Norwegian Journal of development of the International Science №45 part 3

№45/2020 Norwegian Journal of development of the International Science ISSN 3453-9875 VOL.3 It was established in November 2016 with support from the Norwegian Academy of Science.

DESCRIPTION The Scientific journal “Norwegian Journal of development of the International Science” is issued 12 times a year and is a scientific publication on topical problems of science.

Editor in chief – Karin Kristiansen (University of Oslo, Norway) The assistant of theeditor in chief – Olof Hansen  James Smith (University of Birmingham, UK)  Kristian Nilsen (University Centre in Svalbard, Norway)  Arne Jensen (Norwegian University of Science and Technology, Norway)  Sander Svein (University of Tromsø, Norway)  Lena Meyer (University of Gothenburg, Sweden)  Hans Rasmussen (University of Southern Denmark, Denmark)  Chantal Girard (ESC Rennes School of Business, France)  Ann Claes (University of Groningen, Netherlands)  Ingrid Karlsen (University of Oslo, Norway)  Terje Gruterson (Norwegian Institute of Public Health, Norway)  Sander Langfjord (University Hospital, Norway)  Fredrik Mardosas (Oslo and Akershus University College, Norway)  Emil Berger (Ministry of Agriculture and Food, Norway)  Sofie Olsen (BioFokus, Norway)  Rolf Ulrich Becker (University of Duisburg-Essen, Germany)  Lutz Jäncke (University of Zürich, Switzerland)  Elizabeth Davies (University of Glasgow, UK)  Chan Jiang(Peking University, China) and other independent experts

1000 copies Norwegian Journal of development of the International Science Iduns gate 4A, 0178, Oslo, Norway email: publish@njd-iscience.com site: http://www.njd-iscience.com

CONTENT ECONOMIC SCIENCES Нarbar Zh. CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY OF AGROHOLDINGS: IMPLEMENTATION AND REGULATION IN UKRAINE ........................................... 3 Glushchenko V. MAIN SCIENTIFIC RESULTS (SCIENTIFIC DECLARATION, PUBLICATION PROFILE) OF THE DOCTOR OF TECHNICAL SCIENCES, ASSOCIATE PROFESSOR IN THE DEPARTMENT OF "FINANCIAL MANAGEMENT" VALERY V. GLUSHCHENKO (BORN SEPTEMBER 07, 1952) ......................................................................... 12 Kozin O. ROAD TRANSPORT COMPLEX OF THE REGION IN THE CONCERN OF ENSURING THE ECONOMIC SECURITY OF THE REGIONS ....................................................... 31

Kolesnik T. PROSPECTS FOR THE DEVELOPMENT OF MECHANISMS OF THE PARTICIPATION OF THE TERRITORIAL COMMUNITY IN THE MANAGEMENT SYSTEM AT THE LOCAL LEVEL ....................................36 Korol M. FEATURES OF THE ISLAMIC BANKING SYSTEM..........45 Leontyev R. A SLAPPY ATTEMPT TO GIVE OUT A GENERAL CONTENT CHARACTERISTIC OF RESEARCH ABOUT MVL AIRPORTS ..........................................................51 Samborska O. DECENTRALIZATION IN UKRAINE: CURRENT STATE AND PROSPECTS ........................................................60

JURISPRUDENCE Alexeeva A. CRIMINOLOGICAL ASPECTS OF THE INFLUENCE OF CRUELTY AND VIOLENCE IN THE MASS MEDIA ON AGGRESSIVE BEHAVIOR OF MINORS......................... 67

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020

3

ECONOMIC SCIENCES CORPORATE SOCIAL RESPONSIBILITY OF AGROHOLDINGS: IMPLEMENTATION AND REGULATION IN UKRAINE Нarbar Zh. Doctor of Economics, Associate Professor, Professor of the Department of Agrarian Management and Marketing, Vinnytsia National Agrarian University КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АГРОХОЛДИНГІВ: ВПРОВАДЖЕННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ Гарбар Ж.В. доктор економічних наук, доцент, професор кафедри аграрного менеджменту та маркетингу, Вінницький національний аграрний університет Abstract he article substantiates the need for introduction and regulation of corporate social responsibility of agricultural holdings. The main advantages of agricultural holdings are determined. The driving forces of agricultural holdings for the implementation of corporate social responsibility are considered. Forms of socio-economic interaction of agricultural holdings with government agencies have been clarified. Methods of state regulation of corporate social responsibility of agricultural holdings are described. The directions of realization of corporate social responsibility of agroholdings in Ukraine are outlined. The necessity of adopting the National Strategy of Corporate Social Responsibility and the program of its implementation has been proved. Анотація У статті обгрунтовано необхідність впровадження та регулювання корпоративної соціальної відповідальності агрохолдингів. Визначено основні переваги агрохолдингів. Розглянуто рушійні сили агрохолдингів для реалізації корпоративної соціальної відповідальності. З’ясовано форми соціально-економічної взаємодії агрохолдингів з державними структурами. Охарактеризовано методи державного регулювання корпоративної соціальної відповідальності агрохолдингів. Окреслено напрями реалізації корпоративної соціальної відповідальності агрохолдингів в Україні. Доведено необхідність прийняття Національної стратегії соціальної відповідальності бізнесу та програми її реалізації.

Keywords: agricultural production, agricultural holding, corporate social responsibility, agrarian business, regulation. Ключові слова: аграрне виробництво, агрохолдинг, корпоративна соціальна відповідальність, аграрний бізнес, регулювання. Постановка проблеми. До недавнього часу сільськогосподарське виробництво мало стикалося з проблематикою корпоративної соціальної відповідальності, враховуючи глобальне переважання дрібного типу господарювання в аграрному секторі. Проте за останнє десятиліття сільське господарство активно розвинулось в технологічному та інформаційному плані, тим самим реагуючи на зростаючий глобальний попит на продовольство, корми та енергію. Нові технології і зростаюча спеціалізація створили потенціал для швидкого розвитку великих аграрних структур – агрохолдингів. Агрохолдинги наразі є драйверами розвитку вітчизняного аграрного виробництва та, в цьому сенсі, одним з основних ланцюжків розбудови української економіки в цілому. Корпоративна соціальна відповідальність агрохолдингів в Україні знаходиться на стадії формування та її осмислення. Запровадження програм корпоративної соціальної відповідальності українськими агрохолдингами свідчить про те, що

корпоративна соціальна відповідальність стає невід'ємною частиною їхньої корпоративної політики і стратегії. Найбільш активними у формуванні сучасної політики корпоративної соціальної відповідальності є, насамперед, агрохолдинги з іноземними інвестиціями, які переносять в український бізнес світові практики, принципи і стандарти співпраці із сільським соціумом. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання впровадження та регулювання корпоративної соціальної відповідальності агрохолдингів є об‘єктом досліджень як зарубіжних, так і вітчизняних вчених-економістів, серед яких: В. Андрійчук [1], Т. Гагалюк [4], А. Данкевич [6-8], Ю. Карпишин [10-12], М. Кропивко [14; 22], Ю. Луценко [14], О. Могильний [16-17], Н. Прокопенко [20], О. Ходаківська [16-17], Г. Черевко [27], Ф. Шахт [4] та ін. Зважаючи на те, що процес становлення агрохолдингів розпочато відносно недавно, слід акцентувати увагу на проблематиці їх розвитку з позицій збалансованого розвитку аграрної сфери та соціальної

4 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 спрямованості їх бізнес-стратегій, посилення позиБільшість експертів вважають стрімкий розвитивного впливу корпоративної соціальної відпові- ток агрохолдингів в Україні, або феномен корпорадальності на результати їх господарювання. тизації аграрного виробництва, позитивним явиФормування цілей дослідження. Метою щем. Врожайність в більшості агрохолдингів, якщо статті є аналіз практик впровадження та напрямів не втручається погода із форс-мажорними обставирегулювання корпоративної соціальної відповіда- нами, мінімум на 30% вища за середні по країні польності агрохолдингів в Україні. казники. Саме агрохолдинги першими впроваджуВиклад основного матеріалу. Агрохолдинги ють інновації, оптимізують процеси виробництва, – це об’єднання різних за розміром та організа- зменшують втрати зерна під час виробничих процеційно-правовою формою сільськогосподарських сів завдяки придбанню нової техніки, систем обліку підприємств, спрямовані на максимізацію економі- та контролю та підвищенню кваліфікації персочного ефекту [8, с. 44]. налу. Агрохолдинги характеризуються різними бізВища ефективність агрохолдингів обумовлена нес-портфелями з різним ступенем вертикальної ін- тим, що порівняно з іншими категоріями сільськотеграції, але в основному спеціалізуються на виро- господарських виробників вони мають кращі можщуванні сільськогосподарських культур та тварин. ливості фінансування і, як результат, доступ до краОбов’язковим в структурі агрохолдингу є присут- щих ресурсів аграрного виробництва (техніки, техність переробних підприємств. В структуру окре- нологій, агрохімії, кадрів тощо). Агрохолдинги мих агрохолдингів України включені власні торгі- мають можливість залучати щороку до $2 млрд. фівельні та постачальницькі компанії, фінансові орга- нансових коштів. І саме вони найчастіше це робнізації – банки, страхові компанії тощо. При цьому лять, адже мають доступ до дешевого ресурсу закожному виду бізнесу надається статус юридичної вдяки таким інститутам, як ЄБРР та інші. Рейтинг особи з переходом на самоокупність. деяких українських агрохолдингів оцінюється Відтак, агрохолдинги є формою агропромис- вище, ніж суверенний рейтинг держави. Серед талової інтеграції, які утворюються шляхом об’єд- ких компаній «Кернел», «Астарта», «Миронівський нання капіталів різних секторів економіки для за- хлібопродукт», «UkrLаndFаrmіngРLC» [24]. безпечення технологічної єдності або економічної Взагалі, агрохолдинги вважаються приваблидиверсифікації виробництва компаніями-інтеграто- вішими для інвестування та кредитування через рами. Серед існуючих в Україні агрохолдингів бі- свою багатопрофільність, яка дозволяє їм диверсильшість утворилося з ініціативи несільськогоспо- фікувати ризики. Наявність значних ресурсів також дарських організацій, в результаті чого аграрний надає змогу таким операторам успішно співпрацюсектор став більше спрямованим на підприємницькі вати не лише з внутрішніми, але й із зовнішніми інаспекти і менше – на традиційно-соціальні. весторами. Основними перевагами агрохолдингів є: Однак є й інший погляд на агрохолдинги та – зменшення податкового навантаження за ра- їхню ефективність. Своєю появою і розвитком агхунок об’єднання переробної галузі з сільськогос- рохолдинги, по суті, компенсували в Україні відсуподарською та відкриття доступу до бюджетних тність ланцюжка розподілу товарів. Якщо в Україні програм на розвиток тваринництва або рослинниц- розвиватиметься ринок капіталу і утвориться лантва; цюжок розподілу товарів, агрохолдинги зникати– організація замкненого виробничого циклу, муть. що зменшує кінцеві витрати реалізації сільськогосАгрохолдинги мають більше можливостей для подарської продукції та продуктів її переробки; експорту власної продукції за кордон, чим допома– концентрація фінансових, матеріальних, ене- гають підтримувати рівень зовнішньої торгівлі Укргетичних та трудових ресурсів, яка дає можливість раїни. агрохолдингам провадити великомасштабне проВходження України до СОТ, вихід на ринок мислово-переробне виробництво із залученням ЄС вимагають дотримання певних стандартів якосільськогосподарських підприємств; сті продукції, що, в свою чергу, передбачає засто– вирішення питань дефіциту коштів, за раху- сування сучасних технологій. Зрозуміло, що агронок власних фінансово-кредитних установ, за раху- холдинги одними з перших впроваджують ці станнок коштів інвесторів, які готові розміщати свої дарти та технології. Не можна відкидати те, що гроші в інтегровані структури та за допомогою оп- агрохолдинги певною мірою співпрацюють з влатимізації фінансових потоків між виробництвом дою, виступаючи свого роду рупором для приверсільськогосподарської сировини, переробкою та нення уваги до проблем АПК. Зрозуміло, великий збутом [11, с. 65]; агробізнес має можливості для лобіювання своїх ін– мінімізація посередницького впливу на виро- тересів, чим активно користується. бничі процеси, наслідком якого є зниження підприАгрохолдинги спрямовані на оптимізацію проємницьких ризиків та підвищення конкурентоспро- цесів виробництва та підвищення ефективності. можності структурних підрозділів шляхом ство- Урожайність ключових культур (пшениця, кукурурення замкнутого циклу виробництва [11, с. 66]; дза, соя, ріпак, соняшник) протягом 10 років зрос– створення позитивного іміджу компанії на тає з року в рік на 5% завдяки централізації закупіаграрному ринку, який підкреслюється наявністю вель виробничих матеріалів та агротехніки, управвласної брендової лінії виробництва продукції. лінню ціновими ризиками через використання форвардів, використанню ІТ-інструментів та

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 5 централізованої бази даних, мотивації працівників цтва. Наприклад, компанія «Астарта», в якої цукроучастю в прибутку та партнерських програмах. Зо- вий сегмент залишається основним напрямом розкрема, програма участі у прибутку NCH (Агропро- витку бізнесу, зараз має стійку бізнес-модель і месперіс) передбачає отримання працівниками відсо- ншу залежність від волатильності цін на основну тка від прибутку компанії, а партнерська програма агропродукцію [2].

– можливість для ключових спеціалістів вкласти Агрохолдинги не лише підвищують продуктивласні кошти в агровиробництво своєї виробничої вність та нарощують експорт, але й розвивають компанії – Агропросперісзаводу (зараз в компанії нові напрями виробництва. Зокрема, «Астарта» за налічується 52 таких підприємства) [28]. останній період побудувала і ввела в експлуатацію Наразі агрохолдинги все більшу увагу зверта- сучасний завод з переробки сої, що забезпечив доють на пошук нових ринків збуту за межами країни датково понад 16% загальних доходів компанії. і не лише звичних продуктів, якими є зернові та Крім того, «Астарта» ввела в експлуатацію біогазоолійні, але й продуктів глибшої переробки. Це до- вий завод, що поглибив рівень вертикальної інтегволі правильні стратегії розвитку, бо вони спочатку рації компанії [2]. вивчають нові ринки та їхні потреби, а потім інвесКрім згаданих напрямів розвитку незмінною тують у виробництво тих продуктів, на які в світі є стратегією агрохолдингів тривалий час і особливо в достатній попит. Тобто це стратегія просування і останні декілька років залишається стратегія нароприбутку, а не виробництва і росту заради виробни- щення власних земельних ресурсів (табл. 1). Таблиця 1 Рейтинг агрохолдингів України за розмірами земельного банку, 2017-2019 рр. Земельний банк, тис. га Динаміка земельного баПозитивний, № нку нейтральний або Назва компанії з/п (збільнегативний сума2017 2018 2019 шення/зменрний ефект шення) 1 KERNEL 602 560 600 ↑ негативний 2 UkrLandFarming 605 570 470 ↓ негативний 3 NCH (Агропросперіс) 430 430 410 ↓ позитивний 4 Миронівський Хлібопродукт 370 370 370 ↑ позитивний 5 Астарта 250 250 210 ↓ нейтральний 6 HarvEast 97 123 147 ↑ позитивний 7 Епіцентр Агро 44 110 127,5 ↑ нейтральний 8 ІМК 137 137 123,9 ↓ негативний 9 Мрія 180 165 119 ↓ негативний 10 Укрпромінвест-Агро 122 122 116,5 ↓ нейтральний Джерело: складено за [23] Протягом 2017–2019 рр. ТОП-10 лідерів на ринку оренди землі сільськогосподарського призначення була майже незмінною, підтверджуючи той факт, що великі агрохолдинги в переважній більшості зосереджуються на утриманні контролю над своїми землями та підвищенні ефективності їх використання. Концентрація земель в межах однієї структури вважається негативною ознакою, оскільки створює умови для монополізації ринку земель або прямо, або опосередковано. Прямий вплив на ситуацію спричиняють безпосередньо створені холдингами агропромислові компанії (через механізм оренди), опосередкований – через контроль придбаних підприємств (контрольний пакет акцій, часток в уставі товариства) (механізм суборенди) [18, с. 297]. Діяльність агрохолдингів у окремих аспектах має негативний вплив на сільські громади, супроводжується розшаруванням за майном і доходами, безробіттям, загостренням інших соціально-економічних проблем у сільській місцевості. Відчутним стає поглиблення дисбалансу галузевої структури, нераціональне використання землі, поширення монокультуризації, недостатньої участі холдингових

структур у вирішенні проблем сільського населення та розвитку сільських громад і територій. Наразі більшість агрохолдингів мають задокументовану програму діяльності в сфері корпоративної соціальної відповідальності. Корпоративна соціальна відповідальність має виключно позитивний вплив на сталий розвиток агрохолдингів у довготривалій перспективі, зберігаючи соціально-економічну і політичну стабільність у суспільстві. Проблема полягає в тому, що не всі агрохолдинги вбачають в корпоративній соціальній відповідальності дієвий інструмент підвищення їх інвестиційної привабливості. Найпоширенішими напрямами реалізації корпоративної соціальної відповідальності агрохолдингів в Україні є: – виробнича безпека (створення безпечних умов праці, підвищення енергоефективності); – розвиток персоналу (якісний підбір і розвиток працівників, забезпечення їх соціального захисту та медичного страхування, спорудження житлових будинків для працівників); – екологічна сталість (охорона довкілля шляхом підвищення родючості та захисту земельних

6 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 ресурсів, застосування органічних технологій в – забезпечення якості продукції (контроль якосільському господарстві, запровадження проєктів з сті вхідних ресурсів, що використовуються для виальтернативних джерел енергії); робництва кінцевих продуктів, максимальна верти– співробітництво з регіонами (багатовекторна кальна та/або горизонтальна інтеграція). співпраця з аграрними навчальними закладами, поПровадження політики корпоративної соціальрозуміння з представниками територіальних гро- ної відповідальності передбачає виділення декілька мад, органів місцевого самоврядування, іншими по- основних типів зацікавлених сторін, які є представсадовими особами); никами внутрішньої сторони агрохолдингу, соціа– розвиток інфраструктури на селі (доступ- льних групи, владних структур, засобів масової інність життєво необхідних послуг для сільських жи- формації та інвесторів. Усі сторони мають різні телів шляхом реалізації інвестиційних проєктів з сфери інтересів та ступені відповідальності й повбудівництва та ремонту доріг, шкіл, загальноосвіт- новажень, які можуть змінюватися протягом життєніх дошкільних закладів, фельшерсько-акушерсь- вого циклу соціального проєкту. Участь цих сторін ких пунктів, спортивних й дитячих майданчиків, бі- варіюється – від періодичної участі у вирішенні пебліотек, розширення мережі Інтернет тощо); вних питань до надання спонсорської підтримки – – благодійність (допомога у проведенні різ- фінансової, політичної, правової або будь-якої інного роду виставок, концертів, фестивалів, зустрі- шої [12, с. 165]. чей щодо збереження й примноження місцевих траСфера корпоративної соціальної відповідальдицій і культурної спадщини та відзначення держа- ності агрохолдингів крізь призму комунікацій зі вних свят і подій сільського значення, гуманітарна стейкхолдерами наведена в табл. 2. допомога, інша адресна підтримка тощо); Таблиця 2 Сфера корпоративної соціальної відповідальності взаємодії агрохолдингів та стейкхолдерів Сторони Представники Сфери відповідальності Внутрішні сто- Працівники агрохолдингу Соціальний захист, соціальне забезпечення прарони цівників Соціальні групи Сільське населення Благодійність та меценацтво у напрямі покраШколи, дитячі садки, лікарні щення сільської інфраструктури Владні струк- Державні установи та органи мі- Соціально-економічна співпраця тури сцевого самоврядування Засоби масової Місцеві, державні міжнародні Повна інформаційність напрямів діяльності й доінформації інформаційні компанії несення її до стейкхолдерів Інвестори Акціонери Інформування про операційну і фінансову діяльність та ключові події Міжнародні організації Організація спільних програм з підвищення якості продукції та контролю виробництва Джерело: складено за [1; 8; 10] Знання агрохолдингів про своїх стейкхолдерів значною мірою відповідають їх розумінню рушійних сил корпоративної соціальної відповідальності (рис. 1). Менеджери агрохолдингів визначають землевласників і співробітників підприємства, а також соціальні, культурні та релігійні організації як основних адресатів своєї діяльності в сфері корпоративної соціальної відповідальності. Іншими важливими адресатами корпоративної соціальної відповідальності є місцеві органи влади та інвестори агрохолдингів, щодо яких важливим є питання комунікації про корпоративну соціальну відповідальність. Місцеві органи влади служать в якості проміжної ланки для донесення інформації про корпоративну соціальну відповідальність компаній до

сільських громад, в той час як зовнішні інвестори агрохолдингів приділяють все більше уваги корпоративній соціальній відповідальності, оскільки вона впливає на важливі фактори акціонерної вартості (наприклад, поліпшення доступу до банківських кредитів, вищі обсяги продажу тощо). Особливо це стосується агрохолдингів, акції яких котируються на біржах. У той же час інтереси кінцевих споживачів, ймовірно, будуть мати значення тільки для тих агрохолдингів, які, крім виробництва сільськогосподарських товарів, займаються їх переробкою. Інші зацікавлені групи, такі як неурядові організації, малі та середні підприємства і центральні органи влади виявляються менш значущими.

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020

7

Землевласники Центральні органи виконавчої влади

Малі та середні підприємства

100 80 60 40 20 0 -20 -40 -60

Соціальні, культурні, релігійні організації

Працівники

Неурядові організації

Місцева влада

Кінцеві споживачі

Інвестори

Рис. 1. Основні зацікавлені сторони корпоративної соціальної відповідальності агрохолдингів Джерело: складено за [4] Найважливіші рушійні сили агрохолдингів для реалізації корпоративної соціальної відповідально-

сті: лояльність сільських громад, моральні міркування, а також відданість працівників агрохолдингів (рис. 2).

Лояльність сільської громади 100 Моральний принцип («люди Надмірна кількість фондів 80 просто потребують допомоги»)

60 40 20 0 -20 -40 -60 -80 -100

Дотримання закону Міметизм (інші компанії також сповідують КСВ)

Відданість працівників Позитивний імідж для суспільства в цілому

Можливість відрізнятися від конкурентів

Недостатні можливості місцевої влади Довгострокові фінансові результати

Суспільний тиск «Нас так виховали»

«Це – наша традиція»

Позитивний імідж для інвесторів

Рис. 2. Рушійні сили корпоративної соціальної відповідальності агрохолдингів Джерело: складено за [4] Соціальне неприйняття агрохолдингів з боку сільських громад в значній мірі перебільшене, зокрема іншими стейкхолдерами агрохолдингів. Крім культурних особливостей сільських жителів, таких, як відсутність власних підприємницьких навичок і присутність патерналістських очікувань, існує інше можливе пояснення цього явища. А саме – лояльність громади агрохолдинги визнають в якості першочергового завдання корпоративної соціальної відповідальності і, відповідно, підтримують її за рахунок певних інвестицій. Можливою причиною подібного визначення пріоритетів є те, що агрохолдинги піклуються не тільки про своїх співробітників, але й про сільських жителів, які володіють сільськогосподарськими угіддями і здають їх в оренду агрохолдингам.

Менеджери агрохолдингів вважають основною рушійною силою корпоративної соціальної відповідальності необхідність зберегти прихильність землевласників, тобто сільських домогосподарств. Моральний принцип («люди просто потребують допомоги») є ще однією основною причиною корпоративної соціальної відповідальності агрохолдингів. Подібний результат не є дивним, якщо взяти до уваги інший результат: обмежені можливості розвитку сільської місцевості з боку місцевого самоврядування також визнаються в якості однієї з головних рушійних сил корпоративної соціальної відповідальності. Цей так званий вакуум управління змінює сприйняття корпоративної соці-

8 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 альної відповідальності менеджерами агрохолдин- новому у запрошених авторитетних спікерів. У гів від більш економічного до більш етичного, що, компанії «Ukrlandfarming» також створено Інститут як правило, є хорошим знаком. Проте зрушення в внутрішніх тренерів та наставництва. Беручи учсприйнятті корпоративної соціальної відповідаль- асть в тренінгах та інших подіях, співробітники знаності також може призвести до ситуації, коли юри- ходять відповіді на свої питання і розвивають кар'дична відповідальність агрохолдигу щодо дотри- єру пліч-о-пліч з досвідченими фахівцями найбільмання закону, наприклад, сплата податків, сприй- шого українського аграрного холдингу. Існує також мається і представляється громадськості в якості проєкт «Внутрішній кадровий резерв» – можлиетичної поведінки, а не як щось, що повинно бути вість рости паралельно із зростанням компанії. Зазроблено в будь-якому випадку. вдяки цьому проєкту вже велика кількість співробіСтосовно лояльності співробітників як рушій- тників агрохолдингу змогли розкрити свій лідерсьної сили корпоративної соціальної відповідально- кий потенціал, розвинути компетенції і побудувати сті, варто відзначити два аспекти. успішну кар'єру в компанії [29]. По-перше, сільськогосподарські підприємства По-друге, шахрайство працівників і надалі є в Україні стикаються з величезним дефіцитом ква- проблемою в сільському господарстві. Деякі агроліфікованої робочої сили, особливо у виробництві. холдинги зазначають, що їхні втрати врожаю моАгрохолдигам дуже важко знайти (і утримати) хо- жуть досягати 30% через шахрайство. Це комплекрошого фахівця в галузі сільськогосподарського сна проблема. Частково вона має культурне підґрувиробництва. Тому агрохолдинги пропонують до- нтя, успадковане з радянських часів, коли всі даткові переваги для своїх співробітників і пос- колгоспні/радгоспні активи були «спільні» у багатійно надають можливість участі в програмах під- тьох значеннях. І частково це також є наслідком невищення кваліфікації. Зокрема, компанія «Кернел» сприятливих умов життя в сільській місцевості. Ренадає співробітникам можливість освоювати сумі- акція агрохолдингів на дану проблему також є комжні спеціальності. Впроваджено проєкти «Універ- плексною і включає в себе вищі за середній рівень сальний інженер» та «Універсальний механізатор». заробітні плати та соціальний пакет, а також інноТакож діє програма «Внутрішній Кернел Шанс» ваційні технології моніторингу, які допомагають для співробітників компанії. Вона створена для ро- звести до мінімуму «непродуктивні» види витрат звитку ініціативних фахівців, які готові розвива- компанії. тися і рухатися по кар'єрних сходах. Для студентів Інші важливі рушійні сили корпоративної собез досвіду в компанії, з 2011 р. діє освітній проєкт ціальної відповідальності агрохолдингів пов'язані з «Зовнішній Кернел Шанс». Він включає оплачу- міркуваннями корпоративної репутації (позитивване стажування, навчання і практику на провідних ний імідж для суспільства та інвесторів), в той час, підприємствах з перспективою постійного працев- як тиск з боку суспільства, конкуренція з іншими лаштування [13]. Компанія «Миронівський Хлібоп- агрохолдингами, а також міметичні процеси відігродукт» постійно вдосконалює робоче середовище рають незначну роль. для співробітників, покращує умови їх праці, надає Питаннями розвитку корпоративної соціальної підтримку у формі найрізноманітніших додаткових відповідальності агрохолдингів мають перейматися переваг і послуг. Зокрема, це пільгове харчування, не лише самі компанії і громадські об’єднання тобезкоштовний трансфер на роботу і з роботи, відпу- варовиробників, експертні й міжнародні організастка по догляду за дитиною до трьох років та інше. ції, але й органи державної влади, як це практикуУ компанії «Миронівський Хлібопродукт» роблять ється в багатьох країнах світу. ставку на молодих спеціалістів, які хочуть працюДержавне регулювання діяльності агрохолдивати і розвиватися в агробізнесі. В рамках програми нгів має стати частиною механізму державної полі«МХП старт» компанія пропонує: відвідати вироб- тики щодо розвитку корпоративної соціальної відничі потужності холдингу (екскурсія), пройти прак- повідальності бізнесу. При цьому регуляторна потику на найсучаснішому обладнанні, пройти стажу- літика держави має бути спрямована на побудову вання та стати професіоналом своєї справи. Взяти соціального діалогу між владою та бізнесом для участь у проєкті можуть студенти всіх спеціально- зближення позицій сторін та узгоджених рішень, стей аграрних і технічних вузів України [15]. Ком- які забезпечать інтереси сільської громади, працівпанія «Ukrlandfarming» розробила програми, де ників і роботодавців, державних органів управління враховують тенденції розвитку агробізнесу та базу- з питань формування та реалізації державної соціаються на оцінці індивідуальних планів розвитку льно-економічної політики, регулювання соціаспівробітників. Свої особистісні навички співробі- льно-трудових відносин [12, с. 166]. тники розвивають завдяки роботі неформального Удосконалення корпоративної соціальної відКлубу вільного спілкування Ukrlandfarming «Анти- повідальності агрохолдингів потрібно віднести до кафе». Там можна брати участь у дискусійних зу- сфери особливої уваги державних органів влади стрічах, обговорення фільмів, бізнес-іграх, вчитися (табл. 3).

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020

9 Таблиця 3

Форми соціально-економічної взаємодії агрохолдингів з державними структурами Форми взаємодії Заходи Дошки оголошень і роздатковий матеріал Статистична звітність агрохолдингів щодо корпоративної соціРегулярне інформування альної відповідальності Інтернет-сайти та соціальні мережі Прес-релізи Перемовини та експрес-консультації Конференції та круглі столи Обмін думками та інтересами Анкетування та опитування Семінари та діалоги Виставки та презентації Участь у заходах, організованих заАкції та конкурсні олімпіади цікавленими сторонами Благодійність та меценатство Проєкти та програми Меморандуми Спільна діяльність Наради Гранти Джерело: складено за [6; 8; 12; 22] Проявом цієї уваги є: – регулярне інформування зацікавлених сторін щодо результатів інтеграції соціальної відповідальності у діяльність агрохолдингових компаній для сталого розвитку України, зростання суспільного добробуту та вирішення питань, визначених у національних програмних документах. При цьому надання інформації для цільової аудиторії має бути у зрозумілому форматі, шляхом надання інформації відповідними способами і каналами, а також в місцях, доступних сторонам, а також носити двохсторонній характер: по-перше, відображати позицію агрохолдингів щодо запровадження соціальної відповідальності у вигляді оприлюднення статистичної звітності соціальної відповідальності бізнесу; по-друге, висвітлювати роль держави в організації процесу сталого розвитку сільської місцевості та стимулюванні потенційно готового бізнесу до соціально відповідальної діяльності у вигляді прес-релізів, дошок оголошень тощо; – обмін думками між сторонами шляхом проведення консультацій, конференцій тощо. Двосторонній діалог дає можливість обом сторонам обмінятися інформацією, думками, вислухати і висловити проблеми, а також прийняти відповідні рішення. Важливу роль відіграє формування репрезентативної точки зору сторін і/або груп населення та побудова прозорого механізму відповіді на питання, пропозиції або скарги збоку зацікавлених сторін. Принципи такої взаємодії виключають залякування, примус або переслідування власних матеріальних інтересів. Ця взаємодія переглядаються і адаптуються в залежності від масштабів проєкту. Саме на цьому етапі відбувається зародження комунікацій між державою та бізнесом; – організація спільної діяльності шляхом розроблення державних соціальних проєктів розвитку села за участю агрохолдингів, або програм підтримки стимулювання бізнесу до соціально відповідальної діяльності. Завдяки цим програмам держава визначає бажану поведінку для бізнесу, долучає

компанії приватного і державного секторів до спільного виконання соціально важливих завдань, стимулює бізнес до соціально відповідальної поведінки тощо; – участь у самостійно організованих заходах, або ж заходах організованих зацікавленими сторонами. На даному етапі передбачається мінімальний вплив держави на формування соціальної відповідальності бізнесу [12, с. 167-168]. В державі назріла необхідність прийняття Національної стратегії соціальної відповідальності бізнесу та програми її реалізації, яку було підготовлено спільно з Мережею Глобального договору ООН в Україні, Центром розвитку корпоративної соціальної відповідальності та Українською спілкою промисловців і підприємців. Запропонований проєкт стратегії зазнав критики відносно нечіткого формулювання сценарію діалогу між владою, реальним сектором і суспільством. Агрохолдинги підтримують сільські території, але ця допомога, як правило, має благодійний характер і здійснюється як одноразово, фрагментарно, так і систематично. Агрохолдингові структури можуть призупинити будь-які соціальні проєкти, посилаючись на їх необов’язковість. Для зміни таких поглядів необхідна виважена адміністративна, організаційна, інформаційна та фінансова підтримка державних та місцевих органів влади. Наразі в Україні модель ведення бізнесу агрохолдингами свідчить, що ключовою метою є одержання максимальної вигоди з сільськогосподарських земель за мінімальних витратах на підтримку збалансованого розвитку сільських територій. Реалізація заходів, спрямованих на посилення соціальної відповідальності, потребує чіткого перерозподілу функцій держави та приватного аграрного бізнесу. Чіткий розподіл сфери соціальної відповідальності у вирішенні соціально-екологічних проблем сільської місцевості дасть можливість уникнути бюрократизації. Агрохолдинги можуть готувати з територіями присутності стратегії їх со-

10 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 ціального партнерства шляхом підписання мемораАналіз існуючих тенденцій реалізації державндумів, створення проєктів, програм, започатку- ного регулювання діяльності агрохолдингів свідвання грантів, олімпіад та інших соціальних угод з чить, що державні цільові програми розмежовані місцевими органами влади із залученням третьої за- на: цікавленої сторони – сільського населення. Влада – соціальні, тобто на покращення якості і підта аграрний бізнес при укладанні будь-яких угод вищення рівня життя сільського населення; або меморандумів мають враховувати стратегічні – комерційні, результатом яких може бути поінтереси та знаходити шляхи до компромісу зі спі- кращення фінансового-економічного стану агровирних питань. робника та підвищення його конкурентоспроможАгроходинги наділені безсумнівними перева- ності. гами у порівнянні з іншими сільськогосподарсьВикористання двоєдиного підходу, тобто вирікими підприємствами, але в більшості це стосу- шення в одній програмі соціальних (суспільних) і ється конкурентоспроможності агрохолдингів як комерційних завдань, суттєво підвищить ефективбізнес-структур. Деструктивним чинником їх фун- ність реалізації заходів та забезпечить репродуктикціонування передусім відмічається негативний вний характер регуляторного впливу держави на вплив на соціально-економічний розвиток сільсь- розвиток сільських територій. ких територій та на довкілля. Водночас, доцільно в період організації агроВажливість забезпечення державного регулю- холдингових формувань укладати угоди між матевання діяльності агрохолдингів в Україні підтвер- ринською компанією, дочірніми сільськогосподарджується необхідністю контролю за надмірною ськими підприємствами і територіальними орконцентрацією ресурсів без прив’язки їх до ганами влади, які б закріплювали рівну економічну розв’язання проблем сільських територій. вигоду від суспільного виробництва, обумовлюВ Україні відсутня чітка стратегічна агросоці- вали відповідальність сторін, можливість контролю альна політика. Причина такого стану у перева- за використанням земельних ресурсів, дотриманжанні інтересів одержання додаткового фінансо- ням екологічних норм, зобов’язували товаровиробвого результату над інтересами соціуму, тому оче- ників брати участь у розвитку соціальної сфери видно, що економічні результати виробництва села. досягаються за рахунок соціальної сфери. ВідсутДержавне регулювання корпоративної соціаність продуманої державної аграрної політики на льної відповідальності агрохолдингів має стимулюдовгострокову перспективу підтверджується вати впровадження нових практик соціальної відприв’язкою агробізнесу до експортної моделі роз- повідальності, підвищенню рівня обізнаності усіх витку. Відтак, цілком логічною вбачається необхід- зацікавлених сторін щодо даного виду діяльності, ність державного регулювання діяльності агрохо- поширенню досвіду впровадження корпоративної лдингів у напрямі розвитку сільських територій. соціальної відповідальності агрохолдингів, заохоченню агрохолдингів до розвитку нефінансової звітності (табл. 4). Таблиця 4 Методи державного регулювання корпоративної соціальної відповідальності агрохолдингів Методи Характеристика Інституція моніторингу корпоративної соціальної відповідальності Обмін досвідом і позитивними практиками компаній Організаційні Підготовка фахівців з питань корпоративної соціальної відповідальності бізнесу Стратегія розвитку корпоративної соціальної відповідальності Єдині нормативні вимоги у сфері корпоративної соціальної відповідальності Адміністративні Стандарти і системи управління, що співвідносяться із корпоративною соціальною відповідальністю Система преференцій у впровадженні нових соціальних проєктів Фінансові Підтримка наукових досліджень у сфері корпоративної соціальної відповідальності на національному та регіональному рівні Нефінансова звітність на постійній основі Консультативно-інформаційний центр з питань корпоративної соціальної Інформаційні відповідальності та популяризація в ЗМІ принципів корпоративної соціальної відповідальності Джерело: складено за [12; 22] Найбільш ефективними адміністративними методами є запровадження єдиних понять до розуміння корпоративної соціальної відповідальності агрохолдингів в Україні; уведення систем і стандартів управління, що співвідносяться із корпоратив-

ною соціальною відповідальністю; розробки нормативно-правової бази для упровадження екологічного та соціального маркування. Організаційні та інформаційні методи регулювання корпоративної соціальної відповідальності мають бути спрямовані на формування інститутів, до компетенції яких належали б аналіз існуючого

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 11 стану корпоративної соціальної відповідальності Висновки. Процес створення та розвитку агагрохолдингів в Україні та сприяння її подальшого рохолдингових формувань слід розглядати через розвитку. призму їх впливу на соціальний розвиток сільських Інформаційні методи державного регулювання територій, майнових прав селян, збереження та підкорпоративної соціальної відповідальності агрохо- вищення родючості земель, екологічну безпеку лдингів мають спрямовуватися на розвиток сис- тощо. Наразі агрохолдинги здійснюють свою діяльтеми нефінансового звітування для більшої обізна- ність на законних підставах, але окремі напрями їх ності суспільства щодо різних аспектів корпорати- діяльності потребують державного регулювання вної соціальної відповідальності. Важливу роль в щодо їх функціонування та є вкрай необхідними не цьому процесі відіграє популяризація принципів та лише інтегрованим структурам, а й їхнім сільськонапрямів корпоративної соціальної відповідально- господарським контрагентам та сільським житесті як для бізнесу, так й для громадськості. лям, які потерпають від соціально-економічної безПотреба у розробці державної політики у сфері відповідальності агрохолдингів. регулювання корпоративної соціальної відповідаПозитивний ефект від державного регулюльності агрохолдингів актуалізована ще й сучас- вання корпоративної соціальної відповідальності ними інтеграційними процесами, оскільки провідні агрохолдингів, зазвичай можна очікувати, коли вісвітові компанії, обираючи партнерів на ринках, що дбувається гармонізація відносин між державою, розвиваються, приділяють велику увагу дотри- представниками аграрного бізнесу і суспільством. манню ними стандартів щодо забезпечення прав Вирішуючи питання державного регулювання корлюдини у соціально-трудових відносинах, охорони поративної соціальної відповідальності агрохолдинавколишнього середовища тощо. Тому, було б ці- нгів за принципом гармонізації інтересів потрібно лком логічно, щоб агрохолдинги доносили свою по- враховувати також інтереси громадян, територіальзицію щодо корпоративної соціальної відповідаль- них громад (особливо в сільській місцевості) і сусності у вигляді інформаційних соціальних звітів пільства в цілому. про свою роботу. Аналіз офіційних сайтів провідних агрохолдингів України дає можливість стверСПИСОК ЛІТЕРАТУРИ: джувати, що інформаційне наповнення нефінансо1. Андрійчук В.Г. Агропромислові формувих соціальних звітів має рекламний характер. Кі- вання нового типу в контексті стратегії розвитку вількісні показники результативності соціальних тчизняного сільського господарства. Економіка заходів не наводяться, що ускладнює проведення АПК. 2013. № 1. С. 3–15. комплексної оцінки ефективності окремих заходів 2. Астарта. URL : http://astartakiev.com/ua корпоративної соціальної відповідальності, а також 3. Борщ А.Г. Фінансові аспекти організації унеможливлює оцінку їх впливу [12, с. 169]. діяльності вітчизняних агрохолдингів. Збірник науФінансові методи державного регулятивного кових праць Таврійського державного агротехноловпливу на діяльність агрохолдингів не мають кон- гічного університету. Економічні науки. 2012. № 2 центруватися виключно на бюджетних дотаціях та (18). С. 42–49. пільгах в оподаткуванні. Потрібно зазначити, що 4. Гагалюк Т., Шафт Ф. Корпоративна соціагрохолдинги сплачують податки за місцем реєст- альна відповідальність аграрного бізнесу. Київ : Інрації, а це переважно у містах. Тому сільськогоспо- ститут економічних досліджень та політичних кондарські підприємства, які перетворилися у філії або сультацій, 2016. 63 с. підрозділи агрохолдингів, не сплачують податки до 5. Гирник Л.В. Діяльність агрохолдингів в місцевих бюджетів. Державна служба статистики Україні та їх вплив на розвиток сільського госпоУкраїни обліковує їх в категорії «підприємства ін- дарства. Вісник Східноевропейського університету ших форм власності». Це, на нашу думку, є недолі- економіки і менеджменту. 2016. № 1 (20). С. 35–43. ком для сільських територій.

6. Данкевич А.Є. Організаційно-економічні Забезпечення стійкого соціально-економіч- засади розвитку агрохолдингів. Економіка АПК. ного сільського розвитку вимагає застосування пе- 2012. № 1. С. 139–147. реважно адміністративних методів регулювання 7. Данкевич А.Є. Особливості функціонукорпоративної соціальної відповідальності агрохо- вання холдингів в аграрному секторі економіки. лдингів, які переважно мають бути спрямовані на Збірник наукових праць Таврійського державного демонополізацію. Це стосується впорядкування зе- агротехнологічного університету. Економічні намельних відносин, законодавчого обмеження мак- уки. 2013. № 2 (5). С. 82–91. симальних розмірів земельних масивів для протидії 8. Данкевич А.Є. Розвиток інтегрованих процесу латифундизації, забезпечення бюджетів структур у сільському господарстві : монографія. сільських громад достатніми джерелами фінансу- Київ : ННЦ ІАЕ, 2011. 350 с. вання через нормативно-правове удосконалення 9. Єранкін О.О. Соціальна відповідальність процесу адміністрування податкових платежів аг- агробізнесу в контексті вирішення проблем розвирохолдингових структур (територіальна прив’язка), тку сільських територій. Вісник Сумського націозабезпечення всебічної підтримки державою розви- нального аграрного університету. Серія : Економіка тку кооперативів та механізмів спрощення виходу і менеджмент. 2011. Вип. 2/6. С. 31–34. малого й середнього аграрного виробника на зовнішні ринки безпосередньо через асоціації, спілки, кооперативи тощо [19, с. 188–189].

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 10. Карпишин Ю.А. Особливості регулю- національні проблеми економіки. 2016. № 11. вання діяльності агрохолдингів в контексті аграр- С. 186–190. ної політики України. Бізнес Інформ. 2018. № 4.

20. Прокопенко Н.С. Податкові механізми С. 177–183. регулювання аграрного сектору : монографія. Київ : 11. Карпишин Ю.А. Теоретико-методологі- IПК ДСЗУ, 2011. 548 с. чні засади формування та функціонування агрохо21. Рейтинг 20 найефективніших агрокомпалдингів в Україні. Вісник ЖНАЕУ. 2016. № 2 (57), ній України.

URL : Т. 2. С. 59–70. http://forbes.net.uа/uа/mаgаzine/forbes/139940812. Карпишин Ю.А., Сус Л.В. Стратегія дер- rejting-20-nаjefektivnishihаgrokompаnij-ukrаyini#8 жавного регулювання соціальної відповідальності 22. Розвиток аграрних холдингових формуагрохолдингів. Облік і фінанси. 2017. № 4 (78). вань та заходи з посилення соціальної спрямованоС. 162–170. сті їхньої діяльності / за ред. М.Ф. Кропивка. Київ : 13. Кернел. URL : http://www.kernel.uа ННЦ ІАЕ, 2013. 38 с.

14. Лупенко Ю.О., Кропивко М.Ф. Агрохо23. ТОП-10 агрохолдингів за розміром земелдинги в Україні та посилення соціальної спрямо- льного банку.

URL : ваності їх діяльності. Економіка АПК. 2013. № 7. https://agroreview.com/news/top-10-ahroholdynhivС. 5–21. za-rozmirom-zemelnoho-banku-0 15. Миронівський Хлібопродукт. URL : 24. ТОП-10 агрохолдингів України. Основні https://www.mhp.com.ua/ru/ акценти в інфографіці.

URL : 16. Могильний О.М., Ходаківська О.В. Агро- http://аgroportаl.uа/uа/publishing/infogrаfikа/top10ходлингізація сільського господарства України : аг- аgrokholdingovukrаiny-аktsenty-2020-v-infogrаfike/ рарна політика та виклики майбутньому. Економіка 25. ТОП-5 роботодавців України у сфері АПК. 2017. № 6. С. 33–39. АПК. URL : https://agroreview.com/news/top-517. Могильний О.М., Ходаківська О.В. Соці- robotodavciv-ukrayiny-u-sferi-apk альна відповідальність агрохолдингів : теоретичні 26. Центр Розвитку корпоративної соціальприпущення та ринкові практики. Ринок праці та ної відповідальності. URL : http://csr-ukraine.org. зайнятість населення. 2018. № 1. С. 32–41.

27. Черевко Г.В. Державне регулювання дія18. Ніценко В.С. Роль агрохолдингів у розви- льності агрохолдингів в умовах конкуренції в сільтку сільських територій. Формування ринкової еко- ському господарстві. Аграрна економіка. 2019. номіки : збірник наукових праць. 2015. Вип. 33: Т. 12, № 1/2. С. 67–78. Проблеми управління у великотоварних промисло28. NCH (Агропросперіс).

URL : вих формуваннях. С. 293-302. https://www.agroprosperis.com/ 19. Пилипенко В.В. Концептуальні засади 29. Ukrlandfarming.

URL : формування державної аграрної політики в рефор- https://www.ulf.com.ua/ru/ муванні аграрного сектора економіки. Глобальні та 12

УДК 001 : 004.91; 025.4.03 MAIN SCIENTIFIC RESULTS (SCIENTIFIC DECLARATION, PUBLICATION PROFILE) OF THE DOCTOR OF TECHNICAL SCIENCES, ASSOCIATE PROFESSOR IN THE DEPARTMENT OF "FINANCIAL MANAGEMENT" VALERY V. GLUSHCHENKO (BORN SEPTEMBER 07, 1952) Glushchenko V. Dr. Techn. Sciences, associate Professor, Moscow, Russia ОСНОВНЫЕ НАУЧНЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ (НАУЧНАЯ ДЕКЛАРАЦИЯ, ПУБЛИКАЦИОННЫЙ ПРОФИЛЬ) ДОКТОРА ТЕХНИЧЕСКИХ НАУК, ДОЦЕНТА ПО КАФЕДРЕ «ФИНАНСОВЫЙ МЕНЕДЖМЕНТ» ГЛУЩЕНКО ВАЛЕРИЯ ВЛАДИМИРОВИЧА (РОДИЛСЯ 07 СЕНТЯБРЯ 1952 ГОДА) Глущенко В.В. Д-р техн. наук, доцент, Москва, Россия Abstract The subject of the article is a description of the key scientific results of a particular scientist (individual) in order to assess the significance of his personal contribution to the development of science, the object of the article is the methodology of scientometric and bibliometric assessments of research results of specific individuals (authors), the purpose of the work is to develop the methodology of scientometric and bibliometric assessments, including structuring and describing the most significant scientific results of Valery Glushchenko (doctor of technical Sciences, associate Professor, Moscow, Russia), to achieve this goal the following tasks are solved: a brief autobiographical descriptions of scientific activities of the individual; the development of bibliometric approach, scientometrics; a brief description of the main scientific results of specific scientists; methods of scientific research

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 13 in the article are naukologiya, scientometrics, bibliometrics, statistical methods, expert assessment; the scientific novelty of the article is connected with the development of a conceptual framework, the methodology of scientometrics and bibliometry, the synthesis methods to create and manage the personal brands of scientists in conditions of post-industrial development Аннотация Предметом статьи является описание ключевых научных результатов конкретного ученого (индивида) в интересах оценки значимости его личного вклада в развитие науки, объектом статьи является методология наукометрических и библиометрических оценок результатов научных исследований конкретных индивидов (авторов), целью работы является развитие методологии наукометрических и библиометрических оценок, в том числе, структурирование и описание наиболее значимых научных результатов Глущенко Валерия Владимировича (доктора технических наук, доцента, Россия, город Москва), для достижения поставленной цели решаются следующие задачи: краткого автобиографического описания научной деятельности индивида; развитие библиометрического подхода в наукометрии; краткого описания основных научных результатов конкретного ученного; методами научного исследования в статье выступают наукология, наукометрия, библиометрия, статистические методы, экспертные оценки; научная новизна статьи связана с развитием понятийного аппарата, методологии наукометрии и библиометрии, синтезом методов создания и управления личными брендами ученных в условиях постиндустриального развития Keywords: development, progress, subject, science, scientometry, bibliometry, result, Declaration, scientific profile, individual, brand, personal (personal) scientific brand of the scientist Ключевые слова: развитие, прогресс, субъект, наука, наукометрия, библиометрия, результат, декларация, научный профиль, индивид, бренд, персональный (личный) научный бренд ученного Актуальность статьи связана с необходимостью развития методологии наукометрии и библиометрии научных результатов публикационно активных индивидов в условиях повышения значимости науки как фактора социально-экономического развития и общественного производства в постиндустриальном обществе. Гипотезой статьи является предположение о том, что развитие библиометрии и личных брендов ученных может стать важным фактором повышения эффективности использования научных методов в социально-экономическом развитии. Целью работы является развитие методологии наукометрических и библиометрических оценок, в том числе, структурирование и описание наиболее значимых научных результатов Глущенко Валерия Владимировича (доктора технических наук, доцента, Россия, город Москва). Для достижения поставленной цели решаются следующие задачи: - краткого автобиографического описания жизненного пути и научной деятельности конкретного индивида; - развитие библиометрического подхода в наукометрии; - краткое описание ключевых (по мнению автора) научных результатов конкретного ученногоГлущенко Валерия Владимировича. Объектом статьи является методология наукометрической и библиометрической оценки результатов научных исследований конкретных индивидов (авторов). Предметом статьи является описание ключевых научных результатов конкретного ученого (индивида) в интересах оценки значимости его личного вклада в развитие науки. Направления научных исследований, полученный результаты и в итоге личный (персональный) бренд ученного (исследователя, инноватора) тесно

связаны с его жизненным путем. Поэтому жизненный путь влияет на процесс формирования публикационного профиля и/или персонального бренда индивида. Глущенко Валерий Владимирович, родился 07 сентября 1952, в г. Славянск, Донецкой области, Украина, в 1969 году с похвальной грамотой (аналог серебряной медали) закончил среднюю школу №11, работать начал слесарем в экспериментальной механической мастерской Центральной научно-исследовательской лаборатории (ЦНИЛ) Минэнерго. В 1970 году поступил в Московский авиационный институт, который и закончил с отличием закончил в 1976. После этого около семи лет работал инженером в Машиностроительном конструкторском бюро (МКБ) «Радуга» (г. Дубна, Моск. обл.). В 1983 году поступил в очную аспирантуру Харьковского авиационного института. В 1985 году в Ленинградском механическом институте защитил кандидатскую диссертацию на специальную тему по специальности 05.13.14 «Автоматизированные системы обработки информации и управления». С 1985 по 1988 год работал начальником бригады инженеров в Машиностроительном конструкторском бюро в составе ПО «Стрела» (г. Калининград (ныне г. Королев), Моск. обл.). В период с 1989 по 1991 год обучался в очной докторантуре Харьковского авиационного института, где и защитил докторскую диссертацию на специальную тему. В период с 1993 по 2019 год преподавал в ряде московских вузов. За период научно-педагогической деятельности Глущенко В.В. опубликовал более 30 монографий и учебных пособий. Автор 8 (восьми) изобретений на специальную тему. Всего в настоящее время в РИНЦ насчитывается более 210 работ этого автора. Индекс Хирша в РИНЦ равен 19. В СКОПУС индексировано 10 работ автора. Общее число научно-методических работ превышает 400. По многим работам соавтором была супруга - доктор экономических наук, доцент Глущенко Ирина Ивановна (17.10.1961-06.05.2018).

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 В условиях повышения значимости науки в их на: имеющие глобальное социально-экономичепроцессе постиндустриального развития обостря- ское значение; имеющие социальное или экономиется проблема повышения экономической эффек- ческое значение; имеющие общеэкономическое значение; имеющие межотраслевое или отраслевое тивности наукометрических оценок 1, с. 153-166. Анализ литературных источников на основе значение; имеющие значение на уровне организаданных РИНЦ показывает, что проблема повыше- ций или отдельных индивидов и другое. В случае принятия такого подхода работа над ния эффективности наукометрических оценок является международной 2, с. 8-12. При этом активно библиометрическим профилем автора может быть исследуются различные аспекты и используются разделена на два этапа: первый этап подготовиразличные подходы в повышении эффективности тельно-декларативный (выполняется автором и заключается в структуризации автором перечня своих библиометрии 3, с. 103-109; 4. В целом можно прогнозировать, что для повы- научных исследований; второй этап экспертно-сташения экономической эффективности библиомет- тистический (в настоящей работе не представлен). Подготовительно-декларативный этап составрии и наукометрии требуется развитие понятийной ления библиометрического профиля автора выполбазы и методологии такого анализа, а так же ананяется самим этим автором и заключается в струклиза эффективности библиометрии и наукометрии. туризации автором перечня своих научных исследоПри этом должно учитываться, что такой наукометрический (и/или библиометрический) анализ может ваний и декларировании основных своих работ по осуществляться на ряде иерархических уровней: его мнению содержащих заявленный научный ренациональном, отраслевом, организаций (вузов), зультат. Экспертно-статистический этап оценки бибфакультетов, кафедр, индивидуальном. В настоялиометрических результатов научных исследоващей статье предлагается развивать методологию ний выполняется внешними экспертами и заключаиндивидуальных наукометрических оценок. Для ется в оценке научной новизны и практической ценэтого предлагается ввести понятия «индивидуальности опубликованных результатов научных ная научная декларация» и «индивидуальный бибисследований автора с последующей статистичелиометрический профиль». В качестве предварительного замечания можно ской обработкой оценок экспертов (например, в инсказать, что понятие «профиль автора» практически тересах получения средних величин этих оценок. Предлагаемая методология комплексной используется в системе РИНЦ, но чаще всего под наукометрической оценки результатов конкретного этим понятием понимается перечень научных пубученого может быть реализавана путем заполнения ликаций одного автора бех их структуризации по и проведения расчетов в таблице (в табличной направлениям научных исследований и без оценки форме представления). научной новизны и практической ценности резульСтолбцы предлагаемой таблицы соответтатов публикации. Под «личной (индивидуальной) научной де- ствуют: номерам научных направлений; второй кларацией» предлагается понимать перечень науч- столбец- номерам тематических направлений в соных результатов (возможно в различных областях ставе каждого научного направления; третий столзнаний), которые автор научных исследований го- бец используется для описания научного предметтов обосновано защищать, в том числе в сфере ав- ного (математика, системный анализ и т.п.) или объторского права. Таким образом, понятие «индиви- ектного (транспортные средства, конфликты и др.) дуальная научная декларация» в большей степени направления; четвертый столбец отведен для предориентировано на защиту научного приоритета и метного описания тематических направлений в соавторского права индивида на результаты своих ставе каждого научного направления; пятый столнаучных исследований, опубликованные в соответ- бец используется для оценки уровня научной новизны работ автора по соответствующей строке ствующих изданиях. Понятие «индивидуальный библиометриче- тематике; пятый столбец используется для получеский профиль» включает: перечень основных ния интегральной оценки научной новизны работ направлений научных исследований в предметном автора по направлению или по всем направлениям и/или объектном разрезе; описание ключевых работ его работы; шестой столбец используется для отрапо каждому из направлений; оценку научной но- жения количества научных и/или тематических визны; оценку практической ценности исследова- направлений работ автора; седьмой столбец испольний. Поэтому данное понятие больше подходит для зуется для оценки практической полезности научанализа структуры всего массива исследований ного результата работ автора по каждому из направданного автора, научной новизны и практической лений и по тематическим направлениям в составе ценности исследований. При этом для оценки науч- одного научного направления; восьмой столбец исной новизны работ предлагается использовать раз- пользуется для получения средней (взвешенной) деление (структуризацию) работ на: пионерские (не оценки практической ценности работ автора. имеют аналогов, но имеют стратегическое значение Строки описываемой таблицы делятся на две катедля развития данного направления науки и прак- гории: первая категория строк – это интегральные тики; высокий, средний, низкий уровень научной (агрегированные) строки, которые соответствуют новизны. Для оценки практической значимости одному научному направлению работ автора и понаучных результатов предлагается структурировать этому системно объединяют ряд подстрок, соответствующих каждому из тематических направлений 14

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 15 работ автора; вторая категория строк –это под1.1.14. Формирование научной теории создастроки содержащие описание сущности содержа- ния брендов, управления брендами (брендинга) и ния и новизны каждого из тематических направле- осуществления ребрендинга организаций (брендоний работ автора (эти строки объединяются в агре- логии и ребрендингологии)  31, с. 326-345; 32, с. гированную строку, соответствующую 47-62; тематическому направлению).

1.1.15. Формирование общей теории командВ рамках решения третьей задачи настоящей ной работы и повышения эффективности работы статьи приведем краткое описание наукометриче- проектных групп (команд)  33, с. 109-118; 34, с. 47ской декларации автора- ключевых (по мнению ав- 54; 35, с. 47-59; тора) научных результатов конкретного ученного 1.1.16. Разработка методических положений, (автора данной статьи). развитие теоретических основ решения научных и Пример. Наукометрическая декларация (ос- практические задачи нейрогеополитикологии  36, новные научные результаты) Глущенко Валерия с. 54-63; Владимировича.

1.1.17. Развитие общей теории науки (науколо1. Философия и методология науки гии) и решение задачит модернизации инновационной деятельности в постиндустриальных условиях 1.1. Развитие фундаментальных основ фи 37, с. 621-629; 38,с.5 ; лософии и методологии науки.

1.1.18. Формирование общей теории машиностроения – машинологии  39, с. 328-331; 40, с. ;.

1.1.1. Развитие объектного направления в фи1.1.19. Обоснование стратегии развития постлософии и методологии науки и обоснование параиндустриальной науки как части сферы сервиса  дигмы развития и матричной организационной 41, с.

26-31; 42, с.

332-346 ;. структуры постиндустриальной науки. 1, с.26; 2, с.

14-66; 1.1.2. Формирование научной теории глобальных, системных, социально-экономических кризисов (кризисологии) 3, с.21-37; 4, с.32-38; 5, с. 333354 ; 1.1.3. Развитие общей теории гражданского общества и правозащитного движения (гражданологии) 6, с.2; 7, с.73-99; 8, с. 69-81; 1.1.4. Формирование научной теории прав человека 9, с.8-42; 10, с. 303-339; 1.1.5. Развитие теоретических основ системного противодействия коррупции 11, с.20-39; 12, с.10-28; 13, с. 183-211; 1.1.6. Формирование научной теории денег, технологической теории денег 14, с.2; 15, с. 7-16; 16, с. 15-23; 17,с. 104-117; 1.1.7. Развитие научной теории финансов и финансового менеджмента (финансологии) 18, с.2; 1.1.8. Развитие общей теории государства и права (государствологии и правологии) 19, с.2; 20, с. 269-281 ; 1.1.9. Формирование теоретических основ развития геополитической экономики 21, с.2; 22, с.

24-31; 1.1.10. Развитие общей теории обучения и воспитания (образованиелогии) 23, с.30-40; 24, с. 9298; 1.1.11. Формирование научной теории функционирования сферы сервиса (сервисологии)  25, с. 416; 26, с. 13-26; 1.1.12. Формирование общей теории развития и функционирования транспортных систем (транспортологии)  26, с.2; 27, с. 4-13; 1.1.13. Развитие общей теории технологических укладов (укладологии), методологии управления становлением шестого технологического уклада  29, с.12-20; 30, с. 54- 63 ;

Научные работы автора по разделу 1.1. (Литература).его научной декларации.

1. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Совершенствование философии и методологии науки, управления и прогностики: парадигма интеллектуального управления – М.: ИП Глущенко Валерий Владимирович, 2009. - 120 с.

2. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Наукология: задача модернизации науки и инновационной деятельности, - М.: Глущенко Ирина Ивановна, 2015; 116 с.

3. Глущенко В.В. Введение в кризисологию. Финансовая кризисология. Антикризисное управление. – М.: ИП Глущенко В.В., 2008, - 88 с.

4. Глущенко В.В. Кризисология: общая теория кризиса, образ посткризисного будущего, критериальный подход к исследованию и рисковая теория фирмы, парадигма интеллектуального управления рисками. - М: ИП Глущенко Валерий Владимирович, 2011. – 80 с.

5. Глущенко В. В. Развитие методологии кризисологических исследований и антикризисного управления (к 10-ти летию начала глобального системного кризиса 2008 года) // Бюллетень науки и практики. 2018. Т. 4. №9. С. 333-354. Режим доступа: http://www.bulletennauki.com/glushchenkov (дата обращения 15.09.2018).

DOI:10.5281/zenodo.1419234 6. Глущенко В.В. Гражданология: введение в теорию гражданского общества – М.: ИП Глущенко Валерий Владимирович, 2009. - 64 с.

7. Глущенко В.В. Основы гражданологии: теоретические основы, законы гражданологии, антикризисный анализ, законы кризисологии, парадигма интеллектуального антикризисного управления. – М.: ИП Глущенко Валерий Владимирович, 2009. – 152 с.;

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 8. Глущенко В.В. Гражданология: общая тео- Москва: Глущенко Валерий Владимирович, 2016. – рия гражданского общества и правозащитного дви- 116 с. жения. - г. Москва: ИП Глущенко Валерий Влади24. Глущенко В.В., Образованиелогия: филосомирович, 2010. – 84 с. фия политики повышения качества высшего про9. Глущенко В.В. Наука о правах человека (об- фессионального образования//Международный щая теория прав человека) - г. Москва: ИП Глу- научно-исследовательский журнал. 2015. № 10щенко Валерий Владимирович, 2011. – 84 с.

5 (41). С. 92-98.

10. Глущенко В. В. Общая теория прав чело25. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Сельскоховека (наука о правах физических и юридических зяйственная сервисология как методическая основа лиц) // Бюллетень науки и практики. 2018. Т. 4. №8. развития сферы услуг в сельском хозяйС. 303-339. Режим доступа: (дата обращения стве//Аэкономика: экономика и сельское хозяйство.

15.08.2018). DOI:10.5281/zenodo.1345313 2016. № 3 (11). С. 4-16.

11. Глущенко В.В. Коррупциология: системно26. Глущенко В.В., , Глущенко И.И., Козырев управленческий подход. - г. Москва: ИП Глущенко В.А., Сервисология как научная основа развития Валерий Владимирович, 2011. – 84 с. сферы сервиса // Тренды и управление. — 2019. - № 12. Глущенко В.В. Коррупциология: социаль- 1. - С.13-26. DOI: 10.7256/2454-0730.2019.1.20595. ный аспект. - г. Москва: ИП Глущенко Валерий Вла- URL: http://e-notabene.ru/ptu/article_20595.html димирович, 2011. – 84 с.

27. Глущенко В.В. Транспортное дело (общая 13. Глущенко В. В. Методология системного теория транспортных систем, транспортология). противодействия коррупции и математические ме- М.: Глущенко Валерий Владимирович, 2019.- 116 с. тоды в коррупциологии // Бюллетень науки и прак28. Глущенко В.В., , Глущенко И.И., Теоретитики. 2018. Т. 4. №8. С. 183-211. Режим доступа: ческие и практические задачи общей теории транс(дата обращения 15.08.2018). портных систем//Проблемы машиностроения и авDOI:10.5281/zenodo.1345251. томатизации, 2019, № 3, с.4-13.

14. Глущенко В.В. Технологическая теория де29. Глущенко В.В., Теория технологических нег: деньги, денежная система, финансы, кредит, укладов. - М.: Глущенко Валерий Владимирович, банки - г. М. : ИП Глущенко Валерий Владимиро- 2020.- 80 с. вич, 2009. – 64 с.

30. Глущенко В.В., Парадигма интеллектуаль15. Глущенко В.В. Технологическая теория ного управления становлением шестого технологипостиндустриальных денег// Финансы и кредит, № ческого уклада в экономике// The scientific heritage, 46 (382), 2009, с. 7-16.

2020, vol. 4, № 45 (2020), р. 54- 63.

16. Глущенко В.В. Наука о деньгах: технологи31. Глущенко В.В., Научная теория брендов, ческая теория денег. - г. Москва: ИП Глущенко Ва- брендинга и ребрендинга (брендология) и задачи ее лерий Владимирович, 2012. – 88 с. практического использования в организациях// 17. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Инновации Бюллетень науки и практики. 2020. Т. 6. №5. С. 326как структурный элемент механизма денежно- кре- 345. https://doi.org/10.33619/2414-2948/54/43 дитного регулирования в экономике// Финансовое 32. Глущенко В.В.Общая теория ребрендинга право и управление. — 2016. - № 2. - С.104-117. организаций (ребрендингология)//Kazakhstan 18. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Финансоло- Science Journal. 2020. Т. 3. № 4 (17). С. 47-62. гия - наука о финансах и финансовом менеджменте. https://sciencejournal.press/sj/article/view/171/147.

– г. Москва: ИП Глущенко Валерий Владимирович, 33. Глущенко В.В.Механизм увеличения эф2012. – 116 с.. фективности работы проектных команд в машино19.. Глущенко В.В., Государствология и право- строении//Проблемы машиностроения и автоматилогия (наука о государстве и праве- общая теория зации. 2020. № 2. С. 109-118. государства и права): кризисология государства, 34. Глущенко В.В.Теоретические основы погосударственное антикризисное управление– М.: вышения эффективности работы бизнес-команд// ИП Глущенко Валерий Владимирович, 2012. – 116 Danish scientific journal, №34, 2020, vol.1, p.47-54. с.

35. Глущенко В.В. Значение научно-педагоги20. Глущенко В.В., Правология как методиче- ческих школ в высшем образовании третьего тысяская основа гармонизации предпринимательского челетия// Kazakhstan Science Journal, 2020, Т. 3, № 2 права в России// Бюллетень науки и практики. Элек- (15), с. 47-59. трон. журн. 2016. №7 (8). С. 269-281. https://sciencejournal.press/sj/article/view/155/13 21. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Геополити- 2 (дата обращения 16.02.2020). ческая экономика. - Москва: Глущенко Валерий 36. Глущенко В.В. Теоретические и практичеВладимирович, 2016. – 116 с. ские задачи нейрогеополитикологии//Norwegian 22. Глущенко В.В., Методические аспекты раз- Journal of Development of the International Science. вития геополитической экономики в условиях вы- 2020. № 41-2. С. 54-63. хода из глобального кризиса// Международный 37. Глущенко В.В. , Глущенко И.И.Наукология научно-исследовательский журнал,2015 ▪ № 9(40) ▪ как методическая основа повышения эффективноЧасть 1 ▪ Октябрь, с.24-31 сти инновационной деятельности корпораций 23. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Философия //Экономика и предпринимательство, 2015, № 2, с. и культурология системы высшего образования. - 621-629 16

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 17 38. Глущенко В.В. , Глущенко И.И.Наукология 2. Глущенко В. В. Теория государства и права: как методическая основа повышения эффективно- системно - управленческий подход. – г. Железнодости национальной инновационной системы// Ин- рожный, М.О., ООО НПЦ «Крылья», 2000. – 416 с. тернет-журнал «НАУКОВЕДЕНИЕ» Том 7, №1 3. Глущенко В.В. Политология: системно(2015),с.5 http://naukovedenie.ru/PDF/65EVN115.pdf управленческий подход. – М.: ИП Глущенко В.В., (доступ свободный). Загл. с экрана. Яз. рус., англ. 2008, -160 с.

DOI: 10.15862/65EVN115.

4. Глущенко В.В. Гражданология: введение в 39. Глущенко В.В. , Глущенко И.И. Машиноло- теорию гражданского общества. – М.: ИП Глущенко гия – научная платформа в машиностроении// Науч- Валерий Владимирович, 2009, - 64 с. ное обозрение, 2015, №5, с.328-331.

5. Глущенко В.В. Основы гражданологии: тео40. V V Glushchenko Machineology as a concep- ретические основы, законы гражданологии, антиtual basis for the formation of a mining engineering sci- кризисный анализ, законы кризисологии, параentific platform//International Conference on Innova- дигма интеллектуального антикризисного управлеtions and Prospects of Development of Mining Machin- ния. – М.: ИП Глущенко Валерий Владимирович, ery and Electrical Engineering 2019, 24–27 April 2019, 2009. – 152 с.

Saint-Petersburg Mining University, Saint-Petersburg, 6. Глущенко В.В. Риски инновационной и инRussian Federation: вестиционной деятельности в условиях глобализаhttps://iopscience.iop.org/issue/1755-1315/378/1. ции.- г. Железнодорожный, Московская область: 41. Глущенко В.В. , Глущенко И.И.Формирова- ООО НПЦ Крылья, 2006. – 230 с. ние механизма развития постиндустриальной науки на основе общей теории услуг// Компетентность, 2. Теория систем и системный анализ 2018, № 7(158), с.26-31.

2.1. Предложено функционально-декомпози42. Глущенко В.В. , Глущенко И.И.Парадигма ционное представление сложных систем 1-4; развития постиндустриальной науки на базе мето2.2. Обоснование включения в число свойств дологии сервисологии// Бюллетень науки и прак- сложных систем: живучести, адаптации, стойкости, тики. 2018. Т. 4. №4. С. 332-346. уязвимости; безопасности 5, с.94; 2.3. Уточнено понятие эффективности слож.1.2. Развитие прикладных направлений фи- ных систем как их способности достигать поставлософии и методологии науки. ленных целей при выбранных путях достижения и инструментах достижения этих целей в условиях 1.2.1. Предложено выделять функцию утили- определенных ресурсов и отведенного интервала тарной полезности философии и прогностическую времени 5, с.92; функцию философии 1, с.17; 2.4. Предложен критерий безопасности систем 1.2.2. Разработана структурная схема процесса – вероятность недопустимого воздействия на объвнедрения философских знаний в практику через ект и окружающую среду 6; 7; идеологию, политику, методологию 1, с.18-22; 2.5. Выделен отдельный, самостоятельный 1.2.3. Сформулированы функции философии и класс экспериментов – функциональные экспериметодологии управления, предложен вариант менты со сложными техническими системами 2,8. структуризации философии управления 1, с.2737; Научные работы автора по 2 разделу (Литера1.2.4. Предложено выделять философию про- тура). гностики, сформулированы определение, объект, 1. Глущенко В.В. Функционально- декомпозипредмет, функции философии прогностики 1, с.17, ционное представление сложных технических систем. М.: Известия АН СССР, Техническая кибер52-70; 1.2.5. Уточнено понятие «парадигма управле- нетика, 1990, №2, с.184-186.

2. Глущенко В.В. Системное планирование ния», предложена парадигма интеллектуального функциональных испытаний авиационных комуправления 1, с.26-37, 117-120; 1.2.6. Разработка системно-управленческого плексов. М.: Техника воздушного флота, 1991, №1, с.54-58. подхода в философии и методологии науки 2,3; 3. Глущенко В.В. Логическое проектирование 1.2.7. Разработка философских проблем (инновационной гипотезы ) глобализации 5, с. 124; функциональных испытаний сложных технических систем. Киев, АН УССР, Управляющие системы и 6,с.61. машины, 1991, №3, с.100-115.

4. Глущенко В.В. Исследование множеств и Научные работы автора по разделу 1.2. (Литеразработка одного типа представления и метода ратура). планирования испытаний сложных технических си1. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Совершен- стем. Киев: АН Украины, Кибернетика и системный ствование философии и методологии науки, управ- анализ, №2, 1992, с.54-58.

5. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Исследоваления и прогностики: парадигма интеллектуального управления – М.: ИП Глущенко Валерий Вла- ние систем управления: социологические, экономические, прогнозные, плановые, экспериментальные димирович, 2009. - 120 с. исследования. Учеб. пособ. - г. Железнодорожный, Моск. обл.: ООО НПЦ «Крылья», 2004. - 416 с.

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 6. Глущенко В.В. Проектирование двух конту4. Теория управления в социально-экономиров автоматизированной системы управления лет- ческих системах ным экспериментом при испытаниях опытных летательных аппаратов// Киев, АН УССР, Управляю4.1. Уточнение понятий «философия управлещие системы и машины, 1991, №5, с.115-124. ния», «идеология управления», «парадигма управле7. Глущенко В.В. Методические вопросы про- ния», формулирование функций философии управлеектирования и оценки безопасности функциониро- ния 1,с.26-37; вания сложных технических систем//Проблемы ма4.2. Представление процесса управления в шиностроения и автоматизации, №5, 1993, с. 6-11 виде совокупности таких составляющих как целе8. Глущенко В.В. Логико-математические ос- полагание; маркетинг; менеджмент. Такая декомнования использования моделирования при плани- позиция предполагает, что в процессе целеполагаровании функциональных испытаний сложных тех- ния разрабатываются цели деятельности; маркенических систем// Киев, АН СССР, Электронное тинга – определяются пути и инструменты моделирование, 1990, №5, с. 63-70. достижения целей; менеджмент состоит в обеспечении баланса в треугольнике «люди-цели-ре3. Кризисология (как системное объедине- сурсы» в процессе достижения цели при выбранние частей теории систем, экономической тео- ных пути и инструментах 2,с.19,50-51; рии, теории финансов, теории рисков, теории 4.3. Обосновано, что стратегическое управление государства и права, политологии) – это управление во-первых, на период упреждения 3.1. Разработка теоретических, методологиче- равный жизненному циклу товара или предприятия ских основ научной кризисологии, социально-эко- (т.е. показано, что продолжительность календарного номических функций и ролей кризиса 1- 6;7, с.60; периода, например, 5 лет –не является единственным 3.2. Разработка многовариантного подхода к критерием классификации управления по отдаленноанализу причин глобального кризиса 2008 года 7, сти последствий: стратегическое перспективное, текущее, оперативное); во-вторых, объектом стратегис.60;8,с.107-115; 3. 3. Разработка законов кризисологии 8, с. ческого управления должен быть жизненный цикл предприятия или товара в целом 3,с.199; 113 ; 4.4. Формализация понятия «система управления . Научные работы автора по 3 разделу (Литера- в реальном масштабе времени» как системы, управляющие воздействия которой настолько быстры, что тура).

1. Глущенко В.В. Введение в кризисологию. обеспечивают нахождение объекта управления в обФинансовая кризисология. Антикризисное управ- ласти управляемых состояний с вероятностью не ниже заданной, включая ситуации отказа 4; 5,с. 40ление.- М.: ИП Глущенко В.В., 2008. – 88 с.

2. Глущенко В.В. Кризисология в финансах/Iм- 42; ператiви розвитку Украiни в умовах глобалiзацii: 4.5. Развитие теоретических основ проектироваМеждународная научно - практическая конферен- ния и анализа систем мотивации, формирование мециия(25-26 сентября 2008 года): материалы докла- тодики мотивации персонала организаций 6; с.2; дов и выступлений.- Чернигов: ЧДИЭУ, 2008, с. 43- 7,с.70-77 ; 48 4.6. Определение понятия «политика мотивации 3. Глущенко В.В. Государственное антикризис- персонала организации» и исследование влияния поное управление на национальном рынке ценных бу- литики мотивации на инновационную активность маг.- М.: Финансы и кредит, № 44, 2008, с.11-19 персонала 8,с. 95-98; 9, с. 264-281; 4. Глущенко В.В. Методологические аспекты 4.7. Развитие теоретических основ маркетингосистемного анализа глобального финансового кри- вой политики организации 10,с. 339-356 ; 11, с. 370зиса.- М.: Финансы и кредит, № 45, 2008, с. 2-11 379 ; 5. Глущенко В.В. Финансовая кризисология – 4.8. Формирование теоретических основ развиэто наука о механизме финансовых кризисов и фи- тия нейромаркетинга, управленческого нейромаркенансовом антикризисном управлении.- М.: Фи- тинга, в том числе в сфере транспорта 12,с. 201-213; нансы и кредит, № 48, 2008, с. 10-18 13, с. 182-192 ;.

6. Глущенко В.В. Функциональный контроль и 4.9. Развитие концептуальных основ бережлидиагностика финансовой сферы в условиях глового производства товаров и услуг 14,с.43-49 . бального кризиса.- М.: Финансы и кредит, № 12, 2009, с. 15-23 Научные работы автора по 4 разделу (Литера7. Глущенко В.В. Гражданология: введение в тура). теорию гражданского общества.- М.: ИП Глущенко Валерий Владимирович, 2009. – 64 с.

1. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Совершен8. Глущенко В.В. Основы гражданологии: теоствование философии и методологии науки, управретические основы, законы гражданологии, антиления и прогностики: парадигма интеллектуалькризисный анализ, законы кризисологии, парадигма ного управления – М.: ИП Глущенко Валерий Влаинтеллектуального антикризисного управления. – димирович, 2009. - 120 с. М.: ИП Глущенко Валерий Владимирович, 2009. – 2. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Исследование 152 с. систем управления: социологические, экономические, 18

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 19 прогнозные, плановые, экспериментальные исследо5. Теория менеджмента ( как элемент теования. Учеб. пособ. - г. Железнодорожный, Моск. обл.: рии управления) ООО НПЦ «Крылья», 2004. - 416 с.

3. Глущенко В. В., Глущенко И.И. Разработка 5.1. Разработка системных основ менеджуправленческого решения. Прогнозирование-пла- мента, как ядра теории менеджмента, состоящего нирование. Теория проектирования экспериментов. из методов применимых во всех сферах деятельно– г. Железнодорожный, М.О., ООО НПЦ «Крылья», сти 1,с.2; 2000. –400 с.

5.2. Определения конфликта как ситуации, ко4. Глущенко В.В. Проектирование двух конту- гда воздействие одной из сторон встречает протиров автоматизированной системы управления лет- водействие другой стороны и это приводит к росту ным экспериментом при испытаниях опытных ле- рисков совместной деятельности или прекращению тательных аппаратов. Киев, АН УССР, Управляю- совместной деятельности 1, с. 171; щие системы и машины, 1991, №5, с.115-124.

5.3. Введено понятие «власть религиозной 5. Глущенко В.В. Менеджмент: системные ос- веры» как способности догматов церкви и священновы. – 2 е изд. – г. Железнодорожный, М.О.: ТОО нослужителей влиять на поведение социальное (в НПЦ «Крылья», 1998. – 224 с. том числе демографическое) экономическое, потре6. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Проектирова- бительское людей 2,с. 240; ние и анализ систем мотивация персонала органи5.4. Определение тайны и конфиденциальнозаций. - М.: Глущенко Ирина Ивановна, 2019.- 108 сти как инструментов менеджмента организаций, с. позволяющего повысить рыночный риск конкурен7. Глущенко В.В., Пшукова К.А., Сычев В.С. тов и снизить собственный рыночный риск. При Методика мотивации персонала железнодорожной этом введены понятия «объем внезапности» и «пеорганизации. //Экономика железных дорог, 2019, № риод внезапности», позволяющие количественно 2, с.70- 77 , http://railways.prometej.su/ оценивать экономические последствия использова8. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Влияние по- ния тайны и конфиденциальности как инструменлитики мотивации на инновационное поведение тов менеджмента организации 1,с.194; 3,с. 120; 4,с. персонала научной организаций//Topical areas of 194–207; fundamental and applied research XV : Proceedings of 5.5. Разработка концепции социально-этичеthe Conference. North Charleston, 9-10.04.2018, Vol. ского менеджмента, исключающего недопустимое 1—North Charleston, SC, USA:CreateSpace, 2018, p. воздействие на элементы внешней и внутренней 95-98 p среды организации 5, с. 68-71;6,с. 43-45 ;1,с. 2169. Глущенко В.В., Мусатова О. А., Мишутин С.

220. А., Пшукова К. А., Сычев В. С.Парадигма формирования политики мотивации персонала высокотехноНаучные работы автора по 5 разделу (Литералогичной организации// Бюллетень науки и практура). тики. 2019. Т. 5. №1. С. 264-281. Режим доступа: http://www.bulletennauki.com/38-07 (дата обраще1. Глущенко В.В. Менеджмент: системные осния 15.01.2019). новы. – 2 е изд. – г. Железнодорожный, М.О.: ТОО 10. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Варичева НПЦ «Крылья», 1998. – 224 с. В.В.,Лебедева А.О. Маркетинговая политика и мо2. Глущенко В. В. Теория государства и права: делирование услуг организации работающей в системно - управленческий подход. – г. Железнодосфере железнодорожных грузовых перевозок[Элекрожный, М.О., ООО НПЦ «Крылья», 2000. – 416 с. тронный ресурс] // Молодежный научный вестник.

3. Глущенко В. В., Глущенко И.И. Разработка 2018. № 4(28), с.339-356. управленческого решения. Прогнозирование-пла11. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Методиченирование. Теория проектирования экспериментов. ские аспекты разработки маркетинговой политики – г. Железнодорожный, М.О., ООО НПЦ «Крылья», организации// Бюллетень науки и практики. 2018. Т.

2000. –400 с., изд.2-е перераб. и доп.

4. №5. С. 370-379.

4. Глущенко В. В., Глущенко И. И. Методиче12. Глущенко В.В., Глущенко И.И. , Плахотин ские аспекты формирования политики секретности Е.О., Шинаева А.И.Управленческий нейромаркев интересах обеспечения экономической безопаснотинг в сфере услуг на железнодорожном транссти организаций // Бюллетень науки и практики. порте[Электронный ресурс] // Молодежный научЭлектрон. журн. 2017. №2 (15). С. 194–207. Режим ный вестник. 2017. № 11(23), с. 201-213. доступа: http://www.bulletennauki.com/glushchenko13. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Развитие glushchenko(дата обращения 15.02.2017). DOI: методологии и направления практики управленче10.5281/zenodo.291875. ского нейромаркетинга// Бюллетень науки и прак5. Глущенко В. В. Социально-этический метики. 2018. Т. 4. №3. С. 182-192. неджмент конверсии и структурной перестройки в 14. Глущенко В.В., Глущенко И.И. , Концептуавиационной промышленности.- М.: Авиационная альные аспекты бережливого производства товаров промышленность, № 7-8, 1996, с. 68-71. и услуг// Компетентность. 2017. № 6 (147). С. 43-49.

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 6. Глущенко В. В Финансовый социально-эти1. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Совершенческий менеджмент структурной перестройки в ма- ствование философии и методологии науки, управшиностроении. - М.: Вестник машиностроения, № ления и прогностики: парадигма интеллектуаль7, 1997, с.43-45. ного управления – М.: ИП Глущенко Валерий Владимирович, 2009. - 120 с.

2. Глущенко В.В. Менеджмент: системные ос6. Теория прогностики, планирования (как новы. – 2 е изд. – г. Железнодорожный, М.О.: ТОО раздел теории управления или менеджмента) НПЦ «Крылья», 1998. – 224 с.

6.1. Предложены понятие «прогностическая 3. Глущенко В.В. Исследование множеств и функция философии» и «философия прогностики», разработка одного типа представления и метода сформулированы функции философии и методоло- планирования испытаний сложных технических систем. Киев: АН Украины, Кибернетика и системный гии прогностики 1,с.17, 52-70; 6.2. Доказано, что прогнозный и плановый ха- анализ, №2, 1992, с.54-58.

4. . Глущенко В.В. Логико-математические осрактер является фундаментальным (основным и объективным) свойством человеческой деятельно- нования использования моделирования при планисти. Это связано с тем, что моменты получения ин- ровании функциональных испытаний сложных техформации, принятия и исполнения решений разде- нических систем. Киев, АН СССР, Электронное молены некоторыми временными интервалами, что делирование, 1990, №5, с. 63-70.

5. Глущенко В. В., Глущенко И.И. Разработка порождает необходимость в прогнозировании и управленческого решения. Прогнозирование-плапланировании 2,с.71; 6.3. Высказана гипотеза о V-образном влиянии нирование. Теория проектирования экспериментов. точности планирования на эффективность деятель- – г. Железнодорожный, М.О., ООО НПЦ «Крылья», ности при изменении объема ресурсов, а именно 2000. –400 с., изд.2-е перераб. и доп.

6. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Совершензначимость точности планирования возрастает в случаях недостатка и избытка объема располагае- ствование философии и методологии науки, управления и прогностики: парадигма интеллектуальмых для деятельности ресурсов 2,с.72; 6.4. Предложена, основанная на располагае- ного управления – М.: ИП Глущенко Валерий Вламом объеме информации (типовом представлении) димирович, 2009. - 120 с.

7. Экономическая теория логическая процедура выбора метода прогнозиро7.1. В дополнение к известным организационвания или планирования 3; 2,с.80; ному и институциональному подходам в экономи6.5. Разработан функционально-логический ческой теории разработан системный подход (опреметод планирования функциональных эксперименделены объект, предмет и особенности системного тов 3;4;5,с.361-369; подхода) в экономической теории 1;2,с.66-70; 6.6. Обосновано, что последовательное примене7.2. Выдвинута «инновационная гипотеза глоние методов «поисковое прогнозирование-нормативбализации» при верификации которой обосновано, ное прогнозирование-стратегическое планированиебизнес-планирование-перспективное планирование- что объективной составляющей современной глотекущее планирование-оперативное планирование- бализации является рост ресурсоемкости инноваоперационное планирование» позволяет последова- ционной деятельности в высокотехнологичных оттельно снимать неопределенность в знаниях о внеш- раслях («инновационная гипотеза глобализации) ней и внутренней среде предприятия, минимизирует 2,с.61; 7.3. Разработан функционально-ролевой подриск потери информации, ошибок планирования ход в определении сущности и исследовании кор5,с.197; пораций как субъектов глобального рынка 6.7. Обосновано, что классификация методов 2,с.203;3,4; планирования должна учитывать не только времен7.4. Исследованы каналы продвижения ценных ные интервалы планирования, но и должна ориентироваться на продолжительность жизненного бумаг и товаров, предложен набор показателей для цикла товара и его этапов, а так же степень полноты оценки их эффективности и надежности 5,с. 173175; охвата объекта планирования 5,с.199; 7.5. Исследованы факторы современной глобаль6.8. Показано, что задачей стратегического планирования является распределение ограничен- ной конкуренции и показано, что государство являного количества ресурсов между отдельными ется участником такой конкуренции как минимум танаправлениями деятельности или проектами 5,с. кими составляющими как государственная инновационная политика (включая бюджетно-финансовую и 203; 6.9. В рамках сформулированной 6,с.64 функ- налоговую) и государственная кредитно-денежная ции социализации прогностики систематизировано политика 2,с.98-100; 7.6. С использованием графовой модели эконоизложены ключевые методы прогностики 5,с. 193мических операций доказано, что любое экономи335. ческое действие полностью характеризуется набоНаучные работы автора по 6 разделу (Литераром показателей, включающих параметры целевой тура). эффективности, экономических затрат, затрат времени, риска 6;7, с.45,53; 20

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 21 7.7. Обоснован состав субъектов управления финансовых ресурсов в связи с этапами жизненглобализацией 8; ного цикла семьи и человека 1,с. 123;2;3; 7.8. Обосновано, что политическая культура, 8.4. Разработка широкой трактовки финансоидеология, риск являются экономическими катего- вого менеджмента, предложен подход в финансовом менеджменте, включающий выделение в фириями 9, с. 42; 7.9. Предложена гипотеза о том, что «в отсут- нансовом менеджменте организации финансового ствии диверсифицированной экономики с разви- целеполагания, маркетинга и менеджмента 1,с. тыми конкурентными началами невозможно обес- 167; печить снижение уровня инфляции (инфляцион8.5. Разработка концепции социально-этиченого риска) и устойчивость валюты, до уровня ского финансового менеджмента 1, с. 170; 4; «ползучей инфляции (2-3% в год)» при которой воз8.6. Предложена методика синтеза финансоможна модернизация «снизу» (за счет частного ка- вых инструментов с заданным свойствами 1,с. 152питала) 2,с. 200-201.

154; Научные работы автора по 7 разделу (Литера8.7. Исследованы финансовые риски в условиях тура). глобализации 5;6,с. 92-96; 1. Глущенко В.В. Системный подход в эконо8.8. Разработана методика функционального анамической теории – М.: ВИНИТИ, № 33-В2006 от лиза финансовой сферы и банковской системы 7.

16.01.2006, –22с. Научные работы автора по 8 разделу (Литера2. Глущенко В. В. Риски инновационной и ин- тура). вестиционной деятельности в условиях глобализа1. Глущенко В. В. Глущенко И.И. Финансы. ции - г. Железнодорожный, МО: ООО НПЦ «Кры- Финансовая политика, маркетинг, менеджмент. Филья», 2006. - 230 с. нансовый риск-менеджмент. Ценные бумаги. Стра3. Глущенко В.В Коммерческие банки как субъ- хование. – г. Железнодорожный, Моск.обл., ТОО екты управления в корпоративном секторе эконо- НПЦ «Крылья», 1998. –416 с. мики.- М.: Финансы и кредит, № 31(235), 2006, с. 22. Глущенко В.В. Финансы населения в усло8 виях глобализации.- М.: Финансы и кредит, № 30 4. Глущенко В.В. Корпорации как субъекты (234), 2006, с. 2-9 управления геополитическим риском инвестицион3. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Финансы ной деятельности в условиях глобализации. – М.: населения в демографической политике семьи и Вестник ГУУ, № 1(14) 2006. – с. 201-212 государства.- М.: Финансы и кредит, № 33, 2008, с.

5. Глущенко В. В. Глущенко И.И. Финансы. 25-31 Финансовая политика, маркетинг, менеджмент. Фи4. Глущенко В. В Финансовый социально-этинансовый риск-менеджмент. Ценные бумаги. Стра- ческий менеджмент структурной перестройки в махование. – г. Железнодорожный, Моск.обл., ТОО шиностроении. - М.: Вестник машиностроения, № НПЦ «Крылья», 1998. –416 с.

7, 1997, с.43-45 6. Глущенко В. В., Глущенко И.И., Поляков 5.Глущенко В.В. Финансовые риски в условиях В.С. Три графовые модели для оценки эффективно- глобализации.- М.: Финансы и кредит, № 19 (221), сти контроля и управления летным эксперимен- 2006, с. 19-25 том.- М.: ВИМИ, № ДО8022, от 01.11 1989 6. Глущенко В.В. Риски инновационной и инве7. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Исследова- стиционной деятельности в условиях глобализации.ние систем управления: социологические, экономи- г. Железнодорожный, Московская область: ООО НПЦ ческие, прогнозные, плановые, экспериментальные Крылья, 2006. – 230 с. исследования. Учеб. пособ. - г. Железнодорожный, 7. Глущенко В.В. Функциональный контроль и Моск. обл.: ООО НПЦ «Крылья», 2004. - 416 с. диагностика финансовой сферы в условиях гло8. Глущенко В.В. Субъекты стратегического бального кризиса - М.: Финансы и кредит, № 12, управления геополитическими рисками социально- 2009, с. 15-23. экономического развития России в условиях глоба9. Банковское дело (как составляющая эколизации.- М.: Вестник РГСУ, № 4, 2006, с.44-50 номической теории или самостоятельная тео9. Глущенко В.В. Политология: системно- рия- теоретическая дисциплина) управленческий подход. – М.: ИП Глущенко В.В., 9.1. Обосновано представление банковской си2008, -160 с. стемы как сложной системы и названы ее свойства: 8. Теория финансов (как составляющая эко- эффективность; эмергентность; иерархичность; номической теории или самостоятельная теория многофункциональность; гибкость, адаптация, жи- теоретическая дисциплина) вучесть, надежность, уязвимость, безопасность 8.1. Предложено определение финансов и иссле- 1,с.12; 2,с.87; дованы особенности финансов таких видов корпора9.2. Описаны роли банков и банковской сиций как холдинги и финансово-промышленные группы стемы в экономической деятельности 1, с. 13; 1,с. 107; 9.3. Описана организация работы банков в кор8.2. Предложено определение финансов индиви- поративном секторе экономики в условиях глобадуального предпринимателя 1,с. 115; лизации, исследованы функции, роли, задачи бан8.3. Предложено определение финансов насе- ков в управлении корпоративным сектором эконоления (семьи) основанное на перераспределении мики 1,с. 72-80;202-207;3 ;

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 9.4. Обосновано толкование не определенного в ГУУ, Вестник ГУУ, Серия «Финансовый менеджбанковском законодательстве понятия «реорганиза- мент», №1(9), 2006, с. 42-49. ция банка» на основе лингвистического толкования 3. Глущенко В.В. Государственное антикризисное управление на национальном рынке ценных буправа 1, с. 37; 9.5. Уточнено понятия «безналичные рас- маг.- М.: Финансы и кредит, № 44, 2008, с.11-19 4. Глущенко В.В. Функциональный контроль и четы», предложено различать понятия «расчеты» и «платежи» по признаку наличия или отсутствия эк- диагностика финансовой сферы в условиях гловивалента, при этом считается, что расчеты преду- бального кризиса.- М.: Финансы и кредит, № 12, сматривают получение эквивалента (имеют эквива- 2009, с. 15-23 11.Теория рисков (как составляющая крилент), а платежи такого эквивалента не имеют 1, с. зисологии, экономической теории или самостоя121; Научные работы автора по 9 разделу (Литера- тельная теория- теоретическая дисциплина) 11.1. Обосновано, что теория рисков является тура).

1. Глущенко В.В. Организация деятельности частью кризисологии 1, экономической теории коммерческого банка. Учеб. пособие. - г. Железнодо- 2, политологии 3; 11.2. В дополнение к известным стимулируюрожный, Моск.обл.: ООО НПЦ Крылья, 2007.–208 с. щей и защитным функциям риска обосновано, что 2. Глущенко В. В. Глущенко И.И. Исследование систем управления: социологические, экономи- риску присущи компенсирующая функция риска и ческие, прогнозные, плановые, экспериментальные селективная (социально-экономическая) функции исследования: Изд. 2-е испр. и доп.Учеб. Пособие риска 4, с. 19 ; 2, с. 76, 77; для вузов. – г. Железнодорожный, Моск.обл. , ООО 11.3. Введено понятия «геополитический НПЦ «Крылья», 2004. –416 с. риск» исследованы его функции, роли, структура и 3. Глущенко В.В. Коммерческие банки как механизм действия, субъекты управления 4, с. 46субъекты управления в корпоративном секторе эко- 65, 151; 5, с. 211; 2, с. 85-88; 6, с. 202; 7; 8; номики.- М.: Финансы и кредит, № 31(235), 2006, с.

11.4. Введено понятие «идеологический риск» 2-8. исследованы его особенности функции, роли, струк10. Рынок ценных бумаг тура и механизм действия, субъекты управления 3, 10.1. Ценные бумаги рассматриваются как мно- с.46- 51; гофункциональный инструмент управления соци11.5. Введено понятие «социальный риск» 6, ально-экономическим развитием государства и до- с. 202; полнительно выделен ряд социально-экономических 11.6. Обосновано, что в условиях современной функций рынка ценных бумаг 1, с. 9-44; 2; 3; 4; глобализации некоторые виды фундаментальных 10.2. Выделена социально-экономическая рисков, в частности геополитический риск станофункция ценных бумаг как источника доходов для вятся управляемыми и переходят из разряда фунданаселения, создания высших и средних классов пу- ментальных (не поддающихся управлению) в разтем роста вложенного капитала 2; 3; ряд специфических рисков данного государства и 10.3. Выделена социально-экономическая его национальной экономики 2,с. 85,164; 7; 8; функция ценных бумаг - инструмента финансового 11.7. Выделена группа методов управления планирования деятельности организаций, которая рыночными рисками имеющая свою экономиченаиболее присуща производным ценным бумагам и скую специфику, названная «нефондовое страховадеривативам 2; 3; ние» (широко понимаемое хеджирование), включа10.4. Выделена социально-экономическая ющая форвардные контракты, аккредитивы и др. функция ценных бумаг -стимулирования участия для которых характерно, что защита от риска осуиндивидуумов в воспроизводственном процессе ществляется параллельно с достижением основной 2;3; цели сделки, а неявная «страховая премия» включа10.5. Выделена социально-экономическая ется в цену сделки, выполнены их исследования 9, функция ценных бумаг - инструмента перераспре- с. 297-339; 10; 11; деления национального богатства 2;3; 11.8. Разработаны методологические особен10.6. Исследована роль различных социальных ности системного подхода к построению системы классов на рынке ценных бумаг 2; 3; управления рисками жизнедеятельности 4, с. 11210.7. Предложена методология функциональ- 116; ного контроля и диагностики рынка ценных бумаг как 11.9. Разработана универсальная имитационэлемента социально-экономической системы госу- ная модель оценки безопасности (или опасности) дарства 2; 3; 4. техногенных объектов, критически важных объекНаучные работы автора по 10 разделу (Лите- тов на основе вычисления вероятности недопустиратура). мого воздействия на окружающие объекты, базиру1. Глущенко В. В. Рынок ценных бумаг и бир- ющаяся на методе статистического моделирования жевое дело: системный подход.– г. Железнодорож- (метод Монте-Карло) 12; 4, с. 100-105; 2, с. 167ный, Моск.обл., ТОО НПЦ «Крылья», 1999. –216 с. 171; 2. Глущенко В.В. Ценные бумаги как мно11.10. Структурированы и исследованы осогофункциональный инструмент управления соци- бенности и риски глобальной конкуренции в инноально-экономическим развитием государства. -М.: вационной и инвестиционной сферах 2,с. 96-119 22

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 23 (материал возможно был «отправной точкой» и ис13. Глущенко В. В. Глущенко И.И. Оценка фипользовался при разработке концепции инноваци- нансовых результатов маркетинговой стратегии на онного развития); глобальном рынке с учетом рисков М.: Экономиче11.11. Исследованы связи и взаимодействия ский анализ, № 6(87), 2007, с. 16-25 12. Теория государства и права риска с другими экономическими категориями 2, 12.1. Разработана «технологическая теория с.75; государства», интегрирующая формационный и ци12.12. Предложены формулы для оценки влияния инвестиционного риска на показатели эффек- вилизационный подход 1,с.26-45; 12.2. Разработана «технологическая теория тивности инвестиций (чистый приведенный эффект, индекс рентабельности инвестиций и т.п.), в государства и права», интегрирующая формациончастности установлено, что индекс рентабельности ный и цивилизационный подход 1,с. 299-305; инвестиций прямо пропорционален квадрату веро12.3. Государство рассматривается как сложная ятности успешной реализации проекта 2, с. 164; система, обладающая свойствами эффективности, большого числа элементов, эмергентности и др.

13. Научные работы автора по 11 разделу (Лите- 1,с.117-119; 12.4. Разработана методика синтеза четырехратура).

1. Глущенко В.В. Введение в кризисологию. уровневых норм права, учитывающая (на четверФинансовая кризисология. Антикризисное управ- том уровне) последствия длительного воздействия ление.- М.: ИП Глущенко В.В., 2008. – 88 с. нормы права 1, с. 380-392; 2. Глущенко В.В. Риски инновационной и инве12.5. Предложена «рисковая» теория государства стиционной деятельности в условиях глобализации.- г. и права в рамках которой государство рассматриваЖелезнодорожный, Московская область: ООО НПЦ ется как организационное средство защиты социальКрылья, 2006. – 230 с. ных и экономических субъектов от рисков, включая 3. Глущенко В.В. Политология: системно- геополитический риск 2,с.76; 3,с.143; управленческий подход. – М.: ИП Глущенко В.В., 12.6. Разработана «технологическая теория 2008, -160 с. элит» 1,с. 98-99;3,.с. 87; 4. Глущенко В. В. Управление рисками. Стра12.7. В структуре системы права государства хование.– г. Железнодорожный, Моск.обл., ТОО выделены такие иерархические уровни как констиНПЦ «Крылья», 1999. –336 с. туция, кодексы, отраслевое права (законы), норма5. Глущенко В.В. Теория государства и права: тивные акты государственных органов, уставы хосистемно-управленческий подход.- г. Железнодо- зяйствующих субъектов, приказы руководства хорожный, Моск.обл.: ООО НПЦ Крылья, 2000, 416 с. зяйствующих субъектов 4, с. 15,16; 6. Глущенко В. В. Глущенко И.И. Исследова12.8. Введено понятие «правовой разрыв» ние систем управления: социологические, экономи- означающее нарушение логической связи норм ческие, прогнозные, плановые, экспериментальные права различных иерархических уровней, сущеисследования: Изд. 2-е испр. и доп.Учеб. Пособие ствование которого приводит к бессистемности сидля вузов.– г.Железнодорожный, Моск.обл. , ООО стемы права государства 3,с. ; НПЦ «Крылья», 2004. –416 с.

12.9. Исследование «перекрестных связей в ка7. Глущенко В.В. Геополитический риск как налах государственного управления 1, с. 56, 99; экономическая категория в условиях глобализа12.10. Предложено рассматривать право как ции.- М.: Вестник универститета, ГУУ, 2007, № инструмент управления рисками национальной 2(20)- март, с.211-217 экономики 5; 8. Глущенко В.В. Субъекты стратегического 12.11. Предложено ввести двухканальную сиуправления геополитическими рисками социально- стему права, основанную одновременно на позитивэкономического развития России в условиях глобаном праве и прецедентном праве 3,с. 143-144; лизации.- М.: Вестник РГСУ, № 4, 2006, с.44-50 12. 12. Обоснование требований к геополити9. Глущенко В. В. Глущенко И.И. Финансы. Фически конкурентоспособному государству 2,с. нансовая политика, маркетинг, менеджмент. Финансовый риск-менеджмент. Ценные бумаги. Страхование. 194;3,с. 50-51; 12.13. Предложен вариант формационного – г. Железнодорожный, Моск.обл., ТОО НПЦ «Крыподхода к государству на основе признака вида соблья», 1998. –416 с. ственности на элементы воспроизводственного 10. Глущенко В.В. Финансовые риски в услопроцесса: рабовладение характеризуется тем, что виях глобализации.- М.: Финансы и кредит, № 19 предметы труда, средства труда и труд принадле(221), 2006, с. 19-25 жат рабовладельцу; феодализм отличается от рабо11. Глущенко В.В. Право как инструмент снивладения тем, что часть труда принадлежит крежения инвестиционных рисков национальной экопостному; капитализм отличается от феодализма, номики в условиях глобализации.- М.: Законодачто весь труд принадлежит наемному рабочему; тельство и экономика, № 3. 2006, с.1- 10 постиндустриальное общество отличается тем, что 12. Глущенко В.В. Методические вопросы протруд принадлежит его владельцу (гражданину) и ектирования и оценки безопасности функциониропри этом он разделяется на три составляющие, а вания сложных технических систем.- М.: Проблемы именно, простой (абстрактный труд), специфичемашиностроения и автоматизации, №5, 1993, с. 611

24 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 ские трудовые навыки и интеллектуальную соб13.2. Разработка принципов государственноственность (потенциал)- основу интеллектуальных частного партнерства 1,с. 70; технологий 6,с. 32;1,с.38-41; 2,с.208; 7, с.16; 13.3. Введено понятие «национальная ответ12.14. Обосновано, что в условиях глобализа- ственность корпораций»2,с.205; ции государственное вмешательство в экономику 13.4. Выдвинута «гипотеза экспоненциального характера затрат на повышение качества рабочей усиливается 2, с.197; 12.15. Обосновано, что в кризисные периоды силы» в рамках которой утверждается, что приращегосударственное вмешательство в экономику уси- ние каждой последующей единицы измерения качеливается, а в периоды относительного благополу- ства рабочей силы достигается большими затратами, чем предыдущей, а в целом заработная плата родитечия (устойчивого развития) уменьшается 6, с. 38; 12.16. Формируется общая теория государства лей растем медленней чем расходы на сохранение (а и права (государствология и правология) 8, с.2; 9, тем более повышение) качества рабочей силы, в результате чего происходит сокращение рождаемости в с. 269-281; Научные работы автора по 12 разделу (Лите- более развитых странах 2,с.214; 13.5. Финансы населения разрабатываются как ратура).

1. Глущенко В.В. Теория государства и права: материальная основа демографического воспроизсистемно-управленческий подход.- г. Железнодо- водства, а бюджетирование рассматривается как рожный, Моск.обл.: ООО НПЦ Крылья, 2000, 416 с. инструмент финансового менеджмента демографи2. Глущенко В.В. Риски инновационной и инве- ческой политики 2,с.213 ;3,с.123-125; 4; 5; 13.6. Введено понятие «риск воспроизводства стиционной деятельности в условиях глобализации.- г. Железнодорожный, Московская область: ООО НПЦ рабочей силы» 2,с. 212 Крылья, 2006. – 230 с.

13.7. Выделены социальные функции рынка 3. Глущенко В.В. Политология: системно- ценных бумаг, отражающие его участие в финансоуправленческий подход. – М.: ИП Глущенко В.В., вом обеспечении воспроизводства населения 6-8; 2008, -160 с.

13.8. Исследована роль различных социальных 4. Глущенко В.В. Организация деятельности классов в финансовых отношениях и на рынке ценкоммерческого банка. Учеб. пособие. - г. Железно- ных бумаг 6,9; дорожный, Моск.обл.: ООО НПЦ Крылья, 2007.– 13.9. Предложено понятие «социальной техно208 с. логии» 1,с. 34; 5.Глущенко В.В. Право как инструмент сниже13.10. Предложено понятие «инновационный ния инвестиционных рисков национальной эконо- климат» 1,с. 994 мики в условиях глобализации.- М.: Законодатель13.11. Предложено понятие «социальные ство и экономика, № 3. 2006, с.1- 10. риски» 10,с.202 ; 6. Глущенко В. В. Глущенко И.И. Финансы. Научные работы автора по 13 разделу (ЛитеФинансовая политика, маркетинг, менеджмент. Фи- ратура). нансовый риск-менеджмент. Ценные бумаги. Стра1. Глущенко В.В. Политология: системнохование. – г. Железнодорожный, Моск.обл., ТОО управленческий подход. – М.: ИП Глущенко В.В., НПЦ «Крылья», 1998. –416 с.

2008, -160 с.

7. Глущенко В.В. Введение в кризисологию.

2. Глущенко В.В. Риски инновационной и инФинансовая кризисология. Антикризисное управ- вестиционной деятельности в условиях глобализаление.- М.: ИП Глущенко В.В., 2008. – 88 с. ции.- г. Железнодорожный, Московская область: 8.. Глущенко В.В., Государствология и право- ООО НПЦ Крылья, 2006. – 230 с. логия (наука о государстве и праве- общая теория 3. . Глущенко В. В. Глущенко И.И. Финансы. государства и права): кризисология государства, Финансовая политика, маркетинг, менеджмент. Фигосударственное антикризисное управление– М.: нансовый риск-менеджмент. Ценные бумаги. СтраИП Глущенко Валерий Владимирович, 2012. – 116 хование. – г. Железнодорожный, Моск.обл., ТОО с. НПЦ «Крылья», 1998. –416 с.

9. Глущенко В.В., Правология как методиче4. . Глущенко В.В. Финансы населения в услоская основа гармонизации предпринимательского виях глобализации.- М.: Финансы и кредит, № 30 права в России// Бюллетень науки и практики. Элек- (234), 2006, с. 2-9 трон. журн. 2016. №7 (8). С. 269-281.

5. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Финансы населения в демографической политике семьи и 13. Социология государства.- М.: Финансы и кредит, № 33, 2008, с.

13.1. Разработаны теоретические основы (ис- 25-31 следованы функции и роли, структура, инстру6. Глущенко В.В. Ценные бумаги как мноменты, внешняя и внутренняя среда) гражданского гофункциональный инструмент управления социобщества, в частности обосновано, что социально- ально-экономическим развитием государства. -М.: экономической функцией гражданского общества ГУУ, Вестник ГУУ, Серия «Финансовый менеджявляется формулирование и обеспечение такого объ- мент», №1(9), 2006, с. 42-49. ема гражданских свобод, которые бы обеспечивали 7. Глущенко В.В. Государственное антикризискак минимум простое воспроизводство населения ное управление на национальном рынке ценных бу1,с. 95-135; маг.- М.: Финансы и кредит, № 44, 2008, с.11-19

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 25 8. Глущенко В.В. Функциональный контроль и 1. Глущенко В. В. Теория государства и права: диагностика финансовой сферы в условиях гло- системно-управленческий подход.- г. Железнодобального кризиса.- М.: Финансы и кредит, № 12, рожный, Моск.обл.: ООО НПЦ Крылья, 2000, 416 с.

2009, с. 15-23 2. Глущенко В. В. Политология: системно9. Глущенко В.В. Тенденции развития рынка управленческий подход. – М.: ИП Глущенко В.В., акций корпораций в России.- М.:ВИНИТИ № 853- 2008, -160 с. В2004 от 18.05.04 3. Глущенко В. В. Риски инновационной и ин10. Глущенко В. В. Глущенко И.И. Исследова- вестиционной деятельности в условиях глобализание систем управления: социологические, экономи- ции.- г. Железнодорожный, Московская область: ческие, прогнозные, плановые, экспериментальные ООО НПЦ Крылья, 2006. – 230 с. исследования: Изд. 2-е испр. и доп.Учеб. Пособие 4. Глущенко В. В. Геополитический риск инведля вузов.– г.Железнодорожный, Моск.обл. , ООО стиционной деятельности. - М.: Рук. Деп. в НПЦ «Крылья», 2004. –416 с. ВИНИТИ РАН, №1-В2006 от 10.01.2006 5. Глущенко В. В. Анализ политического риска 14. Политология 14.1. Сформулированы дополнительные при- инвестиционной деятельности. - М.: Рук. Деп. в ВИНИТИ РАН, №51-В2006 от 24.01.2006 знаки политической партии 1,с. 127,128.

6. Глущенко В. В. Основы гражданологии: теоре14.2. Разработан системно-управленческий подход в политологии, в рамках этого подхода полито- тические основы, законы гражданологии, антикризислогия рассматривается как наука о построении опти- ный анализ, законы кризисологии, парадигма интелмальной системы политического управления и эф- лектуального антикризисного управления. – М.: ИП Глущенко Валерий Владимирович, 2009. – 152 с. фективности политического управления 2; 15. Религиоведение 14.3. Определены объект, предмет системно15.1. Введено понятие «власть религиозной управленческого подхода в политологии, роли поверы» как способности догматов религиозной веры литологии 2, с. 136- 137; влиять на иповедение отдельного человека и групп 14.4. Формулировка свойств системы политилюдей 1, с. 240; ческого управления как сложной системы 2, с. 33; 15.2. В рамках системно-управленческого под14.5. Показано, что идеология является социологической, политологической, экономической ка- хода религия определена как система воззрений и тегорией, исследованы ее функции и роли 2, с. 42- постулатов (догматов) веры определяющая отношение индивида к другим участникам воспроиз63; 14.6. Обосновано, что политическая культура водственного процесса, представителям других реявляется социологической, политологической, эко- лигий, социальных групп и отношения людей в обномической категорией, исследованы ее функции и ществе, семье 2, с.198- 202; 15.3. Обосновано, что религиозные организации роли 2,с. 63-75; являются субъектами управления рисками инноваци14.7. Впервые разработаны теоретические осонной и инвестиционной деятельности в национальновы гражданского общества 2,с.95-135 (пионерной экономике 3, с.188193;4. ская работа); Научные работы автора по 1 разделу (Литера14.8. Гражданское общество исследовано как тура). объект и субъект политического управления2,с.

1. Глущенко В.В. Теория государства и права: 112-126; системно-управленческий подход.- г. Железнодо14.9. Предложена корпоративная модель гражрожный, Моск.обл.: ООО НПЦ Крылья, 2000. - 416 данского общества 2,с.112-126; с.

14.10. Предложен набор показателей для коли2. Глущенко В. В. Глущенко И.И. Исследовачественного анализа политических процессов и ние систем управления: социологические, экономисубъектов 2,с. 150-155; ческие, прогнозные, плановые, экспериментальные 14.11. Структурированы и исследованы геопо- исследования: Изд. 2-е испр. и доп.Учеб. Пособие литические и политические риски 1,с.79-95; 4;5. для вузов.– г.Железнодорожный, Моск.обл. , ООО 14.12. Обоснованы требования к идеологии НПЦ «Крылья», 2004. –416 с. 2,с.48; 3. Глущенко В.В. Риски инновационной и инве14.13. Введено понятие «идеологический стиционной деятельности в условиях глобализации.- г. риск», описаны его функциональный и ролевой ас- Железнодорожный, Моск. обл: ООО НПЦ Крылья, пекты 2,с.46-51.

2006. – 230 с.

14.14. Введено понятия «внутренний полити4. Глущенко В.В. Субъекты стратегического ческий риск субъекта политической деятельности» управления геополитическими рисками социально2,с. 93; экономического развития России в условиях глоба14.15. Формулировка требования системного лизации.- М.: Вестник РГСУ, № 4, 2006, с.44-50 единства программы и устава политической партии 16. Геополитика 2,с.92-93;6,с. 36.

16.1. Введено понятие «геополитический риск», Научные работы автора по 1 разделу (Литера- как риск вооруженных завоеваний государства, разтура). рушения государства изнутри или утраты государством суверенитета 1, с. 46-65, 151; 2, с. 211; 3, с. 8588; 4, с. 202; 5; 6;

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 16.2. Выдвинута «инновационная гипотеза гло- исследования: Изд. 2-е испр. и доп.Учеб. Пособие бализации» при верификации которой обосновано, для вузов.– г.Железнодорожный, Моск.обл. , ООО что объективной составляющей современной гло- НПЦ «Крылья», 2004. –416 с. бализации является рост ресурсоемкости иннова5. Глущенко В.В. Геополитический риск как ционной деятельности в высокотехнологичных от- экономическая категория в условиях глобализараслях («инновационная гипотеза глобализации) ции.- М.: Вестник универститета, ГУУ, 2007, № 2(20)- март, с.211-217 3,с.61; 6. Глущенко В.В. Субъекты стратегического 16.3. Обоснование требований геополитической конкурентоспособности государства 3, с. 194; управления геополитическими рисками социальноэкономического развития России в условиях глоба7, с.50-51; 16.4. Исследованы факторы современной гло- лизации.- М.: Вестник РГСУ, № 4, 2006, с.44-50 7. Глущенко В.В. Политология: системнобальной конкуренции и показано, что государство является участником такой конкуренции как минимум управленческий подход. – М.: ИП Глущенко В.В., такими составляющими как государственная иннова- 2008, -160 с.

8. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Совершенционная политика (включая бюджетно-финансовую и ствование философии и методологии науки, управналоговую) и государственная кредитно-денежная ления и прогностики: парадигма интеллектуальполитика 3, с.98-100. ного управления – М.: ИП Глущенко Валерий Вла16.5. Исследованы функции, роли, структура геодимирович, 2009.

120 с. политического риска 3,с. 86- 96, 194.

9. Глущенко В.В. Корпорации как субъекты 16.6. Исследован механизм влияния геополитического риска на социально-экономическое раз- управления геополитическим риском инвестиционвитие государства, в частности инвестиционную ной деятельности в условиях глобализации. – М.: Вестник ГУУ, № 1(14) 2006. – с. 201-212. привлекательность государства 3; 10. Глущенко В.В. Геополитикология как науч16.7. Определены субъекты управления геополиная основа геополитического прогнозирования// тическим риском и описан механизм их влияния не Международный научно-исследовательский журуровень геополитического риска 3,с. 188- 215; 6. нал, №7 (38)▪ 2015 Часть 4 ▪ Август, с.83-91.

16.8. Структурирование понятия «суверенитет» 11. Глущенко В.В. Геополитикология как метои исследование риска снижения суверенитета, его дическая основа оценки геополитического риска в влияния на геополитический риск 3, с. 87-92; деятельности транснациональных корпораций// 16.9. Введено понятие «национальная ответЭкономика и предпринимательство, 2015, № 8, ственность корпораций»2,с.205; с.900-908.

16.10. Анализ возможных причин реструктури12. Глущенко В.В. Теоретические и практичезации геополитических субъектов 3, с. 24, для ские задачи нейрогеополитикологии //Norwegian снятие неопределенности прошлого состояния при Journal of Development of the International Science. прогнозировании будущего состояния 8,с.54; 2020. № 41-2. С. 54-63.

16.11. Разработан функционально-ролевой 13. Глущенко В.В. Нейрогеополитикология и подход в определении сущности и исследовании геополитическое организационное поведекорпораций как геополитических субъектов рын- ние//Kazakhstan Science Journal. 2020. Т. 3. № 4 (17). ков 3,с.203;6,9; С.75-88.

16.12. Предложено выделять и описаны эле- https://sciencejournal.press/sj/article/view/173/149. (дата менты отдельной научной дисциплины «геополи- обращения 17.04.2020) тикологии» (как структурного элемента политологии 10,с. 83-91; 11, с. 900-908; .

17. Основы теории гражданского общества 16.13. Описаны методологические положения (как часть теории государства и права, социолоновой научной дисциплины «нейрогеополитиколо- гии, политологии, теории управления рисками) гии» и описаны основы поведенческого анализа в (пионерская работа) геополитике 12,с. 54-63; 13, с.75-88 ; .

17. 1. Сформулированы функции и роли гражНаучные работы автора по 16 разделу (Лите- данского общества 1, с. 95-112; 2, с. 22-23; ратура).

17. 2. Введено понятие «гражданология» 1. Глущенко В. В. Управление рисками. Стра- наука о гражданском обществе, разработаны осхование.– г. Железнодорожный, Моск.обл., ТОО новы гражданологии (объект, предмет, научный НПЦ «Крылья», 1999. –336 с. метод, функции и роли) 2, с. 53-62; 3, с. 73-99; 2. Глущенко В.В. Теория государства и права: 17. 3. Исследованы отношения гражданского системно-управленческий подход.- г. Железнодо- общества с элементами его внутренней и внешней рожный, Моск.обл.: ООО НПЦ Крылья, 2000, 416 с. среды 1,с.112-126;2,с.24-37; 3. Глущенко В.В. Риски инновационной и инве17. 4. Сформулированы законы гражданологии стиционной деятельности в условиях глобализации.- г. и кризисологии 3,с.105-107;115-117; Железнодорожный, Московская область: ООО НПЦ 17. 5. Разработаны мотодические основы праКрылья, 2006. – 230 с. возащитного движения как части гражданского об4. Глущенко В. В. Глущенко И.И. Исследова- щества 4,с.2;. ние систем управления: социологические, экономические, прогнозные, плановые, экспериментальные 26

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 27 17. 6. Сформированы методические положения 1. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Философия и культурология системы высшего образования. науки о правах человека 5,с.2;. Научные работы автора по 17 разделу (Лите- Москва: Глущенко Валерий Владимирович, 2016. – 116 с. ратура).

2. Глущенко В.В., Образованиелогия: культура, 1. Глущенко В.В. Политология: системноконцепции образования и оптимизация компетентуправленческий подход. – М.: ИП Глущенко В.В., ности персонала организации//Экономика и пред2008, -160 с.

2. Глущенко В.В. Гражданология: введение в принимательство. 2015. № 10-1 (63). С. 786-793.

3. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Концептуальтеорию гражданского общества.- М.: ИП Глущенко ный подход к управлению развитием бережливого Валерий Владимирович, 2009. – 64 с.

3. Глущенко В.В. Основы гражданологии: теоре- высшего профессионального образования// Бюллетические основы, законы гражданологии, антикризис- тень науки и практики. Электрон. журн. 2017. №3 ный анализ, законы кризисологии, парадигма интел- (16). С. 240–256.

4. Глущенко В.В. Парадигма кастомизации облектуального антикризисного управления. – М.: ИП разовательной и научной работы в региональных и Глущенко Валерий Владимирович, 2009. – 152 с.

4. Глущенко В.В. Гражданология: общая теория отраслевых университетах // Kazakhstan Science 2019, № 8(9), т.2, с.65-87 гражданского общества и правозащитного движения. Journal, - г. Москва: ИП Глущенко Валерий Владимирович, .https://sciencejournal.press/sj/article/view/112/102 5. Глущенко В.В. Продуктовая модель высшего 2010. – 84 с.

5. Глущенко В.В. Наука о правах человека (общая профессионального образования//Материалы и метеория прав человека) - г. Москва: ИП Глущенко Ва- тоды инновационных исследований и разработок: Сборник статей Международной научно-практичелерий Владимирович, 2011. – 84 с. ской конференции (20 октября 2018 г, г. Оренбург).

- Уфа: АЭТЕРНА, 2018. с. 166-168.

18. Педагогические науки 6. Глущенко В.В., Продуктовая модель функци18.1. Формирование методологических положений общей теории обучения и воспитания (обра- онирования университетов в высшем машиностроительном отраслевом образовании// Kazakhstan зованиелогии) 1, с.2; 2, с. 786-793; 18.2. Развитие методологических положений Science Journal, 2019, № 10(11), т., с. 37-56. концепции бережливого высшего образования 3, с. https://sciencejournal.press/sj/article/view/121/111.

7. Глущенко В.В., Будная А.А., Воловцева 240–256; Н.М., Зайцева А.С., Фалалеева А.В.Педагогико18.3. Формирование методологических полопсихологический механизм развития системно-деяжений концепции кастомизации в науке и высшем тельностного подхода в отраслевом высшем прообразовании (в тнаучно-педагогической деятельнофессиональном образовании[Электронный ресурс] сти вузов) 4, с. 65-87; // Молодежный научный вестник.

2019. № 3(39), 18.4. Развитие методологических положений с.51-71 развития концепции продуктового (объектного) подхода в науке и высшем образовании 5, с. 166- .URL http://www.mnvnauka.ru/2019/03/Glushchenko. pdf (дата обращения 25.03.2019).

168; 6, с. 18-38; 8. Глущенко В.В., Системно-деятельностная 18.5. Формирование системно-деятельностмодель образовательного процесса в высшем трансного подхода в высшем образовании 7, с.2; 8, с. 5портном отраслевом образовании // Kazakhstan 25; Science Journal, 2019, № 10(11), т., с. 5-25 . https://sci18.6. Развитие методологических положений encejournal.press/sj/article/view/118/108. клиентоориентированного подхода в науке и выс9. Glushchenko V.V., Glushchenko I.I. Improveшем образовании 9; 10, с. 100-112; ment of the quality of higher polytechnic education on 18. 7. Формирование методологических поло- the basis of a customer-oriented approach// Internaжений создания систем мотивации студентов на по- tional Scientific Conference “FarEastCon” (ISCFEC вышение качества высшего образования 11, с. 122 2018). ISCFEC 2018 took place on October 2-4, 2018 - 140; in Vladivostok, Russian Federa18.8 Разработка прогноза концептуальных из- tion. https://doi.org/10.2991/iscfec-18.2019.19 менений в деятельности вузов в условиях перехода 10. Глущенко В.В., Вавилов Н.Е. , Пшукова к шестому технологическому укладу 12, с. 5-15; К.А. Продуктовая и клиентоориентированная мо18.9. Формирование педагогико-психологиче- дели отраслевого высшего профессионального обского механизма повышения качества высшего об- разования [Электронный ресурс] // Молодежный разования 7, с. 51-71;13, с. 38-55; 14, с. ; научный вестник. 2018. № 10(34), с.100-112.

18.10. Развитие аналитической педагогики 11. Глущенко В.В., Глущенко И.И Формировавысшего образования как методологии оценки эко- ние управленческого механизма повышения мотиномической эффективности педагогической дея- вации студентов вузов// Тренды и управление. – тельности  15, с. 56-72 ; 2017. – № 1. – С. 122 - 140.

12 Глущенко В.В., Теория технологических Научные работы автора по 18 разделу (Лите- укладов: концептуальных трансформаций в работе ратура). университетов в период шестого технологического

28 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 уклада//Norwegian Journal of Development of the 3. Глущенко В.В., Глущенко И.И., МашинолоInternational Science. 2020. № 40-3. С. 5-15. гия: влияние риска компетентности на финансовый 13. Глущенко В.В., Каргин Н.Н., Мусатова результат корпоративного инновационного предО.А., Фалалеева А.В. Психологическая система ре- принимательства// Экономика и предпринимательализации политики повышения мотивации студен- ство, 2015, № 1, с.900-907. тов вузов [Электронный ресурс] // Молодежный 4. Глущенко В.В., Глущенко И.И., Машинолонаучный вестник. 2018. № 12(36), с. 38-55. гия – научная платформа в машиностроении// Науч14. Глущенко В.В., Глущенко И.И Педагогико- ное обозрение, 2015, №5, с.328-331 психологический механизм повышения качества 5. V. V. Glushchenko, Modeling methods of techвысшего образования в условиях информационных nical services fortransport operation. Journal of Physтехнологий[Электронный ресурс] // Молодежный ics: Conference Series, Volume 1118, 012016; научный вестник. 2018. № 2(26), с.29-49. doi:10.1088/1742-6596/1118/1/012016; https://iop15. Глущенко В.В., Мусатова О.А., Развитие science.iop.org/article/10.1088/1742аналитической педагогики и психологии продукто- 6596/1118/1/012016 вой модели деятельности отраслевых вузов [Элек6. Глущенко В.В., Типовые представления ситронный ресурс] // Молодежный научный вестник. стем технического сервиса сельскохозяйственной 2018. № 12(36), с.

56-72.

URL техники и оборудования //Проблемы машиностроеhttp://www.mnvnauka.ru/2018/12/Glushchenko2.pdf ния и автоматизации. 2020. № 1. С. 36-43. (дата обращения 14.12.2018).

7. Глущенко В.В., Анализ систем технического сервиса товаров высокотехнологичного машиностроения// Kazakhstan Science Journal, 2019, № 19. Технические науки 10(11), т., с.

83-104; 19.1. Формирование общей теории технико- https://sciencejournal.press/sj/article/view/122/112 технологического развития (теории технологиче8. Глущенко В.В. Функционально- декомпозиционное представление сложных технических сиских укладов – укладологии)  1, с. 2; 2,с. 488-504; 19.2. Развитие полной научной теории маши- стем// Известия АН СССР, Техническая киберненостроения (машинологии)  3, с. 900-907; 4, с. 328- тика, 1990, №2, с.184-186..

9. Глущенко В.В. Исследование множеств и 331; 19.3. Формирование методических основ моде- разработка одного типа представления и метода лирования, представлений, проектирования и ана- планирования испытаний сложных технических силиза систем технического сервиса изделий машино- стем// АН Украины, Кибернетика и системный анастроения в различных отраслях  5 ; 6, с. 36-43; 7,с. лиз, №2, 1992, с.54-58; 10. Глущенко В.В. Логико-математические ос83-104; нования использования моделирования при плани19.4. Разработка функционально-декомпозицировании функциональных испытаний сложных техонного представления сложных технических синических систем //АН СССР, Киев; Электронное стем  8 с. 184-186; 9, с. 54-58; моделирование, 1990, №5, с.

63-70..

19.5. Синтез методов планирования функцио11. Глущенко В.В. Системное планирование нальных испытаний сложных технических систем  функциональных испытаний авиационных ком9,с. 54-58 ; 10, с. 63-70; 11,с. 54-58; 12,с. 296-400; плексов// Техника воздушного флота, 1991, №1, 19. 6. синтез методики проектирования и с.54-58. оценки эффективности систем управления натур12. Глущенко В. В., Глущенко И.И. Разработка ными экспериментами при испытаниях сложных управленческого решения. Прогнозирование-платехнических систем (авиационных комплексов)  нирование. Теория проектирования экспериментов.

12,с. 296-400;13, с. 115-124 ; – г. Железнодорожный, Моск.обл., ООО НПЦ 19.7. развитие методики комплексирования «Крылья», 1997. –400 с. подсистем при проектировании авиационных и ра13.Глущенко В.В. Проектирование двух контукетных комплексов  14, с. 24-27 ; ров автоматизированной системы управления лет19.8. создание методики проектирования объ- ным экспериментом при испытаниях опытных леектов и процессов испытаний сложных техниче- тательных аппаратов//Киев, АН УССР, Управляюских систем  15, с. . 64-72 ; щие системы и машины, 1991, №5, с.115-124.

14. Глущенко В. В., Глущенко И.И. ФункциоНаучные работы автора по 19 разделу (Лите- нально-логическое комплексирование бортовых ратура). подсистем при проектировании авиационных и ра1. Глущенко В.В., Теория технологических кетных комплексов// Проблемы машиностроения и укладов. - М.: Глущенко Валерий Владимирович, автоматизации, №1-2, 1994, с. 24-27 2020.- 80 с.

15. Глущенко В.В. Логическое проектирование 2. Глущенко В.В., Научная теория технологи- структур процесса и объектов функциональных исческих укладов и исследование направлений ее пытаний// Проблемы машиностроения и автоматипрактического применения// Бюллетень науки и зации, N 1, 1992, с. 64-72. практики.

2020. Т.

6. №4. С.

488504. https://doi.org/10.33619/2414-2948/53/59 20. Теория и методология инновационной деятельности (инноватика)

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 29 7. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Сущность де20.1. Выдвижение и обоснование инновацион- нежного инновационного мультипликатора в экононой гипотезы современной глобализации, в рамках, мике// Бюллетень науки и практики. 2016. № 3. С. которой глобализация объясняется ростом затрат 77–88. [Электронный ресурс]. различных видов ресурсов на инновационные про8. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Влияние инекты и необходимостью увеличения емкости рынка новационной активности в экономике на денежную страны//// для обеспечения прибыли от инноваций  1, с. . 61; систему 20.2. Развитие методических аспектов совер- Молодежный научный вестник. 2016. № 4 (4). С. 4шенствования инфраструктуры и инструментов по- 19.

9. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Инновации вышения инновационной активности и роста экономической эффективности инновационных проек- как структурный элемент механизма денежно- кредитного регулирования в экономике// Финансовое тов  2, с. 25-33; 3, с. 109-118; 20.3. Формирование стратегии инновацион- право и управление. — 2016. - № 2. - С.104-117.

10. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Влияние поного лидерства машиностроительной корпорации  литики мотивации на инновационное поведение 4, с. 70-78 ; персонала научной организаций//Topical areas of 20.4. Разработка стратегии управления рисfundamental and applied research XV : Proceedings of ками инновационной деятельности организаций в the Conference.

North Charleston, 9-10.04.2018, Vol. условиях глобализации  5, с. 80-88 ; 1—North Charleston, SC, USA:CreateSpace, 2018, p.

20.5. Формирование методологии оценки рис95-98 p ков инновационных проектов в условиях глобализации  6,с. 12- 17 ; 21. Теория и методология инновационного 20.6. Разработка определения инновационного развития и функционирования сферы услуг денежного мультипликатора в экономике и исследо(сервисология) вание егог значения в национальной кредитно-денежной системе  7,с. 77–88. ; 8,с. . 4-19; 9,с. 10421.1. Формирование ключевых методологиче117 ; ских положений полной научной теории сферы 20.7. Формирование методических аспектов услуг (сервисологии)  1, с. 13-26; 2,с. 4-16; 3, 245разработки политики мотивации инновационной 256; 4, с. 228-243 ; активности персонала организации  10,с. 95-98 ; 21.2. Развитие отраслевой теории сферы технического сервиса продукции машиностроения  5; Научные работы автора по 20 разделу (Лите6,с.

6268 ; 7, с. 99-115; 8,с. 129-144; ратура).

21.3. Формирование отраслевой теории услуг в 1. Глущенко В.В. Риски инновационной и ин- гостиничном деле  9, с. 226-245; 21.4. Развитие отраслевой теории сервиса (ревестиционной деятельности в условиях глобализации.- г. Железнодорожный, Московская область: сторанной сервисологии) в ресторанном деле  10, с. 353-371; ООО НПЦ Крылья, 2006. – 230 с.

21.5. Формирование отраслевой теории спорта 2. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Методические проблемы развития инновационного предпри- как структурного элемента сферы услуг  11, с. 390нимательства в высокотехнологичном машиностро- 412; ении в России в условиях глобального кризиса// 21.6. Формирование научно-методической осПроблемы машиностроения и автоматизации, 2015, новы интеграции туристического и музейного дела № 1, с. 25-33.  12, с. 287-302 ; 3. Глущенко В.В., Механизм увеличения эф21.7. Развитие отраслевой теории научной деяфективности работы проектных команд в машино- тельности как особого вида сервиса  13, с. 332строении//Проблемы машиностроения и автомати- 346; зации. 2020. № 2. С. 109-118.

4. . Глущенко В.В., Глущенко И.И. ФормироваНаучные работы автора по 21 разделу (Литение стратегии инновационного лидерства машино- ратура). строительной корпорации//Вестник машиностроения, № 7, 2019, с. 70-78.

1. Глущенко В.В., Глущенко И.И., Козырев 5. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Стратегиче- В.А., Сервисология как научная основа развития ское управление рисками инновационной деятель- сферы сервиса // Тренды и управление. — 2019. - № ности в машиностроении//Вестник машинострое- 1. - С.13-26. DOI: 10.7256/2454-0730.2019.1.20595.

URL: http://e-notabene.ru/ptu/article_20595.html ния. 2020. № 2. С. 80-88.

2. Глущенко В.В., Глущенко И.И., Сельскохо6. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Анализ факзяйственная сервисология как методическая основа торов риска, влияющих на финансовый результат развития сферы услуг в сельском хозяйинновационного проекта в высокотехнологичном машиностроении// Проблемы машиностроения и стве//Аэкономика: экономика и сельское хозяйство.

2016. № 3 (11). С. 4-16. автоматизации, 2014, № 4, с. 12- 17 3. Глущенко В.В., Глущенко И.И., Козырев В.А., Вавилов Н.Е. Сервисология как методическая

30 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 основа развития технического сервиса на транс- 2018. Т. 4. №6. С. 390-412. Режим доступа: порте// Бюллетень науки и практики. Электрон. http://www.bulletennauki.com/glushchenko-6-2018 журн. 2016. № 11 (12). С. 245-256. (дата обращения 15.06.2018).

4. Глущенко В. В., Глущенко И. И. Парадигма DOI:10.5281/zenodo.1290052 формирования научного обеспечения сферы пост12. Глущенко В. В., Глущенко И. И. Интеграиндустриальных услуг // Бюллетень науки и прак- ция туристического и музейного дела в рамках метики. Электрон. журн. 2017. №10 (23). С. 228-243. тодологии сервисологии // Бюллетень науки и пракРежим доступа: (дата обращения 15.10.2017). тики. Электрон. журн. 2018. Т. 4. №2. С. 287-302.

DOI:10.5281/zenodo.1012389 Режим доступа: (дата обращения 15.02.2018).

5. V. V. Glushchenko, Modeling methods of tech- DOI:10.5281/zenodo.1173278 nical services fortransport operation. Journal of Phys13. Глущенко В. В., Глущенко И. И. Парадигма ics: Conference Series, Volume 1118, 012016; развития постиндустриальной науки на базе метоdoi:10.1088/1742-6596/1118/1/012016; https://iop- дологии сервисологии // Бюллетень науки и пракscience.iop.org/article/10.1088/1742тики. 2018. Т. 4. №4. С. 332-346. Режим доступа: 6596/1118/1/012016. (дата обращения 6. Глущенко В.В. Бизнес-планирование на ос- 15.04.2018).DOI:10.5281/zenodo.1218439. нове комплексного моделирования системы технического сервиса на транспорте//Экономика железНа этом формирование содержательной части ных дорог, 2018, № 9, с.62- 68 , наукометрической декларации на август 2020 года http://railways.prometej.su/ можно считать законченным.

7. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Иванова Заключение. В настоящей статье в интересах И.Н., Захаренкова Л.В., Зиневская О.Р., Канцыр повышения экономической эффективности индивиД.А.Проектирование процессов развития сферы дуальных наукометрических и библиометрических услуг на железнодорожном транспорте [Электрон- оценок результатов опубликованных научных исный ресурс] // Молодежный научный вестник. 2017. следований предлагается использовать метод инди№ 1(13), с.99-115. видуальных научных деклараций с последующей URL:http://www.mnvnauka.ru/2017/01/Glushchenko1 экспертной и статистической оценкой полученных .pdf (дата обращения 30.12.2016) результатов. Развиваются методические положения 8. Глущенко В.В., Глущенко И.И. Иващук, П. составления наукометрической декларации индиИ. ,Евтушенко А.Е., Ковалева Т.О., Савинова вида и наукометрической оценки полученных исЕ.С.Формирование методики проектирования и следователем результатов с точки зрения их научоценки качества комплекса услуг в сервисологии. ной новизны и практической ценности. Представ[Электронный ресурс] // Молодежный научный лена наукометрическая декларация (перечень вестник. 2017. № 10(22). С. 129-144. URL: основных научных результатов) Глущенко В.В., коhttp://www.mnvnauka.ru/2017/10/Glushchenko2.pdf ( торая может быть использована для наукометричедата обращения 03.10.2017). ских оценок результатов.

9. Глущенко В.В., Глущенко И.И., Винницкий А.А., Сайтбатталова Э.Р., Якименко В.В. ФормироСПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ: вание методологической основы развития и оценки 1. Глущенко В.В., Глущенко качества услуг в сфере гостиничного сервиса [Элек- И.И.Эффективность наукометрических оценок тронный ресурс] // Молодежный научный вестник. научных результатов и компетентности персонала 2017. № 4(16). С.

226-245. организации//Бюллетень науки и практики.

URL:http://www.mnvnauka.ru/2017/04/Glushchenko.

2016. № 7 (8). С. 153-166. pdf (дата обращения 10.04.2017).

2. Костенко Л., Жабин А., Кузнецов А., Ку10. Глущенко В. В., Глущенко И. И., Кац С. К., харчук Е., Симоненко Т. Библиометрика украинОльшевская К. А., Пряжникова А. А., Сташкова Е. ской науки: информационно-аналитическая сиВ. Развитие ресторанной сервисологии на основе стема//Бiблiотечний вiсник. 2014. № 4. С. 8-12. методологии общей теории сервиса // Бюллетень 3. Мазов Н.А., Гуреев В.Н.Создание базы науки и практики. 2018. Т. 4. №4. С. 353-371. Режим данных трудов сотрудников организации как осдоступа: (дата обращения 15.04.2018). новы для достоверного библиометрического анаDOI:10.5281/zenodo.1218443. лиза//Труды ГПНТБ СО РАН. 2015. № 9. С. 103-109.

11. Глущенко В. В., Глущенко И. И., Ершова М.

4. Мазов Н.А., Гуреев В.Н. Новые методы Д., Кабанов Д. О., Маркова Г. В., Федорова Е. М., формирования публикационного профиля научной Шарипов З. С. Формирование общей теории спорта организации в сети науки на основе методов сервисологии и системно- управ- http://www.gpntb.ru/ntb/ntb/2013/12/ntb_12_3_2013. ленческого подхода // Бюллетень науки и практики. pdf

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 31 ROAD TRANSPORT COMPLEX OF THE REGION IN THE CONCERN OF ENSURING THE ECONOMIC SECURITY OF THE REGIONS Kozin O. Applicant, O. M. Beketov National University of Urban Economy in Kharkіv ВИЗНАЧЕННЯ АВТОТРАНСПОРТНОГО КОМПЛЕКСУ РЕГІОНУ У РОЗРІЗІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ Козін О.Є. аспірант, Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова Abstract The article considers the approaches to the definition of the transport complex of the region. On the basis of generalization the concept of road transport complex of the region is formulated and its place in maintenance of regional economic safety is defined. The structure of the regional transport complex is substantiated taking into account the levels of influence on its activity. Анотація У статті розглянуто підходи до визначення транспортного комплексу регіону. На основу узагальнення сформульовано поняття автотранспортного комплексу регіону і визначено його місце у забезпеченні регіональної економічної безпеки. Обґрунтовано структуру регіонального транспортного комплексу із урахуванням рівнів впливу на його діяльність.

Keywords: region, regional development, transport infrastructure, transport complex, road transport complex, regional economic security. Ключові слова: регіон, регіональний розвиток, транспортна інфраструктура, транспортний комплекс, автотранспортний комплекс, регіональна економічна безпека. Постановка проблеми. Сучасна концепція економічної безпеки регіонів, базуючись на збалансованому розвитку усіх соціально-економічних регіональних процесів, повинна враховувати стабільне і ефективне забезпечення регіональних, міжрегіональних і міжнародних зв’язків, яке неможливе без результативного функціонування транспортних комплексів та розвитку транспортної інфраструктури. Вирішуючи значне коло завдань, транспорт виконує визначальні для становлення системи економічної безпеки регіону функції. Для значної кількості регіонів транспорт є однією із основних сфер виробництва, в якій задіяна значна кількість населення (зокрема для регіонів, які виступають великими транспортними вузлами, прикордонних регіонів, регіонів, які включені до транскордонних коридорів). Сучасні тенденції розвитку транспортних комплексів регіонів все більше підкреслюють зростання автомобільного транспорту у їх формуванні регіональних комплексів і зростанні ролі даного виду транспорту в забезпеченні усіх видів транспортного сполучення. Але значними стримуючими факторами для розвитку автотранспортних комплексів як складових регіональних транспортних комплексів виступає нерозвиненість і застарілість транспортної інфраструктури, відсутність дієвих програм оновлення рухомого складу, невизначеність повноважень регіональних органів влади у формуванні умов функціонування. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Більшість науковців, визначаючи сутність транспортно-дорожнього комплексу, спираються на визначення Кудрицької Н. як сукупності «шляхів сполучення, перевізних засобів, технічних пристроїв і

механізмів, засобів управління та зв’язку, обладнань усіх видів транспорту, складна система економічних, технологічних, технічних, екологічних, інформаційних та правових відносин, основною метою якої є максимальне задоволення потреб національного господарства і населення в перевезенні вантажів та пасажирів відповідно до державних цільових програм та на основі досягнень науково-технічного прогресу» [1]. Даний підхід до визначення транспортно-дорожнього комплексу системно поєднує наявність необхідного обладнання, рухомого складу, відповідної інфраструктури у процес реалізації різних видів відносин, визначаючи їх основну мету – максимальне задоволення національних потреб у перевезенні вантажів і пасажирів. Даний підхід при визначенні транспортного комплексу реалізують автори праці [2, С. 4]. Визначення транспортно-дорожнього комплексу надає І. Сидоренко, акцентуючи увагу на тому, що транспортно-дорожній комплекс – це складна поліструктурна система. Як система транспортно-дорожній комплекс поєдную в собі рухомий склад та транспортну інфраструктуру і виконує основне завдання - задоволення інтересів національного господарства та населення в перевезеннях вантажів, пасажирів та готової продукції, забезпечуючи зростання економіки регіону, країни [3, С.42]. Узагальнюючи вищезазначене, зауважимо, що незначна кількість науковців, що вивчають питання розвитку автомобільного транспорту й автотранспортної інфраструктури, приділяють увагу регіональним аспектам його функціонування, формуванню регіональних структур впливу на автотранспортні комплекси, розробки нормативно-правової бази,

32 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 що стосувалася би ролі, значенню, принципам вза- транспортної інфраструктури, стосовно якої більємодії та повноважень органів регіональної влади шість дослідників визначають її однозначно. Прикта місцевого самоврядування, організаційно-еконо- ладом може слугувати визначення, яке пропонує І. мічних механізмів сприяння створенню сучасної Садловська, яка зазнає, що транспортна інфраструдорожньої інфраструктури та розвитку конкурент- ктура – «це сукупність автомобільних доріг, залізних умов на ринку автотранспортних послуг на рі- ничних колій, судноплавними шляхами, аеропорвні регіону. Але сучасні реалії все більше підкрес- тами, аеронавігаційною системою забезпечення люють той факт, що наявність державних програм, безпеки повітряного руху, морськими і річковими формування механізму реалізації на державному рі- портами, інфраструктурою пунктів пропуску на мивні, визначення і декларування пріоритетних на- тному кордоні тощо» [4, С.24]. прямків розвитку автомобільного транспорту і доАналізуючи вище зазначено, вважаємо за доцірожньо-транспортної інфраструктури на рівні дер- льно розмежувати поняття транспортного комплежави недостатньо. Результативні заходи повинні ксу, транспортної системи і транспортної інфравпроваджуватися на регіональному рівні, під конт- структури (табл. 1). ролем регіональних органів влади, місцевого самоУ системі транспортного комплексу регіону врядування, відображаючи інтереси територіаль- особливе місце посідає АТКР, оскільки особливості них громад і поєднуючи в єдиний комплекс заходів здійснення транспортних перевезень, наявність доінструменти державного регулювання та дії на рівні рожньої інфраструктури різних рівнів, значна кільрегіону. кість перевізників, сфера діяльності яких полягає у Мета статті – обґрунтувати підхід до визна- межах одного регіону, надає можливість говорити чення сутності та структури регіональних транспо- про наявність сформованих регіональних автотранртних комплексів. спортних комплексів і можливість їх виділення як Виклад основного матеріалу. При дослі- самостійного об’єкта дослідження. Саме тому доцідженні питань розвитку діяльності транспортних льно, насамперед, визначити сутність автотранспокомплексів і їх складової – автотранспортного ком- ртного комплексу. плексу регіону (АТКР) визначають не тільки поняття транспортного комплексу, а також поняття Таблиця 1 Визначення понять транспортна система, транспортний комплекс, транспортна інфраструктура в залежності від рівня (узагальнено автором за [2-10]) №

Рівень

Сфера прояву

Об’єкт

22

регіональний

12

Макроекономічний рівень

транспортна система Національна економіка

Галузь перевезень

Регіон

транспортна інфраструктура

залізничний комплекс; автотранспортний комплекс; повітряний комплекс тощо) залізнична інфраструктура, повітряна інфраструктура, автотранспортна інфраструктура тощо) Транспортний комплекс регіону

Транспортна інфраструктура регіону

Визначення сукупність економіко-організаційних відносин, транспортних засобів, об’єктів інфраструктури, а також засобів впливу на їх розвиток та інструментів досягнення стратегічних цілей із забезпечення потреб національної економіки із перевезення вантажів і пасажирів комплекс усіх необхідних об’єктів, транспортних артерій, засобів стеження та забезпечення безпеки руху усіх видів транспорту , що забезпечують здійснення якісне здійснення перевезення пасажирів і вантажів у достатніх обсягах, забезпечуючи потребу національної економіки сукупність економічних, соціальних, правових та інших відносин стосовно здійснення перевезень і надання послуг із перевезення вантажів і послуг певними видами транспорту. комплекс усіх необхідних об’єктів і складових, що забезпечують надання якісних послуг із перевезення вантажів і пасажирів певним видом транспорту. сукупність економічних, соціальних, правових та інших відносин, що забезпечують потреби регіону у перевезенні вантажів і пасажирів належної якості і безпеки, що здійснюються на певній території і характеризуються відносною територіальної обмеженістю комплекс взаємопов’язаних усіх необхідних об’єктів і складових, що забезпечують надання якісних і безпечних послуг із перевезення вантажів і пасажирів на певній території

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 33 Значна увага саме до розвитку автомобільного  реформування системи управління доротранспорту визначається перевагами, які він має у гами загального користування державного і місцепорівнянні із іншими видами транспорту, серед вого значення; яких особливо виділяються висока мобільність, до оновлення рухомого складу ; ставка вантажів і пасажирів за принципом «від две підвищення рівня безпеки автомобільних рей до дверей», гнучкість у плануванні маршрутів, перевезень; можливість роботи у місцевість, у якій відсутня не реалізація комплексних проектів розвиобхідна інфраструктура для іншого виду транспо- тку дорожньої інфраструктури; рту.  підвищення якості автомобільних послуг Ситуація у національній економіці у 2014-2019 та подальший розвиток конкурентних відносин на рр. значно вплинула на роботу залізничного і вод- автомобільному транспорті [12]. ного транспорту, розірвав сформовану протягом 25 На нашу думки, виокремлювати дані сфери із років транспортну інфраструктуру і висунувши на поняття АТКР недоцільно. Виходячи із принципів перший план завдання реструктуризації та зміни системного підходу, АТКР є складної системою, в підходів до їх функціонування. якій надання автотранспортних послуг, розвиток Закон України «Про автомобільний транс- діяльності автоперевізників на певній території з порт» визначає автомобільний транспорт як «га- одного боку зумовлюють розвитком дорожньої інлузь транспорту, яка забезпечує задоволення пот- фраструктури, а з іншого – визначає необхідність її реб населення та суспільного виробництва у пере- розвитку і забезпечення її відповідного рівня. Відвезеннях пасажирів та вантажів автомобільними повідно до такого підходу , АТКР є єдиною систетранспортними засобами» [11]. мою, яка поєднує виробництво автотранспортних Автотранспорт, потерпаючи від змін у функці- послуг відповідно до потреб регіону у тісному взаонуванні транспортної системи України, відчуває ємозв’язку із створення і утриманням дорожньої інзначного впливу від коливання цін на паливно-мас- фраструктури. тильні матеріали, які зумовлюють прибутковість Отже, АТКР включає: його роботи. Важливим аспектом його функціонусистему органів державного та регіональвання залишається стан дорожньо-транспортної ін- ного управління та впливу, недержавні об`єднання фраструктури, який зумовлює планування маршру- та організації; тів та їх ефективність, швидкість зносу рухомого підприємства автотранспорту регіону; складу, терміни доставки вантажів і пасажирів, а тасервісні підприємства, що обслуговують кож такий важливий аспект як бажання розвитку функціонування автотранспорту; певних напрямків перевезень автоперевізниками. систему шляхів, шляхових споруд тощо Державна політика реформування транспор- регіону; тно-дорожнього комплексу у тій його частині, що інші складові транспортної інфраструкстосується автомобільного транспорту, здійсню- тури; ється на основі принципі, які визначені Транспортпідприємства, що створюють і обслуговуній стратегії України на період до 2020 року, і пе- ють шляхове господарство регіону та транспортну редбачає: інфраструктуру (рис. 1).

34

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 35 В організаційній структурі автотранспортного СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ: комплексу регіону необхідно виділити ряд особли1. Кудрицька Н. В. Теоретико-методологівостей. Оскільки АТКР є системою, кожен його рі- чні аспекти дослідження транспортно-дорожнього вень здійснює взаємовплив, зумовлюючи умови комплексу регіону України. URL:: http://www. функціонування, завдання та цілі діяльності на ко- nbuv. gov. ua/portal/natuжному із них. Як відкрита система і підсистема ral/Vdnuzht/2009_29/910kudr більш складної системи АТКР знаходиться у взає2. Собкевич О. В., Михайличенко К. М., мозв’язку із макроекономічним рівнем, врахову- Ємельянова О. Ю. Щодо пріоритетних заходів поючи і базуючись на принципах державної політики, долання кризового стану у транспортно-дорожузгоджуючи національні та регіональні інтереси, ньому комплексі України: аналіт. доп. Нац. ін-т діючи у межах національної нормативно-правової стратег. дослідж.

2013.

URL: бази діяльності. http://www.niss.gov.ua/articles/1510/ Особливе місце у структурі АТК країни і АТКР 3. Сидоренко І. В. Система транспортно-допосідають недержавні громадські організації і рожнього комплексу регіону. Вісник Чернігівсьоб’єднання. Будучі представниками підприємниць- кого державного технологічного університету. кого сектору, допомагаючи вирішувати спільні го- 2009. № 39. С. 272-282 сподарські завдання, а також, досить часто, викону4. Садловська І. Пріоритети реформування ючи представницькі функції представників галузі та модернізації транспортної інфраструктури і доавтотранспорту, такі об’єднання можуть у майбут- рожнього комплексу в Україні . Збірник наукових ньому стати гарантами і основою інтеграції у євро- праць Державного економіко-технологічного пейську транспортну систему. університету транспорту. 2014. Вип. 30. С. 21-31. Підхід до визначення АТКР, який пропону- URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpdetut_ ється у роботі, базується на комплексному поєд- eiu_2014_30_4 нанні виробничих та інфраструктурних аспектів ді5. Бойко М. Ю., Ефран Г. Ю. Місце і знаяльності, тобто базується на взаємозв’язку двох фу- чення України в реалізації транспортної політики нкціональних компонент – виробничої та ЄС. Науковий вісник Ужгородського університеінфраструктурної, кожна із яких взаємовпливає і тут. 2011. Спецвипуск 33. Част. 3. С. 10-15. зумовлює розвиток іншої.

6. Кудрицька Н. В. Проблеми модернізації Висновки. Автотранспортний комплекс регі- автомобільного транспорту України. Формування ону є складною відкритою ієрархічною системою, ринкових відносин в Україні. 2012. №. 7 (134). С. яка поєднує виробничу і інфраструктурну складові 88-93. та характеризується певною територіальною обме7. Пушкар Т. А., Шматько С. М. Світовий женістю. Виробнича складова визначає всі взаємо- досвід розвитку транспортної інфраструктури. відносини із виробництва і надання автотранспорт- Збірник наукових праць ЧДТУ. 2011. Випуск 29. них послуг у регіоні, а інфраструктурна – наявність Ч.ІІ. С.111 – 123. і утримання мережі автомобільних доріг і об’єктів 8. Садловська І. П. Напрями реалізації дердорожньої інфраструктури на певній території. В жавної політики в сфері транспортної інфраструкрозрізі забезпечення економічної безпеки регіонів тури. Ефективна економіка, Вип. 10, 2013, URL: ефективне функціонування забезпечує логістичні http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1495 зв’язки, визначає достатніх й своєчасність перемі9. Фердман Г. П. Проблеми та перспективи щення матеріальних ресурсів для виробництва і го- розвитку транспортної системи України. Збірник тових товарів, що зумовлює необхідність подаль- наукових праць Військової академії. №2 (2). 2014. ших розробок у даному напрямку. Активна інтегра- С. 179-184. ція України в ЄС зумовлює виникнення нових 10. Чорноус О. І. Логіко-теоретичний аналіз загроз функціонуванню автомобільного транспо- методів забезпечення стійкого функціонування аврту, трансформуючи підходи до участі регіональ- тотранспортної системи регіону. Вісник Хмельних органів влади та місцевого самоврядування у ницького національного університету. № 4. Т. 3. забезпеченні як сталого розвитку автотранспорт- 2010. С. 101-106. них регіональних комплексів, так і формування си11. Закон України «Про автомобільний стеми протидії новітнім загрозам їх функціону- транспорт».

URL: вання. http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T012344.h tml 12. Транспортна стратегія України на період до 2020 р. URL: http://mtu.gov.ua/files/transport_strategy_ua.pdf

36 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 PROSPECTS FOR THE DEVELOPMENT OF MECHANISMS OF THE PARTICIPATION OF THE TERRITORIAL COMMUNITY IN THE MANAGEMENT SYSTEM AT THE LOCAL LEVEL Kolesnik T. Candidate of Economic Sciences, Associate Professor Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia, Ukraine ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМІВ УЧАСТІ ТЕИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ Колесник Т.В. кандидат економічних наук, доцент Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця, Україна Abstract The article examines and analyzes the prospects for the development of mechanisms of public participation at the local level, also proves that one of the urgent problems is to increase the level of activity of the local community in solving specific problems at the place of residence to ensure local community development and attract additional financial resources. there are many different forms and procedures for implementing local democracy, however, there are no or ineffective mechanisms for their implementation in local communities.

It is concluded that the development of mechanisms of public participation at the local level should overcome the inefficiency of the modern system of local government, make local communities independent, capable actors in implementing policies of socio-economic development, welfare, protection of human rights and freedoms, and most importantly independent of public authorities. Анотація У статті досліджено та проаналізовано перспектив розвитку механізмів громадської участі на місцевому рівні, також доведено, що однією з актуальних проблем залишається підвищення рівня активності територіальної громади у вирішенні конкретних проблем за місцем проживання задля забезпечення розвитку місцевих громад та залучення додаткових фінансових ресурсів, сьогодні українське законодавство визначає чимало різноманітних форм та процедур здійснення місцевої демократії, однак, відсутні або неефективні механізми їх реалізації в територіальних громадах. Зроблено висновки, про те, що розвиток механізмів громадської участі на місцевому рівні мають здолати неефективність сучасної системи державного управління на місцях, зробити територіальні громади самостійними, дієздатними суб’єктами реалізації політики соціально - економічного розвитку, добробуту, захисту прав і свобод людини, а основне незалежними від органів державної влади.

Keywords: local self-government, territorial community, decentralization, public participation at the local level, mechanisms of direct democracy, public administration, public authority, civil society institutions, local community. Ключові слова: місцеве самоврядування, територіальна громада, децентралізація, громадська участь на місцевому рівні, механізми прямої демократії, державне управління, публічна влада, інститути громадянського суспільства, місцеве співтовариство. Однією з найбільш актуальних потреб сучасного українського суспільства є сталий розвиток територіальних громад, розташованих в малих містах і сільській місцевості. Дослідження останніх років, а також дані державної статистики свідчать про скорочення чисельності сільського населення і малих міст за рахунок міграції його у великі індустріальні центри України, а також за кордон, основна причина такої ситуації полягає в тому, що люди не мають можливості на місцях задовольнити свої життєво важливі потреби у працевлаштуванні, отриманні медичної та соціальної допомоги, в якісному навчанні та вихованні дітей і молоді, тобто в тому, що стосується їх благоустрою та соціалізації. Рішенням даних проблем на локальному рівні займаються органи місцевого самоврядування. Однак відомо, що людина, якій делеговані повноваження, ніколи не буде більше зацікавлена в правильному їх використанні, ніж пересічний громадянин, тому розвиток місцевої громади та її

поліпшення – це продукт участі та роботи самих громадян, іншими словами: ефективність вирішення місцевих проблем значно підвищується, якщо в цьому процесі беруть добровільну участь і пересічні громадяни. Зарубіжний і вітчизняний досвід свідчить про те, що без участі громадян регіональна політика перетворюється в байдуже «управління територіями», для того, щоб забезпечити реалізацію демократичних стандартів громадської участі, держава має створити умови для активної участі громадськості у виробленні державної політики. Відповідно необхідно виробити ефективні механізми інформування громадськості про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, тим самим сприяючи її участі у виробленні, обговоренні та прийнятті як загальнодержавних рішень, так і рішень на рівні територіальної громади, а також у здійсненні контролю за їх реалізацією. Та незважаючи на це, досвід розвинутих демократій та вимоги

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 37 часу переконують всіх, що явище та процес громад- визначення «територіальна громада» як у досліської участі – це необхідний, корисний та вкрай ва- дженнях вітчизняних учених, так і в чинному закожливий механізм позитивного впливу громадсько- нодавстві характеризується різними методологічсті на діяльність влади в державі в інтересах грома- ними підходами та ознаками. Вітчизняні науковці дян. З іншого боку, громадська участь – це джерело при визначенні територіальна громада оперували додаткового інтелектуального ресурсу для публіч- різною термінологією : «територіальний колектив ної влади і тому є корисною і потрібною також і для громадян», «населення адміністративно-територіанеї (звичайно, у разі усвідомлення посадовими осо- льної одиниці», «громадяни, що проживають на пебами цього незаперечного факту). вній території», «територіальна самоорганізація Зрозуміло, що в Україні публічній владі та ін- громадян», «місцеве співтовариство» тощо [14]. ститутам громадянського суспільства ще потрібно Оскільки місцеве самоврядування виступає, пройти тернистий шлях розумного та усвідомле- перш за все, як вияв самоорганізації, самодіяльноного запровадження взаємовигідних механізмів сті, самодисципліни громадян (жителів певної тегромадської участі, які допоможуть провести гли- риторії), то його формування як цілісної системи в бокі системні реформи в Україні на благо людини рамках усього товариства за необхідністю має відта територіальних громад. буватися в першу чергу на базовому рівні – у її ниВирішення багатьох проблем у теорії та прак- жчих рівнях, тобто первинних осередках. тиці публічного управління, в тому числі й місцеУ західних соціологічній та правовій доктривого самоврядування, пов’язано з дослідженням ор- нах дослідженню місцевих співтовариств (ТГ) приганізаційних та функціональних проявів життєді- ділялася серйозна увага, що пояснюється функціояльності людини за місцем її проживання. нуванням демократичної системи МС і зростанням Зовнішньо формальним виразником самовряду- ролі локальної демократії в інтеграційних процесах вання мешканців населених пунктів виступають те- цих країн. риторіальні громади ( ТГ) – первинні суб’єкти пубЯк комплексне визначення вищенаведених лічної влади на місцевому рівні. Вони є основою ін- прикладів територіального колективу можна охараституту місцевого самоврядування та базовим ктеризувати схему, дану В.А. Гошовської, що виінститутом народовладдя в Україні. Від демократи- значає територіальний колектив як соціальну спільчності розвитку територіальна громада залежить ноту, яка складається в межах спільного прожимайбутнє України як молодої європейської демок- вання громадян, що має своєю основою суспільно ратичної країни зі зрілим громадянським суспільс- необхідну, соціально зумовлену діяльність, здійством [12]. нювану групою людей, об’єднаних інтересами в поПроблематика організації діяльності територі- літичній, соціально-економічній і культурно- побуальна громада досліджувалась у наукових працях товій життя [2] (рис 1.1). багатьох українських та зарубіжних учених. Саме

Територіальний колектив

Соціальна спільнота

Межі спільного проживання громадян

Суспільно необхідна, соціально зумовлена діяльність, здійснювана групою людей Об’єднання інтересами в політичній, соціально-економічній і культурно-побутовій сферах життя

Рис. 1.1 Характеристика територіального колективу Територіальний колектив – це «об’єднання людей за місцем проживання з багатьма формальними, безособистісними і неформальними, особисто забарвленими зв’язками між ними». При цьому, оперуючи такими категоріями, він звертає увагу на доцільність «ціннісно - емоційної сторони правового регулювання, використання її, адресуючись не тільки до свідомості, але й до почуттів людей» [5]. Науковець В. Куйбіда звертає увагу на те, що у практиці місцевого самоврядування виникають «питання, на які чинні закони не дають відповіді: якщо місцеве самоврядування має право, а не обов'язок, то чи може територіальна громада скористатися цим правом частково? Як тоді бути з власними

функціями? Адже в такому разі єдиним органом, який може їх виконувати, є держадміністрація, що суперечить логіці, а якщо ТГ відмовилася повністю від свого права на самоврядування, то чи повинна вона влитися в іншу ТГ? Якщо так, то при чому тут референдум? Зрештою, якщо кілька територіальна громада об'єдналися, то межі нового утворення встановлюються автоматично, чи ж однаково потрібне рішення Верховної Ради України: адже тільки вона може міняти АТУ держави?..» І не менш принципове питання, яке розглядає В. С. Куйбіда – поширення принципу повсюдності на МС. «Як забезпечити рівні можливості для різних територіальних

38 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 громад, якщо вже ми їх ввели в систему МС, на ві- має природний характер, відбувається на добровідміну від інших європейських країн? Чи є правиль- льній, свідомій основі, із врахуванням уявлень, поним людину ховати за ТГ, знищуючи іноді прива- бажань, мотивів, прагнень кожної людини або більтну ініціативу та індивідуальність» [4]. шості людей. У межах територіальної громади місцеві інтеОзнакою територіальної громади є соціальнореси домінують над глобальними, відомчими та ву- демографічна взаємодія, тобто сусідські відносини, зькопрофесійними. Ефект від такого об’єднання си- спільні правила та норми поведінки, відчуття налельніший, ніж від механічного поєднання зусиль жності та співпричетності до подій у громаді, псироз’єднаних індивідів, оскільки в рамках такої спі- хологічна ідентифікація інтересів людини з інтерельноти відбувається не тільки поєднання спільних сами спільноти, єдиними морально-етичними цінзусиль в єдине ціле, а й спеціалізація окремих її чле- ностями. Лише подібне соціальне сполучення у нів для виконання професійних функцій, почина- верствах населення дає можливість зрозуміти таку ючи від господарських і завершуючи управлінсь- соціальну кумуляцію, а звідси і соціальну спрямокими. Інтеграція людей у територіальній громаді з ваність, зміст муніципальної діяльності територіаметою спілкування, виховання, виробництва тощо льної громади (рис. 1.2).

Соціально-демографічна взаємодія Сусідські стосунки

Відчуття належності та співпричетності до подій у громаді

Спільні правила та норми поведінки

Психологічна ідентифікація інтере- сів людини з інтересами спільноти

Єдині морально-етичні цінності

Рис. 1.2 Структура соціально-демографічної взаємодії територіальної громади Вітчизняний учений М. О. Баймуратов пропонує розглядати територіальну громаду (місцеву спільноту) як «сукупність фізичних осіб, що постійно

мешкають на відповідній території та пов’язані між собою територіально-особистими зв’язками системного характеру» [5].

Територіальна громада (ком’юніті) Горизонтальна організованість соціальних та політичних мереж

Солідарність Непідкупність Громадська участь Дія без упередженості

Довіра

Активне залучення громадян до процесу вирішення громадських проблем

Рис. 1.3 Характеристика основних ознак територіальної громади за В.В. Кравченко Професор М. О. Баймуратов, аналізуючи вітчизняне законодавство про МС, виокремлює такі характерні ознаки ТГ: 1) територіальна, яка пов’язується з «дислокацією» МС на рівні села, селища, міста як територіальної основи муніципальної демократії; 2) інтегративна, за якою ТГ виникає на основі об’єднання всіх жителів, які мешкають на певній території, незалежно від того, чи є вони громадянами даної держави (особи без громадянства, які постійно мешкають на певній території) [2].

Виходячи з проведеного аналізу різних підходів, науковці та практики виокремлюють основні ознаки територіальних громад, що знайшли закріплення в законодавстві України. Зокрема, це ознаки: 1) територіальна: спільне проживання осіб (жителів), які входять до громади на певній території (у межах певної території – села, селища, міста, ч. 1 ст. 140 КУ);

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 39 2) інтегративна: ТГ виникає на основі об’єд- запорука успішного розвитку на місцях, справжнання всіх жителів, що мешкають на певній тери- ньої щоденної демократії, свідомого громадянсьторії, незалежно від того, чи є вони громадянами кого суспільства. даної держави. Можливе включення до ТГ біженУ більшості територіальних громад України ців, переміщених осіб та осіб без громадянства; питання місцевого значення вирішуються ненале3) інтелектуальна: в основі конституювання жно, а якість і доступність публічних послуг, що наТГ лежать спільні інтереси жителів, що мають спе- даються на місцевому рівні, викликають невдовоцифічний характер і виявляються у вигляді широ- лення більш ніж 50% споживачів [14]. Рівень розкого спектру системних індивідуально-тери- витку та якість життя в різних регіонах і населених торіальних зв’язків, що виникають між ними; пунктах дуже неоднорідний – не лише якість, а й 4) майнова: ТГ є суб’єктом права комуналь- кількість ключових публічних послуг часто недоної власності (їй належать рухоме й нерухоме статні. Це поєднується із певним занепадом матерімайно, прибутки місцевих бюджетів, інші кошти, альної інфраструктури, що залишилася в спадок із земля, природні ресурси, що перебувають у влас- радянських часів, особливо об’єктів соціального ності відповідних ТГ; призначення.

5) фіскальна: члени ТГ є платниками місцеХоча наразі у малих містах і селах проживає вих податків і зборів (ст. 67 КУ; статті 4, 6,15 ЗУ близько 60% населення країни, у більшості малих «Про внесення змін у Закон України «Про систему місцевих громад переважають негативні демограоподатковування» від 18 лютого 1997 року). фічні тенденції. Активна частина населення мігрує Нині триває процес активного реформування в більші міста, у розвиненіші регіони та навіть інші територіальних громад (процес децентралізації), країни. Основна причина – відсутність у людей що передбачає передачу повноважень та бюджет- змоги задовольнити свої основні потреби, недостуних надходжень від державних органів влади до ор- пність або низька якість базових публічних послуг, ганів місцевого самоврядування. Метою реформи брак достатніх і різноманітних джерел доходів, відмісцевого самоврядування є, передусім, забезпе- сутність соціальної інфраструктури, а також персчення його спроможності самостійно, за рахунок пектив поліпшення ситуації. За таких умов мешкавласних ресурсів, вирішувати питання місцевого нці багатьох місцевих громад України розуміють, розвитку та значення – тобто, йдеться про наді- що лише чекати поліпшення ситуації і від централення територіальних громад більшими ресурсами льної, і від місцевої влади марно, і зайняли активну та про мобілізацію їхніх внутрішніх резервів [10]. позицію у вирішенні спільних питань через самооОсобливістю територіальної громади є те, що рганізацію та співпрацю з іншими секторами, зоквона одночасно виступає як об’єктом, так і рема, місцевою владою та бізнесом[10]. суб’єктом територіального управління, який продуПідґрунтям для таких процесів стали історикує місцевий розвиток як безперервний процес чні традиції, обмін досвідом усередині країни та з створення максимально комфортних умов прожи- громадами й регіонами інших країн. Велику роль у вання представників громади та привабливості те- підтримці та поширенні такої активізації громад зіриторії де вони проживають – у цьому проявляється грали проекти міжнародної технічної допомоги. її феноменальність у контексті територіального уп- Найчастіше таке об’єднання та самоорганізація віравління. дбуваються навколо ідей щодо реабілітації або Представники органів місцевого самовряду- створення об’єктів місцевого значення, які відповівання досить часто схильні ототожнювати місцевий дають потребам більшості членів громади: наприрозвиток лише з розвитком місцевої економіки. клад, ремонт місцевої поліклініки чи даху на багаЕкономічний розвиток у широкому розумінні зага- токвартирному будинку, встановлення металопласльно визначається як довготривалий процес змін у тикових вікон у дитячому садку, будівництво економіці, який охоплює як кількісні (економічний водопроводу тощо. У громаді створюється органіріст), так і якісні зміни (соціально-економічний зація чи ініціативна група, яка залучає більшість прогрес), у результаті яких зростає добробут суспі- членів громади до визначення пріоритету, розробльства[9]. ляє проект, збирає та залучає кошти, використовує Якість життя людей кожної країни визнача- їх на придбання потрібних для реалізації проекту ється загальною ситуацією в ній та рівнем розвитку товарів, послуг і робіт, займається утриманням тієї конкретної місцевості, де вони мешкають. Міс- об’єкта надалі самостійно або разом із партнерами. цевий розвиток залежить від рішень і дій влади на Частину витрат бере на себе громада, члени гроцентральному рівні, але ключову роль відіграють мади також виконують принаймні частину робіт. саме основні зацікавлені сторони місцевих громад: До цього процесу часто долучають іншу форму гроОМС, місцевий бізнес і суспільство, тобто люди, мадського впливу – бюджет участі (партисипативякі належать до цих місцевих громад. Досвід розви- ний бюджет), що формується шляхом обговорення нених країн з найвищим рівнем якості життя най- та спільного визначення пріоритетів розвитку гроширших верств населення однозначно свідчить про мади її мешканцями [18]. те, що місцевий розвиток потребує активної участі Таким чином, завдяки спільним діям не дуже та співпраці всіх трьох секторів. Активна громада, заможні громади можуть досягти суттєвого поліпяка бере безпосередню участь і в прийнятті рішень шення ситуації з наданням тих чи інших видів посщодо основних питань місцевого розвитку, і в реа- луг та якості їхнього життя загалом. У членів таких лізації суспільно важливих проектів та ініціатив, – громад якісно змінюється ставлення і до власного

40 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 життя та перспектив, і до інших членів громади, мі- ними локалізованими форумами, що надають можсцевої влади, бізнесу, міжнародних та інших парт- ливість представникам публічного і приватного сенерів. Це однозначно свідчить на користь того, що кторів вести рівноправний діалог, визначати та провлада на всіх рівнях в Україні має сприяти цим про- сувати спільні інтереси в процесі місцевого еконоцесам [13]. мічного розвитку, спільно координувати розробку Наявність інституцій місцевого розвитку є од- та реалізацію стратегій, програм, планів місцевого нією з ключових передумов екстенсивного розви- економічного розвитку [13]. тку територій у сучасному світі. Вони можуть мати З огляду на специфіку свого організаційнорізні організаційно-правові форми і напрями діяль- правового статусу та участь в управлінні інституціності. Головною спільною характеристикою інсти- ями місцевого розвитку представників різних сектуцій місцевого розвитку є спрямованість на акти- торів, вони якнайбільше відповідають сучасному візацію економічного розвитку території шляхом розумінню місцевого економічного розвитку як ефективного управління розвитком внутрішнього процесу, в якому громадськість, бізнес та партнери потенціалу, залучення ресурсів, що необхідні для з неурядового сектору працюють колективно над місцевого розвитку, ззовні. Ці інституції є складо- формуванням кращих умов для економічного зросвою системи місцевого економічного розвитку, а тання і створення нових робочих місць [16]. їхня сутність прямо залежна від цілей, завдань і Розуміння того, що людина є відповідальною особливостей місцевого економічного розвитку [8]. за результати своєї діяльності, висуває підвищені Виходячи з ключових елементів, що складають вимоги до рівня суб'єктивного фактора в цілому; на поняття «місцевий економічний розвиток», науко- перший план виступають професійні, організаційні, вці та практики виокремлюють риси інституцій мі- моральні й духовні якості особистості. Вирішальсцевого розвитку : місцевий контекст – діяльність ного значення набувають її самопізнання і самосвіінституцій місцевого розвитку, спрямована на мак- домість, визначення механізмів регулювання і сасимальне залучення внутрішнього потенціалу тери- морегулювання духовної сфери, оволодіння знанторії з метою забезпечення оптимального викорис- нями функціонування інтелекту, установлення тання місцевих ресурсів із урахуванням пріоритетів контролю за результатами своєї діяльності [19]. загальнонаціональної політики розвитку; економіМісцеве самоврядування привчає людей до чна спрямованість – інституції місцевого розвитку відповідальності, формуванню громадянської поліпокликані сприяти економічному розвитку шляхом тичної культури і нового типу особистості – активпідтримки підприємницької ініціативи та полег- ної, ініціативної, такої, що не сподівається цілком шення доступу підприємців до ринків; орієнтація на державу, більшою мірою прихильної до цінносна розвиток – метою діяльності інституцій місце- тей свободи [6]. На таких цінностях і будується вого розвитку є, зокрема, покращення якості життя вплив громади на місцевий розвиток – коли не мешканців відповідної території шляхом сприяння лише обрані органи місцевого самоврядування, а створенню робочих місць, збільшенню обсягів ви- громадяни безпосередньо визначають його наробництва і доходів, зміцненню соціального капі- прями і перспективи розвитку та долучаються до талу тощо. Інституції місцевого розвитку є своєрід- реалізації поставленої мети і одноосібно та колективно.

Концепції щодо розвитку територіальної громади

Від клієнтів до громади Від індивідуального лідерства до спроможності ТГ Від стратегічного планування до стратегічного бачення

Від розвитку громад до будівництва громад

Від оцінювання потреб до створення карт ресурсів

Рис. 1.4 Ключові концепції західної наукової думки щодо розвитку територіальної громади На сьогоднішній день, відбувається трансформація теорії та практики розвитку територіальних громад через активну участь у вирішенні місцевих справ їхніх мешканців через пряму участь у процесах управління місцевим розвитком, тому варто зазначити, що термін «місцевий розвиток» фактично тотожний терміну «розвиток територіальної гро-

мади». Спочатку розглянемо низку ключових концепцій у західній науковій думці, які відображають ставлення до територіальних громад, її розвитку.

1. Від розвитку громад до будівництва громад, ця модель припускає постійне керівництво, втручання експертів та спеціальних органів для забезпечення відповідної траєкторії розвитку. Існує

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 41 тенденція ототожнення понять «розвиток» та «еко- владу. Під ресурсами розуміють фінансові та людномічний розвиток», усіма ж іншими складовими ські ресурси, інфраструктуру, можливості індивідунехтують. «У деяких випадках, розвиток громади умів та організацій, відносини між людьми, зв’язки розглядається як синонім економічного розвитку і між організаціями, доступ до послуг. описує діяльність, спрямовану на залучення й по5. Від стратегічного планування до стратеширення бізнесу в слабких районах». Будівництво гічного бачення, передбачає визначати потреби тегромад демонструє картину безупинне поліпшення риторіальної громади та здійснювати зв’язки з орумов життя зусиллями місцевих мешканців, це но- ганами місцевого самоврядування, будувати стравий підхід, який виник для допомоги вирішувати тегічні плани, щоб отримати фінансування від проблеми та використовувати можливості як у збі- уряду, тому місцеві органи влади повинні ретельно днілих міських районах, так і в сільській місцевості. займалися стратегічним розробленням, такий стрі2. Від оцінювання потреб до створення карт мкий розвиток повинен сприяти поліпшенню умов ресурсів, передбачає слабкі сторони підходу «оці- життя зусиллями місцевих мешканців, органами мінювання потреб» у розвитку територіальної гро- сцевої влади та держави. мади на прикладі міських районів, така методологія Підсумовуючи, відзначаємо, що у системі місоцінки потреб базується на визначенні запитів гро- цевого управління, представники територіальної мади та формуванні переліку питань, які треба ви- громади розглядаються як партнери місцевих оргарішити, визнання потреб пріоритетними тільки по- нів влади, що призводить до усвідомлення місцесилює занепокоєння та надію мешканців на те, що вими мешканцями своєї відповідальності за стан хтось за них владнає ці питання, а саме, якщо «тра- справ у відповідному населеному пункті, активізадиційний» шлях базується на виявленні таких про- ції їхньої самоврядної активності в різних формах, блем, як безробіття, злочинність, розлучення, брак створення конструктивного діалогу з органами місжитла, дитяча жорстокість, неписьменність тощо, цевої влади, підвищення ефективності вирішення то підхід оцінювання потреб виявляє «приховані» питань місцевого значення. ресурси громади – молодь, люди з особливими поОрганізаційно-правові засади участі мешкантребами, церкви, школи, парки, бізнес, бібліотеки, ців територіальних громад у місцевому розвитку клуби, лікарні та інше. здійснюються, зазвичай, через механізми прямої та 3. Від клієнтів до громадян, це коли в центрі безпосередньої демократії на місцевому рівні. Форуваги знаходяться жителі населених пунктів та їхні мами такої демократії є (місцеві вибори, місцеві репотреби, члени громади постають клієнтами, які ферендуми, збори громадян, громадські слухання, потребують спеціальних установ для задоволення громадські ініціативи тощо) які в українському сусвоїх потреб. За такого підходу члени територіаль- спільстві набирають дедалі більшої уваги і впливу, ної громади бачать себе «...людьми з особливими адже європейський вектор розвитку суспільства пепотребами, вирішуваними ззовні (громади), таким редбачає якраз посилення цих форм прямої демокчином, поступово вони стають споживачами без ратії та активізації участі мешканців громад у житті будь-яких стимулів бути виробниками. Громадяни самих ТГ є запорукою їхнього розвитку, а байдуформують соціальне партнерство, яке базується на жість громадян породжує певні стагнаційні протому, що саме кожен із членів громади може внести цеси. В Україні розпочались процеси децентралізадля досягнення спільної мети, що він може запро- ції як початковий етап реформування всієї системи понувати для співпраці, тоді як жителі прагнуть за- публічної влади, що передбачає формування нових, лишитися такими, що потребують допомоги та за- більш спроможних територіальних громад, яким, лучення спеціальних установ для задоволення їхніх можна було б віддати всі, колись делеговані оргапотреб. нам державної виконавчої влади, повноваження 4. Від індивідуального лідерства до спромо- щодо місцевого розвитку, тому активізація форм жності територіальної громади. Поняття «лідер» прямої демократії на місцевому рівні є давно на часі передбачає залучення до керівництва лише тих, хто – сприятиме максимальному залученню громадян має чи бажає зайняти позицію формального лідера, до вирішення питань щодо привабливості і комфозалишаючи поза увагою решту індивідуумів, які за- ртності їхнього проживання у ТГ [12]. безпечують рушійну силу для своїх територіальних Тому, «організаційно – правові засади участі громадах. Аналіз літератури свідчить, що розвиток ТГ» у різних формах прямої демократії, на нашу дулідерства змінюється розвитком спроможності те- мку, – це правила, методи та способи й механізми, риторіальної громади, як цілого, оскільки це сприяє що виникли історично, але в процесі розвитку дервиробленню колективного бачення майбутнього, жавності були закріплені нормативно-правовими особистості, які навіть не уявляли себе в такій ролі, або іншими підзаконними актами, які забезпечувивчають навички керівництва і діють як лідери че- вали реалізацію права громадян (чи їх об’єднань) на рез асоціації, що приносить користь територіальні участь в управлінні (або на управління) місцевими громаді. [1]. справами ТГ, фактично запроваджує народовладдя Основні складові спроможності ТГ : громад- на місцевому рівні. Серед основних «форм прямої ська участь, лідерство, потужні соціальні мережі, демократії» виокремлюють, перш за все, місцеві виздатність ясно сформулювати цінності, сенс історії, бори та референдуми, а серед інших форм називасенс громади, критичне осмислення, здатність вне- ють загальні збори громадян за місцем проживання, сти ресурси, навички і спроможності застосувати індивідуальні та колективні письмові звернення,

42 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 опитування і анкетування з питань місцевого само- думки всіх громадян. Під «нормативно- правовим врядування, громадські експертизи, громадські забезпеченням прямої демократії» розуміємо закослухання тощо [5]. нодавчо встановлені механізми та процедури забезПряма демократія – це безпосередня участь печення народного волевиявлення, що громадян у вирішенні державних і місцевих справ здійснюється через конституційні норми та законо(прийняття рішення на референдумі, вирішення пи- давчі акти парламенту – у нашому випадку, ВРУ. тань на загальних зборах тощо). Демократичність Проблеми здійснення народного волевиявдержави і суспільства насамперед визначається рі- лення на місцевому рівні активно досліджувались внем розвитку народовладдя, наскільки реально через місцеві вибори та референдуми, опитування існуючі процедури виявлення і здійснення волі мешканців територіальних громад, громадські інінароду впливають на управління державними та ціативи та збори громадян за місцем їхнього просуспільними справами. Пряма демократія , означає живання.[4]. порядок, за яким рішення ухвалюються шляхом безпосереднього, конкретного виявлення волі та

Предмет місцевого референдуму Прийняття, зміна або скасування рішень із питань, віднесених законодавством України до відання місцевим органам відповідних громад Прийняття рішень, які визначають зміст постанов місцевих рад та їхніх виконавчих і розпорядчих органів. Питання про найменування або переймену- вання сільрад, селищ, міст, районів, областей. Питання про об’єднання в одну однойменну ТГ, що має один адміністративний центр Питання про реорганізацію або ліквідацію комунальних установ громади Питання, пов’язані зі звільненням посадових осіб відповідної місцевої ради та її виконавчих і розпорядчих органів та висловлення недовіри депутатам місцевих рад Рис.1.5 Предмет місцевого референдуму (розробка автора) Місцеві вибори є найбільш поширеною формою прямого народовладдя, яка застосовується більшістю країн світу, як спосіб формування парламентських структур вони були закріплені вже в перших конституціях Європи. Через місцеві вибори народ обирає своїх представників, наділяє їх мандатом на здійснення відповідних повноважень, вибори, як демократична форма обрання представників народу, забезпечуються легітимність, стабільність, поступовість і наступність публічної влади. Можливість вирішення питань місцевого значення референдумом постає важливим фактором забезпечення дієвості інших форм громадської ак-

тивності, але видається спірним проведення на місцевому рівні консультативних референдумів, як це передбачено статутами окремих обласних центрів. Проведення референдумів має бути: правом територіальної громади, яке вона може реалізувати достатньо самостійно, бажання обраних нею органів та посадових осіб, засобом участі громади у вирішенні питань місцевого значення, особливо тих, які не можуть або не хочуть вирішувати обрані нею самоврядні інституції [3]. Отже, як бачимо предметом місцевого референдуму може бути: прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених ЗУ до відання місце-

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 43 вим органам відповідних об’єднаних територіаль- ідей, а проведення таких заходів дозволяє лише виних громад; прийняття рішень, які визначають міряти градус сприйняття рішень, напрацьованих зміст постанов місцевих рад та їхніх виконавчих і владою. розпорядчих органів [6]. Громадські експертизи, що, зазвичай, провоІншими формами прямого волевиявлення ме- дяться через громадські ради при органах місцевої шканців ТГ : є загальні збори громадян за місцем влади – теж свого роду опитування, але вже в іншій їхнього проживання, індивідуальні та колективні формі участі громадян – є вже важливим інструмеписьмові звернення, опитування і анкетування з пи- нтом впливу на місцевий розвиток. Такі громадські тань місцевого розвитку, громадські експертизи, ради часто є доволі підготовленими, активними та громадські ініціативи та слухання, вони є абсолю- професійними. Іноді запроваджується проведення тно доступними для кожного громадянина, але в су- громадських експертних клубів. Це не публічне зачасній практиці МС вони, загалом, використову- сідання представників громадських організацій, ються ще досить рідко, що свідчить про невисоку журналістів, науковців, активних громадян з метою зрілість територіальних громад, їхніх представни- обговорення та аналізу певної проблеми, а також ків у органах місцевої влади та громадян зокрема, розробки пропозицій щодо її розв’язання. Така фоале багато окремих громад досить активно викори- рма залучення громадськості до ухвалення рішень стовують прямі форми демократії, що стало для них на місцевому рівні є іноді більш ефективною, ніж уже правилом місцевого життя. громадські слухання, бо є фаховою і не перебуває Збори громадян – інструмент місцевої демок- під впливом адміністративного ресурсу [5]. ратії, який передбачає певні організаційні механіМісцева ініціатива є найбільш потужним інзми проведення, адже на зборах можуть ухвалюва- струментом місцевої демократії, однак використотися рішення, обиратись представники чи формува- вувати його потрібно досить виважено, адже на витися органи самоорганізації, рішення зборів, якщо борах громада фактично делегує свої повновавони стосуються компетенції органів місцевого са- ження власному представницькому органу – моврядування, мають бути ними обов’язково вра- місцевій раді, обирає керівника виконавчого органу ховані [3].

– сільського (селищного, міського) голову. ПідміОрганізаційно – правові засади виписуються у няти місцевою ініціативою законно обрані ОМС настатутах ТГ або в окремих положеннях, що прий- вряд чи є доброю практикою, але у разі, коли місмаються місцевими радами, на збори можуть вино- цева влада не дослухається до громади, застосуситися важливі питання розвитку громади (в т.ч. вання цього інструмента є цілком виправданим і програма соціально-економічного розвитку), ство- доречним [14]. рення комунальної установи, план забудови населеПраво місцевої ініціативи встановлено ст. 9 ЗУ ного пункту, звіти голови громади та депутатів мі- «Про місцеве самоврядування в Україні»: «Члени сцевої ради тощо. територіальної громади мають право ініціювати роУ зборах часто беруть участь громадяни, деле- згляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь – говані від певної кількості мешканців – в іншому якого питання місцевого самоврядування. Порядок випадку зібрати кворум важко через незацікавле- внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визнаність, байдужість чи низьку громадянську актив- чається представницьким ОМС або статутом ТГ з ність або політичну незрілість мешканців. Ініціато- урахуванням вимог ЗУ «Про засади державної рером скликання зборів може бути чинна влада або гуляторної політики у сфері господарської діяльночлени громади. сті» [10]. Громадські слухання – обговорення важливих Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у для громади питань, які мають різні альтернативні встановленому порядку, підлягає обов’язковому рішення, нотування та систематизація різних думок розгляду на відкритому засіданні ради за участю і прийняття більш вмотивованого та прийнятного членів ініціативної групи з питань місцевої ініціадля громади рішення. Громадські слухання – форма тиви. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного прямої участі членів ТГ у здійсненні місцевого са- на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародумоврядування, яка передбачена ЗУ «Про місцеве ється в порядку, встановленому представницьким самоврядування в Україні» [5]. Такі слухання міс- органами місцевого самоврядування або статутом цева влада зобов’язана проводити не рідше, ніж раз територіальної громади. Місцева ініціатива може на рік, а пропозиції, які вносять за результатами подаватись у вигляді особистих чи групових звергромадських слухань, «підлягають обов’язковому нень громадян до органу влади, що теж чітко регларозгляду органами місцевого самоврядування». ментується ЗУ, і місцева влада має їх обов’язково Ефективність такої форми спілкування з членами розглянути і у чітко визначений законом термін натериторіальної громади є доволі низькою – часто дати відповідь, а їхній розгляд передбачає й участь вони є формальним способом узаконити регуляти- у ньому авторів звернення. У таких зверненнях вивні рішення місцевої влади в Україні. словлюються й побажання щодо більш ефективної Опитування і анкетування з питань, які час від роботи місцевої влади та надання нею послуг. Отже, усі форми прямої та непрямої демократії часу проводить місцева влада, щоб виявити рівень довіри до неї або думку громади з того чи іншого в Україні мають недосконалі організаційно – прапитання, малоефективні з позиції громадського вові засади і ще не достатньо використовуються у впливу, тут громадськість не виступає генератором роботі органів місцевого самоврядування, тому з

44 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 прийняттям Закону України «Про місцеве самовря- Вісник Національної академії державного управдування в Україні» закріплено право членів терито- ління при Президентові України. Серія: Державне ріальних громад на участь у вирішенні місцевих пи- управління. 2016. № 3. С. 43-47. тань та визначено механізми такої участі: збори 7. Інноваційна Україна 2020: національна громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання, доповідь. за загальною ред. В. М. Гейця та ін. НАН але законодавець, вводячи до закону визначення України. К. 2015. 336 с. цих інструментів місцевої демократії, цілком сві8. Калетнік Г. М. Іпотечне кредитування в домо відніс деталі їхньої реалізації до відання міс- сільському господарстві України. Економіка АПК. цевих рад: адже у кожній конкретній громаді мож- 2013. № 7. C. 58–62. ливі свої особливості реалізації наданих цим зако9. Калетнік Г. М. Перспективи розвитку зеном прав, тому місцеві громади вчергове стали мельних відносин на ринку землі в Україні. заручниками політики органів центральної влади, Агро.Світ. 2012. № 12. С. 2–6. коли декларується їхнє право прямої демократії, а 10. Калетнік Г. М. Стратегіко – інституційні на практиці ці норми залишаються «мертвими», як засади ефективності використання потенціалу аграі право проводити місцеві референдуми. Склада- рного сектора економіки. Всеукраїнський науковоється враження, що центральна влада остерігається виробничий журнал «Економіка. Фінанси. Менеджпосилення активності територіальної громади, мент: актуальні питання науки і практики». 2015. втрати свого місцевого впливу, тому організаційні Вип. 1. С. 3–15. засади місцевої прямої демократії ще мало відпра11. Колесник Т.В. Регіональне програмуцьовано і не унормовано. вання як дієвий інструмент сталого розвитку сільМожна сказати, що безпосередньо реалізувати ських територій// Всеукраїнський Науково-практизаконні права на місцеві збори, громадські слу- чний журнал «Економіка, фінанси, менеджмент» хання та місцеві ініціативи на підставі закону прак- ВНАУ. № 3. 2019. 44-61с. тично неможливо, оскільки порядок їхньої реаліза12. Колесник Т.В. Інституційні стимули підції має бути визначений місцевими нормативними вищення ефективності державного сектору при деактами – статутом територіальної громади або ок- централізації. Економіка, фінанси, менеджмент: акремими положеннями, а місцеві ради не завжди туальні питання науки і практики. ВНАУ №1.2020. «умотивовані» їх приймати, але без участі терито- 69-86 с. ріальної громади, громадян в управлінні місцевими 13. Колесник Т.В. Методологія дослідження справами про ефективність управління місцевим змісту та сутності малих форм господарювання в розвитком говорити не варто, і потрібно акценту- сільській місцевості. Економіка. Фінанси. Менеджвати увагу на розробці і впровадженні механізмів та мент: актуальні питання науки і практики. 2017 р. організаційно – правових засад прямих форм місце- № 4. С.19-31. вої демократії, тому розвиток механізмів впрова14. Колесник Т.В. Особливості управління дження та вдосконалення різноманітних форм міс- бюджетом об'єднаних територіальних громад та їх цевої демократії та впровадження нових форм міс- специфічні завдання в сучасних умовах. THE цевої самоорганізації населення має стати SCIENTIFIC HERITAGE. Budapest. №49 (2020). підґрунтям життєздатних територіальних громад та Part .5 Р. 46-55 ефективним механізмом досягнення сталих тенден15. Про співробітництво територіальних гроцій динамічного соціально-економічного розвитку мад: Закон України від 17 червня 2014 р. № 1508країни.

VII станом на 17 червня 2014 р. [Електронний ресурс]. Офіційний сайт Верховної Ради України. Режим доступу: СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ: 1. Баймуратов М. О., Муніципальна влада: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1508-18. Назва актуальні проблеми становлення й розвитку в Ук- з екрана. раїні. монографія. К.: Одеса. 2008. С. 113.

16. Пронько Л.М. Становлення і розвиток мі2. Батанов О. Територіальна громада – пер- сцевої влади в Україні. Економіка. Фінанси. Меневинний суб’єкт муніципальної влади в Україні: по- джмент: актуальні питання науки і практики. 2016 няття та ознаки. Вісник ЦВК. 2008. № 2 (12). С. 52- р. (7). № 3. С. 88-97.

57.

17. Samborska O.Y., Kolesnik T.V. Dynamic of 3. Васильєва О. І. Організаційно-правові за- green economy development in Ukraine. Slovak сади місцевих ініціатив в Україні. Управління су- international scientific journal №43 (2020). Part .2 Р. часним містом. № 1-4/1-12 (37-40). К.: НАДУ. 2010. 46-53 С. 162-165.

18. Kolesnyk, T., Samborska, O., Talavyria, M., 4. Гошовська В. А. Перехід України на ста- Nikolenko, L. Problems and Perspectives in ндарти управління Європейського Союзу: Зміна по- Management.Ensuring the sustainable development of літико-управлінського мислення еліти: навч. посіб. the Ukrainian agrarian sector in conditions of К.: НАДУ. 2010. 146 с. globalization. Problems and Perspectives in 5. Закон України «Про місцеве самовряду- Management. Volume 16.Issue 3. 2018. P. 245-25 с. вання в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97 ВР.

19. Pronko L., Kolesnik T., Samborska O. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1997. № Activities of united territorial communities as a body of 24. С.170. local government in the conditions of power 6. Ігнатенко О. С. Критерії оцінки ефектив- decentralization in Ukraine. Baltic Journal of ності взаємодії місцевих органів влади в Україні. Economic Studies. Volume 4, Number 2. Rigа: Pablishing House “Bultija Publishing, Volume 4. No.2.

2018. P. 184-190 .

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 УДК 336.71 FEATURES OF THE ISLAMIC BANKING SYSTEM

45

Korol M. PhD of Economics, Associate Professor State Higher Educational Establishment “Uzhhorod National University” Uzhhorod, Ukraine ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІСЛАМСЬКОЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ Король М.М. кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри міжнародних економічних відносин ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Ужгород, Україна Abstract The article analyzes the peculiarities of the functioning of the Islamic banking system. In particular, the dynamics of development of Islamic banking institutions is considered. Describes the financial instruments used in Islamic banking and describes the leading centers of Islamic banking in 2019. Анотація В статті проаналізовано особливості функціонування ісламської банківської системи. Зокрема, розглянуто динаміку розвитку ісламських банківських інститутів. Описано фінансові інструменти, які використовуються в ісламській банківській справі та охарактеризовано провідні центри ісламського банкінгу 2019 року.

Keywords: Islam, banks, banking system, Islamic economy. Ключові слова: іслам, банки, банківська система, ісламська економіка. Введення. В останні 50 років країни, в яких переважно сповідується іслам, активно розробляють власну концепцію соціально-економічного розвитку. Ця концепція являє собою принципово інший підхід до організації системи господарського життя, який за своїми етичними, правовими й економічними установками істотно відрізняється від принципів і цінностей, що лежать в основі економіки індустріально розвинених країн. Одним з інститутів господарської системи ісламу є ісламські банки – особлива форма організації фінансового бізнесу, за якої послуги надаються клієнтам на безвідсотковій основі. Метою дослідження є аналіз світоглядних та структурних особливостей ісламської банківської системи. Матеріали та методи дослідження. Світовий досвід стверджує, що релігійні переконання мусульман, іудеїв, християн були проти використання банківського позичкового відсотка та лихварства. Проте, після затятої боротьби з цими заборонами католицька церква за часів папи Льва Х пішла на часткові поступки, дозволивши лихварство під заставу, а іудеям дозволила під мізерний відсоток видавати кредит верствам населення з середнім рівнем достатку. Іслам – наймолодша релігія у світі, в той час є другою за величиною у світі з понад 600 мільйонів послідовників. Питання, яке може законно задати будь-який досліджувач ісламського банкінгу, полягає в тому, що заборона ісламу проти риби становить щонайменше 1400 років, тоді як ісламські банки з'явилися в середині 1970-х. Чому ісламсь-

кому світу знадобилося стільки часу, щоб придумати альтернативу відсоткам? Відповідь ґрунтується на історичних фактах, які ми намагатимемося подати нижче. Прототипи ісламських банківських установ датуються першими днями ісламу та піднесенням Ісламської імперії (Золота доба ісламу). Бум внутрішньої і зовнішньої торгівлі товарами призвів до створення таких ісламських фінансових інструментів як депозити, грошові перекази тощо. Пізніше європейці переймуть ці мусульманські практики і продовжать їх розвивати надалі. Проте, з послабленням Ісламської імперії, ці практики заміняються західною фінансовою моделлю. Базові положення ісламської економіки були сформульовані в Корані та знайшли своє відображення в економіці Арабського халіфату – це уявлення про працю як джерело добробуту, про власність, про справедливий перерозподіл матеріальних благ через обов’язкові та добровільні пожертви, сплату податків, систему успадкування майна, тощо. Так само, результати економічної діяльності оцінюються не лише з позиції кількісних показників, але і з позицій відповідності певним моральним засадам [1]. Не можна не погодитися з науковцями,які стверджують про те, що мусульмани зробили великий внесок у розвиток банківської практики, оскільки за часів Ісламської імперії існувала [2]:  добре розвинена для свого часу законодавча система, яка містила, зокрема, чіткі правила, що регулювали усі операції;  потужна судова система, яка була здатна забезпечити виконання всіх законних договорів;

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 Ісламські банки є найважливішими елемен різні види комерційних паперів та банкнот, які були широко вживані, такі як векселі тами ісламської фінансової системи, які виконують (reqaahal-sayarifah), переказні векселі (suftaja) та аналогічні функції, що і звичні для нас традиційні банки: забезпечують діяльність національної sukuk;  ліцензовані банкіри, які мали офіси чи платіжної системи та виступають в ролі фінансоагентства в різних частинах Ісламської імперії та вого посередника. Ісламський банк поводиться, з приймали депозити, привласнювали борги (хавала), одного боку, як адвокат вкладників, а з іншого боку обмінювали гроші, випускали банкноти та вико- – як партнер потенційних інвесторів. Відносно підписання договорів з інвесторами, то ісламський нували багато інших послуг. В основі діяльності ісламського банку закла- банк визначається як один із партнерів договору. дена ідея того, що всі операції мають здійснюватися Максимізація прибутку – не мета. Прибуток прихона основі принципів шаріату, при цьому дить тоді, як економіка переходить у здоровий етап. відповідальність розподіляється рівномірно між Інструментом реалізації цього є ісламський банк, суб’єктами відносин, а прибуток вважається закон- функціями якого є, зокрема, зробити ефективність ним, якщо він є особистим внеском у вигляді та справедливість додатковими цілями, а не конкапіталу, праці та досвіду. З точки зору Корану і фліктуючими [6]. Ісламські банківські установи не варто розгляшаріату «риба» (заборона стягнення позичкового відсотку і лихварства) – найтяжчий гріх. В ісламі дати виключно за географічним походженням їх вітається отримання прибутків, проте засуджується капіталу, а в першу чергу їх варто розглядати за використання відсотка в якості отримання при- принципами діяльності. Іслам не забороняє отрибутку, оскільки це не супроводжується створенням мання прибутку, а заборона накладається виключно продукції, а отже і не може покращити якість життя на отримання фіксованого прибутку, що не залежить від результату. суспільства. Один з найвеличніших економічних теореВ постанові Ради Ісламської академії правовведення (фікха) № 10 «Про банківські операції і ве- тиків П. Самуельсон дуже влучно висловився дення операцій» чітко зазначено, що будь-яке збіль- відносно нульової ставки відсотка в ісламських шення розміру кредиту або введення позичкового банках: «Нульова ставка відсотка трохи нагадує відсотку по ньому вважається різновидом лих- «абсолютний нуль температури» у фізиці. Ми моварського відсотку («риба»), що заборонено жемо собі уявити, як наблизитися до цього, але навшаріатом. В якості альтернативи пропонуються ряд чи можемо уявити, що насправді відбувається. операції, які забезпечують грошовий обіг Мислення є поверхневим, якщо стверджувати, що відповідно до норм шаріату і економічних прин- інтерес є виключно грошовим явищем хижацького капіталізму» [7]. ципів ісламу [3]. Ісламські банки в своїй продуктовій лінійці виГоловною відмінністю парадигми діяльності ісламських банків, як вважає Л. М. Рябініна, є їх користовують широкий спектр різноманітних фінансове посередництво, а не кредитне, що прита- фінансових інструментів, створюючи тим самим манне універсальним традиційним банкам. Ми значний синергетичний ефект, який позитивно розділяємо цю думку, яка до переваг діяльності іс- впливає на стійкість банківської системи загалом. Охарактеризуємо основні фінансові інструламських банків як фінансових посередників відносить можливість використання спочатку безплат- менти, які є своєрідними родзинками ісламської них пасивів і наявність повного контролю за банківської системи: – мудараба – це угода, згідно з якою клієнт цільовим використанням наданих банком коштів, а серед недоліків – наявність надлишкової передає, а банк приймає грошові кошти з подальліквідності та неможливість вкладень у боргові зо- шим їх інвестуванням у торгівлю, промисловість чи сільське господарство. Дана угода є аналогом трабов’язання, як це роблять традиційні банки [4]. Термін «ісламська фінансова система» диційного банківського депозиту, її унікальність з’явився в середині 1980-х років. Вона включає в полягає в наперед відомому спрямуванні цих коштів [8]. При цьому, у випадку збитків клієнт себе наступні інститути:  ісламські банки, куди відносять як пов- весь ризик бере на себе, у випадку прибутку він ноцінні банківські підрозділи, так і «ісламські пропорційно розподіляється між учасниками угоди. вікна» звичайних банків, – мурабаха сприймається більшістю вче ісламські фінансові інститути, що не є банками (ісламські лізингові та факторингові ком- них шаріату як допустимий спосіб фінансування роздрібного банкінгу. Відстрочена оплата товару панії, фінансові компанії тощо), сприяла фінансуванню, зокрема, таких активів як  ісламське страхування (такафул),  ісламський ринок капіталу та його учас- транспортні засоби та навіть нерухомість. Мурабаха була успішною також завдяки короткому ники, періоду фінансування та малим розмірам фінансу ісламська фінансова інфраструктура (платіжна система, скрінінгова система, регулюючі вання. Розвиток фінансування мурабаха нерухомості було більш складним через обмеження органи, науково-дослідні організації тощо) [5, ст. шаріатом можливості встановити ціну наперед та 11]. через більш тривалі терміни та більші суми, що беруть участь у транзакціях [9].

46

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 47 – мушарака – це різновид операцій, коли цих випадках банк виконує функції амортизатора і банк здійснює фінансування не стягуючи відсотка, весь тягар провалу лягає на його плечі. проте бере участь у розподілі отриманого прибутку Першим визнаним комерційним банком, який в залежності від розміру внесків на основі договір- функціонував по ісламських принципах, вваних обов’язків, де обумовлюються всі деталі про- жається банк NasserSocialBank, що був заснований екту: термін, вид бізнесу, умови його реалізації, у 1971 році в Єгипті [5, с. 41]. Капітал його був графік розподілу прибутків та збитків [10, с. 42 - створений з виділених коштів президента респуб52]. ліки, а в статуті банку чітко було зазначено, що він Мудараба та мушарака називають стовпами іс- був безпроцентним, метою створення якого є розламського банківництва. ширення соціальної солідарності серед громадян та - іджар – це довгострокова оренда. Дана угода створення компетентного та справедливого сусє аналогом традиційної для нас лізингової операції пільства [2].

[11]. У 1972 р. після припинення дії Бреттон-Вудсь– іджар ва-іктина – це угода, згідно з кої системи та враховуючи наслідки фінансових якою орендар має можливість, сплативши орендні втрат експортерів нафти король Саудівської Аравії виплати, стати власником орендованого майна. Аль-Файсал звернувся в Організацію ісламського – кард-аль-хасан – це безвідсоткова по- співробітництва (Organisation of Islamic зика, видана особі та організації, що має бути по- Cooperation) з проханням створити міжнародний ісвернута в заздалегідь обумовлений термін. Банк ламський банк і як наслідок з’явився Ісламський може видати таку позику уряду чи організації за банк розвитку (IDB, Islamic Development Bank). цільовим призначенням: будівництво заводів, фаб- Він розпочав свою діяльність в місті Джидда (Сарик, доріг тощо [8]. удівська Аравія) 20 жовтня 1975 р., членами якого – сукук – це ідеальний інструмент з точки наразі є 57 держав-учасниць Організації Ісламської зору ісламських інвесторів, який може бути двох конференції (нині Організація ісламського типів: ісламські облігації та ісламські сек’юритиза- співробітництва). Функції групи Ісламського банку ції. Він не є боргом, а часткою реальних активів, які розвитку полягають в фінансуванні проектів екоторгуються на вторинному ринку. Даний ринок є номічного і соціального розвитку в країнах-члевідносно молодим, займає всього 1 % світового нах. Банк здійснює свою діяльність, ґрунтуючись ринку. Домінуюче положення займає Малайзія на законах і принципах шаріату.

(70%), Катар (14,7%), ОАЕ (4,9%), Індонезія (3,7%) Ця подія стала поштовхом до розвитку іслам[12]. Сукук ще називають основним провідником ських фінансів і в наступні 35 років було створено інтернаціоналізації ісламських фінансів. ряд ісламських фінансових установ. Цей процес Особливості вищезазначених ісламських опе- умовно можна поділити на такі етапи [14]: рацій, угод обумовлені неекономічними потребами, 1) під час першого етапу 1975-1979 рр. було а виключно необхідністю їх відповідати ісламу. створено 20 установ – 12 банків, 5 фінансових та інАле, в будь-якому випадку, всі ісламські фінансові вестиційних компаній, 2 такафули та 1-ну лізингову інструменти мають аналог з-поміж традиційних ін- компанію. струментів не ісламських фінансових установ. Найбільшим за обсягом капіталу та активів Концепція ісламського банкінгу існує кілька став BankTejarat (Іран)– 326 млн. та 59 млрд. дол. десятиліть. Перша спроба створення ісламської відповідно. Dubai Islamic Bank був найбільшим за фінансової установи відбулася в Пакистані напри- обсягом депозитів – 16 млрд. дол., а також за рівнем кінці 1950-х років із створенням місцевого ісламсь- прибутку – 430 млн. дол. кого банку в сільській місцевості. Деякі благочеЗагалом усі інститути, створені в цей період, стиві поміщики, які здавали кошти без жодних від- володіли капіталом у розмірі 2,5 млрд. дол., актисотків, а потім позичили дрібним землевласникам вами – 101 млрд. дол., депозитами – 38 млрд. дол. на сільськогосподарський розвиток, ініціювали та прибутком у обсязі 969 млн. дол. Загальний обексперимент. Позичальник не сплачував відсотки сяг активів в 39 разів перевищував обсяг капіталу. за авансовий кредит, але для покриття операційних 2) На другому етапі з 1980 – 1984 рр. було витрат банку стягувалася невелика плата. Плата створено ще 45 установ, з яких 30 – банки, 12 – була набагато нижчою, ніж відсоткова фінансові та інвестиційні компанії, та 3 - такафули. ставка. Незважаючи на те, що досвід був обнадійНайбільшим був Ісламський банк Катару ливим, за його невдачу відповідали два основні (Qatar Islamic Bank) з капіталом 595 млн. дол., актифактори. По-перше, орендодавці вкладників вами 14 млрд. дол., депозитами 11,5 млрд. дол. та розглядали вклади як разову подію. Зі збільшенням прибутками в розмірі 503 млн. дол. Загальний кількості позичальників розрив між наявним капітал нових інститутів становив 3 млрд. дол., аккапіталом та необхідним кредитом став величез- тиви - 40 млрд. дол., депозити - 31 млрд. дол., а приним. По-друге, співробітники банку не мали повної буток - 530 млн. дол. автономії щодо його діяльності; вкладники виявУ відповідь на стрімке зростання кількості ляли значні інтереси у тому, як їхні гроші були по- банків та гостру потребу в кваліфікованому персозичені [13]. налі в 1981 році був створений Міжнародний інстиМожуть статися випадки, коли сам проект є тут ісламських банків та ісламської економіки [2]. виправданим, проте загальні економічні обставини можуть призвести до його остаточного провалу. У

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 3) На третьому етапі 1985–1989 рр. було відповідно. Загальний капітал усіх інститутів склав створено ще 40 установ, з яких 15 – банки, 19 – 1,8 млрд. дол., активів майже 9 млрд. дол., депофінансові та інвестиційні компанії та 6 - такафулів. зитів – 5,7 млрд. дол., а прибуток - майже 153 млн. Найбільшим інститутом став AlRajhi Bank Са- дол. Активи в 4,8 разів перевищували капітал. удівської Аравії з капіталом 600 млн. дол., акти5) На шостому етапів 2000-2004 рр. ще 40 вами 14 млрд. дол, депозитами в 10 млрд. дол. і при- установ було створено, з яких 30 банків та 10 інвебутками в 411 млн. дол. Загальний обсяг капіталу стиційно-фінансових компаній, та знову жодного утворених інститутів у цей період становив 2,3 такафулу. Найбільшим за розміром капіталу став млрд. дол., активів – 26 млрд. дол.

Saudi Arabia’s Bank Albiladі з 799 млн. дол. З точки 3) Під час четвертого етапу 1990–1994 рр. зору активів та депозитів, найбільшим був було створено 93 установи, з яких 51 – банки, 40 – Indonesia’s Bank Kerjasama Rakyat з 6 млрд. дол. і 5 фінансово-інвестиційні компанії та 2 такафули. млрд. дол. відповідно, а з точки зору прибутку Найбільшим за рівнем капіталу на той час став Iran’s Eqtissad Novin з 278 млн. дол. Сукупний інвестиційний фонд Саудівської Аравії AlTawfeeq - капітал фінансових установ, створених протягом 304 млн. дол., найбільшим за рівнем активів був шостої фази перевищив 5 млрд. дол., активи – 33 Pakistan’s First Allied Bank Modaraba–5 млрд. дол., а млрд. дол., депозити – 23 млрд. дол. США, а прибунайбільш прибутковим –Qatar International Islamic ток – близько 893 млн. дол.

Bank з прибутком у розмірі 110 млн. дол. Загальний 6) Кількість фінансових установ, створених капітал усіх новостворених установ становив протягом 2005-2009 рр., становила 31, з них 20 – близько 3 млрд. дол., активи – 33 млрд. дол., депо- банки та 11 – інвестиційно-фінансові установи. зити – майже 22 млрд. дол. США, а прибуток - 787 Найбільшим за обсягом капіталу та активами був млн. дол. США. Активи в 11 разів перевищували Saudi Arabia’s Bank AlInma. Найбільшим за обсякапітал [2, ст. 22]. гами депозитів став Malaysia’s RHB Bank з 1,7 4) На п’ятому етапі, в кінці 90-х створено млрд. дол., а найбільший за обсягом прибутку став 40 установ, з яких 27 – банки та 13 – фінансові та Kuwait’s AlImtiaz Bank з 105 млн. дол. На даному інвестиційні компанії. Разом з тим, тоді не було етапі сукупний капітал становив майже 10 млрд. створено жодного такафулу. дол., активи майже 22 млрд. дол., депозити – 8,3 Найбільшою установою за рівнем капіталу та млрд. дол., а прибуток – 580 млн. дол. активів став AbuDhabi Islamic Bank з 272 млн. дол. Таким чином, за 35 років до 2009 року було США та 1,7 млрд. дол. відповідно. Найбільшим за утворено 311 ісламських фінансових установ, з рівнем депозитів та прибутку став Malaysia’s Bank яких 59%– банки, 36%– інвестиційно-фінансові Muamalat з 1,3 млрд. дол. та 4,7 млн. дол. компанії та 13% – такафул [2, с. 45].

48

70000000

50000000 40000000 30000000

29

1975 19723850 1976 4270653 1977 9703522 1978 1985042 1979 65197177 1980 5956599 1345821 1981 1982 16594190 1983 12827670 1984 3342122 4174991 1985 1986 41626 1987 14772028 1988 4726420 1989 2550454 1990 3777666 1991 6021816 1992 7864174 1993 10048480 1994 5063539 1995 627067 1996 1096456 1997 2710424 1998 630733 1999 3861088 2000 8866821 2001 941856 2002 13019383 2003 915898 2004 9336885 2005 9965433 2006 7471606 2007 2089330 2008 1575594 2009 706167

60000000

35

23

7

5

10000000 0

3

2

3

25 20

15

13

10

20000000

17

16

30

13

13

13

11

9

9

11

8

6

5

4

2

8

7

5

6

8

5

3

Приріст Активів (тис. дол.)

15

10

10

5

3

2

5 0

Приріст фінансових інститутів

Рис. 1 Динаміка кількості ісламських фінансових інститутів та їх активів, 1975–2009 рр. Джерело: [15] Для посилення співпраці та координації між ісламськими банками у 1977 році була створена Міжнародна асоціація ісламських банків (International Association of Islamic Banks) зі штаб-квартирою у Мецці (Мекка). Вона також була відповідальна за створення бази даних ісламських фінансових інститутів, проте у липні 1999 р. припи-

нила своє існування. Відповідні обов'язки були передані Генеральній раді з питань ісламських банків та фінансових установ (CIBAFI, General Council for Islamic Banks and Financial Institutions) у Бахрейні. Вже в 2012 року в Раді було 114 членів, у тому числі 66 ключових та 48 спостерігачів [2].

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 49 Рада була добре спланована та укомплектоГеографічна експансія ісламських банків вана, але постійний потік збору даних часом пору- набула значного поштовху після глобальної світошувався з ряду адміністративних причин. Після вої фінансової кризи 2008–2009 років та європейсьцього відповідальність за базу даних частково кої боргової кризи 2011–2012 років. Як наслідок, існамагалися перейняти інші установи з різним сту- ламські банківські інститути тісно співпрацюють із пенем достовірності. Саме тому, практично, немо- міжнародними партнерами, такими як Citibank, жливо здійснити абсолютно достовірний аналіз BNP Paribas, HSBC, тощо, які відкривають у своїх протягом 2010-2019 років [15, с. 27]. установах «ісламські вікна» – спеціальні Такі країни, як Іран, Судан та Пакистан по- підрозділи, які функціонують на засадах ісламсьвністю ісламізували свої фінансові системи. Навіть кого банкінгу [16]. більше, Пакистан почав ісламізацію фінансової сиОкрім того, релігійно-демографічні передустеми з кінця 1970-х років, а в Судані така ідея була мови впровадження ісламського банкінгу в своїх розглянута, коли Університет Омдурмана у 1966 національних фінансових системах мають такі році запровадив тему існування ісламської еко- західноєвропейські країни: Франція (іслам сповідуноміки як основного методу ведення бізнесу. ють 4,7 млн. осіб), Німеччина (4,1 млн. осіб), ВелиПерша ісламська фінансова установа в кобританія (понад 2,7 млн. осіб), Італія (1,5 млн. західному світі – Ісламська банківська система (за- осіб), Іспанія (1 млн. осіб). Головним центром ісраз Ісламський Фінансовий Дім) була відкрита у ламського банкінгу вважається Великобританія, де Люксембурзі в 1978 році. Після у 1981 році у Швей- функціонують 5 повноцінних ісламських банків царії відкрили Daral –Malal - Islam. У США в 1987 (Bank of London and Middle East, QIBUK, European році був створений фінансовий дім Lariba, який Islamic Investment Bank, Gatehouse Bank, Islamic став передовим фінансовим інститутом, що Bank of Britain). Окрім цього, щонайменше 17 трафункціонує в 35 штатах США. В Австралії в 1989 диційних банків Великобританії у своїх підрозділах році був створений Мусульманський Суспільний відкрили «ісламські вікна» [16, с. 85 - 100]. Кооператив Австралії. Разом з цим, ісламські фінанси мають велике Можна назвати декілька причин зацікавле- майбутнє в США. Ісламський фінансовий ринок в ності в Європі ісламськими банківськими опе- США складає близько 1,5 млрд. дол. США. Ліценраціями: зований іпотечний кредитор, Guidance Financial, є 1) кількість мусульман в Європі складає поточним лідером на ісламському ринку житлового біля 50 млн. осіб. Існує тенденція щодо її зростання, фінансування, працює в 32 штатах, і видав понад а, отже, як наслідок зростатиме попит на ісламські 900 мільйонів доларів через угоди мушарак [2]. банківські послуги, З 2010 року в аналітичному виданні Global 2) диверсифікація портфелю за рахунок ви- Islamic Finance Report (GIFR) щороку висвітлюкористання різноманітних фінансових інстру- ються останні події у світовій галузі ісламських ментів, зокрема й ісламських. фінансових послуг. Кожне таке видання має специВ ісламських країнах може функціонувати фічну тематику. Так, згідно з GIFR провідними ценрізна за масштабом і охопленням ісламська трами ісламського банкінгу в 2019 році стали Індобанківська система: від виключно ісламських незія, Малайзія, Іран, Саудівська Аравія та Судан. банків в країні до поєднання їх з традиційними банками.

Рис. 2 Провідні країни ісламського банкінгу, 2018–2019 рр. Джерело: [17, с. 3]

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 Так, в 2019 році Індонезія займала перше місце їх традиційних національних фінансових системах. з показником 81.93, обігнавши Малайзію, яка Ісламський банк є захисником вкладів, оскільки він домінувала в індексі з 2011 року. Попередніми враховує інтереси суспільства в цілому під час очільниками рейтингу були Іран та Малайзія. До прийняття рішень. Проте це не має наводити нас на 2020 року Малайзія три роки поспіль займала думку, що кожен долар, який виходить з банку, поперше місце, змінивши Іран. В 2016 році Індонезія винен бути конкретним проектом. підскочила 5 позицій, та зайняла перше місце. Варто відмітити той факт, що саме Малайзія є СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ: найбільшим ринком емісії сукук, в той час як в Ірані 1. Пророченко Н. О. Доктрина ісламської весь фінансовий сектор функціонує відповідно за- економіки: теорія і практика / Н. О. Пророконів Шаріату. ченко URL: До факторів, які призвели до піднесення Індо- http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/12345678 незії можна віднести: 9/6402/Prorochenko_Doktry_na_islamskoyi_ekonomi 1. Політична підтримка на найвищому рівні: ky.pdf?sequence=1&isAllowed=y. Президент Джоко Відодо сам очолює національний 2.

Al-Harbi A. Development of the Islamic комітет (Комітет Насіонал Кеуанган Сярій.

Banking System / Ahmad Al-Harbi // ResearcheGate. – 2. Розвиток регуляторних норм у галузі іслам- 2015. – URL: https://www.researchgate.net/publicaських банківських фінансів також значно допоміг tion/338898444_Development_of_the_Islamic_Bankкраїні стати світовим ринком IBF (ісламські ing_System. банківські фінанси). Орган фінансових послуг 3. Постановления и рекомендации Совета (OJK) та Bank Indonesia (центральний банк) тісно исламской академии правоведения (Часть 1). – працювали над створенням рівних умов для IBF в 2017. – URL: https://www.worldislamlaw.ru/?p=218. країні.

4. Рябініна Л. М. Генезис та докорінні 3. Приватний сектор також відіграв надзви- відмінності парадигми СУЧАСНИХ традиційного чайно важливу роль у просуванні ісламських та ісламського банків як посередників грошового банківських фінансів(IBF). Банк Syariah Mandiri ринку. “Економіка України”. — 2015. — 2 (639).

(BSM) тепер став світовим лідером IBF, хоча його 5. Трунин П. В. Исламская финансовая сиголовна увага залишається на національному / стема: современное состояние и перспективы развнутрішньому ринку [17, с. 56]. вития / П. Трунин, М. Каменских, М. МуфтяхетдиМожна виділити наступні етапи, через які нова. – М.: ИЭПП, 2009. - 88 с.: ил. – (Научные країна може пройти в міру розвитку повноцінно труды / Ин-т экономики переходного периода; № функціонуючого ісламського банку: 122Р).

1) відкриття « ісламського вікна », тобто 6.

Iraj Toutounchian, Islamic Money and підрозділу в звичайному банку, за допомогою якого Banking: Integrating Money in Capital Theory / Iraj клієнти можуть вести бізнес, використовуючи лише Toutounchian, p.384. сумісні інструменти шаріату; 7.

Samuelson, P.A. 1964, Economics, An In2) створення ісламської філії або перетво- troductoryAnalysis (sixthedition), McGraw-Hillрення в повноцінний ісламський банк (коли «іслам- BookCompany, N.Y. ське вікно» зібрало значну клієнтську базу).

8. Сембер С. В. Ісламські банки: особлиВисновок. Таким чином, ісламський банківсь- вості функціонування і розвитку / С.В. Сембер, В.С. кий бізнес має дві переваги перед звичайним Стойка, Н.Е. Легеза // Економіка промисловості. — банківським бізнесом. Перший – це уявлення про 2016. — № 1 (73). те, що ісламські банки прив'язані до більш високого 9.

Global Islamic Finance Report // ВМВ Isморального рівня. Вони не будуть брати на себе lamic. – 2011. – URL: http://gifr.net/pdf/gifr_2011.pdf. безвідповідальні суми ризику або не платити великі 10. Арутюнов В. Х. Банківська справа в бонуси своїм топ-банкірам. Друга полягає в тому, світлі морально-етичних норм ісламу / В. Х. Арщо прибуток отримується від ідентифікованих ак- утюнов, В. М. Свінціцький // Підвищення ролі тивів, а не непрозорих комбінацій похідних та банківської системи в економічному зростанні : мацінних паперів. Оскільки ісламські банки не мо- теріали наук.-практ. конф. 18–19 листоп. 2004 р. / жуть заробляти гроші за допомогою відсотків, вони М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т покладаються на зв'язки з матеріальними активами, [та ін.] ; редкол.: А. М. Мороз (наук. ред.) [та ін.]. – такими як нерухомість та власний капітал, стягу- Київ : КНЕУ, 2004. – С. 42–52. ючи орендну плату замість відсотків.

11. Evolution of Islamic Banking in the world Отже, концепція безвідсоткової банківської and the privilegges it Offers. Explain and Illustrate in справи вже не є тільки теорією, а ствердно говорить the worldwide aspect // The Lawyers and Jurists. – нам про парадигму діяльності ісламських банків. 2017. – URL: https://www.lawyersnjurists.com/artiЕволюція ісламського банківництва довела її ефек- cle/evolution-islamic-banking-world-privileges-offersтивність та дієздатність, зокрема під час світових explain-illustrate-worldwide-aspect/. фінансових криз, що зробило її конкурентноспро12. Пантєлєєва Н.М. Ісламська банківська можною по відношенню до традиційного банків- справа: сутність, інновації та регулювання // Наук. ництва. Сьогодні ісламська фінансова індустрія не вісн.: Фінанси, банки, інвестиції. – 2012. – № 3. обмежена географічними кордонами, сягає далеко за межі ісламських країн, посилюючи свою роль у 50

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 51 13. Evolution of Islamic Banking // Islami Bank 16. М. Рубцова, М. Гасанов Інтеграція ісламBangladesh Limited. – 2020. – URL: https://www.is- ського банкінгу у традиційні банківські системи. – lamibankbd.com/abtIBBL/cis_evolution_of_isURL: lamic_banking.ph. http://www.academia.edu/download/56858470/M8_R 14. Global perspective on Islamic Banking & In- ozwoj_spolecznosci_T3.pdf#page=85. surance // Newhorizon. – 2019. – URL: http://data.is17. Islamic Finance Country Index – IFCI 2019 lamic-banking.com/NH/PDF/200.pdf. // DDCAP Group.

– 2019.

– URL: 15. Global perspective on islamic banking & in- http://www.gifr.net/publications/gifr2019/ifci.pdf. surancehttp URL://data.islamicbanking.com/NH/PDF/200.pdf.

A SLAPPY ATTEMPT TO GIVE OUT A GENERAL CONTENT CHARACTERISTIC OF RESEARCH ABOUT MVL AIRPORTS Leontyev R. Computer center of the Far East office Russian Academy of Sciences Khabarovsk, Russia НЕЛЕПАЯ ПОПЫТКА ВЫДАТЬ ОГЛАВЛЕНИЕ ЗА ОБЩУЮ ХАРАКТЕРИСТИКУ ИССЛЕДОВАНИЯ ОБ АЭРОПОРТАХ МВЛ Леонтьев Р.Г. д-р экон. наук, профессор, почетный работник высшего профессионального образования РФ, главный научный сотрудник ВЦ ДВО РАН, г. Хабаровск, Российская Федерация Abstract The article analyzes the absurd attempt of its producers presented in the response of the leading organization to give out the table of contents of the dissertation on the management of airports of local airlines for its "general characteristics". It is proved that this attempt by MIIT employees was caused by their negligent ignorance of the text of the dissertation, and its (attempts) result was a falsified (that is, actually non-existent in reality) content of this scientific qualification work. Аннотация В статье подвергнуты анализу представленная в отзыве ведущей организации нелепая попытка его продуцентов выдать оглавление диссертации о менеджменте аэропортами местных воздушных линий за ее «общую характеристику». Доказано, что эта попытка сотрудников МИИТ вызвана их халатным незнанием текста диссертации, а ее (попытки) результатом стала фальсифицированное (то есть на самом деле несуществующее в действительности) содержимое этой научно-квалификационной работы.

Keywords: Airport management, local airlines (MVL), state scientific certification, dissertation, review of the leading organization, table of contents and general characteristics of the dissertation. Ключевые слова:Менеджмент аэропортами, местные воздушные линии (МВЛ), государственная научная аттестация, диссертация, отзыв ведущей организации, оглавление и общая характеристика диссертации. Между невежеством и знанием лежит пропасть. Японская пословица Известно, что в соответствии с пунктом 23 (абзац 1) действующего на момент защиты диссертации Милой “Положения о порядке присуждения ученых степеней”, утвержденного постановлением правительства РФ от 30 января 2002 года № 74 (в редакции постановления правительства РФ от 20 июня 2011 года № 475) (далее – «Положение о порядке присуждения ученых степеней!), «диссертационные советы назначают по диссертациям ведущие (оппонирующие) организации, «известные своими достижениями в соответствующей отрасли науки». Однако, «диссертационный совет ДМ 223.005.02 при Морском государственном университете им. адм. Г.И. Невельского» по диссертации

Милой назначил ведущей организацией «Московский государственный университет путей сообщения (МИИТ)», который практически неизвестен своими достижениями в научной сфере гражданской авиации. Во всяком случае, в 2012 году не были известны изданные под эгидой данного вуза "ваковские" и обычные научные публикации в этой же сфере. Поэтому МИИТ, как и его сотрудники, поставившие свои подписи на отзыве этой ведущей организации, в 2012 году не были достаточно «известными своими достижениями в научной сфере гражданской авиации (воздушного транспорта)». При этом, забегая вперед, следует отметить, что именно эта причина, не в последнюю очередь, предопределила отвратительно неприемлемое качество содержания упомянутого отзыва на пресловутое «диссертационное исследование» соискателя ДВГУПС Милой.

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 В силу вышеизложенного представляется не- во-первых, как уже отмечалось выше в преобходимым детально рассмотреть содержание амбуле раздела 3 настоящей работы, в соответствии представленного МИИТ отзыва ведущей организа- с пунктом 23 (абзацы 2 и 3) «Положения о порядке ции, конкретные впечатления о котором могут оха- присуждения ученых степеней» именно «в отзыве рактеризовать приведенные в настоящей работе ведущей организации» официально не «отражаниже следующие негативные обстоятельства. ется» и не «содержится» такой придуманный КуДля начала следует отметить, что в соответ- ренковым и др. раздел, как «общая характеристика ствии с пунктом 23 (абзацы 2 и 3) «Положения о диссертации»; порядке присуждения ученых степеней», «в отзыве - во-вторых, как указывалось в монографии [1, ведущей организации отражается значимость по- с. 43] автора настоящей работы, в структуре любого лученных автором диссертации результатов», а «в автореферата обычно рекомендуется выделять 4 отзыве о работах имеющих прикладной характер, раздела, из которых первым является раздел «Обдолжны также содержаться конкретные реко- щая характеристика работы» [2]. В данном разделе мендации по использованию результатов и выводов любого автореферата и во введении любой доктордиссертации». ской или кандидатской диссертации обычно выдеИтак, в «диссертационный совет ДМ ляются несколько подразделов ("позиций" [2]): ак223.005.02 при Морском государственном универ- туальность исследования; степень разработанности ситете им. адм. Г.И. Невельского» поступил «От- проблемы; цель и задачи исследования; предмет и зыв ведущей организации федерального государ- объект исследования; методологическая, теоретиственного бюджетного образовательного учрежде- ческая и эмпирическая база исследования; научные ния высшего профессионального образования результаты, выносимые на защиту; научная но«Московский государственный университет путей визна результатов исследования; теоретическая и сообщения» на диссертацию Милой А. В. «Управ- практическая значимость работы; соответствие ление инфраструктурой аэропортов малой ин- диссертации паспорту научной специальности; тенсивности полетов», представленную к защите апробация и реализация результатов исследования; на соискание ученой степени кандидата экономиче- публикации (с выделением публикации в журнале ских наук по специальности 08.00.05 – «Экономика по списку ВАК Минобрнауки России); структура и и управление народным хозяйством (экономика, содержание (оглавление) диссертации; организация и управление предприятиями, отрас- в-третьих, однако, непонятно зачем представлями, комплексами: транспорт)». ленный в «отзыве ведущей организации» МИИТ и Этот документ государственной научной атте- нелепо названный Куренковым и др., как «Общая стации утвердил «и. о. проректора по научной ра- характеристика диссертации», первый раздел на саботе, д.т.н., профессор Саврухин А.В.» (в данной мом деле разъясняет читателю всего лишь струкрасшифровке утверждающей подписи после слова туру и содержание (оглавление) диссертации Ми«работе» следовало отобразить, хотя бы, аббревиа- лой. Налицо - незнание Куренковым и др. требоватуру «МИИТ», поэтому здесь налицо – недопусти- ний пункта 23 (абзацы 2 и 3) «Положения о порядке мая ошибка в оформлении отзыва ведущей органи- присуждения ученых степеней» и общепринятых зации), а подписали его «зав. кафедрой «Транспорт- рекомендаций по оформлению автореферата [2]; ный бизнес», доцент» С.В. Абрамов и - в-четвертых, вместе с тем в соответствии с предполагаемый инициатор-продуцент подготовки данными рекомендациями «самое главное - следует данного «отзыва» - заместитель директора Инсти- кратко описать структуру диссертации или приветута управления и информационных технологий сти текст оглавления работы» [2]. В связи с этим (ИУИТ) по научной работе Московского государ- следует отметить, что на стр. 11 своей диссертации ственного университета путей сообщения, профес- Милая кратко описала ее структуру, а на стр. 2 просор кафедры «Транспортный бизнес», доктор эко- сто представила ее же оглавление («содержание»). номических наук, профессор» П.В. Куренков. Однако, Куренков и др. почему-то решили пойти Указанный отзыв содержит следующие раз- дальше Милой и попытались в первом разделе «отделы: «Общая характеристика диссертационной ра- зыва ведущей организации» в утвердительной боты»; «Актуальность и значимость для науки и форме (и часто «со своей колокольни») кратко конпроизводства полученных автором диссертации ре- статировать, что этот соискатель конкретно предзультатов»; «Новизна исследований и полученных принял в каждой составной части своей диссертарезультатов, выводов и рекомендаций, сформули- ции. И, как будет выяснено позже, именно эта инированных в диссертации»; «Наиболее значимые для циатива Куренкова и др. привела к тому, что эти науки и производства, полученные соискателем ре- ответственные и, казалось бы, высококвалифицизультаты»; «Конкретные рекомендации по исполь- рованные сотрудники МИИТ во многих случаях зованию результатов и выводов диссертации»; «За- превзошли уровень некомпетентности пресловумечания и недостатки»; «Оценка диссертации в це- того соискателя ДВГУПС Милой; лом».

- в-пятых, как отмечается в монографии [1, с. Уже по названию и приведенному тексту пер- 176], «содержание» (оглавление) диссертации соисвого раздела отзыва ведущей организации МИИТ кателя ДВГУПС Милой (стр. 2) по своей общей «Общая характеристика диссертации» можно вы- структуре и обозначению заголовков разделов и явить следующие негативные обстоятельства: подзаголовков подразделов очень похоже на «содержание» документа Правительства Хабаровского 52

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 53 края, как «Программа развития и модернизации 11) соискателя ДВГУПС Милой. При этом Куренаэропортов Николаевск-на-Амуре, Охотск, Аян, ков и др. никаких замечаний к указанным сведеЧумикан, Богородское, Херпучи на период до 2029 ниям не сделали, поэтому неясно, зачем они восгода» [3, с. 2]. И это не удивительно, поскольку Ми- произвели эти сведения в «отзыве ведущей органилая жульнически использовала этот документ (вме- зации»? Ведь читатели беспрепятственно могли сте с его «содержанием», то есть оглавлением) как ознакомиться с этими сведениями в автореферате основу своей «диссертации». Причем «содержа- Милой; ние» (оглавление) диссертации Милой (стр. 2), как - во-вторых, Куренков и др. постыдно и хаи оглавление (содержание) документа Правитель- латно воспроизвели в данном абзаце «отзыва ведуства Хабаровского края [3, с. 2] буквально испещ- щей организации» те же грамматические ошибки и рено сомнительными терминами «аэропорты малой неточности, которые присутствовали в соответинтенсивности полетов» и «в условиях малой ин- ствующих подразделах автореферата (стр. 8) и в тенсивности полетов». Дело в том, что Милая и К* диссертации (стр. 11) Милой: 1) после словоформы (Комарова и Фисенко) простодушно украли эти «на 202 страницах» запятая не нужна; 2) «основной термины (как и многое другое [4]) из указанного текст диссертации» Милой «изложен» не «на 202 официального программного документа Прави- страницах» (как это указано в «отзыве ведущей ортельства Хабаровского края [3] и жульнически при- ганизации»), а, на самом деле, на 198 страницах; 3) менили их не только для обозначении темы диссер- поскольку в «основной текст диссертации» какиетации Милой, но и во всем ее тексте; либо «приложения» не входят, то последнее слово- в-шестых, кроме того [1, с. 177], «содержа- сочетание второго предложения данного абзаца - «и ние» диссертации Милой (стр. 2), также испещрено 4 приложения» - следует поставить также последдругими сомнительными терминами «аэропортовая ним, но в первом предложении этого же абзаца; инфраструктура» и «инфраструктура аэропортов», - в-третьих, более того, Куренков и др., вероранее употребленных в докладе Группы Всемир- ятно по неосторожности, проявили головотяпство и ного банка «Роль государственного и частного сек- расхлябанность, допустив в данном абзаце «отзыва торов в инфраструктуре воздушного транспорта ведущей организации» и другие грамматические и (ИВТ)» [5]. «Сомнительными» потому, что все эти фразеологические ошибки и неточности, которых используемые в докладе [5] понятия и их определе- нет в автореферате и диссертации Милой: 1) после ния являются, мягко говоря, спорными, поскольку слова «глав» следовало бы поставить запятую и противоречат, в частности, даже документам союз «и» убрать, а после слова «заключения» ИКАО. К сожалению, эти понятия и их определе- убрать запятую и поставить союз «и»; 2) употребния [5] также были широко использованы в офици- ление дважды в относительно коротком данное абальном документе Правительства Хабаровского заца словосочетания - «библиографический список края [3], из которого, собственно, Милая их и использованных источников» - является недопуукрала; стимой для документов государственной научной - в-седьмых, таким образом, Куренков и др., аттестации тавтологией; 3) в диссертации Милой формируя первый раздел «отзыва ведущей органи- присутствует не ««библиографический список исзации» МИИТ, даже не подозревали, что, по сути, пользованных источников» (как это беспричинно они являются «компаньонами» Милой в плагиате указали Куренков и др.), а «библиографический (литературном воровстве). список использованной литературы»; 4) после Анализ всех шести абзацев, сформулирован- слова «таблиц» следовало бы поставить запятую и ных первом разделе «отзыва ведущей организации» союз «и» убрать; 5) вместо некорректного слова МИИТ (Куренков и др.), позволяет выявить следу- «наименования» следовало бы употребить корректющие негативные обстоятельства. ное слово «наименование»; 6) первый раздел «от1. Первый абзац. В первом абзаце первого зыва ведущей организации» МИИТ Куренков и др. раздела «отзыва ведущей организации» МИИТ (Ку- именовали неверно, а в автореферате и диссертации ренков и др.) сообщается буквально следующее. Милой соответствующий подраздел назван пра«Общая характеристика диссертационной вильно – «Структура и объем диссертации» - в-четвертых, нетрудно убедиться в том, что в работы. Представленная диссертация состоит из введения, трех глав и заключения, библиогра- данном случае ответственные и, казалось бы, высофического списка использованных источников. коквалифицированные сотрудники МИИТ КуренОсновной текст диссертации изложен на 202 ков и др. превзошли уровень безграмотности и стестр., и включает 26 таблиц, 13 рисунков и 4 при- пень некомпетентности пресловутого соискателя ложения. Библиографический список использо- ДВГУПС Милой.

2. Второй абзац. Во втором абзаце первого ванных источников содержит 241 наименования». раздела «отзыва ведущей организации» МИИТ (КуАнализ содержания данного абзаца первого ренков и др.) сообщается буквально следующее. раздела «отзыва ведущей организации» МИИТ (Ку«Во введении обоснована актуальность выренков и др.) позволяет выявить следующие нега- бранной темы исследования, определены ее тивные обстоятельства: цели и задачи, объект и предмет, представлены - во-первых, данный абзац содержит те же све- наиболее существенные результаты исследовадения, которые приведены в соответствующих подразделах автореферата (стр. 8) и в диссертации (стр.

54 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 ния, положения научной новизны, а также тео- дано убедительное обоснование того, что формулиретическая и практическая значимость ра- ровка темы (названия) диссертации Милой «Управботы». ление инфраструктурой аэропортов малой интенАнализ содержания данного абзаца первого сивности полетов» - представляется необоснованраздела «отзыва ведущей организации» МИИТ (Ку- ной и, более того, просто неграмотной, и потому ренков и др.) позволяет выявить следующие нега- неприемлемой. И что налицо – сформулированная тивные обстоятельства: соискателем мнимая тема (квазитема) уже «защи- во-первых, в данном втором абзаце Куренков щенной» диссертации Милой; др. допустили фразеологические ошибки, недопу- во-пятых, причем знакомство с содержанием стимые для документов государственной научной диссертации Милой позволяет убедиться, что реаттестации: 1) вместо некорректного местоимения ально этот пресловутый соискатель ДВЕУПС мог «ее» следовало бы употребить местоимение «его» бы претендовать на лишь на весьма тривиальную как относящееся к первому слову «исследования»; тему исследования с заведомо очевидным результа2) после второго слова «исследования» следовало том, например, либо «Доказательства ошибочности бы убрать запятую и поставить союз «и»; 3) после гипотезы об эффективном использовании государслова «положения» употребить местоимение «их»; ственно-частного партнерства в сфере деятельно4) следовало бы перед словом «теоретическая» упо- сти аэропортов МВЛ», либо «Верификация гипотребить местоимение «его», а последнее слово «ра- тезы о привлекательности деятельности аэропортов боты» вообще убрать; МВЛ для бизнеса», либо «Проблемы осуществле- во-вторых, вопреки утверждению Куренкова ния частных инвестиций в развитие аэропортов и др., приведенного в данном абзаце «отзыва веду- МВЛ» [1,6]; щей организации», во «Введении» диссертации - в-шестых, ясно, что такая мнимость темы Милой (стр. 3-11) на самом деле представлены сле- (названия) диссертационного исследования Милой дующие 18 подразделов: «актуальность диссерта- заранее предопределяет доказанные в монографии ционного исследования»; «степень научной разра- [1, с. 50-67] необоснованность, неграмотность и неботанности проблемы»; «цель диссертационного приемлемость содержания начального подраздела исследования»; «задачи»; «объект исследования»; ее диссертации (как научно-квалификационной ра«предмет исследования»; «область исследования»; боты) - актуальности этого исследования. Налицо – «теоретическая и методологическая основа иссле- проявление незнания содержания диссертации или дования»; «информационная основа исследова- отсутствия специальной компетентности у предстания»; «достоверность полученных результатов»; вителей ведущей организации (МИИТ) Куренкова «научная новизна проведенного исследования»; и др. «основные результаты исследования»; «научная 3. Третий абзац. В третьем абзаце, располоновизна результатов исследования»; «теоретиче- женного на двух начальных страницах оригинала ская значимость диссертационного исследования»; «отзыва ведущей организации» МИИТ (Куренков и «практическая значимость диссертационного ис- др.), сообщается буквально следующее. следования»; «апробация результатов исследова«В первой главе «Теоретические основы ния»; «публикации»; «структура и объем диссерта- управления инфраструктурой воздушного ции»; транспорта» рассмотрено понятие и роль транс- в-третьих, непонятно, почему Куренков и др. портной инфраструктуры в экономике страны, упомянули в данном абзаце «отзыва ведущей орга- представлено содержание и особенности состава низации» только 8 подразделов (меньше половины) аэропортовой инфраструктуры воздушного из введения диссертации Милой, изменив при этом транспорта. В 1 главе глубоко проанализирован их названия? Ведь, если в этих искаженных сведе- международный опыт управления инфраструкниях о составе введения диссертации Милой есть турой воздушного транспорта. На основе этих какой-то экспертный смысл, то Куренков и др. исследований уточнено и расширено понятие… должны были разъяснить читателю, в чем кон…вать инфраструктуру аэропорта как объкретно он заключается. Иначе, зачем было, как го- ект самостоятельного вида бизнеса». ворят в народе, «огород городить»? Налицо – отсутАнализ содержания данного абзаца первого ствие обоснованности Куренковым и др. допущен- раздела «отзыва ведущей организации» МИИТ (Куного ими искажения содержания диссертации ренков и др.) позволяет выявить следующие негаМилой; тивные обстоятельства: - в-четвертых, поскольку Куренков и др. в - во-первых, прежде всего следует отметить, утвердительной форме говорят о том, что во введе- что в данном абзаце «отзыва ведущей организации» нии диссертации Милой, якобы, «обоснована акту- МИИТ сделана техническая ошибка: между первой альность выбранной темы исследования», то по и второй страницами указанного отзыва (соответэтому поводу следует отметить следующее. Сна- ственно между двадцатой и двадцать первой страчала надо иметь в виду представленные в моногра- ницами аттестационного дела соискателя Милой) фии [1, с. 41-183] подробные доказательства негра- пропущена целая строка (читателю остается лишь мотных и «околонаучных» текстов раздела 1 «Об- гадать, с какими словами). Налицо – недопустимая щая характеристика диссертации» автореферата для государственной научной аттестации халатМилой (стр. 3-8) и «Введения» диссертации Милой. ность в исполнении своих обязанностей со стоВ частности, в этой работе [1, с. 44-49] и в статье [6] роны, не только сотрудников МИИТ Куренкова и

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 55 др., состряпавших и заверивших указанный «отзыв ванную фактографию (описание фактов без анаведущей организации», и руководства диссертаци- лиза, обобщения) и, одновременно, бездарную комонного совета при МГУ им. адм. Г.И. Невельского, пиляцию чужих мыслей (соединение результатов но и членов экспертного совета и сотрудников со- чужих исследований, идей без самостоятельной обответствующего департамента Минобрнауки Рос- работки источников) [1]; сии, принявших к производству аттестационное - в-четвертых, в монографиях [1,2] констатиродело Милой; валось, что вся текстовая часть самого большого - во-вторых, как указывается в монографии [1, подраздела 1.3 «Международный опыт управления с. 177-179], главе 1 «Теоретические основы управ- инфраструктурой воздушного транспорта» (стр. 33ления инфраструктурой воздушного транспорта» 70) диссертации Милой (вплоть до сохранения диссертации Милой (стр. 12-72) соответствующие структуры абзацев) возникла в результате плагиата «основы» никак не представлены. Более того в этой (литературного воровства) таблиц, рисунков и текглаве нельзя обнаружить даже соответствующие стовой части подраздела 1.2. «Международный ссылки на труды известных теоретиков управле- опыт эксплуатации аэропортов малой интенсивнония. Ориентируясь на полностью заимствованное сти полетов» (стр. 34-64) документа Правительства соискателем ДВГУПС Милой истинное содержа- Хабаровского края «Программа развития и модерние трех подразделов первой главы ее диссертации низации аэропортов Николаевск-на-Амуре, Охотск, (стр. 12-72), ей (Милой) следовало бы сформулиро- Аян, Чумикан, Богородское, Херпучи на период до вать иной заголовок, например, «Аэропорты как ос- 2029 года» [3]; нова инфраструктуры воздушного транспорта».

- в-пятых, поэтому в третьем абзаце первого Так в подразделе 1.1. «Понятие и роль транспорт- раздела «отзыва ведущей организации» утвержденой инфраструктуре в экономике страны» (с. 12-19) ние Куренкова и др. о том, что «в первой главе» дисглавы 1 диссертации Милой представлены различ- сертации Милой, якобы, «на основе этих исследоные известные определения весьма общего понятия ваний уточнено и расширено понятие «аэропорто«инфраструктура» (с. 12-15). Затем на стр. 15 дис- вая инфраструктура» представляется сертации в третьем абзаце со ссылками на «Вики- недостоверным. Причем сами же Куренков и др., педию» из «Интернета» разъясняется, что пред- очевидно, неосознанно подтверждают такую недоставляет собой «инфраструктура транспортной от- стоверность, поскольку на стр. 7 (в разделе «Замерасли», а в четвертом абзаце – что относится к чания и недостатки») «отзыва ведущей организа«транспортной инфраструктуре». Далее в данном ции» отмечают (подробнее об этом – в настоящей подразделе приведены недостаточно грамотно монографии ниже), что «в первой главе… ясное авсформулированные самые общие известные пред- торское определение «инфраструктуры аэропорставления и сведения о транспорте РФ (с. 15-19). тов…» не представлено». А ведь известно, что Вместе с тем, в подразделе 1.1 никакого определе- «уточнить и расширить» какое-нибудь «понятие» ния понятия «транспортная инфраструктура» пред- можно только при помощи «уточнения и расширеставлено не было, как и не была целенаправленно ния» именно его определения. Похоже, что у Кураскрыта «роль транспортной инфраструктуры в ренкова и др. «правая рука не знает, что делает леэкономике страны». Соискателю ДВГУПС Милой вая»; следовало сформулировать иной заголовок, соот- налицо – факты проявления незнания содерветствующий содержанию подраздела, например, жания диссертации, противоречивости собствен«Понятие «инфраструктура» и транспорт РФ»; ных суждений и недостаточного представления о - в-третьих, в подразделе 1.2. «Содержание и методологии исследования у представителей ведуособенности состава аэропортовой инфраструк- щей организации (МИИТ) Куренкова и др. туры воздушного транспорта» (с. 19-33) диссерта4. Четвертый абзац. В четвертом абзаце «отции Милой во всех абзацах осуществлена неграмот- зыва ведущей организации» МИИТ (Куренков и ная попытка представить общеизвестные сведения др.) сообщается буквально следующее. о воздушном транспорте РФ и его «инфраструк«Во второй главе «Управление инфраструктуре», причем, со ссылкой на непонятные источ- турой аэропорта малой интенсивности полетов ники. Кроме того, в подразделе 1.2 (с. 20-21) пред- на основе создания государственно-частного ставлена украденная Милой из документа Прави- партнерства» проведен анализ состояния авиательства Хабаровского края «Программа развития перевозок и управления аэропортовой инфраи модернизации аэропортов Николаевск-на-Амуре, структурой на Дальнем Востоке РФ. В диссертаОхотск, Аян, Чумикан, Богородское, Херпучи на ции представлен анализ деятельности аэропорпериод до 2029 года» [3] таблица 3 «Структура сек- тов, расположенных вблизи городов тора воздушного транспорта», жульнически пере- Владивосток, Хабаровск, Магадан, Петропавименованная той же Милой. Здесь ей следовало ловск-Камчатский, Южно-Сахалинск, Якутск. сформулировать иной заголовок, соответствующий Подробно в диссертации рассмотрена система истинному содержанию подраздела, например, управления аэропортами малой интенсивности «Состояние и развитие аэропортов РФ». При этом полетов (АМИП) северного района Хабаровследует учитывать, что содержание подразделов 1.1 ского края. Выявлены основные проблемы и и 1.2 диссертации Милой (с. 12-33) и выводов к ней предложены направления совершенствования (с. 70-72) представляет собой плохо отредактиро- системы управления инфраструктурой АМИП

56 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 на основе создания государственно-частного бездарную компиляцию чужих мыслей, а также несколько невежественных и ложных выводов, сдепартнерства (ГЧП)». Анализ содержания данного абзаца первого ланных Милой. Ориентируясь на содержание подраздела «отзыва ведущей организации» МИИТ (Ку- раздела 2.1 диссертации Милой (с. 73-88), ей следоренков и др.) позволяет выявить следующие нега- вало бы сформулировать иной заголовок, тивные обстоятельства: например, «Состояние и условия деятельности - во-первых, в данном абзаце Куренков др. до- аэропортов Дальнего Востока РФ»; пустили фразеологические ошибки и фактические - в-четвертых, на самом деле в подразделе 2.2 «ляпы»: 1) в первом предложении вместо некор- диссертации Милой (с. 88-112) приведены неректного словосочетания «управления аэропорто- сколько известных положений из государственных вой инфраструктурой» следовало бы употребить транспортных программ (с. 88-92) и самые общие слово «аэропортов»; 2) из второго и третьего пред- известные сведения о государственно-частном ложений абзаца следует убрать словосочетание «в партнерстве (с. 92-112), причем без малейшей придиссертации»; 3) вместо некорректного словосоче- вязки к сфере воздушного транспорта (гражданской тания «аэропортами малой интенсивности полетов авиации). Поэтому в подразделе 2.2 никакие (анон(АМИП)» следовало бы употребить словосочета- сируемые в его заголовке) «возможности и условия ние «аэропортами местных воздушных линия создания государственно-частного партнёрства на (МВЛ)»; 4) вместо некорректного словосочетания воздушном транспорте» вообще не представлены. «северного района» следовало бы употребить сло- Причем весь текст подраздела 2.2 представляет совосочетание «северных районов»; 4) вместо некор- бой плохо отредактированную фактографию и, одректного словосочетания «инфраструктурой новременно, бездарную компиляцию чужих мысАМИП» следовало бы употребить словосочетание лей, если не считать один невежественный вывод, «аэропортами МВЛ»; сделанный Милой на стр. 92 (последний абзац) ее - во-вторых, как указано в монографии [1, с. «диссертации». Вместе с тем, ориентируясь на со179], заголовок главы 2 диссертации Милой прак- держание подраздела 2.2 своей диссертации (стр. тически совпадает с заголовком подраздела 2.3 этой 88-112), Милой следовало бы сформулировать главы, что является неприемлемым явлением для иной заголовок, например, «Общие понятия о госутакой научно-квалификационной работы как дис- дарственно-частном партнерстве» [1,9]; сертация соискателя ДВГУПС Милой. При этом в - в-пятых, на самом деле в подразделе 2.3 дистексте главы 2 диссертации Милой (с. 73-121) ни о сертации Милой (с. 113-121) сначала на 2,5 страникаком (анонсируемом в ее заголовке) «управлении цах (113-115) приведено несколько известных (заинфраструктурой аэропорта малой интенсивно- имствованных) самых общих предположений о возсти полетов на основе создания государственно- можностях использования в аэропортовой частного партнерства» вообще не упоминаются. деятельности государственно-частного партнерОриентируясь на основное содержание трех под- ства, затем на остальных 7 страницах (с. 115-121) разделов второй главы диссертации соискателя представлены самая общая известная информация ДВГУПС Милой (с. 73-121), ей следовало бы сфор- о концессии как одной из форм государственномулировать иной заголовок, соответствующий ис- частного партнерства и давно известная гипотеза о тинному содержанию главы 2 своей диссертации. возможности использования концессии в деятельНапример, «Дальневосточные аэропорты и госу- ности аэропортов. Причем в подразделе 2.3. никадарственно-частное партнерство»; кие-такие (анонсируемые в его заголовке) «особен- в-третьих, в подразделе 2.1 «Анализ состоя- ности управления инфраструктурой аэропортов ния авиаперевозок и управления аэропортовой ин- малой интенсивности полетов в условиях создания фраструктурой на Дальнем Востоке» диссертации государственно-частного партнерства» вообще Милой (с. 73-88) приведены самые общие извест- не упоминаются, то есть не приведены; ные сведения о гражданской авиации Дальнего Во- в-шестых, как указано в работах [1,4], нестока РФ (с. 73-79) и об аэропортах этого региона сколько абзацев подраздела 2.3 диссертации Милой (с. 79-88). Причем, как указано в работах [1,4], по- (с. 118-119), представляют собой (вплоть до сохрадавляющая текстовая часть подраздела 2.1 диссер- нения структуры абзацев) продукт воровства из тации Милой (стр. 73-88), представляет собой официального документа Правительства Хабаров(вплоть до сохранения структуры абзацев) продукт ского края «Программа развития и модернизации воровства из официальных документов Правитель- аэропортов Николаевск-на-Амуре, Охотск, Аян, ства Хабаровского края «Технико-экономическое Чумикан, Богородское, Херпучи на период до 2029 обоснование создания Федерального казенного года» [3]. Причем весь остальной текст подраздела предприятия по аэропортовой деятельности на базе 2.3 представляет собой плохо отредактированную северных аэропортов Хабаровского края» [7] и фактографию и одновременно бездарную компиля«Программы развития и модернизации аэропортов цию чужих мыслей, если не считать один невежеНиколаевск-на-Амуре, Охотск, Аян, Чумикан, Бо- ственный вывод, сделанный Милой на стр. 121 (погородское, Херпучи на период до 2029 года» [3], а следний абзац подраздела 2.3) ее «диссертации». также из работы [8]. Другая незначительная часть Вместе с тем, ориентируясь на содержание подразподраздела 2.1 представляет собой [1,4,9] плохо от- дела 2.3 своей диссертации (стр. 88-112), Милой редактированную фактографию и, одновременно, следовало бы сформулировать иной заголовок,

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 57 например, «Концессия как форма государственноАнализ содержания данного абзаца первого частного партнерства»; раздела «отзыва ведущей организации» МИИТ (Ку- в-седьмых, во втором предложении данного ренков и др.) позволяет выявить следующие негаабзаца «отзыва ведущей организации» Куренков и тивные обстоятельства: др. ничтоже сумняся утверждают, что, якобы, «в - во-первых, как указано в монографии [1, с. диссертации представлен анализ деятельности 181-183], в тексте главы 3 диссертации Милой (с. аэропортов, расположенных вблизи городов Вла- 124-170) на самом деле никакая (анонсируемая в ее дивосток, Хабаровск, Магадан, Петропавловск- заголовке) «эффективность управления инфраКамчатский, Южно-Сахалинск, Якутск». Причем структурой аэропорта малой интенсивности поизвестно, что «анализ» – это исследование путем летов» содержательно вообще не раскрывается. всестороннего рассмотрения свойств, составных Ориентируясь на основное содержание трех подчастей чего-нибудь [10], а «деятельность аэропор- разделов этой главы, Милой следовало бы сформутов» – это прием и отправка воздушных судов и об- лировать иной заголовок, соответствующий ее исслуживание воздушных перевозок (пассажиров, ба- тинному содержанию. Например, «Возможности гажа, грузов и почты) [11]. Однако, в диссертации сокращения убыточности аэропортов ФГУП «ХаМилой (с. 79-81) в посвященных аэропорту Хаба- баровские авиалинии»; ровск 6 абзацах приводятся известные краткие све- во-вторых, в подразделе 3.1 (стр. 124-132) дения о состоянии аэропорта и планах его развития. главы 3 вопреки неграмотно написанному его Аэропорту Владивосток посвящен практически названию, на самом деле описаны «деятельность» один абзац (стр. 81) с весьма скудными общими КГУП «Хабаровские авиалинии» и «состояние» сведениями о нем. Аэропорту Южно-Сахалинск – входящих в это авиапредприятие (объединенного три небольших предложения из относительно крат- типа) аэропортов МВЛ. Однако, как указано в рабокого абзаца (стр. 84). Причем все указанные сведе- тах [1,4], практически все содержание подраздела ния об этих аэропортах полностью переписаны из 3.1 диссертации Милой представляет собой (вплоть чужих источников (то есть без всяких «(к)анализа- до сохранения структуры абзацев) продукт воровторских» добавлений соискателя). Что касается ства из официального документа Правительства других упомянутых Куренковым и др. аэропортов, Хабаровского края «Проект программы деятельното в диссертации Милой приведены только их сти казенного предприятия на 2010 г. и 2011-2012 названия: «аэропорт Якутск» (стр. 82), «аэропорт гг.» [12], за исключением нелепого рисунка (3.1) Петропавловск Камчатский» или «Елизово» (стр. Милой (с. 132). Поэтому в подразделе 3.1. (с. 12483), а аэропорт «вблизи Магадана» не назван во- 132), никакой (анонсируемой в его заголовке) обще. Поэтому в данном случае Куренков и др. су- «оценки действующей системы управления инфращественно жульнически приврали о «представле- структурой в аэропортах малой интенсивности нии анализа деятельности аэропортов», которого полетов» вообще не приведено. Вместе с тем, оринет в «диссертации» Милой и в помине; ентируясь на содержание подраздела 3.1 своей - в-восьмых, налицо – факты халатного незна- «диссертации» (с. 124-132), Милой следовало бы ния текста диссертации Милой и, как следствие, не сформулировать иной заголовок, например, «Сотолько нелепого прямого подтверждения в «отзыве стояние аэропортов ФГУП «Хабаровские авиаливедущей организации» невежественных «приду- нии»; мок» Милой о соответствии заголовков второй - в-третьих, как указано в монографиях [1,4], главы своей диссертации и ее подразделов их со- первая часть подраздела 3.2 (стр. 133-139) диссердержанию, но и жульнических попыток приврать о тации Милой (вплоть до сохранения структуры абнесуществующем в действительности содержимом зацев) возникла в результате плагиата (литературэтой работы со стороны сотрудников МИИТ Курен- ного воровства) таблицы 3.3 и текстовой части кова и др., которые тем самым превзошли уровень пункта 1.1.5 «Перспективы развития сектора МВЛ» нелепого вранья «пресловутого» соискателя (стр. 29-33) документа Правительства ХабаровДВГУПС Милой. ского края «Программы развития и модернизации 5. Пятый абзац. В пятом абзаце первого раз- аэропортов Николаевск-на-Амуре, Охотск, Аян, дела «отзыва ведущей организации» МИИТ (Ку- Чумикан, Богородское, Херпучи на период до 2029 ренков и др.) сообщается буквально следующее. года» [3]. Вторая часть подраздела 3.2 (стр. 140«В третьей главе «Эффективность управле- 148) диссертации Милой (вплоть до сохранения ния инфраструктурой аэропортов малой интен- структуры абзацев) возникла в результате плагиата сивности полетов» сделана экономическая (литературного воровства) рисунка 25 и текста из оценка действующей системы управления ин- пункта 1.3.3 «Коммерческая деятельность аэропорфраструктурой в АМИП, а также разработана и тов, действующих в условиях малой интенсивности обоснована эффективная система управления полетов» (стр. 89-98) той же «Программы…» [3] и аэропортовой инфраструктурой. Кроме того, в рисунков и текста из других работ [13,14]. И только данной главе предложены показатели эффек- меньшая третья часть подраздела 3.2 (148-154) сотивности и результативности управления ин- держит невежественные предположительные расфраструктурой АМИП и создания ГЧП на ос- суждения и крайне нелепые представления Милой нове разделения неавиационной аэропортовой о некоей «эффективности управления инфраструкдеятельности на основную и вспомогательную». турой АМИП» и неких ее «показателях». Поэтому

58 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 в подразделе 3.2. (с. 133-154), никакая (анонсируе- свою очередь и на свой лад, охарактеризовать сомая в его заголовке) «разработка эффективной си- держание, например, третьей главы диссертации стемы управления аэропортовой инфраструкту- Милой и ее подразделов, должен был делать это в рой» вообще фактически не представлена. По- индифферентной информационной форме, то есть этому, для подраздела 3.2 Милой следовало бы использовать такие словосочетания, как «глава посформулировать иной заголовок, например, «Пер- священа оценке…» или «в главе говорится об спективы деятельности аэропортов КГУП «Хаба- оценке», «глава посвящена эффективной системе ровские авиалинии»; управления…» или «в главе рассматривается эф- в-четвертых, первую более обширную часть фективная система управления…». Однако, Куренподраздела 3.3 (стр. 154-164) диссертации Милой ков и др., явно желая «подфартить» Милой, неукзанимают таблицы 3.6-3.13, в которых представ- люже и подобострастно решили сделать это в лены, якобы, «рассчитанные» той же Милой «про- утвердительной форме и применили такие «жизнегнозы деятельности малых аэропортов КГУП» а утверждающие» устанавливающие свершившиеся также некие неграмотно сформулированные ком- факты словосочетания, как «сделана экономичементарии к этим таблицам. Вместе с тем, на стр. 161 ская оценка…», «разработана и обоснована эффекподраздела 3.3 диссертации Милой представлены тивная система управления…» и «предложены поабзацы, которые возникли (вплоть до сохранения казатели эффективности…». Тем самым Куренков структуры абзацев) в результате плагиата (литера- и др. в очередной раз существенно жульнически турного воровства) из текста раздела 2. «Оценка со- приврали о том, чего на самом деле нет в «диссерстояния аэропортов с определением возможностей тации» Милой; для их последующего развития» (стр. 99-100) «Про- в-седьмых, налицо – очередные факты халатграммы развития и модернизации аэропортов Ни- ного незнания текста диссертации Милой и, как колаевск-на-Амуре, Охотск, Аян, Чумикан, Бого- следствие, не только нелепого прямого подтверродское, Херпучи на период до 2029 года» [3]. Вто- ждения в «отзыве ведущей организации» невежерую меньшую часть подраздела 3.3 (стр. 164-169) ственных «придумок» Милой о соответствии загодиссертации Милой занимают таблица 3.14. «Пре- ловков третьей главы своей диссертации и ее подимущества сторон от развития ГЧП», таблица 3.15. разделов их содержанию, но и жульнических «Расчет годовых доходов от аэропортового бизнеса попыток приврать о несуществующем в действив АМИП северного района Хабаровского края», тельности содержимом этой работы со стороны сотаблица 3.16. «Прогнозируемые доходы от аэро- трудников МИИТ Куренкова и др., которые тем сапортового бизнеса в АМИП северного района Ха- мым превзошли уровень нелепого вранья «преслобаровского края» и таблица 3.17. «Результаты со- вутого» соискателя ДВГУПС Милой. здания ГЧП в аэропортовом бизнесе АМИП север6. Шестой абзац. В последнем абзаце первого ного района Хабаровского края для КГУП раздела «отзыва ведущей организации» МИИТ (Ку«Хабаровские авиалинии», а также нелепые ком- ренков и др.) сообщается буквально следующее. ментарии к этим таблицам. Поэтому в подразделе «В заключении диссертации сформулиро3.3. (с. 154-169) никакая (анонсируемая в его заго- ваны основные научные и практические резульловке) «экономическая и организационно-управлен- таты проведенного исследования, отвечающие ческая эффективность управления инфраструкту- поставленным в диссертации целям и задачам, а рой аэропортов малой интенсивности полётов» также представлены выводы и предложения». фактически не представлена. И подразделу 3.3 дисАнализ содержания данного абзаца первого сертации Милой (с. 124-132) следовало бы дать раздела «отзыва ведущей организации» МИИТ (Куиной заголовок, например, «Прогноз уменьшения ренков и др.) позволяет выявить следующие негаубытков аэропортов КГУП «Хабаровские авиали- тивные обстоятельства: нии» при гипотетической помощи ГЧП» [1]; - во-первых, в данном абзаце Куренков др. до- в-пятых, в результате, в монографии [2, с. пустили фразеологические ошибки и фактические 183] констатируется, что все заголовки глав и под- «ляпы»: 1) употребление в одном предложении разделов диссертации Милой (стр. 2) относительно данного абзаца двух слов «диссертации» является текста этих глав и подразделов оказались фальси- недопустимой для документов государственной фицированными. Более того, все эти «заголовки» научной аттестации тавтологией, поэтому второе представляют собой, ни что иное, как «сляпанный» слово «диссертации» следовало бы из данного абМилой самый неприглядный образчик несусветной заца убрать, а вместо него употребить местоимение глупости, густо замешанной на вранье. То есть «в нем»; 2) на самом деле в диссертации Милой весьма смехотворной глупости, которая в наиболь- (стр. 6) поставлена одна «цель исследования», а не шей степени должна раздражать зарубежное и рос- несколько «целей», как это утверждают Куренков и сийское научные сообщества; др. в данном абзаце «отзыва ведущей организа- в-шестых, вместе с тем, приводя в своей дис- ции»; 3) перед словами «выводы и предложения» сертации заголовки ее глав и подразделов, соиска- следовало бы поставить уточняющее их принадтель ДВГУПС Милая попыталась, как это поло- лежность слово или словосочетание, например, жено, индифферентно сориентировать читателя о «соответствующие». Поэтому, взяв за основу пертом, что, по ее мнению, содержится в соответству- вый абзац раздела «III. ЗАКЛЮЧЕНИЯ» авторефеющих частях этой диссертации. Поэтому, в «отзыве рата Милой (стр. 21-22) для формулирования данведущей организации» Куренков и др., пытаясь, в

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 59 ного абзаца «отзыва ведущей организации», соСПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ: трудники МИИТ Куренков и др. тем самым превзо1. Леонтьев Р.Г. Диссертация об аэропортах шли уровень невежества «пресловутого» соиска- МВЛ: кражи идей, вранье о результатах, невежетеля ДВГУПС; ство утверждений (как не надо представлять общую - во-вторых, в монографии [1, с. 95-103] и в характеристику диссертации): монография / журнальных статьях [15,16] автора настоящей ра- Р.Г. Леонтьев. – Владивосток: Дальневост. федерал. боты подробно представлены убедительные дока- ун-т, 2017. – 190 с. зательства того, что соискателем ДВГУПС Милой 2. Аристер Н.И., Резник С.Д. Управление под руководством ее «наставников» (Комаровой и диссертационным советом: практическое пособие / Фисенко) сформулирована мнимая и невеже- Под общ. ред. проф. Ф.И. Шамхалова. – Пенза: ственно сформулированная цель (псевдоцель) дис- ПГУАС, 2008. – 462 с. сертационной работы, что ни одна из поставленных 3. Программа развития и модернизации «задач диссертационного исследования», представ- аэропортов Николаевск-на-Амуре, Охотск, Аян, ленных в ее автореферате (стр.4-5) и диссертации Чумикан, Богородское, Херпучи на период до 2029 (стр. 6), «не решена» и что анализ формулировок года. – Хабаровск: Министерство промышленноуказанных «задач» свидетельствует о наличии фак- сти, транспорта и связи Хабаровского края, 2009. тов проявления невежества соискателя ДВГУПС 162 с. Милой, ее «научного» руководителя Комаровой и 4. Леонтьев, Р.Г. Диссертация о малых аэро«научного» консультанта Фисенко; портах и нелегитимные заимствования из материа- в-третьих, более того, утверждение Курен- лов краевого правительства (как не надо писать кова и др. о том, что, якобы, «в заключении дис- диссертацию): монография / Р.Г. Леонтьев. – Власертации сформулированы основные научные и дивосток: Дальневост. федерал. ун-т, 2016. – 156 с. практические результаты проведенного исследова5. Роль государственного и частного сектония, отвечающие поставленным в диссертации це- ров в инфраструктуре воздушного транспорта лям и задачам, а также представлены выводы и (ИВТ) // Семинар: Государственно-частное партпредложения», не соответствует действительности нерство (ГЧП) в транспортном секторе России. – (то есть является фальсифицированным) и по мно- Москва, Россия, 3-4 марта 2005 г. – М.: Группа Всежеству других причин: 1) содержание 25 абзацев мирного банка. Отдел экономики и финансирова«ЗАКЛЮЧЕНИЯ» диссертации Милой (стр. 171- ния инфраструктуры, 2005. – 19 с.

176) резко отличается от содержания «основных и 6. Леонтьев Р.Г. Супермалая ценность «мапрактических результатов, выводов и предложе- лой интенсивности полетов» (уроки формулирований», представленных в разделе «III. ния и экспертизы актуальности темы диссертации) ЗАКЛЮЧЕНИЯ» автореферата Милой (стр. 21-22); // Вестник транспорта. – 2014. - № 7. – С. 3-8.

2) содержание 25 абзацев «ЗАКЛЮЧЕНИЯ» дис7. Технико-экономическое обоснование сосертации Милой (стр. 171-176) практически не со- здания Федерального казенного предприятия по ответствует содержанию «основных результатов аэропортовой деятельности на базе северных аэроисследования», изложенных во «ВВЕДЕНИИ» этой портов Хабаровского края. – Хабаровск: Министерже работы (стр. 8,9); 3) в большинстве (14-и) абза- ство промышленности, транспорта и связи Хабацев (1-5,9-11,13-15,17,18,25) «ЗАКЛЮЧЕНИЯ» ровского края, 2009. - 190 с. диссертации Милой представлены выдержки (вы8. Леонтьев, Р.Г. Транспорт и логистика воды, положения), заимствованные из чужих работ, Дальнего Востока РФ: Водный (морской и речной) то есть не принадлежат соискателю; 4) три абзаца и воздушный транспорт: монография / Р.Г. Леон(7,8,19) «ЗАКЛЮЧЕНИЯ» диссертации Милой тьев. – Хабаровск: Изд-во ДВГУПС, 2008. – 231 с. представляют собой выдержки, украденные Милой 9. Леонтьев Р.Г. Завиральные и невежеиз «Программы развития и модернизации аэропор- ственные байки из «диссертации» об аэропортах тов Николаевск-на-Амуре, Охотск, Аян, Чумикан, МВЛ: образчики профанации науки (как не надо Богородское, Херпучи на период до 2029 года» [3]; представлять защищаемые положения диссерта5) в остальных абзацах (6,12,16,20-24) ции): монография / Р.Г. Леонтьев. – Владивосток: «ЗАКЛЮЧЕНИЯ» данной диссертации сформули- Дальневост. федерал. ун-т, 2017. – 211 с. рованы рассмотренные в работах [1,4,9] нелепые 10. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый суждения Милой, полностью противоречащие словарь русского языка. – М.: ООО "ИТИ Технолонаучным воззрениям и основам современной госу- гия", 2003. – 944 с. дарственной политике РФ в сфере гражданской 11. Воздушный кодекс Российской Федераавиации; ции. – М.: Ось-89, 2007. – 64 с.

- в-четвертых, налицо – очередные факты ха12. Проект программы деятельности казенлатного незнания текста диссертации Милой и, как ного предприятия на 2010 г. и 2011-2012 гг. – Хабаследствие, жульнических попыток приврать о несу- ровск: Министерство промышленности, трансществующем в действительности содержимом этой порта и связи Хабаровского края, 2009. - 34 с. работы со стороны сотрудников МИИТ Куренкова 13. Азимов Л. Перспективная модель аэрои др. порта как основа развития бизнеса (Источник: журнал "Аэропорт - партнер"). – Сайт ЗАО ПАКК 2003 – http://transport.pacc.ru

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 14. Волкова Л.П. Управление деятельностью МВЛ» (как не следует представлять характериаэропорта. Часть 2. Организационные основы стику диссертации) // Вестник транспорта. – 2017. управления: учебное пособие. – М.: ФГОУ ВПО № 10. – С. 34-39. «МГТУГА», 2007. – 105 с.

16. Леонтьев Р.Г. Ложные цели, задачи, объ15. Леонтьев Р.Г. Ложные цели, задачи, объ- ект, предмет и область «исследования аэропортов ект, предмет и область «исследования аэропортов МВЛ» (как не следует представлять характеристику диссертации) (окончание) // Вестник транспорта. – 2017. - № 11. – С. 41-44.

60

DECENTRALIZATION IN UKRAINE: CURRENT STATE AND PROSPECTS Samborska O. PhD, associate professor of the department of administrative management and alternative energy sources, Vinnitsa national agrarian university (3, Soniachna St., Vinnitsa., Ukraine) Abstract After Ukraine gained independence in 1991, the state gradually took some steps to develop local self-government and empower the regions. Thus, in 1997, Ukraine ratified the European Charter of Local Self-Government, and over the next few years, a number of regulations were adopted that delimited and established the powers of individual regions of the state. In particular, such acts were the Constitution of the Autonomous Republic of Crimea, the Law of Ukraine "On Local State Administrations", the Law of Ukraine "On Local Self-Government in Ukraine" and the Law of Ukraine "On the Capital of Ukraine-Hero City Kyiv". However, all discussions and measures related to the reorganization of the entire system of public power in the state, as a rule, always concerned the redistribution of powers at the national level: President - Parliament - Government or transfer of powers from local governments to the level of district state administrations. perform the powers granted by law. Following the events of Euromaidan, the new Government launched the national project "Decentralization", on April 1, 2014, adopting the Concept of Local Government Reform and Territorial Organization of Power in Ukraine. The V.Groysman government, in turn, identified support for decentralization reform as one of its priorities.

The main goal of the reform is to transfer a significant part of powers, resources and responsibilities from the executive to local governments. In addition to legislative changes to the delegation of powers, the reform also involves reducing the influence of districts and reorganizing them.

Keywords: local self-government, decentralization, subventions, state support, budget.

Instead of several dozen districts in each region should be created 4-6 counties, which were to be formed on the basis of population and compactness, in each county can live from 150 to 400 thousand people.

In general, the planned division of the entire territory of Ukraine will be divided into 120-130 counties. Below the county will be an administrative unit - community an association of a number of villages, towns or cities.

The concept is to unite villages into large communities to give such entities broad financial and managerial autonomy. In each village, communities with a population of more than 50 people will elect elders - representatives of the authorities in the village. In addition, in the future it is planned to introduce the institution of prefects, who will supervise the observance of the Constitution and laws of Ukraine by local governments in the territory entrusted to them.

In order to effectively implement the reform and to avoid contradictions between the Constitution on the one hand and laws and by-laws on the other, as well as to further implement the European Charter of Local Self-Government, a draft law on amendments to the Constitution of Ukraine was developed. This bill should help move away from the centralized model of government and strengthen the role of local government and community in the development of their re-

gion. Bill № 2217a was developed by a specially created Constitutional Commission, and later received a positive opinion from the Venice Commission.

The draft Law on Amendments to the Constitution of Ukraine (on decentralization of power) does not provide for a special status for certain districts of Donbass, instead, the draft provides for the possibility of a specific procedure for local self-government in some administrative-territorial units of Donetsk and Luhansk regions. In addition, to monitor compliance with the Constitution and laws of Ukraine, a new institution of civil servants - prefects, who will not have the authority to interfere in the management of the region, or to influence the distribution of funds.

The reform does not mean the weakening of the central government in such issues as defense, foreign policy, national security, the rule of law, and respect for civil liberties. The President will have the right to dissolve local self-government bodies if they violate the sovereignty and territorial integrity of Ukraine.

In the first reading, the amendments to the Constitution were supported by 265 deputies. At a meeting of the Council of Regions on September 25, 2015, President of Ukraine Petro Poroshenko stated that amendments to the Constitution will depend on the implementation of the Minsk agreements and in case of martial law the Constitution will not change. Due to the lack of

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 61 political consensus for the adoption of amendments to As of the beginning of the reform in 2014, only 6 the Constitution, the reform continued by amending the regions in Ukraine were self-sufficient, which caused a legislation. After the successful implementation of the significant regional disparity and, consequently, the reform in 2019, the Government of Ukraine again pro- quality of life and services received by Ukrainians. posed to consolidate the course of the reform, making These challenges required radical reforms in public adappropriate amendments to the Constitution. ministration, local self-government and territorial organization of power in Ukraine, Fig.1.

5477 hryvnias per capita

UAH 20.75 billion state support for local development

UAH 234.1 billion revenues to local budgets in 2018

882 created OTG

767 support schools

UAH 20.9 billion execution of own revenues of local budgets

UAH 14.7 billion additional subvention for reconstruction

517 outpatient clinics

Figure 1. The process of decentralization in Ukraine in 2018-2019 In 2018, UAH 234.1 billion. revenues went to local budgets, which is 21.9% more than last year, and in 2019 the amount was UAH 267 billion. Per one inhabitant of Ukraine, local budgets received 5,477 hryvnias in 2018, which is 1,006 hryvnias more than in the previous period. The total amount of state support in 2019 amounted to UAH 20.75 billion. for local and regional development, which is 41.5 times more than in 2014.

Additional subventions for construction, reconstruction, and repair of roads were received from the state budget in the amount of UAH 14.7 billion.

The most significant result of budget decentralization is the increase in the share of local taxes and fees in local budget revenues from 2.5% in 2012-2014 to 30% in 2018, mainly due to the transfer of certain taxes and fees to local budgets. In 2018, the volume of local budgets for the first time exceeded the volume of the state budget and amounted to 52% of the consolidated budget of Ukraine. For comparison, in 2014 this share

was 42%. The standard of the ratio of state and local budget revenues of most EU countries - 50:50 - can be considered achieved. Over 15% of GDP is redistributed through local budgets in Ukraine. The share of own revenues of local budgets (general fund) in GDP in 2018 was 7.1% (in 2014 - 5.1%), in 2019 it will be 6.8% (forecast), and own revenues of local budgets increased from UAH 68.6 billion in 2014 to UAH 234.1 billion in 2018, according to the forecast for 2019 - UAH 267 billion. Own income per capita increased from UAH 203.4. in 2016 to UAH 415.4. in 2018 (+31.5%), and according to the forecast for 2019 will amount to UAH 503.9. (+ 23.1%) 7. Meanwhile, the practical dependence of local budgets on transfers from the state budget remains a problem. In the Law of Ukraine "On the State Budget for 2018" the amount of intergovernmental transfers for local budgets amounted to UAH 314 billion. Of these, intergovernmental transfers from the general fund - UAH 300 billion, from the special - UAH

62 Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 14 billion. The Law of Ukraine “On the State Budget the same period in 2018. Of this amount, general fund for 2019” provides for a total of 40 different types of expenditures this year amounted to UAH 225.8 billion, grants and subventions to be sent to local budgets, in- which is UAH 13.9 billion less than last year's figure. cluding 29 subventions and 5 types of grants from the 2. general fund of the state budget. In order to increase the The structure of expenditures of local budgets is resource of local budgets, revenues from: personal in- dominated by expenditures on wages and salaries come tax on income from land lease remain on the (36%), expenditures on social security (20%), and other ground; 5% of the rent for hydrocarbon production; current expenditures (18.5%). land tax for forest lands; 13.44% excise tax on fuel. In From the general fund of OTG budgets, in which total, for 2019, an additional resource in the amount of almost 2% of the population of Ukraine is registered, UAH 44.6 billion was attracted for all territorial com- expenditures in the amount of UAH 28.6 billion (which munities. According to the Ministry of Finance of is 11% of the total expenditures of all local budgets of Ukraine, local budget revenues in 2019 will increase Ukraine) were financed, including: compared to 2018 by UAH 41.4 billion. (by 16.6%) to • UAH 18.5 billion (64.7% of the total expendiUAH 291.1 billion [3]. tures) was allocated for accrued salaries, The total expenditures of local budgets in January• to pay for utilities and energy - UAH 9.9 billion June 2019 amounted to UAH 261.5 billion, which is (6.0%).

UAH 10.1 billion less than the expenditures made for Table 1 The structure of revenues of the general fund of local budgets in the first half of 2019 141 OTGs, formed in 2018 (including 24 cities of re665 OTGs formed in 2015-2017 (5620.7 thousand gional signifipeople) cance in which Receipts the accession for the took place Name of payment 1st half (2694.6 thou2019 sand people) Revenues Deviation Revenues for 1st half of 1st half of the first quarter 2018 2019 +/% 2019 (thousand (thousand UAH) UAH) Income tax 10303,6 5214,3 6160,8 946,5 118,2 4142,8 Excise tax (total) 1198,1 713,3 715,6 2,3 100,3 482,4 excise tax on fuel 816,1 568,0 552,9 -15,1 97,3 263,2 Local taxes and fees 5337,1 2752,8 3372,2 619,4 122,5 1964,9 (total) including: - payment for land 2415,5 1266,2 1966,0 699,9 155,3 449,5 - Single Tax 2561,4 1318,0 1535,7 217,7 116,5 1025,8 - Real Estate 334,3 155,8 205,7 49,9 132,0 128,6 Fee for the provision of 203,9 112,7 118,9 6,2 105,5 85,0 administrative services Total 17 587,0 9 021,5 10 705,5 1 684,0 118,7 6 881,5 One of the ways to increase the effectiveness of financial regulation at both the state and regional levels is the introduction of a system of financial controlling, the task of which, in our opinion, should be reduced to determining the needs of relevant institutional units in financial information; improving the analytical foundations of financial policy; coordination of the process of

planning, forecasting, control over the formation and use of financial resources of the region; comparison of planned and actual performance indicators of general and special funds; identification of alternatives for management decisions on the use of financial resources. The main expenditures of local budgets for the first half of 2019 (general, special fund) fig. 2.

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 100

63

93,8

90 80 70 60 50

52,8 48,5

40 30

29,4

27

20 billions of hryvnias

9,9 10 0

Figure 2. Structure of local budget expenditures for the first half of 2019 (general and special fund) Source: [2] During January-June 2019, local budgets received transfers from the state budget totaling UAH 136.1 billion, including: • basic subsidy - UAH 5.2 billion (which is 3.8% of the volume of transfers received by local budgets); • medical subvention - UAH 27.7 billion (20.4% of the volume of transfers received by local budgets); • educational subvention - UAH 42.1 billion (30.9% of the volume of transfers received by local budgets); • subventions for social protection of the population - UAH 48.7 billion (35.8% of the volume of transfers received by local budgets); • subvention for the formation of OTG infrastructure - UAH 0.7 billion (0.5% of the volume of transfers received by local budgets); • subvention for the implementation of measures for socio-economic development of certain territories UAH 2.0 billion (1.5% of the volume of transfers received by local budgets); • subvention for road maintenance - UAH 6.6 billion (4.8% of the volume of transfers received by local budgets) [].

Thus, the transfer of spending powers to the regions and the right to set local taxes independently is beneficial primarily to high-income regions, which

means that the opportunities to provide public services in "rich regions" will continue to be higher than in "poor" regions. economically powerful regions continue to become stronger. In other words, budget decentralization is not a necessary and sufficient condition for differentiating regional development.

The expected results of local self-government reform and decentralization of power in Ukraine are: strengthening the legal, organizational and material capacity of territorial communities, local self-government bodies, conducting their activities in compliance with the principles and provisions of the European Charter of Local Self-Government; availability of public services, improving their quality; introduction of a mechanism for local state administrations and the population to exercise control over the provision of public services by local self-government bodies, territorial bodies of central executive bodies; introduction of standards (norms) of quality of public services provided to the population by local self-government bodies of basic and regional level, criteria of quality assessment; creating favorable legal conditions for the widest possible involvement of the population in management decisions.

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 Effective territorial organization of power inBut the district level is not even considered here. volves the creation of a harmonious system of adminis- As for the needs of special institutions and programs in trative-territorial organization, separation of powers at the field of education, they are fully invested in the cathe level of: regional, subregional, district. Each level pabilities of the regional level. It is quite risky to predict has its own mission, which determines the appropriate their implementation at the district level - this level still configuration and construction of public authorities. needs to be created [4].

For the basic level, the main task is the availability of According to the orders of the Cabinet of Minismost social and communal services. The formation of ters, after the local elections in Ukraine there will be communities is subordinated to this goal. At this level, 1470 territorial communities that will cover the entire it is advisable to create only local governments. As well territory of the country. as subdivisions of territorial bodies of ministries that The Verkhovna Rada of Ukraine (July 17, 2020) serve the population directly - police, social protection, adopted Resolution â„– 3650 "On the formation and liqfire departments. uidation of districts", according to the document, now It is also more or less clear with the regional level in Ukraine 136 districts, and 490 districts were liqui- at this level, regional development programs work dated by the parliament. Instead of 11,000 village, best, which provide for the concentration of resources town, and city councils, most of which were unable to and their focus on projects that create added value in address the day-to-day issues of residents, 1,470 comdepressed areas of the regions. As such a choice is al- munities have been created to provide services to resiways political, it must be approved by a representative dents directly where they live. body - the regional council.

In fact, most of the powers of district councils Bodies of executive power of general competence were transferred to communities. For the past five - regional state administrations - are forced to play a years, this has been done through the voluntary amaldual role: both as an executive body of the regional gamation of local communities and has been well supcouncil and as a representative office of the central gov- ported by both the residents themselves and the majorernment. This is required by constitutional norms. ity of the local administrative and political elite.

The most difficult with the subregional level. SelfThe Ministry of Regional Development, Construcgoverning powers, which could be at this level, are in- tion and Housing has identified areas that are leaders in significant - schools of aesthetic education, sports the formation of territorial communities table.1. schools. Secondary medicine, for which this level was The leaders are Zhytomyr, Chernihiv, Dnipropedesigned five years ago, was centralized under the man- trovsk, Zaporizhia and Khmelnytsky regions. The lowagement of the National Health Service of Ukraine. est places in the ranking are occupied by Zakarpattia, And tariffs for medical services in general should cover Kirovohrad, Vinnytsia, Kyiv, Lviv regions. The numall the costs of secondary care facilities. This will not ber of districts where no OTGs have been established happen in the coming years, not only due to the lack of has a positive downward trend and is 123 districts. funds in the state budget, but also due to large dispari- Most of them are in Kharkiv region - 10; in the Odessa ties in the maintenance of such institutions. The medi- region - 16; Kirovograd - 18; Kyiv - 15; Transcarpacal component can be calculated quite correctly and thian - 20; Vinnytsia region - 13, Donetsk - 17 and covered by tariffs. Therefore, the maintenance of hos- Kherson regions - 14 districts. pitals should fall on the shoulders of local governments.

The advantages of the united territorial communiThe owners of such institutions are communities, so a ties are the creation of administrative service centers on priori funding should be provided from their budget. their territory, which provide comfortable conditions Although, given the unified policy on the unification of and their accessibility to citizens (Fig. 3). the medical space, it is advisable to give this function Thus, during the analyzed period, the number of to the regional level, where it will be possible to spe- CNAPs increases and in 2019 is 796 units, which is a cialize in medical institutions. positive result, because, compared to the base year, the rate of change reaches 25%.

64

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020

65 Table 2

the number of territorial communities that did not unite

The number of areas not covered by the association, accession

Cities of regional significance in which the accession took place

Long terms plan

Zhytomyr Chernihiv Dnepropetrovsk Zaporozhye Khmelnytsky Volyn Sumy Chernivtsi Donetsk Ternopil Mykolayivska Luhansk Ivano-Frankivsk Kharkiv Rivne Poltava Kherson Cherkasy Odessa Lviv Kyiv Vinnytsia Kirovograd Transcarpathian Source: [2]

Overall rating

Square

Region

Population of OTG (thousand of people)

Ranking of oblasts for the formation of united territorial communities Ranking of oblasts for the formation of affluent communities

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

5 4 2 3 9 10 8 13 1 16 7 6 20 11 23 12 17 15 14 14 19 22 18 24

2 4 3 1 5 6 11 9 12 8 7 10 15 20 18 16 14 13 17 19 22 23 21 24

1 3 5 2 4 6 11 9 12 8 10 7 17 21 16 15 14 13 18 19 20 22 23 24

1 1 1 1 8 1 3 7 17 4 9 11 5 19 10 6 14 2 16 12 15 13 18 20

3 1 8 6 4 11 2 1 1 10 1 6 11 7 5 4 1 7 9 11 4 4 11 11

4 6 1 1 1 1 2 10 1 5 11 1 7 1 1 8 9 14 16 12 15 13 3 17

Most of the functions of the executive authorities will be transferred to the new districts from the oblast level. That is, the RSA will actually take over the tasks that are now set for the RSA. District state administrations, as well as territorial bodies of central executive bodies, will have direct communication and administrative relations directly with central bodies - the government, ministries, and not through regional structures, as today. Moreover, RSAs can, in fact, become the prototype of prefectures, as the influence of local authorities through district councils will be significantly weakened. Forms of coordination of territorial bodies by the RSA and control over the legitimacy of local self-government bodies will be worked out. Then the changes to the Constitution will cease to be so controversial that there will finally be 300 votes in the session hall to consolidate the achievements of the reform of the territorial organization of power [5].

As a result of the next local elections in autumn 2020 on the new territorial basis of districts and communities, powers between the levels of government should be differentiated on the principle of subsidiarity.

Community residents should be provided with mechanisms and tools to influence local government and participate in decision-making.

As a result, the union formed Vinnytsia district with the administrative center in the city of Vinnytsia consisting of: Agronomic village, Vinnytsia city, Voronovytsia village, Hnivan city, Illinets city, Lipovets city, Lityn village, Luka-Meleshkivska village, Nemyriv city, Nemyriv city, Stryzhavska village, Sutyskivska village, Tyvrivska village, Turbivska village, Yakushinetska village territorial communities, approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine.

Haisyn district with the administrative center in the city of Haisyn as a part of territories of Bershad city, Gaisin city, Dashiv settlement, Dzhulinsky village, Krasnopilsky, Kunkovsky , Ladyzhynsky city, Obodovsky rural, Olgopolsky, Teygopilsky, Soyolsky Tulchyn district (with the administrative center in the city of Tulchyn) as a part of the territories of Bratslav settlement, Vapnyarska settlement, Gorodkivska village, Kryzhopilska settlement, Pishchanska settlement, Studenyanska village, Tomashpilska settlement, Tulchyn city, Minorbyshny district of Ukraine;

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 Khmilnytskyi district (with the administrative order to rationally use available resources and assets for center in the city of Khmilnyk) as a part of territories of rural communities, it is important to regulate the use of Glukhovetsky settlement, Zhdanovsky rural, Ivanivsky land resources, communal property, infrastructure derural, Kalinovsky city, Kozyatynsky city, Makhnovsky velopment, and the provision of quality services to the rural, Samgorodotsky rural, Ulanovsky rural, Khmilny- population of rural areas. Strengthening the legal, ortsky city Territorial communities of Ukraine. Cheche- ganizational and material capacity of territorial comlnytsia settlement territorial communities approved by munities, local self-government bodies, conducting the Cabinet of Ministers of Ukraine. their activities in compliance with the principles and Zhmerynsky district with the administrative center provisions of the European Charter of Local Self-Govin the city of Zhmerynka as a part of the territories of ernment.

Bar city, Dzhuryn village, Zhmerynka city, Kopaygorod settlement, Muraf village, Severinov village, StanREFERENCES: islavchitsk village, Shargorod city territorial communi1.

Pronko L., T. Kolesnik, O. Samborska. Acties approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine. tivities of united territorial communities as a body of Mohyliv-Podilskyi district (with the administra- local government in the conditions of power decentraltive center in the city of Mohyliv-Podilskyi) as a part of ization in Ukraine. Baltic Journal of Economic Studies. the territories of Babchynetska village, Vendychanska Volume 4, Number 2. RigĐ°: Pablishing House. Đ 184village, Mohyliv-Podilska city, Murovanokurilovetska 190. village, Chernivtsi village, Yampil city, Yaryshivna ru2.

Samborska O., T. Kolesnik. Assessment of ral territorial territory of Ukraine. the current state and directions of development of Tulchyn district (with the administrative center in united territorial communities in the conditions of dethe city of Tulchyn) as a part of the territories of centralization. Economics of agro-industrial complex.

Bratslav settlement, Vapnyarska settlement, Go- Kiev. 2019. â„–11. Pp. rodkivska village, Kryzhopilska settlement, Pishchan3. https://niss.gov.ua/sites/default/files/2019ska settlement, Studenyanska village, Tomashpilska 05/2019.pdf. settlement, Tulchyn city, Minorbyshny district of 4. https://rpr.org.ua/news/kil-kist-rayoniv-vUkraine; ukraini-mozhut-skorotyty-z-490-do-129-shchoConclusion. Thus, regardless of the type of com- vidbuvaiet-sia. munity, the priority areas of their development should 5. https://rpr.org.ua/news/v-ukraini-teperbe the transfer of expenditure powers to the regions and bude-136-rayoniv-shcho-tse-zminiuie-ta-iak-vplynethe right to independently set local taxes and fees, in- na-ukraintsiv. crease incomes, employment and social protection. In 66

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020

67

JURISPRUDENCE CRIMINOLOGICAL ASPECTS OF THE INFLUENCE OF CRUELTY AND VIOLENCE IN THE MASS MEDIA ON AGGRESSIVE BEHAVIOR OF MINORS Alexeeva A. Master of Juridical sciences student Zabgu КРИМИНОЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ВЛИЯНИЯ ЖЕСТОКОСТИ И НАСИЛИЯ В СРЕДСТВАХ МАССОВОЙ КОММУНИКАЦИИ НА АГРЕССИВНОЕ ПОВЕДЕНИЕ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ Алексеева А.С. Студент-магистрант ЮФ ЗабГУ Abstract The article is devoted to the study of the negative impact of the media on the behavior of minors and the prerequisites for criminality in this communication. The influence of feature films on the level of aggression and hostility, as well as trends in the development of an antisocial attitude and criminal behavior of minors, is determined using a survey and questioning. Аннотация Статья посвящена исследованию негативного воздействия средств массовой информации на поведение несовершеннолетних лиц и предпосылки к криминогенности при данной коммуникации. Определяется с помощью опроса и анкетирования влияние художественных фильмов на уровень агрессии и враждебности, а также тенденции развития антиобщественной установки и преступного поведения несовершеннолетних.

Keywords: minors, level of hostility and aggression, mass media, crime, media consumption, cruelty, violence Ключевые слова: несовершеннолетние лица, уровень враждебности и агрессии, средства массовой информации, преступность, медиапотребление, жестокость, насилие Значение средств массовой информации (далее СМИ) в жизни современного общества трудно переоценить. СМИ занимают в развитии общества особое место, так как их воздействие на человека начинается в самом раннем возрасте и продолжается всю жизнь. Ряд ученых занимающихся психологией, политтехнологией и инновациями в области информационных технологий отмечают, что воздействие СМИ, как и всякое иное воздействие на человека, несет в себе как положительную, так и отрицательную сторону. Положительное воздействие СМИ хорошо известно и не является предметом данной статьи. К отрицательному воздействию необходимо отнести ряд негативных последствий, которые приводя к антисоциальной направленности личности: понижение общего культурного уровня, ложные идеалы и ценности, безразличие и недоверие к окружающим, рост преступности, озлобленность, жестокость и т.д.; все это ведет к нарушению общепринятых норм и правил поведения. Анализ литературы показал, что сильное и беспрецедентное воздействие СМИ способны оказать на формирование поведения такой группы населения как несовершеннолетние личности. В силу

того, что данная категория граждан на начальном этапе жизни не только активно формируются, познают окружающую действительность, но и вырабатывают к ней соответствующее отношение, в соответствии с которым в будущем строит свое поведение. Концепция о зависимости преступности и содержательной части информации в массмедия, а также их прямой взаимосвязи начали появляться с момента появления первого печатного станка, но научная основа данной проблематике появилась лишь в конце XIX века, в трудах таких известных авторов как: А. Корре, Ф. Фентон, Г. Тарда, А.Э. Лацис, А. Бандура и др. Особую актуальность проблема воздействия СМИ на рост противоправных действий совершаемых несовершеннолетними лицами приобретает в наши дни, что объясняется рядом причин. Во-первых, уровень зарегистрированной преступности совершенной несовершеннолетними лицами ежегодно показывает высокую численность и периодический рост (таб. 1). К рассматриваемому виду преступности по действующему Уголовному кодексу РФ относятся деяния, совершаемые лицами в возрасте от 14 до 18 лет.

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 Таблица 1 Динамика зарегистрированных преступлений совершаемых несовершеннолетними лицами в Российской Федерации, за период с 2016 по 2019 гг. [5,12] Лица, совершившие преступления 2016г.

2017г.

2018г.

2019г. Всего, чел.

1 015 875 967 103 1 087 983 1 052 441 Прирост / снижение, % -5,5 -4,8 +12,5 -3,27 Несовершеннолетние, совершившие преступления, чел.

48 589 42 504 43553 41548 Прирост / снижение, % -13,2 -12,5 +2,5 -4,6

68

Во-вторых, несовершенное действующее законодательство РФ в области негативного воздействия СМИ, не обеспечивает в полном объеме обязательства государства по защите интересов молодежи. Особенно большие нарекания вызывает несовершенство Закона №2124-1 от 27.12.1991г. «О средствах массовой информации», т.к. отраженные в нем положения не способны реально ограничить негативное воздействие СМИ на несовершеннолетних лиц. При этом абсурдно, что Закон №38-ФЗ от 42% 45%

40% 35% 30% 25% 20% 15% 10% 5% 0%

13.03.2006г. «О рекламе», в отличие от базового Закона «О средствах массовой информации», защищает несовершеннолетних лиц значительно эффективнее, однако и он нуждается в серьезной доработке. В-третьих, основной объем среднесуточного медиапотребления несовершеннолетними лицами составляет телевидение и интернет, что негативно сказывается на их психическом состоянии (рис. 1).

35%

14% 8% 1% Интернет

Телевидение

Радио

Книги

Журналы и газеты

Рис. 1. Структура среднесуточного медиапотребления несовершеннолетними лицами в РФ, % Из рисунка 1 мы видим, что в наибольшей степени медианасилие воздействует на подсознание несовершеннолетних лиц посредством телевидения – 42%, что объясняется способностью ТВ к массовому социальному влиянию, его доминирующим положением в общем объеме среднесуточного медиапотребления, и, самое главное, сложившейся пропагандой насилия и жестокости, культивированием преступных установок. Стойкая связь между криминализацией несовершеннолетних лиц и появлением телевидения подтверждается рядом зарубежных и отечественных исследований, таких авторов как: П.С. Булатецкий, Ю.И. Гололобова, Г.Н. Горшенков, О.П. Дубягин, С.Е. Каракулина, А.А. Токарев, Е.М. Юцковой, М.Б. Чабанянц и др. При этом, известный канадский психолог А. Бандура, проведя ряд фундаментальных исследований и экспериментов, определил прямую зависимость от увиденных сцен насилия из просмотренных фильмов на модель дальнейшего поведения подростков. Но полученные в ходе экспериментов выводы А. Бандуры систематически подвергаются критике со стороны представителей бизнеса и телеиндустрии, но на это есть ряд финансовых причин. Позже такие ученые как Л.А. Джой, Дж. Лейенс, М.М. Лефковитц, Р. Парке, Б.С. Сентерволл

также провели ряд исследований по определению корреляционной зависимости СМИ на уровень преступности в разных странах. В ходе данных исследований было выявлено, что в таких странах как США, ЮАР, Канада рост преступности константно связан с появлением телевидения. Так уровень малолетней преступности в Северной Америке вырос более чем на 90% по мере бурного развития ТВ (1940-1970-е гг.), а в ЮАР после появления телевидения уровень малолетней преступности вырос почти в два раза [2,33]. Отечественными учеными аналогично подтверждается воздействие СМИ на противоправные действия совершаемые несовершеннолетними субъектами. Так, Д.В. Калюжный и Е.Э. Ермилова отмечают, что в результате выхода на экран в 2000 годах множества художественных и документальных фильмов с открытыми сценами трупов, где погибших стали показывать в деталях и крупным планом, уровень преступности в России вырос почти на 40% [9,38]. А.Э. Лацис и Л.М. Кейлина в книге «Дети и кино» (1928г.) описывали сцены, в которых подростки, насмотревшись кинофильмов со сценами насилия и ограбления шли на преступления и копировали своих телегероев [8,52]. На основе полученных данных социологиче-

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020 69 ского исследования, проведенного П.С. Булатец- тей-сирот, детей оставшихся без попечения родитеким в 2013 году, на один час телетрансляции в сред- лей, и детей оказавшихся в трудной жизненной синем приходится 4,2 сцены насилия и эротики. Это туации” (далее Центр семейного устройства) по выпорождает и стимулирует агрессивно-насильствен- явлению уровня агрессивности и враждебности ное поведение у телезрителей, а также обесцени- подростков, в том числе исследуя фактор влияния вает человеческую жизнь и нравственные ценности СМИ на поведение несовершеннолетних. В данном [3,6]. исследовании приняло участие 25 подростков (15 Множество научных исследований проводив- мальчиков и 10 девочек). шихся в этой области у нас и за рубежом, свидеНа первоначальном этапе эксперимента, потельствуют о том, что СМИ оказывают прямое вли- средством использования общеизвестной методики яние на поведение несовершеннолетних лиц, при А. Басса – А. Дарки «Диагностика состояния агресэтом существует множество триггеров порождаю- сии» (Приложение 1), были выявлены ряд респонщих жестокое и агрессивное поведение [1,110]. дентов, проявлявших стабильно высокий уровень Следовательно, в зависимости от характера пе- агрессивности и враждебности по отношении к редаваемой информации через СМИ, воздействие сверстникам и воспитателям Центра семейного на несовершеннолетних медиапользователей мо- устройства. Опросник А. Басса – А. Дарки заключажет иметь криминогенный (порождающий пре- ется из 75 утверждений, на которые испытуемый ступность) или криминорепульсивный (профилак- должен дать ответ "да" или "нет". тический) характер. Результаты методики А. Басса – А. Дарки поНа базе полученной информации по исследуе- казали, что по индексу враждебности выявлено три мой проблематике, я провела пилотажное исследо- уровня агрессивных реакций у респондентов (рис. вание в МКУ ”Центр семейного устройства для де- 2).

7%

40% 53%

высокий уровень враждебности

средний уровень враждебности

низкий уровень враждебности Рис. 2. Распределение респондентов Центра семейного устройства по уровню враждебности Таким образом, высокий уровень враждебности отмечен у 53% респондентов (13 чел.). Для данной категории подростков характерны: постоянная раздражительность, систематическое проявление ярости, недоверие к сверстникам. Также было отмечено, что многие подростки не могли совладать со своим желанием причинить боль и вред своим сверстникам, с целью защиты своих интересов. Средний уровень враждебности отмечен у 40% (10 чел.). Данные респонденты показали, что в редких случаях испытывают зависть и ненависть к другим подросткам и воспитателям. В конфликтных

ситуациях данная категория лиц умеет держать себя в руках, не давая волю своим эмоциям. Не имеют врагов и обидчиков и всегда находят адекватные и конструктивные способы решения спорных ситуаций. Низкий уровень враждебности отмечен у 7% (2 чел.). Данная категория лиц не способны в силу своего мягкого характера обидеть кого-либо, они не испытывают злобу и обиду на своих сверстников. У исследуемых респондентов, по индексу агрессивности, выявлено три уровня агрессивных реакций (рис. 3).

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020

70

10%

35% 55%

высокий уровень агрессивности средний уровень агрессивности низкий уровень агрессивности Рис. 3. Распределение респондентов Центра семейного устройства по уровню агрессивности Высокий уровень агрессивности - 55% (14 чел.), показывает, что воспитанники испытывают желание причинить вред окружающим, а также используют физическую силу в отношении других подростков. Также они отмечают, что довольно часто испытывают злость, ненависть, раздражение к обидчикам, при этом в спорных ситуациях данные респонденты повышают голос и проявляют явную грубость к оппонентам. Воспитанники со средним уровень агрессивности - 38% (9 чел.) находят конструктивные выходы в проблемной ситуации (спорт, кружки, соревнования). Данная категория подростков неспособна оскорбить или ударить человека, и спорные ситуации решаются без конфликтов и мирным путем. Низкий уровень агрессивности - 10% (2 чел.), для данной группы респондентов характерны полное отсутствие злости и разрежения к другим подросткам. При этом подростки данной категории обладают низкой мотивацией, что в дальнейшем может сказаться на общении со сверстниками, учителями и воспитателями, а также на успеваемость, поведение в классе. Таким образом, больше чем у половины подростков, из всей группы исследуемых, наблюдается ярко-выраженная агрессивность и враждебность, как к своим сверстникам, так и к взрослому контингенту людей. Остальные адекватно ведут себя в общении с другими людьми, находят компромиссы в конфликтных ситуациях. На базе полученных результатов исследования я сгруппировала две группы респондентов: в первую группу вошли подростки с высоким уровнем агрессивности и враждебности (27

чел.); во вторую группу вошли подростки с низким и средним уровнями агрессивности и враждебности (23 чел.). Для выявления телевизионных предпочтений у исследуемых я разработала Анкету “Мой выбор кинофильма”, которая была сформирована из перечня популярных фильмов, по аналогии анкеты профессора по психологии А.В. Федорова «Проблема насилия на экране и несовершеннолетняя аудитория». Проведенный мною опрос показал, что предпочтения двух исследуемых групп были явно противоположными, но при этом они были дифференцированы уровню агрессии и враждебности по данным проведенной диагностики А. Басса – А. Дарки. Так из таблицы 2 видно, что все художественные фильмы были разделены по группам их жанровой принадлежности и наш фокус при исследовании был нацелен на такие жанры как ужасы и боевики. Так именно в них больше всего содержится жестоких сцен убийств, унижения и явного проявления агрессии в отношении людей и животных. Также мы можем заметить, что в первой группе испытуемых художественные фильмы с агрессивным и жестоким сценарием (из жанра ужасы и боевики) выбрали 79% респондентов. Вторая группа респондентов больше предпочитает безобидные и мягкие сценарии, так 76% исследуемых выбрали такие жанры фильмов как комедии, сериалы и драмы, а фильмы с жестокими сценариями (ужасы и боевики) выбрали только 11% испытуемых.

Norwegian Journal of development of the International Science No 45/2020

71 Таблица 2 Градация выбора художественных фильмов у исследуемых респондентов Центра семейного устройства Вторая группа -подПервая группа -подростки с низким и Жанры художеростки с высоким среднем уровнями Название художественных ственных филь- уровнем агрессивноагрессивности и фильмов мов сти и враждебности враждебности (23 (27 чел.) чел.) Ужасы 36% 2% Звонок, Пила, 1408, Комната Бригада, 9 рота, Такси, Форсаж, Боевики 43% 9% Квант милосердия Брильянтовая рука, Девчата, Комедии 7% 38% Один дома Драмы 0,50% 12% Сволочи Триллеры 1% 3% Ганнибал Лектор Мелодрамы 2% 6% Гордость и предубеждение Гарри Поттер, Трансформеры, Фантастика 10% 4% Матрица, Пираты Карибского моря Моя прекрасная няня, СчастСериалы 0,50% 26% ливы вместе

После проведенного анкетирования я провела беседу с респондентами и выявила, что предпосылка к агрессии возникает в результате глубокого сопереживания и эмпатийного проникновения к герою картины. Отрицательные персонажи очень сильно привлекают молодое поколение своей развязанностью, безнаказанностью, простотой совершения преступного деяния. Следовательно, наблюдается формирование гормональной зависимости несовершеннолетних под влиянием сцен жестокости, при котором испытывается потребность в совершении преступлений. Таким образом, в ходе исследование было выявлено, что СМИ, как и другие социальные факторы, оказывают очень сильное влияние на агрессивное поведение и преступность несовершеннолетних. Более того, воздействие СМИ на формирование личности начинается с самого раннего возраста, и такое воздействие включает в себя как позитивную, так и негативную стороны. Проведенный опрос показал, что зачастую самостоятельный выбор подростком художественного фильма способствует совершению тех или иных агрессивно-насильственных действий. Причем асоциальное поведение у несовершеннолетних было ярко выражено в большей степени теми, кто систематически просматривает фильмы со сценами агрессии и жестокости. Поэтому нельзя оставить без должного внимания современную киноиндустрию, необходимо создать на правовом уровне возрастное ограничение на определенный список фильмов или установить запрет к публичному показу по аналогии развитых стран. В развитых странах в данный перечень входят фильмы с чрезмерной жестокостью и откровенными порнографическими сценами. Проведенное исследование еще раз подтверждает тенденцию развития посредством СМИ в об-

ществе культа жестокости и насилия. Следовательно, общая преступность и малолетняя в частности будет ежегодно возрастать и модифицироваться, если государство фундаментально не пересмотрит правовые и информационные ограничения по данной проблематике. СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ: 1. Асильдаров А.Ч., Кадырова З.М. Рост преступности среди несовершеннолетних в РФ // Закон и право. – 2019. - №9. – С. 108-111.

2. Алексеева Е.А. К вопросу о криминогенном потенциале насилия в кинематографе и его влияние на уровень агрессии несовершеннолетних // Гуманитарные науки. – 2016. - №12. – С. 33-36.

3. Булатецкий П.С. Влияние средств массовой информации на насильственную преступность: криминологический аспект: диссертация ... кандидата юридических наук. Москва, 2013. - 187 с.

4. Руденко М.О. Негативная медийная информация и ее влияние на человека // Медиообразование. – 2014. - №2. – С. 108-112.

5. По данным Официального сайта Генеральной Прокуратуры РФ [Электронный ресурс] // URL: https://genproc.gov.ru (дата обращения: 05.08.2020) 6. Субботина А.В. Состояние, динамика и структура преступности несовершеннолетних // Научный журнал. – 2020. - №1. – С. 59-62.

7. Ситникова О. Влияние СМИ на преступное поведение несовершеннолетних // Криминология. – 2019. - №11. – С. 318-322.

8. Собкин В.С., Глухова Т.В. Насилие и эротика на телеэкране глазами подростка // Телефорум. - 2001. - № 12. – С. 51-56.

9. Федоров А.В. Права ребенка и проблема насилия на российском экране. Таганрог: Кучма 2004. – 413 с.

№45/2020 Norwegian Journal of development of the International Science ISSN 3453-9875 VOL.3 It was established in November 2016 with support from the Norwegian Academy of Science.

DESCRIPTION The Scientific journal “Norwegian Journal of development of the International Science” is issued 12 times a year and is a scientific publication on topical problems of science.

Editor in chief – Karin Kristiansen (University of Oslo, Norway) The assistant of theeditor in chief – Olof Hansen  James Smith (University of Birmingham, UK)  Kristian Nilsen (University Centre in Svalbard, Norway)  Arne Jensen (Norwegian University of Science and Technology, Norway)  Sander Svein (University of Tromsø, Norway)  Lena Meyer (University of Gothenburg, Sweden)  Hans Rasmussen (University of Southern Denmark, Denmark)  Chantal Girard (ESC Rennes School of Business, France)  Ann Claes (University of Groningen, Netherlands)  Ingrid Karlsen (University of Oslo, Norway)  Terje Gruterson (Norwegian Institute of Public Health, Norway)  Sander Langfjord (University Hospital, Norway)  Fredrik Mardosas (Oslo and Akershus University College, Norway)  Emil Berger (Ministry of Agriculture and Food, Norway)  Sofie Olsen (BioFokus, Norway)  Rolf Ulrich Becker (University of Duisburg-Essen, Germany)  Lutz Jäncke (University of Zürich, Switzerland)  Elizabeth Davies (University of Glasgow, UK)  Chan Jiang(Peking University, China) and other independent experts

1000 copies Norwegian Journal of development of the International Science Iduns gate 4A, 0178, Oslo, Norway email: publish@njd-iscience.com site: http://www.njd-iscience.com