Міністр ЖКГ опозиційного Кабміну Олександр Попов: «Ми могли не хворіти на грип кризи, а тільки почихати, як у європейських країнах» стор. 4—5
Генеральний директор асоціації «Укркокс» Анатолій Старовойт: «Коксохімія — сама досконалість» Перспективи розвитку галузі: від виживання до стабілізації
Друге життя ТЕС Незабаром старі теплові електростанції України можуть не тільки одержати друге дихання, а й стати менш «ненажерливими»
стор. 6—7
стор. 10—11
Витязь на роздоріжжі № 8 (60)
19 лютого 2009 року
www.tehnichka.com
ОПК України чекає на масштабні info@tehnichka.com реформи стор. 9
«Мечты сбываются и не сбываются» Україна — в кроці від поновлення експорту електроенергії в Білорусь. Та от його реальність — під сумнівом
стор. 2
Економіка ПЕК Серед величезної кількості негативної інформації про критичний стан вітчизняної економіки іноді, не завжди помітно для очей громадськості, проскакує і позитивна. 20 січня на зустрічі президентів Віктора Ющенка і Олександра Лукашенка, що відбулася в Чернігові, була досягнута домовленість про поновлення поставок української електроенергії в Білорусь у 2009 році. Якщо це вдасться зробити, то наші ТЕС матимуть важливий ринок збуту енергії під час кризи, коли вітчизняні споживачі різко знизили обсяги закупівель. Ну а країна — додатковий приплив валюти при нинішньому валютному «голоді». Головне — довести усну домовленість до реальних контрактів. Початок на 1=й стор.
Наталя Савельєва
З
а підсумками зустрічі сторони підписали тільки меморандум «Про відпрацьовування систе ми заходів з інтенсифікації двосто роннього торгово економічного співробітництва в умовах світової фінансово економічної кризи». Вирішення конкретних питань співробітництва залишили відпо відним міністерствам. Зате на прес конференції Віктор Ющенко повідомив, що обговорювалися також і транзитні проекти двох країн. Зокрема, поставки українсь кої електроенергії в країни Балтії через територію Білорусі. Додаткові роз’яснення дав пер ший віце прем’єр міністр України Олександр Турчинов. За його про гнозами, у контрактах з Білоруссю можливий обсяг експорту електро енергії до 3 млрд кВт/год. Надалі поставки може бути збільшено.
Енергоголод — не тітка
Н
аша північна сусідка — країна енергодефіцитна, хоча елект рику тут виробляють численні теплові й гідроелектростанції. Су марна потужність білоруської енергосистеми становить більше 7,8 тис МВт. У принципі, цього до сить для повного забезпечення потреби країни. Однак частина ус таткування білоруських електро станцій уже застаріла, і його вико ристання економічно невигідне. Так, собівартість вироблення елек троенергії на найбільшій біло руській Лукомльській гідроелект ростанції з 1 січня 2008 р. досяг ла 5,03 цента за 1 кВт/год. Що більш ніж у 2 рази перевищує со бівартість, приміром, української електроенергії. Тому Білорусь ча стково закуповує електроенергію. Наприкінці червня 2007 року Державне підприємство зов нішньоекономічної діяльності «Ук рінтеренерго» (монопольний екс портер, імпортер) призупинило ек спорт електроенергії в Білорусь. Причина — припис Національної комісії регулювання електроенер гетики закуповувати електроенер гію для експорту за цінами не ниж че тих, які склалися на оптовому ринку електроенергії (ОРЕ). А такі ціни не влаштовували покупця, бо були вище собівартості електрое нергії білоруського виробництва. Після цього Білорусь почала ку пувати електроенергію в Росії, і не у збиток собі. А в Україні вкотре відбулися зміни: у грудні 2007 року суди заборонили продаж електро
Проте повністю поставки елект роенергії в Білорусь не були припи нені, просто вони набули спонтан ного характеру. За інформацією Мінпаливенерго, коли в України
Структура така: 46,2% всієї елек троенергії країни виробили атомні електростанції, 43,6 % — ТЕС і ТЕЦ, 5,6 % — ГЕС і ГАЕС, 4,6 % — блок станції і комунальні ТЕЦ.
необхідність у збільшенні експорту стоїть на порядку денному. 22 січня перший заступник міністра палива й енергетики Украї ни Олег Бугайов повідомив, що Білорусь поки готова закупити у 2009 році 1—1,5 млрд кВт/год. ук раїнської електроенергії по 4,35 цента за кВт/год. Поставки в Біло русь можуть здійснюватися двома високовольтними лініями: «ЧАЕС— Мозир» і «Чернігів—Гомель». У дру гому варіанті електроенергію подає все та ж ЧАЕС.
Електроенергію в Україні вироб ляють ДП «Національна енергогене рувальна компанія «Енергоатом» (атомна енергія); ВАТ «Укргідроенер го» (гідроенергетика), НАК «Енерге тична компанія України» (теплова енергетика).
Україна пропонує експортувати в Білорусь і більшу кількість електро енергії, на основі довгострокового контракту — близько 3 млрд кВт/ год., за ціною 4,5 цента за кВт/год.
«Собівартість вироблення електроенергії на най! більшій білоруській Лукомльській гідроелектростанції з 1 січня 2008 р. досягла 5,03 цента за 1 кВт/год. Що більш ніж у 2 рази перевищує собівартість української електро! енергії» з’являються надлишки, їх продають по 2,8—2,85 за кВт/годину. Попе редні пропозиції української сторо ни купувати електроенергію на постійній основі, але за ціною внут рішнього ринку 4,9 цента за кВт/ годину, Білорусь не зацікавили. Ос кільки місце України оперативно зайняло російське «Інтер РАО ЄЕС», запропонувавши по 4,2 цента за кВт/годину. На початку січня поточного року Білорусь домовилася з Росією про річний імпорт 5 млрд кВт/год. електроенергії. Однак, як бачимо, 20 січня все змінилося, оскільки президент Лукашенко висловив го товність купити до 2,5 млрд кВт/год. української електроенергії. Деякі аналітики пов’язують це зі спроба ми Білорусі посилити свої позиції на переговорах із Росією. Тобто змен шити залежність хоча б з одного з енергопараметрів.
Україна: до експорту готові аша країна експортує елект роенергію ще з часів Радянсь кого Союзу. Енергетичні по тужності дозволяли не тільки за безпечувати власні потреби, а й поставляти ресурс у суміжні краї ни — Румунію, Польщу, Словаччи ну й Угорщину. У незалежній Ук раїні виробництво електроенергії різко впало: майже з 300 млрд кВт/год. в 1990 році до 170 млрд кВт/год. у наступні роки. Але зни ження споживання відбувалося ще швидше, а тому свій експорт ний потенціал Україна не втрати ла. За кращих часів експорт сягав
91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98а.
E mail: info@tehnichka.com
Україна — в кроці від поновлення експорту електроенергії в Білорусь. Та от його реальність — під сумнівом 30 млрд кВт/год., сьогодні він у п’ять разів менше. Проте це вели кий ринок з оборотом майже в півмільярда доларів у рік.
Н
Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993 1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.
19 лютого 2009 року
«Мечты сбываются и не сбываются»
енергії з аукціону, і торгівля із За ходом відновилася. Правда, із сум нівним результатом для держави, бо закупівельна ціна для експор терів у 2008 році, за даними зас тупника голови комітету ВР із ПЕК Юрія Бойка (колишнього керівни ка Мінпаливенерго), становила 2,9—4,8 цента за кВт/годину. І це при тому, що ціна електроенергії на оптовому ринку становила 6,9 цента за кВт/годину.
АДРЕСА РЕДАКЦІЇ: 01034, м. Київ, вул. Прорізна, 8
Засновник і видавець ТОВ «Промислова безпека» 03039, м. Київ, проспект Науки, 10
№ 8 (60)
Є ще один важливий момент. В одержанні електроенергії через Білорусь зацікавлені її східні сусіди — Литва, Латвія, Польща. Такий проект є вигідним як для Білорусі, так і для України.
На експорт у 2008 році було відправлено 7868,2 млн кВт/год. електроенергії, що на 14,5% мен ше відповідного показника 2007 року. Переважно це обумовлено припиненням поставок у Білорусь і Росію. Частково втрати були ком пенсовані поновленням експорту в Польщу.
Білорусь уже має дві діючі лінії електропередачі 100 кВ для поста вок у Польщу, а також відключену в цей час лінію 220 кВ Рось—Бєло сток. Можливість її включення в ро боту обговорюється зараз із польською стороною. Крім цього Білорусь має 5 діючих ліній 330 кВ із Литвою і одну лінію в 110 кВ на Латвію.
При цьому середня ціна експор тованої електроенергії зросла в 1,5 раза порівняно з 2007 роком, бо до 2008 року Україна експортувала електроенергію в ряд країн за ціна ми нижче, ніж на внутрішньому рин ку. Починаючи з 2008 року екс портні ціни на електрику пов’язані з цінами внутрішнього ринку. У ре зультаті доходи України від експор ту електроенергії за минулий рік
Чим ще вигідно Україні поновлен ня експорту нашим сусідам? Країна одержує не тільки валютні надход ження, а й зберігає робочі місця в енергетичному секторі, а в генеру вальних компаній з’являються до даткові кошти для реконструкції і модернізації електростанцій.
На жаль, немає гарантії, що домовленості Ющенка й Лукашенка не зірвуться з вини української сторони. Оскільки спочатку почнеться довгий пошук посередни! ка, який візьметься за цей експорт, потім може виникну! ти нестиковка в тарифах і обсягах закупівель. А в підсум! ку вийде як із проектом нафтопроводу «Одеса—Броди». становили $480,4 млн, що на 26,8%, або на $101,6 млн, перевищує по казник 2007 року. Вони могли бути ще вище, якби повністю використо вувалися всі експортні можливості нашої країни.
Що до впливу експорту на внутрішнє ціноутворення, то тут, звичайно, немає простої арифме тичної пропорції типу «вище попит — вище ціна». Ціни для підприємств і населення на електричну і тепло ву енергію, а також на природний газ — це не питання ринку. Це пи тання політичне, у всякому разі в Україні. І таким воно, певно, зали шиться в найближчі роки. А на сьо годні, як відомо, атомні електро станції, що виробляють найдешев шу в країні електроенергію, дотують теплові електростанції; промис ловість з її високими тарифами на електроенергію дотує помірні тари
До речі, за даними Мінпалив енерго, за грудень минулого року єдина енергетична система країни виробила 16863,0 млн кВт/год. електроенергії, що на 11,9 % менше, ніж за грудень 2007 року. Цей показ ник об’єктивно відбиває сьо годнішній стан нашої економіки, бо саме наприкінці 2008 року почали зупиняти виробництво найбільші українські підприємства. Відповідно
Головний редактор Сергій ПРАСОЛОВ. РЕДАКЦІЯ: Людмила Мельникова — відповідальний секретар (тел. 8 0642 34 72 47) Людмила Гречаник — відділ технічної думки (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса tehnomysl@gmail.com); Марина Савінова — відділ науки та освіти (тел. 8 0642 34 72 47, ел. адреса otdelnauki@gmail.com); Дмитро Корнійчук — відділ економіки і бізнесу (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса korneychukdima@gmail.com); Ігор Павлюк — відділ промисловості (тел. 8 044 440 82 09, ел. адреса ingvar@bigmir.net); Відділ маркетингу і реклами Олександр Слесаренко — начальник відділу (тел. 8 0642 59 93 91, ел. адреса tehnichka@gts.lg.ua) Любов Соловйова — менеджер (тел. 8 0642 59 93 92, ел. адреса marketing_utg@ukr.net)
фи для населення. Швидше за все, найближчий рік до виборів Прези дента мине без різких перетворень у цій сфері.
Конкуренти не дрімають
Щ
е до зустрічі президентів на чернігівській землі, 11 січня, стало відомо, що в Білорусі були підписані документи про дов гострокове співробітництво ТВО «Біленерго» і ВАТ «Інтер РАО ЄЕС». Тобто укладені п’ятирічні контракти, що передбачають щорічну поставку до 5 мільярдів кВт/год. російської електроенергії. І вже 12 го ВАТ «Інтер РАО ЄЕС» почала експорт. Як відзначається в прес релізах, «уперше відносини між двома енер гетичними компаніями ґрунтуються не тільки на реалізації торговельних договорів, а й припускають розви ток нових напрямів взаємодії. Серед них — спільне ведення операцій на зовнішніх електроенергетичних рин ках, реалізація інвестиційних про ектів і проектів в галузі інжинірин гу». Одним з інструментів реалізації програми може стати створення спільного підприємства. Новий етап у пожвавленні відно син між двома країнами настав 30 січня, коли був підписаний спільний план антикризових дій. За підсумками засідання Вищої держ ради Союзної держави Росії і Біло русі було оголошено, що Росія розг ляне питання про надання Білорусі додаткового кредиту в кілька де сятків мільярдів рублів. Крім того, сторони домовилися про те, що в 2009 році держкорпорація «Роса том» розпочне будівництво АЕС у Білорусі. Білорусь пропонувала співробітництво в цій сфері іншим країнам, але дістала згоду тільки від Москви. Таким чином, Росія цілеспрямо вано і послідовно відстоює свої інтереси на пострадянському про сторі, що разюче відрізняються від поспішних дій України у вигляді ре акції post factum. І не виключено, що Москва знайде можливість чинити тиск на білорусів, щоб ті не поспіша ли закуповувати українську енергію. На жаль, немає гарантії, що домо вленості Ющенка й Лукашенка не зірвуться з вини української сторони. Оскільки спочатку почнеться довгий пошук посередника, що візьметься за цей експорт, потім може виникну ти нестиковка в тарифах і обсягах закупівель... А в підсумку вийде як із проектом нафтопроводу «Одеса— Броди». Який, за обіцянками Ющен ка, мав стати до ладу в аверсному режимі ще наприкінці 2008 року.
Газета видається українською та російською мовами ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:
українською мовою — 99309; російською мовою — 99340.
Позиція авторів публі кацій не завжди збі гається з позицією ре дакції. Редакція зали шає за собою право ви правляти матеріали та рецензувати рукописи.
Номер набраний і зверстаний у комп’ютерному центрі «УКРАЇНСЬКОЇ ТЕХНІЧНОЇ ГАЗЕТИ».
Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес Експрес» . Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50 08 54
За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.
ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ. ЗАГАЛЬНИЙ НАКЛАД 20700 прим., українською мовою 6850 прим., російською мовою 13850 прим. ЗАМОВЛЕННЯ № 295
№ 8 (60)
19 лютого 2009 року
Макроекономіка Промисловість У країни в січні 2009 України року знизила (без урахування технологіч них втрат) споживання електроенергії на 29,9% (до 5,127 млрд кВт/год.). У тому числі металургійна — на 38,5% (до 2 млрд 409,3 млн кВт/год.), хімічна і нафтохімічна — на 42% (до 356,4 млн кВт/год.). За цей же час населення країни збільшило споживання на 8% (до 3 млрд 367,3 млн кВт/год.).
Економіка актуально Про свою зацікавленість у придбанні 67,79% акцій «Укртелекому» заявили 8 ком паній, зокрема Bank of New York, UBS, «Аль фа Капітал», банківська група «Райффайзен», а також Namura, повідомляв раніше в.о. го лови ФДМУ Дмитро Парфененко. У той же час не названа сума, яку уряд має намір одержати за компанію. За розра хунками ФДМУ, в 2008 році вартість прода жу 67,79% пакета акцій могла становити 12 млрд грн, а їхня номінальна вартість ста новить 3,5 млрд грн. Міністр транспорту і зв’язку Йосип Вінський у свою чергу заяв ляв, що сума продажу «Укртелекому» може становити 25 млрд грн.
АПК За минулий рік питома вага сільсько господарських кооперацій у виробництві аграрної продукції становила 54% від усього обсягу обсягу, заявив 11 лютого міністр аг рарної політики Юрій Мельник у ході засідан ня Кабміну. У цілому, за повідомленням Міністерства палива й енергетики, споживання електро енергії в країні без урахування технологічних втрат у січні 2009 року знизилося на 15,4% (на 2 млрд 219,3 млн кВт/год.) — до 12 млрд 163,8 млн кВт/год.
За словами міністра, в окремих галузях сільського господарства малі кооперації ви робляють аграрну продукцію майже на 100%. Зокрема, торік у коопераціях вирощено 98%
Законопроект про введення коефіці єнта транспортного збору залежно від віку автомобіля підписаний 8 лютого прем’єр міністром України Ю. Тимошенко. У ньому запропоновано ввести коефіцієнт 0,7 для автомобілів старше 7 років, 0,6 — старше 10 років, 0,5 — старше 15. Підтримати вимоги автомобілістів повер нути ставки транспортного збору рівня груд ня 2008 року Тимошенко відмовилася, зая вивши, що це зробити неможливо. Вона відзначила, що новий розмір збору був узгод жений з автомобілістами, і чинний закон цьо го року не може бути скасований, зокрема й тому, що необхідно забезпечити надходжен ня коштів для ремонту доріг. Кабінет Міністрів у відповідному законо проекті 3 лютого запропонував зменшити ставку транспортного збору, що набув чин ності 10 січня 2009 року. На легкові авто мобілі з обсягом циліндра двигуна від 2201 до 2500 см3 — з 75 до 30 грн за 100 см3 з одночасним збільшенням ставки з 10 до 15 грн для легкових авто із двигуном обсягом від 1801 до 2200 см3. У ряд заборонив евакуювати транс портні засоби без нагальної необхідності. Про це повідомила 11 лютого глава ради підприємців при Кабміні Олександра Кужель. За її словами, на засіданні уряду ухвалене рішення, що забороняє представникам автоінспекції бра ти участь у блокуванні або евакуації транспорт них засобів, не передбачених законом. А зако ном передбачена невелика кількість таких ви падків: якщо водій п’яний або в наркотичному сп’янінні або якщо його автомобіль істотно пе решкоджає руху інших авто. Тепер автомобіль можуть евакуювати лише у випадку, коли рух інших автомобілів взагалі неможливий.
Зв’язок Продаж «У кртелекому» запланований «Укртелекому» на березень 2009 року року.. Відповідне оголо шення опубліковане 11 лютого в офіційному виданні Фонду державного майна України (ФДМУ) «Відомості приватизації». ФДМУ офі ційно оголосив про продаж 67,79% акцій ВАТ «Укртелеком».
У ряд обіцяє провести переведення опалення на індивідуальні теплові пунк ти, заявила 12 лютого Ю. Тимошенко, відкри ваючи засідання Кабміну. Кабміном будуть розглянуті всі організаційні і фінансові питання, що стосуються переходу на індивідуальні теплові пункти, які є системою підігріву води і опалення приміщень. За слова ми Ю.Тимошенко, буде детально розглянута концепція введення таких пунктів з конкрет ними підрахунками економії енергії.
За його словами, на стадії підготовки пе ребувають ще 15 проектів. Зокрема, в 2009— 2010 роках планується впровадити виробниц тво біопалива на десяти спиртових заводах, що дозволить підприємствам скоротити спо живання газу на 40%.
Споживчі ціни в січні 2009 го у по
рівнянні з груднем минулого року зросли на 2,9%, зростання індексу цін виробників промислової продукції в січні 2009 року щодо січня 2008 го становило 20,4%.
Транспорт
У список підприємств, що підлягають про дажу в 2009 році, відповідно до розпоряджен ня Кабміну від 3 грудня №1517 р., внесені такі пакети: 26,98% акцій ВАТ «Львівобленерго», 25,01% — «Одесаобленерго», 25,02% — «При карпаттяобленерго» і по 25% +1 акція «Черні гівобленерго», «Полтаваобленерго» і «Сумиобл енерго»; а також 60% пакетів 4 генерувальних компаній: ВАТ «Центренерго», ВАТ «Донбасенер го», ВАТ «Західенерго», ВАТ «Дніпроенерго».
Вісім об’єктів агропромислового ком плексу з виробництва біогазу перебува ють у стадії введення в дію, повідомив 12 лютого на спеціальному засіданні уряду з роз гляду інвестиційних проектів з енергозбере ження міністр аграрної політики Юрій Мельник.
Частка промисловості в загальному обсязі споживання електроенергії скоротилася з 50,9% у січні 2008 року до 42,1% у січні 2009 го, част ка населення зросла з 21,7% до 27,7%.
За повідомленням Державного комітету статистики України, індекс споживчих цін у січні 2009 року щодо січня минулого року ста новив 122,3%. Така ж величина індексу спо живчих цін була й у грудні 2008 року щодо грудня 2007 го, оскільки місячна інфляція в січні 2008 року також дорівнювала 2,9%.
Також він відзначив, що сьогодні спостері гається зниження вартості акцій цих ком паній, зокрема, їхніх котирувань у ПФТС. Якщо торік сукупна вартість держпакетів обленер го, виходячи з їхніх котирувань у ПФТС, стано вила 1 2 млрд грн, то цього року вона знизи лася до 1—1,5 млрд грн.
картоплі, 88% овочів, 21% зерна, 14% цукро вих буряків, понад 50% м’яса, 72% молока.
Автопром
Відсутність належної системи надання по слуг, у тому числі й збуту сільгосппродукції не дає можливості селянам одержати реальну ринкову ціну за свою продукцію, відповідно такий підхід необхідно негайно змінювати, наголосив Ю.Мельник.
11 лютого на засіданні Кабміну ство рена Рада автовласників при Кабінеті Міністрів.. Мета його створення — вирішення найнагальніших проблем автовласників. «Ми працюватимемо на базі цієї ради постійно і знаходитимемо всі рішення», — відзначила прем’єр міністр Ю. Тимошенко. У квітні плануються переговори кері вництва ТОВ «Кременчуцький автоскла дальний завод», що входить до корпорації АІС, з китайською компанією Geely про бу дівництво в Кременчуці нового авто будівництво заводу заводу.. Про це журналістам повідомив дирек тор підприємства Микола Черниш. Раніше Кременчуцька міська рада виділи ла Кременчуцькому автоскладальному заво ду ділянку в розмірі 50 га під будівництво но вого заводу легкових автомобілів з повним циклом виробництва.
Міністерство аграрної політики У краї Украї ни пропонує встановити в 2009 році бюд жетну дотацію за екологічно чисте моло ко в розмірі 500 грн/т грн/т.. У проекті постанови Кабміну, розроблено му міністерством, пропонується встановити спеціальні дотації за приріст поголів’я корів молочного, м’ясного і комбінованого напряму в розмірі до 3000 грн за голову, а також за закуплених племінних корів — до 3000 грн за голову. За приріст поголів’я корів м’ясного напряму племінним заводам установити розмір дотації 1400 грн за голову, племінним репродукторам — до 700 грн за голову, товар ним господарствам — до 450 грн за голову. Також Мінагрополітики пропонує випла чувати дотацію в розмірі до 5 грн/кг за реалі зацію овчини переробним підприємствам і за наявність племінних бджілородин — до 15 грн, за приріст і наявність поголів’я овець — до 60 грн за голову. За рахунок бюджетної дотації удешевити проведення робіт з іденти фікації та реєстрації великої рогатої худоби не більше ніж на 45 грн за голову. У документі відзначається, що надання бюджетних дотацій сприятиме поліпшенню фінансового стану сільгоспвиробників.
Будівництво
З метою «зменшення негативного впли ву фінансової кризи на діяльність банків, значною мірою пов’язаного з погіршенням фінансового стану позичальників і зміною обмінного курсу гривні», Нацбанком ухва лена постанова №49 «Про окремі питання діяльності банків» банків», якою з 5 лютого тимчасо во скасований ряд жорстких нормативів. Постановою НБУ передбачається дозвіл бан кам до 1 січня 2011 року «самостійно і на влас ний ризик» проводити реструктуризацію кредитів фізичних осіб, оцінюючи їхнє фінансове стано вище і рівень погашення заборгованості без ура хування реструктуризації, тобто не переводити боржників у більш низьку категорію. Регулятор закликав банки в ході реструктури зації кредитів дотримуватися таких принципів: створювати умови для поновлення платежів шля хом подовження термінів дії кредитних договорів або зменшення щомісячних платежів до прийнят ного рівня, виходячи з фінансових можливостей позичальника; уникати конфлікту інтересів бан ку і клієнтів під час реалізації застави з кредиту; відмовитися від штрафних санкцій. Національний банк України направить 1,988 млрд грн від суми перевищення доходів над витратами банку за підсумками 2008 року у Фонд гарантування внесків фізичних осіб. Про це 10 лютого на прес конференції по відомив голова Ради Національного банку Ук раїни Петро Порошенко. Після перерахування цієї суми залишок коштів на рахунках Фонду гарантування внесків фізичних осіб станови тиме більше 5 млрд грн, відзначив він. Як повідомлялося раніше, за станом на 1 лютого 2009 року загальна сума коштів, аку мульованих Фондом гарантування внесків, склала 3,193 млрд грн. НБУ також має намір зняти заборону на дострокове вилучення коштів депо зитів для знову відкритих депозитів. За словами П. Порошенка, ця пропозиція була одностайно підтримана радою НБУ.
Кабінет Міністрів України
11 лютого Кабінет Міністрів У України країни схвалив законопроект «Про забезпечен ня громадян У країни доступним жит лом». України житлом». Мета законопроекту — створення умов до ступності будівництва або придбання житла для громадян, що потребують поліпшення жит лових умов, але не мають або втратили право на соціальне житло. Відповідно до цього документа, державна підтримка будівництва (придбання) доступного житла здійснюється через оплату державою частини його вартості, надання іпотечного кре диту, державних премій за нагромадження жит лових будівельних заощаджень на перший вне сок за іпотечними житловими кредитами. Тоб то сплата частини вартості будівництва доступ ного житла або державних премій за нагромад ження житлових заощаджень на перший вне сок здійснюється у разі наявності в громадяни на свідоцтва про право на державну підтримку.
Президент України
ПЕК Уже в березні державні пакети шести обленерго можуть бути виставлені на біржові торги у разі зацікавленості інвес торів у приватизації, повідомив журналістам 10 лютого виконуючий обов’язки голови Фон ду держмайна України Дмитро Парфененко.
Фінанси
Міністерство регіонального розвитку й бу дівництва У країни має намір перег ля будівництва України перегля нути показники визначення опосередко ваної вартості жит ла житла ла. Відповідно до методичних підходів до виз начення складових опосередкованої вар тості одного квадратного метра житла, об ласті повинні надати Мінрегіонбуду свої про екти будівництва для масового застосуван ня, розроблені з урахуванням особливостей їхніх територій та інших факторів, що впли вають на вартість будівництва житла. Ці про позиції планується зібрати протягом місяця і передати на вивчення спеціальної комісії Мінрегіонбуду. За словами першого заступника міністра регіонального розвитку й будівництва Анато лія Беркути, міністерство має намір затверди ти нові показники визначення опосередкова ної вартості житла 1 квітня.
Президент У країни Віктор Ющенко ввів України у дію рішення Ради національної безпеки й оборони від 10 лютого 2009 року «Про невідкладні заходи щодо енергетичної безпеки У країни». України». У рішенні РНБО констатується невиконання переважної більшості завдань з виправлення ситуації в енергетичній сфері, визначених попе редніми рішеннями РНБО й уведеними в дію ука зами Президента. У документі говориться, що виконано тільки 39 із 109 завдань. Не здійснена більшість ос новних заходів, передбачених для виконання в 2006—2008 роках планом заходів на 2006—2010 роки з реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, за твердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 липня 2006 року. Підготувала Тетяна Жмуд за матеріалами «УНІАН», «РБК — Україна», «Кореспон дент», «Економічна правда», УГМК — інфо, Укррудпром, сайтів Кабінету Міністрів і Президента України
Економіка пріоритети антикриза
№ 8 (60)
19 лютого 2009 року
Міністр ЖКГ опозиційного Кабміну Олександр Попов: «Ми могли не хворіти
на грип кризи, а тільки почихати, як у європейських країнах» Економічна криза в Україні набирає обертів. Але ніяких конкретних кроків з її подолання з боку влади особливо не спостерігається. У чому помилкова антикризова стратегія нинішнього Кабміну? Наскільки катастрофічна ситуація в регіонах? Чи обґрунтоване підвищення тарифів на тепло й гарячу воду для населення і бюджетних підприємств? Чим обернуться
Початок на 1>й стор.
Дмитро Корнійчук — Олександре Павловичу Павловичу,, які основні помилки Кабміну у кризовий час ви можете відзна чити? — Перше: треба об’єднувати суспільство, а Тимошенко постійно воює, у неї скрізь вороги: Прези дент, Нацбанк, опозиція. Якщо щось робити, то треба об’єднувати ся. Із власного досвіду скажу: обо в’язкова умова будь яких реформ або антикризових дій — консоліда ція. Якщо цього не відбудеться за раз у всіх гілках влади, війна нічо го доброго не принесе. Як гово рять, поганий мир краще доброї війни. Друге: політика уряду впливає на курс долара. Як би Тимошенко від цього не відхрещувалася і не дорікала НБУ, це її особиста прови на нарівні зі Стельмахом, але в пер шу чергу — її. Прем’єр повинна була з Нацбанком продумати всі варіанти і вплинути на рішення НБУ, хоча закону немає. Ми ж це роби ли, і Янукович, і Азаров співробіт ничали з НБУ. Що стосується ЖКГ, то питання енергозбереження вже набило ос кому. Ми в 2007 році зробили сер йозний крок, коли почали вклада ти держінвестиції в цю сферу. Не обхідно 3—4 роки, щоб підготува ти дуже енергоємну галузь до того, щоб вона працювала ефективно щодо енергозбереження. Але Тимо шенко згорнула ці програми. У 2008 році в 4 рази зменшила фінансування, у цьому — все зве ла до нуля. І одночасно наголошу ючи на тому, що треба займатися енергозбереженням. Це стратегіч на помилка. Якщо тактичні помил ки легко ліквідувати, то стратегічні виправляються роками. Зараз ця помилка відіб’ється на споживачах
Візитівка Олександр Попов Дата народження: 22 листопа да 1960 року. Освіта: Тюменський інженерно будівель ний інститут (спеціальність «промис лове й цивільне будівництво»). Кар’єра: 1982 р. — служба в Радянській Армії (заступник командира роти, командир роти). 1984 р. — трест «Кременчукруд буд» (майстер), РСУ Полтавського ГЗК (начальник дільниці). 1987 р. — служба в КДБ, потім у СБУ (підполковник запасу СБУ). 1993 р. — концерн «Інкомбуд» (начальник відділу, віце президент з економіки і маркетингу). 1994—2007 рр. — міський го лова м.Комсомольска (Полтавська область). розуміти буквально, то ми російсь кого газу ніколи не одержимо, оск ільки просто не зможемо виплати ти аванс. Мене дивує, що Тимошенко не реагує на нашу критику, пропозиції опозиційного уряду. Тому об’єдну ватися навколо лідера, що заводить у глухий кут, те саме, що кудись іти із заплющеними очима. — Зараз уряд постійно гово рить про антикризові заходи, але все зводиться до постійних нарад і обіцянок. А проблема банальна — де взяти гроші на пожвавлення економіки? — У 2007 році, коли ми були в уряді, ні в кого не запитували, де взя ти гроші. Вони в нас були — працю вала економіка, гроші зароблялися. Ми нікого не обвинувачували, про сто засукали рукави і працювали. Гроші треба знайти, щоб підтримати
«Економіка — ранима істота, і коли її починають не в тому напрямку розвивати або штовхати, вона відразу реагує. Мені здається, Кабмін своїми діями приніс більше шкоди, ніж користі» через різке зростання тарифів — відсотків на 40, люди не зможуть платити. Виникнуть неплатежі. На ступна помилка — прем’єр підпи сала договір з «Газпромом», у яко му говориться, що після першої ж несвоєчасної оплати Україна пере ходить на передоплату. У нас вся система ЖКГ працює так, що про плата надходить, у найкращому разі, через півтора місяця. Якщо це
нові газові домовленості з Росією? І якою на практиці повинна бути модель реформування вітчизняного ЖКГ? Про це в ексклюзивному інтерв’ю «УТГ» розповів міністр ЖКГ опозиційного Кабміну, заступник голови Комітету ВР із питань будівництва, містобудування, житлово>комунального господарства і регіонального розвитку Олександр Попов.
ті галузі, від яких залежить розвиток суміжних напрямів. Деякі моменти вже озвучені, зокрема розвиток бу дівництва. І навіть Стабілізаційний фонд у нас з’явився, і 16 млрд до ларів позики начебто одержуємо від МВФ. Крім того, у нас бюджет — 224 мільярда гривень. Це чималі гроші. Їх треба використати так, щоб акцен тувати увагу на пріоритетах, які по тягнуть за собою все інше.
Б е р е з е н ь — г р ууд день 2007 р. — міністр житло во комунального господар ства України 2007—2008 рр. — на родний депутат від Партії ре гіонів, заступник голови Комітету ВР із питань будівництва, містобуду вання, житлово кому нального господар ства і регіонального розвитку, міністр ЖКГ опозиційного Кабміну.
— А як ви оцінюєте прийня тий бюджет 2009? — Ми говоримо, що бюджет не правильний — дефіцит роздутий, фінансуються напрями, які могли б почекати. Приміром, 200 мільйонів гривень можна знайти для підтрим ки економіки, якщо припинити фінансування «Мистецького арсе налу» і віддати на розвиток будів
шенко на вибори і потім намагала ся реалізувати, розкрутили інфля цію. Штучне падіння курсу долара навесні минулого року — теж нега тив. Помилок багато. — Ви говорите про те, що бюджет треба перег лянути не переглянути гайно. ТТи и мошенко відповідає: не раніше, ніж через півроку півроку.. Із чим це пов’язано?
«Якщо щось робити, то треба об’єднуватися. З власного досвіду скажу: обов’язкова умова будь яких реформ або антикризових дій — консолідація. Якщо цього не відбудеться зараз у всіх галузях вла ди, війна нічого доброго не принесе». ництва. Якщо так поскрести, то кілька мільярдів знайдемо. — Записати в бюджеті мож на бу дь які суми. ТТа а де їх реаль будь які но взяти? — Питання наповнення бюдже ту дійсно проблемне. Думаю, що цей бюджет навряд чи виконаємо. — Які основні помилки? — Економіка не працює. Як і в 2005 році. Мені здається, що якби Тимошенко взагалі нічого не роби ла як прем’єр, була б стабільна си туація. Економіка — ранима істота, і коли її починають не в тому на прямку розвивати або штовхати, вона відразу реагує. Думаю, Кабмін своїми діями приніс більше шкоди, ніж користі. Приміром, створили штучне зро стання інфляції. Багато популістсь ких програм, з якими йшла Тимо
— Важко судити, з чим пов’язані її аргументи. Думаю, недаремно вона веде активні переговори про зовнішній кредит, щоб перекрити офіційний дефіцит. А також не офіційний у зв’язку з невиконанням бюджету. Такий бюджет взагалі не треба було ухвалювати, як і бюджет 2008 року, прийнятий «з коліна». Глибоко го вникнення в те, що там написа но, не було. Доказ тому — страйки транспортників, малого бізнесу, ри ночників. — Нові транспортні, ринкові збори. о, що уряд гарячко збори... . Видн Видно, во шукає гроші для наповнення бюджету бюджету.. Але якщо на їхньому місці опинився б Янукович, ро бив би те ж саме. саме... . — Ми б цього не допустили. Ска жу, що у квітні 2008 го на засіданні опозиційного уряду Азаров уперше
озвучив тему очікуваної фінансово економічної кризи і що до цього тре ба готуватися. Я його тоді не відразу зрозумів. А даремно. Якби замість роздачі грошей вкладникам «Ощадбанку» Кабмін інвестував у розвиток власної еко номіки, ми були б підготовлені до зустрічі з кризою. Тоді б ми могли не хворіти на грип кризи, а тільки почихати, як у європейських країнах. — Ви довго були міським го ловою К омсомольська Пол Ко тавської області. Що зараз відбувається на місцях у зв’язку з кризою? — За даними Асоціації міст Украї ни, сьогодні дефіцит місцевих бюд жетів — 21 мільярд гривень. Або 42% від необхідних коштів на вико нання делегованих повноважень. Це вбивча цифра. Міста є різні. Одні поки трима ються. В інших ситуація дуже склад на. Особливо потерпають ті, де силь но розвинена економіка, що зараз змушена скорочувати робочі місця. У Комсомольську поки ситуація більш менш нормальна. У цілому ж зарплата виплачуєть ся з урахуванням різкого скорочен ня доходів працівників бюджетної сфери (учителів, лікарів). Надбавки, премії — все урізано. Вже є і трива тимуть відпустки без оплати. Як відомо, зарплати на місцях традиційно фінансуються в першу чергу. Потім — медикаменти, кому нальні послуги. Отож, на ліки вже грошей немає. Комунальні послуги в найкращому разі будуть оплачені за підсумками першого кварталу. Грошей на четвертий квартал для оплати «комуналки» бюджетними організаціями місцевого самовря дування просто не буде. — А як же державні суб венції? — По перше, їх направляють по цільових програмах. Наприклад, на реформування ЖКГ або реалізацію програм охорони здоров’я. По дру ге, цього року субвенцій взагалі немає. Є субсидії населенню, але вони мало відрізняються від мину лого року. Тому, з урахуванням зро стання тарифів, це призведе ще до одного додаткового дефіциту в місцевих бюджетах. — Зараз по всій країні підви щують комунальні тарифи для на селення. Наскільки обґрунтовані ціни на гарячу воду або тепло? — Знаєте, є припущення, що та рифи формуються «зі стелі». При уряді Януковича ці питання стояли на порядку денному весь час. Зав дання було просте — збалансува ти доходи і витрати населення. Пер ший віце прем’єр Микола Азаров кілька разів звертав мою увагу на те, щоб я контролював ситуацію зі зростанням тарифів ЖКГ. І до жов тня 2007 року їхнє підвищення по країні становило в середньому 2,7%. Після дострокових виборів, при новому Кабміні, зростання та рифів становило 10,2%. У 2008 му — 28,8%. Продовження на 5>й стор.
№ 8 (60)
19 лютого 2009 року
Пріоритети актуально актуально
Чи зрушимо з місця? З такою ініціативою 12 лютого виступила прем’єр&міністр України, відкриваючи спеціальне засідання Кабінету Міністрів з питань інвестиційних проектів у сфері відновлюваних та альтернативних джерел енергії.
Тетяна Коврига
З
а словами Юлії Тимошенко, в Україні за 17 років незалежності практично нічого не робилося для зміцнення енергетичної безпеки держави шляхом розвитку альтерна тивної та відновлюваної енергетики. «Сьо годні уряд ставить завдання розробити і впро вадити ряд стимулів і преференцій для розвит ку цієї сфери. Ми також маємо на меті прове сти повну інвентаризацію наявного потенціа лу, щоб визначити найбільш перспективні на прями. Це поліпшить інвестиційний клімат і дозволить значно скоротити споживання при родного газу, замінивши його альтернативни ми видами палива», — зазначила прем’єр. Загалом, у амбітних планах — зрушити з місця низький рівень використання альтер нативних енергоносіїв у паливно енергетич ному балансі з 0,8% до 20—25 % у най ближчій десятирічній перспективі. Поштов хом до цього мають стати саме «пільгові ка нікули» — звільнення від сплати акциз ного збору збору,, податку на прибуток, нульо ва ставка з ПДВ ПДВ. Розроблення у найкорот ший термін відповідного законопроекту з цього приводу доручено Мінфіну та ряду міністерств і відомств.
Уряд пропонує запровадити 100 процентні «податкові канікули» на різні види діяльності у сфері альтернативних та відновлюваних джерел енергії терміном на 10 років «МінАПК вже давно підтримує впроваджен ня в Україні біогазових технологій і проектів. Ми не тільки вирощуємо сировину, а й нама гаємось удосконалити нормативно правову базу, розробити стандарти. Зараз на стадії ре алізації 8 проектів, у планах — ще 15. У Ва сильківському районі Київської області навіть заплановано створення цілого біоенергетич ного містечка», — зауважив Юрій Мельник. МінАПК тісно співпрацює з потенційними інвесторами, наприклад, шведською компа нією «Biosistem», яка пообіцяла надати Ук раїні 22 млн євро для реалізації проектів з виробництва біогазу. Окремо урядовець зупинився на пробле матиці підключення підприємств — вироб ників альтернативної енергії до загальної енергетичної системи. Для цього вони мають отримувати безліч дозволів і витрачати чи мало коштів. У той же час за кордоном до сить просто подати заявку. Міністр палива та енергетики Юрій Продан зауважив, що з прийняттям Закону «Про зеле ний тариф» термін окупності проектів з вироб ництва альтернативної енергії з 6—7 років має зменшитись до 3—4. «На сьогоднішній день НКРЕ встановила ціну на альтернативну енер гію 66 копійок за 1 кВт, у той час коли середня ціна звичайної електроенергії становить 33 ко пійки», — зазначив він.
Міністр також пообіцяв урахувати заува ження свого колеги по МінАПК стосовно спрощення процедури підключення підпри ємств— виробників альтернативної енергії до енергосистеми. Практичними були пропозиції представ ників бізнес структур, які впроваджують біо газові проекти. Наприклад, представник компанії «Biosistem» запропонував уряду застосувати штрафні санкції щодо під під приємств, які не утилізують біоенерге тичні відходи. Компанія «Zorg» наполягала на проведенні широкомасштабної кампанії з популяризації виробництва і використан ня біогазу та спрощенні доступу до кредитів на реалізацію проектів. На думку бізнесменів, собівартість вироб леного біогазу становить 20—25 доларів за 1000 м 3, а після очищення (тоді він при рівнюється до природного), — 30—35 до ларів за тисячу кубометрів. Проста арифме тика у порівнянні з сьогоднішньою ціною на природний газ! Прем’єр міністр зазначила, що підтримує пропозиції бізнесу, і дала ряд доручень уря довцям. Так, з 2012 року мають бути запро ваджені на законодавчому рівні штрафні санкції за невикористання підприємствами біоенергетичних відходів виробництва про тягом 3 років поспіль. Міністерство промис
Основна увага урядовців спрямована на виробництво біогазу. На переконання глави уряду, використання наявного потенціалу си ровини для виробництва цього виду палива дозволить замінити 10 млрд м3 імпортовано го природного газу.
Юлія Тимошенко зробила акцент на фор муванні загального державного балансу альтернативних та відновлюваних ресурсів, перш за все сировини, для виробництва біо газу. Відповідне доручення з його формуван ня отримало НАЕР. Прем’єр також зазначила, що найближ чим часом буде розроблено програму щодо створення індивідуальних теплових пунктів і переведення комунальних коте лень на використання альтернативних джерел енергії. В Україні 29 тисяч коте лень, з яких 63% використовують природ ний газ. Заміна виду палива дозволить зекономити до 6—8 млн м 3 газу. На засіданні було прийнято ще одне важ ливе рішення у сфері альтернативної та відновлюваної енергетики. Уряд схвалив Концепцію Державної цільової науково технічної програми «Розвиток вироб ництва та використання біологічних видів палива палива»» . Метою програми є підви щення рівня економічної та національної безпеки країни, зменшення використання природного газу і нафтопродуктів за рахунок використання біопалива на основі енерго ефективних та екологічно чистих технологій, підвищення рівня охорони навколишнього середовища. Основними завданнями програми є удос коналення законодавства щодо виробниц тва та використання біопалива на основі економічних та фінансових стимулів, забез печення з урахуванням розвитку теплових мереж населених пунктів та техніко еконо мічного обґрунтування заміни котлів, які працюють на природному газі, мазуті та вугіллі на енергоефективні котли та тепло генератори, що працюють на біопаливі, за безпечення використання потенціалу біога зу полігонів ТПВ та біогазу з відходів тварин ництва шляхом встановлення біогазових ус тановок. Передбачається також оцінка ре сурсного потенціалу для виробництва біопа лива в Україні і розвиток сировинної бази, удосконалення технологій з виробництва біоетанолу та дизельного біопалива, спри яння будівництву об’єктів з виробництва біогазу, дизельного біопалива, біоетанолу, а також перепрофілювання частини під приємств харчової та переробної промисло вості на виробництво біопалива.
Урядовці переконують, що активізація державної політики в напрямі альтернатив них джерел енергії — це не популізм, а ре альні заходи, спрямовані на виведення краї ни з кризи, зміцнення енергетичної безпе ки та досягнення європейського рівня роз витку в цій сфері.
Міністр ЖКГ опозиційного Кабміну
«Ми могли не хворіти на грип кризи, а тільки почихати, як у європейських країнах» Міського голову не можна обви нувачувати у підвищенні тарифів, ос кільки ціни на енергоресурси зросли на 35%. А вони становлять 70% у структурі собівартості комунальних тарифів. Місцеві керівники не винні, що вдаються до такого кроку. — А чому підвищуються тари фи для населення, якщо, як го ворить прем’єр, відпускна ціна газу для теплокомуненерго за лишилася так ою ж — 686 гри такою вень за тисячу кубів?
Широкомасштабну кампанію з популяри зації використання біогазу проводитиме МінАПК, а Мінрегіонбуд із зацікавленими відомствами визначать один з регіонів Ук раїни для впровадження пілотних проектів і створення так званого «енергетично неза лежного» осередку.
Виконання такої програми дозволить за містити до 5,6 млрд м3 природного газу і понад 1 млн т світ лих нафтопродуктів світлих при затратах на реалізацію 7,5 млрд грн з різних джерел фінансування.
Тезу про перспективність розвитку цьо го напряму підтримав і міністр аграрної по й Мельник літики Юрі Юрій Мельник, який зазначив, що частка виробництва біогазу в країнах ЄС сягає 44%. За його словами, лідером є Німеччина: там робота 4,450 біогазових установок дозво ляє замістити 2 млрд м 3 природного газу. Міністр констатував, що зараз в усьому світі об’єм виробництва біогазу збільшується на 20—25%. Україна має все необхідне для роз витку цієї сфери.
У 2007 році була ухвалена по станова Кабміну, відповідно до якої органами місцевого само врядування не можуть бути вве дені нові тарифи, якщо немає візи Державної цінової інспекції. Такі інспекції є в кожному регіоні. При нас підвищити тарифи без візи інспекції було неможливо. А якби трапилося, то в міського го лови були б проблеми. Зараз це геть усюди, контролю нема, а ціни ростуть.
лової політики має розробити спеціальну програму сприяння організації виробницт ва в Україні обладнання для використання відновлюваних та альтернативних джерел енергії.
— Наприкінці 2008 го вона вже становила 1800 гривень, а з 1 січня — 2500. — Один з аргументів призна чення вас міністром ЖКГ — ваш в далий досвід реформ у вдалий Комсомольську омсомольську.. Розкажіть док ладніше про те, до чого має прагнути вся країна. країна... . — Починати треба з житла. Люди повинні брати участь у виборі собі підрядника, що буде обслуговувати будинок, у встановленні тарифів і
визначенні механізмів керування цими процесами. Йдеться про створення об’єд нання співвласників житлових бу динків. Обслуговування житлового фонду в Комсомольську з 2000 року здійснюють приватні підприє мства, які були відібрані на кон курсній основі. Що ж до теплоенер гетики, то починаючи з 1997 року в нас була програма енергозбере ження, і ми майже впровадили всі нові технології. Наприклад, на водо каналі — частотні перетворювачі електроенергії, що заощаджують витрату енергії. У теплокомуненер го провели модернізацію старих ко телень. Крім того, ми впровадили кілька фінансово економічних меха нізмів, які дозволили стабілізувати ситуацію в галузі. У Комсомольську з 2004 року сумлінному платникові
комунальних послуг надається зниж ка 10%. Зараз нею користується вже 76% населення. Ми працюємо в умовах програми цільового методу розподілу бюдже ту. Весь бюджет — 68 мільйонів гри вень — витрачається на підставі прийнятих і затверджених міською радою програм. У нас взагалі немає причин для дискусій щодо корупції. Будь яка людина може перевірити виконання тієї або іншої програми, внести свої пропозиції. Люди актив но беруть участь у розвитку основ них галузей У мене завжди був принцип: відкритість — з одного боку, профе сійний підхід — з іншого. У цьому за порука успіху. Коли я йшов з посади міського голови, відповідно до со ціологічного опитування, 76% рес пондентів були задоволені нашою системою ЖКГ.
Виробництво від першої особи
№ 8 (60)
19 лютого 2009 року
Генеральний директор асоціації «Укркокс» Анатолій Старовойт:
«Коксохімія — сама досконалість» Перспективи розвитку галузі: від виживання до стабілізації У ланцюжку вугілля кокс метал коксохімічне виробництво невипадково займає центральне місце, відіграючи роль зв’язки. Наскільки вона міцна, особливо в умовах кризи? Який стан справ у коксохімічній галузі й перспективи її розвитку? Генеральний директор асоціації «Укркокс»
Анатолій Старовойт, який недавно побував у Дніпропетровську, провів прес конференцію «Перспективи виживання коксохімічної галузі в 2009 році». А після її закінчення люб’язно погодився розвинути тему в ексклюзивному інтерв’ю «УТГ».
Початок на 1 й стор. ригоровичу — Анатолію ГГригоровичу ригоровичу,, чи має коксохімічна галузь шанси на виживання? — Я б не називав це виживан ням. Виживання — це коли зовсім погано дихається. А ситуація скла дається таким чином, що жити мож на, але гірше, ніж торік. За 12 мі сяців 2008 року навіть при падінні виробництва ми все таки вийшли на рівень 97% відносно 2007 року. Тобто падіння обсягів виробництва становило 3%. У грошовому відно шенні, звичайно, більше. Я не про рок, але мені здається, що краху не буде, бо всі країни вже на по вну силу працюють над подолан ням ситуації. Недавно в Донець ку відбулася рада директорів коксохіміків. Коли проаналізува ли прогнози на 2009 рік, дійшли висновку, що в першому півріччі 2009 року буде гірше, ніж у пер шому півріччі 2008 го, але кра ще, ніж у другому півріччі 2008 року. — На чому ґрунтується такий висновок? — А от на чому. Дійсно, був дуже різкий спад виробництва коксу в листопаді. Якщо з серпня
критичній ситуації. З’явилися рин ки збуту. І якщо раніше порти на Чорному морі були переповнені, то сьогодні все вже підібрали, навіть з’явилися нові замовлення. На 2009 рік потреба в металур гійному коксі становитиме 22 млн тонн, у вугільних кон центратах — 17,9 млн тонн. — ТТобто обто на сьогодні ситуація вже стабілізувалася?
сівне вугілля впала. Я к щ о в серпні 2008 року вона досяга ла 1500 грн за тонну тонну,, то сьо годні краща марка «К» із ПДВ коштує 560 грн. У нас експорт но орієнтована металургія — 81% металу йде на експорт. Тому не до кінця зрозуміло, як ситуація роз виватиметься далі. Ніші, які може заповнювати Україна з експорту
— У нашій асоціації 13 коксохі мічних заводів. І сьогодні найкра ще почувається Ясинівський за вод у Макіївці, тому що це інтегро вана компанія: своє вугілля, свій кокс і виробництво чавуну. Вони навіть в аеропортах можуть пуска ти кокс на експорт. На жаль, наш флагман — Авдіївський завод по чувається гірше. Не стабілізувала ся ще ситуація на наших при дніпровських заводах. Сьогодні відвантаження з металургійного коксу коливається від 35 до 38 ти сяч тонн на добу. У грудні і на по чатку січня ми майже відмовили ся від імпорту коксівного вугілля і могли обходитися українськими поставками. Це сприяє виконан ню зобов’язань меморандуму, одна з умов якого — 100 процент
2008 року падіння обсягів виробництва у коксохімічній галузі становило 3%. Фахівці прогнозують: у першому півріччі 2009 року буде гірше, ніж у першому півріччі 2008 го, але краще, ніж у другому півріччі 2008 року. по жовтень ми відвантажували коксу 56—57 тис. тонн на добу, то в листопаді «упали» до рівня 22 тисячі. Небезпека ще полягала в тому, що наближалася зима, холо ди, а через те що коксохіміки ви користовують не природний газ, а свій, коксовий, при такому мало му обсязі виробництва, природно, стало недостатньо газу для об ігріву батарей, вироблення пари, електроенергії. Тому була небез пека, що при тривалому низькому виробництві ми можемо втратити основні фонди. Але, на щастя, у грудні 2008 го відбулося певне збільшення відвантаження коксу і споживання його доменниками. Пов’язано це було з газовою кри зою, яку очікували. Металурги зро зуміли, що дешевого газу не буде, і багато хто відмовився від вико ристання природного газу при виплавленні чавуну. Звичайно, це збільшило питоме споживання коксу на тонну чавуну — з 530 до 588 кілограмів. Тому ми досить не погано пережили грудень у цій
ництво коксу з нашого українсько го вугілля, то такий кокс за кордон не продати. У Туреччину ще можна, а в європейські країни — ні, бо в ньому великий вміст сірки. Євро пейський союз кокс із вмістом сірки більше одиниці не приймає. Але це не провина наших коксохіміків. Просто при температурі 1100° C сірка з вугілля не видаляється…
ний викуп коксівного вугілля у ДП «Вугілля України» з українських шахт. Але на сьогоднішній день ук раїнські постачальники не в змозі задовольнити потребу у вугіллі для коксохімічної промисловості, тому ми відновляємо імпорт. «Євраз холдинг» поставляє своїм трьом заводам вугілля із Західного Си біру, «Міттал Стіл» теж завозить ву гілля з різних регіонів. Проте сьо годні все таки спостерігається де фіцит: необхідно було увімкнути теплові електростанції на повну потужність і, звичайно, вугілля подвійного призначення (марка «Г») пішло на енергетику. Це ви кликає певні ускладнення в техно логічному процесі, але пережити можна. Ще лютий березень — і це вугілля повернеться на ринок коксівого. — Чи ви робля ють українські виробля робляють підприємства кокс на експорт? — Сьогодні дуже мало коксу йде на експорт. При цьому, якщо ми пе реходимо зараз цілком на вироб
— Як впливає на розвиток коксохімії ситуація в металур гійному виробництві? — У коксохімічному вироб ництві є своя «класика»: нижче 350 кг коксу на тонну чавуну опус катися не можна. Тому що кокс крім енергетичної і відновлюваль ної функції, виконує функцію дре нажу. Жоден з матеріалів, що за вантажують у доменну піч, не до ходить до низу, зберігши свій твердий агрегатний стан. Руда, флюси плавляться. Кокс же зго ряє вже на самих формах, внизу, і через нього відбувається дре наж продуктів плавлення вниз, а вгору — газової фази. Це скелет, на якому тримається структура завантаження доменних печей. Ми не можемо говорити про те, скільки бу де випущено ме буде роби талу вироби талу.. Але ми можемо ви ти рівно стільки коксу коксу,, скільки його бу де спожито металурга буде ми. На склад коксохімія не працює. При падінні попиту на металопродукцію, коли основні металовиробні країни знизили виробництво хто на 10%, хто на 20%, а Україна — на 43% (у по рівнянні із серпнем 2008 р.), це, звичайно, не могло не позначи тися на коксовиках. Ціна на кок
металу, значно зменшилися. Наша країна традиційно поставляла ме тал на Близький Схід, а там зараз попит на метал знижується до нуля. Я був на останній нараді в Мінекономіки, де розглядалися варіанти розвитку ситуації в мас штабах країни. Уряд працює над цими проблемами. І, наскільки я знаю, вводиться цікава програма: побудувати 5 тисяч товарних ва
— Чи можуть металургійні підприємства повністю перей ти на коксовий газ? — Ні. Тільки «Азовсталь» має у складі колишній Маріупольський коксохімічний завод. Була розроб лена спеціальна технологія, і вони піддувають коксовий газ. А так на виплавку 1 тонни чавуну раніше брали 100 м 3 природного газу. Якщо виводяться 100 м3 природ ного газу, то вводять 80 кг коксо вого — коефіцієнт заміни такий. Зараз скоротили споживання при родного газу, але збільшили спо живання коксу. І це нам, коксохі мікам, у зимовий холодний період допомогло. Проте металургія сьо годні використовує природний газ, багато технологічних процесів не можуть обійтися без нього: марте ни, підігрів на прокаті. У металургії основні енергетичні витрати — у доменному й сталеплавильному виробництві. Якщо доменне ви робництво відітнути від природно го газу, це дало б полегшення. І цього року передбачається вве дення систем пиловугільного вду вання на великих металургійних заводах. Для пиловугільного пали ва якість коксу повинна бути кра ще, ніж звичайно. Адже доменну піч не обдуриш, їй потрібна певна кількість вуглецю. У будь якому вигляді: хоч у вигляді газу, хоч у вигляді більш якісного коксу. За міни робляться залежно від кон’ юнктури. Чому у свій час тільки в Радянському Союзі, у Росії та в Ук раїні застосовувався у доменному процесі газ? Тому що ціна його була 2,4 руб. за 1000 м3. Я тоді за хищав докторську дисертацію з теми «Установка для сухого сушін ня коксу», у якій розжарений кокс віддає тепло для виробітку пари й
Середня ціна на кокс доменний без ПДВ — 1746 грн за тонну (з ПДВ — 2095 грн). Тобто сьогодні 100 м3 газу коштують дорожче, ніж 80 кг коксу. гонів для «Укрзалізниці». Це дуже велике джерело споживання ме талу. Суднобудівники теж сьогодні говорять, що в них є замовлення під державні програми. Але сьо годні, на жаль, наша металургія на 50% напівфабрикатна. Для заліз ничного вагона крім листа потрібні профілі кінцевого прокату — третя, четверта переробка. А ми на чому спеціалізуємося? На слябах, бол ванках, квадратах і т.д. Оце пробле ма, якою потрібно займатися всерйоз. Бо якщо й відкриється внутрішній ринок, ми не готові запропонувати метал у потрібно му сортаменті навіть на побутово му рівні.
електроенергії. І не зміг довести економічну ефективність установ ки порівняно з тепловою електро станцією, що виробляє електро енергію на природному газі. Тоді він уже коштував 4 радянських рублі. А при нинішніх цінах це ж просто «асигнаціями палити»! Сьо годні 100 м3 газу коштують до рожче, ніж 80 кг коксу коксу.. Серед ня ціна на кокс доменний без ПДВ — 1746 грн за тонну (із ПДВ — 2095 грн.). У радянський час у Мінчорметі відслідковувався коефіцієнт використання корисно Продовження на 7 й стор.
№ 8 (60)
Наука
19 лютого 2009 року
закон збереження думки
Анатолій Старовойт: коксохімія — сама досконалість го обсягу кожної доменної печі, щоб було рудне навантаження. Сьогодні цей коефіцієнт нікого не цікавить. Головне — це економіч на доцільність виплавлення, а за вантаженість агрегата важлива вже меншою мірою. — Ч и передбачається роз електро виток виробництва електро енергії на коксохімічних під під приємствах? — Авдіївський коксохімічний завод при нормальній роботі про давав електроенергію в «Донбас енерго», причому вона була у два рази дешевше, ніж зі звичайних теплових електростанцій. Але ко жен промисловий регіон має свої особливості енергоспоживання. Баглейський коксохімічний за вод повністю забезпечує себе електроенергією, Дніпропет ровський теж. Там працюють га зотурбінні установки. Сьогодні 40% вироблюваного нами коксо вого газу знову йде на обігрів коксових батарей для одержання коксу. Плюс одержання пари для технологічних потреб. І тільки надлишок газу йде на вироблен
вої печі для видачі коксу. Там до пускається певний викид у пер ший момент відкриття дверей. Якщо кокс не готовий, буде бага то диму й пилу. Якщо він нормаль ний, викиди в межах норм. Слід відзначити, що коксохімія видо вищем гасіння коксу психологіч но діє на непосвячених спостері гачів, у тому числі й екологів. Ви діляється пара, а всім здається, що багато диму. У Запоріжжі, на приклад, завод стоїть у центрі міста. Там всі «воздушки» об’єд нані в загальну систему відсосу, і ніхто не бідкається, що смолопе регонний цех розташований усь ого в 700 метрах від універмагу «Україна». — Чим допомагає асоціа ція своїм заводам? — Є проблеми: нормативна база, технічні умови, охорона праці. Ми обговорюємо ці пи тання. Наприклад, торік нам тре ба було до грудня зареєструва ти всі речовини, експортовані в Європу. Ми організували попе редню реєстрацію для всіх за водів. Далі кожне підприємство
Кожна третя тонна коксу у світі вироб ляється на коксових батареях конструкції Харківського інституту Гіпрококс. З ними важко конкурувати навіть німецьким і японським фірмам. ня електроенергії. Але сьогодні про надлишок говорити не дово диться. Тому ми купуємо електро енергію, а не продаємо. дь ласка, — Розкажіть, бу будь про перспективи для побічних виробництв коксохімічної промисловості — цехах улов лювання і ректифікації. — Це насамперед залежить від ціни на нафту й нафтопродук ти. Ціни на нафтопродукти впа ли, і сьогодні бензол як компо нент моторного палива випуска ти недоцільно. Ми його не влов люємо. Відправляючи бензол у коксовий газ, ми підвищуємо калорійність кінцевого продукту. Тому про ректифікацію ми сьо годні не говоримо. А потреба в коксі й електродному пеку, як і раніше, велика. Хоча передба чається, що в нас будуть труд нощі з реалізацією пекового коксу. «Боїнг», наприклад, скоро чує виробництво на 30%. А наш пековий кокс, електродний пек іде на «Руслан», на виробництво анодної маси для електролізу алюмінію. Той же германій сьо годні вже не є основою для елект роніки й використовується широ ко тільки у приладах нічного ба чення. Тому сьогодні попиту на нього немає. Вся побічна хімія дає нам 3—4% загального доходу. — Що робиться для зни ження впливу коксохімічного виробництва на екологію? — Є так звані гранично допу стимі викиди (ГДВ). На тонну ви робленої продукції викиди по винні бути не більше певного відсотка з пилу, газу і т.д. Це пи тання екологічних служб, які по винні відслідковувати і карати у разі невідповідності. Але є неор ганізовані викиди. Наприклад, коли відкриваються двері коксо
йде зі своїми документами в ЄС і «пробиває» там частку. Цього року треба переглянути технічні умови на більш ніж 20 видів про дукції. Ми склали програму, роз поділили фінансування і працю ватимемо. — З позаминулого століття технологія коксохімічного ви робництва не змінювалася. Чи є хоча б віддалені перс пективи в цьому плані? — Вчені металурги всього світу займаються нагрівальни ми, мартенівськими, доменними печами, нагрівальними колодя зями. Я запитував їх: чому ви ніколи не займалися коксовою батареєю? Вони відповідають: такому способу коксування в печах більше 200 років. Він пе режив цей час, отже, він доско налий. Іншого, більш ефективно го способу одержання коксу із заданими властивостями сьо годні немає. Можна вплинути тільки незначно: збільшити ви соту, обсяг печей, для цього потрібні додаткові канали, паль ники. Але, уявіть собі, кожна третя тонна коксу у світі ви робляється на коксових бата реях конструкції нашого хар к і в с ь к о г о і н с т и т у т у Гіп р о кокс! З ними важко конкурува ти навіть німецьким і японським фірмам. Інша річ, якщо ми буде мо говорити про енерготехноло гічну переробку вугілля не тільки для одержання коксу, а й для га зифікації або одержання якоїсь гами продуктів. Тут потрібні нові агрегати, нові підходи. Наше ж основне завдання — забезпе чити доменне виробництво кок сом Постане питання газифі кації або електрифікації — ми поміркуємо. Розмовляла Олена НЕПОКОРА
Головна робота Дарвіна — книга «Походження видів», у якій рушійними силами еволюції названі природний добір і мінливість. Його теорія виявилася по&справжньому революційною, а праці стали фундаментом сучасної біології.
Дарвіну — 200 років 12 лютого світ відзначив 200 річчя від дня народження одного з найвидатніших учених в історії людства Валентина Владимирова
раз чути гнівні промови з вимо гою розвінчати «псевдонаукову» теорію Дарвіна. Якщо в епоху Се редньовіччя з неугодними науко вими теоріями розправлялися за допомогою інквізиції, то в сучас ному суспільстві наукові супереч ки почали вирішувати шляхом су дових розглядів або просто нака зами.
О
сновні урочистості відбули ся на батьківщині Дарвіна — у Великій Британії. У бу динку музеї в графстві Кент вели кий дослідник постав перед відвідувачами як живий: гологра ма, що рухається, зображує його за роботою під час знаменитої по дорожі на кораблі «Бігль». Коро лівська пошта випустила серію марок з портретом ученого і зоб раженнями тварин, яких він вив чав. Причому марки можна скла дати як пазл. До ювілейних урочи стостей викарбувана незвичайна пам’ятна двофунтова монета: на ній Чарльз Дарвін пильно дивить ся в очі шимпанзе. …Величезна й дивна роз маїтість життя на Землі мало кого залишає байдужим. Чому кожен організм так дивовижно присто сований до навколишнього сере довища? Чому одні види тварин живуть, а інші вимирають? Чому деякі види так схожі одне на од ного? З дивовижною наполегли вістю й пристрастю Дарвін бага то років шукав відповіді на ці за питання, проводив експеримен ти, листувався з натуралістами всього світу. Він вивчав природу за допомогою простих інстру ментів (мікроскопа й лупи), але дав нам можливість побачити її світ по новому.
Спостерігаючи живу природу у всіх її формах — від кісток ви мерлого лінивця до індивідуаль ної мінливості дроздів пересміш ників, від запилення рослин ко махами до вираження емоцій у дітей — учений побачив, що всі ми пов’язані спорідненням по ходження. Різноманітність видів є наслідком процесів, що діяли протягом мільйонів років і трива ють зараз. Дарвінівська теорія еволюції змінила наше розу міння живої природи так с а м о , я к і д е ї ГГа алілея транс формували уявлення про фізичний Всесвіт Всесвіт..
На теорії еволюції грунтується сучасна біологічна наука. Вона дозволяє нам розшифровувати гени й боротися з вірусами, пояс нювати палеонтологічний літопис Землі і величезну різноманітність видів, що нині населяють її. Про ста по суті, хоча місцями й супе речлива, теорія природного добо ру, без сумніву, залишається цен тральною ідеєю в біології. Широкою громадськістю вона була сприйнята неоднозначно. З одного боку, дарвінівська теорія майже відразу зайняла місце нау кової парадигми, теоретичного ба зису всієї сучасної біології. У нена уковому ж середовищі, навпаки, часто доводиться мати справу з нерозумінням і скептичним став ленням до неї. Неприйняття викли кає не так ідея формування нових видів під дією природного добору, як гіпотеза про близьке еволюцій не споріднення людини й людино подібних мавп. Не хоче людина визнати це споріднення, що здається їй принизливим. Незважаючи на те, що факт близького еволюційного спорід нення людини й людиноподібних мавп доведений сучасними моле кулярно генетичними методами, у різних частинах земної кулі раз у
Перший «мавпячий» процес відбувся у 1925 році. В амери канському штаті Теннессі шкільно го вчителя Джона Скоупса су ди суди ли за викладання теорії ево люції в школі й прису дили до присудили значного штрафу штрафу. З того часу і до наших днів спроби виключити Дар віна з картини світу повторюються із завидною регулярністю. Наприк лад, не дуже давно міністр освіти Сербії мав намір виключити дарвінізм зі шкільної програми програми. Дарвінізм устояв завдяки протес там громадськості, що ще й змуси ла міністра подати у відставку. Такої спроби вжив і міністр освіти Італії, уреч але теж безуспішно. А от у ТТуреч чині в 2005 році п’ять учителів початкової школи міста Мерсін були ошт рафовані за викладан оштрафовані ня дарвінізму й «попрання релі гійних почуттів учнів». Якщо вже спроб скинути Дарві на з корабля сучасності вживають міністри освіти, то що говорити про пересічних обивателів? Опитуван ня, проведені вченими Мічиган ського університету, свідчать, що тільки кожен шостий житель США визнає, що теорія Дарві на правильна, а третина амери канців категорично відкидає її її. У Є в р о п і з освітою населення справи йдуть краще: тут дарвінів дарвінів ську концепцію еволюції прий має близько 80% жителів євро пейських країн країн. Сенсацією стали результати опитувань, проведені з цієї теми в Росії. За даними ВЦІОМ, теорії Дарвіна дотримуються лише 24% росіян, стільки ж вірять у божественне поход ження світу й людини людини. Більшість же (35%) вважають, що розібра тися в цьому питанні не під силу ні науці, ні релігії. В Україні такі опитування не проводилися.
Наукові публікації — без цензури
Д
онедавна науковці, які пра цюють у галузі природничих і технічних наук, надсилаю чи статті у наукові журнали, по винні були обов’язково пред ставляти акт експертизи. Це дозвіл спеціальної експертної комісії, що засвідчувала від
сутність в статті відомостей, роз голошення яких могло б завдати шкоди вітчизняній науці, вироб ництву, а то й безпеці країни. Така практика існувала ще в радянські часи і, по суті, була проявом цен зури, неприйнятної для демокра тичного суспільства. Зважаючи на численні звер нення науковців, міністр освіти і науки Іван Вакарчук (на знімку) звернувся до керівництва ре дакцій із роз’ясненням правил публікації матеріалів наукового характеру, повідомила прес служ ба Міністерства освіти і науки.
Громадяни або юридичні особи, які володіють інформацією про фесійного, ділового, виробничого характеру і не порушують передба чені законом таємниці, самостійно визначають категорії конфіден ційності матеріалу та встановлюють для неї систему захисту. А тому редакційні колегії нау кових журналів, вісників, збір ників статей не вправі вимагати від автора матеріалів, які б під тверджували можливість друку, зокрема, і згаданих актів експер тизи. Міністр нагадав також, що за порушення законодавства про інформацію передбачено дисцип лінарну відповідальність згідно із законодавством України. Підготувала Людмила СТУПЧУК
ВПК
пріоритети
№ 8 (60)
«Броня крепка, и танки наши быстры» Результат війн і локальних збройних конфліктів, як і раніше, безпосередньо залежить від ступеня участі в них танкових військ
Незалежна Україна — одна з небагатьох світових держав, що має розвинене виробництво сучасних танків і бойових гусеничних машин. Танки, бронетранспортери та артилерійські тягачі, сконструйовані фахівцями казенного підприємства «Харківське КБ з машинобудування імені О. Морозова», є основою бронетанкових військ України. Продукція українських танкобудівників, що гідно представлена на сучасному ринку озброєння, відзначається високим технічним рівнем, конструктивною простотою і надійністю у поєднанні з високими технічними показниками.
Валентина Гаташ
Першим був Леонардо
К
ращі військово технічні уми людства задовго до нашої ери переймалися створенням пере сувного бойового засобу, що давав би захист нападаючим і одночасно дозволяв уражати супротивника. Віддаленим праобразом танка може бути давньоіндійська бойова колісни ця, здатна нести декілька лучників і пращників, які ховалися за залізни ми щитами на бортах цього візка. А в 1482 році великий Леонардо да Вінчі запропонував проект «візка, озброєного гарматами» з механіч ною трансмісією. Минуло ще більше 300 років, і французький винахідник Е. Буйєн розробив сухопутний «бро непоїзд», що складався з декількох з’єднаних шарнірами відсіків на гу сеничному ходу. Винахідник першим у світі з’єднав в одній машині гусенич ний хід, потужне озброєння, броню і двигун. З того часу більш менш успішні проекти броньованих бойових ма шин з гусеничним рушієм, озброєних гарматами або кулеметами, почали з’являтися в різних країнах. Ле Ва вассер у Франції, Туллок і де Молль у Великій Британії, Гебель у Німеччині запропонували військовим відом ствам своїх країн оригінальні розроб ки танків. У Росії в 1911 році проект важкого танка створив інженер ко раблебудівник В. Менделєєв, син видатного російського хіміка. Жодна з цих розробок не пішла в життя. ... На 1916 рік війна на Західному фронті зайшла в позиційний глухий кут. Людські втрати досягли небаче них розмірів. Проте вище керівницт во обох сторін і чути не хотіло про мирні переговори. Війна могла б три вати довгі роки, якби англійці не ви пустили на бойовища перші у світі гу сеничні машини, що істотно наблизи ли кінець «світової бойні». Ініціатором будівництва перших англійських танків став військовий інженер полковник Ернест Суїнтон. Після їхнього випробування в лютому 1916 року уряд Великої Британії зро бив замовлення на 100 екземплярів машини Mk I («Марка Один»). З метою таємності вони вироблялися і транс портувалися під виглядом «резерву арів для води» (англ. tank), згодом ця назва стала загальноприйнятою, по ширившись у багато мов. Саме ці ма шини і кинули на прорив німецької оборони на ріці Сомме 15 вересня 1916 року. І хоча під час атаки поло вина танків застрягла або зупинила ся через поломки, успіх її був неймо вірним — німецькі солдати в паніці бігли з передових ліній оборони. У Російській імперії танки серій но не вироблялися. Уже після рево люції в 1920 році у випробний
Пряма мова пробіг вийшов перший «Рено Рус ский», відомий також як «Борец за свободу тов. Ленин», який склали на заводі «Красное Сормово». Однак через недосконалість конструкції, нестачу кваліфікованих інженерних і робочих кадрів, а також матеріалів і технологічного устаткування вироб ництво танків «Рено Русский» припи
Генеральний конструктор зі створення бронетанкової техніки та артилерійських систем ХКБМ Михайло Борисюк (на знімку): — «Оплот» ще не брав участі у жодному міжнародному тендері, однак за всіма своїми основними характеристиками ця бойова машина є гідним конкурентом танкам «Leopard» або «Abrams» останньої модифікації. Мені не страшно потрапити з ним ні у вогонь, ні у воду.
Танк «Оплот» нили. Не було прийнято на озброєн ня і танки Т 12 і Т 24, виготовлені в Харкові у 1930 році. Однак незадов го до початку Великої Вітчизняної війни харківські конструктори ство рили танк Т 34, у якому вперше у світі вдалося оптимально з’єднати високі показники вогневої моці, протисна рядного захисту й рухливості при на дійності, невисокій вартості вироб ництва і простоті в експлуатації.
Наша гордість — «Оплот»
Д
ва роки тому казенне підпри ємство «Харківське КБ з маши нобудування імені О. Морозо ва», що увійшло в історію завдяки створенню кращого танка другої світової війни Т 34, відзначило своє 80 річчя. Зараз це одна з провідних світових фірм із розроблення і модер нізації бронетанкової техніки й ма шин на її базі. ХКБМ — багатопро фільна організація, що виконує робо ти з проектування, виготовлення дос лідних зразків і випробування ви робів. Його фахівці забезпечують ко
ординацію робіт з організації вироб ництва всієї номенклатури військо во гусеничних машин в Україні. Підприємства й організації, залучені до розроблення і виробництва броньованих машин, об’єднані в концерн «Бронетехніка України». Сімнадцять років ХКБМ очолює генеральний к о н с т р у к т о р з і створення бронетанкової тех ніки та артилерійських систем, генерал лейтенант генерал лейтенант,, доктор тех нічних наук, член кореспон дент НАНУ НАНУ,, лауреат Ленінської і Державної премій, ГГерой ерой У к Ук раїни Михайло Борисюк Борисюк. Все його життя пов’язане з бронетех нікою, починаючи з навчання в танкотехнічному училищі та ака демії бронетанкових військ і закі нчуючи роботою керівника КБ на Уралі, а потім у Харкові. Михайло Дем’янович мав безпосереднє відношення до всіх видів броне танкової техніки, які були на озб роєнні в радянській, а згодом і в українській армії. — КБ ім. Морозова було в авангарді з розроблення і серій ного виробництва кращих зразків бронетанкової техніки в СРСР, —
розповідає Михайло Дем’янович. — І в Україні ми продовжуємо ро боту з її створення, випробування і удосконалення. Зараз у КБ створе ний один із найсучасніших танків у світі, що дістав назву «Оплот». У кон струкції цієї броньованої машини, що не має аналогів у світі, втілені останні досягнення української військової науки і техніки в галузі машинобудування, двигунобуду вання, радіоелектроніки, артилерії та матеріалознавства. Всі його складові, агрегати і прилади — ви нахід і продукт вітчизняних танко будівників. Нові бойові машини, серійний випуск яких здійснювати ме харківське державне підприєм ство «Завод ім. Малишева», пла нується прийняти на озброєння ук раїнської армії. Відмітні риси «Оплоту»: осна щеність ракетно гарматним озб роєнням, можливість подолання без підготовки водних перешкод глибиною до 1,8 метра, вбудоване устаткування для самообкопуван ня, а також комплекс оптико елект ронної протидії «Варта», що забез печує машину автоматичною систе мою знешкодження засобів напа ду і прицілювання супротивника. Танк пристосований і для установ лення на ньому мінного трала. Дво тактний багатопаливний дизель ний двигун потужністю 1200 к.с. забезпечує максимальну швид кість руху на місцевості до 70 км/ год., а середню — 45—55 км/год. бездоріжжям. Без дозаправлення ця машина може пройти 450 кіло метрів. Танк має високі характеристики з вогневої моці, захисту й рухли вості, а також пристосований до ек сплуатації в усіх кліматичних зонах у діапазоні температур від —40°С до +55°С. Навіть у пустелі або тро піках його екіпаж із трьох чоловік почуватиметься цілком затишно, бо в салоні машини встановлений кондиціонер. При висоті 2,28 мет
Цікаво «…Через минуту оно появилось — бессмысленно огромное, горячее, смрад ное, все из клепанного металла … не мчалось, не катилось — перло, горбатое, неопрятное, дребезжа отставшими листами железа … беспомощное, угрожаю щее, без людей, тупое и опасное». Брати Стругацькі «Населений острів». Фантастичну машину з планети Саракш у фільмі «Населений острів» на за& мовлення режисера Федора Бондарчука виготовило КБ ім. Морозова (на знімку) . Кінематографісти видали співробітникам КБ ескіз дизайнерів, а ті розробили конструкцію, дали завдання і супроводжували виготовлення на виробничій базі. Тема називалася «БТР&Космос». Танкобудівники зізнавалися, що могли «виліпити» що&небудь і більш екзотичне, але були обме& жені не тільки бюджетом замовлення і строками, а й фантазією художників фільму. Виготовлена в Харкові іно& планетна машина своїм ходом добралася до Криму, де знімався фільм.
19 лютого 2009 року
ра довжина «Оплоту» — 9,72 метра, а ширина — 3,77 метра. Вага тан ка — 48 тонн. У КБ створений і танк «Ятаган», що вже демонструвався і брав участь у турецькому тендері. Його характери стики цілком відповідають на товським стандартам. Танк має 120 міліметрову гармату і автома тичний механізм заряджання в кормі башти, оснащений відповід ними засобами зв’язку і навігації. КБ ім. Морозова активно зай мається модернізацією радянських танків — Т 55, Т 72 і танка Т 64, що тривалий час поставлявся тільки в армію СРСР і був кращим для сво го часу. Через те що ці машини ще залишаються на озброєнні україн ської армії, фахівці ХКБМ оснасти ли їх сучасними комплексами керу вання вогнем, автоматом заряд жання, керованою ракетою, лазер ним далекоміром та іншими атри бутами сучасної бойової машини. Впровадивши на Т 64 вбудований динамічний захист останнього по коління, вони підвищили його бро небійну захищеність у півтора раза, а від кумулятивних засобів — у два рази. Танк назвали «Булатом». — Не скажу, що характеристики цих модернізованих танків відпов ідають рівню «Оплота», — уточнює Михайло Дем’янович. — Але ми по довжили їм життя на найближчі 10—20 років. Відповідно до різних програм кількість танків в Україні має бути в межах 500—700 оди ниць. Оскільки, за міжнародними оцінками, у середньому військова техніка змінюється кожні 17 років, нашій країні для відновлення тан кового парку необхідно випускати близько 35 новітніх танків у рік. А от легкоброньованої техніки — ко лісних і гусеничних бронетранспор терів — армії необхідно приблизно у два з половиною рази більше. У часи СРСР таку техніку розробляли в Росії, але в останні десять років і ми всерйоз зайнялися БТР і БМП, створивши зразки сучасного рівня. Так, БТР 4, що добре показав себе на випробуваннях у різних умовах, уже демонстрували на міжнародних виставках досягнень озброєння і військової техніки. Він має добрі вогневі можливості і роз рахований на застосування бойо вих модулів «Грім» і «Вітрило». Бой овий модуль — це весь набір озб роєння легкої бойової машини, що розташовується у башті. Останнім часом у світі їх роблять уніфікова ними для установлення в різні типи машин. «Грім» оснащений комплек сом керування з оптичним при цілом, аналогічним танковому, а «Вітрило» оснащений оптико теле візійним комплексом керування вогнем з дистанційним керуван ням. БТР 4 має варіанти різного виконання і за всіма характеристи ками відповідає світовим стандар там. КБ займається також модер нізацією раніше випущених бро нетранспортерів радянського ви робництва, наприклад БТР 70, БТР 80, БТР 50. Крім цього, фахівцями ХКБМ створений бронеавтомобіль, роз рахований на 11 чоловік, що може використовуватися в різних підроз ділах армії, прикордонниками, МНС і так далі. Ця добре захищена машина, здатна рухатися як авто страдами, так і бездоріжжям, осна щена легким озброєнням. — КБ бере активну участь у міжнародній кооперації, — розпо відає Михайло Борисюк. — На приклад, разом з колегами з Китаю ми розробили і випробували танк, що вже виробляється серійно, свівпрацюють з французькими підприємствами з тепловізійної техніки, використовуємо трансмісії американського, а двигуни — іта лійського й німецького виробниц тва. Проводимо також модерніза цію військової техніки в інших краї нах. Ми готові конкурувати за всіма основними параметрами з тими зразками, які зараз демонструють ся на ринку озброєнь.
№ 8 (60)
ВПК
19 лютого 2009 року
пріоритети
Витязь на роздоріжжі Читачі у літах пам’ятають слово «конверсія», яке припускає (серед багато чого іншого), що виробництво високоточної бойової техніки переорієнтувалося на... килимарство й лиття сковорідок. Ті текстильні лінії давно демонтовані, оскільки килими «доісторичного» типу в домашньому інтер’єрі нині не в моді, та й сковорідки, що заполонили наш ринок, тепер мають гордовите ім’я Tefal. Конверсія провалилася, а від вітчизняної оборонки залишилися, як то кажуть, ріжки та ніжки. Початок на 1'й стор.
Олена Зеленіна
Повернення до... РЕВ?
Я
кщо на початку 1990 року на оборонних підприємствах Ук раїни працювало близько півтора мільйона чоловік, а загаль ний обсяг виробництва умовно оці нювався сумою у 10 млрд доларів, то сьогодні до української оборон ної галузі належить близько 160 підприємств із загальною чисельні стю працівників 230 тисяч. У той же час сучасний світ актив но переозброюється. І якщо розум но розпорядитися рештою науково технологічного і виробничого потен ціалу, чого на світі не буває: може, нам ще вдасться зайняти своє місце на ринках ВПК? Тим більше, що збройовим бізне сом, річний оборот якого може ста новити 1 млрд доларів, зацікавили ся впливові приватні компанії. Зви чайно, у порівнянні з металургією і хімічною промисловістю це не такі вже й великі гроші, але все таки достатні для того, щоб виникла спо куса їх контролювати. Крім того, у 2005—2008 роках Міністерство оборони поступово нарощувало обсяги держзакупівель військової техніки, а отже, зроста ло й надходження грошей у вітчиз няну «оборонку». Оборонний бізнес знайшов перспективу. Якщо вдивитися в те, що ми сьо годні маємо, то виявиться, що україн ське оборонне виробництво має фраг ментарний характер, деякі види про дукції випускаються у надлишку (бро нетехніка, двигуни), в інших відчуваєть ся дефіцит (артилерія, бойова авіація). Щоб вирівняти ситуацію і надати нашому ВПК стратегічного планово
ОПК У к р а ї н и ч е к а є н а го характеру, у 2004 році з’явилася «Державна програма реформування і розвитку оборонно промислового комплексу на період до 2010 року», що стала першим в історії незалеж ної України документом такого роду. Вона закріпила курс на створення вертикально інтегрованих структур, однак не мала для цього ніякого еко номічного обґрунтування і конкретних уявлень про те, які підприємства не обхідно інтегрувати в холдинги й кон сорціуми, щоб одержати максималь но ефективний результат. Тому майже відразу ж чиновники почали розроб ляти нову версію держпрограми, що відрізнялася більш чітким визначен ням напрямів і порядку формування науково виробничих структур, обсягів і джерел фінансування. — Ця програма пе редбачає створення семи інтегрованих на уково виробничих об’єднань у сфері обо ронної промисло вості, — розповідає Михайло Луханін, директор департа менту оборонно промислової полі тики і військово технічного співро бітництва Міністер ства промислової політики У країни Ук (на знімку) знімку). — На ре алізацію цієї програ ми, затвердженої уря дом, передбачене ви ділення коштів, одержуваних від ре структуризації підприємств ОПК. Я не хочу оперувати цифрами, але ска жу, що реалізація всієї програми до 2013 року потребує близько 14 млрд грн. У минулі роки виділили 250 млн грн із бюджетних коштів. Переважно
на наукові розробки, які повинні за безпечити реструктуризацію під приємств та їхнє технічне оснащення. Ми плануємо не тільки провести рес труктуризацію ОПК, виділити з них цілісні комплекси, а й провести їхню корпоратизацію і приватизацію зай вих виробничих потужностей, щоб вони не позначалися на принципах господарювання, структурі цін і со бівартості оборонної продукції. Реструктуризація і виділення коштів на створення науково вироб ничих об’єднань — це той поки єдиний в умовах кризи шлях, коли ми не мо жемо одержувати кредити й інвестиції. До речі, під час міжнародного се мінару «Оборонно промисловий і на уково технічний потенціал Слобо жанщини: перспективи співробіт ництва з Ви шеградськими країнами», що відбувся мину лої осені в Харкові, Ми хайло Луханін запропонував механізм взаємодії у військово технічній сфері на ос нові системи планування міжнародної торгівлі, на зразок тієї, що існувала в рамках Ради економічної взаємодопомоги країн соціалістичної співдружності. — Треба перевести наші рекомен дації в площину роботи міждержавних комісій з питань військово технічного співробітництва, у тому числі й із краї нами «Вишеградської четвірки» — Угорщиною, Словаччиною, Чехією,
масштабні реформи Польщею. Якщо ми винесемо наші рекомендації на міждержавні комісії з питань військово технічного співро бітництва, то ухвалені рішення в оста точному підсумку будуть затверджені урядами наших країн, і ми будемо зо бов’язані їх реалізовувати. Це конк ретні питання, які ми можемо вносити в роботу міждержавних комісій, най цікавіші сфери науково технічного розвитку: і радіолокація, і біомедици на, і нанотехнології. Це ті напрями, які в принципі можуть дати поштовх роз витку науки і систем озброєння. Сьо годні одна з найважливіших програм, у тому числі і в Росії — розвиток нано технологій в оборонних галузях. І ми здатні йти в цьому напрямку нарівні з російськими колегами.
Утома металу: легше купити, ніж побудувати?
У
Мінпромполітики говорять про те, що існує програма реструкту ризації оборонної промисло вості, і в нас повинні з’явитися сім об’єднань. Ця тема зовсім не нова. Ще в 2002 році передбачалося ство рити чотири вертикально інтегрова них об’єднання. І от уже 6 років ство рюється одне з них — авіаційне. Україна за 17 років прийняла на озброєння близько 50 зразків військо вої техніки. Але серед них немає жод ного, який стратегічно впливав би на посилення обороноздатності країни. Тому фахівці експертного центру дослі джень армії, конверсії і роззброєння (м. Київ) дійшли висновку, що армії як інституту стримування військової загрози в У країні немає Україні немає. Виробничі лінії українських оборонних заводів
зносилися. ВПК виснажений. Іншими словами, якщо раніше ми могли ство рити ракету і почати її випускати протя гом 2—3 років, то сьогодні для цього потрібно 8—12 років. Ці терміни не влаштовують військове відомство, і воно змушене закуповувати ракети й іншу військову техніку за кордоном. Пер ший крок уже зроблено — це закупівля ізраїльського безпілотного апарата. Зараз Україна має намір будува ти корвет з іноземними партнерами, а от де його закласти — не знає, бо наша країна, що була найпотужні шою корабельно будівельною ба зою в Європі, сьогодні фактично не має заводу, що міг би на конкурен тоспроможних умовах побудувати наш вітчизняний корвет. Україну відвідав представник голландської Damen Shipyards Oсean і повідомив, що голландці готові будувати по кор вету в рік. І військових менеджерів ця інформація дуже зацікавила, бо українські заводи так швидко буду вати військові кораблі не зможуть. Потенціал втрачається лавинопо країна вже не дібно. Сьогодні У Україна може створювати розвідувальні супутники, а завтра, швидше за все, не зможе створювати опе ративно тактичні ракети. Років 10 тому у нас була можливість створити єдину авіакорпорацію (Чехія, Україна і Росія) зі штаб квартирою в Чехії. Це був найперспективніший про ект, що дозволяв створити європейсь ку корпорацію, яка могла б на ринку літаків середньої дальності успішно конкурувати з американським «Боїн гом» і його європейськими аналогами. Але через амбіції так і не вдалося відновити навіть такі вигідні (особли во для українських авіабудівників) ко операційні зв’язки. Україні треба підходити до вирі шення цих проблем із прагматичних позицій. І можливо, нинішня криза сприятиме появі таких підходів.
Компетентно Відомо, що Росія вже домог домоглася лася значних успіхів у стратегії заміщення високотехнологічної оборонної країни, на аналогічну власного виробництва. На прохання кореспонден України, продукції, імпортованої раніше з У та «УТГ» цю ситуацію коментують експерти. Олег Дьомін, екс посол України в Росії, директор Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету України: — Якщо в часи СРСР укра їнська комплек тація союзної продукції займа ла від 30 до 50%, то навіщо ж ми протягом останніх 18 років відмовляємося від такого ласого шматка? Але ж відмовляємося! З огляду на сьогоднішню кризу, нам, мабуть, треба подумати, де найближчим часом будуть затребувані наші метал, устаткування, продук ція військово технічного призначення. Свого часу я неодноразово звертав увагу українського керівництва на ті колосальні про грами, які намітила на найближчі 10—15 років Росія. Це розвиток всіх видів транспорту, по вна модернізація енергетичної і машинобудів ної структури. Ми ці російські програми серйоз но не вивчаємо. Зате їх вивчають італійці, французи, які випереджають нас. Французи, приміром, будують у Підмосков’ї такий же тур бінний завод, як у Харкові. І ви добре розуміє те, що буде з харківськими турбінами після того, як це підприємство побудують. Італійці почали будувати в Росії велике трансформатор не виробництво, продукція якого напевно за мінить вироби Запорізького трансформатор
ного заводу. І таких прикладів можна навес ти багато. Але я думаю, що Російська Федерація все таки не подужає самостійно всього обсягу ко лосальних завдань. Адже що зараз відбу вається між Україною і Росією? При істотно му заморожуванні політичних відносин ми успішно розвиваємо торгово економічні зв’язки. Причому вони інтенсивно розвива ються не в останню чергу за рахунок актив ності українських машинобудівників. Не тому, що українці шукають роботу в Росії, а тому що РФ купує нашу продукцію. За останні роки ми на 50% збільшили експорт продукції машино будування в цю країну. З іншого боку, очевидно, треба замисли тися над тим, що ми існуємо не в триполюсно му просторі Росія—Україна— США, а насам перед є європейською країною. Заклики про розвиток європейської системи безпеки, які звучать сьогодні з Москви, до речі, уперше кілька років тому були озвучені в Україні. Про сто їх уже не всі пам’ятають. Але один з на ших політиків весь час говорив (і, на мій по гляд, дуже правильно) про те, що безпека Ук раїни без урахування європейського факто ра неможлива. Виходячи з цього прагматич ного підходу нам і треба діяти далі.
Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння: — Мене найбільше хвилює поглиблення роз риву між життям оборонного комплексу і Збройних сил України. Якщо ВПК і армія і далі житимуть різним життям, є великий ризик по дальших контактів з будь якими іноземними компаніями. Приміром, є цікавий спільний проект між Ук раїною і Польщею з використання технології ак тивного захисту бронетехніки. Але він реалізуєть ся кулуарно, незрозуміло як. Були випадки над ходження фінансів в Україну для того, щоб підтри мати розвиток розробок високоточних засобів ураження, але невирішені питання інтелектуаль ної власності призвели до згортання проекту. Є проект, у рамках якого Україна пропонує системи захисту вертольотів від високоточної зброї (до речі, Польща й Чехія є експортерами аналогічної продукції). Але коли ми пропонує мо на основі наших розробок удосконалити ці системи або створити спільний, серйозний про ект, нам відмовляють. Насправді українські підприємства, які хоті ли б працювати із західними, не мають доступу до стандартів НАТО. Виробникам, які зверта ються із серйозними проектами до можливих західних партнерів, відмовляють тільки з тієї причини, що вони українські. Ряд держав нео фіційно повідомили Україну про те, що вони
готові співробіт ничати з ряду си стем, але поки припиняють можливе співро бітництво. У той же час у відносинах України й Росії ви никла досить двозначна ситуація. Росія, закрив ши можливості співробітництва з тих проектів, яких потребує Україна, проте працює досить ціка во. Наприклад, Україна «раптом» виявилася влас ницею бортового радара для літаків, необхідного Росії. Я вже не говорю про те, що чудові авіадви гуни є українськими або про харківський завод ФЕД, у якого Росія традиційно купує продукцію «оборонки». Ці виробники нічого не втратили, вони, навпаки, придбали за рахунок того, що світ переозброюється і Росія замовляє їм усе більше комплектувальних. І західні компанії не можуть не перейматися запитанням: а якщо російська сто рона, образно кажучи, прокинеться і запропонує Україні, приміром, створення спільного літака? На чиєму боці тоді будуть переваги, який проект вия виться вигіднішим: російський, у якому візьмуть участь 45 українських підприємств, чи, умовно кажучи, шведський, до якого вдасться залучити щонайбільше 2—3 підприємства з України як дру горядних підрядників?
Енергоефективність пріоритети
№ 8 (60)
19 лютого 2009 року
Друге життя ТЕС Незабаром старі теплові електростанції України можуть не тільки одержати друге дихання, а й стати менш «ненажерливими» Шляхи подовження термінів експлуатації турбоагрегатів і зменшення витрат палива за рахунок удосконалення режимів експлуатації запропонував авторський колектив Інституту проблем машинобудування (ІПМаш) Національної Академії наук України. Свої наробітки вчені за підтримки енергетиків втілили в життя на ряді електростанцій країни. Їхня спільна робота відзначена Державною премією України в галузі науки і техніки за 2008 рік. Початок на 14й стор.
Проблемами теплової енергетики колек тив ІПМашу займається от уже майже три де сятки років. За цей час створений цілий цикл робіт, пов’язаних з експлуатацією турбоуста новок. Це діагностика технічного стану, оцін ка залишкового ресурсу, модернізація і рекон струкція, вирішення проблем надійності, ма невреності та енергоефективності. Не тільки вирішувалися технічні питання, а й розвива лася теорія, зокрема обернених задач. Пара лельно — конкретні проблеми окремих підприємств енергетики.
Турбіні ставлять діагноз
Щ
об визначити, скільки залишилося «сил» у турбоагрегата, треба розрахувати за лишковий ресурс блоку теплової станції. Друге завдання — діагностика техніч
при розвантаженні в нічний час і з наступним набором потужності. Для зменшення впливу таких режимів на ресурс і безпеку був досліджений і проана лізований їхній вплив на можливі напруже ності у вузлах турбоагрегатів і виявлені їхні закономірності. За результатами дослід жень вироблено і дано пропозиції з оптимі зації експлуатації турбоагрегатів на цих ре жимах. Виконано роботу з оцінки ресурсу турбіни Південно Української АЕС потужністю 1000 МВт. З’ясувалося, що цей турбоагрегат, спроектований і виготовлений харківським ВАТ «Турбоатом», може надійно працювати ще десятки років, якщо не буде істотних відхи лень від запропонованих умов експлуатації. Була визначена можливість подовження тер міну їхньої експлуатації.
Павло Гук
Недовго триває вік
О
снова української енергетики — теплові електростанції. Вони зведені переваж но чотири п’ять десятиліть тому. Багато річна експлуатація підтвердила їх високі тех нологічні характеристики. І це зрозуміло: кон струювалися, проектувалися і будувалися енергетичні блоки з великим запасом міцності основного устаткування.
Члени авторського колективу ІПМашу і фахівці електростанцій УУкраїни. країни.
Нині на ТЕС і ТЕЦ України експлуатується понад 80 енергоблоків різної потужності. Більшість із них уже відробили два й більше призначених строки і досі функціонують на закладених проек' тувальниками запасах ресурсу. режимах їхньої експлуатації. Уночі наванта ження на блоки станцій падають у зв’язку зі зменшенням енергоспоживання, а вранці, коли міста і селища прокидаються, збільшується. Більшість потужних блоків ТЕС не розраховані на таку часту зміну режиму. У свій час вони створювалися для не залеж ного від часу доби навантаження. Оскільки перехідні режими не передбачені проектами та експлуатаційною документа цією, то й виконуються, звісно, з порушення ми технологічних процесів. Це прискорює ви роблення ресурсу, знижує безпеку експлуа тації і підвищує імовірність аварійних ситуацій. Нині на ТЕС і ТЕЦ України експлуатується більше 80 енергоблоків різної потужності. Більшість із них уже відробили два й більше призначених терміни і функціонують на за кладених проектувальниками запасах ресурсу. А введення нових потужностей з відомих причин проблематичне. Вихід — модерні зація. Співробітники ІПМашу створили комплекс технологій для вимірювання і відновлення живучості генерувальних потужностей.
Наразі автоматичні системи експлуату ються на турбоагрегатах Т 250/300 Київ ської ТЕЦ 5 (з 1998 р.), Харківської ТЕЦ 5 (з 2004 р.) і на двох ТА К 300 240 Запорізь кої ТЕС (з 2000 р. і 2002 р.). Вони створені і впроваджені в Україні вперше. У пристроях вимірювання вібропереміщен ня і зсуву роторів, вібрації підшипників, час тоти обертання, кута скрутки валопроводу ви користовуються пристрої з вихрострумовими датчиками з частотно модульованим сигна лом, розроблені й удосконалені в ІПМаш НАН України. За основними метрологічними харак теристиками вони не поступаються зарубіж ним аналогам провідних фірм, а за завадо стійкістю за деякими експлуатаційними і тех нологічними характеристиками перевершу ють їх. Вимірювальним пристроям з цими дат чиками не потрібне спеціальне настроюван ня на тип металу поверхні об’єкта, а також на тип і довжину лінії зв’язку, як того вимагають пристрої відомих фірм. Вони у 2—3 рази де шевше закордонних. Створена й експлуатована система авто матизованого діагностування турбоагрегатів дозволяє на всіх можливих режимах експлу атації в реальному часі видавати інформацію про вібростан і його зміни за вібропарамет рами валопроводу й опор підшипників відпо відно до діючих держстандартів і правил екс плуатації. Аналіз і діагностування забезпечу ються як в оперативному, так і постоператив ному режимах. Оперативна інформація на моніторі оновлюється щомиті.
Але всьому є початок і кінець. Термін служ би енергоагрегата визначається насамперед ресурсом міцності ротора і корпуса турбіни. Якщо коротко — у результаті перепаду дуже високих температур і навантажень метал у проточній частині турбіни ушкоджується і з’яв ляються тріщини. Ще швидше устаткування зношується, коли працює у так званих перехідних режимах. По тужності турбоагрегатів використовуються на потреби енергоринку у напівпікових і пікових
турбоагрегат після ремонту не виходив на за дану потужність через неприпустимий рівень вібрації. І тільки після того, як провели дослідження, що включають контроль віб рації шийок роторів валопроводу, а не тільки вібрації опор підшипників, причини були встановлені й усунуті. Тому у створеній системі пріоритетним є контроль вібропереміщення роторів поряд із контролем вібрації опор з урахуванням впливу технологічних та експлу атаційних факторів.
ного стану устаткування за електричними па раметрами, а також вібрацією, тепловим ста ном та іншими показниками. Про цей цикл роботи розповідає доктор технічних наук, професор, завідувач відділу Інституту проблем машинобудування Микола Шульженко Шульженко:
Друге завдання з підвищення надійності і безпеки експлуатації турбоагрегатів, над яким працюють вчені, — діагностика їхнього технічного стану у процесі експлуатації за вібропараметрами з урахуванням впливу тех нологічних і режимних факторів. Результат цієї роботи — створення систе ми автоматизованого аналізу і діагностуван ня вібростану, своєчасного виявлення за зміною вібропараметрів розвитку позаштат них ситуацій для запобігання аварійним си туаціям. Так, останнім часом на деяких елек тростанціях України і РФ були аварії через відсутність надійної системи діагностики вібраційного стану турбоагрегатів. У Росії після цього такими системами оснащуються всі потужні турбоагрегати. Вібраційні пара
— У процесі експлуатації метал вузлів тур боагрегатів піддається тепловим і механіч ним деформаціям і повзучості. У результаті накопичуються втомні деформації, особливо при прискорених перехідних режимах. Тому необхідно оцінити доцільність проведення модернізації. Це ми і робимо. Визначаємо показники пошкоджуваності металу найбільш термонапружених ресурсовизна чальних вузлів турбоагрегатів, якими пере важно є ротори і корпуси турбін. Вони піддані впливу пари з температурою до 540°С і тис ком до 240 атмосфер.
метри є одними з найчутливіших та найефек тивніших показників розвитку несправності і технічного стану турбоагрегатів.
Такі завдання вирішувалися для теплових електростанцій, зокрема Харківської ТЕЦ 5, Зміївської ТЕС і Київської ТЕЦ 5, які, як і інші, експлуатуються на перехідних режимах, а саме з розвантаженням їхньої потужності до мінімуму, а то й із переходом на валоповорот
При створенні зазначеної системи врахо вувалися результати досліджень вібрацій аг регата на Курахівській ТЕС, де протягом ба гатьох років передчасно зношувався і руйну вався підшипник, а вжиті заходи не давали позитивного результату. А на Луганській ТЕС
При створенні системи враховувалися до сягнення сучасних інформаційних технологій, що дозволяють вчасно виявити розвиток не справностей і тим самим запобігти аварійній ситуації. При цьому програмно методичне й математичне забезпечення розвинене до по будови експертної системи визначення най небезпечніших ушкоджень, таких як тріщина в роторі, порушення з’єднань роторів і роз центрування опор, дисбаланс обертових еле ментів валопроводу, прогин ротора, порушен ня стійкості руху роторів у підшипниках ков зання, зачіпання ротора за статор. Діагностується технічний стан устаткуван ня за параметрами вібрації, тепловим станом та іншими показниками за допомогою авто матизованої системи, розробленої в ІПМаші. На устаткування встановлюються дат чики. Первинні вимірники, знявши пока зання, передають їх на так звану вторин
Після ряду аварій, що сталися останнім часом на електро' станціях України, всі генерувальні підприємства зобов’язані встановлювати в себе системи аналізу і діагностики вібро' стану роторів агрегатів для запобігання позаштатним ситуа' ціям. Але витрачатися вони не поспішають. ну апаратуру. Там сигнали перетворюють ся в математичні символи, які розпізнає і складає в графіки роботи устаткування. Комп’ютер у режимі реального часу видає всі необхідні параметри й інформацію для постаналізу стану техніки. Продовження на 114й стор.
№ 8 (60)
Автопром
19 лютого 2009 року
перспектива
Гібридне майбутнє автопрому З
Друге життя ТЕС Ця система дозволяє виявити на розвиток найнебезпечніших дефектів в устаткуванні і вжити заходів з їхнього запобігання. Датчики, вторинна апаратура, методики, математичне забезпечення системи діагнос! тики і контролю повністю розроблені в ІПМаші. У лабораторіях інституту, на дослідно! му виробництві була виготовлена частина ус! таткування. Дещо робили на підприємствах Харкова, адже в академічній установі немає виробництв для виготовлення плат, корпусів та інших комплектувальних АСУ.
Скупий платить двічі
Е
кономічний ефект від впровадження сис! теми діагностування на турбоагрегатах 300 МВт тільки за рахунок запобігання уш! коджень ущільнень у проточних частинах аг! регату на маневрених режимах або своєчас! ного запобігання розвитку позаштатних ситу! ацій і несанкціонованого зупинення істотно перевищує вартість витрат на його оснащен! ня системою. А головне — вона не дозволяє ввійти в небезпечний режим, що загрожує серйозними неполадками. Після ряду аварій, що трапилися останнім часом на електростанціях України, всі генеру! вальні підприємства зобов’язані встановлю! вати в себе системи аналізу й діагностики вібростану роторів агрегатів для попереджен! ня позаштатних ситуацій. Але витрачатися вони не поспішають. — Вважають, що дорого це обходиться, — обурюється академік НАН України, доктор тех! нічних наук, директор ІПМашу Юрій Мацеви! тий тий. — Але коли енергоблоки зупиняться на 3—4 години, то зазнають збитків, що переви! щують вартість автоматичних систем. Він розповідає, що на Хмельницькій АЕС цілий рік ремонтували блок потужністю в 1 млн кВт. Аварія сталася через те, що не було надійної сис! теми діагностики вібраційного стану устаткуван! ня. А без неї розвиток позаштатної ситуації пер! сонал ніяк не міг передбачити. Лише випад! ковість дозволила уникнути великої аварії на Придніпровській ТЕС, де тріщина в роторі поши! рилася на дві третини перерізу.
Модернізація — вікно в Європу
—С
ьогодні енергоблоки теплових елек! тростанцій країни замортизировані майже на дві третини, — окреслює ситуацію директор департаменту стратегічної політики й перспективного розвитку ПЕК Міністерства палива й енергетики України Ва! силь Сокіран Сокіран. — Треба терміново оновлювати їх. Це дозволить підвищити надійність функціо! нування енергосистеми. Уже намічена масштаб! на реконструкція теплових електростанцій. Оскільки для проведення модернізації не! обхідно на тривалий час виводити з експлуа! тації енергоблоки, передбачається спочатку здати в експлуатацію два блоки на Рів! ненській і Хмельницькій АЕС. І, одержавши заміщення потужностей, можна почати серйозну реконструкцію теплових станцій. Харків’яни визначили подальшу «праце! здатність» ряду енергоблоків не тільки тепло! вих, а й атомних електростанцій країни. Як го! ворилося вище, був розрахований ресурс тур! біни!мільйонника Південно!Української АЕС. Часу для підготовки висновків про можливості подовження експлуатації турбін залишилося не так вже й багато, адже призначений ресурс у двох блоків вичерпається у найближчі роки. Реабілітація старих енергоблоків дозво! лить підвищити надійність експлуатації устат! кування — як за стабільністю вироблення електроенергії, так і за частотою напруги в мережах. А стабільність роботи всієї енерге! тичної системи є однією з умов інтеграції Ук! раїни в європейську електромережу. Тим більше, що вчені і тут прокладають свій шлях. Колектив із діагностики енергоблоків актив! но працює з енергетиками Польщі і впрова! див у сусідів частину своїх пропозицій. м.Харків Фото автора
Все більша популярність
На світовому автомобільному ринку, незважаючи на кризу, усе впевненіше почуваються машини з гібридними двигунами, які незабаром доберуться і до України
Постійне зростання цін на нафтопродукти і стрімке жорсткішання екологічних вимог до автомобілів змусили багатьох світових автовиробників замислитися над тим, як адаптувати власний модельний ряд до попиту на громіздкі й «ненажерливі» автомобілі, що знижується. Кардинальним виходом зі становища могло б стати масове виробництво електромобілів, які не тільки не споживають пальне, а й максимально дружелюбні до довкілля. Втім, поки автовиробники не дуже оптимістичні в питаннях, що стосуються виробництва електрокарів: розроблення і виробництво автомобілів, що пересуваються за допомогою електричної тяги, усе ще залишається дорогим задоволенням. До того ж електромобіль вимагає тривалої зарядки акумуляторів і поки не може похвалитися достатньою дальністю пробігу без підзарядки.
Іван Кузьменко
К
омпромісним рішенням, що дозволяє зберегти всі перевагі електромобіля і одночасно нівелювати його недоліки, є так звані гібридні автомобілі, які використо! вують для приведення транспортного засобу в рух силовий агрегат, що складається з двох частин — двигуна внутрішнього згоряння не! великого об’єму і електромотора. Саме цей шлях обрали багато виробників авто. Відразу слід сказати, що гібридні автомобілі поки також залишаються досить недешевим видом транспорту, адже складний силовий аг! регат управляється сучасним бортовим комп’! ютером, що значно підвищує вартість авто. Більш того, обслуговування всієї системи також дуже затратне. Але, попри всі видимі склад! нощі, гібридні автомобілі стабільно завойову! ють популярність. Втім, поки переважно в США. В Європі, а тим більше в Україні, гібридні авто! мобілі не набули поширення.
Суть гібридної технології
лової установки можуть працювати одночас! но. Помірні гібриди не мають такої універ! сальності — основним завданням електро! мотора у такій установці є допомога двигуну внутрішнього згоряння, коли йому потрібна додаткова потужність. Тепер щодо паралельних і послідовних гібридів. Здебільшого сучасні гібридні авто! мобілі використовують перший варіант, у яко! му обидва мотори паралельно використову!
ють два різних джерела енергії — бензино! вий мотор забезпечується паливом з бака, а електромотор живиться від акумуляторних батарей (незалежно одне від одного). У по! ринцип роботи гібридної силової уста! слідовній схемі крутний момент передається новки досить простий. Автомобілю нада! ють руху не один, а відразу два мотори на трансмісію від електродвигуна, який, у — бензиновий та електричний. Але схема свою чергу, використовує енергію, виробле! тільки на перший погляд виглядає простою, ну від генератора, що приводиться у дію дви! оскільки наразі виробники, поки переважно гуном внутрішнього згоряння. Таким чином, японські, пропонують уже кілька різних варі! у послідовному варіанті двигун внутрішнього антів гібридів. Фахівці виділяють повні (full згоряння не може самостійно надати руху ав! hybrid) і помірні гібриди (mild hybrid), а також томобілю. Гібриди з підзарядкою відрізняються тим, що акумуляторну батарею, від якої живиться електромотор, можна підзаря! Експлуатація гібридної силової дити від звичайної побутової розетки. Так установки, завдяки повсюдному автомобіль одержує певний запас ходу використанню електромотора, виключно на електротязі — його виста! чає на відстань до 50 км, чого цілком до! дозволяє заощаджувати до 25% статньо для повсякденного пересування палива. містом. Коли запас батареї вичерпуєть! ся, починає працювати двигун внутріш! нього згоряння, і автомобіль автоматич! паралельні (parallel hybrid) і послідовні (series но стає звичайним гібридом. hybrid). Окрема категорія — гібриди з підза! Крім того, у гібридних автомобілях повсюд! рядкою (plug!in hybrid). но використовується система «старт/стоп», Повний гібрид є найточнішим втіленням завдяки якій бортовий комп’ютер може по! первісного задуму інженерів: максимально вністю відключити двигун під час зупинення заощадити паливо, що витрачається автомо! автомобіля у транспортному потоці міста, на! білем, і зменшити забруднення атмосфери. приклад у пробці, а потім почати рух, викори! Суть його в тому, що двигун внутрішнього зго! стовуючи тільки електромотор. Деякі вироб! ряння і електромотор у гібридній силовій ус! ники також застосовують технологію рекупе! тановці можуть працювати автономно, дозво! рації, коли енергія, що вивільняється під час ляючи в конкретній дорожній ситуації викори! гальмування автомобіля, використовується стати окремі частини двигуна максимально для підзарядки акумуляторних батарей. ефективно. Приміром, у міських умовах авто! мобіль пересувається виключно на електро! У цілому експлуатація гібридної силової тязі, а в далекій поїздці його заміняє двигун установки, завдяки повсюдному використан! внутрішнього згоряння. У виняткових випад! ню електромотора, дозволяє заощаджувати ках, наприклад при обгоні, обидві частини си! до 25% палива.
П
араз першим серійним гібридом, і поки найпопулярнішим, є Toyota Prius, вироб! ництво якого стартувало ще в 1997 році. Відтоді продано вже більше мільйона таких авто, переважно в США. До початку 2009 року з конвеєра мали зійти вже близько 450 тис. екземплярів у рік. Світова фінансова криза внесла деякі корективи в динаміку продажів нових авто, утім, тенденція до збільшення по! питу на гібриди навіч. Показовим щодо цього виявився останній автосалон у Детройті, мак! симально насичений гібридними новинками від більшості світових автовиробників. Популярність гібридних автомобілів у Північній Америці пояснюється декількома факторами. По!перше, американці більше сприйнятливі до нововведень і без зайвих пи! тань можуть віддати певну суму за модний, тех! нологічний автомобіль, що до того ж обіцяє значну економію грошей на паливі. Приміром, Toyota Prius, куплена на американському рин! ку, у порівнянні зі звичайною Toyota Camry, за 4,2 роки експлуатації компенсує переплату, а потім щорічно заощаджує власнику по 543 до! лари. По!друге, американці декларують загаль! ну турботу про навколишнє середовище (бага! то в чому показово), а гібридний автомобіль є доброю нагодою продемонструвати дбайливе ставлення до природи. У Європі гібридні технології також поступо! во набирають обертів, у першу чергу завдяки відповідності таких автомобілів суворим еко! логічним нормам. Уже зараз прайс!листи більшості європейських автосалонів нарахо! вують до десятка гібридних модифікацій. Більш того, зараз, мабуть, немає жодного про! відного європейського автовиробника, який не заявив би про свої плани з виробництва гібридних авто. З іншого боку, широкому і стрімкому поширенню гібридних автомобілів у Старому Світі заважає популярність еконо! мічних та екологічних дизельних двигунів, які також можуть продемонструвати завидні по! казники витрати палива і не вимагають до! даткового обслуговування і певних навичок експлуатації. Кардинально змінити ситуацію може продумана маркетингова політика.
Український аспект
В
Україні справи йдуть ще повільніше. Оф! іційно жоден гібридний автомобіль у нашу країну не поставляється. Утім, зав! дяки так званим «сірим» дилерам усе частіше на дорогах столиці можна побачити авто! мобілі із шильдиком «hybrid». Місцеві авто! любителі віддають перевагу гібридним по! зашляховикам і седанам марки Lexus — RX400h і LS600h відповідно. Основною перешкодою на шляху вітчизня! них автомобілістів до загальної «гібриди! зації» є досить істотна різниця в ціні між гібридною і звичайною версією автомобіля — у деяких випадках вона може становити 30 тисяч (!) доларів. І тут не спрацює ніяка тур! бота про екологію, як у випадку з амери! канськими споживачами. Крім того, в Україні майже повністю відсутня сервісна база для обслуговування таких автомобілів, що не додає бажання потенційним покупцям при! дбати гібридну машину. Але вже найближчим часом ситуація може змінитися. Японські автогіганти Toyota і Honda всерйоз заявили про свій намір збільшити територію поширення гібридних автомобілів на Європу. Цілком імовірно, що ця хвиля докотиться і до України, де дилери почнуть продавати гібрид офіційно, а отже, і надавати фірмове сервісне обслуговування. Тим більше, що зовсім недавно обидві ком! панії представили свої новітні гібридні мо! делі, орієнтовані на масового покупця, — Toyota Prius нового покоління, компактний седан Lexus HS250h і Honda Insight. Єдиною серйозною перешкодою для по! дальшої експансії гібридних автомобілів може стати світова фінансова криза, що значно зменшить апетити виробників у всіх сегментах автомобільного ринку.
Соціум енергозбереження
Просвіта щодо освітлення Не всі знають, як економити електроенергію на освітленні. У Запоріжжі допомагають безкоштовною порадою Стара добра радянська вивіска «Уходя, гасите свет!» здається такою наївною, милою і невинною сьогодні, коли багато підприємств і організацій змушені, сидячи над рахунками обленерго, всерйоз замислюватися про своє майбутнє: а чи буде воно? Нарікаємо на себе й одне одного... У деяких родинах іноді можна побачити, як шестирічний карапуз ходить по квартирі й скрізь старанно клацає вимикачами, по'дорослому суплячись і буркочачи через неуважність
«неощадливого» дідуся. Однак, погодьтесь, сидіти, а тим більше працювати у сутінках — не кращий вихід. Наука сьогодні може запропонувати багато цікавих варіантів, за яких не постраждають ні очі, ні бюджет. Звичайно, одержати докладну професійну консультацію — це знову ж коштує грошей. А от у Запорізькій області організували пункт безкоштовного консультування для бажаючих перейти на ощадливе і якісне освітлення.
Герман Дубинін
З
а сприяння Запорізької облдержадміні страції на базі ЗАТ «Світлотехніка» почав працювати постійно діючий консульта ційний пункт із питань впровадження енерго економного освітлення не тільки в організа ціях соціальної сфери, у житлово комунально му господарстві, на підприємствах різних форм власності, а й у побуті. Представники бюджетних установ, громадських організацій одержують безкоштовну консультацію з ви бору і використання сучасних, менш витрат них джерел світла, енергоефективних при ладів освітлення. Однак і будь який городя нин може прийти і довідатися, які бувають ощадливі лампочки, наскільки швидко вони окупляться, як не натрапити на підробку тощо. «Проблема більш ніж назріла, — переко наний директор заводу Вадим Шкода. — На самперед, зросла вартість електроенергії — уже понад 70 копійок для підприємств. Освіт лення в господарській діяльності промислових гігантів займає великий відсоток, відповідно і гроші витрачаються чималі. Наука не стоїть на місці, і лампи розжарювання давно вже повинні піти в минуле. Розроблено більш су часні джерела освітлення — діодні, індукційні, на основі газів. Серед них — енергоекономні компактні люмінесцентні лампи. Ми проводи ли аналіз по підприємствах, наприклад у ВАТ «Дніпроспецсталь». В одному цеху (у якому приблизно 100 світильників) у рік можна за ощадити 30—40 тисяч гривень. Це цифри значні. Вони повинні зацікавити і керівників підприємств, і власників».
А «розмови» відзначили вже своє десятиліття...
П
ро енергоефективне освітлення в Ук раїні почали говорити давно, приблиз но з 1999 року. Уже в той час на україн ський ринок із цікавими пропозиціями вийш ли представники компаній Philips, Osram, General Electric та інших. Вітчизняні підприєм ства, доля яких з багатьох причин висіла на волоску, знайшли порятунок у тому, що теж почали працювати в цьому напрямі. Посту пово з’явилася зацікавленість споживачів. Через якихось 2—3 роки в Україні попит на освітлювальне устаткування, скажімо, для офісних приміщень, збільшився майже на 20%. Крім запорізької «Світлотехніки» тоді налагодили виробництво «Ватра» (Терно пільська область), «Вітава» і «Люмен» (Київ ська область). —Ще 1996 року в Україні планувалося створити шість виробництв із випуску ком пактних люмінесцентних ламп, — згадує заступник виконавчого директора запо різького заводу «Світлотехніка» Володимир Хохлачов. — Тоді було підраховано, що їхнє масове впровадження — а воно зараз іде на повну силу в усьому світі! — замінить
№ 8 (60)
19 лютого 2009 року
Навіть Кабмін закликав скорочувати... енергоспоживання!
У
країнські фахівці в один голос заявля ють, що млявість впровадження енер гозбережних програм, і зокрема еконо мічного освітлення, пояснюється пасивністю центральної влади в цьому питанні. Але кри за змусила, і от уряд дає «низам» (де ідеї енергозбереження безрезультатно народжу ються, бродять і гинуть уже десятиліття) су ворі вказівки. «Ми змогли взяти за основу останнє роз порядження КМУ від 16 жовтня 2008 року №1337 «Про здійснення заходів щодо ско рочення споживання електричної енергії бюджетними установами», — говорить Во лодимир Хохлачов. — І почали роботу на базі заводу «Світлотехніка» і його магази на складу. На нашому пункті працює брига да кваліфікованих консультантів. Інформує мо про всі споживчі параметри, зокрема, тих же компактних люмінесцентних ламп як вітчизняного, так і зарубіжного виробницт ва. Знайомимо зі зразками сучасного енер гоекономного світлотехнічного устаткуван ня, з різними інноваціями в цій галузі. Роз повідаємо, які бажано провести технічні заходи щодо зменшення енергоспоживан ня. Можна довідатися про оформлення всіх дозвільних документів, скажімо, санітарно гігієнічного паспорта. Одержавши в цьому пункті компетентну пораду, можна реально налагодити більш ощадливе внутрішнє освітлення громадських, адміністративних і житлових приміщень, під’їздів, а також зовнішнє освітлення вулиць, кварталів і під’їздів.
Фахівці роз’яснюють... два енергоблоки тисячники АЕС потужні стю дві тисячі мегаватів! Зокрема, у Запоріжжі за допомогою фірми «Філіпс» у 2001—2002 рр. впровадже но близько 1000 нових енергоефективних джерел світла, компактних люмінесцентних ламп у дитбудинку «Сонечко» і кардіологічно му центрі. Саме в той час організовані шість регіональних центрів з енергозбереження в Україні, які сприяли просуванню енерго ефективних технологій. Насамперед — впро вадження енергоекономних джерел світла в бюджетних організаціях. До речі, я очолював цю структуру, і ми за допомогою міжнарод ної програми «Тасіс» супроводжували всі такі впровадження. Уже тоді при Запорізькому регіональному інформаційному центрі з енергозбереження з’явилися консультаційні пункти. Вони мали високу ефективність. Потім, на жаль, ці програми було закрито. І ми повернулися до них тільки зараз. Запорізькі світлотехніки активізувалися не тому, що іноземних ламп було занадто мало, або їхня ціна «зашкалювала», або наші виробники в пориві патріотизму вирі шили витіснити імпорт з області. Річ в іншо му: ринок Європи, і в тому числі України, тоді був просто завалений лампами, підробле ними під відомі бренди (вони згадувалися вище). «Ці лампи коштували досить дорого, населення їх купувало, а вони служили мак симум 3—4 тижні, — веде далі Володимир Хохлачов. — Це серйозна проблема. Нам довелося довго працювати, зіставляти». Однак хоч і з’явилася можливість впровад жувати енергоекономні лампи, і навіть вітчиз няні, довгий час системних заходів ніхто не вживав. Серйозні зрушення почалися в 2000 році, коли міським головою Запоріжжя був об
раний генерал міліції Олександр Поляк. Він на стільки змінив підходи до ведення міського гос подарства, що залишається авторитетом для більшості запоріжців навіть зараз, через ба гато років після смерті. (У місті одна з площ названа його ім’ям.) Оточивши себе однодум цями, міський голова Поляк прийняв кадрові рішення, зокрема щодо керівництва «Міськсвітла», побував у Європі, щоб вивчити роботу міського освітлення. Ідея була проста: установити більше ліхтарів, зберігши приблизно ті ж обсяги спо живання електроенергії в обласному центрі, що можливо тільки за допомогою технологій енергозбереження. І свого домоглися. Місто ввечері стало світлим. На центральних вули цях замість колишніх 400 ватних і 250 ват них ламп установили нові енергозбережні світильники потужністю 100 150 Вт, а на внутрішньоквартальних територіях — 70 Вт із поліпшеними світлотехнічними характери стиками. Тобто на кілька десятків відсотків збільшилася кількість світлоточок, у той же час споживання електроенергії, навпаки, знизилося на 10% і більше. Згодом вдавало ся заощаджувати до 60% електричної енергії. У пресі запорізьке «Міськсвітло» називали лідером в Україні з динаміки цих змін. Крім того, у міському ДАІ відзначають: по вноцінна освітленість вулиць дозволила на 40% скоротити кількість дорожньо транс портного травматизму серед пішоходів та автомобілістів. Знову ж — краса, що, сподіватимемося, таки врятує світ... Були підсвічені фігурні вежі будинків на головному проспекті. Греб ля Дніпрогесу тепер вночі являє собою при голомшливе видовище (зовсім не розоряю чи при цьому міську скарбницю).
— Консультації, ще раз повторюю, безкош товні, за попереднім записом. Їх проводять фахівці конструкторсько технологічного відділу заводу, нашого центру енергозбере ження при цьому підприємстві, головні фахівці проектних організацій, яких ми залу чаємо, учені вузів і іноді, за особливими за мовленнями, фахівці зарубіжних фірм, зокре ма українського представництва фірм «Philips» і «Оsram», — пояснює директор. — Особливо людей цікавлять масові підробки на ринку. Ніде правди діти — що найдешевше (ті ж компактні люмінесцентні лампи), то й ко роткострокове. Часто у п’ять разів менше слу жать. Виробляє ці лампи невідомо хто, вони без сертифікатів якості. Громадськість давно б’є на сполох. Так, в останні роки якість ком пактних люмінесцентних ламп, що продають ся на ринках, трохи покращилася, але все таки необхідний більш жорсткий контроль». У консультаційному пункті розвішані великі плакати, де наочно показані строки окупності нового обладнання. Заходь, дивися, рахуй. «Якщо при використанні звичайних ламп роз жарювання людина витрачає, наприклад, 100 гривень на місяць, то, установивши ком пактні люмінесцентні лампи, платитиме тільки 20 гривень, — говорить Володимир Хохлачов. — У 5 разів ощадливіше! Але, повторюю, за умови, що це якісні лампи». За словами фахівців, окупність такого устаткування – 3—4 місяці. Термін служ би компактних люмінесцентних ламп — 10—15 тисяч годин. Відвідувачі консультаційного пункту одер жують різнобічну інформацію і мають право вибору, але особливу увагу фахівці приділя ють все таки вітчизняному устаткуванню. «Ми проводили моніторинг різних виробників. Фірма «Газотрон Люкс» (Рівне), торговельна марка Lummax, домоглася доброї якості про дукції. Ціна її трохи вище (приблизно на 5 гри вень), ніж китайських аналогів, але окуповує себе значно швидше», — запевняє Володи мир Хохлачов. Безперечно, запорізькі світлотехніки заці кавлені в цьому проекті не менше, ніж відвіду вачі консультаційного пункту. Як повідомила за ступник начальника головного управління еко номіки облдержадміністрації Світлана Кругляк, виконавча влада регіону і облрада у кризових умовах визначили: сьогодні головний пріоритет — підтримка місцевих підприємств. Необхідно забезпечити зв’язок споживачів і виробників.
Продовження на 13'й стор.
№ 8 (60)
Соціум
19 лютого 2009 року
Просвіта щодо освітлення Останнє слово, звичайно, за покупцем або за мовником, але він повинен мати повну і достові рну інформацію, у тому числі й про те, що може запропонувати регіон. Організувати такий кон такт зобов’язана сьогодні влада кожної області. «Ми виготовляємо освітлювальні прилади, які дозволяють заощаджувати близько 70% електроенергії, — пояснює Вадим Шкода. — Але головне — гарантія — від 1 до 2 років залежно від моделі. Тобто якщо лампа не відробила належний термін, її замінять». До речі, обласна влада вже давно залучає місцевих виробників на конкурсній основі до реалізації масштабних соціальних проектів. З 2006 року в Запоріжжі з ініціативи облради діє програма «Світло — селу». «По перше, регу лярно виділяються гроші. По друге, обленерго зробило пільговий тариф, так званий нічний, — розповідає про переваги проекту Вадим Шкода. — Раніше тариф був 6—7 копійок, за раз 11, але все одно набагато вигідніше. Адже в сільрад грошей немає. За рахунок цієї пільги, плюс наші енергоекономні освітлювальні при лади, — і одну вулицю можна освітити п’ятьма шістьма світильниками потужністю 70 ватів. Перевага навіч: споживання до кіловата на годину. Знижується злочинність, травматизм, автопригоди, та й просто зручно».
Сільрада побачила світло
О
бласна програма «Світло — селу» впро ваджується відповідно до Закону Украї ни «Про державне прогнозування та роз роблення програм економічного і соціального розвитку України». Її заходи розроблені регіо нальною владою разом з підприємством «За поріжжяобленерго». Пропонуючи обласній раді цю програму, облдержадміністрація оці нила ситуацію досить чесно.
Цитата: «Сучасний стан забезпечення населених пунктів області приладами зовнішнього ос вітлення вкрай незадовільний. Електричні мережі, збудовані ще в радянські часи, практично зруйновані, обладнання давно виробило свій ресурс, про енергозбере ження навіть не йдеться. Засоби не тільки диференційного, а й звичайного обліку електроенергії на зовнішнє освітлення відсутні зовсім. Такий стан мереж і облад нання спонукає населення на крадіжки електроенергії, що в першу чергу вкрай не безпечно для життя людей». Сільради виступили замовниками робіт та уклали угоди з фахівцями на їхнє виконання. «Практично це перша пілотна програма в Ук раїні, тільки в Запорізькій області приділено таку велику увагу сільському освітленню, — говорить Вадим Шкода. — Намагалася Львівська область на початку 2000 х років, але не вийшло, бо не було грошей». До речі, під цю програму ЗАТ «Світлотехні ка» створило спеціальний світильник. «Ми ро зуміли, що для сільської місцевості він має бути дешевим, — доповнює колегу Володимир Хохлачов, який є також керівником НТІОЦ інноватики та енергозбереження. — Ну і, зви чайно, «антивандальний». І його дійсно рогат ка, камінь або навіть пневматична гвинтівка не візьме. Ми іноді виконуємо роботи і з мон тажу, тобто здаємо об’єкт «під ключ». Освітлює мо населені пункти Вольнянського, Василів ського, Мелітопольського та інших районів Запорізької області, даємо рік гарантії на без коштовне обслуговування». Як ми вже відзначали, програмою перед бачений спеціальний нічний тариф для вулич ного освітлення. Це дозволить сільським жи телям істотно заощаджувати кошти з оплати за електроенергію. Таким чином, забезпече не зменшення витрат електроенергії на 50%. Повний комплекс робіт, запланований облас ною програмою «Світло — селу», завершить ся в 2011 році. Та от лихо… Радянської влади в нас уже нема, електрифікація всієї країни поки ще є, комунізму годі й чекати. Тому багатьом з нас звичніша стара добра «лампочка Ілліча»...
промбезпека
Чи потрібні таблетки від дурості? Яка б сучасна техніка і апаратура не з’являлися на наших шахтах, які б найпродуманіші правила і закони не поповнювали нормативну базу, вугільна галузь ще довго лідеруватиме як одна з найбільш травмонебезпечних.
Олександр Зайцев
У
пошуках виправдань можна посилатися на геологічні особливості Донбасу і зас таріле обладнання, на те, що обвалення порід покрівлі дає 50% травматизму в усьому світі й досі вважається непрогнозованим. Та до чого тут геологія, якщо, як говорив один літературний герой, розруха в головах? Чому вибухи метану трапляються тільки в Україні, Росії і Китаї? Займання цього горю чого газу в сучасних вугільних шахтах, здава лося б, у принципі неможливе. Гримуча суміш утворюється при концентрації метану в ат мосфері, що перевищує 5%. А газоаналізато ри в шахтах налаштовані так, що при досяг ненні 2% у будь якій виробці знеструмлюєть ся вся шахта, і всі люди, що перебувають під землею, повинні негайно вийти на поверхню. А головне — скільки б метану не накопичи лося під землею, поки немає іскри, відкрито го або тліючого вогню, вибуху не станеться. Щоб уберегтися від НП, і техніку відповід ну винайшли, і інструкції написали... Бракує,
У Дніпропетровській області ухвалена Програма поліпшення безпеки й гігієни праці, а також виробничого середовища до 2011 року. Фахівці Держгірпромнагляду бачать у цьому додаткові важелі поліпшення ситуації у сфері промислової безпеки і охорони праці в регіоні.
певне, тільки таблеток проти дурості. Адже основною причиною вибуху метану є паління гірників у підземних виробках. Приміром, тільки в січні цього року на шах тах Мінвуглепрому зафіксовано 4 вибухи ме тану, і три з них — з вини курців (на Волині й у Донецькій області). У грі зі смертю не відста ють і любителі підземних перекурів на Лу ганщині. За словами заступника начальника теруправління Держгірпромнагляду по Лу ганській області Віктора Стебліна, вибухи метану з вини курців зафіксовані в минуло му році на шахтах «Краснодарська Південна» і «Максимівська 200». Приклад з недавньо го минулого: через півроку після загибелі 80 гірників на шахті імені Баракова там же з тієї ж причини в підземних виробках знову спа лахнув метан, шість шахтарів обгоріли. свідчить про те, що передумовою 20% не щасних випадків є технічні причини. Це не задовільний технічний стан виробничих об’єктів, недосконалість технологічного процесу, використання застарілого облад нання. Фахівці відзначають, що відсоток нещасних випадків, спричинених психо фізіологічними факторами (близько 10%) залишається високим. До лиха призводить безтурботність самих працівників, які вжи вають на виробництві алкоголь і наркоти ки, а також слабкий контроль із боку кері вників і медичного персоналу. Незадовіль
Безпека праці: мета і засоби Олександр Лясковський
П
осилення уваги до питань безпеки ви робництва і вживання невідкладних заходів як на рівні держави, так і в кожному конкретному регіоні є найважли вішим завданням. У Дніпропетровській об ласті внаслідок нещасних випадків на ви робництві щорічно травмуються близько 1,5 тисячі робітників, реєструється близь ко тисячі випадків профзахворювань. Для запобігання травматизму інспекторами те риторіального управління в 2008 році була припинена експлуатація більше 6 тисяч об’єктів, до адміністративної відповідаль ності притягнуті 4925 працівників, у тому числі 724 керівники підприємств. Аналіз причин травматизму свідчить про те, що більша частина отриманих ушкод жень на виробництві (до 70%) припадає на організаційні причини: порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, ігнорування або відсутність засобів індиві дуального захисту, використання праців ників не за фахом. У той же час аналіз
ний стан здоров’я потерпілих став ще од ним фактором, що приводить до виробни чих травм. Програма поліпшення безпеки і гігієни праці, а також виробничого середовища до 2011 року, ухвалена в Дніпропет ровській області, містить 10 завдань, спрямованих на організаційне і матеріаль но технічне забезпечення виробничого процесу. Це оцінка технічного стану підприємств, виведення з експлуатації бу динків і споруд, що мають ознаки аварій ності, на об’єктах комунальної і недержав ної форм власності. Зокрема, для підви щення безпеки робіт, що проводяться у місцях масового скупчення людей, пропо нується розробити спеціальні плани виве
Був період, коли з цим лихом майже впо ралися. У всякому разі, у Донбасі. До війни на кожному вугільному підприємстві була така посада — табакотруси. Ці люди обшу кували гірників перед спуском у шахту і відбирали все, що має відношення до палі ння. Ще раніше, за царя, застосовувалися більш кардинальні заходи. Якщо вибух ме тану траплявся з вини шахтаря, то його не дозволяли ховати на кладовищі — тільки за парканом, як самогубця, а родину його ви ганяли з цього шахтарського селища без грошової допомоги. Приховати факт паління в шахті неможли во: через постійний потік повітря по вироб ках запах поширюється на значні відстані. Тому посилання на те, що керівництву шахти це невідомо, неспроможні. Не викликає сум ніву і те, що за бажання керівництва шахти вирішити проблему можна. А якщо вибух все таки стався, то винуватця виявити взагалі неважко. Річ у тім, що в епіцентрі вибуху час то руйнувань немає. І якщо винний курець, то і сигарета, і сірники залишаються на місці. — Той, хто палить на вулиці, створює не безпеку для оточуючих, той, хто палить у при міщенні, шкодить колегам, а отже, коїть служ бовий злочин, той, хто намагається пронес ти тютюн і сірники в шахту, — порушник пра вил безпеки, а задимив у шахті — злочинець, — наголошує Віктор Стеблін. — Порушникам правил безпеки загрожує звільнення. Це по карання дуже м’яке, але інших законодавець, на жаль, не розробив. Вугільний пил — третя (після метану й вог ню) складова шахтних трагедій. Він детонує як порох і збільшує потужність вибуху в кілька разів. І це теж лихо тільки Росії, України і Ки таю. Весь світ давно використовує метод ус моктувального провітрювання. Шахтарі в Німеччині, наприклад, виходячи з шахти, не переодягаються — так і їдуть додому, не боя чись забруднити обшивку машини. Просто каз ка! А якими виходять на поверхню наші гірни ки? Теж казка, тільки страшна. І найсумніше в ній те, що чорний «макіяж» на обличчях шах тарів буде «модним» ще не одне десятиліття. дення їх з підвальних приміщень, коте лень, насамперед установлених у навчаль них закладах, закладах культури, охорони здоров’я. Розробляються програми забез печення котелень автоматичними прила дами безпеки й регулювання. Одним із дієвих заходів виконання про грами має стати комплексна оцінка техніч ного стану хлорних контейнерів, що конче необхідно для ухвалення рішення щодо їхнього подальшого використання або ути лізації непридатних контейнерів, які у більшості випадків створюють ризик виник нення надзвичайних ситуацій. З урахуван ням великої кількості нещасних випадків на виробництві саме з організаційних причин передбачене вживання заходів щодо вдос коналення навчання з охорони праці, виго товлення наочних посібників правил техні ки безпеки. Серед пріоритетів — посилення контролю за забезпеченням працівників за собами індивідуального й колективного за хисту, формування на підприємствах колек тивних договорів з урахуванням нормативів безпеки і гігієни праці. У програмі відзначено, що надалі за уз годженням сторін, які працюють над реа лізацією цих заходів, напрями діяльності можуть доповнюватися виходячи з конкрет них ситуацій, що виникають у сфері промис лової безпеки й охорони праці. Фахівці теруправління відзначають, що визначені цією програмою напрями також дадуть можливість більш конкретно й цілеспрямо вано управляти фінансуванням, передбаче ним на профілактику й реагування на не щасні випадки на підприємствах регіону. (За матеріалами територіального управління Держгірпромнагляду України в Дніпропетровській області)
Довідка «УТГ» У 2007 році у Дніпропетровській області при зростанні обсягів промисло вого виробництва на 6,6% рівень загального травматизму знизився на 15%, майже на 10% зменшилася кількість смертельних випадків. У 2007 році на підприємствах, підконтрольних територіальному управлінню Держгірпромнаг ляду, загинули 95 чоловік, у 2006 му — 106. За 11 місяців 2008 року стало ся 47 випадків зі смертельним результатом. Високий рівень виробничого травматизму залишається в таких галузях, як гірничодобувна промисловість, будівництво, транспорт, агропромисловий комплекс.
Техноарт знаю, як
№ 8 (60)
19 лютого 2009 року
Мій глиняний яскравий звір У рік Марії Приймаченко дарувати керамічних тварин модно й актуально
ЮНЕСКО оголосила 2009 й роком Марії Приймаченко, всесвітньо визнаної української народної художниці, чий 100 літній ювілей громадськість відзначила в січні. В Україні її творчість залишається живою і дієвою силою, що стимулює народження нових талантів.
Олена Буєвич
чезний попит у шанувальників народного ми" стецтва й української старовини.
Ідеї витають... в образах
У перших роботах Ольги звірі з полотен ге" ніальної народної художниці набули обсягу. Вони були виліплені з глини і примхливо роз" писані темперою. Матеріал доводилося бра" ти різний — від місцевої, піщаної глини, що розсипається при висиханні виробу, до найоп" тимальнішого варіанта — донецької. Саме таку, уже готову глину і купує зараз майстри" ня для своїх робіт.
П
риймаченко, яка народилася, виросла, все життя вчилася — у самої природи — у рідному селі Болотня на Київщині, створила свій світ і свій стиль. Він настільки самобутній, що нині дизайнери змагаються в конкурсі ідей «Образи Приймаченко — у життя». 2009"й ЮНЕСКО оголосила роком Приймаченко, і організатори однієї з київсь" ких галерей запропонували пустити в повсяк" денне життя фантастичних звірів з її поло" тен. Хтось запропонував нанести їх зобра" ження на чашки, хтось — на футболки. Вже готова колекція одягу київського дизайнера, у якій використані квіти і тварини Марії Прий" маченко. Говорять, навіть японці оцінили її звірів і використали їх для ілюстрацій у ди" тячій абетці. Запрошували брати участь у конкурсі ідей і черкаську художницю, майстра народної твор" чості Ольгу Бердник, відому своїми кераміч" ними іграшками"свистульками.
«Для мене це честь...»
Б
лизько двадцяти років тому Ольга Берд" ник, бібліотекар за освітою, уперше взя" лася за виготовлення «небачених» звірів у народному стилі. А поштовхом до творчості стало враження від робіт Марії Приймаченко. Згодом Ольга у своїй творчості стала само" стійним майстром і створила цілу галерею ке" рамічних іграшок"свистульок, що мають вели"
До нового 2009 року Ользі довелося ви" конати замовлення «зверху» — 150 різно" барвних бичків, які, швидше за все, розійш" лися на подарунки VIP"персонам. Тому на корів і бичків майстриня тепер дивитися більше не може. І все"таки який він гарний — бик"тупогуб з дитячої казки!.. Кожна кераміч" на фігурка не просто скульптура. Це красиво розписана загадка. Вигадливий звірок з ліло" вим обличчям і зеленим чубчиком"бутоном на голові — Бурячок. Поруч такий же живий Гарбуз, а біля нього — писаний котик Рудько з народної приказки"віршика «Котику Рудьку, затопи нам грубку!». «Лев, що гуляє» і «Лев на святі» дивляться на глядача величезними людськими очима з густими віями, а яскраві розфарбовані шпаки в багатих вишиванках — справжня компанія святково вирядженої молоді на сільському весіллі. Писані іграшки несуть глядачеві величезний інформаційний та енергетичний заряд, повертають до джерел народної культури. Однак авторські роботи Ольги Бердник багатьма досі сприймаються як копії приймаченківських. Ольга не обра" жається: «Навпаки, це робить мені честь». На виставці народних промислів, що відкрилася в Черкасах, ми зустрілися з майстринею біля вітрини з її іграшками"сувенірами. І, звичай" но, розговорилися про них. — Я роблю свої іграшки не в рамках акції. І вони зовсім не приймаченківські, — гово" рить художниця.. — Але стиль її вгадується.
Співробітники Інституту цитології і генетики РАН (Росія), що вивчають поведінку сільськогосподарських тварин, дійшли висновку, що можна вивести добросердих свиней, що симпатизують людині, проводячи добір за харчовою поведінкою.
речі... По одній штуці купують переважно собі. Для дітей беруть колекції — ті, хто може собі це дозволити, оскільки іграшки недешеві. Така колекція береться ніби на виріст, щоб, поки дитина росте, довкола неї було середо" вище народної іграшки. Це не так проста сви" стулька, як навчальний предмет: дитина ди" витиметься, фантазуватиме, придумуватиме свою казку. У кожній фігурці схована своя ідея, міф, загадка...
Зараз у Києві проходять виставки: у музеї, де виставлені 100 робіт Марії Приймаченко, по" руч стоять і мої. Я пишаюся цим. — Вам завжди подобалися її роботи? — Звичайно! Вона ще була жива, коли я вперше побачила їх у музеї декоративного мистецтва. Ще за її життя роботи дуже ціну" валися, були представлені в музеях, і мене, тоді київську студентку, вони приваблювали своєю незвичайністю. Вони дуже відрізняють" ся від традиційного народного розпису. Худож" ниця була цілком занурена у свій світ. І, мені здається, у неї був якийсь зв’язок з небеса" ми. Її образи зв’язують нас із давнім світом народних уявлень. Це мені дуже близьке. — Ви братимете участь у «параді ідей» від Приймаченко? — Мені чомусь не хочеться. Напевно, прой" шла цей етап років десять тому, і повертатися нема сенсу... — Ви б хотіли, щоб ваші фігурки були роз! тиражовані у вигляді сувенірів? — Так уже роблять! Правда — по"хамсь" ки, не запитуючи на те дозволу: у Китаї шльо" пають. Є фірма в Києві, що займається ви" готовленням іграшок. Вони купили мою ро" боту, повезли в Китай, на заводик, де вироб" ляються іграшки, зняли форму. Іграшки ці страшні неймовірно. Кольори, лінії розпису скопійовані, але так недбало — у нас дити" на краще розписала б. На Андріївському узвозі китайські сувеніри з пластику (вони їх зробили у вигляді скарбничок) продають" ся за 10 гривень. Там я їх і побачила... — І які ваші дії із захисту авторських прав? — Моя фантазія від цього не збідніє... Що тут вдієш, якщо в людей немає совісті? Про" сто я знатиму, що з цією фірмою більше не можна мати справу... — А в кого зі знаменитостей є в колекції ваші роботи? — Олег Скрипка купив для своїх дітей, в Івана Малковича є — він любить такі народні
Бички — не бички, кентаври — не кен" таври. У кожного — спіймане зайченя. Що за персонажі? Розглядаю я на виставці див" ну керамічну парочку від Ольги Бердник. «Це персонажі народних міфів, — пояснює вона. — Божество таке було в слов’ян, Велес, за" ступник базарів, торгівлі, полювання... От вони й зайців вполювали, будуть тепер їх пасти на лужку... Одне слово — казка!
Тиражувати не рекомендовано
Ц
ього року в Києві планується встанови" ти пам’ятник Марії Приймаченко, на її честь уже перейменований бульвар Ли" хачова в Печерському районі Києва. Та от образи художниці досі викликають протилежні тлумачення. Кобри на чоти" рьох ногах, що поїдають власний хвіст, або «неправильні», з людськими облич" чями, леви на курячих лапах... Психоло" ги застерігають: більшість тварин худож" ниці за яскравою зовнішністю і колори" том приховують агресію і страх. Тому ти" ражувати їх не бажано. Ретранслювати чудовиська — справа невдячна з бага" тьох причин. Нехай вони залишаються у світі фантазій художника! А глядачі завжди зможуть побачити їх на картинах у музеї і тлу" мачити кожен у міру своїх духовних уст" ремлінь. На знімках: вироби майстра народної творчості Ольги Бердник (кераміка, темпера) Фото автора
Селекція на зразкову поведінку Поведінка свині стосовно людини чітко визначається тим, як тварина їсть Аліса Мур
П
ід час експерименту вчені відібра" ли породи тварин двох ліній: лаконі й тіамеслан. Перші відомі скоро" стиглістю кнурів з нежирним м’ясом, другі — багатоплідними самками й ско" ростиглими поросятами. Тестування проходило дуже просто. Поросятам не давали їсти протягом 12—14 годин, коли вони були дуже голодні, або чоти" рьох годин, коли вони були просто не проти щось скуштувати, а потім годува" ли у присутності незнайомої людини. В обох лініях спостерігачі виділили 10 нор"
мальних типів поведінки і 2 крайніх. Поросята з «диким» типом поведінки бояться людей і не їдять, навіть голодні, а тварини спокійного типу їдять, не звер" таючи уваги на людину, навіть якщо не дуже голодні.
дінки цю гіпотезу не відкидає. Перед" бачуваний ген, дія якого не залежить від статі й генотипу свинки, дістав на" зву «обумовлене страхом віддалення від людини», а якщо коротко і по"анг" лійськи — FWH.
Власне, такі тварини — добросерді і з добрим апетитом у будь"який час — являють собою ідеал домашньої свині. Учені припустили, що тип пове" дінки залежить від одного гена. За" лежно від сполучення його алелів у генотипі тварини поведінка буде спо" кійною, дикою або проміжним типом. Статистичний аналіз поросячої пове"
Тепер же в селекціонерів з’явилася можливість вести добір безпосередньо на ставлення тварини до людини. Для цього треба спостерігати за тим, як свин" ка їсть. А з огляду на зв’язок поведінки з іншими ознаками, цінними у госпо" дарстві, можна, удосконалюючи її, поліп" шити пристосовність, добробут і продук" тивність домашніх свиней.
№ 8 (60)
Соціум
19 лютого 2009 року
книжкова поличка
Національні святині України Серія «Національні святині України», що виходить у столичному видавництві «Техніка», поповнилася новим виданням. Наприкінці минулого року тут побачила світ монографія «Собор святого Юра у Львові», авторами якої є знані науковці – доктор історичних наук Володимир Александров, старший науковий співробітник Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича, і доктор архітектури Петро Ричков, завідувач кафедри архітектури Національного університету водного господарства та природокористування.
Людмила Ступчук
Собор свят ог о Юра святог ого
У цій цікавій серії, започаткованій видав ництвом у 1997 році, вийшло вже 32 видан ня, у яких йдеться про релігійну, культурно істо ричну та мистецьку спадщину, зосереджену у найвизначніших храмових та монастирських ансамблях України, не виключаючи і тих, що були знищені протягом ХХ століття. Серед останніх книг — «Святогірська Свя то Успенська лавра», «Дерев’яні храми Україн ських Карпат», «Гетьманська столиця Батурин», «Монастирі та храми Путивльщини», «Пам’ят ник святому князю Володимиру в Києві». Книжка Володимира Александрова і Петра Ричкова присвячена багатовіковій архітектур но мистецькій історії однієї з найвизначніших святинь Львова — собору святого Юра, який протягом багатьох сторіч був важливим осе редком духовного і культурного життя на захід
ноукраїнських землях. Завдяки унікальній диспозиції та яскравому таланту його творців, зокрема одного з найвизначніших представників львівської архітектурної шко ли Бернарда Мертина, цій перлині західноук раїнського пізньобарокового храмо будування вдалося посісти гідне місце в арх ітектурній сценографії. Проаналізувавши багато літературних, му зейних та архівних джерел, автори всебічно висвітлюють історичні обставини становлен ня та еволюції Святоюрського ансамблю, розповідають про архітектурно стилістичні особливості храму та всього комплексу спо руд, які разом з безцінними творами скульп тури, малярства, іконопису, ливарництва і ко вальства належать до найкращих здобутків вітчизняної культури. Як зауважують науковці, протягом другої половини ХХ століття, коли нова забудова стрімко розширила міські кордони в усіх на прямках, а архітектура мікрорайонів набула ознак одноманітного функціоналізму, старе місто, і зокрема Святоюрський ансабль, відігравали значну роль у підтриманні висо кого статусу Львова як унікальної пам’ятки містобудівного мистецтва. На думку видавців, книжка насамперед призначена для фахової читацької аудиторії – істориків, архітекторів, мистецтвознавців, але зважаючи на те, що вона написана ціка во і добре проілюстрована, а також на зна чущість самого «героя» твору, видання варто прочитати всім, хто цікавиться архітектурою, старим Львовом і планує за нагоди побачи ти цей вишуканий ансамбль.
ПЕРЕДПЛАТА
Передплатити видання передплата
ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств:
БЕР ДЯНСЬК БЕРДЯНСЬК Поплавська 70 344, 66 548
Саміт Дніпропетровськ 370 44 23, 370 45 12 Передплатне агентство «KSS» 33 52 89
ВІННИЦЯ Бліц Інформ 27 66 58
ДРОГ ОБИЧ ДРОГОБИЧ Паращак 41 54 74
БІЛА ЦЕРКВА Фрідман 4 97 04
ГО Р ЛІВКА РЛІВКА А.В. Сервіс 55 30 00, 55 24 75 Колегія 55 25 82 ДОНЕЦЬК Донбас Де Юре 382 68 25/26 Ідея 381 09 32 Кріотехніка 311 76 81 ДНІПРОПЕТ РОВСЬК Меркурій 744 73 15, 744 16 61
ЖИТОМИР Бліц Інформ 36 04 00 ЗАПОРІЖЖЯ Бліц Інформ 63 91 82 Прессервіс Кур’єр 220 07 97 Меркурій 220 87 61 ІВАНО ФР АНКІВСЬК РАНКІВСЬК Світ преси 4 91 88 Філіпова Н.О. 50 13 20 Бліц Інформ 52 28 70
КИЇВ Бліц Інформ 205 51 10 ВПА 502 02 22 Кондор 408 76 25 408 76 52 Статус 391 74 53 391 74 54 Прес центр 536 11 75 Саміт 280 77 45 Передплатне агентство «KSS» 585 80 80 Меркурій 248 88 08 КІРОВОГР АД КІРОВОГРА Бліц Інформ 32 03 06 КРЕМЕНЧУК Меркурій 70 03 84 Саміт Кременчук 3 21 88
КРИ ВИЙ РІГ МИ К ОЛАЇВ КРИВИЙ КОЛАЇВ Бліц Інформ ТЕПС & С 66 24 36 47 47 75, Кур’єрська 47 47 35 служба НОУ ХАУ передплати і 47 20 03, доставки 47 17 77 04 04 94 Саміт Миколаїв СПД «Соколов» 56 10 69 404 82 71 ЛЬВІВ Ділова преса 70 34 68 Західний кур’єр 23 04 10 Фактор 41 83 91 ПресМаксимум 97 15 15 ЛУГ АНСЬК ЛУГАНСЬК Ребрик 50 13 64, 50 14 33 ЛУЦЬК Бліц Інформ 72 05 48 МАРІУПОЛЬ Бліц Інформ 33 54 98
НІК ОПОЛЬ НІКОПОЛЬ Ай Джі Електронікс 4 22 48 НОВО ВОЛИНСЬК Мазурова 4 07 71 НОВОМОС К ОВСЬК Меркурій 7 51 91 ОДЕСА Ласка 711 66 16 Пугачова 237 17 80 Агентство Наш Бізнес 718 06 08, 714 41 68
ПАВЛОГР АД ПАВЛОГРА Меркурій 6 00 93 ПОЛТ АВА ПОЛТАВА Агентство передплати АНП 50 93 10 Бліц Інформ 50 92 61 СЕВА СТОПОЛЬ Бліц Інформ 55 44 51 Фактор Преса 45 55 82 СІМФЕРО ПОЛЬ Бліц Інформ 249 300 Саміт Крим 51 24 93 Флора 27 00 92 Фактор Преса 27 94 56
С УМИ ДІАДА 78 03 55 Еллада S 25 12 49 ТЕРНО ПІЛЬ Попович 25 18 23 ХАРКІВ Фактор Преса 738 29 73 Александ рова 754 58 27 ХЕРСОН Кобзар 42 09 09 ЧЕРНІВЦІ Ключук 57 03 17, 24 73 83 ЯЛТ А ЯЛТА Саміт Крим 32 41 35
Передплату можна оформити в редакції, звернувшись до відділу передплати і реалізації за телефоном: (0642) 59%93%92, т/ф 59%93%91, E%mail: marketing_utg@ukr.net
на
2009 рік
триває
Передплачуйте у відділеннях «Укрпошти», передплатних агентствах, відділі передплати редакції.
Тел. (0642) 59%93%92
Передплатні індекси: українською мовою
російською мовою
99309
99340
Вартість передплати: на 1 місяць — 19,24 грн на 6 місяців — 115,44 грн на 10 місяців — 192,40 грн
Розслабтеся!
№ 8 (60)
Дім, де живуть час, кохання і пам’ять Про цей музей, розташований у сільській місцевості Збаразького району на Тернопільщині, навіть в області мало хто знає. А тут зберігається багатюща колекція годинників різних часів і країн, які зібрав і повернув до життя Майстер — Володимир Сіньковський.
КРОСВОРД
Надія Сіньковська життям наручні, настінні, кишень кові, електронні, кварцеві, а ще — авіаційні і корабельні годинники. — З цими годинниками і діти наші виростали — Руслан та Інна, — каже пані Надія. — Годинник був часткою нашого життя. Прига дую, скільки радості було, коли Володя відремонтував суперсу часний, як на той час, японський годинник на сонячних батареях! А як ми раділи, коли він одного разу повернув до життя годинник, дато ваний 1812 роком. — Тобто, ваш чоловік займав ся не тільки ремонтом, а й рестав рацією годинників? — Так, він реставрував і такі ме ханізми, на які інші майстри давно махнули рукою. Через його руки пройшли, мабуть, усі типи радянських годинників і основні види закордон них. Навіть мав у своїй колекції го динник, що працював на дерев’яно му механізмі. Володя сам виточував
необхідні деталі до окремих годин ників, навіть сконструював спеціаль ний міні верстат. — У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї зберігається колекція годинників, яку свого часу передав туди Володимир Сіньковський... — Володя хотів, щоб його колек цію побачило якомога більше людей. І коли надійшла пропозиція з місце вого краєзнавчого музею передати туди унікальні годинники, він одразу погодився. Але, на жаль, з 1984 року більшість експонатів, понад триста штук, знаходяться у запасниках му зею. Їх ніхто, крім вузького кола спеціалістів, не бачить. Прикро, що
Ми пропонуємо вам список готових відпові дей. Складність лише в тому, що вони розташо вані не за нумерацією, а за алфавітом, згрупо вані за кількістю літер. Спробуйте підшукати кож ному слову його законне місце.
4 літери: Верн Гонг Грам День Джип Едем Емка Залп Ігор Ідея Йорж Кеди Лижі Миша Міст Мова Море
Одер Опій Піза Сніг Форд Шків Юрма 5 літер: Валет Димар Екран Йемен Катет Кошик Личак Накат Намул Оксид
Онагр Транс 6 літер: Амулет Андрій Бендер Біолог Бричка Вакуум Вертеп Геолог Дельта Ельдар Жиклер Іридій Монтер Омонім Підпал
Рапіра 7 літер: Білорус Бульйон Люмбаго Новосел Оксамит Саксаул Стручок Шампань 8 літер: Відгомін Кейптаун Кінескоп Магеллан Поромник Теодоліт Тераріум Турнікет
Фото автора
ГОЛОВОЛОМКА Орнамент З 25 плиток складений орнамент. Розфарбуйте всі плит ки так, щоб будь які дві плитки, що стикаються одна з од ною, були розфарбовані в різні кольори. Причому для цьо го вам дозволяється використовувати тільки чотири фар би. Колір шістьох плиток уже показаний.
Склала Оксана БАЛАЗАНОВА
Ч
ас — вічна субстанція, якої зав жди не вистачає, щоб заверши ти задумане. Іноді не вистачає не тільки дня, ночі, року, а й життя .. Ми говоримо: час минає. Напевно ні, то ми минаємо, а час, ота невловима і невидима матерія, що оточує нас від народження до дня останнього, існує вічно. ЇЇ пісочок щомиті струменить ся, залишаючи нам все менше і мен ше часу для здійснення вимріяного. Та залишимо розмірковування філософам. Адже ця розповідь, влас не, про механізми, за допомогою яких людина хотіла контролювати невловиме. А також про людину, яка осягнула їх таємницю. Над кожним із семиста годинників колись чаклу вав, оживляючи їх, Володимир Сіньковський, майстер годинникар, колекціонер, що мешкав у Тернополі і дев’ять років тому пішов з життя. Більшість із цих механізмів, яким дав життя Володимир Олександрович, нині, на жаль, зупинилися. Майстра немає, а інших рук ці годинники не хотіли слухатися. — Володя почав ремонтувати го динники десь років з одинадцяти, — розповідає Надія Сіньковська. — А вже як в армію пішов, то відбою від
товаришів не було — йшли до ньо го і солдати, і офіцери, кожному допомагав у годинниковій справі. І познайомилися ми в оточенні тисяч годинників у цеху Мінсько го годинникового заводу, куди по їхали з делегацією працівників побутової сфери. Згодом одружи лися. Я спочатку навіть ревнувала його до цих годинників. Розуміла, ро бота — справа серйозна, але то не просто була робота, а якась годинни кова гонка. Він отримував колосаль не задоволення від кожного годинни ка. І це не обов’язково мала бути якась нова, невідома йому модель. Він з трепетом брав у руки і старі ме ханізми, і нові, сучасні на той час го динникові вироби. Їздив по області. Привозив якийсь мотлох, а потім з нього виходило кілька справних го динників. Скільки до нього листів йшло, з усіх усюд писали такі ж, як і він, годинникові фанати. Володя викладав в училищі, вчив майбутніх годиннико вих майстрів. Відтоді почала формува тися його колекція. І була вона не про сто хаотичним нагромадженням різних механізмів, вона була «жива», на ній молодь вчилася, опановуючи основи свого майбутнього фаху. Надія Романівна згадує, як їхня домівка була, по суті, продовженням Володиної майстерні. Тут жили своїм
такі неординарні речі лежать десь у музейних ящиках… — Напевно, коли залишилися самі, були і важкі моменти. Чи не думали продати годинники? — Так, довелося зводити кінці з кінцями. До мене приїжджали колек ціонери, пропонували непогані гроші, аби я продала їм усе, що зали шилося після Володі, — годинники, унікальні інструменти, архіви, товсте лезний машинописний рукопис «Цей цікавий світ годинників». Але кожно го разу я гнала такі думки від себе. Росли діти. Син Руслан опанував батьківську справу, та й для дочки колекція — то спогад про батька. Згодом пам’ять серця набула до тичних форм: Надія разом із другим чоловіком Романом, колегою Воло димира, і сином Русланом переоб ладнали одну з кімнат під перший на Тернопільщині музей історії годинни карства. Перші відвідувачі ввійшли сюди два роки тому. У великих шафах, на стінах, стелажах тут зберігається понад сімсот годинників різних років, типів і країн. У книзі, матеріали до якої зібрав Володимир Сіньковський, — величезна кількість інформації про історію виникнення годинникар ства, його розвиток, будову годинни кових механізмів, статті, фотографії. Віриться, що родина Сіньковських зуміє завершити розпочате Володи миром Олександровичем і видати книгу друком. У музейній кімнаті тишу щораз перекриває цокання годинників. Їх інколи заводить Надія Романівна, торкаючись старих механізмів. Ви гулькне на мить зозулька зі свого віконечка хатки, скаже «ку ку» — і назад, спочивати. Проб’ють по важно куранти і замовкнуть на де який час. Тихо, ніби соромлячись своєї старості, продеренчить бу дильник із вицвілим циферблатом. Ледь ледь зацокотять собі тихе сенько наручні годинники і зупи няться до наступного разу, коли господиня загляне у кімнату, де живе Хронос. Все щезає в часі. Тільки кохання, з якого все почи нається, і пам’ять, що подовжує життя коханих, вічні, як вічний са мий час.
Рубрику веде Андрій Герман
Олег Снітовський
19 лютого 2009 року
Відповідь на кросворд, надрукований у №7 (59)
В.ЗАДОРОЖНІЙ, майстер спорту
Відповідь на головоломку «Доміно, що падає», надруковану в №7 (59)
Білі починають і виграють
Відповідь на етюд, надрукований у № 7 (59) 1. h6 g7!! f8:h6 (1…f4:h6 2. c5 d6 х) 2. c5 b6 a7:c5 3. c3 b4 a5:c3 4. f6 g7 h6:f8 5. g1 h2 f4:h6 6. h2:b8 х
ШАШКИ Відповідь на японський кросворд, надрукований у №7 (59)