Aeroplan Silence (Тиша) No 40'2019

ART & TRAVEL

aeroplan

ІД ДА В Е Р

К

Т

Цей випуск ми присвятили тиші. Це стан, коли ми не чуємо або майже не чуємо жодних звуків, крім природніх. Абсолютна тиша може злякати, бо ми не звикли бути на одинці зі свої думками. Хіба що ви живете далеко від урбанізованих міст. Шукаємо тихий куточок, щоб знайти контакт із собою і почути себе, адже крізь нас щодня проходять терабайти інформації. Готуючи номер, ми надихалися місцями, де можна насолодитися тишею і красою одночасно, спілкуватися з людьми, яких змінила свідомість, поки вони були на одинці з собою дні або роки. Це було цікаве дослідження.

FROM THE EDITOR We have devoted this issue to a silence. Usually, this is a state when we do not hear or hardly hear anything other than the sounds of nature. Total silence can be terrifying because we are not used to hearing our own thoughts. Perhaps, if you live far from urbanized cities, it can be natural for you.

We are looking for silence in order to hear our thoughts among the terabytes of information that we digest every day. While preparing this issue, we looked for places where we could be in silence and enjoy it at the same time. We contacted people whose consciousness was changed by silence, whether for a moment or for a lifetime. It was an interesting exploration.

44 ОЛЬГА ОРЄХОВА / BY OLGA OREKHOVA

О

Р

А

ВАР ТІСТЬ: ПІВРОКУ (3 НОМЕРИ) — 260 ГРН; РІК (6 НОМЕРІВ) — 450 ГРН*. +38 068 468 36 06, SUB@AEROPLAN.ORG.UA

ОТРИМУЙ КУР'ЄРОМ У РУКИ

FACEBOOK/AEROPLAN.MAGAZINE АБО INSTAGRAM/AEROPLAN_MAGAZINE У Т А Р И Ф Н Е В Х О Д И Т Ь В А Р Т І С Т Ь П О С Л У Г И З Д О С Т А В К И Ж У Р Н А Л У.

К О Н Т Р И Б ’ Ю Т О Р И

Н О М Е Р У /

C O N T R I B U T O R S

МАРИНА ХРИПУН ТА ВАЛЕРІЯ КАРПАНЬ / MARYNA KHRYPUN AND VALERIYA KARPAN Валерія: коли людина потрапляє в ситуацію тиші, вона сама перетворюється на звук. Марина: для мене тиша — це передчуття народження звуку / Valery: when a person gets into a silent situation, she turns into a sound.

Marina: for me, silence is a premonition of the birth of sound

48 62

ВІЗУАЛЬНА ФОТОЛАБОРАТОРІЯ Visual Photo Laboratory

ДЖЕЙКОБ КІРКЕГААРД / JACOB KIRKEGAARD У момент, коли працює одне з ваших чуттів, тобто слух, тиші не існує. Тиша можлива лише тоді, коли ви перебуваєте без свідомості / As long as you are listening, I don't think that silence exists.

Silence only exists if you're unconscious

16

ПОДОРОЖ ДОВЖИНОЮ У ЗВУК A journey of a sound

СТЕЛЛА ВАСИЛЬЄВА / STELLA VASYLYEVA Для мене тиша звучить шурхотінням мільйона ідей у моїй голові / For me, silence sounds like a rush of a million ideas in my head

10 ДНІВ ТИШІ 10 days of silence

КСЕНІЯ ТАЛАЛАЙ / KSENIIA TALALAY Тиша — можливість вести діалог зі своїм «Я», пошепки, вдумливо та без перешкод / Silence is carrying on a dialogue with one’s inner self and staying fully-focused on the inward

52

ТЮЛЕНІ І ЗОРІ Seals and stars

АННА ЯБЛУЧНА / ANNA YABLUCHNA Тиша не має звучання — вона розливається всередині та підшкірно вібрує так, що лише вдячно усміхаєшся кутиками вуст.

The silence has no sound — it overflows within and vibrates subcutaneously, so that only the corners of your mouth curl into a smile

МАЛЬМО: ЗОНА КОМФОРТУ Malmo is a comfort zone

44

АННА СЛОБОДЯНИК / ANNA SLOBODYANYK Моя тиша — це всипане зорями небо. Забравшись на гору, я купаюся в них і вдихаю їхню свіжість / My silence is the sky strewn with stars. Having climbed the mountain, I bathe in them and inhale their freshness

ЗАПАХ СІНА The smell of hay

8

Стань контриб'ютором журналу. Просто відправ нам свій CV на editor@aeroplan.org.ua і чекай на відповідь!

W H A T

Я К З В У Ч И Т Ь Т И Ш А ?

S I L E N C E S O U N D L I K E ?

D O E S

МАРИНА ГЕРАСИМЕНКО / MARYNA HERASYMENKO Тиша — це доповнення звуку / Silence is an addition to the sound people, books, and cinema

МОВЧАЗНІЙ ПРОТЕСТ Silent protest

32 12

ГАЛИНА РОМАЩЕНКО / HALYNA ROMASHCHENKO Тиша для мене звучить так, як звучить ранок на лоні природи. Влітку — це цвірінькання пташок і шелест дерев у лісі, взимку — майже невловимий дотик сніжинок до землі / The silence sounds to me like the morning sounds in the bosom of nature. In the summer, it is chirping birds and the rustle of trees in the forest, in the winter — the almost elusive touch of snowflakes to the ground

НОРВЕЗЬКИЙ HYTTEKOS / Norwegian hyttekos

22

ФРЕНСІС ЛОГРЕЙ / FRANCIS LOUGHREY Тиша звучить миролюбно / Silence sounds peaceful

26

МАРІЯ КУХТЄЙ / MARIA KUHTEY Тиша — це перебування в моменті. Коли здається, нарешті, наздогнав час і серце б’ється в такт відліку земних хвилин / Silence is staying in the moment. When it seems finally caught up with time and the heart beats at the pace of the earth

СВІТЛО В ОКЕАНІ Light in the ocean

СПІЙМАТИ ТИШУ Catch the silence

АНАСТАСІЯ СТЕЦЕНКО / ANASTASIYA STETSENKO Тиша для мене звучить відсутністю внутрішніх голосів. Спокоєм, умиротворенням і ясністю / The silence sounds to me like the lack of internal voices. Peace, tranquility, and clarity

SLOW TRAVEL

54

ВЛАДИСЛАВА ПУНІК / VLADYSLAVA PUNIK Тиша — це ранкова ароматна кава наодинці зі своїми думками / Silence is morning aromatic coffee alone with your thoughts

В’ЯЗЕНЬ ЗАМКУ Z Prisoner of Z Castle

58

Become a contributor of the magazine.

Just send your CV to editor@aeroplan.org.ua and wait for a response!

подорож до України

aeroplan

travel to Ukraine

88

ЗАПАХ СІНА THE SMELL OF HAY

Т

иша. Спокій. Переводимо подих і чуємо биття серця. Глибоко вдихаємо, підіймаємося до неба — свіжого, немов із джерельця вода, яка заморожує зсередини і до самих кінцівок. Знайомо?

S

ilence. Calmness. Take a breath and feel the sound of your heart. Inhale deeply, fly up to the sky — fresh, like water from a spring, that cools you from the head to the toes. Does this sound familiar?

