Газета "Колос", № 96-97 від 25 листопада 2016 року

kolosgazeta2015@gmail.com

Інтернет-версія: http://zal.te.ua/

СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року u

№ 96-97 (8528) Цiна вроздрiб - 2 грн. u

ВІХИ НАШОЇ БОРОТЬБИ

листопада, у день початку Революції Гідності, на центральному майдані Заліщиків було не так велелюдно, як рік чи два тому. Зібралася переважно учнівська та студентська юнь зі своїми педагогами, представники влади, бійці АТО, окремі трудові колективи, аби вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні і спільною мо-

литвою згадати всіх, хто боровся за свободу та гідність нашої держави, підсумувати, як минули три роки після революції і нагадати, що

днаємось сьогодні, можемо втратити державу, адже свобода просто так не дається, свободу виборюють. Інколи через кров, а інколи –

безпосередній свідок всіх його подій, учасник АТО, волонтер Орест Винницький висловив те, що наболіло і лягло на душу. «Я не думав, що в 50 років свого життя візьму в руки автомата і піду захищати Україну. Прикро інше: за три роки з часу Революції Гідності ми не засвоїли головної істини – що нами повинно рухати вперед. А це – об’єднання своїх зусиль. Ми до певної міри розчарувалися і сподіваємося, що хтось прийде і все за нас зробить. Ми думали, що коли відбудеться революція, стане краще жити. Однак боротьба лише починається. І не на життя, а на смерть. А ми будьмо єдині, а не сторонніми спостерігачами, крізь своє серце пропускаймо горе і радість – як побратимів, так і окремих родин, яким вкрай важко. На заході з нагоди річниці Революції Гідності виступила й міський голова Алла Квач, яка втратила свого сина і щоразу, приходячи до стели Небесної сотні, вважає своїм обов’язком вшанувати пам’ять всіх – і відомих, і невідомих, і рідних, фото яких ось тут, в обрамлен-

зраду народних сподівань майдан не пробачить. Матері загиблих синів разом із владою та бійцямипобратимами підійшли до стели Небесної сотні поклали квіти та запалили свічки… В думках кожного були спогади, яким він був цей день три роки тому, якою ціною виборювали ці діти своє європейське майбутнє. Отець Р о м а н Гладій із ц е р к в и Пресвятого С е р ц я Христового промовив с л о в а молитви за тих, хто загинув на майдані, за Небесну сотню, хто віддав життя в російськоукраїнській війні, за тих, хто з наших родин поклав свої голови за Україну ще раніше. «Завдяки отим молодим людям ми зупинили велику катастрофу для нашої держави. Так, немає Донбасу. Але злочинні дії влади тоді могли накоїти ще страшнішого лиха, якби не майдан, який організувала молодь. Більшість її жила тоді боротьбою, з самого початку вірячи в перемогу. І її здобуто. Молодь і тепер не піддається сумнівам. Тому треба подбати, щоб ці молоді люди, майбутнє України, жили краще. Молімося за живих, хто там, на сході, в холоді, в неспокої. Згадаймо про людей, котрі поруч з нами у військових одностроях. Вони боролися за наш спокій, за мир, щоразу йдучи у пекло боротьби». Майдан вважав своїм обов’язком вшанувати па-

й через життя. Не даймо втратити те, що століттями здобували наші предки, щоб ми були вільними і мали свою державу». Активіст майдану, ветеран Афганістану Михайло Воронський, скориставшись нагодою, висловив подяку всьому персоналу обласного

ні квітів і яскравих лампадок. У той день багатьох учасників майдану нагороджено грамотами райдержадміністрації, медалями «Захисник України» - від благодійного фонду «Матері миру». А солісти районного будинку народної творчості Микола Когут, Сергій Костюк та Ігор

21

м’ять тих, кому не судилося повернутися живими – Олега Гулька, Ореста Квача, Станіслава Лаврика, Володимира Марусича, Петра Слободяна… Скільки б літ не минуло, а пам’ять про них буде вічною. Керівник Заліщицького майдану в Києві, нинішній голова РДА Борис Шипітка відновив у пам’яті події піднесеного духу мирного майдану – до кривавої боротьби, в яку він переріс і зауважив: «Якщо ми не об’є-

ФОТОАНОНС

21 листопада відбулася радісна подія у селі Бедриківці – освячено новозбудований храм святого Архистратига Михаїла. Хлібом та сіллю на вишиваному рушникові молодь, жителі села та настоятель церкви отець Володимир Рачковський зустрічали преосвященного владику Бучацької Єпархії УГКЦ Дмитра Григорака. Опісля розпочалася хвилююча та пам’ятна подія для громади. Владика спільно зі священиками здійснили чин освячення будівлі, престолу, кивоту, прискомидійника та тетраподу. Усі віряни у той день промовили молитву до Всевишнього, дякували за чудову церкву. На завершення Божественної Літургії Владика Дмитро Григорак нагородив настоятеля парафії о. Володимира Рачковського священичою нагородою та подякував усій громаді, яка за такий короткий термін – три роки – побудувала прекрасний храм. Детальніше про цю подію читайте в наступному номері “Колоса”. Світлина Ігоря ІВАНСЬКОГО.

u

ОФІЦІЙНО

Щоб продовжувати вкладати в медицину, потрібне розуміння процесу втілення реформи. Виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я 21 листопада відбулося на Тернопільщині. Голова ОДА Степан Барна зазначив, що вкрай важливо в максимально стислі терміни виробити бачення кінцевого результату реформи охорони здоров’я, адже за кілька місяців її доведеться втілювати на практиці.

«Найгірший сценарій може бути таким: що ми разом із громадами, маючи достатньо коштів і будучи готовими вкладати їх у медицину, будемо дезорієнтовані і не зможемо цього зробити через відсутність розуміння реформи в Києві. Тому будемо змушені змінити орієнтири – і спрямувати ресурс, наприклад, на освіту чи на інфраструктуру. Тобто туди, де будемо більш впевнені в результаті і в тому, що кошти будуть

використані ефективно. Ідеальний сценарій: це подальший розвиток медицини на Тернопільщині. Це втілення нашої стратегії: фінансування третинного рівня, потім вторинного, а далі – первинного, аж допоки ми не переконаємося, що якісну медичну послугу отримує кожен житель Тернопільщини», - акцентує Степан Барна. ПРЕС-СЛУЖБА ОДА

ДОПОМОЖІТЬ ДИТИНІ!

госпіталю інвалідів війни і реабілітованих – а особливо його начальнику Володимиру Демчуку та заступнику Лесі Іванишин – за порятунок і піклування побратимів, за тепло і чуйність до хворих і поранених. Голова громадської організації «Самооборона Заліщицького району» Павло Лесюк нагадав присутнім, що на цьому місці в Заліщиках починалась Помаранчева революція, Євромайдан. «Сьогодні – третя річниця з часу Революції Гідності. І ми вчергове зібралися тут, аби пом’янути героїв Небесної сотні, які там, на передовій, захищали Україну від російського агресора і всіх борців за волю України. Ми прийшли сюди, бо вони нам заповідали розбудовувати свою державу, побороти корупцію, щоб молоде покоління жило краще у своїй країні”. Активіст Євромайдану,

Федірко виконали пісні тих трагічних і незабутніх днів. Вони справді зворушували наші серця і повертали в час трьохрічної давності у буремний, вогненний Київ, де молодь зіграла вирішальну роль в епіцентрі протистояння. Але, на жаль, поставлені нею вимоги щодо розслідування вбивств героїв Небесної сотні й досі не проведено. Ведуча цього заходу Ольга Ковбасенко запросила всіх взяти участь в ході до могили Борцям за волю України. Колона рушила туди, де запалено було лампадки, а всі присутні виконали Державний Гімн. Голова РДА Борис Шипітка висловив подяку всім небайдужим учасникам, котрі вшанували пам’ять борців за Україну. Ольга ЛИЧУК Світлини Юрія ВІЙТИКА.

Батьки Мартима Серги із Заліщиків звертаються до жителів району з проханням підтримати і допомогти фінансово у лікуванні їхнього шестирічного синочка. Мартим хворіє з народження (діагноз – аутизм). Увесь цей час батьки та рідні хлопчика всіма силами намагаються допомогти своїй дитині: неодноразово лікувалися і продовжують лікування у Харківському медично-генетичному спеціалізованому центрі. Лікування та діагностика дороговартісні. Прохання до усіх небайдужих проявити милосердя і перерахувати кошти на картковий рахунок 5168 7572 4357 2015 «Приватбанку» на прізвище Серга Роман Васильович.

№ 96-97 (8528)

2 u

ВАРТО ЗНАТИ

u

Фінансове управління РДА затвердило Інструкцію з підготовки бюджетних запитів за програмно-цільовим методом бюджетування. Цей документ зареєстровано в Головному територіальному управлінні юстиції області 4 листопада ц.р. Відповідно до статей 20, 21, 34 та 75 Бюджетного кодексу України «Про затвердження типових форм бюджетних запитів для форму-

u

вання місцевих бюджетів, зареєстрованого в міністерстві юстиції України та Положення про фінансове управління, затвердженого розпорядженням голови РДА, з метою визначення взаємовідносин всіх учасників бюджетного процесу в порядку складання районного бюджету, затверджено, згідно наказу, інструкцію з підготовки бюджетних запитів. Даний документ до-

ВІДЛУННЯ ПОДІЇ народу в прапорах. До Заліщиків волонтерка привезла сто сорок один стяг, всі вони були розміщені вздовж центрального майдану міста. Кожен перехожий вчитувався в написані слова, запитував й про акцію і всі дякували волонтерці за благородну, потрібну справу. Зараз сто прапорів передано у краєзнавчий музей Гуцульщини, що на Прикарпатті, а десять найперших уже реставрують. «Перед приїздом на Тернопілля ми, волонтери, усі стяги розгорнули на найвищій вершині України – на Говерлі, – мовила волонтер Катерина. – Надзвичайно захоплювало дух. За нашим задумом, це був символ

ведено до головних розпорядників коштів районного бюджету для використання в роботі. Марія ЛИВАК, начальник фінансового управління Інструкція з підготовки бюджетних запитів за програмно-цільовим методом бюджетування опублікована на веб-сайті Заліщицької РДА.

ПОЗИЦІЯ ДЕПУТАТА ВЕРХОВНОЇ РАДИ

зв’язку з проведенням електронного деклврування депутат Верховної Ради України від нашого мажоритарного округу Олег Барна вважає за потрібне пояснити своїм виборцям зароблений ним і його родиною гріш, а тому інтерв’ю. У ньому він пояснив своє ставлення до процесу едекларування, власне бачення функціонування цього кроку до прозорості суспільства та розшифрував кожну цифру в заповненій ним декларації.

– Олеже Степановичу, як вважаєте, чи є позитивним факт введення в дію електронного декларування?

– Це перший крок до ідентифікації всього майна в Україні. Воно докорінно відрізняється від того, що було

контроль за повнотою й правильністю заповнення е-декларацій, співвідношенням записаних доходів та набутих статків?

– Кожного наступного року, коли декларуватимуться статки, щойно заповнені поля автоматично порівнюватимуться із вказаним минулого року, автоматично виступатиме різниця і антикорупційні органи будуть співставляти, виявляти розбіжності поточних доходів із наявними статками. Якщо такі порушення будуть, передаватимуть інформацію в національне агентство боротьби з корупцією, де декларант повинен пояснити свої доходи. Але, очевидно, ми бачимо пристосування деяких чиновників до такого: людина ніде не працювала, бізнесу не мала, а заявила мільйони статків. Президент правильно сказав: хто має більше 100 ти-

заробляли – знають усі.

– Додатково, бо на вчительську зарплату не проживеш?

– Ні, чесно кажучи, прожити годен і живуть люди. Але справа в тому, що коли ти молодий, то хочеш завжди більшого. Крім того, до 2000-го я прагнув будувати хату, тому і старався додатково щось заробити. Чим займався? Разом з іншими вчителями на канікулах їздили у «бізнес-тури» в Польщу (везли пухові ковдри, спирт, залізо) та на Лемківську ватру . Потім збували м`ясні вироби в одеських ресторанах (закуповував м'ясо, нині покійна Марія Максимів з Білобожниці та її невістка його коптили і у сумках вагою більше ста кілограм везли у портове місто), звідти везли сигарети. Мій брат, котрий зараз головою облдержадміністрації, допомагав, будучи

раніше. У попередній паперовій декларації посадовці заповнювали статки, зароблені за попередній рік офіційною діяльністю. Але при цьому не показувалося те, що зароблено законно (чи ні) за все життя. Тому електронна декларація – це інвентаризація всього майна посадовця, його родини, набутого за все життя. І це добре, бо люди вже будуть знати, за ким що рахується, хто що придбав чи «вкрав», звідки статки взяв, хто, як і за рахунок чого живе, звідки гроші на щоквартальні закордонні відпочинки, дорогі покупки і гучні гулянки. Це починається період очистки влади, бо громадські активісти, ознайомившись із декларацією будь-якого чиновника, знаючи його статки чи майно, яке посадовець «забувся» задекларувати, можуть заявити про це в антикорупційні органи та вивести корупціонера на чисту воду, конфіскувати статки або змусити заплатити податки. Оце і є суспільний громадський контроль у поєднанні з державними антикорупційними органами, що дасть змогу ефективно (а не популістськи) побороти посадову корупцію. Безперечно, це є позитивом. Але ефективність його буде тоді, коли декларуватимуть усі. Щоб не вийшло так, що чиновник переписав майно на своїх родичів чи осіб, з якими колись співпрацював. А це означає, що повністю всі повинні задекларувати свої доходи, в першу чергу ті громадські активісти, які борються з корупцією. Громадськ а діяльність в розумінні людей є абсолютно безкорисливою (я знаю про це, бо і сам це робив, коли були страйки вчителів). Але зараз ті люди, що називають себе громадськими активістами, «сидять» на валютних грантах і отримують зовсім не малі суми, навряд чи це можна назвати громадською діяльністю. Але боретеся – добре, лиш задекларуйте те, за що живете, будуєте котеджі, купуєте квартири і т.д.

– Як надалі, на Вашу думку, проходитиме процес декларування й чи буде здійснюватися якийсь

сяч доларів США, хай пояснить, звідки взялися ці готівкові кошти. От мене дивує Ляшко: людина ніде не працювала, у 1993 р. був судимий за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах, бізнесу не мав, був журналістом – задекларував майже мільйон доларів і гривень. А його соратник двадцятисемирічний Андрій Лозовий так само такі статки оголосив, що не можливо осягнути розумом. Але з іншої сторони, треба спитати і в тих, хто приховує свої статки, щоб виглядати біднішими. Наприклад, я задекларував своїх 34,5 тисячі доларів США – і виявився багатшим за Юлію Тимошенко, депутатську і партійну діяльність якої фінансує... чоловік (чи інші джерела)! І такі випадки треба перевірити). Я не побоявся, виставив все, що є у мене і моєї родини, за 25р. подружнього життя, де працюють і заробляють мої діти і статки тещі, в будинку котрої ми проживаємо.

– Ви хочете пояснити виборцям джерела ваших статків?

– Розумієте, сама програма для заповнення електронного декларування складена дещо некоректно. Тому треба дати пояснення. Наприклад, там написано: статки родини, з ким проживаєте. Якщо хтось має окрему квартиру, живе з дружиною (як до прикладу молодий голова райради: має квартиру, машину і т. д.), а фактично що стосується мене, то ми своєї квартири не маємо, я прописаний в батьків, в с.Нагірянці, а живемо з родиною в будинку тещі (збудованого у 1965р., за 2р. до мого народження), бо там школа, робота. Хотів починати будувати окремо хату, та дружина відмовила: навіщо, якщо сини з нами жити не будуть. Вони здобувають освіту в сфері ІТ-технологій: Львівська політехніка й Тернопільський педагогічний університет (фізико-математичний факультет), а це означає, що проживати будуть не з нами в селі. Моя вчительська діяльність була тісно пов’язана з додатковим зароблянням грошей. І як вчителі

тоді ще школярем. Так заробляв собі на зимові чобітки. А ще я малював картини.

– Ви справді цим займалися?

– Так, а то не було дуже вигідно, бо малюєш три тижні картину на полотні олійними фарбами, а людям все одно, що купляти, лиш би дешевше. Пейзажі, образи з ангелами – така тематика моїх мальованих творів на замовлення. Потім переганяв машини з-за кордону, з Німеччини. Отак пригнав автомобіль – розмитнив – продав. І так раз в місяцьквартал заробили півтисячітисячу доларів. Торік продав останніх два буси, які були пригнані у 2010-2011р.. Виручив за них 21-22 тис. доларів (але в декларації за2015 р. я їх подав в гривневому еквіваленті 450 тис. грн.) плюс за запчастини 5 тис.. Перший свій автомобіль я придбав у 1996 р. – «форд сієра». До речі, він зараз записаний у декларації на мене, бо він за мною числиться, хоча ще у 2002 р. був проданий за дорученням. Тому ми з помічником написали з цього приводу пояснення. У мене є город розміром один гектар (його отримав ще у 1997 р.), який у декларації не вказаний, бо ще не завершена процедура приватизації. Ми також і з цього питання написали пояснення в НАБУ, щоб його внесли в декларацію. Також обробляю паї та городи ( 4 га) своїх батьків, вирощую кукурудзу, пшеницю, сою і продаю. Торік виручив від продажу 100 тис. грн. Так і цього року. І хоча в паперовій декларації за 2015р. я вніс цю суму, але в е- декларацію не зміг внести так як з’явилося поле, де потрібно вказати, кому продав (а раніше цього не вимагали: приїхала фура десь з Миколаєва, заплатили готівкою і все). З цього приводу я теж написав окремого листа в НАЗК, щоб вони внесли цю суму самі.

У

Спілкувалася Оксана СВИСТУН (Продовження читайте в наступному номері).

16 листопада Заліщики долучилися до Всеукраїнської акції «Велика українська хода», присвячена пам’яті Героїв Небесної Сотні та на підтримку воїнів антитерористичної операції. Її провела організатор ходи, письменниця, волонтер, військовий кореспондент, боєць жіночого батальйону «Айдар» Катерина Валевська. Того дня у центрі міста замайоріли синьо-жовті стяги з надписами з різних куточків України – Донецька, Луганська, Севастополя, а також були знамена підпи-

u

сані бригадами та батальйонами із зони АТО. До них додався ще один – «Заліщики». Діти, студенти, військовослужбовці та багато інших небайдужих залишили на ньому свої слова підтримки: «Повертайтесь живими!», «Ви – наша надія!», «Нехай Господь Бог оберігає, відвертає ворожі сили», «Єднаймося!». Як зазначила Катерина Валевська, уже 99 днів вона подорожує різними містами України із заходу на схід, з півночі на південь, щоб показати єдність українського

звернення до вищих сил про благання миру та спокою у нашій країні». Мужня жінка закликає усіх вірити, що силою думки, молитви до Всевишнього можна зупинити війну й агресора. Волонтерка продовжує свою місію. До річниці подій на майдані Революції Гідності в Києві вона розгорне чергову виставку, яка вкотре об’єднає українців. Ірина ІВАНСЬКА Світлини Лілії БУРДЕЙНОЇДОМАРАД

вився на «відмінно», як і заліщицькі щахісти, котрі не надто сильно «пресували» гостей, віддавши їм перші місця як у командних, так і в особистих зустрічах. За підсумками поєдинків, котрі проходили за укороченим лімітом часу на кожну партію (15 хв. учаснику), але не за спокійним перебігом двобоїв (всього три нічиї у 45-х партіях), командну перемогу вибороли кіцманські шахісти – 26 очок. На півочка від них відстали борщівці, а третьою стала перша команда господарів, котрі виставили дві спортивні ватаги. В особистому заліку також переміг кіцманський кандидат у майстри спорту з шахів Василь Поляник (8,5 очка). Другим був борщівський кандидат у майстри спорту Ігор Багрій (8 очок), а третім ще один буковинець

– Микола Лісничук (7,5 оч.). Серед заліщанців добре зарекомендували себе першорозрядники Олександр Ширін, Іван Амбрик, Микола Навольський. Переможці і призери нагороджені відповідними дипломами та грамотами. А світлина на згадку всіх учасників цього товариського матчу ще довго буде нагадувати їм про гарний листопадовий день у перлині Наддністров’я – Заліщиках та гостинність організаторів поєдинків на чорно-білих перехрестях. Цієї неділі заліщицькі шахісти на запрошення сусідів із Покуття вирушають на змагання меморіалу міжнародного гросмейстра Сало Флора в Городенку. Побажаємо їм успіху!

ШАХИ

Минулої неділі шаховошашковий клуб міста став ареною баталій любителів лакованих королів із трьох районів-сусідів – Кіцманського з Буковини, Борщівського і Заліщицького – зі східної Галичини, а ще точніше – її Наддністров’я. Організаторами та спонсорами цієї товариської матчевої особисто-командної зустрічі шахістів цих регіонів виступили: ФСТ «Колос» із Заліщиків (Ігор Мамалига), брати-підприємці Іван та Микола Навольські, а також активісти шахового клубу Василь Самборський та Олег Оксенюк. Щоб ніхто не звинувачував господарів у якійсь упередженості чи необ’єктивності, головним суддею турніру спортсменів-сусідів був запрошений бути Ігор Багрій із Борщева. Зауважимо відразу, що зі своїми обов’язками він спра-

Петро МЕЛЬНИК, секретар змагання

№ 96-97 (8528) u

3

ВІДЛУННЯ ПОДІЇ u

3 ГРУДНЯ - ДЕНЬ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

Не говори про доброту, Коли ти нею сам не сяєш, Коли у радощах витаєш, Забувши про чужу біду.

На базі ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого» відбулося засідання навчально-методичної комісії ДУ НМЦ «Агроосвіта» з економічних спеціальностей. Його учасниками були представники таких навчальних закладів: Лубенського фінансово-економічного коледжу Полтавської ДАА, Брацлавського агроекономічного коледжу Вінницького НАУ, ВП НУБіП України «Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О. Майнової», Шепетівського коледжу Подільського ДАТУ, Вознесенського коледжу Миколаївського НАУ, коледжу Сумського НАУ. Очолювала засідання Г.М.Кураченко, методист ДУ НМЦ «Агроосвіта». Присутніми на навчально-методичній комісії також були господарі: В.С.Глова, директор ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний коледж ім.Є.Храпливого», його заступник М.В.Сопилюк, Л.В.Стрільчук, завідувачка економічного відділення, М.Д.Папушко, О.Ю.Киверига, голови циклових комісій економічного відділення, Н.Я.Деркач,

u

О.М.Яремчук, методисти коледжу. Директор закладу В.С.Глова презентував навчальний заклад, визначив напрямки та перспективи його розвитку. Ознайомлення із матеріально -технічною базою навчального закладу та методичним забезпеченням освітнього процесу на економічному відділенні провели М.В.Сопилюк та Л.В.Стрільчук. Аналіз існуючого методичного забезпечення дисциплін спеціальностей галузі знань 07 «Управління та адміністрування» (програми, робочі зошити, засоби навчання) здійснила Кураченко Г.М.. В.В.Джура, заступник директора з навчальної роботи Лубенського фінансово-економічного коледжу, розкрила питання особливостей формування навчальних планів на 2016/17 навчальний рік у зв’язку з переходом на новий Перелік спеціальностей 2015 року. З інноваційними підходами до практичного навчання студентів економіч-

них спеціальностей познайомив завідувач виробничої практики Брацлавського агроекономічного коледжу М.Т.Пилявець. О.П.Леденко, методист Бобровицького коледжу економіки та менеджменту ім.О.Майнової, проаналізувала зміст тестових завдань для проведення моніторингу знань студентів із спеціальностей «Бухгалтерський облік», «Економіка підприємства», «Комерційна діяльність» та «Фінанси і кредит». Важливим питанням, яке розглядалося на засіданні навчально-методичної комісії, було внесення змін і доповнень до Положення про огляд-конкурс на кращу організацію роботи лабораторії «Навчальна бухгалтерія» із спеціальності «Бухгалтерський облік» для аграрних технікумів і коледжів, який має проводитися в 2017-2018 н. р. В обговоренні цього питання взяли участь: Л.А.Осадчук, завідувачка відділення Шепетівського коледжу, Н.О.Покутня, завідувачка відділення коледжу Сумського НАУ,

проекти), і, безперечно, є добрим сім`янином: спільно з дружиною Ольгою виховуєте дочку і сина. Звідки береться бажання попри усілякі справи прямувати на допомогу воїнам – у справжнє пекло війни?

– На приїзд українських волонтерів наші друзі чекають, як на свято. З 2014го року ми постійно курсуємо в зону АТО. Чому їжджу? Сказати б чесно, це - почуття якогось обов’язку, а якщо глибше – мій батько загинув на війні… Він пройшов Афганістан, Узбекистан, побу-

ньому потрібно тільки вижити. На щастя, ворожа куля нас оминула… Солдати, звичайно, дуже прагнуть підтримки. Їм важливо, коли привозять теплу їжу, хочуть просто поспілкуватись, поговорити, поспівати. Дуже люблять наші концерти. Особливо подобається виконання «Реквієму на дощі», українських народних, стрілецьких пісень: «Ой, чий - то кінь стоїть», «Лєнта за лєнтою» та ін. Моя присвята воїнам – лірична пісня «Люди, як журавлі»…

Ю.В.Маковей, голова циклової комісії Вознесенського коледжу, Л.В.Стрільчук та М.Д.Папушко із Заліщицького аграрного коледжу ім. Є. Храпливого. На завершення засідання методист НМЦ Г.М.Кураченко підсумувала основні його результати. Наслідком роботи комісії стануть також рекомендації по вивченню економічних дисциплін у ВНЗ І-ІІ р.а. Члени комісії були присутніми на виховному заході, приуроченому 160-річчю з дня народження І.Я.Франка., який підготували викладачі коледжу: О.М.Матійчук, Н.Д.Проданик, О.В.Юрійчук. Проведена робота стане новим стимулом до удосконалення якісної підготовки фахівців економічних спеціальностей. Марія ПАПУШКО, голова циклової комісії обліково-фінансових дисциплін, Олександра ЯРЕМЧУК, методист економічного відділення

Щороку 3 грудня світову спільноту об’єднують такі універсальні цінності, як милосердя, співпереживання та повага до людей з обмеженими фізичними можливостями. Цей день нагадує нам про дітей, жінок і чоловіків, які не можуть жити повноцінним життям, але не втрачають надії і потребують наших теплих слів, посмішок і допомоги. Цей день не є святковим, він швидше застерігає нас, закликає суспільство приглянутись до певної категорії людей, звернути увагу на їх проблеми, труднощі, біди, підвести певну риску під таким людським фактором, як милосердя, толерантність та гуманність. Декілька років поспіль вже стало доброю традицією в Заліщицькому обласному багатопрофільному навчально-реабілітаційному центрі відзначати Міжнародний день людей з обмеженими можливостями. Щороку педагоги намагаються урізноманітнювати форми проведення заходів, шукають нові і цікаві методи роботи з вихованцями. Напередодні цього дня в усіх класах кипить робота: діти готують вироби своїми руками (вишиванки, вироби

ВОЛОНТЕРСТВО

ротягом двох років війни з російським окупаційним режимом українські бійці зуміли показати себе не лише сильними, але й витривалими… Будучи затребуваними й повсякчас готовими віддати свої життя за волю України, вони все ж бажали найнеобхіднішого укомплектування – зброї, одягу, харчів.

П

Український волонтерський рух, добровільно організований ще в часи Євромайдану, одним із перших спричинився до акцій милосердя та патріотизму. І вже сьогодні пліч-опліч – на варті українських цілісностей. Долаючи сотні тисяч кілометрів, з різних куточків України (часто – із західних регіонів), під обстрілами куль й гранатометів волонтери постачають необхідне для своїх бійців. Зі співорганізатором волонтерського руху Чортківщини, добрим другом ГО «Самооборона Заліщицького району» Олегом Кушніром нам вдалось поспілкуватись, розмислити про ситуацію в країні та «сіру зону», в котрій також існує життя…

– Ви неодноразово вирушали на схід країни, в зону АТО, три роки поспіль. Цьогоріч – нові рейди. Окрім того, займаєтесь музичним життям: є співорганізатором музичної студії, учасником музичної групи «Кайрос», маєте чудовий хист богослов`я – закінчили Тернопільську філію Едмундського біблійного коледжу, займаєте нішу суспільної активності – провадите соціальні, молодіжні

вав у Монголії: якраз майора мав отримати і загинув… Оскільки здоров`я мені не дозволяє повноцінно вести воєнні дії (маю проблеми із серцем), тому допомагаю волонтерством: так прагну вижити з наших земель агресора.

– Яке це відчуття: вперше побувати на українській, проте почорнілій від вибухів землі? І чого очікують українські воїни?

- Їх дуже тішить, коли ми приїжджаємо з концертами. Уперше в 2014-му році ми привезли солдатам гурт «Фіру» (зона АТО, Луганський напрямок, м.Лисичанськ), сектор «А». ). Тоді була важка ситуація, страшні події. Пам`ятаю першу нашу поїздку… Минули Харківську область, в`їжджаємо в Донецьку, бачимо вивозять ущент спалену українську техніку. Великі втрати. Все було, як на одному подиху. Це і є те відчуття, коли ти бачиш зовсім інший світ. І тобі у

- Чи відчували на собі приціл ворога? З якими проблемами зіштовхуються волонтери?

– Під час перших поїздок у 2014р. не було ще нічого відбудовано у м.Слав`янськ. Деякі райони були вщент розбиті. Для нас незвичними була зброя, танки, червоне від «Градів» небо. Особливо ситуація: ти не ступиш ні кроку – може бути заміновано, а десь – сидить російський «сєпар». Особливо сепаратисти ненавидять волонтерів. Але якби не волонтери, ми б, думаю, програли війну... Кредит довіри окупованого населення до волонтерів досить великий. Можливо, тому, що наша діяльність, як і воїнів, – добровільна і має на меті захистити українське населення, допомогти вижити. Ми залишаємо свої родини і вирушаємо у «сіру зону», обвуглену і неспокійну…

– Чого, насамперед,

попри наявне забезпечення держави, потребують військовослужбовці?

– У порівнянні з 2014-им, коли забезпечення було вкрай складне, сьогодні воно значно покращилось. Але добровольчі батальйони багато допомагали прямим тактичним групам, «Правому сектору», «Дії», «Азову». Закупляли деталі для машин, транспортували автотранспорт у Піски. Пам`ятаю, дорога була цілком прострілювана – в жодному випадку не можна було зупинятись…

– Чи відчували Ви втрату близьких, уже знайомих солдатів? Як сприймають смерть на війні?

– Кожен день хтось гине. Але війна для когось – біль, сльози, для когось – політика. Важливішо – транспортувати тіло, віддати його рідним. Скажу, що бага-

тьох знайомих, моїх знайомих, уже немає в живих… Найскладніше – це сприймати смерть. В мене є одне фото, яке ми робили в Станиці Луганській. Автор фото уже загинув. Інший військовий з Хмельниччини, дуже радісно підспівував «Лента за лентою». Ми були недалеко від Донецького аеропорту – відстань понад 10 км. Воїна накрило під час артобстрілу (шахта «Бутівка»). Багато хлопців загинули також. Я пам`ятатиму про цих людей завжди…

– Як гадаєте, в якому плані Україна виграє війну, а в якому, можливо, програє?

- Ми, безперечно, до цього часу програємо в інформаційній війні. У зоні АТО немає жодного українського телерадіоефіру. Слухали «сєпарівське» радіо у Щасті, Новому Айдарі. Та все ж, вважаю, люди, які там – це герої! Вони пожертвували своїм часом, молодістю, хтось – життям. В мене досі момент захоплення і розпачу тому, що я тут, вони – там… І зараз, коли бувають важкі моменти, складні обставини, негаразди, я розумію – треба їхати в АТО! Там повне

із природного матеріалу, з бісеру, паперу) на ярмаркурозпродаж. В цьому році частина виручених коштів буде перерахована на підтримку та лікування онкохворих дітей і таких, котрі постраждали в зоні АТО. Живучи в такті з країною та виховуючи у школярів почуття патріотизму, віри у власні сили, будучи натхненними переможним виступом параолімпійської збірної України на літній Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро, вчителемметодистом І.В.Юрчишиним у цей день будуть організовані шкільні олімпійські ігри. Усім небайдужим людям, які мають бажання відвідати заклад у цей день та побувати на ярмарці майстерності «Творчі дива» чи стати свідком шкільних олімпійських ігор, просимо захопити із собою слова людської вдячності, співчуття і милосердя. Закликаємо всіх бути мудрими у свої діях і вчинках, підтримувати тих, хто цього потребує, щоб життя таких людей наповнювалось доброзичливим сенсом і змістом. Чекаємо Вас до нас у гості 2 грудня ц.р. о 9 год. З повагою - учнівський та педагогічний колективи Заліщицького обласного багатопрофільного навчальнореабілітаційного центру.

переосмислення життя.

– Яким чином надаєте допомогу місцевому населенню?

– Допомагаємо усім, хто цього потребує, різним категоріям. Зазвичай – пенсіонерам, дітямсиротам «сірої зони». Особливо – дитбудинкам в Покровському, зараз маємо допомогти сиротинцю під Маріуполем. Гірка правда: для багатьох ми досі залишаємося «хунтою», «украми», «бандерівцями» з переосмисленими значеннями. Російські пропагандистські ЗМІ для цього зробили кваліфіковану, але підлу роботу. Навіть, коли їхав машиною «Правого сектору» і мовив місцевим жителям: «Доброго дня! Вас вітає Бандерівщина», – бачив, на жаль, страх в очах…

– Що потрібно, щоб Україна перемогла?

– Ми переможемо в будьякому випадку. Ми стовідсотково цю війну виграємо. Питання: яким чином і якими засобами? Я вірю, що і Крим повернеться… Ціна, яку вже заплачено, не може бути просто забутою. Потрібно зрозуміти: не обов`язково в АТО бути тільки солдатом, ти можеш бути техніком, капеланом, радистом, кухарем, журналістом, лікарем… Я і мої друзі-волонтери покладаємось на істину: «Знаєш як зробити добро – роби, а не робиш – маєш гріх». Надія САСАНЧИН

№ 96-97 (8528)

4 u

ФОТОІНФОРМАЦІЯ

u

ЖІНОЧЕ ЗДОРОВ’Я

КОНСУЛЬТУЄ ЄВГЕНІЯ ЩЕПКО, ГІНЕКОЛОГ-РЕПРОДУКТОЛОГ ЦЕНТРУ РЕПРОДУКТИВНОЇ МЕДИЦИНИ «БОГОЛЮБИ»

У День передплатника, який нещодавно відбувся у Заліщицькому центральному відділенні поштового зв’язку було оформлено передплату на 106 видань: з них на центральну пресу – 82, журнали – 8, обласні видання –14, районної газети «Колос» – 6. Передплата на періодичні видання триває. Не баріться, поспішайте до поштових відділень і оформляйте передплату на 2017 рік. Світлина Ігоря ІВАНСЬКОГО. Учнівський та педагогічний колективи школи, батьківський комітет і вся громадськість с.Колодрібка висловлюють найтепліші слова подяки народному депутату України О.С.Барні, районній державній адміністрації і особисто його голові Б.І.Шипітку, завідувачу відділу з питань освіти Н.М.Підгребі – за їхню допомогу, сприяння, розуміння і бажання підтримати наше село і школу: оновлено 47 вікон у класних кімнатах та коридорах, замінено вхідні двері. Ваша підтримка – свідчення небайдужого ставлення до проблем освіти в Україні і розуміння непересічної важливості шкільного виховання. Щиро бажаємо Вам здоров’я, злагоди, взаєморозуміння, душевного спокою та достатку. Хай Господь Бог сторицею віддячить за Ваше розуміння, підтримку і за частку душі, подаровану нам. Степан ЗАПОРОЖАН, директор школи, Марія НАГУЛЯК, голова профкому

Дорогу, люблячу сестричку із с.Зелений Гай Зіну Василівну Шевчук із 60-річним ювілеєм вітають із гірського мальовничого краю Путильщини брати Василь та Юрій, сестри Галина і Тетяна і вся їхня велика родина і дарують її такі віршовані рядки: Шостий десяток вступає до Твого дому Тож будь, сестричко, щаслива і радісна завжди у ньому. Здоров’ям хай квітне вся Твоя численна родина. Прийми привітання у гарну сьогоднішню днину! Хай йде на лад Тобі усяка домашня робота. Хай душу огорне тільки приємна турбота, Хай здійсниться все, чого б Ти лишень хотіла, Щоб в мирі та злагоді, рідненька, ще сто років прожила.

У ці листопадові дні свій ювілей відзначає водій автобуса ЗОШ І-ІІ ст. с.Винятинці Дмитро Михайлович ЛИЛИК. Людина щирої вдачі, добропорядний сім‘янин, чуйний і доброзичливий до дітей та колег, надійний оберіг на всіх життєвих стежинах. Тож нехай яскраве сонце злагоди і розуміння завжди сяє над Вашою домівкою, а Всевишній дарує Вам багатго щасливих літ. Ще небо хмарами не вкрите, ще так прозоро сяють роси, А вже по ліву руку – літо, а вже по праву руку – осінь. Ще очі блиску не позбулись, ще серце жити не стомилось, А вже по ліву руку - юність, а вже по праву руку - зрілість, А час летить нестримно далі й душа немовби молодіє, По ліву руку – всі печалі, по праву руку – всі надії Життя не зміряти літами, а щастя – то важка наука Хай буде щастя завжди з вами по ліву й по праву руку. З повагою – колектив ЗОШ І-ІІ ст.. с.Винятинці

До нашої неньки, до нашої сивої ластівки Ольги Андріївни ВІЙТИК-БИЧОК із Заліщиків завітала вже 90-а осінь. За цей довгий життєвий шлях скільки судилось пережити неспокійних днів і ночей, тривог і болісних, хвилюючих спогадів, які й досі нуртують в її серці і часто повертають матусю в минуле. Але в житті кожної людини є, безумовно, й світлі сторінки, про які вона часто згадує. Робота бібліотекаря, народження внуків і правнуків – це світло її буднів і свят, заради чого варто жити і радіти. Мати завжди бажає доброї долі всім нам. А в день її народження хочемо, аби рідна світлиця наповнювалась веселим ранковим усміхом найдорожчих людей, які люблять і шанують її за доброту і любов, за вміння прощати і дарувати кожному свою увагу й тепло, за життєві уроки й щирі поради. Наша дорога і рідна! У день такого поважного ювілею бажаємо тепла родинного, здоров’я міцного, сонячних погожих днів і щасливих турбот. Нехай наступні літа будуть багатими й щедрими на добро й увагу, живіть в достатку й радості хоча би сотню літ. І нехай милостивий Господь береже Вас! З глибокою повагою і любов’ю – син Юрій з сім’єю, внук Костя з сім’єю, внучка Оля із зятем Віталієм, свати Непийводи з Харитонівців, сваха Валентина Сваричевська і свати Люштеї із Заліщиків

– Що таке полікістоз яєчників і чому він виникає?

– Це комплекс порушень у роботі організму, зумовлений дисбалансом жіночих і чоловічих гормонів – естрогенів і андрогенів. Він передовсім призводить до збоїв роботи статевої системи. Так, у періоді статевого дозрівання починається порушення менструального циклу – аменорея. Менструації відбуваються рідко: спершу раз у 30 днів, потім раз у 35–40, а часом навіть раз у півроку. Може виникнути ожиріння, оволосіння (гірсутизм) за чоловічим типом і навіть облисіння за чоловічим типом. У 70–80% жінок із склерополікістозом розвивається непліддя. На пізніх стадіях починаються профузні кровотечі, виникає цукровий діабет другого типу (набутий).

– За яких симптомів жінці варто звернутися до лікаря? Що може свідчити про розвиток склерополікістозу?

– Звернутися до лікаря жінок здебільшого змушує непліддя і профузні кровотечі, хоча перші симптоми захворювання з’являються набагато раніше. Це, наприклад, порушення менструального циклу – нерегулярні менструації. Нормою вважається менструальний цикл тривалістю від 25 до 30 днів. Якщо у жінки менструація один раз у 35 днів і більше, слід звернутися до лікаря. Насторожити також має той факт, що жінка набирає вагу, не змінюючи при цьому раціону. Жінки зі склерополікістозом за доволі короткий термін можуть набирати до 20 кілограмів, а схуднути їм дуже складно – дієти практично не допомагають. До симптомів також належить надмірне оволосіння рук, ніг, обличчя, вух (за чоловічим типом). Хочу наголосити, що з такими симптомами відкладати звернення до лікаря не можна.

– Як можна діагностувати

захворювання?

– Достатньо зробити звичайне УЗД. При склерополікістозі діагностують збільшення розмірів яєчників і потовщення капсул. Робити УЗД варто всім дівчатам, які мають нерегулярні менструації. Якщо яєчники не збільшені і капсула в нормі, хвилюватися немає причин. Якщо навпаки, а капсула потовщена – треба негайно вживати заходів: пройти фізпроцедури, вітамінотерапію, зменшити фізичні та емоційні навантаження, дотримуватися режиму сну. Молодому організму під силу самотужки побороти склерополікістоз.

– Наскільки поширений склерополікістоз і як його лікують?

– Кожна третя жінка з непліддям має первинні або вторинні прояви склерополікістозу. На жаль, більшість жінок звертається до лікарів із явною проблемою, яка виникла не сьогодні-вчора, а кілька років тому. У запущених стадіях склерополікістоз лікують тільки оперативним шляхом. Раніше проводили клиноподібну резекцію яєчників, простими словами, вирізали клин. У нашій кнініці застосовують найсучаснішу методику – діатермодрилінг яйників, ця методика дозволяє усунути потовщення в капсулі яйника, при цьому збарегти дітородний потенціал яйника і стимулює вільний вихід зрілих яйцеклітин.

– Але багатьох жінок лякає слово «операція»…

– Операція, про яку

йдеться, є лапароскопічною, вона не потребує розрізування живота. Її проводять за допомогою спеціальних інструментів, які вводять у черевну порожнину через пуп та два мініатюрні розрізи у зоні бікіні. Відкладати операцію при склерополікістозі дуже небезпечно, адже це може закінчитися онкодиспансером. На пізніх етапах захворювання (при профузних кровотечах, коли є ризик виникнення онкології) може йти мова про видалення яєчників, матки, труб, тобто усіх жіночих репродуктивних органів.

– Чи є ризик, що після успішного лікування, вагітності і народження дитини захворювання може повернутися?

– Так, може, але не відразу. Річ у тім, що під час вагітності гормональний баланс в організмі жінки змінюється, а тому склерополікістоз стає неактивним. Жінкам, які пройшли лікування, завагітніли і народили, я порадила би не відкладати наступну вагітність – якнайшвидше знову завагітніти. Адже є великий ризик, що через деякий час після пологів яєчники знову стануть склерополікістозними. Інколи таких жінок доводиться оперувати повторно. Медичний центр «Боголюби»: Луцький р-н, с. Тарасове, вул. Лісова, 1б, (між корпусом ВОКЛ і лісом), тел.: (0332) 20-07-02, (099) 44-55-404, (067) 851-79-38 email:bogolubu@gmail.com www.bogolybu.com.ua Інна СЕМЕНЮК

19 листопада свій черговий день народження зустріла дорога нам Людина – матуся, бабуся, сваха Марія Омелянівна НАВІЗІВСЬКА – турботлива дружина, гарна господиня. Ми сердечно вітаємо дорогу іменинницю і бажаємо квітів і пісень, від друзів – щирих привітань, від зірок – здійснення бажань, від сонця – світла і тепла, щоб доля щедрою була. Нехай радість життя дарує, здоров’я й щастя на весь вік, любов і злагода панують, достаток повниться щораз. Хай діти одружуються, внуки народжуються, хай життя буде світлим, красивим в радості й родинному щасті. Многая літ Вам, наша дорога матусю, і нехай Всевишній оберігає Вас для нас усіх! З любов’ю – чоловік Іван, дочка Ганна з сім’єю, син Іван з Діаною, дочка Ольга, родини Навізівських, Марценюк, Губіш, Щурко

24 листопада святкувала 65-річчя уродин методист Товстенського Будинку дитячої та юнацької творчості Марія Антонівна ГЕВКО. Щиро вітаємо іменинницю! Зичимо міцного здоров’я і життєвих сил, радісних подій і звершень, бадьорості духу, особистого щастя, успіхів та здійснення найзаповітніших мрій. Миру, злагоди, шани, любові та достатку у Вашому домі! Вже 65 років Вам зозуля накувала, біжать, біжать невпинно так роки. І нас чудова днина ця зібрала – зі святом Вас вітаєм залюбки. Хай доля Вам насипле ще сповна, радості, наснаги і здоров’я. Нехай завжди в душі цвіте весна і серце зігрівається любов’ю. Хай квітнуть дні яскравим цвітом і буде в них сердечність і тепло, Щоб у житті було чому радіти, і смутку у душі ніколи не було. Хай Бог боронить від хвороб і бід, ріка здоров’я ,щоб ніколи не зміліла, Життя нехай дарує щедро многа літ у мирі, спокої, у радості, надії. З повагою – колектив Товстенського Будинку дитячої та юнацької творчості

№ 96-97 (8528) u

МИ - УКРАЇНЦІ

ійна на Сході України торкнулася кожного з нас. Щодня ми відчуваємо її жахи, переживаємо за кожного бійця української армії, який у небаченій до сьогодні гібридній війні воює проти оскаженілого агресора на Донбасі. Не оминула війна і жителів Заліщик, багато наших рідних, друзів, знайомих на щастя повернулися додому живими, чимало їх і досі залишається на передовій, тримаючи над нами мирне небо, а дехто уже заплатив за нашу свободу ціною життя. Мій співрозмовник – тридцятилітній Павло Сергійович Брєєв, який в липні цього року повернувся зі Сходу.

В

Народився Павло в далекому узбекистанському краю – м.Зарафшан. Саме туди направили батьків Павла за розподілом, як молодих спеціалістів-випускників Харківського інституту. Після розпаду Радянського союзу сім’я Брєєвих повернулася в Україну. У 1993 семирічний син їхній побачив місто Заліщики – маленьку батьківщину своєї мами. Тут він навчався в загальноосвітній школі ім.О.Маковея, згодом – у Заліщицькій державній гімназії, яку успішно закінчив у 2003 році. Відчуваючи нахил до технічних наук, юнак вступає в Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича на фізичний факультет, по закінченні якого вирішив піти на службу

u

5 в армію. Після проходження відповідних обстежень, навесні 2009 року був направлений в м.Київ у 101 окрему бригаду охорони генерального штабу Збройних сил та об’єктів Міністерства оборони України. Додому повернувся через дев’ять місяців, маючи за плечима досвід служби в армії. Протягом кількох років змінював різні роботи й професії, аж поки не спробував себе в якості викладача в Заліщицькому вищому професійному училищі. Тут продовжує працювати викладачем фізики. Павло зізнається, що бажання захищати Україну з’явилося в нього ще під час Революції Гідності. Єдине, що стримувало хлопця – це сльози матері. «Вона завжди тривожилась, щоб не лишати її одну: батько помер від важкої хвороби, сестра проживає зараз в Чернівцях. Я розумію, що мамі важко було змиритися з моїм рішенням – йти а Схід. Вручення повістки стало для мене своєрідним виправданням. Так, я повинен іти на війну. А далі – все в Божих руках…» – розповідає герой. Павла та ще двох хлопців із Заліщицького району направили у Львівський підрозділ Національної гвардії. Тут, на полігоні, вони пройшли воєнну підготовку, а через кілька тижнів поїхали в Запоріжжя, далі – в Харків. Павло з теплотою розповідає про командира дивізіону – підполковника Валерія Войтенка, який першим зустрів молодих бійців у Харківській частині і згодом став для них просто «Павличем». Пізніше з’ясувалося,

що Валерій Павлович родом з Івано-Франківська, його колоритний гуцульський гумор одразу прийшовся хлопцям до вподоби. Так наш герой став рядовим зенітноракетного дивізіону, згодом виконував обов’язки водія. Павло зізнається, що техніки на той час не вистачало, багато машин були в неробочому стані. Та нацгвардійці не розгубилися, вони телефонували знайомим, які мали справу з технікою, просили їх переслати необхідні деталі. Через деякий час, за словами Павла, їм надійшли поштою практично два автомобілі, тільки в розібраному стані. Власне на них бійці вирушили в липні 2015 р. в напрямку Луганська. Зупинилися в с.Крим-

ДОЛІ ЛЮДСЬКІ

У соціальному відділенні Заліщицького територіального центру більшість людських життів об’єднано в єдину родину. Тут люди з особливими потребами, котрі попри різні життєві обставини все ж обирають право на життя. Затишні кімнати, вдало облаштований відпочинковий центр – бібліотека, вітальня, духовний марійський центр у фойє закладу – усе створено задля реабілітації та проживання тих, котрі потребують уваги й опіки. «Люди похилого віку забезпечені всім необхідним: житлом, одягом, їжею. Кожен день прово-

пацієнтів. Тішить працівників і те, що будь-яка людина, якого б віку не була (а є тут особи від 55-ти до 95-ти років), завжди прагне пізнати повноту життя: чи то читає, вишиває, вирощує овочі у літній період. Та поза словами «як проходить малообізнане життя» для широкого читацького кола, Марія Ярославівна з великим захопленням розповідає, що найбільше вразило та подивувало соціальний персонал – це приклад людської любові і турботи, такої рідкісної у наш час. Надію Бабюк, 63-х річну мешканку м. Заліщик, що родом із с. Винятинці, доля більше двох років закинула

джувала сина. Відтоді – він сам. Пробував співжиття з іншою, та нічого не склалося. А тепер – він втрапив сюди, і коли побачив пані Надію – давня згадка торкнула серця. Він знав її з дитинства, разом завжди їхали в автобусі – хто на роботу, хто вчитись. Молодою дівчиною вона сподобалась йому, і ніколи б навіть не думав, що дбатиме про неї наприкінці своїх літ. «Ініціатива проживати разом в одній кімнаті надійшла від Миколи три тижні тому. Та Надія погодилась. Ви знаєте, вона наче помолоділа духом. Це у нас перший такий випадок, коли люди прагнуть бути разом і

дяться медичні, санітарногігієнічні огляди. Особливу увагу приділяємо лежачим пацієнтам. У нас таких 9 осіб», – мовить завідувач відділення Марія Осадча, котра більше піврічного досвіду на соціальному посту, та жодного разу не пошкодувала про власне покликання – дбати про старше покоління. «Набагато більше значить атмосфера, в котрій перебувають наші мешканці. Багато з них залишені рідними дітьми, інші, не маючи умов проживання, змушені деінде шукати даху над головою, а ще серед таких є й хворі, які не в змозі опікуватись собою» – продовжує Марія Ярославівна. З нагоди кожного релігійного чи державного свята, за її словами, разом з медичними та соціальними працівниками у відділенні завжди організовують святкові увікенди, запрошують священослужителів на богослужебні відправлення. Частенько сюди приходять й учні Товстенської школи, небайдужий медичний, педагогічний колектив. Особливою турботою щодень та чи не щогодини задіяні психолог закладу та лікар-терапевт Галина Фещак, котрі на пульсі совісті дбають про моральне й фізичне здоров`я

у Товстенський соціальний заклад, За станом здоров’я хвороба ніг давно прикувала її до ліжка. І те, що пережила жінка, набагато більше свідчить про її витривалість та героїзм. Вийшла заміж у 1971-му, з чоловіком Іваном розлучилася, коли й не минуло 15-ти літ. А згодом, помер син Олег (забрала життя важка хвороба печінки). Вона пережила вже три операції, і остання особливо важка. Однак надії на добре мешканка втрачати не бажає, бо навіть на старості літ доля подарувала їй справжню любов. Миколу Манича 1941-го року народження, жителя с. Касперівці, соціальна служба, за словами М.Я. Осадчої, віднайшла його сама – в старенькій зубожілій хатині, як кажуть – «в голоді, і холоді». Чоловік обнадійливо зрадів, що не загине холодною смертю (син відвернувся, каже, від рідного батька, зловживаючи алкоголем). А тут, в опікунському закладі, «судилось бути тому», чого давно ніхто б не очікував. Пан Микола після багатьох років відшукав п.Надію, хворобливу й нещасну, і тепер, уже більше трьох тижнів вони мешкають разом. Його дружина, також Надія, померла у молодому віці. коли наро-

піклуватись один про одного» – говорить завідувач, знайомлячи нас із особливими співмешканцями. В затишній кімнаті до нашого знайомства пара ретельно підготувалась – з усміхом на обличчі та миром у серці. Кожен розповідає про власне життя, і про вдячність, яку відчувають один до одного. Пан Микола,– мовить співмешканка Надія, щодень спішить на ринок, «подає водички, викуповує мені продукти, солодощі. А оце – і обруч на голову, який я просила. Це дуже добра людина, яку мені міг подарувати лише Бог» – майже зі сльозами на очах шепоче жінка. Про те, що в неї є рідний брат в Криму, вона також зізнається, та приїхати через політичні обставини він не може, хоч й обіцяв – у вересні. «Чоловік з іншою живе, по сусідству з моїм будинком. Говорить зі мною, вертатися хотів. Був би вернувся, якби син жив» – замовкає… З особливою любов’ю цих двоє, уже похилого віку людей так уважно слухають один одного і радіють, що разом… Що радість і клопоти ділять порівну між собою. Надія САСАНЧИН

ське, тут мали тримати оборону, адже на відстані кількох кілометрів від села надійно закріпив свої позиції ворог. Того ж дня, коли Павло з побратимами по зброї прибули на місце, їх «привітали» обстрілами з боку ворога. Не довелося сумувати й в наступні дні, Павло, а точніше – «фізик» (таким позивним одразу нарекли хлопця) пригадує багато цікавих історій з передової. Зізнається, що спочатку місцеве населення з острахом сприйняло появу в своєму селі сил нацгвардії, але з часом ближче познайомилися і … подружилися. Бійці постійно ділилися продуктами, бувало й транспортом допомагали, кому

ла та інших воїнів направили поблизу Щастя. Наш герой з вдячністю згадує волонтерів, які приїжджали на Схід і допомагали продуктами й всіма необхідними речами, з теплотою згадує заліщицького волонтера Миколу Бесіду, який також навідував Павла на передовій. Хлопець упевнений, якби не постійна підтримка волонтерів, ця війна могла відбуватися зовсім по-іншому. І такої думки сьогодні багато українців. У липні 2016 Павло Брєєв повернувся додому. Він з особливим оптимізмом згадує своїх воєнних друзів, радий, що всі вони повернулися додому живими. Дехто з них вже знову подався на фронт. У Павла теж анало-

потрібно було дров привезти. А вдячні жителі приносили молоко, борошно, навіть спеціально вареники для хлопців ліпили. Цікаво, що коли надійшов наказ Павловій частині покинути Кримське, люди перекрили бійцям дорогу з проханням не покидати їх, адже село залишалося мало захищеним перед ворогом. Тоді, командування з розумінням поставилося до цього випадку й частина бійців ще деякий час залишилася на тому ж місці. Восени ж Пав-

гічні наміри, але щось говорити, забігаючи наперед, не варто. Під час розмови наш герой дуже цікаво й ґрунтовно розмірковує про війну, тих, хто захищає кордони нашої країни, у чиїх руках зараз влада: “Після повернення додому зрозумів, що хтось повинен воювати там, а хтось – тут. Хоча тут воювати, можливо, й важче. Ми всі прекрасно усвідомлюємо: терпінню кожного колись настає кінець. Маємо приклади Помаранчевої

u

революції – в 2004, революції Гідності – в 2014. Краще б на цей раз все обійшлося без людських жертв. Але зміни – невідворотні, зараз – це тільки питання часу. Якщо тут, на місцях, нічого не змінювати, ця війна може перейти в заморожений стан, а Схід – стати буферною зоною, подібно до Абхазії. Для України такий російський сценарій аж ніяк неприйнятний», розмірковує Брєєв.

1 вересня під час святкування Дня знань у Заліщицькій гімназії Павлові вручили почесну відзнаку «За службу Україні». Нещодавно П.Брєєва також нагородили медаллю з нагоди Дня захисника України. На жаль, отримав Павло свою нагороду вже після урочистих святкувань. У День захисника України про одного із заліщицьких захисників чомусь забули. Павло намагається оптимістично дивитися на життя, не упускає миті пожартувати й з цього приводу. Однак, переконана, що неприємний осад на серці все ж залишився. І цей випадок не є одиничним. Тож хочеться сьогодні особливо наголосити на простій істині: все, що ми робимо для інших, потрібно робити так, як для себе. Цінуймо наших героїв, вони, як ніхто, цього заслуговують. Мар’яна ПАЛАГНЮК-САРАНЧУК

ВІДЛУННЯ ПОДІЇ

Відбулося чергове засідання Клубу молодого підприємця, який вже понад 5 років діє на базі Заліщицької центральної бібліотеки.Захід зібрав активну, ініціативну молодь, серед присутніх – студенти спеціальностей «Бухгалтерський облік», «Економіка підприємництва», «Комерційна діяльність» Заліщицького агроколеджу, а також учнів вищого професійного училища. Модератором засідання виступив науковець, дослідник спадщини професора Євгена Храпливого, заступник голови осередку «Просвіта» Заліщицького аграрного колледжу Йосип Децовський. Він запропонував учасникам Клубу провести засідання у формі лекції-діалогу, тема якого: «Молодіжне лідерство - один із чинників розвитку місцевого самоврядування і підприємництва». Директор центральної бібліотечної системи Ольга Тракало відзначила актуальність цієї теми, адже молоді відводилася ключова роль, як головному рушію змін. Наука та освіта – це та сила, яка дає країні авторитет і визнання у світі. А молодь – її носій, який формує майбутнє і культурні цінності держави. Тому за освіченою молоддю – успішне майбутнє нашої країни. У своєму виступі Йосип Децовський зупинився на наукових підвалинах поняття лідерства, зазначив, що дана тема – добре відома загалу й водночас ще мало вивчена в порівнянні з іншими науками.Перші наукові дослідження в цьому напрямку датуються початком ХХ ст. Лідерство поступово стає невід’ємним поняттям розвитку суспільства, входить в перелік навчальних дисциплін, частіше з’являються школи, тренінги, дискурси, головним завданням яких є – розвиток рис лідерства. У 2015 році в Україні відкрито першу Академію Лідерства.Нині лідер — це не просто формальний керівник, він одночасно стратег, тренер і

наставник Присутні вели дискусію про схожі й відмінні риси лідера й керівника, жваво обговорювали етапи становлення лідера, розглянули ситуації, в яких лідер і керівник взаємодіють між собою в колективі, коли між ними виникає гостра конкуренція, коли лідер і керівник вживаються в одній особі.Серед лідерів-підприємців учасники Клубу виокремили підприємців-прагматиків, які ставлять перед собою головну мету – отримання прибутку та підприємців-гуманістів, які діють помірковано й крім власного збагачення дбають про соціальну сферу й добробут інших. Прикладом такого стилю лідера-керівника є Микола Долотко –директор ПОП«Золота нива», голова громадської ради «Рідна земля», який був запрошений на зустріч. Микола Михайлович поділився з присутніми історією свого становлення як підприємця, згадав кроки свого кар’єрного росту. Гість із задоволенням розповів не тільки про свою підприємницьку діяльність, якою займається в рідному селі Буряківка, але й про інші соціальні проекти, які йому разом з громадою села вдалося втілити в реальність. Відремонтована бібліотека, придбано комп’ютери для безкоштовного користування, проведено інтернет, відбудовано клуб, облаш-

товано танцювальний майданчик для молоді, встановлено пам’ятний знак Героям Небесної сотні. Підприємець проймається проблемами односельчан, створює робочі місця, відстоює інтереси громади на засіданнях районної ради, постійно тримає руку на пульсі суспільно-політичних змін в країні. Зокрема, підчас засідання Клубу ґрунтовно описав присутнім основні переваги й зміни, які несе в собі реформа децентралізації. За словами підприємця, єдиного рецепту виховання лідер немає. «У нашому неспокійному суспільстві частим явищем є злети й падіння і тільки одиниці знаходять в собі сили піднятися і йти далі. Проте, яку б професію Ви не обрали, завжди потрібно працювати на совість. Тоді ви обов’язково досягнете успіху. Прагніть зробити щось велике в своєму житті й отримуйте задоволення від досягнення поставленої мети», – з такими словами звернувся Микола Михайлович до молоді. Молодому поколінню, як майбутнім молодим фахівцям, важливим є сьогодні знайомитися з прикладами успішних лідерів-керівників, переймати їх досвід та розвивати в собі справжнього лідера. Мар’яна ПАЛАГНЮК-САРАНЧУК

№ 96-97 (8528)

6 u

НА НИВІ ПРОФТЕХОСВІТИ

u

ВАРТО ЗНАТИ

(НІКОЛИ НЕ ПОСПІШАЙ ТУДИ, ДЕ ТЕБЕ НЕ ЧЕКАЮТЬ) У Тернополі ГО “Відродження нації” провела тренінг для вихователів у рамках реалізації проекту «Підвищення обізнаності молоді», яка навчається в професійно-технічних навчальних закладах області, щодо безпечної міграції та працевлаштування. Учні Заліщицького ВПУ (О.Карачова, Л.Паланиця) і вихователь І.М.Андрусик були активними учасниками цієї програми. Озброївшись багажем знань, вихователі, учні (О.Карачова і Л.Паланиця) під керівництвом заступника директора з навчально-виховної роботи Р.І.Боровського і представни-

ками організації “Відродження нації“ (О.М.Горошко і Г.Л.Петрунчишин) у Заліщицькому ВПУ провели інформаційно-просвітницьку годину «Торгівля людьми. Розпізнай небезпеку вчасно». Під час заходу обговорено питання: як не стати жертвою торгівлі людьми, форми експлуатації та правила безпеки і захисту від цього. Запропонований перегляд фільму “Життя на продаж”. Формат зустрічі мав навчально-пізнавальний характер з елементами гри, квесту «Потурбуйся про власну безпеку», під час якого учні пережили позитивні емоції. Відбулась презентація на-

працювань (практичний блок-колаж) “Даю свою любов та підтримку постраждалим”. Учасники заходу отримали практичні поради та інформаційні буклети: ”Знай, розумій, дій“,”На межі. Історії на основі свідчень“, ”Торгівля людьми - це не міф, це реальність!” З учнями було проведено анкетування “Робота за кордоном: ризики сьогодення“. Діяльність по виконанню завдань щодо протидії та попередження торгівлі людьми в Заліщицькому ВПУ триває. Іванна АНДРУСИК, вихователь

НА ПУЛЬСІ ЗДОРОВ’Я

Остеопороз – системне захворювання скелета, за якого зменшується маса кісткової тканини, порушується будова кісток, погіршується їх якість. Остеопороз – це хвороба пацієнтів похилого віку, оскільки небезпека падіння та виникнення переломів збільшується при порушенні рівноваги, погіршанні зору, слабості м’язів. З віком збільшується частота виникнення переломів кісток, зумовлених остеопорозом. Щільність кісток залежить від вмісту в них мінеральних речовин. Найважливішим з них є кальцій. При постійному дефіциті кальцію зменшується маса кістки, її збільшення відбувається після закінчення росту кісток і досягає максимуму до 30 років. Потім починається повільне зменшення кісткової маси. У жінок в період менопаузи кісткова маса починає швидко зменшуватись, оскільки яєчники припиняють продукувати жіночий статевий гормон. Виникнення остеопорозу залежить, з одного боку, від максимальної маси кістки, досягнутої у молодому віці,

з іншого боку – від інтенсивності втрати кісткової маси під час старіння. Крім того, ризик виникнення остеопорозу збільшується також при деяких захворюваннях і застосуванні лікарських засобів. Як розпізнати остеопороз? Особам похилого віку слід вимірювати зріст і порівнювати його з показниками в молодості. Якщо ріст зменшився більш ніж на 3 см та існує викривлення хребта в грудній частині (горб), можна припустити наявність остеопорозу. Хворобу можна виявити на ранній стадії, визначивши щільність кісткової тканини людини за допомогою денситометра. Це прилад, на якому за допомогою рентгенівських променів вимірюють щільність кісткової тканини в будь-якій частині тіла (шийці стегнової кістки, поперековому відділі хребта, ділянці зап’ястка). Також існують прилади, що оцінюють щільність кістки на основі ультразвуку, проте інформативність їх нижча. Щільність кісткової тканини необхідно вимірювати до початку лікування та через кожні 2 роки під час ліку-

вання. Позитивним наслідком лікування вважають збільшення щільності кісткової тканини або збереження попереднього рівня. При зниженні щільності більш ніж на 3% необхідно додатково вивчити причини виникнення остеопорозу або замінити лікування. Оскільки розрідження кісток відбувається повільно, протягом багатьох років, то попередження остеопорозу важливе вже з дитинства. Окрім факторів, на які неможливо впливати (спадковість, вік, стать), існує ціла низка чинників,на які можна впливати, наприклад, спосіб життя, харчування. Мета лікування остеопорозу – запобігти перелому кісток. Якщо у пацієнта раніше були переломи, спричинені остеопорозом, і/або за даними денситометрії встановлене зниження щільності кісток, необхідно починати лікування. Крім застосування лікарських засобів, що сприяють зменшенню та утворенню кісткової маси, слід потурбуватися про достатній вміст в їжі кальцію та вітаміну D. Обов’язково слід розпочати або продовжити заняття оздоровчим спортом, за можливості, відмовитися від куріння, зменшити вживання кави. Лариса ПАВЛОВИЧ, доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології Буковинського державного медуніверситету; Максим ГРИНЕНКО, студент 6-го курсу БДМУ

Адміністрація, профспілковий комітет та колектив Заліщицької центральної комунальної районної лікарні сумують та висловлюють щире співчуття акушерці пологовогінекологічного відділення ДУДЯК Марії Йосипівні з приводу смерті сестри.

Колектив загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів с.Іване-Золоте, учні та їхні батьки глибоко сумують з приводу передчасної смерті директора школи Дмитра Івановича ГАНДЗЮКА і висловлюють щирі співчуття з приводу цієї важкої втрати родині покійного. Пам’ять про цю Людину, Учителя, який виховав не одне покоління сільських дітей, буде вічною поміж нас. Царство Небесне його світлій і щирій душі!

Адміністрація, профспілковий комітет та колектив Заліщицької центральної комунальної районної лікарні сумують та висловлюють щирі співчуття молодшій медичній сестрі гінекологічного відділення Марії Ярославівні ДОЛИНЧУК з п р и в о д у смерті матері.

№ 96-97 (8528) u

7

ФІНАНСИ - 2016

Загальний фонд ККД

Доходи

Затв. на звітний період 5034800,00 200,00

10000000 Податкові надходження 11000000 Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості 14000000 Внутрішні податки на товари та послуги 2839900,00 18000000 Місцеві податки 2194700,00 18010000 Податок на майно 970700,00 18010200 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної 13500,00 ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості 18010400 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної 16000,00 ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості 18010500 Земельний податок з юридичних осіб 426000,00 18010600 Орендна плата з юридичних осіб 164000,00 18010700 Земельний податок з фізичних осіб 82200,00 18010900 Орендна плата з фізичних осіб 269000,00 18011000 Транспортний податок з фізичних осіб 0,00 18030000 Туристичний збір 0,00 18050000 Єдиний податок 1224000,00 19000000 інші податки та збори 0,00 19010000 Екологічний податок 0,00 19010100 Надходження від викидів забруднюючих речовин в 0,00 атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення 19010200 Надходження від скидів забруднюючих речовин 0,00 безпосередньо у водні об'єкти 19010300 Надходження від розміщення відходів у спеціально 0,00 відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини 20000000 Неподаткові надходження 156182,00 21000000 Доходи від власності та підприємницької діяльності 0,00 22000000 Адміністративні збори та платежі, доходи від 156182,00 некомерційної господарської діяльності 22010000 Плата за надання адміністративних послуг 115082,00 22080000 Плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого 22600,00 державного майна

Державне мито Інші неподаткові надходження Доходи від операцій з капіталом Надходження від продажу землі Цільові фонди Разом доходів 41020000 Дотації 41030000 Субвенції Всього доходів 22090000 24000000 30000000 33010000 50000000

Спеціальний фонд

Разом

Виконано Затв. на з початку звітний року період 6555028,16 0,00 4086,00 0,00

Виконано Затв. з початку на звітний року період 45011,99 5034800,00 0,00 200,00

Виконано з початку року 6600040,15 4086,00

3551580,41 2999361,75 1481282,72 18393,27

0,00 0,00 0,00 0,00

0,00 0,00 0,00 0,00

2839900,00 2194700,00 970700,00 13500,00

28062,46

0,00

0,00

16000,00

563885,12 289494,07 149008,99 374556,45 25000,00 1139,68 1517822,70 0,00 0,00 0,00

0,00 0,00 0,00 0,00

0,00 0,00 0,00 0,00

0,00 0,00 0,00 0,00 0,00

426000,00 164000,00 82200,00 269000,00 0,00 0,00 0,00 0,00 1224000,00 45011,99 0,00 45011,99 0,00 37198,40 0,00

0,00

0,00

437,19

0,00

437,19

0,00

0,00

7376,40

0,00

7376,40

841050,94 13336,60 827714,34

0,00 0,00 0,00

17869,32 156182,00 0,00 0,00 0,00 156182,00

858920,26 13336,60 827714,34

796071,14 10581,68

0,00 0,00

0,00 0,00

796071,14 10581,68

3551580,41 2999361,75 1481282,72 18393,27

28062,46

563885,12 289494,07 149008,99 374556,45 25000,00 1139,68 1517822,70 45011,99 45011,99 37198,40

115082,00 22600,00

18500,00 0,00 0,00 0,00 0,00 5190982,00

21061,52 0,00 0,00 0,00 0,00 7396079,10

0,00 0,00 364400,00 364400,00 0,00 364400,00

0,00 17869,32 683216,17 683216,17 0,00 746097,48

18500,00 0,00 364400,00 364400,00 0,00 5555382,00

21061,52 17869,32 683216,17 683216,17 0,00 8142176,58

5190982,00

7396079,10

364400,00

746097,48

5555382,00

8142176,58

Новосілківська сільська рада оголошує громадські слухання про надання дозволу жительці с.Новосілка Слободян Уляні Іванівні на розроблення детального плану території земельної ділянки для житлового будинку, господарських будівель та споруд загальною площею 0,25 га за адресою: с.Новосілка, вул.Нова,9. Рішення вступає в силу через місяць з часу публікації оголошення.

ПРОДАЮТЬСЯ ТРИКІМНАТНІ КВАРТИРИ У НОВОЗБУДОВАНОМУ БУДИНКУ ПЛОЩЕЮ 95 - 98 м кв.

вул.С.Бандери, 112 Д Тел.: 095 495 44 00 096 232 61 13

ВРЯТУЙ ЖИТТЯ! ДОПОМОЖІТЬ ЛІКАМИ АБО КОШТАМИ НА ЩОМІСЯЧНУ ЗАМІСНУ ТЕРАПІЮ ДЛЯ МАКСИМКА! НОМЕРИ РАХУНКУ: 5168757273132144 (ПРИВАТБАНК); 4790820008190982 (ОЩАДБАНК). ТЕЛ. (068) 935 48 17 – ПІДРУЧНЯК ОЛЬГА ІВАНІВНА.

ПРИВАТНІ ОГОЛОШЕННЯ

В м.Заліщики, прол.Лисенка продається 4-кімнатний житловий будинок. Є земельна ділянка 0,06 га, літня кухня, гараж. Тел. 067 755 8760. Куплю мед (від 300 кг і більше) та всі бджолопродукти тел.: 097-32-31-768, 05067-39-266, 097-98-91-678 Дзвінки приймаємо з 8 до 20 год. В м.Заліщики, вул.Шашкевича,22а продається приватний житловий будинок. Є город 0,15 га, літня кухня, гараж. Тел. 098 80 76 640 або дом. 2-34-31. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №488797 на прізвище Могилюк Парасковія Лук’янівна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №486989 на прізвище Могилюк Парасковія Лук’янівна, вважати недійсним. Втрачений військовий квиток серії МО №449916, виданий 11.05.2001р. Заліщицьким РВК на прізвище Степовий Андрій Олександрович, вважати недійсним. Втрачений атестат про середню освіту серії ТЕ №22280461, виданий Дорогичівською ЗОШ І-ІІІ ст. 20.06.2003р. на прізвище Тимчасюк Оксана Миколаївна, вважати недійсним.

«К О Л О С»

- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці kolosgazeta2015@gmail.com Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.

Наш р/рахунок 26004198767 у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ), МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. та Свідоцтво про держреєстрацію юридичної особи до ЄДР № 16491200000000354. Наклад 2 150 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090

ТЕЛЕФОНИ ПРАЦІВНИКІВ РЕДАКЦІЇ: Ольга МЕЛЬНИК......................................2-18-69 Ірина ІВАНСЬКА, кореспондент.............................................2-11-42 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент.................................. 2-12-43 Марія ГОНТАР, бухгалтер........................2-11-42

Редактор О.І. ДЯКІВ Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.

Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Василя ЛЕСИНА, 31, тел. 54-45-46, 54-45-62). Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА.

№ 96-97 (8528)

8 u

У СВІТІ МУЗИКИ

«Без музики життя було б помилкою»… Такий влучний вислів німецькомовного мислителя Фрідріха Ніцше підтверджує хоч й давню, проте правдиву істину сприйняття музичного мистецтва… В Тернопільському осередку початкових спеціалізованих державних мистецьких закладів Товстенська державна музична школа вирізняється особливим масивом людської енергетики, потужністю злетів й досягнень. Заснована в 1973-му році як філія Заліщицької державної музичної школи, на сьогодні охоплює 105 учнів різних класів майстерності: фортепіано, скрипки, баяна, акордеону, бандури, гітари, сопілки, кларнета, саксофона, труби, вокалу. Навчальновиховний процес провадять 13 викладачів. При школі діють відомі дитячі художні та вчительські колективи. Учні, вихідці та випускники, стали відомими переможцями багатьох музичних фестивалів та вокальних конкурсів: «Надія-2015», «Творчість юних – 2015», «Голос. Діти». Попри цілковиту атмосферу високого музичного мистецтва, державна музична школа досі потребує якісного технічного та інфраструктурного забезпечення. «У першу чергу нам необхідні енергозберігаючі вікна замість старих дерев`яних. Для цього взяли участь у всеукраїнському тендері німецької кампанії, та результати відбору не принесли успіху. Оновити зовнішній фасад школи – наша друге і основне завдання» – зізнається директор закладу Олег Миронович Буць . В лютому 2015-го року за додаткового фінансування Заліщицького районного відділу культури, національностей та релігій здійснено повне оснащення приміщень школи автономним опаленням та металопластикову заміну вхідних дверей. Керівник зазначає, що першо-

u

25 листопада 2016 року НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» святкуватиме своє 95-річчя!

HACK «ОРАНТА» є правонаступницею Укрдержстраху, і це не формальне згадування, а повноправна спадкоємність для Компанії, яка зберегла кращі традиції, мережу підрозділів та славиться винятковою відданістю та корпоративною солідарністю працівників. Напередодні свого великого свята HACK «ОРАНТА» висловлює глибоку вджку своїм працівникам, які, незважаючи на ускладнення та проблеми, що зустрічались на шляху Компанії, своєю самовідданою працею розвивали та зміцнювали її і сьогодні заслужено пишаються і історією, і сьогоденням «ОРАНТИ». Компанія висловлює щиру вдячність своїм страхувальникам, які у всі часи вірили в її силу, надійність та добросовісність і залишались їй вірними. Саме для них Компанія підготувала нові цікаві пропозиції та привабливі програми страхування. Ласкаво просимо завітати до Заліщицького відділення HACK «ОРАНТА» (адреса: м. Заліщики вул. Ґонти 5 тел 2-17-74)

u

черговим залишається поповнення бібліотечного фонду школи україномовними збірниками предметного та культосвітнього змісту. Більше ніж 28-літнім досвідом роботи викладача кларнету, скрипки й сопілки та 15-ти літнім директора школи, незмінним керівникові бачиться інструментальне збагачення її. Мета хоч і вартісна, однак має шанс на реалізацію.

- Якщо не буде музичних шкіл, не буде ні педагогічних, ні культурно-освітніх, ні музичних училищ, тим паче вищих консерваторських та інститутських закладів. Це моя робота, від котрої отримую насолоду. І як приємно, коли мама приведе маленького хлопчика, а він уже на третій день починає грати і його хист постійно зростає. Загалом, у школі діє 6-ти (фортепіано та скрипка) та 8ми річна освіта (усі інші предмети). Кожен наставник відіграє важливу роль для музичного світогляду дитини, завжди підтримуючи її успіхи. Погоджується з цим викладач класу фортепіано Ірина Бурдняк , котра другий рік навчає дітей, а з декількома, як наприклад, Оксана Ягнич, перебувала на конкурсі «Творчість юних – 2015». «Процес залюбленості в музику не такий легкий, як здається на перший погляд. Спершу потрібно вивчити

твір, виробити механіку звукоутворення, а вже потім дитина починає відчувати гармонійне поєднання між тим, що творить і що чує. Вона вхоплює розміщення, тривалість нот, октави та ін. Це дуже великий комплекс, котрий потребує не тільки таланту, але й працелюбства» – вважає Ірина Володимирівна. В передзимову пору вона радісно і весело, по-материнськи, разом з учнями розучує різдвяні та класичні твори відомих композиторів: М.Леонтоновича, М.Лисенка, А.Чайковського та ін. Ще однією складовою дитячого таланту, за словами викладача, є віра та підтримка батьків – безнастанна допомога дітям. «Багато з них, якщо й не стануть відомими музикантами, то все ж ніколи не розлучатимуться з цим мистецтвом. Музична школа потрібна кожному – це добра наука подолання страху, акторської майстерності, врешті-решт, у неї закладені ази математики» – мовить викладач. В перебіг між заняттями в загальоноосвітній школі діти, хоч це й нелегко, з радістю поспішають в улюблені музичні класи, де панує атмосфера добра й краси, любові і гармонії… Надія САСАНЧИН

У ДЗЕРКАЛІ СТАТИСТИКИ

ЗАЙНЯТІСТЬ ТА БЕЗРОБІТТЯ

За даними державної служби зайнятості кількість зареєстрованих безробітних по району за місяць зменшилась на 1,9% і на кінець вересня 2016р. становила 413 осіб. За сприяння державної служби зайнятості у вересні було працевлаштовано 16 осіб. Частка працевлаштованих осіб на цей період становила 3,4% громадян, які мали статус зареєстрованого безробітного в даному місяці.

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати на 1 жовтня ц.р. становила 186,5 тис.грн. (Станом на 1 січня 2016р. забор-

гованість з виплати заробітної плати на підприємствах району зафіксована не була). Уся сума боргу припадає на економічно активні підприємства. Кількість працівників, яким вчасно не виплачено заробітну плату, на 1 жовтня 2016р. становила 49 осіб. Кожному із них не виплачено в середньому 3806 грн.

січні-серпні по району становила 3505,8 грн.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

У січні-вересні автотранспортом фізичних осіб-підприємців виконано вантажооборот у обсязі 3,4 млн.ткм, що на 39,8% більше, ніж у січні–вересні 2015р. та перевезено 10,2 тис.т вантажів (у 1,7 раза більше). Підприємствами пасажирського транспорту (з урахуванням перевезень, виконаних фізичними особамипідприємцями) виконано пасажирооборот у обсязі 22,5 млн.пас.км та перевезено 969,4 тис. пасажирів, що відповідно на 15,2% та 12,9% менше, ніж у січні– вересні 2015р.

У січні-серпні підприємствами району реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на 165,7 млн. грн, що становить 1,9% до загального обсягу реалізованої промислової продукції по області. За основними промисловими групами товари проміжного споживання склали 158,3 млн.грн, або 96,0% до загального обсягу реалізованої продукції по району, споживчі товари короткострокового використання – 5,9 млн.грн (3,6%), енергія – 0,7 млн.грн (0,4%). Реалізація промислової продукції на одну особу в

ІЗ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ

Протягом років я не могла зрозуміти, чому я так прив’язана до Заліщик. Я ж не тут народилася, а у Сибірському Красноярську і, здавалося, там би мала бути моя рідна земля, мій рідний край. Але там я лише народжена, а м.Заліщики – моя свідома батьківщина з малих літ. Мала різні шанси покинути Заліщики. Наприклад, студенткою університету ім.І.Франка, листуючись із рідним маминим братом в Каліфорнії, отримала повідомлення з’явитись в райКДБ. Прибула без жодного страху і підозріння. Начальник (Чумічов) сміється до мене в кабінеті: «Мы читаем ваши письма…» Я: «?» «Ваши письма на английском языке нам очень нравятся… Ми предлагаем вам бесплатные курсы английского языка в Москве… Не будете нуждаться ли в квартире, ни в деньгах, ни в мужском обществе…» Так просто запропонував. А я? Не виявила жоднісінького інтересу. І не задумувалася, чому? Далі вуйко з Каліфорнії (місто Монтерей на березі Тихого океану) пропонував мені поїхати до Італії і подорожувати за його рахунок. Він усе оплатить! Я знову не реагувала. І не знала, не думала, чому? Коли вуйко зістарівся, а його жінка померла, він запрошував мене в Монтерей керувати його рестораном, бо дітей в них не було. Я далі – байдужа. Тоді він вислав листом чек на 1000 доларів. Мій чоловік із своїм сином їздили удвох до Москви і не змогли ніде отримати ті 1000 доларів, ані виміняти на карбованці, тобто радянські рублі. Я вислала чек назад без жодного жалю. Чек був терміновий. Вуйко отримав його вчасно і долари не пропали. Був то десь 1982 рік. Тоді вуйко висилав у листі ще 100 доларів і буде пересилати в листах по 100 доларів. Але прийшло повідомлення з Москви, що 100 доларів конфісковані як контрабандна валюта. На цьому наше листування припинилося: мені приснився сон, що в хаті вуйка багато людей. Значить Царство небесне, вічна пам’ять йому. Прожив 94 роки. Писав про себе, що жив правильно, помірковано в Ісусі Христі і тому довго. Це вже був початок розпаду Союзу.

Я неодноразово мала шанси бути поза Заліщиками. І куди б я не їздила вже в пенсійному віці зі своїми літературно-музичними програмами: де Суми-Харків, де Сімферополь-Севастополь, Донецьк, ХмельницькийКа м’ яне ць- По діл ьсь ки й, Львів-Тернопіль, ІваноФранківськ-Коломия, Словацька Братислава, - я завжди верталася до Заліщик, нехтуючи можливими шансами і не надаючи їм ціни. Аж ось, побувавши в пивоварних Микулинцях одну ніч, я змогла аналітично й описово оцінити Заліщики. Бо істина пізнається в порівнянні. Микулинецька западина розташована між лісами, повітря не має виходу – вентиляції, звідси – затхлість, думність, застій повітря, лісовий холод, який мені моторошно-шкідливий. Заліщицька площина поступово похила до сонця і до Дністра, а тому Заліщицька панорама виглядає як на долоні відома на всю Україну. Поступово стік дощових вод до Дністра, відсутність застойних вод не дозволяють розводитись докучливим комарам. Повітря має вентиляцію на всі сторони, тому свіже рухливе і чисте. В Заліщиках земля прогріта сонцем і від неї віє теплом, бо – наприклад – на території Микулинецької фізіологічної лікарні сонце майже ніколи не прогріває землю та лікарняні палати, бо височенні дерева не допускають його до землі 250-річного архітектурного палацу. А Заліщицький клімат дуже лагідний. Тут особливо смачна джерельна вода, яка тече по трубах у місто. Львівські курортники за Польщі і за радянських часів цінували смачну питну заліщицьку воду, а поляки навіть возили її до Варшави. Небо над Заліщиками миле, приємне, свіже, привабливе, а колір буває синій-синій! По небу повільно пливуть білосніжні хмари. Сонце над Заліщиками ласкавіше, здоровіше, цілюще, оздоровче. А яке захоплююче зоряне небо над містом в ясні ночі над Дністром! Особливо декоративний ансамбль сузір’їв із центром Оріона, а навколо Сиріус, Малий Пес, Близнята, Візничий, Телець із Плеядами, яскраво зеленоголуба Венера на Заході! В місті навіть глухі придністро-

вські старозаліщицькі вулички і провулочки асфальтовані, а будинки як віллочки впорядковані і заквітчані. Заліщики – компактне містечко, тут усе необхідне укупі: адмінофіси і банки, пошта і аптеки, продуктові і господарські магазини, церква і цвинтар, автобусний і колійовий вокзали. А ринок – то таки найкращий і найцікавіший над усі, особливо на поприцвинтарній дорозі в базарні дні. Я йду на ринок не тільки купити продукти, але й оглядати сценічну мистецьки оформлену виставу. Тут відбуваються зустрічі усіх з усіма! А які чудові околиці Заліщик! Просторі і рівні: до колійового переїзду, що дорога до Зеленого Гаю горою, що низовою стежкою попри Дністер та джерельної каплички до Печерної, що ущилівським яром попри колію до Сонячного масиву, що добровлянською дорогою до Обіжевого, що через автотранспортний міст Звенячинським міжяр’ям попри старовинну православну церкву далі попри джерельну фігурку Богородиці до репужинсько-городенківського роздоріжжя, - є чим любуватись-милуватись, є куди пустити погляд на Буковинські горгани, є чим дихати на повні груди, є куди міряти кілометри, щоби на старі роки заробляти здоров’я власною «двійкою», а не міським бусиком за три гривні. А заліщицький піщаний пляж навпроти «московського» Собору Івана на високій Буковині, де був колись монастир, а потім турбаза! А купальський схід сонця зза репужинської гори і ранкові дзвони церковні! А кам’янистий пляж біля автотранспортного моста і нижнього парку у липнісерпні! Не принижуючи оздоровчої ролі Микулинецького сірководневого джерела, я пізнала і усвідомила глибокі фактологічні причини своєї прив’язаності до рідного містечка Заліщики над Дністром на Тернопільській Подільській Галичині. Мирослава ЗАЙКО, літературно-музична лектриса, мистецька виконавиця літературних шедеврів

ТРАНСПОРТ

УПРАВЛІННЯ СТАТИСТИКИ В РАЙОНІ

Цими похмурими листопадовими днями шкільну родину ЗОШ І-ІІІ ступенів с.Садки спіткало велике горе. 18 листопада передчасно перестало битися серце нашого колеги, наставника, друга Василя Федоровича ЮРІЇВА. В нашому колективі Василь Федорович працював з 2002 року. Він навчав музичного мистецтва школярів, керував хоровим гуртком. Закоханий у свою професію педагог ішов зі щирою душею у кожен клас, відкриваючи прекрасний світ рідної пісні для своїх вихованців. Організований ним ансамбль учнів неодноразово посідав призові місця у багатьох районних конкурсах. Василь Федорович мав неабиякий дар до музики. Він творив пісні, зокрема написав мелодію до “Гімну школи” В колективі був тим світлим промінчиком, який умів розсіяти щирим дотепним словом сірий морок наших буднів. Він був також дяком у греко-католицькій церкві. Тому і жив за Божими Заповідями. Дуже мало відміряла доля цій добрій людині. Наше Галичанське небо тільки в п’ятдесят третє висіяло сніг ще до Михайла для шановного Василя Федоровича. Нам не вистачатиме його. Але в наших серцях він житиме вічно. Спи спокійно, дорогий колего, друже, наставнику! Нехай Тобі земля буде пухом! Сумуючий педколектив та учні ЗОШ І-ІІІ ступенів с.Садки.