К О Н Т Р И Б ’ Ю Т О Р И
ІРИНА САВІНА Затята мандрівниця, фахівець з активного туризму, ділиться враженнями про екотуризм в Україні, Європі та США
КЕМПІНГУЙМО
34
ІРИНА ЗАВІРЮХІНА Побувала на червоній землі Австралії і прожила деякий час поруч із місцевими аборигенами. Ділиться враженнями від побаченого
14
ЧЕРВОНА ЗЕМЛЯ
КАТЕРИНА КОБИЛЯНСЬКА Художниця і арт-терапевт, розказує про те, як знайшла свій творчий шлях у подорожах
38
ШЛЯХ ХУДОЖНИЦІ
ЯНА ЖАДАН, ХРИСТИНА СКРИПКА Заснували гастроспільноту Foodies в Україні, розповіли про екологію продуктової системи та необхідність її перегляду
АУТЕНТИКА СМАКУ
6
Стань контриб'ютором журналу. Просто відправ нам свій CV на editor@aeroplan.org.ua і чекай на відповідь!
У
Н О М Е Р І
ГАЛИНА РОМАЩЕНКО Розробила екологічну карту світу з найчистішими та найзабрудненішими місцями на планеті
АКУПУНКТУРА СВІТУ
20
РОСТИСЛАВ ПОЛУШВАЙКО Знавець українського Полісся, розказує про унікальний парк природи «Беремицьке» та його значення на карті України
18
БЛИЖЧЕ ДО ПРИРОДИ: БЕРЕМИЦЬКЕ
ОЛЬГА ДІДОК Цьогоріч відвідала Китай, чим поділилася в статті про природний парк «Я-но-да». Також склала список того, що можна привезти з подорожі на суму 100 євро
58
Я-НО-ДА: ПРОГУЛЯНКА СКЛЯНИМ МОСТОМ НА ВИСОТІ 400 МЕТРІВ
ДАРИНА ЛІХТ Впроваджує філософію екосвідомості у власне життя, дослідила органічні ферми, практику екоцентризму в розвинених країнах світу та поспілкувалася з послідовниками zero waste філософії
ZERO WASTE У ВЕЛИКОМУ МІСТІ
48
Become a contributor of the magazine. Just send your CV to editor@aeroplan.org.ua and wait for a response!
aeroplan
подорож гурмана
Аутентика смаку Автори: Яна Жадан, Христина Скрипка Засновниці гастроспільноти Foodies 6
S
low Food, сезонність та локаворство, артезіани та фермерські ринки, збиральництво, феномен Noma та північної кухні, а також світові конференції та симпозіуми — ці та багато інших кроків привертають світову увагу до процесу й наслідків того, що і як ми їмо. Від моменту, де і як це було вирощено та зібрано, до того, як потім повелися із залишками. Все важливо
Їжа — це культура буденності, а коли щось із тобою так беззаперечно та інтимно поруч усе життя — легко забутися, який вплив це має на планету. Якщо ми призадумаємося, що притаманна сучасному світу продуктова система не екологічна та потребує швидкого реагування, то стане очевидним, що саме ресторани та кухарі мають надзвичайний вплив на те, щоб змінити культуру їжі. Вже декілька років найвпливовіша ресторанна премія світу The World’s Best 50 Restaurants присуджує нагороду Sustainable Restaurant Award,
партнер Food Made Good Global. На думку цієї наглядальної організації, три стовпи гастрономічної сталості — це походження продукту, суспільство та навколишнє середовище. Об’єднання цих вимірів допомагає цілісно поглянути на ресторан з екологічної перспективи. Протягом останніх 20 років ми спостерігаємо народження окремої індустрії, що підтримує ідею No Food Waste. Філософія ноуфудвейсту починається з роздумів біля прилавків супермаркетів, і тільки потім рухається до таких величин, як станції з переробки відходів.
Порада від Foodies: Подавайте більше овочів та менше м’яса, досліджуйте походження риби, уникайте пластику та підтримуйте фермерів, святкуйте сезонне та локальне, піклуйтесь про персонал, навчайте команду, займайтесь просвітництвом у збереженні природних ресурсів та історичних гастрономічних традицій, залучайте громаду, не викидайте їжу і, врешті решт, “feed good food”. Ніби так просто, але так далеко від дійсності, з огляду на напівфабрикати, вирощену в наземних резервуарах рибу та полуницю на столах у січні.
що її можуть отримати ресторани з найвищим рівнем екологічної та соціальної відповідальності. Аудитом претендентів займається спеціальний
Ця філософія охоплює і свідоме споживання, й увагу до ресурсів планети, і також питання подальшої переробки залишків.
