Украинская техническая газета №56-57 by Ukrainian technological newspaper

Директор проектного і науково дослідного центру ЗАТ «Донецьксталь» Олександр Агафонов:

«Вирішення проблеми безпеки в гірничодобувній промисловості має базуватися на абсолютно нових принципах» стор. 4

№ 4—5 (56—57)

Європа: кожен за себе Відсутність скоординованого антикризового плану — головний провал ідеї згуртованого ЄС стор. 6–7

29 січня 2009 року

www.tehnichka.com

info@tehnichka.com

Реверс Забезпечивши реверсну подачу газу із заходу на схід магістральними газопроводами, спеціалісти «Укртрансгазу» врятували країну в «газовій війні» стор. 5

Річний перепочинок перед безоднею

Демонстративно посміхаючись, кожен підраховував свої вигоди і втрати від довгострокових газових контрактів стор. 2–3

Епіцентр cектор газу Як виявилося, достатньо декількох днів, щоб Україна і Росія з непримиренних «газових ворогів», які поливають одне одного брудом у ЗМІ й заморожують людей заради фінансових інтересів, знову перетворилися на стратегічних партнерів, які обожнюють одне одного. Кардинальна метаморфоза відбулася після 19 січня, коли підписали серію десятилітніх контрактів на поставку й транзит газу. Однак документи викликають ряд серйозних дорікань. Головне — так звана європейська формула ціноутворення, що через невигідні коефіцієнти «підірве» вітчизняну промисловість уже в 2010 році, як тільки почне дорожчати нафта.

№ 4—5

(56—57) 29 січня 2009 року

Річний перепочинок Початок на 1:й стор.

Дмитро Корнійчук

Ãàçîâå «â÷îðà»

îá êðàùå çðîçóì³òè, íàñê³ëüêè çì³íèëàñÿ ñàìà ñòðóêòóðà ãàçîâèõ ðîñ³éñüêî-óêðà¿íñüêèõ âçàºìèí â 2009 ðîö³, íåîáõ³äíî çãàäàòè, ÿêèìè äîêóìåíòàìè é ñõåìàìè âîíè ðåãóëþâàëèñÿ ðàí³øå. Ç ê³íöÿ 1990-õ ðîê³â Óêðà¿íà çàáåçïå÷óâàëà ñâ³é ïàëèâíèé áàëàíñ ³ç äâîõ îñíîâíèõ äæåðåë. Ïåðøå — ðîñ³éñüêèé ãàç â³ä «Ãàçïðîìó» (25—32 ìëðä êóá³â), ùî íàëåæèòü â îáì³í çà òðàíçèò åêñïîðòíîãî ïîòîêó â ªâðîïó. Ìè çà íüîãî íå ïëàòèëè «æèâèìè» ãð³øìè, à â³äáèðàëè íåîáõ³äí³ îáñÿãè ç «òðóáè» ç ðîçðàõóíêó âàðòîñò³ ïðîêà÷óâàííÿ 1000 êóá³â ïàëèâà çà 100 êì. Äðóãå — äåøåâèé ñåðåäíüîàç³àòñüêèé ãàç, ÿêèé êóïóºìî çà ïðÿìèìè êîíòðàêòàìè, ïåðåâàæíî â Òóðêìåíèñòàí³ (áëèçüêî 37 ìëðä êóá³â). Êð³ì òîãî, «Íàôòîãàç» ìàâ

óðÿäè Óêðà¿íè ³ Ðîñ³¿, ï³ñëÿ ÷îãî ö³ öèôðè âíîñèëèñÿ îêðåìèìè äîïîâíåííÿìè â ä³þ÷èé êîíòðàêò. ²íøèìè ñëîâàìè, ó ãàçîâèõ âçàºìèíàõ ç 2002 ðîêó ç’ÿâèëàñÿ ïðÿìà çàëåæí³ñòü ì³æ âàðò³ñòþ òðàíçèòó ðîñ³éñüêîãî ãàçó ³ éîãî ö³íîþ äëÿ Óêðà¿íè. Ó òîé æå ÷àñ ó íàøî¿ êðà¿íè ùå çàëèøàâñÿ òàêèé ñåðéîçíèé àðãóìåíò âïëèâó íà Ìîñêâó, ÿê ìîæëèâ³ñòü áóäü-ÿêî¿ ìèò³ çá³ëüøèòè çàêóï³âëþ òóðêìåíñüêîãî ãàçó. Áî ïðåçèäåíò Ñàïàðìóðàò Í³ÿçîâ (Òóðêìåíáàø³) ñòàâèâñÿ äîñèòü ïðèõèëüíî äî óêðà¿íñüêîãî êåð³âíèöòâà. Íåäàðìà æ ïðîäàâàâ ïàëèâî çà äåìï³íãîâîþ ö³íîþ — áëèçüêî $50—60 òèñ./êóá. Ó 2002—2004 ðîêàõ ì³æóðÿäîâ³ ãàçîâ³ óãîäè íåóõèëüíî ï³äïèñóâàëèñÿ Êàáì³íîì. Ñòàâêà íà òðàíçèò ðîñ³éñüêîãî ãàçó âèçíà÷àëàñÿ íà ð³âí³ $1,09 çà 1000 êóá³â íà 100 êì. Îòæå, ö³íà ãàçó äëÿ Óêðà¿íè âèõîäèëà $50 òèñ./êóá. ªâðîï³ æ ãàç îáõîäèâñÿ ì³í³ìóì ðàçè â òðè äîðîæ÷å. Òèì ÷àñîì Ðîñ³ÿ ñàìà ïî÷àëà âèÿâëÿòè ³íòåðåñ äî ñåðåäíüîàç³-

За словами Тимошенко, саме газ із ПСГ — як наявний на сьогоднішній день на балансі НАК (близько 12 млрд кубів), так і той, що колись на/ лежав «РосУкрЕнерго», — дозволить утримати усе/ редині країни ціну газу на рівні $230 тис./куб. ìîæëèâ³ñòü ðååêñïîðòóâàòè íàäëèøêè çà á³ëüø âèñîêîþ ö³íîþ â ªâðîïó. Çíàêîâîþ â³õîþ âçàºìèí ç Ðîñ³ºþ áóëà ï³äïèñàíà â 2001 ðîö³ ïðåì’ºðîì Àíàòîë³ºì Ê³íàõîì «Óãîäà ì³æ óðÿäîì ÐÔ ³ Êàá³íåòîì ì³í³ñòð³â Óêðà¿íè ïðî äîäàòêîâ³ çàõîäè ³ç çàáåçïå÷åííÿ òðàíçèòó ðîñ³éñüêîãî ïðèðîäíîãî ãàçó òåðèòîð³ºþ Óêðà¿íè». Ó í³é ôîðìóëþâàâñÿ îñíîâíèé ïðèíöèï ñï³âðîá³òíèöòâà ì³æ êðà¿íàìè äî 2013 ðîêó: «Îáñÿãè òðàíçèòó ðîñ³éñüêîãî ïðèðîäíîãî ãàçó òåðèòîð³ºþ Óêðà¿íè, à òàêîæ ðîçì³ð ïëàòåæ³â ó ãðîøîâ³é ôîðì³ é/àáî îáñÿãè ïîñòàâîê ãàçó â îïëàòó òðàíçèòó áóäóòü óòî÷íþâàòèñÿ íà îñíîâ³ ùîð³÷íèõ ì³æóðÿäîâèõ ïðîòîêîë³â íà â³äïîâ³äíèé ð³ê». Ëîã³÷íèì ïðîäîâæåííÿì äîìîâëåíîñòåé ñòàâ êîíòðàêò ì³æ «Íàôòîãàçîì» ³ «Ãàçïðîìîì» «Ïðî îáñÿãè é óìîâè òðàíçèòó ðîñ³éñüêîãî ïðèðîäíîãî ãàçó ÷åðåç òåðèòîð³þ Óêðà¿íè íà ïåð³îä ç 2003 ïî 2013 ð³ê». Óêðà¿íà çîáîâ’ÿçàëàñÿ çàáåçïå÷óâàòè ùîð³÷íèé òðàíçèò íå ìåíøå 110 ìëðä êóá³â ðîñ³éñüêîãî ãàçó, à «Ãàçïðîì» — îïëà÷óâàòè òðàíçèòí³ ïîñëóãè â íàòóðàëüí³é ôîðì³. Òîáòî ãàçîì. Ïðè÷îìó òî÷íèé îáñÿã òðàíçèòó ³ éîãî ñòàâêó ùîð³÷íî ïîâèíí³ áóëè âèçíà÷àòè

àòñüêîãî ãàçó. Ïîêè óêðà¿íñüê³ äèïëîìàòè â³äïî÷èâàëè, ðîñ³éñüê³ ïðîâîäèëè àêòèâí³ ïåðåãîâîðè. Ðåçóëüòàòîì ÿêèõ ñòàâ ï³äïèñàíèé â 2003 ðîö³ äîâãîñòðîêîâèé äîãîâ³ð ì³æ «Ãàçïðîìîì» ³ «Òóðêìåííàôòîãàçîì». Ç 2007 ðîêó «Ãàçïðîì» çàôðàõòóâàâ îáñÿãè òóðêìåíñüêîãî ãàçó íà ð³âí³ 60—70 ìëðä êóá³â ó ð³ê ³ âèùå. ²íøèìè ñëîâàìè, Ðîñ³ÿ ä³ñòàëà ìîíîïîëüíå ïðàâî íà ïðîäàæ ñåðåäíüîàç³àòñüêîãî ãàçó â ªâðîïó é Óêðà¿íó. Ó 2005 ðîö³ Êàáì³í í³ Þë³¿ Òèìîøåíêî, í³ Þð³ÿ ªõàíóðîâà íå ï³äïèñàâ ì³æóðÿäîâ³ óãîäè íà ïîñòàâêè ãàçó â 2006 ðîö³. Çäàºòüñÿ, òóò áóëî ðîçóì³ííÿ ÿê ðîñ³éñüêîþ, òàê ³ óêðà¿íñüêîþ ñòîðîíîþ ïðîñòî¿ ³ñòèíè: îñê³ëüêè òóðêìåíñüêîãî ãàçó Óêðà¿íà á³ëüøå íå îäåðæèòü, íåîáõ³äíî áóäóâàòè íîâ³ âçàºìèíè ç «Ãàçïðîìîì». Ó Ìîñêâ³ æ, ÿê ïðîäîâæåííÿ ïî÷àòî¿ ñòðàòåã³¿, õîò³ëè ïåðåâåñòè âñ³ êðà¿íè ÑÍÄ íà ºâðîïåéñüê³ ö³íè. Ó òîìó ÷èñë³ é Óêðà¿íó. Ç 2006 ðîêó, ï³ñëÿ ïåðøî¿ «ãàçîâî¿ â³éíè», ïî÷àëà ä³ÿòè íîâà ñõåìà ãàçîâèõ âçàºìèí — ïðîïèñàíà 4 ñ³÷íÿ â «Óãîäó ïðî âðåãóëþâàííÿ â³äíîñèí ó ãàçîâ³é ñôåð³». Òàê, ïåðø

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8 91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а. Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10

E mail: info@tehnichka.com

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993 1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

çà âñå áóëî ðîç³ðâàíî çâ’ÿçîê ö³íà ãàçó-òðàíçèò. Ìîíîïîëüíå ïðàâî ïîñòàâëÿòè ñåðåäíüîàç³àòñüêå ïàëèâî â Óêðà¿íó îäåðæàâ øâåéöàðñüêèé ïîñåðåäíèê «ÐîñÓêðÅíåðãî», àêö³îíåðàìè ÿêîãî âèñòóïèëè «Ãàçïðîì» ³ óêðà¿íñüêèé á³çíåñìåí Äìèòðî Ô³ðòàø. Ïðè÷îìó ö³íà ãàçó âèçíà÷àëàñÿ ùîð³÷íî, ³ íà 2006-é ñêëàëà $95 òèñ./êóá. Àëå ïðè öüîìó âàðò³ñòü òðàíçèòó ðîñ³éñüêîãî ãàçó â ªâðîïó ô³êñóâàëàñÿ íà ð³âí³ $1,6 òèñ./êóá. äî 2011 ðîêó. Ùå îäíèì íåãàòèâíèì ìîìåíòîì ñòàëî ââåäåííÿ â ñõåìó âíóòð³øíüîãî ïîñåðåäíèêà — «ÓêðÃàçÅíåðãî» (ÑÏ «Íàôòîãàçó» é «ÐîñÓêðÅíåðãî»). Ñàìå éîìó ÐÓÅ ïîñòàâëÿëî ñâ³é ãàç íà êîðäîí³, à âæå ïîò³ì «ÓêðÃàçÅíåðãî» ïåðåïðîäóâàëî ïàëèâî «Íàôòîãàçó» (äëÿ êîìóíàëüíî¿ ñôåðè) ³ ïðîìèñëîâèì ï³äïðèºìñòâàì. Ó ðåçóëüòàò³ âèéøëà òàêà ö³êàâà êàðòèíà. «Íàôòîãàç» çà çàíèæåíèìè ö³íàìè ïîñòàâëÿâ ïàëèâî òåïëîêîìóíåíåðãî ³ íàñåëåííþ, çàëàçÿ÷è â áîðãè ïåðåä ÐÓÅ é äîòóþ÷èñü ì³ëüÿðäàìè ç áþäæåòó. À íàéá³ëüøèé ïðèáóòîê â³ä çàìîæíèõ ïðîìèñëîâö³â íàäõîäèâ íà ðàõóíêè «ÓêðÃàçÅíåðãî». Àëå ÿê àêö³îíåð «Íàôòîãàç» äîòåïåð òàê ³ íå ìîæå îäåðæàòè ñâî¿ äèâ³äåíäè çà 2006-2007 ðîêè. ²ç ñ³÷íÿ 2007 ðîêó âàðò³ñòü ãàçó äëÿ Óêðà¿íè ñòàíîâèëà 130 äîëàð³â. À íàâåñí³ «Íàôòîãàç» ³ «Ãàçïðîì» ³ç ñàíêö³¿ ïðåì’ºðà Â³êòîðà ßíóêîâè÷à ï³äïèñàëè äîïîâíåííÿ â êîíòðàêò «Ïðî îáñÿãè é óìîâè òðàíçèòó…» Òðàíçèòíà ñòàâêà áóëà çàô³êñîâàíà íà ð³âí³ $1,7 òèñ. /êóá. íà 100 êì äî 2010 ðîêó. Â³äâåðòî êàæó÷è, íàâðÿä ÷è öå ìîæíà íàçâàòè âèã³äíèì äëÿ Óêðà¿íè êðîêîì. Ç óðàõóâàííÿì ùîð³÷íèõ çì³í âàðòîñò³ ãàçó. Õî÷à ñòîñîâíî ïðîïèñàíî¿ â 2006 ðîö³ ñòàâêè $1,6 òèñ./êóá. äî 2011 ðîêó öå âñåòàêè âèãëÿäàëî òðîõè êðàùå. Íàâåñí³ 2008 ðîêó, ï³ñëÿ ÷åðãîâîãî ãàçîâîãî êîíôë³êòó, ïîâ’ÿçàíîãî ç áîðãîì «Ãàçïðîìó», ÷àñòêîâèì «ïðèêðó÷óâàííÿì âåíòèëÿ» ³ æîðñòêîþ ïîë³òèêîþ Òèìîøåíêî ñòîñîâíî ïîñåðåäíèê³â, ñõåìà ïîñòàâîê äåùî çì³íèëàñÿ. Ùî é çàô³êñóâàëà «Óãîäà ïðî ðîçâèòîê â³äíîñèí ó ãàçîâ³é ñôåð³» â³ä 12 áåðåçíÿ 2008 ðîêó. Ö³íà ãàçó äî ê³íöÿ ðîêó âèçíà÷àëàñÿ íà ð³âí³ $179,5 òèñ./ êóá. Íîâàòîðñòâîì ñòàëî âèêëþ÷åííÿ ç³ ñõåìè îäíîãî ç ïîñåðåäíèê³â — «ÓêðÃàçÅíåðãî». «Íàôòîãàç» ïîâåðíóâ ñîá³ ïðàâî îäåðæóâàòè ãàç ïðîñòî íà êîðäîí³ â³ä «ÐîñÓêðÅíåðãî» ³ ðåàë³çîâóâàòè éîãî ÿê íàñåëåííþ, òàê ³ ïðîìèñëîâöÿì. Òîáòî ÍÀÊ, ÿêèé âèÿâèâñÿ ïî âóõà â áîðãàõ, îäåðæàâ ìîæëèâ³ñòü ïîêðàùèòè ñâ³é ô³íàíñîâèé ñòàí. ßê ñêàðæèëèñÿ äåÿê³ ï³äïðèºìñòâà, «Íàôòîãàç» òàê çàõîïèâñÿ, ùî ïðîäàâàâ ¿ì ãàç äîðîæ÷å $325 òèñ./ êóá. Óò³ì, òàê ñàìî ëóíàëè äîêîðè íà àäðåñó «ÓêðÃàçÅíåðãî» â 2007 ðîö³. Òàêîæ â³äïîâ³äíî äî óãîäè íà âíóòð³øí³é ðèíîê Óêðà¿íè âèõîäèëà êîìïàí³ÿ «Ãàçïðîì çáóò Óêðà¿íà» («äî÷êà» «Ãàçïðîìó»), ùî îäåðæàëà êâîòó ïðîäàæ³â íà ð³âí³ 7,5 ìëðä êóá³â ãàçó. Êë³ºíòàìè êîìïàí³¿ ñòàëè, çà äàíèìè ðîñ³éñüêîãî âèäàííÿ «Âçãëÿä», ïðèì³ðîì, ÂÀÒ «Àçîâñòàëü», Ìàð³óïîëüñüêèé çàâîä ³ì. ²ëë³÷à. Ùî ö³êàâî: «Ãàçïðîì çáóò Óêðà¿íà» â³äïóñêàâ ãàç íà 30—35 äîëàð³â äåøåâøå, í³æ ÍÀÊ. Õî÷à ðîñ³éñüêà êîìïàí³ÿ çìîãëà ïðîäàòè â

Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34 72 47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 59 93 91, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua

2008 ðîö³ ò³ëüêè 3 ìëðä êóá³â ãàçó. Òåïåð æå, ç ï³äïèñàííÿì ñ³÷íåâèõ äîãîâîð³â, ïðàâèëà ãðè íà ãàçîâîìó ðèíêó çíîâó êàðäèíàëüíî çì³íèëèñÿ. Ó ïåðøó ÷åðãó — çà ðàõóíîê ââåäåííÿ ñïåö³àëüíèõ ôîðìóë ðîçðàõóíêó âàðòîñò³ ãàçó é òðàíçèòó.

Ùî ïðèõîâóþòü ôîðìóëè î÷à ñ³÷íåâ³ êîíòðàêòè, ï³äïèñàí³ «Íàôòîãàçîì» ³ «Ãàçïðîìîì» íà 20092019 ðîêè, º êîìåðö³éíîþ òàºìíè-

öåþ, äåÿê³ ç íèõ óæå «çëèëè» ó ÇÌ². Çàâäÿêè öüîìó âñ³ ¿õí³ ïëþñè é ì³íóñè ìîæíà ïðîàíàë³çóâàòè, îïèðàþ÷èñü íà ðåàëüíèé òåêñò, à íå ñëîâà óêðà¿íñüêèõ àáî ðîñ³éñüêèõ ïîë³òèê³â. ßêèì çàâæäè âèã³äíî ïðèõîâàòè ïåâí³ ñëèçüê³ ì³ñöÿ. Ïî÷íåìî ç ïîçèòèâó. Ïåðøå: íàðåøò³ ç’ÿâèëàñÿ á³ëüøìåíø ïðîçîðà ñèñòåìà ó âèçíà÷åíí³ ö³íè íà ãàç, îïèñàíà ìàòåìàòè÷íîþ ôîðìóëîþ. ×àñè, êîëè Ðîñ³ÿ â³äïóñêàëà äåøåâèé ãàç ïî äðóæá³, ÿêùî öå ìîæíà òàê íàçâàòè, çàê³í÷èëèñÿ â 2004 ðîö³. À òå, ùî â³äáóâàëîñÿ äàë³, ìîæíà â³äíå-

Додаток 1 Формула визначення вартості газу

Джерело: «Українська правда»

Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.

Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.

Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».

Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес Експрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50 08 54

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.

ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 20100 прим., українською мовою 6600 прим., російською мовою 13500 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 144

№ 4—5

(56—57) 29 січня 2009 року

Епіцентр

cектор газу

перед безоднею Перше: нарешті з’явилася більш менш прозора система у визначенні ціни на газ, описана математичною формулою. Часи, коли Росія відпускала де шевий газ по дружбі, якщо це мож на так назвати, закінчилися в 2004 році. А те, що відбувалося далі, мож на віднести до спроб відтягнути «смерть пацієнта». Тобто утримати фіксовану й занижену ( у порівнянні з Європою) вартість газу за допомо гою систем різних посередників. Причому, що б там не говорили в Москві, «Газпром» практично нічого на так званому «дотуванні» України не втрачав. Оскільки, з одного боку, діяла занижена ставка на транзит російського газу. З іншого — непо гані гроші виходили за рахунок ре експорту через «РосУкрЕнерго» де шевого середньоазіатського газу в Європу, а також на продажі його ук раїнським промисловцям за цінами, близьким до європейських. Тепер же, з переходом на прямі контракти з «Газпромом» і на чітку формулу ціни, прив’язану до світо вої вартості нафти, Україна може прогнозувати вартість газу. А не дізнаватися її 31 грудня й погоджу ватися підписувати договори під по грозою тотального заморожування країни. Друге: у період розпалу еконо мічної кризи Україна одержала на 2009 рік відносно прийнятну вартість газу. А це гарантія того, що країна виживе. Відповідно до підписаного кон тракту, ціна палива тепер визна чається для України поквартально за прийнятою формулою (див. дода ток 1). Знижкою для нас стане те, що базова вартість P0 в 2009 році ста новитиме не 450, а 360 доларів. А

традиційно — більше 50 млрд кубів. Причому в 1 му кварталі НАК візьме в «Газпрому» мінімум — 5 млрд кубів. Крім того, досягнуто згоди з «Газ промом» про купівлю 11 млрд кубів газу, що знаходиться в наших ПСГ і раніше належав «РосУкрЕнерго». Ціна — $153,5 тис./куб. Загальна вартість — $1,5 млрд. За словами Тимошенко, саме газ із ПСГ — як наявний на сьогодні на балансі НАК (близько 12 млрд кубів), так і той, що колись належав «РосУкрЕнерго» — дозволить утри мати усередині країни ціну газу на рівні $230 тис./куб. До речі, саме з 11 млрд кубів ще «росукренергівсь кого» газу буде відніматися 6—7 млрд кубів технологічного палива, необхідного для транзиту. Здається, з огляду на майбутні президентські вибори і дійсно серйозний запас газу в наших ПСГ, вартість палива Кабмін все таки утримає у межах $230— 250 тис./куб. (не враховуючи по датків). Однак далі, тільки но поч не дорожчати нафта, ми матиме мо безліч проблем, у тому числі можливість «шокових» цін. Отже, розглянемо основні слабкі місця договорів. Перший мінус — невигідні для України параметри і коефіцієнти у формулі розрахунку ціни на газ. Так, Європа давно розраховуєть ся з Росією за формулами, тісно пов’язаними з біржовими котиру ваннями. Однак для кожної країни сама математична модель і коефі цієнти підраховуються індивідуаль но. І у випадку з Україною виникає безліч питань. Чому базова вартість газу для У країни, що на повну силу України,

Чому базова вартість газу для України, що на повну силу буде запущена в 2010 році, становить саме $450? За такими цінами в пік зростання на фтових цін одержувала газ Німеччина. Але якщо й треба було брати ринкові ціни 2008 року за при в’язку, то з урахуванням транзитного плеча базо ва вартість для нас повинна бути на рівні $340— 350 тис./куб. Як для наших польських сусідів. якийсь коефіцієнт k дорівнює 0,8. Тобто дає 20% знижки до щоквар тальної ціни. В 2009 році, за розрахунками «Нафтогазу», ціна становитиме: 1 й квартал — $360 тис./куб., 2 й квар тал — $270 тис./куб., 3 й квартал — $219 тис./куб., 4 й квартал — $162 тис./куб. У цілому середня річна вартість становитиме $230 тис./куб. Ціна газу для комунальної сфери поки не називається. Щодо відпуск них цін для промисловців прем’єр Тимошенко 24 січня в інтерв’ю «Зер калу недели» сказала таке:«Структу ра ціни буде такою: 228,8 долара — ціна газу, одержуваного на кордоні; до нього додається ПДВ; плюс опла та транзиту газу магістральними і ло кальними мережами до підприєм ства. От і все. Таким чином, ми підтримаємо наші підприємства в період світової економічної кризи». Причому Тимошенко наголошує: газ продаватимуть по базових $230 тис./ куб. (плюс ПДВ) уже з 1 січня. Втім, Секретаріат Президента гово рить про середньорічну ціну газу для України $258 тис./куб., в «Газпромі» — $250 тис./ куб. Яким чином Україна може демпінгувати усередині країни, якщо в першому кварталі купуємо газ по $360 тис./куб.? В «Нафтогазі» поси лаються на положення контракту, згідно з якими Україна в 2009 році купує тільки 40 млрд кубів газу. Хоча

запускається в 2010 році, ста новить саме 450 доларів? За такими цінами в пік зростання на фтових цін одержувала газ Німеч чина. Але якщо і треба було брати ринкові ціни 2008 року за прив’яз ку, то з урахуванням транзитного плеча базова вартість для нас по винна бути на рівні $340— 350 тис./куб. Як для наших польських сусідів. Ключовий момент: базова вартість в $450 зафіксована тер міном на 10 років. Тому навіть якщо ціни на нафту і далі падати муть, то Україна, виходячи з фор мули, однаково платитиме не мен ше $300 тис./куб. Але ще більший удар чекає на Україну, якщо нафта почне різко дорожчати. А це неодмінно станеть ся в найближчі рік два, тільки но піде на спад світова криза. Зверніть увагу, що знижувальні коефіцієнти G0 (ціна на газойль) і M0 (ціна на мазут) також визначені стаціонар но на 10 років. Причому з розрахун ку по квітню—грудню 2008 року. Тобто на час пікового падіння вар тості нафти. Звідси висновок: співвідношен ня поточних цін на газ і мазут до показників 2008 року весь час збільшуватиметься. Тим самим вик ликаючи необґрунтоване збільшен ня ціни на газ для України. Чому необґрунтоване? Тому що ЛОГІЧ

НИМ й ЕКОНОМІЧНО ЗРОЗУМІЛИМ є співвідношення показників за 9 останніх місяців до дев’яти тих, що їм передували. Іншими словами, визначаючи ціну газу на 1 січня 2010 року, коефіцієнт М повинен підраховуватися по квітню—грудню 2009 го, а коефіцієнт M 0 — по січню—вересню 2008 року. Тоді дійсно будуть враховуватися світові коливання ціни на мазут. А не брати на 10 років середню вартість мазу ту $520 за метротонну — на рівні 2008 року. Аналогічна проблема і з коефіцієнтом, що враховує ціну на газойль. Про які динамічні ринкові ціни ми можемо говорити? Далі. З 2010 року Україна стає найбільшим у світі покупцем газу в Росії — 52 (!) млрд кубів в рік. Для порівняння: Німеччина купує 34 млрд кубів, Італія — 22 млрд. Але при цьому нам, як основному клієнтові, не надано ніякої системи знижок. Другий мінус — багатомільярд не дотування «Газпрому» дешевим транзитом, що ставить хрест на модернізації ГТС. Слід почати з того, що ставка транзиту на 2009 рік залишена на рівні $1,7 тис./куб. на 100 км. І є найнижчою в Європі. Таким чином, за розрахунками експертів, ми втрачаємо (у порівнянні з тією ж Словаччиною, де тариф $4) близь ко $2,9 млрд. Ну, допустимо, компроміс цього року зрозумілий, оскільки «Газпром» нам дешевше продає газ «РосУкр Енерго» у ПСГ, робить начебто б знижку за ціною. Але в 2010 році нам ніхто не допомагатиме, зате підписана формула транзиту (див. додаток 2) планомірно заганяє краї ну у фінансовий глухий кут. Змушую чи забути про модернізацію по ГТС. У європейських формулах розра хунку ставка транзиту тісно пов’яза на з НОРМАЛЬНОЮ підтримкою тех нічного стану ГТС, необхідного для забезпечення експортного потоку. А також дає можливість купувати технологічний газ. Ну й хоча б з мінімальною рентабельністю опе ратора магістрального транзиту. У нашому випадку — «Укртрансгаз». Однак затверджена для України формула бере як базис на 2010 рік ставку в $2,04 тис./куб. за 100 км. Причому ще зі знижувальним коефі цієнтом 0,5. Крім того, чомусь ура ховується рівень інфляції в Євросо юзі і ціна на газ для України зі зно ву таки певним знижувальним кое фіцієнтом. Іншими словами, в 2010 році, коли вартість газу почне збільшува тися, Україні доведеться знову зала зити в борги, купуючи технологічний газ за ринковою ціною. Але про порції росту цін у ланцюжку «газ— транзит» нема, отже, доведеться за лучати додаткові фінансові кошти. І цього разу рятівного й порівняно дешевого газу в ПСГ уже не буде. А де в такій ситуації взяти гроші на необхідну модернізацію ГТС? Потім знову з Москви говоритимуть, що, треба концесію з управління ГТС створювати. До речі, у нових контрактах вза галі немає такого поняття, як «техно логічний газ». Є загальний обсяг за купівель, а на які потреби ви його використаєте — «Газпрому» байду же. Ваш обов’язок — забезпечення безперебійного транзиту. Простіше кажучи, Москва убезпечилася перед Європою від аргументів Києва, зас тосованих в останньому конфлікті: мовляв, ми відбираємо експортне паливо на технологічні потреби че рез відсутність контрактів. Третій мінус — передача 25% внутрішнього українського ринку компанії «Газпром збут Україна» У принципі, наявність на ринку

Формула визначення вартості транзиту

Джерело: «Українська правда» продажу газу декількох операторів характерна для європейських країн. Оскільки створює конкуренцію і зни жує вартість палива кінцевим спо живачам. Істотна різниця у тому, що «Газ пром збут Україна» — не тільки кон курент «Нафтогазу», а й одночасно представник монопольного поста чальника газу. А це дає можливість «Газпрому» тиснути на Україну для створення найбільш комфортних умов для своєї «дочки». Зокрема, віддати їй поставки газу найбільш платоспроможним підприємствам. У той же час в умовах занижено го транзиту й підвищення вартості газу саме промисловці стануть го ловним «донором» «Нафтогазу». Тому втратити 25% ринку відповідно до довгострокового контракту — істот ний фінансовий удар. Окремо слід згадати ще пару жорстких моментів у контракті. Так, оплачувати спожитий газ Україна має до 7 числа наступного за по ставкою місяця. Раніше — до кінця наступного місяця. На практиці вий де, що «Нафтогаз» повинен працю вати в режимі напівавансу. Адже промислові споживачі в країні пе рераховують гроші тільки на прикінці місяця, а заплатити треба «Газпрому» на початку. Мало того, контракт передбачає: одне прострочення платежу — і «Газ пром» працює з «Нафтогазом» тільки за передоплатою. Не менш жорстко врегульоване питання, як говорять у Кремлі, «осі дання» в Україні російського газу. У випадку відбору понад належну місячну норму на 6% вартість пали ва регулюється формулою ціни, по множеної на підвищувальний ко ефіцієнт. Восени він дорівнює 1,5,

узимку — 3. З огляду на те, що газові лічильники на вході в українську ГТС за результатами зимового конфлікту, схоже, ставити не збираються, то в «Газпромі» будь якої миті можуть зно ву сказати про «осідання» газу . І спро буй доведи, що це не так.

Прогноз — справа невдячна

азовий конфлікт улагоджено, дого вори підписано. У «Газпромі» так задоволені, що хочуть подовжити контракти аж на 25 років. Утім, на практиці все буде не так добре, як на папері. Уже зараз зчи нився перший скандал. Представни ки «РосУкрЕнерго» з боку Дмитра Фірташа назвали незаконним демпін говий продаж належної компанії газу НАКу, парафований другим акціоне ром — «Газпромом». І подали в суд. Промисловці південного сходу також насторожено стежать за діями Каб міну. Готуються зчинити бунт, якщо ціна палива для них буде вище, ніж обіцяла Тимошенко. Поки незрозумі ло, у скільки обійдеться газ для кому нальної сфери, оскільки від цього без посередньо залежить рівень тарифів для населення. Не варто списувати з рахунків і можливе подорожчання долара, що відгукнеться при розра хунках із «Газпромом». У цілому складається враження, що підписані контракти містять ряд мін уповільненої дії. І вони з шумом спрацюють наприкінці 2009 початку 2010 року — з настанням моменту ре ального переходу на ринкові ціни. Тому зарікатися від чергової газової війни, на жаль, не слід.

Економіка прогноз Директор проектного і науково#дослідного центру ЗАТ «Донецьксталь»Олександр Агафонов: «Вирішення проблеми безпеки в гірничодобувній промисловості має базуватися на абсолютно № 4—5 (56—57)

Початок на 1#й стор.

Марина Юр’єва

2008 році 18 робіт у галузі на уки й техніки були визнані гідни ми Державної премії України. Одна з них — «Науково технічні ос нови, розроблення і впровадження високоефективного геомеханічного моніторингу підземних геотехнічних систем шахт і рудників». Це резуль тат багаторічної праці, масштабних досліджень і розробок групи вчених: А.Анциферова, С.Скипочки, А.Ялан ського, Т.Паламарчук, О.Брюханова, В.Голинько, Ю.Грядущего, О.Агафо нова, В.Усаченко, Г.Колчина. Про актуальність і своєчасність роботи ми розмовляємо з одним із авторів лауреатів, доктором техніч них наук, директором проектного і науково дослідного центру ЗАТ «До нецьксталь» Олександром Агафоно вим. — Олександре Васильовичу, проблемою використання метану з промисловою метою ви займає тесь довго... — Так, ще у 80 ті роки, працюю чи в лабораторії управління станом масиву гірських порід МакНДІ, я брав участь у цих дослідженнях. Цікавий і потрібний досвід був нако пичений фахівцями інституту, і дуже шкода, що робота припинилася че рез фінансові проблеми. Зате пізніше технологія наших учених була вдосконалена у США, де зараз успішно застосовують попередню дегазацію вугільних пластів і наступ не використання метану в промис ловості. От що означає увага держави до питань промислової безпеки, дос татнє фінансування наукових розро бок, впровадження у виробництво сучасних технологій. З фінансуванням і підтримкою держави у нас, на жаль, великі про блеми. А тим часом наробітки вітчиз няних учених унікальні і мають вели чезну цінність. Я часто згадую роки роботи у відділі раптових викидів вугілля, породи й газу МакНДІ. Це найбільший у світі такий відділ, що накопичив унікальний досвід, най ціннішу інформацію і є основним розробником способів і засобів за побігання газодинамічним явищам на шахтах Донбасу. — Що було, то було. Чим важ ливі ці наробітки сьогодні? — Наробітки наших учених у пи таннях промислової безпеки над звичайно важливі. Адже ситуація в гірничодобувній промисловості Ук раїни в останні роки значно погірши лася. Це пов’язано з істотним ускладненням гірничо геологічних

функціонування виробничого циклу всієї підземної системи з вироблен ням керівних рішень і впливів, які забезпечують підвищення ефектив ності і безпеки гірничих робіт.

Візитівка Олександр Агафонов

Симбіоз науки й виробництва, економічної ефективності і безпеки. Сьогодні ця вимога як ніколи жорстка. У ній — питання про спроможність української економіки. умов і збільшенням глибини роз роблення корисних копалин, що є причиною низьких економічних по казників роботи шахт і рудників і ви сокого рівня травматизму. Найгос тріше ці проблеми даються взнаки на вугільних шахтах. При тому, що в перспективі роль вугілля в паливно енергетичному комплексі зростатиме. В Україні запаси вугілля становлять близько 120 млрд тонн, цього досить для енергетичної безпеки держави і розвитку металургійної і хімічної галузей. Концепцією «Енергетичної стра тегії України на період до 2030 року і подальшу перспективу» і програмою «Українське вугілля» передбачене подальше збільшення обсягів видо бутку вугілля, у тому числі найближ чим часом — на третину. Це вимагає кардинального відновлення системи, що забезпечить підвищення ефек тивності й безпеки робіт у галузі. Тепер середня глибина розроб лення вугільних родовищ досягає 720 м. На глибинах більше 600 м працюють близько 60% шахт, що за

Народився в 1953 р. у Макіївці. 1975 р. — закінчив Донецький політехнічний інститут. 1975—1980 рр. — інженер конструктор Дондіпровуглемашу. 1983 р. — закінчив аспірантуру Московського гірничого інституту. 1984—2000 рр. — робота в МакНДІ: — завідувач лабораторії управ ління станом масиву гірничих порід; — старший науковий співробіт ник відділу раптових викидів вугіл ля, породи й газу; — завідувач сектора методів боротьби з викидами вугілля, поро ди й газу у підготовчих виробках; — завідувач відділу раптових викидів вугілля, породи й газу (з 1997 р. — відділ газодинамі чних явищ). — заступник директора МакНДІ з наукової роботи. 2000—2007 рр. — директор Донецького експертно технічного центру. зовим принципом є приєднання до промислової геомеханічної безпеки виробничого середовища шахт. Мета — підвищення техніко економічних показників роботи і створення без печних і комфортних умов праці шля

Ðîçðîáëåí³ êîëèñü ñïîñîáè, ìåòîäè ³ òåõíîëîã³¿ êîíòðîëþ ³ ä³àãíîñòèêè ãåîòåõí³÷íèõ ñèñòåì ìàëè ðîçð³çíåíèé õàðàêòåð, à ¿õíº åï³çîäè÷íå çàñòîñóâàííÿ íå äàâàëî î÷³êóâàíèõ ðåçóëüòàò³â ó ï³äâèùåíí³ åôåêòèâíîñò³ ³ áåçïåêè ã³ðíè÷èõ ðîá³ò.

безпечують 65% видобутку вугілля. На кожній сьомій шахті гірничі ро боти ведуться на глибині 1000— 1300 м. Майже 40% шахт відпрацьо вують пласти, небезпечні з раптових викидів вугілля і газу. На 20 шахтах зафіксовані гірські удари. Зараз видобуток вугілля у кра щих лавах досягає 1500 2000 тонн на добу, а у високопродуктивних — 4000—6000 тонн. Збільшення гли бини розроблення і інтенсифікація видобутку вугілля супроводжуються негативними явищами, насампе ред аномальним зростанням гірни чого тиску, збільшенням частоти га зодинамічних явищ і вмісту метану в рудничній атмосфері. У свою чер гу обвалення порід і газодинамічні явища можуть бути передумовами аварійного загазування гірничих виробок і аварій на шахтах. Це най перший стримуючий фактор. — Але якщо він зберігається, то, напевне, дає збій організація справи? — Досвід країн з розвинутою гірничодобувною промисловістю свідчить про те, що вирішення цієї проблеми має базуватися на абсо лютно нових принципах. Таким ба

ГЕОМЕХАНІКА — наука про механічні стани земної кори і процеси, що розвиваються в ній внаслідок різних природних фізичних впливів. Головні з них: термічні й механічні. Основне завдання геомеханіки — установлення об’єктивних законо мірностей формування механічних властивостей гірничих порід і перебіг процесів перерозподілу напруг, деформування, пере міщення, руйнування і зміцнення ділянок земної кори.

хом упровадження системного конт ролю і діагностики стану гірничого масиву, виробок, кріплення і охорон них конструкцій. Відсутність системного апаратур ного контролю геомеханічного стану геотехнічних систем на шахтах і руд никах України зменшує ефективність роботи видобувних галузей у цілому. Якщо врахувати наслідки аварій, травматизму і професійних захворю вань, то загальні матеріальні збитки, наприклад, тільки вугільної галузі, становитимуть майже 10 млрд гри вень щорічно. — У чому суть розробки ав торського колективу? — Геомеханічна безпека в шахтах і рудниках повинна базуватися на вирішенні двоєдиного завдання: оці нити і спрогнозувати геомеханний стан продуктивних товщ і підземних споруд на базі оперативного контро лю, технічної діагностики і створен ня довгострокового підземного мо ніторингу; розробити і впровадити комплекс поточних і попереджуваль них заходів для уникнення негатив них ситуацій у шахтах і вибоях при обов’язковому контролі ризику їхнього застосування.

БАЗОВИЙ ПРИНЦИП розроблен ня геомеханічного моніторингу підзем них геотехнічних систем полягає в ба гатоплановості і багатостадійності, а також у комплексному підході до вирі шення як окремих питань контролю, так і всього моніторингу в цілому.

29 січня 2009 року

— І як вона реалізується? — Наукові положення роботи відбиті у 29 монографіях, 87 автор ських свідоцтвах і патентах і майже 200 наукових статтях, опублікованих у провідних науково технічних видан нях в Україні і за її межами. Авторськими свідоцтвами на вина ходи і патентами захищено 38 спо собів контролю різних геомеханічних процесів і геомеханічних систем, на яких грунтується методологія моніто рингу. 2007 р. — заступник директора дирекції по роботі з вугільними підприємствами ЗАТ «Донецксталь — металургійний завод». 2008 р. — директор проектно го і науково дослідного центру ЗАТ «Донецьксталь». Доктор технічних наук. Автор понад 100 наукових праць, п’яти монографій, понад 20 винаходів і патентів. Це завдання можна вирішити тільки консолідацією зусиль учених академічної і галузевої науки і фахівців гірничого виробництва. Розроблені колись способи, методи і технології контролю і діагностики геотехнічних систем мали розрізне ний характер, а їхнє епізодичне за стосування не давало очікуваних результатів у підвищенні ефектив ності і безпеки гірничих робіт. З ура хуванням цього автори роботи сформулювали й вирішили ряд принципових питань. Нами були розроблені наукові основи і технології геомеханічного моніторингу геотехнічних систем як багаторівневих і багатокомпонент них структур контролю, прогнозу і діагностики, обґрунтовані принципи розроблення діагностичних моде лей складних геотехнічних систем і процесів з урахуванням взаємодії систем діагностування, які забезпе

Для реалізації способів контро лю і їхнього широкомасштабного впровадження у виробництво був розроблений цілий ряд приладів геофізичного контролю, новизна й оригінальність схемних вирішень яких підтверджена 49 авторськи ми свідоцтвами на винаходи і па тенти. Уся апаратура доведена до дослідних зразків і виготовлена разовими партіями. Окремі типи приладів запущені в серійне виробництво і впроваджені в кількості декількох тисяч екземп лярів. Технологічна і правова база моні торингу регламентована 27 галузеви ми нормативними документами, які охоплюють гірничодобувні підприєм ства вугільної, рудної і нерудної про мисловості. Цінність і своєчасність роботи підтверджується географією впро вадження розробок, що охоплює вугільні шахти всього Донецького басейну, рудники Кривбасу і Запо різького залізорудного комбінату, калійні й гіпсові шахти. Затребувані розробки українських учених і за ме жами нашої країни — кілька з них впроваджені на гірничодобувних підприємствах Росії, Грузії і Латвії. Загальний економічний ефект від впровадження на гірничодобувних підприємствах становить 664 мільйо ни гривень.

Українськими розробниками створена концепція. Її суть: від поділу геотехнічної системи для контролю ок ремих об’єктів і процесів — до синтезу і наступного гео механічного моніторингу функціонування виробничого циклу всієї підземної системи з виробленням керівних рішень і впливів, які забезпечують підвищення ефек тивності і безпеки гірничих робіт. чують ефективність моніторингу. Та кож обґрунтовано вимоги щодо ме тодик діагностування геотехнічних систем ультразвуковим, віброхви льовим, електрометричним, меха ноелектричним, електромагнітним і сейсмоакустичним методами, які покладені в основу розроблення нормативних документів, затверд жених на рівні галузей, розроблено науково технічні основи розсліду вання і попередження аварій на ву гільних шахтах за рахунок застосу вання оперативного і довгостроко вого контролю підземних процесів і систем. Фактично створена концепція. Її суть: від поділу геотехнічної системи для контролю окремих об’єктів і процесів — до синтезу і наступного геомеханічного моніторингу

— Тобто ви впевнені, що еконо мічний ефект і безпека — два боки одного цілого? — Я абсолютно впевнений, що попри складність гірничо геологіч них умов, у яких ведеться видобуток вугілля в Донбасі, травматизм на шахтах цілком реально звести до нуля. Треба просто чітко виконувати всі рекомендації, протягом деся тиліть розроблені фахівцями. У підході до безпеки важлива сис темність, тоді недбалість, горезвіс на надія на «либонь» не призводити муть до трагедій з людськими жерт вами. А невиконання посадових обов’язків не буде виправдовувати ся недостатньою вивченістю і непе редбачуваністю природних явищ, все могутньою і «некерованою» стихією.

№ 4—5 (56—57)

29 січня 2009 року

Ніхто не міг уявити собі навіть в страшному сні, що Росія зважиться на цілковите закручування усіх своїх вентилів і перекриє газовий експорт. Це був нечуваний крок не тільки з точки зору політики і моралі (залишити Європу без газу посеред морозної зими!), а й з огляду на технічну складову роботи газопроводів. Адже об‘єм газу, що не подається в Українську ГТС, повинен осідати в ГТС Росії. З часом вона почне захлинатися газом, що може закінчитися непередбачуваними надзвичайними ситуаціями. Проте услід за припиненням в перший же день нового року поставок газу для потреб України «Газпром» 7 січня перекрив і газовий транзит українськими магістралями.

Світлана Ісаченко — Тільки но надійшло таке повідом лення диспетчерськими каналами, як на прилеглих до кордонів Росії дільницях експортних магістральних газопроводів почали падати тиски, – розповідає зас тупник головного інженера «Укртрансга зу» з питань промислової безпеки Юрій Герасименко. – Протягом приблизно двох годин ми ще втримували експорт на запасах газу в експортних газопрово дах. А потім у міру того, як газоперека чувальні агрегати почали відчувати не стачу газу ми, не чекаючи, поки спра цюють системи автоматичного захисту, поетапно, один за одним, почали зупи няти турбоагрегати і незабаром екс портні траси зупинилася. — Ви мали план дій на такий екст раординарний випадок? — Певна річ, ми були готові до такого розвитку подій. Адже щорічно починаю чи з 2006 року на початку січня росіяни «тренували» нас, призупиняючи подачу газу споживачам України по різних мар шрутах. Враховуючи досвід цих «трену вань», наші диспетчери відпрацювали оптимальні варіанти змін газових по токів, що дають змогу забезпечувати не лише стабільну роботу об‘єктів ГТС в по заштатних режимах, а й надійне газопо стачання споживачів за тимчасовими схемами. Ми сподівалися, що наші російські ко леги не зважаться зупинити транзит газу до Європи в розпал зими. За всі 60 років історії ГТС не було жодного преце денту навіть короткочасного припинен ня транзиту газу. Але коли це сталося, ми зуміли оперативно і гідно протидіяти «га зовій атаці». Нам вдалося забезпечити дієздатність ГТС, реверсувавши систему

«Газова другийвійна» бік

Реверс Забезпечивши реверсну подачу газу із заходу на схід магістральними газопроводами, спеціалісти «Укртрансгазу» врятували країну в «газовій війні» експортних магістральних газопроводів та ви користовуючи лише власні газові ресурси. — Українська ГТС розрахована на ре верс? — Ні. За проектом, експортні магістральні газопроводи розраховані на подачу газу зі сходу на захід в аверсному режимі. Але наші диспетчери, компресорники, фахівці підзем них сховищ газу зуміли знайти неординарне інженерне рішення, що дало змогу реверсу вати експортні магістральні газопроводи «Союз», «Уренгой—Помари—Ужгород» та «Прогрес» і подати ними газ із Західних підзем них сховищ на схід та південь України. Дис петчерське управління прорахувало опти мальні газові потоки, тиски, гідравлічну ефек тивність газопроводів, компресорники забез печили надійну роботу газоперекачувальних агрегатів, а фахівці підземних сховищ газу — щодобовий підйом та подачу в ГТС понад 200 млн кубів газу. Окрім того, довелося тимчасово обмежити подачу газу великим промисловим спожива чам. Металургійні та хімічні виробництва от римували мінімальну кількість газу, що необ хідна для підтримання безперервних техноло гічних процесів. Електроенергетики перейш ли на резервні види палива (вугілля або ма

Ми були готові до такого роз витку подій. Адже щорічно почи наючи з 2006 року на початку січня росіяни «тренували» нас, призупиняючи подачу газу спо живачам України по різних мар шрутах. Враховуючи досвід цих «тренувань», наші диспетчери відпрацювали оптимальні варі анти змін газових потоків. зут) Це дало свої результати: протягом кількох діб вдалося стабілізувати роботу ГТС, збалан сувавши надходження та відбір газу. — Газ подавався виключно зі сховищ? — ДК «Укргазвидобування» наростила ви добуток понад 3 млн кубів газу на добу, виві вши усі свердловини на газових родовищах на максимальний видобуток. Словом, газови ки України зробили все, що могли. Зрозумі ло, що не було все так легко і просто, як я за раз розповідаю. Керівництво газотранспорт них підприємств днювало і ночувало на голов них щитах управління ГТС. Колапсу ГТС вда лося уникнути. — Уявляю, якими словами ви в ті дні зга дували своїх російських колег. — Повірте, своїм колегам газовикам ми щиро співчували. Їм також було несолодко. Вони теж стали заручниками ситуації, розв’я заної російськими політиками. І Росія в ній

Довідка «УТГ» Газотранспортна система України за своєю потужністю по сідає друге місце в Європі (після Росії). Забезпечує внутрішнє споживання газу в країні в об’ємі 75 млрд м3 на рік і його транс портування на енергетичні ринки 19 європейських держав в обсязі 120 млрд м3. Її частка в загальному об’ємі експорту газу Росії становить 85%. Загальна протяжність магістральних газопроводів країни — 37 049 км пропускною здатністю 287,7 млрд м3 газу на вході і 178,5 млрд м3 на виході. До ГТС входять 72 компресорні станції сумарною потужністю 5609 МВт, 1437 газорозподільних станцій, а також 13 підземних газових сховищ загальною ак тивною місткістю 31 млрд м3 газу.

Бізнес!досьє «Укртрансгаз» — дочірня ком панія НАК «Нафтогаз України», одна з найбільших газотранспор тних компаній світу. Здійснює транспортування і зберігання природного газу на території Ук раїни (за винятком АР Крим), по дачу його споживачам, транзитні поставки російського газу в краї ни Європи. Займається також експлуатаційним обслуговуван ням і будівництвом об’єктів газо транспортної системи. До складу компанії входять 18 основних виробничих і обслуго вуючих підрозділів, у тому числі 6 підприємств — операторів га зопроводів високого тиску.

зазнала колосальних збитків, оскільки її ГТС розпирало від газу, а на їх газових родови щах, якщо вірити Інтернету, було зупинено по над 100 свердловин, і щодоби втрачалося до 200 млн кубів видобутку. — Юрію Миколайовичу, в якому стані наша ГТС? Чи здатна вона забезпечити Європі безперебійні експортні поставки газу? — Технічний стан наших газових магіст ралей цілком задовільний. Експортні газо проводи підтримуються на нормативному рівні безпеки. Ряд газопроводів працює по над 30 років. Але термін експлуатації магі стральних труб не обмежується жодними нормативними документами. Все залежить від їх фактичного стану. Трубопровід Даша ва—Київ збудовано у 1948 році. До речі, ця дата вважається роком заснування украї нської ГТС. Так от не так давно ми відкрили його ділянку в районі Боярки – труба в пре красному стані, ніби вчора покладена, ізо ляція чудова. Ми ведемо постійний моніторинг експорт них магістральних газопроводів, запровадив ши новітні світові науково технічні досягнен

Керівництво газотранспорт них підприємств днювало і но чувало на головних щитах уп равління ГТС. Колапсу ГТС вда лося уникнути.

ня, зокрема, внутрішньотрубну діагностику. Співпрацюємо з відомою німецькою фірмою «Розен». За допомогою «розенівського» де фектоскопу щорічно здійснюємо моніторинг траси, виявляємо дефекти, класифікуємо їх і проводимо необхідні ремонтні роботи, у пер шу чергу усуваючи аварійно небезпечні де фекти труб. Причому без зупинення транспор тування газу. Відповідні технології розробив нам Інститут електрозварювання ім. Патона. Маємо і власні технології моніторингу труб. На відповідних потенційно небезпечних ділянках траси встановлюємо датчики напружено де формованого стану, які оперативно повідом ляють про небезпечні явища. — Чому ж виникають аварії на кшталт ви бухів на магістральній трубі «Уренгой—По мари—Ужгород»? — У 2007 році на цьому газопроводі ста лося поспіль дві аварії. Причина – стрес ко

Історія — здано в експлуата цію перший в Україні магістраль ний газопровід «Дашава—Київ» довжиною 512 км. — природний газ львівських родовищ подано в Москву. — почався експорт газу в Польщу. — експорт газу в Че хословаччину і її територією в Австрію, Німеччину, Францію, Італію магістральним газопрово дом Долина—Ужгород—Держ кордон. — перше дослідно промислове закачування газу в горизонти виробленого Угерсь кого родовища. — досягнуто макси мальний видобуток газу в Україні — 68,7 млрд м3 на рік. — запрацював магі стральний газопровід «Союз». здано в експлуата цію МГ «Уренгой—Помари—Уж город». — запрацював МГ «Прогрес» (Ямбур—Західний кор дон) розійне розтріскування металу в зоні тер мічного впливу заводського зварного сти ку. Це явище нове і маловивчене. Спрог нозувати та виявити його дуже важко. На дійної технології виявлення стрес корозій них дефектів поки що не існує не лише у нас, а й в Европі. Стрес корозійні аварії траплялися не лише у нас, а і в Росії, Канаді та інших краї нах. Нами розроблені та погоджені з Держ гірпромнаглядом комплексні заходи з не допущення стрес корозійних аварій. Вияв лено та взято на облік всі стрес корозійно небезпечні дільниці газопроводів і прово диться копітка робота з недопущення аварій на них.

Економіка антикриза: їхній досвід Європа, як і Україна, серйозно відчуває на собі вплив фінансово економічної кризи і докладає всіх зусиль для її мінімізації. Однак замість використання можливостей такого потужного механізму, як Європейський Союз, майже кожній країні доводиться викручуватися самостійно. Оскільки наймогутніші члени ЄС (Франція, Німеччина) не дуже хочуть підставити фінансове плече своїм слабшим побратимам, приміром, тій же Румунії або країнам Балтії. Виникає логічне запитання: то чи варто Україні так активно напрошуватися в ЄС?

Наталя Савельєва

Íà îñòàííüîìó ïîäèõó

Ñàðêîç³ ñêàçàëè «í³!»

àãàëîì, ÷åðåç â³äñóòí³ñòü ºäèíî¿ àíòèêðèçîâî¿ ïîë³òèêè ªÑ ³ íåáàæàííÿ çãóðòóâàòè ëàâè êîæíà êðà¿íà ïî÷àëà áîðîòèñÿ ç åêîíîì³÷íèì çàíåïàäîì ó ì³ðó ñâî¿õ ìîæëèâîñòåé. Ïðè÷îìó â äåÿêèõ óæå ïî÷àëèñÿ ìàñîâ³ àêö³¿ ïðîòåñòó, ÿê³ âåäóòü äî ïîë³òè÷íî¿ êðèçè.

ªâðîñîþç³ òàê ³ íå âæèëè öåíòðàë³çîâàíèõ çàõîä³â äëÿ çàõèñòó é âîë³ëè êîæíó äåðæàâó çàëèøèòè íàîäèíö³ ç ¿¿ òðóäíîùàìè. ×îìó? Îäíîçíà÷íî¿ â³äïîâ³ä³ ìè íå îäåðæèìî. Äîñòåìåííî â³äîìî ò³ëüêè òå, ùî ùå 6 æîâòíÿ 2008 ðîêó íà íåôîðìàëüíîìó ñàì³ò³ ªÑ ó Áðþññåë³ ïðåçèäåíò Ôðàíö³¿ ïðåäñòàâèâ ïðîåêò òåðì³íîâîãî ïëàíó ç ïîäîëàííÿ ñâ³òîâî¿ ô³íàíñîâî¿ êðèçè. Îäíàê â ó÷àñíèê³â ñàì³òó áóëè ñåðéîçí³ ðîçá³æíîñò³ ùîäî çì³ñòó ïëàíó Ñàðêîç³.

Íàïðèêëàä, Í³ìå÷÷èíà â îñîá³ ì³í³ñòðà ô³íàíñ³â Ïååðà Øòàéíáðþêà âèñëîâèëàñÿ ïðîòè çàïðîïîíîâàíî¿ Ôðàíö³ºþ ³äå¿ îáîâ’ÿçêîâî¿ ì³æíàðîäíî¿ êîîðäèíàö³¿ åêîíîì³÷íèõ çóñèëü óðÿä³â ªâðîñîþçó. Íà äóìêó Øòàéíáðþêà, ö³ëêîì äîñòàòíº âèðîáëåííÿ ïåâíèõ çàãàëüíèõ ïðèíöèï³â äåðæàâíî¿ ìàêðîåêîíîì³÷íî¿ ïîë³òèêè. Í³êîëÿ Ñàðêîç³ ç öüîãî ïðèâîäó çàÿâèâ: «Æîäíà ç êðà¿í, ä³þ÷è ñàìîñò³éíî, íå çìîæå çóïèíèòè öþ êðèçó». ² âñåòàêè ïðîïîçèö³þ Ñàðêîç³ ïðî ñòâîðåííÿ çàãàëüíîãî ñòàá³ë³çàö³éíîãî ôîíäó ïðèéíÿòî íå áóëî. Ä³éñíî, íîâ³ ÷ëåíè ªÑ ô³íàíñîâî çàíàäòî ñëàáê³, ùîá áðàòè ó÷àñòü ó ñòàá³ë³çàö³éíîìó ôîíä³, ùî ì³ã áè ï³äòðèìàòè âñþ ºâðî-

Ëàòâ³ÿ 2007-ìó ³ ïåðø³é ïîëîâèí³ 2008 ðîêó Ëàòâ³ÿ âõîäèëà äî ÷èñëà êðà¿í ªÑ ³ç íàéíèæ÷èì ð³âíåì áåçðîá³òòÿ. Àëå æîâòåíü ñòàâ ïåðøèì ì³ñÿöåì, êîëè öåé ïîêàçíèê ïåðåâèùèâ ñåðåäí³é ïî ªÑ. Ùå á³ëüøîþ íåâäà÷åþ ñòàâ ðîçðîáëåíèé óðÿäîì ïëàí ñòàá³ë³çàö³¿ åêîíîì³êè, ùî ïåðåäáà÷àº ñêîðî÷åííÿ âèòðàò âñ³õ äåðæàâíèõ óñòàíîâ íà 15%, çàìîðîæóâàííÿ çàðïëàò áþäæåòíèêàì, à òàêîæ ï³äâèùåííÿ ïîäàòê³â. Öå é ñïðè÷èíèëî ìàñîâ³ àêö³¿ ïðîòåñòó, ùî ñóïðîâîäæóâàëèñÿ âóëè÷íèìè çàâîðóøåííÿìè. Ó÷àñòü ó íèõ âçÿëè ÿê ïðåäñòàâíèêè ðîñ³éñüêîìîâíîãî íàñåëåííÿ, òàê ³ êîð³íí³ ëàòèø³.

№ 4—5 (56—57)

Європа: Відсутність скоординованого

â³äðàçó æ çðóéíóâàëî íåçáàëàíñîâàíó åêîíîì³êó.

Áîëãàð³ÿ

å íàïðèê³íö³ ëèñòîïàäà ìèíóëîãî ðîêó ³ áîëãàðñüê³, ³ çàðóá³æí³ åêîíîì³ñòè ïðîãíîçóâàëè êðà¿í³ ïîäàëüøå ïðîöâ³òàííÿ. Àáî, ó êðàéíüîìó ðàç³, ì’ÿêå êîâçàííÿ íà ëàñêàâ³é õâèë³ êðèçè. «Íàø³ ïðîâ³äí³ áàíêè ìàþòü ó ñâîºìó ðîçïîðÿäæåíí³ âèñîêèé ïðèáóòîê... ïðè÷èí äëÿ çàíåïîêîºííÿ íåìàº», — ãîâîðèâ ó ³íòåðâ’þ ì³ñöåâèì ÇÌ² ñîö³îëîã Âåñåë³í Ôåçë³éñüêèé, çàçíà÷àþ÷è, ùî, íåçâàæàþ÷è íà ñâ³òîâó êðèçó, áîë-

ð³øóâàëî ô³íàíñîâ³ é åêîíîì³÷í³ ïðîáëåìè çà ðàõóíîê íàéá³ëüø ìàëîçàáåçïå÷åíèõ âåðñòâ íàñåëåííÿ. Íà äóìêó ïðîôñï³ëîê, ð³øåííÿ óðÿäó ïðî çíèæåííÿ çàðïëàò ïðàö³âíèêàì äåðæñåêòîðà ³ ïðî ï³äâèùåííÿ ïîäàòê³â çàâäàäóòü øêîäè ï³äïðèºìöÿì, à æèòåë³ êðà¿íè îïèíÿòüñÿ çà ìåæåþ á³äíîñò³. Ïðè öüîìó ð³âåíü áåçðîá³òòÿ â Ëèòâ³ áëèçüêèé äî 8%.

Åñòîí³ÿ

ê ïîâ³äîìëÿþòü åñòîíñüê³ ÇÌ², óðÿä êðà¿íè ³ äîñ³ ïåðåêîíàíèé, ùî âñ³ ïðîáëåìè âèð³øàòüñÿ ñàì³ ñîáîþ. Ó òîé æå ÷àñ, çà îö³íêàìè åêñïåðò³â, â Åñòîí³¿ áëèçüêî òðåòèíè ïðèâàòíèõ ï³äïðèºìñòâ ïå-

Громадянські заворушення в Латвії — відповідь на бездіяльність уряду ãàðñüêà åêîíîì³êà çðîñòàº ñò³éêèìè òåìïàìè (ïðèáëèçíî 6% ó ð³ê) ³ â êðà¿í³ ñïîñòåð³ãàþòüñÿ ïðîô³öèò áþäæåòó é íèçüêèé ð³âåíü ³íôëÿö³¿. À ³íâåñòèö³¿ â íåðóõîì³ñòü ó Áîëãàð³¿ ââàæàëèñÿ äóæå âèã³äíèìè äëÿ ³íîçåìö³â íàâ³òü ó ãðóäí³ 2008 ðîêó. ² îò â³äðàçó âñå çì³íèëîñÿ. Ó ãðóäí³ Íàö³îíàëüíèé áàíê Áîëãàð³¿ ïîâ³äîìèâ, ùî ïðÿì³ ³íîçåìí³ ³íâåñòèö³¿ çà 10 ì³ñÿö³â 2008 ðîêó çìåíøèëèñÿ íà 9,2 % ó ïîð³âíÿíí³ ç àíàëîã³÷íèì ïåð³îäîì 2007-ãî. À çà äàíèìè Íàö³îíàëüíîãî ñòàòèñòè÷íîãî ³íñòèòóòó, ð³çêî ñêîðîòèëîñÿ ïðîìèñëîâå âèðîáíèöòâî.

ïåéñüêó åêîíîì³êó. À «ëîêîìîòèâè» ªÑ — Ôðàíö³ÿ, Í³ìå÷÷èíà, ²òàë³ÿ — íå õî÷óòü áåçîïëàòíî âèòðà÷àòè ñâî¿ êîøòè íà íîâà÷ê³â. Ó ðåçóëüòàò³ êðà¿íè — ÷ëåíè ªÑ áîðþòüñÿ ç êðèçîþ ïîîäèíö³. Ïðè÷îìó ì³ñöåâ³ êåð³âíèêè ä³þòü íå çàâæäè êîìïåòåíòíî. Äî ÷îãî öå ìîæå ïðèçâåñòè, ïîêàçàëè ïîä³¿ â Ëàòâ³¿. Òèì ÷àñîì ñèòóàö³ÿ äåäàë³ ïîã³ðøóâàëàñÿ, ³ íà ïî÷àòêó ãðóäíÿ 2008 ðîêó Ñòàòèñòè÷íå óïðàâë³ííÿ ªâðîñîþçó ïîâ³äîìèëî, ùî ÂÂÏ ºâðîçîíè â òðåòüîìó êâàðòàë³ 2008 ðîêó çíèçèâñÿ íà 0,2 %, ÿê ³ â ïîïåðåäíüîìó êâàðòàë³. Òîáòî âïåðøå çà 15 ðîê³â ºâðîïåéñüêà åêîíîì³êà ââ³éøëà â ïåð³îä ðåöåñ³¿.

Âèíèêëè ï³äîçðè, ùî âëàäà ñâ³äîìî ïðèõîâóâàëà ³íôîðìàö³þ ïðî áëèçüêó êðèçó. Ó ðåçóëüòàò³ 14 ñ³÷íÿ ïî÷àëèñÿ ãðîìàäñüê³ àêö³¿

Настрій середньостатистичних французів під час зимових свят був цілком бадьорим. За опе* ративними підрахунками статистиків, на підго* товку до Різдва пересічна французька родина витратила близько 5000 євро. íåìàº ãðîøåé, äåðæñëóæáîâöÿì ïîâ³äîìèëè ïðî çíèæåííÿ çàðïëàò íà 15% ³ ìàéáóòí³ çâ³ëüíåííÿ. ²ì³äæ Ëàòâ³¿ ÿê çàìîæíî¿ ºâðîïåéñüêî¿ êðà¿íè, çà ñëîâàìè îäíîãî ç äåïóòàò³â ïàðëàìåíòó, áàçóâàâñÿ íà ñïåêóëÿòèâíèõ ô³íàíñîâèõ ïîòîêàõ ç ªÑ. Ç íàñòàííÿì êðèçè ö³ ïîòîêè ïðèïèíèëèñÿ, ùî

³òêè â ³íø³ êðà¿íè ªâðîïåéñüêîãî Ñîþçó.

×åõ³ÿ

åõè äóæå äîâãî íå â³ä÷óâàëè íà ñîá³ âïëèâó ñâ³òîâî¿ êðèçè — íàïåâíî, òàê ñàìî, ÿê ³ óêðà¿íö³, ÿê³ ùå íåäàâíî äóìàëè, ùî âîíà ¿õ îìèíå. Îäíàê íàïðèê³íö³ ìèíóëîãî ðîêó Íàö³îíàëüíèé áàíê ×åõ³¿ áóâ çìóøåíèé ïåðåãëÿíóòè ïðîãíîç çðîñòàííÿ ÷åñüêî¿ åêîíîì³êè íà 2009 ð³ê, çíèçèâøè î÷³êóâàíèé ïðèð³ñò ÂÂÏ ³ç 4% ñïî÷àòêó äî 2,9%, à ïîò³ì ³ çîâñ³ì äî 0,5%. Òóò òàêîæ ïîòåðï³â àâòîïðîì, äå â íàéáëèæ÷³ ì³ñÿö³ âòðàòÿòü ðîáîòó äî 20 òèñÿ÷ ÷îëîâ³ê. Êîìïàí³ÿ Skoda ç âåðåñíÿ âæå çâ³ëüíèëà 1500 ïðàö³âíèê³â. ×åðåç ñâ³òîâó åêîíîì³÷íó êðèçó âòðàòè íàéá³ëüøîãî âèðîáíèêà àâòîìîá³ë³â ó ×åõ³¿ ñêëàëè 2,3 ìëðä êðîí (áëèçüêî 120 ìëí ºâðî). Ñêðóòí³ ÷àñè íàñòàëè ³ äëÿ âèðîáíèê³â òîâàð³â ç³ ñêëà é ïîðöåëÿíè. Íàéá³ëüøà êîìïàí³ÿ ãàëóç³ — Bohemia Crystalex Trading Group — ñòàëà áàíêðóòîì, ³ íàñàìïåðåä ÷åðåç ñêîðî÷åííÿ ïîïèòó íà ¿¿ âèðîáè â Ðîñ³¿. Íà âóëèö³ âæå îïèíèëèñÿ 1500 ÷îëîâ³ê, ³ íîâ³ çâ³ëüíåííÿ íåìèíó÷³.

Ïðè÷èíîþ ìàñîâîãî íåâäîâîëåííÿ íàñåëåííÿ ñòàëà ïðîâàëüíà åêîíîì³÷íà ïîë³òèêà êàáì³íó Ãîäìàí³ñà, ÿêà ïðèçâåëà äî ñïðàâæíüîãî êîëàïñó ëàòâ³éñüêî¿ åêîíîì³êè. ÂÂÏ ó òðåòüîìó êâàðòàë³ 2008 ðîêó âïàâ íà 4,8%, ó áþäæåò³ êðà¿íè

У ЄС так і не прислухалися до ідеї президента Франції Саркозі простягнути одне одному руку в боротьбі з кризою

29 січня 2009 року

ïðîòåñ ò ó. Ãîëîâíà â³äñòàâêà óðÿäó.

âèìîãà —

Ëèòâà

àãàëüíîíàö³îíàëüíà àêö³ÿ ïðîòåñòó â³äáóëàñÿ òóò 16 ñ³÷íÿ. Ãðîìàäÿíè íå õî÷óòü, ùîá êåð³âíèöòâî êðà¿íè âè-

Óðÿä òåðì³íîâî (íàðåøò³!) ðîçðîáëÿº àíòèêðèçîâèé ïëàí. Îñíîâíèé àêöåíò ó íüîìó çðîáëåíî íà ï³äâèùåíí³ äåðæàâíèõ âèòðàò ç ìåòîþ íàäàííÿ ï³äòðèìêè ìàëèì ³ ñåðåäí³ì ï³äïðèºìöÿì, à òàêîæ åêñïîðòåðàì. Êð³ì öüîãî ïåðåäáà÷àºòüñÿ çá³ëüøèòè âêëàäåííÿ ó ðîçâèòîê ³íôðàñòðóêòóðè ³ ñêîðîòèòè

Нові члени ЄС фінансово занадто слабкі, щоб брати участь у стабілізаційному фонді, що міг би підтримати європейську економіку. А «локомоти* ви» ЄС — Франція, Німеччина, Італія — не хо* чуть безоплатно витрачати свої кошти на но* вачків. ðåáóâàþòü íà ìåæ³ áàíêðóòñòâà. Ñåðéîçí³øå çà âñå ïîñòðàæäàëà òóðèñòè÷íà ãàëóçü. ßê ñòâåðäæóþòü î÷åâèäö³, ìàéæå âñ³ ãîòåë³ Òàëë³ííà ó íîâîð³÷í³ ñâÿòà áóëè íàï³âïîðîæí³ìè. Çà îö³íêîþ ôàõ³âö³â, ê³ëüê³ñòü ïðè¿æäæèõ, ó ïîð³âíÿíí³ ³ç ñåçîíîì 2007—2008 ðîê³â, çìåíøèëàñÿ íà 60%. À íàïðèê³íö³ ìèíóëîãî ðîêó, ï³ä ÷àñ íîâîð³÷íèõ êàí³êóë, â Åñòîí³¿ çàêðèëèñÿ 5 äîñèòü âåëèêèõ òóðîïåðàòîð³â, ùî ñóïðîâîäæóâàëîñÿ ñêàíäàëàìè ³ ñóäîâèìè ðîçãëÿäàìè. ßê òî êàæóòü, ïðîöåñ ï³øîâ...

Ðóìóí³ÿ

íàñë³äîê êðèçè êðà¿íà âòðàòèëà 50 òèñÿ÷ ðîáî÷èõ ì³ñöü, çíèçèëèñÿ çàìîâëåííÿ íà íàéá³ëüøèõ ï³äïðèºìñòâàõ ðóìóíñüêî¿ ïðîìèñëîâîñò³. Ïðî ñêîðî÷åííÿ âèðîáíèöòâà ³ çâ³ëüíåííÿ òèñÿ÷ ñï³âðîá³òíèê³â îãîëîñèëè àâòîçàâîä «Äà÷³ÿ-Ðåíî» ³ ìåòàëóðã³éíèé êîìá³íàò «Àðñåëîð Ì³òòàë». Åêîíîì³÷íó ñèòóàö³þ óñêëàäíèòü ³ î÷³êóâàíå ïîâåðíåííÿ íà áàòüê³âùèíó áàãàòüîõ ç 500 òèñÿ÷ ðóìóí³â, ÿê³ ê³ëüêà ðîê³â òîìó ïî¿õàëè íà çàðîá-

ïîäàòêè íà êîðïîðàö³¿. ßê ïîâ³äîìëÿþòü ÷åñüê³ ÇÌ², ïðåì’ºð Òîïîëàíåê ïëàíóº òàêîæ ï³äâèùèòè ïåíñ³¿ ³ çàðïëàòè äåðæñëóæáîâö³â. Ïðè öüîìó äåô³öèò áþäæåòó íà 2009 ð³ê ñêîðîòèâñÿ ç î÷³êóâàíèõ 70 ìëðä äî 19 ìëðä êðîí.

Ãð³øìè ïî êðèç³

êùî â êðà¿íàõ Ñõ³äíî¿ ªâðîïè ³ Áàëò³¿ ñèòóàö³ÿ íàáëèæàºòüñÿ äî êàòàñòðîô³÷íî¿, òî ó «ñòîâï³â» ªÑ ïîêè âèñòà÷àº ðåñóðñ³â äëÿ äîïîìîãè âëàñí³é ïðîìèñëîâîñò³.

²òàë³ÿ

êðóòí³ ÷àñè äëÿ àâòîïðîìó ö³º¿ êðà¿íè ïî÷àëèñÿ ùå ê³ëüêà ðîê³â òîìó, êîëè äåðæàâà çìóøåíà áóëà øóêàòè øëÿõè ï³äòðèìàííÿ êîíöåðíó Fiat. Ó 2008ìó òóò ïðîäàíî 2,16 ìëí àâòîìîá³ë³â, ùî íà 13,5% ìåíøå, í³æ

№ 4—5 (56—57)

Економіка

29 січня 2009 року

антикриза: їхній досвід

êîæåí çà ñåáå антикризового плану — головний провал ідеї згуртованого ЄС ðîêîì ðàí³øå. À çàãàëüíà ê³ëüê³ñòü ñêëàäåíèõ çà ð³ê àâòîìîá³ë³â — ìåíøå 700 òèñÿ÷ — óïðèòóë íàáëèçèëàñÿ äî ïîêàçíèêà 1960 ðîêó. Îäíàê íà ³íøèõ ãàëóçÿõ åêîíîì³êè êðà¿íè êðèçà ïîçíà÷èëàñÿ íàáàãàòî ìåíøîþ ì³ðîþ. Íàïðèêëàä, ó 2008 ðîö³ çàãàëüíèé îáîðîò ³íâåñòîâàíîãî â íåðóõîì³ñòü êàï³òàëó â êðà¿íàõ ªâðîïè çíèçèâñÿ äî ð³âíÿ 2004 ðîêó é ñòàíîâèâ 116 ìëðä ºâðî, çà âèíÿòêîì ²òàë³¿, Ôðàíö³¿ ³ Í³ìå÷÷èíè — òðüîõ êèò³â ºâðîïåéñüêî¿ åêîíîì³êè. Êð³ì òîãî, ó 2008 ðîö³ çá³ëüøèâñÿ òîâàðîîá³ã ²òàë³¿ ç Ðîñ³ºþ íà 52% ó ïîð³âíÿíí³ ç 2007-ì. Áàãàòî ïðåäñòàâíèê³â ñåðåäíüîãî êëàñó ñòâåðäæóþòü, ùî êðèçè âîíè ùå íå â³ä÷óâàþòü. Ìîæëèâî, öüîìó ñïðèÿº âñ³ëÿêà ï³äòðèìêà äåðæàâîþ ³ì³äæó êðà¿íè ÿê êóëüòóðíî¿ ñêàðáíèö³ ªâðîïè. Ó 2009 ðîö³, íåçâàæàþ÷è íà êðèçó, â ²òàë³¿ ìàþòü íàì³ð â³äíîâèòè çíàìåíèò³ êàíàëè ÷àñ³â åïîõè Â³äðîäæåííÿ. Öåé íîâèé òóðèñòè÷íèé ìàðøðóò ñÿãàòèìå 300 ìèëü âîäíèì øëÿõîì â³ä îçåðà Ìàäæîðå äî Âåíåö³¿ ÷åðåç Ì³ëàí. Íàäàë³ ïëàíóºòüñÿ ïîäîâæèòè ñèñòåìó êàíàë³â, çâ’ÿçàâøè ¿¿ ç³ Øâåéöàð³ºþ.

ðîêó áóâ çàòâåðäæåíèé ñòèìóëþþ÷èé ïëàí íà ñóìó áëèçüêî 12 ìëðä ºâðî.

÷åêàòè ëèõîë³òòÿ âäîìà. Öå ñòîñóºòüñÿ ÿê íàéïîïóëÿðí³øèõ ³ íàéâ³äîì³øèõ òóðèñòè÷íèõ îá’ºêò³â, òàê ³ ðåã³îíàëüíèõ, ðîçòàøîâàíèõ ïî âñ³é òåðèòîð³¿ êðà¿íè.

Ïëàíóºòüñÿ íà ³íôðàñòðóêòóðí³ ïðîåêòè, îñâ³òó, à òàêîæ ðîçâèòîê íîâ³òí³õ òåõíîëîã³é âèòðàòèòè áëèçüêî 17 ìëðä ºâðî. Ó ö³ëîìó ïðèáëèçíî íà 18 ìëðä ºâðî áóäóòü çíèæåí³ ïîäàòêè. Çîêðåìà, çìåíøàòüñÿ ïîäàòîê íà ïðèáóòîê ³ äåðæçáîðè íà ìåäè÷íå ñòðàõóâàííÿ äëÿ äîìîâëàñíèê³â ³ á³çíåñó. Êð³ì òîãî, óðÿä äîìîâèâñÿ ïðî ñòâîðåííÿ äîäàòêîâîãî ôîíäó äåðæêðåäèò³â ³ ãàðàíòóâàííÿ êðåäèò³â îáñÿãîì 100 ìëðä ºâðî äëÿ ï³äòðèìêè êîìïàí³é, ÿê³ íå ìîæóòü çàëó÷èòè íåîáõ³äíå ô³íàíñóâàííÿ ÷åðåç ïðîáëåìè â áàíê³âñüêîìó ñåêòîð³.

Ôðàíö³ÿ 2008 ðîö³ åêîíîì³êà êðà¿íè óíèêëà ñåðéîçíîãî ñïàäó. Õî÷à, ÿê ïîâ³äîìèëî ì³í³ñòåðñòâî ô³íàíñ³â, åêîíîì³÷íå çðîñòàííÿ Ôðàíö³¿ ó 2009-ìó ñòàíîâèòèìå íå 1%, ÿê î÷³êóâàëîñÿ ðàí³øå, à 0,2—0,5%. À öå âæå íà ìåæ³ ðåöåñ³¿.

Ñåðåä òèõ, õòî ïîòåðï³â â³ä êðèçè, ³ äåÿê³ ôðàíöóçüê³ áàíêè. Òîìó ùå íàïðèê³íö³ 2008 ðîêó ïðåçèäåíò Ñàðêîç³ îãîëîñèâ ïðî âèä³ëåííÿ 10,5 ìëðä ºâðî äëÿ ¿õíüî¿ ï³äòðèìêè. Ó ïåðøó ÷åðãó öå ñòîñóºòüñÿ îäíîãî ç íàéá³ëüøèõ ó ñâ³ò³ áàíê³â — BNP Paribas, ùî âòðàòèâ áëèçüêî 350 ìëí ºâðî íà àìåðèêàíñüê³é àôåð³ Áåðíàðäà Ìåäîôôà, à âñüîãî çà ð³ê — áëèçüêî 710 ìëí ºâðî. Äî ðå÷³, áàíê³ðè ïîãîäèëèñÿ ³ç çà 6—7 ì³ñÿö³â). Ùî æ äî PSA Peugeot Citroen, òî ¿¿ êåð³âíèöòâî ïëàíóº â ïåðøîìó ï³âð³÷÷³ 2009-ãî ñêîðîòèòè 3550 ðîáî÷èõ ì³ñöü ó Ôðàíö³¿. Ó çâ’ÿçêó ç îñòàíí³ìè ïîä³ÿìè äåðæàâà ïî÷àëà íàäàâàòè ô³íàíñîâó ï³äòðèìêó àâòîïðîìó. Çà çàÿâîþ ïðåäñòàâíèêà êîíöåðíó, Renault ïîòð³áíî 9 ìëðä ºâðî äëÿ ï³äòðèìêè âèðîáíèöòâà â

Í³ìå÷÷èíà à äàíèìè Ôåäåðàëüíîãî ñòàòèñòè÷íîãî áþðî (Destatis), ó 2008 ðîö³ êðà¿íà âñòóïèëà â ñòàä³þ òåõí³÷íî¿ ðåöåñ³¿. Ãðóïà ïðîâ³äíèõ í³ìåöüêèõ åêîíîì³ñò³â ïîïåðåäèëà, ùî â 2009 ðîö³ ð³ñò ÂÂÏ Í³ìå÷÷èíè ìîæå ïîâí³ñòþ ïðèïèíèòèñÿ. Óðÿä ÔÐÍ çíèçèâ ïðîãíîç ðîñòó åêîíîì³êè êðà¿íè äî 0,2%.

ôðàíöóçüêà ðîäèíà âèòðàòèëà áëèçüêî 5000 ºâðî. Ïðè÷îìó ñþäè íå âêëþ÷åí³ âèòðàòè íà â³äïî÷èíîê íà ñåðåäçåìíîìîðñüêîìó êóðîðò³ àáî â ãîðàõ. Ìàþòüñÿ íà óâàç³ ò³ëüêè ïîäàðóíêè, çàñò³ëëÿ, ïðèêðàøàííÿ îñåëü ³ òàêå ³íøå. Öÿ öèôðà, ùî ïðîëóíàëà â ïåðåääåíü íîâîãî ðîêó ó âèïóñêàõ ôðàíöóçüêèõ òåëåêàíàë³â, çäèâóâàëà ãëÿäà÷³â. Îò òîá³ é êðèçà! Ïðè öüîìó âæå ï³äðàõóâàëè, ùî ³íäåêñ ñïîæèâ÷èõ ö³í íàïðèê³íö³ ìèíóëîãî ðîêó ó Ôðàíö³¿ íàâ³òü çíèçèâñÿ ïðèáëèçíî íà 0,5—1%.

Êðèçà òàêîæ óäàðèëà ïî íàéá³ëüøîìó ïðèâàòíîìó êðåäèòíîô³íàíñîâîìó ³íñòèòóòó — Deutsche Bank, ùî ó ÷åòâåðòîìó êâàðòàë³ çàçíàâ çáèòê³â íà ñóìó â 4,8 ìëðä ºâðî. Àëå ïðîâ³äíèì àâòîï³äïðèºìñòâàì êðà¿íè ïîêè ùî âäàëîñÿ

Канцлер Ангела Меркель обіцяє найпотужнішу фінансову підтримку німецькій економіці в 2009 році

Êåð³âíèöòâî Í³ìå÷÷èíè ïëàíóº íàäàâàòè àêòèâíó äåðæï³äòðèìêó ïðîìèñëîâîñò³. 13 ñ³÷íÿ áóâ çàòâåðäæåíèé íàéá³ëüøèé ó ªâðîï³ ïëàí ñòèìóëþâàííÿ åêîíîì³êè (íà ñóìó 62 ìëðä ºâðî) çà ðàõóíîê äîäàòêîâèõ âèòðàò ³ ñêîðî÷åííÿ ïîäàòê³â äî ê³íöÿ 2010 ðîêó. óíèêíóòè ìàñîâèõ çâ³ëüíåíü. Ïðàö³âíèêàì çàïðîïîíîâàí³ íåïîâíèé ðîáî÷èé òèæäåíü ³ â³äïóñòêè, ó òîìó ÷èñë³ ñïëà÷óâàí³, àæ äî 31 áåðåçíÿ ïîòî÷íîãî ðîêó. Âèêëèêàíî öå, çà îäí³ºþ ç âåðñ³é, òèì, ùî ìîæëèâèé ï³äéîì åêîíîì³êè î÷³êóºòüñÿ âæå íàâåñí³. Êåð³âíèöòâî Í³ìå÷÷èíè ïëàíóº íàäàâàòè àêòèâíó äåðæï³äòðèìêó ïðîìèñëîâîñò³. 13 ñ³÷íÿ áóâ çàòâåðäæåíèé íàéá³ëüøèé ó ªâðîï³ ïëàí ñòèìóëþâàííÿ åêîíîì³êè (íà ñóìó 62 ìëðä ºâðî) çà ðàõóíîê äîäàòêîâèõ âèòðàò ³ ñêîðî÷åííÿ ïîäàòê³â äî ê³íöÿ 2010 ðîêó. Îñíîâíèìè ñòàíóòü ³íâåñòèö³¿ â îñâ³òó, áóä³âíèöòâî é ðåìîíò äîð³ã, à òàêîæ ³íø³ ñóñï³ëüí³ ðîáîòè. Äî òîãî æ ùå â ëèñòîïàä³ 2008

У 2007 і першій половині 2008 року Латвія входила до числа держав ЄС із найнижчим рівнем безробіття. Але жовтень став першим місяцем, коли цей показник перевищив се) редній по ЄС. Ще більшою невдачею став роз) роблений урядом план стабілізації економіки, що передбачає скорочення витрат всіх дер) жавних установ на 15%, заморожування зарп) лат бюджетникам, а також підвищення по) датків. Це й спричинило масові акції протесту в країні, що супроводжувалися вуличними за) ворушеннями.

Ùå îäíèì ïðîáëåìíèì ìîìåíòîì º äåô³öèò áþäæåòó. Â 2008-ìó öåé ïîêàçíèê äîñÿã 2,9% ÂÂÏ (î÷³êóâàâñÿ íà ð³âí³ 2,7%). À 2009 ðîêó ïðîãíîçóºòüñÿ äåô³öèò ó ðîçì³ð³ 3,1% ÂÂÏ, ùî ïåðåâèùóº ë³ì³ò â 3%, óñòàíîâëåíèé äëÿ êðà¿í — ÷ëåí³â ªÑ. Êðèçà ó Ôðàíö³¿, ÿê ³ â ³íøèõ ïðîìèñëîâî ðîçâèíåíèõ êðà¿íàõ, â³ä÷óòí³øå çà âñå ïîçíà÷èëàñü íà àâòîïðîì³. Ïðîäàæ³ PSA Peugeot Citroen óïàëè â 2008 ðîö³ íà 8,7%, Renault — íà 4,6%. Ó ðåçóëüòàò³ â IV êâàðòàë³ 2008-ãî Renault ñêîðîòèëà âèïóñê ìàøèí íà 50% ³ ïðîïîíóº 4900 ñï³âðîá³òíèêàì äîáðîâ³ëüíî äî 31 áåðåçíÿ 2009 ðîêó íàïèñàòè çàÿâè ïðî çâ³ëüíåííÿ (ó öüîìó âèïàäêó ò³, ùî çâ³ëüíÿþòüñÿ, îäåðæàòü êîìïåíñàö³þ — çàðïëàòó

2009 ðîö³. À â PSA Peugeot Citroen ïîâ³äîìëÿþòü, ùî êîìïàí³ÿ ïîêè íå ïëàíóº ïðîñèòè äåðæï³äòðèìêè, áî íå ìàº áîðã³â. Òèì ÷àñîì óðÿä Ôðàíö³¿ âæå âèäàâ âèðîáíèêàì àâòîìîá³ë³â ï³ëüãîâ³ êðåäèòè íà 1 ìëðä ºâðî ï³ä 4% ð³÷íèõ, çîêðåìà, 500 ìëí ºâðî îäåðæàëà PSA Peugeot Citroen. Äëÿ ñòèìóëþâàííÿ ðèíêó ïåðåäáà÷åí³ çíèæêè (ó ö³ëîìó íà 220 ìëí ºâðî) äëÿ âîä³¿â, ùî çäàþòü ñòàðèé àâòîìîá³ëü ïðè êóï³âë³ íîâîãî. Ùå 100 ìëí ºâðî çàïëàíîâàí³ äëÿ ï³äòðèìêè äð³áíèõ âèðîáíèê³â àâòîçàï÷àñòèí. Êð³ì òîãî, ïðåçèäåíò Í³êîëÿ Ñàðêîç³ ïîîá³öÿâ âèä³ëèòè àâòîïðîìó ùå 400 ìëí ºâðî ïðîòÿãîì ÷îòèðüîõ ðîê³â íà ðîçðîáëåííÿ åêîëîã³÷íî ÷èñòèõ ìîäåëåé àâòîìîá³ë³â. ² öå ñåðéîçíà çàÿâêà — ãðîø³ äàþòüñÿ íå íà ï³äòðèìêó æèòòÿ, à íà éîãî ðîçâèòîê. Íàñòð³é ñåðåäíüîñòàòèñòè÷íèõ ôðàíöóç³â ï³ä ÷àñ çèìîâèõ ñâÿò áóâ ö³ëêîì áàäüîðèì. Çà îïåðàòèâíèìè ï³äðàõóíêàìè ñòàòèñòèê³â, íà ï³äãîòîâêó äî Ð³çäâà çâè÷àéíà

Áåçïåðå÷íî, ó öüîìó â³ä³ãðàâ ðîëü ³ âèñîêèé ð³âåíü ñîö³àëüíîãî çàõèñòó ãðîìàäÿí. Ñàìå éîãî êðèòèêóâàëè â îñòàíí³ ðîêè ôðàíöóçüê³ ïðàâ³, âáà÷àþ÷è â íüîìó ïðè÷èíó íå òàêîãî øâèäêîãî, ÿê õîò³ëîñÿ á, åêîíîì³÷íîãî ðîçâèòêó êðà¿íè. Õî÷à é òóò íîðìàëüíèé ïåðåá³ã æèòòÿ áóëî ç³ïñîâàíî êðèçîþ. Íàïðèêëàä, ó÷àñòü ôðàíöóçüêèõ ñïîðòñìåí³â-á³àòëîí³ñò³â ó ÷åìï³îíàò³ ñâ³ò ó, ùî â³äáóäåòüñÿ íàïðèê³íö³ ëþòîãî â ðîñ³éñüêîìó ì³ñò³ Óôà, áóëà íà ìåæ³ çðèâó ç ô³íàíñîâèõ ïðè÷èí. Íà ùàñòÿ, îðãàí³çàòîðè ÷åìï³îíàòó îãîëîñèëè, ùî äîïîìîæóòü ìàòåð³àëüíî ³ ôðàíöóçàì, ³ áðàòàì-ñëîâ’ÿíàì, äîñòàâëÿòü ¿õ ìàéæå áåçêîøòîâíî â Óôó, ùîá öåé âàæëèâèé çàõ³ä ïðîéøîâ íà âèñîêîìó ð³âí³. Çà ô³íàíñîâèõ ïðè÷èí â³äì³íåíî íàâ³òü Ãðàí-ïð³ Ôðàíö³¿ ³ ãîíêó â Êàíàä³, òîæ ç 19 åòàï³â «Ôîðìóëè-1» â 2009 ðîö³ â³äáóäóòüñÿ ò³ëüêè 17. Êðèçà ïîçíà÷èëàñÿ ³ íà òàê³é âàæëèâ³é ÷àñòèí³ ôðàíöóçüêî¿ åêîíîì³êè, ÿê òóðèçì. Ïîò³ê ãîñòåé ç-çà êîðäîíó â ìèíóëîìó ðîö³ ïîì³òíî ñêîðîòèâñÿ. ² ÿêùî ï³ä ÷àñ ñâÿò ³ íàâ³òü ó ïåðøèé òèæäåíü ñ³÷íÿ â ãàëóç³ â³äçíà÷àëîñÿ çâè÷íå ïîæâàâëåííÿ, òî â íàñòóïí³ äí³ ñòàëî çðîçóì³ëî: êë³ºíòè âèð³øèëè ïåðå-

çàêëèêîì ïðåçèäåíòà êðà¿íè ñòðèìàòè ô³íàíñîâ³ àïåòèòè ó çâ’ÿçêó ç åêîíîì³÷íèìè ïðîáëåìàìè. Òàê, ãåíåðàëüíèé äèðåêòîð ³ ãîëîâà ðàäè äèðåêòîð³â áàíêó BNP Paribas â³äìîâèëèñÿ â³ä ñâî¿õ áîíóñ³â çà 2008 ð³ê. À öå íå áàãàòî íå ìàëî ïî 2-3 ìëí ºâðî êîæíîãî. Ïîêè íåçðîçóì³ëî, ç ÿêî¿ ïðè÷èíè ôðàíöóçüê³ ñòóäåíòè äîñ³ íå îäåðæàëè ñâî¿ ñòèïåíä³¿ çà ñ³÷åíü, ÿê³ çâè÷àéíî íàäõîäÿòü íà ¿õí³ áàíê³âñüê³ ðàõóíêè â ïåðøèõ ÷èñëàõ êîæíîãî ì³ñÿöÿ. ×è òî äåðæàâà â³äêëàëà ö³ âèïëàòè ÿê íå íàéá³ëüø æèòòºâî âàæëèâ³ â óìîâàõ êðèçè, ÷è òî õèòðÿòü áàíêè. Îäíå â³äîìî: ó ö³é êðà¿í³ òàêå äîâãî íå òðèâàòèìå, äîñèòü çãàäàòè ñòóäåíòñüê³ çàâîðóøåííÿ ïîïåðåäí³õ ðîê³â. ßê³ âèñíîâêè ìîæíà çðîáèòè ³ç ñèòóàö³¿, ùî ñêëàëàñÿ â ªâðîï³? Ïîïåðøå, ïåðåôðàçîâóþ÷è ïðèñë³â’ÿ, íà ªâðîñîþç íàä³éñÿ, à ñàì äî ðîáîòè áåðèñÿ. Òîìó ùî çîíà ºâðî é äîñòóï äî ìîæëèâîñòåé ªâðîïåéñüêîãî áàíêó — öå äîáðå, àëå ñâîþ åêîíîì³êó êîæåí ÷ëåí ªÑ ïîâèíåí ï³äí³ìàòè ñàìîñò³éíî. Äðóãå: ïðèíöèïè âèâåäåííÿ åêîíîì³êè ç êðèçè é ïîäàëüøîãî ¿¿ ðîçâèòêó îäíàêîâ³ äëÿ âñ³õ, ÿê ³ ¿¿ çàêîíè. Òà îò êîíêðåòí³ ñïîñîáè — ð³çí³, ç óðàõóâàííÿì îñîáëèâîñòåé êîæíî¿ êðà¿íè. Ò³ëüêè íà öüîìó øëÿõó ìîæíà îäåðæàòè äîáðèé ðåçóëüòàò. Çðîçóì³ëî, çà óìîâè, ÿêùî äåðæàâà â³çüìåòüñÿ çà öþ ðîáîòó. ×îãî ³ õîò³ëîñÿ á ïîáàæàòè óêðà¿íñüêèì ïîë³òèêàì.

Середовище проживання спадщина В Україні майже не висвітлена тема наслідків економічної кризи й боротьби з нею у країнах Середньої Азії, і зокрема в Казахстані, що обрав власний шлях розвитку. На цю тему ми поспілкувалися з, мабуть, кращим знавцем цієї країни в Україні — Рустемом Жангожа (на знімку), експертом Інституту світової економіки.

№ 4–5 (56–57)

новище хронічної економічної бідності і політичного безправ’я.

небудь пожертвувати в ім’я держави. Адже логіка олігархів, незалежно від національ ності або громадянства, апріорі непатріо тична — головне зберегти і примножити ка пітал. Тому і для України, і для Казахстану дуже важливим є формування так званого середнього класу, який, на відміну від еко номічної еліти, за визначенням патріот своєї країни. Це не вони, скориставшись криками про пожежу, замість того, щоб спробувати загасити її, нишком зайнялися мародерством. Це я про те, що відбулося з деномінацією гривні...

Якщо говорити про Казахстан, то тут ситу ація є більш драматичною. Парадокс цього драматизму полягає в тому, що загальний рівень матеріальних статків та економічних свобод тут, у порівнянні з сусідами по регіону, набагато вище. І саме тому, що люди тут кра ще інформовані про свої права, про неспра ведливий розподіл фінансових потоків, одер жуваних країною, тут зростає невдоволення корумпованою владою. — Якщо я не помиляюся, у Казахстан в останні роки «вливалися» непогані гроші...

— Ви згадали про те, що економіка Ка% захстану ґрунтується на експорті сирови% ни, однак довелось чимало чути й читати про бурхливий розвиток науки, високих технологій і подібні речі...

Криза

— Всі ці відомості, на жаль, не відпові дають дійсності. У Казахстані Академія наук ліквідована, а наукові установи, щоб вижи ти, вимушено займаються прикладними дослідженнями.

по1казахстанськи

–Я

кщо говорити про Центральну Азію в цілому, то слід враховувати, що країни цього регіону мають різно спрямовану економіку, політико соціаль ний та інституційно державний устрій, який не збігається із загальноприйнятими нор мами міжнародного права. Якщо говори ти, скажімо, про Таджикистан, Туркменію і Киргизстан, то тут сформувалися клани, що одержують преференції з бюджету завдя ки своєму переважному стану, а також чер пають свої матеріальні й фінансові активи з позабюджетних фондів. Відносний добро бут наступної найчисленнішої частини на селення Таджикистану й Киргизстану ґрун тується на доходах від заробітків родичів, які працюють у Росії і в Казахстані. Доля цієї частини населення безпосередньо по в’язана зі станом економіки країн перебу вання їхніх годувальників. А оскільки еко номічна криза позначилася і на цих краї нах, то, цілком природно, що багато тад жиків і киргизи, які заробляють на утри мання своїх родин, залишаться без робо ти. Їхня доля незавидна, адже вдома цих людей ніхто не чекає, крім нужденних ро дичів. Слід припустити найгірше: безробіт ним залишиться одне — пряма дорога в кримінал у країнах, де вони недавно пра цювали у виробничому секторі, торгівлі й у сфері послуг. Що ж до Туркменистану, то через закритість економіки цієї країни си туація тут поки більш менш стабільна. Якщо, зрозуміло, вважати стабільним ста

— Так, дійсно, завдяки надрам, багатим на вуглеводневу сировину і металеві руди широкої номенклатури, країна вела досить активну політику із залучення значних інвестицій з за кордону. Під державні га рантії Казахстану багато міжнародних інвестиційних фондів охоче видавали кре дити казахстанським банкам під непоганий відсоток. Ця ситуація повністю розбестила місцеві банки, які, власне кажучи, перетво рилися на спритних лихварів, що дбають не про розвиток реального сектора, а про вигідні вкладення в економіку інших країн — Грузії і Киргизстану, наприклад. Не див но, що світова фінансова криза вдарила по казахстанських банках з усією повнотою — на сьогоднішній день приватні банки Ка захстану мають сумарний борг, що переви щує 100 мільярдів доларів США. Ситуація зайшла так далеко, що президент Казахста ну Нурсултан Назарбаєв ухвалив рішення щодо декапіталізації банків. — А виробництво як почувається? — Річ у тім, що економіка країни в ос танні десятиліття трималася на двох стат тях експорту — нафті й металах. Правда, в останні роки Казахстан увійшов до світо вої п’ятірки країн — постачальників товар ного зерна й борошняних виробів. Ви ж ро зумієте, що сировина є сировина — для нормального функціонування системи тре ба провадити максимально широку номен клатуру товарів масового вжитку, а не за

29 січня 2009 року

куповувати за кордоном те, що можна ви робити в себе вдома. Тому, як мені здаєть ся, на цей момент у Казахстану є два шляхи розвитку. Перший — зосередитися на роз витку національної економіки. Переважно це стосується дорожньо транспортної інфраструктури, придбання технологічних ліній для переробки власної сировини і ви робництва необхідної населенню товарної продукції. Другий шлях більш ризикований — продавати вже не тільки сировину, а й джерела сировини іноземним інвесторам. Крім короткочасного позитиву у вигляді інвестицій це означатиме зменшення над ходжень у перспективі. Казахстан занадто добре жив в останні роки, невідповідно до своїх достатків, і роз трачував національний капітал, що нале жить і наступним поколінням. Правда, тре ба зробити уточнення: матеріальний добро бут відчули жителі лише окремих регіонів, та й то зовсім не всі верстви населення. — Однією з головних причин кризи в Україні, на мою думку, є політичні розби% райлівки. Але ж у Казахстані, здається, Назарбаєв тримає все у своїх руках, а тому виходити з кризи в таких умовах про% стіше... — Це зовсім не так. У Казахстані, як і в Україні, встигли зміцніти місцеві олігархічні групи, які не дуже прислухаються до влади. Тим більше, коли йдеться про те, щоб чим

— Проте Казахстан не можна назвати «сировинним придатком» розвинених країн... — Звичайно, адже від радянських часів країна успадкувала цілі промислові регіо ни, зокрема на півночі Казахстану. При ро зумному підході й використанні потужної сировинної бази економіка країни цілком здатна бути самостійним та ефективним виробничим сектором. У цьому разі на явність власних енергоносіїв і виробницт во, зокрема, товарного зерна були б дуже до речі. Треба до того ж враховувати уні кальне геополітичне положення Казахста ну — своєрідного моста і комунікатора між Європою і Азією. — Чи вважаєте ви перспективною оз% вучену пару років тому президентом Ка% захстану ідею про створення Середньо% азіатської Федерації, по суті — єдиної держави? — Однозначно — так! Мова не про ство рення якоїсь унітарної держави, а про ре гіональне об’єднання країн Центрально азіатського регіону, здатного витримати конкуренцію з сусідніми країнами. У гео стратегічному відношенні цей проект є більш ніж перспективним, якщо не сказа ти — єдиним. Крім того, що це регіональ не утворення може стати економічно не залежним, воно здатне виробити єдиний алгоритм історичного й етнокультурного розвитку, без якого в умовах зростання глобалізації населення регіону може по вністю втратити свою історико культурну ідентичність. У фізиці це явище називаєть ся «тепловою смертю». А в культурі, очевид но, можна застосувати медичний термін — «евтаназія».

Нетрадиційне тепло Подорожчання енергоносіїв непокоїть не тільки пересічних споживачів, а й самих комунальників, змушуючи останніх шукати шляхи їхнього здешевлення Олександр Брусенський

ñïåö³àë³ñò³â íà ï³äïðèºìñòâ³ âñòàíîâèëè òðè òåïëîâ³ íàñîñè, ùî äîçâîëÿº îòðèìóâàòè òåïëî äëÿ îïàëåííÿ àäì³í³ñòðàòèâíèõ ïðèì³ùåíü çàãàëüíîþ ïëîùåþ ïîíàä òèñÿ÷ó ìåòð³â ³ çàáåçïå÷óâàòè ãàðÿ÷îþ âîäîþ ïîáóòîâ³ ï³äðîçä³ëè î÷èñíèõ ñïîðóä. Òåïëîåíåðã³þ çàêîðäîíí³ íàñîñè âèäîáóâàþòü ³ç êàíàë³çàö³éíèõ ñòîê³â, ÿêèõ íà î÷èñíèõ ñïîðóäàõ íå áðàêóº: ùîäíÿ ç ì³ñòà íà Çàòóðèíñüê³ î÷èñí³ ñïîðóäè íàäõîäèòü 20—23 òèñ. ì3 êàíàë³çàö³éíèõ ñòîê³â. Òå, ùî â íàñ ïðîñòî òå÷å ³ î÷èùóºòüñÿ, íà Çàõîä³ äàâíî âèêîðèñòîâóºòüñÿ äëÿ îäåðæàííÿ òåïëà òà íà ³íø³ ïîòðåáè. Øâåéöàðñüê³ âèíàõ³äíèêè ùå 1938 ðîêó ïåðøèìè â ªâðîï³ çàñòîñóâàëè êîòåë äëÿ îäåðæàííÿ òåïëà ç êàíàë³çàö³éíèõ ñòîê³â, âîäÿíèõ ñâåðäëîâèí, ð³÷êîâî¿ âîäè. Íà ïåðøèé ïîãëÿä, òåïëî öå íåçíà÷íå — óñüîãî 16—21°Ñ, àëå çà äîïîìîãîþ ñïåö³àëüíîãî îáëàäíàííÿ éîãî çá³ëüøóþòü äî +45—55° ³ ïîäàþòü ó òåïëîìåðåæó. Òåïëîâèé êîòåë ïðàöþº çà ïðèíöèïîì õîëîäèëüíèêà, ò³ëüêè, íàâïàêè, ï³äâèùóº òåìïåðàòóðó íîñ³ÿ äî íåîáõ³äíî¿ äëÿ îïàëåííÿ ³ ï³ä³ãð³âó âîäè.

åðåä òèõ, õòî íà Ïîëòàâùèí³ ïîòåðïàº â³ä çàõìàðíèõ òàðèô³â, — ÊÏ «Ïîëòàâàâîäîêàíàë». Òàì ñêàðæàòüñÿ, çîêðåìà, íà ïîñòà÷àëüíèê³â åëåêòðèêè, ÿêà º ãîëîâíîþ ñêëàäîâîþ ó òàðèôàõ íà âîäó: åëåêòðîåíåðã³ÿ âåñü ÷àñ äîðîæ÷àº, ùî çâîäèòü íàí³âåöü óñ³ çóñèëëÿ êåð³âíèöòâà ï³äïðèºìñòâà âèáðàòèñÿ ç áîðãîâî¿ ÿìè. Ùîá çìåíøèòè âèòðàòè, íà ï³äïðèºìñòâ³ âäàþòüñÿ äî íàéñóâîð³øèõ çàõîä³â åêîíîì³¿. Ïðèì³ðîì, çà îñòàíí³ òðè ðîêè çàâäÿêè âïðîâàäæåííþ åíåðãîçáåðåæíèõ òåõíîëîã³é âîäîêàíàë çìåíøèâ ñïîæèâàííÿ åëåêòðîåíåðã³¿ óäâ³÷³. Òåïåð íàñòàëà ÷åðãà çìåíøèòè çàëåæí³ñòü â³ä «Ïîëòàâàòåïëîåíåðãî»... Íà Çàòóðèíñüêèõ î÷èñíèõ ñïîðóäàõ, ùî êðàé Ïîëòàâè, ñêîðèñòàëèñÿ òàê çâàíèìè òåïëîâèìè íàñîñàìè äëÿ âèäîáóòêó åíåðã³¿ äëÿ îïàëåííÿ âèðîáíè÷èõ ïðèì³ùåíü ³ ï³ä³ãð³âó âîäè. Ãåíåðàëüíèé äèðåêòîð ÊÏ «Ïîëòàâàâîäîêàíàë» Âàëåð³é ×åí÷åâèé îñîáèñòî ïðåçåíòóâàâ íîó-õàó, ÿêå äëÿ öèâ³ë³çîâàíîãî ñâ³òó âæå íå º íîâèíîþ. Çà äîïîìîãîþ êàíàäñüêèõ

В.Ченчевий: «Ми покладаємо великі надії на інноваційні технології!»

Ñüîãîäí³ íà Çàòóðèíñüêèõ î÷èñíèõ ñïîðóäàõ óñòàíîâëåíî òðè òåïëîâèõ êîòëè êàíàäñüêîãî âèðîáíèöòâà. Òåïëî ç êàíàë³çàö³éíèõ ñòîê³â

â³äáèðàþòü çà äîïîìîãîþ ìàéæå 4 òèñ. ì ïîë³åòèëåíîâèõ òðóá-òåïëîîáì³ííèê³â, ïî ÿêèõ öèðêóëþº ñïåö³àëüíà ð³äèíà. Ï³ä³ãð³òà ñòîêàìè ç òåïëîîáì³ííèê³â, âîíà çàêà÷óºòüñÿ ó êîìïðåñîð, äå ¿¿ òåìïåðàòóðó çá³ëüøóþòü íà ê³ëüêà äåñÿòê³â ãðàäóñ³â, ³ çâ³äòè íàäõîäèòü äî ñèñòåìè îïàëåííÿ àáî âèêîðèñòîâóºòüñÿ äëÿ ï³ä³ãð³âó âîäè. Çà ï³äðàõóíêàìè Â. ×åí÷åâîãî, ïðîåêò, ÿêèé îá³éøîâñÿ ï³äïðèºìñòâó â $50 òèñÿ÷, îêóïèòüñÿ âæå ÷åðåç òðè ðîêè. À ÿêùî ãàç ïîäîðîæ÷àº, òî ³ ðàí³øå. Á³ëüø òîãî, îòðèìàíîãî íåòðàäèö³éíèì ìåòîäîì òåïëà âèñòà÷èòü äëÿ îïàëåííÿ íå ò³ëüêè âñ³õ àäì³í³ñòðàòèâíèõ ³ âèðîáíè÷èõ ïðèì³ùåíü î÷èñíèõ ñïîðóä, à é, ïðèì³ðîì, ì³ñòå÷êà, äå ïðîæèâàþòü 5 òèñÿ÷ æèòåë³â. À ÿêùî çàä³ÿòè ïîòåíö³àë òåïëîíîñ³¿â óñüîãî âîäîêàíàëó, òåïëà íå áðàêóâàòèìå íà îïàëåííÿ ìàéæå òðåòèíè æèòëîâîãî ôîíäó Ïîëòàâè. Âïðîâàäæåííÿ ö³º¿ òå¿õíîëîã³¿ äîçâîëèòü ñóòòºâî çíèçèòè çàòðàòè íà âèäîáóòîê ãîëîâíîãî «òîâàðó» ï³äïðèºìñòâà — âîäè. Ó ïåðñïåêòèâ³ öå çíèçèòü ³ âàðò³ñòü éîãî ïîñëóã. ì. Ïîëòàâà Ôîòî àâòîðà

№ 4–5 (56–57)

29 січня 2009 року

Дніпропетровський коксохімічний завод — зовсім не санаторій. Так я вважала донедавна. І дуже здивувалася, коли довідалася, що у Кабміну України зовсім інша думка. Посудіть самі: раніше майже всі робітники заводу одержували молоко за шкідливість виробництва. А тепер цього привілею визнані гідними лише одиниці.

Виробництво SOSстан

Постріл у молоко На «Дніпрококсі» молоко за шкідливість видають лише обраним

Олена Непокора

–Ч

îìó òàê ñòàëîñÿ? — ç òàêèì çàïèòàííÿì êîðåñïîíäåíò «ÓÒÃ» çâåðíóëàñÿ äî çàñòóïíèêà äèðåêòîðà ç îõîðîíè ïðàö³ ÂÀÒ «Äí³ïðîêîêñ» Âàëåð³ÿ ßêîâè÷à Ïîëÿ-

ВАТ «Дніпрококс» ö³ëó çì³íó, 8 ãîäèí? Ìè íåîäíîðàçîâî ïèñàëè ïðî ñâîþ íåçãîäó ç íîâèì ïîëîæåííÿì ó ÖÊ ïðîôñï³ëêè ìåòàëóðã³â, Ì³í³ñòåðñòâî îõîðîíè çäîðîâ’ÿ. Âîíè ï³äòðèìàëè íàøó ïîçèö³þ, àëå Êàáì³í óïåðñÿ. Íàïðèêëàä, ãîëîâíèé äåðæàâíèé åêñïåðò Óêðà¿íè ç óìîâ ïðàö³ Ñåðã³é Ðÿáîêîíü íà ñåì³íàðàõ âèñòóïàº çà òå, ùîá äàâàòè ìîëîêî ò³ëüêè ïðè ïåðåâèùåíí³ ÃÄÊ.

àìå òàê, íå á³ëüøå é íå ìåíøå. Ó ïðåñ³ º îïðèëþäíåí³ ñëîâà öüîãî íàäì³ðó çàïîïàäëèâîãî ÷èíîâíèêà: «Âèéäå, ùî ìîëîêî ìàòèìóòü ïðàâî îäåðæóâàòè âñ³, íåçàëåæíî â³ä ïîñàäè, îñê³ëüêè íàâ³òü ó ïîâ³òð³ íàøîìó º âñ³ ðå÷îâèíè, çàçíà÷åí³ â òàáëèö³ Ìåíäåëººâà, ó òîìó ÷èñë³ é õ³ì³÷í³ ðå÷îâèíè ç ïåðåë³êó ïîñòàíîâè». Äóìàþ, öå ñëîâà ëþäèíè, ÿêà íå çíàº âèðîáíèöòâà. Âñå æèòòÿ ïðàöþþ÷è â ïðîìèñëîâîìó öåíòð³, Äí³ïðîïåòðîâñüêó, ÿ í³êîëè íå â³ä÷óâàëà òîãî, ùî â³ä÷óëà ï³ñëÿ äâîõ ãîäèí, ïðîâåäåíèõ íà «Äí³ïðîêîêñ³»: äî âå÷îðà íå ìîãëà ïîçáóòèñÿ â³ä ïðèñìàêó ìåòàëó â ðîò³. Ùî æ ãîâîðèòè ïðî ëþäåé, ÿê³ ïåðåáóâàþòü òàì ïî â³ñ³ì ãîäèí, ³ íå ãóëÿþòü, à íàïðóæåíî ïðàöþþòü? Çäàºòüñÿ, ïàí Ðÿáîêîíü í³êîëè ïðî öå íå çàìèñëþâàâñÿ. Çâè÷àéíî, àäæå â êè¿âñüêèõ êàá³íåòàõ í³÷èì «êîêñîõ³ì³÷íèì» íå ïàõíå.

С ðóøà (íà çí³ìêó). Àäæå ñàìå ñëóæáà îõîðîíè ïðàö³ ïðîâîäèòü àòåñòàö³þ ðîáî÷èõ ì³ñöü ³ âèçíà÷àº, êîìó äàâàòè ìîëîêî çà øê³äëèâ³ñòü. — Íà öåé ÷àñ ìîëîêî âèäàºòüñÿ ï³ñëÿ àòåñòàö³¿ ðîáî÷èõ ì³ñöü â³äïîâ³äíî äî çàêîíîäàâñòâà, — ðîç’ÿñíèâ Â. Ïîëÿðóø. — Êîêñîõ³ì³÷íå âèðîáíèöòâî çàâæäè ââàæàëîñÿ øê³äëèâèì, ³ ìàéæå âñ³ ïðàö³âíèêè çàâîäó îäåðæóâàëè ìîëîêî. Àëå ê³ëüêà ðîê³â òîìó íàøà ñëóæáà îäåðæàëà ðîçïîðÿäæåííÿ Êàáì³íó Óêðà¿íè ñêîðîòèòè êàòåãîð³¿ ïðîôåñ³é, ÿêèì íàëåæèòü äàâàòè ìîëîêî. Çà íîâèì íàêàçîì ìîëîêî îäåðæóþòü ò³ëüêè ò³, ó êîãî íà ðîáî÷èõ ì³ñöÿõ ïåðåâèùåí³ ãðàíè÷íî äîïóñòèì³ êîíöåíòðàö³¿ (ÃÄÊ) øê³äëèâèõ ðå÷îâèí. Ðàí³øå ìîëîêî äàâàëè çà íàÿâí³ñòü ÃÄÊ. ß ââàæàþ íîâå ð³øåííÿ íåñïðàâåäëèâèì ³ íåëîã³÷íèì. Âèõîäèòü, ÿêùî º ïåðåâèùåííÿ, òî ëþäèí³ öå êîìïåíñóþòü, à ÿêùî ïðîñòî íàÿâí³ñòü — òî í³. À õ³áà íå íåáåçïå÷íà íàÿâí³ñòü ãðàíè÷íî äîïóñòèìèõ êîíöåíòðàö³é? ßêùî ëþäèíà çíàõîäèòüñÿ ó çîí³ âïëèâó øê³äëèâèõ ðå÷îâèí — çà íàÿâíîñò³ ãðàíè÷íî äîïóñòèìèõ êîíöåíòðàö³é —

Òèì ÷àñîì, çà ñëîâàìè Â’ÿ÷åñëàâà Ïåòðîâà, òåõí³÷íîãî ³íñïåêòîðà ïðàö³ Ôåäåðàö³¿ ïðîôñï³ëîê Óêðà¿íè, ó ïîñòàíîâ³, ÿêîþ ñüîãîäí³ ïîñëóãîâóºòüñÿ Óêðà¿íà òðóäîâà, âèäàíîìó ùå â 1987 ðîö³ Äåðæêîì³òåòîì ç ïðàö³ ³ ñîö³àëüíèõ ïèòàíü ÑÐÑÐ ³ ïðåçèä³ºþ ÂÖÐÏÑ, í³äå íå ñêàçàíî, ùî ìîëîêî ìàº âèäàâàòèñÿ ëèøå ïðè ïåðåâèùåíí³ êîíöåíòðàö³¿ øê³äëèâèõ ðå÷îâèí íà ðîáî÷îìó ì³ñö³! Ìîæå, Ñåðã³é Ðÿáîêîíü õî÷å ñêà-

çàòè, ùî ìîëîêî âçàãàë³ øê³äëèâå äëÿ äîðîñëèõ ëþäåé? Àäæå ³ äåÿê³ ìåäèêè ââàæàþòü, ùî â îðãàí³çì³ äîðîñëî¿ ëþäèíè íå âèñòà÷àº ôåðìåíò³â, ÿê³ ðîçùåïëþþòü êàçå¿í êîðîâ’ÿ÷îãî ìîëîêà, ³ òîìó âîíî ïîãàíî çàñâîþºòüñÿ. À îñòàíí³ íàóêîâ³ äîñë³äæåííÿ ïîêàçàëè, ùî ìîëîêî íàâ³òü ñïðèÿº âñìîêòóâàííþ øê³äëèâèõ ðå÷îâèí ó øëóíêîâî-êèøêîâèé òðàêò ³ ï³äòðèìóº ³íòîêñèêàö³þ îðãàí³çìó. ² â ðåçóëüòàò³ íîâ³òí³õ íàóêîâèõ â³äêðèòò³â Ì³í³ñòåðñòâî îõîðîíè çäîðîâ’ÿ çàðàç ðîçðîáëÿº íîâèé äîêóìåíò, äå â³ä ð³çíèõ íåáåçïå÷íèõ äëÿ çäîðîâ’ÿ ðå÷îâèí ïåðåäáà÷åí³ ð³çí³ ïðîäóêòè. — Ïðîïîíóºòüñÿ äëÿ ïðîô³ëàêòèêè òàêèõ ³íòîêñèêàö³é âèêîðèñòîâóâàòè ïåêòèíîâ³ ïðîäóêòè, âîíè êðàùå âèâîäÿòü ñâèíåöü ç îðãàí³çìó, — ãîâîðèòü Ëþäìèëà Ãâîçäåíêî, êåð³âíèê ëàáîðàòîð³¿ Àêàäåì³¿ ìåäè÷íèõ íàóê Óêðà¿íè. Òî ùî æ âèõîäèòü? Êàáì³í ñêàçàâ «À», çàáóâøè ïðè öüîìó ñêàçàòè «Á»:

Дим, хімічні випари, пара від гарячої води — у таких умовах доводиться працювати всім на «Дніпрококсі» ìîëîêî çàáðàëè, àëå çàì³íèòè éîãî á³ëüø êîðèñíèì ïðîäóêòîì çàáóëè. Òèì ÷àñîì ðîá³òíèêè çäåá³ëüøîãî âïåâíåí³, ùî òàêà ïîë³òèêà — ïðîñòî âèâåðò ìåòàëóðã³éíèõ ìàãíàò³â, ùî ìàþòü ñèëüíå ëîá³ â óðÿä³. Àäæå âèäà÷à ìîëîêà — êîï³òêà ñïðàâà, ³ í³êîìó íå õî÷åòüñÿ öèì ïåðåéìàòèñÿ. Ïëþñ ùå ÷èñòà åêîíîì³ÿ êîøò³â. Íåäàâíî ÿ ïîáóâàëà íà Àðòåì³âñüêîìó çàâîä³ øàìïàíñüêèõ âèí, äå çóñòð³ëà ðîá³òíèöü çàâîäó ç ìîëî÷íèìè ïàêåòàìè. Âèÿâèëîñÿ, ùî òóò óñ³ îäåðæóþòü çà øê³äëèâ³ñòü ìîëî÷í³ ïðîäóêòè. Àëå íå ìîëîêî, à êåô³ð — òàê âèð³øèâ òðóäîâèé êîëåêòèâ. Ïðè÷îìó íå âèíèêëî í³ÿêèõ òðóäíîù³â: öåé çàõ³ä âíåñåíî â êîëåêòèâíèé äîãîâ³ð.

Офіційним тоном Головний державний експерт з умов праці Міністерства праці і соціальної політики України С.Рябоконь: «Рішення щодо безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам визначається відповідно до чинного в Україні Порядку безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних хар" чових продуктів робітникам та службовцям, зайня" тим на роботах зі шкідливими умовами праці, за" твердженому постановою Держкомітету СРСР з праці і соціальних питань і президії ВЦРПС від 16.12.87 № 731/П"13 (v0731400"87), на підставі чинного Пе" реліку хімічних речовин, при роботі з якими з профі" лактичною метою рекомендується вживання молока

øíüî¿ óñèïàëüíèö³ ôàðàîíà ïðîñ³ëà. Öå, ó ñâîþ ÷åðãó, ³ ïðèâåëî äî äåôîðìàö³¿. Íàéö³êàâ³øå, ùî ï³ðàì³äà íà òîé ÷àñ ùå íå áóëà äîáóäîâàíà — ¿¿ âèñîòà ñòàíîâèëà áëèçüêî 120 ìåòð³â, ó òîé ÷àñ ÿê îñòàòî÷íà âèñîòà ñïîðóäè — 146,6 ìåòðà.

Ó Äàâíüîìó ªãèïò³ áóäóâàëè ç áðàêîì? Íà äóìêó àìåðèêàíñüêèõ äîñë³äíèê³â, òð³ùèíè íà îïîðíèõ áàëêàõ ï³ðàì³äè Õåîïñà ç’ÿâèëèñÿ áëèçüêî 4,5 òèñÿ÷³ ðîê³â òîìó — òîáòî íà åòàï³ áóä³âíèöòâà.

або інших рівноцінних харчових продуктів (затверд" жений МОЗ СРСР 04.11.87 № 4430"87 (v4430400"87), у випадку перевищення гранично допустимих кон" центрацій цих речовин на робочому місці місці, оскіль" ки «Гігієнічною класифікацією праці з показників шкідливості й небезпеки факторів виробничого середо" вища, важкості і напруженості трудового процесу» виз" начено, що шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, які пере" вищують гігієнічні нормативи і здатні впливати на З листа організм працівника і/або його потомство…» (З № 149/13/82"06 від 29.06.2006).

Чи треба вказувати чиновникам, що гігієнічні нормативи і гранично допустимі концентрації шкідли вих речовин на робочому місці — не те саме? Чомусь здається, що вони це знають. Просто, діючи в інтересах роботодавців, прибрали один головний біль і «зайві» витрати. Тим більше, що є стовідсоткова впевненість у тому, що профспілки в умовах зростаючого безробіття мовчатимуть. І вони мовчать.

Два питання з історії

à ãðàí³òíèõ áàëêàõ, ùî ï³äòðèìóþòü êîíñòðóêö³þ öåíòðàëüíî¿ ÷àñòèíè ï³ðàì³äè Õåîïñà — «êàìåðè öàðÿ», áóëî âèÿâëåíî òð³ùèíè. Ïðè÷èíó ¿õíüîãî âèíèêíåííÿ âäàëîñÿ âñòàíîâèòè ãðóï³

Ó ñóñ³äí³é Ðîñ³¿, íàïðèêëàä, çàì³ñòü ìîëîêà âèð³øèëè âèäàâàòè ðîá³òíèêàì ãðîø³ ÿê êîìïåíñàö³þ çà ïðàöþ ó øê³äëèâèõ óìîâàõ. Àëå ³ ïðîôñï³ëêè, ³ áàãàòî äåðæàâíèõ ñòðóêòóð ñüîãîäí³ âèñòóïàþòü çà ïåðåãëÿä ö³º¿ ïîñòàíîâè. Íàïðèêëàä, Â. Æèðèíîâñüêèé ãîâîðèòü: «Ãðîø³ ï³äóòü íà ùîñü ³íøå, äðóæèíà çàáåðå íà ñâî¿ ÿê³ñü ïîòðåáè é ñ³ìåéí³ ñïðàâè, à òîìó, õòî ïðàöþº íà øê³äëèâîìó âèðîáíèöòâ³, áóäå çàâäàíî øêîäè».

ºãèïòîëîãà Áðàéºðà. Äîñë³äíèêè âèêîðèñòàëè 3D-ìîäåëü, ó ÿê³é âðàõîâàíî âñ³ ìîæëèâ³ ñèëè, ùî âïëèâàëè íà ñïîðóäæåííÿ â õîä³ áóä³âíèöòâà. Ïðîâ³âøè äîñë³äæåííÿ, ó÷åí³ ä³éøëè âèñíîâêó, ùî íàäëàìè óòâîðèëèñÿ, êîëè îäíà ç³ ñò³í âíóòð³-

Êð³ì öüîãî, äîñë³äíèêàì óäàëîñÿ ïîÿñíèòè ïðè÷èíè çàêëàäàííÿ òóíåëþ íàä «êàìåðîþ öàðÿ». Íà ¿õíþ äóìêó, öå áóëè ðÿòóâàëüí³ ðîáîòè, ïðîâåäåí³ ãîëîâíèì àðõ³òåêòîðîì ïðîåêòó Õåì³óíîì, ÿêèé ðîçïîðÿäèâñÿ çàëèòè òð³ùèíè ñïåö³àëüíèì ðîç÷èíîì, ùî çóïèíèëî ðóéíóâàííÿ ï³ðàì³äè. Çâ³ò ïðî ïðîâåäåíó ðîáîòó ³ äåòàëü 3D-ìîäåë³ àìåðèêàíö³ ïðåäñòàâëÿòü íà ùîð³÷íîìó ³ííîâàö³éíîìó ôîðóì³ êîì ïàí³¿ Microsoft.

Американські археологи дійшли висновку про найдавніше використання хімічної зброї за останками римських солдатів, що загинули 1,8 тисячі років тому в бою з персами.

Давні перси мали хімічну зброю?

÷åíèé Ñèìîí Äæåéìñ ç Àìåðèêàíñüêîãî àðõåîëîã³÷íîãî ³íñòèòóòó ðîçãàäàâ òàºìíèöþ ñìåðò³ ðèìëÿí ÷åðåç 70 ðîê³â ï³ñëÿ òîãî, ÿê ¿õí³ ò³ëà áóëî çíàéäåíî â Ñèð³¿. Îñòàíêè çíàéøëè â òóíåë³, çâ³äêè, ÿê ïåðåäáà÷àºòüñÿ, ðèìñüê³ ñîëäàòè ìàëè íàì³ð àòàêóâàòè ïåðñ³â, ÿê³ ó ñâîþ ÷åðãó ðèëè òóíåë³, ùîá ï³ä³ðâàòè ñò³íè ì³ñòà. Ðèìëÿí çà ê³ëüêà õâèëèí óáèëè òîêñè÷íèì ãàçîì, ùî ñêëàäàâñÿ ç êðèñòàë³â ñ³ðêè é á³òóìó, ïèøå The Daily Mail. Ï³äãîòóâàëà Ëþäìèëà Ãðå÷àíèê

Виробництво технології технології

№ 4–5 (56—57)

29 січня 2009 року

Титановий первісток України На єдиному в Україні підприємстві з виробництва губчатого титану — Запорізькому титано$ магнієвому комбінаті — впровадили передову технологію з виробництва титанових злитків

Герман Дубинін

ХХ столітті говорили: титан — метал майбутнього, адже він використовується у найбільш наукомістких виробництвах, які тоді асоціювалися з фантастичною літе! ратурою. Сьогодні ж більш правиль! но буде сказати: метал сьогодення. Електронні пристрої, протези (титан — біологічно нешкідливий), хірургічні інструменти, навіть деяке кухонне начиння... Зрештою, вузли космічної і підводної техніки — все це немислиме без одного з найлег! ших і найнадійніших металів в історії науки. З густини і питомої теп! лоємності титан стоїть десь між алюмінієм і залізом (а це ж основні конструкційні метали). Причому його механічна міцність приблизно вдвічі більше, ніж чистого заліза, і майже в шість разів вище, ніж алю! мінію! Сьогодні політичні ретрогради люблять лякати Україну тим, що євроінтеграція перетворить нас на «ринок для всесвітнього ганчір’я», зону «дешевих робочих рук» і, голов! не, — «сировинний придаток» роз! винених країн. По!перше, це абсолютно непра! вильно. Українська металургія, ма! ючи у світі сильних і гідних конку! рентів, займається не тільки прода! жем металобрухту, як дехто хоче представити. Реалізувати на євро! пейських ринках сталепрокат або титанову губку — це, погодьтесь, не те ж саме, що торгувати власними надрами і покладами. Тут величез! на інтелектуальна й технологічна складові! А по!друге, є постійні кро! ки вперед («УТГ» про це не раз пи! сала), скільки б не сурмили про то! тальний негатив деякі ЗМІ. Отже, про титан. Якось без особ! ливого галасу (менеджерські й чи! новницькі скандали!розбирайлівки не беруться до уваги) Україна долу! чилася до тієї не дуже великої кількості держав, які безпосеред! ньо виготовляють цей «прогресив! ний метал». Наприкінці грудня ми! нулого року на казенному підприємстві «Запорізький титано! магнієвий комбінат», що випускає титанову губку, виготовлений пер! ший титановий злиток. Навіть не! професіонал, напевно, здогадуєть! ся: це вже рангом вище й перспек! тивніше, ніж якісна губка, хоча, бе! зумовно, такі специфічні терміни не можна сприймати спрощено. У Запорізькій обласній дер! жавній адміністрації не приховують радості з приводу запуску вироб! ництва титанових злитків. Як роз! повів «УТГ» перший заступник на! чальника головного управління промисловості й розвитку інфра! структури ОДА Ліна Свиридович, це важливий крок не тільки для тита! но!магнієвого комбінату, а й для регіону, країни в цілому. — Це унікальне виробництво. Хоча запущено лише першу чергу і проведено пробну плавку, але для країни це важливо, тому що титано! ва губка — це сировина, а злиток

— більш високий рівень технологі! чної переробки. Інноваційні техно! логії з впровадженням сучасного устаткування підвищать імідж Ук! раїни не як сировинного придатка, а як виробника високотехнологіч! ної продукції. Ну і, природно, більш дорогі злитки дадуть більше прибут! ку підприємству й податкових відрахувань у бюджет, — відзначи! ла Ліна Вікторівна. Нагадаємо, що титан і сплави на його основі поєднують такі, здава! лося б, суперечливі якості, як легкість і міцність (СРСР недарма майже першим почав випускати

Перший злиток титану

Транспортування злитка підводні човни з титановим корпу! сом). Додайте до цього високу стійкість до корозії і низький ко! ефіцієнт теплового розширення. А головне — це майже фантастика! — корпус або будь!який вузол ус! таткування з титану витримує тем! пературу від –290° до 600°С. По! годьтесь, більш ніж широкий діа! пазон! Отже, говорячи мовою фахівців, на ЗТМК успішно провели гарячі випробування електронно!проме! невої установки (ЕПУ) з виплавлен! ня титанових злитків. Нехай слово «випробування» нікого не вводить в оману — процес фактично підго! товлений. Уперше в історії україн! ської металургії світ побачив тита! новий злиток (із пресованих блоків

титану губчатої марки 130). Пара! метри «дитини»: діаметр 600 мм, висота близько 1200 мм. Як повідомила прес!служба підприємства, ця подія — логічне завершення розробленої ще в 2006 році Комплексної програми розвитку кольорової металургії Ук! раїни на період до 2010 року. Від себе відзначу, що дуже роз! раховувати на державу, напевно, нікому сьогодні не рекомендується. Однак законодавчою підтримкою можна і треба ефективно користу! ватися. Починаючи з листопада 2006 року на комбінаті (до речі, за рахунок власних коштів) здій! снюється локальна система дій, точ! ніше — «Програма технічного пере! озброєння титанового вироб!

ництва казенного підприємства «Запорізький титано!магнієвий комбінат» на 2006—2011 роки». Цей зовсім не формальний доку! мент затвердила секція науково! технічної ради Міністерства промис! лової політики України. Тобто дер! жавна влада (в особі профільних чи! новників) тоді, як мінімум, схвали! ла перспективу. Тут буде незайвим сказати кілька слів про зазначену програму підприємства. Фахівці комбінату розробили її разом з Інститутом ти! тану (м. Запоріжжя) і науково!ви! робничим центром «Титан» Інституту електрозварювання ім. Є.Патона НАН України (м. Київ). Давно налагоджене виробницт! во губчатого титану, звичайно, зали! шається важливим для підприєм! ства (і ця програма передбачала технічне переозброєння з метою збільшити обсяг виробництва «губ! ки» на 4300 тонн у рік), але головне тепер — організація виробництва титанових злитків потужністю 1000 тонн у рік. Звичайно, інтелект і креатив підприємства зосередилися на перс! пективному напрямку. У грудні завер! шене будівництво першої черги дільниці виробництва титанових злитків, розробленого науково!ви! робничим центром «Титан» Інституту електрозварювання ім. Є.Патона. Було передбачене налагодження ви! робництва титанових злитків і слябів. Інженерні служби комбінату, консультуючись із провідними нау!

Довідка

«Фантастичний» метал Òèòàí — ïàðàìàãí³òíèé ìåòàë. Ó ïàðàìàãí³òíèõ ðå÷îâèí ìàãí³òíà ñïðèéíÿòëèâ³ñòü ïðè íàãð³âàíí³, ÿê ïðàâèëî, çìåíøóºòüñÿ, ³ öå ìîæå ïîðóøèòè çàïëàíîâàí³ òåõíîëîã³¿. À îò òèòàí — âèíÿòîê ³ç öüîãî ïðàâèëà! Éîãî ñïðèéíÿòëèâ³ñòü çíà÷íî çá³ëüøóºòüñÿ ç ï³äâèùåííÿì òåìïåðàòóðè. Òèòàí çàñòîñîâóºòüñÿ ïåðåâàæíî â àâ³àö³éí³é ³ ðàêåòí³é òåõí³ö³, ìîðñüêîìó ñóäíîáóäóâàíí³. Âèêîðèñòîâóþòü éîãî ³ ÿê ëåãóþ÷ó äîì³øêó äî ÿê³ñíèõ ñòàëåé ³ ÿê ðîçêèñëþâà÷. Òåõí³÷íèé òèòàí éäå íà âèãîòîâëåííÿ ïîñóäèí, ïîìï, òðóáîïðîâîä³â, õ³ìðåàêòîð³â, êëàïàí³â, àðìàòóð òà ³íøèõ âèðîá³â, ùî ïðàöþþòü â àãðåñèâíèõ ñåðåäîâèùàõ. À îò ³ç êîìïàêòíîãî òèòàíó âèãîòîâëÿþòü ñ³òêè, äåòàë³ åëåêòðîâàêóóìíèõ ïðèëàä³â, ÿê³ ïîâèíí³ ïðàöþâàòè ï³ä âïëèâîì âèñîêèõ òåìïåðàòóð. Òèòàí — äîðîãà ð³÷. Àëå ÷àñòî öå ºäèíèé ìàòåð³àë, ç ÿêîãî ìîæíà âèãîòîâèòè óñòàòêóâàííÿ àáî êîíñòðóêö³¿, ÿê³ íå ï³äâåäóòü

ó ñêëàäíèõ óìîâàõ. Ñë³ä äîäàòè, ùî òèòàí âèêîðèñòîâóþòü ó ë³òàêîáóäóâàíí³ òîìó, ùî â³í äîçâîëÿº çìåíøèòè ìàñó ë³òàëüíèõ àïàðàò³â íà 15—25%. Òàêîæ òèòàí ³ éîãî ñïëàâè çàñòîñîâóþòü ó ðàêåòîáóäóâàíí³. Îñê³ëüêè äâèãóíè (ó öüîìó âèïàäêó) ïðàöþþòü íåäîâãî, ðàêåòà øâèäêî ïðîõîäèòü ãóñò³ øàðè àòìîñôåðè, âèð³øóþòüñÿ ïðîáëåìè òàê çâàíî¿ âòîìíî¿ ì³öíîñò³, ñòàòè÷íî¿ âèòðèâàëîñò³ ³ ïî÷àñòè, ÿê ãîâîðÿòü ôàõ³âö³, «ïîâçó÷îñò³». Ó ñóäíîáóäóâàíí³ òèòàí âèêîðèñòîâóºòüñÿ äëÿ âèãîòîâëåííÿ ãðåáíèõ ãâèíò³â, îáøèâêè ìîðñüêèõ ñóäåí, ï³äâîäíèõ ÷îâí³â, òîðïåä ³ ò.ä. Íà òèòàí ³ éîãî ñïëàâè íå íàëèïàþòü ìóøë³, àëå æ ñàìå âîíè ï³äâèùóþòü îï³ð ñóäíà ï³ä ÷àñ éîãî ðóõó.

ковими інститутами України, змоде! лювали роботу, одержали результа! ти, і от уже можна почати серйозне виробництво! Фахівці спроектували всі деталі виробництва, було придбано спеці! альне устаткування, у принципі, не! стандартне для підприємства. Вико! нали будівельно!монтажні роботи. Підібрали і навчили персонал. Підсумок: за два роки впроваджен! ня проекту об’єм інвестицій — вик! лючно власних засобів підприєм! ства — перевищив 40 млн гривень! Ще на стадії проектування роз! глядалося кілька методів виплав! лення титанових злитків. Вибір зро! били на користь одного з найперс! пективніших процесів — електрон! но!променевого, бо він забезпечує найвищу якість. До речі, такий ме! тод одержання титанових злитків виключає вибухонебезпечні ситу! ації, які потенційно можуть виник! нути при плавці у вакуумно!дугових печах. Електронно!променева установ! ка, про яку йдеться, якщо так мож! на сказати, невибаглива. Одна з її переваг у тому, що як вихідний ма! теріал можна використати як цільний (недроблений) блок титану губчатого, так і титанову губку різних фракцій. І навіть шматки титаново! го лому! Є ще один серйозний плюс цієї технології. Виплавлення злитка здійснюється в один переплав у се! редовищі вакууму з використанням проміжної посудини. У цьому — значні металургійні й технологічні переваги. Плавка з проміжною по! судиною дозволяє запобігти утво! ренню в металі тугоплавких немета! лічних включень (це завжди було головним болем металургів). Крім того, одержувані злитки мають ви! соку однорідність хімічного складу і структуру в об’ємі злитка. Пояснимо, що все це — завдяки можливості довше витримувати метал у рідкому стані у вакуумі і більш високій тем! пературі розплаву. Таким чином, технологія електронно!променевої плавки — найефективніша. Кінцевою продукцією комбінату будуть злитки титану і його сплавів із заданим хімічним складом діамет! ром 400 мм і 600 мм, довжиною до 4000 мм, а також сляби розміром 955х165 мм, довжиною до 4000 мм.

№ 4–5 (56—57)

29 січня 2009 року

Середовище знаю, проживання як

Україна вирізняється високим рівнем розораності території і низькою лісистістю (близько 14%), тому потреба у рекреаційних зонах у нас дуже велика. Екологи впевнені: саме створення регіональних ландшафтних парків дозволяє не тільки раціонально використовувати наявний потенціал регіонів для відпочинку і оздоровлення населення, а й забезпечувати охорону природних комплексів.

Людмила Ступчук У багатьох країнах Європи для обмеження антропогенного впливу на національні парки та їхнього збереження вже давно створюють мережу місцевих парків, які вико нують природоохоронні, рекре аційні та освітні функції. У Франції, Польщі, Німеччині, Чехії, Словач чині, Великій Британії, Литві зде більшого площі таких парків знач но перевищують площі національ них і є головним місцем відпочинку й екологічної просвіти населення. В Україні ж регіональні ландшафтні парки (РЛП) почали створювати лише з 1992 року, від часу прийнят тя закону «Про природно заповід ний фонд України».

Офіційно Згідно із законом «Про при родно заповідний фонд України», регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреацій ними установами місцевого або регіонального значення, завдан ням яких є збереження цінних природних та історико культурних об’єктів, створення умов для роз витку туризму, організованого відпочинку населення, його еко логічного виховання.

кий, Рокитнівський, Зарічнен ський) він перевищує 12 %, то в південних — менше 1 %. Зважаю чи на унікальність природних ком плексів області, можливості щодо розширення природно заповідно го фонду ще не вичерпані. Відсоток заповідності на Рівненщині, на думку фахівців, має складати не менше десяти. Над цим зараз і пра

річок Прип’ять і Стохід з унікальними заплавними озерами, болотами і лу ками. Унікальності ландшафту надає мереживне розміщення русел річок та водно болотна флора і фауна.Тут зустрічається чимало рослин і тварин, занесених до Червоної книги Украї ни. Особливо багата орнітофауна, яка налічує 68 видів. Серед птахів трап ляються такі рідкісні, характерні для

берегах річки Случ. «Надслучансь ка Швейцарія» — унікальне для Пол ісся місце, де зустрілися ліс, степ і гори, кожне зі своєю унікальною природою. Тут ростуть близько 60 регіонально рідкісних видів, 19 рослин, занесених до Червоної книги України, і навіть рослини з Європейського червоного списку, зокрема смілка литовська. Ціка

Парки, створені природою На Рівненщині триває робота з оптимізації природно заповідної мережі ластях, але потреба в їх створенні не зменшується. Це пов’язане не лише з господарською діяльністю людини, а й із потребою її оздоровлення в природі і через природу. На Рівнен щині, наприклад, функціонують три таких парки, четвертий — у стадії проектування. Ініціаторами ство рення та активними організатора ми регіональних природних ланд шафтних парків в області є доктор біологічних наук, завідувач Між відомчої комплексної лабораторії наукових основ і заповідної справи Національної академії наук України

цюють спільно науковці, природо охоронці, лісівники, адміністратив не керівництво регіону.

північного Полісся види, як чорний ле лека, змієвид, сірий журавель, пугач, сіра сова, блакитна та велика синиці. З рідкісних тварин — річкова видра, європейська норка, горностай, куни ця. На території парку знаходяться три заказники місцевого значення: іхтіо логічний Прип’ятський, орнітологіч ний Нобельський і зоологічний Гуща. Нещодавно видано указ Прези дента У країни про створення на України цій території заповідника.

во, що тут проходить південно за хідна межа поширення рідкісної для України рослини — азалії понтійської, або жовтого роде дендрону. Уздовж берегів річки Случ спостерігаються корінні ви ходи кристалічних порід палео протезойського віку у вигляді ма льовничих скель. Сама ж долина річки — каньйоноподібна, з кру тими берегами, утвореними пря мовисними виходами гранітів.

Р ЛП «Надслучанський» пло щею 17,2 тисячі гектарів роз ташований у Березнівському районі.

Місцевість дуже цікава і в культурно історичному аспекті. Тут знайдені поховання часів бронзового віку, давньоруські го

Робота з оптимізації природно заповідної мережі Рівненщини три ває. Ведуться наукові розробки щодо створення ще ряду регіональ них ландшафтних парків — Погорин ня у Гощанському районі, Боремель — у Демидівському, Решуцько Олек сандрійського та Пересопницького — у Рівненському районі. Перспек тивними науковці вважають ще ряд територій, де є всі підстави до ство рення ландшафтних парків, які, крім того, допоможуть входженню україн ських територій в екологічну мере жу Європи. До речі, до новорічних свят у Рівному побачила світ книга про природно заповідні території та об’єкти області. Перший в області регіональ ний ландшафтний парк «При п’ять Стохід» загальною площею — 21,6 тисячі гектарів розташо ваний у Зарічненському районі. У межах парку знаходиться де сять сіл. Це ландшафтний природний комплекс, розташований у заплаві

Свято Троїцький Дерманський жіночий монастир та Мінекобезпеки Тетяна Андрієнко, На думку українських фахівців, кандидат біологічних наук, науковий особливо актуальне створення РЛП співробітник цієї лабораторії Олена у Центральній Україні, де мало на Прядко, кандидат сільськогоспо ціональних парків і природних за дарських наук, доцент кафедри во повідників, зате гарні й різно догосподарської екології Націо манітні ландшафти, багатий рослин нального університету водного гос ний і тваринний світ. Окрім того, тут подарства та природокористування багато історико культурних та (м.Рівне) Юрій Грищенко та інші нау археологічних пам’яток. Значний ковці . рекреаційний потенціал мають і інші території — Карпати, Прикар — Рівень заповідності Рівнен паття, Поділля, Полісся, прибереж ської області майже вдвічі вищий за на смуга Чорного та Азовського середній по Україні, — розповідає морів. Надзвичайно важливим є Юрій Грищенко. — Тут багато при створення ландшафтних парків і родних об’єктів, що заслуговують на для південно східних областей, де охорону і збереження, проте при антропогенне навантаження на родно заповідний фонд розміщений природу досить велике. нерівномірно по області. Якщо в Регіональні ландшафтні парки північних районах (Володимирець покращують імідж території, що є важливою передумовою для роз витку туристичного бізнесу, ство рення нових робочих місць. Важли На Рівненщині запатентовано екологічну карту області, яку запропону вим також є те, що в майбутньому вали фахівці обласного управління охорони навколишнього природного такі парки увійдуть до загально середовища . Створена вона з метою інформування населення, місцевих європейської екологічної мережі, рад, підприємств, захисників природи про стан довкілля. Згідно з картою, що дасть можливість підтримувати за рівнем забруднення природного середовища Рівненська область не обмін генетичною інформацією між перевищує ні українських, ні загальноєвропейських норм. острівцями збереженої природи і На екологічній карті зображені місця розташування сміттєзвалищ, збе тим самим сприяти збереженню рігання заборонених хімічних засобів захисту рослин, вибухонебезпечних біорізноманіття. об’єктів, позначені викиди шкідливих речовин у водойми та в атмосферу, Перший регіональний ландшафт дана екологічна оцінка якості поверхневих вод. Можна дізнатися також, ний парк в Україні було створено де в області знаходяться пам’ятки природи та культурно історичні споруди. ще до ухвалення згаданого закону, Поруч із загальною розміщується зменшена карта, яка відбиває рівень у 1990 році. Це «Дністровський радіаційного забруднення територій і дає зображення області й Рівненської каньйон» площею 42084 гектари у АЕС із супутника. Тернопільській області. Тепер регіо нальні ландшафтні парки є в усіх об

Базальтові стовпи. Геологічний заказник біля Рівного Територія, на якій розташовано Надслучанський парк, дуже мальовнича. Певно, чи не в кожній області є місцевість, на звана за надзвичайну красу лан шафтів Швейцарією. Так от на Рівненщині вона знаходиться як раз у Березнівському районі, на

родища, збереглися руїни серед ньовічного замку ХV століття, по ховання козаків, старовинні де рев’яні церква та дзвіниця — зразки українського барокко. Äåðìàíñüêî-Ìîñò³âñüêèé ëàíäøàôòíèé ïàðê, Çäîëáóí³âñüêèé ðàéîí, ïëîùà — áëèçüêî 20 òèñÿ÷ ãåêòàð³â Ïðåçåíòóº ëàíäøàôòè, ôëîðó ³ ôàóíó çîíè ï³âäåííîãî, òàê çâàíîãî Ìàëîãî Ïîë³ññÿ, ùî âèð³çíÿºòüñÿ á³îð³çíîìàí³òòÿì. Òóò çóñòð³÷àºòüñÿ áåçë³÷ ðåã³îíàëüíî ð³äê³ñíèõ ðîñëèí òà ðîñëèí, çàíåñåíèõ äî Çåëåíî¿ êíèãè Óêðà¿íè, ñîðîê âèä³â ðîñëèí, çàíåñåíèõ äî ×åðâîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè. Ó ìåæàõ ïàðêó — äåâ’ÿòíàäöÿòü ïðèðîäíî-çàïîâ³äíèõ îá’ºêò³â ì³ñöåâîãî çíà÷åííÿ, à òàêîæ ³ñòîðèêî-êðàºçíàâ÷³ ïàì’ÿòêè — àðõ³òåêòóðíèé êîìïëåêñ Äåðìàíñüêîãî Ñâÿòî-Òðî¿öüêîãî æ³íî÷îãî ìîíàñòèðÿ, ìóçåé ïèñüìåííèêà Óëàñà Ñàì÷óêà, äàâíüîðóñüê³ ãîðîäèùà.

Соколині гори

Про стан довкілля розповість екологічна карта — Розробили карту в північно східній філії державного науково вироб ничого центру «Природа», — розповідає заступник начальника обласного управління охорони навколишнього середовища Веніамін Трало. — А вид рукували її коштом обласного природоохоронного фонду накладом три тисячі примірників. Оскільки видана карта насамперед з інформаційною метою, її розповсюджують безкоштовно по районних державних адмініст раціях, сільрадах, відділах освіти, школах, вищих навчальних закладах. Еко логічну карту Рівненщини запатентовано. В управлінні є цифровий її варіант, тож у разі потреби до неї можна вно сити зміни і доповнення, здійснювати роздрук на конкретну дату. Як видно з карти, найчистішими щодо екології є села та місцевість на півдні області, а найзабрудненішими — міста, де працюють промислові об’єкти, а також використовується найбільше автотранспорту, особливо ста рого, який і є основним джерелом забруднення повітря.

Наука відбиття

№ 4—5 (56—57)

29 січня 2009 року

Історія з математикою жими начебто більш характерні для країн з високою густотою населен ня, та що це означає? Накладення на ці ситуації моделі Нефедова не гайно виявило, що вони припада ють переважно на кінець цик л уу,, що передує демографічній катастрофі, коли життя народу важке і злиденне. ТТобто обто воно важке і злиденне не через гніт д е с п о т и з м уу,, але через свою злиденність вимагає деспотиз м уу,, який безжально придушує спалахи насильства!

Професор Коннектикутського університету (США) Петро Турчин і його поки нечисленні послідовники переконані, що XXI століття стане століттям наук про суспільство і... їхньої математизації. Для математизації історії вже знайшовся і влучний термін — кліодинамика (Кліо — муза історії). Але що це означає — описати історію математичними методами? І головне: чи допоможе таке осмислення краще зрозуміти, що з нами відбувається, за якими законами ми живемо?

Валерій Тирнов

им займається математика? Вона звільняє речі і явища від таких їхніх характеристик, як кількість, форма, відношення між ними, і одержує їхні абстрактні схе ми (по суті спрощені моделі), поз бавлені деталей конкретного змісту. З одного боку, роблячи так, вона дуже збіднює реальний світ, а з іншого — її моделі набувають уні версальності, що дозволяє застосо вувати їх далеко за рамками того матеріалу, на якому вони грунтува лися. Але найголовніше, мабуть, у тому, що вони «накладаються» на реальний світ і виступають робочи ми гіпотезами, які перевіряють екс периментально. Фізика, хімія — це все науки, у яких безліч прикладів гіпотез, що розвивалися паралель но, з яких у результаті експеримен тальних перевірок «виживала» тільки одна. Яка і ставала теорією.

Історії занадто багато

овсім інша ситуація в історії. Приклади математичного опи су поводження людських «мно жин» відомі дуже давно. Наприклад, історія Римської імперії... Існує більше 200 версій її роз квіту і падіння, але жодну з них не можливо «накласти» на історичну даність і перевірити на відпо відність їй. І зовсім не тому, що істо ричні дані не містять у собі кількісних параметрів, які можна було б вимірювати, установлюючи зв’язок між ними. Таких параметрів досить. Чисельність населення, дані про його соціальне і майнове роз шарування, про виробництво, його структуру, про ВВП, торгівлю, дер жавний апарат, армію, технології... Це й багато чого іншого є в істо ричних джерелах, і це все — саме ті узагальнені показники, якими в тій або іншій формі користуються люди будь якого суспільства будь якої держави, придатні саме для математичного їхнього осмислен ня. А також і для пошуку моделей соціальних процесів, що не зале жать від особистих відносин істо ричних персонажів, культурної своєрідності суспільства та інших випадковостей. Але постає запитання: а чи немає єдиної теорії становлення і падіння всіх великих імперій, щоб накласти її на кожну з, умовно ка жучи, 200 існуючих версій і зрозу міти, яка саме з них реалізувалася в актуальній історії? У математиці, до речі, ситуація, коли загальне зав дання легше вирішити, ніж конкрет не, доволі типова. Дотепер не було досить відваж них і амбіційних людей, які зважи лися б подивитися з цієї точки зору на гігантську «колекцію», яку являють собою «аннали історії».

По суті, їм треба було зважитися на створення зовсім нової мови, зовсім нової поняттєвої бази — набору ефективних універсальних моделей. Про використання математич них методів до вивчення історії за говорили в останні роки. Але з цими методами все приблизно таке саме, як і з нанотехнологіями. Широкий загал довідався, що є таке питання на порядку денному, тільки тоді, коли самі вчені зрозуміли, що вони цим займаються вже років 70, ви ділили в самостійний розділ і дали йому назву. А перша людина, що застосува ла математичні методи до історич них процесів, не була ні математи ком, ні істориком. Це був англійсь кий священик на ім’я Томас Маль тус. У філософів досі у вжитку «лай ка» — мальтузіанство.

Мальтузіанство

Від Мальтуса до Голдстоуна Петро Турчин тенціал росту її продуктивних сил, і це перевищення має об’єктивний характер. Як говорив сам Мальтус, населення зростає в геомет ричній прогресії, а продуктивні сили — тільки в арифметичній арифметичній, і для цього є фундаментальні причи ни. Сам цикл часто називають «мальтузіанською пасткою». Демографічний цикл — це вже досить універсальна модель зі свої ми специфічними ознаками, яку можна накладати на історичну ре альність, щоб перевірити, відпові дає вона їй чи ні. Mатематичну модель демогра фічного циклу побудував росій ський учений Сергій Нефедов, з ро боти якого «Про метод демографіч

бнародувана теорія Мальтуса викликала шок у «пристойно му суспільстві». Особливо обу рилося «суспільство» тим, що вона поставила людину — «вінець творі ння» — в один ряд із кроликами й мишами. Однак існує багато причин, що дозволяють у певних умовах ро бити це. І якщо ми не виходимо за рамки цих умов, то залишаємося і у коректних рамках науки. Мальтус у загальних рисах окреслив демогра фічний цикл і його природу, і жодно му з його критиків (жодному!) не вда лося, залишаючись у цих рамках, указати на принципову похибку у його міркуваннях. Але суті справи ці «філософські» суперечки не стосу ються. З іншого боку, звичайно ж, не може така груба й примітивна мо

альтус формул не писав, але він зумів збагнути основні математичні закономірності розвитку популяції (замкнутого співтовариства) будь яких живих істот, що займають екологічну нішу з обмеженими ресурсами, і розтлу мачити їх «простими словами». Коли чисельність особин у попу ляції мала, а ресурсів багато, вона безперешкодно розмножується: швидкість її приросту прямо про порційна її числу. Це дуже швидкий ріст, функціональна залежність, що описує його, належить до функцій, що зростають найшвидше. Довго такий ріст тривати не може, неза баром його починає обмежувати нестача ресурсів. Він поступово сповільнюється до нуля, чи сельність популяції стабілізується. На якому рівні? Зрозуміти відповідь неважко: на рівні голодного вижи вання, мінімального споживання на одну особину, коли голодна смертність компенсує народжу ваність (див. графік залежності чис ла особин у популяції, який нази вається логістичною кривою, і кри вою споживання на одну особину, що співвідноситься з ним). Цей рівень не може бути стійким. Голодуючі особини втрачають імуні тет, у конкурентній боротьбі за ре сурси наростає їхня взаємна агре сія, і зрештою криза закінчується катастрофою, що спустошує нішу. Серед тварин це епідемія, серед людей — ще й війни, революції тощо. Далі починається наступний цикл. Таким чином, говорити про «прогрес» як про відмітну рису історії можна тільки з деякою на тяжкою. Демографічні катастрофи руйнують досягнення прогресу, але, на щастя, не дощенту. Картина не змінюється принци пово й у тому разі, коли у популяції (наприклад, у людей) є продуктивні сили, що дозволяють їй нарощува ти доступні ресурси. Потенціал рос ту популяції завжди перевищує по

чисельність насел.

них циклів» наведений графік. Йому вдалося виділити 40 ознак , що виз начають цикл. Аж 40 соціально еко номічних параметрів суспільства виявилися взаємозалежними один з одним. Чим це цікаво? Щоб виділити на тлі загального історичного процесу демографічні цикли, найкраще скористатися да ними демографічної статистики: коли дослідник бачить у них період, описуваний логістичною кривою, він може бути впевнений у тому, що має справу з циклом. Але демогра фічна статистика доступна порівня но рідко. Її наявність — скоріше ви няток, ніж правило. «Обкатавши» модель Нефедова на цих винятках, дослідник може тепер для виділен ня циклу користуватися всім комп лексом ознак, що визначають його. Що зараз і робиться. Насправді можливості моделі ширше і залежать від винахідли вості дослідника, від його вміння ставити завдання. Наприклад, відомі були співвідношення між політичним режимом у країні і гус тотою її населення. Авторитарні ре

споживання

дель бути повністю адекватною такій складній структурі, як людсь ке суспільство. Мальтузіанська мо дель, наприклад, припускає од норідність популяції, у якій всі (або майже всі) особини мають стосов но споживання однаковий статус. Стосовно людей ця теза виглядає очевидно неправдоподібною. Американського соціолога Дже ка Голдстоуна цікавила загадка ре волюцій. Революції, повстання, бунти — універсальний факт історії. Час від часу вони трапляються про тягом всієї історії у всіх суспільствах і майже завжди припадають на кінець демографічного циклу. Це зрозуміло і в рамках мальтузі анства, але регулярна повторю ваність факту наводить на думку про універсальність процесів, що приво дять до нього. У пошуках цих універ салій він і звернув увагу на не однорідність спільнот, виділивши на перше місце статусну неоднорідність щодо влади: є власне влада, тобто верства людей, наділених владними повноваженнями, є еліти, що корис туються тими або іншими пільгами й

привілеями, і є «нижні чини» — народ. Ця стратифікація усередині спільнот співтовариств найвищою мірою уні версальна, вона простежується в часі й у просторі — змінюються на зви, але не суть — від суспільств Давнього Єгипту й Китаю до сучас них демократичних суспільств. Страти відрізняються тим (у тому числі й тим), що мають різний дос туп до ресурсів. Тому через на явність статусних перегородок між ними їхні демографічні цикли пев ною мірою автономні. Різні швид кості розвитку циклів, різні гранич но досяжні чисельності й т.д. Ця не узгодженість циклів, несуттєва на ранній їхній стадії, коли майже немає конкуренції за ресурси, у міру наближення до «режиму голод ного виживання» проявляє себе як наростання конфліктів усередині суспільства. Народ є джерелом ресурсів для держави й еліт, а держава зайнята їхнім перерозподілом через бюд жет. Еліти процвітають завдяки підтримці держави. Вони мають можливість швидше розмножува тися і довше не відчувати тиску, який робить на популяцію дефіцит ресурсів. Виникає явище, назване вченими «надвиробництвом еліт». Еліти, що зростають, вимагають від держави «свого». Держава нама гається посилити фіскальний гніт, але народ , що зазнає тиску всіх дефіцитів, більше не в змозі напов нювати бюджет. Починається не вдоволення. Воно росте як у на роді, так і в елітах. У елітах, що пе ребувають між двох полюсів, почи нається розшарування, частина їх іде на бік народу. От вам і ситуація «низи не хочуть, а верхи не мо жуть». Точніше, тут і «низи» і «вер хи» перебувають у вимушеній ситу ації: перед ними стоїть нерозв’язне в рамках відомих їм алгоритмів (дій) завдання. Демографічний цикл з урахуван ням соціального розшарування на зивають структурно демографіч ним. 1991 року Голдстоун описав його «простими словами», а матема тичну модель в 2007 році побудува ли С. Нефедов і П. Турчин. «Основ на сила, що руйнує державу — зро стання населення, що веде до посту пового падіння доходу на душу на селення, поки в остаточному підсум ку надлишок понад голодне існуван ня стає недостатнім, щоб задоволь нити правлячий клас... крах держа ви викликано фракційною бороть бою серед еліти, що відкриває шлях народному повстанню», — резюму вав її П. Турчин. Саме формулювання цього ре зюме свідчать про те, що в сус пільстві, можливо, існує не зовсім правильне уявлення про відносну роль народу й еліти в революційних процесах — революції теж, по суті, робляться елітами. Поява соціальної структури в математичній моделі демографіч ного циклу — це її величезний крок уперед, що дозволяє вже на мате матичному рівні порушувати, на приклад, такі питання, як розділь не вивчення впливу фізичного ви черпання ресурсів і їхнього вичер пання внаслідок наростання соц іальних відмінностей серед насе лення. З’явився ще один привід згадати стару істину: немає нічо го більш практичного, ніж гар на те орія. теорія.

№ 4—5 (56—57)

29 січня 2009 року

Агропром за обрієм

Чи потрібен корові робот? Вже давно назріла потреба реформування молочної галузі в Україні, і тут однаково необхідне як впровадження нових технологій, так і врахування вітчизняних реалій і традицій. Сьогодні без перебільшення сміливим можна назвати того, хто вкладає гроші в молокотоварне виробництво. Дуже інертна ця галузь. Ферма окуповується лише років за десять: з усіх видів тваринництва у великої рогатої худоби найдовший репродуктивний період —три роки.

Володимир НАБОК

ак, молочарство в Україні нині не в пошані. Одноосіб ники якнайшвидше збува ють корів (вигода від здачі мо лока дедалі меншає), середні та великі сільгосппідприємства не поспішають інвестувати у виробництво молока. Вітчиз няні молокозаводи в основно му працюють із сировиною, от риманою від приватних госпо дарств, а це дві третини від всієї переробки. За даними Міністерства аграрної політи ки, українське молоко вищого гатунку за нормативами США непридатне для вживання, а в ЄС воно класифікується як за довільне, тобто 4 го гатунку! У нас — іншого немає. Нефор матна якість сировини від повідно впливає і на якість мо лочних продуктів, на закупі вельну ціну на молоко. Підприємці, які зробили ставку на молочне виробницт во, йдуть шляхом індустріалі

Поки що українські молоковиробники обирають перевірені часом та дешевші доїльні зали зації, що передбачає побудову су часних ферм. Такі ферми мають бути технічно добре оснащені, щоб забезпечувати виробництво моло ка вищого гатунку та екстра. Якщо не брати до уваги «радянський» підхід до виробництва молока, можна виділити принаймні два типи доїння — із застосуванням ро ботизованої техніки і доїльна зала. Другий варіант вимагає зайнятості певного числа працівників, а це — збільшення витрат на заробітну плату і ризик людського фактора. З іншого боку, такий спосіб розрахо ваний на обслуговування великої кількості худоби. Автоматичне доїння не потребує людського втручання, за виключен ням спостерігача чергового, і вик лючає можливість людської помил ки завдяки продуманій системі кон тролю. Однак воно більш дороге і розраховане на меншу кількість корів. Більшість вітчизняних «нових молочників», мета яких — побудува ти велику ферму або кілька ферм, придбати високопродуктивне пого лів’я ВРХ, мати великі надої високо якісного молока, якомога швидше погасити кредит та, врешті, почати працювати собі в прибуток, обира ють перший варіант. В українських реаліях питання вибору між доїльною залою та ро ботом дояром неактуальне. Тверезо мислячий молоковиробник обере доїльну залу. Аргументи такі: робот дояр — дорогий, близько 100 тисяч євро, має малу пропускну здатність — 50—70 голів на добу. Щоб забез печити доїння тисячі корів у разі запровадження доїльного залу, тре ба вкласти до 300 тисяч євро, а за допомогою роботів доярів однора зова вартість інвестицій — 1,6 млн євро. За умови стабільної закупі вельної ціни на молоко, скажімо, 2

Коментарі Оксана Люндерскоф, керівник відділу продажів молочного обладнання в Східній Європі та країнах СНД компанії SA Christansen:

значним ринком збуту продукції роботи купують пере важно люди фінансово забезпечені, скоріше, через про сту цікавість до роботи такого механізму, ніж через еко номічну доцільність.

— На наш погляд, український сервісний інженер, навіть підготовлений за швидкою програмою за кордо ном, надаватиме менш якісні послуги, ніж працівник з нашої країни. Тому для успішного продажу роботів доярів в Україні має минути певний час після входження на ри нок та, щиро кажучи, я не дуже сподіваюсь на значні про дажі в цьому регіоні. Тутешні ферми забезпечені більш значними, у порівнянні з європейськими мірками, людськими та земельними ресурсами. Якщо в Європі максимальна кількість поголів’я на фермі сягає 500 голів, то в Україні — 1000 і більше. Відповідно, постає питання доцільності капіталовкладень в роботів доярів на таку велику кількість худоби. Наприклад, в Росії з її

Марсель ван Левен, керівник відділу міжнародної сервісної підтримки молочного обладнання компанії Lely Industries:

грн за літр та продуктивності 7000 літрів на рік від кожної корови, річний прибуток становитиме 1,8 млн євро, тобто окупність навіч, та й чистий прибуток значно більший, ніж від робота дояра. На фоні річно го прибутку у півтора мільйона євро кількадесятитисячна заробітна плата працівникам доярам виглядає доволі оптимістично. Ще однією перепоною до вста новлення робота є недовіра до аж надто механізованого процесу та відсутність належного ремонтного сервісу у разі виходу робота з ладу. Для заохочення придбання ро бота дояра його продавці висува ють такий аргумент, як відсутність у майбутньому кваліфікованого пер соналу, і це справді напасть, і не лише українська, а й російська і загальноєвропейська. Однак і зас тосування доїльної зали теж доз воляє звести до мінімуму кількість і кваліфікацію робітників. Най

Довідка ДОЇЛЬНА ЗАЛА — спеціально облаштоване місце на тваринницькій фермі, обладнане місцями стійлами для худоби, кожне з яких має приладдя для доїння однієї корови. Доїльна зала призначена для групового доїння, одночасно забезпечує 16—60 доїльних місць. Розрізняють різні типи доїльних зал («ялинка», «карусель»). Доїльна зала призначена для ферм зі значною кількістю худоби і має на меті забезпечити високу пропускну спроможність тварин під час доїння. Залежно від технічної оснащеності, доїльна зала може контролювати якість доїння молока кожної корови. РОБОТ ДОЯР — автономний високотехнологічний механізм, призначений для доїння окремої вели кої та середньої рогатої худоби, без втручання людини. Один робот дояр розрахований на обслугову вання 50—70 тварин на добу. Основними функціями робота є доїння худоби, контроль якості молока, утримання худоби під час доїння в загоні, забезпечення вільного входу тварини при потребі доїння, аналіз складу молока та надання оператору інформації про здоров’я та самопочуття кожної окремої тварини. Виконання своєї основної функції — доїння — роботом дояром можливе завдяки вмінню автома тично визначати в просторі розташування кожної тварини. Завдяки цьому процес доїння може бути повністю автоматизованим і не потребувати втручання людини. Водночас робот дояр вимагає присут ності модератора, який спостерігає за показниками якості молока (за допомогою комп’ютера та спе ціального програмного забезпечення) та за поведінкою тварин.

— Доки працівник буде доступним та відносно недо рогим, фермеру економічно вигідніше покладатися на людську працю, ніж на роботизовану. Також, можливо, у популяризації автоматизованого, і в тому числі роботи зованого доїння в Україні відіграє роль потреба у підви щенні якості молока, а це, на мій погляд, буде актуаль ним за кілька років.

Виробництво молока у світі та Європі* Çà îö³íêàìè ñïåö³àë³ñò³â ÔÀÎ, ó 2007 ðîö³ âèðîáëåíî áëèçüêî 676 ìëí òîíí ìîëîêà. Ç îãëÿäó íà âèñîê³ ö³íè â 2008 ðîö³ ñïîä³âàëèñÿ, ùî éîãî âèðîáëÿòü íà 2,5% á³ëüøå. Íàéá³ëüøèìè òåìïàìè âèðîáíèöòâî çðîñòàòèìå â êðà¿íàõ, ùî ðîçâèâàþòüñÿ. Ó ðåçóëüòàò³ ¿õ ÷àñòêà â ñâ³òîâîìó âèðîáíèöòâ³ ìîëîêà äîñÿãíå 47,5%. Ôàõ³âö³ ÔÀÎ çàçíà÷àþòü, ùî ð³çêîãî ðîñòó âèðîáíèöòâà ìîëîêà ìîæíà î÷³êóâàòè â Àðãåíòèí³ (6%), Á³ëîðóñ³¿ (3,9%) òà ÑØÀ (2,7%). Çá³ëüøåííÿ â ìåæàõ ìåíøå 1% — â ªÑ òà â Óêðà¿í³. Â Àâñòðàë³¿ òà Íîâ³é Çåëàíä³¿ ïåðåäáà÷àºòüñÿ ïàä³ííÿ âèðîáíèöòâà íà 3,5% ³ 4,5%. Âèðîáíèöòâî ìîëîêà â êðà¿íàõ ªÑ â 2007 ðîö³ çíèçèëîñÿ, à â îêðåìèõ êðà¿íàõ ìîëîêî ð³çêî ï³äñêî÷èëî â ö³í³. Íàäàë³ ïîäåêóäè çðîñòàííÿ âèðîáíèöòâà ìîëîêà â³äíîâèëîñÿ, àëå ñòðèìóþ÷èì ôàêòîðîì çàëèøàþòüñÿ âèñîê³ âèòðàòè íà êîðìè òà åíåðã³þ. Õî÷à êâîòè íà âèðîáíèöòâî ìîëîêà áóëè çá³ëüøåí³ íà 2%, àëå ïðèð³ñò, íà äóìêó ÔÀÎ, ñêëàäå ëèøå 0,6%. ×åðåç ïîâ³ëüíèé ð³ñò âèðîáíèöòâà ìîëîêà ³ ö³íè, çíà÷íî âèù³ çà ñâ³òîâ³, íà 1 ÷åðâíÿ 2008 ðîêó çàïàñè ìîëîêà â ªâðîñîþç³ äîñÿãëè ìàéæå íóëüîâî¿ â³äì³òêè. *Äæåðåëî: Milk and milk products // FAO Document Repository, Food Outlook. — May 2008.

новіші доїльні зали пропускають одночасно велику кількість корів за участі кількох працівників, від яких не вимагається знань та досвіду ро боти в сільському господарстві. За свідченням тваринників практиків, простіше навчити виконувати певні операції емігранта з «сонячної дружньої республіки», ніж досвідче ну доярку, яка працює за усталени ми ще за радянських часів метода ми доїння. Будь який молоковиробник ро зуміє: коли вже витратився на ро бота дояра, треба витрачатися і на корми, щоб виробництво окупилося якнайшвидше. Але самою лишень зеленою масою худобу не прого дуєш, а річна кількість надоїв має бути на рівні 6,5—7 тисяч літрів... Корови не кози, і годувати їх треба «за наукою». Хоча і у разі застосу вання доїльних залів раціон має бути теж достатнім.

Відомими виробниками і про давцями роботів на Європейсько му континенті є компанії DeLaval, Wesfalia Surge, Fullwood, Lely, SAC, Gascoigne Melotte та ін. З них в Ук раїні мають представництво «Де Лаваль» та «Вестфалія Сьорж», в Росії — також «САК», «Фулвуд», в Білорусі — «Лелі». Решта вироб ників поки що популярна лише в Європі. В Україні «Вестфалія» вже продала одного робота. «ДеЛа валь» заявив про впровадження трьох проектів з використанням роботів доярів, перший з яких за вершиться в 2009 році, а останній, найпотужніший, передбачає вста новити одразу 32 роботів на фермі з утриманням 2000 голів. Для Європейського Союзу типовим клієнтом, що використовує ро ботів доярів, є ферма з 200 300 головами дійних корів, фермер якої має на меті звільнити свій час від буденного доїння

Соціум середовище проживання

№ 4—5 (56—57)

29 січня 2009 року

Лакмус для кризи Соціальні проблеми суспільства — своєрідний лакмусовий папірець для визначення того стану, у якому воно підійшло до випробування глобальною економічною кризою. Їхньому аналізу була присвячена V міжнародна науково практична конференція з циклу «Наука і соціальні проблеми суспільства», що відбулася в Харкові.

Валентина Гаташ

Народження дитини? Відкладемо...

озвиток цивілізації за всіх його позитивних наслідків по казав, яким уразливим і нена дійним став інститут родини, що існує не одне тисячоліття. На «осе редок суспільства» впливають всілякі соціальні, економічні, по літичні, правові й культурні проце си. Події, що відбулися в Україні на межі другого і третього тисячоліть, негативно вплинули на демогра фічну ситуацію в країні і перспек тиви її розвитку. Так, за офіційними даними Держкомстату, за рік (з жовтня 2007 по жовтень 2008 року) нас стало менше на 255 тисяч. Зараз в Україні проживає 46,19 мільйо на чоловік. Невтішна тенденція стає явною при порівнянні даних за останні роки. Якщо на кінець 1992 року в Україні проживало 52,24 мільйона чоловік, то в 1993 му 52,11, у 1998 му — 49,92, у 2000 му — 48,92 і так далі до нинішніх 46,19 мільйона. Перехід до низького рівня на роджуваності, що не забезпечує простого відтворення населення, властивий не тільки Україні, а й більшості розвинених країн світу. Однак якщо в багатих державах Європи ця негативна тенденція пояснюється в основному висо ким рівнем життєвих стандартів і небажанням обтяжувати себе дітьми на шкоду кар’єрі й задово ленням, то в нашій країні ці при чини додаються до економічної кризи 90 х років, різкого падіння доходів населення, поганого ста ну сфери охорони здоров’я і не впевненості у майбутньому.

Зараз 10 українських жінок протягом свого продуктивного життя в середньому народжують 11—12 дітей. Найпоширеніший однодітний «осередок суспільства»: в Україні його вибирають дві тре тини родин. Економічні проблеми і невпевненість у завтрашньому дні призвели до «раціоналізації» репродуктивної поведінки: пере несенню народження первістка на віддалену перспективу, відмову від народження другої дитини і, тим більше, третьої. Молодим родинам важко зважитися на дитину через відсутність житла, проблеми з пра цевлаштуванням і невеликі зар плати. Ситуація погіршується і через ненадійність самого існування су часних родин. Так, в Україні сьо годні загальний коефіцієнт зареє строваних шлюбів становить 6,4 на тисячу населення, а розлучень

— 3,6 на тисячу. Тобто фактично розпадається кожен другий шлюб. Багато жінок, які самі або разом із чоловіком є годувальниками ро дин і одночасно господарюють, сферу відтворення потомства все частіше розглядають як гнітючу. Навіть у «міцних» родинах тягар відповідальності батьків за здо ров’я дитини, її виховання і соціа лізацію змушує їх мінімізувати орі єнтацію на репродуктивну функ цію родини. Для великої кількості українців репродуктивного віку народження дитини перетворило ся з радості на тягар. Про це свідчать дані, наведені всеукраїн ською громадською організацією «Доля»: за роки незалежності в нашій країні було зроблено близь ко 30 мільйонів операцій з пере ривання вагітності.

ко 30% у рік. Відповідно показник споживання ліків на душу насе лення через роздрібну мережу ап тек становив у 2005 році $26,42, у 2006 му — $33,79, а в 2007 році — $47,6. Однак зростання споживання фармацевтичних засобів, найчас тіше придбаних без припису ліка ря, може зашкодити здоров’ю на селення. Серед факторів ризику — неоднозначність впливу тієї або іншої таблетки або мікстури на лю дину залежно від статі, національ ності або технології виготовлення. — Дослідження фахівців з біо фармації показали, що ефек тивність препаратів залежить не тільки від наявності певної дози лікарської субстанції, а й від особ ливостей технології їх виготовлен ня, — стверджують фахівці Харківського національного фар мацевтичного університету. — Технологія впливає на такі харак

лення, характерна для нинішніх темпів міграції. Приміром, на Хар ківщині за роки незалежності по мітно зросла кількість мігрантів чоловіків, що представляють корінні народи Закавказзя. У по пуляціях цих народів, що належать до малярійного пояса, відзначені високі частоти генів аномальних гемоглобінів, які при шлюбах з ук раїнками можуть ус

У результаті Україна ввійшла в період зменшення і старіння насе лення, що призведе країну до зміни частки працюючого насе лення на користь пенсіонерів. У минулому році експерти застеріга ли: якщо економічна і політична ситуація в Україні не покращить ся, то до 2050 року її населення скоротиться майже вдвічі — до 26 мільйонів чоловік (при перевазі людей старшої вікової групи). За лежно від глибини економічної кризи і строків її подолання цю цифру, можливо, доведеться пере глянути не в кращий бік.

Таблетка: лікує чи калічить?

ри щорічному зменшенні на селення України продаж лікарських засобів у країні з кожним роком збільшується. Український ринок вважається одним із найдинамічніших і найп ривабливіших серед країн СНД — його зростання становить близь

З того часу на повсюдну прак тику самолікування махнули ру кою. І ми звикли ризикувати своїм здоров’ям, «призначаючи» собі ліки або самі, або за порадою знайомих, у крайньому разі, про

Пряма мова Заступник голови Північно Східного наукового центру НАН і МОН України Костянтин Прядкін: — Без глибокого аналізу різних аспектів життя соціуму важко вирішити економічні проблеми, які постали перед країною у зв’язку із глобальною кризою. Учені можуть не тільки виявляти процеси, що відбуваються в суспільстві, а й пропонувати рішення для подолання небезпечних тенденцій, що нагромадилися в ньому.

консультувавшись із провізором в аптеці за методом «Дайте мені що небудь від нервів». У результаті за останні роки зріс масштаб так зва ної лікарської хвороби, що багато в чому спричинена саме безконт рольним прийомом препаратів. Маючи терапевтичну дію, багато лікарських засобів здатні викли кати небажані реакції, що є при чиною важких ускладнень і навіть летальних наслідків. За деяким даними, частота ускладнень дося гає 10—20%, а 0,5—5% хворих потребують лікування ускладнень, спричинених фармакотерапією, у стаціонарі.

В Україні порушений природний механізм відтворення населен ня, погіршені його кількісні і якісні характеристики, стверджу ють соціологи Харківського на ціонального аграрного універ ситету ім. Докучаєва. Концепція демографічно го розвитку України на 2005—2015 роки, схва лена розпорядженням Кабінету Міністрів в 2004 році, мала певні позитивні результати, у тому числі завдяки вип латам за народження дітей. Однак з настанням глобальної економічної кризи ці преференції на вряд чи збережуть визна чальне значення. Швидше за все, вважають фахівці, показники народжуваності в країні погіршуватимуться.

розвинених країнах світу, викли кало опір і населення, і гравців фармацевтичного ринку, що зму сило фахівців відступитися.

Хто інвестує в продукти нового покоління?

теристики діючої речовини, як час і ступінь її вивільнення з лікарсь кої форми, швидкість усмоктуван ня і досягнення максимального вмісту речовини в певному органі. Значно впливає на лікувальний ефект також фізичний стан ком понентів фармпрепарату, при міром, ступінь їхнього подрібню вання або оптичні характеристи ки. Але і це ще не все. Фахівці гово рять про необхідність генетичного підходу при використанні ліків, оск ільки генотип конкретної людини може обумовити їх атипову дію. Йдеться про такі відмінності, як швидкість засвоєння препарату, більший або менший вплив однієї і тієї ж дози, а в окремих випадках і можливість значного погіршення стану здоров’я. Тим часом українсь кий ринок пропонує фармацевтичні препарати різних виробників. І най частіше випробування ліків прово диться в групах, що генетично відрізняються від тих, де препарати потім реалізуються. Не враховується і відчутна зміна генофонду корінного насе

падковуватися. Ці групи населен ня і їхнє потомство потребують підвищеної уваги при призначенні препаратів відповідної групи. В останні роки фахівці виявили ще один фактор — різну дію тих самих медикаментів на чоловіків і жінок. Звичайно, переважна більшість ліків «статей не відрізняє», однак у жінок прийом деяких препаратів може виклика ти небажані реакції. Наприклад, побічні ефекти спостерігаються в жінок при прийомі засобів, що зни жують тиск, а дія бета блокаторів (препаратів для лікування серця) може бути менш ефективною, ніж у чоловіків. Названі фактори ризику збіль шуються через поширену в Україні практику купівлі й прийому ліків без рецепта лікаря. Хоча фахівці одностайні: немає жодного не шкідливого (за певних умов) фармпрепарата, жодної лікарської рослини, що не могла б завдати шкоди здоров’ю. На жаль, рішен ня Міністерства охорони здоров’я в 2005 році ввести продаж більшості медикаментів за рецеп том лікаря, як це практикується в

міна технології кулінарії в про цесі розвитку цивілізації мала не тільки позитивні, а й негативні наслідки для здо ров’я людини. Наш раціон збільшився в обсязі, але втратив багато цінних хімічних компонентів. Усе менше в ньо му натуральної їжі, усе більше оброблених, рафінованих, висо кокалорійних, консервованих страв і продуктів тривалого збе рігання і напівфабрикатів, у яких мало біологічно активних речовин.

Бідність харчового раціону ук раїнців призвела до розбалансо ваності харчування населення з продуктового набору і хімічного складу. Фахівці говорять про пол ідефіцит незамінних біологічно ак тивних речовин. Так, дослідження вчених Дніпропетровської дер жавної медичної академії показа ли, що в Придніпровському регіоні кількість людей з недостатнім вмістом вітаміну С у плазмі крові становить від 78 до 96% доросло го населення. Неблагополучна си туація і з вітамінами групи В — їхня нестача відзначена в 45— 85% дорослого населення. Одно часно виявлена все більша неста ча у харчуванні мікро і макроеле Продовження на 15 й стор.

№ 4—5 (56—57)

29 січня 2009 року

Лакмус для кризи 85% дорослого населення. Одно часно виявлена все більша не стача у харчуванні мікро і мак роелементів, особливо заліза, кальцію і йоду. Нестача життєво важливих елементів харчування завдає значної шкоди здоров’ю люди ни: знижується працездатність та опірність інфекційним захво рюванням, посилюється вплив на організм несприятливих еко логічних умов, зростає ризик розвитку серцево судинних і он кологічних недуг і народження ослабленого потомства. Один із перспективних шляхів виробництва функціональних оздоровчих продуктів пропонує Харківський державний уні верситет харчування і торгівлі торгівлі. Тут працюють над нау ковими основами прогресивних технологій одержання нового покоління функціональних про дуктів з натуральної сировини — культурних і дикорослих овочів, фруктів і ягід, пряних і лікарських рослин, грибів і про дуктів бджільництва. Це пасти, сухі соуси, пюре, смакові при прави, барвники, домішки зак васки, фітосиропи, фітодраже, концентрати фруктових й овоче вих морсових напоїв. Для їхнього приготування харчовики використали високі технології кріогенного под рібнення і сублімаційного суші ння, запозичені з арсеналу фізики низьких температур. Вони дають можливість макси мально повно вилучити з дарів природи натуральні біологічно активні речовини, зберігши не повторний смак і аромат рос лин. Якщо при традиційній теп ловій переробці фруктів і овочів втрати вітамінів станов лять до 80%, то при новій тех нології вони зберігаються май же повністю. Щоб одержати продукти з принципово новими споживчи ми особливостями, харківські харчовики об’єднали свої зу силля у проведенні фундамен тальних і прикладних дослід жень із НДІ фізичного і хімічно го профілю Харкова й Києва. Поки новинки призначені пере важно для збагачення про дуктів масового споживання, наприклад, хлібобулочних і кондитерських виробів. Наступ ний крок учених — розроблен ня рекомендацій з використан ня їх в індивідуальному харчу ванні. В Україні є все для створен ня функціональних продуктів нового покоління світового рівня — добра сировинна база, виробничі потужності і наукові школи. Вітчизняні новинки де шевше і краще багатьох зару біжних зразків, однак поки вони не посіли гідного місця в нашому харчуванні — тут потрібні не тільки зусилля вче них, а й інвестиції для органі зації виробництва продуктів нового покоління і їхнього про сування на ринок.

Соціум

середовище проживання

Кілька років тому Дмитро Корчинський вів ток шоу на телебаченні, і одним з його співрозмовників був посол Німеччини в Україні. Указуючи широким жестом навколо себе, Корчинський запитував: «Ну, чому ми не Європа? Дивіться, адже Київ нічим не відрізняється від інших європейських столиць!». Німецький посол відповів на це: «Європа не на вулиці, Європа в головах».

Олена Зеленіна

Метаморфози Гардарики

и звикли до того, що слово «метрополія» означає «дер жаву жаву,, що володіє колонія ми» ми». Так було написано в шкільних підручниках історії. Сучасна урба ністика трактує це поняття набага то ширше.

— Коли мене вчили в школі, я не замислювався про зміст гасла «Вся влада — Радам!». Коли ж проаналі зував, усе виявилося дуже простим: ця теза означає, що всіма бюдже тами розпоряджається місцева влада, а центральна одержує тільки те, що міста й губернії згодні відда вати центру. Міста були самокеро ваними, вони розпоряджалися своїми грішми, і потрібен був дуже потужний терор для того, щоб до кінця 20 х років міста остаточно втратили права на свій бюджет і стали частиною господарсько ви робничої системи.

міського розвитку. А місто по суті своїй — складно органі зований об’єкт нерухомості. Професійною мовою це нази вається об’єкт «mix used» (змішаного використання). У зв’язку з цим вдалим може бути приклад Мілана — міста, що не є адміністратив ною столицею, але по праву стало столицею торгівлі й про мисловості, а також моди, куль тури й туризму. При цьому про мисловість і торгівля — головні вектори розвитку Мілана. Є міста, які мають декілька містотворчих чинників, що ані трохи не знижує їхньої попу лярності. Приклад — відомий курорт Анталія. Тут усе — транспортні ко мунікації, торгівля — сприяє розвит ку рекреаційного туризму. Він, у свою чергу, сприяв бурхливому рос ту населення, що на сьогоднішній день становить більше 1 млн 300 ти

мов рядування не сприяє їхньому моврядування вирішенню. — Ми абсолютно впевнені, що тільки через самоідентифікацію міських громад, усвідомлення ними своїх бажань, можливостей, пріори тетів і способів досягнення постав

Чому Донецьк — не Лілль, а Харків — не Мілан? Метрополія — це середови ще, що забезпечує залучення міської громади у рівень ггло ло бальних зв’язків і таким чином — у число світових міст міст. Поки жоден з українських мегаполісів не є світовим містом. Таких на Землі фахівці нараховують лише два три десятки. Причому неваж ливо, наскільки населене світове місто. Приміром, Лондон — не най більше за кількістю мешканців місто землі, однак його доходи пе ревищують валовий національний дохід України.

У цьому зв’язку Володимир Нікітін згадав роботу видатного ро сійського вченого Льва Велихова «Основи міського господарства», що стосується унікального досвіду радянського муніципального само врядування (1920—1928 рр.). Цей досвід не має аналогів у світовій історії.

сяч чоловік. У підсумку маленька Анталія стала містом, за величиною таким же, як Харків. І сталося це всього на всього за останні сім років. Такі позитивні процеси по в’язані, безперечно, із припли вом туристів покупців і постійним зростанням кількості робочих місць.

— Зрозуміло, не все в книзі Ве лихова можна застосувати до сьо годення, але дуже багато що акту альне і нині, — відзначає вчений. — Займаючись історією архітекту ри, я не міг у радянські роки одер жати зі спецсховища цю книгу. У чому ж полягала її «страшна небезпека»? Відповідь проста: у роботі пояснювалося, як жи телі мегаполіса разом із владою можуть розпоряджатися бюд жетом міста.

Французький Лілль у недавньо му минулому — шахтарське місто. У 80 ті роки він приєднався до міжнародного проекту споруджен ня тунелю під Ла Маншем, зробив ши це частиною своєї маркетинго вої стратегії. Результатом було перетворення Лілля на великий діловий, фінансовий і комерційний центр. Сьогодні це першокласне місце комунікації між Північною і Східною Європою.

«Моно» чи «мульті»?

Утім, саме для України урбані зація є її споконвічною характери стикою. — Київську Русь називали Гарда рикою, — розповідає кандидат ар хітектури й доктор куль турології культурології Володимир Нікітін (на знімку). — Це загальновідомо, хоча, як на мене, переклад «країна міст» не зовсім точ ний. Це, скоріше, «країна фортець»: гард — фортеця (місто — бург). Про те давній Київ у пору його розквіту був одним із найбільших міст Євро пи. Тому називати Україну аграрною, сільською країною абсолютно не правильно. Історично вона є краї ною великих міст. Більша частина території Украї ни історично входила в зону Магде бурзького права. Сьогодні дуже ку медно спостерігати, як під час чер гових або позачергових виборів межа голосування наших виборців за «помаранчевих» або «біло синіх» проходить точно по лінії поділу міст магдебурзької і слобідської части ни України.

іста завжди були й зали шаються колискою циві лізації, місцем, де зосе реджені люди, що вміють мислити і грамотно використовувати ресурси.

Тут напрошується нерадісна анало гія. У радянські часи Харків демонст рував прорив у всіх стратегічних напря мах і, незважаючи на «залізну завісу», став містом європейського рівня, ве ликим науково освітнім, промисловим і культурним центром. Цей період ха рактеризувався також активним жит ловим будівництвом, спорудженням об’єктів культури й освіти, розвитком міської інфраструктури. На жаль, після набуття Україною довгоочікуваної не залежності відсутність чітко поставле

Євро 2012 може залишитися тільки епізодом в українській історії, слідом за яким місцеві міські громади й ринки неру хомості переживуть спочатку короткостроковий підйом, а потім, цілком імовірно, перейдуть у глибоку фазу стагнації через щоденну незатребуваність і небезпечний, розрахо ваний на «либонь» маркетинг. Для монополярного типу роз витку держави характерний розви ток столиць, а інші регіони при цьо му просто пливуть за течією. Прикла дом тому можуть бути головні міста багатьох великих країн, що розвива ються: Буенос Айрес, Каїр, Сан Пау ло. Населення цих країн активно пе реселяється в столиці, які рано чи пізно починають колапсувати. Тому на тлі депресивних регіонів вони теж «не посміхаються».

Що ж сталося, де ми «втрати ли» свої «світові міста»?

Муль типолярна модель сприяє Мультиполярна динамічному розвитку регіонів, що зуміли визначити свої сильні і слабкі боки. Як правило, це міста, що ма ють яскравий імідж і чітке розумін ня майбутнього розвитку.

— Остаточно це відбулося за ра дянської влади, — вважає вчений.

Ідеї і ресурси в реальному житті втілюються в певних напрямах

них завдань і логіки розвитку перетво рили Харків на провінційне місто хоча й найбільшої в Європі, але все таки мо нополярної держави.

«Євро 2012». А що потім?

о чому ж Донецьк — не Лілль, Сімферополь — не Анталія, а Харків — не Мілан? Сьогодні муніципалітети тяг нуть за собою вантаж накопиче них регіонами проблем — як за гальних для країни, так і специфі чних. Політика державної недо віри до органів місцевого са

лених завдань можна прийти до мультиполярного типу розвитку, до конкурентоспроможності міст і регі онів, — вважає член Ради дирек торів У країнської бу дівельної Української будівельної асоціації Дмитро К утовой (на Кутовой знімку) знімку). — Ринок нерухомості є інтегральним для демонстрації якості і рівня розвитку великого міста. На жаль, місцеві ринки то варів і послуг дуже низькі, їхня ємність формується філософією відставання. А для неї характерна містечковість і відсутність здорових амбіцій, «зашореність» і глобальна неінформованість. Для світового міста проведення чемпіонату Європи з футболу — зви чайнісінький захід, із приводу якого жодна муніципальна структура не нервуватиме і не здійматиме рук у бік центра, як це відбувається в нас. Хоча до Євро 2012 ще майже чо тири роки, величчю завдань не прикрити відсутність державної регіональної політики. Євро 2012 може залишитися тільки епізодом в українській історії, слідом за яким місцеві міські громади й ринки не рухомості переживуть спочатку ко роткостроковий підйом, а потім, цілком імовірно, перейдуть у глибо ку фазу стагнації через щоденну не затребуваність і небезпечний, роз рахований на «либонь» маркетинг. Не дуже давно у вітчизняній урба ністиці намітився перехід у нову якість. Верховна Рада прийняла за кон про Генеральну схему територі ального розвитку країни, затвердже но концепцію містобудівного кадас тру, діє закон про земельний кадастр. Але треба відзначити, що земель ний кадастр у результаті лобіювання певних інтересів прийнятий раніше містобудівного. У цьому нема сенсу. Логічніше було б спочатку прийняти правила організації життя, а потім відповідно до них розподіляти землю. Дмитро Кутовой пропонує в пер шу чергу прийняти закон про реде велопмент територій. Цей трохи не звичний для українського вуха термін означає відродження і новий розвиток містотворчих чинників. Правда, є власність на об’єкти не рухомості й земельні ділянки, безліч приватних, особистих та інших інте ресів, що вимагають гармонізації і уз годження. Закон про редевелопмент територій саме й повинен регулювати вирішення конфліктів, що виникають у зв’язку з цим з урахуванням розум них особистих інтересів. Такі закони працюють у більшості країн світу. І ще один важливий момент: ро зуміння того факту, що доля міст ба гато в чому залежить від діючого тан дему влади й бізнесу — ключовий момент для відповіді на питання про те, якими ми хочемо бачити наші міста, регіони, країну.

Політехнічний музей знаю, як

№ 4—5

(56—57) 29 січня 2009 року

Олександр Михайлов: відчуття правдивості У Чехії і Ірані, Польщі і Болгарії, на Кубі й у Росії тепловози з луганським клеймом працюють десятки років. Знімки їхніх ровесників з конкуруючих фірм уже не публікують у модних технічних журналах — пішли, виробивши ресурс. А закопчені, сивуваті від пилу й дещо старомодні за дизайном «луганчани» не сходять із траси. Такими їх бачать за тисячі кілометрів від рідного міста. І такими їх створює луганчанин Олександр

Михайлов. Його вироби виконані в масштабі 1:87 з картону і пластмаси. У кожен з тепловозів Олександра вкладені не тільки масштабовані деталі і агрегати в повній відповідності до креслярської документації на реальні машини (тобто більше 2 тисяч одиниць), а й образ. Образ того інтелектуального потенціалу, що був закладений конструкторами і технологами в реальні моделі.

Гудок паровоза

Він не розпоряджається подаль шою долею своїх виробів, але знає: його АА20 001 переданий у колек цію головного конструктора кон церну «Шкода» (Чехія).

обільний телефон Олексан дра Михайлова озивається ріалтоном паровозного гуд ка. Уперше цей гудок заводського паровоза підкорив трирічного Саш ка, коли дід показав йому Кому нарськ (нині Алчевськ). Це один із найяскравіших дитячих спогадів — поїздка на потязі. Улюблений дід, який колись працював складачем поїздів, відкрив тамбур і показав домни металургійного підпри ємства. Закопчений технократич ний пейзаж здатний налякати тільки кольором диму з цих печей. Але згодом саме він захопив хлопчика. Родина жила по сусідству із заво дом. Уночі важко ухав молот у пре сувальному цеху. Заважав спати, розпалював фантазію. Хлопчаки швидко знайшли лаз у паркані, і крадькома пробиралися на терито рію підприємства. «Уже тоді за зовнішнім виглядом тепловоза я міг назвати його серію», — розповідає Олександр Михайлов. Свою першу модель у масштабі 1:87 — дореволюційний вагон Саш ко зробив у 11 років. Приблизно в ці ж роки він почав створювати на столі свій завод у масштабі 1:160 «на відстані витягнутої руки». Своє перше креслення одного з вузлів реального тепловоза вико нав ще до того, як став студентом

Щосили «працює» і тепловозобу дівний завод, створений уявою Олександра Михайлова. Сьогодні він займає більшу частину однієї з кімнат його квартири.

цехи — людям не було чим плати ти за їхню працю.

Директор заводу у масштабі

ерший тепловоз Михайлова «пішов» у 1997 році. Заступ ник головного інженера ВАТ «Луганськтепловоз» Наум Михайло вич Найш довідався про незвичай не захоплення Олександра і замо вив моделі для заводського музею. Олександр Михайлов виконав роботу із властивою тільки «техна рям» скрупульозністю і точністю. У кожному з виробів у масштабі 1:87 помістилося до 2 тисяч деталей.

За словами Олександра Михай лова, при створенні тепловоза з картону й пластмаси «робиться все, як у справжньому виробі, тільки з паперу, який через масштабне по вторення опору матеріалів давно вже називаю сталлю». Звичайно майстер креслить сам або викори стовує заводські ескізи. Ходову ча стину тепловоза робить, штампую чи пластмасу й зварюючи її воєди но. Обладнує тяговими двигунами і гальмовою системою. Потім робить кузов з картону «сталі». Колекціоне ри — люди вимогливі, помічають все до дрібниць. Найбільш при скіпливі з них вимагають, щоб на моделі був справжній гар, а вагон, наприклад, був у іржі. — Щоб відтворити точні ди зельні закоптілості на даху, я беру пластмасу, починаю її плавити і над кіптявою тримаю об’єкт, який треба закоптити. Або занурюю в доменний пил, щоб надати виро бу необхідної «зношеності», — ділиться секретами «виробницт ва» Олександр. Сказати, що процес створення тепловоза в масштабі 1:87 трудо місткий, це не сказати нічого. Дов жина моделі з картону не більше 20 сантиметрів, висота 6, шири на 3,6. Іноді над виробом Олек сандр працює кілька днів, але були роботи, які виконувалися близько року.

Луганського машинобудівного інституту (нині Східноукраїнський національний університет імені В. Даля). Здобувши освіту за фа хом «інженер конструктор», прий шов працювати на «Луганськтеп ловоз». Це були 90 ті роки минуло го століття. Єдиний у колишній ве личезній країні тепловозобудів ний гігант переживав мало не най важчі роки своєї історії. На пром майданчику стояли незатребувані машини, остигали печі, порожніли

— Але ж ваш виріб не можна ро зібрати на частини, заглянути усере дину і побачити ці вузли й агрегати. Навіщо тоді така точність? — прово кую Олександра. — Я знаю, що там є всі вузли й агрегати. І ті, хто мені замовляє тех ніку, знають це теж. Тут важливий сам факт існування всього цього устаткування. Бо тільки так ство рюється відчуття правдивості виро бу, — відповідає майстер.

Саме стільки створювався па ровоз АА20 — гордість вітчизня ного дослідного паровозобудуван ня 30 х років ХХ століття і луган ського майстра. — Паровоз «Андрій Андрєєв» був побудований свого часу луганським заводом. Я пройшов весь процес його створення, всі вузли й агрега ти відповідно до технічної докумен тації. Антрацит для топки привіз із Боково Платового, що в районі Красного Луча, де традиційно до бувається таке вугілля. У котлі цьо го паровоза і вода справжня», — розповідає Олександр Михайлов.

— Створив його довільно, спон танно. Із брудом, руйнуваннями, діючими циклами виробництва. Тут є чавуноливарний цех, своя тепло електростанція. Така труба, як ця, стоїть у Череповці на металургійно му комбінаті. У цю «свою» трубу я вклав 2,5 тисячі деталей, якщо підрахувати всі поручні, драбинки, балочки, сітки, підлогу, якою мож на «ходити»... Тут, на заводі ВО «Нижньокам ’яногірськтепловоз», він дирек тор і зварник, інженер конструк тор і технолог. Популярна приказ

ка заводчан «тримайся за трубу» для Олександра Михайлова набу ла ще й цілком конкретного змісту: його захоплення допома гає вижити всій родині.

Нереалізоване майбутнє

об створювати свої виро би, Олександру Михайлову доводиться багато працювати в заводських архівах, конструкторсь ких бюро, бібліотеках. З огляду на те, що луганський завод завжди працю вав у єдиному виробничому ланцюж ку з десятками інших машинобудів них підприємств, він об’їздив всю Ук раїну і більшу частину Росії. Є в нього каталоги іноземної тех ніки. Але майстер Михайлов чітко обмежує роботу створенням зразків вітчизняної техніки. — Я дійшов висновку, що інозем на техніка не цікава. Вона якась

«півняча». Розфарбована, глянсова, причому не завжди виправдано. У нашої техніки інтелектуальна скла дова набагато вище і в ній є вели кий заділ для можливості модерні зації і довговічності. Недаремно наші тепловози в Європі експлуату ють так багато років, хоча про їхніх однолітків, створених в інших краї нах, навіть у журналах вже не пи шуть, — зауважує Олександр Ми хайлов. У кімнаті «затримався» тільки зелений двохосьовий стандартний вагон. Таких були сотні тисяч в 30— 60 ті роки. Війну витримали. Ось одне з тих «чому», що принесли пе ремогу. Правда, він заперечує, що в ньо го є улюблені вироби. — Але от на що я б звернув ува гу, то це на тепловоз 2ТЕ126, що пе ребуває і перебуватиме на дуже ви сокій планці «конструктивної моло дості». Це той ступінь тепловозобу дівної науки, що не перевершений дотепер і навряд чи буде перевер шений ще років тридцять п’ять. Інженер конструктор має право на таку оцінку. Тепловоз 2ТЕ126 він побачив на експериментальній базі Вороши ловградського заводу ще хлопчи ком. Виконано його було у єдиному екземплярі. Коли підприємству ста ло не до нього, а країні не до під приємства, дослідний зразок нової техніки в числі перших відправили «на метал». — Я донині глибоко перекона ний, що такої техніки, яку створював Ворошиловградський тепловозобу дівний завод (2ТЕ126, 2ТЕ121), більше не буде. Сьогодні вигідніше випускати «отехнологічені на півкровки», для яких не треба пере будовувати базу, ніж будувати нову техніку і навчати працювати з нею експлуатаційників. Якісного стриб ка в тепловозобудуванні нема чого чекати, бо він відбувається тільки при наявності державної волі, залу ченні великих матеріальних та інте

лектуальних ресурсів. Це своєрідна економічна ідеологія. Не більше не менше, — вважає Олександр Ми хайлов. Унікальність архіву, зібраного Олександром, ще й у тому, що тут збе рігаються ескізи й начерки нереалі зованих проектів машинобудівників Луганська, Коломни та інших «ост ровів» машинобудування. — Наші розробники разом із Всесоюзним науково дослідним тепловозним інститутом (ВНДТІ) працювали, як і американці, на приклад, над проектом атомово за. Від наших — Спірягін, Берша чевський. Є в мене їхні проекти, начерки. Ці величезні й різні ма шини вже були на стадії матема тичних пророблень, ескізного про ектування. Думали над проектом тепловоза, який би працював на карбаміді. Мені іноді говорять: напроектувати можна що завгод но. Мій контраргумент такий: будь які речі, від простих до склад Продовження на 17?й стор.

№ 4—5

(56—57) 29 січня 2009 року

Кожен винахід у сучасному світі має автора і офіційну дату народження. Цього року 35$літній ювілей відзначає іграшка, що підкорила і дорослих, і дітей. Більше двох десятиліть кубик Рубика очолює «гарячу дюжину» у світових рейтингах. Ніхто і ніколи ще не створював предмет, що поєднує досконалість форми й невичерпний багатий зміст.

Олександр Зайцев

Важкі пологи

Політехнічний музей знаю, як

Рубик у кубі вимірна версія пентаміно. І, на решті, головоломка Сема Ллойда, названа в нас «квачем».

опублікував статтю, що приверну ла до кубика увагу академічних кіл. Іграшку визнали однією з най кращих математичних загадок останніх років.

Саме вони навели винахідника на думку про створення тривимір ної геометричної фігури, що містить у собі не тільки естетику, а й філософію. Спочатку йому зда валося, що поставленої мети до сягти неможливо. Адже елементи мали обертатися по трьох осях. Він пробував скріплювати їх гнуч кою гумою, за допомогою маг нітів, шарнірів... І все таки знай шов свою формулу. Блискуче ви конаний внутрішній циліндрич ний механізм забезпечував мані пуляції в тривимірному просторі. У підборі варіантів зовнішнього

У січні лютому 1980 року зав дяки зусиллям підприємців кубик з успіхом дебютував на ярмарках іграшок у Лондоні, Парижі, Нюр нберзі і Нью Йорку. Ерно Рубик став виїжджати за кордон. Диле ри в ажіотажі квапилися закупи ти якнайбільше магічних кубиків. Стало очевидно, що при такому попиті мільйон екземплярів у рік — мізерно мало. У 1981 році він перевищив пропозицію у десят ки разів. Гонконг, Тайвань, Кос Ерно Рубик

ослідний зразок чарівного ку бика з’явився в 1974 році. Ерно Рубик, тоді нікому не відомий викладач Академії при кладного мистецтва в Будапешті, створюючи головоломку, і не підозрював, що вона принесе йому світову славу, багатство, про які в соціалістичній країні ніхто і не мріяв. Соціалізм винахідників не надто винагороджував матері ально, а одержати патент на «пус тощі» було справою майже безна дійною. З юності Рубик мав пристрасть до геометрії, до вивчення таєм ниць тривимірного простору, дос лідження прихованих можливос тей у комбінаціях форм і матері алів. Він прагнув втілити теоре тичні знання в практику. Його квартира і майстерня в академії були завалені шматками картону, пластмаси, деревини. Він будував тисячі моделей у пошуках логіки побудови і форми, що легко змінюється. Ці фігурки були пер шим кроком на довгій дорозі до створення куба. Задля справедливості треба відзначити, що в основу його ви находу покладено чужі головолом ки. Давньокитайський танграм, наприклад, складається з 5 три кутників, квадрата й паралелогра ма, що перетворюються на різні фігури. Пентаміно, придумане Со ломоном Голомбом, має 12 різних елементів, кожен з яких являє со бою 5 квадратів. З’єднуючи їх ра зом, можна одержати безліч кон фігурацій. Куб Піта Хейна — три

уведений термін «зап’ястя Руби ка». Нова хвороба вражала тих, хто не випускав кубика з рук про тягом багатьох годин і днів. У різних країнах масовими накладами видавалася літерату ра на допомогу гравцям. У 1981 році бестселером визнали кни гу 13 літнього англійця Патрика Боссерта «Ви можете скласти куб». У ресторанах кубики сто яли на столах поруч із сільнич ками. Створювалися клуби й рухи у всіх куточках світу, прово дилися національні і міжнародні змагання на швидкість вирішен ня завдання. Перший світовий чемпіонат відбувся 5 червня 1982 року в Будапешті. 19 «кубістів» взяли в ньому участь. Рекордсменом став в’єтнамсь кий школяр, що зібрав кубик за 22,95 секунди. Через рік досяг нення було побито англійцем Робертом Перглом на офіційних змаганнях у Чехословаччині. Його час — 17,04 секунди. У січні 2007 року 500 шануваль ників кубика з’їхалися на чемп іонат світу в Америку, у Сан Франциско. З кожним роком учасникам ставляться усе більш ускладнені завдання: складання однією рукою, наосліп, а також кубиків 4х4х4 і 5х5х5.

Гримаси моди

мперія Ерно Рубика процвіта ла. Чималі доходи приносили й інші розробки: «Змія», «Чари», «Годинник», «Помста Руби ка». Остання мала дійсно косміч ну кількість комбінацій.

оформлення Рубик і його соратни ки зупинилися на шести простих яскравих кольорах. Було вирішено одну проблему, але залишалася інша: промисло вий випуск. Невеликий заводик у Будапешті прийняв замовлення, але механізм виявився досить складним у виконанні, і підприєм ство випускало виріб малими партіями, що не окуповувало вит рати. Без фінансової підтримки кубик ледь пробивався до попу лярності. Лише через три роки він з’явився на полицях столичних магазинів.

«Закордон нам допоможе...»

опоміг, як це часом буває, випадок. Лакзі Тібор, пред ставник німецької комп’ю терної фірми, угорець за поход женням, побачив іграшку в одно му з будапештських магазинів під

час відрядження в Угорщину. В 1979 році він представив кубик на ярмарку іграшок у Нюрнберзі. Однак надії на фурор не справди лися, дистриб’ютори не зацікави лися нововведенням. Довелося чекати наступної нагоди. Том Кремер, теж угорець, очо лював у Лондоні власну ліцензій ну компанію. Його фірма мала ав торитет в індустрії іграшок, бо не тільки сама висувала блискучі ідеї, а й розшукувала по всьому світу талановитих винахідників. Доля звела Тібора й Кремера, спільними зусиллями вони зроби ли пролом у холодній неприступ ності західних підприємців. У цей час, незалежно від зга даних подій, англійський матема тик Девід Сінгмастер зацікавив ся теоретичною проблемою, по кладеною Рубиком в основу вина ходу. У науковому журналі він

та Рика і Бразилія розпочали його великосерійне виробницт во. І все одно кубиків не виста чало. Світ охопила пристрасть до гри в кубик.

На межі божевілля

убик став викликом людській фантазії, логічному мислен ню, умінню скласти єдине ціле в результаті незліченних пе ретворень. Люди різного віку, професії і соціального стану зма галися в умінні складати голово ломку. Магія кубика полонила світ. Грали скрізь — на вулицях, в офісах, у громадському транс порті. Були навіть фізичні травми: фанати почали звертатися до лікарів зі скаргами на біль у суг лобах. В офіційну медицину був

Олександр Михайлов: відчуття правдивості

ганська. Це люди, які, за образним висловом Олександра, «відчувають мораль машинобудування».

них, які являють собою шедеври машинобудування (або чого зав годно), починаються з парадок сальних ідей, — переконаний Олександр Михайлов.

Вони знаходять одне одного за сотні кілометрів. Як знайшов Олександра Михайлова машино будівник Юрій Анатолійович Ше пеленко. Він приїхав для цього на луганський завод з Миколаєва де сять років тому. У ті часи Чорно морський суднобудівний завод зазнав такого ж розвалу, що і Лу ганський тепловозобудівний. Ми нули роки. Доля заводів змінила ся. Михайлов створив не менше тисячі виробів, які роз’їхалися по світу із завидною швидкістю і по повнили приватні колекції в Ар гентині, Африці, Німеччині, Франції, Італії, Англії, Польщі, Чехії.

Він упевнений: якби кожну ідею доводили до логічного кінця, Україна вже давно була б попереду багатьох розвинених держав.

Послання «технарів»

–П

ро «доведення» найсм іливіших ідей часто го ворив мені один із моїх головних машинобудівних на ставників Степан Павлович Філонов, який багато років пра цював головним конструктором Ворошиловградського теплово зобудівного заводу імені Жовт невої революції, що випустив зі свого Центрального конструк торського бюро не один технічно досконалий зразок, — згадує Олександр Михайлов. Це переконання поділяють бага то його однодумців. І не тільки з Лу

Тепловози Олександра Михай лова сьогодні є в кабінетах ДП «Укрзалізниця», Міністерства транспорту України, у дирекції Іранських залізниць.

Нагороди іграшці і її створювачу сипалися з усіх боків. Навіть найза пекліші супротивники визнали по разку. В Угорщині Рубик удостоївся національної премії за видатний винахід. У 1980 році кубик здобув головні призи в Німеччині, Франції, Великій Британії та США, а в 1981 му був установлений у найбільшому і найпрестижнішому нью йоркському Музеї сучасного мистецтва. Термін «куб Рубика» був уведений в Оксфордський словник англійської мови. Важко підрахувати загальну кількість іграшок, проданих в усьо му світі. Приблизно сумарний тираж у ці роки перевищив 100 мільйонів екземплярів. Але, швидше за все, ця цифра дуже занижена. Після 1983 року іграшковий бізнес, який значною мірою орієн тований на моду, втратив інтерес до кубика. І тільки в 1995 му Євро пу і Азію захлиснула нова хвиля ру бикоманії...

Машинобудівники, що замови ли роботу луганському майстру в 2000 році, вручили модель ди зель потяга тодішньому Прези денту України Леоніду Кучмі, а мо дель коломенського пасажирсько го тепловоза ТЕП70 — Володими ру Путіну. Кожна з його робіт краще за будь які слова розповідає про можливості ВАТ «Луганськтепло воз». Про те, що завод виживає всупереч обставинам. І нехай зву зилося коло людей великого ма шинобудівного пошуку, все така ж напружена їхня творчість, збере жена «школа». Весь цей вантаж послань везе невидимими шляхами сполучення між тим, хто розуміє, кожен з теп ловозів і паровозів Олександра Михайлова. Розмовляла Олена ОСОБОВА Фото Вадима ЛІСНОГО

Техноарт аспект

№ 4–5 (56—57)

29 січня 2009 року

Крижане шоу по черкаськи: перемогла Любов Свята крижаних фантазій — модна фішка останніх років, що прийшла до нас з Європи. А там навіть і не пам’ятають, коли були придумані перші крижані виставки. У знаменитому фільмі «Ватель» герой Жерара Депардьє, розпорядник королівських свят, дивував придворних крижаними чудесами, у яких подавав до столу морські делікатеси. Ідею взяли на озброєння численні сучасні фірми: презентації і ювілеї тепер прийнято обставляти крижаною красою — величезними вазами для фруктів і шампанського, підношеннями у вигляді раковин для морепродуктів, просто скульптурами і просто квітами, замороженими в брилах криги. Відгомони цієї краси можна побачити в Черкасах, у царстві Сніжної королеви, на фестивалі крижаних скульптур «КриЖталь 2009» в одному з центральних скверів міста. Парад муз

у Києві для фірми. Це дуже затребуване зараз, нове, цікаве! Скульптура навіть при температурі 20 градусів може простояти до 7 годин... — Вам не шкода, що потім вона зникне? — Шкода. Але я ставлюся до неї, як до гарної казки... — Фотографуєте, напевно, свої роботи на згадку... — Обов’язково, але кригу, скажу вам, дуже важко сфотографувати так, щоб передати всю красу форм, гру світла. — Які ще скульптури вам доводилося ро бити з криги? — Багато анімалістики. А одного разу мені запропонували зробити дуже складний флакон парфумів, ювелірно огранений, у масштабі 1:10. Довелося вирізати з криги. Ну і, звичайно, торіш ня копія роденівської «Вічної весни», що посіла перше місце на «КриЖталі 2008», — одна з улюб лених. — А крига легко піддається обробці? Не буває, що «зайвий» шматок сколюється? — Вся річ у температурі. Оптимальна для «ліплення» — мінус 5—7 градусів. Якщо занадто спекотно — крига крихка, при морозі — ско люється. Взагалі ж, треба просто відчувати мате ріал, це як пісня, музика, коли музикант грає, він

Олена Буєвич

Андерсен — це наше все

ажко пройти, не затримавшись, повз крижану стіну із замурованими в ній королівськими креветками, червоним лобстером, розпластаним крабом і блідими камбалами. А дитячі крижані гірки, що густо просвічують вмороженими бананами й час тинками гігантських цитрусових! Але голов не тут, звичайно, герої казок. Цього разу (а фестиваль «КриЖталь» у Черкасах прово диться другий рік поспіль) у гості до черка щан «прийшли» персонажі казок Ганса Хри стияна Андерсена. — Цього року ми вирішили втілити в кризі казки Андерсена, які люблять всі, — «Сніжну Королеву», «Оле Лукойє», «Дюймовочку», «Руса лочку», — розповів журналістам на відкритті фестивалю міський голова Черкас Сергій Ода рич. — Визначитися з тематикою допомогли жителі міста. Місяць тому я звернувся до них із проханням запропонувати тему для крижаного шоу. Хтось радив зробити фігури лісових звірів або мультяшних персонажів, інші хотіли побачи ти мініатюрні будинки або сади з крижаних квітів, треті — галерею побутової техніки. Деякі порад ники пропонували виготовити й виставити на ог ляд фігури українських політиків... Розглянувши пропозиції, оргкомітет виб рав «золоту середину»: Андерсен всеосяж

Г.Х.Андерсен

Полігімнія

Калліопа

рекція парків» Олександр Радуцький особис то затримав одного з вандалів. У першу ж ніч після відкриття фестивалю на крижану красу замірилися відразу два зловмисники — 27 літня жінка і хлопець 18 років. Хлопець відламав голову Лебедю, а його «колега» по шкодила фігуру Дюймовочки. Які дитячі ком

О. Радуцький. Усього ж за перші два дні фес тивалю пошкоджені Ворон, Дюймовочка, Лебідь і Карета із серцем...

майже не думає про технічні аспекти. Має бути особлива рівновага в душі. Коли її немає — я просто роблю перерву і йду...

Усі музи — до нас у гості

Найеротичніша з грецьких муз розтопила кригу сердець

Створити скульптуру з криги — справжнє мистецтво. Оп тимальна для «ліплення» температура — мінус 5—7 градусів. Спочатку скульптор бензопилою формує рівні крижані бло ки, потім бере в руки стамеску, лінійку і навіть спеціальний фен... А от зруйнувати крижаний шедевр дуже легко. ний, у нього знайшлося місце і тваринам, і ге роям мультфільмів, і палацам, і крижаним квітам. Усього близько п’яти десятків казко вих фігур, підсвічених різнобарвними про жекторами, перетворили площу навколо фон тана. Крига (усього з Києва її привезли 23 тонни) у парку — харчова. Виготовляється вона з м’якої, надтонкого очищення води зі свердловини у величезних морозильних ка мерах. Простояти такі скульптури можуть до сить довго навіть при плюсовій температурі. Якщо тільки не втрутиться людський чинник...

Кожному вандалові — по мітлі й лопаті

к і торік, не у всіх відвідувачів споглядан ня скульптур викликало позитивні емоції. Директор черкаського КП «Ди

плекси спонукали їх на такі дії, можна тільки здогадуватися. Але наступного ж дня скульп тури були оновлені й виставлені на огляд зно ву. А долю вандалів миттєво вирішили право охоронні органи і районний суд. Вони були за тримані й доправлені у відділ міліції, де і про вели ніч. Наступного дня відбувся суд, за рішенням якого згідно зі статтею 173 Адмініст ративного Кодексу України (дрібне хуліган ство) хлопцю присудили покарання у вигляді суспільних робіт до двох місяців, а молода по рушниця має відробити 30 днів з відрахуван ням 20% заробітку. «Я маю намір звернутися до виконавчих служб із проханням залучити вандалів до прибирання парків», — повідомив

оловна інтрига фестивалю — конкурс кри жаних скульптур. У ньому взяли участь май стри з різних міст. Просто на очах у відвіду вачів сім скульпторів перетворювали брили кри ги на грецькі музи. До кінця конкурсу вони з’яви лися: Евтерпа — муза ліричної поезії і музики, Кліо — історії, Талія — комедії, Мельпомена — трагедії, Терпсихора — танцю, Ерато — любов ної поезії, Полігімнія — священних гімнів, Ура нія — астрономії, Калліопа — епічної поезії та науки. Спостерігати за тим, як вирізають крижані скульптури, — задоволення. Крига відпадає лег ко, фонтанує у морозне повітря сніжний пил. От скульптор Володимир Толстоп’ят з Канева, пра цюючи над вигадливою композицією за назвою «Терпсихора», спочатку бензопилою сформував рівні крижані блоки, потім взяв у руки стамеску, лінійку і навіть спеціальний фен... — До останнього часу я працював переваж но з деревом, каменем і бронзою. Але зараз дуже захопився крижаною скульптурою, — розповів Володимир у перервах між роботою. — Роблю їх

«КриЖталь» у цифрах — близько 23 тонн спеціальної криги використано для виготовлення скульптур; — з 189 крижаних плит 43 пішло на створення муз; — 150 ламп різних кольорів пристосовано для підсвічування фігур; — 10 кг фруктів пішло на заморожування у скульптурній кризі.

есподіванкою став задум «українізувати» муз. Як розповіли організатори фестива лю, це була ідея самих майстрів. Що ма лося на увазі, стало зрозуміло, коли роботу над музами було закінчено. Більшість із прекрас ної сімки постали у вигляді огрядних українок. Мельпомена — в українському національному костюмі. Але і вона відрізнялася цілком язич ницькими формами, що символізують ро дючість і радість життя. Переможця серед скульпторів та їхніх робіт обрало компетентне журі. Призові місця розподілилися символічно. Перемогла усіх Любов — жіночна й романтич на муза Ерато, яку створив черкаський скульп тор Віктор Крючков. Друге місце посіла Істо рія — музу Кліо вирізали з крижаних блоків Іван Фізер і Роман Ярмишко Ярмишко, третє — тріо ос скульпторів — Олександр і Володимир К Кос тогриз і Володимир Семенко Семенко. Свій приз вони одержали за фігуру Калліопи — музи епічної поезії. Як розповіли представники оргкоміте ту, вибрати переможця було дуже важко: близь ко години конкурсне журі обговорювало його кандидатуру, кілька разів обходило виставку: кожна з фігур цікава по своєму.

№ 4–5 (56—57)

29 січня 2009 року

Техновини

Усе для блага телеглядачів

Компанія LG представила в Кореї два плазмові телевізори найвищого рівня. Модель 42PQ60D підтримує безпрецедентне розгорнення 600 Гц, а 50PQ60D — контрастність 1000000000:1.

Контрастність — мільярд до одного

У новому році провідні світові виробники телевізорів мають намір зробити «залізний ящик» ще розумнішим, ширшим, тоншим і економічнішим. Про це свідчать новинки, представлені в січні на виставці CES 2009.

І навіщо нам тепер кінотеатр? Компанія Philips представила по справжньому широкоекранний телевізор формату 21:9, щоб удома ми змогли дивитися кіно, як у кінотеатрі.

Екрана не торкатися!

Компанія LG розробила найтоншу у світі LCD панель. Товщина в 24,8 мм досягнута багато в чому завдяки використанню LED підсвічування.

сновною перевагою екрана нового 56 дюймового LCD телевізора є те, що його розрізнення дозволяє фільмам у форматі 2.39:1 повністю запов нити екран без «обрізання» країв і дефор мації зображення. Великий екран телевізора Philips підтримує нову світлову технологію Ambilight Spectra. Як стверджує виробник, вона дозволяє перетво рювати зображення зі звичайного телевізійно го формату 16:9 у формат, призначений для перегляду на широкому екрані. Навесні новинку можна буде придбати в Німеччині, Бельгії, Великій Британії та Франції. А перевезення в Україну — уже справа техніки.

ожливо, у майбутньому рекорд компанії буде побито, але поки порівнянних ана логів в індустрії LCD телевізорів немає. Крім того, телевізор LH95 підтримує майже ней мовірну для LCD контрастність 2000000:1, а та кож використовує технологію TrueMotion Drive, що забезпечує частоту розгорнення 240 Гц. Якщо вам удасться купити такий телевізор, будь те обережні: панель така тонка, що її, здається, легко проткнути пальцем.

акож обидві моделі оснащені USB порта ми для підключення зовнішніх накопичу вачів, що дозволяє прямо відтворювати WMV й DivX відео. Обидві моделі мають вбудовані динаміки, при цьому їхня товщина — усього 3 дюйми. Для економії електроенергії застосовуються датчики, які оцінюють умови освітленості в приміщенні й підсвічування, що змінюють яс кравість. Це, за словами представників LG, здатне зменшити енергоспоживання на 60% у порівнянні з традиційними плазмовими па нелями аналогічних розмірів. 42PQ60D і 50PQ60D коштуватимуть $1022 і $1460 відповідно. У Кореї вони з’являться в середині лютого. Чи продаватимуть їх у Європі, США та інших регіонах, поки невідомо. Подготувала Людмила ГРЕЧАНИК

ПЕРЕДПЛАТА

Передплатити «Українську технічну газету» і бюлетень «Нещасні випадки на виробництві. Аналіз і профілактика» ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств:

БЕР ДЯНСЬК БЕРДЯНСЬК Поплавська 70 344, 66 548

Саміт Дніпропетровськ 370 44 23, 370 45 12 Передплатне агентство «KSS» 33 52 89

ВІННИЦЯ Бліц Інформ 27 66 58

ДРОГ ОБИЧ ДРОГОБИЧ Паращак 41 54 74

БІЛА ЦЕРКВА Фрідман 4 97 04

ГО Р ЛІВКА РЛІВКА А.В. Сервіс 55 30 00, 55 24 75 Колегія 55 25 82 ДОНЕЦЬК Донбас Де Юре 382 68 25/26 Ідея 381 09 32 Кріотехніка 311 76 81 ДНІПРОПЕТ РОВСЬК Меркурій 744 73 15, 744 16 61

ЖИТОМИР Бліц Інформ 36 04 00 ЗАПОРІЖЖЯ Бліц Інформ 63 91 82 Прессервіс Кур’єр 220 07 97 Меркурій 220 87 61 ІВАНО ФР АНКІВСЬК РАНКІВСЬК Світ преси 4 91 88 Філіпова Н.О. 50 13 20 Бліц Інформ 52 28 70

КИЇВ Бліц Інформ 205 51 10 ВПА 502 02 22 Кондор 408 76 25 408 76 52 Статус 391 74 53 391 74 54 Прес центр 536 11 75 Саміт 280 77 45 Передплатне агентство «KSS» 585 80 80 Меркурій 248 88 08 КІРОВОГР АД КІРОВОГРА Бліц Інформ 32 03 06 КРЕМЕНЧУК Меркурій 70 03 84 Саміт Кременчук 3 21 88

КРИ ВИЙ РІГ 47 47 75, КРИВИЙ Бліц Інформ 47 47 35 66 24 36 НОУ ХАУ Кур’єрська 47 20 03, служба 47 17 77 передплати і Саміт Миколаїв доставки 56 10 69 04 04 94 СПД «Соколов» НІК ОПОЛЬ НІКОПОЛЬ 404 82 71 Ай Джі Електронікс ЛЬВІВ 4 22 48 Ділова преса 70 34 68 Західний кур’єр 23 04 10 Фактор 41 83 91 Циндра 97 15 15 ЛУГ АНСЬК ЛУГАНСЬК Ребрик 50 13 64, 50 14 33 ЛУЦЬК Бліц Інформ 72 05 48 МАРІУПОЛ Ь МАРІУПОЛЬ Бліц Інформ 33 54 98 МИК ОЛАЇВ МИКОЛАЇВ ТЕПС & С

НОВО ВОЛИНСЬК Мазурова 4 07 71 НОВОМОС К ОВСЬК Меркурій 7 51 91 ОДЕСА Ласка 711 66 16 Пугачова 237 17 80 Агентство Наш Бізнес 718 06 08, 714 41 68 ПАВЛОГР АД ПАВЛОГРА Меркурій 6 00 93

ПОЛТ АВА ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 50 93 10 Бліц Інформ 50 92 61 СЕВА СТОПОЛЬ Бліц Інформ 55 44 51 Фактор Преса 45 55 82 СІМФЕРО ПОЛЬ Бліц Інформ 249 300 Саміт Крим 51 24 93 Флора 27 00 92 Фактор Преса 27 94 56 СУМИ ДІАДА

78 03 55 Еллада S 25 12 49 ТЕРНО ПІЛЬ Попович 25 18 23 ХАРКІВ Фактор Преса 738 29 73 Александ рова 754 58 27 ХЕРСОН Кобзар 42 09 09 ЧЕРНІВЦІ Ключук 57 03 17, 24 73 83 ЯЛТ А ЯЛТА Саміт Крим 32 41 35

Передплату можна оформити в редакції, звернувшись до відділу передплати і реалізації за телефоном: (0642) 59;93;92, т/ф 59;93;91, E;mail: marketing_utg@ukr.net

передплата на

2009 рік

триває

Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, відділі передплати редакції.

Тел. (0642) 59;93;92

Передплатні індекси: українською мовою

російською мовою

99309

99340

Вартість передплати: на 1 місяць — 19,24 грн на 6 місяців — 115,44 грн на 10 місяців — 192,40 грн

Розслабтес Роз слабтеся! я!

З арсеналу історії

У січні в Дніпропетровську проходила виставка зброї «Арсенал музею», складена з експонатів Дніпропетровського історичного музею. Історія зброї – це насамперед шлях розвитку військової думки й технологій, а для держави озброєння — один з інструментів контролю територій, необхідний для її могутності або виживання.

№ 4—5 (56—57)

29 січня 2009 року

Японський кросворд Японський кросворд — це поле із зашифрованим малюнком і цифрови ми підказками поза полем. Цифри показують, скільки клітинок буде йти по слідовно без пробілів. Наприклад, якщо цифра 4, то послідовно має йти 4 клітинки. Якщо, наприклад, дві цифри 2 і 3, то це означає, що 2 зафарбо вані клітинки будуть іти послідовно, і 3 клітинки також будуть іти послідовно, але між двома і трьома клітинками має бути не менше одного пробілу

Олександр ЛЯСКОВСЬКИЙ

иставка представила на суд відвідувачів більше 500 екс понатів — кращі зразки пер шокласного озброєння минулих епох. Це мечі, списи, шаблі, бой ові сокири, ручна вогнепальна зброя — рушниці, мушкети, кара біни, гвинтівки, пістолети, автома тична і спортивна зброя, бойова зброя давньоруського і східного воїнів, японського самурая і навіть... воїна африканського пле мені. Хронологічні рамки — від кам’яного віку до сучасності. Зібрання започаткував Д. Явор ницький, якому належить особли ва заслуга в доборі зразків зброї запорізького козацтва. — Зброя, представлена на ви ставці, має довгу історію, — роз повідає науковий співробітник му зею Алла Москалець. — Саме зав дяки луку й стрілам кроманьйонці швидко розселилися і взяли під контроль всі доступні території, багаті харчові ресурси, повністю знищивши відсталих у розвитку неандертальців. Головною холод ною зброєю бронзового віку мож на вважати спис, який успішно за стосовував у багатьох боях Олек сандр Македонський. І нехай у той час уже залізний вік був у розпалі, зброя такого виду ще довго засто совувалася в його фалангах. Про те вже в І—ІІ століттях нашої ери з’являється нове, більш надійне озброєння. Це композитна зброя, виготовлена методом гарячого ку вання. Ковалі з’єднували кілька пластин заліза з різним вмістом вуглецю, а тверда, але крихка сталь облямовувала, обволікала м’яке і в’язке залізо. Тоді бронза повністю «зійшла з арени», щоб знову повернутися через десяток сторіч як головний матеріал для виготовлення гармат.

Арсенал холодної зброї В епоху феодального ладу в Західній Європі основною військо вою силою стала кіннота, а головною холодною зброєю — меч. Слід відзна чити, що мечі вміли виготовляти ба гато народів. Відомі своєю відвагою російські богатирі з успіхом застосо вували меч як головну зброю для пе ремоги в бою. Крім того, меч у той час

Шолом російського воїна був символом приналежності до знаті. У XIII—XIV століттях розвиток холодної зброї досяг апогею. Да маський клинок з його чудовими різальними властивостями в руці ма невреного й одягненого в легкий за хист азіата, який робив ставку на швидкість і точність ударів, найчасті ше приносив йому бажану перемогу.

Перша вогнепальна зброя

Закований у важку броню середнь овічний лицар потребував зброї, за допомогою якої можна було руба ти, колоти, глушити. У кінній сутичці це можна було робити важким спи сом для лобового зіткнення або по луторним мечем. Для піших боїв за стосовувався дворучний меч. Однак численні хрестові походи зіштовхну ли два уклади життя і дві релігії. У цей час на арену збройної бороть би усе активніше виходить кривий східний клинок (шабля) з його мож ливостями для маневру, швидкістю й точністю ударів. Шабля швидко стає популярною і входить в ар мійське життя, прибираючи з істо ричного шляху лицарів з їхніми гро міздкими обладунками. У цей час застосовуються модифіковані, удос коналені моделі меча — палаш, ра піра і шпага. Це спричинило появу численних шкіл фехтування, де ос новна ставка робилася на швидкі й точні колючі удари. Проте ця зброя значно поступалася, особливо під час ближнього бою, шаблі. Саме вона з XVIII і до середини ХХ століття була на озброєнні майже всіх країн світу і стала головною холодною зброєю у всій історії людства. Вогнепальна зброя — новий ви ток розвитку технологічної думки. Її подальший розвиток привів всю на явну зброю у занепад, перетворивши її на експонати для музейних ко лекцій. Для ведення бою залишився тільки добре нам відомий багнет ніж. Співробітники музею відзначають, що колекція зброї Дніпропетровсько го історичного музею формувалася зусиллями багатьох поколінь нау ковців і реставраторів. Прикрасою зібрання стала вогнепальна зброя з особистих колекцій Маршалів Ра дянського Союзу Р.Малиновського, К.Ворошилова, В.Судця. Великий вне сок у поповнення музейних експонатів зробили співробітники МВС області, які передали у фонд музею 11 екзем плярів вогнепальної зброї. У той же час працівники музею відзначають складну проблему: не всі пропоновані для експозиції ек земпляри озброєння потрапляють на музейні стенди. Насамперед тому, що така зброя має бути переведена в розряд навчальної. Бойову зброю у музеї зберігати не можна...

ГОЛОВОЛОМКА ФІФТІ,ФІФТІ Зафарбуйте деякі трикутники так, щоб кожен рівнобічний шестикут ник, який складається з шести маленьких трикутників, містив три чорні і три білі трикутники. Відповідь на головоломку «Рівновага», надруковану у № 3 (55)

Рубрику веде Андрей ГЕРМАН

Відповіді на кросворд, надрукований у № 3 (55) 1. Хорват. 2. Сивохо. 3. Кисень. 4. Нежить. 5. Лижник. 6. Сокира. 7. Форсаж. 8. Строфа. 9. Картяр. 10. Кваква. 11. Крапка. 12. Кварта. 13. Скалка. 14. Корова. 15. Ректор. 16. Танкер. 17. Сестра. 18. Осавул. 19. Алупка. 20. Варнак. 21. Кіраса. 22. Втулка. 23. Здуття. 24. Ніндзя. 25. Касета. 26. Оратор. 27. Амфора. 28. Ватман. 29. Гавіал. 30. Слалом. 31. Динамо. 32. Дикуни. 33. Горщик. 34. Гродно. 35. Офсайд. 36. Паст ка. 37. Гончак. 38. Стегно. 39. Тенета. 40. Туапсе. 41. Боярин. 42. Дани на. 43. Рогдай. 44. Пастор. 45. Чудеса. 46. Недуга. 47. Анілін. 48. Соліст. 49. Корбан. 50. Арахна. 51. Тарган. 52. Магнат. 53. Меліса. 54. Білена. 55. Армані. 56. Фараон. 57. Оракул. 58. Білуха. 59. Батрак. 60. Гончар. 61. Осетин. 62. Бронте. 63. Формат. 64. Аеліта

ШАШКИ Білі починають і виграють

!— добрий хід !! — чудовий хід ?—поганий хід ?? — дуже поганий хід = — нічия х — поразка Відповіді на етюд, надрукований у № 3 (55)

В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту

1. a5 b6! e5 d4 2. e1 f2!! c3:e1 3. g3 f4 e1:e5 4. h4 g5 d4:f2 5. b6:f6 g7:e5 6. a3:e7 f8:d6 7. g5 f6 e5:g7 8. h6:g1 h8 g7 9. g1 d4 g7 h6 10. d4 e3 ?