Украинская техническая газета №177

Резонанс

Авіапром

Наука

Техноспорт

Залізна лихоманка

Повітряна підтримка

Знайомтесь: магнетрика

Ялта тисне на газ

У Запоріжжі протестували проти придушення металургії високими тарифами на електроенергію

Держава обіцяє допомогти авіапідприємствам — і податковими пільгами, і кредитами

Після вдалих експериментів з отримання магнітного струму підручники з фізики, схоже, доведеться переписувати…

Кримські перегони відбирають у ралі Монте-Карло славу найцікавішого етапу Intercontinental Rally Challenge (IRC) — по суті, ту Кубка світу з ралі

Стор. 4

Стор. 7

Стор. 11

Стор. 14

Щотижневик Виходить щовівторка

www.eutg.net

№ 22 (177) 14 червня 2011 року

Президент ВАТ «Азовмаш» Олександр Савчук:

«Жорстка конкуренція — це добре, вона дає стимули до розвитку»

Маріупольський машинобудівний гігант «Азовмаш», опинившись у досить складному становищі в період кризи 2008—2009 років через тягар кредитів, узятих на розвиток підприємства, сьогодні вже одержує дивіденди від проведених перетворень. Обсяги випуску продукції зросли вдвічі, витрати скорочуються, а продуктивність праці зростає. Компанія буквально «під зав’язку» забезпечена замовленнями на цей рік і має добрі перспективи на наступний. Докладніше про це «УТГ» довідалася від президента «Азовмашу» Олександра Савчука.

— Олександре Володимировичу, наскільки сьогоднішня ситуація в компанії відрізняється від становища річної давнини?

— Заходи, вжиті за останні три роки, сьогодні дають результат. Ми значно збільшили обсяги виробництва (за підсумками 2010 року випущено 12,4 тисячі вантажних вагонів, що більше, ніж у докризовий період), реалізували продукції на 6,9 мільярда гривень. Починаючи із цього року завод має намір довести випуск вантажних вагонів до рекордного рівня — 17 тисяч одиниць, а разом з «Азовмашінвест Холдингом» — до 20 тисяч.

Стор. 8–9

Бразильський «велосипед» Олександр ЛЕОНОВ, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Останнім часом слово «модернізація» стало мало не наймоднішим і на українському, і на російському політичному олімпі. І це не дивно. Стан інфраструктури обох країн ненайкращий. По-друге, його як гасло підняли на свій прапор обидва президенти. Дмитро Медвєдєв вже давно монополі-

зував цю тему й навіть будує російську Силіконову долину – Сколково. Віктор Янукович поки що лише формує своє ставлення до проблеми, однак показово, що останнє щорічне послання Президента до Верховної Ради дістало доволі прозору назву «Модернізація України — наш стратегічний вибір».

Щоб бути успішним на шляху модернізації, вочевидь незайве

вивчити позитивний досвід країн, які зуміли подолати свою відсталість і вирватися у лідери. Будь-який аналіз прикладів «великого стрибка» неповний без дослідження історії успіху найбільшої країни Латинської Америки – Бразилії. Причому Бразилія розпочала свої реформи фактично одночасно з Росією та Україною й долала приблизно ті ж самі проблеми.

Стор. 5

Фабрики думки В’ячеслав ГОЛОВЧЕНКО Індустрія виготовлення програмного забезпечення дедалі активніше застосовує модель аутсорсингу, і наші програмісти одержують усе більше замовлень з-за кордону.

Аутсорсинг інформаційних технологій в українських реаліях — бізнес-схема, що ґрунтується на високому рівні підготовки наших

програмістів, здатних замінити своїх більш дорогих західних колег без втрати якості виконуваної роботи. У миколаївських ВНЗ ще за радянських часів готували програмістів; може, саме тому сьогодні тут працюють декілька ІT-аутсорсингових компаній.

Стор. 13

2

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

Тут і тепер

Цитати тижня

Євро-2012. «ГАЗель» – «Renault»: 0 : 1

«Renault Україна» Марк Ле-Грасьє. Як стверджують медики, для оновлення застарілого парку автомобілів «Швидкої» Україні потрібно щонайменше 3 тисячі машин. Але щоб відкриття повномасштабного виробництва було фінансово виправданим, цієї кількості недостатньо, уважає голова наглядової ради ЛАЗу Ігор Чуркін: – Між нашими компаніями підписано меморандум, і завод у Львові вже почав готуватися до крупновузлового

складання, – повідомив він.

– У наших спільних планах – 1–1,5 тис. автомобілів на рік, і ми покладаємося на компанію «Renault Україна», керівництво якої має домовленості про експорт автомобілів у країни СНД. Вартість автомобіля, залежно від комплектації, становитиме від 60 до 100 тис. євро. Масштабний проект може бути вдалим саме завдяки фінансовій підтримці уряду, оскільки реанімобілі купуватимуть для потреб Євро-2012. Передбачається, що продаватимуть їх у кредит, який погашатиме Міністерство охорони здоров’я та його дочірні структури. Проте ЛАЗу все ж загрожує жорстка конкуренція з боку вітчизняних комплектувальників мікроавтобусів «ГАЗ» і «УАЗ» для потреб медицини. Останніми роками парки станцій «Швидкої допомоги» комплектували виключно «ГАЗелями» в ціновому сегменті від $18 тис. за карету. Після чемпіонату ЛАЗ може перейти на випуск мікроавтобусів для приміських та міських перевезень, потреба в яких нині оцінюється в межах 4—6 тисяч.

Будуватимуть його у сухому доці «Затока». Він, до речі, передбачений для суден до 340 м завдовжки, 54 м завширшки й вагою для спуску на воду до 50 тис. т. Найближ-

чим часом почнуться поставки на завод сталі, матеріалів та інших комплектувальних для нового судна. А здати готовий плавзасіб норвежцям планують у березні 2012 року.

Роман ДИГАС

Володимир Саприкін Директор енергетичних програм Центру ім. Разумкова

Альтернативу російським мікроавтобусам «ГАЗель» та «УАЗ» зважився запропонувати холдинг «ЛАЗ». Старт пілотного проекту – організації в Україні складання карет «швидкої допомоги» на базі французької комплектації Renault для обслуговування міст—учасників Євро2012 – відбувся минулого тижня у Львові.

Головною помилкою є те, що Україна не створила альтернативного джерела поставок газу. Наразі єдино можливим варіантом є одержання скрапленого природного газу LNG. Якщо ми цього не зробимо, то будуть нові президенти, нові прем’єри, але газове питання залишиться проблемним.

Перший етап українськофранцузького проекту передбачає переобладнання автомобілів Renault Master у карети «швидкої допомоги» і їх запуск в малу серію на виробничих потужностях ЛАЗу у Львові. Вже до кінця поточного року тут їх мають

В’ячеслав Бутко Віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин З огляду на високу питому вагу витрати на електроенергію в собівартості виробництва алюмінію та феросплавів тариф для цих підприємств доцільно встановити на рівні, нижчому, ніж для підприємств, які купують електроенергію за першим класом споживання.

Юрій Кравченко Перший заступник голови АМКУ Конкурентне середовище у вітчизняній економіці погіршується. Антимонопольний комітет визначив цю тенденцію й довів її до відома громадськості. Рівень монополізації підвищився майже в трьох десятках галузей. Більше стало галузей, у яких спостерігається жорстка монополія, а також таких, де помічено прояви олігополії.

Сергій ДУМКЕВИЧ Прес-служба керченського заводу «Затока» повідомляє: норвезька компанія Ulstein розмістила на кримському підприємстві чергове й найбільше своє замовлення.

Наприкінці червня Україна візьме участь у конференції МАГАТЕ, присвяченій ліквідації аварії на «Фукусімі», за-

явив під час зустрічі з генеральним директором МАГАТЕ Юкія Амано прем’єр-міністр України Микола Азаров. У свою чергу Амано відзначив, що участь України в цій конференції є надзвичайно важливою, оскільки вона має великий досвід у ліквідації наслідків аварії на АЕС. Наша країна виконує свої зобов’язання з вивезення високозбагаченого урану.

У квітні минулого року в США Віктор Янукович під час зустрічі з президентом США Бараком Обамою заявив, що Україна відмовиться від близько 90 кг збагаченого урану. Наразі, за словами Миколи Азарова, ці зобов’язання майже виконано. «Таким чином, Україна зробила черговий значний внесок у глобальну ядерну безпеку», — відзначив прем’єр. Торгівля квотами під сумнівом.

Торгівля квотами на викиди парникових газів, яку Україна веде в рамках Кіотського протоколу, може бути припинена через невідповідність наданої звітності встановленим нормам, повідомила координатор з питань клімату Національного екологічного центру України Ірина Ставчук.

UEFA упевнена у своєчасній підготовці України й Польщі до Євро-2012, сказав генеральний секретар UEFA

Джані Інфантіно у Варшаві після зустрічі з польськими організаторами чемпіонату.

04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а

Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»

www.eutg.net Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

скласти 100, уся програма до Євро-2012 передбачає випуск від 250 до 400 машин за технологією та в комплектації Renault. Якщо стартовий проект буде успішним, його можуть розширити на складання спецтехніки для міліції та пожежних із подальшим переходом на малотоннажні вантажні та пасажирські машини, повідомив генеральний директор компанії

Судно для Норвегії

Одним абзацем

Адреса редакції:

Презентацію авто відвідав віце-прем’єр-міністр інфраструктури Борис Колесніков

Відповідно до підписаного контракту «Затока» бере на себе зобов’язання з будівни-

цтва судна для технічного обслуговування бурових платформ (проект SX 148). Судно загальною вагою 3500 т, довжиною 106,5 м, шириною 24,2 м стане дев’ятим і найбільшим проектом, який «Затока» реалізує на замовлення компанії Ulstein.

Довідка «УТГ» ВАТ «Суднобудівний завод «Затока» — одне з найбільших суднобудівних і судноремонтних підприємств України, спеціалізується на будівництві танкерів і контейнеровозів, а також ремонті суден різного дедвейту й призначення. Завод входить до групи компаній, афілійованих із холдинговою компанією «АвтоКрАЗ».

26 травня на «Затоці» вивели з доку одне із замовлень норвезької компанії Ulstein під номером 291. За неповні чотири місяці (такі стислі строки зазначено в контракті) зусиллями керченських суднобудівників виготовлено й сформовано в доці 15 секцій загальною вагою 1100 т. Інспектори замовника оцінили роботу українських суднобудівників на «відмінно».

Україна зібрала гроші для ЧАЕС Денис ІВАНЕНКО Під час зустрічі у Відні з генеральним директором МАГАТЕ Юкія Амано прем’єрміністр України Микола Азаров зробив заяву щодо безпеки на Чорнобильській АЕС. Прес-секретар Азарова процитував слова українського прем’єра: «Ми розуміємо, що зобов’язані зробити цей об’єкт безпечним і для України, і для Європи». І додав: Україна фактично зібрала суму, необхідну для

будівництва нового безпечного конфайнмента (захисної оболонки) на ЧАЕС.

Епопея з будівництвом конфайнмента почалася у вересні 2007 року, коли ДП «Чорнобильська АЕС» і французький концерн Novarka підписали контракт про будівництво нової оболонки над об’єктом «Укриття». Тоді ж було визначено вартість робіт — $505 млн, а також термін реалізації

Головний редактор Іван Спасокукоцький тел. 044 278 42 37, e-mail: ivanspas@tehnichka.com РЕДАКЦІЯ: Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com

Олександр Білиловець — редактор інтернет-ресурсу еUTG.net, тел. 044 278-42-37 e-mail: bililovets@tehnichka.com

проекту — 5 років. Концептуальний проект нового безпечного конфайнмента у формі арки розроблений консорціумом Bechtel-Battelle-EDF в 2003 році із залученням українського підрядника — консорціуму «КСК». Результат їхньої роботи був затверджений Кабміном у 2004 році. Робота серйозна, адже термін експлуатації нової оболонки має становити ні бага-

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Ганна Шумакова — тел./факс:

Газета видається українською та російською мовами

(044) 278 42 37, тел.: (097) 534 23 04, Позиція авторів публікацій не завжди

e-mail: reklama@tehnichka.com

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс: (044) 278 42 37

Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості

Любов Соловйова — тел./факс:

тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;

e-mail: podpiska@tehnichka.com

(0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,

то ні мало 100 років. Розміри арки теж вражають: висота — 108 м, довжина — 150, а ширина — 257. Як і слід було сподіватися, з моменту підписання контракту вартість проекту зросла, причому серйозно — до більш ніж 1 млрд євро. На початковий етап необхідно було зібрати 740 млн євро. Крапку в цьому питанні поставила квітнева Донорська конференція, яка відбулася в Києві. Країни-учасниці пообіцяли Україні 550 млн на створення безпечних умов на ЧАЕС.

збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R), публікуються на правах реклами.

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

НАКЛАД МІСЯЦЯ 32800 прим. Замовлення № 1151

3

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

Тут і тепер Наука СПІВРОБІТНИЦТВО «Шелл» приходить на Харківщину за газом і автозаправками.

6 червня відбулося перше засідання спільної робочої групи Харківської облдержадміністрації та компанії «Шелл», на якому обговорювалися практичні питання можливої участі «Шелл» у розвідці, розробці та видобутку природного газу із твердих порід в області. Також розглядалася ймовірність розширення мережі автозаправних станцій компанії «Шелл» у Харкові й у перспективі — у Харківській області. СП «ОАК — Антонов» розпочало роботу. Відбулося перше засідання ради директорів спільного російськоукраїнського підприємства — товариства з обмеженою відповідальністю «ОАК — Антонов». На ньому схвалені оперативний план роботи СП на найближчі півроку й організаційна структура підприємства, затверджений бюджет на початковому етапі. Джерелами покриття витратної частини бюджету стануть договори, які укладаються ТОВ «ОАК — Антонов» із ВАТ «ОАК», ДАК «Антонов» та іншими підприємствами.

ЦИФРА У травні в ПАТ «ЗАЗ» вироблено 5336 автомобілів. Серед них «ВАЗ» — 340 одиниць, CHANCE — 2451, Sens — 549, Lanos — 971, Lanos-фургон — 49, ZAZ Forza — 120, А13 — 720, KIA — 72, ТАТА — 32, автобусів — 32. Експорт становить 3221 автомобіль.

ПЕК Транзит газу зростає. За даними об’єднаного диспетчерського управління ДК «Укртрансгаз», у травні 2011 року транзит природного газу територією України в порівнянні із травнем 2010-го зріс майже на 30% і досяг 10,1 млрд м3, у країни Європи — також на 30% (9,9 млрд м3). Із початку року транспортовано 77,7 млрд м3 природного газу, що на 10% більше аналогічного періоду 2010-го. Цього року почнеться будівництво сучасного термінала для прийому скрапленого газу потужністю 10 млрд м3. Його побудують за два роки, але вже почалися переговори з державами Центральної Азії про поставки енергоносіїв в Україну, заявив на пленарному засіданні Віденського економічного форуму Микола Азаров. Це особливо важливо на тлі фактичної відмови Москви змінити формулу ціни на газ для України. За підрахунками «Газпрому», блакитне паливо наприкінці року коштуватиме для нашої країни $500 за тисячу кубів. «Чорноморнафтогаз» увів у експлуатацію три нові свердловини. Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (Сімферополь, АРК) у травні пробурило та

ввело в експлуатацію свердловини №77-79 на Голіцинському газоконденсатному родовищі й у першій декаді червня має намір запустити ще

одну, повідомила прес-служба НАК «Нафтогаз України». Роботи, проведені на Архангельському і Голіцинському родовищах, дозволять «Чорноморнафтогазу» забезпечити щорічний видобуток понад 1 млрд м3 природного газу. Головною помилкою в газовому питанні є відсутність альтернативних джерел поставок газу.

Між Тернополем і Луцьком побудують повітряну лінію електропередачі. «Будівництво повітряної лінії електропередачі 330 кВ Луцьк-Північна — Тернопіль забезпечить надійне електропостачання споживачів Тернопільської області, при цьому зменшить розвантаження Рівненської атомної електростанції на 450 МВт», — відзначив заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації Микола Головач.

ЕКОНОМІКА На 2011 рік Світовий банк зберіг прогноз зростання ВВП України на рівні 4%, говориться в червневому огляді Світового банку «Глобальні економічні перспективи». «Україна сприйнятлива до зовнішніх потрясінь, зокрема, до підвищення цін на енергоносії. Як очікується, збільшення в середньостроковій перспективі становитиме близько 4,3%. Це пов’язано зі слабким зростанням продуктивності через недиверсифіковану економіку та відсутність конкуренції», — говориться в огляді. За прогнозами банку, зростання ВВП у 2012 і 2013 роках становитиме відповідно 4,5 і 4,6%. У країні створять найліберальніші умови для ведення бізнесу, заявив прем’єр-міністр Микола Азаров під час відкриття Українсько-датського бізнесфоруму в Києві. «Ми проводимо велику роботу в галузі дерегуляції та спрощення умов ведення бізнесу. Це непроста робота, але ми її завершимо, і я думаю, що в Україні буде найліберальніше податкове законодавство із найліберальнішою адміністративною системою, що не чинитиме тиску на бізнес», — відзначив М.Азаров. Зростання української економіки випереджає прогнози. Сьогоднішні темпи економічного розвитку в Україні дозволяють робити оптимістичні прогнози в економіці на цей рік, сказав керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький.

«Зростання економіки вище прогнозу, це дозволяє сподіватися на те, що за підсумками року ми зможемо не тільки вийти на бюджетний рівень 4,5, а й перевищити його», — відзначив В.Литвицький. І додав: уповільнення економічного зростання в березні-квітні — тимчасове явище.

Надходження в Пенсійний фонд зростають, заявив голова правління Пенсійного фонду України Борис Зайчук. За п’ять місяців цього року в ПФУ надійшло власних коштів 53206,3 млн грн, виконання плану досягло 102,9%. «По-перше, за січень-травень 2011 року збільшився фонд заробітної плати на 116,4%, у результаті страхові внески зросли на 7324,9 млн грн. Крім того, збільшилися надходження від підприємств вугільної галузі... Інший позитивний чинник — упровадження обов’язкової щомісячної сплати єдиного соціального внеску фізичними особамипідприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподатковування. Надходження від цієї категорії страхувальників зросли в 3,5 раза», — констатував Зайчук.

ФІНАНСИ Базова інфляція в травні становила 0,6%. За даними Держкомстату, у квітні 2011 року показник базової інфляції проти грудня 2010-го — 2,9%, проти травня 2010-го — 7,8%, у січнітравні 2011-го проти аналогічного періоду 2010 року — 7,3%. Базова інфляція виключає короткострокові нерівномірні зміни цін під впливом окремих чинників, які мають адміністративний, подієвий, а також сезонний характер. Переважно йдеться про цінову динаміку, яка не враховує зміни цін на продовольство та енергоносії. Зростання депозитів свідчить про відновлення довіри до банківської системи. Таку точку зору висловив директор департаменту корпоративного бізнесу Брокбізнесбанку Антон Сухоруков. Він відзначив, що стабільний приплив депозитів впливає на кредитну політику банків, які збільшують ліміти й кількість кредитних програм для бізнесу, а також знижують ставки. Це обумов-

лено стабілізацією ситуації в банківському секторі й поверненням довіри вкладників, які тепер віддають перевагу більш тривалим термінам розміщення внесків.

ПРОМИСЛОВІСТЬ Полтавський автоагрегатний завод набирає обертів. Із січня по травень 2011 року Полтавський автоагрегатний завод виробив товарної продукції на 46% більше, ніж за аналогічний період 2010-го, у тому числі гальмової апа-

ратури — на 53%, товарів широкого вжитку — на 14%. Обсяг випуску продукції в травні в порівнянні із січнем поточного року зріс на 21%. Із початку року ПААЗ збільшив обсяг реалізації продукції до 49,4 млн грн. Цей результат у 1,4 раза вище за аналогічний показник минулого року.

Випуск продукції на Крюковському вагонобудівному збільшився. У січні-травні 2011-го завод виготовив понад 3,8 тис. піввагонів, це на 72% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У цілому випуск товарної продукції за 5 місяців поточного року становив 2,4 млрд грн. Приріст у порівнянні з показниками січня-травня 2010 року становить майже 13%. У травні завод наростив обсяги виробництва в порівнянні із квітнем ще на 3,2% і виготовив продукції на 538 млн грн. При цьому майже 86% продукції, випущеної в січні-травні, пішло на експорт. Експорт вітчизняних сталевих труб дедалі зростає. У квітні він збільшився на 1%, або на 1,63 тис. тонн, у порівнянні з березнем, до 156,42 тис. тонн. Виторг від продажу труб у квітні зріс на

Керівник групи радників голови Національного банку України Валерій Литвицький заявив, що будівельний сектор поліпшив кумулятивну динаміку. «Будівництво ввійшло в зону позитивних значень. У квітні було зростання економіки, але на рівні 5%. Інвестиції в основний капітал України збільшилися на 12% за перший квартал. Це зна-

чно пожвавлює динаміку будівництва», — відзначив В.Литвицький. За його словами, обсяги зростають уже четвертий місяць підряд.

АВТО АвтоВАЗ втратив лідерство на українському ринку. За підсумками продажів нових автомобілів у травні 2011 року вперше за 40 років АвтоВАЗ втратив позицію №1 на українському авторинку, поступившись Hyundai. У травні дилери АвтоВАЗ реалізували 2003 автомобілі, що дозволило їм зайняти 11,98% ринку, у той час як Hyundai обрав 2171 покупець (12,99%). Але й друге місце на ринку для АвтоВАЗ вже не гарантовано — на п’ятки наступає ЗАЗ.

АПК

3,7%, або на $7,02 млн, до $194,8 млн. У січні-квітні 2011 року в порівнянні з аналогічним періодом 2010-го експорт сталевих труб збільшився на 88,1%, або на 285,6 тис. тонн, до 609,66 тис. тонн, на $730,46 млн.

Металургія повернулася на рівень лютого. У травні середньодобове виробництво чавуну, сталі та прокату скоротилося до рівня лютого, який був для металургів не найкращим місяцем 2011 року, повідомив генеральний директор ОП «Металургпром» Василь Харахулах на балансовій нараді підприємств гірничо-металургійного комплексу. Середньодобове виробництво чавуну в травні ц.р. скоротилося у порівнянні із квітнем на 2,6%, до 78,3 тис. т, сталі — на 3%, до 97,3 тис. т, при цьому виробництво прокату зросло на 0,1%, до 89,5 тис. т. Промпродукція зросла в ціні на 15% Ціни виробників промислової продукції в Україні в травні 2011 року в порівнянні із квітнем збільшилися на 2,6%, із початку року — на 15%, повідомили в Держкомстаті.

БУДІВНИЦТВО Будівництво виходить у «зону зростання».

ООН прогнозує зростання експорту пшениці в Україні більш ніж удвічі. У 2011—2012 маркетинговому році експорт пшениці в нашій країні може збільшитися в 2,2 раза, склавши 8 млн т, у порівнянні з 3,6 млн т у попередній період, говориться в «Огляді продовольчої ситуації», підготовленому Продовольчою та сільськогосподарською організацією (ФАО) ООН. Таким чином, Україна може посісти 7-ме місце з обсягу експорту пшениці після Євросоюзу, США, Канади, Австралії, РФ та Аргентини. Протягом 6—8 років необхідно оновити близько 20 тис. комбайнів, заявив міністр аграрної політики й продовольства України Микола Присяжнюк під час робочої зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Федеративної Республіки Німеччина Хансом-Юргеном Гаймзетом. Присяжнюк відзначив, що сьогодні в німецьких виробників аграрної техніки в Україні досить великі можливості для торгівлі та виробництва, оскільки ринок для збуту сільськогосподарської техніки — необмежений, з огляду на те, що наша країна планує збільшити обсяги виробництва зернових. Підготувала Анна ГРЕЧАНИК за матеріалами УНІАН, РІА Новини-Україна, ЛІГА-Новини, ІнтерфаксУкраїна, Укррудпром, АПК-інформ

4

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

Резонанс

Залізна лихоманка У Запоріжжі протестували проти придушення металургії високими тарифами на електроенергію Ольга БОГЛЕВСЬКА Жителів Запоріжжя збентежила новина про те, що на заводі феросплавів, одному з найбільших у Європі виробників феросплавів (частка запорізького виробництва у світовому обсязі випуску сплавів заліза становить 5,7%), що наповнює бюджет міста, мають намір скоротити більше половини працівників — 1,9 тисячі. Це спричинено зупиненням потужностей на ЗЗФ: із січня тут не працюють 15 плавильних печей, бо Національна комісія з регулювання енергоринку перевела завод із першого (пільгового) класу споживачів електроенергії в другий. Унаслідок підвищення тарифу витрати на електрику тепер становлять близько 40% собівартості продукції, що загрожує підприємству ступором.

«Український ГМК уже пережив кілька кризових хвиль, пов’язаних як з об’єктивними причинами, так і з непродуманими або навмисними діями роботодавців і органів влади. До них можна віднести підвищення вартості на електроперевезення, зростання вартості газу та електроенергії для промислових споживачів,

Побоювання топ-менеджменту й рядових співробітників заводу більш ніж зрозумілі: усі пам’ятають приклад Запорізького алюмінієвого комбінату. Колись гігант радянської кольорової металургії, комбінат перетворився на компанію з величезними збитками й майже зупиненим виробництвом — усе через ту ж високу ціну на енергоносії. Багато років ЗАЛК домагався введення диференційованих тарифів на електроенергію, але марно. Як результат, наприкінці квітня на заводі цілком зупинили електролізне виробництво.

Офіційно Олексій Литвин Перший заступник голови Запорізької ОДА

«Діятимемо через народних депутатів»

Учасники мітингу металургів і гірників у Запоріжжі символічно ховають свої підприємства

Щоб не було, як на алюмінієвому Це стало останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння запорізьких металургів і гірників, і минулого тижня вони мітингували під стінами Запорізької облдержадміністрації, вимагаючи не допустити деіндустріалізації регіону. Акцію протесту організувала профспілка трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України. Підтримати колег-феросплавників прийшли співробітники інших запорізьких підприємств — алюмінієвого й титано-магнієвого комбінатів, заводу «Дніпроспецсталь», Науково-дослідного

інституту титану, приїхали працівники ГМК із Дніпропетровської та Луганської областей. Загалом на площі перед будинком ОДА зібралося близько 5 тис. мітингуючих. Профспілкові лідери, сподіваючись через ЗМІ та представників місцевої влади достукатися до Києва, висунули вимоги реформувати енергоринок, ухвалити нормативно-правові акти, які регламентують ціноутворення на електроенергію для виробництва феросплавів, алюмінію, титану, магнію, спецсталі залежно від коливання цін на продукцію на світових ринках, і створити державну структуру, відповідальну за підвищення ефективності ГМК країни.

Ціна збагачення Роман ДИГАС Третю за останні півтора року спробу продати державний пакет акцій єдиної в Західній Україні збагачувальної фабрики – ВАТ «Львівська вугільна компанія» — робить регіональне відділення Фонду держмайна. Експерти галузі допускають варіант 50 х 50.

ВАТ «Львівська вугільна компанія» (ЛВК) – це не що інше, як колись добре відоме ДП «Центральна збагачувальна фабрика «Червоноградська». Її побудували наприкінці 1970-х років для переробки високозольних вуглевмісних продуктів, які й до-

нині видобувають у шахтах Львівсько-Волинського басейну. Отримане тут вугілля призначалося для теплових електростанцій, які тепер входять до генерувальної компанії «Західенерго». У 2000-му все майно фабрики було передане в оренду на 15 років ЗАТ «Львівсистеменерго», а вже у процесі його приватизації в 2008 році й з’явився нинішній власник і правонаступник орендаря – ВАТ «ЛВК». Перший конкурс iз продажу держпакета акцiй Львiвської вугiльної компанiї проводили у березні 2010 року. Тоді 37,23% пакета вистави-

штучну зміну курсу долара», — говориться в оприлюдненому зверненні профспілки, яка дала чиновникам на роздуми не більше двох тижнів. Павло Кравченко, голова правління Запорізького заводу феросплавів, підтримав звернення: «Я сподіваюся, що наш Президент почує наш багатотисячний мітинг. Якщо знадобиться, то, зрештою... скинути всіх чиновників з насиджених місць і змусити їх працювати».

— Вартість промислової електроенергії в Україні регулюється Законом «Про електроенергетику». Тому єдиний спосіб змінити ситуацію — знаходити контакт із народними депутатами й просити, щоб вони внесли на позачерговий розгляд нову редакцію закону. Проект змін уже готовий в управлінні промислової політики ОДА. На мою думку, ця проблема суто економічна. Наприклад, алюмінієвий комбінат за нинішніх тарифів в умовах ринкової економіки працювати не зможе, приватний він чи державний. Фото автора

Довідка «УТГ» За даними ЦК профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України, зараз на підприємствах гірничо-металургійного комплексу Запорізької області працює більше 60 тис. чоловік. У 2000-ні роки кількість зайнятих у ГМК скоротили на 18 тис. (понад 25%), у тому числі за 2009—2010 роки — на 7 тис. чоловік. ли на торги за початковою ціною 113 млн 781 тис. 610 грн, а 0,35% передбачалося для пільгового продажу. Решта залишалася у власності орендаря. Оскільки бажаючих взяти участь у торгах не було, ФДМ знизило вартість пакета до 80 млн 392 тис. грн (на 30%) і у жовтні того ж року виставило його на конкурс повторно. І знову – жодної заявки. На треті торги ФДМ виставив весь пакет із 459 млн 367 тис. 600 акцій (37,578%) зі стартовою ціною 114 млн 845 тис. грн. Фіксованими умовами конкурсу передбачалося погашення (у розмірі придбаних корпоративних прав) протягом 180 днів з моменту укладення договору купівліпродажу простроченої кредиторської заборгованості ВАТ

перед бюджетом і Пенсійним фондом, а також виконання п’ятирічної програми технічного переоснащення виробництва до 2014 року обсягом не менше 7,5 млн грн. На думку експертів, наближених до ДП «Львіввугілля», третя спроба продати державну частку також приречена: гравці ринку чекатимуть на закон про приватизацію шахaт, запланований до ухвалення у 2011 році міністром енергетики та вугільної промисловості Юрієм Бойком. За оцінками ЄС, комерційні поклади вугілля в Україні становлять 37,6 млрд тонн, зокрема 19,7 млрд тонн – газової групи. А саме високозольне вугілля марки Г, яке видобувають у шахтах «Львіввугілля» та «Волиньвугілля», і є давальницькою сировиною

Вирішує громадськість? Людмила СТУПЧУК На Рівненщині та Хмельниччині відбулися громадські слухання стосовно добудови 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС. Думки розділилися: у Хмельницькому та Острозі люди висловлюються проти, а в місті енергетиків Нетішині та сусідній Славуті – за.

Громадські активісти заявляють, що слухання проводилися з порушенням законодавства, не всі зацікавлені люди поінформовані про їх проведення і необхідність процедури голосування. Влада на місцях підтримує ядерну енергетику, очікуючи від неї поповнення аж ніяк не багатої місцевої казни та комунальних дивідендів. Населення ж все більше ставиться до майбутнього будівництва з пересторогою. Трагедія Фукусіми загострила недовіру до запевнень про надійність і безпеку сучасних енергоблоків. Людей також цікавить, навіщо добудовувати додаткові блоки, коли енергії цілком вистачає, її навіть планують продавати іншим країнам. Як зауважив генеральний директор Хмельницької АЕС Микола Панащенко, розбудова атомної електростанції – єдина перспектива для розвитку регіону. Він розповів мешканцям прилеглих територій, що до будівництва 3-го і 4-го енергоблоків мають залучити 5 тисяч працівників, безпосередньо на станції буде створено близько 2 тисяч нових робочих місця і майже 20 тисяч – у суміжних галузях. На соціальну інфраструктуру атомники повинні виділити 10% від вартості спорудження енергоблоків, тобто 3,7 млрд грн. Ген-

директор ХАЕС також наголосив, що у разі негативного ставлення населення до розбудови станції атомники відмовляться від своїх планів. Однак в Острозі й у Здолбунівському районі Рівненщини, де мешканці висловлюються проти добудови, їх переконали, що голосування на цих громадських слуханнях не проводять. Насправді ж після ухвалення у лютому цього року Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», який фактично знівелював роль Державної інспекції ядерного регулювання під час спорудження подібних об’єктів, відпала навіть потреба державної екологічної експертизи. Виходить, все вирішуватиме парламент? Однак велика частина мешканців Рівненщини та Хмельниччини має намір домагатися місцевого референдуму з питань добудови . Присутній на слуханнях в Острозі колишній працівник Московського інституту ядерної фізики, нині член міжнародної громадської організації «Беллона» Андрій Ожаровський стверджує, що заплановані енергоблоки за багатьма технічними параметрами не можна віднести до новітнього третього покоління, як про це говорять самі атомники. На його думку, ініціатори розбудови ХАЕС не врахували всіх ризиків, які можуть призвести до аварії на станції. А представники рівненського «Екоклубу» нагадують, що болгари в аналогічній ситуації вирішили демонтувати застарілі недобудовані енергоблоки на АЕС біля міста Белене.

для ВАТ «ЛВК». За І квартал цього року тут переробили 427,7 тис. т рядового вугілля вартістю 16 млн 817,8 тис. грн. Отримали – 54,8 тис. т вугільного концентрату ГЖСШ і продали вдвічі дорожче – за 33 млн 649,9 тис. грн (з ПДВ). Мимоволі виникає запитання: навіщо чекати закону і чи треба купувати технологічно складні, аварійно небезпечні та витратні шахти, коли можна монопольно заволодіти більш прибутковою і безпечною ланкою вугільного виробництва? Спроби отримати коментар у Львівській облдержадміністрації були безрезультатними, тож залишається посилатися на приватну думку наближених до ДП «Львіввугілля» експертів. А вони пригадують 2005 рік і полови-

ну 2006-го, коли за рішенням Мінвуглепрому вугілля з Червонограда і Сокаля для збагачення возили на підприємства сходу України, зокрема на ЗАТ «Луганська вугільна компанія». Тоді, за даними КРУ, «Львіввугілля» зазнало збитків у 92 млн грн. За нинішніх економічних умов такі схеми просто неприйнятні, тому ВАТ «ЛВК» справді має ознаки монополіста. А отже, є досить привабливим. Найвірогіднішими покупцями, як вважає начальник регіонального відділення Фонду держмайна Наталія Горлач, є нинішні орендарі. На їхньому боці навіть закон: якщо підприємство приватизують, договір оренди скасовується. Це питання врегульоване. Як буде насправді – дізнаємося вже 8 липня.

5

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

Досвід

Бразильський «велосипед» Пріоритетом на найближчі роки українська влада назвала модернізацію економіки. Варто розглянути, як це зробили в країні, де розв’язували аналогічну проблему Олександр ЛЕОНОВ, директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Початок на стор. 1

Тривалий час Бразилія робила ставку на державний капіталізм. В її економіці домінували державні підприємства, а уряд був головним інвестором, тримаючи внутрішній ринок на замку. До початку 80-х система працювала, даючи щорічне зростання ВВП у середньому понад 6%. Але потім почалася стагнація через труд-

нощі з виплатою зовнішньої заборгованості та невисоку ефективність державного сектора. Результатом цього латиноамериканського аналогу «застою» став місцевий варіант перебудови. У 1989 році вперше за 30 років в країні відбулися вільні президентські вибори. Саме по собі це не розв’язало жодних проблем: у першій половині 90-х Бразилія, як і до того, потерпала від масової бідності, тотальної корупції та інфляції, що обчислювалася в сотні відсотків на рік. У 1993 році міністром фінансів був призначений відомий соціолог та інтелектуал Фернанду Енріке Кардозу. Сформована ним група ліберальних технократів поставила завдання вивести країну з кризи – основним важелем антикризових заходів обрали ефективну стабілізацію національної валюти. Так народився знаменитий план «Реал». Суть його проста, але оригінальна. Поряд із діючою національною валютою — крузейро — ввели реальну одиницю вартості – Unidade Real do Valor, URV, що дорівнює одному долару США. Усі ціни повинні були номінуватися в крузейро і URV.

Із середини 1994 року була введена нова валюта країни — реал, ціни тепер номінувалися тільки в реалах, і інфляція зійшла нанівець за декілька місяців. Кардозу застосовував такі соціальні заходи, як бойкот магазинів, які підвищують ціни, номіновані в реалах, угоди галузей промисловості про стримування тарифів, а також організував підготовку стабілізаційної програ-

ми, мінімально відкритої для суспільства.

Якщо розібратися

І пенсії, і приватизація Як наслідок, у жовтні 1994 року Фернандо Енріке Кордозу був обраний президентом. Водночас більшість у парламенті отримала праволіберальна коаліція, яка забезпечувала підтримку подальших реформ. Протягом короткого періоду в економіці поновилися інвестиції, почалося нормальне кредитування виробництва й відновилася довіра до національної валюти. Країна повернулася до нормального життя. Вдалий початок фінансової стабілізації не був сам по собі гарантією вдалого продовження реформ. Фернанду Енріке Кордозу і його радники добре розуміли, що домогтися сталого успіху можна, лише усунувши структурні дисбаланси в економіці. Особливо болючою проблемою було збереження значного дефіциту державного бюджету і зростання державного боргу. Після світової фінансової кризи 1997—1998 років уряд у рамках спільної програми з МВФ розпочав

фундаментальні зміни в цьому напрямку. За вісім років вдалося провести глибокі реформи майже в усіх сферах економічного та соціального життя країни. Один із найбільш революційних проектів Кардозу — масштабна приватизація, що перетворилася на рятівний якір для бразильської економіки. Доходи від приватизації у 1997—2000 роки становили понад 5% ВВП

і відіграли істотну роль у підвищенні збалансованості бюджету. За Кардозу основні приватизаційні проекти створювалися на грошовій основі, що дозволило широко залучити іноземний капітал. Проте ще більше значення це мало для підвищення ефективності управління великими підприємствами. Приватизація, хоча б і часткова, цих компаній радикально змінила корпоративний ландшафт Бразилії. Зараз найбільші компанії країни відзначаються у всьому світі як суб’єкти з високою ефективністю та організацією виробництва. Одночасно була проведена пенсійна реформа. У соціальному аспекті важливішим стало питання про пенсії для держслужбовців, які мали надзвичайно пільгові умови забезпечення. Внески застрахованих у державній пенсійній системі становили у 1998 році лише 17% від її витрат, а дефіцит у розмірі 3,6% ВВП покривався за рахунок бюджету. Реформа істотно збільшила внески в систему самих службовців і зменшила можливості для дострокового виходу на пенсію.

Була проголошена операційна незалежність Центрального банку, забезпечена максимальна прозорість ухвалення рішень. Зокрема, щомісяця публікуються рішення ради з грошової політики, щоквартально — доповіді про хід реалізації режиму цільової інфляції, оприлюднюються щорічні відкриті листи Мінфіну в разі його невиконання. Така безпрецедентна відкритість Центрального банку дозволяє підтримувати його високу репутацію в країні і за кордоном. Стабільність реала стала однією з національних цінностей, а голова Центрального банку — одним із найпопулярніших чиновників країни. Ще важливіше, що політика ЦБ є абсолютно зрозумілою і передбачуваною для іноземних інвесторів. Інші важливі перетворення — санація та приватизація банків, що належать урядам штатів, і загальна модернізація банківської системи, часткова демонополізація нафтогазового сектора й допуск у цю сферу іноземних інвесторів. Також — приватизація та оновлення телекомунікаційного сектора, ухвалення законодавства про концесії, вжиття заходів, спрямованих на забезпечення повного охоплення населення країни базовими послугами освіти та охорони здоров’я.

Президент за президентом У свою чергу новий президент країни — да Сілва, отримавши від Кардозу непогану спадщину, проголосив пріоритетами розв’язання соціальних проблем (чого Кардозу не встиг зробити) та розвиток зовнішньої торгівлі. Були ухвалені комплексні програми, спрямовані на підвищення зайнятості, поліпшення пенсійного забезпечення, доступну освіту та медичне обслуговування. Деякі з тих заходів виглядають кумедно, але стали дуже ефективними. Наприклад, навчальна література безкоштовно видається за умови, що діти щодня бувають у школі й не пропускають щеплення. Соціальні програми не тільки прописані на папері, а й виконуються, що дивовижно для країни, де ще 15 років тому держапарат був стурбований лише стягненням адміністративної ренти. У результаті мільйони людей включені в ринкову економіку, оскільки їм не доводиться гаяти час і сили на щоденне вирішення елементарних життєвих питань. За останні 10 років 50 млн бразильців (чверть населення) вперше відкрили банківські

рахунки – отже, є що туди класти. В інтересах бразильських експортерів адміністрація да Сілви істотно полегшила вихід на зовнішні ринки, спростивши адміністративне регулювання торговельних операцій і знизивши податковий тягар. Для експортерів діють спеціальні програми кредитування — особливо для тих, хто виробляє високотехнологічні та інноваційні товари.

Упритул

От вам і країна «диких мавп»! Якщо підбити підсумок етапу модернізації по-бразильськи, треба зазначити, що за цей період були створені сучасні економічні інститути та стабілізовано політичну систему. Частина регіонів ще відстає в соціальному та економічному розвитку, але це відставання вже кількісне, а не якісне. Тут успішно відтворюються зразки діяльності, характерні для більш розвинених штатів. Окремий наголос треба зробити на політичному аспекті бразильських реформ. Так, жахливий розвал в державі і суспільстві наприкінці 80-х викликав відповідну мобілізацію еліти, яка підтримала зміни, іноді навіть усупереч своїм короткостроковим інтересам. За даними Світового банку, з 2000 року обсяг експорту продукції бразильського хайтека майже подвоївся — з $6 млрд до $10,6 млрд у 2008 році. В переліку Forbes 2000 найбільших світових компаній, опублікованому в квітні 2010 року, 31 компанія — бразильська. Тутешні корпорації представляють 17 галузей, серед яких не тільки нафтогазова та металургійна, але й аерокосмічна, страхування, медіа та харчова промисловість. Схоже, стереотипи про те, що Бразилія — країна «диких мавп», самби, карнавалів, кави та футболу, безнадійно застарілі. Для України цей приклад гідний не тільки найуважнішого вивчення, а й старанного наслідування.

Тим часом

На шляху до економіки майбутнього Модернізація вітчизняної економіки почнеться із сільського господарства й військово-промислового комплексу. Також Кабмін підтримає ГМК, машинобудування та легку промисловість. Програма розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності в Україні затверджена в лютому цього року. Її мета — реконструювати та модернізувати економіку країни, вивести її на новий технологічний рівень. Програма передбачає два етапи. На першому етапі — виходу з інвестиційної кризи (2011—2012 роки) — планується поліпшити умови для інвесторів, активно підтримувати галузі, які працюють на внутрішній і зовнішній попит, — аграрний, військово-промисловий, гірничо-металургійний комплекс, машинобудування та легку промисловість, накопичувати інвестиційні ресурси.

— Ми робимо ставку не тільки й не стільки на державні кошти, скільки на приватний капітал, для якого створюємо додаткові стимули. Таким чином буде створено так звані точки зростання, які стануть базою для розвитку супровідних галузей і регіонального розвитку, — відзначає перший віцепрем’єр Андрій Клюєв. Уряд уже збирає інформацію про інвестиційні плани компаній на 2013—2015 роки, щоб забезпечити безперервність і збалансованість інвестиційних процесів на основі державно-приватного партнерства, запевнив Клюєв. На другому етапі (2013— 2015 роки) Кабмін сконцентрує ресурси в тих секторах, які «визначають обличчя економіки майбутнього». Як правило, відзначив перший віце-прем’єр, вони вимагають значно більших інвестицій. Це аерокосмічна галузь, інформаційно-комунікаційні технології, біотехнології, нанотехнології та нові матеріали, фармацевтика та медична техніка.

6

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

Великі плани

Без «атома» в голові Уряд Німеччини й регіональна влада схвалили відмову від ядерної енергетики. Чим же її планують замінити? Денис ІВАНЕНКО Доки грім не вдарить, мужик не перехреститься. Відразу ж після аварії на Чорнобильській АЕС у Європі прогнозовано посилилися заклики до закриття атомних електростанцій. Подекуди вони були успішні, наприклад, в Італії, де наразі немає діючих АЕС і уведений річний мораторій на поновлення ядерної програми. За мотивами аварії в японській Фукусімі про кардинальну відмову від цього виду енергетики оголосили в Німеччині.

До речі, заворушилися не тільки німці. Таке рішення назріває й у Швейцарії, Австрія вимагає провести стрес-тести європейських АЕС, у Таїланді заморозили будівництво п’яти станцій, міркують з того ж приводу й бразильці. Таким собі бастіоном ядерної енерге-

тики залишається Франція, якій з її 80% одержуваної завдяки «мирному атому» електроенергії нема куди подітися. Німеччина — випадок особливий, оскільки забезпечує до третини економіки Євросоюзу. Що робитимуть у цій ситуації німці?

Довідка «УТГ» Щорічно Німеччина імпортує 94,57 млрд кубометрів природного газу (дані на минулий рік). За розрахунками аналітика Газпромбанку Івана Хромушкіна, для заміщення потужностей уже зупинених АЕС потрібне було збільшення імпорту газу на 11 млрд м3 на рік. У довгостроковому плані, до 2022 року для повного заміщення потужності на АЕС у Німеччині буде необхідно збільшення імпорту газу ще на 26 млрд м3.

Процес одноразовим зробити не вийде — цілковита відмова запланована на 2022 рік. Однак порівняно невисокий відсоток АЕС у загальному енергобалансі країни (22%) дозволяє сподіватися, що протягом 11 років удасться реалізувати задумане. Майже половину (43%) електроенергії в Німеччині одержують на станціях, які використовують вугілля, 14% — природний газ, а 18% становить жадана альтернативна енергетика. Саме на останню буде зроблено основну ставку. Відповідно до планів офіційного Берліна, до 2020 року її частку треба довести вже до 35%. Вітер, вітер і ще раз вітер! І трохи сонця, води й ріпаку. За розрахунками німецьких дослідників, картина з нетрадиційних (утім, для Європи давно вже звичних) способів одержання енергії вигляда-

тиме так: 80% — вітроелектростанції, 10% — сонячні, решта — біопаливо та гідроенергетика. Тезу про необхідність масштабного імпорту електроенергії прихильники закриття АЕС спростовують тим, що з 17 атомних електростанцій країни вісім і так не працюють, однак кіловатів вистачає й без них. Така оптимістична картина була б неповною без урахування «підводного каміння». Відповідно до одного зі сценаріїв розвитку заміни АЕС планується відновити роботу законсервованих ТЕС. Це суперечить іншому ключовому постулату програми європейських «зелених» — скороченню вики-

дів парникових газів. Альтернатива цьому — збільшення споживання природного газу. Як відомо, цього палива в Німеччині небагато, зате газу повнісінько в стратегічного партнера німців — «Газпрому», який активно «освоює» німецькі політичні кола. Не виключено, що уряд Ангели Меркель тримає в рукаві й цей козир, сподіваючись на взаємовигідні й довгострокові поставки блакитного палива з Росії. Ще варіант — за наступні 10—20 років належний розвиток одержать технології видобутку сланцевого газу, що може спростити питання пошуку альтернативних джерел стратегічної сировини.

Не секрет, все добре звичайно буває лише на папері. І, без сумніву, на шляху до запланованої відмови від АЕС німці наб’ють чимало гуль. Почнемо з того, що можливості вітроенергетики зовсім не безмежні, навіть якщо врахувати ідеальні для неї умови Північного моря. Нестабільність вироблення струму й необхідність будувати нові лінії електропередачі обіцяють певні труднощі. Те саме можна сказати й про сонячну енергетику. Проте важко позбутися думки, що офіційний Берлін прийняв історичне рішення, втілен-

Цифра

400

млрд євро — стільки коштуватиме Німеччині відмова від АЕС

ня якого стане прикладом і для інших країн, причому не тільки для членів Євросоюзу. Що таке добре й що таке погано стосовно закриття АЕС — світ довідається років через десять, коли можна буде говорити про реальні підсумки завершення амбіційної німецької програми.

®

Сонце, море і... якість! Напередодні шостої міжнародної виставки-симпозіуму «Якість-2011» ми взяли інтерв’ю в одного з організаторів, директора компанії «Кратос», секретаря галузевої ради з питань промисловості й будівництва Кривого Рогу Дмитра Мирошникова.

— Дмитре Вікторовичу, розкажіть про майбутню подію.

— Із 4 по 10 липня в Партеніті вже вшосте проходитиме виставка-симпозіум «Якість-2011». Це традиційний міжнародний симпозіум, що проводиться кожні три роки, цього року — його 15-літній ювілей. Оскільки підвищення якості вимагає застосування нової технології виробництва — від автоматизації проектування до автоматизованих вимірів у процесі контролю якості, то одночасно із симпозіумом уперше готується виставка засобів оперативного контролю й управління якістю промислової продукції. Виставка має наочно продемонструвати досягнення й пропозиції в контролі над якістю, щоб допомогти зацікавленим у підвищенні якості продукції підприємствам вийти на нові рівні. Основні напрямки роботи симпозіуму та експозиції: гірничо-металургійна промисловість; геологія, гео-

фізика та маркшейдерія; збагачення корисних копалин; інформаційні технології; електротехніка та автоматизація; механікомашинобудівний комплекс; екологія України; економіка та фінанси; промислове, цивільне будівництво та геотехнології; паливно-енергетичний комплекс; транспорт. За матеріалами симпозіуму буде опублікований ВАКівський збірник наукових праць «Якість-2011».

— Яка мета проведення виставки-симпозіуму?

— Наше завдання – зробити ефективну площадку для просування передових розробок у контролі над якістю. Наша мета – дати підприємствам можливість показати й побачити шляхи розв’язання проблемних питань. Наприклад, якщо стоїть важливе завдання впровадження обладнання, то це має бути максимально ефективне рішення. Ми часто чуємо, що є технології, але, мовляв, не можуть достукатися до тих, від кого залежить їхнє впровадження. Для того й проводиться захід: покажи, розкажи, що пропонуєш, усім,

— і тебе почують і побачать, твоя пропозиція може мати реальне втілення. Симпозіум — це площадка і для переговорів, і для просування науки, сюди з’їжджається багато вчених, у тому числі молодих. Тобто тут можна одержати і готове рішення, і цікаву ідею для втілення, і запропонувати свою продукцію, послуги, проекти. Недарма серед учасників — перші особи підприємств, органів влади.

— Якого результату ви прагнете?

— Результатом мають бути укладені договори,

упроваджені пропозиції, а також можливість для молодих учених найближчим часом підвищити ступінь і стати затребуваними, а далі — більш ефективні, екологічні, конкурентоспроможні виробництва й розвинена інфраструктура в першу чергу України.

— Як можна потрапити на виставку-симпозіум?

— Взяти участь у роботі симпозіуму можна, подавши заявку (http://www. kratos.net.ua/exhib/11/z6ru. pdf) і оплативши участь. Захід проходить на базі концертного залу найбільшого в АРК санаторію «Крим».

— Що знайдуть на виставці-симпозіумі представники підприємств?

— Які плани на майбутнє?

— Передусім — нові канали збуту й постачання, нові ідеї для практичного застосування. Крім того, зустріч старих знайомих теж не буде зайвою: більш розвинутий західний бізнес саме так і розбудовує своє співробітництво — через виставки, конференції, симпозіуми, форуми. Нам (вітчизняній економіці) треба активно себе просувати, пропонувати, конкурувати, інше не має перспективи: подивіться на лідерів, яких знає весь світ, — вони все одно завжди й скрізь повсякчас себе рекламують, тому й лідери. Такі заходи, як наш, — чудовий інструмент для просування. Додам, що місце проведення й зручний графік роботи виставки-симпозіуму дозволяють сполучити робочі цілі з відпочинком і приємним проведенням часу. У програмі симпозіуму передбачені також неофіційні заходи та екскурсії.

— У нас багато ідей і планів щодо розвитку. Так, із 1 по 4 листопада 2011 року проводимо традиційну, уже 11-ту, виставку-форум «Промисловість. Інвестиції. Технології» у Кривому Розі. Відразу після цього почнемо складати план заходів на 2012-й, який має бути цікавішим від усіх попередніх завдяки Євро-2012. Якщо зазирнути далі, то, використовуючи потенціал співробітництва між організаторами, іншими активними суб’єктами, який тільки починає розкриватися, й залучаючи головні виробничі підприємства й наукові установи, центральні профільні органи, ми цілком можемо створити в Кривому Розі національний виставковий центр із міжнародним статусом і потужний технопарк, які представлятимуть всю Україну. Сподіваюся, усе це втілюватимемо. Що ж до заходів на курортах, то це правильна модель, і ми її робитимемо різноманітнішою й розширюватимемо.

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

7

Авіапром

Повітряна підтримка Держава обіцяє допомогти авіапідприємствам — і податковими пільгами, і кредитами Дмитро ТИМЧУК Влада пообіцяла різнобічну підтримку вітчизняному авіапрому. Президент України Віктор Янукович сформулював чітке завдання: вітчизняна авіація має працювати, причому рентабельно. Зрозуміло, що без конкретних рішень на найвищому рівні (і найголовніше — їхньої реалізації) ці заяви залишаться тільки деклараціями. У той же час уряд відзвітувався: у Податковому кодексі зафіксовані преференції авіапідприємствам і з ПДВ, і з митних платежів. Одночасно готується закон із фінансового оздоровлення виробників галузі.

Докладно

Усе полічено Почати, схоже, вирішили з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХДАВП). Про те, що воно матиме від держави комплексну підтримку, заявив на початку червня голова Держагентства з управління державними корпоративними правами та майном Дмитро Колесніков. За його словами, у 2011 році ХДАВП одержить велику субвенцію з держбюджету. «Буде внесено зміни в закон про Державний бюджет України на 2011 рік, — повідомив Колесніков, — і заводу виділять близько 300 мільйонів гривень... Зараз ведуться переговори з міжнародними банками про надання довгострокових кредитних ліній підприємствам авіаційної промисловості України. Крім 300 мільйонів гривень будуть надані кошти на погашення доходу з облігацій, випущених у 2009 році». Наприкінці травня відбулося засідання колегії Рахункової палати, на якому розглядалося й питання фінансування стратегічних галузей промисловості країни. Вердикт відомства невтішний: Україна фактично призупинила держфінансування розвитку авіапрому з минулого року, тоді як зношеність основних фондів підприємств галузі перевищує 70%, а в 2011-му кошти на ці потреби в бюджеті взагалі не передбачені. Як відзначає Рахункова палата, 2010 року на двох серійних авіазаводах — у Києві й Харкові — випущено лише по одному літаку. У той же час збитки під час ве-

дення господарської діяльності одного лише «Антонова» за цей період становили 252,5 млн грн. Треба також урахувати, що добігла кінця дія Держпрограми розвитку авіаційної промисловості України до 2010 року, що передбачає бюджетні уливання в галузь. Розроблений же ще Мінпромполітики проект цільової комплексної науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на період до 2020 року Кабміном наразі не затверджений. У відомстві відзначають, що відсутність цього документа негативно позначається на стані галузі. Може, і так, але треба згадати, що ще 27 грудня 2008 року Кабмін своїм розпорядженням ухвалив схожий документ — Стратегію розвитку вітчизняної авіаційної промисловості на період до 2020 року. Відтоді ніхто про неї нічого не чув. Утім, і Держпрограма розвитку авіаційної промисловості України до 2010 року не стала серйозною допомогою для авіабудівників. Так, відповідно до неї в 2009-му бюджетне фінансування авіаційної промисловості передбачалося в розмірі 500 млн грн, а перед цим, у 2008-му, обсяг держфінансування галузі становив 559 млн грн. Для такої витратної галузі це копійки. У підсумку за два роки дії програми — 2007-й і 2008-й — Україна фактично не побудувала жодного літака.

Якщо розібратися

Від «соціалки» до політики На тлі політичних спекуляцій авіапрому кожна наступна влада повсякчас обіцяє «прорив» у держпідтримці, від якої він критично залежний. Літакобудівники добре пам’ятають, як у пік застою галузі, у серпні 2009 року, прем’єр-міністр Юлія Тимошенко під час відвідування АНТК ім. Антонова заявила, що Кабінет Міністрів має намір у най-

ближчі два роки виділити 3,5 млрд грн на реконструкцію та модернізацію підприємств авіапрому. «До кінця 2009 року ми закінчимо фінансово-організаційне оздоровлення... а другий етап, який ми запланували, — це повна реконструкція та модернізація ключових підприємств, які перебувають у системі виробництва літаків», — сказала прем’єр. За її словами, на проведення цілковитої модернізації та переоснащення виробництв потрібно близько $430 млн, щоб «усе було бездоганно». Зрозуміло, що ні «цілковитої реконструкції», ні «мо-

дернізації» галузь так і не побачила, і до «бездоганного» стану їй і в 2011 році ще дуже й дуже далеко. Авіабудівники, які повірили уряду й сподівалися на держпідтримку протягом 2009—2011 рр., розробили проект Програми технічного переоснащення підприємств і організацій авіабудівної галузі. Її мета — організація виробничих, технологічних та інших умов для розробок, випробувань і серійного випуску літаків, компонентів, вузлів та агрегатів родини Ан і двигунів для поставок у рамках міжнародної виробничої кооперації. А також створення високоефективної технологічної бази з обслуговування та ремонту літаків Ан, двигунів і агрегатів до них. Ці плани поки переважно так і залишаються добрими побажаннями.

Довідка «УТГ» ВАТ «Об’єднана авіабудівна корпорація» (ОАК) — авіабудівна компанія, яка об’єднує найбільші російські підприємства цієї галузі. Була створена відповідно до указу президента РФ Володимира Путіна від 20 лютого 2006 року. Статутний капітал компанії — 131,61 млрд руб. (частка Російської Федерації — 89,04%). Корпорація випускає 22 базові моделі літаків: 6 — для цивільної авіації, 7 — для транспортної, 8 — для військової, 1 — для авіації спеціального призначення.

До фінансових проблем додаються й інші, з огляду на те, що галузь проходить складний і довгий процес корпоратизації. До створеного рішенням уряду України в 2008 році державного авіаційного концерну «Антонов» входять ДП «Антонов», філія ДП — «Серійний завод «Антонов», ДП «410-й завод цивільної авіації» і ХДАВП. По-перше, корупція в управлінні галуззю й відверте злодійство. Варто згадати, що був заарештований директор ХДАВП, якого в грудні минулого року за вироком суду позбавлено волі на10 років, при цьому було доведено розтрату 40 млн грн. Директор серійного заводу «Антонов» Микола Підгребельний у березні цього року відзначав у коментарях ЗМІ із цього приводу: «За попередні пе-

ріоди багато коштів пішло невідомо куди, змінювалося керівництво, адміністрація, кожен брав кредити, кудись вони надходили, але вочевидь не за призначенням». Генеральний конструктор ДП «Антонов» Дмитро Ківа підтверджував його слова: «Довели заводи до виснаження, з кожного заводу виведено близько двох мільярдів. Навіть... не два, а 2,4». По-друге, події у світі не наруч авіабудівникам. Катастрофа в березні цього року розрекламованого Ан-148 — лише фрагмент. Керівництво ХДАВП тоді ж заявляло, що якщо заворушення в Лівії та Єгипті триватимуть, то український авіапром може на невизначений час втратити ці ринки збуту. Ще б пак: країни Північної Африки вже замовили Харкову п’ять літаків, але нинішня нестабільність ставить хрест на подальших замовленнях. З іншого боку, втрата північноафриканського ринку означає поворот до СНД і Азії, де без підтримки росіян діяти важко. Повернімося до питання, чому обіцяна владою фінансова допомога зараз надається в першу чергу ХДАВП. Буквально перед

заявою Дмитра Колеснікова голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін повідомив, що на Харківське державне авіаційне виробниче підприємство надійшло 14 млн грн на погашення боргів із зарплати, а найближчим часом очікується від держави 70 млн. Відразу губернатор уточнив, що для стабілізації роботи авіазаводу найперше треба налагодити виробництво конкурентоспроможної продукції, а також знайти ринки збуту. А щоб завантажити підприємство роботою, необхідні держзамовлення. «Жодна держава не купить літак, якщо він не експлуатується успішно в тій країні, де зроблений, — сказав Добкін. — Тому ми запропонуємо державі не зарплату платити, а профінансувати випуск 4—5, а краще 10 літаків, які сполучать Харків із містами України. Тоді заводу буде легше: і обігові кошти з’являться, і можна буде вести переговори з іншими країнами, із тим же Казахстаном, Азербайджаном та іншими пострадянськими республіками». Усе це, звичайно, так, але щоб зрозуміти причину посиленої уваги до ХДАВП, слід згадати, що 25 травня трудовий колектив цього підприємства ініціював проведення зборів із приводу заборгованості із зарплати. За даними профкому, затримується вона вже шість місяців і розмір боргу — понад 60 млн грн. Тобто наразі можна говорити про «соціальний порятунок» працівників лише одного підприємства галузі, але не більше. І хід цей із нинішньою підтримкою ХДАВП зрозумілий: як відомо, з кінця квітня активно обговорюється підписання угоди українським авіабудівним концерном «Антонов» із російською Об’єднаною авіабудівною корпорацією (ОАК) про створення спільної керівної компанії. По суті, цим кроком український авіапром «інтегрувався» у російський. І якщо зараз почнуться якісь акції протесту в середовищі українських авіабудівників, ситуація виглядатиме досить пікантно. Плюс це дало б додатковий козир у «інтеграції» росіянам: мовляв, ми приймаємо активи українських підприємств у жалюгідному стані.

Аспект

Вкласти з розумом Що ж до вітчизняного авіапрому та Росії, тут ситуація також непроста. На-

самперед, за всієї агітації українського уряду за «тісне співробітництво» авіабудування двох країн, уже зрозуміло, що створення «спільної керівної компанії» — не більш ніж перший крок. Поки ДП «Антонов» і російська Об’єднана авіабудівна корпорація підписали угоду учасників СП, яка забезпечить координацію дій сторін, а також займеться питаннями маркетингу й післяпродажного обслуговування літаків. СП також організує вироблення пропозицій із подальшої інтеграції авіапромів РФ та України в майбутньому, після завершення корпоратизації галузі в Україні. На цьому етапі створення спільної структури, яка виконуватиме функції керівної компанії, передачі якихось матеріальних активів у статутний капітал не планується. Разом із тим ідеться, по суті, про цілковитий контроль над українським авіабудуванням, при тому, що обіцяного блокувального пакета Київ не одержить. Здавалося б, що тут поганого — разом конструювати й виробляти літаки, разом їх продавати, адже це основне завдання українського літакобудування. Будуть продажі — з’являться й кошти, і яка різниця, хто керує бізнесом? Але заковика в тому, що Росія найперше захищає свої інтереси й уже потім — українські. Виробництво нових перспективних літаків серії Ан уже де-факто перемістилося в Росію. Зростання частки держави в ОАК означає зміну акцентів у фінансуванні від ринкової доцільності проектів до результатів роботи російських лобістів і російських же високопосадовців. Та й у самій ОАК точиться складна закулісна боротьба між «центрами впливу» російського авіапрому. Що аж ніяк не на користь українцям, які «об’єдналися» з ними. Це означає, що державна підтримка українського авіапрому (яка ще зовсім не факт — таких заяв без конкретних результатів ми чули в минулі роки багато) ще не розв’язує проблеми. Стратегія розвитку й відповідна підтримка держави мають ґрунтуватися на чіткому баченні перспективної моделі авіабудування: які форми власності в галузі та їхнє співвідношення, рівень і формат корпоратизації підприємств, форми «інтеграції» з російськими виробниками. А саме про реальні обриси всього цього зараз можна лише здогадуватися.

8

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

Перша особа

Президент ВАТ «Азовмаш» Олександр Савчук:

«Жорстка конкуренція — це добре, вона дає стимули до розвитку» Початок на стор. 1

курентів, тим більше можна варіювати ціною і т.д.

Олександр САВЧУК Незважаючи на те, що в порівнянні з 2008 роком кількість працівників компанії скоротилася на тисячу, ми в півтора раза збільшили обсяги виробництва. Технічні й організаційні заходи дозволили значно підвищити ефективність праці. Звичайно, зросли наші показники з прибутку, із масштабів виробництва тощо. Попри жорстке суперництво на ринку й дрібні неприємності від конкурентів, ми впевнено набрали портфель замовлень на цей рік, фактично закривши його. Сьогодні працюємо на 2012 рік, і вже зрозуміло, що він буде не менш напруженим щодо виконання замовлень. У достатній кількості завантажені наші потужності з виробництва металургійного й гірничорудного обладнання. Може, тут ситуація не така райдужна, як у вагонобудуванні, але вона стабільна, також передбачене зростання обсягів. Без проблем, звичайно, не буває. Приміром, із сталеплавильного виробництва виникло запитання, пов’язане з тим, що квадратна заготівка, на яку ми розраховували, сьогодні дещо впала в ціні, тому ми тимчасово зупинили її випуск. Але вод-

Народився 6 серпня 1954 року. Доктор економічних наук, професор, заслужений машинобудівник України, повний кавалер ордена «За заслуги», депутат Верховної Ради України 5-го й 6-го скликань. На «Азовмаші» з 1986 року: начальник цеху, директор фірми й ВАТ «Азовзагальмаш». Із 2000 року — президент — голова правління ВАТ «Азовмаш», голова правління — генеральний ночас зараз модернізується наша машина безперервного лиття заготівок (МБЛЗ) під квадратну заготівку додаткових типорозмірів — 150 і 125 мм, які сьогодні ми не можемо виробляти. Уже до четвертого кварталу цього року процес буде завершено, і «Азовмаш» зможе випускати широку гаму квадратної заготівки, що дасть нам можливість навіть у разі падіння цін варіювати сортамент і забезпечити безперебійну роботу МБЛЗ. Покращилася ситуація й у соціальній сфері. Завдяки введенню нових потужностей на «АзовЕлектроСталі» у порівнянні з минулим роком збільшили на 1800 кількість працівників. Підви-

директор ВАТ «Азов» — «МЗТМ». Із 2006 року — президент ВАТ «Азовмаш», народний депутат України. Із 2011 року — президент «Азовмашінвест Холдингу». щилася заробітна плата: на «АзовЕлектроСталі» до 3700 гривень, на «Азовмаші» до 2700, до четвертого кварталу буде відповідно 4 і 3 тисячі, тобто зарплата підвищиться на 10%. Цього року на соціальні потреби буде витрачено близько 54 мільйонів гривень — приблизно стільки ж, як і в 2008 році. У цілому ситуація розвивається за планом, незважаючи на загострення конкуренції на ринку, у першу чергу — з боку російських виробників, але це природно. Коли нема попиту — конкуренція жорстка, а коли попит зростає, вона ще жорсткіша, як це не парадоксально, бо чим менше кон-

— І все-таки які «дрібні неприємності» впливали на роботу «Азовмашу»?

— Якщо говорити про найбільші з них, то в нас були в січні-лютому поломки бічної рами, зробленої в 2009-му й січні 2010-го. Але з листопада 2010 року «Азовмаш» виготовляє іншу раму — посилену. Проте нам довелося серйозно розбиратися і з російськими органами сертифікації, і з РЗ. Нам на два тижні призупинили дію сертифіката на неї, хоча, повторюю, рама вже була інша. Але ми це прийняли як належне, що допомогло поліпшити якість продукції й розв’язати дуже багато проблем. Потрясіння, безперечно, позитивне:

так, у нас нове обладнання, ми працюємо на найдорожчих західних компонентах, сумішах і думаємо, що все гаразд. Але треба бути пильним. Після прецеденту ми змінили деякі схеми, залучили закордонних фахівців, які й сьогодні працюють на підприємстві. І вже в червні «Азовмаш» зробить нову раму, у якої дефекти будуть мінімальні.

Довідка «УТГ» ВАТ «Азовмаш» — найбільше машинобудівне підприємство України. Ждановський завод важкого машинобудування (нині «Азовмаш») створений 1958 року на базі машинобудівних цехів машинобудівного й металургійного заводу ім. Ілліча. У 1990-ті роки «Азовмашу» довелося пережити дуже складний період, коли після розвалу СРСР було порушено всі господарсько-виробничі зв’язки, завод втратив оборонні замовлення. У 1991-му виробниче об’єднання «Азовмаш», яким у той час керував А.Є. Антифєєв, було перетворено на концерн із 14 юридичними особами. Концерн зазнав багатьох структурних змін, поки не утворилися п’ять основних акціонерних товариств — «Азов» (нині МЗТМ), «Азовзагальмаш», ГСКТІ, «Термічний завод», «АзовЕлектроСталь». ВАТ «Азовмаш» створено в 2000 році. Сьогодні це провідна світова компанія з виробництва вантажних вагонів, металургійного, гірничорудного, кранового обладнання й паливозаправної техніки. Його продукція реалізується у 20 країнах світу. За роки свого існування «Азовмашем» створено понад 50 моделей вантажних вагонів для перевезення понад 500 найменувань вантажів. В останні два роки підприємство освоїло випуск залізничних платформ для контейнерів. «Азовмаш» — єдине в Україні підприємство, що випускає паливозаправну техніку. Із його цехів виходять найсучасніші моделі автопаливозаправників і автопаливоперевізників для транспортування нафтопродуктів і скраплених газів.

— Можна докладніше про нову продукцію?

— Завдяки потужному науково-технічному потенціалу (Головне спеціалізоване конструкторське бюро вагонобудування імені В.М. Бубнова й НТК «Азовелектросталь») готуються до сертифікації посилена рама бічна вантажного візка й новий критий вагон із термоізоляцією. За рахунок створення візка із зусиллям на вісь 25 тонн ми переходимо на випуск нового покоління вантажних вагонів, освоєння виробництва піввагонів і цистерн із підвищеним навантаженням на вісь. Це до-

зволить збільшити тоннажність перевезених вантажів із великим гарантійним і ремонтним строками. Тобто такі вагони будуть значно ефективніші в експлуатації за нинішні. Крім того, запустимо у виробництво нову секційну платформу.

— Які ще переваги «Азовмашу» в конкурентній боротьбі?

— Оскільки основний ринок збуту вагонів — Росія, хочу відзначити, що там зараз немає досить потужного

виробництва з виготовлення цистерн. Сьогодні всі російські компанії разом випускають стільки ж цистерн, скільки один «Азовмаш». І якщо хтось вирішить створити таке виробництво, усе одно приватні виробники розуміють: навіть незважаючи на складнощі, що виникли в нас із литтям, за конструкцією цистернам «Азовмашу» немає рівних. Провідний науково-технічний центр з їхнього конструювання для всього СНД розташований у Маріуполі. Кому це може подобатися, якщо ми говоримо про конкурентів? Звідси виникають ситуації, коли якісь моменти лобіюються на рівні структур влади. Але це нормально. Жорстка конкуренція — це добре, вона дає стимули до розвитку. Та ж ситуація з бічною рамою: ще три-чотири роки тому на цю обставину ніхто б уваги не звернув. Якщо порівнювати, то, наприклад, в «Уралвагонзаводу» за останні чотири роки було 53 полом-

ки бічної рами, у нас — 18. І при цьому їх жодного разу не позбавили сертифіката. Щодо ситуації з поломками рами в нас був жорсткий розгляд. Довелося звільнити людей, від робітників до керівників, вжили технічних заходів, запросили, як я вже говорив, кращих фахівців з Росії та України. І до третього-четвертого кварталу в нас будуть абсолютно нові моделі вагонів, які до 2012 року забезпечать нам конкурентну перевагу.

— У зв’язку з утворенням керівної компанії — «Азовмашінвест Холдингу» — що змінилося для «Азовмашу» і як ви оцінюєте діяльність цього холдингу?

— Криза оголила дуже багато моментів, у тому числі безперспективність відсутності жорсткого керівництва, коли ми набрали багато кредитів. Сьогодні, коли вже проведено реструктуризацію кредитних зобов’язань, коли ми домовилися з усіма фінансовими організаціями, головною їхньою вимогою — та ми й самі до цього прийшли — була концентрація активів у одному місці. Для цього і створений «Азовмашінвест Холдинг», який сконцентрував активи не тільки «Азовмашу», а й «АзовЕлектроСталі», чого раніше не було, і «Полтавхіммашу», і торгового дому «Азовзагальмаш», що є головним продавцем — 15 років на ринку. Це поліпшило вертикальне керування. Узагалі, будьяке зміцнення дисципліни, будь-яка вертикально інтегрована структура краще, ніж розрізнені дії.

— А в чому може полягати державна підтримка, якщо 90% вагонів «Азовмаш» експортує в Росію, як ви це собі уявляєте?

— Ну, це ви дарма. На Україну чекають великі перетворення. І в нашу країну йдуть російські компанії. В Україні теж велика проблема з рухомим складом, у кризу порізали дуже багато вагонів. Не треба забувати, що в рамках СНД існує Об’єднана дирекція

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

9

Перша особа залізниць країн СНД і Балтії, де Україна посідає важливе місце. Лобістських можливостей у держави Україна досить багато, щоб підтримувати інтереси вітчизняних підприємств, що, у принципі, і робиться.

— Але ви говорите, що цього недостатньо?

— Досить, недостатньо — це визначає час. Знаєте, правила змінюються, конкуренція посилюється. Рівень державної підтримки Росією своїх підприємств вище, ніж у нас, але насправді має бути обопільний процес. Увійшовши в конкурентну боротьбу, ми по-новому на це подивилися. Треба ставити питання перед урядом, треба чітко їх формулювати, треба розуміти, зрештою, що нам необхідно. Щоб обговорювати, якими шляхами ми маємо йти. Це велика системна робота. А держава завжди має можливість лобіювати інтереси вітчизняного виробника. Бо це податки, це життя, це бюджет країни. Ми зрозуміли, що треба системно із цим працювати. І не нарікати на те, що, мовляв, уряд не допомагає. От для цього ми й створили ці структури. Бо життя показало, що це важливо, що цим треба займатися.

— До речі, про податки. В «Азовмашу» є борги з відшкодування ПДВ?

— Так, нам держава винна, як і багатьом іншим. Але це робочі процеси. Для нас це проблема. Ми сподіваємося на її розв’язання найближчим часом.

— Яка динаміка погашення боргів перед банками?

— Якщо коротко, вона відповідає вимогам банків і нашим зобов’язанням.

— Питання щодо реконструкції: скільки буде інвестовано цього року й чи обмежитеся тільки відновленням металургійного виробництва?

— У сталеплавильному комплексі ми закінчуємо запуск третьої формувальної лінії з випуску вагонного литва, другу вже запустили,

на що витрачено 20 мільйонів доларів. Зараз ведеться монтаж, потім — налагодження обладнання тощо. Ще три роки тому ми замовили найсучасніший обробний центр, який коштує п’ять мільйонів євро. Готуємо фундамент під обладнання, яке повинні одержати до вересня й установити. Оплачували центр ми протягом трьох років. Ці заходи вплинуть на ефективність праці та зростання обсягів виробництва. Ще п’ять років тому на «Азовмаші» працювала

— Ми взяли на себе значну частину реконструкції «Донецьксталі», яка модернізує електросталеплавильне виробництво, 70% обладнання — за нами. Це також і ММК імені Ілліча, і «Азовсталь», і Дніпродзержинський меткомбінат, і Єнакіївський метзавод. «Азовмаш» узагалі з «Метінвестом» традиційно співробітничає.

— Чи жива українськобразильська програма з ракетобудування?

— Перший етап ми вже закінчили й навіть гроші одержали. Зараз готуємося до

Як назвати поїзд Крюковський вагонзавод роздає гроші за назви потягів Ірина ГАЛЧЕВСЬКА По 5 тисяч гривень тому, хто запропонує назви нового швидкісного поїзда та міжрегіонального двосистемного електропоїзда, що стануть брендами…. Та ще десять заохочувальних премій по тисячі. Таку пропозицію зробив своїм працівникам Крюковський вагонобудівний завод.

Пригадуєте фразу із відомого дитячого мультика – «як ви яхту назвете – так вона й попливе»? Приблизно таким самим став підхід до своїх виробів на Крюковському вагонобудівному заводі, де на замовлення «Укрзалізниці» виготовляють швидкісні потяги нового покоління. Досвід створення транспорту соціального призначення свідчить: важливі не лише технічні характеристики, надійність та довговічність у роботі, а й сучасний вигляд нової продукції та її назва, переконують на

двадцять одна тисяча чоловік. І не було тих нових виробництв, про які я говорив. А випускали вдвічі менше продукції. Сьогодні працює 17 тисяч, але обсяг продукції збільшився вдвічі. Іншого виходу нема, окрім модернізації виробництва. Треба купувати обробні центри, на яких працюють троє людей, а не тридцять. Те саме й на формувальній лінії: 70 чоловік замість двохсот. У цілому цього року на нове обладнання буде витрачено 100 мільйонів доларів.

— Можете назвати найбільші замовлення металургів вашому підприємству?

другого, усе за графіком. Космодром — складне господарство. Другий етап — це сховище для палива і т.д. Урегулюємо питання з цін і відразу почнемо робити обладнання.

— Є замовлення на військову техніку?

— Підприємство виготовляє корпуси для БТР-ДА, а також автопаливозаправники АТЗ-22 для Росії.

— Деякі аналітики ринків уважають, що незабаром почнеться друга хвиля економічної кризи, знижуються ціни на сировину. «Азовмаш» цього не відчуває?

— Нам ціни не знижують. Ми завантажені на сто відсотків. Гірше за всіх у кризу було «Азовмашу». Сьогодні ж саме «Азовмаш» у кращому становищі, ніж інші. На залізницях гостра нестача вантажних вагонів. Економіка ожила, і виявилося, що здійснювати збільшені перевезення нема чим. Хто працює системно, той нічого не втратить. І я можу сказати про свою галузь: ми бачимо, що обсяг замовлень стійкий і ця тенденція збережеться й наступного року. Розмовляла Лариса ЛАЗОРЕНКО

підприємстві. І пригадують власну традицію надавати імена продукції, яку освоював завод. У 1955 році, коли почалося створення гусеничного самохідного порома, його назвали ГСП-55, занотувавши цим дату його народження. А поромномостовій машині дали ім’я ПММ «Волна». Машина дійсно добре долала хвилі й була новим словом у переправно-десантній техніці. Перший вітчизняний пасажирський вагон, розроблений на Крюковському вагонзаводі у 2001 році, назвали «Україна», підкресливши тим самим, що він складений до 10-річчя незалежності держави. Дослідні пасажирські вагони нового покоління мали назви «Україна-2» та «Мета». Хоча іменувати власну продукцію, створюючи бренд, не суто кременчуцька традиція. Світові виробники потягів також дають їм імена: «Сапсан» від Сі-

менс, «Регіна» від Бомбардьє та інші. Конкурс триватиме до 1 липня 2011 року. Від учасників очікують, що вони запропонують назву поїздів як найменування продукції (на кшталт поїзд локомотивної тяги ПЛТ-200, де ПЛТ — абревіатура з перших букв назви, а 200 – його конструктивна швидкість); назву поїздів як ключове слово або кілька слів, що відобразить головну суть продукції і, можливо, стане його візитною карткою, а також доповнить назву-найменування (на зразок ПЛТ-200 «Дніпро» або ПЛТ-200 «Мета»). Також бажано надати своє бачення логотипа, тобто дизайнерське виконання напису на головному вагоні електропоїзда або вагоні локомотивної тяги. В ідеалі – створення знака-символа, який потім матимуть і всі наступні машини. Нагадаємо: до кінця 2011 року на замовлення «Укрзалізниці» Крюковський вагонобудівний завод має розробити та виготовити нові швидкісні потяги, що обслуговуватимуть Євро-2012.

10

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

SOSтан

Місячний календар для шахти Зовсім не на всі запитання про причини газодинамічних явищ сучасна теорія дає відповіді. Сьогодні їх шукають учені всього світу, у тому числі й українські Володимир ОТРОЩЕНКО Після економічно-соціальної перебудови нашої колишньої спільної держави стало зрозуміло: немає у вуглевидобутку СНД ані техніки безпеки, ані безпечної техніки. Узагалі, є і видобувні комбайни сучасні, і датчики рівня метану імпортні й вітчизняні. Однак шахтарі ХХІ століття їх глиною замазують, щоб більше добути вугілля для нових власників шахт, одержати при цьому досить невисоку зарплату, а потім — підірватися. І це проблема не тільки СНД.

Вивчити, передбачити, запобігти Наприкінці спекотного травня в Національному гірничому університеті (НГУ, Дніпропетровськ) відбулася представницька й дуже актуальна 2-га міжнародна конференція «Підземні катастрофи: моделі, прогноз, запобігання». У ній взяли участь провідні вчені й гірничі практики з України (Київ, Донецьк, Кривий Ріг, Дніпропетровськ), сусіди з ЄС і Митного союзу РБК (польські Краків і Катовіце, Москва, казахстанська екс-столиця Алмати). Зміст доповідей, як завжди на таких науково-технічних зльотах, був то конкретнопрактичним, то нуднозанаученим. Але червоною ниткою всіх виступів були зовсім не нові думки: японська березнева трагедія навчила багато чого. Треба не приречено чекати на нові підземні катастрофи — їх слід попереджати й уникати. А якщо сталися — мінімізувати людські й матеріальні втрати. Під час пленарного засідання постало аж ніяк не пусте запитання про вплив на підземні катастрофи небесних світил. Та де Місяць? На відстані 380 тис. км від поверхні Землі. А де найглибший пласт вугілля? На глибині 2—3 км під її ж поверхнею. Сонце взагалі віддалене на

«Той, хто рятує життя однієї людини, рятує цілий світ... Хто хоче витягти ближнього із бруду, той сам має опуститися в бруд, щоб подати йому руку допомоги». Трактат «Піркей Авот»

150 млн км. Який між цими числами взаємозв’язок?

— Традиційно вважається, що газові викиди походять із невеликих пустот, розташованих у вугільних пластах, а природа газу, який міститься в них, метаморфічна. І молодик тут ніби взагалі ні при чому, — говорить заступник кафедри «Підземна розробка родовищ» НГУ, профе-

Місяць чи люди — хто винний? Страшною катастрофою обернувся вибух газу 19 березня 2007 року на шахті «Уляновська» у Кузбасі. Загинули 110 чоловік... Обставини вибуху були показовими. Це найновіша шахта Кузбасу, уведена в лад у 2002 році, була обладнана новіт-

Викид шахтного метану

сор, доктор технічних наук, лауреат Держпремії України Володимир Бондаренко.

— Ця точка зору, яка ввійшла в усі підручники та енциклопедії, ґрунтується на очевидних фактах: вугільні пласти насичені газом, і під час прохідки гірничих виробок він може виділятися, змішуючись із повітрям. На них же ґрунтується вивчення параметрів вугілля, вугільних пластів та гірничих порід, які вміщають їх, а також розробка методів прогнозування викидонебезпеки вугільних пластів... Однак кардинального прогресу в прогнозуванні шахтних аварій і катастроф немає. Більш того, кількість вибухів газу в шахтах і кількість жертв в останні роки неухильно зростають. Причому катастрофи ці трапляються не тільки в нашій країні, де останніми роками дуже погіршився технічний стан шахт, а й у інших вугільних басейнах світу.

Хроніка катастроф 4 березня 1992 року в Туреччині на вугільних шахтах Козлу загинули 263 людини. У 1994-му в Україні на шахтах Донбасу від вибухів газу 2 травня, 4 і 17 вересня загинув 41 гірник. 31 серпня 1995 року внаслідок вибуху газу в Андалузії на півночі Іспанії загинули чотирнадцять чоловік. У Болгарії 1 вересня 1997-го вибух метану на вугільній шахті в Бобовдолі в 50 км від Софії забрав життя семи людей. У Норвегії на острові Шпіцберген двадцять три російських і українських шахтарі підірвалися 17 вересня 1997 року. То де ж був Місяць? Він у ті дні був у повні.

ньою імпортною англійською сигнально-блокувальною протигазовою системою. У день трагедії у вибій спустилося шахтне начальство й зарубіжні фахівці, що, здавалося б, гарантувало максимальне дотримання ТБ під час гірничопрохідницьких робіт. І все-таки катастрофа сталася, хоча апаратура, на перший погляд, спрацювала належним чином. Вона зафіксувала різке підвищення концентрації метану й автоматично відключила електрострум, тому подальше поводження газу зафіксоване не було. Однак держкомісія Ростехнагляду виявила жахливе порушення: народні вмільці «покопалися» в сучасній апаратурі й завищили рівень критичної концентрації метану, після якого датчики відключають електропостачання. Конкретною причиною загибелі людей виявилися елементарна жадібність і недбалість. Винуватці (керівництво шахти) покарані долею — вони самі ж і загинули, як і англійські експерти з шахтної автоматики. Сумна ця історія, однак вона дає привід для серйозних роздумів про причини шахтних вибухів узагалі й на шахті «Уляновська» зокрема. Річ у тім, що 19 березня 2007 року припало на молодик. На день раніше стався вибух газу на шахті в Китаї. 19 березня – дата поруч із весняним рівноденням. Цього дня наша пла-

нета на навколосонячній орбіті займає майже таке ж положення, як і в день осіннього рівнодення, що припало на 22 вересня 2006 року. За два дні до цього сталися два вибухи: один на найбільшій шахті ім. Засядька, інший — на шахті ім. Леніна під Карагандою. Як не дивно, але й цього дня Місяць також був новий. «Криваве лідерство» у повні в Росії належить шахтам Кузбасу. Так, у Кемеровській області вибухи сталися 2 грудня 1997 року — на шахті «Зиряновська» (загиблих — 67); 16 червня 2003-го – на «Зимінці» (12); 28 жовтня 2004-го – на «Листвяжній» (13); 10 квітня 2004-го — на шахті «Тайжина» (47); 9 лютого 2005-го — на «Осавульській» (25).

Повірити науку катастрофами Ще на початку 1980-х років радянські геологи Г.Войтов і М.Хітаров, опрацювавши статистику вибухів газу метану й викидів вугілля на шахтах Донбасу в період із 1947 по 1963 рік, виявили, що такі аварії відбуваються в п’ятнадцять разів частіше в дні, близькі до повні й молодика — апоселенію й периселенію. Професор НГУ Олег Васильович Колоколов багато років досліджував взаємозв’язок цих явищ із вибухонебезпекою вугільних пластів, зі зміною вмісту й тиску метану в масиві гірничих порід. Результати досліджень дозволили розширити можливість прогнозування небезпечних проявів і таким чином підвищити безпеку ведення гірничих робіт. Приблизно через двадцять років після Войтова й Хітарова О.Колоколов і його колега С.Приходько вивчили дані вже з восьми тисяч випадків раптових викидів газу в донбаських шахтах, які сталися в період із 1951 по 1996 рік, і з’ясували, що за положення Місяця в периселенії відбувається 54% викидів, в апоселенії — 24%. Але Місяць — не єдиний «вибухонебезпечний» чинник. У 1979 році радянські гірничі інженери О.Чернов і В.Пузирьов обрахували, що коефіцієнт кореляції між частотою раптових викидів у шахтах і числами Вольфа (показником активності Сонця) дорівнює 0,8. Пізніше С.Приходько встановив значущу кореляцію раптових викидів зі швидкістю обертання Землі. Випадковістю це не поясниш. Статистика — наука серйозна, що змушує замислитися про причиннонаслідкові зв’язки шахтних вибухів і взаємне розташування «небесної трійці» — Землі, Місяця й Сонця, яких загальноприйнята теорія аж ніяк не передбачає.

Є думка Василь Малинников Ректор Московського державного університету геодезії та картографії, професор, доктор технічних наук – Узагалі, вугілля антрацит не здатне продукувати метан, і тому схований у ньому газ має поводитися пасивно. Викиди його можуть відбуватися локально під час розкриття пустот гірничо-прохідницькими роботами. Часової закономірності й зв’язку з параметрами Землі як космічного тіла в розподілі таких викидів не має бути. Саме наявність такої кореляції, виявленої під час вивчення виділення метану в апатитових рудниках Хібін на Коль-

ському півострові, підштовхнула вчених із Московського гірничого інституту Г.Войтова й М.Хітарова до пошуку зв’язку шахтних вибухів із фазами Місяця. Особливість же Хібінського апатитно-фосфатного рудного масиву в тому, що з магматичних порід виділяється величезна кількість метану, водню та інших газів. Відсутність вуглеводневих утворень (вугілля, нафти) порушує питання про природу підземного метану в цілому.

Олександр Шашенко Професор НГУ, проректор із міжнародних зв’язків, доктор технічних наук — Припустимо, що й тут вибухає не метан із вугільних пластів, а водневометановий потік глибинної природи. Це є той самий чинник, що не враховується під час аналізу причин шахтних вибухів. Сумно, що ніхто не проводить моніторингу виділення водню на вугільних шахтах, адже він значно легше метану, потрапивши в гірничу виробку може істотно випереджати метанову частину викиду. До того ж він більш горючий і вибухонебезпечний. У цієї теорії є ще один, на перший погляд парадоксальний, на-

слідок: не вугілля породжує газ, а, навпаки, потік глибинного газу, який сотні мільйонів років тому проходив через скупчення рослинних залишків, перетворив їх на вугілля й досі виходить із глибин тими ж розламами... Елементи палеорічок, як і сучасні річкові долини, контролюються зонами георозламів. Вони ж стали каналами глибинної дегазації, тому гірничі виробки неминуче розташовані на шляху газового потоку й у разі його спонтанного посилення миттєво перетворюються на величезні глибинні бомби.

Тим часом

Після пожежі Роман ДИГАС Перші півсотні кріпильників, електрослюсарів та гірників спустилися під землю для підготовки лав шахти «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» після масштабної пожежі, що сталася тут наприкінці грудня минулого року.

Вони вже встановили останню постійну ізолювальну перемичку на сполученні головного північного вентиляційного штреку зі скіповим стовбуром та налагодили вентиляцію аварійного крила копальні. Узагалі, відновлювальні роботи на «Межирічанській» почалися ще в квітні зі звільнення скіпового стовбура шахти від суміші глини та піску — саме у такий спосіб тоді вдалося загасити масштабну пожежу. Оскільки галузеві підприємства ЛьвівськоВолинського вугільного басейну не мають фахівців із прокладання вертикальних

стовбурів, їх довелося запросити з Донецького шахтобудівного управління. Саме їхніми зусиллями вдалося розчистити стовбур до позначки 447 м.

– До виймання піщаноглиняної суміші залучено понад двісті робітників, – повідомив начальник головного управління з питань надзвичайних ситуацій Львівської ОДА Олексій Титаренко.

– Роботи ведуться цілодобово. Контроль за дотриманням правил безпеки, хімічним складом рудникової атмосфери та розгазуванням гірничих виробок здійснюють два відділення Державної воєнізованої гірничорятувальної служби та представники територіальної гірничо-технічної інспекції. Оскільки рівень надзвичайної ситуації регіональний, то коштів на відновлювальні роботи з державного бюджету не виділили. Сподіваємося, із початку серпня шахта знову видаватиме вугілля.

11

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

Наука

Знайомтесь: магнетрика Схоже, підручники з фізики незабаром доведеться переписувати... Анатолій ЛЕМИШ В електриці, здавалося б, вивченій уздовж і поперек, недавно з’явився братблизнюк — магнетрика. Такий термін (magnetricity) увели англійські дослідники, яким удалося організувати спрямоване переміщення магнітних монополів. Тобто, по суті, одержати магнітний струм.

Два поля Учених давно непокоїло порушення симетрії в природі. Відомо, що існують дві досить схожі субстанції, два поля — електричне й магнітне. Електричне поле утворюють заряди — негативні й позитивні. Фізики навчилися одержувати їх експериментально, заряджати нейтральні тіла й відокремлювати один від одного електричні заряди протилежних знаків. Було вивчено електричні диполі (об’єкти, які мають два полюси, утворені негативними й позитивними зарядами, рівними за величиною й розділеними просторово) та електричні монополі — частинки, які мають або тільки негативний заряд — електрон, або тільки позитивний — протон. А от магнітне поле такому поділу зарядів ніяк не піддавалося. Скільки б ми не розрізали навпіл магніт, прагнучи відокремити південний полюс від північного, кожен його шматочок, як і раніше, являтиме собою магнітний диполь із цими полюсами. Це вчених спантеличувало. Давно виявлено й вивчено зв’язок між електрикою та магнетизмом, відкрито закони електромагнітної індукції, зусиллями багатьох поколінь дослідників побудовано теорію електродинаміки, отримані знання успішно використовувалися в практичній діяльності людини. Однак відсутність магнітного аналога електричного заряду — магнітного монополя викликала в деяких фізиків думку про незавершеність загальної теорії будови світу. Багато хто намагався розв’язати проблему неподільності магніту. Ще Ампер висунув гіпотезу: на відміну від електричних, у природі не існує потенційних магнітних полів, які мали б початок і кінець. Є тільки вихрові магнітні поля, твердили французький учений і багато дослідників після нього. Таке беззастережне заперечення неподільності магніту теоретично не

Квантова теорія дала тріщину Анатолій ЛЕМИШ

обґрунтовувалося, зате дозволяло створити струнку й цілком працездатну гіпотезу. Картина легко моделювалася на макрорівні й була досить переконливою. На основі твердження Ампера ґрунтується багато теорій, які дали чудові результати, наприклад, теорія феромагнетизму.

Порушник «магнітного спокою» – Дірак Більшість дослідників були цілком задоволені гіпотезою Андре Марі Ампера, поки до проблеми не долучився Поль Дірак. 1931 року вийшла його стаття «Квантові сингулярності в електромагнітному полі», у якій

учений прогнозував існування магнітного монополя. Однак пошуки частинок, у яких «жили» б окремо південний і північний полюси магніту, ні до чого не привели. Ні в земній корі, ні в метеоритах (або в космічних променях), ні з використанням усього арсеналу прискорювачів ніяк не вдавалося їх знайти. І от нарешті давня мрія фізиків майже здійснилася в 2009 році з відкриттям незвичайного квантового явища — спінової криги. Треба сказати, що спін атома — це аж ніяк не місце, протилежне його, атома, «грудям», яких, зрозуміло, у нього немає. Це внутрішня, виключно квантова характеристика, яку не можна пояснити в рамках класичної релятивістської механіки. У певному наближенні атом можна уявити дзигою, що крутиться навколо якоїсь осі. А будь-яке обертове тіло має момент імпульсу відносно свого центру мас; це власний момент тіла, або спін (від англ. spin — крутити[-ся]). Спіни атома або атомного ядра є векторами, тобто мають не тільки величину, а й напрямок у просторі. А спіновою кригою назвали речовину, у якій магнітні моменти атомів організовані в особли-

ву просторову структуру, що нагадує звичайну кригу. Самі атоми утворюють міцні грати й не зміщаються, але їхній магнітний момент може перевертатися. Експерименти зі спіновою кригою проводила група вчених, очолювана Стівеном Бромвеллом із Лондонського центру нанотехнологій. Виявилося, що за температур, близьких до абсолютного нуля (мінус 273,15° за Цельсієм), спіни атомів вишикуються так, що частина з них «дивиться» усередину комірки кристалічних ґрат, а частина — назовні. Дослід із титанатом диспрозію (Dy2Ti2O7) показав, що такі заряди поводяться як квазічастинки, що мають властивості

прогнозованого теоретично магнітного монополя. Про це відкриття група Стівена Бромвелла в 2009 році повідомила в статті, опублікованій у журналі Nature Physics, а короткий опис експерименту було наведено на порталі Science News.

Замість електроніки — магнетроніка? Як показали більш пізні досліди, за допомогою зовнішнього впливу (короткочасного магнітного поля) можна змусити спіни атомів змінювати напрямок — «перевертатися» з південного полюса на північний і навпаки. Більш того, розглянувши не один атом, а їхню сукупність, вдалося змусити «перевертатися» магнітні спіни приблизно так, як уболівальники роблять «хвилю» на трибунах під час футбольного матчу. Таким чином, утворюються ніби два полюси магніту, не прив’язані до конкретного фізичного носія. В опублікованій у лютому 2011 року в Nature Physics статті вчені описали дослід, у якому протягом декількох хвилин підтримувався стабільний струм магнітних зарядів — магнетрика. Цей магнітний струм виявив велику схожість між магнітними та електрични-

ми зарядами. Створення й повільна дисипація (розсіювання) нових магнітних зарядів відбувається за такими ж принципами, що й для електрично заряджених частинок у розчинах (наприклад, іонів у електроліті батарейок або конденсаторів). Магнітні монополі взаємодіють один з одним так само, як і електричні заряди, відповідно до закону Кулона, а спінова крига здатна конденсувати магнітний заряд. Правда, на відміну від фіксованого заряду електронів магнітний змінюється з температурою й тиском. Автори нової роботи спробували також визначити властивості монополів у спіновій кризі. Для цього вони «обстрілювали» їх мюонами — нестійкими елементарними частинками, у процесі розпаду яких випускаються позитрони. Траєкторія їхнього руху, як і будь-яких заряджених частинок, залежить від характеристик магнітного поля. Виявилося, що монополі не тільки були наявні, а й переміщалися, створюючи магнітний струм. Фізики змогли також виміряти магнітний заряд монополів. Отримане значення добре узгоджувалося з теоретичними прогнозами. Результат має послужити основою для розробки «магнетроніки», у тому числі комп’ютерної пам’яті у наномасштабі. Стівен Бромвелл вважає, що монополі можна буде використовувати як значно компактнішу форму комп’ютерної пам’яті, ніж якась із доступних сьогодні, оскільки вони мають близький до атома розмір. І такі пристрої вже розробляються. На початку травня інша міжнародна команда, до якої входять дослідники із французького центру CNRS, Інституту загальної фізики РАН і японського AIST, описала у своїй статті діючий прототип пристрою, що працює на ефекті магнітного струму. Передбачається, що він може стати головним елементом пам’яті довільного доступу (MRAM), що сполучить у собі швидкодію напівпровідникових пристроїв та енергонезалежніть магнітної пам’яті. Використання нової ідеї дозволить зменшити щільність струму в сотню разів, що зробить елементи пам’яті більш надійними й істотно скоротить теплові втрати.

Наприкінці травня міжнародна група вчених, які працюють на американському колайдері «Теватрон», повідомила, що вони знайшли нову частинку. Тут так і хочеться додати: «із глибоким жалем», оскільки цей об’єкт ніяк не вписується в Стандартну модель, яка підсумовує нині наші погляди на мікросвіт. Цю теорію розробляли тисячі фізиків протягом майже всього ХХ століття. А тепер, виходить, з нею щось не так.

Дослідники намагалися знайти сліди бозона Хіггса — гіпотетичної частинки, яка була передвіщена ще 60 років тому, але ніяк не хотіла потрапляти в детектори. Це остання досі не знайдена частинка Стандартної моделі. І от тепер експеримент у Національній лабораторії прискорювачів ім. Енріко Фермі дав результат, який спантеличив всю наукову спільноту. Під час дослідження зіткнень пучків протонів і антипротонів, унаслідок чого народжуються інші частинки, зафіксовано слід квантового об’єкта, енергія якого дорівнює 144 млрд електронвольтів. А відповідно до теорії нічого подібного в цій області енергій не має бути. Залишається припустити, що отриманий енергетичний пік — це або доказ існування невідомої раніше частинки, або, що ще дивовижніше, прояв нового виду взаємодії частинок. У такому випадку можна буде говорити про відкриття п’ятого типу фундаментальної фізичної взаємодії.

«Теватрон» у лабораторії Фермі

Перше повідомлення про феномен з’явилося ще у квітні. Відкриття було таким неправдоподібним і навіть «незручним» для Стандартної моделі, що під статтею підписалися всі 507 фізиків, які працювали на детекторі CDF колайдера «Теватрон». Це було наче сигнал науковому світу: ми впевнені в справності апаратури, коректності досліджень і точності обчислень, проте бачили пік енергії в тому місці, де його не

має бути. Стаття завершувалася так, як і належить у разі наукових відкриттів: «Дослід потребує повторення, накопичення даних і одержання результатів із великою вірогідністю, щоб не можна було пояснити енергетичний пік якоюсь випадковою флуктуацією». Тепер, кілька тижнів по тому, результат підтвердився. «Ніхто не знає, у чому причина цього явища. Якщо його вдасться пояснити, це буде найбільшим відкриттям у фізиці за останні 50 років», — заявив один зі співробітників лабораторії CDF Крістофер Хілл. «Це настільки важливо, що майже лякає нас, тож ми розглядаємо всі можливі альтернативні пояснення», — відзначив керівник проекту Джованні Пунці. «Якщо ми подивимося ефективну масу цих двох струменів (спостережуваних після зіткнення. — Ред.), то вони приходять від об’єкта з однією й тією ж масою. Отже, існує якась частинка, яка розпадається на пару кварків або глюонів, які потім ми бачимо у вигляді струменів і реєструємо це», — сверджує Дмитро Денисов, представник іншої наукової групи при колайдері «Теватрон», яка працює на детекторі D0. Учені зауважують, що невідома частинка не є ні бозоном Хіггса (не такий тип розпаду, та й відбувається він у 300 разів швидше, ніж за Стандартною моделлю), ні навіть гіпотетичною суперсиметричною часткою, яку передвіщає один із варіантів цієї моделі. Зараз теоретики з різних країн намагаються «укласти» дані «Теватрона» у Стандартну модель. Інші намагаються довести, що фізики CDF просто неправильно обраховували свої дані й пропонують інші варіанти розрахунку, де дивного піка вже немає. Європейські фізики, які працюють на Великому адронному колайдері, також мають намір перевірити дані CDF. Досі Стандартна модель не знала поразок, а навпаки, одержувала одне блискуче підтвердження за одним. Досліди на «Теватроні» тривають. Учені квапляться, бо на осінь 2011 року заплановане зупинення цього прискорювача через припинення фінансування.

12

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

IT

Непрості маршрутизатори Навантаження мереж у рази випереджає прогнози, кидаючи виклик техніці Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ Cisco Systems розповідає експертам та ІТ-керівникам, як не тільки модернізувати й захищати корпоративні комп’ютерні мережі, а й заощаджувати електроенергію на підприємствах.

Цього року «УТГ» особливо цікавила конференція Cisco «Мережі без меж», оскільки наше видання було медіа-партнером заходу. І, як постійні учасники, ми можемо легко виділити загальний тренд: швидкість трансформації ринку телекомунікацій така висока, що IT-фахівці ледь устигають за цими змінами. Якісні причини перетворень залишаються такими ж — зростання обсягів відеотрафіку в Інтернеті й збільшення кількості мобільних безпроводових пристроїв, обумовлені в тому числі перевагами концепції мобільного робочого середовища (див. «УТГ» №47 від 30 листопада 2010 р., «Олег Проценко: «Технічно здійсненно, фінансово цікаво»). Але кількісні показники перевершують навіть найоптимістичніші прогнози, і для їхнього аналізу можна влаштовувати спеціалізовані форуми щокварталу, якщо не щомісяця. Приміром, шість місяців тому аналітики оцінювали, що протягом трьох наступних років ринок мобільних пристроїв досягне 1,5—3 млрд гаджетів, але наразі цифра прогнозу вже збільшилася до 7 (!) млрд. Також очікується, що до кінця 2014 року частка відео інтернет-трафіку від онлайн-ТБ, відеоконференцій, відеохостингів і медіа-контенту, скачаного з файлообмінних мереж, зросте до 90—92%. Проблеми, які постануть перед IT-відділами компаній під час захисту інформації у «відкритих» мережах, і пропоновані рішення від компанії Cisco ми досить докладно проаналізували у звіті

Архітектурна модель для гнучкої реалізації мереж без меж

Сервіси для кінцевих пристроїв/користувачів мереж без меж Мобільність

Нема обмежень для встановлення політик, керування та інтелектуальних сервісів

Робоче місце

Відео

Безпечно, надійно, прозоро: AnyConnect

Інфраструктура

Сервіси мереж без меж Мобільність: Motion

Екологічність: EnergyWise

Безпека: TrustSec

Швидкодія додатків: App Velocity

Голос/відео: Medianet

Комутація Маршрутизація

Безпроводові рішення

Безпека

WAAS

про «Мережу без меж»-2010 (див. «УТГ» №17 від 27 квітня 2010 р., «Чужі тут не ходять»). Цього року американська компанія зосередилася на подальшому вдосконаленні «безмежної» концепції. Кілька доповідей на конференції, що відбулася 31 травня в Києві, були присвячені виконанню регуляторних вимог і галузевих стандартів з інформаційної безпеки для фінансових організацій. У цьому контексті обговорювалася нова архітектура Cisco, створена під ухвалений у жовтні 2010 року стандарт Payment Card Industry Data Security Standard 2.0 (див. «Довідка «УТГ»). Продемонстровані нові версії платформи MediaNet оптимізують передачу відео з урахуванням пріоритету трафіку як проводовою, так і безпроводовою мережею, інформуючи про всі перешкоди на маршруті для своєчасного вжиття заходів. MediaNet, доповнений фірмовою системою App Velocity, зможе пускати пакет не найкоротшим маршрутом, а шляхом із найбільшою пропускною здатністю й найменшим часом відгуку. Наймасштабнішим результатом роботи інженерів стала система Identity Services Engine (ISE), яка дозволяє відмовитися від пошире-

Довідка «УТГ» Payment Card Industry Data Security Standard (PCI DSS) — стандарт захисту інформації в індустрії платіжних карт, розроблений міжнародними платіжними системами Visa і MasterCard. Являє собою сукупність 12 вимог із убезпечення даних про власників платіжних карт, які передаються, зберігаються й обробляються в інформаційних інфраструктурах організацій. Приміром, мінімальні умови — забезпечення функціонування міжсітьових екранів (брандмауерів) і невикористання виставлених за замовчуванням виробниками системних паролів та інших параметрів безпеки. До умов верхнього рівня належать, зокрема, розробка, підтримка й виконання політики інформаційної безпеки.

ної окремої політики безпеки для «ареалу» (офісу, суспільної мережі) або кінцевого пристрою (ноутбука, смартфона). Замість цього, як пояснив заслужений системний інженер Cisco Михайло Кадер, коли користувач підключається до корпоративної мережі за будь-яким каналом із будьякого пристрою (IP-камера або телефон, ноутбук, десктоп, смартфон, планшет), йому встановлюються єдині політики доступу, а ISE створює для кожного підключеного гаджета профіль і аналізує його поведінку. Для реалізації ISE були внесені зміни в усі компоненти інфраструктури Cisco TrustSec — маршрутизатори, комутатори, точки доступу, тому TrustSec одержала версію 2.0 (про перше покоління ми

вже розповідали, див. посилання вище). На верхньому рівні описані елементи IT-інфраструктури контролюються системою Cisco Prime (замість застосунків для моніторингу й керування окремо безпекою, мережами, телеконференціями).

Prime може керувати й «зеленою» технологією Cisco EnergyWise.

Не тільки розумна, а й мудра електромережа Технологія Cisco EnergyWise, можливо, і не основна складова Borderless Network, але має найбільш прикладний, можна навіть сказати, «матеріальний» характер. Інтегроване в маршрутизатори ПЗ (підтримуються тільки роутери серії Catalyst) відклю-

чає освітлення, кондиціонери, автоматично вимикає ті або інші офісні телефони, комп’ютери й безпроводові точки доступу, більш того, регулює температуру в приміщеннях, коли черговий співробітник входить у будинок і реєструє на вході свій електронний пропуск. До речі, ідея EnergyWise узгоджується з концепцією розумної електромережі Smart Grid (див. «УТГ» №13 від 12 квітня 2011 р., «Електромережа в клітинку»). Ідея сітьового обладнання, що керує енергоспоживанням, на перший погляд здається дещо фантастичною, але принцип роботи сервісу насправді не такий уже й складний. Спочатку EnergyWise визначає поточний рівень споживання енергії та розпізнає всі підключені до мережі підприємства пристрої. Для «спілкування» з останніми використовується система доменних імен (унікальне сітьове ім’я пристрою) і мітки для узагальнення або, навпаки, персоніфікації «енергетичних» даних, одержуваних від великих груп пристроїв. Як мітки застосовуються ключові слова, що описують характеристики, місце розташування, режим роботи апаратури. Наприклад, VoIP-телефони, установлені на робочих столах співробітників, маркуються міткою «настільний». Спрощений аналог такої мітки — параметр «опис комп’ютера» у властивостях ОС Windows. Приміром, використовуючи EnergyWise, адміністратор може одержати зведені

дані про енергоспоживання вже згаданих VoIP-телефонів у будівлі компанії й створити конкретні правила користування цими пристроями. Правила можуть досить докладно описувати реакцію кінцевого пристрою на сітьові сигнали залежно від типу пристрою, мітки (ключового слова), місця розташування, часу й важливості. Так, наприклад, VoIP-телефони, установлені у вестибюлі або приймальнях, можна настроїти на постійну готовність, у той час як телефони в переговірних кімнатах перевести в режим обмеженого споживання або повного відключення ввечері й у неробочі дні. Як відомо, в Україні і «зелені» технології, і сучасні комунікаційні рішення, на стику яких саме перебуває EnergyWise, упроваджуються важко. Тому прикладів використання цієї технології на вітчизняному ринку поки нема, чого не скажеш про інші країни. Так, EnergyWise реалізована в бізнес-окрузі Хіллінгдон (Лондон), де працюють 3000 чоловік, дві третини з яких — у штаб-квартирі муніципального центру в Аксбриджі, а інші розподілені за більш ніж ста будинками. Відповідно до звіту за 2010 рік, сума економії на електроенергії становила £60 тис. ($100 тис.). А проект зі створення єдиної ITінфраструктури управління сільськогосподарськими фермами, реалізований на території 50 тис. гектарів у Сараваці (Малайзія), має знизити викиди вуглекислого газу на 40%.

13

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

IT

Фабрики думки Зручне місце проживання та налагоджені замовлення — от і все, що треба висококваліфікованому українському програмістові В’ячеслав ГОЛОВЧЕНКО Початок на стор. 1

Про те, як їм живеться й працюється далеко від замовників, ми розмовляли із Сергієм Кузьменком — директором із розвитку Миколаївської філії української ІT-компанії GlobalLogic, відкритої більше п’яти років тому.

Із перших уст — Сьогоднішній ІТ-аутсорсинг виник і розвивається на довірі й завдяки високій репутації виконавців із конкретних регіонів. Це стосується й України, — розповідає Сергій.

— Коли бізнес переконався в тому, що зі знань і досвіду програмісти-розробники з інших країн не поступаються колегам із Заходу, виникло рішення переносити частину виробництва кодів до місць проживання цих хлопців. При цьому треба чітко розуміти, що послуги виконавців із Миколаєва або Харкова будуть більш затребувані, ніж каліфорнійців або вашингтонців. Причина? Найчастіше інтелектуальна праця жителя України оплачується нижче. Переважно тому, що в нас менше можливостей добре заробити в місцевій «реальній» економіці. До речі, ми вважаємо, що наша компанія вже розвинулася від класичної ІТаутсорсингової до R& D-компанії (Research and Development, найближчий вітчизняний аналог — НДДР. — Прим. ред.). Тобто ми здатні взяти в наших замовників ідею, основні бізнес-побажання до програмного продукту й після цього створити готовий товар для продажу, забезпечити йому підтримку. Ця бізнесмодель з’явилася в нас як результат ще більшої довіри, завойованої роками успішно-

Сергій Кузьменко

го співробітництва й доведеної здатністю швидко розуміти бізнес-потреби потенційних покупців і відслідковувати основні тенденції в ІТ-технологіях. І ми цим дуже пишаємося!

— Мабуть, ви створюєте необхідні умови для «вирощування» своїх кадрів?

— Молоді фахівці з університетів — наше «паливо» для роботи. Але щоб вони стали досвідченими програмістами, ми займаємося їх допідготовкою. Із Чорноморським державним університетом імені Петра Могили ми сформували навчальну програму й на нашій площадці в позаурочний час займаємося зі студентами. Причому у фокусі наших семінарів — цілком практичні завдання, максимально наближені до тих, які стоять перед розробниками. Сьогоднішні студенти можуть досить професійно зорієнтуватися й чіткіше зрозуміти, чого саме від них хоче роботодавець. Не просто зрозуміти, а навчитися відповідати вимогам. Наші офісні приміщення, кімнати психологічного розвантаження із тренажерами й тенісом (ми називаємо їх GL-клубами) такі самі, як у аналогічних бізнесах у США або Індії. Кава — може навіть і краща...

— У яких сегментах ринку представлена продукція GlobalLogic?

— Ми досить велика й розгалужена компанія, напевно, правильною буде відповідь: присутні майже на всіх наявних ринках. Працюємо в таких напрямках: медицина та охорона здоров’я (розробка ПЗ для медичного обладнання, автоматизація робочих місць лікарів), мобільні системи (програми й застосунки для мобільних телефонів), фінанси (програмні продукти та продукти інформаційної безпеки для фінансових структур), електроніка.

— Як відбувається процедура супроводу виконання робіт? Чи нема на цій стадії непереборних конфліктів, чи можуть українці точно виконувати свої зобов’язання?

— Українці можуть усе! Більш того, наша фундаментальна вища освіта дає доробок, який дозволяє бути кращими у своїй галузі, якщо не лінуватися й весь час самовдосконалюватись. Ми часто чуємо відгуки зарубіжних

приходить молодих сильних викладачів. Думаю, стратегічно необхідно вводити спеціальні умови платної освіти, даючи державні кредити молодим талантам із незабезпечених родин на конкурсній основі (а не держзамовлення, сенс якого не зовсім зрозумілий для ІТ, як на мене). Вкладені кошти з розумними відсотками молоді «айтішники» цілком здатні виплатити потім зі своїх чималих зарплат. Що ж до нюансів стосунків із замовником, для їхньої мінімізації потрібні зрілі процеси розробки ПЗ й керування проектами. Наша компанія — активний пропагандист Agile-підходу (гнучка методологія розробки. — Прим. ред.), ми весь час удосконалюємося в цьому на наших проектах. Скрізь, де доречно, намагаємося вводити SCRUM (методологія управління розвитком інформаційних систем. — Прим. ред.) або окремі його практики. У київському офісі GlobalLogic працює відомий в Україні тренер з упровадження гнучких методологій із управління проектами Тимофій Євграшин. Він і його колеги активно консультують усі наші проекти й навчають нових співробітників за допомогою вебінарів. Євграшин, до речі, не дуже дав-

Чемпіонат із настільного футболу серед співробітників GlobalLogic

колег, що така добра освітня база є зовсім не в усіх. Тому нашій країні, мабуть, треба ще раз низько вклонитися Глушкову та іншим ученим, які створили таку глобальну конкурентну перевагу. Правда, останнім часом цей ресурс виснажується: через низьку зарплату у ВНЗ мало

но приїжджав у Миколаїв і виступав тут із доповіддю для всієї ІТ-спільноти.

— Як ви шукаєте клієнтів?

— Продажами займаються наші представники в усьому світі. Коло замовників досить широке. Якщо я не помиляюся, на одній з останніх конференцій, організованій нашим

відділом збуту, було близько сотні компаній-клієнтів. Продажі — непроста тема, я б сказав, це мистецтво, яке вимагає серйозної підготовки й приховує в собі значні можливості й ризики одночасно. Ми з колегами активно співробітничаємо, консультуємо щодо можливостей нашого офісу. Ось, наприклад, порівняно недавно був «приземлений» у Миколаїв проект для вебмаркетингу, коли все вирішилось у новорічні свята: колега в США жодного дня не дозволив собі розслабитися, із 20 грудня до 12 січня надходили листи й дзвінки щодня, у тому числі у вихідні, за що ми йому дуже вдячні…

Упритул

Живи й витрачай удома! Без зайвих слів і гасел про соціальну справедливість Сергій чітко сформулював стратегію (одну з можливих) для країн на кшталт нашої. Держава вчить 15—16 років (школа+ВНЗ) громадян за досить високими освітніми стандартами. Кому легше від того, що ці громадяни, які здобули освіту, іммігрують і виконують за кордоном низькокваліфіковану працю? Хтось скаже, мовляв, вони надсилають зароблені гроші на батьківщину. Але значно вигідніше, коли вони і одержують, і витрачають гроші там, де народилися й навчалися. Формування середнього класу, інтенсивних споживачів сприяє насамперед широкому розвитку індустрії послуг. Освіта належить саме до цієї сфери. Під час нашої бесіди я помітив, який чистий, не заставлений офісним мотлохом і фетишами стіл у менеджера. У вітчизняних управлінських кабінетах зазвичай тримають купу паперів. Часто вони дійсно лежать для діла, але зазвичай припадають пилом, щоб відкласти ухвалення рішення. Якщо в країні буде більше керівників, які відповіда-

ють за розвиток підприємства, з такою ясністю в думках і чіткістю у виконанні планів, значно зросте загальна управлінська культура. Буде ще більше довіри, а отже, і замовлень. Софтверний бізнес однозначно перспективніший і екологічніший, ніж більшість традиційних галузей економіки, що дуже важливо в XXI столітті в центрі Європи. Він вигідний хоча б тому, що не засмічує атмосферу й не спалює вуглеводні (приміром, весь миколаївський офіс GlobalLogic із комп’ютерами та кондиціонерами споживає стільки ж енергії, скільки 2-літровий автомобіль «у півгазу») і разом з тим дає реальний і відчутний прибуток, порівнянний із класичним енерго- і ресурсозатратним виробництвом. Коли в Україні, особливо в провінційних містах, збільшиться кількість замовників ІT-послуг, тоді виникне реальна конкуренція з ІT-аутсорсингом (віддаленою роботою) і посилиться затребуваність інтелекту. Сьогодні дуже важливо, щоб законодавча влада підтримувала цей вид діяльності, а органи місцевого самоврядування всіляко сприяли розміщенню компаній-розробників саме в їхніх населених пунктах. Якщо програмісти сформують тренд перебування в постіндустріальних містах на зразок Миколаєва, де є все необхідне для комфортного проживання й немає пробок на дорогах, то робота для них завжди знайдеться. І Київ на 16-му столітті свого існування не перетворюватиметься ще й на кладовище надій приїжджих фахівців, змушених проводити половину вільного часу в пробках і витрачати свої зарплати на необґрунтовано дороге життя в столиці, вічно «недотягуючи» до купівлі власного житла. Швидкий Інтернет, сучасний світлий офіс, чисте повітря, сонце й водні простори — що ще треба для доброго настрою представникам нової індустрії? Добрі проекти!

Передплатити «Українську технічну газету» ви можете, звернувшись до поштових відділень, а також до передплатних агентств: БІЛА ЦЕРКВА Передплатне агентство «KSS» 4-71-93 БЕРДЯНСЬК Передплатне агентство «KSS» 4-85-91 ВІННИЦЯ Бліц-Інформ 65-55-24 5-55-24 ГОРЛІВКА ООО «ЕкспресМедіа» 22-12-34 Передплатне Пе редплатне агентство «KSS» 19-53-61

ДОНЕЦЬК Донбас-Де-Юре 382-68-25/26 Ідея 381-09-32 Бліц-Інформ 389-12-21 (22) Передплатне агентство «KSS» 343-58-99, 345-03-59 ДНІПРОПЕТРОВСЬК Меркурій 374-90-55, 778-52-86 СамітДніпропетровськ 370-44-23, 370-45-12 Передплатне агентство «KSS»

790-06-53, 790-10-69 Бліц-Інформ 36-87-82 ДРОГОБИЧ Паращак 41-54-74 ЖИТОМИР Бліц-Інформ Бліц-Інформ 36-04-00 ЗАПОРІЖЖЯ Бліц-Інформ 280-30-30 ПрессервісПрес сервісКур’єр 220-07-97 Меркурій 220-87-61 Передплатне агентство «KSS»

213-49-50, 220-96-00

Меркурій 248-88-08

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК Світ преси 4-91-88 Філіпова Н.О.

50-13-20 Бліц-Інформ Бліц-І нформ 55-96-05

КІРОВОГРАД Бліц-Інформ 32-03-06

КИЇВ Бліц-Інформ 205-51-10 ВПА ПА 502-02-22 Прес-центр 536-11-75 Саміт 521-26-05 Передплатне агентство «KSS» 585-80-80

КРЕМЕНЧУК Меркурій 70-03-84 Саміт-Кременчук 3-21-88 Передплатне агентство «KSS» 79-63-56 КРИВИЙ РІГ Бліц-Інформ 26-63-03 ЛЬВІВ Західний кур’єр 23-04-10

Фактор-Преса 41-83-91 ПресМаксимум 97-15-15 Передплатне Пере дплатне агентство «KSS» 241-91-65 ЛУГАНСЬК Бліц-Інформ 50-10-56 ЛУЦЬК ЛУ ЦЬК Бліц-Інформ 72-05-48 МАРІУПОЛЬ Бліц-Інформ 47-01-08 Передплатне агентство «KSS» 40-46-06

МИКОЛАЇВ ТЕПС & С 47-47-75, 47-47-35 НОУ-ХАУ 47-20-03, 47-17-77 4717-77 Саміт-Миколаїв 56-10-69 Передплатне Пере дплатне агентство «KSS» 58-00-99 5800-99 НІКОПОЛЬ НІКО ПОЛЬ Ай-Джі-Електронікс 2-59-90 Передплатне агентство «KSS» 65-09-44 6509-44 НОВОВОЛИНСЬК Мазурова 4-07-71

НОВОМОСКОВСЬК Меркурій 721-93-93 ОДЕСА Ласка Ла ска 711-66-16 Передплатне агентство «KSS» 777-03-55 ПАВЛОГРАД Меркурій 6-00-93 ПОЛТАВА ПОЛ ТАВА Агентство передплати АНП 50-93-10 Передплатне агентство «KSS» 50-93-10

РІВНЕ Передплатне агентство «KSS» 43-20-12 Бліц-Інформ 62-33-06, СЕВАСТОПОЛЬ Бліц-Інформ 45-37-76 Фактор-Преса 45-55-82 Передплатне агентство «KSS» 54-90-64 СІМФЕРОПОЛЬ СІМФЕРОПОЛЬ Бліц-Інформ 249-300 Саміт-Крим 51-24-93 51 -24-93 Фактор-Преса Факто р-Преса 60-04-56

Передплатне агентство «KSS» 62-07-56

Передплатне агентство «KSS» 756-68-48

Передплатне агентство «КSS» 56-97-69

СУМИ ДІАДА 78-03-55 Передплатне агентство «KSS» 61-95-50

ХЕРСОН Кобзар 42-09-09 Передплатне агентство «KSS» 26-63-59

ЧЕРНІГіВ Бліц-Інформ 65-18-82 Передплатне агентство «КSS» 60-45-13

ТЕРНОПІЛЬ ТЕРНОПІЛЬ Попович 25-18-23 Передплатне агентство «KSS» 23-51-51 23-51 -51

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Фактор-Преса 63-50-68 Бліц-Інформ 78-82-20, 78-77-38

ХАРКІВ Фактор-Преса 738-29-73

ЧЕРКАСИ ЧЕРКАСИ Бліц-Інформ 36-10-29, 36-10-31

ЧЕРНІВЦІ Ключук 24-73-83 Передплатне агентство «KSS» 58-40-57 ЯЛТА Саміт-Крим 32-41-35 Передплатне агентство «KSS» 506-27-73

14

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

Техноспорт

Ялта тисне на газ Кримські перегони відбирають у ралі Монте-Карло славу найскладнішого й найцікавішого етапу Intercontinental Rally Challenge (IRC) — по суті, Кубка світу з ралі Сергій ДУМКЕВИЧ

Проект країни Четвертий етап інтерконтинентального ралі, що відбувся в Ялті 2—4 червня, відкрив для нашої країни вікно не тільки у великий світ автоспорту. Від таких подій світового рівня економіка одержує туристичні та інвестиційні дивіденди.

— Я радий за свою країну, за український автоспорт і з того, що ми зробили, — заявив на підсумковій прес-конференції президент Федерації автоспорту України, співголова організаційного комітету Prime Yalta Rally-2011 Євген Червоненко. — Це вам не проект «Червоненко Рейсинг», це вже проект країни. Мені

Євген Червоненко абсолютно щасливий: недарма він сім років носив червоний комбінезон гонщика

телефонували з усього світу друзі: 3 червня на телеканалі Eurosport та на інших каналах демонструвався сюжет про наше ралі. Усі говорили: «А чому ти не сказав, що у вас тут фактично МонтеКарло?!» Організатор ралі також заявив, що комісія IRC високо оцінила рівень кримських перегонів — мінусів майже не знайшли. Зокрема, усі державні служби спрацювали на «п’ять із плюсом», убезпечивши і гонщиків, і вболівальників. А траси були дуже непростими навіть для місцевих пілотів, особливо спецділянки під номерами 13 і 14. «На останніх двох швидкісних ділянках я молився Богові й говорив: «Треба переї-

хати Ай-Петрі!». «Соколине» — найважча траса: зміна температур і вологості, швидкість колосальна, повороти, тому було кілька важких аварій на спуску з Ай-Петрі в Ялту», — ділиться враженнями Є.Червоненко. Однак саме небезпека й унікальність кримських серпантинів, можливо, приваблюватиме гонщиків з усього світу. «На цих перегонах я вперше за кермом автомобіля Super 2000, — сказав 18-річний естонський гонщик Карл Крууда. — Новим для мене стало й асфальтове покриття. Звичайно, є багато проблем із вибором правильних налаштувань автомобіля. Часом я навіть не розумію, що треба робити з моїм авто. Однак це безцінний досвід, який мені пощастило набути тут, в Україні». Організатори сподіваються, що Prime Yalta Rally надовго пропишеться в календарі IRC, тим більше, що в 2012 році в ньому не буде головної цікавинки цих змагань — ралі Монте-Карло. Мабуть, час випередити «лідера перегонів»... А Крим, схоже, стає одним із провідних не тільки українських, а й світових центрів автомотоспорту. «Наступного року для «Формули-1» з’явиться траса в Євпаторії, — говорить Євген Червоненко. — Щорічно в Криму проходитиме 14—15 перегонів, десять із яких — міжнародні. Таким чином ми виконуємо програму Президента із залучення туристів у Крим. Адже

звичайними обіцянками нікого не привабиш, а на таку подію люди приїдуть. І якщо міський голова Ялти дозволить, то, безперечно, тут буде створено музей, центр Ялтаралі й навіть школу гонщиків. Думаю, картингову трасу ми зробимо без проблем».

Із високого старту Цього року Ялтинські перегони набули президентського статусу. Старт змаганням дав Віктор Янукович. «Безперечно, ялтинське ралі підвищить статус України у світі, сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в нашій країні й розвитку туризму. Цей вид спорту популярний в усьому світі й збирає тисячі вболівальників на трасах і мільйони телеглядачів», — відзначив Президент на церемонії відкриття ралі.

Ялтинські перегони побачив увесь світ

свою тактику стриманий фін. Але це, здавалося б, просте правило, на жаль, не змогли взяти на озброєння українські гонщики.

Дійшли не всі Дуже багато українських екіпажів достроково зійшли з дистанції, так і не доїхавши до фінішу. Основна причина — відмова техніки. Так, на самому початку кращим серед українців на «моноприводі» був Олексій Панов. Він показував стабільні 6—7-й результати у своєму класі, і вже було піднявся після сервісу на четверте місце, програючи менше трьох хвилин лідерові. Однак його підвела техніка, і після

На Prime Yalta Rally-2011 перемогу здобув фінський гонщик Юхо Ханнінен із команди Skoda. Свій успіх він пояснив черговою рекламною фразою про переваги авто й обережністю. «Якби я не допускав помилок, то не було б такого доброго результату, помилки допомогли мені. Тут одне із найскладніших, найслизькіших і найпідступніших покриттів доріг, на яких я коли-небудь їздив», — прокоментував

У дні ралі Ялта була насичена символами перегонів. За словами власника собаки, чотиринога «мати-одиначка» в такий спосіб заробляє своїм малятам на їжу

«суперралі», а третіми перегони закінчили Олександр Салюк-старший і його штурман Євген Червоненко. Найсумнішою подією Prime Yalta Rally стала аварія на сьомій спецділянці другого дня. У біду потрапив український екіпаж Миколи Соболєва й Тетяни Кравцової. У штурмана Кравцової серйозних травм нема, а от Микола Соболєв був доправлений до міської лікарні Сімферополя із серйозною травмою хребта. «Особливо хочу подякувати екіпажу МНС, який евакуював пілота Соболєва, — сказав Євген Червоненко.

— Ми вже розмовляли з Миколою, він одужає швидко й знову «ганятиме», оскільки допомогу йому було надано вчасно».

«Карколомні» цифри Уперше за всю історію проведення цих змагань український екіпаж Салюк — Червоненко зможе потрапити до Книги рекордів IRC як «найдоросліший».

Швидкий і обережний фін

Довідка «УТГ» Перегони на складних серпантинах Ай-Петрі проводяться ще з радянських часів. Колись тут розігрувалися етапи чемпіонату СРСР з ралі, і кримські перегони вважалися одними з найскладніших не тільки в Союзі, а й в усьому світі. Після розвалу СРСР ялтинське ралі проводилося ще кілька разів за назвою «Антика», але незабаром припинило своє існування. У 2005 році український гонщик Євген Червоненко відродив змагання. Уже наступного року ялтинським перегонам достроково надали право приймати етап Кубка Європи. А цього року Prime Yalta Rally-2011 уперше дістала світовий статус і об’єднала рекордну кількість країн-учасниць. В автоперегонах взяли участь 87 екіпажів із 21 країни.

другу в цьому сезоні перемогу фінський пілот. Основна боротьба за подіум Prime Yalta Rally зчинилася в нього із французом Брайаном Буфф’є. Юхо Ханнінен, який лідирував після перегонів першого дня, наступного дня почав трохи здавати свої позиції. Від завойованих тринадцяти секунд переваги до третього, заключного дня перегонів залишилося менше половини – Буфф’є відіграв сім секунд на спецділянках 10 і 11 і всерйоз зібрався боротися за перемогу. Але на другому підйомі «Зсувне» Ханнінен значно поліпшив своє становище, випередивши Буфф’є майже на 6 секунд. При цьому сам Юхо зізнався, що йшов на межі, про що свідчили подряпини на одному із задніх дисків — перші для нього за всі перегони! Але акуратний фін усе-таки не пробив колесо. На другій спецділянці «Соколине» Ханнінен показав четвертий час, але пройшов цей відрізок майже на 7 секунд швидше за Буфф’є. Попереду залишалася одна з найскладніших ділянок перегонів — спуск із Ай-Петрі, і Буфф’є (попри абсолютну впевненість Юхо у своєму лідерстві) виграв її. Причому для француза це був пер-

У $2 млрд оцінюють загальну вартість пелотона Prime Yalta Rally. На кримських дорогах найдошкульніше місце гоночних автомобілів — колеса. Зрізаючи повороти, машини викидають на асфальт гостре каміння, яке й проколює шини

ший виграний тут «доп». Але Юхо контролював ситуацію, як робив це упродовж усіх перегонів: фінішувавши третім, фін виграв Prime Yalta Rally з перевагою майже в 12 секунд. Інші гонщики скоріше доїжджали, ніж активно боролися за призові місця. Ще один «шкодівець» Гай Вілкс закінчив перегони п’ятим у чотирьох хвилинах від Ханнінена. А досвідчений ралійний гонщик Тоні Гардемайстер прийшов восьмим. Для гоночного вундеркінда Карла Крууди це було перше асфальтове ралі на повному приводі, тому юний естонець посів місце в 10 хвилинах від Ханнінена. «Із самого початку стало зрозуміло, що перегони будуть складними, особливо для коліс, тому запорукою успіху було просто залишатися на дорозі», — розкриває

втрати часу на передостанній ділянці кримчанин сходить із траси на останній. У підсумку кращим українцем виявився Юрій Касім, але він став лише восьмим, поступившись лідерові аж 13,5 хвилини. В українському ж заліку перемога залишилася за Сергієм Перцем, який втримався на першому місці, по суті, не маючи конкурентів. Друге місце взяв Валерій Горбань, який стартував за системою

Близько 6 кг важить кубок, який здобув екіпажпереможець. Наймасовішим автомобілем із тих, що вийшли на старт ялтинських перегонів, став Mitsubishi — у списку тих, хто стартував, таких було 9. Змагання відвідали близько 300 тис. туристів фактично з усіх континентів, у тому числі із країн Європи та Близького Сходу. Фото автора й yaltarally.com

Відповіді на кросворд (стор. 16) ГОРИЗОНТАЛЬ: 1. Сміття. 6. Спорт. 11. Брест. 12. Азіат. 13. Привал. 14. Ровер. 15. Утеча. 16. Тітка. 17. Жмуток. 20. Халва.

23. Холка. 26. Оксана. 29. Тавро. 30. Корок. 31. Тісто. 32. Абсурд. 33. Назва. 36. Ромул. 39. Мазда. 41. Кажан. 44. Баунті. 45. Зрада. 46. Стіни. 47. Корея. 48. Талант. 51. Смага. 54. Аорта.

57. Робота. 60. Багаж. 61. Гарда. 62. Дівер. 63. Нарзан. 64. Линва. 65. Умбра. 66. Кокос. 67. Тундра. ВЕРТИКАЛЬ: 2. Муром. 3. Тавот. 4. Яблуко. 5. Вереск. 6. Страх. 7. Обвал. 8. Тартак. 9. Кістка. 10. Оттава. 17. Жетон. 18. Узвіз. 19. Охота. 21. Аврам. 22. Вокал. 24. Луска. 25. Акорд. 27. Соска. 28. Нерпа. 34. Агава. 35. Ванна. 37. Оазис. 38. Увага. 39. Місто. 40. Зміст. 41. Какао. 42. Жерло. 43. Наяда. 48. Табель.

49. Лагуна. 50. Наждак. 52. Маркіз. 53. Гранат. 55. Ривок. 56. Аґрус. 58. Буран. 59. Траур.

15

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

Закон збереження думки

Скромний нобелівський лауреат

Мисливець на темну матерію вийшов на орбіту

Видатному американському вченому, фахівцеві в галузі фізики елементарних частинок, дослідникові мюонів Джеку Стейнбергеру — 90

Недавно завершився політ на МКС американського шатла Endeavour. Ця експедиція була останньою для «човника», головне завдання якого полягало в доставці на орбіту магнітного альфа-спектрометра AMS02 для дослідження темної матерії й темної енергії.

Святослав РИБНІКОВ Американцем Джек Стейнбергер став мимоволі. Під Різдво 1934 року тринадцятилітнім хлопчиком він разом зі своїм старшим братом Гербертом перетнув Атлантику. Не в гонитві за гарним життям, а в пошуках життя взагалі: на батьківщині, у Німеччині, до влади прийшли нацисти, і єврейській родині було дедалі гірше. Тому, коли американські доброчинні організації запропонували притулок трьомстам єврейським дітям з їхнього містечка, батько не вагаючись відправив хлопчиків за океан — нехай у невідомість, зате в безпеку. Чотири роки (поки батькам не вдалося емігрувати в Штати) Джек жив у прийомній родині. «Другим батькам» він завдячує тим, що став ученим: вища школа Нью-Тьєрр, де він навчався, досі відрізняється високим рівнем викладання. Возз’єднана родина відкрила маленький бізнес, але дохід продовольча крамниця давала мізерний. Знання, здобуті Джеком у Нью-Тьєрр, дозволили йому вступити до Іллінойського технологічного інституту вчитися на хіміка-технолога. Він обирав суто практичну спеціальність, щоб швидше стати на ноги й заробляти, допомагаючи батькам. Незабаром сімейний бізнес пішов на спад, і Джек перейшов на вечірнє відділення, сподіваючись знайти роботу. І влаштувався, і навіть майже за фахом — мийником лабораторного посуду у фармацевтичну компанію із тижневим окладом 18 доларів. У 1942-му Джек Стейнбергер нарешті здобув диплом хіміка. Однак до цього в його житті почався новий етап, завдяки якому він став тим, ким знають його сьогодні, — талановитим фізиком. Допомогло, як це часто буває, нещастя: Японія атакувала Перл-Харбор, і США вступили у війну. Молодого фахівця призвали в армію й призначили у військову радіаційну лабораторію. До цього знайомство Стейнбергера з фізикою обмежувалося базовими знаннями, однак новобранців «підкували» — прочитали двомісячний курс із теорії електромагнітних хвиль, і після цього довірили їм обслуговування антенного комплексу. На щастя Джека, у лабораторії працю-

Джек Стейнбергер (праворуч) із професором Хагеном Клейнертом

вали декілька висококласних фізиків; і в спілкуванні з ними Стейнбергер потроху перейнявся духом нової для себе науки, почав відвідувати курси. Незабутнє враження на нього справили лекції Енріко Фермі, ці «перлини простоти і ясності»; крім того, той часто запрошував своїх учнів на вечірні дискусії, де ставив перед слухачами свої знамениті неформалізовані завдання, які вимагають не тільки знання фактичного матеріалу, а й життєвої мудрості й кмітливості. Після закінчення війни всі студенти, які перервали навчання, одержали можливість продовжити освіту. Стейнбергер із радістю скористався пільгою, але в хімію більше не повернувся, а цілком присвятив себе фізиці. У 1948 році він захистив докторську дисертацію з розпаду мюонів — елементарних частинок у складі космічних променів. Дослідження енергетичного спектра електронів, які випускаються в процесі розпаду мюонів, дозволило встановити, що електрони — не єдині продукти розпаду; крім них звільняються ще дві частинки, причому електронейтральні. Пізніше їх ідентифікували як електронне й мюонне нейтрино. Своє перше серйозне відкриття Стейнбергер також зробив майже випадково: «Я схилявся до суто теоретичної дисертації, — згадував він, — але нічого відповідного до моїх знань у фізиці не знаходив». Тоді Фермі порадив теоретикові-початківцю допомогти своїм колегам із лабораторії Роззі й Сандсу пояснити відхилення в отриманих ними результатах. Це вони займалися розпадом мюонів і фіксували вихід електронів, але тих, якщо вірити сумарній енергії, чомусь утворювалося вдвічі менше, ніж мало бути. Стейнбергер припустив, що електронів виходить стільки, скільки тре-

ба, тільки енергія їх менше звичайної, а відсутню треба шукати в інших, поки невідомих продуктах розпаду. Однак експериментатори скептично поставилися до пропозиції молодого колеги перевірити його теорію на практиці; вони, у свою чергу, порадили Стейнбергеру самому зайнятися експериментом, що той без зайвої гордині й зробив. Постановка експерименту тривала рік, але результат виправдав себе «на всі сто»: фізика елементарних частинок збагатилася фундаментальним відкриттям, а ученийпочатківець, який комплексував через свій «недостатній рівень», одержав світове визнання. Після цього було ще багато відкриттів, які принесли Стейнбергеру славу одного з корифеїв сучасної фізики елементарних частинок. У 1968 році він переїхав у Швейцарію, у Європейський центр ядерних досліджень, який очолив через кілька років. На посаді директора ЦЕРН Стейнбергер працював до 1988 року. Навіть через стільки років він залишився дивовижно скромним у самооцінці. Пояснюючи, чому він пішов на пенсію, сказав: «У мій час відкриття ще можна було зробити самотужки. Сьогодні фізика елементарних частинок стала набагато складнішою. Я допомагав у міру своїх сил — як консультант і директор. Але тепер у мене нема нових ідей. Та ще ці комп’ютерні технології — вони занадто складні, тут я не конкурент молоді». Але фізику він все одно не облишив — захопився космологією для душі, просто тому, що ця сфера від нього раніше була далека і він пропустив безліч цікавих для себе речей. А ще щодня колишній директор ЦЕРН на велосипеді долає 10-кілометровий шлях у свою лабораторію і, як він сам говорить, одержує тут задоволення від того, що дізнається щось нове.

Анатолій ЛЕМИШ

Створення гігантського прилада зайняло 17 років праці колектива із 600 фахівців і коштувало більш ніж $2 млрд. Його вага ні багато ні мало 6,9 тонни, із них 1,9 припадає на постійний магніт, необхідний для створення сильного однорідного магнітного поля, яке інтенсивніше від земного в 3000 разів. За допомогою цього магніта можна відхиляти космічні промені так, що набори детекторів зможуть аналізувати їхні властивості — заряд і швидкість. Спочатку планувалося використовувати надпровідний магніт, але з’ясувалося, що він працюватиме лише три роки, поки не закінчиться рідкий гелій, який виконує роль холодоагенту. Тому торік його замінили на більш міцний постійний магніт, який служитиме науці до 2020 року, коли приблизно добіжить кінця термін експлуатації МКС. Конструкція прилада передбачає заміну на орбіті елементів, нездатних до тривалої експлуатації. Керування роботою прилада вестиметься із Землі. Першим його завданням буде вивчення складу кос-

мічних променів, вільних частинок, що народилися на просторах Всесвіту й розігнані до колосальних швидкостей. Походження й поводження частинок таких високих енергій надзвичайно цікаві, адже навіть найпотужніші із сучасних прискорювачів не можуть розігнати їх так сильно. Приміром, верхня межа енергії частинок, розігнаних у знаменитому Великому адронному колайдері, порівнянна з енергією комариного дзижчання; а для частинок космічних променів — із потенціалом бейсбольного м’яча, що летить.

Всесвіту, його не знайшов. Якщо багаторазово збільшена чутливість AMS-02 дозволить виявити антигелій або більш важкі антиелементи, це може стати серйозним доказом існування зірок і галактик з антиматерії. А третім і найважливішим напрямком його роботи стане пошук темної матерії — речовини, маса якої у Всесвіті в багато разів перевищує масу звичайної матерії, та яку поки не вдається спостерігати через те, що вона не вступає зі звичайною (баріонною) речовиною ні в які взаємодії, крім гравітаційної. Можливо, в уста-

Інша найцікавіша місія AMS-02 — пошук антиматерії. Відповідно до теорії, у мить Великого вибуху речовина й антиречовина утворилися приблизно в рівних кількостях. Однак сьогодні ми бачимо навколо себе тільки матерію, а от об’єкти з антиматерії поки відомі лише як результат складних лабораторних експериментів. Спектрометр AMS-01, який також вів пошук антигелію в космічних променях

новці «відзначаться» важкі частинки — вімпи (Weakly Interactive Massive Particles, WIMP). А якщо, відповідно до іншої теорії, до складу темної матерії входять гіпотетичні нейтраліно, то їхнє зіткнення має приводити до викиду певного набору частинок, які й зможе виявити AMS-02. Якщо ж вона складається з ще екзотичніших страпельок, то спектрометр також має знайти сліди їх «життєдіяльності».

16

№ 22 (177)

14 червня 2011 року

Еківоки «Рейндж Ровера» Як і планувалося, Evoque стане найменшою, найлегшою та найекономічнішою моделлю позашляховика, який коли-небудь випускався британською компанією.

І поки продажі, намічені на вересень, ще не почалися, покупці можуть підібрати авто в 3 D-конфігураторі на сайті виробника. Обличчям

Range Rover Evoque пропонується у двох формах кузова — дводверне купе й більш універсальний п’ятидверний варіант. Обидві версії базуються на адаптивному шасі з магнітореологічними амортизаторами зі змінюваною твердістю, але «п’ятидверка» на 30 мм вище. Дизайн і оснащення представлені компонуваннями

маркетингової компанії джипа стане відома американська телеведуча, модель і акторка Ванесса Мінілло (на знімку).

Pure, Prestige і Dynamic. «Базовий» Pure матиме шкіряні сидіння, алюмінієву обробку салону, медіа-центр і аудіосистему Meridian із 11 дина-

Клавіатура на долоні Патрік Баудіш і його група дослідників з інституту ім. Хассо Платтнера (Німеччина) створили апаратуру, яка може сприймати людську долоню як клавіатуру й навіть сенсорний екран смартфона.

Пристрій включає датчики, чутливі до руху й закріплені на штативі або ж на голові людини. Вони реєструють положення пальців і реагують на їхнє переміщення, що нагадує натискання клавіш. Спеціальне програмне забезпечення визначає, до яких точок уявного екрана на долоні доторкнулася людина, і генерує команди для iPhone, аналогічні дотику до сенсорного екрана.

Створювачі девайса вважають, що невидимий інтерфейс сподобається досвідченим користувачам, які так добре знають розташування іконок на екрані сенсорного смартфона, що можуть керувати ним із заплющеними очима. Таким чином, незабаром «уявним» апаратом можна буде користувати-

міками. Варіант Prestige доповнений шкіряною оббивкою Oxford, дерев’яною обробкою та навігатором GPS. Dynamic відрізняється більш агресивним переднім бампером, 20-дюймовими дисками Sparkle Silver, пофарбованим в чорний колір дахом, заднім спойлером і бампером із псевдодифузором. Під капот Range-малюка помістять 2,2-літровий дизель потужністю 150 к.с. (передній привід) і 190 к.с. (4х4), а також 240-сильний 2-літровий турбійований «бензин». Трансмісії — 6-східчаста «механіка» або «автомат» (остання — тільки для бензинової модифікації). Вартість Evoque буде в середньому вище, ніж Freelander 2, на базі якого побудований кросовер, і для початкової комплектації становитиме не набагато більше 33 тис. євро. Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ ся, наприклад, не виймаючи його з кишені штанів. Поки розробка німецьких фахівців ще в стадії лабораторних експериментів, однак створювачі сподіваються зменшити її до розміру, який дозволяє вивести таку систему в серійне виробництво й реальне використання. Підготував Анатолій ЛЕМИШ

КРОСВОРД

www.eutg.net

Шановні читачі! Не забудьте передплатити «Українську технічну газету» на друге півріччя 2011р.! Вартість передплати така сама і становить: на 1 міс. – 21 грн 40 коп. на 6 міс. – 128 грн 40 коп.

Передплатні індекси:

99340 — російською мовою 99309 — українською мовою

Оформити передплату ви можете в будь-якому поштовому відділенні вашого міста, через передплатні агентства вашого міста, а також зателефонувавши до редакції за телефонами: Відділ передплати: тел. (044) 278-42-37, тел./факс (0642) 59-93-91, тел. (0642) 59-93-92 podpiska@tehnichka.com

Відділ реклами: тел./факс (044) 278-42-37 reklama@tehnichka.com

ГОРИЗОНТАЛЬ: 1. Вигнанці віника. 6. Він – мир!

(1980) 11. Фортеця-герой.

12. Мешканець Індії, Китаю або Японії. 13. Зупинка в дорозі для відпочинку.

14. Англійська автомобільна компанія. 15. Звільнення злочинця без відома поліції. 16. Сценічний псевдонім Каштанки. 17. Букет кропу.

20. Ласощі Насреддіна. 23. Шия під гривою. 26. Наречена Вакули. 29. Розпізнавальний знак на корові. 30. Снаряд, який вилітає з пляшки шампанського. 31. Тілі-тілі.

32. Безглуздість, нісенітниця. 33. Ім’я книги. 36. Годованець капітолійської вовчиці. 39. Автомобіль ро-

дом з Хіросіми. 41. Непернатий нічний літун. 44. Райська насолода. 45. Спосіб відростити роги. 46. Допомагають будинку. 47. Країна ранкової свіжості. 48. Закопані в землю здібності. 51. Сухість губ. 54. Головна артерія. 57. Заняття трудящих людей. 60. Купа валіз у подорожі. 61. Захист руки мушкетера. 62. Брат чоловіка. 63. Мука монтера Мечникова.

64. Буксирний канат бурлак.

65. Коричнева фарба з глини. 66. «Дійна корова» тропічних островів. 67. Навколишнє середовище чукчів і оленів.

ВЕРТИКАЛЬ: 2. Місто Іллі-лежня. 3. Стара назва солідолу. 4. Приз на першому конкурсі краси. 5. Реакція жінок на появу миші. 6. Почуття з великими очима. 7. Каменепад. 8. Гурт, створений Сашком Положинським та Василем Зінкевічеммолодшим. 9. Собачий скарб.

10. Столиця Канади. 17. Оплата метро. 18. Шлях з гори. 19. Винищення звіренят до ліцензії в кишені. 21. … Лінкольн. 22. Заняття співака. 24. «Одяг» риби. 25. Дружне звучання кількох нот. 27. Заспокійливе для немовляти. 28. Плямистий тюлень. 34. Сировина для виготовлення мескаля і пульке. 35. «Лабораторія» Архімеда. 37. Рай у пустелі. 38. На старт! ... Марш!. 39. Людський мурашник. 40. Сюжет книги, фільму. 41. Шоколадне дерево. 42. Глотка вулкана. 43. Німфа річок і струмків. 48. ... про ранги. 49. Водойма коралових островів.

50. Абразивний матеріал. 52. Титул господаря Кота в чоботях. 53. Камінь, який «веселить людині серце й рятує від журби». 55. Спосіб виграти у перетягуванні каната.

56. Ягідний чагарник, озброєний шипами. 58. Хуртовинний космічний корабель. 59. Трагічне вбрання.

Склала Оксана БАЛАЗАНОВА