іноземних мов (ауд. 403) по вівторках з 7.00 до 7.55 О. М. Гон (доцент каф. ін. мов) На фото: проф. О.Ступницький проводить колоквіум за темою «Ціноутворення на світових товарних ринках» у мультимедійному лаунжі кафедри іноземних мов ІМВ за програмою Міжпредметного навчально-перекладацького комплексу.

Що ви ходите: туди-сюди, туди-сюди... Ви шо, трамвай, чи шо?”

“

Ребята! Слышли о новом сорте кофе - кофе Анон?”

Семінар з цивільного права: А ви що, не взяли сьогодні з собою Кодекс Непала?”

Слово викладачам

ФАКУЛЬТАТИВ ІЗ

Діємо!

А ГОЛОВА

РАДИ СТУДЕНТІВ

“ЗА”

Нещодавно в ІМВ було прийнято “Кодекс студента”. Це викликало хвилю емоцій серед громадськості. Ми вирішили провести бесіду з очільником Ради студентів ІМВ Артемом Нікіфоровим

- Артеме, скажи, будь ласка, звідки з’явилась ідея розробити кодекс для студентів? Перш за все, хочу сказати, що наш спільно розроблений кодекс увібрав у себе основні принципи та ідеї, якими має керуватися сучасна цивілізована людина, яка претендує на високе становище в суспільстві. У нашому Інституті інших немає. Ми – майбутні дипломати. Дотримання елементарних правил поведінки та зовнішнього вигляду є нашою візитною карткою. Саме тому ще минулого року було прийнято рішення уніфікувати основні вимоги до ділової людини в єдиному документі. - Наскільки нам відомо, ідея Кодексу була сприйнята неоднозначно.

MUN:

ВІСНИК РАДИ СТУДЕНТІВ Рада студентів ІМВ ініціювала видання щотижневого інформаційного вісника «ВІСНИК РАДИ СТУДЕНТІВ». Видання формату А-4 містить відомості про те, що вже відбулося, а також про анонси майбутніх заходів. Перший номер з’явився в червні 2010 року. І з вересня кожної середи ми маємо змогу читати це видання. Редакція «Вісника» відкрита для нових ідей та пропозицій. Їх можна надіслати за електронною адресою visnyk.iir@gmail.com. Для всіх охочих доступна електронна версія видання на офіційному сайті Інституту. Артем Нікіфоров (ІІІ МП)

МіК

НА КРОК БЛИЖЧЕ ДО ПАН ГІ МУНА

24 жовтня ООН відсвяткувала своє 65-річчя. Ця дата має бути добре відомою кожному студенту-міжнароднику після вивчення курсу “міжнародні організації”. У рамках даної дисципліни ми, зокрема, дізнаємося про основні принципи діяльності ООН, її структуру, функціональні засади тощо. Безсумнівно, теоретичний екскурс в основи діяльності організації є обов’язковим для загального розуміння одного з найвагоміших здобутків міжнародної спільноти

Так, справді. Ця ситуація склалася через те, що багато студентів думали, що даний документ якимось чином обмежуватиме їхні права. - Але ж це не так? Абсолютно ні. Кодекс не містить жодної “некомфортної” норми. Усі 12 статей – це елементарні правила поведінки: поважати думки інших, слідкувати за своїми діями, висловлюваннями, дбати про свій зовнішній вигляд, не палити на території Інституту. Нічого складного і важкого. - Усіх дуже цікавить запитання, чи є в цього документа юридична сила? Студенти Інституту мають свій представницький орган – Раду студентів. Ми могли винести проект Кодексу на її розгляд, але оскільки цей процес викликав значний резонанс, ми вирішили йти максимально демократичним шляхом і призначили громадські слухання з цього питання (своєрідний референдум). Інформація про ці слухання була заздалегідь розміщена на офіційному сайті Інституту та у ВІСНИКУ РАДИ СТУДЕНТІВ. Більшість на слуханнях проголосувала за введення Кодексу в дію. Тепер він наділений юридичною силою. - Хто буде слідкувати за дотриманням положень Кодексу? Поки що здоровий глузд, але я не буду відкривати всі карти.

середини ХХ століття – Організації Об’єднаних Націй. Проте краще раз побачити, ніж сто разів почути. До вашої уваги пропонується можливість вивчити (або закріпити) згадане вище на практиці за допомогою участі в міжнародних моделюваннях ООН, так званих MUN – Model United Nations. Враховуючи той факт, що з попереднього року в Раді Студентів ІМВ розпочав своє існування та діяльність департамент зовнішніх зв’язків, одним із завдань котрого є відправлення делегацій з нашого Інституту на згадані вище моделювання, вважаю за потрібне пояснити, що ж таке MUN і як ви ще й досі без нього жили? :) MUN – це симуляція роботи органів ООН серед сту-

дентів. Явище це не нове: такі конференції відбуваються вже не перше десятиліття в різних куточках світу із залученням до роботи представників усіляких народностей – від моделювань в екзотичній Південно-Східній Азії, Австралії та Латинській Америці – до більш “традиційних” (але не менш захоплюючих) європейських зустрічей. Організація даних моделювань проводиться в два способи: або за підтримки університету, на базі якого відбувається відповідна подія, або ж за підтримки безпосередньо самої ООН. Як можна здогадатися з наведеного вище, рівень проведення таких заходів дуже високий, тому організовують це, як правило, престижні університети світу, які займають досить високі позиції серед рейтингу вищих навчальних закладів. Моделювання складається з двох етапів: підготовчий та безпосередня симуляція роботи. Перший етап включає в себе реєстрацію, обрання комітету, в якому збираєшся працювати, країни, яку хочеш презентувати, написання політичної заяви від обраної

тобою держави. Другий етап, що триває зазвичай 3-4 дні, – це сама робота в комітетах, обговорення його основних питань, палкі дебати, голосування, написання проектів резолюцій, їх ухвалення. Загалом моделювання проводиться робочими мовами ООН, переважно англійською, тому це, крім усього іншого, ще й чудова нагода підвищити свій рівень. Наш Інститут поки має невеликий досвід участі в моделюваннях такого рівня, проте вже існуючими успіхами варто пишатися. Наші “першопрохідці” вже відвідали Оксфорд, Лондон, Барселону, Нью-Йорк та Москву. На найближче майбутнє вже заплановані делегації в Кембрідж та Стокгольм. Отже, запрошуємо до участі в міжнародних моделюваннях, які принесуть, окрім безцінного досвіду і знань, незабутні враження, знайомства з цікавими людьми та нагоду відвідати різні куточки планети. Відчуйте міжнародні відносини зсередини!