Photo by pxhere

ТЕКСТ: АННА СЛОБОДЯНИК / BY ANNA SLOBODYANIK

арт-об'єкт

aeroplan

art object

SIL

ST E T O R ENT P

W

hat could silence be associated with, beyond the material categories? For example, it can be a stop, a pause, a termination. However, as you know, you must stop before you jump. Sometimes it is only in silence that beautiful works are born, the most insane ideas coming to mind because everything that is unnecessary recedes into the background. Now we will describe how the ambiguous moments of "pauses" have influenced the lives of three different artists

12

Photo by Samuel Zeller

Я

кщо не мислити категорією «матеріального», з чим асоціюється тиша? Це може бути, наприклад, зупинка, пауза чи припинення дії. А ще кажуть, що перш ніж стрибнути, треба зупинитися. Саме в тиші народжуються найпрекрасніші твори, спадають на думку найшаленіші ідеї, бо все зайве відходить на другий план. Як вплинули неоднозначні моменти «паузи» на життя трьох різних художників — про це йтиметься далі

ТЕКСТ: МАРИНА ГЕРАСИМЕНКО

NYMPHEAS, Claude Monet, 1897–98 ВОДЯНІ ЛІЛІЇ, Клод Моне, 1897–98

Клод Моне є одним із тих, хто відкрив світу імпресіонізм. З його легкої руки сухі салонні натюрморти змінили живі пейзажі — чуттєві та вільні, без штучних елементів, із бездоганно переданим станом природи саме у той момент, коли створювали полотно. Поворотним кроком в історії живопису став пленер — малювання пейзажу з натури, коли майстерня художника припинила бути єдиним варіантом і простором для написання полотен. Натомість передавати натуру такою, як вона є, стало основним завданням для імпресіоністів. Це давало багато варіантів для створення одного чи кількох схожих сюжетів. Так, малюючи знамениті «Водяні лілії» у своєму саду, художник знову і знову передає ставок, рясно усіяний квітами в різні пори року і доби. Уперше серію «Лілії, пейзажі води» було виставлено в Парижі у 1909 році. Після цього Моне продовжував працювати над цим сюжетом, створюючи полотна великих розмірів. У 1920 році через катаракту художник почав повільно втрачати зір і був змушений припинити займатися творчістю. Подальший хід подій у його житті змінює один незначний факт. Унаслідок хвороби Моне став бачити ультрафіолет як ліловий колір. Саме тому прекрасні лілії на його роботах так часто мають блакитнуваті та лілові пелюстки. Коли інші люди бачать квіти білими, для Моне в ультрафіолетовому діапазоні вони розкривалися багатьма холодними відтінками. Творчість Клода Моне стала натхненням для багатьох художників по всьому світу. Йому вдалося звести свій живопис майже на межу між імпресіонізмом і абстракціонізмом. Можливо, для нього тиша тоді звучала як відображення сонячних зайчиків на воді між ліліями.

BY MARYNA GERASYMENKO

Claude Monet is one of the artists who opened Impressionism to the world. He has replaced dry stilllives with the live, sensual, and free landscapes without artificial elements and with an impeccably captured state of nature, precisely at the moment of creation. Plein air painting, landscape painting from nature, was a turning point in the history of painting when the artist's studio ceased to be the only possible place for creating the canvas, but instead, the main impressionists’ task was to show nature as it was. This created many options for painting one or more similar subjects. So, creating the famous Water Lilies in his garden, the artist paints the lake covered with flowers over and over again at different times of the year and at different times of the day. The first paintings in his Water Lilies series were exhibited in Paris in 1909 for the first time, but after that, Monet continued to work on this subject, creating large paintings.

But unexpectedly in 1920, the artist gradually lost his sight due to cataracts and his work was forced to stop. One minor fact changed the course of his life. Due to the disease, Monet began to see the ultraviolet as a purple color. This is why so often the gorgeous lilies in his paintings have bluish and purple petals. While other people see the flowers white, Monet saw them in many cool shades in the ultraviolet range. Claude Monet's creativity has become an inspiration for many artists around the world; he managed to bring his painting to the verge of impressionism and abstractionism. Perhaps, for him, the silence then sounded like a reflection of the sun on the water between the lilies.

експерт

aeroplan

expert

ПОДОРОЖ ДОВЖИНОЮ A JOURNEY У ЗВУК OF A SOUND

П

ерш ніж потрапити на стіл, яблуко долає певний шлях: надломитися, відірватися від гілки, долетіти до землі, чіпляючись за листя, впасти, відкотитися, завмерти. Кожен його рух наповнений звуком. Джейкоб Кіркегаард, вільний художник звуку з Данії, подорожує світом, аби віднайти та записати унікальні голоси навколишнього світу. У його колекції — звуки залишених приміщень у Чорнобильській зоні відчуження, співаючі піски в пустелі Оману, звуки танення арктичного льоду Гренландії, сейсмічні вібрації від природніх арок у штаті Юта і навіть тони людського вуха

ТЕКСТ: МАРІЯ КУХТЄЙ / BY MARIA KUHTEY

16 16

B

efore getting to the table, the apple makes a certain journey: it breaks, detaches from the branch, falls to the ground while stumbling through the leaves, hits the ground, rolls back, stands still. Its every movement is filled with the sound. Jacob Kirkegaard, a freelance sound artist from Denmark, travels the world to find and record the unique voices of the world around him. His collection includes the sounds of abandoned buildings in the Chernobyl exclusion zone, the "singing sands" in the deserts of Oman, the sounds of the Arctic ice melting in Greenland, seismic vibrations of the natural arches in Utah and even the tone of the human ear

експерт

aeroplan

expert З ЧОГО РОЗПОЧАЛАСЯ ВАША ЛЮБОВ ДО ЗВУКУ? Коли мені було шість років, батько подарував мені великого важкого магнітофона. Згодом я отримав менший магнітофон, який можна було брати із собою до школи. Я пам’ятаю, як потай від усіх підкладав його на столи моїх друзів і вмикав запис. Це було моєю маленькою таємницею. ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ЗАПИСУВАТИ ВІБРАЦІЇ ПЛАНЕТИ? Я грав музику ще відколи був юнаком. Серед розмаїття лунали такі жанри, як метал, панк і фольклор. Водночас я продовжував записувати звуки навколо. Однак ніколи не використовував тих записів, поки не почув інформацію про француза на ім’я П’єр Шеффер, яка стала для мене відкриттям. Він започаткував термін «конкретна музика», який базувався на використанні звуків, як музичних інструментів. Саме тоді я і почав записувати більш зосереджено, прислуховувався до речей, стін й інших, здавалося нерухомих об’єктів. Одного дня, прислухаючись до велетенського тину вздовж річки Рейн, що у Кельні, я відкрив інтонації всередині нього. Завдяки вітру, що створював вібрації, паркан співав! Я записав ці тони на акселерометр. Так я дізнався про цілий всесвіт звуків усередині речей, під поверхнею землі, окрім безпосереднього звучання, і по-новому почав сприймати світ. НА ЯКЕ ОБЛАДНАННЯ РОБИТЕ ЗАПИС? Спочатку у мене був комп’ютер і програма для редагування звуків, що дозволяла розташовувати їх у певній послідовності та змінювати реальність. У 2001 році я розпочав навчання в Академії медіа-мистецтв у Кельні (Німеччина). Там я дізнався про інші способи запису звуку, а саме за допомогу акселерометра — своєрідного датчика вібрації.

18 18

ЯК НАРОДЖУЄТЬСЯ ЗВУК? Звук — це вібрація повітря, нічого більше. ДЛЯ ВАС КОЖЕН ЗАПИС — ЦЕ МАЛЕНЬКА ЕКСПЕДИЦІЯ? Іноді у пошуках звуку я далеко подорожую, і тоді це дійсно нагадує експедицію. В інших випадках потрібний мені звук знаходиться поряд.

