червень — липень 2018 june — july 2018
GO AHEAD, KEEP ME ВІЗЬМИ МЕНЕ З СОБОЮ
063–919–68–32
073–089–82–69
Photo : Eva Medyna (@eva_medyna_photographer) Model: Olga Shendrik (@shendrik_olga)
MUA: ViktoriaVildanova (@viktoriavildanova) Style: Elena Atamanenko (@atamasha)
aeroplan
В І Д Р Е Д А К Т О Р А Я поверталася додому сонним містом, вгамованим після шаленого понеділка, і думки, наче карти в колоді, майоріли перед очима. Якщо природа робить світ таким гармонійним, чому нам так складно створити зручне середовище для себе й собі подібних? Людина еволюціонувала від Homo sapiens, яка тримала в руках примітивні знаряддя праці, до Homo creativus, яка своїм інтелектом творить новий світ. Мости, парки, житлові квартали створюють для того, щоб було комфортно жити, працювати й розважатися у великому місті. Втім, кількість створених споруд не завжди дорівнює їхній якості. Київ з його індустріальним післясмаком залишив розкидані бетонно-металеві фантоми просто неба. Комусь вони муляють око, хтось намагається їх не помічати, а хтось бачить у них точки зростання для міської креативної субкультури. Водночас, в Україні є чимало невеликих міст, як, наприклад, Славутич, де немає навіть громадського транспорту. Як вирішують питання життя у великих містах, при цьому створюючи туристичний попит, ми запитали в експертів і мандрівників, які на власні очі бачили найкращі урбаністичні пейзажі світу.
F R O M T H E E D I T O R Coming home from a drowsy city night, soaked from a hectic Monday, I was still pondering over the topic of modern cities and urbanism that we discussed in this issue. If nature has managed to create a harmony, then why is it difficult for an intelligent person to create an environment for themselves and the like? People evolved from Homo sapiens with primitive tools in their hands into Homo creativus, utilizing their intelligence to create the world around them. The quantity of their creation does not mean quality, and the more they produce, the more difficult it becomes to balance their creations. With an industrial aftertaste, Kyiv left scattered concrete-metal phantoms in the open air. Some dislike them, some see them as a potential platform for building the future with creative clusters. At the same time, there are lots of smaller towns in Ukraine that don’t even have public transport — like Slavutych. How inhabitants tackle challenges of urban living and make their cities attractive to tourists? We asked our experts and travelers who had seen some of the world’s best urban landscapes.
8
червень — липень june — july
Т Р И В АЄ П Е Р Е Д П Л АТА Н А Ж У Р Н А Л A R T&T R AV E L A E R O P L A N ВАР ТІСТЬ: ПІВРОКУ (3 НОМЕРИ) — 225 ГРН; РІК (6 НОМЕРІВ) — 400 ГРН*.
Щ О Б О Т Р И М А Т И Р А Х У Н О К Н А О П Л А Т У, В І Д П Р А В Т Е П О В І Д О М Л Е Н Н Я Н А Н О М Е Р + 3 8 0 67 5 6 5 34 35 , П О Ш Т У S U B @ A E R O P L A N . O R G . U A А Б О З А П О В Н І Т Ь Ф О Р М У Д Л Я З В ’ Я З К У, П Е Р Е Й Ш О В Ш И З А П О С И Л А Н Н Я М : BIT.LY/2HPTGoL
1. Завантажте програму для зчитування qr-кодів на смартфоні, наприклад, Optical Reader, з магазину App Store або Play Market.
2. Запустіть програму та зіскануйте код за допомогою камери на телефоні. Ви автоматично перейдете за посиланням.
ТАКОЖ ВИ МОЖЕ ТЕ ВІДПРАВИТИ ЗАПИТ НА СТОРІНКУ У FACEBOOK/AEROPLAN.MAGAZINE АБО INSTAGRAM/AEROPLAN_MAGAZINE * Т А Р И Ф Д І Є Д О 3 0 . 0 6 . 2 0 18 . З 0 1 . 0 7. 2 018 Ж У Р Н А Л М О Ж Н А П Е Р Е Д П Л А Т И Т И З А Т А Р И Ф А М И ВІДПОВІДНО: ПІВРОКУ — 280 ГРН, РІК — 460 ГРН У Т А Р И Ф Н Е В Х О Д И Т Ь В А Р Т І С Т Ь П О С Л У Г И З Д О С Т А В К И Ж У Р Н А Л У.
У Н О М Е Р І I N T H I S I S S U E
42
22
СЛАВУТИЧ — МІСТО-ЕКСПЕРИМЕНТ Slavutych: an experimental city
МИСТЕЦТВО І ВУЛИЦЯ Street and art
36
СІНГАПУР — КРАЇНА РЕКОРДІВ І МІЛЬЙОНЕРІВ Singapore — the country of records and millionaires
12 ЛОНДОНСЬКИЙ ЧАС London Time
34
УРБАНІЗАЦІЯ КРОКУЄ СВІТОМ Urbanisation is conquering the world
ТЕКСТ: КСЕНІЯ ТАЛАЛАЙ
BY KSENIIA TALALAI
PHOTOS BY DMITRY STEPANENKO
С
толиця Англії та Великої Британії вже давно позбулася свого середньовічного романтизму та традиційної монархічності. Сучасний Лондон — це стійка урбаністична система, яка майстерно змішує кольори та ніколи не зупиняється. Лише трохи сповільнює темп, аби хутчіш побігти далі. Найцінніше тут — час, якого завжди замало. Дивовижно, але, попри велетенські розміри та щільну забудову, пересуватися містом — це справжня розвага, доступна кожному
T
he British capital has long been rid of its romantic fleur and traditional monarchism. Modern London is a sustainable urban system that blends colors (in a loose sense), mixes languages, and never stops. Although, it may cool it for a while to run even faster. Time is of the greatest value here. One can never have enough time in London. Still, despite its gigantic size and high-density development, city transport is great fun and a stand-alone leisure available to every Tom, Dick, and Harry
ТРУБА THE TUBE 6 зон, 11 ліній, 270 станцій та 402 км колій. Лондонська підземка — нервова система міста, яка дає йому життя та гарантує мобільність понад 3,5 млн пасажирів щодня. Побувати на всіх без винятку станціях та, відповідно, оцінити розумну логістику нижнього Лондона — своєрідний спорт та неабияке задоволення. Чого варте саме лише спостереження за людьми. У центрі — людно й туристи на будьякий смак. Ближче ж до кінцевих станцій — більше простору та місцеві, до яких можна підсісти і трохи потеревенити. Звісно ж, про погоду та здоров’я Її Величності.
6 zones, 11 lines, 270 stops, and 402 km of rail — these are the basics of London’s subway, the nerve vitalizing the city and providing mobility to over 3.5 million passengers daily. Visiting every tubestation and digesting smart logistics of London Below is a kooky sport and a real zest. Think of people-watching alone! Central tubbing is crowds and tourists of every sort imaginable, while the outer zones provide more space and opportunity to take a seat next to a local and small-talk a bit; weather and the Queen’s wellbeing would do.
КАНАТКА CABLE Одна з цікавинок передолімпіадного Лондона 2012 та, без сумніву, гарна ідея — насолодитися міськими краєвидами з висоти 90 м і дістатися з Гринвіча до Королівських доків. Сучасні кабінки долають шлях у 1100 м трохи більш як за три хвилини. Отже, маєте лише 180+ секунд, аби як слід роздивитися обидві півкулі: Західну з одного боку, та Східну — з другого. І не зволікайте — канатна дорога фінансуватиметься спонсором лише до 2022. Подальша її доля залежатиме від ініціативності місцевих мешканців.
