Украинская техническая газета №165

Фарватер

Автомагістраль

Таємне річище Найпростіший спосіб «тіньової» приватизації українських суднобудівних активів — організувати процедуру банкрутства Стор. 5

Соціум

Закон збереження думки

Гумова еволюція

Мозок під контролем!

Слідом за питанням «коли перевзуватися?» постає закономірне запитання «у що?»

Кримські вчені пропонують методику, яка дозволяє людині коректувати роботу власного мозку

Стор. 10

Стор. 14

Удача на біс В астрономії, як і в будь-якій іншій науці, практика ус ає ледь устигає еорією за теорією

Стор.. 15

Щотижневик Виходить щовівторка

www.eutg.net

№ 10 (165) 22 березня 2011 року

Геній бойових і космічних ракет Багато в чому завдяки Михайлові Кузьмичу Янгелю Дніпропетровськ справедливо вважається космічною столицею України

Стор. 8–9

Ірина КОНДРАТЬЄВА Мітинг пам’яті М.К. Янгеля в Дніпропетровському університеті економіки та права

Земля, вода і полум’я Андрій КИРИЛЕНКО Найсильніший поштовх магнітудою 9,0—9,1 (оцінка все ще уточнюється) стався в Японії 11 березня о 21.46 за київським часом (14.46 за місцевим). Йому передувала серія менш інтенсивних ударів, які почалися ще 9 березня. Епіцентр землетрусу був визначений у точці, віддаленій на 373 км на північний схід від Токіо

й на 130 км на схід від Сендая — найближчого великого японського міста.

Землетрус спровокував найсильніше цунамі з висотою хвиль біля узбережжя Японії більше 3 м (аж до 10 м у префектурі Міягі). Щоб досягти потерпілих областей на японських островах, хвилі потрібно було від десяти хвилин до півгодини. Стихія позначилася на всьому тихоокеанському регіоні,

у тому числі західному узбережжі Північної та Південної Америки. Попри значну інтенсивність сейсмічних хвиль, стихійне лихо виявилося набагато менш руйнівним і смертоносним, ніж попередні більш слабкі землетруси в регіоні (зокрема в 1923 і 1995 роках), завдяки високому рівню готовності інфраструктури та влади країни до можливих природних катастроф.

Стор. 6

Мікрочипи нової ери Христина ЧОПКО Організатори Mobile World Congress, що проходив у Барселоні минулого місяця, заявляють, що цього року форум відвідало більш ніж 50 тисяч представників мобільної індустрії.

Свої новинки в галузі мобільних пристроїв і технологій в іспанському місті представили понад 1300 компаній.

Однією з несподіванок конгресу стала надзвичайно велика увага компаній та експертів до мобільних процесорів, яка перевершила навіть інтерес до численних нових гаджетів. Це і не дивно, адже ринок мобільних пристроїв, що стабільно зростає, створює нове конкурентне поле для компанійвиробників.

Стор. 12

2

№ 10 (165)

22 березня 2011 року

Тут і тепер Наука

Цитати тижня

КрАЗ під прицілом Ірина ГАЛЧЕВСЬКА

Юрій Недашковський Президент ДП НАЕК «Енергоатом»

Озброєний спецпідрозділ податкової міліції оточив і заблокував прохідну заводу КрАЗ, а також торговий дім холдингової компанії та кілька інших її структур. Водночас співробітники податкової вилучали документи в бухгалтерії та юридичному відділі.

Ми маємо здобути науку із ситуації на японських АЕС, яка виникла внаслідок землетрусу, і дійти відповідних висновків. Не виключено, що нам доведеться змістити пріоритети в програмах підвищення безпеки та надійності українських АЕС.

ДО РЕЧІ Прес-служба холдингової компанії того дня робила досить суперечливі заяви для журналістів. Підтвердивши сам факт присутності на території підприємства озброєних людей і стверджуючи, що вони доволі грубо поводилися зі співробітниками, вона заявила, що перевірка була плановою. Наступного дня після візиту податкової на КрАЗ місь-

Адріан Сливоцький Бізнес-консультант, автор бестселерів «Зона прибутку» і «Міграція цінності» Заповзятливість — одне з багатств українського бізнесу. Підприємницька енергія дозволяє багато чого досягти. Якщо ж її нема, ніщо замінити її фактично не може.

Відновити вітчизняну економіку можна, тільки позбувшись багатьох внутрішньодержавних проблем, не можна покладатися тільки на пожвавлення світових ринків. Дієвий антикризовий захід — удосконалення фіскальної системи.

Одним абзацем Держрезерв робить усе, щоб хліб соціальних сортів не подорожчав, а ажіотажний попит на борошно було ліквідовано.

Із 16 березня 2011 року стартувала державна програма переробки зерна на борошно на підприємствах системи Держрезерву, що охоплює центр, південь і схід країни. «Ціна на соціальний хліб буде реальною для споживача», — уважає голова Державного агентства резерву Олексій Лелюк. «Укртелеком» продано австрійській компанії EPIC.

ТОВ «ЕСУ», українська «дочка» австрійського концерну EPIC, і Фонд державного майна України підписали договір про продаж держпакета акцій (92,79%) ВАТ «Укртелеком» за 10 млрд 575,1 млн грн. Із 15 березня починається автоматичне повернення податку на додану вартість (ПДВ).

На зустрічі із Президентом Віктором Януковичем голова Державної податкової служби України Віталій Захарченко назвав цю подію історичною. Він відзначив, що в країні є люди, які не вірять у реальність цього. Але процес почався, і приблизно півмільярда гривень підуть у перший транш автоматичного відшкодування ПДВ. Автоматичне повернення ПДВ регулюється спеціально розробленою комп’ютерною програмою, яка працює без втручання людини. Захарченко відзначив, що термін переходу на повний автоматичний режим більше залежить не від податківців, а від прозорості роботи підприємців.

– необхідного інгредієнта в технологічному ланцюгу виробництва добрив. У грудні роботу цехів із випуску аміаку «1-Б» та «1-В» вдалося стабілізувати, зараз вони працюють із загальним навантаженням близько 3 тис. тонн аміаку на добу.

Як повідомив голова правління ПАТ «Концерн «Стирол» Сергій Павлючук, збільшення кількості персоналу, постійне підвищення кваліфікації співробітників та вкладення більше 100 млн гривень у ремонтно-відновлювальні роботи дозволили підприємству в найкоротші терміни відновити виробництво аміачної селітри, яке простоювало з 2009 року через аварію. За його словами, після запуску цехів аміаку та азотної кислоти у січні було вироблено 5 тис. тонн цього добрива. А вже в лютому обсяг випуску аміачної селітри збільшено у 4 рази.

—До кінця року, коли аграрії почнуть закупівлю добрив для посівної, ми плануємо вийти на максимальні обсяги випуску аміачної селітри, — сказав Сергій Павлючук. За останні шість місяців на капітальний ремонт

робництва аміаку – «1-Б» та «АМ-76» — були несправні, третій агрегат «1-В» працював не на повну потужність. Цех із виробництва аміачної селітри був зупинений після аварії восени 2009 року, через що довелося закрити цех із випуску азотної кислоти

У січні запущено в експлуатацію три агрегати азотної кислоти. Сьогодні на підприємстві працюють більше чотирьох тисяч людей, заробітна плата перевищує середню по країні на 35%. У рамках програми підвищення кваліфікації як прийняті на роботу співробітники, так і ті, що раніше працювали на «Стиролі», в навчальному центрі підприємства проходять підготовку з технології виробництва, ремонту обладнання, техніки безпеки.

Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

Довідка «УТГ» Концерн «Стирол» (м. Горлівка Донецької області), заснований у 1933 році, був першим у СРСР заводом із виробництва аміаку. Сьогодні випускає більше 3 тисяч найменувань продукції. Близько 85% її обсягу експортується у країни Північної та Південної Африки, Близького та Середнього Сходу, Південної та Південно-Східної Азії та Африки. Входить до групи хімічних активів Дмитра Фірташа.

Головний редактор Світлана Ісаченко

04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а

тел. 044 221-06-51, e-mail: isachenkosv@tehnichka.com

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.

РЕДАКЦІЯ:

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

На офіційному сайті Державної податкової адміністрації Полтавської області 15 березня з’явилось повідомлення про те, що на «одному з великих кременчуцьких підприємств-виробників, яке, маючи значні обороти, систематично не спла-

виробничих потужностей «Стиролу» було витрачено у кілька разів більше, ніж за три попередні роки. Кошти спрямовані на відновлення агрегатів, задіяних у виробництві аміачної селітри. Зокрема, торік у вересні два з трьох агрегатів із ви-

ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» у травні планує почати випуск легкових автомобілів Lanos і Sens із ручним керуванням для осіб з обмеженими можливостями в пересуванні. Нові автомобілі замінять зняту з виробництва в 2010 році «Славуту».

www.eutg.net

Назву не вказано...

Публічне акціонерне товариство «Концерн «Стирол», яке у вересні минулого року увійшло до групи хімічних активів Дмитра Фірташа, відновило виробництво аміачної селітри та додатково прийняло на роботу 1080 робітників.

ЗАЗ готується до виробництва автомобілів для інвалідів.

Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»

кий голова Кременчука Олег Бабаєв висловив обурення тим, як поводилась податкова. «Це залякувальний момент: залетіли, наказали всім лягти обличчям униз… Для чого це? Хто там від кого що приховував? Це величезне підприємство. Таке шоу не робить честі податківцям. Я думаю, суд розбереться у цій ситуації».

Селітрове крещендо

Олександр Жолудь Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень

Адреса редакції:

Як пояснили нам у прокуратурі міста Кременчука, наразі податкова міліція Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції розслідує кримінальну справу за фактом ухилення від податків на ХК «АвтоКрАЗ». Тож обшук на заводі міг бути пов’язаний із цією кримінальною справою.

Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com

Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;

Іван Спасокукоцький — редактор відділу IT тел. 044 278-42-37 e-mail: ivanspas@tehnichka.com

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Ганна Шумакова — тел./факс:

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс:

Сапфіри з «Дінця» Луганчани продали США установку з вирощування сапфірів вагою до 60 кг

Державне підприємство «Центральне конструкторське бюро машинобудування «Донець» (м. Луганськ) завершило виконання контракту на поставку обладнання для вирощування великогабаритних кристалів сапфіру з американською компанією «Рубікон». Його вартість — $1,8 млн. За минулий рік «Донець» поставив у США спецтехнологічне обладнання для вирощування монокристалів сапфіру на суму понад $3,2 млн, а в Китай — на суму $218 тис. Більшість своїх контрактів підприємство укладає із закордонними партнерами, цього року вже підписано договори на поставку продукції в США та Південну Корею, їхня загальна сума — майже $5 млн. Тож на підприємстві впевнені, що в 2011році в порівнянні з 2010-м обсяги виробництва зростуть, як мінімум, у 2,4 раза. У рамках виконання замовлень підприємство розробляє за рік у середньому 5 типів унікального обладнання світового рівня для вирощування монокристалів сапфіру, карбіду кремнію та інших монокристалів.

Газета видається українською та російською мовами

(044) 278 42 37, тел.: (097) 534 23 04, Позиція авторів публікацій не завжди

e-mail: reklama@tehnichka.com

чує податки до бюджету, використовуючи різні оборудки, в тому числі й ухилення від сплати податків шляхом безтоварних операцій, ліквідовано тіньову схему». І далі: «нещодавно працівниками податкової міліції області зруйновано чергову схему даного суб’єкта господарювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, котра дозволила підприємству вивести за кордон для подальшої легалізації понад 66,6 млн грн та ухилитись від сплати податку на прибуток підприємств на суму майже 17 млн грн». За цим фактом порушена кримінальна справа за ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах. Назву кременчуцького підприємства-виробника податківці не вказали.

збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R),

(044) 440 82 09, тел.: (044) 221 06 50 публікуються на правах реклами.

Підготувала Анна ГРЕЧАНИК Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

Любов Соловйова — тел./факс: (0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,

e-mail: podpiska@tehnichka.com

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

НАКЛАД МІСЯЦЯ 38794 прим. Замовлення № 530

3

№ 10 (165)

22 березня 2011 року

Тут і тепер Наука СПІВРОБІТНИЦТВО Корейці зацікавилися українськими надрами. Міністерство екології та природних ресурсів України та корейська енергетична корпорація Кores підписали меморандум про взаєморозуміння, що передбачає спільне вивчення надр, пошук і розвідку корисних копалин. Ще один меморандум підписаний головою Державної геологічної служби України Едуардом Ставицьким з Інститутом наук про землю та мінеральні ресурси Республіки Корея: сторони домовилися провести спільні дослідження в галузі геології, підсилити технічну підготовку та навчання фахівців, розробити декілька нормативних актів у сфері мінеральних ресурсів і здійснювати постійний обмін інформацією про стан геології та мінеральних ресурсів.

ЕКОНОМІКА Путін попередив, що вільна торгівля з ЄС виллється для України в «кордон».

Про це російський прем’єр заявив на прес-конференції за підсумками засідання Міждержради ЄврАзЕС: «Якщо Україна створить зону вільної торгівлі з ЄС і змушена буде поступитися багатьма позиціями, відчутними для української економіки, то вона, звичайно, розраховуватиме на те, що ці товари підуть на російський ринок, а ми не зможемо собі цього дозволити... Ми змушені будемо будувати кордон, інакше нас завалять цим товаром». При цьому Володимир Путін уважає, що вести переговори з ЄС у форматі Єдиного економічного простору або Митного союзу — інша річ, позиції більш виграшні.

Росія залишається нашим головним імпортером. За даними Держкомстату України, у січні 2011 року імпорт товарів із РФ становив 51,3% від загального його обсягу. У порівнянні із січнем 2010-го він зріс на 74,9% і досяг $2,583 млрд. Експорт українських товарів у РФ у січні становив 25,7% від загального обсягу, загалом по країнах СНД — 33,7%. У порівнянні із січнем 2010 року експорт у Росію зріс на 82,3 % і досяг майже $1,187 млрд. Другим партнером із СНД стала Білорусь. На неї припало 2,9% імпорту й 3,3% експорту. Імпорт товарів з Європи в січні 2011-го становив 24,8%, експорт — 29,8%. У січні зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 174 країн світу.

Збиток, завданий економіці Японії внаслідок землетрусу, не матиме значного впливу на економіку нашої країни.

Так уважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. «Швидше за все, українська економіка навряд чи постраждає, принаймні у короткостроковій перспективі. Ми можемо й далі покладатися на допомогу Японії в міжнародних фінансових інститутах», — сказав О. Устенко. Але він відзначив, що одержання Україною нової технічної допомоги від Японії стане малоймовірним, крім того, зменшиться приплив прямих іноземних інвестицій. Однак Японія не відмовлятиметься від програм, пов’язаних із великими інвестиційними проектами, вони розраховані на довгострокову перспективу, їхнє фінансування почалося заздалегідь.

ФІНАНСИ Міністерство фінансів України обстоює скорочення дефіциту державного бюджету в 2012 році до 2,5% ВВП (у 2011-му — 3,5% ВВП). Про це повідомив міністр фінансів України Федір Ярошенко. «У бюджеті на 2011 рік запланований дефіцит 3,5%. На 2012-й пропонуватимемо 2,5% і на 2013-й — 2%», — сказав він у парламенті, представляючи звіт про виконання держбюджету за минулий рік. Криму присвоєні кредитні рейтинги uaBBB+ Незалежне вповноважене рейтингове агентство IBI-Rating присвоїло кредитний рейтинг Автономній Республіці Крим та іменні відсоткові облігації АРК на суму 400 млн грн (серій А, В, С) на рівні uaВВВ+, із прогнозом рейтингу «стабільний». За інформацією Міністерства фінансів АРК, позичальник або окремий борговий інструмент із рейтингом uaBBB характеризується достатньою кредитоспроможністю в порівнянні з іншими українськими позичальниками або борговими інструментами. Рівень кредитоспроможності залежить від впливу несприятливих комерційних, фінансових та економічних умов. Знаки «-» або «+» — проміжні категорії рейтингу щодо основних категорій. Прогноз рейтингу «стабільний» указує, що зміна рейтингу протягом року малоймовірна. Міністерство охорони здоров’я: витрати на медичне забезпечення Євро-2012 в Україні оцінюються в 1,35 млрд грн.

Це підраховано в цільовій програмі медичного забезпечення Євро-2012, підготовленій Міністерством охорони здоров’я України. Кошти витратять на ремонт та реконструкцію 21 лікарні, створення 800 місць готельного типу, закупівлю 304 реанімобілів, а також на підвищення кваліфікації та навчання англійської 4870 медпрацівників.

Програма розрахована на 4 приймаючі регіони. Із держбюджету на її фінансування виділять 623,66 млн грн. Решту планується взяти з місцевих бюджетів (571,86 млн грн) плюс держпідтримка.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

ВАТ «Турбоатом» завершив виконання контракту на поставку турбін для чотирьох енергоблоків індійських атомних станцій «Кайга» і «Раджастан» Відповідно до контракту, підписаного з корпорацією NPCIL у 2002 році, «Турбоатом» уперше поставив парові турбіни для АЕС на індійський ринок. Для двох АЕС підприємство виготовило й поставило чотири турбіни одиничною потужністю 240 МВт. «Турбоатом» став генеральним підрядником індійського контракту. Субпідрядники — харківські підприємства — завод «Електроважмаш», державний приладобудівний завод імені Шевченка та інжинірингова компанія ЗІОМАР (Подольськ, Росія). Мирову угоду щодо «Луганськтепловозу» між Фондом держмайна України та Брянським машзаводом може бути підписано найближчим часом. Про це сказав радник, керівник групи економічної політики посольства РФ в Україні Олексій Урін. Раніше Генеральна прокуратура України відкликала касаційну скаргу на рішення Апеляційного господарського суду Києва, який 6 грудня 2010 року визнав законність приватизації 76% акцій холдингової компанії «Луганськтепловоз» російською керівною компанією «Брянський машзавод».

БУДІВНИЦТВО Інвестори готові вкладати гроші в реконструкцію «хрущовок». «Є приклади в областях, де беруться реконструювати «хрущовки». Споруджують поруч будинок і переселяють людей. Яка вигода будівельникам? Вони одержують землю під це будівництво», — сказав міністр регіонального розвитку, будівництва й житлово-комунального господарства Віктор Тихонов. Але проблема в тому, що не всі мешканці готові переселятися, і закон на їхньому боці — ніхто не має права виселяти їх силоміць. «Але якщо старий житловий будинок зруйнується, хто відповідатиме?» — відзначає Тихонов. Єдиний державний реєстр громадян, які потребують поліпшення житлових умов, планується створити до 1 січня 2012 року. Про це повідомляють у Міністерстві регіонального розвитку, будів-

ництва та житлово-комунального господарства. Такий реєстр — це автоматизована система збору, накопичення, надання, захисту й обліку інформації про громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Його власником буде Мінрегіонбуд, він же визначить адміністратора — підприємство, яке належить до сфери управління міністерства. Фінансування формування реєстру передбачене Державною цільовою соціально-економічною програмою будівництва (придбання) житла на 2010—2017 рр. у розмірі 11,6 млн грн.

У рамках підготовки до проведення чемпіонату Європи з футболу в столиці відремонтують центральні вулиці. Про це повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації. У 2011 році планується відремонтувати бульвар Лесі Українки й вулицю Червоноармійську, ділянку від площі Либідьської до площі Льва Толстого. Роботи проведуть за часткового обмеження руху транспорту, зайнявши дві смуги руху проїзної частини. Замовник робіт — комунальна корпорація «Київавтодор».

«Ми плануємо збільшити переробку нафти до 14 млн тонн цього року й виробництво нафтопродуктів за рахунок модернізації українських НПЗ», — сказав міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко. Він відзначив також, що для проведення посівної кампанії Міненерговугілля вже узгодило з Мінагропродом поставку палива виробникам сільськогосподарської продукції. «У свою чергу НАК «Нафтогаз України» забезпечить формування резерву низькооктанового бензину й дизельного палива з ресурсів ДК «Укргазвидобуток», щоб надалі реалізувати їх сільськогосподарським підприємствам із дисконтом від середньоринкових цін на момент реалізації палива», — додав міністр.

Теоретично ми можемо повністю себе забезпечити за рахунок альтернативних джерел енергії.

ПЕК У Міненерговугілля відбулася презентація гранта Європейського Союзу «Демонстрація та застосування в Україні чистих вугільних технологій». Фахівці Міненерговугілля, голова департаменту «Енергетика, охорона навколишнього середовища й транспорт» представництва ЄС Ганс Райан, енергетики, учені й екологи обговорили ситуацію в тепловій енергетиці України й питання модернізації галузі. Особливу увагу приді-

лено новим напрямкам в енергетиці, зокрема вибору технологій спалювання вугілля, очищення димових газів від забруднювальних речовин і досягнення європейських норм викидів у навколишнє середовище.

В Україні буде проведене дослідження всіх радіоактивних зон. Про це повідомив віце-прем’єрміністр — міністр соціальної політики Сергій Тігіпко на підсумковій прес-конференції голови уряду Миколи Азарова. За його словами, проведення такої роботи вже підтримав прем’єр-міністр України. «Ми за цей рік проведемо дослідження рівня радіації, рівня забруднення всіх наших зон», — сказав він. Сергій Тігіпко відзначив, що закон передбачає щорічне проведення таких досліджень, але два останніх роки цим ніхто не займався. Міненерговугілля разом із вітчизняними нафтопереробниками розробило план заходів щодо стабілізації ситуації на ринку нафтопродуктів.

Така думка голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Миколи Пашкевича. «Теоретично Україна може повністю задовольнити свої енергетичні потреби за рахунок поновлюваних джерел енергії — їхній потенціал становить 98 млрд тонн умовного палива на рік. Приблизно стільки ж ми зараз спалюємо природного газу та вугілля», — відзначив він. Але атомна енергетика є базовою для України, тому альтернативи цій галузі поки немає. «Згідно з нашими прогнозами, повністю замінити атомну енергію поновлюваними джерелами енергії ми зможемо не раніше 2050 року. У найближчі 40 років, згідно із прогнозами наших учених, ми просто не матимемо альтернативи», — повідомив М. Пашкевич.

АПК Міністерство аграрної політики та продовольства України прогнозує цього року врожай зерна на рівні 42 млн тонн. На думку директора департаменту розвитку аграрного ринку Мінагропроду Анатолія Розгона, це дозволить Україні експортувати 17— 18 млн тонн зерна. Якщо ситуація на Близькому Сході розвиватиметься далі так само, то попит на українське зерно у світі може знизитися. У цьому випадку такого обсягу вистачить для задоволення попиту на зовнішніх ринках і не буде необхідності вводити обмеження у вигляді квотування експорту.

Підготувала Анна ГРЕЧАНИК за матеріалами УНІАН, РІА Новини-Україна, ЛІГА-Новини, ІнтерфаксУкраїна, Укррудпром, АПК-інформ

4

№ 10 (165)

22 березня 2011 року

Великі плани

Вантажівка на трьох Російська «Група ГАЗ» хоче об’єднатися з білоруським МАЗом і українським АвтоКрАЗом Олена ГЕРАСИМОВА Якщо такий союз буде створений, йому вдасться істотно послабити позиції провідного російського виробника великовантажної техніки — групи «КамАЗ», яка займає близько 55% українського ринку важких вантажівок. При цьому «Група ГАЗ» одержить доступ до поки закритих для неї ринків АвтоКрАЗу, у МАЗу з’явиться можливість збільшити обсяги реалізації продукції в країнах СНД, а АвтоКрАЗ зможе закріпитися на такому важливому для нього ринку Росії.

Докладно

Альтернатива експансії КамАЗу Недавно директор дивізіону «Силові агрегати» «Групи ГАЗ» Ігор Кульган заявив, що компанія, представником якої він є, має намір сформувати альянс виробників вантажних автомобілів у складі Мінського автомобільного заводу (МАЗ), Мінського заводу колісних тягачів і Кременчуцького автомобільного заводу (КрАЗ). На відміну від МАЗу, до якого група має інтерес із 2008 року, другий білоруський автозавод, а також український КрАЗ потрапили до сфери її уваги вперше. «Як один із можливих партнерів КрАЗ важливий для об’єднання своєю географією збуту. Зараз він поставляє автомашини в країни, у яких поки не реалізується продукція російського виробництва, зокрема в Ірак та Грузію», — уточнив Ігор Кульган. Як пояснив представник ГАЗу, ця ініціатива продиктована необхідністю появи другого великого гравця на території СНД, який спеціалізується на виробництві великовантажної техніки і міг би бути конкурентом групі компаній «КамАЗ». При цьому він дав зрозуміти, що вважає постійну підтримку, яка надається урядом Російської Федерації тільки КамАЗу, дискримінаційною щодо його конкурентів. Основний акціонер групи компаній «КамАЗ», яка представляє собою найбільшого автовиробника Росії та об’єднує 14 автомобільних заводів, — державна корпорація «Ростехнології», якій належить 49,9% статутного фонду КамАЗу. Інші власники представлені ІК «Трійка Діалог», німецьким концерном Daimler і Європейським банком реконструкції та розвитку, які володіють 27, 11 і

4% акцій компанії відповідно, а також численними міноритарними акціонерами. На сьогодні ВАТ «КамАЗ» посідає 13-те місце серед світових виробників важких вантажних автомобілів. Компанія не тільки головний постачальник великовантажної техніки на внутрішній ринок Росії, а й лідер із обсягів їхньої реалізації в ближньому зарубіжжі. Із 14263 вантажних автомобілів, випущених протягом першого півріччя минулого року, 12726 було продано в РФ. Загалом торік КамАЗ спустив із конвеєра 34 тис. авто, зайнявши позицію лідера з обсягів їхньої реалізації в Україні. У цей період його частка на українському ринку важких вантажівок досягла 54,9%. Така підживлювана владою Росії експансія КамАЗу не може не непокоїти його конкурентів. Більш того, прагнучи створити йому гідну противагу, керівництво «Групи ГАЗ» навіть вдалося до того, що виклало свої аргументи на користь союзу ГАЗу, МАЗу й КрАЗу російському уряду. Однак там до ідеї поставились, м’яко кажучи, без особливого ентузіазму. «Звичайно, тому, — констатує пан Кульган, — що хочуть запобігти появі гідного суперника КамАЗу». У грудні минулого року керівництво «Групи ГАЗ» оприлюднило намір створити альянс виробників великовантажних машин, а корпорація «Ростехнології» почала переговори з білоруською владою про придбання контрольного пакета акцій МАЗу й включення його до складу групи «КамАЗ». Її інтерес до цього активу обумовлений у тому числі й тим, що МАЗ випускає вантажівки з аналогічними технічними параметрами й того ж цінового діапазону, що й сам КамАЗ, а тому є головним його конкурентом у СНД. Щоб перетворити суперника на партнера, у лютому «Ростехнології» висловили готовність поступитися уряду Білорусі невеликим пакетом акцій КамАЗу — не більше 25% статутного фонду — в обмін на 100-відсоткову частку у ВАТ «МАЗ». Спочатку сторони начебто схвалили проект угоди, але наступні події показали: подальша доля МАЗу все ще під сумнівом. Голова Державного комітету з майна Білорусі Георгій Кузнєцов повідомив, що МАЗ включено до переліку

об’єктів, які підлягають приватизації, і оприлюднив результати його оцінки: стартова ціна заводу становитиме не менше $2,5 млрд. Російські експерти відразу висловили свою думку: цей показник завищений у рази. З їхнього погляду, йтися може не більш ніж про $625—830 млн, максимум — про мільярд. Про свій інтерес до цього об’єкта заявили й китайські конкуренти КамАЗу, які у випадку придбання білоруського заводу можуть зайняти на російському ринку певну нішу. Усе це означає, що в білорусів з’явився вибір: допустити союз МАЗу з ГАЗом і

КрАЗом і тим самим, зберігши самостійність заводу, породити сильного суперника КамАЗу; дозволити КамАЗу поглинути МАЗ або ж отримати чималі кошти від продажу підприємства китайцям і в такий спосіб забезпечити йому нові ринки збуту. Якщо вони віддадуть перевагу останньому варіанту, не виключено, що на українському ринку вантажівок для вітчизняних виробників місця й зовсім не залишиться.

Якщо розібратися

Багатовекторний ГАЗ Досі конкурентам КамАЗу вдавалося не тільки втримуватися на плаву, а навіть мати амбіційні плани. Машинобудівний холдинг «Російські машини» — основний акціонер «Групи ГАЗ», яка складається з п’яти дивізіонів і об’єднує поряд із головним підприємством ВАТ «Горьківський автомобільний завод» ще 18 автобудівних компаній Росії, а також декілька збутових і сервісних

структур. До товарної лінійки групи входять легкові автомобілі, вантажівки — від зовсім маленьких «ГАЗелей» до важких «Уралів», автобуси різних розмірів та призначення, фургони, грейдери, екскаватори, самоскиди тощо. Із початком кризи виробничі й фінансові показники групи різко погіршилися. Що й стало однією із причин того, що переговори про об’єднання з МАЗом було припинено. Із жовтня 2008 по лютий 2009 року ГАЗ працював на третину своєї проектної потужності. Однак уже з березня 2009-го виторг компанії почав стрімко зростати. А за січень-вересень минулого року підприємство збільшило обсяги продажів на 19%. У підсумку група одержала за цей період 1,7 млрд руб. чистого прибутку. Проте говорити про повне відновлення рано. Адже ГАЗ розрахований на вироб-

ництво не менше 200 тис. «ГАЗелей» і 160 тис. легкових автомобілів на рік. Що ж до показників рентабельності, то їх було досягнуто, по-перше, завдяки відстрочкам із виплати боргів, а подруге, унаслідок відновлення фінансових резервів групи, тобто вони мають почасти фіктивний характер. Це не перешкодило власникові групи Олегу Дерипасці заявити про готовність до подальшої експансії: «Росія вироблятиме самостійно весь ланцюжок автомобілів: вантажівки важкі й легкі, автобуси різних видів, будівельну й дорожню техніку й багато чого іншого». У серпні минулого року керівництво «Групи ГАЗ» відновило переговори про союз із МАЗом. Нагадаємо, що акціонований у лютому 2009-го Мінський автомобільний завод — найбільша білоруська автобудівна компанія, 100% статутного фонду якої належить державі. Він — головне підприємство виробничого об’єднання «БілавтоМАЗ», що включає ще шість автозаводів, спеціалізується

на випуску самоскидів і магістральних тягачів. У його товарному ряді — більше 250 модифікацій автомобілів, понад 60 модифікацій причіпної техніки й 50 модифікацій автобусів і тролейбусів. Безперечна конкурентна перевага великовантажних автомобілів «МАЗ» — їхня відповідність вимогам «Євро-2» і «Євро-3». Чи веде «Група ГАЗ» і зараз переговори про об’єднання з МАЗом, точно невідомо, однак її представники дають зрозуміти, що готові запропонувати білоруській стороні умови більш вигідні, ніж КамАЗ. У вересні минулого року групі вдалося покласти початок істотному зміцненню своїх позицій шляхом укладання угоди про співробітництво з одним із найбільших автовиробників Китаю, який в окремих галузях перевершує російських конкурентів, — компанією FAW

Group. Домовленість передбачає налагодження випуску важких дорожніх вантажівок FAW на автозаводі «Урал», а також створення СП, яке займатиметься збутом продукції ГАЗу через дилерську мережу FAW. Тобто група одержить гарантовану можливість просування всієї своєї продукції на ринку Китаю. Що також створює для її потенційних партнерів — МАЗу й АвтоКрАЗу — додаткові перспективи.

АвтоКрАЗ: російська орієнтація А от третій імовірний партнер — ВАТ «Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» — потребує не так освоєння нових ринків збуту, як зміцнення своїх позицій на вже зайнятих. Основу холдингу, який спеціалізується на випуску продукції транспортного машинобудування, утворить головне підприємство — Кременчуцький автомобільний завод, який має замкнутий технологічний цикл виробництва однойменних вантажівок, а також 11 інших компаній. Зокрема, відкриті акціонерні товариства «Зовнішньоторговельна фірма КрАЗ», «Ужгородський Турбогаз», «Авторадіатор», «Кам’янець-Подільськавтоагрегат», Полтавський автоагрегатний, Токмацький ковальсько-штампувальний і

Стахановський вагонобудівний заводи, Херсонський завод карданних валів, Сімферопольський завод авторулів, суднобудівний завод «Затока», бердичівський машинобудівний завод «Прогрес». Підприємства холдингу випускають 28 базових моделей і більше 260 модифікацій автомобільної техніки для роботи в усіх галузях економіки та збройних силах, а також залізничні вагони, морські й річкові судна, нафтогазове обладнання, широку номенклатуру комплектувальних для автомобільного й залізничного транспорту. Автомобілі «КРАЗ» експлуатуються більш ніж у 60 країнах світу. Зазнавши глибокого спаду в період гострої фази кризи, торік АвтоКрАЗ почав стрімко нарощувати обсяги виробництва та реалізації. За підсумками минулого року в порівнянні з 2009-м йому вдалося збільшити виробництво авто в 3,6 раза, а збут — майже вдвічі. При цьому половина від загального обсягу продажів припала на країни СНД, 34% — на далеке зарубіжжя й тільки 16% — на внутрішній ринок України. «Істотне зростання попиту на таку техніку в Росії дозволило компанії збільшити поставки автомобілів на цей ринок приблизно в 9 разів, — відзначив директор із зовнішньоекономічної діяльності, збуту та корпоративних прав ВАТ «ХК «АвтоКрАЗ» Ігор Фоменко.

— Щомісяця туди надходило від 15 до 50 автомобілів, що за підсумками року становило 452 одиниці». Обсяги реалізації в країнах Південно-Східної Азії, Африки й Латинської Америки зросли в 6 разів, а в Азербайджан — у 2 рази. Як відзначають аналітики ІГ «Сократ», зараз обсяги виробництва підприємств АвтоКрАЗу становлять лише 30% у порівнянні з докризовими. І оскільки ємність основних експортних ринків компанії зростає, цього року вона, на їхню думку, теж збільшуватиме показники випуску продукції. У свою чергу в АвтоКрАЗі прогнозують, що сумарний обсяг замовлень на поточний рік досягне 3,3 тис. автомобілів. Через відсутність доступних кредитів і, відповідно, платоспроможного попиту на якісь відчутні обсяги реалізації в Україні годі й сподіватися — холдингу доведеться істотно активізувати свою діяльність на зовнішніх ринках. Найперспективнішим із них залишається російський. Отже, потенційна зацікавленість АвтоКрАЗу в союзі з «Групою ГАЗ» безперечна.

№ 10 (165)

22 березня 2011 року

5

Фарватер

Таємне річище Найпростіший спосіб «тіньової» приватизації українських суднобудівних активів — організувати процедуру банкрутства Олена ГЕРАСИМОВА Планам влади країни з прозорої приватизації ДП «Суднобудівний завод ім.

61 комунара» і ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» перешкоджають порушені щодо обох компаній справи про банкрутство, від результату яких і залежатиме відповідь на запитання про їхнього нового власника.

а чистий збиток збільшився в 12,7 раза — до 36,79 млн грн. Підсумки минулого року керівництво заводу поки не оприлюднило. Відомо лише, що за січеньвересень аналогічні цифри становили 4,36 млн грн і 28,91 млн грн відповідно.

ництво «Смарт-груп» повідомило, що не має наміру купувати цей актив. І, нарешті, у січні Микола Круглов оприлюднив інформацію про те, що завод ім. 61 комунара може бути включений до складу формованого урядом держав-

Незадовго до втручання влади в ситуацію на заводі ім. 61 комунара представники Фонду держмайна повідомили про намір у червні виставити на продаж 100% статутного фонду феодосійської суднобудівної компанії (ФСК) «Море». Такі плани стали можливі завдяки виданому в грудні минулого року президентському указу про скасування заборони на приватизацію декількох стратегічних підприємств, серед яких була й ФСК. Ця компанія спеціалізується на виробництві військових десантних кораблів і багатоцільових катерів із динамічними принципами підтримки (на підводних крилах, на повітряній подушці, на каверні й глісирувальних), прогулянкових яхт і катерів із корпусами з алюмінієво-магнієвих спла-

тість не перевищить 180 —220 млн грн». Справді, результати господарської діяльності підприємства за минулий рік, м’яко кажучи, ненайкращі. У порівнянні з 2009-м його чистий дохід становив 4,821 млн грн, тоді як чистий збиток досяг 22,354 млн грн. Це, як і у випадку із заводом ім. 61 комунара, надає очевидної переконливості справі про банкрутство компанії, порушеній у січні 2008 року за позовом ТОВ «Драккар», якому вона заборгувала 0,2 млн грн. У липні того ж року суд ухвалив рішення щодо проведення процедури санації. Її строки неодноразово подовжувалися. Востаннє ж це було зроблено не далі як у грудні минулого року. Тобто вердикт цілком збігся за часом з указом голови держави, який передбачав виставити ФСК на відкриті торги. На відміну від планів ФДМУ оголосити конкурс не пізніше червня нинішнього року, рішення суду припускає завершення процедури банкрутства не раніше 2 січня наступного року.

вів. Згідно з даними Державного агентства з управління державними корпоративними правами, підприємство не має проблем із замовленнями й нормально працює. З іншого боку, аналітик інвестиційної групи «Сократ» Костянтин Меселевський відзначає: «Навіть укладений торік контракт із КНР на суму приблизно $350 млн навряд чи істотно вплине на фінансове становище компанії, яка в останні 11 років збиткова, а тому у разі приватизації її вар-

І це означає, що або справу про банкрутство найближчим часом припинять, або приватизації ФСК не буде. Офіційного позивача — компанію «Драккар» — пов’язують із одеським бізнесменом Іваном Фурсіним, який із 2003 року контролює ТОВ «Іллічівський судноремонтний завод». У 2007-му Фурсін і російський бізнесмен Костянтин Григорішин одержали контроль над найбільшою українською судноплавною ком-

«Морський» вузол

Докладно

До невідомих рук Наприкінці лютого Кабмін доручив Державному агентству з управління державними корпоративними правами вжити заходів для стабілізації фінансової ситуації на миколаївському ДП «Суднобудівний завод ім. 61 комунара». Це розпорядження з’явилося після зустрічі Президента країни Віктора Януковича з головою Миколаївської облдержадміністрації Миколою Кругловим, на якій обговорювався стан справ на суднобудівних заводах регіону. Круглов тоді повідомив, що наразі відбувається процес заперечування постанови Господарського суду Миколаївської області про введення процедури розпорядження майном згаданого заводу, а також про соціальну напруженість на підприємстві, що виникла через заборгованість із заробітної плати в розмірі 22 млн грн. Завод ім. 61 комунара є одним із лідерів вітчизняного суднобудування, спеціалізуючись на створенні бойових кораблів і цивільних суден. Розташований у центрі Миколаєва, він має у своєму розпорядженні 20 га водної акваторії, три стапельні місця, що дозволяють споруджувати й спускати на воду корпуси вагою до 20 тис. тонн. Попри унікальний виробничий потенціал, завод уже в 2007 році було зараховано до категорії хронічно збиткових підприємств. А тому багато чиновників наполягали на необхідності знайти йому більш ефективного власника, ніж держава, оцінюючи цей актив у 200 млн грн. Проблеми із залученням замовлень і фінансові труднощі на заводі тільки наростали. У 2009 році його чистий дохід зменшився в 2,4 раза — до 32,19 млн грн,

те, що він може бути прозоро проданий стратегічному інвесторові. Навряд чи через порівняно невеликий борг хтось зважився б зазіхнути на підприємство, яке щойно ввійшло під дах новоствореного оборонного об’єкта Кабміну. Або устромляти палиці в колеса напередодні ініційованої владою приватизації. Поки все залежить від того, наскільки сумлінно в Держагентстві з управління корпоративними правами й у екс-Мінпромполітики виконуватимуть згадане доручення уряду з фінансового оздоровлення підприємства, а також від рішення Апеляційного суду Одеси.

Якщо розібратися

Надія на сумлінність За таких показників порушена восени 2009 року Госпсудом Миколаївської області справа про банкрутство заводу здається цілком природною. Позивачем стало ПАТ «Акціонерний комерційний промисловоінвестиційний банк», якому підприємство заборгувало 4,44 млн грн — суму, майже рівну різниці між його чистим доходом і чистим збитком за 2009 рік. А це трохи дивно. Ще більш дивна виявлена в листопаді минулого року ініціатива управління економіки та інвестицій Миколаївського міськвиконкому про виключення заводу ім. 61 комунара з переліку державних підприємств, які не підлягають приватизації, із метою його наступного продажу промисловому інвесторові. Начальник управління В’ячеслав Ярошенко тоді заявив, що вважає майбутню приватизацію цілком імовірною, відзначивши зацікавленість у цьому об’єкті компанії «Смарт-груп». «Смарт-груп» із 2004 року формує власний суднобудівний холдинг і вже включив до нього одне із провідних вітчизняних підприємств — ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» (ХСЗ), а також ВАТ «Чорноморський суднобудівний завод» (ЧСЗ). Це й справді вводить компанію до числа потенційних претендентів на завод ім. 61 комунара. Але невдовзі після заяви В’ячеслава Ярошенка керів-

ного концерну «Укроборонпром». Що, відповідно до непідтвердженої поки інформації, власне, і сталося. Майже одночасно — наприкінці січня — у рамках справи про банкрутство Госпсуд Миколаївської області ухвалив постанову про введення процедури розпорядження майном заводу й призначив розпорядником арбітражного керівника Володимира Марчука. Пан Марчук мусив подати реєстр вимог кредиторів, призначити підготовче засідання суду, перші загальні збори кредиторів і не пізніше 25 липня винести ухвалу про санацію боржника. Тобто або про ухвалу його банкрутом, або про закриття справи. Цікаво, що Володимир Марчук уже фігурував у скандальній справі про банкрутство ВАТ «Суднобудівна верф «Меридіан». Песимістичному результату можна, утім, запобігти, одночасно скасувавши постанови Госпсуду Миколаївської області в Апеляційному суді Одеси й порушивши кримінальну справу за фактом доведення підприємства до банкрутства, клопотання про які було подано у відповідний термін. Як уважають у асоціації «Укрсуднопром», підстави для порушення справи про банкрутство заводу ім.

61 комунара були створені штучно, а сама процедура використовується лише як схема «тіньової» приватизації підприємства. Дійсно, той факт, що справі дали хід, ставить під сумнів і те, що завод уже уведений до складу держконцерну «Укроборонпром», і

панією «Укррічфлот». І хоча формально в банкрутстві ФСК зацікавлений насамперед ТОВ «Іллічівський судноремонтний завод», свого часу прибрати її до рук намагався саме «Укррічфлот». Тоді цього не вийшло. Зараз же розчистити шлях до прозорої приватизації ФСК може тільки досягнення якоїсь угоди між владою та її кредиторами. Представники Державного агентства з управління державними корпоративними правами повідомляють про призначену на квітень зустріч із керівництвом міністерства промисловості й торгівлі Російської Федерації, де розглядатиметься питання про продаж ФСК російському інвесторові. Під ним, звичайно, мається на увазі державне ВАТ «Об’єднана суднобудівна корпорація» (ОСК), керівництво якого із травня по жовтень минулого року виношувало плани зі створення російсько-українського суднобудівного СП. В асоціації «Укрсуднопром» уважають, що ймовірність продажу — ОСК або іншому російському інвесторові — досить невелика. По-перше, у Росії вже є аналогічне ФСК підприємство — завод «Алмаз» у Санкт-Петербурзі, який має достатні потужності, а подруге, на сьогодні РФ не має необхідних коштів для закупівлі нових суден. Зараз інтенсивним нарощуванням військово-морського флоту займається влада Індії та Китаю, звідки й надходить левова частка експортних замовлень. Що робить набагато більш обґрунтованою версію про можливий прихід на ФСК азіатського інвестора. Як і у випадку із заводом ім. 61 комунара, долю «Моря» визначатиме готовність влади повернути справу в правове річище й шукати інвестора на відкритих торгах. В іншому ж разі обидва підприємства, які стали заручниками нинішніх справ про банкрутство, знайдуть своїх власників набагато раніше, ніж держава встигне підготуватися до їхнього вибору.

6

№ 10 (165)

22 березня 2011 року

Резонанс

Земля, вода і полум’я Землетрус біля східного узбережжя острова Хонсю став найбільшим у відомій історії Японії Андрій КИРИЛЕНКО Початок на стор. 1

Жителі Токіо одержали попередження за 80 секунд до того, як ефекти землетрусу досягли японської столиці. Це стало можливим завдяки системі раннього попередження, яка складається з більш ніж тисячі сейсмографів, розташованих по всій території держави. Сигнал попередження дозволив вчасно припинити роботу більшої частини критичних інфраструктурних систем, наприклад, зупинити рух високошвидкісних поїздів і перервати прокачування газу трубопроводами, скоротивши таким чином масштаб руйнувань і кількість людських жертв. Вистояла переважна кількість споруд, побудованих після 1995 року, оскільки їхні проекти передбачали спеціальні гасники енергії. Ефект цунамі також було помітно знижено завдяки береговим захисним стінам, які закривають приблизно 40% узбережжя. Стівен Роденей, експерт у галузі геофізики з Массачусетського технологічного університету (США), назвав Японію країною, «яка краще від усіх у світі підготовлена до землетрусів». Звичайно, як не готуйся до катастрофи такого масштабу,

численних трагічних наслідків однаково не уникнути. За даними Національного поліцейського агентства Японії, на 16 березня внаслідок землетрусу, цунамі й руйнувань від них загинуло 3676 чоловік у 12 префектурах країни, ще 7843 зникли безвісти. Близько півмільйона японців перебувають у тимчасових укриттях. Кілька невеликих міст пішли під воду майже цілком, загалом змито більше десяти

тисяч будинків. У шести різних префектурах були зафіксовані пожежі, зокрема, зайнялися газосховища на нафтопереробному заводі в місті Ітіхара, стався вибух на нафтохімічному комплексі в місті Сендай. Значно постраждала інфраструктура — у всій країні перебої з мобільним зв’язком, частково вийшла з ладу Токійська телевежа (погнувся шпиль). Обрушилися окремі ділянки автомобіль-

них естакад, вийшла з ладу автострада регіону Тохоку, що обслуговує північ Японії. Прорив дамби в префектурі Фукусіма призвів до додаткових затоплень. Два аеропорти тимчасово припинили свою роботу, ще один, розташований на штучному острові, фактично знищено. Кілька разів припинявся рух поїздів високошвидкісними магістралями й звичайними залізницями, на день було зупинено роботу Токійського метрополітену. Сумарний збиток економіці Японії, за різними оцінками, становить від $50 до $200 млрд. Більшість експертів уважає, що економіка Японії в короткостроковій перспективі значно впаде, після чого почнуться високі середньострокові темпи зростання. Окремою подією на тлі загальних руйнувань стали позаштатні ситуації на ядерних об’єктах. Постраждали чотири АЕС і завод зі зберігання відпрацьованого

ядерного палива, на якому сталося відключення електропостачання, що створило загрозу аварії (за даними на сьогодні живлення цього об’єкта відновлено). Через вихід з ладу одного із двох циркулярних насосів на Токайській АЕС було зупинено другий енергоблок. На першому енергоблоці АЕС в Онагаві 13 березня сталася пожежа, яка спричинила підвищення радіаційного фону, але проблему вдалося швидко ліквідувати. На АЕС «Фукусіма-2» під час землетрусу було штатно зупинено всі чотири енергоблоки, однак через часткову відмову аварійної системи виникли проблеми з їхнім охолодженням. Завдяки терміновому ремонту температурний режим блоків знову взято під контроль уже на 15 березня. Зараз станцію зупинено цілком, а мешканців навколишніх населених пунктів евакуйовано. Більш важка ситуація склалася на АЕС «Фукусіма-1». У

день землетрусу три працюючі енергоблоки станції було зупинено дією аварійного захисту в штатному режимі. Однак через годину перервалося електропостачання системи охолодження реакторів (у тому числі від резервних дизельних електростанцій). Через зростання температури в усіх трьох реакторах почав знижуватися рівень теплоносія й підвищуватися тиск унаслідок утвореної пари. Щоб не допустити руйнування, пару довелося скидати спочатку в гермооболонку, а потім в атмосферу (попередньо фільтруючи від радіонуклідів). Захід виявився ефективним, але при цьому в оббудування реакторного відділення потрапила велика кількість водню.

12 березня цей водень вибухнув, спричинивши витік радіації. Утім, сам корпус реактора не постраждав, зруйнувалася тільки зовнішня оболонка блоку. Для екстреного охолодження реакторів у них почали накачувати суміш морської води з борною кислотою.

14 березня аналогічний вибух водню стався на третьому, а 15-го — і на другому блоці АЕС. 16 березня ситуацію вдалося переважно стабілізувати, але стан станції досі непокоїть. Відповідно до Міжнародної шкали ядерних подій інциденту на АЕС «Фукусіма-1» присвоєно рівень 4: «Аварія без значного ризику для довкілля» (оцінка підлягає уточненню).

Радіація: реєструємо швидко, точно й надійно Принципово новий сцинтилятор на основі мікромонокристалів фіксує іонізуюче випромінювання вибірково Валентина ГАТАШ Розвиток ядерних технологій спонукає вчених усього світу приділяти все більшу увагу радіоекологічному моніторингу довкілля. Свій внесок у цю сферу зробили й молоді харківські вчені з науково-технологічного концерну «Інститут монокристалів» НАН України.

Під словом «радіація» звичайно мають на увазі різні види іонізуючих випромінювань, у тому числі, альфа-, бета-, гамма-, протонне й нейтронне. Однак ступінь їхнього впливу на організм людини не однаковий. Найбільшу небезпеку становлять швидкі нейтрони й альфа-частинки. Іонізуюча здатність цих випромінювань така велика, що вони можуть зруйнувати біологічні молекули в живих організмах і призвести до розвитку різних патологічних процесів та захворю-

вань. Тому у випадках, коли присутні різні види випромінювань, потрібні детектори, які дають можливість вибірково реєструвати найнебезпечніші з них. Традиційно для реєстрації іонізуючого випромінювання використовують органічні сцинтилятори різного типу: монокристалічні, пластмасові й рідкі. Нагадаємо, що так називаються матеріали, у яких під дією радіації виникають світлові спалахи — сцинтиляції. Однак усі вони мають як переваги, так і недоліки. Одні сцинтилятори практичні в реальних польових умовах, але не мають потрібної вибірковості. Інші надійно розділяють сигнали від різних видів випромінювання, однак не завжди зручні для проведення вимірів у реальних умовах або ж небезпечні через високу токсичність і легку займистість. Треті накладають небажані обмеження на розмір і форму детектора.

«Нові органічні структуровані матеріали для реєстрації найнебезпечніших для людини випромінювань» — так називається цикл робіт, виконаних молодими вченими Інституту сцинтиляційних матеріалів НТК «Інститут монокристалів» НАН України Наталею Касян, Євгенією Мартиненко, Сергієм Міненком і Наталею Караваєвою, які здобули Премію Верховної Ради України за 2010 рік. Вони взяли особисту участь у розробці нового класу композиційних органічних сцинтиляторів, у яких поєднані переваги різних детекторів — монокристалічних, пластмасових і рідких. Активною основою нових сцинтиляторів є мікромонокристалики розміром близько одного міліметра, які світяться під впливом радіації. Одержати їх нелегко: спочатку із сировини в спеціальній камері треба виростити органічні монокристали, потім механічно подріб-

нити їх за допомогою рідкого азоту. Отриманий зернистий порошок треба просіяти через калібровані сита для поділу за розміром і відібрати мікромонокристалики потрібного розміру. І тільки потім розмістити їх у контейнері з аморфною кремнієорганічною матрицею, яка являє собою прозорий гель. Детектор-гібрид готовий. Дотепне технологічне рішення дозволило забезпечити потрібну вибірковість реєстрації випромінювань без обмеження за розміром. Немаловажно, що таким чином значно зменшиться собівартість сцинтиляторів у порівнянні з традиційними. Нововведення може знайти застосування для вирішення широкого кола завдань сучасної радіаційної медицини, радіобіології та радіоекології, говорять учені.

— Наталю, уважається, що наука зараз не найбільш вдала сфера докладання молодих сил та інтелекту.

Чому ви вибрали цей шлях і почали працювати в Інституті сцинтиляційних матеріалів?

— У цей інститут ми потрапили головним чином випадково, — зізнається Наталя Касян. — А зараз уважаємо, що нам пощастило з місцем роботи: НТК «Інститут монокристалів» здобули собі ім’я і в Україні, і за її межами. Крім того, тут політика керівництва дійсно спрямована на залучення та підтримку молодих учених. Велику увагу приділяли нам наші керівники — професори Микола Захарович Галунов і Лонгін Миколайович Лисецький. Тут є всі умови для зростання та реалізації наукового потенціалу. Досить сказати, що починаючи з 2001 року молоді вчені інституту щорічно одержують премії Президента України або Верховної Ради. Так, недавно були визнані гідними нагород роботи, присвячені імплантатам із сапфіру, дослідженням у га-

лузі молекулярної біології та нанотехнології.

— Наукою про кристали займаються зараз учені різних спеціальностей. Хто за освітою ви?

— Серед нас є і хіміки — Сергій Міненко й Наталя Караваєва, і фізик — Євгенія Мартиненко, а я закінчила радіофізичний факультет Харківського національного університету ім. В. Каразіна.

— Яка з наукових тем у галузі кристалів здається вам найцікавішою?

— Зараз найперспективнішою вважається нанотематика. Основою нашого сцинтилятора є мікрокристали, які являють собою проміжну ланку між макро- і наноматеріалами. У той же час великий інтерес для нас становлять властивості та одержання аналогічного матеріалу з розмірами частинок у мільйон разів меншими, тобто близько декількох нанометрів.

7

№ 10 (165)

22 березня 2011 року

Ділова розмова

Успішний менеджмент — це велика могутність Навчатися його варто всім — тоді не тільки бізнес, а й усе життя заграє дивовижними барвами В’ячеслав ШНАЙДЕР Мистецтво менеджменту в наші дні — одне із найнеобхідніших. Його і теорія, і практика викликають інтерес, надії, суперечки. Григорій Хмельницький, дійсно чудовий професіонал, консультант, бізнестренер, упевнений, що менеджмент — це взагалі мистецтво жити.

— Григорію Йосиповичу, давайте поговоримо спочатку про таке явище, як лідерство. Великі лідери чомусь незмінно викликають страх і трепет. Погодьтесь, у владі є щось надприродне.

— Усе це мало стосується реального менеджменту. Процитую видатного фахівця з менеджменту Пітера Друкера: «Якби на відповідальних посадах працювали виключно святі, поети або видатні вчені, то будьяка велика організація була б абсурдною й працювати в ній було б просто нестерпно. Потреби сучасних великих організацій мають задовольнятися звичайними людьми». Тож повсякденна робота мало сумісна з геніальністю.

— Проте є люди, які починають бізнес зовсім не для заробітку.

— Бізнес є бізнес, і головним вимірюваним показником його успішності були і є гроші. Але було б дуже нецікаво жити, якби людей, про яких ви говорите, не існувало. Такі люди є — часто в релігії, рідше в політиці, іноді в бізнесі. Для них їхні ідеї — сенс життя. Навіть працюючи в бізнесі, такий лідер мало цікавиться своїми матеріальними інтересами, він ніби переносить релігійне месіанство в ділову сферу. І нерідко робить неймовірне — на ринку з’являється щось принципове нове. Таким був, наприклад, великий винахідник і менш успішний бізнесмен Томас Едісон.

— І ще ці люди часто мають загадкову чарівність, харизму.

— Дійсно, навколо такого лідера існує якесь потужне енергетичне поле. Створює його, в остаточному підсумку, навіть не лідер, а саме його оточення. І тоді він викликає захват і одночасно страх і трепет. Коли проводиш час у оточенні лідерів, то почуваєш... пожежу. Вона йде від душі. Від серця. Загадкову, як ви говорите, харизму, можна ще передати словами пристрасть, ентузіазм, жага життя, захопле-

Григорій Хмельницький Закінчив Житомирський педагогічний університет. Кандидатська робота — «Психологічні особливості мотиваційної сфери менеджера». Більше 20 років досвіду керівної роботи, у тому числі директором із продажів JTI Білорусь, JTI Центральна Азія. Директор консалтингової компанії Griconsult, керівник Колегіуму тренерів і консультантів, викладач бізнес-школи (МВА) Київського національного економічного університету. ність, самовіддача. Якщо ці слова характеризують і вас, то ви лідер.

— Харизма — дар уроджений?

— Є певні харизматичні техніки й стратегії. І вміло організовані тренінги дозволяють розвинути харизматичний дар. Це тисячоріччями працює в політиці. Для бізнесу це теж корисно, і сучасна соціальна психологія цілком допомагає досягти цього. Відпрацьовується специфічний імідж: мова, жести, ідеологія.

— Із незвичайними людьми все зрозуміло. А як бути лідерам «традиційної ділової орієнтації»?

— Це питання вивчалося, і виявилося, що стати лідером цілком реально. Результати досліджень показують, що інтелект лідерів лише трохи вищий, ніж у більшості підлеглих. Саме трохи вище. І навіть небажано, щоб лідер занадто їх перевершував.

— А багато хто вважає, що запорука успіху — високий IQ...

— Так, IQ став мало не символом двадцятого століття. Психологи до того ж увели таке поняття, як «коефіцієнт розумових здібностей», і розробили «тести інтелекту». Люди захопилися, та й зараз ще захоплюються цими тестами. Але незабаром з’ясувалося, що можна стати, наприклад, президентом США, маючи досить низький IQ, і такі президенти працюють анітрохи не гірше, ніж із високим IQ. До речі, у світі є організація «Менса», до якої входять тільки люди з дуже високим IQ. Створювалася вона з досить претензійною метою: об’єднати інтелектуалів, зробити світ розумнішим. Але цього поки не сталося.

Серед клієнтів — керівники й управлінські команди: у Києві — МТС, Ernst&Young, «ІНГО Україна», «Фармак», «Козирна карта», «Оболонь», СК ДжонДо «Менси» входять учені й водії, політики й пожежні, листоноші й робітники. Тобто коефіцієнт інтелекту не завжди вирішальний у кар’єрі й життєвому успіху.

— Є така цинічна фраза: «Якщо ви такі розумні, то чому такі бідні?» Імовірно, це можна сказати про багатьох людей із високим IQ...

— У людей із дуже високим IQ нерідко відсутня здатність до співчуття. Звичайно вони погано взаємодіють із людьми з більш низьким інтелектуальним рівнем. Спочатку — чудові плани й стратегії, а потім виявляється, що духовно «холодного» лідера люди не дуже підтримують. У бізнесі більш необхідний так званий «емоційний інтелект» — EQ, тобто здатність розуміти почуття, емоції інших, як свої. Більшість досліджень показують, що добре розвинутий EQ дозволяє діставатися вершин бізнесу й політики. І тому сьогодні складова лідерства переходить у площину емоційного інтелекту. Тут людьми не управляють, а спрямовують їх, надихають на досягнення результатів бізнесу. Тім Пітерс, упливовий представник ділової думки нашого часу, говорив: «Лідери — чиста без домішки емоція, чиста без домішки відданість обраній справі». У справжніх лідерів не тільки, вибачте, шило в одному місці, а й, насамперед, — посмішка на обличчі. Справжні лідери випромінюють почуття впевненості й рішучості. Вони своєю присутністю надихають послідовників не сходити з дистанції. Ще успіх у бізнесі залежить не так від грандіозних планів, як від здатності швидко реагувати на реальні змі-

сон, Перший Український міжнародний банк, «Марфін банк», а також «Європродукт» (Одеса), група компаній ГАЗ (Нижній Новгород), «Терволіна» (Москва), «Білпронто» (Мінськ), Dolina Group (Ізраїль), «Татнафта» (Татарстан), Le Bridge (Молдова) та інші. Спеціалізація: узгоджена робота управлінських команд, менеджмент/лідерство, стратегічне управління, організаційний розвиток, проектний менеджмент, корпоративне управління, індивідуальний управлінський / власницький консалтинг (executive coaching). ни в міру їхнього виникнення. Тому стратегія успіху має бути динамічною й попереджальною. Є й ще одна важлива якість лідера — коефіцієнт життєвої енергії, або VQ. Іншими словами, здатність керівників заряджати енергією себе й оточуючих. Для успішного керівника він має навіть більше значення, ніж «емоційний інтелект». VQ — це інтенсивність бажання жити, рушійна сила, мотор, стимулятор життя. Що вище VQ, то сильніше ми хочемо жити, розвиватися, домагатися чогось. Адже завдання лідера — сприяти змінам і долати опір обставин, часто дуже великий.

— А щоб мати високий рівень VQ ...

— ...треба займатися тим, що тобі до вподоби, бути собою. Жити повним життям. Коли любиш справу, якою займаєшся, то живеш нею. По собі знаю: це відбувається, коли робота й хобі збігаються.

— Але й енергія підлеглих тоді має теж бути на висоті.

— Лідер мусить вивільнити енергію інших членів колективу й допомогти їм розкрити свій потенціал. Жила колись така унікальна людина, власник колосальної життєвої енергії — колишній прем’єр-міністр Англії Бенджамін Дізраелі. Він одного разу сказав: «Життя занадто коротке, щоб бути незначним». Тому завдання лідера — дати колегам шанс «випустити на волю» свій VQ. Спостерігаючи за найнезначнішими сигналами, які надходять від співробітників (у тому числі словами, мовою тіла й особливо емоціями), талановиті лідери можуть визначити особисті переваги, прагнення лю-

дей і найпривабливіші способи їхнього досягнення. Одержавши цю інформацію, лідер має постаратися дати співробітникам завдання, що якнайкраще відповідають їхнім потребам. Когось стимулюють гроші, когось — можливість кар’єрного зростання або визнання, когось — ще щось. Пітер Друкер говорив: «Бути лідером — це не змінювати природу людини, а примножувати здібності організації в цілому, використовуючи всю силу, усе здоров’я й усі прагнення окремих співробітників».

— Що ще важливе для успіху в бізнесі?

— Не менш важливо бути не тільки ефективним лідером, а й ефективним професійним менеджером, не трудоголіком, а результатоголіком. Немає нічого легшого, ніж працювати багато, і немає нічого важчого, ніж ефективно управляти результатом.

— До речі, дуже яскраво робота менеджера описана в книгах одного з гуру сучасного менеджменту Іцхака Адізеса.

— Я знайомий із цією дивовижною людиною. Був координатором його програми в Україні, організовував перші в Україні семінари Академії менеджменту Адізеса. За моєю пропозицією доктор Адізес одержав звання почесного професора Київського національного економічного університету ім. Гетьмана. За Адізесом, менеджмент будь-якої організації має виконувати чотири глобальні функції. Перша: виробляти товари або послуги, для чого, власне, і існує бізнес. Деякі псевдобізнесмени думають, що головне — це прибуток, і створюють такі собі ракові компанії, які спустошують ринок. А от якщо клієнти знову й знову звертаються за товаром, це означає, що функція «виробництво результатів» працює. Друга функція — адміністрування. Щоб товар надходив на ринок із найменшими витратами, діяльність фірми треба організовувати, систематизувати й контролювати. Третя функція — підприємництво. Організація має розуміти, як зміняться потреби клієнтів у майбутньому, і робити кроки в цьому напрямку. Тут потрібні творчість, креативність, пошук. І, нарешті, щоб працювати, організація повинна мати

єдину культуру, взаєморозуміння. Ця функція називається інтеграцією.

— Ще Адізес звернув увагу на те, що кожному менеджерові притаманний свій стиль і ніхто не може бути однаково сильний у всіх перерахованих функціях.

— Так, ідеальних, «книжкових» менеджерів не буває. Адізес докладно класифікує стилі дій менеджерів — виробника, менеджеракреативника, менеджераінтрегратора, менеджераадміністратора. Хоча кожен повинен володіти всіма функціями, але краще, коли в команді є різнотипні менеджери, які доповнюють один одного. Навіть різні країни сильніші в чомусь одному. Японія, наприклад, — в інтеграції та адмініструванні — там панує дух порядку й колективізму. Але вона слабкіша в підприємництві, і японцям навіть доводиться імпортувати підприємців з інших країн. Адізес узагалі вважає, що дух підприємництва зараз дуже падає в Європі й США — вони стають усе більш адміністративними. Підприємництво зростає в країнах, які переходять від командної до ринкової економіки, наприклад в Україні, Китаї, Росії. Але нам, за Адізесом, не вистачає адміністрування та інтеграції, просто кажучи — порядку, порядності, єдності, взаємодовіри, взаємоповаги.

— Щодо нас усе зрозуміло й без теорії. Дивовижно, що Адізес пропонує використовувати його методику в будь-якій організації — у родині, наприклад.

— Закони управління універсальні й дуже широко застосовні. Адміністрування, креативність, підприємництво, інтеграція — це космічні сили. Дивовижно, що ці чотири функції відповідають першостихіям найдавніших філософій — воді, вогню, землі, повітрю...

— Спокуслива річ — менеджмент. Тут відразу виникають мрії про безмежну могутність.

— Так, успішний менеджмент — це велика могутність. Менеджмент не починається й не закінчується на роботі. Він — наше життя. І вчитися йому варто всім. Суть менеджменту в тому, щоб зробити знання продуктивними. Як на мене, менеджмент не теорія, а практика. Значення має не так те, що ви думаєте, як те, що ви робите. Тож бажаю читачам «УТГ» результативних дій.

8

№ 10 (165)

22 березня 2011 року

Ювілей

Геній бойових і космічних ракет Багато в чому завдяки Михайлові Кузьмичу Янгелю Дніпропетровськ справедливо вважається космічною столицею України Ірина КОНДРАТЬЄВА

Учасники «круглого столу», присвяченого пам’яті М.Янгеля

2011-й оголошений в Україні й Росії Роком М.Янгеля — видатного конструктора ракетно-космічної техніки ХХ століття, засновника й головного конструктора КБ «Південне», академіка, двічі Героя Соціалістичної Праці.

Михайло Кузьмич Янгель народився 25 жовтня 1911 року в Сибіру. У 1937-му закінчив Московський авіаційний інститут ім. С.Орджонікідзе. Працював у КБ М.Полікарпова, брав участь у розробці винищувачів І-16, І-17 та інших літаків, потім у КБ А.Мікояна й В.Мясищева. У 1950-му закінчив Академію авіаційної промисловості. У 1954 році Янгеля відряджають в Україну, де він створює принципово нові напрямки в ракетобудуванні (вони багато в чому визначили генеральну лінію розвитку сучасної ракетнокосмічної галузі України) й наукову школу з розробки ракет і космічних апаратів різного призначення. За його особистої участі засновані й почали розвиватися майже всі ракетобудівні підприємства та наукові організації України. Багато в чому завдяки Михайлові Кузьмичу Дніпропетровськ як ракетно-космічний центр сьогодні визнаний в усьому світі, справедливо вважається космічною столицею України й бере активну участь у великих міжнародних проектах. Не дивно, що саме в Дніпропетровську було дано старт ювілейним заходам у рамках святкування 100-річчя від дня народження М.Янгеля.

Зберегти для нащадків З ініціативи державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені М.Янгеля» і Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля (ДУЕП) 15 березня в університеті відбувся «круглий стіл», присвячений видатному конструкто-

рові, талановитому вченому й людині з великої букви. На урочистості приїхало чимало гостей, чиї імена відомі у світі: Л.Кучма — Президент України (1994—2005), Б.Патон — президент Національної Академії наук України, Ю.Алексєєв — голова Державного космічного

Леонід Кучма шкодує, що Україна втрачає янгелівську спадщину.

агентства країни, генералполковник М.Соловцов — колишній командувач Ракетних військ стратегічного призначення РФ, О.Дегтярьов — генеральний конструктор — генеральний директор ДП «КБ «Південне» ім. М.К.Янгеля», Б.Холод — ректор ДУЕП ім. Альфреда Нобеля, В.Крючков — колишній секретар ЦК КПУ з оборонної промисловості, А.Усенков — генеральний директор АТ «Росзагальмаш» (РФ), В.Щоголь — генеральний директор ДП «ВО «Південний машинобудівний завод ім. О.Макарова», С.Конюхов — науковий керівник ДП «КБ «Південне» ім. М.К.Янгеля» та інші видатні керівники ракетно-космічних галузей, учені профільних ВНЗ України та Росії. Відкрив засідання Леонід Кучма. Він відзначив неоціненний внесок М. Янгеля у створення ракетно-косміч-

ної галузі України й зміцнення миру на нашій планеті, разом із тим досить критично оцінив сучасний стан провідних підприємств і галузі в цілому.

— Сьогодні 52 ракети СС-18 (за американською термінологією «Сатана») стоять на бойовій варті російських стратегічних військ, — сказав Л.Кучма. — Тож справа Янгеля живе. Але якщо в Росії знаходять можливості й надалі розвиватися у цьому напрямку, навіть заявили, що розпочинають розроблення ракети, аналогічної СС-18 (хоча відтворити таку неможливо — це була сама довершеність), то в нас сьогодні не найкраща ситуація. То, може, ми з повним багажем туди перейдемо й збережемо щось для нащадків? Я говорю це вже не жартома, а серйозно. Ми розуміємо, що сьогодні металургія, хімія дуже важливі. Сільське господарство теж має величезне значення з огляду на розвиток подій у світі. Але без високих технологій яке буде в нас майбутнє? А я б хотів, щоб Україна, де поки ще залишилися ресурси, з якими можна зробити прорив, посіла належне їй місце. Але щороку цих ресурсів стає усе менше. Якщо проаналізувати на прикладі КБ «Південне», що там було й що залишилося... Не

його в цьому провина. Коли немає державної підтримки, не буде й руху вперед. В умовах напівзлидарського існування нічого зробити не можна. Щоправда, кризи теж дають поштовх до розвитку. Але в нас якась вже занадто тривала криза. Два роки поспіль на космічну галузь виділяється по 60 мільйонів гривень. Це мізер! А на Євро-2012 цього року заплановано 36 мільярдів гривень бюджетних грошей. Треба! Я розумію, що ми не повинні знеславитися. Але якби ми попередні п’ять років займалися економікою держави як належить, зовнішній інвестор нам повірив би й до нас прийшов. Тоді не довелося б усе будувати тільки самим, за наші бюджетні гроші, — дороги, мости, аеропорти, стадіони тощо. Може, дехто думає, що Янгелю було легше працювати? Ні, тоді теж точилася жорстока боротьба між ракетними підприємствами. Щоб одержати замовлення на ту або іншу ракету, ти мав довести, насамперед військовим, а потім інститутам, що твоя розробка краще. Отож, звертаючись до керівників ракетно-космічних підприємств, скажу: треба, щоб така розробка у вас була, тоді до вас прийде приватний бізнес...

Без науки немає високих технологій Президент Національної Академії наук України Борис Патон щиро подякував організаторам «круглого столу» за те, що так урочисто відзначається рік пам’яті геніального вченого.

— Ми знали Михайла Кузьмича багато років. Він працював, спираючись на науку, на науково-технічний прогрес. Пам’ятаю Дніпропетровськ, автозавод, який був обраний під будівництво

Другий у СРСР космічний носій «Космос», створений на базі ракети Р-12

М.Янгель — академік Академії наук СРСР і Академії наук України, двічі Герой Соціалістичної Праці, нагороджений багатьма орденами та медалями, лауреат Ленінської та Державної премій СРСР. Його ім'ям названо малу планету, кратер на Місяці, пік на Памірі, вулиці в Києві, Дніпропетровську, вулицю й станцію метро в Москві, нове місто в Іркутській області, стипендії в Московському й Харківському авіаційних інститутах, у Дніпропетровському національному університеті імені О.Гончара.

Сторінки історії 22 червня 1957 р. відбулося успішне випробування першої янгелівської ракети середньої дальності Р-12 (за американською термінологією СС-4). Вона відрізнялася декількома новими конструктивними досягненнями, які забезпечували дальність польоту ракети до 2000 км. Крім того, застосування нових компонентів палива дозволило розробити й згодом упровадити у всій серії бойових ракет принципово нове рішення — зберігання ракет у постійній бойовій готовності в шахтних пускових установках, що значно підвищувало ефективність ракетних комплексів.

24 жовтня 1960 р. Під час виконання передстартових робіт, приблизно за 15 хвилин до першого випробного пуску ракети Р-16 (СС-7) — першої міжконтинентальної ракети Янгеля, трапився несанкціонований запуск двигунів другого ступеня, і ракета вибухнула на стартовій площадці. Вогненний смерч на відстані 100—120 метрів від центру старту з великою швидкістю поглинув усе живе. Загинули 76 чоловік, серед них — командувач Ракетних військ маршал М.Нєдєлін, велика група провідних фахівців янгелівського КБ. Згодом у госпіталях через опіки й отруєння померли ще 16 чоловік. Янгель і декілька людей, які відійшли покурити, дивом залишилися живими. У жовтні 1962 р. СРСР ужив спробу розмістити на Кубі 24 пускові установки ракет СС-4 і 16 пускових установок ракет СС-5, що привело до Карибської кризи. Мабуть, уперше у своїй історії США були майже цілком беззахисними перед новою зброєю. Американські військові пропонували президентові Дж. Кеннеді негайно почати бомбардування Куби. Більше двохсот американських кораблів здійснювали блокаду острова. Світ перебував на межі нової війни. На щастя, керівникам двох наддержав, Дж. Кеннеді й М. Хрущову,

удалося розв’язати серйозне протистояння мирним шляхом. На 1965—1966 рр. припадає пік розгортання в СРСР ракет середньої дальності СС-4 і СС-5, більшість яких були націлені на об'єкти в Західній Європі. У КБ М.Янгеля в ті роки починаються роботи зі створення перших цілком мобільних балістичних ракет. Одну з них зробили комбінованою: перший ступінь працював на твердому паливі, другий — на рідкому. У цілому нова ракета мала декілька цінних нововведень і піонерних рішень. Новинкою рухомого комплексу став транспортно-пусковий контейнер, із якого стартувала ракета. Тоді ж був застосований і так званий «мінометний старт»: ракета вилітала з контейнера, наче корка із пляшки шампанського, а її двигуни запускалися вже в польоті. У США таке завдання розв’язали тільки через п'ять років. Цей комплекс передбачив появу інших рухомих комплексів, зокрема залізничного. Із середини 60-х у КБ «Південне» починається новий етап — проектування й створення міжконтинентальних балістичних ракет четвертого покоління РС-16 (СС-17) і РС-20 (СС-18). Вони мали більш високу точність і оснащувалися боєголовками індивідуального наведення, мали високий ступінь виживаності й техніку так званого «холодного» запуску з можливістю перезарядження пускової установки. Американці, довідавшись про нову ракету, охрестили її «Сатаною». СС-18 внесена до Книги рекордів Гіннесса як найпотужніша міжконтинентальна балістична ракета у світі. Технічні рішення, утілені в цій ракеті, визнані класикою бойового ракетобудування. СС-18 була останньою роботою Михайла Кузьмича Янгеля. 25 жовтня 1971 року, у день його 60-річчя, серце великого ракетника зупинилося назавжди.

№ 10 (165)

22 березня 2011 року

9

Ювілей нового підприємства. І в результаті під керівництвом Янгеля з’явився кращий у світі завод «Південмаш». А разом із ним — конструкторське бюро «Південне» . Завод працював у тісному контакті із КБ «Південне», і не було проміжної ланки, присутньої фактично у всіх інших генеральних конструкторів таких КБ. Таке єднання, на мій погляд, дійсно найбільше досягнення, і Михайло Кузьмич відіграв у цьому головну роль. Голова НАН України відзначив, що М.Янгель дуже любив науку, не уявляв створення нових ракет, нової техніки без науки, без участі академічних і галузевих інститутів. Якби сьогодні в Україні змогли відродити те, підвалини чого закладав Михайло Кузьмич, то в нашій державі була б зовсім інша техніка, інші можливості. Це дало б імпульс для розвитку високих, наукомістких технологій, переконаний Б.Патон. Говорячи про наукову школу, створену Янгелем, треба згадати й про те, що випуск ракетно-космічної техніки поставив зовсім нові завдання перед вітчизняними НДІ. Вони працювали над новими матеріалами, новими технологіями й домагалися не менш значних успіхів, ніж ракетобудівники.

Космічний носій «Дніпро», створений у КБ Янгеля на базі МБР Р-36М2 (SS-18)

як вона виконає стратегічну роль, якщо не може долетіти до іншого континенту? Проте на базі цієї ракети були створені ракетні війська стратегічного призначення (1969 р.). Надалі вона відіграла колосальну роль у розв’язанні Карибської кризи, допомогла вирішити завдання із запобігання ядерній війні. І мир на Землі вже більше 50 років працює завдяки Янгелю. От у чому його найбільша заслуга.

Працювати по-янгелівськи Ветерани КБ «Південне» й Південмашу, які працювали під керівництвом М.Янгеля, говорять про нього як про людину принципову, яка вміла відстоювати свою позицію, але разом із тим дуже добру, співчутливу й побатьківськи турботливу. Але головною заслугою колишнього головного конструктора КБ, звичайно ж, було створення нового напрямку у виробництві ракетної техніки.

— Ми у великому боргу перед цією людиною, — сказав у своєму виступі науковий керівник, у недалекому минулому генеральний конструктор ДП «КБ «Південне» імені М.Янгеля» Станіслав Конюхов. — Янгель обґрунтовано довів, що запропонований ним напрям у створенні ракетної техніки допоможе ефективно вирішити головне завдання — досягти паритету у відносинах із імовірним супротивником у ракетно-ядерному озброєнні, назавжди позбавити його переваги завдати першого удару по нашій державі. Бойова ракета Р-12, створена колективом КБ, мала дальність польоту 2 тисячі кілометрів. Здавалося б,

Науковий керівник ДП «КБ «Південне» імені М.Янгеля» Станіслав Конюхов

Після ракети Р-12 були створені Р-14 і Р-16, потім Р-36, Р-23. Ракети, які з появою орбітальної головної частини взагалі позбавили супротивника можливості оборонятися. Іншим державам, зокрема США, навіть не було сенсу будувати протиракетну оборону. Інтегрально в ХХ столітті я не знаю іншого більш талановитого конструктора військової техніки, ніж Янгель, який зробив би так багато й так ефективно. Кожні два роки під його керівництвом створювався новий стратегічний ракетний комплекс, не кажучи вже про космічні. С. Конюхов відзначив також, що на базі бойових ракет Янгель відкрив новий — конверсійний — напрямок у створенні космічних носіїв. С.Корольов, як відомо, у той час займався пілотованими польотами, а весь тягар військового космосу ліг на плечі Янгеля.

— Це ракети-носії «Космос», «Інтеркосмос», ракети

«Циклон-2» і «Циклон-3», космічні апарати радіотехнічної розвідки, протиракетної оборони, дистанційного зондування, які служили й науці, — уточнив С.Конюхов. — Під керівництвом Михайла Кузьмича зроблено 25 космічних апаратів «Інтеркосмос», 100 супутників виготовлено й виведено на орбіту за його життя. У 70-ті роки кожні півмісяця створювався новий супутник. Усе це було б неможливо без потужної наукової школи й розвинутої промисловості, у створенні яких Михайло Кузьмич брав безпосередню участь. Завдяки йому в СРСР з’явилися 5 складальних заводів (Красноярський, Омський, Пермський, Оренбурзький і Південний у Дніпропетровську), які брали участь у створенні ракетно-космічної техніки. В Україні ракетна промисловість була створена не тільки в Дніпропетровську й області, а й у Києві, Харкові, Запоріжжі та інших містах. У виготовленні ракет брали участь сотні суміжних організацій-постачальників. Завдяки цьому галузь протягом декількох десятків років лідирувала в промисловому секторі й була одним із головних стовпів державної економіки.

Люди великої епохи Колишній міністр загального машинобудування СРСР (1983 — 1987 рр.), секретар ЦК КПРС із питань оборони (1988 — 1991 рр.), Герой Соціалістичної Праці, нині президент Товариства дружби й співробітництва народів Росії та України Олег Дмитрович Бакланов (РФ) згадує про часи, у які він працював у одній системі з М. Янгелем, як про сповнені труднощів, неймовірних випробувань на міцність духу й великих перемог.

— Адже тоді ніхто не запитував, як ти працюватимеш, просто зобов’язували й вимагали, — згадує О. Бакланов.

— Михайло Кузьмич своїм життєвим прикладом демонстрував, що треба працювати всім разом і цілеспрямовано вирішувати завдання, важливі для батьківщини. Те, як працювали колективи КБП і Південмашу, без перебільшення можна назвати подвигом. По суті, саме дніпропетровські розробники й ракетобудівники запобігли можливості виникнення й ведення глобальних воєн у сучасному світі. Створивши ракетно-ядерний щит країни, вони змусили наших «щирих друзів» за океаном сісти за стіл переговорів. Змусили й нас самих подумати, як уникнути катастрофи. О.Бакланов розповів про те, як керував цехом одного із заводів, які входили до так званого українського куща ракетобудування. Центром його було КБ Янгеля, а київський, харківський та інші заводи відігравали допоміжну роль. Наприклад, у Харкові робили систему керування для янгелівської ракети Р-16. Працювати по су-

сідству, у межах 500 км, було дуже вигідно, бо можна було швидко зібрати всіх керівників, обговорити нагальні проблеми, подивитися на місці, що і як робиться, оперативно внести корективи в технологічний процес.

— Я зустрівся з Янгелем у 1965 році на нараді в Д.Устинова, який обіймав посаду першого заступника Голови Ради Міністрів СРСР, коли ставили на бойову варту якраз новий ракетний комплекс, — згадує О.Бакланов. — Янгель при-

Президент Товариства дружби й співробітництва народів Росії та України Олег Бакланов (РФ)

їхав разом із директором Південмашу Олександром Максимовичем Макаровим. І ми тоді змогли поговорити про перспективи бойового ракетного комплексу. Я пам’ятаю, як важко йому

було ходити (здоров’я дуже погіршилось після аварії під час запуску ракети 1960 року), але мужньо переносив усі страждання. Бо для нього справа була понад усе. І такими були майже всі керівники тієї великої епохи. Підсумком «круглого столу» стало підписання комюніке. Відзначаючи неоціненні заслуги М.Янгеля перед Україною, Росією та всім світом, учасники засідання підтримали пропозицію провести декілька заходів у рамках святкування 100-річчя від дня його народження. Було також схвалено ініціативу ДУЕП організувати в Дніпропетровську громадські слухання з питання присвоєння імені академіка Михайла Янгеля Дніпровській набережній (від річкового порту до МерефоХерсонського моста). Учасники «круглого столу» висловили впевненість, що святкування Року Янгеля сприятиме популяризації передових ідей у галузі досліджень і мирного використання космічного простору, а також подальшому покращенню іміджу Дніпропетровська як центру українського космічного ракетобудування.

10

№ 10 (165)

22 березня 2011 року

Автомагістраль

Гумова еволюція Слідом за питанням «коли перевзуватися?» постає закономірне запитання «у що?» Олександр НІКОЛАЄНКО Час зміни зимових шин на літні — добра нагода поговорити про автомобільну гуму. Тим більше що виробники скатів сьогодні надають автомобілістові такий великий вибір новітніх технологій і додаткових властивостей колісного «взуття», що стежити за новинками стає дедалі складніше.

Хоча імениті виробники десятки років ведуть експерименти із шинами, які не бояться проколів, лише в останні роки така екзотика переходить до розряду повсякденних речей. Найбільшого поширення дістала технологія, яку узагальнено називають RunFlat. Ідея проста: звичайне колесо за втрати тиску за

рює зношування гальмових накладок за рахунок підвищеної інерційності. Наступну проблему породжує головна перевага технології RunFlat: така шина, навіть за повної втрати тиску, осідає незначно, і визначити, що скат дістав ушкодження, на око складно. А тверда боковина, яка забезпечує належну керованість за відсутності тиску Хоча за календарем й перешкоджальновесна вже давно встуго бічного зсуву пропила у свої права, час колотого колеса, не «перевзуватися» у літдає можливості водіню гуму настає лише єві відчути, що шина тоді, коли середньотерміново потребує добова температура ремонту. Тож устадосягає 5—7°C. Зановка RunFlat вимаміниш шини раніше гає обов’язкової на— ризикуєш втратити явності системи покерування під час ранстійного моніторингу кових весняних холотиску. Що, звичайно, дів через задубілу літпотребує додаткових ню гуму. Затягнеш із «перевзуванням» — Спеціальні боковини підтримують шину RunFlat капіталовкладень. навіть за повної втрати тиску Нарешті, остання загрожує катастрофічне зношування зимових рахунок ваги автомобі- проблема шин RunFlat поскатів і, знову ж, знижен- ля сплющується, що при- лягає в тому, що продавня керованості через зимові зводить до руйнування по- ці не дуже прагнуть афішушини, які «пливуть» за ви- кришки через лічені сотні вати: зазначені максимальметрів. У шинах же RunFlat ні 80 км пробігу на швидкосокої температури. У спеціалізованих видан- борти захищені додатко- сті 80 км/год. (за нульового нях публікується безліч по- вим пружним шаром, який тиску) є одночасно граничрівняльних тестів найпо- перешкоджає осіданню ко- ним ресурсом самого ската, пулярніших моделей шин. леса. У результаті навіть після чого він підлягає заМи ж розглянемо нові, поки за цілковитої втрати тиск у міні. Безперечно, якщо румалопоширені в нас техно- автомобіль може рухати- хатися на меншій швидкології та сервісні умови. ся до найближчого шино- сті й мінімізувати пробіг, монтажу з максимальною то це не призведе до руйЖиття швидкістю близько 80 км/ нування шини. Однак точбез запаски год. на відстань до 80 км. но визначити, чи може скат Замінювати пробите ко- Просто? Однак для втілен- і надалі абсолютно безпечлесо на дорозі — заняття ня ідеї в життя техноло- но працювати на високих малоприємне, небезпечне, а гам довелося подолати без- швидкостях, жоден шинонайчастіше й фізично дуже ліч труднощів і недоліків, і монтажник не зможе. Тому непросте. Особливо якщо деякі з них усунути так і не самі виробники не допускають ремонту після руху за кермом тендітна дама, а вдалося. По-перше, посилення влас на спущеній покришці. І, до допомогти нема кому. Крім ної твердості покришки речі, щодо шиномонтажу: того, запасне колесо чимало важить і призводить до призводить до погіршен- RunFlat, який має посилепостійної перевитрати па- ня амортизаційних власти- ну боковину, потребує спелива (на 2% за кожні 50 кг востей самого колеса. Ін- ціального обладнання для вантажу). Та й місця запас- шими словами, автомобіль бортування, без чого ймока займає багато, змушу- стає менш комфортним. вірність ушкодження диска ючи споруджувати для неї По-друге, стовщення бор- досить велика. І все-таки, незважаючи на сховані ніші й порушува- та збільшує масу самої поти конструктивну цілісність кришки, що не може не по- всі недоліки, RunFlat має кузова. Та, схоже, ера запас- значитися на витраті пали- одну всепереможну перевава під час розгону й приско- гу: під час ушкодження коного колеса добігає кінця. Системи постійного моніторингу тиску в шинах бувають двох типів. Перший варіант передбачає наявність датчика тиску усередині або зовні колеса, який сполучається з бортовими системами автомобіля за допомогою радіосигналу. За безсумнівної точності й надійності такої системи її головний недолік — велика вартість. Другий спосіб не вимагає додаткового обладнання: він використовує процесор і датчики систем ABS і ESP. Така система контролю за найменших відхилень кузова та інших ознак «обчислює» зниження тиску й повідомляє про це водія. Недолік Мініатюрні ковпачки-датчики тиску Pirelli — невисока точність.

K-Pressure

леса на великій швидкості це не приводить до раптової втрати керування, навіть якщо тиск у колесі знизився до нуля моментально. Цінність людського життя й усе та ж спокуса відмовитися від запасного колеса перемагають: на автомобілі Mercedes (А-клас, SLK, CLK, CLS, CL та ін.), Cadillac, DODGE, Chevrolet Corvette, усі Mini Cooper, майже всі нові BMW (у тому числі X5 і X6), Lexus SC 430, Porsche Panamera і багато інших виробників почали штатно встановлювати RunFlat.

совувальної систем і системи стабілізації. Крім того, записана на згадку інформація про екстремальні умови руху (за зниженого тиску, надмірного навантаження тощо) допоможе фахівцям шинного сервісу точно визначати можливість подальшої безпечної експлуатації.

Якщо хтось завойовує ринок низькими цінами за належної якості, унікальними умовами обслуговування або іншими способами, чому б цим не скористатися? Тим більше що пропозицій, подібних до згаданих, в Україні ще не було.

Зелена економія

Лише недавно система SWS, запропонована компанією Pirelli в 2004 році для використання на мотоциклах, знайшла також застосування в автомобілях. Вона складається з датчика тиску й резервуара зі стисненим повітрям, умонтованих у обід диска. За незначних проблем система здатна протягом 9—12 місяців самостійно підкачувати шину до номінального тиску. У випадку ж серйозного проколу SWS допомагає протриматися до найближчого шиномонтажу. Характерно, що новинка використовується в комп-

Якби у ваші двері раптом постукав представник якогось виробника шин зі світовим ім’ям і запропонував таку угоду: компанія зобов’язується безкоштовно забезпечувати вас гумою до кінця життя, а в нагороду за те, що ви погодилися користуватися саме цією маркою, обіцяє виплачувати щорічну премію в розмірі тисячі гривень. Погодилися б? А по суті, саме таку вигоду (у грошовому обчисленні) пропонують виробники паливозбережних шин. Перемножте звичайні середньостатистичні цифри: пробіг шин до повного зношування — 55 тис. км, витрата палива — 10 л/100 км, вартість пального — 10 грн/л. Упоралися? Помножте те, що вийшло, на 0,08. Саме таке зменшення витрати палива — на 8% — забезпе-

лекті з Pirelli K-Pressure — системою контролю, яка виводить дані про тиск у шинах на дисплей у кабіні. Однак на цьому фахівці шинного гіганта не зупинилися: наприкінці минулого року в асортименті компанії з’явилася новинка з індексом Cyber Tyre Lean. До структури такої покришки вмонтований мікрочип, здатний визначити навантаження, тиск у шині і її температуру, а до 2013 року його «навчать» визначати рівень зношування протектора, ступінь зчеплення з дорогою, а також «розуміти», мокре шосе, засніжене чи зледеніле, і навіть визначати тип дорожнього покриття. Усі ці дані бездротовим сполученням передаватимуться в бортовий комп’ютер автомобіля, який відповідно до отриманої інформації внесе зміни в роботу антиблокувальної, антипробук-

чують останні моделі паливозбережних («зелених», екологічних) шин. У грошовому обчисленні економія за час служби екопокришок становитиме більше 4000 гривень, яких із надлишком вистачить і на новий комплект гуми, і на непогані литі диски. Затятим же супротивникам «зелених» технологій у шинному виробництві, які нарікають на великий гальмовий шлях, гірше зчеплення з дорогою та інші недоліки паливозбережних покришок, можу порекомендувати до прочитання останні тести. «Зелена» шина виросла зі своїх дитячих хвороб і найчастіше показує кращі показники гальмового шляху, ніж «класика». А зносостійкість у «зелених» і так завжди була вище завдяки новітнім технологіям і компонентам. Ціна? Вона порівнянна з вартістю «класики».

Самоконтроль

Під акцію

Окрім довічної гарантії шини Marangoni відрізняються гарним дизайном і високою технологічністю

Виробник високотехнологічних шин Marangoni настільки впевнений у власній продукції, що готовий дати на неї... довічну гарантію. Тобто на весь термін експлуатації, поки шина не зітреться до індикатора граничного зношування. Найдивніше те, що під гарантійний випадок підпадає не тільки вихід із ладу покришки із заводським браком, а й будьяке випадкове ушкодження в процесі експлуатації. Прав да, щоб у несумлінного покупця не було спокуси регулярно «пропорювати» зношені покришки, вимагаючи заміни на нові, компанія ввела декілька нескладних правил. Шина із залишком протектора 80% і більше заміняється новою того ж розміру й того ж (або подібного) типу. У випадку заміни шин із залишком протектора менше 80% споживач оплачує різницю залежно від ступеня зношеності протектора. Якщо протектор зношений повністю, шина заміні за гарантією не підлягає. Трохи скромнішу пропозицію робить компанія Nokian Tyres, усесвітньо відомий фінський виробник. На свої інноваційні покришки серії Hakka, до якої входить і найбільш паливоощадна наразі модель Green, виробник поширює всесвітню програму «Хакка-гарантія». Відповідно до неї Nokian готова замінити шину або безкоштовно зробити ремонт у випадку ненавмисного ушкодження протягом першого року експлуатації. Погодьтесь, у наших умовах ці пропозиції дуже до речі.

№ 10 (165)

22 березня 2011 року

11

Технології Транспорт

Покришку мастилом не зіпсуєш Луганські вчені пропонують удосконалену технологію переробки зношених покришок на вуглеводневе паливо Святослав РИБНІКОВ лізаторів руйнування й розчинення каучуку — одне з найважливіших завдань під час переробки гумо-мастильних відходів. Саме його вирішення багато в чому визначає швидкість розчинення й сумішоутворення в установці, а отже, і якість одержуваної продукції.

«УТГ» уже писала про технологію переробки автомобільних шин, розроблену фахівцями дніпропетровського холдингу «Корал ГРУП» («Мільйони з паленої гуми», №43 від 2 листопада 2010 р. ). Учені Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м.Луганськ) запатентували оригінальну схему, у якій одночасно з гумою утилізуються відпрацьовані нафтові мастила. У цьому випадку «гонитва за двома зайцями» обіцяє бути успішною: дослідна установка дає підвищені показники виходу вуглеводневого палива. Про розробку розповідає керівник теми доктор технічних наук професор Микола Горбунов (на фото).

— Миколо Івановичу, які масштаби проблеми? Оцінки швидкості утворення «нових старих шин» і накопиченої на сьогодні їхньої кількості варіюються...

— Думаю, у цьому випадку надточність і не потрібна. Досить зіставити порядки цих величин. Як перше наближення можна взяти 1 мільярд — стільки автопокришок зношується у світі щорічно. У США цей показник становить більше 230, у Італії — близько 60, у Англії — 30 мільйонів штук. На пострадянському просторі нагромадилося 50 мільйонів зношених шин. Та тільки в Україні щороку викидається близько 200 тисяч тонн автопокришок! В усьому світі щорічне виробництво автомобільних шин у рази перевищує утилізацію, причому внаслідок економічного розвитку тенденція довгострокового зростання надходжень «продукту» тільки підсилюється. Із цим «багатством» треба щось робити.

— Які є пропозиції?

— Поширені декілька методів утилізації покришок. По-перше, спалювання з одержанням енергії. Найпопулярнішим є спалювання в цементних печах. По-друге, піроліз в умовах відносно низьких температур з одержанням легкого дистиляту, твердого палива, близького за властивостями до деревного вугілля, і металу. Нарешті, одержання гумової кришки й порошку, використовуваних для заміни натурального й синтетичного каучуку під час виготовлення полімерних сумішей і будівельних матеріалів. На жаль, усі ці методи малопривабливі — як економічно, так і екологічно. Тому масштабного застосування вони не дістали.

— Може, тоді краще просто дати зношеним шинам спокій?

— Складування й поховання відходів полімерів — теж не вихід. Адже це небезпечно. Звичайно, негативний вплив на довкілля у цьому

разі менше, ніж від спалювання: кожна спалена тонна зношених шин — це 270 кг сажі й 450 кг токсичних газів, викинутих у атмосферу. Однак і під час поховання шини нехай повільно, але розкладаються, виділяючи речовини, які порушують екологічну рівновагу. Зрозуміло, що складування неефективне економічно. Кожна покришка потребує від 0,5 до 2 квадратних метрів складської площі. З іншого боку, у кожній тонні шин міститься близько 700 кг гуми, що може бути повторно використана для виробництва гумотехнічних виробів, матеріалів будівельного призначення або палива. При цьому закупівельна ціна відпрацьованих покришок дуже низька, а часто їх узагалі можна збирати безкоштовно.

— Технології піролизу шин та їхньої переробки на паливо розробляються не перший рік, в експлуатації є дослідно-промислові установки. У чому інноваційність вашого методу?

— Розроблений нами спосіб одержання альтернативного вуглеводневого палива поєднує переробку зношених шин і відпрацьованого мастила. У цьому методі використовується розчинювальний вплив мастил на гуму й деякі інші фізико-хімічні ефекти, які дозволяють підвищити економічність, продуктивність та швидкість технологічного процесу.

— Чому саме мастила?

— Переробка відпрацьованих нафтових мастил має першорядне значення, бо це одне з істотних джерел забруднення грунту, поверхневих і ґрунтових вод. За даними зарубіжних дослідників, їхній злив перевищує за обсягом аварійні скидання й втрати нафти під час її видобутку, транспортування та переробки. Тільки в Україні щорічно утворюється як мінімум 500 тисяч тонн цих небезпечних відходів. Один із найперспективніших напрямків переробки відпрацьованих нафтових

мастил — їхнє застосування у виробництві палива.

— Викладіть, будь ласка, коротенько технологічну схему.

— У нашому пристрої використовується така послідовність процесів. На першому етапі гумові матеріали завантажують у піролізний апарат через живильник. Туди ж із резервуара додають низькопробний бензин типу «Калоша» у пропорції 1:1 для розчинення гуми. Суміш перемішують, додаючи до отриманого продукту відпрацьоване мастило, також у пропорції 1:1. Після цього вмикається апарат, який створює ультразвукові коливання в камері із сумішшю, — це прискорює процес девулканізації гуми. Одночасно через суміш пропускають газоподібний озон. На другому етапі піролізний апарат підключають до струму високої частоти для розм’якшення гумових відходів. Струм розігріває металевий корд і прискорює процес розчинення гуми. На останньому етапі створюють електромагнітне поле, активізуючи рух суміші. Одночасно із цим із резервуара насосом у випарник подається вода. Там вона перетворюється на пару, яку пропускають через суміш. Додаткове барботування, у свою чергу, прискорює процес розчинення гуми й утворення однорідної суміші для одержання рідкого й газоподібного вуглеводневого палива.

— У цій схемі на сировину впливають різними чинниками. Вони взаємодоповнюють один одного?

— Через складність і високу ненасиченість молекул каучуку змінювати їхню структуру досить легко. Для цих потреб прийнятні різні фізичні чинники: температура, іонізуюче й неіонізуюче випромінювання, електричні розряди, ультразвук, а також різні хімічні реагенти. Зміна молекулярної структури й молекулярної ваги неминуче призводить до зміни фізичних і технічних властивостей каучуку. Визначення ефективних механічних активаторів і ката-

— Ви робите ставку на фізичні методи активації?

— Так. Єдиним «хімікатом» у технології є озон. Позитивний ефект дає його сполучення із впливом електричних розрядів, дія яких подібна до нагрівання в середовищі інертного газу, — в’язкість одержуваного розчину стає нижче цього показника у вихідному матеріалі. Процес переробки триває без складних багатоступеневих схем сепарації, використовуваних у традиційних технологіях. Озон, контактуючи з поверхнею гуми, швидко окислює її, тобто руйнує міжмолекулярні та внутрішньомолекулярні зв’язки. Особливо інтенсивно руйнуються напружені зв’язки. Тому з появою або наявніс-

тю на поверхні гуми мікротріщин насамперед починається атака озоном молекул, розташованих у вершинах тріщин. Це приводить до швидкого розростання й розпаду матеріалу на елементи з порівняно гладкими поверхнями. Ситуація нагадує низькотемпературне кріогенне руйнування, однак у випадку озонної атаки утворена поверхня елементів окислена. Руйнування гуми відбувається за кімнатної температури без термічної деструкції, що обумовлює малий рівень шкідливих газовиділень із матеріалу, який переробляється, і «чистоту» технології.

— І що на виході?

— Переробка цим методом 6 тонн сировини (у співвідношенні 1:1, тобто 3 тонни гумових матеріалів до 3 тонн відпрацьованого технічного мастила) через добу дає 4,2 тонни рідкого палива (це 70%), 0,3 тонни газу (5%), 1,2 тонни вуглецевмісного твердого залишку (20%) і 0,3 тонни металевого корду (5%).

— А скільки коштуватиме інвесторові запуск пропонованої вами технології в промисловому масштабі? Яка її економічна ефективність?

— Ми підготували інвестиційний проект, у якому роз-

рахували інтегральні показники. Так, розробка проектної й технічної документації, виготовлення першої промислової лінії й будівництво заводу з переробки автомобільних покришок триватиме 9 місяців і коштуватиме мільйон євро. Термін повернення інвестицій становитиме півтора року. Побудований завод зможе переробляти 140 тонн відходів на добу, видаючи «на-гора» 100 тонн палива й 7 тонн металу! Але основна наша перевага в тому, що собівартість однієї тонни палива становитиме лише 120 доларів.

— Наскільки сильна конкуренція на цьому ринку?

— Ринок переробки шин тільки починає наповнюватися гравцями не лише в Україні, а й навіть у країнах Західної Європи. Так, завод потужністю 70 тонн покришок на добу здатний переробити за рік не більше 0,7% щорічного обсягу непридатних автомобільних покришок зі звалищ Західної Європи. Для переробки всіх старих автомобільних шин, що надходять за рік на європейські звалища, потрібно близько 200 таких заводів, що працюють у режимі безперервного виробництва. Тож місця під сонцем вистачить усім. Та й виграє від цього кожен.

12

№ 10 (165)

22 березня 2011 року

IT Шпальта редактора

Мікрочипи нової ери MWC в Барселоні засвідчив подальше зростання ролі мобільних процесорів на світовому ринку Христина ЧОПКО Початок на стор. 1

Ідея для інновації Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ Пару номерів тому ми говорили про те, як соцмережі були використані єгипетськими революціонерами для зміни політичного режиму в країні. Але чи можна застосувати соціальні медіа якось менш радикально, для поліпшення наявної політичної системи? Виявляється, можна, і при тому досить ефективно. Яскравий приклад тому — російський суспільний і політичний діяч блогер Олексій Навальний. У 2009 році він дістав широку популярність завдяки серії позовів до компаній «Роснафта», «Газпром нафта» і «Сургутнафтогаз». Ставши їх міноритарним акціонером, Навальний вирішив з’ясувати, чому нафта найбільших російських держкомпаній продає трейдер Gunvor і хто його бенефіціарні власники. Його діяльність стала широко відомою в Інтернеті, а блог Навального в «Живому журналі» став одним із найбільш рейтингових. Певне, саме тоді блогер остаточно усвідомив, які широкі можливості для суспільної діяльності дають сучасні соціальні медіа.

2 лютого цього року у своєму блозі Навальний оголосив про початок збору грошей для фінансування свого проекту «РосПил» (назва походить від вислову «распил бюджетных денег»), спрямованого на боротьбу з корупційними державними закупівлями. Як завданнямінімум блогер установив планку в 3 млн руб. за рік. Однак реальність перевершила всі сподівання: загалом за півтора місяця вдалося зібрати 5,7 млн руб. (~1,5 млн грн). Ці гроші пішли в справу — за судовими позовами співробітників «РосПил» уже припинені махінації на суму 188 млн руб. (~52 млн грн). І це вочевидь тільки початок. З огляду на це в мене є ідея. Оскільки наша влада прагне інтенсивно використовувати досвід РФ у галузі інновацій (згадаємо заклик Азарова зробити українське «Сколкове»), а боротьба з корупцією — один із національних пріоритетів, я пропоную уряду терміново створити державну програму з клонування Олексія Навального.

У той час коли сегмент настільних процесорів давно поділений між двома компаніями (поодинокі винятки не відіграють суттєвої ролі), у галузі мобільних мікрочипів з Intel та AMD більш ніж успішно конкурують такі широковідомі бренди, як Broadcom, Nvidia, Qualcomm, Samsung, ST-Ericsson і Texas Instruments. Усі вони приїхали на MWC не з порожніми руками.

кам, а компанія конкурентів почне виробництво мікрочипів нового покоління лише в 2012 році. Але це ще не все — Nvidia планує кожного року випускати нову модель процесора наступного покоління з більш високою продуктивністю.

Qualcomm та Samsung: кількість має значення

Nvidia — багатоядерне майбутнє

Qualcomm, компанія, що випускає найбільше мобільних процесорів, теж не залишається осторонь. Презентована ними серія Snapdragon уже

У блозі Nvidia стверджується, що сьогодні є реальний попит на багатоядерних мобільних «монстрів». Більшість з цих нових процесорів буде використовуватись у планшетах та смартфонах, але поєднання більш потужної апаратної підтримки та програмного забезпечення в кінцевому підсумку дають непогані перспективи для розвитку абсолютно нових пристроїв. Саме таку ідеологію сповідували розробники нових мобільних процесорів компанії, презентованих на MWC. Першою ластівкою був двоядерний процесор для мобільних ПК — Tegra 2. Компанія близько співпрацювала з Motorola і Google для розробки першої Android 3.0 (Honeycomb) планшетки. Ще цікавішим став новий продукт Nvidia — процесор (точніше, система на кристалі) нового покоління Tegra 3 з чотирма ядрами ARM Cortex-A9 і 12-ядерним графічним модулем.

Nvidia змогла випередити Qualcomm — процесори Tegra 3 уже розсилаються виробни-

використовується в багатьох Android-смартфонах. У новій лінійці компанії — одно-, дво- та 4-ядерні процесори, які перевершують своїх попередників за продуктивністю в 12 разів, при цьому енергоспоживання вдалося знизити на 75%. Швидкодія відеопідсистеми зросла в 15 разів. Пробні поставки процесорів почнуться уже зараз, проте очікувати перші пристрої з 4-ядерними процесорами Snapdragon можна не раніше 2013 року. На відміну від Qualcomm, інший лідер ринку, компанія

Samsung, достеменно не знає, коли почнеться масове використання анонсованої нею нової родини процесорів під назвою Exynos, хоча виробництво вже стартувало. Нові чипи корейської компанії, розроблені згідно зі стратегією компанії «smart and green», відзначаються високою продуктивністю (особливо у мультимедійних завданнях) та низьким енергоспоживанням. Первістком у новій родині став процесор Exynos 4210, раніше відомий під назвою Orion. Він містить два обчислювальних ядра ARM Cortex A9 і працює на частоті 1 ГГц.

Гонитва за лідерами Нові розробки на MWC демонстрували не лише титани. Компанія ST-Ericsson представила процесори серії Nova (A9600, A9540 і A9500), призначені для роботи з інтенсивними графічними навантаженнями. Флагманський чип Nova A9600 об’єднує два ядра ARM Cortex-A15, які працюють на частоті 2,5 ГГц та можуть обробляти більше 350 млн полігонів за секунду. Як запевняють представники компанії, серія буде у прода-

Кібернетична молодь Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ Перша міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів і молодих учених «Теоретичні й прикладні аспекти кібернетики» наприкінці минулого місяця привернула пильну увагу українського бізнесу.

Уважається, що програмування — доля ентузіастіводинаків. Насправді ж самотужки випустити на ринок IT-ідею, зберігши її актуальність, майже неможливо. Потрібні не тільки помічники, а й грамотні опоненти, здатні критично й неупереджено оцінити проект, щоб він був конкурентоспроможний на дина-

мічному ринку інформаційних технологій. Тематика київського кібернетичного форуму незвичайна: вона охоплює не тільки традиційно популярний серед студентів аспект інформаційних технологій — прикладне програмування, а й фундаментальні напрямки математики й системний аналіз. Загалом задіяно понад 40 підрозділів сучасної кібернетики: програмування та аналіз складності алгоритмів, верифікація програмного забезпечення, дискретна математика, захист інформації, комп’ютерна лінгвістика, розподілені (хмарні) і паралельні обчислення, ма-

тематична фізика, аналіз даних, розпізнавання образів. Представники організатора конференції, Наукового товариства студентів і аспірантів факультету кібернетики КНУ ім. Т. Шевченка, відзначають, що в історії інформаційних технологій досить прикладів, коли у ВНЗ народжувалися всесвітньо відомі ITпроекти. Наприклад, перші версії операційної системи FreeBSD (Unix—подібна до ОС, що добре зарекомендувала себе у побудові інтернет-серверів) у 1978 році створили аспіранти університету Берклі Білл Джой і Чак Хейлі. Над попередником Google — пошу-

AMD та Intel: одвічне суперництво

жу з другої половини поточного року.

Broadcom також анонсувала досить потужний чип BCM28150 з двома ядрами Cortex-A9 та 2D/3D графічними процесорами. Призначений новий пристрій для нових «андроїдів», проте дата початку його виробництва невідома. Уловила потенційно економічно вигідні течії і Marvell (відома тим, що випустила перший Wi-Fi адаптер для Aplle iPhone), оголосивши про розробку систем на кристалі PXA978. Свій продукт компанія називає «глобальним телефоном», наголошуючи, що це перше одночипове рішення в галузі мобільних пристроїв. Завдяки цьому продукту виробники фактично отримують готову платформу для створення нових смартфонів і планшетів.

Marvell звертає увагу на енергоефективність свого пристрою та підтримку ним багатозавданнєвості. Заявлено також про сумісність пристрою з провідними операційними системами. Не менш довгоочікуваною була й презентація Texas Instruments. Найближчим часом ця компанія почне пробні поставки мікросхеми серії OMAP 5 — систем на кристалі для широкого спектру мобільних пристроїв. Ця серія забезпечує триразовий приріст швидкодії і п’ятиразове збільшення продуктивності під час роботи з 3D-графікою у порівнянні з системами попереднього покоління. При цьому величина середнього енергоспоживання зменшена на 40%. Система на кристалі OMAP 5 об’єднує два ядра ARM Cortex-A15 із частотою до 2 ГГц і два ядра ARM Cortex-M4, призначених для управління низькорівневими цифровими сигналами й зменшення навантажень на основні ядра. Перші продукти на платформі OMAP 5 з’являться в продажі у другому півріччі.

Традиційні лідери теж приємно здивували користувачів. Томас Сейферт, тимчасово виконуючий обов’язки голови AMD, поділився планами компанії на майбутнє. Уже в цьому кварталі почнеться продаж Llano — нових процесорів із чотирма обчислювальними ядрами. Компанія почала поставки ядер із кодовою назвою Bulldozer. У 2012 році планується випуск мобільних чипів, оптимізованих для роботи з планшетами з розвинутими графічними можливостями й зниженим енергоспоживанням. А от процесори для смартфонів компанія не випускатиме, оскільки в цьому сегменті й так багато виробників, а потенційна вигода невелика.

Intel тим часом вирішила реабілітуватись за попередні промахи. Компанія оновила лінійку Sandy Bridge і почала поставку нових 2-ядерних чипів Core i3 і Core i5. Усі новинки підтримують технологію Hyper-Threading, яка дозволяє одному фізичному ядру обробляти 2 потоки інструкцій одночасно. Також компанія представила два економічних процесори в рамках серії Core i7: Core i7-2617M (1,5 ГГц) і Core i72657M (1,6 ГГц) зі збільшеним об’ємом кеш-пам’яті та підвищеною частотою. У рамках серії Core i5 зі стандартним енергоспоживанням стали доступні процесори Core i5-2520M (2,5 ГГц) і Core i52540M (2,6 ГГц). Компанія уже готова до випуску третього покоління платформи Medfield. Очікується презентація першої продукції на основі нових рішень на виставці Computex Taipei 2011, а поставки процесорів — уже восени. Можливо, в наступних поколіннях процесорів будуть більш тісно інтегровані безпроводові модулі, над якими зараз працює компанія Infineon, недавно куплена Intel.

ковою системою BackRub — Ларрі Пейдж і Сергій Брін працювали як над навчальним проектом у Стенфордському університеті. А інтерпретатор скриптової мови PHP 3.0, яка багато в чому визначила вигляд Інтернету, у 1997 році був написаний двома ізраїльськими студентами Енді Гутмансом і Зєєвом Сураскі. У конференції взяли участь 92 фахівці з 13 країн світу — України, Росії, Білорусі, Польщі, Латвії, Литви, Естонії, Угорщини, Словаччини, Румунії, Молдови, Туреччини, Великої Британії. Учасників делегували 34 університети й 4 науководослідних інститути. Загалом було представлено 84 роботи. У рамках конференції відбулися також три відкриті лекції: «Функціональне програмування на F#»

і «Паралельне програмування в .NET» від Microsoft і «Розпізнавання осіб для розширеної реальності й управління медіа» від компанії Viewdle. Про підвищену увагу до конференції молодих фахівців свідчить склад партнерів заходу. До їхнього числа ввійшла корпорація Microsoft, що неодноразово заявляла про інтерес до розвитку перспективних ITпроектів в Україні, компанія EPAM Systems, найбільший розробник ПЗ на території країн СНД і Східної Європи, і успішний український стартап — Viewdle. Співорганізаторами були Інститут кібернетики ім. В.Глушкова та Інститут програмних систем НАН України, інформаційну підтримку забезпечила «Українська технічна газета».

№ 10 (165)

22 березня 2011 року

13

Соціум

Романс про фінанси Більшість українських родин не ведуть докладного сімейного бюджету або не дотримуються його Олена ЗЕЛЕНІНА Як виявилося, в українців низький рівень фінансової грамотності, наслідком чого є їхня непоінформованість як споживачів фінансових послуг і недовіра до інститутів цього сектора. Такі основні тези дослідження «Фінансова грамотність і поінформованість в Україні: факти й висновки». Результати ґрунтуються на всеукраїнському опитуванні 2014 респондентів, проведеному восени минулого року компанією InMind за контрактом з американським проектом USAID «Розвиток фінансового сектора» (FINREP).

У матеріалах дослідження з’являється портрет середньостатистичного українця: йому бракує базових знань про фінанси, він користується тільки найелементарнішими фінансовими послугами (комунальні платежі, споживче кредитування), мало знає про свої споживчі права. За висновками FINREP, ми маємо лише загальне уявлення про те, скільки заробляємо й скільки витрачаємо. Тільки в 11% населення є банківський депозитний рахунок, більше чверті опитаних зовсім не заощаджують. При цьому громадянин України не бажає жити в борг — позиками в банку користуються менше 25% респондентів. Як можна було очікувати, у країні з недостатньо розвиненими фінансовими ринками люди мало цікавляться новинами цього сектора. Три «фінансових» питання, які відслідковує більшість населення, — індекс інфля-

ції (20%), зміни в рівні пенсійного забезпечення (10%) і динаміка цін на ринку нерухомості (10%). Найбільш згадуваними інформаційними джерелами є газети, журнали й ТБ (67%), знайомі (19%) і спеціалізовані інтернет-сайти (17%). Однак коли йдеться про вибір компанії для придбання фінансової послуги, кожен другий респондент віддає перевагу «сарафанному радіо», звертаючись до порад родичів або знайомих. А от чого не заперечиш, то це впевненості в собі. Дослідження вочевидь продемонструвало, що багато українців переоцінюють свої знання у фінансовій сфері. Понад 60% респондентів уважають себе фінансово грамотними. Однак лише 22% упоралися з п’ятьма або шістьма із семи простих математичних завдань, без яких неможливо управляти власними фінансами. 51% респондентів не змогли відповісти на більш ніж три із запропонованих у анкеті запитань. Проблема поганого володіння фінансовою математикою навіть на рівні простих завдань багаторазово

посилюється низьким рівнем знань про фінанси взагалі й про юридичні права та обов’язки споживачів фінансових послуг. Олексій Куценко, консультант проекту USAID «Розвиток фінансового сектора», навів красномовний приклад за результатами опитування: лише 7% громадян знають, що гарантована державою гранична сума відшкодування із внесків у комерційних банках становить 150 тис. грн. Тільки 3% громадян змогли дати визначення, що таке «плаваюча ставка відсотка». Вселяє оптимізм те, що 39% опитаних розуміли різницю між кредитною й дебетовою картою, а 40% відрізнили акцію від облігації. У той же час тільки 2% респондентів змогли дати правильні відповіді на 10 або більше запитань із 15, що стосувалися фінансової поінформованості й прав споживачів. Зате кожен четвертий українець має негативний досвід користування фінансовими послугами, а до трійки лідерів за рівнем проблемності ввійшли банківський депозит, споживчий кредит і банківська кредитна карта. При

Малюнок Ігоря КИЙКА

цьому лише 16% респондентів уважають, що у випадку виникнення нерозуміння між споживачем і фінансовою установою конфліктна ситуація буде вирішена на користь першого. Результати дослідження також показують, що більшість українців не мають уявлення, до кого звертатися за інформацією або по допомогу у разі суперечок із фінансовими організаціями.

— Українці не вірять у те, що в разі виникнення проблеми у відносинах із фінансовими установами вони зможуть одержати справедливий результат, — констатує Олексій Куценко. Так, відповідаючи на запитання, куди вони можуть звернутися по допомогу, 31% населення назвали судові органи, 24% — уповноваженого із захисту прав людини (хоча ця особа не має повноважень вирішувати такі проблеми), 22% не змогли дати відповідь, а 31% сказали, що допомоги варто чекати від державного регулятора (11% — від Національного банку України й Держспоживстандарту, ще 8% — від Держфінпослуг). Обговорення результатів дослідження звелося до того, яким чином держава й ринок можуть підвищити довіру до фінансового сектора. Зокрема, залучені експерти запропонували створити в Україні інститут фінансового омбудсмена, який відповідав би виключно за захист прав споживачів фінансових послуг. На думку організаторів проекту, Україні треба акцентувати увагу на навчанні споживачів і захисті їхніх прав як на інструментарії підтримки та подальшого розвитку ринків фінансових послуг. Наступним кроком має стати діагностика законодавчої, нормативної та інституціональної бази для захисту споживачів і фінансової освіти.

Зберігайте гроші в онлайн-банку! Комерційні банки України оголосили про запуск цілої низки акцій, сервісів і програм для клієнтів. Серед нових пропозицій — траншева кредитна лінія, нові ставки з депозитів та іпотечних кредитів, платіжні карти для бізнесу, корпоративні тарифні пакети та акції. Ось лише деякі з них.

ВТБ Банк пропонує новий продукт «Траншева кредитна лінія» – форму поновлюваної кредитної лінії для поповнення обігових коштів, що надається окремими траншами в межах установленого ліміту. Вартість кредитних ресурсів залежить

від тривалості траншу — від одного до 6 місяців. За даними банку, послуга оптимальна для закупівлі товарів, сировини та необоротних активів. Банк «Надра» із 1 лютого запустив новий продукт «Корпоративна карта для малого бізнесу». З її допомогою можна робити платежі готівкою й безготівкові в торгово-сервісній мережі як в Україні, так і за кордоном без будь-яких обмежень. Використання коштів за корпоративними картами передбачене на оплату відрядних і представницьких витрат, виробничих і

господарських потреб. Скористатися цією послугою можуть усі юридичні особи, за винятком підприємств із часткою державного капіталу вище 25%, і фізичні особи, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які відкрили поточний рахунок у банку «Надра». Клієнт має можливість оформити до 99 корпоративних карт на своїх довірених осіб, при цьому встановити денний/тижневий/місячний ліміт витрат.

Крім того, банк «Надра» розробив нову пропозицію — «Комплексне рішення». Його ключові складові – упроваджені раніше «Центр фінансового контролю» і «Корпоративне бюджетування», а також нова послу-

Думка фахівця Наталя Лозицька Керівник відділу зі зв’язків із громадськістю FINREP — В основу цього дослідження покладено ідею про те, що стабільний, стійкий фінансовий сектор має спиратися на освічених споживачів. Тому так важливо стимулювати діалог про заходи, яких треба вжити Україні, щоб забезпечити навички, необхідні населенню для розуміння сучасних фінансових продуктів і послуг, йому пропонованих, і дати громадянам можливість реалізувати свої права. Світовий банк справедливо робить висновок про те, що фінансовий сектор має забезпечити для споживачів у першу чергу прозорість через надання їм повної,

простої для сприйняття, адекватної й можливої для зіставлення інформації про вартість фінансових продуктів, умови їхнього надання й ризики. По-друге, у населення має бути вільний від примусу вибір практики продажу й рекламування фінансових послуг та збору платежів. Крім того, необхідне право регресу через надання їм недорогих і швидких механізмів подачі претензій і врегулювання суперечок. І не менше значення має охорона таємниці приватного життя завдяки контролю збору й доступу до персональних фінансових даних.

Анатолій Волок Член ради Асоціації українських банків — Ми знаємо, що за останні 18 років агентство USAID інвестувало близько 2 мільярдів доларів у різні проекти в Україні. У мене із цього приводу подвійне почуття. Я не сприймаю наліт критики на адресу наших громадян, більш того, я пишатися почав. На запитання з фінансової математики до 50% українців дають правильні відповіді. Я хотів би бачити порівняння з іншими країнами. За статистикою, в Україні 28 мільйонів рахунків фізичних осіб. Це не 11%. Може, деякі громадяни мають кілька рахунків. Але в нас добре користуються банківською таємницею й на запитання, чи є в тебе гроші, про всяк випадок відповідають: ні. Я маю сказати, що населення України врятувало банківську сисга — «Бюджетування надходжень». Використання рішення дозволить корпоративним клієнтам у режимі онлайн здійснювати централізоване управління рахунками своїх дочірніх підприємств, дистанційно контролювати рух і цільове використання коштів. Терра Банк почав здійснювати операції з банківськими металами на валютному ринку України.

OTP Bank увів новий тарифний пакет для корпоративних клієнтів – «Річний карт-бланш». Пропозиція призначена для нових корпоративних клієнтів

тему: якоїсь миті люди повірили, припинили забирати гроші з депозитних рахунків. І від цього виграли як банки, так і громадяни. Бо 17 банків, які сьогодні перебувають у процесі ліквідації, — це ніщо в порівнянні з тим, що могло б бути. Фінансова криза для банківської системи країни вже минула, наші банки мають показники динаміки зростання і з кредитів, і з депозитів. Внески зростають. І коштів у системи більше, ніж заявок від юридичних і фізичних осіб на надання кредитів. І тут повинні відбутися, напевно, зміни у свідомості позикодавців, їм ще треба отямитися після психологічного шоку, спричиненого кризою, а банківська система готова до роботи зі своїми клієнтами. із річним оборотом до 400 млн грн. При цьому банк надає можливість необмеженого проведення електронних платежів у національній валюті без оплати розрахункового обслуговування за використання системи «Клієнт-Банк» або «Інтернет-Банкінг». Топ-менеджери компанії, яка підключилася до пакета «Річний карт-бланш», автоматично одержують статус клієнта Private Banking (PB) OTP Bank, їм надається дебетна карта Visa Gold або MasterCard Gold без плати за її випуск і обслуговування протягом усього терміну дії. Підготувала Анна ГРЕЧАНИК

14

№ 10 (165)

22 березня 2011 року

Наука

Мозок під контролем! Кримські вчені пропонують методику, яка дозволяє людині коректувати роботу власного мозку Сергій ДУМКЕВИЧ Тепер ви можете позбутися гіпертривожності або підвищити рівень уваги під час одержання нових знань. Йоги домагаються такого ефекту шляхом медитації лише через кілька років, а сімферопольсь ким фахівцям для досягнення результату потрібно не більше десяти одногодинних сеансів.

Голова — предмет темний? Мабуть, наш головний мозок залишається одним із найменш досліджених на планеті об’єктів. Людський розум збагнув закони руху світил та елементарних частинок, але зазирнути всередину себе набагато складніше. Чому, наприклад, одні люди швидше від інших реагують на події й чинять відповідно? І чи може людина зменшити час реакції на зовнішній подразник, стати активніше або, навпаки, спокійніше? Як говорять наукові співробітники лабораторії нейроетології та психофізіології при Тавричеському національному університеті ім. Вернадського, людина сама може управляти ритмами головного мозку й коректувати свій психоемоційний стан. Для початку за допомогою давно відомого в медицині електроенцефалографа вчені вивчають активність мозку. А потім, кілька секунд показуючи людині картинки різного емоційного змісту, за допомогою

того ж приладу фіксують швидкість виникнення та інтенсивність специфічної хвилі – викликаного потенціалу. До речі, є міжнародна система таких емоційних символів-зображень, у ній кілька тисяч картинок, якими користуються дослідники в усьому світі. Наприклад, із негативних — спрямоване дуло пістолета, із позитивних — смішні пухнасті тварини, усміхнені обличчя, а для зображення нейтральних символів — побутові речі. Оці «веселі» картинки випробовуваному показують у випадковому порядку, вивчаючи інтенсивність і швидкість відповідної реакції.

— Цікаво, що на негативні стимули людський мозок реагує інтенсивніше, — говорить учасник досліджень аспірант Ганна Коваленко.

— Так задумано природою, еволюцією, що інформація про потенційну загрозу має швидше оброблятися нашим мозком. Найбільш ранні хвилі з’являються вже через 50—150 мілісекунд, приблизно через 100 мілісекунд мозок починає аналізувати базові характеристики цього стимулу, його колір, звук, інтенсивність. Далі йде процес розпізнавання та категоризація: мозок витягає з пам’яті інформацію, яка стосується цього стимулу, і виробляє до нього ставлення. У результаті за цими трьома етапами реакцій, які укладаються лише в 300 мілісекунд підсвідомої роботи, можна судити про

індивідуальні особливості людини. Хтось швидше сприймає стимул, але довше його розпізнає, хтось довго розпізнає, зате швидше виробляє ставлення й відповідну реакцію. Часто зустрічаються люди з високою тривожністю, схильні до інтенсивної обробки тільки негативних стимулів, тобто до постійного негативізму. Із цією проблемою можна впоратися, навчившись управляти ритмами мозку.

шуму автоматично зменшувався. Так через два тижні тренувань тварину вдалося буквально довести до стану, близького до медитації, досягши високої інтенсивності альфа-ритму, що переважає в людини в спокійному розслабленому стані. Зараз датчики видалені, і Муха спокійно живе в знайомого експериментаторів.

— Ми першими вивчили механізми біологічного зворотного зв’язку і в людини, і в тварини, — говорить старший науковий співробітник лабораторії, кандидат біологічних наук Олександр Куліченко. — І тепер можемо сказати, що саме покладено в основу керування

Колектив лабораторії

Муха в медитації Першою управляти ритмами мозку навчили кішку на ім’я Муха. Кицьку саджали в гамак, де вона чула гучний, так званий білий шум, схожий на шипіння ненастроєного телевізора. Хоч-не-хоч тварині, щоб перебувати в більш комфортних умовах, доводилося мимоволі змінювати ритми свого мозку. Як тільки ритм досягав бажаного напрямку, звук

ритмами мозку на нейронному рівні. Таких знань за кордоном немає. Наша практика аналогічна техніці йоги, у якій методом самонавіювання людина вчиться входити в певний стан, щоб краще орієнтуватися у будь-якій ситуації. Але якщо йог опановує цією наукою кілька років, то за допомогою біологічно активного зв’язку він зможе цього навчитися протягом декількох сеансів.

Така собі батарейка Мозок — найбільш енергоспоживча частина нашого організму. Незважаючи на свою вагу — приблизно 2% від маси тіла, головний мозок «відбирає» 15% роботи серця й 20% усього споживаного кисню. Цікаво, що кисень більш необхідний мозку тоді, коли ми активні, ніж коли перебуваємо в стані спокою. Чому? Невідомо. Якби вчені спробували змоделювати людський мозок у дрібних деталях, то він важив би більше мільйона тонн, для його живлення потрібна була б енергія десяти середніх ГЕС, а для охолодження — велика ріка.

Ліки від неуважності Учені дійшли висновку, що в неуважних, загальмованих дітей просто зменшена частка бета-ритмів, відповідальних за увагу, зосередженість, активність. Навпаки, у дітей тривожних, із поганим сном і неспокійною поведінкою, зменшена частка альфа-ритмів, відповідальних за розслабленість. Підкоректувати ці дані вдається за допомогою комп’ютерних ігор. Через лабораторні дослідження пройшли вже десятки дітей, у тому числі з порушенням уваги, розладом емоційної поведінки. Результати позитивні. Найбільше дітям подобається ігрове біоуправління. Це комп’ютерна гра, у якій швидкість руху персонажа гри безпосередньо залежить від поточних характеристик електроенцефалограми дитини. Наприклад, школяра просять бути уважним, і залежно від того, як швидко вдається досягти цього стану, герой у грі біжить швидше.

— Дитині треба пройти щонайменше десять тренувань, — говорить учасник досліджень аспірант Таміла Алієва. — Сеанс триває близько години, на кожен вид тренування — картинку, звук тощо — надається кілька хвилин. Психологічне тестування проводять на початку й після завершення повного курсу. У результаті дитина вчиться самостійно досягати стану активної уваги. Ми радимо їй запам’ятати цей стан, щоб використовувати його в школі на заняттях. Прилади, які реєструють дані ЕЕГ і виводять сигнал зворотного зв’язку на комп’ютерні ігри, існують давно. Такі технології використовують у тому числі й для допомоги паралізованим хворим. У нашому випадку новизна полягає в тому, що ми розробили кілька унікальних модифікованих програм, наприклад, для корекції тривожності.

— Для застосування нашої методики необхідні комп’ютер, спеціально розроблена нами програма та електроенцефалограф, — говорить Володимир Борисович Павленко, керівник проекту, завідувач лабораторії нейроетології та психофізіології, професор, доктор біологічних наук. — Останній прилад досить до-

рогий — близько 5 тисяч доларів. Але якби хтось із виробників електроніки взявся за серійний випуск апарата, призначеного тільки для цього, його ціну вдалося б знизити до 500 доларів. Це стало б прибутковою і, головне, корисною для суспільства справою. У кожній школі є діти із затримкою розумового розвитку, із проблемами уваги або гіперактивністю. Можна було б випускати такі прилади тисячами й забезпечити ними не тільки шкільних психологів, а й лікарні, де застосовувати як частину комплексного лікування захворювань, пов’язаних із роботою мозку. Я думаю, що шкільному психологові досить дво-тримісячних курсів, щоб навчитися працювати з дітьми, використовуючи цю методику.

Нейромаркетинг Не дуже давно до кримських учених звернулися українські телевізійники, які знімають передачу про нейромаркетинг. Наука завойовувати покупця існує давно, цілі армії психологів працюють над тим, щоб правильно розкласти товар на полицях супермаркетів. Тепер у цьому можна задіяти й дослідження із застосуванням спеціальної техніки. Для експериментів журналісти привезли в сімферопольську лабораторію свої «веселі» картинки й навіть запахи: зображення накритих столів, полиць супермаркету, а також зразки аерозолів, які імітують запахи бекону, кави, лимона. Ці «смачні» запахи розпорошують у магазинах спеціально для активізації бажання купувати. Приміром, зображення пляшки подавалося в різних контекстах: аж до того, як пофарбована пляшка і чи гарна дівчина підносить її до губ, а може, її подає чоловік або тримає в руках напівгола жінка, і т.д. Потім за результатами цих досліджень телевізійну рекламу змонтують так, щоб вона була спрямована безпосередньо на область мозку, що відповідає за сприйняття задоволення. І — продано!

— З іншого боку, думаю, було б правильно створити невеликий шкільний тренінг, наприклад на уроках біології, для захисту дітей від такої активної реклами, — уважає Володимир Павленко.

№ 10 (165)

22 березня 2011 року

15

Закон збереження думки Транспорт

Зачарований кварк

Удача на біс

Святослав РИБНІКОВ

В астрономії, як і в будь-якій іншій науці, практика ледь устигає за теорією

Сучасна класифікація елементарних частинок незрівнянно складніша, ніж у 1970-ті; нові відкриття часом змушують переглядати, здавалося б, щойно усталені теорії. «Це кращі часи й гірші часи», — словами Діккенса говорить про проникнення в таємниці мікро світу першовідкривач важких довгоіснуючих частинок Бертон Ріхтер, який сьогодні відзначає 80-літній ювілей.

Він міг не стати фізиком — довгі роки його яскрава любов до цієї науки боролася з не менш сильним захопленням хімією. Син робітникатекстильника, Бертон Ріхтер змалку ставив усілякі досліди, перетворивши підвал рідного дому на лабораторію. Хімічна й фізична спеціалізації йшли пліч-опліч і в середній школі, і в Массачусетському технологічному інституті, куди юнак вступив у 1948-му. І тільки на другому курсі майбутній нобелівський лауреат зробив свій важкий вибір — після того, як один із професорів, Френсіс Фрідмен, відкрив йому очі на «красу фізики». Першою сферою наукових інтересів Ріхтера став магнетизм: студентом він захопився поведінкою системи «електрон-позитрон» у магнітному полі. Захистивши диплом із впливу магнітних полів на енергетичні рівні атома водню, залишився в рідній лабораторії магнетизму як аспірант із завданням, яке було б до снаги алхімікам, — одержати короткоіснуючі ізотопи ртуті шляхом бомбардування атомів золота високоенергетичними ядрами важкого водню. Однак досить швидко молодий співробітник зрозумів, що мета дослідження — перетворення металів — цікавить його набагато менше, ніж засіб — прискорені заряджені частинки. Джерелом ядер дейтерію був циклотрон, який розганяв їх до високоенергетичного стану. Принцип дії цього прискорювача й перспективи його застосування в більш фундаментальних дослідженнях захопили Ріхтера настільки, що він із радістю перервав свої планові дослідження заради піврічного стажування в Нью-Йорку, де в Брукхейвенській національній лабораторії працював знаменитий космотрон — один із найпотужніших на той час прискорювачів. Після повернення вчений усе-таки завершив свою основну роботу, однак до цього встиг зробити декілька оригінальних досліджень на інститутському прискорюва-

чі, аналогічному космотрону, але менш потужному. Після захисту дисертації Ріхтер перейшов у Стенфордський університет і з головою поринув у квантову електродинаміку. Експерименти вченого показали, що напрацьована на той час теорія коректно описує електромагнітні сили, які діють на заряджені частинки на дуже малих відстанях — до однієї десятимільйонної частки сантиметра. А через кілька років, у 1965-му, група принстонського фізика Джералда О’Ніла (шанувальникам фантастики він відомий як автор книг із колонізації космосу) на надпотужному, у 700 МеВ, прискорювачі довела правильність висновків Ріхтера на ще вдесятеро менших відстанях. Головне творіння Ріхтера — SLAC, Стенфордський лінійний прискорювач. В установці О’Ніла для одержання зустрічних зіткнень частинки оберталися круговими орбітами усередині двох з’єднаних «бубликів» — тороїдальних вакуумних камер і зіштовхувалися на загальній ділянці «вісімки». SLAC же дозволяв накопичувати одночасно електрони й позитрони; під дією електромагнітного поля протилежно заряджені частинки оберталися усередині кожного кільця в різні боки, у результаті чого на загальній ділянці установки за кожний оберт відбувалося вдвічі більше зіткнень. Стенфордське позитронелектронне накопичувальне кільце дозволило досягти фантастичних енергій зіткнення — до 8 ГеВ. Саме на базі цього прискорювача в 1974 році Ріхтер із колегами почав знамениті експерименти з виявлення впливу енергії зіткнення на інтенсивність народження адронів — часток, відповідальних за притягання протонів і нейтронів усередині атомного ядра. Схема експерименту була проста: на прискорювачі виставлялася певна енергія зіткнень, фіксувався «вихід» адронів; потім енергія нарощувалася на невелике число й виміри повторювалися — аж до одержання

кривої. Самі автори не чекали від експерименту чогось незвичайного, скоріше, планували підтвердити теоретичні викладення. Залежність дійсно вийшла прогнозована — гладка; аж раптом за енергії, що відповідає триразовій масі протона, на графіку казна-звідки взявся пік. Спочатку його вважали за результат технічних перешкод, спробували усунути за допомогою більш плавного нарощування енергії, але частки невпинно утворювалися в «аномальних» кількостях. Через півроку вчені, перевіривши себе сотні разів, оголосили світу про відкриття нового виду адронів. Дивовижно, що через день про відкриття цієї ж самої частки відрапортувала група Семюела Тінга з альма-матер Ріхтера, Массачусетського технологічного інституту, що працювала незалежно й використовувала іншу експериментальну установку. Тож Нобелівську премію з фізики 1976 року «за новаторські роботи з відкриття важкої елементарної частки нового типу» Ріхтер і Тінг закономірно одержували разом. Нова частка дістала відразу два імені: ψ від Ріхтера (він пояснив свій вибір тим, що всі інші грецькі букви були вже зайняті) і J від Тінга і сьогодні відома як J/ψ-мезон. Її унікальність полягала в довгожительстві (за мірками світу елементарних часток, звичайно): реальний час життя перевищував теоретично очікуваний у 10 тисяч разів. Властивості всіх відкритих на той час адронів добре пояснювалися поєднанням у них трьох типів кварків; J/ψчастка вимагала залучення четвертої складової — її назвали красивим ім’ям «зачарований кварк». Саме необхідністю позбутися від додаткової властивості й пояснюється незвичайна живучість частки, що розпадається до більш легких повільніше за своїх побратимів. Час показав, що J/ψ-мезон — лише перший у великій родині «зачарованих часток»; деякі з них були відкриті в наступні роки Ріхтером, інші — послідовниками. А свій внесок у цей процес вчений охарактеризував ще в нобелівській лекції: «Це багаторічна історія любові... до електрона. Як і більшість таких історій, вона знала періоди горіння й охолодження. Але для мене радість незмінно переважувала розчарування».

Анатолій ЛЕМИШ Якщо ви росли з думкою про те, що навколо Сонця обертається дев’ять планет, і звістка про виключення Плутона зі шляхетного ряду вас дуже засмутила, приготуйтеся до нового сюрпризу: їх усе-таки може бути дев’ять.

Об’єктом полювання астрономів нині є газовий гігант Тюхе, маса якого приблизно в чотири рази перевищує масу Юпітера. Розташований він десь у зовнішній частині хмари Орта, яка оточує нашу Сонячну систему. Вона починається на відстані приблизно 90 млрд км від Сонця і є джерелом довгоперіодичних комет, які мають великий термін обертання навколо нашої зірки. Джон Матіз і Деніел Вітмайр із Університету Луїзіани (США) прогнозують: якщо планета дійсно існує, то її вдасться знайти протягом двох років. Матіз і Вітмайр «придумали» Тюхе 12 років тому, щоб пояснити відмінність траєкторій деяких довгоперіодичних комет від прогнозів теорії. Нові докази на підтримку своєї гіпотези вчені опублікували в журналі Icarus. Передбачається, що планета в 15 тис. разів віддаленіша від Сонця, ніж Земля, і в 375 разів далі розжалуваного Плутона. Побачити її поки не вдалося, але деякі учені припускають, що космічний телескоп НАСА WISE уже міг одержати дані про існування цього небесного тіла. Справа лише за аналізом переданих на Землю зображень. Чи стане Тюхе новою дев’ятою планетою, вирішить Міжнародний астрономічний союз (МАС). Поки проти цього є сильний аргумент: об’єкт, швидше за все, утворився біля іншої зірки й лише пізніше був захоплений Сонцем. Якщо визнавати Тюхе планетою, доведеться створити під неї нову категорію, відзначає Джон Матіз. Крім

того, саме МАС має затвердити назву об’єкта. Поки її називають Тюхе умовно — на честь давньогрецької богині випадку й удачі, сестри богині відплати Немезиди. Уважають, що планета складається переважно з водню й гелію й має атмосферу, багато в чому схожу на юпітеріанську, — із кольоровими плямами, смугами та хмарами. Швидше за все, є в неї й супутники. Із масиву даних телескопа WISE планету Тюхе має вирізнити температура, за прогнозом, приблизно -73°C (у чотири-п’ять разів вище, ніж на Плутоні).

Космічний телескоп «Кеплер», призначений для пошуку планет за межами Сонячної системи (екзопланет), видає дедалі цікавішу інформацію. Із часу запуску в травні 2009 року й до сьогодні апарат виявив 1235 екзопланет. Найбільший інтерес вчених привертає гру-

Учені уточнюють: ці п’ять планет обертаються на коротких орбітах навколо зірок, більш тьмяних і холодних, ніж Сонце. Але наявність води не виключається в цілому на 54 виявлених планетах. Цей результат значно підвищує ймовірність існування де-небудь у Всесвіті іншого життя. «Той факт, що ми знайшли таку велику кількість кандидатів у планети на невеликій ділянці Чумацького Шляху, що займає лише 1/400 частину зоряного неба, дозволяє нам припустити, що є незлічиме число планет», — сказав Вільям Боруцкі, провідний науковий співробітник NASA, який працює з телескопом. Місія «Кеплера» розрахована на 3,5 роки, однак має шанси протривати й довше, що дозволить зібрати більше даних і збільшити шанси знайти населені планети. «Кеплер», переміщаючись еліптичною орбітою навколо Сонця, стежить за яскравістю світіння приблизно 156 тис. зірок в області зо-

па з 68 небесних тіл, розміри яких порівнянні з габаритами нашої рідної планети. За результатами обробки отриманої інформації фахівці НАСА виділили 5 планет, найближчих за масою до Землі, які, до того ж, перебувають у населеній зоні (тобто віддалені від свого світила на таку відстань, що на них можливе існування води в рідкому вигляді).

ряного неба в районі сузір’їв Ліри й Лебедя. Фіксована його високочутливою камерою зміна яскравості їхнього світіння може означати часткове затулення зірки від телескопа планетою, яка проходить повз неї. Аналіз цих даних, їхньої періодичності й вірогідності й дозволяє вченим робити висновки про наявність планет у далеких зірок.

Населений космос

Чи розмовляєте ви клінгонською? Квенья, якою говорили толкінські ельфи, сьогодні зовсім не єдина штучна мова.

Приміром, мова логлан (logical language) розроблена спеціально для лінгвістичних досліджень. Відомий фантаст Р.Хайнлайн припускав, що саме нею зможе спілкуватися з людиною комп’ютер. Найпопулярніша штучна мова на пострадянському просторі — чатланопацацька з культового фільму «Кін-дза-дза!». Можна ще згадати Еллочку Щукіну,

автора сучасної «гламурної» мови, або ІТ-мову «юзерів». І все-таки найпоширеніша — клінгонська з науковопопулярного серіалу «Зоряний шлях» (Star Treck). На Землі налічується близько 100000 носіїв цієї «інопланетної» мови, виключно нею співає рок-група Stovokor. Клінгонська мало чим відрізняється від будьякої іншої «живої» мови, бо має повноцінну граматику, синтаксис і словник. От лише декілька цікавих фактів про неї.

— Існує інститут клінгонської мови, який щокварталу видає журнал HolQeD. — У 2001 році Unicode Consorcium відмовився додати клінгонську абетку до свого стандарту кодування символів. Але її можна зустріти в приватному діапазоні (від U+F8D0 до U+F8FF) цього ж кодування.

— На ній ґрунтується мова програмування — var’aq.

«Hello, world» клінгонською виглядає так: ~ nuqneH. Підготував Володимир ОТРОЩЕНКО

16

№ 10 (165)

Німці в Шанхаї Технічні характеристики новітнього купе BMW 6-Series 2012 і його фотографії днями були офіційно оприлюднені німецькою компанією. У такий спосіб BMW готує суспільну думку до презентації авто на квітневому автомобільному салоні в Шанхаї. На європейському ринку новинка має з’явитися на початку осені. Нове купе помітно змінилося: колісну базу подовжено на 7,5 см (загальна довжина досягла 28,55 см), на

комплектуватиметься одним із двох бензинових моторів. Перший двигун — трилітрова рядна шістка з турбонаддуванням, здатна розвивати потужність 320 к.с. і забезпечувати крутний момент 450 Н·м. Завдяки цьому авто розганяється з місця до 100 км/год. за 5,4 с. Індекс автомобіля з таким двигуном — BMW 640i. Другий варіант мотора, що планується встановлювати в

ті ж 7,5 см збільшена й габаритна довжина. Крім того, авто стало ширше майже на 4 см, а розмір багажника BMW 6-Series Coupe досяг 460 л. Як і представлений трохи раніше кабріолет, на початку продажів купе 6-Series

топові моделі нового купе, — восьмициліндровий турбодвигун обсягом 4,4 л, потужністю 407 к.с. і крутним моментом 600 Н·м. До 100 км/год. такий «звір» дозволяє розігнатися за 4,9 с, забезпечуючи максимальну швидкість 250 км/год.

Соцклавіатура Зовсім не всі інтернетсервіси мають власну, спеціально адаптовану, розкладку клавіатури. Узагалі на думку спадає тільки два приклади: кнопки для виклику пошукових систем, що якийсь час з’являлися на продуктах різних фірм, і спеціальні розкладки кно-

пок, призначені для захоплених шанувальників онлайн-ігор. Днями цей перелік поповнився новинкою за назвою SNAK від компанії Social Keyboards. За допомогою SNAK можна «одним дотиком» виконувати усі найпопулярніші дії на сай-

В Україні кабріолет BMW 6-Series поки не продається, а от у Росії базова версія 640i коштує 3,86 млн руб. (близько $137 тис.). У стандартній комплектації авто оснащене роздільним клімат-контролем, електрорегулюванням передніх сидінь із функцією запам’ятовування, супутни-

ковою протиугінною системою, сучасною акустикою із семидюймовим дисплеєм, біксеноновими фарами головного світла й датчиками освітленості та дощу. Швидше за все, комплектація купе BMW 6-Series буде приблизно такою ж. ті Facebook. Призначені для цього клавіші стають активними тільки після авторизації користувача на порталі соціальної мережі, а решту часу вони відключені. Загалом «соціальних» кнопок 19, серед їхніх можливостей — надсилання повідомлень, зміна особистих даних, переходи на сторінку друзів або груп, доступ до фотографій і відеозаписів і багато чого іншого. Працюватиме оригінальний гаджет тільки під операційними системами від Microsoft, починаючи від Windows XP і старше, оскільки для коректного функціонування додаткових клавіш треба встановити спеціальне програмне забезпечення. Ціна пристрою досить демократична — лише $30.

Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ Відповіді на кейворд, надрукований у №9 (164) ГОРИЗОНТАЛЬ: 1. Патіо. 5. Тотошка.

9. Ядуха. 12. Труна. 13. Гад. 14. Дебет.

15. Локшина. 17. Ровер. 18. Огарь. 21. Кермо. 23. Верф. 26. Уклін. 29. Фрак. 31. Обряд.

32. Агресор. 33. Лавр. 35. Образ. 36. Едик.

37. Сумнів. 38. Ваговоз. 42. Моем. 43. Отаман. 46. Манат. 49. Фраза. 51. Гадка. 52. Абвер. 53. Тутті. 54. Надра. 55. Афера. 56. Нонна. 59. Антон. 62. Мангал. 65. Інки. 66. Склоріз. 69. Інтерн. 70. Уява. 71. Абрам. 72. Тяма.

74. Каменяр. 75. Панти. 76. Пара. 78. Тутсі.

81. Шурф. 84. Запал. 87. Тягло. 90. Санки. 91. Третина. 92. Джбан. 93. США. 94. Данія. 95. Куток. 96. Хвалько. 97. Гекла.

ВЕРТИКАЛЬ: 1. Подив. 2. Табір. 3. Отто. 4. Муза. 5. Тальк. 6. Таксі. 7. Штик. 8. Агар. 9. Ядро. 10. Узвар. 11. Абрек. 16. Недруг. 19. Гарднер. 20. Рудовоз. 22. Масив.

24. Ефа. 25. Форум. 27. Лерка. 28. Назва. 29. Фреза. 30. Алича. 33. Ламбада. 34. Всесвіт.

39. Ангіна. 40. Орден. 41. Омана. 44. Татамі. 45. Метан. 47. Надання. 48. Тварина. 49. Франк. 50. Алеко. 57. Олімпія. 58. Нітінол.

60. Наяда. 61. Осака. 63. Азарт. 64. Герат. 65. Іртиш. 67. Лампа. 68. Ренуар. 73. Мер. 76. Писок. 77. Ранет. 79. Утиль. 80. Стадо. 82. Узбек. 83. Фінка. 84. Зиск. 85. Птах. 86. Леда.

88. Гонг. 89. Одяг.

22 березня 2011 року