Виноградівські пацьорки. випуск 4 by Pacyorki

Випуск 4

Журнал для творчих людей

 Рукоділля як найпопулярніший вид хоббі  Історія новорічної іграшки  Традиції святкування Нового року в Україні  Історія розвитку кераміки в районі  Бохо – що це таке  Виникнення і розвиток вишивки гладдю  Клаптикова ковдра, звідки і чому вона з’явилась

Виноградів

Доброго дня! Зміст Рукоділля як найпопулярніший вид хоббі..………....2 Історія новорічної іграшки…………….……8 Виникнення і розвиток вишиванки гладдю…..….14 Історія розвитку кераміки в районі (продовдення).…18 Бохо – що це таке……...22 Традиції святкування Нового року в Україні….26

Мені дуже приємно, що Ви залишаєтесь з нами і слідкуєте за творчими новинами нашої місцевої організації. В свою чергу представляю новий випуск одноіменного журналу приуроченого до зимового періоду, який з теплом та любов’ю підготували наші місцеві народні умільці. Також хочу привітати Вас з Новим роком та Різдвом Христовим, побажати здоров’я, удачі, сімейного затишку і, обов’язково, знайти себе в цьому житті. Живіть так, як Вам подобається і робіть те, що Вам подобається. І тоді життя заграє новими яскравими фарбами. Солодкої куті на Вашому столі;)

Готуємо разом………..30 Клаптикова ковдра, звідки і чому вона взялася……...……….…32

Ірина Іжганайтіс

Майстер-клас. …...…….37

Голова ГО «Виноградівські пацьорки» .

Рукоділля як найпопулярніший вид хоббі На

сьогоднішній

день ваній

рукоділля є одним з найпопу-

кількості

лярніших видів хобі для жінок. категорії

від

в’язати

маленьких

настільки

майстри

Своїми

можуть

класів

виставках

так

багато,

що

часом

дільниць. Є можливість не просто підібрати необхідні деталі, але і навіть

кожна майстриня може вибрати

замовити

незвичайне.

собі заняття до душі. Займатися і

щось

Скільки

зовсім видів

рукоділля зараз існують? Спро-

вчитися майстерності зараз стало

буємо перерахувати найвідоміші і

набагато простіше у зв’язку з публікацій

або

прикладних матеріалів для руко-

навіть

рукоділля зараз так багато, що

колом

іграшки

Радує і асортимент продаваних

продавати на аукціонах. Видів

широким

м’які

вишивати,

важко вирішити, що вибрати.

просто

милуватися, але і брати участь з ними

шкарпетки,

курси. Відеоматеріалів і майстер-

роботами

не

мережі

відвідувати спеціальні гуртки або

не просто захопленням, а спражиття.

біжутерію, зовсім необов’язково

щільно

входить в життя людини, що стає вою

величе-зній

ресурсів

робити

дівчаток до стареньких. Часом рукоділля

інтернет. Для того щоб навчитися

Заняття ці можуть захопити всі вікові

літературі

згадати ті, які зустрічаються не

так часто.

різних видів рукоділля в друко 3

1. В’язання. Цей вид рукоділля

3.Бісероплетіння. Цей вид руко-

вважають

ділля можна розділити на верста-

найпоширенішим

світі.

тне і ручне плетіння з намистин і бісеру.

Виділяють кілька типів в’язання залежно від використовуваного інструменту: – в’язання звичайним гачком; – в’язання довгим гачком (туніське в’язання); – в’язання спицями.

4.Вишивання. Технік вишивання досить багато: – машинна вишивка; – вишивання гладдю; – вишивання хрестом; – вишивка рішельє; 2.Плетіння. Видів плетіння безліч

– вушко мереживо;

і кожна дівчина хоча б раз пробу-

– мережка.

вала займатися яким-небудь ви5.Робота з папером.

дом плетіння.

До цього виду можна віднести: Плетіння із ниток і мотузок:

– орігамі;

– макраме;

– квіллінг;

– мережива на коклюшках;

– декупаж;

– плетіння зі стрічок.

– скрапбукінг. 4

6.Миловаріння.

Декупаж

Досить новий, але користується величезним успіхом у жінок вид рукоділля. Продаж мила власного виго-товлення

сьогодні

вважається

прибутковою

На сьогоднішній день деку-

справою.

