Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
1
2
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
Журнал видається за благословінням Преосвященнішого Іринея, єпископа Ніжинського та Прилуцького
Лютий-Березень №2(9)
ГУСТИНСЬКИЙ ВІСНИК Головний редактор: ігуменя Віра Відповідальний за випуск:
диякон Сергій (Бабенко) Автори:
Архім. Микола (Путря), Ємельянова В., Самохіна О., Єфименко А., Тулюля Н., Ємельянова О., Іценко О., Коломійченко М. Журналісти:
Гальчук В.
Юрист-консультант:
Радченко С.
Художник:
Фотографії та дизайн обкладинки підготовлені фотостудією «Майстер» ім. В.С. Яковенка (вул. Садова, 117Б)
Чучупа К.
Коректор:
Огир Л.
Фотограф:
Савченко М.,
Не заботьтесь ни о чем, но всегда в молитве и прошении с благодарением открывайте свои желания пред Богом, и мир Божий, который превыше всякого ума, соблюдет сердца ваши и помышления ваши во Христе Иисусе Флп. 4., 6-7 У роботі над журналом активну участь бере православна молодь міста Прилуки
Адреса монастиря: Село Густиня, Прилуцького району, Чернігівської області, Україна, 17544 Телефон: (04637) 6-61-29 Адреса монастирського подвір`я: м. Прилуки, Чернігівська обл., вул. Галаганівська, 39, Свято-Стрітенський собор. e-mail: gustynskiy_vestnik@ukr.net тел. редакції: +380637124038 http://svjatcy.pravorg.ru/ Журнал зареєстровано Державною реєстраційною службою Свідоцтво: ЧГ № 531-180 Р від 10.01.2013
Журнал містить цитати зі Святого Письма та святі імена. Переконливо просимо Вас не використовувати його в господарських цілях. Після прочитання, будь ласка, збережіть у достойному місці, або передайте іншим благочестивим православним християнам. Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
3
Православний журнал Свято-Троїцького Густинського жіночого монастиря Ніжинської і Прилуцької єпархії «ГУСТИНСЬКИЙ ВІСНИК» Лютий-Березень 2013
ЗМІСТ НОМЕРУ: СТОРІНКА РЕДАКТОРА Ігуменя ВІРА …виходьте назустріч Йому........................................5
ФОТОЛІТОПИС
Життя монастиря та єпархії Грудень 2012 - Січень 2013 року...............................6
ПРАВОСЛАВНИЙ КАЛЕНДАР Свята та події Лютий - Березень 2013 року......................................8
Чем должно снабдевать душу Прп. Серафим САРОВСКИЙ Повчання.....................................................................10
Дитина перед іконою Ілля та Марина Гріц «Таємниця дитинства».............................................11
ПАСТИР ДОБРИЙ
Марина КОЛОМІЙЧЕНКО Свт. Феодосій Чернігівський...................................12
СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ
Олена ЄМЕЛЬЯНОВА Наше храмове свято..................................................14
ДІВЧИНКА МОЛИЛАСЯ
Олена САМОХІНА Історії...........................................................................15
4
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
Дивний Бог у святих своїх... Олена ІЦЕНКО Блаженна Ксенія........................................................16
Постимося постом приємним... Патріарх Пимен Слово в Прощену Неділю........................................18
Великий пiст або Свята Чотиридесятниця Віталія ЄМЕЛЬЯНОВА Початок Великого посту..........................................26
МОНАСТИРСЬКА КУХНЯ Віталія Ємельянова Кекс з морозивом, зіроньки, ялиночки.................27
«Зізнання» муз. Наталії ТУЛЮЛІ Пісня............................................................................28
Ой, радуйся, земле!.. Олена ІЦЕНКО Різдвяний дитячий концерт....................................30
ОДНА ГОДИНА ТВОГО ЧАСУ Притча.........................................................................31
Православ`я для починаючих Свічка церковна........................................................32
Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
5
6
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
Настоятелька Свято-Троїцкого Густинського монастиря, головний редактор - ігуменя Віра
Сторінка редактора
…виходьте назустріч Йому (МФ.25, 6) Священна подія Стрітення Господнього сталася за давніх часів у Єрусалимському храмі. Йосиф і Марія прибули до Єрусалима, як минув час очищення породіллі, щоб принести Дитя Іісуса перед Господа і подати відповідні жертви на виконання закону Мойсейового. Ніхто із служителів храму не міг тоді знати, що на руках Марії було незвичайне Дитя. Йосиф і Марія дали Самому Богові розкрити в свій час справжню достойність і призначення Дитини, Котру принесли з собою. Чутка про видіння віфлеємських пастухів до Єрусалима не дійшла, тому Йосиф і Марія не сподівалися, що в Єрусалимі хтось пізнає в Їхній Дитині Царя Ізраїльського. Та ледве вступили вони у двір храму, як виходить їм назустріч із радісним нетерпінням один поважний старець – це був Симеон. За своїм лагідним духом справжній ізраїльтянин, що користувався повагою у своїх співгромадян. Він чекав утіхи Ізраїлевої, тобто пришестя Месії-Христа, і за це був удостоєний багатьох божественних натхнень. Бог відкрив, що він не бачитиме смерті, поки не побачить Христа Господнього. Симеон часто ходив до храму, а того разу мав особливе бажання йти туди. І от, він бачить
– заходять Йосиф і Марія у двір: божественне натхнення раптом вказало йому на них і вклало в його розум: це Дитя і є Той Самий Цар-Месія, Котрого ти чекаєш. Тому старець бере Його на свої руки і, охоплений радістю давно жаданого часу, проголошує натхненні слова: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром… Тепер-то, Господи, помре раб Твій спокійно, бо своїми очима побачив Спасителя, Котрого Ти дав світові. Я побачив світло народів, бачив славу Ізраіля і досить уже пожив…» Старець благословив Йосифа і Марію, назвав їх блаженними за те, що вони удостоїлись почесті в служінні Месії. Як сонце відбивається в речах чистих, наприклад, чиста росинка, кришталь, вода, так і Бог Всюдисущий благозволить являти видимо для всіх Свою присутність тільки там, де стрічає чистоту духу і тіла. Бажаєте зустріти Господа – дбайте про чистоту. Не слід ходити далеко і губитися в догадках про те, що таке чистота і як досягти її. Чистота є безпристрасність, шлях до неї – виконання заповідей Божих. Для цього не слід робити ніяких перемін у житті чи вишукувати особливі шляхи. Ні! У якому стані хто покликаний, у тому нехай і перебуває, бо Господь стрічається на всіх житейських шляхах, і на всіх стежках життя є печать Його заповідей. Хто працює у виконанні заповідей, той стрічає очі Господні і сприймає з них благодатну радість. Тільки нехай кожен виконує свої земні обов’язки і справи сумлінно. Буде у свій час загальне стрітення Господа всім родом людським, коли пролунає голос: «Се Жених іде в полуночі, виходьте назустріч Йому…» Радісно стрітять Його ті, хто звик шукати зустрічі з Ним у земних умовах і в лоні святої Церкви, як порадує Господа той, хто, не зволікаючи, поспішить іти дорогою істини. О, даруй нам, Господи, потрудитися так, щоб досягти цього, щоб зустріти Тебе з засвіченими світильниками душ наших, як ті мудрі діви, коли вуха наші почують голос: «Виходьте на стрітення Його!..» Амінь.
Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
7
ФОТОЛІТОПИС 9 січня,
Лютий-Березень 2013
у день пам’яті апостола первомученика і архідиякона Стефана, Преосвященніший єпископ Ніжинський і Прилуцький Іриней звершив Божественну літургію у Свято-Троїцькому соборі Густинського жіночого монастиря.
5 січня
Свято-Троїцьким Густинським монастирем започатковано благодійну справу, в рамках якої на території монастирського подвір`я Стрітенського собору м. Прилук пропонуються благодійні обіди для всіх нужденних та немічних людей! Благодійну допомогу заплановано здійснювати кожної п`ятниці, суботи та неділі з 12-00 до 13-00 біля Стрітенського собору
8
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
26 грудня
Преосвященніший єпископ Ніжинський і Прилуцький Іриней в Успенській церкві Свято-Троїцького Густинського жіночого монастиря звершив чернечий постриг монахинь Аполлінарії, Вассіани та інокинь Маріамни і Маргарити.
3 січня
Керуючий Ніжинською єпархією взяв участь в освяченні Успенського собору КиєвоПечерської Лаври
Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
9
ПРАВОСЛАВНИЙ КАЛЕНДАР
Блаженної Ксенії Петербурзької
Собор новом. та спов. Російських
ЛЮТИЙ 2013
Собор 3-х святителів
6 лютого (24 січня)
10 лютого (28 січня)
12 лютого (30 січня)
СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ
Свт. Феодосія,
Іверської ікони Божої Матері
15 лютого (2 лютого)
10
архієпископа Чернігівського 18 лютого (5 лютого)
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
25 лютого (12 лютого)
2013 БЕРЕЗЕНЬ
Вселенська род. (м`ясопусна) суб 9 березня (24 лютого)
Неділя сиропусна,
Спомин вигнання Адама 17 березня (4 березня)
Обретіння голови Івана Предтечі
Ік. Божої Матері Державна
40 мучеників Севастійських
Нед 1 Вел. посту
9 березня (24 лютого)
22 березня (9 березня)
15 березня (2 березня)
Торжество Православ`я 24 березня (11 березня)
Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
11
Чем должно снабдевать душу? Преподобный СЕРАФИМ: Душу снабдевать надобно словом Божиим: ибо слово Божие, как говорит Григорий Богослов, есть хлеб ангельский, имже питаются души, Бога алчущие. Всего же более должно упражняться в чтении Нового Завета и Псалтири, что должно делать стоящему. От сего бывает просвещение в разуме, который изменяется изменением Божественным. Надобно так себя обучить, чтобы ум как бы плавал в законе Господнем, которым руководствуясь, должно устроять и жизнь свою. Очень полезно заниматься чтением слова Божия в уединении и прочитать всю Библию разумно. За одно таковое упражнение, кроме других добрых дел, Господь не оставит человека Своею милостью, но исполнит его дара разумения. Когда же человек снабдит душу свою словом Божиим, тогда исполняется разумением того, что есть добро и что есть зло. Чтение слова Божия должно быть производимо в уединении для того, чтобы весь ум чтущего углублен был в истины Священного Писания и
12
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
принимал от сего в себя теплоту, которая в уединении производит слезы; от сих человек согревается весь и исполняется духовных дарований, услаждающих ум и сердце паче всякого слова. Телесный труд и упражнение в божественных писаниях, учит преп. Исаак Сирин, охраняют чистоту. Пока не приимет Утешителя, человек имеет нужду в божественных писаниях, чтобы воспоминание о благих напечатлевалось в уме его и от непрестанного чтения обновлялось в нем стремление ко благу и охраняло душу его от тонких путей греха (Исаак Сир. Сл. 58). Следует также снабдевать душу и познаниями о Церкви, как она от начала и доселе сохраняется, что терпела она в то или другое время,- знать же сие не для того, чтоб желать управлять людьми, но на случай могущих встретиться вопрошаний. Более же всего оное делать должно собственно для себя, чтоб приобрести мир душевный, по учению Псаломника, миръ многъ любящимъ законъ Твой, Господи (Пс. 118, 165).
Ребенок перед иконой Илья и Марина Гриц М.Г. Икона занимает очень важное место в жизни Православной Церкви, особенно в ее богослужении. Оно сложилось не сразу — много веков потребовалось, чтобы Церковь смогла определить значение иконы. Но нельзя сказать, что у всех верующих в настоящее время правильное, православное отношение к иконе: есть немало людей, для которых икона, особенно чудотворная — самое главное в их вере, в Церкви. Как тогда научить ребенка правильному отношению к иконе? О.В. Знаменитый иконописец архимандрит Зинон говорит, как общаться с иконой: нужно просто ждать, когда она с тобой заговорит. Ребенка, если у него еще нет такого опыта, можно подвести к иконе и попросить помолчать, затихнуть перед ней. А потом спросить: «Что ты почувствовал? Ты понял, зачем мы стоим перед иконой, что она значит?» Он может сказать, если это икона Христа, что мы сейчас стоим перед Христом. — А зачем? Чтобы пообщаться с Тем, Кто изображен на иконе. Если это икона святого, то через него мы общаемся с Богом. Можно сказать так: «Ты любишь своего папу, маму, ты
хочешь с ними общаться. Если изображен преображенный они уедут, тебе будет трудно. мир, одухотворенная плоть. Но То же самое относится к Богу. икона должна стать для него неОн — наш Отец». У ребенка ким знаком Присутствия чего– должна развиваться потребто неземного, того, что нельзя ность общаться с Ним. Если, увидеть в этом мире. конечно, родители смогли То, что он почувствует, слопередать ребенку, что Бог — не вами объяснить нельзя. Это тот, который наказывает, а Тот, то, что выше разума, и то, что Который любит. Я думаю, что с логически, сознательно не любящим Богом и со святыми, возникает. Здесь нужно, чтобы которые любили Бога, ребенку действовал Дух. Что Он подскабудет радостно общаться. жет и как Он повернет сердце Но это надо делать очень ребенка? Если ему будет хоротонко, не грубо, не так, как шо перед иконой — этого уже некоторые родители, которые достаточно. Требовать от него берут ребенка за шиворот и объяснения будет насилием и прикладывают к иконе. При неправдой. Состояние ребенка этом никакого благоговения не можно будет заметить по тому, воспитывается. Лучше не совер- поспешит ли он уйти от иконы шать таких действий, а просто или задержится — но не потоблагоговейно постоять. му, что мама так сказала. Ребенок общается на том Поэтому пока надо только уровне, на котором он может. научить его предстоять перед Общение мамы с иконой может иконой — в меру тех духовных сильно отличаться от общения сил, которые ему Господь даст. ребенка. Важно, чтобы ребеЧто отзовется в его душе — это нок почувствовал какую–то тайна, это непредсказуемо. Хритайну. Он не сможет еще всего стос не называет Своего Отца объяснить и понять, но надо, Богом — Он лишь ставит нас в чтобы его чувство от восприяприсутствие тайны. тия иконы восходило не к маме, стоящей рядом, и не к батюшке, который в алтаре, а к Богу. Нужно, чтобы ребенок задался вопросом — зачем эта икона Из книги "Таинство детства". здесь находится? Конечно, он Беседы с архимандритом еще не поймет, что на иконе Виктором Мамонтовым Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
13
ПАСТЫРЬ ДОБРЫЙ Святитель Феодосий, архиепископ Черниговский
Автор: Марина Коломийченко
Святитель Феодосий(Углицкий), литвенное призывание святого Господа за все благодеяния, ибо архиепископ Черниговский Чупо молитвам святителя ФеодоФеодосия, засвидетельстводотворец – почитаемый святой сия мы получаем помощь. ванных под присягою самими не только во граде Чернигове, а исцеленными, их сродниками и Тело Святого Феодосия нахои за его пределами. дится в раке, которая стоит в очевидцами. С самого детства у мальчика кафедральном Свято-Троицком И сейчас исцеляются многие была привязанность к молитве, душевно и телесно больные Соборе града Чернигова. В подвижничеству и благочестию, люди. Ежегодно, накануне любое время вы можете поблагодаря его родителям. С сапразднования памяти святителя сетить этот храм, в котором мым тщательным усердием за- мощи переносят в Елецкий монаходятся ещё много других ботился святитель Феодосий об настырь. А в сам же день празд- святынь, как, например, мощи усилении в своей пастве любви нования совершается крестный святителя Филарета (Гумилевк житию подвижническому, ход с мощами святителя во ского), мощи преподобного которое он так возлюбил с саЛаврентия(Проскуры), частицы главе с владыкой Амвросием, мых юных лет своих, и высокий архиепископом Черниговским и мощей Михаила и Феодора и образец которого являл всем некоторых Киево-Печерских Новгород-Северским. в себе самом. Дом, в котором святых, икона Пресвятой БогоОт мощей святителя исходит жил святой и сейчас посещает дивное благоухание. Когда при- родицы Троице-Ильинская и т.д. множество паломников и веру- кладываешься к ним, это можно Будем молиться святителю ющих. Он находится в Елецком заметить и почувствовать. Когда Феодосию, архиепископу Чермонастыре. ниговскому Чудотворцу, чтоб на душе неспокойно, когда Окончив чреду своего земного существуют какие-то проблемы он, молясь у престола Божьего, служения, чудотворец не остадаровал нам здравие душевное или нужна помощь в любых вил своей паствы, возлегши нет- делах – всегда можно прийти в и телесное! ленным своим телом в храме, и собор к святителю и помолиться с самых первых дней по своем Святителю отче наш Феодосие, даже своими словами. Но нужпреставлении не оставил своим но не забывать и благодарить моли Бога о нас! благословением всех, прибегавших к его помощи, низводя Рака с мощами святителя Феодосия в Свято-Троицком соборе г. Чернигова благодать Божию в обильных чудесных исцелениях. Как не удивительно, но температура тела 36,6 так и сохранилась до сего времени. Тело святителя, несмотря на почти 200-летнее пребывание в пещере, не отличающейся притом сухостью, оказалось нетленным; вместе с тем было обследовано надлежащим образом; много случаев чудесных исцелений чрез мо-
14
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
Оптинский цветник От одних грехов нам бывает тяжело, а когда от них будем избавляться, то не только получим облегчение в текущей жизни, но и еще надежда на милость Божию возвеселит наши души. Преподобный Иосиф Оптинский
Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
15
СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ 15 лютого (за григоріанським календарем; 2 лютого – за юліанським) – християни відзначають Стрітення Господа Нашого Іісуса Христа. Відзначають його в пам’ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Іісуса Христа на 40-й день після його народження . Коли Діва Марія разом з Іосифом принесла Іісуса до храму, їх зустрів там сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом вже багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником, але він таки не повірив у можливість народження Спасителя від Діви Марії. І тоді Дух Святий напророчив йому, що він зможе померти лише тоді, як побачить народження Господа. Те й здійснилося – Симеон міг одержати тепер вічний спокій. Перед смертю старець сповістив, що Немовля, Яке йому нарешті судилося побачити, вийде „на служіння спасінню людей ”. Зробивши все згідно з законом Господнім, Марія і Іосиф повернулися до Віфлеєму. Стрітення відзначають на 40-й день після дня на-
16
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
Автор: Ємельянова Олена
родження Іісуса Христа. Урочисто відзначати його почали з кінця V століття. Також і ми урочисто відзначаємо Стрітення Господнє в нашому храмі, освяченому на честь цього великого та чудового свята. Зазвичай, у такий день до храму приходять багато людей, щоб помолитися Богові та розділити духовну радість з оточуючими. Особливістю цього святого місця є те, що, неймовірним чином, починаючи із самого першого моменту відкриття Стрітенського собору, храм наповнився дітьми. Тепер у ньому весь час панує радісна, урочиста, дружня атмосфера. Завдяки цьому гамірливому вулику маленьких християн ти відчуваєш і сам себе легко, по-дитячому відкрито та безтурботно, тому дуже приємно перебувати у нашому храмі. Кожен, хто приходить приклонитися до ікони Стрітення, завжди отримує допомогу від Господа. Біля цієї ікони, навіть взимку, стоять чудові, живі квіти, як свідчення вдячності людей, прохання яких були почутими. Хотілося б зауважити, що прихожани моляться та отримують допомогу не лише від ікони Стрітення, але й кожної ікони храму. Ми завжди отримуємо допомогу від Господа, потрібно лише щиро молитися та вірити. Святкова служба починається ще напередодні ввечері, люди приходять на молитву, багато з них сповідаються, щоб причаститися в таке велике для нас свято. Всюди лунає святкова атмосфера, кожен хоче принести свою користь у такий чудовий день: хтось прикрашає храм квітами, діти недільної школи обирають найкращі слова для привітання… Але, коли спалахують лампади, звучить перший удар дзвоника, вся метушня закінчується, і люди смиренно слухають молитви. Урочистості та святкового настрою додає візит матушки ігумені Віри, яку ми дуже любимо та чекаємо. Традиційним також є приїзд єпископа Ніжинського та Прилуцького Іринея, який служить святкову Літургію в нашому храмі. Від щирого серця вітаю всіх із цим чудовим та близьким кожному святом. Нехай Господь благословить вас і дарує многая та благая літа!
Девочка молилась Автор: Самохина Елена
Девочка молилась; Ангел невидимкой пролетая мимо, ласково, незримо до нее коснулся, тихо улыбнулся и понес моленье в райское селенье. М. Пожарова
Папа снова приехал больной. Так сложились обстоятельства, с недавних пор ему приходится жить в другом городе, и приезжает он к своей семье только на выходных. Детки всегда ждут своего любимого папочку с нетерпением, но больше всех страдает от разлуки Маша. Ей пять лет, она среди детей самая старшая* Каждый понедельник еще даже не успев открыть глаза, она уже морщит свой маленький носик в редких веснушках и сонно спрашивает: «А папочка что, уже уехал?», а потом всю неделю нудится в томительном ожидании. Сидя за каким-нибудь рисованием , она вдруг ни с того ни с сего: «Вот бы папочка приехал!» Наверное там, в светлой детской головке проносятся воспоминания о том, как же весело играть с папочкой! Как они ходят на руках; как папа служит «живим турником»,а они,малыши, лазят на нем и прыгают; как папа всех по очереди подбрасывает под потолок... А какие веселые догонялки бывают вместе с папой! Возится-возится Маша со своими младшими братьями в увлекательной игре, а потом вдруг подойдет и спросит: «Мама, а скоро уже пятница?» Значит, папу ждет! А папа уже несколько выходных подряд приезжает больной. То голова болит, то горло,а то и вовсе температура поднимется. Тогда лежит он в отдельной комнате, а мама отбивает атаки малышей: «Не лезьте к папе! Заразитесь, не дай Бог!» Какие уж тут догонялки! Так случилось и на этот раз. Лежит папочка, болеет. А за окном теплый осенний день, чудесная погода. И бабушка, и дедушка, и дядя, и мама с братиками - все на улице. А Машенька ходит гру-
стит: «Жаль,что папочка не выходит к нам...» И не радует малышку ни серый котик, ни осенний костер, ни любимые сосиски к обеду... Мама пошла в дом поить папу теплым чаем, остальные члены семьи тоже разошлись по своим делам. А если бы кто-нибудь посмотрел через окно на огород, то увидел бы, как на серой земле, утыканной клочками пожухлой травы, возле того места, где только что жгли сухие ветки, стоит на коленях маленькая девочка с поднятыми вверх глазами и что-то шепчет... Маленькая Маша знала, что Господь повсюду, Он всех любит и все может. И когда ей чего-нибудь сильно хотелось или внезапно подступал страх, она начинала молиться. Как-то мама застала дочку, осеняющей себя крестным знамением с молитвой: «Господи, сделай так,чтобы мы все жили долго и никогда не умерли!» А когда внезапно выключалось электричество, Маша крестилась с перепуганными глазами и потом рассказывала, как после молитвы перестала бояться. А однажды дочка подошла к маме со словами: «Мама, я помолилась, чтобы ты включила мультики!» И каждый раз детское сердце, искавшее помощи в молитве, получившее желаемое, получало еще и доказательство того, что Господь совсем близко и всегда готов откликнуться на наши молитвы. «А я помолилась, и папа выздоровел!» _ радостно сообщила Маша на следующий день. И снова были гонялки, лазалки, радостные крики, визги, а главное - убеждение, что Господь помог. Детская молитва самая доходчивая. Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
17
Дивний Бог у святих своїх... 6 лютого православні християни шанують і прославляють святу угодницю Божу Ксенію Петербурзьку. Її називають блаженною… Саме ім’я Ксенія означає мандрівниця, дивна, нетутешня, інша. І, справді, ця жінка, яка жила в Петербурзі у 18 столітті, була не такою як усі, нібито з іншого світу. Дивакувата, чудна, вона викликала в людей різні думки. Неодразу угледіли петербуржці у вбого вбраній жінці палку молитвеницю за весь християнський світ і спасіння кожної грішної душі. Життя Ксенії блаженної – це, безсумнівно, подвиг в ім’я Спасителя, на благо православ’я. Заради Бога Ксенія зреклася багатства, поважного стану в суспільстві, зручностей і вигод. Залишившись у 26 років вдовою, блаженна вирішила присвятити себе служінню Божому, незгасній молитві, спасінню душ християнських. У зотлілому від часу й негоди одязі, у спеку й лютий мороз Ксенію можна було побачити на вулицях Петербурга. Вона говорила сама до себе або зверталась до незнайомих перехожих із загадковими словами, які (як люди зрозуміли пізніше) були пророчими. Угодниця Божа завжди поспішала, бо в неї було багато справ у величезному місті: попередити про пожежу, не допустити наїзд кіньми, перешкодити шахраям, врятувати хворого, помолитись за померлого… Вона все встигала, бо їй допомагав сам Всевишній. Це він дарував їй прозорливість, указував дорогу, допомагав устигнути, укладав у вуста проникливість, мудрість, передбачливість. 45 років самотньо блукала вулицями великого міста невтомна провидиця, ставши мудрою загадковою старицею.Тепер не тільки жителі Пе-
18
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
Автор: Олена Іценко тербурга, а й інших міст їхали до неї, щоб отримати пораду, попросити її молитов, а то й просто вклонитись угодниці Божій. Усім добрим людям приходила на поміч Ксенія, не беручи ніякої винагороди. Лихим же, злим наказувала виправитись, спокутувати гріхи милостинею й добрими справами. Перед юродивою, на вигляд божевільною жінкою, з надією й вірою схиляли голови вельможі, придворні служителі, чиновники, торговці. Усі сподівались на її заступництво й покровительство. Знали: за суворим, змученим обличчям дивної Ксенії криється безмірно добре, сповнене любов’ю серце. По молитвах блаженної Ксенії відбувалися справжні чудеса: зцілювалися приречені на смерть, ущухали пожежі, прозрівали грішники й ставали на шлях спасіння. Земне життя страдниці Ксенії припинилося на початку 19 століття (точна дата не встановлена), але уславилось наближенням до Престолу Господнього. Одразу ж після смерті угодниці Божої й до сьогоднішнього дня люди йдуть до блаженної Ксенюшки зі своїм горем,болем, проблемами. Вона чує кожного й щиро молиться до Господа про допомогу. У Стрітенському соборі є ікона святої блаженної Ксенії Петербурзької. Усі прилучани мають можливість подивитись у стражденні очі матушки Ксенії, попросити її молитов перед Спасителем, а потім…радіти дивам Господнім. Отож, поспішаймо до матушки Ксеніїневичерпного джерела простоти, мудрості, віри й любові. Ікона Ксенії Блаженної в Свято-Стрітенському соборі
Свята блаженна Ксенія Петербурзька
Чимало людей, які приходять до нашого храму помолитися блаженній, отримавши допомогу, залишають відгуки вдячності:
Дорогі сестри Густинського монастиря, з вдячністю згадую вас кожного дня. Дякую за Божу допомогу і Вам, і Господу Богу, і святій Ксеніі Петербурській. Нікому і ніколи у своєму житті я не вірила і не довіряла. У важкий для мене момент я прийшла до церкви. Велике спасибі за те, що навчили, як правильно звертатись до Бога, як молитись святим. І в моєму житті засвітило сонце, з Божою допомогою я знайшла вихід зі складноі ситуаціі. За щастя, яке в мене є, з яким живу, я завдячую Богові та всім святим, а особливо блаженній Ксенії, а також матушці Вірі з сестрами Густинського монастиря, що піклуються про наші душі. З повагою р. Б. N 21.11.2010 Я раба Божа Q, у моєму житті був дуже непростий час, і я не знала як мені вчинити, щоб нікого не образити і жити далі без образ. Мене ноги і душа привели у цей храм. Я дуже плакала, просила Бога, щоб Він мені допоміг у цьому становищі. Порадили мені купити ікону Ксеніі Петербурзькоі і молитися вдома. Я це все зробила, молилася усім серцем і душею. Я до цієі ікони молюся за всіх. Я дуже задоволена тим, що Ксенія мені допомагає. Якби це сталося не зі мною, прости мене Господи, я б і не повірила у цю силу. Велика подяка всім людям, які взяли участь участь у відродженні цього храму. Спаси всіх, Господи, і прости за наші гріхи. З вдячністю р. Б. Q 08.02.2011р. Я, раба Божия F, молилась святой Ксении блаженной и архангелу Михаилу, просила помощи себе, своей семье, спасибо Богу, всем святым. Дочь поступила в институт, перешла на лучшую работу. Я преклоняюсь перед Отцом нашим Небесным, матерью Божиею и всеми святыми. Спасибо за помощь и поддержку. Р. Б. F 25.01.2012 Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
19
Постимся постом приятным, благоугодным Господеви
Святейший патриарх Московский и всея Руси Пимен (Извеков)
Настало время, дорогие братья и сестры, когда Святая Церковь вновь призывает нас к покаянию и спасению. «Постящеся, братия, телесне, постимся и духовно» – есть такие слова в одной из великопостных стихир. Мы привыкли считать пост теле-
20
сный наиболее важным делом и совершаем его с особым усердием в дни Святой Четыредесятницы, однако телесный пост-это нечто подсобное, способствующее посту духовному, а самое основное – это пост духовный. Что такое пост? Как надо по-
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
ститься? В чем заключается духовное пощение? Святая Церковь с особой заботой и задолго до Святой Четыредесятницы начинает подготавливать нас к духовному посту, предлагая нашему вниманию разные Евангельские примеры. Так, она предлагала нам Евангельское повествование «О Закхее». Очень трогательно было слышать, как этот, малый ростом человек влез на дерево для того, чтобы увидеть Христа Спасителя, Божественного Учителя, грядущего. И Божественный Учитель подошел и сказал: «Закхей, слезь, ибо Мне надлежит быть у тебя в доме» (Лк. 19, 5). Это пример того, дорогие братья и сестры, что Господь никого не оставляет Своею милостию, если человек желает видеть у себя, в своем доме (а у нас таким домом является наше сердце) Божественного Спасителя и Господа. Так же, как Закхею, и каждому из нас Он скажет: «Мне надлежит быть у тебя в доме». Далее, в следующий воскресный день, Святая Церковь предлагала нашему вниманию Евангельское повествование «О мытаре и фарисее». Ознакомившись с этим Евангельским примером, нам становится совершенно ясно, что оправданным из храма Божия выходит тот человек, кто с сокрушением и смирением стоит у входа в храм, не считая себя достойным войти в него, кто, подобно мытарю, бил себя в перси и одно только говорил: Боже, милостив буди мне, греш-
нику! (Лк. 18, 13). И отошел из храма сей оправданным. А фарисей? Он, кажется, много сказал хорошего. Что он постится два раза в неделю, что он приносит десятину в храм… Но фарисей сказал такие слова: Благодарю Тебя, Боже, что я не таков, как прочие люди или как вот этот мытарь. Вот за это осуждение и за превозношение, за гордыню Господь его и не оправдал. В следующий воскресный день Святая Церковь предлагает нашему вниманию очень назидательное повествование «О блудном сыне». Смысл этого повествования заключается в том, что, когда юнейший сын вернулся к своему отцу, после того, как расточил все свое имение, живя блудно, отец принял его с любовью в свои объятия. Он дал ему самые лучшие одежды и обувь, надел на его палец драгоценный перстень и устроил пир, радуясь возвращению сына. Но это было, дорогие братья и сестры, возвращение с покаянием, ибо этот, меньший сын сказал: «Пойду к отцу моему
и скажу ему: отче! я согрешил против Неба и пред тобою и уже не достоин называться сыном твоим; прими меня в число наемников твоих» (Лк. 15, 18, 19). Здесь, в этой притче, показано, что Господь любвеобильно раскрывает Свои объятия всем, кто искренне раскаивается и приходит с покаянием к своему Небесному Отцу. Это все такие глубокие, назидательные примеры. И еще Евангельское повествование, которое мы слышали сегодня. О чем в нем говорится? О всепрощении, о прощении прегрешений: «Если вы будете прощать людям согрешения их, то простит и вам Отец ваш Небесный, а если не будете прощать людям согрешения их, то и Отец ваш не простит вам согрешений ваших» (Мф. 6, 14). Мы собираемся в прощеный день в святые храмы для того, чтобы испросить друг у друга прощения в наших согрешениях и нанесенных друг другу обидах. Нужно обратить внимание на ту молитву, которую дал нам Господь Иисус Христос и которая
всем нам очень хорошо знакома. Это молитва «Отче наш». Ведь что там сказано? Какими словами молимся мы? «И остави нам долги наша,– просим мы,– как и мы оставляем должником нашим». К таким мыслям и зовет нас Святая Церковь и желает она, чтобы мы взошли на высоту духовного совершенства. Но так ли бывает у нас в жизни, дорогие братья и сестры? В Святом Евангелии сказано о том, как надо поститься. «Когда поститесь, не будьте унылы, как лицемеры, ибо они принимают на себя мрачные лица, чтобы показаться людям постящимися. Истинно говорю вам, – говорит Господь, – что они уже получают награду свою. А ты, когда постишься, помажь голову твою и умой лицо твое, чтобы явиться постящимся не пред людьми, но пред Отцом твоим, Который втайне. И Отец твой, видящий тайное, воздаст тебе явно» (Мф. 6, 16-18). Вот такие слова есть в Святом Евангелии о том, как надо поститься. Сказано также в Святом Евангелии о молитве, о том, как надо
Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
21
Святейший патриарх Кирилл совершает литию у могилы патриарха Пимена
молиться. «Когда молишься, войди в комнату твою и, затворив дверь твою, помолись Отцу твоему, Который втайне. И Отец твой, видящий тайное, воздаст тебе явно». И Господь в той же, 6-й главе Евангелия от Матфея преподает пример, как надо молиться: молитву «Отче наш». И Он говорит, что не будьте многоглаголивы, как язычники, а молитесь так: «Отче наш, Иже еси на небесех! да святится Имя Твое; да приидет Царствие Твое; да будет воля Твоя, яко на Небеси и на земли; хлеб наш насущный даждь нам днесь; и остави нам долги наша, якоже и мы оставляем должником нашим…» (Мф. 6, 9-12). Вот на эти слова хочу обратить ваше внимание: «И да будет воля Твоя, яко на Небеси и на земли». Эти слова, несомненно, имеют; дорогие братья и сестры, глубокое значение. Есть очень много святоотеческих творений, которые говорят и учат тому, как жить по воле Божией. Великое дело и признак духовного совершенства, когда человекхристианин воспитывает себя
22
так, что во всех жизненных обстоятельствах, что бы с ним ни случилось, он всегда во всем видит волю Божию. Вот так праведный Иов, как известно вам, когда его постигло несчастье и он лишился всего, сказал: «Господь дал, Господь и взял (как угодно было Господу, так и сделалось), да будет имя Господне благословенно» (Иов. 1, 21). Подобное видение воли Божией во всем происходящем – удел духовно совершенных людей. К этому необходимо стремиться каждому христианину, и каждый человек должен сознавать, что все совершающееся в жизни совершается по воле Божией. Есть и еще Евангельские указания, очень полезные для каждого из нас. Например, об осуждении. «Не судите, да не судимы будете»,-говорит Святое Евангелие. И «каким судом судите, таким будете судимы; какою мерою мерите, такою и вам будут мерить» (Мф. 7, 1, 2). Человек, склонный к осуждению ближнего, в Святом Евангелии называется лицемером: «Лицемер, вынь прежде бревно из