Чи знали ви? За статистикою World Bank Group та Мінрегіонбуду, кожен житель нашої країни щорічно продукує понад 300 кг відходів. Це призводить до накопичення 1113 млн тонн сміття, 95% якого захоронюється на полігонах та звалищах
Про екоцентризм Автор: Дарина Ліхт
Останнім часом ми все частіше запитуємо, яке майбутнє чекає на нас? Схоже, що людина відгукнулася на діалог з природою, і починає сприймати її не як ресурс, а як партнера. Поступово відходячи від моделі поведінки «тільки брати», людина думками наближається до моделей «віддавати», «поповнювати» або «зберігати»… Намагаючись робити комфортним своє життя, ми не найкращим чином впливаємо на екосистему в цілому. І цьогоріч у Парижі, в травні, під час планерної сесії IPBES (Міжурядової науково-політичної платформи ООН з біорізноманіття та екосистемних послуг) 145 експертів із 50-ти країн світу представили звіт про стан природи на планеті. Так, за 39 років кількість пластику у світі збільшилася в 10 разів, парниковий ефект зріс удвічі, понад 80 % стічних вод щороку потрапило до водойм без очищення, наповнюючи воду важкими металами і токсичними речовинами. «Здоров’я екосистем, від яких ми та інші види залежимо, погіршується швидше, ніж коли-небудь. Ми підриваємо самі основи економіки, засобів до існування, продовольчої безпеки, здоров’я та якості життя у всьому світі», — такі невтішні висновки зауважив голова IPBES Роберт Уотсон. Який внесок може зробити одна людина? Відмовитися від зайвого — одягу, предметів тощо, сортувати сміття, більше пересуватися пішки або велосипедом, дбати про власну культуру споживання, висаджувати квіти та дерева, не шкодити природі, віддавати перевагу брендам, які підтримують екологічну лінію. У цьому полягає філософія екоцентризму. Природа, як і, власне, людина, потребує уваги. «Я не уявляю собі, що етичне ставлення до землі може існувати без любові та поваги до неї, без благоговіння перед її цінністю. Я говорю тут не про економічну цінність, але про цінності у філософському сенсі». Олдо Леопольд, американський еколог та екофілософ, один із засновників екоцентризму.
aeroplan
подорож гурмана
to
Back nature
the Автор: Дарина Ліхт
Екопоселення, органічні ферми, міські городи — місточок, на якому зустрічаються дві частини одного цілого — людина та природа «Зелені Кручі» — екопоселення, що знаходиться на межі Київської та Черкаської областей поміж чаруючих своєю красою круч, лісів та луків. Відмінна риса «Зелених Круч» полягає у створенні платформи для тих, хто прагне відновити зв’язок із землею в максимально екологічний спосіб. Основою для цього є центр пермакультури, до діяльності якого залучають провідних українських та закордонних фахівців.
АНАСТАСІЯ ВОЛКОВА, КУРАТОР ПОСЕЛЕННЯ Про мотивацію
Моєю персональною мотивацією вибору життя в екопоселенні було вирощування здорової, натуральної їжі для моєї родини. Для інших — це можливість жити на природі, дихати чистим повітрям, жити в природному ритмі. Однак
10
минуло сім років, і цілі та мотивація змінилися: ми побачили, що наш спосіб життя цікавий іншим. Сьогодні «Зелені Кручі» — не просто екопоселення, а освітній та науково-практичний центр, а також чудовий приклад кооперації довкола спільної справи.
іна Завірюх а н и р: Ір Авто
ЧЕРВОНА ЗЕМЛЯ
14
А
встралія. Червона пустеля. Найфантастичніше місце, де мені довелося побувати. Цю подорож я вимріяла. В літо, коли мені було п’ятнадцять, багато ночей поспіль мені снилася жінка, що жила на червоній горі посеред іржавої рівнини. Я приходила до неї вчитися чарувати — і досі згадую ті сни. Через роки я дізналася, що це місце існує насправді, і зветься воно — Улуру (англійська назва — Айєрс-Рок). Опалена часом та кислотними дощами, багряна скеля височіє посеред неозорої рівнини. Компанію їй складають лише червоні брили Ката Тьюти, Ольгасів, розташовані за 36 км звідси
Австралійські тубільці вірять, що на верхівці Улуру живуть боги. 40 років тому дядько Ієн піднімався на гору — раніше в скелю були вбиті скоби, аби зручно було то робити. Богів, звісно, не знайшов, і навіть не був особливо вражений краєвидом. Тепер Улуру знову передана тубільцям і на гору не пускають. Богів ніхто не тривожить, тож вони сміливо можуть там гуляти, невидимі людям. Ми йшли вздовж підніжжя до крихітних джерельних озер, оточених прямовисними червоними скелями, на тлі яких фантастичними візерунками виокремлюється сріблисто-зелене листя евкаліптів. У місце, де, за легендою, билися колись життєдайні дощові змії, і один із них, переможений, так і лишився навіки лежати каменем. В Улуру становлять цікавість інформаційні таблички, розділені на дві частини: в одній — “за віруваннями тубільців”, в іншій — “науковці вважають”. Версії істотно різняться. Ми маємо їхати на коротку екскурсію до общини аборигенів і я чекаю цього з нетерпінням. На місці зустрічі виявилося, що австралійські аборигени не надто охоче йдуть на контакт із білими. І, загалом, мають на те причини. З понад мільйона
Прослухати статтю
bit.ly/aeroplanecocentic
тубільців, що мешкали на материку до приїзду білих, у 1930-х роках залишилося близько 50 тисяч, переважно через хвороби. Ще однією смугою болю між колоністами й аборигенами лежить історія «вкраденого покоління». Білі, які приїхали до Австралії, — каторжники, вислані сюди з Англії за дрібні провини на кшталт крадіжки курки чи шматка тканини, — ставилися до місцевих зверхньо, вважаючи їх за худобу. Так тривало до 1967 року. Однак це не заважало їм мати з тубілками спільних дітей, долею котрих переймалися уряд і місіонери. Дітей почали красти, забираючи від люблячих матерів до католицьких інтернатів, де їм давали “належну освіту” і долю прислуги та робітників у майбутньому. Дітей крали майже півстоліття — з 1905 по 1967 роки. Десь забирали кожну десяту дитину, десь — кожну третю. Можете уявити собі масштаб трагедії?! Наразі білих не люблять і від них стороняться. Водночас культура австралійських тубільців заворожує мене. Це цивілізація, що мала 65 тисяч років сталого розвитку і пам’ятає події, котрі сталися 14 тисяч років тому! Історія тубільців, які живуть біля Великого Бар’єрного рифу,
aeroplan
18
«
«
подорож до України
БЛИЖЧЕ ДО ПРИРОДИ:
БЕРЕМИЦЬКЕ
АВТОР: РОСТИСЛАВ ПОЛУШВАЙКО
Я
кщо в Україні Карпатські гори та узбережжя Чорного моря щорічно приваблюють значну кількість туристів, то про Полісся мало хто знає. Полісся — це край водно-болотних угідь, озер, рік і безмежних лісів на території України, Польщі та Республіки Білорусь. Східною межею в Україні є Чернігівське Полісся. Саме тут знаходиться Парк природи «Беремицьке», що працює в рамках проекту Rewilding Europe. Останній покликаний відновити унікальні природні екосистеми Європи. Парк природи «Беремицьке», що розташувався за 60 км від Києва та за 80 км від міжнародних аеропортів «Київ» і «Бориспіль», поєднує в собі всі умови для зручного відпочинку та знайомства з Поліссям. До послуг відвідувачів — екобудинки та кемпінг, облаштовані всім необхідним для комфортного відпочинку. На території функціонують конюшні, де можна замовити послугу верхової їзди, Mini Zoo, де є можливість спостерігати за найменшими у світі породами свійських тварин, привезених із різних континентів, та музей «Диких котів», у якому в зручних вольєрах проживають лісові коти та рисі. Однак усе це лише доповнює особливий скарб «Беремицького» — його заповідну частину. Саме тут по-справжньому розкривається колорит і особливість унікального регіону, за яким можна
спостерігати з 20-метрової вхідної вежі. На узліссі сосново-дубового лісу серед високих лугових трав у супроводі колонії птахів безпечно випасаються табуни тарпаноподібних коників і туроподібних корів. У лісі, оповитому густою мережею ярів, через які перекинуто канатні мости, ховаються косулі та лані, олені та зайці. Ліс плавно перетікає в чорно-вільхове болото, де можна зустріти вепрів і лосів. На деревах розвішано колоди-борті, в яких, як і тисячі років тому, дикі бджоли відкладають мед, а бортники восени збирають урожай. Болото перетікає у вологі луки, над якими велично, у пошуках здобичі, кружляють соколи й орли, а на берегах єдиної в Україні річки з природним гідравлічним циклом (без дамб) — Десни — випасаються червонокнижні чорні лелеки та кулики-сороки. Стрімкі течії ріки несуть не лише прохолоду та вологу, але й активних туристів, що сплавляються вздовж звивистих берегів. Окрім природної краси та туристичної привабливості «Беремицьке» стало центром культурної спадщини і місцем, куди з’їжджаються на фестивалі та ярмарки народні майстри, реконструктори й дослідники з усієї України та з-за її меж.
aeroplan
вид із ілюмінатора
АКУПУНКТУРА СВІТУ Автор: Галина Ромащенко
З
урбаністичних міст, просякнутих смогом, ми найчастіше прагнемо податися у природні заповідники з густими лісами і кришталево чистими водоймами. Нікому з нас із власної волі не кортить опинитися серед гігантського сміттєзвалища чи на узбережжі моря, де швидко розповзається нафтова пляма із танкера, що зазнав аварії. Нам хочеться перебувати в оточенні краси і чистоти. Проте далеко не завжди усвідомлюємо, що власною байдужістю можемо
20
катастрофічно швидкими темпами перетворити природний пейзаж на пустку або терикони сміття. Багато хто полюбляє золоті прикраси. Проте, чи знаєте ви, що видобуток дорогоцінного металу може отруювати ґрунтові води? Куди потрапляють наші гаджети, коли старіють і йдуть на сміттєзвалище? Вироблення приємного на дотик шкіряного одягу в Бангладеші здійснюється застарілими методами, які забруднюють головне джерело води столиці.
bit.ly/aeroplanecocentic
Прослухати статтю
Рейк’явік. Ісландія. Одне із найекологічніших міст світу. Промисловості тут немає, а тепло в оселях забезпечується природною водою із термальних джерел
Ванкувер, Канада. Поряд із містом розкинувся Стенлі-парк із качками, скунсами та єнотами. Повітря тут насичене йодом, а жителі Ванкувера пересуваються містом переважно на електромобілях та велосипедах
Азорські острови, Португалія. Вулканічні острови з тропічними ландшафтами та кратерними озерами, що віддалені від материкової частини країни на 1460 км. Збереження місцевої дикої природи та використання відновлювальних джерел енергії є незмінними для островів
Коста-Ріка. Цей дрібний шматочок Центральної Америки є однією з найбільш екологічних країн, оскільки понад 90% своєї енергії виробляє з відновлювальних джерел
Ла Оройя, Перу. Шахтарське місто з американським металургійним заводом із переробки свинцю. Через кислотні дощі рослинність в околицях відсутня Сан-Педро-де-Атакама, Чилі. Селище поряд із однойменною пустелею Атакама, соляним озером та Місячною долиною. Тут можна зустріти зграї рожевих фламінго
Парк Феррадура, Бразилія. У парку безліч водопадів та лісів. Серед природи тут живуть мавпи капуцини та інші різновиди
Матанса-Ріачуело, Аргентина У басейні цієї річки довжиною 60 км, що протікає через столицю Буенос-Айрес, розташовано близько 15 тисяч промислових підприємств, третина яких — хімічні. Через токсичні викиди ґрунти біля берегів річки містять високу концентрацію важких металів — найчистіші місця на Землі — найзабрудненіші місця на Землі
aeroplan
арт-галерея
Природа в моменті Автор: Ольга Орєхова
Я
к часто нам доводилося бачити на власні очі дику природу? Чи можна знайти мистецтво в ній? Ми вдивляємось у горизонт, як заходить жовто-гаряче сонце, або піднімаємо очі в небо, щоб роздивитися, які образи зробив вітер із хмар. Два фотографи побачили красу у звичайному через об’єктиви своїх камер. У вас буде час роздивитися її у нашій арт-галереї. Маріанна Армата (Marianna Armata), полька за походженням, яка з 12 років проживає в Монреалі, у Канаді, бачить світ природи через
24
буденне життя птахів. Вона працює в напрямку інноваційної концептуальної фотографії, за що отримала безліч премій та нагород. Фотограф з Більбао, що в Іспанії, Сандор Туріньо (Sandor Turiño) скопіював реальність у паралельний візуальний світ, який вступає в гру з нашим уявленням. Віддзеркалення у воді перетворюється на чудернацькі кольорові патерни, а фіксування життєвого циклу природи у моменті здатне викликати асоціації в нашому мозку. Ми десь уже це бачили, чи не так?
depositphoto.com
Зустріч о 15:00 Sandor Turiño, flickr.com/photos/santos-turino
Стан природи: час вийшов Sandor Turiño, flickr.com/photos/santos-turino
aeroplan
тревел експерт
ТУТ І ТАМ Автор: Ірина Савіна
Щ
о є простіше влітку, ніж зібрати наплічник і гайнути подалі на природу? Ви плануєте дослідити гірську систему Європи чи неймовірні природні парки США або відкривати рідні українські землі? Спочатку краще дізнатися про особливості такого ековідпочинку, особливо, якщо ви початківець
34
bit.ly/aeroplanecocentic
ЄВРОПА — БЕГПЕКІНГ В АЛЬПАХ У Європі є безліч можливостей відчути себе частиною природи. Можна орендувати авто і зупинятися на природних локаціях із ночівлею в готелях або кемпінгах. Тут також гарно розвинений громадський транспорт, який довезе вас до високогір’їв, блакитних озер та навіть до могутнього Атлантичного океану. В Європі для бекпекерів є більше можливостей дістатися в приховані куточки — коли проїхати автомобілем неможливо, а от дістатися потягом чи підйомником — легко! Інформація про те, як подорожувати Європою поїздом, із маршрутами та порадами зібрана на сайті seat61.com. ОТЖЕ, ЄВРОПА Light-варіант. Маленьке швейцарське селище Церматт є одним з екологічно чистих місць в Альпах. Сюди не можна дістатися на авто, тільки на гірському поїзді. Влітку тут ідеальна інфраструктура для хайкінгу та одноденних походів. Оселитися в міському кемпінгу коштує від 10 € за добу з людини. Тож, залишивши основний багаж, можна взяти лише маленький наплічник із водою та провіантом і вирушити в гори. Влітку тут також можна скористатися гірськолижними підйомниками. У Церматті ви неодмінно побачите символ Швейцарії — пік п’ятитисячника Маттерхорна, почуєте, як гуркотить льодовик Горнерграт, споглядатимете, як віддзеркалюються гори в озерах і сідає сонце за верхівки гір. Classic. Багатоденний гірський похід. Цей вид бекпекінгу передбачає два варіанти ночівель: у наметі (який можна ставити лише за висоти понад 2500 м — нижче заборонено через ризик пожежі) або у так званих реф’юджах — гірських хостелах, спеціально збудованих для туристів. У них є мінімально все необхідне для того, щоб відпочити після важкого дня в горах. На кухні можна готувати свою їжу чи замовити вечерю в колі нових знайомих. Ціна за ніч у реф’юджі коливатиметься від 20 до 35 € (вечеря та сніданок не входять). У розпал сезону треба заздалегідь планувати маршрут та бронювати місця у реф’юджах (www.montourdumontblanc.com).
Прослухати статтю
Доволі багато цікавих і не дуже складних маршрутів пролягають біля Шамоні — містечка біля підніжжя Монблана. Туди досить легко дістатися із Женеви на поїзді чи автобусом та електричками з Мілана. Мапу можна придбати в одному з багатьох туристичних магазинів та мандрувати вздовж невисоких (до 3000 м) хребтів, із яких відкривається вид на льодовики та сніжну верхівку гори Монблан. До речі, всі маршрути в Альпах промарковано — це дуже зручно і сприяє безпечному хайкінгу. А після кількаденної подорожі горами приємно зупинитися в Шамоні на два-три дні та поплавати в басейні (10 € за денний квиток) чи піднятися фунікулером на станцію Егюї-дю-Міді, з якої починають сходження на Монблан досвідчені альпіністи. США — АВТОПОДОРОЖ НАЦІОНАЛЬНИМИ ПАРКАМИ Сполучені Штати — це не тільки мегаполіси з величезними хмарочосами. Насамперед, це країна, представлена майже всіма видами природних ландшафтів. Тільки Каліфорнія запам’ятається світанками в горах та заходом сонця на океані, повітрям, яке плавиться в пустелі, хмарами, що сідають на верхівки величезних секвой, водою, що кристалізується в солоних озерах, та безліччю водопадів, котрі впадають у неймовірно мальовничі долини. Природа вдовольнить будь-який смак та можливості: можна пройти різноманітні маршрути в горах Йосеміті, гуляти по океанських пляжах біля траси №1 і дивитись, як у природньому середовищі живуть морські леви та слони, заночувати в пустелі Долини Смерті, щоб побачити, як ранкове сонце малює візерунки на величезних барханах піску. Але без автівки в Сполучених Штатах зануритися в природу буде досить важко. Плануючи подорож національними парками, налаштовуйтеся на оренду авто, котре буде спроможне проїхати великі відстані і в якому можна при нагоді заночувати. Практично в усіх напрямках збудовано чудові дороги. Громадський транспорт дуже розвинутий, але на ньому неможливо дістатися у віддалені куточки.
aeroplan
подорож свідомості
Шляххудожниці художниці Шлях
спілкувалась Ольга Орєхова
иївська художниця й організаторка авторських подорожей, Катерина Кобилянська, завжди йде за покликом серця і зараз не бачить свого життя без постійного руху та подорожей. Про те, як знайти себе, отримувати задоволення від того, що робиш, не жалкувати ні про що, мисткиня розповіла нам у цікавій розмові Катю, скажи, що для тебе подорож?
Це один із виявів життя, можливість іще більше розкритися самій, оновити світогляд. У подорожі завжди є місце авантюрі та новим знайомствам. Помічаєш те, що раніше не помічав, стаєш більш відкритим. Коли постійно перебуваєш на одному місці, то вже знаєш кожен куточок. А в подорожі все нове, і тут є елемент несподіванки — через це ми стаємо уважнішими і спостерігаємо глибше.
Поясни свій вибір бути художницею?
Я почала шукати те, що не можу не робити. І віднайшла, що не творити не виходить. Живопис — це продовження моєї роботи з голосом, тілом, свідомістю. Я почала малювати минулої зими — це просто новий медіум, щоб передати стан тиші і зупинки.
Мистецтво і подорожі були у твоєму житті, але вони не поєднувалися?
Я почала малювати на Південному Синаї в маленькому бедуїнському селищі. Ця поїздка стала знаковою. Друг подарував мені квитки з відкритою зворотною датою, і я планувала бути
38
там усього тиждень, але вийшло аж два місяці. Якось там же я проговорила вголос свою мрію, що хочу мати майстерню. І Всесвіт почув мене. Я натрапила на дахабського чоловіка, який мав власну крамницю. Вона носила кумедну назву — Why Not? Тут продавалися дивні речі і завжди грала казкова арабська музика. Власник запропонував розмалювати об’єкти і запросив використовувати його місце під студію. Це була тераса із мальовничим видом на світанок і море — про що ще можна мріяти? Я почала малювати і потрапила в місцеву арт-спільноту. Ми зустрілись із кураторкою з Німеччини і вона запросила взяти участь у виставці робіт місцевих митців. Після відкриття, вночі прийшло повідомлення про перший продаж, це була неочікувана і нестримна радість. А що говорити про магію виставкового простору, де люди уважно вдивляються в роботи, зупиняють свій розум та серце, щоб зустрітись із новими відчуттями. Я зрозуміла, що це має сенс для мене і когось, а художні експерименти почали перетворюватися на справу життя, що довела ця подорож.
Ти також робиш тури для груп людей?
Після польових досліджень у багатьох країнах мені стало нецікаво їздити, просто оглядаючи нові території та культури, — хотілося реалізовувати більшу мету. Так відбулися дві виставки у Барселоні та гуртування людей у спільні подорожі, де я направляла фокус їхньої уваги на цікаві місця і відчуття.
У чому особливість твоїх турів?
Мені легко вдається створювати простори любові та притягувати зрілих і свідомих особистостей. Подорож зазвичай викриває сховані від очей речі. Тішить, коли люди мають можливість зустрітися з різними проявами себе і в безпечній атмосфері їх проспостерігати. Це часом стає більшим відкриттям, ніж нові місця у країнах.
Зазвичай, люди творчості закриті, ти — ні. Чому так?
Мене оточують глибокі та відкриті люди. Поруч із ними просто, затишно і «поживно». Виходить, що відкриватися цікавіше, ніж закриватися. Я балансую між активним соціальним життям і усамітненням, це дає мені відчуття рівноваги та достатньо якісної енергії взаємодіяти від усього серця.
Ти відчуваєш різницю між собою вдома і в подорожі?
Зазвичай, ні. І вдома, і в іншій країні я проявляюся схоже. Коли ти подорожуєш сам, то глибоко відчуваєш інших людей і легше знаходиш однодумців, бачиш більше місць, які тебе дійсно цікавлять. Для мене зона комфорту — це подорожі. У змінах я почуваю себе, як вдома, і мандри перетворюються на серфінг хвилями життя.
Які країни тебе приваблюють?
Зараз це Латинська Америка і Японія. Європа вже достатньо відома і звична. Я в пошуках
свого ідеального місця для майстерні і дому, де могли б поєднуватися краса природи і синхронна мені культура.
Чи є в тебе план на рік?
Так, є, але відбувається все інакше. Мандри затягують у вихор неймовірних життєвих подій. Я малюю абстракції. Все моє життя — це абстракція.
Що тобі потрібно для тонусу?
Я дуже рано встаю і цей час проводжу в тиші. Банальні інструменти, які завжди працюють: здорова їжа, фізичний рух, любов та інтерес до своєї справи і людей, котрі оточують. З любов’ю спостерігати за собою і все довкола. Творчість!
Чи є в тебе взірець, на якого ти рівняєшся?
У мене ніколи не було кумира. Я брала і робила. Відкрила свою справу в 19 років і потім не переставала створювати проекти знов і знов. Я намагаюся йти за покликом серця і відкрита світу з його можливостями. Далі буде…
aeroplan
розбір польотів
ZERO WASTE
У ВЕЛИКОМУ МІСТІ
В
Автор: Дарина Ліхт
елике місто та стале життя без накопичування cміття — чи можливо це в принципі? Як замінити звичку купувати абищо на усвідомлені покупки? Відповідь на
48
це питання закодована у формулі 5R: Rethink, Refuse, Reduce, Reuse and Recycle. Як використовувати цю формулу в різних вимірах життя — розповідають експерти
ПРО ЩОДЕННІ ПОКУПКИ Маріанна Бойко, тренерка з екологічного мислення, екоактивістка та радіоведуча: Треба заздалегідь готувати список необхідних покупок, віддавати перевагу якісним товарам, вибирати речі, які служитимуть не менше трьох років (виняток — білизна, шкарпетки), одяг вибирати той, що краще пасує. Запитайте себе: нова річ дійсно потрібна вам? Чи вже є схожа? Може у вас поганий настрій, і шопінг — це лише пігулка?
Свідомий шопінг — це взаємозв’язок чотирьох елементів: екології, економії, здоров’я та турботи, завжди взаємопов’язаних між собою. Купили зайвий синтетичний светрик, витратили гроші, витратили ресурс Землі. Далі: зносили, викинули. Светрик перетворився в сміття. Сміття забруднило ґрунт і воду, які дають нам життя. Це повільний циклічний процес, який повертається до нас.
ПРО ЇЖУ Катерина Кравченко, співвласниця Bali Bowl Café Я дізналася про життя в стилі zero waste у 2016 році. Новачку у сфері усвідомленого споживання може здатися, що він не справиться з усіма тонкощами zero waste. Та насправді жити екологічно простіше, ніж уявляється. Якщо їсте в кафе, перше правило: відмовтеся від місць, де подають їжу в одноразовому посуді. Замовляючи напої, поцікавтеся, з якого матеріалу зроблена трубочка. Якщо з пластику, проявіть екоініціативу — розкажіть про багаторазову альтернативу. Оцініть рівень голоду — не замовляйте зайвих страв. Якщо у вас немає часу
насолодитися обідом у закладі, замовте їжу take away у ваш посуд. Не підходить жоден варіант? Вихід є. Заберіть одноразову тару із собою та відвезіть на переробку. Якщо готуєте вдома, обережно ставтеся до продуктових новинок. Не запасайтеся їжею «на потім». Купуйте продукти без упаковки або у свою тару. Все, що не підлягає переробці, здавайте на високотемпературне спалювання на станції «Україна без сміття». Викидайте органічне сміття без одноразового пакета.
ПРО ОДЯГ Анна Моїсеєнко, менеджерка з комунікацій благодійного магазину «Ласка» Виробництво одягу — одна із найбільш шкідливих для екології галузей: виготовлення однієї футболки потребує 2 700 літрів води, 1 кілограм хімікатів і супроводжується викидом приблизно 7 кілограмів парникового газу. На сьогодні проблема надмірного споживання тільки наростає, але є і хороші новини: свідоме споживання та мінімалізм нині у тренді — гардероб, забитий речами, більше не є ознакою статусу, а от уміння зі смаком комбінувати якісні речі дійсно цінується. Це доводить і неймовірний ажіотаж на майстер-класи з базового та капсульного гардеробу, які ми регулярно проводимо у «Ласці».
Мінімізуйте вплив реклами на рішення щодо купівлі речей та складіть список магазинів, де варто вибирати одяг і взуття. Якщо ви маєте схильність купувати нові речі, коли вам сумно, весело чи нудно, фіксуйте ці пориви та свідомо заміняйте їх на кіносеанси, танці чи тренування. Близько 95% речей, які опиняються на звалищі, можна використати повторно чи переробити. Ми дбаємо про те, щоб давати непотрібним речам друге життя. Насправді нам потрібно небагато речей, і варто робити вибір на користь якісного одягу, натуральних матеріалів та локального виробництва.
БІБЛ ОЛЕНА РИЖКО «КОРОЛЬ ДАРКНЕТУ» ВЦ «Академія»
Кримінальна інтрига, загадковий сюжет, незвичні персонажі та несподіваний фінал. Двоє закоханих розплутують серйозний екологічний злочин і знаходять те, заради чого варто було відкласти мрії на потім
МАРІ КОНДО «ІСКРА РАДОСТІ. ІЛЮСТРОВАНИЙ МАЙСТЕР-КЛАС З ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОСТОРУ ТА ПРИБИРАННЯ» Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
Якщо для вас прибирання — це рутинний процес, який приносить більше роздратування, ніж задоволення, тоді ви тримаєте потрібну книжку. Японська авторка Марі Кондо переконає вас, що прибирання допомагає економити час, гроші, енергію, а найголовніше — приносить у ваше життя бажаний комфорт і щастя. Щастя від того, що ви не бездумно спорожнюєте свої шафи, а залишаєте найдорожче і найтепліше вашому серцю
ТЕКА ДОРЖ БАТУ «ФРАНЧЕСКА. ВОЛОДАРКА ОФІЦЕРСЬКОГО ЖЕТОНА» «Видавництво Старого Лева»
Працівник NASA та в минулому журналіст українського телебачення Дорж Бату видає нову збірку кумедних оповідань про його колегу по цеху, італійку Франческу
БЕА ДЖОНСОН «ДІМ — НУЛЬ ВІДХОДІВ» видавництво «Рідна мова»
Думаєте, скоротити кількість відходів до одного літра в рік нереально? Авторка Беа Джонсон на власному прикладі показує, що це не просто можливо, а ще й заощадливо. Завдяки екофілософії сім’я Джонсонів зекономила 40 % річних витрат. У цій книжці ви знайдете чимало порад і лайфхаків: від пакування обідів для дітей без використання пластику до скорочення обсягів випитого вина під час святкувань
ЕЛІЗАБЕТ КОЛБЕРТ «ШОСТЕ ВИМИРАННЯ» видавництво «Наш формат»
Книжка американської репортерки оповідає п’ять доісторичних вимирань флори і фауни та «шосте вимирання», яке відбувається на наших очах. Якщо попередні вимирання було спричинено природними чинниками, то «шосте» — діяльністю людини. Авторка не повчає, не нав’язує свої думки, а залишає питання відкритими, тож кожен може зробити свої висновки. «Шосте вимирання» входить у «must read» Барака Обами та Білла Ґейтса. Як щодо вас?
ФРЕНСІН ДЖЕЙ «РАДОЩІ МІНІМАЛІЗМУ. ЯК ПОЗБУТИСЯ ЗАЙВОГО, ПРИВЕСТИ ЖИТТЯ ДО ЛАДУ ТА СПРОСТИТИ ЙОГО» видавництво «КМ-БУКС»
Це ще одна книга, яка пропагує філософію мінімалізму в повсякденному житті. Вона навчає мислити, як мінімаліст, і залишати лише необхідне. Головне правило, яке варто засвоїти, — «нова річ = позбавлення від старої». Тільки так споживацька культура відбирати у вас справжні радощі й висмоктувати гроші з гаманців. Тож, ви готові позбутися мотлоху з власного життя?
ГАЛИНА ТКАЧУК «КНИЖКА ПРО СМІТТЯ» «Видавництво Старого Лева»
Це дитяча книжка про речі, які дуже легко створити, але яких так складно позбутися. Про сміття, яке буквально переслідує нас на кожному кроці. Тому важливо, щоб діти усвідомлювали сміттєві проблеми й прагнули їх розв’язати. У цьому допоможе інтерактивне видання «Книжка про сміття», у якому юні читачі можуть нотувати свої думки та ідеї порятунку нашої планети
СТІВЕН ҐАНДРІ «РОСЛИННИЙ ПАРАДОКС. ПРИХОВАНІ НЕБЕЗПЕКИ В ЗДОРОВІЙ ЇЖІ, ВІД ЯКИХ МИ ХВОРІЄМО ТА ГЛАДШАЄМО» видавництво «Book Chef»
«Від того, що ми їмо, залежить усе наше життя, а наше здоров’я — від того, що їсть наша їжа», — стверджує доктор медицини Стівен Р. Ґандрі у своїй книжці. Виявляється, рослини також захищаються від тих, хто може їх знищити, виробляючи так звані лектини — токсичні речовини, здатні паралізувати комаху. Так Стівен розробив свою програму здорового харчування «Рослинний парадокс», яка допомогла йому позбутися численних проблем зі здоров’ям і стати на шлях свідомого харчування
aeroplan
культурний дайджест
16. 08 ZAXIDFEST Рок-фестиваль Коли: Де:
Za x i d f es t
16 — 18 серпня с. Родатичі, Україна
24. 08
31. 08
BRAVE! FACTORY
КАВА КВЕСТ ФЕСТ
Фестиваль сміливої музики
Фестиваль кави
Коли: Де:
24 — 25 серпня Київ, Україна
Коли: Де:
31 серпня — 1 вересня Київ, Україна
20.06 ВИСТАВКА «ЯНГОЛИ» від Павла Гудімова
Коли: Де:
54
20 червня — 22 вересня Львів, Україна
Коли: Де:
18.07
30. 08
VERBIER FESTIVAL
BERGEN MATFESTIVAL
Фестиваль класичної музики в Альпах
Фестиваль локальної гастрономії
18 липня — 3 серпня Верб’є, Швейцарія
Коли: Де:
30 серпня — 1 вересня Берген, Норвегія
04. 07 МІСЯЦЬ АВТОРСЬКИХ ЧИТАНЬ У ЛЬВОВІ
Місяць авторських читань у Львові
Літературний фестиваль
Коли: Де:
14 липня — 4 серпня Львів, Україна
02. 08
16. 10
EDINBURGH FRINGE FESTIVAL
FRANKFURTER BUCHMESSE
Фестиваль арту та театрального мистецтва
Найбільша книжкова виставка у світі
Коли: Де:
2 — 26 серпня Едінбург, Шотландія
Коли: Де:
16 — 20 жовтня Франкфурт, Німеччина
aeroplan
проза
У пошуках втраченої цілісності Автор: Дарина Ліхт
56
Я
часто відчуваю спрагу. Спершу я навіть не помічаю її. Ігнорую. Це вдається на час, та вона завжди повертається. Знову і знову. Тоді мені доводиться тамувати її — красивими картинками з інтернету, смачною кавою, новою книгою, походом по магазинах, опівнічною розмовою з друзями. Але спрага проростає крізь мене, шириться моїм тілом. Вона заповнює всі мої думки, калатає серцем і повільно стає кожною з моїх клітин. І тільки коли я розумію, що мені не вдасться відмахнутися від неї, я заплющую очі і до мене приходить сон. Сон наяву. …Я бачу океан. Зелені береги пагорбів, глибокі води прадавніх лісів. Зелені хвилі котяться мірно, одна за одною, підкоряючись нечутному ритму, що бере свій початок у найтаємнішому сховку — серці зеленої планети. Я слухаю його… я затамовую дихання… вже за мить я відчуваю, як пульс океану зливається з моїм. Спочатку він тихий, немов далека колискова з дитячих снів. Та з кожною миттю він стає сильнішим, і коли я не чую вже нічого, окрім нього, я починаю рости. Мої ноги перетворюються на коріння — глибоке, міцне коріння, а руки — порослі листям гілки, що сягають сонця. Я відчуваю вибух, так
схожий на первісний вибух на початку часів, — це вода. Тисячі джерел і струмків протікають крізь мене, напувають мене, тамують мою спрагу. Я росту, вшир та углиб, і ось, я — вже частина цього величного зеленого океану, одна з його хвиль. А потім я повертаюся. Я думаю про зв’язок. Я думаю про людину, яка колись була одним цілим зі світом. Із зеленим океаном, дощем, сонцем, грозою, птахою, звіром, із місцем, де жила, і їжею, яку їла. Чи була вона більш щасливою? Чи знала, що вона частина цілого? Чи чула голоси рослин і каменів? Чи вміла відповісти їм? Моя пам’ять, захована в кожній клітинці мого тіла, впевнено відповідає мені «так»… І тоді я думаю, як же я можу повернути цей зв’язок? Як знайти вдосталь води серед бетонних міст? Як навчитися жити у двох світах і не втрачати ритм зеленої планети у своєму тілі? І яким буде світ, якщо ми віднайдемо втрачену цілісність? Я. Ви. Кожен із нас. Як ви гадаєте?
відкрий instagram, натисни «пошук» і «відскануй камерою»
A R T & T R AV E L Ж У Р Н А Л A E R O P L A N Д Л Я Т И Х , Х ТО В І Д К Р И Т И Й С В І Т У
Оформлюй передплату
Підтримай проект
bit.ly/aeroplansub
bit.ly/AeroplanDonation
Слухай
bit.ly/aeroplanecocentic За підтримки
facebook.com/Aeroplan.magazine тел.: +38 067 565 34 35