паж

починає

розвиватися

прискорених темпах як один з

7.Ліплення і гончарне ремесло.

видів хобі. Це досить проста і цікава ручна робота, яка захоплює своєю легкістю. Любителів створювати унікальні речі особливо порадує такий вид хобі. Спочатку

декупаж

отримав

розвиток в європейських країнах, в основі якого лежало прикраса меблів. У перекладі з французької З

полімерної

глини

умільці

слово decouper перекладається як

роблять дуже гарні прикраси. Не

«вирізати».

менш цінуються зараз і роботи гончарів. видів

Із

такого

рукоділля,

Сьогодні

розмаїття

займається приблизно стільки ж

зможе

людей, скільки і вишиванням. Це

вибрати собі цікаве заняття і

дуже простий і недорогостоящіх

своїми

вид хобі. Для того, щоб створити

руками

кожен

декупажем

створити

справжній шедевр.

свій шедевр, знадобиться мате-

Познайомимо вас з одним видом

ріал

рукоділля

схильний до змін. При цьому

ближче.

Отже

це

або

предмет,

який

буде

важливо відзначити, що можна

Декупаж! 5

використати

абсолютно

різні

матеріали - дерево, скло, тканина, метал і т.д. аплікації, які створюються на обраному предметі, можна вибрати різноманітні на

будь-який

Найбільш

смак

колір.

популярним

вва-

жається використовувати тришарові серветки з різними малюнками, по-перше, їх велике розмаїття,

по-друге,

вони

легко-

доступні. Клеїть основою використовують звичайний клей ПВА, який

продається

будь-яких

магазинах канцтоварів.

Тетяна Ворон

Історія новорічної

започаткували традицію прикра-

іграшки.

року. Але тоді влада була проти

Новий оповите тичними

рік

–

таких

це

свято,

роман-

легендами історіями.

шати будинок до свята Нового

дерева

Кожна

суворо

заборонялося.

приносили зелені красуні. Цей звичай переміг і прижився, а вже в XVI столітті він перетворився

річна іграшка також має свою

на

історію, адже вона не з'явилася

модну

тенденцію.

Прикра-

шати будинок у переддень свята

нізвідки. Виявляється, почалося століть

–

Незважаючи на табу, люди потай

фактами з минулого. Ось і ново-

багато

заходів

встановлювати в будинках хвойні

традиція пов'язана з цікавими

все

розважальних

стало популярною традицією, і

тому.

сусіди

навіть

змагалися

між

собою – у кого ж цього року

Ще дуже давно європейці

житло

буде

найкраще

декоро-

ване.

(Німеччина)

були

виготовлені

перші ялинові кульки. Незважаючи

на

вплив

Вони

тенденцій, правила прикрашання матеріал.

красувалася

На

зірка,

по

виготовляли

верхівці всьому

новорічні

(сьогодні

ялинкові

кульки),

прикрашали

це

відкрився

До

зелених

гілочках

століття

на

з’явилися

не

1848

року

з в

здоров'я,

замінили

на

лися

скляні янголята,

пташки,

для нітрат

Санта

рибки,

Клауси,

феї,

ельфи, шишки... У ХХ столітті

іграшки, шишки, яєчні шкарфігурки

шкоду

іншої форми, у продажу з'яви-

тільки солодощі, але й паперові лупки,

через

на те, що вони могли бути зовсім

горіхи, фрукти та цукерки. А вже ж

суперечок

залишили їх назву, незважаючи

до «ялинкового меню» додалися цього

де

срібла. Ялинковим кулькам так і

були тільки їстівні. Крім випічки,

кінці

завод,

свинець, який викликав багато

середини XVIII століття прикраси

газовий

іграшки будь-якого розміру. А

вішати на зелені гілки солодощі тепер.

Вже

і полум'я навчилися «надувати»

на гірлянди і дощики. Звичай до

блискітками.

майстри за допомогою пальників

в наші дні вони перетворилися

або

через 20 років у тому ж місті

також ставили запалені свічки –

залишився

прозорого

заливали шар свинцю, а зовні

асоціювалися з біблійним забороплодом

кольорового матеріалу, всередину

дереву розвішували «яблука», які неним

від

сучасних побратимів, прикраси

залишилися такими ж, змінився тільки

відрізнялися

такі ж заводи з'явилися у Чехії,

латуні.

Польщі, США , Японії та багатьох інших

Тюрінгії

країнах.

Тоді

почала

розвиватися індустрія ялинкових іграшок. 9

екіпажі, а також тварини –слони, олені, ведмеді, жаби... Мода змінювалася

на з

прикраси

часом.

Перед, після і під час Другої

Спершу

Вітчизняної Війни іграшки, на

вважалося, що ялинка повинна бути

яскравою

барвистими кольорів і

помітною,

іграшками форм.

Потім

думку радянської влади, пере-

творилися на предмети боротьби

всіх

«міні-

нене,

і кульки в строгих ( здебільшого

що

річної

сріблясто-білих тонах) замінили

були

заборонені.

прикрашання ялинки

кульками

червоні, сині прикраси. Пізніше у

ново-

барвистими

загрожувало

серйоз-

ному настрою в країні. Правда,

продаж надійшли золотисті та різнокольорові

Керівництво країни було впев-

малізм» вийшов на перші позиції,

інші

урядом

згодом ця заборона відійшла у

дощики і

минуле.

солом'яні зірочки.

1970-і

роки

мода

повернулася, хоча не обійшлося без політики. Стали поширеними іграшки у вигляді серпа і молота, червоної

радянської

зірки,

також «героїв» того часу – учених, космонавтів, артистів. Були

також

невизначеної У

цей

період

особливо

ведмеді,

чи

звірі

породи то

(чи

білки,

чи

то то

відзначилися німецькі Дрезден і

собачки). Але найпопулярнішими

Лейпциг. Там майстри придумали

залишалися традиційні новорічні

іграшки в стилі «техно»: дири-

ялинкові

жаблі,

кульки,

паровозики,

машинки,

прикраси: пірамідки

прості бурульки.

Саме їх штампували по всьому

сніжинки,

Союзу і Європі, новорічні ялинки

замість снігу, плюшеві тварини

та янголята.

різних

країнах

мало

чим

відрізнялися. Через

кілька

надзвичайно дощик.

Гірлянда

став

На прилавках магазинів можна

колючими

знайти

золотистими,

сріблястими,

жовтогарячими,

соломи,

невеликі

ялинки,

від

всього

саморобні

диски

для

класичних

моделей

до

світу

відчувають

цей

передноворічний настрій і витра-

прикраси для новорічної ялинки: з

–

починаючи десь із жовтня, люди

було видно. У 2000-х роках в

фігурки

завгодно,

дизайнерських новинок. Щороку,

все дерево, і кульок зовсім не увійшли

що

спеціальні стриманих

червоними і синіми прикрасами

моду

все,

кульки, тварини, фігурки, навіть

лася по всьому світу, що часом завішували

вата

прикрас упевнено розвивається.

ворсинками настільки поширилюди

біла

Сьогодні ринок ялинкових

років

популярним

картон,

чають багато грошей на ялинкові

паперові

прикраси. Статистика говорить, що

середньому

«викидають»

кілька

американці мільярдів

доларів тільки на прикраси для хвойної красуні. Європейці, звичайно,

трохи

стриманіші,

але

незабаром, на думку експертів, вони наздоженуть своїх західних «друзів» і з головою зануряться в цей передноворічний марафон.

Вражають оздоблення

–

нові

кульки

засоби прикра-

шають стразами, камінчиками та бісером.

Наталія Керечанин

Виникнення і

срібними

нитками.

Вишивкою

прикрашали не тільки одяг, але й килими, і декоративні панно з

розвиток вишивки

зображенням

гладдю.

дерев

Найтонші

вишивки

вплинули

на

птахів. Китаю

вишивальне

мистецтво Японії.

Цей вид мистецтва виник давно – корені його сягають у глибину віків. Мабуть, ніколи не зможемо ми довідатися, хто і коли вперше здогадався втілити в узорний мотив красу рідної природи, свої переживання та відчуття, бо огляду на недовго-

Різноманітні

вічність тканини та ниток наука позбавлена

можливості

Древньої

точно

вишивки

Індії

Ірану

ха-

безліччю

рос-

визначити час виникнення цього

рактеризувалися

мистецтва. Адже зразки найда-

линних

внішої вишивки у музеях Європи

тваринних

віднять до V ст. н.е., а пам’ятки

Барвисті вишивки Візантії, що

вишивки,

зображенням

жанрових

сцен.

розкішшю шовко-

вого і золотого шиття, розмаї-

лише за кілька останніх століть. давні

відрізнялися

української вишивки збереглися Найбільш

мотивів,

тістю рослинних візерунків, дуже

що

дійшли до наших днів, відно-

вплинули

на

сяться до VІ - V ст. до н.е. Вони

вального

мистецтва

були виконані в Древньому Китаї

країн західної Європи в період

на шовкових тканинах шовком-

середньовіччя,

сирцем,

волосом,

золотими

свої

і 14

розвиток

де

орнаментальні

вишибагатьох

виробилися мотиви,

розцвічення нання.

техніки

вико-

століть.

В Англії з XІІІ ст. відома

Дані

археологічних

розкопок і свідчення мандрів-

багата вишивка золотом, сріблом

ників

і шовком орнаментальних моти-

джують, що вишивання як вид

вів із квітів і завитків рослин, що

мистецтва

переплітаються. У XVІ – XVІІ ст. у

незапам'ятних часів. Виникнення

Франції,

Італії

європейських поширилися

літописців в

підтвер-

Україні

існує

інших

вишивання відноситися до епохи

країнах

широко

первісної культури і пов'язано з

портрети,

появою першого стібка при шитті

вишиті

панно з зображенням людей і тварин

на

замками, сцени

тлі

пейзажів

міфологічні

полювання.

із

сюжети,

Винятковим

багатством вишивальних технік, розмаїтістю

зображень

рослин,

тварин і птахів на льняних і вовняних тканинах відрізнялися вишивки Іспанії. одягу зі шкір тварин. Пізніше вишивкою,

за

свідченням

Геродота, був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні

бляшки

фігурками

чоловіків, датовані VІ ст., при дослідженнях

показали

іден-

тичність не тільки одягові, але і Історія народної вишивки в

вишивці українського народного

Україні іде коренями в глибину

костюма XVІІІ-XІ ст. Арабський мандрівник X ст. н.е. у своїх 15

розповідях про русїв згадує, що

щоб

вони

символіки орнаментів української

носили

Найбільш

давні

дійшли

до

вишитий

одяг.

вишивки, наших

що

з'ясувати,

вишивки

днів,

що

збігаються

елементи з

орна-

ментами, що прикрашали посуд

відносяться до VІ - V ст. до н.е. Вони були виконані в Древньому Китаї

на

шовкових

шовком-сирцем, тими

тканинах

волосом,

срібними

золо-

нитками.

Вишивкою прикрашали не тільки одяг, але й килими, і декоративні панно з зображенням дерев і птахів.

Найтонші

вишивки

давніх жителів території України

Китаю вплинули на вишивальне

періоду

мистецтво

культури.

Японії.

На

жаль,

пам'ятники української вишивки

неоліту,

трипільської

У X—XI ст. для оздоблення тканин одягового та обрядовоінтер'ерного призначення широко використовувалась вишивка. З поховань цього періоду відомі фрагменти шовкових тканин з вишивкою

золотими

нитками:

чільця (налобні пов'язки), стрічки, збереглися

тільки

за

комірці,

останні

нарукавники,

кайми, плащі.

кілька століть, але і цього досить,

паски,

українських міщан та київських

вельмож

головні

убори

гаптовані

золотою

ниткою. І справді в епоху Київської Русі вишивка золотими і срібними

нитками

зазнала

розквіту

поширилася в побуті феодальної оцінювали надзвичайну вність.

знаті.

її як

кошто-

Прикрашали

не тільки святковий, ритуальний, княжий, а й цивільний одяг, тканини для храмів. На

рубежі

починається

ХVІ-

ХVІІ

могутня

ст.

