Випуск 6
Журнал для творчих людей
Декративне панно
Плетіння з газет.
Брошка – застарівший аксесуар? Чи все ж таки ні?
Традиційний народний жіночий костюм з с.Хижа Виноградівського району.
Нове слово в тврчості - фоаміран
Виноградів
Доброго дня!
Зміст Традиційний жіночий народний костюмз с.Хижа Виноградівського району....2 Плетіння з газет.….…...13 Брошка – застарівший аксесуар? Чи все таки ні?.18 Декоративне панно…..…23 Готуємо разом……..…..27 Нове слово в творчості – фоаміран……………….30 Великодня вишивка……..40
Найтепліша та найблагодатніша пора року - це, звичайно ж, літо. Влітку вся природа живе на повну силу. Зеленіють дерева, на них зріють соковиті плоди. Цвітуть квіти на клумбах, у полях та на луках. Тварини та птахи трудяться, добуваючи їжу. Вони якраз влітку вигодовують своїх дитинчат. Ніхто не впадає у сплячку, всі живуть повним життям. Жіночі руки теж не «сидять» без справи і героїні нашого журналу продовжують радувати Вас своїми новими здобутками у сфері рукоділля. А всі їхні шедеври можна побачити на місцевих ярмарках або на нашому сайті. То ж Ви маєте нагоду познайомитись з кожною майстринею особисто. Хорошої і невичерпної Вам творчості;)
Ірина Іжганайтіс
2
Голова ГО «Виноградівські пацьорки» .
„пріцошні штани”; аксеуари – „английка” „тайстра”, „кресаня”, прикраси – „трондоли”,
Традиційний жіночий народний костюм з с.Хижа Виноградівського району Верхній одяг можна розділити на осінньо-весняний та зимовий. Класифікаційною ознакою може бути саме призначення одягу. Залежно від якого його можна поділяти на святковий, буденний, робочий, обрядовий. „пацьорки”, „баршун”, „реци”.
Естетичні особливості одягу підпорядковані законам композиції, які вимагають гармонійної єдності таких показників, як матеріал, форма, колорит та різні види оздоблення. Одягнені в чіткій послідовності, у певний спосіб, усі елементи вбрання об′єднуються в певний комплекс.
Жіночий одяг розподіляється на дівочий, вбрання для молодиць та літніх жінок. Аналогічно розподілявся і чоловічий одяг. Головним елементом жіночого одягу була сорочка. Типова сорочка шилася коротка, широка з довгими широкими рукавами, під рукавами вшивали ромбовидні
Плечевий одяг – сорочка, „лайбик”, „блуз”; поясний – „подолок”, свита, „плат”, „гаті”, 2
ластки. Розріз на сорочці – ззаду, але зустрічаються сорочки з
окремій шматі тканини. Перед тим, як пришити манжети, внизу
розрізом спереду (для матерівгодувальниць). Шили з двох піл вибіленого конопляного домотканого полотна чи із суміші конопляно-бавовняних ниток. Пілки зшивали простим швом.
рукави збирали у складки – „морщили на 9 ниток”. Це слугувало і як декоративний прийом оздоблення. Те саме робили, коли вшивали ”пуслик”. Орнамент на вставці наносився по всьому периметру. Це могла бути щільна вишивка стрічкового орнаменту або симетрична композиція з квітів як
Прямокутна вставка горловини, яка обходить її навколо – на грудях, спині плечах („пуслик”) як і манжети („зап′ясник”) вишивалися на 3
геометричного так і рослинного характеру.
Кожна жіноча сорочка крім зовнішньої привабливості має ще внутрішню духовну енергію, що була закладена в неї під час шиття і оздоблювання вишивкою. В ній вкладена частина душі майстрині, вона
Саму ж горловину оздоблюють вузенькою смужечкою геометричного орнаменту („ошиник”): ламана лінія, ромбики, трикутники, що виконані технікою набирування, косої гладі та обметані петельним швом. Багатим різнокольоровим мереживом вив′язаним гачком оздоблювалась вставка уже безпосередньо на сорочці. На рукавах вишивку розміщували по середині – „партиця”, „партичка” (ряд ромбиків або квітів на всю довжину рукава), на зап′ясниках, „фодорках”. Впливало на художню образність, знакову символічність, емоційну декоративність сорочки вишивка, яка, здавалося би, виконана простими засобами, а розглядається як високомистецький твір.
