kolosgazeta2015@gmail.com
Інтернет-версія: http://zal.te.ua/
СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року
№ 92-93 (8524) Цiна вроздрiб - 2 грн. u
9 листопада – Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. Ви присвятили себе потрібній нашій державі справі – зберігати і відтворювати скарби української національної культури, робите вагомий внесок у її розвиток. Своєю плідною працею, мистецтвом, силою духу звеличуєте рідну країну, примножуєте успіхи і досягнення. Без вас не відбувається жодне свято, будь-яка урочистість, заходи. З нагоди професійного свята зичимо міцного здоров’я, благополуччя, родинного затишку. Щорічно 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови, приурочений українському літописцю Нестору – послідовнику творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Маємо безцінний дар: одну з наймилозвучніших і найкрасивіших мов світу. Всебічна підтримка державної української мови, зростання її престижу, зміцнення та розвиток – почесна місія кожного громадянина України. Робімо все, кожен на своєму місці, для того, щоб берегти і примножувати те велике надбання, яке принесли в рідну державу наші предки, які розвивали і збагачували її новими надбаннями. Мова – то душа народу. Щиросердечно вітаємо всіх з Днем української писемності та мови! Нехай материнське слово буде для всіх нас духовним джерелом життя і оберегом любові. Алла КВАЧ, Іван ДРОЗД, Борис ШИПІТКА, голова Заліщицької міський голова голова Заліщицької районної Заліщиків районної ради державної адміністрації
Прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята – Дня працівників культури та аматорів народного мистецтва. Багата талантами Заліщицька земля, наші аматорські колективи володіють вагомим творчим потенціалом, який втілюють у життя працівники культури та аматори народного мистецтва. Їхня самовіддана творча праця вражає своєю неповторністю, яскравим колоритом, невичерпною енергією. Культурні досягнення хранителів прекрасного – це мистецький скарб, велика сила духу, що звеличує наш край, примножує успіхи і перспективи, робить нас неповторними серед інших. Щирі слова вдячності засилаємо ветеранам галузі, адже без вашої підтримки, творчої думки не було б підгрунтя для подальшого вдосконалення. Нехай не полишає Вас завзятість і енергія, сила волі та витримка. Нехай свято подарує душевну злагоду, натхнення у роботі, весну в серці та гарний настрій. Щастя вам, здоров’я, успіхів і вдячних глядачів на роки! З повагою - Оксана БЕЗУШКО, начальник відділу культури, національностей та релігій РДА, Ганна МАРОЧКІНА, голова районної профспілки працівників культури
u
НОВИНИ КОРОТКО
Президент України Петро Порошенко провів зустріч з командою українських військових, що брали участь у щорічному марафоні морських піхотинців США у Вашингтоні. Під час розмови військові висловили ініціативу щодо заснування офісу Уповноваженого Президента з надання допомоги в реабілітації українським військовими, що отримали поранення в зоні проведення АТО. Петро Порошенко підтримав їх ініціативу і запропонував
«Я особисто бачив новину про вашу участь у цьому марафоні і в цей момент я пишався своєю країною. Я був дуже гордий за наших воїнів, які на весь світ продемонстрували мужність, здатність долати труднощі і потужну силу духа», - звернувся до учасників зустрічі Петро Порошенко.
20 жовтня на Тернопільщині завершили масовий перерахунок житлових субсидій. Також провели перерахунок субсидій у зв’язку із зміною цін і тарифів на окремі житловокомунальні послуги. Про це заявив голова ОДА С.Барна під час селекторної наради з питань реалізації програми житлових субсидій, яку провів Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. «Станом на 4 листопада призначено субсидії для 88,2% справ від загальної кількості звернень, які поступили у жовтні. Загалом, більша половина домогосподарств області уже скористалися субсидіями – 188 тисяч 783 домогосподарства», зазначив Степан Барна.
Більше півтори тисячі учасників АТО звернулися за медичною допомогою до закладів охорони здоров’я області. З них 18 – поранені та 987 демобілізованих. Про це стало відомо під час наради з питань соціального захисту, яка відбулася у Збаражі. Взяв участь у заході Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко. В області діє обласна програма підтримки осіб, які брали участь в антитерористичній операції, та членів сімей загиблих під час проведення антитерористичної операції на 2015-2019 роки. На її реалізацію передбачено 8 млн. 527 тис. гривень з обласного бюджету. У 2016 році видатки склали 750 тис. гривень.
Житлові субсидії є механізмом безповоротної, адресної компенсації державою витрат громадян на оплату житлово-комунальних послуг і не потребуватиме повернення громадянами державі. "Хочу ще раз вчергове підкреслити: субсидія - це є компенсація, знижка для конкретної української родини, виходячи з її доходу, яка є безповоротною виплатою за конкретну українську родину. І це ні в якому разі не може призвести ні до повернення цих грошей, ні до чого іншого", - заявив В.Гройсман. Прес-служба ОДА
ВІДГОМІН ПОДІЇ
Відбулося засідання організаційного комітету щодо відзначення в районі Дня Гідності та Свободи під керівництвом голови Заліщицької райдержадміністрації Б.І.Шипітка. Під час обговорення було визначено: провести 21 листопада ц.р. у місті, на центральному майдані, народне віче. Захід розпочнеться з молебні біля стели Небесної Сотні о 15 год. У рамках заходу передбачено: виступи учасників подій Революції Гідності та смолоскипну ходу до меморіалу Борцям за волю України. Окрім цього, буде відзначено нагородами, грамотами активістів Революції Гідності, учасників АТО. Урочисті та культурно-мистецькі заходи пройдуть і в інших населених пунктах району. У закладах освіти та культури, просвітницьких центрах відбудуться тематичні виставки, зустрічі з активними учасниками цих подій. *** *** *** Оргкомітет спланував події щодо вшанування Дня пам’яті жертв голодомору. 26 листопада у Заліщиках біля меморіалу Борцям за волю України жителі Наддністрянщини помоляться за їхню світлу пам'ять, запалять свічі. Початок о 15 год. Запрошується громадськість району та молодь.
u
очолити у майбутньому цю структуру санітарному інструктору медичної роти 128 окремої гірсько-піхотної бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних Військ Збройних Сил України Вадиму Свириденку, який отримав поранення та в результаті обмороження втратив кінцівки.
ФОТОАНОНС
“Найбільше сподівань пов’язую із землею”, - ці слова в черговий раз висловив керівник ПОП «Золота нива» Микола Долотко. - «Вона – земля» - так називається одна з новел Василя Стефаника. У моєму розумінні вона – це Україна, а земля – її кров і серце. Без крові жоден організм не життєздатний. Миколі Михайловичу з дитинства до душі припали ці слова, бо, народившись у сусідньому Базарі, у селянській сім’ї, він пізнав ціну годувальниці, тяжку працю на ній. (Матеріал читайте на 4 сторінці)
№ 92-93 (8522)
2 u
ДОПОМОГА УКРАЇНСЬКІЙ АРМІЇ
u
НА СЕСІЇ РАЙОННОЇ РАДИ
У середу, 9 листопада, відбулася позачергова ХІІІ сесія районної ради сьомого скликання, в якій взяли участь 25 депутатів. Сесія розглянула питання «Про внесення змін і доповнень до рішення районної ради від 25 грудня 2015 року №27 «Про районний бюджет на 2016 рік» – доповідала начальник фінансового управління райдержадміністрації М.М.Ливак. Марія Михайлівна зазначила, що сесію скликали
u
риїхавши в черговий раз на схід України, нас, волонтерів, охопило відчуття радості від того, що зустріли живими й здоровими наших воїнів. А ще гордість за наших земляків, котрі надають щиру допомогу нашим бійцям.
що колектив школи, дирекція висловили щиру подяку за цю благодійну акцію. Нас приємно вразило, що спілкування в стінах цієї школи відбувалося рідною українською мовою. У районі Дебальцево передано нашим землякам продукти, підручні матеріали, теплі речі, інструменти, а також значну кількість меди-
1000 грн., Володимир Чубатий – 500 грн., Василь Хома – 200 грн. Є в нас чимало й інших друзів, які відчувають плече тих, хто в неспокої, в труднощах, незручностях, проявляючи родинні почуття добра й допомоги. Це наші друзі в м.Рівне – Віктор Федорович та Ольга Юхимівна, з якими ми, як волон-
Нещодавна поїздка носила особливий характер. Буваючи в місцях розташування наших військових, бачимо, що живуть вони далеко в некомфортних умовах. Війна – і цим сказано все. Проявивши велике розуміння і патріотизм, та забезпечивши повне фінансування, підприємці-бізнесмени брати Іван та Микола Навольські виготовили й доправили в зону бойових дій до місць розташування 36-ї бригади морської пілотної та 54-го окремого розвідувального батальйону мобільні модулі для відпочинку воїнів. Нас особливо приємно вразила думка офіцерів, які допомагали в розвантаженні даних модулів. Це справді комфортні умови для відпочинку. І ми сподіваємося, що даний проект будуть наслідувати волонтери інших регіонів нашої країни. Хвилюючою була зустріч в обласній школі-інтернаті м.Кримінне Луганської області. Допомога, яка надана Заліщицькою державною гімназією (директор О.Д.Войчишин), спеціалізованою школою І-ІІ ст. ім.О.Маковея (дир.В.С.Бенев’ят), жителями с.Головчинці (щира подяка о.Петру Стефанишину), Товстенською школою (дир.М.В.Окопняк), Нирківською (дир.Й.С.Стасюк), передана дітям-сиротам, за
каментів для військового госпіталю від волонтерської групи м.Боргоманадо (Італія). Теплою і зворушливою була зустріч з нашим земляком Олександром Павловим, який проходить службу в м.Сіверодонецьк, а також – із земляками в м.Попасна, які служать в Тернопільській 44 бригаді. Не можемо не згадати й наших побратимів братів Кривінських – Володимира та Романа з Теребовлі, з якими ми постійно співпрацюємо як волонтери, ними надано значну фінансову допомогу на обладнання мобільного модуля, який виконуватиме завдання розвідки. Продукти, плівку, інструменти, «буржуйки» передано бійцям, які знаходяться в районі «Широкине». Хочеться висловити щирі слова вдячності депутату обласної ради Володимиру Іванишину з Борщівщини за його посильну допомогу бійцям, і особлива подяка М.М.Долотку – керівнику ПОП «Золота нива», який завжди проявляє увагу і турботу про наших бійців на сході країни, не ігноруючи в допомозі жодної поїздки волонтерів з гуманітарною допомогою. На цей раз Микола Долотко спонсорував 2000 грн. Цей список продовжили Павло Дрозд –
тери, співпрацюємо ще з початку війни – з 2014р. Завжди з розумінням до проблем бійців ставиться директор Чортківського лісгоспу Василь Фреєк – щира подяка йому від земляків. І, звичайно, своє надійне плече завжди підставляють сільські голови: з Лисівців – Марія Мокрицька, з Дзвиняча – Йосип Бачинський, з Добровлян – Ярослав Гошовський, а ще – депутат сільської ради з цього ж села Василь Кавчак. Благодійність людська немає меж. Не вперше доставляємо ми допомогу на схід, мобілізовуючи свої сили, зусилля, витримуючи різні негаразди. Але завжди керуємось тим, що на війні ще гірше. Зміни в людській психології починаються тоді, коли наяву бачиш: війна руйнує життя, знищує будинки, підриває здоров’я. Там, під обстрілами наші земляки. І в такій ситуації змінюєшся сам, об’єднуючи свої зусилля. А вирізняє нас з-поміж інших високий патріотизм і любов до своєї країни, яку кожен українець мріє бачити щасливою.
П
u
Михайло ГУШОВАТИЙ, Ігор ФЕДІРКО, Іван ОРОБЧУК, Ярослав ГРИНИШИН волонтери
з метою розподілу коштів на виплату заробітної плати працівникам охорони здоров’я. За вересень працівники Заліщицької ЦКРЛ отримали заробітну плату, а за жовтень у них навіть немає призначень, щоб нарахувати аванс. Попередньо постійна комісія з питань фінансів і бюджету, а також президія районної ради обговорили ці питання. Депутати розприділити додаткові надходження від перевиконання
дохідної частини бюджету: для Заліщицької ЦКРЛ передбачено 420 тис.грн.; для Товстенської ЦКР – 150 тис.грн.; на медикаменти Заліщицькому комунальному центру по наданню медико-санітарної допомоги – 20 тис.грн. і на дошкільні навчальні заклади – 50 тис.грн. Окрім того, сесія затвердила кошти у сумі 200 тис.грн. для опорної школи. Ірина ІВАНСЬКА
ВАРТО ЗНАТИ
У центральній районній бібліотеці відбулась зустріч працівників районних бібліотек і читачів за участю Ольги Копчук, начальника управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі, Олександри Мізюнської, завідувача відділу з призначення пенсій і юриста Заліщицького бюро вторинної правової допомоги Назарія Шевчука. Відповідальні працівники державних служб інформували нас про нормативно-правові документи, консультували і давали відповіді на запитання з пенсійного забезпечення і надання безоплатної правової допомоги громадянам, жителям району. Під час цієї зустрічі узгоджено можливості надання консультацій читачам бібліотек та жителям сіл району. Ольга ТРАКАЛО
u
ІЗ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ
Бібліотека завжди була першим подарунком і помічником для тих, хто вчиться і хто навчає. Але нині й ця галузь потребує допомоги. Книги зношуються, читацькі запити змінюються, а коштів для придбання нових видань у бюджеті обмаль. Працівники районної бібліотеки для дітей звернулись з проханням до голови місь-
u
кої ради посприяти у придбанні сучасної дитячої прози та книг з шкільних програм. Голова міста Квач А. В. з розумінням віднеслась до нашого звернення і виділила 5 тис. грн. Допомогла нам придбати необхідні видання підприємець І.М.Угрин. За виділені кошти книжковий фонд дитячої книгозбірні поповнився 107 книгами
сучасних українських та зарубіжних авторів, цікавими виданнями для дошкільнят та учнів молодших класів. Ірина Миколаївна подарувала читачам дитячої бібліотеки 8-му книгу у 2-х частинах Дж. Ролінг "Гаррі Поттер" і "Прокляте дитя". Читачі та працівники бібліотеки висловлюють вдячність міському голові за розуміння наших потреб і позитивне їх вирішення. Людмила ГОЛОДНА, бібліотекар
НЕЗАБУТНЄ
Минула друга річниця з часу смерті Героя України Володимира Марусича. Володимир був членом ГО «Самооборона Заліщицького району», чатовим 4-ї чоти. В серпні 2014 року був призваний під час третьої хвилі мобілізації, підготовку проходив на полігоні у Львівській області Загинув орієнтовно 6 листопада 2014 під Лисичанськом (Луганська область) під час обстрілу блокпоста російськими «градами», захищаючи нашу незалежність, рідну землю та Україну від проросійських найманців. Голова райдержадміністрації Б.Шипітка та його перший заступник Р.Краснюк разом із родиною та друзями полеглого поклали квіти до пам’ятника та запалили свічки пам’яті. Герої не вмирають!
РЕАЛІЇ РИНКУ
Інформація щодо зростання темпів роздрібної торгівлі в перший половині 2016 року є позитивною. Дивлячись на відсоткову динаміку, роздрібна торгівля зміцнила свої темпи зростання до 3,1% у січні-серпні 2016 року в порівнянні з 2,4% в січні-липні цього ж року. Роздрібна торгівля в секторі юридичних осіб дещо прискорила своє зростання з 4,5% у липні до 5,2% у серпні. Але на думку аналітиків UniCredit Bank, позитивна динаміка спричинена в основному психологічним напруженням серед населення, що зумовлене коливаннями валютного курсу. Також у серпні 2016 року
відбулось помірне зростання на ринку продажу автомобілів на 1,5% до 5 630 нових автомобілів. Щодо показників галузі у другій половині 2016 року, то очікується, що підвищення комунальних послуг обмежить потенціал зростання роздрібної торгівлі в другій половині цього року. Стосовно регіональних показників роздрібної торгівлі, то найбільше зростання спостерігається областях: Київська, Полтавська, Кіровоградська, Одеська, Львівська та Хмельницька – 4%. Сумська, Харківська, Херсонська, Черкаська, Вінницька, Тернопільська, Івано-Франківська та Закар-
патська області мають дещо нижчі показники – 2-4%. Найгірша ситуація, від 0% до -3%, склалася в Рівненській, Житомирській, Чернівецькій, Донецькій та Луганській областях. У минулому році промислове виробництво впало на 22% в порівнянні з 2013 роком і це без урахування Криму та зони АТО. При цьому відновлення промисловості після такого катастрофічного обвалу відбувається дуже повільно: за вісім місяців 2016 року обсяг промислового виробництва зріс лише на 2%. Аналітична служба
Осінь зводить на нас свій печальний погляд небесно-голубих очей: в таку пору два роки тому загинув Володимир МАРУСИЧ із Солоного. Із своїм односельчанином, воїном АТО тоді прощалося все село. Втрата сина найбільшим горем стала для матусі Марії Йосипівни, бабусі Ольги Яківни, а також Володиних сестер, братів, племінників. Два роки минуло, а душевний біль, сльози й плач, смуток і великий жаль й досі не полишають цю родину. Адже для матері син завжди був опорою в житті, для рідних – добрим порадником і помічником. Минулого року на приміщенні школи Володимиру Марусичу відкрили меморіальну дошку – як спогад про те, що тут він навчався, звідси простелився його шлях у самостійне життя. Здається, й тоді кожному, хто побував на цій події, було сумно й тяжко від того, що Володя вже ніколи не повернеться до своєї альма-матер. Хвилювання переповнювали душу, а в серці нуртувала гордість за таких синів, які віддали своє молоде життя за Україну, за її соборність. Минають літа і лише пам’ять вічна. На другу річницю смерті Володимира Марусича до його могили на сільському кладовищі прийшли рідні, близькі, представники районної влади згадали його щирим і добрим словом і помолитися за його світлу душу, яка споглядає до нас з високості. Свічки пам’яті і квіти єднались із молитвою. Спи дорогий сину, побратиме і нехай земля тобі буде легкою. Ми завжди тебе пам’ятатимемо, як людину вольову, сильну, патріота України.
№ 92-93 (8524) u
3
ВІДЛУННЯ ПОДІЇ
u
иття людини до тих пір має цінність, поки людина може допомагати іншим», – писав видатний український письменник Іван Франко. І по праву, саме ці рядки можна присвятити працівникам соціальної сфери.
ПРАВОВИЙ ВСЕОБУЧ
“Ж
Це ті люди, котрі за велінням совісті та покликом душі дарують надію на краще, вчасно подають руку допомоги іншим. У першу неділю листопада вони
відзначили своє професійне свято – День працівників соціальної сфери. Нещодавно у залі засідань райради та райдержадміністрації з цієї нагоди відбулися урочини. Привітати працівників, які трудяться в цій сфері, завітали голова районної ради І.П.Дрозд, перший заступник голови РДА Р.П.Краснюк. Вони у
своїх виступах відзначили важливість та відповідальність роботи працівників соціальної сфери. «Тут, у залі, присутні ті, хто найбільше знає потреби та проблеми населення Наддністрянщини, які щоденною працею дбають про людей похилого віку, малозабезпечених, інвалідів, безробітних. Значна частина гро-
мадян щодня звертається до вас за кваліфікованою допомогою, консультацією. І всім ви допомагаєте, завжди мудро порадите, підтримаєте добрим словом і ділом. Тож нехай ваше сумління повертається сторицею, а в родинах панує мир, злагода, благополуччя». У ході урочистостей кращі представники соціальної сфери району за сумлінну працю, належне виконання службових обов’язків були відзначені спільними грамотами райдержадміністрації та районної ради. А на завершення свої вітання учасникам заходу презентували вихованці Заліщицького БДЮТ Роман Мельник та Ілона Задвірна, а також працівники РБНТ – тріо «Терноцвіт» та співачка Ольга Ковбасенко. Ірина ІВАНСЬКА Світлини Ігоря ІВАНСЬКОГО.
Книжковий фонд районної бібліотеки для дітей поповнився новими виданнями сучасних дитячих авторів. Про новинки мали можливість дізнатися учні 7 класу школи №2 під час огляду літератури «Дивосвіт сучасної дитячої прози», який провела бібліотекар Г.І.Заянчковська. Гідне місце в цій літературі займає історичний жанр з пригодницько-фантастичними-детективними елементами, що робить цей жанр ще привабливішим. Бібліотекар розповіла учням про історичну трилогію Володимира Рутківського «Джури козака Швайки», «Джури – характерники», «Джури та підводний човен», роман «Сині води», які охоплюють значний період історії України – від часів Київської Русі до козаччини. Головними героями є не історичні постаті, а підлітки, які опиняються у центрі бурхливих подій і разом із читачами вчаться приходити друзям на допомогу у
важку хвилину, творити добро, любити і захищати рідну землю. Думка Володимира Рутківського про унікальність нашої історії дуже близька ужгородському письменнику Олександру Гаврошу, книги якого вийшли у серії «Українська сила». Головний герой книжки «Неймовірні пригоди Івана Сили» спортсмен Іван Фріцак та розбійник Пинтя захоплюють читачів своїми пригодами, яскравими характерами, щедрим гумором і стверджують в них думку про українців, як про націю по-справжньому сильних людей. Серед сучасної літератури для дітей є книги про їхніх ровесників, де героями звичайні хлопці і дівчата. Такими є трилогія Марини Павленко «Русалонька із 7В» Це шкільна повість про звичайне життя дівчинки Софійки та її родини, перше її кохання до красеня і хулігана Вадима, поїздка до літнього табору та інше. Захоплює книга не тільки карколом-
ними сюжетами, але стилем, що тонко відбиває мрії та сподівання наших читачів. Одна із проблем нашого сьогодення – безпритульні діти. Кому вони потрібні, хто їх порятує, взагалі якими вони є, ті, що в свої дитячі роки опинилися, так би мовити, на самому дні життя. Про них розповідає «Повістинка про Потворка», «Злочинці з паралельного світу» Галини Малик. До добрих друзів дитинства треба віднести і героїв Лесі Воронини, що здобули любов читачів і з книг «Суперагент ООО», «Таємниці Пурпурової планети». Авторка впевнена, що дітей не потрібно розважати, виховувати, їх треба любити. Звідси випливає головний висновок – читайте добрі книжки, не давайте красти свою душу, долучайтесь до книжкових скарбниць. Олександра ТОПОЛЬНИЦЬКА, заступник директора по роботі з дітьми
Висловлюємо щиру подяку керівному складу Заліщицької міської ради за прийняте рішення про виділення грошової допомоги нашій сім’ї. Ми виховуємо двох синів 6 і 7 років, яких взяли під свою опіку. Діти ростуть, тому виникла потреба в додаткових квадратних метрах, в окремій житловій кімнаті для них. Здійснити власними силами добудову в нас не було можливості, тому звернулися по допомогу до міської ради. Особливо приємно, що міський голова, секретар міської ради, депутати пішли нам назустріч і виділили 15 тис.грн. на придбання будматеріалів. Від нашої сім’ї Кохан-Полєнцових хочемо побажати здоров’я, сили й наснаги всьому апарату міської ради та депутатському корпусу, які не залишаються осторонь проблем жителів міста, особливо батьків, які опікуються малими дітьми. Олег ПОЛЄНЦОВ, батько двох синів
№ 92-93 (8524)
4 u
ГОЛОС СЕЛА
айбільше сподівань пов’язую із землею», - ці слова в черговий раз висловив керівник ПОП «Золота нива» Микола Долотко. «Вона – земля» - так називається одна з новел Василя Стефаника. У моєму розумінні вона – це Україна, а земля – її кров і серце. Без крові жоден організм не життєздатний.
“Н
Миколі Михайловичу з дитинства до душі припали ці слова, бо, народившись у сусідньому Базарі, у селянській сім’ї, він пізнав ціну годувальниці, тяжку працю на ній. Батько – інвалід і малолітньому сину дуже хотілося чимось допомогти родині, бо ж, крім нього, ще підростало дві сестри. То ж наймався до заможніших господарів на селі і прагнув чогось доброго в них навчитися. Спершу хотів бути майстром-деревообробником, а ще доглядав худобу, порався біля землі. Згодом пішов працювати робітником у
будівельну бригаду. Ось звідси й почався його трудовий шлях і перший запис у трудовій книжці. Лише 14 літ йому минуло, а він уже самостійно заробляв на хліб. «Я не думав тоді, що буду вчитися, здобуватиму освіту, професію. Але доля так розпорядилася і так мене виховували в сім’ї, що я цінував батьків, людей, з якими працював пліч-о-пліч, відповідально виконував доручене і мої старання помітили, а Господь і праця торували мені дорогу мого становлення», - пригадалось Миколі Долотку. Він часто поринає у спогади свого життя, цікаво розповідає, ділиться пережитими тривогами, мріями. І завжди одухотворений батьківськими заповідями – в усіх випадках життя залишатися людиною совісті. КРОК В ПРОФЕСІЮ – ВІРА В СЕБЕ Дитина в житті робить перший крок, але як важко відірватися їй від материнської підтримки. Отак і людина торує перші кроки в професію. Можливо, вони невпевнені, дещо сумнівні чи затьмарені, але головне – віра в себе. Так було і в Миколи Михайловича. Заліщицький сільськогосподарський технікум – то перший заклад, в якому він здобував професійну освіту. Пізніше були вищі навчальні в Кам’янець-Подільському, в Києві. Про ці віхи свого навчання Микола Долотко розповідав на зустрічі зі студентами аграрного коледжу ім.Є.Храпливого, тема якої «Формування лідера». «Я радий, що побував тут, бо не тільки повернувся у
свою юність, а й відчув ритм життя нинішнього студентства. Зібралися тут переважно успішні діти, які гарно навчаються в коледжі, володіють базою знань, електронними засобами, готують себе до престижної фахової практичної роботи, а можливо й наукової. З ними були й викладачі. «Пригадую, коли я навчався, статки в моїх ровесників були значно скромніші, особливо в сільських дітей. Та й умови навчання в закладі теж не порівняти із сучасними. Не було й такого розшарування суспільства, але ми вчилися, брали на озброєння все те, що знадобиться нам в майбутньому». - Чим зацікавила зустріч? А звідси – на Ваш погляд, які фактори впливають на формування лідера?, - запитала я у свого співрозмовника. - Приємно вразила самостійність і нестандартність мислення молоді. Глибина аналізу реформ, різне сприйняття їх, - ділився баченим і почутим Микола Михайлович. – І, звичайно, цікавими були міркування щодо фор-
мування лідера. Це сильна особистість, політично й фахово грамотна, яка вміє повести за собою, шукає способи вирішення проблем, готова приймати негаразди на себе, не стопорити жодних справ, які приносять користь. - Миколо Михайловичу, на Ваш погляд, в чому була на цій зустрічі сильною Ваша позиція? - Моя переконливість базувалася на декількох тезах. Найперше – земля має належати тим, хто її обробляє. Не можеш обробляти – поверни державі, земля – загальнонародна власність. Помер власник землі і не має спадкоємців – земля переходить у держрезерв, а не за копійки до різних ділків. Земля наша - поза всякими конкуренціями, рейтингами, іміджами. Її розкуплять - як оком змигнуть - данці, голландці, ізраїльтяни і т.д. На чому стоятиме держава? Українська земля особлива, вона потребує Господаря, а не продавця-покупця. А ще: об’єднання в територіальні громади. ІСПИТ НА САМОСТІЙНІСТЬ Страх людей перед ОТГ пояснюють тим, що вони не впевнені у рівномірному розвитку всіх сільських рад, які об’єднуються у спільну громаду. Мовляв, зараз у їхньому розпорядженні є певні кошти, а як буде потім – невідомо. Ще одна боязнь пов’язана з особистою відповідальністю за довірену роботу. У нас як повелося? Скажімо, виникла в селі певна проблема, а сільські керівники скаржаться – нам не виділили кошти, у нас немає
транспорту, нам не пішли назустріч, - з таким зустрічалася не раз. А ось як прокоментував свою позицію з цього приводу Микола Долотко. «Для ОТГ поняття «вони» автоматично зникає. Є територіальна громада з власним бюджетом, яка і мусить шукати способи вирішення проблеми. Готові до цього не всі. І це рудимент колгоспного виробництва, коли партія керувала згори і тільки
окремі сильні особистості вирішення більшості проблем замикали на собі.Такі господарства процвітали, були мільйонерами. Але їх були одиниці на область. А тепер треба кожній громаді мати такого господаря – вольового, рішучого, відповідального лідера. Переформатування управлінських повноважень наближає владу до людей. Уже не треба виїжджати за межі, щоб вирішити більшість проблем. На багато запитань з приводу реконструкції школи, модернізації лікарні, прокладання чи ремонту дороги відповідь повинні давати представники місцевої влади. Ці повноваження за природою і своєю суттю належать до компетенції територіальних громад. На жаль, люди не поінформовані про переваги створення громад. І навіть, коли ми зі студентами коледжу про це говорили, то й не всі викладачі володіли інформацією про це. - Миколо Михайловичу, сьогодні – напевно - важливо активно вивчати потенційні можливості розвитку своїх територій, якщо вони зацікавлені у поповненні бюджету? - Здавалося б, сільські ради, які сьогодні отримали право залишати у себе кошти з земельного податку, повинні зробити опис власного майна, в першу чергу землі. Вся земля, яка знаходиться під будівлями, офісами, підприємствами має оподатковуватися, як і сади, запаси земель сільської ради – також. Сьогодні сільська рада, голова, депутати ніяким чином не впливають на те, як та земля викорис-
товується, кому вона буде віддана. А позбутися її можна за одну хвилину, бо питання вирішують вищі ешелони влади. При створенні громад, коли ця земля повертається у їх власність, жодна влада не дозволить, щоб вона перейшла в інші руки. А це – додаткові робочі місця нашим селянам, додатковий врожай. Поступово буде облікована кожна ділянка і все буде
власність та передати наступним поколінням. Так живе весь світ. А в нас діти виїхали в пошуках роботи, а старі батьки залишились наодинці. Тому я – за децентралізацію. І роблю перші кроки, щоб вона утвердилася. Оновлюю в селі соціальну сферу, створюю переробні підприємства. - А про ці набутки розкажіть, будь ласка, докладніше. - Я змонтував млин, щоб люди не їздили на інші села, а в своєму мали змогу змолоти борошно. Це відрадно. На нашій землі ми вирощуємо екологічно чисту продукцію, яку повинні споживати учні в школах, малеча в дошкільних закладах. Це нормальний підхід до справи. І держава повинна б схвалювати наші дії. Але зареєструвати таке підприємство чомусь надто проблемно. А ми вже й крупорушку свою маємо, хотіли б продукцію власну у магазині підприємства реалізовувати. Це наше право. Того дня я чимало цікавого дізналася від Миколи Долотка. Найголовніший його
льному закладі. Це поки що мінімальна програма. У планах на найближчу перспективу – отримання шкільного комфортабельного автобуса (з доплатою, частковим фінансуванням підприємців). У селі навчається вісімдесят учнів, з них тридцять – із Слобідки доїжджає. Не скриваю й проблем, яких сьогодні вистачає. Про це ми вели мову з народним депутатом Олегом Барною, озвучую їх на сесіях районної ради. А питання полягає в тому, чому нашу екологічно чисту продукцію не можна використовувати в школах, а лише ту, що пропонують на тендерній основі. Вона ж дорожча. Мотивують таке рішення тим, що потрібен сертифікат якості. Хоча ми школі безплатно даємо крупи, борошно, цукор, а натомість за виділені їм кошти пропонуємо щось інше придбати до столу дітям. Бажаю харчувати в школі не лише дітей 1-4 класів, а й всіх учнів. Сподіваюсь в цьому на розуміння батьків, на їх часткову плату за обіди.
козир – він з усіма живе в злагоді, в порозумінні, завжди доброзичливий, допомагає бідним, хворим, самотнім, уміє вселити надію і намагається творити добро. До нього приїжджають голова облдержадміністрації і очільники району, народний депутат України і друзі з навколишніх сусідніх земель та країв. Він уміє слухати кожну людину. За 49 років трудового стажу із них більш як 30-літнього-керівного, - Микола Михайлович – своя людина в Буряківці. До нього прислухаються односельці, йому вірять і переконані, що розумна порада завжди знайде своє застосування. - Закінчується ще один сільськогосподарський рік, врожай уже зібрано, поля зорано і вони відпочивають до весни. Чим для Вас пам’ятний цей рік, в чому були труднощі, що вдалося зробити? - Радий, що нарешті відремонтували в селі дорогу. Сприяли коштами народний депутат України, райдержадміністрація, скористалися і власними фінансами підприємства. Обладнали в селі автобусні зупинки. За пропозицією і на прохання батьків облаштували біля клубу майданчик для проведення молодіжних дискотек. Зробили там піднавіс, поставили лавочки, навіть дитячі гойдалки придбали. В’їжджаєш до Буряківки - з одного й другого боку є відповідні знаки з назвою населеного пункту. Радий, що вдалося й школу оновити. 300 тис.грн. державних коштів виділено для заміни підлоги, дверей, вікон у навча-
*** *** *** Я починала матеріал із теми «Як формується лідер». Микола Михайлович, виступаючи перед студентами, орієнтував їх на власний приклад. «Я багато чого не знав, не вивчав, але не падав, не опускав рук, а крок за кроком йшов далі й усвідомлював: «Люди, як і орли, повинні дивитися вдалину, в майбутнє. Адже авторитет треба завоювати, повагу – заслужити, лиш підлість і заздрість дається задарма». Пам’ятаймо про це. І нехай нас супроводжує розуміння і любов до кожного. Ольга ЛИЧУК Р.S. Мене вразила любов і відданість землі Миколи Долотка, тому – аналізуючи нашу бесіду – згадала про його посил на Василя Стефаника та його новелу «Вона – земля». Пам’ятала «Новину» та «Камінний хрест» свого земляка з Русова (я – з сусідньої Стецеви), але до цієї новели про землю довелося заглянути у твори відомого письменника. Там знайшла такі рядки: «Наше діло з землею, пустиш єї, то пропадеш… вона з тебе жили висотує, а за то у тебе отари та стада. І вона за твою силу дає тобі повну хату дітей і внуків, що регочуться, як срібні дзвінки, і червоніють, як калина»… Отже, вона земля, - це Україна, а Україна – це земля. У цьому суть хліборобської філософії Долотка-господаря. О.Л.
належно оформлено. Податки сплачуватимуть, тому гроші у громадах будуть. Але з людьми потрібно говорити, знайомити їх з тими процесами, які вже на часі. Поки-що район відстає від життя з утворенням громад. А це і поліпшення соціальної інфраструктури, і нові проекти розвитку територій, і впорядковані дороги. Однак ще жодної ластівки цієї новизни в нас немає. Не поспішають об’єднуватися в територіальні громади. Очевидно, не вірять у справедливий розподіл ресурсів і бояться невизначеності. Хоча позитивних прикладів чимало і навіть на теренах нашої області. До об’єднання сільських територіальних громад підштовхує і фінансова децентралізація – збільшуються місцеві бюджети і вони в розпорядженні територіальних громад. ЖИТТЯ ВНОСИТЬ КОРЕКТИВИ. ДУМАЙМО! Микола Долотко зупинився ще на одній актуальній проблемі дня – оптимізації багатьох сфер та галузей суспільного життя. Цей процес пов’язаний із скороченням багатьох працівників, закриттям окремих установ та потребою працевлаштування звільнених, як і транспортним забезпеченням до місць зайнятості роботою та навчанням. Як цей процес пройти безболісно? Чим мають на селі реально зайнятись люди? «Населення, особливо в селах, вимирає, - розмірковував Микола Михайлович. – Життя вносить корективи, тому оптимізація неминуча, адже дітей в селі що не рік все менше, в класах буває по 1-2 учні. Отже, немає відповідності в потребі вчителів та медперсоналі ФАПів як до навчання школярів, так і до обслуговування пацієнтів. І це варто зрозуміти кожному. Чому ми стоїмо перед потребою оптимізації? Та тому, що утворився штучний занепад сіл через те, що землю взяли в обробіток холдинги, трасти, корпорації. Соціальна інфраструктура села в занепаді, бо потрапила під байдужість. Звідси й пішла міграція молоді за межі району та й України, постраждала демографічна ситуація. На моє переконання, зміст утворення громад – щоб земля повернулася у власність об’єднаних населених пунктів. І ми могли згідно закону взяти її в оренду, вирощувати на ній достаток, оформивши як приватну
№ 92-93 (8524) u
5
9 ЛИСТОПАДА - ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І МОВИ
Дорога пані Даріє! Маю до Вас велике прохання, як до колишньої вчительки. Турбує нас українськ а мова. Незалежна Україна є уже 25 літ, а рідної мови немає. Витісняє її «язик агресора». Коли влада не дбає про рідну мову, мусить дбати просте громадянство. Підготувала для вас свої і не свої вірші. Прохання помістити їх в місцевій пресі. Адже треба боротись з байдужістю до мовного питання в Україні. Сподіваюсь на вашу допомогу. Це все, що я можу зробити тут – в еміграції. З повагою – Леся ХРАПЛИВА-ЩУР Цього листа редакції надіслала колишня вчителька із Товстенської школи Дарія Іванівна Сеньків. Виконуємо прохання землячки з-за океану, якій не байдужа доля рідної української мови.
Схилилася ласкава ніч Над церкву Бога-Духа, А Львів– могутній від сторіч– Молитву дивну слухав. Шумів Оссолінею сад – Спокійна, давня мова… Здіймалася під небеса Молитва богослова. В півтемній церкві, біля врат, Неслася полум’яна, Горіла, як свічки горять, Молитва Маркіяна: -О Боже! Дав ти край усім, Казав його любити; І ти любив Єрусалим, Хоч тугою повитий. І ти, що нарід наш створив, Подарував нам мову: Дзвінку, як гомін наших нив, Як колоски, шовкову. Тобі угодна мова ця, Коли до Тебе лине, Чи в пісні, що несуть серця, Чи в молитвах дитини. Своєю мовою народ Сказать найкраще вміє,
u
Що мріяв літ вже стільки сот, Про що й сьогодні мріє. Чому ж зібрать своїх пісень Мій нарід ще не може, Щоб піснею вітати день… О Боже, милий Боже!.. *** Над Львовом зір холодний жар І ніч, мов злотом ткана. Із неба сплинув Божий дар У душу Маркіяна. Заговорив немов пророк, Порушив струни ліри, Розвіяв вихром рій думок, І кожен взнав, повірив, Що не шукати нам в чужих Святої Правди слова, Бо дар, найбільший із земних, Це наша рідна мова! *** Багато знаємо ми мов – Одна лиш Богом дана Для нас: це мова молитов Гарячих Маркіяна. Леся ХРАПЛИВА-ЩУР
Мово моя прехороша, Мово моя засмічена, В підневільних відносинах, Мово моя скалічена. Нами ти занехаяна, Нами ти незахищена, Скільки втрачено, згаяно, І творінь твоїх знищено… Не своя в своїй хаті ти, Нам чужа популярніша. Тебе під автоматами Гнали в світ, де полярніше. А ти все-таки винесла З дна рутини озвучений, Кращий з кращих свій вимисел Чужаком не приручений. То ж співай, моя мовонько! Кажуть, що ти солов’їна. Солов’ям хай – дібровонька, Ти – розбуди Україну! Катерина АНДРОЩУК
КУЛЬТУРА
Працівниками районної бібліотеки для дітей та вчителями загальноосвітньої школи №1 С.М.Кожушко, В.Я.Куц, Т.А.Миронюк проведено бібліотечний урок на тему: «Каталог – компас у книжковому морі». До уваги дітей оформлена тематична полиця «Як вибрати книгу самостійно». Діти (вчитель С.М.Кожушко) інсценізували діалог користувача та бібліотекаря при виборі книг у книгозбірні, чим підвели бібліотекаря
районної бібліотеки до бесіди про каталоги, які використовуються при виборі потрібної інформації. Результати засвоєння знань з даної теми діти показали під час бібліографічної вікторини. Вони
практично ознайомилися із структурою каталогів, мали можливість самостійно вибрати потрібну книгу. Під час уроку учні 4-В класу здійснили віртуальну подорож найвизначнішими бібліотеками світу. Від переглянутого в них визріла ідея -створити бібліотечну полицю, з якою вони матимуть можливість позичати книги і поповнювати її власними виданнями. Людмила ГОЛОДЕН, бібліотекар
Кажуть, що чоловіки, народжені восени, мають щиру вдачу, вони добропорядні сім’янини, чуйні і доброзичливі до своїх колег, чудові турботливі батьки, а найголовніше – завжди помірковані у своїх вчинках. Власне ці означення так співзвучні з Михайлом БАРТКІВИМ – лікарем Заліщицького комунального центру надання медико-санітарної допомоги. У цій людині поєднались високі професійні якості медика, а, отже, бажання допомогти хворому в покращенні здоров’я, полегшити душевний біль. За це Михайла Ярославовича шанують колеги, пацієнти, люблять друзі. У ці дні лікарю Бартківу виповнюється 55. У двох п’ятірках – зрілість і досвід життєвих буднів, виваженість у прийнятті рішень до кожного, хто приходить на прийом в його лікарський кабінет. Шановний наш колего-імениннику, сердечно вітаємо Вас з народинами, бажаємо радості і спокою, здоров’я і успіхів, родинного тепла і усмішок. Нехай Ваше професійне джерело ніколи не міліє, а завжди сповнюється новими задумами і цікавими ідеями. Нехай зоря Ваша на небосхилі яскраво і сильно горить багатобагато літ. Хай Господь благословляє Ваш талант, кожен крок і кожну мить. З повагою - колеги Заліщицького комунального центру надання медико-санітарної допомоги, профкомітет
13 листопада відзначає 50-річний ювілей спільного подружнього життя – Ірина Василівна та Михайло Петрович ЩУРКО із с.Харитонівці. З цієї нагоди засилаємо найтепліші та найщиріші слова привітань та побажань. Минуло вже піввіку з того часу, Як у Вашому житті цвіте весна, І скільки прожито і пережито разом, І скроні побіліла сивина… А в двері стукає ласкава осінь – Багата, щедра, справді золота! Як нагорода за любов і мудрість, За Ваші, в парі прожиті літа. За те, що зберегли свою родину На хвилях часу, в радості й біді, За те, що долю порівну ділили, І стали гідним прикладом в житті. Тож будьте нам здорові та щасливі! Хай спільний шлях Ваш довго ще цвіте, Ну а сьогодні ж хай лунає пісня Про батьківське весілля золоте! З любов’ю – діти, внуки та свати
u
НАМ ПИШУТЬ
Уже третя група учнів Гнідинської школи імені П.Яцика Бориспільського району повернулася додому із оздоровлення та відпочинку у Заліщицькому обласному дитячому санаторії. Історія нашої дружби із цим закладом триває третій рік. Село Гнідин розташоване неподалік столиці нашої держави. Велике столичне підприємство «Київводоканал», що знаходиться поруч, щорічно виділяє значну суму грошей до сільського бюджету, а місцеві депутати перераховують їх на оздоровлення дітей. Після анексії Криму, перед школою постало питання: де знайти інший санаторій для лікування учнів. Тоді довелося провести перемовини із кількома дитячими оздоровчими закладами, зупинивши свій вибір на Заліщиках. Мене вразила щирість, простота у спілкуванні із головним лікарем Петром Павловичем Буринюком. Вперше в січні 2014 року гнідинці прибули до Заліщиків. Влітку сюди вирушила наступна група. Почалася співпраця. Учням і супроводжуючим вчителям сподобалося у санаторії: грамотні медичні працівники, компетентні педагоги-вихователі, доброзичливий обслуговуючий персонал. Цього року співпраця продовжилася. Протягом липня, серпня і вересня наші учні знову відпочивали та оздоровлювалися у санаторії, який спеціалізується на лікуванні органів дихання та опорно-рухової системи. У лікувальному закладі діти отримували фізичні і водні процедури, а це: інгаляції, гідромасаж, циркулярний душ, перлинні та хвойні ванни, парафіново-озокеритові аплікації. Також діти відвідували заняття з лікувальної фізкультури, пили цілющі фіточаї, дихали повітрям соляної шахти. Крім лікування для школярів був організований гарний і змістовний відпочинок: різноманітні змагання, конкурси, ігри, спортивні заходи, а також екскурсії. Юні гнідинці відвідали розважальний комплекс «Мішин-Сіті», помилувалися Джуринським водоспадом, познайомилися із мешканцями місцевого приватного
зоопарку, побували у Заліщицькій районній центральній бібліотеці, де прослухали цікавий урок-розповідь про творчість Івана Франка, переглянули віртуальну екскурсію про історію міста та Дністровський каньйон. Також відвідали меморіальний комплекс борцям за волю України, де запалили свічі пам’яті біля стели, на якій збережено фотографію одного з організаторів підпілля ОУН на Заліщанщині Зиновія Васильовича Вербицького - діда Героя України, Героя Небесної Сотні Юрія Тарасовича Вербицького, якого знайшли закатованим у Гнідинському лісі, поклали квіти до пам’ятника Степанові Бандері. Побували наші учні на святі замків у Червонограді, фестивалі вишиванок у містечку Борщів, а також відвідали «Квітку на камені» - Кам’янець-Подільський. Всі, хто побував у різний час в Заліщиках, щиро дякуємо адміністрації, медичному, педагогічному, обслуговуючому, технічному персоналу санаторію, які день і ніч дбали про комфорт і спокій наших дітей, за цілодобову турботу про наш відпочинок, наше дозвілля і здоров’я! Звісно ж, особливих, теплих слів подяки заслуговує очільник санаторію, головний лікар Петро Павлович. Безперечно, турбота про здоров’я дітей – це надважливо, тому ми й надалі плануємо продовжувати співпрацю із оздоровчим санаторієм. Але існує ще одна справа, яка тісно поєднала наші населені пункти. Доленосні події Революції Гідності на київському Майдані нерозривно переплели і зав’язали ланцюжок Гнідин – Львів – Заліщики. 22 січня 2014 року, на околиці села Гнідина, неподалік лісової вирубки, було знайдено тіло львів’янина, патріота, волонтера Євромайдану Юрія Тарасовича Вербицького зі слідами жорстоких тортур. Ця подія схвилювала не тільки село та його околиці, а й всю Україну і світову спільноту. Гнідинські учні та вчителі розпочали пошукову роботу і дослідження родоводу Вербицьких. У ході дослідження з’ясувалося, що слід родини веде на Тернопільщину,
Заліщицький та Чортківський райони, бо всі родичі Юрія Вербицького по батьковій лінії родом із цього краю. Пошукова і науково-дослідницька робота триває й понині, вона привела мене у місто Заліщики. До активної пошукової роботи зі збору матеріалів про родину Вербицьких долучився й головний лікар Заліщицького обласного комунального дитячого санаторію Петро Павлович Буринюк. Разом із ним ми здійснили кілька поїздокрозвідок Заліщицьким районом. Побували в селах Дуплиська, де у школі директорував Зиновій Вербицький, відвідали Блищанку, де нині мешкає Орися Зиновіївна Вербицька-Таценяк, дочка Зиновія Вербицького і рідна тітка Юрія. Відвідали села Чортківського району - Сосулівку й Угринь, де зустрічалися з очевидцями подій тих далеких років, збирали свідчення, фотографії, архівні та документальні відомості. Навідалися до Чортківського та Заліщицького районних краєзнавчих музеїв, Угринівської ЗОШ і сільської бібліотеки. Вагому допомогу у пошуках невідомих фактів із життя родини Вербицьких ми отримали від Заліщицької центральної районної бібліотечної системи. Сьогодні готується до друку збірка матеріалів про родину Вербицьких, долю її окремих членів, які своїми вчинками, життям і смертю писали історію нашої держави. Звичайно, без вагомої допомоги і особистих зв’язків Петра Павловича Буринюка мої пошуки були б обмеженими і неповними. Приємно, що в цій пошуковій справі я знайшла ще одного однодумця. Думається, що заради здоров’я наших дітей, нашого майбутнього варто сприяти оновленню й забезпеченню в закладі матеріальної бази, вкладати інвестиції, а тому підтримуйте очільника санаторію Петра Павловича Буринюка у його ініціативах, адже, ми всі разом робимо добру і благородну справу дбаємо про майбутнє нашої з вами України! Любов ПРЯДКО, заступник директора з виховної роботи, учитель історії Гнідинської школи
ДОПОМОЖІТЬ ДИТИНІ!
Батьки Мартима Серги із Заліщиків звертаються до жителів району з проханням підтримати і допомогти фінансово у лікуванні їхнього шестирічного синочка. Мартим хворіє з народження (діагноз – аутизм). Увесь цей час батьки та рідні хлопчика всіма силами намагаються допомогти своїй дитині: неодноразово лікувалися і продовжують лікування у Харківському медично-генетичному спеціалізованому центрі. Лікування та діагностика дороговартісні. Прохання до усіх небайдужих проявити милосердя і перерахувати кошти на картковий рахунок 5168 7572 4357 2015 «Приватбанку» на прізвище Серга Роман Васильович.
7 листопада на життєвому календарі у коханого чоловіка, люблячого батька, турботливого дідуся Романа ДАНИЛИКА з Добрівлян – золотий ювілей. Рідненький, дорогий наш ювіляре! Ти для нас – надійний оберіг на всіх життєвих стежинах, невичерпне джерело мудрості та доброти. Тож нехай здійснюються всі твої мрії і бажання, щастя людського, злагоди й достатку. Тобі сьогодні рідний 50, Із вдячністю ми хочемо вітати Тебе за мудрість батьківських порад, За вміння всім завжди допомагати, За приклад чоловіка й сім’янина, І за могутні руки золоті! Нехай Господь пошле Тобі благословення, Нехай здоров’я й сил дарують всі святі! З любов’ю та повагою – дружина Уляна, дочка Леся, зять Андрій, внучка Алінка та вся любляча родина
№ 92-93 (8524)
6 u
ВІХИ НАШОЇ БОРОТЬБИ
u
Всевишній завжди дає людині вибір, щоб вона самостійно обирала свій шлях, часто посилає на її долю випробовування, щоб зміцнити й загартувати тіло та дух, а обраних нагороджує довголіттям, щоб змогли принести в цей світ якомога більше добра. Ганна Загалюк цього року зустріла свою 90-ту зиму, 10 з них вона провела на засланні у Воркуті. А все тому, що все життя боролася за вільну Україну й досі вболіває за долю Батьківщини та її синів. Ми познайомилися з Ганною Теодорівною під час освячення в Заліщиках пам'ятного хреста борцям за волю України, закатованим у підвалах слідчого карцеру Заліщицького НКВС-МДБ в 1939-1953 роках. Те, з яким трепетом пані Ганна сприймала слова учасників заходу, що відбувся біля школи № 2 у Заліщиках, мені віддразу впало в очі. Поспілкувавшись із жінкою, я дізналась, що Ганна Загалюк, з дому Завадинська, народилася 23 січня 1926 року у селі Дітківці Зборівського району на Тернопільщині. У 1943 р. вона вступила в ліцей м.ІваноФранківськ, щоб у майбутньому стати вчителем. «Потім батьки не відпустили вже мене в ІваноФранківськ, адже воєнні дії
набирали обертів. У березні 1943 в наше село зайшли війська. Селом поширювалися чутки про організацію ОУН. Ні тато, ні мама не відмовляли мене від ризикованої зустрічі з хлопцями підпілля, після якої я привела в своє село п’ять оунівців. Декого поселила в нашій хаті, інших – по родичах. Це було моє перше підпільне завдання, з яким я на диво легко впоралася. Пізніше неодноразово ще переводила хлопців, носила їм харчі, знаходила потрібних людей в інших селах». У 1945 році Ганна Завадинська офіційно вступила в ОУН, й одразу стала районовою. В її обов’язки входило організовувати в селах району станиці ОУН. На той час у кожній станиці мала бути дівчина-станична, дівчина-зв’язкова й дівчинагосподарка. У розмові з п. Ганною ми підходимо до питання, яке мене цікавить – це її псевдонім у підпіллі «Діброва». …. «Чому «Діброва?» У мене було багато доручень на Волині, шлях пролягав через хутори, що називалися Дібровами. Звідти й пішло моє псевдо «Діброва». За своє життя я багато находилася різними дорогами, та кожну свою подорож починала з молитви. І Матір Божа мені завжди приходила на поміч», - щиро зізнається Ганна, а на очах тремтять сльози. Запитую співрозмовницю, як так сталося, що їй довелося відчути на собі всі поневіряння далекої Воркути? «Одного дня я випадково зустріла в Тернополі знайому, а вона схвильовано повідомила, що мене активно шукає міліція. Я прийшла на квартиру, яку винаймала, через деякий час чую чоловічі голоси на подвір’ї. Я тихо вийшла з помешкання через інший вихід, пройшла кілька вулиць. Думаю, поверну на свою вулицю, подивлюся, яка там обстановк а. Тут мене й затримали». Арештували Ганну Завадинську 5 вересня 1946 року. П’ять днів тримали в Тернополі, потім відправили у Львів. Там проходило слідство. «Я розуміла, що таких як я вже не випускають. Батьки були змушені від мене офіційно відректися. Для протоколу в мене вимагали назвати своїх поплічників. Та я стояла на
своєму, що в лісі ми зверталися один до одного лише на псевдо, тому знаю лише імена: «Дуб», «Береза», «Клен»… За чотири місяці ув’язнення мала лише одну зустріч з батьком. Під час нашого побачення був присутній слідчий, тому розмова тата складалася переважно з таких тем: Галя вийшла заміж, Марія була в неї дружкою, таких-то запросили на весілля…. Я ж розуміла ці новини по-своєму: Галю заарештували, а Марію взяли як співучасницю, інших ще підозрюють». За підпільницьку діяльність Ганну засудили на довгих 10 років заслання. Різдво 1947 року вона вже зустріла у Воркуті – далекому краю за полярним колом у зоні вічної мерзлоти. З 1930-х років у Воркуті був розташований один з найбільших таборів ГУЛАГу – Воркутлаг, в 1951 році ув’язнених у ньому налічувала 73 тисячі чоловік. Пані Ганна згадує, що у Воркуті було 3 жіночих табори: два – цегельних і один передшахтний: «Я працювала в першому цегельному, жили ми в бараках, в одній кімнаті – більше 50 людей, спали на двоярусних нарах. Працювали тільки ночами, ввечері на роботу й зранку з роботи нас вели під дулом автомата, годували двічі на день, на рік можна було написати лише 2 листи». У 1953 році помер Сталін. Ганна пригадує, що почула цю звістку по радіо. Дивувалася, що деякі жінки з Росії щиро плакали, бо вона разом з іншими українками полегшено зітхнули й неймовірно зраділи цій новині. Свою сім’ю Ганна створила, коли термін ув’язнення добігав кінця. З майбутнім чоловіком Михайлом Загалюком познайомилася в майстерні, де працювали після того, як всім в’язням видали паспорти й пом’якшили режим. Тут, у далекому холодному краї, народився їхній син Олег. «У 1956 році після того, як змінилася влада, нам дозволили повернутися додому. Але вдома зіткнулися з іншими труднощами: нас ніде не приймали на роботу, не приписували. Я довгий час шукала роботу кравчині, бо колись навчилася в тата цієї справи. Питала за вакансіями в Тернополі, на швей-
ній фабриці, знала, що там завжди потрібні кравчині. Та побачивши мої документи, керівництво мені відмовило. Я подалася в товариство «Кооппраця», там – та ж історія. Порадили мені звернутися до головного прокурора. Він виявився доброю людиною, сам зателефонував у «Кооппраця» спитати, чи є вакансії. Почувши ствердну відповідь, запитав чому ж не приймають на роботу людей, які звертаються? Так я отримала свою першу роботу на волі», підсумовує Ганна Загалюк. У роки незалежності Ганна Загалюк продовжила активну діяльність в ім’я України, стала членкинею Тернопільської обласної організації Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих. Пані Ганна з великим завзяттям взялася за спорудження поблизу свого села, на місці криївок, пам’ятника Борцям за волю України, залучила голову сільської ради, сама їздила за необхідними матеріалами. Вона ж ініціювала перепоховання невідомого солдата, тіло якого перенесли з почестями на сільський цвинтар і поховали поряд із братами по духу. Ганна Загалюк провела кожен день Помаранчевої революції на Тернопільському майдані, тоді зібрала понад 600 підписів на підтримку В.Ющенка. За кілька місяців до подій на Євромайдані, жінка зламала ногу. Та це не завадило їй щодня у сніг, ожеледицю чи дощ приходити на майдан, щоб підтримати свою Україну. Ніколи не залишалася осторонь, коли на Майдані організовували збір коштів. І тепер відкладає з пенсії 100200 гривень, щоб передати їх українським захисникам на схід. За значний внесок у державне будівництво та багаторічну сумлінну працю Ганна Загалюк нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Нагороду наша героїня приймала цього року підчас відзначення Шевченківських днів із рук голови ОДА С.Барни. Історія життя цієї жінки справді вражає. Вона пройшла всі випробування долі з честю й гордістю, не зламалася, а пронесла крізь все життя величезну любов до України і віру в її світле майбутнє. Мар’яна ПАЛАГНЮКСАРАНЧУК, член НСЖУ
ФІНАНСИ - 2016
Фінансове управління Заліщицької РДА повідомляє, що до загального фонду районного бюджету надійшло 199122,6 тис. гривень, з них доходів, без врахування трансфертів – 16496,4 тис. гривень, базової дотації з державного бюджету – 12403,8 тис. грн., субвенцій – 170222,4 тис. гривень. План надходжень доходів, без врахування трансфертів виконано на 114,8 відсотка до плану звітного року, у порівнянні з 2015 роком надходження збільшились на 5036,9 тис. гривень. Податку та збору на доходи фізичних осіб надійшло 16111,7 тис. гривень, у порівнянні з 2015 роком поступлення збільшились на 5128,1 тис. гривень або на 46,7 відсотка. Видатки загального фонду районного бюджету з врахування субвенцій з державного бюджету склали 193477,5 тис. гривень. Виконання видатків загального фонду районного бюджету по установах освіти склало – 58112,5 тис. гривень, охорони здоров'я – 23727,9 тис. гривень, соціального захисту населення та соціального забезпечення – 102712,9 тис. гривень, фізичної культури та спорту – 640,9 тис. гривень, культури та мистецтва – 6362,6 тис. гривень, районної ради – 778,7 тис. гривень, на фінансову підтримку засобів масової інформації – 158,6 тис. гривень. На заробітну плату з нарахуваннями направлено 87260,8 тис. гривень, оплату за спожиті бюджетними установами енергоносії – 7326,2 тис. гривень, на медикаменти та перев’язувальні матеріали – 680,0 тис. гривень, продукти харчування – 2392,2 тис. гривень. За рахунок субвенцій з державного бюджету профінансовано кошти на виплату допомог сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, дітям - інвалідам – 42680,6 тис. гривень, на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам – 131,9 тис. гривень, відшкодовано пільги та субсидії за енергоносії та житлово-комунальні послуги – 55794,7 тис. гривень, придбання твердого палива та скрапленого газу – 1058,0 тис. гривень.
Заборгованість станом на 01 жовтня 2016 року по пільгах та житлових субсидіях за енергоносії та житлово-комунальні послуги склала – 12734,3 тис. гривень, по твердому паливу та скрапленому газу – 2033,5 тис. гривень. Районні програми профінансовано на 579,4 тис. гривень. Спеціальний фонд районного бюджету по доходах складає 11403,8 тис. гривень, з них: власні надходження бюджетних установ – 8930,4 тис. гривень, та надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва – 25,5 тис. гривень, інші субвенції – 613,5 тис. гривень, субвенція за рахунок залишку коштів освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворився на початок бюджетного періоду – 1834,5 тис. гривень. По видатках спеціальний фонд районного бюджету за 9 місяців 2016 року виконано в сумі 12737,7 тис.грн. або на 67,5 відсотка до затвердженого річного плану з врахуванням змін. З них, в тому числі за рахунок власних надходжень бюджетних установ, на виплату заробітної плати та нарахувань на неї направлено – 378,6 тис.грн., на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 110,8 тис.грн., придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів – 297,9 тис.грн., придбання продуктів харчування – 1292,6 тис.грн., поточне придбання матеріалів, обладнання та інвентаря – 909,5 тис.грн., оплата послуг(крім комунальних) – 183,3 тис.грн., видатки на відрядження – 4,1 тис.грн., інші виплати населенню – 7,0 тис.грн., інші поточні видатки – 14,0 тис.грн., капітальні видатки склали 9528,1 тис.грн., з них: - на придбання обладнання та предметів довгострокового користування – 2416,9 тис.грн., капітальне будівництво (придбання) – 5357,9 тис.грн., капітальний ремонт – 1114,6 тис.грн. Заплановані видатки районного бюджету за рахунок бюджету розвитку профінансовано в сумі – 4070,9 тис.гривень, дані видатки здійснені по відділу з питань освіти Заліщицької райдержадміністрації на придбання основних засобів та проведення капітального ремонту по школах району,
ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ БОРЩІВСЬКОЇ МІЖРАЙОННОЇ ВИКОНАВЧОЇ ДИРЕКЦІЇ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ОБЛАСНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ЗА 9 МІСЯЦІВ.
Аналіз роботи цього відомства за звітний період свідчить, що дирекцією, в основному, забезпечено виконання поставлених завдань. Всього отримано доходів 34,4 тис. грн. при плані 15,5 тис. грн. Витрати з бюджету склали 4475,2 тис.грн. при плані 4755,7 тис. грн. (94,1%). Фактичні витрати на виплату всіх видів допомог застрахованим особам становлять 3959,1 тис.грн. при плані 4221,4 тис.грн. (93,8% до плану). Найвищу питому вагу в структурі всіх виплат складають витрати на виплату допомог по тимчасовій непрацездатності- це 58,7 відсотка усіх витрат. Фактичні на виплати цієї допомоги за звітний період склали 2302,5
тис.грн. при плані 2399,0 тис. грн..- 96,0 відсотків до планового показника. Витрачено на виплату допомоги по вагітності та пологах -1636,8 тис. грн..,або 91,1 відсотка запланованого показника. За рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за 9 місяців цього року виплачено допомог по тимчасовій непрацездатності по Заліщицькому району в сумі 893,3 тис.грн., по вагітності і пологах - 773,2 тис. грн. За звітний період окремі страхувальники, зокрема: Заліщицька районна комунальна лікарня, агроколедж ім.Є.Храпливого, ПП»Вепагро-плюс», районний відділ культури, туризму і релігії,
а також по відділу культури, національностей та релігій райдержадміністрації в сумі 27,0 тис.грн. Кредиторська заборгованість по загальному фонду на звітну дату становить 18464,0грн, з яких 14825,3 тис. грн. - субвенції по пільгах та субсидіях (в т.ч. 12883,2 тис. грн.- прострочена), Заборгованість по пільгах та субсидіях по відшкодуванню житлово-комунальних послуг, скрапленого газу та твердого палива виникла внаслідок недофінансування згідно помісячного плану асигнувань та перевищенням фактичних видатків над кошторисними призначеннями даного року, по пільгах за послуги зв’язку та проїзд – через відсутність джерела фінансування субвенції. Внаслідок перевищення фактичних видатків над кошторисними призначеннями утворилася кредиторська заборгованість по оплаті праці з нарахуваннями в сумі 3535,1 тис грн в т.ч. по установах охорони здоров'я в сумі -2842,7 тис. грн, загальноосвітніх школах – 478,9тис. грн.., районній раді -78,4 тис грн, по установах культури-73,2 тис грн., територіальному центру-34,6 тис грн. Заборгованість по закладах освіти за предмети, матеріали, обладнання, інвентар, видатки на оплату послуг, та відрядження – 49,8 тис. грн виникла через заблокування рахунків управлінням ДКСУ на виконання рішення суду. По енергоносіях в сумі 10,8 тис грн, та інших видатках76,7тис грн по бюджетних установах через перевищення фактичних видатків над помісячними асигнуваннями. Кредиторська заборгованість по спеціальному фонду складає в сумі 11,0 тис. грн.в т.ч по закладах освіти 3,3 тис грн за придбані підручники через заблокування рахунків управлінням ДКСУ на виконання рішення суду, 7,3 тис грн по заробітній платі з нарахуваннями по Заліщицькій ЦКРЛ через реєстрування в УДКСУ фінансових зобов’язань в останні робочі дні місяця та 0,4тис грн по установах культури за придбані матеріали та надані послуги у зв’язку з непроведенням платежів УДКСУ. Марія ЛИВАК, начальник фінансового управління РДА дитячий санаторій та інші допустили ріст захворюваності. Заборгованість по сплаті страхових внесків мають: кредитна спілка»Народна скарбниця» м.Заліщики (8,5 тис.грн.), відділ агропромислового розвитку РДА (4,7 тис.грн.). Працівниками Фонду разом із комісіями по соціальному страхуванню проводяться перевірки щодо дотримання хворими працівниками режиму на стаціонарному та амбулаторному лікуванні. Однак до цієї роботи необхідно більш активно долучитись і комісіям соціального страхування,які діють на підприємствах, установах та організаціях району. Петро РАДЧУК, директор Борщівської міжрайонної виконавчої дирекції Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
№ 92-93 (8524) u
7
ФІНАНСИ - 2016 Код
Доходи
Загальний фонд Затверджено Виконано на 2016 рік з за 9 місяців урахуванням змін 2016 року 18 684 100 16 117 954 18 677 900 16 111 743 6 200 6211 375 900 378 457 4 700 4 736
Найменування доходів згідно із бюджетною класифікацією 10000000 Податкові надходження 11010000 Податок на доходи фізичних осіб 11020000 Податок на прибуток підприємств 20000000 Неподаткові надходження 21010300 Частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету 11 800 21080500 Інші надходження 22010300 Адміністративний збір за проведення державної реєстрації 19 700 юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 22012600 Адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на 127 200 нерухоме майно та їх обтяжень 22012900 Плата за скорочення термінів надання послуг у сфері державної 23 500 реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також плата за надання інших платних послуг 22080400 Надходження від орендної плати за користування цілісним 160 000 майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності 21110000 Надходження коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва 24060300 Інші надходження 29 000 25000000 Власні надходження бюджетних установ 30000000 Доходи від операцій з капіталом 31030000 Кошти від відчуження майна, що належить Автономній Республіці Крим та майна, що перебуває в комунальній власності Разом доходів 19 060 000 41020000 Дотації 16 538 500 41030000 Субвенції 221 452 100 Всього доходів 257 050 600
Спеціальний фонд Затверджено на Виконано 2016 рік з за 9 місяців урахуванням змін 2016 року
Затверджено на 2016 рік з урахуванням змін 18 684 100 16 117 954 18 677 900 16 111 743 6 200 6211 10 653 998 9 334 269 4 700 4 736
% виконання річного плану 86,3 86,3 100,2 87,6 100,8
13 307 25 080
11 800 19 700
13 307 25 080
112,8 127,3
176 970
127 200
176 970
139,1
23 672
23 500
23 672
100,7
134 691
160 000
134 691
84,2
10 278 098
8 955 812
25 448
16 496 410 12 403 800 170 222 403 199 122 613
10 278 098
8 930 365
10 278 098
8 955 812
2 454 981 12 733 079
2 447 981 11 403 793
КРЕДИТНА СПІЛКА НАДІЙНІСТЬ. ДОСТУПНІСТЬ. ЗРУЧНІСТЬ. ШВИДКЕ ОФОРМЛЕННЯ КРЕДИТIВ З АЛ УЧ Е НН Я ДЕ П ОЗ ИТIВ Н А В И Г IД Н И Х У МО В А Х Наша адреса: м.Заліщики, вул.В.Стефаника,4 тел.(03554) 2-16-82; тел./ факс 2-22-06. Ліцензія серії: АЕ №287554 від 14.01.2014р.
Разом Виконано за 9 місяців 2016 року
ВИГОТОВЛЯЄ: - ворота гаражні, брами; - двері металеві до підвалу; - тамбурні двері до під’їзду; - секції огорож, гойдалки; - лавки та інші металоконструкції. ПРОДАЄ: - та розпилює хвойний ліс; - металопрокат в асортименті; - вапно гашене біле; - кільця для криниць та вигребів; - цемент М-500; - блоки фундаментні. НАДАЄ ПОСЛУГИ: - автокраном, екскаватором, автомобілем КАМаЗ, вантажним бусом. ЗДАЄ: - В ОРЕНДУ РИШТУВАННЯ. ЗВЕРТАТИСЬ: Тел. 2-12-54, 2-13-54, 097 2838725, 098 5906529. м.Заліщики, вул. 40 р. Перемоги,4.
25 448 29 000 10 278 098
8 930 365
86,9
29 338 098 16 538 500 223 907 081 269 783 679
25 452 223 12 403 800 172 670 384 210 526 406
86,8 75,0 77,1 78,0
НИРКІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА ОГОЛОШУЄ КОНКУРС НА ОРЕНДУ гідроспоруди (біля колишнього гіпсового заводу), яка знаходиться в с.Нагіряни, вул.Польова,15. Термін подання документів на конкурс протягом 10 днів з часу публікації оголошення. Конкурс буде проводитися 14 грудня 2016 року. Втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №250373 на прізвище Вигнан Іван Антонович, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ТР №037648 на прізвище Динис Станіслава Матвіївна, вважати недійсним. Втрачений військовий квиток серії СО 341961, виданий 06.05.2008р. Борщівсько-Заліщицьким ОРВК на прізвище Тимчук Михайло Ярославович, вважати недійсним.
ВРЯТУЙ ЖИТТЯ! ДОПОМОЖІТЬ ЛІКАМИ АБО КОШТАМИ НА ЩОМІСЯЧНУ ЗАМІСНУ ТЕРАПІЮ ДЛЯ МАКСИМКА! НОМЕРИ РАХУНКУ: 5168757273132144 (ПРИВАТБАНК); 4790820008190982 (ОЩАДБАНК). ТЕЛ. (068) 935 48 17 – ПІДРУЧНЯК ОЛЬГА ІВАНІВНА.
ПРИВАТНІ ОГОЛОШЕННЯ У м.Заліщики, по вул. Стуса, 15 продається приватизований житловий будинок з земельною ділянкою. Тел.: 0974622372. Продається цегляний гараж в м.Заліщики (на березі р.Дністер). Є місце для будови. ЗВЕРТАТИСЯ: 2-14-78, 0686710458.
ПРОДАЮТЬСЯ ТРИКІМНАТНІ КВАРТИРИ У НОВОЗБУДОВАНОМУ БУДИНКУ ПЛОЩЕЮ 95 - 98 м кв.
вул.С.Бандери, 112 Д Тел.: 095 495 44 00 096 232 61 13 В м.Заліщики, пров.Лисенка продається 4кімнатний житловий будинок. Є земельна ділянка 0,06 га, літня кухня, гараж. Тел. 067 755 8760. Куплю мед (від 300 кг і більше) та всі бджолопродукти тел.: 097-32-31-768, 050-67-39-266, 097-98-91-678 Дзвінки приймаємо з 8 до 20 год.
«К О Л О С»
- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці kolosgazeta2015@gmail.com Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.
Наш р/рахунок 26004198767 у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ), МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. та Свідоцтво про держреєстрацію юридичної особи до ЄДР № 16491200000000354. Наклад 2 150 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090
ТЕЛЕФОНИ ПРАЦІВНИКІВ РЕДАКЦІЇ: Ольга МЕЛЬНИК......................................2-18-69 Ірина ІВАНСЬКА, кореспондент.............................................2-11-42 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент.................................. 2-12-43 Марія ГОНТАР, бухгалтер........................2-11-42
Редактор О.І. ДЯКІВ Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.
Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Василя ЛЕСИНА, 31, тел. 54-45-46, 54-45-62). Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА.
№ 92-93 (8524)
8
4 листопада відбулася позачергова сесія Заліщицької міської ради сьомого скликання, в роботі якої взяли участь 19 (з 26) депутатів. На засіданні сесії також були присутні Заставнівський міський голова Василь Радиш і представник ТОВ ТОВ «СПМК-2РІВНЕ». Секретаріат сесії обрали в складі депутатів Борейка В.І. та Безушко О.М. Основне питання порядку денного, яке, власне, й спонукало мерію та депутатів зібратись на позачергову сесію, «Про визначення замовника та підрядника для поточного ремонту вулиць М.Грушевського (від вул. В.Стефаника до вул. Залізнична), С.Крушельницької (від вул. Залізнична до вул. С.Бандери)», вул. В.Стефаника міста Заліщики». Міський голова Алла Квач зазначила, що в бюджеті на 2016 рік передбачено 200 тис. грн. на поточний ремонт вулиць, станом на жовтень в наявності є 211 тис. грн. на цю статтю витрат. І поки осінь дарує погожі дні, є можливість в цьому році встигнути зробити поточний ремонт вулиць. Уже складені акти обстежень та затверджені виконавчим комітетом відповідні кошториси. Депутати погодились з першочерговістю ремонту вулиць саме в цій частині міста, оскільки навколо ринку завжди активний рух транспорту та потік людей. Очільник міста зазначила, що до вибору підрядника на поточний ремонт заліщицьких вулиць міська рада підійшла ґрунтовно, попередньо були консультації з
u
сусідніми міськвиконкомами, щодо компаній, які надають відповідні послуги. Про результати поточного ремонту доріг у Заставні розповів присутнім міський голова Василь Радиш. За його словами, Заставнівська міська рада уклала договір з ТОВ «СПМК2РІВНЕ», згідно якого підрядник виконував у місті роботи із щебенування, грейдерування, ямочного ремонту. Контроль за перебігом виконання робіт постійно здійснювали заступник міського голови та депутат відповідного округу. Після їх завершення проводились відповідні перевірки й експертизи, які засвідчили, що показники стану доріг відповідають встановленим стандартам. Депутати задавали В.Радишу чимало запитань, пов’язаних не лише з ремонтом доріг, а й цікавилися бюджетом сусіднього міста, скільки коштів закладено на ремонт доріг, на якому етапі об’єднання в громади, над якими проектами працюють… Василь Йосипович розповів, що бюджет Заставни понад 5 млн. (як і Заліщик). На ремонт доріг в цьому році передбачили 1 млн.грн. Три головні завдання, над якими працює сусідня міська рада, – це дороги, каналізація і вода. Далі виступив представник ТОВ «СПМК-2РІВНЕ», який розповів детальніше про технічні моменти роботи. Гарантію підрядник дає на 1,5 року. Крім Заставни компанія також виконувала роботи в Кіцмані, Чернівцях, Берегово, Ужгороді та ін. Зазначив, що ТОВ «СПМК-
2РІВНЕ» зацікавлене в довготривалій співпраці із Заліщиками, на практиці це підтвердиться результатами виконаного ремонту доріг. До контролю з боку влади та громади вони ставляться спокійно і вважають, що саме в такій потрійній співпраці можна досягнути найкращих результатів. Тож кожен житель міста при бажанні може наглядати за перебігом робіт. Депутати поставили підряднику основну вимогу – поточний ремонт вулиць у місті має бути якісний. Якщо ТОВ «СПМК-2РІВНЕ» виправдає сподівання, у 2017 р. компанію можуть запросити для виконання капітального ремонту доріг. А таких, що потребують його, в Заліщиках залишається ще чимало. Депутати прийняли рішення доручити КП «Заліщицьке міське комунальне підприємство» підписати договір на виконання робіт щодо поточного ремонту вулиць М.Грушевського (від вул. В.Стефаника до вул. Залізнична), С.Крушельницької (від вул. Залізнична до вул. С.Бандери)», вул. В.Стефаника м.Заліщики з «СПМК2РІВНЕ» у відповідності до затвердженої проектнокошторисної документації. Контроль за його виконанням покласти на постійні депутатські комісії та на депутатів, за якими закріплені відповідні вулиці в межах округів. Рішення прийнято одноголосно.
Щоб заліщани почували себе спокійно та безпечно на вулицях міста не лише вдень, а й уночі, здійснюється заміна вуличного освітлення міста. При цьому враховуються нові технології в даній сфері. Освітлення вулично-дорожньої мережі, житлових кварталів, масивів, парків у населених пунктах є одним із елементів благоустрою, передбачених Законом України «Про благоустрій населених пунктів». Питання вуличного освітлення у Заліщиках постійно знаходиться в центрі уваги міської ради. Ні для кого не таємниця, що в місті ще залишаються такі вулиці, на яких відсутнє освітлення або ж є несправні ліхтарі. Міська рада це розуміє, тому одним із пріоритетів своєї роботи у 2016 році визначила саме вуличне освітлення міста. З початку року вже придбано та встановлено 111 енергозберігаючих ламп, 121 ліхтар (з них 75 вже встановлено), 10 світлодіодних прожекторів
u
для освітлення пішохідних переходів, (з них 2 встановлено поблизу відділення пошти та ресторану «Дністер»), понад 3 км самоутримного ізольованого проводу, закуплено 70 лампLED. Протягом жовтня встановлено 86 світлодіодних енергозберігаючих прожекторів вуличного освітлення, які подарувала місту громада Церкви Адвентистів Сьомого Дня. Повну та часткову заміну освітлення проведено на вулицях Січових Стрільців, І.Котляревського, І.Поповича, І.Мазепи, М.Кропивницького, а також на вул. Д.Галицького, Л.Українки, М.Вовчка, М.Шашкевича, П.Полуботка, С.Наливайка. Докладніше про перебіг робіт розповідає директор КП «Заліщицьке міське комунальне підприємство» Роман Верхола, який курирує цю програму:«Сьогодні на вулицях міста ми встановлюємо енергозберігаючі світлодіодні лампи, ліхтарі, прожектори, які за своїми
технічними характеристиками набагато кращі за лампи розжарювання, що ми знімаємо. Світловіддача в них набагато більша. Фактичний термін експлуатації – в рази ефективніший, тому зникне необхідність частої заміни. Ми отримаємо й значну економію електроенергії, і світліші вулиці». З ініціативи депутата міської ради Тараса Амбрика та за сприяння КП «Заліщицьке міське комунальне підприємство» нещодавно встановлено вуличне освітлення між будинками №112 і 114а по вул.С.Бандери. Наступний крок в заміні вуличного освітлення – встановлення 60 світлодіодних прожекторів марки «Lemanso», 70 ламп-LED, 46 сучасних ліхтарів, які вже є в наявності на складі. Ще 60 світлодіодних прожекторів буде придбано до кінця року через електронну систему публічних закупівель «ProZorro».
Прес-служба міської ради
ЛЮБИ І ЗНАЙ РІДНИЙ КРАЙ
Мар’яна ПАЛАГНЮКСАРАНЧУК
ПЕРЛИНА НАШОГО КРАЮ
У Заліщиках створено комунальне підприємство «Заліщики туристичні» з метою розвитку курортнотуристичної сфери та відновлення слави нашого міста. Свою роботу розпочали із привернення уваги потенційних туристів низкою екскурсійних маршрутів до відомих історико-культурних та природних пам’яток. Серед таких: екскурсії по місту (костел св.Станіслава, панорамний майданчик у парку «Молодіжний», паркпам’ятка садово-паркового мистецтва та палац Бруніцьких, синагога та ін.); екскурсії до Свято-ІоанноБогословського Хрещатицького чоловічого монастиря та «панорамної гори», звідки відкривається вид на містоострів Заліщики; екскурсії до ур. «Червоне» (Червоногородський замок, костел Вознесіння Діви Марії, усипальниця Понінських, Джуринський водоспад, ур. «Пустельня», ур. «Печерки»; пішохідні/велосипедні маршрути з ур. «Червоне» до цікавих природних пам’яток; спелеоекскурсії до печер «Вертеба», «Кришталева», «Оптимістична», «Млинки» та ін.; екскурсії до наскельномонастирного комплексу в
с. Монастирок; сплави Дністром; автобусні екскурсії до міст Чернівці, Хотин, Кам’янець-Подільський, Почаїв, Яремче та ін.; організація дозвілля в м. Заліщики (пейнтбол, волейбол). Вже за такий короткий період роботи КП «Заліщики туристичні» прийняло близько 400 туристів з багатьох міст України (Чернівців, Києва, Тернополя, Івано-Франківська, Львова, Запоріжжя, Кропивницького, Кривого Рогу та ін. міст України, а також з Польщі), Проте, не тільки гості з інших міст цікавляться нашим містечком. Під час фестивалю «Заліщики-Фест» учасниками двох екскурсійних груп стала молодь м. Заліщики, оскільки цікавилась історією міста та околиць. На майбутнє ми не плануємо робити акцент тільки на екскурсіях, вже наступного року хочемо провести благоустрій двох
пляжів в місті. На базі шкіл розпочнемо туристичні гуртки з метою підвищення патріотичного виховання молоді, популяризації туризму, як активного виду відпочинку, здорового способу життя молоді. На базі КП «Заліщики туристичні» діє Заліщицький туристично-інформаційний центр, що надає інформацію про екскурсійні послуги, веде співпрацю з туристичними агентствами України та зарубіжжя з метою розвитку туристичного сектора в м. Заліщики. Ми в facebook. vk. ok.com.Е -mail: zalishchyky_turystychni@ukr.net. З радістю організуємо Ваш відпочинок: екскурсії, подорожі Україною, сплави Дністром, активний туризм, тощо. Наша адреса: 48601. Тернопільська обл. м.Заліщики вул.С.Бандери,2 КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗАЛІЩИКИ ТУРИСТИЧНІ»
Учні 8-А, 9 та 11 класів спеціалізованої школи I- III ступенів ім.О.Маковея разом із класним керівником О.Т.Петринкою провели поїздку-екскурсію до міста Чернівці. Вражень зібралось чимало. Екскурсія відбулася за сприяння Заліщицького туристичного бюро, яке, взявши на себе всі організаційні турботи, зробило нашу поїздку надзвичайно цікавою та комфортною. Спочатку ми відвідали Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича. Екскурсовод розповіла нам про історію створення
цього навчального закладу. Вона провела нас до Мармурової, Блакитної, та Червоної зал університету, а також до невеличкої церкви яка знаходиться на його території. До речі, під час нашої екскурсії на території університету відбувалися зйомки нового українського серіалу. Та, на жаль, нікого із кінозірок нам побачити не пощастило. Після цього у нас був запланований похід у Чернівецький музично-драматичний театр ім. О.Кобилянської який справді вражає. Вишукане оздоблення коридорів, неймовірної краси
сцена та глядацький зал — усе це захоплює та спонукає доторкнутися до прекрасного. Вистава "Сватання на Гончарівці" (а саме її ми дивилися) складалася з двох дій. Гра акторів — ось що нас вразило найбільше. Їхня майстерність у поєднанні з атмосферою самого театру створила особливу мистецьку ауру. Негода, що лютувала в той день, не завадила нам насолодитися поїздкою. Ніщо не змогло зіпсувати враженнь від чудово проведеного часу в компанії друзів. Юлія ЦЮПРИК, учениця 11 класу