koloszal@inbox.ru Інтернет-версія: http://zal.te.ua/
СПIВЗАСНОВНИКИ: Залiщицька районна рада, Залiщицька райдержадмiнiстрацiя, Залiщицька міська рада, трудовий колектив редакції Виходить з 24 лютого 1940 року u
№ 5-6 (8222)
ДО 200-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
олова РДА Олег Барчук за участю заступника голови районної ради Василя Лопушняка провів нараду з керівниками управлінь, відділів райдержадміністрації, територіальних органів та районних служб.
Г
Під час засідання розглянуто питання реалізації завдань та доручень Президента України В.Ф.Януковича щодо відзначення 200-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка, яке Україна буде святкувати у 2014 році. Заслухано начальника відділу з питань культури, національностей та релігій РДА Оксану Безушко, яка відзначила, що 9 березня 2014 року Україна святкуватиме 200 років від дня народження Тараса Шевченка і з метою реалізації завдань Президента України щодо підготовки та відзначення цієї дати в районі прийнято розпорядження голови РДА Олега Барчука від 29 квітня 2011 року, яким затверджені оргкомітет та заходи. Зокрема, у 2014 році будуть проведені у навчально-виховних закладах району уроки Кобзаря, виховні
години, уроки пам’яті, конференції, лекції та читання творів Тараса Шевченка. У населених пунктах району планується благоустроїти території біля пам’ятників Т.Шевченку, у ювілейні торжества будуть покладені квіти до пам’ятників Великому Кобзареві, а в церквах відправлені богослужінняпошанування Т.Шевченка. Відбулися шкільні та районні етапи ХІІІ Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості на тему «Україна, як і великий наш Кобзар, вічні» у номінаціях «Література» та «Історія України і державотворення». У бібліотеках району організовані книжкові виставки «Його весна довіку не зів’яне, його «Кобзар» нікому не спалить» та віртуальні екскурсії музеями та заповідниками Т.Г.Шевченка. У загальноосвітніх навчальних закладах району протягом навчального року проводяться заходи у рамках «Шевченківських читань», зокрема «І лине над землею Шевченкове святеє слово», «Шевченківський травень», «Читаємо Тараса від малого до великого», «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття», а також відкриті читання поезії Тараса Шевченка біля па-
м’ятників, конкурси читців, вечори поезії, літературні читання, години спілкування в клубних, музейних, бібліотечних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах. У березневі дні – напередодні ювілею та в час відзначення 200-річчя Т.Г.Шевченка буде проведено шевченківські читання «Читаймо Тараса, учімося в нього», тиждень «Шевченко – геній і пророк», «Тарасові твори сяють як зорі», районний огляд театральних колективів сільських клубних закладів. У Заліщицькій художній школі відбудеться виставка малюнків за творами Т.Г.Шевченка, у Заліщицькій державній музичній школі тематичний вечір «Шевченко і музика», а в Товстенській – святковий концерт «Т.Г.Шевченко – любов і святиня українського народу». Літературно-тематичні вечори «Шевченкові слова добра і любові, як слово батьківське в душі ми збережем» та «Щоб між нами не згасало проміння величне, ти поставив на сторожі слово своє вічне» відбудуться у бібліотеках району. Історичну годину «Життя і творчість Т.Г.Шевченка» планує провести районний краєзнавчий музей. У РБНТ та в сільських закладах культури відбудеться літературно-мистецьке свято «І лине над землею Шевченкове слово святе». Голова райдержадміністрації Олег Барчук зазначив: «Високий рівень уваги Уряду та безпосередньо Президента України Віктора Януковича до підготовки та проведення на гідному рівні вшанування пам’яті та відзначення 200-річного ювілею Великого Кобзаря безпосередньо пов’язаний з формуванням нової гуманітарної політики України. За тим, як Україна відзначатиме ювілей свого національного генія, стежитиме весь світ, буде визначено духовний вектор України в європейському та світовому просторах».
У Центральній районній бібліотеці відбувся "круглий стіл" з питань підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. За дорученням голови Заліщицької районної державної адміністрації Олега Барчука у заході взяла участь його заступник Марія Навольська, а також начальник відділу з питань культури, національностей та релігій Оксана Безушко, директор центральної районної бібліотеки Ольга Тракало. Засідання «круглого столу» започаткувала Марія Михайлівна, акцентуючи увагу учасників на виконання доручення Президента України В. Ф. Януковича щодо відзначення 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка на високому організаційному та змістовному рівні, з залученням до участі у відповідних заходах максимальної кількості мешканців Заліщицького району. Вона запропонувала ще раз обговорити заплановані заходи з відзначення дня народження Кобзаря на 2014 рік та при необхідності внести пропозиції щодо підвищення їх якості та ефективності. Оксана Безушко інформувала присутніх про культурно-мистецькі заходи, пов’язані з іменем Т.Шевченка, що проведені в минулому році та передбачені на нинішній рік. Під час зібрання керівник бібліотечної системи О.Тракало провела екскурс літературними виданнями про видатного генія українського народу. Сектор інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю апарату РДА
u
Цiна вроздрiб - 1 грн.
ВАРТО ЗНАТИ
У селі Звенячин Чернівецької області та в Заліщиках знято обмеження для руху транспортних засобів з повною масою понад 10 тонн на мосту через Дністер, який з’єднує Тернопільську область з Буковиною. Під час ремонту підсилили металеву прогонову будову і тротуарні консолі, встановили накладну монолітну залізобетонну плиту, нове металеве бар’єрне та перильне огородження, елементи зовнішнього освітлення, настелено шар асфальтобетонного покриття мосту.
Нелегким тернистим шляхом йшли українці до творення власної держави, тисячі кращих синів і дочок загинули в боротьбі за волю і свободу. Мільйони наших побратимів впродовж віків мріяли про незалежність, про те, щоб поділені у різні історичні періоди українські землі нарешті з’єднались в єдине ціле. Такий історичний момент настав 22 січня 1919 року, коли було проголошено Акт Злуки - об’єднання двох тодішніх держав, які постали на уламках імперій – Російської та Австро-Угорської, - Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину Українську державу. Ця дата назавжди викарбувана в героїчному літописі нашої історії величним національним святом – Днем Соборності та Свободи України! Сила українського народу – в єдності! Щиро вітаємо вас із 95-ю річницею Акта Злуки Українських земель та Днем Соборності та Свободи України! Бажаємо всім краянам міцного здоров’я, добра, щастя та злагоди і віри в гідне майбутнє нашого краю та України!
Олег БАРЧУК, Іван ДРОЗД, Володимир БЕНЕВ’ЯТ, міський голова голова Заліщицької голова Заліщицької Заліщиків районної держадміністрації районної ради
u
ФОТОАНОНС
Театралізоване вертепне дійство у Заліщиках зібрало перед районним Будинком народної творчості глядачів-симпатиків, які глибоко шанують звичаї і обряди, колядки і щедрівки, Маланку з усіма дійовими особами. Серед учасників цього чудового зимового свята чи не найбільше було дітей, вихованців навчальних закладів, які об’єднались у фольклорні колективи, майстерно і колоритно відтворили епізоди народження нашого Спасителя. Докладніше про цю подію читайте в наступному номері «Колоса». Світлина Ігоря ІВАНСЬКОГО.
u
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ
Щонеділі небайдужі заліщани збираються в центрі міста на мітинги щодо підтримки курсу євроінтеграції, демонструючи нашу солідарність у боротьбі з насиллям, яке час від часу відчувають на собі учасники євромайданів по всій Україні. Минулої неділі заліщани, як і всі українці, вкотре заявили про себе, як про європейський народ, який не хоче жити так, як жив до цього часу. Головна ідея виступів: не можна сидіти в теплій хаті біля телевізора, коли в країні щодня відбуваються процеси, сповнені емоціями та думками щодо подій, свідками яких є кожен із нас. На
u
цьому наголосив у своєму виступі співголова громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Майдан» в Заліщицькому районі, депутат районної ради Роман Краснюк, який був ведучим заходу. Після виконання Державного Гімну України молебень за Україну відслужив отець Василь Хребтак. Із власною оцінкою політичних подій за минулий тиждень виступили члени ради громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Майдан», депутати районної ради Пилип Глібов, Михайло Гушоватий, Павло Лесюк. Свої поетичні твори патрі-
отичної тематики читав зі сцени Павло Мамалига. Учасників мітингу вітав гурт колядників – хорова група народного аматорського ансамблю «Дністер», а також народний артист України Богдан Сташків, який перед концертом у РБНТ прибув на заліщицький майдан підтримати людей у їхньому прагненні жити в європейській цивілізованій країні та виконав перед присутніми пісню і поділився своїми думками щодо процесів, які відбуваються в Україні. Мітинг завершився спільним виконанням Державного Гімну України. Олег ВІСТОВСЬКИЙ
ХРИСТИЯНСЬКІ ТРАДИЦІЇ
Різдвяно-новорічний цикл завершується третім великим святом – Водохрещення або Богоявлення, яке відзначається 19 січня. Хрещення Господнє – один із давніших празників християнської церкви. Слово «хрестити» грецькою мовою означає «занурювати» або «очищувати через обмивання», адже вода – початок життя. Це свято встановлене на честь хрещення Ісу-
са Христа Іваном Хрестителем у водах Йордану. Своїм водохрещенням Спаситель започаткував одне із семи головних церковних таїнств – таїнство Водохрещення, завдяки якому людина ніби наново народжується для життя у Христі. Свою другу назву Богоявлення – це свято має тому, що у самій події брали участь усі три Особи Трійці. Велике Водохрещення по-
чинається ввечері 18 січня. 19 січня церемонія освячення води священиками відбувається зануренням хреста у воду. Так освячуються річки, озера, струмки. Свячену воду ще називають «йорданською», вона не псується та має цілющі властивості, які зберігаються протягом року. Відомо, що саме на Йордан можна занурюватися у крижану воду і не захворіти. Ірина ІВАНСЬКА
2 u
№ 5-6 (8222)
ВІДГОМІН СВЯТА
13 січня колектив РДА та її очільника О.Барчука вітала з Старим Новим роком Маланка із Заліщицької школи ім.О.С.Маковея, а також гурти Заліщик та Печорної. Колядники вітали присутніх з величними Різдвяними святами, підготували колядки, щедрівки і віншування, колоритні танці, виступи улюблених героїв переберії: Маланки, Жида, Кози, Доктора та ін. Додалися, звичайно, і нові сучасні персонажі, які незмінно розважають та веселять вдячну публіку. Святкування ритуального дійства Маланки було і залишається тим чинником, що задовольняє духовні потреби людей, у них проявляються їх вірування, почуття, таланти, гостинність.
u
ДРУЗІ “КОЛОСА”
переступили 2014 рік. Уже відсвяткували Новий рік та Різдво Христове, Старий новий рік. На порозі – Свято Богоявлення (Водосвяття). Не зовсім у світлому спокої були для українців ці величні християнські свята. Знову, на 23-у році незалежності, постає питання про митний союз, який асоціюється в багатьох українців із залежністю від “старшого” брата. Тому й гомонить, не мовчить Україна. Гудутьспівають майдани. І серед широкого загалу - найголовніший Євромайдан - столичний. Люди продовжують свою справу і вірять у перемогу справедливості та євроінтеграційні процеси. Віримо й ми, творці й читачі районного часопису, в європейське майбутнє України і прагнемо нести щире Слово Правди до всіх тих, хто небайдужий до нинішніх процесів та подій. Низький уклін та щира вдячність вам, друзі – шанувальники і читачі-передплатники, що підтримуєте газету приязним словом, добрим ділом, а інколи – критично – аргументованою порадою. Адже завдяки усім нам зберігся передплатний тираж в новому 2014-му - 3100 примірників. Звичайно, ми усвідомлюємо, що кожен номер
Ми
u
газети, як і видання загалом, сильне народною підтримкою. А щоб вона ніколи не пригасала, наше друковане дітище потрібно творити професійно, тематично цікавим, зважати на пропозиції читачів, на проблеми людей,
нулому році й продовжує свій розмах вже цьогоріч, адже 2014-й - Рік 200-ліття від дня народження Великого Кобзаря. Тому, підсумовуючи минулий рік, який уже став надбанням історії, ми вдячні
рюються до певної міри. Бо інформування людей про життя краю щороку набирає нових обрисів, нового змісту і форми, цікавих відгуків, схвальних або й критичних оцінок-суджень, як на території району, так і за його ме-
всім, хто допомагав у творенні газети, хто надсилав і приносив свої матеріали, хто проявляв небайдужість і вболівав за районку, хто фінансово підтримує її. Серед активних дописувачів - Василь Дрозд, Михайло Сопилюк, Юрій Війтик, Стефанія Підкова, Віталій Каспрук, Андрій Петрів, Галина Петрів, Людмила Атаманчук, Любов Хребтак, Марія Мисевич, Ганна Рибцуник, Марія Окопняк, Василь Сопівник, Михайло Гнатишин, Наталія Беспалко, Ольга Копчак, Мар`яна Облещук, Ольга Тракало, Іванна Пішко, Іван Білик, Василь Іванишин, Василь Заяць, Антон Могилюк, Марія Пашкевич, Мирослава Жбанова і багато інших. Важливою є для газети і підтримка співзасновників як фінансова, так і в плані передплати. Тому нехай традиції наших співзасновників – районної ради, райдержадміністрації і міськради з приводу фінансової підтримки міцніють, може, й розши-
жами. Обличчя районного часопису “Колос” - це інформаційний імідж Заліщанщини на теренах України. Будьте й надалі, наші шановні читачі, з нами! А ми, як і завжди, будемо намагатись бути з вами у всіх ваших радощах, в реальному житті, яке підносить кожному випробування, і щасливі миті. Ще раз зі святами вас, наші дорогі друзі! Пам’ятаймо, що рік цей особливий, він осяяний пам’яттю про Тараса Шевченка – найвеличнішого українського Генія світового рівня. Тож нехай дороговк азом звучить кожне його слово, яке наснажує новими ідеями, цікавими думками, які гуртують та одухотворяють нас. Пам’ятаймо мовлене Генієм. І залишаймось разом. У єдності – наша сила.
їхні здобутки, а також на побажання. Газета співпрацює з усіма колективами підприємств, установ і організацій району різних галузей народно-господарського комплексу, з усіма читачами різних вікових категорій, зрештою, вже неодноразово про це й говорилося. Ми сердечно вдячні усім колективам і їхнім керівникам за активну участь у передплатній кампанії на перше півріччя 2014 року. Своє кредо ми не змінюватимемо й надалі, а це, в першу чергу, - увага до кожної людини, яка хоче висловити на сторінках районки свої думки, побажання, привітання, запити, поради. Найцікавіші та найактуальніші ми публікуємо на тематичних сторінках –«На пульсі здоров’я», «Зустрічі з цікавими людьми», «Ой, роде наш красний», «Люди твої, Наддністров’я», літературно-мистецького альманаху, який особливо заряснів у ми-
ПРОКУРАТУРА ІНФОРМУЄ
За наслідками перевірки сфери управління об’єктами комунальної власності району до бюджету відшкодовано 18,4 тис. грн. Прокуратурою Заліщицького району проведено перевірку додержання вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в діяльності відділу культури, національностей та релігій Заліщицької районної державної адміністрації. В ході перевірки встановлено, що службовими особами відділу в порушення Методики розрахунку орендної плати за майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Заліщицького району та пропорції її розподілу протягом 2013 року не перераховувалося до районного бюджету 70 відсотків орендної плати, в зв’язку із чим бюджету завдано збитків на суму 18,4 тис. грн. З метою усунення виявлених порушень прокуратурою району внесено подання про усунення порушень вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна» начальнику відділу культури, національностей та релігій Заліщицької районної державної адміністрації, за результатами розгляду якого до бюджету в грудні 2013 року відшкодовано 18,4 тис. грн. та до дисциплінарної відповідальності притягнуто винну службову особу відділу. Аналогічні порушення виявлено в діяльності відділу з питань освіти Заліщицької райдержадміністрації, Товстенській селищній раді та Товстенській районній комунальній лікарні.
u
СОЦІАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ
З метою забезпечення виконання завдань постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000р. №1306 «Про затвердження Порядку видачі та зразка свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з 1 січня 2002р. розпочато масове впровадження автоматизованої системи формування і видачі свідоцтв про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у Заліщицькому районі. Згідно зазначеної постанови КМУ страхове свідоцтво є єдиним для всіх видів загальнообов’язкового державного соціального
страхування документом суворої звітності, що підтверджує право застрахованої особи на одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. Для формування та видачі страхових свідоцтв усі застраховані особи повинні власноруч заповнити анкету застрахованої особи на бланку, який надається місцевим органом ПФУ. Враховуючи вищезазначене, Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі повідомляє, що для забезпечення реалізації комплексу заходів по видачі
страхових свідоцтв необхідно одержати в Управлінні Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі комплект бланків документів первинної звітності, зразок заповнення анкети застрахованої особи та пам’ятки щодо заповнення відповідних бланків. За більш детальною інформацією звертайтесь в Управління Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі за адресою: м.Заліщики, вул.Грушевського,12 каб.6 тел. 214-95. Надія ЛОПУШИНСЬКА, завідувач сектору персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж
ТВОРЦІ «КОЛОСА»
u
АКТУАЛЬНО
У 2013 році структурні підрозділи Заліщицької районної державної адміністрації, а також міськсільвиконкоми рад району працювали над удосконаленням роботи із зверненнями громадян з метою забезпечення реалізації конституційного права на звернення, подальшого покращення та всебічного розгляду питань, які порушуються громадянами
u
ПОДАТКИ І МИ
Заліщицьке відділення Чортківської ОДПІ нагадує, що звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі –єдиний внесок) до органів доходів і зборів подається страхувальниками щомісячно протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця. Тому останнім днем подання звітності з єдиного внеску за грудень 2013 року є 20 січня 2014 року. Фізичні особи – підприємці (в тому числі ті, котрі обрали спрощену систему оподаткування), які не використовують працю найманих працівників, формують та подають звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Тобто, останній день подання фізичними особами – підприємцями звіту з єдиного внеску за 2013 рік є 10 лютого 2014 року. Звітність з єдиного внеску подається до органів доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Форми та строки подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску передбачено наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. №454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.09. 2013 р. за №1628/24160). Додатково повідомляємо, що інформацію з даного питання, а також питань декларування доходів громадян, адміністрування єдиного соціального внеску та інших питань щодо оподаткування можна отримати у Центрі обслуговування платників податків Заліщицького відділення Чортківської ОДПІ за адресою: м. Заліщики , вул. С.Бандери 15-Б, а також за телефоном 2-15-04.
заступників голови райдержадміністрації побувало 112 громадян. У порівнянні з 2012 роком загальна кількість звернень до районної державної адміністрації зменшилась на 277. До вищих органів влади надійшло 74 звернення, що на 33 більше, ніж за 2012 рік. Зокрема до: Адміністрації Президента України – 16; Верховної Ради України – 1;
ного господарства – 170; житлової політики – 288. Із загальної кількості їх у зверненнях до райдержадміністрації порушено 611 питань. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 р. № 898 «Про взаємодію органів виконавчої влади та державної установи «Урядовий контактний центр» забезпечено оперативний та
Кабінету Міністрів України – 3; облдержадміністрації – 18. Протягом року найбільшу кількість звернень до вищих органів влади направили жителі Заліщик. У 2013 році одержано 74 колективних звернення (1,5% із загальної кількості), що на 24 менше, ніж минулоріч. Значну частину становлять звернення від пенсіонерів, учасників та інвалідів війни, ветеранів праці, членів багатодітних сімей, матерів-героїнь – 40 відсотків із загальної кількості. Такі звернення переважно стосувались питань соціального захисту. Заявниками району було порушено понад 5 тис. питань, що на 783 менше, ніж за 2012 рік. Найбільше звернень з проблем: аграрної політики і земельних відносин – 1708; соціального захисту – 1382; комуналь-
своєчасний розгляд питань, порушених у зверненнях громадян на урядову «гарячу» лінію. Протягом звітного періоду надійшло 36 таких звернень від жителів району. Вагому частку складають питання соціального захисту, врегулювання земельних відносин, комунального господарства тощо. З метою створення більш сприятливих умов для жителів району проводяться виїзні дні прийому громадян за місцем проживання. Минулого року вони відбулися у 28 населених пунктах, під час яких зареєстровано 38 звернень. Протягом 2013 року проведено 33 «гарячі» телефонні лінії з керівництвом райдержадміністрації згідно затверджених графіків.
Інформаційнокомунікаційний сектор Чортківської ОДПІ ГУ Міндоходів у області
перед органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Ці питання розглядались на засіданнях колегії РДА – 1 лютого, 24 липня). Крім того, 18 квітня та 23 жовтня 2013 року заслуховувались звіти керівників структурних підрозділів РДА, за підсумками обговорення яких видано розпорядження голови райдержадміністрації. Протягом минулого року до РДА та органів місцевого самоврядування району надійшло 4974 звернення, що на 791 звернення менше, ніж за відповідний період минулого рок у, в том у числі, до: райдержадміністрації – 605; районної ради – 113; міської ради – 563; селищної ради – 340; сільських рад – 3353. На прийомі до керівництва подано 3739 звернень. Із даної кількості на особистому прийомі в голови райдержадміністрації та
Олександра ЛОБУР, начальник загального відділу апарату РДА
№ 5-6 (8222) u
ПАМ’ЯТЬ
Лисівцях проведено реквієм пам’яті, присвячений 105-річниці від дня народження священика Петра Пастуха та його родині.
У
У сільському Будинку культури зібралось в той день багато людей, які разом творили пам'ять про отця Петра і його рідних братів Івана та Ярослава. Історія життя трьох братів Пастухів завершилась передчасно і трагічно. Символічну свічу пам’яті запалили в той день Володимир Пастух, син Івана, зі своїм внуком. Давні світлини-реліквії із родинного альбому, друковані сторінки книг, спогади рідних, а також надіслані матеріали із села Куропатники Бережанського району, де служив на парафії о.Петро, були використані у підготовленому відеофільмі, що демонструвався в залі і викликав в усіх великий інтерес. Отець Михайло Стефанчук - парох церкви Покрови Пресвятої Богородиці - закликав усіх парафіян поважати своїх батьків, свято шанувати пам'ять про рідних і не забувати ніколи імена мужніх синів та дочок, які боролись за незалежність України і поклали на олтар слави свої молоді життя. Священик разом з церковним хором провів молитву «Отче Наш». Організатор духовного заходу – завідуюча сільською бібліотекою Віра Головацька зачитала лист дочки о. Петра Галини ЙоникПастух, яка надіслала його на адресу бібліотеки зі Снятина, де тепер проживає. Через недугу вона не змогла прибути в той день до Лисівців, але передала теплі слова вдячності організаторам поминальних урочин та спогади про батька. Про історію життя уродженця села – священика Петра Пастуха - розповів відомий на Тернопільщині краєзнавець, почесний голова обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» Богдан Головин. У своїй книзі «За служіння Богові, народу – смерть» помістив статтю «Отець Пастух Петро (1908-1941 р.р.)». Богдан Петрович розповів про дослідницьку працю по увіковіченню пам’яті священиків Тернопілля у першій книзі «Мученики та ісповідники української церкви XX століття», а до Лисівецької бібліотеки подарував «Блаженні священномученики Тернопілля». Родина Пастухів належала до тих свідомих українцівпатріотів, які вихованню дітей приділяли велику увагу. Усім трьом синам з дитячих років прищеплювались ввічливість, покірність, працьовитість, дисциплінованість, безмежна любов до Господа Бога. Їх виховали патріотами своєї Батьківщини - України, навчили любити свій народ, його мову, пісню, звичаї і традиції. Петро Пастух початкову освіту здобув у родинному селі. Навчався успішно. До нього приглянувся о. Віктор Лозинський, парох села, який навчав дітей релігії у місцевій школі. Він порадив батькам, щоб свого сина Петра, як здібного й обдарованого учня, віддали до гімназії для набуття середньої освіти, а згодом і вищої. Прислухавшись до порад о. Віктора, батьки свого сина направили в гімназію. Після іспитів на атестат зрілості Петро Пастух почав студіювати богословські науки в Львівській духовній академії Української Греко-Католицької Церкви. Навчання закінчив у 1936 році. 15 лютого 1936 року був рукопокладений на священика і відправив свою першу Святу Літургію в родинному селі. Перед висвяченням, як це було встановлено в УГКЦ, о. Петро Пастух одружився з Ярославою Лозинською, дочкою пароха села Лисовець. У родині народи-
лося дві доньки: Галина (1937 р.н.) і Віра (1940 р.н.). Першою і останньою в його житті парафією, куди був направлений душпастирем о. Петро Пастух, стало село Куропатники на Бережанщині. Завітавши на місце своєї душпастирської діяльності, він застав непривітний стан духовного життя парафіян. У Куропатниках не було храму. Святі Літургії в неділі та свята відбувались у глядацькій залі читальні “Просвіта”. З перших днів свого душпастирства о. Петро Пастух запропонував парафіянам почати спорудження храму. Миряни з радістю сприйняли пропозицію пароха. Був обраний церковний комітет з найавторитетніших газдів села. Почали із збору пожертвувань на новобудову. Байдужих не було. Кожен мешканець села вважав своїм почесним обов’язком внести свою частку в побудову храму. Одні жертвували гроші, інші - доставляли кіньми будівельні матеріали, працювали
3
Тернополі дружина отця Петра знайшла молитовник. Вона була впевнена, що отець живий і дасть колись про себе звістку. Цією надією дружина жила до самої смерті, упокоївшись у Бозі 1966 рок у, маючи на той час 69 літ. На подвір’ї тюрми був свіжо висипаний пагорб, і коли його розкопали, то виявилося, що і тут засипані в’язні. Окремі з них, ті, хто був наверху, подавали ознаки життя. З’ясувалося, що деяких не розстрілювали, а живими кидали в ям у, засипавши землею, аби Парох села о.Петро ПАСТУХ. замести свої криваві злочини. Близькі родичі о. Петра рами. Не дали змоги навіть попрощатися з дружиною і Пастуха також неоднодвома маленькими донеч- разово зверталися до дерками. Що трапилося з о. жавних установ тодішнього Петром Пастухом - дружина тоталітарного режиму, але нічого не знала. Лише згодом завжди одержували одну й
був здатний прославляти свою рідну землю. Священики покликані ростити людину і вести її до Бога. Це здавен розуміла і робила наша церква. Отець Богдан Боднар поділився своїми враженнями про останні відвідини Риму, де вшановували пам'ять святого священномученика Йосафата Кунцевича. Розповів про участь у Святій Літургії на апостольському престолі Папи Франциска, який підняв дух усіх українців, назвавши наш народ «великим, достойним на величність та любов, що веде до вічності». Ведуча заходу зачитала імена усіх священиків, які служили в різні роки на парохії в Лисівцях, а хор виконав у їхню пам'ять «Сумний святий вечір». Уважно слухали люди рядки з листа, який надіслала з села Куропатники завідувачка сільською бібліотекою Галина Федус. У ньому - цікаві повідомлення про пошанування імені отця Петра Пастуха і увіковіче-
місцевій школі. «Перш за все хочу подякувати за організацію цього дійства бібліотекарю Вірі Головацькій, усім гостям та односельчанам за те, що вшанували пам'ять о.Петра, від імені своєї родини та дочки священика Йоник Галини Петрівни. Прожив Петро Пастух неповних 33 роки. І своє коротке життя, присвятивши служінню Богу, віддав за волю України. Що означає обірване життя у 33 роки? Це – осиротілі діти, які не знають, що таке батьківська любов. Це – онуки, які не відчули дідусевої ласки. Це – мати, яка втратила в одну ніч з 20 на 21 липня двох синів і осліпла. Це – дружина, яка до кінця свого життя прожила з клеймом «ворог народу». Не обминула ця біда і наших односельців. У період з 1944 по 1953 роки були виселені в Сибір сім’ї: Золотих, Головацьких, Дзюби, Данильчуків, Мальованих, Муликів, Манчишиних, Пастухів, Палайди, Порценалюків, Репушко, Хлоп-
в Куропатниках пішли чутки, що пароха заарештували працівники районного відділу НКВС. Їмость поїхала в Бережани, де їй повідомили, що Петра Пастуха відправлено в тюрму до Тернополя. У день розгляду справи чоловіка вона була біля обласного суду і побачила його, коли після зачитання вироку вели в “чорний ворон”. Він лише показав двічі п’ять пальців, це термін, на який був засуджений, і встиг сказати: “Бережи себе і діточок!” Це було останнє побачення з чоловіком. Декілька разів дружина о. Петра Пастуха писала заяви
ту ж відповідь: “пропав безвісти... ” (?) І лише у незалежній Україні (з великим запізненням) дочки отця Петра дізналися, що він розстріляний більшовицькими нелюдами у Тернопільській тюрмі-катівні. Після арешту о. Петра Пастуха їмость з дітьми і своєю матір’ю Євгенією Лозинською, щоб уникнути депортації в Сибір, часто переїжджали, змінювали місце роботи. Така тактика виявилася виправданою. Їм вдалося зберегти себе від репресій, залишитися на рідній землі, поміж своїх людей».
ння його пам’яті вдячною сільською громадою. «Як згадує Ілько Терновий – «це був дуже важкий час. Люди бідні, ліжок не було, в чім ходили тим і накривалися, голод був (в голоді часто і працювали), а о.Пастух збудував таку церкву. Мирослава Федус за спогадами своєї матері розповідає: « Люди їхали на роботу в поле кіньми , а треба було привести камінь до церкви. Він казав – скидайте все і їдьте по камінь. Він навіть поляків просив і вони слухали.» Його дуже любила молодь , діти. Він навчав релігії, історії України, керував хором, драмгуртком. Про нього можна розповідати багато. Скажу від себе. Я ще з маленьких років знала, що церкву, до якої я ходжу, збудував о.Пастух. Вона збудована з витесаного рівненько каменю. Сьогодні тут багато парафіян поспішають на святу літургію, а зайшовши у храм ми бачимо портрет, з якого дивиться о.Петро, і, мабуть, радіє, що храм порожнім ніколи не буває” . Особливо хвилюючим був цей день для родини Івана Пастуха. У залі був присутній син Володимир разом зі своєю дружиною, дітьми і внуками, які свято бере-
начальнику тюрми, прокуророві, щоб дозволили їй побачення, але завжди отримувала категоричну відмову... Отець не давав жодної вістки про себе. Зник безслідно. А коли Тернопіль і Бережани зайняли німецькі війська, почали шукати серед замордованих тіло пароха. Його не знаходили, бо серед численних жертв неможливо було впізнати когось. Тіла загиблих були пошматовані до невпізнання і до того ж, через високу температуру повітря, напіврозкладені. Щоправда, в одній із камер тюрми в
На зустріч із односельчанами приїхав з Борщева послідовник душпастирської праці, священик, кандидат теологічних наук, декан Борщівського деканату УГКЦ о.Богдан Боднар, котрий з повагою звернувся до організаторів та учасників духовного заходу, відзначивши: «Якщо нація хоче мати майбутнє, то потрібно повсякчас дбати про духовність. Хто краще, ніж священик, може розуміти прагнення людського серця бути з Богом? Таким чином, наші священики примножували героїзм народу, який завжди
жуть пам'ять про батька, дідуся і його братів. У минулому році син побував зі своїми рідними в Умані, куди віз землю з Лисівців і там запалили пам’ятні свічі біля викарбуваних на меморіальних плитах прізвищ усіх лисівчан. Спогади Володимира Пастуха про трагічну долю родини вміщені у книзі Богдана Савки «А їх й Сибір не доконав». Слово від родини виголосила Любомира Володимирівна Гнатуш, внучк а Івана Пастуха, яка працює вчителем іноземної мови у
чишин, Сеник, Чорних, Школових. Читати болючі спогади очевидців того божевільного часу непросто, тому що вони обпікають серце, перевертають душу і додають сивини. Навіть єдина дитяча сльоза обпікає серце, а тут ріки людських сліз і крові. На початку війни 1941 року проводилася зачистка «контрреволюційних елементів». В Чортківській тюрмі на той час перебувало 1300 арештантів. Вагонів для вивозу людей в Сибір не вистачало, тому одних розстрілювали, а решту - 954 особи - 2 липня 1941 року погнали етапом до Умані. В ніч з 20 на 21 липня їх розстріляли. Серед них було шестеро наших односельчан: Грабарович Михайло Федорович, Данилевич Петро Михайлович, Наконечний Стах Васильович, Пастух Іван Васильович, Трачик Степан Максимович, Собчишин Микола Іванович. Забувати цього не можна, а завжди пам’ятати: якщо це робили з твоїми дідами і прадідами, то може подібне повторитися і з твоїми дітьми. Події 30 листопада підтверджують це. Ми повинні зробити все можливе, щоб боротьба і страждання наших батьків і дідів не пропали даремно». Йосип Децовський втретє бере участь у багатолюдному зібранні жителів цього села, і щоразу інформує про встановлені нові факти, біографічні відомості про славну родину Храпливих, у якої в Лисівцях народились нині відомі світові вчені Євген та Зенон. На цей раз викладач Йосип Йосипович розповів про організовані в селі Целіїв, що на Гусятинщині, заходи пошанування отця Ярослава Ганкевича, дідуся по материній лінії родини Храпливих, священика, багатолітнього керівника сільської «Просвіти». Велично звучали у залі духовні пісні у виконанні церковного та дитячого хорів під орудою регента Ярослава Николайчука та диригента Надії Мельник, які на завершення виконали «Боже великий, єдиний» разом з усіма учасниками заходу. Цей пам’ятний, духовно багатий і цікавий захід відбувся з ініціативи сільської бібліотеки, якій громада завдячує збереженим відомостям про патріотичну родину Пастухів, справи якої старше покоління закарбувало назавжди. Це були справжні українці, високого духу і моралі.
на будівельному майданчику. Будівництво було повністю завершене протягом одного року. Церкву Введення у храм Пречистої Богородиці освятили у травні 1937 року. Зробив це владика, доктор богослов’я Іван Бучко - 1-ий Генеральний вікарій, радник і референт Митрополичої консисторії. Окрім спорудження храму і ревного виконання священичих обов’язків, Петро Пастух допомагав драматичному гуртку при читальні «Просвіти». Душпастир сприяв також в одержанні дозволу від старости і коменданта поліції на проведення масових заходів у селі (концертів до дат національного календаря, вшанування пам’яті полеглих за волю України, фестин, вечорниць). А до релігійних свят - Святого Миколая. Різдва Христового, Святого Василія, Водохрестя і Великодня - готував спеціальні дійства. В селі діяв хор при церкві та світський - при читальні “Просвіти”. Отець Петро знаходив час відвідувати репетиції, допомагав у підборі текстів і нот нових пісень, складав сценарії концертів. При церкві активно діяли Український Католицький Союз та Марійська дружина, якою вміло керував парох. Улітку 1939 року отець Петро Пастух організував багатоденний піший похід до Зарваниці на відпуст. Завдяки ревному виконанню своїх обов’язків і активній громадській роботі о. Петро Пастух завоював заслужений авторитет серед віруючих. У Куропатниках о. Петро Пастух заприязнився з парохом села Бишки о.Миколою Косовичем. Вони обмінювалися здобутками в душпастирській діяльності, проводили спільні богослужіння у дні храмових празників, виголошували проповіді, сповідали мирян. Отці приятелювали родинами, були частими гостями одні в одних. Їх діяльність потрапила в поле зору служб НКВС. Всевидюще око енкаведистів серед багатьох вловило і отця Петра Пастуха. 23 грудня 1940 року о 4-ій годині ранку його викликали висповідати і запричастити хворого. Коли отець повертався додому, його на сільській вулиці перестріли енкаведисти і заарештували. Дозволили лише занести до церкви чашу з Найсвятішими Да-
Ольга ТРАКАЛО, директор Заліщицької ЦБС
4 u
№ 5-6 (8222)
ФОТООБ’ЄКТИВ
1 3
Заліщицька центральна комунальна рай лікарня – одна з кращих на Тернопіллі за медичним оснащенням, за умовами перебування в ній хворих і за методом обслуговування їх. Сьогодні можна впевнено сказати, що заклад відповідає усім високоякісним стандартам. Майже в кожному відділенні облаштовані палати поліпшеного типу. Всюди – затишок, комфорт, належна апаратура – найсучасніша, що сприяє кращій діагностиці недуг, а відтак і подальшому лікуванню пацієнтів. Фотокореспондент Ігор ІВАНСЬКИЙ зафіксував на об’єктив тих людей, які завжди на посту. Зрозуміло, що в районній лікарні постійно є ті, хто повинен надати першочергову допомогу. Візит до лікарні починається для хворих із приймального відділення, в якому тебе зустрічає лікар О.Я.Буряк (світлина 1). Не обходиться хвора людина без допомоги рентген-лаборанта В.Р.Кнака (на світлині 2). Того дня фотооб’єктив торкнувся також і відділення анестезіології та реанімації – надто важко пережити тут людині перші дні, поки відступить біда і з’явиться надія на життя. Тут працює команда високопрофесійних фахівців, які дуже уважно, оперативно, фахово визначають і встановлюють діагноз, а тоді допомагають долати хворобу. Тут лікарі, наче вартові, все роблять, щоб вирвати людину з обіймів тяжкої недуги, а може – і смерті. Завідуючий цим відділом І.Р.Жук (фото 3). Ще один напрямок новизни, який активно впроваджують хірурги на користь хворої людини – це лапароскопічні операції, ендоскопічні, малоінвазивна хірургія. Запроваджуючи усі ці новітні технології, медики-хірурги ставлять перед собою мету: розширити діапазон послуг, які можна надати на базі районної лікарні. В цьому плані професійно працюють районні хірурги І.М.Решетило, М.І.Українець (на світлині 4 – А.М.Симотюк – лікар-хірург та Р.М.Піхлик – лікар-травматолог). Звичайно, під час екскурсії по лікарні з об’єктивом зафіксовано роботу лише окремих медиків у деяких відділеннях. Але про більшість з тих, хто тут працює, можна сказати: кожна людина очікує порятунку, що вселяє довіру до свого рятівника.
2
u
ВАРТО ЗНАТИ
У прокуратурі Заліщицького району діє телефонна "гаряча лінія": 2-13-43, за якою можна телефонувати у робочі та вихідні дні, з 9 до 18 години, і повідомляти про факти порушення прав фізичних осібпідприємців та господарюючих суб’єктів, незаконного втручання в їх господарську діяльність, тиску з боку органів державного контролю та правоохоронних органів.
4
У січневі дні свої дні народження відзначили член виконкому міської ради Василь Ілліч Хома, депутат міської ради Галина Петрівна Гаврилюк. Хай будуть щедрими ваші літа на щастя, на здоров’я, на друзів. Ласки – від Бога, від людей – добра і шани на многії, многії літа! Безмежного щастя вам і всіх земних благ! Хай здоров’я, радість і достаток Сипляться немов вишневий цвіт, Хай малює доля з буднів свято І дарує Вам багато літ! З повагою – міськвиконком, депутати міської ради
Вітаємо з ювілейними народинами – славним і мудрим 80-річчям – нашого шановного і поважаного Тараса Васильовича Кивелика із Заліщиків, капітана судна ПП «Тритон». Все своє життя наш ювіляр чесно й сумлінно віддавав роботі у річковому флоті, на радість усім він і сьогодні в трудовому строю. Його досвід, відданість роботі, високе почуття обов’язку є вагомим прикладом для наслідування молодим людям, які працюють з ним пліч-опліч. Шановний наш колего! У ці святкові різдвяні дні щиросердечно віншуємо Вас з ювілеєм і бажаємо нехай на Вашій життєвій добрій ниві ростуть й надалі зерна достатку і добра, щоб Ви були здорові і щасливі в колі своїх рідних і близьких ще багато-багато літ. Нехай благодать Господня осяває всі Ваші плани і задуми, хай мрії здійснюються і буде успішною Ваша праця. Нехай з різдвяною колядою заходить до Вашої хати благополуччя, душевний спокій, повага від людей і любов рідних. З повагою і шаною дирекція та колектив ПП «Тритон»
Щиросердечно вітаємо з 60-річчям дорогого чоловіка, батька, дідуся Івана Михайловича ГУМЕНЮКА з с.ІванеЗолоте, яке він святкуватиме 18 січня. Роки летять, мов лебеді у вирій. Життя іде – його не зупинить. Прийміть, рідненький, ці вітання щирі У цю веселу неповторну мить. Якби в словах була пророча сила, А в серці чарів полум’я цвіло, То ми б для Вас усе зробили, Щоб дня в житті сумного не було. Всю доброту, яка існує в світі, всю радість, що живе серед людей, До ніг ми Вам схиляємо сьогодні, святкуючи Ваш світлий ювілей. Від щирого серця здоров’я бажаєм, без нього не милі ніякі діла, Щоб радість завжди була на порозі, а лихо – у вічній далекій дорозі, Щоб весни летіли до Вас журавлями, Щоб Ви не змінились, рідненький з роками. Міцного здоров’я з роси і води, бадьорість і радість хай будуть завжди. Хай світлою буде життєве дорога, опіка і ласка від Господа Бога. Хай Матінка Божа, Цариця свята дарує щасливі і довгі літа. З повагою і любов’ю – дружина Ольга, дочка Наталія, зять Дмитро з далекої Італії, син Ігор, невістка Ганна, онуки Ігор, Світлана, Віталик, Евелінка
18 січня зустрічає свій 60-літній ювілей сільський голова з с.Іване-Золоте Іван Михайлович ГУМЕНЮК. Життєва доля вишита любистком, Калиною і хрестиком доріг Зачарувався січень врочисто Й приніс вітання на Ваш поріг. Ваш ювілей – щаслива дата І сумніватись тут не слід Отож, прийміть найкращі побажання Здоров’я, щастя на багато літ. Хай Матір Божа Вас охороняє, В душі панують мир і доброта, Ісус Христос здоров’я посилає На многії і благії літа. Нехай людська повага і визнання Крокують поруч з Вами в майбуття. Любові Вам і злагоди в родині, Не знати горя, смутку і біди. Хай прибуває щедро Вам щоднини Із сонця й вітру, із роси й води. З найкращими побажаннями працівники сільської ради
Відійшов за межу ветеран самодіяльної хорової капели «Гомін» Микола Михайлович Павлюк. Все своє свідоме життя він працював на освітянській ниві, однак свій вільний час віддавав хоровому співу в капелі з часів її заснування. Він і сам організовував хорові колективи вчителів, учнів і успішно з ними виступав, за що отримував шану і повагу в людей. Висловлюємо подяку виконкому міськради за надану матеріальну допомогу на похорон в сумі 150 грн., а також всім людям, котрі прийшли провести покійного в останню дорогу. Нехай пам'ять про цю людину буде вічною в серцях тих, хто знав його, працював з ним і співав у капелі. З повагою – сім`я ПАВЛЮКІВ
№ 5-6 (8222) u
u
ЦІКАВІ ЗУСТРІЧІ
сучасному швидкоплинному суспільстві все частіше помічаємо, що за щоденними клопотами, справами все менше часу залишається для улюблених занять, удосконалення своїх нахилів, для пізнавання навколишнього світу. Проте є люди, які, незважаючи на зайнятість, все таки знаходять сили, бажання займатись тим, що приносить істинне задоволення.
НА СКРИЖАЛЯХ ЛІТОПИСУ
У
Для таких особистостей не достатньо розвиватись тільки професійно, вони
прагнуть осягати нові вершини, знайомитись із мистецтвом прекрасного. Такою неординарною людиною є Наталія Михайлівна Крок, поспілкувавшись з якою, розумієш, що для власного духовного та інтелектуального збагачення не потрібно володіти значними матеріальними статками, однак необхідно заручитись підтримкою однодумців та поступово реалізовувати власні мрії. Наталія Михайлівна розповіла, що уже майже чотирнадцять років працює у Заліщицькому територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) на посаді соціального працівника. До її обов’язків входить виявлення одиноких та одинокопроживаючих людей, в тому числі інвалідів, які належать до даної категорІї; перевірка роботи соціальних працівників району, та ін. Співрозмовниця зауважила: «Мені з дитинства подобалось спілкуватись із людьми старшого віку. Вони випромінюють особливу енергетику, тепло, мудрість. Я могла годинами заслуховуватись історіями з їхнього життя. Також мене манили і досі зачаровують старовинні чорно-білі фото. Уже протягом багатьох років відшукую фотографії своїх рідних. Вони несуть величезну цінність, оскільки за їх допомогою можна прослідкувати не тільки власний родовід, але й дослідити культуру нашого народу, його особливості». Наталія Крок нещодавно брала участь в обласному конкурсі на звання “Кращого соціального працівника року”, що проходив у місті Шумськ та була нагороджена Дипломом III ступеня Департаменту соціального захисту Тернопільської обласної державної адміністрації. «Участь у цьому конкурсі дала можливість не тільки продемонструвати власні професійні навики, знання чинного законодавства, але й познайомитись із прекрасними щирими людьми, висококваліфікованими спеціалістами, які підкорили мене своєю багатогранністю, оптимізмом, добротою та прогресивністю поглядів. Також ми мали змогу ознайомитись із передовими методами роботи у соціальній сфері, поділитись досвідом, почерпнути нові знання, об-
5
мінятись думками. Атмосфера під час конкурсу була настільки дружелюбною, що не відчувалось жодного хвилювання», – зауважила співрозмовниця. Також Наталія Михайлівна зізналась, що одним з найбільш захоплюючих етапів проходження конкурсної програми була презентація під назвою: «Я – цікава особистість». «Під час неї багато учасників відкрили себе не тільки з професійної сторони, але показали іншим свій внутрішній світ, продемонстрували улюблені заняття», – додала Наталія Михайлівна. Наталія Крок підготувала оригінальну відеопрезентацію про власні захоплення та отримала чимало схвальних відгуків. Вона розповіла учасникам, членам журі, що з раннього дитинства закохалась у книги, які стали її друзями, порадниками. Найбільше до вподоби ті, в яких зображено життєвий та творчий шлях відомих українських письменників, художників, акторів, музикантів, композиторів та ін. «Декілька років тому разом з донькою ми відправились у велосипедну поїздку по Карпатах. Давно уже мріяла побувати у музеї-садибі знаного українського актора Івана Миколайчука у Чорториї. Тут нас привітно зустріла його сестра Фрозина та дозволила залишитись там на ніч, бо уже геть стемніло, ми немов перемістились в інший час, все, що було всередині будиночку нагадувало про цього видатного чоловіка, про його творчий доробок. Розглядали вишивану сорочку, подаровану Миколайчуку Сергієм Параджановим, речі презентовані іншими не байдужими до його таланту людьми. Також перечитали листування Івана Васильовича з колегами, друзями, передивились фотографії, вишивані рушники, якими наповнені кімнати», – із піднесенням мовила Наталія Михайлівна. Крім того, Наталія Крок зауважила, що не може залишитись осторонь, коли бачить витвори народного мистецтва. «Достатньо давно почала цікавитись глиняними виборами: глечиками, тарілками, чашками, і особливо привертають увагу зображені на них орнаменти – відображення культури
регіонів нашої прекрасної України. Тому, коли випаде можливість, відвідую різні фестивалі, виставки. Ще одним моїм захопленням, що безпосередньо пов’язане з колоритними українськими звичаями, традиціями, є збирання старовинних вишиваних сорочок. Я уже маю певну колекцію, яку успадкувала від бабусі, але надіюсь, що вона збільшуватиметься». Однак – це далеко не все, чим цікавиться Наталія Михайлівна. «Коли випадає вільна хвилинка, то починаю вишивати дитячі картинки. У мене маленький синочок, тому намагаюсь постійно радувати його новими казковими героями. Також багато вишиванок дарую літнім людям, адже щирою увагою, добрим словом можемо розвеселити стареньких, принести їм радість», – наголосила пані Наталія. Особливе душевне піднесення відчуває співрозмовниця під час відвідування балетних вистав та музичних концертів. Вони, за словами Наталії Крок, наснажують її позитивною енергетикою, переносять у світ прекрасного, сприяють народженню нових ідей. «Великим джерелом сили та гарного настрою стають для мене сімейні походи в гори, а взимку – катання на лижах, бо у нашій родині, перш за все, цінують здоровий спосіб життя», – додала Наталія Михайлівна. Вона також зауважила, що уже віддавна виношує в собі ідею створення на базі працівників Заліщицького територіального центру хорового ансамблю «Журавлі», адже людині, щоб розвиватись як особистості й професіоналу, необхідно приділяти час духовному та естетичному вихованню. Маємо надію, що найближчим часом плани Наталії Михайлівни втіляться в реальність і в нашому мальовничому співочому краї появляться нові талановиті виконавці, які приноситимуть радість жителям Наддністрянщини та мешканцям стаціонарного відділення територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), що розташоване в смт. Товсте. Наталія ЯНОВСЬКА Світлина Ірини ІВАНСЬКОЇ.
Перша писемна згадка з уточненням про Товсте датується 1414 роком. Про це йдеться у книзі історика Петра Сіреджука «Першовитоки». Про те, що Товсте – дуже давнє поселення, свідчать його природні умови: джерельні витоки вод з берегів річки Дупли та її приток, які давали нашим першим поселенням здорову цілющу воду. Давні сліди життя наших предків на території сучасного Товстого є з часів трипільської, сарматської, інших давніх культур. Тут в минулому столітті і після проголошення Незалежності України археологами і краєзнавцями Тернопільщини, Заліщанщини виявлені різні крем’яні та кам’яні знаряддя, знаряддя праці, уламки посуду та ін., які зберігаються у Товстенському народному музею. Немалу увагу привертає сарматське поховання, що виявлено на території Товстенського ліцею. Отже, із стародавньої історії відомо, що в етнічному відношенні сармати, як і скіфи, належали до групи ірано-мовних племен. Під час розкопок Південно-Тернопільської експедиції в 1995р. у Товстому найбільший інтерес представляють знахідки черняхівської культури (ІІ-VІІ ст. нашої ери). Археологічні та писемні джерела візантійських авторів (Йордана, Прокопія та ін.) дають підставу пов’язати черняхівську культуру з антами-украми, які жили майже по всій сучасній Україні – на Подніпров’ї і Подністров’ї. «Анти – то представники тих племен, що утворили етнографічну цілість, яку тепер звемо українською (в Антах маємо предків українських племен). Давні українці (укри), яких візантійці називали антами, що означає «союзники», «побратими», поклонялися богам Добра і Життя. У своїй основі їхня язичницька віра носила астральний характер. Чи була у наших предків держава? Так, М.Брайчевський на основі аналізу літописних, археологічних джерел довів, що міжплемінні союзи на терені сучасної України були об’єднані в антську державу Троянь. Одним з перших її князів у 580 роках був князь Бож, який воював проти готів. Його самого, синів та 70 старшин готи підступно взяли в полон і стратили. Але держава антів залишилась існувати до VІІІ ст. Це була могутня держава, яку можна вважати праслов’янською і попередницею наступної держави – Київської Русі-України. Літопис Нестора виводить початок Київської держави Русі-України від антського князя полян Кия і його братів,
які започаткували династію Київських князів – Києвичів. У 882р. Новгородський князь Олег здійснив похід на Київ і вбив останніх представників династії Києвичів князів Аскольда і Діра, створивши після того династію Київських князів Рюриковичів, що правили Київською державою з ІХ-ХV ст. А князь Святий Володимир Великий у кінці Х – на початку ХІ ст. внаслідок походів повернув усі етнічні землі на заході, землі «Червенських городів, що тепер зветься Галичиною». Петро Сіреджук у «Першовитоках» історії Заліщанщини пише, що наш край в часи Древньої Русі був густозаселеним. Тоді в Наддністровських околицях існувало 25 поселень. Це два міста Червоне і Городок, 5 городищ і 18 селищ. У 1199 році Волинський князь Роман з роду Мстиславичів об’єднав Волинь з Галичиною і став князем великої Галицько-Волинської держави, яка проіснувала до 1340 року. Після її розпаду в Західному Поділлі правили литовські князі Корятовичі, а їхньою столицею у Західному Поділлі був Черлений городок, сучасний Червоногород. Їх вигнав руськолитовський князь Вітовт у 1396р., після чого розгорнулась його політична діяльність у Галичині до 1430р. В той час всі грамоти, літописи, сказання та ін. державні документи за Вітовта були записані староукраїнською мовою, яка й була державною у Великому князівстві Литовськом у. Серед них знайдено у Львівському ЦДІА П.Сіреджуком документ про першу писемну згадку про Товсте, що датується 1414 роком. От же, цьогоріч Товстому минає 600. Великі зміни сталися після смерті князя Вітовта, який помер у 1430р., бо в 1434 році Подільська земля Литовсько-Руського князівства була захоплена польськими окупантами, які полонізували нечисленну українську шляхту, її культуру. Так, Чер-
В цю святкову і радісну днину від щирого серця вітаємо з днем Ангела протоієрея отця Василя ХРЕБТАКА – настоятеля УАПЦ. У цей величний день Вашого Ангела надсилаємо Вам низький уклін. Хай народжене Дитятко у Вертепі на сіні Принесе Вам мир і радість та всій Вашій родині. Хай серце Ваше не знає ні смутку, ні бід, Хай Матінка Божа хоронить весь вік. І ласку та добро посилає у Ваш рід. Бажаєм багато ще років прожити, Ісуса Христа будем щиро просити: Нехай віднині і далі Вам щасливо живеться, Нехай доброта й достаток у домі ведеться. Хай люди за щедрість завжди Вас шанують, А клопоти й біди про Вас хай не чують. Тож будьте з нами довго, нам усім на втіху, Хай Ваш голос лине в дивовижний світ, Хай Господь дарує щастя та добробут І пошану вірних на многая літ! З християнською любов’ю та низьким поклоном – церковний комітет, сестриці і браття, хористи, парафіяни м.Заліщики
лений городок став Червоноградом, Товсте - Тлустим, Богородчино – Чортковом і ін. Трагедія полонізації нашого краю тривала від другої половини ХV ст. до першої половини ХХ ст., хоча в деякій мірі припинено її в час панування австрійської окупації на землях Західного Поділля (1772-1918). Основним гальмом полонізації була церква та українське козацтво, які сприяли розвитку української культури, економіки і торгівлі. Так, Товстому-Тлустому у 1548 році польським королем надано статус містечка й Магдебурзьке право. Тоді ж гетьман українських реєстрових козаків Венжик Хмельницький володів великим маєтком у Товстому. Він після його смерті був переданий у спадок родичу Михайлові Хмельницьком у. Хмельницькими у ХVІ ст. збудовано оборонний замок з трьома фортами, які з’єднувались кам’яними мурами і підземними мурованими ходами. Про час будівництва замку, його фортів і ін. (у ХVІ ст.) стверджує архітектор Ян Зубжицький. У 1648-49рр. Товсте було одним із семи основних повстанських центрів на Галицькому Поділлі під час Визвольної війни українського народу проти польськошляхетського гніту під проводом Богдана Хмельницького. Отже, Товсте місто козацької слави, через що й стало історичним і з 1996р. входить в лігу історичних міст України. Новітня історія Товстого підтверджує, що воно є містом стрілецької слави. Сьогодні, коли твориться велична історія України, ми живемо надією на краще майбутнє свого народу. Будьмо розумнішими і утверджуймо свою державу. Ярослав ПАВЛИК На світлині: Храм Архистратига Михаїла в Товстому
6 u
u
ДОЛІ ЛЮДСЬКІ
встахій Струк народився у селищі Синевисько Вижне у Карпатах. На жаль, його біографічних даних ще не знайдено. Відомо лише, що він вивчився на лікаря. Дружину Дарію засватав у Заліщиках. Коли розпочалась війна 1941 року, Євстахій був адміністративним директором Львівського медичного інституту. Війна,
Є
Америці, здобутком свого життя вважав переклад англійською мовою «Енциклопедії України». Тут є розділ і про його батька – отже, світ дізнався ще про одного із тисяч наших невідомих героїв. У часописі «Поступ» за 24 червня 1999 року опубліковано сумну звістку. На 60-у році життя (19 червня ц.р.) у Мюнхені раптово помер голова Наукового товариства ім.Шевченка на Захід-
скульптор) лікаря УЧХ при УПА Василя Гусара-«Зубченка». А пізніше відбулася кількагодинна зустріч з Дарією, яка розповіла про те, як складалась її доля після трагедії у Львові 1941 року. «Зубченко» - Василь Гусар, родом з Перемищини, дантист, до 1945 року працював у м.Динові Перемищини. До Західної Німеччини прибув рейдом з сотнею «Громенка» восени 1947 року. Коли вбивці чоловіка
ній Європі, дійсний член НТШ, іноземний академік Національної Академії наук України, голова Славістичного відділу при Університеті Торонто, професор Данило Гусар-Струк, один із провідних українських вчених діаспори. Особлива роль Д.ГусараСтрука як головного редактора фундаментальної 5томної Енциклопедії України англійською мовою. Чому ж Данило Струк носив подвійне прізвище Гусар-Струк? Член історикоархівної комісії УЛТ у Львові Аретій Кравець на запрошення Українського Лікарського Товариства Північної Америки був почесним гостем ХХV з’їзду УЛТ і Наукової конференції, які відбувалися в Торонто з 1 по 5 липня 1993 року. Йому було запропоновано виступити з доповіддю про медичну службу Української Повстанської Армії. Напередодні конференції до нього підійшла незнайома пані та звернулася з таким запитанням: «Знаю, що завтра ви будете доповідати про медиків УПА. А чи відоме вам прізвище Гусар… Василь?» Пан Аретій відповів, що знає, а його псевдо – «Зубченко». Дантист, один із організаторів Українського Червоного Хреста УПА на Лемківщині. Високий, худорлявий… У 1947 році в складі рейдуючих частин УПА відійшов на Захід. Детальна обізнаність викликала у жінки приховане хвилювання. На очах з’явилися сльози. «Я – Дарія Гусар, - назвалася вона. – Дякую, дуже дякую, що бережете пам’ять про мого чоловіка!» Наступного дня у своєму виступі п.Аретій Кравець звернув увагу присутніх на те, що між них є дружина та донька Наталка (відомий
Дарії Євстахія Струка наближалися до Львова, молода вдова із сином Данилом поповнила один із таборів для переміщення осіб у Німеччині. Одного разу хлопчик захворів, і мати викликала лікаря. Прийшов високий, привітний чоловік, який хлопчику сподобався. Ще декілька разів лікар (Василь Гусар) відвідав свого маленького пацієнта. Дитяча приязнь передалася і дорослим, і згодом вони вирішили побратися. Вже в Канаді у них народилася дочка Наталка, Данилова сестра. Любов і прихильність до свого названого батька Данило проніс крізь усе своє життя. Не змінилося це ставлення і після того, як хлопець дізнався про трагічну долю його рідного батька – Євстахія Струка. Передчасна смерть Василя Гусара – доброго вихователя, мужньої і чуйної людини – болем обізвалася у серці Данила Струка. Виголошуючи своє надгробне слово, він сказав: «Тату, в пам’ять про тебе я приймаю сьогодні твоє прізвище і тепер буду називатися Данило Гусар-Струк». А дочка Наталка протягом ночі спроектувала батькові пам’ятник-хрест з написом: «Василь Гусар «Зубченко» 1913-1975». У своєму листі пані Дарія Гусар 18 листопада 1993 року писала: «Мій син Данило закінчив, видав Енциклопедію України англійською мовою і дуже підупало його здоров’я… Але Бог має його в опіці…» Та Всевишній вирішив мати його біля себе. Дуже велике прохання до родини пані Дарії: якщо хтось ще мешкає у Заліщиках, відгукнутися. В`ячеслав КУЧМА, лікар вищої кваліфікаційної категорії, член Національної спілки журналістів України
як відомо, розпочалася неочікувано. Ще напередодні кращих студентів-спортсменів Львівського медичного інституту зібрали для поїздки на змагання до Києва в гуртожитку медичного інституту (тепер вулиця Винниченка,30). Там же містилася і кафедра фізвиховання. В той час ЛМІ вважався у відповідних органах «найгіршою шайкою націоналістичних «бандитів». Коли під Львовом загуркотіла канонада, було вирішено ліквідувати і цих студентівмедиків. Приводом було те, що хтось ніби-то стріляв поблизу радянських військових. Студентів вивели «під стіну». Аж раптом команда: «Отставить!» Чудо врятувало ці молоді життя. Один із вже небагатьох свідків цих далеких подій – колишній провізор, а нині пенсіонерка Марія Ситницька розповідала, що наказ не стріляти в студентів зумовлений тим, що приміщення слід терміново приготувати для поранених червоноармійців. Як вияснилося згодом, цей дзвінок організував тодішній адміністративний директор Євстахій Струк. Він мав ключі від підвальних дверей, куди закрили студентів, відчинив двері і наказав їм втікати. Зустрілися всі врятовані через декілька тижнів. Їхні обличчя не світилися радістю. Вони зібрались на заупокійну Службу Божу в церкві Св.Петра та Павла за того, хто їх врятував ціною власного життя. Уже після приходу німців понівечене тіло героя знайшли серед безлічі трупів мучеників тюрми. Дружина Євстахія Дарія посивіла у 22 роки, виношуючи під своїм серцем дитину. Через багато років їхній син – Данило Євстахієвич Струк, живучи у далекій
u
СЛОВО ПРО ПЕДАГОГА
Власне, таким був Василь Сухомлинський – великий педагог, мудрий учитель, чудова людина. Він віддав дітям красу і тепло своєї душі, він ніс на долоні своє щире серце, в якому жила велика доброта і любов до світу. В.Сухомлинський не лише навчав дітей, він прищеплював кожному найкращі людські якості, виховував людяність, чуйність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі. Мудрий
учитель написав понад півтори тисячі художніх творів для школярів, на яких навчаються і виховуються наші учні, йдуть у світ з світлою і щирою душею. У школі с.Іване-Золоте проведено заходи, присвячені 95-й річниці В.О.Сухомлинського. Їх метою було ознайомлення дітей з життєвим шляхом видатного українського педагога-гуманіста, вчителя; допомогти відчувати золоті зернята
№ 5-6 (8222)
доброти і милосердя його літературної творчості. На класних годинах «Людина у цей світ приходить для добра» висвітлювався 35-річний творчий шлях видатного учителя, який умілим словом торкався дитячих душ, вів їх стежинами казок, творив людей великої душі, розумних мислителів. На уроках позакласного читання учні читали і слухали оповідання та казки, сповнені тепла і сонця.
Дев’ятикласники випустили стінну газету про життєвий шлях В.О.Сухомлинського. Молодші учні малювали ілюстрації до прочитаних творів. Про світоча української педагогіки проведено бесіди «Серце віддане дітям», присвячено виставку квітів. Проведено педагогічні читання. Завершальним акордом була літературно-музична композиція «Учитель добра і краси», де з особливим почуттям лунали слова про В.Сухомлинського. Учні інсценізували його твори: «Красиві слова і красиве діло» - 1 клас, «Бабусин борщ» - 2 клас, «Як Павлик списав у Зіни задачу» - 3 клас, «Кінь утік» - 4 клас, «Соловей і Жук» - 5 клас та інші. Звучала пісня «Даруйте добро», щирі слова якої глибоко западали в душу. Всі учні і вчителі нашої школи прилучилися до проведення шевченківських заходів. Ольга ШАБАТУРА, учитель, керівник педагогічних читань школи с.Іване-Золоте
ІЗ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ
З нагоди 62-ї річниці від дня народження Назарія Яремчука - українського співака, голос якого впізнавали не лише на території України, а й в багатьох країнах світу, в БНТ с.Шипівці провели вечір. Рідні Карпати, сріблочола Говерла, вічнозелена красуня смерічка стали символом молодості і пісенного натхнення добре знаного по всіх усюдах ансамблю "Смерічка", в юнацькому гроні якої заспівав свою незабутню, невмирущу "Червону руту" Назарій Яремчук. Він народився у с.Рівня, що на Буковині, 30 листопада 1951 року в селянській родині, був четвертою дитиною. Батько мав чудовий тенор, співав у церковному хорі, мати теж добре співала та ще й була неперевершеною акторкою у Вижницькому народному театрі. Назарій також почав співати змалку. У 1969 році він закінчив Вижницьку середню школу і спробував вступити на географічний факультет Чернівецького університету, та спроба виявилася невдалою. Довелося попрацювати сейсмографом у геолого-розвідувальній партії, потім закінчив курси шоферів. Саме в цей час вокально-інструментальному ансамблю "Смерічка"
потрібні були юні співаки. Голос Назарія, дзвінкий і приємний, сподобався, він легко вписався в колектив, його полюбили всі. Чимало прихильників таланту буковинського митця в Румунії, Монголії, Чехії і Словаччині, Німеччині, Лаосі, Афганістані. Звучав його голос і на Чорнобильській АЕС, де він побував з концертами тричі. Його голос, його виконання не сплутаєш ні з ким. У кожному українському домі він як рідний, як добрий давній знайомий з своєрідною манерою співу, прекрасним голосовим тембром, життєрадісний, врівноважений, з дитинно-щирою посмішкою на вустах, скромний, без зіркової хвороби. "Кришталево чиста в мистецтві людина", - сказав про нього поет Микола Сингаївський. Найщасливішим днем свого життя він вважав день, коли Україна здобула Незалежність. Після далеких гастролей в Аргентині і Бразилії, Канаді і Сполучених Штатах, він, мов дерево, що вбирає наснагу своїми коренями з рідної землі, цілував Буковинську землю і дякував долі, що знову рідна домівка дочекалася повернення свого вірного сина. Голос Назарія, чистий, як ранкова роса, щедрий, як колосиста нива, високий, як
небо голубе, завжди буде нести добро в людські серця. Адже співав, навіть будучи тяжко хворим, і вірив, що високе мистецтво врятує світ і допоможе людям жити. Як і в травні на новому Співочому полі в День Києва, так і 7 червня 1995 року в Національній опері шанувальники вітали Назарія стоячи, з очима, повними сліз... Із біографією співака ознайомили гостей ведучі: М.Кравчук та С.Золота. Вірші, присвячені йому, декламували Д.Котик, О.Волощук, Н.Золота, С.Воробець, Х.Якимишин, М.Юзак. Природно, що на вечорі звучали і пісні Назарія Яремчука: «Гай, зелений гай» у виконанні Х.Якимишин, «Чуєш, мамо», «Оркестр природи», «Батько і мати», «Родина», «Ліхтарики» у виконанні художнього керівника П.С.Осадчого. Фінальним акордом пам’ятного заходу стала пісня «З райського саду», яка чи не найбільше описує життя Назарія, яка у всіх, хто пам’ятає співака, викликає сльози, пісня-надія на його світле вічне життя у райському саду. А в пам’яті народу Назарій Яремчук буде світлим спомином, людиною з чистою душею, яка найбільше любила Україну. Ганна ВЕРБІЦЬКА, завідуюча БНТ с.Шипівці
60-70 роках ХІХ ст. увесь літературний світ Росії, України (тоді Малоросії), Європи був захоплений розповідями із народного побуту Марка Вовчка. Спочатку й не здогадувалися, що під псевдонімом приховується молода письменниця Марія Вілінська (в заміжжі Маркович). Її твори друкувалися в альманасі «Хата» (П.Куліш),
відкрито заявила протест своєму оточенню, яке готувало їй пишне заміжжя із багатим поміщиком, власником розкішного маєтку та чудового англійського парку, тисячі душ кріпаків. І кого покохала молоденька великоросійська красуня із пишною русою косою? Засланого в Орел політичного українця Опанаса Марковича, у якого в кишенях від безгрошів’я вітер гуляв! Зате він знав і співав українські пісні, збирав українські
акомпанемента. 1866 року в Парижі Марія Олександрівна заходилася видавати збірник «Двісті українських пісень». Вісім зошитів по 25 пісень. «Пісні зібрані на Україні поміж людьми. У ноти завів Едуард Мертке. Власність і видання Ріхтер Бідерман. Лейпціг…» В ті часи за кордоном легше було працювати на українську культуру, як в самій Україні. Із представлених письменницею до
думи, прислів’я, різний фольклор, історичну бувальщину. Будучи самозречено закоханим в історичну старовину, Опанас і свою дружину прилучив і закохав ув Україну. Молода пара переїхала із російського Орла на Україну спочатку в село Сорокошичі на Остерщині (побережжя Десни) до брата Марковича – лісничого. Отут почалося перевтілення душі молодої великоросіянки, її друге народження. За висловом П.Куліша «Московка преобразилася в українку…» Ходили разом в села помежи люди. Прислухалася, придивлялася, вникала, запам’ятовувала, збирала, записувала, вивчала українську мову, вдосконалювалася, захопилася краєм, «де одна пісня тече широким Дніпром, а друга Десною злотоберегою…» В січні 1859 року вона познайомилася у Петербурзі із Т.Шевченком: декламувала уголос свої твори, співала сама народних пісень, а разом із названим батьком співали «Зіроньку». У себе в помешканні влаштовувала літературні вечори, сама співала і читала уголос свою прозу прекрасну. Пізніше в листі з-за кордону питала Тараса Григоровича: «Що малюєте? Чи співаєте свою улюблену «Зіроньку»?» Згадує сучасниця подруга Ю. Єшевська: « В Ахені ми з чоловіком слухали у її виконанні українські народні пісні. Вона знала їх багато і прекрасно співала своїм приємним контральто у нас в будинку без будь-якого
друку восьми випусків збірника вийшов тільки перший. Він містив 25 пісень. Видання припинилося через матеріальні нестатки. З 1867р. після смерті чоловіка Марія Олександрівна жила в Петербурзі і на Україні. Якось у Києві зайшла вона до редакції журналу «Київська старина» і захопила усіх вишуканою усною українською мовою та дикційною вимовою. Про сумну долю автографу описав 1926р. М.Д. Лобач-Жученко - другий її чоловік, «Сім зошитів, в яких було 175 неопублікованих пісень Марія Олександрівна взяла в одну оправу для кращого збереження. Після її смерті (1907р.) пісні в оправі забрав Б.О.Маркович (син), який жив у Петербурзі. Маючи намір видати «Збірник», повністю викінчений авторкою, Б.О.Маркович хотів заручитися думкою компетентного знавця, тому попросив композитора В.Зарембу переглянути пісні. На численні прохання Б.О.Марковича повернути автограф, навіть погрози судом, В.Заремба не відповідав. Останнього листа з приводу цієї сумної історії Б.О.Маркович надіслав М.Д.Лобач-Жученку 1910р.» Автограф до цього часу не знайдений. Багато творів Марковички надаються для усного мистецького виконання. Їх треба читати уголос! Отоді проявляється пісенність Золотослівниці.
У
в журналах «Основа» (В.Білозерський), «Современник» (М.Добролюбов), «Отечественные записки» (М.Салтиков-Щедрін) та багатьох інших, а також перекладені в європейських журналах. Збереглося чимало свідчень про сильний чудодійний вплив літературних сюжетів Марка Вовчка, її мовних засобів на прогресивну молодь, на усі верстви суспільства, на видатних європейських письменників того часу. М.Драгоманов, І.Тургенєв, М.Чернишевський, М. Добролюбов, О.Герцен, Д.Писарєв, І. Аксаков, Н.Лєсков, Пр. Меріме, П.Куліш, В.Доманицький та інші пишуть захоплені рецензії в різній пресі про особисте враження від прочитаних творів. Тарас Шевченко в захопленні твердив, що українська мова Марковички є для нього істинною красою і написав їй дві поетичні посвяти із зверненням до неї: «Моя ти зоренько святая! Моя ти сило молодая!» А сама вона пише до чоловіка О.Марковича в Чернігів із Парижа: «… Богдась (син 10р.) узявсь читати «Кармелюка», «Галю», аж не дихав. До пізна читав… Поклала спати… Другого дня скочив і зараз знову до «Галі» та й не одірвався, навіть кофе не пив, аж скінчив читати, похвалив мене, а самий задумавсь – замисливсь…» Чим пояснюється всезагальне захоплення її творами? Дворянка російського походження, вихована у своєму середовищі, начитана літератури упереміж із високими ідеями,
Мирослава ЗАЙКО, мистецька виконавиця літературних шедеврів
№ 5-6 (8222) u
7
ІЗ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОШТИ
u
ПОДАТКІВЦІ ІНФОРМУЮТЬ
Навчання та виховання складають єдиний педагогічний процес, який забезпечує формування всебічно розвинутої особистості. Педагогічні завдання вирішуються успішно при органічному поєднанні навчально-виховної роботи на уроці з цілеспрямованим впливом на учня в позакласній роботі. Основна мета позакласної роботи з хімії – це допомогти учням у формування стійкого інтересу до предмета, розширення світогляду та знань, естетичного та трудового виховання. В позакласній роботі значна увага приділяється міжпредметним зв’язкам, що особливо важли-
u
во в плані професійної орієнтації учнів і розуміння ролі хімії в житті людини. Цю роботу можна представити як систему, що складається з окремих елементів. Як у вивченні хімії, так і загалом, в позакласній роботі визначальним є зміст. Зміст позакласної роботи з хімії підпорядковується певним вимогам: науковість, доступність, актуальність, цікавість. У нашій школі ІІІІст. с.Кошилівці домінує масова робота – це олімпіади, конференції, вікторини, а також – Тиждень хімії. На відкритті Тижня зібралися всі учні школи, де із вступним словом виступила вчитель хімії, а потім розпочався «Фестиваль
хімічних елементів». Ведуча, учениця 11 кл. Оксана Кучірка, запросила на фестиваль елементи-метали: це «Кипрум» – Х.Гоменчук, «Магній» – В.Чмола, «Кальцій» – А.Бик, «Гідраргіум» – Р.Лазарчук та ін. У віршованій формі учні розповіли про властивості та значення цих елементів у техніці та в повсякденному житті. А Мар`яна Лекар (уч. 10кл.) та Роксалана Лазарчук (уч. 9кл.), виконали частівки про лужні метали. Глядачам було представлено елементи-неметали: «Карбон» – Андрій Бик, «О» – Зоряна Матвій, «Н» – Мар`яна Лекар. З великим захопленням учні школи сприйня-
ЛІКАР РАДИТЬ
З настанням холодної пори року створюються сприятливі умови для поширення збудників гострих респіраторних вірусних інфекцій. До цієї групи гострих респіраторних вірусних інфекцій належить велика кількість вірусних захворювань, які перебігають з ураженням верхніх дихальних шляхів. Найбільш поширені грип, парагрип, респіраторносентиціальна, аденовірусна та риновірусна інфекції. Згідно моніторингу захворюваності на грип та ГРВІ в районі, на 49 тижні 2013року захворюваність підвищилася відповідно до сезону і не перевищує порогового рівня, спалахи не зареєстровані. Джерелом зараження виступає хвора на ці інфекції людина, яка виділяє збудників ГРВІ у довкілля з краплинками слизу та слини при кашлі, чмиханні, розмові. Зараження здорової людини відбувається при вдиханні мікрочастинок слизу та слини виділених хворим. Характерні клінічні ознаки ГРВІ: підвищення температури тіла, слабкість, загальне нездужання, біль голови, першіння чи біль у горлі, сухий кашель, нежить, утруднене дихання через ніс. Захворювання здебільшого починається гостро, з ознобу, відчуття жару, сильного болю голови, очей. Турбує ломота в попереку, крижах, суглобах, м'язовий біль, порушується сон. Вже в перші години хвороби температура тіла сягає 3940°С Для запобігання захворюванню на грип та інші ГРВІ, необхідно дотримуватися наступних порад. Врегулюйте режим праці та відпочинку, не допускайте надмірних фізичних та психологічних навантажень, виділяйте достатньо часу на сон. Здійснюйте прогулянки на свіжому повітрі, використовуючи для цього парки,
сквери чи зону прибудинкових зелених насаджень. Виходячи на вулицю, вдягайтеся відповідно до погоди, уникайте переохолодження, протягів, промокання ніг. Обмежте відвідування заходів із великим скупченням людей. Також варто обмежити користування громадським транспортом, якщо відстань невелика - краще пройтися. При необхідності користуйтеся марлевою пов'язкою на заняттях, у приміщеннях торгових закладів, громадському транспорту. Доцільно регулярно проводити вологе прибирання та провітрювання приміщень. Також важливим аспектом у профілактиці гострих респіраторних інфекцій є врегульований режим та раціон харчування: вживайте їжу не менше 3-х разів на добу з обов'язковою першою стравою під час обіду, кожен день споживайте фрукти (яблука, груші, апельсини, мандарини), а також салати із сирої капусти, моркви, буряка, заправлені зеленню, часником, цибулею, віддайте перевагу напоям із ягід, а саме чаям та відварам із сушених, заморожених чи перетертих з цукром калини, ожини, смородини, суниці. Проте, найбільш ефективним засобом профілактики грипу є вакцинація, яка проводиться за 2-3 тижні до епідемії. Незважаючи на величезну
«К О Л О С»
- Заліщицька районна газета. Видається українською мовою щоп’ятниці koloszal@inbox.ru Матеріали з позначкою (Р) чи (*) оплачені згідно з чинним законодавством України.
кількість протигрипозних лікарських препаратів га засобів народної медицини, найбільш ефективним методом боротьби з цією недугою все таки залишається вакцинація. Поствакцинальний імунітет у повній мірі вберігає щепленого від захворювання. Наразі в Україні пройшли клінічні випробування і зареєстровані 6 протигрипозних вакцин. Це вакцини «Флюарикс», «Інфлувак», «Ваксігрип» виробництва Німеччини, Нідерландів, Франції На введення цих вакцин виробляється імунітет до всіх трьох вірусів грипу, які будуть циркулювати в Україні в епідемічному сезоні 2013/14 років. Мінімальний термін часу для вироблення імунітету після щеплення - 3 тижні, оптимально - 4-6 тижнів. Враховуючи прогнози ВООЗ щодо початку сезонного підвищення захворюваності на грип в Україні, вакцинуватися проти цієї недуги варто уже зараз. Проте і під час поширення грипу вакцинація не протипоказана (крім живих вакцин). У цьому випадку протигрипозна вакцина виконує, як профілактичну, так і лікувальну функцію. Люди, які щепилися проти грипу і через кілька днів захворіли, переносять грип, як правило, у легкій формі і без ускладнень. Загалом вакцинація є не тільки єдино надійним, але й найдешевшим методом боротьби з грипом. Економічні затрати на медикаментозну профілактику чи лікування навіть неускладненого грипу значно перевищують вартість вакцини. Уляна ВАХУЛА, лікарепідеміолог Борщівського міжрайонного управління Головного управління в області
ли пісню про кухонну сіль (NaCl) на мелодію «Підманула-підвела» у виконанні дуету – Р.Лазарчук та А.Бик. У вівторок для учнів (511кл.) проводилася тематична інформаційна година «Раціональне харчування в сучасних умовах», а в середу – презентація уроку для учнів 7-11 класів «Енергетичні напої: за і проти». Тиждень був насичений іншими цікавими заходами: для учнів 7 класу «Посвята в юні хіміки», де були присутні їхні батьки та вчителі школи. І на завершення – тема сьогодення «Хімія і охорона природи», адже забруднення та отруєння живої і неживої природи хімічними речовинами стало актуальним питанням нашої дійсності. Учні 11 класу – Христина Чмола, Таня Тракало, Оксана Кучирка та Діана Гевик розповіли, що не лише хімія – винуватиця забруднення природи, але й людина, яка своїми діями, вчинками отруює флору і фауну. Ярослава КИШКАН, вчитель хімії школи с.Кошилівці, заступник директора з виховної роботи
ВІДДІЛИ РЕДАКЦІЇ: Ольга МЕЛЬНИК, заступник редактора відповідальний секретар ......................2-18-69 Олег ВІСТОВСЬКИЙ, заввідділом суспільно-політичного життя................2-11-42 Ірина ІВАНСЬКА, Наталія ЯНОВСЬКА кореспонденти...........................................2-12-43 Ігор ІВАНСЬКИЙ, фотокореспондент 2-12-43 Бухгалтерія..................................................2-18-69
Інформаційнокомунікаційний сектор Чортківської ОДПІ ГУ Міндоходів у області
У м.Заліщики, по вул.Козацька,8а, в районі Сонячного масиву, продається земельна ділянка (0,08 га). Тел. 097 2646462.
БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ
“САТУРН”
*Продається двокімнатна квартира в центрі міста Заліщики по вул.Гайворонського, зі всіма зручностями, євроремонтом, є сарай, підвал. Звертатись: 2-32-77, 0682461292. Продам житловий будинок, газифікований, площа будинку 7х10 в Старій Синяві (центр). Біля будинку - сарай, літня кухня, погріб, садиба 9 сотих. Ціна договірна. Звертатись за телефоном: 0976303118, Оксана. В центрі села Лисичники продається житловий будинок площею 100 кв.м. Є стайня, стодола (60 кв.м), літня кухня (40 кв.м), ванна, гараж, криниця, підвал. Приватизована земельна ділянка 0,25 га. Всі споруди в доброму стані. Тел. 096 91 66 166 або 050 239 62 33. У смт.Товсте по вул..Українській,58 продається магазин «Україночка» загальною площею 75 кв.м (є підвальне приміщення 31,5 кв.м). Тел. 096 616 50 35 або 098 98 31 324. *Продається будинок загальна площа 205 м. кв. житлова 112 м.кв.. Є літня кухня 38,9 кв.м., підвали 13,6 та 12м кв. гараж 18 м. кв., земельна ділянка 0,0606 га. м.Заліщики, вул.Садова центральна частина міста, біля Дністра. Втрачений військовий квиток офіцера запасу серії ГГ №195766 на прізвище Небеснюк Людмила Михайлівна, видане 14 грудня 2012 року БорщівськоЗаліщицьким ОРВК, вважати недійсним. Загублене посвідчення потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії ВП №125723 на прізвище Смеречанська Ганна Романівна, вважати недійсним. Втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР №0223966 на прізвище Довганюк Ганна Марківна, вважати недійсним.
Наш р/рахунок 26004198767
можуть звернутися із запитом до відповідного контролюючого органу з проханням надати роз'яснення щодо заповнення декларації. Додатково повідомляємо, що інформацію з даного питання, а також щодо декларування доходів громадян, адміністрування єдиного соціального внеску та інших питань щодо оподаткування можна отримати у Центрі обслуговування платників податків Заліщицького відділення Чортківської ОДПІ за адресою: м. Заліщики , вул. Степана Бандери 15-Б, а також за телефоном 2-15-04.
у РАЙФФАЙЗЕН БАНК “АВАЛЬ” (м.Київ),
МФО 380805, КОД 02475256. Адреса: Редакція газети “Колос”, вул. І.Франка, 6, м.Заліщики, 48600 Реєстраційне свідоцтво ТР №313, 16.10.2001р. Наклад 3100 прим. Передплатні індекси: 61356, 91090
Заліщицьке відділення Чортківської ОДПІ інформує, що наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013р. №793, який набрав чинності з 31.12.2013 р., затверджено нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи та інструкцію щодо її заповнення. Декларація, як і раніше, складається з восьми розділів, що подаються на двох двосторонніх аркушах формату А4, та семи додатків до декларації, які подаються на одно- та двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат). Платник податку може подати декларацію, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі. Для цього йому потрібно безкоштовно отримати в органах Міндоходів електронний ключ цифрового підпису та відповідне програмне забезпечення. До 1 березня року, що настає за звітним періодом, платники податків
ВИГОТОВЛЯЄ МЕТАЛОПЛАСТИКОВІ (А ТАКОЖ АЛЮМІНІЄВІ) ВІКНА ТА ДВЕРІ З ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОГО НІМЕЦЬКОГО ПРОФІЛЮ КОМПАНІЇ “ W I N T E C H ”.
ПРОДАЄМО В КРЕДИТ Найкраще співвідношення ціни та якості. Наша адреса: м.Заліщики, вул. С.Бандери, 102, магазин “Торговий центр”, тел.: (03554) 2-13-44, 4-15-62, 2-25-52.
10 зни % жка !
КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ НА РІЗНІ ПОТРЕБИ Адреса: м.Заліщики, смт.Товсте, вул.Українська, вул.С.Бандери, буд.68, буд.38, оф.15, тел.:(03554) 2-32-08 тел.:(03554) 3-52-43
Редактор О.І. ДЯКІВ Висловлювані авторами думки можуть не збігатися з позицією редакції. Згідно Закону “Про пресу в Україні” редакція зберігає за собою право редагувати та скорочувати подані текстові оригінали, які не рецензуються і не повертаються. Листування з читачами - лише на сторінках газети. Відповідальність за достовірність інформації несуть автори. Рекламодавці самостійно відповідають за зміст рекламних блоків, за збереження авторських прав та прав третіх осіб.
Газета видрукувана у друкарні ТОВ “Буковинський видавничий дім” (м.Чернівці, вул. Прутська, 29, тел. 54-45-46). Комп’ютерна верстка Євгенія МУРЗА. Комп’ютерний набір Марія РЕХТЕЦЬКА.
8 u
№ 5-6 (8222)
ВІДЛУННЯ ПОДІЇ
u
СПОРТ
Кожна маленька людина повинна вірити у диво. Адже дитинство – це час казки, чарівників, період мрій, які обов’язково повинні збуватися. А допомогти здійснити бажання малечі під силу і нам, дорослим. Такою доброю феєю, котра повела дітей у світ першої зимової казки, для учнів 1-А класу школи ім..О.Маковея стала ніжна, тендітна класо-
вод Марія Михайлівна Золота. Свій перший виступ на шкільній «великій» сцені діти витримали з честю. Хоч ще зовсім маленькі, вони артистично декламували вірші, правдиво перевтілювалися в персонажів лісової казки: Лисичку, Вовчика, Зайчика. Срібноголосими переливами лунали голосочки юних артистів, які
так майстерно виконували «Ой хто, хто Миколая любить…», колядки, пісні про зиму. А якими милими були дівчатк а у танці з Різдвяними дзвіночками. Добрі та злі казкові герої, якими стали учні старших класів, допомогли малечі повірити у таємничість ночі напередодні свята Миколая. І звичайно, яка ж казка без сюрпризів та пода-
Неординарну подорож різними країнами світу провели учні 3-7 класів Устечківської школи, щоб зустрітися з улюбленими літературними героями. Допомогла їм у цьому Королева книг – володарка книжкової країни Читалії (Н.Сліворська), котра розповіла цікаву історію свого царства. Скажімо, «сторінками» перших книг було каміння, стіни печер, вояцькі щити. Люди писали на всьому, адже не було на той час ані паперу, ані пер чи олівців. Отож, під час подорожі її учасники дізналися, як виник папір, як створили перші друковані
книги, в яких: Герої романів, легенд, повістей У тиші говорять із нами. В книжках – відкриття всіх великих людей, Думки, що бентежать віками. Королева книг розповіла дітям про «свій дім» - бібліотеку та найбільші і найменші книгозбірні світу. Ведучі карнавалу Г.Буртник, І.Климочко, Р.Радинський, Н.Сипень, О.Лазар запросили всіх зустрітися із відважними, допитливими героями книг деяких письменників і поетів світу. Вони мандрують на повітряних
кулях, досліджують таємниці природи, цінують друзів, мріють і люблять. Завітав на свято Геракл (Ю.Забіяка), герой давньогрецьких міфів, який розповів про свої незвичайні подвиги і радив усім бути таким, як він – відважним і сміливим. А «найправдивіший» барон Мюнхгаузен (Р.Коропецький), що літав на ядрі, сокирою бджіл відганяв, шукав на Місяці зброю, цікавився, які з його пригод найбільше сподобалися дітям. Про своїх вірних друзів Гекльбері Фінна і Беккі Тетчер розповів Том Сойєр (І.Ста-
У День Різдва Христового в Народному домі с.Ворвулинці відбулося театральне дійство, яке відтворило події Вифлеємської ночі. Виступив сільський голова В.Я.Корніцький, який привітав односельчан із подвійним святом - Різдвом Христовим та відродженням сільського самодіяльного театру, а також він подякував учасникам та організатору вистави, молодому режисеру Ю.П.Шамлюку за проявлену ініціативу. У святковому Вертепі взяли участь понад 20 молодих людей, серед них завідувач Народного дому І.Д.Навізівський, який особливо вдячний учасникам свята та організатору вистави. Переповнений зал,в якому панувала справжня святкова атмосфера, щирими оплесками проводжав артистів. Свято вдалося на славу. Галина КОТУЗЯК, фахівець із соціальної роботи ЗРЦСССДМ
Минулої суботи стартував традиційний (уже 28-й) турнір на приз пам’яті воїна-афганця Валерія Луб’янського. 24 команди з міні-футболу на площадці зі штучним покриттям стадіону «Дністер» виборюють кубок та звання переможця турніру. Крім команд із Заліщиків, Товстого та сіл району в турнірі беруть участь колективи із Буковини – селища Кострижівки, сіл Хрещатик і Звенячин. Колективи поділені на чотири групи по шість команд, за підсумками п’яти ігрових днів по дві кращих з кожної групи увійдуть до вісімки сильніших. Згідно турнірної сітки, будуть зіграні чвертьта півфінали. У вирішальному двобої, в неділю, 26 січня зустрінуться фіналісти та відбудеться гра за третє місце. Зіграні поєдинки перших двох турів. У своїх групах по дві перемоги здобули команди Товстого, Кострижівки, Устечка, добрівлянського «Прогресу», «Андріатики-2» та ДЮСШ-1. У найближчу суботу та неділю відбудуться чергові зустрічі турніру. Олег ВІСТОВСЬКИЙ Світлина Ігоря ІВАНСЬКОГО. рунків. З великої торби Святого Миколая їх одержали усі маленькі артисти. Перша зимова казка завершилась, але подорож до чарівної Країни Знань продовжується. Як добре, що наші діти здійснюють її під керівництвом розумної, доброї, розсудливої, хоч і юної, наставниці. Батьки учнів 1-А класу школи ім.О.Маковея.
хира), герой роману М.Твена «Пригоди Тома Сойєра». На літературний карнавал завітали: Попелюшка (І.Климочко) та її хрещена Фея (Г.Буртник), Котигорошко (Н.Сипень), Червона Шапочка (О.Сасовець), Пан Коцький (А.Козійчук) і Лисичка (І.Кузан), Хвеська (І.Климочко) і її чоловік Петро (О.Лазар), Ассоль (О.Триш). Маленький Принц (І.Гуйван) розповів свою історію, як потрапив на Землю, про те, як, подорожуючи, він зустрів різних людей: добрих, мудрих, пихатих, нахабних; витримав багато випробувань, навчився мудрості. Він запропонував дружити планетами. Цікаву «плутану казку» розповіли учні 7 класу (О.Лазар, Р.Радинський, Н.Сипень). Прикрашали свято ілюстрації, які виготовили діти до своїх улюблених творів. Гостям і учасникам сподобалося свято, а його господиня, вчитель світової літератури, побажала усім цікавих і пізнавальних відкриттів і нових зустрічей з літературними героями на сторінках багатьох цікавих книг. Галина МІЗЮНСЬКА, вчитель світової літератури школи с.Устечко
2-х та 3-х кімнатні квартири в новозбудованих житлових будинках по вулиці 40 р. Перемоги та по вул. Шухевича. За довідковою інформацією звертатись: м. Заліщики вул. С.Бандери, 102 тел.: (035-54) 2- 13- 44; 4-15-62 тел.моб.: 097 935 14 70