ЯК ЧАСТО ВИ ВИРУШАЄТЕ У ПОДОРОЖ ЗА УНІКАЛЬНИМИ ІНТОНАЦІЯМИ? Приблизно два-три рази на рік. Коли це інтерв’ю побачить світ, мою мандрівку Кенією буде завершено. Я вирушив у Найробі, щоб записати звук відходів. Це мій новий проект, назва якого «Свідок — про управління відходами». ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ ЗВУКУ ЗАВЖДИ ВІДБУВАЄТЬСЯ НАОДИНЦІ? Ні, я співпрацюю з людьми. Проте є речі, які люблю робити на самоті. У ВАС Є ЗАПИС ІЗ УКРАЇНИ. РОЗКАЖІТЬ, КОЛИ І ЯК ЦЕ БУЛО? Я був у Чорнобилі в жовтні 2005 року. Записав звуки навколишніх покинутих осель. Три кімнати в Прип’яті та один церковний простір у Красному (невелике занедбане місто в зоні відчуження). Мені було цікаво слухати кімнати і все місто, що було залишене.

1 ЯК ЗВУЧИТЬ ТИША? У момент, коли працює одне з ваших чуттів, тобто слух, тиші не існує. Тиша можлива лише тоді, коли ви перебуваєте без свідомості.

ЯКОЮ БУЛА НАЙДОВША ТА НАЙСКЛАДНІША ПОДОРОЖ ЗА ЗВУКОМ? Якось я провів один місяць у сільській місцевості Танзанії. Я вирушив туди, щоб записати довколишні звуки для фільму про вбивства альбіносів. Місце не з простих. Часом я трохи нервував щодо перебування там, бо ми з моєю знімальною командою знаходилися в якійсь глушині. Було трохи лячно через ті вбивства, а також фізично важко, оскільки не вистачало їжі й ніде було її придбати. Щовечора, повертаючись після напруженого дня, ми відчували сильний голод. Приготування їжі займало близько трьох годин, причому вона була жахлива. Упродовж цього часу зникала електроенергія, тож нам доводилося вечеряти у темряві, а потім прямувати до ліжка під москітний тент. Ця подорож була не з легких. Я навіть можу сказати, було дуже важко. Але водночас прекрасно, оскільки я зустрів декілька неймовірно приємних людей у Танзанії.

2 З ЯКОЮ МЕТОЮ ВИ СТВОРЮЄТЕ ЗАПИСИ? Для мене це шлях до глибшого розуміння себе й світу, в якому я живу. ВИ РОБИТЕ ОБРОБКУ ЗВУКУ ПІСЛЯ ЗАПИСУ? Я, швидше, використовую її у звуковій інсталяції, наприклад, роблю паузу між звуками, використовуючи різні динаміки або фільтрую звук, вирізаючи непотрібне. Наприклад, в описі моєї роботи ви можете прочитати процес створення звуку.

3

HYTTEKO

ОРВЕЗЬКИ

22

22

Н

орвегія утримує лідерські позиції у світовому «рейтингу щастя», який щороку оприлюднює ООН у своєму звіті World Happiness Report. Цей перелік складають за фінансово-економічними та соціальними показниками. Втім, щодо Норвегії, як і інших скандинавських країн — лідерів рейтингу, не останнім чинником щастя є постійне перебування мешканців у тісному зв’язку із навколишнім середовищем

NORWEGIAN HYTTEKOS

ТЕКСТ: ГАЛИНА РОМАЩЕНКО / BY GALYNA ROMASHCHENKO

N

Photo by Monicore

orway holds the leading position in the global "happiness rating," which is published annually by the United Nations in its World Happiness Report. This list is based on financial, economic and social indicators. However, in Norway, as well as in other ranking Scandinavian countries, the key factor in the happiness is the close connection between the residents and the environment

у кріслі пілота in the pilot’s seat

aeroplan

СВІТЛО В ОКЕАНІ LIGHT IN THE OCEAN

Ф

ренсіс Логрей — вартовий маяка у шостому поколінні. Цій роботі він присвятив дванадцять років. За його плечима шість років на Мю-Айленд, три на затоці Белфаст, що на сході Ірландії, і стільки ж на мисі Старої голови Кінсейла, графство Корк, Ірландія. Наразі Логрей керує командою працівників відомої мережі американських супермаркетів Whole Foods. В ексклюзивному інтерв’ю Френсіс розповів про часи, коли він вказував шлях кораблям, не маючи жодного права на помилку

РОЗМОВЛЯЛА: МАРІЯ КУХТЄЙ / BY MARIA KUHTEY

26

F

rancis Loughrey is a sixth generation lighthouse keeper. He has been dedicated to this profession for twelve years.

Under his belt he’s got six years at the Mew Island lighthouse, three years on Belfast Lough in easten Northern Ireland, and the same on the cape of the Old Head of Kinsale in County Cork, Ireland. Interestingly, Francis is now a Team Leader at the American supermarket chain Whole Foods. In this exclusive interview, Francis told us about the times when he pointed the way for ships without any mistake

By Andrew Charney

у кріслі пілота

aeroplan

in the pilot’s seat ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНІ МАЯКИ? Маяки були і є важливими для мореплавства, особливо вночі. Кожен маяк має унікальний світловий код, що допомагає корабельникам орієнтуватися на морі. Упродовж дня кольорова схема кожного маяка змінюється, аби їх можна було легко відрізнити один від одного. Ходити морем без світла маяка та протитуманних сигналів небезпечно.

WHAT IS THE MAIN TASK OF A LIGHTHOUSE? Lighthouses were very important to shipping, especially at night. Each lighthouse has a different light pattern, so sailors know where they are at sea. Also, during the day each lighthouse has a different color scheme so they can be easily identified. Not lighting the light or putting on the fog signal could prove dangerous for mariners if they didn't happen.

РОЗКАЖІТЬ, ЯК ВИ ВАРТУВАЛИ? Графік роботи на маяку складався з 28 робочих днів, потім були 28 днів відпочинку. На маяку працювало шестеро осіб: троє на службі і троє підміняли. Процес будували позмінно: чотири години роботи після кожних восьми годин відпочинку. Дисципліна була суворою, подібною до служби на флоті. Окрім технічного обслуговування генераторів і будівель, ми також по черзі прибирали, готували їжу та піклувалися про бездоганний лад. Ми не мали жодних вихідних.

WHAT WAS THE TIMETABLE FOR LIGHTHOUSE KEEPER? We have six people attached to a lighthouse: three on duty and three off on leave. We had a strict disciplined life much like Navy life. We had four-hour shifts every eight hours continuously. Apart from maintenance work on generators and buildings, we would have a rotation for cleaning and cooking and keeping everything spotless. No weekends. We worked 28 days on 28 day off continuously.

ОПИШІТЬ СВІЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ. Протягом дня ми піклувалися про маяк, очищували та підтримували в робочому стані лінзу, вежі та будівлі. Щогодини слідкували за погодою та звітували до метеорологічного відділення. Ми також були береговою охороною й уважно стежили, аби кораблі та невеликі човни були у безпеці. Уночі ми відстежували сигнали лиха та будь-яку незвичну діяльність, яка може призвести до того, що корабель чи човен опиниться на мілині або потрапить у біду. Більшість станцій мали туманний сигнал, і коли видимість знижувалася до п’яти кілометрів, ми вмикали туманні двигуни. Гучний сигнал від рупора поширювався морем і повідомляв морякам про їхнє місцезнаходження на воді під час туману чи негоди.

DESCRIBE YOUR WORK DAY. During the day, we would work on the lighthouse maintaining and cleaning the lens, the tower and the house. Also keeping weather logs every hour and reporting to the meteorological office. We also were coastguards and kept a look out for vessels or small boats in trouble.

