ВИПУСК № 137 (2018) Джанна Джессен народилася в 1977 році в результаті сольового аборту. Страждає на ДЦП. Вона є знаменитим оратором і присвятила усе своє життя боротьбі за права ненароджених дітей. Промова Джанни була на початку слухань про можливість позбавлення життя дітей, які вижили в результаті аборту в Австралії.
вагітності, і їй порадили зробити сольовий аборт на цьому терміні. Сольовий розчин вводиться в утробу матері, дитина його ковтає і він випалює дитя зсередини і зовні. Потім мати повинна народити мертве немовля протягом 24 годин. На загальний подив я народилася не мертвою, а живою 6 квітня 1977 року в клініці ЛосАнджелеса. Найфантастичніше те, що лікар-аборціоніст не заступив ще на зміну, тому у нього не було навіть
будинку, і я люблю вашу країну, так само як і свою. Але також я знаю, що в наш час зовсім неполіткоректно промовляти ім’я Ісуса Христа в місцях, подібних до цього. Неполіткоректно привносити Його ім’я в подібні збори, тому що від Його імені людям стає жахливо незручно. Але я вижила не для того, щоб усім було зручно. Я вижила для того, щоб привернути увагу, щоб розворушити людей! І я чудово проводжу час таким
Я – всиновлена. Моїй біологічній матері було 17, як і моєму біологічному батькові. Моя мати вирішила піти в «Planned Parenthood» («Плановане батьківство» – найбільший абортарій) на сьомому з половиною місяці
можливості далі здійснювати свої плани на моє життя – тобто, смерть… Я знаю, що перебуваю в урядовій будівлі (ця промова говорилась перед людьми, які мали певну владу у своїй країні – прим. редактора), у чудовому
чином… Отже, як я вже сказала, я народилася живою через 18 годин. Я повинна була бути сліпою, обпаленою, я повинна була бути мертвою, але цього не сталося. Знаєте, було ще одне чудове свідчення – аборціоніст
АБОРТ НЕ ПРОХОДИТЬ
БЕЗСЛІДНО
«Звичайна медична операція», — саме так лікарі можуть назвати аборт. Штучне переривання вагітності стало звичним явищем. Але чи означає це, що аборт не залишає наслідків для жінок? Чи не доводиться їм платити високу ціну за свій вибір? Що говорить Біблія про аборти? У Біблії є безліч тверджень, які роблять зрозумілою позицію Господа щодо абортів. Псалми 138:13-16 розповідають про Божу участь у нашій появі і формуванні ще в материнській утробі. Вихід 21:22-25 стверджує, що людина, яка спровокувала смерть дитини в утробі матері, повинна бути покарана суворо, як за скоєння вбивства. Це чітко вказує нам на те, що Господь цінує життя дитини в утробі так само, як і життя дорослої людини. Для християн аборт не є тим випадком, у якому жінка може застосувати своє
право вибору. Це питання життя і смерті людської істоти, долю якої має право визначати лише Господь (Буття 1:26-27; 9:6). «Ми з чоловіком були щасливі дотіль, поки я не завагітніла. Чоловік умовив мене зробити аборт. Я погодилася, бо ми були ще такі молоді, і нам хотілося насолодитися життям один для одного. Та й матеріально не були забезпечені настільки, щоб можна було взяти на себе відповідальність за виховання дитини. Нам здавалося, що все ще попереду. Але, на жаль, після
аборту у мене почалося запалення дітородних органів. А коли три роки по тому я завагітніла, вагітність виявилася позаматковою. Після операції медичні дослідження показали, що я більше не зможу мати дітей. У наших відносинах з чоловіком з’явилися холодність і байдужість один до одного. Я стала замкнутою, дратівливою. Часто почали снитися жахливі сни, в яких я знову і знову переживала аборт. Якби я зберегла нашу дитину, все було б інакше». 2 стор.
повинен був підписати моє свідоцтво про народження. Я знаю його ім’я. Повідомлю скептикам, які мене слухають, в моїй медичній карті вказано: «народилася під час сольового аборту», можете перевірити… Ха! Вони програли. Я збирала відомості про мого аборціоніста. Його клініки – найбільша мережа в США, їхній прибуток становить 70 мільйонів доларів на рік. Лікар-аборціоніст говорив у одному своєму зверненні кілька років тому: «Я абортував більше мільйона немовлят і вважаю це своєю пристрастю». Я кажу вам ці речі, тому що… Послухайте, пані та панове, ми вступаємо в напружену боротьбу в цьому світі, усвідомлюємо ми це чи ні. Це боротьба за життя зі смертю. На чиєму ви боці? Отже, медсестра викликала швидку і відправила мене в лікарню, що саме по собі було чудом. Звичною практикою того часу (до 2002 року в моєму регіоні) було припиняти життя дітей, які вижили в результаті аборту: здавити горло, залишити вмирати чи викинути маля... Але 5 серпня 2002 року президент Буш підписав «Акт про захист дітей, народжених живими», щоб припинити це безумство. Моя місія, пані та панове, зокрема, наступна: знову підняти тему про позбавлення дітей життя! На жаль, людство в цілому в цьому питанні намагається сховати 3 стор.