хвиля

Наталія Копинець

відродження української культури,

розвитку

мистецтва,

різних тому

видів

числі

вишивання, Арабський мандрівник, через

який

Україну

1656р. по

проїздив

дорозі

до

Москви і назад, описуючи побут українців, зазначав, що у дочок 17

метрів. Добуту сировину часто залишають на зиму надворі. Мороз, дощі й вітер підвищують її пластичність. В холодну пору глину обробляють в приміщенні, влітку – надворі. Її поливають водою, товчуть дерев′яним молотком – „клепачем”, місять руками, ріжуть „різачкою” – напівкруглим ножем, зробленим з коси, що має дві ручки, і знову місять. Кілька разів перемісена і перерізана глина ще „перетинається” дротом. Все це робиться для того, щоб вилучити корінці та тверді грудочки і зробити масу однорідною та чистою. Далі перебивають кілька разів, з різних боків, доки з глини не повиходить повітря. Вироблену глину рвуть на кульки – „грудки” і складають на лавці.

(продовження, початок в 3-му номері)

Для виготовлення керамічного посуду використовували глини „піщані”та „масні”. „Піщані” менш пластичні, швидше сохнуть і дають менше браку. Для посуду в Дубовинці беруть одну „масну” глину, коли ж роблять вазони для квітів – мішають її наполовину з „піщаною”. Сама „пісна” глина тут придатна тільки для виготовлення черепиці. Глини залягають в Дубовинці на глибині до 2-ох 18

веретено з′єднується з лавкою за допомогою дерев′яного або залізного „ярма”. На лавці, де сидить гончар під час роботи, праворуч лежить дощечка – „мачка”, на яку складають рештки глини після очистки рук. На ній стоїть „помачка”, або „водовий горшок”, в якому змочуються руки, щоб зменшити тертя, та лежить ганчірка для витирання рук.

Майже всі вироби закарпатських гончарів формуються точенням на ножному гончарському крузі. В минулому вживався тут і шпицевий круг. В другій половині ХХ століття використовували дводисковий, веретенного типу, з рухомою віссю. Верхній круг – це „вершінь”, або „колесо мале”, нижній круг – „колесо велике”. Їх наглухо з′єднує вісь – веретено. Колеса дерев′яні, веретено колись було теж дерев′яним, але в 30-х роках ХХ століття скрізь замінене залізним. Вісь веретена впирається у вкопаний в долівку кусок заліза, каменя або цегли з ямкою. Дерев′яне внизу залізний

веретено має шпінь. Вгорі Щоб поставити майбутню судину в центрі, майстер сильно натискає на грудку, надаючи їй форму урізаного конуса. Потім, натискаючи згори двома пальцями, робить ямку, поступове поглиблення якої приводить до створення дна майбутнього предмета. З грубого валика глини витягаються вгору стінки. Зовні стінки вигладжуються „ножем” – дерев′яною дощечкою 19

з отвором, що натягається на великий палець. Після „ножика” судина вигладжується клаптиком шкіри, зрізується з круга дротиком і обережно ставиться на дошку – „полицю”, щоб висихала. Взимку „полиці” ставлять в хаті під стелею на жердках. Влітку вироби сушать надворі, обері-гаючи від сонця та вітру, бо надто швидке сушіння спричи-нює створення тріщин.

Підсушений предмет розписують різними способами. Найстародавнішим видом кераміки є посуд чорного кольору – „задимлюваний”. Найдовше такий спосіб протримався в селі Гудя. На початку ХХ століття окрім, „задимлюваного”, майстри починають виготовляти полив′яний і розписаний посуд. Щоб отримати „задимлений” посуд, перед кінцем випалювання в піч підкидають смолистого палива і негайно замазують глиною всі отвори горна.

Крім виробів, формованих на крузі, деякі предмети робляться в руках. Це передусім дитячі іграшки – „пищалки” та люльки, виробництвом яких займалися ще батьки гончарів.

Юрій Полянський з Дубовинки розповідає, що також

для задимлення використовували липову кору. Створене середовище безкисневого полум′я дозволяє дуже активним в цій температурі молекулам окису вуглецю відбирати кисень від окисів заліза, якими забарвлені всі червоні глини. Залишається залізо, яке й надає черепкові попелясто-сірого кольору.

тому сиві вироби прикрашались завжди ритуванням, штампуванням, ліпленням , а також гладженням. Гладження давало блискучі смуги на матовому фоні стінок. Гладження робили випаленим черепком.

Ольга Гал

Задимлювання не допускає розпису кольоровими глинами,

Бохо – що це

таке. Сьогодні багато споживачів не стежать за стилем одягу та нехтуючи

певними

правилами

вибирають більш вільний стиль. Так

на

початку

2000

року

з’явився стиль-бохо. Це яскраве поєднання

великої

кількості

стилів і напрямків в одязі. На перший

погляд,

здається,

Сучасний

що

бохо-стиль

дуже

стиль цей досить примітивний і

близький по виду до еко-стилю.

простий, але це далеко не так.

«Бохо»

Пов’язано це з тим, що тонкий і

стиль, який віддають перевагу

поєднується, а також прийня-

люди,

тний для виду хаос в одязі може

Характеризується,

найчастіше,

створити

багатошаровістю,

поєднанням

далеко

не

кожен.

—

від

слова

трохи

даний стиль балансує на дуже

непоєднаного

тонкій грані позбавленого смаку і

ріали),

супер-модного.

аксесуарами,

не

«богема», прозаїчні.

(кольори,

множинним

мате-

декором

дивним

взуттям

тощо. Цей стиль насамперед — стиль життя, спосіб мислення, і 22

саме це виражається в одязі, інтер’єрі,

теж.

аксесуарах…

Є кілька напрямків цього

Основні тонкощі: одяг має

стилю — наприклад, вінтаж, або

бути переважно з натуральних

наслідування тієї ж циганського

тканин; необхідний атрибут —

одягу, або навіть такий напря-

довгі

мок, як «жебрачка», «бродяжка».

широкі

багатошарові

спідниці, поєднувати їх краще з

Від хіпі відрізняється тим, що всі

легкими туніками або жилетами,

деталі образу ретельно продумані

а також сарафани; поєднання

і вся неохайність і недбалість

вузьких

джинсів

в’язаних

кардиганів також вітається, тут головне дотримати межу і не переборщити, ваш образ повинен 23

бути

легким,

витонченим,

вишуканим. Також при виборі цього стилю зверніть посилену увагу на етнічні аксесуари, східні прикраси, довгі намиста, великі кулони, аксесуари,

браслети, зроблені

також своїми

руками будуть вельми до речі. Якщо хочете додати в ваш образ трохи шику, зверніть увагу на хутра,

шифон,

оксамит,

мереживо, їх можна поєднувати з трикотажним одягом.

Ірина Іжганайтіс

Традиції святкування

українського початку новорічні

Нового року в Україні Новий

рік

–

одне

свят.

Це,

ст.

аж

до

зберігалися

традиції

змішаного

язичницько-християнського походження.

Новорічні

свята

вважалися чарівним часом, коли

найдавніших і найпопулярніших календарних

селянства

мабуть,

єдина подія, яку протягом століть щорічно

відзначають

всіх

країнах і на всіх континентах, яку знають,

люблять

яку

нетерпінням чекають люди, різні у

своїх

етно-національних

традиціях

релігійних

переконаннях. Незважаючи

на

те,

пробуджувалася

що

ставала

Новий рік - одне з небагатьох

небезпечною

свят, що об`єднує все людство, за

сила.

всіх

народів

присутні душі померлих родичів,

існували й існують свої традиції

яких також боялися і намагалися

зустрічі

умилостивити.

часів

Нового

різних року

святкова атрибутика.

та

своя

Вірили,

всіляка що

нечиста

на

святках

Побутувало

уяв-

лення про те, що у новорічну ніч

В Україні

традиція новорічного святкува-

відкривається

ння має особливо непросту та

можна попросити що завгодно.

тривалу історію: наші прадіди у

До цієї ночі, як і до свята Івана

різний час святкували новий рік і

Купала, приурочені перекази про

в березні, і у вересні, і у січні – та

палаючі гроші та скарби. Дуже

довго жила віра в те, що характер

тепер

рази.