At night we would watch for distress signals or any unusual activity which could result in a ship or boat running aground or in trouble. Most stations had a fog signal and, when visibility was reduced to five kilometers or less, we would start the fog engines and let the blast of the horn be sounding over the sea for mariners to know where they were in fog or stormy weather.

ЧИ МАЛИ ВИ ВІЛЬНИЙ ЧАС? Життя вартового маяка було простим, але різноманітним. Вільного часу було багато, тому ми займалися ремеслами, навіть живописом. Створення моделей човнів і кораблів у пляшках, читання — це прекрасні способи проведення дозвілля. На деяких станціях були городи та домашні тварини, тому ми мали свіжі продукти і яйця.

28

КОЛИ ВИ БУЛИ ВАРТОВИМ МАЯКА, ВИ ПРИПУСКАЛИСЯ ПОМИЛОК? Я ніколи не помилявся. Ми всі розуміли важливість нашої роботи і знали, що від нас залежить життя людей. Наші очі були натреновані вишукувати відхилення від норми. На більшості маяків була кімната для спостереження, звідки можна було оглядати корабельні шляхи, навколишні острови або височини. ЯК ВИ ПІДТРИМУВАЛИ ЗВ’ЯЗОК ІЗ РОДИНОЮ ТА ДРУЗЯМИ? Раніше ми спілкувалися короткохвильовим радіо. Сім’ї вартових налаштовувалися на певну радіохвилю у домовлений час доби і слухали, як проходить день вартового. Якщо маяк був розташований біля берега, сім’ї спілкувалися з вартовими за допомогою семафора, один раз на тиждень. Листи були дуже важливими, і зазвичай ми отримували листи кожні два тижні, коли наступний вартовий повертався на службу після відпочинку. ЯКІ У ВАС СТОСУНКИ З МОРЕМ? Я відчуваю потужний зв’язок із морем. Обидва мої дідусі в молодості були мореплавцями, і я дитиною часто ходив у море із батьком, коли той полював на лобстерів і крабів. Я люблю море. Поважаю його лють і спокій, і воно завжди буде зі мною. ЄДИНИЙ СПОСІБ ЗІГРІТИСЯ – ЦЕ... Ми підтримували тепло по-різному. Спочатку використовувати вугілля, а пізніше перейшли на масляні обігрівачі. Нам доводилося вирушати на обхід під час шторму та проводити ночі на вахті у світловій башті. Ми вдягалися дуже тепло, бо часто надворі було холодно, вирували шквальні вітри та здіймалися високі хвилі, що розбивалися об маяк. ЯКІ БУЛИ ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЇ? У часи, коли маяки не було автоматизовано, більшість вартових отримували професію у спадок. Інші охочі працювати на маяку приходили із рибацьких поселень або просто були закоханими у море. Аби стати вартовим маяка, потрібно було навчатися працювати зі світлом та лінзами протягом трьох місяців. Після вишколу майбутній вартовий ставав молодшим помічником і мав подорожувати від станції до станції, за необхідності підміняючи хворих вартових або допомагаючи там, де була така потреба. Коли з’являлася постійна позиція на маяку, вартового призначали на термін від 3 до 5 років. Обирати місце роботи було неможливо.

By Ivana Cajina

HOW MUCH FREE TIME DO YOU HAVE? The lighthouse keeper’s life was simple but varied. We had a lot of time and crafts were important, especially painting. Making boat models and ship models in bottles, reading was a great pastime. Some stations had gardens and domestic animals, so we had had fresh produce and eggs.

DID YOU MAKE MISTAKES IN YOUR WORK AS A LIGHTHOUSE KEEPER? I never had any mistakes. We held this in very high regard and knew that people's lives were at stake and we were responsible for them. Our eyes got trained to watch for unusual things. Most lighthouses had a watch room, so you could observe the shipping lanes and surrounding islands or headlands for any unusual sightings.

HOW DID YOU KEEP IN TOUCH WITH LOVED ONES? In older times we had communication by shortwave radio. The families of keepers would tune at a certain time of the day and keepers would relay how their day was going. Otherwise, if the lighthouse was near shore, the families would use semaphore to relay conversation once a week. Letters were important and generally we received letters every two weeks when there was a changeover of a light keeper.

WHAT IS YOUR RELATIONSHIP WITH THE SEA? My relationship with the sea is very connected. As both my grandfathers were mariners in the early part of life and as a kid I had many trips with my father on his boat fishing for lobsters and crabs and many fish, I love the sea. I respect her fury and love her calmness and it will always be a part of me.

THE ONLY WAY TO KEEP WARM IS ...

Warmth came in many forms. We had coal first and, later in the 20th century, we had oil heating. We had to go out when on watch at high tide, doing our nightly walks and vigils watching from the light tower. We dressed very warm as it was oftentimes cold and many storms with wind and high waves would crash over the lighthouse.

HOW CAN SOMEONE BECOME A LIGHTHOUSE KEEPER? When lighthouses were manned, most keepers came from lighthouse families. Others were from fishing villages or had an interest in the sea. To become a lighthouse keeper, we trained for three months training at various lights. Then when we graduated, you were a supernumerary assistant keeper and you would travel from station to station when needed if light keepers were ill or needed help. Then, when a permanent position arose, you were sent to a lighthouse and could be there from 3 to 5 years. You did not get a choice where you went.

у кріслі пілота

aeroplan

in the pilot’s seat

30

ТЕПЕР ВИ КЕРУЄТЕ КОМАНДОЮ ПРАЦІВНИКІВ У ВІДОМІЙ МЕРЕЖІ СУПЕРМАРКЕТІВ WHOLE FOODS. РОЗКАЖІТЬ ПРО СВОЮ НОВУ РОБОТУ. Маяки стали автоматичними, тож ми мали прийняти те, що наша професія застаріла, і рухатися далі. В епоху комп’ютерів люди стали непотрібними на маяках, бо більшість кораблів оснащено навігаційними системами, які автоматично планують їхню подорож. Я звільнився і навчився кухарства в «Баллімоло Хаус» у Корку (Ірландія). Пізніше я емігрував до Америки, і коли жив у Сан-Франциско, зацікавився сирами, ковбасними виробами та винами. Я знайшов роботу в супермаркеті Whole Foods і побудував нову кар’єру. За 17 років, які працював у Whole Foods, мав змогу пожити в різних куточках Америки. 2005 року я перевівся до їхньої філії у Лондоні (Велика Британія). Наразі керую відділом делікатесів, вина, пива та горілчаних напоїв у західному Лондоні.

NOW YOU ARE A TEAM LEADER AT THE AMERICAN SUPERMARKET CHAIN WHOLE FOODS. TELL US ABOUT IT. The lighthouses became automatic and we had to take redundancy and find new lives. The new age of computers no longer needed men at lighthouses, as most ships ran automatically on specialized computers, planning their sea journey.

I left and did a cookery course at Ballymaloe House in Cork, Ireland. Later, I emigrated to America and while in San Francisco I became interested in cheese charcuterie and wine. So, I went to work for Whole Foods Market and worked my way up again. After over 17 years working for them, I have lived all over the USA. Since 2005, I have transferred to Whole Foods in London, UK. Now I run a very lovely department of many cheeses, wine, beer and spirits in west London.

"МАЯКИ МАЮТЬ РІЗНІ СХОДИ. ЧЕРЕЗ ВИСОТУ ДЕЯКІ З НИХ МАЮТЬ 6 ПРОЛЬОТІВ, КОЖЕН ПО 20–30 СХОДИНОК."