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
твоего глаза и тогда увидишь, как вынуть сучок из глаза брата твоего» (Мф. 7, 5). К сожалению, эта привычка осуждать иногда превращается в порок. Мы часто любим судить и осуждать нашего ближнего. Как избавиться от этого? Преподобный Ефрем Сирин молится: «Господи… Даруй ми зрети моя прегрешения и не осуждати брата моего…» Дорогие братья и сестры, надо научиться видеть свои собственные прегрешения. И таким, как говорят теперь, самоанализом заниматься всегда в продолжение своей жизни, ежедневно. И естественно, тот человек, который увидит свои собственные пороки и грехи, уже не будет в состоянии осуждать своего ближнего. Зрение прегрешений не во власти только самого человека. Преподобный Ефрем молится, просит, чтобы Господь даровал ему эту способность – зреть свои согрешения. Это не просто. И каждый человек должен трудиться, должен постоянно и всегда совершенствовать себя духовно. Ведь подумайте,
что у нас получается. Человек наделен способностями анализировать, смотреть, разглядывать детально все, что угодно: предметы искусства, все то, что интересует человеческий глаз и человеческий ум. Часто человек в течение продолжительного времени что-то исследует, чтото детально изучает и многое узнает о внешнем мире. Но вот, когда дело касается изучения самого себя, человек почемуто оказывается неспособным. А если он не видит своих собственных грехов, то он даже и не знает, в чем ему каяться. И поэтому часто он приходит на исповедь и не знает, что говорить перед Крестом и Евангелием. Это оттого, что человек не знает самого себя, не знает своих пороков и не знает своих беззаконий. У такого человека порок осуждения своего ближнего превращается в хронический, и эта душевная язва разрастается все больше и больше и препятствует зрению своих грехов. Святые отцы учат нас обязательно ежедневно, в какой-то отрезок времени, просматривать свою жизнь и все свои поступки за прошедший день. Обыкновенно очень хорошо и правильно совершать это, когда день уже закончился и когда наступило время отходить ко сну. И вот здесь необходимо спросить себя: что в этот день сделано нами хорошего, а что сделано дурного и порочного? И это надо делать неукоснительно, каждый день. Вот тогда мы приучимся к духовному самоанализу, приучимся видеть свои согрешения. А если мы будем видеть свои согрешения, то мы, несомненно, не будем осуждать нашего ближнего. «Не судите, – сказал Господь, – да не судимы будете. Имже бо судом судите, судят вам. И в нюже меру мерите, возмерится вам» (Мф. 7, 1, 2). Эти слова никогда не следует забывать. Есть святые отцы, которые учат следующему: когда ты видишь согрешающего брата, считай его больным. Ибо грех – это тоже болезнь. Итак, мы с вами можем ска-
занное подытожить. Пост – это обязательное прощение друг другу наших прегрешений. Пост – это сугубая молитва. Пост – это стремление к добродетели. «Дух же целомудрия, смиренномудрия, терпения и любве даруй ми, рабу Твоему»,– так молится преподобный Ефрем. Очень часто эта молитва читается в дни Великого поста. И читается она не случайно, читается потому, что мы должны ее слова усвоить для себя, для своего собственного руководства. И ею молиться и, благодаря молитве,
приобретать добродетели, что также является необходимостью в дни Святой Четыредесятницы. Вот так и в нынешний день, собравшись в святой храм, мы, дорогие братья и сестры, от всего сердца, искренне простим друг другу прегрешения, забудем всякие обиды, забудем всякие поношения, которые часто бывают у нас в жизни. Да укрепит Господь нас всех на постный подвиг, дарует силы для несения великопостных подвигов и молитв. Аминь.
Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
23
Успенский храм, города Короп Черниговской области
Пора воротиться Довольно блуждать по чужбине, Пора воротиться к Отцу! В грехах, беззаконьях, гордыне Подобен я весь мертвецу. Мне кажется я на свободе На деле ж - в плену и в сетях... Служу лишь греховной природе, Забыв о душе, небесах. Приди же в себя! Ведь не поздно: Бог ждет покаянья пока. Судьи ж наказание грозно: Всех грешников ждет огнь-река.
Архимандрит Николай (Путря) Благочинный Коропского благочиния Нежинской и Прилукской епархии. Духовное чадо преподобного Феофана, схиархимандрита Рыхловского. Стихи из зборника «Хвали, душе моя Господа».
Решися, восстань, не страшися, Иди ко Отцу: Он так ждёт! Покаявшись, переменися, Скажи, что на сердце придёт: «Отец, перед Небом, Тобою, Как блудный сын, я согрешил. Спаси меня волей святою: Под кровом Твоим жить решил». Увидит тебя издалече, Любовь Бог докажет Свою: К тебе побежит Он навстречу, На шею падет Он твою.
Оденет во светлы одежды, Речет: «Сын мой, перстень надень». Душа, не теряй же надежды: Сегодня спасения день! Даст силу творить Его волю И в помощь пошлет Благодать, Вернёт Он Святых тебе долю, Ту радость нельзя передать. И радость на небе бывает У ангельских светлых всех сил, Что меньший их брат воскресает, Что он Хлеба Жизни вкусил. 7 февраля 1988г. (Неделя о блудном сыне)
24
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
Великий пiст або Свята Чотиридесятниця Есть пост телесный, есть пост и душевный. При телесном посте тело постится от пищи и пития; при душевном посте душа воздерживается от злых помыслов, дел и слов. Настоящий постник воздерживается от гнева, ярости, злобы и мщения. Настоящий постник воздерживается от празднословия, сквернословия, пустословия, клеветы, осуждения, лести, лжи и всякого злоречия. Словом, настоящий постник тот, кто удаляется от всякого зла.
п’ятницям дозволено вживати рибу, включно до загальної седмиці (коли у всі дні тижня можна їсти м’ясо), що йде за неділею про митаря і фарисея.
п’ятницю – холодна їжа без олії, вівторок, четвер – гаряча їжа без олії (овочі, крупи, гриби), в суботу і неділю дозволяється олія і, якщо це необхідно для здоров’я, трохи чистого виноградного вина (ні в якому разі іншого алкоголю). Якщо випаде день пам’яті великого святого (зі всенощним бдінням чи полієлейною службою напередодні), тоді у вівторок і четвер - їжа з олією, понеділок, середа, п’ятниця – гаряча їжа без олії. Риба дозволяється два рази за весь піст: на Благовіщення Пресвятої Богородиці (якщо тільки свято не випало на Страсний тиждень) і на Вербну неділю. В Лазареву суботу (субота перед Вербною неділею) дозволяється рибна ікра. В п’ятницю Страсної седмиці прийнято не вкушати ніякої їжі до виносу плащаниці. Хотілося б зауважити, благочестиві миряни, які мають намір на більш аскетичний досвід посту (за прикладом монашествуючих), беруть благословення у духовника.
Наступного тижня, після загального, риба вже не дозволяється в понеділок, середу і п’ятницю. Понеділок – їжа з олією, середа, п’ятниця – холодна без олії. Це правило має у собі намір поступово підготувати нас до Великого посту. Останній раз перед постом м’ясо дозволяється в неділю м` ясопусну. Традиційно з особливою суворістю дотримуватися у першу і Страсну седмиці Великого посту. В наступні седмиці посту. У понеділок, середу і
Ты постишься? Напитай голодных, напои жаждущих, посети больных, не забудь заключенных в темнице, жалея измученных, утешь скорбящих и плачущих; будь милосерден, кроток, добр, тих, долготерпелив, сострадателен, незлопамятен, благоговеен, истинен, благочестив, чтобы Бог принял и пост твой и в изобилии даровал плоды покаяння.
Святитель Василий Великий
Це особливий час церковного року, присвячений переважно нашому покаянню й духовному відновленню. Великий піст складається з двох головних частин: Чотиридесятниці, заснованої на честь сорокаденного посту Самого Спасителя, і Страсної седмиці – на згадку останніх днів земного життя, страждань та смерті Господа нашого Іісуса Христа. Під час Страсної седмиці увага віруючих зосереджена вже не на собі (не на боротьбі зі своїми пристрастями), а на найголовніших подіях у земному житті Сина Божого — останніх днях Його перебування в Єрусалимі, Таємній вечері, зрадництві, суді, розп’ятті й смерті. Дні від Різдва христового до Великого посту (до масляної) називають зимовим м’ясоїдом. Цей період складається з трьох загальних седмиць – Святки, митаря і фарисея, масляна. Після Святок по середам і
Автор: Віталія Ємельянова
Святитель Иоанн Златоуст
Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
25
Монастирська кухня Автор: Віталія Ємельянова Час від часу доводиться чути: «У нас вдома так прийнято ...», «Для нас це важливо, бо є сімейною традицією». Традиції схожі на якийсь «цемент», що скріплює дітей та дорослих в одне ціле, вони потрібні, без них не може бути щасливої родини. Якщо ж їх немає, то можна, і навіть, необхідно створювати сімейні традиції свідомо. Наприклад, завести таку прекрасну традицію, як загальний сімейний обід чи вечеря по неділях. Зі скатертиною, красивим посудом, смачними стравами і довгими розмовами про все на світі. Стіл, круг якого збереться вся сім’я, особливий, бо його атмосфера, що об’єднує декілька поколінь самих близьких людей переносить нас неначе в казку. Тут і бабуся згадає, як було там, у її дитинстві, якими простими і смачними були повсякденні страви, які страви були традиційними і що готували її мама та бабуся на Різдво чи на Великдень, якою смачною була кутя… Дідусь розповість, як їх завжди вчили бути подільчивими і поступливими…
Такі сімейні трапези допомагають нам обмінюватися емоціями, думками, враженнями. Здебільше, саме так найкраще закріплюються і перші навички культури споживання їжі. Тому нам, батькам, насамперед необхідно навчити діток, що за православною традицією ми, в першу чергу, просимо Господа благословити трапезу, промовляємо молитви: «Отче наш…», «Богородице Дево, радуйся…», а після вживання дякуємо: «Благодарим Тя, Христе Боже…», «Достойно есть…». За словами преподобного Іоанна Дамаскіна: «Стол, где не бывает никакого воспоминания о Боге, ничем не отличается от стойла животных». Влаштовуйте смачні сімейні обіди, запрошуйте рідних і близьких вам людей, радуйте їх, і самі радійте життю. На кожному столі мають бути смачні та поживні страви. Тому хочу запропонувати вам декілька страв, смак яких приємно вразить вашу сім`ю. Пам’ятайте, що ми є прикладом для своїх дітей, і, я думаю, що вони захочуть успадкувати таку чудову сімейну традицію.
Кекс з морозивом 150 г борошна 100 г вершкового масла 80 г цукру 2 яйця 100 г родзинок 5 г пекарського порошку дрібка солі 500 г пломбіру 100 г цукатів Розм’якшене вершкове масло добре розтерти з цукром, додати яйця. Борошно просіяти разом з пекарським порошком та з’єднати з яєчно-
26
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
масляною сумішшю. Запарені родзинки притрусити борошном і додати до тіста. Викласти тісто в змащену маслом та притрушену борошном форму. Випікати 40-45 хвилин при 170ºС. Кекс охолодити та розрізати вздовж на пластинки. Форму вистилаємо харчовою плівкою. Викладаємо шарами пластинки кексу та пломбір, змішаний з цукатами. Накриваємо плівкою та лишаємо на 1-1,5 години в морозильній камері. Нескладно буде приготувати і їстівні прикраси до столу.
Зіроньки Випікаємо бісквіт товщиною приблизно 1,5 см. Вирізаємо з нього зіроньки різної величини. Складаємо одну на одну та притрушуємо цукровою пудрою.
Пірамідки – ялиночки
Випікаємо печиво у формі кружалець, але різних за діаметром. Складаємо пірамідку з печива, перемазуючи шари білковим кремом чи густою глазур’ю. Прикрашаємо зверху кольоровими цукатами. Інгредієнти для домашнього печива: 500 г борошна 180 г цукру 200 г вершкового масла 3 ст. л. вершків або сметани 2 яйця 1 ч. л. розпушувача для тіста Дрібка солі Пакетик ванільного цукру Яйця розтираємо з цукром. Додаємо трохи солі, ванільний цукор, вершки, розпушувач і розтоплене вершкове масло. Все добре перемішуємо. Потім додаємо потроху борошно, замішуючи тісто рукою. Кількість борошна важко розрахувати точно, але як тільки ви відчуєте, що тісто перестало липнути до рук, більше борошна не додавай-
Для бісквіту: 4 яйця 200 г цукру 4 ст. л води 160 г борошна 1 ст. л порошку до печива (пекарського порошку) те. Це тісто не любить, коли його довго замішують, все потрібно робити швидко. Тісто розкачуємо тонким шаром, нарізаємо печиво фігурним ножем або формочками. Обов’язково кожне печиво проколюємо виделкою, щоб при випіканні воно не змінювало форму. Духовку потрібно розігріти до 180 градусів. Випікати печиво приблизно хвилин 15-20. Як тільки печиво рівно зарум’янилося, воно готове. Рецепт простий, але, незважаючи на те, що інгридієнтів тут небагато, печиво виходить виключно смачне, хрустке, розсипчасте і ніжне. Якщо ви будете пекти його на свята, то печиво можна прикрасити за бажанням кремом, кольоровими конфетті, розтопленим шоколадом або склеїти будь-яким густим джемом. Хоча воно дуже смачне і без усього цього.
Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
27
Муз. Н. Тулюля
28
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
Конкурс дитячого малюнку
Сич Ігор
Тертичний Сергій
На базі недільної школи Свято-Троїцького Густинського монастиря пройшов черговий тур конкурсу на кращий малюнок серед дітей на тему «Новий рік та Різдво Христове». ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ!
Обьявления:
С 1 по 3 марта в Городском доме культуры будет проходить Х Международный фестиваль Православного Кино «ПОКРОВ». Это становится нашей доброй традицией, поскольку фестиваль уже второй раз порадует жителей города своими замечательными фильмами! Просмотр киносюжетов начнётся в пятницу 1го марта в 1800. Целый день в субботу мы сможем наслаждаться прекрасными фильмами на православную тематику и, наконец, в воскресение ожидается закрытие этого замечательного мероприятия так же в 18.00. Точное расписание фестиваля и список фильмов вы всегда сможете посмотреть на нашем официальном сайте: http://svjatcy.pravorg.ru/ - раздел «Кино ПОКРОВ»
Свято-Троицкий Густынский монастырь проводит АКЦИЮ МИЛОСЕРДИЯ, в рамках которой каждую пятницу, субботу и воскресение с 12.00 до 13.00
возле Свято-Сретенского собора Свято-Троицким Густынским монастырем предлагаются БЛАГОТВОРИТЕЛЬНЫЕ ОБЕДЫ для нуждающихся и больных людей Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
29
Ой, радуйся, земле!.. Різдво Христове… Свято, коли все навколо наповнюється світлом, добром, щирістю,душевним теплом і миром. На Різдво не тільки люди намагаються привітати один одного, а й увесь світ наповнюється невимовною радістю. Дивовижно, але в цей день мороз, навіть найсильніший, додає святковості, а зірки на нічному небі урочисто співають найголовнішій зоріВіфлеємській, величальну мелодію. Душа кожного християнина у передчутті свята очищується, оновлюється,збагачується добрими справами й торжествує від нагоди святкувати народження самого Бога. У день Різдва Христового люди з особливою любов’ю й надією вдивляються в образ Спасителя, дякуючи за подароване життя, щастя, кохання, великі й дрібні перемоги. Зазвичай серйозний і вдумливий образ Ісуса Христа у день свята наповнюється не-
30
вичерпними світлом і любов’ю до кожного, хто з трепетом у серці й добрими намірами схиляється перед його величчю, безмежністю й всемогутністю. І дорослі, й діти, побувавши цього дня в храмі, стають окриленими неймовірним бажанням бути кращими, мудрішими, вони стають сильнішими, щоб допомагати й дарувати радість своїм ближнім. У день Різдва Христового хочеться привітати найрідніших людей, які вчать мудрості, вболівають, хвилюються, моляться до Всевишнього, благаючи миру й добра для всіх християн. Учні недільної школи Стрітенського собору у день світлого Різдва відвідали Густинську обитель, щоб подарувати тепло своїх сердець,побажати здоров’я й многих літ матушці Вірі та всій монастирській родині. Дзвінко лунав дитячий спів,звеличуючи Спасителя, поособливому урочисто звучали
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
Автор: Олена Іценко слова, сповіщаючи про народження всемилостивого й всемогутнього Бога. І у дітей, і в їхніх батьків, і у монахинь на очах блищали сльози радості від невимовної душевності й щирості. За давнім українським звичаєм гостей на Різдво щедро пригощали. Ось і сестри Густинської обителі за благословенням ігумені Віри частували малечу солодощами й фруктами. Раділа не тільки дітвора, а й усі присутні. Справжнім сюрпризом для дітей стали колядки, виконані монахинями у супроводі фортепіано й віолончелі. Свято вдалося. Усі були дуже щасливі. Матушка Віра з материнською любов’ю й милістю благословила всіх на добрі справи. Сонце схилялося на захід, а в кришталевому зимовому повітрі линула колядка: Радуйся, земле! Син Божий народився…
Один час твоего времени
Как-то раз один человек вернулся поздно домой с работы, как всегда усталый и задёрганный, и увидел, что в дверях его ждёт пятилетний сын. — Папа, можно у тебя кое-что спросить? — Конечно, что случилось? — Пап, а сколько ты получаешь? — Это не твоё дело! — возмутился отец. — И потом, зачем это тебе? — Просто хочу знать. Пожалуйста, ну скажи, сколько ты получаешь в час? — Ну, вообще-то, 500. А что? — Пап… — сын посмотрел на него снизу вверх очень серьёзными глазами. Пап, ты можешь занять мне 300? — Ты спрашивал только для того, чтобы я тебе дал денег на какуюнибудь дурацкую игрушку? — закричал тот. — Немедленно марш к себе в комнату и ложись спать!.. Нельзя же быть таким эгоистом! Я работаю целый день, страшно устаю, а ты себя так глупо ведешь. Малыш тихо ушёл к себе в комнату и закрыл за собой дверь. А его отец продолжал стоять в дверях и злиться на просьбы сына. «Да как он смеет спрашивать меня о зарплате, чтобы потом попросить денег?» Но спустя какое-то время он успокоился и начал рассуждать здраво: «Может, ему дей-
ствительно что-то очень важное нужно купить. Да ну их с ними, с тремя сотнями, он ведь ещё вообще ни разу у меня не просил денег». Когда он вошёл в детскую, его сын уже был в постели. — Ты не спишь, сынок? — спросил он. — Нет, папа. Просто лежу, — ответил мальчик. — Я, кажется, слишком грубо тебе ответил, — сказал отец. — У меня был тяжелый день, и я просто сорвался. Прости меня. Вот, держи деньги, которые ты просил. Мальчик сел в кровати и улыбнулся. — Ой, папка, спасибо! — радостно воскликнул он. Затем он залез под подушку и достал еще несколько смятых банкнот. Его отец, увидев, что у ребенка уже есть деньги, опять разозлился. А малыш сложил все деньги вместе, и тщательно пересчитал купюры, и затем снова посмотрел на отца. — Зачем ты просил денег, если они у тебя уже есть? — проворчал тот. — Потому что у меня было недостаточно. Но теперь мне как раз хватит, — ответил ребенок. — Папа, здесь ровно пятьсот. Можно я куплю один час твоего времени? Пожалуйста, приди завтра с работы пораньше, я хочу, чтобы ты поужинал вместе с нами. Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
31
Православие для начинающих
Свеча Свеча церковная - символ молитвы верующего человека и жертва на храм. Своим горением пред иконой являет теплоту любви ко Господу, Божией Матери или святому, выражает стремление человека к духовному преображению, подобно как воск претворяется в огонь. Так как свеча покупается, она является добровольной жертвой человека Богу и Его храму за себя и за своих ближних. В храме свеча пред образом ставится, по обычаю, следующим образом: подойдя к иконе, следует совершить один или два поясных поклона с молитвой и крестным знамением, поставить свечу, приложится к иконе (т.е. поцеловать ее) и, отступив, сотворить еще один поклон. Свечи перед иконами в храме нужно ставить до начала богослужения, чтобы потом во время службы не создавать хождением по храму и передачей свечей неуместной суеты и толчеи,
32
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
нарушающей молитву предстоящих. О домашней свече говорят зажечь, засветить и погасить, потушить; о церковной: затеплить и сократить. Существует хорошая поговорка для тех, чья духовная жизнь сводится к свечам: «Не встанет свеча перед Богом, а встанет душа». Пришел боголюбивый человек в храм. А свечу забыл купить. Вспомнил, только когда вошел вглубь храма, где уже началась служба. Что делать? Не возвращаться же к свечному ящику, чтобы не мешать людям молиться! И решил он: буду тогда сам стоять вместо свечи! И стоял. Всю службу - ровно, не шевелясь, только кланяясь иногда, горя молитвой, как никогда, ничем не отвлекаясь... А когда выходил из храма, то вспомнил, что забыл поставить свечу. И вздохнул с сокрушением. Он даже представить себе не мог, что никогда еще не ставил такой угодной Богу свечи!
Каков смысл в горящей свече: почему мы зажигаем ее? Вот что отвечает на этот вопрос свт. Николай Велимирович (+1956), современный святой Сербской Церкви: Во-первых, наша вера – свет. «Аз есмь свет миру», — говорит Спаситель. Свеча и лампада напоминают нам о том свете, которым Христос просвещает нашу душу. Во-вторых, это свидетельство о яркости души того, перед чьей святою иконою горит свеча. Святых мы называем сынами света. В-третьих, это обличение наших темных дел, злых помыслов и желаний, и наставление на путь евангельского света. «Тако да просветится свет ваш пред человеки, яко да видят ваша добрая дела и прославят Отца вашего, иже на небесех», - говорит Спаситель. В-четвертых, это наша скром-
воск, так и наша душа должна гореть любовью к Спасителю, подчиняясь Ему на всех поворотах судьбы. В-седьмых, это урок для нас: как свеча и лампада не зажигаются сами по себе, так и сердце, лампада нашей души, не загорится без святого огня Божией благодати… Наши добродетели и достижения — это горючее, но зажечь его способен только небесный огонь. Православная газета «Благовест»
Рисунок на ткани Екатерины Чучупы
ная жертва Богу, Который отдал Себя в жертву за нас, наш минимальный знак любви и благодарности Тому, Кого мы молим о жизни, здравии, спасении, обо всем том, на что способна Его бескрайняя небесная любовь. В-пятых, это защита от тех сил зла, которые по временам нападают на нас во время молитвы и уводят наши мысли прочь от Творца: зло любит тьму и боится света. В-шестых, это призыв к самоотверженности. Как, подчиняясь нашей воле, сгорает масло и
Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
33
Нашi таланти
Різдвяні подарунки матушці Вірі, та сестрам виготовлені власноруч дітьми недільної школи.
http://svjatcy.pravorg.ru/
Сайт телепередачі «Православний календар» та журналу «Густинський вісник»
http://vk.com/club43782723
Група в соціальній мережі VKontkte передачі «Православний календар»
На 2-й полосе обложки: икона Сретения Господня в Свято-Сретенском соборе, монастырском подворье. На 3-й полосе обложки: интерьер Свято-Троицкого собора Густынского монастыря.
34
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013
Лютий-Березень 2013 | Густинський вісник
35
36
Густинський вісник | Лютий-Березень 2013