Серед 26

небо

Бога

новорічного

свята

впливає

на

старого і перший день нового

долю всього року. На цьому грунті

року українці відзначали як свята

сформувалися

обряди,

Меланки (Маланки) і Василя. На

заборони та обмеження, в яких

відміну від Різдва і Хрещення, ці

яскраво

дні не мали важливого значення в

звичаї,

відбився

світогляд

хлібороба, його невпевненість у

релігійному

завтрашньому дні, страх перед

їхній

стихійними

помітно

силами

природи.

календарі,

обрядовості

майже

церковних

Вечір

тому

грудня

в не

мотивів. називали

щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. Тоді

манітних

вдавалися магічних

до

різно-

ритуалів.

Наприклад, господар підходив з сокирою до дерева, звертаючись до нього: "Як уродиш – не зрубаю, Традиційна новорічна обрядовісгь

як не вродиш – зрубаю" – і тричі

українців – це ціла низка зимових

легенько

свят,

стовбура. Наслідком цих дій мав

серед

період

яких

виділяється

дванадцятидення

кульмінаційними

точками

січня

(Хрещення)

сокирою

бути рясний урожай фруктів. Щоб улітку

грудня (Різдво), 1 січня (Новий рік)

торкався

оббігали

за

позбутися садок

Побутували

гусені, босоніж

тричі тощо.

численні

старим стилем. Навколо цих дат

новорічні прикмети й ворожіння.

церковного

громадянського

На Полтавщині у новорічну ніч

календаря протягом віків склався

дивилися на хмари: якщо вони

надзвичайно

йшли з півдня, вірили, що буде

звичаєвості.

та

багатий

комплекс

Останній

день

врожай на ярину, якщо з півночі 27

–

на

озимину.

Тієї

ялинка,

намагалися дізнатися, які зернові

його

кулів

будуть

зажинкового

найбільш

наступного

ночі

урожайними

року.

Для

цього

надцять

«дідух». або

Виготовляли з

першого

снопа.

Кілька-

пучків,

окремо

обпле-

надворі лишали пучечки пшениці, жита,

ячменю,

вівса

та

ін.

Вважалося, що краще вродить та культура,

на

яку

впав

іній.

Яскраво ігровий характер мали ворожіння

про

шлюб.

Специфічними складовими традиційного українського новоріччя були

величальні

поздоровлення засівання), вечерею,

обходи

(щедрування,

рітуальний обряди

та

обмін ігри

масками ("Маланка", "Коза") та ін. Деякі з них широко побутують й донині.

тених соломинками, ув'язували в пишний

вінок.

розгалуження, стояти. В

Україні час

була

не

щоб

Верхівка

робили

«дідух»

міг

новорічного

вінка нагадувала конусоподібний

традиційним

сніп з колоссям. Гілки «дідуха» —

святковим символом на Новий рік тривалий

Знизу

за них правили зібрані докупи

зелена 28

пучки,

що

зверху

відповідно

розгалужувались, — обрамлювали кольоровими

стрічками,

папе-

ровими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті.

Свою

обрядову

роль

він

виконував протягом усіх різдвяних

свят.

Дідух

Тетяна Ворон

символізував

спільного предка.

Готуємо разом

Спосіб приготування: Шпроти розім*яти виделкоюяйця дрібно порізати все змішати заправити

Фаршировані яблука

майонезом.НЕ солити.

6 яблук

Тетяна Ворон

200гр. творогу

Салат «Каскад»

50гр. ізюму 1 яйце

Гриби шампіньйони

2 стол. лож. цукру трохи солі.

Картопля зварена в мундирі

Спосіб приготування: Зрізати з

Огірки солені

яблук

Зелений горошок

верхушку

серцевину.

Творог

видалити змішати

Цибуля

цукром ізюмом яйцем. Набити

Майонез

яблука і запекти в духовці до

Зелень

готовності. Смачного!

Спосіб

Тетяна Ворон

приготування:

Гриби

порізати на невеличкі шматочки чищену картоплю і огірки на

Салат «Шусть»

невеликі кубики порізати цибулю додати горошок все змішати і

1 банка кукурудзи

заправити пісним майонезом.

1 банка шпротів

Тетяна Ворон

2 пачки сухариків зі смаком холодцю і хріну 5 варених яїчок 200гр майонезу.

Новорічний торт «Рафаелло»

жовтки, тоді борошно з розпушувачем. В кінці легенько вмішати збиті білки. Викласти у форму і

Тісто

випікати

150 гр масло вершкове

до

готовності

при

180℃.

3 яйця

Для крему, на слабенькому вогні

150 гр цукру

розтопити масло з білим шоко-

180 гр борошна

ладом,

1,5 ч. л. розпушувач тіста

потім

додати

згущене

молоко і добре вимішати, додоти

цукор ванільний

кокосову стружку. Я її перетерла

Крем

в кавомолці майже на борошно,

200 гр масло вершкове

щоб вона в кремі не відчувалась,

200 гр шоколад білий

а лише запах і смак додавала (але

400 гр молоко згущене

це за бажанням). Остиглий корж

70 гр стружка кокосова

розрізати

на

дві

частини

перекласти ще теплим кремом Спосіб

приготування: Масло

(потім він стане досить густим і

перетерти з цукром, потім додати

це

буде

важче

зробити),

прикрасила

кремом

кокосовою

стружкою. дуже-дуже тортик

також

Смачний

кокосовий готовий,

смачного!

Тетяна Ворон

Клаптикова ковдра, звідки і чому вона взялася. Як ви вже помітили, багато рукодільниць

останнім

часом

почали займатись новим видом рукоділля-печворк.

Patchwork

—

робота,зшита

клаптикова з

шерсть.

клаптиків

тканини.

Походить

англійського

слова

виготовляли

від

patch

—

передавався

робота. що

печворк

XVIII

завдяки

ст.

кінця розвитку

домашнє

клаптики,

завзяті

господині почали спочатку ними прикрашати

. Росія до середини XVIII ст. була домотканою. Довгими зимовими вечорами жінки пряли, ткали, льон

Та

маленькі

знайдені прошитих

був

покоління

одягу з таких тканин залишались

клаптикових ковдр.

сировиною

кольорові тканини. При пошитті

в скіфських курганах(100 рік до фрагменти

тканину,

господарство недорогі, яскраві,

до н.е. була знайдена в Єгипті. А н.е.)

вручну

покоління.

заходити

давня аплікація,датована 980 г.

рік

волокон

машинного виробництва почали

молодим видом рукоділля,та сама

н.е.—200

цих

шили одяг, який був міцним і

заплатка або клаптик, work —

Вважалось,

конопля, 33

дитячий

одяг,

затишок, дарувала яскраві фарби не

дуже

багатому

сільському

помешканню.

В 1970-і роки в моду ввійшов фольклорний стиль,і в зв”язку з цим

прокинувся

інтерес

до

клаптикового шиття. Великі музеї Росії звернули увагу на домашній текстиль і почали вивчати його. Сьогодні потім

зшивали

різнокольорове

З’явилося

Так

багато

майстрів,що

підняли цю творчість на небувалу

мистецтво шиття,

шиття

(печворк) має друге народження.

велике

полотнище.

з”явилося клаптикового

клаптикове

висоту.

його

чому

ні?

Вона

символом - Клаптикова ковдра.

приносить не тільки красу та

Вона вносила в домашній побут

затишок в ваш дім, а і безмежне задоволення для майстринь від його виготовлення! Повірте, це правда, я добре це знаю!

Наталія Бронзей

Майстер-клас 2. Щільно обмотуємо даний трикутник нитками бажаного кольору.

Новорічна листівка. Для роботи нам потрібно: кольоровий картон, нитки, клей ножниці, фурнітура.

3. З кольорового картона робимо листівку, що відкривається по центру.

1. З картона вирізаємо трикутник (це і буде основа ялинки).

4. Ялинку кріпимо на прямокутну основу, яку в свою чергу приклеюємо до листівки.

5. Залишилсь задекорувати нашу листівку.

Майстер-клас від Ольги Гал

Журнал «Виноградівські пацьорки» Періодичний журнал про рукоділля. №4 грудень 2015р.

Дякуємо всім, хто долучився до створення цього журналу. З Вашою допомогою ми збережемо, примножимо і передамо традиції нашого краю до наступного покоління.

Pacyorki.jimdo.com Видавник: ГО «Виноградівські пацьорки» Адреса редакції: м. Виноградово, Адреса для листів: pacyorki@ukr.net

Інформаційна підтримка: