Украинская техническая газета №181

ПЕК

Підприємство

Технології

Дорогу подужає той, хто йде

На нові рейки

Бережи тепло з літа

Україна нарешті вживає реальних заходів для відстоювання й розвитку власної газотранспортної системи

Електрозварювальний завод на Херсонщині пов'язує своє майбутнє насамперед із відновленням українських залізничних колій

У Запоріжжі успішно реалізується декілька проектів істотної економії тепла й природного газу

Стор. 4

Стор. 8–9

Стор. 13

Техноарт

Парк ковальського періоду Улітку ботанічний сад у Сімферополі перетворився авжнє на справжнє місто майстрів

Стор. 14

Щотижневик Виходить щовівторка

www.eutg.net

№ 26 (181) 19 липня 2011 року

Пилосос для доріг Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» презентувала дві нові машини, призначені для комунальників

Стор. 7

Обладнання для новинки виготовили спільно з одеською компанією «Глобус-авто» з німецьких комплектувальних. Як зазначають розробники, автомобіль є універсальним і може використовуватися для прибирання доріг як улітку (ретельно очищуючи всі поверхні від пилу), так і взимку. Підмітальне обладнання City Fant 60 виробництва німецької фірми BucherSchoerling за потреби легко демонтується, а вантажівка може перетворитися на розбризкувач солі у разі ожеледиці. Окрім того, система гасіння пилу та зволожування оснащена розпилювальними форсунками, що розташовані спереду автомобіля і в робочій зоні підмітальних щіток. Це дає змогу прибирати вулиці особливо ретельно. Обладнання розраховане на прибирання і дрібного, і відносно габаритного сміття (автомобіль оснащений сміттєприймальним бункером обсягом 6 м3, баком для води місткістю 1500 л, підмітальними щітками, а також розтрубом для збирання габаритного сміття).

Ірина ГАЛЧЕВСЬКА

Зоряний шлейф Ле Бурже Ірина КОНДРАТЬЄВА Дніпропетровські ракетобудівники представили на Паризькому авіаційно-космічному салоні-2011 чимало оригінальних конструкторських рішень і технологій, затребуваних на ринку космічних послуг.

Об’єднаний стенд підприємств космічної галузі України привернув заслужену увагу як вузьких фа-

хівців, так і пересічних відвідувачів. Величезне враження справляли макети діючих і перспективних ракет-носіїв (РН), ракетних двигунів, супутників, дивували й вражали унікальними технологічними рішеннями зразки агрегатів, приладів, обладнання авіаційного та космічного призначення.

Стор. 5

Вакуумну підмітально-прибиральну машину «КРАЗ К12.2» для очищення міських вулиць, стоянок громадського транспорту, а також великих територій промислового значення сконструювали на Кременчуцькому автомобільному заводі. Тест-драйв комунальної техніки виробництва холдингової компанії «АвтоКрАЗ» відбувся днями в центрі міста на площі перед мерією.

Спорт інтелектуалів В’ячеслав ШНАЙДЕР Змагання з популярного нині спортивного програмування – не просто азарт боротьби і не тільки ідеальна можливість для майбутніх програмістів розвивати навички розв’язання нестандартних задач і творчого мислення. Саме тут відбувається відбір найбільш здібних до цієї справи молодих людей і вибір їх життєвого шляху.

Унікальний інтернет-портал кафедри прикладної математики та інформатики Житомирського державного університету імені Івана Франка (www.e-olimp.com) допомагає добре підготуватися до таких змагань.

— А вони зараз дуже популярні, — розповідає викладач програмування цього університету Сергій Жуковський. — У найавторитетнішій міжнародній

студентській командній олімпіаді з програмування, яку патронує найстаріша й найбільша міжнародна організація в комп’ютерній галузі – Асоціація обчислювальної техніки, беруть участь тисячі команд з усього світу. Тут студенти показують свої можливості в швидкому написанні оптимальних алгоритмів.

Стор. 11

2

№ 26 (181)

19 липня 2011 року

Тут і тепер

Цитати тижня

Кам’яновугільний період у розпалі Микола СТОЛЯРОВ

Леонід Галецький Завідувач відділу геології корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України

Підземна новобудова видала перше вугілля на шахті «Південно-Донбаська №3» у Донецькій області.

Їхніх запасів (родовищ титану. – Ред.) вистачить на 10—20 років, а потім — усе, сировини для виробництва титану не буде. Зараз надзвичайно важливо відновити геологічні розвідувальні роботи для пошуку й оцінки нових родовищ.

Промисловий регіон одержав ще один «сталевий вибій», що не тільки продовжить трудову біографію підприємства, а й дасть країні те-

годні на шахтах Донецької області всіх форм власності діють 133 таких вибої. І приватні, і державні підприємства ввели в експлуатацію 24 нові лави — на 6 об’єктів більше, ніж планувалося. А це означає, що гірникам забезпечений фронт робіт, їм буде де добувати паливо.

Андрій Клюєв Перший віце-прем’єр-міністр України Реформи дають перші результати. Бізнес, незважаючи на першу обережну реакцію, позитивно відреагував на нову економічну політику. Надходження в держбюджет поступово збільшуються. У сфері зовнішньої політики в нас також позитивні зрушення: уряд активізував співробітництво з Європейським Союзом.

пло й світло, людям — роботу, а місту Угледару, де розташована шахта, — додаткові відрахування в бюджет.

— Треба відзначити, що введення деяких лав дорівнює часом уведенню в експлуатацію цілої шахти, — сказав перший заступник начальника управління вугільної промисловості Донецької облдержадміністрації Павло Золотопупов. — Загалом сьо-

Олексій Нестеренко Заступник директора ДК «Укргазвидобуток» із питань перспективного розвитку та взаємодії з органами влади Платежі в бюджети всіх рівнів в 2011 році за 100-відсоткового видобутку природного газу до показників 2010-го збільшуються на 1 мільярд 122 мільйони гривень, а це вартість будівництва 40 свердловин, які у разі введення в експлуатацію дали б до 600 мільйонів кубометрів газу. Загальна частка поточних податків у ціні природного газу компанії цього року сягає 50%. За такого податкового навантаження неможливо говорити не тільки про подальший розвиток щодо нарощування видобутку вуглеводнів, а й про стабілізацію видобутку. Треба міняти фіскальний підхід до газодобувних компаній.

У автономному режимі Сергій ДУМКЕВИЧ Міжнародний аеропорт «Сімферополь» планує створити власну авіакомпанію й забезпечити якісні перевезення на маршруті Сімферополь—Київ. Перші два літаки куплять уже цієї осені.

Одним абзацем Ірак не заплатив Харкову за БТР.

Іракська сторона не розрахувалася за поставлені 26 машин БТР-4, машини технічного обслуговування й тренажери для екіпажів, зроблені в Україні в рамках іракського контракту. Про це на прес-конференції сказав голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін, коментуючи погашення боргів із заробітної плати на ДП «Завод ім. Малишева», що виготовляло це замовлення.

— Іракський контракт виконується, але, на жаль, гроші за поставлене озброєння в Україну ще не прийшли, — сказав М.Добкін. Україна приєдналася до ініціативи Євросоюзу із проведення «стрес-тестів» на АЕС.

Відповідну заяву від української сторони під час зустрічі в Брюсселі, присвяченої цільовій оцінці потенціалу безпеки АЕС («стрес-тестів») у контексті подій на японській АЕС «Фукусіма-1», підписав заступник міністра — керівник апарату Міненерговугілля Володимир Макуха. У документі відзначається, що сторони «погодилися здійснити на добровільних засадах всебічну оцінку ризику й безпеки на підставі специфікацій, погоджених Європейською комісією і Європейською групою ядерного регулювання безпеки 24 травня 2011 року». Сторони погодилися залучити ядерних операторів, а також національні регулювальні органи та здійснити на основі прозорої системи підвищення довіри й підзвітності всебічну оцінку ризику та безпеки.

Адреса редакції: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 28а

Засновник і видавець — колектив редакції «УТГ»

www.eutg.net Е. пошта: info@tehnichka.com ПРИ ВИКОРИСТАННІ МАТЕРІАЛІВ ПОСИЛАННЯ НА «УТГ» ОБОВ’ЯЗКОВЕ.

91034, м Луганськ, вул. Ломоносова, 98в.

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 12993-1877Р від 20.08.2007 р., видано Міністерством юстиції України.

За оцінками фахівців, запаси вугілля, розкриті новою лавою, становлять 610 тис. тонн. Вугільне поле порівняно невелике, однак на кілька років роботи підприємству його цілком достатньо, якщо врахувати, що ця лава на шахті має статус тисячниці — за добу тут можуть видобувати тисячу тонн вугілля. Потужність пласта, який сьогодні почали розробля-

Про плани створення в Криму власної авіакомпанії повідомив голова Республіканського комітету АРК із транспорту та зв’язку Микола Черевков. За його словами, у вересні-жовтні поточного року заплановано придбати два літаки для маршруту Сімферополь — Київ. Сьогодні ці рейси здійснює компанія «Дніпроавіа», у якої, як відомо, є проблеми з податківцями.

— Буде придбано літаки, які мають закрити дуже серйозний напрямок, щоб була стабільність у польотах, без зривів і затримок авіа-

рейсів, — заявив голова комітету. Однак він не уточнив, за рахунок яких коштів буде закуплено літаки, посилаючись на комерційну таємницю.

Крім того М. Черевков повідомив, що Президент України Віктор Янукович схвалив проект реконструкції міжнародного аеропорту «Сімферополь». Ініціатор проекту вартістю $270

Довідка «УТГ» З обсягу пасажирських перевезень головний кримський аеропорт посідає друге місце в Україні після міжнародного аеропорту «Бориспіль» (м. Київ). Міжнародний аеропорт «Сімферополь» є власністю Автономної Республіки Крим.

Головний редактор Іван Спасокукоцький тел. 044 278 42 37, e-mail: ivanspas@tehnichka.com РЕДАКЦІЯ: Людмила Гречаник — редактор відділу технічної думки тел. 0642 34-72-47 e-mail: tehnomysl@tehnichka.com

Олександр Білиловець — редактор інтернет-ресурсу еUTG.net, тел. 044 278-42-37 e-mail: bililovets@tehnichka.com

ти гірники, — приблизно 1,55 сантиметра, що досить типово для регіону. У таких, а часто й тонших пластах сьогодні залягає до 60% усього вугілля України. Однак лаву мало «нарізати» й розкрити поклади вугілля, її необхідно оснастити сучасною високоефективною технікою. На ці потреби в Донецькій області працює кілька великих машинобудівних заводів у Горлівці, Дружківці, Краматорську. Науковий, проектний і конструкторський їхній супровід здійснює великий інститут вугільних машин Донгіпровуглемаш. Останнім часом нові лави введені в експлуатацію також на шахті імені Калініна, «Південно-Донбаська № 1», готуються вони в роботу й на інших підприємствах. І це неодмінно позначиться на діяльності вугільних шахт краю. За прогнозами, у першому півріччі вуглевидобуток у регіоні зросте на 18,2%. Із початку року донецькі гірники вже видобули понад 17 млн тонни вугілля. Це на 2 млн тонн більше, ніж за той же період минулого року. млн — уряд Криму. Відповідно до планів в аеропорті мають здійснити повну реконструкцію штучних злітно-посадкових смуг із засобами посадки й світлосигнальним забезпеченням та введення їх у експлуатацію, а також побудувати новий пасажирський термінал.

На сьогодні пропускна здатність аеровокзального комплексу — 750 пасажирів на годину. Як показали розрахунки, за такої скромної потужності аеропорт зможе проіснувати до 2014 року. Але, з огляду на зростання кількості пасажирів і додаткових авіарейсів, на цей термін треба збільшити пропускну здатність аеровокзального комплексу до 1500 пасажирів на годину.

ВІДДІЛ РЕКЛАМИ: Ганна Шумакова — тел./факс:

ВІДДІЛ ПЕРЕДПЛАТИ: Дмитро Баранов — тел./факс: (044) 278 42 37

Ігор Павлюк — редактор відділу промисловості

Любов Соловйова — тел./факс:

тел. 044 278-42-37 e-mail: pavluk@tehnichka.com;

e-mail: podpiska@tehnichka.com

(0642) 59 93 91 тел.: (0642) 59 93 92,

Дмитро ТИМЧУК Промивне обладнання північноірландської компанії CDE Global усе більш популярне серед українських виробників нерудних матеріалів, яких приваблює можливість його використання для промивання відсіву.

7 липня 2011 року запущений ще один промивний комплекс CDE в Україні. Його встановлено на Малинському каменедробильному заводі (група компаній ЮНІГРАН) у Житомирській області. Обладнання постачалося офіційним дилером CDE на території України компанією «Актіс Груп». Комплекс CDE продуктивністю 200 т/год. дав можливість каменедробильному заводу ефективно переробляти відсів із вмістом глини й пилу 10%, одержуючи після промивання 3 види матеріалу: чистий щебінь фракцій 2—5 і 5—10 мм, а також гранітний пісок 0,063—2 мм (вміст пилоподібних частинок — до 4%). Підприємство вже випустило першу партію митого гранітного піску, що дозволить групі компаній ЮНІГРАН відмовитися від застосування митого річкового піску у виробництві фігурних елементів бруківки. Малинський каменедробильний завод також зможе реалізовувати всі фракції, отримані у процесі переробки продукції, які значно збільшують міцність бетонних виробів. Таким чином, завдяки промивному обладнанню CDE виробник щебеню зміг розв’язати проблему складування відсіву. У нього з’явилася можливість одержання додаткового прибутку. Компанія CDE Global — світовий виробник обладнання для переробки та утилізації відходів у гірничодобувній і будівельній галузях, вона має успішний досвід установлення сотень таких комплексів в усьому світі. CDE виробляє технології для великої кількості вихідних матеріалів — це промивання піску й відсіву, збагачення залізної руди, видалення бурого вугілля, переробка та утилізація відходів після знесення будівель, обробка стічних вод і побутових відходів.

Газета видається українською та російською мовами

(044) 278 42 37, тел.: (097) 534 23 04, Позиція авторів публікацій не завжди

e-mail: reklama@tehnichka.com

Глобальне оновлення

збігається з позицією редакції. Редакція залишає за собою право виправляти матеріали та рецензувати рукописи. За зміст рекламних оголошень відповідає рекламодавець.Матеріали, позначені (R), публікуються на правах реклами.

За достовірність наведених у матеріалах фактів відповідають автори публікацій.

Передплатні індекси: українською мовою — 99309 російською мовою — 99340 Номер віддрукований офсетним способом на друкарському комплексі ТОВ «Прес-Експрес». Адреса: 91040, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89а. Тел. (0624) 50-08-54

НАКЛАД МІСЯЦЯ 28000 прим. Замовлення № 1365

3

№ 26 (181)

19 липня 2011 року

Тут і тепер Наука СПІВРОБІТНИЦТВО Таджикистан має намір співробітничати з Львівщиною у сфері технологій. Таджикистан хоче налагодити економічні зв’язки з Україною й Львівською областю зокрема. Країна зацікавлена у використанні потенціалу сільського господарства й технологій Львівщини. Про це заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Таджикистан в Україні Шухрат Султонов під час зустрічі з головою Львівської ОДА Михайлом Цимбалюком. Крім того, за словами посла, Таджикистан готовий співробітничати й у сфері гідроенергетики. У свою чергу Цимбалюк відзначив зацікавленість Львівської області в співробітництві з Таджикистаном, зокрема в рекреаційно-туристичній галузі, а також у налагодженні економічних зв’язків.

ЦИФРА Заборгованість із зарплати . зменшилася. На За станом на 1 червня заборгованість із зарплати в Україні становила 1 млрд 262 млн 618 тис. грн, що на 1% менше, ніж на 1 травня 2011 року. Про це свідчать дані Державного комітету статистики України.

1%

на 2% (із початку року — на 9,7%), до 298,0 млрд грн.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

про соціальне партнерство, що передбачає участь держкомпанії в розвитку газової інфраструктури регіону. Зокрема, «Укргазвидобуток» візьме участь у реконструкції газорозподільної станції (ГРС) у с. Топоривці й добудування газопроводу високого тиску від ГРС до Чернівців. Введення в дію нового резервного газопроводу, будівництво якого почато ще в 2004 році, дозволить стабільно забезпечувати газом обласний центр і навколишні села, відзначають у міністерстві.

ЕКОНОМІКА Депутати пропонують варіант забезпечення робочими місцями молоді. Народні депутати від Партії регіонів Андрій Пінчук, Ельбрус Тадєєв, Юрій Колоцей і Максим Луцький пропонують звільнити від сплати єдиного внеску роботодавців, які надають перше робоче місце для молоді після закінчення навчання. Це прописано в проекті закону №8783.

ПЕК У червні на Шебелинському ГПЗ перероблений рекордний обсяг сировини. Переробка сировини на Шебелинському ГПЗ у червні становила 67,4 тис. т. Виробництво світлих нафтопродуктів становило 58,2 тис. т, із них автобензинів — 38,7 тис. т, дизпалива — 17,9 тис. т. Це найвищі показники переробки починаючи з 2009 року. Загалом у I півріччі 2011 року на ГПЗ перероблено майже 343 тис. т сировини за глибини переробки 85%. Із початку року вироблено 198,2 тис. т автомобільних бензинів і 86,6 тис. т дизпалива. Підприємства ПЕК, у яких відсутні лічильники тепла, позбавлять ліцензій. У випадку неоснащення підприємств комунальної теплоенергетики приладами обліку тепла до вересня цього року Нацкомісія регулювання електроенергетики відбере в них ліцензії, заявив перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку й торгівлі України Андрій Клюєв. Він попросив представників регіонів розв’язати це питання. «Вам завдання: забезпечити до кінця серпня оснащення підприємств теплоенергетики приладами обліку теплової енергії коштом цих же підприємств», — додав віце-прем’єр. Також він відзначив, що на закупівлю комунальних лічильників буде виділено близько 4 млрд грн. Газопровід у Чернівцях добудують до осені. ДК «Укргазвидобуток» і Чернівецька міська рада підписали угоду

За п’ять років обсяг виділених коштів на енергозбереження зріс у 4 рази. Згідно з даними НАЕР, загальний обсяг коштів, призначених на фінансування обласних програм з енергозбереження за період з 2005 по 2010 рік, становив 26 млрд 777 млн 98,78 тис. грн. Коштів підприємств — 16 млрд 437 млн 846,30 тис. грн, держбюджет виділив 1 млрд 714 млн 425,58 тис. грн, а місцеві бюджети —2 млрд 618 млн 546,68 тис. грн. Івано-Франківська область за 5 місяців забезпечила надходження у зведений бюджет України в розмірі 1,8 млрд грн. У зведений бюджет держави в січні-травні поточного року надійшло майже 109 млрд грн (на 35,5% більше, ніж у 2010-му). Державний бюджет наповнили на 80,6 млрд грн, а надходження в місцеві бюджети становили 28,1 млрд грн (на 2,8 млрд грн більше, ніж торік).

ФІНАНСИ Грошова маса країни зросла до 652,5 млрд грн, монетарна база — до 228,1 млрд грн. В Україні грошова маса в червні 2011 року збільшилася на 2,6% (із початку року — на 9,1%) — до 652,5 млрд грн, монетарна база — на 0,1% (із початку року — на 1,1%) — до 228,1 млрд грн, говориться в повідомленні, оприлюдненому на сайті Національного банку України. Загальний обсяг депозитів у червні збільшився на 2,9%, із початку року — на 11,5%, до 461,3 млрд грн. У т.ч. депозити юридичних осіб зросли на 4,8% (із початку року — на 14,9%), до 163,3 млрд грн, фізичних осіб —

«Дніпроспецсталь» за півроку збільшила випуск готового прокату майже на третину. ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» (Запоріжжя) у січні-червні збільшило виробництво готового прокату на 31,1% у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року — до 139 тис. тонн, повідомив представник компанії. Виплавка сталі за шість місяців зросла на 16,9% — до 214 тис. тонн. У червні завод виробив 26 тис. тонн прокату й 38 тис. тонн сталі. Найбільший металургійний холдинг країни виплатив за 2010 рік рекордні дивіденди. Холдинг «Метінвест» оприлюднив результати діяльності за 2010 рік. Консолідований дохід групи становив $9358 млн, на 55,3% більше, ніж у 2009-му, консолідований чистий прибуток — $437 млн, на 30,8% більше позаторішнього. Валовий прибуток — $2986 млн (зростання на 79,8%), чистий прибуток — $437 млн (на 30,8% більше в порівнянні з 2009 роком.). Дохід від продажів металопродукції досяг $5708 млн, вугілля й коксу — $1149 млн, ЗРС — $2501 млн. Недавно «Метінвест» вступив у гірничо-металургійний бізнес групи «Індустріал», що включає в себе, зокрема, управління й володіння сторонами більше 50% акцій комбінату «Запоріжсталь». Алчевський меткомбінат нарощує виробництво.

Алчевський металургійний комбінат (АМК, Луганська обл.) у січнічервні збільшив виробництво готового прокату на 23% у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року — до 1,879 млн тонн. За цей період меткомбінат наростив випуск сталі на 15,7% — до 1,880 млн тонн, чавуну — на 19,4%, до 1,728 млн тонн, агломерату — на 12,9%, до 2,555 млн тонн. У червні підприємство виробило 303 тис. тонн прокату, 318 тис. тонн сталі, 271 тис. тонн чавуну й 414 тис. тонн агломерату.

Витрати металургів через підвищення цін на газ зростуть. Із 1 липня витрати збільшаться на 42%, або на 2,169 млрд грн без ПДВ у порівнянні з II кварталом, повідомив заступник генерального директора об’єднання «Металургпром» Олександр Зражевський. «У другому кварталі 2011 року витрати метпідприємств на природний газ становили 5,166 млрд грн (без ПДВ), у третьому вони зростуть до 7,335 млрд грн», — уточнив він.

За словами Зражевського, у прогнозних розрахунках витрат металургів враховане зростання ціни на газ для самих метпідприємств, а також вплив ціни на газ на вартість основних сировинних ресурсів для виробництва.

АВТО У великих містах побудують 22 сучасних комплексних пункти автомобільного сервісу (ПАС) для водіїв. Це передбачено Концепцією розвитку УДП «Укрінтеравтосервіс» у рамках розвитку інфраструктури автомобільного сервісу із напрям-

Після реконструкції готель на 180 номерів стане 4-зірковим. Відкрити його планують у квітні 2012 року. Зараз будівля належить компанії ISTIL.

А.Близнюк має намір розв’язати проблему «недобудів» кредитуванням під 3%. Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолій Близнюк уважає, що ліквідувати цю проблему можна за допомогою пільгового кредитування громадян. «Я думаю, корисно реалізовувати проекти, аналогічні тим, які ми вже завершили в Донецькій області. Зокрема, ми вдосконалили державну програму «Доступне житло» — розробили механізм, що дозволяє громадянинові, крім держпідтримки у вигляді первісного 30-відсоткового внеску, виплачувати не 20% річних за кредитом, а лише 3%. Ми маємо намір запропонувати такі алгоритми й у інших регіонах», — повідомив А.Близнюк.

ТРАНСПОРТ ків основних автомобільних доріг загального користування. Зокрема, до 2015 року на під’їздах до Києва буде побудовано п’ять пунктів автомобільного сервісу. По одному ПАС планується побудувати на під’їздах до Дніпропетровська, Донецька, Запоріжжя, Харкова, Луганська, Мелітополя, Сімферополя, Херсона, Миколаєва, Кривого Рога, Кіровограда. Стоянки обладнають системою відеоспостереження, необхідними засобами зв’язку, буде можливість електричного підключення до рефрижераторного обладнання.

Корпорація «Еталон» збільшила виробництво. ЗАТ «Бориспільський автозавод» і ЗАТ «Чернігівський автозавод», що входять до корпорації «Еталон», у січні-червні наростили виготовлення автобусів різних модифікацій у 2,5 раза в порівнянні з аналогічним періодом 2010 року — до 709 одиниць. Випуск вантажних автомобілів за цей час збільшився вдвічі — до 121 виробу. Про це повідомили в асоціації автовиробників України «УкрАвтоПром», до якої входить корпорація «Еталон». ЗАЗ збільшив випуск авто. Переважно іноземних марок. Запорізький автомобілебудівний завод у першому півріччі виготовив 28305 автомобілів, збільшивши обсяги виробництва на 77,5% у порівнянні із січнем-червнем 2010 року (15950 авто). Серед випущених ЗАТ «ЗАЗ» у першому півріччі авто — 7 автомобілів «ЗАЗ», 1562 — «ВАЗ», 12444 — Chance, 2681 — Sens, 6050 — Lanos, 372 — «Ланос»-фургон, 840 — ZAZ Forza, А13 — 1323, Chevrolet — 524, KIA — 2381, ТАТА — 80 і 41 автобус.

БУДІВНИЦТВО ЄБРР виділив гроші на реконструкцію легендарного готелю «Лейпциг». Європейський банк реконструкції та розвитку дав кредит на $30 млн для модернізації готелю «Лейпциг» на вул. Владимирській у Києві, побудованому 1900 року.

У найближчі роки поїзди замінять на нові, більш ефективні, ніж ті, що діють зараз на «Укрзалізниці», повідомив віцепрем’єр-міністр України Борис Колесніков. «Ми готові за 6—7 років поміняти всі поїзди в Україні, зробити їх швидкісними без спальних місць. Зарплата в обслугового персоналу буде близька до європейської», — сказав він. Крім того, за словами Б.Колеснікова, усі вітчизняні поїзди, виготовлені в Україні, мають відповідати європейському стандарту, і це буде досягнуто. Уже ведеться пошук потенційного вітчизняного виробника, який візьметься за таке держзамовлення, відзначив віце-прем’єр.

АПК В Україні вже зібрано 6,4 млн т зерна, заявив у ході засідання Кабміну перший віце-прем’єрміністр, міністр економічного розвитку й торгівлі України Андрій Клюєв. «Урожайність становила 28,4 центнера з гектара, торік на цю ж дату врожайність була 24,3» – відзначив Клюєв.

За його словами, цього року задіяно в зборі врожаю 53 тис. комбайнів. Для прискорення жнив додатково залучили 5 тис. 800 високоефективних комбайнів. Клюєв відзначив, що в цілому загальний рівень технічної готовності набагато вище, ніж торік. Підготувала Анна ГРЕЧАНИК за матеріалами УНІАН, РІА Новини-Україна, ЛІГА-Новини, ІнтерфаксУкраїна, Укррудпром, АПК-інформ

4

№ 26 (181)

19 липня 2011 року

ПЕК

Дорогу подужає той, хто йде Україна нарешті вживає реальних заходів для відстоювання й розвитку власної газотранспортної системи Олександр ЛЕОНОВ, директор центру прикладних політичних досліджень «Пента» Президент України Віктор Янукович знову заявив, що Київ не планує злиття «Нафтогазу» з «Газпромом» заради зниження ціни на газ. Таким чином, питання про реалізацію «кришталевої мрії» росіян — об’єднання під своїм керівництвом радянської газотранспортної системи й створення пан’європейської енергетичної монополії — має бути, як мінімум, відкладено. Але, схоже, у Москві докладатимуть усіх можливих зусиль для того, щоб схилити Київ до «правильного» рішення.

його трансформація в тристоронній газотранспортний консорціум за участю Німеччини (а в перспективі — навіть Франції). А потім були вибори Президента України й різка зміна зовнішньополітичної орієнтації Києва. Знову про можливість створення газотранспортного консорціуму між Україною, ЄС і Росією в липні минулого року заявив прем’єр-міністр України Микола Азаров. Сталося це після того, як дво-

ну систему, то прокладання «Південного потоку» стане безперспективним. Більш різко висловлювався міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Бойко: «Україні це однозначно невигідно. Позиція нашого Президента досить жорстка, і він її висловлював у спілкуванні з керівництвом Росії — про те, що будівництво «Південного потоку» не відповідає нашим національним інтересам. Просто кажучи, він відбирає газ із нашої

Докладно

Справа — труба Останнім часом Росія на тлі стрімкого зростання цін на енергоносії вела досить агресивну політику на європейському газовому ринку. Серед її пріоритетів ГТС України стоїть окремо, оскільки складається з 36 тис. км газопроводів. До системи входять також 79 компресорних станцій загальною потужністю 5500 МВт і 13 підземних сховищ газу (ПСГ). Пропускна здатність системи на вході 290 млрд кубометрів газу на рік, на виході — 170 млрд. Її стратегічне значення полягає не тільки в обсягах інфраструктури, а й у вигідному географічному розташуванні нашої держави: газопроводи з’єднані з магістральними газопроводами всіх сусідніх країн. Крім того, наша ГТС має найбільший у Європі (після Росії) комплекс підземних газосховищ. Тобто Україна без перебільшення володіє не просто стратегічним активом, а справжнім ключем до системи енергетичної безпеки Європи. Не дивно, що навколо ГТС ведуться всілякі ігри й сутички — економічні, міждержавні та геополітичні. Згадаємо, що ще на початку століття Москва зробила найбільш рішучу й успішну спробу одержання контролю над українською газотранспортною системою. У жовтні 2002 року Україна й Росія підписали угоду про створення газотранспортного консорціуму. 23 січня 2003 року НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром» зареєстрували це СП із частками кожної з компаній по 50%. Планувалася

ма місяцями раніше його російський колега Володимир Путін запропонував об’єднати газові монополії двох країн — «Газпром» і «Нафтогаз України». У ЗМІ циркулювала інформація про те, що російська сторона запропонувала створити СП на базі магістральних газопроводів України й декількох родовищ «Газпрому» у Росії, які могла одержати у своє користування українська сторона. Києву запропонували Астраханське родовище й ще декілька на півострові Ямал. Але ці варіанти не влаштували Україну, яка хотіла видобувати паливо в Уренгої. Розробка Ямалу вимагала б від України занадто великих інвестицій у видобуток, а собівартість газу там в 1,5 раза вище, ніж в Уренгої. Тобто набагато простіше, а можливо, і дешевше самим почати модернізацію ГТС, ніж витрачати кошти на іншому кінці світу. Крім цього, російська сторона категорично відмовилася навіть обговорювати умову, поставлену Україною, — відмова від будівництва «Південного потоку». На думку Віктора Януковича, якщо РФ і Європейський Союз погодяться модернізувати українську газотранспорт-

труби. І ми проти цього виступатимемо».

Якщо розібратися

Геть від Москви? На перший погляд, напрямок «на Росію» виглядає найбільш правильним. Тут і гарантія наповнення труби газом, і істотне зниження ціни на блакитне паливо, і модернізація ГТС — усе в одному пакеті. Однак чи так це? На жаль, кілька наочних прикладів змушують сумніватися в можливому хеппіенді такої «газової» дружби. Справжнім реаліті-шоу наслідків надмірної довірливості й щедрості можна назвати драматичну розв’язку багаторічної дружби Росії та Білорусі. Навесні білоруська економіка зірвалася в глибоку й системну кризу. Лихо в сусіда було досить сприятливим моментом для розв’язання певних політичних і економічних завдань Москви. Наприклад, у російській столиці вже відбулися переговори про можливу купівлю «Газпромом» 50% акцій ВАТ «Білтрансгазу» за $2,5 млрд. Схоже, незабаром «Газпром» із власника половини акцій «Білтрансгазу» стане єдиним власником білоруської газотранспортної системи.

Незважаючи на фактично спільне володіння білоруською ГТС, цінові скандали між союзниками зчинялися мало не з більшою регулярністю, ніж із норовливим Києвом. Наприкінці червня за затримку чергового платежу 600 млн рублів ВАТ «Інтер РАТ ЄЕС» зовсім припинило поставки електроенергії в Білорусь. І з наповненням «труби» — самі питання. Як ми вже відзначали, Росія категорично відмовилася навіть обговорювати можливість припинення будівництва «Південного потоку». Запуск «Південного» і «Північного» потоків, безперечно, позначиться на транзиті газу через територію України. Тим більше що видобуток у «Газпрому» зростає дуже повільно, і збільшити його найближчим часом важко. А це означає, що Москва просто технічно не зможе гарантувати прокачування через українську трубу більше ста мільярдів кубів газу (ще одна умова Києва для початку переговорів, що прозвучала в ЗМІ). Непокоять і окремі повідомлення про те, що російська газова монополія готова надати Китаю знижку на газ, якщо той погодиться на авансові платежі за газовим контрактом. За даними джерел, платіж має становити не менше $25 млрд, а можливо — до 40 млрд. Джерело повідомляє що «Газпром» хотів би одержати гроші в 2012—2015 роках, а поставляти газ за контрактом із Китаєм протягом 30 років починаючи з 2015-го. Щоб це зробити, «Газпрому» треба побудувати газопровід «Алтай», вартість якого в 2006 році російською компанією оцінювалася в $13,6 млрд, а сьогодні напевно буде ще вище. Є також сумніви й стосовно того, що в «Газпрому» вистачить коштів на підтримку в робочому стані своєї газотранспортної системи й будівництво нових напрямків. І чи знайдуться гроші на модернізацію української труби, якщо їх не вистачає на свою?

Захід нам допоможе? У 2009 році в Брюсселі відбулася інвестиційна конференція щодо модернізації ГТС, за підсумками якої було підписано Брюссельську декларацію й розроблено майстер-план, який передбачає надання близько $3 млрд на проведення заходів для розвитку й відновлення ГТС України. Передбачалося, що основні кошти підуть на газопроводи «Союз», Урен-

гой—Помари—Ужгород і «Прогрес», а також південний транзитний коридор. Найбільший обсяг фінансів призначався для реконструкції газоперекачувальних агрегатів на компресорних станціях. Кабінет Міністрів України, зі свого боку, зобов’язався гарантувати незалежність «Укртрансгазу» й забезпечувати йому надходження від доходів від передачі палива газопроводами високого тиску й від його зберігання. Уряд також пообіцяв відкрити українську ГТС для сторонніх компаній, які бажають прокачувати газ газопроводами високого тиску, і «надати третім сторонам доступ до підземних сховищ газу на прозорих комерційних умовах». Тарифи на прокачування й зберігання газу мають встановлюватися з використанням відкритої методології, бути економічно обґрунтованими й «недискримінаційними». На жаль, заходів для виконання Брюссельського меморандуму вжито не було, у результаті Київ не тільки втратив динаміку у відносинах з Євросоюзом, а й пропустив добру нагоду для початку реальної модернізації своєї ГТС. А тим часом у разі дії меморандуму позиції України на переговорах із «Газпромом» були б сильніші. Нинішній уряд почав виконувати Брюссельський меморандум, підписаний попередниками. У його реалізації особливою віхою можна назвати приєднання з 1 лютого України до організації Енергетичної співдружності. Про курс України на дотримання домовленостей з ЄС свідчить і заява Президента України на підсумковій прес-конференції. Віктор Янукович уважає, що таку велику компанію, як НАК «Нафтогаз України», треба реструктуризувати: «Якщо ми хочемо цивілізовано розвивати всі ці підприємства, їх треба насамперед підготувати до реєстрації на біржі ІРО для того, щоб ми мали можливість одержати реальну ціну цих підприємств, розуміти, чим володіє Україна. Як тільки ці підприємства вийдуть на світову біржу, ми одержимо реальну ціну, ми тоді побачимо, яким чином їх розвивати». На думку і українських, і російських експертів, у випадку поділу «Нафтогазу» будуть виконані принципові пункти Брюссельського меморандуму, а «Газпром» втратить інтерес до поглинання українського монополіста. А поки Євросоюз замовив підготовку відповідного ТЕО проекту мо-

дернізації компанії Mott MacDonald, яка виграла тендер. У Міненерговугілля вже готуються до старту реалізації першого етапу спільного з ЄС проекту модернізації газотранспортної системи. Київ і Брюссель сподіваються на партнерство з російським «Газпромом» як зі стратегічним постачальником блакитного палива на ринки країн ЄС. За інформацією ЗМІ, в українському уряді найбільш прийнятним варіантом реалізації проекту модернізації досі розглядають створення тристороннього спільного підприємства за участю «Газпрому» та європейських нафтогазових компаній.

Упритул

Надія на власні сили На жаль, у питанні модернізації української «труби» досить серйозним чинником залишається час. З огляду на неповороткість європейських структур і наполегливість «Газпрому» у питанні будівництва газопроводів в обхід України, Києву не можна чекати з моря погоди. Треба діяти. Як заявив в інтерв’ю «5 каналу» заступник голови правління «Нафтогазу» Вадим Чупрун, компанія самостійно починає модернізацію ГТС і сподівається на підтримку в цьому питанні ЄС і Росії. За його словами, буде потрібно $3,5 млрд, що значно дешевше, ніж будівництво альтернативних газопроводів у обхід України. Уже ухвалене рішення про те, що НАК «Нафтогаз України» вкладе $543 млн у реконструкцію першої черги газопроводу Уренгой— Помари—Ужгород. Якщо ж більш ретельно проаналізувати це рішення «Нафтогазу», то можна помітити не тільки бажання показати своїм іноземним колегам готовність самостійно розв’язувати свою головну проблему, а й досить сміливу геополітичну гру. Річ у тім, що, за словами того ж голови Міненерговугілля Юрія Бойка, модернізація ГТС у короткий термін скорочує шанси реалізації планів «Газпрому» з будівництва газопроводу «Південний потік» — прямого конкурента українського маршруту транзиту російського газу в Європу. А це вже щось нове в зовнішньополітичних діях Києва — готовність грати на випередження й буквально на зустрічних курсах. Власне кажучи, саме так і треба грати на «великій шахівниці» — напористо, жорстко й швидко.

5

№ 26 (181)

19 липня 2011 року

Авіапром

Зоряний шлейф Ле Бурже Ірина КОНДРАТЬЄВА Початок на стор. 1

Український стенд відвідали віце-прем’єр-міністр і міністр з інфраструктури України Борис Колесніков, а також голова Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном Дмитро Колесніков.

У чергу — за ракетами й супутниками Держпідприємства «КБ «Південне» імені М.К.Янгеля» (КБП, генеральний конструктор — генеральний директор підприємства Олександр Дегтярьов) і «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М.Макарова» («Південмаш», генеральний директор Віктор Щоголь) беруть участь у престижному міжнародному авіакосмічному салоні Le Bourget Paris An Show з 1995 року. І щоразу привертають до своєї продукції усе більш пильну увагу космічних агентств і компаній різних країн світу, зацікавлених у інтенсивнішому освоєнні навколоземного простору. Фахівці КБП у рамках виставки провели 23 офіційні зустрічі із представниками EADS Astrium — компанії, яка займається виробництвом супутників і входить до європейської аерокосмічної корпорації, Telespazio (Італія) — світового лідера в галузі супутникових послуг, компанії MBDA — провідного європейського розробника та виробника ракетних систем, Orbital Sciences Corporation (США), британської компанії SSTL — виробника супутників, Космічного агентства Ізраїлю, Національного космічного агентства Республіки Казахстан, Космічної асоціації Литви та з іншими офіційними делегаціями з Канади, Перу, США, Німеччини, Італії, Туреччини. Обговорювалося широке коло питань із забезпечення пускових послуг, створення супутників, розглядалися також можливості участі Національного космічного агентства України в різних

Валерій Жовтяк

спільних проектах і програмах Європи, США (зокрема, у програмі «Таурус» із виведенням космічних кораблів на МКС). Заступник генерального директора КБП Валерій Жовтяк, який брав участь у виставці в Ле Бурже, відзначив, що особливу увагу фахівців і відвідувачів

ла чимало переговорів із завантаження РН супутниками, пусконаведення й забезпечення пускових послуг із космодрому Алкантара. До першого запуску РН «Циклон-4» ще досить часу, він відбудеться приблизно наприкінці 2012 — початку 2013 року, тож усі бажаючі приєднатися до останньої (пускової) фази проекту цілком устигнуть укласти необхідні договори й підготувати до розміщення на РН свої корисні навантаження (супутники, обладнання, прилади). Разом із тим слід зазначити, що чергова зміна календарних строків проекту (спочатку планувалося провести перший старт у 2006 р.)

ти роботи в рамках проекту «Циклон-4». Раніше повідомлялося про кредит у розмірі 295 млн грн. Чи залишиться ця сума незмінною й чи вистачить грошей на виконання всіх етапів проекту з огляду на підвищення цін на енергоносії та матеріали, — цей бік питання представники КБП поки не коментують. Крім перспективного «Циклона-4» КБП представило в Парижі ракети-носії, які вже мають добру репутацію на світових ринках космічних послуг завдяки використанню в проектах «Морський старт», «Наземний старт», «Дніпро». Немає сумнівів, що й надалі ці РН без роботи не будуть. Потенційних замовників зацікавив також український мікросупутник «Січ-2», який планується запустити цього року.

У 2011 році масштаби виставки досягли рекордної позначки — більше 2100 експонентів з усього світу представили свою продукцію в 28 міжнародних павільйонах. За 6 днів на виставці побували близько 145 тисяч фахівців, 200 офіційних делегацій і 200 тисяч непрофесійних відвідувачів привертав окремий стенд із макетом РН «Циклон-4». Із реалізацією спільного українсько-бразильського проекту «Алкантара Циклон Спейс», пов’язаного з розробкою космічного ракетного комплексу «Циклон-4», у світі стає все більше тих, хто хоче скористатися можливостями, які відкриються з уведенням у експлуатацію бразильського екваторіального космодрому й запусками українських триступеневих модифікованих ракет. Такі ракети здатні виводити корисні навантаження загальною масою до 5,5 т на геостаціонарну й масою до 1,5 т на геоперехідну орбіти. На виставці в Ле Бурже українська сторона активно просувала цей проект і прове-

Довідка «УТГ» Ракетно-космічний сектор України на Le Bourget Paris Air Show-2011 представляли підприємства, що входять до структури Державного космічного агентства України: ДП «КБ «Південне» ім. М.К.Янгеля» і ДП «ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова» (Дніпропетровськ), казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» (Київ), ВАТ «Хартрон» (Харків). Делегацію очолював голова ДКАУ Юрій Алексєєв.

обумовлена багатьма об’єктивними причинами як із боку України, так і Бразилії. Не секрет, що для наших ракетобудівників головним гальмом у роботі є нерівномірне й недостатнє фінансування проекту з держджерел. На жаль, до дніпропетровських підприємств так і не дійшли 428 млн грн, обіцяних попереднім урядом. У бразильців теж виникали фінансові труднощі, а останнім часом першорядними стали інші причини. По-перше, недавні вибори президента привели до зміщення багатьох чиновників, які відповідали за реалізацію спільного проекту, і тепер космічну тематику освоює оновлена команда. По-друге, на швидкість робіт безпосередньо на космодромі впливають затяжні сезони дощів, під час яких будівництво зупиняється. Однак цього року КБП сподівається за підтримки держави одержати необхідні кредити (відповідні договори й розпорядження вже підписані на вищих рівнях влади) і в такий спосіб інтенсивніше продовжи-

У цілому кількість проведених переговорів була більшою, а рівень конкретики обговорюваних питань — значно вищим, ніж на попередніх виставках у Ле Бурже. Керівництво КБП із задоволенням відзначає зустрічну ініціативу фахівців багатьох держав. Відбулося кілька зустрічей з японцями, з якими дніпропетровських ракетобудівників об’єднують супутникові програми. Конкретних контрактів безпосередньо в дні виставки українські підприємства не підписували, але заділ на майбутнє створено дуже серйозний.

Титановий блиск «Південмашу» Головний партнер КБП — ДП «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова» представив у Ле Бурже технологічні розробки на базі титану, дуже затребувані на ринку авіакосмічних послуг. Зокрема, агрегати шасі для

літаків пасажирського класу ДП «Антонов», які виготовляються за унікальною технологією й вигідно відрізняються від аналогів певними конструкційними особливостями. У цьому напрямку «Південмаш» працює з 1996 року. Спочатку на підприємстві було освоєне виробництво агрегатів шасі до літака Ан-140, у 2002 році — до Ан-148, а сьогодні ведеться підготовка до серійного випуску цього виду продукції для Ан-158. Остання модель, як відомо, уже завоювала симпатії декількох вітчизняних і закордонних авіакомпаній, і її виробництво набирає обертів. Особливості конструкції шасі дозволяють експлуатувати літаки на бетонованих аеродромах із покриттям категорій А, В, С, D і на підготовлених ґрунтових злітно-посадкових смугах із щільністю ґрунту не менше 12 кГс/см2. Але, мабуть, головна цікавинка в тому, що агрегати шасі майже на 80% складаються з титану. Це значно полегшує вагу всієї конструкції й у той же час дозволяє збільшити вантажопідйомність літака. А завдяки плазмовому напилюванню «коктейлю» з мікрочастинок різних корисних компонентів на поверхню деталей досягається максимальний рівень їхнього захисту від передчасного зношування, корозії й термічного впливу, усуваються нерівності поверхні й полегшується проведення деяких ремонтних робіт. Застосування технології плазмового напилювання дозволило «Південмашу» стати лідером серед інших виробників, які займаються обробкою титану.

Кулебалони

Ще один виріб із титановою складовою, що побував на паризькій виставці й дістав високу оцінку фахівців різних країн, — кулебалон. Це посудина діаметром до 650 мм, що працює під високим тиском. Широко застосовується в ракетнокосмічній техніці для забезпечення надійного зберігання газів за робочого тиску від 220 до 340 кГс/см2, у тому числі за кріогенних

Стенд «Південмашу» і КБП

температур до –196ОС, стійка до агресивних рідин за робочого тиску 100 кГс/см2. Балони високого тиску виготовляються з високоміцних титанових сплавів і нержавіючої сталі товщиною 5—14 мм із застосуванням методу контактного стикового зварювання. Гарячоштамповані півсфери з титанових сплавів ВТБС, ВТ14 або нержавіючої сталі стикуються в процесі автоматичного зварювання порожнім катодом у вакуумі. При цьому коефіцієнт міцності звареного шва дорівнює одиниці, тобто отриманий шов за міцністю не поступається основному матеріалу. Ця технологія забезпечує стабільно високу якість та експлуатаційну надійність виробів. Серед технологічних новинок дніпропетровські ракетобудівники представили також тонкостінні сильфони. Ці вироби служать для компенсації поздовжніх і кутових відхилень стиків трубопроводів, що виникають під впливом вібрації й кріогенних температур. Вони також добре витримують контакти з агресивними середовищами за температури від -200 до +400°С і тиску до 16 мПа. На «Південмаші» сильфони виготовляються методами глибокої витяжки на спеціальних пресах і зварювання зі стрічки товщиною 0,3—0,4 мм (другий метод — власна розробка). Серед споживачів цієї продукції не тільки підприємства авіаційно-космічного й військово-промислового комплексів, а й атомної, нафтової, газової, хімічної, паливної, автомобільної, будівельної, теплової, харчової промисловості. Керівництво ДП «Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» упевнене, що після паризької виставки кількість замовників названих видів продукції помітно розшириться за рахунок закордонних компаній і підприємств.

6

№ 26 (181)

19 липня 2011 року

Інфраструктура

Київ майбутній Голова держадміністрації Києва Олександр Попов надав вищому керівництву України проект розвитку столиці до 2025 року, у якому закладено вісім дуже амбіційних завдань Костянтин ЄГОРОВ Що ж може чекати на Київ після ухвалення цього документа і чи тільки він вплине на подальший розвиток міста? Тема генерального плану розвитку столиці актуальна не перший рік. Загострилася вона на початку правління Леоніда Черновецького. Але ситуація за цей період майже не змінилася. Ринкові механізми розвитку, у тому числі захмарні ціни на землю, виявилися сильнішими за всіх архітекторів і планувальників разом. У місті не на життя, а на смерть точилася боротьба між миттєвою вигодою від продажу й дерибану земель і науковим підходом до міської інфраструктури.

У період правління «молодої команди» над планом розвитку до 2020 року працювали більше 15 організацій. У тому числі КО «Центр містобудування та архітектури», Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, ВАТ «Київпроект», УкрНДІпроцивільсільбуд, Інститут геодезії та картографії, Київський інститут земельних відносин, НДІ досліджень із охорони пам’яток Мінкультури й туризму України, ПІ «Київський Промбудпроект», інститут «Київшляхмістпроект», ПП «Інститут урбаністики», ДП «ПІ Укрметротунельпроект», ДП «НДПІ «Київдніпротранс» та інші. Але стратегія розвитку міста так і залишилася предметом суперечок.

ління сучасних технологій, створення культурної програми, за рахунок чого влада планує збільшити потік туристів у 1,5—2 раза й знизити рівень злочинності аж на 4,3%. У планах влади — опорядження прибережних територій, популяризація здорового способу життя серед населення. За рахунок цього тривалість життя середнього киянина може бути підвищена з 72 до 79 років.

чими. За територією Київ майже у 8 разів перевершує площу, яку займало місто в післявоєнному 1945-му. Його населення на початок минулого століття, за різними оцінками, становило від 250 до 300 тис. Сьогодні ж самих лише киян «із пропискою» близько 3 млн, а із тимчасовим населенням — близько 5.

Діагноз Входження міста в ринкову економіку породило чимало несподіванок. Чисельність населення 4—5 млн чоловік планувалася орієнтовно до 2020 року. Реально ж вона за рахунок народжуваності, міграційного й транзитного приросту наблизилася до цієї межі вже в минулому 2010-му. Кількість транспортних засобів, зареє-

то років аж ніяк не позбавлені сенсу. Адже спрогнозувати можна, тільки відштовхнувшись від реальної ситуації. А ситуація де-факто виглядає, м’яко кажучи, не дуже... Щодо кількості житлоплощі на одного киянина ми відстаємо від європейських столиць майже вдвічі. Кількість черговиків на житло не скоротилася ще з 70-х років, залишившись на рівні приблизно 140 тис. Загальна довжина київських доріг сьогодні — 2064 км, з яких тільки 570 км припадає на маршрути наземного пасажирського транспорту. Щільність транспортних комунікацій становить 1,6 км, на 1 км2 міської площі, що, знову ж, удвічі нижче за європейські стандарти. Зелених зон узагалі припадає 16 м2 на людину, у той час як у 70-ті роки минулого століття цей показник становив 40 м2, а за європейськими нормативами має бути мінімум 22 м2. Чому ми в такій ситуації досі вважаємо себе зеленим містом, не зовсім зрозуміло. У Києві зараз 96 готелів, у яких у цілому близь-

Докладно

Про стереотипи Таке поняття, як місто майбутнього, у свідомості більшості є усталеним штампом, що склався під впливом голлівудських фільмів і фантастики. Візуально він сприймається як величезний мегаполіс із футуристичними хмарочосами, обплетеними з усіх боків багаторівневими естакадами, пронизаний десятками підземних рівнів і тунелів. А над усім цим літають вертольоти, гравільоти й зорельоти далекого прямування. Можливо, так і виглядатиме на початку 22-го століття Лос-Анджелес або Токіо. Але ми говоримо про розвиток Києва.

Про плани насущні Проблеми, окреслені в концепції розвитку міста, визначені правильно. Це модернізація інфраструктури, заміна застарілих комунікацій, збільшення загального житлового фонду з 21,3 до 27,5 м2/чол. (хоча й це набагато нижче європейських стандартів). Це стимулювання конкуренції й власного виробництва, упровадження в апарат міського управ-

У цій же програмі — створення нових ділових центрів на лівому березі Дніпра й залучення в Київ іноземних інвесторів. Добрі наміри мають коштувати бюджету всього-на-всього 82 млрд євро за 14 років. Тільки на будівництво паркінгів планується витратити 34 млн євро й 944 млн — на спорудження нових ліній метрополітену. Чималі гроші, та що вдієш: на думку експертів, Київ відстав у своєму розвитку від більшості європейських столиць на 10—15 років. Місто має здійснити якісний стрибок, що усуває відмінність між статусом столиці васальної республіки періоду СРСР, синдрому якого ми ніяк не позбудемося, і столицею європейської держави, що живе за законами ринкової економіки.

Про темпи розвитку Темпи розвитку міста в останні сто років були не просто дивними, а шокую-

строваних у Києві, у 2007-му оцінювалася в 700 тис., а вже в 2010-му, незважаючи на кризу, упритул наблизилася до мільйона, не враховуючи транзитного транспорту. Украй загострилося навантаження на транспортну інфраструктуру, особливо на зв’язок правого й лівого берегів. Стало очевидним, що навіть введення в експлуатацію ПодільськоВоскресенського мостового переходу, темпи будівництва якого давно викликають саркастичну усмішку, на жаль, істотно не вплине на розв’язання транспортних проблем. Мостів місту потрібно ще не один і не два. Мало хто з киян вірить, що нову лінію метро на Троєщину встигнуть пустити хоча б у 2015-му. Чи є сенс за такої кількості нагальних проблем перейматися питаннями далекої перспективи розвитку міста, скажімо, на найближчі 50 років, а тим більше на століття? На думку фахівців, спроби спрогнозувати розвиток столиці на бага-

ко 9 тис. номерів, що не відповідає статусу столиці європейської держави, як мінімум, на порядок (не кажучи вже про підготовку до Євро-2012). Біля столиці — 4 аеродроми (не плутати з аеропортами), але жоден із них, крім, мабуть, Бориспільського, не працює на повну силу. Функціонує в позамежному режимі лише один залізничний вокзал, у той час як за нормами їх має бути не менше одного на мільйон жителів.

Якщо розібратися

Завдання на століття Більшість вітчизняних експертів схиляються до думки, що приріст населення столиці до середини 21-го століття істотно сповільниться й постійне населення міста навряд чи перевищить 6—7 млн. І обмежиться цей приріст за рахунок розвитку інформаційних технологій, що дозволяють значній части-

Думка експерта Георгій Куровський Керівник проектної групи ділового центру «Київ-Сіті» — У Києві сьогодні істотно порушена соціальна інфраструктура зон забудови і їхня поверховість, а подальше будівництво важким тягарем лягає на транспорт, на інженерні комунікації, що працюють на межі можливого. Київ сьогодні розвивається досить хаотично й важко. У той же час, нені населення працювати віддалено. Зовсім по-іншому розв’язуватиметься й питання територіального зонування міста. Історичний центр, швидше за все, стане пішохідною зоною. Очевидний і той факт, що Київ розвиватиметься як агломерація, збільшуючи зв’язок із містами-супутниками, які, певне, увійдуть у адміністративні межі міста вже в недалекому майбутньому. На той час Київ, за прогнозами, матиме не менше трьох аеропортів, а от вокзалів — навряд чи більше двох, бо значення залізничного транспорту істотно знизиться. Місто буде оперезане зовнішньою кільцевою дорогою; додасться, як мінімум, два мости через Дніпро. Що ж до архітектурного вигляду Києва, то очевидно, що в місті згодом з’явиться головний діловий район на кшталт Дефанса в Парижі або Манхеттена в НьюЙорку. Можна припустити, що в діловому центрі будуть висотні будівлі (близько 400 м), можливо, і вище. Логічно припустити появу нових композитних штучних матеріалів, які за багатьма параметрами перевершуватимуть метал і залізобетон. Це призведе до істотного полегшення конструкцій будівель і цілком нового просторового формоутворення в архітектурі. Розширення мережі вулиць не встигає за збільшенням кількості транспорту, із чого неважко припустити загострення транспортної кризи вже найближчим часом. Як наслідок — різке зниження доцільності застосування автомобіля для пересування містом. Із розвитком інформаційних технологій у киян знизиться необхідність бути присутніми де-небудь фізично для розв’язання того або іншого питання. Цей процес досить помітний уже сьогодні й у перспективі тільки посилюватиметься.

зважаючи на солідний вік, Київ — це місто, не завершене у своєму формуванні. У плануванні його розвитку треба розуміти його функцію, геополітичне значення й місію. А міська влада при цьому має бути слугою цієї спільноти й виконувати поставлені їй завдання, а не працювати сама на себе. Київ навряд чи істотно збільшить свою територію. Тим більше, що стосовно площі в Києва великий потенціал для розвитку. Це величезні промзони й неосвоєні ландшафтні зони. За даними чинного генерального плану, у нас 7345 гектарів промислових зон, які можна використовувати більш раціонально, 1300 гектарів сьогодні належать Міноборони, і ці території не використовуються повною мірою. Узагалі, у місті майбутнього має бути більш раціональний підхід до використання територій. Навряд чи в Києві початку 22-го століття залишаться яри, пустирі, занедбані заводи, яких багато сьогодні. У більшої частини житлового фонду термін експлуатації вже минув. Слідом за «хрущовками» знесуть панельні дев’ятиповерхівки, а потім і інші будинки зі збірного залізобетону. У разі реконструкції на цих територіях кількість житла може становити 22 млн м2. Цей ресурс саме й дозволить надати киянам 40 м2 житла на людину. До речі, у Москві ця проблема розв’язується саме в такий спосіб. У найближчі 10—20 років має збільшитися кількість магістралей, які зв’язують лівий і правий береги, докорінної реструктуризації потребує охоронна зона Дніпра. Не можна залишити поза увагою ще один важливий момент. Парадоксально, що Київ стоїть на величезній водній артерії, але водний транспорт служить виключно для прогулянок Дніпром, у той час як у Лондоні, у Венеції багато хто користується катерами для того, щоб доїхати на роботу або, скажімо, у супермаркет. Більш активно, імовірно, застосовуватиметься й малий повітряний транспорт. Ці тенденції, звичайно, стосуватимуться не тільки Києва. Названі проблеми — спільні для всіх великих міст, хоча кожне має свою індивідуальність.

№ 26 (181)

19 липня 2011 року

7

ЖКГ

Пилосос для доріг Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» презентувала дві нові машини, призначені для комунальників Ірина ГАЛЧЕВСЬКА Початок на стор. 1

Вантажівка може використовуватися не лише на вулицях та автодорогах, а й для очищення від сміття водостічних канав, колодязів, урн (для цього на автомобіль встановлено спецобладання для ручного прибирання), а також для миття дорожніх знаків, зупинок громадського транспорту, лав у парках і, власне, самого автомобіля після роботи. Суттєвим плюсом є й те, що автомобіль «КРАЗ К12.2» оснащений електронною системою дистанційного керування обладнанням. Тобто можна з пульта, розміщеного в кабіні водія, задавати потрібні параметри й контролювати дію основних систем робочих приладів: рівень тосолу, тиск мастила, засміченість повітряного фільтра тощо. Оскільки пилосос виготовлений як дослідний зразок для участі в тендері на закупівлю комунального обладнання, який оголосив Кременчуцький міськвиконком, тест-драйв вантажівки проводив особисто міський голова Кременчука Олег Бабаєв.

Проїхавшись площею, мер зауважив: автомобіль має добрі параметри, зручний у експлуатаії і, що особливо важливо для міських доріг, маневрений. Пилосос встановлений на шасі «КРАЗ Н12.2» – одній з останніх розробок конструкторів кременчуцького автозаводу. Це двовісний безкапотний автомобіль нового, п’ятого покоління вантажівок із Полтавщини із шестициліндровим рядним двигуном ЯМЗ-536 з турбонаддуванням виробництва Ярославського моторного заводу (РФ). Мотор розрахований на пальне стандарту «Euro 4», має потужність 312 к.с., обладнаний системою рециркуляції вихлопних газів та

глушником відпрацьованих газів із убудованим каталізатором, однодисковим зчепленням MFZ 430 та коробкою передач 9JS150ТА. Конструкція двигуна дозволяє без суттєвих витрат досягти показників Євро-5. На замовлення споживача на автомобільне шасі «КРАЗ Н12.2» може бути встановлена кабіна французької компанії Renault. До речі, проїхавшись на кількох автівках АвтоКрАЗу, міський голова Кременчука віддав перевагу шасі, обладнаному кабіною Renault, відзначивши високий рівень комфорту. Для прибирання Кременчука потрібно сім пилососів, вважає його міський голова. Однак поки що місто може

придбати тільки 1—2 одиниці такої техніки: підмітальноприбиральна машина залежно від «начинки» коштує до 2 мільйонів гривень. У свою чергу Сергій Сазонов, генеральний директор холдингової компанії «АвтоКРАЗ», сказав, що Кременчук – не єдине місто, де зацікавились пилососами.

Пострах контейнерів

Довідка «УТГ» Холдингова компанія «АвтоКрАЗ» — підприємство, що входить до складу групи «Фінанси та Кредит», створене на базі Кременчуцького автомобільного заводу (Полтавська область). Спеціалізується на випуску великовантажних автомобілів (самоскидів, тягачів, причепів) та запчастин до них для гірничодобувної, нафтогазової та будівельної промисловості. Останні розробки – «КРАЗ К16.2» (сміттєвоз), «КРАЗ С20.0» (самоскид), «КРАЗ-65055» («Дорожник»), «КРАЗ К12.2» (пилосос) призначені для комунального господарства. схоже, цю проблему можна розв’язати. Нова комунальна вантажівка обладнана знімним самоскидним контейнером, що здатен вмістити 30 м3 сміття, а також краном-гідроманіпулятором КМУ-90-01 із грейдерним захоплювачем. Також за бажання клієнта «КРАЗ» можуть оснастити грейдерним або гаковим захоплювачем для навантаження в бункер сміттєвоза великогабаритного побутового, будівельного або промислового сміття. Як і пилосос, сміттєвоз створено на шасі нового покоління – безкапотному тривісному «КРАЗі Н23.2», оснащеному ярославським мотором ЯМЗ-6501.10 дещо більшої потужності – 362 к.с. із 9-ступінчатою механічною коробкою передач. Шасі порівняно з капотним авто має меншу габаритну довжину та більший радіус повороту. Окрім власне бака для сміття шасі на вимогу замовника можуть бути оснащені цистернами, платформами для

перевезення солепіскорозкидувачів, поливально-миючих цистерн, пилососів, вакуумних і каналопромивальних машин тощо. Як відзначають розробники, кабіна цього авто – каркасно-панельного типу зі сталевим каркасом і склопластиковими панелями. Передбачений просторий моторний відсік для розміщення широкого спектра рядних V-подібних дизельних двигунів. Комфортність робочого місця водія забезпечується за рахунок зниження рівня шуму та вібрації, а також встановленого кондиціонера. Ще один сміттєвоз – «КРАЗ Н12.2» (ВЛИВ Медіум 17-16 КR) – на основі шасі «КРАЗа Н12.2» колісної формули 4х2 розроблений спільно з кременчуцькою компанією «ВЛИВ». Як бачимо, вітчизняній техніці є що запропонувати комунальним підприємствам країни. Залишається одна «дрібничка» – знайти гроші на оновлення автопарків.

Самому їхати – і дорога довга

Приречені на second hand

Роман ДИГАС

За даними Центру політичного та економічного аналізу (м. Київ), до останнього часу основним постачальником трамваїв для українських міст була українсько-чеська компанія «Татра-Південь». Протягом останніх п’яти років муніципалітети купили у неї 57 вагонів, два поставив Санкт-Петербурзький трамвайно-механічний завод і ще 10 – Усть-Катавський вагонобудівний. У той час як за останні двадцять років було списано 4 тисячі, а ще 3 тисячі вагонів вичерпали свій ресурс на 95%.

– Наш тендер наочно показав, що в Україні є проблема не попиту і пропозиції, а потреби і можливостей, – говорить заступник директора з економіки ЛКП «Львівелектротранс» Світлана Маркова. – Міста

не спроможні платити навіть по 2,5 млн грн за вже вживані, але кондиційні вагони з країн колишнього соцтабору. І ніхто не гарантує, що наші ремонтно-експлуатаційні депо не доведеться переобладнувати на обслуговування уральських трамваїв. Виходить, коли перший заступник міського голови Львова Олег Синютка з приводу трамваїв заявив: «За умови держпідтримки чи без неї – мерія готова розглянути пропозиції «ЛАЗу», то, мабуть, висловлювався у контексті підготовки до Євро-2012. Адже віцепрем’єр-міністр інфраструктури Борис Колесніков пообіцяв, що на таку підтримку можна розраховувати. Бувши у Львові, він запевнив, що уряд підтримає будь-який машинобудівний завод, який випустить сучасні трамваї, а муніципалітети зможуть отримати компенсацію процентних ставок за кредитами під закупівлю нових вагонів. Але, скоріше за все, гостей Євро-2012 Львовом возитиме німецький second hand, принагідно дешево придбаний за попередніх два роки. Мабуть, такої ж думки й міські депутати, бо у бюджет розвитку трампарку заклали... 9 млн грн. Добре, що хоч на один трамвай вистачило.

Амбіційна ідея мерії Львова у 2011 році почати випуск трамваїв для Євро-2012 на місцевому локомотиворемонтному заводі зазнала фінансового фіаско. Комерційний українськохорватський проект на ЛАЗі теж у фазі протоколу намірів. Тож із чотирьох реальних учасників тендера, оголошеного львівськими трамвайниками, перевагу віддали УстьКатавському вагонобудівному заводу ім. С.М. Кірова, що на Уралі. Сподобалася ціна – лише 8,89 млн грн за вагон.

Виручив Усть-Катав Дорогу до м. Усть-Катав у Челябінській області знайдеш не на кожній мапі, адже місцевий вагонобудівний завод – підприємство насамперед оборонного значення. Але саме в його стінах уже 110 років серійно складають трамваї для всієї Росії. А тепер і для України. Для наших замовників призначена перша партія найновішої моделі 71-631 зразка 2011 року – шестивісно-

го шарнірно-зчленованого трисекційного вагона з низькою підлогою. Трамвай розроблено з урахуванням зауважень до першого шестивісного вагона 71-630, який експлуатується в Москві. Проте український варіант уже комплектують редукторами та двигунами чеського виробництва потужністю 125 кВт, уперше використані й фінські двері та їх приводи. На додачу вагон оснащений навігаційним обладнанням ГЛОНАСС – аналогом GPS. – Технічні характеристики й параметри цього трамвая забезпечують комфортний проїзд пасажирів з дітьми та людей з обмеженими фізичними можливостями, – говорить головний інженер Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» Віталій Чаговець.

– Дві тисячі кілометрів тестових випробувань вагона завод проводив у сусідньому Златоусті – місті зі складним рельєфом і великими та частими перепадами висоти. Якщо трамвай успішно витримує такі випробуван-

ня, то зможе вільно «бігати» схилами і Львова, і Києва.

Ціна овчинки З-поміж трьох інших учасників трамвайного тендера у Львові був і Торговий дім «ЛАЗ». Трамвай пропонували, звісно, не власного виробництва, тому й ціна його була вдвічі вищою за російський – 19,5 млн грн. Експерт Українського інституту автобусо-тролейбусобудування (м. Львів) Любомир Крайник пояснює таку цінову політику позиціюванням холдингу «ЛАЗ» на ринку електротранспорту майбутнього.

– Чотирирічні переговори власників «ЛАЗу» з хорватською електротранспортною компанією Koncar-Electric Vehicles про спільне виробництво із складанням трамваїв у Львові завершилися тільки протоколом намірів. Підписуючи його, голова наглядової ради холдингу Ігор Чуркін задекларував, що в перспективі розраховує вийти не тільки на ринки країн СНД, а й Азії та Латинської Америки. Тож якщо австрійці за свій вагон Bombardier правлять у валютному еквіваленті 28,6 млн грн, а по-

Іншу вантажівку, розроблену спільно з харківською компанією «ВелмашУкраїна» – сміттєвоз «КРАЗ Н23.2» (МПР-2) також випробували на площі. Ця машина сконструйована спеціально для розвантажування великих трикубових німецьких контейнерів, які Кременчук закупив ще два роки тому для реалізації програми сортування сміття. Програма працює, але лише в одному мікрорайоні: німецькі сміттєвози надто дорогі, а вітчизняні не призначені для обслуговування великих контейнерів. Тепер,

ляки за трамвай PESA – 14 млн грн, то цілком очевидно, який сегмент ринку хочуть зайняти власники холдингу, – уважає Любомир Крайник. Згідно з протоколом намірів, Koncar-Electric має передати «ЛАЗу» технічну документацію і буде забезпечувати його візками, електронним обладнанням та дрібними комплектувальними. А вже на вільних площах автобусного заводу у Львові будуть виготовляти, зварювати, фарбувати кузов і повністю складати вагон. Це мають бути трамваї довжиною 20 і 32 м з асинхронним двигуном та низькою підлогою для колії 1000 та 1524 мм. Деклараційна ціна – 11 – 17 млн грн.

8

№ 26 (181)

19 липня 2011 року

Підприємство

На нові рейки Електрозварювальний завод на Херсонщині пов'язує своє майбутнє насамперед із відновленням українських залізничних колій Микола ПОЛІЩУК Те, що Україна має високорозвинені технології електрозварювання, загальновідомо. Про це свідчить і авторитет президента Академії наук Бориса Патона, і роботи Інституту електрозварювання. Але набагато менше відомо, як у нашій країні впроваджуються розробки в цій сфері. Для цього треба поїхати в Херсонську область і побувати там у гостях в одного з ділових партнерів Інституту електрозварювання — Каховського заводу електрозварювального обладнання. Сьогодні ВАТ «КЗЕЗО» — найбільша в Україні й СНД інжинірингова й виробнича компанія, що спеціалізується на проектуванні, виготовленні, комплексній поставці та сервісному обслуговуванні сучасного електрозварювального обладнання.

Докладно

Найбільший у СНД Спочатку нинішній КЗЕЗО будувався для спеціалізації, далекої від сьогоднішньої, коли електрозварювання було чимось фантастичним. Підприємство почало роботу в 1929 році, і його першою продукцією стали поршневі кільця для двигунів тракторів «Інтернаціонал», «Лунцбульдо» й «Фордзон». Згодом тут розпочали випуск сільськогосподарського інвентарю, виготовлення будівельних механізмів, металоконструкцій, ремонт екскаваторів, кранів, двигунів та іншої техніки. Перша радикальна зміна в напрямку діяльності датується 1959 роком, коли за настійною пропозицією Інституту електрозварювання почалися роботи з переорієнтації заводу на випуск електрозварювального обладнання. Першими зварювальними апаратами з маркою КЗЕЗО були автомат АБС для зварювання під шаром флюсу, автомат А-482 для наплавлення під шаром флюсу й машина МТ-7515 для контактного точкового зварювання. Ще одна важлива віха в історії підприємства — це період із 1971 по 1985 рік, коли КЗЕЗО почав випускати унікальні підвісні машини типу К-355 для контактного стикового зварювання рейок. На початку 80-х

років завод розпочинає виготовлення напівавтоматів типу ПДГ-508 і стаціонарних рейкозварювальних машин К-190ПА. Залізничний напрям на межі тисячоріч стане ключовим у діяльності підприємства. Крім того, приблизно тоді ж — у 80-ті роки — освоєно випуск багатьох машин і пересувних комплексів для дугового

Із 1987 року випускаються серії автоматів А-1406, А-1412, А-1416, АД-231, АД-320 для дугового зварювання й наплавлення під шаром флюсу й порошкових матеріалів, напівавтоматів ПДГ-516, ПДГ-603, ПДФ502. Але головним напрямком, який і нині дозволяє заводу триматися на плаву, нарощуючи потужності, як і раніше залишаються автомати для зварювання рейок. Результатом правильно обраної політики розвитку заводу стало істотне зміцнення його позицій як на внутрішньому, так і на світовому ринку. КЗЕЗО стає найбільшим в Україні й СНД підприємством із розробки та виготовлення широкого спектра високоефективного зварювального обладнання.

Робоча нарада «Укрзалізниці» на заводі ( у центрі — Ярослав Микитін)

автоматичного зварювання в стаціонарних і польових умовах неповоротних стиків труб діаметром від 529 до 1420 мм (ГДФ-1001, «Дуга», «Стик»), а також для контактного стикового зварювання труб діаметром від 59 до 325 мм (К-813, К-584, ТКУП-321). Із початком перебудови, яка висунула гасла конверсії та переорієнтації підприємств на потреби споживачів, освоюється виробництво й нарощуються обсяги виготовлення товарів побутового призначення.

Зварювальне обладнання КЗЕЗО на конвеєрі АвтоЗАЗу

Із перших уст

Від поїздів до трамваїв Із 1990 року директором підприємства обирають головного інженера заводу, академіка Академії інженерних наук, Героя України Ярослава Микитіна, який колись почав роботу на заводі з посади інженера з техніки безпеки, працював головним конструктором, а потім головним інженером. Він розповідає про те, що являє со-

Цех півавтоматів КЗЕЗО

Довідка «УТГ» Каховський завод електрозварювального обладнання — найбільше в Україні та СНД інжинірингове й виробниче підприємство, що традиційно спеціалізується на проектуванні, виготовленні, реалізації зварювальної техніки. Продукція заводу поставляється в США, Австрію, Китай, Корею та інші країни Європи, Америки, Азії. Більше 95% підвісних і 60% стаціонарних рейкозварювальних машин світового парку — це продукція КЗЕЗО. бою його підприємство сьогодні.

— Наразі акціонерне товариство «КЗЕЗО» весь час розвивається й нарощує обсяги випуску товарної продукції, — говорить Ярослав Іванович. — Завод розташований на площі 255000 квадратних метрів, має стабільний колектив висококваліфікованих керівників, інженерів та робітників чисельністю 2100 чоловік. Наша сьогоднішня продукція відповідає світовому рівню. Підприємство випускає надсучасні комп’ютеризовані рейкозварювальні машини К-900А, К920 і К1000, а також машину К-924 для контактного стикового зварювання залізничних хрестовин із відповідними рейковими профілями. Оснащені мікропроцесорними системами керування й гідроапаратурою кращих європейських виробників, вони перевершують закордонні аналоги й уже знайшли своє місце на світовому ринку. На території підприємства функціонують потужний санаторій-профілакторій, пункт охорони здоров’я, сучасна їдальня, кафе-бар, буфети. У кожному виробничому підрозділі є сауна. Працюють дві бази відпо-

чинку, дитячий садок, весь час будується безкоштовне житло для працівників. ВАТ «Каховський завод електрозварювального обладнання» за виробничими потужностями, темпами зростання обсягів виробництва, чисельністю персоналу, технічним рівнем, надійністю та сервісним обслуговуванням — найбільше профільне підприємство в СНД. Поставки здійснюються в 78 країн світу. Тут упроваджена система управління якістю відповідно до ДСТУ ISO 9001-2001 і система менеджменту охорони праці й виробничої безпеки OHSAS 18001:2007. Стандарт серії OHSAS розроблений як загальноприйнятий еталон систем менеджменту виробничої безпеки, відповідно до якого могли б оцінюватися й сертифікуватися системи менеджменту учасників ринку. Його мета — досягнення максимального професіоналізму, компетенції й контрольованої, прогнозованої поведінки персоналу, який бере участь у виробничій діяльності або сфері послуг. Продукцію каховських електрозварників змогли оцінити й жителі Києва.

Коли ремонт лінії швидкісного трамвая занадто затягли, його вирішили активізувати за допомогою фахівців із Каховки. Разом із Мінським автомобільним заводом створили зварювальний комплекс, завдяки чому і уклали нове залізничне полотно для швидкісного трамвая в столиці України. Зварювальний мобільний комплекс, поставлений Каховським заводом електрозварювального обладнання, призначений для контактного стикового зварювання рейок. Площа поперечного перерізу рейок — до 10000 мм2. Метал, що залишається на крайках виробів, після обробки знімається відразу після зварювання в польових умовах. Комплекс працює на автомобільному шасі МАЗ-630308-040. Перевага цієї комплектації — наявність комбінованого ходу для переміщення залізничною колією. Завдяки додатковим надставним колесам спереду та ззаду комплекс можна в найкоротший термін доставити на місце будівництва або ремонту залізниці. Кузов машини оснащений автономним дизель-генератором, зварювальною машиною, насосною станцією, шафою керування, є також гідрофікований підйомник і допоміжне обладнання. Вироби каховського заводу мають попит і в Росії. Так, у Москві недавно успішно завершилися випробування підвісної рейкозварювальної машини К-922, виготовленої колективом КЗЕЗО. Новинку вперше застосують на Жовтневій залізниці, що з’єднує Москву із СанктПетербургом. Представник замовника — директор фірми АПАТЕК-Транс Віктор Семенов відзначив, що нова машина дозволить докорінно змінити технологію відновлення колій, уникнувши попереднього згинання рейок. Це на 30— 50% підвищить продуктивність праці, скоротить перерви в русі поїздів і вдвічі зменшить чисельність ремонтних бригад. Так само настроєні й українські за-

Випробування рейкозварювального комплексу КСМ-005

№ 26 (181)

19 липня 2011 року

9

Підприємство лізничники: державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту «Укрзалізничпостач» недавно обрало Каховський завод електрозварювального обладнання для поставки двох рейкозварювальних машин. Сума угоди — 27,89 млн грн.

Справа — за лізингом — Шляхова техніка для будівництва залізниць, що випускається нами, використовуватиметься насамперед для потреб внутрішнього ринку, — веде далі Ярослав Іванович. — Зараз вітчизняні споживачі змушені закуповувати її за кордоном без належного сервісного обслуговування. Згодом підприємство планує налагодити експорт нової продукції. Основними напрямками розвитку ми бачимо освоєння інвестиційних проектів із розробки й виготовлення нової для заводу продукції — шляхової залізничної техніки; розробку та впровадження на виробництві серії блочно-модульного обладнання для дугових і плазмових процесів зварювання, створення нових техноло-

гій контактного стикового зварювання металопрокату, а також нових технологій контактного стикового зварювання труб для транспортування нафти й газу. Україна володіє розвинутою транспортною мережею, яка включає 22,3 тис. км залізниць. Частка транспорту й зв’язку у валовому внутрішньому продукті України становить 12,1%, у вартості основних виробничих фондів — 14,8%. Головна проблема транспорту України — наростання його технічного й технологічного відставання, що зовсім не сприяє економічному розвитку країни, європейській інтеграції й може призвести до незадовільного рівня транспортного обслуговування.

Особливо яскраво недоліки української залізничної мережі виявилися в процесі підготовки до Євро-2012, коли було поставлене завдання підвищити швидкість руху поїздів, що в Україні в 2—3 рази нижче, ніж у країнах ЄС. Наслідок цього — у вітчизняних підприємств дуже висока частка транспортних витрат у собівартості продукції. Виявилося, що вирішити поставлене завдання неможливо без нового підходу до прокладання залізничних колій (і навіть при цьому впоратися в строк зовсім нереально). Це відзначено й у концепції «Будівництво та реконструкція залізничної мережі України для збільшення пропускної здатності та впровадження

Підвісна рейкозварювальна машина К-922

Соціальний контракт Невиробничі активи ММК ім. Ілліча передано в комунальну власніть міста Микола СТОЛЯРОВ Договір про співробітництво з місцевою радою підписали металурги Маріупольського комбінату імені Ілліча. Відповідно до документа місто прийняло у своє розпорядження всі непрофільні активи підприємства. Комбінат зобов’язався збільшити випуск продукції й за рахунок цього забезпечити зростання податкових платежів у міську скарбницю, що сприятиме реалізації соціальних програм Маріуполя.

Коментуючи підписання договору, генеральний директор комбінату імені Ілліча Володимир Бойко відзначив, що Маріуполь зберігає позитивну динаміку в зростанні промислового виробництва. Воно збільшилося останнім часом із 22 до 32 млрд грн. На чверть зросла й зарплата працівників. Як наслідок, значно побільшали надходження в міський бюджет, а це ні багато ні мало — 340 млн грн. Частка надходжень податку металургів-іллічівців досягає 80%. Лідер металургів Маріуполя Володимир Бойко відзначив також, що комбінат очікує чимало нового. Відповідно до розробленої тут програми реорганізації виробництва незабаром буде закрито листопрокатний і трубопрокатний цехи, які давно не мають стабільних замовлень на продук-

цію. Планується замість старих мартенів побудувати киснево-конвертерний цех, упровадити в доменному виробництві передовий метод пиловуглевдування й багато чого іншого. У металургів амбіційні плани — збільшити на 60% випуск сталі й прокату, і це буде їхнім головним внеском у розвиток міста.

— 20 років наш комбінат багато в чому виконував державні функції, — говорить Володимир Бойко. — Сьогодні ми передаємо невластиві нам функції міській владі. Однак деякі проблеми підприємство вирішуватиме самотужки. Це, наприклад, підтримка футбольної команди української прем’єр-ліги «Іллічівець», яка, переконаний, радуватиме своїх уболівальників. Або Маріупольський аеропорт. Свого часу ми взяли його в оренду, опорядили, зробили сучасним.

Зараз передали в комунальну власність міста. Міський голова Юрій Хотлубей має намір провести переговори з підприємствами, підприємцями й закордонними бізнесменами, які братимуть участь у долі аеропорту. Головне — він працюватиме, у тому числі й під час проведення футбольного чемпіонату Євро-2012, відродить рейси в міста України, Росії та країни далекого зарубіжжя. Додамо, що в рамках програми модернізації металургійних активів групи «Метінвест» у доменному цеху Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча виконаний капремонт доменної печі № 4. Перші тонни чавуну оновлена домна видала вже через добу після проведення робіт і впевнено вийшла на проектну потужність. Під час капремонту вперше на комбінаті застосована технологія шоткретування, або нанесення спрейкасту (щільного вогнетривкого бетону, що розпорошується під впливом стисненого повітря) на шахту доменної печі.

Щебенеочисна машина СЧ-1000 виробництва КЗЕЗО спільно з МТН Praha SRO

швидкісного руху поїздів», серед авторів якої — Ярослав Микитін і майже всі провідні фахівці галузі. Цю концепцію було допущено до конкурсу на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки в 2010 році. Не одержала ж вона нагороди лише через технічне непорозуміння. Ситуацію вчений секретар Комітету з Державних премій у галузі науки і техніки України й одночасно заступник голови цієї організації, кандидат технічних наук Вадим Стогній прокоментував так: — Робота, подана Каховським заводом електрозварювального обладнання, була однією з кращих, і

держава могла б нею заслужено пишатися. Відмовили їм у розгляді заявки, як не дивно, через те, що завод... недооцінив себе в тих матеріалах, які надіслали на здобуття премії. Вони вказали, що їхні рейки дозволять розвивати на наших залізницях швидкість до 160 км/ год. Наша претензія полягає в тому, що для сучасних рейок потрібна набагато більша швидкість. І лише після цього вони пояснили: у заявці не навели реально можливу швидкість (до 300 км/год.) тому, що в нас немає рухомого складу для таких швидкостей. Хотів би відзначити, що 50 кілометрів надшвидкісної дороги за допомогою каховських

електрозварників уже побудовано між станцією Долинською і Миколаєвом. Ця ділянка пройде повз недобудований КГЗКОР й значно скоротить шлях на південь України. Зараз готується до реконструкції більш значна ділянка дороги. На жаль, бракує грошей для подальших дій. Сам Ярослав Микитін також згодний із тим, що українським залізницям важко буде оновлювати колії навіть у тих масштабах, які намічені для підготовки до Євро-2012. Утім, він уважає, що залізничники можуть знайти необхідний ресурс для модернізації, якщо надалі проводитимуть уже початі в галузі реформи і, закуповуючи нову техніку, активно використовуватимуть схеми фінансового лізингу.

— Завдяки надійності лізингових схем і наших комплексних зусиль ми створили великий завод, унікальну технологію виробництва шляхової техніки. Без лізингу Україна втратить провідного виробника в галузі. До такого досвіду довгим шляхом спроб і помилок ішов увесь світ, і ефективність лізингу доведена практикою, — говорить на прощання Ярослав Іванович.

10

№ 26 (181)

19 липня 2011 року

Наука — виробництву

На канатах надійності Із упровадженням нових вітчизняних розробок ліфтові установки будуть набагато безпечнішими, компактнішими й економічнішими Валентина ШАБЕТЯ Городяни так звикли до ліфтів, що давно вже не бояться цих «ящиків» на сталевих канатах і вимагають від них безперебійної роботи. А якщо застряглий ліфт і не думає знову почати рух? Головна небезпека — троси, що раптово обірвалися, і, на жаль, падіння кабіни в ліфтову шахту. Як запобігти аварійній ситуації й можливій загибелі людей? Відповідь готові дати дніпропетровські вчені.

Круглий? Ні, плоский!

підйомністю 400 кілограмів, де функції піднімальних і врівноважувальних канатів виконують плоскі ГТК. У світовій практиці такого досвіду ще не було. Із найбільш близьких аналогів можу назвати лише використання плоских тягових канатів у поліуретановій оболонці для вантажного й пасажирського ліфтового підйому фірмою Otis (США), однак ці тягові канати в кілька разів дорожче вітчизняних. Ми запропонували зовсім новий підхід до використання ГТК, що і дешевше аналога (оболонка не поліуретанова, а гумова), і виробляється на потужностях нашого вітчизняного підприємства. При цьому ліфтовий підйомник оснащений контролюючою системою постійного моніторингу стану канатів: у разі обриву одного зі сталевих тросів миттєво зупиняється весь підйомник, що дозволяє уникнути аварії й збільшити термін експлуатації канатів до 10—12 років. У розмові із Дмитром Колосовим кореспондент поставив завальне запитання: якщо вченим запропонують брати участь у повній модернізації ліфтів у житлових будинках, то чи готові вони не тільки теоретично, а й практично до такої масштабної акції? Молодий учений відповів ствердно. Теоретична й

ли застосовувати для врівноважування не сталеві круглі, а плоскі гумотросові канаСпочатку в усьому світі й ти. Що й було вперше впров Україні шахтні піднімальваджене на декількох шахтах Баштові копри шахти «Гвардійська», в одному з яких відбувалися ні посудини — вантажні скіУкраїни (у Кривбасі), Біловипробування нової ліфтової лебідки із ГТК. Тепер вона працює там пи й вантажолюдські кліу штатному режимі русі й Казахстані в 1971 році. ті — опускалися й піднімалиРезультати дослідно-проним рішенням буде їхня ціл- рабан у чотири рази комся на сталевих круглих канаковита модернізація, яка по- пактніший діаметром лише тах, і альтернативи ним дов- мислової експлуатації врівлягає не тільки в заміні дію- 125 мм. Таким чином, прого не було. При цьому для за- новажувальних ГТК покачих сталевих канатів на ГТК, ектуючи нові будівлі, можна безпечення нормальної ро- зали, що вони за всіма параа й у встановленні нової ле- обійтися без технологічнометрами виграють у робоботи піднімальної установки го поверху, що значно скоробідки. необхідне використання так ті. Термін служби збільшивтить капіталовкладення. До речі, проектування нозваних урівноважувальних ся майже в 4 рази, канати не вих безредукторних лебіканатів як противаги. Зусил- перекручувалися в стовбудок (а отже більш компактрі й, що важливо, не було Приміром, доцент каних і дешевих) уже здій- Тим часом додаткового подовження федри будівельної, теоснюється в київському каната від його розкручуретичної та прикладної науково-інженерному цен- Початок вання. Крім цих переваг, механіки Національнотрі «Електропривід». У ре- покладено ГТК абсолютно не піддані го гірничого університету зультаті одержимо довговічкорозії, адже сталеві троЗ огляду на позитивний ре(НГУ) Дмитро Колосов ну, надійну, компактну в поси, покладені в цей канат, зультат випробувань ГТК знає про канати все й нарівнянні з попереднім поконе іржавіють завдяки гуна ліфтовій установці шахвіть більше. Він один лінням підйомників ліфтомовій захисній оболонти «Гвардійська-2» керівіз продовжувачів науву установку. Дослідник заці. Більш ніж 40-річний ництво ВАТ «Кривбасзалізкової школи зі створенпевняє: граничний термін успішний досвід вигорудком» ухвалило рішення, обрахування й конексплуатації нових канатів товлення та експлуатації ня щодо переобладнання інструювання гумових тяу комплексі збільшиться з плоских урівноважувальспекторського підйому шахгових і врівноважуваль- Дмитро Колосов демонструє нову ліфтову 3—4 років до 10—12. Отже, них ГТК на шахтах Кривти «Зоря» на піднімальні них канатів (ГТК), а та- лебідку із ГТК за весь нормативний термін басу став підґрунтям для ГТК. Ця установка здійснюкож гумотросових конслужби ліфтового підйомниля вітчизняних і закордон- подальшого розвитку цьоватиме підйом людей із говеєрних стрічок (ГТС) для ка (в Україні це 25 років) підних учених були спрямовані го напряму — використання ризонту 1340 м. Наразі інвикористання їх у гірничонімальні канати треба заміпереважно на вдосконалення ГТК не тільки як урівноваститут «Кривбаспроект» задобувній промисловості. нити тільки один раз! піднімальних канатів. А врів- жувальних, а й піднімальвершує проектні роботи, Початок таким дослідженТаку комплексну заміну новажувальним, що несуть них і тягових. і вже цієї осені почнеться ням поклав ще в 70-х ро- навантаження тільки власліфтового підйомника вже У 1994—1999 роках на переобладнання піднімальках відомий учений у галузі ної ваги, приділялося значно здійснено й апробовано на основі спільної роботи вченої установки. шахтного підйому професор менше уваги. Зі збільшенням шахті «Гвардійська-2» (м. них НГУ та КриворізькоЗалишається відзначити, Федір Флоринський. Кривий Ріг). Два роки там глибин шахт чітко окресли- го залізорудного комбінату що такі новаторські розробСьогодні Дмитро Колосов лися проблеми, пов’язані із проводилися експлуатаційвперше в СНД було змонки дістали реальне втіленпоглиблено досліджує гумо- застосуванням саме цих кані випробування щодо витовано й запущено у виробня завдяки активному спритросовий тяговий орган натів. Вони перекручувалиявлення дефектів. Нараництво технологічну лінію янню та величезній робо(або просто канат), що ви- ся в стовбурі шахти, швидзі вони успішно завершиз виготовлення плоских ті, виконаній колишнім гокористовується для промис- ко корозіювали й зношувалися, дозвільні докуменГТК і ГТС. Це дозволило ловним механіком комбілових потреб. За словами лися внаслідок безпосередти на подальшу експлуатане тільки наситити ринок нату, а нині інженером ценвченого, цілком логічно за- нього контакту з армуванцію отримано. Промислова України, а й робити поставтральної енерголабораторії стосувати практичні висно- ням стовбура, шахтними воліфтова піднімальна устаки за кордон. За окремими Інженер Центральної енерголабораторії ВАТ «Кривбасзалізрудком» вки досліджень і для вдо- дами й «мулькою». За знаВАТ «Кривбасзалізрудком» Микола Шидо новка показала себе позитехнічними параметрами демонструє новий причіпний пристрій, Миколою Шидо. Без нього сконалення ліфтових під- чно більшого, ніж для піднітивно. Завдяки застосуваннаука так би й залишилася вітчизняні ГТК перевер- який входить до комплексу розробленої йомників. Адже канати є од- мальних канатів, запасу міцню плоских канатів із тронаукою. шують аналогічні польські підіймальної установки ними з основних складових ності термін служби врівносовою основою підвищуфірми SAG, а за ціною вони практична база готова, прияк промислових шахтних важувальних канатів незнається довговічність роботи майже удвічі дешевше. чому така, за допомогою піднімальних установок, так чно відрізнявся від терміну тягового органа, надійність Якщо розібратися якої можна здійснити переі вантажопасажирських ліф- служби піднімальних і староботи ліфта, знижується ворот у ліфтовому господартових підйомників. Тому новив 2—3 роки. енергоспоживання, а також Що матиме стві України. І робити це неДокладно нема необхідності в окреморекомендації з їхнього виРозробки послідовників і обхідно, оскільки його стан, му машинному приміщенні у мешканець готовлення та експлуата- учнів професора ФлоринІз кліті — м’яко кажучи, дуже сумний. зв’язку зі зменшенням габа- багатоповерхівки? ції, а також створення нових ського, учених із ДніпроЗа даними Державної служ- ритів приводного блоку. у ліфти конструкцій вітчизняних петровського гірничого інДмитро Колосов зауваби гірничого нагляду та про— Для наявних підйомників жує: експлуатаційні витра— В умовах глибоких обвисокоміцних і надійних ституту (нині НГУ) Леоніда мислової безпеки (Держгірп- зі сталевими канатами із діаГТК і ГТС годяться як для Колосова й Віталія Безпаль- воднених шахт урівновати на ліфтові підйомники, ромнагляду) України, тільки метром піднімального трожувальні ГТК виявили себе пов’язані з періодичною запромислових потреб, так і ка буквально здійснили пев Дніпропетровській облас- са 14—15 мм відповідно до міною канатів, скоротяться в для потреб житлового гос- реворот у шахтному підйомі. блискуче. Чому б не оснастиВони вперше запропонува- ти всю шахтну установку та- ті налічується понад 10 тис. чинних нормативів потрібен середньому в 4—5 разів. Для подарства. кими надійними й довговіч- ліфтів у житлових будинках, барабан діаметром у 40 ра- кінцевого споживача — мешними канатами? — говорить причому майже 2 тис. від- зів більшим — 600 мм, тому канця багатоповерхівки — це Цифра технологічний означає, що 10—12 років він Дмитро Колосов. — На осно- служили своє й потребують потрібний В Україні сьогодні 112623 ліфтові установки зі сталеві розробок нашого універси- або заміни, або модерніза- поверх, — пояснює Дмитро не перейматиметься проблевими канатами попереднього покоління, із них 22906 тету, що ведуться під керів- ції. Щорічно кількість таких Колосов. — Застосовуючи мами відмови в роботі ліфвідробили нормативний експлуатаційний термін і маництвом професора Сергія підйомників збільшується на ГТК, ми можемо закладати та через низьку надійність і ють бути виведені з експлуатації або реконструйовані. троси малого діаметра, при- недовговічність тягових каБлохіна, на Криворізько- 600—800. Очікуваний економічний ефект після відновлення ліфАле заміна самих лише ка- чому у великій кількості. Але натів і пов’язані із цим фіму залізорудному комбінаті тового господарства й заміни канатів на 22906 ліфтових в 2009 році в баштовому ко- натів у підйомниках, що від- тоді в нас різко зменшуєть- нансові витрати, а також заустановках — 34,08—39,97 млн грн, а у разі подальшої прі шахти «Гвардійська-2» робили свій термін, недо- ся діаметр барабана. Якщо бороною його експлуатазаміни гумотросовими канатами всього парку ліфтових на позначці +87 уперше у сві- цільна, уважає Дмитро Ко- ми закладемо в гумотросо- ції державними наглядовиустановок України річна економія становитиме 167,58— товій практиці змонтовано лосов. Якщо українські ліфти вий канат троси діаметром ми органами внаслідок неза196,53 млн грн за рахунок значного збільшення довгопромислову ліфтову підні- вже морально й фізично за- 3,1 мм (як це зробили в Кри- довільного стану або обривів вічності канатів. мальну установку вантажо- старіли, то єдино виправда- вому Розі), то одержуємо ба- канатів.

11

№ 26 (181)

19 липня 2011 року

Четвертий рівень

Америка знає наших Українські школярі перемагають на престижному конкурсі інновацій у США Ольга БОГЛЕВСЬКА У фіналі всесвітнього молодіжного конкурсу науковотехнічної творчості Intel ISEF у Лос-Анджелесі цього року гідно виступили представники України, що бере участь у форумі всьоме. Відразу два наших школярі посіли четверті місця у своїх категоріях, обійшовши сотні суперників: киянин Олег Древаль — у категорії «Інженерія», кримчанин Еннан Умеров — у категорії «Вироблення й передача енергії».

Кращі юні винахідники країни, чиї заслуги спочатку підтвердило високе журі на батьківщині, презентували в США п’ять дотепних проектів — три індивідуальних і два командних. Американців і гостей грандіозної виставки, на яку з’їхалися близько 1500 учасників, дивували старшокласники з Києва, Дніпропетровська й Криму. Олег Древаль цього року закінчив київський ліцей

Олег Древаль

Еннан Умеров

№142, де поглиблено вивчають точні науки. Здібний випускник незабаром стане студентом Національного технічного університету України «КПІ». На Intel ISEF він привіз свій пристрій для керування освітлювальними приладами за допомогою радіосигналів. Компактний пристрій складається з передавача розміром зі звичайний кімнатний вимикач і такого ж маленького приймача, який можна вмонтувати в стіну приміщення.

— Спочатку я захопився ідеєю, як зробити так, щоб

вмикати й вимикати світло у власній кімнаті, не використовуючи електричні проводи, — розповів Олег «УТГ».

— Такі пристрої у вигляді пульта випускають за кордоном, але вони досить дорогі, до того ж їх через наші стандарти неможливо сертифікувати в Україні. Я запропонував три джерела живлення передавача: сонячну батарею, п’єзоелектричний перетворювач і конвертер коливань, здатний уловлювати навіть коливання електрики, випромінюваної електротранспортом.

Довідка «УТГ» Міжнародний конкурс Intel International Science and Engineering Fair (Intel ISEF) проводять у США протягом більше півстоліття. У фіналі беруть участь близько 1500 чоловік. Цього року перемогли американці Метью Феддерсон і Блейк Марграфф із проектом медичного спрямування. Старшокласники запропонували ефективний для лікування онкологічних захворювань і порівняно недорогий метод — розміщати металеву пластину поруч із місцем впливу випромінювання на пухлину. Юні вчені дістали премію в розмірі $75 тисяч.

Реальний престиж реальної економіки Безумовним лідером на ринку освітніх послуг України визнано Київську політехніку Володимир ЯНКОВИЙ, Дмитро СТЕФАНОВИЧ Проект ЮНЕСКО «ТОП-200 Україна» за п’ять років свого існування завоював визнання не лише фахівців освітньої галузі та потенційних роботодавців, а й абітурієнтів. Показово, що попри зростання конкуренції між вітчизняними вишами, університети, які увійшли до першої десятки рейтингу на початку реалізації цього проекту, залишаються в ній і дотепер.

Методику складання рейтингу створено відповідно до Берлінських принципів ранжування університетів. Вона ґрунтується на використанні даних прямих вимірювань, експертних опитувань і на загальному наборі індикаторів для університетів різних типів, що дозволяє порівнювати їх один з одним. Діяльність ВНЗ оцінюється за допомогою інтегрованого індексу, який включає три комплексні складові: індекси якості науково-педагогічного потенціалу, якості навчання та міжнародного визнання. Перша десятка рейтингу «ТОП-200 Україна» цього року виглядає так:

— Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (перше місце другий рік поспіль) — Київський національний університет імені Тараса Шевченка — Харківський національний університет імені В.М. Каразіна — Національний медичний університет імені О.О. Богомольця — Національний університет «Києво-Могилянська академія» — Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» — Національний гірничий університет

— Дніпропетровський національний університет — Національний університет біоресурсів і природокористування — Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Нещодавно побачив світ і рейтинг ВНЗ України «Компас-2011», який складався за участю провідних експертів Національної академії педагогічних наук України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту в рамках програми «Сучасна освіта». Методологія рейтингу враховувала ступінь відповідності послуг у сфері освіти вимогам ринку праці та загальну оцінку рівня підготовки у вищих навчальних закладах роботодавцями, випускниками українських ВНЗ 2005— 2010 років і представниками підприємств, на яких працюють спеціалісти певних напрямів.

Вартість винайденого мною комплекту — 10—15 доларів (у 10 разів дешевше іноземного). Поки прилад існує в декількох екземплярах, і застосовую його вдома. Але його можна використовувати як у побуті, так і в промисловості, бізнесі. Наприклад, дистанційно керувати освітленням вітрин у супермаркетах. Еннан Умеров, учень десятого класу Міжводненської школи Чорноморського району (Крим), представив у Лос-Анджелесі хвильову енергетичну установку, яка перетворює енергію хвиль на поверхні водойм на електричну. У такий спосіб юний конструктор упровадив свою ідею обертання гнучких лопатей під потоком води, а саме морських хвиль. Механічну енергію обертання лопатей генератор перетворює на електрику. Еннан уже запатентував пристрій, уважаючи його перспективним для освітлення маяків, буїв, бакенів і (частково) житлових будинків у приморській зоні. Треба відзначити, що Умеров — вихованець педагога вищої й середньої школи Андрія Андрєєва із Запоріжжя, який виростив уже цілу плеяду учасників і переможців американського фіналу Intel ISEF (див. УТГ № 18 (173) від 17 травня 2011 р.). Причому цього разу Андрєєв консультував учня дистанційно, по телефону та Інтернету. Відповідно до їх висновків кращим університетом України 2011 року визнано знов-таки НТУУ «КПІ». Друге місце – у Київського національного університету імені Т. Шевченка, третє – у Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. На четвертому – Національний університет «Києво-Могилянська академія» та Київський національний університет будівництва і архітектури. П’ятий рядок рейтингу розділили Національний університет «Львівська політехніка» і Донецький національний технічний університет. А на початку червня оприлюднено ще й рейтинг 20 найпопулярніших університетів України за версією Google. Його лідери визначалися за кількістю запитів користувачів цієї пошукової системи. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» упевнено посів і в цьому списку першу позицію. Понад те, рейтинги вітчизняних ВНЗ свідчать: спеціальності, пов’язані з виробництвом та реальною економікою, поступово повертають утрачений престиж. А це, у свою чергу, дає підстави сподіватися на пришвидшення розвитку всієї економіки.

Спорт інтелектуалів Готуватись до олімпіад із програмування за допомогою інтернет-порталу надзвичайно ефективно В’ячеслав ШНАЙДЕР Початок на стор. 1

Не менш популярна міжнародна олімпіада з інформатики серед школярів, започаткована ЮНЕСКО в 1989 році. Провідні ІТкомпанії охоче беруть на роботу учасників цих олімпіад. Наш портал містить 2000 задач різного ступеня складності, є система перевірки їх розв’язання, матеріал для мови програмування, базові алгоритми, рекомендації щодо тактики розв’язання нестандартних задач. Сайт, до речі, тримовний, і 7,5 тисячі зареєстрованих його користувачів (від школярів до викладачів академій) представляють близько 100 країн світу. І це лише за три роки його існування.

На порталі є можливість проводити підготовку до олімпіад у групах, що й роблять вчителі шкіл та викладачі вищих начальних закладів. Постійно проходять змагання для всіх бажаючих, уже проведено понад 800 тренувальних змагань різних рівнів — учнівських, студентських, офіційних для всіх учасників, а також у закритих групах.

— І який результат?

— Студенти нашого університету, приміром, вийшли в третій етап усеукраїнської студентської олімпіади з програмування, а учень 9-го класу бердичівської школи №17 Андрій Москальчук, який постійно готувався на нашому сайті, став призером 4-го етапу всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики.

— Схоже, у програмісти йдуть зараз усі, кому не ліньки. Чи не перенасичений цей ринок? І хто, на вашу думку, може ста-

ти хорошим програмістом?

— Програмістський ринок перенасичений бажаючими, але не спеціалістами. У Житомирі, приміром, усе ще бракує хороших програмістів. Талановита молодь вступає в київські університети і залишається працювати в столиці. Програмування – досить складна справа, де необхідні знання з математики, логіки, певні дизайнерські здібності для оформлення програми, щоб правильно скомпонувати елементи керування, підібрати кольорову гаму. А ще треба знати психологію користувача – створювати програми, з якими зручно і приємно працювати. Думаю, що хорошими програмістами стануть не

більше десяти відсотків тих, хто цим займається. Швидше за все – відсотки три.

— Наших програмістів дуже цінують у світі.

— Так, бо вони посправжньому творчі особистості. На Заході програмісти більш схильні до шаблонних рішень. Все ж шкода, що найздібніші наші фахівці працюють у провідних зарубіжних компаніях. Було б краще, звичайно, якби вони залишались в Україні, створювали тут свої фірми. Проте за ринкової економіки кожен продає свої знання й здібності як вміє. Звичайно, праця програміста в нашій країні оцінюється дешевше, ніж за кордоном, але те саме можна сказати і про будь-якого спеціаліста. Програмісти сьогодні всетаки не в найгіршому становищі — їх заробітна плата, як для наших умов, одна з найвищих.

12

№ 26 (181)

19 липня 2011 року

IT Шпальта редактора

Вибачте, місць немає Запас IP-адрес четвертої версії вичерпався, але Інтернет однаково росте Андрій БЄЛОКРИНИЦЬКИЙ

Асоціальна мережа? Іван СПАСОКУКОЦЬКИЙ Головною подією останніх тижнів став запуск нової соціальної мережі за назвою Google+ від однойменної корпорації. Будь-який новий проект такого великого гравця приречений на те, щоб привертати увагу, а спроба закріпитися на вже давно переділеному ринку викликає подвійний інтерес у користувачів і експертів. Основна проблема, з якою мають справу всі розробники, які бажають відкусити шмат «соціального пирога», — природна тенденція до монополізації галузі. Адже вся суть будь-якої соцмережі в тому, що там можна спілкуватися із друзями, родичами та колегами, а отже жодна людина не захоче реєструватися в новому проекті, якщо всі її знайомі залишилися в старому. Щоб отримати значну аудиторію, косметичних поліпшень недостатньо. Потрібне щось принципово інше — використовувати інший формат повідомлень (як у Twitter) або орієнтуватися на конкретну групу користувачів (як у LinkedIn). Ключова особливість нової соцмережі — можливість фільтрувати адресатів ваших повідомлень, рятуючи колег від описів сімейного пікніка, а рідних — від подробиць останньої виробничої наради. Система ідеальна для тих, хто відчуває дискомфорт від надмірної відкритості персональних даних, властивої іншим соцмережам. Уже можна бачити перші результати: менш ніж за два тижні з початку відкритого бета-тестування Google+ аудиторія проекту досягла 10 млн чоловік. Цікаво, що більшість учасників мережі — чоловіки (близько 75%), причому переважно «технарі» — інженери й програмісти, у той час як у більшості інших соціальних мереж картина протилежна. Імовірно, це пов’язане з тим, що можливість взяти участь у тесті одержали в першу чергу активні «жителі» Мережі, а може, із тим, що завдяки забезпеченню високого рівня приватності Google удалося затягти у свої сіті тих, хто раніше уникав соціальних сервісів.

Коли на початку 80-х років протокол IPv4 був тільки представлений, його розробники, напевно, і не підозрювали про те, що їхній витвір стане підґрунтям для величезної Всесвітньої мережі і використовуватиметься ще не один десяток років. Якби в них була така інформація, вони відразу б заклали в розробку зовсім інші можливості. Але тридцять років тому ідея про те, що до 2011 року кількість сітьових пристроїв досягне позначки 4 млрд (а саме таку кількість унікальних адрес може забезпечити протокол IPv4), здавалася абсурдною.

Проблема стала очевидною лише через кілька років, усе в тих же 80-х, і вже тоді почали думати про можливі варіанти її розв’язання. Після винайдення декількох проміжних способів усунення дефіциту (наприклад, технології перетворення сітьових адрес NAT) у середині 90-х було розроблено протокол IPv6. Однак із переходом на нього ніхто не квапився, замість цього вирішили почекати, поки IPv4 повністю вичерпає свої можливості. Це означало, що новий протокол фактично не використовувався наступні десять років. Лише недавно перехід на IPv6 став не просто необхідним, а й неминучим. Останні вільні IPv4-адреси було роздано організацією IANA у лютому 2011 року, і зараз розподіляються регіональними реєстраторами. При цьому в деяких із них (наприклад, в АзіатськоТихоокеанського сітьового інформаційного центру) ці адреси закінчилися вже до середини квітня. У запасі в провайдерів ще є певний резерв IP, які можна виділити або перерозподілити протягом 5 наступних років, однак їхня кількість невелика, і доступні такі IP не у всіх регіонах світу.

Корінь проблеми Основна причина вичерпання адресного простору IPv4 полягає в збільшенні кількості сітьових пристроїв, підключених до Інтернету. Із середини 90-х років їхня кількість почала швидко зростати спочатку за рахунок поширення комутованого підключення до Мережі (dial-up), а потім і за рахунок широкосмужного доступу. Останній тип з’єднань, як правило, весь час активний, тому сітьові пристрої займають IPадреси й не звільняють їх, як це було в dial-up. Ще більше погіршив ситуацію розвиток мобільного зв’язку. Зараз більшість телефонів є повноцінними точками доступу в Інтернет і, як наслідок, також використовують IPv4-адреси.

Структура самого протоколу також серед винуватців кризи. IPv6 дозволяє виділяти великим організаціям лише блоки адрес певного розміру. Якщо 65 тис. адрес для якоїсь компанії недостатньо, то їй видадуть

ступним для інших ПК через Інтернет. В останні 10 років давалися різні прогнози про терміни повного вичерпання IPv4-адрес. Більшість експертів були згодні в тому, що це станеться приблизно в 2010—2012 році. Незважаючи на те, що в цілому ці прогнози правильні, використання IPv6 ще не таке велике, як можна було б припустити. На початок 2011-го лише 5% комп’ютерів в усьому світі підтримували IPv6-з’єднання, а в 2010 році IPv6-трафік становив

Довідка «УТГ» UA-IX — українська точка обміну інтернет-трафіком, функціонує із серпня 2000 року. Забезпечує максимальну зв’язність мереж українських провайдерів і організацію ефективного обміну трафіком між ними найкоротшими маршрутами, без виходу в закордонні мережі. За своїм обсягом, значенням та сферою діяльності UA-IX — унікальне підприємство України. Для більшості користувачів World IPv6 Day минув без подій. Якщо їхні сітьові пристрої не підтримували IPv6, то обмін даними із сайтами відбувався в старий спосіб, за допомогою IPv4. Лише в деяких випадках, коли перехід на більш стару версію протоколу був неможливий, користувачі не могли відкривати певні сайти. За даними UA-IX, уже 24,5% активних учасників цієї мережі використовують IPv6, хоча ще торік ця цифра була втричі менше. Утім, цей показник усе-таки не такий високий, як хотілося б. Наприклад, у Німеччині частка IPv6-трафіку становить 71%. Перехід на IPv6 не буде миттєвим. Досить тривалий час, можливо, не менше 10 років, деякі сайти функціонуватимуть у режимі підтримки двох протоколів.

Чи надовго вистачить?

Штаб-квартира ICANN у Марина дель Рей, Каліфорнія (США)

відразу 16 мільйонів (не дуже раціональне використання доступного простору, оскільки більша частина адрес у такому блоці однаково залишиться незадіяною).

Упровадження IPv6 Як уже згадувалося, як тимчасове рішення наприкінці минулого століття було впроваджено технологію NAT, яка дозволяє відразу декільком комп’ютерам виходити в Інтернет через один сітьовий пристрій. Реальна IP-адреса при цьому була лише в шлюзу, а підключені до нього комп’ютери залишалися для Мережі анонімами. Головний недолік NAT у тому, що без реальної IP-адреси комп’ютер у багатьох випадках стає недо-

лише менше однієї десятої відсотка. Проте аналітики одностайні в тому, що перехід на IPv6 має відбутися до початку 2012-го, або нові сітьові пристрої просто не зможуть одержувати доступ в Інтернет. В Україні впровадженням IPv6 зайнялися ще навесні 2009 року. Серед перших провайдерів, які взяли участь у тестуванні стандарту, «ТопНЕТ» і «Датагруп».

8 червня цього року під час проведення всесвітнього дня IPv6 (World IPv6 Day) усі найбільші оператори й інтернет-компанії світу (загалом в акції взяли участь близько 400 організацій) протягом цілого дня надавали доступ до сайтів як за старим, так і за новим протоколом. У процесі тестування планувалося визначити проблеми, які можуть виникнути після переходу на IPv6.

Коротка відповідь на це запитання: адрес IPv6 вистачить назавжди. Для адресації в новому протоколі використовується 128-бітна, а не 32-бітна адреса, як у IPv4. І це не в 4 рази більше, як може здатися на перший погляд. Загальна кількість адрес обраховується методом зведення двійки в степінь розрядності. Тобто для IPv4 загальна кількість адрес становитиме 232=4,3 млрд. Кількість IPv6-адрес можна приблизно представити так: записати кількість адрес для IPv4 (4 300 000 000) і дописати в кінці ще 30 нулів.

Переваги й недоліки Перехід на IPv6 неминучий для подальшого розвитку Інтернету, однак новий протокол крім розширеної адресації має також інші переваги. Із IPv6 було вилучено перевірку контрольної суми

Довідка «УТГ» IANA — Internet Assigned Numbers Authority — «Адміністрація адресного простору Інтернет» — американська некомерційна організація, яка управляє просторами IP-адрес, доменів верхнього рівня (таких як «.com», «.net» та ін.), а також реєструє параметри інших протоколів Інтернету. IANA делегує свої повноваження із розподілу IP-адрес регіональним реєстраторам, які, у свою чергу, передають більш дрібні діапазони інтернет-провайдерам. Перебуває під контролем ICANN — міжнародної некомерційної організації, створеної 18 вересня 1998 року за участю уряду США для регулювання питань, пов’язаних із доменними іменами, IP-адресами та іншими аспектами функціонування Інтернету.

(процедура, призначена для знищення пакетів даних, що містять помилки), оскільки цілісність пакета контролюється й на інших рівнях протоколу і ще одне порівняння є абсолютно зайвим. Незважаючи на те, що адреса IPv6 набагато довша, ніж у IPv4, завдяки відсутності зайвих даних розмір заголовка збільшився лише вдвічі — з 20 до 40 байтів.

IPv6 також дозволяє використовувати пакети величезного розміру (до 4 гігабайтів), які доцільно застосовувати лише у високошвидкісних мережах. Є в протоколі й інші поліпшення, що позитивно впливають на передачу даних, однак їхній опис цікавий лише сітьовим фахівцям. Є в IPv6 і певні недоліки. Наприклад, неминуче збільшення довжини адреси. Якщо зараз користувачі можуть запам’ятовувати важливі IP-адреси і вводити їх без особливих проблем із клавіатури, то згодом запам’ятовування довгої послідовності символів стане фактично неможливим, а введення із клавіатури — ускладненим. Щоб зрозуміти, чому це так, можна порівняти типову адресу IPv4 (127.0.0.1) із IPv6 (2001:db8:85a3:8d3:1319:8a 2e:370:7348).

Упритул

Сценарії міграції На думку експертів із Товариства Інтернету (ISOC, міжнародна професійна організація, яка займається розвитком і забезпеченням доступності глобальної Мережі), у компаній є два можливих сценарії поступового переходу на протокол IPv6. По-перше, можна спочатку перевести сервери на новий протокол, залишаючи клієнтське обладнання працювати зі старою версією. Подруге, можна зробити міграцію клієнтів, тимчасово зберігаючи сервери в середовищі IPv4. Як уважають фахівці ISOC, більшість підприємств віддасть перевагу варіанту із заміною серверів. Щоб забезпечити роботу застарілого клієнтського обладнання з новими серверами, у локальних мережах організацій треба буде встановити спеціальні шлюзи, які перетворюватимуть одну систему адресації на іншу.

13

№ 26 (181)

19 липня 2011 року

Технології

Бережи тепло з літа У Запоріжжі успішно реалізується декілька проектів істотної економії тепла й природного газу Роман ПРЯДУН Про важливість енергозбережних технологій та альтернативних джерел енергії сьогодні не говорять тільки ледачі (і представники нафтогазового сектора). Ще актуальнішою ця тема стала після того, як усі зрозуміли: братня любов сусідньої Росії закінчується там, де починається хоч якась грошова вигода. Про прибутковість газової сфери годі й говорити. Мінялися керівники Кабміну й кольори правлячих партій, але незмінною залишалася позиція росіян — вартість блакитного палива для України вище європейських розцінок. Днями по той бік кордону заговорили вже про $500 за тисячу кубів. Влада й директори підприємств Запоріжжя на ділі доводять, що уникнути таких безрадісних перспектив можна шляхом розумної економії ресурсів.

Докладно

Від паперу — до справи Улітку тема газу дещо менш актуальна, ніж, наприклад, узимку. Однак саме зараз можна спокійно поговорити про те, що зроблено й, головне, що ще треба зробити для заощадження ресурсів. Запоріжжя щодо цього — попереду. Цей обласний центр — одне з небагатьох міст України, де розроблена й затверджена в Кабміні система теплопостачання, що враховує сучасні реалії. «Уряд зацікавлений у таких проектах, бо це зменшує кількість газу, який спалюється, у підсумку поліпшується енергетичний баланс країни. Для Запоріжжя це вигідно тим, що, відмовляючись від газової складової, ми можемо зробити прогнозованою вартість опалення в нашому місті й зменшити залежність комунальної теплоенергетики від підвищення цін на газ», — уважає міський голова Запоріжжя Олександр Сін. Фахівці запорізького концерну «Міські теплові мережі» мають сьогодні відразу декілька проектів заміщення блакитного палива альтернативними видами енергії. Серед них — запуск сміттєспалювальних ТЕС, що дозволить замістити 60 млн кубів газу. Ще 40 млн можна заощадити, використовуючи тепло міських стоків. Проект передбачає одержання за рахунок теплових насосів теплоносія (70– 75ОС) на потреби гарячого водопостачання. Є перспектива теплопостачання правобережної частини міста від Запорізької атомної станції. Цим напрямком уже давно цікавиться і Європейський банк реконструкції та розвитку, що готовий брати участь у реалізації такого проекту. Навіть утопічна утилізація тепла

ріки Дніпро на основі застосування теплових насосів за ціни на газ понад $1000 за тисячу кубів буде вигідною, адже вона замістить більше 50 млн кубометрів блакитного палива. На захист енергетичного суверенітету України вже покликано і сухостій. Кілька місяців тому на території котельні Військового містечка встановлені два котли, які працюють на деревних трісках, які забезпечуватимуть цей житловий масив гарячою водою весь рік. Потужність — 820 кВт кожен, ККД — 84 відсотки. Загалом, усе, що горить, згодиться. Але всі згадані проекти поки або добре розписані на папері й чекають інвестицій, або, як у випадку з Військовим містечком, можуть забезпечити енергією лише порівняно невелику площу. Набагато активніше Запоріжжя просунулося в іншому напрямку. Сьогодні місто готове реально зменшити споживання російського газу за рахунок вторинного тепла промислової площадки, що вже доведено на практиці.

Якщо розібратися

Що там у нас на «друге»? У травні в Запоріжжі завершено будівництво магістральної теплотраси, що забезпечить Жовтневий район міста вторинним теплом найбільшого металургійного підприємства регіону — комбінату «Запоріжсталь» і дозволить заощаджувати на підігріві гарячої води близько 4 млн кубометрів газу на рік. Спорудження другого пускового комплексу (перший уведений у експлуатацію в лютому 2009 року й переданий у господарське ведення концерну «МТС») було проблемним у зв’язку з недофінансуванням об’єкта з держбюджету. Поновлен-

ня надання грошей за рахунок коштів Стабілізаційного фонду держбюджету й співфінансування з міського бюджету дозволило завершити роботу в грудні 2010 року.

— Спільними зусиллями фахівців ВАТ «Запоріжсталь» і концерну «Міські теплові мережі» розроблений і впроваджений комплексний енергозбережний проект, згідно з яким теплова енергія, отримана під час спалювання надлишкового доменного газу в котлахутилізаторах комбінату, піде на потреби гарячого водопостачання двох районів лівобережної частини міста, — говорить генеральний директор концерну «Міські теплові мережі» Сергій Фомич. — Для цього в 2004—2005 роках комбінат побудував і ввів у експлуатацію спеціальний теплопровід (довжиною по-

мислових підприємств становитиме близько 90 тисяч Гкал. Це дозволить зменшити витрати природного газу на 12,3 млн м3 на рік. Загалом же за рахунок використання вторинного тепла в 2005—2010 роках заощаджено 50,8 млн кубометрів газу.

— У найближчій перспективі концерн «Міські теплові мережі» планує подавати вторинне тепло промпідприємств у Коммунарський район для гарячого водопостачання житлового масиву Південний, що дозволить у міжопалювальний сезон не спалювати в котельні району додатково більше 2,5 мільйона кубічних метрів природного газу на рік, — повідомив Сергій Фомич.

І феросплави теж — Ми, зі свого боку, опрацювали відразу декілька напрямків, за якими здатні за коректними цінами продавати місту надлишкове тепло, — говорить голова правління ВАТ «Запорізький феросплавний завод» Павло Кравченко.

їх правильно. Об’єм отриманого тепла дозволить обігріти кілька мікрорайонів Запоріжжя. Є ще технологія з відбору тепла від печей. Ми вже побували в Китаї, де ознайомилися на практиці з цим напрямком. Наприкінці червня китайці будуть у нас на підприємстві із приводу реалізації цього напрямку безпосередньо на заводі. У цілому, за словами голови правління, Запорізький феросплавний завод може на межі з містом надати об’єм тепла, який на чверть забезпечить потреби обласного центру. При цьому ціна такого палива буде меншою на 30—40%. Однак є й певні перешкоди, у першу чергу — розмір необхідних капіталовкладень. За оцінкою Павла Кравченка, для того, щоб привести інфраструктуру підприємства й міських тепломереж у «бойову» готовність, потрібно близько 60—70 млн грн.

—Усі необхідні заходи реалізуються не миттєво, — веде далі голова правління заводу. — Має бути проведена дуже складна інженернотехнічна робота, але резуль-

«Вторинка» гривню береже Декілька промислових підприємств Запоріжжя використовують вторинні ресурси у власному виробництві. Так, Запорізький автомобілебудівний завод має додаткову вигоду з обтиральних зіпсованих матеріалів, відпрацьованого захисного одягу, стружки й тирси, суміші вапна з водою. Запорізький завод зварювальних флюсів і скловиробів повторно переробляє суміш вапна з водою, відпрацьовані футерівки й вогнетриви, тирсу. Завод кольорових металів використовує брухт, а «Мотор Січ» частково утилізує відходи деревини, ацетону й бензину. «Дніпроспецсталь» повертає назад на виробництво ганчірку промаслену, відпрацьовані промаслені фільтри, пил абразивно-металевий, сировинні компоненти, використані медичні голки, металеву тару, а також металеві частини комп’ютерів та оргтехніки. Комбінат «Запоріжсталь» повторно використовує відпрацьовані й забруднені нафтопродукти, зіпсовану деревину, промаслену ганчірку, шлами станції нейтралізації, рідини мастильноохолоджувальні, вогнетривкий металонад 1200 м) до найближчої теплової камери міської теплової мережі. Із використанням вторинних енергоресурсів комбінату «Запоріжсталь» теплоспоживання Жовтневого району з гарячої води становитиме в міжопалювальний сезон 28,7 тисячі гігакалорій. Це дозволить не спалювати в котлах двох районних котелень природний газ обсягом 3,8 мільйони кубометрів на рік. За розрахунками фахівців концерну, у 2011 році обсяг споживання в Запоріжжі вторинного тепла про-

брухт, доменні шлаки, пил доменних печей, шлаки зварювальні, обрізки, інші залишки й відходи дроблення, відсівання агломерату, відходи коксу від дроблення, скрап, напівфабрикати власного виробництва чавуну й сталі, металеву тару.

— Час працювати спільно, якщо ми, звичайно, реально щось хочемо зробити. Наші фахівці опрацювали варіант відбору тепла з гарячих шлаків. Сьогодні на підприємстві працює установка, що дозволяє використовувати вторинне тепло для обігріву площ підприємства й підігріву води. Ще один варіант одержання вторинного тепла — вихідні гази в 4-му цеху, які нагріваються до 500 градусів. За технологією їх треба охолоджувати до температури 150 градусів. Є бажання не втрачати градуси, а використовувати

тат може перевершити всі сподівання, бо, за висновками експертів, ціна на газ тільки підвищуватиметься. Гроші можна знайти, наприклад, взявши участь у проекті з Кіотського протоколу. Адже скорочуючи споживання природного газу, ми зменшуємо викиди вуглекислого. У будь-якому разі, зі свого боку ми й далі працюватимемо в цьому напрямку. Якщо місту з якихось причин буде нецікаво, наш завод готовий виробляти електроенергію, що теж дуже актуально й затребувано сьогодні на ринку.

Тим часом

Котли на «голодному пайку» Денис ІВАНЕНКО В Україні понад 80% підприємств припинили виробництво твердого біопалива.

Останні три місяці в галузі тривало стрімке падіння обсягів випуску паливних брикетів і пелет — на 52% у порівнянні з першим кварталом цього року. Припинили роботу близько 120 профільних підприємств. Такі дані наводяться у звіті «Ринок біопалива України в I півріччі 2011 р.», підготовленому центром поновлюваної енергетики Fuel Alternative. Головним чинником, який спровокував такий жалюгідний стан справ у галузі, називають гострий дефіцит і подорожчання сировини — лушпиння соняшнику й деревних відходів. Негативно позначилось також набрання чинності з 1 квітня 2011 року новою редакцією Податкового кодексу, що передбачає обмеження у веденні господарської діяльності для суб’єктів на єдиному податку. Плюс традиційна для пострадянської економіки проблема: більшість підприємств працюють із низькою ефективністю виробництва й на морально й фізично застарілому обладнанні. Як відзначено у звіті, фактично всі малі й середні виробники біопалива (з обсягом виробництва від 300 до 500 т на місяць), що домінують на ринку, влітку призупинили випуск продукції, що пояснюється сезонним характером їхньої діяльності й зростанням дефіциту сировини. Наприклад, виробникам біопалива з деревних відходів доводиться сьогодні конкурувати на сировинному ринку з виробниками будівельних матеріалів (ДСП). Відповіді на сканворд (стор. 16)

14

№ 26 (181)

19 липня 2011 року

Техноарт

Парк ковальського періоду

А Сонце ж бо нерідне!

Сергій ДУМКЕВИЧ Українські ковалі все частіше окупують парки та міські сади. Цього літа в полоні ковальської майстерності опинився й ботанічний сад Тавричеського національного університету в Сімферополі.

Свято молотка На фестиваль ковальського мистецтва «Місто майстрів» з’їхалися ковалі з усієї України й привезли дуже дорогі (за європейськими мірками) подарунки парку ТНУ. Така щедрість ен-

хто равлика викує, хто — комаху, пташку, гойдалку, машинку тощо. «Ми прикрасимо це дерево, і воно оживе», — обіцяють майстри. А донецькі ковалі привезли Сімферополю величезний молот скандинавського бога Тора, яким міфічний персонаж убивав велетнів. Композиція з каміння й заліза демонструє божественну кувалду, що впала на землю, і бризки блискавок навкруги. Жорстокий інструмент давнього божества важить близько 150 кілограмів.

Лускатий шедевр

тузіастів із молотками стаТепер сімферопольським ла вже доброю традицією. майстрам залишається дочеЩойно де-небудь в Украї- катися подарунка від місцені зароджується новий фес- вої влади. Уже близько детиваль, колеги привозять і сяти років міська влада не дарують приймаючій сторо- може виділити ділянку землі ні куті лавки та скульптури. для будівництва школи коЗвичайно, у такої добродій- вальського мистецтва.

— Суть ідеї в тому, щоб гоності є і свої вигоди: ковалі привчають людей до світу тувати ковалів-художників, свого мистецтва й одночас- — пояснює Ігор Ромашенко. но створюють фестивальні — Тобто це не тільки реторговельні площадки для міснича освіта, а й творче її наповнення. В Україні поки своїх робіт.

— Так, у нас розвиваєть- таких шкіл нема, хоча ця ся така традиція — ми роби- думка мала реалізуватися мо парки ошатнішими, — зі- ще десять років тому, адже цього дуже бракує. Але чезнається організатор фестирез економічні проблеми валю, голова Спілки коварозв’язати питання не вдалів Криму Ігор Ромашенко. ється.

— Тобто беремо сквер під Як виявилося, зі схожисвою опіку, знаходимо спонми перешкодами мають сорів, і з’являється нове чусправу всі ковалі, які хотідове місце. Сімферопольцям подарували унікальні роботи. Серед них кумедна «Царівна-жаба», «Сварог», лави, паркові дороговкази. «Ці роботи заслуговують на увагу на європейському рівні, адже для створення таких трудомістких речей треба мати неабиякі художні й ковальські навички, — говорить Ігор Ромашенко. — І їхня поява в Криму для нас велике свято». До речі, сімферопольські ковалі подарували парку «Дерево щастя» 3,5 м заввишки. Металеву рослину обіцяють і надалі прикрашати маленькими символами щастя: Залізне «Щастя» 3,5 м заввишки

Анатолій ЛЕМИШ

ли б навчати молодь свого мистецтва.

Земля, Місяць, Марс і, можливо, багато інших внутрішніх планет Сонячної системи були створені з іншого матеріалу, ніж Сонце

Залізні секрети Донецький майстер сучасного прикладного мистецтва Віктор Михальов захопився ковальським ремеслом вісім років тому. Найбільше йому подобається кувати із заліза квіти — це його фірмовий виріб. Михальов є членом Гільдії ковальства Донбасу й Спілки ковалів України, запрошують українського фахівця й до російської організації ковальського мистецтва. Довго майстер навчав школярів прикладного мистецтва, батьки такому заняттю дуже раділи: дітей хоч молоток навчили тримати в руках. Але гурток не зацікавив місцеву владу, відомому митцю не змогли знайти навіть тисячі гривень на місяць. Тим часом його роботи викликають захват й здобувають заслужені нагороди. Приміром, світильниксамовар на міжнародній виставці «Сталева Грань» у Києві посів перше місце. Журі такої роботи ще не бачило, адже ці завитушки вимагають тривалої копіткої праці.

— Кожну таку завитушку розміром від «одинички» до «п’ятірки» нагріваю, — пояснює Віктор Михальов.

— Причому «п’ятірку» я можу відправити в горн, а дрібну — уже ні, адже вона просто згорить. Тому, щоб усе це викрутити, я застосовую пальники на пропані й ацетилені. У цілому днів за п’ять самовар я зробив, але з перервами. Якщо щось не виходить, залишаю роботу й беруся за інше, а коли ідея, так би мовити, дозріває, завершую задумане.

— У коваля багато секретів?

— У пізні радянські часи ковалі працювали тільки на великих виробництвах, де особливих секретів не було. А в довоєнні роки ковалями були переважно цигани — молдавські, угорські... Свої знання вони тримали в таємниці. Був недавно у Львові й купив три старих дзвіночки приблизно сорокових років. І, уявіть, я не можу сказати, як їх було зроблено: у кожного свій дзенькіт... У сучасних майстрів теж таких секретів багато, і діляться вони ними дуже неохоче. Я в тому числі. Не можу розповісти про те, як роблю листочки на квітах, про

Такого птаха нема ніде у світі

фактуру, бо це мій бізнес, як модно зараз говорити. Адже клієнт шукає унікальний витвір. Один із моїх секретів — європейський колір виробу, колір справжнього металу. Це коли пофарбований і незабарвлений метал фактично не відрізнити. Ніхто не може знайти цей колір, а мені вдалося. Але на запитання, чим фарбую, відповідаю: купую німецькі фарби.

— Шкідлива професія?

— Дуже. Коли працюєш, іде гар від вугілля, пил — усе це вдихаєш, але одержуєш задоволення. Адже кожна людина обирає свою стежку. Це моє життя, і нічого мені більше не треба. Я навіть намагаюся не брати серійних замовлень. От зробив річ: хочеш — бери, хочеш — ні.

«Скапарив» сонце «Ковальський панотець» Сергій Фірсов, один із кращих ковалів країни, дістав своє прізвисько за звичку обливати фестивальних колег водою і за хрест, зробле-

ючи свого «Сварога», я використовував унікальну технологію з’єднання двох виробів. До речі, ковалям завжди доводиться щось винаходити. Цю скульптуру зробив без зварювання, на прокутих з’єднаннях і на заклепці. Центральний елемент складається з латуні, міді й дерева. Колись Сергій Фірсов створив дивного дракона довжиною 4,5 метра. У ньому було аж 8600 лусочок. У дракончика горіли червоним вогнем очі, а крила, оснащені пружинами, від вітру починали рухатися. За задумом автора, казкова рептилія мала оселитися на даху будинку. Лускатий шедевр придбав якийсь бізнесмен і встановив на своїй приватній території. Птах Фенікс — нова робота Сергія Фірсова, аналогів якій у світі немає. На пташку пішло два листи латуні й стільки ж міді. Тепер уже в буквальному значенні неспалимий птах важить під сорок кілограмів і тримається при цьому на тоненькій голці. «Це річ унікальна, і нехай хтось спробує її повторити», — кидає виклик столичний Лівша.

Куй монету! Провідні центри ковальського мистецтва України розташовані в Донецьку, Івано-Франківську, Львові та Києві. Останніми роками до числа кращих майстерень української кузні ввійшов і Крим. Ковальська справа в нашій країні усе більше наДонецький коваль Віктор Михальов буває рис комерційного підпро свої секрети не розповідає приємства, на деяких профільних заводах працюють ний із двох ковадл і молота. до сотні майстрів. Його викували й подаруваДля скромніших майстели йому друзі до 40-літньо- рень ковальські фестивалі го ювілею.

— можливість заробити неКиївський майстер презен- погані гроші. Говорять, що в тував Сімферополю скульп- ковальській справі один день туру «Сварог», що символі- рік годує. Іноді на дорогу дозує слов’янське божество. На дому доводиться позичати в ній зображені сонце, дванад- колег, а трапляється, за один цять знаків зодіаку й сварга фестиваль можна заробити — дуже давні знаки, які були на автомобіль. відомі світу задовго до сумУзагалі, ціни на унікального використання свастики ні ковальські вироби наших за часів фашистської Німеч- майстрів у кілька разів нижчини й шануються досі, на- че від європейських. Авторприклад, в індуїзмі. ські куті скульптури там мо— На українських сорочках жуть дозволити собі лише завжди вишивалися сварги, дуже заможні люди. Уся річ у тільки я знаю їх близько 120 рівні життя й зарплат. Навіть різновидів: одні — від при- в Україні градація цін багастріту, інші — для пошуку то про що говорить. Якщо в скарбу, треті — для спокою Криму кута лава коштуватидуші, — говорить «коваль- ме, приміром, 2 тис. грн, то в ський панотець». — Створю- Донецьку — уже 4.

Про це свідчать результати ізотопного аналізу зразків сонячного вітру, доставлених на Землю космічним зондом НАСА «Генезис» ще в 2004 році, опубліковані тільки зараз в останньому номері журналу Science. «Генезис» був запущений у серпні 2000 року, дістався однієї з точок Лагранжа (сили тяжіння Сонця й Землі там урівноважені), що перебуває приблизно в півтора мільйонах кілометрів від нас, і пробув там 886 днів, накопичуючи на поверхні спеціального колектора молекули надзвичайно розрідженого сонячного вітру. У 2004-му зонд повернувся на Землю з дорогоцінним вантажем. Масспектрометричний аналіз атомів та ізотопів азоту й кисню виявив істотну різницю між сонячною речовиною та матеріалом, з якого складаються планети та астероїди Сонячної системи. Так, у атмосфері Землі, як і в речовині Місяця й досліджених метеоритів, міститься дещо менша відносна концентрація ізотопу кисню 16 О і дещо більша – його рідких ізотопів 17О і 18О, ніж у речовині сонячного вітру, що, як сьогодні вважається, залишилося незмінним з часу народження світила. Ще цікавіше ситуація з азотом. Майже 100% цього газу в Сонячній системі представлені ізотопом 14N, лише незначним винятком є ізотоп 15N. Аналіз зразків показав, що в порівнянні з атмосферою Землі речовина Сонця і Юпітера містить майже вполовину менше ізотопу 15N, ніж азот земного повітря. Чим це спричинено — незрозуміло. Протопланетна хмара, з якої відповідно до теорії виникли і Сонце, і планети, мала такий самий склад, що й наша зірка. Якщо ж планети відрізняються від свого батька, то це дає привід замислитися про їх справжні родинні зв’язки. Французький астрофізик Бернар Марті із Центру геохімічних і петрографічних досліджень у Нансі, один зі співавторів відкриття, уважає, що виявлена їхньою групою неоднорідність в ізотопному складі може кардинально змінити наші уявлення про формування Сонячної системи.

15

№ 26 (181)

19 липня 2011 року

Закон збереження думки

Художник і конкістадор Святослав РИБНІКОВ Свого часу революцію в астрономії здійснила оптика. Якими б вправними у своїх розрахунках не були жреці античності й учені середньовіччя, телескоп витіснив астролябію й секстант. Наприкінці XVII століття геніальний Ян Гевелій ще створював свою «Уранографію: опис усього зоряного неба» по-дідівському, але це було вже кінцем епохи: молодь працювала новими методами. У XX столітті в астрономії стався ще один переворот: небесні тіла почали вивчати не тільки у видимому, а й у радіодіапазоні. Днями виповнилося 95 років від дня народження видатного радянського астрофізика, батька сучасної радіоастрономії Йосипа Шкловського (на фото).

«Мені дуже пощастило, що початок моєї наукової кар’єри майже точно збігся з настанням епохи «бурі й натиску» у науці про небо, — згадував учений. — Настала друга революція в астрономії, і я це зрозумів усім своїм єством. У цій самій науці я був дивною сумішшю художника й конкістадора. Такі феномени виникають тільки в епохи руйнування звичних, усталених уявлень і заміни їх новими». Право ламати підвалини, нехай навіть із їхньою заміною на нові, прогресивніші уявлення, має той, хто причетний до їхнього створення. У Шкловського, якого пов’язують із кінцем епохи оптичної астрономії, таке право було: у 1938 році він здобув диплом МДУ з відзнакою саме за фахом «оптика». Але класичною оптикою так і не зайнявся, а, починаючи з кандидатської з електронної температури (захистив у 1944-му), цілком присвятив себе астрофізиці. Шкловського справедливо вважають піонером ви-

користання радіохвиль у астрономії. Але заслуга вченого не тільки й не стільки у введенні в науку нового на той час методу: із цієї маленької іскорки почалася ціла методологічна пожежа, що дала початок інфрачервоній і ультрафіолетовій, рентгенівській і гамма-астрономії. Формально в 1953 році Йосип Самуїлович організував і багато років очолював один із перших у світі центрів радіоастрономії — однойменний відділ у Державному астрономічному інституті імені П.К.Штернберга при МДУ, однак учні цілком справедливо називають створену ним нову астрономію «всехвильовою». «Руйнування усталених уявлень і заміна їх новими» — так просто охарактеризував Йосип Самуїлович процеси, які відбуваються в астрономії його часу. Але за цією простотою приховувалося ні багато ні мало — насамперед відкриття десятка нових класів астрономічних об’єктів і вивчення їхніх властивостей, а потім

пояснення фізичних механізмів, на яких вони ґрунтуються, і узгодження їх у єдину внутрішньо несуперечливу теорію. Причому, як це часто трапляється в науці, відкривачі «нових світів» більш оспівані й шановані, ніж теоретики, які створили підґрунтя для цих відкриттів. Наприклад,

улітку 1967 року світ облетіла сенсація: група Ентоні Хьюіша з Маллардської обсерваторії Кембриджського університету відкрила перший пульсар PSR B1919+21 у сузір’ї Лисички — небесне тіло, випромінювання якого на Землі фіксується у вигляді періодичних сплесків активності. Англійський астроном здобув Нобелівську премію, а те, що теоретичні засади поводження пульсарів було пояснено Шкловським ще до відкриття останніх — на початку 1967-го, широкому загалу невідомо. Випередив Шкловськийтеоретик і експериментальне дослідження іонізації ат-

мосфери Землі: ще 1946-го, за десять років до ракетних і супутникових спостережень, учений пояснив існування D-шару іоносфери м’яким рентгенівським випромінюванням у складі спектра сонячної корони. Ця зовнішня частина атмосфери Сонця, що простягається, за сучасними уявленнями, щонайменше до меж Сонячної системи, у середині минулого століття була таємничим об’єктом, і саме на ній молодий астрофізик зосередив свої наукові зусилля. Шкловський не просто вивчив хімічний склад корони й ідентифікував процеси іонізації, що відбуваються в ній, — він побудував її теорію. Виявилося, що корона неоднорідна: у внутрішньому шарі основним фактором порушення є електронний удар, тоді як на периферії високоіонізовані атоми заліза збуджуються під дією випромінювання сонячної фотосфери. Наслідком цих досліджень стала теорія радіовипромінювання «спокійного Сонця»; у ній Шкловський показав наявність двох складових спектра: сантиметрової — теплового випромінювання хромосфери, і метрової — випромінювання корони. Цим часом датована й гіпотеза про природу сплесків сонячної активності: їх учений пояснив проходженням через корону потоків частинок і спричиненими цим плазмовими коливаннями. Але кращими своїми роботами Йосип Самуїлович

уважав дві статті 1955 року, присвячені планетарним туманностям — іонізованим газовим хмарам із зіркою—білим карликом у середині. Шкловський показав, що вони являють собою кінцеві стадії еволюції зірок—червоних гігантів, коли ті «скидають» із себе зовнішню оболонку; цей «ефектний фінал» триває за астрономічними мірками мізерно мало — кілька десятків тисяч років, мить у порівнянні з декількома мільярдами років життя зірки. Шкловський любив теорію планетарних туманностей багато в чому тому, що вона ґрунтувалася на суто астрономічних методах, і з цього погляду була тріумфом методологічної цілісності науки. Ім’я Шкловського вписане до золотого фонду радянської астрономії. Так вийшло, що в дитинстві хлопчик багато подорожував: разом із вітчимом — будівельником залізниць родина об’їздила весь колишній Радянський Союз. Тож своїм видатним земляком Йосипа Самуїловича вважають і в Астані, де він закінчив семирічку, і в багатьох сибірських містечках, де п’ятнадцятирічним підлітком він будував БАМ, і у Владивостоці, де навчався на молодших курсах фізмату. І, звичайно ж, в Україні: тут, у Глухові на Сумщині, він почав свій земний шлях і тут, під кримським небом у Сімеїзькій обсерваторії, у нього народжувалися нові ідеї, що змінювали вигляд астрономії.

Відкриття італійської сцени Ірина КОНДРАТЬЄВА Майже половина вистав VIII Міжнародного театрального фестивалю «Класика сьогодні» (Дніпродзержинськ) уперше відбулася на унікальній сцені — із похилою підлогою й порожніми пляшками з-під французького шампанського під колишньою оркестровою ямою.

Такі сцени сьогодні — рідкість. Головний режисер Дніпродзержинського музично-драматичного театру імені Лесі Українки Сергій Чулков побував у десятках великих і малих театрів колишнього СРСР і сучасних незалежних держав пострадянського простору, але пригадав лише близь-

Концертний зал у народному музеї ВАТ «Дніпровський меткомбінат ім. Дзержинського»

ко п’яти міст, де бачив щось схоже: Москва, Пітер, Тюмень ...

— Нову стару сцену ми для себе відкрили випадково, коли шукали другий зал для фестивальних вистав, — розповів Сергій Анатолійович. — Виявилося, що найкращі умови для театральних постановок невеликого формату в Народному музеї історії металургійного комбінату. Будівлю — інженерний клуб для місцевої знаті — було споруджено 1899 року за проектом італійського архітектора, спеціально запрошеного в Каменське (із 1936 р.

— Дніпродзержинськ). Тут навіть співав колись Шаляпін! Дивовижно, але і сцена, і затишний концертний зал із «пляшковою» акустикою збереглися майже такими ж, якими були більше ста років тому. Це оцінили всі актори

Народний музей історії ВАТ «Дніпровський меткомбінат ім. Дзержинського»

й режисери, які приїхали до нас на фестиваль. Дехто навіть шкодував, що вони не грали на «другій» сцені. У музейній експозиції є одна пляшка темнозеленого скла, яку багато років тому під час ремонту залу дістали з-під оркестрової ями. Оскільки тоді в колишньому заводському клубі не грали оркестри й не було вистав, яму вирішили прибрати. Робітники розкрили частину підлоги й виявили, що лаги в цьому місці було покладено на ряди порожніх пляшок. Між пляшками, що стояли вер-

тикально, лежали інші, через одну повернені горлечками в протилежні боки. Усі вони були резонаторами й забезпечували добру акустику в залі. Деякі театрали припускають, що в стінах і стелі над сценою також умуровані порожні пляшки з-під шампанського, завдяки чому посилюється звучання голосів і музичних інструментів. Але перевірити це, не зруйнувавши одну зі стін і не збивши з поверхні чудово збережену ліпнину, неможливо. Фото автора

«Неправильні» планети Анатолій ЛЕМИШ Орбітальні телескопи, націлені на пошук далеких екзопланет, виявили багато загадок. У Всесвіті є безліч інших планетарних систем, зовсім не схожих на нашу. Більш того, нинішня наука не може пояснити, як вони взагалі існують.

«Ми очікували побачити дві-три такі системи, а їх виявилося більше сотні», — говорить один із членів команди космічного телескопа «Кеплер» Девід Летем із Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру. — Тобто планетні системи в галактиці —звичайна річ. Правда, є маленька деталь: вони не схожі на нашу». Так, орбіти планет у Сонячній системі перебувають під кутом одна до одної, і його величина сягає 7°. У виявлених «Кеплером» системах екзопланети літають майже в одній площині, і кут нахилу їхніх орбіт до неї не перевищує 1°. Саме тому їх можна виявляти за «транзитами» — проходженням планет диском зірки, що трохи зменшує її яскравість. Якщо ж якийсь інопланетний «Кеплер» спостерігатиме за Сонцем і перелічуватиме наші планети за їхніми транзитами, він багатьох недорахується, у першу чергу Меркурія й Венери. Інший феномен — системи з наявністю так званих «спекотних Юпітерів». У них величезні планети летять навколо своїх зірок на дуже маленьких за астрономічними мірками дистанціях. Причому найчастіше планети й зірки обертаються в різних напрямках! Час повного обернення цих планет навколо світил — менше земної доби, а маса варіюється від 3,8 до 9,7 мас Юпітера. «Це щось зовсім безглузде, — заявив керівник наукової групи астрофізиктеоретик Фредерік Расіо.

— Це порушує наше фундаментальне уявлення про формування планет і зірок!» Учені спробували дати гіпотезу, що пояснює таке поводження планет. Передбачається, що вони перебувають на нинішніх орбітах зовсім недавно, тобто «падають» на свої світила. «Ми раніше думали, що наша Сонячна система типова у Всесвіті, але у позасонячних планетних системах усе виглядало надзвичайно дивно. Отже, це ми — виняток із правил», — говорить Расіо.

16

№ 26 (181)

Швидкий «овоч» Volkswagen Golf фактично є законодавцем моди серед автомобілів C-класу, які асоціюються із сімейними «овочами». Але дизайн хетчбека робить топверсії цих машин цікавим полем для експериментів.

Німецька тюнінгова компанія Siemoneit Racing представила доопрацьований повнопривідний хетчбек VW Golf R (найбільш «заряджена» серійна версія «Гольфа»). Для автомобіля пропонується два варіанти модернізації силової установки, один із яких дозволяє збільшити потужність дволітрового турбійованого бензинового двигуна з 270 до 523 к.с.!

Для цього інженери ательє перепрограмували блоки керування двигуном, виконавши так званий чип-тюнінг, установили нову впускну й випускну системи, високопродуктивний паливний насос та інтеркулер. Крім того, було «перепрошито» керуючу електроніку преселективної трансмісії DSG із двома зчепленнями, що дозволило поліпшити розгінну динаміку й домогтися надшвидкої зміни передач. Також модернізована система швидкого старту з місця Launch Control і збільшена «планка» максимальних обертів. Зовнішній вигляд тюнінгового автомобіля залишився без змін за винят-

ком нових колісних дисків і карбонового капота. У Німеччині вартість 523-сильного тюнінг-пакета — 4,9 тис. євро, що становить 15% від ціни Golf R у німецькому ж автосалоні. Другий спорт-пакет ательє Siemoneit Racing збільшує віддачу 270-сильного двигуна до 350 к.с., а максимальний крутний момент — до 485 Н·м. Його вартість, звичайно, нижче. Динамічні характеристики тюнінгових автомобілів дивуватимуть автомобілістів, оскільки і в «базовій» версії без тюнінгу Golf R краща від інших учасників дорожнього руху: розгін до 100 км/год. із коробкою DSG -5,5 секунди, а максимальна швидкість (250 км/год.) обмежена електронікою.

19 липня 2011 року

®

ТОВ «КИЇВСЬКА ГІРНИЧА КОМПАНІЯ» надає такі послуги:

Підготовка та оформлення матеріалів для отримання спеціальних дозволів на користування надрами. Підготовка та оформлення матеріалів для отримання позитивних висновків експертно-технічної експертизи щодо спроможності суб’єкта господарювання виконувати роботи підвищеної небезпеки. Надання допомоги в отриманні в Державному комітеті України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯД) дозволу на початок (продовження) виконання робіт підвищеної небезпеки на підприємстві. Організація проведення навчання інженерно-технічних та професійно-технічних працівників із питань охорони праці та отримання свідоцтв. Організація та підготовка відповідних матеріалів щодо проведення технічного огляду обладнання підвищеної небезпеки. Підготовка документів для реєстрації вантажопідіймальних кранів, посудин, що працюють під тиском, та ін. обладнання. Підготовка та оформлення матеріалів для отримання ліцензій на будівельні роботи. Забезпечення підприємств інструкціями, журналами та положеннями з охорони праці, посадовими інструкціями. Контактні телефони: тел./факс: (044) 502-82-46, тел.моб.: (067) 269-78-94, тел.моб.: (097) 948-33-80 E-mail: girnuk-VT@yandex.ru

СКАНВОРД

Відповіді на сканворд — на шпальтах номера

Склала Оксана БАЛАЗАНОВА

Зірки збираючи гуртом Говорячи про об’єкти, на які людина може заворожено дивитися фактично нескінченно, звичайно називають вогонь, воду й чужу роботу. Я б доповнив цей перелік зоряним небом.

Як відомо, із великих міст спостерігати за небесними світилами неозброєним оком досить проблематично через високу загазованість і вуличне освітлення. Але якщо ви думаєте про те, щоб створити проект «SETI вдома», то очі доведеться озброїти для початку аматорським телескопом, наприклад Meade DS-2090MAK. Meade DS-2090MAK — це 90 мм катадіоптричний (дзеркально-лінзовий) телескоп, побудований за схемою Максутова-Кассегрена з фокусною відстанню 1250 мм і геометричною світлосилою f/13.8. Одна з головних переваг телескопа — моторизоване кріплення, кероване фірмовою системою Meade AutoStar 494. Її база даних включає 1500 небесних об’єктів (планет, зірок,

зоряних скупчень, сузір’їв і туманностей). Після вказання свого місця розташування (у базі є українські міста-мільйонники) телескоп настроюється на небесний об’єкт зі швидкістю до 5,5 град./сек. і «веде» його. Крім того, до гаджета додаються проекційний видошукач (для ручного режиму), сполучений із бульбашковим рівнем компас (для

калібрування) і два окуляри, виконані за 4-лінзовою схемою Плессля. Один із окулярів (із фокусною відстанню 9,7 мм) дає високий ступінь збільшення (129 разів), але з ним винесення окулярної точки становить лише 6 мм. Другий окуляр із фокусною відстанню 26 мм забезпечує винесення окулярної точки 20 мм і 48-разове збільшення, вона добра для спостережень за великими космічними об’єктами. Власники пристрою говорять, що якості оптики DS-2090MAK цілком вистачає, щоб роздивлятися кільця Сатурна або спостерігати атмосферні явища на Юпітері. У комплекті поставляється виносний блок керування, окремо можна купити комплект для підключення до ПК. Як і більшість сучасних телескопів, DS-2090MAK сполучний із цифровими дзеркальними фотоапаратами. Щоб відчути себе Галілеєм, необхідно витратити близько 4 тис. грн. Це не так багато з огляду на солідний функціонал цього телескопа початкового рівня.

Назустріч вітру й хвилям Однією з останніх моделей відомої італійської верфі Ferretti стала найбільша з усіх спущених на воду компанією відкрита яхта класу люкс — Riva 63 Virtus.

Інтер’єром 19-метрового (ширина — 4,8 м, осадка — 1,6 м, водотоннажність — 27,4 т) спортивного човна займалася дизайнерська компанія Officina Italiana Design у кооперації з Advanced Yacht Technology. Подовжена носова частина катера переходить у таке ж довге скошене лобове скло, що в цілому надає човну стрімкого вигляду «ви-

нищувача», підкресленого сріблястою фарбою. У носовій і кормовій частинах яхти обладнані дві верхні палуби. У кермовій рубці є три дивани: L-подібної форми біля лівого борта, ще один біля корми й третій, оснащений механізмом для пересування палубою. На останньому можна, наприклад, «під’їжджати» до столика з тикового дерева, за яким розмістяться 6 персон (максимальна кількість людей на борту — 16). Кабіна «кабріолета» закривається електрогідравлічним тентом. Під рубкою розташована каюта для гостей із панорамним видом на море.

Майстер-Сьюїт і VIP-каюта, крім стандартного люкса в інтер’єрі, обладнані ванними кімнатами. Яхта розвиває максимальну швидкість 40 вузлів завдяки двом двигунам MAN 12V потужністю по 1360 к.с. за 2300 об./хв. Крейсерська швидкість не набагато менше — 35 вузлів. Запас ходу розрахований на 3200 л палива. Дилери поки не виставляють цінник на нову модель 2011 року. Для порівняння: версія катера Riva 63, витримана в більш класичному стилі — Vertigo 2009 року випуску, із рук продається за $2,3 млн.

Підготував Олександр БІЛИЛОВЕЦЬ