Украинская техническая газета №174

Аспект

Підприємство

Автомагістраль

Рецепти «Ілліча»

Піке «Буревісника» Україна може втратити єдиного виробника унікального медичного обладнання

Маріупольський металургійний гігант спішно модернізує виробництво, що вже дозволило комбінату утриматися на плаву

Стор. 5

Стор. 8

«Чорний ящик» для автомобіля Чи є цифровий запис відеореєстратора доказом у розбирайлівках із ДАІ? Стор. 13

Безмежне небо

Феномен зіркового масштабу Найбільший у світі радіотелескоп ться знаходиться в Україніі Стор. 14

Щотижневик Виходить щовівторка

www.eutg.net

№ 19 (174) 24 травня 2011 року

Формула стійкості Тут працюють люди, захоплені своєю складною цікавою справою. Не формально, а щиро

Стор. 4–5

Час не раз перевіряв його на стійкість і міцність. Аж ніяк не всі промислові гіганти розв’язали свої «хімічні рівняння», вистояли у випробуваннях. Сєверодонецький «Азот» зміг зберегти кадри, виробничо-технічний потенціал, навіть чудову соціальну інфраструктуру. Проаналізувати такий досвід сьогодні актуально як ніколи. Згадаємо: молекула азоту особливо стійка тому, що її атоми «спаяні» трьома ковалентними зв’язками. От і визначимо трійку основних складових «азотівського» феномена. Підприємство, яке заслужило славу флагмана хімічної індустрії (вища нагорода радянських часів на його прапорі, нинішні престижні відзнаки — тому підтвердження) будувалося ... на піску. А що? Чудовий будматеріал, до того ж недалечко — водні ресурси Сіверського Дінця, у надрах — вугілля, здатне давати газ для хімічного синтезу (до пришестя сюди російського газу минув не один рік). Однак піщано-хитка непевність спочатку дуже дошкуляла і будівельникам, і першим хімікам — ще довоєнним.

Семен ПЕРЦОВСЬКИЙ

Слабких — б’ють! Сергій ДУМКЕВИЧ Сучасна цивілізація з усім її величезним багажем гуманізму так і не позбулася від пороку війни. На думку відомого військового експерта, політолога й журналіста з Росії Ігоря Коротченка, який недавно відвідав нашу країну, безпека на пострадянському просторі залежатиме насамперед від інтеграції військових і

технологічних потенціалів Росії та України.

Нові високотехнологічні війни, свідками яких ми сьогодні є, змушують дуже серйозно ставитися до питань військового будівництва на пострадянському просторі. І наші північні сусіди про це вже всерйоз замислилися.

Стор. 10

Один із провідних хімічних комплексів України — сєверодонецький «Азот» — відзначає своє 60-річчя. Саме час перегорнути сторінки біографії багатотисячного колективу. Не просто з інтересу до історії вітчизняної індустрії, а щоб, так би мовити, вивести формулу стійкості потужного неординарного підприємства, яке багато в чому визначає стан справ у рідному місті, Луганській області й галузі в цілому.

Панорамне вікно у світ Андрій БЄЛОКРИНИЦЬКИЙ Карти Google Maps, запущені в далекому, за мірками Інтернету, 2005 році, вразили користувачів Мережі вільною доступністю супутникових фотографій фактично будь-якої точки планети. Відтоді у таких проектах з’явилися ще більш вражаючі можливості. Панорами, запущені через два роки, дозволяють віртуально

перенестися просто на вулицю міста й подивитися навкруги.

В Україні такий сервіс надає поки тільки одна компанія. Приблизно рік тому російська «Яндекс» запустила свої панорами в Києві. Через декілька місяців 360-градусні знімки стали доступні для Криму, а недавно в сервісі з’явилися ще 11 великих міст.

Багато хто очікував, що першовідкривачем панорам в Україні стане Google. Ця компанія зараз має найбільше покриття у світі, але нашою країною поки не зайнялася. Google вдосконалює панорами в Західній і Центральній Європі й встигла реалізувати такий проект у Москві. З огляду на це можна припустити, що поява в нас Google-панорам — лише питання часу.

Стор. 12

2

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

Тут і тепер

Цитати тижня

ЗАЗ приготував для Росії «Бонус»

Артур Герасимов Директор Української маркетингової групи UMG

Мережі без меж Алішер РУСТАМОВ

Зараз відбувається перерозподіл, вигідний для багатих. У середнього класу ще були якісь шанси, але Податковий кодекс завдав удару по єдиноподатківцях. У результаті бідні ще мінімум п’ять років не вийдуть із кризи, середній клас — під сумнівом, багаті й дуже багаті вже вийшли й зараз тільки нарощуватимуть прибутки.

Андре Куусвек Директор представництва Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні

У Росії стартували продажі компактного седана Chery Bonus. На перший погляд, нічого цікавого — чергова китайська новинка вийшла на російський ринок. От тільки вироблятимуть автомобіль для росіян на Запорізькому автозаводі.

Як на мене, на передкризовий рівень розвитку Україна вийде через два-три роки. Але й це багато в чому залежить від того, чи з’являться нові інвестиції в країні.

На українському ринку Bonus відомий під іншою назвою — «ЗАЗ Forza».

Павло Розенко Перший заступник міністра праці та соціальної політики України в 2005—2010 рр.

Алла МІРОШНИЧЕНКО У Миколаєві в ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» закладений головний корабель класу «корвет» для Військово-морських сил України. У церемонії взяв участь Президент України Віктор Янукович, який перебував у Миколаєві з робочим візитом.

Сергій Наливка Директор консалтингового агентства «ААА» У мене немає прогнозу на підвищення цін з однієї простої причини: усі чинники подорожчання газу, ЖКГ, плюс новий Податковий кодекс... усе, що могло, уже подорожчало. І тепер ціни на продукти харчування «уперлися в стелю» купівельної спроможності населення.

Одним абзацем До 2021 року треба завершити будівництво серії кораблів класу «корвет», яке здійснюється зараз на Чорноморському суднобудівному заводі в Миколаєві,

«Рішення, ухвалене за програмою «Корвет», уже в дії. Цього року — тільки перший крок. До 2021 року ми повинні завершити цю програму й побудувати чотири такі військові судна», — заявив Президент України Віктор Янукович. Міжнародні резерви України вперше перевищили $39 млрд.

НБУ прогнозує прискорення зростання валового внутрішнього продукту в 2011 році до 5,3%. Серед інших позитивних новин — збільшення обсягу кредитів економіці в першому кварталі на 6% і зниження ставки за кредитами з 15,5% до 13% річних. Румунія вимагає від України відшкодувати мільярд доларів, вкладений у будівництво Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд.

«Поки ми не врегулюємо відносини з іноземними державами, не можна переходити до приватизації», — відзначив голова Фонду державного майна України Олександр Рябченко, уточнивши, що йдеться про зобов’язання перед Румунією, Німеччиною та Болгарією.

04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а

Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»

www.eutg.net Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

Серед основних тем конференції —інформаційна безпека, контроль доступу та захисту даних у хмарах, питання ефективної та надійної передачі високоякісного відео, мобільні робочі місця, уніфіковане керування й філіальна ІТ-інфраструктура нового покоління.

На стапелях — український корвет

Уряду треба було приділити набагато більше уваги розв’язанню тих проблем, які сформувалися років 15 тому. У нас просто неефективно регулюється економіка в цілому. Тобто не те що неефективно, а наша економіка регулюється, не враховуючи кращий світовий досвід ... Навіщо ми придумуємо трикутне колесо?

Адреса редакції:

У Росії автомобіль Chery Bonus із кондиціонером, двома подушками безпеки, двома електросклопідйомниками та аудіопідготовкою коштуватиме 345 тис. рублів (близько 98 тис. грн.). В Україні базова комплектація «ЗАЗ Forza» багатша, причому ціна на автомобіль стартує з позначки 84860 грн.

Світовий лідер у галузі інформаційних технологій — американська компанія Cisco — проведе 31 травня в Києві конференцію з такою назвою. Тема заходу, звичайно, актуальна для всіх секторів ринку, тому цього року «УТГ» буде медіа-партнером заходу. Наші читачі зможуть із перших рук довідатися найсвіжішу інформацію про передові рішення для модернізації інформаційної інфраструктури.

Ухвалена в березні Кабінетом Міністрів концепція державної цільової оборонної програми будівництва кораблів класу «корвет» передбачає створення серії бойових одиниць, які мають увійти до складу ВМС України до 2021 року. Причому головний корабель планують передати замовникові вже в 2016 році. Фінансування будівництва передбачене державним оборонним замовленням на цей рік. За інформацією головного конструктора проекту, співробітника казенного підприємства «Дослідно-проектний центр суднобудування» Сергія Кривка, на виготовлення кораблів класу «корвет» для

ВМС України держава виділяє понад 16 млрд грн.

— Одна людина в суднобудуванні — це 10 супутніх робочих місць у суміжних галузях промисловості. Таким чином, ми даємо роботу не тільки Чорноморському суд-

ного обладнання, — відзначив С.Кривко. Нагадаємо, у грудні 2009 року ЧСЗ виграв конкурс Міністерства оборони на будівництво кораблів класу «корвет» для ВМС України. У березні 2010-го фахівці під-

нобудівному заводу, а й декільком підприємствам Миколаєва. Також забезпечуємо замовленнями підприємства Києва, Донецька, Одеси та Криму, що співробітничають із нами як спаринг-партнери зі створення комплектуваль-

приємства розпочали обробку металу для складання закладної секції українського військового судна. 5 травня цього року генеральний директор ДАХК «ЧСЗ» Валерій Калашников і директор КП «Дослідно-проектний центр кораблебудування» Євген Борисов підписали угоду про двостороннє співробітництво. Вони домовилися про спільну роботу в проектуванні, будівництві та ремонті бойових кораблів різних класів, у тому числі авіанесучих, а також допоміжних суден для військово-морських сил. ЧСЗ і Дослідно-проектний центр кораблебудування

Довідка «УТГ» Державна акціонерна холдингова компанія «Чорноморський суднобудівний завод» — одна з найбільших верфей України. 90,25% акцій ЧСЗ належить ВАТ «Херсонський суднобудівний завод», що наприкінці 2007 року придбав цей пакет у ВАТ «Судмашпром» (Миколаїв) на умовах погодженого із ФДМ України та Антимонопольним комітетом договору купівлі-продажу. Міноритарним акціонером підприємства є держава.

Головний редактор Світлана Ісаченко тел. 044 278 42 37, e-mail: isachenkosv@tehnichka.com РЕДАКЦІЯ: Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки

Іван Спасокукоцький — редактор відділу IT

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Ганна Шумакова — тел./факс:

тел. 044 278-42-37 e-mail: ivanspas@tehnichka.com

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс: (044) 278 42 37

Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості

Олександр Білиловець — редактор інтернет-ресурсу еUTG.net,

тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;

тел. 044 278-42-37 e-mail: bililovets@tehnichka.com

e-mail: podpiska@tehnichka.com

тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com

вестимуть спільну інформаційно-маркетингову політику в галузі кораблебудування, вивчатимуть можливі ринки збуту, проводитимуть техніко-економічні обґрунтування проектів на основі запитів потенційних замовників.

— Підписання договору з Дослідно-проектним центром кораблебудування — це продовження системної роботи ЧСЗ із відродження суднобудування в Миколаєві. Для нас надзвичайно важливий обмін досвідом і координація роботи з фахівцями Центру. Тільки тісний контакт конструкторів і виробничників може стати підґрунтям підвищення конкурентоспроможності України на світовому суднобудівному ринку, — прокоментував підписання угоди Валерій Калашников. Слід зазначити, що ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» із початку цього року в 4,4 раза збільшила обсяг виробництва й дохід від реалізації продукції. Підприємству вдалося поліпшити виробничі й фінансові показники завдяки проведеній роботі із залучення нових замовлень на будівництво й ремонт суден. Зараз ЧСЗ будує два контейнеровози для компанії Damen Shipyards Bergum. Завод також завершив ремонт і модернізацію траулера-рибозаводу «Генерал Трошев» для Преображенської бази тралового флоту Росії.

Газета видається українською та російською мовами

(044) 278 42 37, тел.: (097) 534 23 04, Позиція авторів публікацій не завжди

e-mail: reklama@tehnichka.com

Окрема дискусія буде присвячена тому, як українські компанії та організації можуть забезпечити відповідність регуляторним вимогам у галузі безпеки, у тому числі шляхом упровадження рішень цієї американської компанії. Конференція орієнтована як на корпоративний, так і на державний сектор, а також буде цікава операторам зв’язку та представникам малого й середнього бізнесу. Формат передбачає не тільки доповіді та демонстрації, а й вільне спілкування. У конференццентрі «Президент-Готелю» (вул. Госпітальна, 12) ІТдиректори, фахівці із планування й розвитку ІТ і системні адміністратори зможуть обмінятися безцінним практичним досвідом.

збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R), публікуються на правах реклами.

Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

Любов Соловйова — тел./факс: (0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

НАКЛАД МІСЯЦЯ 39627 прим. Замовлення № 987

3

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

Тут і тепер Наука СПІВРОБІТНИЦТВО Світовий банк виділив $200 млн на енергетику. Кредит піде на фінансування в Україні проекту з енергетичної ефективності, зокрема, на інвестиції в програми з економії електроенергії в промислових компаніях, муніципалітетах і муніципальній власності, а також у енергосервісних компаніях. За підсумками перших місяців цього року Україна ввійшла до трійки лідерів — торговельних партнерів Російської Федерації. Разом із тим, на думку голови Верховної Ради Володимира Литвина, треба продовжити спільну роботу з удосконалення торговельного режиму, у тому числі на законодавчому рівні.

ПЕК «Нафтогаз» планує збільшити видобуток нафти в Єгипті.

До 17 травня НАК «Нафтогаз України» видобула більше 410 тис. барелів нафти в родовищі Gharadiq на концесійній ділянці Алам ЕльШавіш Іст у Єгипті. Наразі на цій території відкрито п’ять родовищ нафти й газу. Цього року «Нафтогаз» планує видобути на цій ділянці 600 тис. барелів нафти, а в 2012-му збільшити загальний добовий видобуток до 3 тис. барелів. Після завершення будівництва нафто- і газопроводів та введення в експлуатацію свердловин на інших родовищах обсяг видобутку становитиме 7 тис. барелів нафти й 700 тис. м3 газу на добу.

Із початку року виробництво бензину незначно зросло, а дизельного палива скоротилося. Українські нафтопереробні заводи в січні-квітні збільшили випуск автомобільного бензину на 0,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року — до 0,921 млн тонн. Виробництво дизельного палива скоротилося на 25,4% — до 0,895 млн тонн, топкового мазуту — на 20,2%, до 0,768 млн тонн. «Укргазвидобуток» нарощує обсяги буріння. За чотири місяці підприємствами державної компанії пробурено 87 тис. м прохідки, що на 21 тис.

(32%) більше, ніж за відповідний період 2010 року. Із початку року обсяги експлуатаційного буріння становили 42,8 тис. м, пошукового — 44,2 тис. Один із важливих напрямків діяльності компанії — пошук нафтогазоносних горизонтів, які глибоко залягають, на діючих родовищах Дніпровсько-Донецької западини. Верховна Рада має намір увести обов’язкове маркування нафтопродуктів.

Відповідно до документа, надалі немарковані нафтопродукти конфіскуватимуть, а на компанії, які їх реалізують, накладатимуть штраф. За підрахунками депутата ВР Михайла Полянчича (НУНС), втрати державного бюджету від несплати податків із тіньового сегмента ринку моторних палив становлять понад 3 млрд грн на рік.

Уряд купуватиме газу менше, ніж раніше. «У другому півріччі цього року ми купимо газу набагато менше, ніж у першому, оскільки підвищиться його ціна. Основні закупівлі ми зробили в першому кварталі», — заявив прем’єр-міністр України Микола Азаров. Голова уряду також додав, що міністерства й відомства Кабміну працюють сьогодні над реалізацією великої програми імпортозаміщення. Верховна Рада списала борги підприємств ПЕК на суму понад 24 млрд грн перед державним бюджетом, а також відповідні взаємні борги підприємств ПЕК. Списано борги за природний газ (у тому числі реструктуризовані) теплопостачальних підприємств, газопостачальних (облгазів), національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та її дочірніх підприємств, які утворилися за станом на 1 січня 2010 року. Також списуються борги компанії «Газ України» перед «Нафтогазом» і обленерго — перед ДП «Енергоринок». Депутати підтримали законопроект про збільшення частки біодизелю в загальному обсязі випуску дизпалива до 80% Відповідно до законопроекту, у 2012 році частка біодизелю в загальному обсязі виробництва дизпалива в Україні має становити не менше 10%, у 2013-му — не менше 30%, у 2014-му — не менше 50%, у 2015-му й далі — не менше 80%. Частка сумішевих бензинів, які містять біоетанол, повинна в 2012 році становити не менше 2%, з 2015-го — не менше 30%.

ФІНАНСИ Капітал банків зріс на 5,9% і за станом на 1 травня становив 145,8 млрд грн, або 14,3% пасивів банків, говориться в огляді НБУ. Оплачений зареєстрований статутний капітал збільшився на 4,9% — до 153 млрд грн. Зобов’язання банків

зросли на 8,8% — до 874,8 млрд грн. Основними складовими зобов’язань на 1 травня 2011 року були кошти фізичних осіб (290,1 млрд грн, або 33,2% від зобов’язань), суб’єктів господарювання (174,3 млрд грн, або 19,9%), міжбанківські кредити й депозити (171,5 млрд грн, або 19,6%).

Активи системи банків зросли на 8,3% і за станом на 1 травня 2011 року становили 1 трлн грн, загальні активи — майже 1,2 трлн грн.

ЦИФРА Кількість бажаючих подорожувати літаками збільшилася майже на третину. За січень-квітень 2011 року авіаційним транспортом перевезено 1,7 млн пасажирів, що на 29% більше, ніж за 4 місяці 2010-го, повідомляє Держкомстат України. Кількість перевезень пасажирів морським транспортом порівняно із січнем-квітнем 2010 року зросла на 18,2%. Закордонні морські пасажирські перевезення збільшилися на 20,6%. Міським електротранспортом за січень-квітень 2011-го скористалися 949,2 млн пасажирів.

ЕКОНОМІКА Підвищення комунальних тарифів не буде до кінця року, повідомив прем’єр-міністр України Микола Азаров. Прем’єр-міністр відзначив, що уряд утримає прогнозований річний рівень інфляції. «Зараз буде період сезонного зниження інфляції», — відзначив голова уряду й додав, що за чотири місяці інфляція збільшилася за рахунок підвищення комунальних тарифів і подорожчання продуктів харчування, зокрема овочів. Друга хвиля кризи малоймовірна, але великою небезпекою для економіки є затяжна рецесія. Таку думку висловила президент асоціації «Фондове Партнерство» Ірина Заря. За словами експерта, стимулювати розвиток фондового ринку можна за рахунок і вдосконалення валютного законодавства, і розвитку накопичувального рівня пенсійної системи. Тобто реформ, без яких вихід із рецесії для українців буде дуже болісним і важким. Київ поступився пальмою першості Івано-Франківській області в рейтингу соціальноекономічного розвитку. У першому кварталі 2011 року столиця ще перебуває в трійці лідерів, але посідає вже 3-тє місце. Перше — Івано-Франківська область, друге — Хмельницька. Київ є лідером з інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, а також у соціальному секторі, але має проблеми у фінансово-економічній діяльності. Приплив іноземних інвестицій в економіку України б’є рекорди. Чистий приріст прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в економіку України в першому кварталі 2011 року становив $829,3 млн, що у 8,4 раза перевищує цей показник за перший квартал 2010-го. Так, за даними Держкомстату, за січень-березень іноземні інвестори вклали в економіку України $925,7 млн прямих інвестицій. Загальний обсяг ПІІ в країну за станом на 1 квітня 2011 року досяг $45,602 млрд, що на 1,9% перевищує їхнє значення на початок 2011-го. Із

розрахунку на одну людину ПІІ становив $998,1.

ПРОМИСЛОВІСТЬ Своєї сільгосптехніки стало більше. Виробництво тракторів в Україні в січні-квітні збільшилося в 2,2 раза в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року (до 2246 одиниць), сівалок — на 98,4% (до 1710), борін дискових — у 2,1 раза (до 873). До вересня ПКФ «Велта» побудує ільменітовий комбінат у с. Костянтинівка. Він складатиметься з кар’єру, мінімальний термін експлуатації якого — 35 років, збагачувального комплексу й відвантажувального пункту. Виробнича потужність комбінату становитиме 185 тис. тонн ільменітового концентрату на рік. Виробництво сталі в Запоріжжі зросло. Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» у першому кварталі поточного року збільшив обсяг виробництва товарної продукції на 87,3% у порівнянні з аналогічним періодом 2010-го — до 1 млрд 953,245 млн грн у діючих цінах. У квітні обсяг товарної продукції становив 491,862 млн грн, що на 4,7% менше показника за попередній місяць. За 4 місяці «Єврокар» подвоїв виробництво автомобілів. У січні-квітні ЗАО «Єврокар» збільшило виробництво легкових автомобілів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року в 2 рази, до 3,124 тис. виробів. За квітень випуск легковиків у порівнянні з березнем знизився на 28%, до 866 авто.

Із початку року виробництво легкових автомобілів зросло на 89,1%, до 28,9 тис. одиниць. За даними Державного комітету статистики, виробництво автобусів в Україні в січні-квітні збільшилося на 19,9% — до 809 одиниць, а вантажних автомобілів скоротилося на 37% — до 903.

АПК Наша країна може продавати будь-яку сільськогосподарську продукцію. Так уважає член депутатської фракції Народної партії Катерина Ващук. «Будь-який продукт в Україні може бути зроблений у такій кількості, у якій його не зможе спожити власний покупець», — відзначила депутат і додала, що для цього треба змінити ставлення до села. За її словами, коли треба закладати кошти в бюджет і коли треба подбати про проблеми селянина, тоді ніхто не згадує, що Україна — житниця.

Україна збільшила експорт картоплі в 62 рази. У першому півріччі цього маркетингового року в порівнянні з аналогічним періодом 2009—2010 рр. експорт картоплі збільшився в 62 рази

— до 7 тис. тонн, повідомила Українська аграрна конфедерація. Відповідно до її даних, у той же час країна наростила імпорт картоплі майже в чотири рази — приблизно до 5 тис. тонн. За інформацією конфедерації, ми експортуємо картоплю переважно в Росію (97% експорту). Основними імпортерами цієї культури в нашу країну є Нідерланди, Білорусь, Єгипет і Польща.

За песимістичним прогнозом, цього року в Україні виробництво цукру перевищить показники минулого року на 17—25%, а за оптимістичним — зросте на 37%, заявляють аналітики асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Якщо враховувати середньозважені показники, то цього року буде вироблено 2,20 млн тонн, що стане другим найбільшим показником за останнє десятиліття.

БУДІВНИЦТВО Усі об’єкти до Євро-2012 у Харкові буде здано до кінця року. За словами Олександра Ярославського, президента групи DCH, генерального інвестора й координатора підготовки Харкова до Євро-2012, це стосується міжнародного аеропорту «Харків», ОСК «Металіст», тренувальної бази ФК «Металіст», 5-зіркового готелю Kharkiv Palace — проектів, реалізованих групою DCH. Загальна готовність НСК «Олімпійський» у Києві — 86%. Сьогодні готуються до засклення фасаду, установлення глядацьких сидінь та елементів покрівлі — «парасольок». На полі стадіону ведуться роботи з водозниження. Триває озеленення прилеглої території, висаджено майже 1,7 тис. насаджень. Загалом на будівництві задіяно понад 1990 працівників. У Вінниці й Славутичі споруджуються нові торговельноофісні комплекси. Загальна площа будівлі у Вінниці становитиме понад 2000 м2. Зараз на об’єкті ведуться земельні роботи. Плановане завершення будівництва — IV квартал 2011 року. У Славутичі об’єкт розміститься на земельній ділянці площею 0,35 га. Наразі ведуться підготовчі роботи до початку будівництва. Підготувала Анна ГРЕЧАНИК за матеріалами УНІАН, РІА Новини-Україна, ЛІГА-Новини, ІнтерфаксУкраїна, Укррудпром, АПК-інформ

4

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

Пріоритети

Формула стійкості Тут працюють люди, захоплені своєю складною цікавою справою. Не формально, а щиро Семен ПЕРЦОВСЬКИЙ Початок на стор. 1

— Майбутнє хімбуду й хімкомбінату через безліч проблем було сумнівним, — розповідав у Москві авторові цих рядків перший почесний громадянин Сєверодонецька Ілля Матвійович Барський.

— Адже все починалося з нуля, серед барханів — і робоче селище, і цехи. Директори мінялися калейдоскопічно, поки ці обов’язки не доручили мені, ще комсомольцеві. Довелося на свій страх і ризик безпосередньо звертатися по допомогу до вищих держдіячів — Орджонікідзе, Булганіна. Поки доповідав у Кремлі, дружина чекала на Червоній площі — може, востаннє доведеться побачитися. Та врешті-решт до нас повернулися обличчям, а ми відповіли по-стахановськи!.. Це «на свій страх і ризик» надалі нерідко характеризувало багато рішень і дій сєверодонецьких хіміків. Ініціатива, новаторство стали в них не гучними словами, а робочим почерком, чіткість якого визначалася вивіреністю, ґрунтовним розрахунком. Узяти хоча б почате апаратником, депутатом Верховної Ради УРСР Григорієм Івановичем Захарченком рух «Економічний аналіз — на кожне робоче місце!» Тому й знаходили підтримку, розуміння. Що, утім, теж ґрунтувалося на розрахунку. Лобіювати, як ми тепер сказали б, сєверодончан було цікаво, бо їхнє підприємство перманентно ставало стартовою площадкою для реалізації нових проектів, прогресивних технологій, було наочним приладдям для колег. Хоча ніде правди діти — не все було так просто. Уже перший технологічний цех — аміачної селітри — за тодішнім звичаєм треба було пустити «до дати» — саме в новорічну ніч. У міністерстві неодмінно хотіли точнісінько опівночі покласти під ялинку-1951 колбу з першою кінцевою продукцією. Устигли — молодці, ура! Але сировинний цех азотної кислоти включали в ланцюжок уже навздогін. Скільки ж довелося поклопотатися, покумекати, щоб, не припиняючи роботи, все поставити на свої місця, довести до розуму. Недарма кращі апаратники цих цехів Олександр Олек-

сійович Верховод і Олексій Іванович Снопенко пізніше були відзначені вищими державними нагородами. Але урок, якому точно 60 років, не був марним. Ось один із прикладів. Мені не раз довелося бувати на ударному (як інакше?!) будівництві комплексу карбаміду, чути полум’яні заклики «обігнати, стиснути час». Але «азотівці» знають теорію Ейнштейна не тільки за гаслами, розуміють, що все відносно. І вони відстояли своє право обійтися без штурмів, авралів, зробити все ґрунтовно. Результат? Цех пустили без недоробків і вивели його на величезну проектну потужність набагато раніше, ніж аналогічні в прихильників дострокових уведень у експлуатацію. Для солідного підприємства важливий не миттєвий, а довготривалий виграш. Festina lente — квапся повільно! Ця давня мудрість цілком уписується у формулу успіху. Безперечно, коли треба, на підприємстві рішуче позбуваються від застарілого. Впам’ятку підрив першої грануляційної вежі, схожої на стародавній замок. Скільки років її рятували бандажами «азотівські» альпіністиентузіасти! Але через межу століть крокувати з нею було не можна. Тому й вчинили так радикально. В очевидців унікальної операції в очах були сльози аж ніяк не від куряви, яку здійняв велетень, перетворений на купу бетону. «Азот» для хіміків — не бетон і метал, а дійсно частина життя. Однак життя бере своє... У будь-якому разі хіміки тепер вільні, орієнтуючись на ринок, обирати оптимальні варіанти. Для цеху калієвої, натрієвої селітри й вуглеамсолі, у принципі, теж настав час вирушати в

славетне минуле. І все-таки в керівників підприємства останніх років Олександра Семеновича Ровта, Олексія Петровича Кунченка (нині — народного депутата України), Валентина Васильовича Казакова, Івана Васильовича Волохова ніяк не піднімалася рука поставити вирокову точку. Інтуїція людей, які «з’їли» в хімії не один пуд вуглеамсолі? Коли настала глобальна економічна криза, основні мінеральні добрива, інші види продукції виявилися нерентабельними. А на те, що випускалося в стареньких стінах, раптом з’явився підвищений попит і в Україні, і за кордоном.

Саме час сказати, що на «Азоті» в ужитку й дуже ринкове формулювання: «Дорога ложка до обіду». Начебто у кризу не до інвестування в нові об’єкти, але ризикнули впритул до діючого старого побудувати ще одне відділення. Зробили це досить оперативно, переважно самотужки. Значно наростили випуск актуальної продукції, випередили конкурентів і з обсягів, і з якості. Поряд з іншими заходами така швидка «хімічна реакція» допомогла об’єднанню утриматися на плаву. Перші директори діючого підприємства Г.І.Вілесов, В.Ф.Гогін. В.П.Єгоров, їхні спадкоємці В.І.Кандела, Б.М.Ліщина, І.Г.Кармазін, О.П.Кунченко, В.В.Казаков, які б часи не були, розуміли: не будувати — отже не розвиватися, відставати. Будмайданчики на «Азоті» додають оптимізму й сьогодні, коли він знову працює на повну силу. Нинішній травень до того ж став

і часом масштабних капітальних ремонтів. А вони на підприємстві (ще один символ, що формує алгоритми) завжди пов’язані не просто з підновленням, а з відновленням. Щойно неподалік від «космодрому великої хімії» — комплексу аміаку — хмарочосом зметнулася ще одна заокеанська технологічна колона — цеху оцтової кислоти. Зроблена з металу, який фактично не піддається корозії, вона вагомо підтверджує: цілодобову безперервну службу в багатоколонному індустріальному храмі продовжать і нові покоління.

Зв’язки творчі Центральна магістраль Сєверодонецька — проспект Хіміків. У День хіміка за традицією відзначається й День міста. Це зро-

зуміло: «Азот» — підприємство градотворче. І не тільки в ракурсі створених ним житлових, медичних, освітніх, культурно-спортивних, торговельних, транспортних об’єктів, його величезних податків і відрахувань, шефських, спонсорських програм, спорідненості з ним більшості місцевих родин, а і як головного системного фактора, що сформував місто таким, яке воно є. Це стосується й плідного синтезу промисловості та науки. Хіміки вміють цінувати своїх партнерів. Треба чути, з якою теплотою говорять колишні і теперешні керівники «Азоту» про дружбу й співробітництво з колективами місцевих трестів «Сєверодонецькхімбуд», «Промхіммотаж», пусконаладниками сєверодонецького «Оргхіму», кібернетиками СНВО «Імпульс», інших НДІ, КБ... Без взаємної підтримки не вдалося б створити всі ці хімічні «космодроми», ефективні природоохоронні споруди, зробити підприємство зразковим із автоматизації виробничих

процесів, домогтися, щоб десятки видів продукції «Азоту» реалізовувалися трохи не в півсотні країн світу. До речі, і його товари побутової хімії не залежуються на прилавках. Доречно згадати, що саме продукції цього підприємства — метанолуректифікату, першому серед хімпродуктів СРСР, було присвоєно державний Знак якості. І сьогодні метанол із товарним знаком «Азоту» — «ретортою на долоні» — один із кращих у світі. В Україні його більше ніхто не випускає. Додамо, що недавно «Азот» було названо дипломантом міждержавного конкурсу СНД із якості продукції. Щоб підприємство було першим, хтось саме тут має енергійно зробити свій перший крок до вершин професії. Про це ми свого часу розмовляли з останнім головою Держкомпраці СРСР Іваном Івановичем Гладким. А півстоліття тому апаратник хімкомбінату Герой Соціалістичної Праці І.І.Гладкий став першим студентом профільного ВНЗ, який відкрився в Сєверодонецьку. Після зміни хіміки освоювали теорію, яку відразу закріплювали на практиці. Ефективний метод! Ставши інженером, Іван Гладкий перейшов на пусковий об’єкт, очолив зміну з «необстріляних» хлопців, навчив їх і вивів свій колектив у кращі. Уже на міністерській посаді він був дуже задоволений тим, що багатьом працівникам на його рідному підприємстві — операторам ЦПУ, електронникам — стала необхідною вища освіта. Нешаблонність підходів на «Азоті» проявлялася в усьому. Попри все застою тут ніколи не було. Коли американці з тодішніх політичних мотивів не стали допомагати в освоєнні поставлених ними ж агрегатів оцтової кислоти, залишивши при собі багато їхніх секретів, сєверодонецькі хіміки запустили й вивели цей комплекс на проектну потужність самі. З їхнім умінням удосконалювати обладнання, виробничі процеси приїжджали знайомитися і японці, автори головного великотоннажного агрегату аміаку, і німці, за технологією яких випускається адипінова кислота.

За контрактом з іншою німецькою фірмою було створено найбільше в Європі виробництво поліетилену високого тиску, однак схема поставки сировини для нього виявилася «недовгограйною». Зараз цей комплекс законсервований, але шляхи його оживлення активно проробляються. До проблем заводчанам, на жаль, не звикати, як і, дякувати Богу, до їхнього усунення. Яскраве свідчення — і унікальне, супернадійне ізотермічне сховище аміаку, створене завдяки об’єднанню зусиль із ученими, проектантами, будівельниками, наладниками. На жаль, сьогодні галузевій науці виживати важко. Немає вже колишнього розмаху в знаменитого Інституту азотної промисловості, що теж прославив Сєверодонецьк. І тим цінніша для всіх кожна можливість брати участь у розв’язанні проблем підприємства. У першому інтерв’ю, яке дав Леонід Бугайов, призначений цієї весни головою правління ПАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот», акцент було зроблено саме на тому, що з ініціативи стратегічного інвестора Дмитра Фірташа на новому рівні налагоджуються творчі зв’язки з українськими вченими, співробітництво із провідними вітчизняними ВНЗ. Це стосується й підготовки кадрів для підприємств галузі. Сам винахідник, Леонід Бугайов разом з іншими керівниками робить ставку й на розвиток раціоналізаторського руху. «У нашому колективі, — говорить заступник технічного директора В.В.Голубєв, — виросли заслужені винахідники, раціоналізатори України, лауреати держпремії, і ми зробимо все, щоб молодь прийняла їхню естафету. Перспективи досить привабливі». Ніхто не витає в хмарах. Тут давно навчилися відрізняти прожекти від цінних ідей. Навчилися на власних — як без них? — помилках, про які корисно знати не тільки в історичному аспекті. Півстоліття тому підприємству був нав’язаний помилковий проект виробництва капролактаму. У його реалізацію вклали величезні сили й кошти. А потім усе довелося починати заново, на зовсім інших ноу-хау.

5

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

Аспект Ця історія стала основою для сюжету художнього фільму Ю.Райзмана «Твій сучасник», тільки там фігурує не капролактам, а вигаданий «каетан». Зараз такого фільму не вийшло б: усі «сюжети» розвитку проходять опрацювання в технічній раді під головуванням І.В.Волохова, у проектноконструкторському відділі, у науковому центрі підприємства. Колектив може пишатися: тільки в останні роки він зростив, крім декількох кандидатів, трьох докторів технічних наук. Ними стали В.В.Казаков (нинішній міський голова Сєверодонецька), який працював головою правління «Азоту», начальник наукового центру О.В.Роменський і його заступник В.Г.Созонтов. Розвинена наукова база каталізує технічну творчість у цехах. Ось лише генеральні напрямки, реперні точки для докладання сил. Інтенсифікуються, модернізуються виробничі потужності, упроваджуються енергозбережні технології (особливо примітна тут нова, російського виробництва, установка розділу повітря), АСУ ТП на основі найсучаснішої комп’ютерної техніки. Споруджується когенераційна установка. Ведеться технічне переозброєння й у ремонтних, допоміжних службах, удосконалюються комерційна, фінансова справа, менеджмент на всіх рівнях, поліпшуються умови та охорона праці (і тут сєверодончани серед кращих), культура виробництва. У травні біля прохідних «Азоту» особливо красиво: помилуватися створеними цехом озеленення клумбами, тюльпановими килимами приїжджають з усього міста. І чи треба говорити, у чому зв’язок між тюльпанами біля прохідної й усім, що за нею?

Головний зв’язок Є на «Азоті» дві ніби «позаштатні», але дуже свої громадські організації: рада ветеранів і профком непрацюючих пенсіонерів. Завдяки їм тисячі колишніх працівників підприємства не втрачають із ним зв’язку, допомагають у вихованні молоді. Так само, як і Палац культури хіміків, спортклуб, народний музей, газета «Сєверодонецький хімік», свої телестудія, радіомовлення, сайт. У середині травня голова правління Л.С.Бугайов і голова профкому, член ради ФПУ В.С.Черниш підписали накази-постанови про проведення конкурсів професійної майстерності молодих працівників, ушанування передовиків виробництва, трудових династій, ветеранів. Це не данина ювілейній даті, а частина системи, що діє на

«Азоті» і стає дедалі цікавішою й, скажемо так, душевнішою. «Самі лише назви недавніх корпоративних свят чого варті, — говорить директор ДК С.І.Попова.

— «Молода родина — майбутнє «Азоту», «Маленька принцеса великого «Азоту» (героїнями були доньки хіміків)... Не дивно, що ДК хіміків названо серед кращих установ культури України. Проведеним хіміками фестивалям народної творчості, спартакіадам, завзятим турзльотам можуть позаздрити будь-які телешоу. В «Азоту» й дві величезні бібліотеки — науково-технічна й профспілкова. На чільному місці там — збірка «Муза в робочій спецівці» з віршами робочих поетів, їхніх дітей. На черзі — презентація нових книг про підприємство. У ці дні буде ще одне свято: першу річницю новосілля відзначають десятки родин молодих хіміків, які одержали квартири фактично в сосновому бору, у межах заводського оздоровчого комплексу, поруч із санаторієм-профілакторієм «Янтар» і дитячим табором імені Юрія Гагаріна. Через кілька днів сюди, в улюблений табір, знову з’їдуться діти хіміків. А в добре оснащеній поліклініці підприємства вже оформляються карти на літні відпустки біля моря, де в «Азоту» своя база відпочинку. Але кому відпустка, а кому... У навчальному центрі підприємства (ще один зразок для всієї галузі) зараз відправляють на практику студентів місцевих інституту й технікуму, учнів із базових профтехучилищ.

— Курируємо й дипломні проекти наших стипендіатів — дітей хіміків, — розповідає директор підприємства з кадрів, праці, інформації та зв’язків із громадськістю, депутат міськради Сергій Іванович Лебедєв. — Ці розробки пов’язані з орієнтирами нашого підприємства. У нас діє програма омолодження кадрів. Для молоді теж є пільги, соціальні гарантії. У ці дні на «Азот» повертаються вчорашні солдати. При тому, що вимоги в нас дуже серйозні. Доводилося зустрічатися з людьми, які давно поїхали з Сєверодонецька, але яким школа, загартування «Азоту» допомагають дотепер. «Азотівський» характер проявився й тоді, коли тисячі хіміків вийшли відстоювати рідне підприємство, і в кризу, коли вони виявили витримку, відданість трудовій родині. Так, багато зв’язків із відомих причин було порушено. Зараз «Азот» зміцнює колишні й налагоджує нові.

Піке «Буревісника» Україна може втратити єдиного виробника унікального медичного обладнання Олександр ПОДЛАСОВ Апарат штучної вентиляції легенів (АШВЛ) призначений для примусової подачі в легені суміші кисню зі стисненим осушеним повітрям. Це високотехнологічний прилад, і випускати його можуть, звичайно ж, заводи, які мають відповідне обладнання. В Україні тільки один виробник такої продукції — київський державний завод «Буревісник». Але, схоже, незабаром вона в нашій країні не виготовлятиметься зовсім — підприємство на межі закриття й банкрутства.

Крім медичної апаратури «Буревісник» випускає корабельні радіолокаційні комплекси (це його основна продукція ще з радянських часів) і броньовані металеві двері. Незважаючи на такий різношерстий асортимент, завод ледь тримається на плаву. А початок був такий оптимістичний! Здавалося, молода українська держава, успадкувавши значну частину потужного й високотехнологічного радянського ВПК і скинувши тягар гонитви озброєнь, може налагодити випуск потрібної і якісної продукції, здатної конкурувати з кращими світовими аналогами. Тим більше що в такій апаратурі є нагальна потреба, оскільки всі такі виробництва залишилися в Росії. За радянських часів було розроблено апарати серії «Фаза», серед відмітних особливостей яких — оригінальна конструкція, обумовлена наявністю убудованої «повітродувки», і порівняно невисока ціна.

Нині триває їх випуск в Росії (ВАТ «Уральський приладобудівний завод» у Єкатеринбурзі та ін.). На їхній основі на «Буревіснику» в 1997 році створили й запустили в серію «Фазу-8» — мультифункціональний прилад з електроприводом і мікропроцесорним управлінням. Потім, уже самостійно, конструктори заводу розробили й налагодили виробництво апаратів «Малятко» (зрозуміло, для дітей до 6 років, 2000 р.), «Бриз» (2002 р.), «Бриз-Т» (у переносному варіанті, для машин «швидкої допомоги»,

Аспект

Нагальна потреба Про ситуацію у медичних установах ми вирішили дізнатися безпосередньо від тих, хто працює з вищезгаданою апаратурою.

Ростислав Яроцький

«Бриз-Т»

2006 р.). За станом на перше півріччя 2008 року завод «Буревісник» поставив медичним установам України 3110 апаратів ШВЛ. Закупівлею та сертифікацією такого обладнання займається держава через своїх представників і посередників. За словами заступника директора з економіки «Буревісника» Віри Приходько, «приватні медичні організації апаратуру купують, але рідко, віддаючи перевагу імпортній».

Якщо розібратися

Усе, крім логіки

«Фаза-8»

було опубліковано), робітниця заводу «Буревісник»: — Хто в такій ситуації винний — невідомо. Але факт є фактом: приблизно з 2005 року почалися затримки зарплати. Робочий тиждень на підприємстві скорочувався, як шагренева шкіра. У 2008-му працювали 4 дні на тиждень, у 2009-му — 3 дні, у 2010-му — 2. І, нарешті, до початку 2011 року адміністрація зробила працівникам «подарунок» у вигляді одного робочого дня. Дарницький районний суд завалений позовами співробітників, які не бачили зарплати з 2008 року.

багато функціональніші, але ці їхні властивості не завжди й не скрізь використовуються. А ціна таких приладів завжди вище, часом — значно. Слушне запитання: навіщо позбавляти країну підприємства — виробника апаратури такого типу? Напевно, для того ж, для чого взагалі банкрутують і закривають підприємства... …У коридорі заводу є стенд, де представлені нагороди та сертифікати, видані «Буревісникові». На ньому — фотографії, на яких створювачів апаратури вітають колишній Президент України Леонід Кучма й високопоставлені медики. А зайдеш у цехи — великі, але фактично порожні приміщення, у яких працюють щонайбільше 10 чоловік. Верстати — ровесники підприємства (завод засновано 1967 року). Затягнуте в часі піке «Буревісника» триває.

Ще в 2004 році були приводи для оптимістичних прогнозів. З’явилися замовлення, почала більшменш налагоджуватися робота заводу. Планувався запуск технологічної лінії порошкового фарбування, яка, навіть не пов’язана з виробничим циклом заводу, сама по собі могла давати дохід. Але всі добрі наміри порохом взялися. Наразі люди масово звільняються із заводу, а майно й заводські площі здаються в оренду й розпродаються. Розповідає Людмила (побажала, щоб її прізвище не

Тим часом конструкторами заводу створені апарати «Бриз-Т», «Бриз-П», «Славутич», «Укрвент», і попит на нашу продукцію є. Обладнання для порошкового фарбування, те саме, яке могло дати заводу непогані гроші, припадає пилом на складі восьмий або дев’ятий рік. Не вийшло і з випуском вимірника тиску ВАТ-41, який працює за принципом холтермонітора, — не знайшлося 10—15 тис. грн (!) на остаточні випробування та сертифікацію. Із приходом на український ринок напоїв у банковій упаковці завод виробляв портативні мініхолодильники на 2 банки (виріб «Роса»). Але і їх виготовили лише близько 150 штук. Апаратура й сьогодні складається вручну. А тим часом закупівля імпортної техніки — це цілковита залежність від закордонних постачальників. Причому не тільки щодо поставок, а й подальшого техобслуговування. Крім того, втрата робочих місць, кваліфікованих кадрів і вимивання бюджетних коштів. Імпортні апарати (переважно італійського, американського виробництва)

Завідувач відділення інтенсивної терапії та анестезіології Інституту нейрохірургії імені Ромоданова — Апаратура потрібна, життєво необхідна, непогана в роботі. Є варіанти і для дорослих, і для дітей. Вітчизняні апарати дешевше, а у разі поломки сервісне обслуговування завжди поруч. Якщо виробництво припиниться, для нас це буде катастрофою. В інституті є постанова, відповідно до якої на кожне ліжко у відділенні реанімації має бути один апарат ШВЛ. Фактично їх значно менше. Обладнання іноземного виробництва, можливо, чутливіше до індивідуальних характеристик хворого, краще підлаштовується під його дихальний ритм. У закордонних апаратах є вбудовані функції вимірювання тиску, пульсу. Проте лікар і сам може вимірювати тиск у хворого за допомогою звичайного приладу. Ось що розповіли лікарі «Швидкої» м. Вишневого, що під Києвом: — У нас на станції три бригади й один апарат ШВЛ вітчизняного виробництва. Яка бригада виїжджає на виклик — та й бере його із собою. Якщо викликів два або три одночасно — самі розумієте, що хтось може залишитися без допомоги...

6

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

День науки

Звичайне диво хімії Ірина КОНДРАТЬЄВА Чверть століття вчені Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка (ІХП) Національної Академії наук України втілюють фантастичні ідеї в реально діючі технології, «шиють» із молекул і наночастинок нові матеріали для медичної, харчової, нафтогазової, авіаційної, суднобудівної, хімічної, військової та інших галузей промисловості. Про досягнення й трудові будні інституту розповідає його директор Микола Картель.

— Микола Тимофійовичу, Інститут хімії поверхні створювався за часів соціалізму. Нелегко, напевно, було знайти своє місце в нових політичних та економічних реаліях?

— По-перше, від дня заснування й до цього часу наш інститут залишається державним підприємством з усіма можливими плюсами і мінусами. Якщо подивитися в минуле, можна сказати, що його засновано в ті роки, коли в СРСР домінувало шанобливе ставлення до науки в цілому й до хімії зокрема. У нас було стабільне фінансування, якого вистачало на зарплату, розвиток матеріально-технічної бази, придбання сучасних приладів. Учені не бігали по підприємствах, містах і країнах у пошуках платоспро-

тому числі 17 докторів і понад 90 кандидатів хімічних, фізико-математичних, технічних, біологічних, медичних і фармацевтичних наук, а також 30 аспірантів. Могло б бути більше, але частина співробітників виїхала за кордон у пошуках більш престижної й високооплачуваної роботи. А ті, хто залишився, рухають вітчизняну науку й домагаються досить солідних результатів.

— Які роботи або проекти ви вважаєте найбільшими досягненнями інституту?

— Підґрунтям науководослідної роботи ІХП став кремнезем. Не випадково елемент кремній уведений у символіку інституту. Безперечно, одним із досягнень є і те, що ми навчилися одержувати високодисперсний і нанорозмірний кремнезем із добрим виходом корисної складової, мінімізувавши витрати. Потім пішли далі шляхом модифікації, «пришивали» на нього різні функціональні групи й молекули, які дають зовсім нові властивості — водовідштовхувальні, водовбирні та інші, необхідні для синтезу нових речовин. Іншими словами, одержували й одержуємо нові наноматеріали із заданими властивостями. Крім кремнезему займаємося вивченням оксидів

Микола Картель Доктор хімічних наук, професор, членкореспондент НАН України

озброєному оку нанотрубок. Їх треба екстрагувати із загальної маси «сировини», очистити, підготувати до подальшого застосування. Це дуже серйозні хімічні техології, які вимагають високоточної апаратури (електронних, атомно-силових мікроскопів, рентгенівських установок, приладів із фотоелектронної спектроскопії та інших). А з добрим дорогим обладнанням у нашому інституті й в Україні в цілому проблема. Проте робота в цьому напрямку триває, бо вуглецеві наноматеріали (навіть отримані за найпростішою технологією) мають великий попит серед виробників різних видів продукції найширшого спектра застосування.

— Інститут не пробував вийти зі своїми результатами на міжнародний рівень оцінки й визнання?

— Ідею представити на конкурс у Нобелівський комітет досягнення інституту в галузі досліджень високодисперсного кремнезему виношував перший директор ІХП Олексій Олексійович Чуйко. Але, на превеликий жаль, у 2006 році він передчасно пішов з життя, не встигши виконати задумане. А Нобелівські премії, як відомо, присуджують тільки живим ученим. У підсумку за результати, отримані під час дослідження хі-

шанси стати нобелівськими лауреатами, і ми ними обов’язково скористаємося.

— Що ви можете сказати про практичний бік наукових досягнень Інституту хімії поверхні?

— Фундаментальні дослідження адсорбційних і хімічних процесів, які перебувають на межі розділу фаз, дозволили запропонувати декілька нових матеріалів сорбційного призначення.

мічних процесів на поверхні твердих тіл, у 2007 році володарем престижної нагороди став єдиний учений-хімік із Німеччини Герхард Ертл. У мотивації відзначено, що знання в цій галузі дуже важливі для хімічної промисловості й дають, зокрема, розуміння процесів корозії металів, роботи каталізаторів. Цей розділ хімії дозволяє також вивчити процеси зменшення озонового шару Землі. Ще одна Нобелівська премія з нашої тематики була присуджена в 1996 році американським ученим Роберту Керлу, Харольду Крото й Річарду Смоллі за відкриття фулеренів. Тож у нас є дуже добрі

Це адсорбенти для вилучення радіонуклідів із природних вод і технологічних розчинів, очищення питної води від мікроорганізмів і органічних сполук, для синтезу та концентрації домішок токсичних металів, визначення вмісту цукру в продуктах харчування, збору нафти й нафтопродуктів у разі аварій. На рахунку наших учених чимало медичних матеріалів широкого спектра дії: ентеросорбенти, за допомогою яких можна ефективно лікувати хворих з отруєннями, кишковошлунковими інфекціями та гнійно-запальними процесами; композиційні матері-

Обраний директором Інституту хімії поверхні ім. О.О.Чуйка НАНУ на конкурсній основі в 2008 році. До переходу в ІХП обіймав посаду заступника директора Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України. Фахівець у галузі радіаційної хімії гетерогенних систем, фізики-хімії адсорбентів, сорбційних технологій та процесів. Наукова діяльність охоплює вивчення радіаційно-хімічних ефектів у поверхневому шарі адсорбентів і дисперсних матеріалів, синтез вуглецевих і композиційних сорбентів із керованими властивостями щодо пористої структури та хімії поверхні, дослідження адсорбційних, іонооб-

Довідка «УТГ» Інститут хімії поверхні (м. Київ) створений у 1986 році на базі відділення хімії поверхні та спеціального конструкторсько-технологічного бюро Інституту фізичної хімії ім. Л.В.Писаржевського АН УРСР. Він став першим у Радянському Союзі й залишається дотепер єдиною на пострадянському просторі академічною установою, де провадять фундаментальні та прикладні дослідження в галузі хімії, фізики та технології високодисперсних твердих тіл. Із перших днів інститут очолив О.О.Чуйко, який керував раніше однойменним відділом, а потім відділенням Інституту фізичної хімії. Інституту підконтрольні три дослідно-експериментальних заводи (у Калуші, Сиваші й Чигирині). можних замовників. Я б назвав ІХП одним із кращих наукових проектів 80-х років, до якого сучасна Українська держава має ставитися з не меншою повагою та увагою. Бо науковий потенціал за всіх часів і у всіх цивілізованих країнах уважається мозком суспільства. І від того, наскільки ефективно працює цей мозок, залежить розвиток науковотехнічного прогресу й добробут людей не тільки в окремій державі, а й у всьому світі. Можу без удаваної скромності сказати, що з висококваліфікованими кадрами в нас усе гаразд. В ІХП працює понад 300 співробітників, у

алюмінію, титану, цирконію та змішаних систем на їхній основі, а також вуглецевими системами — нанотрубками, фулеренами, графенами, аерогелями. Відкриття в цій сфері мають колосальне значення не тільки для науки, а й для всіх сфер життєдіяльності людини. В ІХП створено власну технологію одержання вуглецевих нанотрубок на досліднопромисловій платформі. Ідеться, звичайно ж, не про заводські цехи із транспортерними стрічками, на яких лежать купи готової речовини. Із кілограма спеціально підготовленого порошку можна виділити лише частки відсотка невидимих не-

мінних, електрохімічних і каталітичних процесів за участю синтетичного вугілля, створення сорбентів медичного призначення зі спрямованою терапевтичною дією. Брав активну участь у розробці та впровадженні технології досліднопромислового і промислового виробництва синтетичного вугілля марок «СКН», «СКС», «СКАН», різновидів кісточкового вугілля марки «КАУ», а також сумісних із кров’ю вуглецевих гемосорбентів; у реалізації міжнаали, які містять лікарські й біологічно активні речовини; матеріали для стоматології; хірургічні пов’язки; санітарно-гігієнічні засоби; харчові домішки; біосумісні ортопедичні матеріали. Активно розробляються способи капсулювання сполук медичного призначення для виготовлення препаратів пролонгованої дії. Дослідження процесів розсіювання та поглинання електромагнітного випромінювання в дисперснонеоднорідних середовищах стали основою для створення композитних матеріалів із заздалегідь визначеними електрофізичними параметрами. Серед розробок інституту слід також виділити тиксотропну змащувальну речовину «Сілар», використовувану в машинобудуванні, авіаційній, суднобудівній, харчовій та хімічній промисловості; стаціонарні радіопрозорі конструкції для радіолокаційних станцій; ізоляційні матеріали для захисту об’єктів і обслугового персоналу від електромагнітного випромінювання; засоби дезактивації, локалізації та зниження запиленості, які можна застосовувати під час ліквідації аварій на атомних електростанціях. Синтезовано високоефективні оксидні й вуглецеві матеріали, які напевно знайдуть застосування як чутливі елементи сенсорних пристроїв, нанореакторів і нанокапсул медичного призначення; плівкові матеріали для оптичних пристроїв і каталітичних процесів і багато чого іншого.

родних наукових проектів із європейських програм INTAS, NATO Science for Peace, американського фонду цивільних досліджень і розвитку CRDF та інших. У творчому багажі вченого — понад 600 наукових публікацій, 80 патентів і авторських свідоцтв. У 1986 році за роботу зі створення й використання вуглецевих адсорбентів у медичній практиці був визнаний гідним Державної премії України в галузі науки і техніки.

— У колективі ІХП чимало талановитих і посправжньому маститих учених. Але все-таки кому можна віддати золоту пальму першості?

— Не замислюючись називаю головного претендента — Олексій Олексійович Чуйко, якого в наших колах уважають «батьком» хімії поверхні (спочатку в СРСР, а після розпаду Союзу — в Україні). Інститут хімії поверхні формувався й працював відповідно до ідеології Олексія Олексійовича, його поглядів, нерідко фантастичних і в той же час дуже життєвих ідей. Чудовий організатор, який мав надзвичайну наукову інтуїцію, Чуйко робив усе для того, щоб учені-хіміки домагалися вагомих результатів і пишалися плодами своєї праці. Для мене справа честі — продовжувати традиції, закладені моїм великим попередником. До речі, відповідно до індексу Гірша, з кількості наукових публікацій та їх цитованості ми протягом останніх п’яти років стабільно посідаємо 10 — 11-те місця серед інститутів Національної Академії наук України (дані Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського НАНУ). Серед хімічних інститутів ІХП кілька разів був визнаний кращим, а торік поступився лише одним балом Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії. У нас також один із кращих журналів із хімії. Він видається із січня 2010 року, але вже цитується декількома організаціями за кордоном. Серед провідних співробітників ІХП слід відзначити канди-

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

7

День науки датів і докторів наук, завідувачів відділами В.Тьортих, В.Покровського, Л.Бєлякову, В.Турова, В.Гунька, П.Горбика, Л.Гречка, Ю.Зуба, В.Лобанова, Н.Смирнову, М.Борисенка, Ю.Плюту, А.Гірченка.

— За офіційними мірками, 25-річчя від дня народження нині не входить до розряду ювілеїв, але ви відзначили цю дату солідно, за участю численних гостей і партнерів.

— Для інституту і його колективу 25 років — це ціла епоха й знакова подія. Тому ми були дуже раді бачити на врочистому заході в нас у гостях президента Національної Академії наук України Бориса Євгеновича Патона, учених із Києва, Харкова, Москви, Новосибірська та Санкт-Петербурга. Приїхали також гості з Білорусі, Вірменії, Азербайджану, Угорщини, Греції та Польщі. З усіма ними нас пов’язують міцні узи партнерства, робота в спільних проектах, товариська взаємодопомога. Наприклад, у Люблинському університеті ім. Марії Складовської-Кюрі завдяки підтримці Європейського Союзу встановлено сучасне дороге обладнання, про яке ми поки можемо тільки мріяти. Але завдяки партнерським зв’язкам наші вчені мають можливість під час відряджень користуватися цією приладовою базою й реалізовувати свої ідеї. Із Будапештським університетом економіки та технології, Брайтонським університетом (Велика Британія), центром наукових досліджень «Демокрітос» (Греція) та іншими закордонними ВНЗ нас поєднує рамкова програма, завдяки якій ми можемо здійснювати довгострокові поїздки в провідні закордонні наукові центри, виконувати дослідні роботи на сучасному обладнанні. І таких прикладів чимало.

— Чим ви плануєте здивувати Україну та світ найближчим часом?

— Не можна від науки вимагати подвигів за розкладом. Наукові дослідження,

пошуки, експерименти можуть тривати десятки років і більше, а потім миттєво вилитися в сенсаційне відкриття. Тож науку треба плекати, фінансувати, забезпечувати її розвиток, незважаючи на проблеми, що виникають у суспільстві на тому або іншому етапі еволюційного розвитку. Наша стихія — оксидні (насамперед кремнеземні) та вуглецеві матеріали. Саме до цього інститут і докладе основних зусиль. З огляду на вже досягнуті результати, ми чітко бачимо свої перспективи. Відповідно до теорії розвитку нанотехнологій, основні етапи якої «обраховано» до 2050 року, роботи в нас — сила-силенна. Тож відкриття обов’язково будуть!

Від лікарських препаратів до військових технологій В останні роки ІХП приділяє велику увагу використанню отриманих результатів у медичній практиці. Зокрема, ведеться робота з розширення сфери застосування лікувальнопрофілактичного препарату сорбційної дії «Силікс». Медикам Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова для лікування гнійних ран запропонована сорбційна композиція «Флотоксан», до складу якої ввійшли поліметилсилоксан і «Силікс» у поєднанні з етонієм. Експериментально-клінічні дослідження показали, що інстиляції 2,5-відсоткового ізотонічного колоїдного розчину «Силіксу» значно поліпшують лікування лужних опіків і виразкових кератитів очей. Створено технічний регламент на виробництво лікарського препарату «Силікс» у формі порошку й суспензії в пакетах з однією дозою. Технологію передано ЗАТ «Біофарма» (Київ) для промислової реалізації. На основі «Силіксу», високодисперсного кремнезему й лікарських трав розроб-

Довідка «УТГ» CRDF — некомерційна доброчинна організація, створена урядом США в 1995 році. Підтримує науково-технічне співробітництво між Сполученими Штатами Америки й державами, що раніше входили до складу Радянського Союзу (FSU).

INTAS (The International Association for the Promotion of Co-operation with Scientists from the New Independent States of the Former Soviet Union) — міжнародна асоціація зі сприяння співробітництву з ученими нових незалежних держав колишнього СРСР. Функціонувала з 1993 до квітня 2007 року.

NATO Science for Peace — невоєнна програма НАТО «Наука заради миру». Україна посідає друге місце (після Росії) серед партнерів з інтенсивності співробітництва в рамках цієї програми.

лено комбіновані лікарські препарати. Інститут весь час виконує роботи на замовлення різних підприємств та організацій України та Росії. Наприклад, його вчені створили технологію композиційного матеріалу для виготовлення радіопрозорих обтічників (захисних кожухів) радарних пристроїв літаків, кораблів тощо і розробили конструкцію, яка забезпечує поліпшені радіотехнічні характеристики за заданих умов її навантаження. Підготовлено технологію виготовлення параболічного рефлектора антен із композиційних матеріалів. Розроблено методи регулювання відбивних і поглинальних властивостей із використанням ультрадисперсних частинок у перспективних фазових антенних решітках, що дозволило підвищити їхні експлуатаційні характеристики. Відповідно до договору з держадміністрацією Києва створена технологія виготовлення гідротеплоізоляційних оболонок для трубопроводів, що дає можливість значно знизити металоємність і вартість будівельних робіт. Розроблена й упроваджена у виробництво тестсистема «Мікротест-Білок» для визначення вмісту білка; технологія одержання захисно-стимулювальних сумішей для капсулювання насіння декоративних культур і газонних трав за замовленням комунального об’єднання «Київзеленбуд»; конструкційні форми гідрофобізованих поліметилсилоксаном базальтових волокон для збору розлитих нафти й нафтопродуктів. Виготовлено діючий зразок (макет) комп’ютерного комплексу — диференціального мікрокалориметра (ДМК), який можна застосовувати для вивчення теплових і релаксаційних процесів у макромолекулярних, колоїдно-дисперсних, нано-, біо- та інших системах. ДМК допоможе також у вивченні термодинамічних параметрів речовин — ізобарної теплоємності та її зміни за температурних вимірювань; температури, ентальпії та ентропії фазових перетворень, енергетичних змін різної природи, теплоти змочування; для проведення досліджень поверхневих плівок і шарів води в різних дисперсних структурах як мінерального, так і органічного походження, у тому числі біологічні процеси. Найбільший попит серед розробок інституту на зовнішньому ринку мають технології виробництва високодисперсних кремнеземів, які впроваджені на ДП «Калуський дослідноекспериментальний завод ІХП НАН України».

Асоціація випускників — це сила! Валентина ГАТАШ Четвертий рік поспіль наприкінці квітня тисячі людей збираються на площі Свободи першої столиці України, щоб відзначити День випускника Харківського університету. Цього разу тут можна було побачити випускників різних років, які живуть як у нашій країні, так і за її межами, які прийшли на зустріч зі своєю студентською юністю.

Цього року alma mater, як і завжди, підготувала для своїх вихованців чимало цікавого: екскурсії в Музей астрономії ХНУ й до університетської обсерваторії, виставку документів Центрального науковотехнічного держархіву України «Історія без грифа

пулярної літератури. Бібліографічною рідкістю встигла стати книга «Фізика і Харків», присвячена більш ніж 100-літньому періоду становлення цієї науки в першій столиці. Співтовариство випускників, викладачів і друзів університету надавало допомогу рідному ВНЗ і в організації наукових конференцій. У тому числі Міжнародної ювілейної конференції «Наукова спадщина О.Потебні», форуму на честь Міжнародного року астрономії, «круглого столу» з теми «Забезпечення культурної спадщини в інформаційному суспільстві», який було проведено Центральним науково-технічним архівом

Шоу «Лабораторія божевільних учених»

«Абсолютно секретно», зустрічі на факультетах і багато іншого. Але, напевно, найбільший успіх мало шоу «Лабораторія божевільних учених», де студенти показували ефектні фізичні й хімічні експерименти, наприклад, за секунди зробили «з нічого» цілу хмару різнобарвної піни або демонстрували, як можна перетворити звичайне велосипедне колесо на навігаційний прилад гіроскоп. Цього року Асоціація випускників ХНУ імені В.М.Каразіна відзначає десятиліття з часу заснування цієї єдиної у своєму роді в нашій країні громадської організації. Що вдалося зробити за десятиліття, крім заснування Дня випускника, який усі так люблять? Чимало. Асоціація є засновником, а з минулого року й видавцем єдиного в країні науково-популярного журналу «UNIVERSITATES. Наука і освіта», перший номер якого побачив світ 2000 року. У ньому можна знайти статті харківських учених як із історії вищої освіти в Україні, так і про дослідження сьогодення. Велика увага приділялася підготовці й виданню наукової, історико-мемуарної та по-

України. Не забували випускники й про свою зміну: в 2006 році введені щорічні стипендії студентам і молодим ученим у галузі математики (інформатики), фізики (астрономії) і хімії імені професора Івана Євгеновича Тарапова, який був ректором університету вісімнадцять років — із 1975 по 1993 рік. На світанку свого існування Харківський університет був центром не тільки науки, а й культури. Так, університетському музею образотворчих мистецтв і давнини дарували свої колекції живопису й графіки Василь Каразін, Іван Бецький, Аркадій Алфьоров та інші відомі меценати того часу. Ця традиція триватиме: ухвалено рішення про створення на базі ХНУ центру сучасного мистецтва «Єрмиловцентр», на-

званого на честь видатного харків’янина Василя Єрмилова, піонера художнього конструювання в Україні та родоначальника вітчизняного авангарду. Можливо, практичний читач уже перейнявся питанням: де в умовах фінансової кризи університет бере кошти на свою діяльність? Асоціація є неприбутковою організацією, а всі заходи здійснюються за рахунок вступних, членських і доброчинних внесків. Ювілей став приводом для роздумів про майбутнє цієї організації, яка вже показала, що здатна розв’язувати масштабні завдання й розвивати цікаві програми. Окреслити конкретні плани допомогли університетські соціологи, які за допомогою фокус-груп вивчали думку студентів і викладачів університету. Крім розвитку вже діючих напрямків роботи було запропоновано чимало нових. Серед них – видання серії «Публічні лекції відомих випускників», установлення грантів для виконання розробок із актуальної наукової тематики та створення на базі університету інтерактивного музею науки. Зараз на порталі асоціації (http://alumni.univer. kharkov.ua) користувач може залишити свої дані й знайти контактну інформацію про випускників минулих років, але з’явилася ідея ще одного комунікативного проекту, який планують розробити за участю студентів — майбутніх програмістів. Ідеться про створення соціальної мережі випускників Харківського національного університету імені В.М.Каразіна. На думку президента асоціації, голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України, академіка Володимира Семиноженка, минулі десять років показали: рішення про об’єднання випускників, викладачів і друзів Харківського університету в єдину асоціацію було, як то кажуть, влученням у десятку. Спільними зусиллями вдалося створити дієздатну й потужну організацію, що може не тільки допомагати альма-матер, а й виходити на суспільний рівень завдань.

Довідка «УТГ» Ідея святкування Дня випускника народилася на одному із засідань Асоціації випускників, викладачів і друзів Харківського національного університету імені В.М.Каразіна. Проект уперше було здійснено в 2008-му ювілейному році: з моменту першого випуску Харківського університету минуло 200 років. Тоді на трьох відділеннях ВНЗ — словесному, етико-політичному та фізико-математичному — навчалося лише 57 студентів. За роки свого існування ХНУ підготував близько 150 тисяч фахівців.

8

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

Підприємство

Рецепти «Ілліча» Маріупольський металургійний гігант спішно модернізує виробництво, що вже дозволило комбінату утриматися на плаву Олександр УСОВ В умовах фінансово-економічної кризи кожне промислове підприємство шукає свої способи виживання. Це стосується й Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча (Донецька область). Його рецепт — масштабна реконструкція...

За радянських часів ММК був одним із найпотужніших металургійних гігантів Союзу. І як усі підприємства галузі, стабільність якої ґрунтувалася на величезних запасах сировини й палива для її переробки, а також на мізерно малих витратах на енергоносії та транспортні послуги, комбінат не приділяв особливої уваги модернізації обладнання заради економії. Справді: навіщо думати, наприклад, про зменшення частки природного газу у виробничому процесі, якщо його багато, він майже безвартий для металургів, кон’юнктура світового ринку більш ніж сприятлива, а картина такої стабільності виглядає дійсно непорушною?

Новий інвестор — нова якість? Не зупинятимемось на помилках плановиків і мінливостях долі — Радянського Союзу з його гарантованими поставками сировини й палива давно вже нема, колись свій і дешевий газ тепер чужий, а тому дорогий. Традиційні зв’язки й ринки безжально перерізали нові держкордони, а всесвітня криза, як виявляється, — «прерогатива» не тільки Заходу. Глобальна рецесія відчутно позначилась на меткомбінаті ім. Ілліча. Зазнавши різкого падіння рентабельності виробництва через обвал цін на металопродукцію, ММК у 2009 році в порівнянні з попереднім скоротив випуск готового прокату на 28%, виплавку сталі — на 23,4%, а чавуну — на 19,7%. І хоча іллічівці вже в 2010-му наростили обсяг виробництва вдвічі — до 26,2 млрд грн, рік комбінат завершив зі збитком 150 млн. Наприкінці 2010 року в долі ММК відбувся знаменний поворот: він став інтегрованою частиною потужної групи «Метінвест». Цей крок мав дати підприємству друге дихання. 15 квітня загальні збори акціонерів ПАТ «Маріупольський ме-

талургійний комбінат ім. Ілліча» визначили необхідний обсяг фінансування для реалізації інвестпрограм ММК цього року — понад 1,2 млрд грн. Відповідно до рішення акціонерів, основними напрямками інвестицій стануть створення установки із приготування й вдування пиловугільного палива (ПВП); фінансування капітальних ремонтів із модернізацією декількох найважливіших об’єктів комбінату;

менниками Бразилії, США та країн Євросоюзу. Усі свої печі на «вугільну» технологію перевів і Китай. І от — іронія долі! — саме за допомогою інженерів із Піднебесної й за участю китайської компанії «Мін Металс» іллічівці освоюють сьогодні нашу ж рідну технологію. Цієї весни комбінат, завдяки вже названим інвестиціям, відновив заходи щодо добудування установ-

пинення реалізації проекту в 2008 році вже було освоєно приблизно 412 млн грн. Однак фінансові проблеми, спричинені кризою, перешкодили будівництву. Після того як комбінат увійшов до структури «Метінвесту», про цю установку знову заговорили. На завершення проекту передбачається витратити ще близько $100 млн. Упровадження технології приготування й вдування пиловугільного палива в доменні печі, за експертними розрахунками, дозволить скоротити споживання природного газу в доменному переділі на 80%, а також знизити витрату коксу під час виплавки чавуну на 20—25%.

Гроші з повітря будівництво нової турбоповітродувної машини ТВД-3; реконструкція міксерного відділення й ділянки брикетування вапна.

Докладно

Розстаючись із газом Не випадково на першому місці серед пріоритетів програми інвестицій на комбінаті — установка ПВП. Це ключове обладнання у зменшенні залежності підприємства від нині дорогого російського газу. Для виплавки тільки однієї тонни чавуну необхідно до 80 кубів газу, а доменний цех комбінату ім. Ілліча, коли на повну потужність працюють всі його печі, лише за одну годину споживає до 60 тис. м3 палива. У цих умовах маріупольські металурги згадали про ідею ще радянських фахівців, які в 1960 році розробили нову на той час (і дуже вигідну для багатого на вугілля Донбасу) технологію спалювання в домнах пиловугільного палива замість «чистого» природного газу. Відзначимо, що світова металургія досить успішно використовує радянську розробку: пиловугільне дуття широко впроваджене до-

ки із вдування пиловугільного палива. Як повідомив керівник робочого проекту будівництва ПВП у доменному цеху комбінату Володимир Залата, до часу при-

Застарілі «повітродувки» (так металурги називають турбоповітроводні машини) є серйозною проблемою для ММК ім. Ілліча. Наразі всі доменні печі комбінату забезпечують вісім таких машин. Але потреби модер-

нізації виробництва й збільшення його ефективності змусили маріупольців ще в 2006 році почати монтаж дев’ятого пристрою. Однак знову перешкодила криза. І, схоже, тільки прихід на підприємство нового інвестора дозволив відновити роботи. А потреба в новій машині дійсно гостра. Діючі агрегати не можуть забезпечити необхідних стандартів дуття в працюючі домни. Найкритичніша ситуація на доменній печі №3: ТВД-6 подає в піч 3346 м3 повітря за необхідних 4050. Звідси й зниження продуктивності ДП-3, і надто велика витрата пари під час виробництва дуття, і перевитрата коксу. За словами заступника гендиректора ММК Сергія Дорофєєва, «введення в експлуатацію нової машини ТВД-3, яка має високий ККД і відповідає вимогам енергозбереження, дозволить іллічівцям цілком забезпечити піч №3 дуттям стандартних параметрів, а також замінить одну із двох турбоповітроводних машин,

які працюють на комбінаті вже більше півстоліття». Станеться це, відповідно до плану, навесні наступного року. На комбінаті сподіваються, що плану не завадять «зовнішні» обставини. У всякому разі, за твердженням С. Дорофєєва, із 250 тонн обладнання турбокомпресорного агрегату на будмайданчику вже змонтовано близько 150 тонн. Недавно на прес-конференції генеральний директор ПАТ «ММК ім. Ілліча» Володимир Бойко відповів на ключові питання, пов’язані з різними аспектами діяльності 40-тисячного трудового колективу. Особливу увагу він приділив темі модернізації виробництва: — На наш комбінат чекає велика реконструкція. Наше завдання — вийти на виробництво 9 мільйонів тонн сталі на рік, а для цього необхідна модернізація, упровадження сучасних технологій... До речі, план, розроблений комбінатом на 2011 рік, передбачає зростання виробництва агломерату на 10%, чавуну — на 5,7%, сталі — на 5,2%, гарячого прокату — на 27,9%, готового прокату — на 29,3%, а відвантаження продукції зросте на 7%.

— Якщо така тенденція збережеться цього року, — продовжив тему Володимир Семенович, — то всі ці показники будуть вище від запланованих. Звичайно, від цього виграє не тільки колектив Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.

9

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

Інновації

Комбайн на радіосигналі Руслана МІНЕНКО НВК «Гірничі машини» (Донецьк) провела науковопрактичну конференцію «Інновації в гірничо-шахтному обладнанні» у рамках 15-ї міжнародної виставки Mining World Russia-2011, що відбулася недавно в Москві.

Конференцію відвідали представники понад 20 провідних світових компаній, які спеціалізуються на видобутку різних корисних копалин, машинобудівних підприємств і фінансового сектора. Зокрема, «Північсталі», «Поліметалу», «Сильвініту», Ростовської вугільної компанії, «Бурінвест Сервісу MD Holding», «Донецьксталі», «Титан України», шахти «Біловська», Bucher Hydraulics, «Білгірхімпрому», «Ренесанс Капіталу». Провідний вітчизняний виробник і постачальник гірничо-шахтного обладнання презентував її учасникам очисний комплекс МДТ, прохідницькі машини КПД і МПР, машини підйомні барабанні, підстанції трансформаторні КТПВ, вентилято-

®

ри головного провітрювання, лебідки ЛВУ25 і ЛВ45, шахтний транспорт і роторні екскаватори. Про вдосконалення прохідницької техніки й про прогресивний очисний комплекс для тонких вугільних пластів розповів Віктор Кучма, генеральний директор інженерно-технічного центру «Гірничі машини»: — Модернізовані прохідницькі комплекси для швидкісного проведення виробок дозволяють забезпечити темпи їхнього проведення не менше 20 метрів на добу, збільшити коефіцієнт машинного часу комбайна з 0,35 до 0,6. Нові прохідницькі комбайни охоплюють фактично весь діапазон гірничо-геологічних умов шахт України та Росії. Нові виконання комбайнів забезпечують можливість оперативного їх оснащення навісним і причіпним обладнанням у різній комплектації для комплексного вирішення всіх питань прохідницького циклу.

Серйозну роботу проведено конструкторами ІТЦ «Гірничі машини» з модернізації очисного комплексу для виймання тонких пластів. До нього ввійшли комбайн УКД400, механізоване кріплення 09ДТ і скребковий конвеєр СП26В-64, з яким можна досягти показника видобутку в тонких і особливо тонких вугільних пластах (0,8—1,2 м) до 5 тис. тонн на добу, а на пластах потужністю 2 м — до 10 тис. тонн. Ресурси конвеєра й комбайна дозволяють відпрацювати панель не менше 1000 м або 1 млн тонн вугілля. Можливість керування комбайном зі штреку й за радіоканалом, а також електрогідравлічна система керування кріплення й безланцюгова система подачі значно підвищують безпеку робіт у очисному вибої.

— Співпрацюючи з нашою компанією, добувні підприємства отримують певні переваги. Зокрема, комплексні поставки обладнання від одного постачальника й забез-

печення своєчасного гарантійного сервісного обслуговування, — відзначив Валерій Крупицький, заступник директора «ГМ» із маркетингу та продажів. Завершив сесію доповідей на конференції Едуард Назаров, директор компанії «Гірничі машини — Система якості», який розповів про систему найжорсткішого контролю якості, упроваджену на підприємствах «ГМ».

— Компанія «Гірничі машини — Система якості» забезпечує весь необхідний комплекс досліджень — від вхідного контролю сировини й комплектувальних до фінального приймання виробу. Наразі здійснюється сертифікація заводських лабораторій і атестація персоналу, упроваджуються ефективні методи контролю, купується сучасне контрольно-вимірювальне обладнання. Ми видаємо сертифікат якості продукції не тільки на кожен готовий виріб, а й на окремі вузли та деталі. Це підтверджує справжність виробленої продукції й відповідність її всім стандартам якості, — відзначив Едуард Назаров.

TRIMAN – європейське дробильно-сортувальне обладнання на українському ринку

Цього року на український ринок дробильно-сортувального обладнання вийшов новий європейський бренд — ТМ «TRIMAN». TRIMAN GROUP є провідною іспанською компанією в галузі виробництва найширшого спектра дробильносортувального обладнання й запасних частин. Компанію засновано 1985 року. Вона володіє чотирма високотехнологічними заводами, розташованими в Іспанії, конструкторським бюро, а також має склад запасних частин. Головний офіс TRIMAN GROUP розташований у місті Памплона, Іспанія.

Конструкторське бюро Конструкторське бюро компанії використовує сучасні системи проектування з урахуванням усіх вимог ринку. Інвестиції в удосконалення технології виробництва й розробку нових продуктів — один із ключових факторів розвитку TRIMAN. Завдяки цій політиці компанія адаптується до мінливого ринку. Наразі TRIMAN GROUP щорічно інвестує в розробки 15 млн євро.

Виробництво На своїх заводах, розташованих у Іспанії, TRIMAN GROUP керує всім процесом — від стадії лиття й штампування до фарбування й упакування. Власний цех із виготовлення електричних джгутів на все обладнання й складання пультів керування дозволяє контролювати якість і збільшує час наробітку на

відмову, адже за статистикою 50—60% відмов у роботі технологічного обладнання припадає на електричну частину, що спричинене поганим контактом у з’єднаннях. Контролю за якістю продукції компанія надає великого значення. Клієнти цінують високу якість обладнання TRIMAN, що забезпечується замкнутим циклом виробництва — від лиття до готового виробу.

Контроль якості Безліч різних технологій — від ручних до високотехнологічних робіт із використанням технічних засобів — дозволяє під час остаточного складання обладнання й

проведення регулювальних робіт контролювати високу якість продукції. TRIMAN розглядає перевірку якості як основний захід на всіх стадіях виробництва. Перед відправленням кожна машина проходить тестування на фабриці тривалістю до двадцяти годин, де оператор перевіряє працездатність усіх систем за різних режимів роботи й різного рівня навантаження.

Склад запасних частин TRIMAN GROUP має у своєму розпорядженні сучасно обладнаний склад для виробництва й післяпродажного обслуговування. Комп’ютерна система дозволяє швидко готувати необхідні запчастини для відправлення, а зручне географічне положення виробництва в Європі забезпечує швидку й безперебійну поставку запасних частин для обладнання. Кожну деталь, яка відправляється клієнтові, пронумеровано. Існує служба on-line відстеження всіх запчастин. Відстеження потреби обладнання в запасних частинах дозволяє мінімізувати час виконання замовлення й підтримувати зменшений обсяг складу.

Лінійка обладнання TRIMAN TRIMAN GROUP пропонує широкий вибір високотехнологічного дробильносортувального обладнання: живильники, грохоти, дробарки, конвеєри. Залежно від виду й розміру матеріалу, що переробляється, TRIMAN GROUP розробила такі види живильників, як пластинчастий, лотковий, стрічковий і вібраційний. Усі вони відповідають сучасним вимогам у галузі дроблення й здатні витримати серйозні навантаження з оптимальною продуктивністю індивідуально для кожного клієнта. Серед грохотів TRIMAN треба виділити скальпувальні та вібраційні грохоти, здатні значно поліпшити якість кінцевого продукту, запобігаючи потраплянню в нього забрудненого матеріалу. Сучасні грохоти TRIMAN із можливістю зміни частоти й амплітуди можуть бути адаптовані до сортування матеріалів будь-якого гранскладу. Грохоти комплектуються металевими, перфорованими, гумовими й поліуретановими ситами. Лінійка дробарок TRIMAN представлена щоковими, ко-

Розсоли для Китаю

Підприємство з іноземними інвестиціями «Китпред» планує запустити в Прикарпатті завод безхлорних калієвих добрив.

Про це на прес-конференції в Івано-Франківську повідомив президент «Китпреду» Ден Сяосю: «Ми націлені на безвідхідне виробництво коштовного добрива. Розсоли Домбровського кар’єру використовуватимемо як сировину. Хочу запевнити всіх, що ми не тільки не створимо проблем, а й розв’яжемо всі нусними й відцентровими дробарками. Компанія домоглася великих технічних удосконалень у виробництві дробарок, їхніми основними перевагами є висока продуктивність, зниження витрати енергоспоживання, висока якість зносостійких матеріалів і скорочення кількості необхідних запасних частин, зручна заміна частин, що зношуються, що виключає необхідність висококваліфікованих операторів.

Поклавши в основу виробництва надійність та ефективність, технічний відділ TRIMAN GROUP розробив широку лінійку конвеєрів різних розмірів та продуктивності, використовуваних для транспортування матеріалів, зокрема установку великомасштабних проектів, у яких переважають критерії конструкції. Роль конвеєрів у виробництві щебеню очевидна, і успіх будь-якого заводу великою мірою залежить від їхньої якості та правильної роботи.

екологічні проблеми, що нагромадилися тут за останні 30—40 років». В угоді, підписаній головою Івано-Франківської облдержадміністрації Михайлом Вишиванюком із «Китпредом», беруть участь також китайська інженерна компанія «Хуань інжиніринг» і Державний експортноімпортний банк КНР. За попередніми підрахунками, буде створено 3 тисячі нових робочих місць, а сам завод побудують протягом двох років. Завдяки високому технічному рівню й широкій лінійці видів обладнання, чудовій якості сервісного обслуговування та дуже конкурентним цінам компанія TRIMAN GROUP є лідером на ринку Іспанії. Із метою зменшення строків поставок і врегулювання виробничих витрат за значного збільшення міжнародних замовлень (80% продажів обладнання йде на експорт) TRIMAN GROUP ухвалила рішення про відкриття нового заводу в Астурії, Іспанія, який виробляє обладнання для експорту. Завод було успішно пущено 2008 року, і TRIMAN GROUP почала поставляти обладнання в тому числі на ринки Східної Європи й Близького Сходу. В Україні офіційним дилером стаціонарного дробильносортувального обладнання TRIMAN є компанія «Актіс Груп», яка крім поставок обладнання здійснює інжиніринг проектів, поставку запасних частин, сервісне обслуговування та ремонт. Розуміючи, що у вашій роботі ви прагнете до успіху й високої продуктивності, ми поставляємо надійне обладнання й надаємо комплексні послуги з його підтримки, щоб Ви швидше й ефективніше досягали своїх цілей.

ТОВ «Актіс Груп» м. Київ, 01015 вул. Цитадельна, 5/9, офіс 50. Тел.:(044)288-72-01 Факс: (044)288-72-02 м. Дніпропетровськ, 49006 пр. Пушкіна, 49. Тел.: (056) 770-38-93 Факс: (056)770-38-95 www.actis-ua.com, info@actis-ua.com

10

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

Військова таємниця

Слабких — б’ють!

Ігор Коротченко

У найближчі 20—30 років можливий глобальний військовий конфлікт за природні ресурси Сергій ДУМКЕВИЧ Початок на стор. 1

До 2020 року Росія має намір модернізувати свої збройні сили. На програму переозброєння армії та флоту витратять 20 трлн руб.

— Аналіз трофеїв, якість техніки, системи бойового керування, форми й методи ведення війни, які використовувала Грузія, показали, що Росії потрібна термінова модернізація військового потенціалу щодо умов ведення звичайної війни, без ядерної зброї, — говорить російський експерт. — Унаслідок масштабного переозброєння російської армії та флоту частка нових зразків зброї становитиме приблизно 70%. Сьогодні вона не перевищує 15%. Решта — це техніка ще радянського виробництва. Також ми активно розпочали створення військово-космічної оборони. Через 10—15 років у американців з’являться нові надзвукові літальні апарати, здатні в досить короткий термін виходити в ближній космос і з висоти 120—150 кілометрів опинятися дуже швидко — лише за 15 хвилин — у будь-якій точці земної кулі. Відповідно для відбивання такої загрози створюється система повітряно-космічної оборони, основою якої стануть нові комплекси С-500, у тому числі з ракетами, які уражають ціль у ближньому космосі. Крім того, із 1 січня 2012 року наш офіцерський склад уперше із часів Брежнєва знову стане привілейованим класом: різко збільшиться грошове постачання, офіцери одержать середньоєвропейські зарплати. Так, лейтенант, випускник військового училища, одержуватиме 50 тисяч рублів, а полковник, який відслужив близько 20 років, — 90 тисяч.

Флот не піде — Майбутнє Чорноморського флоту Росії не підлягає жодним змінам. Він має залишитися в Севастополі — це принципова позиція Росії, — говорить Ігор Коротченко.

— І, мабуть, після завершення циклу виборів у Росії та Україні ми виходитимемо на комплексну орендну угоду терміном на 99 років. Такі цифри дозволять говорити про те, що флот базуватиметься тут завжди. Безперечно, у рамках модернізації його переозброять. Сьогодні перший дизельний підводний човен модернізова-

ного 636-го проекту закладено на Адміралтейських верфях у Санкт-Петербурзі. Загалом для Чорноморського флоту планується побудувати щонайменше п’ять таких човнів. Також будуються нові фрегати за модернізованим проектом 11-356.

грі, він візуально спостерігає об’єкт, ідентифікує його й запускає ракету. Щойно Каддафі вийде зі свого укриття, його буде виявлено й знищено. Якщо американцям не вдасться зробити це, сухопутна операція цілком імовірна.

10000 років війни

Ядерний дрючок

— Давно відомо, що слабкого завжди б’ють. Нинішні реалії ще раз дають нам привід переконатися в тому, що держави, які не мають боєздатних збройних сил, можуть стати іграшкою в чужих руках, найчастіше ворожих. Останні події в Лівії чітко демонструють, що, у принципі, будь-який лідер, будь-яка держава, що відстоює незалежний курс у зовнішній і внутрішній політиці, легко стає об’єктом спочатку інформаційних маніпуляцій, а потім жертвою

— Сьогодні США — безперечний військовий лідер, і багато в чому завдяки тому, що сукупний річний військовий бюджет усіх інших країн світу, у тому числі Росії, менше, ніж військовий бюджет Сполучених Штатів Америки. Тобто гроші в цьому випадку вирішують усе, — говорить Ігор Коротченко.

— Оскільки Америка контролює емісію долара, найближчим часом вона збереже роль глобального лідера. Для нас же стратегічно важливо мати надійне угрупо-

Малюнок Ігоря КИЙКА

воєнних операцій, що мають змінити режим там, де інші технології вже неспроможні. Ми можемо сказати, що в сучасному світі багато питань і досі вирішуються з позиції сили так само, як 10 тисяч років тому, тільки вдосконалюються форми й методи ведення збройної боротьби.

— У чому, на вашу думку, помилка Каддафі й чи можлива сухопутна операція в Лівії?

— Будь-яка сучасна система ППО здатна перемолотити, як мінімум, 30—40 літаків. Для НАТО це неприйнятні втрати. Політична помилка Каддафі в тому, що він не подбав про протиповітряну оборону. Сьогодні американці ставлять собі за мету фізичне усунення Каддафі. Для цього сюди перекинуто нові американські безпілотники. Які переваги цієї зброї? Оператор сидить десь у передмісті Вашингтона й у режимі реального часу керує літаком, що перебуває на протилежному боці Землі. Через мережу супутників, як у звичайній комп’ютерній

вання ядерних сил, здатних у відповідному — наголошую: у відповідному (!)

— ударі завдати неприйнятного для Америки удару. У цьому випадку нас не чіпатимуть, не зважаться, бо для території США загроза хоча б п’яти російських боєголовок — це вже багато. Тому поки в нас є ядерний щит, поки ми його підтримуємо в нормальному стані, ми можемо ухвалювати будь-які рішення на міжнародній арені й у межах країни.

Контакти й контракти — Реальний стан Збройних Сил України, на жаль, не дуже добрий, — дає свою оцінку Ігор Коротченко. — Оскільки перші три українських президенти, як верховні головнокомандувачі, як на мене, не приділяли належної уваги стану української армії та флоту. У рейтингу боєздатності українські ЗС, напевно, на щабель вище, ніж у Таджикистані. Я думаю також, що в модер-

Закінчив Тамбовське вище військове авіаційне училище імені Дзержинського. Із 1982 по 1994 рік проходив службу в частинах Військово-повітряних сил, Головному штабі ВПС, Генеральному штабі Збройних Сил. Військове звання — полковник запасу. Нагороджений іменною зброєю. Із 1994 року — військовий оглядач «Незалежної газети». Із 2006-го — винізації своїх Збройних Сил Україна має піти шляхом Казахстану й Білорусі, тобто створити компактну, але боєздатну армію. Сьогодні навіть у НАТО визнають надзвичайну боєздатність білоруської армії, хоча після розвалу СРСР ця республіка була в менш вигідних умовах, ніж Україна. Зараз контакти між нашими президентами й збройними силами розвиваються дедалі швидше. З’являються можливості для інтеграції військових і технологічних потенціалів. Росія дуже зацікавлена в розвитку відносин із запорізьким заводом «Мотор Січ». Це найбільший у Європі виробник рухової номенклатури. Його двигуни встановлюються в тому числі на російські вертольоти, які ми поставляємо на експорт. У наших інтересах — розвиток відносин із КБ Антонова, бо це чудова площадка світового рівня, яка проектує й випускає транспортні машини різної вантажопідйомності. Як відомо, Росія закупить близько 60 середніх військово-транспортних літаків Ан-70. Ми також дуже зацікавлені у відновленні виробництва вантажного літака Ан-124. У цілому є перспектива реанімувати проект крейсера «Україна». Але для цього українські військові й політики мають використовувати приблизно ту ж схему, за якою ми розвивали свої взаємини з Індією, коли продали їй за 1 долар

давець авторитетного журналу «Національна оборона». Крім того, він директор Центру аналізу світової авіаносець «Горшков». Після чого російська промисловість одержала багатомільярдні контракти на модернізацію цього корабля. Тобто за ціною металобрухту ми купуємо ваш ракетний крейсер, а після цього модернізуємо його силами українських підприємств.

— Яким шляхом має піти Україна?

— Для України важливий запуск власних програм. Наприклад, є добрі наробітки в галузі бронетанкових проектів. Думаю, не можна допустити деградації «Південмашу». Треба виходити на якісь конверсійні проекти. Я вважаю, що Україна має співробітничати з Росією, зокрема в модернізації наявного парку бойової авіації.

Ми не конкуренти?

— Ринок зброї — висококонкурентний, і тому проти України часто використовуються брудні технології, але, звичайно, не з боку Росії, а там, де західні фірми реально мають справу з конкуренцією «Укрспецекспорту», — переконаний Ігор Коротченко. — Думаю, що все, що наразі відбувається у сфері дискредитації оборонної промисловості та українського військового експорту — це відбиття конкурентної боротьби на зовнішньому ринку з боку ключових гравців того ж Ізраїлю, Франції та Великої Британії. Треба сказати, що після змі-

торгівлі зброєю, член громадської ради при Міністерстві оборони РФ, експертконсультант громадської палати РФ із питань оборонно-промислового комплексу. Автор понад 500 статей із питань військової реформи, військового будівництва, стратегічних ядерних сил, ситуації в оборонно-промисловому комплексі, боротьби з тероризмом, діяльності спецслужб. ни керівництва «Укрспецекспорту» ваша країна значно (у всякому разі, на думку російських спостерігачів) збільшила маркетингову активність. Унаслідок чого декілька великих контрактів виграно і в російській промисловості. Українська зброя має добрі перспективи, які можна нарощувати за рахунок високотехнологічних зразків.

У НАТО?

— Вступ України в НАТО означатиме необоротні зміни на пострадянському просторі, глибокі зміни взагалі у світі, — уважає експерт.

— Росію ж у НАТО не приймуть — ми заблокуємо всю їхню роботу. Як відомо, усі рішення в Альянсі ухвалюються на основі консенсусу, тобто досить одній країні із чимсь не погодитися — і НАТО не зможе провести жодної воєнної операції. Згадайте, як Німеччина не хотіла вторгнення в Лівію. Але шляхом закулісних політичних консультацій руки викрутили, і всі 28 країн одностайно проголосували за воєнну операцію в Лівії. Разом із тим назвемо речі своїми іменами: це найуспішніший військовий блок у історії людства. І вони добре розв’язують поставлені перед ними завдання. Я думаю, їм стратегічно важливо прийняти в НАТО Україну, але Росію, принаймні у найближчі років 10—15, не прийматимуть.

До відома громадськості Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» подало до Національної комісії регулювання електроенергетики України заяву на переоформлення ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з постачання в Запорізькій області електроенергії за нерегульованим тарифом із терміном дії три роки. Голова правління П.О. Кравченко

ПАТ «Запорізький завод феросплавів» вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, Україна, 69035

телефон: приймальня - (061) 700-40-01; телефакс: приймальня - (061) 700-49-12; телефон ВГЕ - (061) 700-47-34; 700-46-34 e-mail: spred@ferro.zp.ua

11

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

Четвертий рівень

Рокіт космодрому Анатолій ЛЕМИШ Кращі молоді вчені країни одержать гранти Президента України для подальших наукових досліджень. Серед лауреатів — Ольга Ковалець (на знімку), аспірантка факультету біотехнології та біотехніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Предмет її наукового інтересу — визначення точності показань приладів у космічних навігаційних системах.

— Я вважаю, що природничонаукова, технічна освіта, у якій би конкретній галузі її не було здобуто, — це підмурок справжніх знань, — говорить Ольга Яківна. — Потім уже можна додатково вивчати економіку, гуманітарні науки. Тому, коли я закінчила школу й визначала подальший шлях, мій вибір припав на технічний університет, а серед усіх ВНЗ такого профілю в Україні першість, звичайно, у НТУУ «КПІ». Вибір факультету теж не був випадковий: зараз біотехнологія належить до пріоритетних напрямків розвитку кожної країни. Спеціальність у мене теж цікава — біотехніка та інженерія, у ній поєднується багато галузей знань. Уже з 2-го курсу мене долучили до розроблення українського молодіжного супутника. Наша група проектувала апаратуру для дослідів у космосі над лактобактеріями медичного призначення. Ми представили колективний проект супутника й розробки різних комплексів для нього. Але його ще не доведено до «заліза», і коли його запустять (та й чи буде

це взагалі), невідомо. Проте за цю роботу мені присудили премію київського міського голови. А мій інтерес до космонавтики одержав логічне продовження: у мене ще кілька розробок із «космічних» тем, зібрано матеріал для статей, я виступала на наукових конференціях. У 2008 році, закінчивши університет, вступила до аспірантури. Моя тематика —

розробка навігаційних приладів для ракет-носіїв і визначення точності цієї апаратури. Науковим керівником став завідувач кафедри доктор технічних наук Володимир Володимирович Карачун. Саме для розвитку цієї теми я одержала грант Президента.

— У чому суть ваших досліджень?

— Займаюся визначенням похибок вимірювальної апаратури під час запуску космічних апаратів. Це помилки вимірів, які можуть вплинути на політ ракети. Математично описати такі процеси, у тому числі роботу двигуна, плюс різну вібрацію, дуже складно. Є багато чинників, що вплива-

ють на показання приладів, їх я і намагаюся звести воєдино. А за спільного впливу різних збурень прилади починають брехати.

— Які причини виникнення похибок у приладів?

— В основу апаратури, яка визначає напрямок руху ракети, покладено гіроскоп. Якщо ракета відхиляється від заданого курсу, прилади це відразу фіксують. Однак на них діють різні збурювальні чинники, такі як вісесиметрична або вісенесиметрична вібрація ракети. З’являється помилкова кутова швидкість, яку апаратура сприймає як вхідний сигнал. Чутливий елемент приладу на нього реагує, дає команду в керуючу систему, а насправді ніякого відхилення немає! Одним із таких збурювальних чинників є акустичний вплив. Коли двигуни працюють, гуркіт може досягати 150 децибелів і більше. Такі потужні шуми змушують вібрувати елементи приладів, системи корекції та вносять помітні похибки в роботу вимірювальної техніки. Колись шум не враховували як причину можливих неточних показань гіроскопа. Виявилося, що його треба враховувати. Коли на похибки приладових вимірів накладається ще й сильний акустичний вплив, з’являються помилкові сигнали про зміну напрямку руху.

— У вас є рішення, як боротися із цим явищем? Що ви радите конструкторам літальних апаратів?

— Поки готових рішень немає. Ми створили математичну модель процесу й зараз перебуваємо на етапі

її оцінки. Треба перевірити, наскільки точно вона описує реальну картину.

— Напевно будь-яка країна, яка запускає космічні кораблі, має справу з таким явищем. Тобто цій проблемі за 50 із гаком років космонавтики мали приділяти увагу і Росія, і США, і Китай. Чи є в наукових журналах публікації з цієї теми?

— Із позицій, за якими я веду свої дослідження, таких публікацій не було.

— Україна зараз запускає не так багато космічних апаратів. На чому ґрунтуються ваші математичні моделі?

— Ми проводили стендові випробування двигунів і записували показання лічильників. Наша база даних ґрунтується на велико-

му масиві вимірів. Зокрема, ми створювали ситуації нестандартної поведінки й дивилися, як поводитимуться системи виміру та корекції. За результатами наших досліджень, певне, конструктори зуміють знайти рішення, як зменшити похибки приладів, і буде написано рекомендації з поліпшення системи вимірів.

®

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ 33028 м. Рівне, вул. Соборна, 11, тел. (0362) 22-10-86, факс (0362) 22-21-97 Ліцензія АВ № 529931 від 30.09.2010 р. ФАКУЛЬТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА: водопостачання та водовідведення; гідромеліорація; теплогазопостачання та вентиляція; охорона праці. ФАКУЛЬТЕТ ГІДРОТЕХНІЧНОГО БУДІВНИЦТВА ТА ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ: гідротехнічне будівництво; гідроенергетика (денна форма навчання). ФАКУЛЬТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ: автомобільні дороги та аеродроми; промислове та цивільне будівництво; технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів; міське будівництво та господарство; архітектура будівель і споруд (денна форма навчання); дизайн архітектурного середовища (денна форма навчання). МЕХАНІКО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ: автомобільний транспорт; обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів; підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання; розробка родовищ корисних копалин; обладнання лісового комплексу; теплоенергетика. ФАКУЛЬТЕТ ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ: екологія та охорона навколишнього середовища; водні біоресурси; агрохімія і ґрунтознавство. ФАКУЛЬТЕТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ТА ГЕОІНФОРМАТИКИ: землевпорядкування та кадастр; геоінформаційні системи і технології (денна форма навчання).

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ І ПІДПРИЄМНИЦТВА: економіка підприємства; облік і аудит; фінанси.

Автотранспортний технікум, 33018, м. Рівне, вул. Відінська, 35, тел.(0362) 23-40-09. Костопільський будівельно-технологічний технікум, 35000, Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Степанська, 14а, тел. (257) 2-12-11. Технічний коледж, 33027, м. Рівне, вул. Орлова, 35, тел. (0362) 28-86-64, (0362) 28-18-85. Технікум технологій та дизайну, 33013, м. Рівне, вул. Литовська, 53, тел. (0362) 22-20-64 Навчально-консультаційні центри (НКЦ):

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ: менеджмент організацій; організація перевезень і управління на автомобільному транспорті; управління персоналом і економіка праці.

Кримський, Автономна Республіка Крим, смт Гурзуф, вул. Подвойського, 11. м. Джанкой, вул. Несторова, 33, тел. (0654)36-37-53, (06564)3-45-65.

ФАКУЛЬТЕТ ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ ТА КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНИХ СИСТЕМ: автоматизоване управління технологічними процесами; прикладна математика.

Прилуцький, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 178, тел. (04637)3-51-81,3-51-03.

ДО СКЛАДУ УНІВЕРСИТЕТУ ТАКОЖ ВХОДЯТЬ: Центр довузівської підготовки Підготовче відділення (навчання платне, з відривом від виробництва, термін навчання — 8 міс.). Підготовчі курси (навчання платне, термін навчання — 8,4 або 1 міс.). м.Рівне, вул. Мірющенка, 53а, навчальний корпус №7, каб.725 а, тел. (0362) 22-23-07. Інститут післядипломної освіти Здійснює перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців за базовими напрямами університету. Навчання проводиться за денною (10 місяців), заочною (18 місяців) та екстернатною формами. м.Рівне, вул. 24 Серпня, 11, тел. (0362)63-39-68.

Слов’янський, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. К.Маркса, 41, Хіміко-механічний технікум, аудиторія 22, тел. (097)7639491. Закарпатський, Закарпатська І.Франка, 116, тел. (03143)2-65-53.

область,

м.Виноградів,

Приймальна комісія працює щоденно (крім суботи та неділі) з 9.00 до 16.00 за адресою: м. Рівне, вул. Приходька, 75, 2-й корпус НУВГП, к. 237, тел. (0362) 22-12-59. Веб-сторінка: www.nuwm.rv.ua, e-mail:_mail@nuwm.rv.ua

вул.

12

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

IT

Панорамне вікно у світ Сьогодні можна «прогулятися» по 31 місту України, не відходячи від монітора. Для порівняння: у Росії відзнято 51 місто Андрій БЄЛОКРИНИЦЬКИЙ Початок на стор. 1

До речі, на карті Google уже є аматорські панорами нашої країни, які може зробити й розмістити будь-який користувач. Такі фото позначаються червоним, а не синім кольором. Звичайно, ні про яке методичне розташування панорам на карті в цьому випадку не йдеться. Третім найбільшим гравцем можна вважати компанію Microsoft із картами Bing Maps, яка, як і Google, планує надалі працювати в більшості країн. Поки сер-

віс Streetslide доступний лише в 56 містах США й декількох населених пунктах Канади. Буквально напередодні написання статті з’явилася інформація про те, що Microsoft починає працювати й у Європі. Автомобілі для зйомки панорам було помічено в Лондоні.

Місто в базі даних Деякі деталі створення панорам (наприклад, моделі використовуваних фотокамер) компанії тримають в секреті, але в цілому досить докладно описують весь процес — від одержання знімків до обробки та склеювання зображень. Для створення знімків у Google використовується звичайна машина із установленими нагорі камерами. У компанії вже перейшли на четверте їхнє покоління — кріпляться на висоті 2,5 м. На даху авто монтуються 3 датчики з лазерами, що визначають відстань до предметів. На борту є також приймач GPS і невеликий комп’ютер. Машина переміщається містом із порівняно невеликою швидкістю й робить через певну відстань синхронні знімки з усіх камер. Інформація з GPS пристрою автоматично додається до кож-

ної фотографії, щоб на етапі обробки знімок можна було легко позиціонувати на карті. Під час поїздок багато уваги приділяється чинникам, які впливають на якість знімків, наприклад, положенню сонця. Зйомка ведеться, коли воно досить високо й будинки не відкидають один на одного тіні. Стежать в Google і за погодними умовами. Сніг, туман або дощ стануть причиною перенесення зйомок на інший день, оскільки зображення, зняті в таких умовах, матимуть різні дефекти.

Іноді високі будинки блокують сигнал GPS супутників. Тоді для заповнення прогалин співробітникам Google доводиться використовувати інформацію, яка надходить від інших датчиків. Наприклад, визначити координати можна, обробивши дані про місце розташування відкритих точок доступу Wi-Fi. Яким би компактним не був автомобіль, він однаково не зможе проїхати деякими вузькими вуличками, парками й туристичними стежкам. У таких випадках в Google використовують трицикл (триколісний велосипед), снігохід або переносну камеру. Сноумобіль, наприклад, застосовувався для зйомки спортивних об’єктів і місць проведення змагань на зимовій Олімпіаді-2010 у Ванкувері, а також для створення перших панорам у Антарктиці. Для зйомок римського Колізею та інших європейських пам’яток використовували переносну камеру. Тож вивчити римську пам’ятку архітектури можна тепер не тільки зовні, а й зсередини. «Яндекс» створює свої панорами у дуже схожий спосіб, однак про сам процес відомі деякі додаткові деталі. Знімки робляться через кожні пару десятків метрів у автоматичному режимі. На перехрестях камера активується ще раз, уже вручну, щоб

не пропустити важливий момент. Щоб запустити сервіс панорам у Києві, було знято понад 800 км вулиць. Автомобіль зробив близько 160 тисяч фотографій, з яких склеїли 40 тисяч панорам. Як уже можна помітити, на відміну від Google, в «Яндексі» використовують лише 4 камери із ширококутними об’єктивами. Усі потрібні знімки у столиці зібрані рівно за один місяць, а сам сервіс панорам було запущено для Києва через 4 місяці. Для більш швидкого завантаження панорам сферу із зображень поділено на невеликі фрагменти з декількома шарами деталізації. За замовчуванням браузер довантажує тільки зображення, які потрапляють у поле зору. Інші фрагменти скачуються після переміщення мишки, а більш детальні знімки завантажуються після зміни масштабу. Незважаючи на оптимізацію витрати трафіку, запуск сервісу для мобільних користувачів найближчим часом не передбачений, оскільки мобільні оператори ще не можуть забезпечити прийнятну швидкість передачі даних. Після одержання знімків усі компанії використовують власні алгоритми й програмне забезпечення для їхнього склеювання. За рахунок надлишкової кількості камер Google зберігає зображення, які перекривають одне одного. Таким чином, на стадії склеювання використовують лише частини знімків. У Microsoft для склеювання фотографій застосовується технологія Photosynth, що автоматично створює тривимірні панорами із серії різних знімків. При цьому, на відміну від рішень конкурентів, яким бажано працювати з добре узгодженими знімками, Photosynth може зібрати панораму з фотографій, зроблених без дотримання спеціальних правил (без урахування обрію, без однакового кута повороту між зображеннями).

До речі

Шпигуни мимоволі Із використанням у Google цієї можливості пов’язаний відомий скандал. Торік компанію обвинуватили у викраденні паролів від таких незахищених точок доступу. Че-

рез якийсь час з’ясувалося, що масштаб того, що сталося, як це нерідко буває, дуже перебільшено журналістами. Стало відомо, що один із колишніх співробітників компанії додав до коду програмного забезпечення, використовуваного на автомобілях для створення знімків, фрагмент, відповідальний за збір інформації про Wi-Fi мережі. Протягом декількох років крім фотографій у базу даних компанії записувалася інформація, яка містить ім’я безпроводової мережі й MAC-адреси роутера. Фрагментарно могла зберігатися й інша інформація, однак вона навряд чи становила якийсь інтерес, оскільки пристрій на борту машини перемикається між Wi-Fi мережами кілька разів на секунду й сканує лише відкриті точки. Google пізніше заявила, що наявність цієї інформації була сюрпризом для неї самої, дані ніколи не використовувалися й були пізніше видалені, а код програми очищений і перевірений незалежними спостерігачами.

Ось ця вулиця, ось цей дім Минулої осені стало відомо, що Google придбала компанію Quiksee, яка займається створенням віртуальних турів. Те, що роблять в Quiksee, простіше передати словом «відеопанорами». Замість статичних знімків користувач бачить на екрані динамічну картинку. За допомогою стрілок на карті можна переміщатися вперед і назад, а на перехрестях навіть повернути в один із боків. Панорамні огляди значно розширюють можливості інтернет-карт, однак у них є й свої обмеження. Це зрозуміли в Microsoft і працюють над новим режимом перегляду вулиць — Street Slide. Він

ті довжиною в кілька кілометрів, то на це піде занадто багато часу. Для розв’язання проблеми в компанії додали новий режим перегляду, який дозволяє побачити фактично цілком один із боків вулиці. Для цього користувач зменшує масштаб зображення, і вулиця відображається на екрані у вигляді невеликої смужки з розташованими уздовж неї будинками. Оскільки в режимі Street Slide знімок фактично не займає місця на екрані, то звільнений простір використовується для виведення додаткової інформації: назви вулиці, номерів будинків і логотипів магазинів. Вивіски, а також номери будинків дозволяють швидко знайти те, що треба користувачеві, і перейти до цього фрагмента карти, клікнувши на відповідному значку.

1 квітня минулого року Google у вигляді розіграшу відкрила для загального доступу панорами, нібито зроблені в 3D форматі. Програмними методами звичайні знімки дійсно перетворили на 3D картинку, яку можна було дивитися за допомогою спеціальних кольорових окулярів (докладніше про технологію див. «Аватар по телевізору», «УТГ» № 8 від 23 лютого 2010 р.). Якість такого перетворення завжди ненайкраща, тому 3D вигляд вулиць насправді був досить низької якості. Справжній об’єм можна одержати, лише використовуючи спеціальні

Аспект

Усевидюче око У багатьох країнах діють закони про недоторканність приватного життя, тому компаніям, які створюють панорами, доводиться розв’язувати декілька специфічних технічних завдань. Ідеться про використання технологій для розмивання облич людей і номерів автомобілів. У Google цю технологію вперше почали використовувати в травні 2008 року. Якщо автоматичні алгоритми припустилися помилки й жителі міста знайшли себе на зображеннях, вони можуть звернутися до Google із проханням про видалення або обробку зображення. У деяких країнах, наприклад Австрії та Чехії, Google довелося призупинити роботу сервісу у зв’язку з особливостями місцевих законів, які забороняють використання фотографій людей без їхньої особистої згоди. У Microsoft використовують такий же підхід, як і в Google, але там трохи конкретніші в описі запитів, з якими можна звертатися до компанії. На вимогу зацікавлених осіб із панорам на Bing Maps можуть бути видалені фотографії, на яких зображені обличчя, люди, будинки, машини, акти насильства, нагота та інші протизаконні матеріали. В «Яндексі» обличчя людей і номери автомобілів не замазуються. За українськими законами, якщо знімають не конкретну людину, а вулицю, то мати персональну згоду не треба. Що ж до автомобільних номерів, то це взагалі в законодавстві не прописано.

Офіційно Наталя Журавльова PR-менеджер «Яндекс.Україна»

не призначений для повної заміни панорам, а лише доповнюватиме цей режим. Як з’ясували в компанії, провівши дослідження на звичайних користувачах, 360-градусні огляди не дуже ефективні, коли треба знайти щось на вулиці. Якщо користувач починає шукати будинок, знаходячись на проспек-

камери із двома розташованими на невеликій відстані об’єктивами. Через кілька днів першоквітнева опція перегляду панорам у 3D зника з Google Maps, однак це не означає, що вони неможливі в принципі. Цілком імовірно, що це буде одним із наступних кроків із поліпшення сервісу.

— Ми хочемо, щоб «Панорами» у підсумку одержали багато міст у різних країнах. Найперше думаємо продовжити зйомки великих міст і туристичних об’єктів — вони найбільше цікавлять користувачів. Плануємо розширювати не тільки географію «Панорам», а й функціональність. Працюємо над тим, щоб у рамках «Панорам» були доступні всі можливості сервісу Яндекс. Карти (http://help.yandex.ru/maps/) —пошук організацій, маршрути тощо.

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

13

Автомагістраль

«Чорний ящик» для автомобіля Докази — справа техніки. У тому числі й на дорогах Олександр НІКОЛАЄНКО Коли на ринку автомобільних гаджетів з’являється новий пристрій, разом із ним постають і стандартні запитання: що це таке? як працює? яка від нього користь? У випадку з автомобільним відеореєстратором до споживчого інтересу додаються і юридичні питання, головне з яких визначає саму доцільність купівлі приладу: чи є цифровий відеозапис доказом? У всьому цьому треба розібратися.

Пристрій і функціональні особливості Кращі зразки відеореєстраторів являють собою досить складний і багатофункціональний пристрій. Крім однієї (рідше двох) VGA-матриць, прилад оснащений високочутливим електретним мікрофоном, GPS-датчиком, G-сенсором, процесором оцифрування даних у реальному часі. Отримана «цифра» записується на знімний носій (карти пам’яті ММС, SD тощо). Іноді прилад має убудовану пам’ять і РК-дисплей для перегляду зафіксованих даних. Які ж функції виконує весь цей набір високотехнологічних компонентів? Убудована фронтальна відеокамера у VGA-розрізненні (640х480 точок) фіксує все, що відбувається, коли автомобіль рухається. Ширококутова оптика («риб’яче око», кут зйомки близько 1200) дозволяє фіксувати те, що відбувається не тільки точно по центру, а й захоплювати бічні сектори огляду. Правда, це вносить характерні спотворення в картинку — краї зображення «загортаються». Деякі моделі, крім фронтальної камери, оснащені також тиловою (салонною) матрицею, що дозволяє фіксувати не тільки події на дорозі, а й записувати те, що

Деякі моделі записують не тільки зображення з камер, а й швидкість руху та маршрут

відбувається в салоні й зовні, біля бічних вікон. Така функція дозволяє зберігати, наприклад, зображення під час розмови із працівниками ДАІ без механічного повороту самого приладу. Електретний мікрофон, який має високу чутливість, паралельно зображенню записує звук з якістю цифрового диктофона. За допомогою GPS-датчика прилад «уміє» реєструвати маршрут вашого пересування, накладати його на карту місцевості, відзначати швидкість на кожен момент часу. Як приємний бонус GPS-трекер відслідковує ваше поточне місцезнаходження щодо декількох сотень тисяч «точок інтересу» (стаціонарні пости, камери фіксації швидкості, «засідки») та інформує про наближення до них голосовими повідомленнями. Так званий «шок-датчик», або G-сенсор, являє собою тривимірний датчик прискорення, що спрацьовує під час фронтальних і бічних ударів, екстремальних поворотів, екстреного гальмування (прискорення) і просто потрапляння в яму. Шок-сенсор, крім відображення на графіку точного часу граничних перевантажень, дозволяє реєстраторові автоматично вмикати режим екстреного запису. Причому прилад, навіть у «сплячому» режимі, за сиг-

Малюнок Ігоря КИЙКА

налом G-сенсора заносить у резервну ділянку пам’яті все, що відбувалося за хвилину до спрацьовування датчика й через дві хвилини після події. За допомогою налаштувань можна програмно змінювати тривалість режиму екстреного запису й рівень чутливості шок-сенсора. Крім того, є можливість запрограмувати прилад на активацію екстреного запису, наприклад, клацанням по корпусу.

Практична користь

виправдатися у випадках, якщо виїзд з двору не позначений якимись знаками, а ви випадково, через незнання неправильно повернули на вулиці з однобічним рухом або, скажімо, якимсь легальним дивом «просочилися» у зону дії «цегли». Постійна ж фіксація швидкості допоможе відкинути обвинувачення в перевищенні, якщо працівник ДАІ «захопив» радаром замість вас сусідній автомобіль. А що може бути дорожче нервів і спокою? Хіба що моральне задоволення від усвідомлення захищеності, якщо ситуація вочевидь спровокована працівником ДАІ. Ситуація друга: зловмисники. Бажаючі можуть увести в «Гугл» запит у категорії «Відео»: «Користь від реєстратора». Для інших — короткий зміст ролика. Із другорядної дороги напереріз автомобілю з реєстратором виїжджає іномарка. Різко переходить у «нашу» смугу й так само різко гальмує. Часу зреагувати на маневр порушника немає. Результат — несильний і неявний удар у задню частину авто провокатора.

Усі названі вище «вундеркіндські здібності» автомобільного реєстратора легко інтерполювати на звичайні життєві ситуації. Ситуація перша і найімовірніша: непорозуміння з ДАІ. Практика показує, що відеореєстратор, помічений охоронцем порядку, робить розмову набагато предметнішою, сповненою взаємоповаги й вільною від необґрунтованих пре- «Чорний ящик» для автомобіля тензій. Крім того, працівни- Водій-«підставляло» відраки автоінспекції теж люди зу вискакує із салону й пой здатні на ненавмисні по- чинає пресинг, причому не милки. тільки моральний. Думаю, будь-який автомоВ іншій ситуації справа біліст згадає не одну ситуа- могла б розв’язатися тільцію, коли впевненість у не- ки за допомогою «відкупвинності й власній право- них» або протоколом про ті — цілковита, однак дока- винність у ДТП — удар зрозів немає. Наприклад, пере- блено у задній бампер автинання осьової лінії під час томобіля попереду, свідків обгону до того, як вона пе- нема, ситуація явно відповіретворилася з переривчас- дає формулюванню «недотої на суцільну, проїзд на тримання дистанції». Однак жовтий сигнал світлофо- на борту відеореєстратор. ра, а не на червоний, відсут- Довідавшись про це, «підність перешкод пішоходу, ставляло» зменшує обороякий переходив на «зебрі» ти, переходить на набагато — саме в таких випадках більш мирний тон і, побурреєстратор просто лікві- котівши ще трохи, їде геть. дує конфліктну ситуацію в Однак запис залишається. зародку. Що далі зробив власник реДо того ж записаний і спо- єстратора — нам невідомо. лучений із картою місце- Однак названо ролик дуже вості GPS-трек дозволить вдало.

Крім справжньої «підстави» на дорозі можлива крадіжка речей із салону (як пасажиром, так і зовні, під час зупинки на світлофорі), навмисне або випадкове псування оббивки... Багато може бути ситуацій, у яких завдано збиток і є доказ — відеозапис. Третя ситуація — борони Боже — ДТП. Варіантів, коли зняти обвинувачення з водія в суді може тільки відеозапис, безліч. І тут ми говоритимемо про юридичні аспекти застосування цифрового запису як доказу.

Юридичні нюанси У Кодексі України про адміністративні правопорушення, стаття 251, сказано: «Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) установлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, вину цієї особи в його здійсненні та інших обставинах, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення... показаннями технічних приладів і технічних засобів... фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються під час нагляду за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується убезпечення дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами». Стаття 65 Цивільного процесуального кодексу України розкриває поняття речових доказів так: «1. Речовими доказами є предмети матеріального світу, які містять інформацію про обставини, що мають значення для справи.

2. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, які містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи». По додаткову консультацію ми звернулися до відомого в Україні адвоката, автора декількох книг із правового забезпечення дорожнього руху Вадима Володарського.

— Зйомки відеореєстратором не мають офіційного статусу, оскільки він не є табельним приладом ДАІ, — говорить експерт.

— Чи може запис, зроблений «приватним» приладом, бути доказом у справі?

— Так, може. І в судовій практиці (як у справах про ДТП, так і у карних) нерідко зустрічається використання як доказу, наприклад, записів із камер спостереження, установлених підприємствами або громадянами. У випадку, якщо за наслідками ДТП є підстави для порушення кримінальної справи, відеореєстратор або носій інформації з нього може бути вилучений слідчим під час огляду місця події. Можливий і варіант, коли запис надається самим водієм. У такому випадку він може

Відеореєстратор може бути оснащений РК-дисплеєм, це зручніше, але дорожче

бути представлений як додаток до пояснень водія. Суд або слідчий можуть оцінювати ці докази в сукупності з іншими свідченнями в справі. Хоча вони будуть найбільш наочні (як кажуть, краще раз побачити...). А ось практичні поради колишніх автолюбителів. Віктор Лаченко, член українського клубу LANOS, рекомендує: — Ще до складання протоколу попередьте співробітника ДАІ про наявні аудіо-, відеозаписи і вимагайте відбити цей факт у самому протоколі. Важливо, щоб час запису збігався з реальним (стежте за правильним установленням годин у реєстраторі). Подбайте про внесення до протоколу марки, серійного номера реєструвального приладу та орієнтації записувальних камер. Також треба проконтролювати згадування характерних прикмет цифрового носія (крім марки й серійного номера (якщо є) — об’єму, подряпин, кольору тощо. Якщо сталося ДТП і, тим більше, завдано серйозного матеріального збитку або є потерпілі, треба наполягти на негайному долученні цифрового носія до справи. Краще зробити це в присутності понятих і запечатати прилад у конверт. Пам’ятайте, що під час судового засідання треба бути готовим надати технічні засоби для відтворення запису.

14

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

Безмежне небо

Феномен зіркового масштабу Мрія радіоастрономів усієї планети ще з радянських часів — найбільший у світі радіотелескоп знаходиться в Україні Артем БОГДАН УТР-2 (український Т-подібний радіотелескоп) ніколи не працював на «оборонку» й не виконував завдань, пов’язаних із військовими дослідженнями. Він від самого початку був цілком мирним проектом, що для Союзу — просто феноменальна рідкість.

Один із найпотужніших у світі інструментів дослідження Всесвіту розташований неподалік від села Гракового, що в Чугуївському районі Харківської області. Радіотелескоп можна побачити вже на під’їзді, але з дороги всю конструкцію оцінити не вдасться. Просто декілька незрозумілих металевих штукенцій — не більше. Щоб відкрився весь масштаб телескопа, треба піднятися на п’ять-десять метрів над землею. Отоді можна побачити три гігантських крила, поставлених буквою «Т». Вони створюють загальну площу антени в 150 тис. м2. На перетині «крил» — звичайний двоповерховий будиночок із червоної цегли. Фахівці живуть тут часом по декілька тижнів, тому на першому поверсі — обладнання, яке обробляє сигнал і керує телескопом, на другому — житлові кімнати для персоналу, кухня, їдальня. Є актовий зал для приймання делегацій. Коли делегацій нема, стільці прибирають і посередині залу ставлять тенісний стіл... Наш провідник обсерваторією та співрозмовник — заступник директора Радіоастрономічного інституту Національної Академії наук України академік НАНУ Олександр Коноваленко.

слідження в таких країнах, як Франція, Америка, Голландія, Австралія, витрачається значно більше коштів. Я розумію — сорок років тому, але як зараз ми можемо конкурувати в цій галузі?

— Уся річ у принципі роботи нашого телескопа. Радіоастрономія — дуже юна наука, їй немає ще й ста років. А її бурхливий розвиток припав на 50 — 60-ті роки. Тоді астрономи мали багато проблем під час дослідження космосу в діапазоні довгих хвиль. Надто важко було пробитися через перешкоди радіостанцій і грозових розрядів, надто складно виокремити сигнал. У світі пішли іншим шляхом — почали досліджувати космос на більш високих частотах, тобто використовувати коротші, ніж на нашому телескопі, хвилі. Отоді Семен Якович Брауде, «батько» УТР-2, і ухвалив доленосне рішення — будувати нестандартний радіотелескоп. І навмисно обрав украй складний діапазон хвиль, що більше ніде не використовувався. Це був величезний ризик, адже з цієї спроби могло нічого не вийти. І ще один нюанс: такі довгі хвилі фактично не використовуються для оборон-

УТР-2. Загалом 1440 антенн

сот до семисот нанометрів. Якщо ми подивимося на людину в цьому діапазоні, то побачимо, власне, звичну нам картину. Якщо ж укоротимо довжину хвилі до одного нанометра — людина стане прозорою. Це рентгенівський діапазон хвиль. А якщо, навпаки, збільшимо в межах одного міліметра — одного сантиметра, то побачимо людину навіть у цілковитій темряві. Це інфрачервоний діапазон. Таким чином, той самий об’єкт у різних діапазонах хвиль виглядатиме по-різному, а то й узагалі стане невидимим. Отак і ми досліджуємо космос у тих довжинах хвиль, які недоступні іншим радіотелескопам, і бачимо те, що

Геніальне передбачення Брауде

Радіоастрономічна обсерваторія імені С.Я. Брауде. Зал управління радіотелескопом

— Наш телескоп унікальний. По-перше, це найбільший декаметровий радіотелескоп у світі. За площею антени він більше, ніж усі такі об’єкти планети разом, — говорить Олександр Олександрович. — До того ж він був кращим у своєму класі з моменту створення в сімдесяті й залишається таким дотепер. УТР-2 удостоївся Держпремії СРСР двічі. Крім того, він може досліджувати космос на частоті до десяти мегагерців. Це найбільш низькочастотний радіотелескоп у світі.

— Олександре Олександровичу, на фундаментальні астрономічні до-

них потреб. Тож про «спонсорство» з боку військових можна було забути. Але все вдалося. І історія вже неодноразово довела, що ідея Семена Яковича була провидінням.

— Тобто унікальність харківського радіотелескопа — у розмірах і діапазоні хвиль. І яку практичну перевагу це дає українським ученим?

— Спочатку усвідомимо, чому для радіоастрономів така важлива довжина хвилі. Видиме світло — це теж електромагнітне випромінювання, тільки з довжиною хвилі від чотирьох-

на інших не можна побачити в принципі. Звичайно, ми не побачимо деякі об’єкти, видимі в інших телескопах. Наприклад, Місяць, як не дивно. УТР-2 зміг його спостерігати, тільки коли його «підсвітили» потужним радіовипромінюванням російські колеги. І тоді відбитий від Місяця радіосигнал змогла зареєструвати наша антена. Вийшов такий собі космічний «ліхтарик».

«Почути» зірки Відомості, отримані на УТР-2, феноменальні. Немає такого класу небесних

тіл, де б українські вчені не відкрили щось нове. Від зірок і пульсарів до міжзоряного газу. Саме харківський телескоп уперше у світі зафіксував блискавки на Сатурні. На УТР-2 також уперше вдалося здійснити метод спектрального аналізу в декаметровому діапазоні хвиль. Можна вивчати корону Сонця, яка створює електромагнітну «погоду» на Землі. Якоюсь мірою — навіть прогнозувати магнітні бурі, хоча харків’яни цим не займаються.

— І наскільки чутливий ваш телескоп?

—УТР-2 може фіксувати деякі специфічні атоми міжзоряного газу, тобто майже цілковитого вакууму, в іншому кінці Чумацького Шляху і охоплює фактично весь теоретично доступний для огляду Всесвіт — трильйони світлових років. Це означає, що ми заглядаємо в дуже давню давнину, близьку до початку Всесвіту. Найвіддаленіші зірки, які ми бачимо, давно перетворилися на наднові, а з їхньої речовини вже встигли утворитися інші зірки, які, можливо, теж уже вибухнули або давно згасли.

— У рамках яких програм працює УТР-2 зараз?

— Ми працюємо відразу в декількох програмах — як НАН України, так і міжнародних. У листопаді минулого року, до речі, проводився своєрідний рекордний експеримент. УТР-2 і французький телескоп NDA одночасно спостерігали Юпітер. Величезна відстань між телескопами у дві з половиною тисячі кілометрів допомогла більш точно визначити розміри джерела радіовипромінювання на Юпітері. Сьогодні ми тісно співробітничаємо із Францією. Шукаємо певний клас екзопланет (тобто таких, що перебувають за межами Сонячної системи), а саме

«гарячі юпітери». Астрономи їх так називають, бо ці масивні газові гіганти найбільш схожі на Юпітер. Розташовані вони дуже близько до своєї зірки, на відстані близько 0,005 астрономічних одиниць. Це в десять разів ближче, ніж від Меркурія до Сонця. Крім усього іншого, ці небесні тіла можна «почути» в декаметровому діапазоні довжин хвиль. Власне, «гарячі юпітери» знаходили неодноразово й до нас, але ніхто й ніколи не шукав їх методами, які застосували ми. Якщо нам удасться знайти хоча б одну екзопланету, це буде великим відкриттям. Збір інформації проходив на УТР-2, а її обробку здійснюватимуть незалежно в Україні та Франції. Так робиться для виключення помилок у інтерпретації отриманих даних, яких, до речі, дуже багато. Також недавно завершилося цікаве спостереження за грозами на Сатурні. Такі дослідження проводилися й раніше, але цього разу ми вели спостереження разом із космічним апаратом «Кассіні», розташованим на орбіті Сатурна. До нас часто приїжджають учені з усього світу, наших фахівців запрошують за кордон. Але якщо раніше ми могли їздити на світові конференції тільки коли витрати брала на себе приймаюча сторона, то зараз відправляємо вчених і власним коштом. Національна Академія наук, уважаючи присутність наших дослідників на міжнародних конференціях дуже важливою, намагається спонсирувати поїздки.

Майбутнє — за ГУРТом Харківський телескоп працює також у системі УРАН — об’єднанні п’яти радіотелескопів України: УТР-2, УРАН-1 у Змієві, УРАН-2 у Полтаві, УРАН-3 у Волинській області та УРАН-4 під Одесою. Така система дозволяє рознести елементи однієї гігантської антени на відстань у тисячу кілометрів і істотно поліпшити кутове розрізнення. Ще УТР-2 іноді працює в парі з найпотужнішим радіотелескопом РТ-70 під Євпаторією, який функціонує на значно вищих частотах. Завдяки цьому можна спостерігати той самий об’єкт у двох різних діапазонах.

— Чи планується модернізація УТР-2?

— Так, зараз на ньому встановлена нова приймальна апаратура, досить потужні комп’ютери. Більш того, нашу приймальну техніку хочуть купувати за кордоном. Виявилося, що

вона краще від закордонних аналогів. США й Голландія звернули увагу на цей діапазон хвиль і реалізують ідеї створення радіотелескопів, здатних конкурувати з нашим. А ми не хочемо втрачати пальму першості. Тому на території комплексу ведеться будівництво нового гігантського телескопа ГУРТ, який за багатьма параметрами краще, ніж УТР-2. Добре, що НАН України й особисто Борис Євгенович Патон підтримують наші проекти, у тому числі й матеріально. Новий телескоп почне працювати в набагато ширшому діапазоні — від десяти до вісімдесяти мегагерців. Можливостей із відсікання шуму від сигналу на ньому теж буде більше. Зараз закінчуються теоретичні роботи й тестування дослідних решіток телескопа. Далі плануємо подальше будівництво елементів антени. На відміну від УТР-2, ГУРТ не має чіткої геометричної форми. Він складатиметься з розкиданих по території обсерваторії ділянок квадратної форми, кожна з яких у свою чергу складається з двадцяти п’яти диполів. Це і є решітки телескопа. Зараз їх вісім. Ми одержали фінансування на цей рік і побудуємо ще дві, а також установимо обладнання для позиціонування антен. Під кінець року буде двісті п’ятдесят елементів у десяти решітках. А щоб телескоп працював більшменш ефективно, треба ще стільки ж. Що робитимемо далі — подивимося. Архітектура телескопа така, що кількість решіток антени можна нарощувати нескінченно. До того ж частотні характеристики ГУРТу дозволяють йому працювати в парі з УТР-2.

До речі Радіотелескопи будують подалі від населених пунктів, щоб зменшити перешкоди. УТР-2 — не виняток. Але трапляється, що телескоп реєструє ту саму перешкоду по декілька разів на день. Харківські вчені припускають, що це може бути автомобіль жителя найближчого села зі специфічним запалюванням. Якщо це так, то це найвідоміше авто в радіоастрономії. Крім наземної є й підземна частина об’єкта — до будинку за кабельними колекторами сходяться проводи від усіх елементів антени. Там можна побачити товсті високовольтні проводи, деякі з них армовані металевим кожухом. Насправді там немає напруги. Товщина кабелю служить для зменшення втрат сигналу, а армування — це захист найцінніших кабелів від мишей.

15

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

Terra incognita

Пляшковою поштою, виявляється, користуються і в епоху Інтернету Олександр ЛЯСКОВСЬКИЙ Історія морської пошти сповнена драматизму, а виникла вона в сиву давнину. Із пляшок, виловлених у морі, люди дізнавалися, найчастіше з дуже великим запізненням, про долю кораблів, їхніх екіпажів і багато про що інше, що потім ставало легендою.

Нам добре відома історія одного такого запізнення. Знамениту пляшку з повідомленням іспанській королеві про відкриття нових земель кинув Колумб у море на той випадок, якщо ніхто з моряків не зможе дістатися рідних берегів. Морський похід закінчився успішно, а ту пляшку виловили в Гібралтарській протоці тільки через 359 років... А ця трагічна історія сталася в середині 90-х років. Перебуваючи в Антарктиді, український мандрівник Сергій Гордієнко серед торосів і айсбергів, неподалік від протоки Дрейка, звернув увагу на сучасну пластикову пляшку, що плавала серед хвиль. Як розповідає Сергій, погані передчуття справдились. Пробку було нещільно закручено, тому в пляшку потрапило трохи морської води. Але все-таки вдалося прочитати написане на нерозмоклому аркуші паперу. Із послання він з’ясував, що це не лемент розпачу, а звичайний лист морської пошти, у якому повідомлялося, що команда із шести чоловік відправилася в морську подорож до Антарктиди, називалися координати й було прохання до

Річ у тім, що різні структури всередині нього — рукави, галактичний центр та інші — закривають одна одну. Зараз уважається,

що в галактики два основних рукави — Центавра й Персея. Проаналізувавши дані, зібрані 1,2-метровим телескопом CfA, американські астрономи знайшли продовження рукава Центав-

Штрихкод для зебри Учені зі США й Кенії створили «зебросканер» — програму, яка дозволяє фактично без втручання людини визначити, яку особину зображено на фотографії, й за необхідності внести її в базу як раніше не зареєстровану.

На фото користувач виділяє прямокутником бік зебри. Ця частина зображення автоматично перетворюється на набір смуг, і кожен піксель картинки стає

А що в пляшці?

Дуже часто з них дізнавалися про людей, які опинилися у відкритому океані тих, хто знайде пляшку, на утлих шлюпках і пиповідомити про неї. Лиссали звісточки про себе ток розповів про плани команди цього невеликобез якихось надій на пого судна, там був і список рятунок. Під час війни прізвищ і адрес мандрівпляшки викидали вцілілі ників. Так роблять багапісля торпедування судто мореплавців. на члени екіпажів. Мор— Одержавши цю інська пошта розповіла про формацію, ми зателефосумну долю англійськонували за вказаними ного пароплава «Гароніан»: мерами і надіслали задві пляшки виловили чепит за адресою, зазначерез кілька років після ною в листі, — розповідає його загибелі біля узбеСергій. — Це сталося в режжя Ірландії та Нової 1996-му, а в записці була Сергій Гордієнко з листами аргентинських Шотландії. За записками, дата відправлення — мореплавців вкладеними в них, уда1994 рік. Нам відповіли, лося встановити, що судзатерти кригою або ж усі защо аргентинська яхта за нано було перекинуто сильною гинули від хвороби. Крім звою «Ява» безвісти щезла, і штормовою хвилею й затотого, недалеко від Австралії два роки про судно нічого неекспедиція могла натрапити нуло. І таких історій безліч. відомо. Однак деяку інфорЯк же готують пошту до дана піратів. мацію нам усе-таки вдалоА от в іншому випадку, про лекого плавання? Перше. Зася одержати. Яхта вийшла з який розповів Сергій Горді- коркована пляшка має вміаргентинського порту Ушуая щати невелику кількість суй мала обігнути Антарктиду. єнко, «поштові» пляшки вряхого піску, воску й смоли, тували людей. Група геологів Під час плавання мандрівнищоб у воді вона стояла верпотрапила у дуже неприємну ки періодично кидали пляштикально. Потім урівноваісторію: ведмідь зруйнував і ки, де позначали свої коордижену піском пляшку із записзнищив майже все, що було нати. І сталося так, що виловлена мною була останньою... необхідно для їхньої життє- кою кілька разів занурюють Фахівці дійшли висновку, що діяльності. Ситуація усклад- горлечком у розтоплену смовони могли потрапити в дуже нювалася тим, що сталося це лу. А щоб її було добре висильний шторм, яхту могло напередодні зими. Геологи дно, до горлечка прив’язують вирішили використати свій шматочок білої тканини. Іноостанній шанс — кинули в ді дно заливають розчином річку близько десяти пляшок цементу. Як відзначають доіз листами, у яких повідоми- слідники такої пошти, іноді ли про те, що трапилося, ука- використовували дві пляшзавши свої координати. Неза- ки, зв’язані коротким дробаром одну з них знайшли, і том. Це більш надійний споза цими координатами за до- сіб доставки повідомлення, помогою вертольота вряту- оскільки одна з них повнісвали експедицію. тю поринає, змушуючи верхСергій Гордієнко впевне- ню, з листом, бути по горлечний, що поряд із потужними ко над водою. Такі зв’язки не технічними засобами спілку- піддаються впливу вітру й рування така пошта себе цілком хаються із шаром поверхневиправдовує. Тим більше, що вої течії.

Новий рукав Чумацького Шляху Про будову Чумацького Шляху вчені сьогодні ведуть суперечки.

в наш час можна використовувати довговічні пластикові пляшки.

чорним або білим. Далі малюнок кодується послідовністю одноколірних блоків (залежно від ширини

ра, розташоване на відстані приблизно 48 тис. світлових років від галактичного центра. За словами дослідників, рукав не побачили раніше, бо він був розташований вище галактичної площини. смуг). Із рядків збирається загальна мозаїка. Так виходить своєрідний штрихкод тварини — співвідношення білого й чорного унікальне для кожної зебри.

Підготувала Анна ГРЕЧАНИК

Летять у небі поїзди Учені з університету Тохоку (Японія) винайшли високошвидкісний поїзд на повітряній подушці, обладнаний крилами й пропелером. Поки тривають випробування, але в перспективі винахідники мають намір створити на основі «летючого поїзда» систему приміського залізничного транспорту.

Апарат не доторкається до землі, тому розвиває швидкість, неможливу для звичайних поїздів. Однак через крила він іноді погойдується й навіть зачіпає землю, що неприпустимо — днище машини має бути пара-

Відповіді на кейворд (стор. 16)

Про що розповів «джин»

лельним до земної поверхні. Тому «летючий поїзд» оснастили комп’ютерною системою коректування положення в просторі. Перед запуском новинки в експлуатацію винахідники проводять численні тести: вони зробили локомотив на дистанційному керуванні й вивчають на ньому принципи дії таких машин. У подальших планах — створення поїзда, керованого людиною: поїзд на швидкості 200 км/год. рухатиметься вигнутим бетонним жолобом, зробленим так, щоб локомотив не перевернувся й не втратив керування.

16

№ 19 (174)

24 травня 2011 року

Тільки вперед! Минулого тижня в Берліні відбулася презентація універсалу Audi A6 Avant. Захід транслювався по телебаченню в прямому ефірі. Із технічної точки зору ніяких принципових нововведень у авто немає. Як і в седані, представленому публіці в січні цього року на виставці в Детройті, в універсалі встановлено два бензин-двигуни потужністю 204 і 300 к.с., а також три турбодизелі в діапазоні потужності від 177 до 245 к.с. Незабаром автолюбителі зможуть придбати ще одну модель цієї ж лінійки, цього разу — сімейну. Її особливість — економічна гібридна силова установка, яка складається із дволітрового бензинового мотора й електродвигу-

на потужністю 45 к.с. У стандартній комплектації Audi A6 Avant вироблятиметься з переднім приводом, а система повного привода може встановлюватися опційно.

Як обіцяє німецький автовиробник, новинка надійде в салони офіційних дилерів Audi у Європі до кінця року. Ціна поки що не називається.

Agusta, але не вертоліт Відома італійська компанія — виробник мотоциклів MV Agusta (близька корпоративна родичка фірми AgustaWestland, яка виготовила найвідоміший в Україні вертоліт) днями презентувала шанувальникам мотоспорту свою нову розробку

Цілком зрозуміло, що під час розробки проекту італійські інженери ставили собі завдання перевершити німецьку модель. Їм це вдалося: обсяг двигуна мотоцикла — 1000 см3, а його максимальна потужність — 198 к.с. Результат

отримано за рахунок декількох модифікацій двигуна. Насамперед було перероблено випускні клапани й блок циліндрів, установ-

— мотоцикл F4 RR. Спортивний байк створений, у першу чергу, як конкурент хітового BMW S 1000 RR потужністю 193 к.с.

лені куті поршні з коротким ходом і титановий вихлоп. У КПП змінили передатні відношення, зробивши їх коротше. Пікової потужності оновлений двигун досягає, коли стрілка тахометра вказує на позначку 13500 об/хв. Дороблено й підвіску байка. Для поліпшення зчеплення з дорожнім покриттям і загальної керованості мотоцикла в F4 RR установили 43-мм вилку, регульований амортизатор і демпфер кермового механізму фірми Ohlins. Фактично всі параметри підвіски, у тому числі кут повороту керма, легко піддаються регулюванню. Загальну масу байка додатково знижено за рахунок кутих алюмінієвих коліс. Передбачається, що MV Agusta F4 RR можна буде придбати вже в найближчі місяці за ціною близько 230 тис. грн.

www.eutg.net

Де тонко, там і монітор Лінійка дисплеїв для настільних ПК компанії HP поповнилася новим монітором x2301 Micro Thin, головна особливість якого — надтонкий корпус завтовшки лише 0,39 дюйма (0,99 см). Діагональ нового екрана — 23 дюйми; пристрій підтримує відтворення формату Full HD (розрізнення 1080p). Підсвічування рідкокристалічної матриці реалізовано за допомогою світлодіодів, завдяки чому вдалося

Усю інформацію про передплату та розміщення реклами в «Українській технічній газеті» можна отримати за телефонами:

Відділ передплати: тел.: (044) 278-42-37, тел./факс: (0642) 59-93-91, тел.: (0642) 59-93-92 podpiska@tehnichka.com

Передплатні індекси: Вартість передплати:

Відділ реклами: тел./факс: (044) 278-42-37 reklama@tehnichka.com

99340 - російською мовою 99309 - українською мовою на 1 міс. — 21,40 грн на 6 міс. — 128,40 грн

ПЕРЕВІРТЕ ПРАВИЛЬНІСТЬ ОФОРМЛЕННЯ ПЕРЕДПЛАТИ! ЛАТИ! На абонементі має бути відтиск касового апарата. Якщо передплата (переадресування) оформляється без касового апарата, на абонементі ставиться відтиск календарного штемпеля відділення зв'язку. У цьому випадку передплатнику видається абонемент із квитанцією про оплату вартості передплати (переадресування). Передплатник із сплачених ним коштів за передплату доручає розповсюджувачу сплатити видавцю суму в розмірі видавничої вартості передплаченого видання на умовах і в строки, визначені розповсюджувачем.

домогтися високої контрастності (показник максимальної динамічної контрастності — 8000000:1) за збереження енергоефектив-

ності. Час відгуку матриці після перемикання між градаціями сірого згідно з паспортними даними становить 3 мс. Передбачені всі найпоширеніші інтерфейси для підключення відеосигналу: DVI, VGA і HDMI. Як повідомляють представники HP, новий дисплей x2301 Micro Thin з’явиться в магазинах уже на початку літа, а його рекомендована ціна в роздрібному продажі становитиме $280 (2240 грн).

Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ

КЕЙВОРД Замість літери в кожній клітинці стоїть певне число. Щоб розв’язати кросворд, доберіть до кожної цифри відповідну букву. (Відповіді на кросворд – на сторінках «УТГ»)

Склала Оксана БАЛАЗАНОВА