kolosgazeta2015@gmail.com
Інтернет-версія: http://zal.te.ua/
СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року
№ 69-70 (8605) Цiна вроздрiб - 3 грн. u
Щиро вітаємо вас із професійним святом – Днем фармацевтичного працівника! Важливою і значущою є ваша повсякденна, гуманна місія – забезпечувати людей ліками. Ваш професіоналізм, вміння знаходити оптимальні рішення повертають людям здоров’я, додають впевненості у власних силах та віри в життя. Переконані, що ваша відданість справі, фаховий досвід завжди поєднуватимуться зі щирим співчуттям до людей, милосердям. Нехай життя дарує вам спокій та добробут, тепло і щастя в домівках!
Шановні лісівники! Ваша нелегка і відповідальна праця спрямована на охорону, збереження та раціональне використання одного з найбільших природних багатств – лісу, найціннішого сировинного джерела і потужного екологічного фактору. З нагоди професійного свята щиро бажаємо вам – досвідченим фахівцям, справжнім знавцям своєї справи – міцного здоров’я, достатку і злагоди в родинах, нових вагомих трудових успіхів та досягнень!
Шановні співробітники та ветерани районної служби МНС України! Щиро вітаємо вас з професійним святом! Сьогодні на рахунку співробітників українського Міністерства з надзвичайних ситуацій величезна кількість проведених пошукових і рятувальних робіт, результат яких врятовані життя людей, збережені матеріальні цінності. У День рятувальника від усієї душі бажаємо вам і вашим близьким міцного здоров'я, сімейного благополуччя, твердості духу та успіхів у благородній справі служіння Україні, миру і добра!
МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ
Нещодавно делегація з Тернопільщини, очолювана головою ОДА Степаном Барною, у складі якої був голова Заліщицької р а й д е р ж а д м і н і с тр а ц і ї Борис Шипітка, перебувала на Економічному Форумі у Польщі, що проходив у Криниці-Здруй. У рамках Економічного форуму, який налічував понад 3000 гостей із різних країн світу, вперше відбувся Полонійний Форум. У засіданні взяли участь представники державних установ та польських культурних організацій. До речі, Економічний форум у Криниці-Здруй відбувається щороку, починаючи з 1992, його організатор - Фонд Інституту Східноєвропейських Досліджень. Цей Форум є одним із найпрестижніших подій у Центрально-Східній Європі, в якому взяли участь представники науки, політики, економіки, культури і ЗМІ з Європи, Азії та Північної Америки. Цього року вперше
u
в історії Форуму відбулися дискусійні панелі, присвячені тематиці національної ідентичності. Мета участі полягала у створенні сприятливого клімату для зміцнення відносин між Польщею та світовими представниками зі сфер політики, науки та бізнесу, і можливості інтеграції та налагодження контактів з польськими підприємцями, з якими можлива майбутня співпраця. Під час першого дня Форуму делегація з Тернопільщини стала учасником дискусії «Мілітаризації Чорного та Балтійського морів. Дві зони – одна проблема», де спікером виступив член представницької делегації, народний депутат України Олег Барна. Крім того, в рамках Форуму голова Тернопільської ОДА Степан Барна зустрівся з головою Європейського Конгресу Українців, спікером української національної меншини в Угорському парламенті, вихідцем з Тернопільщини Ярославою Хортяні.
У рамках другого дня Форуму, наша делегація, відвідала панельні дискусії за участю українських політиків. Спікером був керівник делегації з України, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, який акцентував увагу на актуальних проблемах Карпатського регіону, окресленні шляхів їх розв’язання, а також підготовці до реалізації спільних ініціатив в панельній дискусії «Як відлагодити ЄС?». Виступив також В’ячеслав Негода – перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, котрий взяв участь у дискусії «Політика розвитку Європейських регіонів». У рамках другого дня Форуму відбулася конференція «Європа Карпат», започаткована у 2010 році Сеймом Республіки Польща. Перебуваючи на Економічному Форумі, голова Тернопільської ОДА Степан Барна зустрівся з Маршалком Підкарпатського воєводства
ФОТОАНОНС
Борис ШИПІТКА, Іван ДРОЗД, Алла КВАЧ, міський голова Заліщицької голова голова районної Заліщицької Заліщиків державної районної адміністрації ради
Щиро вітаю всіх рятувальників, працівників цивільного захисту та ветеранів пожежної охорони Заліщицького району з професійним святом - Днем рятувальника! Відзначення нашого професійного свята є державним визнанням неоціненного внеску людей цих мужніх професій - сильних духом фахівців, котрі з честю забезпечують надійний захист національного багатства, життя людей від вогню та стихії, цілодобово підтримують постійну оперативну готовність до боротьби з лихом і завжди готові якнайшвидше допомогти тим, хто найбільше потребує невідкладної допомоги. З повагою - Андрій ПАЧВА, начальник Заліщицького РВ Управління ДСНС України
У центральній районній бібліотеці відбулася урочиста академія: «Живучий між людей, бо словом переміг». На світлині Лілії БУРДЕЙНОЇ-ДОМАРАД: учасники події. Докладніше читайте на 3 сторінці.
Владиславом Ортилем. З цим воєводством Тернопільськ а область працює в рамках угоди про співробітництво та плану дій на 2017-2019 роки. У січні наступного року в Жешуві, столиці Підкарпатського воєводства, планується проведення форуму «Європа – Україна», в рамках якого Тернопільськ а область матиме можливість презентувати продукцію місцевих виробників. За сприяння керівництва зазначеного воєводства налагоджено співпрацю з аеропортом «Жешув-Ясьонка» в частині консультаційного супроводу відновлення діяльності аеропорту «Тернопіль». Одним із шановних гостей Форуму став Маршалок (Голова) Сейму Польщі Марек Кухцінський. Голова ОДА Степан Барна зустрівся з паном Маршалком та обговорив ключові принципи об’єднаної Європи та співпраці між країнами ЄС. ІНФОРМАЦІЯ ВЛАСНА
№ 69-70 (8605)
2 u
ВАРТО ЗНАТИ
u
ПРО СКЛИКАННЯ XVI СЕСІЇ ЗАЛІЩИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та згідно з розпорядженням міського голови №89 від 11.09.2017р., скликати шістнадцяту сесію Заліщицької міської ради сьомого скликання 25.09.2017р. о 10 годині в залі засідань міської ради. На розгляд сесії винести наступні питання: 1. Про обрання секретаріату сесії. 2. Про внесення змін і доповнень до рішення сесії міської ради від 20 грудня 2016 року №649 «Про міський бюджет на 2017 рік». 3. Розгляд земельних питань. 4. Інші питання поточної роботи сесії. 5. Різне. На сесію запрошуються депутати всіх рівнів, які проживають на території міста, керівники підприємств, установ, організацій, представники засобів масової інформації. Алла КВАЧ, міський голова
29 вересня буде проводитись «гаряча» телефонна лінія з Віктором Йосиповичем Бачинським – заступником начальника – начальником бюджетного відділу фінансового управління Заліщицької районної державної адміністрації. Телефонуйте за номером: 2-19-41 з 10 до 11 год.
u
УРОЖАЙ - 2017
У районі повністю завершили збирати ранні зернові та зернобобові культури (без гречки і кукурудзи). На площі 7272 га намолочено 40732 тонни збіжжя і продемонстровано урожайність з кожного гектара 55,8 цнт, що більше до минулого року на 3,5 цнт. За результатами нинішніх жнив зафіксовано найвищу врожайність 61 цнт з гектара – озимої пшениці та ячменю.
Скориставшись підсумковою інформацією щодо жнивної кампанії, яку надав заввідділом агропромислового розвитку РДА Іван Тимчук, стало відомо, що 22 звітуючими господарствами площа під озиму пшеницю становила 4729 га, і намолочено з неї 28840 тонн зерна, урожайність більша до минулого року на 8,9 тонн, а в порівнянні з середнім показником по області більше на 1,7 цнт. Значно менша площа була зайнята озимим ячменем – 125 гектарів, намо-
лочено 503 тонни збіжжя при урожайності 40,2 цнт, більше в порівнянні з минулим роком на 6,8 цнт, а з обласним показником менше на 13,5 цнт. Ярі культури також вродили непогано. Ячменю намолочено 3355 тонн із 674-гектарної площі – врожайність 49,5 цнт, менше на 9,1 цнт до минулого року. А пшениці із 394-гектарної площі намолочено 1486 тонн - по 37,7 цнт, в порівнянні з обласним показником менше на 10,8 цнт. Попри несприятливі погодні умови галузь в районі всетаки вийшла на непогані показники врожайності. Однак насторожує цифра – 60 гектарів посіяного жита, а намолочено його аж 300 тонн. Урожайність непогана – 50 цнт з гектара. Але площа під цією культурою надто незначна. Споконвіку ця культура була символом
життя і благополуччя. Високий попит на житнє борошно існує й зараз на вітчизняному ринку, але доводиться його завозити навіть з інших країн. І втрачається відомий постулат «Україна – житниця Європи». Бо валовий збір цієї культури за останні роки, як повідомляє держстатистика, впав удвічі, поступившись місцем більш рентабельним – соняшнику чи сої. Очевидно, ні наші аграрії, ані держава не зацікавлені в тому, аби в нас на столі був
щодня власне житній буханець, який надзвичайно сприятливий на людський організм, бо має загальнозміцнюючу дію і чудово позначається на функції кровотворення. Як же все-таки повернути жито на наші землі? Очевидно, шляхом упровадження предківської культури споживання продукції з жита, як важливого елементу здорового способу життя. І ми могли б сіяти цієї культури більше, навіть експортувати її і заробляти гроші. Ще менша площа була засіяна в районі вівсом – 23 гектари, намолочено 53 тонни, і врожайність лише 23 цнт, менша до минулого року у півтори рази. Горох зібрано на площі 1270 га, а це 6185 тонн при врожайності 48,7 цнт, більше від обласного показника на 7 цнт. Які прогнози із сівбою зернових культур в госпо-
дарствах району на наступний рік? Звичайно, наші господарства, такі як «Форватор», «Маяк», «Золота нива», «Добробут», «Перспектива», «Ель Гаучо» загалом планують вагомі посівні площі засіяти озимими зерновими – всього майже 4 тис.га, а це 52,3 відсотка до прогнозу на 2018 рік, більше від обласного показника на 6,4 відсотка. Але чомусь знову ж таки найбільше передбачено посіяти озимого ріпаку – 2,500 га. Уже зароблено насіння цієї культури в грунт на площі 2070 га, що 82,8 відсотка до прогнозу на наступний рік. Незабаром розпочнеться збір урожаю пізніх культур, зокрема кукурудзи на зерно, площі під якою 4642 га, сої – 5087 га і соняшнику – 6241,7 га, цукрових коренів значно менша площа до збирання – всього 324 га, картоплі – 15 га. Який продукт із перерахованих вище стратегічний в економічному сенсі? Якщо проаналізувати загальну посівну площу в господарствах, в кожного вона різна. Найбільша у ПП «Форватор» - 3424,5 га, озимим ріпаком тут уже засіяно 805 гектарів, у ТОВ «Маяк» - із 2124 га 200 займає ріпак, у «Золотій ниві» усього площа під зернові 870,7 га, ріпаку посіяно 60 га. Майже 5 тис.га становить посівна площа в «Ель Гаучо», озимий ріпак 800 гектарів. 210 гектарів із 680 засіяно ріпаком в «Добробуті». Включилися у посівну кампанію і фермерські господарства «Воля», «Надія», «Перспектива». Головне сьогодні – не виснажувати землі лише ріпаком, соняшником, соєю, які є рентабельними. Найбільший попит на зерновому ринку все-таки на пшеницю, жито А їх ще не сіяли в господарствах району. Тож напрошується висновок: увага хлібу – вимога дня. Ольга ЛИЧУК
СПОЖИВЧИЙ РИНОК
ростання цін продовжує шокувати навіть порівняно заможних, морально стійких українців. Хоча, кажуть, осінь «порадує» нас ще черговим стрибком тарифів та інфляцією. Здорожчає проїзд у транспорті, одяг і взуття, а найбільше – продукти харчування. Хоча й зараз ціни на них шалено піднялись. Зайшовши в м’ясний павільйон на Заліщицькому ринку, м’яса – досхочу, а покупців одиниці. І не дивно, адже кілограм свинини вже коштує 115 грн., а вирізка – ще більше. Чимало пенсіонерів давно вже не споживають ані свинини, а ні тим паче яловичини, задовольнялись переважно дешевшою курятиною. Аж днями вже зросли ціни й на це м’ясо. Суттєва
здорожчав ще так ураз. Зрозуміло, що в несприятливі погодні умови виростити із зернятка здорові смачні плоди було нелегко. Адже пам’ятаємо і посуху, і сонце-паління і все це далося взнаки господарям. Але сьогодні ціни на овочі сягнули справді європейських. Район зібрав непоганий врожай збіжжя. Пшениця видала з гектара
на продовольчі товари і послуги на ринках». Офіційно держава повідомила: головна мета змін – потреба зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції у сфері ціноутворення. Насправді, до кінця року виробники-продавці можуть вивезти більшу частину продукції на експорт, якщо
різниця з попередніми. І сьогодні не кожен на свою пенсію чи навіть і зарплату може задовольнитися шматочком грудки з курятини. Вона вже близько 100 грн. коштує. Що ж стало першопричиною такого різкого підвищення цін? Продавці-виробники прирівнюють вирощене до курсу євро. Парадокс. Адже
більше як 60 цнт. Звичайно, це не рекордний намолот, але проаналізуймо ціни на хліб. Якось придбала половинку подового хліба і заплатила аж 14,50 грн., а якість його невисока. Несмачний, кришиться, пригорілий. Посередникам у продовольчому ланцюжку просто невигідно залишати зернові в країні. А з цього випливає, що ціни тільки підвищуватимуться – на борошно, а
зарплати в нас у гривнях, а не в євро. І вони таки мізерні в порівнянні з тим, що заробляють в сусідніх країнах. Але кожен цінує свою працю. А однією з вагомих причин стрімкого здорожчання, на думку експертів, є монополізований ринок курятини в Україні. Виробники нарікають, що подорожчали корми, електрика, зарплату вищу треба платити. Однак замовчують те, що, експортуючи м’ясо птиці за кордон, в ціні воно значно вище. І цьогоріч його вивезли з України вже на 45 відсотків більше, ніж торік. Отже, невигідно годувати своїх громадян дешевим м’ясом курятини. Бо закордонні корпорації платять за цей продукт світові ціни. Це щодо курятини. Не відстають і виробники та продавці свинини. Головною проблемою свинарів стала регіональна епідемія африканської чуми і збільшення експорту української свинини. М’ясо в ціні зросло на третину. Тому й зниження її, мабуть, очікувати не варто. Мало того, дорожчає вже й городина, яку теж прив’язують до вартості євро. Скажімо, в такий благодатний період дорожчими стали огірки, капуста, баклажани, перець, ротунда. У нашому благодатному краї борщовий набір
відповідно й на продукт з нього. А кожна людина мусить купити хліб, бо це - найголовніший продукти харчування. Окрема тема, яка заслуговує чи не найбільш актуальної уваги – це подорожчання молочної продукції. На ринку збирана сметана 5560 грн. за літр. Молоко (1,5 л) – 20 грн., а сир (0,5 л) – 30 грн. Одні стверджують, що зросли закупівельні ціни на сировину, але виробники молока, які продають його на завод, не отримують стільки грошей, скільки диктують за нього на ринку. А переробні заводи, за інформацією експертів, за 7 місяців встигли заробити на експорті молочних продуктів на 70 відсотків більше, ніж торік. Це означає, що наші молокопереробні заводи вже знайшли ринки збуту за межами України. Тільки масло стало дорожчим на 40 відсотків. Через відкритість ринків до кінця 2017 року в українських магазинах і на базарах ціни зрівняються з європейськими. Постачальникам просто невигідно продавати товар всередині країни, якщо за кордоном його можна продати дорожче. Раніше цим процесом керувала держава, але з 1 липня набрав чинності Закон «Про скасування державного цінового регулювання
українці відмовляються платити за неї європейську ціну. Нікому з них не вигідне державне регулювання. А наші громадяни - споживачі залишаються наодинці зі своїми проблемами – високими тарифами, цінами і копійчаними зарплатами і пенсіями. Олігархи завойовують світові ринки, а держава просто умиває руки. Днями Рада ЄС прийняла ряд тимчасових автономних торгових заходів на користь українців. Вони набрали чинності у вересні і застосовуються протягом трьох років. Так що українські виробники, які втратили російські ринки, впевнено займуть свою нішу в світі, а наші громадяни, які працюють в них, здають їм в оренду землю, практично й надалі залишаються бідними. Уряд лише пообіцяв підвищення пенсій, невідомо на скільки гривень вона збільшиться в кожної конкретної людини, а ціни так виросли. Бадьорим рапортам про піднесення зарплати теж важко повірити. Дефіцит, здорожання і різниця між бідними і олігархами – це прірва. Уряд і влада зробили сильне добро для олігархів, а простий люд – на межі виживання. А кожному треба не тільки харчуватися, а й комунальні послуги заплатити, які, мов на дріжджах ростуть, дітей навчати, медикаменти придбати – без цього в наш час аж ніяк не проживеш. Як розподілити мізерні заробітки на всі життєві потреби? …Минулої суботи знову навідалась на ринок і була не менш стривожена: ціни нестримно повзуть вгору. А чому? Напрошується логічний висновок: держава підняла шлагбаум для збуту продукції виробникам за кордоном по тамтешніх високих європейських цінах, а залишила українських споживачів хліба, молока, м’яса і т.д. напризволяще з мізерними соціальними прибутками: зарплатами і пенсіями. За кордоном зарплата пересічних громадян сягає 710 тис. євро, а в нас навіть у гривнях цього немає. Куди ж такими шляхами та економічними методами дійдемо? Ольга ЛИЧУК
З
№ 69-70 (8605) u
3 u
ПОСТАТІ
історії нашої держави є імена людей, які зробили помітний внесок у розвиток її культури та мистецтва. Однією з таких особистостей був Михайло Іванович Гайворонський - видатний композитор і диригент, громадсько-політичний діяч. У Заліщицькому РАЦСі
У 1923 році наш земляк виїхав до США. В Нью-Йорку Михайло організував хор і оркестр. Саме завдяки його старанням, українська пісня широко популяризувалася серед англомовних слухачів. За кордоном, Гайворонський активно працює над обробкою українських народних пісень. З початком Другої світової війни стає неможливим листування Михайла з рід-
В
(ДО 125-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИХАЙЛА ГАЙВОРОНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА, ПОЕТА І ДИРИГЕНТА) зберігається стара церковна метрикальна книга. 18 вересня 1892 року записано, що 15 вересня цього ж року народився Михайло Гавронський (Гайворонський). Сім'я їхня жила дуже бідно. Мешкали вони неподалік місцевої церкви, в старенькій хатині разом із сім'єю паламаря (тепер на цьому місці її немає). Дитячі роки життя композитора були наповнені музичними враженнями. Мати Михайла - Марія Василівна - гарно співала, була сестрицею в церкві, батько - Іван Олексійович - любив грати на сопілці. Михайлові батьки були люди набожні і в такому ж руслі виховували своїх дітей. Хоча обоє були незаможними, передусім дбали про освіту синів. Любов до пісні, яка була притаманна Івану Олексійовичу та Марії Василівні, передалася Михайлові. Його першим музичним інструментом були цимбали, згодом навчився грати на скрипці, сопілці та інших духових інструментах: кларнеті, трубі і тромбоні. У Заліщиках Ми-
u
хайло Гайворонський закінчив 7 класів народної школи, а потім продовжив навчання в Заліщицькій учительській семінарії. Навчаючись тут, йому довелося зіштовхнутися із польським шовінізмом, тому згодом, використав першу можливість, щоб замінити польське звучання свого прізвища Гавронський - українським Гайворонський. Закінчивши учительську семінарію в Заліщиках, у 1912 році Михайло Гайворонський продовжує навчання у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка, де студіює скрипкову гру і теоретичні предмети. З початком I світової війни та з утворенням легіону добровольців під назвою «Українські січові стрільці» композитор стає активним його учасником, будучи вояком у складі сотні В.Дідушка. Під час війни Михайло Гайворонський був візитатором українських військових оркестрів у Західній Україні, а згодом - головним капельмейстером військ Української Народної Республіки.
ним краєм. У 1954 році дружина Гайворонського, лікарка Ніля Пелехович повідомила друзів композитора на Україні, що Михайло помер 11 вересня 1949 року і похований у Нью-Йорку. Заліщани шанують і пам'ятають свого земляка. У Заліщиках 13 вересня 1992 року був відкритий пам’ятник М. Гайворонському (робота скульптора Миколи Невеселого). У 1991 році вулиця Дзержинського в місті перейменована на Гайворонського. У краєзнавчому музеї зберігаються 14 музичних листівок з композиціями Гайворонського на народні пісні Поділля, Полісся, Гуцульщини, Лемківщини, Закарпаття. Завдяки багатій творчій спадщині нашого земляка, українську пісню можна почути не лише в Україні, а й за кордоном - у далеких США та Канаді.
ВІДЛУННЯ ПОДІЇ
книгозбірнях Заліщицької районної бібліотечної системи проводяться заходи, присвячені 150-річчю від дня народження Осипа Маковея. 22 серпня у центральній районній бібліотеці відбулася урочиста академія: «Живучий між людей, бо словом переміг». Ведуча заходу – директор районної централізованої бібліотечної системи Ольга Тракало - розповіла про основні віхи із біографії письменника, педагога, директора Заліщицької семінарії, коментувала підбірку фотослайдів, які демонструвались у читальній залі і наочно доповнювали її виступ. Ольга Йосипівна
У
зачитала текст листа Володимира Дацка, головного редактора газети «Яворівщина», члена НСЖ України, який наповнений щирими словами, що мають єднати нас під час вшанування видатної людини – Осипа Маковея: «З берегів невеличкої річки Шкло в Яворові,
Маковея рідним. Про його педагогічну і громадську діяльність у Заліщиках читаємо в книзі Василя Вериги «Там, де Дністер круто в’ється», де поміщено багато спогадів , розповідей про Осипа Маковея. Учениця гімназії Юлія Смеречанська зачитала
чості (керівник Олександра Іліщук). Учасником академії був Микола Горбаль (на світлині вгорі) – письменник, правозахисник, громадський діяч, член Міжнародного літературного об’єднання ПЕНклуб, лауреат премії імені Василя Стуса, який у своє-
поблизу якої народився майбутній письменник, через Львівщину і Тернопілля, до берегів Дністровського каньйону, надсилаю велику хвилю щирого привіту усім вам, хто береже пам’ять про нашого земляка. Осип Маковей прийшов на світ, як сам писав, в «маленькій хаті, як коробка, загата з листя під вікном» та, помандрувавши світами (Львів, Чернівці, Відень), його життєвий човен причалив у Заліщиках, де прості люди оточили турботою та увагою. Побувавши з дружиною у вашому місті на урочистостях з нагоди 140-річчя Осипа Степановича, і у травні ц.р. відвідуючи Заліщики у складі яворівської делегації, ми з приємністю відчули, що й тепер ім’я Маковея – на почесному місці, у пошані та народній любові. Ці невимовні почуття не просто поєднують нас, яворівців, і жителів Заліщиків, а пов’язують родинними узами. Це саме Осип Маковей нас поріднив. Яворів урочисто відзначив 150-річчя свого знаменитого краянина. Бажаю учасникам ювілейної академії плідної праці, ще глибшого пізнання нашого земляка, твори якого і сьогодні потрібні, бо актуальні. Як і Маковей, маю велику віру і надію, що Кров пролита не пропаде, зродить нива – Буде, буде Україна ще щаслива». Місто наше стало для
окремі сторінки з цієї книги, зі спогадами семінаристів, колишніх жителів Заліщик і нашого краю про Осипа Маковея. Михайло Сопилюк – історик, дослідник, краєзнавець, заступник директора Заліщицькго агроколеджу ім. Є. Храпливого, автор книг про Заліщики і наш край - у своєму виступі поділився власними дослідженнями і описаними прикладами з життя і праці Осипа Маковея в Заліщиках у книгах «Заліщики: роки, події, люди». Твори О.Маковея «Ми – гайдамаки», «Хрест», «Брати», «Де ж то господар подівся з хати», «Сон», «Брати», «В дорогу, в дорогу іду, моя доле» декламували юні читці: Василь Сопівник, Андрій Сендзюк, Юрій Візор, Андріана Ільків, Тетяна Пацарина, Світлана Буряк, Юлія Смеричанська, яких підготували до виступів вчителі Любомир Кондуб і Наталія Пацарина. Осип Степанович Маковей – автор багатьох творів, частина з яких стала піснями в народі. Його вірші «Сон», «Ми – гайдамаки», «Там, за лісом», «Марш заліщицької молоді» покладені на музику місцевими композиторами. Пісня «Там, за лісом» прозвучала у виконанні тріо в складі Олени Сороки, Дарії Савків, Ганни Навізівської, а «Марш заліщицької молоді» виконали учні Заліщицької школи імені О. Маковея, гуртківці районного будинку дитячої та юнацької твор-
му виступі говорив про величну постать Маковея, письменника і борця за мирну, багату і щасливу Україну, а також щиро дякував організаторам літературного дійства. Уродженець Товстого Володимир Барна – поет, журналіст, публіцист, літературознавець і перекладач, член Національних спілок письменників і журналістів України, дипломант обласної премії імені Володимира Вихруща - також прибув до Заліщик, щоби вшанувати українського письменника Осипа Маковея. Він висловив думку про потребу проведення у вересні та жовтні цього року в навчальних закладах, установах і підприємствах міста та району заходів літературного фестивалю «Дністрове перевесло», присвячених Осипу Маковею. Зі словами вдячності організаторам і учасникам академії з нагоди 150-річчя від дня народження Осипа Маковею виступили Роман Краснюк, перший заступник голови РДА, та міський голова Заліщик Алла Квач. Завершилась урочиста академія спільним виконанням Державного Гімну України. Учасники ювілейного заходу побували на міському кладовищі, де вклонились і поклали вінок та букети з живих осінніх квітів на могилу Осипа Маковея.
Віталій КАСПРУК, директор Заліщицького районного краєзнавчого музею
ІЗ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ
Нещодавно до Нирківської бібліотеки-філії завітали члени організації «Інша освіта». За формою – це громадська організація, яка працює над альтернативними освітніми розробками та займається менеджментом якості неформальної освіти. Наші гості розповіли про свою програму: «Майстерня сільських ініціатив», мета якої - підтримка молодіжних ініціатив, спрямованих на соціальний, культурний, освітній розвиток села, розширення мережі, нових форм навчання для сільської молоді і розвиток волонтерства на селі. Учасники організації зна-
йомились з діяльністю Нирківської сільської бібліотеки, їх зацікавили краєзнавчі матеріали, друковані видання. Завідувач бібліотекою розповіла про маловідомі краєзнавчі знахідки, які збирають і описують члени клубу за інтересом «Блакитні вітрила», що діє при бібліотеці. В «Іншій освіті» є молодь із різних міст і сіл України, а центральний офіс знаходиться у Києві. Гостями бібліотеки в той день була молодь із Києва, Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Харкова, Краматорська, Кременчука, Дніпра та інших міст. Читачам бібліотеки орга-
нізація «Інша освіта» залишила в дарунок 34 книги, серед них - сучасні видання братів Дяченків, Лесі Українки «Незабутні шедеври» (поезія, драматургія), «Історія Незалежної України» братів Капранових, «Маруся» Василя Шкляра, сучасні романи. Ініціатором заходу був Василь Кулевчук. Серед гостей завітала і уродженка села Нирків Марія Безушко. Наші гості пообіцяли, що і надалі будуть підтримувати зв'язок із Нирківською бібліотекою. Любов КАЗЮК, завідувач Нирківської бібліотеки-філії
Лілія БУРДЕЙНАДОМАРАД, світлини автора
№ 69-70 (8605)
4 НАША ІСТОРІЯ: ДО 75-РІЧЧЯ УПА
u
Надворі по-літньому ще спекотно. Сонце ніби розгнівалось на землю, що пече так немилосердно. Але всетаки земля прекрасна. Такою ж востаннє бачила її безстрашна повстанка із Садок Юстина Грицик на псевдо «Тирса». Доля цієї мужньої жінки виявилась трагічною. Коли почали на наших землях організовуватись загони УПА, до повстанців приєднувалися патріотично налаштовані люди. Так було з родиною Грициків, в якій виховувалось п’ятеро дітей. І всі, крім наймолодшого Семена, влились в ряди повстанців. Згодом і Семен, будучи 14-літнім юнаком, уже виконував доручення зв’язкового. Катерина, Василь Грицики були серед повстанців. А Юстина вже була заміжньою і в неї підростала трирічна донечка Марійка. Нелегко було молодій матері зважитись на такий крок: Юстина залишає маленьку донечку на свою неньку, а сама приєднується до повстанців. Коли, бува, хтось старався її зупинити, мовляв, у тебе дитина, вона відповідала: «Якраз тому я йду в УПА, бо хочу, щоб моя донечка жила краще, як я». Ця смілива жінка не раз дивилася смерті у вічі. Але зла доля не обминула її якраз влітку 1952 року. Голова братства ОУНУПА світлої пам’яті Михайло
u
Білавчук, у 2006 році був на перепохованні вояків УПА в Садках, він відвідав музей Катерини Грицик і її бойових побратимів. Власне тоді Михайло Іванович розповів мені про смерть Юстини Грицик. Йшов 1952 рік. Одна за одною падали останні криївки повстанців, у яких гинули, але не здавались ворогу, наші вояки. Ті, хто залишався живим, переховувались щоразу в іншому місці. Юстина Грицик і ще один повстанець родом із Торського подались у село Гиньківці, до сім’ї Хандіїв. Ця родина допомагала повстанцям. Раптом із Ворвулинець приїхали енкаведисти. Степанія Федорак, сусідка Хандіїв, прала на річці білизну, коли до неї прибігла її близька подруга і розповіла про візит непрошених гостей. Степанія швиденько зібрала білизну і побігла до села, щоб попередити про це Хандіїв і повстанців. Однак запізнилася буквально на 10 хвилин. Коли добігла до садиби
u
Хандіїв, то побачила, що їхня хата вже палала. Енкаведисти оточили подвір’я. Повстанці вибігли з хати, рятуючись від вогню, але на подвір’ї їх чекали енкаведистські кулі. Так загинула безстрашна повстанка із Садок, станична УПА Юстина Грицик та боєць УПА із Торського, ім’я якого невідоме. Сім’ю Хандіїв за допомогу «ворогам народу» було вивезено в Сибір. Не стало Юстини Грицик якраз 65 років тому. Вона загинула за кращу долю України, своєї донечки, внуків, правнуків і всіх нас, разом узятих. Дочка Юстини Марійка зараз поважного віку. Вона – мати двох синів і дочки, бабуся 5 онуків, прабабуся 3 правнуків. Марія Григорівна Свинарчин-Рудик не пам’ятає своєї мами в обличчя, не могла вона і промовити таке жадане слово «мама». Але пам’ять живе про найріднішу людину в її серці. Знають про подвиг бабусі і прабабусі онуки Юстини, хоч бачили її лише на фотографії. Живе пам’ять про цю мужню жінку і в серцях односельців, адже герої не вмирають. Ганна РИБЦУНИК, член НСЖУ, керівник музею повстанської слави імені К.Грицик та її бойових побратимів
ВІСТІ НПП “ДНІСТРОВСЬКИЙ КАНЬЙОН”
Нещодавно до Національного природного парку «Дністровський каньйон» завітали науковці м. Львова та м. Вроцлав (Польща). Наукові кола Львова представляв Андрій Прокопів, директор Ботанічного саду Львівського національного університету, доцент кафедри ботаніки ЛНУ, а м. Вроцлава - професор звичайний Алісія Кухарська з кафедри технології плодів та овочів і
рослинної нутрицевтики Університету Природничого у м.Вроцлаві та професор звичайний Едита КощеваСуслов з кафедри хімії Університету Природничого. Їх увага була спрямована на дикі форми дерену (кизилу), які зустрічаються в стінках Дністровського каньйону. Зібрані зразки будуть використані для подальшої селекції цієї рослини зі смачними та цілющими плодами.
Допомагали науковцям в роботі працівники Парку. Цей візит став ще одним підтвердженням унікальності рослинного світу Придністер’я та його значення для виведення нових сортів культурних рослин. Аркадій СІДОРОВ, начальник відділу екологічної освіти НПП «Дністровський каньйон»
Відділ культури, національностей та релігій Заліщицької райдержадміністрації, працівники культури району щиро вітають з 65-річчям від дня народження ВАСИЛЯ ПЕТРОВИЧА МАШЕРУ. Шановний ювіляре, усе свідоме життя Ви присвятили служінню людям, зміцненню та збагаченню культури нашого краю, розвитку місцевого самоврядуваня. За Вашими плечима великий досвід, активна життєва позиція. Ви знана людина у районі та поза його межами. У цей благословенний день зичимо Вам міцного здоров’я, щастя, родинного благополуччя і достатку. Нехай тепло та затишок родинної оселі надійно захищають Вас від життєвих негараздів, нехай на Вас чекає ще багато років, наповнених земними радощами і щирими посмішками онуків. Хай мудрість літ не стане тягарем, нехай душі не вигасне зірниця, хай повниться до краю день за днем добра і щастя золота криниця.
СПОРТ
У нашому мальовничому селі, на місцевому стадіоні відбувся юнацький турнір з футболу «Кубок Серету», присвячений Дню незалежності України. В ньому взяли участь команди сіл Лисівці, Ворвулинці, Шершенівка Борщівського району та господарі поля. Ініціатором та організатором цього футбольного свята виступив тренер юнацької команди села Шипівці – Юрій Демків. На турнір були запрошені судді з Чортківського району та голова федерації футболу в Заліщицькому районі Василь Лопушняк. Відкривали турнір команди села Ворвулинці та господарі поля. Матч завершився з рахунком 2:1 на користь гостей. В другому матчі грали команди Лисівців та Шершенівки. З рахунком 5:0 – перемогли гравці Лисівців. За ІІІ місце змагалися Шершенівка та Шипівці. З рахунком 3:1 перемогу здобули господарі поля. У фіналі зіграли Лисівці-Ворвулинці. Матч закінчився з рахунком 1:1. Але в післяматчевих пенальті перемогу виборола команда села Ворвулинці. По завершенні турніру В.Ф.Лопушняк урочисто
нагородив гравців медалями. «Кубок Серету», який отримала команда с.Ворвулинці. Від федерації футболу Василь Федорович
кожній команді подарував футбольний м’яч. Також суддями були відзначені гравці, які отримали нагороди в номінаціях: - кращий півзахисник – Ростилав Рудий, Шершенівка; - наймолодший гравець – Дмитро Золотий, Шипівці; - кращий захисник – Володимир Кліщ, Лисівці; - кращий бомбардир – Степан Галущак, Лисівці;
- кращий нападник – Володимир Лібер, Шипівці; - кращий воротар – Андрій Перепічка, Ворвулинці. Вболівальниками турніру був визнаний найактивніший гравець Іван Слободян (Шипівці). Спонсорами футбольного турніру були: депутат районної ради від нашого села Іван Петрович Дрозд та керівник місцевого підприємства Дмитро Петрович Золотий. Завдяки їх допомозі всі учасники турніру та запрошені й гості смакували апетитним шашликом та печеною картоплею. До приготування святкового столу приєдналися батьки місцевих гравців та активісти села. Свої кулінарні здібності показали Степан Золотий, Іван Мишкун та Петро Золотий. Особлива подяка тренеру юнацької команди із Шипівців Юрію Демківу. Завдяки його праці та наполегливості цей вид спорту буде розвиватися й надалі. Лілія ЗОЛОТА, сільський голова Шипівців На фото у центрі: кращий нападачий турніру Володимир Лібер.
Напередодні нового навчального року до мене завітали учні 11 класу, щоб запросити на перший дзвоник. Як приємно, що не забули про мене. Я їм щиро подякувала, але прийти не змогла через хворобу і вік. Але на цьому не закінчилось. 1 вересня, після святкової лінійки, до мене завітали ці сам дівчатка і поздоровили мене з 1 вереснем, даруючи чудесні троянди. Були вони у вишиванках і віночки на голові. Із сльозами на очах я подякувала їм і згадала, як 1 вересня поспішала до школи на перший дзвоник, щоб зустрітися із своїми вихованцями, поділитися враженнями про їх літній відпочинок. Крім мене, вони завітали до колег-пенсіонерів Ярослави Вагалюк, подружжя Мандибурів, Івана Ковальова, які по віку і хворобі не могли прибути на це чудове шкільне свято. Щиро дякую педколективу і учням за таку повагу до своїх учителів. Бажаю колегам, які працюють, плідної роботи, а вихованцям – успішного навчання. З повагою до вас – Марія ДЕЙКАЛО
Цими чудовими днями свій козацький 60-річний ювілей відзначає ДЕЙКАЛО Ігор Михайлович. ШАНОВНИЙ ЮВІЛЯРЕ! Свій ювілей Ви зустрічаєте в розквіті творчих сил, збагачені життєвим досвідом. Сумлінною довгорічною працею, доброзичливими стосунками з людьми, ви заслужили глибоку повагу, зарекомендували себе як добрий організатор, справедливий і чуйний керівник. Нехай Ваша життєва дорога в’ється по висхідній, винагороджує міцним здоров’ям, особистим щастям, злагодою та чудовим настроєм, родинним затишком та сімейним добробутом. Нехай завжди Вас супроводжує вдача, постійно зігріває тепло людської вдячності, а будні і свята наповнюються радістю, світлом та любов’ю рідних і близьких. Вічної молодості Вашій душі та доброти серцю, здійснення всіх Ваших планів та сподівань! Хай сили помножаться втричі, здоров’я прибуде, як чиста роса, Складаєм подяку, бо Ви того варті, нехай переможе молитва й краса. Хай доля шле добро і щастя, міцне здоров’я, море благ земних, А щедрі дні, мов рушники квітчасті, нехай ще довго стеляться до ніг. З найкращими побажаннями працівники відділу організаційної роботи, інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю апарату Заліщицької РДА
№ 69-70 (8605) u
5
У НЕДІЛЮ - ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ЛІСУ
агато хто думає, що ростити й висаджувати ліси легко. Кинув сіянець на самоплив – він сам і виросте. Це велика помилка, оскільки лісовирощування потребує відповідального підходу. Якщо випадає хоч одна ланка зі складного технологічного процесу, починаючи із заготівлі насіння, підготовки грунту і до викопування матеріалу – результат буде іншим. Власне, із таких чисто професійних і людських
сьогоднішній день їхнього лісництва, про успіхи і проблеми господарства розповів лісничий Олександр Богданович Навізівський. Але поскільки вони йдуть в одній супрязі, а Олександру Богдановичу довелось бути в той день на виробничій нараді в Чорткові, тому я залюбки поспілкувалась із гостею, яка вже працює в лісовій галузі більш як 36 років. Марія Михайлівна визнана ветераном лісогосподарської праці. - Як Ви йшли до своєї професії? – запитала у співбесідниці. - Після школи мріяла про медицину, але не
зізнань почалась розмова із помічником лісничого Залішицького лісництва Марією Баб’як напередодні професійного свята – Дня працівників лісу. Марія Михайлівна, завітавши до редакції, дуже хотіла, щоб про
вдалося туди вступити і якось спонтанно виник задум вступити до Кременецького лісотехнічного технікуму, а після його закінчення – й до Львівського інституту. Згідно направлення три роки відпрацювала у Жовкві на
Б
u
Львівщині, а тоді приїхала в Заліщицьке лісництво. Наскрізною ниткою в ході нашої розмови проходили спогади минулого й аналіз справ у лісовій галузі нині, подальша перспектива лісового сектора на прикладі власному. - Родом я з Козівського району, лісів у нас, на жаль, не було. Але професію свою полюбила і вважаю, що в житті це так важливо – ставитися до роботи із любов’ю і знанням справи. Я здружилась і поріднилась з людьми, які в нас працюють. Лісгосп збудував мені в лісі будинок, тут осіла й моя сім’я – син Віталій також працює в лісництві єгером, хоча закінчив Заліщицький коледж, а опісля – магістратуру Національного аграрного університету. - Розкажіть, будь ласка, детальніше про лісництво. - Воно займає площу у 2144 гектари і входять сюди ліси Добрівлян, Бедриківців, Дуплиськ, Дзвиняча і Блищанки. Раніше лісництво охоплювало більшу площу – 4200 гектарів. Бо долучались ліси Новосілки, БільчеЗолотого, Голіград і Мишкова. Однак декілька років тому утворилось Б і л ьч е - З ол оте ц ь к е
лісництво, куди й ввійшли лісові угіддя зазначених вище сіл. - Чим славиться Ваше господарство, які лісові ресурси демонструєте? - У нашому лісництві переважають дубові і грабові насадження. А з фауни водяться кози, зайці, лисиці, кабани, яких треба годувати. Тому ми заготовляємо сіно, кормові віники. На наші угіддя полюють мисливці-любителі. У Більче-Золотому є вольєр, там вирощують диких кабанів, годують їх, завозять пшеницю, кукурудзу, воду. У нас вольєрів немає. - Але мисливці, очевидно, не перевелися? - У моєму розумінні справжній мисливець – це найчастіше добра, розумна, щира людина, яка любить природу, бережливо ставиться до всього сущого і знає ціну життя краще, ніж пересічний обиватель. Повинна виховуватись культура полювання, мисливські традиції. Громадська думка про мисливців бажає бути кращою. Я переконана, що справжні мисливці – це все-таки повинні бути кращі люди, які володіють екологічними знаннями і ніколи не завдадуть шкоди природі. - Маріє Михайлівно, як оновлюються лісові
угіддя. Адже через певний проміжок часу одні дерева потрібно вирубувати, інші – насаджувати… - Щороку практикуємо так звані планові рубки. А натомість садимо лісові культури – саджанці. Збираємо жолуді, висіваємо їх в розсадники і вирощуємо сіянці дуба для посадки лісових культур. Цьогоріч ми посадили 11,6 га. А 80,9 га маємо незімкнених лісових культур, за якими проводимо догляд. Можуть бути однорічні і дворічні сіяні саджанці. А щоб дерево було 5-6 м висоти, потрібно його ростити 20 років, а то й
робота корисна і потрібна людям. А ще знаєте, що найбільше радує в цьому колективі – наші ініціативні спеціалісти і просто добропорядні люди. Серед таких ветерани лісового господарства Михайло Дорош – лісоруб, який був майстром лісу, Михайло Войцеховський, Степан Гулько – майстри лісу. Їхній трудовий стаж у лісовому господарстві – більш як по 20 років. І вже 17 років керує Заліщицьким лісництвом Олександр Богданович Навізівський. Він – лісничий. Вся ця команда людей віддано служить справі для благополуччя лісового
більше. - Чи є в лісництві вашому столітні дуби? - Звичайно є. Вікові дерева ми рубаємо, щоб з користю використати деревину, адже давні дерева мають властивість підгнивати. Тож, вирубуванням займається Львівська лісопорядча партія, яка раз на 10 років визначає рубки дерев. - Куди відправляєте матеріал? - В переважній більшості веземо в Озеряни на лісосклад, а звідти – на реалізацію чи переробку, частину продаємо бажаючим на дрова. - Що для Вашого колективу є стимулом в роботі? - Відколи директором Чортківського лісового господарства працює Василь Йосипович Фреяк – ми його знаємо як людину успішну, турботливу, господарську, бо він у нас працював 15 років, то значно покращилося й фінансове становище лісгоспу. Ми придбали нову техніку – трактори, машини, бензопили, мотокоси. Є в наявності й засоби для виробництва – пальне, запчастини. А найголовніше – підвищилась заробітна плата, є преміальні. Справжнім щастям для кожного із 14 працівників – на моє переконання – є розуміння того, що його
господарства. Той дух цікавих ідей, починань, які започаткував у нас Василь Йосипович Фреяк, натхненно продовжує нинішній керівник Олександр Богданович, який вкладає душу в народження кожного сіянця. Його не може не хвилювати доля кожного вирощеного деревця. Він, той дух, зберігся з тих часів і досі відгукується добром і вдячністю. - Сьогоднішній день підприємства. Чим позначений він? Ми вирощуємо туї, самшит, ялинки, ялівець, продаємо населенню – хто бажає. Цьогоріч ми виготовили теплицю і займаємось зеленим живцюванням – маємо посадковий матеріал. Приблизно 2 тис. кущів уже продали. До нас звертаються сільські очільники Торського, Угриньковець, Товстого, щоб посадити гарні кущі біля пам’ятних місць. Добрі справи, які людина встигла зробити за життя, залишаються в пам’яті наступних поколінь. І не обов’язково досягати найвищих вершин. Достатньо жити з гідністю і для людей. - Дякую за цікаву розмову. Інтерв’ю записала Ольга ЛИЧУК
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Затверджено Типове положення про центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 1 вересня 2016р. Зазначений нормативноправовий акт є підставою для практичного запровадження моделі комплексної реабілітації (абілітації) осіб з інвалідністю та / або дітей віком до двох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, зокрема на базі діючих державних реабілітаційних установ, підпорядкованих Мінсоцполітики, а також комунальних реабілітаційних установ (на рівні області, району, міста, об’єднаної територіальної громади). У зв’язку з цим Мінсоцполітики нещодавно ініційовано деякі зміни щодо подальшої діяльності реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю (державної форми власності) в частині впровадження та реалізації практики надання послуг з комплексної реабілітації, що полягають у перейменуванні нижченаведених установ та затвердженні нових поло-
ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ, ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ жень. На сьогодні установи мають такі найменування: Державна реабілітаційна установа «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Мрія» замість Державного комплексу соціальної реабілітації дітейінвалідів (м.Миколаїв); Державна реабілітаційна установа «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Пролісок» замість Волинського центру соціальної реабілітації дітейінвалідів; Державна реабілітаційна установа «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Промінь» замість Вінницького центру соціальної реабілітації дітейінвалідів «Промінь»; Державна реабілітаційна установа «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Галичина» замість Львівського міжрегіонального центру соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідів; Державна реабілітаційна установа «Всеукраїнський
центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю» замість Всеукраїнського центру професійної реабілітації інвалідів (с.Лютіж); Державна реабілітаційна установа «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Донбас» замість Донецького міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів; Державна реабілітаційна установа «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Поділля» замість Вінницького міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідв «Поділля» Відповідно до законодавства послуги з реабілітації (абілітації) надаються на безоплатній основі особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, дітям віком до двох років (включно), які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, з усіх регіонів України. Вирішення організаційних питань щодо направлення та зарахування отримувачів до центрів комплексної реа-
білітації має здійснюватись в рамках: порядку надання інвалідам, дітям - інвалідам і дітям віком до двох років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, реабілітаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №80 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.12. 2012 №921); наказу Мінсоцполітики від 28.07.2016 №825 «Про затвердження форм документів для отримання особами з інвалідністю та дітьми віком до двох років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності, реабілітаційних (абілітаційних) послуг у реабілітаційних установах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2016 за №1121/29251. І.БОГУЦЬКА, головний спеціаліст відділу з питань інвалідів, ветеранів війни та праці, координації надання соціальних послуг
17 вересня (неділя), 14:00 на «СВЯТО ФАЙНИХ МРІЙ» у с. Августівка Козівського району Тернопільської області Завітайте з родиною на незабутнє фестивальне дійство від Компанії «МРІЯ Агрохолдинг» – «СВЯТО ФАЙНИХ МРІЙ»! На вас чекають безкоштовне частування, ярмарок народних умільців та майстер-класи ремесел (гончарство, ковальство та ін.), виставка сільгосптехніки ідегустація малини. Для ваших діток «СВЯТО ФАЙНИХ МРІЙ» організовує веселі розваги – атракціони, конкурси, анімацію, а також зоокуточок і кінні прогулянки. Разом з дітьми-підлітками ви можете також відвідати спортивну зону зі скеледромом, фрізбі, стрільбою з лука. Протягом фестивалю діятиме пластовий наметовий табір із вечірніми пісенними ватрами, лицарською та авіаційною ділянкою. Окрім того, на святі від «МРІЇ» – гастрономічні конкурси, виступи місцевих фольклорних колективів та багато інших цікавинок! На завершення фестивалю «СВЯТО ФАЙНИХ МРІЙ»– запальний агро-рок-концерт від легендарного гурту LOS COLORADOS Місце проведення дійства – ягідний кооператив «Файна поляна», с. Августівка Козівського р-ну Тернопільської обл.
№ 69-70 (8605)
6 u
150 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ О.С.МАКОВЕЯ
Заліщанщині, мабуть. немає такої людини, котра б не чула про Осипа Степановича Маковея. Цей талановитий письменник, поет, громадсько-культурний діяч долучився до розвитку освіти та культури в нашому краї. У поетичному світі він з'являється у кінці 80-х рр.. XIX століття поряд з такими іменами, як Ольга Кобилянська та Леся Українка. Різностороння творчість Осипа Маковея зумовила його літературну різноманітність. Цінність його творів у тому, що в них він змальовує картини з життя і по-
На
викладачем української мови та літератури в учительській семінарії. Тут основним своїм завданням вважав виховати з учнів свідомих громадян із глибокими знаннями. Саме тому, відходячи від офіційної програми, часто вивчав на заняттях твори Ю. Федьковича, Т. Шевченка, І. Франка. Паралельно з викладацькою діяльністю у семінарії Осип Маковей видає збірку «Оповідання» у 1904 році, ще раніше виходить його праця «З історії нашої філології» (1903р.), а в 1905 р. - історичну повість «Ярошенко». З 1910 року працює в Львівській жіночій гімназії, проте зазнавши утисків зі сторони польських націона-
історико-краєзнавчого музею Володимира Палагнюка мали відкрити до 90 – річчя від дня народження Осипа Маковея, у серпневу неділю
u
НАША ІСТОРІЯ (Початок - номері за 8 вересня ц.р.)
– контролерами, Й. Шерр – бібліотекарем і М. Обервегер – економом.
Die Welt №43. October 27, 1899. Повідомлення Акційного Комітету Zaleszczyki. На генеральному зібранні «Сіон» до Акційного Комітету були обрані президентом п. Лінднер, віце-президентом п. Лаґштайн, касиром п. Харук, помічник касира п. Гольперн, контролером – Герінгер. Перекладачем на німецьку мову - Е. Глазар, перекладач гебрейської – Й.Боймер, економ - М.Обервегер,
Die Welt №15. April 10, 1903. Повідомлення. Zaleszczyki. 14 числа минулого місяця о 9 год. вечора спілка «Сіон» святкувала в готелі «С. Ляґштайн» Пурім. Привітальне слово мав президент Еліяс Глазар. Наступним промовцем був Арон Ляґштайн, який провів разючі паралелі між подіями Пурім, а також між Мордехай та Естером і Сіоністами. Якоб Шерр
бібліотекар - п. Вайсман. буту звичайних селян Буковини та Галичини. Народився Осип Степанович Маковей 23 серпня 1867 року в місті Яворові, що на Львівщині, у міщанській родині. Його батько займався рільництвом та кушнірством. У Яворові минає його дитинство, тут же він отримує початкову освіту. З 1879 – 1887 рр. продовжує навчання в Львівській українській гімназії. Тут Осип стає членом таємного гуртка «Згода», учасники якого, займалися читанням творів українських майстрів пера: Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Маркіяна Шашкевича. З 1887 по 1893 рр. він навчався на філологічному факультеті Львівського університету. Незважаючи на смерть батька в 1893 році Осип Маковей продовжив здобувати освіту. Його знайомство з Іваном Франком відіграло важливу роль в його подальшій творчості. Саме Каменяр допомагає Маковею з друком в газеті «Зоря» перекладу Овідія «Орфей та Еврідіка» і власної праці «Заказані яблука». З 1891-1892 рр. Осип Степанович працює помічником редактора газети «Діло», а в 1892-1895 рр. в газеті «Народний часопис», що була додатком урядової «Газети народової». У 1894 році працює в газеті «Зоря», де друкує свої сатиричні фейлетони та публіцистичні твори. У 1895-1897 рр. Осип Маковей стає редактором газети «Буковина». Завдяки його старанням зростає тираж видання, адже тут розповідалося про те, як важливо боротися за українську мову та культуру. З 1897-1899 рр. працює на посаді редактора журналу « Літературн о -науковий вісник», де розкривається як критик та літератор. Осип Маковей сприяв молодим письменникам Л. Мартовичу, В. Стефанику, О. Кобилянській. Після закінчення курсів слов'янської філології у Відні він їде в Чернівці, де працює
u
лістів переїжджає до Заліщиків у 1913 році. У нашому місті Осип Маковей працює на посаді директора учительської семінарії. Він зумів перевести заклад в інше приміщення, а також був організований інтернат для дітей незаможних батьків. Семінарія розмістилася в теперішньому готелі «Старі Заліщики». Тут же проживав і сам Маковей із сім'єю в західній частині будинку. Під час I світової війни його мобілізували на фронт. Там Осип Маковей працював військовим перекладачем, начальником поштової цензури, згодом в радіогрупі. На фронті він пише ряд поезій, в яких сумує над долею України: «Полетів би я на Україну», «Брати». Влітку 1918 року Осип Маковей повертається в Заліщики, де робить усе можливе, щоб відновити зруйноване приміщення семінарії. Патріотична діяльність його директора не подобалася польській владі, але місцева молодь його любила і поважала. Взимку 1921 року Маковея було заарештовано і відправлено в Чортківську тюрму. Проте під тиском громадськості та молоді польська влада звільняє Осипа Степановича. В Заліщиках він пише ряд нарисів та оповідань «Як Шевченко шукав роботи», «Криваве поле», «Примруженим оком» та інші. Заслуга Маковея в тому, що у важкі часи польського поневолення він зумів розвивати українську мову та літературу. 21 серпня 1925 року Осипа Степановича не стало. Отець Й. Фльорчук, парох церкви святої Покрови відправив поминальну панахиду на церковному подвір'ї. Поховали Осипа Маковея на заліщицькому кладовищі, а в 1957 році встановлено пам'ятник на його могилі. Цікавою була історія із відкриттям в місті бюста поету – робота скульптора Я. Крвавича. Його за повідомленням тодішнього директора Заліщицького
1957 року, але Рада Міністрів УРСР дозволила аж у 1967 році відкриття постаменту, котрий уже десятиліття стояв у Заліщиках. У 1968 році ім'я письменника присвоєно школі №1 міста Заліщики, в котрій діє літературномеморіальний музей, присвячений митцю (директор Петринка Л.Т.). На будинку, по вулиці Маковея 2, в якому з 1913 по 1925 рр. жив і працював О. Маковей, у 1967 році встановлено меморіальну дошку, а в 1987 році її замінено на барельєф. У 1990 році у видавництві «Дніпро» м.Києв вийшов двотомник праць письменника, котрий упорядкував О.В. Мишанич. Ця праця пропонує читачам твори Осипа Маковея в повному обсязі. Тут поціновувачі його творчості знайдуть не лише опубліковані твори, а й матеріали періодики та архівів митця. У I том увійшли такі цикли поезій, як: «Оклики», «Веснянки». 29 поезій надруковано в циклі «Пісні» і 8 «Пісні з поля». Тут також є дві поеми-елегії: «Терновий вінок» та «Ревун», повість «Залісся» в котрій розповідається про соціальні відносини на Гуцульщині. Історична повість «Ярошенко» дає змогу поринути у XVII століття, зокрема у 1621 рік – в час походу Петра Сагайдачного на Хотин. II том складається з оповідань, нарисів, фейлетонів, котрі поділяються на 5 розділів, виразним є антимілітаристське спрямування під назвою «Криваве поле». Вдячні нащадки пам'ятають Осипа Степановича Маковея. В Заліщицькому краєзнавчому музеї діє виставка, присвячена нашому поету, його ім'ям названо школу, є також одноіменна вулиця на його честь. Слово Маковея постійно звучить над Заліщицьким краєм. Віталій КАСПРУК, директор Заліщицького районного краєзнавчого музею
У ДЗЕРКАЛІ СТАТИСТИКИ
За даними Державної служби статистики України, індекс споживчих цін по Тернопільській області в серпні 2017 року по відношенню до липня 2017 року становив 100,2%, з початку року – 108,5%, по Україні – 99,9% та 108,1% відповідно. Головне управління статистики у Тернопільській області
Die Welt №18. Mai 2, 1902 Повідомлення: Австро-Угорщина. Zaleszczyki. Товариство «Сіон» зорганізувало в понеділок, 24 числа минулого місяця свято Пурім. На жаль, місцевий клуб товариства виявився замалим, щоби прийняти всіх гостей. Пан віце-президент А. Л. Ляґштайн наголосив у своїй привітальній промові на значенні свята. Пан Еліяс Глазар мав тенденційну (ідейно-емоційну) промову із закликами до присутніх залишатись вірними «Сіону». Був згаданий Аман сучасности: якого влучно охарактеризував у своїй промові пан Й. Нюренберґ. Кандидат юриспрунденції звернувся у своїй промові до гебрейських жінок і наголосив на тій великій місії, що від них очікується. На закінчення пан А. Ляґштайн поговорив про відродження гебрейського народу, а пан Д. Кратц запропонував заспівати гебрейські пісні. Die Welt №19. Mai 9. 1902. Повідомлення. Zaleszczyki. 19 квітня. Минулого року відбулося генеральне зібрання спілки «Сіон», на якому були обрані: президентом А. Ляґштайн, віце-президентом Е. Глазар, касиром Й.Шпігель, заступником Д. Кратц, секретарем місцевої мови Ф. Зайдман, секретарем івриту Г. Майман, Н. Вайсман і Е. Герінгер
К-ть
гаряче закликав вступати до «Сіону». Після цього відбувся концерт, зорганізований Грюбергом, під час якого лунали хвилюючі серце сіоніські пісні у виконанні Давіда Катца. Слова подяки на честь присутніх семінаристів мав Арон Лягштайн. Die Welt №8, Februar 20, 1914. Ґаліція (Галичина). Zaleszczyki. 3 лютого відбулося планове генеральне зібрання спілки «Сіон», на якому обирали членів Комітету. Головою обрано Зайде Розенблята. Die Welt #16. April 17, 1914 Австрія. Гебрейське спортивне товариство Ґаліції Zaleszczyki. Гебрейське студентство нашого містечка доклало всі сили, щоби заснувати академічне об’єднання «Кадіма». Хоч це вартувало виликих зусиль, все-таки вдалося втілити задумане в життя. Завданням об’єднання на сьогодні є досягнути консолідації в національній роботі. Die Welt №21. Mai 22, 1914. Ґаліція (Галичина). Тиждень Палестини. Zaleszczyki. 29 квітня місцеве гибрейсько-академічне об’єднання «Кадіма» зорганізувало публічне зібрання у великій божниці на якому пан д-р М. Ґайєр з Лемберґа (Львова) мав двогодинну агітаційну про-
Частка
Позичка
Ощадні Вклади
фонди
за 1905
69750.07
52686.07
3884.65
172.91
членів
Резервні
Прибуток
Броди
974
16920
Бурштин
240
8420
22277.00
14000.00
280.00
16.38
Коломия
1895
30880
142760.50
111680.09
16262.63
1355.55
Жешов
775
14220
67664.74
54169.87
4275.26
546.32
Самбор
870
10090
39908.80
14000.00
1707.81
241.24
Станіслав
820
14190
72189.88
59020.24
5125.99
100.49
Тарнов
643
12830
60817.41
49685.71
3394.10
667.37
Тернопіль
290
10940
40734.80
34000.00
584.25
-
Золочів
226
8910
27117.90
19000.00
450.13
-
Заліщики
416
10150
34310.40
22155.21
3953.83
690.27
6649
137550
577527.23
430397.19
39918.65
3790.53
Найпередовішими спілками є: Коломия, Станіслав, Тарнов (7 звітних років) позаду Броди, Жешов, Заліщики (5 звітних років позаду). Кредитове товариство Самбора - 2 звітні роки.
Бурштин, Тернопіль, Золочів – 1 звітний рік, позаду). Кількість членів 10-ти спілок складає 6649. У 5-х кредитових касах, за період з 1.01.1905 до 1.01.1906, кількість членів збільшилася
мову. Кілька сотень присутніх на зібранні нагородили бурхливими оплесками промовців за їх змістовні та захоплюючі промови. Успіх вечора був вражаючим. Навіть ті, хто був осторонь від сіоністського руху, зголосилися стати членами Кредитової спілки «Гебрейська Асоціяція Кредиторів». Die Welt №31. Juli 31, 1914. Ґаліція (Галичина) Zaleszczyki. У суботу, 4 числа цього місяця, відбувся траурний мітинг «Герцль»,
на якому мав промову п.Зеліг Гохштед із Чернівців. OST und WEST #18, Februar. 1907. DIE KREDITGENOSSENSCHAFTEN IN GALIZIEN Ein Hilfswerk der J.C.A. Кредитні спілки в Галіції Президент Гебрейської Асоціяції Кредиторів є одночасно і президентом Центрального комітету Альянсу «Ізраїльський Універсал». Всі наявні кошти він використовує дуже обачливо. Завдання кредитної спілки – не тільки боротися з бідністю і її подоланням, але й активно заощаджувати власні кошти. Спілка спонукає до фінансової самостійності гебрейського населення, а також прагне поставити на власні ноги ту економічно відсталу частину гебрейського населення, що має збереження. Окрім того, пробудити довіру у населення до спілки кредиторів, бо зазвичай гебреї надіються тільки на Божу підтримку. У Галичині створються кредитні спілки і ремісничі товариства, кількість яких за останні декілька років зросла до 12. Процес створення спілок всюди був однаковий: Гебрейська асоціяція кредиторів підписала на 6,000 крон акцій і дала 14,000 крон безвідсоткової позики. У разі, якщо кількість кредитних спілок буде зростати, Гебрейська Асоціяція кредиторів гарантує кошти під позику за помірними відсотковими ставками.
на 894. Тільки в одному Тарнові спостерігалося відставання (зменшення) кількості з 650 до 643. Протягом цього року утворилося 3 нові каси з 756 членами. Акції 10 товариств складають 137,750 крон, з них 60,000 належать гебрейській Асоціації Кредиторів. З належних Асоціації коштів вона може надавати позику 5596 партіям на загальну суму 997,752.00. Кредитові товариства Галіції не працюють з нульовими прибутками. За звітний рік жодне із них не було у дефіциті. Причому, резерви достатньо високі. І ще одна важлива деталь – управління товариствами майже нічого не коштує.
Примітка: Оригінали газети Die Welt, зберігаються в бібліотеці Goethe University Frankfurt ( http://www.goethe-university-frankfurt.de/en?locale=en), а оцифровані копії виставлено в Інтернет на веб-сторінці: http://sammlungen.ub.uni-frankfurt.de/cm/periodical/titleinfo/3386860
Над матеріалами працював і надав Василь ЛОПУХ
№ 69-70 (8605) u ПРАВОВИЙ
7
ВСЕОБУЧ
Буріння свердловин під воду – якісно. Тел. 050 307 94 94 або 067 007 44 33.
млювалися після 1 січня 2013 р.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Хто може орендувати Вашу ділянку? Другим важливим питанням договірних відносин є вибір орендаря. Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути: - районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада
Чи можете Ви роз’яснити, які документи мають бути в мене як у власника земельного паю сільськогосподарського призначення, і кому я маю право передавати свою землю в оренду? Микола СТЕЦЕНКО Перед тим, як підписувати договір оренди, Ви маєте переконатися, чи є у Вас документи, які підтверджують право власності на земельну ділянку.Без таких документів, Ви не зможетепередати землю в оренду. Які документи посвідчують право власності на землю? Документи, які посвідчують право власності на земельні ділянки, можна розділити на 2 групи. Перша. Видані власникам до 1 січня 2013 р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю, або ж державний акт на право власності на земельну ділянку. Друга. Ділянки, які офор-
міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом; - сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Криму в межах повноважень, визначених законом; - громадяни і юридичні особи України,іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави. Між власником та орендарем має бути укладений письмовий договір оренди землі сільськогосподарського призначення. Цей документ обов’язково підлягає державній реєстрації. Консультацію з цих питань Ви можете отримати у Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, тел. 52-2292, 52-90-81
МЕШКАНЦЯМ ГУРТОЖИТКІВ ПРИВАТИЗУВАТИ СВОЄ ЖИТЛО рішенням суду) та відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад відповідно до цього Закону) гуртожитків, що перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форми власності або увійшли до статутних фондів чи капіталів акціонерних чи колективних товариств (організацій), створених у процесі приватизації чи корпоратизації (у тому числі тих, що в подальшому були передані до статутних капіталів (фондів) інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб), протягом строку реалізації Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад на 20172021 роки. Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як об’єктів нерухомого май-
4 червня 2017 року набрав чинності Закон України від 05 квітня 2017 року № 1999-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», яким, поряд з іншим, внесено зміни до пункту 3 розділу VIII «Перехідні положення» Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04.09.2008 № 500-VI (із змінами) (далі – Закон). З метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх незаконного виселення із займаних ними на визначених цим Законом правових підставах жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, що будувалися за радянських часів (до 1 грудня 1991 року) за загальнодержавні кошти, запроваджується мораторій на виселення з гуртожитків мешканців (крім виселення мешканців гуртожитків за
uПОЛІЦІЯ
на, житлових комплексів та/ або їх частин, їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна, а також відповідних земельних ділянок та їх прибудинкових територій на користь фізичних чи юридичних осіб приватного права до 1 січня 2022 року. Органам місцевого самоврядування під час дії зазначеного мораторію вжити заходів до видачі власниками гуртожитків ордерів усім мешканцям гуртожитків, яких на визначених цим Законом правових підставах було вселено в гуртожиток і які фактично проживають у гуртожитку більше п’яти років, які не отримали ордери (або у яких ордери було вилучено) з незалежних від них причин. Головне територіальне управління юстиції в області
ІНФОРМУЄ
З метою стабілізації оперативної обстановки щодо незаконного обігу зброї, боєприпасів та вибухівки на території м. Заліщики та району з 21 серпня по 6 жовтня ц.р. проводиться оперативно-профілактична операція «Зброя та вибухівка». Її завдання – виявлення та вилучення з незаконного обігу вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин, та пристроїв, розкриття злочинів, скоєних з використанням зброї, припинення діяльності організованих груп та злочинних організацій. Нагадуємо, що відповідно до статті 263 КК України «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами» особам, які незаконно зберігають зброю і вибухівку, загрожує покарання у виг-
ляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років. Проте, у частині 3 цієї ж статті передбачено звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які добровільно здали органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини чи пристрої. За зберігання гладкоствольної мисливської зброї передбачено адміністративну відповідальність. Згідно статті 190 КУпАП за придбання, зберігання, передачу іншим особам або продаж вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра із швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду без дозволу органів внутрішніх справ передбачено покарання у виді штрафу (від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів дохо-
«К О Л О С»
- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці kolosgazeta2015@gmail.com Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.
дів громадян з конфіскацією зброї або без такої). А в разі повторного порушення – штраф від чотирьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї. Працівники поліції звертаються до всіх мешканців міста Заліщики та району з проханням добровільно здати зброю та вибухівку, які незаконно зберігаються в них. Якщо у Вас виникли питання або ж ви володієте будь-якою корисною інформацією, звертайтеся до працівників поліції чи дозвільної системи за адресою м. Заліщики, вул. С.Крушельницької, 25, кабінет №26, 27, 28, та за телефоном 102. Тарас КРИВУНДЯК. начальник СКП Заліщицького відділення поліції Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області майор поліції
Наш р/рахунок 26004198767 у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ), МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. та Свідоцтво про держреєстрацію юридичної особи до ЄДР № 16491200000000354. Наклад 2 500 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090
Заліщицька міська рада оголошує громадські слухання про надання дозволу жителю міста Заліщики Киверига Ярославу Васильовичу на розроблення детального плану території для індивідуального гаражного будівництва в м.Заліщики по вул.С.Крушельницької (в районі багатоквартирного будинку №52), площа 33 кв.м. Рішення вступає в силу через місяць з часу публікації оголошення.
ЗНИЖКИ на работу+матерiали до 20% . РЕМОНТИ будинкiв, квартир, балконiв пiд ключ. Перепланування, пiдвiснi стелi, гiпсокартон. Опалення, тепла пiдлога, водопровiд,каналiзацiя. БУДIВНИЦТВО- будинки, прибудови, павiльони, гаражi, навiси, альтанки.Банi, басейни. Ворота, паркани любой склпдностi. Доставка материалiв (098) 0541960, (066) 7215631. ЗНИЖКИ на работу+матерiали . ПОКРIВЕЛЬНI РОБОТИ пiд ключ. Мансарднi дахи. М"яка покрiвля, металева, битумна, полiмIрна, керамiчна черепиця. УТЕПЛЕННЯ, облицювання будинкiв, квартир. Сайдiнг, фактурна штукатурка, короiд, термопанелi. Доставка материалiв (098) 0541960, (066) 7215631.
ПРИВАТНІ ОГОЛОШЕННЯ
У м.Заліщики, по вул. Стуса, 15 продається приватизований житловий будинок з земельною ділянкою. Тел.: 0974622372. Терміново продається трикімнатна квартира по вул.Бандери, 112. (1 поверх). Тел.: 0974887613. В м.Заліщики, вул.С.Бандери,114а продається 3-кімнатна квартира. Тел. 067-857-25-11 або 067-836-65-22. Сім’я зніме квартиру (чотири особи) і одночасно шукаємо няньку для дитини віком 2 роки. Тел. 099-299-70-63. В м.Заліщики продається житловий будинок. Є сарай, підвал, літня кухня, велика присадибна ділянка. Тел. 098 80 76 640 або 097 343 35 03. ПРОДАЄМО кахель від виробника смт. Золотий Потік. Ціна - 3500грн./комплект. Телефонуйте і замовляйте: 067-352-1884 - Олег Анатолійович Втрачений державний акт на право постійного користування землею серії ТР №69 на прізвище Шпін Віктор Васильович, вважати недійсним. Втрачений сертифікат на земельну частку (пай) серії ТР №046620 на прізвище Свіченюк Марія Атанасіївна, вважати недійсним. Втрачений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №785194 на прізвище Танчук Марія Степанівна, вважати недійсним. Втрачений витяг про державну реєстрацію прав на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в с.Добрівляни, вул.Добрівлянська, буд.90 серії ССХ №981996 на прізвища: Ястремська Ольга Ярославівна – 1/4 частка, Турман Олег Ярославович – 1/4 частка, Турман Калина Василівна – 1/4 частка, вважати недійсним. Втрачені - свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САВ №868020 та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССІ №885045 на житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в с.Добрівляни, вул.Добрівлянська, буд.90 на прізвище Турман Ярослав Степанович, вважати недійсними. На роботу потрібні охоронники чоловіки та жінки. Тел.: 0675205190, 0504878783. Приватне підприємство „ВІТА-ВГ” має намір отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для цегельного заводу (КВЕД 23.32). На території виробничого майданчика цегельного заводу, який знаходиться за адресою Тернопільська область, Заліщицький район, с. Новосілка розміщено сім стаціонарних джерел викиду, які викидають у атмосферне повітря тринадцять забруднюючих речовини (залізо та його сполуки, манган та його сполуки, мідь та її сполуки, нікель та його сполуки, ртуть та її сполуки, свинець та його сполуки, цинк та його сполуки, хром та його сполуки, оксиди азоту (у перерахунку на діоксид азоту [NO+NO2]), арсен та його сполуки, сірки діоксид, оксид вуглецю, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок) в загальній кількості 39,3813 т на рік. Детальну інформацію можна отримати у директора Боднарчука Василя Петровича, тел. (067) 273-57-96. Пропозиції та зауваження стосовно викидів забруднюючих речовин направляти в Заліщицьку районну державну адміністрацію (м. Заліщики, вул. С. Бандери, 15а) протягом 30 календарних днів з дати публікації даного повідомлення.
ТЕЛЕФОНИ ПРАЦІВНИКІВ РЕДАКЦІЇ: Ольга МЕЛЬНИК......................................2-18-69 Ірина ІВАНСЬКА, кореспондент.............................................2-11-42 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент.................................. 2-12-43 Марія ГОНТАР, бухгалтер........................2-11-42
Редактор О.І. ДЯКІВ Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.
Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Василя ЛЕСИНА, 31, тел. 54-45-46, 54-45-62). Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА.
№ 69-70 (8605) u
8
НАШЕ МІСТО
НА ОБГОВОРЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ Заліщицька міська рада має намір виділити земельну ділянку площею приблизно 4 га для облаштування парку в м.Заліщики при в’їзді на масив «Сонячний», з правої сторони по вулиці Ущилівській. Мешканцям масиву (а це орієнтовно 736 садиб, включаючи забудовані) вже сьогодні життєво необхідний громадський простір у вигляді парку для відпочинку, місця побачень та спілкування, де можна було б втілювати цікаві ідеї для розвитку та благоустрою нашого міста.
u
Заліщицька міська рада
ДО ДАТИ
Згідно статті 1 Конституції України: «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава». Демократія – форма організації суспільства, його державно-політичного устрою, що ґрунтується на визнанні народу джерелом влади, послідовному здійсненні принципу рівності і свободи людей, їх реальної участі в управлінні справами держави і суспільства. Демократія – це повноцінний політичний режим, заснований на методі колективного чи колегіального прийняття рішень, при якому кожен з учасників має рівний вплив на кінцевий результат, відповідно і міра відповідальності, а також соціальної напруги, вимірюється часом, на який прийняте це рішення, будучи швидше роз-
u
Заліщицький осередок об’єднання «Самопоміч» звернувся до міської ради з ініціативою створення у майбутньо облаштованому парку двох алей, присвячених молодим сім’ям та новонародженим малюкам. Молодята матимуть змогу в день одруження посадити дерево, що буде нагадувати їм про створення сім’ї. А молоді батьки на алеї новонароджених посадять деревце, яке символізуватиме радісну подію в їхньому житті – народження дитини.
До благоустрою парку матимуть можливість долучитися й учні випускних класів. Кожен зможе зробити місто кращим, посадивши дерево на алеї випускників. Запрошуємо всіх небайдужих, особливо мешканців масиву «Сонячний», долучитися до обговорення цієї теми. Пропозиції та побажання жителів будуть враховані комісією з питань земельних відносин й охорони довкілля та сесією Заліщицької міської ради при розгляді питання щодо виділення земельної ділянки для облаштування парку.
митим суспільним чинником. Зараз її відносять до основних і універсальних суспільних загальнолюдських цінностей. Демократія є фундаментом для побудови принципів всіх провідних держав, співтовариств, союзів і федерацій, а також лежить в основі Організації Об’єднаних Націй. Механізми демократії засновані на вільному волевиявленні народу, неухильному дотриманні прав і свобод людини, а також тісно пов’язані із забезпеченням правопорядку, стабільності та цілісності її інститутів і її моделі. Враховуючи ініціативи та практичні напрацювання, Генеральна Асамблея ООН, на своєму 46-му пленарному засіданні, яке відбулося 8 листопада 2007 року, ухвалила рішення про щорічне відзначення Міжнародного
дня демократії, який встановила 15 вересня, що було виражено у відповідній резолюції № 62/7. Станом на кінець XX початок XXI століття демократія позиціонується головним трендом на світовій арені. У вересні 2015 року всі 193 держави – члени Організації Об’єднаних Націй прийняли Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року, який передбачає план побудови кращого майбутнього для всіх. Виконуючи цей план, людство за 15 років має ліквідувати крайню бідність, перемогти нерівність та несправедливість і захистити планету. Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області
ЛІКАР РАДИТЬ
Вода-життєво необхідний продукт для людського організму, який ми щоденно споживаємо. І вона повинна бути чистою та доброякісною. Однак санітарно-технічний стан водогонів та водопровідної мережі в районі за останні роки погіршився і проблема водопостачання для населення за останні роки стала найболючішою. Перебої з водою створюють значні незручності для жителів, особливо це відчутно в літню пору року. Насамперед варто зазначити, що за останні 2-3 роки в усіх водозаборах міста, в сільських водопроводах та криницях спостерігається значне зменшення дебету води, особливо її рівень падає в літній період, що пов' язано з малим сніговим покровом в зимовий період та незначними атмосферними Спадами влітку. Окрім кліматичних особливостей проблема водопостачання має й інші причини - водогінна мережа побудована в 30-70 роки ХХ століття, часті прориви труб призводять до потрапляння забруднених ґрунтових вод. каналізаційних вод, що значно погіршує якість питної води, а це може стати причиною виникнення різних інфекційних захво-
рювань. На сільських водопроводах відсутні зони санітарної охорони вододжерела. Поблизу криниць інколи можна бачити складування гноївки в приватному секторі, а це впливає на показники у воді нітратів. Заліщицьке районне лабораторне відділення Борщівського м/р відділу ДУ«ТОЛЦ МОЗУ» протягом року проводить забір води з комунального, сільських водопроводів та криниць загального й індивідуального користування в селах району для подальшого її дослідження в бактеріологічній та хімічній лабораторіях Борщівського м/р відділу. Результати досліджень доводять до керівників водопроводів та сільських голів. За 8 місяців ц.р. нашими працівниками про-
ведено відбір взірців води для лабораторного дослідження з 155 індивідуальних криниць та криниць загального користування, з них у 49% вода не відповідає по санітарно-гігієнічним показникам (завищений вміст нітратів). З комунальних та сільських водопроводів відібрано -134 проби води для досліджень в лабораторіі, з них 23.8% не відповідає вимогам ДсанПІН 2.2.4-172-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» Громадські каптажі та криниці потрібно громаді села оберігати від забруднення зовні, оновити зону санітарної охорони, проводити своєчасну очистку та дезінфекцію каптажу чи криниці . Ці роботи проводять у Заліщицькому районі ТОКП «Профілактична дезінфекція»,яка знаходиться за адресою м. Заліщики,вул. Грушевського 26. Пам'ятайте, що водні ресурси не безмежні,а для їх збереження важливим є внесок кожної людини. Олег ДАУГЕЛА, лікар загальної гігієни Заліщицького районного лабораторного відділення ДУ«ТОЛЦ МОЗУ»
У зв’язку з виконанням Програми державного замовлення та фінансування окремих робітничих професій Заліщицьке вище професійне училище проводить набір учнів за спеціальністю «Кравець» на базі 9-го та 11-го класів, учні користуватимуться повним державним забезпеченням (безкоштовний гуртожиток, стипендія). ПРОДОВЖУЄТЬСЯ НАБІР ЗА ТАКИМИ СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ: НА БАЗІ 11 КЛАСІВ НА БАЗІ 9 КЛАСІВ (З ОТРИМАННЯМ ТЕРМІН НАВЧАННЯ - 2 РОКИ: СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ), 1. Перукар (перукар-модельєр). ТЕРМІН НАВЧАННЯ - 3 РОКИ: 2. Штукатур; лицювальник-плиточник. 1. Оператор комп'ютерного набору, 3. Кухар, кондитер. адміністратор. 2. Оператор з обробки інформації та 4. Тракторист, машиніст сільськогосподарського виробництва. програмного забезпечення. Водій автотранспортних засобів В,С1. 3. Перукар (перукар-модельєр), манікюрник. НАША АДРЕСА: 4. Штукатур; лицювальник-плиточник. Тернопільська область, м. Заліщики, 5. Кухар, кондитер. вул. С. Бандери, 94. 6.Тракторист, машиніст сільськогоспоПРИЙМАЛЬНА КОМІСІЯ: дарського виробництва. (03554) 2-14-01, (03554) 2-15-67. Слюсар з ремонту сільськогосподарських е-mail: www.zalvpu.ucoz.ua машин та устаткування. vpu7@ukr.net Водій автотранспортних засобів В,С1.
u
ЗАКОННІСТЬ ТА ПРАВОПОРЯДОК
Система покарань, не пов'язана із позбавленням волі, існувала в нашій країні й раніше. Є покарання, пов'язані із забороною займати певні посади і виконувати певну діяльність, є покарання у виді громадських робіт, які полягають у відпрацюванні безоплатних робіт на об’єктах, що визначені органами місцевого самоврядування. Але в усьому світі був інший підхід до альтернативних покарань. Альтернативне покарання - це лише частина системи пробації. Людина не потрапляла в місця позбавлення волі, її дійсно залишали у соціумі та виносили їй вирок. Відповідно до Закону України «Про пробацію»
найбільший вплив на ймовірність вчинення повторного правопорушення. Тобто це - сфера життєдіяльності (освіта, місце проживання, відносини в сім'ї, відносини з друзями і т.д.), сфери особистісних характеристик, залежностей. Вчені визначили, що ці сфери можуть не мати прямого зв’язку із злочином, але якщо в цих сферах є проблеми, то існує велика ймовірність того, що людина вчинить з тих чи інших причин правопорушення. Працівник пробації робить оцінку цієї ситуації, визначає сфери, ризик, тобто ймовірність. Він бачить, чи є в цих сферах проблеми та визначає, які вони. Працівники пробації особлива категорія персоналу кримінальної юстиції.
будуть сплачувати за те, щоб її там утримували. Якщо порівняти вартість утримування в установах виконання покарань і вартість утримування при застосуванні пробації, то в європейських країнах це 1 до 10, а в Україні це 1 до 20. Тобто, якщо в нашій державі витрачається 1000 гривень на квартал на того, хто відбуває покарання, альтернативне позбавленню волі, то в місцях позбавлення волі 20000 гривень на квартал. Чи є сенс витрачати гроші для того, щоб нe використати можливість виправити особу без цього? Пробація із засудженим йде поруч до того моменту, поки він не вирішить свої проблеми та не виправиться. Окремим напрямком в
передбачено три види пробації: - досудова - забезпечення суду інформацією, що характеризує особу, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення, з метою врахування обставин її життя для прийняття судом справедливого рішення про міру її відповідальності (складення досудової доповіді); - наглядова пробація здійснення наглядових та соціально-виховних заходів; надання психологічної, консультативної та інших видів допомоги, сприяння працевлаштуванню, залучення до навчання, участь у виховних заходах та соціально-корисній діяльності, проведення індивідуально-профілактичної роботи щодо особи, до якої застосовується пробація; - пенітенціарна пробація це допомога особі, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі у трудовому і побутовому влаштуванні за обраним нею місцем проживання, госпіталізація до закладів охорони здоров’я та сприяння в адаптації до життя у суспільстві. У нас, в країні, вже впроваджена досудова доповідь, яка відноситься до досудової пробації, яка починає діяти з моменту отримання судом матеріалів про злочин для розгляду. Досудова доповідь - це документ, який повинен складати працівник пробації у співпраці з обвинуваченими та подавати його в суд для винесення справедливого вироку. Вона складається на підставі оцінки ризику вчинення повторного правопорушення особою. У всьому світі, де працює служба пробації є науково - визначені сфери життєдіяльності, які мають
Вони можуть мати різну освіту, але, щоб було зрозуміло, у світі їх називають соціальними юристами. Вони не юристи лише за освітою, але мають глибокі знання у сфері соціальної роботи. З іншого боку це -не соціальні працівники, так, як вони повинні мати знання у сфері юриспруденції. Також, однією з ознак, про яку згадують, є пробаційні програми. Це спеціальні програми соціально - психологічного або психо-корекційного спрямування, які зобов’язує пройти суд для того, щоб людина змінила свою поведінку, ставлення до оточуючих, свій внутрішній світ. В інших країнах світу лікувальним підходом вже давно вважається не тільки обов’язкове проходження лікувальних програм, пов'язаних із залежностями від алкоголю та наркотиків, а й програм, спрямованих на зміну внутрішнього світу людини, ЩО має суттєвий вплив на її поведінку. Дані програми почнуть діяти з 1 січня 2018 року після затвердження їх у визначеному законодавством порядку. Наступним етапом є наглядова пробація, яка передбачає пробаційний нагляд та роботу із засудженими до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, і полягає в проведенні оцінки та складанні плану виховної роботи. Це вже впроваджено і починає працювати. Наразі відпрацьовуються форми і методи моніторингу якості виконання цих заходів. Держава витрачає кошти для того, щоб утримувати за гратами людей, які на сьогодні не мають ніяких обов’язків. Така людина може просто нічого не робити, а громадяни зі своїх податків
пробації є система роботи з неповнолітніми. Вона йде на крок вперед, тому що разом з канадськими партнерами, за сприяння Міністерства юстиції, розпочато ще до реформи пенітенціарної системи впровадження пробації щодо неповнолітніх. Окрім цього, розпочато створення центрів ювенальної пробації, в яких працівники пробації працюють з неповнолітніми. Тобто, крім інструментарію, що надали для працівників, навчальних програм, по яких вже 2 роки навчаються діти, які перебувають у конфлікті із законом, канадські партнери створили ще й умови, в яких ці інструменти працюють. Основними завданнями Центрів є надання послуг комплексної допомоги (психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, інформаційних і юридичних тощо), що сприятиме зниженню рівня рецидиву злочинів та якнайшвидшому поверненню неповнолітніх до соціальноприйнятних умов життєдіяльності на благо держави та громади, надавши своєчасну комплексну фахову допомогу. Отже, пробація не є абсолютно новим революційним шляхом, це більш цивілізований метод, який довів свою ефективність в усьому світі саме з точки зору безпеки суспільства та попередження вчинення повторних правопорушень особами, які вже їх вчиняли. Забезпечується в такий спосіб безпека громади. Віталій БУРЛАКА, начальник Заліщицького районного сектору з питань пробації