Emirates Air Line is definitely one of the best attractions from London’s 2012 Summer Olympics and a nice way to enjoy London from 90 meters above the ground, while traveling between Greenwich and London Docklands. State-of-the-art cars cover a distance of 110 meters within three minutes. So, you will have as much as 180+ seconds to “deal with” both hemispheres — the Western on one hand and the Eastern on the other. But hurry! The cable is only sponsored through 2020. Afterwards, it’s up to the locals to decide whether the cars will still be flying over SS Robin and other venues nearby. You can never tell.
у кріслі пілота
aeroplan
in the pilot’s seat
“O R E L I R ES H K A”: S E A RC H I N G F O R EMOT I O N S
ТЕКСТ: ОЛЬГА ОРЄХОВА
BY OLGA OREKHOVA
PHOTOS BY PRESS-OFFICE OF “INTER” TV, @ORELIRESHKA_OFFICIAL
М
и давно грілися думкою поспілкуватися віч-на-віч з Женею Синельниковим, автором передачі найпопулярнішого в Україні тревел-шоу «Орел і решка». Та графік Жені скоригував плани. Відповіді на запитання ми почули із запису, коли наш герой їхав у авто десь у корках Києва
W
e have been looking forward to talking in person with Zhenya Synelnykov, the author of the most popular travel show in Ukraine “Orel i Reshka”. Yevhen’s schedule turned our plans the other way around. We have heard the answers to our questions from a recording our hero made while driving a car somewhere in the traffic jams of Kyiv
ПРОГРАМА «ОРЕЛ І РЕШКА» ОБ’ЄДНАЛА ПОКОЛІННЯ, ПРИНАЙМНІ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ. У ЧОМУ ВАШ СЕКРЕТ УСПІХУ? З самого початку ми прагнули бути інакшими. Ми не робили передачу як путівник, це не класична передача про подорожі. У нас ведучий має право на помилку, він може спіткнутися, розгубитися, не зрозуміти, куди потрапив, — поводиться, як звичайний турист. Він приїздить у якесь місце, майже нічого про нього не знаючи, потім починає пізнавати його, відкриває для себе щось нове, щось його вражає, а щось, навпаки… Тобто ми намагаємося фіксувати народження емоції замість примусово насаджувати її. Тому це й сприймається, як живе спілкування, і це подобається людям.
THE TV SHOW “OREL I RESHKA” ENGAGED AUDIENCES OF ALL AGES, AND BROUGHT TOGETHER PARENTS AND CHILDREN. WHAT IS THE SECRET OF YOUR SUCCESS? From the very beginning, we tried to be different. We didn’t shoot the show as a travel guide, it’s not a classic travel show. With us, the anchor has the right to be mistaken, they can stumble, get lost, not understand where they are — in other words, they behave the way an ordinary tourist could. They arrive at a certain place, knowing next to nothing about it, where they begin exploring and discovering something new. Some things impress them, and on the contrary, other things turn out to be a waste of their time... That is, we try to capture the birth of emotion instead of forcing it. Therefore, it is perceived as live communication and people enjoy that.
ЧИ МОЖЛИВО CПРОГНОЗУВАТИ УСПІХ НА ПОЧАТКУ? Чи прогнозували ми собі успіх? Звісно, ні. Ми всі були трохи з іншої сфери, з іншою свідомістю. Чесно кажучи, коли розпочалися зйомки, то не до кінця було розуміння, що таке щотижневий ефір. Ми тремтіли над кожним кадром, монтаж займав багато часу, а потім виявилося, що за тиждень треба здавати ще, ще і ще. У першому сезоні вийшло 18 випусків. А потім настав переломний момент, коли ми підписали контракт одразу на два сезони. Це було справжнє свято, нереальне щастя, коли маєш карт-бланш на цілий рік, щоб робити те, що тебе самого надихає. Загалом, якщо починати справу, аби досягти успіху чи популярності, — це шлях, приречений на провал. Треба робити продукт, який тобі самому подобається і цікавий для тебе, те, під чим ти готовий поставити свій автограф.
