#36

міжнародник.indd 1

14.05.2012 2:55:27

Новини Колонка редактора

Семінар-практикум

7 квітня в Інституті міжнародних відносин було проведено семінар-практикум “Сучасні технології викладання іноземних мов в українському освітньому просторі”, на який було запрошено вчителів середньої школи міста Києва, яких цікавить методика викладання іноземних мов, а також тих, хто цікавиться проблемою іноземних мов в Україні. Було обговорено спільні проблеми, з якими стикаються і вчителі шкіл, і викладачі кафедри іноземних мов. На семінарі були присутні представники Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спеціалізованої школи №24, гімназії №117 імені Лесі Українки, Фінансово-правового ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Під час семінару-практикуму вчителі відвідали заняття, які провели викладачі вищої школи: О.В. Бабій, О.В. Гон, Н.І. Джима, Н.І. Карпік, М.В. Корчака, І.Г. Лісова, Н.О. Плахотюк, Л.Л. Салькова. Тема занять – викладання англійської, іспанської, французької та німецької мов на молодших та старших курсах. Викладачі, серед яких О.В.Гон та Н.І.Джима (остання має патент на свій метод викладання), проводили пари за своїми авторськими методиками викладання. Після занять усі учасники семінару-практикуму обговорили проблеми, безпосередньо пов’язані з технологіями викладання іноземних мов в українському освітньому просторі. У ході живої дискусії, що пройшла дуже активно, багато корисного та цікавого почерпнули і викладачі Інституту, і вчителі шкіл. Захід подібного формату проводився вперше, але було домовлено, що це був не останній практичний семінар. Кафедра іноземних мов завжди готова надавати допомогу в методичному плані всім учителям, школам, які зацікавлені в якісному викладанні іноземних мов.

Яна Матчук (І МІ)

День відкритих дверей!

Давно вже читачі не тримали в руках свіженького випуску “Міжнародника”. Другий семестр 2012 року, скорочений через відому подію, виявився дещо складним для всіх – і студентів, і викладачів, виключенням не стала і редакція. Саме тому пропонуємо Вашій увазі єдиний номер цього семестру, але його зміст та об’єм компенсує весь час очікування, адже цього разу – ексклюзивна інформація з усіх сфер нашого життя, яка доповнюється цікавими та яскравими фото. Основних тем у номері декілька – це дебют 2011-2012 навчального року, нова традиція Інституту – конкурс “Містер Дипломат”; також 35-ліття кафедри іноземних мов, ювілей нашого директора, Євро 2012, чому присвячені спортивні сторінки та безліч інших сюрпризів. Ви зможете ознайомитись із планами адміністрації на майбутній рік, гордитись досягненнями наших студентів у сферах навчання, науки, творчості, спорту. Наприклад, це юридичні конкурси, які принесли Інституту ще більше перемог, щорічні масштабні події, такі як свято краси та жіночності “Міс ІМВ”, концерти та інші конкурси. Ви будете приємно здивовані, читаючи рубрики “IIR-Style” та “Ліричний відступ”, адже там розкривається тема дитинства – як студентів, так і викладачів. До речі, саме на 30 сторінці на Вас чекає сюрприз :) Взимку “Міжнародник” проводив фотоконкурс “Зимова казка”, тож на 31 сторінці зможете побачити результати. Там же знайдете чарівні весняні емоції студентів. Для нас дуже важлива ваша думка! Висловлюйте свої враження, пропонуйте нові ідеї – ми завжди раді співпраці. Відгуки можна залишити в офіційній групі журналу в соц. мережі: vk.com/mizhnarodnyk, а також у листі, який можна надіслати за адресою mizhnarodnyk@i.ua. Цей рік видався дуже насиченим. Навчання по суботах дещо не давало відпочивати, усі проводили максимум часу в Інституті. Саме тому, сподіваюсь, він став ще ріднішим для студентів. Насправді, роки так швидко летять, що інколи не встигаєш ними насолодитись. Я це кажу, беручи до уваги безліч прекрасних моментів, які можна згадати за мої 4 роки в ІМВ. Цінуйте ці миттєвості! Редакція бажає всім гарного відпочинку протягом 3-х літніх місяців. Маємо надію, що студенти встигнуть засумувати за важкими трудовими буднями, тож побачимось восени! Дарина Кирилко, головний редактор

“Важко в навчанні, легко в боротьбі,” – ці слова як принцип нашого навчального закладу представив абітурієнтам завідувач кафедри країнознавства Володимир Прокопович Крижанівській на Дні відкритих дверей. 11 лютого та 7 квітня в Інституті міжнародних відносин побували понад 150 майбутніх студентів, а також їхні батьки. Спеціально для цієї події команда “Міжнародника” підготувала спецвипуск про Інститут. Урочисто зустріч відкрили заступник директора з навчально-виховної роботи Тарас Миколайович Климук та завідуючий кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Віктор Михайлович Матвієнко, вони ж і спілкувалися безпосередньо з потенційними абітурієнтами. Серед найбільш розповсюджених були запитання про вступну кампанію, гуртожиток, вибір та вивчення іноземних мов, а також нову спеціальність “країнознавство”. Завершився захід екскурсією Інститутом, яку люб’язно провели студенти ІІ курсу спеціальності “міжнародна інформація”. Ольга Музиченко (І МІ)

Вітчизняна американістика у стінах ІМВ

За ініціативи кафедри міжнародної інформації 10 лютого 2012 р. у залі засідань Вченої ради відбулася міжвідомча наукова конференція “Американістика у вітчизняній політичній науці: концептуальні та прикладні аспекти”. Дата конференції була обрана невипадково. Саме 10 лютого відзначав би свій день народження видатний український американіст Євген Євгенович Камінський, пам'ять якого й вшанували учасники конференції. У дискусії взяли участь науковці, представники міжурядових та неурядових організацій, представники дипломатичного корпусу, зокрема генеральний секретар ГУАМ В. Чечелашвілі, представник апарату МЗС О. Троненко, ректор Дипломатичної академії України Б. Гуменюк, координатор проекту Діалог Євразія в Україні Г. Демір, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Н. Немилівська та Надзвичайний і Повноважний Посол України А.Веселовський. На заході було розглянуто міжнародно-політичну проблематику в контексті розвитку світової та вітчизняної американістики. Центральною подією стала презентація книги “Україна і світ. (Вибране)”. Уклали її на основі праць Є. Камінського доктор історичних наук, дипломат Олександр Володимирович Потєхін та доктор політичних наук, ректор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Ігор Миколайович Коваль. Характеризуючи Камінського, О. Потєхін вдався до таких слів, як “руйнівник міфів” та “людина сократівського складу”, яскравим прикладом чого є той факт, що книга містить багато дискусійних моментів та 10 зруйнованих автором міфів. У даній монографії здійснено спробу переосмислити фундаментальні основи і практику зовнішньої політики США. Критично аналізується політика США в “українському питанні” та щодо незалежності України впродовж ХХ століття. В цілому, автор праць був дуже шанованою та освіченою людиною, за життя він удостоївся звання доктора історичних наук та професора політології міжнародних відносин, заснував та очолив школу американістики, будучи завідуючим відділу трансатлантичних досліджень ІСЕМВ НАН України. Зрештою, атмосферу помітно підігрівала певна лінія неформальності, яка проходила крізь весь багатогодинний захід. Вона стосувалася теплих спогадів товаришів та колег Є. Камінського. Великий американіст привернув неабияку увагу до трансатлантичного вектору досліджень, залишивши по собі численні праці, які нині можуть стати у нагоді як ученим, так і студентам.

Фестиваль кіно

Міла Ануфрієнко (І МІ)

У березні 2012 року у Залі засідань вченої ради ІМВ пройшов міжнародний фестиваль документального кіно ІІ HumenDOC, на який були запрошені викладачі, аспіранти та студенти. Глядачам були показані фільми “Нехай буде мир і хліб” (“Let there be peace & bread”, Польща, 2010), “Планета Кірсан” (“Planet Kirsan”, Польща, 2010), “Після апокаліпсису” (“After “The Apocalypse”, Великобританія, 2010), “Воїн сміття” (“Garbage warrior”, Великобританія, 2010), “Діти війни” (“Children of war”, США, 2010). Серед тем, яких торкнувся кінофестиваль, були етнографічні та політичні проблеми суспільства, підліткові труднощі та суперництво, наслідки ймовірної ядерної війни, екологічні проблеми сучасності, реабілітація солдатів після війни у громадському суспільстві. Фестиваль було організовано Міжнародним офісом Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Учасники залишились задоволеними переглядом цікавих кінострічок, що змушують задуматися над актуальними проблемами сучасності, різними темами, що хвилюють громадськість країн усього світу. Яна Матчук (І МІ)

2 міжнародник.indd 2

14.05.2012 2:55:30

Зустрічаємо…

Наша гостинність не залишає байдужим нікого, хто завітав до дружньої родини Інституту міжнародних відносин. До нас завітали такі гості:

• Жозе Мануель Пінту Тейшейра, Посол, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні. У рамках програми Асоціації випускників ІМВ гість прочитав лекцію, у ході якої студенти мали змогу не лише дізнатися з перших уст про сучасний стан відносин Україна-ЄС та перспектив їхнього розвитку, а й обмінятися думками з Послом.

• Делегація з Марокко у складі Фуада Бельфакіха, Куддана Дрісса та Маламана Мохамеда. Також відбулась зустріч марокканських гостей з Директором Інституту професором В. Копійкою, під час якої сторони обміркували перспективи співробітництва та висловили надію на його якнайшвидшу реалізацію. Наступним кроком у налагодженні двостороннього зв’язку стане візит студентів ІМВ до Марокко, де вони продовжать діалог щодо подальших планів співпраці.

• Костянтин Грищенко, який уже вдруге завітав до нас із лекцією на тему: “Зовнішня політика України 2011-2012: здобутки та пріоритети”. У розповіді Костянтин Іванович приділив особливу увагу європейській інтеграції України та дипломатичним відносинам з Китаєм, Індією, Туреччиною та Бразилією. Міністр запевнив, що вже незабаром українці з легкістю зможуть пересуватися Європою без шенгенських віз, на що ми дуже сподіваємося. Міністр розповів про операції з визволення наших громадян в Єгипті, Лівії та Ємені. З гордістю було зазначено, що нашій країні у минулому році випала честь головувати у Комітеті Міністрів Ради Європи, Центральноєвропейській ініціативі, очолювати ГУАМ та СНД. Наступного року Україна головуватиме в ОБСЄ. Зустрічі такого рівня мають вкрай важливе значення, адже студенти ІМВ у такий спосіб переймають у дипломатів досвід та прагнуть бути в курсі усіх актуальних подій у світі. У ході доповіді Костянтин Іванович висловив думку, що бути дипломатом – це покликання та шлях власного серця.

• Денис Богуш, політтехнолог, експерт у сфері стратегічних комунікацій, віце-президент Української PR Ліги з лекцією на тему “Імідж та брендинг України в сучасному контексті”, під час якої розповів про елементи матриці іміджу України, історію її брендингу, проблеми міграції українського населення. Гість коротко оглянув слогани нашої держави за останні роки та порівняв логотипи міст України і світу, розповів невідомі факти стосовно організації Помаранчевої революції, у загальних рисах окреслив діяльність своєї компанії Bogush Communications. Слухачі також переглянули унікальні робочі матеріали зі зйомок фільму “Чорний козак”, який ще не вийшов у світ. Денис Богуш закликав студентів проявляти власну ініціативу, і сказав,

міжнародник.indd 3

що завжди готовий до співпраці з креативними та талановитими молодими людьми.

• Надзвичайний і Повноважний Посол Індії в Україні Раджив Кумар Чандер. Новопризначений Посол відвідав Інститут для запевнення у своїй найвищій повазі до Інституту міжнародних відносин та розпочати діалог щодо подальшого співробітництва індійської та української освіти.

• Надзвичайний і Повноважний Посол Мексиканських Сполучених Штатів Беренісе Рендон Талавера та аташе з питань культури Ана Роса Очоа Санчес. Шановні гості зустрілися з директором В. Копійкою та обговорили проекти подальшого співробітництва.

• Делегація Китайської Народної Республіки на чолі з Надзвичайним і Повноважним Послом КНР в Україні Чжан Сіюнем. Він прочитав відкриту лекцію, присвячену 20–ій річниці встановлення дипломатичних відносин між КНР та Україною. Після виступу студенти активно брали участь у дискусії та ставили запитання про сучасний стан українсько–китайських відносин та майбутнє співробітництво в екологічній, інвестиційній, туристичній та інших сферах.

• Надзвичайний і Повноважний Посол Боліваріанської Республіки Венесуела в Російській Федерації та в Україні Уго Хосе Гарсія Ернандес та заступник депутата Національної Асамблеї, доктор історичних наук Кармен Л. Бооркес, яка виступила з доповіддю на тему: “Емансипація та демократія в Боліваріанській Венесуелі”, в якій зробила екскурс до історії становлення Республіки Венесуела як незалежної держави. Лейтмотивом виступу стала ідея готовності Венесуели співпрацювати з усіма державами, які поважатимуть її суверенітет. Кармен Л. Бооркес висловила надію на продовження співробітництва та налагодження більш тісних контактів між нашими країнами.

• Делегація Аргентинської Республіки на чолі з Надзвичайним та Повноважним послом Аргентини в Україні Лілою Ролдан Васкес Де Муан. Виступ Посла був присвячений сучасній ситуації, що склалася навколо суверенітету над Мальвінськими (Фолклендськими) островами.

• Директор Віденської Дипломатичної Академії Ганса Вінклера та представники Австрійського культурного форуму. У залі Вченої Ради гість прочитав лекцію для студентів на тему “Шанси молоді в сучасній Європі”. Зокрема, лектор розповів про програми для підготовки майбутніх дипломатів у Дипломатичній академії.

• Екс-заступник Міністра зовнішніх справ Республіки Індія Канвал Сібел. Його виступ був присвячений політиці Індії у Південній Азії. Гість підкреслив, що на сучасному етапі Індія має стабільні відносини лише з Бутаном і Народною Республікою Бангладеш, але частина мешканців останньої налаштована проти зближення з офіційним Делі. За таких умов індійські політичні кола виступають за посилення позицій США у Південній Азії.

• Адвокат, співзасновник та один з партнерів Юридичної фірми “Василь Кісіль і партнери” Олег Макаров. Гість виступив на запрошення кафедри міжнародного приватного права та особисто доцента С. Ю. Козьякова перед студентами ІV курсу міжнародного права. Досвідчений юрист і професійний керівник О. А. Макаров розповів про основи та складові частини сучасного юридичного бізнесу в Україні на прикладі розвитку компанії “Василь Кісіль і партнери”, охарактеризував структуру юридичної фірми, функціональні обов’язки партнера юридичної фірми, можливі варіанти формування гонорару адвоката. Особливо

Новини

цікавою виявилася дискусія за участю лектора та студентів щодо мотивів, які спонукають до вибору професії адвоката.

• PR-директор Фонду Віктора Пінчука Денис Казван, який провів майстер-клас для студентів IV та V курсів міжнародної інформації. Блискучий оратор розповів про діяльність Фонду В.Пінчука, поділився власним досвідом зі студентами, окреслив головні якості спеціаліста PR та дав багато професійних порад. Лекція пройшла на одному диханні, студенти ставили різноманітні запитання – і щодо життєвого шляху лектора, і щодо роботи у Фонді, і щодо сфери зв'язків з громадськістю. Студенти могли зустрічати Д. Казвана раніше, на зустрічах, організованих Фондом В. Пінчука:

• Челсі Клінтон, член Правління Фонду Клінтона та Глобальної ініціативи Клінтона, дочка Біла та Хіларі Клінтон. Хоча гостя не завітала безпосередньо до нашого Інституту, студенти мали змогу поспілкуватися з нею у ході публічної дискусії в готелі “Прем’єр Палац”. Приємним сюрпризом для справжніх поціновувачів української музики став вибір модератором дискусії лідера рок-гурту “Океан Ельзи” Святослава Вакарчука. Найбільше уваги український студент виявив до питань перспективи відносин Україна-США та глобалізації сучасного світу. Багато питань стосувалося саме благодійності, на користь якої Клінтон докладає значних зусиль.

• Домінік Стросс-Кан, колишній директоррозпорядник МВФ. За персональним запрошенням Віктора Пінчука він виступив перед найкращими київськими студентами з лекцією щодо сучасного положення світової економіки та місця України на світовій арені. Серед них були і представники нашого Інституту – новообрані члени Ради Студентів. Домінік Стросс-Кан розповідав про сучасні тенденції у світі економіки, а також прогнозував можливі варіанти подальшого розвитку подій. Після закінчення своєї промови був виділений час для питань від слухачів. На жаль, до студентів ІМВ черга так і не дійшла, але після офіційної частини їм пощастило взяти участь у фотосесії з дорогим гостем.

Фонд Віктора Пінчука © 2012. Фотограф - Сергій Ільїн Галина Вірт (І МБ) Ольга Марущак (ІІІ МП) Юлія Омельяненко (ІІІ МІ) Єгор Охотніков (ІІ МБ)

3 14.05.2012 2:55:34

Новини

Action Plan 2012-2013:

Що НА нас чекає в новому навчальному році Як відомо, навчальний процес не стоїть на місці: програми з часом змінюються, вдосконалюються, впроваджуються нові навчальні проекти. Тому “Міжнародник” вирішив дізнатись, що нового на нас може чекати з наступного навчального року. З цим питанням наш журнал звернувся до Олександра Миколайовича Бірюкова, заступника директора з наукової роботи та міжнародних зв’язків Інституту. “Зараз відбувається підготовка декількох нових програм, що передбачатимуть співпрацю з іноземними вишами на постійній основі”, – пояснює Олександр Миколайович. Про деякі з них він розповів нам детальніше. Отже, на даний момент відбувається узгодження магістерської дводипломної програми, яку планується запровадити у найближчий час. Вона є спільним проектом нашого Інституту та Московського державного інституту міжнародних відносин (рос. МГИМО). Ідея проекту полягає в отриманні двох дипломів – українського та російського – за напрямом “міжнародні відносини”. Згідно з програмою випускник бакалаврату при вступі на магістратуру за напрямком “міжнародні відносини” може обрати українсько-російську програму, що передбачатиме проходження паралельно двох навчальних курсів: у нашому Інституті міжнародних відносин та в Московському державному інституті міжнародних відносин, а по завершенню навчання студент отримає

дипломи двох навчальних закладів. Також планується посилення співпраці з іншими іноземними ВНЗ. Зокрема, з нового навчального року будуть обговорюватись нові форми співробітництва із Вроцлавським університетом (Республіка Польща). Зараз відбуваються регулярні академічні обміни між студентами та викладачами наших двох вишів. Так, нещодавно троє польських студентів відвідали наш Інститут за програмою академічних обмінів, а студенти ІМВ – Вроцлавський університет. У рамках співробітництва викладачі Інституту міжнародних відносин читають лекції у Вроцлавському університеті. Продовжується програма обміну студентів з Марокко. Крім того, очікується збільшення спільних освітніх проектів в рамках програми Еrasmus Mundus. Олександр Миколайович зазначає: “Ми отримуємо заявки іноземних студентів на відвідання нашого Інституту в навчальних цілях, а також наші студенти подають заявки для навчання в іноземних навчальних закладах”. У майбутньому задіяність Інституту міжнародних відносин в програмах Еrasmus Mundus зросте з огляду на запровадження ще однієї програми нового формату як для наших, так і для іноземних студентів. Її особливістю буде те, що навчальні дисципліни повністю читатимуться англійською мовою. Це надасть більше можливостей для іноземних студентів перебувати у нашому Інституті за освітніми обмінами, а також буде цікаво для наших студентів, які

будуть вступати на магістратуру. На даний момент розроблені 3 нові навчальні англомовні програми за правовим та економічним напрямками, а також програма східноєвропейських досліджень в рамках міжнародних відносин. Такі програми, окрім залучення наших викладачів, передбачатимуть також запрошення іноземних викладачів читати лекції на регулярній основі. Повідомлення про ці програми можна буде скоро побачити на офіційному сайті Інституту. “Їхньою особливістю буде те, що у студентів з’явиться більш широкий спектр погляду на світ, – вважає Віктор Юрійович Константинов, викладач кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики. Студенти ознайомляться з новими точками зору, які можливо раніше не були представлені у зв’язку із мовним бар’єром. Перевагою програми буде надання більших можливостей для майбутніх спеціалістів у розумінні проблеми”. Сьогодні міжнародний відділ Інституту веде переговори про створення спільних навчальних, наукових та інших проектів з вищими навчальними і науковими закладами таких країн як Бангладеш, Казахстан, Кенія, Кувейт, Ліван, Марокко, Польща, Російська Федерація, Узбекистан та співпрацює у цьому напрямку з посольствами країн світу, серед яких Аргентина, Венесуела, Індія, Кенія, Китай, Кувейт та ін. Віра Тубальцева (IV МІ)

Microsoft Live@edu в Інституті міжнародних відносин навчального року в ІМВ З наступного стартує новий проект – Microsoft

Live@edu! Куратором цієї програми в нашому Інституті є доцент кафедри міжнародної інформації, завідувач лабораторії інформатики та обчислювальної техніки Володимир Володимирович Матвєєв. Цей ресурс надасть студентам можливість доступу до навчальних матеріалів у режимі on-line, вони зможуть отримувати консультацію з тих питань щодо навчального процесу, які їх цікавлять. Завдяки службі Microsoft Live@edu студенти опанують засоби спілкування і співпраці на основі програмного забезпечення, яке використовують їх майбутні роботодавці. Тому що Microsoft Live@edu надає доступ до веб-ресурсів Office із тим же самим інтерфейсом, з яким працює більше ніж 500 мільйонів користувачів у всьому світі. У своєму розпорядження кожен студент ІМВ матиме: • Особистий профіль • Поштову скриньку розміром 10 ГБ • Безкоштовне on-line сховище обсягом 25 ГБ у службі Windows Live SkyDrive • Спільний доступ до документів з іншими студентами Та багато іншого. Отже, с наступного року студент ІМВ матиме у своєму розпорядженні ресурс, який не тільки зробить процес навчання цікавішим та простішим, а й який надасть можливість опанувати навички, які стануть у нагоді на майбутній роботі.

P.S.: Наприкінці цього навчального року серед студентів-міжнародників було проведено фотосесію для проекту Prepare Students for the Workforce – Microsoft Live@edu. Було обрано дівчат та хлопців з різних спеціальностей та курсів. Такі фотографії (див. нижче) будуть розміщені на плакатах, що будуть знаходитись на сайті moodle.iir.kiev.ua. Богдан Міфтахов (ІІ МІ)

4 міжнародник.indd 4

14.05.2012 2:55:37

Ювілеї Валерій Володимирович

Копійка

П’ятдесятиріччя. Роздуми. Прагнення. Надії

В

ін прийшов до Інституту міжнародних відносин молодим хлопцем, став студентом. Багато працював, сумлінно та із зацікавленістю навчався. Після закінчення факультету міжнародних відносин та міжнародного права на кілька років залишив рідні стіни – працював військовим перекладачем у Народній Республіці Конго, референтом у товаристві “Знання”. І повернувся. Відтоді ІМВ – його життя. Валерій Володимирович Копійка, доктор політичних наук, професор, Голова Вченої Ради Інституту, автор понад 150 наукових робіт у сфері європейської політики, керівник нашого навчального закладу.

5 березня цього року Валерію Володимировичу виповнилося 50 років. Ювіляр запевняє, що не відчуває років, і не звернув би на цей ювілей уваги, якби не нагадування оточуючих.

- Валерію Володимировичу, що загартувало Ваш характер та стало життєвим орієнтиром? І загартувала, і дала змогу чогось досягти – працездатність. Це від батьків – любов до праці. Я з дитинства ставав у роботі поряд з ними, допомагав. Будучи студентом та аспірантом, підробляв, бо ніколи не задовольнявся самою лише стипендією. Коли з’явилась родина, одночасно писав докторську, займався міжнародними проектами в Інституті, підпрацьовував у міжнародних відділах фірм та установ, будував дім – бо головна відповідальність за родину лежить на чоловікові.

- Розкажіть про найприємніші студентські спогади.

Зі студентського життя ніколи не забуду роботу в колгоспах. Щовересня студентів направляли на збирання врожаю овочів (у нашому випадку – на Миколаївщину). Маю найтепліші спогади і про те, як змагалися з виконання норми, і про те, як готували першу в житті кулінарну новинку – “картоплю фрі”, випросивши у місцевої бабусі цілих півлітра олії і кинувши туди всього лише декілька картоплин. А ще яскравий незабутній спогад – про проходження практики в якості військових перекладачів. Ми жили у величезних приміщеннях по 30-40 чоловік. Це був екзамен на звання Чоловіка. Вже за місяць кожен зрозумів, хто справжній товариш, а хто ніколи не підставить тобі плече.

- З чим не можете миритись у житті? З відсутністю моралі, з приниженням людини, коли переступають через інших заради власного інтересу. Ми з вами живемо у час жорсткого прагматизму, у суспільстві, що рухається з космічною швидкістю. Мало часу, щоб зупинитися, обговорити і подумати, менше місця для гуманності, порядності та моралі. Але це не означає, що сучасна людина аморальна. У кожного своя мораль, свої табу і мрії, звички і правила поведінки. Можна бути твердим у вимогах, але справедливим. Треба любити людину і людство. А щодо помилок – всі їх роблять. Треба вчасно їх визнавати і виправляти.

- Що Вас надихає і допомагає на життєвому шляху? Діти. Свої дві доньки та студенти нашого Інституту, бо вони теж мої діти. Друге дихання відчуваю під час спілкування із студентами. Завжди люблю вести семінари, щоб почути свіжі думки, увійти до дискусії, і дуже шкодую, що зараз через значне навантаження не маю змоги їх проводити. Надихає робота, особливо коли я бачу результат. Коли робота починається з нуля, цей маховик важко розкрутити, і

потім, коли дивишся, як твої ідеї та думки реалізуються, впроваджуються в життя, це справді надихає.

- Як вдається поєднувати роботу вченого з адміністративною? Це важко. Адміністративна діяльність – це 95 відсотків часу. Постійно перебувати в русі, у спілкуванні, вирішувати безліч проблем – суттєвих і дрібних. І на все це необхідний час. А можна було б над якоюсь проблемою поміркувати, написати статтю. Я став менше писати. І тепер розумію, що мені подобається наука, мені необхідно писати. Не набирати на комп’ютері, а взяти ручку і принаймні тези викласти на папері. Втягуєшся, напливають думки і народжується щось цікаве та корисне.

- У чому, на Ваш погляд, секрет лідерства? Я людина самокритична і не вважаю себе стовідсотковим лідером. Завжди все обмірковую, обов’язково раджуся із колегами та перевіряю сам себе. Чи обов’язково директор має бути лідером? Це питання. Я хочу, щоб лідером був мій колектив: кращі викладачі, найяскравіші студенти, найкорисніші наукові досягнення. Щоб ми залишалися лідером української вищої освіти і розвивалися в цьому напрямку. Ми з Валерієм Володимировичем не мали багато часу для спілкування. Летіли хвилини – миттєво, і розмова була невимушена, цікава та жвава. Думаю, що зі мною погодяться всі члени колективу ІМВ: щиро вітаємо з ювілеєм нашого Керівника! Від всього серця бажаємо Вам, Валерію Володимировичу, здоров’я і творчої наснаги, наукових здобутків, міцної дружби, весни і тепла! Дмитро Яровий (V МІ), член Національної спілки журналістів України

5 міжнародник.indd 5

14.05.2012 2:55:40

Пряма мова К людям из будущего Валентин Николаевич Хонин

К

ем Вы мечтали стать в детстве? Создателем искусственного разума.

- Почему решили заниматься теорией международных отношений? Потому, что для их моделирования была необходима концептуальная база. Таковой, во время моего прихода в аналитику международных отношений, просто не было в научном пространстве СССР.

- Вас считают очень разносторонними человеком. Чем Вы занимаетесь в свободное время? У меня “свободного времени” просто нет. В расписании моей жизни, кроме обязательного списка должных работ, находится место для театра, джаза, регби, футбола, книг – в том числе “фентези” – альтернативной истории. Увы, заведомо меньше, чем бы я хотел. Зато каждое воскресенье “мы с друзьями ходим в баню”.

- Расскажите, было ли что-то или ктото действительно знаковые в Вашей жизни? Какое-то поворотное событие или человек, кардинально поменявшие мировоззрение. Чего-нибудь “кардинально поменявшего” в моем мировоззрении не было. В этом плане я – “плод эволюционного развития”. Каждая получаемая информация, каждые новые знания, каждый носитель воистину новых знаний последовательно расширяли горизонты моего мира. Но в моей личной судьбе были люди – мои Учителя, формировавшие, а точнее ориентировавшие направления моей жизнедеятельности. Это прежде всего – профессор Игорь Иванович Лукашук, академик НАН Украины Иван Федорович Курас, академик АН СССР Георгий Хосровович Шахназаров. Увы, их уже нет среди живых. Светлая им память.

- Вы являетесь фундатором регби в Украине. Расскажите, как все зарождалось? Случайно на спортивных сборах под Москвой, меня пригласили поиграть в компании здоровенных мужиков с мячом, похожим на дыню. Это было, как вы говорите сейчас, “прикольно”. Тем более, что мне нужно было от них с этой “дыней” убегать. И это у меня получалось (я ведь тогда занимался легкой атлетикой – спринтом, и мне было 19 лет). Вернувшись в Киев мне, вместе с моими приятелями, удалось создать первую на Украине регбийную команду – “Политех”. Меня выбрали ее капитаном, и я сам себя на-

Досье: Дата рождения – 25 сентября Место рождения – Луганск Семейное положение – женат, двое дочерей Образование – высшее, кандидат юридических наук Знак зодиака – “весы”

Любимое блюдо – ферганский плов Любимая музыка – “oldtimе” джаз Любимый фильм – “Ирония судьбы” Любимая книга – стихи Сергея Есенина, Роберта Бернса, Александра Коротко.

значил тренером (поскольку никого другого не было), хотя знал лишь “азы”, но зато мне в Москве подарили книгу о регби. С этого регби на Украине и началось. И пошло-поехало. В 1978 году моя команда – “Спартак”-Киев стала чемпионом СССР, а затем сборная СССР завоевала 2 место в первенстве Европы. Тренером ее был мой друг и партнер по “Спартаку” – Игорь Бобков.

- Нам известно, что Вы когда-то читали лекции в одном из европейских ВУЗов. Что запомнилось больше всего? Чем высшее образование в Европе отличается от нашего? Мне повезло – удалось прочитать лекции в нескольких ВУЗах мира. Запомнилось – высочайший профессионализм, ответственность за дело и свобода мысли. Но то, что касается европейского образования, то от нашего его отличает несколько параметров: прежде всего, это предлагаемая и требуемая полнота концептуальной и эмпирической базы. Студенты должны самостоятельно проштудировать всегда достаточно обширный список обязательной литературы, а, кроме того, произвести поиск источников, не указанных в этом списке; подготовиться к следующей, заранее заявленной, теме лекции. Они обязаны воспользоваться новыми знаниями в плоскости их практического применения – выполнить Учебно-Исследовательские работы и пройти ряд тестов. Но они имеют и права: обязательных личных консультаций с профессурой, ведущей изучаемые курсы; выбор на семестр списка изучаемых курсов (но обязательное в целом прохождение всей программы обучения); выбор преподавателя, читающего этот курс, из списка альтернативных предложений. Но за все надо платить – за учебные курсы, за экзамены, за их пересдачу, за прохождение этих курсов вновь, за консультации и т.д. и т.п.

- Все студенты ИМО вспоминают Ваши лекции и семинары с горящими глазами. Как Вам это удалось? Как возникла Ваша методика преподавания и в чем ее секрет? “Секрет” – в безусловном восприятии студентов, как мыслящих личностей, как коллег, пока еще не имеющих достаточно полного объема знаний по предмету, но зато имеющих перспективу личного вклада в науку, являющую собой фундамент избранной специальности. Я смотрю на моих молодых коллег как на “людей из будущего”. Именно им будет принадлежать этот мир и то, как они относятся к себе, к своему образованию, к своему творчеству – определит абрисы этого нового мира.

- Ну а методика возникла из простого посыла – “Как бы я хотел, чтобы учили меня?”

Последовательно, системно, с получением практических навыков, с отношением ко мне как к партнеру по общему делу, с предоставлением возможностей для научного поиска, с непринятием подаваемых знаний как истины в последней инстанции, с уважением к моему, может быть еще и не до конца сформированному, мнению, с применением игровых методов в обучении, в командном взаимодействии с коллегами по обучению, с открытыми перспективами для интеллектуального роста и т.д. Но при этом всегда необходимо помнить: “В университете не учат - в нем учатся!”

- Мы знаем, что Вы умеете анализировать и строить модели развития человечества. Какой Вы видите систему образования в будущем?

1) В глобализованной системе научного, в том числе, и образовательного поиска. В корпоратизации университетов.

2) В “on line” обучении. В том числе и в системе контактов с выдающимися учеными современности, с их адептами, с их школами.

3) В универсальности знаний, но в тоже время в первоначально достаточно узкой специализации получаемых навыков. В последовательном достижении совершенства.

4) В корпоративности работы по приобретению знаний, навыков, практик. Не только работать с третьего курса, но и сохранять “links”, с теми с кем учишься, у кого учишься, со своим “родовым гнездом” – своим университетом.

5). В поэтапном расширении специализации за счет “приграничных знаний”.

6) В отказе от “нормативности” учебных курсов, в специализации, в факультативности получаемых знаний, в личных контактах с “мэтрами” на практикумах. В специализированных научных школах.

7) В творчестве. В поисках новых идей, в продуцировании их, в проверке их истинности и значимости. Будущее за теми, кто будет способен на это. Но, в принципе способны все, были лишь бы стимулы. Это основные требования к обучающим системам будущего.

- Какие виды бизнеса Вы считаете наиболее перспективными сейчас? Во что будет актуально инвестировать и чем заниматься, чтобы стать успешными и богатыми через 20-30 лет? Мир будущего – мир глобализованного Человечества. Наша страна, как бы вызывающе и смешно это сейчас не представлялось, имеет все шансы быть одним из лидеров нового мира. Необходимо это учитывать и этим должно воспользоваться. Три основные его составляющие: - направленность на “выживание” Человечества, наций, этносов, семей, человека. Соответственно все, что связано с

6 міжнародник.indd 6

14.05.2012 2:55:41

Знайомство збизька Перевершити очікування інших

Ігор Олексійович Дармограй Такою є формула успіху Ігоря Олексійовича Дармограя. Його ім'я добре відоме в юридичних колах. Його професіоналізм визнаний не тільки "зубрами" української юриспруденції, але й фахівцями на міжнародному рівні. Хтось його недолюблює, хтось симпатизує, а хтось відкрито заздрить. Але однозначно одне - якщо познайомився з цією людиною, то залишатись байдужим до його особистості неможливо. Отож, зазнайомимось? Із досьє: Член Асоціації юристів України. Є третейським суддею постійно діючого Третейського суду, має ліцензію арбітражного керуючого. Спеціалізується в області права інтелектуальної власності, судового представництва і міжнародного комерційного арбітражу, податкового права, міжнародного публічного права. На сьогодні очолює московський офіс Міжнародної юридичної фірми “Вернер і Партнери”, а також працює заступником керівника з міжнародно-правових питань російської мостобудівної компанії ВАТ “Сібмост” (до речі, заснованої у 1945 році в Україні в м. Дніпропетровську). До цього займав посаду секретаря з міжнародно-правових питань Посольства України в Німеччині, третього секретаря Департаменту політичного планування та аналізу Міністерства закордонних справ України, радника адвокатської компанії “Arzinger”.

У

нього черкаські витоки: народився в славному селі Тихий Хутір, де і минули його дитячі та юнацькі роки. Найяскравіші спогади дитинства – час, проведений у піонерських / спортивних таборах, насичений різноманітними пригодами та враженнями. Захоплювався біатлоном, важкою атлетикою, самбо. Багато читав (російську й українську класику, пригодницькі романи Купера тощо)… Спитаєте, чим зумовлений його вибір здобувати освіту в Інституті міжнародних відносин? – Раніше в приміщенні ІМВ знаходилася Вища партійна школа, де навчався та отримав науковий ступінь кандидата економічних наук його батько. Тому з ІМВ визначився одразу. Плюс захоплення історією, особливо древнього світу та середніх віків. Ігор Дармограй ствержує, що багато взяв собі за дороговказ з Інституту міжнародних відносин, що пізніше прислужилося йому в житті. “У студентські роки я активно займався громадською роботою: за підтримки адміністрації Інституту ми з друзями провели значну кількість науково-практичних конференцій за участі студентів, науковців і політиків з Великої Британії, США, Росії, Польщі, країн Балтії, Угорщини, Білорусі… Крім того, після четвертого курсу за підсумками внутрішнього конкурсу ІМВ мене рекомендували до вступу в магістратуру Університету штату Юта (США) у місті Прово. По закінченню магістратури я повернувся на п’ятий

курс в рідний Інститут”. Спокійно, впевнено долав Ігор Олексійович сходинки свого кар’єрного сходження. Під час проходження практики в МЗС України йому запропонували посаду в Управлінні політичного аналізу та планування, де і розпочав свій трудовий шлях. Після двох років роботи у 2003 році отримав направлення у довгострокове відрядження до Посольства України в ФРН, де працював до середини 2007 року на посаді секретаря з міжнародноправових питань. Сьогодні свою професійну діяльність Ігор Дармограй пов’язує з юридичною фірмою “Вернер і Партнери”, а також провідною російською мостобудівною компанією ВАТ “Сібмост”. Забезпечує юридичний та організаційно-координаційний супровід підготовки компанії до виходу на зовнішні ринки капіталів шляхом первинного публічного розміщення акцій. Кажуть, що працювати з ним легко, бо він завжди чітко та ясно формулює завдання, вміє визначити пріоритети, бачить перспективу. А ще – він приємний і доступний в спілкуванні (у чому вкотре переконалась і автор цих рядків). Спілкуючись з Ігорем Олексійовичем, одразу відчула: переді мною – сильна, харизматична і неординарна особистість. Він не звик бути “на лаві запасних”, його кредо – займати активну життєву позицію. Впевнено досягаючи кар’єрних вершин, йому вдається не потопати в океані численних справ, а приділяти увагу людям,

бути чудовим сім’янином, батьком та ще й цікавитися спортом і літературою. Щодо політичних міркувань – він сповідує підхід, який має вигляд тріади: спочатку наука, потім бізнес, і лише після цього – політика. “Вважаю, що в політику мають іти люди, які досягли значних успіхів на двох попередніх стадіях: мають відповідний кругозір, інтелектуально-культурний рівень, матеріальний достаток, що гарантує незалежність у відстоюванні власних поглядів і переконань”. Ігор Дармограй належить до тих, хто не присягає намарне. Таким його виховали люди, які траплялися на життєвому шляху. Сповнений амбіцій і прагнень, він – професіонал, лідер. Для власної реалізації і становлення обрав свій шлях і методи, які ніколи не бувають легкими і однозначними. А в душі він – лірик: культивує в собі позитив, жартує, завжди усміхається. Багато читає, слухає Висоцького, Цоя, Металіку та Рамштайн…

- Що б Ви побажали студентам – майбутнім дипломатам?

- Студентські роки дуже швидко минають, тому потрібно їх провести не лише в аудиторіях чи бібліотеці за цікавими і корисними книгами. Побільше подорожуйте, спілкуйтеся з цікавими і неординарними особистостями, відвідуйте театр, слідкуйте за літературними новинками. Насичуйте свої студентські роки подіями, про які зберігатимете лише приємні спогади.

производством продовольствия и сохранением окружающей среды, становится супер актуальным. Специализированные консалтинговые услуги в этом секторе бизнеса – умение найти, организовать, защитить, и использовать при этом первое международное конкурентное преимущество Украины – нашу землю, наши черноземы.

- направленность на поиск энергообеспечения Человеческого общества, страны, производств. Соответственно все, что связано с новыми источниками энергии, с энергозамещением и энергосбережением. Специализированные консалтинговые услуги в этом секторе бизнеса должны быть ориентированы на

жесткую необходимость для практически всех семей нашей страны, и для Украины, и мира в целом. Нужно искать альтернативу сегодняшней энергозависимости и дороговизны энергетики – важнейшей слабости экономики страны.

- направленность на преобразование Человечества и человека. Соответственно все, что связано с “high tech”, как в системе коммуникаций и искусственного интеллекта, так и в секторе биотехнологий. Специализированные консалтинговые услуги в поиске “know how”, в поддержке инноваций, в развитии инновационных бизнесов, в защите инвестиций в него, в удержании рынка, в опережающем переключении на

новые идеи, опять таки связано с еще одним международным конкурентным преимуществом – совокупным интеллектом этнонациональной общности Украины. Ясно, что при всем этом я имею ввиду, прежде всего, специализации будущих выпускников Института международных отношений Киевского Национального Университета имени Тараса Шевченко, которым, пользуясь предоставленной возможностью, через Вашу газету я и передаю веру в них и, соответственно, надежду на оптимистическое будущее нашей страны. Поскольку оно в их руках - людей из будущего.

Ольга Ошитко (V МІ)

Тетяна Карайчева (ІІІ МП)

7 міжнародник.indd 7

14.05.2012 2:55:42

Діємо..!

У

День усіх закоханих в Інституті міжнародних відносин відбулось безліч різноманітних заходів. Редакція ІМВ-ТБ підготувала незвичайне поздоровлення: кожен охочий зміг привітати свою другу половинку, улюблений курс чи друзів з чудовим святом прямо з екранів телевізорів у холі Інституту. До створення міні-проекту було залучено півкоманди інститутського телебачення. Ті, хто не зміг побачити прем’єру 14 лютого, має нагоду переглянути цей спецвипуск у офіційній групі ІМВ-ТБ у соцмережі: vk.com/iirtv. День Святого Валентина майже в кожного асоціюється із гарними листівками – валентинками. Щоб нагадати кожному свої шкільні роки та хоч на мить відчути атмосферу свята в навчальний день, студентський актив Інституту продовжив ще одну традицію – це святкова пошта, за допомогою якої наші студенти вітали своїх коханих, друзів, однокурсників та викладачів. Організатори дійства – Антон Грановський та Богдан Міфтахов – та їхня дружня “команда” пильно слідкували за тим, щоб кожна листівка знайшла свого адресата. Сподіваємось, що така пошта і надалі даруватиме студентам приємні святкові враження кожного 14 лютого! Щорічно студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка організову-

ють спільний концерт. День усіх закоханих 2012 року не став виключенням, але на цей раз захід проводився у форматі конкурсу: всі інститути та факультети попарно мали підготувати святковий номер. Оцінювали виступи студентів В. А. Бугров, Н. Є. Максименко та М. Макарчук. Інститут міжнародних відносин спільно з Інститутом журналістики представили номер, який складався із комічної та ліричної частин. Студенти переконливо зіграли обидві сторони такого складного почуття: складність вибору, який намагався здійснити головний герой сценки – Антон Краснов (ІІ МІ) з-поміж прекрасних дівчат, серед яких були: Антоніна Остапчук, Алла Андрущенко (ІІ МІ), Катерина Черенкова (ІІ МБ) та Яна Єременко (І МІ). Логічним продовженням виступу стала пісня “Вечная любовь” у виконанні Андрія Міхеєва (ІІ МП) та Альони Сильчук (ІІ РЗГ), яку супроводжував романтичний вальс Ірини Сидоренко (ІІ МІ) та Володимира Пономарьова (ІІ МП). Загалом, сумісний виступ студентів не залишив байдужим жодного глядача в актовій

День усіх закоханих в Інституті міжнародних відносин

залі Червоного корпусу! Окрім конкурсного номеру, “родзинкою” концерту стала пісня іспанською мовою “Sin miedo a nada”, яку представили Дарина Кирилко (ІV МІ) та Олександр Бевз (VІ курс юр.фак.). Із усією впевненістю можна стверджувати, що святковий концерт подарував усім глядачам лише приємні емоції та романтичний настрій! Юлія Решітько (ІІІ МІ), Олександра Лазебник (ІІ МП)

Акція до дня закоханих “Давай одружимось”

Н

аш інститутський мікросоціум – взірець майбутньої молоді, що просуватиме суспільство та бізнес у новий світ, який зараз формується на уламках наших цінностей. Молодь, яка найбільше за всіх піддається всебічній омані, що подається з екранів комп’ютерів, телебачення та інших джерел, захоплює нас настільки, що в нас просто не вистачає часу зупинитись та зробити оцінку того, що відбувається насправді. А насправді, забруднюючи мозок всім непотрібом, ми нехтуємо багатьма реальними цінностями, забуваємо про найголовніше в світі – про любов і сім’ю. Сучасна молодь перебуває в погоні за нескінченними бажаннями матеріальних цінностей, які стали основою судження про успішність та культурний рівень кожного з нас. Матеріальні цінності є основою наших відносин, проте такі відносини, як любов, щире кохання, перебувають за межами “вузької” оцінки людини. На сьогоднішній день, за результатами спостережень, 70-80% молоді святкує День закоханих “forever alone” – перед моніторами свої комп’ютерів, вважаючи, що їх ніхто не любить, нікому вони не потрібні. Але, насправді, це далеко не так, і таке світосприйняття бере початок у егоцентризмі. Ніщо не дається задарма, і щоб отримати дійсно відверті почуття, потрібно не чекати “принца на білому коні”, а відкритись один одному: дарувати любов, не вимагаючи нічого натомість. Лише такий підхід приведе до здорового розвитку нас, як великої нації та держави, бо сім'я, побудована на любові, є потужною одиницею суспільства. Саме з цією метою компанія “Love&Luxury” вирішила провести акцію до Дня Св. Валентина “Marry me if you dare” – розповісти людям про реальні відверті серйозні наміри. Декілька хлопців були нареченими та фотографувались з дівчатами, яким вручали букет та одягали фату. Таким чином, 14 лютого Інститут на перервах перетворився на РАГС з усміхненими молодими :)

8 міжнародник.indd 8

Артур Савастєєв, випускник ІМВ, засновник та голова компанії

LOVE&LUXURY

14.05.2012 2:55:44

Діємо..! Студентське профбюро

В

Інституті міжнародних відносин відбулися вибори у профбюро, і головою стала студентка ІІ курсу МІ – Юлія Кириллова. На сьогоднішній день Профбюро відіграє значну роль у житті студентів. Перш за все – це захист прав студентів та забезпечення належних умов навчання. Більше того, кожен студент має право на отримання грошової допомоги на лікування, оздоровлення або у зв’язку зі смертю родичів чи близьких. Профбюро надає можливість оформлення проїзних квитків та міжнародних студентських квитків ISIC, опікується розподілом путівок до санаторію-профілакторію та туристичних оздоровчо-спортивних комплексів “Берегове” (влітку) та Буковель (взимку). Надає квитки на вистави та концерти, організовує спортивні та розважальні заходи. Важливу роль відіграє підтримання традицій Інституту, таких як Вікторе, скільки років ти в НТСА? Я вступив до НТСА ще на першому курсі, став головою на другому. Щоправда, очолював Товариство з перервами – один рік керівником НТСА був Євген Везелєв. Якщо аналізувати твій досить великий досвід роботи в організації, то що було найважчим? Найважче – це мотивувати людей. Адже наша наука поза аудиторіями базується на власному бажанні. Звичайно, завжди є ті, хто готовий займатися “наукою заради науки”, але більшість все-таки потрібно заохочувати. Тому ми цінуємо людей, які дійсно бажають брати участь у наших заходах, найактивніших із них залучаємо до управління та координації процесу. Чи були тоді в тебе якісь конкретні цілі від початку діяльності в НТСА? Я потрапив сюди завдяки тодішньому в. о. голови НТСА Георгію Ерману. Завдяки йому ми провели “Моделювання ООН” – перший захід такого формату в ІМВ. Це був дуже серйозний

благодійна діяльність. Важливим аспектом виборів у профбюро є те, що займатися активною діяльністю в цій організації може будь-який активний, наполегливий, цілеспрямований студент. Однією з таких студентів стала Юля. Тільки розпочавши свою активну діяльність, вона вже має чіткий план, конкретні цілі та неабияке натхнення. Юлю,що тебе надихнуло на таку активну діяльність? По-перше, власне бажання. Це дуже цікава робота, яка надає можливість зробити свій позитивний внесок у історію Інституту. По-друге, приклад старшокурсників, які ведуть активну громадську позицію. На першому курсі я з радістю брала участь у багатьох громадських заходах та з величезною цікавістю спостерігала, як старші студенти усе організовували. Тож я щаслива, що мені поталанило спробувати себе у цій ролі. Не можу не подякувати голові профспілкового бюро Інституту – Наталі Федорівні Сербіній, надзвичайно розуміючій, чуйній і небайдужій до проблем студентів. Завдяки її підтримці і слушним порадам я вже полюбила свою роботу, не дивлячись ні на які труднощі. Як ти плануєш будувати стосунки у новому колективі? У профбюро ми потроху стаємо справжньою командою. Головне – довіра та відкритість. Якщо є команда, то всі складнощі можна подолати. Але також важливими чинниками вдалого функціонування профбюро є інтерактивність та мобільність. Саме тому нашою першочерговою задачею буде вдосконалення

інформаційного зв’язку профбюро зі студентами. Які якості повинні мати студенти, що хотіли б долучитися до профбюро? Ми вже познайомилися з усіма першими курсами і було дуже приємно, що всі, хто виявив бажання працювати у профбюро – ініціативні та комунікабельні. Тут важливо все – і креативність, і організованість, і навіть почуття гумору, але, перш за все, – відповідальність. За часи нової команди профбюро вже надало матеріальну допомогу багатьом студентам, провели інформаційну кампанію для першокурсників, організували похід студентів-міжнародників на футбольні матчі (Динамо-Арсенал, Динамо-Чорноморець), а також саме профбюро подарувало зимові путівки у Буковель учасникам конкурсу “Містер Дипломат”! За детальною інформацією з будь-яких питань звертайтесь: 066-877-33-16 – Юлія Кириллова; 066-042-23-37 – Ярослав Лінкевич. Також приєднуйтесь до групи “Студентське Профбюро ІМВ” у соціальній мережі vk.com/profbyr. Валерія Соколовська (І МІ)

Нові імена в НТСА

14

грудня 2011 відбулися вибори голови Наукового товариства студентів та аспірантів ІМВ (НТСА). Тепер наукова діяльність наших студентів – у руках Святослава Мариняка, студента IV курсу спеціальності “міжнародні відносини”. Цього року на посаду голови НТСА висувався лише 1 кандидат, якого Загальні Збори (головний орган НТСА) обрали майже одноголосно. Очікується, що “політика” нового керівника не буде кардинально відрізнятися від діяльності його попередника – Віктора Вишньова, студента VI курсу “міжнародних відносин”. Річ у тому, що Віктор був і залишається наставником Святослава. Що ж таке НТСА? У першу чергу, це наука! “Наукове товариство студентів та аспірантів” діє на кожному факультеті нашого Університету і об’єднується в Союз НТСА КНУ. Для студента ІМВ дуже корисно бути членом цієї студентської організації. По-перше, НТСА інформує про всі наукові заходи в межах Інституту. Студенти мають змогу брати участь не лише в традиційних наукових конференціях “Актуальні проблеми міжнародних відносин” та “Шевченківська весна”, а й у різноманітних круглих столах, засіданнях та бути присутніми на лекціях запрошених гостей. По-друге, товариство співпрацює з іншими студентськими організаціями, які займаються наукою. Віктор Вишньов, який зробив величезний внесок у розвиток НТСА, погодився дати інтерв’ю для “Міжнародника”.

проект, тому з організаційною роботою я був знайомий. Для мене було дуже важливо стати головою товариства і організувати людей так, щоб створити щось цікаве. Хто з викладацького складу зазвичай найбільше допомагає НТСА? Нас завжди підтримував О. М. Шнирков. Крім того, саме в наукових питаннях велику підтримку надають молоді викладачі. За словами Віктора Вишньова, Святослав Мариняк давно проявляв бажання серйозно займатися діяльністю НТСА. “Міжнародник” поцікавився безпосередньо у нового керівника, чого нам очікувати від майбутньої діяльності Наукового товариства Інституту. Святославе, які першочергові завдання голови НТСА ти поставив перед собою на даному етапі? У першу чергу, потрібно сформувати новий актив, слідкувати за новими активними студентами, які цікавляться наукою, – саме з

ними можна буде планувати майбутні заходи. Яку роль у твоєму житті та навчанні відіграє наука? На мою думку, ще з перших місяців навчання студент може зрозуміти, зацікавить його наука чи ні. Якщо так – то потрібно одразу братися за справу. Я планую займатися наукою і в майбутньому. Вважаю, що це відповідальний крок у житті. Коли ти вирішив стати головою НТСА, який особистий інтерес вбачав цьому? Ця організація мене цікавила давно. Маючи бажання і сили провадити наукову діяльність, я вирішив узяти на себе відповідальність за керівництво НТСА. У даному випадку головування ставить переді мною конкретні завдання й цілі. Я можу долучатися на університетському рівні до обговорення питань науки і, в свою чергу, реалізовувати ідеї щодо її розвитку в межах Інституту. Сподіваємося, що з головуванням в НТСА Святослава Мариняка наукова діяльність в Інституті вступає у новий період, насичений цікавими заходами. А студентам варто пам’ятати, що наука – це важлива складова нашої освіти. Охочі долучитися до діяльності НТСА – звертайтесь за телефоном: 067-673-08-86 Святослав Мариняк.

Софія Матолич (ІІ МБ)

9 міжнародник.indd 9

14.05.2012 2:56:04

Діємо..!

Н

Нова хвиля у самоврядуванні

ещодавно в стінах нашого Інституту відбулися вибори до Ради студентів ІМВ. Процес був звичайний: реєстрація кандидатів, агітація, голосування. Але ж студенти – люди творчі. Тому кожен етап був по-своєму яскравий. Для участі у виборах з 11 по 31 січня 2012р. зареєструвалось досить багато кандидатів. Найактивнішим був I курс МП, де висунули свою кандидатуру аж 8 осіб! За словами вже ексголови Ради студентів ІМВ Артема Нікіфорова, така активність показує серйозне ставлення наших студенів до самоврядування, вони не бояться йти попереду громадської думки, для них – це важлива складова студентського життя. Артем також зазначив, що чим молодший курс, тим активніше він бере участь у таких подіях. З 1 до 11 лютого відбувалося найцікавіше – агітація! Які тільки прийоми не використовували в нашій передвиборній кампанії: від листівок і відеозвернень у соціальних мережах до шоколадок для виборців. Усі могли ознайомитися з програмою дій, в якій кандидат намагався донести свої плани на майбутнє та визначити їхні пріоритетні пункти. Найзапекліша боротьба відбувалась у рамках виборчих дебатів, де виборці із захопленням спостерігали за протистоянням різних кандидатів. У вирішальний день виборча комісія проводила голосування на кожному курсі всіх спеціальностей. Пропонувалось як закрите голосування (бюлетенями), так і відкрите (підняттям руки). Підраховували голоси та оголошували результати прямо на місці. Дана процедура, за словами Артема Нікіфорова, є визначальною для нашого Інституту, адже не кожен ВНЗ може дозволити собі таку прозорість голосування. “Це все гра, але це поки що гра! – говорить Артем. – Ми сьогодні вчимося, як жити у дорослому житті”. На першому засіданні Ради студентів, що відбулося через тиждень після проведення виборів, було обрано абсолютною більшістю голосів нового голову Ради на наступні два роки. Ним став Антон Грановський з ІІ курсу спеціальності МЕВ. Він поділився з нами своїми враженнями, планами щодо майбутньої діяль-

ності на цій посаді, а також розповів, що нова Рада Студентів уже встигла зробити за місяць своїх повноважень: Антон, як почуваєш себе на цьому місці? У тебе була така підтримка! Відчуваю себе на новій посаді чудово. Безмежно вдячний членам Ради студентів, які проголосували за мене та які не проголосували. Хочеться сподіватися, що така широка підтримка – не ознака відсутності демократії, а лише згода моїх колег із тими позиціями, які я висловлював, висловлюю і буду надалі висловлювати та втілювати в життя. Я дійсно вірю, що питання, які потребують вирішення в нашому Інституті, можуть бути вирішені так само консолідовано та одностайно, як і голосування (за Антона проголосувало 25 із 26 присутніх членів новообраної Ради студентів – прим. ред.). У тебе вже є певне бачення майбутньої діяльності Ради. Можеш виділити основні пункти, можливо, на найближчий час? А також поділитися досягненнями. Так, ці пункти я висвітлив у своїй програмі і справді вважаю їх актуальними. Як один із першочергових проектів бачу створення єдиного інформаційного порталу ІМВ, і в цьому завданні ми вже досягли певних успіхів. Наша ціль – зробити так, щоб студенти могли дізнаватися про цікаві заходи та події інститутського життя до того, як ці заходи відбулися, і за бажанням брати в цих заходах участь. Усі сидять Вконтакті чи на Facebook, тому ми пропонуємо інститутські новини в найбільш зручному для наших студентів форматі, і будемо робити це постійно. Так, вже налагоджена діяльність групи “Рада студентів ІМВ” Вконтакті (vk.com/rada.studentiv) і сторінки в twitter (twitter.com/#!/RadaStudentiv). Інформаційний департамент постійно слідкує за актуальною інформацією, що надходить від адміністрації та студентів Інституту, з червоного корпусу, зі Студентського парламенту Університету чи з інших джерел, а також висвітлює її на сторінці. До того ж, кожен може поділитися інформацією зі студентами ІМВ: для цього достатньо лише відправити електронного листа на нашу адресу radastudentiv2012@gmail.com і, якщо ваше по-

відомлення дійсно актуальне, то воно з’явиться на нашій сторінці. Ще одна ідея, яку я плекаю вже доволі довго в своїй душі, і над якою активно працює весь склад Ради студентів, – масштабне соціологічне опитування всіх студентів Інституту, яке вже проведене. Мета – дізнатися “хто ми такі є?”, “чого ми прагнемо?”, “що нам подобається в нашому інститутському житті та що нам не подобається?”, а головне – “що ми бажаємо зробити для себе та свого Інституту?”. Ми, Рада Студентів ІМВ, є представниками і голосом студентів ІМВ, тому ми повинні не на словах, а на практиці реалізовувати лозунг “Почуємо кожного!”. Вірю, що знайдуться люди, які захочуть робити це разом з нами, робити це на благо нашого Інституту і розкривати свій потенціал. Наше завдання – допомогти студентам зрозуміти, чого вони прагнуть і втілити в життя все те хороше, що вони готові зробити. З результатами опитування усі охочі зможуть ознайомитися на офіційному сайті ІМВ та в нашій групі Вконтакті в другій половині травня (а також у

наступному номері “Міжнародника” – прим. ред.).

Також, до поточних успіхів Ради студентів, слід зазначити швидко налагоджену співпрацю з ток-шоу “Велика політика з Євгенієм Кисельовим”, “Свобода слова” та “Шустер Live” – тепер студенти-міжнародники можуть відвідувати ці ток-шоу централізовано та організовано від імені Ради студентів ІМВ і, головне, на регулярній

Отже, новообрана Рада студентів ІМВ працюватиме у такому складі: І МБ Олександр Левченко І МВ Людмила Григорчук І МІ Ігор Лавренюк І МЕВ Михайло Кудла І МП Анатолій Пашинський

ІІІ МБ Олександр Кучеренко ІІІ МВ Костянтин Сабітов ІІІ МІ Олексій Хорошенький ІІІ МЕВ Ольга Гладуняк ІІІ МП Василь Лютий

ІІ МБ Єгор Охотніков ІІ МВ Єгор Юркевич ІІ МІ Богдан Міфтахов ІІ МЕВ Антон Грановський ІІ МП Олександра Лазебник

ІV МБ Максим Тимошенко ІV МВ Олеся Огризко ІV МІ Костянтин Чижик ІV МЕВ Алеко Аренс ІV МП Олександра Бровко

НТСА – Святослав Мариняк (IV МВ) Міжнародник – Дарина Кирилко (IV МІ) Рада студентів гуртожитку – Андрій Бабин (III МЕВ) ЮНЕСКО – Олеся Кривецька (III МП) Профбюро – Юлія Кирилова (II МІ) Політклуб “Ambassador” – Аліна Козіцька (I МП) Дебатклуб – Віталій Власюк (VI МП)

Також вже новообраним складом Ради студентів було внесено необхідні зміни до Положення, які передбачають розширення студентського представництва. До Ради студентів ІМВ долучаються представник від інститутського телебачення ІМВ ТБ, на посаду якого було обрано Юлію Решітько (ІІІ МІ), а також від нової спеціальності “Країнознавство”, яка почне функціонувати в ІМВ з 2012-2013 навчального року.

основі. Плануємо зберегти цю практику і в наступному семестрі, а також і надалі розширювати коло співпраці. Видання “Міжнародник” від чистого серця бажає новообраній Раді студентів нашого Інституту успіхів і плідної праці, а також втілити все задумане. А Антону Грановському, Голові Ради Студентів, – наснаги та сил на новій посаді! Аліна Козіцька (І МП)

10 міжнародник.indd 10

14.05.2012 2:56:07

Діємо..!

Cepцe,

Саме під таким закликом проходить кожна благодійна акція в нашому Інституті. Упродовж останніх 10 років Департамент благодійності ІМВ щорічно проводив благодійні ярмарки, прес-конференції з відомими особистостями та інші благодійні заходи, метою яких була допомога дитячим будинкам, якими опікується наш Інститут. Справжньою гордістю ІМВ є благодійні проекти: 1) Прилуцький спеціалізований Будинок Дитини “Надія” в Чернігівській області (у ньому

проживає близько 100 малюків (від одного місяця до 4 років)); 2) Лікарня, школа, дитячий садочок у с.Орлівка та школа в с. Грабівка Куликівського району Чернігівської області (уже більше 10 років перебувають під опікою нашого Інституту завдяки підтримці та турботі кафедри іноземних мов, профбюро ІМВ та студентів); 3) Дитячий будинок “Гніздечко” у м. Іванків; 4) Будинок матері і дитини у м. Біла Церква, 5) Житомирський обласний будинок дитини. У квітні 2012 року було прийнято рішення про створення Благодійної організацї ІМВ. Головою організації було обрано Ярослава Лінкевича (ІІ МІ), а його заступником – Євгенію Плічко (ІІІ МП). Благодійна організація ІМВ – це соціальний проект Інституту, що має на меті залучення студентів до допомоги дитячим будинкам шляхом збору коштів та необхідних дітям речей. Інформування про діяльність Благодійної організації ІМВ здійснюється через офіційний сайт Інституту міжнародних відносин (iir.kiev.ua), неофіційний сайт ІМВ (kimo.kiev.ua), офіційний сайт Київського Національного Університету імені

О

Тараса Шевченка (www.univ.kiev.ua), офіційну групу Благодійної організації ІМВ у соціальній мережі “Вконтакте” (vk.com/iir.charity), а також транслюється в стінах Інституту міжнародних відносин. Діяльність Благодійної організації базується на статті 1 Закону України про органи і служби у справах дітей та статті 4 Закону України про благодійництво та благодійні організації. Першим здобутком організації було вдале проведення благодійного ярмарку, який відбувся 10 квітня 2012 року. Завдяки інформуванню і співпраці зі студентами нам вдалося зібрати достатню кількість коштів для реалізації мети проекту, що будуть спрямовані на допомогу Житомирському обласному будинку дитини та Прилуцькому дитячому будинку “Надія”, які ми відвідуємо наприкінці травня! Благодійна організація ІМВ виражає щиру подяку всім студентам та викладачам Інституту за активну участь та допомогу в організації благодійних заходів. Ярослав Лінкевич (ІІ МІ)

Заговори, щоб я тебе побачив

раторське мистецтво, краса мови та вміння чітко, зрозуміло висловити свої погляди життєво необхідні для кожної успішної людини. Наш звичайний день проходить переважно в супроводі численних діалогів. Для збільшення ефективності наших висловлювань, зміцнення власної впевненості та саморозвитку і створені дебатні клуби. Дебатний клуб ІМВ, який діє з 2007 року, успішно продовжує традиції дебатного руху, що виник в Європі, а передусім – у Великій Британії. На заняттях збирається багато активних студентів, які тренують і вдосконалюють свою риторику перед публікою. Тут кожен заряджається дружньою атмосферою та отримує задоволення від гри. Під час зустрічі дебатери опановують теоретичний матеріал і закріплюють його у практичних виступах. Зазвичай все це набуває форми захопливої дискусії, де опоненти наводять свої аргументи на задану тему та намагаються переконати суддів, що саме ця точка зору є вірною. Залишаючись у курсі світових новин, учасники аналізують найактуальніші “гарячі” питання. Важливість та серйозність нашого Дебатного клубу підтверджують його зовнішні зв'язки. В Україні – це регулярна участь у змаганнях за підтримки Української академії дебатів, Одеської школи дебатів, Дебатної ліги. Із іноземної діяльності – участь у дебатах з командами Оксфорду й Кембриджу, навчання та змагання у Міжнародній академії дебатів Словенії та ін. Наші студенти неодноразово отримували перемогу. Робочі мови в Дебатному клубі ІМВ – українська та англійська. Також практикується запрошення закордонних тренерів. Заняття проводяться щотижня в понеділок і середу о 12.40. Існує сайт Дебатного клубу – iirdebate.org Потрібну інформацію з радістю нададуть Інга Кольба (V МБ) – тел. 067-470-90-03, e-mail: inga.kolba@ gmail.com і Христина Шабо (III МП) – тел. 050-338-58-98. Аліна Козицька (І МП)

Ц

Шаховий турнів в імв

ю гру Йоган Гете назвав пробним каменем для людського розуму, а Гаррі Каспаров сказав, що саме вона виявляє слабкості характеру. Звісно, мова йде про шахи. На початку грудня відбувся турнір з шахів Інституту міжнародних відносин. Серед величезної кількості зацікавлених брали участь 30 кращих із кращих, грали за швейцарською системою. Назвемо імена трійки лідерів турніру:

1.Володимир Левківський (IV МБ)

2.Андрій Прокоф’єв (III МЕВ)

3.Ярослав Красільчук (IV МЕВ) Інститутський клуб із шахів створено за спільної ініціативи Ради студентів гуртожитку, а також П.В. Дзюби та М.М. Гнатовського. Шахові турніри проводять щорічно вже другий рік поспіль. Яна Матчук (І МІ)

11 міжнародник.indd 11

14.05.2012 2:56:11

Діємо..!

Дмитро Левін

Інна Кудінська

Ксенія Огородник

Конкурс читців поезії

Цього року відбулася традиційна подія від МФ ЮНЕСКО – щорічний конкурс читців поезії. Святкування Міжнародного дня поезії в ІМВ проходить 4 рік поспіль. Було представлено багато віршів у трьох різних номінаціях: українська, зарубіжна та авторська поезія. Слухачі могли насолодитись не тільки чудовими віршами Ліни Костенко, М.Лермонтова, А. Ахматової, С. Єсеніна, А. Вознесенського, але й послухати чудові твори іноземними мовами (англійською, французькою, німецькою) В. Гете, Е. По, Г. Маладе. Талановиті студенти нашого Інституту представили також й вірші власного авторства, які зривали гучні оплески. Оцінювали любителів поезії заступник директора з навчально-виховної роботи та викладач англійської мови Т. М. Климук, викладач англійської мови І. З. Терсіна, голова Ради Студентів А. Грановський, голова МФ ЮНЕСКО М. Субота, головний редактор “Міжнародника” Д. Кирилко (Марія та Дарина – організатори конкурсу). Марія, як переможець першого конкурсу читців (2009 р.), прочитала прекрасну поезію В. Маяковського. Ірина Зіновіївна дуже любить поезію і на цьому святі також продекламувала декілька творінь, чим приємно здивувала всіх присутніх. А Тарас Миколайович також вирішив долучитись і експромтом згадав поезію С. Єсеніна, читаючи її дуетом з Дмитром Левіним, переможцем у номінації “авторська поезія”.

Конкурс читців поезії пройшов дуже успішно. Акторська гра конкурсантів, різна тематика поезій, приємна атмосфера – усе спонукало до гарного настрою. Усі учасники, члени журі та гості задоволені, усі отримали величезне задоволення від поезії! Учасники конкурсу: Олександра Крушинська (ІІ МВ), Тетяна Коваль (І МП), Ольга Васильченко (ІІІ МВ), Тетяна Янковська (ІІ МВ), Анастасія Сидорук (І МВ), Павло Бойко (IV МІ), Ксенія Огороднік (ІІ МБ), Ліліт Арусханян (ІІ МВ), Надія Бородій (І МП), Аліна Козіцька (1 МП), Віталій Білокриницький (ІІІ МВ), Дар’я Мельченко (ІІ МВ), Євгеній Баранов (ІІІ МВ). А переможцями стали: Українська поезія – Інна Кудінська (І МП), що вразила всіх творінням Д. Іванова про Голодомор. Зарубіжна поезія – Ксенія Огородник (ІІ МБ), її виступ можна назвати найвеселішим, адже тематика була для всіх більш ніж близька – Е.Асадов “Студенты”. Авторська поезія – Дмитро Левін (І МБ), він виступав з двома поезіями (у різних номінаціях) і настільки підкорив публіку, що став переможцем ще у номінації “Приз глядацьких симпатій”. Вітаємо переможців конкурсу! Маємо надію, що наступного року охочих взяти участь у прекрасному вечорі поезії стане ще більше! Аліна Козіцька (І МП)

Конкурс української пісні в ІМВ!

За ініціативи Молодіжної Фундації ЮНЕСКО в Інституті відбувається ще один конкурс. Вже другий рік поспіль у Великій актовій залі збираються істинні поціновувачі української культури на конкурс української пісні. Традиційно березень асоціюється із Великим Кобзарем – Тарасом Григоровичем Шевченком. Саме тому це дійство присвячується видатному синові українського народу. Метою заходу

організатори визначають зацікавленість молоді національною культурою, а саме українською піснею, а також демонстрація найкращого результату в конкурсній боротьбі. Для участі потрібно було обрати пісню українською мовою та виступити в одній з двох номінацій – українська народна або ж сучасна українська пісня. Оцінювали співаків С.І.Даниленко, доцент кафедри міжнародної інформації та шеф-редактор видання “Міжнародник”, М.С.Дорошко, професор кафедри країнознавства, Дмитро Яровий, почесний редактор “Міжнародника”, Олексій Хорошенький, головний редактор інститутського телебачення ІМВ ТБ, а також Дарина Кирилко, організатор конкурсу та головний редактор “Міжнародника”. Особливістю цього року стало те, що учасни-

ками виявились лише дівчата, до того ж багато охочих взяти участь у конкурсі не змогли через хворобу. У номінації “Українська народна пісня” перемогла Аліна Тимченко (ІІІ МВ), яка запалила всіх присутніх яскравою піснею, костюмом та, звичайно, своїм вокалом. Аліна також завоювала приз глядацьких симпатій! А переможцем у номінації “Сучасна українська пісня” стала Нарміна Мамішова (І МП), вона вразила всіх особливою чуттєвістю та тонкими відтінками тембру голосу. Вітаємо дівчат! Висловлюємо подяку спеціальному гостю нашого дійства, Олександру Бевзу (VI юр.фак.), який подарував чудову пісню, також всім учасникам – Наталії Сенаторовії (І МБ), Тетяні Карайчевій, Олександрі Шелюг (ІІ МП), Ліні Заліток (IV МЕВ). А також велика вдячність оргкомітету – Дарині Кирилко та Марії Суботі (IV МІ), Олександрі Лазебник (ІІ МП), Дмитру Левіну (І МБ), Антону Чайці (ІІ МБ), Олександру Рибкіну (І МВ). Атмосфера була дуже теплою та душевною, маємо надію, що конкурс у майбутньому лише набиратиме обертів! Роман Нечаєв (ІІІ МІ)

12 міжнародник.indd 12

14.05.2012 2:56:19

Діємо..!

Le grand concert à l’Institut des relations internationales Awake, thou wintry earth – Fling off thy sadness!

Fair vernal flowers, laugh forth Your ancient gladness! ~Thomas Blackburn, "An Easter Hymn"

одник

А ви любите весну? Світлу пору кохання, юності та надії!... Саме ці емоції передали талановиті учасники свіжого весняного концерту, що відбувся 7 березня в Інституті міжнародних відносин. Тим більше, що приводів для свята стало аж два – це і Міжнародний жіночий день, і 35-річчя кафедри іноземних мов! Концерт удався дійсно на славу! Як зазначила у своєму привітанні В. В. Дайнеко, 35 – іще зовсім мало, і учасники на сцені змогли це довести творчими ідеями! Не сподобатися дійство не могло хоча б тому, що цього дня на сцену в

якості ведучих вперше вийшли викладачі Інституту – Наталя Вікторівна Фаренюк та Микола Савович Дорошко. Разом із ними свято вели чарівна Ілона Меркулова та віце–Містер Дипломат Віктор Курцев. Окрім того, глядачів порадував також Олександр Мойсейович Гон, блискуче виконавши на саксофоні композицію “Summertime”. Зі словами вітання до залу звернулися Валерій Володимирович Копійка та Валентина Вікторівна Дайнеко.

Різномаїття номерів викликало у глядачів бурхливі овації: “І танці, і спів, і гумористичні сценки! І все іноземними мовами! Була гарна атмосфера і мені дуже сподобалося”, – поділився враженнями один із першокурсників. Захоплюючими були танці: румба, пристрасне танго, сучасний контемп дівчат–першокурсниць, хореографічна імітація троянди, дотепні попуррі та гумористичний таноксценка! Не обминули залу і першокласні жарти “IzКИМОsів” – команди КВН Інституту. У веселих мініатюрах про життя студентів кожен, певно, побачив себе: сценки з поспішанням на пари, відвідинами “Віденських булочок” та здачею декларації на кафедрі іноземних мов видалися дуже дотепними – зала аплодувала стоячи! До речі, ці п’ятеро хлопців та чарівна дівчина – справді найкращі, і вони кожного року беруть участь у загальноуніверситетській першості з КВН, цей рік не став виключенням. Капітан команди Кирило Медвєдєв розказав “Міжнароднику”, що найголовнішим досягненням він вважає саме те, що після гри всі учасники відчули створення повноцінної працездатної команди, що є надзвичайно важливим чинником та запорукою успіху. Перемога дуже підбадьорила не тільки “ІzКИМОsів”, а також і їхніх вболівальників, що ні хвилини не перестають сумніватися у можливостях улюбленої команди. Атмосферу любові до жінки, безперечно, найкраще передає музика і спів. Кожна жінка – це насамперед мама, яка завжди зрозуміє і підтримає; саме про це йшлося у пісні у виконанні двох сестер. Оспівати всю красу жіночності студентам вдалося декількома мовами – англійською, іспанською, французькою, російською та навіть сербською! Образ жінки-актриси втілився ще в декількох номерах. Особливо про-

никливою була пісня величної Уітні Х’юстон, виконана у пам’ять про цю музичну легенду.

Атмосферу казки створили у залі двоє маленьких дітлахів – юні принц та принцеса, які стали зворушливим супроводом пісні про чарівні моменти життя. Отож, весняний концерт видався на славу! Окрема подяка адміністації, організаційному комітету та всім артистам – ви справді найкращі! Honor et Gloria! Катерина Харенко (ІІ МЕВ)

Оргкомітет концерту:

Голова оргкомітету – Дарина Кирилко Концертний директор – Олександра Лазебник Звукорежисер – Антон Чайка Оператори по світлу – Олександр Тітков, Ігор Мороз, Дмитро Гринчук Дизайнер афіші – Павло Ліневич Фотокореспонденти “Міжнародника” – Роман Брушко, Катерина Андрієнко, Олександра Кірпач

Учасники концерту: Вокал

Євгенія Лісогор Олена Каташинська Крістіна Романюк Андрій Міхеєв Анна Арутюнова Христина Арутюнова Олександра Лісняк Аліна Тимченко Нарміна Мамишова Наталія Сенаторова Марина Грицаєнко Дарина Кирилко

Танці

Ірина Сидоренко Інна Задорецька Ксенія Хірвоніна Марія Кравчук Катерина Ганус Поліна Шикова Костянтин Сабітов Олег Арбайтер Фаміль Гасимов Олександр Рибкін Роман Нечаєв Геннадій Апостоліді Тарас Чечко Команда КВН Лорін Шакер “ІzКИМОsи” Георгій Бокучава Кирило Медведєв Вероніка Каленіча Надія Бородій Артем Чернов Андрій Пантелеєнко Катерина Черенкова Владислав Тинок Яна Єрьоменко Сергій Артеменко Ярослав Крайник Василь Хащевой Аліса Шляпіна Гітара - Артем Ольга Курець Шамбальов Юлія Григоренко Рояль - Наталя Будзей Антоніна Остапчук Ірина Білик Окрема подяка Людмила Григорчук гостю з юридичного Евеліна Ібраїмова факультету КНУ імені Катерина Коваленко Тараса Шевченка Олек- Євгенія Маручак санду Бевзу та гостю з Ольга Музиченко НАУ Івану Осипенку, а Поліна Педько також Ірині Кравцовій Марія Прокопенко та Іванні Мельник за до- Анна Сидоренко помогу з костюмами! Валерія Юсупова

13 міжнародник.indd 13

14.05.2012 2:56:38

Ювілеї Кафедра іноземних мов. Суворі вимоги. Якісні знання 35 років – для людини це вік зрілості, розквіту та час збирати посіяний на широкому полі життя врожай. Але для кафедри іноземних мов, як говорила Валентина Вікторівна Дайнеко, це дуже мало. Серед незліченної кількості досягнень Інституту не можна не відмітити внесок кафедри. Створена в 1976 р. у складі факультету міжнародних відносин та міжнародного права, вона багато років поспіль навчає та виховує наших студентів у найкращому стилі, слідкує за світовими інноваціями у вивченні мов та невтомно досліджує методику навчання, адже саме багатомовна професійна підготовка лежить в основі майбутньої кар’єри кожного студента-дипломата. З огляду на сучасні тенденції розвитку подій на міжнародній арені, мовна скарбниця Інституту продовжує поповнюватися новими “дорогоцінними каменями”, новими мовами. Так, до списку з 4 традиційних мов додано ще 16. Першими завідувачами кафедри іноземних мов були доценти І.І. Борисенко та К.Є. Смірнова. Злету своєї діяльності досягла кафедра, починаючи з 1990-го року, коли її очолила В.В. Дайнеко. Нашому “Міжнароднику” пощастило поспілкуватися з Валентиною Вікторівною, яка була безпосередньо задіяна у створенні кафедри та усі ці роки серцем вболівала за її долю, докладаючи чимало зусиль на користь спільних здобутків та перемог.

Отож, уявіть собі один з перших весняних днів, четвертий поверх, залитий сонцем, саме помічаємо активний “броунівський рух” біля кафедри: хтось старанно повторює слова, хтось вивчає розклад занять другої іноземної мови, колеги на кафедрі з усмішкою обмінюються жартами та поспішають на пару, завбачливо захопивши з собою відразу кілька посібників для допитливих студентів. Аромат кави збадьорює. Уважно роздивляюся фото з портретами викладачів кафедри, шукаю своїх наставників у вивченні німецької мови. Зі свого кабінету виходить Валентина Вікторівна, відчуваю схвильованість, чи вдасться сьогодні отримати інтерв’ю. Виявляється моя занепокоєність зайва, Валентина Вікторівна із розумінням ставиться до нашого бажання написати статтю про кафедру і запрошує до розмови. Продивляючись наші орієнтовні запитання, наша візаві нагадує, що раніше вона вже давала інтерв’ю для “Міжнародника” і показує нам той випуск. Окрилені компліментом нашому виданню розпочинаємо розмову. Перш за все погляд натрапляє на красномовну цитату на стіні: “Не варто марно витрачати зусилля там, де результат рівний нулю”. Валентина Вікторівна пояснює, що за відсутності бажання студента чомусь навчитися у поєднанні зі щоденною наполегливою працею, нема сенсу сподіватися на успіх. Студенту, зазвичай, як персоні юній та сповненій прагнень, ідей, енергії мчати назустріч новому і незвіданому

хочеться миттєвого результату, помітних суттєвих змін, а інакше, складається враження, що стоїш на місці, що не відбувається руху. Незаперечним є і той факт, що молода кров бунтівна і завжди сприймає будь-які правила як обмеження, як щось вороже. Здається, що сам краще знаєш, як воно має бути. Але наша розмова – немов незбагненна магія. Намагаючись зрозуміти свій стан окриленості розумію, що причиною всьому є зустріч з Досвідом. Саме так. Досвідом, якого так не вистачає, коли ти лише розпочинаєш писати історію свого дорослого життя, коли ти стоїш на роздоріжжі і вагаєшся, який шлях обрати і чи буде він щасливим, чи вистачить духу не збитися

з цього шляху та пройти його з гідністю та честю. Це таїна зустрічі з Професіоналізмом. Коли кожна деталь має значення, коли відповідальність за взяті на себе зобов’язання перемагає усілякі вагання та сумніви, коли чітко усвідомлюєш своє покликання та досягаєш найвищого рівня майстерності. Це знайомство з Мудрістю, яка вміє відокремити головне від другорядного, приймає рішення на перспективу та з розумінням ставиться до юнацької гарячковості та максималізму. Нашого читача вже, мабуть, переповнює бажання дізнатися про що ж саме ми говорили настільки захопившись, що й не помітили як швидко закінчилася четверта пара.

В. В. Дайнеко: “Любіть не себе в професії, а професію в собі” Валентину Вікторівну Дайнеко знають і поважають всі студенти і викладачі нашого Інституту. Вона – досвідчений викладач, кандидат філологічних наук, професор, автор десятків наукових праць та розробок. В.В. Дайнеко завідує кафедрою іноземних мов багато років, тож може розповісти про неї, як ніхто інший. Користуючись святковою нагодою, ми вирішили завітати до Валентини Вікторівни й поставити їй кілька запитань. Валентино Вікторівно, вже більше 20 років Ви – незмінний керманич кафедри. Що, на Вашу думку, є найбільшим її здобутком за цей час? Великим досягненням є те, що у процесі викладання ми не стояли на місці. Нам вдалося поєднати класичну методику навчання із сучасною. Для кожного викладача головним є результат, а його, на мою думку, можна досягти лише таким шляхом. Що важче в роботі викладача – самому володіти глибокими знаннями чи передати їх студентам? Улюблена справа не може бути важкою. Головне для викладача – отримувати задоволення від навчального процесу. Кожний набір, курс, група

не схожі один на одний. Шукати підхід до кожного студента водночас складно й неймовірно цікаво. Більше того, ми щодня спілкуємося з молоддю, яка постійно підживлює нас життєвою енергією. Розкажіть, будь ласка, про свій кар'єрний шлях. Що запам’яталося найбільше з того періоду, коли Ви лише розпочинали викладацьку діяльність? Я знала, що хочу викладати іноземну мову вже з 6-го класу. Тому після закінчення школи я вирішила вступати до Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка на факультет іноземних мов. На той час він був найпрестижнішим в Університеті. Одразу після закінчення Університету я викладала на факультеті романо-германської філології. Пізніше мене запросили працювати до факультету міжнародних відносин та права, який згодом реформували в Інститут міжнародних відносин. Перш ніж зайняти посаду завідувача кафедри, я пройшла всі сходинки викладацької діяльності. Рух вгору професійними сходами передбачає передусім важку працю. Валентино Вікторівно, які риси характеру допомогли Вам на цьому шляху, та й вцілому в житті? Перш за все, обов’язковість, наполегливість та організованість. Також я привчила себе бути відповідальною перед собою та дорученою мені справою. Я думаю, саме ця риса є лакмусовим папірцем будьякої особистості. Чи є серед випускників Інституту ті, ким Ви можете пишатися? Я щиро пишаюся всіма випускниками, що пройшли нашу кафедру. Я задоволена тим рівнем знання іноземних мов, з яким вони залишають Інститут міжнародних відносин. До нас часто

навідуються колишні студенти. Неможливо навіть описати, як приємно чути від них слова вдячності через роки після випуску! Ми звернули увагу, що місце на стіні неподалік Вашого кабінету займає робота художника Федора Решетнікова “Опять двойка”. Студенти подейкують, що вона дуже символічна. Як вона тут з’явилася? Декілька років тому мені подарував її один студент. Я одразу запропонувала повісити картину біля викладацької на четвертому поверсі. Мені б не хотілося, щоб студенти розцінювали цю роботу як натяк на їхню погану успішність. Подивіться, на картині зображено трьох дітей, яких мама виховує сама. Хлопчик, який приніс зі школи чергову двійку, є майбутнім годувальником. На нього дивляться не з докором, а з надією на те, що він виправиться. Так само і наші викладачі сподіваються, що студенти не підведуть їх у майбутньому. У мене є й інша картина: “Опять пятерка” – ще один подарунок, але вже від іншого курсу. Можливо, пізніше вона також з’явиться на кафедрі. Які поради Ви могли б дати нашим студентам? Хочу побажати завжди пам’ятати про те, скільки добра, знань та настанов дають їм викладачі. Дозволю собі перефразувати відомого театрального діяча К.С. Станіславського, який радив акторам любити мистецтво у собі, та сказати: “Любіть не себе в професії, а професію в собі”. Тільки так ви зможете досягти успіху в житті. Дякуємо за цікаву і щиру розмову. Вітаємо Вас та викладачів іноземних мов з ювілеєм кафедри! Щиро дякуємо за віддану працю на благо нашого майбутнього. Бажаємо натхнення та творчих успіхів!

Ольга Марущак (ІІІ МП) Катерина Коваленко (І МІ) Анастасія Красношлик (ІІІ МВ)

14 міжнародник.indd 14

14.05.2012 2:56:45

Ч

Ювілеї

Чи знали Ви, що..?

1. Гарно навчатися та займатися спортом цілком можливо? Приклад цьому демонструє Валентина Вікторівна Дайнеко, яка грала у складі шкільної баскетбольної команди.

3. Із самого початку створення кафедра налічувала 12 викладачів, нині ж ця цифра становить 55.

4. 84% викладацького колективу – жінки.

31. Цікава статистика! З кожного викладача по онуку та онучці – і ми отримали майже футбольну команду. 15 онуків у цілому мають наші викладачі. А старший лаборант Анжела Володимирівна Казьміна, в свою чергу, виховує цілих 6 онуків.

2. Перша благодійна діяльність – справа рук кафедри іноземних мов. Це сталося з ініціативи В.В. Дайнеко в 1996 році.

5. За 20 років зусиллями викладачів кафедри було видано в середньому 600 методичних посібників. Чимало посібників, які було випущено на кафедрі, зокрема з теорії та практики перекладу, використовуються для роботи та навчання в Росії.

6. Під керівництвом Валентини Вікторівни поставлено чимало спектаклів, найпершим з яких був “Our town” Торнтона Уайлдера (1989), а найуспішнішим вважається “Мишоловка” за Агатою Крісті (2010).

32. А ось із дітей викладачів, уже вийде не одна футбольна команда: їх аж 62.

22. Кожен викладач на певному етапі приходить до тієї філософії викладання, яку вважає для себе найбільш переконливою. Такою філософією для Наталії Іванівни Джими є драма-педагогіка – драматичний підхід до вивчення міжкультурного спілкування, що базується на техніці акторської майстерності. Осягнути філософію їй допомогло стажування в класі професора М. Шеви в Ірландському Національному Університеті міста Корк та участь у міжнародних конференціях. Набувши чималий досвід та пройнявшись цією тематикою, у 2010 році Наталія Іванівна отримала Державний патент України на новий спосіб вивчення іноземної мови, в основі якого – озвучування фільмів через проживання ролі на екрані.

34. Тарас Миколайович Климук поповнив тему цікавих занять викладачів. В юні роки він танцював народні танці, а також відвідував театральні гуртки.

В.В. Дайнеко 13. Спогади – автор більше про подвиги Великої 100 наукових Вітчизняної Війни завжди праць та розжитимуть у нашому серці. Багато робок. про цю лиху добу може розповісти Тетяна Іванівна Шепель, адже вона довгий час працювала у 18. Кожен Музеї Великої Вітчизняної першокурсник вперВійни. ше отримуючи домашнє

завдання з іноземний мови здивовано питає: “А чому так багато?”

30. Кожен викладач кафедри досконало володіє двома іноземними мовами, а Андрій Якович Каращук – справжній спеціаліст одразу в трьох мовах, при 29. чому володіє ними наДуже важливим стільки досконало, що моє є факт, що Г.Е. Мірам, змогу викладати усі три: О.М. Гон, Л.А.Тарануха, англійську, французьН.В. Мороз, Л.М. Гарань, ку та арабську. І.Г.Лісова та А. Я. Каращук – визнані в державі як висококваліфіковані синхроністи.

27. На кафе28. дрі є викладачі, 18 викладачів які здобули вищу кафедри мають наосвіту в Росії, зокрема в уковий ступінь, серед Санкт-Петербурзькому них 2 професори та університеті та Інсти16 доцентів. туті іноземних мов у Москві.

26. У викладачів кафедри є чимало досвіду, який вони отримали завдяки стажуванням та поїздками за кордон. Серед таких країн можна назвати США, Британію, Канаду, Ісландію, Австрію, Бельгію, Малайзію, Египет, Грецію.

7. У спектаклях кафедри брали участь відомі депутати, зокрема Василь Горбаль.

8. Лондонський театр відпочиває! Адже у той час як на його сценах представлені постановки з використанням перекладеного тексту, на сцені Інституту ми 9. “Не маємо змогу насостоит тратить энергию лодитися мовою там, где надежда достичь реоригіналу. зультата равна нулю”, – надпис над робочим столом Валентини Вікторівни, який по праву вважається її життєвим кредо.

11. Деякі з викладачів кафедри, 10. Колектив окрім філологічної, макафедри пишається ють також юридичну тим, що свого часу йому виосвіту. пала нагода співпрацювати з професором Майклом 15. Даймондом. Разом крізь вогонь і воду пройшли старожили 12. А кафедри, серед яких В.В. чи знали Ви, що на Дайнеко, Е.Є. Ворончук, кафедрі працює справжній Л.М. Гарань, І. А. Чернуха військовий перекладач? Свята О.О. Дяченко. тослав Іванович Вілінський має унікальний досвід роботи у цій сфері.

14.

16. Якщо симфонічний оркестр порівняти із кафедрою іноземних мов, то можна знайти одну спільну рису – і там, і там є людина, яка грає на кларнеті. Олександр Мойсейович Гон прекрасно володіє цим інструментом, а також саксофоном.

33. У 2002 році кафедра іноземних мов отримала диплом, який засвідчив, що за результатами опитувань серед студентів, за неї було віддано найбільше симпатій.

19. Що дивно для інших студентів, те звично для студента ІМВ. Суботні модулі з іноземної мови додають різноманіття в і без того яскраве життя студента-міжнародника.

35. Здача Декларації/ Конвенції/Статуту Валентині Вікторівні була, є і буде найтяжчим випробуванням для студентів ІМВ. Багато-хто морально готується вже з першого курсу.

21. Улюблений художник Валентини Вікторівни – Олександр Максович Шилов (радянський та російський художникреаліст, спеціалізується на портретах).

20. Викладач кафедри професор Геннадій Едуардович Мірам, автор ряду наукових книг, випустив з-під свого пера також і художні твори, зокрема детективи. Крім того, Геннадій Едуардович працював перекладачем на Близькому Сході, а з 1980 р. активно працює перекладачемсинхроністом на міжнародних зібраннях.

24. Кафедра іноземних мов пишається своїми випускниками. Серед них є викладачі, завідувачі відділень, директор ІМВ та навіть ректор КНУ, зокрема Л.В.Губерський, В.В. Копійка, М.М. Рижков, А.С.Довгерт, О.В. Задорожній, О.І. Рогач, О.І. Шнирков, І.О. Мінгазутдінов, О.В. Буткевич, М.М. Гнатовський, Д.В. Скринька, О.М. Андрєєва та багато інших.

25. Можливість викладати іспанську мову у будь-якому виші світу має Елісса Єгорівна Ворончук, яка закінчила університет у Мехіко.

17. Прямо навпроти входу до кафедри можна побачити картину Ф. Решетникова із загадковою назвою “Опять двойка”. Цікавий факт, а ось далі думайте самі :)

23. Для викладацької роботи на кафедрі запрошуються фахівці із зарубіжних університетів: США, Франції, Єгипту, Німеччини, Ірану, Японії, Республіки Корея. Міла Ануфрієнко (І МІ)

15 міжнародник.indd 15

14.05.2012 2:56:54

Тема номера

містер ди

Фарід Сафаров, IV МП

Містер Дипломат Інституту міжнародних відносин

Кредо: “Дипломат – це людина, яка може викласти карти на стіл, не показуючи рук”. Приклад дипломата: Наполеон Бонапарт та Гейдар Алієв. Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні. Завдання з дипломатичного протоколу та етикету: Обмінятися подарунками з послом арабської країни; правильно з’їсти яблуко. Фарід – переможець Чемпіонату України з дебатів. Захоплюється бальними танцями, любить подорожувати наодинці, а також…Віденську конвенцію про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року.

Євген Везєлєв, V МБ

Перший віце-містер і переможець у номінації “Вибір Молодіжної дипломатичної ініціативи”

Кредо: “....Вперед идем и ставок не боимся, и даже если есть, что потерять – азартом жизни заболел, когда родился, и излечусь, когда придется умирать”. Ернесто Че Гевара – взірець патріотизму та цілеспрямованості, а Олоф Пальме, Фрідріх Еберт і Жан Жерес – приклади боротьби за демократичні цінності на міжнародній арені. Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Саудівська Аравія в Україні. Завдання з дипломатичного протоколу та етикету: знайти помилки в жіночому дрес-коді, правильно з’їсти банан. Євген – молодий науковець, завзятий мандрівник, кулінар, театрал і просто відчайдушний романтик.

Потужна піар-кампанія, місяць насиченої підготовки, злива посилань у Інтернеті… “Нова традиція в Інституті міжнародних відносин”, “безпрецедентна подія в ІМВ”, “вражаюче інтелектуально-розважальне шоу” – так характеризують масштабний захід, організований напередодні Дня української дипломатії, у розпал залікового тижня. Професійне свято випускників нашого Інституту стало приємним приводом для проведення дійства, що не мало своїх аналогів раніше, – конкурсу “Містер Дипломат”. Вісім юнаків, вісім особистостей, вісім інтелектів зустрілися на одній сцені, щоб продемонструвати на практиці ті знання та навички, які студенти Інституту міжнародних відносин щоденно отримують на заняттях. “Містер Дипломат” важко назвати просто конкурсом. Це, в першу чергу, ‒ випробування: як для організаторів, котрі взялися реалізувати амбітний задум, так і для учасників, які найпершими в історії погодилися змагатися за звання Містера Дипломата. Цей конкурс – ціла історія. Сама ідея його створення виникла кілька років тому. Напевно, потрібен був час, щоб ця думка, як і все цінне й вартісне, “дозріла” і знайшла своє місце і час. У всякому разі, 21-грудня 2011 року ідею “Містера Дипломата” нарешті втілили в життя . За міся ц ь до конкурсу Хто такий дипломат? Які професійні й особисті якості вирізняють його з-поміж інших фахівців. На ці питання нам відповіли люди, котрі безпосередньо пов’язані з цією сферою: професійні дипломати і їхні наставники. Організаційний комітет провів “аналітичне дослідження” серед знавців дипломатії: В. Вергуна, О. Волошина, В. Матвієнка, І. Мінгазутдінова, М. Рижкова, О. Шниркова. Ось лише деякі з думок. Олег Волошин (директор Департаменту інформаційної політики МЗС, випускник Інституту) зауважив: “Дипломат, у першу чергу, повинен розуміти свою місію – працювати в ім’я держави, представляти її інтереси. Це велика честь, але при цьому і дуже велика відповідаль-

Віктор Курцев, VI МЕВ Другий віце-містер

Кредо: “Я буду грати словами, поки не виграю”. Приклад дипломата: Андрій Громико. Надзвичайний і Повноважний Посол Мексиканських Сполучених Штатів в Україні. Завдання з дипломатичного протоколу та етикету: знайти помилки в жіночому дрес-коді, правильно з’їсти салат. У серці – одна Дівчина і одна Батьківщина. Думки – у постійній грі, протистоянні та інтризі. Життя – пристрасть танго, вальсу вишуканість та вибуховість самбо!

міжнародник.indd 16

ність. Також дипломат повинен бути готовим до багатьох обмежень – і у зовнішньому вигляді, і в емоціях, і в діях. Головним, звичайно, є знання іноземних мов, уміння говорити і слухати, вміло використовувати дипломатичний протокол”. Віктор Матвієнко (заступник директора, керівник відділення післядипломної освіти, завідувач кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби) відповів так: “Дипломат – це кваліфікована людина високого рівня духовності. Дипломатами народжуються чи стають? Це спірне питання… Дипломатія – це вміння, що опановується протягом років, для цього потрібно розвивати майстерність відстоювати свої погляди налагоджувати та підтримувати дружні відносини, тобто відчувати себе дипломатом”. Олександр Шнирков (завідувач кафедри міжнародних економічних відносин) поділився своїми міркуваннями: “Дипломат – це певний духовний стан. Можна бути гончаром чи електриком і вміти дипломатично виходити з будь-яких ситуацій. Я вважаю дуже доречним святкування Дня української дипломатії, бо саме дипломатії ми вдячні за нашу незалежність та свободу. Тому спираючись на відому формулу про три

Євгеній Ярошенко, IV МВ

Переможець у номінації “Вибір народу”

Кредо: “Не запитуйте, що ваша країна може зробити для вас, запитайте – що ви можете зробити для вашої країни” (Джон Ф. Кеннеді). Приклад дипломата: Отто фон Бісмарк. Надзвичайний і Повноважний Посол Італійської Республіки в Україні. Завдання з дипломатичного протоколу та етикету: подарувати квіти запрошеному гостю, правильно з’їсти спагеті. Женя користується довірою у знайомих і близьких, п’є чай і каву без цукру... Сім’я, людське життя, мораль та держава – найвищі цінності.

14.05.2012 2:57:01

дипломат

“П”, я сформулював власні три “І”, що чітко віддзеркалюють головні ознаки дипломатії: інтелігентність, інтелектуальність, інтернаціоналізм. Це головні риси, які повинні бути притаманні кожному Дипломату з великої букви”. Зійшлися на тому, що дипломат – це високоосвічена людина, котра знає декілька іноземних мов, вміє слухати та переконливо доводити власну думку. Особливий внесок у підготовку та проведення конкурсу зробила Валентина Дайнеко, завідувач кафедри іноземних мов ІМВ. Валентина Вікторівна не тільки поділилася з нами власним баченням істинного дипломата, але допомагала своїми порадами впродовж усього організаційного процесу. Нарешті, саме завдяки Валентині Вікторівні наш вечір погодився вести Андрій Джеджула. Створивши цілісний образ Містера Дипломата, оргкомітету було значно легше визначитися з етапами конкурсу. Потрібно було продумати сценарій, “відшліфувати” завдання для учасників, поєднати неймовірні плани з реальними можливостями, дійти згоди щодо членів журі та гостей.

За два т и жні до конкурсу Тепер головне завдання полягало в тому, щоб визначитися з кандидатами. Їх відбирали за заявками, надісланими на спеціально створену електронну пошту. Нагадаю, що подія відбувалася вперше, тому наш оргкомітет зібрав усе своє вміння пояснювати і переконувати, щоб донести до майбутніх учасників формат і вимоги конкурсу. Зацікавлених було багато, і це приємно. Однак, враховуючи те, що конкурс розрахований на студентів 4-6 курсів, багато хто змушений був відмовитися через професійну зайнятість. Власне, коли імена учасників стали відомі, організація заходу перейшла на новий етап. Почали роботу безпосередньо з нашими героями. Аліна Гонца, більд-редактор “Міжнародника”, розробила символіку конкурсу та спеціальний дизайн афіші та квитків. Крім того, організували професійну фотосесію. Олександра Кірпач, фотокореспондент “Міжнародника”, представила “містерів” у різних амплуа. До речі, ці світлини ви могли побачити на третьому поверсі біля розкладу, а також у соціальних мережах. Можливість підтримати учасників у режимі online надав студентський портал “Лови момент”. Інформаційний партнер конкурсу ІМВ-ТБ також взяв активну участь у PR-кампанії. Олеся Кривецька та Олексій Хорошенький відзняли відеосюжет, у якому розкрили особистості героїв і дізналися про їхній настрій перед конкурсом. Сюжети можна переглянути на офіційному сайті Інституту в розділі “ІМВ-ТБ”. На конкурс такого масштабу ми запрошували відомих в Україні представників дипломатичного корпусу, політичних і громадських діячів, журналістів. До цього залучився департамент зовнішніх зв’язків Ради студентів Інституту, який очолює Леся Огризко. Під час підготовки конкурсу нам допомагав Клуб випускників ІМВ “Ardea Alba”. Дмитро Наталуха, голова Клубу, забезпечив нас усіма необхідними контактами, надав інформаційну та моральну підтримку. Не можна оминути увагою Діану Дрижакову, голову ВМГО “Молода Українська Рада”. Завдяки їй ми запросили на вечір багатьох відомих (продовження на наступній сторінці)

Микита Гапон, IV МІ Переможець за голосуванням на офіційному порталі “Лови момент”

Кредо: “Дипломат – людина, яка переконає, введе в оману та зацікавить будь-кого”. Приклад дипломата: Уінстон Леонард Спенсер Черчиль. Надзвичайний і Повноважний Посол Китайської Народної Республіки в Україні. Завдання з дипломатичного протоколу та етикету: правильно прийняти гостя за обідом; налити алкогольні напої у бокали відповідної форми. Обожнює футбол та все, що з ним пов'язано. Нещадний до ворогів. Враховує лише перемоги, все інше – це процес навчання.

міжнародник.indd 17

Тема номера

Павло Ліневич, V МВ

Кредо: “Бути скрізь і лише першим”. Приклад дипломата: Анатолій Зленко і Хантер Томпсон. Надзвичайний і Повноважний Посол Сполучених Штатів Америки в Україні. Хобі – гра на гітарі в групі та література. Павло чекав на конкурс “Містер дипломат” протягом усіх років навчання в Інституті. Він започаткував в Інституті політичний клуб “Ambassador”, проводив зустрічі з відомими цікавими людьми.

Максим Пустовойт, IV МП

Приклад дипломата: Іван Мазепа. Надзвичайний і Повноважний Посол Аргентинської Республіки в Україні. Завдання з дипломатичного протоколу та етикету: посадити дівчину в авто; правильно з’їсти кекс. Максим працює за фахом з І курсу, а з ІІІ курсу має власну справу. Грає на двох музичний інструментах. З дитинства мріяв стати послом України у Франції.

Сергій Ковальчук, IV МВ

Кредо: “Краще красиво робити, ніж красиво говорити”. Приклад дипломата: Вінстон Черчиль і Генрі Кіссінджер. Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні. Завдання з дипломатичного протоколу та етикету: знайти помилки в чоловічому дрес-коді; правильно з’їсти хліб з маслом. Сергій захоплюється футболом (він – активний гравець Вищої Ліги КІМВ з футболу), політикою, плаванням, велоспортом, охоче подорожує країнами Скандинавії. Йому притаманні міцна сила волі та щирість.

14.05.2012 2:57:06

людей. Усе потрібно було спланувати до дрібниць. Арт-директор агентства Merilyn Media Group Галина Козак кілька разів на тиждень відпрацьовувала з хлопцями вихід на сцену, давала поради щодо постави та інтонації під час виступу перед публікою. Як правильно носити фрак, яку сорочку і краватку підібрати до костюма – усі тонкощі офіційного дрес-коду розповідали конкурсантам співробітниці коцерну “Voronin”. Найбільше часу займали репетиції вальсу. Інна Задорецька та Ірина Сидоренко, хореографи-постановики, детально відпрацьовували кожне па. Втім, затрачені години були варті того естетичного захоплення, коли глядачі побачили наших конкурсантів на сцені. День “Ікс” Ранок 21 грудня розпочався з неабиякого хвилювання: як для учасників, так і для організаторів. Самі розумієте: останні технічні підготування, установка звуку та світла, оформлення сцени… Нарешті настав час для початку довгоочікуваної події року. І тут пора сказати про людину, без якої конкурс не залишив би такого феєричного враження. Ведучим вечора був відомий український шоу-мен, радіо- й телеведучий, актор театру й телебачення і до того ж випускник нашого Інституту Андрій Джеджула. Після завершення навчання в ІМВ Андрій кілька років пропрацював у дипломатичній сфері, тож він із власного досвіду знає про всі особливості цієї професії. Крім того, як колишній студент ІМВ, якому вдавалося поєднувати насичений навчальний графік із приємними моментами молодих років, наш гість виконував роль не просто конферансьє, а “cтаршого товариша”. Ведучи з глядачами й конкурсантами жваві бесіди, приперчені жартівливими репліками і порадами, Андрій, як істинний майстер сцени, перетворив конкурс на справжнє шоу. Вечір розпочався з танцю колективу “А-6”. Після цього, з нагоди виникнення нової традиції в нашому навчальному закладі з вітальною промовою виступили директор ІМВ Валерій Копійка та лідер Народного Руху України й голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк. І ось глядачі вперше побачили конкурсан-

міжнародник.indd 18

тів. Хлопці з гордо піднятою головою виходили на сцену в одязі стилю casual chic, тоді як Андрій Джеджула представляв кожного. Боротьба почалася. Перший етап конкурсу – Вікторина Вікторина складалася з трьох частин. Спочатку потрібно було відповісти за одну хвилину на 10 запитань з географії та історії. У другій частині етапу – розпізнати твори класичної музики, які виконували наші студенти Данило Гарбузов (рояль), Вікторія Донець (скрипка), Віталій Салтиков (альт). А на завершення конкурсанти відповідали на запитання з курсу “міжнародні відносини та зовнішня політика”. Студенти підготувалися однаково добре, але через хвилювання вони по-різному проявили свої знання. Після потужного інтелектуального штурму усі присутні в залі отримували насолоду від прекрасного вокалу Аліни Тимченко, а також майстерної гри струнного квартету і нашої випускниці Катерини Дядюри. “Міжнародник” поспілкувався із Андрієм Джеджулою – ведучим та одночасно обличчям конкурсу – щодо його вражень та перспектив співробітництва: Андрій наголосив, що це – перше інтелектуально-розважальне дійство, де пріоритетною була ерудованість учасників, а не лише гора м’язів. Також він наголосив на тому, що “Містер Дипломат” дійсно започаткував традицію якісних конкурсів такого роду саме серед чоловіків. Участь у даній першості є прекрасним шансом проявити себе студентам, які “щось собою являють та можуть застосувати знання та навички, набуті в нашому Інституті”. Окрім цього, Андрій підкреслив, що учасники показали високий рівень підготовки та проявили себе гідними студентами своїх викладачів: “Визнаю, що кандидати на високе звання “Містера Дипломата” приємно мене здивували, хоча в принципі це вже давно не вдається людям,” – наголосив він. Погоджуючись із статусом обличчя конкурсу, Андрій тим самим підтвердив можливість подальшої співпраці.

Другий етап конкурсу – Дипломатичне представництво Напередодні дня проведення “Містера Дипломата” хлопці шляхом жеребкування обрали собі одну з країн Великої двадцятки. У другому етапі конкурсу учасники постали в образі Надзвичайного і Повноважного Посла обраної ними держави в Україні і підготували стратегію двосторонніх відносин між ними. Крім того, як істинний дипломат, кожен учасник показав рівень своєї обізнаності у деталях політичного та економічного розвитку обраної країни. Офіційну атмосферу урізноманітнили студенти ІІ МІ – цьогорічні переможці конкурсу “Веселка країн”, які представляли Китай. Ми висловлюємо подяку викладачам кафедр країнознавства та міжнародних відносин і зовнішньої політики, які готували запитання до перших етапів конкурсу.

Андрій Джеджула

14.05.2012 2:57:14

Третій етап конкурсу – Тонкощі дипломатичного протоколу й етикету Тут вирішальну роль відіграла наш експерт, доцент кафедри міжнародних організацій і дипломатичної служби Тетяна Шинкаренко. Вона порадила оргкомітету вісім типових ситуацій, у яких дипломат повинен продемонструвати бездоганне знання своєї справи. Цей етап складався з двох частин. Спочатку учасникам запропонували вісім завдань з дипломатичного протоколу, в яких потрібно було знайти і виправити помилку. В їхньому інсценуванні допомагали студенти-актори Віктор Олехнович, Наталя Сенаторова, Галина Вірт, Валентин Шевченко. Усі страви та посуд для другої частини конкурсу представляв співробітник ресторану при готелі “Київ”. Наступна частина конкурсу виявилася справжнім випробуванням для вже зголоднілих глядачів і конкурсантів. Хлопці ознайомлювали всіх із тонкощами дипломатичного етикету під час офіційних прийомів, використовуючи при цьому страви, спеціально приготовані для “Містера Дипломата”. Фінальна частина Після основної програми конкурсу наші учасники, одягнені в чорні фраки граційно кружляли у вальсі зі своїми прекрасними партнерками серед яскравих спалахів феєрверку. Далася взнаки наполегливість юних тренерів-танцюристок – пари виглядали дуже витончено і благородно. Наближався кінець вечора. Напружене очікування результатів скрасив виступ Івана Ганзери, переможця конкурсу “Голос країни”. Нарешті журі було готове оголосили свій вердикт. Нагородження відбувалося в таких номінаціях: Містер Дипломат та два віце-містери, “Вибір Молодіжної дипломатичної ініціативи”, “Вибір народу” і за голосуванням на офіційному порталі “Лови момент”. Кубок переможцю – студенту IV МП Фаріду Сафарову – вручала сама Валентина Вікторівна. “Міжнародник” щиро вітає Фаріда з перемогою і бажає йому надалі успішно застосовувати дипломатичну майстерність

у професійному та особистому житті. Крім того, усім учасникам підготували спеціальний подарунок – путівку в Буковель. Хлопці, збираючись силами перед зимовою сесією, разом провели різдвяні свята серед засніжених гірських вершин, карколомних спусків. Історія конкурсу, покликаного зруйнувати стереотипи про студента Інституту міжнародних відносин, лише починається. Не всі ідеї організаторів були реалізовані цього року, і вже сьогодні виникають плани на майбутнє щодо “Містера Дипломата”. Дебютувати завжди непросто, адже немає попередніх напрацювань, на які можна опертися. З іншого боку, саме ті, хто бере на себе відповідальність почати щось нове, створюють традицію, їхній досвід служить основою та орієнтиром для наступників. Тож нехай конкурс “Містер Дипломат” стане доброю традицією Інституту міжнародних відносин, котра символізуватиме порядність, інтелігентність і високу духовність – на жаль, рідкісні у своєму поєднанні, але життєво необхідні якості для істинного дипломата. Олеся Кривецька (ІІІ МП)

Оргкомітет конкурсу “Містер Дипломат” В.В.Копійка, Т.М.Климук, Н.Ф.Сербіна, В.В.Дайнеко, Т.І.Шинкаренко Г.М.Козак (Арт-директор агентства Merilyn Media Group), співробітниці концерну “Voronin”, Д.Наталуха, Д.Дрижакова. Дарина Кирилко (голова Оргкомітету), Олександра Лазебник, Антон Грановський , Юлія Решітько, Леся Огризко, Олексій Хорошенький, Олеся Кривецька, Катерина Черенкова, Аліна Гонца, Валерія Манзюк, Богдан Міфтахов, Ніна Городецька, Олександра Кірпач, Роман Брушко, Катерина Андрієнко, Антон Чайка, Віктор Чесноков, Андрій Савицький, Богдан Потопаєв, Богдан Приймак, Віктор Олехнович, Наталя Сенаторова, Галина Вірт, Валентин Шевченко, Єгор Юркевич, Артем Чернов, Олесь Гончар. Борис Тарасюк

Іван Ганзера

Партнери конкурсу “Містер Дипломат” – Клуб випускників Інституту міжнародних відносин Ardea Alba, компанія Love&Luxury, ВМГО Молода Українська Рада, агентство Merilyn Media Group, ресторан при готелі “Київ” Члени журі, гості: 1. Борис Тарасюк, Міністр закордонних справ України (1998-2000рр, 2005-2006рр), голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції 2. Валерій Копійка, директор Інституту міжнародних відносин 3. Тарас Климук, заступник директора з навчально-виховної роботи 4. Наталія Сербіна, голова трудового колективу 5. Валентина Дайнеко, завідувач кафедри іноземних мов 6. Тетяна Шинкаренко, доцент кафедри міжнародних організацій і дипломатичної служби 7. Євгеній Свинарчук, Надзвичайний та Повноважний Посол України 8. Володимир Яценківський, Надзвичайний та Повноважний Посол України 9. Дмитро Наталуха, клуб випускників Інституту “Ардеа Альба” 10. Діана Дрижакова, голова ВМГО “Молода Українська Рада” 11. Михайло Іваницький, заступник голови ВМГО “Молода Українська Рада” 12. Олександра Британь, директор агентства “Merilyn Media Group” 13. Юлія Павленко, ведуча телеканалу “Перший національний” 14. Олексій Філь, голова дипломатичної місії культурної дипломатії і співпраці “Культура і дипломатія країн світу 15. Владислав Савран, випускник ІМВ, представник фірми Авіаль Тур 16. Віктор Гончарук, голова Федерації незалежних профспілок, ексголова Управління внутрішньої політики КМДА міжнародник.indd 19

14.05.2012 2:57:25

Діємо..!

Нарешті відбулася подія, на яку з нетерпінням чекали всі модниці та справжні поціновувачі жіночої краси в нашому Інституті – це конкурс, який набрав розмаху “Міс України” і залишив глядачів з не меншими враженнями – “Міс ІМВ” 2012. Свято було на дуже високому та професійному рівні, але через надвеликий для Інституту бюджет конкурсу в численних ЗМІ поширилися статті негативного характеру про ІМВ, що додало негативного забарвлення іміджу нашого вишу. Перший конкурс “Міс ІМВ” відбувся ще в далекому 2006 році за ініціативи Наталі Федорівни Сербіної. Серед студенток організаторами конкурсів у різні роки були Марина Пекарчук, Катерина Сербіна, Катерина Циганкова, Тетяна Василенко, Юлія Федоренко, Інна Нижник, Марія Самсонова, Анна Стрюк, Анна Косміна, Ольга Дейнеко та інші. Цьогорічне шоу створювала Тетяна Кандзюба та її дружня команда. А зараз про саме свято. Гостей, які зібралися в залі, примусили чекати майже годину, як пояснив, жартуючи, ведучий шоу Олександр Педан, через затримку деяких зірок у київських заторах. Ці зірки були в складі журі: заступник генерального директора Національної телекомпанії України Валід Арфуш, представник модельного агентства “L-Models” Галина Лозаренко, продюсер конкурсу “Міс Україна-Всесвіт” Олексій ДівєєвЦерковний та вокаліст гурту Ярослава Сахно, Міс ІМВ - 2011

міжнародник.indd 20

“С.К.А.Й.” Олег Собчук; але, зрозуміло, що для наших учасниць найважливішою була думка таких суддів як Тарас Миколайович Климук – заступник директора з навчально-виховноі роботи, Наталя Федорівна Сербіна – голова трудового колективу Інституту та Валентина Вікторівна Дайнеко – завідувач кафедри іноземних мов. Саме на плечі цих людей впала відповідальність вибору першої красуні Інституту міжнародних відносин. Ведучі конкурсу – Олександр Педан та Тетяна Манжос. Після виступу шоубалету на сцені, немов богиня, з’явилась Ярослава Сахно – минулорічна переможниця, а за нею чарівні янголи – учасниці Міс 2012, котрі своєю красою повинні (за сценарієм) врятувати світ. А вже на другому дефіле вони вийшли в ділових костюмах і продемонстрували, окрім своєї тендітності, ще й внутрішню силу духу. Цей вихід називався “шахова дошка”, адже конкурсантки були одягнені в чорно-білій гамі. Після цього прийшов час для кожної з дівчат переконати присутніх у своїй унікальності й показати свій талант. Мушу сказати, всі повністю справилися з цим нелегкий завданням, вразивши глядачів незабутніми танцями і піснями. Незвичайним на фоні інших виглядало шоу Марії Петрик, котра вирішила продемонструвати свої дизайнерські здібності й показала цілу колекцію суконь власного виробництва. Хоча кожен номер дуже відрізнявся

“Міс ІМВ

Олексій Матіас

14.05.2012 2:57:29

Діємо..!

МВ” 2012

Містер Дипломат Фарід Сафаров та Міс ІМВ Моніка Отасовіє

від іншого і показував наскільки наші дівчата активні й талановиті – художня гімнастика, бальні танці, навіть футбол – було все. Студентка ІІІ курсу МВ Моніка настільки завела публіку виконанням пісні з хореографічною постановкою, що навіть деякі члени журі піднімали таблички з написом “Monica the best”. Отож, поки дівчата перехопили подих і готувалися до наступного екзотичного дефіле, народу не дозволяла сумувати зірка українського шоу-бізнесу Гайтана. Співачка виконала декілька пісень, зокрема й ту, з якою представлятиме нашу країну цього року на конкурсі “Євробачення”. І щойно вона попрощалася, сцену прикрасили під супровід Аліни Тимченко та інститутських квнщиків наші красуні в яскравих купальниках і приголомшили всіх чудовими формами. Після цього відбулося вирішальне дефіле в елегантних вечірніх сукнях. Розважали публіку також переможець 3-ї Фабрики Зірок Олексій Матіас, гурт “Тірамісу” та інші. Прийшов час для журі робити перший вибір і визначати п’ять фіналісток конкурсу, яким ведучі ставили підступні питання. Ними стали – Тамара Злобіна, Марія Петрик, Марія Рожкова, Моніка Отасовіє, Анна Крамар. Учасниці показали справжній клас і не розгубилися перед такими питаннями, як, наприклад “Коли мала чи матиме місце загроза Третьої світової війни?” (Моніка згадала Карибську Гайтана

міжнародник.indd 21

кризу) чи от “Яку глобальну проблему Ви вважаєте найсерйознішою?”. Тож наші красуні мали змогу продемонструвати те, що вони прекрасні у всіх аспектах і залишили на розсуд суддів вибір найкращої з них. Настав момент істини. Дівчат переповнювало хвилювання в очікуванні на результати, які один за одним відкривали запрошені зірки. Отже, титул “Міс SayTV” отримала Яна Єрьоменко (I МІ). “Міс Фото” стала Роксолана Мануйлик (І МП), їй також надали приз від інформаційного порталу “JetSetter.ua” та від ВМГО “Молоді регіони”. Першість глядацьких симпатій та приз від модельного агентства “L-Models” дістались Тамарі Злобіній (ІІІ МБ), другою віце-міс стала Марія Рожкова (ІІІ МП), перша віце-міс – Анна Крамар (ІІІ МБ). Переможницею конкурсу і найкрасивішою студенткою Інституту міжнародних відносин стала дівчина, котра, як ніхто інший, цього прагнула. Як зізналися організатори, вона зробила величезні зусилля над собою, щоб таки заслуговувати на титул Міс ІМВ 2012 – це Моніка Отасовіє, ІІІ курс міжнародних відносин. Переможниці отримали чудові подарунки від спонсорів вечора і масу приємних вражень та нового досвіду. А ми, радіймо за них, адже кожна з учасниць – прекрасна. Тож прагнімо до краси: зовнішньої і духовної. Марія Кравчук (І МБ)

Олександр Педан та Тетяна Манжос

14.05.2012 2:57:30

ём

Наука без кордонів

Якісні знання – ключ до перемоги Наші студенти показують свою успішність не лише в ході навчального процесу, але й вдало поєднують теоретичні знання з умінням їх практичного застосування. У цій статті мова піде про нашу Гордість: переможців міжнародних конкурсів у галузі права. Цього навчального

Переверзєвої та Єлизавети Нездюр. Завдяки талановитому тренеру Єлизаветі Бадановій наша команда виступила у Вашингтоні як exhibit team та отримала винятковий досвід для майбутніх звершень. Третьою зупинкою подорожі знаннями юри-

року вдалося зібрати щедрий врожай нагород та ще раз довести, що підростаюче покоління юристів-міжнародників може не тільки дати собі раду, але й скласти серйозну конкуренцію колегам з інших країн. Отож, розпочнемо мандрівку алеєю цьогорічних зірок спеціальності “міжнародне право”. У стінах Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках Всеукраїн-

дичної теорії є Frankfurt Investment Arbitration Moot Court, щорічні студентські змагання з міжнародного інвестиційного арбітражу у Франкфурті-на-Майні, у яких взяла участь наша команда у складі Тетяни Макухи, Олени Кучер (VI МП) та Поліни Григанської (IV МП). Тренером виступив (уже третій рік поспіль) наш випускник Дмитро Марчуков. Інститут міжнародних відносин не перший рік представлений на цих змаганнях, але досягти таких успіхів вдалося вперше. З 32 двох команд-учасниць наша увійшла в першу п’ятірку та здобула перемогу в категорії “Найкраща східноєвропейська команда”. Не менш яскраві враження залишив по собі фінальний раунд Національного конкурсу з міжнародного арбітражу під егідою Європейської арбітражної палати (Брюссель, Бельгія) серед студентів ВНЗ України. Команда нашого Інституту, що складалась зі студентів IV курсу МП – Мирослави Галушки, Поліни Григанської, Ганни Севертоки, Богдана Токарського, Катерини Цірат, здобула блискучу перемогу. Тренером виступив завідувач спеціальності “міжнародне право” професор О. В. Задорожній. Такий конкурс проводився вперше в Україні. У ролі арбітрів виступали провідні юристи та експерти з арбітражу. Серед призів, які здобула наша команда, варто виокремити можливість стажування у відділеннях Європейської Арбітражної Палати та юридичних фірмах країн Європи (таких, як Німеччина, Франція, Бельгія). Ще однією гарною новиною стала перемога команди в складі студенток ІІ курсу магістратури Аліни Васюренко і Олени Кучер та студента IV курсу Богдана Токарського в першій російськомовній моделі Міжнародного кримінального суду, що відбувалася в Московській державній юридичній академії ім. Є. А. Кутафіна. Тренерами виступили к.ю.н., доцент кафедри міжнародного права М. М. Гнатовський та к.ю.н., асистент кафедри міжнародного права А. О. Кориневич. Варто відзначити, що команда ІМВ не просто посіла перше місце, а й отримала нагороди за найкращий письмовий меморандум представника захисту, а Аліна Васюренко посіла друге місце в номінації “Кращий оратор”. Команда отримала право на участь у міжнародному раунді змагання, що пройде у місті Гаага. Та й це ще не все, ця весна виявилася сприятливою для початку нового етапу в роботі науково-дослідницької лабораторії В.М. Хоніна.

ського тижня права відбувся ІІІ Міжнародний правничий конкурс імені В.М. Корецького з європейського права в галузі прав людини. Переможцем конкурсу стала команда ІМВ у складі студентів І курсу магістратури МП: Ольги Кирилюк, Юлії Корсун та Нодара Руадзе. Тренер команди – к.ю.н., доцент кафедри порівняльного і європейського права А. Л. Федорова. Захід відбувся за сприяння Програми розвитку ООН, Міністерства юстиції України та Координаційної ради молодих юристів при Міністерстві юстиції України. Конкурс проходив у два етапи: спочатку учасники подавали письмові меморандуми, а потім презентували свої аргументи в усних судових засіданнях на зразок тих, що відбуваються в Європейському суді з прав людини. У письмовому турі брали участь 17 команд, з яких 8 були допущені до усних раундів. Друга зупинка на Алеї Слави знавців міжнародного права – це відомий конкурс Philip C. Jessup International Law Moot Court Competition, що справедливо завоював популярність серед студентів-юристів з усього світу і сьогодні вважається найпрестижнішим конкурсом з міжнародного публічного права. Наші студенти завжди беруть участь у ньому. На цей раз Інститут представляла команда з п’яти студентів IV курсу МП: Марії Попової, Сергія Ярошенка, Анни Степанової, Марії

Результат роботи юних науковців був оцінений Українською асоціацією міжнародного права в межах проведених міжнародно-правових читань. Тема звучала наступним чином: “Система міжнародно-правового регулювання. Досвід перспективного планування – Порядок денний 2035 року”. На читаннях були присутні представники наукових установ та ВНЗ України, зокрема, Національного університету “Одеська юридична академія”, Національного університету Державної податкової служби України, Одеської національної морської академії, Міжнародного гуманітарного університету. Напрацювання лабораторії обіцяють мати велике майбутнє, що підтверджується бурхливою

дискусією щодо досліджуваної проблематики в рамках проведення заходу. На останок, хотілося б підкреслити важливе значення таких заходів, адже вони надають студентам безцінний досвід у застосуванні знань на практиці, відкривають нові ідеї, погляди, дають змогу познайомитися з провідними юристами, арбітрами, спеціалістами, викладачами, здібними студентами. Ольга Марущак (ІІІ МП) Олександра Бровко (IV МП) Поліна Григанська (IV МП)

22 міжнародник.indd 22

14.05.2012 2:57:35

Діємо..! Як Інститут приймав сесію Європейського Молодіжного Парламенту Що ж це було?