"LIGHTHOUSES HAVE VARIOUS STEPS DUE TO THEIR HEIGHT SOME HAVE 6 FLIGHTS OF STAIRS AND APPROX 20 TO 30 STEPS TO EACH FLIGHT. "

ЩО ВИ ЦІНУВАЛИ НАЙБІЛЬШЕ У СВОЇЙ РОБОТІ НА МАЯКУ? Робота вартовим маяка змінила моє ставлення до життя. Я знаходжу час, аби не хвилюватися через дрібниці, любити життя та бачити вражаючу красу природи на морі. Я вдячний за те, що мав змогу провести частину свого життя працюючи у віддалених куточках світу. Я ціную красу та природу нашого світу і вдячний, що побачив на власні очі дива, недоступні більшості людей.

WHAT DID YOU APPRECIATE IN YOUR JOB? Work has changed my attitude to life. I take my time not to stress over unimportant things, loving life and seeing some of the wonderful things of nature at sea.

I say thank you every day for being able to work part of my life in some of the more remote lighthouses in the world. The beauty and nature of our world—I am thankful that there are wonders I have seen that many have not experienced.

By Louis Andrew Tungol

арт-об’єкт

aeroplan

CATCH THE SILENCE

art object

С П І Й М А Т Т И Ш У С

покій усередині хвиль. Життя грає разом із нами концерт, де кожен є композитором власного простору. Який ритм грає твоя душа? Про що співають океанські мушлі? Десь на планеті разом із нами цю мить розділяє струмок, що лоскоче примхливі скелі, а розгніваний Посейдон на срібній колісниці хвилює мирних жителів морських. Послухайте, як дерева шепочуть вірші пташкам лісовим, як вітер заколисує колосся жита, як тріскотить у полум’ї гілочка та згадує своє життя на землі. Зазирніть під ковдру неба, вхопіть легенями повітря. Станьте частиною загального мовчання. Збережіть тишу всередині. Вона є відгомоном живої душі. Добірка пейзажів та сюжетів від Енні Спрат надихає на пошуки таких місць. ТЕКСТ: МАРІЯ КУХТЄЙ / BY МАRIA KUHTEY

32

T

here is calmness inside the waves. Life plays a concert with us where everyone acts as a composer of their own space.

What rhythm does your soul play? What do seashells sing? Somewhere on the planet at this very moment a stream is whispering to capricious cliffs. And the angry Poseidon on his silver chariot shakes the peaceful inhabitants of the sea. Listen. How the trees whisper verses to the forest birds. How the wind sings a lullaby to the rye. How the log cracks in the fire, remembering its life on earth. Look under the blanket of the sky, take a breath. Become a part of the general silence. Keep the silence inside. It is an echo of the soul. The selection of landscapes and stories from Annie Spratt inspires us to search for such places.

ФАРЕРСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТРАВ'ЯНИЙ ДАХ Фарерські острови FAROESE GREEN GRASS ROOF Faroe Islands

И

ПІВНІЧНИЙ БУДИНОК У САКСУНІ Саксун, Фарерські острови NORDIC HOUSE IN SAKSUN Saksun, Faroe Islands

ФАРЕРСЬКА ВІВЦЯ. НАСТРІЙ = СПОГЛЯДАННЯ ЖИТТЯ Фарерські острови FAROESE SHЕЕP. MOOD = CONTEMPLATING LIFE Faroe islands

курс польоту flight destination

aeroplan

ТЕК СТ:

ОЛ

ЬГА

ОР

ЄХО

ВА

/B YO

LGA

OR

EKH

OV A

ЗАТИШОК У ВЕЛИКОМУ ЯБЛУЦІ З

найомий за відомими фільмами Нью-Йорк, здається, щільно розташувався, немов пазли Lego, на невеликому намивному острові із романтичною назвою Мангеттен. Його хмарочоси майже торкаються неба. Складається відчуття, що перебуваєш у країні велетнів, які їх побудували. Однак живуть тут звичайні люди. Вночі місто запалюється тисячами вогнів, що вводять у медитативний стан. Як залишити приємні спогади від першого знайомства з Нью-Йорком?

40

N

ew York, familiar to us from famous films, fits snugly together, like Lego bricks, with that small island with the romantic name Manhattan. Its skyscrapers literally touch the sky. It feels as though you are in a land of giants built by those same giants, but with ordinary people living there. At night, the city is lit by thousands of lights which make you enter a meditative state. How do you create the pleasant memories of New York from your first acquaintance?

Photo

o

by C

uke

lton D

ПУТІВНИКИ

GUIDES КНИГА «111 МІСЦЬ У НЬЮ-ЙОРКУ, ЯКІ ТИ НЕ МОЖЕШ ПРОПУСТИТИ» — ПРО ПРИХОВАНІ МІСЦЯ, БІЛЬШІСТЬ ІЗ ЯКИХ — БЕЗКОШТОВНІ. НЕ ОРІЄНТУЙТЕСЯ ЛИШЕ НА СТАНДАРТНІ ТУРИСТИЧНІ ПУТІВНИКИ

Кожен пересічний турист, коли вперше приїжджає до міста, припускається однієї і тієї самої помилки — вирушає на його головну вулицю. І там на нього чекають... такі самі туристи, як і він. Так само з Нью-Йорком, якщо свій маршрут ви розпочнете із 5 Авеню. Ще гірше, коли решту часу ви кружлятимете навколо неї, не маючи певного напрямку руху. Здається, до столиці світу їдуть за особливою атмосферою пульсуючого мегаполісу та яскравими вогнями. Для багатьох — це як домогтися чогось недосяжного. З часів «Вовка з Волл-стріт» відбулося багато змін, людей на вулицях стало у рази більше. Угледіти вулиці міста без галасу та метушні майже неможливо, і за годину-дві це вже починає дратувати. Тож усього має бути потроху. Нью-Йорк я відкрила для себе в районі Нижнього Мангеттену. Тут люду набагато менше, ніж у центральній частині, тож гуляти вулицями приємніше та спокійніше. Якщо ви прихильник серіалу «Друзі», то фасади будинків нагадають місця, де жила ця весела та нерозлучна компанія. Хоча серіал знімали не у Нью-Йорку, а в кіностудії в Каліфорнії. У цьому районі є мініатюрні сади, сквери з фонтанчиками та затишні ресторанчики швидкого харчування. Хочу зазначити, що фаст-фуд у США став здоровим, а сучасні американці слідкують за своєю фізичною формою.

42

THE BOOK “111 PLACES IN NEW YORK THAT YOU MUST NOT MISS” BY JO-ANNE ELIKANN IS ABOUT THE HIDDEN PLACES, MOST OF WHICH ARE FREE. DO NOT FOCUS ONLY ON THE STANDARD TOURIST GUIDES

Every tourist makes the same mistake when he first comes to the city. He goes to the main street of the city.

And there they are waiting for him ... the same tourists just like him. The same thing happens in New York if you start your route from "5th Avenue". Even worse is when you spend the rest of your journey circling around it, not having an exact route.

You would think that people go to see the lights and feel the very special atmosphere of the pulsating metropolis of the capital of the world. For many, it is like achieving something unattainable. Much has changed since the time of “The Wolf of the Wall Street” movie and there are a lot more people on the streets. Seeing the streets of the city without the hustle and bustle is almost impossible and, after an hour or two, it becomes annoying. Therefore, you should take it slowly.

I saw the real New York in the Lower Manhattan area.

There are fewer people here than in the central part, so walking along the streets here is nicer and calmer. If you are a fan of the TV series “Friends”, then the facades of the houses will remind you where exactly these friendly and inseparable companions lived. Although, you should know that this show was filmed not in New York, but in a California film studio. In this area, there are miniature gardens and squares with fountains, and even cozy fast food restaurants. I want to note that fast food in the United States is becoming healthy, and modern Americans are taking care of themselves.

Якщо пройти ще нижче, до набережної, то паромом можна дістатися найближчих островів, із яких Нижній Мангеттен відкривається, наче ніс велетенського корабля. Острів Елліс-Айленд та заповідник «Ліберті-Айленд» стануть місцями, де затамовуєш подих і просто насолоджуєшся миттю. У зеленому сквері під Статуєю Свободи або біля Музею міграції можна провести щонайменше годину. Туди найкраще вирушати вранці до 11:00, коли немає черг. Останній рейс на велику землю вирушає о 18:00. Повздовжній силует Мангеттену добре проглядається з боку Брукліну, по інший бік річки Іст-Рівер. Дістатися до нього можна на метро. Також можна прогулятися Бруклінським мостом — безкоштовною атракцією для тих, хто любить піші або велосипедні прогулянки.

If you make it even further to the waterfront, then you can take a ferry to the nearest islands – from there, Lower Manhattan looks like the bow of a huge ship. Ellis Island and Liberty Island — places that are primarily tourist attractions — will become the places where you can take a deep breath and enjoy the moment. You can spend at least an hour on a green square under the Statue of Liberty or near the Museum of Migration. It is best to go there in the morning before 11:00 when there are no queues. The last ferry to the mainland departs at 18:00. The silhouette of Manhattan can be clearly seen from the Brooklyn, on the other side of the East River.

You can get there by subway. Also, do not forget to take a stroll on the Brooklyn Bridge — a free attraction for those who like walking or cycling.

ACCOMMODATIONS НЬЮ-ЙОРК — ДОРОГЕ МІСТО. НІЧ У МОТЕЛІ 2* СТАРТУЄ ВІД 100 ДОЛАРІВ. ПОДБАЙТЕ ПРО ЖИТЛО ЗАЗДАЛЕГІДЬ — МОЖЛИВІ АКЦІЇ НА BOOKING.COM. ПОПУЛЯРНИЙ ВАРІАНТ ПОШУКУ ЖИТЛА — AIRBNB

NEW YORK IS AN EXPENSIVE CITY. ONE NIGHT AT A 2 STAR HOTEL STARTS FROM 100 USD. TAKE CARE OF ACCOMMODATION IN ADVANCE — CHECK THE BOOKING. COM PROMOTIONS. A POPULAR OPTION FOR FINDING ACCOMMODATION IS AIRBNB

ЖИТЛО

Завітайте до музеїв Нью-Йорку, де час зупиняється. «Метрополітан», або скорочено MET — найвідоміший і найбільший музей міста. Тут можна заглибитися у світ мистецтва і на кілька годин втратити зв’язок із зовнішнім світом. Поринаючи у вічність, стаєш поціновувачем картин, котрий блукає коридорами та залами музею. Тут зібрано оригінали робіт таких великих художників, як Пікасо, Клод Моне, Фріда Кало тощо. Найкраще прийти сюди зранку, бо перегляд займе щонайменше три години. Музей зачиняється о 17:00. На останньому поверсі завітайте до бару «Руф гарден», з якого відкривається вид на місто та Центральний Парк.

In the museums of New York, time stands still. The Metropolitan Museum (the MET) is the most famous and largest museum in the city. Here you can step into the world of art and isolate yourself from the outside world for few hours. Immersing into eternity, you become an admirer of paintings, wandering through the corridors and halls of the museum. Here you can find original works of great artists such as Pablo Picasso, Claude Monet, Frida Kahlo, and others. It is better to come here in the morning because the visit will take at least three hours. The museum closes at 17:00. Visit the Roof Garden on the top floor which overlooks the city and Central Park.

ЯК ДІСТАТИСЯ? ЛІТАКОМ ІЗ КИЄВА ПРЯМИМ РЕЙСОМ АБО З ПЕРЕСАДКОЮ. ВАРТІСТЬ ВІД 500–600 ДОЛ. США В ОБИДВА БОКИ. З TURKISH AIRLINES Є МОЖЛИВІСТЬ ПОЗНАЙОМИТИСЯ ЗІ СТАМБУЛОМ У РАМКАХ ПРОГРАМИ STOPOVER IN ISTANBUL Й ОТРИМАТИ БЕЗКОШТОВНИЙ НІЧЛІГ. МИ ЗУПИНИЛИСЯ У CLARION HOTEL GOLDEN HORN VIEW, НОВОМУ ГОТЕЛІ З ФАНТАСТИЧНИМ ВИДОМ НА ЗАТОКУ ЗОЛОТИЙ РІГ, ЩО У БЕЗПОСЕРЕДНІЙ БЛИЗЬКОСТІ ДО ІСТОРИЧНИХ ПАМ’ЯТОК.

(CLARIONGOLDENHORN.COM)

HOW TO GET TO NEW YORK? YOU CAN TAKE DIRECT OR CONNECTING FLIGHTS FROM KYIV. IT WILL COST YOU ABOUT 500600 USD ROUND TRIP. WITH THE STOPOVER IN ISTANBUL PROGRAM, TURKISH AIRLINES GIVES YOU AN OPPORTUNITY TO GET ACQUAINTED WITH ISTANBUL AND GET A FREE OVERNIGHT STAY. WE STAYED AT THE CLARION HOTEL GOLDEN HORN VIEW, A NEW HOTEL WITH A FANTASTIC VIEW OF THE GOLDEN HORN BAY, WHICH IS CLOSE TO SOME HISTORICAL MONUMENTS. (CLARIONGOLDENHORN.COM)

арт-об'єкт

O

VIS

UA

L PH

OT OL

AB

aeroplan

OR

ATO RY

art object

ВІЗУАЛЬНА

Ф О ТO Л А Б О РАТ

І

« нклюзивна фотолабораторія» — молодий український проект, створений з метою надати людям із порушеннями зору можливість візуалізувати своє «бачення» світу. Завдання, котре стояло перед засновницями — Мариною Хрипун, Валерією Карпань, було не з простих. Результатом стали незвичайні фотографії, що перевершили всі очікування авторів проекту

48

T

O

РІЯ

he "Inclusive Photo Laboratory" is a young Ukrainian project with only three people working on it. Its aim is to ensure that visually impaired people can visualize their "vision" of the world. As a result, unusual photos are created. The task is not easy but the founders of the project, Maryna Khrypun, Valeria Karpan, managed it well and even surpassed their own expectations

РОЗМОВЛЯЛА: МАРІЯ КУХТЄЙ

BY MARIA KUHTEY

ЯК НАРОДИВСЯ ПРОЕКТ?

HOW THE PROJECT WAS BORN?

Цьогоріч у лютому разом із вчителькою Агатою Шторц ми відвідали виставку «Місто, яке не можна побачити», що проходила в галереї у Любліні, кураторами якої були Магдалена Шубельська, Рафал Ліс, галерея «Лабіринт». Там ми споглядали фотороботи людей із порушенням зору. Автори не могли бачити своїх робіт, які було надруковано на папері. Саме це й стало поштовхом, а згодом — перетворилося на дослідження глибокої теми.

In February 2018, we went with our teacher, Agatha Schtorz, to visit an exhibition called "A city that you cannot see" in the gallery in Lublin (curators: Magdalena Shubelska, Rafal Lis, “Labirint” gallery).

We saw the photos made by visually impaired people.

Blind people could not see their photos printed on the paper. This has prompted us to explore the topic in depth.

РОЗКАЖІТЬ БІЛЬШЕ ПРО ІДЕЮ

TELL US MORE ABOUT THE IDEA

Нас захопив експеримент, у якому через фотографію напряму можуть взаємодіяти незрячі люди та фотографи, які бачать. У цьому дослідженні люди із порушеннями зору можуть поділитися своїм сприйняттям повсякденності, зробити видимими моменти щоденного життя, котрі для них є важливими, а для зрячих людей часто не мають значення.

We were taken with the possibility of a photography experiment in which blind people and photographers who can see would interact directly. People with visual problems would have the opportunity to share the aspects of their perception of everyday life, to make visible those important moments of everyday life to which people who can see are often not sensitive.

З ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ КУРС? Цей курс складається з п’яти тематичних занять, серед яких портрет, пейзаж, вулична фотографія тощо. На них ми знайомимося з основами композиції, перспективою, вивчаємо відомі знімки, обговорюємо різні підходи до фотографії. Кожне заняття розпочинаємо із вправ, спрямованих на покращення сприйняття тактильних зображень. ЯК ПРОХОДЯТЬ ЗАНЯТТЯ? У кожній групі по дві пари, до складу яких входить незрячий учасник та професійний фотограф. Це саме та кількість осіб, за якої можна приділити увагу кожному й адаптуватися під індивідуальні потреби.

WHAT DOES THE COURSE CONSIST OF? This course consists of five lessons, each has a theme. For example, portrait, landscape, and street photography. In the process, we get acquainted with the basics of composition and perspective, look at examples of famous photographs, and discuss different approaches to photography. We begin each lesson from exercises aimed at improving the perception of sensory images.

WHAT HAPPENS DURING THE LESSONS? In each group we have two pairs consisting of a blind participant and a professional photographer.

This is the number at which we can pay attention to each participant and adapt to individual needs.

подорож свідомості

aeroplan

journey of mind

54 54

af

hQ

ri

fa

os ur

o

ot Ph

Б

by

Ko

удемо у Бангкоку, — пише знайома на Facebook, — порадьте, будь ласка, гіда, який влаштує нам найцікавіші чотири дні у Бангкоку.

W

Перший коментар: «Чотири дні у Бангкоку? Тільки аферист буде вас так довго водити. Два дні, і то забагато»

First comment: “Four days in Bangkok? Only a fraudster will arrange such a long tour.

Even two days are more than enough

e will be in Bangkok,” writes a friend on Facebook, “please recommend us a guide who will arrange four interesting days for us in Bankok.

хроніка

aeroplan

chronics

В ’ Я З Е Н Ь

#З А М К У P

З

R

I

S

O

N

E

R

O

F

азвичай, коли йдеться про острови, то на думку одразу спадає райський відпочинок. Однак за невигаданими історіями про деякі з них можна знімати фільми жахів, адже колись там було розташовано в’язниці суворого режиму. Пропонуємо вашій увазі найвідоміші острови-в’язниці, що стали популярними туристичними місцями. Перелік складено за підтримки віртуального туристичного гіда Must2Go 58 58

Z

U

C

A S T

L

E

Z

sually, when we think about islands, we associate them with paradise holidays.

However, in some of them, we could shoot a horror movie because they once were home to maximum security prisons full of stories and adventures. With the support of the Must2Go Virtual Tour Guide, we offer you a list of prison islands around the world that have become the most popular tourist destinations

MONT SAINT-MICHEL

Fort Mont Saint-Michel Island, on the north-western coast of France, is one of the most famous tourist destinations in France after the Eiffel Tower and Versailles (this year, it has been visited by up to 3.5 million people). For a long time, Mont Saint-Michel served as a reliable fortress impossible to capture: the 800-meter rock is in the sea and, at lowtide, it is surrounded by quicksand.

From the 15th century until 1863, Mont Saint-Michel served as a jail under the ironic name "Island of Freedom". Since 1979, the castle has been declared a world heritage site and is protected by UNESCO.

МОН-СЕН-МІШЕЛЬ

Острів-фортеця Мон-Сен-Мішель, що на північно-західному узбережжі Франції, — одне з найвідоміших туристичних місць у Франції після Ейфелевої вежі та Версалю (за рік тут буває до 3,5 млн відвідувачів). Тривалий час Мон-Сен-Мішель слугував надійним фортом, захопити який було неможливо: 800-метрова скеля знаходиться в морі, а під час відливів її оточують хиткі піски. Починаючи з XV століття і аж до 1863 року Мон-Сен-Мішель слугував буцегарнею, котра мала іронічну назву «Острів свободи». Із 1979 року замок є всесвітньою спадщиною та охороняється ЮНЕСКО.

SEALS AND STARS...

62 62

Illustration by Maryna Gorbatko

ТЮЛЕНI I ЗОРI...

ТЕКСТ: КСЕНІЯ ТАЛАЛАЙ

BY KSENIIA TALALAI

У

T

ПОД А ЛІ ВІД ВЕЛИКОЇ ЗЕМЛІ

AWAY F R O M T H E M A I N L A N D

З найближчого порту — Агіоса Константиноса або Волоса — сюди близько шести годин поромом. Під час поїздки можна насолодитися нескінченним синім полотном моря, високим небом із пір’їстими хмарами, солоним вітром, що пропонує свої теплі обійми, грайливими дельфінами, які супроводжують впродовж усього вояжу.

It takes about 6 hours to get here by ferry from the closest ports in Agios Konstantinos or Volos. On the way, enjoy the endless blue canvas of the sea, the sky with cirrus clouds, warm embraces of the salty winds and playful dolphins accompanying you along the voyage.

ПОДАЛІ ВІД ЛЮДЕЙ

AWAY F R O M P E O P L E

На 64 квадратних кілометрах мешкає менш ніж тисяча жителів, які з’їжджаються на свій дачний острів виключно під час теплого сезону. Затишні традиційні будиночки, доглянуті веранди та клумби, колоритні сімейні таверни, невеличкі сувенірні лавки. Канонічних готелів не знайдете, можете навіть не намагатися. Тут відпочивають греки, випадкових людей не зустрінеш. Такий собі острів для своїх.

Less than a thousand people live on 64 square kilometers who come to their holiday homes just for the warm season. There are cozy traditional houses, well-kept verandas and flowerbeds, colorful family taverns, and small souvenir shops. Here you will not find canonical hotels. Here you will not meet random people, it is the Greeks who come here for their vacations. This is the island for locals.

житті бувають моменти, коли хочеться вимкнути девайс, забути про щільний трафік, вийти з натовпу, вистрибнути з робочого колеса і на деякий час «зависнути» десь поміж. Зупинитися, поглянути на себе, озирнутися на подоланий шлях, зібратися з думками і духом та вирішити, з ким, куди і заради чого рухатися далі. Кожен має своє особливе місце для роздумів. Для мене таким став еллінський Алонісос, крайній в острівній групі Північні Споради

here are moments in life when you want to disconnect, forget about heavy traffic, get away from the crowd and take a break from the work grind for some time to hang somewhere in between. Stop, look at yourself, on what has been achieved, collect your thoughts and spirit and decide with whom, where and why to go further. Each person has his or her special place for that. For me that place has become the Hellenic Alonnisos, an island on the outskirts of the Northern Sporades of Greece

Хелла, Ісландія Hella, Iceland Парк Галлоуэй Форест, Шотландія Galloway Forest Park, Scotland Брекон Биконс, Уельс Brecon Beacons, Wales

Тоскана, Італія Tuscany, Italy

Pic du Midi Observatory, Pyrenees, France Обсерваторія Пік ду Міді в Піренеях, Франція

Canyonland National Park, Utah Національний парк Каньонлендс, Юта

Канарські острови Canary Islands Гаваї Hawaii

Місто Куско та Стежка Інків, Перу Cuzco & the Inca Trail, Peru

ТЕКСТ: ОЛЬГА ОРЄХОВА / BY OLGA OREKHOVA

Пустеля Атакама, Чилі Atacama Desert, Chile

68

Пустеля Намібія, Намібія Namib Desert, Namibia

Гімалаї Himalayas

Джебель Шамс, Оман Jebel Shams, Oman

Лавертон, Західна Австралія Laverton, Western Australia

SWITCH ON THE SKY Вам коли-небудь доводилося бачити небо, рясно всіяне зорями? Якщо ви мешкаєте у великому місті, то ви ніколи не споглядали цієї вражаючої картини. Хіба що пригадаєте, як в дитинстві рахували зорі на небі, коли гостювали у бабусі в селі. Штучне світло міст «глушить» темряву, не даючи можливості роздивитися Чумацький шлях. Для того щоб споглядати зорі, треба якнайдалі віддалитися від цивілізації. За даними IDA (International Dark-Sky Association), BBC, Telegraph, Worldatlas ми розробили карту світу і нанесли місця, де найяскравіше видно справжню магію нічного неба. Обирайте та плануйте свою подорож!

When in your life have you seen the sky full of stars? If you have lived in a big city your whole life, you may have never seen this impressive sight. You might remember counting stars in the sky while on vacations at your grandparents in the countryside. The artificial light of our cities overpowers the darkness, making it impossible to see the Milky Way clearly. In order to watch the stars, it is necessary to go away from civilization. Using the data from IDA (International Dark-Sky Association), BBC, Telegraph, and WorldAtlas, we have developed a world map with places where the real magic of the night sky is most clearly visible. Choose and plan your trip!

бібліотека

aeroplan

library

У героїв оповідань — свої драми. Вони дивуються собі, шукають себе й відчувають велику потребу випустити на волю власні почуття. Уявляють своє перше побачення на всю фантазію. А складається в них не завжди так, як уявляли. Від фейлів не застрахований ніхто. Невдачі теж багато дають.

МІК ВІКІНГ СТІВЕН ВІТТ

«МАЛЕНЬКА КНИГА ЛЮКЕ. СЕКРЕТИ НАЙЩАСЛИВІШИХ ЛЮДЕЙ СВІТУ» видавництво «КСД» Щастя не має кордонів. Не важливо, де ти мешкаєш, щастя — не територія, а стан душі. Ключі до нього заховані в усьому світі. Саме це доводить у своїй новій книжці Мік Вікінг, засновник Інституту дослідження щастя в Копенгагені. Подорожуючи світом, він розкриває секрети найщасливіших людей. Кожна країна має свій рецепт, головне — знайти його складові. Ділячись порадами від щасливчиків з усіх куточків Землі, автор аналізує, що впливає на формування феномену щастя: від приготування вечері чи теревенів із сусідами до життєвих пріоритетів. Ця книжка — путівник, що допоможе відшукати радість та гармонію в повсякденному житті.

70 70

«ЯК МУЗИКА СТАЛА ВІЛЬНОЮ» видавництво «Наш формат»

«ПЕРШЕ ПОБАЧЕННЯ. ПРОЗОБУКЕТ» ВЦ «Академія»

Приголомшлива історія про масове божевілля, музику, злочинність і великі гроші. Це опис життя провидців і аферистів, магнатів і технічно підкутих підлітків. Американський журналіст Стівен Вітт розповідає про найбільшого музичного пірата в історії, найпотужнішого керівника музичного бізнесу, революційний технологічний винахід і нелегальний веб-сайт, який учетверо перевершив обсяг музичного онлайн-магазину iTunes Music Store.

Б I Б Л I О Т Е К А Відома дослідниця Кейт Фокс створила дивовижно точний і напрочуд дотепний портрет англійського суспільства. Вона дослідила англійський національний характер під антропологічним мікроскопом і показала читачам дивну та чарівну культуру, що керується цілими кодексами негласних норм та поведінкових кодів. Правила розмов про погоду чи секс, споживання їжі чи флірт, чим відрізняється «іронічний садовий гном» від звичайного, закони облаштування оселі, видимі та невидимі класові індикатори, особливості славнозвісного англійського гумору — все це та багато іншого про звички англійців, їхні примхи, виверти й дивацтва у ґрунтовній та веселій книжці Кейт Фокс.

На основі масштабних міжконтинентальних порівнянь і залучення широкого спектра новітніх досягнень історії, біології, лінгвістики, археології, епідеміології, біогеографії, палеонтології та екології автор намагається пояснити «найзагальнішу схему історії», давши відповідь на головне питання книги: чому вогнепальна зброя, найзгубніші мікроби та сталь з’явилися в суспільствах одних частин світу, даючи їм переваги у завоюванні народів інших частин світу.

МАРШАЛЛ ҐОЛДСМІТ «ПЕРЕМИКАЙСЯ. СТАНЬ ТИМ, КИМ ХОЧЕШ БУТИ» видавництво «Наш формат»

КЕЙТ ФОКС «СПОСТЕРІГАЮЧИ ЗА АНГЛІЙЦЯМИ» видавництво «ВСЛ»

Чи уявляли ви колись «себе ідеального»? А що зробили для того, щоб таким стати? Можливо, ви хотіли присвятити час рідним або прочитати фахову книжку, але вже півтори години граєте в ігри на смартфоні. Давно мріяли схуднути, але не можете встояти перед запахом тістечок. Середовище постійно відволікає нас від мети так званими тригерами — ароматами, ґаджетами та іншими дрібницями. Як «перемкнутися» зі спокуси на бажану дію, а потім перетворити це у звичку, розповість автор книжки Маршалл Ґолдсміт.

УЛЯНА СКИЦЬКА «#НАШІ НА КАРТІ СВІТУ» видавництво «ВСЛ»

December — February 2019

Випуск 40

Issue 40

Видавець: Орєхова О.С., Aeroplan Pro Publishing:

Publisher: Orekhova O.S., Aeroplan Pro Publishing:

Автори: Анна Яблучна, Ксенія Талалай, Стелла Васильєва,

Authors: Anna Yabluchna, Ksenia Talalay, Stella Vasylyeva,

Анна Слободяник, Марія Кухтєй, Ольга Орєхова, Марина

Anna Slobodyanyk, Maria Kuhtey, Olga Orekhova, Maryna

Герасименко, Анастасія Стеценко, Галина Ромащенко,

Herasymenko, Anastasiya Stetsenko, Halyna Romashchenko,

Владислава Пунік

Vladyslava Punik

Фото: depositphotos.com, unsplash.com, www.pexels.com, Енні

Photos: depositphotos.com, unsplash.com, www.pexels.com,

Спратт, Анна Слободяник

Annie Spratt, Anna Slobodyanyk

Ілюстрації: Катя Пилипенко

Illustrations: Kate Pylypenko

Реклама та співпраця: +38 067 565 34 35

Partnershiping and dvertising: +38 067 565 34 35

pr@aeroplan.org.ua

pr@aeroplan.org.ua

Наклад: 35 000 примірників

Circulation: 35 000 copies

Адреса для листування: а/с 6367, м. Дніпро, 49127

Address for correspondence: PО Box 6367 Dnipro, 49127

editor-in-chief@aeroplan.org.ua

Ukraine

aeroplan.org.ua

editor-in-chief@aeroplan.org.ua

Свідоцтво держреєстрації:

aeroplan.org.ua

Серія КВ № 21621-11521 ПР, видане Міністерством юстиції

Certificate of State Registration of the Print Media Series

України 13.10.2015.

КВ № 21621-11521 ПР, issued by Ministry of Justice of Ukraine on 13.10.2015.

[Органічний папір = тренд]

Aeroplan magazine

Грудень — Лютий 2019

Ми дбаємо про навколишнє середовище — журнал легко перероблюється на вторинну сировину

Журнал «Аероплан»