COULD YOU FORESEE THIS SUCCESS? Did we imagine the show having this much attention? Not at all. All the crew came to the project from different spheres, with a different understanding. Honestly, when the shooting began, we did not quite understand what a weekly broadcast was. We slaved over every frame, editing took ages, then it turned out that in a week we had to produce more content, and it never stops. In the first season, 18 issues came out. Then, there was a turning point when we signed the contract for two seasons. It was a real delight, we were on seventh heaven because we had the freedom to create an inspiring product all year long. In general, if you start a business with just the thought of becoming successful or popular, it’s a path that is doomed to failure. You must be passionate about making a product that you are willing to put your name on.
SLAVUTYCH: AN EXPERIMENTAL CITY
Е
пітети «постапокаліптичний» і «утопічний» ліпляться до Славутича, як прикметник «хіпстерський» до опису чергового столичного бару. Втім, на 33-му році існування наймолодше українське місто потроху позбувається іміджу пізньорадянської утопії. Славутич здобуває нову ідентичність — не в останню чергу завдяки фестивалю кіно й урбаністики «86», який відбувається щороку в травні
S
lavutych is described as “post-apocalyptic” and “utopian” almost as often as Kyiv’s bars are called “hipster”. However, on its 33rd year of existence, the youngest Ukrainian city has started shaking off the reputation of the late Soviet era utopia. Slavutych is forming a new identity, and the yearly May festival of film and urbanism “86” has something to do with it
ТЕКСТ: ЛЮДМИЛА ДЯЧЕНКО
BY LUDMILA DYACHENKO
PHOTO BY JOHN LEVIN ON FLICKR.COM
ВІДПОЧИНОК ДЛЯ СМІЛИВИХ RECREATION FOR THE BRAVE Ми з друзями вирушили до Славутича спонтанно, тож дуже зраділи, що встигли забронювати кімнату в місцевому фізкультурно-оздоровчому комплексі. «ФОК — для сміливих, — щиро попередила нас жінка на рецепції. — Гарячої води не буде. Та й інтер’єр у нас, м’яко кажучи, спартанський». Зате місце в кімнаті з чотирма скрипучими ліжками, перехнябленими тумбочками й «лампочкою Ілліча» обійшлося лише у 80 гривень. І то пощастило: у травні, коли в Славутичі вирує фестиваль кіно й урбаністики «86», кілька місцевих готелів і хостелів вщерть заповнені. Хоча є й альтернативи — зупинитися в сусідньому Чернігові, покаучсьорфити у місцевих, заночувати в кемпінгу чи на розкладачці у приміщенні басейну. Втім, фестивальники ладні терпіти будь-які незручності із проживанням — досвід того вартий.
My friends and I went to Slavutych spontaneously, so we were happy with whatever we could book: a room in a local fitness and recreation complex. “Our institution is for the brave”, a sincere receptionist warned us, “There is no hot water. And the amenities here are, to put it mildly, Spartan.” In return, a place in the room with four creaking beds, stained bedside tables and a hanging lightbulb with no dome costs only UAH 80. And that’s fortunate: in May, when Slavutych hosts the film and urbanism festival “86”, several local hotels and hostels are filled up. However, there are alternatives: one can stop in the neighboring Chernigov, find a Couchsurfing spot with locals, spend the night camping or on a camping cot on the pool premises. Nevertheless, festival lovers are eager to endure any housing inconvenience — the experience is worth it.
aeroplan
бізнес-кейс
МАРИНА Д ЯЧЕНКО: «УСПІХ — У ЗРІЛІЙ КОМАНДІ» Керівник, засновник компанії MANEZH manezh.ua Коли засновано: 23 роки тому
28
червень — липень june — july
ЩО ВПЛИВАЄ НА УСПІХ ПРОЕКТУ ТА БІЗНЕСУ ЗАГАЛОМ? Насамперед це люди, які створюють бізнес, це сильна команда нового формату зі зрілою корпоративною культурою. Що таке «зріла»? Це команда «гравців», готова виявляти ініціативу та брати на себе відповідальність за наслідки прийнятих рішень. Кожен «гравець» реалізує себе не як функцію, а виходить за межі своїх функціональних обов’язків. Це люди, які готові до новизни, а будь-яку помилку сприймають як можливість. Але цьому треба навчати. Готових людей на ринку праці немає. Я розумію, що без команди не може бути успішної компанії, тому моя пристрасть — це люди. І коли в мене запитують, скільки я маю дітей, то відповідаю: «131: син та 130 людей компанії». УСПІШНА КОМПАНІЯ — ЦЕ…? Успішність компанії — це коли твою роботу впізнають за якістю продукту, сервісу та рекомендують іншим. Це коли впізнають людей компанії, тому що вони відрізняються від інших своєю енергетикою, легкістю, посмішкою. Це коли наш клієнт отримує не тільки красиво оформлену терасу або захист від сонця на фасаді свого будинку, а й емоційний контакт, наповнений ідеями та корисною інформацією для розвитку. Ми — більше, ніж наш продукт! Результат такого підходу — повернення клієнта. У ЧОМУ ОСОБЛИВІСТЬ ВАШОЇ КОМАНДИ? Мій спосіб управління — це продовження мене самої... Я працюю над тим, щоб наша команда була open-minded, тобто мала відкрите світосприйняття та глибинне ставлення до справи, помилок, ідей, дій... Люди повинні навчитися виходити за радіус «власного циркуля». Для цього треба розвивати свої
soft skills — так звані «м’які навички», що не пов’язані з конкретною діяльністю. Soft skills — це емоційний інтелект, чутливість, пізнання свого несвідомого… Їх не можна виміряти показниками (як це роблять у школах, університетах тощо). Уявіть собі, що такі генії, як О. Пушкін чи С. Єсенін проходили тести для вступу до університету… Навряд чи вони показали б високі результати. Soft skills — це розкриття талантів людини, її здібностей, формування нових способів комунікації зі світом, зокрема під час роботи над своїми внутрішніми правилами, звичками, установками через кейси, дослідження мистецтва та розвиток інших творчих навичок. Особистісне зростання — це основа зрілої корпоративної культури. Один з інструментів навчання персоналу — історії великих людей, що мають схожі з нами цінності. Наприклад, історії найтитулованішого тренера в історії футбольного клубу «Барселона» Жузепа Гвардіоли як управлінця, знаменитого суші-майстра Дзіро Оно — як майстра життя, відомого англійського бармена Пітера Дореллі — як особистості, торакального хірурга Миколи Амосова — як наставника, який казав: «Тільки той отримує стійке щастя, хто знайшов себе в роботі»... Також ми беремо участь у майстер-класах «Зроби власноруч», практикуємо спільний перегляд фільмів та їх аналіз, вивчення віршів, читання книг (у нас є власна бібліотека). За словами визначного лінгвіста Т. Чернігівської, «книга — це їжа для мозку». Ми формуємо свій стиль життя, підтримуючи тренди екологічності, енергозбереження та «зроблено в Україні», тому ми використовуємо власні сонцезахисні системи на фасадах нашого офісу, виробництва, ми встановили геліосистеми та фотовольтаїку, сортуємо сміття, впроваджуємо стиль Кай дзен та формуємо такі цінності, як відповідальність, глибина, творчість та бажання вчитися.
ЩО ПРОПОНУЮТЬ: СОНЦЕЗАХИСНІ СИСТЕМИ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА, ОФОРМЛЕННЯ ВІДКРИТИХ ТЕРАС КАФЕ, РЕСТОРАНІВ, ГОТЕЛІВ, ПРИВАТНИХ БУДИНКІВ, ФАСАДІВ БУДІВЕЛЬ
aeroplan
бізнес-кейс
ЯКИМИ Є МІСІЯ ТА ВІЗІЯ MANEZH? ВАШІ ЦІННОСТІ? Завдання лідера — проектувати майбутнє і для себе, і для компанії загалом. Тому на семінарах з ощадливого виробництва, які ми проводимо чотири рази на рік, я завжди кажу, що треба починати зі стратегії. Важливо бачити, якою буде ваша компанія через 3—5 років... Ми бачимо себе лідерами в розробці власних сонцезахисних систем на ринку України. Наша місія — підвищити рівень життя кожного та України в цілому, створюючи свої унікальні інженерні сонцезахисні рішення, розвиваючи власне виробництво і стандарти сервісу, впроваджуючи концепцію Lean і підтримуючи програму енергозбереження. Зараз наша місія змінюється. У березні 2018 року почалася нова історія команди MANEZH, коли ми взяли участь у найбільшій міжнародній виставці сонцезахисних систем R+T (Штутгарт, Німеччина). Ми представили новітні розробки у сфері сонцезахисних систем для відкритих майданчиків кафе, ресторанів, готелів, приватних будинків, а саме: терасні системи перголи M-Ocean ARKA з покрівлею PVC у формі арки та M-Ocean LINE з поворотними ламелями. Варто зазначити, що з 1965 року (з часу заснування виставки) наша компанія першою серед колишніх держав СНД представила свої розробки в напрямі сонцезахисних систем.
ЩО, ОКРІМ БІЗНЕСУ, ВАС НАДИХАЄ? Мене надихають люди, які зростають. Наприклад, Наталія Коваль, керівник виробництва, яка з простої позиції зросла до топ-менеджера. Вона вісім років працювала на збірці жалюзі, а тепер керує виробництвом. І таких прикладів багато. Працюючи в нашій команді, люди змінюються, вони стають іншими — навіть їхній зовнішній вигляд змінюється, у них з’являється індивідуальний почерк, вони стають легкими, радісними, вільними у прийнятті рішень. Ще я люблю навчатися, мене надихає все нове... Зараз я вивчаю шахи — це дає можливість сформувати новий погляд на стратегічне управління компанією. Також мене приваблює класичне мистецтво — я намагаюся розібратися, що стоїть за кожною картиною, що хотів сказати митець, створюючи свій шедевр... Мистецтво — це те, що збагачує мене внутрішньо. Як каже бізнес-тренер Т. Троян, «що більше ти контактуєш із мистецтвом, то більше сприймаєш те, що не підвладне раціональному».
Клієнти: ТРЦ Гуллівер (фудкорт та ресторан Mr. Zuma), ТРЦ Сади перемоги, ресторани Citronelle, Luka, Argentina Grill, ЖЗЛ, Sea Food Bar, Bao, Under Wonder, Veranda, Чашка, Львівська майстерня шоколаду, Олександрівський, Maman, Ministerium, Lviv Croissants, Троя, IT-компанії Soft Serve та MacPaw тощо..
30
червень — липень june — july
арт-об’єкт
aeroplan
art object
МИСТЕЦТВО І ВУЛИЦЯ STREET AND ART