4 дні насиченого і феєричного спілкування з активними і не по рокам свідомими людьми (першим хлопцем, з яким я заговорила, виявився 14-річний одинадцятикласник – який у себе в Німеччині просто перестрибнув декілька класів школи!), які не бояться взяти на себе ініціативу та відповідальність, і просто отримують від цього величезне задоволення. У перший же день з розрізненої сукупності окремих індивідів ми перетворилися на злагоджений Організатори - Євгенія Мелеховець, Тетяна Корнійчук та організм, готовий вирішувати заст.директора з навчально-виховної роботи Т.М.Климук Думаю, всі помітили, що нещодавно наш найрізноманітніші проблеми. Скажімо, я ніколи Інститут буквально заполонили якість незрозуб не подумала, що завдання побудувати всімох мілі люди, що чомусь витанцьовували хороводи фігуру п’ятикрилого дракона з трьома головами перед центральним входом ІМВ, сиділи на і трьома ногами може виявитись таким складстатусних червоних килимках, обнімались та ним. Чи що людину насправді можна підняти цілувались у коридорах, а потім, понавішувавдвома пальцями. У якийсь момент розумієш, ши на аудиторії листочки типу DEVE чи JURI, що всі ці комічні завдання є мікроаналогом засідали в них з ранку до вечора… реальних глобальних проблем, над якими роками і десятилітНічого дивного – адже з 4 по 7 квітня наш тями ламають голову найкращі Інститут приймав П’яту Київську регіональну розуми світу. Виходить, достатсесію Європейського молодіжного парламентуньо трошки вийти за рамки – і Україна, у творчу атмосферу якої мені пощастирішення в тебе в кишені. ло поринути. Правда, одну проблему, незважаючи на всі наші зусилля, Сесії ЄМП – це унікальна подія, де учасники вирішити так і не вдалось. У можуть у дружній атмосфері та багатокульнас залишалось занадто мало турному колективі по практикувати розмовну часу на відпочинок. Презентації англійську мову, покращити навички аналітичкраїн, фільми, вечірки, концерного мислення, дебатування та публічного вити, лімузини – були достойною ступу. На Київській регіональній сесії учасники заміною сну. Від такої спокуси працювали в 8-ми комітетах, метою діяльності важко було відмовитись. яких було написання резолюцій з відповідних Мені запам’яталась одна тем екологічного спрямування. Учасниками на розмова, завдяки якій я вкотре замислилась над 4-денну сесію 4-7 квітня 2012 року було обрано місцем України на політичній карті світу. За102 особи. З них 69 делегатів, 11 модераторів вдання полягало в наступному: необхідно було груп, 10 журналістів та 12 організаторів. Учасзапропонувати країни, вступ яких до Євросоники приїхали з різних регіонів України (Вінниюзу приніс би найбільшу користь, і обґрунтуця, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Київ, Львів, вати свій вибір. Серед варіантів були Бразилія, Одеса, Тернопіль, Суми, Черкаси, Чернівці, Китай, Австралія… Сміючись, я відповіла – Харків, Хмельницький), а також з країн Європи Україна. Яким же було моє здивування, коли у та СНД (Білорусія, Грузія, Іспанія, Італія, Латвія, відповідь я почула: Але ж вона і так в Європі… Молдова, Німеччина Польща, Португалія, Росія, Деніел був тисячу разів правий. Ми є тими, Румунія, Туреччина, Чехія, Швеція). ким ми є, і формальний вступ до ЄС не вирішить наших проблем. Ніхто за нас не буду-

ватиме економіку чи виховуватиме майбутні патріотичні покоління українців. ЄС може бути лише крутим трампліном, який, за умови правильного використання, суттєво полегшить наш шлях. Впевнена, що в нашій державі є люди, що це усвідомлюють, саме тому докладуть усіх зусиль, щоб забезпечити Україні достойне майбутнє. Адже ми того варті! Марія Бойко (ІІІ МП), делегат сесії

Європейський Молодіжний Парламент – міжнародна молодіжна громадська організація, що являє собою освітню платформу для розвитку свідомої та активної молоді в країнах Європи шляхом практикування навичок аналітичного мислення, дебатування, роботи в команді. Національний комітет ЄМП в Україні функціонує з 2000 року, проводячи національні, регіональні та міжнародні сесії. У цьому році П’ята Київська Регіональна сесія ЄМП-Україна відбулася в нашому Інституті завдяки двом головним організаторам заходу – студенткам Євгенії Мелеховець (ІІІ МП) та Те-

тяні Корнійчук (IV МВ). Захід також підтримали Міністерство екології та природних ресурсів України, Відкриті серця України, Інформаційноводний центр, System Cаpital Management, Group DF International та Food Bank. В якості делегатів сесії Інститут також представляли Олеся Кривецька (ІІІ МП) Марія Бойко (ІІІ МП), Максим Панченко (I МВ), Аліна Касумова (IV МБ) та Анна Пустовіт (V МВ). На церемонії урочистого відкриття заходу гостей з 15 європейських країн привітав заступник директора з навчально-виховної роботи Тарас Миколайович Климук, висловивши від імені адміністрації Інституту задоволення щодо того, що саме наш ВНЗ прийняв у себе цей незвичний захід.

Євгенія Мелеховець, головний організатор сесії та Віце-Президент ЄМП - Україна

Ми надзвичайно раді тому, що дана сесія відбулася саме в нашому Інституті, адже ЄМП та ІМВ мають величезний потенціал для співпраці. ЄМП є дуже потужною платформою для особистого розвитку активної молоді, а для наших студентів це є ще й певною мірою профільною діяльністю, адже в ході сесії вирішуються питання порядку денного міжнародної спільноти. Багато випускників Інституту є активними членами організації і навіть очолювали її в певні роки (Оксана Андрусяк була президентом організації з 2008 по 2009 рік). Однак після того, як Інститут прийняв у себе цю регіональну сесію, ми сподіваємося на ще більше пожвавлення інтересу до ЄМП з боку студентів-міжнародників. Маємо надію, що Київська регіональна сесія стала лише першим кроком на довгому шляху дружньої та плідної співпраці. Тетяна Корнійчук, головний організатор сесії

23 міжнародник.indd 23

14.05.2012 2:57:39

IIR-style

Зоряна Орестівна Луцишин (кафедра міжнародних економічних відносин) На жаль, не всі дитячі спогади є чарівними та рожевими. Моє дитинство більш нагадує епізод із фільму Островського “Як гартувалася сталь”. Після важкої травми та довготривалого лікування лікарі винесли свій вирок: “Ходити більше не зможеш”. Тоді мені було лише 15, і від тієї миті життя перевернулося з ніг на голову. Важко передати все, що відчувалось тоді: моральний біль переплітався з фізичним та проїдав до кісток…Але здаватися аж ніяк не входило до моїх планів. У той момент розумієш, що живеш не тому, що, а всупереч тому, що! Закінчувався 8 клас, саме період, коли формувалися стосунки між підлітками, прогулянки, дискотеки тощо…та я про це могла лише мріяти. Коли падала крейда під час відповіді коло дошки, підняти її не могла, а допомагали однокласники – справжні друзі, як не дивно хлопці, які вірили, що все буде добре, що я зможу ходити сама, повернусь до звичного життя. І ця дружба залишилась донині. Аби якось згладити біль моральний і не втрачати віри у краще, почала читати, вирішивши, що найкращі друзі – це книжки, які не зроблять боляче ні словом, ні поглядом, ні думкою. Іноді пробувала писати вірші (трохи сумні), бо важко, будучи прикутим до ліжка із вердиктом лікарів, усвідомлювати глибокий зміст відомого вислову “Життя прожити – не поле перейти”. І це допомогло мені не тільки закінчити школу із золотою медаллю (навіть без академ-відпуски) та брати участь у олімпіадах і бути їх призерами: з фізики, хімії, біології, географії, української мови (Всесоюзна олімпіада) – мені було цікаво все. Пам’ятаю, що було лише 20 хвилин, щоб написати контрольну, бо більше просто не могла сидіти – і це також було своєрідним стимулом. Саме тоді я вже потроху починала ходити. Кожен крок для мене був досягненням. Кожна нова спроба – новим випробуванням. Та я здійснила свою мрію – почала ходити! І підтвердженням цього став, як не банально це звучить, дозвіл протанцювали один танець на випускному.

3 хвилини цілковитого щастя! Лише три хвилини…але для мене це було все, бо це була перемога – цілковита перемога над вироком, над собою, над долею...

13

Д

итинство – це світанок долі в людському житті. Ми робимо перші кроки, перші помилки, вперше пізнаємо дружбу, любов, зраду… Робимо свої перші висновки, які потім відображаються на нашому характері, віддзеркалюються у вчинках, лягають в основу подальшої поведінки. Навіть повертаючись подумки до свого дитинства, усвідомлюю, що хоч загалом я була слухняною, та тоді ще навчалась на “відмінно”, все ж іноді завдавала батькам неабиякого клопоту: то “вкрала” машину матері на день, то віддала дітям у дворі майже весь одяг, чи то разом із братом вчила котика плавати – різне було… Кажуть, щоб краще розуміти людину, треба знати її історію. Тож повернемося в минуле та згадаємо, що такого цікавого робили в дитинстві наші викладачі та студенти?

Євген Везелєв (VI МВ) Моє дитинство, навіть те, яке я не пам’ятаю, було наповнене революційним духом. Замість колискових мені співали марші та революційні пісні, улюбленою була казка про мальчиша-кібальчиша.

8

9

Євгенія Шевченко (ІІ МВ)

Того вечора мої батьки вирішили піти в ресторан, мені було десь 6 рочків і тому вони залишили мене вдома з бабусею. Спочатку все було за планом: повечеряли, подивились мультики, і вона почала читати мені казки, але раптом заснула. Мені ж у той час ще спати не хотілось, і ось мені на оченята попався клубочок шерстяних ниток для в’язання, який собі спокійнісінько лежав на поличці. Я його звісно розмотала, але, не знаючи, що робить з тією купою ниток, вирішила почати в’язати, але не шкарпеточки, а ручки від усіх комодів і шаф у кімнаті. Нарешті, я перев’язала усі ручки одна з одною і зрозуміла, що тепер ніякий крадій не страшний, можна спокійно лягати спати. Повернувшись, мої батьки не вмикали світло, аби нас не розбудити, і зайшли в кімнату, щоб тихо покласти свої речі до шафи, але, зрозуміло, що це в них просто так не вийшло. Не розуміючи, що відбувається, тато почав сильно смикати всі ручки і наробив такого шуму, що не лише ми попрокидалась, але й сусіди знизу подзвонили і запитали, чи все в нас добре :)

"Там, вдали за рекой, Засверкали огни, В небе ясном заря догорала, Сотня юных бойцов Из буденновских войск На разведку в поля поскакала."

12

11

Дмитро Чорнобай (кафедра порівняльного

та європейського права)

10

За часів мого дитинства, коли найбільшою матеріальною мрією був велосипед, такий як у серіалі “Пасіфік Оушен”, трапилось мені, гасаючи вулицями Києва на “мрії”, бачити голуба, якого збив автомобіль. З його вивернутих крил текла кров, але в погляді все ще спостерігалась велика жага до життя. Я приніс його додому, вилікував і згодом відпустив. З того часу, раз чи двічі на рік, він прилітав до мене, сповнений якоїсь царської краси і здоров’я, кожного разу нагадуючи, як він, закривавлений, але не зламаний духом, готовий був прийняти смерть. Так дай Боже, щоб і в наших життях ми не залишалися на самоті в найскрутніші хвилини нашого життя. Нехай благословить нас Бог милістю Своєю, наділяючи здоров’ям, кріпостю і розумом.

Олеся Огризко (IV МВ) Маленькою, я дуже боялася залишатися одна в людних місцях. А того часу моя сім’я жила за кордоном. Тож кожного разу, коли ми йшли в гіпермаркет, чи в торгівельний центр, чи навіть на концерт, і я, бодай на хвилиночку, залишалася сама – відразу ж починала плакати і кричати. Та так голосно, що загубити мене здавалося нереальним :)

5

Дар’я Мельченко (ІІ МВ) Якось, коли мені було чотири роки, до нас прийшли гості, і я вирішила їх чимось зацікавити, поки вони вечеряли. Взяла свою улюблену іграшку – величезного плюшевого зайця – і пішла до маминої кімнати, щоб напшикати його парфумами для кращого ефекту. Я не знала, як користуватися флаконом, тому просто повністю відкрутила верхню закривачку і почала виливати парфуми на зайця, аж доки флакон не став порожнім. Згодом не тільки іграшка, але й вся кімната пропахЛюбов Арсенівна Тарануха (кафедра іноземних мов) ла терпким ароматов парфумів. Можна йти Все дитинство пригадується як один довгий сонячний і лагідний день. до гостей! Зайшовши до вітальні, я пропоЗдається, були вмиті дощем дерева, а от самого дощу нібито і не було. І навіть у старших нувала кожному з них понюхати свого плюкласах чи не найважчим завданням за всі шкільні роки було завчити оте з “Fata Morgana” шевого зайця. Думаю, гостям сподобався Концюбинського: “Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клубочать угорі і спускають на землю чарівний шлейф аромату, що тягнувся за мокрі коси. Пливе у сірі безвісті нудьга, пливе безнадія, і стиха хлипає сум. Плачуть голі дерева, іграшкою, ну а моя мама ще довго, не плачуть солом’яні стріхи, вмивається сльозами убога земля і не знає, коли осміхнеться. Сірі дні рухаючись, сиділа за столом з зміняють темнії ночі. Де небо? Де сонце?”. Хоча затямила на все життя. “facepalm”. А найперший виразний спомин дитинства, десь майже у два роки, – це прогулянка Дніпром на пароплаві і “кораблики” із взуття, які чомусь вперто не хотіли плавати у ночвах (ночви – це така собі, скажімо, виносна ванна, в якій влітку гріли воду на сонці). А ще – красиву сцену з балериною та еклери в Оперному театрі. Важко сказати, що було краще.

7

Це надихало мене тоді, надихає і зараз. Мої честь та відвага, боротьба за правду, самопожертва та амбіції – подарунок цих "колискових" та казок.

6

1 0

2

3

4 Владислав Гусаковський (І МВ) У дитинстві, та і зараз дуже сильно любив тварин. У 4 роки погодував рибок шоколадом, морозивом, сусідському скай-тер’єру гелем для волосся робив зачіску, відпустив папугу на волю.

А що цікавого Ви робили? Чи не час пригадати?... :)

Валерія Манзюк (V МЕВ)

Start міжнародник.indd 24

14.05.2012 2:57:43

Персони

3

Дата народження: 26.05.1993 Знак Зодіаку: Близнюки Улюблений фільм: “Список Шиндлера” Улюблений актор: Нікіта Михалков Улюблений музичний стиль: класика Улюблений день тижня: субота Хобі: малювання, шиття, моделювання одягу

Дата народження: 21.10.1991 Знак Зодіаку: Терези Улюблений колір: темно-синій Улюблений день тижня: четвер Хобі: готувати щось смачненьке

Богдан Приймак – студент III курсу МВ, який вже встиг проявити себе не лише як гарний студент, але й як надзвичайно сильний, мужній, впевнений у собі хлопець. Адже саме він – чемпіон України з боксу, неодноразовий переможець міжнародних, обласних та регіональних змагань, кандидат у майстри спорту з пауерліфтингу. Також Богдан займається армреслінгом та гирьовим спортом.

Ксенія Корнієнко у нашій рубриці представляє справжнє мистецтво. Ця білява дівчинка, навчаючись зараз на II курсі МП, вже досягла неабияких успіхів у своєму найулюбленішому захопленні – малюванні. Ксенія – дуже талановита художниця та надзвичайно позитивна і добра людина. До речі, вона має свій сайт, на якому кожен може ознайомитися з її творчістю – www.ksikor.org.ua/

З чого розпочалася твоя спортивна кар’єра? Спочатку займався вільною боротьбою, пізніше я вступив на секцію боксу, де і отримав у 2005 році свою першу важливу нагороду – Чемпіон України. Як тобі вдалося досягнути такого результату у досить-таки ранньому віці? Коли я почав займатись боксом, тренувався двічі на день, без вихідних. Дуже швидко, мені вдалося виграти чималу кількість турнірів різного рівня: регіональні, обласні, міжнародні. Цікавим було те, що мені часто доводилось змагатися з дорослими чоловіками, над якими у свої 16 я вже отримував перемогу. Коли ти почав займатися пауерліфтингом, і які досягнення вже маєш? Цим видом спорту я займаюся відносно недавно, близько 3 років. Однак, у мене вже є звання кандидата у майстри спорту. У моїй колекції 8 перемог у змаганнях різного рівня. Нещодавно зайняв друге місце у регіональних змаганнях, програвши 5-тикратному чемпіону світу, однак не вважаю це поразкою. Розкажи, як ти захищав честь нашого Інституту? Брав участь у чемпіонаті України серед ВНЗ 2010 року, де за певних технічних обставин мені не присвоїли перше місце. Також минулого року зайняв четверте місце у зв'язку з травмою. Як спорт допомагає в житті? Перш за все, це виховує характер. Спорт розвиває в тобі дисциплінованість, витривалість, бажання іти тільки вперед і завжди прагнути до кращого. До того ж, це завжди безцінний досвід, нові емоції та враження. Чим ще цікавишся, окрім спорту? Мені подобається займатися науковою діяльністю, а саме у сфері ядерної енергетики. Я брав участь у конференціях, вже є публікації, тому далі продовжую розвиватись у цьому напрямку. Чим ще плануєш займатися? На мій День народження друзі подарували гітару, тому дуже хочу навчитися гарно грати, адже музика – це прекрасно! Який твій життєвий девіз? Завжди рухатися вперед та підкорювати нові вершини! Щоб ти хотів побажати нашим читачам? Цільтесь у місяць, навіть якщо схибите, все одно опинитесь серед зірок!!

Як давно ти малюєш? Мене віддали до школи мистецтв приблизно в сім років. Мені дуже подобалося малювати і з часом я проявила хист до цього. Згодом отримала диплом. Ти часто малюєш? У мене є правило: кожну п’ятницю я приходжу додому і цілий вечір малюю, буває навіть до третьої години ночі. Тоді я можу намалювати дуже багато. Останнім часом цей процес навіть пожвавився. Чим ти малюєш? Використовую пастель, масло, акварель, крім того малюю вітражі. Змінюючи техніку, я можу створювати абсолютно несхожі картини, наче вони намальовані різними людьми. Що тобі подобається зображувати найбільше? Мені просто подобається малювати для людей, які це насправді цінують. Потім я можу прийти до них у гості і подивитися на свої картини. Але я також дуже люблю малювати море і архітектуру. Про що ти думаєш, коли створюєш нові шедеври? Що ти відчуваєш? Для створення робочої атмосфери вмикаю класичну музику. Зазвичай я починаю спілкуватися з картиною вночі, після другої години. У цей час, малюючи портрет, я дійсно можу розмовляти з людиною, яка зображується на малюнку. Тоді виходить зовсім інший результат. Чи не відображаєш ти себе у власних малюнках? Так, усі мені кажуть, що в портретах завжди є певні риси мого обличчя. У тебе є улюблені художники? Їх надзвичайно багато. Мені дуже подобаються картини Євгенії Гапчинської, Івана Айвазовського, а також, звичайно, класиків. У тебе є улюблений художній стиль? Якогось одного улюбленого стилю немає, мені подобається різноманіття. Улюблений напрям – це напрям своєї душі. Що б ти хотіла побажати нашим читачам? Нехай Ваша діяльність не обмежується лише навчанням і кожен знаходить час і заняття, яке б було приємним і дарували позитивні емоції!

Олександра Ліцька (III МП)

Ніна Городецька (IV МЕВ)

міжнародник.indd 25

14.05.2012 2:58:09

Свисток

Євро-арсенал ІМВ

Цього року футбол став не просто грою, це – бренд, який у всіх на слуху, саме завдяки знаному Євро 2012. Через це “Міжнародник” вирішив виділити найкращих футболістів серед студентів та викладачів Інституту міжнародних відносин. Усі представлені футболісти досягли певних успіхів у даній грі, яка вже встигла стати частиною їх життя.

Ігор Олександрович Мінгазутдінов, (заступник директора з навчальної роботи, кафедра міжнародних відносин та зовнішньої політики) Почав грати у футбол у ранньому дитинстві, як і ще багато моїх ровесників. У 10 років уперше потрапив (як він тоді називався) на Центральний стадіон (матч “Динамо” Київ – “Динамо” Тбілісі) і відтоді “захворів” футболом. Спочатку це були дворові баталії, де воротами слугували покладені на землю дві цеглини, а потім вже потягнуло до чогось серйознішого. Грав у дитячій та юнацькій командах “Динамо” Київ. Досі пам’ятаю те ні з чим не зрівнянне відчуття, коли вперше натягнув на себе справжню динамівську форму (і не важливо, що вона була на розмір більшою!). Зараз вже не перерахую всі зіграні матчі; більше пам’ятаю те, що стояло за ними: величезну працю, тренування “до сьомого поту”, стрибки і кроси, годинами відточені удари... Втім, усе скінчилося майже в один момент, коли від перевантажень розпочалося запалення сухожиль. Потім, через якийсь час, спробував знову повернутися до футболу, але доволі швидко зрозумів, що навряд чи вдасться повноцінно повернутися до гри... Усе життя є палким вболівальником рідного “Динамо”, намагаюся не пропускати матчі з його участю, переживаю його невдачі і радію перемогам, яких хотілося б якомога більше. І, звичайно, залишаються власні спогади, адже це одні з найяскравіших моментів мого життя...

Микола Миколайович Рижков (завідувач кафедри міжнародної інформації) Футбол як гру я полюбив, вболіваючи за Київське “Динамо” в 60-70-х. Спостерігав за великими футболістами – це А.Біба, В. Мунтян, Ф.Медвідь, В.Серебрянников, навіть був із ними знайомий. Ще один мій гарний знайомий – це Олег Блохін (мало хто зі студентів знає, що він навчався в Університеті на факультеті міжнародних відносин), ми спілкуємось й дотепер. Футбольна кар’єра почалась зі вступу до ДЮФШ Київського “Динамо”, першим тренером був Є.Котельников. Також нас навчали А. Біба та Ф. Медвідь. За юнацьку школу Київського “Динамо” я грав до 10 класу. Така професійна футбольна діяльність завершилась, коли вступив до Університету, адже на той час не стояло питання професійної кар’єри футболіста. Але грати продовжував – у збірних студентських та викладацьких. Наприклад, була команда (матчі проходили на ВДНГ), в якій грали відомі футболісти “Динамо” – В. Онищенко, В. Мунтян. До речі, у 80-х на кафедрі фізичного виховання викладав Петро Слободян, гравець Київського “Динамо”. Також грали у волейбол, була збірна викладачів (див. фото на 27 стор. – прим. ред. ). До речі, в юнацькі роки ми грали у футбол з І. О. Мінгазутдіновим. Зараз, на жаль, дуже мало часу, тому побігати з друзями рідко вдається. Мені цікаво вболівати за улюблену команду, спостерігати за відомими футболістами, тим паче якщо знайомий з ними.

Вадим Вікторович Попко (кафедра порівняльного та європейського права) У футбол почав грати, напевно, у 5 років, але винятково на аматорському рівні. Ніколи не займався футболом професійно та не ходив до футбольних секцій. Завжди на першому місці було навчання. Правда, грав за збірну своєї школи (№49), з якою кожного року брали участь у районних та міських першостях Києва. В ІМВ, будучи студентом, грав за збірну Інституту, а вже після закінчення навчання створив команду викладачів та випускників “Dream Team” для участі у турнірі Вища Ліга КІМВ, який одного разу виграли у 2007 році! Мої футбольні плани пов’язані, у першу чергу, з поверненням нашій, тепер вже об’єднаній, команді звання кращої у футбольному чемпіонаті КІМВ. Спорт загалом і футбол, безпосередньо, – одне з тих занять, яке об’єднує людей та створює чудову атмосферу.

Євген Попко, VI МП

Ще з дитинства я постійно ходив з братом на вулицю і дивився, як він грав у футбол, так би мовити, набирався досвіду! І з через деякий час почав грати разом з ним. У школі грав за збірну, був її капітаном, грали на районних та міських першостях. У Вищій Лізі КІМВ разом із однокурсниками ми створили команду “Мафія”, капітаном якої я став із 2-го сезону. Наша команда два рази поспіль вигравала чемпіонат. Я визнавався кращим захисником турніру і досі граю за збірну Інституту. У цьому сезоні ВЛК ми з братом вирішили об’єднати наші команди “Мафія” та “Dream Team” у “Dream Mafia Team”, вона перемогла в цьому сезоні! Особисто для мене футбол – прекрасна гра, що дозволяє частіше проводити час із друзями і проводити його яскраво, емоційно, і де дуже важливим є командний дух, взаєморозуміння та злагодженість кожного гравця!

Олександр Кишинець,

випускник МІ 2008 р. Почав грати у футбол у віці десяти років. Лише декілька років займався в юнацькій спортивній школі “Дружба”. Пізніше, у студентські роки, грав у футбольному клубі “Печерськ” на першість міста Києва. Зараз часто граю у футбол із друзями, беру участь у різних аматорських змаганнях з міні-футболу (Олександр – капітан команди “Едельвейс”, яка неодноразово перемагала в інститутському турнірі ВЛК – прим. ред.). Взагалі, футбол відіграє велику роль у моєму житті. У мене є улюблена команда в Европі, за яку вболіваю та іноді відвідую їхні матчі на стадіоні у Німеччині.

Андрій Соронович, VI МП Почав займатися футболом ще з раннього дитинства. А батьки кажуть, що перші свої кроки я зробив за м’ячем. Мене віддали у футбольну секцію у 6 років в чернігівську футбольну школу “ЮНIСТЬ”. В 11 класі за освітньою програмою потрапив до США, де продовжував грати і навіть допоміг своїй команді в чемпіонаті штату. Вже в нашому Інституті ми з Євгеном Попко організовували кожного семестру лігу з міні-футболу. Ми зібрали команду IМВ, яка почала одразу займати призові місця. На початку 2011 р. наша збірна вперше за останні декілька років здобула перемогу на універсіаді Шевченка. Одночасно з футболом у стінах Інституту продовжував грати на професійному рівні. Наприклад, останні два роки грав у відкритому чемпіонаті Києва. Зараз закінчив свою професійну кар’єру і просто отримую задоволення, коли маю час пограти з друзями. Мабуть, останній мій футбольний проект, який я бажаю закінчити, це молодіжний студентський чемпіонат Європи. Проаналізувавши своє життя, можу сказати, що футбол відіграв досить важливу роль у становленні моєї особистості, а також допоміг мені побачити різні країни світу під час турнірів.

26 міжнародник.indd 26

14.05.2012 2:58:18

Свисток

Збірна з волейболу (зліва направо): М.Рижков, Л.Губерський, В.Гондюл, В.Вергун, В.Крижанівський, А.Джеджула

Андрій Малай, V МЕВ Моє знайомство з футболом відбулось у першому класі, а через деякий час це захоплення переросло в справжню “манію”. Ми з однокласниками могли грати щодня по 6 годин поспіль. Я днями і ночами вмовляв своїх батьків віддати мене до футбольної академії. Але їхня думка була безкомпромісною: “Футбольна кар’єра не дасть мені впевненості у завтрашньому дні, а тому не варта витраченого на неї часу”. Роки минули. Футбол залишився. У складі шкільної збірної вигравав чемпіонат Печерського району, а у складі команди класу – шкільний чемпіонат. Згодом у ролі першокурсника ІМВ виступав за збірну перших курсів та збірну Інституту у всеуніверситетських змаганнях. Вже протягом 10 сезонів Вищої Ліги КІМВ граю за команду “Total 90” і є її незмінним капітаном, чим неодмінно пишаюсь (Андрія визнавали “Найкращим капітаном” турніру – прим. ред.). Також граю у Всеукраїнському чемпіонаті з футзалу “Бізнес Ліга” за команду “Seemann Bier”. Що для мене футбол? Це емоції, щирі та нестримні. Це командний дух, загартований і незламний. Це.. моя гра. Валерій Федоренко, II МЕВ

Футбол я любив завжди. Грати почав у школі, у початкових класах. Раніше ніде не займався, а всьому, що вмію, навчився на шкільних футбольних полях рідного міста – Полтави. Я завжди намагався бути лідером команди, завжди багато забивав, як і зараз у ВЛК. Неодноразово ставав кращим бомбардиром у шкільних турнірах (а також в інститутському, наприклад, у 2010 р. Валерій отримав титул “Гравець-відкриття” – прим. ред.). Як і зараз у ВЛК, у мене були хороші партнери, які чудово грали в команді. Футбол – це більше, ніж просто вид спорту. Це стиль життя. У тебе є суперник і є мета, і ти прикладаєш максимум зусиль, щоб перемогти. Але при цьому потрібно грати чесно, з повагою. У мене була можливість займатися і професійно, але після розмови з мамою, вирішив, що більш розумно буде піти вчитися. Пізніше вступив до нашого Інституту (чому дуже радий) і де продовжую грати. Сподіваюся, футбол не покине моє життя, і я буду продовжувати грати.

Сергій Чалап, V МЕВ Вперше я почав грати у футбол, коли тільки побачив м’яч, приблизно в 4-5 років. Мій футбольний шлях почався, думаю, як і у всіх інших, “з квадрату”. Потім справа доходила до баталій на невеликому за розміром майданчику (5х10 метрів), де молоді футболісти, 70 см заввишки, намагаються показати на практиці, що в футболі ворота не настільки потрібні. З професійним футболом, фактично, я ніколи не мав нічого спільного. Деякі кроки в цьому напрямку було зроблено в 1997-1998 рр. у ДЮСШ №1 м. Кременчука: футбольна секція, якісні тренування, товариські зустрічі, матчі на першість міста, закріплений за кожним гравцем номер, – все посправжньому. Згодом приватна школа, у якій навчався, почала брати активну участь у першості міста серед шкіл. У Києві розпочався новий етап, Totalетап. Рішення створити команду (“Total 90”) було прийнято напрочуд швидко, у перший день занять. Таким чином, з’явилася команда на той час першого МЕВ, яка й донині залишається однією з найбільш “народних” команд Ліги. Найголовніше, я вважаю, те, що у футбол потрібно грати де завгодно і коли завгодно, щоб задовольняти власну жагу і бажання. Що я і планую робити. Футбол – це емоції, без яких важко уявити моє життя. Саба Сабаурі, IV МВ

Я почав грати у футбол у віці семи років після того, як вперше побачив Чемпіонат Світу 1998 року. Саме відтоді ця гра стала невід’ємною частиною мого життя: збори, турніри, першості (багато з яких проходили закордоном)… Усе це підвищувало мій рівень гри, і, як результат, згодом грав у “Динамо” (Тбілісі), “Арсеналі” (Київ) та навіть у Німеччині (Фрайбург). Безперечно, цей досвід лишився для мене незабутнім на все життя та надихав на подальші професійні звершення. Проте, на жаль, через травму спини я не міг продовжувати гру на професійному рівні. Та, незважаючи на цю прикрість, ніколи не пропускаю можливості пограти у футбол, адже це – гра мого життя, яка дарує незрівнянні ні з чим емоції! (Саба також грав у інститутській збірній, постійно бере участь у Вищій Лізі КІМВ, в останньому сезоні його команда “Real Squadra” поєдналась з “Equipo”, у результаті чого виникла нова – “Real Equipo”. – прим. ред.).

Костянтин Савчин, IV МВ Почав грати у футбол, напевне, тоді, коли зрозумів, що м’ячик круглий і він “так круто котиться”, приблизно років у 5-6, коли батьки масово віддавали мене у різноманітні секції – танці, музична школа тощо (за що їм і дякую). Не знаю як решту з цих секцій, а футбол я обрав сам. Усі команди і першості, де я грав, переважно збігалися з назвами сіл, міст, районів, областей, шкіл, гімназій і т.д., наприклад, якщо я напишу “Рогатинська першість на кубок мера” – мало воно що скаже, хоча дійсно деякий час грав у “професійній команді” (навіть своє поле і м’ячі мала) під назвою “Техно-центр”, яка зрештою перелилася в Бурштинський “Енергетик”, який грає в першій лізі чемпіонату України. Щодо планів на майбутнє, то я збираюсь покинути ІМВ і спробувати свої сили в міських командах Києва, до них відчув себе близько, коли побачив Мілевського в клубі :). Жартую звісно, але впевнений, що ніколи не покидатиму цю гру, попри різного роду роботи, адже вона слугує з одного боку відпочинком, задоволенням, а з іншого – припливом позитивних та азартних емоцій. Саме тому Вища Ліга КІМВ є ідеальним місцем для мене (адже гравці тут збираються не на жарт сильні), вона і є моїм майбутнім у футболі. Заробляти на життя цим видом спорту я не буду, адже завжди буде моя справжня професія і хобі – футбол. Дякую англійцям, що придумали таку гру і дякую Вам за інтерв’ю. Фотографії Вікторії Краснощок, Олени Матяш

27

міжнародник.indd 27

14.05.2012 2:58:25

Свисток

Вища Ліга ІМВ (весна 2012)

Весна – 2012 у свідомості кожного якнайповніше асоціюється із футболом, він – усюди, а фраза: “Ми готуємось до Євро!” стала девізом кожного українця, незалежно від його бажання. Студентиміжнародники йдуть у ногу із часом, яскравим свідченням цього став черговий, 12-й за рахунком, сезон Вищої Ліги КІМВ з футболу. Незважаючи на скорочений семестр і, як наслідок, підвищене навантаження у навчанні, він видався цікавим, непередбачуваним та наповненим змінами. Через навчання по суботах було змінено графік проведення матчів – футбольні першості відбувалися по неділях на звичному стадіоні. Неочікуваними стали зміни у власне командах: як у складі, так і в назвах. Наприклад, відбулося злиття одних із найтитулованіших команд – “Dream Team” та “Mafia”, у результаті чого утворилася нова команда, під назвою “Dream Mafia Team”. Потрібно сказати, що такі метаморфози вже встигли принести свої результати: забігаючи наперед, зазначу, що саме ця новостворена команда стала переможницею 12го сезону! Ще одним

“Dream Mafia Team”

“Тotal 90” прикладом є поєднання “Real Equipo” (колишні “Real Squadra” та “Equipo”). Що ж, час вимагає змін, і їх наявність у ВЛК яскраво свідчить про розвиток турніру. Особливістю сезону став також новий суддя, який намагався проявляти максимум об’єктивності в ході матчів, за що на церемонії нагородження був відмічений грамотою. За ініціативи організаторів – Володимира Миронова (III МІ) та Євгена Карабаєва (ІІІ МІ) була введена нова номінація для найбільш толерантної команди – Fair Play. Неможливо не відмітити деяку екстремальність проведення ігор: не шкодуючи зусиль, футболісти самовіддано боролися за перемогу і під палаючим сонцем, і під проливним дощем. Безперечно, це подарувало вболівальникам

“ВСП”

яскраве видовище та підсилило бажання підтримати улюблені команди, що вони, власне активно робили. Фінальні матчі також вразили своєю напруженістю, адже в цій битві зустрілись дві досвідчені команди – “Dream Mafia Team” та “Total 90”, гравці показували футбольну надмайстерність. Олександр Штанько (“Total 90”) зірвав шквал оплесків своїми 2-ма голами, забитими майже підряд, таким чином Т90 перемагала в 1 таймі 1:3 (ще один гол належав Сергію Чалапу). До речі, ця команда вже вдруге змагається за 1 місце у Лізі. Але в 2 половині матча Вадим Попко, Віктор Глущенко та Володимир Проневич нанесли удар у відповідь, у результаті рахунок став 6:3, що принесло DMT перемогу. Таким чином, усі уболівальники, яких, до слова, на полі було достатньо, у відповідь на надану підтримку отримали захоплюючу гру від улюблених команд. “Любі Друзі”

Переможці

1 місце – “Dream Mafia Team” 2 місце – “Тotal 90” 3 місце – “Любі Друзі” Переможець Малого Кубку – “ВСП” Команда Fair Play – “Эдельвейс” Кращий капітан - Олексій Польовий (“Punishers”) Кращий воротар - Андрій Хантіль (“Dream Mafia Team ”) Кращий захисник - Вадим Попко (“Dream Mafia Team”) Кращий бомбардир - Костянтин Савчин (“Любі Друзі”) Кращий гравець - Костянтин Савчин (“Любі Друзі”) Олександра Лазебник (ІІ МП)

Першість з танцювальної аеробіки

Уже доброю традицією стала участь студентів ІМВ у загальноуніверситетських спортивних першостях. Весна 2012 не стала виключенням: команда Інституту з танцювальної аеробіки вкотре довела, що міжнародники –

лідери не тільки на ниві науки, а й у спорті.

18 квітня у спортивному комплексі КНУ імені Тараса Шевченка відбулася спартакіада між усіма факультетами та інститутами Університету, у котрій брала участь і команда

Інституту міжнародних відносин. Дівчата, у складі Ксенії Хірвоніної (ІІ МІ), Ольги Курець (ІІ МІ), Анастасії Христіч (ІІ МЕВ), Вікторії Кориневич (ІІ МП), Аліни Боговик (ІІ МІ), Катерини Ганус (І МІ), Анастасії Маніти (ІІ МЕВ) та Марії Шостак (ІІ МЕВ) стали справжніми зірками цього спортивного заходу. У своїй 1й підгрупі вони посіли переможне перше місце! Примітно, що сама постановка номеру була складною, оскільки вимагалася присутність непростих обов’язкових елементів: піраміди, стрибків. Взагалі, тема змагань була пов’язана із хіп-хопом, та студентки нашого Інституту проявили неабияку фантазію, додавши до виступу елементи фольклору, чим особливо вразили вимогливу публіку. Окрім диплому та кубку, дівчат нагородили гучними оваціями. Ми, в свою чергу вітаємо команду ІМВ та її тренерів – Любов Констянтинівну Коробко та Олену Анатоліївну Онищенко із перемогою та бажаємо наступних звершень!

28 міжнародник.indd 28

14.05.2012 2:58:29

Ліричний відступ Фрази з модульних робіт студентів ІМВ Фразочки викладачів 1.На лекції: – Дівчино на передостанньому ряді, як вас звуть?

– Свєта.

– Свєточка, от що ви робите на моїй лекції?

– Французьку.

– Тоді сідайте сюди, поряд з кафедрою: ви писатимете конспект, а я вам з французької допоможу.

2. Треба стерти з дошки, щоб вороги не перемалювали 3. Це не пишемо, а записуємо собі в уявлення 4. Не репресуйте мою свідомість 5. Та у вас просто-таки баварський діалект українського походження 6. Хто написав статтю? – Інтернет Батькович 7. Я людина не злопам’ятна – зроблю зло і забуду 8. Закралися помилочки під час друкування...

9. МПрП стосується відносин, пов’язаних з іноземним елементом. От дівчата у нас особливо люблять іноземний елемент 10. Іде перекличка студентів. “Нападистий (це прізвище студента)... Хммм, сподіваюся його поведінка не відповідає його прізвищу.”

11. Юристи, крім мене, в основному циніки.

1. У Аскольда і Діра був молодший брат Либідь.

2. Король Данило не тільки вигідно одружив своїх синів, а й сам вдало вийшов заміж.

3. У 1917 році до влади прийшла Центральна Рада яку очолив гетьман Хмельницький.

4. У 1945 році Україна вступила в ЄС та НАТО.

5. Євро було введено в готівковий обіг у 1987 році 6. “Назвіть найбільший у світі острів.” – “Хортиця!”

7. “Що таке хеджування?” – “Щоб зрозуміти значення багатьох слів, необхідно виділити окремі смислові частини слова. Тут маємо “хед” і “жування”. Ні, щось не те.”

8. “Охарактеризуйте ф’ючерси як інструмент хеджування.” – “Ф’ючерси – це такі люди, які ходять на біржах і здійснюють свою роботу.”

9. “Валюта України – це..”; “Валюта України – це іноземна валюта, цінні папери в іноземній валюті і дорогоцінні метали” • Викладач під час захисту студентом реферату на тему СНД: Ви досліджували СНД як міджержавне утворення. Скажіть, скільки країн до нього входить? Студент: 119. Викладач: Точно, ви впевнені? Студент: Так, точно, 119. Викладач: Добре, а скільки країн у світі всього? Студент: Ну десь 200. Викладач: І що, тільки 81 країна за межами СНД? Студент: Я ж сказав, в СНД – 119 країн, я це точно знаю, у мене про них цілий реферат!

Цікаві історії від викладачів

• Минулого семестру ІІ курсу МЕВ потрібно було писати конспект законів, які регулюють грошовий обіг в Україні. Законів немало - 15 назв, кожен із них не менше 40 сторінок А4, кожен треба перечитати, виділити головне і законспектувати. Один зі студентів вирішив явно з гумором поставитися до завдання :-) Десь на середині зошита, видно змучений і стомлений, він написав: “Дорогой преподаватель! Вот уже который час я конспектирую эту ересь - ее ведь все равно никто не читает. Но если Вы читаете эту надпись, Вы действительно читаете мой конспект законов.” Далі продовжувався конспект законів :-) От такий II МЕВ.

• Кілька років тому одна студентка, на прізвище Дорошенко, здавала держіспит Їй саме випало питання про українських гетьманів. Наприкінці екзамену викладач просто з цікавості запитав її, чи має вона якесь відношення до гетьмана Дорошенка, адже має видатне прізвище. Дівчина так розхвилювалася, що почала співати народну пісню, якою і закінчила свій виступ: “Ой, на горі женці жнуть”

12. Лицарі повернулися із Хрестового походу, а їм Папа римський і каже: “От молодці, купу народу заради мене повбивали!”

13. Після перемоги в голландських війнах Голландія зобов’язувалася в якості репарацій подарувати Франції Статую Свободи... Гей, ви що, записуєте? Та ви хоч уявляєте, що я вам кажу?!

14. У нас же казка, а не країна!

15. Якщо за кордоном президенту якоїсь країни подарували щось на суму більше 100 долларів, то це хабар, а якщо нашому подарували мерседес.. так це ж просто мерседес.

16. Зараз помолимось і почнемо працювати 17. Дипломаты - это те люди, у которых автомат калашникова является продолжениям руки.

18. Я не лякаю, я просто кажу...

19. Усна задачка. Записуйте...

20. Чого ж ви так галасуєте? Ви що, в Гусятині?

21. “Oh! She is so sad, Dima, kiss her. Why don't you marry her?”

22. Натискаємо оцю кнопочку і.. БУЛТИИИИХ!

23. Можна руцями набрати, а можна щоб комп сам зробив.

24. Черное море - одно из самых мертвых морей из живых.

29 міжнародник.indd 29

14.05.2012 2:58:30

Ліричний відступ

міжнародник.indd 30

14.05.2012 2:58:36

міжнародник.indd 31

14.05.2012 2:58:40

міжнародник.indd 32

14.05.2012 2:58:48