зберігає в собі настрій і мрії тої людини, що її зробила і використовувала багато років, треба тільки доторкнутися і прислухатися до неї.
Вишивку розміщували на тих частинах сорочки, які не закривав плечевий одяг. „На кожен день мали просту сорочку, без щільного орнаменту, зовсім трошки,” – розповідає Марта Петрівна Цифра, жителька села Хижа.
Матеріали для оздоблення, його види, техніка виконання, розташування та композиційна побудова допомагають зрозуміти 4
не лише рівень матеріальних та технічних можливостей, а й характер естетичних уподобань населення, його кмітливість, винахідливість, уміння поєднувати красу і доцільність. Використання вишивальних технік нерозривно пов′язано з пошиттям і декоруванням одягу.
розмаїті квіткові мотиви на прямокутній вставці горловини, на рукавах сорочки Цифри Марії (1941 р.н.). А ось увагу привертає щільний ромбовидний орнамент сорочки Батин Марти (19251978). Насиченістю барв вражають вишиті хрестиком рослинні вишукані композиції Палінчак Марти (1930 р.н.). Зображення стилізованих птахів й бутонів квітів вишивальниці Шнурі Оксани (1938р.н.) випромінюють святковість та радість. Повсюдно орнаментальні прикраси повні гармонії й стриманості в кольорах, композиційної довершеності та підпорядкованості матеріалу.
Вишивальниці через свої твори передавали бачення
В кольоровій гамі перевагу надавали бордовому та коричневому. Це характерно було як для жіночих, так і для чоловічих сорочок, які були святковим та повсякденним одягом, а не предметом декоративно-прикладного мистецтва, як це зараз називаємо. Жінки шили їх не на замовлення, а для себе: ходили в них на побачення, вінчалися в них. Ще навіть у 40-50 роки минулого століття популярно було проводити весілля за волоськими традиціями. Про це свідчить
гармонії й краси. Тим самим виховуючи небайдужість до навколишнього середовища. Ось роздивляємось вишиті низинкою 5
велика кількість фото, які зберігаються у селянських родинах. Жителі села усвідомлювали значущість їхньої історії. Зазвичай, вони сприймали традиції як невід′ємну частину буття. В традиційному костюмі безпосередньо на сорочку вдягали нагрудний одяг, який прикривав верхню частину тіла. Це коротка вузенька безрукавка – „лайбик”. ЇЇ шили з вельвету, чорної оксамитової тканини („велюр”) Прикрашали поверхневим методом декорування – нашивали різними способами кольорові стрічки, металічні пластини, пацьорки, „гомби”(гудзики), бісер, якими зображувались як геометричні, так і рослинні узори. По краях прикрашали „зубчиками” з шовкових „пантликів”. Нашивні прикраси гармонійно поєднувались з фактурою, кольором і орнаментом тканини, котра становила фон. Оздоблення підкреслювало форму і пропорції одягу, виділяло окремі деталі або компоненти „лайбика”. Додатковим декоративним прийомом було розміщення прикрас з бісеру – „трондоли”. Застібували безрукавку
„зачіпками”, що купляли, або власноруч виробленими „вушками на гомби”. З сорочкою одягали спідницю („подолок”) з того самого полотна. Розріз робили спереду, а на талії призбирували у зборку („морщення на 9 ниток”). До нього і пришивали пояс, що ткали окремо На ньому орнамент був переважно геометричний, одноколірний. Такий, що використовували в оздоблені рушників, скатертин тощо. Його поєднували з мережкою та різнокольоровим оздобленням, що виконувалось гачком. А інколи зустрічались пояси з бісеру, як от в жительки села Хижа Ірини Степанівни Палінчак 6
. Він не пришивався, а просто зав′язувався на талії.
називали продавців різного краму, що їздили з возом з села до села. У них можна було як купити так і обміняти товар.
Орнаментували спідницю вишивкою тільки по нижньому краю. Це переважно були стилізовані квіти поєднані у орнамент-бігунець. А закінчувався „подолок” вигачкованим білим мереживом – „чіпки з бибами”. Спідниця мала
Особливо вимогливо ставились до прасування. Спідниця мала мати складки „на долоню”. Фартухи шили з різноманітних за якістю, кольором та малюнком фабричних тканин, прикрашали оборками, мереживом та різнокольоровими шовковими стрічками (”пантликами”). Декоративний ручний шов, а пізніше машинна строчка ще раз підтвердили раціональний і разом з тим творчий підхід майстрині до використання художніх прийомів. Строчка виконувала технологічну функцію і водночас створювала художній ефект. Таке оздоблення прикрашало поли. Наприклад „спуд” і „подолок” у спідниці поєднувала „счіжка”. Поступово виробились складні орнаментальні системи, властиві тій чи іншій техніці виконання, матеріалу, призначенню виробів.
”гайташі” – поперечні складки. По полотнищу могли розміщувати стрічки з вишивкою („жінор”) або простою білою ажурною мережкою („стикилиш”). Купляли їх у „рондьошів”. Це так 7
Досягненням в творчості вишивальниць є розроблення різних технік поверхневого вишивання. Узори вишивок показують безліч варіантів зображення різних елементів, мотивів, простих і складних форм. Так є закономірність у групуванні орнаментальних мотивів у вишивках на сорочках, спідницях. Вони доповнювалися новими елементами, змінювалися в технічному і кольоровому вирішенні за бажанням виконавиці.
рослин, квітів, ягідок перетворювались в узагальнені узори – своєрідні символи і алегорії. Зображення та кольорова гама вишивки залежала від її призначення. Вона мала інші акценти та характер, що були обумовлені метою, з якою вишивались вироби: на свято, на весілля, на смерть, для подарунків чи в церкву, для дітей чи для людей похилого віку. Місцеві особливості проявлялися у розташуванні нашивних прикрас, техніці їх виконання і композиційній побудові.
Кожна вишивальниця мала свою власну манеру компонування квітів, галузок, листочків тощо. Конкретні форми
8
Яскравим та художньо виразним доповненням до комплексу народного одягу виступали прикраси – це група шийних та нагрудних виробів. Складалися вони з багатьох компонентів, гармонійно пов′язаних між собою, були обов′язковими в оформлені всього комплексу вбрання, надавали йому локальну специфіку, композиційну рівновагу та довершеність.
Зйомні прикраси виготовляли дівчата самі, або передавалися від старшого покоління. Шию прикрашали різнокольоровою бісерною смужкою 3-6-9 ниток. Стрічку, зав′язували позаду двома шнурочками. Називали – „баршун”. Яскраві різнокольорові дуті скляні фабричні буси у „пацьорках” набувають композиційної єдності з
9
загальним декоративним оформленням одягу.
Найпоширенішою дівочою зачіскою є заплітання волосся у дві коси, вплітаючи в них стрічки („пантлики”) червоного, синього, білого, зеленого кольору.
Різнокольоровий бісер нанизували на шовкову або волосяну нитку, плели або ткали, утворюючи мальовничий геометричний, іноді рослинний орнамент. Побутували також і прикраси із плодів (намиста).
Ольга Гал
Голову покривали хусткою („англійка”, „ширінка”) – купували в „рондьошів”. У молодих вона була яскравого кольору, у старших – темного. Старі жінки зав′язували під підборіддям, а дівчата і молоді жінки на потилиці. З найдавніших часів звичай покривати волосся хусткою був правом і обов′язком заміжніх жінок – на відміну від дівчат. Темна нічка із вечора, Ще май темна вночі. Носить дівка ширіночку Понад чорні очі. Дівчата ходили у вінках, які виготовляли із дроту і потім обвивали його полотном. Прикрашали різноколірним бісером і дзеркальцями круглої форми, квітами. Головні убори дівчат були тісно поєднані із зачісками. 10
До речі, до уваги виноградівчан та мешканців району, незабаром відкриється ательємагазин «Re-джинс», де ви зможете придбати або замовити різні джинсові вироби (сумки, рюкзаки, ковдри та ін.), а також вироби ручної роботи від майстринь району, що входять до організації «Виноградівські пацьорки». Ательє-магазин буде знаходитись за адресою: м.Виноградів, вул.Ів.Франка,61
11
Як
Плетіння з газет
бачите,
повністю
набір
бюджетний.
цілком
і
Готовий
виріб виглядає не гірше покупних Хто
б
міг
подумати:
кошиків
з
якщо старі газети, журнали
(наприклад,
чи списані зошити скрутити
ротангу).
в
Кошик
трубочки,
сплести
то
чимало
можна корисних
дорогих з
матеріалів
модного
може
бути
зараз
будь-якої
форми і розміру. Коли ви освоїте
речей. А виявляється, можна.
прості
геометричні
(наприклад,
плетіння
кошиків з газетних
форми круглих трубочок),
можна спробувати свої сили у виготовленні
більш
складних
виробів – ажурних, багатокутних і
так
далі.
Техніку можна використовувати для різних цілей (це може бути плетіння кошиків для білизни з „Паперове” лозоплетіння-це мистецтва. абсолютно
Дане щоб
газетних трубочок, виготовлення
рукоділля
безвитратне.
потрібно,
вид
А
коробочки
що
орудувати
папером? Старі газети, морилка для
деревини,
прозорий
лак.
Також знадобляться спиця для в’язання паличка,
або
тонка
клей
ПВА,
бамбукова ножиці,
терпіння і, звичайно ж, фантазія.
12
для
зберігання
швейного
або
в’язального приладдя, шкатулки для
біжутерії).
Готовий
виріб
гармонійно вписується в багато інтер’єрних
стилів
(кантрі,
прованс, бунгало, еко і так далі). Плетені
кошики
з
газетних
трубочок – стильний і бюджетний варіант
декору
для
вашого
будинку Отож, смушки,
хочеться, щоб він мав вигляд порізавши можна
папір
на
деревини, — його слід фарбувати
одразу
„морилкою”.
пофарбувати їх, або ж залишити розфарбовування
Далі
накручуємо
смужки на спицю. Завершивши,
наостанок,
краєчок
коли виріб буде готовий. Якщо ж
необхідно
закріпити
клеєм. Трубочки виходять дуже
13
щільними, більше того, в одну
самого
легко вставляється наступна, що
початківцям добре мати макет.
забезпечує безперервне плетіння і
виробу,
у
чому
І на завершення — покриваємо
міцність майбутнього виробу.
фарбою чи лаком. Виріб можна прикрасити
атласними
стрічками. Для цього ще на етапі плетіння залиште вільним місце, на
якому
ви
плануєте
розташувати стрічку. Для цього заміряйте
її
ширину
і
не
обплітають кошик на цьому рівні. Коли
виріб
пропустіть
Далі працюємо над створенням
14
буде стрічку
готовим, між
трубочками-стійками і закріпіть його кінці клеєм або декількома стібками
ниток.
Тільки кілограмів
уявіть! старих
Скільки газет
та
журналів ви щороку викидаєте у макулатуру! У той час вироби з паперового плетіння приносять хвилини творчості й морального відпочинку, неповторними
стають
друзям
подарунками
виробами.
15
та
авторськими
Плетіння
виробів
з
газет
захоплююче
–
заняття.
Експериментуйте, використовуйте плетіння трубочок,
різні
кошиків і
ви
з
схеми газетних
отримаєте
оригінальні і красиві вироби, які прикрасять ваш інтер’єр.
Наталія Бронзей
.
16
Брошка – застарівший
Брошка в сучасному світі. Красива та елегантна брошка
аксесуар? Чи все ж
легко вбрання,
таки ні? Брошка
-
це
акцентом ,сімейним
класична
цієї
брошка? Як часто ви її носите? сучасних
вважають,
що
брошка – аксесуар для жінок віку,
більш
зрілого
а тому навіть не
хочуть
їх
Брошка
носити. символізує
мудріть
та
розум,
але
молода дівчина володіти
“гострий”
жінка не
талісманом
та
з’ясувати те, що приховує строге
у скринці з прикрасами
жінок
костюму
цієї витонченої прикраси можна
прикраси
далеко неоднозначне. Чи є у вас
Більшість
строгого
головним
багато цікавого. За допомогою
багату історію. Однак, у наш час до
стане
будь-яке
розповість про свою власницю
прикраса ,яка має надзвичайно відношення
доповнить
невже чи може цими
якостями?
17
вбрання.
мистецтва.
Знаменита прикраси
любителька –
Великобританії Кожен
її
справжній
сама
витвір
Брошка як знак кохання.
королева
Єлизавета
костюм
цієї
В Шотландії існувала особлива
II.
брошка,
доповнює
яка
уособлювала
кохання – лакенбут. Прикраси
ювелірного
лакенбут продавали в 17 столітті біля собору Святого Джайлса.
Одного
разу королева Марія Стюарт
прогулю-
валася
в
компанії
лорда
Дарнлі.
було
надзвичайно
романтично,
Все зако-
хана королева захотіла
зберегти
цей
казковий день назавжди у своїй пам’яті. Вона
зайшла
у
невеличку крамницю біля церкви й саме там вона побачила ці скромні , на перший погляд,
брошки.
Лакенбут
(брошка)
була
настільки
ви-
тонченою, що коро-
18
лева без роздумів купила її, яку
свого чоловіка цілих 40 років.
потім подарувала лорду в якості
Після цього почалася так звана
талісману. З тих пір ці брошки
мода
стали не просто популярними в
Брошки
Шотландії,
новим
черепа. Вважалося, що розмір
уособленням кохання. Після цього
брошки говорить про скорботу та
закохані почали дарувати один
горе про втрату близької людини.
одному
а
ці
визнання
й
брошки своїх
в
якості
почуттів,
що
збереглося й до наших днів.
Траурні брошки. Особлива
різно-
манітність
траурних
брошок дійшла до нас з Вікторіанської Сьогодні музеїв
в
епохи.
одному
Лондона
з
збері-
гається велика колекція старовинних На
одній
прикрас. з
вітрин
можна побачити траурну брошку,
оздоблену
чорними
діамантами.
Королева
Вікторія
носила її після смерті 19
на
траурні виконували
прикраси. у
формі
відбувся Брошка
мадам
Севіньє
–
модний переворот.
де
погоні
знаменита
час,
по
вона,
своїми
світську
У
останніми жертви брошок, прикраси
могли бути величезного
общину
брошками.
декілька
причому
буквально звела з розуму всю
В
моди одягами на себе
письменниця 17 століття. свій
за
тенденціями
французька В
справжній
розміру. У самої ж письменниці
Франції
була
20
ювелірних
магазинах,
антикварних
та
біжутерією
можна
великий
вибір
магазинах
з
знайти
витончених
та
модних прикрас.
Наталія Керечанин
улюблена брошка – невеликий бантик підвісками.
з
діамантовими Саме
з
цією
прикрасою вона намальована на більшості картин. У наш час дизайнери дуже часто використовують
брошки.
В
21
бажання! Я вирішила зробити благородну панно з маками під старовину. Декоративне панно в інтер'єрі - це хороше рішення проблеми оформлення стін. Панно стало природною частиною оформлення приміщень не тільки особняків, а й звичайних квартир. При цьому естетичні якості декоративних панно, вибір пропонованих рішень дозволяє зробити панно під стати будь-якому приміщенню. А разом з іншими декоративними елементами – наприклад, розетками та колонами воно буде виглядати природною і невід'ємною частиною приміщення. При створенні художнього декоративного панно, в справу може піти все, що у Вас є. І як приклад я покажу Вам як зробити декоративне панно використовуючи мікс структурних паст. Тему можете вибрати будь-яку. Тут все залежить від Вашого
Хочеться відзначити, що витрата використовуваних матеріалів був дуже маленьким. Ну спочатку я приготувала всі необхідні мені матеріали і інструменти. А саме: -холст; -салфетку для декупажу; -клей для декупажу; -акрилові фарби; -губку для нанесення фарби; 22
Даємо нашій заготовці просохнути. Змішуємо акрилові фарби, готуючи потрібний відтінок і зафарбовуємо простір вгорі полотна. Даємо висохнути. Далі приступаємо до головного елементу, маків. Для досягнення потрібного ефекту змішую пасту й акрилову червону фарбу, і мастихіном роблю об'ємними пелюстки. І таким же способом, тільки без фарби, наносимо пасту на метелика.
-кісточку (для змішування); -трафарет; -фацетний лак (Золото 90340 і прозорий 00040); -моделіруюча структурна паста (біла, Cr-78147); -прозорий гель 3-D (жовтий). Отже, приступаємо! Вириваємо
потрібний
елемент
з
серветки і прикладаємо його на полотно (він вже продається
загрунтований).
І, за допомогою декупажного клею, приклеїти до основи.
Виділяємо об'ємом ромашки. Для досягнення ефекту 23
старовини на всьому панно я використовую фацетний прозорий лак (зверху панно) і мікро фацет (між квітами). Наношу їх мастихіном після висихання основних елементів.(Фацетний лак досить густий (як паста) і тому наноситься на поверхні за допомогою шпателя, що моделює ножа, мастихина або жорсткої кисті. Шар лаку повинен бути, як мінімум, в 2 мм. При цьому він повинен розподілятися по поверхні більш-менш рівномірно. У тих місцях, де лак завдано більш товстим шаром, утворюються при висиханні більш товсті межі, що надає дуже цікавий зовнішній вигляд.)
Трохи просушити. Далі створюю псевдорамочку для нашої «картини». Беру трафарет і моделює структурну пасту. Добре притискаю трафарет до полотна і мастихіном наношу пасту.
Акуратно, не поспішаючи! З усіх чотирьох сторін. Ось так все вийшло.
24
Тепер треба щоб все добре висохло. Тому залишаю, ще не закінчений панно, десь на добу. Доба пройшли. І ось що ми бачимо. Фацет потріскався і вийшли різного розміру тріщини. Пасти висохли і надали обсяг моєму панно.
Думаю такий «шматочок літа» займе гідне місце у Вашому інтер'єрі, і буде радувати око в холодні вечори.
Тетяна Ворон
Приступаємо до завершального етапу нашої роботи. Потрібно тонувати обрамлення нашого панно. Для цього змішую акрилові фарби, досягаючи потрібний колір, і губкою наношу зверху і з боків. Чекаємо поки все висохне і насолоджуємося результатом! 25
Готуємо разом
дильник на 20 хвилин, потім розкачуємо один лист. На нього кладемо кокосову начинку і тремо коричневе тісто.
Торт «Орхідея»
КОКОСОВА начинка:
5 жовтків;
5 білків;
200 грам цукру;
200 грам цукру.
250 грам маргарину;
Вибити і додати 200 грам кокоса. Другий лист розкачуємо і кладемо макову начинку. МАКОВА начинка:
муки скільки забере. Розділити на три частини(2 більші,одна менша).в меншу частину додати 2-3 ложки какао і поставити в холо-
200 грам цукру;
26
молоко 1 склянка мука 1ст. ложка сир за смаком
200 грам маку молотого; 4 яйця. Викласти на лист і так само натерти коричниву начинку. випікати кожен лист окремо25-30 хвилин.
Приготування: Гриби обсмажуємо з цибулею, м'ясний фарш солимо перчимо (не сильно) змащуємо форму маслом і викладаємо шарами: - лаваш - фарш - лаваш - гриби - лаваш і т.д.
Крем білий заварний. листи складуємо начинкою всередину.
Тетяна Ворон
Готуємо молочний соус: 1 ст. ложку борошна розмішуємо в молоці, додаємо сіль і доводимо до кипіння, знімаємо з вогню, соус повинен загуснути. заливаємо цією сумішшю "лазанью", посипаємо сиром і ставимо в духовку на 30-40 хв. до рум'яної скоринки.
Лінива лазаня
Гриби можна замінити помідорами або додати туди ще помідорами. Кому як захочеться.
Інгредієнти: фарш м'ясний 500 гр. цибуля ріпчаста 2 шт. гриби 500 гр. лаваш вірменський тонкий 5 шт. 27
Салат «Орхідея»
Салат викладати шарами: спершу моркву, потім гриби, чіпси (розкришити), слідом шинка, сир і нарешті яйця. Кожен шар змащувати майонезом, верхній теж. З чіпсів і натертих на дрібній тертці жовтків зробити квітки і прикрасити салат.
Інгредієнти:
Овочеві кульки – загадка.
200 г шинки 100 г солоних грибів 50 г картопляних чіпсів 2 шт варених яйця 100 г моркви по- корейськи 150 г твердого тертого сиру майонез
Інгредієнти:
Чіпси і яєчний жовток для прикраси
2 шт буряка, 3 шт моркви,
Приготування:
100 г сиру,
Гриби і шинку наріжте тонкою соломкою, яйця натерти на крупній тертці, моркву нарізати соломкою.
2 шт яйця, 50г чорносливу, 28
саме, всередину шматочок чорносливу або волоського горіха. Якщо маса вийшла недостатньо вологої і погано злипається в кульку, додати трохи йогурту. Викласти кульки на плоске блюдо, зверху прикрасити йогуртом і зеленню. Поставити на півгодинки в холодильник. Замість чорно-сливу або волоського горіха можна додавати оливки або маслини.
50 г горіхів, 200 г йогурта, Сіль - за смаком. Приготування: Відварити моркву, буряк до готовності. Остудити, очистити. Яйця також відварити, остудити, очистити. Відокремити білки від жовтків. Сир натерти на дрібній тертці, розділити на дві частини. Буряк і моркву натерти окремо на дрібній тертці і змішати з натертим сиром і буряк і моркву окремо. До буряка додати тертий яєчний жовток, йогурт. До моркви тертий білок і трохи подрібненого часнику, йогурт. З бурякової маси сформувати кульки, всередину яких закатати по шматочку чорносливу або волоського горіха. З морквя-ної те ж 29
СНД з Ірану або Китаю. Вироби на його основі можуть виглядати настільки жваво, особливо квіти, що не відразу вдається визначити їх штучність. Ймовірно, що незабаром даний матеріал буде схвалений і для дитячої творчості, якщо фахівці прийдуть до єдиної думки щодо його безпеки. Поки ж – це обов’язок дорослих любителів руками створити щось нове.
Нове слово в творчості – фоаміран. Кількість матеріалів для творчості зростає з неймовірною швидкістю, і більшість нових назв чи знайоме сучасній людині. Наприклад, фоамиран або фом, поступово поширюється по Європі і країнам
30
фікацій, звичайно доведеться вдатися праски, щипців та предметів.
Фоаміран: що це таке? Чим взагалі примітний фоаміран, і чому він заслуговує на увагу кожного прихильника ручної творчості? Фоаміран – це м’який матеріал, схожий на замшу, але, по суті, є спіненою гумою. Він здатний змінювати форму при нагріванні і через деякий час застигати, тим самим запам’ятовуючи її. При цьому не обов’язково мати термозасоби, щоб деформувати тонкий (1-2 мм) лист: фоамірану досить тепла людських рук, хоча при цьому ступінь зігнутості буде малою. Для складних моди-
ж, до ін.
Ось що робить привабливим даний матеріал, виготовлені на його основі вироби практично не змінюють свого вигляду при випадковому натисканні на них. Наприклад, брошка з фоамірану не погнеться, якщо випадково притиснути її до холодної поверхні. З цієї ж причини сьогодні можна зустріти навіть весільні букети з фоамірана – це незвично, стильно і дуже практично, якщо Ви хочете зберегти спогад про
31
найщасливіший день не тільки на фотокартках – такі квіти точно не зів’януть.
тих же квітів, брошок, шпильок і ін. аксесуарів, безумовно, потребують дуже тонких і витончених деталях, тому тут купуються листи товщиною 1-1,5 мм. Якщо фоаміран необхідний для дитячої творчості як своєрідної підкладки або для деталей аплікації, пазлів, то увагу варто звернути на листи від 3-х мм завтовшки. Зокрема, малюкам часто пропонують великі кольорові пазли без малюнка, щоб дитина пробував з’єднати їх разом, зіставляючи деталі, і виготовляють їх в основному із щільного фоамірана.
Крім цього можна мати впевненість в тому, що вироби з фоамірана не вигорять під сонячними променями, а також не зіпсуються при підвищенні або зниженні вологості, та ін. несприятливих кліматичних умовах. Якщо, звичайно, Ви навмисне не залишите їх під палючим сонцем і проливним дощем на тиждень-другий. А ось, наприклад, носити квіти з фоамірана у волоссі, не прикриваючи голову, можна без всяких побоювань. Товщина листів фоамірана залежить від того, що саме буде виготовлятися: дрібні предмети на зразок
Якщо Ви купуєте матеріал за кордоном, його можна також визначити за 32
маркуванням «FoamIran», «FoamEva». Фасовка також залежить від країни виробника і конкретного бренду: фоаміран можна зустріти в рулонах, що зручно при частому використанні матеріалу, а також наборами з декількох аркушів, 1 або більше кольорів, і навіть вже готовими елементами, які залишається тільки з’єднати і/або розфарбувати на свій розсуд. Варто звернути увагу
і на те, що зрізи у фоамірана в рулоні можуть бути нерівними, якщо він виготовлявся в Ірані – це не вважається браком. Китайський фоаміран високого класу, навпаки, завжди має рівний край, позбавлений будь-яких пошкоджень. А ось неоднорідність відтінку листа властива будь-якому виробнику, якщо це лише незначна градація від світлого до темного. Деякі майстри навіть вважають це
33
удачею – не доводиться штучно фарбою створювати відблиски і тіні на готовому виробі. Особливо гарні такі переходи на пелюстках квітів з фоамірана. Як працювати фоаміраном
може порватися на самому видному місці. На фоам-папері можна малювати ручкою, акриловими фарбами, а відтінки надавати пастельними крейдами. Але так як вони є далеко не у кожної майстрині, їх чудово замінять рум’яна і тіні для повік.
з
Основні інструменти: клейовий пістолет, клей або олівець; праска або волосся;
супер-
прасочку
для
ножиці; гостра паличка; пастельні крейди або тіні для повік.
Оскільки при роботі використовується клейовий пістолет і праска, необхідно дотримуватись обережності, щоб не обпалити руки. Початківцям рукодільниця краще обмежити нагрів цього побутового приладу режимом для синтетики. А при використанні клейового пістолета головне, щоб розплавлена маса не потрапляла на шкіру,
Ріжеться спінена гума дуже легко, ніяких труднощів не відчуває навіть дитина. Матеріал не боїться води, чудово прилягає до будь-якої поверхні і навіть без нагрівання трохи розтягується, що дозволяє наклеювати його практично куди завгодно. Не варто сильно тягнути лист, оскільки він 34
оскільки вона миттєво прилипає і може викликати опік. Дітям краще також спочатку давати клейолівець.
Ірина Іжганайтіс
35
36
37
Журнал «Виноградівські пацьорки» Періодичний журнал про рукоділля. №6 червень 2016р. Pacyorki.jimdo.com Видавник: ГО «Виноградівські пацьорки» Адреса редакції: м. Виноградово, Адреса для листів: pacyorki@ukr.net
Дякуємо всім, хто долучився до створення цього журналу. З Вашою допомогою ми збережемо, примножимо і передамо традиції нашого краю до наступного покоління.
Інформаційна підтримка:
38