ПРО ЩО ПРОМОВЛЯЮТЬ ПРЯМОКУТНІ ВУЛИЦІ ТА СІРІ БУДІВЛІ МЕГАПОЛІСІВ? ЧИ МОЖНА СПРИЙМАТИ СУЧАСНУ АРХІТЕКТУРУ ЯК МИСТЕЦТВО? З ЦЬОГО ПРИВОДУ ТОЧИТЬСЯ БАГАТО СУПЕРЕЧОК, ТА УРБАНІСТИЧНІ ПЕЙЗАЖІ ВЕЛИКИХ МІСТ ОДРАЗУ ПРИМІТИЛИ ФОТОГРАФИ І СТВОРИЛИ ЦІЛИЙ ЖАНР ВУЛИЧНОЇ ФОТОГРАФІЇ — STREET PHOTO ART. СТРІТ-ФОТОГРАФ ДМИТРО СТЕПАНЕНКО ФІКСУЄ МИТІ З ЖИТТЯ ПЕРЕСІЧНИХ ЖИТЕЛІВ ПОСЕРЕД ГЕОМЕТРИЧНИХ ЛІНІЙ ВУЛИЧНОГО ЛАНДШАФТУ. СТРІТ-ФОТОГРАФІЯ СТАЛА ОСНОВНИМ ВИДОМ ДІЯЛЬНОСТІ ДМИТРА ПІСЛЯ ЙОГО ПЕРЕЇЗДУ У 2010 РОЦІ ДО ЛОНДОНА. НАРАЗІ ДМИТРО Є СПІВЗАСНОВНИКОМ ТА КРЕАТИВНИМ ДИРЕКТОРОМ ФЕСТИВАЛЮ ВУЛИЧНОЇ ФОТОГРАФІЇ У ЛОНДОНІ THE LONDON STREET PHOTOGRAPHY FESTIVAL. What do the rectangular streets and gray buildings of metropolises say? Can modern architecture be perceived as an art form? The heated debates on this topic never dial down, and meanwhile, urbanistic landscapes of big cities have attracted the attention of photographers. A whole new genre of street photo art has emerged. The works of Dmitry Stepanenko combine the simplicity, liveliness and geometric lines of modern cities. Most of all, Dmitry enjoys taking pictures of the streets of big cities. He has been living in London since 2010, and street photography quickly became his primary interest. At the moment, Dmitry is a co-founder and Creative Director for the London Street Photography Festival.
PHOTO BY DMITRY STEPANENKO dmitrystepanenko.com
42
червень — липень june — july
Європа — Колір. Гетеборг, 2016 | Europe — Colour. Gothenburg, 2016
Європа — Колір. Гетеборг, 2016 | Europe —Colour. Gothenburg, 2016
США. Маямі, 2015 | USA. Miami, 2015
Ве л
ико
ит бр
ані
я
р. Л олі К —
о
н, ндо
13 20
K |U
—C
Lo ur. olo
nd
13 20 , n o
Азія. Пекін, 2012 | Asia. Beijing, 2012
Великобританія — Колір. Лондон, 2014 | UK — Colour. London, 2014
Європа — Колір. Будапешт, 2017 | Europe — Colour. Budapest, 2017
Журнал «Аероплан»
Aeroplan magazine
Червень — Липень 2018
June — July 2018
Випуск 38
Issue 38
Aeroplan Pro Publishing
Aeroplan Pro Publishing
Головний редактор: Ольга Орєхова
Editor-in-chief: Olga Orekhova
Редактори: Жанна Маркус, Євгенія Сапожникова
Editor: Zhanna Markus, Yevgeniia Sapozhnykova
Автори: Людмила Дяченко, Ксенія Талалай,
Authors: Ludmila Dyachenko, Kseniia Talalai,
Анастасія Пономарьова, Тарас Годованець,
Anastasiya Ponomaryova, Тарас Годованець, Olga Ilchuk,
Ольга Ільчук, Андрій Ніколаєв, Альона Невмержицька,
Andrii Nikolaiev, Alyona Nevmerzhytska, Olga Orekhova,
Ольга Орєхова, Галина Романченко
Galina Romashchenko
Переклад: Дар’я Левченко
Translation: Darya Levchenko
Коректура: Жанна Маркус, Зак Дукіч
Proofreading: Zhanna Markus, Zack Dukic
Дизайн і верстка: Даша Здірук
Design and layout: Dasha Zdiruk
Ілюстрації: Даша Здірук, Анастасія Пономарьова
Illustrations: Dasha Zdiruk, Anastasiya Ponomaryova
Фото: depositphotos.com, прес-служба телеканалу
Photos: depositphotos.com, press offices of of “Inter” tv,
“Інтер”, @orelireshka_official, John Levin, Tomabenz,
@orelireshka_official, John Levin, Tomabenz, Canactions,
Canactions, Montreux Jazz Music Festival, Leopolis Jazz
Montreux Jazz Music Festival, Leopolis Jazz Fest,
Fest, прес-служби авіаліній
airlines press-offices
Реклама та співпраця:
Advertising:
+38 063 284 60 50
+38 063 284 60 50
+38 067 565 34 35
+38 067 565 34 35
pr@aeroplan.org.ua
pr@aeroplan.org.ua
Друк:
Printing:
ТОВ Видавничий Будинок «Аванпост-Прим»
Avanpost-Prim,
вул. Сурикова, 3, корп. 3, м. Київ, 03035
3/3 Surikova St., Kyiv 03035
Наклад: 35 000 примірників
Print run: 35,000 copies
Адреса для листування:
Address for correspondence:
а/с 6367, м. Дніпро, 49127
PО Box 6367 Dnipro, 49127 Ukraine
editor-in-chief@aeroplan.org.ua
editor-in-chief@aeroplan.org.ua
aeroplan.org.ua
aeroplan.org.ua
Думка редакції може не збігатися з думкою авторів
Editorial opinion may not coincide with the opinion of
текстів. Авторські права на надруковані тексти та
the authors of the texts. Printed texts and illustrations
ілюстрації зберігаються за Виданням та опубліковані
are protected by copyright and were published with the
зі згоди авторів. Забороняється використовувати
consent of the authors. Using text and photo materials
текстові та фотоматеріали без згоди журналу та прямих
without the consent of the magazine and direct references
посилань на журнал із збереженням авторських прав.
to the magazine is prohibited according to the copyright.
Неавторизоване використання будь-яких матеріалів
Unauthorized use will result in a fine of UAH 200,000.
оцінюється у 200 000 грн.
The editorial staff does not accept responsibility for the
Рекламодавець несе відповідальність за зміст реклами
advertising.
та наявність ліцензії.
Advertising content
Позначення рекламних матеріалів
© AEROPLAN, 2010–2018
© AEROPLAN, 2010–2018
Certificate of State Registration of
Свідоцтво держреєстрації:
the Print Media Series
Серія КВ № 21621-11521 ПР, видане Міністерством
КВ № 21621-11521 ПР, issued by Ministry
юстиції України 13.10.2015.
of Justice of Ukraine on 13.10.2015.
Емоційний та лякаючий, обережний та агресивний, природний та не схожий на інших, для нього всі довкола – чужинці та вороги. Дикий – це відлюдний, неприручений, неймовірний, незвичайний, нестримний. Що ховає за собою дикість? Чому ми називаємо тих, хто не схожий на нас, дикунами? У дикості переплелися природна краса й небезпека, в ній немає місця обману, хитрощам і штучності, немає копій. Ми боїмося дикої природи, але прагнемо відчути її хоч на мить, тому з інтересом спостерігаємо за дикою природою у Discovery Chanel зі своїх безпечних домівок. Сміливі у пошуках адреналіну відправляються за тисячі кілометрів в африканське сафарі, пірнають на самісіньке дно до сімейства багатозубих акул, а вечір у вишуканому ресторані замінюють посиденьками біля вогнища з плем’ям аборигенів. При словах «Дикий Захід» перед очима постає незайманий природний ландшафт, палаюче крайнебо і ковбойські поношені черевики. Чи такий він насправді? Відповіді на всі ці питання читайте у наступному номері!
82
червень — липень june — july
Emotional and frightening, careful and aggressive, natural and unique — the wild one takes everyone for a threat and an enemy. Wild means distant, savage, incredible, outlandish, and unrestrained. What does wildness hide? Why do we call people dissimilar to us wild? Wildness is a mixture of beauty and danger, it leaves no space for treachery, ploys, and artifice. There are no copies. We are afraid of the wildlife and yet, yearn to feel it every now and then. We enjoy the TV-broadcasts of the wilderness from the Discovery Chanel, watching the life of wild animals from a safe distance.Daredevils would go thousands of miles for an African safari, dive to the bottom of the sea to visit deadly sharks, and trade a night in an exquisite restaurant for an evening around the bonfire with indigenous people. “Wild West” for many means the virgin landscape with a burning sky and worn cowboy boots. Are these mental images true to life? You’ll find the answer to all these questions in the next issue.