N Леся Огризко (ІІІ МВ) На фото: студуентки Аліна Носенко та Євгенія Огризко з представником з Іспанії (Оксфорд 2008)

О К С Е ЮН

Якщо ти активний і цілеспрямований, запрошуємо тебе в Молодіжну фундацію ЮНЕСКО! У цьому році на тебе чекають святкування Міжнародного дня толерантності, змагання Ігри дипломатів, конкурс читців поезії ІМВ, Моделювання ООН, благодійний аукціон побачень, Пробіг під каштанами та ще багато цікавого! До того ж, з нами в тебе є можливість

реалізувати свій власний проект! Тож не сиди на місці, а приєднуйся до нашої дружної команди! Нещодавно в МФ ЮНЕСКО сталися деякі зміни. Євгенія Мельник, що успішно обіймала посаду президента молодіжної фундації з 2008 року, передала свої повноваження наступниці – студентці ІІІ курсу МІ Марії Суботі, з чим її вітаємо! Вибори відбувались дуже легко і швидко, адже не виникало жодних сумнівів, що Марія, така ініціативна, відповідальна та взагалі яскрава особистість, впорається з новим обсягом роботи. “Я маю намір продовжувати активну діяльність МФЮ в нашому Інституті та поза його межами. Адже організація покликана розвивати потенціал суспільства в таких сферах як наука, освіта, культура, комунікації та ін. ЮНЕСКО – це не просто організація, це ідеї та підходи, за допомогою яких борються з проблемами люд-

ської нерівності, бідності, етнічними проблемами. Місія членів ЮНЕСКО – захищати та змінювати світ на краще”, – говорить Марія. “Бути президентом такої організації, як Молодіжна фундація ЮНЕСКО – це дуже відповідально та цікаво, – говорить Євгенія Мельник. Вона стверджує, що проектна діяльність МФЮ дала їй можливість розкрити себе, здобути досвід реалізації різноманітних заходів та співпраці з українськими та міжнародними організаціями. – Хочу подякувати всім членам МФЮ за продуктивну працю, цікаві ідеї та дружню атмосферу. Мені дуже приємно, що діяльність нашої організації створює позитивний імідж нашого Інституту та урізноманітнює студентське життя. Сподіваюся, що під новим керівництвом фундація досягатиме ще більших успіхів!” За роки “правління” Женя співпрацювала з цікавими людьми, знайшла нових друзів і, навіть, своє кохання. Адже саме спільна діяльність у МФ ЮНЕСКО об’єднала серця ще однієї інститутської пари. Тож, приєднуйтесь! І, хто знає, може ви також знайдете тут частинку самореалізації, дружбу чи щось інше. Віктор Курцев (V МЕВ)

АЙСЯ Н С О М Т С И Р О СК М ША

багато цікавих навиків спілкування та вирішення проблем, але я ніколи не думав, що це трапиться зі мною. Та коли дізнався про вибори до Ради студентів, я помітив свій Зміни в ке- шанс і вирішив скористатись ним. рівництві студентського самовряду- Сама процедура виборів проходила з легкістю? вання сталися і в Раді студентів гуртоЯ б так не сказав. Як кожна нормальна людина, що стикається із чижитку. Цього року прийшов час оновлюмось новим, я хвилювався. Самі вибори тривали доволі довго, що не довати склад Ради, тому нещодавно на виборах було сформовано нову команду. Уже давало сил, але переживання виправдали себе. - А до цього часу ти брав активну участь в роботі самоврядування екс-голова Ігор Цибулін передав свої повноГуртожитку? важення переможцю на виборах АНДРІЮ Так, я заселився навесні і мав змогу взяти участь декількох суботниБАБИНУ, студенту ІІ курсу МЕВ. ках, згодом я став старостою свого поверху. Також, активно долучився - Андрію, скажи, а чи стало для тебе несподіванкою те, що саме тебе до екологічного напряму роботи Ради, допомагав організовувати акцію зі збору макулатури та озеленення території гуртожитку. обрали головою Ради студентів - Чи є в тебе цікаві ідеї чи навіть план роботи? гуртожитку? Загалом у нас уже окреслились напрями роботи Ради студентів гуртоПевним чином так. Звісно, хотілось відчути себе на посаді голови Ради гур- житку. Ми продовжимо проекти, започатковані попередньою Радою. Це тожитку, це значно розширює ігри та конкурси, такі як: Мафія, Охайна кімната, Кулінарний поєдинок коло твоїх друзів, ти та турнір із більярду. Також плануємо ввести нові конкурси, які б задіяли інтелектуальні та творчі здібності студентів: турнір із шахів, логічний набуваєш квест у гуртожитку тощо. Багато обіцяти не буду, тому що вчинки гучніші за слова. І це дійсно так, тож чекатимемо від тебе та нової команЦього літа, як і зазвичай, Профком Інституту міжнародних відноди ради студентів гуртожитку справ! Успіхів! син надав 8 путівок охочим відпочити в чудовому студентському таборі БерегоДякую!

СВОЇ

ЛІТНІЙ

ВІДПОЧИНОК У

БЕРЕГОВОМУ

Катерина Довбик (ІІІ МІ) ве. Тепер cлово відпочивальниці! “Серце закохане в Берегове, хвилі, мов чайки, пливуть. Море кохання і щастя нове знову зустріну я тут...” – рядки з гімну Берегового, містечка де кожен охочий студент нашого Інституту може провести свій літній відпочинок. Уявіть: Крим, море, сонячні усмішки, нові знайомства та прекрасний настрій . Крім того, у вашому розпорядженні комфортабельні кімнати, їдальня із триразовим харчуванням, спортивний зал, кінозал, кімната відпочинку. А відстань до моря – лише два кроки! Щоліта сюди приїздить викладач бальних та латино-американських танців із Санкт-Петербургу, котрий охоче проводить вечірні майстер-класи та ранкові заняття з аеробіки. Також іще з часів першого заїзду студенти з усіх вишів України можуть взяти участь у пісенному фестивалі. І не треба довго думати, як провести свій вільний час. Обирайте самі: екскурсії по історичних пам’ятках Криму чи місця для розваг, наприклад: аквапарк, затишні кафе та вечірні дискотеки. Як бачите, нудьгувати в Береговому не вдасться. Та найголовніше, що цілих два тижні ви проведете у дружньому оточенні, де вирує студентський дух та жага до життя. Запрошуємо всіх охочих відпочити на березі Чорного моря! (За детальнішою інформацією звертайтесь до Профкому нашого Інституту.) Катерина Бабічок (ІІІ МВ)

Діємо!

ІЖНА Д О Л О М ДАЦІЯ ФУ Н

Тема номера

Щ Щ

Щорічно Інститут міжнародних відносин відчиняє свої двері для багатьох абітурієнтів. І, звичайно, кожного літа тисячі колишніх школярів, переповнених бажанням вчитися, проводять свої будні на вулиці Ломоносова, заповнюючи анкети та знайомлячись з новими людьми. Цього року вступна кампанія розпочалася 15 липня і тривала аж до кінця серпня. При вступі до вищого навчального закладу в 2010 році враховувалися бали не менш як трьох сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, до яких додавався середній бал шкільного атестату. Особливістю стало також те, що атестат, на відміну від попередніх років, вимірювався за 200-бальною шкалою. Щодо ЗНО, то абітурієнти, які мали намір вступати до ІМВ, повинні були складати історію України, українську мову та літературу, а також іноземну мову. Отже, до ІМВ у 2010 році прийняли майже 400 студентів. Усі вони зробили, можливо, найважливіший крок у своєму житті, обравши спеціальність міжнародника. Сьогодні наша розповідь присвячена саме першокурсникам нашого Інституту. Багато новачків уже продемонстрували свою схильність до громадської роботи, проявили свої таланти. Один з таких активістів – Дмитро Ткаліч – став старостою курсу ІМВ. Він ділиться своїми першими враженнями про Інститут: “Вступ до Інституту проходив саме так, як і має бути. Спокійно та розмірено. Подав документи й чекав на результат. Потрапити до ІМВ дуже сильно хотів, але не вірив у те, що зможу все ж таки стати студентом цього ВНЗ. Зараз я просто в захваті від усього – мені дуже подобається навчання, особливо англійська мова. Усі лекції та семінари – це настільки цікаво, правда, трохи незвично. Чесно кажучи, коли дізнався, що вступив – навіть не знав, чого очікувати. А, коли я прийшов 1 вересня до цієї величезної будівлі – зрозумів, що це не просто Інститут, це маса можливостей та знань. Краще й бути не може!” Щодо своєї посади старости курсу студент стверджує, що ця неочікувана відповідальність йому дуже подобається. Зараз він активно працює в цій сфері.

На фото: міністри співають гімн.

Ось такий він -

1 вересня першокурсники Інституту міжнародних відносин мали змогу почути настанови міністрів та приєднатися до нової родини. Як завжди, велика актова зала здавалася не такою вже й великою, адже місць для всіх не вистачало – настільки багато було гостей, що хотіли привітати “новобранців”. Студент І курсу МВ Денис Лех згадує, що на посвяті було дуже багато високоповажних гостей. Дійсно, свої місця в президії зайняли п’ятеро міністрів закордонних справ незалежної України: Костянтин Грищенко – чинний Міністр, Анатолій Зленко (1990-1994, 2000-2003), Геннадій Удовенко (1994-1998), Володимир Огризко (2007-2009), Петро Порошенко (2009-2010). Також першокурсник з відчуттям гордості стверджує: “Нам випала велика честь бути студентами Інституту міжнародних відносин! Україна потребує високоосвічених кадрів із глибокими знаннями іноземних мов, тому ми маємо зробити все для того, щоби наша країна була розвинутою у сфері зовнішньої політики. Бути студентом ІМВ – це дуже відповідально!” Після урочистого гімну та вступного слова директора Інституту Валерія Копійки пролунала промова Міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка. Заступник голови Комітету Верховної Ради України в закордонних справах Леонід Кожара (також випускник Інституту міжнародних відносин) зачитав привітання Голови Верховної Ради України Володимира Литвина. А проректор з науково-педагогічної роботи Петро Бех передав вітання від ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Л. В. Губерського та побажав першокурсникам наполегливості. Далі – традиційна, але кожного року цікава процедура вручення студентських квитків та посвята в студенти. Вони, щасливі й радісні, обмінювались враженнями, фотографувалися на згадку про пам’ятний день. Для них свято лише розпочиналося.

ІМВ!

Кажуть, що перше враження іноді буває оманливим. Саме тому ми вирішили поцікавитись у першокурсників про їхню думку про Інститут через декілька тижнів навчання. Студентка Катерина Гусєва (І МЕВ) звернулася за цими враженнями до деяких першокурсників.

“Під ЕВ: езній М І ч ць, вели неробе есня у увала ок о Г ч р а е д т і в а в т й1 ч Ярослав Лінкевич, І МІ: “Я, як і е уане рс– по ту я кожен мій однокурсник, мріяв про своє Ант чистостститу дже це ершоку ви і Ін омо уро го п ня, а майбутнє і завжди бачив себе диплочас овій зал люван кожно ючи пр ільше и б а я в матом, представником нашої країни. т х ак ірне х тя дл , слу е все бране в о Перші тижні навчання в найкращому ймо го жит з тим іб, мен сті за важо с о о м л о д в о у ВНЗ не розчарували та запевнили мене, р з о го н я го них омо . Ра шу б що я на вірному шляху до здійснення ника коповаж почутт я. Спер го знай мість о н своєї мрії. Я вважаю за честь бути стувисо лювало навчан , жодн екції за стійв о п е и о ц дентом Інституту міжнародних відох іс олект одини л -ти, п адзви5 юм мно овий к тори г дких 4 е яке н иття носин”. н л в и ко: ччя, пі х і шв ій… А ітне ж р и обли их легк аудито ізноман так пошук е та р ду!” ний о цікав попере чайн є на нас чека Дани ло не за пам’я Почтарьо та в, дений в ІМВ тися перш І МП:“Н кільк е міг ий д – ви ість можл шукано, гі ень, прове перед иво дно н вченн ами – пер стей, які . Вразила шоку я усіх в і д крили рсник ціаль основ ся ам но інозем сті, і як та азів ом и: це і виісне ної м р і яно глибо приєм ови. ке ви ї спеЗ н вченн ми др і враження вичайно, я за уз в твор ями-однок ід спілкув лишилися Отже, перше чої н а у н р н с язн ник ас and h враження не ave a наги в на ами. Усім овиба fun!” вчанн виявилось омані! Go жаю od lu ck ливим у випадку з

Анастасія Шабанова, І МВ: “Враження, безумовно, лише позитивні. Атмосфера Інституту загалом змушує задоволено усміхатися, думаючи: “Які ж ми щасливчики все-таки!” Викладацький склад, студентські організації, розумні й цікаві студенти навколо – все змушує радіти й цінувати кожну хвилину, проведену в стінах Інституту. Я дуже-дуже задоволена!”

Інститутом міжнародних відносин! Бажаємо успіхів, шановний перший курс! Будьте активними в усьому – і в навчанні, і в студентському житті – адже ці роки, на жаль, так швидко проходять. Дарина Кирилко (ІІІ МІ)

Тема номера

перший курс

Олександр Макарович, І МБ: “Вчитися приємно й цікаво. Навантаження загалом помірне, хоча й не таке, як я уявляв собі, коли лякали старшокурсники. Необхідно відзначити їдальню, адже не в кожному навчальному закладі є гідна конкуренція такому асортименту різноманітних смачних страв. На даний момент жодної хвилини не шкодував, що вирішив навчатись саме тут”.

Наука без кордонів

Рубрика створена для того, щоб наші студене ти відкривали для себ нові можливості в навчан ег тані. Досвід іноземних кол досягкож дуже корисний для нь. Цьонення вищої точки зна повіго разу ми вирішили роз ессти нашим майбутнім бізн менам про одну з кращих шкіл бізнесу.

. A B M КОЛА

Ш ИНА ІВЩ СЬКА С У. К Ь Т Т Е А Б Т М У ІЗ Н ДА Р

Дартмутська бізнес-школа (з 2000 року – Tuck�� Sch�� оо�� l�� о�� f�� В�� us�� і�� n�� е�� ss�� at�� Dartmouth�� ) є найдавнішою у світі, її було засновано в 1900 році при знаменитому Дартмутському коледжі (Хановер, штат Нью-Хемпшир). Саме тут вперше почалося викладання й присвоєння ступенів за програмами МВА (Master of Business Administration). У наш час цей навчальний заклад є одним зі світових лідерів бізнес-освіти. У ньому панує атмосфера елітного університету в поєднанні з чітким прагматизмом корпорації. Як підрозділ Дартмутського університету, що входить до восьми найкращих університетів США, Tuck Schооl оf Вusіnеss, у свою чергу, входить до Ліги плюща. Остання об’єднує шість університетських шкіл бізнесу: �� Wharton�� School�� of�� Business�� , �� Harvard�� Business School, Columbia Вusіnеss Schооl, Tuck Schооl оf Вusіnеss, С. Johnsin Graduate School of Management, Yale School of Management. Протягом довгих років Tuck посідає найбільш престижні місця практично за всіма спеціалізованими рейтингами світу. В останні роки її програма МВА вийшла

ТИ на

жеш

мо ити

змін

краще!!!

на першу позицію у світовому рейтинПротягом наступних десятиліть школа гу бізнес-шкіл газети “Wall Street Journal” і продовжувала інтенсивно розвиватись. Вже журналу “Forbes”. в 1937 році була прийнята навчальна програма Tuck-Thayer programme, що об’єднала Засновники бізнес-освіти бізнес-підготовку з викладанням науково Ініціатором створення першої в світі технічних та інженерних знань. У 1941 році бізнес-школи був Вільям Такер (1839-1926), школа змінила назву на �� Tuck�� School�� of�� Busiякий очолював у 1893-1909 роках Дартмут- ness Administration. ський коледж. Саме він заклав основу для Сьогодні Дартмутська школа бізнесу є підготовки якісно нового покоління бізнес- одним найвимогливіших навчальних закламенів і менеджерів. дів: щороку туди потрапляють лише близь В.Такеру вдалося зацікавити ідеєю ко 17% абітурієнтів, що подали документи створення спеціального навчального за- на вступ. Тут навчаються студенти з усьокладу для підготовки бізнесменів свого сту- го світу, підтверджуючи високий авторитет дентського товариша Едварда Така (1842- цього освітнього закладу в сфері бізнесу. 1938), у минулому дипломата, що став веОлександра Ліцька (ІІ МП) ликим фінансистом і залізничним магнатом. Приєднавшись до справи, Так виділив кошти на будівництво першого шкільного будинку – Tuck Hall, нині McNutt Hall. Що вивчали у Дартмутській бізнес-школі. Спочатку в школі навчалися лише вісім студентів, які до цього отримували освіту на молодших курсах Дартмутського коледжу. Програма першого курсу передбачала такі предмети: історію, економіку, політологію, соціологію, іноземну мову, усну і письмову англійську. Наступного року вивчали сучасну історію та дипломатію, фінанси, транспорт, страхову справу, юриспруденцію, муніципальне управління, демографію й соціальні інститути, іноземну мову й “практичну організацію”. Викладали, в основному, дартмутські професори, але на другому курсі на практичні заняття зі студентами запрошували підприємців і адміністраторівпрактиків. Вже навесні 1902 року студенти одержали перші дипломи МВА і стали першими дипломованими бізнесменами світу.

світ

Щорічно в рамках нашого Інституту відбуваються різноманітні благодійні акції. Цей рік не став виключен-

ням, і з 25 по 29 жовтня проходила акція під назвою “Серце, не спи!”. Масштаб самого заходу перевищив усі попередні. Студенти обмінювали благодійний внесок на ручки, календарики, орігамі, печиво, м’які іграшки. У рамках благодійної акції була запрошена зірка українського шоу-бізнесу, учасниця “Євробачення 2010” Alyosha! Дана зустріч проходила в форматі прес-конференції. Ми обговорювали, наскільки це важливо бути соціальноорієнтованим та допомогати людям, які потребують нашої допомоги. Як важливо пам’ятати людей, які були позбавлені батьківської ласки та турботи... Усі зібрані кошти йдуть на наші благодійні проекти: Прилуцький спеціалізований Будинок Дитини „Надія” (Черні-

гів. обл.), лікарня, школа, дитячий садочок в с. Орлівка та школа в с. Грабівка (Чернігів. обл), дитячий будинок «Гніздечко» в м. Іванків, а також Будинок матері і дитини в м. Біла Церква. Матеріальні потреби цих дитячих будинків майже однакові: одяг, взуття, іграшки, книги, ліки, засоби гігієни, техніка, посуд, продукти харчування (крупи, цукор, борошно, олія). Діти – веселі й бешкетливі, смішні і сумні, іноді не за віком серйозні, наповнюють життя змістом, приємними турботами і їм так потрібна увага, добрі руки і чуйні, небайдужі серця. За детальною інформацією звертайтесь: 067-46642-47 – Катерина Сербіна. Катерина Сербіна (VI МІ) Ольга Дейнеко (III МП) Денис Ткаченко (IV МБ)

ДВА АМПЛУА

НАТАЛІЇ ЗАРУДНОЇ:

ЇЇ ВИСОКОПОВАЖНІСТЬ ПАНІ ПОСОЛ І ДРУЖИНА ДИПЛОМАТА

“

Знайомство зблизька

економічну місію України в Нідерландах. Двоє їхніх синів уже дорослі… Кажуть, жінки-дипломати як професіонали, мають багато переваг. Як правило, вони кращі переговорники. Жіноча логіка базується значною мірою на інтуїції, а для переговорів інтуїція завжди важлива. – Дипломатія певною мірою вимагає від людини “багатоверстатності”. Особливо робота Посла. Необхідне глибоке знання країни, в якій працюєш, її можливостей і перспектив, – переконана пані Посол. Спитаєте, що найбільше мене вразило при зустрічі з цією красивою й чарівною жінкою, яка уособлює Україну в Німеччині? – Мабуть, найголовніший секрет її краси – то привітна, щира усмішка, й до того ж – напрочуд доброзичливе світосприйняття, яке допомагає відкривати для себе незнану раніше країну. Після знайомства з цією Цього літа я впродовж місяця тендітною чарівною жінкою моє розуміння абревіатури VIP вдосконалювала німецьку мову в значно розширилось: у всякому разі тепер центральною складовою одній із Федеральних земель – Саккатегорії “very important person” (дуже важлива персона) стали сонії. Зустрівшись у черговий раз з суттєвіші визначення – “intelligent” (розумна) та “interesting” пані Н.Зарудною, я зрозуміла, як ба(цікава). Бо ці якості визначає не соціальний статус, а все те, гато залежить налагодження здорових відносин між двома колись вощо людина “має за душею”. Хоча ніде правди діти: суспільне рогуючими державами – саме від неї, становище пані Зарудної – із тих, що зобов’язує подвійно. Адже цієї тендітної і такої простої українвона – Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині і ки! Як же їй все вдається? Адже жіндружина керівника торгово-економічної місії України в Королівстві ці значно важче, аніж чоловікові, поНідерланди. Віртуоз і майстер дипломатії – Наталія Зарудна – сісти помітне місце в суспільстві? Чи, входить до “ТОП-10 українських послів”. може, існують якісь привілеї? – Ні, – відповіла пані Наталія. – Жінки, зокрема Посли, працюють У дитинстві Наталії Зарудній хоті- Повернувшись в Україну, готувала- без жодних привілеїв. Єдине, в чому лося бути мандрівником, пізнати світ, ся очолити управління Америки в різниця – неухильне дотримання випоїздити, побачити. У школі вона була Міністерстві закордонних мог ввічливості відмінницею і нині вважає, що “комп- справ. Та раптом Наталію щодо жінки. Для ...Комплексом ві лексом відмінниці страждає все своє Зарудну поставили перед німців це святе, мінниці життя”. Іноземні мови студіювала в Ки- фактом: її запрошено бути адже ФРН асоціївському національному університеті прес-секретарем Прем’єр- страждає юється з жіночим імені Тараса Шевченка. Її мрія здійсни- міністра України Віктора все своє життя.” обличчям канцлелася: вона змогла побачити світ і спро- Ющенка. І знову – брифінги, ра А.Меркель. бувати себе в різних професіях. Була коментарі під час засідання Пані Зарудна кваліфікованим перекладачем іспан- уряду, інформація, яка готується за всі ці вимоги відчуває ще в одному ської, англійської, німецької мов… його рішеннями… амплуа: коли зустрічається з колегаХтозна, як склалося б далі її життя, Ще кілька сходинок її дипло- ми в Королівстві Нідерланди (вже як якби не той Рубікон, через матичного схо- дружина дипломата). Тут вона теж який пройшла вся країна і дження: заступ- продовжує активно відстоювати і Жінки, кожний з нас: розпад Соник держсекрета- представляти інтереси України, наюзу, народження незалежної ря МЗС, заступ- лагоджує контакти з елітою країни, зокрема Посли, України… До Міністерства працюють без жодних ник міністра, по- створює позитивну тональність у закордонних справ її запро- привілеїв.” сол України в Ко- відносинах між державами. шували не раз. Пропозиція ролівстві Данія, Ольга Ошитко (IV МІ) піти в управління інформації посол України в На фото в центрі Наталія Зарудна поруч з Каїй видалась цікавою. Потім було від- Німеччині. Чоловік Наталії Зарудної териною Чумаченко-Ющенко та рядження на роботу до Вашингтона. теж дипломат. Він очолює торговоАндрієм Халпахчі

IIR-Style

R I I - ST Y LE

Новостворена рубрика, яка висвітлюватиме смаки наших студентів у різних сферах життя. Цього разу наше питання до аудиторії таке:

“Якому виду відпочинку Ви надаєте перевагу влітку? Як провели літо 2010?”

Наталя Горобець, Анна Меленчук, ІІ МВ “Цього літа ми вирішили зробити щось, як кажуть у Львові, “вар’ятське”: здійснити укртур Півднем України. Спочатку ми поїхали в Керч. На жаль, потяга з прямим маршрутом не змогли дістати, потрапили в Джанкой. Ось тут і розпочалися наші пригоди. Прочекавши на вокзалі 6 годин, ми в останню хвилину пішли шукати колію і ледь не спізнились. Приїхали в Керч...Прекрасне, старовинне місто (VI ст. до н.е.); тут переплелися сучасність та історія. Керч відрізняється від усіх тих курортних міст, де ми коли-небудь були: мінімум туристів, чистесеньке море, на пляжах майже немає людей. Єдиним місцем, де ми могли виспатись – це потяг. І ось ми знову в дорозі. Цього разу курсуємо на Херсон. Шість годин від Керчі – і ми на славній Таврійській землі. Перше, що привернуло нашу увагу: велика кількість графіті. Ще одна приємна деталь – люди. Саме їм ми завдячуємо тим, що не заблукали вулицями міста. Оскільки наш візит у Херсон збігся із Днем Незалежності, програма була відповідною. Жителі міста вия- вились дуже патріотичними. Пройнявшись цим патріотизмом і цікавістю, ми приєднались до них. Потім усі разом ми пішли на центральну площу розмальовувати охочих у національну символіку. Було весело, давно не відчували такої шаленої порції позитиву від людей! Ну що ж, домалювали останнього “клієнта” – і гайда на Одесу! Одеса – одне із тих небагатьох міст, в яке хочеться повертатись знову і знову. Навіть якщо ви були там, все одно кожного разу відкриваєте для себе нові й цікаві деталі, непомічені минулого разу. Того дня в нашого одногрупника Макса був День народження. Ну як тут не завітати і не привітати? Той факт, що він про це не знав, аніскільки нас не бентежив :) Чергова маса мегапозитиву, здивування від несподіваної зустрічі, повітряні кульки, екскурсія Одесою – весь цей мікс емоцій ми забрали із собою в рідні Вінницю та Львів. Але ми знаємо точно: ми на цьому не зупинимось, наш укртур продовжується! І наостанок... Можна пораду? Пам’ятайте про те, що життя нам дається лише один раз. І тільки нам вирішувати, в яке русло його спрямовувати. Використовуйте кожну можливість! Відірвіться нарешті від буденності, візьміть квиток на першу-ліпшу електричку до будь-якого міста і просто насолоджуйтесь свободою. Можна навіть наосліп вибрати його на карті. Одного разу ми так і зробили. І ні разу про це не пошкодували!”

Владислав Єв до “Літо… Як кимов, ІІ МП вати. Мабут же солодко згадунайцікавіше!ь, я провів своє літо відати ФранцАдже я встиг відцію, Фінляндію, Монако, ШвеЛедве вистач ію та Німеччину. мабу ть, одраило два місяці. Ви, якийсь одинзу подумали про ді – ні. У Фра тур? Насправмоєю франц нцію я поїхав з практикуватиузькою групою, зурному уз мову. На Лабе кав зі своєю режжі заблуобрав не той французькою, з Канн до Н потяг, що йде іцци, йд года мобілізуе до Марселя. Ця невелиа той, що дав усі пари вала здібності, і з перелячка приФінляндію пофранцузької мови! У Ш ку я згадрузів. Оскіл їхав разом з батьками вецію та тався нагодо ьки люблю рибалити, то до їхніх лівського па ю постояти з вудками бі скориспригощали лацу в Стокгольмі. А ля короз однокурснисусідів смаженою рибо потім ми ю. Разом їхали до Нім ком Іваном Бараненком інтернаціона еччини працювати воло ми подевіз табору льному таборі. Симво нтерами в особливо ці – “Робота заради миру”.лічно, що більше, ніж каво, адже зібралися ст Там було пам’ятників 11 країн Європи! Після уденти з нив своє уя жертвам нацистів дехто праці біля Що можу сквлення про Другу світовз них зміто, і мені хо азати: вражень надзвича у війну… тілося б, щоб йн літо!” у кожного бу о багало таке

МІ еш на від куди ти їд Гапон, ІІІ Микита равді неважливо, панія була гарна. “Насп об ком їхати до Азовпо головне щ починок, мені пощастило и друзями, тому На цей разря з найближчимЦе дійсно класського моок був успішним. а березі моря відпочин т увати шашлик н величезним но – кушас спостерігати за о ніби тоне і водноч диском сонця, щ яскравим у воді...” Євгенія Попова, І МІ “Побувавши в Парижі, починаєш жити, а не існувати ... Протягом багатьох років я жадала побувати в місті своєї мрії, який все більше закохував мене в себе, змушував серце битися швидше, а уяву зводив з розуму. Нарешті, Париж вирішив змилуватися над мною, запрошуючи до себе в гості на літо. Багато хто вважає, що Париж – це всього лише місто, де розташовано багато визначних пам’яток, де можна побачити Джоконду; місто, яке чомусь називають найбільш романтичним місцем на землі. Але це не зовсім так, адже Париж – це все: повітря, будівлі, люди, усмішки, емоції та почуття, яскраві вогні, нескінченний потік життя. Не скрізь так, як у Парижі. Там все по-особливому. Потрапивши туди, починаєш відчувати життя по-новому, розуміти людей краще, усвідомлювати всю красу світу, відчувати чаруючу атмосферу – починаєш жити Парижем. Бульвари, стара архітектура по обидва боки вузьких вуличок з високими ліхтарями, які додають загадковості, пахуча булочка з сиром та корицею приносять неабияке задоволення. Поруч з вами хтось, хто вам дуже дорогий, десь далеко чути звуки шарманки, повз пролітає молодий хлопець на велосипеді, за спиною якого висить саквояж з фотоапаратом – явно фотограф, що поспішає зафіксувати розмірене, але таке прекрасне життя вечірнього міста. Отже, можна достеменно сказати, що Париж вартий того, щоб його називали найбільш романтичним і незвичайним містом у світі. Вічно привітний, гостинний, дружелюбний та молодий. Париж – це свято, яке завжди з тобою”.

Максим Тимошенко, ІІІ МБ: “Взагалі я люблю подорожувати, люблю відвідувати нові країни, цікаві місця. Найкращий вид відпочинку для мене – це екскурсійні тури в різні куточки світу. Цього літа, як і минулого, до речі, вирішив відвідати країну фламенко та тореадорів – Іспанію. Ще давно хотів поїхати в країну, мову якої вивчаю, адже це і цікаво, і корисно. Знайшовши інтернаціональну школу з вивченням іспанської, влітку 2009 я мав змогу відвідати Барселону. На цей раз був у трьох містах – Мадрид, Кадіс, Валенсія. Протягом семи тижнів вдосконалював мову, отримуючи теоретичні знання та практикуючись у спілкуванні. На окремих заняттях ми вивчали культуру Іспанії, помилуватись якою я також встиг на різноманітних екскурсіях. За цей період навчання я навіть відпочив на узбережжі Атлантичного океану! Насправді важко навчатися в літню пору:) Та незабутні враження, колоритна атмосфера та нові інтернаціональні друзі варті того, щоб туди поїхати. Весело, цікаво, корисно! Рекомендую!”

ере- и , що п иком зробит ьменонобіцяв... с и п м п нськи і та з іспійа подорожиги. н ової кн аксим М іт в о с о н т л о ї На фав у навкрооєм своє був ксима ге Ма

Оксана Ткаченко, (ІІІ МІ)

Дмитро Яровий: МІ

Студент IV курсу відділення

Персони

Євгенія Мелеховець

“Колишніх редакторів не буває”

Студентка ІІ курсу відділення “Міжнародне право” Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка (денна форма навчання). Студентка 2 курсу Української Академії Друкарства, спеціалізація – художникілюстратор (заочна форма навчання). Член Європейського Молодіжного парламенту. Член Ліги політологівміжнародників Дипкорпус. Арт-редактор “Міжнародника”. Дата народження : 19.12.1991р. Місце народження: м. Суми Улюблена книга: “Бріда” Пауло Коельо, “Черлені щити” В. Малика. Улюблений фільм: “Афера Томаса Крауна”. Улюбленний художник: Альфонс Муха, Альбрехт Дюррер. Улюблена група: “Muse”. Хобі: батік (розпис по шовку).

Головний редактор газети “Міжнародник” (2007-2010) Публіцист, автор книг “(Анти) герои” та “Неспящие сердца” Дата народження: 2 травня 1990 Місце народження: м. Красний Луч, Луганська область Знак Зодіаку: Тілець Улюблена книга: «Південний комфорт» Павло Загребельний Улюблений фільм/актор: «Осінній марафон»/ Олег Басілашвілі Улюблена група: Сплін Улюблений день тижня: цього семестру – середа:) Хобі: ковзани, теніс, гори, публіцистика, парки Києва, нічні прогулянки

Першим учасником нової рубрики став головний редактор «Міжнародника» в 2008-2010 рр., завдяки якому наше видання отримало новий поштовх для розвитку – Дмитро Яровий. Я знаю Дмитра вже досить давно, адже ми навчалися в одному ліцеї. Все ж таки, Український гуманітарний є дійсно родиною, тому що всі ми – як брати і сестри. Саме таким товаришем став для мене Дмитро, який допомагав мені в усьому, особливо коли я також отримала почесне звання студентки ІМВ. Ця людина для мене унікальна. Ще в 14 років він почав писати свою першу книгу. При чому, тематика цієї книги зовсім нехарактерна для звичайного середньостатистичного хлопчика. Коли ви прочитаєте його твори, ви зрозумієте своєрідний стиль цієї людини з літературним майбутнім. До речі, зовсім недавно відбулася презентація його книги в Російському центрі науки і культури, де Дмитро зацікавив аудиторію своїм творінням. Взагалі ця особистість поєднує високий інтелект, цілеспрямованість, чітке і прагматичне розуміння свого майбутнього і надзвичайну добродушність, щирість і справедливість. – Дмитре, ти став головним редактором «Міжнародника» на першому курсі, у 2008 році. Як можна пояснити незвичний для першокурсника успіх? У сфері студентського самоврядування завжди видно кожного, хто вміє працювати. На той час, коли мені було запропоновано відновити «Міжнародник» після тривалої перерви, тодішні лідери студентства знали про мою діяльність у сферах благодійності, дозвілля та культури, і я з задоволенням прийняв їхню пропозицію спробувати себе в якості члена діяльної та успішної команди, до якої належали і належать Віталій Лисенко, Катерина Сербіна, Віктор Вишньов та інші активісти. – Протягом трьох років ми мали змогу спостерігати за твоєю діяльністю як редактора, так і діяча самоврядування. Як ти можеш характеризувати цей період свого життя і чому ти залишив посаду? Ця робота була і залишиться важливою складовою мого досвіду – така діяльність розвиває менеджерські та професійні навички і приносить чимале задоволення. Подальше здобуття освіти вимагає більше часу та зусиль, і доводиться жертвувати вільним часом. Проте я буду ретельно спостерігати за подальшим розвитком «Міжнародника» як самостійного органу самоврядування та хочу бути впевненим, що він не втратить того, чого досягла наша команда. Колишніх редакторів не буває. Залишаюся як в редакції, так і в системі самоврядування, на положенні радника та помічника. – Не всім відомо, що окрім публіцистики, у тебе є дві власні книги. Що стало поштовхом для їхнього написання і чи є якісь подальші творчі плани? Перша книга, «(Анти)герои», стосувалася подій найновішої історії України – альтернативного розвитку подій 2004-2005 рр. У 2008 році за сприяння голови трудового колективу Наталі Федорівни Сербіної було проведено благодійний розпродаж книги в Інституті. Кошти було передано на користь дитячих будинків, якими опікується ІМВ. Наразі готується до видання друга книга, яка має іншу, проте дотичну сюжетну лінію, але передчасно не хочу розкривати цю маленьку таємницю. Ключовим завданням майбутнього є написання в співавторстві з шефредактором, Сергієм Івановичем Даниленком, посібника з організації студентської преси у вищій школі України, в якому буде узагальнено наш практичний та теоретичний досвід роботи. – З якою сферою ти пов’язуєш своє майбутнє життя? Наша спеціальність, міжнародна інформація, надає широкі можливості для самореалізації. Найцікавішим та найприємнішим для мене завжди залишатиметься творча робота з людьми, що може бути реалізоване в науковій та викладацькій діяльності. На останок хочу побажати всім, хто зацікавлений роботою нашого видання та інших органів самоврядування, сміливо брати участь у ній, не боятися будь-яких обов’язків, оскільки ця діяльність завжди залишатиметься школою ефективної командної роботи, інструментом розвитку навичок та вмінь та, безперечно, способом познайомитися та подружитися з цікавими людьми. Дарина Кирилко (ІІІ МІ)

– Женю, як тобі вдається реалізовувати себе в таких різних сферах як міжнародне право та мистецтво? Відверто кажучи, я довго розривалася між матеріальним і духовним. Мені важко було вирішити, чого більше хочу: навчатися в ІМВ (а я давно вирішила, що тільки в ньому) або пов’язати життя з мистецтвом. Це дві частини мого світу, кожна неповторна по-своєму, і відкинути одну з них я не можу. Тепер поєдную навчання в Києві та у Львові. – Яка ж вона, духовна сторона твого життя? Це те, що робить мене абсолютно незалежною. До творчості я тікаю від проблем і втоми. Вона надає мені сили в момент повної виснаженості. Однак творити без музи я не можу. Як правило, натхнення приходить невчасно (коли попереду кілька семінарів і чимало іншої невідкладної роботи). Однак, якщо я віджену свою музу, то вона може надовго образитися і не приходити до мене. – Як же ти домовляєшся з нею? Усе просто: день – для навчання, а ніч – для творчості. – Чим тебе зацікавив батік? Напевно, своєю давньою історією. Взагалі-то, батік потрапив до нас із Індонезії, де з ним пов’язані усі традиції та життя людей. Наприклад, там у батік загортають новонародженого. – Ознайом, будь ласка, наших читачів із методикою розпису по шовку. Розрізняють гарячий і холодний батік. Власне індонезійським вважають гарячий батік, для якого характерними є важка та копітка техніка малюнку та винахідливість митця. Фігури на такому зображенні - це кольорові плями, покриті воском. А холодний батік – це сучасна інтерпретація. Тут уже видно чітко окреслені контури, для нанесення яких потрібна спеціальна суміш із бензином. Все-таки я віддаю перевагу гарячому батіку. Ця робота вимагає витримки та неймовірної любові до справи. – Скільки часу тобі потрібно на одну композицію? Зазвичай мені вдається завершити малюнок за ніч. Для великих розмірів необхідно дві ночі, не більше. Головне правило – це не відкладати втілення ідеї, бо через тиждень уже втрачається запал. – Хто твої творчі персонажі? Найбільше мені подобається малювати птахів. Вони легкі та недосяжні. – Батік для тебе – це тільки панно? Зовсім ні. Я розписую ще сумки, шалі, навіть сукні. Працюю тільки з шовком. Раніше було дуже важко купити цю тканину. Я спеціально шукала в магазинах “Secon-hand” шовковий одяг, вирізала “спинку” і це служило мені за полотно. – Ти малюєш на замовлення? Дуже рідко. Не можу творити, не пройнявшись ідеєю. – Женю, ти не втомлюєшся від того, що сполучаєш абсолютно різні сфери діяльності? Колись Леонардо да Вінчі сказав: “Найліпший відпочинок – це зміна роду діяльності”. Як не дивно, але матеріальне й духовне в моїй душі прекрасно поєднуються. (Сміється). Втім, навіть тоді, коли з’являється муза, міжнародне право все одно не дрімає. Олеся Кривецька (ІІ МП)

Свисток

O M I K n e p O

“Ф

ом, за лік й и т с о али ний, ш аганнях бр й і ц и д м а о же тр . Участь у з альному дв n увся в н т і e б н p ф д е і д O в У у ст т у. сня IMO ь у е т н K р а и е г у т в а с с і Ін зм ен ру, 18-19 кого т ки нашого ожець цих затор т урні и л е в і з рган ускни емогу перем т урнір та вип улорічний ген Попко, о фіналу. Пер ом и т н е н д в и й Є унк ст у лися м Гулима та ийшов гідни вген з рах рс у ш й і з д Є ї в ку в бо Вла . Матч у святкува дставник II али у МБ П с р М у к у II рс инк пре отрим т V ку у поєд також изери р п ст уден инциповом е виборов а т р ожці сц в надп :2. Третє мі . Усі перем і і пой а місц да6 и н в :6 ь о 4 т ь ї л о . 6:1 ст по По зи ри та нір не та при лексій МБ О подарунки дати, що т ур нові спонсо цінними. я о ні та пам’ят ого можна д знаходятьс ш цікавими були ор– ь ь ц л я р і б ьс ні и До виваєт в стають все айперші т ур ом Попком з о р о стійн асникі факт, що н ом – Вадим ейського для уч п т рунки ікавим є той аршим бра ьного Євро в ав т л ц с я во с та о н е м з в ї і а Щ о р р м о о п н е і й неод афедр вані щ ганізо кладач на к амовим, яки оків, р ви о 17 р од 7 (зараз а Сергієм Аб з т енісом довелось тр права) цем. ався т м В, й а з ож у в ІМ но п й і у с т е с перем ф в про ) вся то V МП Сам я г от у в а опко ( е П ж н в е г и в л Є але, ко и про теніс. т у б а з хи

ізкульт-

привіт!”

Святкування Дня Університету та Дня працівників фізичної культури і спорту давно стало доброю традицією для студентів і викладачів кафедри фізичного виховання, які заздалегідь готують цікаву та різноманітну програму, що перетворюється на справжнє шоу. Тож і формат урочистостей був спортивним – місцем подій був спорткомплекс Університету. У сонячний день осені, 16 вересня, першокурсники вийшли на свій перший спортивний університетський парад на чолі з кураторами факультетів з фізичного виховання та спорту. Особливо приємно було чути слова привітання з вуст дворазової Олімпійської чемпіонки, завідувача кафедри фізичного виховання та спорту Т.І. Кочергіної та гостей свята – проректора Університету з виховної роботи В.П. Шевченка, начальника відділу молоді та спорту Голосіївської адміністрації у м. Києві О.М. Дмитрука. За почесні перші місця та кубки переможців

Спартакіади боролися всі 19 факультетів з 22 видів спорту. Збірна нашого Інституту визнана найкращою командою КНУ в естафетах! Друге місце посів Інститут Філології, третє – Біологічний факультет. Вітаємо наших спортсменів і подякуємо Любові Костянтинівні Коробко за сумлінну підготовку наших

студентів! Особливе задоволення всі присутні отримали від показових виступів гостей свята: команд зі спортивної аеробіки НТУУ “КПІ”, колективу “Сен-бін” з карате-шакатан, команд танцювальної аеробіки. Гімн Університету оголошує про закриття свята і дарує радість перемоги на обличчях першокурсників. У майбутньому їх чекає ще багато перемог, кубків та медалей, а головне – попереду будніЧесть студентського життя. ІМВ захищали:

Ф Георгій Гулід (І МП), Вікторія Кориневич (І МП), Ксенія Корнієнко (І МП), Олександр Стебелянко (І МП), Андрій Коцюба (І МП), Ігор Помаз (І МП), Юлія Мандриченко (І МП), Валерія Старовойтова (І МЕВ).

Анастасія Петручак (ІІ МВ)

і, ет у лист твій треп в кишені. в а к у л б За спить ість вже і, “Tell me, bird, Твоя рад аєш тепла у міст к у ні. е ш Have u seen another, better world, ж а Ти к с в о ають, м Та всі біг Where reigns the truth, у, вту лавк ш на жо клена, You’ll meet no violence, face no abuse; е д я с и р Ти п стям овану ли обавки, б р а ф о П уд And equal in rights are women and men; иш у час І попрос нов стали зелені. For stranger or alien there is no ban; рії з Щоби м чі, All those who pray to another God, парку но тимеш в ийде п’яна. And those whose veins have different Все чека р и, п як завжд и очі м blood а р а м Та вона, х атиме Прикрив име духмяно… ут Are welcome to share all freedoms with us; І не пахн , ь No one will dare to brawl and fuss?” іл т с о лу п . ься в теп т р е я р м у о н н а з ш Всі тиме No answer… What does it mean? : в набира А ти зно е слухавку осінь The only sound - flap of the wing. Та піднім немає вдома” а іт л “Вибач, “Oh, bird, where are you?” П) чик (ІІ М Інна Тур Gone! My dream will never come true.

Aber ershienen Sonnenstrahlen, Vor meinen Augen blieb noch sie. So plötzlich weit ist mein Gefallen! Kann ich dich suchen? Sag mir, wie?

Для душі

Liebeserklärung des Mannes Das war ein wunderschöner Traum, In dem ich meine Liebe sah. So eine herrliche und nette Frau! Ein helles Bild in kurzer Nacht.

Once I saw A blue bird I’ve never seen before.

Ich habe mich um mein Glück zu mühen, Ich fühle eine Kraft nicht mehr. So einfach stahl sie meine Ruhe. Das Leben ist unträglich leer. Olessya Kriwezka (II IR)

ХОБІ НАШИХ ВИКЛАДАЧІВ Zhenia Melekhovets (II IR)

Доцент кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин

АРСЕНІЙ МИКОЛАЙОВИЧ КОПИСТИРА

Голова трудового колективу, доцент кафедри країнознавства

НАТАЛІЯ ФЕДОРІВНА СЕРБІНА

аталія Федорівна колекціонує дуже цікаві елементи української культури. Це різноманітні ляльки-мотанки, обереги, а також домовички. В її колекції 7 ляльок-мотанок, адже збирає вона з недавнього часу, 57 домовиків, а також більше 50 оберегів! основному всі ці речі з Прикарпаття, адже кожного року Наталія Федорівна відпочиває на Заході України (в Трускавці), тому має можливість милуватися унікальними екземплярами нашої культури.

обі – більярд, шахи У більярді Арсеній Миколайович має неабиякі успіхи, адже він не просто грає в цю цікаву гру, а й бере участь у різних турнірах (двічі ставав переможцем, один з яких – Кубок Ректора серед науково-педагогічних працівників з більярду «Вільна піраміда», де Арсеній Миколайович був членом команди ІМВ). шахи залишаються гарним заняттям у вільний час якого, як стверджує Арсеній Миколайович, так мало.

Викладач іспанської мови (кафедра іноземних мов) МАРИНА ІГОРІВНА МОРЄВА арина Ігорівна має дуже незвичайне захоплення. Вона збирає дуже красиві картини з пазлів! Але це не ті дитячі невеличкі зображення, а дійсно величезні комбінації малесеньких частинок шикарної фотографії. айчастіше ці картини налічують 1 або 2 тисячі деталей, а зараз у розробці зоряне небо зі знаками Зодіаку, що налічує аж 9 тисяч! Час складання є рекордно коротким, одну з найулюбленіших картин Марина Ігорівна зібрала за один вечір, іншу –за ніч. е зовсім не важко, адже це їй дуже подобається.