Виноградівські пацьорки by Pacyorki

Випуск 2

Новий журнал для творчих людей

 Ярмарка «Виноградівські пацьорки»ІІ.

 Вишивка весільного рушника - це оберіг, щастя й добробут молодої родини.

 Що таке рідкі цвяхи.

 Солодко жити не заборониш.

 Майстер-класи.

Зміст Ярмарка «Виноградівські пацьорки»ІІ…….…..……2 Вишивка весільного рушника - це оберіг, щастя й добробут молодої родини……..…………….5 Ткацтво і вишивка Виноградівщини……...….9 Готуємо разом…………13 Для чого жінці потрібно займатися рукоділлям?………….…14 Що таке рідкі цвяхи....….16 Декор вази для квітів…...17 Солодко жити не заборониш……………...18

Доброго дня!

Мені надзвичайно приємно, що Ви слідкуєте за новинами творчості нашого маленького місцевого колективу. Вже цього місяця, на Ваш осуд, наші майстрині виставлять свої шедеври на ярмарці «Виноградівські пацьорки» і Ви самі зможете переконатись на скільки виросла у них майстерність. Також ми продовжуємо проводити низки майстер-класів і знайомити усіх бажаючих з різними техніками творчості. Про всі заплановані події громадської організації Ви можете ознайомитись на нашому сайті в розділі «Афіша». Залишайте свої коментарі, це надасть змогу розвиватись нам в правильному напрямку. Ірина Іжганайтіс

Інтерв’ю з учасником ярмарки «Виноградівські пацьорки»…...……….…22

Голова ГО «Виноградівські пацьорки» .

1 червня – міжнародний день захисту дітей……..25 Майстер-клас. Декупаж на свічці………………….26

придбаний товар брав участь у лотереї. Меценатом виступило місцеве кафе «KREDENCE», надавши пере-можцеві можливість поласувати смачною кавою, а ще запросити одного з своїх друзів.

Ярмарка «Виноградівські пацьорки»ІІ

Цього року серед покупців знову проводитиметься така акція,але благодійником виступить ресторан «ORIENT-EXPRESS».

У червні 2015 року в місті Виноградів проходитиме друга одноіменна ярмарка, заснована організацією «Виноградівські пацьорки». Як і минулого року захід відбуватиметься щосуботи в пасажі між вулицями Миру та Шевченка.

Організація «Виноградівські пацьорки» щиро вдячна за будь-яку підтримку своїм меценатам. А ще окрему подяку дівчата висловлюють Місцевому музею та Виноградівській дитячій бібліотеці за надання можливості проводити майстер-класи та виставки.

Організація «Виноградівські пацьорки» була заснована в кінці березня 2014 року. Вже в червні вони презентували свої роботи на ярмарці. Організацію «Виноградівські пацьорки» підтримали місцеві газети « Новини Виноградівщини» та «Голос Карпат». Також підтримку учасникам надав багатопрофільний санаторій «Теплиця», дозволивши учасникам презентувати свої вироби на території закладу. Місцеве телебачення «ТРК Виноградів» теж надало «Виноградівським пацьоркам» інформаційну підтримку, провівши інтервꞋю з головою організаціїІжганайтіс Іриною Юріївною.

Такі ярмарки як «Виноградівські пацьорки» просто необхідно проводити в нашому місті. Вони надають можливість мешканцям міста та його гостям придбати речі, в які вкладено душу, розвиватися в сфері творчості та діставати позитивні емоції, адже на нашій ярмарці завжди святкова атмосфера. Організація «Виноградівські пацьорки» згуртувала вже багато людей. Вона залучає до творчості юних мешканців міста, презентуючи майстеркласи. Такі ярмарки,як «Виноградівські пацьорки» мають стати традицією нашого міста. Адже це ще один шанс піти

Минулого року на ярмарці проводився розіграш серед покупців. Кожен 2

разом з друзями на якесь мироприємсво, знайти нових знайомих та друзів. А ще можливість розвивати наше затишне містечко, запрошуючи людей з інших районів та областей. Тож не гайте часу, ласкаво просимо на ярмарку « Виноградівські пацьорки»ІІ !

Марія Данкович

Вишивка весільного

самостійне вишивання весільного рушника нареченою, оскільки вона сама керує процесом творення та закладає бажане майбутнє своєї родини. Та у випадку, якщо дівчина не досить вправна з голкою, доручити виготовлення рушника можна комусь із рідних та близьких у родині, хто займається вишивкою.

рушника – це оберіг, щастя й добробут

молодої родини. Вишивка весільного рушника – це досить сакральне дійство, від якого залежить щастя й добробут молодої родини та доля їх майбутніх дітей. Отож, той, хто зважився вишити рушника власноруч, має зауважити на досвід попередніх поколінь, що накопичувалися віками. Досить значущими є й традиції власного роду. Зазвичай дівчина власноруч готувала собі весільного рушника. Та існує й традиція, коли рушник вишиває мати для своєї дитини, або ж хрещена мати. Найкращим є

Перш, ніж приступити до роботи, потрібно підібрати полотно для майбутнього весільного рушника. Найкращою є лляна домоткана тканина. Та можна використовувати й готове магазинне полотно для рушників, що є у вільному продажу. Та при купівлі зауважте, що ширина рушника має бути неменше 40 см. Також він має бути достатньо довгим: за традицією довжина має складати від 3 до 5метрів., що є символом довгого подружнього життя. Також важливо, щоб полотно було цільним і ні в якому разі не зшитим із двох частин. Адже, життєва дорога має бути рівною, а сама родина єдиним цілим. "Дерево роду". Досить важливим є підбір голок для роботи. Виготовляючи рушник вико-ристовують лише одну голку, 5

якою вишивають увесь рушник. Уже в наш час були проведені дослідження енергетики знарядь праці та самої вишивки рукодільниці. З’ясувалось, що голка проводить у сотні разів більше біологічної енергії, ніж такий самий за розмірами шматок сталевого дроту.

четвер зранку, оскільки це енергетична вершина тижня. Бажано, щоб про це знало якомога менше людей і рушника ніхто не бачив. Під час вишивання ні в якому разі не можна мати поганих думок, сваритися чи злитися на когось, адже у вишитий рушник закладається подружнє життя майбутньої родини. Тому братися за роботу потрібно у гарному настрої та з позитивними думками, щоб вишивка несла в собі лише світлі мрії та кращі почуття.

Неменш важливим є підбір ниток. Дослідження довели, що вовняні та натуральні шовкові нитки є найбільш енергетичними і найкраще переносять інформацію. Дещо гіршими визнали заполоч (муліне) рослинного походження, але вони теж годяться для вишивання. Зовсім непридатними для застосування є нитки, що мають синтетичне походження, зокрема акрилові. Перед початком самого процесу вишивання майстриня має помолитися та вимити руки, щоб змити не лише фізичний бруд, але й очистити себе від негативної енергії загалом та тої, що міститься на кінчиках пальців. А у давні часи перед вишивкою весільного рушника дівчина обов’язково ще й постилася, і лише потім приступала до його творіння.

"Охайність". Вишивка має бути дуже охайною: без довгих протягнутих ниток та без вузликів на зворотньому боці роботи. В народі кажуть: «Лицьова сторона – для людей, а виворітна – для Бога». Кожне подружжя має пройти свій, і лише свій, життєвий шлях. А тому дрібні помилки у вишивці не випорюють, щоб в житті не було

Починати роботу найкраще у 6

хаосу.

весільного рушника потрібно зважати на власні відчуття та вишивати лише той візерунок, що найбільше припав до душі. А якщо ж у родинній скрині зберігся рушник прабабусі, що прожила довге та щасливе життя у шлюбі, то кращого зразка для свого весільного рушника годі й шукати!

Вишивати рушник потрібно з обох боків – це символ гармонії між внутрішнім та зовнішнім світом людини. При цьому середина рушника має бути білою (без вишивки), що символізує чисте, світле майбутнє та Боже благословення. А ще у давнину на рушник ставали навколішки. Тепер же молоді стають взутими ногами. Тому центр рушника має бути без вишивки, оскільки на неї ставати не можна. Особливо на райських птахів, а також на квіти, щоб не затоптати своє гарне й квітуче подружнє життя.

До речі, досліджуючи енергетику вишитого весільного рушника, було встановлено, що один його кінець завжди показував «плюс», а інший – «мінус», центр рушника лишався на «нулі». Отож, стаючи на рушник, потрібно дотримуватися полярності, оскільки молодята можуть отримати або могутній енергетичний заряд, або ж навпаки – «розрядитися». Чоловік має стати там, де «плюс» — це правий кінець рушника, або той, що починають вишивати першим. Жінка має стати там, де «мінус», тобто на лівий кінець рушника, енергетика якого підсилює жінку. Щоб не переплутати полярність, під час вишивки потрібно зробити певні мітки на рушнику. До речі, у давні часи узори на різних кінцях рушника ніколи не були однаковими.

Існує дуже велика кількість символів, поєднаних у візерунки. Тому при їх доборі для власного

Весільний рушник – це оберіг,

призваний захищати подружжя від усіляких негараздів. Магічність несуть у собі символи у візерунках. Тому до їх добору потрібно віднестись досить вдумливо, адже, вишиваючи весільного рушника — вишиваєш свою долю!

Наталія Копинець

Ткацтво і вишивка Виноградівщини Щоб виготовити тканину, потрібно мати сировину, ткацьке обладнання, барвники, знати як нитки мусять переплітатися. Обробка сировини, виготовлення полотна і ниток завжди займали одне з важливих місць серед домашніх занять цілої сім′ї. Найпоширенішою сировиною були („конопні”) і вовна. Усі первинні обробки прядильних загальновідомі.

складали у яму, що викопана була біля річки чи потічка, прикривали дровами, а зверху притискали великим камінням. В яму направляли потік води. І так залишали на три тижні. Час від часу жінки пробували, чи вже вимокла сировина.

коноплі процеси волокон

Як переконуються, що коноплі добре вимокли – витягували й промивали від намулу на місці, біля води. Після промивання везуть додому і розстеляють на сонячному місці господарського двору для просушування.

Сіяли коноплі на найродючіших, вологих землях, щедро удобрювали. Називали такий участок землі „конопенник”. Сіяли густо , щоб стебло рослини було довгим (високим). Коноплі були білі та зелені. Білі достигали швидше, і їх визбирували. А десь через тиждень достигали й зелені, які мали насіння.

Висушені коноплі проходять обробіток – терлять на „тельниці”, де відділяються відходи („паздір′я”) від стебел, що придатні до прядива („повісмо”). Потім за допомогою щітки вичісують снопик. Виділяють при цьому довгі волокна –„миканиця”, та короткі – „клочя”. „Миканиця”

Протягом трьох-чотирьох діб зірвані рослини просушували, розстеляючи на сонці. Згодом збирали в невеликі снопики і 9

придатна для прядива, „клочя” – тільки для потикання.

бруском – на другому). Виготовлені нитки поділяли на „чистиці”(3 нитки) та „пасма”(12 ниток).

Для отримання найвищої якості прядива повісмо чесали на гребні знову. Адже від якості сировини, належної обробки значною мірою залежать художні особливості майбутніх виробів.

За тим „мутки”(мотки) знімали з „мотовила” і добре відзолювали у дерев′яній бочці („улій”). У бочку клали вниз, під мутки, солому, заливали гарячою водою з золою. Так воно мало постояти одну добу. Завдяки соломі воно добре пропарювалось. Як охолоне – несли для промивання на річку. Тепер воно мало висохнути. Після того знову на мотовило і „вилося в клубок”, а частина „вилася на цівку” для потикання. Після закінчення обробки сировини починається процес підготовки матеріалу для ткання і вишивання. За необхідністю частину ниток фарбували рослинними, а згодом і мінеральними, барвниками.

Готові волокна коноплі повивали на кужіль, при прядінні повселюдно вживали веретено. Прядіння – заключний етап підготовки волокна до ткацтва. Прядіння – відповідальний технологічний процес, оскільки саме кількість скручування ниток, рівномірність їх товщини зумовлюють структуру майбутньої тканини.

Ткали полотно на горизонтальному ткацькому верстаті. Серед загальновідомих технік найбільш поширене було полотняне переплетення. Ним виготовляли більшість простих полотен для натільного вбрання, постільної білизни, а також

Для перемотування ниток використовували мотовило (стрижень 1,5 м завдовжки з ріжком на одному кінці та перпендикулярно встановленим 10

обрусів, рушників і тканин господарського призначення.

щоб краще рухалось по основі бердо. Сувої сирого полотна золили лугом, вибілювали на сонці протягом багатьох днів, час від часу змочуючи в річці, розгладжували. На сонці вибілювали з одного боку, і це називали – „лице”. Прасування проводилось у такий спосіб: полотно складалося вдвоє, накручували на циліндричну палку і гладили за допомогою спеціальної лошки з зубцями.

При виготовленні декоративних тканин, а також деяких елементів одягу, рушників, скатерок, сумок тощо використовувалась техніка перебірного переплетення. У таких тканин візерунок завжди рельєфно виступає над фоном.

В залежності від технології ткання, та за функціональним призначенням полотно поділяють на три види: для одягу, впорядкування житла і господарських потреб.

Використовувалась в народному ткацтві поряд з конопляними та вовняними нитками і фабрична бавовняна пряжа „памут”, яка була значно тонша і м′якіша від пряжі, виготовленої в домашніх умовах. Її брали для ткання святкових речей, або поєднували з конопляною пряжею.

Найтонші

Кукурудзяну муку варили до стану рідкої каші (утерка), і змащували основу для твердості. Або змащували конопляну пряжу, 11

полотна

призначалися для сорочок, наміток, хусток. Грубе полотно йшло на виготовлення буденного одягу.

З статті Ольги Гал «Ткацтво і вишивка Виноградівщини»

Готуємо разом Для салату потрібно: 1 пекінська капуста 4 свіжі огірки 3 помідори 1 болгарський перець 50 гр. арахісу 1 куряче філе половинка апельсина 50 гр. майонеза сіль, перець.

Спосіб приготування: Нарізати пекінську капусту. Помідори, огірки та перець нарізати невеликими кубиками. Арахіс підсушити в духовці. Відварине філе нарізати кубиками середнього розміру. Апельсин нарізати на маленькі частинки. Всі інгридіенти змішати додати майонез та сіль, перець добавити за смаком.

Віталій Калапач

Для чого жінці

результат покращується робота жіночої гормональної системи.

потрібно займатися

Акушер-гінеколог МішельОден, широко відомий у всьому світі завдяки своїм науковим відкриттям в області природних пологів, вважає, що найкращі умови для пологів – це коли поруч з жінкою немає нікого, крім досвідченої акушерки. При цьому, краще щоб ця акушерка сиділа і в’язала. Тому, що при в’язанні знижується рівень адреналіну, гормонів страху. Адже дуже важливо передати породілі спокій та рівновагу. В’язання допомагає зняти стрес, перейти в спокійний стан.

рукоділлям? Сьогодні у всьому світі спостерігається спалах найрізноманітнішого жіночого рукоділля, і це при тому, що все можна купити в магазині. Невже це випадково? Жінки, напевно, підсвідомо відчувають, що занадто захопилися чоловічою активністю.

Будь-яке рукоділля – це корисне для жіночої психіки заняття. Саме виконання одних і тих же монотонних рухів допомагає заспокоїтися, розслабитися.

Різноманітні заняття можуть міняти рівень гормонів у крові. При «активній» чоловічій діяльності відбувається надлишкове виділення андрогенів (чоловічих статевих гормонів). Якщо жінка займається важкою фізичною працею, її фігура міняється, стає грубою. Навіть якщо вона просто керує, то втрачається легкість у тілі, втрачається м’якість у голосі, рухи стають швидкими та різкими. А коли жінка шиє, в’яже, вишиває, творить, то вона входить в гармонію із своєю жіночою природою, і як

Саме одноманітні та монотонні рухи викликають зміни у психіці. Змінюється сердечний ритм, відходить напруження в м’язах та нервовій системі. Настає природній стан медитації, відволікання від проблем. Рукоділля краще за все допомагає подолати тривогу та внутрішнє напруження, та вийти із стресового стану. 14

Рукоділля допомагає жінці зупинитися. Просто бути і просто жити. Займаючись рукоділлям, ми як би «говоримо» своєму тілу, що все добре, часу багато, бігти нікуди не потрібно, рятувати теж нікого не треба. Все добре і все спокійно. Саме рукоділля допомагає нам відчути себе тут і зараз. Ось наш будинок, наша сім’я. руки, які творять щось прекрасне…

чогось ідеального, починаємо розуміти, що щастя – це зовсім не гучні події та феєрверки, а частіше тишина та спокій в душі. Рукоділля активізує праву півкулю мозку творче, нестандартне мислення, розвиває художній смак. Ви вчитеся комбінувати кольори, фактури та матеріали. Це дуже важливо, особливо, якщо ви ще не знайшли улюблене заняття. Почніть займатися рукоділлям, і хто знає, куди виведе вас ця дорога…

Рукоділля створює важливе для кожної жінки стабільне та спокійне світосприйняття. Ми починаємо сприймати життя таким, яке воно є, учимося любити те, що маємо, не чекаючи

Наталія Керечанин

Що таке рідкі цвяхи Клей рідкі цвяхи можна застосовувати для будь яких робіт, де виникає необхідність у з'єднанні легкожих матеріалів на зразок, плитки , скла або ПВХ. Слід пам'ятати про те, що працювати з ними можна лише всередині приміщення. Щоб дотримувати точність нанесення рідких цвяхів, доведеться подбати про наявність пістолета. Свою назву вони отримали від американського бренда Liquid Nails (англ. Рідкі цвяхи) виготовлено компанією Масс 1968 р.

Віталій Калапач

Декор вази для квітів Для того, щоб зробити декорування вази нам потрібно насамперед саму вазу, рідкі цвяхи, харчову плівку та фарбу. По перше беремо вазу обгортаємо її харчовою плівкою. Вже на готову вазу наносимо рідкі цвяхи в хаотичному порядку, по всій поверхні. І ставимо висихати на 24 години. Після висихання цвяхів, краї плівки акуратно відрізаємо. Вже на готову вазу наносимо фарбу за допомогою губки. Фарба повинна бути на акриловій основі різних кольорів. Я вибрав фарбу для декоративних робіт золотого кольору. Після покраски залишаємо вазу висихати на декілька годин. Ваза готова. Дякую за увагу!

Віталій Калапач 17

Солодко жити не заборониш Мистецтво світ-флористики (світ-дизайну) (від англ. Sweet солодкий, солодощі) або виготовлення букетів з цукерок з кожним роком набуває в нашій країні особливу популярність. Адже цей красивий і, головне, смачний вид рукоділля об'єднує в собі настільки улюблені багатьма речі: принадність квітів, популярність цукерок, мистецтво декору і бажання порадувати оточуючих. А ще - це стильний і оригінальний подарунок. Історія букетів з цукерок тісно пов'язана з самим виникненням цукерок, їх історією та розвитком, барвистим оформленням і упаковкою солодощів.

Перші цукерки з'явилися в стародавньому Єгипті: тоді робити цукор ще не вміли, і для виготовлення цих солодощів використовували інжир, фініки і мед, змішані з борошном, горіхами, травами і фруктами. Стародавні римляни і греки варили цукерки на основі ячмінного патоки, також з додаванням меду, макових зерен і горіхів, посипаючи готові солодощі кунжутом. Мабуть, у ті роки і виникло таке близьке нам назва - назва "цукерки" (від лат. Confectus - виготовлений). А ось в повсякденний побут це слово ввели ... аптекарі - адже патоку і мед в Європі в середні віки використовували в основному для того, щоб забити неприємний смак ліків. Першими "аптекарськими" цукерками були зацукровані фрукти. 18

У 1663 році на світ з'явилися справжні цукерки - праліне, м'які цукерки з медово-горіхової маси, вони були приготовлені спеціально для французького посла в Німеччині. Кондитер надав їм звичну нам форму батончика. З тих пір це найпопулярніші цукерки у Франції та Німеччині. З 1800 року розпочалося широке використання цукрового буряка, і американці налагодили масове виробництво карамелі. У 1840 р в Англії виготовили перші шоколадні плитки. У 1876 р Деніель Петерс (Daniel Peters) придумав молочний шоколад. Так виготовлення солодощів набуло промислові масштаби. І майже відразу кондитерський світ прийшов до висновку, що

невеликі і красиво загорнуті солодощі користуються куди більшим попитом. Тому цукерки стали обгортають в спеціальні папірці фантики. Першою обгорткою для цукерок став парафиновий папір, який в 1872 році придумав Томас Алвео Едісон (так-так, той самий, що винайшов електричну лампочку і фонограф). Спочатку цукерки зберігали в спеціальних коробочках бонбоньєрках, що вперше з'явилися у Франції. Бонбоньєрка (від фр. Bonbon - цукерка) - це витончена коробочка для цукерок і драже. Перші бонбоньєрки з'явилися в XVI столітті, виготовлялися вони з дорогих матеріалів - натуральної шкіри, золота, срібла. Цукерок у такій коробочці містилося всього кілька штук, а сама бонбоньєрки вважалася надзвичайно екстравагантним подарунком. Гарний звичай дарувати солодощі у витончених розкішних коробочках поступово був запозичений і іншими народами. По всьому світі дуже поширені всілякі цукеркові традиції цукерки дарують на Різдво та 19

Великдень, їх роздають під час Карнавалів, ними опсипають молодят. Напевно не дивно, що при такій популярності солодких подарунків, торговці солодощами намагалися всіляко прикрасити свій товар. І, не виключено, що першими "цукерковими букетами" стали композиції з карамельок, прикрашені мішурою і стрічками. У 1990-х роках цю ідею підхопили і реалізували у Франції та Італії, а з 2000-х років світдизайн поширився в США: у

продажу з'явилися перші квіти з цукерок. Буквально - це були карамельки у формі квіток на паличці, які загортали в красиву упаковку. Новинка припала до душі, її оцінили і звичайні флористи, що почали доповнювати свої букети з живих квітів цукерками, штучними квітами, намистинками, бантиками, пір'ям та іншими прикрасами. Примітно, що саме в ті роки для оформлення квіткових композицій широко 20

використовувалася спеціальна флористична гофробумага. Придатна тільки для створення красивих кольорових "спідничок" і воланів і моментально розмокає від контакту з вологою, вона .... виявилася унікальним і незамінним матеріалом для виготовлення паперових квітів з цукеркової серединкою. Може бути саме тоді солодкі квіти стали схожими на живі, з часом ставши самостійним видом творчості? Ви й самі можете насолодитися прекрасними

роботами. А може - вибрати якісь з них в якості подарунка. Адже стильна і елегантна композиція з цукерок не залишить байдужою жодну представницю прекрасної половини людства.

Оксана Копча

особливого самовираження. Бодіарт як мистецтво тіла, авангардний напрям, що виник в 60-х роках минулого століття. До цього напряму відносять менді (розпис хною), пірсинг, фейс-арт, татуювання, а ще відомий всім жінкам макіяж.

Інтерв’ю з учасником ярмарки «Виноградівські

Але тепер, напередодні 1 червня - Міжнародного дня захисту дітей, ми поговоримо про фейс-арт. Це малюнок на обличчі, який і є тим самим видом творчості. Фейс-арт робиться гіпоалергенною фарбою, тому його можна робити навіть діткам. Ваша дитина буде Вам вдячна, якщо ви дозволите

пацьорки» Всі ми з Вами знайомі з таким видом творчості як боді-арт. Цей вид творчості є під категорією перформансу. Боді-арт - це мистецтво прикрашати тіло. Іноді художники можуть навіть зловживати власним тілом для 22

їй перевтілитися в улюбленого казкового персонажа.

- Чи запрошували тебе на Дні народження до юних мешканців міста? Чи, поки що такої ідеї в батьків не виникало?

У нашому місті живе майстриня, яка займається цим видом творчості. Звуть її Наталія Фабіян. І мені здається, що вже чимало мешканців міста зверталися до неї за допомогою для замовлення фейс-арту або менді. Свої роботи вона презентувала на першій ярмарці «Виноградівські пацьорки». Зустрітися з Наталією в мене не вийшло, через брак часу, тому інтервꞋю ми провели в онлайн режимі.

- Така ідея в батьків була. І ми разом з ними успішно її реалізували. Мене запрошували на декілька Днів народження, а ще також на випускний в садочок. Діткам така ідея шалено подобається. - Чи актуальний фейс-арт серед дорослого населення міста Виноградів? -

- Якими видами творчості ти займаєшся? - Псевдовітраж, розпис на склі, запікання скла, фейс-арт. - Як давно ти займаєшся творчістю?

Дорослі менді.

надають перевагу Адже це чудова альтернатива татуюванню. Малюнки можна змінювати хоч кожен місяць. А фейсарт використовують тільки на Хелловін.

Чи готові батьки дозволити розмалювати себе, разом з дітьми на такому заході, як ярмарка?

- Приблизно 8 років займаюся цим космосом. - Які емоції викликає фейс-арт у діток?

- Задля задоволення дітей сучасні батьки готові розмалювати себе. Але інше покоління ні.

- Тільки позитивні. Адже хоч ненадовго вони можуть перевтілитися в свого улюбленого героя. Дівчата здебільшого обирають фей, а хлопчики казкових супергероїв.

- Як тебе зустріли на ярмарці «Виноградівські пацьорки»? - На рахунок «Виноградівських пацьорок» я взагалі в захваті! В 23

організації панує тепла, дружня атмосфера. Мені дуже тут подобається. Роботи інших майстринь спонукають мене на виготовлення власних шедеврів. Дівчата взагалі молодці (сміється і додає) і я також.

На цій ноті ми закінчили інтервꞋю. Надіємося що з нашої розмови Ви почерпнули для себе якісь корисні та цікаві факти. А вже в наступному номері чекайте на розмову з іншим учасником акції.

- Після ярмарки в тебе зꞋявилося більше клієнтів?

Марія Данкович

- Так, звичайно.

- Як ти думаєш, такі ярмарки, як «Виноградівські пацьорки» мають проводитися кожен рік? - Такі ярмарки просто необхідно проводити, будь-якою ціною. Вони сприяють розвитку культурних цінностей мешканців міста, та надають впевненості самим дівчатам. Тому, що за один день проведений на ярмарці, кожна з нас дістане купу позитивних відгуків. І це надихає. Ярмарка стимулює мене на виготовлення нових творів, і допомагає розвивати свій творчий потенціал. - Наталочко, дякуємо тобі за виділений нам час. Редакція нашого журналу бажає тобі творчого натхнення! І звичайно ж чекаємо тебе на другій ярмарці «Виноградівські пацьорки».

Майстер-клас з декупажу

3. Нагріваємо ложку з внутрішньої сторони над свічкою.

Дкупаж на свічці. Для роботи нам потрібно: свічку для декорування, серветку, ложку, свічку. 1. Вибираємо візерунок для свічки і вирізаємо його. 4. Зовнішньою стороною ложки пригладжуємо серветку до свічки до тих пір, поки бумага не просочиться парафіном.

2. Приміряємо до свічки.

5. Повторюємо процедуру до тих пір, поки серветка повністю не просочиться парафіном.

Майстер-клас від Любові Шпак.

6. Ось така краса вийде в процесі роботи.

Журнал «Виноградівські пацьорки» Періодичний журнал про рукоділля. №2 червень 2015р.

Дякуємо всім, хто долучився до створення цього журналу. З Вашою допомогою ми збережемо і передамо традиції нашого краю до наступного покоління.

Pacyorki.jimdo.com Видавник: ГО «Виноградівські пацьорки» Адреса редакції: м. Виноградово, Адреса для листів: pacyorki@ukr.net

Інформаційна підтримка: