Газета "Колос", № 19-20 від 11 березня 2016 року by Олександр Хомишин

kolosgazeta2015@gmail.com

Інтернет-версія: http://zal.te.ua/

СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року

№ 19-20 (8451) Цiна вроздрiб - 2 грн. u

ФОТОАНОНС

Сердечно вітаємо з професійним святом! В Україні професія землевпорядника завжди користувалася повагою, тому що вона присвячена безцінному скарбові країни - її землі. Фахівці стежать за тим, щоб земля використовувалася раціонально й ефективно. У день професійного свята від чистого серця вітаємо вас і бажаємо успіхів, здоров'я і довгих років життя, мирного неба і вагомої праці на благо України! Іван ДРОЗД, Борис ШИПІТКА, голова голова Заліщицької Заліщицької районної районної ради держадміністрації

Алла КВАЧ, міський голова Заліщиків

Воїни з села Нагіряни Микола Гоменюк, Ігор Форнальський (на світлинах), а також Іван Данилишин, Богдан Буньовський, Іван Сиванич та Микола Швед гідно захищають незалежність України на сході, в зоні АТО. Їх шанують односельці, дорослі й діти, підтримує вся громада. Про справжніх патріотів із с. Нагіряни у місцевій школі відбувся хвилюючий виховний захід. Докладніше читайте на 3 сторінці.

ДОБРІ НОВИНИ

u НАШІ ЗАХИСНИКИ Минула друга річниця від подій на Майдані, після якої розпочалося жорстоке протистояння у зоні АТО, яке триває і до сьогодні. Саме на сході воюють за незалежність справжні патріоти, а серед них – і наші земляки. Нещодавно житель селища Товсте Роман Николяк, ординатор медвідділення другого батальйону 72-ї бригади поділився з нами своїми думками щодо участі у війні. До мобілізації Роман Борисович працював сімейним лікарем у Товстенській районній комунальній лікарні. Маючи почуття високого патріотичного обов’язку, він твердо вирішив іти на фронт.

Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів села Буряківка отримала шкільний автобус на 24 місця з правом перевезення 45-ти людей для організованого підвозу дітей шкільного та дошкільного віку із села Слобідка до ЗОШ І-ІІ ст. с.Буряківка. За ініціативи голови облдержадміністрації С.С.Барни автобус був переданий з балансу Тернопільської обласної ради на баланс відділу з питань освіти Заліщицької райдержадміністрації. Учнівський та педагогічні колективи ЗОШ І-ІІ ст. с.Буряківка, батьківська громадськість сіл Буряківка та Слобідка вдячні голові Тернопільської облдержадміністрації С.С. Барні та голові Заліщицької райдержадміністрації Б.І.Шипіткові за сприяння, уважне ставлення, розуміння проблем та потреб школи у забезпеченні підвозу учнів навчального закладу. (За поданням відділу з питань освіти РДА. Світлина Ігоря ІВАНСЬКОГО.)

ВАРТО ЗНАТИ

Наразі є необхідність замінити тих, хто був мобілізований під час чергової хвилі мобілізації. Водночас чимало з них, зазначає обласний комісар Володимир Катинський, приймають рішення продовжити службу за контрактом. «Після того, як підняли зарплати, для цього є чималий стимул. Солдати отримуватимуть від 7,1 тис грн, офіцери – 10 тис, командири – від 7,7 до 13 тис грн у місяць. Для Тернопільщини це є хороші зарплати», – переконаний комісар. Він додав, що у разі перебування в зоні бойових дій військові ще отримуватимуть додатково 5 тис грн. за перебування у першій лінії оборони або 2,5 тис грн у разі перебування в 2-3 лінії оборони. Також залишається преміювання за знищену ворожу техніку чи підрозділи. «Тобто є серйозна мотивація для служби за контрактом. Цим самим знімає-

ться і соціальна напруга щодо мобілізації, адже чим більший відсоток виконання плану прийому контрактників, тим менший буде план у разі можливої мобілізації. Не виключено, що мобілізацію взагалі не доведеться оголошувати. Власне, армія зацікавлена, щоб у її лавах служили вмотивовані люди. А от осіб, які схильні до вживання алкоголю, однак потрапили у війська під час мобілізації, ми будемо позбуватися. Бо мобілізація, це, м’яко кажучи, – дещо примусовий захід. Ми ж хочемо, щоб люди самі зробили свій вибір і йшли захищати батьківщину», – каже Володимир Катинський. Він додав, що для укомплектування тернопільської військової частини необхідно 1,5 тис контрактників, 300 осіб – у Бережани у батальйон матеріального забезпечення, близько 50 – у бережанський центр зберігання та утилізації радіообладнання, 100 – на військову

базу ПВО у Чорткові. «У разі відсутності житла контрактникам надаватиметься 1,5-2,5 тис грн для винайму квартири, при бажанні вони зможуть жити у казармі на території частини. Також їх буде забезпечено безкоштовним харчуванням», – розповів про ще одну перевагу служби за контрактом комісар області Водночас він додав, що служити за контрактом зможуть лише особи до 42 років, оскільки контракт підписується на 3-5 років, а вік контрактників обмежується 45 роками. Також бажаючі служити за контрактом мають мати повну середню освіту. Виняток складають ті, хто провчилися лише 9 класів, однак мають водійські права категорії С, тобто вміють керувати вантажівками. Водночас для контрактників передбачена можливість безкоштовного навчання у вузі на заочній формі.

- Коли прийшла повістка, я одразу ж зрозумів: необхідно збиратись і їхати на передову. Треба надавати допомогу нашим солдатам, які стали на захист Вітчизни і готові у важких боях пожертвувати навіть власним життям. Інакше не зможу спокійно жити, дивитись у вічі односельцям. Отже, у лютому 2015 року я пройшов навчання у смт. Городок Житомирської області. Це був восьмий випуск військової медакадемії. 360 лікарівкурсантів разом зі мною потрапили до числа військовозобов’язаних під час четвертої хвилі мобілізації і вирушили в зону АТО, – розповідав Роман Николяк. - 10 місяців я перебував у с. Гранітне (Донецька область). Моїми обов’язками було надання першої невідкладної допомоги бійцям під

час поранень, лікування особового складу та мирного населення, співпраця з волонтерами. А тепер допомагаю бійцям у с.Мирне – це 12 кілометрів від передової. Хочу відзначити, що з боку держави ми одержуємо матеріальне забезпечення: літню і зимову військову форму та берці, харчування, медикаменти. Відрадно, що я отримую відпустку кожних два місяці й можу приїхати до рідного дому. Хвилює мене, зрозуміло, що, на жаль, не всі бійці вижили, яким надавав медичну допомогу. Це – мій біль як лікаря. А інша тривога – як патріота – хотілося б побачити в країні результати позитивних змін, а їх немає. На жаль, ми зрадили принципам Небесної Сотні.

Як сказав Михайло Грушевський: «Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна». І сьогодні ми бачимо гірке підтвердження цих слів. Люди втомилися і вимагають змін. Нам потрібен мудрий керівник, який, нарешті, подбає про наше суспільство і кожного громадянина. На завершення Роман Борисович зазначив, що довгоочікуваний мир і спокій в нашій державі настануть, адже за них заплачена надто висока ціна. Я ж побажала своєму співрозмовнику міцного здоров’я та сили з гідністю виконувати свій громадянський та військовий обов’язок. Світлана ДУТЧАК

Щиро і сердечно вітаємо вас із весняним святом – Міжнародним днем прав жінок і миру. Нехай кожен ваш день буде сонячним і радісним, нехай довкола вас панують любов і гармонія, а на вашу честь розквітають квіти й звучить музика. Будьте завжди усміхнені, сповнені надій та оптимізму. Бажаємо вам щастя й миру, міцного здоров’я, здійснення всіх мрій та бажань. Хай у ваших оселях завжди панують злагода і добробут. З повагою - Ірина Навізівська, директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Заліщицького району, Лариса АНОСОВА, голова первинної профспілкової організації

№ 19-20 (8459)

2 u

ФЕРМЕРСТВО: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

ещодавно в Києві відбувся ХХVІ з’їзд АФЗУ (асоціація фермерів приватних землевласників України), на якому із доповіддю-звітом виступив її голова Іван Томич. Його виступ був пронизаний важливістю повернути довіру фермерів до своєї організації, повірити у власні сили і можливості подолання перешкод щодо розвитку фермерського руху в країні, адже побудова нової держави можлива за відродження українського села. Від нашого району на з’їзді фермерів побував голова кооперативу «Ратай», керівник фермерського руху в районі Ігор МАРУСЯК, який по приїзді додому дав інтерв’ю для читачів «Колоса». - Ігоре Михайловичу, з якими враженнями по-

підсобному господарстві, в якому утримує 2-4 корови, сировину, продає її на переробне підприємство. І так з року в рік. А підійшовши до пенсійного віку, немає стажу роботи, а, отже, й пенсії. Уже 6 років кооператив «Ратай» заготовляє молоко від 86 членів, які сумлінно працюють у своєму приватному господарстві, щодня на зливні пункти приносять цей цілющий продукт, але праця їхня ніде не фіксується. Навіть за часів колективних господарств таким селянам за вироблену і реалізовану продукцію нараховували вихододні і зараховували їх в стаж роботи. Аналогічне стосується й механізаторів. Сьогодні їх в селах чимало працює на власній техніці. Вони надають послуги селянам-одноосібникам. Ці люди виживають із весняної і осінньої компанії по обробітку землі,

викорінити корупцію в сфері земельних відносин. І третє – вийти з нав’язаної нам щорічної боротьби за продовження мораторію. Тому найголовнішими гаслами, викликами з’їзду були: «Антиселянський уряд – у відставку!», «Буде фермер – буде село, буде село – буде Україна!», «Продамо землю – втратимо майбутнє!», «Ні – грабіжницькій індексації оцінки землі!» та інші. Треба всім верхівкам влади керуватися конституцією України, де записано, що земля є об’єктом власності українського народу, основним національним багатством. І не А.Яценюку ним торгувати. Ми на Асоціації фермерів, до речі, як і на зборах райорганізації «Рідна земля» проговорювали й варіант, коли орендна плата за користування народною землею надходить до Пенсійного фонду та забезпечує

вернулись від роботи зібрання фермерів, що нового почерпнули від колег, яких зустріли на з’їзді? - На форумі Асоціації фермерів було чимало актуальних, проблемних виступів. Мені імпонували думки доктора економічних наук, директора аналітичного центру АФЗУ Миколи Калінчика, чиї пропозиції були співзвучні з моїми, бо кооператив «Ратай» також – окрім вирощування гречки – займається заготівлею молока від населення. Тому й ми заінтересовані в підвищенні заготівельних цін на цю корисну сировину: це зацікавить селян у збільшенні її виробництва, бо збагатить їх родинний бюджет. Але, як показала світова практика (США, Канада, країни Європи), тут потрібна підтримка держави, її інвестиції в розбудову молокозаводів та/або інвестиції агрохолдингів чи іноземних інвесторів, оперативне залучення їх коштів здешевлює собівартість молочної продукції і вирівнює в сторону збільшення – закупівельну ціну молока. Тому, як говорив Микола Калінчик, чиновникам треба перестати гратися в реформи, а розпочати виконувати конкретні міністерські функції – забезпечити прибутковість виробництва всіх учасників інтегрованого процесу: від власника ВРХ до виробника сиру й масла, йогурту й казеїну. - З якими проблемними питаннями Ви особисто їхали на з’їзд, чи отримали вони розуміння і підтримку. - У своєму виступі на з’їзді я передав оте розчарування селян у виробництві сільськогосподарської продукції, з яким стикаюся у щоденній роботі. Для прикладу, візьмемо галузь тваринництва. Сім’я виробляє у своєму

збирання врожаю. Ціни на дані послуги стали недоступними для селянинатоваровиробника, власника земельних паїв та наділів. А механізатори працюють на «шабашних» умовах, не сплачують податків, а звідси – не мають трудового стажу та забезпеченого і своєчасного виходу на пенсію. А чому б не встановити законом надання сезонних (згідно періоду робіт) ліцензій механізаторам на надання послуг по обробітку грунту, привівши у відповідність їх вартість, офіційний статус із обліком пенсійних відрахувань і надією на старість. Озвучити ці проблеми мені делегували члени громадської організації «Рідна земля». На жаль, я не впевнений в тому, що проблеми будуть вирішуватися позитивно для селян. Хоча власне в плані пенсійного забезпечення я підтримку знайшов. Моя пропозиція на з’їзді знайшла свій позитивний вердикт. Депутат від «Батьківщини» Іван Кириленко вніс зміни до проекту закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо зарахування стажу роботи власників особистих селянських господарств, які утримують не менше двох корів. - Ігоре Михайловичу, збереження української землі – це пріоритетне завдання на сьогодні. Не допустити розпродажу чорноземів і не допустити трагедії для нашої нації. Що скажете з цього приводу? - Нам всім слід зрозуміти, що ми виграли бій, а не війну, тимчасово відтермінували біду – шляхом продовження мораторію продажу землі до 1 січня 2017. Тому: перше – необхідно врегулювати долю фермерських земель. Друге –

соціальні гарантії держави престарілим та інвалідам (це є в інших країнах). Чому б нам не запозичити цей досвід? - Ви повернулись із з’їзду, плануєте свою роботу, зустрічаєтесь із однодумцями, маєте свої міркування й думки щодо майбутнього своєї господарки. - Моя відповідь: менше махінацій і корупційних схем, що стосується землі, як і її ринку. Він можливий лише як ринок оренди, а в ньому – один справжній господар – народ. Далі – економічна самостійність і незалежність районів, що дасть можливість ефективно вести господарську діяльність, розвиток малого і середнього бізнесу. Єдиний податок з одного гектара землі має напряму йти до державного бюджету – прозоро та економічно обґрунтовано. І, нарешті, децентралізація влади, передача її повноважень місцевим громадам. 15 березня ми, представники від райорганізації фермерського руху, їдемо в Київ на акцію протесту щодо мораторію продажу землі (не менше, ніж 10 років), а також за відміну податків, які паралізують нашу роботу. Оце, як на мене, програма наших дій. А для цього потрібні і знання, і новий світогляд, чого не вистачає. І – найголовніше – робота з людьми. Тому завдання АФЗУ – добавити динаміки у всіх напрямках і сформувати сильну організацію селянського руху. У цьому, очевидно, наш успіх. - Дякую за розмову.

Інтерв’ю провела Ольга ЛИЧУК

7 березня відзначила свій щедрий ювілей – 65-річчя від дня народження – директор ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Касперівці Віра Ярославівна МАРЧУК. З цієї нагоди сердечно вітаємо Вас, дорога імениннице! Хай доля дарує добро і щастя, міцне здоров’я, море благ людських! Нехай Господь Бог освячує Ваші життєві дороги, а Матінка Божа охороняє родину від негараздів. Нехай Вам завжди всміхається доля, Несуть тільки радість з собою роки. Хай щастя й здоров’я не зрадять ніколи, Хай збудуться мрії бажання думки. Щоб проліском ніжним життя Ваше квітло, Весною буяла душі доброта. Любові, добра Вам, чистого неба І просто людського тепла. З повагою – відділ з питань освіти Заліщицької РДА, Заліщицька районна профспілкова організація працівників освіти і науки

ВАРТО ЗНАТИ

18 березня 2016 року буде проводитись «гаряча» телефонна лінія з начальником фінансового управління Заліщицької райдержадміністрації Марією Михайлівною Ливак. Телефонуйте за номером: 2-13-90 з 10 до 11 год.

АКТУАЛЬНО

«Лише тоді, коли візьмете ініціативу в свої руки і почнете діяти, побачите справжні результати. Ніхто за вас це не зробить, адже жити і працювати задля розвитку міста належить тільки вам», – такими словами розпочав свій виступ екс-віце-мер міста Трір Норберт Нойхазен перед учасниками зібрання, яке відбулося минулого тижня у малій залі Заліщицької районної ради та райдержадмістрації. У зустрічі, організованій з ініціативи міськради, взяли участь: голова Заліщицької РДА Борис Шипітка, його заступники Роман Краснюк і Роман Бурдейний, керівник апарату РДА Володимир Лилик, міський голова Заліщиків Алла Квач, депутати міської ради та представники громадськості, а також екс-заступник голови Донецької військовоцивільної адміністрації Віктор Андрусів. Було піднято суспільно важливу тему: "Співпраця влади та громадськості для блага міста". Норберт Нойхазен поділився цікавими фактами з організації роботи місцевого самоврядування, спираючись на власний досвід: «Трір – одне з найстаріших і найвідоміших міст у Німеччині. Але на початку 1990-х років воно було у важкому економічному становищі. Після падіння Берлінської стіни й об’єднання Німеччини з нашого міста повинні були поїхати французькі військові. Ми мали

одну з найбільших баз – у 100-тисячному Трірі розміщувалось десять тисяч солдатів. Місто втрачало велику кількість робочих місць і платоспроможне населення. Для реалізації нової міської стратегії ми провели дискусію: «Яким хочемо бачити наше місто через 20 років?» Ми усвідомили: аби район довкруж міста розвивався, потрібен сильний центр, а навколо – інші малі міста, які залежать від його продуктивності. Відповідно функції Тріру: продаж товарів, проведення дозвілля, забезпечення робочими місцями і житлом. У результаті ми отримали від громадян чимало проектів щодо його розвитку. Зрозуміло, місто не може існувати без інвестицій. Але пропозиції для бізнесменів мають бути сформульовані таким чином, щоб особиста вигода інвестора поєднувалась з благом міста. Завдяки таким рішенням економіка Тріру запрацювала стабільно За 22 роки спільної праці ми реалізували 60% проектів. Місто працює за принципом субсидіарності. Ідеї реалізовують громадяни, не чекаючи рішень держави». Екс-віце-мер Норберт Нойхазен підтримав думку про розвиток Заліщиків у туристичному плані. Як ідею, він запропонував досвід гірського села у Польщі, в якому народні майстри виготовляли різноманітні сувеніри і продавали їх. Був ство-

рений проект, за допомогою якого у цьому гірському селі відроджені середньовічні польські традиції. Допомогли інвестори. І сьогодні там проводяться променади у лицарських костюмах, зйомки кінофільмів, фотосесії, приїжджають багато туристів. Віктор Андрусів ексзаступник голови Донецької військово-цивільної адміністрації, звертаючись до присутніх, зазначив: «Найперше, ви повинні скористатися нагодою отримати чималу суму дотацій з Держбюджету. Шукайте можливості залучення місцевих інвестицій. Створюйте комфортні умови для підприємців, долайте бюрократію. А найголовніше – чітко формулюйте перед громадою проблему, тоді в процесі її вирішення можна знайти нові та дієві методи і засоби розвитку міста Заліщики». В.Андрусів запропонував міській раді допомогу в пошуках додаткових джерел фінансування, а також сприяння при подачі заявок на гранти. Підсумовуючи це зібрання за участю гостя із Німеччини, можна стверджувати, що тільки тісна співпраця влади і громади, їхня ініціативність, а також підтримка інвесторів можуть стати шляхом майбутнього прогресивного розвитку Заліщиків.

Днями на запрошення голови заліщицького осередку партії «ДемАльянс» Сергія Гаврилюка в Заліщики завітали з трьохденним візитом колишній віце-мером м. Трір Норберт Нойхазен та заступник голови Донецької військово-цивільної адміністрації Віктор Андрусів. У перший день гості провели дві лекції, присвячені взаємодії влади з громадою на прикладі міста Трір, а також співпраці влади, бізнесу й громадськості. Окрема подяка викладачу німецької мови Заліщицького агроколеджу Я.В. Зимі, який люб’язно погодився бути перекладачем. Наступного дня віце-мер провів тренінг для працівників міської ради та комунального підприємства з метою напрацювання основних позицій стратегії розвитку Заліщиків до 2020. Учасники тренінгу обрали 5 ключових напрямків можливого розвитку міста, враховували географічне розташування, клімат, інфраструк-

туру та ін. Як результат: Заліщики – 1) живе місто, 2) сучасне – відкрите динамічне місто, 3) регіональний туристичний центр, 4) зелене й здорове місто, 5) «Tomato-City». По кожному напрямку напрацьовували засоби втілення ідей у реальність. Підсумовуючи тренінг, Норберт Нойхазен порадив не братися за все й одразу, а зупинитися на 23 основних сферах і крок за кроком рухатися в заданому напрямку. Делегація побувала на міському сміттєзвалищі, ознайомилася з роботою комунального підприємства. Екс-віце-мер розповів, як почав фунціонувати в Трірі сміттєпереробний завод, промислова потужність якого - переробка 180 тисяч тонн сміття на рік. Керує роботою заводу команда з чотирьох людей. Що стосується ситуації зі сміттям в Заліщиках, Норберт порадив розпочинати з роздільного сортування відходів, встановити кон-

тейнери для скла. Саме скляні відходи є причиною пожеж на полігоні. Наступним важливим пунктом є біовідходи. Варто запропонувати жителям спеціальні дерев’яні ящики-контейнери для компосту. «Ви маєте усвідомити, що сміття – це товар. На цьому можна заробляти й одночасно зменшувати обсяг відходів, які потрапляють на міське сміттєзвалище», – зазначив експерт. Під час зустрічі Норберт Нойхаузен багато уваги приділив питанню громадської активності. Практично кожен мешканець їхнього міста є членом громадської організації, а окремі з них членами двох-трьох таких формувань. Власне через таку активність люди демонструють небайдужість, прагнуть впливати на владу та на процеси, які відбуваються в їхній країні. Мар’яна ПАЛАГНЮКСАРАНЧУК

Світлана ДУТЧАК Фото Ірини ІВАНСЬКОЇ

№ 19-20 (8451) u

НАШІ ЗАХИСНИКИ коли ці молоді люди навчалися в нашій школі. Її спогади були світлі й щирі, теплі і зворушливі, бо кожного з сільських дітей, яких Марія Йосипівна навчала, глибоко лягли їй в серце й душу. У виконанні Надії Львівської прозвучала пісня «Над землею тумани». Присутні були щиро зворушені долею кожного, хто перебуває на Сході, і тим, хто в турботах про них. Це, найперше, батьки, односельці, волонтери, на плечах яких тримається наша армія. Особливо вдячні нашо-

З метою виховання в учнів любові до рідного краю, почуття патріотизму, розуміння подій, що відбуваються в Україні учні нашої школи за своїми класоводами Галиною Маланич і Ольгою Тухлінович, спільно із завідувачем дитсадком «Дзвіночок» Соломією Сиванич провели захід на тему: “Моя родина на захисті своєї Батьківщини”, приурочений воїнам АТО, котрі на сході України захищають землю від московських сатрапів. Уже рік минув, як наші односельці служать у зоні АТО. Вони народились і зростали в нашому селі, закінчували свою рідну альма-матер. Тут для них усе рідне і дороге – кожна вуличка і стежина… Ніхто й не думав раніше, що доля торує їм інший шлях – через війну, крізь сльози. І хоч вони в чужих полях, Але домівка їм щоночі снилась, Ці сни вертають воїнів в життя, Вони, як їжа, додають їм сили. Хто ж вони, наші односельці, які мужньо й хоробро захищають свою державу і кожного з нас. Це - Ігор Форнальський, Іван Данилишин, Микола Гоменюк, Іван Сиванич, Євгеній Казюк. На цьому шкільному патріотичному дійстві були присутні матері учасників АТО – Ганна Данилишин, Надія Гоменюк, Марія Сиванич, які розповідали про синів як гідних патріотів і захисників своєї країни. Біографія кожного з них повертає нас до селянських родин, в яких виховувались сини. У кожного з них свої захоплення, власна дорога і професія. Спільним є лише любов до рідного села, до родини, до Батьківщини. Тому й коли Ігор Форнальський отримав повістку в час п’ятої хвилі мобілізації, він пройшов навчання на Рівненському полігоні, а згодом відправився на схід. Його шлях – від механіка до сержанта роти. Ігор був поблизу с.Красногорівка, недалеко від с.Піски (це одна з найгарячіших точок) за 6 км від Донецька. В даний час він в Мар’їнці на І лінії фронту. Микола Гоменюк – оператор комп’ютерного набору. Вирішив після служби в армії виконувати свій священний обов’язок у АТО. Навчання проходив на Дніпропетровщині в смт.Гвардійське. Зараз служить в зенітно-ракет-

Учасники заходу, який проводився в школі с. Нагіряни на тему: “Моя родина на захисті своєї Батьківщини”, приуроченого воїнам АТО

них військах в зоні АТО. Іван Данилишин за професією будівельник і шофер. Він також змалку знає ціну праці, бо виростав у селянській сім’ї. Зараз служить в 14 механізованій мотострілковій бригаді. А Микола Швед служив за контрактом. З перших днів АТО пішов на схід, брав участь у боях під Луганськом. Був поране-

ний. Цікава доля й в Івана Сиванича. За час служби в армії отримав військове звання «Старший матрос». У минулому році

вирушив на Яворівський полігон на навчання, перепідготовку проходив в Чугуєві, а з квітня – на війні в Луганській області. Присутня на заході вчителька наших бійців Марія Йосипівна Забчук також повернула всіх у ті часи,

му земляку Ігорю Федірку, який дорожить кожним, хто виконує свій патріотичний і військовий обов’язок, і завжди готовий їм допомогти, їдучи часто до своїх земляків на схід країни, усвідомлюючи, що там їх чекають… У той день щира вдячність за допомогу була адресована кожній родині з Ниркова, Нагірян, Устечка – за зібрані кошти, продукти, одяг, за мовлені недільні молитви у храмах, за добрі слова, увагу і пам’ять. Такі моменти на уроці є дуже хвилюючими, адже йдеться про найвищу честь людини. Володимир Непийвода, М а к с и м Крисов декламували поезії, сучасні патріотичні пісні виконали жіночий ансамбль «Водограй» (с.Нагоряни), композицію «Ми – за мир» продемонстрували Ангеліна Куцей та Софія Пукач. А фінальною частиною заходу прозвучала пісня «Бажаємо щастя» і Державний Гімн України. Завжди пам’ятаймо своїх земляків, які захищають нашу країну. Їм добре відомий подих війни, бо вони на передових позиціях, в гарячих точках, вони – герої сьогодення. Галина ФОРНАЛЬСЬКАМАЛАНИЧ, завідуюча школою с. Нагіряни На світлинах: воїни Іван Данилишин, Богдан Буньовський, Іван Сиванич, Микола Швед.

Про подвиг людей, які під кулями в нестерпно важких умовах захищають свою країну від зовнішнього ворога – московської орди – ми завжди говоримо з повагою і вдячністю. Моє покоління раніше про героїку людей лише згадувало. Нині, вже й на нашу долю випали страждання – триває війна за волю й незалежність України. Гинуть кращі сини й доньки Вітчизни рідної і пам’ять про них має згуртувати нас усіх. В Шутроминському будинку культури відбувся тематичний захід «Хоробрі серця», мета якого згадати подвиг бійців АТО – живих і мертвих.

На Сході країни з нашого села свою мужність та відвагу проявляють дев’ятеро односельчан. Один з них Павло Коханюк, який, перебуваючи в лікарні, передав через свою матір прапор, який завжди був при ньому на війні. Ця святиня знаходилась на сцені в час проведення заходу, як добра згадка про нашого земляка, який, віримо, невдовзі повернеться в село, до рідної домівки. Про подвиг наших героїв читали зворушливі вірші А.Лапінська, М.Толуб’як, М.Черніцька. Вокальне тріо – О.Пвлюк, І.Понюк, М.Романюк виконали патріотичну пісню.

Інсценізували твір «Проводжала мати сина в дорогу» О.Павлюк, У.Павлюк та В.Павлюк. Були представлені й хореографічні композиції «Вишенька-черешенька», «Вишивана доля», «Це моя Україна». Вокальний квартет – В.Біюк, В.Івасенко, І.Драбик, В.Прокопів виконали пісню «Ой, у лузі, під Донбасом». А жіночий вокальний колектив – «Помоліться, батьки». Була й хвилина мовчання за полеглими і «Молитва за Україну». Щира вдячність Ігорю Шинкаруку, який акомпонував на концерті та Володимиру Перціву – за озвучення цього пам’ятного і хвилюючого заходу. Марія РОМАНЮК, директор Будинку культури

Відділ з питань освіти Заліщицької РДА, Заліщицька районна профспілкова організація працівників освіти і науки щиро вітає інженера-спеціаліста з питань охорони праці централізованої групи відділу освіти з господарської діяльності Богдана Антоновича Гудиму. Шановний іменинник 12 березня відзначає свій славний козацький ювілей ювілей – 75-річчя з дня народження. Шановний Богдане Антоновичу, хай доля буде щедрою до Вас та збереже міцне здоров’я, дарує безмежне людське щастя, родинне благополуччя, невичерпну енергію та життєвий оптимізм. Нехай все, що Ви робите, приносить рясні здобутки, радість, задоволення і щастя. Щедрої долі, Божого благословення усій Вашій родині. Хай нових днів ще буде безліч, Без ліку щастя і пісень, Прийміть вітання найщиріші В цей світлий ювілейний день!

№ 19-20 (8451)

4 u

КУЛЬТУРА

країнська пісня – невід’ємна частина будьякої події чи заходу. Люди, які відтворюють це диво, передають красу рідного слова, культуру нашого народу для майбутніх поколінь. У нашому районі вже 25 років на сцені виконує музичні твори хор села Голігради, в якому знайшлися небайдужі, талановиті, творчі люди, яких об’єднав і заручив у пісні Петро Загарія. У більшості з них немає спеціальної музичної освіти, проте цих обдарованих людей поєднало бажання співати. Так було започатковане найбільш дієве, завжди актуальне в селі патріотичне товариство. Від початку його створення жоден масовий святковий захід у селі не відбувається без його активної участі або його учасників: дуетів, жіночих та чоловічого ансамблів. За роки існування колективу змінилося багато його співаків, але український дух, що заклали його першопрохідці, зберігся й донині. «Звичайно, коли створю-

вали хор, склад колективу був значно більший. На превеликий жаль, багатьох людей, котрі стояли біля його

нас і співочі чотири сім’ї та двоє сестер». До ювілейного концерту хор готувався дуже відпо-

домашніх клопотів та господарка. Розділити радість з хоровим колективом на свято прибули чимало гостей представники влади, завідувач відділу культури, національностей та релігій РДА О.Безушко, методисти Г.Дідик та Г.Марочкіна, жителі навколишніх сіл та односельчани, шанувальники українського мистецтва. Гучними аплодисментами присутні у залі зустрічали учасників хору, у виконанні яких лунали українські пісні. Відкрили захід музичною композицією «Тобі віддам я серце до краплини». Варто відзначити, що у репертуарі цього колективу є твори, створені творчими особистостями нашого краю – Г.Рибцуник, І.Федірком, В.Дро-

ХОРОВИЙ КОЛЕКТИВ СЕЛА ГОЛІГРАДИ ЗУСТРІВ ПЕРШЕ 25-РІЧЧЯ витоків, уже немає в живих, а це 18 хористів, – зазначив Петро Якимович. – Зараз в його складі 22 учасники. Є у

відально. Цьому передували щоденні вечірні репетиції, адже вдень у кожного його учасника є робота, чимало

здом, Т.Хмуричем. Також відродилися й давно забуті мелодії, роками заборонені пісні, які запозичували в

НИ НИВІ ОСВІТИ

З такими словами в Устечківській школі пройшов виховний захід. Його підготувала вчитель музичного мистецтва Галина Сапіжак з практикантами Чортківського гуманітарно-педагогічного коледжу ім.О. Барвінсь-

інших селах. Тому творчий вечір радував присутніх все більше і більше. Програма будувалася не лише на піснях, а й на декламуваннях українських віршів. Зокрема, Ірина Рогатинська – ведуча заходу натхненно прочитала твір «До українців» Віктора Баранова, над яким варто задуматися кожному з нас. Під час заходу його учасники віддали шану Небесній Сотні – хор заспівав твір «Герої не вмирають!», присутні промовили «Отче наш». Хвилиною мовчання вшанували колишніх учасників хору. Опісля колектив виконував твори славетного пророка Кобзаря «Реве та стогне Дніпр широкий», «Заповіт». Наступною частиною ювілейного заходу була

народна творчість – українські пісні. Присутні радо зустрічали на сцені жіночі ансамблі «Любисток» та «Гори-

кого братами Кухтицькими – Леонідом та Іваном. Неймовірно чудово пройшов концерт. Багато гостей завітало до школи: представники сільської влади, завідувач бібліотекою Ганна Крисова оформила виставку літератури

на дану тематику, батьки, бабусі та вчителі. Ведучими були учениці 9-го класу Галина Буртник та Ірина Климочко. Багато художніх номерів виконали практиканти Леонід та Іван, які пишуть музику, слова та виконують власні

У ці весняні дні відзначив своє ювілейне день народження Іван Якович ГОЛОВЕЦЬКИЙ із Заліщиків. З цієї нагоди засиламо найщиріші привітання: В цей радісний день, в це ювілейне свято, хай доля дарує Вам років багато, хай повниться ласкою рідная хата, й багато в ній буде людського тепла. Хай несуть тільки радість з собою роки, хай збудуться бажання, мрії і думки. Щоб радісний настрій у серці не гас, а щедра доля усміхалась не раз. То не біда, що роки швидко плинуть, хай тільки спогади в душі не гинуть про все те добре, що в житті було. Хай обминають Вас тривоги, Хай Бог дасть щастя на путі, Хай світла радісна дорога Завжди Вам стелиться в житті. З любов’ю – дружина Любов, син Руслан, донька Іванка з чоловіком Володимиром, син Михайло з дружиною Зоряною, онуки Соломія, Христина, Анатолій, свати Галина і Ярослав

пісні. Учні початкових класів танцювали «Подоляночку», Іван Миронюк та Христина Кукало заспівала жартівливу пісню «Варенички». П’ятикласники Максим Марущак та Ірина Кузан виконали «Ти ж мене підманула», учні 7-го та 8-го класів – «За світ встали козаченьки», дівчата старших класів – «Це моя Україна». Ансамбль вчителів у складі У.А Марущак., С.В. Кукало, Г.В. Сапіжак, Леоніда та Івана Кухтицьких виконали пісню «Ой, у гаю, при Дунаю соловей щебече». На завершення вчитель музики Галина Сапіжак та практиканти – брати Кухтицькі подарували романтичну композицію «То не яблуні цвіт, не май». Директор школи Надія Андрощук подякувала учасникам за свято. У всіх присутніх залишився гарний настрій і багато вражень. Софія КУКАЛО, педагог-організатор Устечківської школи

цвіт», дуети, чоловічий ансамбль, які є у складі хору. Були й троїсті музики, пісні яких підхоплював зал. «Двадцять п’ять років для людини – це пора самовдосконалення, самовизначення, а для творчого колективу – це пора зрілості, підсумків, і хор гідно підійшов до цієї дати, – мовили ведучі. – Висловлюємо щиру подяку керівникові хору Петрові Яковичу та учасникам за вашу працю, пісні та молитви!» Слова привітань продовжували на сцені голова райради Іван Дрозд, перший заступник голови РДА Роман Краснюк, завідувач відділу культури, національностей та релігій РДА Оксана Безушко, сільський голова Ярослав Тимофійчук. Було вручено фінансову винагороду колективу, грамоти керівникові та кожному учасникові хору. Тож, побажаймо цьому хоровому колективу творчих успіхів, плідної праці на довгі-довгі роки, нових звершень, і всюди, де б не виступали, «гарячих» аплодисментів. Ірина ІВАНСЬКА Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО.

МИ - УКРАЇНЦІ

У селі Дорогичівка вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні. Година-реквієм «Небесна Сотня у вирій полетіла» розпочалася з панахиди, яку відслужили – отець Володимир та отець Михайло. Опісля захід продовжили в приміщенні сільської бібліотеки. Жителі села мали можливість послухати і пригадати події лютого 2014р. Звучали вірші, сумні пісні про майданівців. Ведучими були Іванна Стадник та Оксана Війтишин. Під час заходу декламували вірші користувачі бібліотеки Василь Маціборко, Софія Маціборко, Ірина Ткач, Володимир Тимчасюк, Володимир Шевчук, Юля Барицька, Іван Тришак. Виконували пісні

Люба Бабин «Не плач, матусенько, не плач», «Заснули мальви біля хати» - Любов Бабин (дівчинка – активна учасниця масових заходів, які відбувалися в селі). На цій хвилюючій події була присутня матір нашого воїна Анатолія Гурмуса, котрий зараз перебуває в найгарячішій точці України – зоні АТО. Розповідь матері воїна записано в бібліотеці-філії (зберігається в папці – «Про героїв АТО). Захід вдався. Люди плакали в залі. Потім висловлювали свої думки. На завершення кожен учасник поділився власними думками. Ганна БАБИН, завідуюча бібліотекою

Тиждень рідної мови в нашій школі започаткували учні 9 класу літературно-музичною композицією «Квітни, мово, диво калинове, щр плекав Тарас на чужині». Змістовними були виступи учнів 8 класу, які інсценізували українську народну пісню «Із сиром пироги». Гідним дарунком до Дня рідної мови стала поезія восьмикласниці Іванни Стадник «Світанкова зоря». Слухачі милувалися співом учня 9 класу Дмитра Зятика «Рідна мова». Натхненно прочитала «Молитву до Мови» випускниця 11 класу Ірина Війтишин та «Мова» - шестикласниця Юля Халак. Також цій даті були присвячені конкурси стінгазет, інформаційнопізнавальні години класних керівників. Завершився Тиждень дійством «Як на ярмарку, у Сорочинцях, Україна промовля». Вчителі рідної мови школи с.Дорогичівка

№ 19-20 (8451) u

У СВІТІ ПРЕКРАСНОГО Україно, моя Україно! До свободи ти йшла крізь віки. Та й сьогодні ти йдеш неспокійно, Хоч позаду – Сибір, Соловки. Пам’ятаєш, моя рідна нене, Скільки цвіту в борні полягло, Щоб сьогодні для тебе й для мене Сонце волі святої зійшло?!

вали не тільки з традиційними матеріалами: папером, картоном, гофрованим папером, тканиною, але й звичайними паперовими серветками, ватними косметичними дисками. Діти створювали дивовижні квіти, композиції. Гості з задоволенням приєдналися до дітей і виконували свої роботи. Під час заняття вчителька провела літературно-музичну хвилинку, присвячену 145-й річниці з дня народження Лесі Українки. Линули слова любові до землі, до України у виконанні юної бандуристки Анжели Никорук. Разом із учнями старших класів працювали і молодші школярі. На згадку про зустріч учні подарували гостям сувеніри із теплими щирими словами-побажаннями здоров’я, добра, благополуччя, миру та спокою в родинах, державі. Друга частина зустрічі зачарувала усіх дитячими піснями у виконанні молодшого хору, мелодійними наспівами учасників старшої хорової групи, зразкового вокального ансамблю «Соколята». Майже всі учні школи співали, ловлячи кожен погляд, змах руки своєї вчительки музичного мистецтва, керівника хорового гуртка Олександри Юріївни Потикевич. Звучали пісні про школу, улюблену вчительку, канікули, друзів, найріднішу матусю, про козаків та Україну. Школа радо зустріла гостей, вчителів художньоестетичного циклу. Із роботою закладу, досягненнями педагогів, перемогами учнів присутніх ознайомила директор школи

Любов Миколаївна Гагалюк, демонструючи цікаві публікації-підтвердження діяльності навчального закладу с. Дзвиняч у журналі «Директор школи, ліцею, гімназії», матеріалах VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проектування розвитку та психолого-педагогічного супроводу обдарованої особистості», ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Науковометодичне забезпечення психолого-педагогічного моніторингу особистісного розвитку інтелектуально обдарованих старшокласників», каталогах IV і V Всеукраїнської виставки-фестивалю “Обдаровані діти України», в книзі «Науковці та освітяни України» та ін. Школярі неодноразово були учасниками, переможцями, лауреатами міжнародних, всеукраїнських, обласних, районних фестивалів, конкурсів, виставок, а педагоги ділились досвідом на районних та обласних семінарах. У житті завжди є можливість принести радість людям і робити це можна не лише у свята, а й у будні. Невеликий знак уваги, тепле слово чи маленький презент – гарний святковий настрій на весь день. Саме такий настрій і подарували учасникам семінару учні ЗОШ І-ІІ ст. с.Дзвиняч разом зі своїми наставниками О.Ю.Потикевич та О.М.Копичинською. Підготовлено за матеріалами семінару дирекцією школи с. Дзвиняч

З нагоди Міжнародного Дня прав жінок і миру щиросердечно вітаю прекрасну половину села Мишків. А серед них – своїх колег, працівників сільської ради, місцевих депутатів, педагогів школи, медиків, бібліотекарів, всіх матерів, які примножують достаток села, виховують своїх діточок і внуків справжніми українцями, є турботливими дружинами, справжніми берегинями свого роду. Нехай кожному з вас весна дарує найкращі почуття віри, надії, оптимізму. Нехай ваша материнська усмішка дарує тепло, радість, душевне задоволення, а родинна оселя назавжди залишиться надійним прихистком для дітей та онуків, які подорожують різними дорогами життя. Хай буде у вас достатку доволі, щоб у праці ніколи не знали утоми, радості сімейної та сонця ясного, на довгії літа – щастя земного. А ще бажаю, щоб рідні вам несли тепло любові, і щоб ясніло мудрістю чоло, щасливі будьте і завжди здорові, щоб майбутнє ваше радісним було! З повагою – Назарій ГОШОВСЬКИЙ, сільський голова Мишкова

Антоніна ПОЛОТНЮК

ЛІТЕРАТУРНІ ЗУСТРІЧІ

Батьківщину люблять не за те, що вона велика, а за те, що своя. СЕНЕКА

На базі ЗОШ І-ІІст. с.Дзвиняч відбувся майстер-клас для вчителів образотворчого мистецтва на тему: «Використання сучасних технік декоративно-ужиткового мистецтва на уроках образотворчого мистецтва та на заняттях гуртка» і засідання творчої групи вчителів музичного мистецтва під назвою: «Методи і форми вокально-хорової підготовки юного учасника хорового колективу». Завжди ми намагаємось зробити світ чарівнішим та гарнішим, прикрасивши свою оселю створеним власними руками. У давні часи це були домоткані доріжки, килимки, рушники, картини, скатертини. Але і зараз людина, не покладаючи рук, теж встигає творити щось гарне, адже сьогодні дуже великий вибір різних технік виконання декору. Кожен вибирає для себе ту, яка до душі та посильна за матеріальними витратами. Гарні речі приносять нам радість, задоволення, стають улюбленими. Приємно, коли отримуємо зроблене своїми руками від рідних чи друзів у подарунок. У Дзвиняцькій школі учні під керівництвом учителя образотворчого мистецтва, керівника гуртка декоративно-прикладного мистецтва «Дивограй» Оксани Михайлівни Копичинської розкрили присутнім секрети виготовлення та оздоблення подарункових коробок, листівок, використовуючи такі техніки, як: паперопластика, квілінг, торцювання, орігамі, кусудама, канзаші. Працю-

Хоч мільйони синів не воскреснуть, Не схилився у битвах твій стяг. Знову в пам’яті спогади скреснуть Про безсмертя стрілецьких звитяг. Ще не згасла у серці тривога. Снить тобою московська орда. Україно, дарована Богом Тобі воля і слава свята.

Над тобою – Шевченкове небо, В тебе мудре Франкове чоло. Де б не була – прилину до тебе, Під твоє материнське крило! Пригорнусь, припаду на коліна І молитимусь Богу за тих, Хто за волю твою, Україно, Впав у двадцять своїх молодих…

З моменту нашого народження встановлюється зв'язок між людиною і землею. З’являються невидимі ниточки, що тягнуться за нами крізь роки, де б ми не були й куди б не їхали.

Саме ця «пуповина» ідентифікує нашу національність, приналежність до рідної землі. Дехто свідомо позбувається цього зв’язку, що називається, ріже по-живому, а багато хто навпаки старається всіма силами зберегти цю ниточку як цілюще джерело сили й наснаги від рідної землі. Одним із способів передачі наступним поколінням генокоду є вихід у світ збірника «Поетична топоніміка. Поезія та проза про міста і села України». Мета книги – привернути увагу до сіл і міст, до їхньої історії, донести її до широкого кола читачів. Альманах вийшов друком у м. Хмельницькому в кінці листопада минулого року тиражем 340 примірників. Ідея створення даного збірника народилася у Фейсбук-спільноті. Відома поетеса з Хмельниччини, письменниця, авторка багатьох книг, член Національних спілок журналістів та краєзнавців України Любов Сердунич натхненно й невтомно взялася втілити задумане в життя. Саме вона стала редактором-упорядником цієї книги, за досить короткий час уміло справилася з непростою і копіткою працею, пов’язаною з виданням книги. «Це унікальне поєднання творчості та краєзнавства, - каже редакторупорядник альманаху Любов Андріївна. - Я видала чимало збірників, в тому числі і міжнародних, але мені хотілось зібрати твори, які зможуть послужити майбутнім поколінням. Ми повинні знати про місця, в яких народилися і виросли. На жаль, села зникають, бідніють, а з ними й наша пам’ять. Багато авторів, які не писали на історичну тематику вирішили внести

свою лепту, ставши літописцями своїх населених пунктів». Через мережу Інтернет до створення всеукраїнсько-міжнародного збірника долучилися 77 авторів, які подали твори й короткі історичні довідки про 90 населених пунктів України. Серед широкого географічного розмаїття «Поетичної топоніміки» Тернопіль-

хвилі виходять в астрал…»), природні скарби Дністровського каньйону («Як долі зріз пласти породи каньйону зирять в стінах-скалах..»), видатні постаті Заліщанщини (Маковея кроки крізь роки чеканять, і лунають сурми січових стрільців. Гнатюк, Гайворонський і КандибаОльжич – це плеяда горда вчених і митців..») та багато натхненної любові

щину представили дев’ять авторів, двоє з яких – проживають на сьогодні за кордоном. Поетеса Тетяна Бідзіля з Бережан згадує у своїй поезії місто на р. Золота Липа; поет-гуморист з смт. Гусятин Микола Базів описує походження назви рідного села Кропивник (Калуський р-н., ІваноФранківська обл.); Марія Гуменюк присвятила поезію серцю нашої області – місту Тернопіль; поетісторик Ярослав Дзісяк з Чорткова зробив присвяту Львову; Микола Кучмій з с. Васильківці Гусятинського р-ну написав цілу поему про рідне село. Твори ще двох поетес із Тернопілля Надії Козак і Наталії Хаммоуди (Дутки) прилинули до збірника з далекого зарубіжжя. Пані Надія проживає в Канаді та думками й натхненням щоразу повертається в рідне село Самолусківці Гусятинського р-ну, а також згадує місто своїх студентських років – Тернопіль. Наталія Хаммоуда (Дутка) надіслала вірш про рідне село Кошилівці з далекого Тунісу. Наше мальовниче місто Заліщики увійшло в «Поетичну топоніміку» разом з поезією поетеси, редактора районної газети «Колос», членкині НСЖУ Оксани Дяків. В її віршах поєдналися береги Дністра («Кодифіковані мантри Дністра: з духами

поетеси до рідного краю. Разом з поетичною добіркою Оксана Іванівна подає два авторських малюнки: «Костел св. Станіслава» і «Меморіал борцям за волю України в Заліщиках, супроводжуючи їх краєзнавчою довідкою. Мар’яна ПалагнюкСаранчук – одна з наймолодших співавторів збірника описує ще один мальовничий куточок нашого району – село Лисичники. Тут, на березі р. Серет, промайнули дитячі та юнацькі роки поетеси, тут зародилася її любов до поезії. І з цього місця вона продовжує черпати натхнення: «Біжить Серет у даль, років змиває втому, Лисичників вуаль мене верта додому». 17 лютого 2016 року в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася презентація збірки «Поетична топоніміка». Автори й учасники зустрічі відзначили, що даний альманах повинен мати наступні видання. Адже в нас є багато краєзнавців та творчих людей, які можуть залишити свій слід в літописах українських сіл і міст, долучившись до цього проекту. У книги обов’язково має бути продовження. Мар’яна ПАЛАГНЮКСАРАНЧУК

Вітаємо з ювілеєм люблячу, турботливу, найріднішу і найкрасивішу матусю Любомиру Василівну БАРИЦЬКУ з с. Хмелева. Наша мила і люба, найкраща у світі, бажаємо щастя, даруємо квіти , щоб сонце і зорі плекали тепло, щоб завжди здоров'я у Тебе було, щоб смутку не знала, ми просимо в долі. Добра Тобі й радості, рідна, доволі, Бо людям для щастя багато не треба Сімейного затишку й мирного неба. Матусю, хай збудеться все, що чекаєш, Хай стежка проляже в трояндах, Яку ти в житті прокладаєш, Хай буде успіх у всьому, добробут хай буде у домі, Багатство й наснага, шана людська і повага! З любов'ю - донька Юлія та зять Роман

№ 19-20 (8451)

6 u ТУРИЗМ:

ЛЮБИ І ЗНАЙ СВІЙ РІДНИЙ КРАЙ!

Театр – це спосіб усвідомлення самого себе, адже, включаючись у процес гри, учні вчаться жити в сучасному світі, маючи можливість приміряти до себе різні образи, розкріпачити свою уяву, опанувати цінності культури і знайти безліч корисних умінь. Під час перегляду учні усвідомлено слухають текст, яскраво представляючи героїв, активно знайомляться з розвитком дій. Сучасний театр доставляє багато радості, приваблює своєю яскравістю, барвистістю, динамікою, впливає на глядачів. Також немаловажним є те, щоб діти побачили, що крім проведення свого дозвілля у світі інтернету є ще й інший світ. Саме з такою метою і бажанням зрозуміти тонкощі театрального мистецтва та можливості в учнів складати власну думку про кожну виставу; виховання свідомого, освіченого глядача і, нарешті, щоб навчити учнів любити театр, учні Нирківської ЗОШ I-III ступенів разом з викладачами О.П.Максимович та Г.Г.Довганюк здійснили поїздку до

Чернівецького драматичного театру ім.О.Кобилянської. Екскурсію ми почали із відвідин Чернівецького національного університету ім.Ю.Федьковича, який належить до пам’яток архітектури, котрі перебувають під охороною ЮНЕСКО. Щодня сюди приїжджають сотні туристів. Універстет є одним із найстаріших класичних закладів освіти в Україні. Розташований у величній будівлі сучасних Чернівців – комплексі, спорудженому в 18641882 рр. як резиденція буковинських митрополитів за проектом відомого чеського архітектора Йосифа Главки. Згідно програми нашого туру нас вже очікувала гра акторів театру. Ми бачили гаснучі вогні кришталевих люстр і сірі сутінки великої зали, наповненої диханням і легким шерехом красивого вбрання. Ми відчували радісне чекання великого чуда, ім'я якому — мистецтво. Того дня нашій увазі було представлено виставу «Різдвяна ніч», хоч багато хто здогадувався про події

вистави, але гра акторів, декорації кожної миті полонили нас Подорож того дня не закінчилась і згідно програми поїздки ми вирушили на пішохідну екскурсію, відвідали площі міста - Філармонії, Турецьку, Соборну, Головну, пройшлись вулицею Ольги Кобилянської. Пішохідна екскурсія зачарувала дітей і ми подались до цукеркової майстерні, відвідали майстер-клас та посмакували справжніми цукерками. А опісля ми завітали до розважального центру, де кожен знайшов собі заняття до вподоби. Вдячні педагогічному колективу та дирекції школи с.Нирків за виховання молодого покоління і нагадуємо, що подорожі є невід’ємною складовою виховання дітей. Пропонуємо тематичні поїздки й надалі в цікаві міста, історичні, природні, архітектурні пам’ятки України та активний туризм. Віктор КУЧЕР, директор РКП «Заліщицьке туристичне бюро»

ПРОКУРАТУРА ІНФОРМУЄ

Заліщицький відділ Чортківської місцевої прокуратури повідомляє про внесення змін до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», згідно з якими розширено шляхи надходження звернень до відповідних органів, уповноважених їх розглядати, а саме за допомогою засобів телефонного зв’язку через контактні центри, у тому числі через телефон «гарячої лінії», а також електронного зв’язку. Враховуючи наведене, у Заліщицькому відділі Чортківської місцевої прокуратури функціонує телефон «гарячої лінії» (2-1343), а також окрема електронна скринька для звернень (електронна адреса: zvern_zalischyky@oblproc.gov.te.ua). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В

електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь. Для забезпечення ефективної реалізації права кожного на свободу вираження поглядів та доступ до інформації, права на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб, Верховною Радою України 13 січня 2011 року прийнято Закон "Про доступ до публічної інформації", який набрав чинності 10 травня 2011 року. Законом встановлено вимоги до запитів, а саме, запит на інформацію має містити ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є, загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо, підпис і дату його подачі. У разі якщо запит на інформацію необхідний для захисту життя чи сво-

боди особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Водночас у разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку їїї серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про це розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з часу отримання запиту. Електронна адреса Заліщицького відділу Чортківської місцевої прокуратури, на яку можна направляти запити: zalischyky@oblproc.gov.te.ua Заліщицький відділ Чортківської місцевої прокуратури

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ ІНФОРМУЄ

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які стали інвалідами внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (далі – Революція Гідності) з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року, та які звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, належать до інвалідів війни. На підставі виписок з актів огляду у МСЕК, в яких зазначено причину інвалідності - «поранення, каліцтво, контузія чи інші ушкодження здоров’я, одержані під час участі у Революції Гідності», призначення пенсій зазначеним особам за наявності необхідного страхо-

вого стажу здійснюється згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон). Надання додаткових документів, які підтверджують зв'язок інвалідності з пораненням, каліцтвом, контузією чи іншим ушкодженням здоров’я, одержаними під час участі у Революції Гідності, чинним законодавством не передбачено. Пенсії по інвалідності нараховуються в розмірах, визначених Законом, при цьому до пенсії встановлюють виплати, передбачені для інвалідів війни (підвищення, цільова грошова допомога). Мінімальна пенсійна виплата встановлюється в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.07. 2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойо-

вих дій», для інвалідів війни І групи – 285%, ІІ групи – 255%, ІІІ групи – 225% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Щодо строків призначення пенсій, то вони визначаються згідно зі статтею 45 Закону. У випадку, коли мала місце зміна причини інвалідності (із загального захворювання на поранення, каліцтво, контузію чи інші ушкодження здоров’я, одержані під час участі у Революції Гідності), після надходження довідки МСЕК мінімальна пенсійна виплата (як інваліду війни) встановлюється з дати, з якої змінено причину інвалідності, в тому числі, якщо МСЕК робить залік за період до дати огляду. Леся МІЗЮНСЬКА, начальник відділу з призначення (перерахунку) та виплати пенсій

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Необхідність здійснення глибинних структурних реформ для виведення вітчизняної економіки з кризового стану, зокрема становлення енергетичної незалежності держави є одним з актуальних питань сьогодення. Причина відсутності будь-яких системних зрушень у цьому плані знаходиться, передусім, у площині політичних рішень, прийняття яких істотно гальмується надмірною заполітизованістю вітчизняної економіки, нестримним популізмом, безперервними виборчими кампаніями, супроводжуваними занадто частими змінами урядів. А це, в свою чергу, унеможливлює формування та реалізацію чіткої державної політики у сфері енергетичної безпеки держави. Тому на часі - наукові дослідження та чіткі рекомендації по розбудові сучасних виробництв енергії саме з поновлюваних джерел, зокрема біопалива, щодо якого Україна має унікальні можливості та колосальні перспективи. За оцінками експертів, річна потреба нашої країни у світлих нафтопродуктах становить близько 12 млн. тонн. Розрахунки свідчать, що за певних умов нам достатньо 6 млн. гектарів (близько 20% ріллі) для виробництва такої кількості біопалива, що дозволить забезпечити цю потребу, якщо використовувати його у чистому вигляді. Однією з таких умов агротехнології. Нині урожайність однієї з основних енергетичних культур ріпаку - ледве досягає 2022 ц/га. Оскільки на виробництво 1 тонни біодизелю витрачається 2,5-3 тонни ріпаку, а для заміни 1 тонни мінерального дизпалива потрібно 1,13 тонни біодизелю, то для досягнення бажаного економічного ефекту вітчизняним аграріям треба щонайменше подвоїти врожайність, але не за раху-

нок руйнації родючості (довідково: Євросоюз обмежує виробництво ріпаку на одній і тій самій площі - не частіше, ніж раз на чотири роки). Тому це завдання повинно стати одним з пріоритетних в аграрній науці. Друга умова – виробництво біопалива. Слід зазначити, що протягом останніх 5 років, як свідчать статистичні дані, виробництво ріпаку зросло майже у 7 разів, але рівень переробки, як і якість відповідної сировини, залишаються вкрай низькими. Ця ситуація аналогічна тій, що була 10 років тому із соняшником. Рівень переробки його був фактично на рівні споживання олії на внутрішньому ринку. За рахунок встановлення експортного мита був задіяний потужний механізм економічної переорієнтації з експорту сировини на переробку. У галузь прийшли значні іноземні інвестиції. Завдяки чому в Україні з 6,5 млн. тонн насіння соняшнику переробляється понад 80% і вигідним є експорт не сировини, а олії. У той же час вітчизняний сільгоспвиробник вмотивований досить високою закупівельною ціною на насіння ріпаку. Ця мотивація тримається на зростаючому попиті надзвичайно ємного ринку Європи. Країни ЄС практично вже не мають достатньо площ, які можна було б задіяти під цю культуру, але є величезна потреба в біопаливі (довідково: в ЄС передбачається використання на транспорті до 10% поновлювальних енергоресурсів до 2020

року), а це десятки мільйонів тонн біодизелю та біоетанолу. Попит зростатиме й надалі, і Україні треба використати свої можливості, скоригувавши власну аграрну стратегію та правила гри: можна обмежити експорт сировини, розбудувати власну переробку й торгувати з ЄС не насінням, а принаймні олією, а в перспективі - і готовим біодизелем. Ключовим елементом може стати запровадження експортного мита на ріпак (як із соняшником). Третя умова – стимулювання внутрішнього споживання. Навіть за нинішнього рівня виробництва ріпаку, кукурудзи, буряків можна одержувати до 3 млн. тонн біодизелю та біоетанолу, але гостро постає проблема збуту. Так, за експертними оцінками, в Україні реальністю стало виробництво аграріями "біодизелю" з власної сировини для власних потреб. Таке виробництво є надзвичайно вигідним для України. Інший аспект можливого зменшення собівартості біопалив – це зважена й науково обгрунтована система економічної підтримки їх виробництва. Світовий досвід доводить, що конкурентоспроможність будь-якого виробництва в аграрному секторі, тим більше за наявного в Україні засилля екстенсивних технологій, можлива за умови існування системи пільг та дотацій. Марія ДУДА, спеціаліст вищої категорії, викладачметодист ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім.Є.Храпливого»

№ 19-20 (8451) u ВАРТО

ЗНАТИ

Заліцицький районний військовий комісаріат проводить відбір кандидатів з числа цивільної молоді для вступу у Вищі Військові Навчальні Заклади України: Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба; національна Академія Сухопутних Військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; військова академія (м.Одеса); військовий інститут телекомунікацій та інформатизації; військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка; житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова Державного університету телекомунікацій ВИМОГИ ДО КАНДИДАТІВ: громадяни України, вік від 17 до 21 року, у тому числі ті, яким 17 років виповнюється у рік зарахування на навчання,повна загальна середня освіта,кількість балів у сертифікаті зовнішнього незалежного оцінювання не нижче 100 балів з конкурсних предметів (українська мова та література,математика, іноземна мова). ПОРЯДОК ПОДАННЯ ДОКУМЕНТІВ: для оформлення особової справи на навчання необхідно подати заяву до Заліщицького районного військового комісаріату в період з 1 січня до 1 червня року вступу. ВСТУПНІ ВИПРОБУВАННЯ: психологічне обстеження, фізична підготовленість, медичний огляд військово-лікарською комісією. Заліщицький районний військовий комісаріат розшукує військовослужбовців,призваних під час четвертої хвилі мобілізації, які самовільно залишили військові частини та перебувають у розшуку: молодший сержант Володимир Петрович ЛУГОВИЙ, військова частина А1556 м.Мукачево, зареєстрований в с.Устечко; солдат Віталій Дмитрович ШУШКЕВИЧ, військова частина В1428 м.Тернопіль,зареєстрований в м.Заліщики, вул.Січових Стрільців,!5. При отриманні інформації про їх місцезнаходження прошу повідомте Заліщицький районний військовий комісаріат

Сказ – гостре вірусне захворювання, яке характеризується ураженням центральної нервової системи, нападами крайнього нервового збудження, агресивністю, розвитком паралічів. Як правило, це захворювання диких тварин, яке при покусах передається і свійським домашнім. Зараження людини сказом відбувається в основному через укуси хворою твариною чи внаслідок по-

трапляння її слини на свіже поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. Епідемічна і епізоотична ситуація зі сказу в районі залишається напруженою. Майже щорічно реєструються випадки захворювання серед диких та свійських тварин. Останній раз цей факт був зареєстрований у. Дуплиськах у вересні 2015р. в домашнього кота. У сусідньому Борщівському районі за 2015 р. зареєстровано 5 випадків сказу серед тварин. Хворі тварини часто втрачають обеВИГОТОВЛЯЄ: режність, підхо- ворота гаражні, дять до людини, дозволяють брами; себе гладити. - двері металеві Важливо знати, до підвалу; що тварини, які - тамбурні двері інфіковані довдо під’їзду; гий час не проявляють ознак, - секції огорож, гойдалки; - лавки та інші металоконструкції. але, покусавши інших, вони – ПРОДАЄ: інфікують їх. Тому постра- та розпилює хвойний ліс; ждала людина - металопрокат в асортименті; повинна негай- вапно гашене біле; но звернутися - кільця для криниць та вигребів; до медичного - цемент М-500; працівника ( травмпункту), - блоки фундаментні. а тварини в НАДАЄ ПОСЛУГИ: жодному ви- автокраном, екскаватором, падку не вбиавтомобілем КАМаЗ, грузовим вати, а доставити в держабусом. вне підприємЗДАЄ: ство ветерина- В ОРЕНДУ РИШТУВАННЯ. рної медицини для проведенЗВЕРТАТИСЬ: Тел. 2-12-54, 2-13-54, ня карантинування та спос097 2838725, 098 5906529. тереження.

В даний час прийнято вважати, що головними посередниками розповсюдження сказу є бродячі собаки. Їх вільний спосіб життя, постійне переміщення та контакт з іншими собаками, котами, а також із дикими тваринами є особливим джерелом розповсюдження захворювання . Та кількість бродячих собак і котів, яка зараз розгулює вулицями міста і сіл, зобов’язує органи місцевого самоврядування посилити роботу з цього питання. Особливу тривогу викликає той факт, що служби лісового та комунального господарств, мисливські товариства практично самоусунулись від боротьби зі сказом. Для того, щоб не допустити даного захворювання, потрібно дотримуватись заходів проти головних розповсюджувачів сказу - бродячих собак та котів, а також своєчасно представляти тварин для імунізації у ветеринарній установі. Р.S. У майбутньому можливо і в нас, як у цивілізованих державах, будуть організовуватися притулки для бездомних тварин. А зараз потрібно боротися з цією проблемою, бо життя і здоров’я людини – найголовніше. Олексій ДОРОШЕНКО, завідувач Заліщицького відділення Борщівського міжрайонного відділу ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України

м.Заліщики, вул. 40 р. Перемоги,4.

КРЕДИТНА СПІЛКА НАДІЙНІСТЬ. ДОСТУПНІСТЬ. ЗРУЧНІСТЬ. ШВИДКЕ ОФОРМЛЕННЯ КРЕДИТIВ З АЛ УЧ Е НН Я ДЕ П ОЗ ИТIВ Н А В И Г IД Н И Х У МО В А Х Наша адреса: м.Заліщики, вул.В.Стефаника,4 тел.(03554) 2-16-82; тел./ факс 2-22-06. Ліцензія серії: АЕ №287554 від 14.01.2014р.

«К О Л О С»

- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці kolosgazeta2015@gmail.com Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.

Наш р/рахунок 26004198767 у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ), МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. та Свідоцтво про держреєстрацію юридичної особи до ЄДР № 16491200000000354. Наклад 2900 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090

Перше повідомлення про бджолине маточне молочко з’явилося наприкінці XVII ст. від пасічника-природознавця Сваммердама, який звернув увагу на те, що бджолина личинка, яка одержує маточне молочко протягом личинкового розвитку, стає повноцінною самкою, тобто бджолиною маткою. Поглиблене вивчення біології та фізіології медоносних бджіл дуже здивувало науковців, адже виявилося, що, споживаючи маточне молочко - секрет верхньощелепних та гіпофаренгіальних залоз, личинка майбутньої матки швидко росте і маса її протягом 5- 6 днів збільшується в 18002200 разів. Чогось подібного в природі немає. До того ж, статево зріла бджолина матка, споживаючи маточне молочко, протягом доби відкладає близько 2,5 тис. яєць, сумарна маса яких значно більша від маси тіла самої матки. Вже перші бактеріологічні дослідження француза Р. Шовена в 1922 році показали, що натуральне молочко має бактерицидні властивості. Подальші випробування на тваринах довели, що під його дією в крові підвищується кількість гемог-

лобіну і еритроцитів, шерсть стає більш густою і блискучою, збільшується тривалість життя і плодючість. В молодих курей покращується, а в старих - поновлюється яйценосність. Зрозуміло, що ці факти змусили вчених багатьох країн прискорити експерименти щодо з’ясування дії цього продукту на організм людини та застосування його як лікувального препарату. Широко рекомендують маточне молочко не тільки як засіб лікування внутрішніх хвороб, а й ефективний геріатричний та косметичний препарат. Свіже молочко - це сметаноподібна, білувата, з жовтим відтінком маса, з легким своєрідним запахом. На смак ледь кисле та злегка гостре, викликає незначне подразнення слизових оболонок. Хімічний склад маточного молочка дуже різноманітний. У ньому виявлено понад 110 різних речовин і елементів, але переважають білки й вітаміни. До складу маточного молочка входять цукри, ферменти, а також фосфоліпіди. А недавно в ньому виявлені інсуліноподібні пептиди та цинк-білок з гормональними властиво¬стями, які не-

Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №390289 на прізвище Ілечко Марія Якимівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №390281 на прізвище Ілечко Марія Якимівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №018366 на прізвище Дудка Іван Михайлович, вважати недійсним. Втрачений договір купівлі-продажу будівлі, придбаної на аукціоні від 22.12.1999р. серії АВЕ №838334, вважати недійсним. Втрачене посвідчення «Учасник війни», видане Заліщицьким УПСЗН на прізвище Вуйцік Марія Іванівна, вважати недійсним. Втрачений договір дарування, посвідчений Заліщицькою держнотконторою 11.05.1990р. за реєстровим №518 на прізвище Руснак Володимир Іванович, вважати недійсним.

обхідні людям, хворим на діабет. Сучасна технологія відбору та зберіган¬ня маточного молочка дуже громіздка і має багато недоліків. Для збереження природної біологічної активності, тобто його властивостей, необхідно дотримуватись відповідних санітарно-гігієнічних вимог щодо виробництва лікувальних препаратів та продуктів харчування. Маточне молочко поліпшує загальний обмін речовин, функції серцево-судинної системи, кровотворення, стимулює діяльність центральної нервової системи, підвищує опірність організму до інфекційних хвороб. Виявлено також позитивний вплив його на ендокринну систему, пригнічення ним розвитку деяких пухлин. Для зберігання в домашніх умовах маточне молочко під час збирання доцільно розфасувати малими порціями у невеликі флакончики чи пробірки, герметично закрити і залишити в холодильнику. Підготувала Ольга ЧЕРВІНСЬКА, викладач ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого»

Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №016489 (площа 0,78 га) на прізвище Курляк Василина Іванівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку (площа 0,12 га) серії ЯА №005981 на прізвище Курляк Василина Іванівна, вважати недійсним. Продаються: робочі коні, а також автокран КС3575, 1987р. випуску, на базі ЗІЛ-133, в ідеальному стані. Ціни договірні. Тел. 098 46 05 704. У м.Заліщики, вул.Кооперативна,18 (масив «Сонячний) продається 3-кімнатна квартира на першому поверсі, житловою площею 49 кв.м. Ціна договірна. Тел. 067 45 78 339. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №416338 на прізвище Ілечко Марія Якимівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №416341 на прізвище Ілечко Марія Якимівна, вважати недійсним.

ПРОДАЮТЬСЯ КВАРТИРИ, ПЛОЩЕЮ 95 КВ.М В НОВОЗБУДОВАНОМУ ЖИТЛОВОМУ БУДИНКУ В МІСТІ ЗАЛІЩИКИ ПО ВУЛ.С.БАНДЕРИ,112 Д. ТЕЛ. 096 232 61 13.

17 березня Четвер З 9.00 до 16.00 ДОРОГО КУПУЄМО ВОЛОССЯ

ТІЛЬКИ ОДИН ДЕНЬ 25 БЕРЕЗНЯ КУПУЄМО НАТУРАЛЬНЕ ВОЛОССЯ ТА ШИНЬЙОНИ натуральне від 32 см, сиве та фарбоване від 42 см від 1000 до 40500 грн. за 1 кг 40500 Годинники в жовтих корпусах: старі, наручні, механічні, на запчастини (вибірково) Адреса: м.Заліщики, вул.С.Бандери,15а, перукарня, тел.: 0505105483 з 9 до 13 год.

натуральне від 32 см сиве, фарбоване та шиньйони від 42 см при здачі волосся від 40 см стрижка оплачується. ГОДИННИКИ: механічні радянські, наручні у жовтих корпусах вибірково на запчастини. Адреса: м.Заліщики, вул.С.Бандери,20, перукарня «Марічка»

ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ: Ольга МЕЛЬНИК......................................2-18-69 Ірина ІВАНСЬКА, Світлана ДУТЧАК, кореспонденти..........................................2-11-42 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент.................................. 2-12-43 Бухгалтерія..................................................2-11-42

Редактор О.І. ДЯКІВ Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.

Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Василя ЛЕСИНА, 31, тел. 54-45-46, 54-45-62). Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА.

№ 19-20 (8451)

8 u МОВА

u НАША ІСТОРІЯ

Нещодавно в Музеї стрілецької слави при Заліщицькому РБДЮТ відбулася історична година, присвячена 130-річчю з дня народження актора, режисера Євгена Кохана. У проведенні заходу взяли участь учні 10 класу спеціалізованої школи ім.О.Маковея (вчитель О.В.Горішна) та гуртківці ЗРБДЮТ (зі своїм керівником О.М. Василенко). Зі вступним словом до присутніх звернувся директор музею – Віталій Каспрук, наголосивши, як важливо пам'ятати про визначних особистостей рідного краю та цікавитися краєзнавством. Про основні життєві віхи розповіли присутнім гуртківці «Юного краєзнавця», учні гімназії Ірина Гаврилюк та Віталій Кокітко. Євген Кохан (сценічне прізвище – Коханенко визначний український

актор і режисер, Заслужений артист України. Народився він 10 лютого 1886 року в селі Винятинці у селянській родині. Закінчивши Заліщицьку семінарію, Коханенко у 19051908 рр. стає актором Львівського театру «Українська бесіда». Тут відбулися два його дебюти: акторський та режисерський. У нього рано з’явився акторський хист, рано ступив на професійну сцену. У 1917-1918рр. український січовий стрілець Є. Коханенко працював в українському театрі, організованому січовими стрільцями. Був організатором трупи драматичного театру імені Лесі Українки в Києві; у 1924-1925 рр. організовує театр в Одесі, а в 1930 – 1931 рр. український театр «Жовтень» в Ленінграді (нині СанктПетербург- РФ.). Євген Кохан проявив

себе як кіноактор. Першою екранною роботою стала роль рахівника у кінофільмі «Чистка», де виявився його комедійний хист. А в картині «Разом з батьками» Коханенко виконував одразу дві ролі – Стаха Павлюка та листоноші. Це було так майстерно, що навіть критики захоплювались різноплановістю характерів, відтворених однією людиною.У фільмі 1. Франнеля «Дивний сад» Євген Коханенко зіграв головну роль – скрипкового магістра Приходька. Високо оцінили критики і роботи у стрічках: «Троє з однієї вулиці», «Кришталевий палац», «Мак цвіте», «На великій річці». Помер актор і режисер 16 жовтня 1955 року в Полтаві. Віталій КАСПРУК, директор музею «Стрілецької слави», Юрій ЦИМБАЛЮК, голова ради музею

ПРО МОВУ української мови, прочитати висловлювання відомих особистостей, веселі загадки, ребуси, прислів’я, приказки. У малюнках школярі намагалися відобразити події на Сході нашої ненькиУкраїни, а також свої мрії про те, що настане мир, що наша держава буде єдина і неподільна. За творчість та активну участь кожен клас отримав грамо-

Мова – дар Божий, гордість народу, лакмусовий папірець нації. Кожному створінню на Землі дано спілкуватися між собою. Але лише людям даровано можливість говорити за допомогою мови. Українська словесність – це Всесвіт мелодійності, барвистості, дуга дощової веселки. Щоб розширити діапазон знань про мову, у нашій школі щорічно проводяться заходи як на уроках, так і в позаурочний час. Невід’ємною складовою занять словесників О.П.Максимович, С.В.Гандзюк, О.П.Смоляк стали хвилинки фразекології, загадки про мову. Вони не тільки збагачують словниковий запас школярів, але й розвивають логіку, творчість, мислення. Цьому допомагають і творчі роботи учнів. Конкурс «Мово, рідна моя мово, зіткана з любові» (а в ньому були представлені роботи старшокласників) показав головне – молодь розуміє, що рідна мова засвоюється дитиною і залишається на все життя. Це ланцюжок, який пов’язує народ з попередніми

u БЕРЕЖІТЬ

(ЗУСТРІЧ ІЗ КНИГОЮ «МОЯ РЕВОЛЮЦІЯ») У Голіградській бібліотеці-філії проведено презентацію книги Андрія Юркевича «Моя Революція». До героїчної історії подвигу мужніх героїв Майдану автор книги звернувся, переживши ті буремні події разом із побратимами у бойовому пеклі. Ми в рідному селі спостерігали, переживали за долю наших хлопців, бо серед захисників та учасників Революції Гідності тоді були і наші односельчани. Уже тепер, коли ці події відновлюємо в пам’яті, вшановуємо героїв Небесної Сотні, героїв Майдану і героїв-сучасників, які відстоюють рідну землю, єдність України в зоні АТО. Зі сторінок книги А.Юркевича довідуємось про той героїчний дух, жертовність і великі бажання українських борців-полум’яних патріотів, які ціною власного життя відвойовували справедливість і волю з надією на нашу кращу долю. Люди різного віку – жителі нашого села - активно зійшлися до сільської бібліотеки на презентацію цієї книги, яку багато читачів уже досі прочитали. Активні читачі нашої бібліотеки: Гончар Зоряна, Лилик Андріана, Крихтяк Іванна, Волошин Мар’яна, Михайлюк Дмитро, Яло-

віцька Аліна зачитували, описані автором – героєм Майдану Андрієм Юркевичем, епізоди тих буремних подій. Найбільші хвилювання викликали у присутніх спогади автора про смерть земляка Устима Голоднюка, якому Андрій ще прагнув продовжити життя, слухаючи пульс з надією на його відновлення сил для життєдіяльності, відтягаючи його із пекельного місця: «Міряю пульс хлопцю у блакитній касці ( як виявилось, земляку Устиму Голоднюку), ударів немає взагалі, але після кожного дотику здається, що я не туди клав палець і в слідуючий раз я обов’язково його знайду. Зовсім юний хлопець з діркою в голові і розбризканим мозком, в якого тим не менш знайдено мінімальні ознаки життя». З особливим смутком згадали ми ім’я автора, який, переживши ті страшні дні на Майдані, загинув на сході України, не повернувся з бойового завдання біля с. Весела Гора на Луганщині. Не встиг здійснити він свій задум – описати бойові дні, воєнні події в зоні АТО. Зі сльозами на очах слухали виступи дітей дорослі - батьки та рідні промовців.

Гірка пам'ять війни! Вона ніколи не згасне. Вона ятрить мозок, збуджує уяву. Запалена свіча пам’яті, хвилина мовчання, яка була співзвучною із стуком сердець присутніх на бібліотечному заході, з відліком секунд манометра, надовго залишаться в пам’яті моїх юних і дорослих односельчан, що й тепер переживають тривожні дні, коли тривають військові дії на сході України, гинуть кращі з кращих України сини. Герої, кажуть, не вмирають! І в тім є істина життя. Себе віддали Україні. Їм вічна пам'ять і хвала! Тужливі пісні: «Пливе кача», «Там, біля тополі», «Мамо, не плач», «Хай Ангели вас захистять крильми», «Хлопчики – синочки», «Повертайся живим», які звучали у записі, спонукали присутніх до хвилюючих роздумів, закликали до пам’яті про тривожні дні в нашому житті, в українській історії. А книгу Андрія Юркевича «Моя Революція», яку презентували у Голіградах, уже тепер виявили бажання прочитати ще більше жителів нашого села. Галина ЯЛОВІЦЬКА, бібліотекар села Голігради

ту, а місця розподілилися так: І місце – 11 клас, ІІ – 7, 9, 5 класи, ІІІ – 6, 10, 8 класи. Учні 6 класу оформили виставку книг «Мова – душа народу», читали поезії про мову. Активними були І.Балінська, О.Доченчук, Д.Кулька, В.Маланич. Центральне місце серед книг займали твори Т.Г.Шевченка, Л.Українки. 25 лютого ми відзначали 145 років від дня народження Мавки української літератури, співачки зорі провідної. На роковинах звучала поезія Лесі, де з уст учнів «щирими сими словами» до людей промовляла вона. Українська мова – це скарб, скарб духовний, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. О, не згуби свого народу, Безсмертна мово, рідна і терпка, Ти є душа співучого народу, Що був і є, і буде у віках. Ольга СМОЛЯК, учитель української мови та літератури школи с.Нирків

ПРИРОДУ!

У зв'язку із нетривалою і теплою зимою, рослинний і тваринний світ активізувався значно раніше, ніж у попередні роки. Враховуючи це, ДП «Чортківське лісове господарство» звертається до всіх небайдужих: збережімо рідкісні та реліктові види первоцвітів - перших передвісників весни. Вони вже дають про себе знати та все ж чекають остаточного пробудження. У багатьох країнах підсніжник звичайний і білоцвіт весняний називають ключами від весни. У Німеччині вони снігові дзвіночки, у Великій Британії - снігові сережки, у Франції - снігобуравчики. В українців - проліски, підсніжники, ряст. Але разом із весняною природою прокидаються від зимової сплячки і збирачі квітів, ті, хто ще не усвідомлює важливості збереження довкілля, хто сприяє квітковому бізнесу заради короткочасного споглядання провісників дикої природи. Цього року один із головних піків торгівлі первоцвітами — 14 лютого вже минув. Але ще є 8 березня та більш активна фаза квітування

u БЕЗПЕКА

поколіннями, їхніми духовними надбаннями. Перше місце виборола О.Вийванко (11 кл.), друге – Г.Кучерко (11 кл.). Учні 6-7 класів працювали над вивченням місцевого фольклору під гаслом «Кожне сільце має своє слівце». Вони дізналися про розмаїття усної народної творчості односельчан. Багатий матеріал зібрали Ю.Вийванко (7 кл.), Х.Кіндрат (7 кл.), Д.Кулька (6 кл.), В.Маланич (6 кл.), Н.Максимович (7 кл.), А.Жиліховська (6 кл.). Цікавим був представлений конкурс – виставка української вишивки на тему «Любіть Україну і мову її солов’їну», де учні нашої школи були надзвичайно активними. Кожен клас мав відведений стіл, на якому різнобарвними кольорами милувати око вишиті чоловічі та жіночі сорочки, спіднички, плахти, рушники, салфетки. Слід відзначити творчість учнів в оформленні стіннівок, малюнків на цю ж тематику. На сторінках шкільної газети можна було знайти цікавинки з

підсніжника звичайного, сонтрави, рясту, проліски, конвалії. Хоч перші весняні квіти в'януть просто на очах, хочеться доторкнутись до них, відчути подих рідної природи. Забуваємо і народне повір'я "Хто дарує підсніжники, той не кохає". Бо хіба ж коханій дарують крадене? У нашій ситуації крадене у природи, в держави, в суспільства. Троянди й тюльпани вирощують, і заробіток від них чесний. А підсніжники заготівельники косять на лісових галявинах - наших з вами спільних, адже у нас більшість лісів – державна власність. Важливим фактом, є й те, що торгівля первоцвітами

давно вже є підробітком бабусь, які збирали квіти за околицею села і особисто везли на базар, перетворилася на високоорганізований кримінальний бізнес. Активна діяльність квіткових мафіозі в лютому-березні дає їм змогу байдикувати аж до наступного сезону. ДП «Чортківське лісове господарство» розпочинає щорічну акцію «Первоцвіт 2016», що передбачає створення рейдових бригад та спільне чергування із працівниками поліції, митниці та екоінспекції (за попереднім погодженням). Пам'ятаймо, що зірвані квіти принесуть хіба що смуток, бо в'януть. Вони не зможуть служити символом радості і прикрашати свято.

Олег ТИМКІВ, інженер охорони лісу ДП «Чортківське лісове господарство»

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Щоб лихо не прийшло до вашої оселі, стежте за технічним станом приладів опалення, електрообігрівачів та дотримуйтесь правил пожежної безпеки під час користування ними. Будьте обережними у поводженні з вогнем, не паліть у ліжку, особливо у нетверезому стані. Не залишайте дітей без нагляду, бо нерідко сірники та запальнички стають для малечі спокусливою іграшкою. Пам’ятайте, що ваша особиста безпека і тих, хто з вами поруч, залежить, насамперед, від вас самих. Не випробовуйте долю, бережіть своє життя і своїх рідних. Микола ЧЕРНЕЦЬКИЙ, провідний інспектор Заліщицького РВ Управління ДСНС України у Тернопільській області