Questionnaire report (ukr) by TAIF

– Програма прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна на 2007-2013 роки

ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ОПИТУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ, ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ, ЩО ДІЮТЬ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ, ТУРИЗМУ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

Цей проект фінансується Європейським Союзом

Проект реалізується Туристичною ПРОЕКТ «КАРПАТСЬКА МЕРЕЖА КУЛІНАРНОЇ СПАДЩИНИ» Асоціацією Івано-Франківщини виконується Громадською організацією «Туристична Асоціація ІваноФранківщини» в рамках Програми прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 адреса: вул.Дністровська 26, 76018. м.Івано-Франківськ, тел.:+380342 72 02 32, факс:+3803 42 55 91 56 e-mail: office@taif.org.ua

Проект «Карпатська мережа кулінарної спадщини» виконується «Туристичною Асоціацією Івано-Франківщини» у партнерстві з Асоціацією «Еколоджік» та Торгово-промисловою палатою повіту Сату-Маре (Румунія), Асоціацією Шамос-Базар (Угорщина) та Кошицькою регіональною філією Словацької торгово-промислової палати і промисловості (Словаччина), за співфінансування ЄС в рамках програми прикордонного співробітництва Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна на 2007-2013 роки. Метою проекту є збереження та популяризація ролі та різноманіття карпатської кухні та кулінарних традицій як чинників сталого регіонального розвитку та збереження місцевої культурної спадщини. Європейський Союз складається з 27 держав-учасниць, які прийняли рішення поступово об'єднати свої ноу-хау, ресурси та долі. За 50 років розширення ЄС вони разом побудували територію миру, стабільності, прогресу та солідарності. Європейський Союз є моделлю вирішення конфліктів і встановлення дружніх відносин шляхом тісного співробітництва з метою досягнення спільних цілей, зберігаючи при цьому національний суверенітет та територіальну цілісність. Але ЄС займається не лише своїми внутрішніми питаннями: він прагне поділитися своїми надбаннями і цінностями з країнами та людьми поза власними кордонами. Європейська Комісія є виконавчим органом ЄС.

ПРОЕКТ «КАРПАТСЬКА МЕРЕЖА КУЛІНАРНОЇ СПАДЩИНИ» виконується Громадською організацією «Туристична Асоціація ІваноФранківщини» в рамках Програми прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2007-2013 адреса: вул.Дністровська 26, 76018. м.Івано-Франківськ, тел.:+380342 72 02 32, факс:+3803 42 55 91 56 e-mail: office@taif.org.ua

ЗМІСТ ВСТУП......................................................................................................................................................................4 І. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ПІДПРИЄМЦІВ..........................................................................................6 1.1. 1.2. 1.3. 1.5. 1.6. 1.7. 1.8. 1.9. 1.10.

ХАРАКТЕРИСТИКА РЕСПОНДЕНТІВ..................................................................................................................6 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ ВИРОБНИКІВ ТА ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ТА СПОСОБИ ПРОДАЖУ.........9 ХАРАКТЕРИСТИКА СТРАВ. ПРИСУТНІСТЬ МІСЦЕВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ, ТРАДИЦІЙНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТА СПІВПРАЦЯ З МІСЦЕВИМИ ВИРОБНИКАМИ.....................................................................................................................12 АНАЛІЗ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ПРОДУКЦІЇ ТА РИНКІВ ЗБУТУ................................................................................19 ТЕПЕРІШНІЙ СТАН БІЗНЕСУ ТА МАЙБУТНІ ОЧІКУВАННЯ.................................................................................25 ОЦІНКА ПРОЦЕДУР СЕРТИФІКАЦІЇ/ЛІЦЕНЗУВАННЯ.......................................................................................31 СПІВПРАЦЯ З ОРГАНАМИ ВЛАДИ ТА ІНШИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ....................................................................34 ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ СЕРЕД КЛІЄНТІВ..................................................................................................35 БАЖАННЯ БРАТИ УЧАСТЬ У МЕРЕЖІ ТА ОЧІКУВАННЯ ВІД НЕЇ.........................................................................37

ВИСНОВКИ...................................................................................................................................................41

II. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ........................................................43 2.1. 2.2. 2.3. 2.4. 2.5.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕСПОНДЕНТІВ...............................................................................................43 СТАВЛЕННЯ ДО СЕКТОРУ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛІНАРІЇ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ТУРИЗМУ......................................47 ОЦІНКА ПРОЦЕДУР СЕРТИФІКАЦІЇ/ЛІЦЕНЗУВАННЯ......................................................................................51 ПРОМОЦІЯ КУЛІНАРНОЇ ГАЛУЗІ ТА ТУРИЗМУ.................................................................................................55 БАЖАННЯ БРАТИ УЧАСТЬ У МЕРЕЖІ..............................................................................................................56

ВИСНОВКИ...................................................................................................................................................58

III. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ.................................................................60 3.1. 3.2. 3.3. 3.4. 3.5.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ.................................................................................60 АНАЛІЗ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ТА НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ..................................................................................62 ДИНАМІКА НАБОРУ СТУДЕНТІВ.....................................................................................................................64 СУПУТНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ, ВИГОТОВЛЕННЯ ПРОДУКЦІЇ ТА НАДАННЯ ПОСЛУГ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ........66 ОЦІНКА ПРОЦЕДУР СЕРТИФІКАЦІЇ/ЛІЦЕНЗУВАННЯ......................................................................................68

3.6.

БАЖАННЯ БРАТИ УЧАСТЬ У МЕРЕЖІ..............................................................................................................71

ВИСНОВКИ...................................................................................................................................................73

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ....................................................................................................................................74

ДОДАТКИ..............................................................................................................................................................76 1

ПРОЕКТ «КАРПАТСЬКА МЕРЕЖА КУЛІНАРНОЇ СПАДЩИНИ» виконується Громадською організацією «Туристична Асоціація Івано-Франківщини» в рамках Програми прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-СловаччинаРумунія-Україна 2007-2013 адреса: вул.Дністровська 26, 76018, м.Івано-Франківськ тел. +380342 72 02 32, факс: +3803 42 55 91 56, e-mail: office@taif.org.ua

ВСТУП Опитування підприємців, громадських організацій та навчальних закладів проводилось в рамках проекту «Карпатська мережа кулінарної спадщини», що виконується «Туристичною Асоціацією ІваноФранківщини» у партнерстві з Асоціацією «Еколоджік» та Торгово-промисловою палатою повіту СатуМаре (Румунія), Асоціацією Шамос-Базар (Угорщина) та Кошицькою регіональною філією Словацької торгово-промислової палати і промисловості (Словаччина), за співфінансування ЄС в рамках програми прикордонного співробітництва Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна на 2007-2013 роки. Мета дослідження - виявити підприємців, громадські організації та навчальні заклади у цільових регіонах проекту в сферах виробництва традиційних продуктів харчування, ведення сталого сільського господарства та в секторі відповідального туризму для: - Формування бази даних постачальників у цільових регіонах проекту - Виявлення інтересу до членства у Карпатській мережі кулінарної спадщини; - Виявлення інтересу до участі у створенні пакетів туристичних послуг в рамках Мережі та ідей щодо тематики пакетів; - Виявлення проблем та очікувань в цільових галузях; - Отримання креативних ідей та думок щодо функціонування та розвитку Мережі. Цільові групи Було визначено 5 цільових груп опитування; 1. Місцеві виробники продуктів харчування, зокрема з сільської місцевості у цільових регіонах (виробники продуктів харчування, фермерські господарства, традиційні заклади громадського харчування тощо). 2. Майстри традиційних ремесел. 3. Надавачі послуг, пов’язаних з відповідальним туризмом (приватні садиби, музеї, провідники тощо). 4. Навчальні заклади, що навчають кулінарному мистецтву та підтримують традиції національної кухні. 5. Спеціалізовані організації з місцевого розвитку у сферах кулінарії, туризму, сталого розвитку тощо) – громадські організації, торгово-промислові палати, професійні асоціації. Методи дослідження Особисте інтерв’ю, анкетування

Кількість респондентів Передбачалося опитати загалом 200 осіб в Івано-Франківській області (Україна), 200 осіб в Кошицькому краї (Словаччина), 200 осіб в області Соболч-Сатмар-Берег (Угорщина) та по 100 осіб у повіті Марамуреш та в повіті Сату-Маре (Румунія). Етапи дослідження I етап – підготовка до дослідження, підготовка анкети та її переклад національними мовами цільових регіонів, вибір виконавців дослідження (особистого опитування) та складання переліку потенційних респондентів (квітень-червень 2012); II етап – проведення опитування у п’яти регіонах проекту (липень-жовтень 2012). Для 1-3 цільових груп проводилось особисте опитування зі заповнення анкет вручну з подальшим перенесенням інформації з анкет в Інтернет-формат. Представникам 4-5 цільових груп запропоновано заповнити анкети в мережі Інтернет в онлайн-режимі. III етап - зведення інформації за результатами опитування IV етап - підготовка спільного звіту за підсумками дослідження (листопад 2012) Процедура дослідження Крок 1. Підготовлено три окремих версії анкети для бізнес-респондентів, організацій та навчальних закладів, анкети погоджено з партнерами проекту. Крок 2. Партнери забезпечили переклад анкет національними мовами цільових регіонів. Крок 3. Анкети розміщено в мережі Інтернет національними мовами цільових регіонів. Крок 4. Спеціалізованими компаніями проведено особисті інтерв’ю у цільових регіонах проекту (1-3 цільові групи). Спеціалізовані компанії не готували окремих звітів за результатами опитування, а лише передали заповнені анкети партнерам, які перенесли інформацію з анкет у електронний формат. Крок 5. Партнерами проекту розіслано лист-запрошення широкому колу громадських організацій та навчальні закладів до заповнення анкети в онлайн-режимі (4-5 цільові групи).

І. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ПІДПРИЄМЦІВ 1.1. ХАРАКТЕРИСТИКА РЕСПОНДЕНТІВ В опитуванні взяли участь 638 респондентів (173 з Румунії, 164 з Словаччини, 115 з Угорщини та 186 з України). Серед опитаних – представники підприємств та фізичні особи, які працюють у сфері виробництва продуктів харчування, фермерства, ресторанного та готельного бізнесу, надання туристичних послуг. Результати опитування свідчать про те, що 148 респондентів займаються виробництвом продуктів харчування, 158 – власники сільських садиб, 121 респондент працює в ресторанному бізнесі, 82 - в готельно-ресторанному бізнесі, 44 респонденти – фермери. Більшість з опитаних зазначили, що здійснюють такі супутні види діяльності, як транспортні перевезення, традиційні ремесла, діяльність, пов’язану з туристичними атракціями та з відповідальним туризмом загалом.

Рисунок 1. Галузі господарської діяльності респондентів

Згідно даних опитування, найбільша частка українських респондентів виробляють продукти харчування (37%) та займаються фермерством (33%). Більшість опитаних румунських респондентів є власниками сільських садиб (40,5%) та виробниками продуктів харчування (39,3%). Більше половини респондентів з Угорщини (58,8%) зазначили, що мають у своїй власності сільську садибу. Приблизно 39,6% словацьких респондентів займаються виробництвом продуктів харчування та інгредієнтів до них. У своїх анкетах виробники продуктів харчування та власники фермерських господарств вказували спеціалізацію своєї діяльності. Опитані підприємці спеціалізуються на виробництві меду, розведенні великої рогатої худоби, риби, вирощуванні зернових культур, овочів та фруктів, виготовленні хлібобулочних та кондитерських виробів, алкогольних напоїв (вин, коньяків, пива, палінки), м’ясної та молочної продукції, напівфабрикатів, упаковок для кормових сумішей. Запитання Підприємець, що використовує найману робочу силу Сімейний бізнес Ваша стать

Варіанти Всі Україна Румунія Словаччина Угорщина відповідей респонденти так 72,0% 69,7% 57,8% 97,0% 58,8% ні так ні чоловік жінка

28,0% 64,1% 35,9% 63,1% 36,9%

30,3% 75,8% 24,2% 43,9% 56,1%

42,2% 74,0% 26,0% 67,1% 32,9%

3,0% 41,1% 58,9% 72,6% 27,4%

41,2% 75,4% 24,6% 53,5% 46,5%

Таблиця 1. Загальні дані про респондентів

Розподіл респондентів за статтю свідчить, що серед респондентів більша частина - 63,1% - чоловіки (393 особи) та 36,9% жінок (245 осіб). В розрізі географічної приналежності респонденти розподілені таким чином: - Україна: чоловіки-43,9%, жінки-56,1% ; - Румунія: чоловіки-67,1%, жінки-32,9% ; - Словаччина: чоловіки-72,6%, жінки-27,4%; - Угорщина: чоловіки-53,5%, жінки-46,5%. Лише серед опитаних в Україні переважають жінки. Результати опитування свідчать, що 64,1% опитаних визначають свій бізнес як сімейний (в Україні – 75,8%, в Румунії-74%, в Словаччині-41,1%, в Угорщині-75,4%). Більшість підприємців використовує найману робочу силу (72% - 372 респондентів). Найбільша питома вага роботодавців серед опитаних у Словаччині - 97%, в Україні цей показник становить - 69,7%, в Румунії – 57,8%, в Угорщині – 58,8%. На запитання про кількість зайнятих у бізнесі осіб респонденти надали такі відповіді: 305 респондентів, що представляють підприємства або є фізичними особами (47,8%), зазначили, що забезпечують роботою менше 10 осіб, 150 респондентів (23,6%) – від 11 до 30 осіб, 33 респонденти (5,2%) – від 31 до 50 осіб. Серед 638 опитаних – представники 21 великого підприємства (3,3%), кількість зайнятих на яких складає більше 101 особи. Інші 106 респондентів (16,6%) відмовились давати відповідь на дане запитання. 5

Рисунок 2. Кількість зайнятих у бізнесі

Отримані результати, наведені на рисунку 2, свідчать про те, що в Україні, Румунії та Угорщині більшість опитаних – це підприємства та фізичні особи з кількістю працівників до 10 осіб (у відсотках – 71,2%, 35,3%, 34,8% та 71,9% відповідно). В Словаччині у 36% респондентів зайнято у бізнесі від 11 до 30 осіб. Сукупні дані щодо всіх респондентів засвідчили, що всього 1,2% респондентів дають роботу від 71 до 100 особам (у Румунії та Угорщині такі респонденти відсутні). Також впадає в очі той факт, що близько половини респондентів з Румунії (41%) уникнули відповіді на питання щодо кількості найманих працівників. Очевидною також є залежність діяльності суттєвої частки респондентів від сезону (153 респонденти з 638 вказали, що їхній бізнес залежить від сезону, 484 – що не залежить). Як правило, піком для діяльності респондентів є зимові та літні місяці, а спад припадає на весну та осінь. Всі респонденти Україна так ні

Румунія

Словаччина

Угорщина

Частота

Відсоток

Частота

Відсоток

Частота

Відсоток

Частота

Відсоток

Частота

Відсоток

153 484

24,0% 76,0%

78 108

74,2% 25,8%

49 124

28,3% 71,7%

13 151

7,9% 92,1%

13 101

11,4% 88,6%

Таблиця 2. Залежність від сезону

Якщо розглянути відповіді на це запитання у розрізі країн, то помітно, що саме для респондентів з України та Румунії є притаманною залежність від сезону. У Словаччині та Угорщині залежність від сезону зафіксовано всього у 7,9% та 11,4% відповідей. 6

1.2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОДУКЦІЇ ВИРОБНИКІВ ТА ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ТА СПОСОБИ ПРОДАЖУ Серед опитаних – 148 респондентів, які займаються виробництвом продуктів харчування, та 44 респонденти, які є власниками фермерських господарств. Цій категорії було запропоновано окрему групу запитань, відповіді на які дали змогу ідентифікувати продукцію респондентів та географію її продажу. У своїх відповідях респонденти надали коротку характеристику продукції, яка ними виробляється. 15,7% респондентів вирощують продукцію у своїй місцевості і ще 10,6% - у своїй країні. Тільки 5 респондентів (0,8%) виробляють продукти харчування за кордоном.

Рисунок 3.Місце вирощування та обробки продукції

На запитання про місце вирощування та обробки продукції 41,6% опитаних в Румунії вказали, що продукція вирощена та обробляється у їхній місцевості. 26,8% опитаних словацьких підприємців зазначили, що виробляють продукцію у власній країні. Цікаво, що жоден респондент з України, Румунії та Угорщини не виробляє свою продукцію за кордоном і лише в Словаччині 2,4% респондентів засвідчили, що мають виробництво за кордоном.

Рисунок 4. Місце вирощування та обробки продукції у географічному розрізі

В ході опитування з’ясувались характеристики пакувальних матеріалів для продукції. Серед респондентів 90 – упаковують продукцію в тару з матеріалів, що легко утилізуються. Ще 15 підприємців користуються плівкою. Зокрема в Україні лише 7 підприємців використовують екологічну тару, що легко утилізується, тоді як в Румунії – 50, у Словаччині – 33. Частина респондентів зазначили, що їхня продукція має скляну тару, фірмові пакети, а також пакується відповідно до вимог вітчизняних та зарубіжних партнерів. Авторам опитування важливо було з’ясувати рівень використання хімічних компонентів у процесі виробництва продукції. Як свідчать відповіді респондентів, такий рівень серед них є дуже низьким: 0,8% респондентів використовують в якості добавок пестициди, 0,6% – антибіотики, 0,2% – консерванти. Причому в Україні та Словаччині 1,5% та 1,8% опитаних використовують пестициди, в Румунії – 1,7% використовують антибіотики. Угорські респонденти взагалі не використовують хімічні добавки під час виробництва продукції. Хімічні додавання інше пестициди антибіотики консерванти гормони

Всі респонденти 2,3% 0,8% 0,6% 0,2% 0,0%

Україна

Румунія

Словаччина

Угорщина

3,0% 1,5% 0,0% 0,0% 0,0%

2,3% 0,0% 1,7% 0,6% 0,0%

1,8% 1,8% 0,0% 0,0% 0,0%

0,0% 0,0% 0,0% 0,0% 0,0%

Таблиця 3. Використання хімічних додавань

У відповідь на питання про наявність у респондентів сертифіката про екологічну чистоту продукції майже половина (90 зі 192) виробників продуктів харчування та власників фермерських господарств відповіли, що мають такі сертифікати. Ще 49 респондентів планують отримати відповідні сертифікати в майбутньому. Найбільше власників сертифікатів виявлено у Словаччині – 43. (в Україні – 32, в Румунії – 16, в Угорщині – жодного). 92 респондентів використовують як інгредієнти для традиційних та місцевих рецептів продукти місцевого виробництва (з них в Україні - 38, в Румунії – 14, в Словаччині – 32, в Угорщині – 8) До таких продуктів респонденти віднеслихлібобулочні вироби, лісові суниці, капусту, виноград, яблука, м’ясні та молочні вироби, вино, рибу, мед, сливовий джем та багато інших. 81 респондент зазначив, що розпочне використовувати продукти місцевого виробництва у майбутньому. Для просування та реклами своїх продуктів виробники та власники фермерських господарств використовують зазвичай мережу Інтернет, та ЗМІ (районні газети, журнали, телебачення, радіо), виготовляють власні рекламні матеріали (білборди та вивіски) беруть участь у виставках та фестивалях, майстер-класах. Як окрему форму реклами відзначають поширення неофіційної інформації задоволеними клієнтами та організаціями-партнерами. На питання про використання традиційних методів виробництва, обробки продуктів виробники продукції (фермери) зазначили, що вирощують свою продукцію на власних городах, садах, в теплицях, використовують, вигодовування худоби традиційними кормами. А у процесі виробництва продуктів переважно використовують натуральні закваски для молочнокислих виробів та сиру коптіння, запікання, фарширування. Відповіді на ці питання, на жаль, не були деталізованими, хоча саме традиційні підходи до виробництва і приготування харчів мають найбільший практичний інтерес для 8

Карпатської мережі кулінарної спадщини. Відповіді респондентів на запитання про способи продажу продукції розподілились так:

Рисунок 5. Точки продажів

Результати дослідження свідчать, що більшість респондентів зосереджують свою діяльність на місцевому рівні, вдаючись до прямого постачання продукції споживачам (85 респондентів). Також 68 респондентів реалізують свою продукцію в магазинах, 67 – на фермерських ринках, 10 – в Інтернет магазинах. Низький відсоток опитаних працюють на регіональному рівні (48 респондентів), але досить велика кількість опитаних присутні на національному ринку (58 респондентів), використовуючи для продажу власної продукції магазини та мережу Інтернет. 61 з опитаних вказав, що використовує інші шляхи продажу – фестивалі, центри збору молока, офіси, ресторани, ярмарки, оптові та роздрібні мережі.

Рисунок 6. Точки продажів по рівнях

Загалом 280 респондентів реалізовують свою продукцію на місцевому рівні. Як видно з рисунку 4, у Румунії жоден з респондентів не працює на регіональному рівні і лише 27 охопили національний рівень. З опитаних в Україні лише два підприємця підтвердили, що діють на національному ринку.

1.3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТРАВ. ПРИСУТНІСТЬ МІСЦЕВИХ ІНГРЕДІЄНТІВ, ТРАДИЦІЙНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТА СПІВПРАЦЯ З МІСЦЕВИМИ ВИРОБНИКАМИ Серед опитаних респондентів - 121 підприємець, що працює у ресторанному бізнесі (з України – 19, з Румунії -36, зі Словаччини – 31, з Угорщини – 35). 82 респонденти - власники готельно-ресторанних комплексів (з України – 15 , з Румунії - 23, зі Словаччини – 21, з Угорщини – 23), 158 опитаних власники зелених садиб (з України – 16, з Румунії -70, зі Словаччини – 5, з Угорщини – 67). Походження Немає інгредієнтів відповіді Місцеві інгредієнти Інші інгредієнти Місцеві інгредієнти Інші інгредієнти Місцеві інгредієнти Інші інгредієнти Місцеві інгредієнти Інші інгредієнти Місцеві інгредієнти Інші інгредієнти

0-20%

21-40%

41-60%

Всі респонденти 1,7% 17,4%

61-80%

81-100%

25,3%

12,4%

37,7%

5,4%

43,5%

24,8%

19,7%

8,7%

2,7%

0,6%

34,8%

4,5%

Україна 0,0%

13,6%

28,8%

18,2%

50,0%

21,2%

13,6%

9,1%

4,5%

1,5%

31,8%

0,6%

Румунія 0,0%

4,6%

39,9%

23,1%

37,6%

43,9%

17,9%

0,6%

0,0%

62,2%

1,2%

Словаччина 1,8% 17,1%

12,2%

5,5%

66,5%

7,3%

16,5%

2,4%

0,0%

13,2%

19,3%

Угорщина 5,3%

39,5%

20,2%

2,6%

15,8%

22,8%

43,9%

9,6%

6,1%

1,8%

Таблиця 4. Використання місцевих інгредієнтів у стравах

64 респонденти зазначили, що використовують під час приготування їжі виключно місцеві інгредієнти, ще 3 – взагалі не використовують місцеві інгредієнти. Решта респондентів у стравах, які вони готують, використовують як місцеві, так і не місцеві складники. Відповіді респондентів у географічному розрізі виглядають таким чином: - В Україні 18,2% опитаних використовують виключно місцеві інгредієнти у своїх стравах, 1,5% не використовують місцеві складники (в Румунії – 23,1% та 0%, в Словаччині – 5,5% та 0%, в Угорщині – 2,6% та 1,8% відповідно). - Більшість страв українських та румунських респондентів на 60-80% складаються з місцевих інгредієнтів. - Велика кількість страв угорських та словацьких респондентів містять в собі лише 40 -60% місцевих інгредієнтів. Відповідь

Україна

Румунія

Словаччина

Угорщина

Всі респонденти

Частота

Відсоток

Частота

Відсоток

Частота

Відсоток

Частота

Відсоток

Частота

Відсоток

немає відповіді

36,4%

40,5%

112

68,3%

30,7%

269

46,6%

зараз ні, але будемо в найближчому майбутньому

34,8%

32,4%

15,9%

8,8%

142

22,2%

ні

18,2%

3,5%

7,9%

57,0%

110

18,6%

так

10,6%

23,7%

7,9%

3,5%

12,6%

Таблиця 5. Походження інгредієнтів

Цікаво було з’ясувати, чи вказують власники закладів харчування та приватних садиб у меню походження складників своїх страв: 12,6% вказують таку інформацію в меню, 22,2% - будуть це робити в найближчому майбутньому, 18,6% - не вказують і не збираються цього робити. Більшість респондентів (46,6%) не надали відповідь на це запитання. З усіх опитаних зазначають в меню походження інгредієнтів до страв - 15 українських респондентів, 41 румунський, 13 словацьких та 4 угорських. Інші 50 підприємців з України, 56 – з Румунії, 26 – зі Словаччини та 10 – з Угорщини готові внести в меню відомості про походження інгредієнтів в найближчому майбутньому. Було з’ясовано точку зору власників готельно-ресторанного бізнесу та зелених садиб щодо використання місцевих традиційних елементів під час обслуговування клієнтів.

Рисунок 7. Застосування місцевих традиційних елементів та виробів місцевих майстрів

Більше третини опитаних (39,8%) зазначили, що використовують місцеві традиційні елементи як частину процесу приготування їжі та обслуговування клієнтів. Лише 6%респондентів взагалі не використовують такі елементи. У розрізі регіонів для 50% українських респондентів місцеві традиційні елементи є складовою процесу приготування їжі або обслуговування клієнтів, а для 43% опитаних з Угорщини – предметом інтер’єру. Найбільше респондентів (9%), які взагалі не використовують місцеві традиційні елементи, походять зі Словаччини (з України – 3%, з Румунії – 3,5%, з Угорщини – 6,1%). Варіанти відповідей немає відповіді так, місцеві традиційні елементи є частиною процесу приготування їжі/ обслуговування клієнтів так, як предмет інтер'єру так, як посуд так, як елемент майстер-класів/ атракцій ні, але будемо використовувати в майбутньому ні, не використовуємо

Україна

Румунія

Словаччина

Угорщина

25,8% 50,0%

39,9% 19,7%

67,1% 9,8%

8,8% 34,2%

9,1%

16,8%

6,7%

43,0%

3,0% 3,0%

17,3% 1,7%

3,0% 0,6%

0,9% 0,9%

6,1%

1,2%

3,7%

6,1%

3,0%

3,5%

9,1%

6,1%

Таблиця 6. Застосування місцевих традиційних елементів (у розрізі країн)

Так 13,7 % опитаних – співпрацюють тільки з місцевими виробниками екологічно чистих продуктів харчування, 29% - співпрацюють лише частково, 11,4% - планують співпрацювати в майбутньому, 4,6% - не співпрацюють взагалі. Парадоксальним є те, що найбільший показник співпраці виключно з місцевими виробниками екологічних продуктів харчування спостерігається серед угорських респондентів (21,1% опитаних), проте найвищий відсоток відсутності такої співпраці виявлено також в Угорщині (16,7%). Респонденти, які не співпрацюють з виробниками екологічних продуктів харчування, вважають, що така співпраця є надто дорогою, або що на ринку мало інформації саме про таких виробників. Основними постачальниками продуктів харчування для готелів, ресторанів та зелених садиб є місцеве населення, продуктові ринки, приватні господарства, місцеві виробники продуктів харчування. У своїй діяльності для приготування їжі респонденти використовують такі традиційні методи приготування як відкрита сковорода, відкритий вогонь/гриль, коптіння, смаження, запікання, приготування на ватрі, в печі, в духовці, на парі. 12

Рисунок 8. Співпраця з місцевими виробниками продуктів харчування

Власники готельно-ресторанного бізнесу просувають власні продукти харчування та страви за допомогою веб-сторінок, банерної продукції, візуальних елементів свого бізнесу під час виїзної торгівлі, розповсюдження рекламних листівок, проведення дегустацій, у розмові з клієнтами та через засоби масової інформації.

1.4. ДІЯЛЬНІСТЬ, ПОВ’ЯЗАНА З ТРАДИЦІЙНОЮ КУЛІНАРІЄЮ Респондентам було запропоновано самостійно вказати перелік своєї продукції та послуг. В результаті опитані вказали таку продукції та послуги: - Продукція: страви української, румунської, словацької та угорської кухні, фіточай, молочні та м’ясні продукти, риба, гриби, чорниці, брусничне варення, сухофрукти, хлібобулочні та кондитерські вироби, фрукти, мед, алкогольні та безалкогольні напої, шкура та роги тварин, монети, медалі, зернові культури, рекламні вивіски та щити, ковані вироби. - Послуги: готель, ресторан, сауна, солярій, дитячий майданчик, паркування, галотерапія (соляна кімната), ігрова кімната, масаж, мангал, проведення екскурсій, організація дозвілля, трансферні перевезення, організація банкетів, весіль тощо, фітокупелі, кінні прогулянки, риболовля, страхування, послуги туроператорів, оренда спортивного майданчика, лабораторні послуги, оренда приміщень, жива музика, боулінг, водні види спорту, прокат велосипедів та квадроциклів. Діяльність значної кількості опитаних тісно пов’язана з використанням традиційних для їх регіону 13

продуктів харчування. Серед 638 респондентів 399 – мають досвід використання традиційних продуктів харчування, а ще 115 респондентів планують розпочати використання традиційних продуктів у своєму бізнесі. В той же час 98 респондентів зазначили, що не використовують традиційні продукти.

Рисунок 9. Досвід роботи з традиційними продуктами харчування

Досвід роботи з традиційними продуктами харчування мають 108 респондентів зі Словаччини, 93 – з Угорщини та 88 – з Румунії. В Україні цей показник найвищий - 110 респондентів. Респонденти так позначили здійснювану та плановану діяльність, пов’язану з традиційної кулінарією: - традиційна кухня – здійснюють 283 респонденти (планують 174); - екологічне виробництво продуктів харчування – 134 (226); - традиційні музики -65 (298); - екскурсії – 64 (315); - традиційні святкування – 63 (303); - органічне рільництво - 52 (295); - органічне тваринництво – 51 (303); - народні ремесла – 49 (297); - кулінарні майстер-класи – 35 (322); - ремісничі майстер-класи – 28 (319). 74 респондентів зазначили що, здійснюють, а 282 – що планують здійснювати діяльність, пов’язану з традиційною кулінарією, при цьому вони не надали детальніших відповідей щодо такої діяльності. 14

Рисунок 10. Ведення діяльності, пов’язаної з місцевими традиціями

Результати дослідження підтверджують, що у всіх чотирьох країнах більшість або значна частина респондентів займаються традиційною кулінарією (в Румунії – 74%, в Україні – 45,5%, в Словаччині – 36%, в Угорщині – 57,9%). Серед румунських та словацьких респондентів популярним є виробництво екологічночистих продуктів харчування (38,2% та 32,9% відповідно). Натомість респонденти з України активно проводять традиційні святкування (25,8%) та екскурсії, пов’язані з місцевими традиціями (24,2%).

1.5. АНАЛІЗ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ПРОДУКЦІЇ ТА РИНКІВ ЗБУТУ Загальна оцінка якості роботи постачальників здійснювалася за 5-бальною шкалою, де 1 бал – робота, що зовсім не задовольняє, а 5 балів – робота, що повністю задовольняє. Середня оцінка якості роботи постачальників є посередньою - 3,09 бали. При цьому респонденти найвище оцінили якість обладнання, яке їм постачається – 3,72 бали, якість сировини оцінено у 3,05 бали, послуги посередників зі збуту – 3,02 бали, послуги посередників з постачання – 2,46 бали. У свою чергу рівень задоволеності покупцями продукції та споживачами послуг серед респондентів – 3,2 бали.

Рисунок 11. Рівень задоволення місцевими постачальниками продукції та послуг

Аналіз відповідей за регіонами країн свідчить, що респондентів з Івано-Франківської області найбільше задовольняють покупці продукції/послуг (3,88 бали). На менш задовільному рівні знаходиться якість сировини (3,77 бали) та обладнання, що постачається (3,71 бали). Румунські респонденти вказали, що їх майже повністю задовольняють послуги посередників зі збуту (4,69 бали), а також якість обладнання (3,84 бали). Респондентів з Кошицького краю Словаччини найбільш задовольняє постачання сировини та обладнання (3,66 та 3,71 бали). Респонденти з Угорщини вважають задовільною якість обладнання (3,63 бали), при цьому дуже низьку оцінку отримали посередники з постачання (1,75 бали)та збуту (1,48 бали). Респондентам було запропоновано дати відповідь на запитання щодо наявної інформації про постачальників та ринки збуту. Майже 70% респондентів зазначили, що така інформація є достатньою, 16,8% - відчувають нестачу інформації, 5,8% - вважають, що доступ до такої інформації обмежений, 5,6% - відповіли, що інформація відсутня, а 1,9% - не володіють такою інформацією. Отже, загалом можна зробити висновок, що інформація про постачальників та ринки збуту є доступною для респондентів.

Рисунок 12. Інформація про постачальників та ринки збуту

В Україні всього 16,7% респондентів вважають, що інформація про постачальників та ринки збуту є достатньою. Більшість опитаних (66,7%) відчувають брак такої інформації. В той же час 71,9% респондентів з Угорщині 72% – зі Словаччині, 86,7% – з Румунії вказали, шоінформація про постачальників та ринки збуту є достатньою, 109 з 638 опитаних зосереджують свою діяльність на продажах місцевим споживачам. Ще 77 респондентів працюють з споживачами зі всього регіону, і всього 4 – з споживачами з інших країн. Дані з України свідчать, що 22,7% опитаних орієнтуються виключно на місцевих споживачів, 9,1% - на споживачів з області. Щодо закордонних споживачів, то 89,4% українських підприємців продають їм до 20% своєї продукції. У Румунії, Угорщині та Словаччині іноземні споживачі також не є основними для респондентів. При цьому в Словаччині та Угорщині ринки збуту більшості респондентів так само зосереджені у їх місцевості. На відміну від них, в Угорщині більшість підприємців орієнтується на регіональний ринок.

Варіанти відповідей

0-20%

21-40%

41-60%

61-80%

81-100%

Всі респонденти Місцеві споживачі

30,9%

12,4%

17,4%

18,2%

21,1%

Регіональні споживачі

25,9%

22,6%

20,9%

15,7%

14,9%

Іноземні споживачі

71,4%

17,4%

7,9%

2,5%

0,8%

Україна Місцеві споживачі

27,3%

9,1%

25,8%

15,2%

22,7%

Регіональні споживачі

36,4%

21,2%

13,6%

19,7%

9,1%

Іноземні споживачі

89,4%

7,6%

3,0%

0,0%

Румунія Місцеві споживачі

26,0%

13,9%

17,3%

28,9%

Регіональні споживачі

30,6%

24,3%

26,6%

16,8%

1,7%

Іноземні споживачі

57,8%

26,6%

12,7%

2,3%

0,6%

Словаччина Місцеві споживачі

11,0%

17,7%

25,0%

21,3%

Регіональні споживачі

26,2%

31,1%

29,3%

10,4%

3,0%

Іноземні споживачі

70,7%

11,6%

10,4%

5,5%

1,8%

Угорщина Місцеві споживачі

69,3%

4,4%

7,0%

11,4%

7,9%

Регіональні споживачі

12,3%

8,8%

4,4%

19,3%

55,3%

Іноземні споживачі

82,5%

17,5%

0,0%

Таблиця 7. Ринки збуту респондентів

У планах багатьох підприємств є розширення ринків збуту та споживачів продукції. При 35,2% респондентів працюють над таким розширенням вже зараз, 38,7% - вбачають перспективу розширення майбутньому, і лише 26,1% респондентів не будуть переходити на нові ринки збуту.

Рисунок 13. Розширення ринків збуту та споживачів продукції

Аналіз відповідей у розрізі країн показав таке: - в Україні майже половина (48,5%) підприємств працюють над освоєнням нових ринків у даний час і лише 6,1% - не будуть розширюватись. - в Румунії потребу у розширенні вбачають всього 13,3% респондентів, а 22% не планують такого розширення - Майже половина словацьких підприємців (47%) зазначили, що не будуть розширяти ринки збуту. - в Угорщини найбільшою є кількість респондентів, які планують розширення в майбутньому – 72,8%.

Рисунок 14. Майбутнє розширення ринків збуту за країнами

Подальше зростання ринків збуту є можливим як на місцевому, так і регіональному та міжнародному рівнях. Як видно з таблиці, 6,4% респондентів будуть і надалі зосереджуватись виключно на місцевих споживачах, 3,5% - на регіональних і 1,9% - на міжнародних ринках. Всі інші респонденти будуть збільшувати свою активність на всіх рівнях одночасно. Варіанти відповідей Місцеві споживачі Регіональні споживачі Міжнародні споживачі

К-ть спостережень Відсоток К-ть спостережень Відсоток К-ть спостережень Відсоток

немає відповіді 334 51,3% 325 49,7% 321 49,0%

0-20%

21-40%

41-60%

61-80% 81-100%

120 19,1% 59 9,5% 100 16,1%

38 6,2% 59 9,5% 112 18,0%

53 8,5% 60 9,7% 58 9,3%

53 8,5% 113 18,2% 35 5,6%

40 6,4% 22 3,5% 12 1,9%

Таблиця 8. Рівень розширення підприємств у майбутньому

Підприємцям було запропоновано оцінити рівень бізнес конкуренції за 5-бальною шкалою у декількох категоріях, де 1 бал – найслабша конкуренція,і 5 балів – найбільша конкуренція.

Рисунок 15. Оцінка конкурентів

Результати дослідження свідчать про те, що респонденти не відчувають серйозної конкуренції (середній бал за всіма категоріями – 1,86). Найсильнішим конкурентом опитані вважають аналогічний бізнес у власному регіоні – 3,83 бали. Менш сильну конкуренцію для респондентів являє аналогічний бізнес в інших містах – 2,75 бали, великі виробники – 1,64 бали, великі оптові гуртівні – 1,49 бали, торговельні мережі - 1,42 бали, мережі закладів швидкого харчування – 1,02. Для підприємців з усіх чотирьох країн найбільшу конкурентну загрозу становить аналогічний бізнес у їхній місцевості (в Україні – 3,1 бали з 5, в Румунії – 4,4 бали, в Словаччині – 2,8 бали, в Угорщині – 4,9 бали). Також одним з найсильніших конкурентів румунські підприємці вважають аналогічний бізнес і в інших містах (3,7 бали). Українські респонденти не вважають серйозними конкурентами 20

супермаркети, торговельні мережі, мережі закладів швидкого харчування.

Рисунок 16. Оцінка конкуренції всіма респондентами

Опитаним пропонувалося визначити рівень сприйняття конкуренції (значна, помірна, слабка,відсутня). Респонденти з різних країн переважно сприймають рівень конкуренції як значний: так відповіли 432 з 638 опитаних (67,7%). Натомість 158 респондентів (24,8%) вважають конкуренцію помірною 43 респонденти (6,8%) – слабкою, а 5 опитаних (0,8%) взагалі не вбачають конкурентів.

Рисунок 17. Оцінка конкуренції у розрізі країн

Якщо конкретизувати результат за країнами, то 47% опитаних в Україні зазначили, що в їхньому регіоні конкуренція є значною, в Словаччині значною конкуренцію вважають 54% респондентів. Угорські та румунські респонденти схиляються до думки, що відчувають значну конкуренцію (82% та 80% опитаних відповідно), і практично не погоджуються з тезою про слабкість конкуренції. На відсутність конкуренції не вказав жоден словацький респондент.

1.6. ТЕПЕРІШНІЙ СТАН БІЗНЕСУ ТА МАЙБУТНІ ОЧІКУВАННЯ Респондентам було запропоновано відповісти на запитання про теперішній стан їхнього бізнесу. Більше половини респондентів вказали, що їх бізнес у 2012 році перебував на такому ж рівні, що і в минулі роки (52,4%) 30,6% респондентів повідомили про зростання, а 17% - про спад бізнесу.

Рисунок 18. Діяльність респондентів у 2012 році у порівнянні з попередніми роками

Отримані дані свідчать, що в усіх чотирьох країнах частка респондентів, бізнес яких не зазнав суттєвих змін в порівнянні з попередніми роками, є найбільшою та приблизно однаковою. В той же час, зростання бізнесу найчастіше відзначали респонденти з України (39,4%) та Словаччини (36%). Найбільше відчули спад бізнесу угорські респонденти (34,2%), а найменше спад зачепив словацьких підприємців (10,4%) Респондентам було запропоновано дати відповідь на питання «чи бракує Вашому персоналу навичок, важливих для майбутнього розвитку?». Було отримано такі відповіді: - Ні, не бракує навичок – 229 респондентів (36%). - Зараз ні, але це може стати відчутним у майбутньому – 210 респондентів (32,9%) - Так, бракує навичок – 199 респондентів (31,1%) 22

Рисунок 19. Наявність навичок у персоналу, важливих для подальшого розвитку

Більшість словацьких респондентів (68,9%) задоволені роботою свого персоналу, натомість переважна більшість угорських підприємців (78,9%) вважає, що персоналу бракує навичок для майбутнього розвитку бізнесу. 56,6% респондентів з Румунії вважають, що брак навичок персоналу може стати відчутним у майбутньому. Респонденти також бралися прогнозувати розвиток власного бізнесу у 2013 році. Найбільше підприємців (46,6%) вважають, що їх бізнес не зазнає відчутних змін у 2013 році. З твердженням про зростання бізнесу погодились 43,5% опитаних. Майже 10% респондентів навпаки очікують на спад власного бізнесу.

Рисунок 20. Прогноз розвитку бізнесу

Переважна більшість українських респондентів (66,7%) сподіваються, що в майбутньому їхній бізнес буде зростати. Лише 3% підприємців з України говорять про спадні тенденції. Румунські та словацькі респонденти найчастіше розраховують, що в 2013 році їхня діяльність залишиться на тому ж рівні, 23

що і в 2012 році. Більшість угорських респондентів прогнозують зростання бізнесу чи принаймні відсутність змін (46,5% та 43,9%). Підприємцям було поставлено питання про потребу у кредитних ресурсах. Результати опитування свідчать про те, що лише 56 з 638 опитаних відчувають потребу в кредитуванні. Найбільше – 337 респондентів (52,8%) – дали відповідь, що їм вистачає власних фінансових ресурсів для забезпечення життєдіяльності бізнесу.

Рисунок 21. Потреба у кредитуванні

Угорським та словацьким респондентам найбільш притаманна думка про достатність фінансів, у цих країнах 86,8% та 66,5% опитаних відповідно не відчувають нестачу кредитних ресурсів. Разом з цим 243 респонденти (38,1%) очікують на нестачу кредитних ресурсів у найближчому майбутньому. Особливо багато респондентів з такими очікуваннями – в Румунії (71,7%). Важливим питанням є доступність кредитних ресурсів для бізнесу. Як свідчать відповіді респондентів засвідчують, тільки 140 з них (21,9%) вважають кредитні ресурси доступними, ще 73 респонденти (11,4%) вважають їх недоступними. Найбільша частка респондентів (425 або 66,7%) вказали, що кредитування є доступним, проте надто дорогим для їхнього бізнесу. Цікавим є порівняння відповідей з огляду на регіони. Наприклад, в Словаччині всього 3,7% опитаних вважають кредитні ресурси недоступними, в той же час для 42,7% кредити є доступними і прийнятними. Українські та угорські підприємці навпаки, не вважають кредитні ресурси доступними (7,6% та 5,3% відповідно).

Рисунок 22. Доступність кредитних ресурсів

Респондентам також було запропоновано вказати, які можливості для подальшого розвитку власного бізнесу вони вбачають. Респонденти відзначили такі можливості: - Освоєння нових видів діяльності – 33,3%; - Розширення території ведення бізнесу – 20,1%; - Модернізацію устаткування – 18,6%; - Розширення виробництво – 12,8%; - Інші можливості – 5,8%. Більшість румунських та угорських респондентів (50,9% та 40,4% відповідно) основну можливість для подальшого розвитку бізнесу вбачають у освоєнні нових видів діяльності. Для опитаних в Україні однаково важливими є як освоєння нових видів діяльності, так і розширення території ведення бізнесу. Опитані респонденти зі Словаччини нерідко планують забезпечити майбутній розвиток бізнесу за рахунок модернізації устаткування (26,2% опитаних).

Рисунок 23. Можливості для подальшого розвитку бізнесу

Відповідаючи на це питання, респонденти мали змогу конкретизувати відзначені ними позиції. Так під освоєнням нових видів діяльності респонденти розуміють: розроблення нових туристичних атракцій з метою розвитку екологічного туризму у Карпатах, надання спа-послуг з використанням старовинних місцевих рецептів народної медицини, спорудження тенісного корту, оздоровлення відпочиваючих, вирощення кіз, відкриття кафе з місцевими стравами, надання послуг з перевезення, створення готових туристичних пакетів, майстер-класи з кулінарії, спорудження лазні, надання послуг туроператора, будівництво дитячих майданчиків та таборів, організацію громадських та культурних заходів, проведення винних вечерь, дегустації рибних блюд. Розширення території ведення бізнесу для респондентів означає: побудувати приватну садибу на існуючій земельній ділянці, збільшити кількість клієнтів з близького зарубіжжя, вести форельне господарство, започаткувати торгівлю сувенірами, збільшити територію пасіки, налагодити експорт вина за кордон. В плані розширення виробництва респонденти планують збільшити площу ресторанного комплексу, створити демонстративний дегустаційний зал для виготовлення самогону, збільшити асортимент продукції, побудувати нові теплиці з системою краплинного зрошення, виготовляти морозиво, кондитерські та хлібобулочні вироби, освоїти органічне виробництво, виробництво м’ясних продуктів і сирів. Прагнучи модернізувати устаткування, респонденти мають на увазі: встановити фітобочки, купелі, придбати нову техніку для кухні, модернізувати приміщення для проживання, придбати обладнання і механізми для сільськогосподарського виробництва, оновити машинно-тракторний парк. До інших можливостей з подальшого розвитку бізнесу підприємці віднесли оздоровлення відпочиваючих, удосконалення бізнесу, розширення спектру послуг. 26

1.7. ОЦІНКА ПРОЦЕДУР СЕРТИФІКАЦІЇ/ЛІЦЕНЗУВАННЯ В ході опитування підприємцям пропонувалося відповісти на ряд запитань стосовно процедур сертифікації в їх регіонах. З точки зору складності сертифікаційних процедур більшість опитаних (41%) відзначити, що процедури є складними, 35,6% - задовільними, а 5,8% вважають ці процедури надто складними для проходження. Решта 112 респондентів не надали відповіді на це запитання, ймовірно тому, що вони не зобов’язані проходити процедури сертифікації чи ліцензування згідно з національним законодавством.

Рисунок 24. Оцінка процедур сертифікації/ліцензування з точки зору складності

Більшість угорських респондентів (47,4%) вважають процедури сертифікації складними, а 8,8% надто складними для проходження. Результати дослідження думки підприємців з України, Словаччини та Румунії показали, що кількість респондентів, які вважають процедури сертифікації задовільними та тих, які вважають їх складними, є приблизно однаковою. При оцінці часових затрат на процедури сертифікації, 55,1% респондентів зазначили, що ці процедури є тривалими, надмірно тривалими їх вважають 5,4% опитаних, натомість 20,7% опитаних вважають такі процедури оперативними. З огляду правомірним буде висновок, що тривалість процедур сертифікації/ліцензування не влаштовує абсолютну більшість підприємців.

Рисунок 25. Оцінка процедур сертифікації/ліцензування з точки зору тривалості

Найбільше респондентів, які вважають процедури сертифікації тривалими, працює в Румунії (73,4% опитаних). В Україні більшість підприємців вважають ці процедури тривалими або надмірно тривалими. В той же час, оперативними ці процедури визнала приблизно п’ята частина всіх респондентів в усіх країнах. Респонденти також могли назвати дозвільні процедури, які вони вважають зайвими або невиправданими. Українські респонденти до них вони віднесли: сертифікацію мірок придбаних у магазинах, ваг, обов’язкову сертифікацію приватних садиб, сертифікацію води з колодязя, щорічну переатестацію, що стосується виробництва плодово-ягідних культур. Румунські підприємства вважають, що надмірним є обсяг документації під час процесу сертифікації. Угорці вказали на застарілість Харчового кодексу. Словацькі респонденти вважають невиправданою тривалість проходження сертифікації, яка не враховує потреби ринку. На питання стосовно того, чи гарантує система сертифікації безпеку продуктів харчування, 58,8% респондентів визнали, що система сертифікації гарантує таку безпеку. Решта опитаних (21 %) не поділяють цю думку. Чи гарантує існуюча система сертифікації безпеку продуктів харчування? Всі респонденти Частота Відсоток Україна Частота Відсоток Румунія Частота Відсоток Словаччина Частота Відсоток Угорщина Частота Таблиця 9. Безпека продуктів харчування

так 371 58,8% 80 19,7% 113 65,3% 82 50,0% 96

ні

немає відповіді 133 134 20,5% 20,7% 66 41 59,1% 21,2% 16 44 9,2% 25,4% 44 38 26,8% 23,2% 7 11 28

У відповідях респондентів простежуються деякі тенденції. Зокрема, більшість українських респондентів (59,1%) вважають, що система сертифікації не гарантує безпеку продуктів харчування. Відсоток респондентів, які вважають систему сертифікації гарантією безпеки, в Україні найменший (19,7%). В Угорщині ситуація протилежна: 84,2% підприємців погодились з тим, що система сертифікації гарантує безпеку продуктів харчування і всього 9,6%, притримуються інакшої думки. У Словаччині та Румунії більшість опитаних також вважають, що продукти харчування, які пройшли процедури сертифікації, є безпечними для споживачів (50% та 65,3% опитаних відповідно). Респонденти мали змогу прокоментувати власну недовіру до процедур сертифікації. Українські підприємці аргументували свою позицію такими тезами: у великих супермаркетах попри сертифікацію, продукція продається після закінчення терміну зберігання; контролюючі органи є корумпованими;часто складники у продуктах не відповідають переліку, зазначеному на упаковках;законодавство є нечітким, а частіше його взагалі немає;на ринку багато підпільної неякісної продукції; влада приділяє мало уваги стандартизації та сертифікації продуктів харчування; «усе це є шоу і показуха з переведенням макулатури і даремною тратою часу як для підприємців, так і для службовців»; є багато шляхів підміни сертифікованого продукту на не сертифікований;навіть за наявності сертифікату якість продукції може відрізнятися від партії до партії. Румунські респонденти зазначили, що у їхній країні не дотримуються критеріїв сертифікації під час проведення своєї діяльності, а також, що повідомлення про виконання всіх умов підписується на свій страх і ризик. Словацькі респонденти пояснили власні відповіді таким чином: з сертифікацією все в порядку, але виробники можуть повернутися до вихідного методу, який не відповідає сертифікату. Угорські підприємці зазначили, що у їхній країні забезпечити безпеку продуктів харчування здатна тільки сумлінна праця підприємців.

1.8. СПІВПРАЦЯ З ОРГАНАМИ ВЛАДИ ТА ІНШИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ Потреба у різних послугах та дозволах змушує підприємців звертатись до органів центральної, регіональної, місцевої влади, професійних організацій. Характер такої співпраці також було проаналізовано у рамках цього дослідження. Респондентам пропонувалось оцінити співпрацю з такими організаціями за 5-бальною шкалою, де 1 бал – незадовільний рівень співпраці, 5 – повністю задовільний рівень.

Рисунок 26. Співпраця з організаціями

Загалом співпраця з переліченими організаціями була оцінена респондентами досить низько – в середньому 2,2 бали з 5-ти. Відносно позитивно підприємці оцінюють контакти з місцевими радами (3,23 бали), натомість незадовільно була оцінена співпраця регіональними органами влади (2,47 балів) та державними органами сертифікації та стандартизації (2,24 бали), з професійними організаціями (1,99 балів), міністерством туризму (1,93 бали). Найвищу оцінку контактам з переліченими організаціями було надано угорськими респондентами. Найбільш позитивно вони оцінюють співпрацю з місцевими радами (4,19 бали), а найнижче – контакти з міністерством туризму (1,68 бали). В Словаччині співпраця підприємців та місцевими радами (3,41 бали) також отримала задовільну оцінку. Румунські підприємці поставили дещо вищі бали контактам з міністерством туризму (2,46 бали) та професійними організаціями (2,61 бали). Українські респонденти оцінили співпрацю з зазначеними установами та організаціями, найнижче з-поміж респондентів з чотирьох країн. 30

1.9. ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ СЕРЕД КЛІЄНТІВ В рамках опитування була також проаналізована система промоції та реклами респондентів. 33 з 638 респондентів визнали, що не мають власної веб-сторінки. Більшість (396 – 62,1%) підприємців зазначили, що мають веб-сайт тільки національною мовою. Решта 138 респондентів (21,6%) мають сайти в Інтернеті англійською та іншими мовами (в Україні – 13,7%, в Румунії – 8,1%, в Словаччині – 27,5%, в Угорщині – 38,6%). При цьому іншими мовами були названі німецька, чеська, польська, італійська, російська, французька та хорватська мови.

Рисунок 27. Мови веб-сайту

304 підприємства (47,6%) мають каталоги власної продукції, 201 (31,5%) створять такі каталоги в найближчому майбутньому, 133 (20,9%) не мають каталогів.

Рисунок 28. Наявність каталогів продукції

Результати дослідження засвідчують, що найбільше підприємців (72,8%), які випустили каталоги власної продукції, в Угорщині; в Словаччині їх кількість складає 54,9%, в Румунії – 34,7%, в Україні – лише 19,7%. Цікаво, що серед румунських респондентів лише 9,8% опитаних не мають каталогів продукції, при цьому понад половина опитаних (55,5%) планують видати такі каталоги в найближчому майбутньому. Респондентам було запропоновано оцінити способи поширення інформації про власну продукцію/ послуги за 5-бальною шкалою, де 5 – найбільш ефективний спосіб поширення, 1 – найменш ефективний). Найефективнішим способом поширення інформації респонденти визнали неофіційну інформацію від задоволених клієнтів, колег, відповідна позиція отримала загалом 3,82 бали. Також відзначено ефективність інформації у мережі Інтернет (3,57 бали), власної веб-сторінки (3,26 бали), рекламних брошур, буклетів, календарів, візиток тощо (3,10 бали). Найменш ефективними підприємці вважають інформування через міністерство туризму та рекламу в міжнародних друкованих виданнях.

Рисунок 29. Способи поширення інформації про продукцію та послуги

Угорські респонденти найбільш ефективними способами поширення інформації вважають: неофіційну інформацію від клієнтів (4,10 бали), друк та розповсюдження власної рекламної продукції (4,33 бали) та інформацію у мережі Інтернет (4,17 бали). Найефективнішим способом поширення інформації в Словаччині визнано власну веб-сторінку (4,17 бали), в Україні та Румунії покладаються на інформацію від задоволених клієнтів та партнерів (3,6 бали та 4,05 бали відповідно). 32

1.10. БАЖАННЯ БРАТИ УЧАСТЬ У МЕРЕЖІ ТА ОЧІКУВАННЯ ВІД НЕЇ Важливим елементом опитування стало визначення ставлення підприємців до Карпатської мережі кулінарної спадщини, їх уявлень та очікувань, пов’язаних з Мережею. На запитання, щодо бажання долучитися до спільного продукту Мережі – Карпатських кулінарних турів, 515 респондентів підтвердили наявність такого бажання, а 122 відповіли «ні». Правомірний висновок з цього – кулінарні тури здебільшого цікавлять підприємців Карпатських регіонів чотирьох країн. Найвищий відсоток респондентів, які прагнуть долучитись до спільного продукту Мережі, спостерігається в Україні – 97% респондентів, а найнижчий – в Угорщині (61,4%). Всі Україна Румунія Словаччина Угорщина респонденти Чи бажаєте Ви долучитися до Карпатських кулінарних турів - спільного продукту Мережі? так 80,7% 97,0% 83,8% 84,1% 61,4% ні 19,1% 3,0% 16,2% 15,2% 38,6% Чи готові ви брати участь в навчальних та ознайомчих турах? так 62,1% 90,9% 72,3% 65,9% 24,6% ні 37,9% 9,1% 27,7% 34,1% 75,4% Чи хотіли б ви приєднатися до мережі Карпатської кулінарної спадщини? так 47,4% 69,7% 44,5% 62,8% 16,7% ні 9,1% 1,5% 6,9% 0,0% 29,8% не 43,5% 28,8% 48,6% 37,2% 53,5% визначились Таблиця 10. Бажання брати участь у Мережі

Організатори дослідження попросили респондентів зазначити, що саме вони можуть запропонувати туристам. Українські підприємці готові запропонувати проживання в готелях та садибах; автентичну кухню регіону; дегустацію різноманітних продуктів харчування, алкогольних та безалкогольних напоїв; гуцульську музику; традиційні рецепти;пікніки, майстер-класи. Румунські респонденти зазначили, що можуть запропонувати гостям різноманітні продукти харчування, традиційну кухню повіту Марамуреш, перегляд поетапного виробництва горщиків та інших керамічних виробів, які використовуються для продуктів харчування, традиційні рецепти. Респонденти зі Словаччини пропонують туристам: традиційну кухню, продукти харчування, проживання в готелях та приватних садибах, презентацію продукції компаній, туристичні послуги, дегустацію алкогольних напоїв, ковані вироби. Угорські підприємці зі свого боку пропонують туристам проживання та харчування, спа-процедури, угорські традиційні страви, а також аргентинські, італійські та ірландські страви. Більшість підприємців (396) готові брати участь в навчальних та ознайомчих турах Мережі. Решта респондентів (242) не готові до цього. Як і в попередньому питанні, найбільше готових до співпраці з України (90,9%). Єдиною країною, де ця пропозиція зацікавила меншість респондентів, є Угорщина (погодилось всього 24,6% опитаних). 33

Конкретизуючи свої відповіді, українські підприємці зазначили, що вони хотіли б навчитися/побачити: ознайомитись з новими цікавими ідеями та напрацюваннями в інших регіонах та запозичити щось для розвитку власного регіону; вивчити попит туристів, удосконалити культуру обслуговування;навчитись старовинним рецептам та ремеслам; навчитись сервіруванню та оформленню страв. Румунські респонденти прагнуть обмінятися досвідом з іноземними виробниками, дізнатись про новинки в галузі кулінарії, завести нові знайомства. Словаки хотіли б адаптувати нові знання до власних умов, обмінятися досвідом, навчитися новим рецептам, оволодіти новими навиками у процесі виробництва, розширити власні знання та бізнес-можливості, навчитись методам вирощування винограду. Угорські респонденти прагнуть відвідати майстер-клас відомих шеф-поварів, дізнатись про можливості співпраці з туристичними агентствами, обмінятись досвідом з іноземними партнерами. Результати опитування власників/керівників підприємств, приватних підприємців, фермерських господарств та інших суб’єктів господарювання свідчать про те, що Карпатська мережа кулінарної спадщини викликала значний інтерес у їхніх колах. 302 респонденти (47,4%) готові приєднатися до мережі Карпатської кулінарної спадщини і лише 58 (9,1%) не бажають цього. Решта опитаних (43,5%) поки не визначились, що становить неабиякий резерв для Мережі. В Україні приєднатися до Карпатської мережі кулінарної спадщини виявили бажання 69,7% опитаних, в Румунії – 44,5%, в Словаччині – 62,8%, в Угорщині – всього 16,7%. Кількість респондентів ще визначаються, становить в Україні – 28,8%, в Румунії – 48,6%, в Словаччині – 37,2%, в Угорщині їх абсолютна більшість – 53,5%. Респондентам було запропоновано оцінити за п’ятибальною шкалою необхідність окремих напрямків діяльності Мережі: Підтримка (заходи спрямовані на поширення інформації про Мережу та її членів, просування спільних продуктів)

Рисунок 30. Необхідність промоційної підтримки

Щодо підтримки для промоції діяльності респондентів, мережа може прислужитися у поданні інформації про їх діяльність різними мовами на веб-сайті Мережі (3,67 бали). Суттєва зацікавленість існує у ознайомленні міжнародних та національних туристичних оглядачів з діяльністю респондентів (3,41 бали) та присвоєнні знаку Мережі її членам (3,39 бали). Відповіді українських респондентів засвідчують гостру потребу у промоційній підтримці. Це помітно з високих балів, які були поставлені українськими респондентами кожному із запропонованих варіантів такої підтримки. Опитані підприємці зі Словаччини вбачають найбільшою можливою промоційною підтримкою з боку Мережі, присвоєння знаку Мережі та його використання на вивісках та лайтбоксах. Підприємці з Угорщини у свою чергу найбільше зацікавленні у налагодженні контактів між туроператорами та турагентами (3,34 бали з 5-ти). Допомога у посиленні потужності Мережі (формування позитивного іміджу та авторитету мережі через посилення кожного з членів мережі)

Рисунок 31. Необхідність допомоги у посиленні потужності мережі

Для посилення свого бізнесу, як виявили результати опитування, респондентам потрібна як підтримка приватних ініціатив (3,31 бали з 5-ти), так і програма сертифікації мережі (3,05 бали). Відповіді українських респондентів показали, що для них однаково важливими є допомога в посиленні позитивного іміджу їх бізнесу та сертифікація в рамках Мережі. Підтримку приватних ініціатив визнали для себе пріоритетом респонденти з Румунії та Словаччини. Найменше зацікавлені у отриманні відповідної допомоги від мережі угорські підприємці.

Допомоги у навчанні (проведення тренінгів у регіонах діяльності мережі для членів мережі)

Рисунок 32. Необхідність допомоги у навчанні

Учасники зазначили, що для покращення обізнаності респондентів необхідно проводити тренінги з маркетингу (3,54 бали), з презентації та комплектації послуг (3,39 балів), з менеджменту та фінансів (3,11 бали), з якості продукції (3,07 бали). Подібна тематика тренінгів є найбільш бажаною і для українських респондентів. Натомість словацьких та румунських респондентів більше цікавлять тренінги з презентації та комплектації послуг, а їх угорських колег – тренінги з маркетингу.

ВИСНОВКИ 1. Діяльність більшості респондентів, що представляють коло підприємств, фізичних осібпідприємців, власників зелених садиб, пов’язана з традиційною карпатською кулінарією. Серед 638 респондентів 399 – мають досвід використання традиційних продуктів харчування, ще 115 респондентів планують розпочати використання традиційних продуктів у своєму бізнесі. В той же час 98 респондентів зазначили, що не використовують традиційні продукти. Це засвідчує, що кулінарна спадщина Карпат являє суттєвий інтерес для місцевих підприємців – як продукт, що можна продати, а також для туристів – як те, що варто купити. 2. Абсолютна більшість респондентів визнають, що місцеві традиції та карпатський колорит є органічною складовою туризму та гостинності в Карпатах. Більше третини опитаних (39,8%) зазначили, що використовують місцеві традиційні елементи як частину процесу приготування їжі та обслуговування клієнтів. Лише 6% респондентів взагалі не використовують такі елементи. Для 50% українських респондентів місцеві традиційні елементи є складовою процесу приготування їжі 36

або обслуговування клієнтів, а для 43% опитаних з Угорщини – предметом інтер’єру. При цьому кількість респондентів, які взагалі не використовують місцеві традиційні елементи є незначною. 3. Значна частина респондентів планує розширювати ринки збуту продукції, про що особливо промовисто свідчить опитування в Угорщині та Україні. При цьому пріоритетними для майбутнього розширення опитані підприємці вважають насамперед місцевий, а також регіональних ринок. При цьому значна кількість підприємців розглядає можливість виходу на міжнародні ринки. Так, 6,4% респондентів будуть і надалі зосереджуватись виключно на місцевих споживачах, 3,5% на регіональних і 1,9% - на міжнародних ринках. Всі інші респонденти будуть збільшувати свою активність на всіх рівнях одночасно. Слід зауважити, що для підприємців, котрі працюють у сфері традиційної кулінарії першочерговий інтерес становлять карпатські регіони, зокрема в інших країнах. 4. Значна частина респондентів покладається на традиційні канали просування бізнесу, зокрема на неофіційне (усне) поширення інформації (3,87 бали по 5-бальній шкалі). Водночас значна частина респондентів вважає ефективною рекламу в Інтернеті (3,52 бали) та визнає потребу мати власну веб-сторінку (3,26 бали). Однак слід зауважити, що суттєвою перепоною для просування свого продукту в Інтернеті є подання інформації тільки національною мовою, що робить більшість (62,1%) респондентів. Тільки 21,6% опитаних мають сайти в Інтернеті англійською та іншими мовами. Слід зазначити, що значна частина респондентів сподівається, що Мережа подаватиме інформацію про їх діяльність різними мовами на своєму веб-сайті. 5. Створення Мережі викликало значний інтерес у середовищі підприємців. 302 респонденти (47,4%) готові приєднатися до мережі Карпатської кулінарної спадщини і лише 58 (9,1%) не бажають цього, решта опитаних (43,5%) поки не визначились. Таке співвідношення ентузіастів, скептиків та тих, хто вагається, є природнім для кожного нового явища. Очевидно, в разі ефективної роботи Мережі вона зможе розраховувати на позитивне ставлення та залучення до Мережі суттєвої частині підприємців у цільових регіонах. 6. Абсолютну більшість респондентів (515) зацікавили кулінарні тури як спільний продукт Мережі. Лише 122 респонденти скептично поставились до пропозиції долучитись до Карпатських кулінарних турів. Найвищий відсоток респондентів, які прагнуть долучитись до спільного продукту Мережі, спостерігається в Україні – 97% респондентів, а найнижчий – в Угорщині (61,4%). Отже респонденти вважають ідею таких турів економічно виправданою та такою, що зацікавить туриста. 7. Значною виявилась зацікавленість респондентів у підтримці приватних ініціатив (3,31 бали по 5-бальній шкалі) та програмі сертифікації, яку пропонує Мережа (3,05 бали). Відповіді українських респондентів показали, що для них однаково важливими є допомога в посиленні позитивного іміджу їх бізнесу та сертифікація в рамках Мережі. Підтримку приватних ініціатив визнали для себе пріоритетом респонденти з Румунії та Словаччини. Слід також згадати, що опитані підприємці зі Словаччини вбачають найбільшою промоційною підтримкою, яку може надати Мережа присвоєння знаку Мережі та його використання у бізнесі.

II. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 2.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕСПОНДЕНТІВ В ході опитування анкети заповнили представники 143 громадських організацій (27 з Румунії, 26 зі Словаччини, 82 з Угорщини та 8 з України). Ці організації займаються дослідженнями, аналітикою, захистом інтересів, консультуванням, промоцією, розробкою рекомендацій органам влади, стратегічним плануванням, програмами розвитку молоді, благодійністю тощо. У своїх анкетах респонденти зазначили «вік» своєї організації. Рисунок 33. Тривалість існування організації

З діаграми видно, що серед опитаних переважно представники організацій з досвідом роботи: 34,3% громадських організацій працюють від 6 до 10 років, 25,2% - від 11 до 15 років, 23,8% - до 5 років, а

8,4% організацій – з досвідом роботи понад 26 років. В Україні більшість респондентів (37,5%) мають досвід діяльності в межах 5-ти останніх років. Жодна українська організація не працює більше 20 років, що пояснюється 21-річним віком сучасної української держави. В Румунії найвищий відсоток респондентів (44,4%) представляють «молоді» організацій, що працюють менш ніж 5 років. З угорських респондентів 75,6% опитаних мають досвід роботи від 6 до 15 років. Найбільша кількість респондентів, організації, яких існують вже понад 26 років – зі Словаччині (23,1%).

62,9% опитаних, що представляють громадський сектор, чоловіки, 37,1% - жінки. Переважна більшість респондентів у кожній з країн – чоловіки, що особливо характерно для Румунії та України ( 88,9% та 87,5% відповідно).

Рисунок 34. Стать респондентів

Щодо розподілу опитаних відповідно до сфери діяльності, то більшість громадських організацій працюють у секторі збереження та просування культурної спадщини (32,2%), трохи менше опитаних займаються розвитком туристичної галузі (19,6%), і розвитком біорізноманіття та екології (18,9%). 3,5% організацій працює у секторі захисту прав споживачів.

Рисунок 35. Сектори, в яких працюють організації

В Україні найбільша кількість респондентів працюють у секторах розвитку бізнесу (87,5%), розвитку туристичної галузі (87,5%), регіонального розвитку (75%) та екології (62,5%). У Румунії громадські організації найчастіше займаються збереженням та просуванням культурної спадщини (59,3%) та розвитком сільського господарства (40,7%). Значна частина словацьких та угорських респондентів також працюють у секторі збереження культурної спадщини (34,6% та 20,7% опитаних відповідно).

Рисунок 36. Види діяльності організації

Як зазначили респонденти, значна їх частина має досвід у сфері захисту інтересів та лобіювання (29,4% опитаних) та виконують програми для розвитку молоді (28,7%). Українські респонденти займаються дослідженнями та аналітикою (100%), тренінгами та консультуванням (100%), маркетингом та промоцією (87,5%), стратегічним планування (75%). Румунські організації працюють переважно у сфері маркетингу та промоції (44,4%), стратегічного планування (40,7%), тренінгової та консультаційної діяльності (44,4%), освіти населення (44,4%). Значна частина словацьких та угорських респондентів не надали відповідей на це запитання. Основними цільовими аудиторіями громадських організацій є молодь (46,9%), студенти (42%) та діти (39,9%), в той же час вони рідко працюють з публічними посадовцями та споживачами.

Рисунок 37. Цільові аудиторії організацій

Якщо брати географічний зріз, то в Україні основними цільовими групами для громадських організацій є молодь (62,5%), державні службовці (50%) та споживачі (50%). Румунські та словацькі респонденти у своїй діяльності орієнтуються в основному на молодь (59,3% та 50% відповідно), дітей (55,6% та 42,3%) та жінок (40,7% та 30,8%). Для респондентів з Угорщини основним є студентське середовище (41,5%). Щодо професійної характеристики клієнтів опитані зазначили, що їхніми клієнтами є фермери (11,9%), вчені (4,2%) та засоби масової інформації (8,4%). Крім того, більшість опитаних прагне охопити своєю громадською роботою все населення (46,2%) і не фокусується на окремих професійних групах.

Рисунок 38. Професійна характеристика клієнтів респондентів

Відповіді українських респондентів свідчать про те, що їх клієнтами в основному є бізнесмени та інші неурядові (громадські) організації. Натомість в Румунії, Словаччині та Угорщині 63% опитаних вважають своєю цільовою аудиторією все населення.

2.2. СТАВЛЕННЯ ДО СЕКТОРУ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛІНАРІЇ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ТУРИЗМУ Респондентам було запропоновано відповісти на питання про їх нинішню та плановану діяльність, пов’язану з місцевими кулінарними традиціями. Представники організацій з України відзначили організацію літніх таборів, промоцію та просування місцевих кулінарних традицій, фестиваль”Смачний спас”, розвиток карпатської автентичної кухні: кулінарні книги, меню, популяризація в ресторанах, садибах зеленого туризму, проведення курсів кухарів. Опитані організації з Румунії вказали, що проводять мистецькі вечори з куштуванням традиційних страв та відвідинами архітектурних пам’яток, сприяють поширенню місцевих традицій під час проведення ярмарок, захищають етнографічну спадщину, відновлюють музей під відкритим небом, проводять танцювальні та співочі вечори. Громадські організації зі Словаччини відзначили, що надають туристичні послуги, поширюють місцеві кулінарні традиції, проводять дегустування вин, впроваджують нові методи у сфері охорони культурної спадщини, організовують виступи фольклорних колективів. Угорські респонденти організовують заходи, пов’язані з популяризацією кулінарної спадщини, займаються розвитком людських ресурсів в галузі управління, охорони природи та культури, викладають традиційні ремесла для дітей, стрільбу з лука, розвивають агротуризм та працюють у ремісничих майстернях. 42

Організатори опитування намагались з’ясувати, кого представники громадських організацій вважають конкурентом для сектору туризму, заснованого на національних традиціях (це робилося також задля порівняння точок зору представників бізнесу та неурядових організацій. Респонденти оцінювали можливих конкурентів за 5-бальною шкалою, де 5 – найсильніший конкурент, 1 – найслабший. В середньому пропоновані категорії конкурентів були оцінені у 2,25 бали.

Рисунок 39. Конкуренти для сектора туризму та кулінарії

На думку фахівців громадських організацій найсильнішим конкурентом для сектору туризму та кулінарії є аналогічний бізнес у відповідній місцевості – 2,76 бали. Дана позиція співпадає з думкою опитаних в рамках дослідження підприємців. При цьому найнижче оцінили конкуренцію з боку аналогічного бізнесу словацькі респонденти, що може засвідчити про відсутність сильної конкуренції у секторі туризму в Кошицькому краї. На думку українських громадських організацій досить сильною є конкуренція з боку супермаркетів та гуртівень (3,63 бали). Найслабшим конкурентом було визнано торгові мережі (1,91 бали). Респондентам було запропоновано оцінити професійний рівень фахівців, що працюють у сфері туризму та кулінарії, заснованих на національних традиціях. 23,8% зазначили, що професійний рівень фахівців є достатнім і лише 11,9% - що недостатнім, проте 64,3% опитаних не наважились відповісти на це запитання. Для порівняння більшість підприємців, що працюють у цій сфері, зазначили, що їхній персонал володіє достатніми професійними навичками (36%). В той же час 64% опитаних представників бізнесу визнали необхідність підвищувати фаховий рівень персоналу.

Рисунок 40. Професійний рівень фахівців у сфері туризму та кулінарії

Найгостріше нестачу професійного рівня фахівців у сферах туризму та кулінарії відчувають в Україні (50% опитаних). У інших трьох країнах приблизно чверть респондентів вказали на достатній професійний рівень працівників: у Словаччині – 26,9% опитаних, у Румунії – 29,6%, в Угорщині – 22%. Багато респондентів визнали, що їм важко відповісти на це запитання.

Рисунок 41. Професійний рівень фахівців по країнам

Даючи характеристику професійному рівню фахівців у сфері туризму та кулінарії, респонденти прокоментували власні відповіді. Зокрема, українські респонденти залишили такі коментарі: рівень фаховості працівників сфери надання послуг бажає бути кращим, потрібне додаткове навчання, в тому числі із наголосом на національні традиції для їх майбутнього збереження; розвиток даного напрямку формується хаотично, виходячи із потреб бізнесу, відсутні цільові програми та промоція даних продуктів в сфері туризму, власники бізнесу залишені напризволяще та вирішують свої проблеми самостійно; фахівці добре обізнані про особливості приготування національних страв, так як їм передаються ці навички із покоління до покоління; рецепти автентичної карпатської кухні пропагуються на низькому професійному рівні. В садибах та ресторанах, які промоціюють Карпатську кухню, в меню присутні біфштекс, відбивна та багато інших некарпатських страв. Румунські організації зазначили, що проблеми щодо рівня фахівців у сфері туризму та кулінарії зумовлені тим, що багато фахівців покинули регіон у пошуках більшого заробітку. Вони стверджують, що зростання кількості навчальних установ, призведе до зростання кількості кваліфікованих фахівців у регіонах. Представники словацьких громадських організацій дали такі коментарі: більшість фахівців орієнтуються переважно на пасивний туризм, а не на активний; зростання кількості навчальних закладів призведе до зростання кількості кваліфікованих фахівців у регіонах. Угорці стверджують, що у туристичному бізнесі почався процес «очищення», який призведе до покращення у цій сфері. Вони також зазначили, що рівень якості туристичних послуг є достатнім і багато фахівців мають всі необхідні професійні навички та віддані своїй справі. Респонденти продемонстрували своє бачення динаміки розвитку бізнесу у сфері туризму та кулінарії, заснованих на національних традиціях.

Рисунок 42. Динаміка розвитку туристичного бізнесу

55,2% опитаних вважають, що у сфері туризму та кулінарії у 2012 році спостерігались тенденції до зростання бізнесу, найбільше таких (62,5%) виявилось в Україні. Всього 10,5% загалу респондентів вбачали тенденції до спаду. У Словаччині на відміну від інших трьох країн більшість опитаних зазначили, що динаміка розвитку бізнесу у сфері туризму та кулінарії залишається на такому ж рівні (53,8% опитаних). Цікавим є також той факт, що жодна румунська громадська організація не відзначила 45

спаду бізнесової активності. Найбільше респондентів, які вказали на спадну динаміку походять зі Словаччини.

Рисунок 43. Прогноз розвитку бізнесу на 2013 рік

Представники громадських організацій надали також свій прогноз щодо розвитку бізнесу у сфері туризму та кулінарії, заснованих на національних традиціях, у 2013 році. Більшість респондентів очікують зростання бізнесу в майбутньому (52,4%), значна частина сподівається на стабілізацію (32,2%), а також спаду очікують 15,4% респондентів. Слід зазначити, що жоден український та румунський респондент не очікує на спад у секторі туризму та кулінарії. Більшість представників громадських організацій зі Словаччини не вважають, що в майбутньому можливі зміни у розвитку цього бізнесу. Відповіді угорських респондентів вирізняються тим, що великий відсоток опитаних вказали на майбутній спад у секторі туризму та кулінарії.

2.3. ОЦІНКА ПРОЦЕДУР СЕРТИФІКАЦІЇ/ЛІЦЕНЗУВАННЯ Респонденти мали змогу відповісти на ряд запитань стосовно процедур сертифікації та ліцензування в цільових регіонах/країнах. Зокрема було запропоновано надати оцінку процедурам сертифікації/ ліцензування, які передбачені законодавством, з точки зору їх складності у трьох секторах: виробництві продуктів харчування, громадському харчуванні, готельному господарстві. Більшість респондентів вважають процедури сертифікації складними: щодо виробництва продуктів харчування цей показник склав 64,3%, щодо громадського харчування – 67,1%, готельного господарства – 61,5%. Також 14,7% опитаних вважають процедури сертифікації у готельному господарстві надто складними для проходження. 46

Варіанти відповідей

Всі респонденти Виробництво продуктів харчування Громадське харчування Готельне господарство Україна Виробництво продуктів харчування Громадське харчування Готельне господарство Румунія Виробництво продуктів харчування Громадське харчування Готельне господарство Словаччина Виробництво продуктів харчування Громадське харчування Готельне господарство Угорщина Виробництво продуктів харчування Громадське харчування Готельне господарство

Прийнятні

Складні

Надто складні для проходження

Кількість спостережень

Відсоток Кількість спостережень

Відсоток

Кількість спостережень

Відсоток

36 33 34

25,2% 23,1% 23,8%

92 96 88

64,3% 67,1% 61,5%

15 14 21

10,5% 9,8% 14,7%

2 3 4

25,0% 37,5% 50,0%

4 4 2

50,0% 50,0% 25,0%

2 1 2

25,0% 12,5% 25,0%

5 2 1

18,5% 7,4% 3,7%

20 25 22

74,1% 92,6% 81,5%

2 0 4

7,4% 0,0% 14,8%

11 14 12

42,3% 53,8% 46,2%

14 10 11

53,8% 38,5% 42,3%

1 2 3

3,8% 7,7% 11,5%

18 14 17

22,0% 17,1% 20,7%

54 57 53

65,9% 69,5% 64,6%

10 11 12

12,2% 13,4% 14,6%

Таблиця 11. Процедури сертифікації/ліцензування з точки зору складності

Для порівняння процедури сертифікації складними вважають 41% опитаних підприємців. А відсоток підприємців, що вважають ці процедури надто складними, виявився удвічі меншим, ніж частка респондентів з громадського сектору, що поділяють таку думку. В географічному аспекті і 25% українських громадських організацій засвідчили, що процедури сертифікації є надто складними у виробництві продуктів харчування та у готельному господарстві. Найвищий відсоток опитаних, які вважають процедури сертифікації складними було помічено у відповідях румунських респондентів (у виробництві продуктів харчування – 74,1%, у громадському харчуванні – 92,6%, у готельному господарстві – 81,5%). Відповіді словацьких респондентів вказали на відносну прийнятність процедур сертифікації. Варто звернути увагу на коментарі респондентів щодо складності сертифікаційних процедур. Зокрема, українські респонденти зазначили таке: якість продуктів харчування є незадовільною і проблема полягає не тільки в самій процедурі сертифікації, а й в можливості потім ігнорувати прийняті вимоги; процедура погодження документів ліцензування є затяжною; залишається проблемою питання сертифікації власної продукції, оскільки дрібні виробники, які можуть постачати екологічно чисту продукцію харчування, не мають можливості проходити сертифікацію; національне законодавство не відповідає рівням ЄС. Опитані в Румунії зазначили, що законодавство у їхній країні є надто мінливим; 47

багато зайвої документації і дозволів, але немає пояснення, що саме з ними робити; процедури сертифікації є надто дорогими. Респонденти зі Словаччини вважають, що процедури сертифікації є бюрократизованими, а в їх країні існує багато абсурдних сертифікатів та дозволів. Надмірну складність процедур сертифікації відзначили у коментарях також угорські респонденти. Варіанти відповідей

Оперативні

Тривалі

Надто тривалі

Кількість спостережень

Відсоток Кількість спостережень

Відсоток

Кількість спостережень

Відсоток

23 19 24

16,1% 13,3% 16,8%

105 115 99

73,4% 80,4% 69,2%

15 9 20

10,5% 6,3% 14,0%

0 0 1

0,0% 0,0% 12,5%

5 7 5

62,5% 87,5% 62,5%

3 1 2

37,5% 12,5% 25,0%

8 2 0

29,6% 7,4% 0,0%

17 25 20

63,0% 92,6% 74,1%

2 0 7

7,4% 0,0% 25,9%

9 11 13

34,6% 42,3% 50,0%

16 13 11

61,5% 50,0% 42,3%

1 2 2

3,8% 7,7% 7,7%

6 6 10

7,3% 7,3% 12,2%

67 70 63

81,7% 85,4% 76,8%

9 6 9

11,0% 7,3% 11,0%

Таблиця 12. Процедури сертифікації/ліцензування з точки зору тривалості

Респонденти також вважають процедури сертифікації тривалими у трьох зазначених секторах (виробництво продуктів харчування – 73,4%, громадське харчування – 80,4%, готельне господарство – 69,2%.). Цю думку також поділяє 55% підприємців, що взяли участь в опитуванні. Процедури сертифікації тривалими вважає абсолютна більшість опитаних з Угорщини (в середньому 81,3%). Українські респонденти категорично не погоджуються визнати процедури у сферах виробництва продуктів харчування та громадського харчування і лише один респондент вважає оперативними такі процедури щодо готельного господарства. Найбільша кількість представників громадських організацій, які вказали на надмірну тривалість процедур сертифікації – також з України. Найбільшу кількість респондентів, які вважають сертифікаційні процедури оперативними у всіх трьох секторах, зафіксовано у Словаччині. Респонденти також вказали на процедури сертифікації, які вони вважають зайвими або невиправданими. Зокрема, українські респонденти зазначили, що збори та сплати, які не є 48

обов’язковими згідно законодавства, але які примушують сплачувати, що сертифікат на продукти харчування і громадське харчування повинен поновлюватись щорічно, а не раз на 5 років. Румунські респонденти вважають, що більшість процедур сертифікації уніфікують згідно стандартів ЄС, не беручи до уваги особливості різних регіонів, а також, що процедури сертифікації є надмірно тривалими і потребують змін у законодавстві. Словацькі респонденти звернули увагу на бюрократію в процедурах сертифікації і вказали, що зайвими є різні дозволи щодо сільськогосподарських культур. Надмірну тривалість та забюрократизованість процедур сертифікації відзначили угорські респонденти. Вони також вказали, що зайвою регуляцією є харчовий кодекс Угорщини. На питання «чи гарантує система сертифікації безпеку продуктів харчування?» абсолютна більшість (82,5%) респондентів відповіли ствердно. Решта опитаних (17,5%) вважають, що система сертифікації не гарантує безпеку харчових продуктів.

Рисунок 44. Гарантії безпеки продуктів харчування

У відповідях респондентів простежуються такі тенденції: якщо 80 - 90% опитаних в Угорщині, Словаччині та Румунії вважають, що система сертифікації гарантує безпеку продуктів харчування, то українські респонденти не згодні з такою тезою. Жоден представник громадської організації з України не вважає, що наявність сертифікату є гарантією безпеки продуктів харчування. В той же час у Словаччині всього 3,8% опитаних також вважають, що сертифікація не є гарантією безпеки продуктів. Респонденти також мали змогу прокоментувати своє скептичне ставлення до сертифікації як гарантії безпеки продуктів харчування. Зокрема, українські респонденти у коментарях вказали: відсутність системи дієвого контролю; кількість погоджень та вимог має бути оптимально виправданою; на ринку велика кількість продукції, що немає сертифікатів, хоч і продається через мережі продовольчих магазинів; складно відслідкувати кількість сертифікованих продуктів та несертифікованих; дуже часто можна обійти сертифікацію і видати неякісний продукт за якісний. Респонденти з Румунії вказали, що немає впевненості у тому, що виробники підтримують потрібну якість; що влада закриває очі на певні моменти під час видачі сертифікатів. Угорські громадські організації зазначили, що правил сертифікації дотримуються тільки великі виробники та їх постачальники. Слід зазначити, що серед опитаних підприємців, лише 59% вважають, що сертифікація гарантує безпеку продуктів харчування. 49

2.4. ПРОМОЦІЯ КУЛІНАРНОЇ ГАЛУЗІ ТА ТУРИЗМУ Респондентам було запропоновано відповісти на запитання про те, якою мовою повинна подаватись інформація на веб-сторінках організацій, пов’язаних з кулінарними традиціями та відповідальним туризмом.

Рисунок 45. Подання інформації на веб-сторінках

На думку респондентів інформація на таких сайтах повинна подаватись національною мовою (за це висловились 54,5% опитаних). І лише 8,4% респондентів зазначили, що така інформація мусить бути розміщена іншими мовами. Таким чином респонденти не надають ваги іноземним користувачам Інтернету як потенційним клієнтам кулінарного туризму. Приблизно половина респондентів у кожній країні хоче бачити інформацію, пов’язану з кулінарними традиціями та відповідальним туризмом, національною мовою. У Румунії жодна з опитаних організацій не вважає за потрібне робити переклад іноземними мовами (виняток – англійська мова). А у Словаччині кількість респондентів, що вважають доцільним переклад іноземними мовами таких організацій складає чверть опитаних (23,1%). Серед мов, котрими варто перекладати інформацію, респонденти з усіх країн зазначили німецьку та французьку, українські респонденти, крім того зазначили російську мову. Представникам громадських організацій пропонувалось оцінити способи поширення інформації про діяльність підприємств у сфері кулінарії та відповідального туризму за 5-бальною шкалою (де 5-найбільш ефективний спосіб поширення, 1-найменш ефективний). Цікаво, що всі запропоновані способи поширення інформації про діяльність бізнесу в сфері кулінарії та відповідального туризму, були оцінені приблизно на одному рівні (починаючи від друкованих видань і закінчуючи веб-ресурсами). В середньому всі вони отримали оцінку 3,17 бали. 50

Рисунок 46. Поширення інформації респондентами

Найбільш ефективними способами поширення інформації представники громадського сектору вважають неофіційну інформацію від задоволених клієнтів, колег тощо (3,92 бали), власна вебсторінка (3,87 бали), друк і розповсюдження власної рекламної продукції (3,77 бали). Найменш ефективним було визнано інформування через міністерство туризму (2,48 бали) та рекламу в міжнародних друкованих виданнях (2,64 бали). Цікаво, що оцінка ефективності поширення інформації через міністерство туризму та інформація в міжнародних друкованих виданнях надана бізнес-респондентами, є значно нижчою – 1,55 балів і 1,5 балів відповідно. Найвищий бал отримав такий спосіб поширення інформації, як власна веб-сторінка від респондентів з Угорщини (4,04 бали), найнижче було оцінене інформування через міністерство туризму респондентами з України (1,63 бали).

2.5. БАЖАННЯ БРАТИ УЧАСТЬ У МЕРЕЖІ Важливим завданням опитування було з’ясування ставлення респондентів до Карпатської мережі кулінарної спадщини та їх бажання приєднатись до Мережі. Аналіз відповідей засвідчив, що 42% опитаних прагнуть долучитись до Карпатської мережі кулінарної спадщини, решта 31,5% - поки не визначились. Цікавим є той факт, що буквально всі респонденти зі Словаччини та Румунії висловили своє повне або часткове бажання приєднатися до Мережі та жоден з них не відмовився від такої перспективи. У Румунії прагнуть долучитись до Мережі аж 92,6% опитаних. Високий відсоток громадських організацій, які мають бажання стати учасником Мережі, слід відзначити також серед українських респондентів (62,5%). Єдиною країною, більшість респондентів з якої поки не висловили бажання приєднатися до Мережі, є Угорщина, тут же - найбільша питома вага тих, хто не визначився. 51 ПРОЕКТ «КАРПАТСЬКА МЕРЕЖА КУЛІНАРНОЇ СПАДЩИНИ» виконується Громадською організацією «Туристична Асоціація Івано-Франківщини» в рамках Програми прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-СловаччинаРумунія-Україна 2007-2013 адреса: вул.Дністровська 26, 76018, м.Івано-Франківськ тел. +380342 72 02 32, факс: +3803 42 55 91 56, e-mail: office@taif.org.ua

Рисунок 47. Бажання приєднатись до мережі

Представники громадських організацій також зазначили яким чином вони можуть долучитися до діяльності Мережі. Зокрема, українські респонденти пропонують виконання громадських робіт; збір інформації щодо розвитку цього напрямку в нашому регіоні, створення бази даних зацікавлених суб’єктів туристичної сфери; розповсюдження інформації, участь у заходах; розробка стандарту автентичної карпатської кухні; організація та проведення кулінарних навчань зі старовинних рецептів. Словацькі респонденти вбачають формами залучення до Мережі обмін досвідом; сприяння проведенню рекламних заходів; сприяння місцевим і регіональним традиціям - субсидії для участі в міжнародних виставках - представлення традицій. Громадські організації з Румунії, ставши членами Мережі, зможуть розвивати агротуризм, забезпечити Мережу матеріально-технічним обладнанням, створити платформу для зустрічі виробників та майстрів, розробити базу даних учасників Мережі. У коментарях угорських респондентів йдеться про передання власного досвіду молодому поколінню за допомогою конкурсів, ігор та розваг; залучення більшої кількості відвідувачів в регіон; представлення біологічної їжі; допомога в організації заходів Мережі. У своїх анкетах респонденти висловили власні ідеї та побажання щодо напрямків діяльності Карпатської мережі кулінарної спадщини. Зокрема, для українських респондентів бажаними є організація тренінгів, залучення молоді до заходів, акцентування уваги у виробництві та постачанні екологічно чистої продукції, організація фестивалів, друк брошур, залучення НУО та представників влади до розвитку Мережі, посилення культурної ідентичності Карпатських регіонів, промоція індивідуальних особливостей кожного регіону через особливості гуцульської кухні. Словацькі респонденти висловили ідеї щодо розвитку прикордонного та міжнародного співробітництва в області бізнес-асоціацій, сприяння діяльності членів Мережі, залучення молоді до проектних заходів, поширення інформації серед туристів. Румунські респонденти майбутній розвиток Мережі вбачають у промоції її членів, обміні досвідом, презентації перспектив туризму в повіті Марамуреш. На думку угорських респондентів Мережа також повинна проводити різноманітні тренінги, конференції, які будуть сприяти поширенню кулінарних традицій. 52

ВИСНОВКИ 1. Представники громадських організацій вбачають у сфері туризму та кулінарії значний потенціал розвитку. 55,2% опитаних вважають, що у 2012 році тут спостерігались тенденції до зростання бізнесу, найбільше таких (62,5%) виявилось в Україні. Всього 10,5% загалу респондентів вбачали тенденції до спаду. У Словаччині на відміну від інших трьох країн більшість опитаних зазначили, що динаміка розвитку бізнесу у сфері туризму та кулінарії залишається на такому ж рівні (53,8% опитаних). 2. Представники неурядових організацій доволі критично оцінюють існуючі у чотирьох державах процедури сертифікації та ліцензування, вважаючи їх складними або надто складними. При цьому представники громадського сектору виявили більш критичне ставлення до дозвільних процедур, ніж опитані підприємці. Так, представники 25% українських громадських організацій засвідчили, що процедури сертифікації є надто складними у виробництві продуктів харчування та у готельному господарстві. Найвищий відсоток опитаних, які вважають процедури сертифікації складними було помічено у відповідях румунських респондентів. Відповіді словацьких респондентів вказали на відносну прийнятність процедур сертифікації. 3. Представники громадського сектору вважають однаково важливими всі канали поширення інформації про кулінарну спадщину та туризм. Найбільш ефективними способами поширення інформації представники громадського сектору вважають неофіційну інформацію від задоволених клієнтів, колег тощо (3,92 бали з 5), власна веб-сторінка (3,87 бали), друк і розповсюдження власної рекламної продукції (3,77 бали). Найменш ефективним було визнано інформування через міністерство туризму (2,48 бали) та рекламу в міжнародних друкованих виданнях (2,64 бали). Це можна розуміти як заохочення комплексного підходу до промоції кулінарної галузі та туризму. 4. Ідея Карпатської мережі кулінарної спадщини викликала у середовищі громадських організацій жваву реакцію. 42% опитаних прагнуть долучитись до Карпатської мережі кулінарної спадщини, решта 31,5% - поки не визначились. Всі респонденти зі Словаччини та Румунії висловили своє повне або часткове бажання приєднатися до Мережі та жоден з них не відмовився від такої перспективи. Високий відсоток громадських організацій, які мають бажання стати учасником Мережі, також зазначено серед українських громадських організацій (62,5%). Це свідчить про значний потенціал для зростання Мережі. 5. Неурядові організації вбачають власну участь у Мережі у інформаційних, тренінгових, промоційних, культурологічних заходах. Очевидно, що мова йде як про види діяльності, вже здійснювані організаціями, так і про нові для організацій форми роботи. При цьому подібність деяких пропозицій, висловлених респондентами різних країн, варто розцінювати як перспективу здійснення транскордонних проектів в майбутньому. В той же час, бачення Мережі та свого місця у ній очевидно буде трансформуватися в процесі розвитку самої Мережі.

III. РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ 3.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Протягом опитування анкети заповнили представники 25 навчальних закладів (2 з Румунії, 13 з Словаччини, 3 з Угорщини та 7 з України), які готують фахівців у сферах виробництва традиційних продуктів харчування, ведення відповідального туризму. Опитані представляли такі типи навчальних закладів як коледжі, технікуми, ліцеї, професійні училища, академії та школи. Респондентам пропонувалося вказати кількість студентів, на яку розрахований навчальний заклад.

Рисунок 48. Кількість студентів у навчальних закладах

На підставі отриманих даних можна стверджувати, що у 32% навчальних закладів навчається до 1000 осіб , ще у 28% - до 500 осіб, у 24% - більше 1000 осіб та у 12% - до 200 учнів (студентів). Якщо ж говорити про спроможність навчальних закладів забезпечити одночасне навчання певної кількості осіб, то угорські навчальні заклади можуть забезпечити до 500 навчальних місць кожен, румунські – більше 1000 місць. 38,5% респондентів зі Словаччини повідомили, що в їхньому навчальному закладі може вчитись до 1000 студентів, 7,7% - зазначили, понад 1000 студентів. Українські навчальні заклади розраховані на 1000 осіб (42,9% опитаних або на більш ніж 1000 студентів чи учнів (42,9% опитаних).

Рисунок 49. Стать респондентів

З усіх опитаних респондентів відповіді на питання анкети надало 56% чоловіків та 44%. – жінок.

Рисунок 50. Наявність друкованих видань

44% опитаних зазначили, що їх навчальні заклади мають власні друковані видання (44% опитаних). Ще 20% респондентів заявили про випуск друкованих видань в найближчому майбутньому. В географічному розрізі власні видання виявлено у 43% українських та майже третини словацьких та угорських навчальних закладів. Обидва румунські навчальні заклади, що взяли участь в опитування мають друковані видання. 55

3.2. АНАЛІЗ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ТА НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ В межах опитування закладів було запропоновано оцінити рівень популярності спеціальностей, за якими здійснюється підготовка, за 5-бальною шкалою (де 5 балів – найбільш популярна, а 1 бал – найменш популярна професія).

Рисунок 51. Популярність спеціальностей

Відповіді опитаних свідчать, що найбільш популярними у навчальних закладах є професії кухарів та кухарів-офіціантів, які отримали по 2,6 бали. Найменш популярними тут вважають професії портьє (0,68 бали), адміністратора (0,96 бали), покоївки (1,00 бал) та продавця (1,00 бал). Якщо розглянути відповіді респондентів в розрізі країн, то українці надають перевагу професіям кухаря (3,43 бали) та кухаря-офіціанта (3,43 бали). У Румунії найбільш популярними виявились такі спеціальності, як кухар-кондитер (4,00 бали), офіціант (3,50 бали), адміністратор (3,50 бали), працівник готельного господарства (3,50 бали) та туристичної галузі (3,50 бали). Натомість у Словаччині найвищу оцінку отримали професії кухаря-офіціанта (2,15 бали) та кухаря (2,00 бали). Найбільшою популярністю в навчальних закладах Угорщини користуються професії кухаря-офіціанта (2,67 бали), офіціанта (3,00 бали) та фахівця з туризму (3,33 бали). Представники навчальних закладів також зазначили інші спеціальності, за якими вони здійснюють підготовку спеціалістів. Так українські респонденти зазначили спеціальність майстра ресторанного обслуговування, румунські - техніка в економічній діяльності. Словацькими навчальними закладами 56

було зазначено такі професії та спеціальності (деяким із них було ще надано оцінку рівня їх популярності серед студентів): стюардеса – 3 бали; аранжувальник – 3 бали; обласне управління туризмом – 3 бали; курси іноземних мов для міжособистісного спілкування – 5; мінімальний курс підприємцяпочатківця; косметолог; стиліст; біотехнології; двомовна освіта – 4 бали; академія бізнесу – 5 балів; управління регіональним туризмом зі сторони стюардес/стюардів. Угорські респонденти доповнили список такими спеціальностями: соціальний працівник – 4 бали; муляр – 2 бали. Респондентам з навчальних закладів пропонувалося відповісти на запитання, чи наявні у навчальній програмі їх закладів предмети, пов’язані з кулінарними традиціями. Більшість респондентів (60%) зазначили, що їхньою навчальною програмою не передбачені предмети, пов’язані з кулінарними традиціями. Інші 40% опитаних сказали, що такі предмети у навчальній програми є.

Рисунок 52. Предмети, пов’язані з кулінарними традиціями

Цікаво, що на відміну від інших країн, в Україні респонденти з усіх навчальних закладів відзначили наявність програмі предметів, пов’язаних з кулінарними традиціями. В Словаччині, навпаки, це зазначили тільки 7,7% опитаних передбачили це у своїй навчальній програмі. До дисциплін (навчальних курсів), пов’язаних з кулінарними традиціями, українські навчальні заклади віднесли: національну кухню; іноземні кухні - французьку, угорську, російську та німецьку; технологію приготування їжі; виготовлення кулінарної продукції, борошняних кондитерських виробів; організацію виробництва та обслуговування; товарознавство продовольчих товарів; кулінарну характеристику страв; кухню Карпатського регіону; традиції та страви регіональної кухні; основи технології продукції в закладах ресторанного господарства. Румунським респондентом був названий предмет – національна кухня.

Нижче відображені відповіді респондентів, що стосувалися ресурсної бази для спеціальностей у сфері традиційної кулінарії та відповідального туризму:

Рисунок 53. Ресурси для розвитку спеціальностей

Отже, 44% навчальних закладів мають у своєму розпорядженні технологічні лабораторії, 36% - цех для кондитерських виробів, 36% - цех для приготування основних страв, 36% - спеціальний посуд. В Україні переважна більшість закладів (71,4%) володіє всіма вище переліченими ресурсами. Обидва румунські навчальні заклади мають у своєму розпорядженні технологічні лабораторії. Відповіді респондентів з Словаччини продемонстрували досить низький ресурсний рівень для розвитку зазначених спеціальностей. Найбільше закладів (23%) мають спеціальний посуд, а ще два навчальні заклади використовують як цехи для приготування страв, так і технологічну лабораторію. Респонденти також мали змогу самостійно вказати доступні для навчальних закладів ресурси для розвитку спеціальностей, пов’язаних з кулінарними традиціями. Серед таких ресурсів були названі їдальні, кондитерські та кухарські лабораторії, навчальні ресторани, готелі, туристичні бюро, навчальнотренувальний центр.

3.3. ДИНАМІКА НАБОРУ СТУДЕНТІВ Як було зазначено вище, у 32% навчальних закладів навчається до 1000 студентів (у кожному), ще у 28% - до 500 студентів, у 24% - більше 1000 студентів та у 12% - до 200 студентів. В ході опитування було проаналізовано динаміку набору студентів в навчальних закладах. 58

Всі респонденти Україна

Румунія

Словаччина

Угорщина

Частота

Відсоток

Частота

Відсоток

Частота

Відсоток

Частота

Відсоток

Частота

Відсоток

залишається такою самою

56,0%

85,7%

0,0%

46,2%

66,7%

зростає

7 4

28,0% 16,0%

1 0

14,3% 0,0%

1 1

50,0% 50,0%

5 2

38,5% 15,4%

0 1

0,0% 33,3%

спадає

Таблиця 13. Динаміка набору студентів у 2012 році

Аналіз динаміки набору студентів показує, що у 56% навчальних закладів кількість студентів у 2012 році залишилась такою ж, як і в попередні роки. Ще 16% зазначили, що у 2012 році кількість студентів зменшилась. В українських навчальних закладах у 2012-му році спостерігається відносна стабільність у 85,7% закладів кількість студентів залишається на тому ж рівні, що і в попередні роки, та майже у 15% українських закладів кількість тих, хто навчається, зросла. Причинами зростання кількості студентів українські респонденти вважають зміну статусу навчального закладу, участь у професійних конкурсах, зростання популярності професій внаслідок розвитку туризму в регіоні, демографічна ситуація. Найбільш динамічною ситуація є у Словаччині, у менш ніж половині навчальних закладів кількість вступників не змінилась. В той же час представники 38,5%словацьких навчальних закладів відзначили збільшення набору, відзначивши, що причиною цьому є хороший рівень викладання, підвищені вимоги до працівників, зростаючий інтерес до іноземних мов, адаптація програми навчання до потреб ринку. Респонденти також надали прогноз набору студентів у 2013 році. Загалом ситуація виглядає таким чином: 48% навчальних закладів очікують такий самий рівень набору студентів, 28% - очікують на зріст кількості студентів, а 24% - на спад.

Рисунок 54. Динаміка набору студентів у 2013 році

Окремий аналіз по чотирьох країнах показав, що у Румунії обидва заклади чекають на зменшення кількості студентів, в Угорщині взагалі не очікують змін у динаміці студентів. В українських та словацьких навчальних закладах прогнозується, що набір студентів буде таким самим, як і в 2012 році (57,1% та 38,5% респондентів відповідно). Цікаво, що в Україні жоден навчальний заклад не очікує на зменшення кількості студентів. 59

3.4. СУПУТНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ, ВИГОТОВЛЕННЯ ПРОДУКЦІЇ ТА НАДАННЯ ПОСЛУГ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ В ході опитування керівникам навчальних закладів пропонувалось вказати, які супутні види діяльності здійснює або планує здійснювати їхній навчальний заклад.

Рисунок 55. Супутні види діяльності

Найбільша кількість навчальних закладів проводять конкурси кулінарної майстерності (24%) та кулінарні майстер-класи (24%). У жодному навчальному закладі не займаються народними ремеслами та не проводять ремісничих майстер-класів. Відповіді українських респондентів засвідчують, що більшість навчальних закладів (71,4%) проводять конкурси кулінарної майстерності. У навчальних закладах зі Словаччини є поширеними кулінарні майстер - класи. Жоден заклад з цієї країни не проводить фольклорні фестивалі. Румунські та угорські респонденти не надали відповідь на це запитання. Стосовно супутніх видів діяльності, які вони планують почати здійснювати в майбутньому, то респонденти зазначили, що мають в планах започаткувати ремісничі майстер-класи (14,3% опитаних) і почати займатися народними ремеслами (14,3%). Українські та словацькі навчальні заклади будуть здійснювати в майбутньому кулінарні та ремісничі майстер-класи, румунські – конкурси кулінарної майстерності (100% опитаних). Відповідаючи на це запитання, респонденти конкретизували, що саме вони планують здійснювати, вибираючи один із запропонованих варіантів. Так організація кулінарних майстер – класів в Україні передбачає приготування страв бойківської та гуцульської кухні. Також у навчальних закладах прагнуть започаткувати кулінарні мистецькі конкурси, курси сомельє, барменів, змагання з виготовленню кондитерських виробів, стажування та ознайомчі поїздки, традиційні святкування, кондитерські майстер-класи, ярмарки навчально-тренувальних фірм, ознайомлення з кухнями різних регіонів країни. 60

В ході дослідження також планувалось з’ясувати чи виготовляють навчальні заклади продукцію та чи надають інші послуги, крім освітніх. Як видно з діаграми, 68% закладів не виготовляють продукцію.

Рисунок 56. Виготовлення продукції навчальними закладами

Жоден навчальний заклад в Угорщині та Румунії не вказав, що виготовляє продукцію. В Словаччині також більшість навчальних закладів не випускають продукцію (76,9%). Натомість більшість респондентів з України підтвердили, що займаються випуском власної продукції (71,4%), Навчальними закладами виготовляються хлібобулочні та кондитерські вироби, готові страви, вироби з дерева (вікна, двері). Відповіді респондентів показали, що 52% навчальних закладів надають інші послуги, крім освітніх. В Угорщині та Румунії на це питання, не надано позитивних відповідей, тобто в цих двох країнах навчальні заклади займаються виключно освітньою діяльністю. В Україні та Словаччині респонденти зазначили, що навчальні заклади надають послуги, які не є освітніми (71,4% та 61,5% відповідно).

Рисунок 57. Надання послуг навчальними закладами

У своїх відповідях навчальні заклади мали можливість конкретизувати, які саме послуги вони надають. До таких послуг українські респонденти віднесли виготовлення та реалізацію кондитерських та хлібобулочних виробів, готових страв, організацію святкувань весіль і родинних свят, виїзне обслуговування, послуги конференц-залу, вирощування сільськогосподарської продукції, послуги по обробітку земельних ділянок, ремонтно-будівельні роботи. У свою чергу словацькі заклади надають послуги автошколи, консультаційні послуги в розробці і реалізації проектів, екскурсії для ознайомлення з технологією виноробства, послуги з підбору персоналу, послуги перекладача, готельні та туристичні послуги.

3.5. ОЦІНКА ПРОЦЕДУР СЕРТИФІКАЦІЇ/ЛІЦЕНЗУВАННЯ Протягом опитування підприємствам пропонувалося відповісти на ряд запитань стосовно процедур сертифікації в цільових регіонах. При надані оцінки процедурам сертифікації/ліцензування з точки зору їх складності більшість респондентів вказали, що вважають прийнятними процедури сертифікації у сфері виробництва продуктів харчування (56%), громадського харчування (52%,) готельного господарства – 48%. Лише незначний відсоток респондентів (від 4 до 8%) вказав, що вважає процедури сертифікації є надто складними для проходження. Варіанти відповідей

Прийнятні

Складні

Надто складні для проходження

56,0% 52,0% 48,0%

40,0% 40,0% 44,0%

4,0% 8,0% 8,0%

57,1% 42,9% 28,6%

28,6% 42,9% 57,1%

14,3% 14,3% 14,3%

0,0% 0,0% 0,0%

100,0% 50,0% 50,0%

0,0% 50,0% 50,0%

76,9% 76,9% 76,9%

23,1% 23,1% 23,1%

0,0% 0,0% 0,0%

100,0% 100,0% 100,0%

0,0% 0,0% 0,0%

Таблиця 14. Процедури сертифікації/ліцензування з точки зору складності

Згідно з відповідями респондентів з українських навчальних закладів процедури сертифікації є прийнятними у виробництві продуктів харчування (57,1%). У громадському харчуванні такі процедури вважаються респондентами як прийнятними, так і складними (по 42,9% опитаних). Представники навчальних закладів з Угорщини стверджують, що процедури сертифікації в їхній країні є складними у всіх трьох секторах. Респонденти з Румунії вважають складними процедури сертифікації у виробництві продуктів харчування (100% опитаних), у громадському харчуванні і готельному господарстві ці процедури оцінені рівною кількістю респондентів як складні та надто складні. В той же час майже 77% словацьких респондентів вважають процедури сертифікації, які передбачені національним законодавством їхньої країни, прийнятними. Респонденти мали можливість прокоментувати свої оцінки. Лише один респондент (Україна) скористався такою нагодою, зазначивши, що процедури сертифікації є застарілими. Також на думку респондентів, процедури сертифікації у трьох запропонованих секторах є тривалими: щодо виробництва продуктів харчування так вважають 60% опитаних, щодо громадського харчування – 56%, готельного господарства – 64%. Варіанти відповідей Всі респонденти Виробництво продуктів харчування Громадське харчування Готельне господарство Україна Виробництво продуктів харчування Громадське харчування Готельне господарство Румунія Виробництво продуктів харчування Громадське харчування Готельне господарство Словаччина Виробництво продуктів харчування Громадське харчування Готельне господарство Угорщина Виробництво продуктів харчування Громадське харчування Готельне господарство

Оперативні

Тривалі

Надмірно тривалі

36,0% 36,0% 32,0%

60,0% 56,0% 64,0%

4,0% 8,0% 4,0%

14,3% 28,6% 14,3%

71,4% 57,1% 71,4%

14,3% 14,3% 14,3%

0,0% 0,0% 0,0%

100,0% 100,0% 100,0%

0,0% 0,0% 0,0%

61,5% 53,8% 53,8%

38,5% 38,5% 46,2%

0,0% 7,7% 0,0%

0,0% 0,0% 0,0%

100,0% 100,0% 100,0%

0,0% 0,0% 0,0%

Таблиця 15. Процедури сертифікації/ліцензування з точки зору тривалості

Найбільше респондентів, які вважають процедури сертифікації тривалими, походять з Румунії та Угорщини (по 100% респондентів). В Україні також більшість респондентів у навчальних закладах зазначили, що процедури сертифікації є тривалими (особливо при виробництві продуктів харчування 63

та у готельному господарстві). Також 14,3% опитаних тут, підкреслили надмірну тривалість процедур сертифікації. У Словаччині більш ніж половина респондентів задоволені тривалістю процедур сертифікації і вважають їх оперативними (найбільше це стосується процедур при виробництві продуктів харчування). І тут же – найменша частка опитаних, що вважають процедури сертифікації надмірно тривалими. Респонденти назвали процедури сертифікації, які вони вважають зайвими або невиправданими. До них вони українські респонденти віднесли, зокрема ліцензії на алкогольні напої та тютюн для закладів ресторанного господарства (де алкоголь та тютюн є основним товаром), а словацькі - надто велику кількість дозволів, які дублюються. На питання «чи гарантує система сертифікації безпеку продуктів харчування?» 64% респондентів відповіли ствердно. Решта опитаних (36%) поділяють думку, що система сертифікації не гарантує безпеку продуктів харчування. При цьому варто зазначити, що 58,8% опитаних підприємців також вважають сертифікацію гарантією безпеки продуктів харчування.

Рисунок 58. Гарантії безпеки продуктів харчування

У відповідях респондентів простежуються такі тенденції: більшість українських респондентів (85,7%) вважають, що система сертифікації не гарантує безпеку продуктів харчування. У відповідях респондентів з Румунії та Словаччини спостерігаються протилежні тенденції: 100% та 84,6% опитаних погодились з тим, що система сертифікації гарантує безпеку продуктів харчування. Більшість угорських респондентів вважають, що отримання сертифікату може бути гарантією безпеки продуктів харчування (66,7% опитаних). Респонденти мали змогу прокоментувати свою недовіру до сертифікації як гарантії безпеки. Так, українські респонденти побоюються, що процедура сертифікації може бути фіктивною, що вимоги стандартів не регулюють вміст харчових добавок та технологій зберігання і транспортування продуктів, а респонденти зі Словаччини, що гарантії безпеки нівелюються безконтрольним продажем іноземних товарів. 64

3.6. БАЖАННЯ БРАТИ УЧАСТЬ У МЕРЕЖІ В ході опитування організатори прагнули виявити ставлення респондентів до Карпатської мережі кулінарної спадщини. На запитання про бажання приєднатися до Мережі 52% керівників навчальних закладів відповіли, що готові це зробити. Ще 36% опитаних зазначили, що не визначились зі вступом, а решта 12% опитаних не мають бажання приєднатися до Мережі.

Рисунок 59. Бажання участі у Мережі

Як видно з діаграми, найбільш одностайні у бажанні долучитися до Карпатської мережі кулінарної спадщини мають респонденти з Румунії (100% опитаних). В той же час 100% угорських респондентів ще не визначились зі вступом. Найбільше негативних відповідей дали представники навчальних закладів зі Словаччини, 23% з яких не бажають долучатись до Мережі. В Україні 57,1% опитаних вже бажають співпрацювати з Мережею, 42,9% - поки не визначились і жодної відповіді «ні». Даючи відповіді щодо бажання долучитись до Карпатської мережі кулінарної спадщини, респонденти з навчальних закладів вказали яким чином вони можуть долучитись до діяльності Мережі. Зокрема, українські респонденти готові приймати участь в заходах, передбачених проектом; надавати базу навчального закладу для проведення кулінарних та кондитерських майстер-класів, навчання, конкурсів та інше. Румунські респонденти можуть залучати студентів до різних кулінарних конкурсів, а також організовувати кулінарні курси, поїздки, дослідження. Словацькі навчальні заклади пропонують вдосконалити презентаційні навички студентів у кулінарному кейтерингу, запрошують на дегустацію вин, згодні надати інформацію про свої навчальні програми. У своїх анкетах респонденти могли надати власні ідеї щодо розвитку Мережі. Серед таких ідей – удосконалення сертифікаційних вимог до підприємств ресторанного бізнесу, пізнання традицій національної кухні карпатського регіону, розвиток бізнесу і малого підприємництва, надання послуг у сфері туризму, популяризація кухарських традицій карпатського регіону та збереження місцевої культурної спадщини. Респонденти з Румунії зазначили розробку та впровадження освітніх програм, спрямованих на пізнання карпатської кулінарної спадщини, а також перетворення кулінарії на туристичну атракцію як майбутні складові розвитку Мережі. Словацькі респонденти розвиток Мережі вбачають у обміні досвідом та інформацією. 65

ВИСНОВКИ 1. Як показало опитування навчальних закладах, освітні заклади володіють ресурсною базою для збереження та поширення кулінарної спадщини Карпат. 44% навчальних закладів мають у своєму розпорядженні технологічні лабораторії, 36% - цех для кондитерських виробів, 36% цех для приготування основних страв, 36% - спеціальний посуд. Цей суто технічний потенціал є доброю передумовою для поширення традиційних технологій. 2. Спеціальності, пов’язані з кулінарною діяльністю, є запитаними та популярними серед мешканців Карпатських регіонів у різних державах. Найбільш поширеними є спеціальності кухаря, кухарякондитера, спеціалізація з готельного та ресторанного господарства. Це свідчить про позитивну перспективу кадрового забезпечення місцевої кулінарії, а також про традиційну повагу до кулінарного фаху та його престижність серед місцевих мешканців. 3. Як зазначила більшість респондентів (60%) навчальною програмою не передбачені предмети, пов’язані з кулінарними традиціями. Разом з тим кулінарні традиції Карпат опосередковано вивчаються у межах інших (неспеціалізованих) навчальних курсів та предметів. Також засобами поширення кулінарних традицій є майстер-класи та конкурси кулінарної майстерності. Попри це карпатські кулінарні традиції не є суттєвим компонентом навчання, а відповідне теоретичне висвітлення та практичні заняття не носять системного характеру. 4. У навчальних закладах цільових регіонів відзначається прагнення більш активно вивчати місцеву кулінарну спадщину та з акцентом на практичному компоненті. Ряд закладів, зокрема в Україні та Словаччині планують в майбутньому кулінарні та ремісничі майстер-класи, а в Румунії – конкурси кулінарної майстерності. Такі заходи, попри їх факультативність, здатні сформувати у студентському середовищі інтерес до кулінарної спадщини. 5. Більшість навчальних закладів підтримує необхідність існуючих процедур сертифікації та вважають їх прийнятними. Так у сфері виробництва продуктів харчування процедури сертифікації вважають прийнятними 56%, у сфері громадського харчування – 52%, у сфері готельного господарства – 48%. Представники навчальних закладів не вважають існуючі процедури сертифікації надійною гарантією безпеки харчових продуктів, однак цю думку не поділяють їх колеги з України. 6. Ставлення до Мережі в середовищі навчальних закладів є переважно позитивним або нейтральним На запитання про бажання приєднатися до Мережі 52% керівників навчальних закладів відповіли, що готові це зробити. Ще 36% опитаних зазначили, що не визначились зі вступом, а решта 12% опитаних не мають такого бажання. Найбільш одностайні у бажанні долучитися до Карпатської мережі кулінарної спадщини мають респонденти з Румунії (100% опитаних). В той же час 100% угорських респондентів ще не визначились зі вступом до Мережі. 7. Очікування навчальних закладів від Мережі перш за все асоціюється з основною освітньою діяльністю. Подальша динаміка ставлення до Мережі очевидно, залежить від того, наскільки відповідатиме саме Мережа запитам навчальних закладів, а також від успішності освітнього компоненту в діяльності Мережі. І тут цільовою аудиторією, що визначатиме ставлення до Мережі, будуть насамперед керівники навчальних закладів.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ Опитування підприємців, представників громадських організацій та навчальних закладів, проведене в Івано-Франківській області України, Кошицькому краї Словаччини, області Соболч-Сатмар-Берег Угорщини, у повітах Марамуреш та Сату-Маре Румунії не є репрезентативним, проте відображає узагальнені думки відповідних сегментів регіональних громад. Відповідно опитування дає можливість скласти уявлення про сектор традиційної кулінарії та про позицію цільових груп дослідження з питань, що є важливими для роботи Карпатської мережі кулінарної спадщини. Із зібраної та проаналізованої інформації правомірно зробити деякі узагальнені висновки, а саме: 1. Кулінарна спадщина Карпат є суттєвим компонентом місцевої індустрії гостинності, послуг та розваг. Важливість кулінарної спадщини та необхідність її збереження визнають у громадських організаціях та навчальних закладах. Вона є одним з мотивів заохочення туристів до візитів у Карпати, а також користується шаною та попитом місцевих жителів. Це означає, що предмет діяльності Карпатської мережі кулінарної спадщини становить значний для представників бізнесу, громадського сектору та освіти. 2. В ході дослідження виявлено низку проблем, що потребують спільного вирішення в тому числі через механізми транскордонної взаємодії. До таких проблем належить обмеженість існуючих каналів та ринків збуту продукції, недостатня інформованість учасників ринку, що впливає на раціональність їх рішень, потреба у вдосконаленні адміністративних процедур, потреба у просуванні інформації. Згадані питання потребують міжрегіонального та міжнародного діалогу, і платформою для такого діалогу, для пошуку та вироблення рішень може стати Мережа. 3. Більшість опитаних представників цільових груп довіряють існуючим національним процедурам сертифікації та ліцензування. Разом з тим, поширеними є нарікання на складність та невиправдану тривалість зазначених процедур. Крім того, учасники опитування відзначили, що при сертифікації застосовуються переважно уніфіковані вимоги, що не враховують національних та регіональних традицій. Це зумовлює перспективність сертифікаційної програми в рамках Мережі. 4. Дослідження виявило, що зусилля підприємців, громадських організацій та навчальних закладів у чотирьох країнах є розрізненими попри спільність спадщини та проблем. Учасники опитування позитивно ставляться до транскордонної співпраці, однак не уявляють механізмів та співпраці. Очевидно, що вироблення правил та механізмів співпраці між зацікавленими сторонами з різних держав є одним з важливих завдань Мережі на етапі її становлення. 5. Ставлення респондентів до Мережі є здебільшого позитивним чи нейтральним. Разом з тим, значна їх частина зайняла вичікувальну позицію та відклала визначення свого ставлення до Мережі на майбутнє. При цьому очевидним є пряма залежність іміджу Мережі від її активності та відповідності очікуванням цільових груп. Проект «Карпатська мережа кулінарної спадщини», що виконується «Туристичною Асоціацією ІваноФранківщини» у партнерстві з Асоціацією «Еколоджік» та Торгово-промисловою палатою повіту СатуМаре (Румунія), Асоціацією Шамос-Базар (Угорщина) та Кошицькою регіональною філією Словацької торгово-промислової палати і промисловості (Словаччина), за співфінансування ЄС в рамках програми прикордонного співробітництва Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна на 2007-2013 роки, висловлює вдячність всім респондентам, які поділились своїми думками та надали корисну інформацію, а також усім, хто присвятив свій час проведенню опитування. ДОДАТКИ

ДОДАТКИ ДОДАТОК 1 Опитник (власників/керівників підприємств, приватних підприємців, фермерських господарств та інших суб’єктів господарювання) Шановні панове! Це опитування проводиться в рамках проекту «Карпатська мережа кулінарної спадщини», що виконується «Туристичною Асоціацією Івано-Франківщини» у партнерстві з Асоціацією «Еколоджік» та Торгово-промисловою палатою повіту Сату-Маре (Румунія), Асоціацією Шамос-Базар (Угорщина) та Кошицькою регіональною філією Словацької торгово-промислової палати і промисловості (Словаччина), за співфінансування ЄС в рамках програми прикордонного співробітництва Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна на 2007-2013 роки. Метою проекту є збереження та популяризація ролі та різноманіття карпатської кухні та кулінарних традицій як чинників сталого регіонального розвитку та збереження місцевої культурної спадщини. Ваші відповіді на питання цієї анкети допоможуть нам скласти уявлення про сектор традиційної кулінарії та налагодити роботу Карпатської мережі кулінарної спадщини. В рамках проекту буде сформовано базу даних діючих підприємств та підприємців в сферах виробництва традиційних продуктів харчування, ведення сталого сільського господарства та відповідального туризму. Взявши участь у цьому інтерв’ю, Ви внесете інформацію про себе/своє підприємство та про продукти та послуги Вашого підприємства до бази даних і стати відомими для потенційних споживачів Ваших послуг та потенційних партнерів. 1. Інформація про респондента 1.1. Назва підприємства / Прізвище та ім’я приватного підприємця 1.2. Адреса підприємства / підприємця 1.3. Сімейний бізнес

Так

Ні

1.4. Підприємство/підприємець,що Так використовує найману робочу силу 1.5. Кількість зайнятих у бізнесі 1.6. Контактний телефон 1.7. Електронна пошта 1.8. Веб-сайт (якщо є) Чоловік 1.9. Зазначте, будь ласка, Вашу стать 2. Скільки років працюєте у Вашому бізнесі?

Ні

Жінка

Зазначте напрямки, у яких працює ваш бізнес, у відсотках:

1. Виробництво продуктів харчування/інгредієнтів до продуктів харчування (зазначте, будь ласка спеціалізацію (наприклад, пекарня, виробник шоколаду, сироварня, виробництво меду тощо

2. Фермерство (зазначте, будь ласка, спеціалізацію ферми (наприклад, розведення великої рогатої худоби, риби, птиці, інше)

3. Ресторанний бізнес 4. Готельно-ресторанний бізнес 5. Власник зеленої садиби/агросадиби 6. Туроператор / тур-агент 7. Майстер традиційних ремесел 8. Власник туристичної атракції (музею, тощо) 9. Гід-екскурсовод 10. Транспортні перевезення 11. Надавач інших послуг, пов’язаних з відповідальним туризмом, будь ласка уточніть

Якщо ви обрали пп. 1 або 2з питання 3, дайте, будь ласка, відповіді на блок питань з 4.1. до 4.10. якщо ні – переходьте до питання 5: 4.1. Коротко опишіть Ваше виробництво / фермерське господарство / історію формування Вашого бізнесу

4.2. Ваші точки продажів: Точка продажів

Місцевий рівень

Регіональний рівень

Національний рівень

Прямі поставки, з поля до столу для споживачів Магазин Фермерський ринок Інтернет - магазин Фестивалі/події Інше, будь ласка конкретизуйте

4.3.

Де Ваша продукція вирощена та/або обробляється? За кордоном У Вашій країні У Вашому регіоні У Вашій місцевості Ваше присадибне господарство

4.4. Як ваша продукція упакована? Тара з матеріалів, що легко утилізується (папір, матеріали переробки) Плівка Пластикова тара Інше (будь ласка, уточніть)

4.5. Чи ваша продукція має сертифікат органічної продукції або інше посвідчення? Так Зараз ні, але отримаємо в найближчому майбутньому Ні

4.6. Чи використовуєте ви для виробництва продукції хімічні додавання? Гормони Пестициди Антибіотики Консерванти Інше (будь ласка, уточніть)

4.7. Чи Ваш продукт використовується як інгредієнт для традиційних, місцевих рецептів? Так Зараз ні, але буде використовуватися в найближчому майбутньому Ні Якщо «так» або «буде використовуватися», назвіть цей продукт, будь ласка:

4.8. Коротко опишіть, як ви просуваєте / рекламуєте ваші місцеві продукти? 70

4.9. Які традиційні способи виробництва ви використовуєте (город, традиційна теплиця, вигодування худоби традиційними кормами, коптіння тощо)

Якщо ви обрали пп. 3, 4, або 5 у питанні 3, дайте, будь ласка, відповіді на блок питань з 5.1. до 5.10. Якщо ні – переходьте до питання 6: 5.1. Наскільки ви надаєте перевагу використанню місцевих інгредієнтів у Ваших % стравах? Зазначте, будь ласка, відсоток Місцеві інгредієнти Інші інгредієнти 100%

5.2. Чи ви вказуєте в меню походження ваших інгредієнтів? Так Зараз ні, але буде використовуватися в найближчому майбутньому Ні

5.3. Чи ви використовуєте місцеві традиційні елементи / вироби місцевих майстрів: Так, місцеві традиційні елементи є частиною процесу приготування їжі/обслуговування клієнтів Так, як предмет інтер’єру Так, як посуд Так, як елемент майстер-класів/атракцій Ні, але будемо використовувати в майбутньому Ні, не використовуємо

5.4. Зазначте, наскільки ви співпрацюєте з місцевими виробниками продуктів харчування, що дотримуються принципів сталості/екологічності (вирощують власну продукцію, без використання стимуляторів росту, біододавань, генної модифікації і т.д.) Так, співпрацюю тільки з ними Так, частково співпрацюю Не співпрацюю, але планую співпрацювати Не співпрацюю Якщо не співпрацюєте, то чому

5.5. Назвіть, будь ласка, ваших постійних постачальників продуктів харчування у вашому регіоні, з якими ви працюєте напряму без посередників?

5.6. Які традиційні методи приготування їжі ви використовуєте (відкрита сковорода, відкритий вогонь/гриль, коптіння тощо)?

5.7. Зазначте, будь ласка, ім’я (імена) вашого шеф-кухаря (шеф-кухарів)

5.8. Коротко опишіть, як ви просуваєте / рекламуєте місцеві продукти харчування/страви (якщо такі є), представлені у вашому меню:

Надайте, будь ласка, перелік Вашої продукції / послуг? Назва продукції

Назва послуг

Чи є у вас досвід роботи з традиційними для вашого регіону продуктами харчування? Так Зараз ні, але очікуємо в найближчому майбутньому Ні Яку діяльність, пов’язану з місцевими традиціями, ви здійснюєте або плануєте здійснювати, оберіть, будь ласка, з переліку нижче: Вид діяльності

Конкретизуйте, будь ласка

Здійснюєте

Плануєте здійснювати

Органічне тваринництво Органічне рільництво Екологічне виробництво продуктів харчування Традиційна кухня Кулінарні майстер-класи Народні ремесла Ремісничі майстер-класи Традиційні музики Традиційні святкування Екскурсії, пов’язані з місцевими традиціями Інше

Чи залежить Ваш бізнес від сезону? Так Якщо так, то коли саме пік? Коли саме спад? Ні

10.

Чи задовольняють Вас існуючі постачальники Вашої продукції/послуг? Оцініть за 5-бальною шкалою, де 5 – повністю задовольняють, 1 – зовсім не задовольняють 5

Чи задовольняє Вас якість сировини, що Вам постачається Чи задовольняє Вас якість обладнання, що Вам постачається Чи задовольняють Вас покупці продукції Вашої продукції/послуг Чи задовольняють Вас послуги посередників з постачання, якщо такі є Чи задовольняють Вас послуги посередників зі збуту, якщо такі є

11.

Чи інформація, що доступна Вам про постачальників та ринки збуту є: Достатньою Не достатньою, хотілося б більше Доступ до такої інформації обмежений Інформація відсутня Не знаю про таку інформацію

12.

Опишіть, будь ласка, ваші ринки збуту/хто є споживачем вашої продукції? Зазначте, будь ласка, у відсотках: % Місцеві споживачі Регіональні споживачі Міжнародні споживачі 100%

13.

Чи плануєте Ви розширяти ринки збуту та споживачів Вашої продукції: Так Зараз ні, але очікуємо в найближчому майбутньому Ні Якщо «так» або плануєте, то зазначте, на якому рівні: % Місцеві споживачі Регіональні споживачі Міжнародні споживачі 100%

14.

Як розвивається Ваша діяльність у 2012 році порівняно з минулими роками: Розвивається так само Зростає Спадає

15.

Ваш прогноз розвитку бізнесу на 2013 рік? Залишиться на тому ж рівні Зросте Спаде

16.

Чи, на вашу думку, вашому персоналу бракує навичок, важливих для майбутнього розвитку Вашого підприємства? Так Зараз ні, але це може бути відчутним у недалекому майбутньому Ні Якщо «так» або «очікуємо», зазначте, яких:

17,

Чи є у Вас потреба в кредитуванні? Так Зараз ні, але очікуємо в найближчому майбутньому Ні

18.

Чи є доступним кредитні ресурси для розвитку Вашого бізнесу? Так, є доступними і прийнятними Так, доступними, але надто дорогими Ні, не доступними

19.

Які Ви вбачаєте можливості для подальшого розвитку бізнесу? Можливості

Конкретизуйте

Освоїти нові види діяльності Розширити територію ведення бізнесу Розширити виробництво Модернізувати устаткування Інше (будь ласка, зазначте у колонці справа)

20.

Кого Ви вважаєте конкурентом у Вашому бізнесі? Оцініть, будь ласка Ваших конкурентів за 5-бальною шкалою, де 5 – найсильніший конкурент, 1 – найслабший. Конкуренти

Аналогічний бізнес у Вашій місцевості Аналогічний бізнес у інших містах Великі виробники Супермаркети/великі оптові гуртівні Торгові мережі Мережі закладів швидкого харчування Інше (будь ласка конкретизуйте) Немає конкурентів як таких

21.

Як Ви оцініть конкуренцію у Вашому бізнесі в цілому: Значна Помірна Слабка Відсутня

22.

Якщо Ваш бізнес є об’єктом обов’язкової сертифікації чи ліцензування згідно з національним законодавством, як ви оцінюєте процедуру їх проходження з т. з. складності: Задовольняє Складна Надто складна для проходження Прокоментуйте, будь ласка:

23.

Наскільки влаштовують Вас процедури сертифікації/ліцензування з т. з. тривалості: Процедури оперативні Процедури тривалі Процедури є надмірно тривалими

24.

Зазначте, будь ласка, які сертифікаційні вимоги/процедури є зайвими/невиправданими:

25.

На Вашу думку, чи гарантує нині існуюча система сертифікації у Вашій країні безпеку продуктів харчування? Так Ні

Якщо ні, то чому? 26.

Чи Ви (як представник бізнесу) мали коли-небудь професійні контакти з переліченими нижче організаціями (потребували їхніх послуг, дозволу) ? Якщо так, оцініть співпрацю з ними за 5-бальною шкалою, де 1 – незадовільна співпраця, 5 – повністю задоволені співпрацею. Установа

Міністерство туризму Регіональні органи влади Державні органи сертифікації та стандартизації Місцеві/селищні ради Торгово-промислові палати Професійні асоціації Інші (будь ласка конкретизуйте)

27.

Якщо ви маєте власний веб-сайт, то якими мовами ви подаєте інформацію? Національною мовою свого регіону Англійською мовою Іншими мовами (будь ласка зазначте, якими)

28.

Чи маєте Ви власні каталоги продукції? Так Зараз ні, але створимо в найближчому майбутньому Ні

29.

Яким чином ви поширюєте інформацію про свою продукцію/послуги? Оцініть способи поширення інформації за 5-бальною шкалою, де 5 – найбільш ефективний спосіб поширення, 1 – найменш ефективний: Способи поширення інформації

Власна веб-сторінка Інформація про Ваш бізнес у мережі Інтернет на інших веб-порталах Реклама в національних друкованих виданнях Реклама в міжнародних друкованих виданнях Друк та розповсюдження власної рекламної продукції (рекламних брошур, буклетів, календарів, візитівок тощо) Співпраця з туристичними посередниками (агентами, операторами та ін.) Неофіційна інформація (від інших задоволених клієнтів, колег тощо) Участь в національних та міжнародних туристичних виставках Інформування через міністерство туризму Через професійні асоціації, членами яких ви є Інше (будь ласка, конкретизуйте)

30.

Чи бажаєте Ви долучитися до спільного продукту Мережі Карпатських кулінарних турів? Так Ні

31.

Якщо так, то який продукт (и) / послугу (и) Ви могли б запропонувати туристу?

32.

Чи готові ви брати участь в навчальних та ознайомчих турах? Так Ні Якщо так, то чого ви би хотіли навчитись/побачити?

33.

Чи хотіли б ви приєднатися до мережі Карпатської кулінарної спадщини? Так Поки що не визначилися Ні

34.

Оберіть з переліку нижче види допомоги, яких Ви потребуєте від Мережі для промоції Вашої діяльності та посилення Вашого бізнесу. Надайте, будь ласка, оцінку кожному виду допомоги від 1 до 5, де 5 – найбільш корисно, 1 – найменш корисно. Просимо виставити бал обраний бал у третій колонці: Вид допомоги

загальний бал (від 1 – до 5)

Промоція: заходи спрямовані на поширення інформації про Мережу та її членів, просування середній бал спільних продуктів за пунктами 1.1.-1.5

1.1

Візуальні елементи ідентифікації мережі: присвоєння знаку мережі її членам і використання у вигляді вивісок, лайт-боксів

1.2

Веб-сайт мережі: висвітлення Вашої діяльності багатьма мовами у контексті Карпатської кулінарної спадщини

1.3

Прес-тури міжнародних та національних туристичних оглядачів ознайомлення їх з Вашою діяльністю

1.4

Сприяння налагодженню контактів між туроператорами та тур агентами у регіонах діяльності Мережі з метою подальшого співробітництва

1.5

Фестивалі кулінарної спадщини міжнародного та національного рівнів

1.6

інше, будь ласка, конкретизуйте

Посилення потужності мережі: заходи спрямовані на формування позитивного іміджу та середній бал авторитету мережі через посилення кожного з членів мережі за пунктами 2.1.-2.3м

2.1

Програма сертифікації мережі: гарантування належного рівня якості продукції та послуг

2.2

Підтримка приватних ініціатив: підтримка для здійсненні місцевих атракцій (кулінарних та ремісничих майстер-класів, фермерських турів тощо) у вигляді зовнішніх вивісок, бланкової продукції для перевірки знань та вмінь персоналу, листівок для відвідувачів, сувенірної продукції тощо

2.3

Навчання: проведення тренінгів у регіонах діяльності мережі для членів мережі

2.3.1

Тренінг з тематики якості продукції

2.3.2

Тренінг з презентації та комплектації послуг

2.3.3

Тренінг з маркетингу

2.3.4

Тренінг з менеджменту та фінансів

2.3.5

Інші теми тренінгів (будь ласка, конкретизуйте)

35.

Дата заповнення анкети Дякуємо за співпрацю та увагу до даного інтерв’ю!

Середній бал за підпунктами 2.3.1 – 2.3.5

ДОДАТОК 2 Опитник для представників неурядових / громадських організацій Шановні панове! Це опитування проводиться в рамках проекту «Карпатська мережа кулінарної спадщини», що виконується «Туристичною Асоціацією Івано-Франківщини» у партнерстві з Асоціацією «Еколоджік» та Торгово-промисловою палатою повіту Сату-Маре (Румунія), Асоціацією Шамос-Базар (Угорщина) та Кошицькою регіональною філією Словацької торгово-промислової палати і промисловості (Словаччина), за співфінансування ЄС в рамках програми прикордонного співробітництва Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна на 2007-2013 роки. Метою проекту є збереження та популяризація ролі та різноманіття карпатської кухні та кулінарних традицій як чинників сталого регіонального розвитку та збереження місцевої культурної спадщини. Ваші відповіді на питання цієї анкети допоможуть нам скласти уявлення про сектор традиційної кулінарії та налагодити роботу Карпатської мережі кулінарної спадщини. 1. Інформація про респондента 1.1. 1.2. 1.3. 1.4. 1.5. 1.6. 1.7.

Назва організації Адреса Контактний телефон Електронна пошта Веб-сайт (якщо є) ПІБ керівника Зазначте, будь ласка, Вашу стать

Чоловік

Жінка

2. Скільки років працює Ваша організація?

3. В яких з перерахованих нижче секторів працює Ваша організація? Розвиток сільського господарства Розвиток бізнесу Розвиток туристичної галузі Збереження та просування культурної спадщини Розвиток органічного рільництва та тваринництва Екологія, розвиток біорізноманіття Професійні асоціації Регіональний розвиток Права споживачів Важко сказати Інше (що саме) 78

4. Які з нижче наведених видів діяльності проводить Ваша організація? Захист інтересів та їх лобіювання Дослідження та аналітика Маркетинг та промоція Стратегічне планування Тренінги та консультування Розробка рекомендацій органам влади, проектів нормативно-правових актів Освіта населення Програми розвитку молоді Благодійність Програми професійних та навчальних обмінів Інше (що саме)

5. Хто є основними клієнтами Вашої організації? Діти

Професійні групи

Жінки

Бізнесмени

Споживачі

Фермери

Державні службовці

Вчені

Пенсіонери

ЗМІ

Молодь

НУО

Студенти

Все населення

Важко сказати

Інші (хто саме)

6. Яку діяльність, пов’язану з місцевими кулінарними традиціями, ви здійснюєте або плануєте здійснювати?

7. Яким, на Вашу думку, є динаміка розвитку бізнесу у сфері туризму та кулінарії, заснованих на національних традиціях, у Вашому регіоні у: Розвивається так само Зростає Спадає

8. Ваш прогноз розвитку цього бізнесу на 2013 рік? Залишиться на тому самому рівні Зросте Спаде

9. Як на вашу думку, чи достатнім є професійний рівень фахівців, що працюють у сфері туризму та кулінарії, заснованих на національних традиціях, вашого регіону? 79

Достатнім Важко сказати Не достатній Обгрунтуйте будь ласка

10. Оцініть, будь ласка, процедури сертифікації/ліцензування, передбачені національним законодавством, з точки зору складності у секторах, поданих нижче: Сектор

Прийнятні

Складні

Надто складні для проходження

Виробництво продуктів харчування Громадське харчування Готельне господарство Прокоментуйте будь ласка

11. Як Ви оцінюєте процедури сертифікації/ліцензування з т. з. тривалості у секторах, поданих нижче: Сектор Виробництво продуктів харчування Громадське харчування Готельне господарство

Оперативні

Тривалі

Надмірно тривалі

12. Зазначте, будь ласка, які сертифікаційні вимоги/процедури є зайвими/невиправданими:

13. На Вашу думку, чи гарантує нині існуюча система сертифікації у Вашій країні безпеку продуктів харчування? Так

Ні

Якщо ні, то чому?

14. Хто, на Вашу думку, є конкурентом для сектору туризму, заснованого на національних традиціях? Оцініть, будь ласка цих конкурентів за 5-бальною шкалою, де 5 – найсильніший конкурент, 1 – найслабший. Конкуренти Аналогічні компанії у Вашій місцевості Аналогічні компанії у інших містах Великі виробники Супермаркети/великі оптові гуртівні Торгові мережі Мережі закладів швидкого харчування Інше (будь ласка конкретизуйте)

Немає конкурентів як таких

15. Якою мовою повинна подаватися інформація на веб-сторінках підприємств, установ та організацій, що здійснюють діяльність, пов’язану з кулінарними традиціями та відповідальним туризмом? Національною мовою свого регіону Англійською мовою Іншими мовами (будь ласка зазначте, якими)

16. Оцініть способи поширення інформації про діяльність підприємств, установ, організацій у сфері кулінарії та відповідального туризму за 5-бальною шкалою, де 5 – найбільш ефективний спосіб поширення, 1 – найменш ефективний: 5

Власна веб-сторінка компанії Інформація про бізнес у мережі Інтернет на інших веб-порталах Реклама в національних друкованих виданнях Реклама в міжнародних друкованих виданнях Друк та розповсюдження власної рекламної продукції (рекламних брошур, буклетів, календарів, візитівок тощо) Співпраця з туристичними посередниками (агентами, операторами та ін.) Неофіційна інформація (від інших задоволених клієнтів, колег тощо) Участь в національних та міжнародних туристичних виставках Інформування через міністерство туризму Через професійні асоціації, членами яких є ці заклади Інше (будь ласка, конкретизуйте)

17. Чи хотіли б ви приєднатися до мережі Карпатської кулінарної спадщини? Так Ще не визначився Ні

18. Які Ваші ідеї, щодо розвитку та напрямків діяльності мережі?

19. Як саме Ви можете долучитися до діяльності мережі?

20. Дата заповнення анкети Дякуємо за співпрацю та увагу до даного інтерв’ю!

ДОДАТОК 3 Опитник навчальних закладів Шановні панове! Це опитування проводиться в рамках проекту «Карпатська мережа кулінарної спадщини», що виконується «Туристичною Асоціацією Івано-Франківщини» у партнерстві з Асоціацією «Еколоджік» та Торгово-промисловою палатою повіту Сату-Маре (Румунія), АсоціацієюШамос-Базар (Угорщина) та Кошицькою регіональною філією Словацької торгово-промислової палати і промисловості (Словаччина),за співфінансування ЄС в рамках програми прикордонного співробітництва Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна на 2007-2013 роки. Метою проекту є збереження та популяризація ролі та різноманіття карпатської кухні та кулінарних традицій як чинників сталого регіонального розвитку та збереження місцевої культурної спадщини. Ваші відповіді на питання цієї анкети допоможуть нам скласти уявлення про сектор традиційної кулінарії та налагодити роботу Карпатської мережі кулінарної спадщини. В рамках проекту буде сформовано базу даних навчальних закладів, що готують фахівців у сферах виробництва традиційних продуктів харчування, ведення відповідального туризму. Взявши участь у цьому інтерв’ю Ви маєте змогу внести інформацію про свій заклад до бази даних і стати відомими у інших регіонах та країнах, отримати нових партнерів. Для цього просимо Вас дати відповіді на питання нижче: 1. Інформація про респондента 1.1. 1.2. 1.3. 1.4. 1.5. 1.6. 1.7. 1.8.

Назва навчального закладу Кількість студентів, на яку розрахований навчальний заклад Адреса навчального закладу Контактний телефон Електронна пошта Веб-сайт (якщо є) ПІБ керівника Зазначте, будь ласка, Вашу стать

Чоловік

Жінка

2. Перелічіть спеціальності, на яких навчаються Ваші студенти та оцініть за 5-бальною шкалою рівень популярності цих спеціальностей серед студентів, де 5 – найбільш популярна професія, 1 – найменш популярна: Спеціальності Кухар Кухар-кондитер Кухар-офіціант Офіціант Бармен Виробництво продуктів харчування Готельне обслуговування Туристичне обслуговування Адміністратор

7. Відмітьте супутні види діяльності, що ви здійснюєте/плануєте здійснювати: Вид діяльності Кулінарні майстер-класи Народні ремесла Ремісничі майстер-класи Конкурси кулінарної майстерності Фольклорні фестивалі Традиційні святкування Інше

Конкретизуйте, будь ласка

Здійснюєте

Плануєте здійснювати

8. Чи виготовляє Ваш навчальний заклад продукцію, і чи надає інші послуги, крім освітніх: Так Зараз ні, але очікуємо в найближчому майбутньому Ні Якщо так, то вкажіть такі послуги/продукти: Послуги

Продукти

9. Оцініть, будь ласка, процедури сертифікації/ліцензування, передбачені національним законодавством, з точки зору складності у секторах, поданих нижче: Сектор

Прийнятні

Складні

Надто складні для проходження

Виробництво продуктів харчування Громадське харчування Готельне господарство Прокоментуйте, будь ласка

10. Як Ви оцінюєте процедури сертифікації/ліцензування з т. з. тривалості у секторах, поданих нижче: Сектор Виробництво продуктів харчування Громадське харчування Готельне господарство

Оперативні

Тривалі

Надмірно тривалі

Портьє Покоївка Агент з організації туризму Продавець Комерсант Інші спеціальності будь ласка уточніть(будь ласка, додайте потрібну кількість рядків)

3. Чи передбачені у вашій навчальній програмі предмет/предмети, пов’язані з кулінарними традиціями? Так Ні Якщо так, то які саме?

4. Зазначте наявні у Вашому розпорядженні ресурси для розвитку спеціальностей, пов’язаних з просуванням місцевих кулінарних традицій? Цех для кондитерських виробів Цех для приготування основних страв Технологічна лабораторія Спеціальний посуд Інше, будь ласка конкретизуйте

5. Яка динаміка набору студентів у порівнянні 2012 року з минулими роками: Залишиться на тому самому рівні Зросте Спаде З чим це пов’язано, прокоментуйте, будь ласка

6. Ваш прогноз набору студентів на 2013 рік? Залишиться на тому самому рівні Зросте Спаде З чим це пов’язано, прокоментуйте, будь ласка

11. Зазначте, будь ласка, які сертифікаційні вимоги/процедури є зайвими/невиправданими:

12. На Вашу думку, чи гарантує нині існуюча система сертифікації у Вашій країні безпеку продуктів харчування? Так Hi Якщо ні, то чому?

13. Чи маєте Ви власні друковані видання? Так Зараз ні, але очікуємо в найближчому майбутньому Ні

14. Чи хотіли б ви приєднатися до Карпатської мережі кулінарної спадщини? Так Поки що не визначилися Ні

15. Які Ваші ідеї, щодо розвитку та напрямків діяльності мережі?

16. Як саме Ви можете долучитися до діяльності мережі?

17. Дата заповнення анкети Дякуємо за співпрацю та увагу до даного інтерв’ю!

Програма прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна реалізовується протягом 2007-2013 років на зовнішніх кордонах держав-членів ЄС з Україною. Європейський Інструмент Сусідства та Партнерства підтримує транскордонне співробітництво на зовнішніх кордонах ЄС. Загальна мета програми полягає в інтенсифікації і поглибленні екологічного, соціального та економічного співробітництва між Закарпатською, Івано-Франківською та Чернівецькою областями України та відповідними і прилеглими територіями Угорщини, Румунії та Словаччини. Спільним органом управління Програми є Національне Агентство Розвитку, Угорщина. Веб-сайт Програми www.huskroua-cbc.net

Цей звіт підготовлений за фінансової підпримки Європейського союзу. Зміст цього звіту є виключною відповідальністю Туристичної Асоціації Івано-Франківщини і в жодному разі не може вважатись таким, що відображає позицію Європейського союзу.