kolosgazeta2015@gmail.com
Інтернет-версія: http://zal.te.ua/
СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року u
№ 13 - 14 (8445) Цiна вроздрiб - 2 грн.
ФОТОАНОНС
Друга річниця загибелі Героїв Небесної Сотні... У пам’яті зринають жахливі трагічні кадри в Києві – на Майдані Незалежності, на вул.Інститутській. Від снайперських куль гинули тисячі людей – різних за віком, національністю, місцем проживання, але єдині в любові до України. Вирували тоді Майдани повсюди, били церковні дзвони, чулися плачі за втраченим єдиним сином, донькою, батьком, братом… Нескорена Україна ніколи не простить ворогові за своїх героїв. Про одного з них – Юрія Вербицького – читайте на 2 сторінці. Світлина Юрія ВІЙТИКА.
Зеленогайська сільська рада – 96,0% (недопоступило 2,7 тис. грн.), зокрема, не виконано план: по земельному податку з юридичних осіб
в сумі 2,3 тис. грн., по надходженнях від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності в сумі 0,4 тис. грн. у зв’язку із уточненням дохідної частини сільською радою у листопаді 2015 року відповідно до рішення сесії № 15 від 27.11.2015 року на суму 6,5 тис. грн. Забезпечено виконання звітного періоду 2015 року по всіх видах запланованих платежів. Видаткова частина загального фонду зведеного бюджету району (касові видатки) станом на 1 січня 2016 року становить – 225215,2 тис. грн., в т.ч.:
u
районний бюджет – 209202,1 тис. грн.; міський бюджет – 4856,3 тис. грн.; селищний бюджет – 925,0 тис. грн.; зведені сільські – 10231,8 тис. грн. За економічною структурою видатків використано: на заробітну плату та нарахування – 118214,1 тис. грн.; оплата комунальних
послуг та енергоносіїв – 10697,0 тис. грн.; продукти харчування – 2776,3 тис. грн.; медикаменти – 1169,9 тис. грн.; соціальні виплати – 75782,6 тис. грн.; поточні трансферти – 6603,6 тис. грн.; інші видатки (придбання матеріалів, оплата інших послуг, відрядні, заходи тощо) - 9971,7 тис. грн. Станом на 1 січня 2016 року заборгованість із виплати заробітної плати та нарахувань та інших захищених статтях відсутня. Матеріали надані відділом економічного розвитку та торгівлі РДА (Продовження в наступних номерах).
u
ВІДЛУННЯ ПОДІЇ
Минуло вже 27 років з того часу, як останній солдат покинув землю Афганістану. З тих пір щороку, 15 лютого, ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах. Докладніше читайте на 3 сторінці. Світлина Ігоря ІВАНСЬКОГО.
u
АКТУАЛЬНО
Голова районної державної адміністрації Борис Шипітка за ініціативою сільського голови села Литячі, за участю першого заступника голови райдержадміністрації Романа Краснюк а, завідувача сектору розвитку інфраструктури, транспорту та туризму Богдана Гуйвана провів нараду з питань ямкового ремонту сільських доріг з метою забезпечення безперебійного руху транспорту та належного перевезення жителів сіл району до районного центру з головами сільських рад сіл Литячі – Миколою Бесащуком, Шутроминці – Віталієм Зятиком, Устечко – Ігорем Тухліновичем, Дорогичівка – Василем Перцівим, Хмелева – Володимиром Вільгушинським. За результатами наради було підготовлено клопотання до сільськогосподарських підприємств, які обробляють землі названих сіл, щодо сприяння у проведенні ремонту доріг. Результати роботи щодо розглянутих питань будуть вивчені у другій декаді березня. Прес-служба РДА
ПОЕТИЧНИМ РЯДКОМ До Бога душу піднімати, йдучи в шаленій боротьбі. Життя Трьом цінностям віддати, а Честь залишити собі! І ІІ Він пішов добровольцем в солдати О, даруй матерям, Боже, сили Боронити Вітчизну свою. Перенести нелегкі хрести! І слізьми заливається мати: Їх сини рідний дім боронили, Поліг Орест в нерівнім бою. Відійшовши в далекі світи. І сумують каштани зелені, Плаче гірко зажурена мати. Плаче болем сповита земля. І немає зупину сльозам: «Не тужи, моя добрая нене, «Звідки, сину, тебе виглядати? Я повернусь до тебе здаля…» Своє серце тобі я віддам». І принісши свій подвиг в оселю, Так, багато синів України Відійшов син від нас назавжди. Полягло у жорстокім бою. Знов ридає матуся, а з нею Линуть тихі пісні солов’їні, Мовби чути: «Не плач, підожди! І тужливо у ріднім краю. Ти ще будеш пишатися мною. І ніхто матерям не поверне Хоч короткий мій вік, але я Їх синів, що упали в бою Вибрав сміло гірку свою долю, І героями стали – крізь терни, І віддав найдорожче – життя». Захистивши державу свою. Антоніна ПОЛОТНЮК, член НСЖУ
№ 13-14 (8445)
2 u
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ
ро Героїв Майдану, про наших відважних і мужніх синів уже написано чимало книг, газетних публікацій. Їх імена увіковічнено в монументах-пам’ятниках, назвах вулиць і шкіл, на меморіальних дошках.
П
Юрій Вербицький, родовід якого походить з Блищанки – один із тих, про якого почула і дізналась вся Україна. Великий патріот своєї землі, людина-легенда, ім’я якої стало відомим у Львові,
згодом – у Києві, а далі – село Гнідин Бориспільського району. Уже після подій на Майдані й до Заліщиків донеслась звістка про Юрія, який загинув мучинецькою смертю, а також про його родину. ПОДАЛЕНІЛА ЗА ОБРІЙ ДОРОГА Історія виявилася настільки захоплюючою, повчальною, що кожен, хто зацікавився долею роду Вербицьких, шукав оту невидиму ниточку спогадів, які єднали нас, краян, з батьк ами Героя, його предками. Адже після трагічних подій в Києві, для Юрія Вербицького стало майже рідним село Гнідин, де його знайшли в лісі мертвим. «Одним з найміцніших дерев родоводу, що розпустили свої крона, був Зеновій Вербицький, який виховувався в інтелігентній працьовитій сім’ї залізничників, але здобув педагогічну освіту, - розповідала директор ЦБС Ольга Тракало, започаткувавши зустріч у бібліотечній вітальні з шанувальниками пам’яті Героя України Юрія Вербицького. Серед присутніх були й запрошені гості – Сергій Вербицький – рідний брат Юрія, а також вчителька Гнідинської школи, заступник її директора Любов Прядко. - Зеновій Вербицький – продовжувала Ольга Йосипівна – одружився з Марією Іванівною Скоробагач, яка також походила з високоосвіченої родини. Її батько Іван Васильович – прадідусь Юрія, працював учителем в Дуплиській школі. Був членом ОУН, за свої переконання поплатився життям. В’язня Картузької Берези закатували. А дочка Марія одружилась із Зеновієм Вербицьким – обоє педагоги, роботи за фахом їм не давали, тому вимушені були виїхати за призначенням. Працювали в Польщі і там у них народилися діти – Тарас – батько Героя – Надія і Орися. До рідної Блищанки подружжя повернулося у 39-у році. Тоді їм дали в селі роботу в школі. Батько – учитель в Блищанці, мати – в Дуплиськах. Звичайно, для сім’ї це було велике щастя, адже вони повернулись на рідну землю, і стали потрібними своїм односельчанам. Крім фахової роботи, Зеновій Васильович був організа-
тором ОУНівського руху в Блищанці, його дружина Марія Іванівна Скоробагач – теж учителька, очолювала жіночий провід ОУН, займалась санітарною справою, була зв’язковою». Цей рід має гідне продовження, адже і батько Тарас, і його дві сестри навчалися спочатку в Блищанській, а згодом – у Заліщицькій школі. Тут формувався їхній світогляд, накопичувалися знання, виховувались особистості. Особливо це проглядалось у Тарасові Зеновійовичу, який блискуче закінчив школу – перший срібний медаліст її. Але причиною такої хвилюючої і незабутньої зустрічі в бібліотеці був один з Героїв Небесної Сотні Юрій Вербицький, який перебував на Майдані, звідти його викрали, знущалися над ним і тільки через те, що він із Львова
дідуся і бабусю, про їхні національні погляди. Доля моєї родини – це серцевина сумління і небайдужості мого роду. Устами припадаючи до хрестів його пам’яті, я вдячний Богові, що в мене були такі предки, від яких оця нескореність, самопожертва передались і їхнім внукам», - роздумував Сергій Вербицький. - Гарні спогади залишились про брата Юрка, вони найщиріші і я пронесу їх через все своє життя. Першим львів’янином, який загинув під час Революції Гідності, став мій брат, 50-річний інженергеофізик, кандидат фізико-математичних наук Юрій Вербицький. Людина, яку згадують лише з теплотою, симпатією і повагою. Можливо він і не був радикальним прихильником дій, але на столичний Майдан приїздив неодноразово. Востаннє
– там переважно живуть люди з національно-патріотичними поглядами, українці високого духу. Юрія катували, били, зв’язали руки й ноги, на голову натягли мішок… Він загинув. Першими прийняла оце знівечене тіло, знайдене в лісі, громада с.Гнідин. Ольга Тракало багато розповідала про родину Вербицьких, хоча до недавнього часу чомусь про цей рід мало хто й згадував. Можливо, в Блищанці пам’ятали про Вербицьких старших, адже залишилися родичі, живе ще батькова сестра Орися Зеновіївна. Але про Тараса, який став відомим вченим, працював старшим науковим співробітником у Львівському філіалі інституту геофізики АН УРСР, а мати Тетяна Василівна Борачок – асистентом кафедри геодезії Львівського політехнічного – якось замовчували. І лише добра згадка про батьків і весь рід Вербицьких повернулася завдяки їхньому сину Юрію. Дуже хотілося почути цікаві спогади власне від його найрідніших людей, котрі виростали і формувались власне під батьківським крилом, у сім’ї, де панував національний дух, захоплення цікавими справами.
поїхав підтримати прагнення українців до змін на краще в січні 2014р. Він припускав, що Майдан будуть силою розганяти, тому будь-яка допомога протестувальникам у центрі столиці не буде зайвою. На майдані зазнав поранення в око, коли відносив чай активістам на барикади. Його доправили на лікування, а звідти викрали 21 січня силоміць невідомі й досі особи і зв’язок з ним зник». Яким він був у юності? «Пригадую, як нині - продовжував Сергій, брат Юрія, - зі мною вперше він піднявся в гори. Карпати зачарували вразливу душу своєю величчю і красою. Будучи вже студентом, їздив на Кавказ і в Крим, захоплюючись їх вершинами, які вже стали невід’ємною частиною його життя. Як науковець, намагався зафіксувати все, що його вражало чи зацікавлювало. Вільний час він проводив у горах з друзями, - пригадував Сергій Тарасович. - Я зворушений сьогодні тим, що люди хочуть знати більше про Юрка, про його родину». Із залу запитували, чому не знайдено й досі убивць. «Я бачив 16 томів справи. Всі обличчя відомі. Але хто замовник? Може комусь і відомі вбивці, але вони не світяться. Важко навіть уявити, що для того, аби схопили мого брата і Юрія Луценка, була створена ціла організація, яку повністю фінансували. Я розмовляв з адвокатом, яка веде, власне, отакі справи, розслідує захоплення заручників у Донецькій області. Вона стверджує: «Хтось дуже грошовитий не хоче, щоб подібні історії були розкриті. Тому й суд постійно переносять. Немає адвоката, не призначений суддя. По
ВІДЧУТТЯ РОДИННОГО ДУХУ «Я щойно повернувся із рідних місць. Побував у Блищанці, зустрівся з тіткою Орисею. Погомоніли з нею про минуле. Я багато чого не знав досі, а тепер привідкрилася завіса. Я вдихнув той дух родинний, який витав над моїми предками багато літ тому, - сказав Сергій, рідний брат Юрка. – Є гарні спогади і в газеті «Слово Просвіти» - про
суті, розгляду справи ще не відбулося. І поки не зміниться судова система, справедливого рішення не варто й очікувати». З особливою любов’ю і трепетом, - як розповідав брат Сергій, - займався Юрій Тарасович вивчен-
чить машина не поверталася. Ми думаємо, що тіло викинули, але Юра зі зв’язаними руками й ногами, з пакетом на голові зміг доповзти до грунтової дороги. І о 6 годині ранку лісники його знайшли». Осиротів рід Вербицьких на ще одну яскраву постать. Учні місцевої школи, почувши цю історію, настільки пройнялись нею, занепокоїлись і сказали: «Любо Василівно, ми маємо щось робити». Це була дитяча ініціатива, а це надважливо, бо діти, які розуміють, що треба берегти пам’ять, – це наше майбутнє. У Гніденській школі почали працювати над проектом, який назвали «Вшануймо героїв», це побудова пам’ятника Герою України Юрію Тарасовичу Вербицькому. «Фактично ми його збудували за 4 місяці. Вар-
«Крок за кроком» і виграла 30 тис.грн., які також долучила до спорудження пам’ятника. П’ятиметровий монумент при в’їзді в Гнідин Юрію Вербицькому відкривали 25 серпня 2014 року, в день, коли Герою України виповнилося б 52. На лику білого ангела з переламаним крилом автор споруди Микола Крижанівський відобразив характерні риси обличчя Героя Майдану. …Залишилась печаль за завісою січня. Герої ідуть на небеса і не вмирають. А в нас на серці – лише пам’ять про цього українця славетного роду, котрий пройшов через Майдан, через усвідомлення власної ролі в долі своєї рідної Батьківщини. Тужили-ридали дзвони у Львові, де похоронили Юрка. Плакали найдорожчі люди, які знали його, працювали з ним, цінували його розум і талант. Але, повертаючись в думках до Гнідина, сповнена гордості за тих людей, які навколішки стають перед «білим ангелом» і моляться. А дехто приходить сюди просто поплакати, постояти в задумі, згадати відомих і невідомих, яким на
тість цього проекту 496 тис. 415 грн., - ділилася пережитим Любов Василівна. Перше засідання ініціативної групи з побудови пам’ятника відбулося 30 січня 2014р. Архітектор Євген Царук із Гнідина безкоштовно зробив креслення, а його добре знайомий скульптор із Вінниці Микола Крижанівський запропонував остаточний варіант – у формі білого янгола із надламаним крилом». Для збору коштів долучилося дуже багато людей. Допомогли й телеканали: скільки сюжетів було підготовлено на Інтері, на 112-у, IСТV. І поширювалися вони як тільки могли. На місці спорудження пам’ятника стояв блокпост, де чергували учні, і всі бажаючі зупинялись, щоб зробити свої пожертви у скриньку». Любов Василівна розповідала, що байдужих в цій справі не було. Один чоловік, проїжджаючи мимо, зупинився і коли дізнався, задля чого збирають пожертви учні, без жодних вагань вийняв тисячу доларів і віддав, мовивши: «Я сьогодні отримав заробітну плату». Власне в цей час один з американських фондів працював з громадсько-активними школами. Запропонували і Гнідинській взяти в ньому участь. Це внутрішній проект по вшануванню пам’яті Ю.Вербицького. Школа приєдналась до пропозиції Всеукраїнського фонду
столичному майдані судилося впасти смертю Героя. Заради їх, Україно, воскресни! «Висловлюю щиру вдячність і захоплення вашою самовідданою і подвижницькою працею», - сказав, звертаючись до гості, заступник директора агроколеджу ім.Є.Храпливого Михайло Сопилюк. «Нинішня зустріч – це урок слави, урок пам’яті і героїзму», - мовив перший заступник голови РДА Роман Краснюк. «Батько Юрія – Тарас Вербицький – колишній учень нашої школи. На генетичному рівні було закладено в цього роду любов до України. На жаль, сини, - родини яких дають Україні найкращих, - передчасно гинуть», сказала директор школи ім.О.Маковея Любов Хребтак. А Василь Іванишин згадав у той день ще одного Героя Небесної Сотні – вірменина Нігояна, який так велично і натхненно читав на барикадах Майдану поезію Т.Шевченка. Акорди Героїв Небесної Сотні вже належать вічності. А ми вчімося в них любові до України, шануймо їхню пам’ять і гордімося, що коріння цього славного роду Вербицьких брало живильні соки у Блищанці і Дуплиськах. На згадку про урок пам’яті і героїзму стала спільна світлина його учасників. А до стели Небесної Сотні лягли в той день живі квіти.
ням сейсмічної ситуації Карпат, розробив систему моніторингу сейсмічної небезпеки, програму забезпечення для вивчення сейсмічних явищ. Юрій захоплювався сучасною музикою, багато читав книжок, особливо фантастику. Він – програміст від Бога, і дуже любив Карпати, мріяв про ТяньШань. ЗАЛИШАЮЧИ СПОГАД, ЯК РАНУ… «У цю страшну звістку не вірилось, і видалось, наче з орбіти зірвалась планета. Гнідин подібного трагізму з людиною не переживав, – почала свій спогад про Юрія гостя Заліщиків, педагог Любов Прядко, яка презентувала в той день і родину Вербицьких, і село Гнідин на Київщині, і школу. - 22 січня 2014 року стався переполох в селі, а надвечір, коли по телеканалу «1+1» в новинах прозвучала детальна інформація, ми всі ридали. Я, склавши руки в молитві, просила: «Господи, хай це буде не він». Але насправді це був Юрій Тарасович, якого знайшли наші односельці в глибині лісу за 450 м від дороги, яка веде в Гнідин. Тоді в Києві вирував Майдан, ми в селі почергово туди їхали, допомагали хто чим міг. У ту ніч, наші чоловіки поверталися додому з Майдану. Падав сильний сніг, а мороз сягав 27 градусів. Люди втомлені, це ж була друга година ночі. Але колію в ліс побачили, зна-
Ольга ЛИЧУК Світлини Юрія ВІЙТИКА
№ 13-14 (8445) u
3
ВІДЛУННЯ ПОДІЇ
ійна, яка забрала тисячі людських життів, назавжди закарбувалась у пам’яті як українців, так й інших народів колишнього Радянського союзу. Минуло вже 27 років, як останній солдат покинув землю цієї ісламської країни. З тих пір щороку, 15 лютого, ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах. Напередодні відзначення 27-ї річниці виведення військ колишнього СРСР з Республіки Афганістан перший заступник
мир Вільгушинський та воїни-афганці. На завершення зустрічі перший заступник голови РДА Роман Краснюк вручив батькам матеріальну допомогу. 15 лютого цього року з нагоди пам’ятної дати в залі засідань Заліщицької районної державної адміністрації керівники району та міста, депутати рад різних рівнів, представники політичних партій і громадських організацій, жителі району зібрались віддати честь загиблим у Республіці Афганістан. Хвилиною мовчання присутні вшанували тих, кого не дочекалися мати, сестра, дружина – молодих юнаків, які втратили
кров, незагоєна людська рана і застереження на майбутнє. Та через 27 років вона знову торкнулася своїм чорним крилом українських сімей. На одному з форумів я почула слушну думку: «Зміни в Україні розпочнуться тоді, коли на війні зрозуміють, що людське життя – найбільша цінність і ніхто не може ним розпоряджатись». Вірю, що, об’єднавшись, ми зможемо подолати жахіття війни, бо живі завжди в боргу перед мертвими. А вам, воїни, бажаю добра, злагоди, достатку і довголіття». Опісля голова РДА Борис Шипітка, міський голова Алла Квач, заступник
своє життя у чужій війні. Голова РДА Борис Шипітка звернувся до ветеранів війни в Афганістані: «Нам не потрібно шукати героїв в історичному минулому, на прикладі яких виховувалося б нове покоління. Вони тут, серед нас. Афганська війна вже відійшла в історію, але подвиг воїнів, ще довго пам’ятатимуть. Зичу вам міцного здоров’я, усіх гараздів, щастя та мирного неба». Перед учасниками події виступила Заліщицький міський голова Алла Квач: «Війна – це завжди біль,
голови райради Василь Лопушняк вручили відзнаки Президента України з нагоди виведення військ з Афганістану та грошову допомогу. Зокрема, нагородили Степана Стасюка, Борислава Саханчака, Василя Андрущака, Ореста Солодкого, Михайла Замолинського, Руслана Мельника, Василя Мисевича, Володимира Сем’яніва, Олега Склярчука-Свистуна, Нестора Тодеряна, Бориса Харюка. Загалом було вручено 77 нагород ветеранам Афганістану, жителям нашого району. Ветерани війни в Афганістані були в перших рядах борців на Майдані під час Революції Гідності, входили до складу Афганської сотні, а зараз беруть участь у військових діях на території Донецької та Луганської областей. До привітань, адресованих ветеранам Афганістану, приєднались учасники бойових дій на
В
голови РДА Роман Краснюк та воїни-афганці із Заліщанщини – Василь Бережанський, Ярослав Візер, В’ячеслав Горбенко – відвідали батьків воїнів-афганців. Спочатку завітали до Михайла Луб’янського – батька загиблого Валерія Луб’янського із Заліщиків, який перебуває в стаціонарному відділенні Заліщицького районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) у селищі Товсте. Опі-
сля загостили до Зінаїди Анатоліївни – матері Володимира Головецького – воїна-афганця родом із села Хмелева, побували на могилі Володимира, поклали квіти та вшанували пам’ять хвилиною мовчання. До делегації приєдналися голова Хмелівської сільської ради Володи-
Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО.
u
МЕДИЦИНА Відбулась медична нарада в Заліщицькій центральній комунальній райлікарні, у якій взяли участь перший заступник голови РДА Роман Краснюк, начальник відділу охорони здоров’я та цивільного захисту населення Марина Тимчук, директор департаменту охорони здоров’я Тернопільської ОДА Володимир Богайчук, лікарі. Основним питанням було підбиття підсумків роботи лікувально-профілактичних закладів району за 2015 рік. Доповідали головний лікар Заліщицької
ЦКРЛ Василь Оскоріп, головний лікар Товстенської КРЛ Степан Болібрух та головний лікар КЗ «Заліщицький районний Центр ПМСД» Василь Романюк. Зокрема було проаналізовано типи захворювань населення, демографічну ситуацію у районі (народилося 385 дітей, що на 45 менше ніж у 2014 році), а також окреслено основні завдання щодо покращення медичної допомоги населенню. Зі слів головного лікаря, у Заліщицькій ЦКРЛ працюють 82 лікарі, 227 середнього медичного персоналу, 92 працівники молодшого персоналу та інші обслуговуючі підрозділи. На стаціонарних ліжках щорічно відновлюють своє здоров’я тисячі хворих мешканців не лише з району, звертаються з Івано-Франківщини та Буковини. Під час наради головний лікар ЗЦКРЛ Василь Оскоріп висловив подяку районній адміністрації та райраді за сприяння у придбанні продуктів харчування для пацієнтів, а всім медикам - за плідну роботу. Про роботу із зверненнями громадян в ЗЦКРЛ доповідала заступник головного лікаря по експертизі тимчасової непрацездатності Наталія Танчик. Підсумовуючи нараду, Володимир Богайчук пообіцяв посприяти у фінансуванні медикаментів для забезпечення ефективної роботи гемодіалізного відділення, яке надає медичну допомогу хворим з нирковою недостатністю. Ірина ІВАНСЬКА
Сході, члени спілки ”Дністровий вал”, які нагородили почесною грамотою представників Заліщицької РО Української Спілки ветеранів Афганістану. Орест Винницький висловив щиру подяку від усіх солдатів-захисників за підтримку, молитву і віру в перемогу:«Надіюсь, що наші Спілки діятимуть разом заради миру та добра в Україні». Насамкінець бійці подарували вишивану сорочку ветерану війни в Афганістані, волонтеру, справжньому патріоту, вірному другу Ярославу Гринишину. З привітальним словом до учасників події також звернувся голова ГО «Самооборона Заліщицького району» Павло Лесюк, який вручив Ярославу Гринишину грамоту за проявлену ініціативу, виявлений патріотизм та надання цільової допомоги, що сприяє виконанню бойових завдань інженерною ротою 56-ї ОМПБр в зоні проведення АТО. Тернопільський гурт воїнів-афганців «РД» («Рюкзак десантника») подарував ветеранам Афганістану концертну програму. На очах присутніх бриніли сльози, коли лунали щемливі пісні про воїнів, які не повернулися до рідного дому, про матерів, наречених, які не дочекалися своїх синів, чоловіків, бійців, що потрапили в полон… Після завершення зустрічі її учасники побували на могилі свого побратима Валерія Луб’янського на міському кладовищі, вшанували його пам'ять квітами, молитвою та хвилиною мовчання. Квіти лягли також до пам’ятного знаку учасникам бойових дій в Афганістані та ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС і до могил загиблих у зоні АТО героїв-земляків Олега Гулька, Ореста Квача, Станіслава Лаврика. Світлана ДУТЧАК
Свій ювілей відзначає в ці дні вчитель початкових класів ЗОШ І-ІІ ст. с.Винятинці Надія Ярославівна ШАЦЬКА. Бажаємо, нехай кожен ранок Вашого життя вмивається у росах щастя, усміхається добром, зацвітає любов’ю і повагою. Хай яскраве сонце злагоди і розуміння завжди сяє над Вашою домівкою, а Всевишній оберігає від усіляких негараздів, дарує Вам багато щасливих літ. За роком рік життя невпинно лине, Зима дарує ювілею час, У цю прекрасну і святкову днину Вітання щирі Ви прийміть від нас. Нехай Вам доля шле добро і щастя, Міцне здоров’я, море благ земних! А щедрі дні, мов рушники квітчасті, Нехай ще довго стеляться до ніг! З повагою – колектив, батьки, учні
Своє 55-ліття відзначив головний лікар Заліщицької центральної комунальної районної лікарні Василь Михайлович ОСКОРІП. Від щирого серця бажаємо Вам, шановний імениннику, міцного здоров’я, подальшої активності, довголіття, родинного тепла, благополуччя і радості. Хай кожен новий день Вашого життя приносить добро, доля буде щедрою на успіх, а тепло і підтримка рідних та друзів зігрівають Вашу душу. Нехай відданість справі, активна життєва позиція, організаторські здібності сприяють у вирішенні багатьох проблем медичної галузі району. Молодості Вашій душі, доброти серцю, здійснення всіх планів та сподівань. І нехай доля завжди буде прихильною до Вас і до Вашої родини. Будьте щасливі у колі своїх друзів, колег і нехай робота наснажує Вас новими цікавими задумами та ідеями, спрямованими на покращення медичної галузі, на поліпшення здоров’я людей. З повагою – колектив центральної райлікарні
№ 13-14 (8445)
4 u
ВІДГОМІН ПОДІЇ ший заступник голови РДА Роман Краснюк подякував учасникам вишколу, бійцям АТО, самооборонівцям за їхню громадянську позицію та охарактеризував суспільно-політичну ситуацію в Україні. Під час вишколу пройшли навчання з теоретичних та практичних навиків вогневої, тактичної підготовки, рукопашного бою та подолання перешкод в лісі, на відкритій місцевості з використанням колекторів та водних переправ. Учасники АТО Віталій Кошіль та Михайло Турчак
Згідно розпоряджень голів РДА і районної ради 13 лютого 2016 року в урочищі Червоне з ініціативи ГО «Самооборона Заліщицького району» відбувся військово-патріотичний вишкіл самооборон Заліщицького та Борщівського районів, учасників АТО за участю Заліщицького військового комісаріату, медиків служби швидкої допомоги з Товстого, районного відділу УМВС України, праців-
u
ників районного ЦНТТЮ та адміністрації оздоровчого табору «Ромашка». Вишкіл розпочався підняттям Державного Прапора, виконанням Гімну України, спільною молитвою за Героїв Небесної Сотні, зокрема і Юрія Вербицького, він був закатований в лісі на 12 км від Києва, у напрямку Борисполя, батьки проживали у селі Блищанка, а також загиблих у зоні АТО Володимира Марусича (чатовий
провели навчання по збиранню і розбиранню автомата та щодо тактики ведення рукопашного бою. Цей вишкіл самооборонівці та учасників АТО носив патріотичний і військово-тренувальний характер, пропагував здоровий спосіб життя та навчання, вміння ведення захисту рідного краю. Під час урочистого закриття вишколу зі словами вдячності до всіх учасників навчання та закликом до згуртованості і спільних дій задля захисту України від зовнішнього агресора на Сході нашої держави виступили: Павло Лесюк, Степан Навольський, Василь Головецький, Богдан Кравчук. Вишкіл закінчився виконанням Державного Гімну України.
“Самооборони”), Станіслава Лаврика, Ореста Квача, Олега Гулька, Петра Слободяна, Михайла Григоришина, Петра Андрусика. Виступ голови ГО «Самооборона Заліщицького району» Павла Лесюка був приурочений другій річниці Небесної Сотні, Голова Борщівської самооборони Світлана Сорантіно акцентувала увагу на героїзмі наших захисників та волонтерівсамооборонівців. Пер-
21 ЛЮТОГО - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ
«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу-це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця,в яку народ складає і своє довге життя, і свої сподівання, розум, досвід і почування…» - такими словами визначив Панас Мирний у свій час роль мови в житті народу. З тих пір минув не один десяток літ, та значення мови не зменшилось і в наші дні. І кому ж, як не нам, учителям-словесникам, належить, у першу чергу, докласти чимало зусиль, щоб наші діти зростали гідними українцями, які б понад усе цінували цей найкоштовніший скарб-рідну мову. Серед найдорожчих і найсвятіших традицій, які роками напрацьовувались у ЗОШ І-ІІІ ст. с.Лисівці чи не найціннішою стала традиція вшановування рідної української мови. Конкурси, виставки, концертні програми, вікторини, інсценівки, тематичні лінійки відбуваються упродовж тижня. Цьогоріч найважливішою подією Тижня мови стало тематичне свято (літературно- музична композиція) «Рідне слово, світи в нашім домі!» Ведучі його (учні 10 кл. – М.Брода, С.Вербіцький) ще раз наголосили на тому, що мова-це великий дар природи. І в кожного народу вона своя. Ми, українці, створювали свою мову віками. І витворили одну з найбагатших і найпрекрасніших слов’янських мов. Учні з душевним трепетом у голосі звертались до присутніх із закликом любити, вивчати і поважати рідну мову. Зга-
дувались і найдавніші перлини народної творчостіприслів’я та приказки. У виконанні ансамблю дівчат 7-А класу (Ю.Семенчук, М.Білик, І.Школової, Т.Чепиги, Г.Павлик) прозвучала пісня «Вивчайте, любіть рідну мову!».
Учні 11 класу (В.Боднар, О.Данчак, П.Попіль, В. Бризіцький) інсценізували оповідання П.Столярчука «Чия мова найбагатша?» й ще раз довели, що серед інших мов, ніби запашна квітка в чудовому букеті-українська мова. Адже це мова незрівнянного сміхотворця І. Котляревського, мова геніального поета Т. Шевченка, лірична мова кращої з кращих поетес світу – Лесі Українки, мова нашого філософа-мислителя І.Франка, який вільно володів 14 мовами, проте рідною, а отже, найбільш дорогою, вважав українську. Лінгвістичну гру «Як ми говоримо» було проведено між командами учнів 9 класу. Учасники гри дали зрозуміти, що з того, як розмовляє та чи інша людина, можна зробити висновок про її освітній та культурний рівень. Що культурнішою є людина, то розвиненішою, досконалішою є її мова, багатшим є лексичний запас. Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожен, аби тільки було бажання.
В рамках Тижня рідної мови було проведено літературний вечір «Вогонь її пісень не згасять зливи літ», присвячений 145 річниці від дня народження Людини з великої літери, жінки, яка відважно зі співом на устах ішла проти життєвих бур і негод - Лесі Українки. На фоні ліричних мелодій прозвучали задушевні поезії Співачки досвітніх вогнів у виконанні учениць 7 Б класу (В.Репужинської, І.Волощук, Н.Головацької, Г.Міляр, М.Данилевич, О.Салій, О.Юрчишин, М.Цапяк). Цікавою була інсценівка драматичної картини «У Колодяжному», автором якої є наша землячка Леся Храплива (учні 9-11 кл.). Танцювальна група дівчатп’яти класниць виконала волинський хоровод Веснянка. Отож, не зайвим буде ще раз усім нам згадати рядки з мовних обов’язків громадян нашого суспільства, в яких зазначено: «Нашому поколінню випало складне й відповідальне завдання – відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це-наш історичний обов’язок». Любіть красу своєї мови, Звучання слів і запах слів. Це квітка ніжна і чудова Широких батьківських степів. Всі каравани знайдуть воду В краю пустель і злих негод. Як річка з роду і до родуТак мова з’єднує народ. Марія ДАНИЛЕВИЧ, вчитель-словесник ЗОШ І-ІІІ ст. с. Лисівці
Усі заліщани, волонтери-самооборонівці протягом останнього часу організовують допомогу нашим захисникам , військовослужбовцям. Пожертви склали: жителі Заліщик: Мирослава Іванська – 1000 грн., Микола Смільський – 200 грн., від вдячних заліщан, котрі проживають в місті Філадельфія (США) надійшли посилки. Організатором збору та відправки їх є Мирослава Макух родом із м.Заліщики. Для учасників АТО наші земляки передали: 12 комплектів термобілизни, 4 балаклави, 59 пар шкарпеток, 11 футболок, 4 плащі-накидки, 3 комбінзони, 2 куртки, 10 пар берців, 10 пар рукавиць, 10 пар нижньої
білизни, 6 пар штанів, 8 светрів, 2 куртки, 3 шапки, 10 кровоспинних препаратів. Від асоціації «ІталіяУкраїна-Майдан», волонтерська група м.Боргомонеро надійшла посилка за
u
сприяння уродженця м.Заліщики Романа Сторожука із одягом: 19 камуфляжних форм, 20 термосветрів, штани (10 пар), костюми від дощу (10 штук), окуляри тактичні (10), шкарпетки - анти-
бактеріальні 10 пар, рукавиці - 12 пар. Наш земляк із Канади Юрій Самокішин передав для учасників АТО 20 військових флісових костюмів. Відправлено «Новою поштою» на військовий підрозділ, де проходить службу Володимир Маринюк з с.Буряківки, 11 пар чобіт, набір медикаментів (1000 грн.), 9 шапок, 11 пар рукавиць, уніформу, продуктовий набір харчування. Для організації перевезення до військового шпиталю міста Чернівці нашого військовослужбовця з пораненням витрачено 180 грн. Дорогі жертводавці, котрі допомагають нашим бійцям, ГО «Самооборона Заліщицького району» висловлює вам велику вдячність за виявлений патріотизм та надання цільової допомоги, що сприяє якісному виконанню бойових завдань. Слава Україні! Героям слава! Ігор КОСОВАН, Павло ЛЕСЮК Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО, Андрія ПРОЦЮКА
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Різке потепління, яке завітало в наші краї, несе в собі приховану небезпеку. Здається, не так давно дошкуляли тріскучі морози, внаслідок чого на наших річках утворилась товща льоду до 50 см, руйнівна сила якого дуже велика. При кожному збільшенні рівня води на 1 метр його руйнівна сила збільшується вдвічі. Наше звернення до жителів району, які проживають поблизу річок Серет та Дністер. Заліщицький РВ УДСНС попереджає та застерігає бути вкрай обережними під час проходження весняного льодоходу та повені. Просимо оглянути свої приватні «володіння», а цінні речі забрати у безпечні місця. В разі виникнення надзвичайних ситуацій звертатись за телефоном 101. Андрій ПАЧВА, начальник Заліщицького РВ УДСНС України
№ 13-14 (8445) u
5
НА НИВІ ОСВІТИ
u
Розпустили кучері дівчата, Ще й підвели брови для краси. Тільки ти роби, як вчила мати, Не обрізуй русої коси. Здається, зима вже поволі здає свої права, нема таких морозів, повесняному гріє сонечко. Такої чудової зимової пори, на свято «Стрітення»
в Устечківській школі пройшов веселий конкурс для дівчат «Коса – дівоча краса» Педагог-організатор С.В.Кукало запропонувала цікаві конкурси, у яких брали участь всі бажаючі від другого класу по одинадцятий. Наші красуні демонстрували цікаві зачіски розказували вірші, виконували пісні, тан-
У народному домі с.Хартонівці відбулися розколядини, які поєднали з днем Валентина, що проходив під назвою «Любові найвищі почуття». У першій частині фольклорно-етнографічного свята вокальний ансамбль «Оксамит» показав різдвяне дійство «Ходіння з козою», яке відтворено в сучасному стилі. У той день так не хотілося прощатися з колядою, але на порозі своєї черги чекає красуня Весна, яка зачаровує своїм теплом, красою, новими знайомствами, почуттями. Тому друга частина дійства була присвячена коханню. Хлопці у віршах
признавались дівчатам в любові, стоячи на колінах і дарували їм квіти. Як романтично! А наймолодші красуні Хартоновець виконали пісню «Любий, кохай мене», вручивши юнакам валентинки. Жартівливими сценками та кружлянням вальсу зачаровували присутніх своїми талантами студенти вищих навчальних закладів. На завершення всі учасники дійства звернулись до одосельчан із надією, що: Село було і буде жити, Бо є у нас кого любити. Пісня «Село моє» була чудовим довершенням цього свята. Сільський голова Л.Ф.Гарвасюк, дякуючи
цювальні композиції. А оцінювали конкурсанток члени журі - 7-го класу Іван Сасовець, учні 9-го класу Олег Лазар та Назар Сипень. Перемогла дружба. Всі гості та учасники заходу були задоволені і під враженням закінчили свято «Стрітення». Галина БУРТНИК, учениця 9 класу Устечківської школи, лідер учнівського самоврядування
всім, звернулася до молодих із закликом: «Бережіть свої звичаї і традиції», а наймолодшим учасникам побажала бути здоровими і любити свою Батьківщину». Любов Федорівна завжди готова допомагати закладам культури в матеріальному оновленні їх, за що жителі села Хартоновець щиро їй вдячні. А завідувач народного дому села Хартонівці свою подяку адресує всім учасникам свята – за їхню активність, а найголовніше за єдність. Галина ГАРМАТА, завідуюча народним домом с.Хартонівці
16 лютого відзначив свій день народження самооборонівець, волонтер, керівник штабу національного спротиву Ігор Володимирович КОСОВАН. З цієї нагоди сердечно вітаємо Вас, шановний імениннику! Нехай доля шле Вам добро і щастя, міцне здоров’я та достаток, а віра, надія та любов будуть вірними супутниками на життєвому шляху. Нехай тепло і затишок родинної оселі надійно захищає Вас від негараздів, а в майбутньому чекає ще багато наповнених корисними справами і земними радощами років. Хай Вам завжди посміхається доля, Несуть тільки радість з собою роки, Хай щастя й здоров’я не зрадять ніколи, Хай збудуться мрії, бажання, думки. Наснаги трудової – без ліку, пошани й добра – від людей, Щасливого й довгого віку бажаємо Вам у цей день! З повагою – члени ГО «Самооборона Заліщицького району»
15 лютого, у день одного з найбільших християнських свят Стрітення Господнє, відзначив день народження голова Винятинської сільської ради Ярослав Васильович ТИМОФІЙЧУК, людина, яка на своєму місці працює для добра народу, сумлінно виконуючи свої обов’язки. Шановний Ярославе Васильовичу! Бажаємо Вам міцного здоров’я, довголіття і благополуччя, незгасаючої активності у справах. Нехай доля буде прихильною до Вас, щедрою на успіхи, а супутниками будуть непохитна воля і оптимізм. Нехай Господь Бог освячує Ваші життєві дороги, а Матінка Божа охороняє Вас і Вашу родину від негараздів. Многая і благая літа. Громада села Винятинці
СПОРТ
Петро Бадло належить до когорти футболістів, які створили себе самотужки. Він тривалий час хапався за кожну нагоду закріпитися у великому футболі й, нарешті, знайшов себе, – нічого, що не на рідному Тернопіллі, не в Україні, а в далекому Казахстані. Батьківський будинок Петра Климентійовича Бадла у смт. Товсте розташований поряд із селищним стадіоном, на якому минуло дитинство майбутнього футболіста. Доля розпорядилася так, що сусідом хлопця був колишній футболіст тернопільської «Ниви» Василь Івегеш, який створив дитячу команду, тренував її, а потім допоміг Петрові Бадлу та його братові Ігореві вступити до Львівського фізкультурного ліцею. На новому рівні П.К. Бадло як футболіст дебютував у 1993 році в складі команди «Дністер» (Заліщики), провів два з половиною сезони, пройшовши шлях від юного дебютанта до гравця основ-
ного складу команди. Грав переважно на позиції опорного півзахисника. Згодом отримав запрошення від чортківського клубу «Кристал», який виступав на той час у першій лізі чемпіонату України. У 1996 році Петро Бадло залишив цей клуб на певний час та захищав кольори команди «Покуття» з Коломиї, згодом повернувся у Чортків. Також пробував свої сили у складі вищолігової «Ниви» (Тернопіль), однак закріпитися у команді не зміг, не зігравши у складі тернополян жодного мат-
чу. До Казахстану Петра Бадла покликав колега, світлої пам’яті Петро Дідик. Петро Климентійович був упевнений, що все вдасться, оскільки дуже хотів стати гравцем команди «Тобол». І справді наш земляк залишився у цій країні на 14 років. За цей час Петро Бадло чотири рази ставав чемпіоном цієї держави, один раз підняв над головою Кубок а тричі – Суперкубок Казахстану, також був капітаном у клубі "Актобе", а в 2013 році УЄФА визнало його найкращим гравцем місцевого чемпіонату. Повернувшись на Тернопілля, з користю застосував отриманий досвід, працюючи до недавнього часу тренером тернопільської "Ниви", приклав багато зусиль, щоб команда продовжила виступати у першій лізі, проте, на жаль, це не вдалося. Тернопільську «Ниву» розпустили, а гравцям роздали документи, щоб вони отримували статус вільних агентів і могли далі вирішувати питання щодо продовження своїх виступів у нових клубах. Підготувала Світлана ДУТЧАК
Важка недуга спіткала відомого тернопільського письменника, журналіста і краєзнавця, головного редактора журналу “Літературний Тернопіль”, заслуженого діяча мистецтв України Богдана Мельничука. Після встановлення діагнозу він змушений був розпочати тримісячне терапевтичне лікування онкологічної хвороби, вартість якого – 60 тис.гривень. Потім його очікує операція в Національному інституті раку (м. Київ) і продовження терапевтичного лікування, на що теж потрібні гроші. Творчі працівники району просять в усіх небайдужих матеріальної допомоги для свого колеги, адже потрібних коштів у Богдана Мельничука немає. Телефон Б. І. Мельничука – 0672234108. Номер його картки у ПриватБанку – 5168 7572 2946 8790.
Славний козацький ювілей відзначає в ці дні заступник головного лікаря Заліщицького центру первинної медико-санітарної допомоги Василь Михайлович ШТИПОВАНИЙ. Хтось у таку пору ностальгійно сумує від усвідомлення того, що прожито уже 60. А наш Василь Михайлович пофілософськи сприймає світ і пишається тим, що чесно і справедливо пройшов цей прямий відрізок шляху. В житті він – оптиміст, завжди готовий прийти на допомогу іншим, щирий, турботливий, за те й поважають його і в унісон всі бажають: Хай доля дарує добро і щастя, міцне здоров’я, море благ людських! А щедрі дні, мов рушники квітчасті нехай ще довго-довго стеляться до ніг. Щастя Вам, злагоди, чудового настрою, родинного затишку, сімейного порозуміння. І нехай в душі Вашій квітує завжди літо, якщо ж осінь – то тільки золота, хай зігрівають Вас любов’ю на многії і благії літа! З повагою – колеги Заліщицького центру первинної медикосанітарної допомоги
18 лютого свій щедрий ювілей відзначає Любов Петрівна КУДИБІНА із Заліщиків. Дорогій матусі і бабусі засилаємо найщиріші слова любові, вдячності, поваги і шани, бо для нас матуся – це найкраща й найрідніша людина, яка завжди в турботах про нас, про наше затишне сімейне гніздечко, де кожному почувається добре і спокійно, бо поруч з нами вона – мати. Літа минають, а ненька наша завжди красива і світла, бо є в неї ми. Дорога наша ювілярко, наша мила і люба, найкраща у світі. Бажаємо щастя, даруємо квіти, щоб сонце і зорі плекали тепло і щоб завжди здоров’я у Вас було. Щоб смутку не знали, ми просимо долі, добра й радості, рідна, доволі, бо людям для щастя багато не треба – родинного затишку й мирного неба. Спасибі, що життя дарували, спасибі, рідненька, що Ви нас навчали, за вічну турботу й бажання добра, хай серце ще довго у грудях палає, живіть на радість усім нам багато літ і нехай Господь тримає Вас під своєю опікою. З любов’ю – син Роман, дочка Іра, внуки Роман і Славік, чоловік Микола
№ 13-14 (8445)
6 За небо високе над полем пшениці І Тризуб як волі вінець Я дякую щиро, а не для годиться Тобі, о безсмертний Творець! збірки фотографії і, звичайно, ноти... І все ж без державного заохочення в нашого музичного і культурного простору просто немає шансів розвиватись і витримувати конкуренцію із зарубіжним засиллям. Поява нотного збірника, пісенника, критичної розвідки, цікавого музичного огляду, або звучання пісні в теле- чи радіоефірі – це не завжди відображення зацікавленості публіки чи «потрапляння в формат», це також результат наполегливої роботи промоутерів артиста, митця, його музична репутація і медійна вага. Але в
початку 2016 року побачив світ виданий у Каневі за сприяння міжнародного літературномистецького журналу «Склянка Часу» черговий випуск альманаху «Октава», який є альтернативним музичним виданням на теренах України. Як зазначає у передньому слові його упорядник Ірина Апалькова, хормейстер, авторка книжок «Хорознавчий лексикон», «Канівські хорові традиції», багатьох музикознавчих нарисів та статей, «у такий складний час дуже важко розвивати та вдоско-
На
налювати будь-які творчі проекти. Але слід сприяти збереженню набутого досвіду, тих цінностей, котрі створені талановитими представниками музичної когорти нашої країни. «Октава» адресована широким колам шанувальників животворного джерела музичної та пісенної творчості. До уваги читачів – ексклюзивні інтерв`ю, нариси й розвідки про творчість корифеїв та сучасних українських митців, зокрема виконавців, композиторів, у тому числі композиторів-аматорів, здобутки самодіяльних і професійних колективів – розмаїття культурного життя України. Залишаючись довідково-дослідним форумом, альманах водночас покликаний поширювати музичні знання та популяризувати сучасну музичну творчість. Аналізуючи зміст «Октави», слід сказати, що у цьому випуску мова йде про професіоналів, які своїм ентузіазмом намагалися зробити більше у
житті, ніж від них вимагалося. Так, професійні артисти і педагоги з Хмельниччини Євген і Вадим Гжегожевські започаткували музичні фестивалі (матеріал Михайла Кульбовського, м. Хмельницький), джазовий піаніст і викладач Ярослав Гринишин із Тернопільщини розробив методику викладання джазової імпровізації в музичній школі, пише цікаву музику (інтерв’ю Оксани Дяків, м.Заліщики), криворізький рок-музикант Андрій Комісаренко став викладачем кафедри філософії, щоб займатися філософськими проблемами музики і музичного мислення, Іван Бідак, диригент хору з Харкова, виховав цілу плеяду співаків (Ірина Апалькова, м. Канів) і так далі. Великим плюсом збірника є посилання на Інтернет-сайти та адреси, на яких можна послухати чи подивитись доробок представлених музикантів. Також збагачують зміст
нашій країні фактично відсутні медіа можливості для розвитку української музики. Тому значення виходу чергового випуску музичного альманаху «Октава» важко переоцінити, адже він про фахівців, яким доводиться самим створювати власний творчий простір, самореалізовуватись, займаючись улюбленою справою. Крім паперового видання, альманах «Октава» вийшов електронною книгою і поширюється в Україні та на іноземних ресурсах Amazon.com, Barnes and Noble, Tunes Dobra Book (США) тощо.
О краю мій, колиско солов’їна, Люблю тебе, не можу не любить. Куточок ти моєї України, В моїй ти долі завше будеш жить.
В мені схрестились смуток і недуга. Та я живу і подумки лечу… В тобі я бачу і сестру, і друга. За тебе помолюсь та запалю свічу.
Моє ти місто, Наддністрянський краю! Стежки звивисті, яблуневий цвіт… Я міста іншого не хочу і не маю, І не виходжу із твоїх воріт.
Ти будеш жить! Пишаюся тобою, Людьми твоїми, горами, Дністром, Твоїми успіхами, іноді – тугою. Та бачу тебе лиш тільки за вікном:
О краю мій! Як гарно в світі жити – Церковні дзвони, дорогі пісні. Люблю сміятись, думати, творити – Повірте – прагнеться цього мені.
В тобі живу, допоки буду жити, Тобі завдячую усім, що маю я, Бо можу ще сміятись і творити, Моя колиско, доленько моя!
А хмари пливуть небесами, Зупину нема ні на мить, Впадуть десь рясними дощами, Щоб землю святую скропить. Ті хмари пливуть небесами, Нагадують нам кораблі.
Вони не прощаються з нами, Людьми, що живуть на Землі. Вони повертаються знову, Купчасті хмаринки мої, Несуть вони світу обнову – Життєві краплини свої.
Віктор ОХ, музикант і композитор ПРИМІТКА. До речі, шанувальники мистецтва Заліщанщини можуть ознайомитись із музичним альманахом «Октава» у Заліщицькій районній бібліотеці.
Їх поглядом я проводжаю І кличу: «Вертайтеся знов!» Над світом хмаринки кружляють Як вічний небесний покров. Антоніна ПОЛОТНЮК
За шепіт колосся, коханої очі, За мудреє слово пісень, За мить, що натхненням озорена творчим,
І Що думав він, коли дививсь на Бону*, Чиє обличчя час не поберіг? Що меч чужий зламавсь об нашу мову, Бо мова — то народу оберіг? А як хрестів камінну бачив лаву На П’ятницькім**, де козаки лягли, Про славу думав він чи про неславу? Чи просто вигнав кіз з-поміж могил? Чи крем’яніло серце, а чи м’якло? Коли і де Варнак з ним говорив?
Я Господу вдячний щодень. За щастя солодкі тремткі поцілунки І навіть за чисту сльозу, – За все, що я маю і в свята, і в будні, Подяку складаю свою. Не завжди відсіяти можу полову,
(Триптих) ...Жбурляла осінь в груди листям шпарко, І був Тарас таким ще молодим... ІІ Слабкі духом Можуть здобути силу, Сильні – Зміцнити її, Низькі вдачею, – Випрямитися Над єдиною Після Біблії Книгою Такої великої, Життєдайності – Над «Кобзарем» – Якщо, звичайно, Захочуть цього.
Водою згасити
вогонь… Та кожен свій вчинок і кожнєє слово Звіряю із Словом Його. Бо знаю: час прийде, Господь запитає, Як день проминав мій при дні, Вдивляюсь з молитвою в небо безкрає, І легко так жити мені.
ІІІ «Будеш, батьку, панувати В кожнім домі, в кожній хаті», – Так ми думали колись. Та, неначе чорні хмари, Інші плани в яничарів... «Підлий Юдо, схаменись», – Мо’, сказав би ти, Тарасе, Якби глянув на людців, Вдарив громом з-під кошлатих Або знову б занімів... *Бона – замкова гора у Кременці. **Йдеться про П’ятницький цвинтар у Кременці Богдан МЕЛЬНИЧУК, письменник, редактор, краєзнавець, м. Тернопіль
Долав усе – пороги й капкани, І заздрість чорну, і тенета… Затерлись в моїй пам’яті з війни Хрестаті танки й блиск багнетів. Бо не війна – життя мого канва, І не лукавство «щирих друзів»… Любов’ю зрошена зелен-трава, Що буйноцвіттям пахне в лузі,
Коханням жінки, долею дітей, Молитвою до Спаса-Сина… За ними шана світла від людей, Що з муки й горя воскресила… Стою на березі… Дністер-ріка Колише хвилею у берег… За нею – вік… Моя хода легка – Планиди білий квітне терен.
В травневій склянці теплої грози Пливе мій край понад Дністрові води, Сріблить кришталь дитячої сльози – Найвище диво матінки-природи.
А жайвір зіркою у небозвід – Застиг в зеніті на цимбалах вітру, Пісенний шле з висот усім привіт, Для червня вже настроює він цитру.
Корона неба – кухоль голубий – Цвіте волошками на горизонті, Йому від спеки стрімко голуби Несуть черемхи ароматний зонтик.
Та бризнув промінь сонця зусібіч, Відбився перлами на квіти й трави. І висохла сльоза з дитячих віч – Ліси чарують Мавки і купави.
Дуга веселки – кольоровий міст Від засіву весни у жнивне літо, Тополя виколихує свій зріст У розмаїтті музики і квітів.
А місто сушить вулиць рушники, Заліщики – на трасі в тепле літо... ...Злітають птиці з отчої руки, Коли сини атлантами у світі. Петро МЕЛЬНИК
Стою на березі… Тече ріка, Що плеще хвилею у берег. За нею – вік: моя хода важка, Гірка й терпка, неначе терен. Крізь війни й горе, крізь життя хода, Де сіяв Слово – зерня мови… Ішли дощі, із гір текла вода, І верші клали людолови.
Світ жорсткий і жорстокий, Не легкий і святковий: Горизонти розбиті, Від крові пурпурові… Усвідомити складно – Двадцять перше століття! Плаче дощ безпорадно Над поблідлим обличчям…
Українська земля лемешами від «градів» поорана. Її грудки від крові масні… Але ні! Не подолана! Впав солдат… Мати Божа схиляє над тим, хто на чатах, покров… Кулі посвист– Проростає крізь гільзи й осколки вселенська любов… Біль обпік юні груди… Очі дивляться в простір… Українські сини не впокорені силою мороку. Зупиніть війну, люди! Їх чуби пахнуть потом, боями, вогнями і порохом. Але янголи босі у них за спиною стоять – Ворог в бій іде вперто, Легкокрила опіка, Господня підтримка і рать. Жертв, руїн йому мало! Над розтерзаним світом зоря Вифлеємська зажевріє. На межі життя й смерті У сирітських очах поміж сліз, втрат, поранень надія є! Україна постала!.. На вівтар Україна жертовно поклала життя, Оксана ДЯКІВ Щоб без Ірода долі дітей повести в майбуття!..
№ 13-14 (8445) u
7 u
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Починаючи з 2015 року, «МРІЯ Агрохолдинг» інтенсивно здійснює закупівлі сільськогосподарської техніки, розширюючи власний технічний парк. «МРІЯ» відновила співпрацю з лізинговими компаніями, уклавши нові лізингові угоди на суму понад 4 млн дол., а також самостійно придбала техніку вартістю понад 3,7 млн дол. У 2016 році Компанія має наміри й надалі поповнювати свій парк сільськогосподарської, логістичної, спецтехніки і транспорту та планує виділити на закупівлю нових одиниць техніки близько 10 млн дол. Так, вже у січні Агрохолдинг уклав договір з одним із найбільших постачальників техніки – ТОВ «Торговий дім “Агроальянс”» – на поставку 10 нових гусеничних тракторів CASE
Quadtrac 500 загальною вартістю 3,2 млн дол. Закупівля здійснюється частково на умовах лізингу терміном на 23 місяці. Операційний директор Компанії «МРІЯ Агрохолдинг» Віктор Кухарчук так прокоментував придбання нової техніки: «CASE Quadtrac 500 – один з найкращих варіантів сільськогосподарської техніки на сьогодні. Ці трактори вигідно відрізняються тим, що вони на гусеницях, а не на колесах, тобто в них менша ширина, краще зчеплення, нижче розташований центр ваги. Ми викорис-
КРЕДИТНА СПІЛКА НАДІЙНІСТЬ. ДОСТУПНІСТЬ. ЗРУЧНІСТЬ. ШВИДКЕ ОФОРМЛЕННЯ КРЕДИТIВ З АЛ УЧ Е НН Я ДЕ П ОЗ ИТIВ Н А В И Г IД Н И Х У МО В А Х Наша адреса: м.Заліщики, вул.В.Стефаника,4 тел.(03554) 2-16-82; тел./ факс 2-22-06. Ліцензія серії: АЕ №287554 від 14.01.2014р.
Продам квартири в новобудові м.Заліщики. 4, 3, 2, 1 – кімнатні, різного планування та площі. Наявні вода, газ, світло, каналізація. Будинок зданий в експлуатацію в кінці 2015 року. Ціна від 300 у.о. за кв.м, можливий торг. Тел. (03554) 4-10-70 або моб. 068 625 22 33. В селі Торське продається житловий будинок з усіма зручностями. Звертатися за тел. 097 216 27 67 або 095 442 96 29. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №280068 на прізвище Рівний Василь Іванович, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №280067 на прізвище Рівна Ганна Іванівна, вважати недійсним. Втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №047486 на прізвище Рівний Іван Васильович, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на землю серії ТР №054931 на прізвище Йосифович Антон Антонович, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на землю серії ЯА №718866 на прізвище Солодяк Антоніна Олександрівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на землю серії ТР №033627 на прізвище Гавриш Ганна Дмитрівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на землю серії ІV-ТР №014653 на прізвище Міляновська Магдалина Василівна, вважати недійсним.
«К О Л О С»
- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці kolosgazeta2015@gmail.com Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.
товуватимемо їх у тих районах, де переважає горбиста місцевість, є багато схилів, відповідно, звичайним тракторам на колесах там справлятись було б набагато важче». Регіональний директор ТОВ «Торговий дім "Агроальянс"» Віктор Черняк зазначив, що успішна співпраця з Агрохолдингом «МРІЯ» у поставках запасних частин і сервісному обслуговуванні дозволила компанії «Агроальянс» виступити постачальником високопродуктивної техніки CASE IH – тракторів серії Quadtrac. «Впевнені, що трактори будуть відповідати високим вимогам в будь-якій технологічній операції, а ми в свою чергу завжди готові надати сервісну підтримку і консультацію максимально швидко та якісно», – підкреслив Віктор Черняк.
Втрачений державний акт на право власності на землю серії ЯА №281069 на прізвище Гевик Ганна Дем’янівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на землю серії ЯА №281077 на прізвище Гевик Ганна Дем’янівна, вважати недійсним. Втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №047002 на прізвище Ніберкаль Ярослав Васильович, вважати недійсним. Втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №047387 на прізвище Глова Ганна Миколаївна, вважати недійсним. Втрачений майновий сертифікат №018453 на прізвище Григоришин Ганна Тимофіївна, вважати недійсним. Втрачену картку серії UAD №0000027459000 для цифрового тахографа (на вантажну машину), яка дійсна до 18 грудня 2019р. на прізвище Романко Андрій Петрович, вважати недійсною. Чистимо замулені криниці за новою технологією. Викачуємо мул до твердого дна. Тел. 096 2018 422 або 099 2081 025. Надруковане оголошення в газеті «Колос» про те, що: «Литячівська сільська рада розшукує спадкоємця (або власників) зернового складу, який раніше належав колишньому колгоспу ім.Лесі Українки вважати недійсним.
РЕМОНТНІ ПОСЛУГИ
*ЗНИЖКИ на роботу+матерiали. Ремонтнi послуги будь якої складностi. Перепланування, пiдвiснi стелi, гiпсокартон. Опалення, тепла пiдлога, водопровiд, каналiзацiя. Плитка, стяжка, штукатурка, шпаклiвка, сантехнiка, электрика. Балкони пiд ключ. Доставка матеріалiв (098)0541960, (066)7215631 *ЗНИЖКИ на роботу+матерiали. Покрiвельнi роботи пiд ключ. Мансарднi дахи. М"яка покрiвля, металева, битумна, полiмерна, керамiчна черепиця. Облицювання, утеплення будинкiв, квартир. Сайдiнг, фактурна штукатурка, короiд, термопанелi. Доставка матеріалiв (098)0541960, (066)7215631 *ЗНИЖКИ на роботу+матерiали. Будiвництво- будинки, прибудова, павiльйони, гаражi, навiси, альтанки.Банi, басейни. Ворота,, паркани будь якої складностi. Доставка матеріалiв(098)0541960, (066)7215631
Наш р/рахунок 26004198767 у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ), МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. та Свідоцтво про держреєстрацію юридичної особи до ЄДР № 16491200000000354. Наклад 2900 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090
ПРОКУРАТУРА ІНФОРМУЄ
Військова прокуратура Львівського гарнізону задокументувала факт вимагання та одержання неправомірної вигоди у сумі 200 доларів США інспектором прикордонної служби Мостиського прикордонного загону Військовою прокуратурою Львівського гарнізону Західного регіону України спільно з оперативними співробітниками Управління СБ України у Львівській області, в рамках контролю за вчиненням злочину по кримінальному провадженню за оз-
наками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, задокументовано факт вимагання та одержання інспектором прикордонної служби 2 категорії ВПС "Краківець" Мостиського прикордонного загону Західного регіонального управління ДПС України прапорщиком З. неправомірної вигоди у розмірі 200 доларів США від громадянки України за нестворення штучних перешкод при ввезенні на територію України транспортних засобів з Рес-
публіки Польща. Під час проведення обшуку неправомірна вигода виявлена та вилучена у повному обсязі. Прикордонника затримано у порядку ст. 208 КПК України. Йому повідомлено про підозру у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. Вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу. Прес-служба військової прокуратури Західного регіону України
В м.Заліщики по вул.Зеленогайська продається приватизована земельна ділянка. Тел. (067) 924 19 36.
У с.Торське по вул.Біла продається житловий будинок. Є літня кухня, підвал, гараж, 0,30 га городу. Тел. 4-15-50 або моб. 067 76 76 091.
Продається половина двоквартирного будинку в м.Заліщики по вул.С.Крушельницької,2б. Тел. (067) 924 19 36.
У м.Заліщики, вул.Кооперативна,18 (масив «Сонячний) продається 3-кімнатна квартира на першому поверсі, житловою площею 49 кв.м. Ціна договірна. Тел. 067 45 78 339.
Оголошення про намір передати в оренду майно спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Заліщицького району, щодо якого надійшла заява. Назва органу управління – виконавчий апарат Заліщицької районної ради. Орендодавець – Заліщицька районна рада. Дані про обєкт, щодо якого надійшла заява про оренду: Балансоутримувач: Комунальний заклад Заліщицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги. Код ЄРПОУ 38044036, м. Заліщики, вул. Ст. Бандери,66 Наіменування обєкта - нерухоме майно – частина нежитлового приміщення. Загальна площа- 21.1м. кв. Місцезнаходження обєкта оренди – с. Бедриківці, вул. Центральна,5 (будинок фельдшерсько-акушерського пункту) Заліщицького району. Вартість майна за незалежною оцінкою - 21050.00грн. без ПДВ станом на 01.02.2016р. Максимально можливий строк оренди – 5 років Мета використання – розміщення стоматологічного кабінету. Заяви про оренду зазначеного обєкта приймаються протягом 10 робочих днів після опублікування оголошення за адресою: м. Заліщики, вул. С.Бандери, 15Б., каб.№ 40. Додаткова інформація за тел (03554) 2-17-99.
У м.Заліщики, по вул.Стуса, 15 продається приватизований житловий будинок з земельною ділянкою. Тел.: 0974622372. В м.Заліщики по вул.Стефаника,54 продається кам’яно-цегляний будинок (35 кв.м). Є три кімнати, вода, газ, кахельна піч, підвал. Можлива добудова. Є заїзд і місце на грядки. Ціна договірна. Тел. 066 578 4549. В с.Зозулинці продається господарство (площа 0,70 га). Вигідне розташування, на березі р.Дністер. Є особняк, комора, криниця, стайня, стодола, два підвали. Величезне подвір’я із заїздом та город. Ціна договірна. Тел. 066 578 4549. Продається житловий будинок у м.Заліщики, вул.Поповича,10, кв.3 (біля універмагу), загальною площею 70 кв.м. Є дві великі кімнати, кухня, ванна, туалет, індивідуальне опалення, підвал, дві допоміжних будівлі. Ціна договірна. Тел. 096 784 78 66.
ПРОДАЮТЬСЯ КВАРТИРИ, ПЛОЩЕЮ 95 КВ.М В НОВОЗБУДОВАНОМУ ЖИТЛОВОМУ БУДИНКУ В МІСТІ ЗАЛІЩИКИ ПО ВУЛ.С.БАНДЕРИ,112 Д. ТЕЛ. 096 232 61 13.
ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ: Ольга МЕЛЬНИК......................................2-18-69 Ірина ІВАНСЬКА, Світлана ДУТЧАК, кореспонденти..........................................2-11-42 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент.................................. 2-12-43 Бухгалтерія..................................................2-11-42
Редактор О.І. ДЯКІВ Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.
Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Василя ЛЕСИНА, 31, тел. 54-45-46, 54-45-62). Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА.
№ 13-14 (8445)
8
2016 році місто Заліщики відзначатиме 250-річчя отримання Магдебурзького права (вільного самоврядування). Якщо перегорнути сторінки нашого літопису, то за часів Польщі земля, на якій виникли Заліщики, перейшла у власність магнатів Любомирських, від них – до краківського каштеляна Станіслава Понятовського. У 1766 році Заліщикам було надано Магдебурзьке право, а з 1774 року – статус повітового міста. Відповідно на гербі міста можна було побачити ратушу, а над нею єдинорога – символ мужності та військової відваги. Нещодавно, в рамках підготовки до ювілейної дати, у Заліщицькій міській раді при міському голові Аллі Квач відбулося засідання робочої групи, у якій взяли участь: Михайло Бандрівчак, заступник міського голови з гуманітарних питань, Богдан Навольський, заступник з питань діяльності виконавчих органів, Андрій Коцюбійчук, секретар міськради, Ірина Вітюк-Заваринська, юрисконсульт,
У
ніципальна лабораторія ідей» – створення платформи (дискусійного майданчика) для зустрічей та обговорення нових думок щодо поліпшення життя міста, забезпечення комфортного простору для роботи Центру надання адміністративних послуг. «Переконана, що міський голова повинен діяти як складова частинка громади, зауважила Алла Василівна. – Щоб реалізувати певний проект, має бути належна співпраця між громадою, владою та бізнесом. Необхідно сформувати команду, знайти кошти, спонсорів. Як свідчать дослідження, в громаді 15 відсотків – це піонери, які, що називається, рвуться в бій, 70% – послідовники, а ще 15% – консерватори». Потім очільниця запропонувала присутнім, як зразок дій, дві презентації щодо благоустрою раніше занедбаного парку в Києві
вно залучити до співпраці жителів ближніх вулиць, депутатів, які працюють на округах біля цього місця громадського відпочинку. Учасники наради вели мову про першочергові заходи щодо облаштування антивандальних лавок, столиків, доріжок, ліхтарів, клумб, проведення озеленення, поліпшення стану оглядового майданчика, огорожі, забезпечення парку контейнерами для сміття. Усі заліщани добре знають, якою актуальною є проблема збирання і вивезення відходів у всьому місті, а не тільки у верхньому парку. Тому під час наради було зазначено, що днями директор КП «Заліщицьке міське комунальне підприємство» Петро Рацин та його заступник Адам Хом’як звернулись до підприємців, які мають магазини вздовж центральної вулиці Заліщиків, і запропонували
Міський голова Алла Квач взяла участь у Форумі «Муніципалітети як відповідальні лідери», який відбувся в Києві за участю представників органів місцевого самоврядування з усіх регіонів України. Організатором форуму виступив Центр «Розвитку корпоративної соціальної відповідальності» за підтримки Посольства Королівства Нідерландів та партнерства Western NIS Enterprise Fund. Понад 50 спікерів та 200 представників муніципалітетів обговорювали соціальну відповідальність міст та можливі шляхи для того, щоб зробити міста відповідальними лідерами.
Під час сесій про роль муніципалітетів у боротьбі з корупцією обговорювалися питання громадського бюджетування, електронних закупівель та впровадження електронної демократії, в тому числі системи електронних петицій. Свій досвід і кращі практики на Форумі представили Вінниця, Дніпропетровськ, Івано-Франківськ, Ірпінь, Київ, Луцьк, Львів, Одеса, Суми, Черкаси, Херсон та інші. Кульмінацією заходу стало нагородження кращих проектів муніципалітетів в рамках Конкурсу «Відповідальне місто». Переможцями стали Вінниця з проектом про енергоефек-
u
тивність, Миргород з проектом «Співпраця влади і громади в розвитку велоруху» та Херсон за проект «Муніципальна лабораторія ідей». Попри насиченість програми різними темами й актуальними проблемами, в одному всі експерти були одностайні: з муніципалітетів повинні починатися реальні зміни в Україні. Саме органи місцевого самоврядування мають розпочати реформи, запроваджувати нові практики та створювати такі простори, де людям комфортно жити. Прес-служба Заліщицької міської ради
МИЛОСЕРДЯ
Дуже прошу небайдужих людей допомогти фінансово в порятунку Святослава Івановича Гуменюка із с.Іване-Золоте. У нього гнійна пневмонія «синьогнійка». На лікування вже потрачено 30 тис.грн., призначена операція коштує 16 тис.грн., а ще реабілітація. Виховуємо з чоловіком шестеро дітей. Хто не байдужий до чужої біди – допоможіть. Кошти надсилайте на рахунок Приватбанку 4731217108260090. Мар’яна Палагнюк, прессекретар, Світлана Олейнич, депутат міськради, студентка агроколеджу, а також працівники ЖКП Адам Хом’як та Сергій Гаврилюк, бізнесмен Тарас Навольський, від молодіжної громадської організації «Півострів змін» – Олена Черничук, Костянтин Дунець та ін. Розпочинаючи засідання, міський голова А.В.Квач проінформувала присутніх про свою участь у нараді в Києві, під час якої було розглянуто приклади реалізації різнопланових програм у Вінниці, Миргороді, Херсоні та інших містах України, залучення влади, громади, керівників приватних структур для поліпшення як інфраструктури, так і життєвого мікроклімату в цих населених пунктах. Так, скажімо, у Вінниці реалізовується проект щодо системного підходу до питань енергоефективності («Європейська енергетична безпека»); у Миргороді – програма співпраці влади та громади щодо розвитку велосипедного руху; в Херсоні діє «Му-
за участю усіх перелічених вище сторін, а також експертів, проведення там систематичних толок, встановлення іменних споруд (наприклад, лавок, майданчика) тощо. Бізнесмен Тарас Навольський продемонстрував учасникам презентацію про облаштування громадських парків у Канаді, Львові та Харкові, цікавих атракціонів на їхній території. Щоб підготувати, як задумано, Молодіжний парк у Заліщиках до ювілейного святкування 250-ліття Магдебурзького права і Дня міста, учасниками робочої групи було подано ряд пропозицій щодо його благоустрою. Так, Сергій Гаврилюк запропонував розділити парк на функціональні зони, зокрема для відпочинку дітей, їхніх батьків, дорослих, людей похилого віку, занять спортом, у тому числі облаштування столів для шахів та шашок, тенісу, фізкультурного майданчика, а ще – трьох вбиралень. Планується створити візуальний проект Молодіжного парку, акти-
придбати естетичні урни для сміття. Перша партія у кількості 10 штук уже встановлена. Робота триває. Також на ініціативній зустрічі в міській раді йшла мова про активізацію роботи майстрів верхнього та нижнього парків, які працюють у штаті КП «Заліщицьке міське комунальне підприємство», надання їм допомоги щодо збирання і вивезення торішнього листя, іншого непотребу з парку, організацію громадських толок, співпрацю із закладами харчування та відпочинку, які розташовані поблизу. Мова також ішла про забезпечення патрулювання парку поліцією, особливо у вечірній час. Таким чином, під час наради прозвучало багато цікавих і слушних думок. Завдання поставлене. Зрозуміло, що тепер його необхідно реалізувати, забезпечити коштами, залучаючи, як сказано вище, і владу, і громаду, і бізнес. Оксана ДЯКІВ Світлина Ігоря ІВАНСЬКОГО.
u
ІЗ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ
У загальноосвітній школі I-III ступенів с. Поділля відбулася посвята фігури Божої Матері та ангеликів. Цей духовний куточок приурочений Героям Небесної Сотні, які боролися за Українську Самостійну Соборну Державу – дарунок від шкільного вертепу, який зібрав кошти під час різдвяних колядок. Керівник танцювального гуртка Ярослав Торський зорганізував дітей на коляду, учасниками якої були учні 6-9 класів. На посвяченні куточка були присутні батьки, вчителі, учні, жителі села, церковний хор, отець Михайло Бубнів. На цьому святі духовності щиру молитву до Господа підносили спільно дорослі і малі за здоров'я і мир в Україні. Сьогодні складаємо щиру подяку з побажаннями міцного здоров'я учням, які брали участь у вертепі, а також керівнику танцювального гуртка. Щоранку учні школи починають свій день молитвою перед фігурою Божої Матері. Ганна БУРДЯК, педагогорганізатор школи с. Поділля Колектив працівників Заліщицької ЦБС висловлює найщиріші співчуття завідуючій Хмелівською бібліотекою-філією Ользі Юліанівні ДОБРЯНСЬКІЙ з приводу смерті її батька – Юліана Михайловича. Розділяємо горе нашої колеги і нехай покійному буде Царство небесне і вічная пам’ять.