Украинская техническая газета №53-54

Місія нездійсненна

Уже перший квартал 2009 року покаже, наскільки реальним буде ухвалений бюджет

Мінімальною кількістю голосів Рада затвердила бюджет 2009. Але з реальним його виконанням будуть великі проблеми стор. 2

№ 1—2 (53—54) www.tehnichka.com

Консолідація заради безпеки Вибух у житловому будинку в Євпаторії вкотре довів необхідність координації зусиль наглядових відомств у дотриманні безпеки в житлово комунальній сфері

Президент Новокраматорського машинобудівного заводу Георгій Скудар:

стор. 6–7

«Не треба вже вкотре наступати на звичні граблі»

8 січня 2009 року info@tehnichka.com

З Новим роком і Різдвом Христовим!

Пусть жизнь не бьет по гголове, олове, Пусть не намнут бока Ни в январе, ни в декабре В ггод од Желт ог о быка. Желтог ого Пусть бу дет смирным эт од, будет это от ггод, Как смирен сытый бык, Пусть лавры получает тто от, Кт о сам пахать привык. Кто

стор. 3

Епіцентр бюджет 2009

№ 1—2 (53—54)

Місія нездійсненна

Мінімальною кількістю голосів Рада затвердила бюджет!2009. Але з реальним його виконанням будуть великі проблеми

Початок на 1 й стор.

Дві невдалі спроби й безліч кулуарних переговорів знадобилися народним депутатам, щоб все таки ухвалити 26 грудня бюджет на 2009 рік мінімально можливими 226 голосами. Але особливого оптимізму від такого успіху влада не відчуває. Прем’єр Юлія Тимошенко визнала, що «бюджет буде дуже складним, і нам нелегко буде його виконати». А Президент Віктор Ющенко назвав документ «трагічним» і «політичним», пообіцявши, щоправда, підписати. Утім, уже до 1 травня бюджет повинні переглянути з урахуванням реального стану української економіки в умовах кризи.

Дмитро Корнійчук

Парад цифр

С

лід почати з того факту, що Каб міну Тимошенко і в 2007 році до велося готувати бюджет в екст ремальних умовах. Але торік завдан ня було легше, оскільки, з одного боку, за основу було взято документ, розроблений урядом Віктора Януко вича, з іншого — робилися дуже рай дужні прогнози зростання ВВП. У 2008 му Тимошенко довелося за лічені тижні кардинально перегляда ти вже поданий до 15 вересня пер ший докризовий варіант бюджету, наповнений власними оптимістични ми прогнозами надходжень у скарб ницю і анонсованою щедрою розда чею грошей. Оновлений бюджет, поданий на прикінці грудня в Раду, дійсно врахо вував багато кризових реалій. Упер ше за довгий час був мінімально по пулістським щодо соціальних зобов’я зань. І переважно наголошував на вирішенні трьох стратегічних завдань на 2009 рік. ПЕРШЕ: реально утримати хоча б на нинішньому рівні виплати зарплат і пенсій. ДРУГЕ: постаратися забезпе) чити грошовими вливаннями ре) альний сектор економіки. ТРЕТЄ: держава має сприяти тільки великим інфраструктурним проектам (підготовка до Євро) 2012), щоб забезпечити ринок збуту вітчизняної промисловості і зайнятість населення. Перейдемо до конкретних макро показників. Бюджет 2009 передба чає надходження в скарбницю 237 млрд 547 млн грн, витрати — 265 млрд 627 млн грн. Дефіцит бюд жету планується на рівні 31 млрд грн, або 3% ВВП. Сам же номінальний внутрішній валовий продукт, за про гнозами Мінфіну, має дорівнювати 1046, 5 млрд грн. Причому уряд свідомо офіційно оголосив, що витрати перевищили доходи, незважаючи на вимоги Пре зидента Ющенка і МВФ прийняти без дефіцитний бюджет. У Кабміні добре розуміли: в умовах кризи такі «ульти матуми» просто нездійсненні. Серед інших показників розвитку держави, врахованих у доходах і вит ратах бюджету 2009, слід відзначити зростання ВВП на рівні 0,4%, спожив чу інфляцію 9,5%, зниження промис лового виробництва на 2,1% (у по рівнянні з 2008 роком), торговельне сальдо (співвідношення експорт імпорт) з дефіцитом $7 млрд. Утім, як уже аналізувала «УТГ» (№52), багато показників є, м’яко кажучи, завищеними або занижени

ми. Залежно від ситуації. Бюджет зазнав критики з боку і опозиції, і Президента. Так, Ющенко привсе людно заявив: у документі не врахо вується дефіцит Пенсійного фонду в 20 млрд грн. Раніше заступник го лови Секретаріату Президента Олек сандр Шлапак сказав: завищений ВВП 0,4% у результаті виллється в додатковий, не врахований у бюд жеті дефіцит у 19 млрд грн. У Мінфіні, схоже, також розуміють певну нереальність ряду задекларо ваних макропоказників. Тому в по яснювальній записці до бюджету роблять застереження і щодо нега тивного варіанта розвитку подій. У результаті такого сценарію номіналь ний ВВП становитиме 1003 мільярди гривень, а реальний знизиться на 5%. Отже, будуть чергові непередбачені «діри» у бюджеті. Досить песимістичний прогноз Мінфіну з приводу підвищення зар плат на приватних підприємствах великих промислових центрів краї ни. Мовляв, сподіваємося в рамках діалогу бізнесу і влади не допустити їхнього зниження, а якщо трудові до ходи збільшаться, то максимум на 0,9%. Хоча є в бюджеті й видимі плюси. Головний з них — УПЕРШЕ за багато років уряд не вносив за допомогою бюджету одночасні зміни в десятки інших законодавчих актів. Особливо — у сфері оподаткування. Що забо ронено рішенням Конституційного суду від 2007 року.

Операція «Наповнення»

О

сновне завдання Мінфіну — не тільки задекларувати дохо ди бюджету, а й знайти реальні гроші. Тим більше, що гучніше фінан си співатимуть романси в регіонах. Адже саме з місцевих ресурсів вип лачуються зарплати бюджетникам. Утім, чимало труднощів буде і з вип латою пенсій, які контролюються центральною владою. Традиційно бюджет наповнюєть ся за рахунок прямих і непрямих по датків. Однак тенденції 2009 року невтішні. Приміром, Мінфін прогно зує, що податкові надходження з до ходів физосіб становитимуть тільки 44,8 млрд грн (у 2008 му — 45 млрд).

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а.

E mail: info@tehnichka.com

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993 1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

ного газу. Відверто кажучи, уряд про сто переклав завдання наповнюва ти бюджет на плечі НАК «Нафтогаз», оскільки саме держкомпанія є прак тично монополістом з видобутку газу в країні. Ну й, звичайно, частину додатко вого податкового тягаря вже не по бічно (через подорожчання спиртно го), а прямо належить взяти на себе населенню. Рада збільшила акцизи на автомобілі і транспортний збір. А от представників нафтобізнесу обтяжити новими податками Раді не вдалося. Кабмінівський законопро ект «Про внесення змін до деяких за конів України (щодо ставок акцизно го збору на бензин і дизельне паль не)», що передбачає збільшення ак цизів на бензин і дизельне паливо з

Перший віце)прем’єр Олександр Турчинов і члени Кабміну не приховували радості від затвердження бюджету)2009

Ну й, цілком зрозуміло, що бізнес у реаліях кризи і зниження прибутку постарається максимально повести «у тінь» як зарплати співробітників, так і власні доходи. Тож закладені в бюд жеті цифри можуть просто залишити ся на папері. У цих складних умовах у Мінфіну не було іншого виходу, як по

У Мінфіні, схоже, також розуміють якусь нереальність ряду задекларованих макропоказників. Тому в поясню) вальній записці до бюджету роблять застереження і про негативний варіант розвитку подій. У результаті такого сценарію номінальний ВВП становитиме 1003 млрд грн, а реальний знизиться на 5% . Отже, будуть чергові непе) редбачені «діри» у бюджеті.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8

Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

Це пояснюється як збільшенням без робіття (до 9%), так і зменшенням до ходів українців. Зрозуміло, що ком пенсувати різницю за рахунок збільшення податку на прибуток вище нинішніх 15% ніхто не став. Не слід забувати ще один момент: з 2009 року податок на доходи шахтарів відповід но до Закону «Про підвищення пре стижності шахтарської праці» зни жується з 15% до 10%. Аналогічна ситуація з податком на прибуток підприємств: прогноз 40,1 млрд грн замість 46,5 млрд грн у 2008 му. Трохи краще ситуація з по датком на додатну вартість (ПДВ) — 93,1 млрд грн ( 89,6 млрд грн у мину лому році). В обох випадках також мови не було про підвищення ставки оподатковування, оскільки це смер тельно для економіки в стадії рецесії.

повнювати скарбницю за рахунок збільшення акцизів і рентних плат. Першою великою «жертвою» стали найприбутковіші галузі — алкогольна й тютюнова. 25 грудня Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України з питань акцизного збору», яким збільшено акциз на спирт до 27 грн/літр (з липня — 34 грн/літр), на пиво — до 0,39 грн/літр (з липня — 0,49 грн/літр). Тож українцям слід приготуватися до того, що виробники спиртного відразу ж перенесуть додат кові витрати на їхню кишеню, підняв ши вартість горілки й пива. Другого «податкового удару» було завдано газовому бізнесу. Рада збільшила рентну плату за видобуток кожної тисячі кубів газу з 200 до 300 гривень. А також ввела додатковий коригувальний коефіцієнт, що мно житься на суму ренти. Попервах ко ефіцієнт дорівнює 1,439. А надалі буде визначатися залежно від ціни імпорт

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34 72 47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 59 93 91, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua) Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59 93 92, ел. адреса marketing_utg@ukr.net)

60 до 110 євро за тонну, парламен тарії змогли прийняти 25 грудня тільки в першому читанні. І далі до цієї теми не поверталися. Симптоматич но, що Кабмін також не порушував питання збільшення рентної плати за видобуток нафти. Як говорять обіз нані люди, саме завдяки такій лояль ності уряду до «нафтовиків» у фракції НУ НС знайшлися необхідні голоси для затвердження бюджету 2009.

Наставляй кишеню

В

арто відзначити кілька негатив них трендів видаткової частини бюджету 2009 ПЕРШЕ: майже остаточне при) пинення росту зарплат і підвищен) ня пенсій Бюджет передбачає прив’язку збільшення мінімальної зарплати до рівня інфляції. З 1 січня «мінімалка» становитиме 605 грн, з 1 грудня — 669 грн на місяць. Тобто за рік мінімальна зарплата (але не доходи українців) збільшиться на 18% при інфляції 9,5%. Ще гірше буде бюджетникам, яким на весь 2009 рік «мінімалка» для першого тарифного розряду вста новлена на рівні 545 грн. Цікава ситуація вийшла із про житковим мінімумом. Бюджет зали шив його на рівні показників грудня 2008 року: 669 грн для працездат них осіб, 498 грн для непрацездатних.

Тим самим спробу зрівняти мінімальну зарплату і прожитковий мінімум відстрочили до кінця 2009 ро ку, а не впровадили на початку, як ба гаторазово обіцяв уряд. Тим самим виконали вимоги Міжнародного ва лютного фонду з індексації зарплат до рівня інфляції. А от пенсіонерів вза галі залишили без перегляду міні мальних і звичайних пенсій, прямо пов’язаних із прожитковим мініму мом для непрацездатних осіб. На жаль, ніхто з політиків привсе людно так і не зважився визнати, що українцям доведеться серйозно за тягти паски. Хоча це чітко видно з бюджету. Уперше на пряму дотацію Пенсійному фонду в 2009 році перед бачено 44 (!) млрд грн. ДРУГЕ: мінімізація бюджетних виплат із безробіття. У Кабміні добре розуміли: держа ва не здужає забезпечення допомо ги з безробіття сотням тисяч ук раїнців. Особливо у рамках законо давства, що передбачає виплати на рівні майже цілого офіційного заро бітку. Хоча і не більше, ніж середня зарплата в регіоні за даними Держ комстату. Тому 25 грудня Рада затвердила Закон «Про заходи соціального за) хисту населення від наслідків світо) вої фінансової кризи», яким обме жили максимальну допомогу з без робіття прожитковим мінімумом. Тобто 669 гривнями. А в бюджеті взагалі не передбачено дотацій Фон ду соціального страхування на випа док безробіття. ТРЕТЄ: мінімізація пільг насе) ленню У першу чергу йдеться про підви щення тарифів на тепло і гарячу воду, оскільки дотації «Нафтогазу» на різни цю вартості імпортного газу і його реалізації в Україні становитимуть усього 1,6 млрд грн. Приміром, в 2008 році ця сума дійшла майже до 10 млрд грн. Простіше кажучи, про блему тарифів Кабмін переклав на регіони, при цьому виділивши їм на компенсації 2 млрд грн. ЧЕТВЕРТЕ: часткове ігноруван) ня інтересів реального сектора економіки. Не дуже зрозуміла мотивація Каб міну, чому майже всі кошти на підтрим ку й розвиток української економіки зосереджені в рамках створеного в жовтні Стабілізаційного фонду. Бюджет передбачає виділення на фінансування фонду майже 23 млрд грн, з яких, приміром, 2,2 млрд грн ідуть на здешевлення кредитів АПК, 5 млрд — на вугільну галузь, 4,3 млрд — на підготовку до Євро 2012, 3 млрд грн — на кредитування будів ництва, 3,9 млрд грн — на ВПК. Візуально суми досить великі. От тільки основним джерелом попов нення Стабілізаційного фонду, відпо відно до ухваленого 31 жовтня пер шого антикризового закону, є гроші від приватизації і реалізованих дер жавних цінних паперів. Від Фонду держмайна Мінфін має намір в 2009 році одержати 8,5 млрд грн. Але такі суми від приватизації, як показують останні роки, є лише теорією. Так само не дуже зрозуміло, хто купува тиме цінні папери Мінфіну. Можливо, мається на увазі, що на ці потреби підуть гроші, отримані Нацбанком від МВФ. Однак у законі ніякого посилан ня на подібні процедури немає. Узагалі бюджет 2009 є досить «си рим» і викликає безліч запитань. Як у населення, так і у бізнесу. І не виклю чено, що він ще кілька разів перегля датиметься у бік збільшення соціаль них виплат. Адже 2009 й — це старт президентських виборів. Хоча позитивним моментом можна вважати той факт, що Україна все таки ввійшла у новий рік з бюджетом, яким би поганим він не був.

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.

Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

8 січня 2009 року

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес Експрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50 08 54

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 20180 прим., українською мовою 6660 прим., російською мовою 13520 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 2611

№ 1—2 (53—54)

8 січня 2009 року

Виробництво пріоритеты пріоритети

«Не треба вже вкотре наступати на звичні граблі» Початок на 1 й стор.

Візитівка

Новокраматорський машинобудівний завод, як і більшість українських підприємств, сьогодні потерпає від неплатоспроможності клієнтів. Тому керівництву заводу довелося заморозити виробництво продукції для вітчизняних і російських замовників. Як вивести найбільше українське підприємство із глухого кута, як змінити загальну ситуацію у вітчизняному важкому машинобудуванні? Про це ми розмовляємо з президентом і власником НКМЗ, народним депутатом України Георгієм Скударем.

Марина Савінова — Георгію Марковичу, глибину кризи в Україні фахівці почасти пояснюють структурним дисба лансом нашої економіки, що значною мірою орієнтована на експорт продукції з низьким рівнем переробок. Машинобуду вання — наукомістка, високотех нологічна галузь. Наскільки гли боко «зачепила» її криза і чи може вона стати тим локомоти вом, якому доведеться «витягу вати» українську промисловість із кризового стану?

— У вирішенні проблем, що ви никли у зв’язку із кризою, покла датися тільки на машинобудуван ня не можна. Криза багатогранна, а машинобудування не є галуззю, що визначає всю промисловість України. Його розвитком треба було займатися набагато раніше, починаючи з перших років неза лежності, коли машинобудування становило 34% усього промисло вого потенціалу держави. А зараз це лише невелика частка промис лового виробництва України, що не в змозі вивести країну з кризи. Звичайно, машинобудування орієнтоване на тісну роботу з ме талургією. Тому, на мій погляд, тільки з підйомом металургії буде підніматися і машинобудування.

— Для стабілізації економі ки на макроекономічному рівні, як правило, вживають два типи заходів. Одні — охо ронні, які консервують існуючу ситуацію; інші спрямовані на її оздоровлення, структурну трансформацію, що може зро бити виробництво більш конку рентоспроможним. Яке, на ваш погляд, співвідно шення цих заходів у діях держав ної влади — законодавчої і вико навчої? Що необхідно зробити вже сьогодні, що — у найближчій перспективі, щоб українська промисловість не просто вижи ла, а дійсно подолала кризу, очи стилася від «старих гріхів»?

— У цей час і охоронні, і оздо ровчі заходи на рівні державної, законодавчої і виконавчої влади дорівнюють нулю. Важко говорити про охоронні заходи, коли Україна увійшла у СОТ. Будь які дії після цього призведуть тільки до скандалу і погіршення

зовнішнього середовища для дер жави. Законсервувати ситуацію неможливо, оскільки українські проблеми пов’язані з експортом. Зараз нашу продукцію не прийма ють за кордоном, і тому охоронні заходи в цьому плані, з одного боку, дуже складні, а з іншого — їх не видно. Що до структурних трансфор мацій, спрямованих на оздоров лення економіки, то таких заходів

Георгій СКУДАР Вік: 66 років.

№ 130 у рейтингу 200 найвпливовіших українців.

Новокраматорський машинобудівний за вод, зареєстрований у формі закритого акціо нерного товариства, — найбільший в Україні виробник устаткування важкого машинобуду вання. Підприємство спеціалізується на вироб ництві прокатного, металургійного, ковальсько пресового, гірничорудного, гідротехнічного, підйомно транспортного і спеціалізованого ус таткування. За підсумками 2007 року чистий прибуток підприємства становив 461,285 млн грн, збільшившись у порівнянні з 2006 м на 36,73%.

Я не боюся назвати нашу владу некомпетентною і без відповідальною, адже вона об дурила народ, давши замість цукерки фантик від неї. У ре зультаті сьогодні ми залишили ся без роботи, без грошей, без соціального захисту. І готувати ся треба до гіршого: я на 100 відсотків упевнений, що в 2009 році ми до рівня літа 2008 го не повернемося.

Безперечно, необхідно модерні зувати підприємства і щодо техні ки, і щодо впровадження нових інформаційних систем. І постійно, системно перенавчати людей.

Сімейний стан: одру жений, дві доньки.

Бізнес досьє

нинішня влада взагалі ніколи не вживала. У 2005 році, коли пере могли «помаранчеві» і до влади прийшов уряд Тимошенко, я запи тав її: «Які мотиваційні механізми для розвитку промисловості ви плануєте впровадити в державі?». Тимошенко подивилася на мене поглядом людини, яка не розуміє, про що її запитують. Тому говорити зараз про якісь дії уряду, спрямо вані на підвищення конкуренто спроможності економіки країни, напевно, не варто: у них для цього немає ні ідей, ні базису.

І керівнику підприємства, і всьо му керівному персоналу треба про фесійно працювати у своїй галузі: знати, що в цій сфері зроблено у світі, вивчати стан ринку, тримати у полі зору сучасні технології, воло діти процесами виробництва това ру кращої якості.

Посада: президент і власник Новокрама торського машинобудів ного заводу, народний де путат України, член парла ментської фракції Партії регіонів.

І все таки, що треба зробити, щоб українська промисловість ви жила, подолала кризу, очистилася від «старих гріхів»? Насамперед, і керівникам держави, і керівни кам підприємств необхідно об’єк тивно оцінити стан промисло вості, економіки в цілому, рівень

конкурентоспроможності вітчиз няного виробництва. Після того, як буде зроблена всебічна оцінка, треба розробити заходи і зрозумі ти, на який рівень повинне вийти кожне конкретне підприємство. Необхідно також визначити, які перспективи економічного роз витку держави, у яких напрямках повинна працювати економіка, які галузі стануть пріоритетними — не тільки локомотивом україн ської економіки сьогодні, а й тією основою, тим базисом, що дозво лить виживати в складних ситуа ціях, витримувати удари майбутніх криз, використовуючи особли вості України, її географічне поло ження і природні ресурси. А кри зи обов’язково будуть. Я вважаю, що держава не може байдуже спостерігати за без діяльністю власників, які не вжива ють ніяких заходів для ефективного розвитку підприємств навіть у періоди підйому економіки. По годьтесь, ненормально, що за роки незалежності в Україні не дістали ніякого розвитку сільгосп машинобудування, транспортне машинобудування. Країна закупо вує майже всі види комплекту вальних для гідротехнічної, елек тротехнічної галузей. За цей час не створене виробництво котлів для теплоенергетики, для приват

Д Р У ГГА А . Якщо немає власних ідей (та вони і не дуже потрібні), необхідно брати на озброє ння все те, що вже зроблено у світі світі. Це стосується будь якої галузі.

ного споживача. Таких прикладів можна навести ще чимало. При цьому держава ніяких пропо зицій не розробляла і промисло вості їх не пропонувала.

— Найважчі рішення зараз доводиться приймати на мікро економічному рівні тим керівни кам, від яких безпосередньо залежить як доля людей, так і майбутнє підприємств, а може, і цілих галузей. Ви дуже досвід чений менеджер, керівник най більшого в українському маши нобудуванні підприємства. Чи є у вас в арсеналі рецепти, які (якщо їх врахують) допоможуть конкретним підприємствам не тільки вижити з мінімальними втратами, а й модернізуватися, стати затребуваними на ринку? Словом, поділіться власним досвідом антикризового управ ління.

— Змінити долю підприєм ства в одну мить неможливо. Це неможливо зробити навіть за рік два. Але в кожного кері

Новокраматорський машинобу дівний завод протягом десяти ос танніх років послідовно впроваджу вав нові системи керування, сучасні технології, розвивав відносини з партнерами. Тому зараз наше підприємство у порівнянні з іншими має більш сприятливі умови: кон курентоспроможність продукції НКМЗ досить висока. Хоча нас, без перечно, не обминули проблеми, пов’язані з відмовою покупців від устаткування, що виготовляється на заводі, з валютною плутаниною в Нацбанку України і багатьма інши ми складнощами, яких зазнають промислові підприємства країни. Нам доводиться різко зменшувати інвестиції у розвиток, скорочувати обсяги виробництва. У нас є продук ція, але ніхто її зараз не купувати ме. Екскаватори, млини, про хідницькі комбайни зараз нікому не потрібні. Своїм головним завданням сьо годні ми вважаємо пошук платоспро можних партнерів. І хоча це надзви чайно складно, бо криза уразила всю світову промисловість, наші фахівці, що здобули досвід виживання в 90 ті

Факт Наприкінці листопада на НКМЗ припинене виробниц тво продукції майже для всіх українських споживачів. Причиною стала неплатоспроможність партнерів і їхня відмова від раніше замовленого устаткування. У пере ліку «замороженої» продукції — машини безперервно го лиття заготівок для меткомбінату «Азовсталь», валки й устаткування для реконструкції прокатного стану «За поріжсталі», крокуючі екскаватори для Полтавського ГЗК... Удвічі скорочені поставки в Росію. Усього на скла дах НКМЗ, за словами Георгія Скударя, у цей момент нагромадилося готової продукції на 700 млн грн. Поки замовники не готові платити за неї. вника є, як мінімум, д в і с п р и ливі умови и, які він зобов’я я ттл заний брати на озброєння, ро зуміючи, що їх треба викорис тати не для особистого збага чення, а насамперед для ство рення конкурентоспроможного підприємства. ПЕРША. У нас у країні заробітна плата у кілька разів нижче, ніж за кордо н о м . Це найважливіший фак тор, що дозволяє мати кращі порівняно із західними фірмами позиції щодо вар тості товару.

роки, пропонують до розгляду кілька варіантів. Я впевнений, що ми прой демо цей шлях з меншими втратами, ніж багато інших підприємств. І все таки втрати вже є і ще будуть. Однак, на мій погляд, треба збері гати спокій. Настав час, коли треба відмовитись від романтичного сприй няття капіталістичних відносин і вже вкотре не наступати на звичні граблі. Нам просто треба в періоди стабіль ності менше займатися популізмом, а замість цього створювати конку рентоспроможну економіку, яка мог ла б пом’якшувати удари в часи криз.

Економіка прогноз

№ 1—2 (53—54)

Заступник міністра економіки Михайло Поживанов: «Найважчі часи припадуть на лютий!березень 2009 року. Далі ситуація почне стабілізуватися» Україна вступила в 2009 рік, який багато експертів називають одним із найскладніших за всю історію незалежності. Що очікує на вітчизняну економіку і як Кабмін має намір протистояти кризі, наповнювати бюджет і забезпечувати людей роботою?

Дмитро Корнійчук — Михайле Олександровичу, наскільки реальні макроеко номічні параметри, закладені Кабміном у бюджеті на 2009 рік? Які ваші прогнози щодо подаль шого розвитку ситуації в реально му секторі економіки?

— Уряд передбачає зростання ви робництва в межах 2,5%, рівень інфляції — 9,5% і курс долара — 7— 7,5 гривні. І ці показники, на думку Мінфіну, мають відповідати дійсності. Хоча не завжди у центр надхо дять реальні дані з регіонів. Так, у перший день моєї роботи на посаді заступника міністра економіки відбулася нарада із заступниками губернаторів і начальниками об ласних управлінь з економіки. Представникам Дніпропетровської, Донецької, Запорізької областей, основним донорам бюджету, поста вили запитання: які прогнози у вас на 2009 рік, які контракти вже є в гірників, металургів, хіміків? Ніякої конкретики у відповідь так і не по чули. Що в цій ситуації прогнозувати в промисловості? Якщо брати до ува ги грудневі відвантаження металоп родукції, то це контракти, укладені ще влітку. Замовлень на перший квартал 2009 року майже немає. Та й треба дивитися правді в очі. На сьогоднішній день наша металур гія неконкурентоспроможна. В Ук раїні на виробництво однієї тонни продукції реальні відходи становлять 35—37%. У Росії — на рівні 22%, у США — у межах 14—15%, у Європі — 8—9%, у Японії — 5%. А Південна Корея вийшла навіть на 1%. Тому скільки б ми не кидали грошей на ста білізацію ГМК, без структурних змін нам нема чого очікувати. Я, приміром, довгий час працю вав на комбінаті «Азовсталь». І ро зумію, що там для мінімізації втрат необхідно зупиняти мартенівський цех, великосортний прокатний, рей кобалковий у їхньому нинішньому стані. І залишати киснево конвер торний, сортові стани, стан 3600. Тобто комбінат треба наполови ну скоротити. Чи підуть на це влас ники — не знаю. Те ж саме стосуєть ся і інших великих підприємств. Хоча на Алчевському комбінаті Та рута починав позитивні тенденції з модернізації, але закінчити через кризу не встиг. Тому я певною мірою песиміст щодо перспектив розвитку ГМК. Але ми повинні реально розуміти, що без модернізації, виведення з експлуатації застарілого мартенів ського виробництва, нічого пози тивного не буде. Тому гроші створе ного Стабілізаційного фонду, фінан сування якого передбачено в бюд жеті 2009, перспективніше виділи ти на сільське господарство, харчо переробну промисловість, машино

Чи повториться вакханалія з різкими стрибками курсу долара? Чому на нашій країні спад позначився набагато сильніше, ніж на європейських сусідах? На ці й інші запитання в ексклюзивному інтерв’ю «УТГ» відповів заступник міністра економіки Михайло Поживанов.

Візитівка Михайло ПОЖИВАНОВ Дата народження: 1960 рік.. Освіта: Московський інститут сплавів і сталі, Дніпропетровська металургійна академія. Доктор технічних наук. Кар'єр а Кар'єра 1986—1994 рр. — металургій ний комбінат «Азовсталь» (Маріу поль).

1994—1998 рр. — народний депутат і одночасно міський голо ва Маріуполя.

1999—2006 рр. — працював у Київській міській держадміні страції. Обіймав посаду віце мера Києва, був депутатом Київради, народним депутатом Верховної Ради IV скликання.

2006—2007 рр. — депутат ВР V—VI скликань. будування, легку промисловість. Ті галузі, які швидко зможуть пере крити на внутрішньому ринку імпорт, дати людям нові робочі місця.

— Експерти прогнозують в 2009 році подальше падіння ВВП, промвиробництва, змен шення податкових надходжень. А отже, значний дефіцит коштів для виплат зарплат і пенсій. Го ловне запитання: де брати гроші в скарбницю?

— Проблема із грішми вже існує. Доказом може служити прий няття змін у бюджет 2008, коли перевищення дохідної частини було спрямовано на покриття дис балансу Пенсійного фонду. Так, у 2009 му доведеться за тягти паски. Причому я впевнений, що починати економію влада по винна в першу чергу з себе. Ско ротити витрати на утримання апа ратів Секретаріату Президента, Верховної Ради, Кабміну. Скасува ти зайві пільги чиновникам і депу татам. Необхідно також переглянути організаційну структуру виконавчої влади. Я, приміром, не розумію, чому в країні Мінпаливенерго і Мінвугле ром — два різних міністерства, а не одне. Як це завжди було раніше. Навіщо окремі Мінрегіонбуд, Мінпромполітики або МінЖКГ? Адже їх можна об’єднати в рамках Міністерства економіки — у вигляді окремих департаментів. А це все зе кономлені гроші, які можуть піти на покриття бюджетного дефіциту. Необхідно нарешті відмовитися від багатомільярдних дотацій на покриття різниці енергоресурсів. Вартість електроенергії і газу має бути доведена до реального показ ника, щоб стимулювати енергозбе реження.

2007—2008 рр. — голова Державного комітету з матеріально го резерву (Держкомрезерв). З гру дня 2008 року — заступ грудня ник міністра економіки. Зараз активно заявили ще про одне джерело надходжень — пода ток на нерухомість. На мою думку, це передчасне рішення. Наші люди че рез свою ментальність не готові ще жити за західними стандартами. Та й багато пенсіонерів, що одержали більші квартири ще в радянські часи, просто не зможуть оплачува ти такий податок.

вається на валютному ринку Ук раїни?

— Знаєте, про корупційну скла дову того, що відбувається з курсом долара, прем’єр міністр Юлія Тимо шенко вже говорила. Причому при вселюдно. Так, долар зміцнився стосовно євро, фунта. Але не на стільки, як це хочуть показати нам. Приміром, стосовно рубля «зеле ний» подорожчав усього на 15%. І це також з урахуванням спекуля тивного ажіотажу в Росії. Іншими словами, реально долар в Україні мав подорожчати на 15—20%. А решта — це нахабство, бажання заробити гроші на про блемах людей. Тому 7—7,5 — аб солютно реальний курс. Не виклю чено, що більш адекватним можна назвати рівень 6,5 грн. Крім того, допускаю, що США такий сильний долар у світі не по трібний. І наприкінці першого квар талу вони почнуть послабляти свою валюту. А рикошетом упаде її вартість і в Україні.

— Проте керівництво Нац банку апелює до того факту, що курс долара подорожчав через дефіцит валюти в країні. Адже імпорт перевищив за рік екс порт більш ніж на 16 млрд до ларів. Ви, як людина, що займа лася на посаді керівника Держ комрезерву імпортом м’яса в Україну, згодні з такими тверд женнями?

«Реально долар в Україні мав подорожчати на 15— 20%. А решта — це нахабство, бажання заробити гроші на проблемах людей. Тому 7—7,5 — абсолют но реальний курс». Необхідно скасувати мільйонні дотації на медицину і переходити на впровадження страховки. Адже це навіть не смішно: медицина у нас теоретично безкоштовна, а люди платять на кожному кроці. Держава може вдатися до зов нішніх запозичень. Але гроші обо в’язково повинні піти саме на роз виток промисловості, а не на по криття дефіциту.

— А чи не буде спокуси викори стати гроші МВФ?

— Як відомо, підписаний мемо рандум передбачає: гроші підуть тільки на стабілізацію банківської системи і кредитування реального сектора економіки. І за цим пред ставники МВФ чітко стежать. Якщо раз порушимо домовленості — на ступного доларового траншу просто не одержимо.

— Готуючи бюджет, Кабмін ви ходив з передумов, що курс до лара в 2009 році буде на рівні 7—7,5 грн. Наскільки обґрунто вані такі прогнози, адже в грудні ми бачили стрибок «зеленого» до 10 грн і вище? Із чим взагалі по в’язана вакханалія, що відбу

— Якщо говорити про дисба ланс, то я впевнений, що вимиван ня валюти сталося не через імпорт ну товарну масу, а багато в чому внаслідок підвищення ціни на газ і погану роботу експорту. Так, якщо говорити про нашу програму імпорту м’яса, проведену Держрезервом, то, слухаючи не давній виступ Президента, мені було прикро, що він не володіє ре альними цифрами. Було сказано, що уряд завіз в 2008 році м’яса на

8 січня 2009 року

Якщо говорити про імпорт авто мобілів, побутової техніки, то тут — результат недалекоглядної політики як попереднього, так і нинішнього уряду. Нічого не зроблено для того, щоб стимулювати розміщення по тужностей зі складання тих же теле візорів або пральних машин саме в Україні. Також чималу роль у дефіциті ва люти відіграли обмеження експор ту зерна, соняшникової олії. Розпо чаті, нагадаю, в епоху Кабміну Віктора Януковича. Усі дуже бояли ся, щоб хліб, не дай Боже, не подо рожчав. У підсумку на сьогоднішній день у нас нагромадилося більше 20 млн зайвих тонн зерна, що об валило внутрішній ринок. А це до даткові валютні надходження. Адже, приміром, Індія закупила цього року п’ять замість трьох мільйонів тонн зерна. І чомусь ми їм нічого не про дали. Але є і зворотний бік медалі. Зерно для експорту має відповіда ти певним параметрам (вологість, клейковина). А у багатьох областях навіть Держкомрезерв відмовляв ся його брати через низьку якість. Звідси і проблема: у нас занадто багато неконкурентоспроможного фуражу.

— Економічної кризи зазнає весь світ. Однак чому саме в Ук раїні вона набула такого розмаху?

— Річ у тім, що багато хто в нас живе невідповідно до своїх дос татків. Кредити видавалися на все. На машини, квартири, техніку. При чому під заставу за явно завище ною спекулятивною ціною. Той же ринок нерухомості був «перегрітий». Те саме й у бізнесі. Будували за рахунок кредитування. Закінчилися дешеві гроші — відразу знизились і темпи.

— Який тепер вихід? Навряд чи нам варто відгороджу ватися від усього світу і глобальної економіки парканом, як зробила Білорусь. Та вже і не вийде. Тому не обхідна підтримка промислових га лузей, модернізація. Думаю, із кризи ми вийдемо тільки зміцнілими. Як, приміром, Прибалтика, що пережила 1990 ті роки, коли довелося купувати енер горесурси за європейськими ціна ми.

— А чи може Кабмін контролю вати рівень цін у країні, щоб мак симально втримати інфляцію, від якої дуже потерпає населення в умовах кризи? Адже недавня спроба обмежити надбавки фар мацевтам була безуспішною...

— Ситуація з ліками дещо інша. Ми повинні розуміти, що всі суб станції для нашої фармацевтики на 80% надходять з за кордону, більшість готових ліків — також імпорт. Тому коли долар стрибнув з 5 до 8 гривень, деякі ліки просто стало невигідно завозити. А інші різко подорожчали. Так, бажання регулювати ціни в Кабміну буде. Зовні це найлегший спосіб боротися з інфляцією, ос кільки немає нормальних програм розвитку тієї або іншої промислової галузі. Чи буде успішним таке регу лювання — спрогнозувати складно.

— Наскільки важко буде місце вим бюджетам?

— Дуже важко. Доходи різко па датимуть через безробіття, знижен

«Річ у тім, що багато хто в нас жив невідповідно до своїх достатків. Кредити видавалися на все. На ма шини, квартири, техніку. Причому під заставу за явно завищеною спекулятивною ціною».

5 млрд доларів. Можливо, хтось у цілому по країні стільки і завозив, а інтервенції Держрезерву були на рівні 1,5 млрд грн. Або 300 млн до ларів. Крім того, м’ясо завозилося не за примхою Кабміну, а внаслідок сер йозного дефіциту на внутрішньому ринку. При прийнятій світовій нормі споживання 82—84 кг м’яса у рік, в Україні ця цифра на рівні 40—42 кг.

ня бізнес активності. Їм би знайти гроші на виконання захищених ста тей бюджету. Зокрема, виплату зар плат.

— Які ваші прогнози на 2009 рік?

— Найважчі часи для економіки України припадуть на лютий бере зень 2009 року. Далі ситуація посту пово стабілізуватиметься.

№ 1—2 (53—54)

8 січня 2009 року

Соціум

вільні рядки

Мирослав Попович:

«Головне для нас нині — зберегти демократію!» Представляти освіченому загалу академіка Мирослава Поповича немає потреби. Інтелектуал з великої літери, один із небагатьох українських філософів і гуманістів, які добре відомі за кордоном, Мирослав Володимирович, як ніхто інший, добре знає причини становища, у якому опинилася наша країна. Як і в молоді літа, він постійно вчиться і охоче ділиться новими знаннями.

—З

наєте, що я очікую від 2009 року ? — розпо чинає розмову Мирос лав Володимирович. — Щоб у світі нарешті почали помічати Ук раїну. Мені часто доводиться бу вати за кордоном, і я завжди дивлюся тамтешні випуски теле новин. Так от про Україну там — жодної згадки, навіть у Польщі... Зате добра половина усього часу, відведеного для новин, присвячена зараз знаєте якій темі? Відставці прем’єр міністра Бельгії. Там уряд був замішаний у оборудці з продажем банківсь ко страхової групи Fortis і пору шив певні правила. В Україні ж навколокризові скандали наба гато гучніші, однак ніхто про це не говорить. Я вважаю подібну інформацій ну мовчанку Європи щодо Украї ни ненормальною, втім, довго вона не триватиме. Яку подію слід назвати найвизначнішою в ХХ сторіччі? Правильно, розпад Ра дянського Союзу. Хто його розва лив? Не Бельгія, і не якісь там партизани, а передусім Україна, що відмовилася підписати союз ний договір. З цього випливає, що все, що відбувається в нашій країні, — події планетарного мас штабу, хочемо ми того чи ні... Зви чайно, це не означає, що Україна «пуп землі», проте попередню тезу світ повинен враховувати. Ми знаходимося в одній із ключових точок планети, і світова рівнова га багато в чому залежить від нас. Згадайте російсько грузинський військовий конфлікт — провідні країни світу гостро відреагували на нього, та лише на словах, бо той регіон не є для них ключовим.

— Тобто на Україну не тре ба дивитися тільки крізь при зму внутрішньополітичної бо ротьби?

— Так, і в Європі мають зміни ти своє ставлення до нас. Це не театр, де через погану гру акторів можна сказати: «Вистава була не вдалою, все, більше я сюди ні но гою!». Це життя, і нас треба сприй мати такими, які ми є, в тому числі і наші історичні та політичні проце си. Тим більше в такому інтенсив ному суспільстві, де відбувається постійний обмін інформацією, люди їздять з країни в країну...

— Але ж приводів для опти мізму щодо нашого політикуму небагато...

— Не хочу зупинятися на осо бистих характеристиках. Для

того, щоб судити конкретних полі тиків, треба знати їх набагато краще. Якщо згадати президентські та пар ламентські вибори останніх років, то тут треба говорити не про боротьбу особистостей. Це перевірка на адек ватність політичних програм і політич них проектів. Тобто експерименталь ним шляхом визначаються напрями: де ліві, де праві, де консерватори, де ліберали поступовці, а де і револю ціонери ліберали... Якщо ж підходи ти з європейськими мірками, то на сьогоднішній день визначальним у нас є регіональний фактор. І це ве лика проблема, що випливає як внаслідок невисокої політичної куль тури виконавців, тобто політиків, так і електорату. Ви, мабуть, чули вираз «електорат одноразового вжитку». Себто «промили» мізки перед черго вими виборами, наобіцяли — і все! Перед наступними виборами усе за булося і люди слухняно голосують за тих самих...

— І «колекція» гасел та сама...

— Так, у нас величезний набір штучних стереотипів. Мешканці схо ду упевнені, що годують інші регіони України, на заході упевнені, що меш канці східних регіонів тягнуть країну назад, до Росії, далі від Європи. Окрім цього, нехай мені націонал патріоти кажуть, що завгодно, але я вважаю, що за ситуації, яка склалася в країні, питання мови — чинник друго і навіть третьорядний. Насправді ж у жителів як Луганської, так і Івано Франківської області однакові і інте реси, перш за все економічно соці ального плану, і біди. Ми ж нічого не робимо, щоб вирівняти політичний ландшафт, навпаки, втрачаємо те, що здобули в перші роки незалежності — власне незалежність та демокра тію.

— А якщо врахувати умови еко номічної кризи?

— У нас парадоксальна ситуація: на електоральному полі правих гра ють одночасно партія президента і партія прем’єра, однак немає лівого крила. Разом з тим не можна недо оцінювати «лівий» фактор. На жаль, я бачу, що ніхто з українських політиків та урядовців не читав перекладених свого часу і українською мовою книг, написаних діячами Соцінтерну щодо переходу від соціалістичного устрою до капіталістичного. Та й загалом ще ніхто не написав історію переходу до ринкових відносин в Україні отими кривими шляхами. Я маю на увазі, що ринок не може бути безмежно вільним. На Заході одночасно завжди розвивалися кілька ідей економічного устрою. По

Візитівка ПОПОВИЧ Мирослав Володимирович Учений філософ і громадський діяч, академік Національної Академії наук України (2003), заслужений діяч науки і техніки України (2000), лауре ат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2001). Народився 12 квітня 1930 року в Житомирі. 1953 року закінчив філо софський факультет Київського дер жавного університету ім. Т.Г. Шевчен ка. У 1956 році вступив до аспіранту ри Інституту філософії АН України і дотепер залишається його працівни ком. Тут він захистив кандидатську дисертацію «Ірраціоналізм у сучасній французькій філософії» (1960) і док торську — «Філософський аналіз мови науки» (1966). З 1969 року — завідувач відділу логіки і методології науки, а з 2001 го — директор Інсти туту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. У 1992 році обраний чле ном кореспондентом, у 2003 му — академіком НАН України.

— Повернемося до розмови про кризу...

рии логических идей в культурно ис торическом контексте» (1979), «Гри горій Сковорода» (1984, у співав торстві), «Мировоззрение древних славян» (1985), «Микола Гоголь» (1989), «Україна і Європа: праві і ліві» (1996), «Раціональність і виміри людського буття» (1997), «Червоне століття» (2005).

Автор понад 100 наукових праць, присвячених проблемам логіки, ме тодології та філософії науки, філософії та історії культури. Серед них моно графії: «О философском анализе язы ка науки» (1966), «Логіка і наукове пізнання» (1971), «Философские воп росы семантики» (1975), «Очерк исто

Володіє польською, німецькою, англійською, французькою, чеською мовами.

дивіться, що там відбувається в пері од кризи — банки націоналізуються і фактично здійснюється ручне регулю вання економіки, бо на цей момент саме неринкові заходи є найбільш ефективними.

Ми ж живемо фактично ще за ра хунок радянських запасів. На підприємствах, оснащених старою тех нікою, люди працюють за мізерну платню. Пригадайте різноманітні рей тинги — деякі олігархи збільшили власні капітали за один лише рік аж удвічі! Саме завдяки тому, що експлу атували дешеву робочу силу, абсолют но не вкладаючи нічого в оновлення виробництва. Поки існували сприят ливі для нас ціни на міжнародних рин ках, ми були на коні. А виявилося — пускали мильні бульки завдяки де шевій робочій силі. Разом із застарі лим обладнанням це розбещує бізнес мена. Тому що це бізнес «з опущеною головою» — треба встигнути зароби ти грошенят, поки обладнання геть не струхлявіло і люди згодні працювати за копійки. Нема коли озирнутися або подивитися у майбутнє і вкласти щось у розвиток. Поки цього не зрозуміємо — ладу не буде.

У нас же чекають і ніяк не дочека ються, що прийде хтось молодий і ро зумний і скаже щось на кшталт «Хлоп чики — наліво, дівчатка — направо!». Ні, такого не буде, принаймні такого не можна допустити, тому що це шлях в нікуди. Це найбільш небажаний ва ріант. Дякувати Богу, авторитаризм не пустив у нас корені. Нам же слід думати передусім про те, як зберегти попередні надбання.

— Рік, що минає, можна розді лити на дві протилежні частини: перше півріччя — суцільні дифірам би стабільній гривні, економіці та проекту бюджету, друге — всі зна ють, яке... Що ж відбувається на справді?

— Я б сказав, що тут ми маємо справу з різним баченням ситуації. Як, скажімо, критикує уряд Партія регіонів? За нас було все гаразд, стабільність, а за вас — інфляція, зростання цін і таке інше. Так само обмінюються звинуваченнями го лова Нацбанку Стельмах та прем’єр міністр Тимошенко: ми зро били стільки хорошого, а ви — оце й оте погане... У будь якій ситуації можна вибрати лише добре або лише погане і створити власну ілю зію. В економіці проблеми були зав жди, а зараз всі вони опинилися на поверхні.

проросійських настроїв, до Європи. Взагалі, творити історію слід, зазира ючи у майбутнє, і в жодному разі не створювати табуйованих тем. Якби, приміром, наприкінці 20 х років в СРСР перемогла бухарінська концеп ція з соціал демократичним ухилом, схожа, до речі, на горбачовську, то не виключено, що ми дивилися б на ра дянську історію зовсім по іншому. Тобто, не треба фарбувати всіх одним кольором.

Нагороди: орден «За заслуги» ІІІ ступеня (1996), орден князя Ярос лава Мудрого V ступеня (2005), орден Почесного легіону (2005, Франція).

— Беручи до уваги історичний досвід, здається, лише за доби геть манату Скоропадського в Україні ро билися якісь реальні кроки до посту пового оздоровлення ситуації...

— Так, до речі, цікаво в цьому ас пекті порівняти консерватора Павла Скоропадського із ще одним консер ватором — Маннергеймом у Фін ляндії. У Скоропадського були наба гато кращі стартові позиції, адже він був нащадком давнього козацького роду. Маннергейм — шведський німець, що для фінів того часу вважа лося не найкращою рекомендацією. Проте він зумів втілити свої задуми і приєднати країну, де не бракувало

— У нас зараз набирає сили бізнес злочинність. Я маю на увазі спеціальні служби, які називаються колекторськими фірмами. За анало гією до того, як в Росії приватні кор порації створюють власні збройні формування — справжні армії, такі процеси відбуваються і в банківській сфері. З одного боку, всі мають розу міти, що платити треба. З іншого — ці приватні армії та колекторські кон тори неприпустимі у формуванні культури бізнесу. Але тут треба взяти, до уваги невмирущий авантюризм нашого люду, який бездумно наха пався кредитів. Розумієте, протягом останніх років різко піднялася план ка стандартів життєвого рівня, голов ним чином в головах, але реальний рівень економіки не дозволяє цього. Звідси і ці суперечності. Пригадайте: яке гасло у нас попу лярне перед виборами? Саме так — економічне диво! Проголосують за того, хто його пообіцяє. Зовсім як МММ із «льонями голубковими»! Мовляв, працювати не треба, а все прийде саме... Ні, працювати треба, кожна розвинена країна світу досяг ла пристойного рівня життя для своїх громадян передусім завдяки копіткій і ефективній, а не ефектній праці. І в жодному випадку не треба складати руки і повторювати за дея кими безвідповідальними політика ми мантру, що у нас країна бідна. Бідна? Із п’ятьма відсотками міне ральних ресурсів світу? Лише цього мало б вистачати, не говорячи вже про чорноземи і унікальне географ ічне положення.

— Наостанок не можу не поцікави тися вашою думкою про такі реалії сьогодення, як громадянські протес ти, які, схоже, набирають сили. Зга дайте: 2001 рік — на вулиці вийшли десятки тисяч, 2004 й — без комен тарів. Чи варто очікувати, що невдовзі на вулиці вийдуть мільйони?

— Я ось подивився передачу, де ви ступали автори «Маніфесту середнього класу». Послухавши одного з них, мені стало по справжньому страшно. Закли ки до страйків і заворушень ні до чого хорошого не приведуть. Вони хочуть, щоб у нас було так, як в Афінах? Так само починала німецька молодь у 33 му році. Добрі наміри в таких випадках можуть обернутися кров’ю та мародерством. Це потрібно нам усім? Звичайно ж, ні. Га даєте, що авторитарне правління стане панацеєю? Знову ж таки ні. Це буде ве личезною катастрофою і відкине нас назад на десятки років. Розмовляв Ігор ПАВЛЮК

Соціум SOSтан Мабуть, немає потреби вкотре говорити про неприпустимість жахливої тенденції, що намітилася за останні два роки — вибухи в житлових будинках. Головне питання сьогодні — як запобігти таким трагедіям? Зрозуміло, щоб відповісти на нього, треба ретельно розслідувати причини і вжити необхідних заходів. Ми не претендуємо на вичерпність і остаточність наших висновків щодо причин вибуху в житловому будинку в Євпаторії — для цього на місці події працює спеціальна експертна комісія. Проте, гадаємо, результати нашого розслідування будуть корисними для всіх, кому небайдужа ця проблема. Зазначимо, вона пустила дуже глибоке коріння, щоб списувати її наслідки на безалаберність користувачів або несправність обладнання. Необхідні кардинально нові підходи до контролю над безпекою в житловокомунальній сфері.

№ 1—2 (53—54)

Консолідація Вибух у житловому будинку в Євпаторії вкотре довів у дотриманні безпеки

Оскільки за технологією застосову вався кисень, вірогідність вибуху значно підвищувалася. Щодо джерела займання газу, ним могло бути реле старого холодильни ка, знайденого у приміщенні рятуваль никами. Є підстави вважати, що у підвалі була й інша побутова техніка. Страшні наслідки вибуху в Євпа торії — не лише фатальний збіг об ставин і людське нехлюйство. Таких руйнувань не було б, якби не конст руктивні недоліки самого будинку.

в’язки, по суті, це «картковий буди ночок». Враховуючи, що сила вибу ху вірогідно складала до тонни на квадратний метр, бокові стіни підвалу було зруйновано і обидва під’їзди обвалилися. Вже на першому засіданні Дер жавної комісії з аналізу причин ви буху газу в Євпаторії було чітко виз начено основну проблему, яка нега тивно впливає на ситуацію загалом – неузгодженість дій відомств, що мають наглядові повноваження. Внаслідок цього складається ситуа ція, за якої перевіряючі органи різних міністерств та відомств функ ціонують в автономному режимі. Для консолідації зусиль прозвучала про позиція створити спеціальну Коор динаційну раду. Вже на першому засіданні Дер жавної комісії з аналізу причин ви буху газу в Євпаторії було чітко виз начено основну проблему, яка нега тивно впливає на ситуацію загалом — неузгодженість дій відомств, що мають наглядові повноваження. Внаслідок цього складається ситуа ція, за якої перевіряючі органи різних міністерств та відомств функ ціонують в автономному режимі. Для консолідації зусиль прозвучала про позиція створити спеціальну коорди наційну раду. Загалом цей висновок напро шується сам собою. Держгірпром нагляд уповноважений контролюва ти виключно промислові об’єкти, у даному випадку це газопідвідні ме режі. За словами заступника на чальника державної інспекції ци вільного захисту та техногенної без пеки МНС Олега Огородника, міністерство перевіряє підприєм ства, та не має доступу до приватно го сектору. У комісії ЖКГ інша про блема: створена лише влітку, вона і до сьогодні, за словами начальника управління розвитку житлової сфе ри Міністерства ЖКГ Володимира Кірюшина, не отримала належного фінансування, через що не в змозі охопити всі об’єкти. Внаслідок цьо го, за виразом О. Огородника, конт роль за використанням побутового газу наразі є «білою плямою» нагля ду. Ще раз зауважимо: це не озна чає, що причиною вибуху в Євпаторії був вибух саме побутового газу, і до водить необхідність координації зу

Будували його у 60 х роках із най поширенішого місцевого матеріалу — черепашнику, який використову вався для зведення 70 відсотків бу динків регіону. Будинок не має поси лювальних поясів і додаткової об

силь наглядових органів. Це дозво лить не лише уникнути дублювання зусиль і заощадити ресурси, а й дасть змогу максимально ефективно охо пити весь спектр проблематики в конкретній ситуації.

Початок на 1-й стор.

Ігор Павлюк

Н

ад розслідуванням обставин і з’ясуванням причин трагедії працюють три комісії — дві дер жавні та експертна. Висуваються дві версії. Перша — за аналогією з Дніпропетровськом — несправність підвідних систем газопостачання, що могли стати причиною вибуху в жит ловому будинку. Друга — витік газу в одній з квартир або вибух балон ного газу у підвальному приміщенні. Про обставини трагедії в кон тексті обох робочих версій розпові ли голова експертної групи, директор державного підприємства «Центр сертифікації контролю та якості бу дівництва об’єктів нафтогазового комплексу Національного НДІ про

мислової безпеки та охорони праці» Володимир Кисельов і начальник відділу нагляду за об’єктами під вищеної небезпеки нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду Геннадій Тюкавкін. Володимир Кисельов: «Ми пере вірили технічний стан газорозпо дільного пункту (ГРП) №1 Першого мікрорайону міста Євпаторії. Голов на його функція — знизити тиск газу в системі з середнього до низького, тобто до рівня, на якому він подаєть ся до квартир. Випробування пока зали, що ГРП працює відповідно до вимог нормативних документів. Не виявлено порушень і в роботі запо біжних приладів». Ще однією причиною накопичен ня газу у підвалі могло бути його про сочення крізь інженерні комунікації. Це могло статися, якщо підземна ча стина підвідного газопроводу мала ушкодження. Тоді газ через грунт і не щільність підземних інженерних ко мунікацій міг потрапити до споруди. Щоб перевірити цю версію, експерт

8 січня 2009 року

на група провела випробування під земної частини газогону — від місця, де труба заведена під землю, до ви ходу на поверхню безпосередньо у будинку. Встановлено, що ця части на газопроводу справна. Крім того, за словами Володимира Кисельова, герметизація вводів інженерних ко мунікацій виконана згідно з вимога ми альбому «Типові деталі ущільнен ня вводів інженерних мереж у ци вільних будівлях», тобто вона також була у справному стані. Не на користь «дніпропетровсько го сценарію» і опосередковані фак тори. Якщо пригадати особливості тієї трагедії, то впадають в око деякі відмінності. По перше, в усіх навко лишніх будинках повилітали шибки, а в Євпаторії сусідні будівлі не пост

раждали. По друге, після вибуху в Дніпропетровську в мікрорайоні не функціонувала кілька тижнів система газопостачання і чотири доби не було світла через пошкоджені комунікації. В Євпаторії нічого подібного не було. Як повідомив «УТГ» керівник експерт ної групи Володимир Кисельов, робо ту ГРП №1 відновлено, він працює у звичайному режимі, забезпечуючи газом житлові будинки, об’єднані в одну систему з будинком, який пост раждав внаслідок вибуху. На користь твердження, що кому нікації і зовнішні фактори тут ні до чого, свідчать і результати опитуван ня, проведеного серед мешканців по страждалого будинку. З’ясовано, що протягом поточного року не було ви падків раптового збільшення тиску газу або інших проявів нестабільного чи аварійного функціонування систе ми газопостачання житлової споруди.

— Однак, — припускає Г. Тюкавкін, — не виключено, що побутовий газ міг вибухнути у самому будинку. За ба гаторічну практику ми бачили всяке...

Скажімо, хтось міг вчинити самогуб ство подібним чином або трапився нещасний випадок через те, що лю дина ввімкнула газ, їй стало погано, вона впала — і… Звичайно, ймовірність такого дуже невелика, проте, повторюю, трапляється всяке.

— Якщо не помиляюся, на місці вибуху було знайдено предмети, які свідчать про наявність виробничого процесу, — звертаюсь до Геннадія Тюкавкіна.

протягом року, бо підвальне при міщення ніколи не провітрювалося. Не виключають експерти і ймовір ності постійного витоку газу з ба лонів внаслідок нещільності з‘єднань або через вентиль. Це ще вірогідні ше, якщо балони з холодного повітря заносили у відносно тепле підваль не приміщення (при перепаді темпе ратур тиск у балонах з горючими га зами значно зріс, витік газу різко підвищився).

ККД газового пальника або різака, за різними розрахунками, становить від 25 до 40%. Це озна чає, що решта газів, які не згоряли, осідали на підлозі, адже вони важчі за повітря. Таке вибухоне безпечне накопичення тривало протягом року, бо підвальне приміщення ніколи не провітрювалося.

— Так, працівниками експертної комісії було знайдено в підвалі бу динку заготівки для лічильників води, і, швидше за все, саме для їх виго товлення і використовувалися бало ни з газом. Річ у тім, що це підприєм ство було оформлене як виробнича майстерня самого житлово експлуа таційного управління. Треба врахува ти ще і такий нюанс: у Євпаторії дуже важко знайти працівників на неви соку зарплату слюсаря, і тому, ма буть, керівництво жеку заплющува ло очі на порушення норм безпеки, мовляв, люди розбіжаться і що тоді робитимемо... Підприємство, розташоване у підвалі, фактично працювало неле гально, звичайно ж, з відома керів ництва житлово експлуатаційного управління. До речі, про балони. На місці ви буху у підвалі було знайдено аж оди надцять балонів, які використову ються при газозварювальних робо тах. Зокрема, 4 балони з пропаном (ємність 5 літрів), на одному з них на пис «МАФ»; 2 балони з пропаном ємністю 50 літрів; 2 балони ємністю 22 літри синього кольору; 2 балони ємністю 10 літрів синього кольору; 1 балон ємністю 2 літри синього ко льору. З цього можна зробити вис новок, що виробництво велося на «широку ногу» (інакше навіщо трима ти стільки балонів одночасно?) і про тягом, як мінімум, цілого року. Зга даємо, що скарга на майстерню була складена ще у листопаді 2007 року! Ці спостереження дають підстави для ще однієї, доволі правдоподібної версії. Відомо, що ККД газового пальника або різака, за різними роз рахунками, становить від 25 до 40%. Це означає, що решта газів, які не згоряли, осідали на підлозі, адже вони важчі за повітря. Таке вибухо небезпечне накопичення тривало

№ 1—2 (53—54)

Соціум

8 січня 2009 року

SOSтан

заради безпеки необхідність координації зусиль наглядових відомств в житлово комунальній сфері З перших вуст Голова Держгірпромнагляду Сергій Сторчак: — Хочу акцентувати увагу на тому, що тільки рік тому, після тра гедії у Дніпропетровську, на Держгірпромнагляд покладено функ цію технічного розслідування аварій, пов’язаних з використанням газу у побуті. До цього Комітет займався лише питаннями, пов’я заними з виробництвом. Наголошу: виключно розслідуванням аварій, а не наглядом. Безперечно, в Євпаторії проведення робіт у підвальному при міщенні проводилося з порушеннями. Передусім — правил безпе ки систем газопостачання України, згідно з якими забороняється проводити газове зварювання, різання та інші види газополум’я ної обробки металів із застосуванням зріджених газів у цоколь них і підвальних приміщеннях, а також у колодязях, шахтах та інших підземних спорудах. Не було також забезпечено відомчий контроль за використан ням наданих в оренду приміщень. Після проведення експертною комісією додаткових заходів, висновків судової експертизи, а та кож експертизи балонів з горючими газами ми матимемо більш детальну інформацію, яка дозволить розробити ряд заходів із не допущення таких трагедій. До речі, вперше в історії України спільно працюють представники відомств, які мають право здійснювати наглядові функції. Це дозволить не лише максимально об’єктивно розслідувати обставини трагедії в Євпаторії, а й зробити все, щоб такого не сталося у майбутньому.

Аспект ністю використання МАФ перевищує ацетилен. МАФ не токсичний, технологічний, економічний, безпечний». Як з’ясувалося, МАФ на це підприємство постачається з Біло русі, а постачальником є «Укркомплект». Телефонуємо до «Укркомплекту», де на наші запитання відповідає керівник відділу маркетингу Олексій Клименко. Для початку він скептично оцінює істерію в пресі з приво ду «невідомого газу»:

«Загадка» МАФ У горезвісному підвалі особливу увагу привернув балон із написом «МАФ». Відразу ж у випусках новин з’явилася версія про новий газ, який мало що не контрабандно по стачається чи то з Росії, чи то з США. Для того, щоб з’ясувати особливості цього газу, ми по цікавилися думкою тих, хто його продає, і тих, хто його за стосовує. На сайті одного із запорізьких підприємств ми знайшли опис властивостей МАФ: «Використовується як аналог ацетилену… втричі дешевший, ніж ацетилен, і займає менший об’єм. У стандартному балоні вміщується 5,5 кг ацетилену, тоді як газу МАФ — 21 кг. За ефектив

У грудні на засіданні уряду прийнято проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів». Розпорядження передбачає розроблення до 1 липня 2009 року і реалізацію протягом 2010— 2014 років галузевих програм енергоефективності та програм зменшення споживання енерго ресурсів у бюджетній сфері, а та кож проведення НАЕР моніто рингу та контролю за станом їх виконання.

— Це, якщо можна так висловитися, газ «із бородою» — його добре знають не один десяток років фахівці зварни ки, а вже кожен із них на власний розсуд вирішує, викори стовувати МАФ в роботі чи ні. Виробляє його завод «Поли мир» у Новополоцьку, який входить до складу білоруського концерну «Белнефтехим». А в Україні його не виробляють, як, до речі, і в Росії, — розвінчує «російський слід» Климен ко. — Та й на білоруському підприємстві МАФ фактично є вторинною сировиною, адже основна продукція «Полими ра», як можна здогадатись із назви, інша. Цікавлюся характеристиками газу. Олексій Клименко: «Дійсно, наявна на сайтах підприємств інформація є корект ною. Він не лише економічніший, а й має кращі протиударні властивості. У порівнянні з ацетиленом він безпечніший: у ацетилену тиск у балоні становить 40 атмосфер, а у МАФ — 6. Окрім цього МАФ нетоксичний». Запитую, чи правдою є заявлена у пропозиціях деяких компаній інформація, що, мовляв, МАФ повністю замінив у США, Канаді та Німеччині традиційні гази.

— Ну, не знаю, чи повністю, — відповідає Клименко, — та це й не зовсім МАФ. Суміш, яка там використовується, близька за складом до МАФ, називається МАП.

Не можу не поставити одне з ключових запитань — про сертифікацію цього газу в Україні, маючи на руках ко пію свідоцтва про визнання на МАФ, сертифікованого НВО «Донтехсерт» у 2002 році на замовлення «Укркомп лекту». Термін дії добровільної сертифікації закінчився ще 2004 року. За словами Олексія Клименка, ситуація із сертифіка цією МАФ виглядає таким чином. Згідно із законодавством підприємства не повинні проводити обов’язкову сертифі кацію газозварювальних сумішей. Можлива лише добро вільна сертифікація, яка зазвичай здійснюється за бажан ням клієнта. Саме так сталося у випадку із «Укркомплек том»: у 2002 році, за бажанням одного із покупців, було проведено сертифікацію. Оскільки надалі потреби у сер тифікації не виникало, то термін її дії не подовжили. Тобто у будь якому випадку запитання мають виникати не до організації, яка сертифікувала продукцію, а до законодав ства, яке не передбачає обов’язкової сертифікації. Поспілкувавшись із працівником Держспоживстандар ту, автор зробив не дуже приємне відкриття: виявляється, структура має повноваження виключно у межах держав ного сектора. Приватні організації фактично непідконт рольні їй. В Укрметртестстандарті додали: якщо організа ція має право на проведення сертифікації визначеного виду продукції, то ця експертиза не піддається сумніву. Контроль за якістю роботи проводиться лише шляхом пе ріодичної переатестації. Жодним чином не хочу піддавати сумніву сертифікацію МАФ, проведену фахівцями «Донтехсерту». Як ми вже зро зуміли, справа не в цьому. Тут виникає інша проблема, а саме — відсутність повноцінного державного контролю в галузі сертифікації небезпечної продукції.

Енергоефективність у проекті

Практичне впровадження доку менту суттєво вплине на галузевий і регіональний розвиток країни шляхом сталого зменшення енер гоємності ВВП та реалізації про грамних заходів, які унеможлив лять використання енергетично неефективних, застарілих техно логій та обладнання, а також тех нологій, що відзначаються низь

ким рівнем ефективності викори стання енергоресурсів. «Сьогодні проблема високої енергоємності ВВП має загально державний характер, оскільки сто сується конкурентоспроможності продукції вітчизняної економіки, рівня собівартості, обсягів спожи вання паливно енергетичних ре сурсів. Енергоємність ВВП в Україні є досить високою, у 2,6 раза пере

вищуючи середній рівень енергоє мності ВВП розвинутих країн світу», — зазначив голова НАЕР Ігор Чер кашин, коментуючи прийняте роз порядження. Передбачається також забезпе чити за рахунок реалізації відпо відних енергозбережних заходів скорочення споживання енергоре сурсів у бюджетній сфері. Воно по винно досягти у 2014 році не мен

ше 20% від рівня 2009 року та скоро чення видатків бюджету, що спрямо вуватимуться на оплату енергоносіїв та комунальних послуг у бюджетній сфері. Наразі в Україні діють лише 3 га лузеві програми з енергозбережен ня (Мінжитлокомунгосп, Мінтранс зв’язку та НАК «Нафтогаз України»), які затверджені відповідно до діючо го законодавства.

Енергоефективність перспектива Коли австрієць або американець купує для опалення свого житла, скажімо, пакет зерна (!), вишневих кісточок (!!) або інших продуктів, це не означає, що він з глузду з’їхав або «криза заїла». Просто вдома в нього є камін або котел. І він не потребує такої дорогої і екологічно брудної «їжі», як, наприклад, вугілля. А найбільш популярним, очищеним та економічним паливом уже давно, без усіляких криз, в усьому світі стали так звані пелети (pellets, синоніми: wood pellets, holz; pellets або holzpellets). Купуєте мішок отаких симпатичних гранул (деякі бувають схожими на тонкі грановані брусочки або циліндри від 4 мм до 2 см у діаметрі і довжиною 10—50 мм, наче простий олівець) — і з теплом у вас усе гаразд. Не кажучи вже про те, що гару, чаду й щотижневої метушні із чищенням печі майже немає.

парів. (Викидів NOx і летких орга нічних компонентів значно менше завдяки використанню сучасних технологій спалювання). Простіше кажучи, тепла багато, а диму мало. Звичайно, зовсім без залишку ніщо в матеріальному світі згоріти не може. Від однієї тонни використа них у котлі пелет залишається при близно 5—10 кг чистої деревної золи — дуже гарного добрива. Ніяких додаткових речовин при виробництві пелет не застосову ють. Те ж вугілля, тисячоріччями формуючись у землі «стихійно», звісно, не може бути без домішок, яких у гірській масі іноді навіть

№ 1–2 (53—54)

Для економіки ж у цілому важливо, що вдається спіймати відразу двох зайців: переробити відходи, утилізація яких звичайним способом коштує чи мало (до того ж не оброблені, вони по тенційно пожежонебезпечні), і зроби ти висококалорійне паливо.

Тепло «дітей сонця»

Я

кщо з’являється попит, то є сенс подумати: чи не можна пере творити відходи на доходи, утилізацію — на реалізацію? Як підказують фахівці, виробництвом

Грані полум’яних гранул В Україні мало використовують один із найчистіших і найекономічніших видів палива — пелети. Виробникам доводиться продавати їх за кордон пелет на продаж зручно займатися, якщо на підприємстві є значні обся ги таких відходів і якщо розрахункова потужність виробництва досягає хоча б 8 тонн продукції на добу.

Герман Дубинін

— У Запорізькій області вже поча ли випускати пелети, — говорить Сергій Ушенко. — Приміром, Запор ізький масложиркомбінат організу вав виробництво цих гранул із соняш никового лушпиння. На підприємстві є теплофікаційне устаткування, котли, що подають пару для технологічних потреб, — ці котли працюють на луш пинні. А з відходів, що залишилися, роблять пелети. 100% відходів пра цює на прибуток.

Н

а відміну від вугілля пелети приємні на вигляд, не тільки рук не бруднять, а й не руйну ють внутрішні стінки камінів і зали шають після згоряння в 15 разів менше попелу. Ці теплоносії зручно використовувати як для домашніх і промислових печей, так і для ман галів і жаровень. Та й чайку на зви чайному багатті заварити можна. При всьому цьому маленькі цилінд рики елегантного сірого кольору (вони бувають всіх відтінків) над звичайно економічні.

Дільниця з виробництва пелет

Пелети з цього матеріалу, звичай но, відрізняються від деревних гра

Рукотворне вугілля

–Н

айчастіше пелети — це пресований при високому тиску (перед тим матеріал дрібно перемелюють) гранулят стружки, тирси, тріски, деревної муки, загалом, відходів деревооб робного виробництва, — розпові дає для «УТГ» начальник територі ального управління державної інспекції з енергозбереження в За порізькій області Сергій Ушенко. — Таке паливо раніше використовува лося, але потім чомусь відійшло на задній план. Зараз в умовах енер гетичних проблем воно має свою перспективу, тому що ресурс, з яко го виготовляють пелети, хоч і обме жений, але щорічно відновлюється. На відміну від того ж природного газу. І дійсно: рослини — ростуть, а надра порожніють. Певною мірою

Циліндрики пелети запорізького підприємства нених країнах пелети називають «поліпшеним паливом». При їхньо му згорянні золи залишається не більше 0,5—1% від загального об сягу використаного палива (для по рівняння: після спалювання вугілля — до 50%). У сучасних печах і кот лах попіл досить прибирати раз у два роки.

— Їхня енергоємність, тепло віддача цілком порівнянна з вугі ллям, — веде далі Ушенко. — Вона приблизно така ж, як і у соломи

«При згорянні пелет золи залишається не більше 0,5—1% від загального обсягу викори станого палива. Для порівняння: після спалю вання вугілля — до 50%! У сучасних печах і кот лах попіл досить прибирати раз у два роки». пелети — це «штучне вугілля». Адже «чорне золото», що видобувається в шахтах, утворилося під тиском і впливом температур з біологічного матеріалу, деревини. У чому головна особливість пе лет? У процесі їхнього виготовлення клітинна структура біомаси майже повністю руйнується під дією темпе ратури й тиску. Завдяки цьому виді ляється вільний вуглець і швидко згоряють леткі речовини. У розви

(про ефективність використання солом’яних брикетів для опален ня або одержання електроенергії «УТГ» уже розповідала докладно — Ред Ред.), і в 1,5 раза вище, ніж у деревини. Два кілограми цих гранул замі няють 1 кг дизпалива. Але це ще не все. Пелети відрізняються від вугілля, мазуту, дизельного палива насампе ред тим, що, згоряючи, не дають не приємних запахів і шкідливих ви

Прес гранулятор надто багато. Більш того, пелети вигідно відрізняються не тільки від вугілля, а й від звичайної дереви ни. По перше, вони більш щільні (приблизно в 1,5 раза щільніші за деревину), по друге, значно сухіші (якщо у звичайних дровах 30— 50% вологи, то в пелетах — не більше 10—12%). Вони займають менше місця, ніж інші види дерев ного палива, і завдяки високій щільності добре зберігають фор му. До того ж поверхнева плівка, що утворюється в процесі вироб ництва пелет, захищає їх від ат мосферної вологи. Для зберігання або перевезення навіть великої кількості цього теплоносія не тре ба застосовувати надзвичайні за ходи обережності: на відміну від дров, друзок, тирси пелети не мо жуть самозайматися. Деякі наші успішні співгромадя ни, які мають заміське житло, і ті, хто будує на їхнє замовлення котеджі, поступово доходять висновку, що ви гідніше опалювати житлові при міщення камінами, котлами саме на деревних відходах. З’являється по пит і на відповідне устаткування.

нул. Наприклад, у лушпинні соняшни ка залишається трохи олії, що, при родно, збільшує енергоємність пелет.

— Дільниця з випуску паливних пелет з відходів маслоекстракційно го цеху в нас почала працювати у 2008 році, — говорить технічний ди ректор Запорізького масложирком бінату Юрій Золоторевський. — Цех обладнаний сучасним технологічним устаткуванням з комп’ютерною сис темою керування, розрахункова ви робнича потужність — до 240 тонн пелет на добу. З пуском цього вироб ництва ми вирішили не тільки про блему утилізації лушпиння соняшни ка, а й повністю виключили забруд нення навколишнього середовища. Готові пелети, вироблені на цьому підприємстві, — циліндричної форми, діаметр 8 мм, довжина до 50 мм. Тех нологію коротко можна описати так. Лушпиння соняшнику кладуть у дро барку, де воно подрібнюється. Отри мана маса надходить у прес грануля тор, де й перетворюється на пелети. Стискання під час пресування підви щує температуру матеріалу, з лушпин ня виділяється смола, що склеює його

8 січня 2009 року

в щільні циліндрики. На виробницт во однієї тонни пелет іде 10 кубо метрів лушпиння. За словами фахівців підприєм ства, гранули можна використовува ти як у котлах великої потужності з метою одержання тепла та електро енергії для населених пунктів і про мислових підприємств, так і для опа лення житлових будинків, спалюючи пелети у невеликих котлах, печах і камінах. Для цього ринку їх фасують в 16—20 кілограмові мішки. Як і деревні пелети, це екологічно чисте паливо із вмістом золи не більше 4,5%. При їхньому спалюванні в атмосферу викидається рівно стільки СО2, скільки рослина поглину ла під час росту. Пелети з лушпиння соняшнику відрізняються від звичай ної неопрацьованої деревини висо кою сухістю (10—15% вологи проти 30 50% у дровах), не піддаються ми мовільному займанню, не містять пилу і спорів, які можуть викликати алергійну реакцію у людей. При зго рянні тонни гранул виділяється при близно 3,5 МВт тепла. Завдяки правильній формі, не великому розміру й однорідній кон систенції продукту пелети можна пересипати через спеціальні рука ви, що дозволяє автоматизувати процеси навантаження розванта ження, а також спалювання цього виду палива.

СВІТОВИЙ АСПЕКТ

Попелюшка пелета підкорює світ

П

опит на брикети й пелети, на устаткування для їхнього спа лювання і виробництва зрос тає пропорційно цінам на нафту і газ. У Європі й Північній Америці вони стали популярні через нафто ву кризу 70 х років минулого сто річчя. У деяких європейських краї нах, де ринок альтернативних дже рел енергії найбільш розвинений, пелетами тепер опалюється до 2/3 житлових приміщень! Всі пелети, одержувані в Північній Америці, ви робляються з висушених відходів лісопереробного виробництва: де ревна тирса, стружка, тріски. Усьо го два заводи там додають у виго товлені гранули якийсь відсоток де ревної кори, що, звичайно, знижує їхню екологічну чистоту. Як уже зазначалося, енергетич на стабільність, безвідхідність та екологічність цього виду біопалива дозволяють повністю автоматизу вати процес споживання пелет. Не дивно, що в багатьох країнах, особ ливо в США, Канаді, Великій Бри танії, Італії, державах Скандинавії і Центральної Європи, почав актив но формуватися новий ринок побу тових і промислових котелень на гранулах. Застосування паливних гранул у Європі підтримується гро мадськими організаціями і міжна родними екологічними фондами (NEFCO, SIDA та ін.). Заміна тради ційних джерел енергії біопаливом у багатьох країнах — серед націо нальних пріоритетів. Цьому поспри яв, звичайно, і Кіотський протокол. Скільки ж покупці за кордоном готові заплатити за цей вид палива (у тому числі — за пелети україн ського виробництва)? На думку американської фірми Atlas pellets, світові ціни визнача ють компанії Сполучених Штатів. Ек спортні ціни в цій країні щорічно зро стають на $3—5 і вже перейшли по значку в $120 за тонну. У Європі пе лети ще дорожче. За деяким даними, там ціни також зростають, і сьогодні паливні гранули обходяться кінцево му споживачеві приблизно у 30—40 євро за 1 мВт/год. (150 200 євро за тонну). Упаковки якісних гранул (20 кг) у Європі коштують від 7 до 8 євро. Найвищі ціни — у Великій Продовження на 9;й стор.

№ 1–2 (53—54)

8 січня 2009 року

Економіка легпром

Президент Всеукраїнського об’єднання роботодавців легкої промисловості Олександр Соколовський:

«Сорочки треба не лише шити, а й продавати»

простіше перенавчити тамтешнього селянина ніж продертися крізь ук# раїнські економічні реалії. Потуж# ний потік грошей просто#напросто оминає Україну... Ми ж потихеньку втрачаємо галузь через те, що не продаємо, а лише шиємо сорочку за давальницькою схемою.

Візитівка

Зазвичай чи не кожна розмова з представником якоїсь із галузей економіки завершується незавуальованим закликом до влади на кшталт «дайте нам пільги» і, звичайно ж, «нам потрібні багатомільйонні чи краще мільярдні дотації», а тоді, мовляв, ми вже розкрутимось. Щодо цього мене приємно здивувала розмова з президентом Всеукраїнського об‘єднання роботодавців легкої промисловості, генеральним директором об’єднання «Текстиль Контакт» Олександром Соколовським.

— Олександре Беньямінови чу, з огляду на нинішні економічні реалії моє перше запитання не буде оригінальним: як легка про мисловість переживає кризу?

— А от моя відповідь, мабуть, буде парадоксальною. Річ у тім, що галузь і до того перебувала у кризі, і зараз лише посилилися негативні процеси, які почалися раніше. Таке становище триває вже сім років. Лише останнім часом було зафіксо# ване зростання виробництва — в середньому від 10 до 20 відсотків щорічно. Однак цього замало. Пояс# ню, чому. Частка легкої промисло# вості у ВВП України становить всьо# го#на#всього 0,7 відсотка і, за дани# ми Податкової служби, сплачує 0,4 відсотка загального обсягу податків країни. А до 1990 року легка про# мисловість давала 15—20 відсотків ВВП УРСР! Перспективи оптимістичними назвати важко — є велика віро# гідність, що деякі підприємства просто закриються. Зрозуміло, що на це вплине і непередбачуване зростання курсу долара, адже в Ук# раїні бавовну не вирощують, а тому доведеться її імпортувати за новим курсом. Відповідно підвищиться ціна виробів, через що продукція буде неконкурентоспроможною.

— Ви стверджуєте, що про блем у галузі вистачало і раніше. Наскільки мені відомо, вітчиз няні виробники не витримують конкуренції з імпортною продук цією...

— Так, і причин тут декілька. Пе# редусім це засилля імпортерів, які послуговуються, скажемо так, не дуже коректними засобами збага# чення. Маю на увазі те, що делікат# но можна назвати «сірим імпортом», а насправді є замаскованою кон# трабандою. Про яку конкуренцію можна говорити, якщо на митниці податок за імпортований костюм

сплачується із заявленої вартості два—два з половиною долари, а за сорочку — один долар! Я вже не кажу про те, що за такого станови# ща бюджет буквально на рівному місці втрачає десятки і сотні мільйонів доларів на недоплачених податках. Інший аспект — цілком непри# родна ситуація, пов’язана з так зва# ними давальницькими схемами, за якими працювало відсотків 95 підприємств. Вони надзвичайно прості і вигідні для іноземців, які використовують дешеву працю цілої армії наших чудово навчених спеціалістів. На українське підпри# ємство привозять розкроєні виро# би, скажімо, для пошиття сорочок. Тут їх тільки шиють. Потім ці сороч# ки реалізують за набагато більшою ціною. Наші ж підприємства мають з цього фактично копійки за один з елементів процесу виготовлення одягу — пошиття. І виходить, що 90 відсотків української продукції йде на експорт, а українці майже нічого на цьому не заробляють. Тому не дивно, що у зв’язку із кризою, коли різко скоротилися обсяги таких за# мовлень, почали закриватися фаб# рики, причому не лише в Києві.

— І за цими схемами ми втра чаємо...

— Я вже наводив цифри, які свідчать про стан розвитку нашої легкої промисловості. Назву ще одну: 50 мільярдів гривень. Саме в таку суму оцінюється «споживання» населенням одягу щороку. Цифра реальна, бо тисяча гривень на рік в середньому — це не так багато. А за офіційною статистикою, в Україні щороку продається одягу на... 2,5 мільярда гривень. Тобто такого, що, говорячи простою мовою, проби# вається по касі. Дивовижна розбіж# ність, чи не так? А причина — безліч різноманітних «сірих схем». Скажі# мо, кілька років тому була типовою така ситуація: одному підприємству

Грані полум’яних гранул Британії (близько 160 євро за тон# ну). У Данії та Швеції великі спожи# вачі (насамперед електростанції) ку# пують гранули партіями по 90—110 євро за тонну. У Німеччині ціна сільськогоспо# дарського біопалива (деревні грану# ли, паливні брикети, пелети) уже пе# ревищила ціну продовольчих товарів у перерахуванні на калорійність. Чого тільки не придумають люди, коли починають серйозно перейма#

тися економією ресурсів! У деяких державах системи центрального опалення працюють на пшениці або маїсі певного сорту. Але ж в Україні ресурс вирощуваної біомаси не мен# ше, а, швидше за все, більше, ніж в інших великих європейських краї# нах. І йдеться знов#таки не тільки й не стільки про найпоширеніші де# ревні гранули. У Росії багато лісів, у нас — лушпиння соняшнику, буряко# вого жому й іншої сільгоспсировини.

СОКОЛОВСЬКИЙ Олександр Беньямінович

Дата народження: 14 травня 1965 року. Освіта: Жданівський металур# гійний інститут, зварювальний факультет, спеціальність «устатку# вання і технологія зварювально# го виробництва». Кар’єра: З 1989 по 1992 рік — інже# нер тресту «Південтеплоенерго# монтаж». З 1990 року — підприємни# цька діяльність з пошиття та реа# лізації одягу. З 1995 року —засновник і ке# рівник підприємства «Текстиль# Контакт», яке згодом виросло у групу компаній, до якої входять різні підприємства — від вироб# ництва текстилю до реалізації го# тового одягу, зокрема ВО «ТК Донбасс», «ТК#Восход», мережа було дозволено за пільговими умо# вами завезти до України особливий вид тканини, який застосовується при оздобленні авто. Річна потреба України у такій тканині становить лише дві з половиною тисячі метрів, а завезли за пільговими умовами краму на десятки мільйонів гри# вень. Як може підприємство, яке працює «по#білому», на рівних кон# курувати з гравцями ринку, що не гребують подібними оборудками? А наявність безлічі підприємців, які працюють за єдиним податком? Тільки харківському ринку «Бараба# шове» їх 25 тисяч. Вони можуть спо# кійно закупити китайську продукцію і заплатити за неї символічну суму. Зрозуміло, виробник, який сумлін# но сплачує податки, конкурувати з нею не може. Виходить, що таким чином ми субсидуємо ту ж китай# ську промисловість на шкоду власній. А далі відбувається цілком закономірний процес: виробник не в змозі платити працівникові гідну платню (середня по галузі стано# вить десь близько півтори тисячі гривень), і фабрики втрачають ква# ліфікованих працівників. Тому я з усією відповідальністю кажу: нам не потрібні пільги, просто надайте всім однакові умови, створіть єдині правила гри. Або ми всі без винятку працюємо у пільго# вому режимі, або ж уряду слід вжи# ти непопулярних заходів, зокрема ліквідувати «єдиний податок». Чи принаймні примусити всіх працю# Звичайно, тирса, стружка, тріски в Україні трохи дорожче, як, відповід# но, і вироблені з них пелети. Та й об# сяги лісозаготівель не ті. Проте, як запевняють фахівці, загальний об# сяг українського експорту гранул з лушпиння соняшника та інших сільськогосподарських відходів дор# івнює російському експорту пелет з деревної тирси. Логічно, що технологію вироб# ництва пелет уже освоїли українські маслозаводи та інші підприємства, що переробляють сільгоспсировину, а от деревообробна галузь задіяна мало. Із цієї причини не завжди про#

— Однак не може у нас бути все тільки погано...

універмагів «TUSO», «Альта# центр», Міжнародний центр опто# вої торгівлі та інші. Засновник журналу «Fashion бизнес» та Ук# раїнського тижня моди. З 2002 року — віце#прези# дент асоціації «Укрлегпром». З 2003 року — голова орга# нізації роботодавців підприємств легкої промисловості м.Києва. Грудень 2007 року — президент Всеукраїнського об‘єднання робото# давців легкої промисловості. Кінець 2007 року — обраний президентом Конфедерації робо# тодавців України. вати через касовий апарат. Як іна# кше проконтролювати «єдиноподат# ників»? «За скільки продав костюм?

— За 200 доларів. — А купив? — За 199. — А де? — В Китаї, на ба# зарі». Ось і весь контроль...

— Тобто або пільги для всіх, або нехай всі без винятку спла чують податки в повному обсязі?

— Тільки за таких умов легка промисловість почне відроджувати# ся сама собою. Розумієте, багато хто серйозно ображений, мовляв, ми платимо податки, а вони — ні. Покупці ж тоді самі проголосують грошима. Можна піти і турецьким шляхом, де на кілька років зняли оподатку# вання з підприємств легкої промис# ловості, і тепер вона в країні — га# лузь номер один. Що до України, то вона має ідеальні умови. По#перше, розташування поблизу кордону Євросоюзу, але не в Євросоюзі. А це, завдяки меншій вартості ро# бочої сили, дуже вигідно тим, хто хоче розмістити у нас виробництво. Після входження до ЄС ряд вироб# ників із країн Східної Європи відра# зу ж кинулися до нас, сподіваючись перенести сюди свої підприємства. Однак, ознайомившись з україн# ською системою оподаткування, змушені були віддати перевагу Південно#Східній Азії, де і близько немає фахівців такого рівня і таких традицій, як в Україні, проте є спри# ятливі умови праці. Виходить, що

Машина для фасування пелет у мішки

— Звичайно, є і позитивні при# клади. Скажімо, в Одесі більш# менш нормально працюють чотири фабрики, успішно розвиваються такі бренди, як VDOne. А все зав# дяки тому, що у таких виробників налагоджена власна роздрібна система, тобто вони не лише ши# ють, а й продають. До речі, і наше об’єднання збирається відкрити поблизу Києва величезний опто# вий центр і мережу супермаркетів домашнього текстилю.

— І наостанок не можу не за питати, які реальні кроки подо лання кризи в галузі ви пропо нуєте.

— Ми провели засідання, де ук# лали список пропозицій до уряду, скоротивши їх з понад шістдесяти до тринадцяти. Чому скоротили? Ми залишили реальні заходи, тоб# то такі, що мають найбільше шансів на застосування. Частину пропозицій відкинули як лобістські. Звичайно, не обійшлося без «пла# чу Ярославни» в стилі «дайте нам пільгові кредити». Ще раз зауважу, треба передусім створити нор# мальні, однакові для всіх правила гри. Що ж до нюансів, то, скажімо, в Китаї при ввезенні нового облад# нання підприємство не платить жодних митних зборів і, крім цьо# го, отримує податкові «канікули» на три роки, адже таким чином ство# рюються нові робочі місця. У нас з цим складніше. Я добре розумію, що коли скасують ПДВ під імпорт обладнання, до країни під цим при# криттям завозитиметься все, що завгодно. Наприклад, комп’ютер або письмовий стіл теж можна на# звати обладнанням. Одне робоче місце на фабриці, яку ми збираємося збудувати, кош# туватиме 200 тисяч доларів, а за# гальна вартість становитиме 13,5 мільйона євро. Тому у нас є конк# ретний варіант, який має влаштува# ти всі сторони: нехай ПДВ при вве# зенні обладнання сплачується як звичайно, але після введення його в дію він має бути повернутий протягом 30 днів. Ось і все. Розмовляв Ігор ПАВЛЮК сто назвати ринкову ціну україн# ських деревних пелет. Іноді вона пе# ревищує 400 гривень за тонну. Але якщо купувати пелети в Білорусі (просто на підприємствах), ціна в се# редньому $75 за тонну. Якщо враху# вати мита й транспортні витрати, то вона напевно перевищить вартість вітчизняної продукції. Але українські виробники пелет змушені продавати їх за кордон... Ук# раїнцям не цікаве економічне, чис# те, зручне паливо. Ні промисловому менеджменту, настільки стурбовано# му кризою, ні мешканцям котеджних містечок.

Наука досвід виживання досвід

№ 1–2 (53—54)

8 січня 2009 року

А ми підемо своїм Китайська відповідь світовій Дивовижні темпи росту економіки КНР в останні десятиліття змусили весь світ говорити про «китайське диво». За тридцять років реформ ВВП Китаю зріс в 15 разів, зовнішньоторговельний обіг збільшився сторазово (з 20 до 2000 мільярдів юанів), число працевлаштованого населення потроїлося. Однак і в Піднебесній спостерігається вплив світової фінансової кризи. У результаті скорочення попиту на китайський експорт темпи росту ВВП у другому півріччі поточного року були найповільнішими за останні п’ять років.

Ірина Ангелова

Д

ев’ятого листопада ниніш нього року Держрада КНР оп рилюднила свою антикризову стратегію. Щоб підтримати націо нальну економіку, влада Китаю роз робила пакет антикризових заходів загальним обсягом 4 трлн юанів ($590 млрд). Заходи, заплановані урядом Китаю для оздоровлення власної економіки, безпреце дентні. Адже КНР надає наймасш табнішу допомогу національній еко номіці — до 13% від ВВП. Для по рівняння: підтримка Південної Аф рики становила лише 6% ВВП, США — 1%, Росії — 0,5%. Крім активної фінансової політи ки й стимулювання науково техніч ної та інноваційної діяльності, стра тегічним напрямом у Китаї визна ний розвиток внутрішнього ринку. Актуальність останнього напря му очевидна: в умовах скорочення споживчого попиту у світі з’являєть ся необхідність переспрямувати значну частину китайського експор ту на внутрішній ринок. Потенціал внутрішнього попиту Китаю вели кий, однак поки його внесок у зро стання ВВП країни не перевищує 40% (для порівняння: у США — 70%). І щоб активізувати його, тре ба підвищити купівельну спро можність населення, тобто рівень доходів. Як саме планується вирі шити це завдання в Китаї? Держрада КНР дала досить кон кретну відповідь на це запитання. У планах уряду — прискорене будів ництво автомагістралей, залізниць, аеропортів, житла і соціальних об’єктів. Особлива увага при діляється розвитку соціальної інфраструктури села, сфери послуг і туризму, а також екологічним про ектам. Недавня поїздка в Китай спону кала автора до аналізу адекват ності запланованих Китаєм анти кризових заходів на основі власних спостережень і вражень.

Квартирне питання

З

авдяки відкритості економіки капітальне будівництво в КНР розвивається швидкими темпа ми. За 2007 рік обсяг вкладень у цю галузь зріс на 29 % і становив $158 млрд. Зростають обсяги вкладень у нерухомість, щорічно Китай спожи ває близько 40% усього світового бе тону. Найбільші за останні 10 років об’єкти (у масштабах світу) побудо

вані в Китаї, тут же знаходиться більшість надвисотних будинків. У містах КНР зараз спостері гається бурхливий будівельний бум: поруч із недавно побудова ними висотками зводяться нові хмарочоси, неподалік від нових кварталів ростуть будмайданчи ки, одягнені у риштовання і кон струкції. Підіймальні крани й бу дівельна сітка — неодмінні атри бути міських краєвидів. Кількість висотних будинків навіть у неве ликих (за китайськими мірками — до 1 млн жителів) містах вра жає. Китайці зараз не будують

Тисячі робітників працюють на будмайданчиках з ранку до вечо ра, і тому маленьке село виростає в сучасне місто за кілька років. Саме таку історію має Шеньчжень — місто на південному сході краї ни, у провінції Гуандун. Тридцять років тому воно було рибальським селищем, а зараз це сучасний діловий та індустріальний центр із населенням близько 5 мільйонів, з найвищим у країні рівнем осві ти й доходів. Широкі вулиці, дзер кальні хмарочоси і пишна, ретель но доглянута зелень не можуть не викликати замилування. А уні кальні тематичні парки («Китай у мініатюрі», «Вікно у світ» та інші) вражають розмахом і масштаба ми, якістю виконання мініатюрних копій визначних пам’яток і кількістю праці, вкладеної в них («китайська стіна», складена з ма люсіньких цеглинок, простягаєть ся на кілька кілометрів, а «ейфе лева вежа» ненабагато посту пається в розмірах оригіналу!). Здавалося б, як ще планує роз вивати будівництво китайська влада? Однак роботи тут виста чить. Щоб переконатися в цьому, треба просто звернути з широкої «Ейфелева вежа» в Шеньчженьському парку «Вікно у світ» Нерідко поруч із п’ятизірковим готелем, що вражає розкішшю, а їх навіть у кожному повітовому місті налічується близько десяти (для по рівняння: у Києві сьогодні тільки 5 таких готелів), можна знайти такі халупки, у яких у нас погодилися б жити тільки бомжі. За даними китайської статистики, в умовах крайньої вбогості прожи ває 2% населення (26 млн чоловік), причому переважно сільського. Ки тайців, що живуть у нетрях, про які говорилося вище, значно більше. Тож плани прискорення темпів жит лового будівництва в КНР цілком обґрунтовані й актуальні. Китайський п’ятизірковий готель

п’ятиповерхових будинків (навіть супермаркети в них у 6—7 по верхів!), рідко зводять десятипо верхівки. Тому 40 поверхові ви сотки — не рідкість навіть у по вітових містах і селищах. Щільні житлові масиви з 20 30 поверхо вих висоток захоплюють різнома нітністю архітектури, естетичним оформленням, продуманістю інфраструктури, облаштуванням подвір’я, доглянутістю клумб і га зонів. Тут використовуються кращі наробітки сучасної архітек тури, тому китайські міста більше нагадують європейські або аме риканські мегаполіси, ніж центри східної культури. Китай сьогодні можна назвати «великим будівельним майданчи ком», на якому реалізуються най сміливіші проекти. У переліку не давно завершених грандіозних об’єктів — головний стадіон Олім пійських ігор «Пташине гніздо» і те лецентр у вигляді двох падаючих веж у Пекіні; Всесвітній фінансо вий центр у Шанхаї (101 поверх, висота 492 м), нові термінали в аеропортах Пекіна і Шанхая (у по рівнянні з цими терміналами «Бо риспіль» і «Шереметьєво» здають ся провінційними автовокзалами).

Нетрі поруч із сучасним готелем вулиці в старому районі і потрапи ти усередину кварталу. Якщо за його периметром вибудовані гарні висотки, то усередині зовсім інша картина. «Приліплені» одна до одної одноповерхові будівлі, що нагадують найскромніші дачні будиночки, не фарбовані й не білені з часів їхнього будівництва, тиснуть на вас із двох боків, зму шуючи сторожко озиратися і потай зловтішатися, що в Україні таких нетрів немає.

Мрія українських водіїв

Р

озвиток транспорту визна чається загальним економіч ним станом країни, а в Китаї бурхливий розвиток цієї галузі обумовлюється ще й чисельністю населення і розмірами території. Автодороги Піднебесної — мрія українських водіїв: багатосмужні, з

чудовим покриттям, із сучасними багаторівневими розв’язками, зро зумілою розміткою і дивовижною чистотою. Нові 8—10 смужні про спекти в містах побудовані з перс пективою, з урахуванням все більшого потоку транспорту. Трипо верхові надземні переходи, чотири ярусні розв’язки, парковки й підземні паркінги — все це спро щує рух у місті, хоча й не рятує від «пробок». Автобани тут платні, але платити є за що, адже їздити ними — одне задоволення! Над кожною смугою висить табличка із зазна ченням типу транспорту, що може нею пересуватися. Схили, насипи й укоси уздовж дороги повсюдно ук ріплені залізобетонною арматурою. Однак все вищесказане не сто сується доріг, що з’єднують неве ликі міста і селища. Тут більш звич на для українських автолюбителів картина: вузьке полотно, розбите покриття, бруд. Словом, є до чого докласти зусиль працьовитим жите лям Китаю (за умови виділення за планованих у рамках антикризових заходів коштів). Не можна не згадати про гро мадський транспорт у КНР. Автобуси — і далекого прямування, і міські — приємно дивують обов’язковою наявністю кондиціонерів, пакетиків для сміття і навіть безкоштовної (або такої, що входить у вартість квитка) мінеральної води. Правда, квиток на китайський автобус дорожчий, ніж на український. А от таксі у Піднебесній дешевше і оплата — тільки за лічиль ником. Незважаючи на розвиток авіапе ревезень, велике значення має залізничний транспорт. І тут Китай попереду якщо не «всієї планети», то значної її частини. Торік у КНР був випущений найшвидший у світі потяг, здатний набирати швидкість до 300 км на годину. Безліч швидкісних потягів, що курсують між великими містами країни зі швидкістю до 250 км на

№ 1–2 (53—54)

Техносфера за обрієм

8 січня 2009 року

шляхом… кризі годину, відрізняються підвище ною комфортністю. Окремого опису заслуговує ки тайське метро. Перший метропо літен у Китаї з’явився в Пекіні в 1969 році, сьогодні підземний транспорт є в 9 містах країни. У провінції Гуандун (лідер економіч ного розвитку в країні) — дві підземки: в адміністративному центрі Гуанчжоу (1998 р.) і у вже згадуваному Шеньчжені (2001 р.). Потрапивши туди, розумієш, що і в економічному, і в технічному відношенні ми відстали від Китаю не на рік і не на п’ять, а на ціле по коління. Закриті прозорим пласти ком платформи з розсувними две рима, електронні схеми руху по тягів, рідкокристалічні екрани і біжучий рядок у вагоні, автомати із сенсорними моніторами для продажу жетонів, турнікети, що перевіряють відповідність оплати маршруту, дороговкази, які світяться всюди (китайською і ан глійською), а також туалети з туа летним папером, гелем для миття рук і паперовими рушниками... Дивовижно й те, що навіть у годи ни пік надзвичайної тісняви, як у київському метро, у Китаї не буває.

Лікнеп по китайськи

Н

е можна не захопитися ди вовижними змінами, що ста лися в країні за 30 років. Адже ще в 1978 році (початок ре форм) з 900 млн населення Китаю

це сільське населення). Однак і в містах не все гаразд. Мене вразила картина в дитячій поліклініці: у спільному холі, де батьки з дітьми чекають прийому лікаря, проводять ся лікувальні маніпуляції — роблять уколи, ставлять крапельниці, оброб ляють садна й рани. Звичайно, підтримувати ефектив ну систему охорони здоров’я, розра ховану на п’яту частину населення земної кулі, непросто. І влада КНР це розуміє, тому і планує у найближчі два роки збільшення фінансування охорони здоров’я і всієї соціальної сфери. У планах — будівництво но вих і ремонт старих лікарень і шкіл, відновлення устаткування, по ліпшення якості послуг. Очікується, що реалізація про ектів з розвитку внутрішнього ринку дозволить не тільки підвищити рівень доходів працюючого населен ня, а й працевлаштувати мільйони людей, що для КНР надто важливо. Адже, незважаючи на бурхливий розвиток економіки, рівень безро біття тут залишається високим і може ще зрости у зв’язку зі скороченням попиту на китайські товари на світо вому ринку. Тож Китай і в боротьбі зі світовою кризою пішов своїм шляхом, вирі шивши, що, незважаючи на фінан сові джерела кризи, допомагати тре ба не банкам або біржам, а внутріш ньому споживачеві, стимулюючи його попит у різних галузях. І саме розширення внутрішнього спожи вання — та панацея, що допоможе Піднебесній пом’якшити негативний вплив світової економічної кризи, не допустити різкого падіння темпів зростання виробництва, запобігти економічному спаду.

Китай нам допоможе… Або ми йому Співпраця притягує, наче магніт У Рівненській науково#виробничій фірмі «Продекологія» очікують на переговори про співпрацю з китайською компанією Longji Magnet Co, делегація якої на чолі з генеральним директором Ченгченом Жангу найближчим часом відвідає підприємство. Андрій Лозін Науково виробнича фірма «Продекологія», створена 1993 року, є вдалим поєднанням наукової і виробничої діяльності. Знайомство представників китайської компанії та української фірми відбулося навесні, під час вис тавки у Мюнхені. Після тривалого листування китайська сторона повідомила про свій приїзд для проведення переговорів про майбутню співпрацю. На думку директора фірми «Продекологія» Андрія Лозіна, такі контакти допоможуть українським підприємствам виходити з кризи. У ході зустрічі планується обговорити питання співпраці на ринку виробництва і продажу магнітних сепараторів.

— Китайська компанія зацікавлена у співробітництві з «Продекологією» як дилером, — зауважив Андрій Лозін. — Адже Longji Magnety Co випускає такі види продукції, які ми не виготовляємо. — Крім того, ми ведемо переговори щодо продажу права на використання одного з наших власних патентів. Розглянемо і питання створення спільного підприєм ства з метою посилення наших позицій.

Скутери замість радіотехніки ВАТ «Рівненський радіотехнічний завод» завершує монтувати лінію для випуску скутерів з китайських комплектувальних. Тестовий запуск планують здійснити у січні. Рішення розпочати складання скутерів з китайських комплекту вальних у інвесторів радіозаводу народилося після вивчення можли востей підприємства. Представник ТОВ «Енергоінвест» Юрій Бойко зазначив, що скутери, складені на радіозаводі, коштуватимуть 1600— 1700 гривень, а продавати їх планують не лише в Україні, а й у Росії, Білорусі, Польщі, Словаччині та Чехії. Микола Цимбалюк А поки що завод узгоджує докумен ти для сертифікації скутерів. Як зауважив генеральний директор заводу Микола Цим балюк , планується випуск 23 моделей з трьома видами двигунів — на 50, 125 і 150 см3. Уже розпочали переговори з компанією, яка займається збутом продукції. До речі, два пробних скутери на підприємстві вже склали, проведено випробування. Водночас Рівненський радіозавод призупинив проект з випуску обладнання для видобутку каміння в кар’єрах.

— Гроші у виробництво кар’єрної техніки вкладені, але ми не поспішаємо реалі зувати проект , зважаючи на ситуацію на вітчизняному фінансовому ринку, — пояс нив директор радіозаводу. Попри це, підприємство не переходить на скорочений графік роботи і не звільняє працівників. Підготувала Людмила СТУПЧУК

10 наукових відкриттів року На вулицях Шеньчженя 300 млн по суті були жебраками, а 80% населення — неписьменним. Сьогодні в Піднебесній живе близько 1 млрд 400 млн чоловік, кількість бідних скоротилася більш ніж у 10 разів, неписьменних у країні налічується лише 5%. Однак самі китайці визнають, що проблем у соціальній сфері в них чимало. Насамперед, це доб ре знайоме нам недофінансуван ня. За витратами держбюджету на освіту Китай пасе задніх: ВВП у 2007 році зріс на 65,5% у по рівнянні з 2003 м, а відсоток відрахувань з того часу залишив ся тим же — 2, 25%. Складна ситуація і в охороні здоров’я: кількість людей, позбав лених медичної допомоги, зали шається величезною (переважно

Експертне співтовариство високо оцінило плани китайського уряду і висловило надію на те, що стійкий розвиток китайської економіки — важливої складової міжнародної економічної системи — стане бла гом для всього світу в умовах гло бальної фінансової кризи. Обравши 30 років тому правиль ну стратегію розвитку, китайці не дискутували про переваги й недо ліки капіталістичної і соціалістичної систем, а, взявши раціональне з обох, почали цілеспрямовано пра цювати, будувати і розвиватися. Ми ж останні 20 років тільки лама ли та сперечалися. Певне, у кожної країни свій час розкидати й збира ти каміння. Коли ж ми почнемо зби рати його? Фо ора Фотто авт авто

З

а традицією у грудні амери канський журнал Time визна чає десятку головних наукових подій року, що минає.

ються створювати нові форми жит тя, яких не існує в природі. Слушне запитання: навіщо і які це матиме наслідки в майбутньому?

Прогнозовано перше місце посів запуск Великого адронного колай дера, що відбувся 10 вересня.

Четверте місце посів перший в історії вихід китайського космонав та у відкритий космос. 20 хвилин слави Чжай Чжигана зробили Китай третьою країною, яка бере участь в освоєнні відкритого космосу.

Першістю колайдеру погступився марсохід «Фенікс», якому вдалося дістатися в раніше недоступний ре гіон Червоної планети — біля північного полюсу. Завдяки «Фенік су» вдалося встановити, що над Марсом випадає сніг, проте він ви паровується, не доходячи до по верхні. До речі, також було доведе но, що на планеті є вода. Третє місце посів блискучий ви нахід, який, втім, враховуючи реалії сьогодення, може виявитися «бом бою уповільненої дії». Йдеться про першу у світі штучну хромосому, за допомогою якої науковці сподіва

П’яте місце здобули... горили, тобто, не зовсім вони, а Товариство із захисту живої природи, дослідни ки якого з’ясували, що горил в дикій природі Конго вдвічі більше, ніж вважалося раніше — 125 тисяч. Коротше кажучи, дуже навіть опти містичне відкриття. Далі йдуть швейцарські астроно ми на чолі з Мішелем Мейор, які відкрили 45 невідомих раніше ек зопланет, одна з яких майже в де сять разів більша за Землю.

Сьоме місце здобули дослідники з Інституту Каліфорнії в Берклі, яким вдалося створити ні багато ні мало, а плащ невидимку з полотна, у 10 разів тоншого за папір. Не залишили без уваги і фахівців, які посилено вивчають геном мамон та, сподіваючись колись клонувати вимерлого гіганта. Ними є науковці з університету Пенсільванії. Суто американським стало дев’я те місце – дослідження рівня науко вої грамотності населення США. Ви явилося, що читати наукові та нау коподібні статті в змозі лише чверть американців — не так вже й мало... Десяте місце — за німецькими археологами, чиє відкриття групово го поховання 4600 річної давнини дозволило дійти висновку, що вже тоді люди жили сім’ями сучасного типу, тобто батьки з дітьми.

Економіка школа интикризисного менеджмента школа антикризового менеджменту

№ 1 2 (53—54)

8 січня 2009 року

Від малого — до великого Вся країна переймається сьогодні складанням програм і заходів щодо виходу з кризи. Чи стануть вони послідовним і системним антикризовим менеджментом?

17 років Україна зазнає суцільних криз — політичних, соціальних, фінансових, екологічних... Деякі з них змінюють одна одну, деякі, наприклад екологічна, стали безперервними. Особливість нинішньої кризи в тому, що, мабуть, уперше вона є глобальною, такою, що показала всі системні пороки одночасно у всіх сферах життя країни. Тому вихід з неї є особливо непростим і нешвидким.

во потім зібрати, як пазли. Особли во якщо вони з різних «коробок». На жаль, на цій «помилці» бага то років базувалася економічна політика нашої держави. Відмовив шись від основних принципів стійко го розвитку, гарячково латаючи «діри» то в одному, то в іншому місці й утішаючи себе ілюзіями про еко номічне зростання, Україна «упала»

Вільям Задорський, доктор технічних наук

Метання лисиці в мисливській ямі

В

той же час усе більше фахівців відзначають: будь яка, навіть найбільш руйнівна криза, а гло бальна і поготів, несе в собі твор чий початок. Після неї повернення до періоду стагнації неможливе. По винні з’явитися якісь якісно нові рішення, відбутися революційне відновлення кризової сфери. Питан ня тільки в тому, як і на якій основі. Пропозиції, думки і рецепти поря тунку в нас такі різні, що згадується казка про лисицю і зайця, які потра пили у мисливську яму. Їм треба виб ратися з неї. Лисиця бігає й голосить: «У мене тисяча, тисяча думок!». А заєць шепотить: «У мене тільки одна думка». Хто з них вижив, читач пам’ятає з ди тинства. Тисяча антикризових ідей — це добре (конкуренція повинна бути), але краще, якби сформувалася одна — стратегічна.

Вважаю, що багатьом дуже відповідальним людям у нашій країні не завадило б повісити в кабі неті ключовий вислів, що визначає стратегію і тактику антикризового менеджменту:

Москві, що обійдеться слухачеві двогодинного семінару приблизно в 800 доларів США (це тільки відкри та частина, секрети кращих бізнес тренерів оплачуються окремо), про понує як один із розділів програми «Розроблення антикризової стра тегії»:

Хоча й формулювати її сьогодні поспіхом не довелося б, якби Вер ховна Рада свого часу ухвалила кон цепцію стійкого розвитку розвитку, на ос нові якої створювалися економіки майже всіх розвинених країн.

Аналіз середовища бізнесу і конкуренції: оцінка внутрішнього і зовнішнього середовища бізнесу.

Очевидно, саме оперативний перехід до неї при розробленні антикризових програм є тим ос ове новним напрямом, який нам дове деться вибрати не тільки для вихо ду з нинішньої кризи, а й для успіш ної євроінтеграції, просто немисли мої без виконання всіх вимог кон цепції стійкого розвитку. Без такої стратегічної основи ми, приймаючи навіть найоперативніші й най жорсткіші закони, не знайдемо ме ханізму відновлення і будемо прире чені латати обчикрижену свитку.

Специфіка різних галузей і її вплив на вибір антикризової стра тегії.

Другий момент, який нам також доведеться зрозуміти: макроеко номічні стратегії бувають дієвими тільки тоді, коли узгоджуються з ефективним антикризовим управ лінням на мікроекономічному рівні. Воно містить у собі комплекс ме тодів, застосовуваних у різних функ ціональних підсистемах менеджмен ту. Соціальні технології, методи еко номічного аналізу, прогнозування, бізнес планування, розроблення складних інвестиційних проектів і цільових антикризових програм, планів реструктуризації і реоргані зації ефективні тільки тоді, коли за стосовуються в комплексі. І тут дуже важливо не змішати стратегічні (що розвивають сам ме ханізм відновлення) і тактичні (що мають конкретну мету) завдання. Чому це важливо? Останнім часом як гриби після дощу вискочили на ри нок тренінгів численні теоретики і практики в галузі антикризового ме неджменту. Приміром, модний тренінг «Антикризове управління» у

ративно й гнучко реагує на ринко ву кон’юнктуру. У періоди кризи він стає «подушкою безпеки» для безлічі людей, не задіяних великим бізнесом бізнесом, формує еконо мічно активну частину населення з відповідною психологією, стимулює структурні реформи. Крім того, він підвищує ділову активність насе лення, не поглинаючи без сліду фінансові ресурси, які вкладають ся сьогодні в олігархічну економіку, у рекапіталізацію банківської сфе ри тощо. В усьому світі СМБ пра цює переважно за рахунок фінан сових вливань приватних внутрішніх інвесторів — бізнес ян голів. Тільки в Росіїї їх зареєстро вано близько двох мільйонів. Вони не перекачують вільні гроші без по датків на Кіпр і повертають знову ж без податків у вигляді інвестицій в Україну, а відразу дають їх напря му, без злодійкуватих чиновників, СМБ, якщо у нього є інноваційне на повнення.

Розроблення базової стра тегії виходу з кризи (маркетингова, інвестиційна).

Антикризова стратегія з ура хуванням поточного етапу життєво го циклу бізнесу. Усе виглядає розумно й краси во, але бізнес тренер переплутав стратегію і тактику. Не буває мар кетингової та інвестиційної стратегії! Це тактичні прийоми, за соби, методи антикризової діяль ності. Розбивши стратегію як єдине ціле на окремі складові, її неможли

глибше, ніж інші країни. А найсумні ше, що вибратися з «мисливської ями» ми маємо намір, не усунувши «помилки» і з тією же гарячковою «зміною пріоритетів».

Роздоріжжя

Р

еальний вихід із кризи почи нається тільки тоді, коли еконо міка досягає «дна». І дуже важ ливо не проминути момент, коли ан тикризові заходи, спрямовані на по м’якшення наслідків її падіння, не обхідно перевести в нову стратегію відновлення, тобто перейти від стратегії виживання до стратегії стійкого розвитку розвитку. З чого необхідно починати вже сьогодні? Здається, з «низової» еконо міки — із середнього і малого бізнесу (СМБ) (СМБ). І не тільки тому, що він краще відчуває «дно». Навіть у періоди економічного підйому СМБ є індикатором перс пективних напрямів розвитку, опе

Основним стратегічним завдан ням у кризових умовах є реалізація принципів стійкого розвитку з вирі шенням економічних, соціальних та екологічних проблем за рахунок орієнтації на розвиток середнього і малого бізнесу, використання ви сокого інноваційного потенціалу й ринкових механізмів господарю вання на базі системного аналізу й сучасних інформаційних технологій. А для реалізації цієї стратегії до цільно використати не тільки і не стільки маркетингову або інвести ційну тактику (без них і за відсутності кризи в бізнесі не обійдешся), а, у першу чергу, такі, на мій погляд, най результативніші прийоми: — системний підхід до антикри зової діяльності, — інтеграція в СМБ інновацій ної складової і перетворення його на технологічний бізнес, — перехід від комерційного бізнесу до виробничого, — використання на регіонально му рівні індустріального й індустрі ально аграрного симбіозу, — реструктуризація бізнесу, — диверсифікованість ресурсів і власне бізнесу.

Негативні особливості СМБ в Україні 1. Зарегульованість СМБ органами влади. Дозвільна «регуляторна» діяльність стала інструментом корупції. Принцип «єдине вікно» не реалізовано. Відсутні «важелі» регуляторної політики.

2. Неінноваційні СМБ. Менше 4% його мають ознаки інноваційності.

3. Злидні і відсутність у СМБ стартового капіталу при перенаповненості грішми ринку інвестицій.

4. Комерційний характер СМБ, при якому в некризову епоху забезпечувалися максимальні прибутки. Мало то варовиробників.

5. Низький рівень професійної підготовки менеджерів СМБ.

6. Відсутність експертних, аудитних, консалтингових організацій для сервісу СМБ.

7. Відсутність сервісної системи оперативного підви щення рівня професіоналізму підприємців.

Досвід багатьох більш успішних, ніж Україна, країн, які приблизно одночасно з нами почали перебу дову й вибрали інноваційну модель розвитку, свідчить про те, що вони були орієнтовані не на великий ка пітал, а на інноваційний середній і малий бізнес і використання рин кових механізмів інвестування. При цьому інноваційну складову бізне су можна розглядати як інновацій ного інвестора, що вкладає в про ект не менш важливу, ніж гроші, ча стину — інноваційний продукт, що має, до речі, зовсім не малу гро шову вартість. На жаль, частка про дукції ВВП з інноваційної складової в Україні менше 4%. Це замало. За такого стану справ безглуздо навіть мріяти про високу конкурентоспро можність нашої продукції. Крім того, за оцінками різних експертів, част ка мікроекономіки у ВВП в Україні становить близько 5—8%. У більшості країн Європи — набага то більше. У цьому зв’язку, може, слід уважніше розглянути зарубіж ний досвід, переваги й недоліки пріоритетного розвитку СМБ, поки ідея «участі великого національно го капіталу в інноваційних перетво реннях, у тому числі в модернізації малого бізнесу», озвучена однією з політичних сил, остаточно не ово лоділа нашими олігархами. Може, для нас прийнятніша японська мо дель інтеграції СМБ і великого бізнесу, за якою велике підприєм ство ніби збирає навколо себе фло тилію дрібних підприємств, що «па суться» біля акул бізнесу, виконую чи їхні замовлення. Не набагато краще становище і в Росії. Там малий бізнес — це усь ого 12% ВВП. Але сусіди активно працюють над виправленням ситу ації, і уже є реальні результати. В Україні до 90% малих і середніх підприємств мають різноманітні фінансові проблеми: неплатоспро можність, збитковість, недостатні фінансування і оборотний капітал, банкрутство. Нехай тенденція ця не тільки українська, а загальносвіто ва (навіть у США із трьох нових ма лих підприємств два визнаються банкрутами вже після першого року існування) — від цього нам не лег ше. У чому причини недостатнього розвитку СМБ в Україні? Деякі не гативні особливості існування СМБ у країні і можливі шляхи їхнього усу нення наведені нижче. Нехай аналіз цієї таблиці буде своєрідним домашнім завданням для тих, хто насправді стурбований проблемою виходу України з кризи.

... і шляхи їх усунення 1. Відмова від «регуляторної» по літики: єдиний регулятор — ринок. Ви користовувати і стимулювати гнучкість і адаптивність середнього і малого бізнесу (СМБ).

2. Інтеграція СМБ і венчурного тех нологічного бізнесу. Використання по зитивного досвіду Росії в цьому на прямку. Створення мережі інновацій них центрів.

3. Створення мереж технологічних бізнес інкубаторів, мереж бізнес ян голів, Розвиток інноваційно інформа ційного сервісу.

4. Активізувати перехід СМБ від ко мерційної до виробничої діяльності.

5. Розроблення стратегії і тактики, засобів і методів антикризового ме неджменту в СМБ щодо українських реалій.

6. Створення мережі професійних сервісних організацій (експертиза, консалтинг, аудит, менеджмент, підвищення кваліфікації СМБ).

7. Організація професійних тренінгів (навчити підприємців бізнесу, менеджменту, системного аналізу, інформаційних технологій, основ зовнішньоекономічної діяль ності, фандрайзингу, принципів стійкого розвитку та ін.).

Шановні читачі! Ваш досвід, конструктивні ідеї, конкретні пропозиції сьогодні, як ніколи, можуть стати корисними для інших, а отже, і для України. Редакція запрошує всіх, хто готовий на ділі, на своєму місці протистояти наступу кризи, сказати своє сло! во в рубриці «Школа антикризового менеджменту».

№ 1 2 (53—54)

8 січня 2009 року

На Росію, Білорусь і Казахстан припадає близько 30% українського експорту і 43% імпорту. Тому економічна ситуація у цих країнах є надзвичайно важливим фактором і для України

Іван Кузьменко

Росія

Р

осійська економіка вже з са мого початку кризи зазнала серйозних проблем. Падіння глобального попиту на енергоносії спричинило обвал цін на нафту: на початку листопада вони знизили ся до мінімальної позначки за ос танні 18 місяців. Вірогідно, не пізніше середини 2009 року наш північний сусід змушений буде пе реглянути і ціну на експортований газ, що, без сумніву, значно змен шить надходження до бюджету. У зв’язку з цим МВФ знизив прогнозований процент зростан ня російської економіки у 2009 році до 3,5.Уперше за 10 років бюджет країни буде дефіцитним. Можливо, Росії доведеться вдати ся до зовнішніх позик, але, на відміну від України, не Міжнарод ного валютного фонду.

Падіння фондового ринку по значилося на капіталізації росій ського газового гіганта — «Газпро му». Ще навесні 2008 року його ринкова вартість оцінювалася у $360 мільярдів, а у жовтні — вже менш ніж у 100 мільярдів. За кілька місяців кризи «Газпром» пе ремістився у списку найдорожчих за вартістю компаній світу з тре тього місця на тридцять сьоме. Російській владі доводиться док ладати значних зусиль, аби втри мувати ситуацію під контролем. У жовтні, як повідомив глава Цент рального банку Росії Сергій Ігнатьєв, відтік капіталу з Росії склав $50 млрд. Разом з тим ряд російських банків, за його слова ми, використовують надане уря дом рефінансування не за призна ченням, виводячи капітали за кор дон. Експерти не виключають можливість подальшої деваль вації рубля. Починаючи з серпня, російський уряд витратив 123 мільярди доларів золотовалютних резервів країни (у вересні жовтні — майже 100 млрд), з яких 57,5 млрд було витрачено на купівлю валюти і підтримку курсу рубля. Як прогнозує міністр фінансів Росії Олексій Кудрін, у 2009 році нафта продаватиметься за ціною

Економіка реалії

Криза в країнах СНД $50 за барель. За попередніми підрахунками, це дозволить російській владі без особливих про блем наповнювати бюджет, однак із реалізацією інвестиційних програм можуть виникнути труднощі. Утім, російська економіка має (за аналогією з українською) власні проблеми, пов’язані не лише з розвитком світової кризи. Отримання значних ресурсів від продажу енергоносіїв супровод жувалося споживчим бумом, зро станням імпорту. Так, влітку збері галося значне зростання кредиту вання населення, чого не можна сказати про депозити. Погіршила ситуацію на фондовому ринку і війна у Південній Осетії, що при звела до виведення активів інве сторів з російських ринків. Разом з тим обвал цін на енер гоносії може стимулювати російську економіку до структурних перетво рень: незалежність від імпорту шля хом переорієнтування виробництва на внутрішній ринок і створення замкнутих циклів виробництва. Однак чи зможе російська система влади реагувати на ці виклики, по каже час. Донедавна російська влада реа гувала на економічну кризу лише витрачанням коштів резервного фонду і «політичними» засобами. Але у міру її поглиблення антикри зовий план набув більш зримих і чітких обрисів. Одночасне викори стання ринкових і адміністратив них важелів «різких» і «м’яких» за ходів робить його досить багато гранним і послідовним. Це відзна чила і прем’єр міністр України Юлія Тимошенко на спільній із прем’єр міністром Росії Володимиром Путі ним прес конференції в Молдові. Позитивні наслідки, на думку ба гатьох експертів, матиме знижен ня ставки податку на прибуток з 24% до 20%, зниження податків як на «нафтянку», так і на малий бізнес. Ці «м’які» заходи, можливо, не ма тимуть швидкого впливу на прибут ковість бізнесу, але стимулювати муть виробництво і попит, а голов не, що істотний ефект від них вия виться через грошовий ринок. Системною відповіддю на фінансову кризу є і відмова від підтримки окремих банків, консо лідація всієї банківської системи і проведення зваженої кредитно грошової політики, недопущення різкої девальвації рубля. Разом з тим у Росії розуміють, що антикри зові заходи можуть негативно по значитися на конкуренції, а

відкладене за часом скорочення рентабельності, за словами гла ви російського мінекономрозвит ку Ельвіри Набіулліної, «може «ударити» по споживачах після за кінчення строку мораторію на зростання цін».

Казахстан

П

ротягом останніх десяти років економіка Казахстану стрімко розвивалася, щоріч не зростання ВВП становило в се редньому 10% за рахунок зростан ня цін на нафту та реалізації ряду інвестиційних програм. Тема економічної, зокрема банківської та іпотечної, кризи була для Казахстану актуальною ще минулого року. Казахські бан ки відчули на собі кризу ліквідності ще у серпні 2007 року, одночасно із розгортанням іпотечної кризи в США, задовго до того, як ця про блема стала глобальною. Причина — серйозні зовнішні запозичення, які були джерелом активного кре дитування населення на хвилі економічного піднесення. Казах стан був лідером із зовнішніх за позичень, кредитування фізичних осіб у липні 2007 року зросло у річному обчисленні на 122%, а за гальна частка кредитів приватно го сектора зросла з 34 до 50%. На середину 2007 року, за оцінками рейтингового агентства Moody’s, на кінець першого півріччя зовнішній борг казахстанських банків становив $40,7 мільярда. Уряд змушений був відреагува ти. Банки не збільшували своїх кредитних портфелів, наслідком чого було зменшення прибутко вості банківського сектора — ка захські банки задекларували зменшення прибутків на 61% про тягом 9 місяців 2008 року. Разом з тим криза у сфері фі нансів та будівництва означала для Казахстану лише сповільнен ня зростання ВВП у 2008 році по рівняно з попереднім. Високі ціни на основні експортні товари доз воляли підтримувати платіжний баланс країни, який у першому півріччі 2008 року був профіцит ним ($6,5 мільярда проти дефіци ту у $2,6 мільярда за аналогічний період минулого року). Однак глобальна фінансова криза несла у собі для економіки країни нову загрозу: зниження цін на нафту. Міжнародні кредитні

агентства відреагували знижен ням кредитних рейтингів Казах стану, мотивуючи це низькою які стю банківських кредитів (що оз начає високу вірогідність їх масо вих неповернень). Сам же Казах стан, за висновками агенції Moody’s, перебуває на межі де фолту. Проблеми, схожі на ук раїнські, має і національна мета лургія. Понад 4 тисячі робітників металургійного комбінату Arcelor Mittal в Теміртау були відправ лені у вимушені відпустки. Така ж доля спіткала і 3,5 тисячі праців ників металургійного комбінату в Караганді. Доки ситуація на світових ринках буде невизначе ною, загроза безробіття для ка захських металургів залишаєть ся актуальною. На відміну від України, Казах стан має 49,5 мільярда резервів, у тому числі $27,6 мільярда Націо нального нафтового фонду, ство реного вісім років тому. Минуло го місяця уряд Казахстану взяв $5

Білорусь

С

вітова фінансова криза підтвердила необхідність мо дернізації економіки цієї країни. Становище Білорусі (по дібно до українського) усклад нюється тим, що ця країна є не ек спортером, а імпортером енерго носіїв і не має значного джерела надходження нафтодоларів, які можна було б спрямувати на ство рення, наприклад, Стабілізаційно го фонду, як у Росії або Казахстані. Про нагальність ситуації свідчить і прийняття білоруським керівницт вом «незручного» політичного рішення — звернутися за стабілі заційним кредитом до МВФ. На прикінці жовтня, коли у Білорусі пе ребувала оціночна місія Фонду, йшлося про надання позики у два мільярди доларів. Аналогічного кредиту країна домагається і від Росії. Перший транш у розмірі 1 млрд уже надійшов до міністерства фінансів Білорусі, питання щодо дру

Окремі макроекономічні показники Білорусі, Росії та Казахстану у 2007—2008 рр.

Країна

Зростання ВВП, %

Росія Білорусь Казахстан Україна

2007 8,1 8,1 8,5 7,3

мільярдів з цього фонду на викуп державою акцій шести найбіль ших комерційних банків Казахстанське керівництво вже оцінило висновки міжна родних рейтингових агенцій щодо погіршення кредитних рейтингів Казахстану як «нео б’єктивні». Купувати квартири та «припинити тримати гроші в пан чохах» закликав особисто глава держави Нурсултан Назарбаєв. Надалі ціни на нерухомість не падатимуть, а зростатимуть, об іцяє президент цієї країни. Близько 36% всіх кредитів, наданих у Казахстані, забезпе чені нерухомістю, а під впливом зменшення цін на житло, за сло вами керівника Національного агентства з фінансового нагля ду Олени Бахмутової, є ризик їх неповернення. Це означає, що економіка країни у наступному році може опинитися на межі де фолту.

2008* 8 10,4 5,1 6,3

Інфляція, % 2007 11,9 12,1 10,8 16,6

2008* 8 12,1 20 29,3

гого остаточного не вирішене. Незважаючи на це, президент Білорусі Лукашенко неодноразово наголошував, що «світова криза Білорусь оминула, однак готувати ся треба до гіршого». Падіння гло бального попиту та можливе у зв’язку з цим посилення протекціо нізму у країнах колишнього СРСР, які є основним ринком для біло руського експорту, може призвес ти до закриття ряду підприємств. Банківська система країни поки залишається стабільною. Разом з тим влада має збільшити розмір гарантованих державою банківсь ких вкладів. Білоруський лідер ви робив своєрідну тактику боротьби з кризою — заборонив посадов цям взагалі про неї згадувати, ос кільки «в економіці важливим є психологічний фактор». При цьому він не виключив надання держав ної підтримки окремим підпри ємствам.

Грант Президента — полтавському викладачеві Олександр Брусенський

Д

ля 28 річного кандидата технічних наук доцента ка федри «Обладнання нафтових та газових промислів» Полтавського національного технічного університе ту Олександра Васильовича Нижника повідомлення 18 грудня про призначення йому гранта Президента Украї ни було несподіваною новиною. Молодий науковець зізнається, що, коли надсилав свою розробку до столиці, не мав жодної надії на те, що її помітять і, тим більше, відзначать президентським грантом. А тепер це допомо же йому завершити у 2009 році наукове дослідження. Зай мається пан Олександр вивченням напружено деформо ваного стану та міцності сталезалізобетонних безбалкових і часторебристих перекриттів.

Розробка О. Нижника у разі практичного втілення її результатів може значно полегшити технологічні проце

си, приміром у будівництві, та здешевити об’єкти житло вого й промислового будівництва. Разом із колегою, аси стентом однієї з кафедр Полтавського НТУ Олександром Анатолійовичем Крупченком Крупченком, він розробляє нові мето ди виготовлення плит перекриття, опорних балок тощо. Технологія їхнього виробництва, яку запропонував моло дий науковець, дозволяє відмовитися від традиційної опа лубки, яку нині скрізь застосовують при виготовленні залі зобетонних конструкцій. Вироби, виготовлені за методи кою полтавського винахідники, не потребують додаткових гнізд кріплення, до яких приварюють інші конструкції. Важ ливим є і те, наголошує володар президентського гранта, що розроблені ним сталезалізобетонні конструкції на відміну від традиційних залізобетонних, можна виготовля ти просто на будівельному майданчику, що здешевлює бу дівництво. Полтавські будівельники вже почали застосо вувати нову технологію. На знімку: О. Нижник ( ліворуч) і О. Крупченко. Фото автора

Регіон досвід

№ 1—2 (53—54)

8 січня 2009 року

Інвестиції у майбутнє Після проведення в Тернополі Міжнародного інвестиційного форуму потік зарубіжних інвестицій в економіку області різко зріс Тернопільська область має серйозні передумови для того, щоб ті завдання, які ставили перед собою організатори форуму, були виконані. Це досить високі темпи приросту обсягів промислового виробництва і зростання макроекономічних показників, що дозволяє активізувати інвестиційні процеси.

Олег Снітовський

Півроку по тому

Т

ретій Міжнародний інвестиційний форум, що відбувся у житті Терно полі на початку літа 2008 го, став чи не найважливішою подією у діло вих колах краю. «УТГ» вже повідом ляла про цей своєрідний огляд інвес тиційних можливостей області. Нага даємо, що тоді майже 450 учасників із 14 країн приїхали сюди, щоб не тільки ознайомитися з інвестиційни ми можливостями області, а й уклас ти угоди на подальшу співпрацю з тернопільськими підприємствами. Під час проведення форуму началь ник головного управління економіки облдержадміністрації Василь Гецько сказав, що область взяла орієнтир на щорічне нарощування обсягів інвестування в середньому на 40—50 %. Крім цього, передбачено спрямування інвестиційних ресурсів на розвиток технологічних інновацій, оновлення основних фондів і впро вадження енергозбережних техно логій, на модернізацію виробництва. Найбільш інвестиційно привабли вими в області є аграрний сектор, переробна промисловість, транспорт і зв’язок, торгівля, житлове будів ництво, і процеси євроінтеграції відкрили нові можливості для підприємств цих галузей. Як суб’єкти іноземного інвестування та торгово економічного співробітництва, вони отримали максимальне сприяння органів влади для більш активної співпраці із зарубіжними країнами. Зараз в області кількість підприємств з іноземним капіталом наближаєть ся до 160.

Перші результати міжнародної зустрічі економістів, бізнесменів, підприємців прокоментував началь ник управління зовнішніх відносин, зовнішньоекономічної та інвестицій ної діяльності Тернопільської обл держадміністрації Василь Кравець (на знімку). Зокрема він відзначив ефективну роботу, проведену керів ництвом Підгаєцької РДА із залучен ня інвестицій. В економіці району по чав працювати серйозний іноземний капітал. Тут створено підприємство зі стовідсотковим білоруським капіта лом ТОВ «Алдан Плюс». Для органі зації його діяльності, а це обробка деревини та виготовлення виробів з неї, вже інвестовано близько $ 40 тис. У найближчій перспективі — вве

говорювався з представниками чеської філії австрійської будівель ної компанії «СТРАБАГ». Реалізація проекту особливо актуальна в кон тексті ресурсного забезпечення бу дівельних робіт у рамках підготовки України до Євро 2012. Область відвідала делегат німецької еконо міки в Україні Карін Рау. У рамках об говорення перспективних напрямів двостороннього економічного співробітниц тва йшлося про сприяння в реалізації проекту з будів ництва супермаркету «Мет ро Кеш енд Кері».

палати. Налагоджено співпрацю з Ка лінінградською ТПП Російської Феде рації та Мережею підприємництва та інновацій Клайпедської торгово про мислової та ремісничої палати Литви. Все це створює фундамент для по дальшого залучення в область іно земних інвестицій. Загалом після проведення фо руму в область надійшло понад $ 60 млн прямих іноземних інве стицій. У галузевому аспекті інвес тиційно привабливою галуззю еко номіки є переробна промисловість. Прямі інвестиції, які надійшли в еко номіку 63 підприємств цієї галузі, склали понад 53% до їх загального обсягу. Разом з тим найбільші обся ги їх приросту відзначені в сільсько му господарстві (плюс $ 2,7 млн) і у сфері транспорту і зв’язку (плюс $ 1,2 млн). Активними інвестора ми були підприємці з Ірландії, Німеччини та Естонії. Особливо по жвавили співпрацю іноземне підприємство «Драйфхолм Фармінг», що працює в Зборівському районі у сфері сільськогосподарського ви робництва, товариство «СЕ Борднет це — Україна» в Тернопільському районі з виробництва провідниково кабельної продукції та товариство «Стеллар» в Тернополі, яке надає транспортні послуги.

Відбулися дві зустрічі з представниками польської фірми «Стіл Білдінг». Йшло ся про спорудження заводу з виробництва сталевих промислових конструкцій для промислових підпри ємств. Перспективи нала годження коопераційних зв’язків із польськими підприємствами машино та автомобілебудівної галузі обговорювались в рамках міжрегіональної співпраці області з Великопольським воєводством. Продовжен ням контактів в туристичній та освітянській сферах після зустрічей з головою облас У найближчі місяці, повідомив ної державної адміністрації, В.Кравець, область очікує суттєвий проведених під час форуму, притік німецьких інвестицій — Василь Кравець були переговори між науко близько $ 15 млн в економіку вцями Тернопільського дер підприємства «Скала» Борщівського жавного технічного університету ім. зення іноземного обладнання і нові району. Активізації інвестиційного Івана Пулюя та Познаньського уні робочі місця. процесу на Тернопільщині сприяло верситету технологій. Досягнуто до Створення ряду підприємств з іноземним капіталом після прове дення інвестиційного форуму зафік Кількість підприємств з іноземним капіта соване і в інших районах області. У Бережанському районі розпочало лом на Тернопіллі наближається до 160. За роботу українсько польське під півроку в область надійшло понад $60 млн приємство «УкрПолКонсалтинг», що прямих іноземних інвестицій. спеціалізується на організації буді вництва нерухомості для продажу. Тут же почало діяти українсько авст рійське підприємство «Кеннер Ук підписання меморандуму про мовленостей у спільних досліджен раїна» з виробництва металопласти співпрацю між владою та підпри нях дистанційного зондування кової продукції. А створене ТОВ ємствами із залучення іноземних Землі, супутникового зв’язку, діагно «ДулебіАгро» планує будівництво інвестицій в економіку Тернопіль стики стану навколишнього середо свиновідгодівельного комплексу і ської області. вища, енергозбережних технологій. залучення іноземного капіталу для Пожвавішала також участь Терно Наразі сторони опрацьовують про розширення сектора виробництва пілля у програмах прикордонного ект двосторонньої угоди про м’яса. У Гусятинському районі за уча співробітництва Європейського співпрацю. стю кіпрського капіталу зареєстро інструменту сусідства і партнерства. вано ТОВ «ФомЛайнЗахід» з виго Тут розпочалася робота із залучення товлення пластмас. Виробництво міжнародної технічної допомоги, зок торфобрикету у Підволочиському рема через інструмент TAIEX. Ним районі розпочало новостворене ук передбачено надання структурним раїнсько польське підприємство підрозділам облдержадміністрації «Енергія КВ». З представниками рекомендацій щодо формування за німецького бізнесу в Козівському явок на отримання зовнішньої допо районі досягнуто домовленостей моги Європейської комісії шляхом щодо будівництва заводу з вироб ідповідаючи на запитання про проведення семінарів або експерт ництва біопалива. реалізацію угод про міжрегіо них місій з актуальних напрямів роз нальне співробітництво, Василь Крім цього, область відвідали витку регіону. Крім цього, із введен Кравець зауважив, що розширено представники іноземних фірм. З ням Європейським Союзом в дію двосторонню співпрацю у сфері осві ними проведено робочі зустрічі в об нового фінансового інструменту, ти та туризму з Таурагським повітом ласній державній адміністрації. Так, спрямованого на підтримку програ Литви. Розширюється договірна база проект будівництва цементного за ми Європейської політики сусідства, Тернопільської торгово промислової воду в Монастириському районі об що прийшов на зміну програмі ТАСІС

Акцент — на міжрегіональному співробітництві

В

для прикордонних регіонів країн СНД, Тернопільська область отрима ла можливість брати участь у програ мах прикордонного співробітництва «Україна—Польща—Білорусь» та «Ук раїна—Румунія—Молдова». Згідно з цими програмами, основними на прямами для впровадження про ектів стануть співпраця в галузі осві ти, культури, науки, соціально еко номічній сфері, охорони навколиш нього середовища, підтримка грома дянського суспільства та місцевих громад. Участь у цих програмах ста вить перед областю нове завдання. Йдеться про створення системного механізму використання донорських джерел, який за умови забезпечен ня активної співпраці з громадськи ми організаціями дозволить розви вати гранто пошукову діяльність — мережу агенцій регіонального роз витку на районному рівні. У грудні 2008 року в області схва лено проект програми міжрегіональ ного та зовнішньоекономічного співробітництва на найближчі п’ять років. Виконання програми забезпе чить подальший розвиток і поглиблен ня торговельно економічного, науко во технічного та культурного співробіт ництва області з регіонами — партне рами зарубіжних країн, сприятиме формуванню позитивної громадської думки щодо євроінтеграційних праг нень України. Як стверджують аналіти ки, виконання програми також приве де до залучення ефективних міжнарод них фінансово кредитних та технічних ресурсів, які використовуватимуться для втілення довгострокових регіо нальних проектів. Загальний обсяг витрат на вико нання програми сягає майже 10 млн грн. Кошти, виділені з облас ного та районних бюджетів, а також ті, що надійдуть з інших джерел фінан сування, у першу чергу спрямовують ся на організацію та проведення в області міжнародних заходів еконо мічного характеру. Це і міжнародні інвестиційні форуми, і торговельно економічні місії, і «круглі столи», бізнес зустрічі, семінари, конфе ренції з питань розвитку зовнішньо економічної діяльності в регіоні. Зро зуміло, що до проведення всіх цих заходів залучатимуться представники міжнародних організацій, фінансово кредитних установ, іноземних ділових кіл. Також кошти будуть спрямовані на презентацію інвестиційного потенці алу області на міжнародних економіч них форумах в Україні і за кордоном. А тим часом область розпочала підготовку до проведення 23—25 квітня 2009 року IV Міжнародного інвестиційного форуму і Першої за хідноукраїнської туристичної вистав ки фестивалю. Їх мета зрозуміла: враховуючи досвід організації попе редніх подібних заходів, на Терно пільщині сподіваються і надалі ефек тивно залучати інвестиції в економі ку області, презентувати інвестицій ний і туристичний потенціал.

№ 1—2 (53—54)

8 січня 2009 року

У доповіді на всесвітньому саміті «Інновації і підприємництво» у Дубаї у квітні минулого року доктор інженерії Білл Стоун, президент Stone Aerospace Inc., підтвердив намір своєї компанії розпочати в 2015 році видобуток корисних копалин на Місяці. Коли ж учасники саміту, у числі яких був і автор цих рядків, обговорювали перешкоди на шляху таких амбітних планів, першими доповідач назвав аж ніяк не технічні, а... правові складнощі.

Соціум

за обрієм

Місяць і гріш Чи стане затвердження права приватної власності в освоєнні позаземного простору стимулом до його ефективного розвитку? ною з провідних космічних дер жав. Однак у навчальних посібни ках для студентів юридичних вузів РФ можна зустріти твердження на кшталт: «Поверхня або надра Місяця не можуть бути власністю якої небудь держави, міжнарод ної організації, державної орган ізації, неурядової установи або фізичної особи». Такої ж думки дотримується і директор Міжна родного космічного центру Націо нальної Академії наук України Юрій Шемченко: «Всі планети, включаючи Місяць, належать людству і не можуть бути приват ною власністю». Здавалося б, Ра дянського Союзу вже немає на

Костянтин Перцовський

Принцип визначеності

М

іжнародні угоди в цій сфері не регулюють чітко й одно значно права власності в космосі. У базовому документі міжнародного космічного права — «Договорі про принципи діяль ності держав із дослідження і ви користання космічного простору» — є лише загальна фраза про ви користання космосу як «надбання всього людства», що допускає не менше трактувань, ніж пророцтво Нострадамуса. І подальша деталі зація: «Космічний простір, у тому числі Місяць та інші небесні тіла, не підлягає національному при своєнню» все таки залишає відкритим принципове питання: чи мають не нації в цілому, а фізичні особи й комерційні компанії пра во на приватну власність у кос мосі? А проблема стає усе актуаль нішою: Європейське космічне агентство вже активно займаєть ся відбором бажаючих стати пер шими європейцями на Місяці... Це квантова механіка може дозволити собі таку розкіш, як принцип невизначеності, а міжна родне економічне право — ні. Неоднозначність норм міжнарод ного права стала причиною вже не однієї юридичної колізії. Так, за право власності на Місяць бороли ся американець Денніс Хоуп, що знайшов лазівки у міжнародних договорах про космос і оголосив себе власником багатьох об’єктів Сонячної системи, і німець Мартін Юргенс, предку якого Місяць ніби то був дарований пруським імпе ратором Фрідріхом Великим в 1756 році на знак подяки за вірну службу. А троє громадян Ємену по

Один з авторитетних космічних юристів Віржиліу Поп навіть захи стив дисертацію, яка доводить не правомірність домагань Хоупа та інших. Але тим часом сам пан Поп, на науку іншим, не проминув зая вити про свої власні права на Сонце.

Місячний соціалізм? У нас немає ніякої приват ної власності. Микола Носов. «Незнайка на Місяці»

Н

аївно думати, що така не однозначність у найважливі ших міжнародних юридичних документах є лише результатом недбалості. При більш глибокому вивченні історії питання з’ясо

вується принципова розбіжність у поглядах сторін, які підписали ці документи. Наведене на початку статті формулювання — результат численних компромісів між пред ставниками соціалістичних країн, які ратували за заперечення прав приватної власності в кос мосі, і іншими учасниками дого вору. Що далі — то більше. З’явила ся «Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах» (1979), покликана заповнити про галини базового договору, що сто суються Місяця (з часу прогулян ки Армстронга й Олдрина питання про право місячної власності вже не є суто теоретичним). Цей доку мент і зовсім заперечує право на приватну власність на Місяці і не тільки: «Поверхня і надра Місяця та інших небесних тіл або їхні при родні ресурси... не можуть бути власністю яких небудь держав, юридичних або фізичних осіб»! Уго да набула чинності в 1984 році. Проте вона не ратифікована жод

Ост+Індія: досвід+плюс Щоб не повторити помилок минулого, а навпаки, використати найбільш удалі мо делі, було б незайвим звернутися до історії колонізації на Землі. Одержавши довгострокові права на ко лоніальну діяльність в Азії, а також не обхідні ресурси за рахунок випуску акцій, що гарантували інвесторам участь на паях у розподіленні прибутку, Го л л а н д с ь к а Ост Індська компанія (VOC) обзавела ся власним флотом, капітани якого згодом зробили чимало географічних відкриттів.

VOC змогла забезпечити освоєння відда лених територій (приміром, саме її кораблі вперше завезли в Європу зелений чай). Компанія успішно функціонувала близько двох сотень років, приносячи інвесторам чималі прибутки. На думку членів асоці ації власників приватних компаній, що

Наочною, на наш погляд, ана логією є Інтернет, що виник з військових і наукових експери ментальних проектів. Але вход ження в цю сферу приватного бізнесу прискорило розвиток Ме режі, породило сервіси, які важ ко уявити в суто мілітаристському або науковому контексті, що доз волило мільйонам людей ефек тивно користуватися Інтернетом і, що особливо важливо, дало лю дині новий ступінь свободи — віртуальний. Приклад такого звільнення — проекти доктора Лізбет Гудмен, директора SMARTlab Digital Media Institute, представлені на тому ж саміті в Дубаї, про який ми згадували вище. Практично повністю пара лізовані люди завдяки Мережі й спеціальним технологіям реалізо вують себе в кіберпросторі, вірту ально звільняючись від влади не дуги, — їх альтер его в Інтернеті танцюють, знімаються в кіно. І чому б нам не скористатися успішним правовим досвідом, що відкрив шлях приватному капіта лу в Інтернет, при доопрацюванні документів, що визначають права власності в космосі? Тим більше, що вже є чимало ґрунтовних і цілком реалістичних бізнес про ектів, які могли б успішно реалі зовуватися, залучаючи ресурси для освоєння космосу.

зивали в суд на NASA за вторгнен ня в їхні приватні володіння — Місяць, мовляв, «власність усього людства», а отже, і їх особисто.

Здавалося б, продаж ділянок за межами Землі як сувенірів, та й усі юридичні баталії про власність на небесні тіла, — не більш ніж курйо зи; але правова невизначеність, що їх породила, не тільки зали шається на порядку денному, а й бентежить серйозний бізнес, інве сторів, які могли б ґрунтовно сти мулювати освоєння космосу.

галузі знизилися. Тому особливо важливо знайти нові, мирні меха нізми, які стимулювали б подаль ше освоєння космосу.

існували не менше 200 років (Клуб Єнох), Голландська Ост Індська компанія мала всі шанси дожити до наших днів, якби її учас ники цікавилися не тільки торгівлею, а й виробництвом. Таким чином, цю модель можна оцінювати як досить ефективну й життєздатну. На думку ряду дослідників, VOC багато в чому є передвісником сьогоднішніх відкри тих акціонерних товариств. Цей досвід мож на застосувати й у сучасному контексті — при визначенні прав власності на території і ресурси на Місяці та інших космічних об’єк тах. Одне з можливих рішень — створення на основі угоди між державами — членами ООН (і в першу чергу космічними держава ми) відкритого акціонерного товариства, якому б передавалися права на освоєння територій і ресурсів поза Землею.

земній карті, а він все ще нагадує про себе, як погаслі зірки. Запе речують право на приватну власність у космосі й багато світо вих експертів, організацій. Але є інша точка зору.

Космічна бізнес далечінь Місяць — не для того, щоб ним володіла одна країна ... Він для того, щоб нею володів ти. Р. Хайнлайн. «Людина, що продала Місяць»

Я

кщо спочатку стимулом до стрімкого розвитку космічної індустрії була гонитва озбро єнь у біполярному світі, то після завершення періоду гострого протистояння державний інтерес зменшився, темпи фінансування

Антарктида: досвід+мінус Сьогодні норми міжнародного права, що регулюють права власності за межами Землі, скоріше нагадують угоди про Антарктику. Міжнародний антарктичний до говір, ухвалений у 1959 році, поміщає континент під спільну юрисдикцію країн учасниць. Права на місцеві біоресурси й родовища залишаються неурегульовани ми, і прихильники прав на приватну власність в Антарк тиді мають справу із серйозною опозицією. «Ми висту паємо проти використання Антарктики з комерційною метою», — заявив міністр науки, технології і океанічно го розвитку Індії Капіл Сібал на 30 й міжнародній кон сультативній зустрічі з питання про дотримання Дого вору про використання Антарктики (Делі, 2007). Та чи є модель «все спільне — все нічиє» успішною, чи сприяв такий підхід ефективному освоєнню ресурсів? Як відзначає енциклопедія «Британніка» он лайн, в Ан тарктиді помітно лише незначний економічний розви ток, як і раніше, мало відомо про її природні ресурси.

• Підприємство з виробництва палива для ракет, що стартують із Місяця (назад на Землю або далі), з льодовиків місячного Південно го полюса: за формулою LOX LH2 — рідкий водень, рідкий кисень. Це набагато вигідніше, ніж транс портування пального із Землі. По тенційними покупцями могли б стати державні космічні агент ства, які заощаджували б на транспортуванні пального, а інве стори одержували б прибуток.

• Виробництво речовин з уні кальними характеристиками, синтез яких можливий тільки в умовах мікрогравітації.

• Cонячна електростанція на орбіті.

• Видобуток енергетично цінного гелію 3, якого немає на Землі, але достатньо на Місяці.

• Телешоу й реклама, які знімають у космосі. Автори цих проектів, більшість з яких було представлено на «круг лому столі» в Лас Вегасі «Подолан ня прірви — від земних ринків до нових космічних ринків», — не на укові фантасти, а представники відомих компаній Mitsubishi Heavy Industries, Ltd., Lockheed Martin Corp., The Boeing Company і, що свідчить про реалістичність про ектів, банків Citigroup та інших. Серед ключових висновків і рекомендацій урядам, що стали результатами цього «круглого сто лу», відзначимо такі: • Чітко позначити права влас ності. Вони є ключовою перед умовою для ухвалення більшості рішень про інвестиції в індустрію.

• Вибір приватної форми влас ності, що ґрунтується на досвіді 4000 років цивільного права, був би потенційно кращою відповід дю на питання про права влас ності. Доля цих проектів, як і безлічі інших, залежить від того, чи буде забезпечена достатня свобода для інвестицій у космос, чи буде гарантоване право на приватну власність за межами Землі.

Техносфера політехнічний музей З ім’ям видатного дослідника Арктики Фрітьофа Нансена пов’язано багато того, що стало відомо людству про суворе життя Заполяр’я. Але в той же час великий мандрівник, почесний член Петербурзької Академії наук, почесний депутат Мосради, лауреат Нобелівської премії світу 1922 року був чудовим інженером, що дав полярним дослідникам винятковий шанс вижити серед вічної криги.

№ 1–2 (53—54)

Довге життя полярної пічки дною пічкою. Витрачаючи міні мальну кількість пального, мандрівники мали можливість розтопити кригу і скип’ятити стільки води, скільки необхідно. Навіть сьогодні, через багато років, цілком очевидно, що ідея

використання тепла відхідних газів забезпечила не тільки дов ге життя цьому пристрою, а й по родила нові, які успішно викорис товуються в наш час. Один з них — це пічка на твердому паливі, призначена для зимових турист

8 січня 2009 року

ських походів. Їжа, що готується в центральній посудині апарата, має температуру не менше 100°С. У той же час гарячий потік утворюваних газів «омиває» порівняно велику поверхню периферійних посудин з кригою, що тане, і снігом, темпера тура яких підтримується до закін чення танення на 0°С. Фахівці відзначають, що конст руктивно проблема теплообміну між потоком відхідних газів і кри гою, що тане, вирішена Нансеном з великою ефективністю. «Арктич ну спрагу», що була бичем мандрів ників у північних широтах, стало можливо вгамовувати майже без додаткових витрат палива. Це до тепне інженерне вирішення, як і сама полярна пічка Нансена, і сьо годні вірою і правдою служить тим, хто полюбляє подорожувати.

Як це працює? Олександр Лясковський

У

часи Нансена мандрівники користувалися шведським га совим пальником, який зго дом почали називати примусом. У ньому відбувалося майже повне згоряння палива (90 93%), що да вало більші шанси вижити в складних умовах Арктики. Що ж змусило великого ученого, без страшного мандрівника, який не раз стирав з карти численні «білі плями», зайнятися конструюван ням звичайної пічки, яка врятува ла згодом не одне людське життя? Про важливість мати під рукою добрий, добротний пристрій, що відповідає вимогам полярних зимі

Фритьоф Нансен вель, він говорив неодноразово, випробувавши на собі підступницт во сніжної пустелі. Особливу триво гу викликали скарги на «арктичну спрагу» — незмінну супутницю всіх, хто подорожує на санях. Причому вона значно посилювалася при спробах угамувати її снігом. Сам же Нансен не страждав від цього, бо в його похідному спорядженні був до сить корисний пристрій — він нази вав його «кухонний апарат», що на справді був не чим іншим, як винай деною і виготовленою ним своєрі

Сам Нансен так описує свій винахід, який він котла, який огортав весь апарат, і віддавало уперше використав в 1895 році під час санного йому залишки теплоти. Після цього воно вихо походу до Північного полюса. Апарат мав посу дило повністю охолодженим. дину для приготування їжі і два котли для танення криги й снігу. Проста кон 1 — таган для струкція не створювала великих про спалювання блем при його виготовленні. У центрі палива; була посудина для приготування їжі.

2 — дверцята Під нею розташовувався пальник, а топки; навколо — кільцеподібний котел, у 3 — бак для якому відбувалося танення криги й танення криги; снігу. У простір між посудиною для ва 4 — кріпильна ріння і кільцеподібним котлом входи кришка; ла щільно підігнана кришка з отвором 5 — кришка; посередині. Підпалений пальник виді 6 — велика ляв тепло, що піднімалося вгору через каструля; отвір. Потім тепло надходило під дно 7 — кільце; іншого, встановленого зверху плоско 8 — піддон. го котла, де й відбувалося танення криги й снігу. Після цього гаряче по Удосконалена пічка Нансена і сьогодні використовується вітря йшло вниз, проходило уздовж як в умовах Заполяр’я, так і під час зимових походів для зовнішнього боку кільцеподібного підігріву води й приготування їжі

Образи, що застигли в металі Аверс і реверс долі

Ім’я медальєра Євгена Грошева відоме колекціонерам і мистецтвознавцям багатьох країн світу. Більш ніж за 50 років творчості він розробив і втілив у металі тисячі різних медалей і пам’ятних знаків, присвячених подіям і героям всіх часів і народів. Багато з його робіт зберігаються в музеях світу і приватних колекціях майже по всій земній кулі.

Олександр Лясковський

«Погляд» з боку

Н

априкінці 80 х років минулого століття про роботи майстра розповів всьому Радян ському Союзу відомий тележурналіст Во лодимир Молчанов у популярній тоді програмі «Погляд». На той час роботи Євгена Грошева були представлені в таких всесвітньо відомих музеях світу, як Ермітаж, Третьяковська гале рея, музеї Всесоюзного географічного товари ства, Будинку музеї Д.Неру в Делі, японському парламенті (медаль, присвячена Ріхарду Зорге), Національному музеї Чилі. Виконував він за мовлення Джуни Давіташвілі, Марини Владі, Чингіза Айтматова, Василя Пєскова, а також ко роля Швеції, нащадків царського дому Романо вих, інших відомих людей України, ближнього й далекого зарубіжжя. За 50 років творчості Євген Грошев створив більше тисячі медалей. Його домашній архів зберігає сьогодні імена багатьох знаменитих людей України й усього світу. Зараз роботи май стра є у Ватикані, а медалі, присвячені Андрію Сахарову, Святославу Ріхтеру, Борису Єльцину, він залишив нащадкам у своїй Батьківщині. Пам’ятаючи про славні традиції Придніпров’я, для другого Президента України Леоніда Кучми він виготовив срібну з позолотою пектораль, на якій зобразив 12 гетьманів України, виділив ши особливе місце для глави держави.

Н

айчастіше в житті загальновідома при казка про те, що художника скривдити дуже легко, стає реальністю. Так трапи лося і з Євгеном Грошевим. Початок 60 х років минулого сторіччя був ознаменований для колишнього Радянського Союзу грандіоз ною за масштабами проведення грошовою реформою. Його, уже відомого майстра, зап росили для виготовлення демонстраційних екземплярів нових грошей для стенда Ощад банку СРСР. Отут і почалися неприємності. Працівники компетентних органів побачили в цьому потенційні можливості порушень кри мінального кодексу. А якщо так, то в один мо мент майстер перетворився на фальшивомо нетника — з усіма відповідними наслідками, які тривали сім довгих років. Показово, що й у ці роки не припинявся творчий процес, а коли майстру не вистачало матеріалу для своїх робіт, він знаходив вихід: розбиваючи

Євген Грошев

Техпроцес Свої шедеври Євген Грошев створює, гра віруючи безпосередньо на металі. Це трохи відрізняється від загальновідомого процесу виготовлення медалей, тому що виключають ся моменти, пов’язані з «переведенням» ме далі із пластичних матеріалів у метал. Саме це свідчить, як відзначають фахівці, про високий професійний рівень виконавця робіт.

старі шарикопідшипники, вилучав з них мідь, що і йшла на медалі. І все таки доля виявилася прихильною до нього. До моменту здобуття довгоочікуваної волі, напередодні 50 річчя Жовтневої рево люції, він створив унікальну медаль, що зоб ражує численні революційні епізоди. Трохи пізніше, у дарунок місту Херсону, де він тоді пра цював, майстер зробив інкрустований коштов

ним камінням символічний ключ. При виготов ленні медалей і пам’ятних знаків він ставив собі непросте завдання: передати в мініатюрі внутрішній світ зображуваних ним героїв. Та кими були медалі, присвячені киянину Сержу Лифарю, дублікат медалі до 50 річчя Білла Клінтона, роботи для Золотої книги юстиції Ук раїни з портретами київських князів, гетьманів України, українських президентів. Яскравих сторінок у житті Євгена Михайло вича було безліч. Це зустрічі із Джуною Даві ташвілі, підкорювачем Північного полюса Дмитром Шпаро, Аркадієм Райкіним, радян ськими й американськими космонавтами, дія чами науки, культури. Особлива сторінка жит тя — це виготовлення до 5 річчя незалежності

України монети медалі, на боках якої — сти лізовані зображення гривні й долара. Пока зово, що матеріалом для монет стали корпу си знищуваних ракет СС 19. Одна із найбільш вражаючих подій — участь у Міжнародній культурній місії «Дже рела», що проходила в 1990 році під девізом «З’єднаємо віки, береги, народи». Тоді до складу делегації ввійшли видатні письменни ки, діячі мистецтва, представники творчої інтелігенції колишнього Радянського Союзу. Місія стартувала в Москві і, пройшовши по багатьох містах Росії, вирушила до країн Се редземномор’я. Для увічнення цієї місії пред ставникам міст, де побувала делегація, було вручено 40 комплектів (по десять тисяч штук у кожному) виготовлених Грошевим медалей, на яких зображені сім див світу й пам’ятни ки — символи найбільших міст СРСР. Загаль на вага медалей становила 14,5 тонни (!). Але все таки головною справою його життя ста ло створення «Планети Нобеля» у Дніпропет ровську.

На «Планеті Нобеля»

П

ро проект, що не має аналогів в історії медальєрної справи, свого часу уже пи сала «УТГ». Зусилля майстра й уже реаль не втілення задуму в життя спрямовані на про славляння людей, які зробили свій внесок у розвиток цивілізації, здійснили науковий, творчий, громадянський подвиг в ім’я люд ства. У перспективі Грошев планує відкрити в Дніпропетровську експоцентр, де розмістить ся клуб «Розум планети» і де не соромно буде приймати навіть нобелівських лауреатів і на щадків цих відомих усьому світу людей. Він упевнений, що ця грандіозна ідея гідна вели кого минулого й сьогодення міста на Дніпрі. Сьогодні майстер працює над «Планетою Нобеля» у мініатюрі — створенням невеликої, розміром зі шкільний глобус, кулі, що симво лізує нашу Землю. На ній розмістяться медалі розміром з 50 копійчану монету — знайдеть ся місце всім нобелівським лауреатам. За за думом автора, такий пам’ятний знак буде вру чатися кожному, чий науковий подвиг відзна чить Нобелівський комітет.

№ 1–2 (53—54)

Техносфера захоплення

8 січня 2009 року

Вікову історію авіації можна запросто окинути поглядом на виставці майстра! моделіста Ігоря Шатохіна з Кіровограда. В 2007 році його власноруч виготовлена колекція занесена до Книги рекордів України в категорії «Найбільша колекція стендових моделей про розвиток бойової авіації за останні 100 років». І відтоді вона їздить по країні.

Літачки мої... Велика справа почалася з дитячої іграшки делей — 138, займає 300 м2 ви! ставкової площі.

Олена Буєвич

Скільки всього моделей зроб! лено за життя — важко підраху! вати. Через два роки, як обіцяє майстер, у колекції буде дві сотні літаків. Мета — одержан! ня повної картини розвитку аві! ації від першої світової війни до останньої з локальних війн сто! річчя. Зараз виставка займає вже 350 м 2.

А

втор колекції художник Ігор Шатохін, магістр мистецтв за стандартами ЮНЕСКО, свої незвичайні моделі виготов! ляє з... паперу. У це важко повіри! ти, розглядаючи цілком «мета! леві» на вигляд літаки й танки. Особливо відвідувачів вражають танки: невже й гусениці немета! леві?

Як розповів моделіст, на вис! тавках часто відбуваються цікаві зустрічі. Особливо з людьми військовими, льотчиками мину! лих років. І в Черкасах без цього не обійшлося. З інтересом роз! глядав моделі літаків єдиний в Україні «однокашник» Юрія Гага! ріна — військовий льотчик 1!го

— З паперу! — гордо відпові! дає майстер. — Не тільки гусе! ниці, а й двигуни! Максимум ме! ханіки, усе рухається і відчиняєть! ся — двері, капоти, підкрилки. Як у справжньої техніки! Папір, картон, калька, ватман — у діло йде абсолютно все. Навіть тоненькі провідки паперові, навіть свинцеві на вигляд бомби на бор! ту. Наприкінці роботи майстер вкриває свої моделі лаком, і вис! тавковий екземпляр готовий. Зберігаються вироби вдома в коробках, пристосованих для пере! везень. Виставки бувають досить часто: от і у Черкаси майстра!моде! ліста запросили приїхати відразу після президентської виставки в Києві, присвяченої річниці Зброй! них сил, де сам міністр оборони вручив Шатохіну медаль «За спри! яння Збройним силами України». Захоплення Ігоря моделюван! ням почалося в ранньому ди! тинстві. З істерики, яку 6!літній хлопчик влаштував своїй мамі в універмазі.

— Це було вперше і востаннє, — з посмішкою розповідає май! стер. — Знаєте, так буває: дити! на вимагає купити їй яку!небудь іграшку, ридає, падає на підлогу... Ми жили тоді в Донбасі. Я поба! чив в універмазі пластмасову мо! дель!конструктор літака Ан!2. Ро! дина в мене була шахтарська, жили від авансу до получки. І та! кий каприз дитини, звичайно, був незвичний. Мама тягла мене по вулиці, шльопала, а я репетував: так сильно хотілося мати модель «кукурузника». Все!таки мате! ринське серце здригнулося — ми повернулися з півдороги, купили іграшку, і ввечері разом із бать! ком я почав учитися складати за схемою літак...

Цікаво, що до справжніх літаків, до авіації майстер байду! жий і навіть боїться польотів. Справою його життя стало моде! лювання. У дитинстві складав пластмасові моделі, пізніше пе! рейшов на дерево, а 25 років тому зупинився на універсально! му матеріалі — папері. Викрійки для майбутніх моделей Ігор бере з польських журналів, удоскона! лює їх, начиняє літаки двигунами й іншими технічними штукенція! ми, доводячи моделі до ідеальної відповідності масштабному оригі! налу. Як відзначено у свідоцтві Книги рекордів України, рекорд! ними є такі деталі: колекція ство! рювалася 20 років, копії зробле! но в масштабі 1:33, кількість мо!

Микола Столяров

ках слово «куранти» означає «ті, що біжать». Ті, що біжать у хмарах — так, мабуть, буде точніше.

Л

В «Архіві князя Бориса Івано! вича Куракіна», вельможі й ари! стократа XVIII століття, читаємо: «В Амстердамі на ратуші годинник великий — звичай такий: щопо! неділка сам годинникар на тому годиннику грає півгодини після дванадцятої, коли б’ють різні ку! ранти, руками й ногами, і то вель! ми важко, бо я міг бачити якось, що дуже він спітнів». Дійсно спітнієш тут, адже на донецьку дзвіницю підніматися треба на висоту приблизно 16!поверхово! го будинку.

Куранти з’єднані із дзвонами. І якщо дзвіниця для курантів — це сцена, то залом для глядачів слу! жить все місто, що розкинулося навколо. Дивишся долу — і дух захоплює: он річка блищить сріблом, он вулиці й площі зав! більшки з кинуту на землю монет! ку. Вище тільки небо, тільки хма! ри, які за певної погоди можна руками зачерпнути. У всіх словни!

А Геннадій Кузьмичов, член Асо! ціації астронавтів і космонавтів світу, пообіцяв, що в наступному році на Україну чекає не менш ціка! ва авіаційно!космічна подія. У пер! шому кварталі 2009!го пересувна виставка Центру підготовки космо! навтів ім. Ю. Гагаріна може пере! міститися в Черкаси з Брянська, де експонується зараз.

Мені б такі літачки...

Донецьк звіряє час по курантах. Хронометр із годинником встановлений на дзвіниці відродженого в місті Свято!Преображенського собору.

Дзвіниця для курантів — своє! рідна сцена. Купол, а далі — тільки шпиль храму. Діаметр дзвіниці — кілька метрів. Обста! новка в невеличкій кімнаті аске! тична, на стіні — іконка. Тут же мастило для змащення курантів. Самі куранти в центрі, на найпо! чеснішому місці. Уявіть собі вий! нятий зі старих ходиків механізм — отак і вони виглядають, тільки, зрозуміло, масштаби інші.

— Я просто вражений тим, як виконані ці моделі. Сам роблю літаки з дерева, але за тонкістю виконання мої моделі не можна навіть порівнювати з представле! ними, — скромно зазначив Ігор Петрович.

Ігор Шатохін

Ті, що біжать у хмарах унає над містом мелодія ку! рантів... Гаврило Романович Державін назвав її «арією не! бесною».

класу Ігор Петрович Тисменець! кий, який сам літав на Як!11, Як!18, Міг!15, Міг!17, Міг!21 і ге! лікоптері Мі!4.

Для Андрія Селякова, догляда! ча курантів на Свято!Преобра! женському соборі, сім верст — не околиця. На дзвіницю у свої два! дцять із гаком він не піднімаєть! ся — злітає: позначаються мо! лодість і звичка. Андрій у свій час монтував куранти. А привіз їх у Донецьк годинникар з Калуги Олександр Миколайович Красни! ков. Він же вчив хлопця всіх пре! мудростей годинникарства. А ще повісив на стіну іконку, порадив доглядачеві молитву творити,

ну, як двічі на рік робимо всі ми, вона приїжджає до собору, стоїть внизу і по мобільному телефону коректує положення стрілок на циферблаті: Андрію зверху їх не видно. Куранти на дзвіниці без усяко! го корпуса. Вони як розкрите хірургами серце: усе на очах, кож! не коліщатко, кожна шестірня. Від годинникового механізму, як у хо! диках, відходять на тросах гирі, вага яких досягає 150 кг. Кожні 15 хвилин куранти програють му! зичну фразу. Годинниковий ме! ханізм у ці миті стає схожим на механічне піаніно, з тією лише різницею, що замість струн зву! чать дзвони.

Андрій Селяков одержати благословення на ре! месло. Був в Андрія ще один по! радник і наставник — батько. Се! ляков!старший свого часу працю! вав на заводі вибухозахисного устаткування, а потім став догля! дачем годинника на храмі в Макіївці. Він і сина долучив до цієї справи, доручаючи йому спочат! ку найпростішу роботу. Коли ж батька не стало, Андрій продов! жив його справу. Зараз він, ма! буть, єдиний володар такої про! фесії. Курантів за ним троє — у Макіївці, Донецьку й Свято! Нікольському монастирі Волно! васького району (тут Андрій ре! монтував годинники, тому і їх він вважає своїми).

Андрій недавно закінчив Макіївський інженерно!будівель! ний інститут, у нього добра робо! та в одній з будівельних фірм. Встиг одружитися, у родині росте дитина. Догляд за годинниками — ще одне ремесло Андрія. Не хо! четься називати це модним сло! вом «хоббі». Душі в ньому нема, не пахне воно ні ладаном, ні мотор! ним мастилом, яким доглядач змащує куранти, ні степовим вітром, настояним на травах і дощах, що долітає до дзвіниці. Слід сказати про вірного по! мічника Андрія — його дружину Наташу. Коли годинник треба підвести або перевести на годи!

Дзвони для донецьких курантів виготовили місцеві ж металурги, що створили унікальне виробниц! тво. Тут є готові благовісти, дзво! ни буденні, полієлейні... Як прави! ло, кожен з них обряджається, одержує свою ікону. Куранти за! мовляють рідко. У принципі, їх можна і не обряджати, нагорі цьо! го ніхто не помітить, хіба що пта! хи. Але коли створювалися дзво! ни для донецьких курантів, їх об! рядили, щоб і птахи, і хмари, і саме небо, яке не обдуриш, могли поми! луватися роботою майстрів. Прощаючись, я запропонував Андрію допомогти завести куран! ти, але одержав увічливу відмову: мовляв, сили ще на спуск знадоб! ляться, а це «дуже важко» і спітніти доведеться. Тільки потім я зро! зумів, що справа тут зовсім не в мускульній силі — душу для цього готувати треба.

Розслабтес Роз слабтеся! я!

Новорічне свято — весь рік

№ 1—2 (53—54)

8 січня 2009 року

КРОСВОРД

У найстарішому на Тернопільщині містечку Теребовлі діє потужне виробництво ялинкових іграшок. І всі оті кульки, дзвіночки, верхівки, казкові фігурки розписуються вручну, що особливо цінують у світі.

склодувів торкаються кінця трубочки — і ось із малень кої бульбашки виростає куля — заготівка до майбутньої іграшки. Потім вона потрапляє на конвеєр фарбуваль ного цеху. Але найцікавіше, напевно, у цеху художньо го розпису. Тут — незвична тиша. Жінки тонюсінькими пензликами чаклують над іграшками. Оксана Олексяк каже, що розписує «турецький браслет» — так нази вається іграшка зі східним орнаментом. Поруч з нею майстрині малюють на скляній поверхні кожна щось своє — зимові пейзажі, Снігуроньок, Дідів Морозів, зайчиків, інших звіряток. А от на кулях виписують конту ри голови буйвола, напевно, з огляду на східний горо скоп. Уся ця краса посипається блискітками, і букваль но на очах іграшки перетворюються, аж грають у руках майстринь.

Курс — на Європу

З

апитую робітниць, чи вони знають, куди поїдуть їхні вироби.

— Та у Польщу, куди ж ще? Кажуть, у поляків легені слабші, то вони не мають сили видувати такі «бульки» зі скла, як ми, — сміються жінки.

Юрій Дзюбан разом із пакувальницею Марією Олійник оглядають ялинкові прикраси перед тим, як відправити їх у Польщу

Зі скла, вогню і подиху

Д

иректор товариства з обмеженою відповідальністю «Орбітал» Юрій Дзюбан говорить, що нинішню ро боту підсвідомо обрав, мабуть, ще у дитинстві, коли зачу довано дивився на ялинкові іграшки. Випускала їх тутеш ня Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас. Після здобуття необхідного фаху приїхав саме сюди. Це було по вернення у дитинство — у дивовижний світ творення новорічної казки. Тільки тепер він знав, що вся ця краса — результат праці сотень людей. Через економічні негаразди поступово зменшували ся обсяги випуску продукції, бюрократичні перепони галь мували розвиток колись чітко налагодженого виробниц тва. Поступово фабрика згортала виробництво, щораз меншими ставали замовлення, люди втра чали роботу. Врешті підприємство опинило ся на межі банкрутства. Юрій Іванович знав, що треба робити, пропонував можливі шля хи виходу з кризової ситуації, та не все від нього залежало. Тоді й виникла ідея органі зувати власне виробництво, де можна було б втілити задумане. Знайшов у Теребовлі не величке приміщення, зібрав бригаду з ко лишніх працівників фабрики — і почалася робота...

— Дійсно, — підтверджує Юрій Дзюбан, — 70 від сотків продукції ми відправляємо на експорт, тоді як вітчизняний ринок на 65 — 70 відсотків заповнений ки тайськими виробами. Перед католицьким Різдвом і Но вим роком поставили у Польщу більше 400 тисяч ігра шок. Хоча там десь до 150 виробників ялинкових при крас, тобто майже у двадцять разів більше, ніж в Україні. Наші іграшки у поляків дуже популярні і поза конкурен цією. До того ж коштують вони менше, ніж європейські. Українці, на жаль, купують дешевшу китайську іграшку, і підприємство має роботу на цілий рік завдяки експорту своєї продукції. На складах майже нічого не затримується, все одразу йде замовникам. Вітчизняний виробник робить акцент як на асортименті, так і на якості виробів. Всі ці куль ки, дзвіночки, верхівки, казкові фігурки розписуються вруч ну, що особливо цінується у світі. Теребовляни мають і ряд ексклюзивних виробів, які виготовляють за оригінальною технологією. Особливо популярні кулі з матовою поверх нею. Переважає, зрозуміло, різдвяна, новорічна тематика. Тримаю у руках щойно розмальовану скляну кулю. Усе міняється з роками, змінюється і новорічна іграшка. Та незмінними залишаються традиція прикрашати під Но вий рік ялинку і те особливе зворушливе почуття, коли береш у руки скляну кульку й передаєш її своїм дітям або внукам, аби ті повісили це маленьке рукотворне диво на зелену красуню у святково прибраній хаті…

Тримаючи у руках майстерно розписану яскраво червону кулю, розпитую мого співбесідника про історію виникнення скля ної новорічної іграшки. Юрій Дзюбан, усмі хаючись, каже, що з цим запитанням кра ще поїхати у сусідню Івано Франківську об ласть, де в туристично мистецькому комп лексі «Маєток Святого Миколая» діє постійна виставка новорічної іграшки. І додає, що процес виготовлення скляної іграшки, по суті, не міняється роками. Вона народжуєть ся зі скла, вогню і подиху майстра, із дотри мання певних вимог. Тільки тоді вийде саме така куля, яка потрібна замовнику.

3 літери: Аїд Акр "ДЕУ" Есе

5 літер: Абхаз Агрус Азарт "Алеко" Алмаз Алтин 4 літери: Апорт Арик Архар "Ауди" Аскет Атлет Балу Аудит Гуля Балда Гуру Бритт Жало Вайло Кара Вираз Керн Гість Кран Горіх Куля ГУЛАГ Драга Руда Ерман Руль Згода Табу Здоба Укол Капот Улан Катер Хлор Кузов

Кумач Лавра Лазар Лазер Леслі Литво Луска Львів Майкл Нарва Обвал Орден Ореол Пісок Разін Редут "Свема" Склад Страх Таран Тезей Торба Торій Тромб Хабар Халва "Хонда"

6 літер: Абетка Асесор Блюдце Збитки Курява Людина Люстро Чартер

Відповіді на кросворд, надрукований у № 52 (2008 р.)

Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

ГОЛОВОЛОМКА Новорічна ялинка Поділіть фігуру у формі ялинки по границях клітинок на сім час тин однакової площі так, щоб у кожну з них потрапило по одній сніжинці й одній цукерці. Відповідь на головоломку «Фрагменти», надруковану в № 52 (2008 р.)

Рубрику веде Андрій ГЕРМАН

Білі починають і виграють

Горять газові пальники, розжарене скло поступово стає слухняним, гнеться. Губи

Як народилась іграшка Історія новорічної іграшки нараховує чотири століття. Перша іграшка зі скла була вилита в Тюрингії. Люди на згадку про Віфлеємську зірку ставили на верхівку ялин ки зірку, прикріпляли 12 свічок — як символ дванадця тьох апостолів або дванадцятьох місяців у році. А ще при

Перед вами список всіх відповідей на кросворд, розташованих за кількістю букв і за алфавітом. Вам залишилося тільки знайти кожному слову його місце.

крашали деревце горіхами, яблуками, пряниками, фігурками янголів. Та поміж цими прикрасами скляні іграшки мали особливий шарм. Кожна з них відбивала свою епоху, свій час. Були і є серед них казкові герої, пер сонажі з легенд, символи тієї чи іншої держави.

ШАШКИ

Олег Снітовський

Відповіді на етюд, надрукований у № 52 (2008 р.)

1. d4 c5! d6:b4 2. b6 c7 b8:d6 3. e1 f2!! g3:c3 4. g1 f2 f4:d2 5. f2 g3 h2:f4 6. g5:e7 f8:d6 7. h6:e1 х В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту