kolosgazeta2015@gmail.com
Інтернет-версія: http://zal.te.ua/
СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року u
ФОТОАНОНС
75 років тому відбулася страшна трагедія: на початку липня 1941 року у водах Дністра загинули політичні в’язні Тернопілля, Буковини та Прикарпаття. Це – безневинні жертви, яких енкаведисти з вагонів скинули на мосту в річку. Поблизу місця трагедії встановлено хрест, біля якого 5 липня відбулася поминальна панахида. Сюди вклонитись світлій пам’яті політв’язнів прийшла громадськість міста, району, родичі загиблих убієнних, а також представники з Чернівецької області. У знак шани за загиблими, того дня було опущено вінок з гілочок сосни та квіти у річку Дністер. Детальніше про цей захід читайте в наступному номері «Колоса». Світлини Ірини ІВАНСЬКОЇ.
u
№ 54-55 (8486) Цiна вроздрiб - 2 грн. u
В РАЙОНІ РОЗПОЧАЛИСЬ ЖНИВА
У господарствах району жнивують. Озимим ячменем засіяно 272 гектари. Впорано 242-гектарну площу і врожайність у середньому складає 50 цнт. Намолочено понад 1200 тонн. Активно і злагоджено працює техніка на жнивних полях в ПОП «Золота нива». Тут посіяно 80 гектарів, урожайність – 44 цнт, у ТзОВ «Маяк» із 100-гектарної площі збирають по 50 цнт. А найвища врожайність озимого ячменю зафіксована в «Ель Гаучо» - 60 цнт з кожної 52-гектарної площі. Залишилось фермерське господарство «Воля». Тут площа під озимим ячменем 30 гектарів. Оскільки весною її підсівали, то не весь ячмінь дозрів до відповідних кон-
дицій. Але через 2-3 дні й тут комбайн вийде в поле. Почався в районі й збір ріпаку, ним засіяно 1229 гектарів. У «Форваторі» урожайність цієї культури 2,5 тонни, в «Добробуті» - 3,5 тонни. Спільно із службою надзви-
чайних ситуацій організовано об’їзд по господарствах в плані перевірки щодо дотримання техніки безпеки на токах і пожежної безпеки на жнивних полях. Іван ТИМЧУК, начальник відділу з питань АПК РДА
ВАРТО ЗНАТИ
15 липня буде проводитись «гаряча» телефонна лінія з Романом Івановичем БУРДЕЙНИМ, заступником голови РДА. Телефонуйте: 2-29-09 з 11 до 12 год. 21 липня з 10 до 12 год. голова РДА Б.І.Шипітка проведе виїзний день прийому громадян у селі Лисівці за участю начальників управлінь та відділів РДА.
Шановні колеги-природолюби! Прийміть найщиріші вітання з професійним святом – Днем працівника природозаповідної справи. Ви проводите величезну роботу у сфері збереження природо-заповідного фонду. А, зберігаючи природу, як основу нашого буття, ми бережемо нашу країну. Справжня первісна краса нашого світу збережена лише на заповідних територіях титанічними зусиллями подвижників і фанатів-природолюбів. Я глибоко переконаний, що завдяки вашому високому професіоналізму, невтомним рукам та світлим і мудрим головам не одне покоління наших нащадків зможе доторкнутись до чарівного світу гармонії і довершеності природи Тернопільщини. Бажаю вам і вашим родинам миру, добра, благополуччя, здоров’я і душевної гармонії. Нехай доля допомагає нам у благородній і подвижницькій справі збереження природи нашого краю. Михайло ШКІЛЬНЮК, директор НПП «Дністровський каньйон»
СУБОТА 16 ЛИПНЯ 09:00 Сплави по р. Дністер 1 10:00 Відкриття фуд-зони 10:00 Відкриття атракціонів 11:00 Дитячий квест «Пізнай наше місто» 2 12:00 Екскурсія «Заліщики – Червоноград»3 15:00 Дитяча розважальна програма 15:00 Літературний майданчик 17:00 Офіційне відкриття фестивалю 18:00 Концертна програма 00:50 Святкова дискотека НЕДІЛЯ 17 ЛИПНЯ 9:00 Сплави по р. Дністер1 10:00 Велозаїзд 12:00 Екскурсія «Заліщики – Червоноград»3 15:00 Караоке 14:00 Козацькі забави 14:00 Літературний майданчик 16:00 Закриття фестивалю 17:00 Виступи місцевих творчих колективів 19:00 Концертна програма 1, 3 – Збір біля входу в парк Молодіжний (платно) 2 – Збір на центральному майдані міста Місце проведення: парк Молодіжний; Вхід: вільний
№ 54-55 (8486)
2 u
АКТУАЛЬНА ТЕМА
ОБОРОНА Відновлення військових частин на Тернопільщині, які занедбані останні 10-15 років, почнеться з Теребовлі, далі – у Чорткові, Бережанах та Кременці. На це вже виділено 13 млн грн. Обласна адміністрація та Теребовлянська РДА зобов’язалися повністю відновити котельню та підвести комунікації, що обійдеться приблизно у 1,5 млн грн. Казарми, штаб, їдальня, медпункт та інші об’єкти фінансуватимуться з Міноборони. На території частини в Теребовлі вже освятили новозбудовану капличку. У серпні-вересні тут розпочнуть активні ремонтні роботи, очікується, що військових дана частина зможе прийняти вже наприкінці цього року. Продовжується і підтримка 44-ї окремої артилерійської бригади. У червні ще 5 районів області передали для потреб бійців шефську допомогу на суму майже 50 тис.грн., у травні допомогу було передано на 116 тис. грн. ЕКОНОМІКА За підсумками І кварталу Тернопільська область має позитивну динаміку розвитку. Серед районів у п`ятірці кращих: Тернопільський, Заліщицький, Підволочиський, Чортківський та Збаразький. У сфері промисловості за І-й квартал зростання забезпечено на 6% - цифра тішить, бо у 2015-му спостерігався спад -7,9%. Продовжуємо демонструвати позитивне
u
сальдо зовнішньої торгівлі: $13,5 млн. «в плюсі». Децентралізація в дії - це надходження до загального фонду місцевих бюджетів. За чотири місяці цього року ми отримали 589,1 млн. грн, тоді як минулою весною ця цифра була на 47% меншою. Важливо те, що саме ці кошти залишаються в області і можуть бути спрямовані на вирішення нагальних проблем краю. Капітальні інвестиції збільшилися на 60%. Також цьогоріч нам вдалося уповільнити зростання цін на споживчі товари. Нині в області зростання цін зафіксоване на рівні 1,4%. Тоді, як торік ситуація була значно гіршою – вартість товарів та послуг підскочила на 20%.
дала 80 тис.грн. Для 8 тисяч мешканців області відкриття станції є важливим, бо тепер медики зможуть надавати їм допомогу оперативніше. До кінця 2016-го заплановано відкрити ще три станції «швидкої»: у Бережанському, Збаразькому та Бучацькому районах. ТУРИЗМ Потік туристів на Тернопільщині лише за півроку збільшився на 15%. Отже, популяризація наших замків, Зарваниці, Почаєва та фестивалів – це вірна стратегія. Близько 5 млн. туристів відвідують наш край як учасники релігійно-паломницьких турів. Цього року тільки у Зарваниці, 16-17 липня, ми очікуємо понад 1
ловного спорту та управлінню з рибнагляду в Тернопільській області.
МЕДИЦИНА Медичні послуги на Тернопільщині повинні надаватися максимально якісно і бути доступні кожному жителю краю. На цьому постійно наголошує Степан Барна, голова Тернопільської ОДА, під час робочих нарад, зустрічей у громадах, оглядів медичних об’єктів. У червні запрацювала станція «швидкої» допомоги у с.Струсів, Теребовлянського району. З обласного бюджету для цього виділили 320 тис грн, сільська рада на-
млн. прочан, традиційний фестиваль «Дзвони Лемківщини» 6-7 серпня готується прийняти 50 тисяч учасників, «Братина» цьогоріч об’єднала п’ять областей, а на «Святах Замків» уже побували близько 30 тисяч гостей. Усі ці заходи є важливими тим, що поряд із промоцією Тернопільської області сприяють покращенню інфраструктури у містечках та селах, де відбуваються, а також дають додаткову можливість реалізувати свою продукцію народним умільцям та місцевим
її необхідними засобами пожежогасіння, нагадав, що забороняється спалювання скошеної стерні, адже це може призвести до надзвичайних ситуацій. Про безпеку праці під час жнив вів мову головний спеціаліст-інженер відділу з питань агропромислового розвитку РДА В.Б.Кузь, який рекомендував представникам сільгосппідприємств краю подбати про необхідну документацію і електробезпеку, провести інструктажі з працівниками, розробити маршрути руху транспорту під час жнив. І.М.Тимчук, начальник відділу з питань АПР, закликав учасників наради ретельно стежити, щоб зернозбиральна техніка,
виробникам. БЕЗПЕКА Важливо, щоб мешканці Тернопільщини почувалися захищено, а тому поліцейська станція має бути у кожній громаді, переконаний Голова Тернопільської ОДА Степан Барна. У червні відкрилися ще дві із них: в Копичинцях, Гусятинського району та Мельниці-Подільській, Борщівського району. З початку реформи в області відкриті також станції: у Золотому Потоці (Бучацький р-н), у Микулинцях (Теребов-
яку вони орендують, мала засоби пожежогасіння (вогнегасники, мітли тощо). «У районі створена комісія з цього питання, яка перевірятиме кожне підприємство щодо дотримання правил техніки безпеки, адже йдеться про людське життя, - зауважив Іван Михайлович. - Крім того, працює комісія, яка здійснює облік ефективності використання землі на Заліщанщині. У районі є 27тис.700 га розпайованих земель, а орендна плата встановлена за використання лише 22 тис. гектарів. Ситуацію у північній зоні району практично вивчено і виявлено певні недоліки, які потрібно виправити». Також виступаючий говорив про розрахунки за оренду землі в 2016р. З робочими питаннями до учасників наради звернувся головний економіст відділу з питань агропромислового розвитку РДА Л.Р.Золотий. Іванна СТРУБІЦЬКА
лянський р-н), у Вишнівці (Збаразький р-н), у Почаєві (Кременецький р-н). Загалом в рамках пілотного проекту на Тернопільщині їх планують відкрити 17.
ДІТИ Стартував оздоровчий сезон – 140 юних мешканців Тернопілля прийняв табір «Лісова пісня» у м.Борщів, ще 70 – «Збруч» у смт. Скала-Подільська. Це діти пільгових категорій: сироти, позбавлені батьківського піклування, такі, що проживають у малозабезпечених сім’ях, діти учасників АТО, а також Перша група дітей бійців АТО творчі та обвже відпочиває у Хорватії. даровані. Окрім того, 45 дітей, чиї батьки захищають країну на Сході, відправилися у сонячну Хорватію, наступна група готується до поїздки у Польщу.На канікулах дозвілля має бути змістовним: майстер-клас з риболовлі влаштували у День захисту дітей, ідея належить Федерації рибо-
u
У РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
У районі стартувала жнивна кампанія… Проте поруч із турботами зі збором урожаю керівникам сільськогосподарських підприємств потрібно подбати про техніку пожежної безпеки. Саме з цією метою в залі засідань РДА та райради відбулася нарада з аграріями Наддністрянщини. Відкрив засідання начальник відділу з питань агропромислового розвитку РДА І.М.Тимчук, зауваживши, що минулого року на Заліщанщині сталося дві пожежі - у Синькові («Форватор») та в Королівці (фермер Ю.Танчик), тому в спекотний жнивний час необхідно акцентувати увагу й на техніці безпеки. З основними правилами щодо запобігання виникненню пожеж у період воскової стиглості збіжжя, під час збирання та зберігання зернових ознайомив присутніх начальник Заліщицького відділу управління ДСУзНС у області А.М.Пачва. Він наголосив на належній підготовці зернозбиральної техніки, оснащення
Іноземні інвестиції в Тернопільщину зростають.
ІНВЕСТИЦІЇ Підбито підсумки Форуму «Тернопільщина Invest-2016» - першого в історії області заходу, який на практиці продемонстрував можливості краю. В налагодженні співпраці з ТОВ «ОСП Корпорація ВАТРА» зацікавились підприємці з Литовської республіки. Представники бізнесу Німеччини та Польщі практично вже готові розпочати капіталовкладення в будівництво потужного агрокомбінату в с.Яструбово Козівського району. Крім того, польських інвесторів зацікавила можливість будівництва сонячної електростанції у м.Бережани. Учасники інвест-форуму з Аджарії розглядають можливість співпраці з ТОВ «Микулинецький бровар». Кількість іноземних капіталовкладень в Тернопільщину вселяє надію –вони зросли на 1,5%, хоча в останні два роки інвестори масово виводять капітал з України. Найбільше коштів вкладено в промисловість – це близько 60%, транспорт - 18%, сільське господарство понад 12%. Обласна адміністрація зацікавлена у створенні в області нових робочих місць, тому підкреслює, що кожному інвестору будуть створені максимально сприятливі умови. Прес-служба Тернопільської облдержадміністрації
ВАРТО ЗНАТИ
- Ти бажаєш збудувати власне майбутнє своїми руками… - Ти мрієш про стабільність та забезпечене життя… - Ти мрієш стати економічно самостійним. ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ ВІЙСЬКОВИЙ КОМІСАРІАТ ЗАПРОШУЄ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ЗА КОНТРАКТОМ Соціально-правовий захист військовослужбовців, перспективи кар’єрного росту та переваги військової служби за контрактом: - стабільне та вчасне грошове забезпечення від 7000 грн. (залежно від займаної посади, умов і тривалості військової служби). - щорічні грошові виплати: при переїзді до нового місця служби виплачується грошова допомога у розмірі 100% місячного грошового забезпечення та 50% на кожного члена сім’ї, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових проблем один раз на рік (в розмірі 60 % заробітної пла-
ти), допомога на оздоровлення (в розмірі місячного грошового забезпечення); - широкий вибір військових спеціальностей; - право на безкоштовне триразове харчування під час виконання обов’язків у добовому наряді та безкоштовний гарячий обід щодня; - забезпечення речовим майном на період служби; - безкоштовне медичне обслуговування, пільгове санаторно-курортне лікування; - можливість отримання вищої освіти за рахунок держави без відриву від служби; - забезпечення військовослужбовців службовим та постійним житлом; - отримання права на пенсійне забезпечення незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 25 років і більше; - можливість отримання первинного офіцерського звання військовослужбовцями рядового, сержан-
тського (старшинського) складу, які мають вищу освіту; - грошова компенсація за піднайом житла відповідно до вимог чинного законодавства; - участь у миротворчих операціях та інших заходах міжнародного військового співробітництва. Якщо Ви виявили бажання проходити військову службу за контрактом, Заліщицький районний військовий комісаріат надасть вам інформацію щодо умов проходження військової служби за контрактом, грошового забезпечення військовослужбовців, інформацію про структуру Збройних Сил України. Наші спеціалісти допоможуть вам зорієнтуватися у виборі роду військ та місця проходження військової служби. За довідками звертатись: Заліщицький районний військовий комісаріат. м.Заліщики, вул.Ольжича, 48. Тел.(03554) 2-13-36
№ 54-55 (8486) u
3
З НАГОДИ ЮВІЛЕЙНОЇ ДАТИ
і належить, у ювілейні дні видатних українців ми все частіше звертаємось до краєзнавчих джерел, пам’ятних подій. Іван Франко на Заліщанщині, як і на усій Галичині, здобув собі славу і повагу.
Як
У багатьох оселях наших краян на видному місці були портрети письменника, у просвітянських читальнях перечитували, декламували його твори, співали пісні, організовували вистави, імпрези. Про це до тепер цікаво згадують люди старшого покоління, переповідають
спогади, читаємо в книгах. У Заліщиках Івану Франку в 1956 році встановлено перший пам’ятник на Тернопільщині, з нагоди святкування 100річчя від дня народження поета . Пам’ятник — бронзове погруддя письменника на постаменті з написом: «Іван Якович Франко. 1856 — 1916 рр.» У 1974 році пам’ятник-погруддя Івана Франка встановлено у селі Гиньківці, його ім’я було присвоєно колективному господарству. Бережливо відносяться до творчого скарбу Каменяра й сучасники. У навчальних закладах, бібліотечних установах проводяться Франкові читання, літературномистецькі заходи. Понад 40 років жила і творила у с. Новосілка нашого району (давня назва Новосілка-Костюкова) українська поетеса, сучасниця й одна з відомих учениць Франка Клементина Попович, яку Каменяр зачисляв до людей «найближче стоячих до його серця». Франкові уроки надали життю поетеси цілеспрямованості, зародили непоборне бажання служити рідному народові. Іван Франко не тільки друкував твори Климентини Попович, але й постійно піклувався про літературний талант письменниці, не залишав її без уваги, стараючись зробити з неї «публічну силу», свого однодумця. Творча і наукова спадщина Франка, його громадсько-політична діяльність– то ціла епоха і сприймається як національне надбання України, гідне великого народу. Науковці Львівського національного університету ім. Івана Франка підготували наукову розвідку про написання української історичної пісні в німецькомовному перекладацькому доробку Івана Франка, в якій відзначають, що із проголошенням незалежності України викристалізувався «новітній, свіжий, політично не заангажований погляд на фольклорну спадщину Івана Франка». Загальна кількість пісень, зібраних Іваном Франком, вражає – їх понад 400 та ще близько тисячі трьохсот коломийок. Крім збирання фольклору, студій про нього, видавничої та організаційної роботи, Іван Франко невтомно популяризував народну творчість за кордоном, зокрема в Австрії та Німеччині. З цією метою він перекладав ук-
раїнські пісні німецькою мовою, деякі повністю, з інших – лише уривки. Записаний Франком фольклорній матеріал та його розвідки про усну народну творчість публікували у численних часописах. Примітно, що з усіх перекладів народних пісень, які відомі сьогодні, за життя Франка опубліковано лише один — «Was ist diese Burakivka traurig und nicht freudig» («Чому тота Бураківка сумна й невесела?»). Цей переклад побачив світ на сторінках недільного додатку до газети «Die Zeit» від 27 серпня 1905 року, а решта – до появи 1963 року берлінського видання творів Франка залишилися – у
рукописах письменника. Як пише сам Каменяр у розвідці «Der galizische Bauernstreik», оригінал записав він у Відні від одного «українського слухача університету», а той у своєю чергою – «в часи різдвяних канікул в селі Буріківка Чортківського повіту, від селянина Матія Дмитрика». Дискусійним є питання щодо дати перекладу пісні та часу, коли відбуваються події. На жаль, за браком оригіналу, дати характеристику перекладу пісні про Буряківку є не можливим. Про оригінал, як зазначають науковці, можемо говорити лише завдяки певним відомостям, які дає сам Франко у тексті розвідки. Український переклад пісні, опублікований разом із статтею Івана Франка в журналі «Народна творчість та етнографія», 1963, №2, с. 96-100. У десятому томі повного зібрання творів Івана Франка читаємо про «Was ist diese Burakivka traurig und nicht freudig» («Чому тота Бураківка сумна й невесела?»). Дата перекладу — 1905 рік. Подається за першодруком. Чому тота Бураківка сумна й невесела! “І хто її збунтував? Лиш сусідні села. Сусідні села, збунтовані, не рушились з місця, Тільки наша Бураківка у тюрму попала. Ой, прибігла Текля із поля із великим криком: «Людоньки, біжітъ у поле, чужі йдут нас бити! Біжи скоро, мій ти мужу, нехай люди знають, Нехай біжать вони в поле, добро захищають». Жінка Грицька з Циганюком задумали змову, Аби наших людей бідних військо половило». У село побіг із криком Циганюк та й кличе: «Ходіть, люди, скоро
поле,
в
бо йдуть нас палити». Гей, раненько в понеділок почали дзвонити, Весь народ у Бураківці скоро тут зібрався. Деркачеві було б краще дзвонів не торкатись, Піти б йому та й до війта, його попитати. Як зійшлася Біураківка та й під божу кару, Оточило її військо, як курей у стайні. Ой ти добрий Боже в небі, святий понеділку, Як то гнали народ бідний аж до Юзефівки. За що так народ гнали та й за чию шкоду? Як погнали в Юзефівку, приставили варту
Та й кайдани наложили, аж надулись жили. Ой, що тота Бураківка злого учинила, Що її гірка година так важко побила? Куди жінки хліб носили — була тільки стежка, А де іхали гусари — стоптана дорога. Коли жінки хліб принесли, в`язням подавали, Послав Матек трьох гусарів, аби їх прогнали. І почали ті гусари бідних жінок гнати, Безталанні і побиті щодуху втікали. Плачуть люди бідні: «Голод мучить нас і спрага», Жондця з них кепкує: «Подайте їм солі». Тісна шопа, сира земля. були їм нічлігом, Ходить жандарм поміж ними та й штовхає в боки. Так скінчився понеділок, вже й второк світає, І почали Бураківку кудись далі гнати. І почали людей бідних з льоху виганяти Та й одного до другого мотузом в’язати, Будете ви, добрі люди, той рік пам`ятати! Ішли люди всередині, жовніри боками, Хоч ви мені не повірте, то весь край то знає. Ніхто не йшов з нами босо, лише жандарм Спкіра. Як нас гнали до Чорткова, спочивали в шинку: Вони вино й пиво пили, а ми сльози лили. Як нас вони в Чортків гнали, під саму ремізу, Як злодіїв, всіх без честі, всіх позакривали. Казали нам ночувати на білій соломі: «Хто підпише протоколи, той: піде додому». Гей, у тюрмі в Тернополі є залізні грати, Там сиділо двісті сорок людей з комітету. На двірці, гей, в Тернополі, є залізні шини: Хто був членом комітету, того залишили. Як ішли ми з Тернополя, то стали зітхати: «Так не мудро страйкувати не будемо вдруге! Як ще будем страйкувати, буде нам наука, Щоб за ніщо у в’язницю більш не попадати, А за нашу гірку кривду хай пани заплатять: Їню білу шкуру будем косами здирати!» Сьогодні Франка ми не тільки згадуємо з гордістю називаючи сином України, національним героєм, але й визнаємо, наскільки важливою є потреба частіше звертатись до його творчості, брати в нього уроки життя, прислухатися до порад. Запрошуємо жителів району до наших бібліотек, для глибшого ознайомлення з творчістю Івана Франка. Ольга ТРАКАЛО, директор ЦБС
u
КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ
У червні виповнилося 65 років від дня народження одного із найбільш читаних сучасних українських письменників – Василя Шкляра. З цієї нагоди у районній бібліотеці для дітей проведено презентацію творів одного із найвідоміших і «наймістичніших» українських письменників, автора багатьох книжок зокрема: «Тінь сови», «Ностальгія», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана», «Чорний ворон», «Маруся», «Чорне сонце». У фондах нашої бібліотеки є лише три останні твори, про які вели мову бібліотекарі з читачами. Вони ознайомили присутніх із історією написання книги, яка повертає нас у двадцяті роки XX століття. Це «Чорний ворон», книга правди про трагедію українського народу, якої нам не відкривали. Твір цікавий і унікальний ще й тим, що в ньому тісно переплелися художній вимисел і документалістика, представлена матеріалами державних архівів, які засвідчують факт потужного повстанського руху, зокрема відчай-
u
душній опір окупантам, який чинили повстанці Холодного Яру. Інша книга - «Маруся», національний бестселер, в якому за кожною подією стоїть історичний факт. Бойовий шлях Марусі тісно переплітається з героїчно – трагічною долею Української Галицької армії, яка наприкінці літа 1919 року визволила Київ від московськобільшовицьких окупантів, проте волею злого фатуму опинилася на межі цілковитої загибелі. Найсвітліша книга В.Шкляра «Чорне сонце» про російсько-українську війну очима бійця полку «Азов». Хто і навіщо затягує криваву драму? Чому гинуть найкращі? Чому місцеві вважають своїх визволителів ворогами? Яким наш герой бачить майбутнє
Вітчизни? Глибока, сповнена смутку, болю й надії оповідь хлопця, якого честь і сумління змусили взяти до рук зброю. Василь Шкляр - відомий український письменник, переможець престижний літературних конкурсів, багатьох літературних премій, його твори здобули загальне визнання й високу нагороду – народну Шевченківську премію. Та найбільше імпонує Василеві Шкляру премія, що має назву «Автор , чиїх книжок найбільше вкрали з книгарень». Запрошуємо тих, кому цікаві твори автора, в районну бібліотеку для дітей. Олександра ТОПОЛЬНИЦЬКА, завідуюча дитячою бібліотекою
СПОМИН
Минає 40 днів з того сумного моменту, коли раптово відійшла за межу Вічності наша колега-журналістка Лілія Миколаївна МОНИЧ, яка 44 роки віддала творчій праці у районці…
СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ ЛІЛІЇ МОНИЧ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ Відгоріла вже Ваша свіча, Відлетіла із цвітом каштанів. В інший світ подалася душа, Але в пам’яті Ви поряд з нами. Звичне місце у сквері Франка, Ви тут мали про що помовчати, Пригадавши сторінки з життя, Щоб в рядки потім їх написати. На роботі, удома, в громаді Ви тримались одної мети: Щоб усе було вірно, по правді, Щоб до істини завжди прийти. Зріла мудрість у слові та вчинку, Бо покликання вище життя, І не знало перо відпочинку, Бо не знала його і душа. Скільки задумів, скільки думок Не судилось завершити вчасно.
Відійшли за земний горизонт, Відгоріли та зірка не згасла. Вона світить у рідних серцях, Промовляє до друзів, краян, Тих, хто знав, розумів до кінця Сильну жінку зі світлим ім’ям. Мар’яна ПАЛАГНЮК-САРАНЧУК
Хто забув – згадайте, Хто пам’ятає – помоліться, 7 липня 2016 року минає десять років, як зла доля забрала життя Павлика БАБИНА. Тобі, синочку, ще б жити, захоплюватися своїми улюбленими справами, товаришувати зі своїми друзями та насолоджуватись життям… Але в одну мить все обірвалося… Своєю чарівною посмішкою, веселою вдачею Ти завжди приносив радість та розраду рідним і знайомим. Ти був нашою надією і гордістю! Час лише поглиблює біль втрати і безповоротність того, що сталося. Тебе немає, мій синочку рідний, Пішов від нас назавжди в вічну путь. Лиш погляд твій зоріє із портрета, Такий щасливий, гарний, молодий. Здається, прийдеш знову, усміхнешся… І квіти ніжні тихо покладіть. Тебе немає, сину дорогий. Ми пам’ятати будемо щоденно, Тебе нема, лиш пам’ять є про тебе, Тебе в молитві щирій пом’янем, І в серці хрест несуть всі люблячі твої. І поки жити будемо у світі, Його могилу в цвинтарній скорботі До тебе з спомином у смутку Серед буяння зелені знайдіть, всі прийдем. Пошліть молитву Богові за душу Прости нас, дорогий синочку, що не змогли відвернути від тебе такої ранньої стежини у вічність. Вічний спочинок і Царство Боже твоїй добрій душі. У день світлої пам’яті Павлика просимо всіх, хто його знав, згадати і помолитися за його душу. Вічно сумуючі рідні.
№ 54-55 (8486)
4 u
ВІДЛУННЯ ПОДІЇ
евна річ, сталося так, як мало статися. Д і знавшись , що серед нагороджених медиків-волонтерів значиться прізвище нашої землячки Світлани М’ясковської, я зацікавилась цією незнайомою мені особистістю. Адже стало відомо, що п.Світлана удостоєна декількох відзнак, про які вона розповіла, завітавши на наше прохання до редакції «Колоса». Ми познайомились і виявилось, що Світлана
а найперше представників медичного загону спецпризначення «Білі береги», медичної служби майдану. Церемонія нагородження відбувалася напередодні Дня медичного працівника в актовому залі Національного медуніверситету ім.М.Пирогова. З нашого району такої відзнаки удостоєна ще одна волонтер-медик із Лисівців Світлана Білінська. На жаль, з об’єктивних причин вона не приїхала. На цьому форумі було присутніх близько 150 осіб. Я була надзвичайно окри-
Свобода». До них і попросилася на ночілю. Тут зустріла Олексія Кайду, інших свободівців – Твардовського, Наконечного. Після ночі на Майдані я зрозуміла, що потрібна тут, бо можу надавати першу медичну допомогу. Знайомі люди вручили мені посвідчення «Рада майдану», і я ввійшла сюди. Чесно, кажучи, боялася, бо коли почалася ота страшна бойня, стрілянина, вбивство… Все це фіксувалося на камеру. А в мене вдома двоє дітей. Але грудень я пробула там, на майдані, серед стражденних людей. Я вірю, що материнська любов захищає мене від життєвих вітрів. І в цьому переконувалась неодноразово. Тому й в січні побувала у вирі революційних подій, і в лютому – теж. Але їздила вже автобусом спільно з іншими мешканцями нашого краю. Їх тоді сотні бували там, де вирішувалась доля країни. - Де формувався Ваш світогляд, під впливом
Олександрівна – донька світлої пам’яті Параски Королюк – символа Помаранчевої революції.
лена такою увагою, бо в той день отримала подяку й від медичної служби «Госпітальєри» Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор». Окрім цього, минулого року я була нагороджена медаллю “За жертовність і любов до України” – від Української православної церкви Київського патріархату, а також грамотою від духовенства, в якій висловлена подяка за те, що, виконуючи обов’язок, проявила християнську любов і милосердя, рятуючи людське життя в час Революції Гідності, за прояв любові до людей та своєї Батьківщини. Випробування на барикадах совісті, любові, все розуміння. Їх пройшла Світлана М’ясковська, жінка, яка, не маючи медичної освіти – працює молодшою медсестрою у Товстенській лікарні, але на противагу багатьом іншим її серце світлом засяяло, коли ніч з 10 на 11 грудня 2013 року була пам’ятною для легітимного злочинного режиму. Надворі зима, холод, морози, а на майдані столичному – Революція в розпалі. Наші спільні молитви відкрили небо. У справедливому пориві боротьби нас було тоді тисячі. І в усьому світі з нами були мільйони. «13 грудня 2013 року я вирушила до столиці поїздом. Взяла відпустку за власний рахунок, купила квиток і поїхала. Київ мені й до того був знайомий, бо зі своєю матір’ю я бувала там не раз, коли Україна була в небезпеці. Хтось мене впізнав на майдані і кинув, що серед нас є дочка баби Параски. Тоді мене зустріли свободівці і для газети «Тернопільська нова» я давала інтерв’ю. Європейська площа вирувала. Приїжджі розкладали палатки, довкіл все диміло, я ж сходами піднялась до будинку профспілок і бачу напис: «Тернопіль.
яких людей? - Життя продиктувало моїй покійній мамі заробітчанську долю. Вона – уродженка Садок, мешкали ми в Дорогичівці. Отут і формувався світогляд – в сільській хаті, під впливом мами, для якої найбільша любов – Україна і Бог. Садки надзвичайно патріотичне село. А ще мої вчителі виховували мене бути проведними і правдивими, нести у серці любов, бо з неї сотворено світ. Серед таких Ганна Михайлівна Рибцуник – вчителька рідної мови й літератури. Вона навчала мене відчувати себе частинкою народу, не возвишатися ніколи над ним. Може це високопатетичні, пафосні слова, але без України я боюся жити, як без мрії, без краси і надії. Це ті помоси тяжіння, на які кожна людина має опиратися». Ось така зустріч відбулася в мене в редакційному кабінеті з скромною жінкою, в якої життєвий оптимізм аж зашкалює, віра в Бога і в дітей своїх і пам’ять про неньку, тримають її в цій суспільній круговерті. І на завершення п.Світлана сказала: «Згадаймо людину, яка пам’ятає наші добрі справи в час революції і знайшда нас для такого величного пошанування. Це Юрій Козак, уродженець Прикарпаття, мешкає у Вінниці, Він представник медичної служби майдану зібрав нас, волонтерів-медиків, на таку цікаву і пам’ятну зустріч. Я щаслива цим. Прикро мені, що подібних намагаються не помітити в районі. А скромне пошанування тих, хто вийшов на майдан, аби захистити і своїх, і чужих дітей – це, в першу чергу, робить нас українцями. Я йду на захист чужих, щоб вберегти завтра своїх», - сказала Світлана М’ясківська. Цей оптимізм, енергію жінка випромінювала протягом всієї нашої зустрічі. Ольга ЛИЧУК
П
З перших хвилин нашого спілкування я впізнала, що ця миловидна русява жінка знайома мені, оскільки два роки тому вона навідувалась у райдрукарню в справах, видання книги про свою матір. Зайшла й до редакції. Однак на цей раз розмова в нас була дешо іншого тематичного спрямування, хоча, зрозуміло, що не могла донька не торкнутися імені своєї матері. Адже від неї успадкувала «не бути байдужим до всього, що відбувається навколо України. Нам її творити і берегти. І всі нещастя, які спіткали наш люд – від байдужості». Згадаймо Шевченкові слова «В своїй хаті – своя правда»… Нам покалічили мову, наповнили душі вульгарщиною, ницістю. Очищаймося і будьмо господарями своїх думок і свого дому», сказала моя співрозмовниця. Почувши ці слова, я впізнала в доньці мужню, сміливу і патріотично пройняту українку, яка прагне бути захисником людських душ. - Світлана Олександрівно, Ви відзначені на високому рівні, отримавши Диплом від Українського державного підприємства поштового зв’язку «Українська пошта» за мужність, патріотизм, громадянську активність та самовіддане милосердя, проявлені під час Революції Гідності. Розкажіть докладніше, як Ви йшли до цієї пам’ятної у Вашому житті події? - На таке зворушливе пошанування людей, які рятували своїх однодумців на Євромайдані, коли загинула Небесна Сотня, пролилося море крові українських патріотів, я приїхала до Вінниці на запрошення оргкомітету,
u
ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ
Чорні звістки про загибель учасників антитерористичної операції – справжніх патріотів своєї Батьківщини, на превеликий жаль, не оминули й Заліщицький край. Олег Гулько був першим Героєм з нашого міста, який 7 липня 2014 року загинув у зоні антитерористичної операції на сході України. Він був активним учасником Майдану в Києві, бійцем 24го батальйону територіальної оборони «Айдар». 2 липня цього року на верхньому кладовищі міста відбулося освячення пам’ятника Олегові Гульку. Віддати йому шану прийшли громадськість району, близькі, друзі, побратими, однокласники, представники влади. Настоятель церкви Покрови Пресвятої Богородиці священик Іван Сендзюк помолився за душу загиблого та освятив па-
u
м’ятник. На ньому викарбувані такі слова: «Загинув на Донбасі за Україну». Отець І.Сендзюк зауважив: «Олег жив посеред нас, був принциповий, скромний, не хотів демонструвати свої чесноти на показ, а власним внеском прагнув примножити добробут у нашому краї. Пригадую останню нашу зустріч, коли запитав його: «Яка ситуація на сході країни?», а він відповів: «Багато ще є у нас роботи, мусимо їхати туди, допоки все не налагодиться». Він активний учасник протистоянь за правду. Був з перших хвилин на Майдані, а останній день прожив на лінії вогню, у зоні бойових дій. Я думаю, що майбутнє за такими жертвенними людьми, які вміють чесно трудитися задля блага держави». Михайло Гушуватий виконав доручення особового та
керівного складу батальйону «Айдар» – зачитав щирі співчуття рідним і близьким з приводу втрати сина, брата. Олег Йосипів, заступник командира 7-ої сотні Майдану, розповів про проведені дні разом з Олегом Гульком, про його думки, налаштовані на справедливість. На завершення мати Олега, Євгенія Гулько щиро подякувала присутнім на церемонії освячення за вшанування пам’яті сина, а також усім меценатам, які долучилися до спорудження пам’ятника, однокласникам та друзям, а особливо родинам Бальцевичів, Ігорю Молчанову та Ігорю Теремчуку. Пам'ять про Олега Гулька назавжди залишиться в наших серцях, а його подвиг житиме посеред вдячних українців. Ірина ІВАНСЬКА
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Агрохолдинг «МРІЯ» розпочав збір врожаю на своїх полях. У 2016 році Компанія планує зібрати врожай із площі майже 151 тис. га, з яких 89 тис. га відведено під культури ранньої групи. Жнива розпочато з обмолоту озимих ячменю, пшениці та ріпаку. Збиральна кампанія розпочалась у планові терміни. На жнива «МРІЯ» задіє 83 власних і 23 найманих комбайнів та близько 400 одиниць вантажного автотранспорту. Очищуватися та зберігатися зерно буде на власних елеваторах «МРІЇ», загальна потужність яких складає близько 600 тис. тонн . Повністю готовий до запуску насіннєвий завод Агрохолдингу, добова продуктивність якого сягає 300
тонн насіннєвого матеріалу. 99% насіння пшениці та ріпаку та 95% насіння сої, які використовує «МРІЯ», власного виробництва. Віктор Кухарчук, операційний директор «МРІЯ Агрохолдинг» коментує: «Цей рік є однозначно роком озимої пшениці, чому посприяв температурний режим і кількість опадів. Близько 30% площ озимої пшениці та ярого ячменю ми засіяли розкидачем, аби розкрити весь потенціал рослини. Таким чином ми наближуємо культуру до природніх умов, розкриваємо її фізіологію. Також використовували технології No-till, Мini-till і класичний обробіток землі». Паралельно зі збором врожаю «МРІЯ» займається підготовкою ґрунту під посів
озимих культур. Для ефективного проведення підготовчих робіт та подальшого посіву озимих Агрохолдинг забезпечений новою сільськогосподарською технікою. Нагадаємо, на початку поточного року «МРІЯ» вчергове поповнила свій технічний парк і придбала 10 новітніх тракторів Case IH Quadtrac 500, 2 трактори John Deere 7930 та 4 сівалки Challenger 8186 No-till загальною вартістю понад 3,8 млн.дол. На проведення жнив та підготовку до осінньої посівної Компанія використовує залучений напередодні кредит. Так, у травні Компанія поповнила робочий капітал на суму 18 млн.доларів і отримала рефінансування 9 млн. доларів кредиту, отриманого у 2015 році.
10 липня святкуватиме свій 65 день народження дорогий чоловік, люблячий батько, дідусь, брат Петро Михайлович ОЛИНЧИК із с.Касперівці. В Божу неділю цю пречисту, в переддень великого Петрового свята журавлі принесли літо – 65. Як летіли-спішили, натомили крилята, Та хорошу людину не гріх привітати. Прилетіли додому, заглядали в віконце, А господар, як пісня, а господар, як сонце. Працьовитий і мудрий, і душею багатий. Голова він в сім’ї і турботливий тато. Вже сивий туман покриває волосся, Вже діти дорослі й онуки ростуть, А серце таке ж молоде ще і досі І руки спочинку ніяк не знайдуть. Про кожного з нас, хто далеко, хто близько Всі ваші тривоги і світлі думки Спасибі за все, уклін вам низький Здоров’я і щастя на довгі віки. З повагою і любов’ю - дружина Галина, дочки Ганнуся та Леся, з’яті Дмитро та Іван, внуки Наталочка, Дмитрик, Василько, сестра Марія та вся родина
У ці теплі літні дні дорогому ювіляру, чудовому сім’янинові, турботливому чоловікові, щирому батькові, люблячому дідусеві Івану Васильовичу ФЕДІВУ із Дунева виповнюється 60. Ці роки, наче птиці летять, їх ніколи не вернеш назад. Ніби вчора було вісімнадцять, а сьогодні уже шістдесят. Дарма, що рік за роком проліта, що скроні Ваші вже сивіють, Нехай же молодою залишається душа І думи хай ніколи не старіють. Бажаємо Вам здоров’я міцного, Кипучої сили, як в добрі часи, Веселої пісні, дотепного жарту І щастя земного з води і роси. Хай літа помножаться втричі, Здоров’я прибуде, як чиста роса, Складаєм подяку, бо Ви того варті, Нехай переможуть молитва й краса. З любов’ю – дружина, діти, онуки.
№ 54-55 (8486) u
НАМ ПИШУТЬ
«Там ні печалі, ані сліз Ні дня, ні вечора, ні рання Його нема ніде. Він скрізь Вже в остаточній формі існування» Ліна КОСТЕНКО Книги, як і люди, є різні… У кожної своя доля, своє призначення. Є такі, які здатні кликати до звершень, революцій і звитяг. Власне до таких можна віднести книгу тернополянина, учасника Революції гідності, командира другого взводу, другої роти батальйону «Айдар» Андрія Юркевича «Моя революція! Це спогади про події 18-20 лютого 2014 року в Києві. Як зазначив автор, це посвята тим героям, які не повернулись додому, так тим, хто залишився живим і загартував свій дух для подальшої боротьби». Саме з подіями на майдані Андрій Юркевич назавжди поєднав свою долю з долею Батьківщини. І вже 16 чер-
u
5
вня записався добровольцем в батальйон «Айдар» під позивним «Грізлі», де виконував обов’язки командира відділення. 5 вересня 2014 року Андрій Юркевич не повернувся з бойового завдання поблизу с.Весела Гора на Луганщині. В Іване-Золотівській ЗОШ було проведено презентацію книги Андрія Юркевича «Моя революція». Захід провела разом з учнями школи завідуюча сільською бібліотекою О.М.Гандзюк. Бібліотекар ознайомила присутніх з книгою, зокрема хто видавав її, а також з розділами, світлинами. Про біографію та життєвий шлях Андрія Юркевича розповідали учні 6, 8 та 9 класів: Р.Б’яла, Н.Ковалик, А.Димушко, Х.Дерев’янчук, О.Гуменюк, О.Мокрицький, І.Островський, С.Данилюк, О.Вилка, Л.Репенкова, С.Золота, Н.Малітовська, Г.Юрчишин, Н.Гандзюк, Г.Холявко.
Олександра БоднарТопольницька записала з розповідей своєї мами, як на Великдень отець Яків та його брат отець Єронім приїжджали у с. Дуплиська до рідної сестри: «Дуже часто було так, що отці не добували того часу, на який планували свій приїзд.…вони дізнавалися про переслідування і тоді ж ввечері через ліс ішли на станцію до поїзда у Торське. Назавжди мені запам’яталось, як покійна сестра отців одного разу прибігла до нас до хати і просила маму заховати якийсь згорток із матерії. Мама заховала в шафу між одяг, а потім наказала, щоб ми нікому ні про що не розказували. Вже пізніше мама розповіла, що у тому клуночку були заховані священичі ризи, фелон і церковні книги». Ще одна заліщанка Ганна Свіченюк-Мицко описувала о. Якова Тимчука, з яким познайомилася в 1956 році, так: «Пересічна людина, яка особисто не була знайома з о. Тимчуком, навіть подумати не могла, що це священик. Він одягався в куфайку, в руці мав чорну дермантинову сумку. Надзвичайно скромний, життєрадісний, хоча поважно хворий». Таким запам’ятався сучасникам блаженної нам'яті єпископ Яків Тимчук – душпастир, з когорти тих, завдяки кому наша церква вистояла у роки переслі-
Ольга КОЛОДІЙ, вчитель школи с.Іване-Золоте
u
ДУХОВНІ ПОСТАТІ
(Початок у номері за 1 липня 2016 року)
Вірші «Мамо, не плачте, прошу…» читала Соломія Гандзюк, «Андрійку, мій синочку дорогенький» - Оля Рекуник та Соломія Гандзюк, «Тим, хто пішов» - Христина Дерев’янчук, «Люди, шануйте Героїв!» - Оля Кавун. Всі присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих Героїв майдану та Героїв АТО на сході України. На завершення прозвучало спільне виконання Державного Гімну України. Книга Андрія Юркевича «Моя Революція» - це приклад національно-патріотичного виховання для наших дітей та молоді. Це мужність і героїзм наших солдатів, які ціною власного життя захищали нашу землю від російських окупантів. Перечитуймо кожну сторінку нашої історії і пам’ятаймо своїх Героїв.
дувань. 20 грудня 1988 року отець Яків відправив богослужіння, відвідав одну родину в місті Чорткові, сів на крісло, схилив голову і... помер. В останню дорогу в Заліщиках його проводжали тисячі людей з різних міст та сіл нашого краю. Влітку 2015 року Ольга та Маркіян Бачинські передали парохові храму Покрови Пресвятої Богородиці в Заліщиках о. Івану Сендзюку стару потерту сумку з речами Владики Якова Тимчука з побажанням розмістити в парафіяльному музеї. Майже тридцять років зберігалася вона в їхньому домі. Ця «чорна дермантинова сумка» служила отцеві Якову десятиріччя у його подвижницькій місійній діяльності, коли він не шкодував сил і здоров’я, щоб об'їхати найвіддаленіші куточки Галичини й своїм полум'яним словом та порадою вказати вірним шляхи до Бога. А сьогодні повернулася до нас з славними реліквіями, як ще одне свідчення нетлінності великої сили Божої Любові і незламності нашої Церкви. Ці реліквії закликають нас пам’ятати про духовний подвиг Владики Якова Тимчука, який впродовж 45 років священичого і 53 років чернечого життя невтомно засівав зерно Боже, зміцнюючи народ у Вірі, Надії і Божій Любові. Михайло СОПИЛЮК, заступник директора Заліщицького агроколеджу ім. Є. Храпливого
У нашій школі відбулася презентація книги Андрія Юркевича «Моя революція», яку спільно підготували шкільний та сільський бібліотекарі О.Є.Паньків та О.З.Бурдейна. Цю книгу автор присвятив, як тим героям, що не повернулися додому, так і тим, хто залишився живим і загартував свій дух для подальшої боротьби. Читаючи спогади, ми неначе переносимося у минуле і стаємо учасниками подій, які перевернули, змінили мислення, ставлення до суспільства багатьох учасників майдану. На очах у тисяч людей прості українці стають Героями. Різні за професією, за віком, за національністю, вони стали на захист рідної країни. Вони не сподівалися, що владна верхівка дасть наказ стріляти, але коли
На засіданні виконкому Блищанецької сільської ради заслухано питання про роботу місцевих бібліотекфілій. Зі слів Ольги Бурдейної, сільська книгозбірня обслуговує 300 користувачів. До їх послуг майже 7,5 тис. книг і 5 примірників періодичних видань, які передплачує сільська рада. При бібліотеці діє народознавчий клуб «Берегиня», за участю якого організовуються народознавчі заходи. Бібліотека працює з сільськими установами, зокрема з народним домом (завідуюча М.В.Петровська), місцевою школою (директор С.О.Возняк), класоводами,
почали лунати постріли, від яких гинули найкращі сини України, народ згуртувався ще більше. З усіх кінців України майданівцям надходила допомога. Люди збирали гроші, харчі, теплий одяг для тих, хто на барикадах. На презентації книги «Моя революція» вступне слово мовила бібліотекар Ольга Паньків, зазначивши, що атор був учасником подій на майдані і продовжив боротьбу на сході України під час проведення АТО. Андрій віддав найцінніше – своє життя – заради того, щоб Україна і всі ми встали з колін. Іванна Гошовська, Іванна Сопівник, Люба Николишин, Юлія Третякова, Василь Тихоліз розповіли про автора книги, про його перебування на майдані. Олена Піхлик прочитала вірш Богданни Стефанюк «Пом’янемо». До
присутніх звернулася сільський бібліотекар Ольга Бурдейна. Із подячним словом виступила заступник директора школи із виховної роботи Б.Б.Стефанюк. «Протистояння тодішньому режиму почалося на майдані і продовжується на сході України. Нині гинуть кращі сини України, такі, як автор книги Андрій Юркевич. Ми повинні пам’ятати цих Героїв, котрі поклали свої життя за наш спокій. І неодмінно маємо шанувати тих, котрі повернулися живими до своїх сімей. Такі є і в нашому селі: Василь Петровський, Віктор Бурдейний, Василь Николин, Петро Радевич, Олександр Бурдейний, Богдан Скрипник, Роман Яніцький. На завершення всі присутні пом’янули хвилиною мовчання Героїв Небесної Сотні і тих, хто загинув в АТО. Ольга БУРДЕЙНА, бібліотекар с.Блищанка
педагогом-організатором, за участю школярів, дошкільнятами (завідувач О.М.Панасюк). Завжди активність проявляли церковні громади, зокрема настоятелі храмів М.Коробій та В.Рачковський. Спільно ми організували чимало цікавих пам’ятних, патріотичних заходів, історичних годин, провели свято молоді «Цей прекрасний дар-кохання», година пам’яті «Янголи на білих крилах» та багато інших. За підтримки колишнього сільського голови М.М.Воробця у бібліотеці замінили старі вікна на сучасні пластикові. Теперішній очільник села В.Й.Яніцький придбав леноліум на
підлогу. Одне з головних наших завдань – це збереження та поповнення бібліотечного фонду. Тому традиційними в нас стали акції «Подаруй бібліотеці книгу». Чимало користувачів уже відгукнулися на цей клич і зі своїх книгозбірень подарували книги для читачів. Це Галина Храпко, Тетяна Йосифович, Віталій Федьків, Віктор Бурдейний, Ольга Шкрабик, Мирослава Петровська, Надія Тарновська, Сергій Возняк, Галина Бебко, Люба Яніцька, Любомир Бурдейний. Щиро всім вдячна за підтримку бібліотеки і розуміння її проблем. Ольга БУРДЕЙНА, бібліотекар
Записано, що Ізраель провів час у Бродах (приблизно 75 км на північний захід від Тернополя), а це досить далеко від Окуп, що описав Гепермайхер та інші. Там він одружився з Ханою, дочкою місцевого рабина Ефрайма і сестрою рабина Гершона Кітовера. Деякі документи свідчать, що це було друге одруження Ізраеля. Його перша дружина померла невдовзі після їхнього одруження, коли їй було 1820 років. Геперхаймер твердить, що приблизно у 1720 році Ізраель одружився з Леах Рахель, дочкою Авраама чи Ефрейма з Кутів. Цікаво зазначити про різні інтерпритації, чому пара виїхала з Бродів. Деякі автори вважають, що брат Хани розцінював Ізраеля як поганого сім’янина, а це так йому не сподобалося, що заставило їх виїхати геть. А інші вважають, що Ізраель повинен був прикидатися таким, щоб приховати свою безвідповідальність у сімейних відносинах. Сім’я переїхала до південного карпатського села Кути (60 км. на захід від Чернівців). Там Ізраель заробляв на прожиття, копаючи глину і вапняк. Проживаючи у гірській місцевості протягом майже 10 років, він вивчив лікувальні властивості трав і рослин. Навички лікування травами і рослинами зробили йому репутацію цілителя. За деякими інтерпритаціями традиційної легенди потім
Ізраель переїхав у Товсте, де працював учителем і в свою 36 річницю від дня народження (16 вересня 1734 року) він проголосив себе Баал Шем Товом, що стало офіційною датою зародження хасидистського руху. Дехто припускає, що Бешт жив у будинку поряд з маленьким струмком, на головній вулиці Тлустого. В цьому великому будинку, що й зберігся до наших днів говорили, що проживали рабини, які пізніше були в Товстому. У 1740 році Бешт разом з дружиною переїхав з Товстого у місто – фортецю Меджибіж на річці Буг, 160 км. на північний схід. Там у них народилися син Тзві Герш і дочка Удел (чи Аділ). Як описує Вікіпедія, молодший ребе Нахман народився в той час, коли вплив його прадідуся послаблювався, і він (вдихнув нове життя у хасидистський рух, поєднуючи езотеричні секрети іудаїзму (Кабалах) з глибиною вчення Торах). У нього було тисячі послідовників. Ще за життя і після його смерті послідовники вважали його своїм рабином. Вчення ребе Нахмана продовжує привертати і надихати євреїв у цілому світі. Хоча ребе Нахман і його послідовники почали асоціюватися з містом Брацлав, там провів останні дні життя в Умані. Він помер у віці 38 років, хворіючи на туберкульоз протягом останніх 3-х років життя. За його бажанням ребе Нахман був похоронений на Уманському єврейському кладовищі, і це скоро стало місцем щорічного паломництва тисячі хасидів у Рош Гашана - єврейський Новий рік. Ігор КУЛАЧКОВСЬКИЙ, молодший науковий працівник Заліщицького районного краєзнавчого музею
СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ
«Хасид» - благовірний хасидизм – масовий релігійний рух євреїв, який виник на знак протесту проти формалізму і наполягають на пріоритеті простої щирої віри та святості у повсякденному житті. Засновником хасидизму вважають нашого земляка, який деякий час жив у Товстому, Баал Шем Това (Бешта). Він проповідував, що потрібно служити Богові з радістю та любов’ю… Рабін Ізраель бен Елізер відомий як засновник хасидського руху, проявив себе і прийняв ім’я Баал Шем Тов («Власник Доброго Імені») у 1734 році проживав у Товстому. Слід зазначити, що багато років, які він провів у Товстому вплинули на визначення курсу хасидизму, який тепер є найпопулярнішим масовим рухом в іудаїзмі. Хоча всі деталі особистого життя Баал Шем Това не повністю з'ясовані і вони є предметом різних інтерпретацій, проте незаперечним є те, що його особистість дуже важлива у єврейській релігії. Він входить в перелік найбільших єврейських осіб, котрі коли – небудь жили, і згадується поряд з Маймонідом, філософом і схоластом XII століття, Теодором Герзлем, якого багато вважають засновником сучасного сіонізму в кінці XIX ст. Відношення Баал Шем Това до Товстого (Tluste) підтверджується різними джерелами: спершу, в двох чудом вцілілих листах, які він особисто підписав, згадано Товсте (Тлусте), як місце проживання; друге, є два дуже важливих посилання на Товсте в казках про його життя і діяння, описаних, третє, його мама похована на єврейському кладовищі у Товстому (Тлустому), де був її надгробний камінь до квітня 1944 року. Багато біографічної інформації про Баал Шем
Това традиційно взято з легенд. Як вважають, рабі Ізраель народився приблизно у 1700 році (дехто твердить, що у 1698 р.) у селі Окопи (часто написано Окуп) на Поділлі, що належало до Польщі. Окопи розташовані за 5 км. на північний захід від Хотина, тепер Україна, приблизно на 2/3 дороги між Чернівцями і Кам’янець – Подільським. Як часто бувало, батьки рабі Ізраеля – Елізер і Сара – були бідними і старими, у віці 5 років він став сиротою після їх смерті. Його виховувала і вчила місцева громада, але говорили, що він був не конформістом - «любив усамітнюватися в лісах біля рідного міста, де можна вільно спілкуватися з Богом». Кілька фактів вказують, що юнаком він працював помічником у школі, а тоді сторожем у синагозі. У 12 років Ізраель став помічником вчителя, забираючи дітей зранку з дому і відводячи ввечері. По дорозі він вчив їх синагозьких гімнів.
№ 54-55 (8486)
6 u
Професійне свято для первісну красу, зробити працівника природно-запопривабливими для туристів, відної справи встаноновиховати любов до природи, влено Указом Президента зрештою наше завдання України у 2009 році і щорічно щоб рослини і тварини відзначається 7 липня. почували себе комфортно Сьогодні в Україні зосерене тільки на сторінках джено не так багато запоЧервоних книг. відників і національних Здавна приваблював парків, у яких зустрічаються Дністер любителів активноцінні види рослинного і го відпочинку. Для любителів тваринного світу. Серед них сплавів обладнано стоянки – Національний природний в Устечко та Литячочу, парк «Дністровський канькористується популярністю йон». Його територія розтягекологічна туристичнонута в довжину на 250км та пізнавальна стежка Устечохоплює чотири райони ко…Червоне…Печерки. СвідТернопільської області – чення цьому – приїзд Монастириський, Бучацький, туристів з Києва та Львова, Заліщицький та БорщівВінниці та Полтави, Рівного, ський. На його територіії Дніпра та інших міст України проводяться наукові досліі зарубіжжя. На засіданнях дження, еколого-освітня та науково-технічної ради, природоохоронна діяльність, нарадах та семінарах сисщо включає в себе вивчення тематично обговорюються сезонних явищ, флори та проблеми, пов’язані із збефауни, об’єкти неживої приреженням флори та фауни роди і щороку відображаПридністров’я. Співпраця із ється у праці «Літопис пригромадською екологічною роди». Працівниками Парку організацією «Зелений світ», було організовано та проекологічним клубом «Край», ведено науково-практичну встановлення контактів із конференцію, відбулась Х природоохоронними устаЛьвівська ентомологічна новами близького зарубіжжя школа, щорічно проводиться сприяє інтеграції Парку у конкурс «Подбаймо про світовий екологічний рух птахів взимку», екологічні метою якого є вирішення, акції «За чисте джерело» та проблем екології місцевого і «За чисті береги», в яких глобального рівня. Проблеми беруть участь не байдужі до дійсно є і пов’язані вони з проблем довкілля: молодь та охороною атмосферного населення. Мета їх – повітря, води, природних повернути берегам Дністра комплексів та об’єктів. u ПОЛІЦІЯ ІНФОРМУЄ
На території нашого району, як і по всій Україні, з червня стартує щорічна операція «Мак-2016». Мета її - профілактика незаконного обігу наркотиків, виявлення та знищення посівів, снодійного маку, конопель, а також запобігання фактам незаконної заготівлі наркотичної сировини. Заліщицьке відділення поліції ГУНП в Тернопільській області повідомляє, що чинним законодавством за незаконний посів або вирощування нарковмісних речовин передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. За посів або вирощування снодійного маку в кількості до 100 рослин чи конопель у кількості 10 рослин на господаря накладається
u
адміністративний штраф від вісімнадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів (від 306 до 1700 гривень). У випадку, коли виявлено незаконний посів вбо незаконне вирощування снодійного маку в кількості від ста до п'ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин – власника земельної ділянки буде покарано згідно Кримінального кодексу України штрафом у розмірі від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 8500 гривень) або заарештовано на термін до шести місяців, чи покарано у вигляді обмеження волі до трьох років. За незаконний посів або незаконне вирощування снодійного маку у кількості
Шанувати природу повинна кожна людина не залежно від професії. Саме тому державою поставлено завдання - у найближчі роки збільшити площу природнозаповідного фонду до 10% площі країни. Збереження об'єктів природно-заповідного фонду – завдання державної ваги, бо від цього залежить майбутнє нашої нації, її процвітання і довголіття. Охороняючи рідкісні рослини, ми охороняємо природу, а зберігаючи природу, як основу нашого буття – бережемо нашу країну. Співробітники НПП «Дністровський каньйон» вкладають у працю свої знання, досвід, без чого ніщо живе не відгукнеться на заклик жити і розвиватися. Звертаюсь сьогодні до працівників НПП «Дністровський каньйон» із вдячністю за вашу працю, небайдужість і надію в краще майбутнє. Бажаю здоров’я, щастя та нових професійних успіхів на ниві охорони і збереження природнозаповідного фонду нашого мальовничого куточка – одного із семи чудес України. Михайло ШКІЛЬНЮК, директор НПП «Дністровський каньйон» п'ятдесят і більше рослин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Стаття 106-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення також передбачає відповідальність за невжиття землекористувачем або землевласником на закріплених ділянках заходів щодо знищення дикорослих конопель чи снотворного маку у вигляді штрафу від дев'яти до вісімнадцяти неоподатковуванихз мінімумів доходів громадян (від 153 до 306 гривень), а на посадових осіб – від 18 до 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 306 до 765 гривень).
Іван БІГУСЯК, інспектор поліції Заліщицького ВП ГУНП, майор міліції
ГОЛОКОСТ: ІСТОРИЧНА ПРАВДА
Друга світова війна досягла своєю кривавою ходою території Заліщанщини у липні 1941 року. Точної кількості загиблих заліщан у період з 1941 по 1945 роки немає. Але серед призваних на військову службу військкоматом Заліщицького району впродовж 1944-1945 років загинули майже 2500 наддністрянців. Хоча радянська влада створювала героїчний ореол своєї перемоги над нацистами, підносячи героїв і забуваючи, а то й переслідуючи жертв тоталітарної систем, війна була і залишається у пам’яті, перш за все, трагедією людини. Свій болючий слід політика нацистів залишила і в місті Заліщики, ставши раною на нашій землі. Оскільки Заліщики були полікуртурним містом, в якому проживали українці, поляки та євреї, тож і багато національностей стали жертвами нацистських окупантів. Можливо, найважча ситуація склалася для єврейського населення Заліщик, адже євреї, за визначенням гітлерівсько-геббельської ідеології, не мали права на життя. Ознайомлюючись із онлайн архівами Яд-Вашему, меморіалу в Єрусалимі, присвяченого жертвам Голокосту, я відшукала лист жителя міста Заліщики, який, фактично, став листом у вічність і правдивим свідченням втіленням антилюдської політики Голокосту на Заліщанщині. Лист, написаний заліщанином Пінхасом Гефнером 31 жовтня 1944 року, був адресований його брату Ефраїму Гефнеру, який проживав у Ізраїлі. У цьому листі автор описав свої поневіряння під час війни та постійний шлях втеч і переховувань, які давали йому надію на життя. Своїми спогадами він підтверджує акцію розстрілу євреїв у Заліщиках. Перші декілька місяців нацистської окупації громада заліщицьких євреїв прожила під сильними переслідуваннями. Не можна було вийти на вулицю, щоб «купити продовольство», але і вдома сім’ї не могли почувати себе в безпеці. Німці ходили по будинках, грабували і били мешканців. Перший плановий
АКТУАЛЬНО
Енергозбереження – це впровадження нових технологій, що потребують менших затрат енергії. На сьогоднішній день в Україні зростає вплив чинників, що спонукають юридичних та фізичних осіб до енергозбереження: постійне зростання цін на енергоносії, підвищення адміністративної та економічної відповідальності за перевитрати, нераціональне та неефективне використання паливо-енергетичних ресурсів, тощо. Світова тенденція проблем забезпечення в необхідному обсязі енергоносіями ставить пріоритетне завдання щодо зниження енергоспоживання, як у житловій, бюджетній так і у промисловій сфері. Питання енергозбереження та запровадження енергоощадних технологій є одним з пріоритетних завдань стратегії розвитку Тернопільської області. Дотримуючись пріо-
НА ВПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИХ ЗАХОДІВ ритетних напрямків розвитку області, протягом останнього часу розроблялись та впроваджувались заходи щодо скорочення енергоспоживання, оскільки їх реалізація є важливим чинником на шляху ефективного використання енергетичних ресурсів та економії коштів. Сьогодні діє Державна цільова економічна програма енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2016 роки (постанова КМУ від 01.03.10 № 243 (із змінами). Програма „теплих” кредитів продовжена на 2016 рік, а на її реалізацію з бюджету виділено 894 млн. гривень, запроваджено механізм підтримки населення, ОСББ до впровадження заходів з
енергозбереження у житловому фонді. Державною програмою передбачено відшкодування: - 20% суми кредиту (але не більше 12 тис. грн) – механізм заміни газових котлів для населення; - 30% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн) – для фізичних осіб для впровадження енергоефективних заходів; - 40% суми кредиту (але не більше 14 тис. грн. в розрахунку на одну квартиру) для ОСББ та ЖБК як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів; - 70% суми кредиту, якщо позичальником є фізична особа-отримувач субсидії, на оплату житлово-комунальних послуг. Якщо в складі ОСББ є отримувачі субсидій, таке ОСББ отримує відшкодування у середньозваженому розмірі між 40% і
70% — залежно від кількості субсидіантів. Протягом 2015 року в області, відповідно до Урядової програми, банками „Державний ощадний банк України” та „Укргазбанк” видано 2 895 кредитів на суму 48,5 млн гривень. У 2016 році станом на 22 травня 2016 року видано 1361 кредит фізичним особам на суму 22,7 млн гривень, на розгляді перебуває 499 заявок. Всього від початку дії програми видано 4110 кредитів обсяг залучених коштів 71,2 млн гривень (додається). Найбільше видано кредитів протягом 2015 року серед районів: Кременецький (298 кредитів), Тернопільський (226), Чортківський (185). Найбільше видано кредитів протягом 2016 року
погром, як пише Гефнер, відбувся у Заліщиках 14 листопада 1941 року, тоді «німецькі головорізи» забрали життя його рідних. Німці видали наказ, щоб євреї – жінки і старші чоловіки – прийшли чистити казарми (сучасна територія поблизу футбольного стадіону «Дністер»). Молоді чоловіки мали з’явитися в поліцію. Участь молодих чоловіків була відома. Їх відловлювали і відсилали у Львівський табір. Натомість тих людей, яких відправили прибирати казарми, вже більше не бачили. Їх долею у жорнах війни і Голокосту став єдиний вирок – розстріл. Жертви були вимушені викопувати собі могили власними руками. За оцінками істориків у цій акції загинуло від 800 до 1000 заліщицьких євреїв. Коли відбулася акція, Пінхаса Гефнера не було вдома, бо він працював на залізниці. Однак його родичі були забрані з домівки і розстріляні нацистами. Він довго не міг повірити, що його рідних спіткала така доля. У листі Гефнер пише: «Ми думали, що схотять викуп за них, але ми помилилися». Усвідомивши гірку втрату, Гефнер відчув себе морально розбитим. Розрадою були нечасті листи від брата Авнера, але згодом зв'язок із ним обірвався після повної ліквідації євреїв у Косові. Автор згадує: «Всю зиму і літо 1942 року прожив сам удома. 3-4 рази у тиждень гнали на важкі роботи». Нацисти організовували облави на євреїв, щоб забрати їх в табори. В одну з таких облав потрапив і автор листа. Його відправили у Белжец (Польща) – табір смерті. По дорозі йому вдалося втекти з поїзда «на станції Красно за 40 кілометрів до Львова». Він подався до Товстого, куди мали бути переселені заліщицькі євреї, яким вдалося вижити у своєму місті. У товстенькому гетто він прожив зиму 1943-1944 років до повної ліквідації і вбивства 3000 євреїв. Пінхас Гефнер аж до приходу радянської армії переховувався в лісі та на «фільварочній стайні», хворіючи тифом. Згодом його мобілізували, Пінхас Гефнер серед районів: Кременецький (107 кредитів), Підволочиський (103), Зборівський (86). Найменше видано кредитів у: Бережанському (32 у 2015 році, 17 у 2016 році), Шумському (33 у 2015 році, 16 у 2016 році), Монастирському районі (46 у 2015 році, 26 у 2016 році). Детальна інформація про процедуру надання кредитів розміщена на сайті Тернопільської облдержадміністрації Ощадбанку, Газбанку, Державного агентства з енергоефективності. Можна визначити шість кроків для отримання відшкодування по програмі енергозбереження: Крок 1. Обрати обладнання/ матеріали. (перелік розміщений на сайті в додатку) Крок 2. Надати до банку відповідні документи для отримання кредиту. Крок 3. Отримати від банку згоду щодо надання кредиту. Крок 4. Оплатити початковий внесок 10% від суми вартості матеріалів. Крок 5. Отримати кредит та надати банку документи
пройшов навчання і був скерований на фронт. У Литві він потрапив в аварію: машина пошкодила йому ліву частину обличчя, і він лікувався в госпіталі у місті Ленінград (сьогодні – СанктПетербург). Коли читаєш лист, написаний далекого 1944 року, усвідомлюєш, що війна не завершилася. Трагедія і далі взиває до нас крізь людський біль, відчай і втрати. З позиції сьогодення важко осягнути шлях, пройдений Пінхасом Гефнером і його рідними під час війни. Але ще важче розуміти, що таке життя було жахливою нормою для єврейського населення не лише в Заліщиках, на Галичині, але й в усій Україні, більше того – в Європі. У 2011 році на місті масового розстрілу євреїв у Заліщиках був встановлений пам’ятний знак жертвам Голокосту з ініціативи Амалії Сандберг-Меснер. На жаль, його не часто вшановують у нашій громаді, і, напевно, не так багато людей знають про його місце розташування. Прикро, що складається така ситуація, адже цю гуманітарну катастрофу не варто поділяти на «нашу» та «їхню». За трагедією стоять долі людей, які жили на спільній території з нами та несли спільний тягар війни. Більше того, ці люди зробили свій вклад у творення Заліщиків такими, якими ми їх бачимо сьогодні. Тож спогади про них – це частина нашої пам’яті. Надія ДЯКІВ, член НСЖУ, учасниця українськонімецького проекту з дослідження Голокосту на придбання обладнання та матеріалів. Крок 6. Отримати відшкодування від держенергоефективності, перераховане на Ваш поточний рахунок відкритий у банку. Для одержання кредиту необхідні документи: - заявка на одержання кредиту (заповнюється в банку); - паспорт громадянина України (та ксерокопія), - індефікаційний номер платника податків; - документ про отримані доходи за остання 6 місяців - рахунок фактура на обране обладнання (вікна, котел або енергозберігаюче обладнання, матеріали); - інші документи (після консультації в банку). Хочу звернути увагу населення області, що «теплий» кредит від банків влітку – гарантоване тепло у Вашій оселі взимку. Михайло ОЛІЙНИК, управління житловокомунального господарства Тернопільської ОДА
№ 54-55 (8486) u
ІЗ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ
У мальовничому селі Зозулинці, яке розташоване на берегах Дністра живе і працює чимало людей, які пов’язали своє життя з рідним селом, хліборобським краєм. Як і колись, так і нині селяни з любов’ю дбають про годувальницю-землю, дружно працюють на ній тут є чимало молодих сімей, народжуються діти, злагоджено працює соціальнокультурна сфера. Моя розповідь про ветерана медичної сфери Марію Степанівну Сюсяйло, яка все своє свідоме життя присвятила цьому селу. Нині на схилі літ вона пригадує, як в далекі п’ятдесяті роки минулого століття після закінчення Чернівецького медичного інституту прийшла молодою дівчиною працювати лікарем-терапевтом у Золулинську дільничу лікарню. Кожен із нас знає, як нелегко працювати медиком на селі. Адже за допомогою люди звертаються
u
7
постійно. Доводилося багато разів йти на виклик темними вулицями, сільським бездоріжжям. За всі роки роботи Марія Степанівна нікому не відмовила, вона завжди сповідувала закон, мовлений одним із мудриців: «Без співчуття і милосердя медика премудрість втрачає всякий сенс». Слід відзначити, що в цьому наддністрянському селі вона зустріла свою долю, створила гарну сім’ю, народила двох дітей, має чотирьох онуків, три правнуки. Відрадно те, що вона працювала все життя в селі, багато років була головним лікарем дільничної лікарні, пізніше амбулаторії, працювала не покладаючи своїх сил аж д виходу на пенсію. За повсякденною роботою, різними клопотами, в напруженій праці пройшла її молодість, але вона переконана, що прожиті літа не минули марно, адже її життя було присвячене людям праці.
Сьогодні односельчани з повагою ставляться до цієї скромної жінки, яка має великий авторитет в селі, повагу, які заслужила завдяки чуйному ставленні до хворих, за плечима якої великий досвід роботи, любові до своєї професії. За багато років сумлінної праці Марія Степанівна врятувала не одне життя моїх земляків, вона вміла не тільки добре лікувати, а й завжди брала на себе частину чужого болю, мудрим словом вселяла надію у швидке одужання. 5 липня Марія Степанівна Сюсяйло відзначає свій поважний ювілей – 80 років з дня народження. Хочу побажати їй міцного здоров’я, щастя, радості, благополуччя, миру і добра на довгі роки життя. Іван БІЛИК, громадський кореспондент «Колоса», колишній житель села Зозулинці
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
З початком купального сезону люди масово вирушають на відпочинок до водойм. Досить часто громадяни нехтують правилами безпеки, що стає причиною трагічних випадків. Саме тому Заліщицький РВ У ДСНС України у Тернопільській області закликає громадян під час відпочинку біля водойм дотримуватися елементарних правил безпеки, а також проводити профілактично- роз’яснювальну роботу зі своїми дітьми. Варто пам'ятати: купатися краще вранці або ввечері, коли сонце гріє, але немає небезпеки перегрівання; температура води повинна бути не нижче +17 °С, в більш холодній - перебувати небезпечно. Плавайте у воді не більше 20
З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь Держсанепідслужба у Тернопільській області рекомендує: не вживати продуктів і напоїв, якщо виникла підозра в їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання; не купувати харчі на стихійних ринках або з рук у приватних осіб; не вживати невідомі гриби, ягоди, трави та інші рослини. Під час відпочинку у лісі, на пляжі тощо виключити контакт продуктів з ґрунтом та піском; не готувати їжу з запасом. Свіжозварене бажано вживати відразу, а у випадку їх повторного споживання піддати вторинній термічній обробці (прокип’ятити). Зберігання страв без холоду не повинно перевищувати 2 годин; не брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші, які потребують охолодженого
хвилин, причому цей час повинен збільшуватися поступово, починаючи з 3 - 5 хвилин; не входьте, не пірнайте у воду після тривалого перебування на сонці; не входьте у воду в стані алкогольного сп'яніння; якщо немає поблизу обладнаного пляжу, вибирайте безпечне для купання місце з поступовим схилом та твердим і чистим дном. У воду заходьте обережно; ніколи не пірнайте в незнайомих місцях; не запливайте далеко. Не плавайте наодинці, особливо, якщо ви не впевнені у своїх силах; якщо вас захопило течією, не намагайтеся з цим боротися. Треба плисти униз за течією, поступово, під невеличким кутом, наближаючись до берега; не панікуйте, навіть якщо ви потрапили у вир.
зберігання; не готувати багатокомпонентні страви, що вимагають високої термічної обробки (паштети, м'ясні салати тощо), в непристосованих умовах. При вживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а для дітей - обдати окропом; не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо), а лише з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану. При неорганізованому відпочинку для миття посуду і рук вода має бути профільтрована і проварена а для вживання її та приготування їжі необхідно мати з собою запас питної води. Не забувати завжди перед тим, як говувати страви чи їсти їх, завжди мити руки з милом. Під час відпочинку з
«К О Л О С»
- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці kolosgazeta2015@gmail.com Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.
ВИГОТОВЛЯЄ: - ворота гаражні, брами; - двері металеві до підвалу; - тамбурні двері до під’їзду; - секції огорож, гойдалки; - лавки та інші металоконструкції. ПРОДАЄ: - та розпилює хвойний ліс; - металопрокат в асортименті; - вапно гашене біле; - кільця для криниць та вигребів; - цемент М-500; - блоки фундаментні. НАДАЄ ПОСЛУГИ: - автокраном, екскаватором, автомобілем КАМаЗ, вантажним бусом. ЗДАЄ: - В ОРЕНДУ РИШТУВАННЯ.
ЗА ЦІНАМИ ВИРОБНИКА!
ЗАПРОШУЄМО ДО СПІВПРАЦІ КВАЛІФІКОВАНИХ ФАХІВЦІВ. Адреса: Тернопільська обл., м.Заліщики, вул.О.Маковея, 34. 0954797752, 0977803166 ТІЛЬКИ ОДИН ДЕНЬ! 8 липня КУПУЄМО НАТУРАЛЬНЕ ВОЛОССЯ ТА ШИНЬЙОНИ Натуральне - від 32 см, сиве та фарбоване - від 42 см КИЇВСЬКІ ЦІНИ. ГОДИННИКИ: в жовтих корпусах – старі, наручні, механічні, на запчастини (вибірково). Адреса: м.Заліщики, вул.С.Бандери,15а, перукарня. Тел. 098 259 88 86.
ЗВЕРТАТИСЬ: Тел. 2-12-54, 2-13-54, 097 2838725, 098 5906529. м.Заліщики, вул. 40 р. Перемоги,4.
КРЕДИТНА СПІЛКА
ПРИВАТНІ ОГОЛОШЕННЯ
НАДІЙНІСТЬ. ДОСТУПНІСТЬ. ЗРУЧНІСТЬ. ШВИДКЕ ОФОРМЛЕННЯ КРЕДИТIВ З АЛ УЧ Е НН Я ДЕ П ОЗ ИТIВ Н А В И Г IД Н И Х У МО В А Х Наша адреса: м.Заліщики, вул.В.Стефаника,4 тел.(03554) 2-16-82; тел./ факс 2-22-06. Ліцензія серії: АЕ №287554 від 14.01.2014р.
Необхідно набрати побільше повітря в легені, зануритися у воду і, зробивши сильний ривок вбік, спливти; дуже обережно плавайте на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках. Вітром або плином їх може віднести далеко від берега; купання дітей ні в якому разі не повинно проходити без нагляду дорослих, які добре вміють плавати. За будьяких умов не лишайте своїх чад; не наближайтесь до суден, човнів і катерів, які пропливають поблизу вас. Андрій ПАЧВА, начальник Заліщицького районного відділу У ДСНС України у Тернопільській області
дітьми батьки повинні ознайомити їх з правилами дотримання особистої гігієни. Дорослим необхідно ретельно стежити, щоб їхні чада не споживали незнайомі ягоди та продукти. Для купання та відпочинку користуйтеся лише офіційно дозволеними пляжами. У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне! При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу. При тяжкому стані потрібно негайно викликати «швидку медичну допомогу». Заліщицьке відділення Борщівського міжрайонного відділу ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Держепідслужби України»
Наш р/рахунок 26004198767 у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ), МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. та Свідоцтво про держреєстрацію юридичної особи до ЄДР № 16491200000000354. Наклад 2 650 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090
металочерепиця; - металопрофіль; - водостічні системи; - монтаж та ремонт дахів; - гарантія; - безкоштовні заміри та доставка
ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ: Ольга МЕЛЬНИК......................................2-18-69 Іванна СТРУБІЦЬКА, в.о. заввідділом сільського господарства.........................2-12-43 Ірина ІВАНСЬКА, Світлана ДУТЧАК, кореспонденти..........................................2-11-42 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент.................................. 2-12-43 Бухгалтерія..................................................2-11-42
У м.Заліщики, по вул.Стуса, 15 продається приватизований житловий будинок з земельною ділянкою. Тел.: 0974622372. ПРОДАЮ житловий будинок у смт. Товсте Заліщицького району. Площа 70 кв. м, літня кухня, сарай, газ, світло, криниця, підвал, сад, велике подвір’я, город біля хати 0,30 га. Поряд шосейна дорога. Ціна договірна. Тел.: 0677380007. ПРОДАЮ житловий будинок у смт. Товсте Заліщицького району. Площа 60 кв. м, літня кухня, сарай, газ, світло, вода на подвір’ї, город. Ціна договірна. Тел.: 067-7380007. Чистимо колодязі механізованим способом на відмінно! Тел.: 096-665-99-09, 066-590-14-77.
Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №012888 на прізвище Міська Іван Васильович, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії IVТР №014526 на прізвище Нагуляк Онуфрій Іванович, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії IVТР №014567 на прізвище Нагуляк Онуфрій Іванович, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №074840 на прізвище Андрусик Людмила Степанівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №785061 на прізвище Лещишин Степан Володимирович, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ТР №068484 на прізвище Богуцька Ганна Михайлівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №861331 на прізвище Романишин Ганна Іванівна, вважати недійсним
Редактор О.І. ДЯКІВ Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.
Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Василя ЛЕСИНА, 31, тел. 54-45-46, 54-45-62). Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА.
№ 54-55 (8486)
8 u
u
ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА
Минулого тижня ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є.Храпливого» відсвяткував «Випуск-2016». Молоді фахівці побували на літургії в церкві «Святої Покрови», де о. Іван поблагословив їх на щасливе майбутнє: «Аби Божа благодать була завжди з ними…». Після урочистої ходи містом, святкування з нагоди випуску молодших спеціалістів та бакалаврів відкрив директор коледжу В.С.Глова, який зазначив: «Радістю
та гордістю наповнюється серце, бо всі ці роки ми впевнено крокуємо по шляху якісної підготовки молоді до успішного професійного становлення та формування особистості українця». На церемонію вручення дипломів завітали почесні гості, які щиро привітали випускників зі святом, перший заступник міського голови М.Б.Бандрівчак та керуюча Заліщицьким відділенням Тернопільської дирекції «Райффайзен банк Аваль» Т.І.Джумага. Кульмінацією заходу стала цере-
монія вручення дипломів. Відповідний наказ «Про завершення навчання» зачитав заступник директора з навчальної роботи агроколеджу М.В.Сопилюк. Також дирекція навчального закладу відзначила грамотами та нагородила подяками кращих студентів за їхні успіхи в навчанні, участь в спортивно-масовому житті, художній самодіяльності та громадській діяльності коледжу. Вклад викладацького колективу, членів дирекції – це
постійна турбота про всебічний розвиток молоді на засадах високої християнської моралі та глибокої національної свідомості, формування почуття відповідальності кожного майбутнього спеціаліста перед Богом і українською нацією. Тож, бажаємо вам, шановні випускники, віри в себе та свої знання, бажання творити, бути правдивими і принциповими. Ірина КОСТУР, секретар педкабінету ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є.Храпливого»
ДО ДАТИ
ЗВЕРНЕННЯ Шановні уродженці Заліщик, колишні мешканці чудового міста над Дністром! 16-17 липня 2016 року відбудуться урочини з нагоди відзначення 250-ліття надання Заліщикам Магдебурзького права. Впродовж чвертьтисячолітнього віку мешканці нашого рідного міста творили славну його історію. Про це читаємо у книгах, знайомимось з історичними музейними реліквіями та архівними документами, черпаємо інформації з родинних спогадів заліщан. До цієї історичної події бібліотекарі ініціюють збір спогадів людей, які народились, проживали колись у Заліщиках, а тепер зберігають ці спогади у пам’яті, проживаючи у різних містах і селах України та країн світу, для створення великої книги спогадів і побажань «Мої рідні Заліщики». Хочемо разом із вами, не байдужими людьми, створити цю книгу для теперішніх і майбутніх заліщан. Споді-
u
ваємось, що знайдеться у вас час, щоб написати цікаву й захоплюючу сторінку про Заліщики, з власними побажаннями рідному містові і заліщанам. Просимо надіслати до 15 липня 2016 року свої спогади або Ваших рідних, друзів, знайомих, при можливості і фотосвітлини на адресу Заліщицької центральної районної бібліотеки: 48600, Центральна районна бібліотека м. Заліщики Вул. С.Бандери, 66, Тернопільська обл. Україна. Email: library@zal.tr.ukrtel.net Ольга ТРАКАЛО, директор бібліотеки Email: olgalibt@gmail.com Контактні телефони: 0355422007, або 0355421007 Чекаємо приємних спілкувань і відомостей від Вас, шановні заліщани, які обов’язково внесемо до цієї книги і забезпечимо ознайомлення з ними усіх бажаючих учасників урочин.
ВІДЛУННЯ СВЯТА
НАША ІСТОРІЯ
u
оселення на місці сучасного міста Заліщики виникло багато сотень років тому. В записках судів галицьких за 1435-1475 роки село Залісче згадано під датою 1444 рік. Це поселення існувало як висілок на землях с. Дубровляни (Добровляни) коло 1469 року, а в 1493 році вказано окремим поселенням під назвою Залісче. Сучасна ж назва вперше зафіксована істориками у 1578 році. З 1750 року Заліщики відомі як місто з відповідними атрибутами населеного пункту такого статусу: міський герб, печатка, магістрат.
П
Документальними підтвердженнями існування теперішнього міста в 1750 році є відбиток на червоному сургучі міської магістратської печатки, на якій красувався міський герб - мисливський замок магната Понятовського, а над ним кінь (єдинорог). Саме з цією родиною польських магнатів пов’язані суттєві зміни, що розпочалися в Заліщиках з середини ХУІІІ століття. Одним з тих, хто започаткував переродження Заліщик, був їх власник Станіслав Понятовський, краківський каштелян (kasztelan - службова особа, яку призначав король або князь для управління «гродом» (замком) та навколишньою місцевістю). Після його смерті Заліщики успадкував Станіслав Август Понятовський, пізніший (і останній) король Речі Посполитої. Князі Понятовські, в руки яких тоді потрапили Заліщики, зацікавилися цим поселенням на кордоні, розуміючи, що молдавський торговий шлях міг би спричинитися до збільшення прибутків від заліщицьких маєтностей. Так завдяки їм мале село починає активно розбудовуватися. Виконання задуманого взяв у свої руки генеральний комісар і представник Станіслава Понятовського на цих землях Рудольф Оттикер, старий товариш по зброї каштеляна під час служби в шведській армії, „довічний володар” села Летячого. Р. Оттикер людина діяльна і підприємлива - запропонував каштелянові ідею закласти на цьому місці місто, в якому з огляду на дешеву сировину з Молдавії можна було б збудувати фабрику сукна і
поселити ремісників. У 1750 році ця місцина на березі Дністра зароїлася від численних робітників. Будувалася фабрика сукна, будинки ремісників і гостинні доми. Камінь використовували місцевий, а дерево сплавляли Дністром. Картину формування тогочасного міста маємо можливість відтворити завдяки описам відомого історика та археолога Ю. Малєєва, життя якого тісно пов’язане з Заліщиками.
(напис): „Sigillum civitatis Zaleszczyki. 1750” („Печатка міста Заліщики. 1750”). Згадана печатка єдина з міських печаток краю, на якій зазначено дату її виготовлення. Як пише історик П. Сіреджук, юридичне оформлення Заліщикам міського статусу відбулося 6 липня 1754 року. Володар міста Станіслав Понятовський у замку м. Язлівець видав жителям нововиниклого міста грамоту, завірену відтиском особистої печатки на червоному сургучі. У ній
Урочистості з нагоди 20річниці проголошення Конституції України та Дня Молоді у Товстому проходили на місцевому стадіоні. Теплими словами побажань миру, здоров’я та добра розпочав концертну програму селищний голова Іван Проданик. Очільник від імені громади селища нагородив грамотами активістів, сумлінних працівників Товстенської РКЛ, філії «Заліщицька ДЕД» , ПП НВАП «Ель Гаучо», дошкільного навчального закладу «Горобинка», школи,
u
а також учнів загальноосвітньої шкіл, гуртківців будинку дитячої та юнацької творчості та гравців футбольної команди «Товсте». Щирі слова вітань перепліталися із мелодійними піснями у виконанні місцевих артистів. Окрасою свята став виступ переможця шоу «Голос країни:діти» Романа Сасанчина. Закінчилося дійство веселими танцями та забавами. Світлана ДУТЧАК
НА ЧОРНО-БІЛИХ ПЕРЕХРЕСТЯХ
(ДО 250-Ї РІЧНИЦІ НАДАННЯ МІСТУ ЗАЛІЩИКИ МАГДЕБУРЗЬКОГО ПРАВА) Він писав, що місто споруджувалось за чітким планом на взірець інших європейських міст. Централь¬ною будівлею, яка визначила усе планування міста, була вже існуюча невелика фортеця. Незадовго після завершення будівництва центральної частини та одержання містом магдебурзького права, вона була перебудована у міську ратушу. Вулиці міста були прямокутно розплановані навколо ратуші. Попри складний рельєф та розташування міста на півострові, вулиці були перпендикулярні та чітко орієнтовані по сторонах горизонту. Першою була вулиця з боку Дністра, яка розташовувалась строго по краю річкової тераси. Прямою лінією вона йшла від парку до вже існуючого тоді єврейського кладовища. Друга вулиця, що була прокладена пара¬лельно до неї, зараз є головною дорогою, по якій проходить основний потік транспорту. Перпендикулярно до них були прокладені ву¬лиці біля міського парку, а на північ від них вулиця, на якій розташований колишній готель (зараз житловий будинок). Вулиці були забудовані ошатними одноповерховими будиночками, окремі з яких збереглась і в наш час. Цен-
тральна міська площа в Заліщиках була спланована так, як і в більшості європейських країн і носила назву Ринок. В документах середини ХУІІІ століття знаходимо назву «Волоський Ринок». Від центральної площі до Дністра розходилися паралельні вулички, які в ті часи були збудовані кам’яними будиночками. Усі ці будиночки були збудовані та заселені німецькими колоністами. Будинки фасадами виходили на вулиці, а з тильної сторони в середині кварталів розташовувались городи та садки. Довкола ратуші, яка була центром міського поселення, розміщувалися міські вулиці та три міські храми: костел Святого Станіслава, церква Святої Трійці і протестанський собор. Ратуша стала невід’ємним елементом міського герба, про що свідчить збережена печатка міста Заліщики з 1750 року. Герб з ратушею використовувався ще до того, як місто отримало магдебурзьке право. Цей герб на печатці має досить цікаву, хоч і типову для української геральдики, символіку: в полі печатки замок із двома вежами, увінчаними прапорцями; між ними з-за муру з’являється єдиноріг. Довкола герба вміщено латинську легенду
зазначено правовий статус міста та його мешканців. У цьому ж привілеї, проголошуючи про „підтримку і батьківську турботу давніх польських панів для своїх міст, добро яких було їм близько до серця”, власник міста наголошує: „Але не малими коштами двору проведена до міста і виноградників вода для їх власної користі і зиску. За дуже малу винагороду, що складала кількасот злотих польських на рік, для цілого міста влаштував двір воду, затративши дуже великі кошти, і утримував водопроводи і міські джерела в порядку”. 30 серпня 1754 року польський король Август ІІІ Фрідріх надав Заліщикам право мати чотири ярмарки: в квітні, травні, серпні і листопаді. У 1756 році в Заліщиках було введено т. з. «вільні ярмарки» із стягненням по одному грошу від воза. (Продовження читайте у наступних номерах.) Михайло СОПИЛЮК, історик, заступник директора Заліщицького агроколеджу
Сектор у справах молоді і спорту РДА та спортивне товариство «Колос» організували шаховий турнір присвячений 20-й річниці Конституції України. Змагання проводились по коловій системі з регламентом часу 15 хвилин кожному (по системі «швидкі шахи» без запису ходів). Перші два-три тури показали: хоч суперники і різні за спортивним розрядом та перемогу здобути буде нелегко. Кожний проявляв наполегливість і майстерність для досягнення своєї мети – здобути очко: ніяких компромісів чи нічиїх. Особливо гострі і напружені поєдинки проходили у парах рівних по-спортивному розряді: Олег Пелепко, Богдан Мельник, Ярослав Хололик, Йосиф Самборський, Богдан Касіян, Василь Самборський
та інші. Як не дивно, в цьому турнірі вперше, граючи у «швидкі» шахи, всі завершували поєдинки у відведений час. Лише дві партії закінчились нічийним результатом. За найбільшою сумою набраних очок першість виборов Ярослав Хохолик, ІІ місце - Йосиф Самборський, на ІІІ сходинку піднявся Олег Пелепко. Завідувач сектором у справах молоді і спорту Олена Зотова нагородила переможця та призерів – вручила грамоти відповідних ступенів і пам’ятні призи, придбані завдяки спонсорській допомозі ПП Юрія Балича. Учасники змагань висловлюють підприємцю свою щиру вдячність. Василь САМБОРСЬКИЙ, учасник змагань Світлина Богдана КАСІЯНА